Назва: Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років з урахуванням пропозицій Президента України від 13.01.2000р.
Автор: Верховна Рада України
Головний комітет: Народні депутати України - члени Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
0.
Закон України
Про увiчнення Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 рокiв

Вiдзначаючи всесвiтньо-iсторичне значення Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi, яка справила вирiшальний вплив на весь хiд Другої свiтової вiйни, на боротьбу народiв Європи та iнших континентiв, її визвольний характер, необхiднiсть мiжнародного спiвробiтництва з метою пiдтримки загального миру i громадської злагоди, недопущення рiзних проявiв фашизму, нацiонального чи расового екстремiзму,

зважаючи на необхiднiсть постiйного щоденного державного i громадського пiклування про ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни та жертв фашизму i важливiсть вшанування безсмертного подвигу народупереможця,

виходячи з iсторичних традицiй українського народу зберiгати пам'ять про захисникiв Вiтчизни, якi вiддали своє життя в боротьбi за її свободу i незалежнiсть, приймається цей Закон України.

Стаття 1. День Перемоги

День Перемоги (9 Травня) - державне свято.

День Перемоги є святковим днем i вiдзначається як торжество безсмертного подвигу народу-переможця над фашизмом, як всенародна пам'ять про його боротьбу за свободу i незалежнiсть своєї Батькiвщини.

Шанобливе ставлення до пам'ятi про Перемогу i учасникiв Великої Вiтчизняної вiйни є священним обов'язком держави i всiх громадян України.

У День Перемоги в столицi України мiстi-герої Києвi, iнших мiстах та населених пунктах України провадяться святковi заходи з використанням символiки рокiв Великої Вiтчизняної вiйни.

У столицi України мiстi-герої Києвi в ювiлейнi роки Дня Перемоги проводиться вiйськовий парад.

У мiстах-героях Києвi, Керчi, Одесi, Севастополi, столицi Автономної Республiки Крим мiстi Сiмферополi проводиться артилерiйський салют, в усiх обласних центрах України - фейєрверк.

Кабiнет Мiнiстрiв України та iншi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування за участю громадських органiзацiй ветеранiв та полiтичних партiй щорiчно забезпечують у вiйськових пiдроздiлах, на пiдприємствах, в установах, органiзацiях i навчальних закладах рiзного вiдомчого пiдпорядкування проведення вiдповiдних заходiв вiйськово-патрiотичного виховання на героїчних, бойових i трудових традицiях українського народу перiоду Великої Вiтчизняної вiйни.

Порядок проведення святкових заходiв, присвячених Дню Перемоги, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 2. Форми увiчнення Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi

Основними формами увiчнення Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi є:

святкування Дня Перемоги i днiв визволення мiст та iнших населених пунктiв України вiд нiмецько-фашистських загарбникiв;

установлення почесної варти бiля Вiчного вогню, могил Невiдомого солдата i Невiдомого матроса, iнших пам'ятникiв та обелiскiв, покладання вiнкiв, квiтiв до братських меморiалiв i могил;

шанобливе ставлення до державних нагород i iнших вiдзнак Великої Вiтчизняної вiйни, заснування до Дня Перемоги медалi, нагрудних пам'ятних знакiв, нагородження ними учасникiв Великої Вiтчизняної вiйни, воїнiв-iнтернацiоналiстiв, офiцерiв, прапорщикiв i мiчманiв, а також ветеранiв Збройних Сил України;

дослiдження i об'єктивне висвiтлення iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни, недопущення фальсифiкованого вiдображення цих подiй у навчально-методичнiй лiтературi, пiдручниках та засобах масової iнформацiї;

запровадження Державної i мiсцевих премiй за найкращi твори лiтератури, кiно, мистецтва по достовiрному висвiтленню iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни;

спорудження пам'ятникiв, створення музеїв, вiйськових меморiальних комплексiв-кладовищ для поховань ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни, їх упорядкування та збереження;

забезпечення державою пошукової роботи з метою встановлення iмен загиблих i тих, хто пропав безвiсти;

занесення навiчно до спискiв вiйськових з'єднань, частин (кораблiв) iмен вiйськовослужбовцiв, якi здiйснили героїчнi подвиги;

занесення навiчно до книг пам'ятi (iсторичних паспортiв) вiйськових частин (кораблiв), з'єднань та об'єднань, якi брали участь в оборонi i визволеннi мiст та iнших населених пунктiв України вiд нiмецькофашистських загарбникiв;

вiдображення героїчних подвигiв учасникiв Великої Вiтчизняної вiйни у творах лiтератури i мистецтва, книгах i альбомах пам'ятi та iнших засобах масової iнформацiї;

присвоєння вулицям, майданам, органiзацiям, вiйськовим частинам (кораблям) прiзвищ та iмен воїнiв, якi проявили мужнiсть i героїзм, неприпустимiсть їх перейменування;


увiчнення державних нагород, почесних найменувань i звань, бойових знамен та iнших вiдзнак об'єднань, з'єднань, частин (кораблiв), затверджених наказами Верховного Головнокомандуючого та указами Президiї Верховної Ради СРСР в роки Великої Вiтчизняної вiйни.

Стаття 3. Почесна варта

У днi святкування Дня Перемоги та iнших державних свят у столицi України мiстi-герої Києвi, мiстах-героях Керчi, Одесi, Севастополi, столицi Автономної Республiки Крим мiстi Сiмферополi, в обласних центрах бiля могил Невiдомого солдата i Невiдомого матроса встановлюється почесна варта, а також покладаються вiнки до братських меморiалiв i могил.

До складу почесної варти, крiм вiйськових, можуть входити учнi старших класiв, студенти навчальних закладiв.

Стаття 4. Державнi нагороди та iншi вiдзнаки Великої Вiтчизняної вiйни

Державнi нагороди та iншi вiдзнаки, пов'язанi з Великою Вiтчизняною вiйною, виданi за наказами Верховного Головнокомандуючого та указами Президiї Верховної Ради СРСР, не можуть бути об'єктом вiдчуження.

Ювiлейнi дати, пов'язанi з Великою Вiтчизняною вiйною i вшануванням її учасникiв, вiдзначаються медаллю або нагрудним пам'ятним знаком, порядок нагородження якими встановлюється згiдно з законодавством.

Стаття 5. Державнi премiї України iменi полководцiв Перемоги

Державнi премiї України iменi полководцiв Перемоги - кавалерiв ордена Перемоги, якi вiдзначилися в здiйсненнi операцiй по захисту i визволенню України, щорiчно присуджуються до Дня Перемоги за видатнi досягнення в галузi вiйськових наук, за створення вiйськової технiки, за найкращi твори лiтератури, кiно, мистецтва, за найкращий посiбник по достовiрному висвiтленню iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни в програмах i пiдручниках для навчальних закладiв, за найкращi телепрограми по висвiтленню патрiотизму i героїзму українського народу в роки Великої Вiтчизняної вiйни.

Розмiр державних премiй України iменi полководцiв Перемоги, порядок їх присудження i вручення визначаються Положенням про державнi премiї iменi полководцiв Перемоги, яке затверджується Президентом України.

Мiсцевi премiї iменi полководцiв Перемоги, якi вiдзначилися у здiйсненнi операцiй по визволенню України, можуть встановлюватися в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 6. Пам'ятники Великої Вiтчизняної вiйни

До пам'ятникiв Великої Вiтчизняної вiйни вiдносяться вiйськовi кладовища, вiйськовi дiлянки на цивiльних кладовищах, братськi та одинокi могили, скульптурнi, архiтектурнi та iншi меморiальнi споруди i об'єкти, що увiчнюють пам'ять про подiї Великої Вiтчизняної вiйни та подвиги її учасникiв.

В Українi споруджуються, зберiгаються i реставруються пам'ятники, iншi меморiальнi споруди, об'єкти, що увiчнюють пам'ять про подiї Великої Вiтчизняної вiйни. Фiнансування зазначених заходiв здiйснюється за рахунок цiльових коштiв з державного та мiсцевих бюджетiв, а також пожертвувань юридичних i фiзичних осiб.

Центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування несуть вiдповiдальнiсть за облiк i збереження пам'ятникiв Великої Вiтчизняної вiйни, якi розмiщенi на пiдвiдомчих їм територiях, пiдтримку їх у станi, гiдному шанобливого ставлення до пам'ятi про Перемогу українського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi.

Пошук невiдомих вiйськових поховань i останкiв загиблих у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi воїнiв здiйснюється державою у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування визначають мiсця розташування та забезпечують видiлення земельних дiлянок для створення вiйськових меморiальних комплексiв-кладовищ.

Поховання учасникiв бойових дiй у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi здiйснюється органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв.

В органiзацiї та фiнансуваннi поховання учасникiв вiйни надають допомогу пiдприємства, установи, органiзацiї, де вони працювали перед виходом на пенсiю або перед смертю.

Порядок поховання визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Неприпустимими є наруга над пам'ятниками Великої Вiтчизняної вiйни, їх руйнування i знищення, перейменування вулиць iменi героїв Великої Вiтчизняної вiйни, спорудження пам'ятникiв та iнших меморiальних об'єктiв поплiчникам, посiбникам фашизму, якi воювали на його боцi проти свого народу.

Особи, якi порушують цi вимоги, притягаються до кримiнальної чи адмiнiстративної вiдповiдальностi згiдно з законом.

Стаття 7. Заборона проявiв фашизму i пропаганди нацiонального чи расового екстремiзму

Найважливiшим напрямом державної полiтики України по увiчненню Перемоги українського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi є рiшуча боротьба з проявами фашизму. Україна неухильно дотримується своїх мiжнародних зобов'язань щодо вжиття всiх необхiдних заходiв проти створення i дiяльностi на своїй територiї органiзацiй, що проповiдують нацiональний чи расовий екстремiзм.

В Українi забороняються зухвалий глум над правдою iсторiї, використання в будь-якiй формi нацистської символiки як образи багатонацiонального народу i пам'ятi жертв, яких вiн зазнав у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi.

На територiї України не дозволяються пропаганда та прославлення дiяльностi пiдроздiлiв нiмецько-фашистських загарбникiв у будь-якiй формi.

Стаття 8. Цiльовi державнi та регiональнi програми

Кабiнет Мiнiстрiв України, iншi органи виконавчої влади перiодично розробляють та виконують цiльовi державнi та регiональнi програми щодо соцiального захисту ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни, передбачаючи на це кошти в державному та мiсцевих бюджетах окремим рядком.


Стаття 9. Мiжнароднi договори щодо захисту ветеранiв Другої свiтової вiйни i збереження пам'ятникiв, пов'язаних з подiями Другої свiтової вiйни

Україна забезпечує виконання мiжнародних договорiв щодо захисту ветеранiв Другої свiтової вiйни та здiйснює пiдготовку, укладення нових договорiв i угод про компенсацiю шкоди жертвам нацизму. На пiдставi вiдповiдних мiжнародних договорiв Україна забезпечує спорудження, збереження i реставрацiю пам'ятникiв в мiсцях поховань воїнiв, якi загинули в роки Другої свiтової вiйни, що знаходяться поза межами її територiї.

Україна сприяє виявленню поховань жертв Другої свiтової вiйни, розташованих на її територiї, спорудженню, збереженню i реставрацiї пам'ятникiв у мiсцях поховань, вiдродженню гуманiстичного ставлення до них.



Стаття 10. Вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання цього Закону
Контроль за виконанням цього Закону здiйснюється у встановленому законодавством порядку.
Посадовi особи органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування несуть вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання положень цього Закону згiдно з законодавством України.
Стаття 11. Прикiнцевi положення
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
2. Кабiнету Мiнiстрiв України до 9 травня 2000 року сформувати Єдиний нацiональний реєстр пам'ятникiв Великої Вiтчизняної вiйни, визначити їх балансову належнiсть.
до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років"

Всесвітньо-історичне значення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, важливість вшанування подвигу народу, додержання традицій українського народу щодо збереження пам'яті про захисників Вітчизни, які віддали життя за її свободу і незалежність, та необхідність піклування про ветеранів війни не заперечується. Органи державної влади щороку докладають чимало зусиль щодо гідного відзначення Дня Перемоги над фашистськими загарбниками.

Проте Закон, що розглядається, не може бути підписаний, оскільки ні за змістом, ні за порядком викладення не відповідає вимогам, що ставляться до такого роду актів. Більшість його положень мають суто декларативний характер і не регулюють конкретних суспільних відносин, які вимагали б законодавчого врегулювання.

Значна кількість положень Закону повторює суть чинних норм законодавства. Так, питання соціального захисту ветеранів війни врегульовані Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", питання створення музеїв - Законом України "Про музеї та музейну справу". Відповідно до Основ законодавства України про культуру ведеться Державний реєстр національного культурного надбання, до якого поряд з іншими заносяться і пам'ятки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Охорона та визначення таких пам'яток здійснюється відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури".

Передбачене Законом запровадження Державної премії за найкращі твори літератури, кіно, мистецтва, в яких достовірно висвітлена історія Великої Вітчизняної війни, є недоцільним, оскільки в Україні вже існує найвища премія в галузі культури, літератури і мистецтва - Національна премія України імені Тараса Шевченка.

Поряд з нормою абзацу п'ятого статті 2 Закону про об'єктивне висвітлення історії, недопущення фальсифікованого відображення подій Великої Вітчизняної війни у навчально-методичній літературі, підручниках та засобах масової інформації у Законі відсутні критерії, за якими має визначатися ступінь такої об'єктивності матеріалів, та не встановлено, хто і яким чином його визначатиме.

Зазначену норму може бути інтерпретовано і в іншому плані - в плані порушення вимог статей 15 і 34 Конституції України щодо заборони цензури та гарантування кожному права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Що стосується організації та проведення військових парадів, артилерійських салютів, святкових феєрверків, встановлення почесної варти, покладання вінків до братських меморіалів і могил, створення кімнат бойової та трудової слави, то вирішення цих питань за статтею 92 Основного Закону не належить до таких, що встановлюються чи визначаються законами.

Крім того, даний Закон прийнято з порушенням пункту 2 статті 6.2.7. Регламенту Верховної Ради України, яким передбачено, що у разі внесення законопроекту, реалізація якого потребує матеріальних витрат за рахунок державного чи місцевих бюджетів, до нього додаються фінансово-економічні обгрунтування та пропозиції щодо покриття цих витрат. Джерела покриття витрат, пов'язаних з реалізацією положень цього Закону, відсутні.

З огляду на викладене пропоную зазначений Закон скасувати як такий, що не регулює конкретних суспільних відносин, відтворює чинні норми законодавства, має суто декларативний характер, а його виконання призведе до значних витрат з державного бюджету.



Закон України
Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років
Відзначаючи всесвітньо-історичне значення Перемоги у Великій Вітчизняній війні, яка справила вирішальний вплив на весь хід Другої світової війни, виходячи з історичних традицій українського народу зберігати пам'ять про захисників Вітчизни, зважаючи на необхідність постійного піклування про ветеранів Великої Вітчизняної війни та жертв нацизму, приймається цей Закон України.











Стаття 1. Увічнення Перемоги та подвигу народу - переможця
День Перемоги (9 Травня) - державне свято.
День Перемоги є днем торжества безсмертного подвигу народу-переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини.
Шанобливе ставлення до пам'яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни є священним обов'язком держави і громадян України.

На честь Перемоги в столиці України місті-герої Києві, інших містах та населених пунктах України проводяться святкові заходи з використанням символіки років Великої Вітчизняної війни.






Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за участю народних депутатів України, депутатів місцевих рад, ветеранських організацій щорічно забезпечують у військових підрозділах, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах проведення заходів військово-патріотичного виховання на героїчних, бойових і трудових традиціях українського народу часів Великої Вітчизняної війни.
Порядок проведення святкових заходів, присвячених Дню Перемоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Форми увічнення Перемоги та подвигу народу - переможця
Основними формами увічнення Перемоги та подвигу народу - переможця є:
відзначення Дня Перемоги і днів визволення України, Автономної Республіки Крим, областей, міст та інших населених пунктів від німецько-фашистських загарбників;
установлення почесної варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, покладання вінків, квітів до пам'ятників та меморіалів;

шанобливе ставлення до державних нагород і інших відзнак часів Великої Вітчизняної війни;
недопущення фальсифікації історії Великої Вітчизняної війни у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках та засобах масової інформації;
відображення героїчних подвигів учасників Великої Вітчизняної війни у творах літератури і мистецтва, книгах і альбомах пам'яті, засобах масової інформації;
запровадження конкурсів, премій за наукові дослідження, найкращі твори літератури, мистецтва, кінофільми, програми теле і радоіпередач по висвітленню подій Великої Вітчизняної війни;
упорядкування, збереження та спорудження пам'ятників, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Великій Вітчизняній війні;
забезпечення за сприянням держави пошукової роботи з метою встановлення імен загиблих і тих, хто пропав безвісти, перепоховання останків воїнів, які полягли під час Великої Вітчизняної війни;
занесення до списків військових формувань (кораблів) імен військовослужбовців, які здійснили героїчні подвиги;
занесення до Книги пошани України військових формувань (кораблів), , які особливо відзначились в обороні і визволенні міст та інших населених пунктів України від німецько-фашистських загарбників;
збереження державних нагород, почесних найменувань і звань, бойових знамен військових формувань (кораблів) часів Великої Вітчизняної війни;

збереження та створення в навчальних закладах, на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, вiйськових частинах музеїв, кiмнат (куткiв) бойової та трудової слави перiоду Великої Вiтчизняної вiйни;






Стаття 3. Почесна варта
Під час святкування Дня Перемоги та Дня захисника Вітчизни у столиці України місті-герої Києві, містах-героях Керчі, Одесі, Севастополі, столиці Автономної Республіки Крим місті Сімферополі, в обласних центрах біля пам'ятників і меморіалів встановлюється почесна варта, а також покладаються вінки і квіти.


Стаття 4. Державні нагороди часів Великої Вітчизняної війни
Державні нагороди часів Великої Вітчизняної війни мають статус державних нагород України. Вони забезпечуються захистом і повагою з боку державних органів та об'єднань громадян і не можуть бути об'єктом купівлі-продажу та інших форм відчуження поза порядком, встановленим законом.



Стаття 5. Державні та іменні стипендії України
До Дня Перемоги учасникам бойових дій у Великій Вітчизняній війні, які мають особливі заслуги перед Вітчизною, присуджуються державні довічні стипендії. Курсантам і слухачам військових навчальних закладів встановлюються іменні стипендії героїв Великої Вітчизняної війни.
Кількість, розмір, порядок присудження державних довічних стипендій та іменних стипендій визначається Кабінетом Міністрів України.









Стаття 6. Пам'ятки Великої Вітчизняної війни
До пам'яток Великої Вітчизняної війни відносяться і зберігаються державою військові кладовища, військові ділянки на цивільних кладовищах, братські та одинокі могили, скульптурні, архітектурні та інші споруди і об'єкти, що увічнюють пам'ять про події Великої Вітчизняної війни та подвиги її учасників.
Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок цільових коштів з державного та місцевих бюджетів, а також пожертвувань юридичних і фізичних осіб.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за облік і збереження пам'яток Великої Вітчизняної війни, які розміщені на підвідомчих їм територіях.
Пошук невідомих військових поховань і останків воїнів, загиблих у Великій Вітчизняній війні, здійснюється у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Поховання учасників бойових дій здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

В організації та фінансуванні поховання учасників війни надають допомогу підприємства, установи, організації, де вони працювали перед виходом на пенсію або перед смертю.

Кабінет Міністрів України забезпечує виконання встановленого порядку і норм фінансування відвідування військових поховань та військових пам'ятників, розташованих на територіях держав - учасниць СНД.
Наруга над пам'ятками Великої Вітчизняної війни, їх руйнування і знищення карається відповідно до закону.























Стаття 7. Цільові державні програми
Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади розробляють цільові програми соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни та забезпечують їх виконання. У Державному бюджеті України щорічно передбачається фінансування заходів, пов'язаних з відзначенням Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні та дня визволення України від німецько - фашистських загарбників.
Стаття 8.Міжнародні договори щодо ліквідації наслідків Другої світової війни і збереження пам'ятників, пов'язаних з подіями Другої світової війни
Україна забезпечує виконання міжнародних договорів щодо ліквідації наслідків Другої світової війни та укладає нові договори і угоди про компенсацію шкоди жертвам нацизму. На підставі міжнародних договорів Україна забезпечує спорудження і збереження пам'ятників в місцях поховань воїнів, які загинули в роки Другої світової війни, що знаходяться поза межами її території.
Україна сприяє виявленню поховань часів Другої світової війни, розташованих на її території, спорудженню і збереженню пам'ятників у місцях поховань, відродженню гуманістичного ставлення до них.
Україна неухильно дотримується взятих міжнародних зобов'язань щодо недопущення проявів фашизму в будь-якій формі на своїй території.
Стаття 9. Відповідальність за невиконання цього Закону

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Стаття 10. Прикінцеві положення
1.Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України сформувати Єдиний національний реєстр пам'ятників Великої Вітчизняної війни, визначити їх балансову належність.















* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні