Редакція, прийнята у першому читанні

№
проп.

Зауваження та пропозиції до проекту

Висновки,
обгрунтування

Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України

КНИГА ДРУГА
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

КНИГА ДРУГА
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Глава 19
Загальні положення про особисті немайнові права фізичних осіб

Глава 19
Загальні положення про особисті немайнові права фізичних осіб

Стаття 260
Поняття особистого немайнового права

Стаття 260
Поняття особистого немайнового права

1. Особисті немайнові права фізичних осіб не мають економічного змісту.

1. Особисті немайнові права фізичних осіб не мають економічного змісту.

2. Особисті немайнові права належать фізичним особам від народження або за законом.

187

Пункт 2 статті 260 доповнити словом "усім" і дати у такій редакції:

"Особисті немайнові права належать усім фізичним особам...".

Враховано

2. Особисті немайнові права належать усім фізичним особам від народження або за законом.

3. Особисті немайнові права тісно пов'язані з особою. Фізична особа не може бути позбавлена своїх особистих немайнових прав.

188

Друге речення пункту 3 статті 260 викласти у новій редакції:

"Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав."

Враховано

3. Особисті немайнові права тісно пов'язані з особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав

4. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

4. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Стаття 261
Види особистих немайнових прав

Стаття 261
Види особистих немайнових прав

1. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вибір місця проживання та на вільне пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

1. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вибір місця проживання та на вільне пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

2. Цим Кодексом передбачаються й інші особисті немайнові права фізичної особи.

2. Цим Кодексом передбачаються й інші особисті немайнові права фізичної особи.

3. Перелік особистих немайнових прав, які закріплені Конституцією та цим Кодексом, не є вичерпним.

3. Перелік особистих немайнових прав, які закріплені Конституцією та цим Кодексом, не є вичерпним.

Стаття 262
Зміст особистого немайнового права

Стаття 262
Зміст особистого немайнового права

Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи на власний розсуд, без втручання інших осіб, визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи на власний розсуд, без втручання інших осіб, визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Стаття 263
Рівність особистих немайнових прав фізичних осіб

Стаття 263
Рівність особистих немайнових прав фізичних осіб

1. Кожна фізична особа має рівні особисті немайнові права - незалежно від віку, дієздатності та інших обставин.

1. Кожна фізична особа має рівні особисті немайнові права - незалежно від віку, дієздатності та інших обставин.

2. Забороняються будь-які обмеження особистих немайнових прав фізичних осіб, крім тих, які прямо передбачені цим Кодексом та іншими законами.

2. Забороняються будь-які обмеження особистих немайнових прав фізичних осіб, крім тих, які прямо передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 264
Здійснення особистих немайнових прав

Стаття 264
Здійснення особистих немайнових прав

1. Особисті немайнові права фізичні особи здійснюють самостійно.

189

Пункт1 статті 264 доповнити реченням:

"В інтересах малолітніх і неповнолітніх дітей, а також повнолітніх осіб, які за віком,чи за станом здоров я не можуть самостійно здійснювати свої особисті права, їх здійснюють батьки, усиновлювач, опікуни, піклуввальники."

Враховано

1. Особисті немайнові права фізичні особи здійснюють самостійно. В інтересах малолітніх і неповнолітніх дітей, а також повнолітніх осіб, які за віком,чи за станом здоров я не можуть самостійно здійснювати свої особисті права, їх здійснюють батьки, усиновлювач, опікуни, піклуввальники.

2. При здійсненні особистих немайнових прав фізична особа може діяти лише у межах наданої їй свободи поведінки.

2. При здійсненні особистих немайнових прав фізична особа може діяти лише у межах наданої їй свободи поведінки.

Стаття 265
Забезпечення здійснення особистих немайнових прав

Стаття 265
Забезпечення здійснення особистих немайнових прав

1. Дії органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших організацій, службових і посадових осіб, що ними порушуються особисті немайнові права, є неправомірними.

1. Дії органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших організацій, службових і посадових осіб, що ними порушуються особисті немайнові права, є неправомірними.

2. Організації, їх працівники, окремі фізичні особи, які, виконуючи свої професійні обов'язки, мають стосунок до сфери особистих немайнових прав, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.

2. Організації, їх працівники, окремі фізичні особи, які, виконуючи свої професійні обов'язки, мають стосунок до сфери особистих немайнових прав, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.

3. Особа, позбавлена можливості здійснювати свої особисті немайнові права, а також особа, особисте немайнове право якої порушене іншим чином, має право на захист.

3. Особа, позбавлена можливості здійснювати свої особисті немайнові права, а також особа, особисте немайнове право якої порушене іншим чином, має право на захист.

Стаття 266
Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав

Стаття 266
Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав

1. Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав, передбачене Конституцією України, можливе лише у випадках, визначених нею.

190

В статті 266 замінити слово "передбачене" на "передбачених".

Враховано

1. Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав, передбачених Конституцією України, можливе лише у випадках, визначених нею.

2. Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав, передбачене цим Кодексом та законами України, можливе лише у випадках, визначених ними.

2. Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав, передбачених цим Кодексом та законами України, можливе лише у випадках, визначених ними.

Стаття 267
Захист особистих немайнових прав

Стаття 267
Захист особистих немайнових прав

1. Захист особистих немайнових прав здійснюється способами, передбаченими у статтях 15, 16 цього Кодексу.

1. Захист особистих немайнових прав здійснюється способами, передбаченими у статтях 15, 16 цього Кодексу.

2. Захист особистих немайнових прав може здійснюватися й іншими способами - відповідно до змісту цих прав, способу їх порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

2. Захист особистих немайнових прав може здійснюватися й іншими способами - відповідно до змісту цих прав, способу їх порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Стаття 268
Поновлення порушеного особистого немайнового права

Стаття 268
Поновлення порушеного особистого немайнового права

1. Фізична особа, юридична особа, якими порушено особисте немайнове право, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

1. Фізична особа, юридична особа, якими порушено особисте немайнове право, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

2. Якщо особа не вчиняє необхідних дій для негайного поновлення порушеного нею права, суд може примусити її до їх вчинення, оголосити їй громадську догану і стягнути завдані нею збитки та компенсувати моральну шкоду.

191

Із пункту 2 статті 268 виключити слово "громадську".

Враховано

2. Якщо особа не вчиняє необхідних дій для негайного поновлення порушеного нею права, суд може примусити її до їх вчинення, оголосити їй догану і стягнути завдані нею збитки та компенсувати моральну шкоду.

Стаття 269
Спростування неправдивої інформації

Стаття 269
Спростування неправдивої інформації

1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї неправдивої інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї неправдивої інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

2. Право на відповідь, а також на спростування інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї та родичам.

2. Право на відповідь, а також на спростування інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї та родичам.

3. Негативна інформація, поширена про особу, вважається неправдивою, якщо той, хто її поширив, не доведе протилежного.

3. Негативна інформація, поширена про особу, вважається неправдивою, якщо той, хто її поширив, не доведе протилежного.

4. Спростування здійснюється особою, яка поширила інформацію.

4. Спростування здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає службова особа при виконанні своїх службових обов'язків, вважається організація, у якій вона працює.

Поширювачем інформації, яку подає службова особа при виконанні своїх службових обов'язків, вважається організація, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може подати в суд заяву про встановлення факту неправдивості цієї інформації та її спростування.

Якщо особа, яка поширила інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може подати в суд заяву про встановлення факту неправдивості цієї інформації та її спростування.

5. Якщо неправдива інформація міститься у документі, який видала юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

5. Якщо неправдива інформація міститься у документі, який видала юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

6. Особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих та інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування у тому самому засобі масової інформації.

6. Особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих та інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування у тому самому засобі масової інформації.

Якщо відповідь та спростування у тому самому друкованому засобі є неможливими, така відповідь та спростування мають бути опубліковані в іншому друкованому засобі, за рахунок особи, яка поширила неправдиву інформацію.

192

Частину другу пункту 6 статті 269 викласти в новій редакції:

"Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його ліквідацією, така відповідь..."

Враховано

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його ліквідацією, така відповідь та спростування мають бути опубліковані в іншому друкованому засобі, за рахунок особи, яка поширила неправдиву інформацію.

Спростування здійснюється незалежно від вини особи, яка поширила інформацію.

Спростування здійснюється незалежно від вини особи, яка поширила інформацію.

7. Спростування здійснюється у такий самий спосіб, у який була поширена неправдива інформація.

7. Спростування здійснюється у такий самий спосіб, у який була поширена неправдива інформація.

8. Якщо протягом одного місяця від дня звернення з вимогою про спростування таке спростування не буде зроблене, особа, право якої порушено, може звернутися в суд.

193

Пункт 8 статті269 виключити.

Враховано

Пункт 8 статті269 виключено.

Позовна давність у цьому випадку починається від дня спливу місячного строку для спростування.

Стаття 270
Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права

Стаття 270
Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права

1. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушується у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити такий випуск у світ до усунення порушення права.

1. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушується у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити такий випуск у світ до усунення порушення права.

2. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити або припинити їх розповсюдження до усунення такого порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги, кінофільму, телезапис тощо та знищити його.

2. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити або припинити їх розповсюдження до усунення такого порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги, кінофільму, телезапис тощо та знищити його.

Стаття 271
Правові наслідки невиконання рішення суду про захист особистого немайнового права

Стаття 271
Правові наслідки невиконання рішення суду про захист особистого немайнового права

1. Якщо особа, яку суд зобов'язав вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права, ухиляється від виконання судового рішення, вона може бути оштрафована відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

1. Якщо особа, яку суд зобов'язав вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права, ухиляється від виконання судового рішення, вона може бути оштрафована відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

2. Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати рішення суду.

2. Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати рішення суду.

Стаття 272
Право фізичної особи, особисті немайнові права якої порушено, на відшкодування завданих їй збитків та компенсацію моральної шкоди

Стаття 272
Право фізичної особи, особисті немайнові права якої порушено, на відшкодування завданих їй збитків та компенсацію моральної шкоди

1. Якщо особі внаслідок порушення особистого немайнового права завдано майнової шкоди, вона підлягає відшкодуванню у всіх випадках.

1. Якщо особі внаслідок порушення особистого немайнового права завдано майнової шкоди, вона підлягає відшкодуванню у всіх випадках.

2. Якщо особі внаслідок порушення особистого немайнового права завдано моральної шкоди, вона підлягає компенсації.

194

Пункт 2 статті 272 доповнити в кінці словами "у всіх випадках".

Враховано

2. Якщо особі внаслідок порушення особистого немайнового права завдано моральної шкоди, вона підлягає компенсації у всіх випадках.

Глава 20
Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

Глава 20
Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

Стаття 273
Право на життя

Стаття 273
Право на життя

1. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

1. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

2. Особа не може бути свавільно позбавлена життя.

2. Особа не може бути свавільно позбавлена життя.

Особа має право захищати своє життя.

Особа має право захищати своє життя.

3. Медико-біологічні та інші дослідження і експерименти, що є небезпечними для життя, можуть провадитися лише щодо повнолітньої особи і за її згодою.

3. Медико-біологічні та інші дослідження і експерименти, що є небезпечними для життя, можуть провадитися лише щодо повнолітньої особи і за її згодою.

4. Забороняється задоволення прохання особи про припинення її життя.

4. Забороняється задоволення прохання особи про припинення її життя.

5. Стерилізація може відбутися лише за бажанням повнолітньої особи.

5. Стерилізація може відбутися лише за бажанням повнолітньої особи.

Стерилізація недієздатної особи за наявності медико-соціальних показань може бути проведена за згодою опікуна з попереднім повідомленням прокурора.

Стерилізація недієздатної особи за наявності медико-соціальних показань може бути проведена за згодою опікуна з попереднім повідомленням прокурора.

6. Захищається право на життя зачатої дитини.

195

Викласти пункт 6 статті273 в новій редакції:

"6.Штучне переривання вагітності, якщо вона не перевищує 12 тижнів, може здійснюватись за бажанням жінки, з дотриманням умов, визначених законом. У виключних випадках, визначених законом, штучне переривання вагітності може бути проведене без згоди жінки.

Враховано

6.Штучне переривання вагітності, якщо вона не перевищує 12 тижнів, може здійснюватись за бажанням жінки, з дотриманням умов, визначених законом. У виключних випадках, визначених законом, штучне переривання вагітності може бути проведене без згоди жінки.

Штучне переривання вагітності можливе лише з додержанням умов та в порядку, що передбачені законом.

Перелік обставин, що дають право на переривання вагітності після 12 тижнів вагітності за медичними та спеціальними показаннями, визначається законом."

Перелік обставин, що дають право на переривання вагітності після 12 тижнів вагітності за медичними та спеціальними показаннями, визначається законом.

7. Повнолітня жінка має право за медичними показаннями на штучне запліднення та імплантацію зародка.

7. Повнолітня жінка має право за медичними показаннями на штучне запліднення та імплантацію зародка.

8. Фізична особа має право відмовитися від виконання роботи, пов'язаної з ризиком для її життя.

8. Фізична особа має право відмовитися від виконання роботи, пов'язаної з ризиком для її життя.

Стаття 274
Право на охорону здоров'я

Стаття 274
Право на охорону здоров'я

1. Кожна фізична особа має право на охорону здоров'я.

1. Кожна фізична особа має право на охорону здоров'я.

Здоров'я є станом повного фізичного, духовного і соціального благополуччя і не пов'язується лише з відсутністю хвороб та фізичних вад.

Здоров'я є станом повного фізичного, духовного і соціального благополуччя і не пов'язується лише з відсутністю хвороб та фізичних вад.

2. Здоров'я забезпечується власним відповідальним ставленням особи до нього, а також системною діяльністю державних та інших організацій, що передбачені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами.

2. Здоров'я забезпечується власним відповідальним ставленням особи до нього, а також системною діяльністю державних та інших організацій, що передбачені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 275
Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю

Стаття 275
Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю

Фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю, що створена внаслідок господарської та іншої діяльності.

Фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю, що створена внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стаття 276
Право на надання медичної допомоги

Стаття 276
Право на надання медичної допомоги

1. Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги - незалежно від віку та інших обставин.

196

В пункті 1 статті 276 слово "Фізична" замінити словом "Кожна", слова "- незалежно від віку та інших обставин" вилучити.

Враховано

1. Кожна особа має право на надання їй медичної допомоги.

2. Особа, яка звернулася за наданням медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

2. Особа, яка звернулася за наданням медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

3. Надання медичної допомоги особі, яка досягла 14-річного віку, провадиться за її бажанням.

197

В пунктах 3 та 5 статті 276 слово "бажанням" замінити словом "згодою"

Враховано

3. Надання медичної допомоги особі, яка досягла 14-річного віку, провадиться за її згодою.

Медична допомога надається особі, яка досягла 14-річного віку, проти її волі, якщо вона внаслідок хвороби або каліцтва перебуває у стані, який є небезпечним для життя, і не може повною мірою оцінити того, що відбувається з нею.

Медична допомога надається особі, яка досягла 14-річного віку, проти її волі, якщо вона внаслідок хвороби або каліцтва перебуває у стані, який є небезпечним для життя, і не може повною мірою оцінити того, що відбувається з нею.

4. Повнолітня особа, яка розуміє значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування або від його продовження.

198

В пункті 4 статті 276 слово "розуміє" замінити словом "усвідомлює"

Враховано редакційно

4. Повнолітня особа, яка розуміє значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування або від його продовження.

5. Медична допомога може бути надана неповнолітній особі, яка не досягла 14-річного віку, незалежно від її бажання, а також бажання батьків (усиновлювачів), опікуна.

5. Медична допомога може бути надана неповнолітній особі, яка не досягла 14-річного віку, незалежно від її згоди, а також бажання батьків (усиновлювачів), опікуна.

6. Медична допомога може бути надана недієздатній особі незалежно від бажання опікуна.

6. Медична допомога може бути надана недієздатній особі незалежно від бажання опікуна.

7. Відповідно до висновку лікарської експертизи, за погодженням з батьками, іншими членами сім'ї, опікуном чи піклувальником, може бути припинене надання медичної допомоги особі, яка втратила притомність, якщо за даних умов врятування її життя чи відновлення здоров'я є неможливим.

199

Із пункту 7 статті 276 виключити слова "чи відновлення здоров'я".

Враховано

7. Відповідно до висновку лікарської експертизи, за погодженням з батьками, іншими членами сім'ї, опікуном чи піклувальником, може бути припинене надання медичної допомоги особі, яка втратила притомність, якщо за даних умов врятування її життя є неможливим.

200

Пункт 7 статті 276 викласти в таій редакції:

"Надання медичної допомоги може бути припинено у випадку, коли у відповідності до лікарської експертизи за данних умов врятувати життя особи неможливо та за погодженням з батьками, іншими членами сім ї, опікуном чи піклувальником.

Враховано редакційно

201

В пункті 7 статті 276 слова "лікарської експертизи" замінити словами "уповноваженої лікарської комісії"

Враховано редакційно

Стаття 277
Право на інформацію про стан свого здоров'я

Стаття 277
Право на інформацію про стан свого здоров'я

1. Повнолітня особа має право на повну інформацію про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров'я.

202

В статті 277 вилучити слово "повну".

Враховано

1. Повнолітня особа має право на інформацію про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров'я.

2. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на повну інформацію про стан здоров'я дитини чи підопічного.

2. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на інформацію про стан здоров'я дитини чи підопічного.

3. Якщо інформація про хворобу особи може погіршити її стан, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров'я осіб, що перелічені у пп. 1, 2 цієї статті, обмежити їх доступ до окремих медичних документів.

3. Якщо інформація про хворобу особи може погіршити її стан, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров'я осіб, що перелічені у пп. 1, 2 цієї статті, обмежити їх доступ до окремих медичних документів.

4. У разі смерті особи члени її сім'ї або медичні працівники, що уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин смерті.

203

У пункті 4 статті 277 слова "медичні працівники" замінити на "інші особи".

Враховано

4. У разі смерті особи члени її сім'ї або інші особи, що уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин смерті.

Стаття 278
Право на таємницю про стан здоров'я

Стаття 278
Право на таємницю про стан здоров'я

1. Фізична особа має право на таємницю про стан здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також відомості, одержані при її медичному обстеженні.

1. Фізична особа має право на таємницю про стан здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також відомості, одержані при її медичному обстеженні.

2. Забороняється подання інформації про діагноз особи, яка перебуває на лікуванні, за місцем роботи або навчання.

204

Пункт 2 статті 278 викласти в такій редакції:

"2. Забороняється подання за місцем праці або навчання інформації про діагноз та методи лікування особи."

Враховано

2. Забороняється подання за місцем праці або навчання інформації про діагноз та методи лікування особи.

3. Кожна особа зобов'язана утримуватися від поширення тієї інформації, перерахованої у п. 1 цієї статті, що стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел.

205

У пункту 3 статті виключити слово "тієї".

Враховано

3. Кожна особа зобов'язана утримуватися від поширення інформації, перерахованої у п. 1 цієї статті, що стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків або з інших джерел.

Стаття 279
Права особи, яка перебуває на лікуванні у стаціонарному медичному закладі

Стаття 279
Права особи, яка перебуває на лікуванні у стаціонарному медичному закладі

1. Особа, яка перебуває на лікуванні у стаціонарному медичному закладі, має право на допуск до неї інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса, а також адвоката для захисту своїх інтересів.

1. Особа, яка перебуває на лікуванні у стаціонарному медичному закладі, має право на допуск до неї інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса, а також адвоката для захисту своїх інтересів.

2. Особа, яка перебуває на лікуванні у стаціонарному медичному закладі, має право на допуск до неї священнослужителя та на відправлення релігійного обряду.

2. Особа, яка перебуває на лікуванні у стаціонарному медичному закладі, має право на допуск до неї священнослужителя та на відправлення релігійного обряду.

Стаття 280
Право на свободу та особисту недоторканність

Стаття 280
Право на свободу та особисту недоторканність

1. Фізична особа має право на свободу та особисту недоторканність.

1. Фізична особа має право на свободу та особисту недоторканність.

2. Забороняються будь-які форми фізичного чи психічного тиску на особу.

2. Забороняються будь-які форми фізичного чи психічного тиску на особу.

Фізичне покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, вихователями неповнолітніх дітей та підопічних не допускається. У разі жорстокого, аморального поводження фізичних осіб з неповнолітніми дітьми вживаються заходи, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

206

У пункт 2 частини другої статті 280 доповнити словом "малолітніх," після слова

"вихователями"

Враховано

Фізичне покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних не допускається. У разі жорстокого, аморального поводження фізичних осіб з неповнолітніми дітьми вживаються заходи, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

3. Тримання фізичної особи в неволі не допускається, крім випадків, передбачених законом. Фізична особа, що її тримають у неволі без законних на те підстав, має право звернутися в суд із заявою про своє звільнення.

3. Тримання фізичної особи в неволі не допускається, крім випадків, передбачених законом. Фізична особа, що її тримають у неволі без законних на те підстав, має право звернутися в суд із заявою про своє звільнення.

4. Вилучення тканин, органів з тіла особи, яка померла, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

207

Пункт 2 статті 280 викласти в такій:

"Взяття органів (тканин) з тіла особи..." і далі за текстом.

Враховано

4. Взяття органів (тканин) з тіла особи, яка померла, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

208

Доповнити пункт 4 статті 280 частиною другою такого змісту:

"Особа має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та тканин її тіла відповідним науковим чи навчальним закладам."

Враховано

Особа має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та тканин її тіла відповідним науковим чи навчальним закладам.

5. Забороняється комерційна діяльність щодо збирання та збування тканин і органів людини, у тому числі і тієї, що померла.

209

В пункті 5 статті 280 слова "комерційна діяльність" замінити словами "підприємницька діяльність"

Враховано

5. Забороняється підприємницька діяльність щодо збирання та збування тканин і органів людини, у тому числі і тієї, що померла.

Стаття 281
Право на донорство

Стаття 281
Право на донорство

1. Кожна повнолітня фізична особа має право бути донором крові, її компонентів, а також репродуктивних речовин та інших тканин.

210

Пункт 1 статті 281 викласти в такій редакції:

"1. Повнолітня дієздатна фізична особа має право бути донором крові, її компонентів, а також репродуктивних речовин та інших тканин."

1. Повнолітня дієздатна фізична особа має право бути донором крові, її компонентів, а також репродуктивних речовин та інших тканин.

211

Пункт 1 статті 281 доповнити двома частинами такого змісту:

"Донорство органів (тканин, клітин) може здійснюватися з дотриманням вимог, встановлених законом.

У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю не може бути відвернена ніяким іншим способом, повнолітня дієздатна особа має право на донорство такого органу для пересадки іншій вказаній нею близькій особі."

Враховано

У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю не може бути відвернена ніяким іншим способом, повнолітня дієздатна особа має право на донорство такого органу для пересадки іншій вказаній нею близькій особі.

2. Донорство непарного органу не допускається.

212

Пункти 2 і 3 статті 281 залишити, як окремі частини пункту 1.

Враховано

Донорство непарного органу не допускається.

3. Донорство парного органу дозволяється лише в тому разі, якщо донор і реципієнт перебувають у шлюбі або кровному зв'язку між собою.

213

В пункті 3 статті 281 слова "кровному зв'язку" замінити словами "кровному спорідненні".

Враховано

Донорство парного органу дозволяється лише в тому разі, якщо донор і реципієнт перебувають у шлюбі або кровному спорідненні між собою.

214

Статтю 281 доповнити новим пунктом 2 такого змісту:

"2. Особа має право дати письмову згоду на донорство тканин та органів на випадок своєї смерті або заборонити його.

Враховано

2. Особа має право дати письмову згоду на донорство тканин та органів на випадок своєї смерті або заборонити його.

Якщо особа письмово не заборонила донорства тканин та органів після своєї смерті, вважається, що вона погоджується на це.

Якщо особа письмово не заборонила донорства тканин та органів після своєї смерті, вважається, що вона погоджується на це.

Донорство у цьому випадку можливе лише після констатації смерті особи. Ознаки смерті особи визначаються законом.

Донорство у цьому випадку можливе лише після констатації смерті особи. Ознаки смерті особи визначаються законом.

Члени сім'ї донора мають право знати ім'я особи-реципієнта.", відповідно змінити нумерацію пунктів.

Члени сім'ї донора мають право знати ім'я особи-реципієнта.

4. Особа має право дати згоду на донорство тканин та органів на випадок своєї смерті.

3. Особа має право дати згоду на донорство тканин та органів на випадок своєї смерті.

5. Донорство є безоплатним. За домовленістю між донором і відповідним медичним закладом або реципієнтом донорові може бути виплачена грошова компенсація або компенсація в натурі за тимчасовий розлад здоров'я та перенесений біль, спричинені донорством.

4. Донорство є безоплатним. За домовленістю між донором і відповідним медичним закладом або реципієнтом донорові може бути виплачена грошова компенсація або компенсація в натурі за тимчасовий розлад здоров'я та перенесений біль, спричинені донорством.

Стаття 282
Право на сім'ю

Стаття 282
Право на сім'ю

1. Фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має право на сім'ю.

1. Фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я має право на сім'ю.

2. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків, передбачених законом.

2. Фізична особа не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків, передбачених законом.

3. Фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

3. Фізична особа має право на підтримання зв'язків з членами своєї сім'ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

4. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи.

4. Ніхто не має права втручатися у сімейне життя фізичної особи.

Стаття 283
Право на опіку та піклування

Стаття 283
Право на опіку та піклування

1. Особа, що є неповнолітньою, недієздатною або обмеженою у дієздатності, має право на опіку та піклування.

215

В пункт 1 статті 283 додати слово "малолітньою," і викласти в такій редакції:

"1. Особа, що є малолітньою, неповнолітньою, недієздатною або обмеженою у дієздатності, має право на опіку та піклування".

Враховано

1. Особа, що є малолітньою, неповнолітньою, недієздатною або обмеженою у дієздатності, має право на опіку та піклування.

2. Опіка та піклування над особами, переліченими в п. 1 цієї статті, здійснюється батьками (усиновлювачами), опікунами та піклувальниками.

2. Опіка та піклування над особами, переліченими в п. 1 цієї статті, здійснюється батьками (усиновлювачами), опікунами та піклувальниками.

Стаття 284
Право на вибір опікуна та піклувальника

Стаття 284
Право на вибір опікуна та піклувальника

1. Діти, яким виповнилося десять років і над якими призначено опіку, мають право на вибір опікуна.

1. Діти, яким виповнилося десять років і над якими призначено опіку, мають право на вибір опікуна.

2. Особи, яким виповнилося 14 років, за винятком недієздатних, мають право на вибір піклувальника.

2. Особи, яким виповнилося 14 років, за винятком недієздатних, мають право на вибір піклувальника.

Стаття 285
Право на патронатне піклування

Стаття 285
Право на патронатне піклування

Дієздатна особа, що є немічною за станом здоров'я, має право на патронатне піклування.

216

В статті 285 після слів "патронатне піклування" додати "яке здійснюється органами соціального захисту, відповідно до закону".

Враховано

Дієздатна особа, що є немічною за станом здоров'я, має право на патронатне піклування, яке здійснюється органами соціального захисту, відповідно до закону.

Стаття 286
Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля

Стаття 286
Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля

1. Фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а також право на достовірну інформацію про стан довкілля.

1. Фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, а також право на достовірну інформацію про стан довкілля.

2. Будь-які дії фізичної та юридичної особи, що призводять до нищення, псування, забруднення довкілля, є протизаконними. Кожен має право вимагати припинення зазначених дій.

2. Будь-які дії фізичної та юридичної особи, що призводять до нищення, псування, забруднення довкілля, є протизаконними. Кожен має право вимагати припинення зазначених дій.

3. Фізичним та юридичним особам, які здійснюють господарську та інші види діяльності і цим завдають шкоди довкіллю, може бути присуджено судом припинення такої діяльності.

3. Фізичним та юридичним особам, які здійснюють господарську та інші види діяльності і цим завдають шкоди довкіллю, може бути присуджено судом припинення такої діяльності.

4. Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання. Майнова шкода, заподіяна придбаними в інших осіб неякісними продуктами, підлягає відшкодуванню цими особами за правилами статті 742 цього Кодексу.

4. Фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання. Майнова шкода, заподіяна придбаними в інших осіб неякісними продуктами, підлягає відшкодуванню цими особами за правилами статті 742 цього Кодексу.

5. Фізична особа має право на безпечні, сприятливі умови праці, проживання, навчання тощо.

5. Фізична особа має право на безпечні, сприятливі умови праці, проживання, навчання тощо.

Глава 21
Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

Глава 21
Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

Стаття 287
Право на ім'я

Стаття 287
Право на ім'я

1. Кожна фізична особа має право на ім'я.

217

Пункт 1 статті 287 доповнити реченням:

"Дитина має бути зареєстрована відразу після народження і з моменту народження має право на ім я."

Враховано

1. Кожна фізична особа має право на ім'я.

Дитина має бути зареєстрована відразу після народження і з моменту народження має право на ім я..

2. Кожна фізична особа має право на транскрибований запис свого прізвища та власного імені відповідно до національної традиції.

2. Кожна фізична особа має право на транскрибований запис свого прізвища та власного імені відповідно до національної традиції.

3. У разі спотворення імені воно має бути виправлене. Якщо спотворення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні. Якщо спотворення імені допущене у пресі або інших засобах масової інформації, воно має бути виправлене також відповідно у пресі або інших засобах масової інформації.

3. У разі спотворення імені воно має бути виправлене. Якщо спотворення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні. Якщо спотворення імені допущене у пресі або інших засобах масової інформації, воно має бути виправлене також відповідно у пресі або інших засобах масової інформації.

Стаття 288
Право на зміну імені

Стаття 288
Право на зміну імені

1. Фізична особа, якій виповнилося 16 років, має право змінити своє прізвище та ім'я у порядку, встановленому законом.

1. Фізична особа, якій виповнилося 16 років, має право змінити своє прізвище та ім'я у порядку, встановленому законом.

2. Фізична особа, якій виповнилося 14 років, має право за згодою батьків або одного з батьків, з ким вона проживає, чи піклувальника змінити своє прізвище та ім'я, якщо це відповідає її інтересам, - у порядку, встановленому законом.

2. Фізична особа, якій виповнилося 14 років, має право за згодою батьків або одного з батьків, з ким вона проживає, чи піклувальника змінити своє прізвище та ім'я, якщо це відповідає її інтересам, - у порядку, встановленому законом.

3. По батькові може бути змінене лише у разі зміни батьком свого імені.

3. По батькові може бути змінене лише у разі зміни батьком свого імені.

4. Прізвище, ім'я та по батькові дитини можуть бути змінені у разі її усиновлення - відповідно до правил Книги шостої.

218

В пункті 4 статті 288 додати в кінці слова "цього Кодексу."

Враховано

4. Прізвище, ім'я та по батькові дитини можуть бути змінені у разі її усиновлення - відповідно до правил Книги шостої цього Кодексу.

5. Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі укладення шлюбу, розірвання шлюбу чи визнання його недійсним, відповідно до правил Книги шостої цього Кодексу.

5. Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі укладення шлюбу, розірвання шлюбу чи визнання його недійсним, відповідно до правил Книги шостої цього Кодексу.

Стаття 289
Право на використання імені

Стаття 289
Право на використання імені

1. Кожна фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх сферах своєї життєдіяльності.

1. Кожна фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх сферах своєї життєдіяльності.

2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - інших родичів.

2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - інших родичів.

3. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

3. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

4. Ім'я фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину або адміністративної провинності, може бути використане (обнародуване) лише у разі набуття чинності відповідно вироком суду чи постановою адміністративного органу.

4. Ім'я фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину або адміністративної провинності, може бути використане (обнародуване) лише у разі набуття чинності відповідно вироком суду чи постановою адміністративного органу.

5. Ім'я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.

5. Ім'я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.

6. Ім'я учасників цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за їхньою згодою.

6. Ім'я учасників цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за їхньою згодою.

7. Використання початкової літери прізвища особи у пресі, науковій та іншій літературі не є порушенням її права.

7. Використання початкової літери прізвища особи у пресі, науковій та іншій літературі не є порушенням її права.

Стаття 290
Право на повагу до гідності та честі

Стаття 290
Право на повагу до гідності та честі

1. Людська гідність та честь є недоторканними.

1. Людська гідність та честь є недоторканними.

2. Фізична особа, людська гідність або честь якої зганьблена усно, письмово чи будь-яким іншим чином, має право звернутися в суд з вимогою про винесення особі, винній у такому порушенні, громадського осуду та застосування інших способів захисту, передбачених цим Кодексом.

219

У пункті 2 статті 290 замінити слова "громадського осуду" на слово "догани".

Враховано

2. Фізична особа, людська гідність або честь якої зганьблена усно, письмово чи будь-яким іншим чином, має право звернутися в суд з вимогою про винесення особі, винній у такому порушенні, догани та застосування інших способів захисту, передбачених цим Кодексом.

220

Доповнити главу 21 новою статтею 290¹ і викласти її в такій редакції:

"Стаття 290¹
Повага до особи, що померла

Враховано

"Стаття 290¹
Повага до особи, що померла

1. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до тіла особи, що померла.

1. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до тіла особи, що померла.

2. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до місця поховання особи.

2. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до місця поховання особи.

3. У разі глуму над тілом особи, що померла, або над місцем її поховання, члени її сім'ї, родичі мають право на компенсацію завданої їм моральної шкоди."

3. У разі глуму над тілом особи, що померла, або над місцем її поховання, члени її сім'ї, родичі мають право на компенсацію завданої їм моральної шкоди."

Стаття 291
Право на недоторканність ділової репутації

Стаття 291
Право на недоторканність ділової репутації

1. Фізична особа має право на недоторканність ділової репутації.

1. Фізична особа має право на недоторканність ділової репутації.

2. Фізична особа, ділова репутація якої зганьблена усно, письмово чи будь-яким іншим чином, має право звернутися в суд з вимогою про винесення особі, винній у такому порушенні, громадської догани.

221

Викласти у новій редакції пункт 2 статті291:

"2. Фізична особа, ділова репутація якої зганьблена усно, письмово чи будь-яким іншим чином, має право звернутися в суд із вимогою про винесення особі, винній у такому порушенні, догани та застосування інших способів захисту, передбачених цим Кодексом."

Враховано

2. Фізична особа, ділова репутація якої зганьблена усно, письмово чи будь-яким іншим чином, має право звернутися в суд із вимогою про винесення особі, винній у такому порушенні, догани та застосування інших способів захисту, передбачених цим Кодексом.

Стаття 292
Право на індивідуальність

Стаття 292
Право на індивідуальність

1. Фізична особа має право на індивідуальність.

1. Фізична особа має право на індивідуальність.

2. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, що не заборонені законом та моральними принципами.

222

У пункті 2 статті292 замінити слова "моральними принципами" на "моральними засадами суспільства".

Враховано

2. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, що не заборонені законом та моральними засадами суспільства.

Стаття 293
Право на особисте життя та його таємницю

Стаття 293
Право на особисте життя та його таємницю

1. Фізична особа має право на особисте життя.

1. Фізична особа має право на особисте життя.

2. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб.

2. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб.

3. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

3. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

4. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять склад правопорушення, що підтверджене вироком суду, рішенням суду або постановою адміністративного органу.

4. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять склад правопорушення, що підтверджене вироком суду, рішенням суду або постановою адміністративного органу.

Стаття 294
Право на інформацію

Стаття 294
Право на інформацію

1. Фізична особа має право відповідно до закону шукати, одержувати та поширювати інформацію.

1. Фізична особа має право відповідно до закону шукати, одержувати та поширювати інформацію.

Збирання, збереження, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи проти її волі не допускається. Не допускається також збирання інформації, яка є державною таємницею або конфіденційною таємницею юридичної особи.

Збирання, збереження, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи проти її волі не допускається. Не допускається також збирання інформації, яка є державною таємницею або конфіденційною таємницею юридичної особи.

2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

3. Інформація, яка подається службовою особою при виконанні нею своїх службових обов'язків, а також інформація, яка міститься в офіційних джерелах (звіти, стенограми, повідомлення засобів масової інформації), припускається правдивою.

3. Інформація, яка подається службовою особою при виконанні нею своїх службових обов'язків, а також інформація, яка міститься в офіційних джерелах (звіти, стенограми, повідомлення засобів масової інформації), припускається правдивою.

Особа, яка поширює таку інформацію, не зобов'язана перевіряти її достовірність і не відповідає у разі її спростування.

Особа, яка поширює таку інформацію, не зобов'язана перевіряти її достовірність і не відповідає у разі її спростування.

Стаття 295
Право на особисті папери

Стаття 295
Право на особисті папери

1. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю.

1. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, інші записи, особисті архівні матеріали тощо) фізичної особи є її власністю.

2. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, у тому числі шляхом опублікування, допускається лише за згодою фізичної особи.

2. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, у тому числі шляхом опублікування, допускається лише за згодою фізичної особи.

3. Якщо особисті папери стосуються особистого життя інших осіб, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, потрібна згода цих осіб.

3. Якщо особисті папери стосуються особистого життя інших осіб, для їх використання, у тому числі шляхом опублікування, потрібна згода цих осіб.

4. У разі смерті осіб, перелічених у пп. 2, 3 цієї статті, особисті папери, можуть бути використані, у тому числі шляхом опублікування, лише за згодою їхніх дітей та вдови (вдівця), а якщо їх немає, - інших членів сім'ї та родичів.

4. У разі смерті осіб, перелічених у пп. 2, 3 цієї статті, особисті папери, можуть бути використані, у тому числі шляхом опублікування, лише за згодою їхніх дітей та вдови (вдівця), а якщо їх немає, - інших членів сім'ї та родичів.

Стаття 296
Розпорядження особистими паперами

Стаття 296
Розпорядження особистими паперами

Особа, якій належать особисті папери (п. 1 статті 295), може усно або письмово розпорядитися ними на власний розсуд, у тому числі і на випадок своєї смерті.

Особа, якій належать особисті папери (п. 1 статті 295), може усно або письмово розпорядитися ними на власний розсуд, у тому числі і на випадок своєї смерті.

Стаття 297
Право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів

Стаття 297
Право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів

Фізична особа має право вільно ознайомлюватися і використовувати, у тому числі шляхом опублікування, будь-які особисті папери, передані до фонду бібліотек або архівів, з додержанням прав осіб, зазначених у пп. 3, 4 статті 295 цього Кодексу, - якщо інше не визначено умовами такого передання.

Фізична особа має право вільно ознайомлюватися і використовувати, у тому числі шляхом опублікування, будь-які особисті папери, передані до фонду бібліотек або архівів, з додержанням прав осіб, зазначених у пп. 3, 4 статті 295 цього Кодексу, - якщо інше не визначено умовами такого передання.

Стаття 298
Право на таємницю кореспонденції

Стаття 298
Право на таємницю кореспонденції

1. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов та інших видів кореспонденції.

1. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов та інших видів кореспонденції.

Листи, телеграми тощо є власністю адресата.

Листи, телеграми тощо є власністю адресата.

2. Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути доведені до відома третіх осіб, у тому числі шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила кореспонденцію, і адресата.

2. Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути доведені до відома третіх осіб, у тому числі шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила кореспонденцію, і адресата.

Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої особи, то на її опублікування потрібна її згода.

Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої особи, то на її опублікування потрібна її згода.

3. У разі смерті осіб, перелічених у п. 2 цієї статті, ознайомлення з кореспонденцією, її опублікування можливе лише за згодою їхніх дітей, а також вдови (вдівця) особи, яка померла.

3. У разі смерті осіб, перелічених у п. 2 цієї статті, ознайомлення з кореспонденцією, її опублікування можливе лише за згодою їхніх дітей, а також вдови (вдівця) особи, яка померла.

Якщо немає дітей, вдови (вдівця) осіб, зазначених у п. 2 цієї статті, кореспонденція, яка має наукову, художню, історичну цінність, може бути опублікована у порядку, визначеному законом та іншими правовими актами.

Якщо немає дітей, вдови (вдівця) осіб, зазначених у п. 2 цієї статті, кореспонденція, яка має наукову, художню, історичну цінність, може бути опублікована у порядку, визначеному законом та іншими правовими актами.

4. Кореспонденція, яка стосується особи, може бути долучена до судової справи лише у випадку, якщо у ній містяться докази, що мають значення для вирішення справи.

4. Кореспонденція, яка стосується особи, може бути долучена до судової справи лише у випадку, якщо у ній містяться докази, що мають значення для вирішення справи.

5. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

223

Пункт 5 статті 298 викласти в новій редакції:

"5. Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, передбачених законом з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо."

5. Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, передбачених законом з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 299
Захист інтересів особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок

Стаття 299
Захист інтересів особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться на зборах, конференціях, мітингах тощо та в місцях масового скупчення людей.

224

Останню фразу пункту 1 статті 299 викласти в такій редакції:

"мітингах, тощо та в інших місцях масового скупчення людей."

Враховано

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться на зборах, конференціях, мітингах, тощо та в інших місцях масового скупчення людей.

2. Особа, яка погодилася на знімання її на кіно-, відео-, телеплівку, може зажадати припинення її публічного показу в тій частині, в якій це стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем запису, відшкодовуються цією особою.

2. Особа, яка погодилася на знімання її на кіно-, відео-, телеплівку, може зажадати припинення її публічного показу в тій частині, в якій це стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем запису, відшкодовуються цією особою.

3. У разі проведення зборів, мітингів, конференцій знімання осіб, які беруть у них участь, може бути проведене лише особами, які мають на це дозвіл їх організаторів.

3. У разі проведення зборів, мітингів, конференцій знімання осіб, які беруть у них участь, може бути проведене лише особами, які мають на це дозвіл їх організаторів.

4. Знімання особи на фото-, кіно-, теле-, відеоплівку без її згоди може бути проведене лише у випадках, передбачених законом.

4. Знімання особи на фото-, кіно-, теле-, відеоплівку без її згоди може бути проведене лише у випадках, передбачених законом.

Стаття 300
Охорона інтересів особи, яка зображена на фотографіях та у творах образотворчого мистецтва

Стаття 300
Охорона інтересів особи, яка зображена на фотографіях та у творах образотворчого мистецтва

1. Фотографія, твір образотворчого мистецтва, де зображено особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою дітей, вдови (вдівця).

1. Фотографія, твір образотворчого мистецтва, де зображено особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою дітей, вдови (вдівця).

2. Згода, яку дала особа, зображена на фотографії, у творі образотворчого мистецтва, може бути після її смерті відкликана її дітьми, вдовою (вдівцем). Збитки у вигляді витрат, яких зазнав той, хто здійснював публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографій, твору образотворчого мистецтва, мають бути відшкодовані йому цими особами.

2. Згода, яку дала особа, зображена на фотографії, у творі образотворчого мистецтва, може бути після її смерті відкликана її дітьми, вдовою (вдівцем). Збитки у вигляді витрат, яких зазнав той, хто здійснював публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографій, твору образотворчого мистецтва, мають бути відшкодовані йому цими особами.

3. Якщо особа позувала авторові за плату, твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

3. Якщо особа позувала авторові за плату, твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди.

Особа, яка позувала за плату, може вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, твору образотворчого мистецтва - з умовою компенсації авторові або іншій особі пов'язаних з цим збитків.

225

" Особа, яка позувала за плату, а після її смерті - її діти та вдова (вдівець), можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, твору образотворчого мистецтва - з умовою компенсації авторові або іншій особі пов'язаних із цим збитків."

Враховано

Особа, яка позувала за плату, а після її смерті - її діти та вдова (вдівець), можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, твору образотворчого мистецтва - з умовою компенсації авторові або іншій особі пов'язаних із цим збитків.

4. Фотографія може бути розповсюджена проти волі особи, яка зображена на ній, якщо це зумовлено необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

4. Фотографія може бути розповсюджена проти волі особи, яка зображена на ній, якщо це зумовлено необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Стаття 301
Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості

Стаття 301
Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості

1. Фізична особа має право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

1. Фізична особа має право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

2. Фізична особа має право на вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості.

2. Фізична особа має право на вільний вибір сфер, змісту та форм (способів, прийомів) творчості.

Цензура процесу творчості та результатів творчої діяльності не допускається.

Цензура процесу творчості та результатів творчої діяльності не допускається.

Стаття 302
Право на місце проживання

Стаття 302
Право на місце проживання

1. Фізична особа має право на місце проживання. Новонароджена дитина одержує право на місце проживання за місцем проживання своїх батьків (усиновлювачів).

1. Фізична особа має право на місце проживання. Новонароджена дитина одержує право на місце проживання за місцем проживання своїх батьків (усиновлювачів).

2. Фізична особа має право на вибір місця проживання та його зміну.

2. Фізична особа має право на вибір місця проживання та його зміну.

Стаття 303
Право на недоторканність житла

Стаття 303
Право на недоторканність житла

1. Житло особи є недоторканним.

1. Житло особи є недоторканним.

2. Вхід у житло інших осіб може відбутися лише за згодою тих, хто у ньому проживає.

2. Вхід у житло інших осіб може відбутися лише за згодою тих, хто у ньому проживає.

3. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, законом може бути встановлено інший порядок проникнення в житло чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.

3. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, законом може бути встановлено інший порядок проникнення в житло чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.

4. Особа не може бути виселена з житла, крім випадків, передбачених законом.

226

Пункт 4 статті303 доповнити словами "або договором".

Враховано

4. Особа не може бути виселена з житла, крім випадків, передбачених законом або договором.

Стаття 304
Право на вибір роду занять

Стаття 304
Право на вибір роду занять

1. Фізична особа має право на вибір та зміну роду занять.

1. Фізична особа має право на вибір та зміну роду занять.

