Голобородько Володимир Ілліч

Голобородько Володимир Ілліч, чл. УРП (з 1990); помічник нар. деп. України (з 1996); кор. газети "Независимость" (з 06.1999); письменник-сатирик. Н. 07.06.1940 (с.Галиця, Ніжинський р-н, Черніг. обл.); укр.; батько Ілля Григорович (1917-1985) - учит. історії, географії; мати Ганна Григорівна (1919-1994) - учит. укр. і рос. мов і літ.; син Андрій (1970) - пом. капітана річкового флоту, моторист; син Ярослав (1990) - школяр. Осв. Запоріз. (Верхньохортицьке) пед. уч-ще (1959-62), викладач політех. навчання; Москов. держ. ун-т ім. М.В.Ломоносова, філос. ф-т (1964-70), філософ, викладач філософії; Москов. держ. ун-т ім. М.В.Ломоносова, іст. ф-т (2 курси). 08.1957-10.58 - бетонник, ґазозварник, Свердловський з-д великопанельного домобудування, Луган. обл. 12.1958-08.59 - ґазозварник, Запоріз. комбінат буд. деталей. 1959-62 - студ., Запоріз. (Верхньохортицьке) пед. уч-ще. 08.-10.1962 - учит. праці., Запоріз. спецінтернат N 3. 1962-65 - служба в армії, м.Москва. 1965-70 - учит. праці, фізкультури і малювання, Полівановська 8-річна школа Подольського р-ну Москов. обл. 1970-73 - зав. відділу мистецтва, роз'їздний кор., заст. відповід. секретаря, газета "Літературна Україна", журнал "Вітчизна". 1973 - заст. відповід. секретаря, "Литературная газета", м.Москва. 12.1973-04.74 - роздавач інструментів, Москов. з-д ім. Калініна. 04.-08.1974 - ст. кор., газета "Молодой ленинец", м.Калуга. 01.1975-07.76 - електроґазозварник, БУ ТЕЦ-25, м.Москва. 08.1976-04.82 - викладач естетики і права, ТУ N 150. З 08.1978 - літератор, сатирик, Т-во проф. літераторів "Москва". 1978-88 - ред., рецензент, в-во "Молодая гвардия". 1984-85 - рецензент, газета "Литературная Россия". 11.1990-09.91 - гол. ред., газета "Самостійна Україна". 1993 - завліт, актор, комерц. дир., театр ЗС України. 04.1995-04.99 - політ. оглядач, літ. редактор, газета "Вісті з України" ("Український форум"). З початку 60-тих - у правозахисному русі. В 70-80-ті зазнав переслідувань, змушений жити за межами України. Чл. КПРС (1965-74; виключений парткомом Сп. письменників України за антирад. пропаґанду і аґітацію, наклепи на КПРС і особисто В.Леніна, розкладання молодих літераторів). Член Всеукр. т-ва політв'язнів і репресованих (1989). Чл. НСЖУ (з 1995), Т-ва професіональних літераторів "Москва" (1978). Лавреат клубу "12 стульев" (Литературная газета", 1982). Автор зб. афоризмів (11968, 1986, "самвидав"), книг афоризмів і сатир. мініатюр "Тези і антитези" (1993), зб. поезій "Нетрадиційний сонет" (1999), "Святі бажання" (2000), добірки поезій, прози в багатьох збірках (Київ, Берлін, Москва, Таллін, Софія). Володіє біл. мовою. Захопл.: народознавство, краєзнавство, історія, філософія, література, мистецтво, наука.


Анґлійська версія


Home   | Преса   | ТБ та радіо   | Персоналії   | Освіта   | Регулювання   | Іноземні ЗМІ   | Агентства  
ЗМІ в Інтернет   | Спілки   | Зміни   | АвториДати народженняПошук на серверіФорумЧат