Назва: Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів
Автор: Кабінет Міністрів України
Головний комітет: Народний депутат України: Ткаленко І.І.,

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
Редакція, запропонована головним комітетом
1.
Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів
-1- Марченко О. (в/о 201)
В назві документу йдеться про майнову відповідальність за порушення умов договору при виконанні будівельних робіт, але в тексті законопроекту йдеться лише про фінансову відповідальність, а це значно вужче визначення, вказаного в назві, що вимагає її уточнення.
Не враховано.
Відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань передбачає сплату певної грошової суми у вигляді неустойки (штрафу, пені)
Майнова відповідальність включає фінансову відповідальність.
Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів
2.
Цей Закон визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду /контракту/ строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних підприємств, установ та організацій.
-2- Донець Н.Г. (реєестраційна картка № 420)
Преамбулу данного законопроекту після слів «коштів державних» доповнити словами «та комунальних...», далі по тексту.
Враховано.

Цей Закон визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду /контракту/ строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.
3.
Стаття 1. Визначення термінів


Стаття 1. Визначення термінів
4.
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:


У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
5.
замовник - юридична особа, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду /контракт/, контролює хід його виконання, приймає завершені роботи, здійснює розрахунки за них;

Редакційна правка
замовник - юридична особа будь-якої форми власності, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду /контракт/, контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи;
6.
підрядник - юридична особа, яка укладає договір підряду /контракт/ на будівництво /проектування/ об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду /контрактом/ роботи і передає їх замовникові;

Редакційна правка
підрядчик - юридична особа будь-якої форми власності, яка укладає договір підряду /контракт/ на будівництво /проектування/ об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду /контрактом/ роботи та передає їх замовникові;
7.
інвестор - юридична особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об'єкти будівництва, забезпечує їх фінансування, але не виконує функцій інших учасників будівництва;

Редакційна правка
інвестор - юридична особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об»єкти будівництва, забезпечує їх фінансування, якщо вона не є замовником;
8.
обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події /стихійні явища: землетрус, ураган, шторм, повінь; війна та воєнні події; зруйнування внаслідок дії вибухових приладів, що знаходяться у землі; радіаційне, хімічне зараження; інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події/, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору підряду /контракту/ і у разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.


обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події /землетрус, ураган, шторм, повінь; війна та воєнні події, зруйнування внаслідок дії вибухових приладів, що знаходяться у землі; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події/, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору підряду /контракту/ та в разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.
9.
Стаття 2. Сфера дії Закону


Стаття 2. Сфера дії Закону
10.
Положення цього Закону поширюються на підприємства, установи та організації всіх форм власності, які виконують функції замовника, підрядника, інвестора з будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, споруд та технічного переоснащення підприємств, що здійснюються із залученням бюджетних коштів або коштів державних підприємств, установ та організацій, а також на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, що забезпечують фінансування капітальних вкладень із залученням зазначених коштів.


-3- Донець Н.Г. (реєестраційна картка № 420)
Замінити у всьому тексті законопроекту слова «виконавчі органи рад» на слова «органи місцевого самоврядування», а саме -стаття 2.





-4- Марченко О. (в/о 201)
Теорія цивільного права визначає, що втручання державних органів і посадових осіб у договірні відносини між суб»єктами інвестиційної діяльності понад їх компетенцію не допускається. Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов»язань чи інших умов господарських відносин, що не суперечать чинному законодавству України - це виключна компетенція суб»єктів інвестиційної діяльності.
Якщо інвестором і замовником виступає державний орган (міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади), тоді норми законопроекту мають свою доцільність, але в статті 2 проекту закону зазначено, що положення цього закону поширюються на підприємства, установи та організації всіх форм власності, які виконують функції замовника, підрядчика та інвестора на будівництві об»єктів, що здійснюються із залученням бюджетних коштів. Тобто, можливе залучення і інших коштів. А відтак в такому формулюванні є серйозні суперечності щодо його відповідності
цивільному праву.


Редакційна правка

Не враховано.
Безпосереднім учасником інвестиційного процесу, є виконавчі органи рад і отже згідно з цим проектом Закону, виконавчі органи рад мають нести відповідальність за забезпечення фінансування капітальних вкладень.

Не враховано.
Проектом Закону не передбачається втручання державних органів та посадових осіб в договірні відносини, але встановлюється майнова відповідальність за дотримання договірних зобов»язань по вже підписаних договорах при будівництві об»єктів, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, або коштів державних і комунальних підприємств.
Положення цього Закону поширюються на правовідносини, що виникають між підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, які є замовниками, підрядчиками, інвесторами у процесі будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, споруд та технічного переоснащення підприємств, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій.за договором підряду, а також на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, що забезпечують фінансування капітальних вкладень із залученням зазначених коштів.
11.
Стаття 3. Загальні правові засади застосування майнової відповідальності


Стаття 3. Загальні правові засади застосування майнової відповідальності
12.
1. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду /контракту/ про виконання робіт на будівництві об'єктів, а також за дії, що спричинили ці порушення, регулюється цим Законом, іншими законодавчими актами.

Редакційна правка
1. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду /контракту/ про виконання робіт на будівництві об'єктів, а також за дії, що спричинили ці порушення, регулюється цим Законом, цивільним законодавством та іншими законами.
13.
2. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду /контракту/ застосовується до підрядників і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Вона є істотною умовою договору підряду /контракту/ і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки /пені/, а також відшкодування збитків /витрат, втрат або пошкодження майна, неотриманих доходів/ у частині, не покритій неустойкою /пенею/ з винної сторони відповідно до умов, визначених у статтях 4 та 5 цього Закону. Договір підряду /контракт/, укладений без дотримання зазначених умов, є недійсним.


-5- Марченко О. (в/о 201)
Враховуючи те, що, за статтею 2, інвестором можуть виступати місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, які забезпечують фінансування капітальних вкладень із залученням відповідних коштів, необхідно розглянути можливість перерахування неустойки (пені) за порушення зобов»язань щодо будівництва їх об»єктів саме до місцевих бюджетів, відповідно джерел фінансування будівництва, а не лише до державного, як це передбачено пунктом 2 статті 3.
Редакційна правка

Враховано.в статті 6.
Зауваження має бути віднесено до частини третьої статті 3 обзацу 2.
Частиною 1 та 2 статті 6 вже передбачено саме такий порядок перерахування неустойки (пені) за порушення зобов'язань щодо будівництва об'єктів до місцевих бюджетів, відповідно джерел фінансування будівництва, а не лише до державного.

2. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду /контракту/ застосовується до підрядчиків і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду /контракту/ і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки /пені/, а також відшкодування збитків /витрат, втрат або пошкодження майна, неотриманих доходів/ у частині, не покритій неустойкою /пенею/, з винної сторони відповідно до умов, визначених у статтях 4 та 5 цього Закону та іншими законами.
14.
3. Сторони зобов'язані стягувати в установленому порядку неустойку /пеню/ та вимагати відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань, передбачених цим Законом та договором підряду /контракту/.
-6- Сокерчак В.М. (в/о № 142)
Частину 3 статті 3 Закону вилучити.


Не враховано.
Вилучення зазначеної норми призведе до невиконання договірних зобов'язань.
3. Сторони зобов'язані стягувати в установленому порядку неустойку /пеню/ та вимагати відшкодування збитків за порушення договірних зобов'язань, передбачених цим Законом та договором підряду /контракту/.
15.
У разі недотримання цього зобов'язання сума неустойки /пені/, що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду /контракту/, стягується за рішенням арбітражного суду до державного бюджету як зі сторони, яка не пред'явила ці вимоги, так і зі сторони, що не виконала договірних зобов'язань, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.


У разі недотримання цього зобов'язання сума неустойки /пені/, що не була стягнена в установленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду /контракту/, стягується за рішенням арбітражного суду до державного бюджету як із сторони, яка не заявила ці вимоги, так і з сторони, що не виконала договірних зобов'язань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
16.
Контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог, передбачених цим Законом, покладається на Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України.
-7- Марченко О. (в/о 201)
Оскільки згідно частини 3 пункту 3 цієї статті контроль за дотриманням сторонами договірних зобов»язань та вимог покладається на Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, то інформація по всіх змінах договірних зобов»язань повинна надаватись не лише іншій стороні, а й контролюючому органу.
Враховано.


Контроль за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог, передбачених цим Законом, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, архітектури та житлової політики, а також відповідні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні. Порядок контролю за дотриманням сторонами договірних зобов'язань та вимог установлюється Кабінетом Міністрів України
17.
4. Сторона звільняється від майнової відповідальності, якщо договірні зобов'язання порушені з причин, що не залежать від неї /дії другої сторони, обставини непереборної сили/, і вона своєчасно повідомила про це другу сторону.

-8- Марченко О. (в/о 201)
В пункті 4 статті 3 зазначено, що сторона звільняється від майнової відповідальності у випадках непереборних обставин, або порушення зобов»язань, викликаних діями іншої сторони, якщо вона своєчасно повідомила про це другу сторону.
Необхідно уточнити термін «своєчасно», а також розділити причини звільнення від відповідальності. Коли порушення , викликані «непереборними обставинами», сумніву не викликають, то «порушення, допущені з вини іншої сторони» згідно пункту 3 цієї статті, вимагають не лише повідомити її про це, а й стягнути з неї пеню та відшкодувати збитки.

Враховано.



4. Сторона звільняється від майнової відповідальності, якщо вона доведе, що порушення договірних зобов'язань відбулося не з її вини (обставини непереборної сили, дії другої сторони тощо).

18.
Застосування майнової відповідальності не звільняє винну сторону від виконання умов договору підряду /контракту/, крім випадків, коли потерпіла сторона прийняла інше рішення.

Редакційна правка.
Абзац вилучено, ці норми містяться у розділі 3 Цивільного кодексу України

19.
5. Сторони мають право передбачити у договорі підряду /контракті/ способи забезпечення виконання договірних зобов'язань у формі гарантії, поруки, застави майна /включаючи об'єкти незавершеного будівництва/ відповідно до законодавства України.


5. Сторони мають право передбачити у договорі підряду /контракті/ способи забезпечення виконання договірних зобов'язань у формі гарантії, поруки, застави майна /включаючи об'єкти незавершеного будівництва/ відповідно до законодавства України.
20.
6. Інвестори, в тому числі міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, які забезпечують фінансування будівництва об'єктів, передбачених щорічними державними та регіональними програмами економічного і соціального розвитку, несуть відповідальність за дії, що спричинили порушення умов договору підряду /контракту/ внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення коштів на будівництво таких об'єктів, та відшкодовують замовникові фактично сплачені ним підряднику суми неустойки /пені/ та збитків у частині, не покритій неустойкою /пенею/ за порушення строків платежів за виконані роботи /послуги/, передбачених умовами договору підряду /контракту/, у встановленому законодавством порядку.


-9- Донець Н.Г. (реєестраційна картка № 420)
Замінити у всьому тексті законопроекту слова «виконавчі органи рад» на слова « органи місцевого самоврядування», а саме стаття 3 пункт 6).
Редакційна правка

Не враховано.
Безпосереднім учасником інвестиційного процесу, є виконавчі органи рад і отже згідно з цим проектом Закону , виконавчі органи рад мають нести відповідальність за забезпечення фінансування капітальних вкладень.
6. Інвестори, в тому числі міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад, які забезпечують фінансування будівництва об'єктів, передбачених щорічними державними та регіональними програмами економічного та соціального розвитку, несуть відповідальність за дії, що спричинили порушення умов договору підряду /контракту/ внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та перерахування коштів на будівництво таких об'єктів, та відшкодовують замовнику фактично сплачені ним підрядчику суми неустойки /пені/ та збитків у частині, не покритій неустойкою /пенею/, за порушення здійснення строків платежів за виконані роботи /послуги/, передбачених умовами договору підряду /контракту/, в установленому законодавством порядку.
21.
Стаття 4. Відповідальність за порушення строків завершення виконання робіт


-10- Сокерчак В.М. (в/о № 142)
Статтю 4 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«Стаття 4. Відповідальність за порушення строків завершення виконання робіт
У разі , коли сторонами в договорі підряду (контракті) не передбачена сплата неустойки (пені) за порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об»єктів/, передбачених договором підряду /контрактом/, підрядник сплачує замовникові за кожний день прострочення неустойку /пеню/, розмір якої обчислюється із договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка /пеня/, збільшеної в 1.5 раза.
Якщо у цей період облікова ставка Національного банку України змінювалась, розмір неустойки /пені/ обчислюється пропорційно цим змінам.
2. У разі порушення строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об»єктів/ з причин, що не залежать від підрядника, замовник на підставі обгрунтувань підрядника, поданих відповідно до договірних умов, здійснює перегляд цих строків, про що укладається додаткова угода.
Справи по спорах між замовником і підрядником щодо сплати неустойки /пені/ за порушення строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об»єктів/ та перегляду цих строків розглядаються арбітражним судом.»
Редакційна правка

Не враховано.
Згідно частини другої статті 3 цього Закону сплата неустойки (пені) за порушення договору підряду (контракту) є необхідною умовою договору. Без цієї норми договір є недісним.

Стаття 4. Відповідальність підрядчика за порушення строків завершення виконання робіт
22.
1. У разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об'єктів/, передбачених договором підряду /контрактом/, підрядник сплачує замовникові за кожний день прострочення неустойку /пеню/, розмір якої обчислюється із договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка /пеня/, збільшеної в 1,5 раза.


1. У разі порушення з вини підрядчика строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об'єктів/, передбачених договором підряду /контрактом/, підрядчик сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку /пеню/, розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка /пеня/, збільшеної в 1,5 раза.
23.
Якщо у цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки /пені/ обчислюється пропорційно цим змінам.


Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки /пені/ обчислюється пропорційно цим змінам.
24.
2. У разі порушення строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об'єктів/ з причин, що не залежать від підрядника, замовник на підставі обгрунтувань підрядника, поданих відповідно до договірних умов, здійснює перегляд цих строків, про що укладається додаткова угода.


-11- Марченко О. (в/о 201)
Оскільки згідно частини 3 пункту 3 цієї статті контроль за дотриманням сторонами договірних зобов»язань та вимог покладається на Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, то інформація по всіх змінах договірних зобов»язань повинна надаватись не лише іншій стороні, а й контролюючому органу.



Вищевказаною нормою слід доповнити і пункт 2 статті 4, де йдеться про можливість перегляду терміну завершення виконання робіт.

Редакційна правка

Не враховано.
Передбачається, що після прийняття цього Закону буде розроблено Положення про здійснення зазначеного контролю Держбудом України та відповідними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, які йому підзвітні та підконтрольні.

Не враховано.
Порядок перегляду терміну завершення виконання робіт є загальновстановленою нормою за якою він здійснюється сторонами самостійно.
2. У разі порушення строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об'єктів/ не з вини підрядчика замовник на підставі обгрунтувань підрядчика, поданих відповідно до умов договору, переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода.
25.
Справи по спорах між замовником і підрядником щодо сплати неустойки /пені/ за порушення строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об'єктів/ та перегляду цих строків розглядаються арбітражним судом.
-12- Марченко О. (в/о 201)
Згідно статті 356 Цивільного кодексу України суми неустойки (пені) , сплачені підрядником за порушення термінів виконання окремих робіт, повертаються підрядникові в разі закінчення усіх робіт на об»єкті до встановленого договором кінцевого строку. У законопроекті, що розглядається, вищезазначена норма взагалі відсутня, а пункти 2 і 3 статті 4 - лише обгрунтовують можливість перенесення термінів завершення будівельних робіт на основі нової угоди та визначають розгляд можливих спорів в арбітражних судах.

Не враховано.
Проект Закону спрямовано на підвищення договірних зобов»язань як з боку замовника, так і з боку підрядчика, і передбачає їх рівну майнову відповідальність.
Справи щодо спорів між замовником і підрядчиком про сплату неустойки /пені/ за порушення строків завершення виконання робіт /здачі в експлуатацію об'єктів/ та перегляду цих строків розглядаються арбітражним судом.
26.
Стаття 5. Відповідальність за порушення строків платежів за виконані роботи /послуги/

Редакційна правка
Стаття 5. Відповідальність замовника за порушення здійснення строків платежів за виконані роботи.
27.
У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду /контрактом/ строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи /послуги/ замовник сплачує підрядникові за кожний день прострочення неустойку /пеню/, розмір якої обчислюється із суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка /пеня/, збільшеної в 1,5 раза. Якщо у цей період облікова ставка Національного банку України змінилася, розмір неустойки /пені/ обчислюється пропорційно цим змінам. Якщо замовник не розрахувався за виконані роботи /послуги/ протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. При затримці перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядник має право розірвати контракт відповідно до договірних умов і вимагати сплати неустойки /пені/ та відшкодування збитків, зумовлених розірванням договору підряду /контракту/ в частині, не покритій неустойкою /пенею/.


-13- Сокерчак В.М. (в/о № 142)
Статтю 5 викласти у наступній редакції:
У разі, коли сторонами в договорі підряду /контракті/ не передбачена сплата неустойки (пені) за порушення з вини замовника передбачених договором підряду /контрактом/ строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи /послуги/ замовник сплачує підрядникові за кожний день прострочення неустойку /пеню/, розмір якої обчислюється із суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка /пеня/, збільшеної в 1.5 раза. Якщо у цей період облікова ставка Національного банку України змінилася, розмір неустойки /пені/ обчислюється пропорційно цим змінам.
Редакційна правка

Не враховано.
Відповідно до частини другої статті 3 ця норма договору є обов»язковою.
У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду /контрактом/ строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи /послуги/ замовник сплачує підрядчикові за кожний день прострочення неустойку /пеню/, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка /пеня/, збільшеної в 1,5 раза.
Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки /пені/ обчислюється пропорційно цим змінам. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядчик має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору і вимагати сплати неустойки /пені/ та відшкодування збитків, зумовлених розірванням договору підряду /контракту/ в частині, не покритій неустойкою /пенею/.
28.
Стаття 6. Порядок відшкодування витрат, зумовлених застосуванням майнової відповідальності


Стаття 6. Порядок відшкодування витрат, зумовлених застосуванням майнової відповідальності
29.
1.Сплата неустойки /пені/ та відшкодування збитків підрядниками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності за порушення умов договору підряду /контракту/ відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності. Якщо замовник порушив умови договору підряду /контракту/ внаслідок несвоєчасного надходження бюджетних коштів, сплата неустойки /пені/ та відшкодування збитків здійснюється за рахунок коштів на фінансування будівництва.


Редакційна правка
1. Сума сплаченої неустойки /пені/ та відшкодування збитків, завданих невиконанням або не належним виконанням підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду /контракту/ відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.
Якщо замовник порушив умови договору підряду /контракту/ внаслідок несвоєчасного надходження бюджетних коштів, сплата неустойки /пені/ та відшкодування збитків здійснюється за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.
30.
Кошти, одержані внаслідок застосування майнової відповідальності підрядниками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності, відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Редакційна правка
Кошти, одержані внаслідок застосування майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту) підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності, відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.
31.
2. Сплата неустойки /пені/ та відшкодування збитків за порушення умов договору підряду /контракту/ підрядникові замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, провадиться за рахунок коштів на будівництво, передбачених відповідними бюджетами.


-14- Донець Н.Г. (реєестраційна картка № 420)
Замінити у всьому тексті законопроекту слова «виконавчі органи рад» на слова «органи місцевого самоврядування», а саме стаття 6( пункт2).

Редакційна правка

Не враховано.
Безпосереднім учасником інвестиційного процесу, є виконавчі органи рад і отже згідно з цим проектом Закону, виконавчі органи рад мають нести відповідальність за забезпечення фінансування капітальних вкладень.
2. Неустойка /пеня/ та відшкодування збитків завданих невиконанням або не належним виконанням договору підряду /контракту/ підрядчикові замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, сплачується за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.
32.
Кошти, одержані внаслідок застосування майнової відповідальності від підрядника замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, перераховуються до бюджету, за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва об'єктів.

Редакційна правка
Кошти, одержані від підрядчика внаслідок застосування майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту) замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, перераховуються до бюджету, за рахунок коштів якого здійснюється фінансування будівництва об'єктів.
33.
3. Неустойка /пеня/, визначена в абзаці другому частини третьої статті 3, відноситься на результати фінансово-господарської діяльності відповідних підприємств або покривається за рахунок коштів на утримання апарату замовника, передбачених кошторисом на будівництво.

Редакційна правка
3. Сума, стягненої неустойки /пені/, визначеної в абзаці другому частини третьої статті 3, відноситься на результати фінансово-господарської діяльності відповідних підприємств, установ, організацій або покривається за рахунок коштів на утримання апарату замовника, передбачених кошторисом на будівництво.
34.
4. Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підряднику неустойки /пені/ за недотримання строків платежів внаслідок порушення плану фінансування, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок відповідних бюджетів. Порядок відшкодування цих витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
-15- Донець Н.Г. (реєестраційна картка № 420)
Замінити у всьому тексті законопроекту слова «виконавчі органи рад» на слова «органи місцевого самоврядування», а саме стаття 6 (пункт 4).

Не враховано.
Безпосереднім учасником інвестиційного процесу, є виконавчі органи рад і отже згідно з цим проектом Закону , виконавчі органи рад мають нести відповідальність за забезпечення фінансування капітальних вкладень.

4. Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підрядчику неустойки /пені/ за недотримання строків платежів внаслідок порушення плану фінансування, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок коштів відповідних бюджетів. Порядок відшкодування цих витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
35.
5. Додаткові витрати, пов'язані з порушенням умов договору підряду /контракту/ про виконання робіт на будівництві об'єктів, що зумовлено діями органів виконавчої влади, у випадках, зазначених у частині шостій статті 3 цього Закону, відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування цих органів.

Редакційна правка
5. У випадках, зазначених у частині шостій статті 3 цього Закону, додаткові витрати, пов'язані з застосуванням майнової відповідальності за порушення умов договору підряду /контракту/ про виконання робіт на будівництво об'єктів, зумовлені діями органів виконавчої влади та виконавчими органами рад, відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування цих органів.
36.
6. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із припиненням будівництва у зв'язку з прийняттям рішення про припинення фінансування будівництва з державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України щорічно після затвердження Закону України про Державний бюджет України на наступний рік.


6. Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із припиненням будівництва у зв'язку з прийняттям рішення про припинення фінансування будівництва з державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України щорічно після затвердження Закону України про Державний бюджет України.
37.
7. Якщо фінансування будівництва об'єктів здійснюється на пайових засадах, додаткові витрати на будівництво, зумовлені сплатою замовниками неустойки /пені/ за порушення строків платежів через несвоєчасне надходження коштів, відшкодовуються усіма інвесторами, які порушили свої зобов'язання щодо перерахування коштів. Порядок відшкодування додаткових витрат установлюється договорами /угодами/ між замовником та інвесторами щодо пайового фінансування будівництва об'єкта.

Редакційна правка
7. Якщо фінансування будівництва об'єктів здійснюється на пайових засадах, додаткові витрати на будівництво, зумовлені сплатою замовниками неустойки /пені/ внаслідок нецільового, несвоєчаснного або неповного виділення та перерахування коштів, відшкодовуються всіма інвесторами, які порушили свої зобов'язання щодо перерахування коштів. Порядок відшкодування додаткових витрат установлюється договорами /угодами/ між замовником та інвесторами щодо пайового фінансування будівництва об'єкта.

38.
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
-16- Крук Ю.Б. (в/о № 139)
Останній абзац проекту Закону виключити. Доповнити проект Закону статтею 7 "Прикінцеві положення" в такій редакції:
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2001 року:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Враховано
Стаття 7. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2001 року:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.













* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні