Редакція, прийнята у першому читанні


проп.

Зауваження та пропозиції до проекту

Висновки,
обгрунтування

Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України

 

 

 

 

 

КНИГА П'ЯТА
ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

 

 

 

КНИГА П'ЯТА
ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Розділ I
Загальні положення про зобов'язання

 

 

 

Розділ I
Загальні положення про зобов'язання

Глава 45
Поняття та сторони зобов'язання

 

 

 

Глава 45
Поняття та сторони зобов'язання

Стаття 547
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

 

 

 

Стаття 547
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або ж утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

 

 

 

1. Зобов'язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або ж утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

2. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.

 

 

 

2. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.

Зобов'язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у цьому Кодексі.

461

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Доповнити другу частину пункту 2 статті 548 словами "та інших законах України".

Враховано

Зобов'язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у цьому Кодексі та інших законах України.

Стаття 548
Сторони зобов'язання

 

 

 

Стаття 548
Сторони зобов'язання

1. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (зобов'язання з множинністю осіб).

 

 

 

1. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (зобов'язання з множинністю осіб).

2. Якщо кожна із сторін зобов'язання має обов'язок на користь іншої сторони, ця сторона вважається боржником на користь іншої сторони у тому, що вона зобов'язана вчинити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що вона має право від неї вимагати.

 

 

 

2. Якщо кожна із сторін зобов'язання має обов'язок на користь іншої сторони, ця сторона вважається боржником на користь іншої сторони у тому, що вона зобов'язана вчинити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що вона має право від неї вимагати.

Стаття 549
Треті особи у зобов'язанні

 

 

 

Стаття 549
Треті особи у зобов'язанні

1. Третіми особами визнаються особи, що не є в зобов'язанні однією із сторін.

 

 

 

1. Третіми особами визнаються особи, що не є в зобов'язанні однією із сторін.

2. Зобов'язання не створює обов'язків для третіх осіб. У випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов'язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов'язання.

 

 

 

2. Зобов'язання не створює обов'язків для третіх осіб. У випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов'язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов'язання.

Глава 46
Виконання зобов'язань

 

 

 

Глава 46
Виконання зобов'язань

Стаття 550
Загальні умови виконання зобов'язань

 

 

 

Стаття 550
Загальні умови виконання зобов'язань

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

462

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

В пункті 1 статті 550 після слова "відповідно" додати "до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться"

Враховано

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

2. При виконанні зобов'язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту.

463

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 2 статті 550 виключити, відповідно змінити нумерацію пунктів.

Враховано

 

3. Виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості.

 

 

 

2. Виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 551
Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань

 

 

 

Стаття 551
Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускаються - крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

 

 

 

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускаються - крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Стаття 552
Виконання зобов'язань сторонами

 

 

 

Стаття 552
Виконання зобов'язань сторонами

1. Зобов'язання має бути виконане боржником кредиторові.

 

 

 

1. Зобов'язання має бути виконане боржником кредиторові.

2. Якщо інше не передбачено угодою сторін або не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов'язання, кожна із сторін має право вимагати доказів того, що виконання за зобов'язанням надається самим боржником, приймається самим кредитором або управоможеною на це особою, і несе ризик наслідків незаявлення такої вимоги.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено угодою сторін або не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов'язання, кожна із сторін має право вимагати доказів того, що виконання за зобов'язанням надається самим боржником, приймається самим кредитором або управоможеною на це особою, і несе ризик наслідків незаявлення такої вимоги.

Стаття 553
Виконання зобов'язань третьою особою

 

 

 

Стаття 553
Виконання зобов'язань третьою особою

1. Виконання зобов'язань може бути покладене боржником на третю особу, якщо із закону, інших правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

 

 

 

1. Виконання зобов'язань може бути покладене боржником на третю особу, якщо із закону, інших правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання третьою особою обов'язок виконати зобов'язання покладається на боржника, а в разі невиконання ним зобов'язань він відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

 

 

 

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання третьою особою обов'язок виконати зобов'язання покладається на боржника, а в разі невиконання ним зобов'язань він відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

3. Третя особа, у разі небезпеки втратити своє право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов'язанням і застосовуються правила статей 619-629 цього Кодексу.

 

 

 

3. Третя особа, у разі небезпеки втратити своє право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов'язанням і застосовуються правила статей 619-629 цього Кодексу.

Стаття 554
Неприпустимість виконання зобов'язань частинами

 

 

 

Стаття 554
Неприпустимість виконання зобов'язань частинами

Кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

 

 

 

Кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 555
Строк чи термін виконання зобов'язання

 

 

 

Стаття 555
Строк чи термін виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні передбачено строк чи термін його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк чи термін.

 

 

 

1. Якщо у зобов'язанні передбачено строк чи термін його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк чи термін.

Зобов'язання, строк чи термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

 

 

 

Зобов'язання, строк чи термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк чи термін виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня поставлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, інших правових актів або договору.

 

 

 

2. Якщо строк чи термін виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня поставлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, інших правових актів або договору.

Стаття 556
Дострокове виконання зобов'язання

 

 

 

Стаття 556
Дострокове виконання зобов'язання

Боржник має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено договором, законом чи іншими правовими актами або ж не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

 

 

 

Боржник має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено договором, законом чи іншими правовими актами або ж не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 557
Місце виконання зобов'язання

 

 

 

Стаття 557
Місце виконання зобов'язання

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання має бути здійснене:

 

 

 

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання має бути здійснене:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцем знаходження майна;

 

 

 

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцем знаходження майна;

2) за зобов'язанням про передання товару або іншого майна, що передбачає перевезення цього товару або іншого майна, - за місцем здавання товару або іншого майна першому перевізникові для передання його кредиторові;

 

 

 

2) за зобов'язанням про передання товару або іншого майна, що передбачає перевезення цього товару або іншого майна, - за місцем здавання товару або іншого майна першому перевізникові для передання його кредиторові;

3) за іншими зобов'язаннями боржника про передання товару або іншого майна - за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

 

 

 

3) за іншими зобов'язаннями боржника про передання товару або іншого майна - за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання, а якщо кредитором є юридична особа, - за місцем її знаходження на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника, - за новим місцем проживання або знаходження кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

 

 

 

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання, а якщо кредитором є юридична особа, - за місцем її знаходження на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника, - за новим місцем проживання або знаходження кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

5) за іншими зобов'язаннями - за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, - за місцем її знаходження.

 

 

 

5) за іншими зобов'язаннями - за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, - за місцем її знаходження.

Стаття 558
Валюта виконання грошових зобов'язань

 

 

 

Стаття 558
Валюта виконання грошових зобов'язань

1. Грошове зобов'язання має бути виражене та підлягати виконанню у валюті України.

 

 

 

1. Грошове зобов'язання має бути виражене та підлягати виконанню у валюті України.

2. У грошовому зобов'язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін.

 

 

 

2. У грошовому зобов'язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, що визначені законом.

 

 

 

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, що визначені законом.

Стаття 559
Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням

 

 

 

Стаття 559
Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням

Сума проведеного платежу, недостатня для виконання грошового зобов'язання повністю, за відсутності іншої угоди погашає насамперед витрати кредитора з одержанням виконання, потім - проценти і неустойку, а в частині, що залишилася, - основну суму боргу.

 

 

 

Сума проведеного платежу, недостатня для виконання грошового зобов'язання повністю, за відсутності іншої угоди погашає насамперед витрати кредитора з одержанням виконання, потім - проценти і неустойку, а в частині, що залишилася, - основну суму боргу.

Стаття 560
Зміни розміру грошових зобов'язань

 

 

 

Стаття 560
Зміни розміру грошових зобов'язань

1. Сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням безпосередньо на утримання фізичної особи, - на відшкодування збитків, заподіяних життю або здоров'ю, за договором довічного утримання та в інших випадках - зі збільшенням встановленого законом неоподатковуваного мінімуму заробітної плати пропорційно збільшується.

 

 

 

1. Сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням безпосередньо на утримання фізичної особи, - на відшкодування збитків, заподіяних життю або здоров'ю, за договором довічного утримання та в інших випадках - зі збільшенням встановленого законом неоподатковуваного мінімуму заробітної плати пропорційно збільшується.

2. Якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов'язаннями, мають наслідком для сторони, зобов'язаної провадити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбувається того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

 

 

 

2. Якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов'язаннями, мають наслідком для сторони, зобов'язаної провадити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбувається того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

Стаття 561
Проценти

 

 

 

Стаття 561
Проценти

1. За користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

 

 

 

1. За користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відносинах між фізичними особами правила, що містяться в частині першій цього пункту, застосовуються, якщо угодою не передбачено інше.

 

 

 

У відносинах між фізичними особами правила, що містяться в частині першій цього пункту, застосовуються, якщо угодою не передбачено інше.

2. Розмір процентів визначається у порядку, встановленому іншими правовими актами.

464

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 2 статті 561викласти в такій редакції:

"2. Розмір процентів встановлюється угодою сторін".

Враховано

2. Розмір процентів встановлюється угодою сторін.

Стаття 562
Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит

465

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Викласти статтю 562 в такій редакції:

"Стаття 562
Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит

Враховано

Стаття 562
Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести належні з нього гроші або цінні папери у депозит нотаріальної контори, яка повідомляє про це кредитора.

 

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести належні з цього гроші або цінні папери у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

 

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести належні з цього гроші або цінні папери у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит нотаріальної контори визнається виконанням зобов'язання.

 

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса визначається виконанням зобов'язання".

 

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса визначається виконанням зобов'язання.

Стаття 563
Виконання взаємних обов'язків за договором

 

 

 

Стаття 563
Виконання взаємних обов'язків за договором

1. Взаємні обов'язки за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з договору, закону та інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

 

 

 

1. Взаємні обов'язки за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з договору, закону та інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої зобов'язання, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

 

 

 

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої зобов'язання, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

3. У разі ненадання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання зобов'язання або ж за наявності обставин, що вочевидь свідчать про те, що таке виконання не буде проведене у встановлений строк чи термін або не буде здійснене в повному обсязі, сторона, на яку покладено зустрічне виконання, має право зупинити виконання свого зобов'язання, відмовитися від виконання зобов'язання в частині, що відповідає ненаданому виконанню, або ж відмовитися від виконання цього зобов'язання в цілому і вимагати відшкодування збитків.

 

 

 

3. У разі ненадання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання зобов'язання або ж за наявності обставин, що вочевидь свідчать про те, що таке виконання не буде проведене у встановлений строк чи термін або не буде здійснене в повному обсязі, сторона, на яку покладено зустрічне виконання, має право зупинити виконання свого зобов'язання, відмовитися від виконання зобов'язання в частині, що відповідає ненаданому виконанню, або ж відмовитися від виконання цього зобов'язання в цілому і вимагати відшкодування збитків.

4. Якщо зустрічне виконання зобов'язання здійснене незважаючи на ненадання іншою стороною обумовленого договором виконання свого зобов'язання, ця сторона повинна виконати таке зобов'язання.

 

 

 

4. Якщо зустрічне виконання зобов'язання здійснене незважаючи на ненадання іншою стороною обумовленого договором виконання свого зобов'язання, ця сторона повинна виконати таке зобов'язання.

Стаття 564
Виконання альтернативного зобов'язання

 

 

 

Стаття 564
Виконання альтернативного зобов'язання

Боржникові, що зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з договору, закону й інших правових актів, із суті зобов'язання або із звичаїв ділового обороту не випливає інше.

 

 

 

Боржникові, що зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з договору, закону й інших правових актів, із суті зобов'язання або із звичаїв ділового обороту не випливає інше.

Стаття 565
Виконання зобов'язання з множинністю осіб

 

 

 

Стаття 565
Виконання зобов'язання з множинністю осіб

1. У зобов'язанні з множинністю осіб кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці, оскільки із закону, інших правових актів або договору не випливає інше.

466

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

В пункті 1 статті 565 слово "оскільки" замінити на слово "якщо"

Враховано

1. У зобов'язанні з множинністю осіб кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці, якщо із закону, інших правових актів або договору не випливає інше.

2. У випадках, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, зокрема, при неподільності предмета зобов'язання, зобов'язання з множинністю осіб виконуються солідарно.

 

 

 

2. У випадках, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, зокрема, при неподільності предмета зобов'язання, зобов'язання з множинністю осіб виконуються солідарно.

Стаття 566
Солідарні вимоги кредиторів

 

 

 

Стаття 566
Солідарні вимоги кредиторів

1. У разі солідарної вимоги кредиторів кожен із солідарних кредиторів має право поставити до боржника вимоги у повному обсязі.

 

 

 

1. У разі солідарної вимоги кредиторів кожен із солідарних кредиторів має право поставити до боржника вимоги у повному обсязі.

До заявлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право на свій розсуд виконати зобов'язання кожному з них.

 

 

 

До заявлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право на свій розсуд виконати зобов'язання кожному з них.

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з рештою солідарних кредиторів, у яких цей кредитор не бере участі.

 

 

 

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з рештою солідарних кредиторів, у яких цей кредитор не бере участі.

3. Виконання зобов'язання повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

 

 

 

3. Виконання зобов'язання повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частках, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

 

 

 

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частках, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

Стаття 567
Солідарний обов'язок боржника

 

 

 

Стаття 567
Солідарний обов'язок боржника

1. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них окремо, - причому як повністю, так і в частині боргу.

 

 

 

1. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них окремо, - причому як повністю, так і в частині боргу.

2. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

 

 

 

2. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не буде погашене повністю.

 

 

 

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не буде погашене повністю.

3. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

 

 

 

3. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

4. Недійсність вимог кредитора до однієї з осіб, що беруть участь у зобов'язанні на боці боржника, так само як і сплив позовної давності за вимогою до такої особи, самі по собі не стосуються його вимог до решти цих осіб.

 

 

 

4. Недійсність вимог кредитора до однієї з осіб, що беруть участь у зобов'язанні на боці боржника, так само як і сплив позовної давності за вимогою до такої особи, самі по собі не стосуються його вимог до решти цих осіб.

Стаття 568
Право регресу в солідарних зобов'язаннях

 

 

 

Стаття 568
Право регресу в солідарних зобов'язаннях

1. Боржник, що виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної (регресної) вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором, законом, а в разі спору - рішенням суду.

 

 

 

1. Боржник, що виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної (регресної) вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором, законом, а в разі спору - рішенням суду.

Несплачене одним із співборжників боржникові, що виконав солідарне зобов'язання, припадає на нього та на решту боржників у частці, що визначається відповідно до частини першої цього пункту.

 

 

 

Несплачене одним із співборжників боржникові, що виконав солідарне зобов'язання, припадає на нього та на решту боржників у частці, що визначається відповідно до частини першої цього пункту.

2. Солідарний кредитор, що одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати решті кредиторів належні їм частки, якщо інше не випливає із домовленості між ними.

 

 

 

2. Солідарний кредитор, що одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати решті кредиторів належні їм частки, якщо інше не випливає із домовленості між ними.

Стаття 569
Посвідчення виконання зобов'язання

 

 

 

Стаття 569
Посвідчення виконання зобов'язання

1. Приймаючи виконання зобов'язання, кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або його частини.

 

 

 

1. Приймаючи виконання зобов'язання, кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або його частини.

Якщо на посвідчення зобов'язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен зазначити це у розписці, яку він видає.

 

 

 

Якщо на посвідчення зобов'язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен зазначити це у розписці, яку він видає.

2. Перебування боргового документа у боржника посвідчує виконання зобов'язання.

 

 

 

2. Перебування боргового документа у боржника посвідчує виконання зобов'язання.

3. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов'язаний боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

 

 

 

3. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов'язаний боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Глава 47
Забезпечення виконання зобов'язань

 

 

 

Глава 47
Забезпечення виконання зобов'язань

§ 1. Загальні положення
про способи забезпечення виконання зобов'язань

 

 

 

§ 1. Загальні положення
про способи забезпечення виконання зобов'язань

Стаття 570
Способи забезпечення виконання

467

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Статтю 570 викласти у такій редакції:

Враховано

Стаття 570
Способи забезпечення виконання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися речево-правовими і зобов'язально-правовими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

 

"1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утримуванням та іншими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

 

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утримуванням та іншими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

2. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов'язання, яке його забезпечує.

 

2. Речево-правовими способами забезпечення виконання визнаються застава, затримання тощо.

 

2. Речево-правовими способами забезпечення виконання визнаються застава, затримання тощо.

3. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов'язання.

 

3. Зобов'язально-правовими способами забезпечення виконання визнаються неустойка, порука, гарантія тощо."

 

3. Зобов'язально-правовими способами забезпечення виконання визнаються неустойка, порука, гарантія тощо.

 

468

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Главу 47 доповнити новою статтею 5701 такого змісту:

"Стаття 5701
Загальні умови забезпечення виконання"

Враховано

Стаття 5701
Загальні умови забезпечення виконання

 

 

Пункт 1 статті 5701 викласти у редакції пункту 2 статті 570:

"1. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов'язання, яке його забезпечує.".

 

1. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов'язання, яке його забезпечує.

 

 

Пункт 2 статті 5701 викласти у редакції пункту 3 статті 570:

"2. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов'язання."

 

2. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов'язання.

Стаття 571
Форма угоди щодо забезпечення виконання

 

 

 

Стаття 571
Форма угоди щодо забезпечення виконання

1. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання.

 

 

 

1. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання.

2. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

 

 

 

2. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

§ 2. Зобов'язально-правові способи
забезпечення виконання зобов'язань

 

 

 

§ 2. Зобов'язально-правові способи
забезпечення виконання зобов'язань

1. Неустойка

 

 

 

1. Неустойка

Стаття 572
Поняття неустойки

 

 

 

Стаття 572
Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) вважається передбачена договором або законом грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання.

469

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

В пункті 1 статті 572 після слова "договором" замінити слова "або законом" на "законом або іншими правовими актами".

Враховано

1. Неустойкою (штрафом, пенею) вважається передбачена договором, законом або іншими правовими актами грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання.

2. Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням зобов'язання боржником.

 

 

 

2. Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням зобов'язання боржником.

Стаття 573
Розмір неустойки

 

 

 

Стаття 573
Розмір неустойки

1. Розмір неустойки, визначений законодавством, може бути збільшений угодою сторін. Сторони мають право зменшити розмір неустойки у випадках, що допускаються законом.

470

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

В пункті 1 статті 573 замінити слово "законодавством" на слова "законом та іншими правовими актами".

Враховано

1. Розмір неустойки, визначений законом та іншими правовими актами, може бути збільшений угодою сторін. Сторони мають право зменшити розмір неустойки у випадках, що допускаються законом.

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

 

 

 

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

3. Розмір неустойки, яка підлягає сплаті, може бути зменшений за рішенням суду, арбітражного або третейського суду за наявності обставин, які заслуговують на увагу.

471

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

В пункті 3 статті 573 після коми вилучити слова "арбітражного або третейського суду"; доповнити пункт словами: "зокрема, у випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди.".

Враховано

3. Розмір неустойки, яка підлягає сплаті, може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема, у випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди..

4. Сторони можуть передбачити зміну розміру неустойки залежно від біржового курсу української валюти.

472

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 4 статті 573 вилучити.

Враховано

 

Стаття 574
Сплата неустойки і виконання зобов'язання

 

 

 

Стаття 574
Сплата неустойки і виконання зобов'язання

1. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов'язання, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін.

 

 

 

1. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов'язання, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін.

2. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків за виконання зобов'язання.

 

 

 

2. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків за виконання зобов'язання.

3. Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тільки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо це відповідає його інтересам.

 

 

 

3. Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тільки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо це відповідає його інтересам.

Стаття 575
Сплата неустойки у разі новації зобов'язання із заподіянням шкоди

473

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Статтю 575 вилучити.

Враховано

Статтю 575 вилучено.

Обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну ним шкоду може бути забезпечений неустойкою за угодою між заподіювачем шкоди і потерпілим.

 

 

 

 

2. Порука

 

 

 

2. Порука

Стаття 576
Поняття поруки

 

 

 

Стаття 576
Поняття поруки

1. За договором поруки поручник зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

 

 

 

1. За договором поруки поручник зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

2. Порука може бути оформлена як договір, що укладається між основним боржником і поручником на користь третьої особи - кредитора з основного боргу.

 

 

 

2. Порука може бути оформлена як договір, що укладається між основним боржником і поручником на користь третьої особи - кредитора з основного боргу.

Стаття 577
Відповідальність поручника

 

 

 

Стаття 577
Відповідальність поручника

1. У разі невиконання основного зобов'язання боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

 

 

 

1. У разі невиконання основного зобов'язання боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

2. Поручник відповідає в тому самому обсязі, що й боржник, зокрема, відповідає за сплату процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

474

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

У пункті 2 статті 577 після слів "відповідає за сплату" додати слова "основного боргу".

Враховано

2. Поручник відповідає в тому самому обсязі, що й боржник, зокрема, відповідає за сплату основного боргу, процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. У разі якщо поруку за виконання зобов'язання боржником бере на себе банк, інша кредитна установа, страховик або інша особа, для якої надання поруки є професійною підприємницькою діяльністю (гарантія), поручник несе перед кредитором відповідальність у межах суми, зазначеної в гарантії, якщо інше не передбачено умовами гарантії.

475

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 3 статті 577 вилучити.

Враховано

 

4. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

 

 

 

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 578
Права та обов'язки поручника у разі поставлення до нього вимоги

 

 

 

Стаття 578
Права та обов'язки поручника у разі поставлення до нього вимоги

1. Поручник зобов'язаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов, - залучити боржника до участі у справі.

476

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Перший абзац пункту 1 статті 578 доповнити новим реченням:

"В іншому випадку боржник має право висунути проти вимоги поручника, який виконав зобов'язання боржника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.".

Враховано

1. Поручник зобов'язаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов, - залучити боржника до участі у справі. В іншому випадку боржник має право висунути проти вимоги поручника, який виконав зобов'язання боржника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.

Інакше боржник має право висунути проти зворотної вимоги поручника заперечення, які він мав проти кредитора.

477

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Другу частину пункту 1 статті 578 вилучити.

Враховано

 

2. Поручник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би надати боржник, якщо інше не випливає з договору поруки. Поручник не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

478

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Перше речення пункту 2 статті 578 після слів "з договору поруки" доповнити словами "за умов, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника".

Враховано

2. Поручник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би надати боржник, якщо інше не випливає з договору поруки за умов, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручник не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

Стаття 579
Права поручника, який виконав зобов'язання

 

 

 

Стаття 579
Права поручника, який виконав зобов'язання

1. До поручника, який виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора з цього зобов'язання.

479

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 1 статті 579 після слів "з цього зобов'язання" доповнити словами "в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов'язання".

Враховано

1. До поручника, який виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора з цього зобов'язання, в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов'язання.

2. Кожен із кількох поручників має право зворотної вимоги до боржника у розмірі сплаченої цим поручником суми.

480

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 2 статті 579 викласти у новій редакції:

"2. До кожного з кількох поручників, які виконали зобов'язання боржника, переходять права кредитора з цього зобов'язання у розмірі виконаної цим поручником частини зобов'язання."

Враховано

2. До кожного з кількох поручників, які виконали зобов'язання боржника, переходять права кредитора з цього зобов'язання у розмірі виконаної цим поручником частини зобов'язання.

3. Після виконання поручником зобов'язання кредитор повинен вручити поручникові документи, які засвідчують вимоги до боржника, і передати права, що забезпечують ці вимоги.

481

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

У пункті 3 статті 579 слова ", і передати" замінити словом "та".

Враховано

3. Після виконання поручником зобов'язання кредитор повинен вручити поручникові документи, які засвідчують вимоги до боржника та права, що забезпечують ці вимоги.

Стаття 580
Повідомлення поручника про виконання зобов'язання боржником

 

 

 

Стаття 580
Повідомлення поручника про виконання зобов'язання боржником

Боржник, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, повинен негайно повідомити про це поручника. Інакше поручник, який, у свою чергу, виконав зобов'язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу боржникові. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане.

 

 

 

Боржник, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, повинен негайно повідомити про це поручника. Інакше поручник, який, у свою чергу, виконав зобов'язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу боржникові. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане.

Стаття 581
Оплата послуг поручника

 

 

 

Стаття 581
Оплата послуг поручника

Поручник має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові, якщо це передбачено договором.

 

 

 

Поручник має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові, якщо це передбачено договором.

Стаття 582
Припинення поруки

 

 

 

Стаття 582
Припинення поруки

1. Порука припиняється після припинення забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі його зміни, що спричиняє збільшення відповідальності поручника, без згоди останнього.

 

 

 

1. Порука припиняється після припинення забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі його зміни, що спричиняє збільшення відповідальності поручника, без згоди останнього.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання забезпеченого нею зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, добровільно запропоноване боржником або поручником. Порука також припиняється після переведення боргу на іншу особу, якщо поручник не дав згоди кредиторові нести відповідальність за нового боржника.

 

 

 

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання забезпеченого нею зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, добровільно запропоноване боржником або поручником. Порука також припиняється після переведення боргу на іншу особу, якщо поручник не дав згоди кредиторові нести відповідальність за нового боржника.

3. Порука припиняється після закінчення строку, зазначеного в договорі поруки. У випадках коли такий строк не встановлено, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов'язання не вчинить позову проти поручника. Якщо строк основного зобов'язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо кредитор не вчинить позову до поручника протягом року від дня укладення договору поруки.

 

 

 

3. Порука припиняється після закінчення строку, зазначеного в договорі поруки. У випадках коли такий строк не встановлено, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов'язання не вчинить позову проти поручника. Якщо строк основного зобов'язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо кредитор не вчинить позову до поручника протягом року від дня укладення договору поруки.

3. Гарантія

 

 

 

3. Гарантія

Стаття 583
Поняття гарантії

 

 

 

Стаття 583
Поняття гарантії

1. Гарантією визнається письмове зобов'язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації тощо (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

 

 

 

1. Гарантією визнається письмове зобов'язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації тощо (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

2. Гарантія набирає сили від дня її видачі, якщо в ній не передбачено інше.

 

 

 

2. Гарантія набирає сили від дня її видачі, якщо в ній не передбачено інше.

Стаття 584
Забезпечення гарантією зобов'язання принципала

 

 

 

Стаття 584
Забезпечення гарантією зобов'язання принципала

1. Гарантія забезпечує належне виконання принципалом його зобов'язань перед бенефіціаром (основного зобов'язання).

 

 

 

1. Гарантія забезпечує належне виконання принципалом його зобов'язань перед бенефіціаром (основного зобов'язання).

2. За видачу гарантії принципал сплачує гарантові обумовлену винагороду.

 

 

 

2. За видачу гарантії принципал сплачує гарантові обумовлену винагороду.

Стаття 585
Незалежність гарантії від основного зобов'язання

 

 

 

Стаття 585
Незалежність гарантії від основного зобов'язання

Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано, в тому числі у випадках, коли в ній міститься посилання на цю обставину.

 

 

 

Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано, в тому числі у випадках, коли в ній міститься посилання на цю обставину.

Стаття 586
Безвідкличність гарантії

 

 

 

Стаття 586
Безвідкличність гарантії

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не передбачено інше.

 

 

 

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не передбачено інше.

Стаття 587
Непередаваність прав за гарантією

 

 

 

Стаття 587
Непередаваність прав за гарантією

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

 

 

 

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

Стаття 588
Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги бенефіціара

 

 

 

Стаття 588
Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги бенефіціара

1. Після одержання вимоги бенефіціара гарант повинен без зволікань повідомити про це принципала і передати копії вимоги з усіма документами, що стосуються вимоги.

 

 

 

1. Після одержання вимоги бенефіціара гарант повинен без зволікань повідомити про це принципала і передати копії вимоги з усіма документами, що стосуються вимоги.

2. Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його - у розумний строк і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідає ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

 

 

 

2. Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його - у розумний строк і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідає ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

Стаття 589
Відмова гаранта задовольнити вимоги бенефіціара

 

 

 

Стаття 589
Відмова гаранта задовольнити вимоги бенефіціара

Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку.

 

 

 

Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку.

Гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

 

 

 

Гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо, що основне зобов'язання, забезпечене гарантією, повністю чи у відповідній частині вже виконане, або припинилося з інших підстав, або є недійсним, він повинен негайно повідомити про це бенефіціара і принципала.

 

 

 

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо, що основне зобов'язання, забезпечене гарантією, повністю чи у відповідній частині вже виконане, або припинилося з інших підстав, або є недійсним, він повинен негайно повідомити про це бенефіціара і принципала.

Одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога бенефіціара підлягає задоволенню гарантом.

 

 

 

Одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога бенефіціара підлягає задоволенню гарантом.

Стаття 590
Межі зобов'язання гаранта

 

 

 

Стаття 590
Межі зобов'язання гаранта

Передбачене гарантією зобов'язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

 

 

 

Передбачене гарантією зобов'язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

Стаття 591
Припинення гарантії

 

 

 

Стаття 591
Припинення гарантії

1. Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:

 

 

 

1. Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:

1) сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;

 

 

 

1) сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;

2) закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;

 

 

 

2) закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;

3) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

 

 

 

3) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

4) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією з допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов'язань.

 

 

 

4) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією з допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов'язань.

Припинення зобов'язання гаранта на підставах, зазначених у підпунктах 1, 3 і 4 цього пункту, не залежить від того, чи повернуто йому гарантію.

 

 

 

Припинення зобов'язання гаранта на підставах, зазначених у підпунктах 1, 3 і 4 цього пункту, не залежить від того, чи повернуто йому гарантію.

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен без зволікання повідомити про це принципала.

 

 

 

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен без зволікання повідомити про це принципала.

Стаття 592
Регресні вимоги гаранта до принципала

 

 

 

Стаття 592
Регресні вимоги гаранта до принципала

1. Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом.

 

 

 

1. Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом.

2. Гарант не має права вимагати від принципала відшкодування сум, сплачених бенефіціарові не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов'язання гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.

 

 

 

2. Гарант не має права вимагати від принципала відшкодування сум, сплачених бенефіціарові не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов'язання гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.

4. Завдаток

 

 

 

4. Завдаток

Стаття 593
Поняття завдатку

 

 

 

Стаття 593
Поняття завдатку

1. Завдатком вважається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

 

 

 

1. Завдатком вважається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних зі сторони за договором платежів, є завдатком, ця сума вважається сплаченою як аванс.

 

 

 

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних зі сторони за договором платежів, є завдатком, ця сума вважається сплаченою як аванс.

Стаття 594
Наслідки невиконання і припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

 

 

 

Стаття 594
Наслідки невиконання і припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

1. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

 

 

 

1. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

2. Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку, оскільки у договорі не передбачено інше.

 

 

 

2. Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку, оскільки у договорі не передбачено інше.

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

 

 

 

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

§ 3. Речеві способи забезпечення виконання зобов'язань

 

 

 

§ 3. Речеві способи забезпечення виконання зобов'язань

1. Застава

 

 

 

1. Застава

Стаття 595
Поняття застави

 

 

 

Стаття 595
Поняття застави

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій це майно належить (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

 

 

 

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій це майно належить (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

 

482

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Після статті 595 включити нову статтю 5951 такого змісту:

"Стаття 5951
Забезпечення майбутньої вимоги

Враховано

Стаття 5951
Забезпечення майбутньої вимоги

 

 

Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому."

 

Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому.

Стаття 596
Підстави виникнення застави

483

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Викласти статтю 596 в такій редакції:

Враховано

Стаття 596
Підстави виникнення застави

1. Застава виникає в силу договору або закону.

 

"1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

 

1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

2. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає в силу договору, якщо інше не встановлено законом.

 

2. До застави, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом."

 

2. До застави, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 597
Спеціальні правила про окремі види застав

484

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Викласти статтю 597 в новій редакці:

"Стаття 597
Спеціальні правила про окремі види застав

Враховано

Стаття 597
Спеціальні правила про окремі види застав

1. Спеціальні правила про окремі види застав, серед яких іпотека, застава товарів в обороті, заклад, застава майнових прав та цінних паперів тощо, можуть встановлюватися законом.

 

1. Спеціальні правила про окремі види застав, зокрема іпотека, заклад, тощо, можуть встановлюватися законом.

 

1. Спеціальні правила про окремі види застав, зокрема іпотека, заклад, тощо, можуть встановлюватися законом.

2. Іпотекою визнається застава нерухомого або іншого майна, яке підлягає реєстрації.

 

2. Іпотекою визнається зареєстрована застава нерухомого або рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

 

2. Іпотекою визнається зареєстрована застава нерухомого або рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

3. Заставою товарів в обороті визнається застава товарів, що залишаються у заставодавця, якому надається право змінювати склад та натуральну форму заставленого майна за умови, що його загальна вартість не стає меншою за ту, що зазначена в договорі.

 

3. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача або за його наказом у володіння третій особі."

 

3. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача або за його наказом у володіння третій особі."

4. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача.

 

 

 

 

Стаття 598
Предмет застави

 

 

 

Стаття 598
Предмет застави

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

 

 

 

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

2. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди (майбутній врожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

485

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Із пункту 2 статті вилучити слова: ", в тому числі продукція, плоди (майбутній врожай, приплід худоби тощо)".

Враховано

2. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, якщо це передбачено договором.

3. Права заставоутримувача (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не передбачено договором. Право застави на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, поширюється у випадках, передбачених договором.

 

 

 

3. Права заставоутримувача (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не передбачено договором. Право застави на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, поширюється у випадках, передбачених договором.

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які перебувають в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

 

 

 

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які перебувають в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

 

 

 

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 599
Застава майна, яке перебуває у спільній власності

486

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Статтю 599 вилучити.

Враховано

Статтю 599 вилучено.

Майно, яке перебуває у спільній власності, може бути передане в заставу тільки за згодою усіх співвласників.

 

 

 

 

Стаття 600
Заміна предмета застави

 

 

 

Стаття 600
Заміна предмета застави

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 601
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

 

 

 

Стаття 601
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

487

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Перше речення статті 601 зробити пунктом 1 та доповнити цю статтю новим пунктом 2 такого змісту:

Враховано

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

"2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставоутримувача зобов'язаний надати рівноцінний предмет або відновити старий предмет застави, якщо це можливо. За наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема у разі відсутності рівноцінного предмета, суд може відмовити заставоутримувачу у задоволенні його вимоги. В такому випадку застава припиняється."

 

2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставоутримувача зобов'язаний надати рівноцінний предмет або відновити старий предмет застави, якщо це можливо. За наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема у разі відсутності рівноцінного предмета, суд може відмовити заставоутримувачу у задоволенні його вимоги. В такому випадку застава припиняється.

Стаття 602
Страхування предмета застави

488

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Викласти статтю 602 в такій редакції:

Враховано

Стаття 602
Страхування предмета застави

1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на суму, не меншу від розміру вимог за забезпеченим заставою зобов'язанням.

 

"1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

 

1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

2. При настанні страхового випадку заставоутримувач має переважне право на задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.

 

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика."

 

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика.

Стаття 603
Оцінка предмета застави

 

 

 

Стаття 603
Оцінка предмета застави

Вартість предмета застави може визначатися безпосередньо заставодавцем разом із заставоутримувачем відповідно до звичайно існуючих цін на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Законом або договором може встановлюватися інший порядок оцінки вартості предмета застави.

489

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Перше речення статті 603 викласти в такій редакції:

"Якщо закон або договір вимагає оцінку предмета застави, вона здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем, відповідно до цін, що звичайно існують на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави."

Враховано

Якщо закон або договір вимагає оцінку предмета застави, вона здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем, відповідно до цін, що звичайно існують на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Законом або договором може встановлюватися інший порядок оцінки вартості предмета застави.

Стаття 604
Сторони договору застави

 

 

 

Стаття 604
Сторони договору застави

1. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник).

 

 

 

1. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник).

2. Заставодавцем речі може бути її власник, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав річ і право її заставлення.

490

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 2 статті 604 і перше речення пункту 3 об'єднати й викласти пункт 2 у такій редакції:

"2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх заставлення."

Враховано

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх заставлення.

3. Заставодавцем майнового права може бути особа, якій це право належить. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

 

 

 

3. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

Стаття 605
Момент виникнення права застави

491

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Статтю 605 поставити після статті 607 і викласти пункт 1 у такій редакції:

Враховано

Статтю 605 поставлено після статті 607.

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення, а в разі обов'язковості реєстрації цього договору - з моменту реєстрації.

 

"1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов або змісту договору."

 

 

2. Якщо предмет застави відповідно до закону або договору має знаходитися у заставоутримувача, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору, право застави виникає з моменту його укладення.

 

 

 

 

Стаття 606
Зміст договору застави

492

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Викласти статтю 606 в новій редакції:

Враховано

Стаття 606
Зміст договору застави

У договорі застави мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, його розмір та строк виконання, опис, оцінка і місце знаходження майна, а також будь-які умови, стосовно яких за заявою однієї із сторін має бути досягнена згода.

 

"1. У договорі застави мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна, а також будь-які інші умови, що погоджені сторонами договору.

 

1. У договорі застави мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна, а також будь-які інші умови, що погоджені сторонами договору.

 

 

2. Опис майна у договорі застави може бути і в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо)."

 

2. Опис майна у договорі застави може бути і в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Стаття 607
Форма договору застави

493

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Назву статті 607 та пункти 2 і 3 цієї статті викласти в новій редакції:

"Стаття 607
Форма договору та реєстрація застави

Враховано

Стаття 607
Форма договору та реєстрація застави

1. У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, передбачених законом, договір застави має бути нотаріально посвідчений.

 

 

 

1. У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, передбачених законом, договір застави має бути нотаріально посвідчений.

2. Договір застави нерухомого майна, а у випадках, передбачених законом, - і рухомого майна, підлягає державній та (або) спеціальній реєстрації.

 

2. Застава нерухомого майна підлягає обов'язковій державній реєстрації.

 

2. Застава нерухомого майна підлягає обов'язковій державній реєстрації.

3. Недодержання правил щодо форми та реєстрації договорів застави має наслідком недійсність договору застави.

 

3. Застава рухомого майна може бути також зареєстрована на підставі заяви сторони договору застави."

 

3. Застава рухомого майна може бути також зареєстрована на підставі заяви сторони договору застави.

4. Договір застави нерухомого майна може бути укладений у формі закладної.

 

 

 

4. Договір застави нерухомого майна може бути укладений у формі закладної.

Закладна є цінним папером, який посвідчує право його законного володільця на одержання виконання за грошовим зобов'язанням, що забезпечене заставою (іпотекою) майна, зазначеного у закладній, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, зазначене у закладній, з метою одержання виконання за грошовим зобов'язанням, забезпеченим заставою цього майна.

 

 

 

Закладна є цінним папером, який посвідчує право його законного володільця на одержання виконання за грошовим зобов'язанням, що забезпечене заставою (іпотекою) майна, зазначеного у закладній, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, зазначене у закладній, з метою одержання виконання за грошовим зобов'язанням, забезпеченим заставою цього майна.

 

494

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Додати нову статтю 6071 у редакції статті 605.

Враховано

Стаття 6071
Момент виникнення права застави

 

 

 

 

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов або змісту договору.

 

 

 

 

2. Якщо предмет застави відповідно до закону або договору має знаходитися у заставоутримувача, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору, право застави виникає з моменту його укладення.

Стаття 608
Користування та розпоряджання предметом застави

 

 

 

Стаття 608
Користування та розпоряджання предметом застави

1. Заставодавець має право, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави, користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи.

 

 

 

1. Заставодавець має право, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави, користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи.

2. Якщо інше не передбачено законом або договором та не випливає із суті застави, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в оренду (найм), або в безоплатне користування іншій особі, або ж іншим чином розпоряджатися ним тільки за згодою заставоутримувача.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено законом або договором та не випливає із суті застави, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в оренду (найм), або в безоплатне користування іншій особі, або ж іншим чином розпоряджатися ним тільки за згодою заставоутримувача.

Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемною.

 

 

 

Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемною.

3. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором, регулярно подаючи заставодавцеві звіт про його використання. За договором на заставоутримувача може бути покладений обов'язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов'язання або в інтересах заставодавця.

495

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Із першого речення пункту 3 статті 608 вилучити слова: "регулярно подаючи заставодавцеві звіт про його використання.".

Враховано

3. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором. За договором на заставоутримувача може бути покладений обов'язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов'язання або в інтересах заставодавця.

 

496

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Додати нову статтю 6081 у такій редакції:

"Стаття 6081
Обов'язки володільця предмета застави

Враховано

Стаття 6081
Обов'язки володільця предмета застави

 

 

1. Особа, що володіє предметом застави, якщо інше не передбачено договором, зобов'язана:

 

1. Особа, що володіє предметом застави, якщо інше не передбачено договором, зобов'язана:

 

 

1) застосовувати заходи, які необхідні для збереження заставленого майна;

 

1) застосовувати заходи, які необхідні для збереження заставленого майна;

 

 

2) утримувати заставлене майно належним чином;

 

2) утримувати заставлене майно належним чином;

 

 

3) негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження заставленого майна.

 

3) негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження заставленого майна.

 

 

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, повинен його замінити або відновити.

 

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, повинен його замінити або відновити.

 

 

3. Заставоутримувач, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки."

 

3. Заставоутримувач, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки.

Стаття 609
Наступні застави

 

 

 

Стаття 609
Наступні застави

1. Наступні застави майна, що вже заставлене, допускаються у випадках, якщо інше не передбачено законом або попередніми договорами застави.

 

 

 

1. Наступні застави майна, що вже заставлене, допускаються у випадках, якщо інше не передбачено законом або попередніми договорами застави.

2. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставоутримувача (попередніх заставоутримувачів) зберігає силу.

497

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Додати новий пункт до статті 609, викласти пункти 3, 4 в новій редакції, поставити ці пункти у новій послідовності:

Враховано

2. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставоутримувача (попередніх заставоутримувачів) зберігає силу.

3. Вимоги заставоутримувача, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставоутримувачів.

 

"3. Перший заставоутримувач має переважне право перед іншими заставоутримувачами на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставоутримувачів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави відповідно до статті 605.

 

3. Перший заставоутримувач має переважне право перед іншими заставоутримувачами на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставоутримувачів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави відповідно до статті 605.

4. Заставодавець зобов'язаний надати кожному із заставоутримувачів дані в обсязі, передбаченому статтею 606 цього Кодексу, про всі попередні застави. Заставодавець повинен відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставоутримувачів, внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

 

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставоутримувач зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставоутримувачами незареєстрованих застав та заставоутримувачами застав, які зареєстровані пізніше. Заставоутримувачі, що зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог заставленого майна.

 

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставоутримувач зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставоутримувачами незареєстрованих застав та заставоутримувачами застав, які зареєстровані пізніше. Заставоутримувачі, що зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог заставленого майна.

 

 

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов'язаний... (далі - за текстом колишнього пункту 4").

 

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов'язаний надати кожному із заставоутримувачів дані в обсязі, передбаченому статтею 606 цього Кодексу, про всі попередні застави. Заставодавець повинен відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставоутримувачів, внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

Стаття 610
Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок закладеного майна

 

 

 

Стаття 610
Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок закладеного майна

За рахунок закладеного майна заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, які визначені до моменту фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні витрати щодо утримання заставленого майна, а також витрати щодо здійснення вимоги, що забезпечена заставою, якщо інше не передбачено договором застави.

 

 

 

За рахунок закладеного майна заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, які визначені до моменту фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні витрати щодо утримання заставленого майна, а також витрати щодо здійснення вимоги, що забезпечена заставою, якщо інше не передбачено договором застави.

Стаття 611
Звернення стягнення на предмет застави

 

 

 

Стаття 611
Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

1. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, - якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

2. Заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, - якщо інше не передбачено законом або договором.

3. У разі ліквідації юридичної особи (заставодавця) заставоутримувач набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

 

 

 

3. У разі ліквідації юридичної особи (заставодавця) заставоутримувач набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

4. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

 

 

 

4. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

5. Якщо предмет одного договору застави становить дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) на вибір заставоутримувача.

 

 

 

5. Якщо предмет одного договору застави становить дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) на вибір заставоутримувача.

Якщо заставоутримувач зверне стягнення на одну річ (право) і в повному обсязі вимогу не буде задоволено, він зберігає право на інші речі (права), які складають предмет застави.

 

 

 

Якщо заставоутримувач зверне стягнення на одну річ (право) і в повному обсязі вимогу не буде задоволено, він зберігає право на інші речі (права), які складають предмет застави.

Стаття 612
Реалізація заставленого майна

 

 

 

Стаття 612
Реалізація заставленого майна

1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається рішенням суду, якщо звернення стягнення здійснюється судом, або угодою сторін.

498

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Викласти пункти 2 і 3 статті 612 в такій редакції:

"2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається в порядку, який вказується у договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється судом, суд може своїм рішенням визначити початкову продажну ціну заставленого майна.

Враховано

2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається в порядку, який вказується у договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється судом, суд може своїм рішенням визначити початкову продажну ціну заставленого майна.

3. Якщо протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою за ціною, що на десять відсотків менша від початкової оцінки майна. Відмова від цього права припиняє договір застави.

 

3. У випадку, коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою, якщо інше не передбачено законом або договором".

 

3. У випадку, коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

499

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Додати новий пункт 4 статті 612 такого змісту:

"4. Якщо реалізація майна не покриває вимоги заставоутримувача, він має право, якщо інше не передбачено законом або договором, отримати суму, що недостає, з іншого майна боржника в порядку задоволення вимог, передбаченому в статті 92 цього Кодексу."

Враховано

4. Якщо реалізація майна не покриває вимоги заставоутримувача, він має право, якщо інше не передбачено законом або договором, отримати суму, що недостає, з іншого майна боржника в порядку задоволення вимог, передбаченому в статті 92 цього Кодексу.

Стаття 613
Дострокове виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, та звернення стягнення на заставлене майно

 

 

 

Стаття 613
Дострокове виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, та звернення стягнення на заставлене майно

1. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, у випадках:

 

 

 

1. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, у випадках:

1) якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;

 

 

 

1) якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

 

 

 

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

3) втрати предмета застави за обставинами, за які заставоутримувач не відповідає, якщо заставодавець не дав згоди на заміну предмета застави.

 

 

 

3) втрати предмета застави за обставинами, за які заставоутримувач не відповідає, якщо заставодавець не дав згоди на заміну предмета застави.

2. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, яке забезпечене заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави:

 

 

 

2. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, яке забезпечене заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави:

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

 

 

 

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання заставним майном;

 

 

 

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання заставним майном;

3) в інших випадках, передбачених договором застави.

 

 

 

3) в інших випадках, передбачених договором застави.

Стаття 614
Припинення застави

 

 

 

Стаття 614
Припинення застави

1. Право застави припиняється:

 

 

 

1. Право застави припиняється:

1) припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

 

 

 

1) припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

2) знищенням заставленого майна;

 

 

 

2) знищенням заставленого майна;

3) придбанням заставоутримувачем права власності на заставлене майно;

 

 

 

3) придбанням заставоутримувачем права власності на заставлене майно;

4) примусовим продажем заставленого майна;

 

 

 

4) примусовим продажем заставленого майна;

5) спливом строку дії права, яке становить предмет застави;

 

 

 

5) спливом строку дії права, яке становить предмет застави;

6) в інших випадках, передбачених законом.

 

 

 

6) в інших випадках, передбачених законом.

2. Про припинення застави нерухомого майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

 

 

 

2. Про припинення застави нерухомого майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

3. При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставоутримувач, у якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

 

 

 

3. При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставоутримувач, у якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

2. Утримання

500

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

В підпараграфі 2 глави 47 слово "утримання" замінити на слово "утримувавання"

Враховано

2. Утримування

Стаття 615
Право утримання

 

 

 

Стаття 615
Право утримування

1. Кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її доти, доки відповідне зобов'язання не буде виконане.

501

д. Медведчук В.В. (в.о.№73)

1) У назві замість слова "утримання" написати "затримання"

Відхилено

1. Кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її доти, доки відповідне зобов'язання не буде виконане.

Утриманням речі можуть забезпечуватися й інші вимоги кредитора, якщо це передбачено угодою сторін.

 

 

 

Утримування речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо це не передбачене договором

 

502

д. Жовтяк Є.Д. (о.к.№094)

Пункт 1 статті доповнити новою частиною такого змісту:

"Право утримування поширюється також на інші об'єкти, передбачені ст. 161 цього Кодексу."

Враховано

Право утримування поширюється також на інші об'єкти, передбачені ст. 161 цього Кодексу.

2. Кредитор має право утримувати річ, що знаходиться у нього, незалежно від набуття третіми особами прав на неї, якщо ці права виникли після того, як річ потрапила у володіння кредитора.

503

д. Медведчук В.В. (в.о.№73)

Внести зміни до статті 615:

Враховано

(крім

терміну "затри-мання")

2. Кредитор має право затримати річ, яка є у нього, незалежно від набуття третіми особами права на неї, якщо ці права виникли піємія передачі речі у його володіння

3. Правила цієї статті застосовуються, якщо порозумінням сторін не передбачено інше.

 

1) В пункті 1 слово "утримувати" замінити на "затримати".

 

 

 

 

2) Частину другу викласти в такій редакції:

"Затримання речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо це не передбачене договором".

 

 

 

 

3) Пункт 2 викласти у такій редакції:

"2. Кредитор має право затримати річ, яка є у нього, незалежно від набуття третіми особами права на неї, якщо ці права виникли піємія передачі речі у його володіння".

 

 

 

 

4) Пункт 3 виключити.

 

 

Стаття 616
Обов'язки кредитора, який утримує річ

504

д. Медведчук В.В. (в.о.№73)

Внести зміни до статті 616.

1) Назву статті та п. 1 і п.2 викласти у такій редакції:

"Стаття 616. Обов'язки кредитора, який затримав річ.

Враховано

(крім

терміну "затри-мання")

Стаття 616
Обов'язки кредитора, який утримує річ

1. Кредитор, який утримує річ, зобов'язаний негайно повідомити боржника щодо цього утримання.

 

1. Кредитор, який затримав річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

 

1. Кредитор, який утримує річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження утримуваного майна, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

 

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження затриманого ним майна, якщо не доведе, що сталося внаслідок дії непереборної сили".

 

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження утримуваного майна, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

3. Кредитор не має права користуватися утримуваним майном.

 

2) У п.З слово "утримуваним" замінити на "затриманим"

 

3. Кредитор не має права користуватися утримуваним майном.

Стаття 617
Право власності на утримувану річ

505

д. Медведчук В.В. (в.о.№73)

Статтю 617 викласти у новій редакції:

"Стаття 617
Право власності на затриману річ

Враховано

(крім

терміну "затри-мання")

Стаття 617
Право власності на утримувану річ

1. До кредитора, який утримує річ і не є її власником, внаслідок утримання право власності на річ не переходить.

 

1. Кредитор, який затримав річ боржника, не одержує права власності на неї.

 

1. До кредитора, який утримує річ і не є її власником, внаслідок утримування право власності на річ не переходить.

2. Боржник, який є власником утримуваної речі, зберігає право розпоряджання нею. У цьому випадку він зобов'язаний сповістити набувача речі про факт утримання речі і права кредитора.

 

2. Боржник, який є власником речі, що затримана кредитором, має право розпоряджатися нею на зальних підставах, повідомивши набувача речі про затримання її кредитором.

 

2. Боржник, який є власником утримуваної речі, зберігає право розпоряджання нею. У цьому випадку він зобов'язаний сповістити набувача речі про факт утримування речі і права кредитора.

3. Ризик випадкового знищення або випадкового псування утримуваної речі лежить на кредиторові, який утримує річ, хоч би він і не був її власником, якщо інше не передбачено законом.

 

3. Ризик випадкового знищення або псування затриманої речі несе кредитор, якщо інше не передбачене законом".

 

3. Ризик випадкового знищення або псування утримуваної речі несе кредитор, якщо інше не передбачене законом.

Стаття 618
Задоволення вимог за рахунок утримуваної речі

506

д. Медведчук В.В. (в.о.№73)

Статтю 618 викласти в новій редакції:

"Стаття 618
Задоволення вимоги кредитора за рахунок вартості затриманої ним речі

Враховано

(крім

терміну "затри-мання")

Стаття 618
Задоволення вимог за рахунок утримуваної речі

Вимоги кредитора, який утримує річ, задовольняються з її вартості в обсязі і в порядку, що передбачені для задоволення вимог, забезпечених заставою.

 

Вимоги кредитора, який затримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 611 цього Кодексу".

 

Вимоги кредитора, який утримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 611 цього Кодексу".

Глава 48
Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу

 

 

 

Глава 48
Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу

Стаття 619
Підстави та порядок переходу прав кредитора до іншої особи

 

 

 

Стаття 619
Підстави та порядок переходу прав кредитора до іншої особи

1. Право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов'язання, може бути передане ним іншій особі за правочином (цесія) або перейти до іншої особи на підставі закону, зокрема при суброгації.

507

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

В пункті 1 статті 619 слова "зокрема при суброгації" вилучити.

Враховано

1. Право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов'язання, може бути передане ним іншій особі за правочином (цесія) або перейти до іншої особи на підставі закону.

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора. Суброгант стає на місце кредитора.

508

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Пункт. 2 статті 619 перенести (крім останнього речення) в пункт 2 статті 6231.

Враховано

2. Суброгант стає на місце кредитора.??

3. Для переходу прав кредитора до іншої особи відповідно до пп. 1, 2 цієї статті не потрібна згода боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

3. Для переходу прав кредитора до іншої особи відповідно до пп. 1, 2 цієї статті не потрібна згода боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

4. Якщо боржник не був письмово повідомлений щодо здійснюваного переходу прав кредитора до іншої особи, новий кредитор несе ризик спричинених цим для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання зобов'язання первісному кредиторові визнається належним виконанням.

 

 

 

4. Якщо боржник не був письмово повідомлений щодо здійснюваного переходу прав кредитора до іншої особи, новий кредитор несе ризик спричинених цим для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання зобов'язання первісному кредиторові визнається належним виконанням.

5. Правила щодо переходу прав кредитора до іншої особи не застосовуються до регресних вимог.

 

 

 

5. Правила щодо переходу прав кредитора до іншої особи не застосовуються до регресних вимог.

Стаття 620
Права кредитора, які не можуть переходити до інших осіб

 

 

 

Стаття 620
Права кредитора, які не можуть переходити до інших осіб

Перехід до іншої особи прав, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, не допускається, якщо це змінює суть зобов'язання.

 

 

 

Перехід до іншої особи прав, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, не допускається, якщо це змінює суть зобов'язання.

Стаття 621
Обсяг прав кредитора, що переходять до іншої особи

 

 

 

Стаття 621
Обсяг прав кредитора, що переходять до іншої особи

Право первісного кредитора переходить до нового кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші, пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти.

 

 

 

Право первісного кредитора переходить до нового кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші, пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти.

Стаття 622
Докази прав нового кредитора

 

 

 

Стаття 622
Докази прав нового кредитора

1. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права.

 

 

 

1. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права.

2. Боржник має право не виконувати зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи.

 

 

 

2. Боржник має право не виконувати зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи.

Стаття 623
Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

 

 

 

Стаття 623
Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення щодо переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора.

 

 

 

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення щодо переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора.

 

509

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Доповнити проект новою статтею 6231.

"Стаття 6231
Перехід прав кредитора до іншої особи на підставі закону

Враховано

Стаття 6231
Перехід прав кредитора до іншої особи на підставі закону

 

 

Права кредитора по зобов'язанню переходять до іншої особи на підставі закону у випадках:

 

Права кредитора по зобов'язанню переходять до іншої особи на підставі закону у випадках:

 

 

1) універсального правонаступництва в правах кредитора;

 

1) універсального правонаступництва в правах кредитора;

 

 

2) при суброгації (придбанні усіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора);

 

2) при суброгації (придбанні усіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора);

 

 

3) при виконанні зобов'язання боржника поручителем або заставодавцем;

 

3) при виконанні зобов'язання боржника поручителем або заставодавцем;

 

 

4) в інших випадках, передбачених законом.

 

4) в інших випадках, передбачених законом.

 

 

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора.

 

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора.

Стаття 624
Умови цесії

 

 

 

Стаття 624
Умови цесії

1. Цесія допускається, якщо вона не суперечить законові, іншим правовим актам або договору.

 

 

 

1. Цесія допускається, якщо вона не суперечить законові, іншим правовим актам або договору.

2. Цесія не допускається без згоди боржника за зобов'язанням, у якому особа кредитора має істотне значення для боржника.

 

 

 

2. Цесія не допускається без згоди боржника за зобов'язанням, у якому особа кредитора має істотне значення для боржника.

Стаття 625
Відповідальність кредитора, який відступив вимогу

 

 

 

Стаття 625
Відповідальність кредитора, який відступив вимогу

Первісний кредитор, який відступив вимогу, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор узяв на себе поруку за боржника перед новим кредитором.

 

 

 

Первісний кредитор, який відступив вимогу, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор узяв на себе поруку за боржника перед новим кредитором.

Стаття 626
Форми цесії і переведення боргу

 

 

 

Стаття 626
Форми цесії і переведення боргу

1. Цесія або переведення боргу мають бути здійснені у тих самих формах, що і дії, на яких ґрунтуються цесія і переведення боргу.

 

 

 

1. Цесія або переведення боргу мають бути здійснені у тих самих формах, що і дії, на яких ґрунтуються цесія і переведення боргу.

2. Цесія або переведення боргу за правочином, що підлягає державній реєстрації, мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

 

 

 

2. Цесія або переведення боргу за правочином, що підлягає державній реєстрації, мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 627
Переведення боргу

 

 

 

Стаття 627
Переведення боргу

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

 

 

 

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

Стаття 628
Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

 

 

 

Стаття 628
Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

 

 

 

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Стаття 629
Наслідки переведення боргу, забезпеченого порукою або заставою

 

 

 

Стаття 629
Наслідки переведення боргу, забезпеченого порукою або заставою

1. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника.

 

 

 

1. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника.

2. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

2. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.

Глава 49
Відповідальність за порушення зобов'язань

 

 

 

Глава 49
Відповідальність за порушення зобов'язань

Стаття 630
Поняття порушення зобов'язання

 

 

 

Стаття 630
Поняття порушення зобов'язання

Порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 550 цього Кодексу).

 

 

 

Порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 550 цього Кодексу).

Стаття 631
Відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов'язання

 

 

 

Стаття 631
Відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (п. 2 статті 21 цього Кодексу).

 

 

 

1. У разі порушення зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (п. 2 статті 21 цього Кодексу).

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

 

 

 

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

3. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, під час визначення збитків беруться до уваги ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день вчинення позову. Суд може задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

 

 

 

3. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, під час визначення збитків беруться до уваги ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день вчинення позову. Суд може задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

4. Під час визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійснені з цією метою приготування.

 

 

 

4. Під час визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійснені з цією метою приготування.

 

510

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Доповнити главу статтею 6311 такого змісту:

"Стаття 6311
Відмова кредитора від договору

Враховано

Стаття 6311
Відмова кредитора від договору

 

 

1. У разі невиконання зобов'язання боржником кредитор вправі, якщо інше не передбачено законом або договором відмовитись від договору.

 

1. У разі невиконання зобов'язання боржником кредитор вправі, якщо інше не передбачено законом або договором відмовитись від договору.

 

 

2. Відмова кредитора від договору не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (в статті 631 та 632 цього Кодексу).

 

2. Відмова кредитора від договору не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (в статті 631 та 632 цього Кодексу).

 

 

3. Відмова кредитора від договору тягне наслідки, передбачені при розірванні договору (пункт 2 статті 6841 цього Кодексу).

 

3. Відмова кредитора від договору тягне наслідки, передбачені при розірванні договору (пункт 2 статті 6841 цього Кодексу).

Стаття 632
Збитки і неустойка

 

 

 

Стаття 632
Збитки і неустойка

1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то її стягують у повному розмірі понад відшкодування збитків (штрафна неустойка).

 

 

 

1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то її стягують у повному розмірі понад відшкодування збитків (штрафна неустойка).

2. Угодою сторін може бути передбачено стягнення тільки неустойки без відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість стягнення за вибором кредитора неустойки чи збитків (альтернативна неустойка). Угодою сторін може бути також передбачено неустойку, стягувану в залік відшкодування збитків (залікова неустойка).

 

 

 

2. Угодою сторін може бути передбачено стягнення тільки неустойки без відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість стягнення за вибором кредитора неустойки чи збитків (альтернативна неустойка). Угодою сторін може бути також передбачено неустойку, стягувану в залік відшкодування збитків (залікова неустойка).

Стаття 633
Недійсність угоди щодо обмеження відповідальності за зобов'язаннями, в яких фізична особа виступає як споживач

511

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Статтю 633 вилучити, об'єднати із статтею 638.

Враховано

Статтю 633 вилучено.

Угода щодо обмеження розміру відповідальності за зобов'язаннями, в яких фізична особа виступає як споживач (кредитор), є недійсною, якщо розмір відповідальності з даних видів зобов'язань перевищує розмір, встановлений законом, і якщо угоду укладено до настання зобов'язань, що мають наслідком відповідальність за порушення зобов'язання.

 

 

 

 

Стаття 634
Підстави відповідальності за порушення зобов'язання

 

 

 

Стаття 634
Підстави відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умисел або необережність), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.

 

 

 

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умисел або необережність), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.

Особа визнається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

 

 

 

Особа визнається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

2. Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

 

 

 

2. Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

3. Укладена заздалегідь угода щодо усунення чи обмеження відповідальності за умисне порушення зобов'язання є нікчемною.

 

 

 

3. Укладена заздалегідь угода щодо усунення чи обмеження відповідальності за умисне порушення зобов'язання є нікчемною.

Стаття 635
Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі

 

 

 

Стаття 635
Відповідальність і виконання зобов'язання в натурі

1. Сплата неустойки і відшкодування збитків, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

1. Сплата неустойки і відшкодування збитків, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Відшкодування збитків у разі невиконання зобов'язання і сплата неустойки за його невиконання звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

 

 

2. Відшкодування збитків у разі невиконання зобов'язання і сплата неустойки за його невиконання звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

3. Відмова кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 644 цього Кодексу), а також сплата відступного (стаття 648 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі.

 

 

 

3. Відмова кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 644 цього Кодексу), а також сплата відступного (стаття 648 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі.

 

512

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Статтю 635 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4. Відмова кредитора від договору (стаття 6311 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі".

Враховано

4. Відмова кредитора від договору (стаття 6311 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Стаття 636
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

 

 

 

Стаття 636
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

 

 

 

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

2. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, належних йому відповідно до статті 561 цього Кодексу, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму.

 

 

 

2. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, належних йому відповідно до статті 561 цього Кодексу, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму.

3. За неправомірне користування коштами за зобов'язанням, пов'язаним із підприємницькою діяльністю, понад суми, зазначені у п. 2 цієї статті, стягується штраф у розмірі п'яти процентів річних від суми, сплату якої прострочено, якщо договором не встановлено вищого розміру штрафу.

 

 

 

3. За неправомірне користування коштами за зобов'язанням, пов'язаним із підприємницькою діяльністю, понад суми, зазначені у п. 2 цієї статті, стягується штраф у розмірі п'яти процентів річних від суми, сплату якої прострочено, якщо договором не встановлено вищого розміру штрафу.

Стаття 637
Відповідальність за невиконання зобов'язання передати індивідуально-визначену річ

 

 

 

Стаття 637
Відповідальність за невиконання зобов'язання передати індивідуально-визначену річ

У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові індивідуально-визначену річ як предмет зобов'язання кредитор має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, а також відібрання цієї речі у боржника. Останнє право відпадає, якщо річ уже передано іншій особі, яка має однорідне право. Якщо річ ще не передано, перевагу має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - той, хто раніше вчинив позов.

 

 

 

У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові індивідуально-визначену річ як предмет зобов'язання кредитор має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, а також відібрання цієї речі у боржника. Останнє право відпадає, якщо річ уже передано іншій особі, яка має однорідне право. Якщо річ ще не передано, перевагу має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - той, хто раніше вчинив позов.

Стаття 638
Обмеження розміру відповідальності за зобов'язаннями

513

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Статтю 638 об' єднати зі статтею 635 та викласти в такій редакції :

"Стаття 638
Обмеження розміру відповідальності за зобов'язанням

Враховано

Стаття 638
Обмеження розміру відповідальності за зобов'язанням

З окремих видів зобов'язань законом може бути обмежене право на повне відшкодування збитків.

 

1. Законом або договором може бути обмежене право на повне відшкодування збитків.

 

1. Законом або договором може бути обмежене право на повне відшкодування збитків.

 

 

2. Угода щодо обмеження розміру відповідальності за зобов'язаннями в яких фізична особа виступає як споживач (кредитор), є недійсною, якщо розмір відповідальності встановлений законом і якщо угоду укладено до настання обставин, що мають наслідком відповідальність за порушення зобов'язання.

 

2. Угода щодо обмеження розміру відповідальності за зобов'язаннями в яких фізична особа виступає як споживач (кредитор), є недійсною, якщо розмір відповідальності встановлений законом і якщо угоду укладено до настання обставин, що мають наслідком відповідальність за порушення зобов'язання.

Стаття 639
Підстави звільнення від відповідальності під час здійснення підприємницької діяльності

 

 

 

Стаття 639
Підстави звільнення від відповідальності під час здійснення підприємницької діяльності

Особа, яка порушила зобов'язання під час здійснення підприємницької діяльності, несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов подій. Не є непереборною силою, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

514

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Викласти статтю 639 в такій редакції:

"Особа, яка порушила зобов'язання під час здійснення підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом або договором, звільняються від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотніх за даних умов подій. Не є непереборною силою, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів".

Враховано

Особа, яка порушила зобов'язання під час здійснення підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом або договором, звільняються від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотніх за даних умов подій. Не є непереборною силою, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 640
Виконання зобов'язання за рахунок боржника

 

 

 

Стаття 640
Виконання зобов'язання за рахунок боржника

У разі невиконання боржником зобов'язання виготовити і передати річ у власність, або передати річ у користування кредиторові, або виконати для нього певну роботу чи надати йому послугу кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання третім особам, якщо інше не випливає із закону, інших правових актів, договору або суті зобов'язання, і зажадати від боржника відшкодування збитків.

 

 

 

У разі невиконання боржником зобов'язання виготовити і передати річ у власність, або передати річ у користування кредиторові, або виконати для нього певну роботу чи надати йому послугу кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання третім особам, якщо інше не випливає із закону, інших правових актів, договору або суті зобов'язання, і зажадати від боржника відшкодування збитків.

Стаття 641
Субсидіарна відповідальність

 

 

 

Стаття 641
Субсидіарна відповідальність

1. До заявлення вимоги особі, яка відповідно до закону, інших правових актів або умов зобов'язання несе відповідальність додатково до відповідальності іншої особи, яка є основним боржником (субсидіарну відповідальність), кредитор повинен заявити вимогу до основного боржника.

 

 

 

1. До заявлення вимоги особі, яка відповідно до закону, інших правових актів або умов зобов'язання несе відповідальність додатково до відповідальності іншої особи, яка є основним боржником (субсидіарну відповідальність), кредитор повинен заявити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповідь на заявлену вимогу, ця вимога у повному обсязі може бути заявлена особі, яка несе субсидіарну відповідальність.

 

 

 

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповідь на заявлену вимогу, ця вимога у повному обсязі може бути заявлена особі, яка несе субсидіарну відповідальність.

2. Кредитор не має права вимагати задоволення своєї вимоги до основного боржника від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом заліку зустрічної вимоги до основного боржника або безспірного стягнення коштів з основного боржника.

 

 

 

2. Кредитор не має права вимагати задоволення своєї вимоги до основного боржника від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом заліку зустрічної вимоги до основного боржника або безспірного стягнення коштів з основного боржника.

3. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, поставленої їй кредитором, попередити про це основного боржника, а якщо до цієї особи вчинено позов, - залучити основного боржника до участі у справі. Інакше основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, що відповідає субсидіарно, заперечення, які він мав проти кредитора.

 

 

 

3. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, поставленої їй кредитором, попередити про це основного боржника, а якщо до цієї особи вчинено позов, - залучити основного боржника до участі у справі. Інакше основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, що відповідає субсидіарно, заперечення, які він мав проти кредитора.

Стаття 642
Наслідки порушення зобов'язання з вини обох сторін

 

 

 

Стаття 642
Наслідки порушення зобов'язання з вини обох сторін

1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника.

 

 

 

1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника.

Суд має право також зменшити розмір відповідальності боржника, якщо кредитор з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням виконання зобов'язання, або не вжив заходів для їх зменшення.

 

 

 

Суд має право також зменшити розмір відповідальності боржника, якщо кредитор з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням виконання зобов'язання, або не вжив заходів для їх зменшення.

2. Правила п. 1 цієї статті відповідно застосовуються й у випадках, коли боржник за договором або законом несе майнову відповідальність за порушення зобов'язання незалежно від своєї вини.

 

 

 

2. Правила п. 1 цієї статті відповідно застосовуються й у випадках, коли боржник за договором або законом несе майнову відповідальність за порушення зобов'язання незалежно від своєї вини.

Стаття 643
Відповідальність боржника за дії третіх осіб

 

 

 

Стаття 643
Відповідальність боржника за дії третіх осіб

Боржник відповідає за порушення зобов'язання третіми особами, на яких було покладено його виконання (стаття 553 цього Кодексу), якщо законом не передбачена відповідальність безпосереднього виконавця.

 

 

 

Боржник відповідає за порушення зобов'язання третіми особами, на яких було покладено його виконання (стаття 553 цього Кодексу), якщо законом не передбачена відповідальність безпосереднього виконавця.

Стаття 644
Прострочення боржника

 

 

 

Стаття 644
Прострочення боржника

1. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

 

 

 

1. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

2. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.

 

 

 

2. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.

3. Боржник не вважається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

 

 

 

3. Боржник не вважається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 645
Прострочення кредитора

 

 

 

Стаття 645
Прострочення кредитора

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, договором чи випливають із звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. Кредитор вважається також таким, що прострочив, у випадках, зазначених у п. 3 статті 569 цього Кодексу.

 

 

 

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, договором чи випливають із звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. Кредитор вважається також таким, що прострочив, у випадках, зазначених у п. 3 статті 569 цього Кодексу.

2. У випадках якщо кредитор не вдався до дій, до вчинення яких боржник не міг виконати зобов'язання, за згодою боржника можливе відстрочення виконання зобов'язання на строк існування прострочення кредитора.

 

 

 

2. У випадках якщо кредитор не вдався до дій, до вчинення яких боржник не міг виконати зобов'язання, за згодою боржника можливе відстрочення виконання зобов'язання на строк існування прострочення кредитора.

3. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих відстроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинене умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Зі спливом прострочення кредитора боржник не зобов'язаний сплачувати проценти за час прострочення кредитора.

 

 

 

3. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих відстроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинене умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Зі спливом прострочення кредитора боржник не зобов'язаний сплачувати проценти за час прострочення кредитора.

Глава 50
Припинення зобов'язань

 

 

 

Глава 50
Припинення зобов'язань

Стаття 646
Підстави припинення зобов'язання

 

 

 

Стаття 646
Підстави припинення зобов'язання

1. Зобов'язання припиняється повністю або в частині на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або договором.

 

 

 

1. Зобов'язання припиняється повністю або в частині на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або договором.

2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається тільки у випадках, передбачених договором або законом.

 

 

 

2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається тільки у випадках, передбачених договором або законом.

Стаття 647
Припинення зобов'язання виконанням

 

 

 

Стаття 647
Припинення зобов'язання виконанням

Зобов'язання припиняється виконанням, здійсненим у належний спосіб і посвідченим відповідно до статті 569 цього Кодексу.

 

 

 

Зобов'язання припиняється виконанням, здійсненим у належний спосіб і посвідченим відповідно до статті 569 цього Кодексу.

Стаття 648
Відступне

 

 

 

Стаття 648
Відступне

За згодою сторін зобов'язання може бути припинене наданням замість виконання відступного (сплатою грошей, переданням майна тощо). Розмір, строки й порядок надання відступного встановлюються сторонами.

 

 

 

За згодою сторін зобов'язання може бути припинене наданням замість виконання відступного (сплатою грошей, переданням майна тощо). Розмір, строки й порядок надання відступного встановлюються сторонами.

Стаття 649
Припинення зобов'язання заліком

 

 

 

Стаття 649
Припинення зобов'язання заліком

Зобов'язання припиняється повністю або в частині заліком зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не вказано чи визначено моментом витребування.

 

 

 

Зобов'язання припиняється повністю або в частині заліком зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не вказано чи визначено моментом витребування.

Для заліку досить заяви однієї сторони.

 

 

 

Для заліку досить заяви однієї сторони.

Стаття 650
Неприпустимість заліку

 

 

 

Стаття 650
Неприпустимість заліку

Не допускається залік вимоги:

 

 

 

Не допускається залік вимоги:

1) якщо на заяву другої сторони до вимоги належить застосувати строк позовної давності, і строк цей сплив;

 

 

 

1) якщо на заяву другої сторони до вимоги належить застосувати строк позовної давності, і строк цей сплив;

2) щодо відшкодування заподіяної життю або здоров'ю фізичної особи шкоди;

 

 

 

2) щодо відшкодування заподіяної життю або здоров'ю фізичної особи шкоди;

3) щодо стягнення аліментів;

 

 

 

3) щодо стягнення аліментів;

4) щодо довічного утримання;

 

 

 

4) щодо довічного утримання;

5) в інших випадках, передбачених законом або договором.

 

 

 

5) в інших випадках, передбачених законом або договором.

Стаття 651
Залік у випадку відступлення вимоги

 

 

 

Стаття 651
Залік у випадку відступлення вимоги

У випадку відступлення вимоги (стаття 624 цього Кодексу) боржник має право зарахувати проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

 

 

 

У випадку відступлення вимоги (стаття 624 цього Кодексу) боржник має право зарахувати проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

Залік здійснюється, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником повідомлення щодо відступлення вимоги, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не зазначено чи визначено моментом витребування.

 

 

 

Залік здійснюється, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником повідомлення щодо відступлення вимоги, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не зазначено чи визначено моментом витребування.

Стаття 652
Припинення зобов'язання угодою сторін

 

 

 

Стаття 652
Припинення зобов'язання угодою сторін

1. Зобов'язання припиняється угодою сторін.

 

 

 

1. Зобов'язання припиняється угодою сторін.

2. Зобов'язання припиняється угодою сторін щодо заміни первісного зобов'язання, що існувало між ними, іншим зобов'язанням між тими самими сторонами, у тому числі щодо заміни предмета або способу виконання (новація).

 

 

 

2. Зобов'язання припиняється угодою сторін щодо заміни первісного зобов'язання, що існувало між ними, іншим зобов'язанням між тими самими сторонами, у тому числі щодо заміни предмета або способу виконання (новація).

3. Новація не допускається щодо аліментних зобов'язань, зобов'язань стосовно відшкодування, заподіяної життю або здоров'ю фізичної особи шкоди, в інших випадках, передбачених законом.

 

 

 

3. Новація не допускається щодо аліментних зобов'язань, зобов'язань стосовно відшкодування, заподіяної життю або здоров'ю фізичної особи шкоди, в інших випадках, передбачених законом.

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісними, якщо інше не передбачено порозумінням сторін, і в інших випадках, передбачених законом.

 

 

 

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісними, якщо інше не передбачено порозумінням сторін, і в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 653
Прощення боргу

 

 

 

Стаття 653
Прощення боргу

Зобов'язання припиняється звільненням кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав інших осіб щодо майна кредитора.

 

 

 

Зобов'язання припиняється звільненням кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав інших осіб щодо майна кредитора.

Стаття 654
Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі

 

 

 

Стаття 654
Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі

Зобов'язання припиняється поєднанням кредитора і боржника в одній особі.

 

 

 

Зобов'язання припиняється поєднанням кредитора і боржника в одній особі.

Якщо надалі це поєднання припиняється, зобов'язання виникає знову.

 

 

 

Якщо надалі це поєднання припиняється, зобов'язання виникає знову.

Стаття 655
Припинення зобов'язання неможливістю виконання

 

 

 

Стаття 655
Припинення зобов'язання неможливістю виконання

1. Зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона спричинена обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

 

 

 

1. Зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона спричинена обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

2. У разі неможливості виконання боржником зобов'язання, спричиненої винними діями кредитора, останній не має права вимагати повернення виконаного ним за зобов'язанням.

 

 

 

2. У разі неможливості виконання боржником зобов'язання, спричиненої винними діями кредитора, останній не має права вимагати повернення виконаного ним за зобов'язанням.

Стаття 656
Припинення зобов'язання смертю фізичної особи

 

 

 

Стаття 656
Припинення зобов'язання смертю фізичної особи

1. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути здійснене без особистої участі боржника або в інший спосіб нерозривно пов'язане з особою боржника.

 

 

 

1. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути здійснене без особистої участі боржника або в інший спосіб нерозривно пов'язане з особою боржника.

2. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для кредитора або в інший спосіб нерозривно пов'язане з особою кредитора.

 

 

 

2. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для кредитора або в інший спосіб нерозривно пов'язане з особою кредитора.

Стаття 657
Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи

 

 

 

Стаття 657
Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (за зобов'язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичної особи тощо).

 

 

 

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (за зобов'язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичної особи тощо).

Розділ ІІІ
Окремі види зобов'язань

 

 

 

Розділ ІІІ
Окремі види зобов'язань

Підрозділ 1
Договірні зобов'язання

 

 

 

Підрозділ 1
Договірні зобов'язання

Глава 53
Купівля-продаж

 

 

 

Глава 53
Купівля-продаж

§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж

 

 

 

§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж

Стаття 686
Договір купівлі-продажу

 

 

 

Стаття 686
Договір купівлі-продажу

1. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

 

 

 

1. За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Під терміном "майно" розуміється й підприємство як цілісний майновий комплекс.

515

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Частину другу пункту 1 статті 686 виключити

Враховано

 

2. Договір може бути укладений на купівлю-продаж як товару, що наявний у продавця на момент укладення договору, так і товару, що буде створений або придбаний продавцем у майбутньому, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає з характеру товару.

 

 

 

2. Договір може бути укладений на купівлю-продаж як товару, що наявний у продавця на момент укладення договору, так і товару, що буде створений або придбаний продавцем у майбутньому, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає з характеру товару.

3. Договір купівлі-продажу майнових прав підпорядковується загальним правилам про договори купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

 

 

 

3. Договір купівлі-продажу майнових прав підпорядковується загальним правилам про договори купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

4. Предметом купівлі-продажу може бути також право вимоги, якщо воно не має строго особистого характеру. При продажу права вимоги застосовуються правила про відступлення вимоги (статті 624), якщо інше не випливає з цього Кодексу, закону, інших правових актів або договору.

516

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

В пункті 4 статті 686 слово "строго" замінити словом "суворо"

Враховано

4. Предметом купівлі-продажу може бути також право вимоги, якщо воно не має суворо особистого характеру. При продажу права вимоги застосовуються правила про відступлення вимоги (статті 624), якщо інше не випливає з цього Кодексу, закону, інших правових актів або договору.

5. При купівлі-продажу на біржах, аукціонах, конкурсах, з публічних торгів, купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не суперечить цьому Кодексу, закону, іншим правовим актам про ці види договорів купівлі-продажу, договорам, що укладаються, або не випливає із суті договору.

517

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Пункт 5 статті 686 викласти в такій редакції:

"5. При купівлі-продажу на біржах, аукціонах, конкурсах, з публічних торгів, купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено законом чи іншими нормативно-правовими актами про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.".

Враховано

5. При купівлі-продажу на біржах, аукціонах, конкурсах, з публічних торгів, купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено законом чи іншими нормативно-правовими актами про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Стаття 687
Право продажу товару

 

 

 

Стаття 687
Право продажу товару

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, передбачених законом або іншими правовими актами, належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише в тих випадках, коли згідно зі статтею 388 цього Кодексу власник не має права зажадати від нього товар.

 

 

 

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, передбачених законом або іншими правовими актами, належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише в тих випадках, коли згідно зі статтею 388 цього Кодексу власник не має права зажадати від нього товар.

Стаття 688
Форма окремих видів договорів купівлі-продажу та їх державна реєстрація

 

 

 

Стаття 688
Форма окремих видів договорів купівлі-продажу та їх державна реєстрація

1. Договори купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних майнових комплексів, житлових будинків (квартир) та інших об'єктів нерухомого майна мають бути нотаріально посвідчені. Зазначені договори купівлі-продажу, крім того, підлягають реєстрації у відповідних органах державної влади відповідно до статті 201 цього Кодексу. Законами та іншими правовими актами можуть бути передбачені й інші випадки нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

 

 

 

1. Договори купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних майнових комплексів, житлових будинків (квартир) та інших об'єктів нерухомого майна мають бути нотаріально посвідчені. Зазначені договори купівлі-продажу, крім того, підлягають реєстрації у відповідних органах державної влади відповідно до статті 201 цього Кодексу. Законами та іншими правовими актами можуть бути передбачені й інші випадки нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

2. Законами або іншими правовими актами можуть передбачатися особливості окремих видів купівлі-продажу (біржової, аукціонної торгівлі, з публічних торгів, підприємств, земельних ділянок тощо).

 

 

 

2. Законами або іншими правовими актами можуть передбачатися особливості окремих видів купівлі-продажу (біржової, аукціонної торгівлі, з публічних торгів, підприємств, земельних ділянок тощо).

Стаття 689
Обов'язки продавця щодо передання товару

 

 

 

Стаття 689
Обов'язки продавця щодо передання товару

1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, передбачений договором.

 

 

 

1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, передбачений договором.

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, продавець повинен одночасно з переданням товару передати покупцеві його приналежності, а також документи, що до нього відносяться (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені законом, іншими правовими актами або договором.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, продавець повинен одночасно з переданням товару передати покупцеві його приналежності, а також документи, що до нього відносяться (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені законом, іншими правовими актами або договором.

Стаття 690
Обов'язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар, що продається

 

 

 

Стаття 690
Обов'язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар, що продається

При укладенні договору продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, довічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зниження ціни або розірвання договору і відшкодування збитків, крім випадків, коли буде доведено, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб.

 

 

 

При укладенні договору продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, довічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зниження ціни або розірвання договору і відшкодування збитків, крім випадків, коли буде доведено, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб.

Стаття 691
Обов'язки покупця і продавця у разі вчинення позову про відібрання товару

 

 

 

Стаття 691
Обов'язки покупця і продавця у разі вчинення позову про відібрання товару

1. Якщо третя особа за підставами, що виникли до продажу товару, вчинить до покупця позов про відібрання товару, покупець повинен притягти продавця до участі у справі, а продавець повинен вступити в цю справу на боці покупця.

 

 

 

1. Якщо третя особа за підставами, що виникли до продажу товару, вчинить до покупця позов про відібрання товару, покупець повинен притягти продавця до участі у справі, а продавець повинен вступити в цю справу на боці покупця.

2. Непритягнення покупцем продавця до участі у справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару в покупця.

 

 

 

2. Непритягнення покупцем продавця до участі у справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару в покупця.

3. Продавець, що був притягнений покупцем до участі у справі, але не взяв у ній участі, позбавляється права доводити неправильність ведення справи покупцем.

 

 

 

3. Продавець, що був притягнений покупцем до участі у справі, але не взяв у ній участі, позбавляється права доводити неправильність ведення справи покупцем.

Стаття 692
Відповідальність продавця у разі відсудження товару в покупця

 

 

 

Стаття 692
Відповідальність продавця у разі відсудження товару в покупця

1. При вилученні товару в покупця третіми особами за підставами, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві зазначені ним збитки, крім випадків, коли покупець знав або повинен був знати про наявність цих підстав.

 

 

 

1. При вилученні товару в покупця третіми особами за підставами, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві зазначені ним збитки, крім випадків, коли покупець знав або повинен був знати про наявність цих підстав.

2. Угода сторін про звільнення продавця від відповідальності або про її обмеження у разі витребування товару в покупця третіми особами є недійсною.

 

 

 

2. Угода сторін про звільнення продавця від відповідальності або про її обмеження у разі витребування товару в покупця третіми особами є недійсною.

Стаття 693
Наслідки відмови продавця передати товар

 

 

 

Стаття 693
Наслідки відмови продавця передати товар

1. Якщо продавець відмовляється передати індивідуально-визначену річ, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги, передбачені статтею 637 цього Кодексу.

 

 

 

1. Якщо продавець відмовляється передати індивідуально-визначену річ, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги, передбачені статтею 637 цього Кодексу.

2. У разі відмови продавця передати покупцеві проданий товар покупець має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

 

 

 

2. У разі відмови продавця передати покупцеві проданий товар покупець має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Стаття 694
Наслідки невиконання обов'язку передати приналежності та документи, що відносяться до товару

 

 

 

Стаття 694
Наслідки невиконання обов'язку передати приналежності та документи, що відносяться до товару

1. Якщо продавець не передає або відмовляється передати покупцеві приналежності та документи, що відносяться до товару і підлягають переданню відповідно до закону, інших правових актів або договору (п. 2 статті 689 цього Кодексу), покупець може призначити йому розумний строк для їх передання.

 

 

 

1. Якщо продавець не передає або відмовляється передати покупцеві приналежності та документи, що відносяться до товару і підлягають переданню відповідно до закону, інших правових актів або договору (п. 2 статті 689 цього Кодексу), покупець може призначити йому розумний строк для їх передання.

2. У разі якщо приналежності або документи, що відносяться до товару, не передані продавцем у зазначений строк, покупець має право відмовитися від прийняття товару, якщо інше не передбачено договором.

518

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

В пункті 2 статті 694 після слова "товару" додати слова "і вимагати відшкодування завданих йому збитків"

Враховано

2. У разі якщо приналежності або документи, що відносяться до товару, не передані продавцем у зазначений строк, покупець має право відмовитися від прийняття товару і вимагати відшкодування завданих йому збитків, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 695
Строк виконання обов'язку передати товар

 

 

 

Стаття 695
Строк виконання обов'язку передати товар

1. Строк виконання продавцем обов'язку передати товар покупцеві визначається договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до правил, передбачених статтею 555 цього Кодексу.

 

 

 

1. Строк виконання продавцем обов'язку передати товар покупцеві визначається договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до правил, передбачених статтею 555 цього Кодексу.

2. Договір купівлі-продажу визнається укладеним з умовою про його виконання до чітко визначеного терміну, якщо з договору ясно випливає, що при недодержанні цього терміну покупець втрачає інтерес до виконання договору.

 

 

 

2. Договір купівлі-продажу визнається укладеним з умовою про його виконання до чітко визначеного терміну, якщо з договору ясно випливає, що при недодержанні цього терміну покупець втрачає інтерес до виконання договору.

Продавець не має права виконувати такий договір до настання або після спливу зазначеного в ньому строку без згоди покупця і в тому разі, якщо покупець не відмовився від виконання договору.

 

 

 

Продавець не має права виконувати такий договір до настання або після спливу зазначеного в ньому строку без згоди покупця і в тому разі, якщо покупець не відмовився від виконання договору.

Стаття 696
Момент виконання обов'язку продавця передати товар

 

 

 

Стаття 696
Момент виконання обов'язку продавця передати товар

1. Оскільки інше не передбачено договором, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

 

 

 

1. Оскільки інше не передбачено договором, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві або зазначеній ним особі, якщо договором передбачений обов'язок продавця щодо доставки товару;

 

 

 

1) вручення товару покупцеві або зазначеній ним особі, якщо договором передбачений обов'язок продавця щодо доставки товару;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві в місці знаходження товару.

 

 

 

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві в місці знаходження товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця або зазначеної ним особи, якщо він чітко ідентифікований для цілей цього договору шляхом маркування, повідомлення, надісланого покупцеві, або іншим чином.

 

 

 

Товар вважається наданим у розпорядження покупця або зазначеної ним особи, якщо він чітко ідентифікований для цілей цього договору шляхом маркування, повідомлення, надісланого покупцеві, або іншим чином.

2. У випадках коли з договору не випливає обов'язок продавця щодо доставки товару або передання товару у місці його знаходження, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві, якщо договором не передбачено інше.

 

 

 

2. У випадках коли з договору не випливає обов'язок продавця щодо доставки товару або передання товару у місці його знаходження, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві, якщо договором не передбачено інше.

Стаття 697
Обов'язок продавця щодо зберігання проданого майна

 

 

 

Стаття 697
Обов'язок продавця щодо зберігання проданого майна

Коли право власності переходить до покупця раніше від передання майна, продавець зобов'язаний до передання зберігати майно, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не передбачено угодою сторін.

 

 

 

Коли право власності переходить до покупця раніше від передання майна, продавець зобов'язаний до передання зберігати майно, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Стаття 698
Перехід ризику випадкового знищення або пошкодження товару

 

 

 

Стаття 698
Перехід ризику випадкового знищення або пошкодження товару

1. Якщо інше не передбачено договором, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту, коли відповідно до закону, іншого правового акта або договору продавець вважається таким, що виконав свій обов'язок щодо передання товару покупцеві.

 

 

 

1. Якщо інше не передбачено договором, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту, коли відповідно до закону, іншого правового акта або договору продавець вважається таким, що виконав свій обов'язок щодо передання товару покупцеві.

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його перебування в дорозі, переходить на покупця з моменту укладення договору, якщо інше не передбачено угодою сторін або звичаями ділового обороту.

 

 

 

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його перебування в дорозі, переходить на покупця з моменту укладення договору, якщо інше не передбачено угодою сторін або звичаями ділового обороту.

3. Умова договору про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

 

 

 

3. Умова договору про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

Стаття 699
Кількість товарів

 

 

 

Стаття 699
Кількість товарів

1. Кількість товарів, що підлягають переданню покупцеві, передбачається договором у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

 

 

 

1. Кількість товарів, що підлягають переданню покупцеві, передбачається договором у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

2. Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку її визначення.

 

 

 

2. Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку її визначення.

Стаття 700
Наслідки порушення умови договору щодо кількості

 

 

 

Стаття 700
Наслідки порушення умови договору щодо кількості

1. У разі якщо на порушення умов договору продавець передав покупцеві меншу кількість товарів, ніж це визначено договором, покупець має право, якщо інше не передбачено договором, або зажадати передання кількості товарів, якої не вистачає, або відмовитися від переданих товарів та їх оплати, а якщо вони оплачені, - зажадати повернення сплаченої за них грошової суми. Законом або договором може бути передбачена неустойка за передання товару в меншій кількості, ніж це визначено договором.

 

 

 

1. У разі якщо на порушення умов договору продавець передав покупцеві меншу кількість товарів, ніж це визначено договором, покупець має право, якщо інше не передбачено договором, або зажадати передання кількості товарів, якої не вистачає, або відмовитися від переданих товарів та їх оплати, а якщо вони оплачені, - зажадати повернення сплаченої за них грошової суми. Законом або договором може бути передбачена неустойка за передання товару в меншій кількості, ніж це визначено договором.

2. Якщо продавець передав покупцеві товари в кількості, що перевищує зазначену в договорі, покупець зобов'язаний сповістити про це продавця в порядку, передбаченому п. 1 статті 718 цього Кодексу. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться відповідними товарами, покупець має право, оскільки інше не передбачено договором, прийняти всю кількість товарів.

519

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Пункт 2 статті 700 доповнити реченням "Законом або договором може бути передбачена неустойка за передання товару в більшій кількості, ніж це визначено договором."

Враховано

2. Якщо продавець передав покупцеві товари в кількості, що перевищує зазначену в договорі, покупець зобов'язаний сповістити про це продавця в порядку, передбаченому п. 1 статті 718 цього Кодексу. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться відповідними товарами, покупець має право, оскільки інше не передбачено договором, прийняти всю кількість товарів. Законом або договором може бути передбачена неустойка за передання товару в більшій кількості, ніж це визначено договором.

3. У разі прийняття покупцем товарів у кількості, що перевищує зазначену в договорі, відповідні товари оплачуються за ціною, обумовленою договором, якщо інша ціна не визначена угодою сторін.

 

 

 

3. У разі прийняття покупцем товарів у кількості, що перевищує зазначену в договорі, відповідні товари оплачуються за ціною, обумовленою договором, якщо інша ціна не визначена угодою сторін.

Стаття 701
Асортимент товарів

 

 

 

Стаття 701
Асортимент товарів

1. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягають товари у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товари в асортименті, погодженому сторонами.

 

 

 

1. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягають товари у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товари в асортименті, погодженому сторонами.

2. Якщо асортимент у договорі не визначено або не встановлено у порядку, передбаченому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товари мають бути передані покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товари в асортименті, виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від виконання договору.

 

 

 

2. Якщо асортимент у договорі не визначено або не встановлено у порядку, передбаченому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товари мають бути передані покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товари в асортименті, виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від виконання договору.

Стаття 702
Наслідки порушення умови договору щодо асортименту

 

 

 

Стаття 702
Наслідки порушення умови договору щодо асортименту

1. При переданні продавцем передбачених договором товарів в асортименті, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від їх прийняття та оплати, а якщо вони вже оплачені, - зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

 

 

 

1. При переданні продавцем передбачених договором товарів в асортименті, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від їх прийняття та оплати, а якщо вони вже оплачені, - зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

2. Якщо продавець передав покупцеві поряд з товарами, асортимент яких відповідає договору, товари з порушенням умов договору щодо асортименту, покупець має право на свій вибір:

 

 

 

2. Якщо продавець передав покупцеві поряд з товарами, асортимент яких відповідає договору, товари з порушенням умов договору щодо асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти товари, що відповідають умовам договору щодо асортименту, і відмовитися від решти товарів;

 

 

 

1) прийняти товари, що відповідають умовам договору щодо асортименту, і відмовитися від решти товарів;

2) відмовитися від усіх переданих товарів;

 

 

 

2) відмовитися від усіх переданих товарів;

3) зажадати заміни товарів, що не відповідають умовам договору про асортимент, товарами в асортименті, який передбачений договором;

 

 

 

3) зажадати заміни товарів, що не відповідають умовам договору про асортимент, товарами в асортименті, який передбачений договором;

4) прийняти всі передані товари.

 

 

 

4) прийняти всі передані товари.

3. У разі відмови від товарів, асортимент яких не відповідає умовам договору, або пред'явлення вимоги про заміну товарів, що не відповідають умовам договору щодо асортименту, покупець має також право відмовитися від оплати цих товарів, а якщо вони вже оплачені, зажадати повернення сплаченої суми.

 

 

 

3. У разі відмови від товарів, асортимент яких не відповідає умовам договору, або пред'явлення вимоги про заміну товарів, що не відповідають умовам договору щодо асортименту, покупець має також право відмовитися від оплати цих товарів, а якщо вони вже оплачені, зажадати повернення сплаченої суми.

4. Товари, які не відповідають умовам договору щодо асортименту, вважаються прийнятими, якщо покупець у розумний строк після їх одержання не повідомив продавця про свою відмову від товарів.

 

 

 

4. Товари, які не відповідають умовам договору щодо асортименту, вважаються прийнятими, якщо покупець у розумний строк після їх одержання не повідомив продавця про свою відмову від товарів.

5. Якщо покупець не відмовився від товарів, асортимент яких не відповідає договору, він зобов'язаний оплатити їх за ціною, погодженою з продавцем. У разі якщо продавцем не вжито необхідних заходів для погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товари за ціною, яка на момент укладення договору за порівнюваних обставин звичайно застосовувалася щодо аналогічних товарів.

 

 

 

5. Якщо покупець не відмовився від товарів, асортимент яких не відповідає договору, він зобов'язаний оплатити їх за ціною, погодженою з продавцем. У разі якщо продавцем не вжито необхідних заходів для погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товари за ціною, яка на момент укладення договору за порівнюваних обставин звичайно застосовувалася щодо аналогічних товарів.

Стаття 703
Якість товару

 

 

 

Стаття 703
Якість товару

1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

 

 

 

1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

2. За відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

 

 

 

2. За відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

 

 

 

Якщо продавець при укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

3. У разі продажу товарів за зразком і (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товари, які відповідають зразку та (або) опису.

 

 

 

3. У разі продажу товарів за зразком і (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товари, які відповідають зразку та (або) опису.

4. Якщо відповідно до встановленого законом порядку передбачено обов'язкові вимоги щодо якості товару, який продається, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов'язковим вимогам.

 

 

 

4. Якщо відповідно до встановленого законом порядку передбачено обов'язкові вимоги щодо якості товару, який продається, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов'язковим вимогам.

За угодою між продавцем і покупцем може бути переданий товар, який відповідає підвищеним вимогам щодо якості порівняно з обов'язковими вимогами, встановленими в передбаченому законом порядку.

 

 

 

За угодою між продавцем і покупцем може бути переданий товар, який відповідає підвищеним вимогам щодо якості порівняно з обов'язковими вимогами, встановленими в передбаченому законом порядку.

 

520

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Доповнити Кодекс статтею 7031 такого змісту:

"Стаття 7031

Підтвердження відповідності товару вимогам нормативних документів

Враховано

Стаття 7031

Підтвердження відповідності товару вимогам нормативних документів

 

 

1. Відповідність товару вимогам нормативних документів, які встановлюють вимоги до відповідних товарів, іншій інформації про товар, що передається за договором та вводиться в обіг, повинна бути підтверджена шляхом декларування відповідності товару продавцем. Введення товару в обіг без декларації про відповідність забороняється.

 

1. Відповідність товару вимогам нормативних документів, які встановлюють вимоги до відповідних товарів, іншій інформації про товар, що передається за договором та вводиться в обіг, повинна бути підтверджена шляхом декларування відповідності товару продавцем. Введення товару в обіг без декларації про відповідність забороняється.

 

 

2. До окремих видів товарів, крім декларування відповідності, застосовується процедура сертифікації товарів органом з сертифікації, акредитованим та уповноваженим на це в установленому порядку.

 

2. До окремих видів товарів, крім декларування відповідності, застосовується процедура сертифікації товарів органом з сертифікації, акредитованим та уповноваженим на це в установленому порядку.

 

 

3. Поорядок підтвердження достовірності декларації про відповідність сертифікатом відповідності щодо окремих видів товарів, форма декларації про відповідність, порядок її заповнення і реєстрації затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

3. Поорядок підтвердження достовірності декларації про відповідність сертифікатом відповідності щодо окремих видів товарів, форма декларації про відповідність, порядок її заповнення і реєстрації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 704
Гарантії якості

 

 

 

Стаття 704
Гарантії якості

1. Товари, які продавець зобов'язаний передати покупцеві, мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 703 цього Кодексу, в момент їх передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим вимогам не передбачений договором, і в межах розумного строку мають бути придатними для мети, з якою товари такого роду звичайно використовуються.

 

 

 

1. Товари, які продавець зобов'язаний передати покупцеві, мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 703 цього Кодексу, в момент їх передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим вимогам не передбачений договором, і в межах розумного строку мають бути придатними для мети, з якою товари такого роду звичайно використовуються.

2. У разі якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 703 цього Кодексу, протягом певного періоду часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку).

521

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

В пункті 2 статті 704 слова "статтею 703" замінити словами "статтями 703 і 7031"

Враховано

2. У разі якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 703 і 7031 цього Кодексу, протягом певного періоду часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку).

3. Гарантія якості товару поширюється і на всі комплектуючі вироби, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

3. Гарантія якості товару поширюється і на всі комплектуючі вироби, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 705
Обчислення гарантійного строку

 

 

 

Стаття 705
Обчислення гарантійного строку

1. Гарантійний строк починає спливати з моменту передання товарів покупцеві (стаття 695 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

1. Гарантійний строк починає спливати з моменту передання товарів покупцеві (стаття 695 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором.

2. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, щодо якого договором встановлено гарантійний строк, за обставин, що залежать від продавця, гарантійний строк не спливає до усунення відповідних обставин продавцем.

 

 

 

2. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, щодо якого договором встановлено гарантійний строк, за обставин, що залежать від продавця, гарантійний строк не спливає до усунення відповідних обставин продавцем.

Якщо інше не передбачено договором, гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови повідомлення продавця про недоліки товару в порядку, встановленому статтею 555 цього Кодексу.

 

 

 

Якщо інше не передбачено договором, гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови повідомлення продавця про недоліки товару в порядку, встановленому статтею 555 цього Кодексу.

3. Якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу, гарантійний строк на комплектуючий виріб вважається таким, що дорівнює гарантійному строку на основний виріб, і починає спливати одночасно з гарантійним строком на основний виріб.

 

 

 

3. Якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу, гарантійний строк на комплектуючий виріб вважається таким, що дорівнює гарантійному строку на основний виріб, і починає спливати одночасно з гарантійним строком на основний виріб.

4. При заміні товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору, гарантійний строк на нього починає спливати заново.

 

 

 

4. При заміні товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору, гарантійний строк на нього починає спливати заново.

Стаття 706
Строк придатності товару

 

 

 

Стаття 706
Строк придатності товару

1. Законом, іншими правовими актами, державними стандартами або іншими обов'язковими правилами може бути визначений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

 

 

 

1. Законом, іншими правовими актами, державними стандартами або іншими обов'язковими правилами може бути визначений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

2. Товар, на який встановлено строк придатності, продавець повинен передати покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу строку придатності.

 

 

 

2. Товар, на який встановлено строк придатності, продавець повинен передати покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу строку придатності.

Стаття 707
Обчислення строку придатності товару

 

 

 

Стаття 707
Обчислення строку придатності товару

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

 

 

 

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Стаття 708
Наслідки передання товару неналежної якості

 

 

 

Стаття 708
Наслідки передання товару неналежної якості

1. Якщо недоліки товару не були застережені продавцем, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право на свій вибір зажадати від продавця:

 

 

 

1. Якщо недоліки товару не були застережені продавцем, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право на свій вибір зажадати від продавця:

1) співмірного зменшення купівельної ціни;

 

 

 

1) співмірного зменшення купівельної ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

 

 

 

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків товару.

 

 

 

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право на свій вибір:

 

 

 

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право на свій вибір:

1) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

 

 

 

1) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) зажадати заміни товару неналежної якості на товар, що відповідає умовам договору.

 

 

 

2) зажадати заміни товару неналежної якості на товар, що відповідає умовам договору.

3. У всіх зазначених випадках покупець має право на відшкодування зазнаних ним збитків.

 

 

 

3. У всіх зазначених випадках покупець має право на відшкодування зазнаних ним збитків.

4. У разі якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача.

 

 

 

4. У разі якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача.

5. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються, якщо цим Кодексом або іншим законом не встановлено інше.

 

 

 

5. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються, якщо цим Кодексом або іншим законом не встановлено інше.

Стаття 709
Недоліки товару, за які відповідає продавець

 

 

 

Стаття 709
Недоліки товару, за які відповідає продавець

1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання його покупцеві або з причин, які виникли до цього моменту.

 

 

 

1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання його покупцеві або з причин, які виникли до цього моменту.

2. Щодо товару, на який продавцем надані гарантії якості, продавець відповідає за недоліки товару, якщо не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування товаром чи його зберігання, дій третіх осіб або непереборної сили.

 

 

 

2. Щодо товару, на який продавцем надані гарантії якості, продавець відповідає за недоліки товару, якщо не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування товаром чи його зберігання, дій третіх осіб або непереборної сили.

Стаття 710
Строки виявлення недоліків і пред'явлення вимог у зв'язку з недоліками проданого товару

 

 

 

Стаття 710
Строки виявлення недоліків і пред'явлення вимог у зв'язку з недоліками проданого товару

1. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, покупець має право пред'явити вимоги, пов'язані з недоліками товарів, за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею.

 

 

 

1. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, покупець має право пред'явити вимоги, пов'язані з недоліками товарів, за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею.

2. У разі якщо на товари не встановлено гарантійного строку або строку придатності, вимоги, пов'язані з недоліками, можуть бути пред'явлені покупцем за умови, що недоліки в проданому товарі були виявлені в розумний строк, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна (будинків, квартир, споруд, земельних ділянок тощо) - не пізніше ніж через три роки з дня передання товару покупцеві, якщо триваліші строки не встановлені законом або договором.

 

 

 

2. У разі якщо на товари не встановлено гарантійного строку або строку придатності, вимоги, пов'язані з недоліками, можуть бути пред'явлені покупцем за умови, що недоліки в проданому товарі були виявлені в розумний строк, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна (будинків, квартир, споруд, земельних ділянок тощо) - не пізніше ніж через три роки з дня передання товару покупцеві, якщо триваліші строки не встановлені законом або договором.

3. У разі якщо неможливо встановити день передання нерухомого майна або якщо нерухоме майно перебувало у володінні покупця до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.

 

 

 

3. У разі якщо неможливо встановити день передання нерухомого майна або якщо нерухоме майно перебувало у володінні покупця до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.

Строк для виявлення недоліків товару, що підлягає перевезенню або відправленню поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці його призначення.

 

 

 

Строк для виявлення недоліків товару, що підлягає перевезенню або відправленню поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці його призначення.

4. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право заявити вимоги, пов'язані з недоліками товару, при виявленні їх протягом гарантійного строку.

 

 

 

4. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право заявити вимоги, пов'язані з недоліками товару, при виявленні їх протягом гарантійного строку.

У разі якщо на комплектуючі вироби в договорі встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимоги про недоліки комплектуючого виробу при їх виявленні протягом гарантійного строку на основний виріб.

 

 

 

У разі якщо на комплектуючі вироби в договорі встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимоги про недоліки комплектуючого виробу при їх виявленні протягом гарантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб у договорі встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимоги про недоліки товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

 

 

 

Якщо на комплектуючий виріб у договорі встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред'явити вимоги про недоліки товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

5. Щодо товару, на який встановлено строк придатності, покупець має право пред'явити вимоги про недоліки, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

 

 

 

5. Щодо товару, на який встановлено строк придатності, покупець має право пред'явити вимоги про недоліки, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

6. Якщо недоліки товару виявлені покупцем за межами гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки виникли до передання йому товару або з причин, які виникли до цього моменту.

 

 

 

6. Якщо недоліки товару виявлені покупцем за межами гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки виникли до передання йому товару або з причин, які виникли до цього моменту.

Стаття 711
Позовна давність у зв'язку з недоліками проданого товару

 

 

 

Стаття 711
Позовна давність у зв'язку з недоліками проданого товару

Позовна давність для вимог, пов'язаних із недоліками проданого товару, встановлюється в один рік, що обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, зазначених у статті 710 цього Кодексу, а якщо на товари встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня їх виявлення протягом гарантійного строку (строку придатності).

 

 

 

Позовна давність для вимог, пов'язаних із недоліками проданого товару, встановлюється в один рік, що обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, зазначених у статті 710 цього Кодексу, а якщо на товари встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня їх виявлення протягом гарантійного строку (строку придатності).

Стаття 712
Комплектність товару

 

 

 

Стаття 712
Комплектність товару

1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умовам договору про комплектність.

 

 

 

1. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умовам договору про комплектність.

2. У разі якщо договором не передбачена комплектність товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

 

 

 

2. У разі якщо договором не передбачена комплектність товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

Стаття 713
Комплект товарів

 

 

 

Стаття 713
Комплект товарів

1. Якщо договором передбачено обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товарів у комплекті (комплект товарів), зобов'язання вважається виконаним з моменту передання усіх товарів, включених до комплекту.

 

 

 

1. Якщо договором передбачено обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товарів у комплекті (комплект товарів), зобов'язання вважається виконаним з моменту передання усіх товарів, включених до комплекту.

2. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання, продавець зобов'язаний передати всі товари, які входять у комплект, одночасно.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання, продавець зобов'язаний передати всі товари, які входять у комплект, одночасно.

Стаття 714
Наслідки передання некомплектних товарів

 

 

 

Стаття 714
Наслідки передання некомплектних товарів

1. У разі передання некомплектних товарів покупець має право на свій вибір зажадати від продавця:

 

 

 

1. У разі передання некомплектних товарів покупець має право на свій вибір зажадати від продавця:

1) домірного зменшення купівельної ціни;

 

 

 

1) домірного зменшення купівельної ціни;

2) доукомплектування товарів у розумний строк.

 

 

 

2) доукомплектування товарів у розумний строк.

2. Якщо продавець у розумний строк не виконав вимоги покупця про доукомплектування товарів, покупець має право на свій вибір:

 

 

 

2. Якщо продавець у розумний строк не виконав вимоги покупця про доукомплектування товарів, покупець має право на свій вибір:

1) зажадати заміни некомплектних товарів на комплектні;

 

 

 

1) зажадати заміни некомплектних товарів на комплектні;

2) відмовитися від виконання договору і зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

 

 

 

2) відмовитися від виконання договору і зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

3. Наслідки, передбачені пп. 1, 2 цієї статті, застосовуються і в разі порушення продавцем обов'язку передати покупцеві комплект товарів (стаття 713 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання.

 

 

 

3. Наслідки, передбачені пп. 1, 2 цієї статті, застосовуються і в разі порушення продавцем обов'язку передати покупцеві комплект товарів (стаття 713 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання.

Стаття 715
Тара та упаковка

 

 

 

Стаття 715
Тара та упаковка

1. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в тарі та (або) упаковці, крім товарів, які за своїм характером не потребують затарювання та (або) упакування.

 

 

 

1. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов'язання, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в тарі та (або) упаковці, крім товарів, які за своїм характером не потребують затарювання та (або) упакування.

2. Якщо договором не передбачено вимог щодо тари та упаковки, то товар слід затарювати та (або) упаковувати звичайним для такого товару способом, а за відсутності такого - способом, який забезпечує схоронність товарів цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування.

 

 

 

2. Якщо договором не передбачено вимог щодо тари та упаковки, то товар слід затарювати та (або) упаковувати звичайним для такого товару способом, а за відсутності такого - способом, який забезпечує схоронність товарів цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування.

3. Якщо у встановленому законом порядку передбачено обов'язкові вимоги щодо тари та (або) упаковки, то продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) упаковці, які відповідають цим обов'язковим вимогам.

 

 

 

3. Якщо у встановленому законом порядку передбачено обов'язкові вимоги щодо тари та (або) упаковки, то продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) упаковці, які відповідають цим обов'язковим вимогам.

Стаття 716
Наслідки передання товару без тари та (або) упаковки або в
неналежній тарі та (або) упаковці

 

 

 

Стаття 716
Наслідки передання товару без тари та (або) упаковки або в
неналежній тарі та (або) упаковці

У разі якщо товар, що підлягає затарюванню та (або) упаковці, передається покупцеві без тари та (або) упаковки чи в неналежній тарі та (або) упаковці, покупець має право зажадати від продавця належного затарювання та (або) упакування товару або заміни неналежної тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов'язання або характеру товару.

 

 

 

У разі якщо товар, що підлягає затарюванню та (або) упаковці, передається покупцеві без тари та (або) упаковки чи в неналежній тарі та (або) упаковці, покупець має право зажадати від продавця належного затарювання та (або) упакування товару або заміни неналежної тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов'язання або характеру товару.

Замість заявлення до продавця зазначених вимог покупець має право пред'явити до нього також інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 708 цього Кодексу).

 

 

 

Замість заявлення до продавця зазначених вимог покупець має право пред'явити до нього також інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 708 цього Кодексу).

Стаття 717
Перевірка додержання продавцем умов договору

 

 

 

Стаття 717
Перевірка додержання продавцем умов договору

1. Якщо законом, іншими правовими актами або договором передбачено перевірку додержання продавцем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів та інших умов, така перевірка має здійснюватися покупцем відповідно до встановлених ними вимог.

 

 

 

1. Якщо законом, іншими правовими актами або договором передбачено перевірку додержання продавцем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів та інших умов, така перевірка має здійснюватися покупцем відповідно до встановлених ними вимог.

У випадках коли державними стандартами, іншими нормативними актами із стандартизації передбачено обов'язкові вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів, порядок перевірки, що визначається договором, має відповідати цим обов'язковим вимогам.

 

 

 

У випадках коли державними стандартами, іншими нормативними актами із стандартизації передбачено обов'язкові вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів, порядок перевірки, що визначається договором, має відповідати цим обов'язковим вимогам.

2. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору не встановлений відповідно до п. 1 цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або умов, що звичайно застосовуються в таких випадках.

 

 

 

2. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору не встановлений відповідно до п. 1 цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або умов, що звичайно застосовуються в таких випадках.

3. Якщо законом, іншими правовими актами, обов'язковими вимогами державних стандартів або договором купівлі-продажу передбачено обов'язок продавця перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару (та) або упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо), продавець на вимогу покупця повинен надати йому докази проведення такої перевірки.

 

 

 

3. Якщо законом, іншими правовими актами, обов'язковими вимогами державних стандартів або договором купівлі-продажу передбачено обов'язок продавця перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару (та) або упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо), продавець на вимогу покупця повинен надати йому докази проведення такої перевірки.

4. Перевірка додержання вимог щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.

 

 

 

4. Перевірка додержання вимог щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.

Стаття 718
Повідомлення продавця про неналежне виконання договору

 

 

 

Стаття 718
Повідомлення продавця про неналежне виконання договору

1. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів у строк, передбачений законом, іншими правовими актами або договором, а якщо такий строк не встановлений, - у розумний строк після того, як порушення відповідної умови договору мало бути виявлене, виходячи з характеру і призначення товарів.

 

 

 

1. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів у строк, передбачений законом, іншими правовими актами або договором, а якщо такий строк не встановлений, - у розумний строк після того, як порушення відповідної умови договору мало бути виявлене, виходячи з характеру і призначення товарів.

2. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право повністю або частково відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо доведе, що це спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця недомірні витрати порівняно з тими, яких він зазнав би, якби був своєчасно повідомлений про порушення умов договору.

 

 

 

2. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право повністю або частково відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо доведе, що це спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця недомірні витрати порівняно з тими, яких він зазнав би, якби був своєчасно повідомлений про порушення умов договору.

3. Якщо продавець знав або повинен був знати про те, що передані покупцеві товари не відповідають умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на положення, передбачені пп. 1, 2 цієї статті.

 

 

 

3. Якщо продавець знав або повинен був знати про те, що передані покупцеві товари не відповідають умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на положення, передбачені пп. 1, 2 цієї статті.

Стаття 719
Обов'язок покупця прийняти товар

 

 

 

Стаття 719
Обов'язок покупця прийняти товар

1. Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або відмовитися від виконання договору.

 

 

 

1. Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або відмовитися від виконання договору.

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, покупець повинен вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання відповідного товару.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, покупець повинен вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання відповідного товару.

Стаття 720
Відповідальне зберігання товару, не прийнятого покупцем

 

 

 

Стаття 720
Відповідальне зберігання товару, не прийнятого покупцем

1. Якщо покупець (одержувач) відповідно до закону, інших правових актів або договору відмовляється від переданого продавцем товару, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару (відповідальне зберігання) і негайно повідомити про це продавця.

 

 

 

1. Якщо покупець (одержувач) відповідно до закону, інших правових актів або договору відмовляється від переданого продавцем товару, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару (відповідальне зберігання) і негайно повідомити про це продавця.

2. Продавець зобов'язаний вивезти товар, прийнятий покупцем (одержувачем) на відповідальне зберігання, або розпорядитися ним у розумний строк.

 

 

 

2. Продавець зобов'язаний вивезти товар, прийнятий покупцем (одержувачем) на відповідальне зберігання, або розпорядитися ним у розумний строк.

Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

 

 

 

Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

3. Необхідні витрати, зазнані покупцем у зв'язку з прийняттям товару на відповідальне зберігання, реалізацією товару або його поверненням продавцеві, підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, виручені від реалізації товару, передаються продавцеві з урахуванням сум, що належать покупцеві.

 

 

 

3. Необхідні витрати, зазнані покупцем у зв'язку з прийняттям товару на відповідальне зберігання, реалізацією товару або його поверненням продавцеві, підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, виручені від реалізації товару, передаються продавцеві з урахуванням сум, що належать покупцеві.

4. У випадках коли покупець на порушення закону, інших правових актів або договору без достатніх підстав не приймає товару або відмовляється його прийняти, продавець має право зажадати від покупця прийняти та оплатити товар або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

 

 

 

4. У випадках коли покупець на порушення закону, інших правових актів або договору без достатніх підстав не приймає товару або відмовляється його прийняти, продавець має право зажадати від покупця прийняти та оплатити товар або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 721
Ціна товару

 

 

 

Стаття 721
Ціна товару

1. Покупець зобов'язаний оплатити товари за ціною, передбаченою договором, або, якщо вона договором не передбачена і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до п. 3 статті 664 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до закону, інших правових актів, договору або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

 

 

 

1. Покупець зобов'язаний оплатити товари за ціною, передбаченою договором, або, якщо вона договором не передбачена і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до п. 3 статті 664 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до закону, інших правових актів, договору або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

2. Якщо ціна встановлена залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

2. Якщо ціна встановлена залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не передбачено договором.

3. Якщо договором передбачено, що ціна на товар підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу перегляду ціни, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент виконання обов'язку щодо передання товару. При простроченні продавцем виконання обов'язку щодо передання товару ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, що передбачений договором, а якщо такий день договором не передбачений,- на день, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

 

 

 

3. Якщо договором передбачено, що ціна на товар підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу перегляду ціни, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент виконання обов'язку щодо передання товару. При простроченні продавцем виконання обов'язку щодо передання товару ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, що передбачений договором, а якщо такий день договором не передбачений,- на день, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

Правила, передбачені цим пунктом, застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом, законами чи іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

 

 

 

Правила, передбачені цим пунктом, застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом, законами чи іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

Стаття 722
Оплата товару

 

 

 

Стаття 722
Оплата товару

1. Якщо з умов договору, закону чи інших правових актів не випливає обов'язок сплатити ціну в певний строк, покупець зобов'язаний сплатити її своєчасно після передання йому продавцем товару або товаророзпорядчих документів на цей товар.

 

 

 

1. Якщо з умов договору, закону чи інших правових актів не випливає обов'язок сплатити ціну в певний строк, покупець зобов'язаний сплатити її своєчасно після передання йому продавцем товару або товаророзпорядчих документів на цей товар.

2. Якщо договором не передбачено розстрочення в оплаті переданого товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві суму в розмірі повної ціни переданого товару.

 

 

 

2. Якщо договором не передбачено розстрочення в оплаті переданого товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві суму в розмірі повної ціни переданого товару.

3. Якщо покупець не оплачує товару, переданого відповідно до умов договору, продавець має право зажадати оплати товару і сплати процентів за користування чужими коштами (стаття 636 цього Кодексу).

 

 

 

3. Якщо покупець не оплачує товару, переданого відповідно до умов договору, продавець має право зажадати оплати товару і сплати процентів за користування чужими коштами (стаття 636 цього Кодексу).

4. Якщо покупець на порушення договору відмовляється прийняти й оплатити товар, продавець на свій вибір має право зажадати оплати товару або відмовитися від виконання договору.

 

 

 

4. Якщо покупець на порушення договору відмовляється прийняти й оплатити товар, продавець на свій вибір має право зажадати оплати товару або відмовитися від виконання договору.

5. У разі якщо продавець відповідно до договору зобов'язаний передати покупцеві, крім неоплачених, й інші товари, він має право зупинити передання цих товарів до повної оплати всіх раніше переданих товарів, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

 

 

 

5. У разі якщо продавець відповідно до договору зобов'язаний передати покупцеві, крім неоплачених, й інші товари, він має право зупинити передання цих товарів до повної оплати всіх раніше переданих товарів, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

Стаття 723
Попередня оплата товарів

 

 

 

Стаття 723
Попередня оплата товарів

1. У разі якщо договором передбачено обов'язок покупця оплатити ціну повністю або частково до передання продавцем товарів (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, - у строк, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

 

 

 

1. У разі якщо договором передбачено обов'язок покупця оплатити ціну повністю або частково до передання продавцем товарів (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, - у строк, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

2. У разі невиконання покупцем передбаченого договором обов'язку щодо попередньої оплати товарів застосовуються правила, передбачені статтею 563 цього Кодексу.

 

 

 

2. У разі невиконання покупцем передбаченого договором обов'язку щодо попередньої оплати товарів застосовуються правила, передбачені статтею 563 цього Кодексу.

3. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не виконує своїх обов'язків щодо передання товарів у встановлений строк, покупець має право зажадати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати за товари, не передані продавцем.

 

 

 

3. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не виконує своїх обов'язків щодо передання товарів у встановлений строк, покупець має право зажадати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати за товари, не передані продавцем.

4. Якщо інше не передбачено договором, на суму попередньої оплати підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 561 цього Кодексу від дня, коли передання товару мало б бути здійснене до дня передання товару покупцеві або повернення йому попередньо сплаченої ним суми. Договором може бути передбачений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати, починаючи від дня одержання цієї суми від покупця.

 

 

 

4. Якщо інше не передбачено договором, на суму попередньої оплати підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 561 цього Кодексу від дня, коли передання товару мало б бути здійснене до дня передання товару покупцеві або повернення йому попередньо сплаченої ним суми. Договором може бути передбачений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати, починаючи від дня одержання цієї суми від покупця.

Стаття 724
Оплата товарів, переданих у кредит

 

 

 

Стаття 724
Оплата товарів, переданих у кредит

1. У разі якщо договором передбачено оплату товарів через певний час після передання їх покупцеві (продаж товарів у кредит), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, - у строк, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

 

 

 

1. У разі якщо договором передбачено оплату товарів через певний час після передання їх покупцеві (продаж товарів у кредит), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, - у строк, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

2. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товарів застосовуються правила, передбачені статтею 693 цього Кодексу.

 

 

 

2. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товарів застосовуються правила, передбачені статтею 693 цього Кодексу.

3. Якщо покупець, який одержав товари, не виконує своїх обов'язків щодо їх оплати, продавець має право зажадати оплати переданих товарів або повернення неоплачених товарів.

 

 

 

3. Якщо покупець, який одержав товари, не виконує своїх обов'язків щодо їх оплати, продавець має право зажадати оплати переданих товарів або повернення неоплачених товарів.

Якщо інше не передбачено договором, у випадках, коли покупець не виконує обов'язку щодо оплати переданих товарів у встановлений договором строк, на прострочену суму підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 561 цього Кодексу від дня, коли товари мали бути оплачені, до дня оплати товарів покупцем.

 

 

 

Якщо інше не передбачено договором, у випадках, коли покупець не виконує обов'язку щодо оплати переданих товарів у встановлений договором строк, на прострочену суму підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 561 цього Кодексу від дня, коли товари мали бути оплачені, до дня оплати товарів покупцем.

4. Договором може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, починаючи від дня передання товарів продавцем.

 

 

 

4. Договором може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, починаючи від дня передання товарів продавцем.

5. Продаж товарів у кредит здійснюється за цінами, що діють на день продажу. Подальша зміна цін на продані в кредит товари не породжує обов'язку здійснити перерозрахунок, якщо інше не передбачено законом.

 

 

 

5. Продаж товарів у кредит здійснюється за цінами, що діють на день продажу. Подальша зміна цін на продані в кредит товари не породжує обов'язку здійснити перерозрахунок, якщо інше не передбачено законом.

6. З моменту передання товару і до його оплати товар, проданий у кредит, визнається таким, що перебуває у заставі в продавця для забезпечення виконання покупцем його обов'язку щодо оплати товару.

 

 

 

6. З моменту передання товару і до його оплати товар, проданий у кредит, визнається таким, що перебуває у заставі в продавця для забезпечення виконання покупцем його обов'язку щодо оплати товару.

Стаття 725
Оплата товару з розстроченням

 

 

 

Стаття 725
Оплата товару з розстроченням

1. Договором про продаж товарів у кредит може бути передбачена оплата товарів з розстроченням платежів.

 

 

 

1. Договором про продаж товарів у кредит може бути передбачена оплата товарів з розстроченням платежів.

Договір про продаж товарів у кредит з умовою про розстрочення платежу вважається укладеним, якщо в ньому поряд з іншими істотними умовами договору купівлі-продажу зазначені ціна, порядок, строки і розміри платежів.

 

 

 

Договір про продаж товарів у кредит з умовою про розстрочення платежу вважається укладеним, якщо в ньому поряд з іншими істотними умовами договору купівлі-продажу зазначені ціна, порядок, строки і розміри платежів.

2. У разі якщо покупець не здійснює у встановлений договором термін чергового платежу за продані з розстроченням і передані йому товари, продавець має право відмовитися від виконання договору і зажадати повернення проданого товару, крім випадків, коли сума платежів, одержаних від покупця, перевищує половину ціни товару, якщо інше не передбачено договором.

522

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

У пункті 2 статті 725 словосполучення: "крім випадків, коли сума платежів, одержаних від покупця, перевищує половину ціни товару, якщо інше не передбачено договором" вилучити.

Враховано

2. У разі якщо покупець не здійснює у встановлений договором термін чергового платежу за продані з розстроченням і передані йому товари, продавець має право відмовитися від виконання договору і зажадати повернення проданого товару.

3. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються правила, передбачені пп. 2, 4, 6 статті 724 цього Кодексу.

 

 

 

3. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються правила, передбачені пп. 2, 4, 6 статті 724 цього Кодексу.

Стаття 726
Страхування товару

 

 

 

Стаття 726
Страхування товару

1. Якщо договором передбачено обов'язок продавця або покупця страхувати товар, але при цьому не визначені умови страхування і мінімальна сума, на яку товар страхується, сума страхового відшкодування, передбачена договором страхування, не може бути меншою від ціни товару.

 

 

 

1. Якщо договором передбачено обов'язок продавця або покупця страхувати товар, але при цьому не визначені умови страхування і мінімальна сума, на яку товар страхується, сума страхового відшкодування, передбачена договором страхування, не може бути меншою від ціни товару.

2. У випадках коли сторона, що зобов'язана страхувати товар, не здійснює страхування відповідно до умов договору, друга сторона має право застрахувати товар і зажадати від зобов'язаної сторони відшкодування витрат на страхування або відмовитися від виконання договору.

 

 

 

2. У випадках коли сторона, що зобов'язана страхувати товар, не здійснює страхування відповідно до умов договору, друга сторона має право застрахувати товар і зажадати від зобов'язаної сторони відшкодування витрат на страхування або відмовитися від виконання договору.

Стаття 727
Збереження права власності за продавцем

 

 

 

Стаття 727
Збереження права власності за продавцем

1. У разі якщо договором передбачено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, покупець не має права до переходу до нього права власності відчужувати товар або розпоряджатися ним іншим чином, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами чи договором або не випливає із призначення та властивостей товару.

 

 

 

1. У разі якщо договором передбачено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, покупець не має права до переходу до нього права власності відчужувати товар або розпоряджатися ним іншим чином, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами чи договором або не випливає із призначення та властивостей товару.

2. У випадках коли у термін, передбачений договором, переданий покупцеві товар не буде оплачений або не настануть інші обставини, за яких право власності переходить до покупця, продавець має право зажадати від покупця повернення товару, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

2. У випадках коли у термін, передбачений договором, переданий покупцеві товар не буде оплачений або не настануть інші обставини, за яких право власності переходить до покупця, продавець має право зажадати від покупця повернення товару, якщо інше не передбачено договором.

§ 2. Роздрібна купівля-продаж

 

 

 

§ 2. Роздрібна купівля-продаж

Стаття 728
Договір роздрібної купівлі-продажу

 

 

 

Стаття 728
Договір роздрібної купівлі-продажу

1. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів, зобов'язується передати покупцеві товари, що звичайно призначаються для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

 

 

 

1. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів, зобов'язується передати покупцеві товари, що звичайно призначаються для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

2. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

 

 

 

2. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

3. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, що не врегульовані цим Кодексом, застосовуються закони про захист прав споживачів та інші правові акти, прийняті відповідно до них.

 

 

 

3. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, що не врегульовані цим Кодексом, застосовуються закони про захист прав споживачів та інші правові акти, прийняті відповідно до них.

4. Умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом, іншими законами про захист прав споживачів, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування таких умов договору покупцеві були завдані збитки, вони відшкодовуються продавцем у повному обсязі.

 

 

 

4. Умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом, іншими законами про захист прав споживачів, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування таких умов договору покупцеві були завдані збитки, вони відшкодовуються продавцем у повному обсязі.

5. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

 

 

 

5. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

Стаття 729
Публічна оферта товару

 

 

 

Стаття 729
Публічна оферта товару

1. Пропозиція щодо продажу товару, яка містить усі істотні умови договору в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, визнається публічною офертою (п. 2 статті 673 цього Кодексу).

 

 

 

1. Пропозиція щодо продажу товару, яка містить усі істотні умови договору в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, визнається публічною офертою (п. 2 статті 673 цього Кодексу).

2. Виставлення товарів, демонстрація їх зразків або надання відомостей про товари (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях їх продажу визнається публічною офертою незалежно від того, чи зазначено ціну та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідні товари не призначені для продажу.

 

 

 

2. Виставлення товарів, демонстрація їх зразків або надання відомостей про товари (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях їх продажу визнається публічною офертою незалежно від того, чи зазначено ціну та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідні товари не призначені для продажу.

Стаття 730
Надання покупцеві інформації про товар

 

 

 

Стаття 730
Надання покупцеві інформації про товар

1. Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам щодо її змісту і способів надання, що містяться в законі, інших правових актах або звичайно ставляться у роздрібній торгівлі.

 

 

 

1. Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам щодо її змісту і способів надання, що містяться в законі, інших правових актах або звичайно ставляться у роздрібній торгівлі.

2. Покупець має право до укладення договору оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам, прийнятим у роздрібній торгівлі.

 

 

 

2. Покупець має право до укладення договору оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам, прийнятим у роздрібній торгівлі.

3. Якщо покупцеві не надано можливості негайного одержання повної і достовірної інформації про товар у місці його продажу, він має право зажадати відшкодування збитків, спричинених необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від виконання договору, зажадати повернення сплаченої за товар суми і відшкодування інших збитків.

523

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Пункт 3 статті 730 доповнити словами "а також компенсації моральної шкоди"

Враховано

3. Якщо покупцеві не надано можливості негайного одержання повної і достовірної інформації про товар у місці його продажу, він має право зажадати відшкодування збитків, спричинених необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від виконання договору, зажадати повернення сплаченої за товар суми і відшкодування інших збитків, а також компенсації моральної шкоди.

4. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати відповідну інформацію про товар, несе відповідальність і за ті недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.

 

 

 

4. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати відповідну інформацію про товар, несе відповідальність і за ті недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.

Стаття 731
Договір з умовою про прийняття покупцем товару в певний строк

 

 

 

Стаття 731
Договір з умовою про прийняття покупцем товару в певний строк

1. Сторонами може бути укладено договір з умовою про прийняття покупцем товару у строк, визначений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий ним іншому покупцеві.

 

 

 

1. Сторонами може бути укладено договір з умовою про прийняття покупцем товару у строк, визначений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий ним іншому покупцеві.

2. Якщо інше не передбачено договором, нез'явлення покупця або невчинення ним інших необхідних дій для прийняття товару в певний строк може розглядатися продавцем як відмова покупця від виконання договору.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено договором, нез'явлення покупця або невчинення ним інших необхідних дій для прийняття товару в певний строк може розглядатися продавцем як відмова покупця від виконання договору.

3. Додаткові витрати продавця на забезпечення передання товару покупцеві у визначений договором строк включаються в ціну товару, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

 

 

 

3. Додаткові витрати продавця на забезпечення передання товару покупцеві у визначений договором строк включаються в ціну товару, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

Стаття 732
Продаж товарів за зразками

 

 

 

Стаття 732
Продаж товарів за зразками

1. Сторонами може бути укладений договір купівлі-продажу товару за зразком (за описом, каталогом тощо).

 

 

 

1. Сторонами може бути укладений договір купівлі-продажу товару за зразком (за описом, каталогом тощо).

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, такий договір вважається виконаним з моменту доставки товару до місця, зазначеного у договорі, а якщо місце передання товару договором не визначене, - з моменту доставки товару покупцеві за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, такий договір вважається виконаним з моменту доставки товару до місця, зазначеного у договорі, а якщо місце передання товару договором не визначене, - з моменту доставки товару покупцеві за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи.

3. Покупець до передання товару має право відмовитися від виконання договору за умови відшкодування продавцеві розумних витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання договору.

 

 

 

3. Покупець до передання товару має право відмовитися від виконання договору за умови відшкодування продавцеві розумних витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання договору.

Стаття 733
Продаж товарів з використанням автоматів

 

 

 

Стаття 733
Продаж товарів з використанням автоматів

1. У разі якщо продаж товарів здійснюється з використанням автоматів, володілець автоматів зобов'язаний довести до покупців інформацію про продавця товарів шляхом поміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування (фірмове найменування) продавця, місце його знаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару.

 

 

 

1. У разі якщо продаж товарів здійснюється з використанням автоматів, володілець автоматів зобов'язаний довести до покупців інформацію про продавця товарів шляхом поміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування (фірмове найменування) продавця, місце його знаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару.

2. Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів вважається укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару.

 

 

 

2. Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів вважається укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару.

3. Якщо покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві товар або повернути сплачену ним суму. У разі невиконання цього обов'язку покупець має право зажадати від продавця відшкодування завданих збитків.

 

 

 

3. Якщо покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві товар або повернути сплачену ним суму. У разі невиконання цього обов'язку покупець має право зажадати від продавця відшкодування завданих збитків.

4. У випадках коли автомат використовується для розміну грошей, придбання знаків оплати або обміну валюти, застосовуються правила про роздрібну купівлю-продаж, якщо інше не випливає із суті зобов'язання.

 

 

 

4. У випадках коли автомат використовується для розміну грошей, придбання знаків оплати або обміну валюти, застосовуються правила про роздрібну купівлю-продаж, якщо інше не випливає із суті зобов'язання.

Стаття 734
Договір з умовою про доставку товару покупцеві

 

 

 

Стаття 734
Договір з умовою про доставку товару покупцеві

1. У разі якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, зазначеним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не зазначене, - за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи, що є покупцями.

 

 

 

1. У разі якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, зазначеним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не зазначене, - за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи, що є покупцями.

2. Договір вважається виконаним продавцем з моменту вручення товару покупцеві, а за його відсутності - будь-якій особі, що пред'явила квитанцію або інший документ, який свідчить про укладення договору або про оформлення доставки товару, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов'язання.

 

 

 

2. Договір вважається виконаним продавцем з моменту вручення товару покупцеві, а за його відсутності - будь-якій особі, що пред'явила квитанцію або інший документ, який свідчить про укладення договору або про оформлення доставки товару, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов'язання.

3. У разі якщо договором не визначено терміну доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця.

 

 

 

3. У разі якщо договором не визначено терміну доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця.

Стаття 735
Договір найму-продажу

 

 

 

Стаття 735
Договір найму-продажу

Договором може бути передбачено, що до переходу права власності на товар до покупця покупець є наймачем (орендарем) переданого йому товару (договір найму-продажу).

 

 

 

Договором може бути передбачено, що до переходу права власності на товар до покупця покупець є наймачем (орендарем) переданого йому товару (договір найму-продажу).

Якщо інше не передбачено договором, покупець стає власником товару з моменту його оплати.

 

 

 

Якщо інше не передбачено договором, покупець стає власником товару з моменту його оплати.

Стаття 736
Ціна та оплата товару

 

 

 

Стаття 736
Ціна та оплата товару

1. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

 

 

 

1. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

2. У випадках коли договором передбачено попередню оплату товару (стаття 723 цього Кодексу), неоплата покупцем товару у встановлений договором строк визнається відмовою покупця від договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.

 

 

 

2. У випадках коли договором передбачено попередню оплату товару (стаття 723 цього Кодексу), неоплата покупцем товару у встановлений договором строк визнається відмовою покупця від договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.

3. До договорів роздрібної купівлі-продажу товарів у кредит, у тому числі з умовою оплати покупцем товарів із розстроченням, не застосовуються правила, передбачені частиною другою п. 3 статті 724 цього Кодексу.

 

 

 

3. До договорів роздрібної купівлі-продажу товарів у кредит, у тому числі з умовою оплати покупцем товарів із розстроченням, не застосовуються правила, передбачені частиною другою п. 3 статті 724 цього Кодексу.

4. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.

 

 

 

4. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.

Стаття 737
Обмін товару

 

 

 

Стаття 737
Обмін товару

1. Покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту передання йому непродовольчого товару, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти куплений товар у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар іншого розміру, форми, габариту, фасону, розцвітки, комплектації тощо, здійснивши у разі виявлення різниці в ціні необхідний перерозрахунок з продавцем.

 

 

 

1. Покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту передання йому непродовольчого товару, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти куплений товар у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар іншого розміру, форми, габариту, фасону, розцвітки, комплектації тощо, здійснивши у разі виявлення різниці в ціні необхідний перерозрахунок з продавцем.

Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму.

 

 

 

Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму.

Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережені його споживні властивості та наявні докази придбання його у цього продавця.

 

 

 

Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережені його споживні властивості та наявні докази придбання його у цього продавця.

2. Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню за підставами, зазначеними у цій статті, визначається у порядку, встановленому законом або іншими правовими актами.

 

 

 

2. Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню за підставами, зазначеними у цій статті, визначається у порядку, встановленому законом або іншими правовими актами.

Стаття 738
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості

 

 

 

Стаття 738
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості

1. Покупець при виявленні недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товарів протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має право на свій вибір зажадати від продавця або виготовлювача:

 

 

 

1. Покупець при виявленні недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товарів протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має право на свій вибір зажадати від продавця або виготовлювача:

1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем чи третьою особою;

 

 

 

1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем чи третьою особою;

2) заміни недоброякісного товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерозрахунком купівельної ціни;

 

 

 

2) заміни недоброякісного товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерозрахунком купівельної ціни;

3) домірного зменшення купівельної ціни.

 

 

 

3) домірного зменшення купівельної ціни.

 

524

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

До пункту 1 статті 738 додати підпункт 4) такого змісту:

"4) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми.".

Враховано

4) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми.

2. Покупець, який придбав непродовольчі товари, що були вже в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був проінформований продавцем, має право пред'явити зазначені в п. 1 цієї статті вимоги, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

 

 

 

2. Покупець, який придбав непродовольчі товари, що були вже в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був проінформований продавцем, має право пред'явити зазначені в п. 1 цієї статті вимоги, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Стаття 739
Порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків

 

 

 

Стаття 739
Порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків

1. Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються силами і засобами продавця або виготовлювача, а в разі невиконання ними цього обов'язку, а також у разі відсутності продавця чи виготовлювача в місці знаходження покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

 

 

 

1. Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються силами і засобами продавця або виготовлювача, а в разі невиконання ними цього обов'язку, а також у разі відсутності продавця чи виготовлювача в місці знаходження покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

2. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірити якість товару - протягом чотирнадцяти днів або в інший строк за згодою сторін. Якщо необхідного товару немає, вимога покупця про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару в зазначені строки неможливо, покупець на свій вибір має право заявити продавцеві інші вимоги, передбачені п. 1 статті 716 цього Кодексу.

 

 

 

2. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірити якість товару - протягом чотирнадцяти днів або в інший строк за згодою сторін. Якщо необхідного товару немає, вимога покупця про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару в зазначені строки неможливо, покупець на свій вибір має право заявити продавцеві інші вимоги, передбачені п. 1 статті 716 цього Кодексу.

3. При пред'явленні покупцем вимог про безоплатне усунення недоліків товару вони мають бути усунені продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або за угодою сторін в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий з доставкою в користування аналогічний товар незалежно від моделі.

 

 

 

3. При пред'явленні покупцем вимог про безоплатне усунення недоліків товару вони мають бути усунені продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або за угодою сторін в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий з доставкою в користування аналогічний товар незалежно від моделі.

4. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб або складову частину обчислюється від дня видачі покупцеві товару після ремонту.

 

 

 

4. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб або складову частину обчислюється від дня видачі покупцеві товару після ремонту.

5. За кожний день затримки усунення недоліків понад встановлені строки і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

 

 

 

5. За кожний день затримки усунення недоліків понад встановлені строки і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

6. У разі виявлення недоліків у товарі, властивості якого не дають змоги їх усунути (продовольчі товари, товари побутової хімії тощо), покупець має право на свій вибір зажадати заміни такого товару на товар належної якості або повернення сплаченої за нього суми і відшкодування інших збитків.

525

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Пункт 6 статті 739 виключити.

Враховано

 

Стаття 740
Відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості

 

 

 

Стаття 740
Відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості

1. При заміні недоброякісного товару на товар належної якості, що відповідає умовам договору, продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або винесення судом рішення про заміну товару.

 

 

 

1. При заміні недоброякісного товару на товар належної якості, що відповідає умовам договору, продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або винесення судом рішення про заміну товару.

2. При заміні недоброякісного товару на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною замінюваного товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни або винесення рішення суду про заміну.

 

 

 

2. При заміні недоброякісного товару на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною замінюваного товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни або винесення рішення суду про заміну.

3. У разі пред'явлення вимоги про домірне зменшення купівельної ціни на товар в розрахунок береться ціна товару на момент пред'явлення вимоги про знижку, а якщо вимога покупця добровільно не задоволена, - на момент винесення судом рішення про домірне зменшення ціни.

 

 

 

3. У разі пред'явлення вимоги про домірне зменшення купівельної ціни на товар в розрахунок береться ціна товару на момент пред'явлення вимоги про знижку, а якщо вимога покупця добровільно не задоволена, - на момент винесення судом рішення про домірне зменшення ціни.

4. При поверненні товару неналежної якості продавцеві покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вона добровільно не задоволена, - на момент винесення судом рішення.

 

 

 

4. При поверненні товару неналежної якості продавцеві покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вона добровільно не задоволена, - на момент винесення судом рішення.

5. У тому разі, якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості підвищилися ціни на товари, покупець з цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

 

 

 

5. У тому разі, якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості підвищилися ціни на товари, покупець з цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

Стаття 741
Відповідальність продавця і виконання зобов'язання в натурі

 

 

 

Стаття 741
Відповідальність продавця і виконання зобов'язання в натурі

У разі невиконання продавцем зобов'язання за договором роздрібної купівлі-продажу відшкодування збитків і сплата неустойки не звільняють продавця від виконання зобов'язання в натурі.

 

 

 

У разі невиконання продавцем зобов'язання за договором роздрібної купівлі-продажу відшкодування збитків і сплата неустойки не звільняють продавця від виконання зобов'язання в натурі.

Стаття 742
Відповідальність за шкоду, завдану товаром неналежної якості

 

 

 

Стаття 742
Відповідальність за шкоду, завдану товаром неналежної якості

Шкода, завдана життю, здоров'ю або майну покупця придбаним ним товаром неналежної якості, підлягає відшкодуванню продавцем або виготовлювачем відповідно до правил, передбачених главою 80 цього Кодексу.

 

 

 

Шкода, завдана життю, здоров'ю або майну покупця придбаним ним товаром неналежної якості, підлягає відшкодуванню продавцем або виготовлювачем відповідно до правил, передбачених главою 80 цього Кодексу.

§ 3. Поставка

 

 

 

§ 3. Поставка

Стаття 743
Договір поставки

 

 

 

Стаття 743
Договір поставки

1. За договором поставки постачальник, що є підприємцем, зобов'язується передати в обумовлені строки (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

 

 

 

1. За договором поставки постачальник, що є підприємцем, зобов'язується передати в обумовлені строки (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

2. До договору поставки застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин сторін.

 

 

 

2. До договору поставки застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин сторін.

3. Відносини за договором поставки товарів для державних потреб можуть регулюватися, крім цього Кодексу, окремими законами, іншими правовими актами.

 

 

 

3. Відносини за договором поставки товарів для державних потреб можуть регулюватися, крім цього Кодексу, окремими законами, іншими правовими актами.

Стаття 744
Строк дії договору поставки

 

 

 

Стаття 744
Строк дії договору поставки

1. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, передбачений угодою сторін.

 

 

 

1. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, передбачений угодою сторін.

Якщо в договорі строк його дії не визначено, договір вважається укладеним на один рік.

 

 

 

Якщо в договорі строк його дії не визначено, договір вважається укладеним на один рік.

2. Якщо в довгостроковому договорі кількість належних до поставки товарів або інші умови договору визначено на рік або на менш тривалий період, у договорі має бути встановлений порядок погодження цих умов сторонами на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо в договорі не встановлено такого порядку, договір визнається укладеним відповідно на один рік або на період, на який погоджені умови договору.

 

 

 

2. Якщо в довгостроковому договорі кількість належних до поставки товарів або інші умови договору визначено на рік або на менш тривалий період, у договорі має бути встановлений порядок погодження цих умов сторонами на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо в договорі не встановлено такого порядку, договір визнається укладеним відповідно на один рік або на період, на який погоджені умови договору.

3. У разі відмови або ухилення однієї із сторін довгострокового договору від погодження кількості належних до поставки товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, встановленому договором, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про визначення умов поставки товарів на відповідні періоди або про розірвання договору.

 

 

 

3. У разі відмови або ухилення однієї із сторін довгострокового договору від погодження кількості належних до поставки товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, встановленому договором, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про визначення умов поставки товарів на відповідні періоди або про розірвання договору.

Стаття 745
Періоди поставки

 

 

 

Стаття 745
Періоди поставки

1. У разі якщо сторонами передбачена поставка товарів протягом строку дії договору окремими партіями, але строки поставки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначені, то товари мають поставлятися рівномірними партіями помісячно, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

 

 

 

1. У разі якщо сторонами передбачена поставка товарів протягом строку дії договору окремими партіями, але строки поставки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначені, то товари мають поставлятися рівномірними партіями помісячно, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

2. Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути встановлений графік поставки товарів (декадний, добовий, погодинний тощо).

 

 

 

2. Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути встановлений графік поставки товарів (декадний, добовий, погодинний тощо).

3. Дострокова поставка товарів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково і прийняті покупцем, зараховуються в кількість товарів, які належать до поставки в наступному періоді.

 

 

 

3. Дострокова поставка товарів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково і прийняті покупцем, зараховуються в кількість товарів, які належать до поставки в наступному періоді.

Стаття 746
Порядок поставки товарів

 

 

 

Стаття 746
Порядок поставки товарів

1. Поставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передання товарів) покупцеві за договором або особі, зазначеній у договорі як одержувач.

 

 

 

1. Поставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передання товарів) покупцеві за договором або особі, зазначеній у договорі як одержувач.

2. У разі якщо договором передбачено право покупця давати вказівки про відвантаження товарів одержувачам (відвантажувальні рознарядки), відвантаження (передання) товарів здійснюється постачальником на адресу одержувачів, зазначених у відвантажувальній рознарядці.

 

 

 

2. У разі якщо договором передбачено право покупця давати вказівки про відвантаження товарів одержувачам (відвантажувальні рознарядки), відвантаження (передання) товарів здійснюється постачальником на адресу одержувачів, зазначених у відвантажувальній рознарядці.

Зміст відвантажувальної рознарядки і строк її направлення покупцем постачальникові визначаються договором. Якщо строки направлення відвантажувальної рознарядки договором не передбачені, рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за тридцять днів до настання періоду поставки.

 

 

 

Зміст відвантажувальної рознарядки і строк її направлення покупцем постачальникові визначаються договором. Якщо строки направлення відвантажувальної рознарядки договором не передбачені, рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за тридцять днів до настання періоду поставки.

3. Ненадання покупцем відвантажувальної рознарядки у встановлений строк дає постачальникові право або відмовитися від виконання договору, або вимагати від покупця оплати товарів. Крім того, постачальник має право зажадати відшкодування збитків, завданих у зв'язку з ненаданням відвантажувальної рознарядки.

 

 

 

3. Ненадання покупцем відвантажувальної рознарядки у встановлений строк дає постачальникові право або відмовитися від виконання договору, або вимагати від покупця оплати товарів. Крім того, постачальник має право зажадати відшкодування збитків, завданих у зв'язку з ненаданням відвантажувальної рознарядки.

Стаття 747
Доставка товарів

 

 

 

Стаття 747
Доставка товарів

1. Доставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження їх транспортом і на умовах, передбачених у договорі.

 

 

 

1. Доставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження їх транспортом і на умовах, передбачених у договорі.

2. Якщо в договорі не визначено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду транспорту або визначення умов доставки товару належить постачальникові, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

 

 

 

2. Якщо в договорі не визначено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду транспорту або визначення умов доставки товару належить постачальникові, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

Стаття 748
Поповнення недопоставки товарів

 

 

 

Стаття 748
Поповнення недопоставки товарів

1. Постачальник, який недопоставив товари в окремому періоді поставки, зобов'язаний поповнити недопоставлену кількість товарів у наступному періоді (періодах) у межах строку дії договору, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

1. Постачальник, який недопоставив товари в окремому періоді поставки, зобов'язаний поповнити недопоставлену кількість товарів у наступному періоді (періодах) у межах строку дії договору, якщо інше не передбачено договором.

2. За довгостроковим договором кількість товарів, недопоставлена постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню в наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущена недопоставка товару, якщо інше не передбачено у договорі.

 

 

 

2. За довгостроковим договором кількість товарів, недопоставлена постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню в наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущена недопоставка товару, якщо інше не передбачено у договорі.

3. У разі якщо товари відвантажуються постачальником кільком одержувачам, зазначеним у договорі або у відвантажувальній рознарядці покупця, товари, які поставлені одному одержувачеві понад кількість, передбачену в договорі або відвантажувальній рознарядці, не зараховуються у покриття недопоставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постачальником, якщо інше не передбачено у договорі.

 

 

 

3. У разі якщо товари відвантажуються постачальником кільком одержувачам, зазначеним у договорі або у відвантажувальній рознарядці покупця, товари, які поставлені одному одержувачеві понад кількість, передбачену в договорі або відвантажувальній рознарядці, не зараховуються у покриття недопоставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постачальником, якщо інше не передбачено у договорі.

4. Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена, якщо у договорі не передбачено інше. Товари, поставлені до одержання постачальником повідомлення, покупець зобов'язаний прийняти й оплатити.

 

 

 

4. Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена, якщо у договорі не передбачено інше. Товари, поставлені до одержання постачальником повідомлення, покупець зобов'язаний прийняти й оплатити.

Стаття 749
Асортимент товарів при поповненні недопоставки

 

 

 

Стаття 749
Асортимент товарів при поповненні недопоставки

1. Асортимент товарів, недопоставка яких підлягає поповненню, визначається угодою сторін. За відсутності такої угоди постачальник зобов'язаний поповнити недопоставлену кількість товарів в асортименті, встановленому для того періоду, в якому була допущена недопоставка.

 

 

 

1. Асортимент товарів, недопоставка яких підлягає поповненню, визначається угодою сторін. За відсутності такої угоди постачальник зобов'язаний поповнити недопоставлену кількість товарів в асортименті, встановленому для того періоду, в якому була допущена недопоставка.

2. Поставка товарів одного найменування в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується в покриття недопоставки товарів іншого найменування, що входять у той самий асортимент, і підлягає поповненню, крім випадків, коли така поставка здійснена за попередньою письмовою згодою покупця.

 

 

 

2. Поставка товарів одного найменування в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується в покриття недопоставки товарів іншого найменування, що входять у той самий асортимент, і підлягає поповненню, крім випадків, коли така поставка здійснена за попередньою письмовою згодою покупця.

Стаття 750
Прийняття товарів покупцем

 

 

 

Стаття 750
Прийняття товарів покупцем

1. Покупець (одержувач) зобов'язаний вчинити всі необхідні дії, що забезпечують прийняття товарів, поставлених відповідно до умов договору.

 

 

 

1. Покупець (одержувач) зобов'язаний вчинити всі необхідні дії, що забезпечують прийняття товарів, поставлених відповідно до умов договору.

2. Прийнятий покупцем (одержувачем) товар слід належним чином оглянути у строк, визначений законом, іншими правовими актами, договором або звичаями ділового обороту.

 

 

 

2. Прийнятий покупцем (одержувачем) товар слід належним чином оглянути у строк, визначений законом, іншими правовими актами, договором або звичаями ділового обороту.

Покупець повинен у цей самий строк перевірити кількість, асортимент, якість, комплектність, тару й упаковку товару та додержання постачальником інших умов договору в порядку, встановленому законом, іншими правовими актами, звичаями ділового обороту або договором, і про виявлені невідповідності негайно повідомити постачальника у письмовій формі.

 

 

 

Покупець повинен у цей самий строк перевірити кількість, асортимент, якість, комплектність, тару й упаковку товару та додержання постачальником інших умов договору в порядку, встановленому законом, іншими правовими актами, звичаями ділового обороту або договором, і про виявлені невідповідності негайно повідомити постачальника у письмовій формі.

3. У разі одержання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) зобов'язаний перевірити відповідність товарів відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з додержанням правил, передбачених законом, іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

 

 

 

3. У разі одержання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) зобов'язаний перевірити відповідність товарів відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з додержанням правил, передбачених законом, іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Стаття 751
Вибірка товарів

 

 

 

Стаття 751
Вибірка товарів

1. У разі якщо договором передбачено передання товарів покупцеві (одержувачеві) у місці знаходження постачальника (вибірка товарів), покупець (одержувач) повинен оглянути товари, що йому передаються, у місці їх передання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. При виявленні невідповідності товарів умовам договору він має право відмовитися від їх одержання.

 

 

 

1. У разі якщо договором передбачено передання товарів покупцеві (одержувачеві) у місці знаходження постачальника (вибірка товарів), покупець (одержувач) повинен оглянути товари, що йому передаються, у місці їх передання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. При виявленні невідповідності товарів умовам договору він має право відмовитися від їх одержання.

2. Невибірка покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором строк, а якщо його не встановлено, - у розумний строк після одержання повідомлення постачальника про готовність товарів до передання, дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

 

 

 

2. Невибірка покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором строк, а якщо його не встановлено, - у розумний строк після одержання повідомлення постачальника про готовність товарів до передання, дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

Стаття 752
Розрахунки за товари, що поставляються

 

 

 

Стаття 752
Розрахунки за товари, що поставляються

1. Покупець оплачує товари, що поставляються, з додержанням порядку і форми розрахунків, передбачених договором. Якщо угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, розрахунки здійснюються платіжними дорученнями.

 

 

 

1. Покупець оплачує товари, що поставляються, з додержанням порядку і форми розрахунків, передбачених договором. Якщо угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, розрахунки здійснюються платіжними дорученнями.

2. Якщо в договорі передбачена поставка товарів окремими частинами, що входять до комплекту, оплата товарів покупцем здійснюється після відвантаження (вибірки) останньої частини, що входить у комплект, оскільки інше не обумовлено договором.

 

 

 

2. Якщо в договорі передбачена поставка товарів окремими частинами, що входять до комплекту, оплата товарів покупцем здійснюється після відвантаження (вибірки) останньої частини, що входить у комплект, оскільки інше не обумовлено договором.

3. Якщо договором передбачено, що оплата товарів здійснюється одержувачем (платником), і він безпідставно відмовився від оплати або не здійснив оплату товарів у встановлений договором строк, постачальник має право зажадати оплати поставлених товарів від покупця.

 

 

 

3. Якщо договором передбачено, що оплата товарів здійснюється одержувачем (платником), і він безпідставно відмовився від оплати або не здійснив оплату товарів у встановлений договором строк, постачальник має право зажадати оплати поставлених товарів від покупця.

Стаття 753
Тара та упаковка

 

 

 

Стаття 753
Тара та упаковка

1. Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач) зобов'язаний повернути постачальникові багатооборотну тару і засоби пакетування, в яких надійшов товар, у порядку і в строки, встановлені законом, іншими правовими актами або договором.

 

 

 

1. Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач) зобов'язаний повернути постачальникові багатооборотну тару і засоби пакетування, в яких надійшов товар, у порядку і в строки, встановлені законом, іншими правовими актами або договором.

2. Інша тара й упаковка підлягають поверненню постачальникові лише у випадках, передбачених договором.

 

 

 

2. Інша тара й упаковка підлягають поверненню постачальникові лише у випадках, передбачених договором.

Стаття 754
Наслідки поставки товарів неналежної якості або некомплектних товарів у роздрібну торгівлю

 

 

 

Стаття 754
Наслідки поставки товарів неналежної якості або некомплектних товарів у роздрібну торгівлю

Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач), який, у свою чергу, виступає продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу, має право в розумний строк вимагати від постачальника заміни повернених споживачем товарів неналежної якості або некомплектних товарів.

 

 

 

Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач), який, у свою чергу, виступає продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу, має право в розумний строк вимагати від постачальника заміни повернених споживачем товарів неналежної якості або некомплектних товарів.

Стаття 755
Права покупця у разі недопоставки товарів, невиконання вимог про усунення недоліків або доукомплектування товарів

 

 

 

Стаття 755
Права покупця у разі недопоставки товарів, невиконання вимог про усунення недоліків або доукомплектування товарів

1. Якщо постачальник не поставив передбачену договором кількість товарів або не виконав вимог покупця про заміну товарів неналежної якості або про доукомплектування товарів у встановлений строк, покупець має право придбати непоставлені товари в інших осіб з віднесенням усіх необхідних і розумних витрат з їх придбання на постачальника.

 

 

 

1. Якщо постачальник не поставив передбачену договором кількість товарів або не виконав вимог покупця про заміну товарів неналежної якості або про доукомплектування товарів у встановлений строк, покупець має право придбати непоставлені товари в інших осіб з віднесенням усіх необхідних і розумних витрат з їх придбання на постачальника.

2. Покупець (одержувач) має право відмовитися від оплати товарів неналежної якості і некомплектних товарів, а якщо такі товари оплачені, - зажадати повернення сплачених сум до усунення недоліків чи доукомплектування товарів або їх заміни.

 

 

 

2. Покупець (одержувач) має право відмовитися від оплати товарів неналежної якості і некомплектних товарів, а якщо такі товари оплачені, - зажадати повернення сплачених сум до усунення недоліків чи доукомплектування товарів або їх заміни.

Стаття 756
Неустойка за недопоставку або прострочення поставки товару

 

 

 

Стаття 756
Неустойка за недопоставку або прострочення поставки товару

Встановлена законом, іншими правовими актами або договором неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов'язання у межах строку дії договору (стаття 744 цього Кодексу), якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлений законом, іншими правовими актами або договором.

 

 

 

Встановлена законом, іншими правовими актами або договором неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов'язання у межах строку дії договору (стаття 744 цього Кодексу), якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлений законом, іншими правовими актами або договором.

Стаття 757
Одностороння відмова від виконання договору поставки

 

 

 

Стаття 757
Одностороння відмова від виконання договору поставки

1. Одностороння відмова від виконання договору поставки (повна або часткова) допускається у разі істотного порушення договору однією із сторін.

 

 

 

1. Одностороння відмова від виконання договору поставки (повна або часткова) допускається у разі істотного порушення договору однією із сторін.

2. Порушення договору постачальником припускається як істотне у разі:

 

 

 

2. Порушення договору постачальником припускається як істотне у разі:

1) поставки товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк;

 

 

 

1) поставки товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк;

2) неодноразового порушення строків поставки.

 

 

 

2) неодноразового порушення строків поставки.

3. Порушення договору покупцем припускається як істотне у разі:

 

 

 

3. Порушення договору покупцем припускається як істотне у разі:

1) неодноразового порушення строків оплати товарів;

 

 

 

1) неодноразового порушення строків оплати товарів;

2) неодноразової невибірки товарів.

 

 

 

2) неодноразової невибірки товарів.

4. Угодою сторін можуть бути передбачені інші підстави для односторонньої відмови від виконання договору поставки або односторонньої зміни його умов.

 

 

 

4. Угодою сторін можуть бути передбачені інші підстави для односторонньої відмови від виконання договору поставки або односторонньої зміни його умов.

5. Договір поставки вважається відповідно зміненим або розірваним з моменту одержання стороною повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від виконання договору, якщо інший термін не передбачений у повідомленні або не визначений угодою сторін.

 

 

 

5. Договір поставки вважається відповідно зміненим або розірваним з моменту одержання стороною повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від виконання договору, якщо інший термін не передбачений у повідомленні або не визначений угодою сторін.

§ 4. Контрактація сільськогосподарської продукції

 

 

 

§ 4. Контрактація сільськогосподарської продукції

Стаття 758
Договір контрактації сільськогосподарської продукції

 

 

 

Стаття 758
Договір контрактації сільськогосподарської продукції

1. За договором контрактації сільськогосподарський товаровиробник зобов'язується виробити обумовлену сільськогосподарську продукцію і передати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами.

526

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

До пункта 1 статті 758 після слів "за встановленими цінами" додати словосполучення "відповідно до умов договору".

Враховано

1. За договором контрактації сільськогосподарський товаровиробник зобов'язується виробити обумовлену сільськогосподарську продукцію і передати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

2. До відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами цього параграфа, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу (статті 686-727 цього Кодексу) і правила про договори поставки (статті 743-757 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором, законом або іншими правовими актами.

 

 

 

2. До відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами цього параграфа, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу (статті 686-727 цього Кодексу) і правила про договори поставки (статті 743-757 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором, законом або іншими правовими актами.

Стаття 759
Виробниче сприяння сільськогосподарським товаровиробникам

 

 

 

Стаття 759
Виробниче сприяння сільськогосподарським товаровиробникам

1. Контрактант (заготівельник) зобов'язаний на умовах, передбачених договором, забезпечувати сільськогосподарського товаровиробника основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо) за цінами, що регулюються державою.

527

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

У пункті 1 статті 759 словосполучення "за цінами, що регулюються державою" вилучити.

Враховано

1. Контрактант (заготівельник) зобов'язаний на умовах, передбачених договором, забезпечувати сільськогосподарського товаровиробника основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо).

 

528

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Доповнити пункт 1 статті 759 частиною другою такого змісту:

"У разі якщо контрактант здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб, зазначені ресурси поставляються за цінами, що регулюються державою".

Враховано

У разі якщо контрактант здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб, зазначені ресурси поставляються за цінами, що регулюються державою.

2. На контрактанта (заготівельника) покладається обов'язок щодо прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

2. На контрактанта (заготівельника) покладається обов'язок щодо прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

3. У разі якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місці знаходження заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам договору і передана заготівельникові в обумовлений договором строк.

 

 

 

3. У разі якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місці знаходження заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам договору і передана заготівельникові в обумовлений договором строк.

4. Договором контрактації можуть бути передбачені обов'язки заготівельника, який здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з оплатою за цінами, що визначені договором контрактації.

 

 

 

4. Договором контрактації можуть бути передбачені обов'язки заготівельника, який здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з оплатою за цінами, що визначені договором контрактації.

5. Контрактант має право контролювати виробництво і зберігання сільськогосподарської продукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров'я населення та охорону довкілля.

 

 

 

5. Контрактант має право контролювати виробництво і зберігання сільськогосподарської продукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров'я населення та охорону довкілля.

§ 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

 

 

 

§ 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Стаття 760
Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

 

 

 

Стаття 760
Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, зобов'язується забезпечувати іншу сторону - споживача (абонента) ресурсами, передбаченими договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

 

 

 

1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, зобов'язується забезпечувати іншу сторону - споживача (абонента) ресурсами, передбаченими договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

2. За згодою організації, що постачає, абонент може передавати енергію або інші ресурси, прийняті ним від організації, що постачає, через приєднану мережу, іншій особі (субабоненту). При переданні енергетичних та інших ресурсів субабоненту відповідальним перед організацією, що постачає, залишається абонент, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами.

529

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

В пункті 2 статті 760 слово "енергію" замінити словом "енергетичні" і далі за текстом.

Враховано

2. За згодою організації, що постачає, абонент може передавати енергетичні або інші ресурси, прийняті ним від організації, що постачає, через приєднану мережу, іншій особі (субабоненту). При переданні енергетичних та інших ресурсів субабоненту відповідальним перед організацією, що постачає, залишається абонент, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами.

3. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються правила про договір поставки (стаття 743-757 цього Кодексу), оскільки це не суперечить суті відносин сторін або інше не передбачено законом, іншими правовими актами.

 

 

 

3. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються правила про договір поставки (стаття 743-757 цього Кодексу), оскільки це не суперечить суті відносин сторін або інше не передбачено законом, іншими правовими актами.

Стаття 761
Обов'язки сторін щодо додержання режиму споживання енергетичних та інших ресурсів

 

 

 

Стаття 761
Обов'язки сторін щодо додержання режиму споживання енергетичних та інших ресурсів

1. Сторона, що постачає, повинна забезпечити подачу ресурсів у кількості, належної якості та в строки, що відповідають встановленим технічним вимогам та умовам договору.

 

 

 

1. Сторона, що постачає, повинна забезпечити подачу ресурсів у кількості, належної якості та в строки, що відповідають встановленим технічним вимогам та умовам договору.

2. Сторона, що постачає, має право перевіряти систему обліку витрачення ресурсів споживачем, технічний стан його обладнання та установок для використання або переробки ресурсів, не втручаючись при цьому у господарську діяльність споживача.

 

 

 

2. Сторона, що постачає, має право перевіряти систему обліку витрачення ресурсів споживачем, технічний стан його обладнання та установок для використання або переробки ресурсів, не втручаючись при цьому у господарську діяльність споживача.

3. Споживач зобов'язаний додержувати встановленого договором режиму споживання енергетичних та інших ресурсів.

 

 

 

3. Споживач зобов'язаний додержувати встановленого договором режиму споживання енергетичних та інших ресурсів.

Стаття 762
Відповідальність за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

 

 

 

Стаття 762
Відповідальність за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором постачання енергетичними або іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, і абонент повинні відшкодувати завдану цим порушенням реальну шкоду.

 

 

 

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором постачання енергетичними або іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, і абонент повинні відшкодувати завдану цим порушенням реальну шкоду.

§ 6. Міна (бартер)

 

 

 

§ 6. Міна (бартер)

Стаття 763
Договір міни (бартеру)

 

 

 

Стаття 763
Договір міни (бартеру)

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

 

 

 

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

2. Кожен із тих, хто бере участь у міні (бартері), вважається продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

 

 

 

2. Кожен із тих, хто бере участь у міні (бартері), вважається продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

3. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

 

 

 

3. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Якщо законом, іншими правовими актами або договором не передбачено інше, право власності на обмінювані товари переходить до сторін, що виступають як покупці за договором міни, одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами.

 

 

 

4. Якщо законом, іншими правовими актами або договором не передбачено інше, право власності на обмінювані товари переходить до сторін, що виступають як покупці за договором міни, одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами.

5. Договором міни (бартеру) може бути передбачений збалансований за вартістю обмін майна на роботи (послуги), що не опосередкований рухом грошових коштів - готівкою або в безготівковій формі.

 

 

 

5. Договором міни (бартеру) може бути передбачений збалансований за вартістю обмін майна на роботи (послуги), що не опосередкований рухом грошових коштів - готівкою або в безготівковій формі.

Стаття 764
Правове регулювання міни (бартеру)

 

 

 

Стаття 764
Правове регулювання міни (бартеру)

До договору міни (бартеру) застосовуються правила про договори купівлі-продажу (статті 686-727 цього Кодексу), поставки (статті 743-757 цього Кодексу), контрактації (статті 758, 759 цього Кодексу) або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить суті відносин сторін.

 

 

 

До договору міни (бартеру) застосовуються правила про договори купівлі-продажу (статті 686-727 цього Кодексу), поставки (статті 743-757 цього Кодексу), контрактації (статті 758, 759 цього Кодексу) або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить суті відносин сторін.

Глава 54
Дарування

 

 

 

Глава 54
Дарування

Стаття 765
Договір дарування

 

 

 

Стаття 765
Договір дарування

1. За договором дарування одна сторона (дарівник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.

 

 

 

1. За договором дарування одна сторона (дарівник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.

2. Договір не є даруванням, якщо обдарований зобов'язується при цьому вчинити на користь дарівника будь-яку дію майнового або немайнового змісту.

 

 

 

2. Договір не є даруванням, якщо обдарований зобов'язується при цьому вчинити на користь дарівника будь-яку дію майнового або немайнового змісту.

Стаття 766
Предмет дарування

 

 

 

Стаття 766
Предмет дарування

1. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

 

 

 

1. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

2. Дарунком можуть бути майнові права, якими уже володіє дарівник, а також ті, які можуть виникнути у нього у зв'язку із здійсненням права інтелектуальної власності, та інші права.

 

 

 

2. Дарунком можуть бути майнові права, якими уже володіє дарівник, а також ті, які можуть виникнути у нього у зв'язку із здійсненням права інтелектуальної власності, та інші права.

Стаття 767
Сторони у договорі дарування

 

 

 

Стаття 767
Сторони у договорі дарування

1. Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, адміністративно-територіальні утворення, які діють як відповідна скарбниця.

 

 

 

1. Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, адміністративно-територіальні утворення, які діють як відповідна скарбниця.

2. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.

 

 

 

2. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.

3. Договір дарування між юридичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, не допускається, якщо право дарування прямо не передбачене у статуті дарівника. Це положення не стосується права таких юридичних осіб робити пожертви, відповідно до статті 781 цього Кодексу.

 

 

 

3. Договір дарування між юридичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, не допускається, якщо право дарування прямо не передбачене у статуті дарівника. Це положення не стосується права таких юридичних осіб робити пожертви, відповідно до статті 781 цього Кодексу.

4. Від імені дарівника договір дарування може бути укладений його представником. Доручення на укладення договору дарування, в якому не зазначено імені обдарованого, є недійсним.

 

 

 

4. Від імені дарівника договір дарування може бути укладений його представником. Доручення на укладення договору дарування, в якому не зазначено імені обдарованого, є недійсним.

Стаття 768
Обов'язки дарівника

 

 

 

Стаття 768
Обов'язки дарівника

1. Якщо дарівникові відомо про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна як самого обдарованого, так і інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдарованого.

 

 

 

1. Якщо дарівникові відомо про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна як самого обдарованого, так і інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдарованого.

2. Якщо дарівник не виконає цього обов'язку, то в разі заподіяння шкоди при володінні чи користуванні дарунком він зобов'язується до її відшкодування.

 

 

 

2. Якщо дарівник не виконає цього обов'язку, то в разі заподіяння шкоди при володінні чи користуванні дарунком він зобов'язується до її відшкодування.

Стаття 769
Форма договору дарування

 

 

 

Стаття 769
Форма договору дарування

1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

 

 

 

1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

2. Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

 

 

 

2. Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається письмово. У разі недодержання форми такі договори є недійсними.

 

 

 

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається письмово. У разі недодержання форми такі договори є недійсними.

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово. Передання такої речі за усним договором визнається правомірним, якщо судом не буде встановлено незаконності заволодіння нею з боку обдарованого.

 

 

 

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово. Передання такої речі за усним договором визнається правомірним, якщо судом не буде встановлено незаконності заволодіння нею з боку обдарованого.

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує десятикратний розмір доходу, що не оподатковується, укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

 

 

 

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує десятикратний розмір доходу, що не оподатковується, укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

Стаття 770
Прийняття дарунка

 

 

 

Стаття 770
Прийняття дарунка

1. Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття.

 

 

 

1. Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття.

2. Дарівник, який передав річ органам транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдарованому, має право скасувати дарування до вручення йому речі.

 

 

 

2. Дарівник, який передав річ органам транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдарованому, має право скасувати дарування до вручення йому речі.

3. Якщо дарунок направлено обдарованому без його попередньої згоди, він вважається прийнятим, якщо обдарований негайно не заявить про його відхилення.

 

 

 

3. Якщо дарунок направлено обдарованому без його попередньої згоди, він вважається прийнятим, якщо обдарований негайно не заявить про його відхилення.

4. Прийняття документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарівникові предмета договору дарування, або символів речі (ключів, макетів тощо) вважається прийняттям дарунка.

 

 

 

4. Прийняття документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарівникові предмета договору дарування, або символів речі (ключів, макетів тощо) вважається прийняттям дарунка.

Стаття 771
Договір дарування з умовою передання майна в майбутньому

 

 

 

Стаття 771
Договір дарування з умовою передання майна в майбутньому

1. Сторони можуть укласти договір дарування з умовою передання майна обдарованому при настанні певного строку (терміну) або відкладальної обставини.

 

 

 

1. Сторони можуть укласти договір дарування з умовою передання майна обдарованому при настанні певного строку (терміну) або відкладальної обставини.

2. Якщо до настання умови, визначеної в договорі, помре дарівник або обдарований, договір дарування припиняється.

 

 

 

2. Якщо до настання умови, визначеної в договорі, помре дарівник або обдарований, договір дарування припиняється.

Стаття 772
Право дарівника на відмову від договору про передання дарунка у майбутньому

 

 

 

Стаття 772
Право дарівника на відмову від договору про передання дарунка у майбутньому

Дарівник має право відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

 

 

 

Дарівник має право відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

Стаття 773
Правові наслідки настання умови, яка зазначена у договорі дарування

 

 

 

Стаття 773
Правові наслідки настання умови, яка зазначена у договорі дарування

1. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини обдарований має право зажадати передання йому дарунка, який визначений у договорі дарування.

 

 

 

1. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини обдарований має право зажадати передання йому дарунка, який визначений у договорі дарування.

2. Якщо дарівник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься під виконання свого обов'язку, обдарований має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості.

 

 

 

2. Якщо дарівник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься під виконання свого обов'язку, обдарований має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості.

Стаття 774
Договір дарування з покладенням на обдарованого обов'язку на користь третьої особи

 

 

 

Стаття 774
Договір дарування з покладенням на обдарованого обов'язку на користь третьої особи

1. За договором дарування на обдарованого може бути покладений обов'язок вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

 

 

 

1. За договором дарування на обдарованого може бути покладений обов'язок вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

2. Вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обов'язку має право дарівник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок.

 

 

 

2. Вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обов'язку має право дарівник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок.

Стаття 775
Правові наслідки невиконання обдарованим обов'язку на користь третьої особи

 

 

 

Стаття 775
Правові наслідки невиконання обдарованим обов'язку на користь третьої особи

У разі ухилення обдарованого від виконання обов'язку на користь третьої особи дарівник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - компенсації його вартості.

 

 

 

У разі ухилення обдарованого від виконання обов'язку на користь третьої особи дарівник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - компенсації його вартості.

Стаття 776
Відмова від договору дарування

 

 

 

Стаття 776
Відмова від договору дарування

1. Сторони мають право у будь-який час відмовитися від договору дарування.

530

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Пункти 1 та 3 статті 776 виключити.

Враховано

 

2. Обдарований має право у будь-який час односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.

 

 

 

Обдарований має право у будь-який час односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.

Якщо річ потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання, вона не може бути повернена дарівникові без його згоди. У разі недодержання обдарованим цієї вимоги дарівник має право вимагати відшкодування йому витрат, які він мусив здійснити у зв'язку з поверненням дарунка, і компенсації моральної шкоди.

 

 

 

Якщо річ потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання, вона не може бути повернена дарівникові без його згоди. У разі недодержання обдарованим цієї вимоги дарівник має право вимагати відшкодування йому витрат, які він мусив здійснити у зв'язку з поверненням дарунка, і компенсації моральної шкоди.

3. У договорі дарування, який укладено письмово, може бути обумовлено право дарівника на скасування договору дарування у разі, якщо він переживе обдарованого. Сторони мають право домовитися про застосування правових засобів забезпечення виконання такої умови договору.

 

 

 

 

Скасування договору дарування у разі смерті обдарованого провадиться дарівником за його заявою, яка подається нотаріусові за місцем відкриття спадщини протягом одного місяця від дня смерті обдарованого.

 

 

 

 

Неподання дарівником такої заяви до встановленого терміну припиняє його право на скасування договору дарування.

 

 

 

 

Стаття 777
Скасування договору дарування на вимогу дарівника

 

 

 

Стаття 777
Скасування договору дарування на вимогу дарівника

1. Дарівник або його спадкоємці мають право зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований засвідчив свою грубу невдячність, умисно вчинивши злочин проти життя, здоров'я, честі, гідності, власності дарівника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей.

531

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

Пункт 1 статті 777 викласти в такій редакції:

"1. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров' я, власності дарівника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей."

Враховано

1. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров' я, власності дарівника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей.

2. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена.

 

 

 

2. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена.

Стаття 778
Неможливість скасування договору дарування

 

 

 

Стаття 778
Неможливість скасування договору дарування

1. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у п. 2 статті 777 цього Кодексу, не допускається у разі смерті обдарованого.

 

 

 

1. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у п. 2 статті 777 цього Кодексу, не допускається у разі смерті обдарованого.

2. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у п. 2 статті 777 цього Кодексу, можливе, якщо дарунок зберігся на момент подання заяви чи вчинення позову про таке скасування.

 

 

 

2. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у п. 2 статті 777 цього Кодексу, можливе, якщо дарунок зберігся на момент подання заяви чи вчинення позову про таке скасування.

Стаття 779
Правові наслідки скасування договору дарування

 

 

 

Стаття 779
Правові наслідки скасування договору дарування

У разі скасування договору дарування дарівникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - то компенсація його вартості.

532

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

В статті 779 слова ", а якщо це неможливо, - то компенсація його вартості" вилучити

Враховано

У разі скасування договору дарування дарівникові повертається дарунок у натурі.

Стаття 780
Позовна давність на вимоги про скасування договору дарування

 

 

 

Стаття 780
Позовна давність на вимоги про скасування договору дарування

На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

 

 

 

На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Стаття 781
Пожертва

 

 

 

Стаття 781
Пожертва

1. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, зазначеним у п. 1 статті 767 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

 

 

 

1. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, зазначеним у п. 1 статті 767 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

2. Договір про пожертву вважається укладеним з моменту її прийняття, відповідно до статті 748 цього Кодексу.

 

 

 

2. Договір про пожертву вважається укладеним з моменту її прийняття, відповідно до статті 748 цього Кодексу.

Стаття 782
Форма договору про пожертву

 

 

 

Стаття 782
Форма договору про пожертву

Договір про пожертву укладається у формі, визначеній положеннями статті 747 цього Кодексу.

533

д. Сирота М.Д. (о.к.№200)

В статті 782 слова "статті 747" замінити словами "статті 769"

Враховано

Договір про пожертву укладається у формі, визначеній положеннями статті 769 цього Кодексу.

Стаття 783
Права пожертвувача

 

 

 

Стаття 783
Права пожертвувача

1. Пожертвувач має право контролювати використання пожертви відповідно до обумовленої мети.

 

 

 

1. Пожертвувач має право контролювати використання пожертви відповідно до обумовленої мети.

2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

 

 

 

2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати скасування договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

 

 

 

3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати скасування договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

4. Якщо пожертвувачем є фізична особа, то вона або її спадкоємці мають право вимагати скасування договору про пожертву у випадках, передбачених у статті 777 цього Кодексу.

 

 

 

4. Якщо пожертвувачем є фізична особа, то вона або її спадкоємці мають право вимагати скасування договору про пожертву у випадках, передбачених у статті 777 цього Кодексу.

Глава 55
Рента

 

 

 

Глава 55
Рента

Стаття 784
Поняття договору ренти

 

 

 

Стаття 784
Поняття договору ренти

1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язується в обмін на одержане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання.

 

 

 

1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язується в обмін на одержане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання.

2. За договором ренти допускається встановлення обов'язку сплачувати ренту безстроково або протягом певного строку.

 

 

 

2. За договором ренти допускається встановлення обов'язку сплачувати ренту безстроково або протягом певного строку.

Стаття 785
Форма договору ренти

 

 

 

Стаття 785
Форма договору ренти

Договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню, а договір, що передбачає відчуження нерухомого майна під виплату ренти, підлягає також державній реєстрації.

 

 

 

Договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню, а договір, що передбачає відчуження нерухомого майна під виплату ренти, підлягає також державній реєстрації.

Стаття 786
Відчуження майна під виплату ренти

 

 

 

Стаття 786
Відчуження майна під виплату ренти

1. Майно, що відчужується під виплату ренти, може бути передане одержувачем ренти у власність платника ренти за плату або безоплатно.

 

 

 

1. Майно, що відчужується під виплату ренти, може бути передане одержувачем ренти у власність платника ренти за плату або безоплатно.

2. У випадках коли договором ренти передбачається відчуження майна у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна та його оплати застосовують правила купівлі-продажу, а у випадках, коли таке майно передається безоплатно, - правила договору дарування, оскільки інше не встановлено правилами цієї глави і не суперечить суті договору ренти.

 

 

 

2. У випадках коли договором ренти передбачається відчуження майна у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна та його оплати застосовують правила купівлі-продажу, а у випадках, коли таке майно передається безоплатно, - правила договору дарування, оскільки інше не встановлено правилами цієї глави і не суперечить суті договору ренти.

Стаття 787
Обтяження рентою нерухомого майна

 

 

 

Стаття 787
Обтяження рентою нерухомого майна

1. Рента обтяжує земельну ділянку, підприємство, будинок, споруду чи інше нерухоме майно, передане під її виплату. У разі відчуження такого майна платником ренти іншій особі його зобов'язання за договором ренти переходять на набувача майна.

 

 

 

1. Рента обтяжує земельну ділянку, підприємство, будинок, споруду чи інше нерухоме майно, передане під її виплату. У разі відчуження такого майна платником ренти іншій особі його зобов'язання за договором ренти переходять на набувача майна.

2. Платник ренти, який передав обтяжене рентою нерухоме майно у власність іншої особи, несе субсидіарну з нею відповідальність (стаття 641 цього Кодексу) на вимоги одержувача ренти, що виникли у зв'язку з порушенням договору ренти, якщо законом або договором не передбачена солідарна відповідальність за цим зобов'язанням.

 

 

 

2. Платник ренти, який передав обтяжене рентою нерухоме майно у власність іншої особи, несе субсидіарну з нею відповідальність (стаття 641 цього Кодексу) на вимоги одержувача ренти, що виникли у зв'язку з порушенням договору ренти, якщо законом або договором не передбачена солідарна відповідальність за цим зобов'язанням.

Стаття 788
Забезпечення виплати ренти

 

 

 

Стаття 788
Забезпечення виплати ренти

1. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти на забезпечення зобов'язання платника ренти набуває право застави на це майно.

 

 

 

1. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти на забезпечення зобов'язання платника ренти набуває право застави на це майно.

2. Істотною умовою договору, що передбачає передання під виплату ренти грошової суми або іншого рухомого майна, є умова, яка встановлює обов'язок платника ренти надати забезпечення виконання його зобов'язань або застрахувати на користь одержувача ренти ризик відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.

 

 

 

2. Істотною умовою договору, що передбачає передання під виплату ренти грошової суми або іншого рухомого майна, є умова, яка встановлює обов'язок платника ренти надати забезпечення виконання його зобов'язань або застрахувати на користь одержувача ренти ризик відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.

3. У разі невиконання платником ренти обов'язків, передбачених п. 2 цієї статті, а також у випадку втрати забезпечення або погіршення його умов внаслідок обставин, за які одержувач ренти не відповідає, одержувач ренти має право розірвати договір ренти і зажадати відшкодування збитків, спричинених розірванням договору.

 

 

 

3. У разі невиконання платником ренти обов'язків, передбачених п. 2 цієї статті, а також у випадку втрати забезпечення або погіршення його умов внаслідок обставин, за які одержувач ренти не відповідає, одержувач ренти має право розірвати договір ренти і зажадати відшкодування збитків, спричинених розірванням договору.

Стаття 789
Відповідальність за прострочення виплати ренти

 

 

 

Стаття 789
Відповідальність за прострочення виплати ренти

За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти, передбачені статтею 561 цього Кодексу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором ренти.

 

 

 

За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти, передбачені статтею 561 цього Кодексу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором ренти.

Стаття 790
Передання прав одержувача ренти іншим особам

 

 

 

Стаття 790
Передання прав одержувача ренти іншим особам

Права одержувача ренти можуть передаватися іншим особам шляхом відступлення вимоги і переходити у спадщину, якщо одержувачем ренти є фізична особа, або передаватися в порядку правонаступності в разі реорганізації юридичних осіб, якщо інше не передбачено законом чи договором.

 

 

 

Права одержувача ренти можуть передаватися іншим особам шляхом відступлення вимоги і переходити у спадщину, якщо одержувачем ренти є фізична особа, або передаватися в порядку правонаступності в разі реорганізації юридичних осіб, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Стаття 791
Виплати і розмір ренти

 

 

 

Стаття 791
Виплати і розмір ренти

1. Ренту виплачують грошима в розмірі, що встановлюється договором у межах середньої ставки орендної плати, застосовуваної під час здавання в оренду майна, аналогічного переданому під виплату ренти, а в разі передання під виплату ренти грошової суми - в межах облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування), застосовуваної у даній місцевості.

 

 

 

1. Ренту виплачують грошима в розмірі, що встановлюється договором у межах середньої ставки орендної плати, застосовуваної під час здавання в оренду майна, аналогічного переданому під виплату ренти, а в разі передання під виплату ренти грошової суми - в межах облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування), застосовуваної у даній місцевості.

2. Якщо інше не передбачено договором, розмір сплачуваної ренти змінюється пропорційно зміні відповідної ставки орендної плати або облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування).

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено договором, розмір сплачуваної ренти змінюється пропорційно зміні відповідної ставки орендної плати або облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування).

Стаття 792
Строки виплати ренти

 

 

 

Стаття 792
Строки виплати ренти

Якщо інше не передбачено договором, рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу.

 

 

 

Якщо інше не передбачено договором, рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу.

Стаття 793
Право платника на викуп ренти, що виплачується безстроково

 

 

 

Стаття 793
Право платника на викуп ренти, що виплачується безстроково

1. Платник виплачуваної безстроково ренти має право відмовитися від подальшої виплати ренти шляхом її викупу.

 

 

 

1. Платник виплачуваної безстроково ренти має право відмовитися від подальшої виплати ренти шляхом її викупу.

2. Така відмова дійсна за умови, що її заявлено платником ренти у письмовій формі не пізніш як за три місяці до припинення виплати ренти або за триваліший строк, передбачений договором ренти. У цьому разі зобов'язання щодо виплати ренти не припиняється до одержання всієї суми викупу одержувачем ренти, якщо інший порядок викупу не передбачений договором.

 

 

 

2. Така відмова дійсна за умови, що її заявлено платником ренти у письмовій формі не пізніш як за три місяці до припинення виплати ренти або за триваліший строк, передбачений договором ренти. У цьому разі зобов'язання щодо виплати ренти не припиняється до одержання всієї суми викупу одержувачем ренти, якщо інший порядок викупу не передбачений договором.

3. Умова договору щодо відмови платника ренти від права на її викуп є нікчемною.

 

 

 

3. Умова договору щодо відмови платника ренти від права на її викуп є нікчемною.

Договором може бути передбачено, що право на викуп ренти не може бути здійснене за життя одержувача ренти, якщо ним є фізична особа, або протягом іншого строку, який не перевищує тридцяти років від дня укладення договору.

 

 

 

Договором може бути передбачено, що право на викуп ренти не може бути здійснене за життя одержувача ренти, якщо ним є фізична особа, або протягом іншого строку, який не перевищує тридцяти років від дня укладення договору.

Стаття 794
Підстави викупу ренти, виплачуваної безстроково, на вимогу одержувача ренти

 

 

 

Стаття 794
Підстави викупу ренти, виплачуваної безстроково, на вимогу одержувача ренти

Одержувач ренти має право вимагати викупу ренти платником у випадках, коли:

 

 

 

Одержувач ренти має право вимагати викупу ренти платником у випадках, коли:

1) платник ренти прострочив її виплату більш як на один рік, якщо інше не передбачено договором про ренту;

 

 

 

1) платник ренти прострочив її виплату більш як на один рік, якщо інше не передбачено договором про ренту;

2) платник ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти (стаття 5 цього Кодексу);

 

 

 

2) платник ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти (стаття 5 цього Кодексу);

3) платник ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать, що рента не виплачуватиметься ним у розмірі і в строки, встановлені договором;

 

 

 

3) платник ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать, що рента не виплачуватиметься ним у розмірі і в строки, встановлені договором;

4) в інших випадках, передбачених договором.

 

 

 

4) в інших випадках, передбачених договором.

Стаття 795
Викупна ціна ренти

 

 

 

Стаття 795
Викупна ціна ренти

1. Викуп ренти у випадках, передбачених статтями 793 і 794 цього Кодексу, здійснюється за ціною, визначеною договором сторін.

 

 

 

1. Викуп ренти у випадках, передбачених статтями 793 і 794 цього Кодексу, здійснюється за ціною, визначеною договором сторін.

2. У разі відсутності умови щодо викупної ціни в договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти з оплатою, викуп здійснюється за ціною, що відповідає річній сумі належної до виплати ренти.

 

 

 

2. У разі відсутності умови щодо викупної ціни в договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти з оплатою, викуп здійснюється за ціною, що відповідає річній сумі належної до виплати ренти.

3. За відсутності умов щодо викупної ціни у договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти безоплатно, до викупної ціни поряд із річною сумою рентних платежів включається ціна переданого майна, що визначається за правилами, передбаченими пунктом 3 статті 664 цього Кодексу.

 

 

 

3. За відсутності умов щодо викупної ціни у договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти безоплатно, до викупної ціни поряд із річною сумою рентних платежів включається ціна переданого майна, що визначається за правилами, передбаченими пунктом 3 статті 664 цього Кодексу.

Стаття 796
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, переданого під виплату безстроково виплачуваної ренти

 

 

 

Стаття 796
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, переданого під виплату безстроково виплачуваної ренти

1. Ризик випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого безоплатно під виплату безстроково виплачуваної ренти, несе платник ренти.

 

 

 

1. Ризик випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого безоплатно під виплату безстроково виплачуваної ренти, несе платник ренти.

2. У разі випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого за плату під виплату безстроково виплачуваної ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або вишукування умов її виплати.

 

 

 

2. У разі випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого за плату під виплату безстроково виплачуваної ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або вишукування умов її виплати.

Стаття 797
Ризик випадкового знищення майна, переданого під виплату на певний строк

 

 

 

Стаття 797
Ризик випадкового знищення майна, переданого під виплату на певний строк

Випадкове знищення чи випадкове пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, не звільняє платника ренти від зобов'язання сплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, передбачених договором.

 

 

 

Випадкове знищення чи випадкове пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, не звільняє платника ренти від зобов'язання сплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, передбачених договором.

Глава 56
Довічне утримання

 

 

 

Глава 56
Довічне утримання

Стаття 798
Поняття договору довічного утримання

 

 

 

Стаття 798
Поняття договору довічного утримання

1. За договором довічного утримання одна сторона (фізична особа) передає у власність іншій стороні (фізичній або юридичній особі) будинок або його частину, квартиру, інше нерухоме або таке, що має значну цінність, рухоме майно, взамін чого набувач майна зобов'язується надати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі довічне грошове або матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду, медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування та іншої необхідної допомоги.

 

 

 

1. За договором довічного утримання одна сторона (фізична особа) передає у власність іншій стороні (фізичній або юридичній особі) будинок або його частину, квартиру, інше нерухоме або таке, що має значну цінність, рухоме майно, взамін чого набувач майна зобов'язується надати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі довічне грошове або матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду, медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування та іншої необхідної допомоги.

2. Допускається встановлення довічного утримання на користь кількох фізичних осіб, частки яких у праві на одержання утримання вважаються рівними, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

2. Допускається встановлення довічного утримання на користь кількох фізичних осіб, частки яких у праві на одержання утримання вважаються рівними, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 799
Форма та умови довічного утримання

 

 

 

Стаття 799
Форма та умови довічного утримання

1. Договір довічного утримання має бути нотаріально посвідчений, а якщо він передбачає відчуження нерухомого майна, то підлягає також державній реєстрації.

 

 

 

1. Договір довічного утримання має бути нотаріально посвідчений, а якщо він передбачає відчуження нерухомого майна, то підлягає також державній реєстрації.

2. У договорі довічного утримання має бути зазначена оцінка відчужуваного майна, яка визначається за погодженням сторін, а також конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.

 

 

 

2. У договорі довічного утримання має бути зазначена оцінка відчужуваного майна, яка визначається за погодженням сторін, а також конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.

3. У разі вирішення спору, який виник, про обсяг утримання, що надається або має надаватися, суд повинен керуватися принципами добросовісності та розумності.

 

 

 

3. У разі вирішення спору, який виник, про обсяг утримання, що надається або має надаватися, суд повинен керуватися принципами добросовісності та розумності.

4. Договором може бути передбачена можливість заміни надання утримання в натурі виплатою періодичних платежів у грошах. У цих випадках розмір грошової суми, що визначається у договорі, у розрахунку на місяць має бути не меншим від розміру грошової оцінки прожиткового мінімуму.

 

 

 

4. Договором може бути передбачена можливість заміни надання утримання в натурі виплатою періодичних платежів у грошах. У цих випадках розмір грошової суми, що визначається у договорі, у розрахунку на місяць має бути не меншим від розміру грошової оцінки прожиткового мінімуму.

5. Договором може бути передбачена оплата набувачем майна, ритуальних послуг.

 

 

 

5. Договором може бути передбачена оплата набувачем майна, ритуальних послуг.

Стаття 800
Забезпечення виконання договору

 

 

 

Стаття 800
Забезпечення виконання договору

1. За договором довічного утримання набувач не має права під час дії договору обтяжувати одержане майно боргами та відчужувати його. Відчужувач майна набуває право застави на це майно.

 

 

 

1. За договором довічного утримання набувач не має права під час дії договору обтяжувати одержане майно боргами та відчужувати його. Відчужувач майна набуває право застави на це майно.

2. Випадкова втрата або пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє набувача від обов'язків, взятих ним на себе за договором.

 

 

 

2. Випадкова втрата або пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє набувача від обов'язків, взятих ним на себе за договором.

3. За погодженням сторін майно, передане відчужувачем набувачеві, може бути замінене рівноцінним за вартістю майном набувача із збереженням усіх обов'язків, які прийняв набувач за укладеним ним раніше договором, і положень, передбачених у п. 1 цієї статті.

 

 

 

3. За погодженням сторін майно, передане відчужувачем набувачеві, може бути замінене рівноцінним за вартістю майном набувача із збереженням усіх обов'язків, які прийняв набувач за укладеним ним раніше договором, і положень, передбачених у п. 1 цієї статті.

Стаття 801
Припинення договору довічного утримання

 

 

 

Стаття 801
Припинення договору довічного утримання

1. Договір довічного утримання може бути розірваний:

 

 

 

1. Договір довічного утримання може бути розірваний:

1) на вимогу відчужувача або осіб, на користь яких був укладений договір, якщо набувач майна не виконує обов'язків, які він прийняв на себе за договором;

 

 

 

1) на вимогу відчужувача або осіб, на користь яких був укладений договір, якщо набувач майна не виконує обов'язків, які він прийняв на себе за договором;

2) на вимогу набувача майна (фізичної особи), якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився настільки, що він не в змозі надавати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі обумовлене забезпечення.

 

 

 

2) на вимогу набувача майна (фізичної особи), якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився настільки, що він не в змозі надавати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі обумовлене забезпечення.

2. У разі розірвання договору на зазначених вище підставах майно має бути повернене відчужувачеві. Витрати на забезпечення відчужувача, проведені набувачем майна до розірвання договору, не відшкодовуються.

 

 

 

2. У разі розірвання договору на зазначених вище підставах майно має бути повернене відчужувачеві. Витрати на забезпечення відчужувача, проведені набувачем майна до розірвання договору, не відшкодовуються.

3. Договір припиняється смертю осіб, які одержували утримання. Якщо право на одержання утримання мали кілька осіб, то в разі смерті однієї з них договір припиняється щодо особи, яка померла.

 

 

 

3. Договір припиняється смертю осіб, які одержували утримання. Якщо право на одержання утримання мали кілька осіб, то в разі смерті однієї з них договір припиняється щодо особи, яка померла.

Стаття 802
Перехід обов'язків за договором до спадкоємців набувача, який помер

 

 

 

Стаття 802
Перехід обов'язків за договором до спадкоємців набувача, який помер

1. У разі смерті набувача майна (фізичної особи) обов'язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких переходить майно, яке було відчужене за договором довічного утримання.

 

 

 

1. У разі смерті набувача майна (фізичної особи) обов'язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких переходить майно, яке було відчужене за договором довічного утримання.

2. У разі відсутності у набувача майна спадкоємців або у разі відмови їх від договору довічного утримання майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, повертається відчужувачеві.

 

 

 

2. У разі відсутності у набувача майна спадкоємців або у разі відмови їх від договору довічного утримання майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, повертається відчужувачеві.

3. У разі заявлення при цьому вимоги відчужувачем про повернення майна договір довічного утримання припиняється.

 

 

 

3. У разі заявлення при цьому вимоги відчужувачем про повернення майна договір довічного утримання припиняється.

Стаття 803
Перехід обов'язків за договором до правонаступників юридичної особи

 

 

 

Стаття 803
Перехід обов'язків за договором до правонаступників юридичної особи

1. У разі ліквідації юридичної особи (стаття 90 цього Кодексу) обов'язки за договором довічного утримання переходять до правонаступників юридичної особи, яка уклала договір.

 

 

 

1. У разі ліквідації юридичної особи (стаття 90 цього Кодексу) обов'язки за договором довічного утримання переходять до правонаступників юридичної особи, яка уклала договір.

2. У разі ліквідації юридичної особи майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, має бути повернене відчужувачеві.

 

 

 

2. У разі ліквідації юридичної особи майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, має бути повернене відчужувачеві.

Глава 57
Найм (оренда)

 

 

 

Глава 57
Найм (оренда)

§ 1. Загальні положення про найм

 

 

 

§ 1. Загальні положення про найм

Стаття 804
Поняття договору найму

 

 

 

Стаття 804
Поняття договору найму

1. За договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві за плату і на певний строк річ у користування.

 

 

 

1. За договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві за плату і на певний строк річ у користування.

2. У користування передається річ, яка має індивідуальні ознаки і не втрачає при використанні своєї споживчої якості.

 

 

 

2. У користування передається річ, яка має індивідуальні ознаки і не втрачає при використанні своєї споживчої якості.

Стаття 805
Плата за користування річчю

 

 

 

Стаття 805
Плата за користування річчю

1. За користування річчю з наймача справляється плата, розмір якої визначається домовленістю сторін.

 

 

 

1. За користування річчю з наймача справляється плата, розмір якої визначається домовленістю сторін.

2. Якщо сторони не обумовили розміру плати, вона визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення, і відповідно до ситуації, яка існувала на час укладення договору.

 

 

 

2. Якщо сторони не обумовили розміру плати, вона визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення, і відповідно до ситуації, яка існувала на час укладення договору.

3. Плата за користування може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.

 

 

 

3. Плата за користування може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.

4. Законом або договором може бути передбачений періодичний перегляд, зміна (індексація) розміру плати за користування річчю.

 

 

 

4. Законом або договором може бути передбачений періодичний перегляд, зміна (індексація) розміру плати за користування річчю.

5. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування річчю істотно зменшилася.

 

 

 

5. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування річчю істотно зменшилася.

6. Наймач зобов'язаний вносити плату за користування річчю щомісячно. Сторони можуть визначити інші строки внесення плати.

 

 

 

6. Наймач зобов'язаний вносити плату за користування річчю щомісячно. Сторони можуть визначити інші строки внесення плати.

7. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого річ не могла бути використана ним через обставини, за які він не відповідає.

 

 

 

7. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого річ не могла бути використана ним через обставини, за які він не відповідає.

Стаття 806
Строк договору найму

 

 

 

Стаття 806
Строк договору найму

1. Строк договору визначається домовленістю сторін.

 

 

 

1. Строк договору визначається домовленістю сторін.

2. Законом можуть бути передбачені граничні строки користування щодо окремих речей.

 

 

 

2. Законом можуть бути передбачені граничні строки користування щодо окремих речей.

Стаття 807
Надання речі у користування

 

 

 

Стаття 807
Надання речі у користування

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у користування негайно або у строк, визначений договором.

 

 

 

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у користування негайно або у строк, визначений договором.

Стаття 808
Якість речі, яка передається у користування

 

 

 

Стаття 808
Якість речі, яка передається у користування

1. Наймодавець зобов'язаний надати наймачеві річ у комплекті і в стані, який відповідав би умовам договору і забезпечував би досягнення мети найму.

 

 

 

1. Наймодавець зобов'язаний надати наймачеві річ у комплекті і в стані, який відповідав би умовам договору і забезпечував би досягнення мети найму.

2. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

 

 

 

2. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

3. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі у його володіння не переконається в її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

 

 

 

3. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі у його володіння не переконається в її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Стаття 809
Гарантія якості речі, яка передається наймачеві у володіння

 

 

 

Стаття 809
Гарантія якості речі, яка передається наймачеві у володіння

1. Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.

 

 

 

1. Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.

2. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором зажадати:

 

 

 

2. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором зажадати:

1) заміни речі, якщо це можливо;

 

 

 

1) заміни речі, якщо це можливо;

2) відповідного зменшення плати;

 

 

 

2) відповідного зменшення плати;

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на її виправлення;

 

 

 

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на її виправлення;

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

 

 

 

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

Стаття 810
Права третіх осіб на річ, яка передана у володіння наймачеві

 

 

 

Стаття 810
Права третіх осіб на річ, яка передана у володіння наймачеві

1. Передання речі у володіння наймачеві не припиняє прав на неї третіх осіб, зокрема заставоутримувача.

 

 

 

1. Передання речі у володіння наймачеві не припиняє прав на неї третіх осіб, зокрема заставоутримувача.

2. Заставоутримувач при настанні строку виконання договору, який було забезпечено заставою, має право вимагати звернення стягнення на річ, яка була передана наймачеві.

 

 

 

2. Заставоутримувач при настанні строку виконання договору, який було забезпечено заставою, має право вимагати звернення стягнення на річ, яка була передана наймачеві.

Стаття 811
Правові наслідки ненадання наймачеві речі у користування

 

 

 

Стаття 811
Правові наслідки ненадання наймачеві речі у користування

Якщо наймодавець зволікає з переданням речі у користування, наймач має право за своїм вибором:

 

 

 

Якщо наймодавець зволікає з переданням речі у користування, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання речі і відшкодування збитків, завданих йому затримкою виконання зобов'язання;

 

 

 

1) вимагати від наймодавця передання речі і відшкодування збитків, завданих йому затримкою виконання зобов'язання;

2) односторонньо розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням зобов'язання.

 

 

 

2) односторонньо розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням зобов'язання.

Стаття 812
Правові наслідки продовження користування річчю після закінчення строку договору

 

 

 

Стаття 812
Правові наслідки продовження користування річчю після закінчення строку договору

Якщо наймач продовжує користуватися річчю після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше визначений сторонами.

 

 

 

Якщо наймач продовжує користуватися річчю після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше визначений сторонами.

Стаття 813
Правонаступництво при зміні власника речі, яка передана у користування

 

 

 

Стаття 813
Правонаступництво при зміні власника речі, яка передана у користування

1. При зміні власника речі, яка передана у користування, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

 

 

 

1. При зміні власника речі, яка передана у користування, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

2. Сторони можуть обумовити припинення договору в разі відчуження наймодавцем речі іншій особі.

 

 

 

2. Сторони можуть обумовити припинення договору в разі відчуження наймодавцем речі іншій особі.

Стаття 814
Страхування речі, яка передана у користування

 

 

 

Стаття 814
Страхування речі, яка передана у користування

1. Передання речі, яка була застрахована, у користування і володіння наймачеві не припиняє договору страхування, який був укладений наймодавцем.

 

 

 

1. Передання речі, яка була застрахована, у користування і володіння наймачеві не припиняє договору страхування, який був укладений наймодавцем.

2. Обов'язок страхування речі може бути покладений на наймача за законом або договором.

 

 

 

2. Обов'язок страхування речі може бути покладений на наймача за законом або договором.

Стаття 815
Ризик випадкового знищення або пошкодження речі

 

 

 

Стаття 815
Ризик випадкового знищення або пошкодження речі

Якщо наймач затримав повернення речі наймодавцеві, він несе ризик її випадкового знищення або пошкодження.

 

 

 

Якщо наймач затримав повернення речі наймодавцеві, він несе ризик її випадкового знищення або пошкодження.

Стаття 816
Здійснення наймачем права користування річчю

 

 

 

Стаття 816
Здійснення наймачем права користування річчю

1. Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

 

 

 

1. Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

2. Наймач не має права самочинно змінювати стан речі, яка передана йому в користування.

 

 

 

2. Наймач не має права самочинно змінювати стан речі, яка передана йому в користування.

Стаття 817
Піднайм

 

 

 

Стаття 817
Піднайм

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом.

 

 

 

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом.

Стаття 818
Право власності на плоди, доходи, продукцію, яка виготовлена наймачем

 

 

 

Стаття 818
Право власності на плоди, доходи, продукцію, яка виготовлена наймачем

1. Продукція, яка виготовлена наймачем шляхом використання речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

 

 

 

1. Продукція, яка виготовлена наймачем шляхом використання речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

2. Плоди, одержані наймачем від речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

 

 

 

2. Плоди, одержані наймачем від речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

3. Доходи, одержані наймачем від використання речі при здійсненні ним підприємницької діяльності, є власністю наймача.

 

 

 

3. Доходи, одержані наймачем від використання речі при здійсненні ним підприємницької діяльності, є власністю наймача.

Стаття 819
Ремонт речі, яка передана наймачеві у володіння

 

 

 

Стаття 819
Ремонт речі, яка передана наймачеві у володіння

1. Поточний ремонт речі провадиться наймачем і за його рахунок.

 

 

 

1. Поточний ремонт речі провадиться наймачем і за його рахунок.

2. Капітальний ремонт речі провадиться наймодавцем і за його рахунок.

 

 

 

2. Капітальний ремонт речі провадиться наймодавцем і за його рахунок.

3. Якщо наймодавець зволікає з проведенням капітального ремонту, що перешкоджає використанню речі відповідно до її призначення та умов договору, наймач має право сам відремонтувати річ, зарахувати вартість ремонту в суму плати за користування річчю або зажадати відшкодування вартості ремонту.

 

 

 

3. Якщо наймодавець зволікає з проведенням капітального ремонту, що перешкоджає використанню речі відповідно до її призначення та умов договору, наймач має право сам відремонтувати річ, зарахувати вартість ремонту в суму плати за користування річчю або зажадати відшкодування вартості ремонту.

Стаття 820
Переважне право наймача на укладення нового договору найму

 

 

 

Стаття 820
Переважне право наймача на укладення нового договору найму

1. Якщо наймач належно виконував свої обов'язки за договором найму, то після спливу строку договору він має переважне право перед іншими особами на укладення нового договору найму.

 

 

 

1. Якщо наймач належно виконував свої обов'язки за договором найму, то після спливу строку договору він має переважне право перед іншими особами на укладення нового договору найму.

2. Умови нового договору найму визначаються домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших істотних умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

 

 

 

2. Умови нового договору найму визначаються домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших істотних умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Стаття 821
Правові наслідки поліпшення наймачем речі, яка передана йому в користування

 

 

 

Стаття 821
Правові наслідки поліпшення наймачем речі, яка передана йому в користування

1. Річ, яка була поліпшена наймачем, залишається власністю наймодавця.

 

 

 

1. Річ, яка була поліпшена наймачем, залишається власністю наймодавця.

2. У разі поліпшення речі зі згоди наймодавця наймач має право на відшкодування необхідних витрат, які були ним здійснені, або зарахування їх у суму плати за користування нею. Якщо в результаті поліпшення річ перестала існувати у попередньому стані, що дає підставу для висновку про створення нової речі, наймач стає її співвласником у розмірі частки її доданої вартості.

 

 

 

2. У разі поліпшення речі зі згоди наймодавця наймач має право на відшкодування необхідних витрат, які були ним здійснені, або зарахування їх у суму плати за користування нею. Якщо в результаті поліпшення річ перестала існувати у попередньому стані, що дає підставу для висновку про створення нової речі, наймач стає її співвласником у розмірі частки її доданої вартості.

3. Якщо поліпшення речі зроблено без згоди наймодавця, наймодавець має право односторонньо зарахувати витрати, які були здійснені наймачем, у рахунок плати за користування річчю або компенсувати ці витрати наймачеві.

 

 

 

3. Якщо поліпшення речі зроблено без згоди наймодавця, наймодавець має право односторонньо зарахувати витрати, які були здійснені наймачем, у рахунок плати за користування річчю або компенсувати ці витрати наймачеві.

При відмові наймодавця провести таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшення речі наймач має право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження.

 

 

 

При відмові наймодавця провести таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшення речі наймач має право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження.

4. Вартість поліпшень, які були зроблені наймачем без згоди наймодавця, якщо вони не можуть бути вилучені без пошкодження речі, не підлягає компенсації.

 

 

 

4. Вартість поліпшень, які були зроблені наймачем без згоди наймодавця, якщо вони не можуть бути вилучені без пошкодження речі, не підлягає компенсації.

Стаття 822
Правові наслідки погіршення стану речі, яка передана у користування

 

 

 

Стаття 822
Правові наслідки погіршення стану речі, яка передана у користування

1. Наймач зобов'язаний усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини.

 

 

 

1. Наймач зобов'язаний усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини.

2. У разі неможливості відновлення стану речі або неможливості такого відновлення наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

 

 

 

2. У разі неможливості відновлення стану речі або неможливості такого відновлення наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

3. Наймач не відповідає за погіршення стану речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зносу або упущень наймодавця.

 

 

 

3. Наймач не відповідає за погіршення стану речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зносу або упущень наймодавця.

Стаття 823
Відповідальність за шкоду, яка завдана у зв'язку з використанням речі

 

 

 

Стаття 823
Відповідальність за шкоду, яка завдана у зв'язку з використанням речі

1. Шкода, яка завдана третім особам у зв'язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймачем на загальних підставах.

 

 

 

1. Шкода, яка завдана третім особам у зв'язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймачем на загальних підставах.

2. Домовленість сторін про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, яка завдана при користуванні річчю, є недійсною.

 

 

 

2. Домовленість сторін про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, яка завдана при користуванні річчю, є недійсною.

3. Шкода, яка була завдана у зв'язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймодавцем, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок особливих властивостей та недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений і про які він не знав і не міг знати.

 

 

 

3. Шкода, яка була завдана у зв'язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймодавцем, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок особливих властивостей та недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений і про які він не знав і не міг знати.

Стаття 824
Припинення договору найму

 

 

 

Стаття 824
Припинення договору найму

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи, ліквідації юридичної особи, які були наймачами у договорі.

 

 

 

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи, ліквідації юридичної особи, які були наймачами у договорі.

Стаття 825
Право наймодавця відмовитися від договору найму

 

 

 

Стаття 825
Право наймодавця відмовитися від договору найму

Наймодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за користування нею протягом трьох місяців підряд.

 

 

 

Наймодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за користування нею протягом трьох місяців підряд.

Договір у цьому випадку вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

 

 

 

Договір у цьому випадку вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Стаття 826
Розірвання договору найму на вимогу наймодавця

 

 

 

Стаття 826
Розірвання договору найму на вимогу наймодавця

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

 

 

 

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

 

 

 

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

 

 

 

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

 

 

 

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, про що було обумовлено в договорі.

 

 

 

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, про що було обумовлено в договорі.

Стаття 827
Розірвання договору найму на вимогу наймача

 

 

 

Стаття 827
Розірвання договору найму на вимогу наймача

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо:

 

 

 

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та меті найму;

 

 

 

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та меті найму;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

 

 

 

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Стаття 828
Обов'язки наймача у разі припинення договору найму

 

 

 

Стаття 828
Обов'язки наймача у разі припинення договору найму

1. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була від нього одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

 

 

 

1. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була від нього одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

2. У разі зволікання з поверненням речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення.

 

 

 

2. У разі зволікання з поверненням речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення.

Стаття 829
Позовна давність щодо вимог, які випливають із договору найму

 

 

 

Стаття 829
Позовна давність щодо вимог, які випливають із договору найму

1. На вимоги про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також на вимогу про відшкодування затрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік.

 

 

 

1. На вимоги про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також на вимогу про відшкодування затрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік.

2. Позовна давність щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

 

 

 

2. Позовна давність щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

§ 2. Прокат

 

 

 

§ 2. Прокат

Стаття 830
Договір прокату

 

 

 

Стаття 830
Договір прокату

1. За договором прокату наймодавцем є фізична і юридична особа, для якої надання речей у користування є видом підприємницької діяльності.

 

 

 

1. За договором прокату наймодавцем є фізична і юридична особа, для якої надання речей у користування є видом підприємницької діяльності.

2. Договір прокату є договором про приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, які визначені в параграфі 1 цієї глави та іншими законами.

 

 

 

2. Договір прокату є договором про приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, які визначені в параграфі 1 цієї глави та іншими законами.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що закріплене в типових умовах договору, є недійсними.

 

 

 

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що закріплене в типових умовах договору, є недійсними.

3. Договір прокату є публічним.

 

 

 

3. Договір прокату є публічним.

4. До договору прокату застосовуються положення статей 807-809, 811-816, 821-829 цього Кодексу.

 

 

 

4. До договору прокату застосовуються положення статей 807-809, 811-816, 821-829 цього Кодексу.

Стаття 831
Предмет прокату

 

 

 

Стаття 831
Предмет прокату

1. Предметом прокату є рухомі речі.

 

 

 

1. Предметом прокату є рухомі речі.

2. Предмет прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

 

 

 

2. Предмет прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Предмет прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це визначено домовленістю сторін.

 

 

 

Предмет прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це визначено домовленістю сторін.

Стаття 832
Плата за користування річчю

 

 

 

Стаття 832
Плата за користування річчю

Плата за користування річчю визначається тарифами наймодавця.

 

 

 

Плата за користування річчю визначається тарифами наймодавця.

Стаття 833
Право наймача на відмову від договору

 

 

 

Стаття 833
Право наймача на відмову від договору

1. Наймач має право відмовитися від договору і повернути майно наймодавцеві у будь-який час.

 

 

 

1. Наймач має право відмовитися від договору і повернути майно наймодавцеві у будь-який час.

2. Плата, що сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

 

 

 

2. Плата, що сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

Стаття 834
Інші особливості договору прокату

 

 

 

Стаття 834
Інші особливості договору прокату

1. Наймач не має права на укладення договору піднайму.

 

 

 

1. Наймач не має права на укладення договору піднайму.

2. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.

 

 

 

2. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.

3. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

 

 

 

3. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

§ 3. Найм (оренда) земельних ділянок

 

 

 

§ 3. Найм (оренда) земельних ділянок

Стаття 835
Предмет найму

 

 

 

Стаття 835
Предмет найму

Предметом найму є земельна ділянка з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

 

 

 

Предметом найму є земельна ділянка з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Стаття 836
Форма договору найму земельних ділянок

 

 

 

Стаття 836
Форма договору найму земельних ділянок

1. Договір найму земельної ділянки укладається письмово.

 

 

 

1. Договір найму земельної ділянки укладається письмово.

2. Договір найму земельної ділянки з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

 

 

 

2. Договір найму земельної ділянки з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

Стаття 837
Державна реєстрація договору найму земельних ділянок

 

 

 

Стаття 837
Державна реєстрація договору найму земельних ділянок

Договір найму земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

 

 

 

Договір найму земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Стаття 838
Плата за користування земельною ділянкою

 

 

 

Стаття 838
Плата за користування земельною ділянкою

Плата за користування земельною ділянкою, яка є державною або комунальною власністю, не може бути нижчою за встановлену законом.

 

 

 

Плата за користування земельною ділянкою, яка є державною або комунальною власністю, не може бути нижчою за встановлену законом.

Стаття 839
Інші умови договору найму земельної ділянки

 

 

 

Стаття 839
Інші умови договору найму земельної ділянки

Наймач може бути зобов'язаний до вчинення дій щодо впорядкування території, яка прилягає до земельної ділянки, що передана за договором.

 

 

 

Наймач може бути зобов'язаний до вчинення дій щодо впорядкування території, яка прилягає до земельної ділянки, що передана за договором.

Стаття 840
Піднайм (суборенда) земельних ділянок

 

 

 

Стаття 840
Піднайм (суборенда) земельних ділянок

Наймач може передати земельну ділянку або її частину в користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише з дозволу наймодавця.

 

 

 

Наймач може передати земельну ділянку або її частину в користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише з дозволу наймодавця.

Стаття 841
Обов'язки наймача земельної ділянки

 

 

 

Стаття 841
Обов'язки наймача земельної ділянки

1. Наймач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети, яка визначена в договорі.

 

 

 

1. Наймач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети, яка визначена в договорі.

2. Наймач зобов'язаний здійснювати комплекс заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки.

 

 

 

2. Наймач зобов'язаний здійснювати комплекс заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки.

3. Наймач зобов'язаний утримуватися від порушень прав власників сусідніх земельних ділянок і суб'єктів сервітутних прав.

 

 

 

3. Наймач зобов'язаний утримуватися від порушень прав власників сусідніх земельних ділянок і суб'єктів сервітутних прав.

Стаття 842
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймача

 

 

 

Стаття 842
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймача

1. Наймач має право відмовитися від найму земельної ділянки, попередньо повідомивши про це наймодавця.

 

 

 

1. Наймач має право відмовитися від найму земельної ділянки, попередньо повідомивши про це наймодавця.

2. У разі відмови наймача від договору наймодавець має право на одержання з нього плати за шість місяців, якщо доведе, що не міг знайти осіб, які бажали б укласти договір найму на тих самих умовах.

 

 

 

2. У разі відмови наймача від договору наймодавець має право на одержання з нього плати за шість місяців, якщо доведе, що не міг знайти осіб, які бажали б укласти договір найму на тих самих умовах.

Стаття 843
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймодавця

 

 

 

Стаття 843
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймодавця

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму в разі, якщо:

 

 

 

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму в разі, якщо:

1) наймач протягом одного року не почав використовувати земельну ділянку, у зв'язку з чим земельна ділянка може втратити свою споживчу вартість;

 

 

 

1) наймач протягом одного року не почав використовувати земельну ділянку, у зв'язку з чим земельна ділянка може втратити свою споживчу вартість;

2) наймач використовує земельну ділянку не за призначенням, яке було визначене у договорі;

 

 

 

2) наймач використовує земельну ділянку не за призначенням, яке було визначене у договорі;

3) наймач, незважаючи на попередження наймодавця, не здійснює заходів для запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки або не вживає заходів для відновлення якості земельної ділянки, що було визначено в договорі;

 

 

 

3) наймач, незважаючи на попередження наймодавця, не здійснює заходів для запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки або не вживає заходів для відновлення якості земельної ділянки, що було визначено в договорі;

4) наймач протягом трьох місяців підряд не вносить плати за користування земельною ділянкою.

 

 

 

4) наймач протягом трьох місяців підряд не вносить плати за користування земельною ділянкою.

Стаття 844
Правові наслідки смерті наймача земельної ділянки

 

 

 

Стаття 844
Правові наслідки смерті наймача земельної ділянки

Право найму земельної ділянки у разі смерті наймача переходить до його дітей, до того з подружжя, що пережив іншого, до батьків, а також інших членів сім'ї, якщо вони разом із наймачем користувалися земельною ділянкою.

 

 

 

Право найму земельної ділянки у разі смерті наймача переходить до його дітей, до того з подружжя, що пережив іншого, до батьків, а також інших членів сім'ї, якщо вони разом із наймачем користувалися земельною ділянкою.

§ 4. Найм (оренда) будівель та інших капітальних споруд

 

 

 

§ 4. Найм (оренда) будівель та інших капітальних споруд

Стаття 845
Форма договору найму будівель та інших капітальних споруд

 

 

 

Стаття 845
Форма договору найму будівель та інших капітальних споруд

1. Договір найму будівель та інших капітальних споруд, окремих їх частин укладається письмово.

 

 

 

1. Договір найму будівель та інших капітальних споруд, окремих їх частин укладається письмово.

2. Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин строком на один рік і більше укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

 

 

 

2. Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин строком на один рік і більше укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

Стаття 846
Державна реєстрація договору найму будівель та інших капітальних споруд

 

 

 

Стаття 846
Державна реєстрація договору найму будівель та інших капітальних споруд

Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин, який укладений на строк щонайменше в один рік, підлягає державній реєстрації.

 

 

 

Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин, який укладений на строк щонайменше в один рік, підлягає державній реєстрації.

Стаття 847
Надання наймачеві права користування земельною ділянкою

 

 

 

Стаття 847
Надання наймачеві права користування земельною ділянкою

1. Одночасно з правом найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі чи споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

 

 

 

1. Одночасно з правом найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі чи споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

2. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки в договорі не визначений, наймач одержує право користування усією ділянкою, якою володів наймодавець.

 

 

 

2. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки в договорі не визначений, наймач одержує право користування усією ділянкою, якою володів наймодавець.

3. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, згода власника на надання наймачеві права користування земельною ділянкою припускається, якщо інше не передбачено у договорі наймодавця з власником земельної ділянки.

 

 

 

3. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, згода власника на надання наймачеві права користування земельною ділянкою припускається, якщо інше не передбачено у договорі наймодавця з власником земельної ділянки.

4. У разі продажу земельної ділянки у наймача зберігається право користування нею на весь строк договору.

 

 

 

4. У разі продажу земельної ділянки у наймача зберігається право користування нею на весь строк договору.

Стаття 848
Передання будівель та інших капітальних споруд у найм

 

 

 

Стаття 848
Передання будівель та інших капітальних споруд у найм

1. Передання наймачеві будівель та інших капітальних споруд або їх частин оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку договору, якщо інше не визначено погодженням сторін.

 

 

 

1. Передання наймачеві будівель та інших капітальних споруд або їх частин оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку договору, якщо інше не визначено погодженням сторін.

2. Повернення наймачем предмета найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту договір найму вважається припиненим.

 

 

 

2. Повернення наймачем предмета найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту договір найму вважається припиненим.

Стаття 849
Плата за користування

 

 

 

Стаття 849
Плата за користування

Плата, яка справляється з наймача, складається із плати за користування будівлею, спорудою і плати за користування земельною ділянкою.

 

 

 

Плата, яка справляється з наймача, складається із плати за користування будівлею, спорудою і плати за користування земельною ділянкою.

§ 5. Найм (оренда) транспортних засобів

 

 

 

§ 5. Найм (оренда) транспортних засобів

Стаття 850
Предмет найму

 

 

 

Стаття 850
Предмет найму

1. До транспортних засобів, стосовно до цього параграфа, належать повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби: легкові, вантажні та інші автомобілі, електровози, тепловози тощо.

 

 

 

1. До транспортних засобів, стосовно до цього параграфа, належать повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби: легкові, вантажні та інші автомобілі, електровози, тепловози тощо.

2. Відповідно до умов договору наймачеві може надаватися у користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує, або без нього.

 

 

 

2. Відповідно до умов договору наймачеві може надаватися у користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує, або без нього.

Стаття 851
Форма договору найму транспортних засобів

 

 

 

Стаття 851
Форма договору найму транспортних засобів

1. Договір найму транспортних засобів укладається письмово.

 

 

 

1. Договір найму транспортних засобів укладається письмово.

2. Договір найму транспортних засобів з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

 

 

 

2. Договір найму транспортних засобів з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

Стаття 852
Комерційна діяльність наймача транспортного засобу

 

 

 

Стаття 852
Комерційна діяльність наймача транспортного засобу

Наймач має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори, відповідно до призначення транспортного засобу.

 

 

 

Наймач має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори, відповідно до призначення транспортного засобу.

Стаття 853
Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу

 

 

 

Стаття 853
Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу

1. Наймач транспортного засобу зобов'язаний підтримувати його в належному технічному стані.

 

 

 

1. Наймач транспортного засобу зобов'язаний підтримувати його в належному технічному стані.

2. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплати податків та інших платежів, несе наймач.

 

 

 

2. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплати податків та інших платежів, несе наймач.

Стаття 854
Страхування транспортного засобу

 

 

 

Стаття 854
Страхування транспортного засобу

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

 

 

 

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

2. Наймач зобов'язаний застрахувати відповідальність за шкоду, яка може бути завдана третім особам у зв'язку з використанням транспортного засобу.

 

 

 

2. Наймач зобов'язаний застрахувати відповідальність за шкоду, яка може бути завдана третім особам у зв'язку з використанням транспортного засобу.

Стаття 855
Правові наслідки пошкодження транспортного засобу

 

 

 

Стаття 855
Правові наслідки пошкодження транспортного засобу

Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, які виникли у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

 

 

 

Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, які виникли у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Стаття 856
Правові наслідки заподіяння шкоди іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу

 

 

 

Стаття 856
Правові наслідки заподіяння шкоди іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу

Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншим особам у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до правил глави 80 цього Кодексу.

 

 

 

Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншим особам у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до правил глави 80 цього Кодексу.

Стаття 857
Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, що його обслуговує

 

 

 

Стаття 857
Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, що його обслуговує

1. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

 

 

 

1. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

2. Наймач самостійно здійснює комерційне використання транспортного засобу.

 

 

 

2. Наймач самостійно здійснює комерційне використання транспортного засобу.

3. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу провадиться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

 

 

 

3. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу провадиться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

4. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору, використанню транспортного засобу за призначенням, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

 

 

 

4. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору, використанню транспортного засобу за призначенням, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

5. Законом можуть встановлюватися додаткові особливості договору найму повітряних, морських, річкових суден та інших транспортних засобів з екіпажами.

 

 

 

5. Законом можуть встановлюватися додаткові особливості договору найму повітряних, морських, річкових суден та інших транспортних засобів з екіпажами.

§ 6. Лізинг

 

 

 

§ 6. Лізинг

Стаття 858
Договір лізингу

 

 

 

Стаття 858
Договір лізингу

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, набуте раніше самостійно для подальшої здачі в оренду (прямий лізинг), або ж зобов'язується за дорученням лізингоодержувача укласти договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною (продавцем, постачальником) для набуття у свою власність майна з метою подальшої здачі його в оренду лізингоодержувачеві на певний строк і за визначену плату (непрямий лізинг).

 

 

 

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, набуте раніше самостійно для подальшої здачі в оренду (прямий лізинг), або ж зобов'язується за дорученням лізингоодержувача укласти договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною (продавцем, постачальником) для набуття у свою власність майна з метою подальшої здачі його в оренду лізингоодержувачеві на певний строк і за визначену плату (непрямий лізинг).

2. Предметом договору лізингу можуть бути будь-які неспоживні речі, що використовуються для підприємницької діяльності, крім земельних ділянок та інших природних об'єктів.

 

 

 

2. Предметом договору лізингу можуть бути будь-які неспоживні речі, що використовуються для підприємницької діяльності, крім земельних ділянок та інших природних об'єктів.

3. До договору лізингу застосовуються правила цього Кодексу, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими правовими актами.

 

 

 

3. До договору лізингу застосовуються правила цього Кодексу, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими правовими актами.

4. Залежно від особливостей відносин сторін, передбачених договором, лізинг може бути зворотним, фінансовим, оперативним або іншого виду.

 

 

 

4. Залежно від особливостей відносин сторін, передбачених договором, лізинг може бути зворотним, фінансовим, оперативним або іншого виду.

Стаття 859
Зворотний лізинг

 

 

 

Стаття 859
Зворотний лізинг

За умовами договору зворотного лізингу лізингодавець купує майно у продавця (лізингоодержувача) з одночасним (зворотним) наданням йому цього майна у користування з правом подальшого набуття права власності на нього.

 

 

 

За умовами договору зворотного лізингу лізингодавець купує майно у продавця (лізингоодержувача) з одночасним (зворотним) наданням йому цього майна у користування з правом подальшого набуття права власності на нього.

Стаття 860
Фінансовий лізинг

 

 

 

Стаття 860
Фінансовий лізинг

За договором фінансового лізингу лізингодавець відповідно до специфікації та умов, схвалених лізингоодержувачем, укладає договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною - продавцем (постачальником) про набуття майна у власність з метою подальшого передання його у користування лізингоодержувачеві на строк, що збігається зі строком повної амортизації цього майна.

 

 

 

За договором фінансового лізингу лізингодавець відповідно до специфікації та умов, схвалених лізингоодержувачем, укладає договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною - продавцем (постачальником) про набуття майна у власність з метою подальшого передання його у користування лізингоодержувачеві на строк, що збігається зі строком повної амортизації цього майна.

Лізингоодержувач має право набути використовуване майно зі спливом строку оренди за застережену сторонами ціну, що відповідає передбачуваній залишковій вартості майна.

 

 

 

Лізингоодержувач має право набути використовуване майно зі спливом строку оренди за застережену сторонами ціну, що відповідає передбачуваній залишковій вартості майна.

Стаття 861
Оперативний лізинг

 

 

 

Стаття 861
Оперативний лізинг

За договором оперативного лізингу лізингоодержувач користується одержаним за договором з лізингодавцем майном протягом строку, який є коротшим від строку амортизації цього майна. Зі спливом строку дії договору він може бути продовжений на новий строк або майно має бути повернене лізингодавцеві.

 

 

 

За договором оперативного лізингу лізингоодержувач користується одержаним за договором з лізингодавцем майном протягом строку, який є коротшим від строку амортизації цього майна. Зі спливом строку дії договору він може бути продовжений на новий строк або майно має бути повернене лізингодавцеві.

Стаття 862
Обов'язки лізингоодержувача

 

 

 

Стаття 862
Обов'язки лізингоодержувача

Лізингоодержувач зобов'язаний:

 

 

 

Лізингоодержувач зобов'язаний:

1) належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

 

 

 

1) належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

2) своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком провадити лізингові платежі;

 

 

 

2) своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком провадити лізингові платежі;

3) у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на покупку (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

 

 

 

3) у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на покупку (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Стаття 863
Права лізингоодержувача

 

 

 

Стаття 863
Права лізингоодержувача

Лізингоодержувач має право:

 

 

 

Лізингоодержувач має право:

1) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним порушення;

 

 

 

1) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним порушення;

2) зажадати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.

 

 

 

2) зажадати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.

Стаття 864
Обов'язки лізингодавця

 

 

 

Стаття 864
Обов'язки лізингодавця

1. Лізингодавець зобов'язаний:

 

 

 

1. Лізингодавець зобов'язаний:

1) передати належне йому на праві власності майно у користування лізингоодержувачеві або ж за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу (поставки) майна з відповідним продавцем (постачальником) і передати його у користування лізингоодержувачеві;

 

 

 

1) передати належне йому на праві власності майно у користування лізингоодержувачеві або ж за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу (поставки) майна з відповідним продавцем (постачальником) і передати його у користування лізингоодержувачеві;

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця (постачальника) майна та у визначення специфікації предмета лізингу;

 

 

 

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця (постачальника) майна та у визначення специфікації предмета лізингу;

3) набуваючи майно для лізингоодержувача, сповістити продавця про те, що майно призначене для передання у лизинг конкретній особі;

 

 

 

3) набуваючи майно для лізингоодержувача, сповістити продавця про те, що майно призначене для передання у лизинг конкретній особі;

4) прийняти майно від лізингоодержувача зі спливом строку лізингу, якщо це майно не буде викуплене лізингоодержувачем.

 

 

 

4) прийняти майно від лізингоодержувача зі спливом строку лізингу, якщо це майно не буде викуплене лізингоодержувачем.

2. Якщо інше не передбачено договором, лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за виконання продавцем (постачальником) вимог, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця відповідно до договору покладається на лізингодавця. У такому разі лізингоодержувач має право на свій розсуд ставити вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), як безпосередньо продавцеві (постачальникові) майна, так і лізингодавцеві, які несуть перед ним солідарну відповідальність.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено договором, лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за виконання продавцем (постачальником) вимог, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця відповідно до договору покладається на лізингодавця. У такому разі лізингоодержувач має право на свій розсуд ставити вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), як безпосередньо продавцеві (постачальникові) майна, так і лізингодавцеві, які несуть перед ним солідарну відповідальність.

Стаття 865
Права лізингоодержувача стосовно продавця (постачальника) майна

 

 

 

Стаття 865
Права лізингоодержувача стосовно продавця (постачальника) майна

1. Лізингоодержувач має стосовно продавця (постачальника) майна (предмет лізингу) усі права вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки) цього майна, зокрема щодо якості та комплектності майна, строків його передання (поставки). Однак лізингоодержувач не має права припиняти або змінювати дію договору купівлі-продажу (поставки) між лізингодавцем і продавцем (постачальником).

 

 

 

1. Лізингоодержувач має стосовно продавця (постачальника) майна (предмет лізингу) усі права вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки) цього майна, зокрема щодо якості та комплектності майна, строків його передання (поставки). Однак лізингоодержувач не має права припиняти або змінювати дію договору купівлі-продажу (поставки) між лізингодавцем і продавцем (постачальником).

2. Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування майна (предмета лізингу) визначається у самостійному договорі з продавцем (постачальником).

 

 

 

2. Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування майна (предмета лізингу) визначається у самостійному договорі з продавцем (постачальником).

Стаття 866
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом лізингу

 

 

 

Стаття 866
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом лізингу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом прямого лізингу, несе лізингодавець.

 

 

 

1. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом прямого лізингу, несе лізингодавець.

2. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом непрямого лізингу, несе лізингоодержувач.

 

 

 

2. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом непрямого лізингу, несе лізингоодержувач.

3. Якщо продавець (постачальник) або лізингодавець прострочили передання майна, що є предметом лізингу, ризик випадкового знищення або випадкового псування несе сторона, що прострочила.

 

 

 

3. Якщо продавець (постачальник) або лізингодавець прострочили передання майна, що є предметом лізингу, ризик випадкового знищення або випадкового псування несе сторона, що прострочила.

Глава 58
Найм житла

 

 

 

Глава 58
Найм житла

Стаття 867
Договір найму житла

 

 

 

Стаття 867
Договір найму житла

1. За договором найму житла одна сторона - наймодавець (власник житла) зобов'язується надати іншій стороні - наймачеві - житло за плату в тимчасове володіння та користування для проживання у ньому.

 

 

 

1. За договором найму житла одна сторона - наймодавець (власник житла) зобов'язується надати іншій стороні - наймачеві - житло за плату в тимчасове володіння та користування для проживання у ньому.

2. У державному та комунальному житловому фонді соціального використання житло надається за договором соціального найму житла. Підстави, умови та порядок укладення такого договору визначаються житловим законодавством. Правила цієї глави застосовуються до цього договору тільки у випадках, якщо інше не передбачено житловим законодавством.

 

 

 

2. У державному та комунальному житловому фонді соціального використання житло надається за договором соціального найму житла. Підстави, умови та порядок укладення такого договору визначаються житловим законодавством. Правила цієї глави застосовуються до цього договору тільки у випадках, якщо інше не передбачено житловим законодавством.

Стаття 868
Сторони у договорі найму житла

 

 

 

Стаття 868
Сторони у договорі найму житла

1. Наймодавцями за договором найму житла можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

 

 

 

1. Наймодавцями за договором найму житла можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

2. Наймачами за договором найму житла можуть бути тільки фізичні особи.

 

 

 

2. Наймачами за договором найму житла можуть бути тільки фізичні особи.

3. Юридична особа, що орендує житло, може використовувати його тільки для фізичних осіб.

 

 

 

3. Юридична особа, що орендує житло, може використовувати його тільки для фізичних осіб.

Стаття 869
Об'єкт договору найму житла

 

 

 

Стаття 869
Об'єкт договору найму житла

1. Об'єктом договору найму житла може бути окрема квартира або інше ізольоване помешкання (частина квартири), а також одноквартирний житловий будинок або його частина.

 

 

 

1. Об'єктом договору найму житла може бути окрема квартира або інше ізольоване помешкання (частина квартири), а також одноквартирний житловий будинок або його частина.

2. Помешкання має бути придатним для постійного у ньому проживання і за розміром відповідати вимогам, передбаченим житловим законодавством.

 

 

 

2. Помешкання має бути придатним для постійного у ньому проживання і за розміром відповідати вимогам, передбаченим житловим законодавством.

3. Наймач житла у багатоквартирному будинку поряд із правом користування житлом має право користування майном, яке обслуговує будинок.

 

 

 

3. Наймач житла у багатоквартирному будинку поряд із правом користування житлом має право користування майном, яке обслуговує будинок.

4. Допускається здавання у найм за короткостроковим договором (п. 2 статті 879 цього Кодексу) в одноквартирному будинку або у квартирі багатоквартирного будинку, власниками яких є фізичні особи, неізольованого помешкання (кімнати, з'єднаної з іншою кімнатою спільним входом, а також частини кімнати).

 

 

 

4. Допускається здавання у найм за короткостроковим договором (п. 2 статті 879 цього Кодексу) в одноквартирному будинку або у квартирі багатоквартирного будинку, власниками яких є фізичні особи, неізольованого помешкання (кімнати, з'єднаної з іншою кімнатою спільним входом, а також частини кімнати).

Стаття 870
Форми договору найму житла

 

 

 

Стаття 870
Форми договору найму житла

Договір найму житла укладається письмово.

 

 

 

Договір найму житла укладається письмово.

Стаття 871
Чинність договору найму житла при переході права власності на житло до іншої особи

 

 

 

Стаття 871
Чинність договору найму житла при переході права власності на житло до іншої особи

При переході права власності на житло, що здане у найм, до іншої особи договір найму зберігає чинність і щодо нового власника на умовах, що були раніше укладені.

 

 

 

При переході права власності на житло, що здане у найм, до іншої особи договір найму зберігає чинність і щодо нового власника на умовах, що були раніше укладені.

Стаття 872
Обов'язки наймодавця житла

 

 

 

Стаття 872
Обов'язки наймодавця житла

1. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві вільне житло.

 

 

 

1. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві вільне житло.

2. Наймодавець зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію будинку, в якому знаходиться здане у найм житло, надавати наймачеві за плату необхідні комунальні послуги, забезпечувати проведення ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та того, що знаходяться у помешканні, устаткування для надання комунальних послуг.

 

 

 

2. Наймодавець зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію будинку, в якому знаходиться здане у найм житло, надавати наймачеві за плату необхідні комунальні послуги, забезпечувати проведення ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та того, що знаходяться у помешканні, устаткування для надання комунальних послуг.

Стаття 873
Обов'язки наймача житла

 

 

 

Стаття 873
Обов'язки наймача житла

Наймач зобов'язаний використовувати житло тільки для проживання, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

 

 

 

Наймач зобов'язаний використовувати житло тільки для проживання, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.

 

 

 

Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Якщо договором не встановлено інше, наймач зобов'язаний самостійно вносити комунальні платежі.

 

 

 

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Якщо договором не встановлено інше, наймач зобов'язаний самостійно вносити комунальні платежі.

Стаття 874
Наймач та особи, що постійно проживають разом з ним

 

 

 

Стаття 874
Наймач та особи, що постійно проживають разом з ним

1. При укладенні договору найму житла у договорі мають бути зазначені особи, що разом проживають з наймачем для постійного проживання у житлі. Вони набувають рівних із наймачем прав щодо користування житлом.

 

 

 

1. При укладенні договору найму житла у договорі мають бути зазначені особи, що разом проживають з наймачем для постійного проживання у житлі. Вони набувають рівних із наймачем прав щодо користування житлом.

2. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за дії осіб, що постійно проживають разом з ним і порушують умови договору найму житла.

 

 

 

2. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за дії осіб, що постійно проживають разом з ним і порушують умови договору найму житла.

3. Особи, що постійно проживають разом з наймачем, можуть за погодженням між собою і з наймачем укласти договір про те, що всі вони несуть солідарну відповідальність перед ним. У цьому разі усі вони є співнаймачами житла.

 

 

 

3. Особи, що постійно проживають разом з наймачем, можуть за погодженням між собою і з наймачем укласти договір про те, що всі вони несуть солідарну відповідальність перед ним. У цьому разі усі вони є співнаймачами житла.

4. Порядок користування житлом наймачем та особами, що постійно проживають з ним, у тому числі й тими, що є співнаймачами, визначається угодою між ними, а у випадках виникнення між ними незгоди спір вирішується судом.

 

 

 

4. Порядок користування житлом наймачем та особами, що постійно проживають з ним, у тому числі й тими, що є співнаймачами, визначається угодою між ними, а у випадках виникнення між ними незгоди спір вирішується судом.

Стаття 875
Право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на вселення інших осіб у житло, що займається

 

 

 

Стаття 875
Право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на вселення інших осіб у житло, що займається

1. Наймач та особи, які постійно проживають з ним, у тому числі й ті, що є співнаймачами, мають право за їх спільною згодою та зі згоди наймодавця вселити у житло, що займається, інших осіб для постійного у ньому проживання.

 

 

 

1. Наймач та особи, які постійно проживають з ним, у тому числі й ті, що є співнаймачами, мають право за їх спільною згодою та зі згоди наймодавця вселити у житло, що займається, інших осіб для постійного у ньому проживання.

2. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно.

 

 

 

2. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно.

3. Особи, що вселилися у житло, відповідно до п. 1 цієї статті, набувають рівні з іншими особами права користування житлом, якщо при їх вселенні не було застережено інше.

 

 

 

3. Особи, що вселилися у житло, відповідно до п. 1 цієї статті, набувають рівні з іншими особами права користування житлом, якщо при їх вселенні не було застережено інше.

4. Вселення інших осіб, відповідно до цієї статті, допускається за умови додержання вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця, крім випадків вселення неповнолітніх дітей.

 

 

 

4. Вселення інших осіб, відповідно до цієї статті, допускається за умови додержання вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця, крім випадків вселення неповнолітніх дітей.

Стаття 876
Тимчасові мешканці

 

 

 

Стаття 876
Тимчасові мешканці

1. Наймач та особи, які постійно з ним проживають за взаємною згодою та за попереднім сповіщенням наймодавця, можуть дозволити тимчасове проживання у житлі, що перебуває в їхньому користуванні, осіб без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців).

 

 

 

1. Наймач та особи, які постійно з ним проживають за взаємною згодою та за попереднім сповіщенням наймодавця, можуть дозволити тимчасове проживання у житлі, що перебуває в їхньому користуванні, осіб без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців).

2. Вселення тимчасових мешканців на строк понад півтора місяця допускається при додержанні вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

 

 

 

2. Вселення тимчасових мешканців на строк понад півтора місяця допускається при додержанні вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

3. Загальний строк проживання тимчасових мешканців не може перевищувати шести місяців.

 

 

 

3. Загальний строк проживання тимчасових мешканців не може перевищувати шести місяців.

4. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

 

 

 

4. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

5. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання, а якщо строк не погоджений, - не пізніше семи днів від дня поставлення до них вимоги про звільнення приміщення наймачем або іншою особою, що постійно з ним проживає.

 

 

 

5. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання, а якщо строк не погоджений, - не пізніше семи днів від дня поставлення до них вимоги про звільнення приміщення наймачем або іншою особою, що постійно з ним проживає.

Стаття 877
Ремонт житла, що здане у найм

 

 

 

Стаття 877
Ремонт житла, що здане у найм

1. Поточний ремонт житла, що здане у найм, є обов'язком наймача, якщо інше не встановлено договором найму житла.

 

 

 

1. Поточний ремонт житла, що здане у найм, є обов'язком наймача, якщо інше не встановлено договором найму житла.

2. Капітальний ремонт житла, що здане у найм, є обов'язком наймодавця, якщо інше не встановлено договором найму житла.

 

 

 

2. Капітальний ремонт житла, що здане у найм, є обов'язком наймодавця, якщо інше не встановлено договором найму житла.

3. Переобладнання житлового будинку, в якому знаходиться житло, здане в найм, якщо таке переобладнання істотно змінить умови користування житлом, без згоди наймача не допускається.

 

 

 

3. Переобладнання житлового будинку, в якому знаходиться житло, здане в найм, якщо таке переобладнання істотно змінить умови користування житлом, без згоди наймача не допускається.

Стаття 878
Плата за житло

 

 

 

Стаття 878
Плата за житло

1. Розмір плати за житло встановлюється за погодженням сторін у договорі найму житла. У разі якщо відповідно до закону встановлений максимальний розмір плати за житло, плата, встановлена у договорі, не повинна перевищувати цього розміру.

 

 

 

1. Розмір плати за житло встановлюється за погодженням сторін у договорі найму житла. У разі якщо відповідно до закону встановлений максимальний розмір плати за житло, плата, встановлена у договорі, не повинна перевищувати цього розміру.

2. Одностороння зміна розміру плати за житло не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

 

 

 

2. Одностороння зміна розміру плати за житло не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

3. Плата за житло має вноситися наймачем у строк, передбачений договором найму житла. Якщо договором строк не передбачений, плата має вноситися наймачем щомісяця у порядку, встановленому житловим законодавством.

 

 

 

3. Плата за житло має вноситися наймачем у строк, передбачений договором найму житла. Якщо договором строк не передбачений, плата має вноситися наймачем щомісяця у порядку, встановленому житловим законодавством.

Стаття 879
Строк у договорі найму житла

 

 

 

Стаття 879
Строк у договорі найму житла

1. Договір найму житла укладається на строк, що не перевищує п'яти років. Якщо у договорі строк не визначений, договір вважається таким, що укладений на п'ять років.

 

 

 

1. Договір найму житла укладається на строк, що не перевищує п'яти років. Якщо у договорі строк не визначений, договір вважається таким, що укладений на п'ять років.

2. До договору найму житла, укладеному на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються правила п. 1 статті 874, статей 876, 880-882, п. 4 статті 883 цього Кодексу.

 

 

 

2. До договору найму житла, укладеному на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються правила п. 1 статті 874, статей 876, 880-882, п. 4 статті 883 цього Кодексу.

Стаття 880
Переважне право наймача на укладення договору на новий строк

 

 

 

Стаття 880
Переважне право наймача на укладення договору на новий строк

1. Зі спливом строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.

 

 

 

1. Зі спливом строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.

Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець повинен запропонувати наймачеві укласти договір на тих самих або інших умовах або ж попередити наймача про відмову від продовження договору у зв'язку з рішенням не здавати протягом не менш як року житла у найм. Якщо наймодавець не виконав цього обов'язку, а наймач не відмовився від продовження договору, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

 

 

 

Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець повинен запропонувати наймачеві укласти договір на тих самих або інших умовах або ж попередити наймача про відмову від продовження договору у зв'язку з рішенням не здавати протягом не менш як року житла у найм. Якщо наймодавець не виконав цього обов'язку, а наймач не відмовився від продовження договору, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

2. У разі погодження умов договору наймач не має права вимагати збільшення числа осіб, що постійно з ним проживають за договором найму житла.

 

 

 

2. У разі погодження умов договору наймач не має права вимагати збільшення числа осіб, що постійно з ним проживають за договором найму житла.

3. Якщо наймодавець відмовився від продовження договору у зв'язку з рішенням не здавати житло в найм, але протягом року від дня спливу строку договору з наймачем уклав договір найму житла з іншою особою, наймач має право вимагати визнання такого договору нечинним та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою поновити з ним договір.

 

 

 

3. Якщо наймодавець відмовився від продовження договору у зв'язку з рішенням не здавати житло в найм, але протягом року від дня спливу строку договору з наймачем уклав договір найму житла з іншою особою, наймач має право вимагати визнання такого договору нечинним та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою поновити з ним договір.

Стаття 881
Піднайм житла

 

 

 

Стаття 881
Піднайм житла

1. За договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним приміщення у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом. Відповідальним перед наймодавцем за договором найму житла залишається наймач.

 

 

 

1. За договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним приміщення у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом. Відповідальним перед наймодавцем за договором найму житла залишається наймач.

2. Договір піднайму може бути укладений за умови додержання вимог житлового законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

 

 

 

2. Договір піднайму може бути укладений за умови додержання вимог житлового законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

3. Договір піднайму є оплатним. Розмір плати за користування житлом і за комунальні послуги встановлюється погодженням сторін.

 

 

 

3. Договір піднайму є оплатним. Розмір плати за користування житлом і за комунальні послуги встановлюється погодженням сторін.

4. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла.

 

 

 

4. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла.

5. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму.

 

 

 

5. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму.

6. На договір піднайму не поширюються правила про переважне право на укладення договору на новий строк.

 

 

 

6. На договір піднайму не поширюються правила про переважне право на укладення договору на новий строк.

Стаття 882
Заміна наймача у договорі найму житла

 

 

 

Стаття 882
Заміна наймача у договорі найму житла

1. На вимогу наймача та інших осіб, що постійно з ним проживають, і за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, що постійно проживає з наймачем.

 

 

 

1. На вимогу наймача та інших осіб, що постійно з ним проживають, і за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, що постійно проживає з наймачем.

2. У разі смерті наймача або його вибуття з житла договір залишається чинним на тих самих умовах, а наймачем стає одна з осіб, що постійно проживає з колишнім наймачем, за спільною згодою між ними. Якщо такої згоди не досягнуто, всі особи, що постійно проживають у помешканні, стають співнаймачами.

 

 

 

2. У разі смерті наймача або його вибуття з житла договір залишається чинним на тих самих умовах, а наймачем стає одна з осіб, що постійно проживає з колишнім наймачем, за спільною згодою між ними. Якщо такої згоди не досягнуто, всі особи, що постійно проживають у помешканні, стають співнаймачами.

Стаття 883
Розірвання договору найму житла

 

 

 

Стаття 883
Розірвання договору найму житла

1. Наймач житла має право за згодою інших осіб, що постійно проживають з ним, у будь-який час розірвати договір найму з письмовим попередженням наймодавця за три місяці.

 

 

 

1. Наймач житла має право за згодою інших осіб, що постійно проживають з ним, у будь-який час розірвати договір найму з письмовим попередженням наймодавця за три місяці.

2. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу наймодавця у випадках:

 

 

 

2. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу наймодавця у випадках:

1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази зі спливом встановленого договором строку платежу;

 

 

 

1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази зі спливом встановленого договором строку платежу;

2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він несе відповідальність.

 

 

 

2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він несе відповідальність.

За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для усунення ним порушень, що стали підставою для розірвання договору найму житла. Якщо протягом визначеного судом строку наймач не усуне допущених порушень або не вживе усіх необхідних заходів для їх усунення, суд за повторним зверненням наймодавця приймає рішення про розірвання договору найму житла. При цьому на прохання наймача суд у рішенні про розірвання договору може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік.

 

 

 

За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для усунення ним порушень, що стали підставою для розірвання договору найму житла. Якщо протягом визначеного судом строку наймач не усуне допущених порушень або не вживе усіх необхідних заходів для їх усунення, суд за повторним зверненням наймодавця приймає рішення про розірвання договору найму житла. При цьому на прохання наймача суд у рішенні про розірвання договору може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік.

Короткостроковий договір, об'єктом якого є кімната або частина кімнати, якщо в ньому не зазначений конкретний строк чинності, може бути розірваний на вимогу наймодавця до спливу встановленого законом строку в один рік у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та осіб, що постійно проживають з ним. Однак наймодавець повинен попередити наймача про майбутнє розірвання договору не пізніше ніж за два місяці, якщо встановлений законом строк чинності договору, що залишився, є більшим ніж два місяці.

 

 

 

Короткостроковий договір, об'єктом якого є кімната або частина кімнати, якщо в ньому не зазначений конкретний строк чинності, може бути розірваний на вимогу наймодавця до спливу встановленого законом строку в один рік у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та осіб, що постійно проживають з ним. Однак наймодавець повинен попередити наймача про майбутнє розірвання договору не пізніше ніж за два місяці, якщо встановлений законом строк чинності договору, що залишився, є більшим ніж два місяці.

3. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу будь-якої із сторін у договорі:

 

 

 

3. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу будь-якої із сторін у договорі:

1) якщо житло стає непридатним для постійного проживання, а також у разі його аварійного стану;

 

 

 

1) якщо житло стає непридатним для постійного проживання, а також у разі його аварійного стану;

2) в інших випадках, передбачених житловим законодавством.

 

 

 

2) в інших випадках, передбачених житловим законодавством.

4. Якщо наймач житла або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, використовують житло не за призначенням або ж систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення порушення.

 

 

 

4. Якщо наймач житла або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, використовують житло не за призначенням або ж систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення порушення.

Якщо наймач або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, після попередження продовжує використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, наймодавець має право у судовому порядку розірвати договір найму житла. У цьому разі застосовуються правила частини третьої п. 2 цієї статті.

 

 

 

Якщо наймач або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, після попередження продовжує використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, наймодавець має право у судовому порядку розірвати договір найму житла. У цьому разі застосовуються правила частини третьої п. 2 цієї статті.

Стаття 884
Наслідки розірвання договору найму житла

 

 

 

Стаття 884
Наслідки розірвання договору найму житла

У разі розірвання договору найму житла наймач та інші фізичні особи, що проживають у помешканні до моменту розірвання договору, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду.

 

 

 

У разі розірвання договору найму житла наймач та інші фізичні особи, що проживають у помешканні до моменту розірвання договору, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду.

Глава 59
Позичка

 

 

 

Глава 59
Позичка

Стаття 885
Договір позички

 

 

 

Стаття 885
Договір позички

1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

 

 

 

1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

2. Користування річчю передбачається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

 

 

 

2. Користування річчю передбачається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

3. До договору позички застосовуються правила глави 57 цього Кодексу.

 

 

 

3. До договору позички застосовуються правила глави 57 цього Кодексу.

Стаття 886
Позичкодавець

 

 

 

Стаття 886
Позичкодавець

1. Позичкодавцями можуть бути фізичні та юридичні особи.

 

 

 

1. Позичкодавцями можуть бути фізичні та юридичні особи.

Особа, яка здійснює довірче управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

 

 

 

Особа, яка здійснює довірче управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

2. Юридична особа, яка займається підприємництвом, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

 

 

 

2. Юридична особа, яка займається підприємництвом, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Стаття 887
Форма договору позички

 

 

 

Стаття 887
Форма договору позички

1. Договір позички речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

 

 

 

1. Договір позички речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичними та фізичними особами укладається письмово.

 

 

 

2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичними та фізичними особами укладається письмово.

3. Договір позички будівель, інших капітальних споруд та їхніх окремих частин укладається у формі, яка визначена у статті 845 цього Кодексу.

 

 

 

3. Договір позички будівель, інших капітальних споруд та їхніх окремих частин укладається у формі, яка визначена у статті 845 цього Кодексу.

4. Договір позички транспортних засобів з участю фізичних осіб укладається письмово і посвідчується нотаріально.

 

 

 

4. Договір позички транспортних засобів з участю фізичних осіб укладається письмово і посвідчується нотаріально.

Стаття 888
Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ у безоплатне користування

 

 

 

Стаття 888
Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ у безоплатне користування

Якщо позичкодавець не виконує обов'язку передати річ у безоплатне користування, інша сторона має право вимагати відшкодування пов'язаних з цим витрат.

534

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В статті 888 після слів "вправі вимагати" додати слова "розірвання договору,"

Враховано

Якщо позичкодавець не виконує обов'язку передати річ у безоплатне користування, інша сторона має право вимагати розірвання договору, відшкодування пов'язаних з цим витрат.

Стаття 889
Строк позички

 

 

 

Стаття 889
Строк позички

Якщо сторони не встановили строку користування майном, він визначається відповідно до мети такого користування.

 

 

 

Якщо сторони не встановили строку користування майном, він визначається відповідно до мети такого користування.

Стаття 890
Право позичкодавця на відчуження речі

 

 

 

Стаття 890
Право позичкодавця на відчуження речі

1. Позичкодавець має право відчужити річ, яка передана ним у безоплатне користування. До набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця.

 

 

 

1. Позичкодавець має право відчужити річ, яка передана ним у безоплатне користування. До набувача речі переходять права та обов'язки позичкодавця.

2. Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, яка передана йому у користування.

 

 

 

2. Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, яка передана йому у користування.

Стаття 891
Обов'язки користувача

 

 

 

Стаття 891
Обов'язки користувача

1. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі у належному стані.

 

 

 

1. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі у належному стані.

2. Користувач зобов'язаний користуватися річчю лише за її призначенням або відповідно до мети, визначеної в договорі.

535

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Пункти 2,3 та 4 статті 891 об' єднати та викласти в такій редакції:

"2. Користувач зобов' язаний:

1) користуватися річчю лише за її призначенням або відповідно до мети, визначеної в договорі;

Враховано

2. Користувач зобов' язаний:

1) користуватися річчю лише за її призначенням або відповідно до мети, визначеної в договорі;

3. Користувач зобов'язаний користуватися річчю особисто.

 

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не передбачено договором;

 

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не передбачено договором;

4. Користувач зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

 

3) повернути річ після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому вона була на момент її передання."

 

3) повернути річ після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому вона була на момент її передання."

Стаття 892
Розірвання договору позички

 

 

 

Стаття 892
Розірвання договору позички

1. Користувач має право повернути річ у будь-який час, не чекаючи закінчення строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний сповістити позичкодавця про розірвання договору щонайменше як за сім днів до повернення речі.

 

 

 

1. Користувач має право повернути річ у будь-який час, не чекаючи закінчення строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний сповістити позичкодавця про розірвання договору щонайменше як за сім днів до повернення речі.

2. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

 

 

 

2. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

 

 

 

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

 

 

 

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

 

 

 

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення або пошкодження.

 

 

 

4) в результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення або пошкодження.

3. Особа, яка стала власником речі, що була передана у безоплатне користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без зазначення строку. Про таке розірвання договору користувач має бути повідомлений попередньо, за час, який відповідав би меті оренди.

536

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В пункті 3 статті 892 слово "оренди" замінити словом "позички"

Враховано

3. Особа, яка стала власником речі, що була передана у безоплатне користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без зазначення строку. Про таке розірвання договору користувач має бути повідомлений попередньо, за час, який відповідав би меті позички.

Стаття 893
Припинення договору позички

 

 

 

Стаття 893
Припинення договору позички

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій майно було надане в користування.

537

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Статтю 893 доповнити словами ",якщо інше не передбачено договором"

Враховано

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій майно було надане в користування, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 894
Правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею

 

 

 

Стаття 894
Правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків.

 

 

 

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків.

Глава 60
Підряд

 

 

 

Глава 60
Підряд

§ 1. Загальні положення про підряд

 

 

 

§ 1. Загальні положення про підряд

Стаття 895
Договір підряду

 

 

 

Стаття 895
Договір підряду

1. За договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

 

 

 

1. За договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду укладається на виготовлення або переробку (обробку) речі або ж на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. При переданні замовникові речі, виготовленої за договором підряду, підрядник передає і права на неї.

538

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Пункт 2 статті 895 викласти у такій редакції:

"2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, або обробку чи переробку речі або ж на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.".

Враховано

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, або обробку чи переробку речі або ж на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, передбачених законом, підрядник (субпідрядник) повинен мати спеціальний дозвіл (ліцензію) на ведення цих робіт.

539

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В пункті 3 статті 895 слова "повинен мати" замінити словами "зобов'язаний одержати". В цьому ж пункті вилучити слово "(ліцензію)".

Враховано

3. Для виконання окремих видів робіт, передбачених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл на ведення цих робіт.

4. До окремих видів договорів підряду, передбачених параграфами 2-5 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не передбачено правилами цього Кодексу про ці види договорів.

 

 

 

4. До окремих видів договорів підряду, передбачених параграфами 2-5 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не передбачено правилами цього Кодексу про ці види договорів.

Стаття 896
Генеральний підрядник і субпідрядник

 

 

 

Стаття 896
Генеральний підрядник і субпідрядник

1. Підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання інших осіб, несучи відповідальність перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

 

 

 

1. Підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання інших осіб, несучи відповідальність перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

2. Генеральний підрядник несе перед субпідрядником відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за наслідки невиконання або неналежного виконання свого зобов'язання субпідрядником відповідно до статей 553, 643 цього Кодексу.

 

 

 

2. Генеральний підрядник несе перед субпідрядником відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за наслідки невиконання або неналежного виконання свого зобов'язання субпідрядником відповідно до статей 553, 643 цього Кодексу.

Якщо інше не передбачено законом або договором, замовник і субпідрядник не мають права ставити один до одного вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них із генеральним підрядником.

 

 

 

Якщо інше не передбачено законом або договором, замовник і субпідрядник не мають права ставити один до одного вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них із генеральним підрядником.

Стаття 897
Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

 

 

 

Стаття 897
Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

1. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

1. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

2. Підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів та устаткування, обтяжених правами третіх осіб.

 

 

 

2. Підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів та устаткування, обтяжених правами третіх осіб.

Стаття 898
Виконання роботи з матеріалу замовника

 

 

 

Стаття 898
Виконання роботи з матеріалу замовника

1. Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу замовника, підрядник несе відповідальність за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

 

 

 

1. Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу замовника, підрядник несе відповідальність за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

2. У договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалів замовника, крім інших умов, мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання обов'язків.

 

 

 

2. У договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалів замовника, крім інших умов, мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання обов'язків.

3. Підрядник несе відповідальність за неналежне виконання роботи, спричинене недоліками наданих замовником матеріалів, якщо не доведе, що недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні цих матеріалів.

 

 

 

3. Підрядник несе відповідальність за неналежне виконання роботи, спричинене недоліками наданих замовником матеріалів, якщо не доведе, що недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні цих матеріалів.

Стаття 899
Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно

540

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Статтю 899 викласти в новій редакції:

Враховано

Стаття 899
Обов'язок підрядника зберігати надане йому майно

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо забезпечення збереження наданого йому замовником майна та несе відповідальність за будь-який недогляд, що призвів до втрати або пошкодження цього майна.

 

"Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо забезпечення збереження наданого йому замовником майна та несе відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталася з йони вини.".

 

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо забезпечення збереження наданого йому замовником майна та несе відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталася з йони вини.

Стаття 900
Ризик випадкового знищення матеріалів

 

 

 

Стаття 900
Ризик випадкового знищення матеріалів

Ризик випадкового знищення матеріалів або випадкового псування (пошкодження) до настання строку здачі підрядником обумовленої договором роботи несе сторона, що надала матеріали, а після настання цього строку - сторона, що прогаяла строк, якщо інше не встановлено договором або законодавчими актами.

 

 

 

Ризик випадкового знищення матеріалів або випадкового псування (пошкодження) до настання строку здачі підрядником обумовленої договором роботи несе сторона, що надала матеріали, а після настання цього строку - сторона, що прогаяла строк, якщо інше не встановлено договором або законодавчими актами.

Стаття 901
Ціна роботи (кошторис)

541

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Статтю 901 розділити на 2 самостійних статті:

"Стаття 901
Ціна роботи

Враховано

Стаття 901
Ціна роботи

1. У договорі підряду зазначається ціна роботи або способи її визначення.

 

1. У договорі підряду зазначається ціна роботи або способи її визначення.

 

1. У договорі підряду зазначається ціна роботи або способи її визначення.

2. Якщо у договорі не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна може бути встановлена судом на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, зазначених сторонами.

 

2. Якщо у договорі не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна може бути встановлена судом на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, зазначених сторонами.

 

2. Якщо у договорі не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна може бути встановлена судом на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, зазначених сторонами.

3. Ціна у договорі підряду включає компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду.

 

3. Ціна у договорі підряду включає компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду.".

 

3. Ціна у договорі підряду включає компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду.".

 

 

"Стаття 9011
Кошторис

 

"Стаття 9011
Кошторис

4. Ціна роботи може бути визначена складанням кошторису.

 

1. Ціна роботи може бути визначена складанням кошторису.

 

1. Ціна роботи може бути визначена складанням кошторису.

У випадках коли робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником.

 

У випадках коли робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником.

 

У випадках коли робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником.

5. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо у договорі немає інших вказівок, кошторис визнається твердим.

 

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо у договорі немає інших вказівок, кошторис визнається твердим.

 

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо у договорі немає інших вказівок, кошторис визнається твердим.

6. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін.

 

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін.

 

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін.

Якщо сторони передбачали у договорі твердий кошторис, у разі його перевищення усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, крім випадків, передбачених частиною другою п. 8 цієї статті.

 

Якщо сторони передбачали у договорі твердий кошторис, у разі його перевищення усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, крім випадків, передбачених частиною другою п. 8 цієї статті.

 

Якщо сторони передбачали у договорі твердий кошторис, у разі його перевищення усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, крім випадків, передбачених частиною другою п. 8 цієї статті.

7. Якщо виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і з цієї причини - в істотному перевищенні визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, що не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника сплати йому ціни за виконану частину роботи.

 

4. Якщо виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і з цієї причини - в істотному перевищенні визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, що не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника сплати йому ціни за виконану частину роботи.

 

4. Якщо виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і з цієї причини - в істотному перевищенні визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, що не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника сплати йому ціни за виконану частину роботи.

Підрядник, що своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеного у договорі кошторису, зобов'язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату робіт за ціною, визначеною у договорі.

 

Підрядник, що своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеного у договорі кошторису, зобов'язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату робіт за ціною, визначеною у договорі.

 

Підрядник, що своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеного у договорі кошторису, зобов'язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату робіт за ціною, визначеною у договорі.

8. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення, у тому числі і в разі якщо на момент укладення договору виключалася можливість передбачити повний обсяг роботи, що підлягає виконанню, або необхідні для цього витрати.

 

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення, у тому числі і в разі якщо на момент укладення договору виключалася можливість передбачити повний обсяг роботи, що підлягає виконанню, або необхідні для цього витрати.

 

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення, у тому числі і в разі якщо на момент укладення договору виключалася можливість передбачити повний обсяг роботи, що підлягає виконанню, або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої ціни (кошторису), а в разі відмови замовника виконати його вимоги - розірвання договору відповідно до статті 683 цього Кодексу.

 

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої ціни (кошторису), а в разі відмови замовника виконати його вимоги - розірвання договору відповідно до статті 683 цього Кодексу.".

 

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої ціни (кошторису), а в разі відмови замовника виконати його вимоги - розірвання договору відповідно до статті 683 цього Кодексу.

Стаття 902
Ощадливість підрядника

 

 

 

Стаття 902
Ощадливість підрядника

 

542

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Статтю 902 доповнити новим пунктом 1 наступного змісту:

"1. Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.", відповіднло змінити нумерацію пунктів

Враховано

1. Підрядник має право на ощадливо ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

1. У випадках коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які враховувалися при визначенні ціни (складанні кошторису), підрядник зберігає право на оплату роботи за ціною, передбаченою договором (кошторисом), якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження вплинуло на якість виконаної роботи.

 

 

 

2. У випадках коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які враховувалися при визначенні ціни (складанні кошторису), підрядник зберігає право на оплату роботи за ціною, передбаченою договором (кошторисом), якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження вплинуло на якість виконаної роботи.

2. У договорі підряду може бути передбачено розподіл між сторонами отриманого підрядником заощадження.

 

 

 

3. У договорі підряду може бути передбачено розподіл між сторонами отриманого підрядником заощадження.

Стаття 903
Строки виконання робіт

 

 

 

Стаття 903
Строки виконання робіт

1. Строки виконання робіт або їх окремих етапів встановлюються сторонами у договорі.

 

 

 

1. Строки виконання робіт або їх окремих етапів встановлюються сторонами у договорі.

2. Якщо у договорі немає вказівок про строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати їх виконання у розумні строки, виходячи із суті зобов'язання, характеру та обсягів робіт і звичаїв ділового обороту.

 

 

 

2. Якщо у договорі немає вказівок про строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати їх виконання у розумні строки, виходячи із суті зобов'язання, характеру та обсягів робіт і звичаїв ділового обороту.

Стаття 904
Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника

 

 

 

Стаття 904
Обставини, про які підрядник зобов'язаний попередити замовника

Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про:

 

 

 

Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про:

1) недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника;

 

 

 

1) недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника;

2) те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;

 

 

 

2) те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;

3) наявність інших, що не залежать від підрядника, обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.

 

 

 

3) наявність інших, що не залежать від підрядника, обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.

Стаття 905
Наслідки невиконання замовником вимог підрядника

 

 

 

Стаття 905
Наслідки невиконання замовником вимог підрядника

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне та обґрунтоване попередження з боку підрядника, у домірний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або ж не усуне інших обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядник має право відмовитися від договору та стягнути зазнані з вини замовника збитки.

 

 

 

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне та обґрунтоване попередження з боку підрядника, у домірний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або ж не усуне інших обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядник має право відмовитися від договору та стягнути зазнані з вини замовника збитки.

2. Якщо використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки фізичних осіб та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від виконання цих робіт за договором і стягнути зазнані з вини замовника збитки.

 

 

 

2. Якщо використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки фізичних осіб та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від виконання цих робіт за договором і стягнути зазнані з вини замовника збитки.

Стаття 906
Права замовника під час виконання роботи

 

 

 

Стаття 906
Права замовника під час виконання роботи

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість робіт, не втручаючись у діяльність підрядника.

 

 

 

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість робіт, не втручаючись у діяльність підрядника.

2. Якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

543

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В пункті 2 статті 906 слова "вимагати розірвання договору та відшкодування збитків" замінити словами "відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків".

Враховано

2. Якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові домірний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги у призначений строк - відмовитися від договору, або ж зажадати відшкодування збитків, або ж доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядника.

 

 

 

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові домірний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги у призначений строк - відмовитися від договору, або ж зажадати відшкодування збитків, або ж доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядника.

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові винагороду за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, із зарахуванням того, що підрядник зберіг внаслідок розірвання договору.

 

 

 

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові винагороду за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, із зарахуванням того, що підрядник зберіг внаслідок розірвання договору.

Стаття 907
Сприяння замовника

 

 

 

Стаття 907
Сприяння замовника

1. Замовник зобов'язаний у випадках, в обсязі та в порядку, що передбачені договором підряду, сприяти підрядникові у виконанні роботи.

 

 

 

1. Замовник зобов'язаний у випадках, в обсязі та в порядку, що передбачені договором підряду, сприяти підрядникові у виконанні роботи.

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, спричинені простоєм, або ж перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи.

 

 

 

У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, спричинені простоєм, або ж перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи.

2. У випадках коли виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник зберігає право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням виконаної частини роботи, з відрахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням договору.

 

 

 

2. У випадках коли виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник зберігає право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням виконаної частини роботи, з відрахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням договору.

Стаття 908
Невиконання замовником зустрічних обов'язків за договором

 

 

 

Стаття 908
Невиконання замовником зустрічних обов'язків за договором

Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу призупинити у випадках, коли порушення замовником своїх зустрічних обов'язків за договором, зокрема таких, як надання матеріалів, устаткування або речі, що підлягає переробці, створило неможливість виконання договору підрядником.

 

 

 

Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу призупинити у випадках, коли порушення замовником своїх зустрічних обов'язків за договором, зокрема таких, як надання матеріалів, устаткування або речі, що підлягає переробці, створило неможливість виконання договору підрядником.

Стаття 909
Права замовника у разі порушення договору підрядником

 

 

 

Стаття 909
Права замовника у разі порушення договору підрядником

1. Якщо підрядник допустився відступів від умов договору, що погіршили роботу, або інших недоліків у роботі, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у домірний строк або відшкодування зазнаних ним необхідних витрат з виправлення своїм коштом недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

 

 

 

1. Якщо підрядник допустився відступів від умов договору, що погіршили роботу, або інших недоліків у роботі, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у домірний строк або відшкодування зазнаних ним необхідних витрат з виправлення своїм коштом недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

2. За наявності у роботі істотних відхилень від договору або ж інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

 

 

 

2. За наявності у роботі істотних відхилень від договору або ж інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

Стаття 910
Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

 

 

 

Стаття 910
Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові негайно.

 

 

 

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові негайно.

2. Якщо замовник не заявить негайно підрядникові про відступи від умов договору, які погіршили роботу, або інші недоліки в роботі, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

 

 

 

2. Якщо замовник не заявить негайно підрядникові про відступи від умов договору, які погіршили роботу, або інші недоліки в роботі, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

3. Замовник, що прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

 

 

 

3. Замовник, що прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

4. Замовник, що виявив після прийняття роботи відступи у ній від договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, зобов'язаний сповістити про це підрядника у розумний строк після їх виявлення.

 

 

 

4. Замовник, що виявив після прийняття роботи відступи у ній від договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, зобов'язаний сповістити про це підрядника у розумний строк після їх виявлення.

5. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої із сторін має бути призначена експертиза. Витрати з проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати з експертизи несе сторона, що вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за погодженням між сторонами, - обидві сторони порівну.

 

 

 

5. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої із сторін має бути призначена експертиза. Витрати з проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати з експертизи несе сторона, що вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за погодженням між сторонами, - обидві сторони порівну.

6. Якщо інше не передбачено договором, у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи підрядник має право зі спливом одного місяця від дня, коли згідно з договором робота мала передаватися замовникові, та після наступного дворазового його попередження продати результат роботи, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріальної контори на ім'я замовника.

 

 

 

6. Якщо інше не передбачено договором, у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи підрядник має право зі спливом одного місяця від дня, коли згідно з договором робота мала передаватися замовникові, та після наступного дворазового його попередження продати результат роботи, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріальної контори на ім'я замовника.

7. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило прогаяння строку здачі робіт, право власності на виготовлену (перероблену) річ визнається таким, що перейшло до замовника у момент, коли відбулося передання.

 

 

 

7. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило прогаяння строку здачі робіт, право власності на виготовлену (перероблену) річ визнається таким, що перейшло до замовника у момент, коли відбулося передання.

Стаття 911
Порядок оплати роботи

 

 

 

Стаття 911
Порядок оплати роботи

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, або ж за згодою замовника - достроково.

 

 

 

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, або ж за згодою замовника - достроково.

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу тільки у випадку та в розмірі, зазначених у договорі.

 

 

 

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу тільки у випадку та в розмірі, зазначених у договорі.

Стаття 912
Розрахунки між сторонами у разі знищення предмета підряду або неможливості закінчення роботи

 

 

 

Стаття 912
Розрахунки між сторонами у разі знищення предмета підряду або неможливості закінчення роботи

1. Якщо предмет підряду до здачі його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати винагороди за роботу.

 

 

 

1. Якщо предмет підряду до здачі його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати винагороди за роботу.

2. Якщо знищення предмета підряду чи неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, доставленого замовником, чи внаслідок його розпоряджень про спосіб виконання роботи або ж відбулися після прогаяння строку прийняття замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані правила статей 882 і 883 цього Кодексу, підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу.

 

 

 

2. Якщо знищення предмета підряду чи неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, доставленого замовником, чи внаслідок його розпоряджень про спосіб виконання роботи або ж відбулися після прогаяння строку прийняття замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані правила статей 882 і 883 цього Кодексу, підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу.

Стаття 913
Право підрядника на утримання

544

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В назві статті 913 та її тексті слово "утримання" замінити словом "утримування".

Враховано

Стаття 913
Право підрядника на утримування

У разі невиконання замовником обов'язку сплатити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядникові у зв'язку з виконанням договору, підрядник має право на утримання результату роботи відповідно до статей 615-618 цього Кодексу, а також належного замовникові устаткування, переданого для перероблення речі, залишку невикористаних матеріалів та іншого майна замовника, що опинилося у нього до сплати замовником відповідних сум.

 

 

 

У разі невиконання замовником обов'язку сплатити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядникові у зв'язку з виконанням договору, підрядник має право на утримування результату роботи відповідно до статей 615-618 цього Кодексу, а також належного замовникові устаткування, переданого для перероблення речі, залишку невикористаних матеріалів та іншого майна замовника, що опинилося у нього до сплати замовником відповідних сум.

Стаття 914
Якість роботи

 

 

 

Стаття 914
Якість роботи

Виконана підрядником робота має відповідати умовам договору, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

 

 

 

Виконана підрядником робота має відповідати умовам договору, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Якщо інше не передбачено договором, виконана робота має:

 

 

 

Якщо інше не передбачено договором, виконана робота має:

1) у момент передання замовникові відповідати якості, зазначеній у договорі, або відповідати вимогам, що звичайно ставляться, та

 

 

 

1) у момент передання замовникові відповідати якості, зазначеній у договорі, або відповідати вимогам, що звичайно ставляться, та

2) у межах розумного строку бути придатною для передбаченого договором використання, а якщо воно договором не передбачене, - для звичайного використання роботи такого характеру.

 

 

 

2) у межах розумного строку бути придатною для передбаченого договором використання, а якщо воно договором не передбачене, - для звичайного використання роботи такого характеру.

Стаття 915
Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

 

 

 

Стаття 915
Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для передбаченого у договорі, або ж - за відсутності у договорі відповідної умови - для звичайного використання, замовник має право, оскільки інше не встановлено законом або договором, на свій вибір зажадати від підрядника:

 

 

 

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для передбаченого у договорі, або ж - за відсутності у договорі відповідної умови - для звичайного використання, замовник має право, оскільки інше не встановлено законом або договором, на свій вибір зажадати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків роботи у розумний строк;

 

 

 

1) безоплатного усунення недоліків роботи у розумний строк;

2) домірного зменшення встановленої за роботу ціни;

 

 

 

2) домірного зменшення встановленої за роботу ціни;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх передбачене у договорі.

 

 

 

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх передбачене у договорі.

2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він несе відповідальність, безоплатно виконати роботу наново з відшкодуванням замовникові завданих прогаянням строку виконання збитків. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

 

 

 

2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він несе відповідальність, безоплатно виконати роботу наново з відшкодуванням замовникові завданих прогаянням строку виконання збитків. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

3. Якщо відступи у роботі від умов договору або інші недоліки роботи є істотними та такими, що не усуваються, або ж у встановлений замовником розумний строк виявлені недоліки не були усунені, замовник має право відмовитися від договору та зажадати відшкодування завданих збитків.

 

 

 

3. Якщо відступи у роботі від умов договору або інші недоліки роботи є істотними та такими, що не усуваються, або ж у встановлений замовником розумний строк виявлені недоліки не були усунені, замовник має право відмовитися від договору та зажадати відшкодування завданих збитків.

4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності, якщо доведено, що такі недоліки виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

 

 

 

4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності, якщо доведено, що такі недоліки виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

5. Підрядник, що надав матеріали для виконання роботи, несе відповідальність за їхню якість за правилами про відповідальність продавця за товари неналежної якості (стаття 708).

 

 

 

5. Підрядник, що надав матеріали для виконання роботи, несе відповідальність за їхню якість за правилами про відповідальність продавця за товари неналежної якості (стаття 708).

Стаття 916
Гарантія якості роботи

 

 

 

Стаття 916
Гарантія якості роботи

1. У разі якщо законом або договором передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам п. 1 статті 914 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

 

 

 

1. У разі якщо законом або договором передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам п. 1 статті 914 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

2. Гарантія якості результату робіт, якщо інше не передбачено договором, поширюється на все, що становить результат роботи.

 

 

 

2. Гарантія якості результату робіт, якщо інше не передбачено договором, поширюється на все, що становить результат роботи.

Стаття 917
Порядок обчислення гарантійного строку

 

 

 

Стаття 917
Порядок обчислення гарантійного строку

1. Якщо інше не передбачено договором підряду, плин гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником.

545

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В пункті 1 статті 917 слово "плин" замінити словом "перебіг".

Враховано

1. Якщо інше не передбачено договором підряду, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником.

2. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються відповідно правила, що містяться у статті 705 цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом, погодженням сторін або не випливає з особливостей договору підряду.

 

 

 

2. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються відповідно правила, що містяться у статті 705 цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом, погодженням сторін або не випливає з особливостей договору підряду.

Стаття 918
Позовна давність за позовами про неналежну якість роботи

 

 

 

Стаття 918
Позовна давність за позовами про неналежну якість роботи

Позовна давність для вимог, спричинених неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

 

 

 

Позовна давність для вимог, спричинених неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Стаття 919
Початок плину позовної давності у спеціальних випадках

546

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

У назві статті 919 та її тексті слово "плин" замінити словом "перебіг".

Враховано

Стаття 919
Початок перебігу позовної давності у спеціальних випадках

1. Якщо законом або договором підряду встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, плин позовної давності, зазначеної у статті 918, починається від дня заявлення про недоліки.

 

 

 

1. Якщо законом або договором підряду встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності, зазначеної у статті 918, починається від дня заявлення про недоліки.

2. Якщо відповідно до договору підряду робота прийнята замовником частинами, плин позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

 

 

 

2. Якщо відповідно до договору підряду робота прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Стаття 920
Обов'язок підрядника передати інформацію замовникові

 

 

 

Стаття 920
Обов'язок підрядника передати інформацію замовникові

Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі.

 

 

 

Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі.

Стаття 921
Конфіденційність одержаної сторонами інформації

 

 

 

Стаття 921
Конфіденційність одержаної сторонами інформації

Якщо сторона завдяки виконанню свого зобов'язання за договором одержала від іншої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх третім особам без згоди іншої сторони.

 

 

 

Якщо сторона завдяки виконанню свого зобов'язання за договором одержала від іншої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх третім особам без згоди іншої сторони.

§ 2. Побутовий підряд

 

 

 

§ 2. Побутовий підряд

Стаття 922
Договір побутового підряду

 

 

 

Стаття 922
Договір побутового підряду

За договором побутового підряду підрядник, що обслуговує побутові потреби громадян, зобов'язаний виконати для замовника певну роботу, а замовник зобов'язаний виконану роботу прийняти та оплатити.

 

 

 

За договором побутового підряду підрядник, що обслуговує побутові потреби громадян, зобов'язаний виконати для замовника певну роботу, а замовник зобов'язаний виконану роботу прийняти та оплатити.

Стаття 923
Форма договору побутового підряду

 

 

 

Стаття 923
Форма договору побутового підряду

1. Якщо інше не передбачено договором, законом та іншими правовими актами, у тому числі стандартними умовами та формулярами, до яких приєднується замовник (стаття 666 цього Кодексу), договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі з моменту видачі підрядником замовникові квитанції або іншого документа, що підтверджує укладення договору.

 

 

 

1. Якщо інше не передбачено договором, законом та іншими правовими актами, у тому числі стандартними умовами та формулярами, до яких приєднується замовник (стаття 666 цього Кодексу), договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі з моменту видачі підрядником замовникові квитанції або іншого документа, що підтверджує укладення договору.

2. Відсутність у замовника зазначених документів не позбавляє його можливості посилатися на свідчення свідків на підтвердження факту укладення договору або його умов.

 

 

 

2. Відсутність у замовника зазначених документів не позбавляє його можливості посилатися на свідчення свідків на підтвердження факту укладення договору або його умов.

Стаття 924
Гарантії прав замовника

 

 

 

Стаття 924
Гарантії прав замовника

1. Підрядник не має права нав'язати замовникові включення у договір побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

 

 

 

1. Підрядник не має права нав'язати замовникові включення у договір побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, виконаній до сповіщення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до зазначеної частини ціни роботи. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

 

 

 

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, виконаній до сповіщення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до зазначеної частини ціни роботи. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Стаття 925
Надання замовникові інформації про роботу

 

 

 

Стаття 925
Надання замовникові інформації про роботу

Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про пропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору та відповідають роботі. Якщо за характером роботи це має значення, підрядник повинен вказати замовникові конкретну особу, що буде її виконувати.

 

 

 

Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про пропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору та відповідають роботі. Якщо за характером роботи це має значення, підрядник повинен вказати замовникові конкретну особу, що буде її виконувати.

Стаття 926
Публічна оферта робіт

 

 

 

Стаття 926
Публічна оферта робіт

1. До реклами та інших пропозицій щодо робіт, які виконуються за договорами побутового підряду, відповідно застосовуються правила про публічну оферту товарів, які містяться у статті 673 цього Кодексу.

 

 

 

1. До реклами та інших пропозицій щодо робіт, які виконуються за договорами побутового підряду, відповідно застосовуються правила про публічну оферту товарів, які містяться у статті 673 цього Кодексу.

2. При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або ж іншої виконаної роботи, а також про можливі для самого замовника та інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

 

 

 

2. При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або ж іншої виконаної роботи, а також про можливі для самого замовника та інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

3. Замовник має право вимагати розірвання укладеного договору побутового підряду та відшкодування збитків у випадках, коли внаслідок неповноти або недостовірності отриманої від підрядника інформації був укладений договір на виконання робіт, які не мають властивостей, що їх мав на увазі замовник.

 

 

 

3. Замовник має право вимагати розірвання укладеного договору побутового підряду та відшкодування збитків у випадках, коли внаслідок неповноти або недостовірності отриманої від підрядника інформації був укладений договір на виконання робіт, які не мають властивостей, що їх мав на увазі замовник.

Стаття 927
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів підрядника

 

 

 

Стаття 927
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів підрядника

1. За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалів.

 

 

 

1. За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалів.

2. Якщо робота виконується з матеріалів підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником повністю або в частині, визначеній погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної роботи підрядником. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

2. Якщо робота виконується з матеріалів підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником повністю або в частині, визначеній погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної роботи підрядником. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 928
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів замовника

 

 

 

Стаття 928
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів замовника

Якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору, має бути зазначено точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

 

 

 

Якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору, має бути зазначено точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Стаття 929
Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

 

 

 

Стаття 929
Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

1. Якщо підрядником допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, останній має право на свій вибір вимагати:

 

 

 

1. Якщо підрядником допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, останній має право на свій вибір вимагати:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

 

 

 

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

 

 

 

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

2. У разі виявлення інших недоліків, що призвели до погіршення виконаної роботи або інших відступів від договору, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення цих недоліків у домірний строк, або відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїм коштом недоліків роботи, або ж відповідного зменшення винагороди.

 

 

 

2. У разі виявлення інших недоліків, що призвели до погіршення виконаної роботи або інших відступів від договору, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення цих недоліків у домірний строк, або відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїм коштом недоліків роботи, або ж відповідного зменшення винагороди.

3. Вимога про безоплатне усунення таких недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку життю або здоров'ю самого замовника та інших осіб, може бути поставлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути поставлена незалежно від того, коли виявлені ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

 

 

 

3. Вимога про безоплатне усунення таких недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку життю або здоров'ю самого замовника та інших осіб, може бути поставлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути поставлена незалежно від того, коли виявлені ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

У разі невиконання підрядником зазначеної вимоги замовник має право протягом того самого строку зажадати або повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або ж відшкодування витрат, зазнаних через усунення недоліків своїми силами чи з допомогою третіх осіб.

 

 

 

У разі невиконання підрядником зазначеної вимоги замовник має право протягом того самого строку зажадати або повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або ж відшкодування витрат, зазнаних через усунення недоліків своїми силами чи з допомогою третіх осіб.

Стаття 930
Розмір винагороди за договором побутового підряду

 

 

 

Стаття 930
Розмір винагороди за договором побутового підряду

1. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами, тарифами тощо.

 

 

 

1. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами, тарифами тощо.

2. Робота оплачується замовником після її остаточної здачі підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору повністю або шляхом видачі авансу.

 

 

 

2. Робота оплачується замовником після її остаточної здачі підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору повністю або шляхом видачі авансу.

Стаття 931
Наслідки нез'явлення замовника за одержанням роботи

 

 

 

Стаття 931
Наслідки нез'явлення замовника за одержанням роботи

1. У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору підряду за розумну ціну, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести до депозиту нотаріальної контори на ім'я замовника.

 

 

 

1. У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору підряду за розумну ціну, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести до депозиту нотаріальної контори на ім'я замовника.

2. Підрядник має право у випадках, зазначених у п. 1 цієї статті, замість продажу предмета договору підряду скористатися правом на його утримання (статті 615-618 цього Кодексу) або стягнути із замовника завдані збитки.

 

 

 

2. Підрядник має право у випадках, зазначених у п. 1 цієї статті, замість продажу предмета договору підряду скористатися правом на його утримання (статті 615-618 цього Кодексу) або стягнути із замовника завдані збитки.

§ 3. Будівельний підряд

 

 

 

§ 3. Будівельний підряд

Стаття 932
Будівельний підряд

 

 

 

Стаття 932
Будівельний підряд

1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або ж виконати обумовлені договором будівельні роботи відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик або ж забезпечити фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

 

 

 

1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або ж виконати обумовлені договором будівельні роботи відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик або ж забезпечити фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта.

 

 

 

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта.

Стаття 933
Право власності на об'єкт будівництва

 

 

 

Стаття 933
Право власності на об'єкт будівництва

Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

 

 

 

Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

Стаття 934
Проектно-кошторисна документація

 

 

 

Стаття 934
Проектно-кошторисна документація

1. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, кошторису, що визначає ціну робіт.

 

 

 

1. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, кошторису, що визначає ціну робіт.

Якщо у договорі немає інших вказівок, передбачається, що підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації).

 

 

 

Якщо у договорі немає інших вказівок, передбачається, що підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації).

2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути передбачено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

 

 

 

2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути передбачено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані технічною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису будівництва, зобов'язаний сповістити про це замовника.

 

 

 

3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані технічною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису будівництва, зобов'язаний сповістити про це замовника.

У разі неодержання від замовника відповіді на своє повідомлення протягом розумного строку підрядник зобов'язаний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, спричинених простоюванням, на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

 

 

 

У разі неодержання від замовника відповіді на своє повідомлення протягом розумного строку підрядник зобов'язаний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, спричинених простоюванням, на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

4. Підрядник, що не виконав обов'язку, встановленого п. 3 цієї статті, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, якщо не доведе необхідності негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта, що будується.

 

 

 

4. Підрядник, що не виконав обов'язку, встановленого п. 3 цієї статті, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, якщо не доведе необхідності негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта, що будується.

Стаття 935
Внесення змін у проектно-кошторисну документацію

 

 

 

Стаття 935
Внесення змін у проектно-кошторисну документацію

1. Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує десяти відсотків зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру передбаченої в договорі будівельного підряду роботи.

 

 

 

1. Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує десяти відсотків зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру передбаченої в договорі будівельного підряду роботи.

2. Внесення змін, які потребують додаткових робіт у розмірі, що перевищує зазначений у п. 1 цієї статті, допускається тільки за згодою підрядника. Підрядник має право у цьому разі відмовитися від договору та зажадати відшкодування відповідних збитків.

 

 

 

2. Внесення змін, які потребують додаткових робіт у розмірі, що перевищує зазначений у п. 1 цієї статті, допускається тільки за згодою підрядника. Підрядник має право у цьому разі відмовитися від договору та зажадати відшкодування відповідних збитків.

Стаття 936
Забезпечення будівництва та оплата робіт

 

 

 

Стаття 936
Забезпечення будівництва та оплата робіт

1. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

1. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором.

Договором може бути покладений на замовника обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також надання інших послуг.

 

 

 

Договором може бути покладений на замовника обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також надання інших послуг.

2. Підрядник, до обов'язків якого належить матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих ним матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування.

 

 

 

2. Підрядник, до обов'язків якого належить матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих ним матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування.

3. У разі виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих замовником матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування підрядник має право відмовитися від договору та зажадати від замовника сплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

 

 

 

3. У разі виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих замовником матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування підрядник має право відмовитися від договору та зажадати від замовника сплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

4. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не передбачений погодженням сторін.

 

 

 

4. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не передбачений погодженням сторін.

5. У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об'єкта, а також неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника винагороди або оплати зазнаних витрат, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

5. У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об'єкта, а також неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника винагороди або оплати зазнаних витрат, якщо інше не передбачено договором.

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов'язані з консервацією витрати.

 

 

 

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов'язані з консервацією витрати.

Стаття 937
Ризик знищення або пошкодження об'єкта

 

 

 

Стаття 937
Ризик знищення або пошкодження об'єкта

Якщо об'єкт знищений або пошкоджений, ризик знищення або пошкодження об'єкта до прийняття його замовником несе підрядник, крім випадків, коли такі наслідки настали за обставин, що залежали від замовника.

 

 

 

Якщо об'єкт знищений або пошкоджений, ризик знищення або пошкодження об'єкта до прийняття його замовником несе підрядник, крім випадків, коли такі наслідки настали за обставин, що залежали від замовника.

Стаття 938
Обов'язок підрядника страхувати об'єкт будівництва

 

 

 

Стаття 938
Обов'язок підрядника страхувати об'єкт будівництва

1. Підрядник зобов'язаний своїм коштом здійснити страхування передбаченого договором об'єкта або комплексу робіт, якщо інший порядок та умови не визначені сторонами у договорі.

 

 

 

1. Підрядник зобов'язаний своїм коштом здійснити страхування передбаченого договором об'єкта або комплексу робіт, якщо інший порядок та умови не визначені сторонами у договорі.

2. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати іншій стороні в порядку, передбаченому договором, докази укладення нею договору страхування відповідно до умов договору будівельного підряду, включаючи дані про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

 

 

 

2. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати іншій стороні в порядку, передбаченому договором, докази укладення нею договору страхування відповідно до умов договору будівельного підряду, включаючи дані про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

3. Недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт матеріалів, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником власним коштом.

 

 

 

3. Недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт матеріалів, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником власним коштом.

4. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень у відносинах з підрядником укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

 

 

 

4. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень у відносинах з підрядником укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

Стаття 939
Здача та прийняття робіт

 

 

 

Стаття 939
Здача та прийняття робіт

1. Замовник, що одержав повідомлення підрядника про готовність до здачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або ж, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

 

 

 

1. Замовник, що одержав повідомлення підрядника про готовність до здачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або ж, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт своїм коштом, якщо інше не передбачено договором. У передбачених законом або іншими правовими актами випадках у прийнятті робіт мають брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування.

 

 

 

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт своїм коштом, якщо інше не передбачено договором. У передбачених законом або іншими правовими актами випадках у прийнятті робіт мають брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування.

3. Замовник, що попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе наслідки їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

 

 

 

3. Замовник, що попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе наслідки їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Здача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це у ньому робиться позначка і акт підписується іншою стороною.

 

 

 

4. Здача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це у ньому робиться позначка і акт підписується іншою стороною.

Односторонній акт здачі або прийняття робіт може бути визнаний судом недійсним лише у випадку, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

 

 

 

Односторонній акт здачі або прийняття робіт може бути визнаний судом недійсним лише у випадку, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

5. У випадках коли це передбачено договором або ж випливає з характеру роботи, що виконується за договором будівельного підряду, її прийняттю мають передувати попередні іспити. У цих випадках прийняття роботи може здійснюватися тільки у разі позитивного результату попередніх іспитів.

 

 

 

5. У випадках коли це передбачено договором або ж випливає з характеру роботи, що виконується за договором будівельного підряду, її прийняттю мають передувати попередні іспити. У цих випадках прийняття роботи може здійснюватися тільки у разі позитивного результату попередніх іспитів.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття роботи у разі виявлення недоліків, які виключають можливість її використання для зазначеної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

 

 

 

6. Замовник має право відмовитися від прийняття роботи у разі виявлення недоліків, які виключають можливість її використання для зазначеної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Стаття 940
Відповідальність підрядника

 

 

 

Стаття 940
Відповідальність підрядника

1. Підрядник несе відповідальність за недоліки побудованого об'єкта, за прогаяння строку здачі його замовникові та за інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що вони мали місце не з його вини.

 

 

 

1. Підрядник несе відповідальність за недоліки побудованого об'єкта, за прогаяння строку здачі його замовникові та за інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що вони мали місце не з його вини.

2. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки.

 

 

 

2. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки.

3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт щодо об'єкта до встановленого договором граничного терміну.

 

 

 

3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт щодо об'єкта до встановленого договором граничного терміну.

Стаття 941
Гарантії якості у договорі будівельного підряду

 

 

 

Стаття 941
Гарантії якості у договорі будівельного підряду

1. Підрядник, якщо інше не передбачено договором будівельного підряду, гарантує досягнення об'єктом будівництва зазначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо триваліший гарантійний строк не передбачений у законі або договорі.

 

 

 

1. Підрядник, якщо інше не передбачено договором будівельного підряду, гарантує досягнення об'єктом будівництва зазначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо триваліший гарантійний строк не передбачений у законі або договорі.

2. Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок природного зносу об'єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами, неналежного ремонту об'єкта, який здійснений самим замовником або залученими ним третіми особами.

 

 

 

2. Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок природного зносу об'єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами, неналежного ремонту об'єкта, який здійснений самим замовником або залученими ним третіми особами.

3. Плин гарантійного строку переривається на весь час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які несе відповідальність підрядник.

 

 

 

3. Плин гарантійного строку переривається на весь час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які несе відповідальність підрядник.

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення.

 

 

 

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення.

5. Договором будівельного підряду може бути передбачене право замовника відрахувати передбачену в договорі частину зазначеної у кошторисі ціни робіт до закінчення гарантійного строку.

 

 

 

5. Договором будівельного підряду може бути передбачене право замовника відрахувати передбачену в договорі частину зазначеної у кошторисі ціни робіт до закінчення гарантійного строку.

Стаття 942
Усунення недоліків за рахунок замовника

 

 

 

Стаття 942
Усунення недоліків за рахунок замовника

1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не несе відповідальності.

 

 

 

1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не несе відповідальності.

2. Підрядник має право відмовитися від виконання обов'язків, зазначених у п. 1 цієї статті, у випадках коли усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або ж не може бути здійснене підрядником із незалежних від нього причин.

 

 

 

2. Підрядник має право відмовитися від виконання обов'язків, зазначених у п. 1 цієї статті, у випадках коли усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або ж не може бути здійснене підрядником із незалежних від нього причин.

Стаття 943
Відповідальність замовника

 

 

 

Стаття 943
Відповідальність замовника

Замовник за невиконання або неналежне виконання покладених на нього за договором обов'язків сплачує підрядникові передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує у повному обсязі збитки, якщо не доведе, що порушення договору мало місце не з його вини.

 

 

 

Замовник за невиконання або неналежне виконання покладених на нього за договором обов'язків сплачує підрядникові передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує у повному обсязі збитки, якщо не доведе, що порушення договору мало місце не з його вини.

§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

 

 

 

§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

Стаття 944
Договір підряду на проведення проектних і пошукових робіт

 

 

 

Стаття 944
Договір підряду на проведення проектних і пошукових робіт

За договором підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх.

 

 

 

За договором підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх.

Стаття 945
Вихідні дані для проектних і пошукових робіт

 

 

 

Стаття 945
Вихідні дані для проектних і пошукових робіт

1. За договором підряду на проектні та пошукові роботи замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

 

 

 

1. За договором підряду на проектні та пошукові роботи замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

2. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника.

 

 

 

2. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника.

Стаття 946
Обов'язки замовника

 

 

 

Стаття 946
Обов'язки замовника

Замовник зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором підряду на проектні та пошукові роботи:

 

 

 

Замовник зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором підряду на проектні та пошукові роботи:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів роботи або ж в іншому порядку, передбаченому законом або договором;

 

 

 

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів роботи або ж в іншому порядку, передбаченому законом або договором;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати проектно-кошторисну документацію третім особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

 

 

 

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати проектно-кошторисну документацію третім особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, передбачених у договорі;

 

 

 

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, передбачених у договорі;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

 

 

 

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для проектування та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

 

 

 

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для проектування та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, вчиненим до замовника третьою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

 

 

 

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, вчиненим до замовника третьою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Стаття 947
Обов'язки підрядника

 

 

 

Стаття 947
Обов'язки підрядника

Підрядник зобов'язаний:

 

 

 

Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних на проектування та згідно з договором;

 

 

 

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних на проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - разом із замовником, компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

 

 

 

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - разом із замовником, компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

 

 

 

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію третім особам;

 

 

 

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію третім особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у третіх осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

 

 

 

5) гарантувати замовникові відсутність у третіх осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Стаття 948
Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

 

 

 

Стаття 948
Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

1. Підрядник за договором підряду на проектні та пошукові роботи несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт.

 

 

 

1. Підрядник за договором підряду на проектні та пошукові роботи несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт.

2. При виявленні недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію та, відповідно, здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо законом або договором не встановлено інше.

 

 

 

2. При виявленні недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію та, відповідно, здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо законом або договором не встановлено інше.

 

547

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

§ 5 виділити як окрему главу 601.

Враховано

 

§ 5. Підряд на виконання науково-пошукових
і дослідно-конструкторських робіт

548

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Вилучити з назви параграфа 5 слово "підряд на".

Враховано

Глава 601
Виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт

Стаття 949
Договір підряду на виконання науково-пошукових
і дослідно-конструкторських робіт

549

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Вилучити з назви статті 949 слово "підряду".

Враховано

Стаття 949
Договір на виконання науково-пошукових
і дослідно-конструкторських робіт

За договором підряду на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт підрядник зобов'язаний провести обумовлене завданням замовника дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу та оплатити її.

550

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В частині першій статті 949 вилучити слово "підряду".

Враховано

За договором на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт підрядник зобов'язаний провести обумовлене завданням замовника дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір з підрядником може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виготовлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин.

551

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В частині другій статті 949 слова "з підрядником" замінити на слова "з виконавцем".

Враховано

Договір з виконавцем може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виготовлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин.

Стаття 950
Виконання робіт

552

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті 950 слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 950
Виконання робіт

1. Підрядник (виконавець) зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не передбачено договором.

 

 

 

1. Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не передбачено договором.

Він має право залучати до виконання договору на науково-пошукові роботи третіх осіб тільки за згодою замовника.

 

 

 

Він має право залучати до виконання договору на науково-пошукові роботи третіх осіб тільки за згодою замовника.

2. При виконанні дослідно-конструкторських і технологічних робіт підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субпідрядників.

553

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

В частині другій статті 950 слово "субпідрядник" замінити словом "субвиконавець".

Враховано

2. При виконанні дослідно-конструкторських і технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців.

Стаття 951
Здача, прийняття та оплата робіт

554

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті 951 слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 951
Здача, прийняття та оплата робіт

1. Підрядник (виконавець) зобов'язаний здати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-пошукові, дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або ж інший спосіб оплати.

 

 

 

1. Виконавець зобов'язаний здати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-пошукові, дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або ж інший спосіб оплати.

2. Винагорода підрядникові при проведенні науково-пошукових робіт або ж виконавцеві при проведенні дослідно-конструкторських робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін.

 

 

 

2. Винагорода виконавцеві при проведенні науково-пошукових робіт або ж виконавцеві при проведенні дослідно-конструкторських робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін.

Стаття 952
Конфіденційність відомостей про договір

555

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті 952 слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 952
Конфіденційність відомостей про договір

Якщо інше не передбачено договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, як підрядник (виконавець), так і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі.

 

 

 

Якщо інше не передбачено договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, як виконавець, так і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі.

Стаття 953
Права сторін на результати робіт

556

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті 952 слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 953
Права сторін на результати робіт

1. Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські роботи має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором.

 

 

 

1. Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські роботи має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором.

2. Якщо інше не передбачено договором, підрядник (виконавець) має право використати одержаний ним результат робіт і для себе.

 

 

 

2. Якщо інше не передбачено договором, виконавець має право використати одержаний ним результат робіт і для себе.

3. Договором може бути передбачене право підрядника (виконавця) реалізовувати результати робіт третім особам.

 

 

 

3. Договором може бути передбачене право виконавця реалізовувати результати робіт третім особам.

4. Підрядник має право здійснювати патентування результатів робіт, одержаних за договорами на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт, зі згоди замовника.

 

 

 

4. Виконавець має право здійснювати патентування результатів робіт, одержаних за договорами на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт, зі згоди замовника.

Стаття 954
Обов'язки підрядника (виконавця)

557

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 954
Обов'язки виконавця

Підрядник (виконавець) за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний:

 

 

 

Виконавець за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний:

1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у передбачений договором строк;

 

 

 

1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у передбачений договором строк;

2) додержувати вимог, пов'язаних із правовою охороною інтелектуальної власності;

 

 

 

2) додержувати вимог, пов'язаних із правовою охороною інтелектуальної власності;

3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

 

 

 

3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

 

 

 

4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

5) надати замовникові, якщо у договорі не передбачено інше, ліцензію на використання науково-технічних результатів, що підлягають правовому захисту, застосовуваних у виконаних роботах;

 

 

 

5) надати замовникові, якщо у договорі не передбачено інше, ліцензію на використання науково-технічних результатів, що підлягають правовому захисту, застосовуваних у виконаних роботах;

6) своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

 

 

 

6) своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

 

 

 

7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Стаття 955
Обов'язки замовника

558

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті 955 слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 955
Обов'язки замовника

Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний:

 

 

 

Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний:

1) видати підрядникові (виконавцю) технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

 

 

 

1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

2) передати підрядникові (виконавцю) необхідну для виконання робіт інформацію;

 

 

 

2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

 

 

 

3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Стаття 956
Наслідки неможливості досягти результату в договорах

559

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті 956 слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 956
Наслідки неможливості досягти результату в договорах

1. Якщо у ході науково-пошукових робіт виявляється неможливість досягнення результату через обставини, що не залежать від підрядника (виконавця), замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, зазначеної у договорі.

 

 

 

1. Якщо у ході науково-пошукових робіт виявляється неможливість досягнення результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, зазначеної у договорі.

2. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявляється неможливість, що виникла не з вини підрядника (виконавця), замовник зобов'язаний оплатити зазнані підрядником (виконавцем) витрати.

 

 

 

2. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявляється неможливість, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний оплатити зазнані виконавцем витрати.

Стаття 957
Відповідальність підрядника (виконавця) за порушення договору

560

д. Ніколаєнко С.М. (о.к.№185)

Замінити у статті 957 слово "підрядник" словом "виконавець".

Враховано

Стаття 957
Відповідальність виконавця за порушення договору

1. Підрядник (виконавець) несе відповідальність перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з вини підрядника (виконавця).

 

 

 

1. Виконавець несе відповідальність перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з вини виконавця.

2. Підрядник (виконавець) зобов'язаний відшкодувати збитки замовника, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором.

 

 

 

2. Виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки замовника, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором.

Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених законом.

 

 

 

Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених законом.