Назва: Про фінансові операції
Автор: Кабінет Міністрів України
Головний комітет: Народні депутати України - члени Комітету з питань фінансів і банківської діяльності

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
Редакція, запропонована головним комітетом
0.
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про фінансові операції
-1- Н.д.АльошинВ.Б.(Округ №336), Н.д.Губський Б.В. (Округ № 443), Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214), Тігіпко С. Л. (Округ №036), Н.д.Цушко В.П. (Округ №140), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
Назву Закону викласти в такій редакції:
"Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"
Враховано
Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про фінансові послуги та державне
регулювання ринків фінансових послуг
1.
Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері здійснення фінансових операцій за участю громадян та юридичних осіб на території України.
-2- Н.д.Кожин Б.Б. (Реєстр.картка №317)
Преамбулу законопроекту викласти у такій редакції:
"Цей Закон визначає поняття, принципи, систему фінансових (фідуціарних) операцій, державного нагляду і захисту інтересів бенефіциаріїв та інших учасників фінансових (фідуціарних) операцій".
Враховано
по суті


2.
Стаття 1. Визначення термінів
-3-Н.д.АльошинВ.Б.(Округ №336), Н.д.Губський Б.В. (Округ № 443), Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214),Тігіпко С. Л. (Округ №036), Н.д.Цушко В.П. (Округ №140), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
Статтю 1 замінити розділом I та викласти в наступній редакції:
"Розділ І. Загальні положення
Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України .
Враховано



Розділ І. Загальні положення
Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України .
3.
У цьому Законі наведені нижче терміни мають таке значення:
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення , інвестиційні фонди і компанії та інші організації, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг;
2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;
3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
4) фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.
5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках передбачених законодавством і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отриманя прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
6) ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інші видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.
7) учасники ринків фінансових послуг - юридичні особи та фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що відповідно до Закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.
8) істотна участь - пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.
9) саморегулівна організація - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами з питань регулювання ринків фінансових послуг повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Законами з питань регулювання ринків фінансових послуг можуть бути передбачені додаткові повноваження, які можуть делегуватись саморегулівним організаціям.
10) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризових явищ.
11) професійна таємниця - матеріали, документи, інші відомості, якими користуються в процесі та в зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків посадові особи органів ,що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, Комітету по нагляду за фінансовими операціями та ринками (далі - Комітет) та особи, які залучаються до здійснення функцій Комітету, і про які забороняється розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття Комітетом відповідного рішення.
2. Інші терміни, що вживаються в цьому Законі, застосовуються у значенні спеціальних законів України, що регулюють функціонування окремих ринків фінансових послуг."


Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення , інвестиційні фонди і компанії та інші організації, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг;
2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;
3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
4) фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.
5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках передбачених законодавством і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отриманя прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
6) ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інші видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.
7) учасники ринків фінансових послуг - юридичні особи та фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що відповідно до Закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.
8) істотна участь - пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.
9) саморегулівна організація - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами з питань регулювання ринків фінансових послуг повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Законами з питань регулювання ринків фінансових послуг можуть бути передбачені додаткові повноваження, які можуть делегуватись саморегулівним організаціям.
10) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризових явищ.
11) професійна таємниця - матеріали, документи, інші відомості, якими користуються в процесі та в зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків посадові особи органів ,що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, Комітету по нагляду за фінансовими операціями та ринками (далі - Комітет) та особи, які залучаються до здійснення функцій Комітету, і про які забороняється розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття Комітетом відповідного рішення.
2. Інші терміни, що вживаються в цьому Законі, застосовуються у значенні спеціальних законів України, що регулюють функціонування окремих ринків фінансових послуг.
4.
1. Фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не має статусу цінних паперів, включаючи будь-які види лотерейних та інших подібних білетів, що передбачають видачу грошового або майнового виграшу.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Законакон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надоння фінансових послуг.
2. Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм спеціальних законів , які встановлюють особливості їх діяльності.
3. Положення цього Закону не поширюються на:
- діяльність в Україні фінансових установ, що мають статус міжурядових міжнародних організацій;
- діяльність Державного казначейства та державних цільових фондів.
Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг
Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам регулюються відповідно до Конституції України ,цим Законом, іншими законами України в сфері ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.


Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Законакон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надоння фінансових послуг.
2. Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм спеціальних законів , які встановлюють особливості їх діяльності.
3. Положення цього Закону не поширюються на:
- діяльність в Україні фінансових установ, що мають статус міжурядових міжнародних організацій;
- діяльність Державного казначейства та державних цільових фондів.
Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг
Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам регулюються відповідно до Конституції України ,цим Законом, іншими законами України в сфері ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.
5.
2. Депозит - внесок /вклад/, здійснений у вигляді:
-4- Н.д.Білоус А.О. (Округ №411)
Стаття 1 пункт 2 повністю вилучити перший підпункт.
Враховано

6.
1) коштів у розмірі частини ціни або повної ціни продукції /робіт, послуг/, що вносяться продавцю як забезпечення зобов`язань покупця придбати товар у майбутньому /отримати послугу/;



7.
2) коштів, що вносяться на рахунок фінансової установи з метою їх зберігання та /або/ отримання винагороди у грошовому або іншому вигляді, в тому числі як внески до недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок;



8.
3) коштів, що передаються брокеру /ділеру/ біржі як забезпечення покриття будь-яких комерційних ризиків, що можуть виникнути у зв`язку з виконанням доручення вкладника.



9.
3. Фінансова операція - операція, що передбачає залучення фінансових активів вкладника в депозит або інші види управління, а також торгівлю фінансовими активами.
-5- Н.д.Кожин Б.Б. (Округ №317)
Частину 3 статті 1 законопроекту викласти у такій редакції:
"3. Фінансова (фідуціарна) операція - діяльність, в силу якої довіритель (фідуціант) передає довіреній особі (фідуціарію) права, які останній здійснює від свого імені і на власний розсуд для досягнення визначеної соціально корисної мети і зобов`язується передати їх фідуціанту або іншому вигодонабувачу після припинення фідуціарних відносин, в порядку і на умовах, визначених актом про фідуцію.
Правила про фінансові (фідуціарні) операції на поширюються на майнові відносини, в яких довірена особа діє виключно за договором доручення та/або довіреністю і не здійснює від свого імені юридичні та фактичні дії за власним розсудом.
За рішенням суду або інших уповноважених законом установ фідуціарні відносини можуть виникати внаслідок завдання шкоди іншій особі, набуття або зберігання майна без достатніх підстав, а також в інших випадках, коли довірена або інша особа може буз достатніх підстав неправомірно збагатитися за рахунок бенефіціарія.
Фідуціарні відносини виникають на підставі прямо вираженої або передбачуваної волі на їх створення.
Наявність прямо вираженої волі на створення фідуціарних відносин обов`язкова для фідуціарних відносин, які виникають на підставі взаємного волевиявлення сторін Акту про фідуцію, за відсутності якої фідуціарні відносини вважаються не створеними.
За відсутності прямо вираженої волі фідуціарні відносини можуть виникати у випадках недостатньої, але передбачуваної волі на створення фідуціарних відносин, за умови підтвердження в судовому порядку наявності наміру засновника здійснювати фідуціарні операції, навіть якщо такий намір не був чітко визначеним".
Відхилено

10.
До фінансових належать операції із залучення депозитів /внесків, вкладів/, страхування /перестрахування/, видачі або передачі позик або кредитів, довірчого управління майном, фінансового лізингу, надання фінансових гарантій та зобов`язань, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами та іншими видами фінансових активів, випуску та торгівлі строковими біржовими контрактами, надання послуг, пов'язаних з внесенням платежів та грошовими переказами (включаючи видачу та інкасацію дебетових та кредитних карток, дорожніх, банківських та персональних чеків), ломбардних послуг, випуску і розповсюдження лотерей та проведення розиграшів, надання банківських послуг, що можуть здійснюватися виключно банками.
-6- Н.д.Білоус А.О. (Округ №411)
Стаття 1. Пункт 3. Абзац 2.
До фінансових належать операції із залучення депозитів (внесків, вкладів), страхування (перестрахування), видачі або передачі позик або кредитів, довірчого управління майном, фінансового лізингу, надання фінансових гарантій та зобов'язань, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами та іншими видами фінансових активів, випуску та торгівлі строковими біржовими контрактами, надання послуг, пов'язаних з внесенням платежів та грошовими переказами (включаючи видачу та інкасацію дебетових та кредитних карток, дорожніх, банківських та персональних чеків), ломбардних послуг, випуску і розповсюдження лотерей та проведення розіграшів, рулетка та ігрові автомати з грошовими призами, букмекерська діяльність, надання банківських послуг, що можуть здійснюватися виключно банками.
Враховано по суті



-7- Н.д.Білоус А.О. (Округ №411)
Потрібно в цілому відзначити, що з перелічених операцій (абз.1 п,3 ст.1) тільки діяльність з розповсюдження лотерей, ломбардних операцій та фінансового лізингу (необхідно додати ще букмекерську діяльність) потребує серйозного розгляду і законодавчого врегулювання. Всі інші регулюються законодавством України (банківським, страховим і законодавством з цінних паперів). Ці закони потребують лише доопрацювання і деталізування.
Відхилено

11.
У порядку, передбаченому статтею 2 цього Закону, Державний комітет України з питань нагляду за небанківськими фінансовими установами може включати до переліку фінансових операцій інші види підприємницької діяльності.
-8- Н.д.Білоус А.О. (Округ №411)
У абз.2 пункту 3 ст.1 згадується Державний комітет з питань нагляду за небанківськими установами, але тлумачення що це за установа дається лише у ст.4 значно краще викласти доопрацювавши що це за установа у ст.1.
Враховано в розділі V

12.
4. Фінансові установи - комерційні банки, створені згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", а також юридичні особи, що здійснюють фінансові операції у порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, але не мають статусу банку (небанківські фінансові установи).
-9- Н.д.Кожин Б.Б. (Округ №317)
Частину 4 статті 1 законопроекту викласти в такій редакції:
"4. Суб`єкти і учасники фідуціарних відносин. Склад учасників і суб`єктів фідуціарних операцій.
Суб`єктами фідуціарних операцій виступають фідуціант, фідуціарії і вигодонабувач (бенефіциарій).
Учасниками фідуціарних операцій можуть бути також замісники (довірені особи), а також інші суб`єкти права в порядку і на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами і нормативно-правовими актами України.
Фідуціантом виступає особа, яка передає права на предмет фідуціарних операцій, належні йому або іншій особі, в інтересах якої виступає засновник, на праві власності або інших обмежених речових або абсолютних правах, які підлягають відчуженню.
Фідуціарієм може бути будь-які фізична або юридична особа, наділена повноваженнями розпорядження, або володіння і розпорядження, або контролю, або виконавчого органу, чи інші службові особи, які мають і здійснюють виконавчо-розпорядчі функції юридичної особи.
Особа, яка є бенефіціарієм і не має інших прав щодо предмету фідуціарних операцій, не визнається фідуціарієм".
Відхилено

13.
5. Фінансова послуга - здійснення фінансових операцій з фінансовими активами.



14.
6. Вкладники - громадяни України та юридичні особи, що отримують фінансову послугу.
-10- Н.д.Кожин Б.Б. (Округ №317)
Статтю 1 законопроекту доповнити частинами 7, 8 і 9 такого змісту:
"7. Основні правила здійснення фінансових (фідуціарних) операцій:
1). Правило "Лояльності": Фідуціарій зобов`язаний діяти порядно, дбайливо і сумлінно, виключно на користь вигодонабувача, якому заборонено користуватися благами довірених прав у власних інтересах, встановлено пріоритет інтересів бенефіциарія над особистими інтересами фідуціарія.
2). Правило "Збереження фідуціарних відносин при переході прав на предмет фідуціарних операцій": Фідуціарні відносини зберігаються у випадку переходу прав на майно, які обтяжені цими фідуціарними відносинами, до іншої особи. Фідуціарні операції не можуть бути самостійним предметом купівлі-продажу, застави і можуть, за згодою фідуціанта, передаватися тільки особам (фідуціаріям), які спроможні здійснювати фідуціарні операції або мають потребу в їх здійсненні.
3). Правило "Ускладненого порядку припинення і зміни правовідносин": Фідуціант або фідуціарій не мають права розірвати або змінити Акт про фідуцію в односторонньому порядку, в т.ч. відмовитися від виконання прийнятих на себе зобов`язань без поважних причин.
4). Правило "Спеціальності": Передані за фідуціарними відносинами права повинні бути чітко визначеними і спеціалізовані від будь-яких інших прав.
5). Правило "Раціональності поведінки": Фідуціарій зобов`язаний діяти у відповідності з вимогами щодо необхідної міри вміння, розсудливості та дбайливості. 6). Правило "Конфлікту інтересів": Фідуціарій зобов`язаний своїми діями не допускати протиріч між інтересами вигодонабувача (ів) і фідуціарія (їв), а також між різними вигодонабувачами, сприяти визначенню балансу інтересів окремих вигодонабувачів і дотримуватися наведених нижче обмежень.
Фідуціарій не має права:
- користуватися правами, які є предметом фідуціарних операцій, у власних інтересах, в т.ч. як власні кредитні ресурси;
- отримувати винагороду від будь-яких осіб в зв'язку із вчиненням дій щодо предмету фідуціарних операцій, окрім визначеної в Акті про фідуцію;
- діяти в інтересах фізичних або юридичних осіб, чиї інтереси є протилежними або ворожими (недружніми) щодо вигодонабувачів або фідуціантів;
- інвестувати предмет фідуціарних операцій в права, які мають походження з-поза меж України, якщо інше не визначено чинним законодавством.
7). Правило "Трансформативності": Після припинення або порушення умов фідуціарних операцій допускається зміна виду фідуціарних операцій на умовах, визначених в Акті про фідуцію, або на підставі закону.
Акт про фідуцію (фідуція) - укладена однобічним волевиявленням фідуціанта одностороння угода, або угода, укладена між фідуціантом і повноважними фідуціарієм, чи правовий акт управління, що видається повноважним органом держави в силу закона, в цілях здійснення фідуціарних операцій.
9. Система фідуціарних відносин.
1). Залежно від обсягу і характеру прав фідуціаріїв існують фідуціарні операції, пов'язані з управлінням і не пов'язані з управлінням правами фідуціантів, різновиди яких становлять єдину систему фідуціарних операцій.
2). Фінансовими операціями, пов'язаними з управлінням правами фідуціантів, визнаються фінансові операції, фідуціаріям яких переходить право власності, або повноваження розпорядження щодо предмету фінансових операцій.
3). Фінансовими операціями, не пов'язаними з управлінням, визнаються фінансові операції, фідуціаріям яких не переходить право власності, або повноваження розпорядження щодо предмету фінансових операцій.
4). Правовий режим і особливості форм і видів фідуціарних операцій визначається Законами та іншими нормативно-правовими актами України з урахуванням положень цього Закону.
5). Іншими Законами і нормативно-правовими актами України допускається створення різновидів фідуціарних операцій за іншими ознаками їх класифікації з урахуванням вимог цього Закону".
Відхилено

15.
Стаття 2. Порядок здійснення фінансових операцій
-11- Н.д.АльошинВ.Б.(Округ №336), Н.д.Губський Б.В. (Округ № 443), Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214), Тігіпко С. Л. (Округ №036), Н.д.Цушко В.П. (Округ №140), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
Замінити статтю 2 розділами II та III в наступній редакції:
Враховано




Розділ ІІ. Умови надання фінансових послуг
Стаття 4. Фінансові послуги
Фінансовими послугами вважаються наступні операції:
16.
1. Фінансові операції можуть здійснюватись суб`єктами підприємницької діяльності після виконання ними умов щодо членства у Фонді захисту прав вкладників-громадян, отримання відповідного дозволу /ліцензії/, якщо законодавчими актами не встановлено інший порядок надання фінансових послуг.
"Розділ ІІ. Умови надання фінансових послуг
Стаття 4. Фінансові послуги
Фінансовими послугами вважаються наступні операції:
1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
2) довірче управління фінансовими активами;
3) діяльність з обміну валют;
4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
5) фінансовий лізинг;
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
7) надання гарантій та поручительств;
8) переказ грошей;
9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
10) торгівля цінними паперами;
11) факторинг;
12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п.5 статті 1 цього Закону

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
2) довірче управління фінансовими активами;
3) діяльність з обміну валют;
4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
5) фінансовий лізинг;
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
7) надання гарантій та поручительств;
8) переказ грошей;
9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
10) торгівля цінними паперами;
11) факторинг;
12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п.5 статті 1 цього Закону

Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг
17.
2. Не потребують ліцензування і можуть здійснюватися фізичними або юридичними особами, що не мають статусу фінансової установи, такі фінансові операції:
Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг
1. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено спеціальними законами , фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, за винятком випадків.
Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються спеціальними законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.
4. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, що за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються спеціальними законами та нормативно-правовими актами державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ в межах їх компетенції.
Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг
1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору.
Договiр, якщо інше не передбачено спеціальним законом, повинен мiстити:
назву документа;
найменування, місцезнаходження банківські реквізити, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності ;
прiзвище, iм'я і по батьковi, паспортні дані ,ідентифікаційний номер фізичної особи, що отримує фінансові послуги та її адресу;
найменування, місцезнаходження юридичної особи;
найменування фінансової операції;
розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;
строк дiї договору;
порядок змiни i припинення дiї договору;
права та обов'язки сторiн, міри вiдповiдальності сторін за невиконаня або неналежне виконання умов договору;
iншi умови за згодою сторiн;
пiдписи сторiн.
Комітет по нагляду за фінансовими операціями та ринками встановлює додаткові вимоги до договорів, що укладаються громадянами, якщо це не врегульовано законодавчими актами України.
У разі укладення договору юридична або фізична особа має право запросити баланс або довiдку про фiнансове становище, пiдтвердженi аудитором (аудиторською фiрмою), у суб`єкта підприємницької діяльності, а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.
2. Дiя договору на здійснення фінансових операцій припиняється за згодою сторiн, а також у разi:
закiнчення строку дiї;
виконання суб`єктом підприємницької діяльності зобов'язань перед юридичною чи фізичною особою, що отримує фінансові послуги у повному обсязi;
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або смертi фізичної особи, що отримує фінансові послуги чи втрати ним дієздатності, за винятком випадкiв, передбачених пунктами 3 і 4 цієї статті;
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності у порядку, передбаченому законодавством України;
визнання в установленному порядку договору на здійснення фінансових операцій недiйсним;
в iнших випадках, передбачених законодавством України.
3. Договір може бути розірваний у будь-який момент. При цьому строк повернення коштів не може перевищувати 30 діб, якщо інше не передбачено договором.
Розділ ІІІ. Умови створення та діяльності фінансових установ
Стаття 8. Умови початку діяльності
1.Особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.
2.У разі якщо відповідно до вимог законів України надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, то фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
3.Фінансова установа може розпочинати надання фінансових послуг лише якщо:
а)облікова і реєструюча система відповідає вимогам закону та іншим нормативно-правовим актам;
б)внутрішні правила узгоджені з Законами та нормативно-правовими актами з питань регулювання та нагляду в залежності від специфіки окремого ринку фінансових послуг;
в) є необхідний персонал, професійні якості якого та ділова репутація відповідають встановленим вимогам.


Стаття 9. Організаційні правила
Фінансові установи можуть створюватись у будь-якій

1. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено спеціальними законами , фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, за винятком випадків.
Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються спеціальними законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.
4. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, що за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються спеціальними законами та нормативно-правовими актами державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ в межах їх компетенції.
Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг
1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору.
Договiр, якщо інше не передбачено спеціальним законом, повинен мiстити:
назву документа;
назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності ;
прiзвище, iм'я і по батьковi фізичної особи, що отримує фінансові послуги та її адресу;
найменування, місцезнаходження юридичної особи;
найменування фінансової операції;
розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;
строк дiї договору;
порядок змiни i припинення дiї договору;
права та обов'язки сторiн, міри вiдповiдальності сторін за невиконаня або неналежне виконання умов договору;
iншi умови за згодою сторiн;
пiдписи сторiн.
Комітет по нагляду за фінансовими операціями та ринками встановлює додаткові вимоги до договорів, що укладаються громадянами, якщо це не врегульовано законодавчими актами України.
У разі укладення договору юридична або фізична особа має право запросити баланс або довiдку про фiнансове становище, пiдтвердженi аудитором (аудиторською фiрмою), у суб`єкта підприємницької діяльності, а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.
2. Дiя договору на здійснення фінансових операцій припиняється за згодою сторiн, а також у разi:
закiнчення строку дiї;
виконання суб`єктом підприємницької діяльності зобов'язань перед юридичною чи фізичною особою, що отримує фінансові послуги у повному обсязi;
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або смертi фізичної особи, що отримує фінансові послуги чи втрати ним дієздатності, за винятком випадкiв, передбачених пунктами 3 і 4 цієї статті;
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності у порядку, передбаченому законодавством України;
визнання в установленному порядку договору на здійснення фінансових операцій недiйсним;
в iнших випадках, передбачених законодавством України.
3. Договір може бути розірваний у будь-який момент. При цьому строк повернення коштів не може перевищувати 30 діб, якщо інше не передбачено договором.
Розділ ІІІ. Умови створення та діяльності фінансових установ
Стаття 8. Умови початку діяльності
1.Особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.
2.У разі якщо відповідно до вимог законів України надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, то фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
3.Фінансова установа може розпочинати надання фінансових послуг лише якщо:
а)облікова і реєструюча система відповідає вимогам закону та іншим нормативно-правовим актам;
б)внутрішні правила узгоджені з Законами та нормативно-правовими актами з питань регулювання та нагляду в залежності від специфіки окремого ринку фінансових послуг;
в) є необхідний персонал, професійні якості якого та ділова репутація відповідають встановленим вимогам.
Стаття 9. Організаційні правила
1. Фінансові установи можуть створюватись у будь-
18.
із залучення депозиту юридичної особи у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 2 статті 1 цього Закону;
організаційно-правовій формі, що є можливими за законодавством України, якщо закони з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг не містять спеціальних правил та обмежень.
2. Закони України, що регулюють діяльність господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм, застосовуються до фінансових установ з урахуванням особливостей цього закону та спеціальних законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
Стаття 10. Капітал
1. Мінімальний розмір капіталу фінансових установ, необхідний для їх заснування та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для іх функціонування, визначаються спеціальними законами про регулювання окремих фінансових ринків.
2. При створенні фінансової установи або збільшенні зареєстрованого статутного (пайового) капіталу, статутний (пайовий) капітал повинен бути сплачений в грошовій формі
та розміщений на банківських рахунках комерційних банків, що є юридичними особами за законодавством України.
3. Продаж та придбання частки у статутному (пайовому) капіталі здійснюються на умовах встановлених законами та нормативно-правовими актами України.

якій організаційно-правовій формі, що є можливими за законодавством України, якщо закони з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг не містять спеціальних правил та обмежень.
2. Закони України, що регулюють діяльність господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм, застосовуються до фінансових установ з урахуванням особливостей цього закону та спеціальних законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
Стаття 10. Капітал
1. Мінімальний розмір капіталу фінансових установ, необхідний для їх заснування та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для іх функціонування, визначаються спеціальними законами про регулювання окремих фінансових ринків.
2. При створенні фінансової установи або збільшенні зареєстрованого статутного (пайового) капіталу, статутний (пайовий) капітал повинен бути сплачений в грошовій формі та розміщений на банківських рахунках комерційних банків, що є юридичними особами за законодавством України.
3. Продаж та придбання частки у статутному (пайовому) капіталі здійснюються на умовах встановлених законами та нормативно-правовими актами України.
19.
із залучення депозиту фізичної особи у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 2 статті 1 цього Закону, якщо право розпорядження товаром, що продається, набувається цією фізичною особою не пізніше ніж 15 календарного дня з моменту внесення депозиту;
Стаття 11. Прийняття рішень при конфлікті інтересів
1. Керівник або службовець, фінансової установи не може брати участь в підготовці та прийнятті рішення щодо прийняття будь-якого зобов`язання фінансовою установою на його користь.
2. Керівник, службовець або призначений експерт фінансової установи не може брати участь в підготовці та прийнятті рішення на користь установи або підприємства, в якому вони, їх близькі родичі або підприємство, яким вони володіють тим чи іншим чином мають діловий інтерес.
3. Особа, що є членом органу управління або службовцем фінансової установи, не може укладати договори з цією фінансовою установою щодо надання такій особі відповідних фінансових послуг на умовах, що відрізняються від звичайних.
4. Особа, що є членом органу управління фінансової установи, не може укладати договори щодо надання цій фінансовій установі професійних послуг (робіт), якщо загальні збори власників не нададуть попередньої згоди на укладення такого договору.
Стаття 12. Достовірність реклами та інформації
Фінансовим установам забороняється поширення реклами та інформації у будь-якій формі, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.

Стаття 11. Прийняття рішень при конфлікті інтересів
1. Керівник або службовець, фінансової установи не може брати участь в підготовці та прийнятті рішення щодо прийняття будь-якого зобов`язання фінансовою установою на його користь.
2. Керівник, службовець або призначений експерт фінансової установи не може брати участь в підготовці та прийнятті рішення на користь установи або підприємства, в якому вони, їх близькі родичі або підприємство, яким вони володіють тим чи іншим чином мають діловий інтерес.
3. Особа, що є членом органу управління або службовцем фінансової установи, не може укладати договори з цією фінансовою установою щодо надання такій особі відповідних фінансових послуг на умовах, що відрізняються від звичайних.
4. Особа, що є членом органу управління фінансової установи, не може укладати договори щодо надання цій фінансовій установі професійних послуг (робіт), якщо загальні збори власників не нададуть попередньої згоди на укладення такого договору.
Стаття 12. Достовірність реклами та інформації
Фінансовим установам забороняється поширення реклами та інформації у будь-якій формі, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.
20.
з випуску і розміщення власних цінних паперів /інших корпоративних прав/ у порядку, передбаченому законодавством України;
Стаття 13. Право клієнта на інформацію
Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи. Фінансові установи зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:
1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан;
2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;
3) перелік послуг, що надаються фінансовою установою;
4) ціну/тарифи фінансових послуг;
5) кількість акцій, що знаходяться у власності членів виконавчого органу та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі перевищують 5 %;
6) іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.
Стаття 14. Порядок реорганізації та ліквідації фінансових установ
Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбувається з дотриманням вимог відповідних Законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ.
Стаття 15. Облік та звітність
Фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог Законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ.
Стаття 16. Вимоги до зовнішнього аудиту
Аудиторські перевірки фінансових установ можуть проводитись аудиторами, які:
- мають відповідний сертифікат;
- не мають взаємовідносин власності з фінансовою установою, що ним перевіряється, не мають заборгованості перед цією установою або інших конфліктів інтересів;
-внесені до відповідних реєстрів, що ведуться органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Стаття 13. Право клієнта на інформацію
Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи. Фінансові установи зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:
1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан;
2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;
3) перелік послуг, що надаються фінансовою установою;
4) ціну/тарифи фінансових послуг;
5) кількість акцій, що знаходяться у власності членів виконавчого органу та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі перевищують 5 %;
6) іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.
Стаття 14. Порядок реорганізації та ліквідації фінансових установ
Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбувається з дотриманням вимог відповідних Законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ.
Стаття 15. Облік та звітність
Фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог Законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ.
Стаття 16. Вимоги до зовнішнього аудиту
Аудиторські перевірки фінансових установ можуть проводитись аудиторами, які:
- мають відповідний сертифікат;
- не мають взаємовідносин власності з фінансовою установою, що ним перевіряється, не мають заборгованості перед цією установою або інших конфліктів інтересів;
-внесені до відповідних реєстрів, що ведуться органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.
21.
з розміщення і отримання фінансових активів у межах угод з відповідними фінансовими установами.
Стаття 17. Об'єднання фінансових установ
1.Фінансові установи мають право на добровільних засадах об'єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України та вимогам законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг. Правовий статус, види, порядок створення, правовий режим функціонування та припинення діяльності об'єднань визначається згідно із законами України.
2. Об`єднання фінансових установ набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться в межах компетенції державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ.
Стаття 18. Недопущення обмеження конкуренції на ринках фінансових послуг
Фінансові установи здійснюють свою діяльність з врахуванням вимог антимонопольного законодавства та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Стаття 17. Об'єднання фінансових установ
1.Фінансові установи мають право на добровільних засадах об'єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України та вимогам законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг. Правовий статус, види, порядок створення, правовий режим функціонування та припинення діяльності об'єднань визначається згідно із законами України.
2. Об`єднання фінансових установ набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться в межах компетенції державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ.
Стаття 18. Недопущення обмеження конкуренції на ринках фінансових послуг
Фінансові установи здійснюють свою діяльність з врахуванням вимог антимонопольного законодавства та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
22.
3. Фінансові операції можуть здійснюватися виключно:
Стаття 19. Запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом
1.Фінансові установи зобов'язані ідентифікувати особу-споживача фінансових послуг, здійснюючи:
перевірку факту існування та організаційно-правову форму юридичних осіб - споживачів фінансових послуг шляхом отримання від них та/або від органів державної влади підтвердження державної реєстрації особи, включаючи інформацію щодо назви особи, організаційно-правової форми, місцезнаходження, посадових осіб та їх повноважень;
перевірку повноважень та ідентифікацію особи, яка має намір діяти від свого імені або від імені споживача фінансових послуг.
У разі, якщо виникає сумнів щодо того, що особа діє від свого імені, фінансова установа повинна здійснити заходи для ідентифікації вигодонабувача.
2. Фінансові установи зобов'язані зберігати документи щодо ідентифікації споживачів фінансових послуг та облікові документи щодо здійснення фінансових операцій протягом п'яти років.

Стаття 19. Запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом
1.Фінансові установи зобов'язані ідентифікувати особу-споживача фінансових послуг, здійснюючи:
перевірку факту існування та організаційно-правову форму юридичних осіб - споживачів фінансових послуг шляхом отримання від них та/або від органів державної влади підтвердження державної реєстрації особи, включаючи інформацію щодо назви особи, організаційно-правової форми, місцезнаходження, посадових осіб та їх повноважень;
перевірку повноважень та ідентифікацію особи, яка має намір діяти від свого імені або від імені споживача фінансових послуг.
У разі, якщо виникає сумнів щодо того, що особа діє від свого імені, фінансова установа повинна здійснити заходи для ідентифікації вигодонабувача.
2. Фінансові установи зобов'язані зберігати документи щодо ідентифікації споживачів фінансових послуг та облікові документи щодо здійснення фінансових операцій протягом п'яти років.
23.
із страхування /перестрахування/ - страховиками у порядку, передбаченому законодавством;
3. Фінансові установи зобов'язані повідомляти уповноважені державні органи про сумнівні та незвичні операції своїх клієнтів. Таке повідомлення здійснюється без інформування осіб щодо яких стосується відповідне повідомлення.
Критерії віднесення операцій до сумнівних та незвичних визначаються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи фінансової установи, у випадку неповідомлення про сумнівні та незвичні операції, несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Фінансові установи та їхні посадові особи не несуть відповідальності за порушення комерційної таємниці внаслідок повідомлення про сумнівні та незвичні операції.
4. Фінансові установи повинні розробляти програми протидії легалізації грошей, набутих злочинним шляхом, які включають розробку внутрішніх контролюючих процедур та організацію програм підготовки посадових осіб."

3. Фінансові установи зобов'язані повідомляти уповноважені державні органи про сумнівні та незвичні операції своїх клієнтів. Таке повідомлення здійснюється без інформування осіб щодо яких стосується відповідне повідомлення.
Критерії віднесення операцій до сумнівних та незвичних визначаються Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи фінансової установи, у випадку неповідомлення про сумнівні та незвичні операції, несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Фінансові установи та їхні посадові особи не несуть відповідальності за порушення комерційної таємниці внаслідок повідомлення про сумнівні та незвичні операції.
4. Фінансові установи повинні розробляти програми протидії легалізації грошей, набутих злочинним шляхом, які включають розробку внутрішніх контролюючих процедур та організацію програм підготовки посадових осіб.
24.
з довірчого управління майном - довірчими товариствами у порядку, передбаченому законодавством;
-12- Н.д.Білоус А.О. (Округ №411)
Стаття 2 пункт 3 абзац 2 з довірчого управління майном - довірчими товариствами та банківськими установами у порядку, передбаченому законодавством.
Повністю вилучити другий абзац.
Враховано
по суті



-13- Н.д.Білоус А.О. (Округ №411)
Немає розуміння, що довірчі операції є класично банківськими операціями (абз.2 п.3 ст.2) і значно менше було б вкрадено коштів населення, якщо б довірчу діяльність здійснювали банки (як це передбачено банківськими законодавством України) і довірчі товариства тільки за ліцензією НБУ. Так це регулюється в абсолютній більшості західних країн.
Відхилено

25.
з торгівлі цінними паперами - торговцями цінними паперами у порядку, передбаченому законодавством;



26.
з фінансового лізингу - банками та лізинговими компаніями у порядку, передбаченому законодавством;



27.
з кредитування, надання фінансових гарантій, купівлі та продажу монетарних металів - банками у порядку, встановленому Національним банком України;



28.
з взаємного кредитування - кредитними спілками у порядку, передбаченому законодавством;



29.
із здійснення грошових розрахунків - банками та розрахунковими /кліринговими/ палатами /домами/ бірж у порядку, передбаченому законодавством;



30.
з торгівлі іноземною валютою - банками, а також іншими суб`єктами підприємницької діяльності у порядку, передбаченому законодавством;



31.
з торгівлі строковими стандартними біржовими контрактами, а також залучення депозитів у випадках, передбачених підпунктом 3 пункту 2 статті 1 цього Закону, - брокерами біржі - емітента таких контрактів у порядку, передбаченому законодавством;



32.
з додаткового пенсійного забезпечення - недержавними пенсійними фондами у порядку, передбаченому законодавством;



33.
із залучення майна громадян для спільного інвестування - інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями у порядку, передбаченому законодавством;



34.
із залучення депозитів фізичних осіб у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 2 статті 1 цього Закону, - фінансовими установами у порядку, передбаченому цим Законом;



35.
із залучення депозитів фізичних і юридичних осіб у інших випадках, передбачених підпунктом 2 пункту 2 статті 1 цього Закону, - банками у порядку, передбаченому законодавством.



36.
4. Інші види фінансових операцій можуть здійснюватися будь-якими фінансовими установами на підставі ліцензій, що надаються відповідно до законодавства, за винятком випадків, коли спеціальне законодавство про визначення організаційно-правового статусу фінансової установи не встановлює обмежень щодо здійснення таких операцій.



37.
Виключне право на здійснення окремих фінансових операцій може бути встановлено тільки шляхом внесення відповідних доповнень до цієї статті.



38.
За поданням Державного комітету з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ Кабінет Міністрів України має право тимчасово встановлювати додаткові обмеження щодо здійснення фінансових операцій. При цьому Кабінет Міністрів України повинен протягом двотижневого строку після прийняття рішення про запровадження таких обмежень подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення відповідних змін і доповнень до законодавства України. Зазначені у цьому пункті обмеження діють до прийняття рішення Верховною Радою України стосовно доцільності їх законодавчого затвердження.



39.
Стаття 3. Договір на здійснення фінансових операцій



40.
1. Фінансові послуги надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору.



41.
Договiр, якщо інше не передбачено спеціальним законодавством, повинен мiстити:



42.
назву документа;



43.
назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності ;



44.
прiзвище, iм'я і по батьковi вкладника-громадянина i його адресу;



45.
найменування, місцезнаходження вкладника - юридичної особи;



46.
найменування фінансової операції;



47.
розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;



48.
строк дiї договору;



49.
порядок змiни i припинення дiї договору;



50.
права та обов'язки сторiн, міри вiдповiдальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;



51.
iншi умови за згодою сторiн;



52.
пiдписи сторiн.



53.
Державний комітет з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ встановлює додаткові вимоги до договорів, що укладаються громадянами, якщо це не врегульовано законодавчими актами України.



54.
У разі укладення договору вкладник має право запросити баланс або довiдку про фiнансове становище, пiдтвердженi аудитором (аудиторською фiрмою), у суб`єкта підприємницької діяльності, а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.



55.
2. Дiя договору на здійснення фінансових операцій припиняється за згодою сторiн, а також у разi:



56.
закiнчення строку дiї;



57.
виконання суб`єктом підприємницької діяльності зобов'язань перед вкладником у повному обсязi;



58.
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або смертi громадянина-вкладника чи втрати ним дієздатності, за винятком випадкiв, передбачених пунктами 3 і 4 цієї статті;




59.
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності у порядку, передбаченому законодавством України;



60.
визнання в установленому порядку договору на здійснення фінансових операцій недiйсним;



61.
в iнших випадках, передбачених законодавством України.



62.
3. Договір може бути розірваний у будь-який момент. При цьому строк повернення коштів не може перевищувати 30 діб, якщо інше не передбачено договором.



63.
У разi дострокового припинення дiї договору з ініціативи громадянинавкладника суб`єкт підприємницької діяльності повертає йому депозит з вирахуванням фактичних виплат, що були здійснені за цим договором, якщо інше не передбачено умовами договору.
-14- Н.д.Білоус А.О. (Округ №411)
Норма, передбачена абз.2 п.3 ст.3 є втручанням у функції НБУ (щодо грошового обігу) і взагалі не норма цього закону.

Враховано

64.
У разі дострокового припинення дiї договору з ініціативи суб`єкта підприємницької діяльності громадянину-вкладнику повертаються повнiстю внесенi ним платежi з передбаченим доходом у період, що пройшов з дати укладення договору, якщо інше не передбачено умовами договору.



65.
Не допускається повернення коштiв готiвкою, якщо платежi було здiйснено в безготiвковiй формi, за умови дострокового припинення дії договору.



66.
Стаття 4. Державний нагляд за здійсненням фінансових операцій
-15- Н.д.АльошинВ.Б.(Округ №336), Н.д.Губський Б.В. (Округ № 443), Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214), Тігіпко С. Л. (Округ №036), Н.д.Цушко В.П. (Округ №140), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
Статті 4 - 7 замінити статтями 19 - 28 і викласти в наступній редакції:
"Розділ ІV. Державне регулювання ринків фінансових послуг
Враховано






Розділ ІV. Державне регулювання ринків фінансових послуг
67.
1. Державний нагляд за дотриманням законодавства, платеспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності, що виконують такі операції та забезпечують захист інтересів вкладників, здійснює Державний комітет з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ, інші органи, в межах визначених законодавством.
Стаття 19. Мета державного регулювання
Метою державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні є:
- проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
- захист інтересів споживачів фінансових послуг;
- створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
-створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
- забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
- дотримання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку фінансових послуг;
- контролю за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;
- сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Стаття 19. Мета державного регулювання
Метою державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні є:
- проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
- захист інтересів споживачів фінансових послуг;
- створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
-створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
- забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
- дотримання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку фінансових послуг;
- контролю за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;
- сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
68.
2. Основними функціями Державного комітету з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ є :
встановлення порядку віднесення господарських операцій суб`єктів підприємницької діяльності до фінансових операцій, визначених у статті 2 цього Закону;
видача дозволів (ліцензій) на виконання фінансових операцій, порядок здійснення яких не врегульований законодавством, до прийняття відповідних законодавчих актів;
Стаття 20. Форми державного регулювання
1. Державне регулювання за діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:
- ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;
- нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;
- нагляду за діяльністю фінансових установ;
- застосування уповноваженими органами заходів впливу;
- проведення інших заходів з державного регулювання ринку фінансових послуг.

Стаття 20. Форми державного регулювання
1. Державне регулювання за діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:
- ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;
- нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;
- нагляду за діяльністю фінансових установ;
- застосування уповноваженими органами заходів впливу;
- проведення інших заходів з державного регулювання ринку фінансових послуг.
69.
здійснення нагляду за фінансовими операціями;
розроблення нормативних і методичних документів з питань здійснення фінансових операцій;
розроблення проектів законодавчих актів з питань здійснення фінансових операцій;
подання уповноваженим державним органам інформації та пропозицій щодо застосування санкцій до суб`єктів підприємницької діяльності, які порушують вимоги цього Закону та інших законодавчих актів України;
Стаття 21. Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:
- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;
- щодо ринків цінних паперів та їх похідних - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
- щодо інших ринків фінансових послуг- Комітетом по нагляду за фінансовими операціями та ринками (далі-Комітет).
Антимонопольний комітет та інші державні органи здійснюють регулювання і контроль за діяльністю учасників ринку фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах своїх повноважень, виначених законом.

Стаття 21. Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:
- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;
- щодо ринків цінних паперів та їх похідних - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
- щодо інших ринків фінансових послуг- Комітетом по нагляду за фінансовими операціями та ринками (далі-Комітет).
Антимонопольний комітет та інші державні органи здійснюють регулювання і контроль за діяльністю учасників ринку фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах своїх повноважень, визначених законом.
70.
нагляд за діяльністю Фонду захисту прав вкладників-громадян у межах, визначених цим Законом;
встановлення граничних сум, що виплачуються як компенсація одному вкладнику за рахунок коштів Фонду.


Зазначені в цій статті функції можуть бути реалізовані Комітетом, якщо вони не належать до компетенції інших державних органів виконавчої влади.

3. Державний комітет з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ має право :

встановлювати мінімальний розмір статутного капіталу суб`єкта підприємницької діяльності, що здійснює фінансові операції, додаткові вимоги до порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності;

за своїм запитом отримувати бухгалтерську звітність та інформацію про фінансове становище суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють фінансові операції, у тому числі з виконання бізнес-планів;
2. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.
Стаття 22. Співпраця та координація діяльності між органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
1. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет зобов`язані співпрацювати згідно з положеннями цього Закону.
2. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет своєчасно засобами зв`язку, що дозволяють фіксувати інформацію, повідомляють один одному про будь-які спостереження та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків.
3. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, що ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг.
4. Голова органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, коли на них обговорюються питання нагляду за діяльністью з надання фінансових послуг.
5. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов`язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, що містяться у зазначених протоколах та угодах обов`язкові для розгляду та впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

2. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.
Стаття 22. Співпраця та координація діяльності між органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
1. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет зобов`язані співпрацювати згідно з положеннями цього Закону.
2. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет своєчасно засобами зв`язку, що дозволяють фіксувати інформацію, повідомляють один одному про будь-які спостереження та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків.
3. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, що ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг.
4. Голова органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, коли на них обговорюються питання нагляду за діяльністью з надання фінансових послуг.
5. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов`язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, що містяться у зазначених протоколах та угодах обов`язкові для розгляду та впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
71.
організовувати перевірку суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють фінансові операції;
Розділ V. Комітет по нагляду за фінансовими операціями та ринками
Стаття 23. Правовий статус Комітету
1. Комітет є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.
2. Положення про Комітет за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Президентом України.
3. Комітет є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Розділ V. Комітет по нагляду за фінансовими операціями та ринками
Стаття 23. Правовий статус Комітету
1. Комітет є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.
2. Положення про Комітет за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Президентом України.
3. Комітет є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.
72.
у разі порушення законодавства давати приписи, а також рекомендації відповідним установам та організаціям щодо обмеження, призупинення дії дозволів (ліцензій) або приймати рішення про їх відкликання, якщо вони були видані безпосередньо Комітетом. У разі невиконання рекомендацій відповідною установою (організацією) Державний комітет з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ може звернутися до Кабінету Міністрів України;
Стаття 24. Структура Комітету
1. Комітет утворюється у складі Ради директорів Комітету, центрального апарату і територіальних управлінь.
2. Структура центрального апарату визначається Положенням про Комітет
3. Територіальні управління Комітету не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення, що затверджується Радою директорів Комітету.
4 За рішенням Ради директорів Комітету може створюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що приймає участь в обговоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються Комітетом. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує Рада директорів Комітету.

Стаття 24. Структура Комітету
1. Комітет утворюється у складі Ради директорів Комітету, центрального апарату і територіальних управлінь.
2. Структура центрального апарату визначається Положенням про Комітет
3. Територіальні управління Комітету не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення, що затверджується Радою директорів Комітету.
4 За рішенням Ради директорів Комітету може створюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що приймає участь в обговоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються Комітетом. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує Рада директорів Комітету.
73.
встановлювати нормативи розміщення коштів суб`єктів підприємницької діяльності в певних категоріях активів;
Стаття 25. Рада директорів Комітету
1.Рада директорів Комітету є вищим органом управління Комітету і складається із Голови Комітету, його заступників та директорів, що очолюють департаменти Комітету. Раду директрів очолює Голова Комітету.
2.Основною формою роботи Ради директорів Комітету є засідання, які збираються за потребою, але не рідше одного разу на місяць. Порядок прийняття Радою директорів рішень визначається у Положенні про Комітет.
3. До компетенції Ради директорів Комітету відносяться питання щодо аналізу та вироблення стратегії розвитку ринків фінансових послуг, нормотворчої і методологічної діяльності, оцінки ефективності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окремими ринками фінансових послуг, затвердження рішень директорів департаментів про призначення тимчасової адміністрації, а також вирішення загальних організаційних питань діяльності Комітету.

Стаття 25. Рада директорів Комітету
1.Рада директорів Комітету є вищим органом управління Комітету і складається із Голови Комітету, його заступників та директорів, що очолюють департаменти Комітету. Раду директрів очолює Голова Комітету.
2.Основною формою роботи Ради директорів Комітету є засідання, які збираються за потребою, але не рідше одного разу на місяць. Порядок прийняття Радою директорів рішень визначається у Положенні про Комітет.
3. До компетенції Ради директорів Комітету відносяться питання щодо аналізу та вироблення стратегії розвитку ринків фінансових послуг, нормотворчої і методологічної діяльності, оцінки ефективності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окремими ринками фінансових послуг, затвердження рішень директорів департаментів про призначення тимчасової адміністрації, а також вирішення загальних організаційних питань діяльності Комітету.

встановлювати нормативи ліквідності для фінансових установ до законодавчого врегулювання порядку їх встановлення;
4.Рада директорів Комітету затверджує штатний розпис і кошторис витрат Комітету, а також нормативні акти, що приймаються Комітетом в межах його компетенції. Рішення, прийняті Радою директорів Комітету в режимі оцінки ефективності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окремими ринками фінансових послуг є обов'язковими до виконання директорами департаментів Комітету.

4.Рада директорів Комітету затверджує штатний розпис і кошторис витрат Комітету, а також нормативні акти, що приймаються Комітетом в межах його компетенції. Рішення, прийняті Радою директорів Комітету в режимі оцінки ефективності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окремими ринками фінансових послуг є обов'язковими до виконання директорами департаментів Комітету.
74.
встановлювати вимоги щодо платоспроможності суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють фінансові операції за дозвілом (ліцензією) Комітету;
Стаття 26. Голова Комітету
1. Голова Комітету призначається строком на 5 років Президентом України за погодженням з Верховною Радою України.
2. Голова Комітету звільняється з посади Президентом України за погодженням Верховної Ради України..
3. Президент України звільняє Голову Комітету без погодження з Верховною Радою України у таких випадках:

Стаття 26. Голова Комітету
1. Голова Комітету призначається строком на 5 років Президентом України за погодженням з Верховною Радою України.
2. Голова Комітету звільняється з посади Президентом України за погодженням Верховної Ради України..
3. Президент України звільняє Голову Комітету без погодження з Верховною Радою України у таких випадках:
75.
встановлювати кваліфікаційні вимоги до керівників суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють фінансові операції;
1) закінчення строку повноважень;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;
3) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
4) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;
5) подання Головою Комітету у письмовому вигляді заяви про віставку.
4. Головою Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу економічну чи юридичну освіту і при цьому має досвід постійної протягом 7-ми років роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або фінансовій установі чи об`єднанні фінансових установ.

1) закінчення строку повноважень;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;
3) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
4) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;
5) подання Головою Комітету у письмовому вигляді заяви про віставку.
4. Головою Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу економічну чи юридичну освіту і при цьому має досвід постійної протягом 7-ми років роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або фінансовій установі чи об`єднанні фінансових установ.
76.
у разі коли суб`єкти підприємницької діяльності здійснюють фінансові операції без дозволу (ліцензії), - призупиняти їх діяльність, в тому числі шляхом заборони вільного розпорядження активами;
5. Голова Комітету:
- здiйснює керiвництво поточною дiяльнiстю Комітету та вирішує усі питання діяльності Комітету, за винятком тих, що належать до компетенції Ради директорів Комітету;
-діє без довіреності від імені Комітету в межах, встановлених законодавством України;
-представляє Комітет у стосунках із державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;.
-видає накази, розпорядження тощо з питань, що входять до його компетенції;
-приймає на роботу і звільняє працівників Комітету, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;
-виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності Комітету.
6. Голова Комітету одноосібно несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Комітету.
7. Одна й та ж особа не може бути Головою Комітету більше двох термінів підряд."

5. Голова Комітету:
- здiйснює керiвництво поточною дiяльнiстю Комітету та вирішує усі питання діяльності Комітету, за винятком тих, що належать до компетенції Ради директорів Комітету;
-діє без довіреності від імені Комітету в межах, встановлених законодавством України;
-представляє Комітет у стосунках із державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;.
-видає накази, розпорядження тощо з питань, що входять до його компетенції;
-приймає на роботу і звільняє працівників Комітету, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;
-виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності Комітету.
6. Голова Комітету одноосібно несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Комітету.
7. Одна й та ж особа не може бути Головою Комітету більше двох термінів підряд.
77.
передавати до правоохоронних органів матеріали перевірок у разі виявлення порушень, що містять ознаки злочину;
-16- Н.д.АльошинВ.Б.(Округ №336), Н.д.Губський Б.В. (Округ № 443), Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214), Тігіпко С. Л. (Округ №036), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
"Стаття 27. Заступники Голови Комітету
1.Заступники Голови Комітету призначаються та звільняються відповідно до законодавства про працю та державну службу Президентом України за поданням Голови Комітету.
2.Заступником Голови Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше 5-ти років роботи за профілем, що відповідає її функціональним обов`язкам в Комітеті.
Враховано




Стаття 27. Заступники Голови Комітету
1.Заступники Голови Комітету призначаються та звільняються відповідно до законодавства про працю та державну службу Президентом України за поданням Голови Комітету.
2.Заступником Голови Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше 5-ти років роботи за профілем, що відповідає її функціональним обов`язкам в Комітеті.

накладати на суб`єктів підприємницької діяльності, що здійснюють фінансові операції, стягнення у межах, встановлених законодавством.
3.Заступники Голови Комітету відповідають за забезпечення координуючих функцій в межах Комітету, здійснення аналітичної та методологічної діяльності.ю питання кадрового, фінансового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності Комітету. Кількість заступників Голови Комітету та розподіл обов`язків між ними визначається Положенням про Комітет."
-17-Н.д.Цушко В.П. (Округ №140)
Частину 1 статті 28 викласти в такій редакції:
"1.Заступники Голови Комітету призначаються та звільняються Президентом України за поданням Голови Комітету та за погодженням з Верховною Радою України."
-18-Н.д.Горбачов В.С. (Округ №127)
Частину 1 статті 28 викласти в такій редакції:
"1. Заступники Голови Комітету призначаються та звільняються Президентом України за поданням Голови Комітету та за погодженням з Верховною Радою України. Кандидатури осіб на посаду Заступники Голови Комітету проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного Комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Верховній Раді України"







Відхилено





Відхилено
3.Заступники Голови Комітету відповідають за забезпечення координуючих функцій в межах Комітету, здійснення аналітичної та методологічної діяльності.ю питання кадрового, фінансового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності Комітету. Кількість заступників Голови Комітету та розподіл обов`язків між ними визначається Положенням про Комітет.
78.
Зазначені в цій статті права можуть бути реалізовані Державним комітетом з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ, якщо вони не віднесені до компетенції інших державних органів.
-19- Н.д.АльошинВ.Б.(Округ №336), Н.д.Губський Б.В. (Округ № 443), Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214),Тігіпко С. Л. (Округ №036), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
"Стаття 28. Директори департаментів Комітету
1.Директори департаментів Комітету призначаються та звільняються Президентом України за поданням Голови Комітету.
2.Директором департаменту Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше 5-ти років роботи за профілем, що відповідає її функціональним обов`язкам в Комітеті.
3.Припинення повноважень директорів департаментів Комітету відбувається у зв`язку із закінченням строку їх повноважень або на підставах, передбачених законодавством про працю та державну службу.
4.Директори департаментів відповідають за організацію та здійснення функцій регулювання та нагляду за діяльністю окремих видів фінансових установ та ринків фінансових послуг, що віднесені до наглядової компетенції очолюваних ними департаментів.
5.Директори департаментів в межах своєї компетенції мають право підписувати від імені Комітету документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про внесення фінансових установ до реєстру та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, що спрямовані на реаліацію їх повноважень, передбачених Положенням про Комітет."
Враховано



Стаття 28. Директори департаментів Комітету
1.Директори департаментів Комітету призначаються та звільняються Президентом України за поданням Голови Комітету.
2.Директором департаменту Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше 5-ти років роботи за профілем, що відповідає її функціональним обов`язкам в Комітеті.
3.Припинення повноважень директорів департаментів Комітету відбувається у зв`язку із закінченням строку їх повноважень або на підставах, передбачених законодавством про працю та державну службу.
4.Директори департаментів відповідають за організацію та здійснення функцій регулювання та нагляду за діяльністю окремих видів фінансових установ та ринків фінансових послуг, що віднесені до наглядової компетенції очолюваних ними департаментів.
5.Директори департаментів в межах своєї компетенції мають право підписувати від імені Комітету документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про внесення фінансових установ до реєстру та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, що спрямовані на реаліацію їх повноважень, передбачених Положенням про Комітет.


-20-Н.д.Цушко В.П. (Округ №140)
Частину 1 статті 28 викласти в такій редакції:
"1.Директори департаментів Комітету призначаються та звільняються Президентом України за поданням Голови Комітету та за погодженням з Верховною Радою України."
Відхилено



-21-Н.д.Горбачов В.С. (Округ №127)
Частину 1 статті 28 викласти в такій редакції:
"1.Директори департаментів Комітету призначаються та звільняються Президентом України за поданням Голови Комітету та за погодженням з Верховною Радою України. Кандидатури осіб на посаду Директорів департаментів Комітету проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного Комітету Верховної Ради України, який вносить свої рекомендації Верховній Раді України"
Відхилено

79.
Cпори про відкликання дозволу (лiцензiї), а також з приводу призупинення діяльності суб`єкта підприємницької діяльності розглядає суд або арбiтражний суд.
-22- Н.д Альошин В.Б.(Округ №336) Н.д.ГубськийБ.В. (Округ № 443),Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214),Тігіпко С. Л. (Округ №036),Н.д.Цушко В.П. (Округ №140), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
"Стаття 29. Завдання Комітету
Основними завданнями Комітету є:
1) розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;
2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;
3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;
4) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;
5) розроблення і затвердження обов'язкових для виконання нормативних актів з питань, що належать до його компетенції,.
6) координація діяльності з іншими державними органами;
7) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.
Враховано




Стаття 29. Завдання Комітету
Основними завданнями Комітету є:
1) розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;
2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;
3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

4) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;
5) розроблення і затвердження обов'язкових для виконання нормативних актів з питань, що належать до його компетенції,.
6) координація діяльності з іншими державними органами;
7) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.
80.
4. Для отримання дозволів (лiцензiй) на здійснення фінансових операцій суб`єкт підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законодавством, подає до Державного комiтету з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ заяву, до якої додаються:
Стаття 30. Повноваження Комітету
Комітет в межах своєї компетенції :
1) розробляє і затверджує в межах компетенції нормативні акти, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання;
2) здійснює реєстрацію та веде Реєстр фінансових установ;
3)видає фінансовим установам в межах своєї компетенції та у відповідності із спеціальними Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг;
4)встановлює обов'язкові нормативи достатності капіталу та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами;

Стаття 30. Повноваження Комітету
Комітет в межах своєї компетенції :
1) розробляє і затверджує в межах компетенції нормативні акти, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання;
2) здійснює реєстрацію та веде Реєстр фінансових установ;
3)видає фінансовим установам в межах своєї компетенції та у відповідності із спеціальними Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг;
4)встановлює обов'язкові нормативи достатності капіталу та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами;
81.
копiї установчих документiв та свiдоцтва про реєстрацiю;
5) встановлює плату за реєстрацію документів та видачу ліцензій, надає інформацію за запитами юридичних осіб;
6) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;

5) встановлює плату за реєстрацію документів та видачу ліцензій, надає інформацію за запитами юридичних осіб;
6) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
82.
довiдки банкiв або висновки аудиторiв (аудиторських фiрм), що пiдтверджують розмiр сплаченого статутного фонду;
7)встановлює обмеження щодо суміщення видів діяльності на ринках фінансових послуг;
8)здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг;
9)проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїздні та безвиїздні перевірки діяльності фінансових установ;
10) у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативних актів Комітету застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення;

7)встановлює обмеження щодо суміщення видів діяльності на ринках фінансових послуг;
8)здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг;
9)проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїздні та безвиїздні перевірки діяльності фінансових установ;
10) у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативних актів Комітету застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення;
83.
правила (умови) здійснення фінансових операцій суб`єктами підприємницької діяльності, що залучають депозити громадян;
11) звертається до суду та арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
12) надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;
13) надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стали відомі під час проведення перевірок;
14) надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
15) вимагає скликання зборів учасників фінансової установи;
16) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринок фінансових послуг;

11) звертається до суду та арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
12) надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;
13) надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стали відомі під час проведення перевірок;
14) надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
15) вимагає скликання зборів учасників фінансової установи;
16) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринок фінансових послуг;
84.
бізнес-план (у тому числі економiчне обгрунтування запланованої дiяльностi);
17) встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;
18) встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
19) визначає професійні вимоги до їх керівників та головних бухгалтерів фінансових установ та вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття відповідних посад.

17) встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;
18) встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
19) визначає професійні вимоги до їх керівників та головних бухгалтерів фінансових установ та вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття відповідних посад.
85.
iнформацiя про учасникiв суб`єктів підприємницької діяльності, голову виконавчого органу та його заступникiв, а також про наявнiсть вiдповiдних сертифікатів, що підтверджують фах, якщо це передбачено законодавством;
Стаття 31. Напрямки нагляду
1. Основними напрямками нагляду Комітету є дотримання встановлених критеріїв та нормативів щодо :
- ліквідності;
- капіталу та платоспроможності;
- прибутковості;
- якості активів та ризиковості операцій;
- якості систем управління та управлінського персоналу;
- дотримання правил надання фінансових послуг.
2. Правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ в розрізі напрямків нагляду встановлюються Комітетом.

Стаття 31. Напрямки нагляду
1. Основними напрямками нагляду Комітету є дотримання встановлених критеріїв та нормативів щодо :
- ліквідності;
- капіталу та платоспроможності;
- прибутковості;
- якості активів та ризиковості операцій;
- якості систем управління та управлінського персоналу;
- дотримання правил надання фінансових послуг.
2. Правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ в розрізі напрямків нагляду встановлюються Комітетом.
86.
документи, що підтверджують членство у Фонді захисту прав вкладників - громадян.
Стаття 32. Інспектування
1. Комітет має право здійснювати в межах своєї компетенції інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб.
2. Періодичність інспектування встановлюється Комітетом залежно від типу фінансової установи.
3. Для проведення інспекції Комітет може залучити зовнішніх експертів, що мають відповідну кваліфікацію. Експерт повинен бути зареєстрований в списку експертів, затвердженому Комітетом.
4. Комітет може досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду.
5. Для проведення інспекції, особа, яка уповноважена Комітетом здійснювати інспекцію за місцем знаходження юридичної особи, що перевіряється, має право запрошувати для дачи пояснень посадових осіб цієї юридичної особи та вимагати надання необхідної інформації та документів.

Стаття 32. Інспектування
1. Комітет має право здійснювати в межах своєї компетенції інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб.
2. Періодичність інспектування встановлюється Комітетом залежно від типу фінансової установи.
3. Для проведення інспекції Комітет може залучити зовнішніх експертів, що мають відповідну кваліфікацію. Експерт повинен бути зареєстрований в списку експертів, затвердженому Комітетом.
4. Комітет може досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду.
5. Для проведення інспекції, особа, яка уповноважена Комітетом здійснювати інспекцію за місцем знаходження юридичної особи, що перевіряється, має право запрошувати для дачи пояснень посадових осіб цієї юридичної особи та вимагати надання необхідної інформації та документів.
87.
Комiтет зобов'язаний розглянути заяву суб`єкта підприємницької діяльності про видачу йому дозволу (лiцензiї) у строк, що не перевищує 30 днiв з часу отримання всiх передбачених цiєю статтею документiв.
Стаття 33. Обов'язковість збереження професійної таємниці
1. Матеріали, які надаються для аналізу або перевірки, а також відомості та документи про фінансовий, майновий, податковий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до Комітету, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення Комітетом його функцій, включаючи випадки щодо законодавчо встановленого обміну інформацією.
2.Несанкціоноване розголошення будь-яких відомостей, матеріалів, документів, що відносяться до професійної таємниці, усними чи друкованими засобами масової інформації в першу чергу щодо посадових осіб, які ними користувались або яким вони були відомі, переслідується законом, крім випадків, коли таке розголошення необхідне для запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом.

Стаття 33. Обов'язковість збереження професійної таємниці
1. Матеріали, які надаються для аналізу або перевірки, а також відомості та документи про фінансовий, майновий, податковий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до Комітету, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення Комітетом його функцій, включаючи випадки щодо законодавчо встановленого обміну інформацією.
2.Несанкціоноване розголошення будь-яких відомостей, матеріалів, документів, що відносяться до професійної таємниці, усними чи друкованими засобами масової інформації в першу чергу щодо посадових осіб, які ними користувались або яким вони були відомі, переслідується законом, крім випадків, коли таке розголошення необхідне для запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом.
88.
Про внесення змiн до зазначених в цій статті документів суб`єкт підприємницької діяльності зобов'язаний повiдомити Комітет в десятиденний строк з часу реєстрацiї цих змiн у встановленому порядку.
Стаття 34. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та доходи Комітету
Фінансування Комітету здійснюється за рахунок:
-коштів Державного бюджету України;
-щорічних платежів від фінансових установ, що внесені в Реєстр Комітету, в розмірі до 0,1% валового доходу відповідних фінансових установ;
-інших доходів.
2. Кошти, отримані Комітетом поза бюджетного фінансування, використовуються в порядку та за напрямами, визначеними Радою директорів Комітету.

Стаття 34. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та доходи Комітету
Фінансування Комітету здійснюється за рахунок:
-коштів Державного бюджету України;
-щорічних платежів від фінансових установ, що внесені в Реєстр Комітету, в розмірі до 0,1% валового доходу відповідних фінансових установ;
-інших доходів.
2. Кошти, отримані Комітетом поза бюджетного фінансування, використовуються в порядку та за напрямами, визначеними Радою директорів Комітету.
89.
5. Державний комітет з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ може відмовити у видачі дозволу (ліцензії), якщо:
Стаття 35. Співпраця з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями .
1. Комітет в межах своєї компетенції здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, віднесених до їх компетенції.

Стаття 35. Співпраця з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями .
1. Комітет в межах своєї компетенції здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, віднесених до їх компетенції.
90.
відомості, зазначені у пункті 4 цієї статті, не відповідають фактичному стану справ;
2. Комітет має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного в п.1 цієї статті, на умовах взаємності надавати і отримувати інформацію з питань нагляду фінансових ринків і установ, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці.

2. Комітет має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного в п.1 цієї статті, на умовах взаємності надавати і отримувати інформацію з питань нагляду фінансових ринків і установ, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці.
91.
встановлено законодавчі обмеження щодо участі в такій фінансовій установі засновника (учасника) фінансової установи;
3. Комітет має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного у п.1 цієї статті, надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах, учасником яких є Україна.

3. Комітет має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного у п.1 цієї статті, надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах, учасником яких є Україна.
92.
встановлено законодавчі обмеження щодо зайняття таким видом діяльності фізичними особами, які входять до складу керівних органів фінансової установи;
Стаття 36. Звітність
1.Комітет щорічно надає Президенту та Верховній Раді України звіт про результати своєї діяльності та про ситуацію на ринках фінансових послуг, що відносяться до сфери компетенції Комітету .
2. Комітет зобов`язаний з врахуванням вимог законодавства про захист державної та професійної таємниць оприлюднювати в офіційних засобах інформації основні положення свого щорічного звіту.

Стаття 36. Звітність
1.Комітет щорічно надає Президенту та Верховній Раді України звіт про результати своєї діяльності та про ситуацію на ринках фінансових послуг, що відносяться до сфери компетенції Комітету .
2. Комітет зобов`язаний з врахуванням вимог законодавства про захист державної та професійної таємниць оприлюднювати в офіційних засобах інформації основні положення свого щорічного звіту.
93.
подані документи не відповідають іншим нормам законодавства.
Розділ VI. Ліцензування діяльності фінансових установ
Стаття 37. Обов`язковість ліцензування
1.Комітет в межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:
1) страхової діяльності;
2)діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;
надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;
4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
2. Здійснення діяльності, зазначеної у п.1 цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.
3. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг не може передаватися третім особам.

Розділ VI. Ліцензування діяльності фінансових установ
Стаття 37. Обов`язковість ліцензування
1.Комітет в межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:
1) страхової діяльності;
2)діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;
надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;
4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
2. Здійснення діяльності, зазначеної у п.1 цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.
3. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг не може передаватися третім особам.
94.
Про вiдмову у видачi дозволу (лiцензiї) Комітет повiдомляє юридичну особу в письмовiй формi із зазначенням причини вiдмови.
Стаття 38. Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії
1.Особа, яка має намір провадити певний вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до Комітету із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.
У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:
1) відомості про особу - заявника:
найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;
2) у разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

Стаття 38. Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії
1.Особа, яка має намір провадити певний вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до Комітету із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.
У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:
1) відомості про особу - заявника:
найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;
2) у разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.
95.
Cпори про вiдмову у видачі дозволу (лiцензiї) розглядає суд або арбiтражний суд.
2. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
3. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.
4. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть встановлюватись додаткові вимоги щодо переліку та змісту документів, необхідних для отримання відповідної ліцензії.
5. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії. Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

2. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
3. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.
4. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть встановлюватись додаткові вимоги щодо переліку та змісту документів, необхідних для отримання відповідної ліцензії.
5. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії. Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.
96.
6. Посадові особи Державного комiтету з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ у разі розголошення в будь-якiй формi вiдомостей, що є комерцiйною таємницею суб`єкта підприємницької діяльності, несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Стаття 39. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії
1. Комітет в особі директора департаменту , що здійснює нагляд за діяльністю відповідних фінансових установ, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж тридцять календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.
2. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Стаття 39. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії
1. Комітет в особі директора департаменту , що здійснює нагляд за діяльністю відповідних фінансових установ, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж тридцять календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.
2. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.
97.
Стаття 5. Фонд захисту прав вкладників - громадян
3.Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
1)недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
2)невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії;

3.Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
1)недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
2)невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії;
98.
1. Фонд захисту прав вкладників-громадян є юридичною особою, що не має на меті отримання прибутку.
У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії;

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії;

Основними завданнями Фонду є:
У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.
4. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.
4. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.
99.
вжиття заходів до зменшення ризику втрати коштів вкладникамигромадянами у разі надання їм фінансових послуг;
Стаття 40. Відомості, які містить ліцензія
1.Комітет використовує бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

Стаття 40. Відомості, які містить ліцензія
1.Комітет використовує бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

участь у роботі ліквідаційних комісій фінансових установ, визнаних у встановленому порядку банкрутами, з метою більш повного визначення кола вкладників, які постраждали, та розмірів понесених ними втрат;
3.У ліцензії зазначаються:
найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;
вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, на право провадження якого видається ліцензія;
найменування юридичної особи;
ідентифікаційний код юридичної особи;
місцезнаходження юридичної особи;
дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;
посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;
дата видачі ліцензії та строк її дії.
Ліцензія підписується директором відповідного департаменту або його заступником та засвідчується печаткою Комітету.

3.У ліцензії зазначаються:
найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;
вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, на право провадження якого видається ліцензія;
найменування юридичної особи;
ідентифікаційний код юридичної особи;
місцезнаходження юридичної особи;
дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;
посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;
дата видачі ліцензії та строк її дії.
Ліцензія підписується директором відповідного департаменту або його заступником та засвідчується печаткою Комітету.
100.
проведення компенсацій за рахунок коштів Фонду відповідно до цього Закону. Розгляд заяв вкладників щодо виплати сум цих компенсацій здійснюється Фондом у місячний строк з дня завершення роботи ліквідаційної комісії фінансової установи, визнаної банкрутом.
Стаття 41. Видача ліцензії
1. У разі прийняття позитивного рішення про видачу ліцензії Комітет повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
2. Комітет робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

Стаття 41. Видача ліцензії
1. У разі прийняття позитивного рішення про видачу ліцензії Комітет повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.
2. Комітет робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.
101.
Суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють фінансові операції, під час рекламування своєї діяльності у будь-якій формі повинні в обов`язковому порядку інформувати про свою участь у Фонді захисту прав вкладників-громадян.
3.Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до Комітету для отримання оформленої ліцензії, Комітет має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.
4. Діяльність з надання фінансових послуг на підставі ліцензії, виданої Комітетом, здійснюється на всій території України.

3.Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до Комітету для отримання оформленої ліцензії, Комітет має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.
4. Діяльність з надання фінансових послуг на підставі ліцензії, виданої Комітетом, здійснюється на всій території України.
102.
Кошти Фонду формуються за рахунок:
Розділ VІІ. Заходи впливу

Розділ VІІ. Заходи впливу
103.
вступних внесків фінансових установ у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
Стаття 42. Застосування заходів впливу
1. У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Комітет застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу відповідно до законодавства.
2. Комітет обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Стаття 42. Застосування заходів впливу
1. У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Комітет застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу відповідно до законодавства.
2. Комітет обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
104.
пайових внесків фінансових установ, що сплачуються щоквартально, у розмірі 0,5 процента суми пасивів, залучених від фізичних осіб протягом кварталу;
Стаття 43. Види заходів впливу
1.Комітет може застосовувати наступні заходи впливу:
- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
- виносити попередження;
-вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
- накладати штрафи в розмірах встановлених Комітетом, але не більше 1% від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи, що припустила правопорушення;
- тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
- відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
- затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
- порушувати питання про ліквідацію установи.
2.Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються Законами та нормативно-правовими актами Комітету.
3.Рішення Комітету щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Стаття 43. Види заходів впливу
1.Комітет може застосовувати наступні заходи впливу:
- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
- виносити попередження;
-вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
- накладати штрафи в розмірах встановлених Комітетом, але не більше 1% від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи, що припустила правопорушення;
- тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
- відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
- затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
- порушувати питання про ліквідацію установи.
2.Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються Законами та нормативно-правовими актами Комітету.
3.Рішення Комітету щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.
105.
суми штрафів та пені, стягнених за порушення порядку формування Фонду;
Стаття 44. Підстави призначення тимчасової адміністрації
Комітет має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується Комітетом, у разі:
1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог Комітету;
2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;
3)арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;
4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;
5) необгрунтованої відмови фінансової установи у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Комітету;

Стаття 44. Підстави призначення тимчасової адміністрації
Комітет має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується Комітетом, у разі:
1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог Комітету;
2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;
3)арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;
4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;
5) необгрунтованої відмови фінансової установи у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Комітету;
106.
надходжень від розміщення коштів Фонду;
6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінансової установи;
7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.

6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінансової установи;
7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.
107.
інших надходжень, не заборонених законодавством України.
Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.
Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Комітетом.

Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.
Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Комітетом.
108.
2. Кошти Фонду захисту прав вкладників-громадян належать йому на правах власності і використовуються виключно на покриття заборгованості фінансових установ перед фізичними особами, що залишилася непогашеною після розподілу майна фінансових установ у зв`язку з їх банкрутством.
Термін повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення.
Стаття 45. Вимоги до тимчасового адміністратора та умови його призначення
1.Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються Комітетом.
Тимчасовим адміністратором може бути:

Термін повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення.
Стаття 45. Вимоги до тимчасового адміністратора та умови його призначення
1.Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються Комітетом.
Тимчасовим адміністратором може бути:
109.
Розподіл зазначених коштів здійснюється пропорційно розміру вимог кредиторів.
юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Комітету на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Комітету на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;
110.
3. Кошти Фонду захисту прав вкладників-громадян підлягають розміщенню виключно в облігаціях державної внутрішньої позики України або в депозитах (строкових вкладах) в банках, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій за повним переліком.
незалежний експерт (за договором);
службовець Комітету.
2. До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Комітету на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.

незалежний експерт (за договором);
службовець Комітету.
2. До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Комітету на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.
111.
4. Порядок ведення бухгалтерського обліку операцій, що здійснюються Фондом захисту прав вкладників-громадян, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Режим ведення рахунків Фонду встановлюється Національним банком України. Фінансовий контроль за операціями Фонду здійснюється Державним комітетом з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ.
Комітет має право у будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов'язків у разі невідповідності його діяльності встановленим цим Законом вимогам.
3. Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету), а також спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами.
Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету) і залучених ним спеціалістів здійснюється за рахунок фінансової установи, до якої його призначили.

Комітет має право у будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов'язків у разі невідповідності його діяльності встановленим цим Законом вимогам.
3. Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету), а також спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами.
Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету) і залучених ним спеціалістів здійснюється за рахунок фінансової установи, до якої його призначили.
112.
5. Розмір неустойки (пені) за порушення строків сплати вступних і пайових внесків встановлюється у порядку, визначеному загальними зборами членів Фонду захисту прав вкладників-громадян, але не може бути меншим за подвійний розмір облікової ставки Національного банку України, розрахованої за період прострочення. Порядок виключення фінансової установи з членів Фонду встановлюється їх загальними зборами та підлягає погодженню з Державним комітетом з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ. Зазначене виключення тягне за собою призупинення дії дозволу (ліцензії) на право здійснення операцій з фінансовими активами фізичних осіб.
Розмір оплати праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету) має бути не меншим за середньомісячну заробітну плату керівника цієї фінансової установи за 12 місяців перед призначенням тимчасової адміністрації.
Розмір оплати праці залучених спеціалістів встановлює тимчасовий адміністратор у межах кошторису витрат тимчасової адміністрації, затвердженого Комітетом.
Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору і спеціалістам може встановлюватися в межах кошторису за згодою Комітету.
Фінансова відповідальність, життя та здоров'я тимчасового адміністратора мають бути застраховані згідно з договором про здійснення тимчасової адміністрації відповідно до законодавства України.
4. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:

Розмір оплати праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету) має бути не меншим за середньомісячну заробітну плату керівника цієї фінансової установи за 12 місяців перед призначенням тимчасової адміністрації.
Розмір оплати праці залучених спеціалістів встановлює тимчасовий адміністратор у межах кошторису витрат тимчасової адміністрації, затвердженого Комітетом.
Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору і спеціалістам може встановлюватися в межах кошторису за згодою Комітету.
Фінансова відповідальність, життя та здоров'я тимчасового адміністратора мають бути застраховані згідно з договором про здійснення тимчасової адміністрації відповідно до законодавства України.
4. Тимчасовим адміністратором не може бути особа:
113.
6. Вищим керівним органом Фонду є загальні збори його членів. Кожний з членів Фонду захисту прав вкладників-громадян має один голос. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів. Члени Фонду не можуть прийняти рішення про його ліквідацію або реорганізацію.
1) є кредитором, пов'язаною особою або учасником фінансової установи;
2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі;
3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-якою фінансовою установою.

1) яка є кредитором, пов'язаною особою або учасником фінансової установи;
2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі;
3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-якою фінансовою установою.
114.
Рішення керівних органів Фонду захисту прав громадян-вкладників щодо прийняття до нього або виключення його членів, зміни розміру відповідальності за порушення строків сплати вступних та пайових внесків, визначення черговості отримання компенсацій громадянами підлягають обов`язковому узгодженню з Державним комітетом з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ.
5. Для виявлення конфлікту інтересів особа до моменту призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати Комітету інформацію про свої особисті і ділові інтереси, зокрема щодо:
1) заборгованості перед фінансовою установою, трудових відносин з ним або володіння майновими правами фінансової установи;
2) відносин за попередні п'ять років з будь-якою фінансовою установою як його пов'язаною особою;
3) невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до будь-якого банку або фінансової установи за останні п'ять років;

5. Для виявлення конфлікту інтересів особа до моменту призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати Комітету інформацію про свої особисті і ділові інтереси, зокрема щодо:
1) заборгованості перед фінансовою установою, трудових відносин з ним або володіння майновими правами фінансової установи;
2) відносин за попередні п'ять років з будь-якою фінансовою установою як його пов'язаною особою;
3) невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до будь-якого банку або фінансової установи за останні п'ять років;
115.
Фонд захисту прав громадян-вкладників діє на підставі статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора;

4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора;
116.
Фонд не відповідає за зобов`язаннями держави, а держава не відповідає за зобов`язаннями Фонду.
5) інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Комітетом.
Комітет перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися у тому, що конфлікт інтересів відсутній.
У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора він зобов'язаний вжити заходів щодо усунення

5) інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Комітетом.
Комітет перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися у тому, що конфлікт інтересів відсутній.
У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора він зобов'язаний вжити заходів щодо усунення
117.
Стаття 6. Порядок компенсації втрат вкладників-громадян
конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Комітет, який вирішує питання щодо можливості продовження роботи тимчасового адміністратора.
Шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки тимчасового адміністратора , відшкодовується згідно з законодавством України, нормативно-правовими актами Комітету по нагляду за фінансовими операціями та ринками і договорами про страхування фінансового ризику.

конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Комітет, який вирішує питання щодо можливості продовження роботи тимчасового адміністратора.
Шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки тимчасового адміністратора , відшкодовується згідно з законодавством України, нормативно-правовими актами Комітету по нагляду за фінансовими операціями та ринками і договорами про страхування фінансового ризику.
118.
1. Компенсація втрат громадян, кошти яких виявилися неповерненими частково або повністю, здійснюється Фондом захисту прав вкладників-громадян у разі недостатності коштів /майна/ фінансової установи, визнаної у встановленому порядку банкрутом, а також майна засновників /учасників/ такої фінансової установи, що взяли на себе додаткову або повну відповідальність.
6. Тимчасовий адміністратор не має права:
1) здійснювати діяльність при наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це відомо Комітету і він дозволив продовжити роботу;
2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні будь-яких дій, пов'язаних з призначенням тимчасової адміністрації;
3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
4) приймати зобов'язання від імені Комітету без його письмового дозволу;
5) розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій тимчасового адміністратора.

6. Тимчасовий адміністратор не має права:
1) здійснювати діяльність при наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це відомо Комітету і він дозволив продовжити роботу;
2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні будь-яких дій, пов'язаних з призначенням тимчасової адміністрації;
3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
4) приймати зобов'язання від імені Комітету без його письмового дозволу;
5) розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій тимчасового адміністратора.
119.
У разі коли банкрутом визнається банк Фонд захисту прав вкладників-громадян провадить компенсацію втрат коштів вкладниківгромадян за наявності довідки Національного банку України про повне використання коштів страхового фонду банку.
Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону, що завдало збитків фінансовій установі чи кредиторам, може бути підставою для припинення виконання ним обов'язків, позбавлення сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації фінансових установ та притягнення до відповідальності згідно з законом.

Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону, що завдало збитків фінансовій установі чи кредиторам, може бути підставою для припинення виконання ним обов'язків, позбавлення сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації фінансових установ та притягнення до відповідальності згідно з законом.
120.
2. Громадянин має право звернутися до Фонду захисту прав вкладниківгромадян для отримання компенсації за наявності оригіналу або нотаріально засвідченої копії документа на право вимоги до ліквідованої фінансової установи, не пізніше одного місяця з дня завершення роботи ліквідаційної комісії фінансової установи, визнаної у встановленому порядку банкрутом.
У разі завдання збитків діями або бездіяльністю тимчасового адміністратора фінансова установа та/або кредитори мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування."

У разі завдання збитків діями або бездіяльністю тимчасового адміністратора фінансова установа та/або кредитори мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування.

3. Розгляд звернень громадян здійснюється Фондом у місячний строк після їх подання.




Стаття 7. Заключні положення




1. Розгляд спорiв




Спори, пов'язанi iз наданням громадянам фінансових послуг, розв'язуються в порядку, передбаченому законодавством України.




2. Спеціальні акти законодавства




Якщо законодавством України передбачено інші норми регулювання здійснення фінансових операцій, ніж ті, що містяться у цьому Законі, діють норми, передбачені спеціальними актами законодавства України.



121.
Стаття 8. Прикінцеві положення
-23-Н.д. АльошинВ.Б. (Округ №336) Н.д.ГубськийБ.В. (Округ № 443),Н.д.Сокерчак В.М. (Округ №142), Н.д.Терьохін С.А. (Округ №214),Тігіпко С. Л. (Округ №036),Н.д.Цушко В.П. (Округ №140), Н.д.Юшко І.О. (Округ №42)
Статтю 8 замінити розділом VIII та викласти в наступній редакції:
Враховано

122.
1. Ввести в дію Закон України "Про фінансові операції" з дня опублікування.
"Розділ VIIІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Розділ VIIІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

123.
а) у місячний термін внести пропозиції Президенту України щодо створення Державного комітету з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ;
2.Кабінет Міністрів України зобов`язаний протягом трьох місяців підготувати та подати Президенту України на розгляд і затвердження проект Положення про Комітет.

2.Кабінет Міністрів України зобов`язаний протягом трьох місяців підготувати та подати Президенту України на розгляд і затвердження проект Положення про Комітет.
124.
б) у двомісячний термін:
привести у відповідність із цим Законом рішення Уряду, подати пропозиції про внесення відповідних змін і доповнень до законодавчих актів України, а також забезпечити приведення у відповідність із цим Законом відомчих нормативних актів;
3.Комітет зобов'язаний протягом одного року з моменту свого утворення запровадити Державний реєстр фінансових установ та внести в нього відповідні записи про існуючи фінансові установи, що входять до сфери його регулювання.
4.Фінансові установи, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом одного року з моменту з моменту утворення Реєстру фінансових установ привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.

3.Комітет зобов'язаний протягом одного року з моменту свого утворення запровадити Державний реєстр фінансових установ та внести в нього відповідні записи про існуючи фінансові установи, що входять до сфери його регулювання.

4.Фінансові установи, створені до набрання чинності цим Законаконом, зобов'язані протягом одного року з моменту з моменту утворення Реєстру фінансових установ привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.

125.
внести пропозиції щодо встановлення відповідальності за порушення порядку здійснення фінансових операцій;
5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено в перехідних положеннях цього Закону. Цей Закон не обмежує положень спеціальних законів щодо регулювання функціонування окремих видів ринків фінансових послуг.

5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено в перехідних положеннях цього Закону. Цей Закон не обмежує положень спеціальних законів щодо регулювання функціонування окремих видів ринків фінансових послуг.

126.
в) після створення Державного комітету з питань нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ:
6. З питань не врегульованих цим Законом застосовуються інші Закони та нормативно-правові акти органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

6. З питань не врегульованих цим Законом застосовуються інші Закони та нормативно-правові акти органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

127.
у п'ятимісячний термін забезпечити видачу дозволів (ліцензій) суб`єктам підприємницької діяльності , що здійснюють фінансові операції і зареєстровані до набуття чинності цим Законом, та вжити заходів до ліквідації зазначених суб`єктів у разі невиконання ними вимог законодавства України;
7. Кабінету Міністрів України, Національному банку України та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом року з дня опублікування цього Закону:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

7. Кабінету Міністрів України, Національному банку України та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом року з дня опублікування цього Закону:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
128.
в двомісячний термін провести організаційні заходи, спрямовані на створення Фонду захисту прав вкладників-громадян, а також забезпечити переєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють фінансові операції. Перереєстрація провадиться тільки за умови набуття цими суб'єктами членства у Фонді захисту прав вкладників-громадян.
8. Частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" доповнити пунктом 20 в такій редакціїї:
"20) платежі від фінансових установ, що внесені в Реєстр Комітету по нагляду за фінансовими операціями та ринками"."
9. Державні органи (крім Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку) до компетенції яких відноситься регулювання окремих ринків фінансових послуг продовжують виконувати свої функції протягом одного року з моменту створення Комітету поступово передають свої відповідні функції Комітету. До закінчення цього процесу всі нормативні акти з питань діяльності таких державних органів зберігають свою чинність.
10. Після передачі відповідних функцій державних органів до Комітету, положення нормативних актів, що регулюють діяльність фінансових установ, автоматично поширюють свою дію до внесення в них відповідних змін."

8. Частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" доповнити пунктом 20 в такій редакціїї:
"20) платежі від фінансових установ, що внесені в Реєстр Комітету по нагляду за фінансовими операціями та ринками"."
9. Державні органи (крім Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку) до компетенції яких відноситься регулювання окремих ринків фінансових послуг продовжують виконувати свої функції протягом одного року з моменту створення Комітету поступово передають свої відповідні функції Комітету. До закінчення цього процесу всі нормативні акти з питань діяльності таких державних органів зберігають свою чинність.
10. Після передачі відповідних функцій державних органів до Комітету, положення нормативних актів, що регулюють діяльність фінансових установ, автоматично поширюють свою дію до внесення в них відповідних змін.

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні