Назва: Сімейний кодекс України
Автор: народний депутат України З.В.Ромовська
Головний комітет: Народні депутати України - члени Комітету з питань правової політики

Файл у форматі MS WORD7

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
Редакція, запропонована головним комітетом





0.
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


СІМЕЙНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
1.
Стаття 42. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним


Стаття 42. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним
2.
1. Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини або осіб, які визнані недієздатними чи обмежені у дієздатності.
-1- Президент України
Статті 42, 48, 165, 170, 240 доповнити положенням про право прокурора на звернення до суду з позовом у відповідних випадках та на представництво в судах.
Враховано
1. Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини або осіб, які визнані недієздатними чи обмежені у дієздатності.

3.
Стаття 48. Визнання шлюбу неукладеним


Стаття 48. Визнання шлюбу неукладеним
4.
1. Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.


1. Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.

5.
Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав


Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав
6.
1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.


1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, прокурор, орган опіки та піклування, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

7.
Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав


Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
8.
1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.


1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
9.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, дідові, бабі, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.


У цьому разі дитина передається другому з батьків, дідові, бабі, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
10.
2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування має право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.


2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.
11.
У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.


У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.
12.
3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.


3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
13.
4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.


4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
14.
5. Положення частин першої - третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.


5. Положення частин першої - третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

15.
Стаття 240. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним


Стаття 240. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним
16.
1. Право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.


1. Право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
17.
Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


Розділ VІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
18.
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2002 року.
-2- Президент України
Сімейний кодекс України ввести в дію одночасно з Цивільним кодексом України.
Враховано
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2003 року.
19.
2. Визнати такими, що втрачають чинність 1 січня 2002 року:


2. Визнати такими, що втрачають чинність з 1 січня 2003 року:
20.
1) Кодекс про шлюб та сім'ю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., додаток до N 26, ст.204; 1971 р., N 20, ст. 141; 1973 р., N 21, ст. 181; 1980 р., N38, ст. 754; 1984 р., N 7, ст.136; 1985 р., N 11, ст. 205, ст. 206; 1987 р., N 8, ст. 149, N 35, ст. 674; 1991 р., N 9, ст. 89; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 4, ст.25, N 36, ст. 528; 1996 р., N 7, ст. 26; 2000 р., N 9, ст. 67, N 50, ст. 436), крім розділу ІV "Опіка та піклування", який втрачає чинність з набранням чинності Цивільним кодексом України. Розділ V "Акти громадянського стану" зберігає свою чинність у частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття спеціального закону;


1) Кодекс про шлюб та сім'ю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., додаток до N 26, ст.204; 1971 р., N 20, ст. 141; 1973 р., N 21, ст. 181; 1980 р., N38, ст. 754; 1984 р., N 7, ст.136; 1985 р., N 11, ст. 205, ст. 206; 1987 р., N 8, ст. 149, N 35, ст. 674; 1991 р., N 9, ст. 89; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 4, ст.25, N 36, ст. 528; 1996 р., N 7, ст. 26; 2000 р., N 9, ст. 67, N 50, ст. 436).
Розділ V "Акти громадянського стану" зберігає свою чинність у частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття спеціального закону;
21.
2) Закон Української РСР від 20 червня 1969 року "Про затвердження Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., N 26, ст. 204);


2) Закон Української РСР від 20 червня 1969 року "Про затвердження Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1969 р., N 26, ст. 204);
22.
3) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29 грудня 1969 року "Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1970 р., N 2, ст. 16; 1980 р., N 38, ст.754).


3) Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29 грудня 1969 року "Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1970 р., N 2, ст. 16; 1980 р., N 38, ст.754).
23.
3. Стаття 128 цього Кодексу застосовується до дітей, які народилися не раніш як 1 жовтня 2002 року.



24.
4. Кабінету Міністрів України:


3. Кабінету Міністрів України:
25.
подати до Верховної Ради України протягом трьох місяців з моменту опублікування цього Кодексу пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають з цього Кодексу;


подати до Верховної Ради України протягом трьох місяців з моменту опублікування цього Кодексу пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають з цього Кодексу;
26.
привести у відповідність з цим Кодексом свої нормативно-правові акти;


привести у відповідність з цим Кодексом свої нормативно-правові акти;
27.
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом.


забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом.

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні