Назва: Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
Автор: Кабінет Міністрів України
Головний комітет: Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій

Файл у форматі MS WORD7

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
Редакція, запропонована головним комітетом
0.

Проект


1.




2.

Закон України


3.

Про внесення змін до деяких законів України



4.
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:



5.
Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом
І. Внести зміни до таких законів України:


6.
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 31, ст.440 )

( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2344-XII ( 2344-12 ) від 14.05.92, ВВР, 1992, N 31, ст.441 )

1. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43, ст. 378):




-1- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18)
У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"





Відхилено

7.
Стаття 1. Визначення термінів

1) у статті 1:
1) у статтю 1

8.
Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
а) перше речення абзацу сьомого викласти в такій редакції:
після двадцять другого абзацу внести визначення терміну "представник комісії з питань неплатоспроможності".

9.
…
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в арбітражний суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), визначена на день подання заяви до арбітражного суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання по виплаті авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникають з такої участі;
"грошове зобов'язання - зобов'язання боржника виплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами";


10.
Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство



11.
5. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
7. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб
- підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
2) частини п'яту і сьому статті 5 виключити;
-2- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Частини п'яту і сьому статті 5 залишити в діючій редакції.
Враховано

12.
Стаття 11. Порушення провадження у справі про банкрутство



13.
6. Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого прийнято рішення про приватизацію, суддя виносить ухвалу про зупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство цього підприємства. Ухвала направляється органу, що здійснює управління майном боржника, державному органу з питань банкрутства та відповідному державному органу приватизації.
3) частину шосту статті 11 після слів "державне підприємство" доповнити словами " або підприємство, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків", а після слів "процесу приватизації" - словами "(продажу акцій)";





-3- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
У абз.2 ч.2 статті 17 вилучити слова "або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та(або) інвесторів".
Враховано



Стаття 17. Винесення ухвали про санацію боржника, призначення керуючого санацією та його повноваження
5. Керуючий санацією має право:


-4- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18)
Частину 5 статті 17 доповнити абзацом 5 такого змісту:
"укладати та розривати трудові договори з працівниками відповідно до чинного законодавства та укладати колективний договір".
Відхилено


Стаття 18. План санації боржника

Абзац 2 частини 1 статті 18 доповнити реченням такого змісту:


План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.
5. (абзац шостий)
Керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.










4) абзац шостий частини п'ятої статті 18 після слів "державним майном" доповнити словами "та державним органом з питань банкрутства", а слово "п'ятдесят" замінити словами "двадцять п'ять";


"У разі якщо планом санації передбачається звільнення працівників боржника, він погоджується з профспілковим комітетом підприємства або представником (довіреною особою) профспілкової організації".



Стаття 23. Наслідки визнання боржника банкрутом

1. З дня прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
….



14.
Стаття 29. Оцінка майна банкрута
5) статтю 29 доповнити частиною третьою такого змісту:


15.

"3. Оцінка майна державних підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, проводиться відповідно до методики оцінки вартості майна підприємств під час провадження у справі про банкрутство, яка затверджується Кабінетом Міністрів України";


16.
Стаття 41. Загальні положення
Відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
6) статтю 41 після слів "особливо небезпечних" доповнити словами "державних підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і суб'єктів природної монополії";


17.

7) доповнити Закон статтею 41-1 такого змісту:


18.

"Стаття 41-1. Загальні особливості банкрутства державних підприємств, містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств та суб'єктів природної монополії





-5- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Ч.1 статті 41-1 викласти в такій редакції:
"1. Кабінет Міністрів України, вживає заходів для запобігання банкрутству містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств і суб'єктів природної монополії, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади у зазначеній сфері.
Враховано




Органи виконавчої влади у зазначеній сфері приймають рішення щодо:
доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам;
розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави, і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань;
проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації;
підготовки пропозицій стосовно виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та доцільності застосування до них процедури санації чи ліквідації".

26.

2. З метою своєчасного вжиття заходів для запобігання банкрутству містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії керівник такого підприємства зобов'язаний повідомити про свій фінансовий стан центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності цього підприємства, і відповідний орган місцевого самоврядування в десятиденний строк з дня отримання ним претензій, задоволення яких призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань підприємства в повному обсязі перед іншими кредиторами, та про вжиті ним заходи з відновлення платоспроможності.


27.

3. Для цілей цього Закону містоутворюючими підприємствами визнаються юридичні особи, чисельність працівників яких з урахуванням членів їх сімей становить не менше як половину чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, на території якої знаходиться така юридична особа, а також підприємства, чисельність працівників яких перевищує п'ять тисяч.
-6- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18)
Абзац перший частини третьої статті 41-1 доповнити реченням такого змісту:
"Реєстр містоутворюючих підприємств складають органи місцевого самоврядування".
Відхилено

28.

Перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, визначається Кабінетом Міністрів України.


29.

Особливо небезпечними підприємствами визнаються гірничі підприємства вугільної та гірничодобувної промисловості, теплові і гідроелектростанції, підприємства атомної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної промисловості, інших галузей, визначених Кабінетом Міністрів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.


30.

4. У разі коли містоутворююче підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, процедури банкрутства щодо нього регулюються нормами цього Закону, встановленими для підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.


31.

Якщо підприємство, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, є особливо небезпечним або суб'єктом природної монополії, процедури банкрутства щодо нього регулюються нормами цього Закону, встановленими для особливо небезпечного підприємства або суб'єкта природної монополії.


32.

Якщо особливо небезпечне підприємство є суб'єктом природної монополії, процедури банкрутства щодо нього регулюються нормами цього Закону, встановленими для суб'єктів природної монополії з урахуванням заходів, спрямованих на запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.



33.

5. Справа про банкрутство містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії порушується господарським судом у разі, коли безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менш як три тисячі мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.


34.

Докази, що підтверджують належність боржника до містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії, господарському суду надає боржник.
-7- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18)
Абзац другий частини п'ятої статті 41-1 викласти в редакції:
"Докази, що підтверджують належність боржника до містоутворюючих підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії, господарському суду надають боржник та органи місцевого самоврядування".
Відхилено

35.

6. Арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі про банкрутство державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії господарський суд призначає особу, кандидатура якої запропонована або погоджена з державним органом з питань банкрутства.
-8- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Абз.1 ч.6 статті 41-1 після слів "суб'єкта природної монополії" доповнити словами "та господарського товариства, державна частка у статутному фонді якого перевищує 25 відсотків";
виключити останнє речення абзацу другого частини 6.
Враховано

36.

Арбітражним керуючим може бути призначена особа, що відповідає вимогам частини третьої статті 13 цього Закону, а також має досвід роботи на керівних посадах у відповідних підприємствах не менше як три роки. Забезпечувати реалізацію процедур банкрутства щодо таких підприємств можуть також працівники центрального органу виконавчої влади чи державного органу з питань банкрутства, які мають вищу освіту та володіють спеціальними знаннями.


37.

7. Розпорядник майна державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії, організовує проведення оцінки майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, готує висновки щодо причин неплатоспроможності підприємства, результатів заходів, що вживаються для відновлення платоспроможності, та пропозиції щодо санації і не пізніше 30 днів до визначеної господарським судом дати проведення попереднього засідання подає їх на розгляд центрального органу виконавчої влади і/або органу місцевого самоврядування, які є учасниками провадження у справі про банкрутство.


38.

Для проведення оцінки майна боржника - державного підприємства, підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, розпорядник майна залучає спеціалізовані організації, які уклали з державним органом приватизації договір на надання такої послуги.


39.

Результати експертної оцінки майна погоджуються з комітетом кредиторів.


42.


-9- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Абз.4 і 5 ч.7 та абз.1 ч.8 статті 41-1 викласти в такій редакції:
Якщо майно боржника відповідно до законодавства не підлягає приватизації або за висновком центрального органу виконавчої влади, який є учасником провадження у справі про банкрутство, для вирішення питань санації боржника необхідне залучення інших центральних органів виконавчої влади, на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться відповідні пропозиції.
Враховано




Не пізніше 30 днів до визначеної господарським судом дати засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, державний орган з питань банкрутства вносить господарському суду пропозиції щодо проведення санації підприємства.
8. Кабінет Міністрів України у разі прийняття рішення про санацію боржника може зобов'язати центральний орган виконавчої влади укласти з кредиторами договір поруки за зобов'язаннями боржника".

43.

Якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення про санацію боржника, господарський суд може винести ухвалу про санацію боржника за клопотанням центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними з кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника.


44.

8. Договір поруки за зобов'язаннями боржника укладається та підписується уповноваженими особами центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.


45.

Якщо планом санації державного підприємства або підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, передбачається уступка вимог боржника шляхом продажу вимог на відкритих торгах у порядку, встановленому державним органом приватизації, керуючий санацією залучає до продажу державний орган приватизації, а до пошуку інвестора - державний орган з питань банкрутства.


46.

Центральний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який поручився за зобов'язаннями боржника, має право запропонувати за погодженням з державним органом з питань банкрутства господарському суду кандидатуру керуючого санацією.


47.

У разі невиконання зобов'язання боржником поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника перед його кредиторами.


48.

9. Процедура санації містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії вводиться на строк не більш як 18 місяців. За клопотанням центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування цей строк може бути продовжено господарським судом до шести місяців.


49.

За клопотанням центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними договору поруки за зобов'язаннями боржника, процедура санації містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії може бути продовжена господарським судом на строк до 36 місяців, протягом якого боржник і поручитель зобов'язані розрахуватися з кредиторами.


50.

Невиконання вимог цієї частини є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.


51.

10. У разі коли господарським судом було прийнято рішення про проведення санації містоутворюючих підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечних підприємств чи суб'єктів природної монополії, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, державного органу з питань банкрутства, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, керуючий санацією виносить на розгляд комітету кредиторів план санації підприємства після погодження його з відповідним учасником провадження у справі про банкрутство, а також державним органом з питань банкрутства.


52.

11. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації чи ліквідації державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії може бути здійснено продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу чи частини його майна в установленому державним органом з питань банкрутства порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтями 42 і 43 цього Закону.


53.

Продаж майна банкрута - державного підприємства або підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, здійснюється державним органом приватизації відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.


54.

12. У разі коли до акціонерного товариства, яке є містоутворюючим підприємством, підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії, комітет кредиторів не прийняв рішення щодо санації боржника з метою збереження цілісного майнового комплексу підприємства господарський суд може винести ухвалу про звернення стягнення на корпоративні права акціонерів шляхом анулювання випуску акцій боржника і здійснення нового випуску акцій, які для задоволення вимог кредиторів керуючим санацією реалізуються на аукціоні.


55.

Якщо до винесення зазначеної ухвали частка державної власності у статутному фонді підприємства перевищує двадцять п'ять відсотків, продаж акцій нового випуску здійснюється державним органом приватизації.


56.

Якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення щодо санації боржника - державного підприємства, що є містоутворюючим підприємством, підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії, господарський суд може винести ухвалу стосовно здійснення керуючим санацією і державним органом приватизації заходів щодо перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство і продажу його акцій відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.


57.

Кошти, отримані від продажу акцій нового випуску або акцій новоутвореного акціонерного товариства, включаються до складу майнових активів боржника. У разі коли суми, вирученої від продажу акцій боржника, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду. Якщо кредитори відмовилися від укладення мирової угоди, їх незадоволені вимоги вважаються погашеними. Залишок коштів після задоволення вимог кредиторів у повному обсязі розподіляється між колишніми власниками боржника пропорційно їх часткам у статутному фонді на дату винесення ухвали про звернення стягнення на корпоративні права акціонерів шляхом анулювання випуску акцій боржника і здійснення нового випуску акцій.


58.

13. Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в процедурі розпорядження майном боржника або в будь-який час до закінчення процедури санації державного або містоутворюючого підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії розрахуватися з усіма кредиторами в порядку черговості, визначеному статтею 31 цього Закону.


59.

У разі задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, передбаченому цим Законом, провадження у справі про банкрутство припиняється";



60.

8) статті 42 і 43 викласти у такій редакції:


61.
Стаття 42. Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств
"Стаття 42. Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств і підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави


62.
1. Для цілей цього Закону містоутворюючими підприємствами визнаються юридичні особи, кількість працівників яких з урахуванням членів їх сімей складає не менше половини чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, у якій розташована така юридична особа.
Положення цієї статті застосовуються також до підприємств, кількість працівників яких перевищує п'ять тисяч осіб.
1. У процесі розгляду справи про банкрутство містоутворюючого підприємства учасниками провадження у цій справі визнаються орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, державний орган з питань банкрутства. Учасником провадження у справі про банкрутство містоутворюючого підприємства господарським судом може бути визнано також центральний орган виконавчої влади за його клопотанням.


63.
2. При розгляді справи про банкрутство містоутворюючого підприємства учасником провадження у справі про банкрутство визнається орган місцевого самоврядування відповідної териториторіальної громади адміністративно-територіальної одиниці.
Учасниками провадження у справі про банкрутство містоутворюючого підприємства арбітражним судом можуть бути визнані також центральні органи виконавчої влади.
Докази, що підтверджують належність боржника до містоутворюючих підприємств, арбітражному суду надає боржник.
Учасниками провадження у справі про банкрутство підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, визнаються центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника, відповідний орган місцевого самоврядування, державний орган з питань банкрутства, а також інші центральні органи виконавчої влади.


64.
3. Якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення про санацію боржника, арбітражний суд може винести ухвалу про санацію боржника за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними з кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника.
Договір поруки за зобов'язаннями боржника укладається та підписується уповноваженими особами органів місцевого самоврядування або центральних органів виконавчої влади.
2. У відзиві боржника - містоутворюючого підприємства чи підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, крім інформації, передбаченої частиною третьою статті 11 цього Закону, додається інформація про заходи, вжиті ним щодо відновлення платоспроможності до прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство.


65.
4. Орган місцевого самоврядування або центральний орган виконавчої влади, які поручилися за зобов'язаннями боржника, мають право запропонувати арбітражному суду кандидатуру керуючого санацією, інвестора.
У разі невиконання зобов'язання боржником поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника перед його кредиторами.
3. У процедурі санації містоутворюючого підприємства чи підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, за клопотанням центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, державного органу з питань банкрутства, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, проводиться продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу шляхом проведення відкритих торгів або конкурсів.
-10- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Частину 3 доповнити після слів "майнового комплексу" словами "чи частини його майна".
Враховано

66.
5. Процедура санації містоутворюючого підприємства за клопотанням органу місцевого самоврядування може бути продовжена арбітражним судом на один рік.

4. Обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є:
-11- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18)
Частину четверту статті 42 доповнити таким реченням:
"До обов'язкових умов відкритих торгів, конкурсів входить прийняття покупцем на себе зобов'язань боржника щодо погашення працівникам підприємства заборгованості із заробітної плати".
Відхилено

67.
Підставою для продовження процедури санації містоутворюючого підприємства на строк, передбачений абзацом першим цієї частини, є план фінансового оздоровлення містоутворюючого підприємства. План фінансового оздоровлення містоутворюючого підприємства може передбачати внесення інвестицій, працевлаштування його працівників, створення нових робочих місць та інші способи відновлення платоспроможності боржника містоутворюючого підприємства.
збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;


68.
6. За клопотанням органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними договору поруки за зобов'язаннями боржника, строк процедури санації містоутворюючого підприємства може бути продовжений арбітражним судом до десяти років. Боржник і його поручитель у цьому разі зобов'язані розрахуватися з кредиторами протягом трьох років, якщо інше не передбачено цим Законом.
зобов'язання покупця щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників підприємства відповідно до законодавства в разі зміни профілю діяльності підприємства.


69.
Невиконання вимог цієї частини є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Інші умови відкритих торгів, конкурсів можуть визначатися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.


70.
7. Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації містоутворюючого підприємства розрахуватися з усіма кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом.
5. Якщо зазначене в частині третій цієї статті клопотання не було подано або майно боржника як цілісний майновий комплекс не було продано на відкритих торгах, конкурсах, це майно підлягає продажу на аукціоні.


71.
Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості згідно зі статтею 31 цього Закону.
У разі задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку, передбаченому цим Законом, провадження у справі про банкрутство припиняється.
6. Ліквідатор боржника, визнаного банкрутом, повинен виставити для продажу на перших торгах його майно як цілісний майновий комплекс. Якщо це майно не було продано як цілісний майновий комплекс, його продаж здійснюється в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону.



8. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації може бути здійснено продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу або частини його майна згідно із законодавством.
За наявності клопотання органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу провадиться шляхом проведення конкурсу.




9. Обов'язковими умовами конкурсу є:
збереження робочих місць для не менш як 70 відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;
зобов'язання покупця щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників підприємства відповідно до законодавства в разі зміни профілю діяльності підприємства.
Інші умови конкурсу можуть установлюватися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.
10. Якщо зазначене в абзаці другому частини восьмої цієї статті клопотання не було подано або майно боржника як цілісний майновий комплекс не було продано на конкурсі, майно боржника підлягає продажу на аукціоні.
11. При продажу майна боржника, визнаного банкрутом, ліквідатор повинен виставити на продаж на перших торгах майно як цілісний майновий комплекс. Якщо майно боржника, визнаного банкрутом, не було продано як цілісний майновий комплекс, продаж майна здійснюється в порядку, передбаченому статтею 20 цього Закону.



72.
Стаття 43. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств

Стаття 43. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств і суб'єктів природної монополії


73.
1. Для цілей цього Закону особливо небезпечними підприємствами визнаються підприємства вугільної, гірничодобувної, атомної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної, інших галузей, визначених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.
1. У процесі розгляду справи про банкрутство особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії учасниками провадження у справі про банкрутство визнаються відповідний орган місцевого самоврядування, центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника, державний орган з питань банкрутства, представник комісії з питань неплатоспроможності, а також інші центральні органи виконавчої влади за пропозицією комісії з питань неплатоспроможності.


74.
2. При розгляді справи про банкрутство особливо небезпечного підприємства учасниками провадження у справі про банкрутство визнаються відповідний орган місцевого самоврядування, а також центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься сфера діяльності боржника, а також, при необхідності, державний орган з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, з питань геології та використання надр.
Учасниками провадження у справі про банкрутство особливо небезпечного підприємства арбітражним судом можуть бути визнані також інші центральні органи виконавчої влади.
Докази, що підтверджують належність боржника до особливо небезпечних підприємств, арбітражному суду надає боржник.
2. Для участі у попередньому засіданні господарського суду та його засіданнях, на яких виносяться ухвали про проведення і затвердження плану санації, затвердження мирової угоди чи приймається постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, голова або заступник голови господарського суду може вводити до складу господарського суду додатково двох суддів з призначенням одного з них головуючим.


75.
3. Якщо комітетом кредиторів не прийнято рішення про санацію боржника, арбітражний суд може винести ухвалу про санацію боржника за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними з кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника.
Договір поруки за зобов'язаннями боржника укладається та підписується уповноваженими особами органів місцевого самоврядування або центральних органів виконавчої влади.

3. У відзиві боржника крім інформації, передбаченої частиною третьою статті 11 цього Закону, додається інформація про позовні заяви, подані ним в установленому порядку до прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство, про визнання недійсними або зупинення дії акта (актів) центрального або місцевого органу виконавчої влади за умови, що застосування цього акта (актів) призвело до неплатоспроможного стану боржника.


76.
4. Орган місцевого самоврядування або центральний орган виконавчої влади, які поручилися за зобов'язаннями боржника, мають право запропонувати арбітражному суду кандидатуру керуючого санацією, інвестора.

У разі невиконання зобов'язання боржником поручителі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника перед його кредиторами.
У відзиві боржника також повинна міститися інформація про заборгованість конкретних споживачів, постачання яким паливно-енергетичних та інших ресурсів, виконання робіт чи надання послуг не підлягає обмеженню або припиненню відповідно до законодавства, заборгованість споживачів, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, а також споживачів продукції (товарів, послуг), постачання яким здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.


77.




5. Процедура санації особливо небезпечного підприємства за клопотанням органу місцевого самоврядування може бути продовжена арбітражним судом на один рік.
4. Якщо на момент затвердження плану санації особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії не буде закінчено розгляд позовної заяви боржника, зазначеної у частині третій цієї статті, процедуру санації може бути продовжено з урахуванням строків прийняття рішень із зазначеного питання.


78.
Підставою для продовження процедури санації особливо небезпечного підприємства на строк, передбачений абзацом першим цієї частини, є план фінансового оздоровлення особливо небезпечного підприємства. План фінансового оздоровлення особливо небезпечного підприємства може передбачати внесення інвестицій, працевлаштування його працівників, створення нових робочих місць та інші способи відновлення платоспроможності боржника - особливо небезпечного підприємства. План фінансового оздоровлення особливо небезпечного підприємства також має містити заходи щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю людей, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.
5. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації особливо небезпечного підприємства може бути здійснено продаж майна лише як цілісного майнового комплексу шляхом проведення відкритих торгів або конкурсів у порядку, встановленому статтею 19 цього Закону та законодавством з питань приватизації.

Обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є:

збереження умов підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу;
-12- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18)
Частини п'яту і сьому статті 43 доповнити таким реченням:
"До обов'язкових умов відкритих торгів, конкурсів входить прийняття покупцем на себе зобов'язань боржника щодо погашення працівникам підприємства заборгованості із заробітної плати".
Відхилено

81.

збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;


82.

забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу - в разі зміни профілю діяльності підприємства;


83.

наявність ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, яка згідно із законодавством підлягає ліцензуванню.


84.

Інші умови відкритих торгів, конкурсів можуть встановлюватися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.


85.
6. За клопотанням органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними договору поруки за зобов'язаннями боржника, строк процедури санації особливо небезпечного підприємства може бути продовжено арбітражним судом до десяти років. Боржник і його поручитель у цьому разі зобов'язані розрахуватися з кредиторами протягом трьох років, якщо інше не передбачено цим Законом.
У разі невиконання зазначених вимог відкритих торгів, конкурсів, які включаються до умов договору купівлі-продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, договір розривається в установленому порядку.


86.
Невиконання вимог цієї частини є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
6. Планом санації суб'єкта природної монополії можуть передбачатися заходи, визначені частиною другою статті 18 цього Закону, за винятком продажу частини майна боржника, перепрофілювання чи закриття виробництва, пов'язаного з функціонуванням цілісного майнового комплексу.


87.
7. Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації особливо небезпечного підприємства розрахуватися з усіма кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом.
7. У разі продажу у процедурі санації цілісного майнового комплексу суб'єкта природної монополії обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є:


88.
Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості згідно зі статтею 31 цього Закону.
У разі задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, передбаченому цим Законом, провадження у справі про банкрутство припиняється.
прийняття покупцем на себе зобов'язань боржника щодо виконання угод між виробниками, що провадять діяльність на суміжних ринках, та споживачами, і невжиття заходів, які призводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів у сфері, що регулюється нормами Закону України "Про природні монополії", або до заміни їх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками;


89.
8. З метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації може бути здійснено продаж майна боржника лише як цілісного майнового комплексу шляхом проведення конкурсу в порядку, встановленому статтею 19 цього Закону та законодавством з питань приватизації.
забезпечення цілісності майнового комплексу суб'єкта природної монополії відповідно до його цільового призначення;
збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;


91.

незмінність профілю діяльності підприємства;


92.
9. Обов'язковими умовами конкурсу є:


наявність ліцензії на провадження відповідного виду діяльності, яка згідно із законодавством підлягає ліцензуванню.


93.
збереження умов щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу;
Інші умови конкурсу можуть установлюватися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.


94.
збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу;

У разі невиконання зазначених вимог відкритих торгів, конкурсів, які включаються до умов договору купівлі-продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, договір розривається в установленому порядку.


95.
зобов'язання покупця щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування зазначених працівників та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу у разі зміни профілю діяльності підприємства.
8. У разі визнання особливо небезпечного підприємства або суб'єкта природної монополії банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повинен виставити на продаж цілісний майновий комплекс підприємства шляхом проведення відкритих торгів або конкурсів.


96.
Інші умови конкурсу можуть встановлюватися виключно за згодою комітету кредиторів у порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону.
9. Особливо небезпечні підприємства та суб'єкти природної монополії не підлягають продажу на аукціоні.


97.
У разі невиконання зазначених вимог конкурсу, які включаються до умов договору купівлі-продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, договір розривається в установленому порядку.

10. Особливо небезпечні підприємства не підлягають продажу на аукціоні.
10. У разі продажу у процедурі ліквідації цілісного майнового комплексу суб'єкта природної монополії обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є умови, передбачені частиною сьомою цієї статті, за винятком зобов'язання щодо збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу.


98.
11. Вимоги кредиторів задовольняються у порядку черговості, визначеному статтею 31 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною, а саме: в третю чергу також задовольняються вимоги щодо відшкодування витрат на заходи по запобіганню заподіяння можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11. У разі продажу у процедурі ліквідації цілісного майнового комплексу особливо небезпечного підприємства обов'язковими умовами відкритих торгів, конкурсів є умови, передбачені частиною п'ятою цієї статті, за винятком зобов'язання щодо збереження робочих місць не менш як для сімдесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу.


99.

12. Якщо після повторного проведення відкритих торгів, конкурсів цілісний майновий комплекс особливо небезпечного підприємства, визнаного банкрутом не було продано, продаж майна здійснюється відповідно до вимог статті 30 цього Закону. Перелік майна таких підприємств-банкрутів, яке підлягає продажу відповідно до вимог статті 30 цього Закону, погоджується ліквідатором з центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності підприємства-банкрута, з метою виділення з його складу майна, яке забезпечує запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу і не підлягає продажу.


100.

У разі зміни профілю діяльності гірничого підприємства додатковою обов'язковою умовою відкритих торгів, конкурсів є подання проекту ліквідації гірничого підприємства, розробленого відповідно до вимог Гірничого закону України.


101.

13. Зобов'язання щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування працівників особливо небезпечного підприємства і запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу може взяти на себе центральний орган виконавчої влади.


102.


14. Фінансування заходів, пов'язаних із закриттям вугледобувних підприємств, визнаних банкрутами, які включено до переліку шахт і розрізів, що підлягають закриттю, затвердженого Кабінетом Міністрів України, здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі у Державному бюджеті України.
-13- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Ч.14 статті 43 доповнити абзацом 2 в такій редакції:
"Джерела фінансування заходів, пов'язаних із закриттям вугледобувних підприємств, визнаних банкрутами, які не включено до переліку шахт і розрізів, що підлягають закриттю, визначаються Кабінетом Міністрів України".
Враховано

104.

15. Вимоги кредиторів задовольняються у порядку черговості, визначеному статтею 31 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною, а саме: в третю чергу також задовольняються вимоги стосовно відшкодування витрат на заходи, спрямовані на запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."



105.
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про виконавче провадження

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 24, ст.207 )
2. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207):
-14- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Ст.2 проекту виключити, оскільки прийнято в другому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (реєстр. № 6234), крім ст.3, 8 та 46, які готуються на третє читання (Постанова Верховної Ради України від 7.02.2002р. № 3019)..
Враховано

106.
Стаття 5. Обов'язки і права державних виконавців
1) статтю 5 доповнити частиною четвертою такого змісту:


107.

"У разі відкриття виконавчого провадження за рішенням, ухвалою, постановою господарського суду в частині стягнення боргу з державного підприємства, підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечного підприємства чи суб'єкта природної монополії, державний виконавець зобов'язаний залучити до участі у виконавчому провадженні центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника";
-15- Н.д.Кучеренко О.Ю. (Округ №80)
У Законі України "Про виконавче провадження" главу 6 доповнити статтею в такій редакції:
"Не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в Переліку видів майна юридичних осіб, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону "Про виконавче провадження").
Доповнити Закон Додатком "Перелік видів майна юридичних осіб, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами" та викласти його в такій редакції:
Відхилено
(прийнята в 2-му читанні інша редакція)

108.
Стаття 37. Закриття виконавчого провадження

2) частину першу статті 37 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
"Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна, що належить боржнику-державному підприємству на правах власності, чи є його часткою у спільній власності, чи передано боржнику-державному підприємству на

109.
Виконавче провадження підлягає закриттю державним виконавцем у випадках:
…
4) недостатності майна юридичної особи - боржника, що ліквідується, для задоволення вимог стягувача;
"5) недостатності коштів для задоволення вимог стягувача, отриманих від продажу активів, які не входять до складу нерухомого майна, верстатів, обладнання, інших основних засобів, а також сировини і матеріалів, призначених для здійснення виробництва підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії".
правах повного господарського відання державними органами, як: фінансові, матеріальні та інші ресурси (засоби зв'язку, транспортні засоби, комп'ютерна та інша офісна техніка, спеціальна техніка та таке інше), що є необхідними для підтримання рівня ядерної та радіаційної безпеки, передбаченого нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, а також виданими ліцензіями у сфері використання ядерної енергії згідно з Законом Укпраїни "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

110.
5) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на основі виконавчого документа;
….
У зв'язку з цим пункти 5 - 7 вважати відповідно пунктами 6 - 8;


111.

3) статтю 57 викласти в такій редакції:


112.
Стаття 57. Оцінка майна боржника
"Стаття 57. Оцінка майна боржника


113.
Оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами.
Оцінка майна боржника проводиться державним виконавцем (експертом) у порядку, встановленому законодавством з питань професійної оціночної діяльності.


114.
Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти проведення державним виконавцем оцінки, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визначення вартості майна. Витрати на призначення експерта несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем.


Оцінка майна проводиться державним виконавцем (експертом) за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка проводиться за регульованими цінами. Початкова ціна майна встановлюється на рівні його ринкової ціни.


115.
Сторони мають право оскаржити оцінку майна до суду.
Стягувач має право самостійно залучати експерта. У цьому разі витрати на залучення експерта несе стягувач.


116.

Сторони мають право оскаржити оцінку майна до суду";


117.
Стаття 61. Реалізація арештованого майна
4) частину другу статті 61 доповнити реченням такого змісту:


118.
Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюється спеціалізованою організацією на комісійних та інших договірних началах, передбачених законом. Продаж нерухомого майна боржника здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 цього Закону, визначається Національним банком України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.
"Продаж майна боржника - державного підприємства, підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, здійснюється державним органом приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації".



119.
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 10, ст.44 )
3. У Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44):


120.

у статті 10:


121.
Стаття 10. Продаж активів, що перебувають у податковій заставі
а) підпункт 10.2.2 викласти в такій редакції:


-16- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)


Враховано
122.
10.2.2. У разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.
"10.2.2. У разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи цілісний майновий комплекс підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації з дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються";
Пп.10.2.2. викласти в такій редакції:
"10.2.2. У разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи цілісний майновий комплекс підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Реалізація майна здійснюється тільки за грошові кошти".

123.

б) доповнити статтю новим підпунктом 10.2.3 такого змісту:


124.

"10.2.3. У разі коли продажу підлягає нерухоме майно, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для виробництва підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливо небезпечним підприємством чи суб'єктом природної монополії, податковий орган зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого підприємства".
-17- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Доповнити п.10.2.3. словами "у порядку, встановленому законом".
Враховано

125.
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про заставу
У зв'язку з цим підпункти 10.2.3 - 10.2.5 вважати відповідно підпунктами 10.2.4 - 10.2.6.


126.
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 47, ст.642 )

Стаття 20. Звернення стягнення на заставлене майно

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу арбітражного суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. ( Частина сьома статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 287/94-ВР від 14.12.94, N 496/95-ВР від 22.12.95, N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

4. Частину сьому статті 20 Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст. 642; 1995 р., N 1, ст. 3; 1996 р., N 2, ст. 3; 1998 р., N 2, ст. 3; 2000 р., N 50, ст. 436) доповнити реченням такого змісту: "У разі звернення стягнення на майно державного підприємства, підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, продаж заставленого майна проводиться на цій же підставі відповідним органом приватизації".


127.

ІІ. Прикінцеві положення
-18- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Пункт 1 Прикінцевих положень записати в такій редакції:
Враховано

128.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком статті 3, яка набирає чинності з 1 січня 2002 року.
"1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування".

129.

2. Цей Закон застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство незалежно від того, коли господарськими судами було прийнято заяви про порушення таких справ.


130.

Якщо заяву про порушення справи про банкрутство було прийнято господарським судом до набрання чинності цим Законом і ця заява не відповідає вимогам частини п'ятої статті 41-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство припиняється.


131.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячній строк:


132.

розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;


133.

забезпечити розроблення і прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів відповідно до цього Закону".

-19- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225)
Доповнити Прикінцеві положення пунктом 4 такого змісту:
"4. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Враховано


* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні