Редакція, прийнята у першому читанні

№
проп.

Зауваження та пропозиції до проекту

Висновки,
обгрунтування

Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України

Глава 61
Послуги. Загальні положення

Глава 61
Послуги. Загальні положення

Стаття 958
Договір про надання послуг

Стаття 958
Договір про надання послуг

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором.

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором.

2. Правила цієї глави застосовуються до всіх договорів про надання послуг, у тому числі й договорів, передбачених главами 62-64, 66 цього Кодексу, якщо це не суперечить суті цих зобов'язань.

561

У пункті 2 статті 958 замінити слово "застосовуються" словами "можуть застосуватись".

Враховано

2. Правила цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, у тому числі й договорів, передбачених главами 62-64, 66 цього Кодексу, якщо це не суперечить суті цих зобов'язань.

3. Правила, що містяться у главах 62-64, 66 цього Кодексу, можуть застосовуватися до інших договорів про надання послуг, якщо інше не передбачено законом, укладеним договором або не суперечить суті зобов'язання.

3. Правила, що містяться у главах 62-64, 66 цього Кодексу, можуть застосовуватися до інших договорів про надання послуг, якщо інше не передбачено законом, укладеним договором або не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 959
Виконання договору про надання послуг

Стаття 959
Виконання договору про надання послуг

1. Виконавець повинен надати послугу особисто.

1. Виконавець повинен надати послугу особисто.

2. У випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на третю особу, залишаючись відповідальним перед замовником за невиконання договору в повному обсязі.

2. У випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на третю особу, залишаючись відповідальним перед замовником за невиконання договору в повному обсязі.

Стаття 960
Винагорода за договором про оплатне надання послуг

Стаття 960
Винагорода за договором про оплатне надання послуг

1. За договором про оплатне надання послуг замовник повинен оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що передбачені договором.

1. За договором про оплатне надання послуг замовник повинен оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що передбачені договором.

2. У разі неможливості виконати договір, що виникла не з вини виконавця, замовник повинен виплатити виконавцеві розумну винагороду. У тих випадках, коли неможливість виконання виникла з вини замовника, винагорода підлягає виплаті у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. У разі неможливості виконати договір, що виникла не з вини виконавця, замовник повинен виплатити виконавцеві розумну винагороду. У тих випадках, коли неможливість виконання виникла з вини замовника, винагорода підлягає виплаті у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 961
Відшкодування виконавцеві фактично зазнаних витрат за договором про безоплатне надання послуг

Стаття 961
Відшкодування виконавцеві фактично зазнаних витрат за договором про безоплатне надання послуг

1. За договором про безоплатне надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві усі фактично зазнані витрати, необхідні для виконання договору.

1. За договором про безоплатне надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві усі фактично зазнані витрати, необхідні для виконання договору.

2. Правило, що міститься у п. 1 цієї статті, застосовується й у випадках, коли неможливість виконання договору про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок дії непереборної сили.

2. Правило, що міститься у п. 1 цієї статті, застосовується й у випадках, коли неможливість виконання договору про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок дії непереборної сили.

Стаття 962
Строк договору про надання послуг

Стаття 962
Строк договору про надання послуг

Строк договору про надання послуг визначається погодженням сторін, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами.

Строк договору про надання послуг визначається погодженням сторін, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами.

Стаття 963
Відповідальність виконавця за невиконання або неналежне виконання договору про надання послуг

Стаття 963
Відповідальність виконавця за невиконання або неналежне виконання договору про надання послуг

1. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про оплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором, лише за наявності його вини. У тих випадках, коли виконавцем у договорі про оплатне надання послуг виступає суб'єкт підприємницької діяльності, законом або договором може бути передбачено, що він несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

562

Друге речення пункту 1 статті 963викласти в такій редакції:

"Якщо інше не передбачено законом або договором, виконавець, який порушив договір про оплатне надання послуг при здійсненні підприємницької діяльності несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили".

Враховано

1. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про оплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором, лише за наявності його вини. Якщо інше не передбачено законом або договором, виконавець, який порушив договір про оплатне надання послуг при здійсненні підприємницької діяльності несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

2. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, якщо договором не передбачений інший розмір відповідальності виконавця.

2. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, якщо договором не передбачений інший розмір відповідальності виконавця.

Стаття 964
Розірвання договору про надання послуг

Стаття 964
Розірвання договору про надання послуг

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі в односторонньому порядку, на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або погодженням сторін.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі в односторонньому порядку, на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або погодженням сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються законом або погодженням сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються законом або погодженням сторін.

Глава 62
Перевезення

Глава 62
Перевезення

Стаття 965
Загальні положення про перевезення

Стаття 965
Загальні положення про перевезення

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється за договором перевезення.

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється за договором перевезення.

2. Загальні умови перевезення визначаються транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними.

2. Загальні умови перевезення визначаються транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними.

Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень визначаються погодженням сторін, якщо цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними, не встановлено інше.

Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень визначаються погодженням сторін, якщо цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними, не встановлено інше.

Стаття 966
Договір перевезення вантажу

Стаття 966
Договір перевезення вантажу

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній йому іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його правоуповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній йому іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його правоуповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, передбаченого транспортними статутами та кодексами).

3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, передбаченого транспортними статутами та кодексами).

Стаття 967
Договір перевезення пасажира та багажу

Стаття 967
Договір перевезення пасажира та багажу

1. За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, що має право на одержання багажу; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу - й за провезення багажу.

1. За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, що має право на одержання багажу; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу - й за провезення багажу.

2. Договір перевезення пасажира та багажу посвідчується відповідно квитком і багажною квитанцією, форми яких встановлюються у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

2. Договір перевезення пасажира та багажу посвідчується відповідно квитком і багажною квитанцією, форми яких встановлюються у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

Стаття 968
Права пасажира

Стаття 968
Права пасажира

Пасажир має право:

Пасажир має право:

1) купувати квиток на будь-який вид транспорту та за будь-яким маршрутом, відкритим для пасажирських перевезень;

563

Підпункт 1) статті 968 виключити і змінити нумерацію наступних підпунктів

Враховано

2) одержати місце згідно з придбаним квитком;

1) одержати місце згідно з придбаним квитком;

3) провозити із собою безплатно одну дитину віком до шести років, якщо вона не займає окремого місця;

2) провозити із собою безплатно одну дитину віком до шести років, якщо вона не займає окремого місця;

4) купувати на дітей віком від 6 до 12 років дитячі квитки зі сплатою у пільговому порядку;

3) купувати на дітей віком від 6 до 12 років дитячі квитки зі сплатою у пільговому порядку;

5) перевозити із собою безоплатно ручну кладь у межах норм, встановлених транспортними статутами та кодексами;

4) перевозити із собою безоплатно ручну кладь у межах норм, встановлених транспортними статутами та кодексами;

6) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;

5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;

7) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними статутами та кодексами;

6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними статутами та кодексами;

8) мати інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами, транспортними статутами та кодексами і правилами, що видаються згідно з ними.

7) мати інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами, транспортними статутами та кодексами і правилами, що видаються згідно з ними.

Стаття 969
Договір чартеру (фрахтування)

Стаття 969
Договір чартеру (фрахтування)

За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину вмісткості одного чи кількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить законові та іншим правовим актам.

За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину вмісткості одного чи кількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить законові та іншим правовим актам.

Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма зазначеного договору встановлюються транспортними статутами та кодексами.

Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма зазначеного договору встановлюються транспортними статутами та кодексами.

Стаття 970
Перевезення у прямому змішаному сполученні

Стаття 970
Перевезення у прямому змішаному сполученні

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення).

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення).

2. Відносини транспортних організацій, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються погодженням між цими організаціями.

2. Відносини транспортних організацій, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються погодженням між цими організаціями.

Стаття 971
Довгострокові договори

Стаття 971
Довгострокові договори

Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезнь можуть укласти довгострокові договори.

Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезнь можуть укласти довгострокові договори.

За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - подавати до перевезення вантажі у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезень вантажів визначаються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезень.

За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - подавати до перевезення вантажі у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезень вантажів визначаються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезень.

Стаття 972
Перевезення транспортом загального користування

Стаття 972
Перевезення транспортом загального користування

1. Перевезення, що їх здійснює комерційна організація, визнається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу за зверненням будь-якої особи.

1. Перевезення, що їх здійснює комерційна організація, визнається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу за зверненням будь-якої особи.

2. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

2. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

Стаття 973
Провізна плата

Стаття 973
Провізна плата

1. За перевезення вантажів, пасажирів і багажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір провізної плати не визначений, має стягуватися розумна чи домірна плата.

1. За перевезення вантажів, пасажирів і багажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір провізної плати не визначений, має стягуватися розумна чи домірна плата.

2. Плата за перевезення вантажів, пасажирів і багажу, здійснюване транспортом загального користування, визначається погодженням сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

2. Плата за перевезення вантажів, пасажирів і багажу, здійснюване транспортом загального користування, визначається погодженням сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Пільгові умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу транспортом загального користування можуть встановлюватися транспортною організацією за її рахунок або ж за рахунок відповідного бюджету у випадках, передбачених законами та іншими правовими актами.

Пільгові умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу транспортом загального користування можуть встановлюватися транспортною організацією за її рахунок або ж за рахунок відповідного бюджету у випадках, передбачених законами та іншими правовими актами.

3. Робота та послуги, виконувані на вимогу вантажоволодільців і не передбачені тарифами, оплачуються за погодженням сторін.

3. Робота та послуги, виконувані на вимогу вантажоволодільців і не передбачені тарифами, оплачуються за погодженням сторін.

4. Перевізник має право утримувати передані йому для перевезення вантажі на забезпечення належних йому провізної плати та інших платежів із перевезення (стаття 615 цього Кодексу), якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

4. Перевізник має право утримувати передані йому для перевезення вантажі на забезпечення належних йому провізної плати та інших платежів із перевезення (стаття 615 цього Кодексу), якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.

Стаття 974
Надання транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення

Стаття 974
Надання транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення

1. Перевізник повинен надати транспортні засоби під навантаження у строк, встановлений договором.

1. Перевізник повинен надати транспортні засоби під навантаження у строк, встановлений договором.

Відправник вантажу має право відмовитися від поданих транспортних засобів, що не придатні для перевезення відповідного вантажу.

Відправник вантажу має право відмовитися від поданих транспортних засобів, що не придатні для перевезення відповідного вантажу.

2. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

2. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі або упаковці, яка не відповідає встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі або упаковці, яка не відповідає встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Стаття 975
Вантаження та вивантаження вантажів

Стаття 975
Вантаження та вивантаження вантажів

1. Вантаження (вивантаження) вантажів здійснюється транспортною організацією або відправником (одержувачем) у порядку, передбаченому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

1. Вантаження (вивантаження) вантажів здійснюється транспортною організацією або відправником (одержувачем) у порядку, передбаченому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

2. Вантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, передбачені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

2. Вантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, передбачені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

Стаття 976
Строк доставки вантажу, пасажира та багажу

Стаття 976
Строк доставки вантажу, пасажира та багажу

1. Перевізник повинен доставити вантаж, пасажира або багаж до пункту призначення у строк, встановлений погодженням сторін, якщо транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними, не передбачено інше, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

1. Перевізник повинен доставити вантаж, пасажира або багаж до пункту призначення у строк, встановлений погодженням сторін, якщо транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними, не передбачено інше, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

2. Вантаж, не виданий вантажоодержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не передбачений погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, вважається втраченим.

2. Вантаж, не виданий вантажоодержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не передбачений погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, вважається втраченим.

Проте вантажоодержувач, якщо інше не передбачено погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу.

Проте вантажоодержувач, якщо інше не передбачено погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу.

Стаття 977
Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із перевезення

Стаття 977
Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із перевезення

1. У разі порушення зобов'язань, що випливають із перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену погодженням сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами.

1. У разі порушення зобов'язань, що випливають із перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену погодженням сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами.

2. Угоди транспортних організацій з пасажирами та вантажоволодільцями про обмеження або усунення відповідальності, передбачені законом, є нечинними, крім тих випадків, якщо транспортними статутами та кодексами передбачена можливість укладення таких угод при перевезенні вантажу.

2. Угоди транспортних організацій з пасажирами та вантажоволодільцями про обмеження або усунення відповідальності, передбачені законом, є нечинними, крім тих випадків, якщо транспортними статутами та кодексами передбачена можливість укладення таких угод при перевезенні вантажу.

Стаття 978
Відповідальність перевізника за неподання транспортних засобів і відправника за невикористання поданих транспортних засобів

Стаття 978
Відповідальність перевізника за неподання транспортних засобів і відправника за невикористання поданих транспортних засобів

1. Перевізник за неподання транспортних засобів для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу (стаття 974 цього Кодексу) або невикористання поданих транспортних засобів з інших причин несуть відповідальність, передбачену погодженням сторін, якщо інше не передбачено транспортними статутами або кодексами.

1. Перевізник за неподання транспортних засобів для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу (стаття 974 цього Кодексу) або невикористання поданих транспортних засобів з інших причин несуть відповідальність, передбачену погодженням сторін, якщо інше не передбачено транспортними статутами або кодексами.

2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або невикористання поданих транспортних засобів сталися внаслідок непереборної сили, інших явищ стихійного характеру, воєнних дій, припинення або обмеження перевезення вантажів у певних напрямках, встановленої у випадках і порядку, що передбачені транспортними статутами та кодексами.

2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або невикористання поданих транспортних засобів сталися внаслідок непереборної сили, інших явищ стихійного характеру, воєнних дій, припинення або обмеження перевезення вантажів у певних напрямках, встановленої у випадках і порядку, що передбачені транспортними статутами та кодексами.

Стаття 979
Відповідальність перевізника за затримку відправлення пасажира та порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення

Стаття 979
Відповідальність перевізника за затримку відправлення пасажира та порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення

1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, якщо не доведе, що зазначені порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправних транспортних засобів, що загрожують життю або здоров'ю пасажирів, та інших обставин, що не залежать від перевізника.

1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, якщо не доведе, що зазначені порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправних транспортних засобів, що загрожують життю або здоров'ю пасажирів, та інших обставин, що не залежать від перевізника.

2. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути провізну плату.

2. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути провізну плату.

3. Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові зазнані витрати.

3. Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові зазнані витрати.

Стаття 980
Відповідальність перевізника за прострочення у доставці вантажу

Стаття 980
Відповідальність перевізника за прострочення у доставці вантажу

У разі прострочення у доставці вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати іншій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами не передбачені інші форми відповідальності.

У разі прострочення у доставці вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати іншій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами не передбачені інші форми відповідальності.

Стаття 981
Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу і багажу

Стаття 981
Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу і багажу

1. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу або багажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачеві або особі, правоуповноваженій на одержання вантажу або багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу або багажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

1. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу або багажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачеві або особі, правоуповноваженій на одержання вантажу або багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу або багажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу або багажу у розмірі фактичної шкоди.

2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу або багажу у розмірі фактичної шкоди.

Стаття 982
Пред'явлення претензій і вчинення позовів за договірними перевезеннями

Стаття 982
Пред'явлення претензій і вчинення позовів за договірними перевезеннями

1. До вчинення перевізникові позову, що випливає з перевезення вантажу, є обов'язковим пред'явлення йому претензії у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

1. До вчинення перевізникові позову, що випливає з перевезення вантажу, є обов'язковим пред'явлення йому претензії у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

2. Позов до перевізника може бути вчинений вантажовідправником або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

2. Позов до перевізника може бути вчинений вантажовідправником або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

3. Позовна давність за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами та кодексами.

3. Позовна давність за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами та кодексами.

Стаття 983
Позови щодо перевезення в закордонному сполученні

Стаття 983
Позови щодо перевезення в закордонному сполученні

Позовна давність, порядок вчинення позовів щодо спорів, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами, транспортними статутами та кодексами.

Позовна давність, порядок вчинення позовів щодо спорів, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами, транспортними статутами та кодексами.

Стаття 984
Страхування вантажів, пасажирів і багажу

Стаття 984
Страхування вантажів, пасажирів і багажу

Страхування вантажів, пасажирів і багажу вчиняється у порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Страхування вантажів, пасажирів і багажу вчиняється у порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 985
Відповідальність перевізника за заподіяння смерті або ушкодження здоров'я пасажира

Стаття 985
Відповідальність перевізника за заподіяння смерті або ушкодження здоров'я пасажира

Відповідальність перевізника за шкоду, завдану життю або здоров'ю пасажира, визначається за правилами, встановленими у главі 80 цього Кодексу, якщо законом або договором перевезення не передбачена підвищена відповідальність перевізника.

Відповідальність перевізника за шкоду, завдану життю або здоров'ю пасажира, визначається за правилами, встановленими у главі 80 цього Кодексу, якщо законом або договором перевезення не передбачена підвищена відповідальність перевізника.

Глава 63
Транспортна експедиція

Глава 63
Транспортна експедиція

Стаття 986
Договір транспортної експедиції

Стаття 986
Договір транспортної експедиції

1. За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду та за рахунок іншої сторони (вантажовідправника або вантажоодержувача) виконати визначені договором експедиції допоміжні операції, пов'язані з перевезенням вантажу, а саме: оформлення накладних на вантажі, що відправляються, оформлення одержання вантажів, що прибувають, доставка вантажів перевізникові зі складів вантажовідправників і від перевізника - на склади одержувачів, а також інші операції, пов'язані з перевезенням вантажу.

564

Частину 1 пункта 1 статті986 викласти в такій редакції:

"1. За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнтавантажовідправника або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з доставкою вантажів.

Враховано

1. За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнтавантажовідправника або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з доставкою вантажів.

Договором можуть бути передбачені зобов'язання експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, вибраному експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від його імені договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням".

Договором можуть бути передбачені зобов'язання експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, вибраному експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від його імені договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Як додаткові послуги договором транспортної експедиції може бути передбачене здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як перевірка кількості та стану вантажу, його вантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей, а також виконання інших операцій і послуг, передбачених договором.

Як додаткові послуги договором транспортної експедиції може бути передбачене здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як перевірка кількості та стану вантажу, його вантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей, а також виконання інших операцій і послуг, передбачених договором.

2. Правила цієї глави поширюються і на випадки, коли згідно з договором обов'язки експедитора виконуються перевізником.

2. Правила цієї глави поширюються і на випадки, коли згідно з договором обов'язки експедитора виконуються перевізником.

3. Умови виконання договору транспортної експедиції визначаються погодженням сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими правовими актами.

3. Умови виконання договору транспортної експедиції визначаються погодженням сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими правовими актами.

Стаття 987
Форма договору

Стаття 987
Форма договору

1. Договір транспортної експедиції укладається в письмовій формі.

1. Договір транспортної експедиції укладається в письмовій формі.

2. Відправник (одержувач) вантажу повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

2. Відправник (одержувач) вантажу повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

Стаття 988
Винагорода за договором експедиції

Стаття 988
Винагорода за договором експедиції

За договором експедиції клієнт повинен виплатити експедиторові винагороду в розмірі, визначеному погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір винагороди не визначений, клієнт повинен виплатити експедиторові домірну плату.

За договором експедиції клієнт повинен виплатити експедиторові винагороду в розмірі, визначеному погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір винагороди не визначений, клієнт повинен виплатити експедиторові домірну плату.

Стаття 989
Виконання договору експедиції

Стаття 989
Виконання договору експедиції

1. Експедитор повинен надати послугу особисто.

1. Експедитор повинен надати послугу особисто.

2. У випадках, передбачених договором експедиції, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб, залишаючись відповідальним перед клієнтом за виконання договору.

2. У випадках, передбачених договором експедиції, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб, залишаючись відповідальним перед клієнтом за виконання договору.

Стаття 990
Документи та інша інформація, що надається експедиторові

Стаття 990
Документи та інша інформація, що надається експедиторові

1. Клієнт повинен надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором.

1. Клієнт повинен надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором.

2. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти запросити у клієнта необхідну додаткову інформацію.

2. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти запросити у клієнта необхідну додаткову інформацію.

3. Ненадання клієнтом необхідної інформації дає право експедиторові на відкладення виконання відповідних обов'язків до її надання.

3. Ненадання клієнтом необхідної інформації дає право експедиторові на відкладення виконання відповідних обов'язків до її надання.

4. Клієнт несе відповідальність за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язків щодо надання інформації, зазначеної у п. 1 цієї статті.

4. Клієнт несе відповідальність за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язків щодо надання інформації, зазначеної у п. 1 цієї статті.

Стаття 991
Відповідальність експедитора за договором транспортної експедиції

Стаття 991
Відповідальність експедитора за договором транспортної експедиції

1. За порушення обов'язків за договором експедиції експедитор несе відповідальність перед клієнтом на підставах і в розмірах, що визначаються згідно з правилами глави 49 цього Кодексу.

1. За порушення обов'язків за договором експедиції експедитор несе відповідальність перед клієнтом на підставах і в розмірах, що визначаються згідно з правилами глави 49 цього Кодексу.

2. Відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких взяв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір.

2. Відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких взяв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір.

Стаття 992
Відмова від договору експедиції

Стаття 992
Відмова від договору експедиції

Клієнт або експедитор має право відмовитися від виконання договору експедиції, попередивши про це іншу сторону в розумний строк. При цьому сторона, що заявила відмову, відшкодовує іншій стороні збитки, спричинені припиненням договору.

Клієнт або експедитор має право відмовитися від виконання договору експедиції, попередивши про це іншу сторону в розумний строк. При цьому сторона, що заявила відмову, відшкодовує іншій стороні збитки, спричинені припиненням договору.

Глава 64
Зберігання

Глава 64
Зберігання

§ 1. Загальні положення про зберігання

§ 1. Загальні положення про зберігання

Стаття 993
Договір зберігання

565

Статтю 993 викласти в новій редакції:

"Стаття 993. Договір зберігання

Враховано

Стаття 993
Договір зберігання

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язана зберігати річ, що передана їй іншою стороною (поклажодавцем), і повернути йому цю річ у схоронності.

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, що належить другій стороні (поклажедавцеві).

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, що належить другій стороні (поклажедавцеві).

2. У договорі зберігання, де зберігачем виступає особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності, може бути передбачений обов'язок зберігача взяти на зберігання річ від поклажодавця протягом строку, передбаченого договором.

2. У договорі зберігання може бути передбачений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде йому передана у майбутньому.

2. У договорі зберігання може бути передбачений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде йому передана у майбутньому.

3. Якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (камерах, інших приміщеннях) загального користування, такий договір є публічним (Стаття 665 цього Кодексу)".

3. Якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (камерах, інших приміщеннях) загального користування, такий договір є публічним (Стаття 665 цього Кодексу)".

Стаття 994
Форма договору зберігання

566

Статтю 994 викласти в новій редакції:

"Стаття 994
Форма договору зберігання

Враховано частково

Стаття 994
Форма договору зберігання

1. Договір зберігання має бути укладений в письмовій формі у випадках, передбачених у статті 199 цього Кодексу. Договір зберігання, що передбачає обов'язок зберігача взяти річ на зберігання, може бути укладений у письмовій формі - незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, що передається на зберігання.

1. Договір зберігання має бути укладений в письмовій формі у випадках, передбачених у статті 199 цього Кодексу. Договір зберігання, що передбачає обов'язок зберігача взяти річ на зберігання, може бути укладений у письмовій формі - незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, що передається на зберігання.

1. Договір зберігання має бути укладений в письмовій формі у випадках, передбачених у статті 199 цього Кодексу. Договір зберігання, що передбачає обов'язок зберігача взяти річ на зберігання, може бути укладений у письмовій формі - незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, що передається на зберігання.

Проста письмова форма договору вважається такою, що її додержано, якщо взяття речі на зберігання посвідчене видачею поклажодавцеві зберігальної розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем.

Письмова форма договору вважається додержаною, якщо взяття речі на зберігання посвідчене видачею поклажедавцеві зберігальної розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем.

Письмова форма договору вважається додержаною, якщо взяття речі на зберігання посвідчене видачею поклажедавцеві зберігальної розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем.

2. Передання на зберігання речі при пожежі, повені, раптовому захворюванні та при інших надзвичайних обставинах може бути таким, що доводиться свідченням свідків незалежно від вартості зданої на зберігання речі.

2. Передання на зберігання речі при пожежі, повені, раптовому захворюванні та при інших надзвичайних обставин може доводитися свідченням свідків незалежно від вартості зданої на зберігання речі.

2. Передання на зберігання речі при пожежі, повені, раптовому захворюванні та при інших надзвичайних обставин може доводитися свідченням свідків незалежно від вартості зданої на зберігання речі.

3. Договір зберігання може бути укладений шляхом видачі зберігачем поклажодавцеві номерного жeтона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, - якщо це допускається законом, іншим правовим актом чи якщо це звично для цього виду зберігання.

3. Договір зберігання може бути укладений шляхом видачі зберігачем поклажедавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, - якщо це допускається законом, іншим правовим актом чи якщо це звично для цього виду зберігання.

3. Договір зберігання може бути укладений шляхом видачі зберігачем поклажодавцеві номерного жeтона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, - якщо це допускається законом, іншим правовим актом чи якщо це звично для цього виду зберігання.

4. У разі спору щодо тотожності речей, прийнятих на зберігання, і речей, що повертаються зберігачем, допускається свідчення свідків.

П.4 перенести до статті 1006 цього Кодексу.

Стаття 995
Строк зберігання

567

Внести зміни до статті 995:

"Стаття 995
Строк зберігання

Враховано частково

Стаття 995
Строк зберігання

1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом обумовленого договором зберігання строку.

1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом обумовленого договором строку.

1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом обумовленого договором строку.

2. Якщо строк зберігання договором не передбачений і не може бути визначений виходячи з умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до зажадання її поклажодавцем.

2. Якщо строк зберігання договором не передбачений і не може бути визначений зберігати річ до зажадання її поклажедавцем".

2. Якщо строк зберігання договором не передбачений і не може бути визначений виходячи з умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до зажадання її поклажодавцем.

3. Якщо строк зберігання визначений моментом зажадання речі поклажодавцем, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання речі вимагати від поклажодавця забрати річ, надавши йому для цього розумний строк. Невиконання поклажодавцем цього обов'язку породжує наслідки, передбачені статтею 1005 цього Кодексу.

3. Якщо строк зберігання визначений моментом зажадання речі поклажодавцем, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання речі вимагати від поклажодавця забрати річ, надавши йому для цього розумний строк. Невиконання поклажодавцем цього обов'язку породжує наслідки, передбачені статтею 1005 цього Кодексу.

Стаття 996
Наслідки порушення обов'язку щодо передання (прийняття) речі на зберігання у встановлений строк

Стаття 996
Наслідки порушення обов'язку щодо передання (прийняття) речі на зберігання у встановлений строк

1. Зберігач, який зобов'язався взяти річ на зберігання у передбачений договором строк, не має права вимагати передання йому цієї речі на зберігання.

1. Зберігач, який зобов'язався взяти річ на зберігання у передбачений договором строк, не має права вимагати передання йому цієї речі на зберігання.

2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання у визначений договором строк (п. 2 статті 993 цього Кодексу), відповідає перед зберігачем за збитки, завдані у зв'язку з тим, що зберігання не відбулося, - якщо інше не передбачено законом або договором зберігання. Поклажодавець звільняється від цієї відповідальності, якщо в розумний строк він заявить зберігачеві про відмову від його послуг.

2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання у визначений договором строк (п. 2 статті 993 цього Кодексу), відповідає перед зберігачем за збитки, завдані у зв'язку з тим, що зберігання не відбулося, - якщо інше не передбачено законом або договором зберігання. Поклажодавець звільняється від цієї відповідальності, якщо в розумний строк він заявить зберігачеві про відмову від його послуг.

3. Якщо інше не передбачено договором, зберігач звільняється від обов'язку взяти річ на зберігання у випадках, коли в обумовлений договором строк річ не може бути передана йому на зберігання.

3. Якщо інше не передбачено договором, зберігач звільняється від обов'язку взяти річ на зберігання у випадках, коли в обумовлений договором строк річ не може бути передана йому на зберігання.

Стаття 997
Обов'язок взяти річ на зберігання

Стаття 997
Обов'язок взяти річ на зберігання

Особа, що здійснює на засадах підприємницької діяльності зберігання речей на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання. Договори, що підлягають укладенню в таких випадках, визнаються публічними договорами (стаття 665 цього Кодексу).

568

У першому реченні статті 997 після слів "договору зберігання" додати "за наявності у неї такої можливості".

Враховано

Особа, що здійснює на засадах підприємницької діяльності зберігання речей на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у неї такої можливості. Договори, що підлягають укладенню в таких випадках, визнаються публічними договорами (стаття 665 цього Кодексу).

Стаття 998
Знеособлене зберігання речей

569

Статтю 998 викласти в новій редакції:

"Стаття 998
Зберігання знеособлених речей

Враховано

Стаття 998
Зберігання знеособлених речей

1. При знеособленому зберіганні речей взяті на зберігання речі одного поклажодавця можуть бути змішані з речами того самого роду і тієї самої якості інших поклажодавців.

У випадках, передбачених договором, зберігач має право змішати речі одного і того ж роду та якості, які здані на зберігання кількома особами".

У випадках, передбачених договором, зберігач має право змішати речі одного і того ж роду та якості, які здані на зберігання кількома особами.

2. Знеособлене зберігання може бути лише у випадках, що прямо визначені договором.

Стаття 999
Виконання договору зберігання

Стаття 999
Виконання договору зберігання

1. Якщо договором не передбачено інше, зберігач зобов'язаний виконувати його особисто.

1. Якщо договором не передбачено інше, зберігач зобов'язаний виконувати його особисто.

2. Зберігач має право передати річ на зберігання третій особі у разі, якщо він через обставини вимушений зробити це в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

2. Зберігач має право передати річ на зберігання третій особі у разі, якщо він через обставини вимушений зробити це в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

3. Про передання речі на зберігання третій особі зберігач зобов'язаний своєчасно сповістити поклажодавця.

3. Про передання речі на зберігання третій особі зберігач зобов'язаний своєчасно сповістити поклажодавця.

4. При переданні речі на зберігання третій особі умови договору зберігають чинність і первісний зберігач відповідає за дії третьої особи, якій він передав річ на зберігання, як за свої власні дії.

4. При переданні речі на зберігання третій особі умови договору зберігають чинність і первісний зберігач відповідає за дії третьої особи, якій він передав річ на зберігання, як за свої власні дії.

Стаття 1000
Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі

Стаття 1000
Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі

1. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, для забезпечення схоронності речі, переданої йому на зберігання.

1. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, для забезпечення схоронності речі, переданої йому на зберігання.

2. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про взяту на зберігання річ, як про свою власну.

2. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про взяту на зберігання річ, як про свою власну.

Стаття 1001
Користування річчю, переданою на зберігання

Стаття 1001
Користування річчю, переданою на зберігання

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися переданою йому на зберігання річчю, а також надавати третім особам можливість користування нею.

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися переданою йому на зберігання річчю, а також надавати третім особам можливість користування нею.

Стаття 1002
Зміна умов зберігання

Стаття 1002
Зміна умов зберігання

1. Зберігач зобов'язаний негайно сповістити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, які передбачені договором, і дочекатися його відповіді.

1. Зберігач зобов'язаний негайно сповістити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, які передбачені договором, і дочекатися його відповіді.

2. У разі небезпеки, нестачі чи пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови зберігання речі, не чекаючи відповіді поклажодавця.

2. У разі небезпеки, нестачі чи пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови зберігання речі, не чекаючи відповіді поклажодавця.

3. У разі якщо річ, що є на зберіганні, пошкоджена або ж виникла реальна загроза її пошкодження, як виникли й інші зобов'язання, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право реалізувати річ чи її частину самостійно. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право за рахунок купівельної ціни відшкодувати свої витрати з продажу речей.

3. У разі якщо річ, що є на зберіганні, пошкоджена або ж виникла реальна загроза її пошкодження, як виникли й інші зобов'язання, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право реалізувати річ чи її частину самостійно. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право за рахунок купівельної ціни відшкодувати свої витрати з продажу речей.

Стаття 1003
Винагорода зберігачеві

570

Статтю 1003 викласти в новій редакції:

"Стаття 1003
Плата за зберігання

Враховано частково

Стаття 1003
Плата за зберігання

1. Винагорода за зберігання має бути сплачена зберігачеві із закінченням зберігання, а якщо оплата зберігання передбачена за періодами, вона має здійснюватися відповідними частинами зі спливом кожного періоду.

1. Плата за зберігання, строки її внесення визначаються договором.

1. Плата за зберігання, строки її внесення визначаються договором.

2. Якщо зберігання припиняється до спливу обумовленого строку через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на домірну частину винагороди.

2. У разі дострокового припинення договору через обставини за які зберігач не відповідає він має право на повернення домірної частини плати, що внесена ним.

2. Якщо зберігання припиняється до спливу обумовленого строку через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на домірну частину винагороди.

3. Якщо зі спливом строку зберігання річ, що є на зберіганні, не взято назад поклажодавцем, він зобов'язаний сплатити зберігачеві домірну винагороду за подальше зберігання речі. Це правило застосовується і в тих випадках, коли поклажодавець зобов'язаний забрати річ до спливу строку зберігання.

3. Якщо поклажедавець після закінчення строку договору не взяв річ назад, він зобов'язаний внести плату за весь час її зберігання.

3. Якщо поклажедавець після закінчення строку договору не взяв річ назад, він зобов'язаний внести плату за весь час її зберігання.

4. Правила цієї статті застосовуються, якщо договором зберігання не передбачено інше.

4. Статутом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

4. Статутом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Стаття 1004
Відшкодування витрат із зберігання

571

Статтю 1004 викласти в новій редакції:

"Стаття 1004
Право зберігача на відшкодування витрат на зберігання речі

Відхилено

Стаття 1004
Відшкодування витрат із зберігання

1. Якщо інше не визначено договором зберігання, витрати зберігача із зберігання речі включаються до винагороди за зберігання.

1. Зберігач має право на відшкодування йому другою стороною витрат, які він поніс для забезпечення зберігання речі. Це право має зберігач і у разі безоплатності договору.

1. Якщо інше не визначено договором зберігання, витрати зберігача із зберігання речі включаються до винагороди за зберігання.

2. Надзвичайні витрати, тобто витрати із зберігання речі, що їх сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання, відшкодовуються поза винагородою, яка належить зберігачеві, якщо інше не передбачено договором.

2. Витрати за зберігання речі можуть бути включені до суми плати за договором".

2. Надзвичайні витрати, тобто витрати із зберігання речі, що їх сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання, відшкодовуються поза винагородою, яка належить зберігачеві, якщо інше не передбачено договором.

3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати із зберігання речі, якщо законом або договором не передбачено інше.

3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати із зберігання речі, якщо законом або договором не передбачено інше.

572

Статтю 1005 і статтю 1006 поміняти місцями.

Враховано

Стаття 1005
Наслідки порушення обов'язку зворотного одержання майна поклажодавцем

573

Статтю 1005 викласти у новій редакції:

"Стаття 1006
Обов'язок поклажедавця забрати річ після закінчення строку зберігання

Враховано

Стаття 1006
Обов'язок поклажедавця забрати річ після закінчення строку зберігання.

1. Поклажодавець зі спливом строку, зазначеного у договорі, або строку, наданого зберігачем на підставі п. 3 статті 995 цього Кодексу, зобов'язаний взяти назад річ, що здана на зберігання.

1. Поклажедавець зобов'язаний забрати річ у зберігача після закінчення строку зберігання.

1. Поклажедавець зобов'язаний забрати річ у зберігача після закінчення строку зберігання.

2. Порушення поклажодавцем обов'язку зворотного одержання майна є підставою для самостійного продажу незажаданої після письмового попередження поклажодавця речі за ціною, що склалася у місці зберігання, якщо інше не передбачено договором. У тому разі, якщо вартість незажаданої поклажодавцем речі перевищує суму 50-кратного неоподатковуваного мінімуму заробітної плати, зберігач має право продати її з аукціону в порядку, передбаченому за правилами цього Кодексу.

2. Зберігач зобов'язаний письмово попередити поклажедавця про закінчення строку зберігання і запропонувати йому розумний строк для взяття речі.

2. Зберігач зобов'язаний письмово попередити поклажедавця про закінчення строку зберігання і запропонувати йому розумний строк для взяття речі.

Сума, одержана від продажу речі, передається поклажодавцеві з відрахуванням сум, належних зберігачеві, у тому числі його витрат щодо продажу речі.

3. Якщо поклажедавець у запропонований зберігачем строк не забрав речі, зберігач має право продати її за ціною, що склалася на день продажу.

3. Якщо поклажедавець у запропонований зберігачем строк не забрав речі, зберігач має право продати її за ціною, що склалася на день продажу.

Сума одержана від продажу речі, передається поклажедавцеві з відрахуванням сум, належних зберігачеві, у тому числі його витрат щодо продажу речі".

Сума одержана від продажу речі, передається поклажедавцеві з відрахуванням сум, належних зберігачеві, у тому числі його витрат щодо продажу речі.

Стаття 1006
Обов'язок зберігача повернути річ

574

Внести зміни до статті 1006

1) Назву статті викласти в такій редакції:

"Стаття 1005
Обов'язок зберігача повернути річ"

Враховано частково

Стаття 1005
Обов'язок зберігача повернути річ

1. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, ту річ, що була передана на зберігання, а якщо договором було передбачено зберігання із знеособленням речей, - тотожна або обумовлена сторонами кількість речей того самого роду та якості.

1. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, ту річ, що була передана на зберігання, а якщо договором було передбачено зберігання із знеособленням речей, - тотожна або обумовлена сторонами кількість речей того самого роду та якості.

2. Річ має бути повернена зберігачеві у такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням її природного погіршення, природного убутку або іншої зміни внаслідок її природних властивостей.

2) У п.2 слово "убутку" замінити словом "зменшення".

2. Річ має бути повернена зберігачеві у такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням її природного погіршення, природного убутку або іншої зміни внаслідок її природних властивостей.

3. Водночас із поверненням речі зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, одержані за час зберігання речі, якщо інше не передбачено договором.

"Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, одержані за час зберігання речі".

Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, одержані за час зберігання речі.

"4. Тотожність речі, що прийнята на зберігання і речі, що повернута поклажедавцеві може підтверджуватись свідченням свідків".

4. Тотожність речі, що прийнята на зберігання і речі, що повернута поклажедавцеві може підтверджуватись свідченням свідків.

Стаття 1007
Відповідальність зберігача за втрату, нестачу чи пошкодження речі

Стаття 1007
Відповідальність зберігача за втрату, нестачу чи пошкодження речі

1. За втрату, нестачу чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач несе відповідальність на підставах, передбачених главою 49 цього Кодексу.

1. За втрату, нестачу чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач несе відповідальність на підставах, передбачених главою 49 цього Кодексу.

2. Зберігач, що здійснює зберігання речей на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), несе відповідальність за втрату, нестачу чи пошкодження речей, якщо не доведе, що втрата, нестача чи пошкодження відбулися внаслідок непереборної сили, або ж через властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на збереження, не знав і не повинен був знати, або ж у результаті умислу чи грубої необережності поклажодавця.

2. Зберігач, що здійснює зберігання речей на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), несе відповідальність за втрату, нестачу чи пошкодження речей, якщо не доведе, що втрата, нестача чи пошкодження відбулися внаслідок непереборної сили, або ж через властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на збереження, не знав і не повинен був знати, або ж у результаті умислу чи грубої необережності поклажодавця.

3. За втрату, нестачу чи пошкодження прийнятих на зберігання речей після того, як настав обов'язок поклажодавця взяти ці речі назад (п. 1 статті 1005 цього Кодексу), зберігач несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності.

3. За втрату, нестачу чи пошкодження прийнятих на зберігання речей після того, як настав обов'язок поклажодавця взяти ці речі назад (п. 1 статті 1005 цього Кодексу), зберігач несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності.

Стаття 1008
Розмір відповідальності зберігача

575

Внести зміни до статті 1008:

Враховано частково

Стаття 1008
Розмір відповідальності зберігача

1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речей, відшкодовуються зберігачем відповідно до статті 21 цього Кодексу, якщо законом або договором не передбачено інше.

1) П. 1 викласти у такій редакції:

"Збитки, завдані поклажедавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речей, відшкодовуються зберігачем на загальних підставах".

1. Збитки, завдані поклажедавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речей, відшкодовуються зберігачем на загальних підставах.

2. У разі безоплатного зберігання збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речі, відшкодовуються:

2) П.2 виключити.

2. У разі безоплатного зберігання збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речі, відшкодовуються:

1) за втрату та нестачу речей - у розмірі вартості втрачених або таких, що їх не вистачає, речей;

1) за втрату та нестачу речей - у розмірі вартості втрачених або таких, що їх не вистачає, речей;

2) за пошкодження речей - у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість.

2) за пошкодження речей - у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість.

3. У випадках коли внаслідок пошкодження, за яке зберігач несе відповідальність, якість речі змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від неї і зажадати від зберігача відшкодування вартості цієї речі, а також інших збитків, якщо інше не передбачено законом або договором.

3) П.З вважати п.2.

Відхилено

3. У випадках коли внаслідок пошкодження, за яке зберігач несе відповідальність, якість речі змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від неї і зажадати від зберігача відшкодування вартості цієї речі, а також інших збитків, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 1009
Відшкодування збитків, завданих зберігачеві

576

Внести зміни до статті 1009:

Враховано

Стаття 1009
Відшкодування збитків, завданих зберігачеві

Поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, яку здано на зберігання, якщо зберігач, приймаючи річ на зберігання, не знав і не повинен був знати про ці властивості.

В тексті статті замість слів "повинен був" дати слово "міг".

Поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, яку здано на зберігання, якщо зберігач, приймаючи річ на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості.

Стаття 1010
Припинення зобов'язання зберігання на вимогу поклажодавця

Стаття 1010
Припинення зобов'язання зберігання на вимогу поклажодавця

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, що прийнята на зберігання, навіть якщо передбачений договором строк її зберігання ще не закінчився. Однак у цьому разі поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, що прийнята на зберігання, навіть якщо передбачений договором строк її зберігання ще не закінчився. Однак у цьому разі поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 1011
Зберігання за законом

577

Внести зміни до статті 1011:

Враховано

Стаття 1011
Зберігання за законом

Правила цієї глави відповідно застосовуються до зобов'язань зберігання, що виникають за законом, якщо законом не встановлені інші правила.

В тексті статті виключити слово "відповідно".

Правила цієї глави застосовуються до зобов'язань зберігання, що виникають за законом, якщо законом не встановлені інші правила.

Стаття 1012
Застосування загальних положень про зберігання до окремих його видів

Стаття 1012
Застосування загальних положень про зберігання до окремих його видів

Правила, що містяться у параграфі 1 цієї глави, застосовуються до окремих видів зберігання, якщо правилами про окремі види зберігання не встановлено інше.

Правила, що містяться у параграфі 1 цієї глави, застосовуються до окремих видів зберігання, якщо правилами про окремі види зберігання не встановлено інше.

§ 2. Зберігання в товарному складі

§ 2. Зберігання в товарному складі

Стаття 1013
Поняття товарного складу

Стаття 1013
Поняття товарного складу

1. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані зі зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.

1. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані зі зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.

2. Товарний склад визнається складом загального користування у випадках, коли із закону, інших правових актів або виданого підприємницькій організації дозволу (ліцензії) випливає, що вона зобов'язана приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.

2. Товарний склад визнається складом загального користування у випадках, коли із закону, інших правових актів або виданого підприємницькій організації дозволу (ліцензії) випливає, що вона зобов'язана приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.

Стаття 1014
Договір складського зберігання

578

Внести зміни до статті 1014:

Враховано частково

Стаття 1014
Договір складського зберігання

1. За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов'язується за винагороду зберігати товари, що передані йому товароволодільцем (поклажодавцем), і повернути ці товари в схоронності.

1) В п. 1 замість слів "товароволодільцем (поклажедавцем)" дати слово "поклажедавцем".

1. За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов'язується за винагороду зберігати товари, що передані йому товароволодільцем (поклажодавцем), і повернути ці товари в схоронності.

2. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, визнається публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

2. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, визнається публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

3. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Проста письмова форма договору складського зберігання вважається такою, що додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами.

2) В п. З слово "Проста" вилучити.

3. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається такою, що додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами.

Стаття 1015
Зберігання замінних речей з правом розпоряджання ними

Стаття 1015
Зберігання замінних речей з правом розпоряджання ними

Якщо із закону або договору випливає, що товарний склад має право розпоряджатися речами, зданими на зберігання зі знеособленням (очевидне зберігання), до відносин сторін застосовуються правила про позику, проте час та місце повернення товарів визначаються правилами про зберігання.

Якщо із закону або договору випливає, що товарний склад має право розпоряджатися речами, зданими на зберігання зі знеособленням (очевидне зберігання), до відносин сторін застосовуються правила про позику, проте час та місце повернення товарів визначаються правилами про зберігання.

Стаття 1016
Огляд товару сторонами договору

Стаття 1016
Огляд товару сторонами договору

1. Товарний склад зобов'язаний здійснити за свій рахунок огляд товарів при прийнятті їх на зберігання для визначення їх кількості та зовнішнього стану.

1. Товарний склад зобов'язаний здійснити за свій рахунок огляд товарів при прийнятті їх на зберігання для визначення їх кількості та зовнішнього стану.

2. Товарний склад зобов'язаний надати товароволодільцеві можливість огляду товарів або їх зразків (якщо зберігання здійснюється зі знеособленням), взяття проб та вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.

2. Товарний склад зобов'язаний надати товароволодільцеві можливість огляду товарів або їх зразків (якщо зберігання здійснюється зі знеособленням), взяття проб та вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.

3. Кожна із сторін договору при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала їх огляду та перевірки.

3. Кожна із сторін договору при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала їх огляду та перевірки.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений сторонами, заява про нестачу або пошкодження товару внаслідок його неналежного зберігання має бути зроблена товароволодільцем у письмовій формі при одержанні товару, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. Якщо немає заяви товароволодільця, вважається, що товар повернений складом відповідно до умов договору, оскільки товароволоділець не доведе інше.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений сторонами, заява про нестачу або пошкодження товару внаслідок його неналежного зберігання має бути зроблена товароволодільцем у письмовій формі при одержанні товару, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. Якщо немає заяви товароволодільця, вважається, що товар повернений складом відповідно до умов договору, оскільки товароволоділець не доведе інше.

Стаття 1017
Зміна умов зберігання та стан товарів

Стаття 1017
Зміна умов зберігання та стан товарів

1. У разі якщо для забезпечення схоронності товарів необхідною є термінова зміна умов зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити термінових заходів, які вимагаються, та сповістити про них товароволодільця.

1. У разі якщо для забезпечення схоронності товарів необхідною є термінова зміна умов зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити термінових заходів, які вимагаються, та сповістити про них товароволодільця.

2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того самого дня сповістити про це товароволодільця.

2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того самого дня сповістити про це товароволодільця.

Стаття 1018
Складські документи

Стаття 1018
Складські документи

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товарів видає один із таких документів:

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товарів видає один із таких документів:

- складську квитанцію;

- складську квитанцію;

- просте складське свідоцтво;

- просте складське свідоцтво;

- подвійне складське свідоцтво.

- подвійне складське свідоцтво.

2. Просте складське свідоцтво, подвійне складське свідоцтво, у тому числі й кожна з двох його частин, є цінними паперами.

2. Просте складське свідоцтво, подвійне складське свідоцтво, у тому числі й кожна з двох його частин, є цінними паперами.

3. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару шляхом застави відповідного свідоцтва.

3. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару шляхом застави відповідного свідоцтва.

Стаття 1019
Подвійне складське свідоцтво

Стаття 1019
Подвійне складське свідоцтво

1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.

1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.

2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:

2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:

1) найменування та місце знаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

1) найменування та місце знаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2) поточний номер складського свідоцтва за реєстром складу;

2) поточний номер складського свідоцтва за реєстром складу;

3) найменування юридичної особи або ж ім'я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, а також місце знаходження (місце проживання) товароволодільця;

3) найменування юридичної особи або ж ім'я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, а також місце знаходження (місце проживання) товароволодільця;

4) найменування та кількість прийнятого на зберігання товару - число одиниць і (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) товару;

4) найменування та кількість прийнятого на зберігання товару - число одиниць і (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що товар прийнято на зберігання до запитання;

5) строк, на який прийнято товар на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що товар прийнято на зберігання до запитання;

6) розмір винагороди за зберігання або ж тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;

6) розмір винагороди за зберігання або ж тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;

7) дата видачі складського свідоцтва;

7) дата видачі складського свідоцтва;

8) підпис правоуповноваженої особи та печатка товарного складу.

8) підпис правоуповноваженої особи та печатка товарного складу.

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом.

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом.

Стаття 1020
Права утримувачів складського та заставного свідоцтва

579

Статтю 1020 викласти в новій редакції:

"Стаття 1020. Права осіб, які мають складське та заставне свідоцтво.

частково

Стаття 1020
Права утримувачів складського та заставного свідоцтва

1. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі, у повному обсязі.

1. Особа, яка має складське та заставне свідоцтва, має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі.

1. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі.

2. Утримувач складського свідоцтва, відокремленого від заставного, має право розпоряджатися товаром, але не може взяти його зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

2. Особа, яка має лише складське свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

2. Утримувач, який має лише складське свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

3. Утримувач заставного свідоцтва, інший, ніж утримувач складського свідоцтва, має право застави на товар у розмірі виданого за заставним свідоцтвом кредиту та процентів за ним. У разі застави товару про це робиться відмітка на складському свідоцтві.

3. Особа, яка має лише заставне свідоцтво, має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару, відмітка про це робиться на складському свідоцтві".

3. Утримувач, який має лише заставне свідоцтво, має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару, відмітка про це робиться на складському свідоцтві.

580

В пункті 1 статті 1020 виключити слова "у повному обсязі"

Враховано

581

В пункті 2 і пункті 3 статті 1020 замість слів "Особа, яка" зробити "Утримувач, який".

Враховано

Стаття 1021
Передання складського та заставного свідоцтва

Стаття 1021
Передання складського та заставного свідоцтва

Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

Стаття 1022
Просте складське свідоцтво

Стаття 1022
Просте складське свідоцтво

1. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.

1. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.

2. Просте складське свідоцтво має містити відомості, передбачені підпунктами 1, 2, 4-8 п. 2 статті 1019 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане на пред'явника.

2. Просте складське свідоцтво має містити відомості, передбачені підпунктами 1, 2, 4-8 п. 2 статті 1019 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане на пред'явника.

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є простим складським свідоцтвом.

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є простим складським свідоцтвом.

Стаття 1023
Видача товару за подвійним складським свідоцтвом

582

Внести зміни до статті 1023:

Відхилено

Стаття 1023
Видача товару за подвійним складським свідоцтвом

1. Товарний склад видає товар утримувачеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) не інакше як в обмін на обидва свідоцтва разом.

замість слів "утримувачеві складського та заставного" дати "особі, яка має складське та заставне".

1. Товарний склад видає товар утримувачеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) не інакше як в обмін на обидва свідоцтва разом.

2. Утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але вніс суму боргу за ним, товар видається складом не інакше як в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.

2) Пункт 2 викласти в новій редакції: "Особі, яка має лише складське свідоцтво, але внесла..." і далі за текстом.

2. Утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але вніс суму боргу за ним, товар видається складом не інакше як в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.

3. Товарний склад, що видав товар утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не вніс суми боргу за ним, несе відповідальність перед утримувачем заставного свідоцтва за платіж усієї забезпеченої за ним суми.

замість слів "утримувачі складського свідоцтва" дати слова "особі, що має складське свідоцтво"; замість слів "утримувачем складського свідоцтва" дати слова "особою, яка має заставне свідоцтво".

3. Товарний склад, що видав товар утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не вніс суми боргу за ним, несе відповідальність перед утримувачем заставного свідоцтва за платіж усієї забезпеченої за ним суми.

4. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товари, що залишилися на складі.

замість слів "утримувач складського та заставного свідоцтва" дати слова "особа, яка має складське та заставне свідоцтво".

4. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товари, що залишилися на складі.

§ 3. Спеціальні види зберігання

§ 3. Спеціальні види зберігання

Стаття 1024
Зберігання речей у ломбарді

583

Внести зміни до статті 1024:

Враховано частково

Стаття 1024
Зберігання речей у ломбарді

1. Договір зберігання речей, що прийняті ломбардом від фізичної особи, оформляється шляхом видачі ломбардом іменної схоронної квитанції.

1) В пункті 1 статті слово "охоронної" вилучити.

1. Договір зберігання речей, що прийняті ломбардом від фізичної особи, оформляється шляхом видачі ломбардом іменної схоронної квитанції.

2. Річ, що здається до ломбарду, підлягає оцінці за погодженням сторін.

2) В пункті 2 статті слова "підлягає оцінці" замінити на слово "оцінюється.

2. Річ, що здається до ломбарду, оцінюється за погодженням сторін.

3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняті на зберігання речі у повній сумі їх оцінки.

3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняті на зберігання речі у повній сумі їх оцінки.

Стаття 1025
Продаж речей, що не зажадані поклажодавцем із ломбарду

584

Статтю 1025 викласти в новій редакції:

"Стаття 1025. Продаж речей, не взятих поклажедавцем із ломбарда.

Враховано частково

Стаття 1025
Продаж речей, не взятих поклажедавцем із ломбарда

1. Річ, що не зажадана поклажодавцем із ломбарду зі спливом трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

1. Річ, що не взята поклажедавцем із ломбарда до спливу трьох місяців від дня закінчення строку договору, може бути продана ломбардом.

1. Річ, що не зажадана поклажодавцем із ломбарду зі спливом трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

2. Із виторгу від продажу незажаданої речі погашається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається ломбардом поклажодавцеві.

2. Із виторгу від продажу речі ломбард погашає витрати на зберігання речі та її продаж. Залишок суми повертається ломбардом поклажедавцеві".

2. Із виторгу від продажу речі погашається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається ломбардом поклажодавцеві.

585

З пункту 2 статті 1025 виключити слово "незажаданої".

Враховано

Стаття 1026
Зберігання цінностей у банку

586

Внести зміни до статті 1026:

Відхилено

Стаття 1026
Зберігання цінностей у банку

1. Банк може прийняти на зберігання цінні папери, дорогоцінні метали та каміння, інші коштовності та інші цінності, у тому числі документи.

1. Банк може прийняти на зберігання цінні папери, дорогоцінні метали та каміння, інші коштовності та інші цінності, у тому числі документи.

2. Договір зберігання цінностей у банку оформляється видачею банком поклажодавцеві іменного зберігального документа, пред'явлення якого є підставою для видачі цінностей, що зберігаються, поклажодавцеві.

1) З пункту 2 виключити слово "зберігального".

2. Договір зберігання цінностей у банку оформляється видачею банком поклажодавцеві іменного зберігального документа, пред'явлення якого є підставою для видачі цінностей, що зберігаються, поклажодавцеві.

3. У випадках, передбачених договором зберігання цінних паперів, банк, окрім забезпечення їх збереження, може вчиняти щодо цих паперів юридично значущі дії.

"Якщо предметом зберігання є цінні папери, банк може вчиняти щодо них правочини, які обумовлені договором".

3. У випадках, передбачених договором зберігання цінних паперів, банк, окрім забезпечення їх збереження, може вчиняти щодо цих паперів юридично значущі дії.

4. Договором зберігання цінностей у банку може бути передбачено надання поклажодавцеві індивідуального банківського сейфа (частини сейфа, окремого приміщення для зберігання), що охороняється, а також право поклажодавця працювати у банку з цінностями, що зберігаються в індивідуальному банківському сейфі. При цьому банк зобов'язаний видати поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей.

4. Договором зберігання цінностей у банку може бути передбачено надання поклажодавцеві індивідуального банківського сейфа (частини сейфа, окремого приміщення для зберігання), що охороняється, а також право поклажодавця працювати у банку з цінностями, що зберігаються в індивідуальному банківському сейфі. При цьому банк зобов'язаний видати поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей.

5. За договором зберігання цінностей у банку з використанням поклажодавцем індивідуального банківського сейфа банк приймає від клієнта цінності, які мають зберігатися у сейфі, здійснює контроль за їх поміщенням у сейф та вилученням із сейфа клієнтом.

5. За договором зберігання цінностей у банку з використанням поклажодавцем індивідуального банківського сейфа банк приймає від клієнта цінності, які мають зберігатися у сейфі, здійснює контроль за їх поміщенням у сейф та вилученням із сейфа клієнтом.

6. До договору про надання банківського сейфа в користування особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий найм (оренду).

3) До пункту 6 внести такі зміни: замість слова "вміст" дати слова "збереження вмісту".

6. До договору про надання банківського сейфа в користування особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 1027
Зберігання речей у камерах схову транспортних організацій

587

Внести зміни до статті 1027:

Враховано частково

Стаття 1027
Зберігання речей у камерах схову транспортних організацій

1. Камери схову загального користування, що перебувають у віданні транспортних організацій, зобов'язані брати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Договір зберігання речей у камерах схову транспортних організацій визнається публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

1) У пункті 1 замість слова "визнається" дати слово "є".

1. Камери схову загального користування, що перебувають у віданні транспортних організацій, зобов'язані брати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Договір зберігання речей у камерах схову транспортних організацій є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон.

2) У пункті 2 замість слова "поклажедавцеві" дати слово "поклажедавцеві".

2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон.

3. Збитки, зазнані поклажодавцем внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речей, зданих до камери схову, відшкодовуються поклажодавцеві протягом доби, якщо при здаванні речей на зберігання була здійснена їх оцінка або ж якщо сторони дійшли згоди щодо суми збитків, що підлягають відшкодуванню.

3. Збитки, зазнані поклажодавцем внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речей, зданих до камери схову, відшкодовуються поклажодавцеві протягом доби, якщо при здаванні речей на зберігання була здійснена їх оцінка або ж якщо сторони дійшли згоди щодо суми збитків, що підлягають відшкодуванню.

4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати речі, визначається правилами, що видаються відповідно до транспортних статутів або кодексів, або ж погодженням сторін. Речі, не затребувані у зазначені строки, камера схову зобов'язана зберігати протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку незажадані речі можуть бути продані у порядку, передбаченому законом.

3) У пункті 4 замість слів "не затребувані" дати слова "не одержані".

4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати речі, визначається правилами, що видаються відповідно до транспортних статутів або кодексів, або ж погодженням сторін. Речі, не затребувані у зазначені строки, камера схову зобов'язана зберігати протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку незажадані речі можуть бути продані у порядку, передбаченому законом.

5. У разі втрати квитанції або жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві із наданням доказів належності йому цієї речі.

5. У разі втрати квитанції або жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві із наданням доказів належності йому цієї речі.

Стаття 1028
Зберігання речей у гардеробах організації

Стаття 1028
Зберігання речей у гардеробах організації

1. Зберігання у гардеробах організації передбачається безоплатним, якщо винагорода за зберігання не застережена або в інший очевидний спосіб не обумовлена при здаванні речей на зберігання.

1. Зберігання у гардеробах організації передбачається безоплатним, якщо винагорода за зберігання не застережена або в інший очевидний спосіб не обумовлена при здаванні речей на зберігання.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, здійснюється зберігання оплатно чи безоплатно, зобов'язаний вжити для забезпечення схоронності речі усіх необхідних заходів.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, здійснюється зберігання оплатно чи безоплатно, зобов'язаний вжити для забезпечення схоронності речі усіх необхідних заходів.

2. Правила цієї статті застосовуються також до зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей, що залишаються без здавання їх на зберігання громадянами у місцях, відведених для цих цілей в організаціях та засобах транспорту.

2. Правила цієї статті застосовуються також до зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей, що залишаються без здавання їх на зберігання громадянами у місцях, відведених для цих цілей в організаціях та засобах транспорту.

588

Доповнити кодекс статтею 1028¹:

"Стаття 1028¹ Зберігання речей пасажира під час його перевезення

Відхилено

1. Перевізник зобов'язаний зберігати валізу, одяг та інші особисті речі пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному йому місці.

2. У разі втрати речей, що перевозилися пасажиром, якщо не доведе, що це сталося внаслідок умислу пасажира або непереборної сили".

Стаття 1029
Зберігання речей у готелях

589

Внести зміни до статті 1029:

Відхилено

Стаття 1029
Зберігання речей у готелях

1. Готель як зберігач несе відповідальність за схоронність майна, внесеного до готелю особою, яка проживає у ньому. Такою, що внесена до готелю, вважається річ, ввірена працівникам готелю, або ж річ, яка поміщена у призначеному для цього місці.

"Готель зобов'язаний зберігати речі особи, які є у кімнаті, відведеній неї, а також у іншому місці, що спеціально призначене для речей".

1. Готель як зберігач несе відповідальність за схоронність майна, внесеного до готелю особою, яка проживає у ньому. Такою, що внесена до готелю, вважається річ, ввірена працівникам готелю, або ж річ, яка поміщена у призначеному для цього місці.

2. Готель несе відповідальність за втрату грошей, інших валютних цінностей, цінних паперів та інших коштовностей особи, що проживає у готелі, тільки за умови, якщо вони були прийняті готелем на зберігання.

2. Готель несе відповідальність за втрату грошей, інших валютних цінностей, цінних паперів та інших коштовностей особи, що проживає у готелі, тільки за умови, якщо вони були прийняті готелем на зберігання.

3. Особа, що проживає у готелі, яка виявила втрату, нестачу або пошкодження своїх речей, зобов'язана негайно заявити про це готелю. В іншому випадку готель звільняється від відповідальності за незбереження речей.

3. Особа, що проживає у готелі, яка виявила втрату, нестачу або пошкодження своїх речей, зобов'язана негайно заявити про це готелю. В іншому випадку готель звільняється від відповідальності за незбереження речей.

4. Правила цієї статті відповідно застосовуються до зберігання речей громадян у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, в яких особа тимчасово проживає.

4. Правила цієї статті відповідно застосовуються до зберігання речей громадян у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, в яких особа тимчасово проживає.

Стаття 1030
Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр)

Стаття 1030
Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр)

1. За договором про секвестр двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, передають цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після розв'язання спору повернути річ тій особі, якій вона буде присуджена за рішенням суду або ж за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр).

1. За договором про секвестр двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, передають цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після розв'язання спору повернути річ тій особі, якій вона буде присуджена за рішенням суду або ж за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр).

2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання в порядку секвестру за рішенням суду (судовий секвестр).

2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання в порядку секвестру за рішенням суду (судовий секвестр).

Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаємною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимагається згода зберігача, якщо законом не встановлено інше.

Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаємною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимагається згода зберігача, якщо законом не встановлено інше.

3. На зберігання в порядку секвестру можуть бути передані як рухомі, так і нерухомі речі.

3. На зберігання в порядку секвестру можуть бути передані як рухомі, так і нерухомі речі.

4. Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спорять, якщо договором або рішенням суду, яким встановлюється секвестр, не передбачено інше.

4. Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спорять, якщо договором або рішенням суду, яким встановлюється секвестр, не передбачено інше.

Глава 65
Страхування

Глава 65
Страхування

Стаття 1031
Поняття страхування

590

Статтю 1031 викласти у такій редакції:

"Стаття 1031
Поняття страхування

Враховано

Стаття 1031
Поняття страхування

1. Страхування - це відносини щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Страхування - це забезпечення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів (страхових премій, страхових внесків)."

Страхування - це забезпечення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів (страхових премій, страхових внесків).

2. Страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником (добровільне страхування).

3. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, провадиться страхування без укладення договору (обов'язкове страхування).

591

Після статті 1031 додати увести нову статтю 1031¹ такого змісту:

"Стаття 1031¹
Підстави виникнення страхування

Враховано

Стаття 1031¹
Підстави виникнення страхування

1. Страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником (добровільне страхування).

1. Страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником (добровільне страхування).

2. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, проводиться страхування без укладення договору (обов'язкове страхування). До зобов'язань із обов'язкового страхування застосовуються правила цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами."

2. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, проводиться страхування без укладення договору (обов'язкове страхування). До зобов'язань із обов'язкового страхування застосовуються правила цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами.

592

Після статті 1031¹ увести нову статтю 1031² такого змісту:

"Стаття 1031²
Договір страхування

Враховано

Стаття 1031²
Договір страхування

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, уповноваженій на її одержання, а страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору."

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, уповноваженій на її одержання, а страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору."

Стаття 1032
Страховики

Стаття 1032
Страховики

1. Страховиками визнаються юридичні особи, які спеціально створені для здійснення страхової діяльності та які одержали у встановленому порядку ліцензію на цей вид діяльності. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування та пов'язана з ним страхова діяльність. Іншими видами страхової діяльності страховик може займатися лише у випадках, передбачених законом або іншими правовими актами.

1. Страховиками визнаються юридичні особи, які спеціально створені для здійснення страхової діяльності та які одержали у встановленому порядку ліцензію на цей вид діяльності. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування та пов'язана з ним страхова діяльність. Іншими видами страхової діяльності страховик може займатися лише у випадках, передбачених законом або іншими правовими актами.

2. Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання на правах юридичних осіб для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм.

2. Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання на правах юридичних осіб для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм.

3. Громадяни та юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування.

3. Громадяни та юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування.

Стаття 1033
Страхувальники, застраховані особи і вигодонабувачі

Стаття 1033
Страхувальники, застраховані особи і вигодонабувачі

1. Страхувальниками є фізичні особи, що володіють достатнім обсягом дієздатності, та юридичні особи, які страхують свій майновиий інтерес і вносять страхові платежі.

593

Пункти 1 і 2 статті 1033 викласти в такій редакції:

"1. Страхувальниками є фізичні та юридичні особи, які страхують свій майновий інтерес і вносять страхові платежі.

Враховано

1. Страхувальниками є фізичні та юридичні особи, які страхують свій майновий інтерес і вносять страхові платежі.

2. Застрахованою особою визнається фізична особа, в житті якої може статися подія, що породжує обов'язок страховика виплатити їй або - в разі її смерті - іншій особі страхову суму. Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа.

2. Застрахованою особою за особистим страхуванням визнається фізична особа, в житті якої може статися подія, що породжує обов'язок страховика виплатити їй або - в разі її смерті - іншій особі страхову суму. Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа."

2. Застрахованою особою за особистим страхуванням визнається фізична особа, в житті якої може статися подія, що породжує обов'язок страховика виплатити їй або - в разі її смерті - іншій особі страхову суму. Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа."

3. Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування призначати громадян чи юридичних осіб для одержання страхових сум або страхового відшкодування (вигодонабувачів), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

3. Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування призначати громадян чи юридичних осіб для одержання страхових сум або страхового відшкодування (вигодонабувачів), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Стаття 1034
Об'єкти страхування

Стаття 1034
Об'єкти страхування

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству і пов'язані:

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству і пов'язані:

1) з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

1) з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

2) з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

2) з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) з відшкодуванням страхувальником завданої ним шкоди особі або майну фізичної особи, а також шкоди, завданої юридичній особі (страхування відповідальності).

3) з відшкодуванням страхувальником завданої ним шкоди особі або майну фізичної особи, а також шкоди, завданої юридичній особі (страхування відповідальності).

Стаття 1035
Види страхування

Стаття 1035
Види страхування

Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики можуть здійснювати такі види страхування:

Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики можуть здійснювати такі види страхування:

1) особисте:

1) особисте:

а) страхування життя;

а) страхування життя;

б) страхування від нещасних випадків;

б) страхування від нещасних випадків;

в) медичне страхування;

в) медичне страхування;

2) майнове:

2) майнове:

а) страхування засобів наземного, повітряного і водного транспорту;

а) страхування засобів наземного, повітряного і водного транспорту;

б) страхування вантажів;

б) страхування вантажів;

в) страхування інших видів майна;

в) страхування інших видів майна;

г) страхування фінансових ризиків;

г) страхування фінансових ризиків;

3) відповідальності:

3) відповідальності:

а) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

а) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

б) страхування інших видів відповідальності;

б) страхування інших видів відповідальності;

4) перестрахування;

4) перестрахування;

5) інші види особистого і майнового страхування.

5) інші види особистого і майнового страхування.

Стаття 1036
Страховий ризик і страховий випадок

Стаття 1036
Страховий ризик і страховий випадок

1. Страховий ризик - це певна подія, у зв'язку з якою провадиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

594

Пункт 1 статті 1036 викласти в такій редакції:

"1. Страховий ризик - це ймовірність настання певної події, у зв'язку з якою проводиться страхування."

Враховано

1. Страховий ризик - це ймовірність настання певної події, у зв'язку з якою проводиться страхування.

2. Страховий випадок - це передбачена договором або законом чи іншими правовими актами подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові, застрахованій або іншій третій особі (вигодонабувачеві).

595

Із пункту 2 статті1036 після слова "подія" виключити слова "яка відбулася і" (далі - за текстом).

Враховано

2. Страховий випадок - це передбачена договором або законом чи іншими правовими актами подія, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові, застрахованій або іншій третій особі (вигодонабувачеві).

Стаття 1037
Страхова сума, страхова оцінка і страхове відшкодування

Стаття 1037
Страхова сума, страхова оцінка і страхове відшкодування

1. Страхова сума - це сума грошових коштів, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

1. Страхова сума - це сума грошових коштів, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

2. Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від сум, які виплачуються одержувачеві за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

2. Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від сум, які виплачуються одержувачеві за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

3. Страхова оцінка - це визначення вартості майна з метою його страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового страхування.

3. Страхова оцінка - це визначення вартості майна з метою його страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового страхування.

4. Страховим відшкодуванням вважається грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову оцінку і розмір збитків, яких зазнав страхувальник. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

4. Страховим відшкодуванням вважається грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову оцінку і розмір збитків, яких зазнав страхувальник. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

5. У разі якщо страхова сума за договором майнового страхування є нижчою від страхової оцінки, страхове відшкодування зменшується у відповідній пропорції, якщо умовами страхування не передбачено інше.

5. У разі якщо страхова сума за договором майнового страхування є нижчою від страхової оцінки, страхове відшкодування зменшується у відповідній пропорції, якщо умовами страхування не передбачено інше.

Стаття 1038
Страховий платіж (внесок, премія) і страховий тариф

Стаття 1038
Страховий платіж (внесок, премія) і страховий тариф

1. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові відповідно до умов договору страхування або умов обов'язкового страхування.

1. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові відповідно до умов договору страхування або умов обов'язкового страхування.

2. Страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування.

2. Страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування.

3. Страхові тарифи при добровільній формі страхування встановлюються страховиком самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за погодженням сторін.

3. Страхові тарифи при добровільній формі страхування встановлюються страховиком самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за погодженням сторін.

4. Законами або іншими правовими актами про обов'язкове страхування встановлюються максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум.

4. Законами або іншими правовими актами про обов'язкове страхування встановлюються максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум.

Стаття 1039
Договір страхування

596

Статтю 1039 виключити з проекту.

Враховано

Статтю 1039 виключено з проекту.

За договором страхування страховик зобов'язується при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування страхувальникові або іншій особі, правоуповноваженій на її одержання, а страхувальник зобов'язаний у визначені строки сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 1040
Форма та істотні умови договору страхування

Стаття 1040
Форма та істотні умови договору страхування

1. Договір страхування укладається в письмовій формі шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

1. Договір страхування укладається в письмовій формі шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

2. Істотними умовами договору страхування, які зазначаються у страховому свідоцтві (полісі, сертифікаті), визнаються об'єкт страхування, розмір страхової суми, страхового внеску і строки його сплати, страховий ризик (страхові випадки), строк страхування, початок і закінчення дії договору страхування. У договорі можуть бути також передбачені й інші умови страхування.

2. Істотними умовами договору страхування, які зазначаються у страховому свідоцтві (полісі, сертифікаті), визнаються об'єкт страхування, розмір страхової суми, страхового внеску і строки його сплати, страховий ризик (страхові випадки), строк страхування, початок і закінчення дії договору страхування. У договорі можуть бути також передбачені й інші умови страхування.

Стаття 1041
Момент набуття договором страхування чинності

Стаття 1041
Момент набуття договором страхування чинності

Договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхового платежу (внеску, премії), якщо інше не передбачено умовами страхування.

Договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхового платежу (внеску, премії), якщо інше не передбачено умовами страхування.

Стаття 1042
Співстрахування

Стаття 1042
Співстрахування

1. Зі згоди страхувальника об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі мають міститися умови, що визначають права та обов'язки кожного із страховиків.

1. Зі згоди страхувальника об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі мають міститися умови, що визначають права та обов'язки кожного із страховиків.

2. За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки.

2. За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки.

Стаття 1043
Укладення кількох договорів страхування щодо одного й того самого об'єкта

Стаття 1043
Укладення кількох договорів страхування щодо одного й того самого об'єкта

1. Страхувальник має право укладати договори страхування одного й того самого об'єкта з іншими страховиками за умови повідомлення їх про те, що об'єкт уже застрахований.

1. Страхувальник має право укладати договори страхування одного й того самого об'єкта з іншими страховиками за умови повідомлення їх про те, що об'єкт уже застрахований.

2. Недодержання цього правила має наслідком недійсність нового договору страхування.

2. Недодержання цього правила має наслідком недійсність нового договору страхування.

Стаття 1044
Перестрахування

Стаття 1044
Перестрахування

1. Перестрахування - це страхування одним страховиком на умовах, визначених договором, ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика).

1. Перестрахування - це страхування одним страховиком на умовах, визначених договором, ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика).

2. Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до умов договору страхування.

2. Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до умов договору страхування.

Стаття 1045
Обов'язки страховика

Стаття 1045
Обов'язки страховика

За договором страхування страховик зобов'язаний:

За договором страхування страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами страхування;

1) ознайомити страхувальника з умовами страхування;

2) негайно, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;

2) негайно, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;

3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодуваня у встановлений договором строк;

3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодуваня у встановлений договором строк;

4) за заявою страхувальника, у разі прийняття страховиком заходів, які зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

4) за заявою страхувальника, у разі прийняття страховиком заходів, які зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

5) зберігати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, крім випадків, передбачених законом або іншими правовими актами.

5) зберігати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, крім випадків, передбачених законом або іншими правовими актами.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.

Стаття 1046
Відповідальність страховика

597

Статтю 1046 викласти у такій редакції:

"Стаття 1046
Відповідальність страховика

Враховано

Стаття 1046
Відповідальність страховика

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами страхування або погодженням сторін, а також відшкодовує збитки, завдані страхувальникові при настанні страхового випадку у зв'язку з діями щодо їх запобігання або зменшення їх розміру.

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається законом чи іншими правовими актами або погодженням сторін, а також відшкодовує збитки, завдані страхувальникові при настанні страхового випадку у зв'язку з діями щодо їх запобігання або зменшення їх розміру."

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається законом чи іншими правовими актами або погодженням сторін, а також відшкодовує збитки, завдані страхувальникові при настанні страхового випадку у зв'язку з діями щодо їх запобігання або зменшення їх розміру.

Стаття 1047
Обов'язки страхувальника

Стаття 1047
Обов'язки страхувальника

За договором страхування страхувальник зобов'язаний:

За договором страхування страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії);

1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії);

2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;

2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування.

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Стаття 1048
Права страхувальника після настання страхового випадку

Стаття 1048
Права страхувальника після настання страхового випадку

Після настання страхового випадку страхувальник може, якщо це передбачено договором, законом або іншими правовими актами, заявити страховикові про відмову від своїх прав на майно, з яким пов'язаний страховий інтерес, і одержати повну суму страхового відшкодування.

Після настання страхового випадку страхувальник може, якщо це передбачено договором, законом або іншими правовими актами, заявити страховикові про відмову від своїх прав на майно, з яким пов'язаний страховий інтерес, і одержати повну суму страхового відшкодування.

Стаття 1049
Умови та порядок виплати страхових сум і страхового відшкодування

Стаття 1049
Умови та порядок виплати страхових сум і страхового відшкодування

1. Виплата страхових сум і страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з умовами договору та правилами страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката).

1. Виплата страхових сум і страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з умовами договору та правилами страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката).

2. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою.

2. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою.

Стаття 1050
Відмова у виплаті страхової суми або страхового відшкодування

Стаття 1050
Відмова у виплаті страхової суми або страхового відшкодування

1. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) з таких підстав:

598

В пункті 1 статті 1050 підпункти а), б), в), г), д), е) вважати відповідно підпунктами 1), 2), 3), 4), 5), 6).

Враховано

1. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) з таких підстав:

а) навмисних дій страхувальника або осіб, на користь яких укладено договір страхування, якщо ці дії спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честі та гідності;

1) навмисних дій страхувальника або осіб, на користь яких укладено договір страхування, якщо ці дії спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честі та гідності;

б) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

в) подання страхувальником зазнаки неправдивих відомостей про об'єкт страхування;

3) подання страхувальником зазнаки неправдивих відомостей про об'єкт страхування;

г) одержання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;

4) одержання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;

д) несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

е) невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, завданих при настанні страхового випадку.

6) невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, завданих при настанні страхового випадку.

2. Договором страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), якщо це не суперечить законові або іншим правовим актам.

2. Договором страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), якщо це не суперечить законові або іншим правовим актам.

3. Рішення страховика про відмову у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

3. Рішення страховика про відмову у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Стаття 1051
Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки

Стаття 1051
Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки