Назва:	Про закони і законодавчу діяьність
Автор:	Інститут законодавства Верховної Ради України
Головний комітет:	Народні депутати України - члени Комітету з питань правової політики

N	Редакція, прийнята в попередньому читанні*	Зауваження та пропозиції	Висновки, обгр.	Редакція, запропонована головним комітетом
0.	Проект			Проект
1.	ЗАКОН УКРАЇНИ	-1- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) Виключити з назви слова "в Україні".	Враховано	ЗАКОН УКРАЇНИ
2.	ПРО ЗАКОНИ І ЗАКОНОДАВЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ	-2- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) В тексті проекту слова "звичайний закон" у всіх числах і відмінках замінити словом "закон" у відповідних числах і відмінках, а слова "конституційний закон" у всіх числах і відмінках вилучити.	Відхилено	ПРО ЗАКОНИ І ЗАКОНОДАВЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ
1. 3.	Цей Закон спрямований на посилення значення закону в системі нормативно-правових актів, упорядкування і підвищення якості законодавчої діяльності, і на цій основі зміцнення режиму законності і правопорядку.	-3- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Преамбулу після слів "якості законодавчої діяльності" доповнити словами "підвищення стабільності законів". -4- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Після слів "спрямований на" додати слова "визначення місця та".	Враховано Враховано	Цей Закон спрямований на визначення місця та посилення значення закону в системі нормативно-правових актів, упорядкування і підвищення якості, стабільності законів, законодавчої діяльності, і на цій основі зміцнення режиму законності і правопорядку.
2. 4.	Закон визначає основні характеристики закону як правової основи усіх нормативно-правових актів, умови дії закону, порядок його зміни і скасування, суб'єктів та організаційно-правові засади законодавчої діяльності, а також вимоги щодо систематизації законів.	-5- Н.д.Лавринович О.В. (Округ N 121) У законопроекті слід врегулювати питання про набуття чинності конституційним законом, процедуру подальшого його після прийняття Верховною Радою України (двома третинами складу) втілення в життя, визначитись щодо права Президента України накладати вето на конституційний закон. Слід встановити відповідальність за відхилення від конституційних положень, які зобов'язують прийняти якісь рішення. Необхідно законодавчо врегулювати детально інститут вето Президента України, пов`язуючи його з питанням конституційності прийнятого закону чи доцільності прийняття закону.	Враховано Відхилено Враховано	Закон визначає основні характеристики закону як правової основи усіх нормативно-правових актів, умови дії закону, порядок його зміни, суб'єктів та організаційно-правові засади законодавчої діяльності, а також вимоги щодо систематизації законів.
		-6- Н.д.Марченко В.Р. (Округ N 161) Доповнити законопроект розділом про контроль і відповідальність за невиконання законів.	Відхилено
		-7- Н.д.Марковська H.С. (Округ N 347) Доцільно передбачити положення про продовження Верховною Радою наступного скликання роботи над незавершеними законопроектами парламентом минулого скликання. Передбачити відповідальність особи за внесений нею законопроект. Необхідно чітко визначитись в поняттях "законодавча ініціатива" і "проект закону".	Відхилено Відхилено Враховано
5.	Глава І. ЗАКОН - ВИЩИЙ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ УКРАЇНИ	-8- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Назву глави викласти в такій редакції: "Закон - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили."	Враховано	Глава І. ЗАКОН - НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ ВИЩОЇ ЮРИДИЧНОЇ СИЛИ
6.	Стаття 1. Закон України	В кінці ст.1 додати слова "та юридичної відповідальності за їх порушення."	Враховано	Стаття 1. Закон України
7.	Закон України (далі закон) - це державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом визначення юридичного статусу і встановлення загальнообов'язкових правил поведінки суб'єктів цих відносин.	-9- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 1 доповнити наприкінці словами "та адміністративної, цивільної, кримінальної і інших видів відповідальності за порушення цих правил".	Враховано частково	Закон України (далі закон) - це державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює суспільні відносини шляхом визначення юридичного статусу і встановлення загальнообов'язкових правил поведінки суб'єктів цих відносин та юридичної відповідальності за порушення цих правил.
		-10- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) В ч.1 ст.1 слова "найбільш важливі" виключити.	Враховано
8.	Стаття 2. Суб`єкти законодавчих повноважень			Стаття 2. Суб`єкти законодавчих повноважень
1.	Право приймати закони України, припиняти їх дію та вносити до них зміни належить виключно народу України та Верховній Раді України.	-11- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 2 після слів "закони України" доповнити словами "визначати умови введення їх в дію".	Враховано частково	Право приймати (затверджувати) закони, визначати умови їх дії, припиняти дію законів та вносити до них зміни належить Українському народу та Верховній Раді України і реалізується в порядку, визначеному Конституцією України та законом.
		-12- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Частину першу статті 2 після слів "Право приймати закони України" доповнити словами: "визначати умови дії закону".	Враховано
		-13- Н.д.Головатий С.П. (Округ №222) У ч.1 ст.2: Виключити слова "Українському народу та". Слова "припиняти дію" замінити на слова "припиняти чинність". Після слова "належить" додати слово "виключно". Тут і всюди за текстом уніфікувати вживання термінів "чинність закону" та "дія закону".	Відхилено
2.	Народ України здійснює законодавчі повноваження через всеукраїнський референдум.	Виключити частину 2 статті 2. -14- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) В частинах першій і другій ст.2 слова "народу України", "Народ України" відповідно замінити словами "Українському народу", "Український народ".	Відхилено Враховано	Український народ здійснює законодавчі повноваження через всеукраїнський референдум.
3.	Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Передача законодавчих повноважень від Верховної Ради України іншим органам чи посадовим особам державної влади чи місцевого самоврядування не допускається.			Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Передання законодавчих повноважень від Верховної Ради України іншим органам державної влади чи органам місцевого самоврядування або їх посадовим особам не допускається.
	Стаття 3. Види законів			Стаття 3. Види законів
1.	Основним Законом України є Конституція України.			Основним Законом України є Конституція України.
2.	Закони поділяються на конституційні та звичайні.	-15- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину другу статті 3 вилучити.	Відхилено	Закони поділяються на конституційні та звичайні.
3.	На території Автономної Республіки Крим діють Конституція України і закони України, а також Конституція Автономної Республіки Крим.	-16- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Частину третю ст.3 викласти в такій редакції: "Особливим різновидом звичайного закону є Закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим."	Враховано	Особливим різновидом звичайного закону є Закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим.
	Стаття 4. Конституція України			Стаття 4. Конституція України
1.	Конституція України визначає загальні засади конституційного ладу країни, закріплює права, свободи та обов`язки людини і громадянина, форми народного волевиявлення, статус, організацію та порядок діяльності державних органів, їх взаємовідносини, територіальний устрій України, основи місцевого самоврядування, державні символи.	-17- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) В ст.4 додати першу частину такого змісту: "1. Конституція України має найвищу юридичну силу." -18- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Частину першу статті 4 доповнити словами "та регулює інші найбільш важливі суспільні відносини". -19- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) В ч.2 ст.4 текст "державних органів" замінити текстом "органів державної влади". Аналогічно в усьому тексті законопроекту.	Враховано Враховано Враховано	Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України визначає загальні засади конституційного ладу, закріплює права, свободи та обов`язки людини і громадянина, встановлює форми народного волевиявлення, статус, організацію та порядок діяльності органів державної влади, порядок відносини між ними, визначає територіальний устрій України, засади місцевого самоврядування, встановлює державні символи, а також регулює інші найбільш важливі суспільні відносини.
2.	Внесення змін до Конституції України здійснюється у порядку, встановленому Конституцією України, шляхом прийняття конституційних законів.	-20- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) В частині третій ст.4 слова "конституційних законів" замінити словом "законів".	Відхилено	Внесення змін до Конституції України здійснюється у порядку, встановленому Конституцією України, цим Законом і Законом про Регламент Верховної Ради України шляхом прийняття конституційних законів.
		-21- Н.д.Лавринович О.В. (Округ №121) Після слів "Конституцією України" додати слова "цим Законом і Законом про Регламент Верховної Ради України".	Враховано
	Зупинення дії Конституції України або окремих її положень не допускається.			4. Зупинення дії Конституції України або окремих її положень не допускається.
	Стаття 5. Конституційний закон	-22- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Статтю 5 вилучити. Відповідно змінивши нумерацію статей.	Відхилено	Стаття 5. Конституційний закон
1.	Конституційний закон - це закон, яким вносяться доповнення до тексту Конституції України, припиняється чинність або змінюються положення окремих її розділів або статей.	-23- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Частину першу ст.5 викласти в такій редакції: " Конституційний закон - це закон, яким вносяться зміни до тексту Конституції України або припиняється чинність окремих її положень." -24- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Ч.1 ст.5 викласти в такій редакції: "Конституційний закон - це закон, яким вносяться зміни до тексту Конституції України".	Враховано Враховано частково	Конституційний закон - це закон, яким вносяться зміни до тексту Конституції України або припиняється чинність окремих її положень.
2.	Конституційний закон приймається в порядку внесення змін до Конституції України, передбаченому розділом ХІІІ Конституції України, і складає невід'ємну частину тексту Конституції України.	-25- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Частину 2 статті 5 доповнити другим реченням такого змісту: "Зміна ad hoc порядку внесення змін до Конституції, передбаченого розділом ХІІІ Конституції, зокрема норми голосів, необхідних для прийняття відповідних конституційних законів, не допускається."	Відхилено	Конституційний закон приймається в порядку, передбаченому розділом ХІІІ Конституції України. Текст змін до Конституції, викладений у конституційному законі, становить невід'ємну частину Конституції України.
3.	Внесення змін до конституційного закону або зупинення його дії повністю або в частині не допускається.	-26- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Уточнити частину 3 статті 5 виходячи з положень частини 2 статті 8 проекту. Або, наприклад, частину 2 статті 8 проекту почати словом "Звичайний".	Відхилено	Внесення змін до конституційного закону, визнання його нечинним або зупинення його дії повністю або в частині не допускається.
	Стаття 6. Звичайний закон	-27- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Назву і частину першу ст.6 викласти в такій редакції: "Стаття 6. Закон	Відхилено	Стаття 6. Звичайний закон
1.	Звичайний закон - це закон, що приймається Верховною Радою України з усіх питань законодавчого регулювання, за винятком тих, які врегульовані безпосередньо Конституцією України.	1. Закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що приймається у встановленому порядку Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом, і регулює найважливіші суспільні відносини або вносить зміни до Конституції України."		Звичайний закон - це закон, що приймається Верховною Радою України з усіх питань законодавчого регулювання, за винятком тих питань, які регулюються безпосередньо Конституцією України.
	Кодекс є звичайним законом. Статус звичайного закону мають також Основи законодавства, закон про регламент Верховної Ради України, закон про Державний бюджет України, закони про затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, закон про ратифікацію міжнародного договору.	-28- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Із ст.6 другу частину виключити. -29- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Частину 2 статті 6 викласти в такій редакції: "Статус звичайного закону мають Основи законодавства, кодекси, закон про Регламент Верховної Ради України, закони про затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, закон про ратифікацію міжнародного договору та інші закони, окрім конституційних."	Враховано Відхилено
	Звичайні закони приймаються більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.	-30- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину третю ст.6 викласти в такій редакції: "Закони приймаються більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Конституцією України."	Враховано частково	2. Звичайні закони приймаються більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Конституцією України.
	Особливим різновидом звичайного закону є закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим, який приймається не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.			3. Закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим приймається не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.
	Стаття 7. Конституція Автономної Республіки Крим			Стаття 7. Конституція Автономної Республіки Крим
1.	Конституція Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та затверджується законом, який приймає Верховна Рада України відповідно до Конституції України.			Конституція Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та затверджується законом, який приймає Верховна Рада України відповідно до Конституції України.
2.	Конституція Автономної Республіки Крим набирає чинності одночасно з набранням чинності закону про її затвердження Верховною Радою України.			Конституція Автономної Республіки Крим набирає чинності одночасно з набранням чинності законом про її затвердження.
3.	Чинність Конституції Автономної Республіки Крим поширюється лише на територію Автономної Республіки Крим.	-31- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Частину 3 із статті 7 виключити.	Відхилено	Дія Конституції Автономної Республіки Крим поширюється на територію Автономної Республіки Крим. Зупинення дії Конституції Автономної Республіки Крим не допускається.
4.	Зміни Конституції Автономної Республіки Крим здійснюються в порядку, встановленому частинами першою і другою цієї статті.			Зміни Конституції Автономної Республіки Крим здійснюються в порядку, встановленому частинами першою і другою цієї статті.
	Стаття 8. Закони, прийняті всеукраїнським референдумом	-32- Н.д.Головатий С.П. (Округ №222) Викласти назву статті 8 в такій редакції: "Стаття 8. Закони, затверджені всеукраїнським референдумом"	Враховано частково	Стаття 8. Закони, що затверджуються (приймаються) всеукраїнським референдумом
	Всеукраїнським референдумом, проголошеним за народною ініціативою Президентом України відповідно до Конституції України, може бути прийнятий будь-який конституційний або звичайний закон, крім законів з питань податків, бюджету та амністії.	Викласти статтю 8 у такій редакції: "1. Всеукраїнським референдумом відповідно до статті 156 Конституції України затверджуються конституційні закони про внесення змін і доповнень до розділів І, ІІІ і ХІІІ Конституції України. 2. Законом про внесення змін до Конституції України, прийнятим Верховною Радою України в порядку, встановленому статтею 156 Конституції України, та затвердженим всеукраїнським референдумом, визначається порядок його оприлюднення та набуття ним чинності. 3. У разі якщо Закон про внесення змін до Конституції України не був затверджений всеукраїнським референдумом, повторне подання проекту закону про внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання."	Враховано частково	Всеукраїнським референдумом відповідно до статті 156 Конституції України затверджуються конституційні закони про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції України.
	Закон, прийнятий всеукраїнським референдумом, змінюється або його чинність припиняється лише всеукраїнським референдумом.	-33- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) У частині другій статті 8 слід передбачити положення про можливість в тому ж порядку (на референдумі) визначати і можливість зміни умов дії закону, прийнятого всеукраїнським референдумом.	Відхилено	2. Всеукраїнським референдумом, проголошеним за народною ініціативою Президентом України відповідно до Конституції України, може бути прийнятий закон з питань визнання нечинним будь-якого закону або окремих його положень. Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою законопроекти з питань податків, бюджету та амністії. 3. Реалізація права громадян України ініціювати прийняття законопроекту,зазначеного у частині другій цієї статті, здійснюється відповідно до Конституції України, цього Закону та Закону про всеукраїнський референдум..
	Стаття 9. Предмет законодавчого регулювання			Стаття 9. Предмет законодавчого регулювання
1.	Предметом законодавчого регулювання є будь-які суспільні відносини, що складаються в Україні, у відповідності з принципом верховенства права.	-34- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) З частини 1 ст.9 виключити слова "у відповідності з принципом верховенства права", а слово "є" замінити словами "можуть бути". -35- Н.д.Головатий С.П. (Округ №222) В ч.1 ст.9 слово "складаються" замінити на словосполучення "виникають в межах юрисдикції".	Враховано Враховано частково	Предметом законодавчого регулювання можуть бути будь-які суспільні відносини, що виникають в межах України.
2.	Предмет виключного законодавчого регулювання визначається Конституцією України.			Предмет виключного законодавчого регулювання визначається Конституцією України.
3.	Законодавча діяльність Верховної Ради України здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених статтями 156, 157, 158 і 159 Конституції України.	-36- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Доповнити ч.3 ст.9 вказівкою про недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.	Враховано	Законодавча діяльність Верховної Ради України здійснюється у відповідності з принципом верховенства права з урахуванням обмежень, встановлених статтями 156, 157, 158 і 159 Конституції України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
4.	Права громадян та інших суб`єктів, передбачені Конституцією України, не можуть бути скасовані чи обмежені законами.			Скасування конституційних прав і свобод людини і громадянина не допускається. Конституційні права людини і громадянина можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених Конституцією України.
				6. В умовах воєнного або надзвичайного стану законом можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24,25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
	Стаття 10. Юридична сила закону			Стаття 10. Юридична сила закону
1.	Найвищу юридичну силу (верховенство) в системі законів в Україні має Конституція України.			Найвищу юридичну силу (верховенство) в системі законів в Україні має Конституція України.
2.	Конституційні закони, прийняті Верховною Радою, а також затверджені або прийняті всеукраїнським референдумом, мають юридичну силу, однакову з юридичною силою Конституції України.	-37- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) У частині 2 ст.10 виключити слова " прийняті Верховною Радою чи затверджені або прийняті всеукраїнським референдумом". -38- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка№326) Частину другу ст.10 викласти в такій редакції: "Закони про внесення змін до Конституції України, прийняті Верховною Радою або затверджені чи прийняті всеукраїнським референдумом, мають юридичну силу, однакову з юридичною силою Конституції України."	Враховано Відхилено	Конституційні закони мають юридичну силу, однакову з юридичною силою Конституції України.
3.	Усі звичайні закони повинні прийматись на основі Конституції України і відповідати їй.			Усі звичайні закони приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
4.	Звичайний закон, прийнятий всеукраїнським референдумом, має вищу юридичну силу відносно звичайного закону, прийнятого Верховною Радою України.	-39- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 10 після ч.4 доповнити новою частиною такого змісту: "Основи законодавства мають вищу юридичну силу відносно кодексів, а кодекси - відносно інших звичайних законів, прийнятих Верховною Радою України." -40- Н.д.Головатий С.П. (Округ №222) Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Виключити частину 4 статті 10.	Відхилено Відхилено	Звичайний закон з питань, зазначених у частині другій статті 8 цього Закону, прийнятий всеукраїнським референдумом, має вищу юридичну силу відносно звичайного закону, прийнятого Верховною Радою України.
5.	Закон може бути змінений або його чинність припинена виключно законом, що має однакову з ним або вищу юридичну силу.			Закон може бути змінений або його чинність припинена виключно законом, що має однакову з ним або вищу юридичну силу.
	Стаття 11. Гарантії конституційності законів			Стаття 11. Гарантії конституційності законів
1.	Конституційність закону, тобто відповідність його Конституції України, забезпечується Верховною Радою України, Президентом України, Конституційним Судом України.	-41- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) У назві та у частині 1 статті 11 слова "Конституційність закону" замінити словами "Конституційність звичайного закону".	Відхилено	Конституційність закону, тобто відповідність його Конституції України, забезпечується Верховною Радою України, Президентом України, Конституційним Судом України.
2.	Верховна Рада України приймає закони та припиняє їх чинність на основі і відповідно до Конституції України, з дотриманням порядку їх прийняття, визначеного Конституцією України.			Верховна Рада України приймає закони та припиняє їх чинність на основі і відповідно до Конституції України, з дотриманням порядку їх прийняття, визначеного Конституцією України.
3.	Президент України забезпечує конституційність законів при їх схваленні, а також шляхом реалізації свого права звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність закону.	-42- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) У частині 3 ст.11 слово "схваленні" замінити словом "підписанні".	Враховано	Президент України забезпечує конституційність законів при їх підписанні, а також шляхом реалізації свого права звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність закону.
4.	Конституційний Суд України забезпечує конституційність законів шляхом ухвалення рішення про визнання закону неконституційним повністю чи в окремій частині відповідно до статті 152 Конституції України, а також шляхом дачі висновків щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України.			Конституційний Суд України забезпечує конституційність законів шляхом ухвалення рішення про визнання закону неконституційним повністю чи в окремій частині відповідно до статті 152 Конституції України, а також шляхом надання висновків щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
	Стаття 12. Закон і підзаконні нормативно-правові акти			Стаття 12. Закон і підзаконні нормативно-правові акти
1.	Закон має вищу юридичну силу (верховенство) щодо усіх інших нормативно-правових актів.			Закон має вищу юридичну силу щодо усіх інших нормативно-правових актів.
2.	Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також нормативно-правові акти органів Автономної Республіки Крим є підзаконними, приймаються на основі законів і не можуть суперечити їм.	-43- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Частину 2 статті 12 почасти словами "Укази Президента України..." - далі за текстом.	Враховано частково	Нормативно-правові акти Президента України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також нормативно-правові акти органів Автономної Республіки Крим та їх посадових осіб є підзаконними, приймаються на основі і на виконання законів і не можуть суперечити їм.
3.	Права громадян та інших суб`єктів, передбачені відповідно до Конституції України законами, не можуть бути обмежені чи скасовані підзаконними актами.	-44- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 12 після частини 3 доповнити новою частиною такого змісту: "Підзаконні акти не можуть передбачати такі механізми реалізації прав та свобод вказаних осіб, передбачених Конституцією та законами України, які фактично призводять до обмеження цих прав, а також встановлювати кримінальну, цивільну, адміністративну, дисциплінарну відповідальність фізичних осіб."	Враховано частково	Права і свободи громадян та інших суб`єктів, передбачені відповідно до Конституції України законами, а також гарантії цих прав і свобод та основні обов'язки громадянина не можуть бути обмежені чи скасовані підзаконними актами. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть встановлювати порядок реалізації конституційних прав і свобод громадян, який суперечить закону та фактично обмежує ці права і свободи, а також встановлювати юридичну відповідальність за правопорушення, якщо інше не встановлено Конституцією України.
4.	Види підзаконних нормативно-правових актів та вимоги до них встановлюються законом про нормативно-правові акти в Україні.			Види підзаконних нормативно-правових актів та вимоги до них встановлюються законом про підзаконні нормативно-правові акти, іншими законами.
	Стаття 13. Закон і міжнародні правові акти			Стаття 13. Закон і міжнародні договори
1.	Чинні міжнародні договори, що не суперечать Конституції України, та згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Норми таких міжнародних договорів мають пріоритетне значення щодо законів України.	-45- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) В ч.1 ст.13 поняття "пріоритетне значення" слід замінити на "вищу юридичну силу". -46- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка№326) Друге речення частини першої ст.13 доповнити словами "..., якщо це безпосередньо зафіксовано у відповідному законі."	Відхилено Враховано	Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Норми таких міжнародних договорів діють у порядку, встановленому законами України.
2.	Висновки про відповідність чинних міжнародних договорів Конституції України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає Конституційний Суд України.			Висновки про відповідність чинних міжнародних договорів Конституції України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає Конституційний Суд України в порядку, передбаченому Конституцією України та законами України..
	Закон, який суперечить чинному міжнародному договору, зазначеному в частині першій цієї статті, підлягає обов'язковому приведенню у відповідність до норм міжнародного договору.	-47- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) У частині 3 статті 13 слово "Закон" замінити словами "Звичайний закон".	Відхилено	3. Закон, який суперечить чинному міжнародному договору, зазначеному в частині першій цієї статті, підлягає обов'язковому приведенню у відповідність до норм міжнародного договору.
		-48- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка№326) Частину третю ст.13 вилучити.	Відхилено
	Глава 2. ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ			Глава 2. ЗАСАДИ ЗАКОНОДАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
	Стаття 14. Законодавча діяльність в Україні			Стаття 14. Законодавча діяльність
	Законодавча діяльність - це правотворча діяльність, спрямована на ініціювання, розробку, прийняття і забезпечення дії законів, яка здійснюється безпосередньо суб'єктами законодавчих повноважень, визначеними ст.2 цього закону - громадянами України, Верховною Радою України, та суб'єктами законодавчого процесу, визначеними ст.17 цього закону.	-49- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Статтю 14 викласти в такій редакції: "Законодавча діяльність - це нормотворча діяльність, спрямована на розробку, прийняття і забезпечення дії законів, що здійснюється громадянами, державними органами та посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, науковими установами та іншими суб`єктами в порядку, встановленому Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. "	Враховано	Законодавча діяльність - це нормотворча діяльність, спрямована на розроблення, прийняття і забезпечення дії законів, що здійснюється громадянами, державними органами та посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, науковими установами та іншими суб`єктами в порядку, встановленому Конституцією України, цим Законом та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами України.
	У законодавчій діяльності, як допоміжні суб'єкти, беруть участь (структурні підрозділи Верховної Ради), органи і посадові особи державної влади і місцевого самоврядування, наукові установи, спеціальні робочі групи, створені для розробки проектів законів, окремі науковці, експерти та інші суб'єкти.
	Стаття 15. Принципи законодавчої діяльності			Стаття 15. Принципи законодавчої діяльності
	Основними принципами законодавчої діяльності в Україні є:			Основними принципами законодавчої діяльності є:
	верховенство права, визнання людини найвищою соціальною цінністю, визначальна роль прав і свобод людини та їх гарантування державою;			визнання людини найвищою соціальною цінністю, визначальна роль прав і свобод людини і громадянина та їх гарантування державою;
	конституційність та соціальна спрямованість законодавчої діяльності та законодавчих актів;	-50- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 15 після абзацу 3 доповнити новим абзацем такого змісту: "забезпечення стабільності законів України".	Відхилено	верховенство права, конституційність та соціальна спрямованість законодавчої діяльності та законів України;
	пріоритет загальновизнаних принципів і норм міжнародного права перед нормами законів України;	-51- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Із статті 15 виключити абзац четвертий.	Враховано
	демократизм законодавчої діяльності;			демократизм законодавчої діяльності, гласність, врахування громадської думки;
	системність, прогнозованість та наукова обгрунтованість законодавчих рішень;			системність, прогнозованість та наукова обгрунтованість законодавчих рішень;
	плановість законодавчої діяльності;	-52- Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443) Ст. 15 доповнити абзацем: "врахування міжнародних договорів та Конвенцій, ратифікованих Україною."	Відхилено	плановість законодавчої діяльності.
	гласність, врахування громадської думки.
	Стаття 16. Законодавчий процес			Стаття 16. Законодавчий процес
	Основу законодавчої діяльності становить законодавчий процес, який здійснюється за визначеною Конституцією України, регламентом Верховної Ради України та цим законом процедурою і складається із стадій - логічно завершених етапів діяльності суб'єктів законодавчого процесу.	-53- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) У частині 1 статті 16 слова "регламентом Верховної Ради України" замінити словами "Законом Про регламент Верховної Ради України".	Враховано частково	1. Основу законодавчої діяльності становить законодавчий процес - діяльність визначених законом суб'єктів, що включає логічно завершені етапи (стадії) і здійснюється за встановленою Конституцією України і законами процедурою, пов'язана з поданням до органу законодавчої влади законопроектів, розглядом, прийняттям (зміною, припиненням чинності) і введенням в дію законів, а також з формуванням єдиної системи законодавства України.
	Такими стадіями законодавчого процесу є:			2. Обов'язковими стадіями законодавчого процесу є:
	а) законодавча ініціатива;			законодавча ініціатива;
	б) підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Радою України;			підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Радою України;
	в) розгляд та обговорення проекту закону Верховною Радою України;			розгляд проекту закону Верховною Радою України;
	г) прийняття закону Верховною Радою України;			прийняття та визначення умов введення в дію закону;
	д) введення закону в дію;			підписання прийнятого Верховною Радою України закону Президентом України;
	е) схвалення та підписання прийнятого Верховною Радою України закону Президентом України.	-54- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Із пункту е) частини другої статті 16 виключити слова "схвалення та".	Враховано	набрання чинності законом.
	Порушення Верховною Радою України процедури законодавчого процесу є підставою для визнання закону неконституційним Конституційним Судом України.	-55- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Із статті 16 виключити частину третю, оскільки це не випливає із статті 152 Конституції України.	Враховано
	Особливою формою здійснення законодавчої діяльності є прийняття закону за народною ініціативою всеукраїнським референдумом, згідно з Конституцією України та законом "Про всеукраїнський референдум".	-56- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) Частину четверту викласти в такій редакції: "Окремим законом визначається особливий порядок прийняття закону за народною ініціативою всеукраїнським референдумом."	Враховано	3. Окремим законом визначається особливий порядок затвердження (прийняття) закону всеукраїнським референдумом.
		-57- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) В ч.3 ст.16 вилучити текст "за народною ініціативою".	Враховано
		-58- Н.д.Головатий С.П. (Округ №222) Викласти частину 3 статті 16 у такій редакції: "3. Порядок затвердження конституційного закону про внесення змін до розділів І, ІІІ і ХІІІ Конституції України всеукраїнським референдумом визначається Законом України про всеукраїнський референдум."	Враховано частково
	Стаття 17. Суб'єкти законодавчого процесу			Стаття 17. Суб'єкти законодавчого процесу
	Суб'єктами законодавчого процесу в Україні є визначені Конституцією України суб'єкти права законодавчої ініціативи та Верховна Рада України.			Суб'єктами законодавчого процесу є визначені Конституцією України суб'єкти права законодавчої ініціативи (Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України і Національний банк України) та Верховна Рада України, а у разі затвердження (прийняття) закону всеукраїнським референдумом - також громадяни України.
	Стаття 18. Законодавча ініціатива			Стаття 18. Законодавча ініціатива
1.	Законодавча ініціатива - це звернення суб'єкта права законодавчої ініціативи, визначеного Конституцією України, до Верховної Ради України стосовно прийняття нового закону, припинення чинності або зміни чинного закону, яке здійснюється шляхом подання на розгляд Верховної Ради України законодавчої пропозиції чи проекту закону.	-59- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Із частини першої статті 18 виключити слова "законодавчої пропозиції чи".	Враховано	Законодавча ініціатива - це звернення суб'єкта права законодавчої ініціативи, визначеного Конституцією України, до Верховної Ради України стосовно прийняття нового закону, припинення чинності або зміни чинного закону, яке здійснюється шляхом подання проекту закону на розгляд Верховної Ради України.
2.	Верховна Рада України зобов'язана зареєструвати у встановленому порядку законодавчу ініціативу і прийняти її до розгляду, за винятком випадків, передбачених цим Законом.			Проект закону підлягає обов`язковій реєстрації у Верховній Раді України і прийняттю його до розгляду, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
	Стаття 19. Порядок реалізації права законодавчої ініціативи			Стаття 19. Порядок реалізації законодавчої ініціативи
1.	Законодавча пропозиція чи проект закону повинні бути подані суб'єктом права законодавчої ініціативи до Верховної Ради України у письмовій формі, з пояснювальною запискою, що містить: обгрунтування необхідності розробки і прийняття закону; стислу характеристику його змісту; зазначення виконавців розробки проекту закону; довідку про фінансові та інші витрати, пов'язані з прийняттям і введенням в дію закону, вказівки про необхідність внесення змін у чинне законодавство у зв'язку з прийняттям закону та перелік законів, які потребують змін чи доповнень; інші матеріали і додатки.	-60- Н.д.Білоус А.О. (Реєстр.картка №405) Після частини першої додати частину другу такого змісту: "2.До проекту закону, реалізація положень якого призводить до збільшення витратної або зменшення доходної частини державного бюджету, мають бути додані фінансово-економічні обгрунтування, а також висновок Комітету з питань бюджету Верховної Ради України."	Враховано	Проект закону подається суб'єктом права законодавчої ініціативи до Верховної Ради України у письмовій формі, з пояснювальною запискою, яка містить: обгрунтування необхідності розробки і прийняття закону; стислу характеристику його змісту; перелік виконавців розробки проекту закону; кошторис фінансових та інших витрат, пов'язаних з прийняттям і введенням в дію закону, пропозиції про внесення змін у чинне законодавство у зв'язку з прийняттям закону та перелік законів, що потребують змін; інші матеріали. До проекту закону, реалізація положень якого призводить до збільшення витратної або зменшення доходної частини державного бюджету, має бути додано фінансово-економічне обгрунтування.
2.	Вимоги щодо структури, викладу змісту та оформлення проекту закону, що подається на розгляд Верховної Ради України, визначаються положенням, яке затверджується Верховною Радою України.	-61-Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73)		Вимоги щодо структури, викладу змісту та оформлення проекту закону, що подається на розгляд Верховної Ради України, визначаються положенням, яке затверджується Верховною Радою України.
3.	Порушення вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті, є підставою для відмови у реєстрації законодавчої ініціативи за рішенням Голови Верховної Ради України або його заступника. Відмова у реєстрації законодавчої пропозиції чи проекту закону не позбавляє права на повторне звернення з цією ж законодавчою ініціативою після усунення порушень.	Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Частину 3 статті 19 перед словами "рішенням Голови Верховної Ради" слід доповнити словом "вмотивованим". -62- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Н.д.Марченко В.Р. (Округ N 161) Частину третю із статті 19 виключити.	Враховано Відхилено	Невиконання вимог, передбачених частинами першою, другою і третьою цієї статті, є підставою для відмови у реєстрації законодавчої ініціативи за вмотивованим рішенням Голови Верховної Ради України або його заступника. Відмова у реєстрації законопроекту не позбавляє права на повторне звернення з цією ж законодавчою ініціативою після усунення порушень.
	Суб'єкт права законодавчої ініціативи може в будь-який час до початку розгляду її на пленарному засіданні Верховної Ради України відкликати внесений ним проект закону чи законодавчу пропозицію, що не позбавляє інших суб'єктів права подати цю ж пропозицію чи проект закону на розгляд Верховної Ради України.	-63-Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) В ч.5 ст.19 після слів "інших суб'єктів права" слово "подати" замінити текстом "законодавчої ініціативи внести".	Враховано	5. Суб'єкт права законодавчої ініціативи може в будь-який час відкликати поданий ним проект закону до початку його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, що не позбавляє інших суб'єктів права законодавчої ініціативи подати цей же проект закону на розгляд Верховної Ради України.
	Зміст проекту закону, поданого в порядку законодавчої ініціативи, не може бути без попередньої письмової згоди суб'єкта даної ініціативи змінений будь-якими органами Верховної Ради України до початку розгляду її на пленарному засіданні згідно з законом про регламент Верховної Ради України.	-64- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Частину п'яту викласти в такій редакції: "Зміст проекту закону, поданого в порядку законодавчої ініціативи, може бути змінений лише самим суб'єктом права законодавчої ініціативи до початку розгляду його на пленарному засіданні Верховної Ради України."	Відхилено	6. Текст проекту закону, поданого в порядку законодавчої ініціативи, не може бути без попередньої письмової згоди суб'єкта даної ініціативи змінений будь-якими органами Верховної Ради України до початку розгляду її на пленарному засіданні згідно з законом про регламент Верховної Ради України.
		-65- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) В ч.6 ст.19 на початку слово "Зміст" замінити словом "Текст".	Враховано
	Стаття 20. Підстави для відхилення законодавчої ініціативи			Стаття 20. Підстави для відхилення законопроекту
1.	Верховна Рада України відхиляє законодавчу ініціативу будь-якого суб'єкта при розгляді її на пленарному засіданні Верховної Ради України у разі, якщо:			Верховна Рада України відхиляє законопроект, внесений будь-яким суб'єктом права законодавчої ініціативи, на пленарному засіданні Верховної Ради України у разі, коли:
	1) зміст проекту закону чи законодавчої пропозиції суперечить Конституції України, крім випадків, коли проект чи ініціатива стосується конституційного закону;			1) проект закону суперечить Конституції України, крім випадків, коли він стосується внесення змін до Конституції України;
	2) проект закону чи законодавча пропозиція не відповідає ратифікованим Україною міжнародним договорам;			2) проект закону не відповідає міжнародним договорам України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
	3) зміст проекту закону чи законодавчої пропозиції виходить за межі предмету законодавчого регулювання взагалі або передбачає внесення змін до закону, які не є предметом регулювання цього закону;	-66- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Із ст.20 виключити пункт 3.	Враховано частково	3) проект закону передбачає внесення змін до закону, які не є предметом регулювання цього закону;
	4) проект закону про внесення змін до Конституції України не відповідає, за висновком Конституційного Суду України, вимогам статей 157 і 158 Конституції України, або поданий суб'єктом, не передбаченим статтею 154 Конституції України, або поданий з порушенням вимог статей 155 чи 156 Конституції України.			4) проект закону про внесення змін до Конституції України не відповідає, за висновком Конституційного Суду України, вимогам статей 157 і 158 Конституції України, або поданий суб'єктом, не передбаченим статтею 154 Конституції України, або поданий з порушенням вимог статей 155 чи 156 Конституції України. Верховна Рада України може не погодитись з висновком Конституційного Суду України.
2.	Про відхилення законодавчої ініціативи Верховна Рада України приймає вмотивовану постанову.			Про відхилення законопроекту Верховна Рада України приймає постанову.
3.	При відсутності зазначених у частині першій цієї статті підстав для відхилення проекту закону, Верховна Рада України розглядає проект по суті, в тому числі при наявності одного або кількох альтернативних проектів закону, і приймає щодо нього відповідне рішення, передбачене законом про регламент Верховної Ради України.	-67- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Статтю 20 доповнити частиною, в якій визначити поняття "альтернативний законопроект".	Відхилено	При відсутності зазначених у частині першій цієї статті підстав для відхилення проекту закону, Верховна Рада України розглядає проект по суті, в тому числі при наявності одного або кількох альтернативних проектів закону, і приймає щодо нього рішення відповідно до цього Закону.
	Стаття 21. Планування законодавчої діяльності			Стаття 21. Планування законодавчої діяльності
1.	Законодавча діяльність в Україні здійснюється на основі державних програм розвитку законодавства України, перспективних та поточних планів законодавчих робіт.	-68- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) У частині 1 ст.21 слова "державних програм розвитку законодавства" замінити словами "Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання на строк її повноважень", слова "перспективних та поточних планів" замінити словами "перспективних програм та поточних планів законодавчих робіт".	Відхилено	Законодавча діяльність здійснюється на основі державних програм розвитку законодавства України, перспективних та поточних планів законодавчих робіт.
2.	Планування законодавчої діяльності спрямовується на створення цілісної, науково обгрунтованої системи законодавства і повинно забезпечувати послідовність підготовки, розгляду та прийняття законів Верховною Радою України, координацію законотворчої діяльності суб'єктів права законодавчої ініціативи, залучення до законопроектних робіт відповідних наукових установ, громадських організацій та використання у цій діяльності результатів наукових досліджень.	Частину 2 ст.21 доповнити словами "і забезпечує дотримання прийнятої нею Концепції законодавчої діяльності."	Відхилено	Планування законодавчої діяльності спрямовується на створення цілісної, науково обгрунтованої системи законодавства, воно має забезпечувати послідовність підготовки, розгляду та прийняття законів Верховною Радою України, координацію законотворчої діяльності суб'єктів права законодавчої ініціативи, залучення до законопроектних робіт відповідних наукових установ, громадських організацій та використання у цій діяльності результатів наукових досліджень.
3.	Верховна Рада України визначає єдину систему планування законодавчої діяльності в Україні.			Верховна Рада України визначає єдину систему планування законодавчої діяльності.
	Стаття 22. Державні програми розвитку законодавства	-69- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) В част.1 ст.22 після слів "Верховної Ради України" додати слова "виходячи із визначених нею засад внутрішньої і зовнішньої політики".	Враховано	Стаття 22. Державна програма розвитку законодавства
1.	Державна програма розвитку законодавства України розробляється за рішенням Верховної Ради України на підставі пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та з урахуванням результатів їх обговорення фахівцями наукових установ та громадськістю, подається на розгляд комітетом Верховної Ради України, до відання якого належать питання законодавчих передбачень, і ухвалюється Верховною Радою України відповідно до законодавства про державні програми на період 5 або 10 років.	-70- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 22 викласти в такій редакції: "Стаття 22. Концепція законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання Концепція законодавчої діяльності Верховної Ради розробляється за рішенням Верховної Ради України чергового скликання на підставі пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та схвалених Радою депутатських фракцій пріоритетних напрямків законодавчого розвитку України на час повноважень Верховної Ради чергового скликання з урахуванням результатів їх обговорення науковцями та громадськістю, подається на розгляд Верховної Ради України комітетом Верховної Ради України, до відання якого належать питання законодавчих передбачень і ухвалюється на термін повноважень Верховної Ради цього скликання. Концепція законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання закріплює чітку систему пріоритетів у розвитку певних галузей та інститутів права, напрямків такого розвитку, відповідної черговості прийняття певних законів, а також визначає загальну направленість їх змісту."	Враховано частково	Державна програма розвитку законодавства України розробляється за рішенням Верховної Ради України виходячи із визначених нею засад внутрішньої і зовнішньої політики, на підставі пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та з урахуванням результатів їх обговорення фахівцями наукових установ та громадськістю, подається на розгляд комітетом Верховної Ради України, до відання якого належать питання законодавчих передбачень, і ухвалюється Верховною Радою України відповідно до законодавства про державні програми на період п'ять або десять років. Державна програма розвитку законодавства визначає пріоритетні напрями формування національної системи законодавства, послідовність розробки і прийняття певних законів та суб'єктів, відповідальних за їх підготовку.
	Стаття 23. Перспективні і поточні плани законодавчих робіт			Стаття 23. Перспективні і поточні плани законодавчих робіт
1.	Перспективний план законодавчих робіт розробляється за дорученням Верховної Ради України, виходячи з державної програми розвитку законодавства, на строк повноважень Верховної Ради України чергового скликання.	-71- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) З частини першої статті 23 виключити слова "на строк повноважень Верховної Ради чергового скликання".	Відхилено	Перспективний план законодавчих робіт розробляється за дорученням Верховної Ради України, виходячи з державної програми розвитку законодавства, на строк повноважень Верховної Ради України чергового скликання.
2.	У перспективному плані передбачаються закони, розробка яких потребує здійснення відповідних наукових досліджень та визначення їх наукової концепції і строки цих досліджень виходять за межі поточного року, а також визначаються розробники зазначених законопроектів і орієнтовний строк їх розробки.	-72-Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 23 викласти в такій редакції: "Стаття 23. Перспективна програма і поточні плани законодавчих робіт Перспективна програма законодавчих робіт розробляється за дорученням Верховної Ради України виходячи з Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання на строк її повноважень і повинна їй відповідати.	Враховано частково	У перспективному плані передбачаються закони, розробка яких потребує здійснення відповідних наукових досліджень та визначення їх наукової концепції і строки цих досліджень виходять за межі поточного року, а також визначаються розробники зазначених законопроектів і орієнтовний строк їх розробки.
3.	Перспективний план затверджується Верховною Радою України як орієнтовний для поточного планування і конкретизується у поточних планах законодавчих робіт.	У перспективній програмі законодавчих робіт закріплюються етапи реалізації Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради, передбачаються закони, розробка яких відповідає реалізації пріоритетів, закріплених в Концепції, необхідність виконання та виконавці наукових досліджень і строки їх здійснення, черговість розробки та прийняття проектів законів, їх розробники та виконавці їх експертного дослідження.		Перспективний план затверджується Верховною Радою України як орієнтовний для поточного планування і конкретизується у поточних планах законодавчих робіт.
4.	Основною формою поточного планування законодавчої діяльності в Україні є річний план законодавчих робіт. У річних планах передбачаються, як правило, закони, щодо яких здійснені або завершуються відповідні наукові дослідження, є концепція, структура та основні положення, підготовлений варіант проекту закону і є реальна можливість подати їх на розгляд Верховної Ради України протягом планового року.	Перспективна програма є обов'язковою для поточного планування і конкретизується у річних та посесійних планах законодавчих робіт Поточне планування законодавчої діяльності Верховної Ради України здійснюється на основі річного та посесійних планів законодавчих робіт. У річних планах передбачається послідовність реалізації відповідних річному терміну етапів розвитку законодавства України, передбачених Перспективною програмою законодавчих робіт Верховної Ради; черговість прийняття законів, що відповідає пріоритетам, закріпленим в Концепції і Перспективній програмі, необхідність і строки завершення робіт по підготовці і експертній оцінці проектів законів, які мають бути прийняті на виконання Перспективної програми законопроектних робіт.		Основною формою поточного планування законодавчої діяльності в Україні є річний план законодавчих робіт. У річному плані передбачаються, як правило, закони, щодо яких здійснені або завершуються відповідні наукові дослідження, є концепція, структура та основні положення, підготовлений варіант проекту закону і є реальна можливість подати їх на розгляд Верховної Ради України протягом планового року.
5.	У річному плані законодавчих робіт повинні бути визначені: орієнтовна назва проекту закону, суб'єкти законодавчої ініціативи, якими запропоновано внесення проекту до плану, комітет Верховної Ради України, що має супроводжувати розробку і проходження проекту у Верховній Раді України, строк подання законопроекту на розгляд Верховної Ради України, орієнтовний строк розгляду проекту в першому читанні.	У річному плані законодавчих робіт щодо передбачених ним законів повинні бути визначені: орієнтовна назва проекту закону, суб'єкти законодавчої ініціативи, якими запропоновано внесення проекту до плану, комітет Верховної Ради України, що має супроводжувати розробку і проходження проекту у Верховній Раді України, строк подання законопроекту на розгляд Верховної Ради України, орієнтовний строк розгляду проекту в першому читанні.		У річному плані законодавчих робіт мають бути визначені: орієнтовна назва проекту закону, суб'єкти законодавчої ініціативи, якими запропоновано внесення проекту закону до плану, комітет Верховної Ради України, що має супроводжувати розробку і проходження проекту закону у Верховній Раді України, строк подання проекту закону на розгляд Верховної Ради України, орієнтовний строк розгляду проекту закону в першому читанні.
6.	Річний план законодавчих робіт затверджується Верховною Радою України до початку чергового календарного року постановою Верховної Ради України і надсилається усім суб'єктам права законодавчої ініціативи. У разі необхідності план на друге півріччя може бути уточнений.	Річний план законодавчих робіт затверджується Верховною Радою України до початку чергового календарного року постановою Верховної Ради України і надсилається усім суб'єктам права законодавчої ініціативи. У разі необхідності план на друге півріччя може бути уточнений, при цьому мають дотримуватись пріоритети, закріплені в Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради.		Річний план законодавчих робіт затверджується Верховною Радою України до початку чергового календарного року постановою Верховної Ради України і надсилається всім суб'єктам права законодавчої ініціативи. У разі необхідності план на друге півріччя може бути уточнений.
7.	На основі річних планів законодавчих робіт формуються оперативно-календарні плани законодавчих робіт (на період сесії Верховної Ради України, квартальні, місячні), що визначають черговість підготовки та проходження у відповідних читаннях проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України. Оперативно-календарне планування законодавчих робіт має забезпечувати формування обгрунтованого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України та його виконання.	На основі річних планів законодавчих робіт формуються оперативно-календарні плани законодавчих робіт (на період сесії Верховної Ради України, квартальні, місячні), що визначають черговість підготовки та проходження у відповідних читаннях проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України. Оперативно-календарне планування законодавчих робіт має забезпечувати реалізацію Річної Програми законопроектних робіт, у відповідності з пріоритетами і черговістю прийняття законів, визначеними Перспективною Програмою законопроектних робіт Верховної Ради, формування обгрунтованого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України та його виконання.		На основі річних планів законодавчих робіт формуються оперативно-календарні плани законодавчих робіт (на період сесії Верховної Ради України, квартальні, місячні), що визначають черговість підготовки та проходження у відповідних читаннях проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України. Оперативно-календарне планування законодавчих робіт має забезпечувати формування обгрунтованого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України та його виконання.
8.	Порядок формування, обговорення та затвердження планів законодавчих робіт визначається законом про регламент Верховної Ради України та Положенням про порядок планування законодавчих робіт, що затверджується постановою Верховної Ради України.	Порядок Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання, Перспективної Програми та поточних формування, обговорення і затвердження планів законодавчих робіт визначається законом про Регламент Верховної Ради України та Положенням про порядок планування законодавчих робіт, що затверджується постановою Верховної Ради України.		Порядок формування, обговорення та затвердження планів законодавчих робіт визначається Законом про регламент Верховної Ради України та Положенням про порядок планування законодавчих робіт, що затверджується постановою Верховної Ради України.
9.	Плани не виключають можливості підготовки і прийняття законів поза планом.	Плани не виключають можливості підготовки і прийняття законів поза планом, з дотриманням загальних пріоритетів розвитку законодавства України, закріплених Концепцією законодавчої діяльності України чергового скликання."		Річні плани не виключають можливості підготовки законопроектів та прийняття законів поза планом.
		-73- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Ч.9 ст.23 після слова "прийняття" доповнити словом "проектів".	Враховано частково
	Стаття 24. Основні етапи підготовки, організація роботи та контролю за підготовкою проектів законів			Стаття 24. Основні етапи підготовки, організація роботи та контролю за підготовкою проектів законів
1.	Основними етапами підготовки проекту закону є:			Підготовка проекту закону, як правило, повинна включати такі основні етапи:
	прийняття рішення щодо підготовки проекту;	-74- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) В частині 1 ст.24 після слів "прийняття рішення щодо підготовки проекту" додати слова: "шляхом включення проекту в Перспективну програму законодавчих робіт Верховної Ради у відповідності до Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання".	Відхилено	прийняття рішення щодо підготовки проекту;
	організаційно-технічне та фінансове забезпечення підготовки проекту;			організаційно-технічне та фінансове забезпечення підготовки проекту;
	розробка концепції проекту закону;			розробка концепції проекту закону;
	підготовка тексту проекту закону та додатків до нього;			підготовка та узгодження тексту проекту закону та додатків до нього;
	наукова експертиза проекту закону;			наукова експертиза проекту закону;
	подання проекту закону на розгляд Верховної Ради України суб'єктом права законодавчої ініціативи.			подання проекту закону на розгляд Верховної Ради України суб'єктом права законодавчої ініціативи.
2.	Підготовка проектів законів здійснюється в порядку, передбаченому Конституцією України, цим Законом, законом про регламент Верховної Ради України, іншими актами Верховної Ради України.	-75- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Ч.2 ст.24 доповнити реченням такого змісту: " Проекти законів, які подаються на розгляд Верховної Ради України Президентом України, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, підлягають правовій експертизі, що проводиться Міністерством юстиції України в порядку, встановленому Указом Президента України."	Враховано	Підготовка проектів законів здійснюється в порядку, передбаченому Конституцією України, цим Законом, Законом про регламент Верховної Ради України, іншими актами Верховної Ради України. Проекти законів, які подаються на розгляд Верховної Ради України Президентом України, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, підлягають правовій експертизі, що проводиться Міністерством юстиції України в порядку, встановленому Указом Президента України.
3.	Підготовлені проекти законів за рішенням ініціаторів їх розробки можуть бути опубліковані для обговорення державними органами, науковими установами, громадськістю. Обов`язковим є опублікування проектів конституційних законів та законопроектів, що виносяться на всеукраїнський референдум.			Підготовлені проекти законів за рішенням ініціаторів їх розробки можуть бути опубліковані для обговорення державними органами, науковими установами, громадськістю. Опублікування законопроектів, що виносяться на всеукраїнський референдум, є обов`язковим.
4.	Організацію роботи і контроль за підготовкою проектів законів здійснюють відповідні комітети Верховної Ради України та Голова Верховної Ради України.	-76- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Статтю 24 доповнити останньою частиною такого змісту: "Голова Верховної Ради відповідає за забезпечення організації своєчасної підготовки проектів законів у послідовності і часі, передбаченими Перспективною програмою та річними планами законопроектних робіт та за їх відповідність Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради. Він також забезпечує відповідність оперативно-календарних планів законопроектних робіт річному та формування порядку денного сесійних засідань згідно до таких планів законопроектних робіт."	Відхилено	Організацію роботи і контроль за підготовкою проектів законів здійснюють відповідні комітети Верховної Ради України та Голова Верховної Ради України.
	Стаття 25. Наукова експертиза проекту закону	-77- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) У частині 1 ст.25 після слів "юридичних якостей проекту закону" додати слова "відповідності його концепції визначеним Верховною Радою України засадам внутрішньої і зовнішньої політики".	Враховано	Стаття 25. Наукова експертиза проекту закону
1.	Наукова експертиза проекту закону - це діяльність компетентних органів, установ, спеціалізованих експертних організацій, окремих експертів та груп експертів, що включає дослідження і оцінку наукового рівня, юридичних якостей проекту закону, його відповідності загальнодержавним програмам та спеціально встановленим вимогам (економічним, фінансовим, екологічним, національної безпеки тощо).	-78- Н.д.Бондаренко В.Д. (Округ №212) Частину першу ст.25 після слова "економічним" доповнити словом "кримінологічним". -79- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) В ч.1 ст.25 після слів "загальнодержавним програмам" сполучник "та" замінити комою і доповнити такими словами: ", Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання". -80- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) В ч.1 ст.25 слово "компетентних" замінити словом "відповідних".	Враховано Відхилено Враховано	Наукова експертиза проекту закону - це діяльність відповідних органів, установ, спеціалізованих експертних організацій, окремих експертів та груп експертів, що включає дослідження і оцінку наукового рівня, юридичних якостей проекту закону, відповідності його концепції визначеним Верховною Радою України засадам внутрішньої і зовнішньої політики, загальнодержавним програмам та спеціально встановленим вимогам (економічним, фінансовим, кримінологічним, національної безпеки, екологічним тощо).
2.	Наукова експертиза проектів законів з питань визначення обов'язків, прав, свобод і законних інтересів громадян, міжнародних зобов'язань держави, зовнішньої торгівлі, національної безпеки, фінансів і бюджету є обов'язковою.	-81- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ч.2 ст.25 після слів "національної безпеки" доповнити словами "економічних відносин".	Відхилено	Наукова експертиза проектів законів з питань визначення обов'язків, прав, свобод громадян, міжнародних зобов'язань держави, зовнішньої торгівлі, національної безпеки, фінансів і бюджету є обов'язковою.
3.	Наукова експертиза проекту закону може проводитись як до подання його на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи, так і до початку розгляду проекту закону в першому читанні або за результатами першого читання.	-82- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Після частини 3 доповнити ст.25 новою частиною такого змісту: "Обов'язковою є експертиза тих законів, щодо яких необхідність їх експертного дослідження визначена Перспективною програмою законодавчих робіт Верховної Ради."	Відхилено	Наукова експертиза проекту закону може проводитись як до подання його на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи, так і до початку розгляду проекту закону або за результатами його розгляду.
4.	Рішення щодо проведення наукової експертизи проекту закону приймається Верховною Радою України, комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить супроводження розгляду проекту у Верховній Раді, або за ініціативою розробників проекту. При цьому до наукової експертизи не можуть залучатися установи, організації чи особи, які брали участь у розробці проекту закону.			Рішення щодо проведення наукової експертизи проекту закону приймається або суб'єктом права законодавчої ініціативи (розробником проекту), або комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить супроводження розгляду проекту у Верховній Раді України, або Верховною Радою України. При цьому до наукової експертизи не можуть залучатися установи, організації чи особи, які брали участь у розробці проекту закону.
5.	У разі наявності альтернативних проектів закону наукова експертиза кожного з них має провадитися одними і тими ж експертами. До експертизи можуть залучатися установи, організації, науковці і фахівці іноземних держав.			У разі наявності альтернативних проектів закону наукова експертиза кожного з них має проводитися одними і тими самими експертами. До експертизи можуть залучатися установи, організації, науковці і фахівці іноземних держав.
6.	Порядок призначення, проведення та забезпечення наукової експертизи, повноваження експертів визначаються відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу".	-83- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Доповнити ч.6 ст.25 словами: "на підставі Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради і перспективної програми законодавчих робіт Верховної Ради." -84- Н.д.Бондаренко В.Д. (Округ №212) Частину 6 ст.25 викласти в такій редакції: "Правовий статус, предмет, порядок призначення, забезпечення та проведення правової, кримінологічної, інших видів наукової експертизи проектів законів визначається цим та іншими законами України".	Відхилено Відхилено	Порядок призначення, проведення та забезпечення наукової експертизи, повноваження експертів визначаються відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу".
7.	Висновки наукової експертизи щодо проекту закону повинні бути оголошені при обговоренні його Верховною Радою України, проте ці висновки не є обов'язковими.	Частину 7 виключити.	Відхилено	Висновки наукової експертизи щодо проекту закону мають бути оголошені при обговоренні його Верховною Радою України, проте ці висновки не є обов'язковими.
8.	Висновки наукової експертизи щодо проектів законів, які виносяться на всеукраїнський референдум або на загально-державне обговорення публікуються в офіційному виданні Верховної Ради України - газеті "Голос України".			Висновки наукової експертизи щодо проектів законів, які виносяться на всеукраїнський референдум або на народне обговорення, публікуються в офіційному виданні Верховної Ради України - газеті "Голос України".
	Стаття 26. Порядок розгляду проекту закону у Верховній Раді України			Стаття 26. Порядок розгляду проекту закону у Верховній Раді України
1.	Проходження проектів законів у Верховній Раді України передбачає попередній розгляд проекту у відповідних комітетах Верховної Ради України за участю суб`єкту законодавчої ініціативи та розробників проекту, розгляд його на пленарних засіданнях Верховної Ради України, як правило, у першому, другому і третьому читаннях, за процедурою, визначеною законом про регламент Верховної Ради України.	-85- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ч.1 ст.26 після слів "розробників проекту" доповнити словами "та на Раді депутатських фракцій".	Відхилено	Проекти законів, подані до Верховної Ради України, попередньо розглядаються у відповідних комітетах Верховної Ради України за участю суб`єкта права законодавчої ініціативи чи його представника, а в необхідних випадках також розробників проекту. Розгляд законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України здійснюється тільки за наявності висновку комітету (комітетів), як правило, у першому, другому і третьому читаннях, за процедурою, визначеною Законом про регламент Верховної Ради України.
2.	Законом про регламент може бути передбачена особлива процедура розгляду окремих видів законів. При цьому не допускається спрощення процедури розгляду конституційних законів, кодексів, закону про Державний бюджет України та закону про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим.	-86- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Слід було б у частині 2 статті 26 серед інших законів передбачити і Основи законодавства.	Враховано	Законом про регламент Верховної Ради України може бути передбачена особлива процедура розгляду окремих видів законів. При цьому не допускається спрощення процедури розгляду проектів конституційних законів, кодексів, основ законодавства, закону про Державний бюджет України та закону про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим.
		-87- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ч.2 ст.26 після слів "конституційних законів" доповнити словами "Основ законодавства"; доповнити після слів "Республіки Крим" словами "а також законів, щодо яких неможливість їх спрощеного розгляду визначена в Концепції законодавчої діяльності Верховної Ради чергового скликання та Перспективній програмі законопроектних робіт Верховної Ради".	Враховано частково
	Проекти законів, подані до Верховної Ради України Президентом України і визначені ним як невідкладні, вносяться на розгляд Верховної Ради України відповідно до Конституції України незалежно від затвердженого порядку денного пленарних засідань і не пізніше п'ятнадцяти днів після надходження проекту закону.			3. Проекти законів, подані до Верховної Ради України Президентом України і визначені ним як невідкладні, вносяться на розгляд Верховної Ради України відповідно до Конституції України незалежно від затвердженого порядку денного пленарних засідань і не пізніше п'ятнадцяти днів після надходження проекту закону.
	За результатами розгляду та обговорення проекту закону Верховна Рада може:			4. За результатами розгляду проекту закону Верховна Рада України може:
	а) повернути проект закону для опрацювання із визначенням головних зауважень і терміну доопрацювання;			а) повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи для доопрацювання, визначивши основні зауваження і термін доопрацювання;
	б) надіслати проект закону на експертизу;			б) надіслати проект закону на експертизу або для надання висновку відповідно до Конституції України і розглянути його з урахуванням наданих висновків;
	в) відхилити проект закону із зазначенням причин відхилення;			в) відхилити проект закону із зазначенням причин відхилення;
	г) відкласти прийняття закону з метою винесення законопроекту на консультативне народне обговорення, або з інших причин, які мають бути зазначені у рішенні Верховної Ради про відкладення розгляду чи прийняття проекту закону;	-88- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Пункт г) ч.4 ст.26 після слів "народне обговорення" доповнити словами "додаткове обговорення Радою фракцій, при необхідності із залученням видатних науковців, що є фахівцями у відповідних галузях права."	Відхилено	г) відкласти прийняття закону з зазначенням у рішенні причин відкладення прийняття закону; д) прийняти закон та визначити порядок та умови введення його в дію.
	д) схвалити текст закону в цілому і винести його на всенародний референдум;
	є) прийняти закон та визначити порядок введення закону в дію.
	Стаття 27. Прийняття закону			Стаття 27. Прийняття закону
1.	Верховна Рада України за результатами другого і третього читання приймає закон відповідно постатейно та в цілому, у порядку, визначеному законом про регламент Верховної Ради України.			Верховна Рада України приймає закон у порядку, встановленому Конституцією України, цим Законом, та за процедурою, передбаченою Законом про регламент Верховної Ради України.
2.	Закон приймається Верховною Радою України лише на відкритому пленарному засіданні шляхом голосування, більшістю голосів народних депутатів України, встановленою Конституцією України.			Верховна Рада України приймає закон лише на відкритому пленарному засіданні шляхом голосування, більшістю голосів народних депутатів України, визначеною Конституцією України.
3.	Прийнятий Верховною Радою закон підписує Голова Верховної Ради України.	-89- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ст. 27 після ч.3 доповнити новою частиною такого змісту: "Голова Верховної Ради несе відповідальність за відповідність кінцевого тексту закону, який він підписує, тексту, який був проголосований депутатами. Зміна змісту норм Закону при оформленні кінцевого тексту закону на підписання Голови Верховної Ради апаратом Верховної Ради не допускається. У разі виявлення на цій стадії суперечностей та інших вад тексту закону, за який проголосовано, виправити які без зміни змісту норм закону неможливо, відповідні положення прийнятого закону мають бути винесені Головою Верховної Ради на повторне голосування."	Враховано частково	Закон, прийнятий Верховною Радою України, підписує Голова Верховної Ради України.
4.	У разі необхідності прийнятий закон до його підписання Головою Верховної Ради України може бути за пропозицією комітету Верховної Ради України або Голови Верховної Ради України повернутий для повторного розгляду.	В ч.4 ст.27 має бути наведений вичерпний перелік об'єктивних критеріїв визначення "необхідності" повернення закону для повторного розгляду в порядку, передбаченому цією нормою. -90- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Частину четверту ст.27 вилучити.	Враховано частково Відхилено	У разі необхідності прийнятий закон до його підписання Головою Верховної Ради України може бути за пропозицією комітету Верховної Ради України або Голови Верховної Ради України повернутий для перегляду Верховною Радою України прийнятого рішення щодо нього в порядку, передбаченому Законом про регламент Верховної Ради України.
5.	Закони про внесення змін до розділу І, розділу ІІІ і розділу ХІІІ Конституції України приймаються Верховною Радою України відповідно до статті 156 Конституції України з наступним затвердженням прийнятого закону всеукраїнським референдумом, який призначається указом Президента України відповідно до закону про всеукраїнський референдум.			Закони про внесення змін до розділів І, ІІІ і ХІІІ Конституції України приймаються Верховною Радою України відповідно до статті 156 Конституції України з наступним затвердженням прийнятого закону всеукраїнським референдумом, який призначається указом Президента України відповідно до закону про всеукраїнський референдум.
6.	Прийняття закону всеукраїнським референдумом здійснюється в порядку, передбаченому законом про всеукраїнський референдум.			Затвердження (прийняття) закону всеукраїнським референдумом здійснюється в порядку, передбаченому Законом про всеукраїнський референдум.
	Стаття 28. Основні вимоги до закону. Мова закону			Стаття 28. Основні вимоги до закону. Мова закону
1.	Відповідно до свого змісту кожен закон може мати особливості у своїй структурі. Поряд з цим у кожному окремому законі повинні бути чітко визначені такі обов'язкові елементи його структури:			Структура закону визначається залежно від його змісту. Обов'язковими елементами структури кожного закону мають бути:
	максимально стисла назва закону, яка повинна давати достатнє уявлення щодо його предмету законодавчого регулювання;	-91- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 28, частина 1, пункт 1. На початку вилучити слова "максимально стисла".	Враховано частково	стисла назва закону, яка дає достатнє уявлення про його предмет регулювання;
	преамбула закону, що визначає мету чи підстави для прийняття даного закону;
	поділ тексту закону на відповідні структурні блоки, органічно пов'язані між собою (розділи, глави), а також визначення назви кожного блоку та кожної статті закону, що дають можливість краще зрозуміти його зміст;	-92- Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443) в п.2 ч 1 ст.28 необхідно більш чітко визначити види структурних частин тексту законів та встановити їх ієрархічність.	Відхилено	поділ тексту закону на послідовні структурні частини, органічно пов'язані між собою (статті і, в разі необхідності, глави, розділи), а також визначення назви кожного розділу, глави та у разі необхідності кожної статті закону;
	місце та дата прийняття закону, його порядковий реєстраційний номер, код закону за єдиним державним реєстром;			місце і дата прийняття закону, його порядковий реєстраційний номер;
	підпис Президента України, який схвалює закон у порядку, визначеному статтею 94 Конституції України, крім випадку, передбаченого частиною восьмою статті 30 цього Закону.	-93- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ст.28 доповнити частиною 2 такого змісту: "Норми закону не можуть суперечити нормам законів вищої юридичної сили, якими регулюються предмети законодавчого регулювання, які співпадають повністю або частково."	Враховано частково	підпис Президента України, крім випадків, передбачених частиною восьмою статті 30 і частиною третьою статті 31 цього Закону. 2. У законі не повинно бути положень, що суперечать положенням законів вищої юридичної сили.
	Проект закону, який подається на розгляд Верховної Ради України, розглядається і приймається Верховною Радою України, а також закон, що підписується Президентом України, викладаються державною українською мовою.	У зв'язку з цим частину 2 вважати частиною 3. -94- Н.д.Головатий С.П. (Округ №222) Пункт 3 статті 28 доповнити реченням "Офіційний текст закону державною мовою України є єдино автентичним".	Враховано	3. Проект закону, який подається на розгляд Верховної Ради України, розглядається і приймається Верховною Радою України, а також закон, що підписується Президентом України, і офіційний текст опублікованого закону викладаються українською мовою. Офіційний текст закону державною мовою України є єдино автентичним.
	Опублікування тексту закону в офіційних друкованих виданнях здійснюється державною українською мовою та в перекладі на російську мову.	-95- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину третю ст.28 викласти в такій редакції: "Опублікування тексту закону в офіційних друкованих виданнях здійснюється державною мовою."	Враховано частково
	Стаття 29. Введення закону в дію			Стаття 29. Введення закону в дію
1.	Одночасно з прийняттям закону Верховна Рада України вирішує питання щодо умов введення його в дію.	-96- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 29, частина 1. Текст "вирішує питання щодо умов" замінити текстом "визначає умови".	Враховано	Одночасно з прийняттям закону Верховна Рада України визначає умови введення його в дію.
	Введення в дію закону, тобто визначення строку, порядку та умов набрання чинності законом, порядку та умов його впровадження у законодавчу систему, а також порядку та умов застосування закону в цілому чи окремих його положень, визначається у прикінцевих або перехідних положеннях закону, або окремим законом.	-97- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ч.2 ст.29 доповнити новим реченням такого змісту: "Якщо окремі положення закону повністю або частково суперечать нормам іншого закону однакової юридичної сили, визначення порядку вирішення колізії цих норм при введенні в дію закону, прийнятого останнім, є обов'язковим.	Враховано частково	2. Введення в дію закону, тобто визначення строку, порядку та умов набрання чинності законом, порядку та умов його впровадження у законодавчу систему, а також порядку та умов застосування закону в цілому чи окремих його положень, визначається у прикінцевих або перехідних положеннях закону або окремим законом. Якщо окремі положення закону повністю або частково суперечать положенням іншого закону однакової з ним юридичної сили, при введенні в дію закону, прийнятого останнім, має бути визначений порядок вирішення колізії цих положень.
		-98- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) В частині другій ст.29 слова "або окремим законом" вилучити.	Відхилено	3. Кодекс вводиться в дію окремим законом.
	Конституційний закон та кодекс вводяться в дію окремими законами, що приймаються кількістю голосів, передбачених для прийняття конституційного закону чи кодексу.	-99- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ч.3 ст.29 привести у відповідність зі ст.27, де не визначений особливий порядок голосування при прийнятті кодексів.	Враховано частково
		-100- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину третю ст.29 вилучити.	Враховано
		-101- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 2) Слід було б у частині 3 статті 29 серед інших законів передбачити і Основи законодавства.	Відхилено
173.	Закон, прийнятий за народною ініціативою всеукраїнським референдумом, а також закон, затверджений всеукраїнським референдумом, вводяться в дію відповідно до закону про всеукраїнський референдум після опублікування результатів референдуму.			4 Закон, затверджений або прийнятий за народною ініціативою всеукраїнським референдумом, вводиться в дію відповідно до Закону про всеукраїнський референдум після опублікування результатів референдуму.
	Порядок введення в дію закону про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим і закону про затвердження змін до Конституції Автономної Республіки Крим визначається ст. 7 цього закону.			5. Порядок введення в дію закону про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим і закону про затвердження змін до Конституції Автономної Республіки Крим визначається цими законами.
	Стаття 30. Схвалення закону Президентом України			Стаття 30.Підписання закону Президентом України
1.	Прийнятий закон, підписаний Головою Верховної Ради України, невідкладно, але не пізніш як у семиденний строк, направляється Президентові України на підпис. Якщо введення в дію закону здійснюється окремим законом, він підписується Головою Верховної Ради України і направляється Президентові України одночасно з прийнятим законом.	-102- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Друге речення частини першої ст.30 вилучити.	Відхилено	Прийнятий закон, підписаний Головою Верховної Ради України, невідкладно, але не пізніш як у семиденний строк з дня прийняття, направляється Президентові України на підпис. Якщо введення в дію закону здійснюється окремим законом, він підписується Головою Верховної Ради України і направляється Президентові України одночасно з прийнятим законом.
2.	Президент України підписує закон протягом 15 днів після його отримання, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його, або в цей же строк застосовує своє право вето щодо прийнятого Верховною Радою України закону і повертає закон зі своїми вмотивованими пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України.	-103- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Частину 2 ст.30 викласти в такій редакції: "Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його, приймаючи закон до виконання, та офіційно оприлюднює його або застосовує вето, повертаючи в цей же строк закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду."	Враховано частково	Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи закон до виконання, та офіційно оприлюднює його, або застосовує вето, повертаючи в цей же строк закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
3.	Офіційне оприлюднення підписаного Президентом України закону здійснюється у державних засобах масової інформації не пізніше наступного дня, шляхом повідомлення про підписання закону Президентом України та про прийняття його до виконання.	-104- Н.д.Табачник Д.В. (Округ №91) В ч.3 ст.30 після слова "інформації" додати слова "(телебачення, радіомовлення)".	Враховано	Підписаний Президентом України закон має бути офіційно оприлюднений у державних електронних засобах масової інформації (телебачення, радіомовлення) не пізніше наступного дня шляхом повідомлення про підписання закону Президентом України.
4.	Президент України повертає закон для повторного розгляду його Верховною Радою України у разі, якщо прийнятий закон суперечить Конституції України, або не відповідає визначеним Верховною Радою України засадам внутрішньої і зовнішньої політики, чинним міжнародним договорам України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або якщо прийнятий закон вступає у суперечність з чинними законами і Верховна Рада України не прийняла рішення про внесення відповідних змін до тих законів, що суперечать цьому закону.	-105- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Частину четверту статті 30 викласти в такій редакції: "Президент України застосовує своє право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону у разі, якщо прийнятий закон суперечить Конституції України або не відповідає засадам внутрішньої і зовнішньої політики, затвердженим Верховною Радою України".	Враховано частково	Президент України повертає закон для повторного розгляду його Верховною Радою України у разі, якщо прийнятий закон суперечить Конституції України, або не відповідає визначеним Верховною Радою України засадам внутрішньої і зовнішньої політики, або якщо прийнятий закон вступає у суперечність з чинними міжнародними договорами України, зазначеними у частині першій статті 9 Конституції України, або з чинними законами і Верховна Рада України не визначила порядку вирішення колізії законів відповідно до частини другої статті 29 цього Закону.
5.	Пропозиції Президента України щодо внесення відповідних змін до прийнятого закону у разі його повернення для повторного розгляду Верховною Радою України повинні бути чітко сформульовані і викладені у підписаних особисто Президентом України "Пропозиціях до повторного розгляду закону", з зазначенням повної назви закону.	Частину п`яту із статті 30 виключити.	Відхилено	У разі повернення закону для повторного розгляду Верховною Радою України пропозиції Президента України щодо внесення змін до прийнятого закону мають бути чітко сформульовані і викладені у підписаних особисто Президентом України "Пропозиціях до повторного розгляду закону", із зазначенням повної назви закону.
6.	У разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України. У цьому випадку Президент України повинен підписати закон та офіційно оприлюднити його не пізніш як на третій день після закінчення зазначеного строку.			У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України. У цьому випадку Президент України повинен підписати закон та офіційно оприлюднити його не пізніше наступного дня після закінчення зазначеного строку.
7.	Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий Верховною Радою України в тій же редакції не менш як двома третинами від її конституційного складу, Голова Верховної Ради України невідкладно направляє його Президентові України, який зобов'язаний підписати закон та офіційно оприлюднити його протягом десяти днів з дня повторного прийняття.			Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу у тій самій редакції або з урахуванням пропозицій Президента України, Президент України зобов'язаний підписати та офіційно оприлюднити закон протягом десяти днів з дня повторного прийняття.
8.	Повернення Президентом України для повторного розгляду закону, прийнятого повторно не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, не допускається.	-106- Н.д.Лавринович О.В. (Округ №121) Частину 8 статті 30 викласти в такій редакції: " У разі, коли Президент України у визначений Конституцією України строк не підпише закон, повторно прийнятий двома третинами конституційного складу Верховної Ради України, цей закон вважається схваленим Президентом України і має бути офіційно опублікований за підписом Голови Верховної Ради України."	Враховано частково	У разі, коли Президент України у визначений Конституцією України строк не підпише закон, повторно прийнятий Верховною Радою України, цей закон вважається схваленим Президентом України і підлягає офіційному опублікуванню відповідно до цього Закону.
9.	У разі непідписання Президентом України закону відповідно до вимог частин третьої і четвертої статті 94 Конституції України Верховна Рада України опубліковує прийнятий закон за підписом Голови Верховної Ради України, як такий, що вважається схваленим Президентом України.			Якщо Верховна Рада України при повторному розгляді закону внесе до нього зміни, не зазначені у пропозиціях Президента України, такий закон може бути знову повернутий Президентом України для повторного розгляду відповідно до частини другої цієї статті.
10.	Верховна Рада України має право скасувати прийнятий нею закон до схвалення його Президентом України, у порядку, встановленому Законом про регламент Верховної Ради України.			Верховна Рада України має право скасувати прийнятий нею закон до підписання його Президентом України, у порядку, встановленому Законом про регламент Верховної Ради України.
		-107- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Додати до проекту нові статті. "Стаття 31. Особливості закону про ратифікацію (денонсацію) міжнародного договору", "Стаття 32. Особливості закону про внесення змін до іншого закону". Текст наводиться у правій колонці.	Враховано	Стаття 31. Особливості закону про ратифікацію або денонсацію міжнародного договору 1. Верховна Рада України надає згоду на обов'язковість міжнародного договору України або приймає рішення про його денонсацію шляхом прийняття закону відповідно про ратифікацію (приєднання, прийняття) або денонсацію міжнародного договору України. 2. Текст міжнародного договору України є невід'ємною частиною закону про його ратифікацію. 3. Закон про ратифікацію (денонсацію) міжнародного договору України підписує Голова Верховної Ради України. 4. Закон про ратифікацію (денонсацію) міжнародного договору України підлягає опублікуванню та державному обліку в порядку, встановленому цим Законом і Законом про міжнародні договори України.
				Стаття 32. Особливості закону про внесення змін до іншого закону 1. У разі необхідності змін у чинному законі (законах) приймається закон про внесення до нього змін, в якому зазначаються: а) назва закону, в який вносяться зміни, а також назва, номер і дата виходу видання, в якому його офіційно опубліковано; б) номер і назва статті закону, до якої вносяться зміни, а при необхідності також номер її частини, пункту, підпункту, номер і назва глави, розділу, що змінюються; в) характер зміни (доповнення, вилучення, заміна, виклад в новій редакції); г) текст зміни з викладом тексту статті, її частини, пункту, підпункту, глави, розділу у новій редакції. Не допускаються зміни закону, викладені в загальній формі, які потребують додаткового тлумачення при їх застосуванні. 2. При внесенні у закон значної кількості змін без зміни його назви викладається повний текст закону в новій редакції. У цьому випадку закон, що змінюється, підлягає державному обліку відповідно до статті 44 цього Закону за реєстраційним номером закону про внесення змін.
		-108- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 32, частина 3 (Доповнення О.Ющика). Перше речення вилучити.	Враховано	3. У назві закону про внесення змін має бути зазначена назва закону, до якого вносяться зміни, а у разі якщо зміни вносяться до двох і більше законів, мають бути зазначені назви всіх цих законів.
		-109- Н.д.Головатий С.П. (Округ №222) Друге речення частини 3 статті 32 викласти у такій редакції: "У назві закону про внесення змін має бути зазначена назва закону, до якого вносяться зміни, а у разі якщо зміни вносяться до двох і більше законів, мають бути зазначені назви всіх цих законів."	Враховано
				4. Текст змін до чинного закону, викладений у законі про внесення до нього змін, становить невід'ємну частину зміненого закону. Внесення змін до закону про внесення змін не допускається.
	Глава 3. ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ. ТЛУМАЧЕННЯ ТА РОЗ'ЯСНЕННЯ ЗАКОНУ			Глава 3. ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ. ТЛУМАЧЕННЯ ТА РОЗ'ЯСНЕННЯ ЗАКОНУ
	Стаття 31. Офіційне опублікування закону			Стаття 33. Офіційне опублікування закону
1.	Офіційне опублікування закону здійснює Верховна Рада України в газеті Верховної Ради України "Голос України" не пізніше п`яти днів після надходження до Верховної Ради України підписаного Президентом України зареєстрованого закону, та у "Відомостях Верховної Ради України" протягом тридцяти днів після підписання його Президентом України.			Офіційне опублікування закону здійснює Верховна Рада України не пізніше десяти днів після надходження до Верховної Ради України підписаного Президентом України закону - в газеті Верховної Ради України "Голос України" та не пізніше тридцяти днів у "Відомостях Верховної Ради України". Опублікування здійснюється українською мовою та в перекладі на російську мову.
	Президент України направляє підписаний і зареєстрований закон для опублікування у "Офіційному віснику України" протягом десяти днів.	-110- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Ч.2 ст.31 викласти в такій редакції: "Днем офіційного опублікування закону є день його першої публікації в друкованих органах Верховної Ради України, зазначених у ч.1 цієї статті."	Враховано	2. Днем офіційного опублікування закону є день його першої публікації в друкованих органах Верховної Ради України, зазначених у частині першій цієї статті.
	Опублікування закону вважається здійсненим в день виходу в світ відповідного офіційного видання.	Частини 3 і 4 ст.31 вилучити, в зв'язку з цим частину 5 вважати частиною 3.	Враховано
	Коли закон був опублікований у різних офіційних виданнях і в різні терміни, терміном його офіційного опублікування вважається день його першого офіційного опублікування.
	Неоприлюднення підписаного Президентом України закону не є перешкодою для його офіційного опублікування.			3. Неоприлюднення підписаного Президентом України закону не є перешкодою для його офіційного опублікування.
	Закон про ратифікацію міжнародного договору публікується у "Відомостях Верховної Ради України" разом з текстом міжнародного договору протягом одного місяця з дня його прийняття.	-111- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину шосту ст. 31 викласти в такій редакції: "Закон про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України публікується у "Відомостях Верховної Ради України" разом з текстом міжнародного договору України протягом одного місяця з дня набрання останнім чинності"	Враховано	4. Закон про надання згоди на обов'язковість міжнародного договору України публікується у "Відомостях Верховної Ради України" разом з текстом міжнародного договору України протягом одного місяця з дня набрання чинності законом.
	Офіційним опублікуванням закону, прийнятого чи затвердженого всеукраїнським референдумом, є його опублікування в газеті "Голос України" чи у "Відомостях Верховної Ради України", в порядку, визначеному законом про всеукраїнський референдум.			5. Офіційним опублікуванням закону, затвердженого чи прийнятого всеукраїнським референдумом, є його опублікування в газеті "Голос України" чи у "Відомостях Верховної Ради України" в порядку, визначеному законом.
	У разі, коли приймається окремий закон про введення закону в дію, обидва закони публікуються одночасно.	-112- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину восьму ст.31 вилучити.	Відхилено	6. У разі, коли приймається окремий закон про введення закону в дію, обидва закони публікуються одночасно.
	Стаття 32. Порядок набрання чинності законом			Стаття 34. Набрання чинності законом
1.	Закон, прийнятий і введений в дію Верховною Радою України, набирає чинності за умови схвалення його Президентом України відповідно до статті 30 цього Закону, та офіційного опублікування.	-113- Н.д.Кочерга В.Г. (Округ N 49) Частину першу статті 32 викласти в такій редакції: "Закон, прийнятий і введений в дію Верховною Радою України, набирає чинності після підписання його Президентом України або в порядку, передбаченому частиною дев'ятою статті 30 цього Закону".	Враховано частково	Закон, прийнятий і введений в дію Верховною Радою України, набирає чинності за умов підписання його Президентом України (або відповідно до частини восьмої статті 30 і частини третьої статті 31 цього Закону) та офіційного опублікування.
2.	Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом.	-114- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину другу ст.32 викласти в такій редакції: "Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його офіційного опублікування."	Враховано	Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
3.	Порядок введення закону в дію і набрання ним чинності має бути визначений у прикінцевих положеннях закону.			У разі якщо законом не передбачено строк набрання ним чинності після опублікування, такий закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного опублікування.
4.	Закон, прийнятий або затверджений всеукраїнським референдумом, набирає чинності в порядку, визначеному таким законом, але не пізніше десяти днів з дня його офіційного опублікування.	-115- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину четверту ст.32 вилучити.	Відхилено	Закон, затверджений або прийнятий всеукраїнським референдумом, набирає чинності в порядку, визначеному таким законом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
	Стаття 33. Чинність закону у часі			Стаття 35. Чинність закону в часі
1.	Закон чи окремі його положення набирають чинності на невизначений строк або на строк, визначений самим законом чи законом про порядок введення його в дію.	-116- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) В частині першій ст.33 слова "чи законом про порядок введення його в дію" вилучити.	Враховано частково	Закон чи окремі його положення набирають чинності на невизначений строк або на строк, визначений самим законом чи законом про порядок введення його в дію.
2.	Верховна Рада України у будь-який час до закінчення строку чинності закону може законом, що має однакову або вищу юридичну силу, продовжити строк чинності закону чи окремих його положень на визначений або на невизначений строк.			Верховна Рада України у будь-який час до закінчення строку чинності закону може законом, що має однакову або вищу юридичну силу, продовжити строк чинності закону чи окремих його положень на визначений або на невизначений строк.
	Стаття 34. Чинність закону у просторі			Стаття 36. Чинність закону у просторі
	Закон України має чинність на всій території України, якщо в самому законі або в законі про порядок введення закону в дію не встановлено інше. Верховна Рада України може законом, що має однакову або вищу юридичну силу, припинити або призупинити чинність закону або окремих його положень на частині території України.			Закон України має чинність на всій території України, якщо в самому законі або в законі про введення його в дію не встановлено інше. Верховна Рада України може законом, що має однакову або вищу юридичну силу, припинити або зупинити чинність закону або окремих його положень на частині території України.
	Стаття 35. Чинність закону щодо кола осіб			Стаття 37. Чинність закону щодо кола осіб
1.	Закон є чинним щодо усіх осіб, які перебувають чи знаходяться на території України, якщо в самому законі або в законі про порядок введення закону в дію, або міжнародному договорі України не передбачено інше.			Закон є чинним щодо усіх осіб, які перебувають на території України, якщо в самому законі або в законі про введення його в дію не передбачено інше.
2.	Закон поширюється на всіх громадян України, які знаходяться за її межами, якщо в самому законі або в законі про порядок введення закону в дію не встановлено інше.			Закон поширюється на всіх громадян України, які перебувають за її межами, якщо в самому законі або в законі про введення його в дію не встановлено інше.
	Стаття 36. Зворотна дія закону			Стаття 38. Зворотна дія закону
1.	Закон чи окремі його положення не мають зворотної дії в часі, тобто не застосовуються до відносин, які існували до набрання чинності прийнятим законом, якщо в самому законі або в законі про порядок введення закону в дію не встановлено інше.	-117- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину першу ст.36 викласти в такій редакції: "Закон не має зворотної дії в часі, тобто не застосовується до тих відносин, які існували до набрання чинності прийнятим законом, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи."	Враховано	Закон чи окремі його положення не мають зворотної дії в часі, тобто не застосовуються до тих відносин, які існували до набрання чинності прийнятим законом, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
	Зворотну силу мають закони, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.	-118- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) В ч.2 ст.36 слово "мають" замінити словами "можуть мати".	Відхилено
2.	Надання закону або окремим його положенням зворотної дії не може обмежувати права громадян.	Ч.3 ст.36 доповнити словами: "зокрема, шляхом погіршення умов їх реалізації, не може встановлювати на минулий час обов'язки громадян, покладати відповідальність за правопорушення, вчинені до введення його в дію, припиняти відносини власності, що виникли на підставі юридичних фактів, передбачених законодавством, чинним на момент їх виникнення." Альтернативним варіантом зміни статті 36 може бути наступний: Викласти ст.36 в новій редакції такого змісту: "Закон чи окремі його положення не можуть мати зворотної дії в часі, тобто не застосовуються до тих відносин, які існували до набрання чинності прийнятим законом, якщо інше не визначене в самому законі, що приймається, або у законі про введення цього закону в дію. Зворотня дія може надаватися в порядку, передбаченому цією статтею, лише тим нормативним актам, які пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи, звільняють її від обов'язків або покращують умови реалізації прав особи."		Надання закону або окремим його положенням зворотної дії не допускається, якщо ними посилюється юридична відповідальність або вводиться юридична відповідальність за діяння, які під час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
	Стаття 37. Припинення чинності закону			Стаття 39. Припинення чинності закону
1.	Верховна Рада України може законом у будь-який час призупинити дію закону чи окремих його положень або визнати закон чи окремі його положення такими, що втратили чинність, крім законів, прийнятих або затверджених всеукраїнським референдумом.			Верховна Рада України може законом у будь-який час зупинити дію закону чи окремих його положень або визнати закон чи окремі його положення такими, що втратили чинність, крім випадків, передбачених статтями 4, 5, 7 цього Закону, та законів, прийнятих або затверджених всеукраїнським референдумом.
2.	Чинність закону чи окремих його положень припиняється одночасно з набранням чинності законом, яким передбачено таке припинення чинності, якщо в самому законі не передбачено іншої умови припинення чинності закону, але не раніше набрання чинності цим законом.			Чинність закону або окремих його положень припиняється одночасно з набранням чинності законом, який припиняє чинність, якщо цим законом не встановлено інше, але не раніше набрання чинності даним законом.
3.	У разі, якщо закон чи окремі його положення набирають чинності на визначений строк, то після закінчення цього строку вони втрачають чинність без додаткового рішення.			У разі, якщо закон чи окремі його положення набирають чинності на визначений строк, то після закінчення цього строку вони втрачають чинність без додаткового рішення.
4.	Ніхто не може скасувати чинний закон повністю або в частині.	-119- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частину четверту ст.37 вилучити. -120- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Із статті 37 виключити частину четверту або привести її у відповідність з ч.1 ст.37, якій вона в представленій редакції суперечить.	Відхилено Відхилено	Чинний закон не може бути скасований повністю або в частині.
5.	Закон або його окремі положення, що визнані неконституційними відповідно до статті 152 Конституції України, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Припинення чинності Конституції України не допускається.	У ч.5 ст.37 слово "ухвалення" замінити словами "набуття законної сили".		Закон або його окремі положення, що визнані неконституційними відповідно до статті 152 Конституції України, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
	Стаття 38. Колізія законів			Стаття 40. Колізія законів
1.	У разі суперечностей між чинними законами чи їх окремими положеннями (колізії законів), які мають різну юридичну силу, повинен застосовуватись закон вищої юридичної сили.			У разі суперечностей між чинними законами чи їх окремими положеннями (колізії законів), які мають різну юридичну силу, застосовується закон вищої юридичної сили.
2.	Якщо закони мають однакову юридичну силу, у разі суперечності між ними повинні застосовуватись закон чи окремі положення закону, які набрали чинності останніми, а при одночасному набранні чинності законами, що суперечать один одному, застосовуються відповідні положення Конституції України та закону вищої щодо них юридичної сили.	-121- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) В частину другій ст.38 слова "Конституції України та закону вищої щодо них юридичної сили" замінити словами "того закону, який більш детально регулює певне коло суспільних відносин".	Враховано частково	У разі суперечностей між законами, що мають однакову юридичну силу, застосовуються закон чи окремі положення закону, які набрали чинності останніми, а при одночасному набранні чинності законами, що суперечать один одному, застосовуються відповідні положення Конституції України або закону вищої щодо них юридичної сили, а при відсутності таких положень застосовується закон, предметом якого є спеціальне регулювання даного кола суспільних відносин.
3.		-122- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Ст.38 доповнити частиною 3 такого змісту: "Порушення вимог цієї статті є підставою для визнання судом застосування закону неправильним."	Враховано	Порушення вимог цієї статті є підставою для визнання судом застосування закону неправильним.
	Стаття 39. Офіційне тлумачення закону			Стаття 41. Офіційне тлумачення закону
1.	У разі необхідності усунення внутрішньої суперечності чи неоднозначності змісту закону, які перешкоджають правильному застосуванню закону або окремих його положень, без внесення додаткових змін у текст закону, здійснюється тлумачення закону.			У разі необхідності усунення внутрішньої суперечності чи неоднозначності змісту закону, які перешкоджають правильному застосуванню закону або окремих його положень, без внесення додаткових змін у текст закону, здійснюється тлумачення закону.
2.	Офіційне тлумачення Конституції України та законів здійснює Конституційний Суд України, в порядку, встановленому Конституцією України та законом про Конституційний Суд України. Висновок Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України є загальнообов`язковим для усіх випадків застосування Конституції або закону.	-123- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ст.39 доповнити частиною 3 такого змісту: "Висновки Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення Конституції та законів не можуть змінювати або доповнювати їх зміст, передбачати положення, що фактично становлять самостійні норми права."	Враховано частково	Офіційне тлумачення Конституції України та законів здійснює Конституційний Суд України в порядку, встановленому Конституцією України та Законом про Конституційний Суд України. Врахування висновку Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень Конституції України або закону є обов`язковим при застосуванні цих положень.
				3. Висновки Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів не можуть змінювати або доповнювати їх зміст, передбачати самостійні нормативні положення.
	Стаття 40. Роз'яснення закону			Стаття 42. Роз'яснення закону
1.	Пленум Верховного Суду України у межах своїх повноважень дає керівні роз'яснення щодо застосування закону судами, з метою забезпечення одноманітності і законності при відправленні правосуддя, які одначе не можуть змінювати або доповнювати текст закону.			Верховна Рада України у разі необхідності може прийняти постанову щодо роз'яснення змісту закону або окремих його положень, яка не може змінювати положень закону чи доповнювати його положеннями нового змісту.
2.	Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, визначені у Постановах Пленуму Верховного Суду, є чинними з дня прийняття Постанови і обов'язкові для всіх учасників правовідносин, пов'язаних з відправленням правосуддя.			Комітети Верховної Ради України відповідно до їх компетенції з метою забезпечення більш чіткого розуміння змісту закону або окремих його положень у разі необхідності дають роз`яснення закону, що не мають обов`язкового характеру.
3.	Верховна Рада України з метою усунення неясності прийнятих нею законів може приймати Постанови, в яких дає власні (аутентичні) роз`яснення цих законів.	-124- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Частини 3 і 4 ст.40 доцільно зберегти. -125- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Частини 3 і 4 ст.40 вилучити.	Враховано частково Враховано частково	Пленум Верховного Суду України з метою забезпечення одноманітності і законності при здійсненні правосуддя дає судам загальної юрисдикції роз'яснення щодо застосування закону, які не можуть змінювати положень закону чи доповнювати його положеннями нового змісту. Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України приймаються у формі постанови.
	Роз`яснення законів Верховною Радою мають рекомендательний характер і не можуть змінювати або доповнювати текст закону.	-126- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Стаття 40 (42). Частини 3, 4, 5 вилучити.	Враховано частково
	Виявлена Верховною Радою України недосконалість закону може бути підставою для депутатів Верховної Ради України або Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для одночасного з прийняттям Постанови подання в Конституційний Суд України про необхідність офіційного тлумачення закону.
	Стаття 41. Усунення прогалин при застосуванні закону			Стаття 43. Усунення прогалин при застосуванні закону
1.	Прогалини, що виявляються у змісті закону, можуть бути усунені судом, який застосовує закон, шляхом аналогії закону та аналогії права.			Прогалини, що виявляються у змісті закону, можуть бути усунені судом, який застосовує закон, шляхом аналогії закону та аналогії права.
2.	Аналогія закону - це застосування у разі відсутності закону, що регулює дані відносини, закону, який регулює подібні суспільні відносини.			Аналогія закону - це застосування у разі відсутності закону, що регулює дані відносини, закону, який регулює подібні суспільні відносини.
3.	Аналогія права - це застосування у разі відсутності закону, що регулює дані відносини, та неможливості застосування аналогії закону, загальних засад Конституції України і законодавства.			Аналогія права - це застосування у разі відсутності закону, що регулює дані відносини, та неможливості застосування аналогії закону, загальних засад Конституції і законодавства України.
4.	Аналогія закону і аналогія права не можуть бути застосовані у випадках притягнення особи до кримінальної або адміністративної юридичної відповідальності, а також у випадках, пов'язаних з будь-якими обмеженнями конституційних прав і свобод громадянина.	-127- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ч.4 ст. 41 після слів "прав і свобод громадянина" доповнити словами "та покладенням на громадян обов'язків, прямо не передбачених законодавством України". -128- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) В частину четвертій ст.41 слово "юридичної" вилучити.	Враховано Враховано частково	Аналогія закону і аналогія права не можуть бути застосовані у випадках притягнення особи до юридичної відповідальності, а також у випадках обмеження конституційних прав і свобод громадян та покладення на них обов'язків відповідно до Конституції та законівУкраїни. У разі якщо законом не встановлено обов'язок застосування аналогії закону чи аналогії права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
	Глава 4. ОБЛІК, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ВИДАННЯ ЗАКОНІВ			Глава 4. ОБЛІК, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ВИДАННЯ ЗАКОНІВ
	Стаття 42. Державний облік законів			Стаття 44. Державний облік законів
1.	Усі закони підлягають державному обліку (присвоєння порядкового реєстраційного номера закону, централізоване зберігання, ведення еталонної бази (фонду) чинних законів).			Усі закони підлягають державному обліку (присвоєння порядкового реєстраційного номера закону, централізоване зберігання, ведення еталонної бази (фонду) чинних законів).
2.	Еталонна база (фонд) чинних законів є основою Єдиної системи правової інформації в Україні. Положення про еталонну базу (фонд) чинних законів затверджує Верховна Рада України.			Еталонна база (фонд) чинних законів складається з еталонної бази законів на паперових носіях та еталонної бази електронних образів (текстів) законів і є основою та складовою частиною Єдиної системи правової інформації в Україні. Положення про еталонну базу (фонд) чинних законів затверджує Верховна Рада України.
3.	Державний облік законів та ведення Єдиного державного реєстру законів та нормативно-правових актів здійснюється Міністерством юстиції України в порядку, встановленому Верховною Радою України.			Державний облік законів здійснюється апаратом Верховної Ради України в порядку, встановленому Верховною Радою України.
4.				Усі чинні закони включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
	Стаття 43. Систематизація законів			Стаття 45. Систематизація законів
1.	Систематизація законів здійснюється шляхом кодифікації, тобто зведення положень різних законів до узгодженої юридично і логічно системи та створення на цій основі і прийняття єдиного зведеного закону - кодексу чи Основ законодавства, а також шляхом інкорпорації, що передбачає зведення законів у єдиний Звід законів України, без зміни їх змісту.	-129- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Ч.1 ст.43 доповнити після слів "положень різних законів" словами ", які відносяться до однієї галузі права, або, при необхідності, відособленого в багатьох відношеннях інституту права."	Відхилено	Систематизація законів здійснюється Верховною Радою України шляхом кодифікації, тобто зведення положень різних законів до юридично і логічно узгодженої системи та створення на цій основі і прийняття єдиного зведеного закону - кодексу, а також шляхом інкорпорації, що передбачає зведення законів у єдиний Звід законів України без зміни їх змісту.
2.	Усі чинні закони включаються у Звід законів України, який є офіційним виданням Верховної Ради України.			Усі чинні закони включаються у Звід законів України, який є офіційним виданням Верховної Ради України.
	Стаття 44. Видання законів			Стаття 46. Видання законів
1.	Офіційне видання законів або збірників законів здійснюється в порядку, встановленому Верховною Радою України, парламентським видавництвом, іншими суб'єктами видавничої діяльності, яким Верховною Радою України надано дозвіл на офіційне видання законів або їх збірників.	-130- Н.д.Беспалий Б.Я. (Реєстр.картка №404) Статтю 44 після частини 1 доповнити частиною: "Офіційне видання законів може бути здійснено українською мовою або у перекладі на іншу мову."	Враховано	Офіційне видання законів або збірників законів здійснюється у встановленому Верховною Радою України порядку парламентським видавництвом, Міністерством юстиції України, а також іншими суб'єктами видавничої діяльності, яким Верховною Радою України надано дозвіл на офіційне видання законів або їх збірників.
2.				Офіційне видання законів може бути здійснено українською мовою або у перекладі на іншу мову.
3.	Неофіційне видання законів і збірників законів забороняється. Організація забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування офіційними виданнями законів, збірників законів, а також Зводом законів України здійснюється парламентським видавництвом та Міністерством юстиції України.			Організація забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування офіційними виданнями законів, збірників законів, а також Зводом законів України здійснюється парламентським видавництвом та Міністерством юстиції України.
		-131- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Включити нову статтю про відповідальність за порушення вимог цього Закону.	Враховано	Стаття 47. Відповідальність за порушення вимог цього Закону За порушення вимог цього Закону юридичні і фізичні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
	Стаття 45. Прикінцеві положення	-132- Н.д.Зварич Р.М. (Реєстр.картка №326) Статтю 45 викласти в такій редакції: "Стаття 45. Прикінцеві положення	Враховано частково	Прикінцеві положення
	Цей Закон набирає чинності через десять днів після його офіційного опублікування.	Відповідно до статті 97-1 Конституції (Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року особливим різновидом законів є декрети Кабінету Міністрів України, що видавалися на підставі делегованих законодавчих повноважень Урядом України протягом 1992-1993 рр., якщо вони не скасовані законами України."		1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 2. Декрети Кабінету Міністрів України, які на день набрання чинності цим Законом діють у частині, що не суперечить Конституції України, продовжують діяти як закони до набрання чинності законом про визнання їх такими, що втратили чинність.
		-133- Н.д.Медведчук В.В. (Округ №73) Законопроект слід доповнити новою главою "Гарантії забезпечення узгодженості і стабільності законів України". Зокрема, одна із статей цієї глави могла б бути викладена так: "Стаття. Забезпечення гарантій, закріплених в законах стосовно незмінності окремих норм Права громадян та юридичних осіб і умови реалізації таких прав, передбачені нормами законів, що встановлюють гарантії неможливості їх обмеження та погіршення законодавством України на протязі певного терміну, не можуть впродовж цього терміну обмежуватись чи погіршуватись при внесенні змін до цих законів або при прийнятті інших законів Верховною Радою України." Крім того, в даний законопроект необхідно включити ще дві глави: "Правові наслідки прийняття, тлумачення і роз'яснення законів з порушенням Конституції, даного Закону і Регламенту Верховної Ради України" і "Відповідальність за порушення законодавства про законодавчу діяльність Верховної Ради". Примітка: У порівняльній таблиці до проекту Закону про закони і законодавчу діяльність враховані також деякі пропозиції народних депутатів України 13-го скликання.	Враховано частково Враховано частково у тексті відповідних статей.	3. Внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України здійснюється шляхом прийняття відповідних законів за процедурою, встановленою для зміни закону України. При внесенні змін до декрету Кабінету Міністрів України слова "декрет", "декрет Кабінету Міністрів України" у його тексті змінюються на слова "закон", "закон України" у відповідних відмінках. 4. Кабінету Міністрів України у місячний термін після набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України проект закону України про перелік декретів Кабінету Міністрів України, що продовжують діяти як закони України, та про перелік декретів, які визнаються такими, що втратили чинність.

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні