Редакція, прийнята у першому читанні

№
проп.

Зауваження та пропозиції до проекту

Висновки,
обгрунтування

Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України

КНИГА П'ЯТА
ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

КНИГА П'ЯТА
ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Розділ I
Загальні положення про зобов'язання

Розділ I
Загальні положення про зобов'язання

Глава 45
Поняття та сторони зобов'язання

Глава 45
Поняття та сторони зобов'язання

Стаття 547
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

Стаття 547
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або ж утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

1. Зобов'язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або ж утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

2. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.

2. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.

Зобов'язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у цьому Кодексі.

461

Доповнити другу частину пункту 2 статті 548 словами "та інших законах України".

Враховано

Зобов'язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у цьому Кодексі та інших законах України.

Стаття 548
Сторони зобов'язання

Стаття 548
Сторони зобов'язання

1. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (зобов'язання з множинністю осіб).

1. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (зобов'язання з множинністю осіб).

2. Якщо кожна із сторін зобов'язання має обов'язок на користь іншої сторони, ця сторона вважається боржником на користь іншої сторони у тому, що вона зобов'язана вчинити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що вона має право від неї вимагати.

2. Якщо кожна із сторін зобов'язання має обов'язок на користь іншої сторони, ця сторона вважається боржником на користь іншої сторони у тому, що вона зобов'язана вчинити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що вона має право від неї вимагати.

Стаття 549
Треті особи у зобов'язанні

Стаття 549
Треті особи у зобов'язанні

1. Третіми особами визнаються особи, що не є в зобов'язанні однією із сторін.

1. Третіми особами визнаються особи, що не є в зобов'язанні однією із сторін.

2. Зобов'язання не створює обов'язків для третіх осіб. У випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов'язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов'язання.

2. Зобов'язання не створює обов'язків для третіх осіб. У випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов'язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов'язання.

Глава 46
Виконання зобов'язань

Глава 46
Виконання зобов'язань

Стаття 550
Загальні умови виконання зобов'язань

Стаття 550
Загальні умови виконання зобов'язань

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

462

В пункті 1 статті 550 після слова "відповідно" додати "до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться"

Враховано

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

2. При виконанні зобов'язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту.

463

Пункт 2 статті 550 виключити, відповідно змінити нумерацію пунктів.

Враховано

3. Виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості.

2. Виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 551
Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань

Стаття 551
Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускаються - крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускаються - крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Стаття 552
Виконання зобов'язань сторонами

Стаття 552
Виконання зобов'язань сторонами

1. Зобов'язання має бути виконане боржником кредиторові.

1. Зобов'язання має бути виконане боржником кредиторові.

2. Якщо інше не передбачено угодою сторін або не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов'язання, кожна із сторін має право вимагати доказів того, що виконання за зобов'язанням надається самим боржником, приймається самим кредитором або управоможеною на це особою, і несе ризик наслідків незаявлення такої вимоги.

2. Якщо інше не передбачено угодою сторін або не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов'язання, кожна із сторін має право вимагати доказів того, що виконання за зобов'язанням надається самим боржником, приймається самим кредитором або управоможеною на це особою, і несе ризик наслідків незаявлення такої вимоги.

Стаття 553
Виконання зобов'язань третьою особою

Стаття 553
Виконання зобов'язань третьою особою

1. Виконання зобов'язань може бути покладене боржником на третю особу, якщо із закону, інших правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

1. Виконання зобов'язань може бути покладене боржником на третю особу, якщо із закону, інших правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання третьою особою обов'язок виконати зобов'язання покладається на боржника, а в разі невиконання ним зобов'язань він відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання третьою особою обов'язок виконати зобов'язання покладається на боржника, а в разі невиконання ним зобов'язань він відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

3. Третя особа, у разі небезпеки втратити своє право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов'язанням і застосовуються правила статей 619-629 цього Кодексу.

3. Третя особа, у разі небезпеки втратити своє право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов'язанням і застосовуються правила статей 619-629 цього Кодексу.

Стаття 554
Неприпустимість виконання зобов'язань частинами

Стаття 554
Неприпустимість виконання зобов'язань частинами

Кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 555
Строк чи термін виконання зобов'язання

Стаття 555
Строк чи термін виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні передбачено строк чи термін його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк чи термін.

1. Якщо у зобов'язанні передбачено строк чи термін його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк чи термін.

Зобов'язання, строк чи термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання, строк чи термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк чи термін виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня поставлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, інших правових актів або договору.

2. Якщо строк чи термін виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня поставлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, інших правових актів або договору.

Стаття 556
Дострокове виконання зобов'язання

Стаття 556
Дострокове виконання зобов'язання

Боржник має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено договором, законом чи іншими правовими актами або ж не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено договором, законом чи іншими правовими актами або ж не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 557
Місце виконання зобов'язання

Стаття 557
Місце виконання зобов'язання

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання має бути здійснене:

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання має бути здійснене:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцем знаходження майна;

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцем знаходження майна;

2) за зобов'язанням про передання товару або іншого майна, що передбачає перевезення цього товару або іншого майна, - за місцем здавання товару або іншого майна першому перевізникові для передання його кредиторові;

2) за зобов'язанням про передання товару або іншого майна, що передбачає перевезення цього товару або іншого майна, - за місцем здавання товару або іншого майна першому перевізникові для передання його кредиторові;

3) за іншими зобов'язаннями боржника про передання товару або іншого майна - за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

3) за іншими зобов'язаннями боржника про передання товару або іншого майна - за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання, а якщо кредитором є юридична особа, - за місцем її знаходження на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника, - за новим місцем проживання або знаходження кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання, а якщо кредитором є юридична особа, - за місцем її знаходження на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника, - за новим місцем проживання або знаходження кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

5) за іншими зобов'язаннями - за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, - за місцем її знаходження.

5) за іншими зобов'язаннями - за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, - за місцем її знаходження.

Стаття 558
Валюта виконання грошових зобов'язань

Стаття 558
Валюта виконання грошових зобов'язань

1. Грошове зобов'язання має бути виражене та підлягати виконанню у валюті України.

1. Грошове зобов'язання має бути виражене та підлягати виконанню у валюті України.

2. У грошовому зобов'язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін.

2. У грошовому зобов'язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, що визначені законом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, що визначені законом.

Стаття 559
Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням

Стаття 559
Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням

Сума проведеного платежу, недостатня для виконання грошового зобов'язання повністю, за відсутності іншої угоди погашає насамперед витрати кредитора з одержанням виконання, потім - проценти і неустойку, а в частині, що залишилася, - основну суму боргу.

Сума проведеного платежу, недостатня для виконання грошового зобов'язання повністю, за відсутності іншої угоди погашає насамперед витрати кредитора з одержанням виконання, потім - проценти і неустойку, а в частині, що залишилася, - основну суму боргу.

Стаття 560
Зміни розміру грошових зобов'язань

Стаття 560
Зміни розміру грошових зобов'язань

1. Сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням безпосередньо на утримання фізичної особи, - на відшкодування збитків, заподіяних життю або здоров'ю, за договором довічного утримання та в інших випадках - зі збільшенням встановленого законом неоподатковуваного мінімуму заробітної плати пропорційно збільшується.

1. Сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням безпосередньо на утримання фізичної особи, - на відшкодування збитків, заподіяних життю або здоров'ю, за договором довічного утримання та в інших випадках - зі збільшенням встановленого законом неоподатковуваного мінімуму заробітної плати пропорційно збільшується.

2. Якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов'язаннями, мають наслідком для сторони, зобов'язаної провадити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбувається того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

2. Якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов'язаннями, мають наслідком для сторони, зобов'язаної провадити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбувається того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

Стаття 561
Проценти

Стаття 561
Проценти

1. За користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

1. За користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відносинах між фізичними особами правила, що містяться в частині першій цього пункту, застосовуються, якщо угодою не передбачено інше.

У відносинах між фізичними особами правила, що містяться в частині першій цього пункту, застосовуються, якщо угодою не передбачено інше.

2. Розмір процентів визначається у порядку, встановленому іншими правовими актами.

464

Пункт 2 статті 561викласти в такій редакції:

"2. Розмір процентів встановлюється угодою сторін".

Враховано

2. Розмір процентів встановлюється угодою сторін.

Стаття 562
Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит

465

Викласти статтю 562 в такій редакції:

"Стаття 562
Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит

Враховано

Стаття 562
Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести належні з нього гроші або цінні папери у депозит нотаріальної контори, яка повідомляє про це кредитора.

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести належні з цього гроші або цінні папери у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести належні з цього гроші або цінні папери у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит нотаріальної контори визнається виконанням зобов'язання.

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса визначається виконанням зобов'язання".

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса визначається виконанням зобов'язання.

Стаття 563
Виконання взаємних обов'язків за договором

Стаття 563
Виконання взаємних обов'язків за договором

1. Взаємні обов'язки за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з договору, закону та інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

1. Взаємні обов'язки за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з договору, закону та інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої зобов'язання, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої зобов'язання, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

3. У разі ненадання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання зобов'язання або ж за наявності обставин, що вочевидь свідчать про те, що таке виконання не буде проведене у встановлений строк чи термін або не буде здійснене в повному обсязі, сторона, на яку покладено зустрічне виконання, має право зупинити виконання свого зобов'язання, відмовитися від виконання зобов'язання в частині, що відповідає ненаданому виконанню, або ж відмовитися від виконання цього зобов'язання в цілому і вимагати відшкодування збитків.

3. У разі ненадання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання зобов'язання або ж за наявності обставин, що вочевидь свідчать про те, що таке виконання не буде проведене у встановлений строк чи термін або не буде здійснене в повному обсязі, сторона, на яку покладено зустрічне виконання, має право зупинити виконання свого зобов'язання, відмовитися від виконання зобов'язання в частині, що відповідає ненаданому виконанню, або ж відмовитися від виконання цього зобов'язання в цілому і вимагати відшкодування збитків.

4. Якщо зустрічне виконання зобов'язання здійснене незважаючи на ненадання іншою стороною обумовленого договором виконання свого зобов'язання, ця сторона повинна виконати таке зобов'язання.

4. Якщо зустрічне виконання зобов'язання здійснене незважаючи на ненадання іншою стороною обумовленого договором виконання свого зобов'язання, ця сторона повинна виконати таке зобов'язання.

Стаття 564
Виконання альтернативного зобов'язання

Стаття 564
Виконання альтернативного зобов'язання

Боржникові, що зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з договору, закону й інших правових актів, із суті зобов'язання або із звичаїв ділового обороту не випливає інше.

Боржникові, що зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з договору, закону й інших правових актів, із суті зобов'язання або із звичаїв ділового обороту не випливає інше.

Стаття 565
Виконання зобов'язання з множинністю осіб

Стаття 565
Виконання зобов'язання з множинністю осіб

1. У зобов'язанні з множинністю осіб кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці, оскільки із закону, інших правових актів або договору не випливає інше.

466

В пункті 1 статті 565 слово "оскільки" замінити на слово "якщо"

Враховано

1. У зобов'язанні з множинністю осіб кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці, якщо із закону, інших правових актів або договору не випливає інше.

2. У випадках, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, зокрема, при неподільності предмета зобов'язання, зобов'язання з множинністю осіб виконуються солідарно.

2. У випадках, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, зокрема, при неподільності предмета зобов'язання, зобов'язання з множинністю осіб виконуються солідарно.

Стаття 566
Солідарні вимоги кредиторів

Стаття 566
Солідарні вимоги кредиторів

1. У разі солідарної вимоги кредиторів кожен із солідарних кредиторів має право поставити до боржника вимоги у повному обсязі.

1. У разі солідарної вимоги кредиторів кожен із солідарних кредиторів має право поставити до боржника вимоги у повному обсязі.

До заявлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право на свій розсуд виконати зобов'язання кожному з них.

До заявлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право на свій розсуд виконати зобов'язання кожному з них.

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з рештою солідарних кредиторів, у яких цей кредитор не бере участі.

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з рештою солідарних кредиторів, у яких цей кредитор не бере участі.

3. Виконання зобов'язання повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

3. Виконання зобов'язання повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частках, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частках, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

Стаття 567
Солідарний обов'язок боржника

Стаття 567
Солідарний обов'язок боржника

1. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них окремо, - причому як повністю, так і в частині боргу.

1. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них окремо, - причому як повністю, так і в частині боргу.

2. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

2. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не буде погашене повністю.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не буде погашене повністю.

3. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

3. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

4. Недійсність вимог кредитора до однієї з осіб, що беруть участь у зобов'язанні на боці боржника, так само як і сплив позовної давності за вимогою до такої особи, самі по собі не стосуються його вимог до решти цих осіб.

4. Недійсність вимог кредитора до однієї з осіб, що беруть участь у зобов'язанні на боці боржника, так само як і сплив позовної давності за вимогою до такої особи, самі по собі не стосуються його вимог до решти цих осіб.

Стаття 568
Право регресу в солідарних зобов'язаннях

Стаття 568
Право регресу в солідарних зобов'язаннях

1. Боржник, що виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної (регресної) вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором, законом, а в разі спору - рішенням суду.

1. Боржник, що виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної (регресної) вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором, законом, а в разі спору - рішенням суду.

Несплачене одним із співборжників боржникові, що виконав солідарне зобов'язання, припадає на нього та на решту боржників у частці, що визначається відповідно до частини першої цього пункту.

Несплачене одним із співборжників боржникові, що виконав солідарне зобов'язання, припадає на нього та на решту боржників у частці, що визначається відповідно до частини першої цього пункту.

2. Солідарний кредитор, що одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати решті кредиторів належні їм частки, якщо інше не випливає із домовленості між ними.

2. Солідарний кредитор, що одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати решті кредиторів належні їм частки, якщо інше не випливає із домовленості між ними.

Стаття 569
Посвідчення виконання зобов'язання

Стаття 569
Посвідчення виконання зобов'язання

1. Приймаючи виконання зобов'язання, кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або його частини.

1. Приймаючи виконання зобов'язання, кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або його частини.

Якщо на посвідчення зобов'язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен зазначити це у розписці, яку він видає.

Якщо на посвідчення зобов'язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен зазначити це у розписці, яку він видає.

2. Перебування боргового документа у боржника посвідчує виконання зобов'язання.

2. Перебування боргового документа у боржника посвідчує виконання зобов'язання.

3. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов'язаний боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

3. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов'язаний боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Глава 47
Забезпечення виконання зобов'язань

Глава 47
Забезпечення виконання зобов'язань

§ 1. Загальні положення
про способи забезпечення виконання зобов'язань

§ 1. Загальні положення
про способи забезпечення виконання зобов'язань

Стаття 570
Способи забезпечення виконання

467

Статтю 570 викласти у такій редакції:

Враховано

Стаття 570
Способи забезпечення виконання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися речево-правовими і зобов'язально-правовими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

"1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утримуванням та іншими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утримуванням та іншими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

2. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов'язання, яке його забезпечує.

2. Речево-правовими способами забезпечення виконання визнаються застава, затримання тощо.

2. Речево-правовими способами забезпечення виконання визнаються застава, затримання тощо.

3. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов'язання.

3. Зобов'язально-правовими способами забезпечення виконання визнаються неустойка, порука, гарантія тощо."

3. Зобов'язально-правовими способами забезпечення виконання визнаються неустойка, порука, гарантія тощо.

468

Главу 47 доповнити новою статтею 570¹ такого змісту:

"Стаття 570¹
Загальні умови забезпечення виконання"

Враховано

Стаття 570¹
Загальні умови забезпечення виконання

"1. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов'язання, яке його забезпечує.".

1. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов'язання, яке його забезпечує.

"2. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов'язання."

2. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов'язання.

Стаття 571
Форма угоди щодо забезпечення виконання

Стаття 571
Форма угоди щодо забезпечення виконання

1. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання.

1. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання.

2. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

2. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

§ 2. Зобов'язально-правові способи
забезпечення виконання зобов'язань

§ 2. Зобов'язально-правові способи
забезпечення виконання зобов'язань

1. Неустойка

1. Неустойка

Стаття 572
Поняття неустойки

Стаття 572
Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) вважається передбачена договором або законом грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання.

469

В пункті 1 статті 572 після слова "договором" замінити слова "або законом" на "законом або іншими правовими актами".

Враховано

1. Неустойкою (штрафом, пенею) вважається передбачена договором, законом або іншими правовими актами грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання.

2. Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням зобов'язання боржником.

2. Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням зобов'язання боржником.

Стаття 573
Розмір неустойки

Стаття 573
Розмір неустойки

1. Розмір неустойки, визначений законодавством, може бути збільшений угодою сторін. Сторони мають право зменшити розмір неустойки у випадках, що допускаються законом.

470

В пункті 1 статті 573 замінити слово "законодавством" на слова "законом та іншими правовими актами".

Враховано

1. Розмір неустойки, визначений законом та іншими правовими актами, може бути збільшений угодою сторін. Сторони мають право зменшити розмір неустойки у випадках, що допускаються законом.

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

3. Розмір неустойки, яка підлягає сплаті, може бути зменшений за рішенням суду, арбітражного або третейського суду за наявності обставин, які заслуговують на увагу.

471

В пункті 3 статті 573 після коми вилучити слова "арбітражного або третейського суду"; доповнити пункт словами: "зокрема, у випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди.".

Враховано

3. Розмір неустойки, яка підлягає сплаті, може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема, у випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди..

4. Сторони можуть передбачити зміну розміру неустойки залежно від біржового курсу української валюти.

472

Пункт 4 статті 573 вилучити.

Враховано

Стаття 574
Сплата неустойки і виконання зобов'язання

Стаття 574
Сплата неустойки і виконання зобов'язання

1. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов'язання, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін.

1. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов'язання, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін.

2. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків за виконання зобов'язання.

2. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків за виконання зобов'язання.

3. Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тільки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо це відповідає його інтересам.

3. Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тільки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо це відповідає його інтересам.

Стаття 575
Сплата неустойки у разі новації зобов'язання із заподіянням шкоди

473

Статтю 575 вилучити.

Враховано

Статтю 575 вилучено.

Обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну ним шкоду може бути забезпечений неустойкою за угодою між заподіювачем шкоди і потерпілим.

2. Порука

2. Порука

Стаття 576
Поняття поруки

Стаття 576
Поняття поруки

1. За договором поруки поручник зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

1. За договором поруки поручник зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

2. Порука може бути оформлена як договір, що укладається між основним боржником і поручником на користь третьої особи - кредитора з основного боргу.

2. Порука може бути оформлена як договір, що укладається між основним боржником і поручником на користь третьої особи - кредитора з основного боргу.

Стаття 577
Відповідальність поручника

Стаття 577
Відповідальність поручника

1. У разі невиконання основного зобов'язання боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

1. У разі невиконання основного зобов'язання боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

2. Поручник відповідає в тому самому обсязі, що й боржник, зокрема, відповідає за сплату процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

474

У пункті 2 статті 577 після слів "відповідає за сплату" додати слова "основного боргу".

Враховано

2. Поручник відповідає в тому самому обсязі, що й боржник, зокрема, відповідає за сплату основного боргу, процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. У разі якщо поруку за виконання зобов'язання боржником бере на себе банк, інша кредитна установа, страховик або інша особа, для якої надання поруки є професійною підприємницькою діяльністю (гарантія), поручник несе перед кредитором відповідальність у межах суми, зазначеної в гарантії, якщо інше не передбачено умовами гарантії.

475

Пункт 3 статті 577 вилучити.

Враховано

4. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 578
Права та обов'язки поручника у разі поставлення до нього вимоги

Стаття 578
Права та обов'язки поручника у разі поставлення до нього вимоги

1. Поручник зобов'язаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов, - залучити боржника до участі у справі.

476

Перший абзац пункту 1 статті 578 доповнити новим реченням:

"В іншому випадку боржник має право висунути проти вимоги поручника, який виконав зобов'язання боржника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.".

Враховано

1. Поручник зобов'язаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов, - залучити боржника до участі у справі. В іншому випадку боржник має право висунути проти вимоги поручника, який виконав зобов'язання боржника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.

Інакше боржник має право висунути проти зворотної вимоги поручника заперечення, які він мав проти кредитора.

477

Другу частину пункту 1 статті 578 вилучити.

Враховано

2. Поручник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би надати боржник, якщо інше не випливає з договору поруки. Поручник не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

478

Перше речення пункту 2 статті 578 після слів "з договору поруки" доповнити словами "за умов, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника".

Враховано

2. Поручник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би надати боржник, якщо інше не випливає з договору поруки за умов, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручник не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

Стаття 579
Права поручника, який виконав зобов'язання

Стаття 579
Права поручника, який виконав зобов'язання

1. До поручника, який виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора з цього зобов'язання.

479

Пункт 1 статті 579 після слів "з цього зобов'язання" доповнити словами "в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов'язання".

Враховано

1. До поручника, який виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора з цього зобов'язання, в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов'язання.

2. Кожен із кількох поручників має право зворотної вимоги до боржника у розмірі сплаченої цим поручником суми.

480

Пункт 2 статті 579 викласти у новій редакції:

"2. До кожного з кількох поручників, які виконали зобов'язання боржника, переходять права кредитора з цього зобов'язання у розмірі виконаної цим поручником частини зобов'язання."

Враховано

2. До кожного з кількох поручників, які виконали зобов'язання боржника, переходять права кредитора з цього зобов'язання у розмірі виконаної цим поручником частини зобов'язання.

3. Після виконання поручником зобов'язання кредитор повинен вручити поручникові документи, які засвідчують вимоги до боржника, і передати права, що забезпечують ці вимоги.

481

У пункті 3 статті 579 слова ", і передати" замінити словом "та".

Враховано

3. Після виконання поручником зобов'язання кредитор повинен вручити поручникові документи, які засвідчують вимоги до боржника та права, що забезпечують ці вимоги.

Стаття 580
Повідомлення поручника про виконання зобов'язання боржником

Стаття 580
Повідомлення поручника про виконання зобов'язання боржником

Боржник, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, повинен негайно повідомити про це поручника. Інакше поручник, який, у свою чергу, виконав зобов'язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу боржникові. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане.

Боржник, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, повинен негайно повідомити про це поручника. Інакше поручник, який, у свою чергу, виконав зобов'язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу боржникові. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане.

Стаття 581
Оплата послуг поручника

Стаття 581
Оплата послуг поручника

Поручник має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові, якщо це передбачено договором.

Поручник має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові, якщо це передбачено договором.

Стаття 582
Припинення поруки

Стаття 582
Припинення поруки

1. Порука припиняється після припинення забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі його зміни, що спричиняє збільшення відповідальності поручника, без згоди останнього.

1. Порука припиняється після припинення забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі його зміни, що спричиняє збільшення відповідальності поручника, без згоди останнього.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання забезпеченого нею зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, добровільно запропоноване боржником або поручником. Порука також припиняється після переведення боргу на іншу особу, якщо поручник не дав згоди кредиторові нести відповідальність за нового боржника.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання забезпеченого нею зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, добровільно запропоноване боржником або поручником. Порука також припиняється після переведення боргу на іншу особу, якщо поручник не дав згоди кредиторові нести відповідальність за нового боржника.

3. Порука припиняється після закінчення строку, зазначеного в договорі поруки. У випадках коли такий строк не встановлено, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов'язання не вчинить позову проти поручника. Якщо строк основного зобов'язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо кредитор не вчинить позову до поручника протягом року від дня укладення договору поруки.

3. Порука припиняється після закінчення строку, зазначеного в договорі поруки. У випадках коли такий строк не встановлено, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов'язання не вчинить позову проти поручника. Якщо строк основного зобов'язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо кредитор не вчинить позову до поручника протягом року від дня укладення договору поруки.

3. Гарантія

3. Гарантія

Стаття 583
Поняття гарантії

Стаття 583
Поняття гарантії

1. Гарантією визнається письмове зобов'язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації тощо (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

1. Гарантією визнається письмове зобов'язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації тощо (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

2. Гарантія набирає сили від дня її видачі, якщо в ній не передбачено інше.

2. Гарантія набирає сили від дня її видачі, якщо в ній не передбачено інше.

Стаття 584
Забезпечення гарантією зобов'язання принципала

Стаття 584
Забезпечення гарантією зобов'язання принципала

1. Гарантія забезпечує належне виконання принципалом його зобов'язань перед бенефіціаром (основного зобов'язання).

1. Гарантія забезпечує належне виконання принципалом його зобов'язань перед бенефіціаром (основного зобов'язання).

2. За видачу гарантії принципал сплачує гарантові обумовлену винагороду.

2. За видачу гарантії принципал сплачує гарантові обумовлену винагороду.

Стаття 585
Незалежність гарантії від основного зобов'язання

Стаття 585
Незалежність гарантії від основного зобов'язання

Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано, в тому числі у випадках, коли в ній міститься посилання на цю обставину.

Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано, в тому числі у випадках, коли в ній міститься посилання на цю обставину.

Стаття 586
Безвідкличність гарантії

Стаття 586
Безвідкличність гарантії

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не передбачено інше.

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не передбачено інше.

Стаття 587
Непередаваність прав за гарантією

Стаття 587
Непередаваність прав за гарантією

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

Стаття 588
Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги бенефіціара

Стаття 588
Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги бенефіціара

1. Після одержання вимоги бенефіціара гарант повинен без зволікань повідомити про це принципала і передати копії вимоги з усіма документами, що стосуються вимоги.

1. Після одержання вимоги бенефіціара гарант повинен без зволікань повідомити про це принципала і передати копії вимоги з усіма документами, що стосуються вимоги.

2. Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його - у розумний строк і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідає ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

2. Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його - у розумний строк і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідає ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

Стаття 589
Відмова гаранта задовольнити вимоги бенефіціара

Стаття 589
Відмова гаранта задовольнити вимоги бенефіціара

Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку.

Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку.

Гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

Гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо, що основне зобов'язання, забезпечене гарантією, повністю чи у відповідній частині вже виконане, або припинилося з інших підстав, або є недійсним, він повинен негайно повідомити про це бенефіціара і принципала.

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо, що основне зобов'язання, забезпечене гарантією, повністю чи у відповідній частині вже виконане, або припинилося з інших підстав, або є недійсним, він повинен негайно повідомити про це бенефіціара і принципала.

Одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога бенефіціара підлягає задоволенню гарантом.

Одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога бенефіціара підлягає задоволенню гарантом.

Стаття 590
Межі зобов'язання гаранта

Стаття 590
Межі зобов'язання гаранта

Передбачене гарантією зобов'язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

Передбачене гарантією зобов'язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

Стаття 591
Припинення гарантії

Стаття 591
Припинення гарантії

1. Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:

1. Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:

1) сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;

1) сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;

2) закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;

2) закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;

3) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

3) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

4) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією з допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов'язань.

4) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією з допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов'язань.

Припинення зобов'язання гаранта на підставах, зазначених у підпунктах 1, 3 і 4 цього пункту, не залежить від того, чи повернуто йому гарантію.

Припинення зобов'язання гаранта на підставах, зазначених у підпунктах 1, 3 і 4 цього пункту, не залежить від того, чи повернуто йому гарантію.

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен без зволікання повідомити про це принципала.

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен без зволікання повідомити про це принципала.

Стаття 592
Регресні вимоги гаранта до принципала

Стаття 592
Регресні вимоги гаранта до принципала

1. Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом.

1. Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом.

2. Гарант не має права вимагати від принципала відшкодування сум, сплачених бенефіціарові не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов'язання гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.

2. Гарант не має права вимагати від принципала відшкодування сум, сплачених бенефіціарові не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов'язання гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.

4. Завдаток

4. Завдаток

Стаття 593
Поняття завдатку

Стаття 593
Поняття завдатку

1. Завдатком вважається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

1. Завдатком вважається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних зі сторони за договором платежів, є завдатком, ця сума вважається сплаченою як аванс.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних зі сторони за договором платежів, є завдатком, ця сума вважається сплаченою як аванс.

Стаття 594
Наслідки невиконання і припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

Стаття 594
Наслідки невиконання і припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

1. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

1. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

2. Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку, оскільки у договорі не передбачено інше.

2. Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку, оскільки у договорі не передбачено інше.

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

§ 3. Речеві способи забезпечення виконання зобов'язань

§ 3. Речеві способи забезпечення виконання зобов'язань

1. Застава

1. Застава

Стаття 595
Поняття застави

Стаття 595
Поняття застави

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій це майно належить (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій це майно належить (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

482

Після статті 595 включити нову статтю 595¹ такого змісту:

"Стаття 595¹
Забезпечення майбутньої вимоги

Враховано

Стаття 595¹
Забезпечення майбутньої вимоги

Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому."

Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому.

Стаття 596
Підстави виникнення застави

483

Викласти статтю 596 в такій редакції:

Враховано

Стаття 596
Підстави виникнення застави

1. Застава виникає в силу договору або закону.

"1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

2. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає в силу договору, якщо інше не встановлено законом.

2. До застави, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом."

2. До застави, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 597
Спеціальні правила про окремі види застав

484

Викласти статтю 597 в новій редакці:

"Стаття 597
Спеціальні правила про окремі види застав

Враховано

Стаття 597
Спеціальні правила про окремі види застав

1. Спеціальні правила про окремі види застав, серед яких іпотека, застава товарів в обороті, заклад, застава майнових прав та цінних паперів тощо, можуть встановлюватися законом.

1. Спеціальні правила про окремі види застав, зокрема іпотека, заклад, тощо, можуть встановлюватися законом.

1. Спеціальні правила про окремі види застав, зокрема іпотека, заклад, тощо, можуть встановлюватися законом.

2. Іпотекою визнається застава нерухомого або іншого майна, яке підлягає реєстрації.

2. Іпотекою визнається зареєстрована застава нерухомого або рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

2. Іпотекою визнається зареєстрована застава нерухомого або рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

3. Заставою товарів в обороті визнається застава товарів, що залишаються у заставодавця, якому надається право змінювати склад та натуральну форму заставленого майна за умови, що його загальна вартість не стає меншою за ту, що зазначена в договорі.

3. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача або за його наказом у володіння третій особі."

3. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача або за його наказом у володіння третій особі."

4. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача.

Стаття 598
Предмет застави

Стаття 598
Предмет застави

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

2. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди (майбутній врожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

485

Із пункту 2 статті вилучити слова: ", в тому числі продукція, плоди (майбутній врожай, приплід худоби тощо)".

Враховано

2. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, якщо це передбачено договором.

3. Права заставоутримувача (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не передбачено договором. Право застави на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, поширюється у випадках, передбачених договором.

3. Права заставоутримувача (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не передбачено договором. Право застави на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, поширюється у випадках, передбачених договором.

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які перебувають в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які перебувають в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 599
Застава майна, яке перебуває у спільній власності

486

Статтю 599 вилучити.

Враховано

Статтю 599 вилучено.

Майно, яке перебуває у спільній власності, може бути передане в заставу тільки за згодою усіх співвласників.

Стаття 600
Заміна предмета застави

Стаття 600
Заміна предмета застави

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не передбачено законом або договором.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 601
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

Стаття 601
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

487

Перше речення статті 601 зробити пунктом 1 та доповнити цю статтю новим пунктом 2 такого змісту:

Враховано

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

"2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставоутримувача зобов'язаний надати рівноцінний предмет або відновити старий предмет застави, якщо це можливо. За наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема у разі відсутності рівноцінного предмета, суд може відмовити заставоутримувачу у задоволенні його вимоги. В такому випадку застава припиняється."

2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставоутримувача зобов'язаний надати рівноцінний предмет або відновити старий предмет застави, якщо це можливо. За наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема у разі відсутності рівноцінного предмета, суд може відмовити заставоутримувачу у задоволенні його вимоги. В такому випадку застава припиняється.

Стаття 602
Страхування предмета застави

488

Викласти статтю 602 в такій редакції:

Враховано

Стаття 602
Страхування предмета застави

1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на суму, не меншу від розміру вимог за забезпеченим заставою зобов'язанням.

"1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

2. При настанні страхового випадку заставоутримувач має переважне право на задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика."

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика.

Стаття 603
Оцінка предмета застави

Стаття 603
Оцінка предмета застави

Вартість предмета застави може визначатися безпосередньо заставодавцем разом із заставоутримувачем відповідно до звичайно існуючих цін на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Законом або договором може встановлюватися інший порядок оцінки вартості предмета застави.

489

Перше речення статті 603 викласти в такій редакції:

"Якщо закон або договір вимагає оцінку предмета застави, вона здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем, відповідно до цін, що звичайно існують на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави."

Враховано

Якщо закон або договір вимагає оцінку предмета застави, вона здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем, відповідно до цін, що звичайно існують на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Законом або договором може встановлюватися інший порядок оцінки вартості предмета застави.

Стаття 604
Сторони договору застави

Стаття 604
Сторони договору застави

1. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник).

1. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник).

2. Заставодавцем речі може бути її власник, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав річ і право її заставлення.

490

Пункт 2 статті 604 і перше речення пункту 3 об'єднати й викласти пункт 2 у такій редакції:

"2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх заставлення."

Враховано

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх заставлення.

3. Заставодавцем майнового права може бути особа, якій це право належить. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

3. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

Стаття 605
Момент виникнення права застави

491

Статтю 605 поставити після статті 607 і викласти пункт 1 у такій редакції:

Враховано

Статтю 605 поставлено після статті 607.

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення, а в разі обов'язковості реєстрації цього договору - з моменту реєстрації.

"1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов або змісту договору."

2. Якщо предмет застави відповідно до закону або договору має знаходитися у заставоутримувача, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору, право застави виникає з моменту його укладення.

Стаття 606
Зміст договору застави

492

Викласти статтю 606 в новій редакції:

Враховано

Стаття 606
Зміст договору застави

У договорі застави мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, його розмір та строк виконання, опис, оцінка і місце знаходження майна, а також будь-які умови, стосовно яких за заявою однієї із сторін має бути досягнена згода.

"1. У договорі застави мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна, а також будь-які інші умови, що погоджені сторонами договору.

1. У договорі застави мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна, а також будь-які інші умови, що погоджені сторонами договору.

2. Опис майна у договорі застави може бути і в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо)."

2. Опис майна у договорі застави може бути і в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Стаття 607
Форма договору застави

493

Назву статті 607 та пункти 2 і 3 цієї статті викласти в новій редакції:

"Стаття 607
Форма договору та реєстрація застави

Враховано

Стаття 607
Форма договору та реєстрація застави

1. У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, передбачених законом, договір застави має бути нотаріально посвідчений.

1. У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, передбачених законом, договір застави має бути нотаріально посвідчений.

2. Договір застави нерухомого майна, а у випадках, передбачених законом, - і рухомого майна, підлягає державній та (або) спеціальній реєстрації.

2. Застава нерухомого майна підлягає обов'язковій державній реєстрації.

2. Застава нерухомого майна підлягає обов'язковій державній реєстрації.

3. Недодержання правил щодо форми та реєстрації договорів застави має наслідком недійсність договору застави.

3. Застава рухомого майна може бути також зареєстрована на підставі заяви сторони договору застави."

3. Застава рухомого майна може бути також зареєстрована на підставі заяви сторони договору застави.

4. Договір застави нерухомого майна може бути укладений у формі закладної.

4. Договір застави нерухомого майна може бути укладений у формі закладної.

Закладна є цінним папером, який посвідчує право його законного володільця на одержання виконання за грошовим зобов'язанням, що забезпечене заставою (іпотекою) майна, зазначеного у закладній, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, зазначене у закладній, з метою одержання виконання за грошовим зобов'язанням, забезпеченим заставою цього майна.

Закладна є цінним папером, який посвідчує право його законного володільця на одержання виконання за грошовим зобов'язанням, що забезпечене заставою (іпотекою) майна, зазначеного у закладній, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, зазначене у закладній, з метою одержання виконання за грошовим зобов'язанням, забезпеченим заставою цього майна.

494

Додати нову статтю 607¹ у редакції статті 605.

Враховано

Стаття 607¹
Момент виникнення права застави

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов або змісту договору.

2. Якщо предмет застави відповідно до закону або договору має знаходитися у заставоутримувача, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору, право застави виникає з моменту його укладення.

Стаття 608
Користування та розпоряджання предметом застави

Стаття 608
Користування та розпоряджання предметом застави

1. Заставодавець має право, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави, користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи.

1. Заставодавець має право, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави, користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи.

2. Якщо інше не передбачено законом або договором та не випливає із суті застави, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в оренду (найм), або в безоплатне користування іншій особі, або ж іншим чином розпоряджатися ним тільки за згодою заставоутримувача.

2. Якщо інше не передбачено законом або договором та не випливає із суті застави, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в оренду (найм), або в безоплатне користування іншій особі, або ж іншим чином розпоряджатися ним тільки за згодою заставоутримувача.

Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемною.

Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемною.

3. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором, регулярно подаючи заставодавцеві звіт про його використання. За договором на заставоутримувача може бути покладений обов'язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов'язання або в інтересах заставодавця.

495

Із першого речення пункту 3 статті 608 вилучити слова: "регулярно подаючи заставодавцеві звіт про його використання.".

Враховано

3. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором. За договором на заставоутримувача може бути покладений обов'язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов'язання або в інтересах заставодавця.

496

Додати нову статтю 608¹ у такій редакції:

"Стаття 608¹
Обов'язки володільця предмета застави

Враховано

Стаття 608¹
Обов'язки володільця предмета застави

1. Особа, що володіє предметом застави, якщо інше не передбачено договором, зобов'язана:

1. Особа, що володіє предметом застави, якщо інше не передбачено договором, зобов'язана:

1) застосовувати заходи, які необхідні для збереження заставленого майна;

1) застосовувати заходи, які необхідні для збереження заставленого майна;

2) утримувати заставлене майно належним чином;

2) утримувати заставлене майно належним чином;

3) негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження заставленого майна.

3) негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження заставленого майна.

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, повинен його замінити або відновити.

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, повинен його замінити або відновити.

3. Заставоутримувач, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки."

3. Заставоутримувач, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки.

Стаття 609
Наступні застави

Стаття 609
Наступні застави

1. Наступні застави майна, що вже заставлене, допускаються у випадках, якщо інше не передбачено законом або попередніми договорами застави.

1. Наступні застави майна, що вже заставлене, допускаються у випадках, якщо інше не передбачено законом або попередніми договорами застави.

2. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставоутримувача (попередніх заставоутримувачів) зберігає силу.

497

Додати новий пункт до статті 609, викласти пункти 3, 4 в новій редакції, поставити ці пункти у новій послідовності:

Враховано

2. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставоутримувача (попередніх заставоутримувачів) зберігає силу.

3. Вимоги заставоутримувача, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставоутримувачів.

"3. Перший заставоутримувач має переважне право перед іншими заставоутримувачами на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставоутримувачів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави відповідно до статті 605.

3. Перший заставоутримувач має переважне право перед іншими заставоутримувачами на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставоутримувачів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави відповідно до статті 605.

4. Заставодавець зобов'язаний надати кожному із заставоутримувачів дані в обсязі, передбаченому статтею 606 цього Кодексу, про всі попередні застави. Заставодавець повинен відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставоутримувачів, внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставоутримувач зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставоутримувачами незареєстрованих застав та заставоутримувачами застав, які зареєстровані пізніше. Заставоутримувачі, що зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог заставленого майна.

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставоутримувач зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставоутримувачами незареєстрованих застав та заставоутримувачами застав, які зареєстровані пізніше. Заставоутримувачі, що зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог заставленого майна.

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов'язаний... (далі - за текстом колишнього пункту 4").

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов'язаний надати кожному із заставоутримувачів дані в обсязі, передбаченому статтею 606 цього Кодексу, про всі попередні застави. Заставодавець повинен відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставоутримувачів, внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

Стаття 610
Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок закладеного майна

Стаття 610
Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок закладеного майна

За рахунок закладеного майна заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, які визначені до моменту фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні витрати щодо утримання заставленого майна, а також витрати щодо здійснення вимоги, що забезпечена заставою, якщо інше не передбачено договором застави.

За рахунок закладеного майна заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, які визначені до моменту фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні витрати щодо утримання заставленого майна, а також витрати щодо здійснення вимоги, що забезпечена заставою, якщо інше не передбачено договором застави.

Стаття 611
Звернення стягнення на предмет застави

Стаття 611
Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.

1. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, - якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, - якщо інше не передбачено законом або договором.

3. У разі ліквідації юридичної особи (заставодавця) заставоутримувач набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

3. У разі ліквідації юридичної особи (заставодавця) заставоутримувач набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

4. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

4. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

5. Якщо предмет одного договору застави становить дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) на вибір заставоутримувача.

5. Якщо предмет одного договору застави становить дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) на вибір заставоутримувача.

Якщо заставоутримувач зверне стягнення на одну річ (право) і в повному обсязі вимогу не буде задоволено, він зберігає право на інші речі (права), які складають предмет застави.

Якщо заставоутримувач зверне стягнення на одну річ (право) і в повному обсязі вимогу не буде задоволено, він зберігає право на інші речі (права), які складають предмет застави.

Стаття 612
Реалізація заставленого майна

Стаття 612
Реалізація заставленого майна

1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено законом або договором.

1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається рішенням суду, якщо звернення стягнення здійснюється судом, або угодою сторін.

498

Викласти пункти 2 і 3 статті 612 в такій редакції:

"2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається в порядку, який вказується у договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється судом, суд може своїм рішенням визначити початкову продажну ціну заставленого майна.

Враховано

2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається в порядку, який вказується у договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється судом, суд може своїм рішенням визначити початкову продажну ціну заставленого майна.

3. Якщо протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою за ціною, що на десять відсотків менша від початкової оцінки майна. Відмова від цього права припиняє договір застави.

3. У випадку, коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою, якщо інше не передбачено законом або договором".

3. У випадку, коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою, якщо інше не передбачено законом або договором.

499

Додати новий пункт 4 статті 612 такого змісту:

"4. Якщо реалізація майна не покриває вимоги заставоутримувача, він має право, якщо інше не передбачено законом або договором, отримати суму, що недостає, з іншого майна боржника в порядку задоволення вимог, передбаченому в статті 92 цього Кодексу."

Враховано

4. Якщо реалізація майна не покриває вимоги заставоутримувача, він має право, якщо інше не передбачено законом або договором, отримати суму, що недостає, з іншого майна боржника в порядку задоволення вимог, передбаченому в статті 92 цього Кодексу.

Стаття 613
Дострокове виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, та звернення стягнення на заставлене майно

Стаття 613
Дострокове виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, та звернення стягнення на заставлене майно

1. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, у випадках:

1. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, у випадках:

1) якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;

1) якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

3) втрати предмета застави за обставинами, за які заставоутримувач не відповідає, якщо заставодавець не дав згоди на заміну предмета застави.

3) втрати предмета застави за обставинами, за які заставоутримувач не відповідає, якщо заставодавець не дав згоди на заміну предмета застави.

2. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, яке забезпечене заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави:

2. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, яке забезпечене заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави:

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання заставним майном;

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання заставним майном;

3) в інших випадках, передбачених договором застави.

3) в інших випадках, передбачених договором застави.

Стаття 614
Припинення застави

Стаття 614
Припинення застави

1. Право застави припиняється:

1. Право застави припиняється:

1) припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

1) припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

2) знищенням заставленого майна;

2) знищенням заставленого майна;

3) придбанням заставоутримувачем права власності на заставлене майно;

3) придбанням заставоутримувачем права власності на заставлене майно;

4) примусовим продажем заставленого майна;

4) примусовим продажем заставленого майна;

5) спливом строку дії права, яке становить предмет застави;

5) спливом строку дії права, яке становить предмет застави;

6) в інших випадках, передбачених законом.

6) в інших випадках, передбачених законом.

2. Про припинення застави нерухомого майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

2. Про припинення застави нерухомого майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

3. При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставоутримувач, у якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

3. При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставоутримувач, у якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

2. Утримання

500

В підпараграфі 2 глави 47 слово "утримання" замінити на слово "утримувавання"

Враховано

2. Утримування

Стаття 615
Право утримання

Стаття 615
Право утримування

1. Кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її доти, доки відповідне зобов'язання не буде виконане.

501

1) У назві замість слова "утримання" написати "затримання"

Відхилено

1. Кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її доти, доки відповідне зобов'язання не буде виконане.

Утриманням речі можуть забезпечуватися й інші вимоги кредитора, якщо це передбачено угодою сторін.

Утримування речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо це не передбачене договором

502

Пункт 1 статті доповнити новою частиною такого змісту:

"Право утримування поширюється також на інші об'єкти, передбачені ст. 161 цього Кодексу."

Враховано

Право утримування поширюється також на інші об'єкти, передбачені ст. 161 цього Кодексу.

2. Кредитор має право утримувати річ, що знаходиться у нього, незалежно від набуття третіми особами прав на неї, якщо ці права виникли після того, як річ потрапила у володіння кредитора.

503

Внести зміни до статті 615:

(крім

терміну "затри-мання")

2. Кредитор має право затримати річ, яка є у нього, незалежно від набуття третіми особами права на неї, якщо ці права виникли піємія передачі речі у його володіння

3. Правила цієї статті застосовуються, якщо порозумінням сторін не передбачено інше.

1) В пункті 1 слово "утримувати" замінити на "затримати".

2) Частину другу викласти в такій редакції:

"Затримання речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо це не передбачене договором".

3) Пункт 2 викласти у такій редакції:

"2. Кредитор має право затримати річ, яка є у нього, незалежно від набуття третіми особами права на неї, якщо ці права виникли піємія передачі речі у його володіння".

4) Пункт 3 виключити.

Стаття 616
Обов'язки кредитора, який утримує річ

504

Внести зміни до статті 616.

1) Назву статті та п. 1 і п.2 викласти у такій редакції:

"Стаття 616. Обов'язки кредитора, який затримав річ.

(крім

терміну "затри-мання")

Стаття 616
Обов'язки кредитора, який утримує річ

1. Кредитор, який утримує річ, зобов'язаний негайно повідомити боржника щодо цього утримання.

1. Кредитор, який затримав річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

1. Кредитор, який утримує річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження утримуваного майна, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження затриманого ним майна, якщо не доведе, що сталося внаслідок дії непереборної сили".

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження утримуваного майна, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

3. Кредитор не має права користуватися утримуваним майном.

2) У п.З слово "утримуваним" замінити на "затриманим"

3. Кредитор не має права користуватися утримуваним майном.

Стаття 617
Право власності на утримувану річ

505

Статтю 617 викласти у новій редакції:

"Стаття 617
Право власності на затриману річ

(крім

терміну "затри-мання")

Стаття 617
Право власності на утримувану річ

1. До кредитора, який утримує річ і не є її власником, внаслідок утримання право власності на річ не переходить.

1. Кредитор, який затримав річ боржника, не одержує права власності на неї.

1. До кредитора, який утримує річ і не є її власником, внаслідок утримування право власності на річ не переходить.

2. Боржник, який є власником утримуваної речі, зберігає право розпоряджання нею. У цьому випадку він зобов'язаний сповістити набувача речі про факт утримання речі і права кредитора.

2. Боржник, який є власником речі, що затримана кредитором, має право розпоряджатися нею на зальних підставах, повідомивши набувача речі про затримання її кредитором.

2. Боржник, який є власником утримуваної речі, зберігає право розпоряджання нею. У цьому випадку він зобов'язаний сповістити набувача речі про факт утримування речі і права кредитора.

3. Ризик випадкового знищення або випадкового псування утримуваної речі лежить на кредиторові, який утримує річ, хоч би він і не був її власником, якщо інше не передбачено законом.

3. Ризик випадкового знищення або псування затриманої речі несе кредитор, якщо інше не передбачене законом".

3. Ризик випадкового знищення або псування утримуваної речі несе кредитор, якщо інше не передбачене законом.

Стаття 618
Задоволення вимог за рахунок утримуваної речі

506

Статтю 618 викласти в новій редакції:

"Стаття 618
Задоволення вимоги кредитора за рахунок вартості затриманої ним речі

(крім

терміну "затри-мання")

Стаття 618
Задоволення вимог за рахунок утримуваної речі

Вимоги кредитора, який утримує річ, задовольняються з її вартості в обсязі і в порядку, що передбачені для задоволення вимог, забезпечених заставою.

Вимоги кредитора, який затримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 611 цього Кодексу".

Вимоги кредитора, який утримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 611 цього Кодексу".

Глава 48
Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу

Глава 48
Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу

Стаття 619
Підстави та порядок переходу прав кредитора до іншої особи

Стаття 619
Підстави та порядок переходу прав кредитора до іншої особи

1. Право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов'язання, може бути передане ним іншій особі за правочином (цесія) або перейти до іншої особи на підставі закону, зокрема при суброгації.

507

В пункті 1 статті 619 слова "зокрема при суброгації" вилучити.

Враховано

1. Право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов'язання, може бути передане ним іншій особі за правочином (цесія) або перейти до іншої особи на підставі закону.

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора. Суброгант стає на місце кредитора.

508

Пункт. 2 статті 619 перенести (крім останнього речення) в пункт 2 статті 623¹.

Враховано

2. Суброгант стає на місце кредитора.??

3. Для переходу прав кредитора до іншої особи відповідно до пп. 1, 2 цієї статті не потрібна згода боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

3. Для переходу прав кредитора до іншої особи відповідно до пп. 1, 2 цієї статті не потрібна згода боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

4. Якщо боржник не був письмово повідомлений щодо здійснюваного переходу прав кредитора до іншої особи, новий кредитор несе ризик спричинених цим для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання зобов'язання первісному кредиторові визнається належним виконанням.

4. Якщо боржник не був письмово повідомлений щодо здійснюваного переходу прав кредитора до іншої особи, новий кредитор несе ризик спричинених цим для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання зобов'язання первісному кредиторові визнається належним виконанням.

5. Правила щодо переходу прав кредитора до іншої особи не застосовуються до регресних вимог.

5. Правила щодо переходу прав кредитора до іншої особи не застосовуються до регресних вимог.

Стаття 620
Права кредитора, які не можуть переходити до інших осіб

Стаття 620
Права кредитора, які не можуть переходити до інших осіб

Перехід до іншої особи прав, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, не допускається, якщо це змінює суть зобов'язання.

Перехід до іншої особи прав, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, не допускається, якщо це змінює суть зобов'язання.

Стаття 621
Обсяг прав кредитора, що переходять до іншої особи

Стаття 621
Обсяг прав кредитора, що переходять до іншої особи

Право первісного кредитора переходить до нового кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші, пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти.

Право первісного кредитора переходить до нового кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші, пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти.

Стаття 622
Докази прав нового кредитора

Стаття 622
Докази прав нового кредитора

1. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права.

1. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права.

2. Боржник має право не виконувати зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи.

2. Боржник має право не виконувати зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи.

Стаття 623
Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

Стаття 623
Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення щодо переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення щодо переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора.

509

Доповнити проект новою статтею 623¹.

"Стаття 623¹
Перехід прав кредитора до іншої особи на підставі закону

Враховано

Стаття 623¹
Перехід прав кредитора до іншої особи на підставі закону

Права кредитора по зобов'язанню переходять до іншої особи на підставі закону у випадках:

Права кредитора по зобов'язанню переходять до іншої особи на підставі закону у випадках:

1) універсального правонаступництва в правах кредитора;

1) універсального правонаступництва в правах кредитора;

2) при суброгації (придбанні усіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора);

2) при суброгації (придбанні усіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора);

3) при виконанні зобов'язання боржника поручителем або заставодавцем;

3) при виконанні зобов'язання боржника поручителем або заставодавцем;

4) в інших випадках, передбачених законом.

4) в інших випадках, передбачених законом.

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора.

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора.

Стаття 624
Умови цесії

Стаття 624
Умови цесії

1. Цесія допускається, якщо вона не суперечить законові, іншим правовим актам або договору.

1. Цесія допускається, якщо вона не суперечить законові, іншим правовим актам або договору.

2. Цесія не допускається без згоди боржника за зобов'язанням, у якому особа кредитора має істотне значення для боржника.

2. Цесія не допускається без згоди боржника за зобов'язанням, у якому особа кредитора має істотне значення для боржника.

Стаття 625
Відповідальність кредитора, який відступив вимогу

Стаття 625
Відповідальність кредитора, який відступив вимогу

Первісний кредитор, який відступив вимогу, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор узяв на себе поруку за боржника перед новим кредитором.

Первісний кредитор, який відступив вимогу, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор узяв на себе поруку за боржника перед новим кредитором.

Стаття 626
Форми цесії і переведення боргу

Стаття 626
Форми цесії і переведення боргу

1. Цесія або переведення боргу мають бути здійснені у тих самих формах, що і дії, на яких ґрунтуються цесія і переведення боргу.

1. Цесія або переведення боргу мають бути здійснені у тих самих формах, що і дії, на яких ґрунтуються цесія і переведення боргу.

2. Цесія або переведення боргу за правочином, що підлягає державній реєстрації, мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Цесія або переведення боргу за правочином, що підлягає державній реєстрації, мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 627
Переведення боргу

Стаття 627
Переведення боргу

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

Стаття 628
Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

Стаття 628
Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Стаття 629
Наслідки переведення боргу, забезпеченого порукою або заставою

Стаття 629
Наслідки переведення боргу, забезпеченого порукою або заставою

1. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника.

1. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника.

2. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.

Глава 49
Відповідальність за порушення зобов'язань

Глава 49
Відповідальність за порушення зобов'язань

Стаття 630
Поняття порушення зобов'язання

Стаття 630
Поняття порушення зобов'язання

Порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 550 цього Кодексу).

Порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 550 цього Кодексу).

Стаття 631
Відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов'язання

Стаття 631
Відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (п. 2 статті 21 цього Кодексу).

1. У разі порушення зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (п. 2 статті 21 цього Кодексу).

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

3. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, під час визначення збитків беруться до уваги ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день вчинення позову. Суд може задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

3. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, під час визначення збитків беруться до уваги ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день вчинення позову. Суд може задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

4. Під час визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійснені з цією метою приготування.

4. Під час визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійснені з цією метою приготування.

510

Доповнити главу статтею 631¹ такого змісту:

"Стаття 631¹
Відмова кредитора від договору

Враховано

Стаття 631¹
Відмова кредитора від договору

1. У разі невиконання зобов'язання боржником кредитор вправі, якщо інше не передбачено законом або договором відмовитись від договору.

1. У разі невиконання зобов'язання боржником кредитор вправі, якщо інше не передбачено законом або договором відмовитись від договору.

2. Відмова кредитора від договору не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (в статті 631 та 632 цього Кодексу).

2. Відмова кредитора від договору не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (в статті 631 та 632 цього Кодексу).

3. Відмова кредитора від договору тягне наслідки, передбачені при розірванні договору (пункт 2 статті 684¹ цього Кодексу).

3. Відмова кредитора від договору тягне наслідки, передбачені при розірванні договору (пункт 2 статті 684¹ цього Кодексу).

Стаття 632
Збитки і неустойка

Стаття 632
Збитки і неустойка

1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то її стягують у повному розмірі понад відшкодування збитків (штрафна неустойка).

1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то її стягують у повному розмірі понад відшкодування збитків (штрафна неустойка).

2. Угодою сторін може бути передбачено стягнення тільки неустойки без відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість стягнення за вибором кредитора неустойки чи збитків (альтернативна неустойка). Угодою сторін може бути також передбачено неустойку, стягувану в залік відшкодування збитків (залікова неустойка).

2. Угодою сторін може бути передбачено стягнення тільки неустойки без відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість стягнення за вибором кредитора неустойки чи збитків (альтернативна неустойка). Угодою сторін може бути також передбачено неустойку, стягувану в залік відшкодування збитків (залікова неустойка).

Стаття 633
Недійсність угоди щодо обмеження відповідальності за зобов'язаннями, в яких фізична особа виступає як споживач

511

Статтю 633 вилучити, об'єднати із статтею 638.

Враховано

Статтю 633 вилучено.

Угода щодо обмеження розміру відповідальності за зобов'язаннями, в яких фізична особа виступає як споживач (кредитор), є недійсною, якщо розмір відповідальності з даних видів зобов'язань перевищує розмір, встановлений законом, і якщо угоду укладено до настання зобов'язань, що мають наслідком відповідальність за порушення зобов'язання.

Стаття 634
Підстави відповідальності за порушення зобов'язання

Стаття 634
Підстави відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умисел або необережність), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умисел або необережність), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.

Особа визнається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Особа визнається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

2. Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

2. Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

3. Укладена заздалегідь угода щодо усунення чи обмеження відповідальності за умисне порушення зобов'язання є нікчемною.

3. Укладена заздалегідь угода щодо усунення чи обмеження відповідальності за умисне порушення зобов'язання є нікчемною.

Стаття 635
Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі

Стаття 635
Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі

1. Сплата неустойки і відшкодування збитків, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

1. Сплата неустойки і відшкодування збитків, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Відшкодування збитків у разі невиконання зобов'язання і сплата неустойки за його невиконання звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Відшкодування збитків у разі невиконання зобов'язання і сплата неустойки за його невиконання звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

3. Відмова кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 644 цього Кодексу), а також сплата відступного (стаття 648 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі.

3. Відмова кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 644 цього Кодексу), а також сплата відступного (стаття 648 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі.

512

Статтю 635 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4. Відмова кредитора від договору (стаття 631¹ цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі".

Враховано

4. Відмова кредитора від договору (стаття 631¹ цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Стаття 636
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

Стаття 636
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

2. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, належних йому відповідно до статті 561 цього Кодексу, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму.

2. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, належних йому відповідно до статті 561 цього Кодексу, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму.

3. За неправомірне користування коштами за зобов'язанням, пов'язаним із підприємницькою діяльністю, понад суми, зазначені у п. 2 цієї статті, стягується штраф у розмірі п'яти процентів річних від суми, сплату якої прострочено, якщо договором не встановлено вищого розміру штрафу.

3. За неправомірне користування коштами за зобов'язанням, пов'язаним із підприємницькою діяльністю, понад суми, зазначені у п. 2 цієї статті, стягується штраф у розмірі п'яти процентів річних від суми, сплату якої прострочено, якщо договором не встановлено вищого розміру штрафу.

Стаття 637
Відповідальність за невиконання зобов'язання передати індивідуально-визначену річ

Стаття 637
Відповідальність за невиконання зобов'язання передати індивідуально-визначену річ

У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові індивідуально-визначену річ як предмет зобов'язання кредитор має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, а також відібрання цієї речі у боржника. Останнє право відпадає, якщо річ уже передано іншій особі, яка має однорідне право. Якщо річ ще не передано, перевагу має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - той, хто раніше вчинив позов.

У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові індивідуально-визначену річ як предмет зобов'язання кредитор має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, а також відібрання цієї речі у боржника. Останнє право відпадає, якщо річ уже передано іншій особі, яка має однорідне право. Якщо річ ще не передано, перевагу має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - той, хто раніше вчинив позов.

Стаття 638
Обмеження розміру відповідальності за зобов'язаннями

513