2. Фізичній особі може бути заборонено виконувати певну роботу або обіймати певні посади за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

2. Фізичній особі може бути заборонено виконувати певну роботу або обіймати певні посади за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

3. Фізична особа не може бути присилувана до виконання примусової чи обов'язкової праці, крім випадків, коли це спричинено відбуванням покарання за вироком суду чи постановою адміністративного органу; несенням військової чи альтернативної (невійськової) служби; стихійним лихом, що загрожує життю та здоров'ю людей; введенням надзвичайного стану чи іншими винятковими обставинами.

3. Фізична особа не може бути присилувана до виконання примусової чи обов'язкової праці, крім випадків, коли це спричинено відбуванням покарання за вироком суду чи постановою адміністративного органу; несенням військової чи альтернативної (невійськової) служби; стихійним лихом, що загрожує життю та здоров'ю людей; введенням надзвичайного стану чи іншими винятковими обставинами.

Стаття 305
Право на пересування

Стаття 305
Право на пересування

1. Фізична особа має право на пересування.

1. Фізична особа має право на пересування.

2. Фізична особа, якій виповнилося 14 років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

2. Фізична особа, якій виповнилося 14 років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування.

Фізична особа, якій не виповнилося 14 років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Фізична особа, якій не виповнилося 14 років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

3. Фізична особа, якій виповнилося 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну.

3. Фізична особа, якій виповнилося 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка є громадянином України, має право на безперешкодне повернення в Україну.

Фізична особа, якій не виповнилося 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Фізична особа, якій не виповнилося 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

4. Особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину або адміністративній провинності або ж відбуває покарання за їх вчинення, може бути відповідно до закону обмежена у здійсненні права на пересування.

4. Особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину або адміністративній провинності або ж відбуває покарання за їх вчинення, може бути відповідно до закону обмежена у здійсненні права на пересування.

5. Військовослужбовці строкової служби, а також ті, що відбувають альтернативну (невійськову) службу, можуть бути обмежені у здійсненні права на пересування.

5. Військовослужбовці строкової служби, а також ті, що відбувають альтернативну (невійськову) службу, можуть бути обмежені у здійсненні права на пересування.

6. Фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом.

6. Фізична особа не може бути видворена з обраного нею місця перебування, доступ до якого не заборонений законом.

7. Законом можуть бути встановлені особливі правила в'їзду на окремі території, якщо цього потребують інтереси державної безпеки, охорони громадського порядку, життя та здоров'я людей.

7. Законом можуть бути встановлені особливі правила в'їзду на окремі території, якщо цього потребують інтереси державної безпеки, охорони громадського порядку, життя та здоров'я людей.

Стаття 306
Право на об'єднання

Стаття 306
Право на об'єднання

1. Фізична особа має право на формальні та неформальні об'єднання для задоволення своїх особистих та майнових інтересів.

1. Фізична особа має право на формальні та неформальні об'єднання для задоволення своїх особистих та майнових інтересів.

2. Фізична особа має право бути засновником та членом об'єднань - відповідно до закону та статутів цих об'єднань.

2. Фізична особа має право бути засновником та членом об'єднань - відповідно до закону та статутів цих об'єднань.

Законом можуть бути встановлені заборони щодо участі в політичних партіях фізичних осіб, які обіймають відповідні державні посади або займаються іншим видом державної діяльності.

227

Із пункту 2 статті 306 вилучити другу частину.

Враховано

Частина друга пункту 2 статті 306 вилучена.

Стаття 307
Право на мирні зібрання

Стаття 307
Право на мирні зібрання

1. Фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо.

1. Фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо.

2. Державні органи, відповідно до закону, можуть заборонити або припинити проведення зібрань, якщо вони порушують громадський порядок, створюють загрозу життю та здоров'ю їх учасників та інших осіб.

2. Державні органи, відповідно до закону, можуть заборонити або припинити проведення зібрань, якщо вони порушують громадський порядок, створюють загрозу життю та здоров'ю їх учасників та інших осіб.

КНИГА ТРЕТЯ
РЕЧЕВЕ ПРАВО

КНИГА ТРЕТЯ
РЕЧЕВЕ ПРАВО

Глава 22
Загальні положення про речеве право

Глава 22
Загальні положення про речеве право

Стаття 308
Поняття речевого права

228

Статтю 308 викласти у новій редакції:

"Стаття 308
Поняття речевого права

Враховано редакційно

Стаття 308
Поняття речевого права

1. Речевим визнається право, яке забезпечує задоволення інтересів управоможеної особи шляхом безпосереднього впливу на річ без сприяння інших осіб.

Речевими є права, які має особа щодо речі, якою вона володіє і (або) користується, і (або) розпоряджається відповідно до закону або договору".

1. Речевим визнається право, яке забезпечує задоволення інтересів управоможеної особи шляхом безпосереднього впливу на річ без сприяння інших осіб.

2. Перехід права власності на майно від власника до інших осіб не є підставою для припинення речевих прав інших управоможених осіб на це майно за винятками, встановленими законом або договором.

2. Перехід права власності на майно від власника до інших осіб не є підставою для припинення речевих прав інших управоможених осіб на це майно за винятками, встановленими законом або договором.

Стаття 309
Підстави виникнення речевих прав

229

Статтю 309 викласти в новій редакції:

"Стаття 309
Підстави виникнення речевих прав

Враховано редакційно

Стаття 309
Підстави виникнення речевих прав

Речеві права встановлюються законом, а у випадках, передбачених законом, можуть встановлюватися правочином (договором) або рішенням суду.

Речеві права виникають з підстав, передбачених пп. 1, 2 пункту 2 та пунктів 3, 4, 5 статті 11 цього Кодексу".

Речеві права встановлюються законом, а у випадках, передбачених законом, можуть встановлюватися правочином (договором) або рішенням суду.

Стаття 310
Об'єкти речевих прав

230

Статтю 310 викласти в новій редакції:

"Стаття 310
Об'єкти речевих прав

Враховано редакційно

Стаття 310
Об'єкти речевих прав

Об'єктом речевих прав може бути рухоме і нерухоме майно тільки у вигляді речей (сукупності речей, цілісних майнових комплексів), цінних паперів, грошей.

Об'єктами речевих прав можуть бути: земельні ділянки, будівлі, споруди, житлові будинки, квартири, тварини, сукупності речей, цілісні майнові комплекси, гроші, цінні папери та інші речі".

Об'єктом речевих прав може бути рухоме і нерухоме майно тільки у вигляді речей (сукупності речей, цілісних майнових комплексів), цінних паперів, грошей.

Стаття 311
Суб'єкти речевих прав

Стаття 311
Суб'єкти речевих прав

Суб'єктами речевих прав можуть бути фізичні та юридичні особи, адміністративно-територіальні утворення, Автономна Республіка Крим, держава.

Суб'єктами речевих прав можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальна громада, Автономна Республіка Крим, держава.

Стаття 312
Види речевих прав

231

Статтю 312 викласти в новій редакції:

"Стаття 312
Види речевих прав

Враховано редакційно

Стаття 312
Види речевих прав

1. Речевими правами є право власності, право володіння, а також сервітутні права, емфітевзис, суперфіцій, застава та інші права на чужі речі. Останні обтяжують (обмежують) право власності і дають можливість їх суб'єктам використовувати чужу річ лише певною мірою. Застава служить способом забезпечення зобов'язань.

Речевими правами є:

1. Речевими правами є право власності, право володіння, а також сервітутні права, емфітевзис, суперфіцій, застава та інші права на чужі речі. Останні обтяжують (обмежують) право власності і дають можливість їх суб'єктам використовувати чужу річ лише певною мірою. Застава служить способом забезпечення зобов'язань.

1) право власності;

2) право володіння чужою річчю;

3) право користування чужою річчю (сервітут);

4) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

5) право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);

6) право заставоутримувача на заставлене майно;

7) інші права на чужі речі".

2. Не можуть бути об'єктом речевих прав на чужі речі такі речі, що вилучені з обігу.

2. Не можуть бути об'єктом речевих прав на чужі речі такі речі, що вилучені з обігу.

Стаття 313
Захист речевих прав

232

Статтю 313 викласти в новій редакції:

"Стаття 313
Захист речевих прав

Враховано редакційно

Стаття 313
Захист речевих прав

1. Речеві права в разі їх порушення захищаються позовами, предметом яких є безпосередньо речі (речеві позови). Речеві позови йдуть слідом за речами і заявляються до того, хто на даний момент незаконно володіє річчю або перешкоджає користуватися нею.

1. Особа, речеве право якої порушене, має право на його захист відповідно до статті 15 цього Кодексу.

1. Речеві права в разі їх порушення захищаються позовами, предметом яких є безпосередньо речі (речеві позови). Речеві позови йдуть слідом за речами і заявляються до того, хто на даний момент незаконно володіє річчю або перешкоджає користуватися нею.

2. Речеві права управоможених осіб підлягають такому самому захисту, як і права власника (статті 385-395).

2. Позов про захист речевого права заявляється до особи, яка на момент звернення до суду незаконно володіє майном або чинить інші перешкоди у здійсненні цього права.

2. Речеві права управоможених осіб підлягають такому самому захисту, як і права власника (статті 385-395).

3. Власник, право власності якого обтяжене іншим речевим правом, зобов'язаний не перешкоджати суб'єктові іншого речевого права володіти і (або) користуватися та (або) розпоряджатися його майном відповідно до змісту цих прав і згідно із законом та договором.

3. Особа, яка не є власником майна, але має речеве право на нього, має право на захист від порушень цього права і з боку власника".

3. Власник, право власності якого обтяжене іншим речевим правом, зобов'язаний не перешкоджати суб'єктові іншого речевого права володіти і (або) користуватися та (або) розпоряджатися його майном відповідно до змісту цих прав і згідно із законом та договором.

У тому разі, якщо власник своїми діями чинить перешкоди здійсненню речевих прав, які обтяжують його право власності, до нього можуть бути заявлені позови осіб, які є суб'єктами цих речевих прав.

У тому разі, якщо власник своїми діями чинить перешкоди здійсненню речевих прав, які обтяжують його право власності, до нього можуть бути заявлені позови осіб, які є суб'єктами цих речевих прав.

Розділ І
Право власності

Розділ І
Право власності

Глава 23
Загальні положення про право власності

Глава 23
Загальні положення про право власності

Стаття 314
Поняття права власності

233

Статтю 314 викласти в новій редакції:

"Стаття 314
Поняття права власності

Право власності - це права особи по володінню, користуванню, розпорядженню річчю, які вона має відповідно до закону і здійснює своєю волею, незалежно від волі інших осіб".

Враховано редакційно

Стаття 314
Поняття права власності

1. Правом власності є найбільш повне право, що його особа має на майно. Особа, яка є власником майна, безпосередньо впливає на це майно, спираючись на закон. Усі інші особи зобов'язані утримуватися від вчинення будь-яких дій, які можуть порушити право власності.

Правом власності є найбільш повне право, що його особа має на майно. Особа, яка є власником майна, безпосередньо впливає на це майно, спираючись на закон. Усі інші особи зобов'язані утримуватися від вчинення будь-яких дій, які можуть порушити право власності.

2. Власник має право на свій розсуд вчиняти щодо належного йому майна будь-які дії, що не суперечать законові та не порушують прав і таких, що охороняються законом, інтересів інших осіб. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

234

Пункт 2 статті 314 виключити, оскільки він стосується здійснення права власності і має бути перенесений у статтю 316 з відповідними уточненнями.

Враховано

3. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

235

Пункт 3 статті 314 виключити, оскільки він стосується суб'єктів права власності і має знаходитися в статті, де йдеться про суб`єктів. (Пропонується нова стаття 319¹ "Суб'єкти права власності").

Враховано

Стаття 315
Зміст права власності

236

Статтю 315 викласти в новій редакції:

"Стаття 315
Правоможності власника

Враховано редакційно

Стаття 315
Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

1. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2. Правом володіння визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над річчю.

2. Правом володіння є можливість власника тримати річ у своєму фактичному або господарському підпорядкуванні.

2. Правом володіння визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над річчю.

3. Правом користування визнається юридично забезпечена можливість власника здобувати з майна, що йому належить, його корисні властивості для задоволення своїх особистих та майнових потреб.

3. Правом користування є можливість власника здобувати з майна його корисні властивості для задоволення своїх особистих та майнових потреб.

3. Правом користування визнається юридично забезпечена можливість власника здобувати з майна, що йому належить, його корисні властивості для задоволення своїх особистих та майнових потреб.

4. Правом розпоряджання визнається юридично забезпечена можливість визначати долю речі.

4. Правом розпорядження є можливість вчинення щодо речі правочинів, які спрямовані на передачу права власності або окремих прав власника іншим особам".

4. Правом розпоряджання визнається юридично забезпечена можливість визначати долю речі.

5. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

5. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

Стаття 316
Здійснення права власності

237

Статтю 316 викласти в такій редпакції:

Враховано

Стаття 316
Здійснення права власності

1. Власність зобов'язує. При здійсненні права власності власник спирається безпосередньо на закон і діє незалежно від влади всіх інших осіб стосовно до однієї й тієї самої речі.

1. При здійсненні права власності власник спирається безпосередньо на закон і діє незалежно від влади всіх інших осіб стосовно до однієї й тієї самої речі.

1. При здійсненні права власності власник спирається безпосередньо на закон і діє незалежно від влади всіх інших осіб стосовно до однієї й тієї самої речі.

2. Право власності є безстроковим.

2. Право власності є безстроковим.

2. Право власності є безстроковим.

3. Власність зобов'язує. Власник має право на свій розсуд вчинити щодо належного йому майна будь-які дії, що не суперечать законові та не порушують прав і таких, що охороняються, інтересів інших осіб.

3. Власність зобов'язує. Власник має право на свій розсуд вчинити щодо належного йому майна будь-які дії, що не суперечать законові та не порушують прав і таких, що охороняються, інтересів інших осіб.

4. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності визначаються законом.

4. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності визначаються законом.

238

Статтю 316 викласти в новій редакції:

"Стаття 316
Здійснення права власності

Враховано редакційно

1. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на свій розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

3. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

4. Держава не втручається у здійснення особою свого права власності.

5. У випадках і в порядку, встановлених законом, діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене користування його майном іншими особами".

239

Доповнити проект статтею 316¹.

"Стаття 316¹
Використання праці фізичних осіб при здійсненні права власності

Оскільки це не є предметом регулювання кодексу

1. Власник має право на підставі договору використовувати працю фізичних осіб.

2. Власник зобов'язаний забезпечити фізичній особі, праця якої використовується, соціальні, економічні гарантії та права, передбачені законом".

240

Доповнити проект статтею 316².

"Стаття 316² Використання власником свого майна для підприємницької діяльності

Враховано в тексті Кодексу

1. Власник має право використовувати своє майно для підприємницької діяльності.

Власник помешкання (будинку, квартири, садиби) не може використовувати їх для промислового виробництва.

2. Результати господарського використання майна (готова продукція, одержані доходи) належать власникові цього майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

3. Власник засобів виробництва та іншого майна має право створити відповідно до закону юридичну особу, за якою закріпити це майно. Юридична особа здійснює право володіння, користування, розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту".

Стаття 317
Недоторканність права власності

241

Викласти статтю 317 в такій редакції:

"Стаття 317
Непорушність права власності

Враховано

Стаття 317
Непорушність права власності

1. Право власності є недоторканним.

1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

2. Власник не може бути обмежений у здійсненні права власності, його не може бути позбавлено права власності - крім випадків, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами.

2. Випадки позбавлення права власності чи обмеження його здійснення допускаються лише на основі Конституції України або закону.

2. Випадки позбавлення права власності чи обмеження його здійснення допускаються лише на основі Конституції України або закону.

3. Примусове відчуження майна для державних і суспільних потреб може бути здійснено лише за умови попереднього та рівноцінного його відшкодування".

3. Примусове відчуження майна для державних і суспільних потреб може бути здійснено лише за умови попереднього та рівноцінного його відшкодування".

242

Статтю 317 викласти в новій редакції:

"Стаття 317
Непорушність права власності

Враховано

1. Право власності є непорушним.

2. Майно не може бути відібране у власника, а його право власності свавільно припинене.

Позбавлення особи права власності допускається лише на підставі Конституції, цього Кодексу, інших законів України.

Особа може бути позбавлена права власності, якщо вироком, рішенням суду буде встановлено, що вона заволоділа майном внаслідок вчинення злочину або іншої протиправної поведінки.

3. Особа може бути позбавлена права власності у зв'язку з зверненням стягнення на нього за рішенням суду.

4. Примусове відчуження майна для державних чи суспільних потреб може відбутися лише за умови попереднього відшкодування його дійсної вартості.

Зміна громадянства та місця проживання власника не припиняють його права власності".

Стаття 318
Тягар утримання майна

243

Статтю 318 викласти в новій редакції:

"Стаття 318
Обов'язки власника

Враховано в інших статтях Кодексу

Стаття 318
Тягар утримання майна

Власник несе тягар утримання майна, що йому належить, якщо інше не передбачено законом.

1. Власність зобов'язує.

Власник несе тягар утримання майна, що йому належить, якщо інше не передбачено законом.

2. Власник зобов'язаний:

1) не порушувати права та інтереси, що охороняються законом, інших фізичних, юридичних осіб та держави;

2) не завдавати шкоди навколишньому середовищу;

3) не чинити перешкод іншим особам у здійсненні їх речевих прав щодо його майна.

3. Власник земельної ділянки зобов'язаний використовувати її за цілевим призначенням, не допускати її погіршення та псування.

4. Власник тварин зобов'язаний піклуватися про них, поважати їх право на життя.

5. Власник речей, які виконують соціальну функцію (земельні ділянки, цілісні майнові комплекси, житлові будинки, національні, історичні, культурні цінності тощо) зобов'язаний утримувати їх в належному стані.

6. Законом можуть бути передбачені інші дії, які власник зобов'язаний вчиняти, або від вчинення яких він зобов'язаний утримуватися".

Стаття 319
Ризик випадкового знищення майна

244

Назву статті 319 викласти в такій редакції:

"Стаття 319
Ризик випадкового знищення та пошкодження майна".

Враховано

Стаття 319
Ризик випадкового знищення та пошкодження майна

245

Статтю 319 викласти в новій редакції:

Враховано частково

Ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (зіпсування) майна несе його власник, якщо інше не передбачено договором.

Ризик випадкового знищення та ризик випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором".

Ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (зіпсування) майна несе його власник, якщо інше не передбачено договором.

246

Доповнити проект новою статею такого 319¹ змісту:

Враховано

"Стаття 319¹
Суб'єкти права власності

"Стаття 319¹
Суб'єкти права власності

1. Суб'єктами права власності є український народ, фізичні особи, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади.

1. Суб'єктами права власності є український народ, фізичні особи, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади.

2. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом".

2. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом".

Стаття 320
Власність українського народу

247

Внести зміни до статті 320:

Враховано частково

Стаття 320
Право власності ласність Українського народу

1) Назву статті викласти в новій редакції: "Стаття 320. Право власності Українського народу".

2) У пункті 1 після першого речення додати слова: "Земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави".

3) Друге речення вважати другою частиною цього пункту".

1. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

248

Друге речення пункту 1 статті 320 зробити пунктом 2, змінивши нумерацію пунктів.:

"2. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією."

Враховано

1. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

2. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

2. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

3. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Стаття 321
Право власності фізичних осіб

249

Статтю 321 об'єднати із статтею 322 і викласти в такій редакції:

"Стаття 321
Право приватної власності фізичних та юридичних осіб

Враховано

Стаття 321
Право приватної власності фізичних та юридичних осіб

1. Кожна фізична особа має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

1. Право приватної власності належить фізичним та юридичним особам. Кожна фізична та юридична особа має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою".

1. Право приватної власності належить фізичним та юридичним особам. Кожна фізична та юридична особа має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою".

2. Право приватної власності набувається і може бути припинене в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами.

2. Право приватної власності набувається і може бути припинене в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами.

2. Право приватної власності набувається і може бути припинене в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами.

3. У власності фізичних осіб - суб'єктів права приватної власності може перебувати будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть належати фізичним особам.

3. У власності фізичних та юридичних осіб - суб'єктів права приватної власності може перебувати будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть належати фізичним особам.

3. У власності фізичних та юридичних осіб - суб'єктів права приватної власності може перебувати будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть належати фізичним особам.

4. Склад, кількість та вартість майна, яке може перебувати у власності фізичних осіб, не є обмеженими - крім випадків, якщо такі обмеження встановлені законом.

4. Склад, кількість та вартість майна, яке може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими - крім випадків, якщо такі обмеження встановлені законом.

4. Склад, кількість та вартість майна, яке може перебувати у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими - крім випадків, якщо такі обмеження встановлені законом.

5. Особливості набуття та припинення права власності юридичних осіб на майно, володіння, користування та розпоряджання ним встановлюються цим Кодексом, іншими законами.

5. Особливості набуття та припинення права власності юридичних осіб на майно, володіння, користування та розпоряджання ним встановлюються цим Кодексом, іншими законами.

250

Статтю 321 викласти в новій редакції:

"Стаття 321
Право приватної власності фізичних та юридичних осіб

Враховано редакційно

1. У власності фізичних та юридичних осіб може бути будь-яке майно.

Законом можуть встановлюватися види майна, яке не може належати фізичним і (або) юридичним особам.

2. Законом можуть встановлюватися види майна, яке фізичні та юридичні особи можуть набути лише з дотриманням вимог, що встановлені законом.

3. Кількість майна, яке може належати фізичним та юридичним особам, не обмежується".

Стаття 322
Право власності юридичних осіб

251

Статтю 322 виключити.

Вравховано

Статтю 322 виключено ( об'єднується зі статтею 321).

1. У власності юридичних осіб - суб'єктів права власності може перебувати будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть належати юридичним особам.

2. Склад, кількість та вартість майна, яке може перебувати у власності юридичних осіб, не є обмеженими - крім випадків, якщо такі обмеження встановлені законом.

3. Особливості набуття та припинення права власності юридичних осіб на майно, володіння, користування та розпоряджання ним встановлюються цим Кодексом, іншими законами.

Стаття 323
Право власності держави, Автономної Республіки Крим
і адміністративно-територіальних утворень

252

Статтю 323 розділити на три частини, зробивши три окремі статті:

"Стаття 323
Право власності держави Україна

Враховано

Стаття 323
Право власності держави Україна

1. Право власності держави, Автономної Республіки Крим і адміністративно-територіальних утворень поширюється на кошти, що належать державі, Автономній Республіці Крим та адміністративно-територіальним утворенням у формі відповідної скарбниці, а також на майно, не закріплене за юридичними особами, створеними державою, Автономною Республікою Крим та адміністративно-територіальними утвореннями. Від імені держави, Автономної Республіки Крим та адміністративно-територіальних утворень діють відповідні органи, визначені статтями 153-156 цього Кодексу.

1. Держава має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою.

1. Держава має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою.

2. Суб'єктами права власності на майно, закріплене державою, Автономною Республікою Крим і адміністративно-територіальними утвореннями за створеними ними юридичними особами, є ці юридичні особи. Відносини державних юридичних осіб, а також юридичних осіб, створених Автономною Республікою Крим і адміністративно-територіальними утвореннями, з органами, що їх утворили, а також відносини щодо їх поділу, виділу, злиття і приєднання, ліквідації зазначених юридичних осіб, щодо їх кредитування та наділення майном регулюються спеціальним законом.

2. Право власності держави поширюється на кошти, що їй належать у формі державної скарбниці, а також на майно, що не належить згідно із законом іншим суб'єктам права власності. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

2. Право власності держави поширюється на кошти, що їй належать у формі державної скарбниці, а також на майно, що не належить згідно із законом іншим суб'єктам права власності. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

3. Законом визначаються види майна, які можуть перебувати тільки у власності держави, Автономної Республіки Крим і адміністративно-територіальних утворень.

3. Суб'єктами права власності на майно, передане державою створеним нею юридичним особам, є ці юридичні особи".

3. Суб'єктами права власності на майно, передане державою створеним нею юридичним особам, є ці юридичні особи".

"Стаття 323¹
Право власності Автономної Республіки Крим

"Стаття 323¹
Право власності Автономної Республіки Крим

1. Автономна Республіка Крим має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою.

1. Автономна Республіка Крим має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою.

2. Право власності Автономної Республіки Крим поширюється на кошти, що їй належать у формі її скарбниці, а також на майно, що не належить згідно із законом іншим суб'єктам права власності. Від імені та в інтересах Автономної Республіки Крим право власності здійснюють відповідні органи Автономної Республіки Крим.

2. Право власності Автономної Республіки Крим поширюється на кошти, що їй належать у формі її скарбниці, а також на майно, що не належить згідно із законом іншим суб'єктам права власності. Від імені та в інтересах Автономної Республіки Крим право власності здійснюють відповідні органи Автономної Республіки Крим.

3. Суб'єктами права власності на майно, передане Автономною Республікою Крим створеним нею юридичним особам, є ці юридичні особи".

3. Суб'єктами права власності на майно, передане Автономною Республікою Крим створеним нею юридичним особам, є ці юридичні особи".

"Стаття 323²
Право комунальної власності

Стаття 323²
Право комунальної власності

Територіальні громади мають право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою.

Територіальні громади мають право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном повною мірою.

2. Право власності територіальної громади поширюється на кошти, що їй належать у формі комунальної скарбниці, а також на майно, що не належить згідно із законом іншим суб'єктам права власності. Від імені та в інтересах територіальної громади право власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

2. Право власності територіальної громади поширюється на кошти, що їй належать у формі комунальної скарбниці, а також на майно, що не належить згідно із законом іншим суб'єктам права власності. Від імені та в інтересах територіальної громади право власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

3. Суб'єктами права власності на майно, передане територіальною громадою створеним нею юридичним особам, є ці юридичні особи".

3. Суб'єктами права власності на майно, передане територіальною громадою створеним нею юридичним особам, є ці юридичні особи".

253

Доповнити проект статтею 323¹

"Стаття 323¹ Співвідношення права власності держави, Автономної Республіки Крим, адміністративно-територіальні громади та права власності юридичних осіб, що створені ними.

Враховано частково

1. Держава, Автономна Республіка Крим, адміністративно-територіальна громада мають право контролювати використання майна, що передано ними юридичним особам.

2. Держава, Автономна Республіка Крим, адміністративно-територіальна громада не можуть вилучити у юридичних осіб майно, яке було їм передано у власність помимо їх згоди.

3. У зв'язку з ліквідацією юридичної особи, майно, що було передано їй у власність, після задоволення вимог кредиторів, передається її засновникові: державі, Автономній Республіці Крим, адміністративно-територіальній громаді.

Статутом юридичної особи визначається частина прибутку від діяльності юридичної особи, яка повинна бути передана й засновнику: державі, Автономній Республіці Крим, адміністративно-територіальній громаді".

254

Доповнити проект статтею 323².

"Стаття 323²
Співвідношення права власності фізичної особи, юридичної особи та права власності створених ними юридичних осіб

Враховано частково

1. Фізична особа, юридична особа, яка створила юридичну особу і передала їй у власність своє майно, має право контролювати використання майна, що передано ними юридичним особам.

2. Фізична особа, юридична особа, яка створила юридичну особу, не може вилучити у юридичних осіб майно, яке було їм передано у власність помимо їх згоди.

3. У зв'язку з ліквідацією юридичної особи, майно, що було передано їй у власність, після задоволення вимог кредиторів, передається її засновникові: фізичній особі, юридичній особі.

Статутом юридичної особи визначається частина прибутку від діяльності юридичної особи, яка повинна бути передана її засновникові".