Назва:	Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (нова редакція)
Автор:	Вноситься народними депутатами України С.Б.Гавришем, О.В.Задорожнім, І.Г.Біласом, Ю.А.Кармазіним
Головний комітет:	Народні депутати України - члени Комітету з питань правової політики

N	Діюча редакція Закону*	Редакція, прийнята в попередньому читанні	Зауваження та пропозиції	Висновки, обгр.	Редакція, запропонована головним комітетом
0.		Проект (04.04.2001) ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України			ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (нова редакція)
1.		Верховна Рада п о с т а н о в л я є:			Верховна Рада п о с т а н о в л я є:
2.		І. Внести до Кримінально-процесуального кодексу України такі зміни:			І. Внести до Кримінально-процесуального кодексу України такі зміни:
3.		1) Розділ четвертий викласти у такій редакції:			1) Розділ четвертий викласти у такій редакції:
4.	Розділ четвертий ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У КАСАЦІЙНІЙ І НАГЛЯДНІЙ ІНСТАНЦІЯХ	"Розділ четвертий. Провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду			"Розділ четвертий. Провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду
5.	Г л а в а 29 КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ВИРОКІВ, УХВАЛ СУДУ І ПОСТАНОВ СУДДІ ТА ВНЕСЕННЯ НА НИХ ПОДАНЬ ПРОКУРОРА (Назва глави в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92)	Глава 29. Подача апеляцій			Глава 29. Подача апеляцій
6.	Стаття 347. Право касаційного оскарження вироку і внесення касаційного подання	Стаття 347. Судові рішення, на які може бути подана апеляція			Стаття 347. Судові рішення, на які може бути подана апеляція
7.	Засуджений, його захисник і законний представник, а також потерпілий та його представник вправі оскаржити в касаційному порядку вирок суду.	Апеляція може бути подана:			Апеляція може бути подана:
8.	Прокурор та його заступники в межах своїх повноважень мають право внести касаційне подання на вирок незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити касаційне подання тільки у справах, у розгляді яких вони брали участь.	1) на вироки, які не набрали законної сили, постановлені місцевим судом;			1) на вироки, які не набрали законної сили, постановлені місцевим судом;
9.	Цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники вправі оскаржити вирок у частині, що стосується цивільного позову.	2) на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, постановлені місцевим судом.			2) на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, постановлені місцевим судом.
10.		Апеляція також може бути подана:			Апеляція також може бути подана:
11.	Особа, виправдана по суду, вправі оскаржити в касаційному порядку виправдувальний вирок у частині мотивів і підстав виправдання.	1) на ухвали (постанови), постановлені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;			1) на ухвали (постанови), постановлені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;
12.	Вирок Верховного Суду України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, на нього не може бути внесено касаційне подання прокурора. (Стаття 347 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-08 від 30.08.71, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	2) на окремі ухвали (постанови), постановлені місцевим судом;			2) на окремі ухвали (постанови), постановлені місцевим судом;
13.		3) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених цим Кодексом.			3) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених цим Кодексом.
14.	Стаття 348. Порядок оскарження вироків і внесення касаційного подання	Стаття 348. Особи, які мають право подати апеляцію			Стаття 348. Особи, які мають право подати апеляцію
15.	Вироки, які не набрали законної сили, можуть бути оскаржені, і на них можуть бути внесені подання в касаційному порядку:	Апеляцію мають право подати:			Апеляцію мають право подати:
16.	1) вироки районних (міських), міжрайонних (окружних) судів - до Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів;	1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;			1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;
17.	2) вироки Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, міжобласного суду - до Верховного Суду України;	2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;			2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;
18.	Касаційні скарги і касаційні подання на вироки військових судів гарнізонів подаються відповідно до військового суду регіону, Військово-Морських Сил. Касаційні скарги і касаційні подання на вироки військового суду регіону, Військово-Морських Сил подаються до військової колегії Верховного Суду України.	3) законний представник та захисник неповнолітнього і сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;			3) законний представник та захисник неповнолітнього і сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
19.	Касаційні скарги і подання вносяться через суд, який постановив вирок. Подача скарги або внесення подання безпосередньо до касаційної інстанції у встановлений строк не є перешкодою для їх розгляду. (Стаття 348 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94)	4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;			4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;
20.		5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;			5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;
21.		6) обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування;			6) обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування;
22.		7) цивільний відповідач або його представник - в частині, що стосується вирішення позову;			7) цивільний відповідач або його представник - в частині, що стосується вирішення позову;
23.		8) прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок - в межаї позицій прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції;	-1- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Із пункту 8 статті 348 слова "а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок - в межах позицій прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції" виключити.	Відхилено	8) прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок - в межах позицій прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції;
24.		9) потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;			9) потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
25.		10) цивільний позивач або його представник - в частині, що стосується вирішення позову;			10) цивільний позивач або його представник - в частині, що стосується вирішення позову;
26.		11) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;			11) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;
27.		12) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.			12) інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
28.	Стаття 349. Повідомлення про подану скаргу і внесене касаційне подання	Стаття 349. Порядок і строки апеляційного оскарження			Стаття 349. Порядок і строки апеляційного оскарження
29.	У випадку внесення подання або подачі скарги на вирок суд першої інстанції сповіщає про це зазначених в статті 347 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується подання чи скарга. Ці особи мають право ознайомитися в суді з поданням чи скаргою і подати свої заперечення.	Апеляція подається через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову. До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.			Апеляція подається через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову. До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.
30.	Заперечення, які надійшли на скаргу чи подання, приєднуються до справи або надсилаються як додаток до справи не пізніше трьох діб з моменту їх надходження. (Стаття 349 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Якщо апеляція подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтями 350 і 351 цього Кодексу.			Якщо апеляція подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтями 350 і 351 цього Кодексу.
31.		Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом семи діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.	-2- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині третій слово "семи" замінити словом "п'ятнадцяти".	Враховано	Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
32.		Протягом строку, встановленого на подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду.	-3- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Доповнити частину четверту реченням: "Суд зобов'язаний надати прокурору і захисником за їхнім клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи протягом строку на подання апеляції".	Враховано	Протягом строку, встановленого на подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду. Протягом цього строку суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.
33.		Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 цього Кодексу, подаються безпосередньо до апеляційного суду.			Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 525, 1652, 1653, 177, 205 цього Кодексу подаються безпосередньо до апеляційного суду.
34.	Стаття 350. Строки оскарження вироку і внесення касаційного подання	Стаття 350. Зміст апеляції			Стаття 350. Зміст апеляції
35.		Апеляція повинна містити в собі:			Апеляція повинна містити в собі:
36.	Скарга і касаційне подання на вирок суду першої інстанції можуть бути подані протягом семи діб з моменту проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, - протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.	1) найменування суду, якому адресується апеляція;			1) найменування суду, якому адресується апеляція;
37.		2) найменування особи, яка подає апеляцію;			2) найменування особи, яка подає апеляцію;
38.	Протягом строку, встановленого для оскарження вироку, справа ніким не може бути витребувана з суду. Прокурор, а також засуджений або виправданий і відповідно його захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники вправі ознайомитися в суді з матеріалами справи і з скаргою чи касаційним поданням, поданими в справі.	3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і найменування суду, який їх постановив;			3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і найменування суду, який їх постановив;
39.	Строк не вважається пропущеним, коли до закінчення його касаційного подання або скаргу здано на пошту або адміністрації місця попереднього ув'язнення. (Стаття 350 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	4) вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування;			4) вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування;
40.		5) прохання особи, яка подає апеляцію;			5) прохання особи, яка подає апеляцію;
41.		6) перелік документів, які додаються до апеляції.			6) перелік документів, які додаються до апеляції.
42.		При обгрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови, апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.			При обгрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови, апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
43.	Стаття 351. Порядок відновлення строку на оскарження вироку і внесення касаційного подання	Стаття 351. Повідомлення про апеляцію			Стаття 351. Повідомлення про апеляцію
44.	В разі пропущення строку на оскарження вироку або внесення на нього касаційного подання з поважних причин особи, що мають право на подання касаційної скарги або внесення подання, можуть клопотатися перед судом, який постановив вирок, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні. Суд має право викликати особу, що порушила клопотання, для дачі пояснень. Особа, яка подала заяву про відновлення пропущеного строку, може взяти участь у засіданні суду і за власним бажанням.	Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає зазначених у статті 348 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення особи, зазначені у статті 348 цього Кодексу, якщо апеляція стосується їх інтересів, мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.	-4- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині першій у першому реченні після слова "оповіщає" доповнити словами "прокурора, інших". У другому реченні слова "особи, зазначені у статті 348 цього Кодексу, якщо апеляція стосується їх інтересів" замінити словами "зазначені особи".	Враховано	Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у статті 348 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.
45.	Ухвала суду чи постанова судді про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржена або на неї може бути внесено подання в загальному порядку до вищестоящого суду, який має право відновити пропущений строк. (Стаття 351 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92)	Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протягом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляцію.			Засудженому, що утримується під вартою, повідомлення про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протягом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляцію.
46.		Заперечення на апеляцію додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.			Заперечення на апеляцію додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
47.	Стаття 352. Результати подачі скарги чи внесення подання	Стаття 352. Залишення апеляції без руху і розгляду			Стаття 352. Залишення апеляції без руху і розгляду
48.	Подача касаційної скарги чи внесення касаційного подання на вирок зупиняє його виконання.	У разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та надає строк для виконання зазначених вимог закону. Постанова оскарженню не підлягає.	-5- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині першій слова "надає строк для виконання зазначених вимог закону" замінити словами "повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом 7 діб з моменту одержання повідомлення". -6- Н.д.Довганчин Г.В. (Реєстр.картка №369) Ст.352 у частині першій після слова "строк" доповнити словами "до 7 діб".	Враховано Враховано	У разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом 7 діб з моменту одержання повідомлення. Постанова оскарженню не підлягає.
49.	Після закінчення строку, встановленого на оскарження вироку чи внесення на нього подання, суд, що постановив вирок, не пізніше доби надсилає справу разом з поданою скаргою чи внесеним поданням у касаційну інстанцію і визначає дату розгляду справи касаційною інстанцією. (Стаття 352 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.			Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.
50.	Стаття 353. Доповнення, зміна скарги і касаційного подання, відкликання скарги	Стаття 353. Наслідки порушення строку на апеляційне оскарження та порядок його відновлення			Стаття 353. Наслідки порушення строку на апеляційне оскарження та порядок його відновлення
51.	До розгляду справи касаційною інстанцією, але не пізніше як за три доби до нього учасники судового розгляду мають право подати безпосередньо до касаційної інстанції викладені на письмі додаткові до подання чи скарги доводи і міркування, а також свої зауваження на скарги інших осіб і подання прокурора.	У разі подачі апеляції з пропуском встановленого статтею 349 цього Кодексу строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.			У разі подачі апеляції з пропуском встановленого статтею 349 цього Кодексу строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.
52.	До початку розгляду в касаційній інстанції справи прокурор, який вніс подання, особа, що подала скаргу, мають право доповнити, змінити або відкликати їх, вищестоящий прокурор, його заступник мають право доповнити або змінити подання. Засуджений має право відкликати також скаргу свого захисника, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 46 цього Кодексу. Зміни, що тягнуть за собою погіршення становища засудженого чи виправданого, може бути внесено до подання або скарги не пізніш як за три доби до початку розгляду. З такими змінами до розгляду подання або скарги повинні бути ознайомлені особи, зазначені у статті 347 цього Кодексу, інтересів яких вони стосуються. (Стаття 353 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 3780-12 від 23.12.93)	У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.			У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.
53.		Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.			Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
54.		За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.			За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
55.		Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.			Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.
56.	Стаття 354. Оскарження ухвал суду і постанов судді, внесення на них подань прокурора	Стаття 354. Наслідки подання апеляції			Стаття 354. Наслідки подання апеляції
57.	Прокурор має право внести окреме подання на ухвалу суду чи постанову судді.	Подання апеляції на вирок чи постанову зупиняє набрання ними законної сили.	-7- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину першу доповнити словами "за винятком передбачених у цьому Кодексу випадків".	Враховано	Подання апеляції на вирок чи постанову зупиняє набрання ними законної сили за винятком передбачених у цьому Кодексу випадків.
58.	Підсудний, його захисник і законний представник, а також потерпілий і його представник у випадках, передбачених статтею 252 цього Кодексу, мають право у семиденний строк з дня одержання копій ухвали суду і постанови судді подавати на них скарги.	Після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього Кодексу, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Справа повинна надійти до апеляційного суду не пізніше, як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду.	-8- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину другу після першого речення доповнити словами: "Справа призначається до розгляду не пізніше двох місяців з дня направлення її до апеляційного суду".	Враховано	Після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього Кодексу, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Справа призначається до розгляду не пізніше трьох місяців з дня направлення її до апеляційного суду. Справа повинна надійти до апеляційного суду не пізніше, як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду.
59.	Ухвали, винесені в суді першої інстанції під час розгляду справи, яка закінчується постановленням вироку, окремому оскарженню не підлягають; заперечення проти них можуть бути включені до касаційної скарги чи подання в даній справі, а ухвали, які не зв'язані з вироком, можуть бути оскаржені учасниками процесу або на них може бути внесено подання прокурором окремо, але після винесення вироку.	Про призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Засудженому, що утримується під вартою, про призначення справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника відповідної установи.	-9- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині третій перше речення після слова "Про" доповнити словом "дату".	Враховано	Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Засудженому, що утримується під вартою, про призначення справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника відповідної установи.
60.	Ухвали Верховного Суду України оскарженню в касаційному порядку не підлягають, на них не може бути внесено подання прокурора. Вони можуть бути опротестовані в порядку нагляду. Питання про відновлення пропущеного строку на подачу окремої скарги чи внесення подання вирішується за правилами статті 351 цього Кодексу. Подача окремої скарги чи внесення подання зупиняє виконання ухвали. Направлення окремих скарг і подань до вищестоящого суду проводиться за правилами статті 352 цього Кодексу. (Стаття 354 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого, суд першої інстанції одночасно викликає до суду апеляційної інстанції цих осіб, їх законних представників, а також захисників, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу є обов'язковою.			Якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого, суд першої інстанції одночасно викликає до суду апеляційної інстанції цих осіб, їх законних представників, а також захисників, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу є обов'язковою.
61.	Стаття 355. Оскарження ухвали суду та постанови судді особами, які не є учасниками судового розгляду	Стаття 355. Доповнення, зміна і відкликання апеляції			Стаття 355. Доповнення, зміна і відкликання апеляції
62.	Оскаржувати ухвали суду і постанови судді мають право особи, які не є учасниками судового розгляду цієї справи, коли ухвала суду або постанова судді стосується їх інтересів.	До початку розгляду справи в апеляційному суді особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду.			До початку розгляду справи в апеляційному суді особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду.
63.		Внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого або виправданого за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.			Внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого або виправданого за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.
64.		Захисник засудженого чи виправданого може відкликати свою апеляцію тільки за згодою підзахисного і його законного представника. Захисник, що вступив до справи в апеляційному провадженні, може змінити чи доповнити апеляцію захисника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, лише за згодою засудженого чи виправданого та їх законних представників.			Захисник засудженого чи виправданого може відкликати свою апеляцію тільки за згодою підзахисного і його законного представника. Захисник, що вступив до справи в апеляційному провадженні, може змінити чи доповнити апеляцію захисника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, лише за згодою засудженого чи виправданого та їх законних представників.
65.		Засуджений або виправданий вправі відкликати свою апеляцію, а також апеляцію свого захисника, крім випадків, передбачених частиною першою статті 45 цього Кодексу.			Засуджений або виправданий вправі відкликати свою апеляцію, а також апеляцію свого захисника, крім випадків, передбачених частиною першою статті 45 цього Кодексу.
66.		Представник потерпілого має право відкликати свою апеляцію лише за наявності згоди потерпілого.	-10- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину п'яту викласти у редакції: "Апеляція представника потерпілого може бути відкликана ним лише за згодою потерпілого, а також самим потерпілим".	Враховано	Апеляція представника потерпілого може бути відкликана ним лише за згодою потерпілого, а також самим потерпілим.
67.		Глава 30. Розгляд справи за апеляцією			Глава 30. Розгляд справи за апеляцією
68.	Стаття 356. Повідомлення підсудного про окреме подання чи окрему скаргу на ухвалу про закриття справи	Стаття 356. Суди, які розглядають справи в апеляційному порядку			Стаття 356. Суди, які розглядають справи в апеляційному порядку
69.		Апеляції розглядаються апеляційними судами:			Апеляції розглядаються апеляційними судами:
70.	Якщо прокурор вносить окреме подання або потерпілий подає окрему скаргу на ухвалу про закриття справи, суд зобов'язаний повідомити про це підсудного і роз'яснити йому, що він має право подати свої письмові заперечення на подання чи скаргу. (Стаття 356 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	1) Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами - на судові рішення районних (міських) судів та міжрайонних (окружних) судів;			1) Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами - на судові рішення районних (міських) судів та міжрайонних (окружних) судів;
71.	Г л а в а 30 РОЗГЛЯД СПРАВИ ЗА КАСАЦІЙНОЮ СКАРГОЮ І ПОДАННЯМ (Назва глави 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-12 від 15.12.92)	2) Військові суди регіонів і Військово-Морських Сил - на судові рішення військових судів гарнізонів.			2) Військові суди регіонів і Військово-Морських Сил - на судові рішення військових судів гарнізонів.
72.	Стаття 357. Суди, що розглядають справи в касаційному порядку	Стаття 357. Попередній розгляд справи апеляційним судом			Стаття 357. Попередній розгляд справи апеляційним судом
73.		Апеляційний суд у разі необхідності вправі провести попередній розгляд справи.			Апеляційний суд у разі необхідності вправі провести попередній розгляд справи.
74.	Касаційні, окремі подання і скарги на вироки, ухвали і постанови районних (міських), міжрайонних (окружних) судів розглядають судові колегії в кримінальних справах Верховного суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів; на вироки, ухвали і постанови військових судів гарнізонів - військовий суд відповідного регіону, Військово-Морських Сил; на вироки, ухвали і постанови Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, міжобласного суду, військових судів регіонів, Військово-Морських Сил - відповідно судова колегія в кримінальних справах та військова колегія Верховного Суду України. (Стаття 357 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від 15.12.92, в редакції Закону N 4018-12 від 24.02.94)	Попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора. В судове засідання можуть бути викликані інші учасники судового розгляду, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.			Попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора. В судове засідання можуть бути викликані інші учасники судового розгляду, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
75.		Попередній розгляд справи починається з доповіді судді, який повідомляє про підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд. Прокурор, інші учасники судового розгляду, висловлюють свої думки щодо питань, винесених на розгляд. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.			Попередній розгляд справи починається з доповіді судді, який повідомляє про підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд. Прокурор, інші учасники судового розгляду, висловлюють свої думки щодо питань, винесених на розгляд. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.
76.		При попередньому розгляді справи апеляційний суд може прийняти одне з таких рішень:			При попередньому розгляді справи апеляційний суд може прийняти одне з таких рішень:
77.		1) про питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду;			1) про питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду;
78.		2) про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду;			2) про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду;
79.		3) про зупинення провадження в справі;			3) про зупинення провадження в справі;
80.		4) про повернення справи суду першої інстанції.			4) про повернення справи суду першої інстанції.
81.		При попередньому розгляді справи при необхідності ведеться протокол.			При попередньому розгляді справи при необхідності ведеться протокол.
82.	Стаття 358. Повідомлення учасників судового процесу про слухання справи в касаційній інстанції та участь їх у судовому засіданні	Стаття 358. Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою справи до апеляційного розгляду			Стаття 358. Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою справи до апеляційного розгляду
83.	Про день розгляду справи в касаційній інстанції суд першої інстанції своєчасно повідомляє учасників судового процесу та прокурора.	При попередньому розгляді справи апеляційний суд може розглянути такі питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду:			При попередньому розгляді справи апеляційний суд може розглянути такі питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду:
84.	Крім того, касаційна інстанція не пізніш як за три дні до судового засідання повинна вивісити об'яву про час і місце розгляду справи. Неявка учасників судового процесу, яких повідомлено про день розгляду справи, не є перешкодою для її розгляду в касаційній інстанції, але суд на свій розсуд може викликати їх.	1) про необхідність проведення судового слідства та його обсяг;			1) про необхідність проведення судового слідства та його обсяг;
85.	Питання про участь засудженого в засіданні суду, що розглядає справу в касаційному порядку, вирішується цим судом. Засуджений, що з'явився в судове засідання, у всіх випадках допускається давати пояснення.	2) про витребування у необхідних випадках додаткових доказів;			2) про витребування у необхідних випадках додаткових доказів;
86.	Якщо з'явилися інші учасники процесу або їх представники, то касаційна інстанція зобов'язана допустити їх до участі в розгляді справи.	3) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;			3) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;
87.	В засідання суду касаційної інстанції може брати участь захисник. (Стаття 358 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	4) про доручення суду першої інстанції;			4) про доручення суду першої інстанції;
88.	Стаття 358-1. Строки розгляду справи у касаційній інстанції	5) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;			5) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;
89.	Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що надійшла за касаційною скаргою або поданням, у день, призначений судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено за ухвалою судової колегії або постановою голови Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил не більш як на десять днів, за ухвалою судової колегії або постановою Голови Верховного Суду України чи його заступника - не більш як на один місяць.	6) про виклик у необхідних випадках перекладача;			6) про виклик у необхідних випадках перекладача;
90.		7) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;			7) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;
91.		8) про день і місце розгляду справи;			8) про день і місце розгляду справи;
92.		9) всі інші питання, які стосуються підготовчих дій до розгляду справи.			9) всі інші питання, які стосуються підготовчих дій до розгляду справи.
93.	Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції завчасно повідомляє осіб, які беруть участь у справі. (Кодекс доповнено статтею 358-1 згідно Указу ПВР N 6834-10 від 16.04.84, із змінами, внесеними згідно з Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94)	Засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. У цих випадках викликаються і їх захисники, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу є обов'язковою. Засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.			Засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. У цих випадках викликаються і їх захисники, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу є обов'язковою. Засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.
94.		Суд може визнати необхідним проведення судового слідства в повному обсязі чи частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно.			Суд може визнати необхідним проведення судового слідства в повному обсязі чи частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно.
95.		Апеляційний суд з метою усунення неповноти чи однобічності судового слідства в суді першої інстанції вправі дати цьому суду доручення про виконання окремих процесуальних дій. На виконання цього доручення суд першої інстанції проводить відповідну дію з додержанням вимог, передбачених главою 26 цього Кодексу. Протокол судового засідання передається апеляційному суду, який дав доручення, і приєднується до справи.			Апеляційний суд з метою усунення неповноти чи однобічності судового слідства в суді першої інстанції вправі дати цьому суду доручення про виконання окремих процесуальних дій. На виконання цього доручення суд першої інстанції проводить відповідну дію з додержанням вимог, передбачених главою 26 цього Кодексу. Протокол судового засідання передається апеляційному суду, який дав доручення, і приєднується до справи.
96.	Стаття 359. Відкритий розгляд справи у касаційній інстанції	Стаття 359. Інші рішення апеляційного суду, які можуть бути прийняті при попередньому розгляді справи			Стаття 359. Інші рішення апеляційного суду, які можуть бути прийняті при попередньому розгляді справи
97.	Касаційна інстанція розглядає справу у відкритому судовому засіданні з додержанням вимог статті 20 цього Кодексу.	Апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляції до свого розгляду, якщо апеляція подана особою, яка не має на це права.			Апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляції до свого розгляду, якщо апеляція подана особою, яка не має на це права.
98.		Справа повертається суду першої інстанції у випадках:			Справа повертається суду першої інстанції у випадках:
99.		1) якщо протокол судового засідання не підписаний головуючим чи секретарем судового засідання - для виконання вимог, передбачених частиною другою статті 87 цього Кодексу;			1) якщо протокол судового засідання не підписаний головуючим чи секретарем судового засідання - для виконання вимог, передбачених частиною другою статті 87 цього Кодексу;
100.		2) якщо суд першої інстанції не розглянув зауваження на протокол судового засідання - для виконання вимог, передбачених статтею 88 цього Кодексу;	-11- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій пункт 2 після слів "першої інстанції" доповнити словами "чи не надав передбачену ст.349 цього Кодексу можливість ознайомлення з матеріалами справи", а слово і цифри "статтею 88" замінити словами і цифрами "статтями 88 і 349".	Враховано	2) якщо суд першої інстанції не розглянув зауваження на протокол судового засідання чи не надав передбачену ст.349 цього Кодексу можливість ознайомлення з матеріалами справи - для виконання вимог, передбачених статтями 88 і 349 цього Кодексу;
101.		3) якщо засудженому, виправданому не було вручено копію вироку - для виконання вимог, передбачених статтею 344 цього Кодексу;			3) якщо засудженому, виправданому не було вручено копію вироку - для виконання вимог, передбачених статтею 344 цього Кодексу;
102.		4) якщо суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам частини першої статті 350, статей 351 чи 352 цього Кодексу, - для виконання вимог, передбачених статтями 353 чи 354 цього Кодексу;			4) якщо суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам частини першої статті 350, статей 351 чи 352 цього Кодексу, - для виконання вимог, передбачених статтями 353 чи 354 цього Кодексу;
103.		5) якщо судом першої інстанції не виконано вимог, передбачених статтею 353 цього Кодексу - для виконання цих вимог.			5) якщо судом першої інстанції не виконано вимог, передбачених статтею 353 цього Кодексу - для виконання цих вимог.
104.		В разі захворювання підсудного, участь якого при апеляційному розгляді справи визнано обов'язковою, апеляційний суд зупиняє апеляційний розгляд справи.			В разі захворювання підсудного, участь якого при апеляційному розгляді справи визнано обов'язковою, апеляційний суд зупиняє апеляційний розгляд справи.
105.		У разі відмови апелянта від своїх апеляційних вимог і відсутності апеляцій інших учасників процесу, апеляційний суд виносить ухвалу про закриття апеляційного розгляду справи.			У разі відмови апелянта від своїх апеляційних вимог і відсутності апеляцій інших учасників процесу, апеляційний суд виносить ухвалу про закриття апеляційного розгляду справи.
106.	Стаття 360. Порядок розгляду справи в касаційній інстанції	Стаття 360. Строки розгляду справи в апеляційному суді.			Стаття 360. Строки розгляду справи в апеляційному суді.
107.	Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа підлягає розгляду. Після цього він встановліє, хто з'явився в справі і чи були повідомлені про час розгляду справи особи, вказані в статті 358 цього Кодексу, залежно від чого суд вирішує питання про можливість розгляду справи. Далі головуючий оголошує склад суду, прізвище прокурора, перекладача і опитує осіб, які з'явилися в справі, чи є у них заяви про відвід. Ці заяви суд розв'язує відповідно до статей 54-58, 61-63 цього Кодексу.	Апеляційний суд повинен розглянути справу у день, визначений судом першої інстанції.			Апеляційний суд повинен розглянути справу у день, визначений судом першої інстанції.
108.	Головуючий опитує осіб, що з'явилися в справі, чи є у них клопотання. Відносно заявлених клопотань суд виносить ухвалу.	Не пізніше як за три дні апеляційний суд оповіщає заінтересованих осіб шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду про час і місце розгляду справи.			Не пізніше як за три дні апеляційний суд оповіщає заінтересованих осіб шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду про час і місце розгляду справи.
109.		Засудженому, що утримується під вартою, про день розгляду справи повідомляється через начальника відповідної установи.			Засудженому, що утримується під вартою, про день розгляду справи повідомляється через начальника відповідної установи.
110.	Розгляд справи починається доповіддю одного з членів суду, який викладає суть справи і основні доводи скарги або подання. Коли справа розглядається за поданням, то після доповіді члена суду прокурор обгрунтовує подання. Якщо подано додаткові матеріали, суд знайомить з ними прокурора, а також інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Потім підсудний, його захисник, потерпілий і його представник, цивільний позивач і цивільний відповідач або їх представники, якщо вони беруть участь у засіданні, дають пояснення. Після цих пояснень прокурор висловлює міркування щодо вироку у справі. Заслухавши пояснення учасників процесу і міркування прокурора, суд виходить у нарадчу кімнату для винесення ухвали. Розпорядок судового засідання і заходи, які застосовуються до порушників, визначаються відповідно до статей 271 і 272 цього Кодексу. (Стаття 360 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	У випадках, коли при попередньому або апеляційному розгляді справи апеляційний суд визнав необхідним провести судове слідство, витребувати додаткові докази, викликати в судове засідання певних осіб, зробити доручення суду першої інстанції, а також в разі особливої складності справи, він може перенести розгляд справи не більш, як на тридцять діб.			У випадках, коли при попередньому або апеляційному розгляді справи апеляційний суд визнав необхідним провести судове слідство, витребувати додаткові докази, викликати в судове засідання певних осіб, зробити доручення суду першої інстанції, а також в разі особливої складності справи, він може перенести розгляд справи не більш, як на тридцять діб.
111.	Стаття 361. Прийняття касаційною інстанцією нових матеріалів	Стаття 361. Виклик до суду апеляційної інстанції			Стаття 361. Виклик до суду апеляційної інстанції
112.	Касаційна інстанція може прийняти від прокурора або від учасників процесу до свого розгляду матеріали, яких раніше не було в справі, коли ці матеріали можуть мати значення для вирішення питання про зміну або скасування вироку.	Виклик осіб до суду апеляційної інстанції здійснюється в порядку, передбаченому статтю 254 цього Кодексу.			Виклик осіб до суду апеляційної інстанції здійснюється в порядку, передбаченому статтю 254 цього Кодексу.
113.	Стаття 362. Додатковий розгляд справи в касаційній інстанції	Стаття 362. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції			Стаття 362. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
114.	Якщо пропущений строк на оскарження вироку судом першої інстанції буде відновлений, а за поданням прокурора або скаргами учасників процесу в справі вже винесено касаційну ухвалу, касаційна інстанція зобов'язана прийняти скаргу до свого провадження і винести по ній додаткову касаційну ухвалу.	Виконавши підготовчі дії, вказані в статтях 283-287, 293 цього Кодексу, головуючий роз'яснює учасникам судового розгляду їх права, а також право давати пояснення з приводу поданих апеляцій та виступати в судових дебатах, а особам, які подали апеляції, - право підтримувати апеляції або відмовитись від них. Клопотання учасників судового розгляду повинні стосуватися частини вироку, яка оскаржена в апеляційному порядку, і вирішуються судом за правилами статті 296 цього Кодексу.			Виконавши підготовчі дії, вказані в статтях 283-287, 293 цього Кодексу, головуючий роз'яснює учасникам судового розгляду їх права, а також право давати пояснення з приводу поданих апеляцій та виступати в судових дебатах, а особам, які подали апеляції, - право підтримувати апеляції або відмовитись від них. Клопотання учасників судового розгляду повинні стосуватися частини вироку, яка оскаржена в апеляційному порядку, і вирішуються судом за правилами статті 296 цього Кодексу. Неявка учасників процесу в засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом або рішенням апеляційного суду.
115.	У випадках, коли додаткова касаційна ухвала тягне за собою скасування або зміну раніше винесеної касаційної ухвали, суд виносить окрему ухвалу, якою доводить про це до відома голови відповідного суду для вирішення питання про принесення протесту. (Стаття 362 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Після цього головуючий чи один із суддів доповідає суть вироку чи постанови, повідомляє ким і в якому обсязі вони були оскаржені, викладає основні доводи апеляцій і заперечень інших учасників процесу, якщо вони були подані. Головуючий з'ясовує, чи підтримують свої апеляції особи, які їх подали.			Після цього головуючий чи один із суддів доповідає суть вироку чи постанови, повідомляє ким і в якому обсязі вони були оскаржені, викладає основні доводи апеляцій і заперечень інших учасників процесу, якщо вони були подані. Головуючий з'ясовує, чи підтримують свої апеляції особи, які їх подали.
			-12- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Доповнити частиною другою: "Неявка учасників процесу в засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом або рішенням апеляційного суду ".	Враховано	Неявка учасників процесу в засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом або рішенням апеляційного суду.
116.		Якщо суд апеляційної інстанції не проводив судового слідства, після виконання дій, зазначених у частині другій цієї статті, головуючий ознайомлює учасників судового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, матеріалами, що надійшли з суду першої інстанції на виконання доручень, вислуховує їх пояснення з приводу поданих апеляцій в порядку, передбаченому статтею 318 цього Кодексу, і переходить до судових дебатів.			Якщо суд апеляційної інстанції не проводив судового слідства, після виконання дій, зазначених у частині другій цієї статті, головуючий ознайомлює учасників судового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, матеріалами, що надійшли з суду першої інстанції на виконання доручень, вислуховує їх пояснення з приводу поданих апеляцій в порядку, передбаченому статтею 318 цього Кодексу, і переходить до судових дебатів.
117.		Судове слідство в апеляційному суді провадиться за правилами глави 26 цього Кодексу лише щодо тієї частини вироку, законність і обгрунтованість якої оспорюється в апеляції.			Судове слідство в апеляційному суді провадиться за правилами глави 26 цього Кодексу лише щодо тієї частини вироку, законність і обгрунтованість якої оспорюється в апеляції.
118.		Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами статті 318 цього Кодексу і полягають у промовах учасників судового розгляду стосовно тієї частини вироку, яка оскаржена. Першими виступають особи, які подали апеляції. Прокурор, якщо він подав апеляцію, виступає першим, а в інших випадках - останнім.	-13- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині п'ятій в останньому реченні слова "подав апеляцію" замінити словами "підтримує апеляцію, подану ним чи іншим прокурором".	Враховано	Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами статті 318 цього Кодексу і полягають у промовах учасників судового розгляду стосовно тієї частини вироку, яка оскаржена. Першими виступають особи, які подали апеляції. Прокурор, якщо він підтримує апеляцію, подану ним чи іншим прокурором, виступає першим, а в інших випадках - останнім.
119.		Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності і обгрунтованості вироку суду першої інстанції підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.			Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності і обгрунтованості вироку суду першої інстанції підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.
120.		Нарада суддів апеляційного суду провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу.			Нарада суддів апеляційного суду провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу.
121.		Протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведуться у випадку проведення ним судового слідства.			Протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведуться у випадку проведення ним судового слідства.
122.	Стаття 363. Розгляд справи касаційною інстанцією в повному обсягу	Стаття 363. Відновлення судового слідства			Стаття 363. Відновлення судового слідства
123.	При розгляді справи в касаційному порядку суд перевіряє законність та обгрунтованість вироку за наявними в справі і додатково поданими матеріалами. Суд не зв'язаний доводами касаційної скарги чи подання і перевіряє справу в повному обсягу щодо всіх засуджених, в тому числі і тих, які скарг не подали і щодо яких не принесено касаційного подання. (Стаття 363 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Якщо під час судових дебатів, виголошення останнього слова засудженим або виправданим чи при постановленні рішення апеляційним судом виникне необхідність дослідження нових обставин справи або доказів, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обставини і докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, апеляційний суд ухвалою відновлює судове слідство з додержанням вимог, передбачених статтею 326 цього Кодексу.			Якщо під час судових дебатів, виголошення останнього слова засудженим або виправданим чи при постановленні рішення апеляційним судом виникне необхідність дослідження нових обставин справи або доказів, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обставини і докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, апеляційний суд ухвалою відновлює судове слідство з додержанням вимог, передбачених статтею 326 цього Кодексу.
124.	Стаття 364. Результати розгляду справи касаційною інстанцією	Стаття 364. Закриття апеляційного провадження			Стаття 364. Закриття апеляційного провадження
125.	В результаті розгляду справи в касаційному порядку суд ухвалює одно з таких рішень: залишає вирок без зміни, а скаргу чи подання - без задоволення; скасовує вирок і направляє справу на нове розслідування або на новий судовий розгляд; скасовує вирок і закриває справу; змінює вирок. (Стаття 364 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	У разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду, апеляційний суд виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження.			У разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду, апеляційний суд виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження.
126.	Стаття 365. Недопустимість посилення покарання засудженому або застосування до нього закону про більш тяжкий злочин у касаційній інстанції	Стаття 365. Обсяг перевірки справи апеляційним судом			Стаття 365. Обсяг перевірки справи апеляційним судом
127.	Суд при розгляді справи в касаційному порядку може пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання або застосувати закон про менш тяжкий злочин, але не вправі посилити покарання, а так само застосувати закон про більш тяжкий злочин.	Вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 і статті 3011 цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються.			Вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 і статті 3011 цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються.
128.	Вирок може бути скасовано в зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або за м'якістю покарання лише у випадках, коли на цих підставах вніс подання прокурор або скаргу потерпілий. (Стаття 365 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.			Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.
129.	Стаття 366. Скасування виправдувального вироку	Стаття 366. Результати розгляду справи в апеляційному суді			Стаття 366. Результати розгляду справи в апеляційному суді
130.		В результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині першій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд:			В результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині першій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд:
131.	Виправдувальний вирок може бути скасований в касаційному порядку не інакше як за поданням прокурора або за скаргою потерпілого, або за скаргою особи, виправданої по суду. (Стаття 366 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	1) виносить ухвалу про залишення вироку чи постанови без зміни, а апеляції без задоволення; скасування вироку чи постанови і повернення справи прокуророві, на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд в суд першої інстанції; скасування вироку чи постанови і закриття справи; зміну вироку чи постанови;			1) виносить ухвалу про залишення вироку чи постанови без зміни, а апеляції без задоволення; скасування вироку чи постанови і повернення справи прокуророві, на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд в суд першої інстанції; скасування вироку чи постанови і закриття справи; зміну вироку чи постанови;
132.		2) постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.			2) постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.
133.		3) постановляє свою постанову, скасовуючи повністю чи частково постанову суду першої інстанції.			3) постановляє свою постанову, скасовуючи повністю чи частково постанову суду першої інстанції.
134.		В результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині другій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд:			В результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині другій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд:
135.		1) виносить ухвалу про залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції без задоволення; скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, а у випадку скасування ухвали чи постанови про закриття справи - і повернення її на додаткове розслідування; скасування окремої ухвали чи постанови; зміну ухвали чи постанови;			1) виносить ухвалу про залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції без задоволення; скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, а у випадку скасування ухвали чи постанови про закриття справи - і повернення її на додаткове розслідування; скасування окремої ухвали чи постанови; зміну ухвали чи постанови;
136.		2) постановляє свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.			2) постановляє свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.
137.	Стаття 367. Підстави для скасування чи зміни вироку	Стаття 367. Підстави для скасування або зміни вироку чи постанови			Стаття 367. Підстави для скасування або зміни вироку чи постанови
138.	Підставами для скасування чи зміни вироку при розгляді справи в касаційному порядку є: однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого.	Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є:			Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є:
139.		1) однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слідства;			1) однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слідства;
140.		2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;			2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;
141.		3) істотне порушення кримінально-процесуального закону;			3) істотне порушення кримінально-процесуального закону;
142.		4) неправильне застосування кримінального закону;			4) неправильне застосування кримінального закону;
143.		5) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.			5) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
144.		Апеляційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного. Апеляційний суд не вправі скасувати постанову про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобів.			Апеляційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного. Апеляційний суд не вправі скасувати постанову про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобів.
145.	Стаття 368. Однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слідства	Стаття 368. Однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слдства			Стаття 368. Однобічність або неповнота дізнання, попереднього чи судового слдства
146.	Однобічним або неповним визнається дізнання, попереднє чи судове слідство, коли залишились недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для справи.	Однобічним або неповним визнається дізнання, попередне чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.			Однобічним або неповним визнається дізнання, попередне чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
147.	Дізнання, попереднє чи судове слідство у всякому разі визнається однобічним і неповним:	Дізнання, попередне чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним:			Дізнання, попередне чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним:
148.	1) коли не були допитані особи, показання яких мають істотне значення для справи, а також не були витребувані документи, речові докази або інші матеріали для підтвердження або спростування обставин, які мають істотне значення для справи;	1) коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи;			1) коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи;
149.	2) коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який направив справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд;	2) коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо;			2) коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо;
150.	3) коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових матеріалів, поданих при розгляді справи в суді касаційної інстанції;	3) коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в апеляційному суді;			3) коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в апеляційному суді;
151.	4) коли не була з'ясована з достатньою повнотою особа обвинуваченого (підсудного).	4) коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого.			4) коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого.
152.	Стаття 369. Невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи	Стаття 369. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи			Стаття 369. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи
153.	Вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи:	Вирок чи постанова вважаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи:			Вирок чи постанова вважаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи:
154.	1) коли висновки суду не підтверджуються доказами, розглянутими в судовому засіданні;	1) коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні;			1) коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні;
155.	2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;	2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;			2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;
156.	3) коли при наявності суперечних доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;	3) коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку (постанові) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;			3) коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку (постанові) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
157.	4) коли висновки суду, які викладені у вироку, містять істотні суперечності.	4) коли висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності.			4) коли висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності.
158.	Вирок на зазначених підставах підлягає скасуванню лише в тих випадках, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винність засудженого або невинність виправданого, на правильність застосування кримінального закону або на визначення міри покарання.	Вирок чи постанова із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.			Вирок чи постанова із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.
159.	Стаття 370. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону	Стаття 370. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону			Стаття 370. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону
160.	Істотними порушеннями кримінально-процесуального закону є такі порушення, які обмежили засудженого в здійсненні його права на захист або обмежили права потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, або інакше перешкоджали чи могли перешкодити суду об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу і винести законний і обгрунтований вирок.	Істотним порушенням кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.			Істотним порушенням кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.
161.	Вирок у всякому разі належить скасувати:	2. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо:			2. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо:
162.	1) якщо справу не було закрито при наявності підстав, передбачених статтею 282 цього Кодексу;	1) за наявності підстав для закриття справи її не було закрито;			1) за наявності підстав для закриття справи її не було закрито;
163.	2) якщо справу розглянуто в незаконному складі суду;	2) вирок винесено незаконним складом суду;			2) вирок винесено незаконним складом суду;
164.	3) якщо справу розглянуто у відсутності підсудного в тих випадках, коли за законом його присутність обов'язкова;	3) порушено право обвинуваченого на захист;			3) порушено право обвинуваченого на захист;
165.	4) якщо справу розглянуто судом без участі захисника в тих випадках, коли за законом його участь обов'язкова;	4) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;			4) порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;
166.	5) якщо справу розглянуто без участі перекладача в тих випадках, коли підсудний не володіє мовою, на якій провадилося судочинство;	5) розслідування справи провадила особа, яка підлягала відводу;			5) розслідування справи провадила особа, яка підлягала відводу;
167.	6) якщо порушено таємницю наради суддів у нарадчій кімнаті;	6) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого частиною другою статті 262 цього Кодексу;			6) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого частиною другою статті 262 цього Кодексу;
168.	7) якщо вирок суду не підписаний ким-небудь з членів суду;	7) порушено правила підслідності і підсудності;	-14- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій в пункті 7 виключити слова "підслідності і".	Враховано	7) порушено правила підсудності;
169.	8) якщо в справі відсутній протокол судового засідання або якщо він не підписаний головуючим чи секретарем;	8) порушено таємницю наради суддів;			8) порушено таємницю наради суддів;
170.	9) якщо суд порушив вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють: відкритий судовий розгляд справи, обов'язковість пред'явлення обвинувачення та пред'явлення обвинуваченому матеріалів попереднього слідства, незмінність складу суду в справі, надання підсудному права на захисну промову при відсутності захисника, а також надання підсудному останнього слова. (Стаття 370 із змінами, внесеними згідно з Законом N 3129-12 від 22.04.93)	9) вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів;			9) вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів;
171.		10) у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом випадках не фіксувався технічними засобами;			10) у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом випадках не фіксувався технічними засобами;
172.		11) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення;			11) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення;
173.		12) обвинувальний висновок не затверджений прокурором чи він не був вручений обвинуваченому;			12) обвинувальний висновок не затверджений прокурором чи він не був вручений обвинуваченому;
174.		13) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом.			13) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом.
175.	Стаття 371. Неправильне застосування кримінального закону	Стаття 371. Неправильне застосування кримінального закону			Стаття 371. Неправильне застосування кримінального закону
176.	Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку, є:	Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови), є:			Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови), є:
177.	1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;	1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;			1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;
178.	2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;	2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;			2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;
179.	3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змістові.	3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.			3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
180.	Стаття 372. Невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого	Стаття 372. Невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого			Стаття 372. Невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого
181.	Невідповідним тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке призначене судом покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального закону, але за своїм розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості покарання.	Невідповідним тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.			Невідповідним тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
182.	Стаття 373. Закриття справи касаційною інстанцією	Стаття 373. Зміна вироку (постанови) апеляційним судом			Стаття 373. Зміна вироку (постанови) апеляційним судом
183.		Апеляційний суд змінює вирок у випадках:			Апеляційний суд змінює вирок у випадках:
184.	Касаційна інстанція скасовує обвинувальний вирок і закриває справу у випадках, зазначених у статтях 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу, а також закриває справу повністю або частково у випадках, коли визнає, що зроблені судом першої інстанції висновки не підтверджуються матеріалами справи і що при цьому новий розгляд справи у відповідній частині не може дати достатніх даних для винесення обвинувального вироку.	1) пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого;			1) пом'якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого;
185.		2) зміни кваліфікації злочину і застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин;			2) зміни кваліфікації злочину і застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин;
186.	Якщо касаційна інстанція скасовує обвинувальний вирок і закриває справу за недоведеністю участі засудженого у вчиненні злочину при умові, що особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, розглянута справа направляється прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину. (Стаття 373 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N 1851-09 від 23.03.77)	3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину;			3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину;
187.		4) в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища засудженого.			4) в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища засудженого.
188.		Апеляційний суд змінює постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру у випадках:			Апеляційний суд змінює постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру у випадках:
189.		1) зміни кваліфікації суспільно-небезпечного діяння і застосування статті Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;			1) зміни кваліфікації суспільно-небезпечного діяння і застосування статті Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;
190.		2) пом'якшення виду примусового заходу виховного чи медичного характеру.			2) пом'якшення виду примусового заходу виховного чи медичного характеру.
191.	Стаття 374. Зміна вироку касаційною інстанцією	Стаття 374. Скасування вироку (постанови) з поверненням справи прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд			Стаття 374. Скасування вироку (постанови) з поверненням справи прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд
192.	Касаційна інстанція має право змінити вирок і пом'якшити призначене покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.	Апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на додаткове розслідування у випадках:			Апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на додаткове розслідування у випадках:
193.	Касаційна інстанція вправі також змінити кваліфікацію злочину, зазначену у вироку, не застосовуючи закону про більш тяжкий злочин.	1) коли під час дізнання чи попереднього слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови;			1) коли під час дізнання чи попереднього слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови;
194.		2) якщо є підстави для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення у вчиненні якого засудженому не пред'являлось, якщо з цих підстав була подана апеляція прокурора чи потерпілого або його представника;			2) якщо є підстави для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення у вчиненні якого засудженому не пред'являлось, якщо з цих підстав була подана апеляція прокурора чи потерпілого або його представника;
195.		3) якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи попереднього слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.	-15- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину першу доповнити пунктом третім: "3) якщо є підстави для застосування кримінального закону який передбачає більш тяжке на відміну від встановленого досудовим слідством суспільно-небезпечне діяння, у справах про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;"	Враховано	3) якщо є підстави для застосування кримінального закону який передбачає більш тяжке на відміну від встановленого досудовим слідством суспільно-небезпечне діяння, у справах про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 4) якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи попереднього слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
196.		Апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6-10, 13 частини другої статті 370 цього Кодексу.			Апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6-10, 13 частини другої статті 370 цього Кодексу.
197.		Скасовуючи вирок (постанову), апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання.			Скасовуючи вирок (постанову), апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання.
198.		Апеляційний суд вправі скасувати вирок (постанову) і повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд у частині обвинувачення, залишивши в решті судове рішення без зміни, за умови, що це обвинувачення мало самостійну кримінально-правову кваліфікацію і може бути розглянуто в окремому провадженні.			Апеляційний суд вправі скасувати вирок (постанову) і повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд у частині обвинувачення, залишивши в решті судове рішення без зміни, за умови, що це обвинувачення мало самостійну кримінально-правову кваліфікацію і може бути розглянуто в окремому провадженні.
199.		У разі скасування вироку (постанови) внаслідок порушень, допущених при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду до суду, який постановив вирок, але в іншому складі суддів.			У разі скасування вироку (постанови) внаслідок порушень, допущених при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду до суду, який постановив вирок, але в іншому складі суддів.
200.		У разі скасування вироку (постанови) з поверненням справи на додаткове розслідування, справа надсилається прокурору через суд, який постановив вирок (постанову).			У разі скасування вироку (постанови) з поверненням справи на додаткове розслідування, справа надсилається прокурору через суд, який постановив вирок (постанову).
201.		Вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і попереднього слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.			Вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і попереднього слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
202.	Стаття 375. Скасування вироку з направленням справи на новий розгляд	Стаття 375. Розгляд справи судом першої інстанції після скасування вироку (постанови)			Стаття 375. Розгляд справи судом першої інстанції після скасування вироку (постанови)
203.	Скасовуючи вирок з направленням справи на новий розгляд, суд зазначає в ухвалі, чи повинно бути провадження в справі почато з додаткового дізнання або попереднього слідства, з віддання до суду чи судового розгляду. В разі скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, справа надсилається прокуророві через суд, який постановив вирок. У випадку скасування вироку в результаті порушень, які допущені при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду в суд, який постановив вирок, але в іншому складі або в інший суд.	Після скасування вироку (постанови) апеляційним судом суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25-28 цього Кодексу. При новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.	-16- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Друге речення вважати частиною другою і після слів "з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин" доповнити словами: "або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання". Слова "за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника" перенести після слів "було скасовано". Доповнити частиною третьою: "При новому розгляді справи про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру кваліфікація суспільно-небезпечного діяння як більш тяжкого допускається за умови, якщо з цієї підстави було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником".	Враховано	Після скасування вироку (постанови) апеляційним судом суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25-28 цього Кодексу. При новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення. При новому розгляді справи про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру кваліфікація суспільно-небезпечного діяння як більш тяжкого допускається за умови, якщо з цієї підстави було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником.
204.	Стаття 376. Обов'язковість вказівок касаційної інстанції	Стаття 376. Закриття справи апеляційним судом			Стаття 376. Закриття справи апеляційним судом
205.	Вказівки суду, який розглядає справу в касаційному порядку, є обов'язковими при додатковому розслідуванні і при повторному розгляді справи судом. Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, не вправі встановлювати або вважати доведеними факти, які не були встановлені у вироку або відкинуті ним, а так само не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, про достовірність чи недостовірність того або іншого доказу і про переваги одних доказів над іншими, про застосування судом першої інстанції того або іншого кримінального закону і про міру покарання.	Апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.			Апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
206.	Стаття 377. Розгляд справи судом першої інстанції після скасування першого вироку	Стаття 377. Зміст ухвали апеляційного суду			Стаття 377. Зміст ухвали апеляційного суду
207.	Після скасування першого вироку справа підлягає розгляду в загальному порядку. Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції допускається тільки при умові, якщо перший вирок було скасовано за м'якістю покарання або в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за касаційним поданням прокурора або за скаргою потерпілого, а також, коли при новому розслідуванні справи після скасування вироку буде встановлено обставини, що свідчать про вчинення обвинуваченим більш тяжкого злочину.	Ухвала апеляційного суду складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин, у яких має бути зазначено:			Ухвала апеляційного суду складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин, у яких має бути зазначено:
208.	Вдруге винесений вирок може бути оскаржений або на нього може бути внесено подання на загальних підставах. (Стаття 377 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	1) місце і час постановлення ухвали;			1) місце і час постановлення ухвали;
209.		2) назва і склад суду, що постановив ухвалу;			2) назва і склад суду, що постановив ухвалу;
210.		3) особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні апеляційної інстанції;			3) особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні апеляційної інстанції;
211.		4) зміст вироку (постанови);			4) зміст вироку (постанови);
212.		5) особа, яка подала апеляцію;			5) особа, яка подала апеляцію;
213.		6) суть апеляції;			6) суть апеляції;
214.		7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні;			7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні;
215.		8) аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного апеляційним судом та докладні мотиви прийнятого рішення;			8) аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного апеляційним судом та докладні мотиви прийнятого рішення;
216.		9) результати розгляду справи.			9) результати розгляду справи.
217.		При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.			При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.
218.		При скасуванні або зміні вироку (постанови) в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необгрунтованість вироку (постанови).			При скасуванні або зміні вироку (постанови) в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необгрунтованість вироку (постанови).
219.		Повертаючи справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, апеляційний суд повинен зазначити в ухвалі обставини, які належить з'ясувати.	-17- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину четверту доповнити словами "і може вказати ті процесуальні дії, які належить для цього виконати".	Враховано	Повертаючи справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, апеляційний суд повинен зазначити в ухвалі обставини, які належить з'ясувати. Одночасно суд може вказати, які слідчі дії для з'ясування цих обставин необхідно виконати.
220.	Стаття 378. Зміст ухвали касаційної інстанції	Стаття 378. Вирок (постанова) апеляційного суду			Стаття 378. Вирок (постанова) апеляційного суду
221.	По справі, розглянутій в касаційному порядку, суд постановляє ухвалу з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу.	Апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках:			Апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадках:
222.	Касаційна ухвала складається з вступної, мотивувальної і резолютивної частин, в яких повинні бути зазначені: 1) місце і час постановлення ухвали;	1) необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції;			1) необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції;
223.	2) назва і склад суду, що постановив ухвалу, прокурор та інші особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні касаційної інстанції;	2) необхідності застосування більш суворого покарання;			2) необхідності застосування більш суворого покарання;
224.	3) зміст резолютивної частини вироку;	3) скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;			3) скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
225.	4) особа, яка подала касаційну скаргу або подання;	4) неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.			4) неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.
226.	5) суть скарги або подання; 6) матеріали, подані в порядку статті 361 цього Кодексу, якщо суд поклав їх в основу свого рішення; 7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні; 8) висновки суду касаційної інстанції по скарзі чи подання;	Скасування вироку суду першої інстанції і постановлення вироку апеляційним судом у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилось питання про скасування вироку саме з цих підстав.			Скасування вироку суду першої інстанції і постановлення вироку апеляційним судом у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилось питання про скасування вироку саме з цих підстав.
227.	9) докладні мотиви прийнятого судом рішення; 10) результати розгляду справи. При залишенні скарги чи протесту без задоволення в ухвалі касаційної інстанції повинні бути зазначені підстави, в силу яких скарга чи протест визнані неправильними.	Вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332-335 цього Кодексу. Крім того у вироку апеляційного суду зазначається зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.			Вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332-335 цього Кодексу. Крім того у вироку апеляційного суду зазначається зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.
228.	При скасуванні або зміні вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необгрунтованість вироку. Направляючи справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, касаційна інстанція повинна зазначити в ухвалі ті обставини, які належить з'ясувати, і ті процесуальні дії, які для цього належить виконати. (Стаття 378 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Постанова апеляційного суду про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру повинна відповідати вимогам статтей 420, 448 цього Кодексу. Крім того у постанові апеляційного суду зазначається зміст постанови суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.	-18- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Доповнити частинами четвертою і п'ятою: "Апеляційний суд скасовує постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою постанову у випадках: 1) необхідності кваліфікації суспільно-небезпечного діяння як більш тяжкого, якщо таке було зазначено у постанові слідчого про закриття справи і застосування примусових заходів виховного або про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру ; 2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру; 3) скасування необґрунтованої постанови суду про закриття справи щодо неосудного або особи, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, з тих мотивів, що вони не вчинили суспільно-небезпечне діяння. Скасування постанови суду першої інстанції і винесення постанови апеляційним судом з цих підстав допускається, якщо з цих же підстав було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником". Частину четверту вважати частиною шостою.	Враховано	Апеляційний суд скасовує постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою постанову у випадках: 1) необхідності кваліфікації суспільно-небезпечного діяння як більш тяжкого, якщо таке було зазначено у постанові слідчого про закриття справи і застосування примусових заходів виховного або про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру ; 2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру; 3) скасування необґрунтованої постанови суду про закриття справи щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили суспільно-небезпечне діяння. Скасування постанови суду першої інстанції і винесення постанови апеляційним судом з цих підстав допускається, якщо з цих же підстав було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником.
					Постанова апеляційного суду про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру повинна відповідати вимогам статтей 420, 448 цього Кодексу. Крім того у постанові апеляційного суду зазначається зміст постанови суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.
229.	Стаття 379. Оголошення ухвали касаційної інстанції	Стаття 379. Складання ухвали, постанови, вироку, оголошення ухвали (постанови) і проголошення вироку апеляційного суду			Стаття 379. Складання ухвали, постанови, вироку, оголошення ухвали (постанови) і проголошення вироку апеляційного суду
230.	Після складення ухвали і підписання її всіма членами суду суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один з членів суду.	Ухвала апеляційного суду складається одним із суддів. Після складання ухвали і підписання її всіма суддями суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один із суддів.			Ухвала апеляційного суду складається одним із суддів. Після складання ухвали і підписання її всіма суддями суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один із суддів.
231.	У виняткових випадках в справах, які вимагають значного часу для складення ухвали, суд має право при розгляді справи обмежитися складенням і оголошенням лише резолютивної частини ухвали, яку підписують всі члени суду з тим, щоб не пізніше п'яти днів була складена і оголошена учасникам судового розгляду повна мотивована ухвала суду. Про час оголошення мотивованої ухвали повинно бути зазначено в раніше складеній резолютивній частині ухвали.	Якщо складання ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням лише резолютивної її частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового розгляду. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.			Якщо складання ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням лише резолютивної її частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового розгляду. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
232.		Вирок і постанова апеляційного суду складаються і підписуються з додержанням вимог, передбачених статтями 332 і 339 цього Кодексу. Вирок проголошується, а постанова оголошується за правилами статті 341 цього Кодексу.			Вирок і постанова апеляційного суду складаються і підписуються з додержанням вимог, передбачених статтями 332 і 339 цього Кодексу. Вирок проголошується, а постанова оголошується за правилами статті 341 цього Кодексу.
233.		Суддя апеляційного суду, залишившись при постановленні вироку, винесенні ухвали чи постанови при окремій думці, має право викласти її письмово в нарадчій кімнаті. Цей документ не підлягає оголошенню, але приєднується до справи.			Суддя апеляційного суду, залишившись при постановленні вироку, винесенні ухвали чи постанови при окремій думці, має право викласти її письмово в нарадчій кімнаті. Цей документ не підлягає оголошенню, але приєднується до справи.
234.	Стаття 380. Окрема думка члена суду касаційної інстанції	Стаття 380. Окрема ухвала апеляційного суду			Стаття 380. Окрема ухвала апеляційного суду
235.	Член суду касаційної інстанції, залишившись при окремій думці, вправі викласти її письмово в нарадчій кімнаті. Ця окрема думка приєднується до справи і не підлягає оголошенню. Окрема думка доводиться до відома голови відповідного суду для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду. (Стаття 380 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Апеляційний суд за наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу. Крім того, він може окремою ухвалою звернути увагу відповідних посадових осіб на факти порушення закону при розслідуванні і розгляді справи судом першої інстанції.			Апеляційний суд за наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу. Крім того, він може окремою ухвалою звернути увагу відповідних посадових осіб на факти порушення закону при розслідуванні і розгляді справи судом першої інстанції.
236.	Стаття 381. Звернення до виконання ухвали касаційної інстанції	Стаття 381. Звернення до виконання ухвали, вироку, постанови апеляційного суду			Стаття 381. Звернення до виконання ухвали, вироку, постанови апеляційного суду
237.	Ухвала касаційної інстанції є остаточною і може бути опротестована лише в порядку нагляду. Ухвала надсилається не пізніше трьох діб після її винесення, а у випадках, передбачених частиною 2 статті 379 цього Кодексу, - після складення і оголошення мотивованої ухвали разом з справою, касаційною скаргою або поданням і додатково поданими матеріалами до суду, який постановив вирок, для виконання.	Для виконання ухвали апеляційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 379 цього Кодексу, - після складання і оголошення повного тексту ухвали. Для виконання вироку чи постанови апеляційного суду, якщо вони не були оскаржені до суду касаційної інстанції, справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після набрання вироком, постановою законної сили.			Для виконання ухвали апеляційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 379 цього Кодексу, - після складання і оголошення повного тексту ухвали. Для виконання вироку чи постанови апеляційного суду, якщо вони не були оскаржені до суду касаційної інстанції, справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після набрання вироком, постановою законної сили.
238.	Якщо на підставі ухвали касаційної інстанції засуджений підлягає звільненню з-під варти, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити суд, який виніс вирок, про звільнення ув'язненого з-під варти на виконання ухвали касаційної інстанції.	Якщо на підставі рішення апеляційного суду засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого копія рішення надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії рішення повідомити суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.			Якщо на підставі рішення апеляційного суду засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого копія рішення надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії рішення повідомити суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.
239.	Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали касаційної інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти. (Стаття 381 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання рішення про звільнення ув'язненого з-під варти.			Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання рішення про звільнення ув'язненого з-під варти.
240.	Стаття 382. Окрема ухвала суду касаційної інстанції	Стаття 382. Порядок перевірки ухвал суду і постанов судді			Стаття 382. Порядок перевірки ухвал суду і постанов судді
241.	Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу. (Стаття 382 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Апеляційна перевірка судових рішень, зазначених у частині другій статті 347 цього Кодексу, здійснюється з додержанням вимог цієї глави. При перевірці цих рішень судове слідство не провадиться. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 525, 1652, 1653,177, 205 цього Кодексу, розглядаються не пізніше, як через три доби після їх надходження до апеляційного суду.	-19- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину першу доповнити реченням: "Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребовуються апеляційним судом".	Враховано	Апеляційна перевірка судових рішень, зазначених у частині другій статті 347 цього Кодексу, здійснюється з додержанням вимог цієї глави. При перевірці цих рішень судове слідство не провадиться. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 525, 1652, 1653,177, 205 цього Кодексу, розглядаються не пізніше, як через три доби після їх надходження до апеляційного суду. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребовуються апеляційним судом.
242.		Апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.			Апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.
243.		Глава 31. Касаційне провадження			Глава 31. Касаційне провадження
244.	Стаття 383. Порядок розгляду касаційною інстанцією окремих скарг та подань	Стаття 383. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку			Стаття 383. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку
245.	Окремі скарги та подання касаційна інстанція розглядає в такому ж порядку, як і касаційні скарги та подання. (Стаття 383 із змінами, внеесними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	У касаційному порядку можуть бути перевірені:			У касаційному порядку можуть бути перевірені:
246.		1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;			1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;
247.		2) вироки, ухвали і постанови міжобласного суду;			2) вироки, ухвали і постанови міжобласного суду;
248.		3) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.			3) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.
249.		У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків.	-20- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій після слова "гарнізонів" доповнити словами "та постанови місцевого суду про направлення справи на додаткове розслідування", після слова "вироків" доповнити словами "ухвал (постанов)".	Відхилено	У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків.
250.	Г л а в а 31 ПЕРЕГЛЯД У ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ ВИРОКІВ, УХВАЛ І ПОСТАНОВ СУДУ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ (Назва глави 31 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84) Стаття 384. Особи, які мають право опротестувати вироки, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили	Стаття 384. Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання			Стаття 384. Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання
251.	Перегляд у порядку нагляду вироку, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, допускається лише за протестом того прокурора, голови суду та їх заступників, яким це право надано законодавством України.	Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, мають право подати особи, коло яких визначено у статті 348 цього Кодексу.			Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, мають право подати особи, коло яких визначено у статті 348 цього Кодексу.
252.	Протести мають право приносити:	Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, мають право подати:			Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, мають право подати:
253.	1) Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники - на вироки, ухвали і постанови будь-якого суду, що діє на території України, за винятком постанов Пленуму Верховного Суду України;	1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;			1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;
254.	2) голова Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів та їх заступники, прокурор Республіки Крим, прокурор області, прокурори міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та заступники цих прокурорів - на вироки, ухвали і постанови районних (міських), міжрайонних (окружних) судів і касаційні ухвали судової колегії у кримінальних справах Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів.	2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;			2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;
255.		3) позивач, відповідач або їх представники - в частині, що стосується вирішення позову;			3) позивач, відповідач або їх представники - в частині, що стосується вирішення позову;
256.	Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил, військовий прокурор (на правах прокурора області) вправі принести протест на вирок, ухвалу і постанову військового суду гарнізону. Протест може бути доповнений або змінений особою, що його принесла. Протест, який приніс прокурор, може бути доповнений або змінений також вищестоящим прокурором. (Стаття 384 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94)	Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, має право подати прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанціїї.	-21- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину третю доповнити словами "чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок".	Враховано	Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу має право подати прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.
257.		Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, має право подати прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанціїї, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.	-22- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину четверту доповнити реченням: "Цим особам, а також по запиту зазначених прокурорів їхнім представникам надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання".	Враховано	Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, має право подати прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанціїї, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.
258.	Стаття 385. Строки перегляду в порядку нагляду вироку, ухвали і постанови суду	Стаття 385. Суди, які розглядають справи в касаційному порядку			Стаття 385. Суди, які розглядають справи в касаційному порядку
259.		Касаційні скарги і подання розглядаються касаційними судами:			Касаційні скарги і подання розглядаються касаційними судами:
260.	Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, через м'якість покарання або з інших підстав, що тягнуть за собою погіршення становища засудженого, а також виправдувального вироку або ухвали чи постанови суду про закриття справи допускається лише протягом року після набрання ними законної сили.	1) судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду України - на судові рішення, постановлені Верховним судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами, міжобласним судом, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;			1) судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду України - на судові рішення, постановлені Верховним судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами, міжобласним судом, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;
261.	Перегляд у порядку нагляду обвинувального вироку, ухвали і постанови суду з інших підстав строком не обмежується. (Стаття 385 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	2) військовою колегією Верховного Суду України - на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, вироки військових судів гарнізонів.			2) військовою колегією Верховного Суду України - на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, вироки військових судів гарнізонів.
262.	Стаття 386. Витребування справ	Стаття 386. Строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання			Стаття 386. Строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання
263.	Для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду особи, зазначені в статті 384 цього Кодексу, мають право витребувати справу з відповідного суду. Право витребування справи чи категорії справ з районного (міського) народного суду належить також районним і міським прокурорам та їх заступниками, які можуть звертатися з поданням до вищестоящого прокурора про принесення протесту в порядку нагляду.	Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.			Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.
264.		Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.			Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.
265.	Якщо особа, яка витребувала справу в порядку нагляду, не встановить в ній підстав для принесення протесту, вона повідомляє про це особу, підприємство, установу або організацію, за клопотанням яких була витребувана справа для перевірки, з зазначенням мотивів відмови і повертає справу у відповідний суд. (Стаття 386 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 10.09.62, N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення.	-23- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Ч.3 ст.386 доповнити словами "за винятком суду касаційної інстанції".	Враховано	Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.
266.		У разі подачі скарги чи подання з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.			У разі подачі скарги чи подання з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
267.	Стаття 387. Зупинення виконання вироку, ухвали і постанови суду	Стаття 387. Порядок касаційного оскарження і внесення касаційного подання			Стаття 387. Порядок касаційного оскарження і внесення касаційного подання
268.	Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України та їх заступники вправі зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих вироку, ухвали і постанови будь-якого суду України, крім постанови Пленуму Верховного Суду України.	Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення - безпосередньо до касаційного суду. До скарги, подання додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою.			Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення - безпосередньо до касаційного суду. До скарги, подання додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою.
269.	Голова Верховного Суду України, Генеральний прокурор України, їх заступники, голова Верховного суду Республіки Крим, голова обласного, Київського і Севастопольського міських судів, голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил, прокурор Республіки Крим, прокурор області, міст Києва, Севастополя та прирівняні до них прокурори при наявності достатніх підстав, що свідчать про порушення закону, мають право одночасно з витребуванням кримінальної справи зупинити виконання вироку, ухвали і постанови суду до їх опротестування, але на строк не більш як три місяці або до розгляду протесту в суді. (Стаття 387 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2857-12 від 15.12.92, 4018-12 від 24.02.94)	Зміст касаційних скарги і подання повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 465 цього Кодексу.	-24- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій цифри "465" замінити цифрами "350", у частині третій цифри "466" замінити цифрами "351".	Враховано	Зміст касаційних скарги і подання повинні відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу.
270.		Повідомлення про надходження касаційних скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення, з додержанням вимог статті 466 цього Кодексу.			Повідомлення про надходження касаційних скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення, з додержанням вимог статті 351 цього Кодексу.
271.	Стаття 388. Суди, що розглядають справи в порядку нагляду	Стаття 388. Допуск справи до касаційного розгляду			Стаття 388. Рух справи в касаційній інстанції
272.	Справи в порядку нагляду розглядають:	До касаційного розгляду допускаються всі касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу.	-25- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Статтю 388 викласти у такій редакції: С т а т т я 388. Рух справи в касаційній інстанції Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, передається до касаційного розгляду після надходження її до суду. Касаційні скарги, подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб з часу їх надходження вирішує питання про витребування справи. Справа не витребовується, якщо скарга, подання відповідно до вимог статті 350, частини другої статті 383, статті 384, частини другої статті 386, частини першої статті 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Про прийняте рішення суддя виносить постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених в ухвалі суду недоліків і якщо вони надійшли в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії ухвали про відмову у витребуванні справи. Одночасно з витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді.	Враховано	Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, передається до касаційного розгляду після надходження її до суду. Касаційні скарги, подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб з часу їх надходження вирішує питання про витребування справи. Справа не витребовується, якщо скарга, подання відповідно до вимог статті 350, частини другої статті 383, статті 384, частини другої статті 386, частини першої статті 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Про прийняте рішення суддя виносить постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених в ухвалі суду недоліків і якщо вони надійшли в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії ухвали про відмову у витребуванні справи.
273.		Касаційний суд зобов'язаний допустити до касаційного розгляду касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, за умови:			Одночасно з витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді.
274.	1) президія Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського, Севастопольського міських судів - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України та їх заступників, голови Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів та їх заступників, прокурора Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя, заступників цих прокурорів на вироки і ухвали районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, на постанови суддів та касаційні ухвали Верховного суду Республіки Крим, обласних судів, Київського, Севастопольського міських судів;	1) якщо наведені у скарзі, поданні доводи дають підстави припустити, що неправильне застосування закону тягне скасування або зміну судового рішення;
275.	2) військовий суд регіону, Військово-Морських Сил - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників, голови військового суду регіону, Військово-Морських Сил, військового прокурора (на правах прокурора області) на вироки, ухвали і постанови військових судів гарнізонів;	2) якщо в провадженні касаційного суду знаходиться допущена до касаційного розгляду скарга чи подання по цій же справі.
276.	3) судова колегія в кримінальних справах і військова колегія Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників - відповідно на вироки і ухвали районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, Верховного суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, міжобласного суду, військових судів гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил, а також на постанови президій Верховного суду Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів і постанови суддів;	Допуск до касаційного розгляду касаційної скарги і касаційного подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, здійснюється шляхом їх попереднього розгляду.
277.	4) Пленум Верховного Суду України - за протестами Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України, їх заступників на вироки і ухвали судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України і на постанови суддів цього ж суду.	При попередньому розгляді касаційної скарги, подання відповідне управління касаційного суду протягом п'ятнадцяти діб з дня їх надходження перевіряє, чи відповідають вони вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу. Подання чи скарги, що не відповідають цим вимогам, повертаються прокурору чи особі, яка подала скаргу, без розгляду з роз'ясненнями причин повернення.
278.	Якщо в розгляді даної справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку брала участь більшість членів президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського, Севастопольського міських судів , голова цього суду або прокурор Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя при наявності підстав для принесення протесту направляє справу з поданням відповідно Голові Верховного Суду України або Генеральному прокурору України для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду у Верховний Суд України. У тих випадках, коли протест по такій справі принесено Генеральним прокурором України, Головою Верховного Суду України або їх заступниками, справа розглядається у порядку нагляду судовою колегією в кримінальних справах Верховного Суду України. (Стаття 388 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94)	Касаційна скарга, подання, що відповідає вимогам статті 350 цього Кодексу, передається судді касаційного суду, який протягом п'ятнадцяти діб з часу її надходження вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для витребування справи із відповідного суду. Про прийняте рішення суддя повідомляє прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги.	-26- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Виключити частини п'яту і шосту. частину сьому вважати частиною п'ятою і викласти її в наступній редакції: "Суддя касаційного суду витребовує справу і одночасно може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді". Частину восьму вважати частиною шостою і доповнити її після слів "трьох суддів" словами "за участю прокурора". Варіант: ст.388 - Частину п'яту доповнити словами: "При первинній відмові у витребуванні справи повторне звернення можливе незалежно від закінчення 6-місячного строку, але не пізніше місяця з дня одержання повідомлення про відмову". частину восьму після слів "трьох суддів" доповнити словами "за участю прокурора". Варіант: ст.387 - у частині другій цифри "465" замінити цифрами "350". У частині першій виключити слова "частині першій", а слова "який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення - безпосередньо до касаційного суду" замінити словами "першої інстанції". У частині третій виключити слова "частині першій", а після слова "здійснюється" доповнити словами "не пізніше семи днів з дня їх надходження". Слова "який постановив оскаржуване рішення" замінити словами "першої інстанції, який через п'ятнадцять днів після повідомлення надсилає справу з касаційною скаргою чи поданням до касаційного суду".	Враховано частково
279.		Повторне подання чи скарга розглядається судом у складі трьох суддів протягом п'ятнадцяти діб з часу його надходження. Суд вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для витребування справи із відповідного суду. Про прийняте рішення суд виносить ухвалу, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає, подальша переписка з приводу надходження подання чи скарги тієї ж особи про перегляд справи з тих же підстав не ведеться.	с.17 виключити частини п'яту і шосту. частину сьому вважати частиною п'ятою і викласти її в наступній редакції: "Суддя касаційного суду може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді". частину восьму вважати частиною шостою і доповнити її після слів "трьох суддів" словами "за участю прокурора".
280.		Одночасно з витребуванням справи при наявності для цього достатніх підстав суддя чи суд можуть зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді.
281.		Протягом тридцяти діб після находження витребуваної справи, касаційний суд у складі трьох суддів вирішує питання про призначення справи до касаційного розгляду або відмовляє в цьому. Про прийняте рішення суд виносить ухвалу, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Ухвала про відмову у призначенні справи до судового розгляду оскарженню не підлягає, подальша переписка з приводу надходження подання чи скарги тієї ж особи про перегляд справи з тих же підстав не ведеться.
282.	Стаття 389. Підстави для скасування чи зміни вироку, ухвали і постанови суду	Стаття 389. Наслідки надходження касаційних скарги чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду			Стаття 389. Наслідки надходження касаційних скарги чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду
283.	Підставами для скасування чи зміни вироку, ухвали або постанови суду при розгляді справи в порядку нагляду є обставини, перелічені в статті 367 цього Кодексу.	Подання касаційних скарги чи подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 384 цього Кодексу, зупиняє набрання ними законної сили.	-27- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) у частині першій і другій цифри "384" замінити цифрами "383".	Враховано	Подання касаційних скарги чи подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, зупиняє набрання ними законної сили.
284.	Вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, а також ухвали і постанови касаційної інстанції і наглядної інстанції підлягають скасуванню або зміні, коли суд, розглядаючи протест, визнає, що цим вироком, ухвалою або постановою прийнято незаконне або необгрунтоване рішення судом першої інстанції, необгрунтовано залишені в силі, скасовані або змінені вищестоящим судом попередні ухвали, постанови чи вирок у справі або якщо при розгляді справи в касаційній чи наглядній інстанції були допущені порушення закону, які вплинули або могли вплинути на правильність винесеної ним ухвали чи постанови. (Стаття 389 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Подання касаційних скарги чи подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 384 цього Кодексу, не зупиняє набрання ними законної сили.			Подання касаційних скарги чи подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, не зупиняє набрання ними законної сили.
285.		Після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього Кодексу, суд, який постановив судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, протягом семи діб передає справу разом з поданою скаргою, поданням і запереченнями на неї до касаційного суду і визначає дату розгляду справи.	-28- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину третю доповнити словами "про що повідомляє сторони у справі".	Враховано	Після виконання вимог, передбачених статтею 351 цього Кодексу, суд, який постановив судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, протягом семи діб передає справу разом з поданою скаргою, поданням і запереченнями на неї до касаційного суду і визначає дату розгляду справи, про що повідомляє сторони у справі.
286.		Касаційну скаргу, подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, до розгляду призначає касаційний суд, про що повідомляє прокуророві, а також особам особам, зазначеним у статті 384 цього Кодексу, роз'яснює їм, що вони вправі подати заперечення на подання чи скаргу або ж подати власні подання, скарги про перегляд справи у касаційному порядку.			Касаційну скаргу, подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, до розгляду призначає касаційний суд, про що повідомляє прокуророві, а також особам особам, зазначеним у статті 384 цього Кодексу, роз'яснює їм, що вони вправі подати заперечення на подання чи скаргу або ж подати власні подання, скарги про перегляд справи у касаційному порядку.
287.	Стаття 390. Участь прокурора в розгляді справи в порядку нагляду	Стаття 390. Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарги і подання			Стаття 390. Доповнення, зміна і відкликання касаційних скарги і подання
288.	В розгляді кримінальних справ у порядку нагляду президією Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військовим судом регіону, Військово-Морських Сил обов'язково беруть участь прокурори Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя або їх заступники, військові прокурори (на правах прокурора області) або їх заступники, які підтримують принесені ними чи вищестоящим прокурором протести або висловлюють свої міркування у справі, що розглядається за протестом голови відповідного суду. Протест у порядку нагляду в судовій колегії Верховного Суду України розглядається з участю прокурора. При розгляді справи у порядку нагляду Пленумом Верховного Суду України участь Генерального прокурора України або його заступника є обов'язковою. (Стаття 390 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від 15.12.92, 4018-12 від 24.02.94)	До початку розгляду справи в касаційному суді особа, що подала скаргу, прокурор, який вніс подання, мають право доповнити, змінити або відкликати їх, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду, додержуючись при цьому вимог статті 355 цього Кодексу.	-29- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Після слів "який вніс подання" доповнити словами "та особи, зазначені у частині четвертій статті 384 цього Кодексу, - щодо подання прокурора в межах його позицій"	Враховано	До початку розгляду справи в касаційному суді особа, що подала скаргу, прокурор, який вніс подання, та особи, зазначені у частині четвертій статті 384 цього Кодексу, - щодо подання прокурора в межах його позицій, мають право доповнити, змінити або відкликати їх, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду, додержуючись при цьому вимог статті 355 цього Кодексу.
289.	Стаття 391. Розгляд справи в порядку нагляду	Стаття 391. Особи, які беруть участь у розгляді справи в касаційному порядку			Стаття 391. Особи, які беруть участь у розгляді справи в касаційному порядку
290.	Справа в порядку нагляду розглядається президією Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військовим судом регіону, Військово-Морських Сил не пізніше двадцяти днів, а судовою колегією в кримінальних справах і військовою колегією Верховного Суду України - не пізніше одного місяця з дня надходження справи з протестом. У необхідних випадках на засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду, для дачі пояснень можуть бути запрошені засуджений, виправданий, їх захисники, законні представники неповнолітніх, потерпілий і його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники. Запрошеним на засідання особам забезпечується можливість ознайомлення з протестом.	У засіданні суду касаційної інстанції можуть брати участь особи, вказані у статті 384 цього Кодексу. У разі потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень. Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень, є обов'язковим для суду касаційної інстанції.	-30- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину першу після слів "касаційної інстанції" доповнити словами "яке проводиться за участю прокурора". -31- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Статтю 391 викласти у такій редакції: Стаття 391.Особи, які беруть участь у розгляді справи в касаційному порядку У засіданні суду касаційної інстанції можуть брати участь особи, вказані у статті 384 цього Кодексу. У разі потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень. Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень, визначених у частині першій статті 383 цього Кодексу, є обов'язковим для суду касаційної інстанції. Учасники судового розгляду, що з'явилися у судове засідання, мають право давати пояснення.	Враховано Враховано	У засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за участю прокурора, можуть брати участь особи, вказані у статті 384 цього Кодексу. У разі потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень. Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень, визначених у частині першій статті 383 цього Кодексу, є обов'язковим для суду касаційної інстанції.
291.	Розгляд справи розпочинається доповіддю судді. У президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів та у військовому суді регіону, Військово-Морських Сил справу і протест доповідає член президії або суддя, який раніше не брав участі в розгляді даної справи. В судовій колегії в кримінальних справах і військовій колегії Верховного Суду України, його Пленумі справу і протест доповідає Голова, заступник Голови або суддя Верховного Суду України. Після доповіді судді названі в частині 2 цієї статті особи дають пояснення. Потім прокурор підтримує принесений ним чи вищестоящим прокурором протест або висловлює свої міркування по справі, що розглядається за протестом голови суду чи його заступника. Пленум Верховного Суду України і президія Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів виносять постанову, а судова колегія в кримінальних справах і військова колегія Верховного Суду України, військовий суд регіону, Військово-Морських Сил - ухвалу. Зміст постанови і ухвали повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 378 цього Кодексу. Постанови Пленуму Верховного Суду України і президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму чи президії, які беруть участь у голосуванні. Ухвала судової колегії в кримінальних справах і військової колегії Верховного Суду України, військового суду регіону, Військово-Морських Сил підписується всіма суддями, а постанова президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів - головуючим. Постанова Пленуму підписується Головою Верховного Суду України і секретарем Пленуму. Ухвала або постанова суду приєднується до справи разом з протестом. (Стаття 391 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94)	Учасники судового розгляду, що з'явилися у судове засідання, мають право давати пояснення.			Учасники судового розгляду, що з'явилися у судове засідання, мають право давати пояснення.
292.	Стаття 392. Окрема думка судді, який брав участь у розгляді справи в порядку нагляду	Стаття 392. Строки розгляду справи у касаційному суді			Стаття 392. Строки розгляду справи у касаційному суді
293.	При розгляді справи в порядку нагляду член суду, залишившись при окремій думці, може викласти її письмово. Окрема думка приєднується до справи і доводиться до відома Голови Верховного Суду України для вирішення питання про принесення протесту. (Стаття 392 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Допущені до касаційного розгляду подання чи скарга призначаються до касаційного розгляду не раніше ніж через місяць після закінчення строку, передбаченого частинами першою і другою статті 386 цього Кодексу.	-32- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину першу викласти у наступній редакції: "Допущені до касаційного розгляду подання чи скарга на судові рішення, зазначені у частині першій ст.383 цього Кодексу, призначаються до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду, а подання чи скарга на судові рішення, зазначені у частині другій ст.383 цього Кодексу, - не пізніше двох місяців з дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду".	Враховано	Касаційне подання, касаційна скарга на судові рішення, зазначені у частині першій ст.383 цього Кодексу, призначаються до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду, а подання чи скарга на судові рішення, зазначені у частині другій ст.383 цього Кодексу, - не пізніше двох місяців з дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду.
294.		Не пізніше як за три дні до розгляду справи в приміщенні касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено.	-33- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) У статті 392: Слова "Допущені до касаційного розгляду подання чи" замінити словами "Касаційне подання, касаційна"	Враховано	Не пізніше як за три дні до розгляду справи в приміщенні касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено.
295.		Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі.			Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі.
296.	Стаття 393. Результати розгляду справи в порядку нагляду	Стаття 393. Прийняття касаційним судом нових матеріалів			Стаття 393. Прийняття касаційним судом нових матеріалів
297.	В результаті розгляду справи в порядку нагляду суд може: залишити протест без задоволення; скасувати вирок і всі дальші судові ухвали та постанови і закрити справу або передати її на нове розслідування чи новий судовий розгляд; скасувати касаційну ухвалу, а також дальші судові ухвали та постанови, якщо їх було винесено, і передати справу на новий касаційний розгляд; скасувати ухвали і постанови, винесені в порядку нагляду, і залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду і касаційну ухвалу; внести зміни до вироку, ухвали або постанови суду.	На ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було в справі. Нові матеріали не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом вони були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи.			На ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було в справі. Нові матеріали не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом вони були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи.
298.	Якщо суд в результаті розгляду справи в порядку нагляду скасовує обвинувальний вирок і закриває справу за недоведеністю участі засудженого у вчиненні злочину при умові, що особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, справа направляється прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину. (Стаття 393 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N 6834-10 від 16.04.84)	Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.			Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.
299.	Стаття 394. Межі прав наглядної інстанції	Стаття 394. Розгляд справи касаційним судом			Стаття 394. Розгляд справи касаційним судом
300.	При розгляді справи в порядку нагляду суд не зв'язаний доводами протесту і перевіряє справу в повному обсягу, відповідно до статті 363 цього Кодексу.	Справа розглядається касаційним судом у складі трьох суддів, з додержанням порядку, передбаченого частинами першою, другою і третьою статті 362 цього Кодексу.	-34- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину першу після слів "трьох суддів" доповнити словами "за участю прокурора".	Враховано	Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, розглядається з обов"язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 цього Кодексу.
301.	Суд при розгляді справи в порядку нагляду може пом'якшити призначене засудженому покарання або застосувати закон про менш тяжкий злочин, але не вправі посилити покарання, а так само застосувати закон про більш тяжкий злочин.	Суд, вислухавши пояснення учасників касаційного розгляду з приводу касаційного подання і касаційних скарг, виходить до нарадчої кімнати для винесення ухвали.	-35- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Частину першу статті 394 замінити трьома частинами такого змісту: "Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, розглядається з обов"язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 цього Кодексу. Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, протягом тридцяти діб після її находження розглядається касаційним судом у складі трьох суддів з участю прокурора. Суд своєю ухвалою вирішує питання про призначення справи до розгляду з обов"язковим повідомленням осіб, зазначених у статті 384 цього Кодексу, або відмовляє у задоволенні касаційної скарги, касаційного подання. Справа, що призначена до розгляду з обов"язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 цього Кодексу, розглядається касаційним судом у складі трьох суддів з додержанням порядку, передбаченого частинами першою, другою і третьою статті 362 цього Кодексу."	Враховано	Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, протягом тридцяти діб після її находження розглядається касаційним судом у складі трьох суддів з участю прокурора. Суд своєю ухвалою вирішує питання про призначення справи до розгляду з обов"язковим повідомленням осіб, зазначених у статті 384 цього Кодексу, або відмовляє у задоволенні касаційної скарги, касаційного подання. Справа, що призначена до розгляду з обов"язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 цього Кодексу, розглядається касаційним судом у складі трьох суддів за участю прокурора з додержанням порядку, передбаченого частинами першою, другою і третьою статті 362 цього Кодексу.
302.	Якщо в справі засуджено або виправдано декількох осіб, суд не має права скасувати вирок, ухвалу чи постанову з метою погіршення становища тих виправданих або засуджених, щодо яких не принесено протесту. Визнавши неправильним виправдання підсудного чи закриття справи в суді першої інстанції або призначення засудженому покарання, яке за своєю м'якістю не відповідає вчиненому, суд вправі, з додержанням умов, передбачених статтею 385 цього Кодексу, скасувати вирок чи ухвалу і направити справу для нового розгляду відповідно в суд першої інстанції або касаційної інстанції. При цьому, повертаючи справу в суд першої інстанції, суд наглядної інстанції повинен вказати стадію, з якої справа повертається на новий розгляд. Коли безпідставне закриття справи або незаконне пом'якшення покарання засудженому було допущено при розгляді справи в порядку нагляду, вищестояща наглядна інстанція вправі скасувати ухвалу чи постанову нижчестоящої наглядної інстанції і залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду і касаційну ухвалу. (Стаття 394 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Нарада суддів касаційної інстанції провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу.			Нарада суддів касаційної інстанції провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього Кодексу.
303.	Стаття 395. Обов'язковість вказівок наглядної інстанції	Стаття 395. Обсяг перевірки справи касаційним судом			Стаття 395. Обсяг перевірки справи касаційним судом
304.	Вказівки суду, який розглядає справу в порядку нагляду, є обов'язковими при додатковому розслідуванні і при повторному розгляді справи судом. Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, не вправі встановлювати або вважати доведеними факти, які не були встановлені у вироку або відкинуті ним, а так само не вправі вирішувати наперед питання про доведенність чи недоведенність обвинувачення, про достовірність чи недостовірність того або іншого доказу і про переваги одних доказів над іншими, про застосування судом першої інстанції того або іншого кримінального закону і про міру покарання.	Касаційний суд перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.			Касаційний суд перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.
305.	Суд при розгляді справи в порядку нагляду, скасовуючи касаційну ухвалу, не вправі визначити наперед висновки, що їх може зробити касаційна інстанція при повторному розгляді справи. (Стаття 395 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84) Стаття 395-1. Окрема ухвала (постанова) суду, що розглядає справу а порядку нагляду Суд, що розглядає справу в порядку нагляду, при наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу (постанову). (Кодекс доповнено статтею 395-1 згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесено подання, касаційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.			Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесено подання, касаційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.
306.	Стаття 396. Розгляд справи судом першої інстанції після скасування першого вироку наглядною інстанцією	Стаття 396. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції			Стаття 396. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
307.	Розгляд справи судом першої інстанції після скасування першого вироку наглядною інстанцією і посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин здійснюються з додержанням правил, передбачених статтею 377 цього Кодексу.	В результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:			В результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:
308.		1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скаргу чи подання - без задоволення;			1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скаргу чи подання - без задоволення;
309.		2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий розгляд;	-36- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині першій у пункті 2 після слова "судовий" доповнити словами "або апеляційний"	Враховано	2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд;
310.		3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;			3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;
311.		4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.			4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.
312.		У разі відкликання касаційних скарги чи подання касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.			У разі відкликання касаційних скарги чи подання касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.
313.	Г л а в а 32 ВІДНОВЛЕННЯ СПРАВ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ Стаття 397. Підстави для відновлення справ у зв'язку з нововиявленими обставинами	Стаття 397. Недопустимість погіршення становища засудженого чи виправданого			Стаття 397. Недопустимість погіршення становища засудженого чи виправданого
314.	Вироки, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, можуть бути скасовані в зв'язку з нововиявленими обставинами.	Касаційний суд не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.			Касаційний суд не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.
315.	Нововиявленими обставинами вважаються: 1) фальшивість доказів, неправильність показань свідка або висновку експерта, на яких грунтується висновок; 2) зловживання суддів, які винесли вирок, ухвалу чи постанову, а також зловживання прокурора, слідчого чи особи, яка провадила дізнання в даній справі;	Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним чи міжобласним судом, може бути скасований у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання лише у разі, коли з цих підстав вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник.	-37- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частинах другій і третій після слова "міжобласним" доповнити словами "місцевим", після слів "судом" доповнити словами "ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду"	Враховано	Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним чи міжобласним, місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання лише у разі, коли з цих підстав вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник.
316.	3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні вироку, ухвали або постанови і які самі по собі або разом з раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного. Зловживання прокурорів, слідчих, осіб, що провадили дізнання, та суддів є підставою для перегляду справи тільки тоді, коли ці зловживання встановлені судовим вироком, який набрав законної сили, а при неможливості постановлення судового вироку - матеріалами розслідування.	Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи міжобласним судом, може бути скасований не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.			Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи міжобласним, місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.
317.	Стаття 398. Строки перегляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами	Стаття 398. Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови			Стаття 398. Підстави для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови
318.	Перегляд виправдувального вироку допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.	Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:			Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:
319.	При наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена в зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановленого для цього більш тяжкого злочину.	1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;			1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;
320.	При наявності доказів, які підтверджують невинність засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи в зв'язку з нововиявленими обставинами строками не обмежене.	2) неправильне застосування кримінального закону;			2) неправильне застосування кримінального закону;
321.	Смерть засудженого не є перешкодою до перегляду справи в інтересах реабілітації засудженого.	3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.			3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
322.		Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, вирок міжобласного суду може бути скасований або змінений і в зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, попереднього чи судового слідства або невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.	-38- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій після слова "вирок" доповнити словом "місцевого".	Враховано	Вирок місцевого, апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, вирок міжобласного суду може бути скасований або змінений і в зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, попереднього чи судового слідства або невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
323.		При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 368 - 372 цього Кодексу.			При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 368 - 372 цього Кодексу.
324.		Касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.			Касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
325.	Стаття 399. Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку з нововиявленими обставинами	Стаття 399. Обов'язковість вказівок касаційної інстанції			Стаття 399. Обов'язковість вказівок касаційної інстанції
326.	Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства, установи, організації і посадові особи подають прокуророві. Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин. Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими цим Кодексом для проведення попереднього слідства. Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення протесту до президії Верховного суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил. Справи, в яких вирок винесено Верховним судом Республіки Крим, обласним, Київським, Севастопольським міським, міжобласним судом, військовим судом регіону, Військово-Морських Сил, прокурор Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення протесту до Верховного Суду України. Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокуророві. (Стаття 399 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94)	Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.			Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
327.	Стаття 400. Порядок розгляду судом протестів про відновлення справи в зв'язку з нововиявленими обставинами	Стаття 400. Розгляд справи після скасування вироку, постанови чи ухвали			Стаття 400. Розгляд справи після скасування вироку, постанови чи ухвали
328.	Протест прокурора про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається судом за правилами, встановленими для перегляду справ у порядку нагляду. Проте суд не може вносити у вирок змін, які випливають з нововиявлених обставин.	Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду у відповідності з вимогами глав 23 - 30 цього Кодексу.			Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду у відповідності з вимогами глав 23 - 30 цього Кодексу.
329.	Попередній розгляд справи в касаційному порядку чи порядку нагляду не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами. (Стаття 400 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанцій або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.			Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанцій або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
330.		Стаття 400-1. Закриття справи касаційним судом			Стаття 400-1. Закриття справи касаційним судом
331.		Касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 71, 72, 8, 9, 10 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.			Касаційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 71, 72, 8, 9, 10 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
332.		Стаття 400-2. Ухвала касаційного суду			Стаття 400-2. Ухвала касаційного суду
333.		Ухвала касаційного суду складається і оголошується з додержанням вимог, передбачених статтями 377, 379 цього Кодексу. У випадках передбачених статтею 232 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали касаційний суд може винести окрему ухвалу.			Ухвала касаційного суду складається і оголошується з додержанням вимог, передбачених статтями 377, 379 цього Кодексу. У випадках передбачених статтею 232 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали касаційний суд може винести окрему ухвалу.
334.		Стаття 400-3. Звернення ухвали до виконання			Стаття 400-3. Звернення ухвали до виконання
335.		Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 379 цього Кодексу,			Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 379 цього Кодексу,
336.		- після складання і оголошення мотивованої ухвали.			- після складання і оголошення мотивованої ухвали.
337.		Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.			Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.
338.		Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.			Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.
339.		Глава 32. Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження			Глава 32. Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження
340.		Стаття 400-4. Підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження			Стаття 400-4. Підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
341.		Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження є:			Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження є:
342.		1) нововиявлені обставини;			1) нововиявлені обставини;
343.		2) неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.			2) неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.
344.		Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2 частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.			Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2 частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.
345.		Стаття 400-5. Нововиявлені обставини			Стаття 400-5. Нововиявлені обставини
346.		Нововиявленими обставинами визнаються:	-39- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині першій пункт 1 після слова "обвинуваченого" доповнити словом "підсудного".	Враховано	Нововиявленими обставинами визнаються:
347.		1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, висновку і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок;			1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок;
348.		2) зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;			2) зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;
349.		3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.			3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.
350.		Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку - матеріалами розслідування.			Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку - матеріалами розслідування.
351.		Стаття 400-6. Строки перегляду судових рішень в порядку виключного провадження			Стаття 400-6. Строки перегляду судових рішень в порядку виключного провадження
352.		Перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.			Перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.
353.		Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з дачею ними завідомо неправдивих показань, завідомо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальсифікацією ними доказів, а при неможливості постановлення вироку - день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин.			Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з дачею ними завідомо неправдивих показань, завідомо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальсифікацією ними доказів, а при неможливості постановлення вироку - день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин.
354.		Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день складання прокурором висновку про підтвердження таких обставин матеріалами розслідування.			Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день складання прокурором висновку про підтвердження таких обставин матеріалами розслідування.
355.		За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.			За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.
356.		За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено.			За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
357.		Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу строком не обмежується.			Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу строком не обмежується.
358.		Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.			Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.
359.		Стаття 400-7. Особи, які мають право поставити питанння про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження			Стаття 400-7. Особи, які мають право поставити питанння про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження
360.		Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити Генеральний Прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області),	-40- Н.д.Кондратевський С.М. (Округ №224) Доповнити частину першу статті 400-7 словами: "захисники засуджених". Згідно вимог ст.129 Конституції України, з метою забезпечення змагальності і рівноправності у забезпеченні подання до суду усіх наявних доказів.	Відхилено	Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити Генеральний Прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області),
361.		Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, мають право вносити судді касаційного суду в кількості не менше п'яти осіб.			Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, мають право вносити судді касаційного суду в кількості не менше п'яти осіб.
362.		Стаття 400-8. Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку з нововиявленими обставинами			Стаття 400-8. Дії прокурора по відновленню справи в зв'язку з нововиявленими обставинами
363.		Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства, установи, організації і посадові особи подають прокуророві. З метою перевірки заяви прокурор вправі витребувати справу із суду.			Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства, установи, організації і посадові особи подають прокуророві. З метою перевірки заяви прокурор вправі витребувати справу із суду.
364.		Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин.			Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин.
365.		Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими цим Кодексом для проведення попереднього слідства.			Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими цим Кодексом для проведення попереднього слідства.
366.		Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційного суду.			Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційного суду.
367.		Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.			Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.
368.		Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.			Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.
369.		Стаття 400-9. Порушення питанння про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження			Стаття 400-9. Порушення питанння про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження
370.		Коло осіб, які вправі подавати прокурові клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, не обмежується.	-41- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину першу викласти у наступній редакції: "Клопотання про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 4004 цього Кодексу, вправі подавати прокуророві учасники процесу, а також інші особи, якщо таке право надано їм законом".	Враховано	Клопотання про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 4004 цього Кодексу, вправі подавати прокуророві учасники процесу, а також інші особи, якщо таке право надано їм законом.
371.		Клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, вправі подавати засуджений, його захисник чи законний представник, прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанціїї, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право надано їм законодавчими актами України.			Клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, вправі подавати засуджений, його захисник чи законний представник, прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанціїї, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі в розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право надано їм законодавчими актами України.
372.		Переписка з приводу надходження клопотань про перегляд касаційним судом справ з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4, з засудженим, захисником чи законним представником касаційним судом не ведеться.			Переписка з приводу надходження клопотань про перегляд касаційним судом справ з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4, з засудженим, захисником чи законним представником касаційним судом не ведеться.
373.		Суддя, який розглядає клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, вправі витребувати справу із суду.			Суддя, який розглядає клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, вправі витребувати справу із суду.
374.		На підставі подання, підписаного не менше як п'ятьма суддями касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, справа призначається до судового розгляду.			На підставі подання, підписаного не менше як п'ятьма суддями касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, справа призначається до судового розгляду.
375.		Стаття 400-10. Порядок розгляду справ в порядку виключного провадження			Стаття 400-10. Порядок розгляду справ в порядку виключного провадження
376.		Подання про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.			Подання про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.
377.		Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами.			Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами.
378.		Подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні судових колегій Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання судових колегій є правомочним при наявності не менш як двох третин складу колегій. Головує на засіданні голова судової колегії в кримінальних справах чи інший суддя. Ухвала спільного засідання приймається більшістю голосів відкритим голосуванням Вона складається суддеюдоповідачем і підписується головуючим та цим суддею."	-42- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині третій після слова "складу" доповнити словом "кожної з".	Враховано	Подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4004 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні судових колегій Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання судових колегій є правомочним при наявності не менш як двох третин складу кожної з колегій. Головує на засіданні голова судової колегії в кримінальних справах чи інший суддя. Ухвала спільного засідання приймається більшістю голосів відкритим голосуванням Вона складається суддею-доповідачем і підписується головуючим та цим суддею.
379.		2) доповнити Кодекс статтями 16-1, 61-1, 87-1, 165-1, 165-2, 165-3 187-1, 249-1, 301-1, 315-1 такого змісту:			2) доповнити Кодекс статтями 16-1, 61-1, 87-1, 165-1, 165-2, 165-3 187-1, 249-1, 301-1, 315-1 такого змісту:
380.		"Стаття 161. Змагальність	-43- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Назву статті 161 доповнити словами "і диспозитивність"	Враховано	"Стаття 16-1. Змагальність і диспозитивність
381.		Розгляд справ у всіх судах відбувається на засадах змагальності.			Розгляд справ у всіх судах відбувається на засадах змагальності.
382.		При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатись на один і той же орган чи на одну і ту ж особу.			При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатись на один і той же орган чи на одну і ту ж особу.
383.		Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачних цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник.			Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачних цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник.
384.		Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник, його законний представник.			Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник, його законний представник.
385.		Прокурор, підсудний, його захисник і законний представник, потерпілий, позивач, відповідач та їх представники беруть участь в судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.	-44- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині п'ятій відповідно перед словами "позивач", "відповідач" доповнити словами "цивільний".	Враховано	Прокурор, підсудний, його захисник і законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь в судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
386.		Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.			Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
387.		Функція вирішення справи покладається на суд.			Функція вирішення справи покладається на суд.
388.		Стаття 61-1. Усунення захисника від участі в справі			Стаття 61-1. Усунення захисника від участі в справі
389.		Захисник може бути усунутий від участі в справі лише з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу.			Захисник може бути усунутий від участі в справі лише з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу.
390.		Встановивши обставини, які у відповідності з пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої, частинами другої і третьої статті 61 цього Кодексу виключають участь захисника у справі, особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.			Встановивши обставини, які у відповідності з пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої, частинами другої і третьої статті 61 цього Кодексу виключають участь захисника у справі, особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усунення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисникові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.
391.		На стадії дізнання та попереднього слідства питання про усунення захисника з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої або частиною четвертою статті 61 цього Кодексу, за поданням особи, яка провадить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника, вивчає матеріали, якими обгрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захисника оскарженю не підлягає.			На стадії дізнання та попереднього слідства питання про усунення захисника з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої або частиною четвертою статті 61 цього Кодексу, за поданням особи, яка провадить дізнання, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування. Суддя розглядає подання про усунення захисника, вивчає матеріали, якими обгрунтовується подання, вислуховує прокурора і захисника, при необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, особу, у провадженні якої знаходиться справа, після чого виносить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захисника оскарженю не підлягає.
392.		В стадії судового розгляду питання про усунення захисника з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу, вирішує суд.			В стадії судового розгляду питання про усунення захисника з підстав, передбачених статтею 61 цього Кодексу, вирішує суд.
393.		За наявності до того підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд про усунення захисника від участі в справі повідомляють відповідному органу, адвокатському об'єднанню для вирішення питання про відповідальність адвоката.			За наявності до того підстав особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд про усунення захисника від участі в справі повідомляють відповідному органу, адвокатському об'єднанню для вирішення питання про відповідальність адвоката.
394.		Стаття 87-1. Фіксування судового процесу технічними засобами			Стаття 87-1. Фіксування судового процесу технічними засобами
395.		Повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції при розгляді справи по суті чи в апеляційному суді або за ініціативою суду.			Повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції при розгляді справи по суті чи в апеляційному суді або за ініціативою суду.
396.		Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під його керівництвом інший працівник суду.			Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під його керівництвом інший працівник суду.
397.		Про те, що з метою повного фіксування судового процесу застосовуються технічні засоби, а також дані про їх технічні характеристики зазначається в протоколі судового засідання. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, у якому похвилинно відмічаються відомості про процесуальні дії, виконані в судовому засіданні.			Про те, що з метою повного фіксування судового процесу застосовуються технічні засоби, а також дані про їх технічні характеристики зазначається в протоколі судового засідання. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, у якому похвилинно відмічаються відомості про процесуальні дії, виконані в судовому засіданні.
398.		Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу сторін чи за ініціативою суду.			Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу сторін чи за ініціативою суду.
399.		Аудіокасета чи інший носій інформації, на якому зафіксовано судовий процес, зберігається при справі.			Аудіокасета чи інший носій інформації, на якому зафіксовано судовий процес, зберігається при справі.
400.		Стаття 165-1. Постанова (ухвала) про застосування, скасування і зміну запобіжного заходу			Стаття 165-1. Постанова (ухвала) про застосування, скасування і зміну запобіжного заходу
401.		Про застосування, скасування, зміну запобіжного заходу, орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.			Про застосування, скасування, зміну запобіжного заходу, орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
402.		У постанові (ухвалі) про застосування чи зміну запобіжного заходу зазначаються прізвище, ім'я та побатькові, вік, місце народження особи, щодо якої застосовується чи змінюється запобіжний захід, вчинений нею злочин, стаття Кримінального кодексу, якою передбачено даний злочин, обраний запобіжний захід і підстави його обрання чи зміни, визначається особа чи орган, які повинні здійснювати контроль за виконанням постанови (ухвали). У постанові (ухвалі) про скасування запобіжного заходу повинні бути зазначені підстави для його скасування.			У постанові (ухвалі) про застосування чи зміну запобіжного заходу зазначаються прізвище, ім'я та побатькові, вік, місце народження особи, щодо якої застосовується чи змінюється запобіжний захід, вчинений нею злочин, стаття Кримінального кодексу, якою передбачено даний злочин, обраний запобіжний захід і підстави його обрання чи зміни, визначається особа чи орган, які повинні здійснювати контроль за виконанням постанови (ухвали). У постанові (ухвалі) про скасування запобіжного заходу повинні бути зазначені підстави для його скасування.
403.		Постанова або ухвала негайно оголошуються під розписку особі, щодо якої вона винесена. Одночасно особі роз'яснюються порядок і строки оскарження постанови або ухвали.	-45- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину третю статті 165-1 після слів "щодо якої вона винесена" доповнити словами "а якщо це неможливо, то не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання".	Відхилено	Постанова або ухвала негайно оголошуються під розписку особі, щодо якої вона винесена. Одночасно особі роз'яснюються порядок і строки оскарження постанови або ухвали.
404.		При оголошенні постанови про обрання запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, особі під розписку повинно бути роз'яснено, в чому полягає обраний запобіжний захід, обов'язки, які покладаються на неї у зв'язку з його обранням, вона попереджається, що у разі порушення покладених на неї обов'язків та її неналежної поведінки до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.			При оголошенні постанови про обрання запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, особі під розписку повинно бути роз'яснено, в чому полягає обраний запобіжний захід, обов'язки, які покладаються на неї у зв'язку з його обранням, вона попереджається, що у разі порушення покладених на неї обов'язків та її неналежної поведінки до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
405.		Стаття 165-2. Порядок обрання запобіжного заходу			Стаття 165-2. Порядок обрання запобіжного заходу
406.		На стадії попереднього розслідування справи запобіжний захід, не зв'язанний з триманням під вартою, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.			На стадії попереднього розслідування справи запобіжний захід, не зв'язанний з триманням під вартою, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.
407.		Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за погодженням з прокурором подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор.	-46- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій слова "за погодженням з прокурором" замінити словами "за згодою прокурора". Доповнити цю частину словами: "При вирішенні цього питання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення".	Враховано	Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор. При вирішенні цього питання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення.
			-47- Н.д.Білоус А.О. (Реєстр.картка №405) Статтю 165-2 "Порядок обрання запобіжного заходу" викласти в такій редакції: На стадії попереднього розслідування справи запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою та застосування застави обирає орган дізнання слідчий та прокурор. Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або застосування застави, він вносить за погодженням з прокурором подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор. Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого. Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставлення його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше сімдесяти двох годин, а в разі, коли особа перебуває за межами адміністративно-теріторіальної одиниці, в якій діє суд, - не більше сорока восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт. Одержавши подання, суддя вивчає матеріали, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, опитує підозрюваного чи обвинуваченого, при необхідності опитує особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого в залежності від наявності до того підстав виносить постанову: 1)про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав; 2)про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; 3)про застосування застави та її розмір; Не застосовується застава або підписка про невиїзд: 1)щодо осіб, які підозрюються або обвинувачені у вчиненні особливо тяжких умисних злочинів проти життя та здоров'я особи та особливо небезпечних злочинів проти держави; 2)щодо осіб, по яким є достатні докази наміру ухилення від слідства та суду;	Відхилено
			До осіб, які підозрюються або обвинувачені у вчиненні злочинів, крім випадків, вказаних у частині шостій статті 165-2, запобіжний захід у вигляді арешту не застосовується. Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не зв'язаний з тримання під вартою. На постанову судді прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді. Якщо для обрання затриманому запобіжного заходу є необхідність додатково вивчити дані про особу затриманого чи з'ясувати інші обставиини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого - до п'ятнадцяти діб, про що виноситься постанова. У разі, коли така необхідність виникне при вирішенні цього питання щодо особи, яка не затримувалася, суддя вправі відкласти його розгляд на строк до десяти діб і вжити заходів, спроможних забезпечити на цей період її належну поведінку або своєю постановою затримати підозрюваного, обвинуваченого на цей строк.
			-48- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину другу статті 165-2 викласти в такій редакції: "Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить мотивоване подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор".	Відхилено
			-49- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Статтю 165-2 доповнити після другої частини новою частиною такого змісту: "У поданні про застосування до обвинуваченого, підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту зазначаються: місце i час його складання; дані про особу обвинуваченого, підозрюваного; обставини справи як їх встановлено на попередньому слідстві; докази, які підтверджують, що саме затримана особа вчинила злочин; чому до неї не може бути застосований інший запобіжний захід. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до кожної із затриманих у справі осіб потребує внесення окремого подання. Копія подання негайно направляється прокурору".	Відхилено
			-50- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину третю статті 165-2 викласти в такій редакції: "Подання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту має бути розглянуто судом протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого".	Відхилено
			-51- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) У частині восьмій статті 165-2- слово "затриманому" замінити на слова "затриманій особі", а слова "особу затриманого" замінити на слова "особу підозрюваного, обвинуваченого".	Відхилено
			-52- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Доповнити статтю 165-2 частиною дев'ятою такого змісту: "Отримавши постанову суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий, орган дізнання зобов'язані протягом доби надіслати прокурору її копію".	Відхилено
408.		Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.			Подання має бути розглянуто протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного чи обвинуваченого.
409.		Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше семидесяти двох годин, а в разі коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше сорока восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт.			Якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи, яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може продовжуватися більше семидесяти двох годин, а в разі коли особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, - не більше сорока восьми годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт.
410.		Одержавши подання, суддя вивчає матеріали, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, опитує підозрюваного чи обвинуваченого, при необхідності опитує особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого в залежності від наявності до того підстав виносить постанову:			Одержавши подання, суддя вивчає матеріали, представлені органами дізнання, слідчим, прокурором, опитує підозрюваного чи обвинуваченого, при необхідності опитує особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого в залежності від наявності до того підстав виносить постанову:
411.		1) про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав;			1) про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав;
412.		2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.			2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
413.		Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою.			Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою.
414.		На постанову судді прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.			На постанову судді прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.
415.		Якщо для обрання затриманому запобіжного заходу є необхідність додатково вивчити дані про особу затриманого чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого - до п'ятнадцяти діб, про що виноситься постанова. У разі, коли така необхідність виникне при вирішенні цього питання щодо особи, яка не затримувалася, суддя вправі відкласти його розгляд на строк до десяти діб і вжити заходів, спроможних забезпечити на цей період її належну поведінку або своєю постановою затримати підозрюваного, обвинуваченого на цей строк.			Якщо для обрання затриманому запобіжного заходу є необхідність додатково вивчити дані про особу затриманого чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, суддя вправі продовжити затримання до десяти, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого - до п'ятнадцяти діб, про що виноситься постанова. У разі, коли така необхідність виникне при вирішенні цього питання щодо особи, яка не затримувалася, суддя вправі відкласти його розгляд на строк до десяти діб і вжити заходів, спроможних забезпечити на цей період її належну поведінку або своєю постановою затримати підозрюваного, обвинуваченого на цей строк.
416.		Стаття 165-3. Порядок продовження строків тримання під вартою			Стаття 165-3. Порядок продовження строків тримання під вартою
417.		За відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення, слідчий за погодженням з відповідним прокурором або прокурор звертається до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою. У поданні зазначаються причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що належить дослідити, докази, які в залежності від наявності підтверджують, що саме особа, яка тримається під вартою, вчинила злочин, і обгрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу.	-53- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Необхідно передбачити розгляд питання про продовження строку тримання під вартою та апеляційного розгляду питання про це до закінчення попереднього строку (визначивши відповідний строк на внесення подання і його розгляд суддею), і передбачити можливість постановлення апеляційними судом свого рішення про продовження строку тримання під вартою. -54- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) У частині першій нової статті 165-3 слова "за погодженням з відповідним прокурором" виключити. Першу частину доповнити реченням такого змісту: "Копію подання про продовження строку тримання під вартою слідчий зобов'язаний протягом доби направити прокурору".	Відхилено Відхилено	За відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення, слідчий за погодженням з відповідним прокурором або прокурор звертається до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою. У поданні зазначаються причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що належить дослідити, докази, які в залежності від наявності підтверджують, що саме особа, яка тримається під вартою, вчинила злочин, і обгрунтування необхідності збереження цього запобіжного заходу.
418.		Подання про продовження строку тримання особи під вартою повинно бути подане до суду:	-55- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину другу нової статті 165-3 викласти в такій редакції: "Подання про продовження строку тримання під вартою повинно бути подане до того суду, яким винесено постанову про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, у строки, які є достатні для розгляду цього подання, але не пізніше закінчення строку тримання особи під вартою".	Відхилено	Подання про продовження строку тримання особи під вартою повинно бути подане до суду:
419.		1) при продовженні строку тримання під вартою до чотирьох місяців - не пізніше, як за п'ять діб до закінчення строку тримання особи під вартою;			1) при продовженні строку тримання під вартою до чотирьох місяців - не пізніше, як за п'ять діб до закінчення строку тримання особи під вартою;
420.		2) до дев'яти місяців - не пізніше п'ятнадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою;			2) до дев'яти місяців - не пізніше п'ятнадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою;
421.		3) до вісімнадцяти місяців - не пізніше двадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою.			3) до вісімнадцяти місяців - не пізніше двадцяти діб до закінчення строку тримання під вартою.
422.		Одержавши подання, суддя вивчає матеріали кримінальної справи, при необхідності опитує обвинуваченого, особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого залежно від наявності до того підстав виносить постанову про продовження строку тримання під вартою або відмовляє в його продовженні.	-56- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину третю нової статті 165-3 доповнити реченням такого змісту: "Постанова про продовження строку тримання під вартою повинна надсилатись відповідному начальнику місця попереднього ув'язнення".	Відхилено	Одержавши подання, суддя вивчає матеріали кримінальної справи, при необхідності опитує обвинуваченого, особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого залежно від наявності до того підстав виносить постанову про продовження строку тримання під вартою або відмовляє в його продовженні.
423.		На постанову судді прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді. Постанови судді апеляційного і Верховного Суду України оскарженню не підлягають, на них не може внесено подання прокурора.	-57- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) У частині четвертій нової статті 165-3 слова "його захисником чи законним представником" замінити словами "потерпілим, їх захисниками чи законними представниками", останнє речення виключити (оскільки це протирічить вимогам Конституції України щодо права на апеляційне оскарження рішень суду, то відповідні зміни внесені і до статі 156 проекту).	Відхилено	На постанову судді прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді. Постанови судді апеляційного і Верховного Суду України оскарженню не підлягають, на них не може внесено подання прокурора.
424.		Стаття 187-1. Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку			Стаття 187-1. Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку
425.		Огляд кореспонденції проводиться в установі зв'язку з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності - і з участю спеціаліста. В присутності зазначених осіб слідчий відкриває і оглядає затриману кореспонденцію.			Огляд кореспонденції проводиться в установі зв'язку з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності - і з участю спеціаліста. В присутності зазначених осіб слідчий відкриває і оглядає затриману кореспонденцію.
426.		При виявленні документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий проводить виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень. При відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримання до визначеного ним терміну.			При виявленні документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий проводить виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень. При відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримання до визначеного ним терміну.
427.		Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол. В протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень зняті копії.			Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол. В протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень зняті копії.
428.		Дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, у необхідних випадках проводиться з участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи іншим відповідним способом вивчає зміст знятої інформації, про що складає протокол. При виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою визнає носій знятої інформації доказом і приєднує його до справи.			Дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, у необхідних випадках проводиться з участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи іншим відповідним способом вивчає зміст знятої інформації, про що складає протокол. При виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою визнає носій знятої інформації доказом і приєднує його до справи.
429.		Стаття 249-1. Повернення справи прокурору			Стаття 249-1. Повернення справи прокурору
430.		Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у випадку, коли прокурором були суттєво порушені вимоги статтей 228-232 цього Кодексу.	-58- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Доповнити частину першу словами "для усунення виявлених порушень" У другій частині слова "не може" замінити словом "може".	Враховано	Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у випадку, коли прокурором були суттєво порушені вимоги статтей 228-232 цього Кодексу, для усунення виявлених порушень.
431.		Постанова про повернення справи прокурору оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесення подання прокурором.			Постанова про повернення справи прокурору оскарженню не підлягає, на неї може бути внесення подання прокурором.
432.		Стаття 301-1. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного			Стаття 301-1. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного
433.		У випадку, коли відповідно до частини 3 статті 299 цього Кодексу суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, він після допиту останнього виконує вимоги статті 370 цього Кодексу і переходить до судових дебатів.	-59- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Посилання на вимоги ст.370 незрозуміле, оскільки вона містить підстави для скасування вироку, тобто зазначає порушення закону. Авторам проекту необхідно уточнити, які вимоги повинен виконати суд.	Враховано	У випадку, коли відповідно до частини 3 статті 299 цього Кодексу суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, він після допиту останнього виконує вимоги статті 370 цього Кодексу і переходить до судових дебатів.
434.		Стаття 315-1. Судові доручення			Стаття 315-1. Судові доручення
435.		З метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії. В ухвалі (постанові) зазначається, для з'ясування яких обставин і які саме слідчі дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення.			З метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя - постановою вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії. В ухвалі (постанові) зазначається, для з'ясування яких обставин і які саме слідчі дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення.
436.		Особа, яка виконує доручення, проводить відповідну слідчу дію з додержанням вимог, передбачених главами 26, 27 чи 28 цього Кодексу. Протокол слідчої дії передається суду, який дав доручення.	-60- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) В частині другій в останньому реченні після слів "Протокол слідчої дії" доповнити словами "та інші здобуті докази" В частині третій слово "оголошуються" замінити словом "досліджуються". -61- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) У ст.315-1 цифри і слово "26, 27 чи 28" замінити цифрами "11-18".	Враховано Враховано	Особа, яка виконує доручення, проводить відповідну слідчу дію з додержанням вимог, передбачених главами 11-18 цього Кодексу. Протокол слідчої дії та інші здобуті докази передається суду, який дав доручення.
437.		Протокол слідчої дії та інші докази, що надійшли від органу, який виконував доручення, оголошуються в судовому засіданні і приєднуються до справи."			Протокол слідчої дії та інші докази, що надійшли від органу, який виконував доручення, досліджуються в судовому засіданні і приєднуються до справи."
438.		3) статті 44, 45, 46, 47, 48, 52-5, 61, 69, 84, 851, 87, 88, 148, 150, 156, 165, 177, 178, 184, 187, 236-1, 236-5, 237, 240, 241, 244, 245, 246, 248, 249, 251, 253, 261, 264, 267, 276, 277, 278, 279, 281, 282, 297, 299, 401, 402, 404, 424, 430 викласти в такій редакції:			3) статті 44, 45, 46, 47, 48, 52-5, 61, 69, 84, 851, 87, 88, 148, 150, 156, 165, 177, 178, 184, 187, 236-1, 236-5, 237, 240, 241, 244, 245, 246, 248, 249, 251, 253, 261, 264, 267, 276, 277, 278, 279, 281, 282, 297, 299, 401, 402, 404, 424, 430 викласти в такій редакції:
439.	Стаття 44. Захисник у кримінальному судочинстві (Положення частини першої статті 44, за яким обмежується право на вільний вибір підозрюваним, обвинуваченим і підсудним як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 (v013p710-00) від 16.11.2000) Як захисники підозрюваних, обвинувачених і підсудних допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. За згодою підсудного допускаються близькі родичі, опікуни або піклувальники.	"Стаття 44. Захисник			"Стаття 44. Захисник
440.	Захисник допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення, а у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - з моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.	Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.			Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі.
441.	У справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами у стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину, захисник допускається до участі у справі з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи. У разі коли дізнання або попереднє слідство не провадилось, захисник допускається до участі в справі після віддання обвинуваченого до суду.	Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.			Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.
442.	У справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, захисник допускається до участі у справі з моменту ознайомлення неповнолітнього та його батьків або осіб, що їх замінюють, з постановою про закриття справи і з матеріалами справи, а в разі поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник - не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту поміщення. (Стаття 44 в редакції Закону N 3780-12 від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно з Законом N 3787-12 від 23.12.93)	Повноваження захисника на участь у справі стверджується:			Повноваження захисника на участь у справі стверджується:
443.		1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання;			1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання;
444.		2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;			2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання - угодою, інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи - угодою або дорученням юридичної особи;
445.		3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.			3) близьких родичів, опікунів або піклувальників - заявою обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого про їх допуск до участі в справі як захисників.
446.		Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів попереднього слідства. У випадках, коли відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником - адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.			Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред'явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів попереднього слідства. У випадках, коли відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником - адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
447.		Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.			Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
448.	Стаття 45. Обов'язкова участь захисника	Стаття 45. Обов'язкова участь захисника			Стаття 45. Обов'язкова участь захисника
449.	Участь захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою, крім випадків відмови підозрюваного, обвинуваченого і підсудного від захисника у порядку, передбаченому частиною другою статті 46 цього Кодексу. (Стаття 45 в редакції Закону N 3780-12 від 23.12.93)	Участь захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою:			Участь захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою:
450.		1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;			1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;
451.		2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;			2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;
452.		3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;			3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;
453.		4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;			4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;
454.		5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру - з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби;			5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру - з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби;
455.		6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника;			6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника;
456.		В суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.			В суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.
457.	Стаття 46. Відмова від захисника	Стаття 46. Відмова від захисника і його заміна			Стаття 46. Відмова від захисника і його заміна
458.	Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від захисника. Така відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не може бути перешкодою для продовження участі у справі прокурора або громадського обвинувача, а також захисників інших підозрюваних, обвинувачених чи підсудних. В разі відмови від захисника особа, яка провадить дізнання, або слідчий складає протокол, суд виносить ухвалу, а суддя - постанову.	Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу.			Підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Відмова допускається лише з ініціативи підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного і не позбавляє його права запросити того ж чи іншого захисника в подальших стадіях процесу.
459.	Відмова від захисника не може бути прийнята: 1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до вісімнадцяти років; 2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі та інші) не можуть самі реалізувати своє право на захист;	При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий складають протокол з зазначенням мотивів відмови, а суд зазначає про це в протоколі судового засідання. Про прийняття відмови від захисника чи відхилення її особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.			При відмові від захисника особа, яка провадить дізнання, слідчий складають протокол з зазначенням мотивів відмови, а суд зазначає про це в протоколі судового засідання. Про прийняття відмови від захисника чи відхилення її особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
460.	3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство; 4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне позбавлення волі; 5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру. (Стаття 46 в редакції Закону N 3780-12 від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1483-III (1483-14) від 22.02.2000)	Відмова від захисника у випадках, зазначених у статті 45 цього Кодексу, може бути прийнята лише коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обгрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим в порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.			Відмова від захисника у випадках, зазначених у статті 45 цього Кодексу, може бути прийнята лише коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений чи виправданий обгрунтовують її мотивами, які особа, що провадить дізнання, слідчий, суд визнають такими, що заслуговують на увагу. У цьому випадку захисник замінюється іншим в порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
461.		Прийнявши відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу рішення про усунення захисника від участі в справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стадіїї судового розгляду справи - не менше 3 діб. Якщо у випадках, передбачених статтею 45 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі призначають захисника.			Прийнявши відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу рішення про усунення захисника від участі в справі, а також прийнявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника та надають йому для цього в стадії розслідування справи не менше доби, а в стадіїї судового розгляду справи - не менше 3 діб. Якщо у випадках, передбачених статтею 45 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом цих строків не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі призначають захисника.
462.		Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.			Заміна одного захисника іншим, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
463.		Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.			Заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу і не тягне відновлення процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого замінено.
464.	Стаття 47. Порядок призначення захисника	Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника			Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника
465.	Захисник з числа осіб, зазначених у частині першій статті 44 цього Кодексу, запрошується підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним, його законними представниками, родичами або іншими особами за дорученням чи на прохання підозрюваного, обвинуваченого і підсудного. Якщо у випадках, передбачених частиною третьою статті 46 цього Кодексу, захисник не буде запрошений зазначеними особами, його призначає особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд або суддя. Одна і та ж особа не може бути захисником двох або кількох підозрюваних, обвинувачених і підсудних, коли інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.	Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника.			Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника.
466.		Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників.			Підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників.
467.	Замінити одного захисника іншим можна лише за клопотанням або за згодою підозрюваного, обвинуваченого і підсудного. В тих випадках, коли явка для участі в справі захисника, якого обрав підозрюваний, неможлива протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, - протягом сімдесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд або суддя відповідно мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника або забезпечують їм захисника. Обов'язок забезпечити участь захисника в такому випадку покладається на керівника адвокатського об'єднання за місцем провадження справи.	Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнанняа, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.			Особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через адвокатське об'єднання. Вимога особи, яка провадить дізнанняа, слідчого, суду про призначення захисника, є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання.
468.		Захисник призначається у випадках:			Захисник призначається у випадках:
469.	Оплата праці захисника у випадку, коли він брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або судовому розгляді за призначенням, та при звільненні підозрюваного, обвинуваченого і підсудного від оплати юридичної допомоги через малозабезпеченість провадиться за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відшкодування витрат державі у таких випадках може бути покладено на засудженого. (Стаття 47 в редакції Закону N 3780-12 від 23.12.93)	1) коли відповідно до вимог частин першої і другої статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;			1) коли відповідно до вимог частин першої і другої статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, але підозрюваний, обвинувачений, підсудний не бажає або не може запросити захисника;
470.		2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.			2) коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може цього зробити.
471.		У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника.			У випадку, коли є потреба у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника, а підозрюваний чи обвинувачений ще не встиг запросити захисника або явка обраного захисника неможлива, особа, яка провадить дізнання, слідчий своєю постановою вправі призначити захисника тимчасово до явки обраного захисника.
472.		Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, - протягом семидесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитись для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі призначають захисника.			Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного підозрюваним протягом двадцяти чотирьох годин, а захисника, обраного обвинуваченим чи підсудним, - протягом семидесяти двох годин, особа, яка провадить дізнання, слідчий, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому, підсудному запросити іншого захисника. Якщо і цей захисник не зможе з'явитись для участі в справі протягом двадцяти чотирьох годин, а також у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний протягом того ж строку не запросить іншого захисника, особа, яка провадить дізнання, слідчий чи суддя постановою, а суд - ухвалою самі призначають захисника.
473.	Стаття 48. Обов'язки і права захисника	Стаття 48. Обов'язки і права захисника			Стаття 48. Обов'язки і права захисника
474.	Захисник зобов'язаний використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з'ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або пом'якшують чи виключають їх відповідальність, і подавати їм необхідну юридичну допомогу.	Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в цьому Кодексі та в інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу.			Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в цьому Кодексі та в інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу.
475.	З моменту допущення до участі у справі захисник має право:	З моменту допуску до участі у справі захисник має право:			З моменту допуску до участі у справі захисник має право:
476.	до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним побачення віч-на-віч, а після першого допиту - без обмеження їх кількості і тривалості;	1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;			1) до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
477.	мати побачення із засудженим і особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру;	2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;			2) мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру;
478.	бути присутнім при допитах підозрюваного і обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого чи його захисника; з дозволу особи, яка провадить дізнання, або слідчого брати участь і в інших слідчих діях;	3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства - з усіма матеріалами справи;			3) ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства - з усіма матеріалами справи;
479.	застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду;	4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу дізнавача, слідчого;			4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанні інших слідчих дій - з дозволу дізнавача, слідчого;
480.	ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства - з усіма матеріалами справи; виписувати з матеріалів справи, з якими він ознайомився, необхідні відомості;	5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду;			5) застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а у суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, - з дозволу судді чи суду;
481.	брати участь у судовому розгляді справи;	6) брати участь в судових засіданнях;			6) брати участь в судових засіданнях;
482.	подавати докази і заявляти клопотання і відводи; подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;	7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;			7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
483.	за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки. Захисник має право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази у справі, зокрема одержувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань.	8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;			8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;
484.		9) виступати в судових дебатах;			9) виступати в судових дебатах;
485.	Особа, яка провадить дізнання, і слідчий повинні своєчасно повідомити захисника про час і місце провадження слідчих дій, які виконуються з участю підозрюваного або обвинуваченого чи за клопотанням захисника.	10) знайомитись з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;			10) знайомитись з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;
486.	Захисник зобов'язаний своєчасно з'явитися для участі у провадженні тих процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою.	11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;			11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;
487.	В разі неявки захисника слідчі дії, в яких участь захисника не є обов'язковою, провадяться без нього.	12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;			12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;
488.	Якщо захисник присутній при провадженні слідчих дій, він має право ставити запитання особам, яких допитують, подавати письмові зауваження з приводу неправильності або неповноти запису в протоколі відомостей про слідчі дії. Особа, яка провадить дізнання, і слідчий можуть відхилити запитання, поставлене захисником, але вони зобов'язані занести його до протоколу. Відмова захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства та в судовому засіданні від захисту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного не допускається.	13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватись як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитись на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, окрім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.			13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватись як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитись на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, окрім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.
489.	Захисник не вправі розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням професійних обов'язків. Документи, пов'язані з виконанням захисником обов'язків захисника у кримінальній справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею і судом без згоди захисника.	Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. В разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду.			Захисник зобов'язаний з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в яких його участь є обов'язковою. В разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки дізнавачу, слідчому, прокурору, суду.
490.	Не може бути внесено подання органу дізнання, слідчого, прокурора, а також винесена окрема постанова судді чи ухвала суду щодо правової позиції захисника у справі. ( Стаття 48 в редакції Закону N 3780-12 від 23.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 )	В разі неявки захисника, слідча дія, участь в якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього.			В разі неявки захисника, слідча дія, участь в якій захисника не є обов'язковою, виконується без нього.
491.		Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків.			Захисник не вправі розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків.
492.		Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.			Захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.
493.		Після допуску до участі в справі захисник - адвокат вправі відмовитись від виконання своїх обов'язків лише у випадках:			Після допуску до участі в справі захисник - адвокат вправі відмовитись від виконання своїх обов'язків лише у випадках:
494.		1) коли є обставини, які згідно зі статтею 61 цього Кодексу виключають його участь у справі;			1) коли є обставини, які згідно зі статтею 61 цього Кодексу виключають його участь у справі;
495.		2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.			2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю.
496.		Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.			Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.
497.	Стаття 52-5. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування	Стаття 52-5. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування			Стаття 52-5. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування
498.	Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена до відповідного прокурора або суду, а якщо така постанова винесена прокурором - до вищестоящого прокурора або суду.	Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена до відповідного прокурора або місцевого суду за місцем розслідування справи.			Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена до відповідного прокурора або місцевого суду за місцем розслідування справи.
499.	Постанова судді або ухвала суду про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, до вищестоящого суду. (Кодекс доповнено статтею 52-5 згідно із Законом N 1381-XIV (1381-14) від 13.01.2000)	Суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, при необхідності вислуховує особу, яка провадить дізнання, слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про застосування заходів безпеки або про їх скасування чи про відмову в цьому.			Суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, при необхідності вислуховує особу, яка провадить дізнання, слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про застосування заходів безпеки або про їх скасування чи про відмову в цьому.
500.		На постанову судді про відмову в задоволенні скарги протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.			На постанову судді про відмову в задоволенні скарги протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.
501.	Стаття 61. Обставини, що виключають участь у справі захисника чи громадського захисника	Стаття 61. Обставини, що виключають участь у справі захисника			Стаття 61. Обставини, що виключають участь у справі захисника
502.		Захисником не може бути особа:			Захисником не може бути особа:
503.	Захисником чи громадським захисником не може бути особа, яка брала участь у даній справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, особа, яка допитувалася або підлягає допиту як свідок. Захисником чи громадським захисником не може бути також особа, яка є родичем кого-небудь із складу суду, обвинувача або потерпілого.	1) яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;			1) яка брала участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
504.	Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або коли він брав участь у справі як перекладач чи понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває у родинних стосунках.	2) яка відповідно до цього Кодексу є свідком і в зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту;			2) яка відповідно до цього Кодексу є свідком і в зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту;
505.	При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків захисника в справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі в справі органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом. (Стаття 61 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 3780-12 від 23.12.93)	3) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача;			3) яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача;
506.		4) щодо якої порушено кримінальну справу;			4) щодо якої порушено кримінальну справу;
507.		5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.			5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.
508.		Адвокат не може брати участь у справі як захисник також у випадках:	-62- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій слово "адвокат" замінити словом "особа", а в пункті другому після слова "діяльністю" доповнити словами "або права на надання правової допомоги".	Враховано	Особа не може брати участь у справі як захисник також у випадках:
509.		1) коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулась з проханням про надання юридичної допомоги;			1) коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулась з проханням про надання юридичної допомоги;
510.		2) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.			2) у разі зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги чи його анулювання у порядку, встановленому законодавчими актами України.
511.		Одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.			Одна і та ж особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.
512.		Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засідіанні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.			Не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також особа, яка порушує порядок у судовому засідіанні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.
513.	Стаття 69. Особи, які не підлягають допиту як свідки	Стаття 69. Особи, які не підлягають допиту як свідки і особи, які мають право відмовитись давати показання як свідки			Стаття 69. Особи, які не підлягають допиту як свідки і особи, які мають право відмовитись давати показання як свідки
514.	Не можуть бути допитані як свідки:	Не можуть бути допитані як свідки:			Не можуть бути допитані як свідки:
515.	1) захисник підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного про обставини, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків захисника; 2) адвокат, представник професійної спілки та іншої громадської організації про обставини, які стали йому відомі в зв'язку з виконанням ним обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача;	1) адвокати, та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі - з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості;			1) адвокати, та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі - з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості;
516.	3) особи, які в зв'язку з своїми фізичними або психічними вадами нездатні правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них показання. Нездатність осіб правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, встановлюється експертизою. (Стаття 69 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 3780-12 від 23.12.93)	2) захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача - про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям;			2) захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача - про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям;
517.		3) особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них.			3) особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них.
518.		4) свідок, який у відповідності зі статтею 52-3 цього Кодексу дає показання під псевдонімом, - щодо дійсних даних про його особу;			4) свідок, який у відповідності зі статтею 52-3 цього Кодексу дає показання під псевдонімом, - щодо дійсних даних про його особу;
519.		5) особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який у відповідності зі статтею 52-3 цього Кодексу дає показання під псевдонімом - щодо цих даних.			5) особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який у відповідності зі статтею 52-3 цього Кодексу дає показання під псевдонімом - щодо цих даних.
520.		Відмовитись давати показання як свідки мають право:			Відмовитись давати показання як свідки мають право:
521.		1) члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;			1) члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
522.		2) особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину.			2) особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину.
523.		Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.			Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
524.		Дізнавач, слідчий, прокурор і суд перед допитом осіб, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання, про що зазначається в протоколі допиту чи в протоколі судового засідання.			Дізнавач, слідчий, прокурор і суд перед допитом осіб, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті, зобов'язані роз'яснити їм право відмовитись давати показання, про що зазначається в протоколі допиту чи в протоколі судового засідання.
525.	Стаття 84. Обов'язковість ведення протоколу	Стаття 84. Обов'язковість ведення протоколу			Стаття 84. Обов'язковість ведення протоколу
526.	При провадженні слідчих дій під час попереднього слідства і дізнання, в судових і в разі необхідності в розпорядчих засіданнях суду першої інстанції, а також у засіданні Пленуму Верховного Суду України ведуться протоколи. (Стаття 84 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8627-10 від 20.03.85)	При провадженні слідчих дій під час попереднього слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.			При провадженні слідчих дій під час попереднього слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.
527.	Стаття 85-1. Застосування звукозапису при провадженні попереднього і судового слідства	Стаття 85-1. Застосування звукозапису при провадженні попереднього слідства			Стаття 85-1. Застосування звукозапису при провадженні попереднього слідства
528.	Звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час попереднього розслідування, а також при розгляді справи в суді.	Звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час попереднього розслідування.			Звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час попереднього розслідування.
529.	При проведенні слідчих дій з застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Фонограма повинна містити відомості, зазначені у частині 1 статті 85 цього Кодексу, та відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.	При проведенні слідчих дій з застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Фонограма повинна містити відомості, зазначені у частині першої статті 85 цього Кодексу, та відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.			При проведенні слідчих дій з застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Фонограма повинна містити відомості, зазначені у частині першої статті 85 цього Кодексу, та відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.
530.	Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму. Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, складається з додержанням правил цього Кодексу. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. Якщо звукозапис застосовувався під час судового розгляду справи, відповідні відомості повинні бути зазначені у протоколі судового засідання. В разі відтворення звукозапису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. При проведенні очної ставки відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.	Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму. Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, складається з додержанням правил цього Кодексу. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. В разі відтворення звукозапису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. При проведенні очної ставки відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.			Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму. Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, складається з додержанням правил цього Кодексу. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. В разі відтворення звукозапису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. При проведенні очної ставки відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.
531.	При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку з закінченням попереднього розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а в разі клопотання - і іншим учасникам процесу. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі. Під час судового розгляду відтворення звукозапису показань здійснюється за правилами, зазначеними у статтях 301 та 306 цього Кодексу. Відтворення звукозапису в суді дозволяється лише після попереднього оголошення показань, що зафіксовані у відповідному протоколі слідчої дії або протоколі судового засідання. (Кодекс доповнено статтею 85-1 згідно з Указом ПВР N 117-08 від 30.08.71)	При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку з закінченням попереднього розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а в разі клопотання - і іншим учасникам процесу. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі.			При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку з закінченням попереднього розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а в разі клопотання - і іншим учасникам процесу. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі.
532.	Стаття 87. Протокол судового засідання	Стаття 87. Протокол судового засідання			Стаття 87. Протокол судового засідання
533.	Протокол судового засідання веде секретар. У протоколі обов'язково зазначаються: місце і час початку та закінчення судового засідання, назва і склад суду; справа, яка розглядається; секретар, прокурор, громадський обвинувач, підсудний і його захисник, громадський захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники, експерт, спеціаліст, перекладач; свідки, що з'явились, і свідки, які не з'явились, та причина їх неявки; докладні дані про особу підсудного, про час одержання ним обвинувального висновку; роз'яснення підсудному його прав; роз'яснення прав і обов'язків іншим особам, які брали участь у справі; ухвали суду, прийняті на місці; всі розпорядження головуючого і дії суду в тому порядку, в якому вони відбувалися; всі заяви, прохання і клопотання осіб, що брали участь у справі; докладний зміст записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого і свідків; відповіді експерта на додаткові запитання; послідовність і короткий зміст судових дебатів; зміст останнього слова підсудного; вказівка про проголошення вироку і роз'яснення порядку і строків його оскарження, а також роз'яснення засудженому права на подання клопотання про помилування.	Протокол судового засідання в суді першої і апеляційної інстанцій веде секретар судового засідання. У протоколі зазначається:			Протокол судового засідання в суді першої і апеляційної інстанцій веде секретар судового засідання. У протоколі зазначається:
534.	Протокол повинен бути складений і підписаний головуючим і секретарем протягом трьох діб. (Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 1483-III (1483-14) від 22.02.2000)	місце і час початку і закінчення судового засідання;			місце і час початку і закінчення судового засідання;
535.		назва і склад суду;			назва і склад суду;
536.		справа, яка розглядалась;			справа, яка розглядалась;
537.		секретар;			секретар;
538.		сторони;			сторони;
539.		особи, які не з'явились в судове засідання та причини їх неявки;			особи, які не з'явились в судове засідання та причини їх неявки;
540.		дані про особу підсудного;			дані про особу підсудного;
541.		дані про час одержання підсудним копії обвинувального висновку;			дані про час одержання підсудним копії обвинувального висновку;
542.		дані про роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків;			дані про роз'яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків;
543.		ухвали та постанови суду, прийняті без видалення до нарадчої кімнати;			ухвали та постанови суду, прийняті без видалення до нарадчої кімнати;
544.		всі розпорядження головуючого і дії суду, в тому порядку, в якому вони відбувались;			всі розпорядження головуючого і дії суду, в тому порядку, в якому вони відбувались;
545.		всі клопотання і заяви учасників процесу;			всі клопотання і заяви учасників процесу;
546.		докладний зміст, записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання;			докладний зміст, записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, відповідей експерта на усні запитання;
547.		послідовність і короткий зміст судових дебатів;			послідовність і короткий зміст судових дебатів;
548.		короткий зміст останнього слова підсудного;			короткий зміст останнього слова підсудного;
549.		проголошення вироку та роз'яснення порядку і строку його оскарження.			проголошення вироку та роз'яснення порядку і строку його оскарження.
550.		Протокол судового засідання підписують головуючий і секретар судового засідання.			Протокол судового засідання підписують головуючий і секретар судового засідання.
551.		Протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи. Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники судового розгляду.			Протокол судового засідання повинен бути виготовлений не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи. Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники судового розгляду.
552.	Стаття 88. Зауваження на протокол судового засідання	Стаття 88. Зауваження на протокол судового засідання			Стаття 88. Зауваження на протокол судового засідання
553.	Обвинувач, підсудний, потерпілий і його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники, захисник, які брали участь у судовому засіданні, протягом трьох діб з дня складення протоколу мають право ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту. Суддя, який головував у судовому засіданні, розглядає подані зауваження і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність.	Учасники судового розгляду мають право ознайомитись з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту. Письмове клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання зазначені особи мають право заявити протягом трьох діб з часу проголошення вироку чи іншого судового рішення.			Учасники судового розгляду мають право ознайомитись з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту. Письмове клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання зазначені особи мають право заявити протягом трьох діб з часу проголошення вироку чи іншого судового рішення.
554.	При незгоді головуючого з зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання, як правило, в тому ж складі суду, який розглядав справу, а якщо це неможливо, зауваження розглядаються судом, в складі якого повинні бути двоє з суддів, які розглядали цю справу. В судовому засіданні можуть брати участь особи, які подали зауваження на протокол. Коли справа розглядалась суддею одноособово, він одноособово розглядає зауваження на протокол судового засідання.	Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються ті учасники судового розгляду, які заявили клопотання про ознайомлення з ним. З моменту одержання цього повідомлення вони вправі протягом трьох діб ознайомитись з протоколом і подати на нього зауваження. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений постановою головуючого.	-63- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій після слова "повідомляються" доповнити словами "прокурор, який брав участь в розгляді справи, і".	Враховано	Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються прокурор, який брав участь в розгляді справи, і ті учасники судового розгляду, які заявили клопотання про ознайомлення з ним. З моменту одержання цього повідомлення вони вправі протягом трьох діб ознайомитись з протоколом і подати на нього зауваження. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений постановою головуючого.
555.	Розглянувши зауваження, суд виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. Зауваження на протокол і ухвала суду чи постанова судді у всіх випадках приєднуються до справи. (Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2464-12 від 17.06.92)	У разі умисного затягування ознайомлення з протоколом судового засідання чи виставлення не передбачених законом умов для його ознайомлення, особа, яка пред'являє протокол для ознайомлення, складає про це протокол і передає його головуючому. Головуючий у таких випадках затверджує графік ознайомлення, який є обов'язковим для особи, яка знайомиться з протоколом судового засідання. За наявності поважних причин визначені у графіку строки ознайомлення з протоколом можуть бути продовжені постановою головуючого. Після закінчення визначеного в графіку строку головуючий своїм розпорядженням припиняє ознайомлення з протоколом.			У разі умисного затягування ознайомлення з протоколом судового засідання чи виставлення не передбачених законом умов для його ознайомлення, особа, яка пред'являє протокол для ознайомлення, складає про це протокол і передає його головуючому. Головуючий у таких випадках затверджує графік ознайомлення, який є обов'язковим для особи, яка знайомиться з протоколом судового засідання. За наявності поважних причин визначені у графіку строки ознайомлення з протоколом можуть бути продовжені постановою головуючого. Після закінчення визначеного в графіку строку головуючий своїм розпорядженням припиняє ознайомлення з протоколом.
556.		Головуючий розглядає зауваження на протокол судового засідання і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність.			Головуючий розглядає зауваження на протокол судового засідання і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність.
557.		При незгоді головуючого з зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду, але їх неявка не перешкоджає розгляду зауважень.			При незгоді головуючого з зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду, але їх неявка не перешкоджає розгляду зауважень.
558.		Зауваження на протокол розглядаються:			Зауваження на протокол розглядаються:
559.		якщо справа розглядалася суддею одноособово - головуючим;			якщо справа розглядалася суддею одноособово - головуючим;
560.		якщо справа розглядалась колегіально цим судом чи більшістю його складу.			якщо справа розглядалась колегіально цим судом чи більшістю його складу.
561.		В судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які подали зауваження, думка інших учасників судового розгляду, при необхідності відтворюється технічний запис процесу, якщо він здійснювався, опитуються особи, щодо змісту показань яких подані зауваження. Суддя - постановою, а суд - ухвалою за наявності до того підстав задовольняють чи відхиляють зауваження.			В судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які подали зауваження, думка інших учасників судового розгляду, при необхідності відтворюється технічний запис процесу, якщо він здійснювався, опитуються особи, щодо змісту показань яких подані зауваження. Суддя - постановою, а суд - ухвалою за наявності до того підстав задовольняють чи відхиляють зауваження.
562.		Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про їх розгляд приєднуються до справи.			Зауваження на протокол, постанова чи ухвала про їх розгляд приєднуються до справи.
563.		Якщо з якихось причин зауваження розглянути неможливо, вони приєднуються до справи і оцінюються судом вищого рівня у сукупності з усіма матеріалами справи.			Якщо з якихось причин зауваження розглянути неможливо, вони приєднуються до справи і оцінюються судом вищого рівня у сукупності з усіма матеріалами справи.
564.		Зауваження на протокол судового засідання, подані з порушенням строків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, постановою головуючого залишаються без розгляду, але приєднуються до справи. Заяви щодо неправильності чи неповноти протоколу судового засідання тих учасників судового розгляду, які своєчасно не заявили клопотання про ознайомлення з протоколом або без поважних причин не ознайомились з ним повністю чи частково, судами до уваги не беруться.			Зауваження на протокол судового засідання, подані з порушенням строків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, постановою головуючого залишаються без розгляду, але приєднуються до справи. Заяви щодо неправильності чи неповноти протоколу судового засідання тих учасників судового розгляду, які своєчасно не заявили клопотання про ознайомлення з протоколом або без поважних причин не ознайомились з ним повністю чи частково, судами до уваги не беруться.
565.	Стаття 148. Підстави для застосування запобіжного заходу	Стаття 148. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів			Стаття 148. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів
566.	При наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, скриється від слідства і суду або перешкодить встановленню істини в кримінальній справі, або займатиметься злочинною діяльністю, а також для забезпечення виконання вироку слідчий, прокурор вправі застосувати щодо обвинуваченого один із запобіжних заходів, передбачених статтею 149 цього Кодексу.	Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.			Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
567.	Про застосування запобіжного заходу складається постанова з додержанням правил статті 130 цього Кодексу. В постанові зазначається прізвище, ім'я та по батькові, вік, місце народження обвинуваченого, вчинений ним злочин, стаття кримінального закону, якою передбачено даний злочин, обраний запобіжний захід і підстави його обрання. Постанова про обрання запобіжного заходу оголошується обвинуваченому під розписку. В разі його відмови розписатися слідчий відмічає про це на постанові.	Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.			Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
568.	Якщо немає підстав для застосування запобіжного заходу, від обвинуваченого відбирається письмове зобов'язання про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування, а також про те, що він з'явиться до слідчого і суду за їх викликом.	Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.			Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, від підозрюваного, обвинуваченого або підсудного відбирається письмове зобов'язання про явку на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування.
569.	У виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину, і до пред'явлення їй обвинувачення. В цьому разі обвинувачення повинно бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'явлене, запобіжний захід скасовується.	При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'явлене, запобіжний захід скасовується.			При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред'явлене, запобіжний захід скасовується.
570.	Стаття 150. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу	Стаття 150. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу			Стаття 150. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
571.	Розв'язуючи питання про застосування запобіжного заходу, належить враховувати, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, також тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан.	При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.	-64- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Викласти в такій редакції: "При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються суспільно небезпечний характер злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, рецидив, скоєння злочину в організованій групі, вік особи, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують".	Відхилено	При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
	Стаття 154-1. Застава Застава полягає у внесенні на депозит органу попереднього розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід. Розмір застави встановлюється з урахуванням обставин справи органом, який застосував запобіжний захід. Він не може бути меншим: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, - однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого злочину чи раніше судимої особи, - п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо інших осіб - п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У всіх випадках розмір застави не може бути меншим розміру цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами. При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави. Міра запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка знаходиться під вартою, до направлення справи до суду може бути обрана лише з дозволу прокурора, який давав санкцію на арешт, а після надходження справи до суду - судом.		-65- Н.д.Білоус А.О. (Реєстр.картка №405) Викласти статтю 154-1 "Застава" такого змісту: Застава полягає у внесенні на депозит суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід. Розмір застави не може бути надмірним. Надмірним слід вважати розмір, що перевищує документально підтверджений реальний розмір доходів громадян і вартості індивідуального майна громадян. В особливих випадках, розмір застави може дорівнювати розміру позову, що обгрунтований достатніми доказами нанесення матеріальної шкоди і отримання доходів від цього особою, для якої обирається запобіжний захід. При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави. Заставодавець може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав для звернення застави в доход держави. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Застава повертається лише після обрання нового запобіжного заходу. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на себе зобов'язання, застава звертається в доход держави. Питання про звернення застави в доход держави вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. В судове засідання викликається заставодавець для дачі пояснень. Неявка без поважних причин заставодавця в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави в доход держави. Питання про повернення застави заставодавцю вирішується судом при розгляді справи. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Особа звільняється з під варти тільки після внесення застави.	Відхилено
	Заставодавець може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав для звернення застави в доход держави. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Застава повертається лише після обрання нового запобіжного заходу.
	Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на себе зобов'язання, застава звертається в доход держави. Питання про звернення застави в доход держави вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. В судове засідання викликається заставодавець для дачі пояснень. Неявка без поважних причин заставодавця в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави в доход держави. Питання про повернення застави заставодавцю вирішується судом при розгляді справи. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. (Кодекс доповнено статтею 154-1 згідно із Законом N 530/96-ВР від 20.11.96)
572.	Стаття 156. Строки тримання під вартою	Стаття 156. Строки тримання під вартою			Стаття 156. Строки тримання під вартою
573.	Тримання під вартою при розслідуванні злочинів у кримінальних справах не може тривати більше двох місяців. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування та при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу - до трьох місяців. Дальше продовження строку може бути здійснено лише через особливу складність справи прокурором Республіки Крим, області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором - до шести місяців з дня взяття під варту.	Тримання під вартою під час попереднього розслідування не повинно тривати більше двох місяців.			Тримання під вартою під час попереднього розслідування не повинно тривати більше двох місяців.
574.	Строк тримання під вартою понад шість місяців може бути продовжений заступником Генерального прокурора України до одного року і Генеральним прокурором України - до півтора року. Дальше продовження строку не допускається, обвинувачений, якого тримають під вартою, підлягає негайному звільненню.	У випадках, коли у строк, передбачений частиною першою цієї статті, розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни цього запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений:	-66- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину другу статті 156 викласти в такій редакції: "У випадках, коли у строк, передбачений частиною першої цієї статті, розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни цього запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу до трьох місяців з дня взяття під варту".	Відхилено	У випадках, коли у строк, передбачений частиною першою цієї статті, розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни цього запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений:
575.	У разі неможливості закінчити розслідування в повному обсязі у наданий законом строк тримання під вартою і при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу Генеральний прокурор України або його заступник дають згоду про направлення справи до суду в частині доказаного обвинувачення. Відносно нерозслідуваних злочинів справа виділяється в окреме провадження і закінчується загальним порядком.	1) до чотирьох місяців - за поданням, погодженим з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання і попереднього слідства, або самим цим прокурором, суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу;	-67- Н.д.Довганчин Г.В. (Реєстр.картка №369) Ст.156 в пунктах 1 i 2 частини другої статті 156 слова "або самим цим прокурором" виключити.	Відхилено	1) до чотирьох місяців - за поданням, погодженим з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання і попереднього слідства, або самим цим прокурором, суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу;
576.	Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи повинні бути пред'явлені для ознайомлення обвинуваченому та його захиснику не пізніш як за місяць до скінчення граничного строку тримання під вартою, встановленого частиною 2 цієї статті. Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується.	2) до дев'яти місяців - за поданням, погодженим з заступником Генерального прокурора України прокурором, Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя та прирівнених до них прокурорів, або самим цим прокурором у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду;			2) до дев'яти місяців - за поданням, погодженим з заступником Генерального прокурора України прокурором, Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя та прирівнених до них прокурорів, або самим цим прокурором у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду;
577.	При поверненні судом на нове розслідування справи, по якій строк тримання обвинуваченого під вартою скінчився, а за обставинами справи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено бути не може, продовження строку тримання під вартою провадиться прокурором, який здійснює нагляд за слідством, у межах одного місяця з моменту надходження до нього справи. Дальше продовження зазначеного строку провадиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених частинами 1, 2 і 6 цієї статті. (Стаття 156 в редакції Закону N1960-12 від 10.12.91, із змінами, внесеними згідно з Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 3351-12 від 30.06.93)	3) до вісімнадцяти місяців - за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником, або самим цим прокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, суддею Верховного Суду України.			3) до вісімнадцяти місяців - за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником, або самим цим прокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, суддею Верховного Суду України.
578.		У кожному випадку, коли розслідування справи у повному обсязі у строки, зазначені у частинах першій чи другій цієї статті, закінчити неможливо і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу, прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні розслідування у даній справі, має право дати згоду про направлення справи до суду в частині доведеного обвинувачення. У цьому випадку справа в частині нерозслідуваних злочинів чи епізодів злочинної діяльності з додержанням вимог статті 26 цього Кодексу виділяється в окреме провадження і закінчується у загальному порядку.			У кожному випадку, коли розслідування справи у повному обсязі у строки, зазначені у частинах першій чи другій цієї статті, закінчити неможливо і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу, прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні розслідування у даній справі, має право дати згоду про направлення справи до суду в частині доведеного обвинувачення. У цьому випадку справа в частині нерозслідуваних злочинів чи епізодів злочинної діяльності з додержанням вимог статті 26 цього Кодексу виділяється в окреме провадження і закінчується у загальному порядку.
579.		Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи на стаціонарному експертному досліджені у психіатричній медичній установі будьякого типу. У разі повторного взяття під варту особи у тій самій справі, а також по приєднаній до неї або виділеної з неї справи або пред'явлення нового обвинувачення строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.			Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи на стаціонарному експертному досліджені у психіатричній медичній установі будьякого типу. У разі повторного взяття під варту особи у тій самій справі, а також по приєднаній до неї або виділеної з неї справи або пред'явлення нового обвинувачення строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
580.		Строки тримання під вартою під час попереднього слідства закінчуються в день надходження справи до суду, проте час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується. У разі відкликання справи із суду прокурором на підставі статті 232 цього Кодексу перебіг цих строків поновлюється з дня надходження справи до прокурора.			Строки тримання під вартою під час попереднього слідства закінчуються в день надходження справи до суду, проте час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується. У разі відкликання справи із суду прокурором на підставі статті 232 цього Кодексу перебіг цих строків поновлюється з дня надходження справи до прокурора.
581.		При поверненні судом справи прокуророві на додаткове розслідування строк тримання обвинуваченого під вартою обчислюється з моменту надходження справи прокурору і не може перевищувати двох місяців. Подальше продовження зазначеного строку проводиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених частиною другою цієї статті.			При поверненні судом справи прокуророві на додаткове розслідування строк тримання обвинуваченого під вартою обчислюється з моменту надходження справи прокурору і не може перевищувати двох місяців. Подальше продовження зазначеного строку проводиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених частиною другою цієї статті.
582.		У разі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, якщо цей строк не продовжено у встановленому цим Кодексом порядку, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти.			У разі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, якщо цей строк не продовжено у встановленому цим Кодексом порядку, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти.
583.		Начальник місця попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якої постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строків тримання під вартою, передбачених частинами першою, другою і шостою цієї статті, не надійшли. При цьому він направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа.	-68- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину 8 статті 156 після слів "у провадженні яких перебуває справа" доповнити словами "та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням".	Враховано	Начальник місця попереднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якої постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строків тримання під вартою, передбачених частинами першою, другою і шостою цієї статті, не надійшли. При цьому він направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.
			-69- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Доповнити статтю 156 після частини другої новими частинами третьою i четвертою такого змісту: "Через особливу складність справи строк тримання під вартою може бути продовжений на строк від трьох до шести місяців. Продовження строку тримання під вартою понад шість до дев'яти місяців може бути здійснено лише у справах про тяжкі i особливо тяжкі злочини, а від дев'яти до вісімнадцяти місяців - лише в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини. Дальше продовження строку не допускається, обвинувачений, якого тримають під вартою, підлягає негайному звільненню". Відповідно змінити нумерацію інших частин цієї статті.	Відхилено
584.	Стаття 165. Скасування і зміна запобіжного заходу	Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу			Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу
585.	Запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжних заходах взагалі або в раніше обраному запобіжному заході. Скасування або зміна запобіжного заходу провадиться за мотивованою постановою слідчого, органу дізнання або прокурора. Копія постанови слідчого, органу дізнання надсилається прокуророві.	Запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується тільки за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду. Інші запобіжні заходи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду.			Запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується тільки за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду. Інші запобіжні заходи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду.
586.	Прокурор вправі в письмовій формі запропонувати слідчому, органу дізнання скасувати обраний запобіжний захід або замінити його іншим, чи обрати запобіжний захід, якщо він не був обраний слідчим, органом дізнання. Така пропозиція прокурора для слідчого, органу дізнання є обов'язковою, і її належить негайно виконати.	Скасування запобіжного заходу проводиться за вмотивованою постановою слідчого, органу дізнання, прокурора, судді чи ухвалою суду.			Скасування запобіжного заходу проводиться за вмотивованою постановою слідчого, органу дізнання, прокурора, судді чи ухвалою суду.
587.	Запобіжний захід, що був обраний прокурором або за його санкцією чи вказівкою, слідчий, орган дізнання можуть скасувати або змінити тільки за згодою прокурора.	Заміна одного запобіжного заходу іншим здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з додержанням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.			Заміна одного запобіжного заходу іншим здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з додержанням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
588.	Запобіжний захід, обраний судом, може бути скасований або змінений судом, а в разі направлення ним справи для провадження розслідування - також прокурором або за його згодою слідчим, органом дізнання. (Стаття 165 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3084-09 від 16.02.78)	Запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше обраному запобіжному заходу.			Запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше обраному запобіжному заходу.
589.		Запобіжний захід, який був обраний прокурором, а також запобіжний захід у вигляді взяття під варту, слідчий і орган дізнання можуть скасувати або змінити тільки за згодою прокурора.	-70- Н.д.Довганчин Г.В. (Реєстр.картка №369) Ст.165 у частині п'ятій передбачити скасування або зміну запобіжного заходу, обраного судом, тільки за постановою суду.	Відхилено	Запобіжний захід, який був обраний прокурором, а також запобіжний захід у вигляді взяття під варту, слідчий і орган дізнання можуть скасувати або змінити тільки за згодою прокурора.
590.	Стаття 177. Підстави для проведення обшуку	Стаття 177. Підстави для проведення обшуку та порядок надання згоди на його проведення			Стаття 177. Підстави для проведення обшуку та порядок надання згоди на його проведення
591.	Обшук проводить слідчий в тих випадках, коли він має достатні дані вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі, заховані в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.	Обшук проводиться в тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.	-71- Н.д.Довганчин Г.В. (Реєстр.картка №369) Ст.177 - у частині першій слово "знаходяться" замінити на "заховані". У частині п'ятій у другому реченні виключити слова "за погодженням з прокурором". У третьому реченні виключити слова "вислуховує думку прокурора". У частині шостій слово "прокуророві" замінити на слово "суду". Частину сьому виключити.	Відхилено	Обшук проводиться в тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.
592.	Слідчий проводить обшук також і в тому випадку, коли він має достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці переховується злочинець.	Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, а також трупи чи тварини.			Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, а також трупи чи тварини.
593.	Обшук може проводитися за постановою слідчого і тільки з санкції прокурора або його заступника.	Обшук проводится за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора або його заступника.	-72- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) У другому реченні нової частини третьої (у проекті 5) статті 177 слова "за погодженням з прокурором" виключити.	Відхилено	Обшук проводится за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора або його заступника.
594.	У невідкладних випадках обшук може бути зроблений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про зроблений обшук та його результати. (Стаття 177 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	У невідкладних випадках обшук може бути зроблений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про зроблений обшук та його результати.	-73-Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частини третю і четверту нової редакції статті 177 викласти в такій редакції: "У випадках проведення обшуку не в житлі чи іншому володінні особи він проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора або його заступника. У невідкладних випадках такий обшук може бути зроблений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про зроблений обшук та його результати".	Відхилено	У невідкладних випадках обшук може бути зроблений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про зроблений обшук та його результати.
595.		Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про проведення обшуку чи про відмову в цьому. Постанова судді про проведення обшуку оскарженню не підлягає. На постанову судді про відмову в проведенні обшуку прокурором протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.			Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про проведення обшуку чи про відмову в цьому. Постанова судді про проведення обшуку оскарженню не підлягає. На постанову судді про відмову в проведенні обшуку прокурором протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.
596.		У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи, може бути проведено без постанови судді.. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.			У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи, може бути проведено без постанови судді.. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.
597.		У випадках, зазначених у частинах четвертій і шостій цієї статті, обшук може бути проведений до порушення кримінальної справи. За наявності до того підстав кримінальна справа у таких випадках порушується негайно після проведення обшуку.			У випадках, зазначених у частинах четвертій і шостій цієї статті, обшук може бути проведений до порушення кримінальної справи. За наявності до того підстав кримінальна справа у таких випадках порушується негайно після проведення обшуку.
598.	Стаття 178. Підстави для проведення виїмки	Стаття 178. Підстави для проведення виїмки та порядок надання згоди на її проведення			Стаття 178. Підстави для проведення виїмки та порядок надання згоди на її проведення
599.	Виїмка проводиться в тих випадках, коли слідчий має точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці.	Виїмка проводиться в тих випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці.			Виїмка проводиться в тих випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці.
600.	Виїмка проводиться за постановою слідчого.	Виїмка проводится за вмотивованою постановою слідчого.			Виїмка проводится за вмотивованою постановою слідчого.
601.	Виїмка документів, що становлять державну таємницю, проводиться тільки з санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. (Стаття 178 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Виїмка документів, що становлять державну таємницю, проводиться тільки з санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.			Виїмка документів, що становлять державну таємницю, проводиться тільки з санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.
602.		Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу.			Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу.
603.	Стаття 184. Обшук особи	Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів			Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів
604.	Обшук особи проводиться відповідно до правил цієї глава Кодексу. Без винесення постанови обшук особи можна проводити при затриманні її чи ув'язненні під варту або при наявності достатніх підстав вважати, що, перебуваючи в приміщенні чи іншому місці, де проводиться обшук або виїмка, вона ховає при собі предмети чи документи, які мають значення для справи.	За наявності підстав, передбачених частиною першою статті 177 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів.			За наявності підстав, передбачених частиною першою статті 177 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів.
605.	Обшук особи може проводити тільки особа тієї самої статі, що й обшукуваний, в присутності понятих тієї ж статі. (Стаття 184 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів провадяться в порядку, передбаченому статтями 177 і 178 цього Кодексу.			Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів провадяться в порядку, передбаченому статтями 177 і 178 цього Кодексу.
606.		Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:			Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:
607.		1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які являють загрозу для оточуючих чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;			1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які являють загрозу для оточуючих чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;
608.		2) при затриманні підозрюваного;			2) при затриманні підозрюваного;
609.		3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;			3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;
610.		4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.			4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.
611.		Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка.			Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка.
612.	Стаття 187. Накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах	Стаття 187. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку			Стаття 187. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
613.	Накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах може провадитись тільки з санкції прокурора або його заступника чи за постановою суду. Про накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію і виїмку її слідчий складає постанову. У цій постанові слідчий пропонує поштово-телеграфній установі затримувати зазначені в постанові кореспонденцію і надсилати йому про це відповідні повідомлення. Виїмка кореспонденції проводиться в присутності двох представників поштово-телеграфної установи, про що складається протокол.	Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.	-74- Н.д.Довганчин Г.В. (Реєстр.картка №369) Ст.187 - частину третю виключити. У частині четвертій після слова "слідчий" доповнити словами "або орган дізнання", після слова "заступник" доповнити словом "негайно". У частині п'ятій після слова "справа" доповнити словами "або оперативно-розшукова справа". У частині сьомій після слова "слідчим" доповнити словами "або органом дізнання". У частині восьмій після слова "слідчому" доповнити словами "або органу дізнання". У частині дев'ятій після слова "слідчий" доповнити словами "або органом дізнання".	Відхилено	Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.
614.	Накладення арешту на кореспонденцію скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. (Стаття 187 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми тощо.			До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми тощо.
615.		Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи.			Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи.
616.		За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.			За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.
617.		У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонденцію і повідомляти про це слідчого.			У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонденцію і повідомляти про це слідчого.
618.		У постанові про зняття інформації з каналів зв'язку зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, з каналів зв'язку якої має зніматись інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, термін, протягом якого знімається інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого.			У постанові про зняття інформації з каналів зв'язку зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, з каналів зв'язку якої має зніматись інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, термін, протягом якого знімається інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого.
619.		Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов'язковою.			Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов'язковою.
620.		Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або знімає інформацію з каналів зв'язку і протягом доби повідомляє про це слідчому.			Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або знімає інформацію з каналів зв'язку і протягом доби повідомляє про це слідчому.
621.		Арешт накладений на кореспонденцію скасовується, а зняття інформації з каналів зв'язку припиняється після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій постановою судді. Слідчий скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або припиняє зняття інформації з каналів зв'язку, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.			Арешт накладений на кореспонденцію скасовується, а зняття інформації з каналів зв'язку припиняється після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій постановою судді. Слідчий скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або припиняє зняття інформації з каналів зв'язку, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
622.	Стаття 236-1. Оскарження до суду постанови про відмову в порушенні справи	Стаття 236-1. Оскарження до суду постанови про відмову в порушенні справи			Стаття 236-1. Оскарження до суду постанови про відмову в порушенні справи
623.	Скарга на постанову районного, міського та прирівняного до них органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи у випадках, передбачених частиною другою статті 99-1 цього Кодексу, подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови. Скарга на постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого, прокурора подається у такому ж порядку відповідно до обласного, Київського міського суду. (Кодекс доповнено статтею 236-1 згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.			Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
624.	Стаття 236-5. Оскарження до суду постанови про закриття справи	Стаття 236-5. Оскарження до суду постанови про закриття справи			Стаття 236-5. Оскарження до суду постанови про закриття справи
625.	Постанова районного, міського та прирівняного до них органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення. Скарга на постанову вищестоящого органу дізнання, слідчого, прокурора подається у такому ж порядку відповідно до обласного, Київського міського суду. (Кодекс доповнено статтею 236-5 згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.			Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.
626.	Стаття 237. Віддання до суду	Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи			Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи
627.	Суддя при наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні, не вирішуючи наперед питання про винність, виносить постанову про віддання обвинуваченого до суду.	У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання:			У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання:
628.	У справах про злочини, за які мірою покарання може бути призначено довічне позбавлення волі, проводиться розпорядче засідання суду. При цьому незалежно від підстав внесення справи в розпорядче засідання суд вирішує всі питання, віднесені до відання розпорядчого засідання. (Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 986-08 від 30.08.72, Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 1483-III (1483-14) від 22.02.2000)	1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;			1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
629.		2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;			2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
630.		3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу;			3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу;
631.		4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;			4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;
632.		5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або попереднього слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.			5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або попереднього слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
633.		За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.			За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.
634.		За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.			За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.
635.	Стаття 240. Порядок розгляду справи в розпорядчому засіданні	Стаття 240. Порядок попереднього розгляду справи			Стаття 240. Порядок попереднього розгляду справи
636.	Розгляд справи в розпорядчому засіданні починається з доповіді судді. Після цього суд заслухує думку прокурора. Потім запрошуються викликані в розпорядче засідання за розсудом судді або суду особи, які вислухуються у зв'язку із заявленими ними клопотаннями. По цих клопотаннях суд заслухує висновок прокурора. Ухвала виноситься в нарадчій кімнаті.	Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора. Про день попереднього розгляду справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.			Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов'язковою участю прокурора. Про день попереднього розгляду справи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
637.	Про результати розгляду клопотання повідомляються особа або організація, які заявили клопотання. (Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-08 від 30.08.71)	Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.			Попередній розгляд справи починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо в судове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вони висловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цього Кодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.
638.		При попередньому розгляді справи в разі необхідності ведеться протокол.			При попередньому розгляді справи в разі необхідності ведеться протокол.
639.	Стаття 241. Строки розгляду справи суддею одноособово або судом у розпорядчому засіданні	Стаття 241. Строки попереднього розгляду справи			Стаття 241. Строки попереднього розгляду справи
640.	Кримінальна справа повинна бути розглянута одноособово суддею або судом у розпорядчому засіданні не пізніше п'яти діб, а у випадках складності справи - не пізніше десяти діб з дня її надходження до суду.	Справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше тридцяти діб з дня надходження її до суду.			Справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше тридцяти діб з дня надходження її до суду.
641.	Стаття 244. Рішення суду в розпорядчому засіданні чи судді одноособово	Стаття 244. Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи			Стаття 244. Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи
642.	Суд в розпорядчому засіданні чи суддя одноособово виносить одно з таких рішень:	За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень:			За результатами попереднього розгляду справи суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень:
643.	1) про віддання обвинуваченого до суду;	1) про призначення справи до судового розгляду;			1) про призначення справи до судового розгляду;
644.	2) про повернення справи на додаткове розслідування;	2) про зупинення провадження в справі;			2) про зупинення провадження в справі;
645.	3) про зупинення провадження в справі;	3) про повернення справи прокуророві;			3) про повернення справи прокуророві;
646.	4) про направлення справи за підсудністю;	4) про направлення справи за підсудністю;			4) про направлення справи за підсудністю;
647.	5) про закриття справи.	5) про закриття справи;			5) про закриття справи;
648.	У випадку необхідності змінити запобіжний захід суд в ухвалі, а суддя - в постанові повинен мотивувати прийняте в цьому питанні рішення. (Стаття 244 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92)	6) про повернення справи на додаткове розслідування.			6) про повернення справи на додаткове розслідування.
649.	Стаття 245. Віддання обвинуваченого до суду в розпорядчому засіданні чи суддею одноособово	Стаття 245. Призначення справи до судового розгляду			Стаття 245. Призначення справи до судового розгляду
650.	При наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні суд, не вирішуючи наперед питання про винність, виносить ухвалу, а суддя - постанову про віддання обвинуваченого до суду. При цьому суд повинен вирішити також питання, передбачені статтями 242 і 253 цього Кодексу.	За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість, виносить постанову про призначення справи до судового розгляду.			За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість, виносить постанову про призначення справи до судового розгляду.
651.	В разі віддання обвинуваченого до суду суд у розпорядчому засіданні чи суддя одноособово може виключити з обвинувального висновку окремі пункти обвинувачення або застосувати кримінальний закон про менш тяжкий злочин, не змінюючи при цьому формулювання обвинувачення. (Стаття 245 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92)	В постанові повинні бути зазначені: місце і дата її винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття Кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинуваченя, та рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду.			В постанові повинні бути зазначені: місце і дата її винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття Кримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинуваченя, та рішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду.
652.		Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.			Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.
653.	Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування з розпорядчого засідання	Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування			Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування
654.	Суд у розпорядчому засіданні повертає справу на додаткове розслідування у випадках: 1) істотної неповноти або неправильності проведеного дізнання чи попереднього слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні; 2) істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону; 3) наявності в справі підстав для пред'явлення притягнутій до відповідальності особі обвинувачення, яке їй до цього не було пред'явлено;	При попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або попереднього слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.	-75- Н.д.Довганчин Г.В. (Реєстр.картка №369) Ст.246 - після слова "суддя" доповнити словом "суд", після слова "постановою" доповнити словом "ухвалою".	Відхилено	При попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або попереднього слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
655.	4) наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, коли окремий розгляд справи про них неможливий; 5) неправильного роз'єднання або об'єднання справ. При поверненні справи на додаткове розслідування суд зобов'язаний зазначити в ухвалі, які саме обставини повинні бути з'ясовані при додатковому розслідуванні і які слідчі дії при цьому повинні бути проведені. Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зобов'язаний вирішити питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого.	За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя може повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.			За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя може повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.
656.		В постанові суддя зазначає підстави повернення справи на додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні. В постанові також повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого.			В постанові суддя зазначає підстави повернення справи на додаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повинні бути проведені при додатковому розслідуванні. В постанові також повинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого.
657.		Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам.			Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам.
658.		На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду.			На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду.
659.	Стаття 248. Закриття справи в розпорядчому засіданні	Стаття 248. Закриття справи			Стаття 248. Закриття справи
660.	При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною 1 статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу, суд у розпорядчому засіданні закриває справу. При цьому суд скасовує застосовані запобіжні заходи, заходи до забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.	При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.			При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
661.	Копія ухвали про закриття справи негайно вручається обвинуваченому, потерпілому і направляється прокуророві. (Стаття 248 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1851-09 від 23.03.77)	Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам.			Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам.
662.		На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду.			На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду.
663.	Стаття 249. Зупинення справи і направлення її за підсудністю	Стаття 249. Зупинення справи і направлення її за підсудністю			Стаття 249. Зупинення справи і направлення її за підсудністю
664.	Коли при вирішенні питання про віддання до суду з'ясується, що обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддя або суд у розпорядчому засіданні виносить постанову або ухвалу про зупинення провадження в справі до розшуку обвинуваченого.	Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддя виносить постанову про зупинення провадження в справі до розшуку обвинуваченого.			Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, що обвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддя виносить постанову про зупинення провадження в справі до розшуку обвинуваченого.
665.	В разі засвідченого лікарем, який працює в лікувальній установі, тяжкого захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі в судовому засіданні, суддя або суд у розпорядчому засіданні виносить постанову або ухвалу про зупинення провадження в справі до видужання обвинуваченого.	В разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі в судовому розгляді справи, суддя своєю постановою зупиняє провадження в справі до його видужання.			В разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливість його участі в судовому розгляді справи, суддя своєю постановою зупиняє провадження в справі до його видужання.
666.	Коли суддя або суд у розпорядчому засіданні встановить, що справа непідсудна даному суду, він виносить постанову або ухвалу про направлення справи за підсудністю.	Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи за підсудністю.			Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи за підсудністю.
667.		Постанова про зупинення справи чи направлення її за підсудністю оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.			Постанова про зупинення справи чи направлення її за підсудністю оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором.
668.	Стаття 251. Дії судді в справах, які порушуються за скаргою потерпілого	Стаття 251. Особливості попереднього розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого			Стаття 251. Особливості попереднього розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого
669.	Суддя, одержавши від потерпілого заяву з проханням порушити справу, при наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 27 цього Кодексу, своєю постановою порушує справу і віддає обвинуваченого до суду.	Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 цього Кодексу).			Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 цього Кодексу).
670.	Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена повістка про виклик його в судове засідання з зазначенням статті кримінального закону, за якою він обвинувачується.	Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу приймає одне із таких рішень:			Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу приймає одне із таких рішень:
671.	Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в частині 1 статті 27 цього Кодексу, можуть бути об'єднані в одну справу.	1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу;			1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу;
672.		2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;			2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;
673.		3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 27 цього Кодексу, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.			3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 27 цього Кодексу, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.
674.		Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його в судове засідання.			Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його в судове засідання.
675.		Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в частині першій статті 27 цього Кодексу, можуть бути об'єднані в одну справу.			Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в частині першій статті 27 цього Кодексу, можуть бути об'єднані в одну справу.
676.		На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи протягом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу вправі, подати апеляцію до апеляційного суду.			На постанову про відмову в порушенні кримінальної справи протягом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу вправі, подати апеляцію до апеляційного суду.
677.	Стаття 253. Питання, які підлягають вирішенню в зв'язку з підготовкою справи до розгляду в судовому засіданні	Стаття 253. Питання, які підлягають вирішенню суддею в зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду			Стаття 253. Питання, які підлягають вирішенню суддею в зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду
678.	Після вирішення питання про віддання обвинуваченого до суду суддя одноособово або суд в розпорядчому засіданні вирішує такі питання:	Прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя вирішує такі питання:			Прийнявши рішення про призначення справи до судового розгляду, суддя вирішує такі питання:
679.	1) про участь прокурора та громадського обвинувача в судовому засіданні;	1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов'язковою;			1) про призначення захисника у випадках, коли його участь у справі є обов'язковою;
680.	2) про участь захисника та громадського захисника в судовому засіданні;	2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;			2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу;
681.	3) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо цивільний позов не був заявлений на попередньому слідстві;	3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідування справи;			3) про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час розслідування справи;
682.	4) про список осіб, що підлягають виклику в судове засідання; 4-1) про забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання;	4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи;			4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час розслідування справи;
683.	5) про витребування додаткових доказів;	5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання та витребування додаткових доказів;			5) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання та витребування додаткових доказів;
684.	6) про клопотання, заявлені обвинуваченим, його захисником чи законним представником, потерпілим або його представником;	7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;			7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову;
685.	7) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;	8) про виклик у необхідних випадках перекладача;			8) про виклик у необхідних випадках перекладача;
686.	8) про заходи до забезпечення цивільного позову та можливою конфіскації майна;	10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;			10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;
687.	9) про виклик у необхідних випадках перекладача;	11) про день і місце судового розгляду справи;			11) про день і місце судового розгляду справи;
688.	10) про день і місце слухання справи в судовому засіданні; до прийняття рішення з цього питання суддя або суд попередньо узгоджують із захисником і прокурором можливість їх участі у цей час у судовому засіданні.	12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.			12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій.
689.	11) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій. (Стаття 253 із змінами, внесеними згідно з Законами N 3780-12 від 23.12.93, N 1381-XIV (1381-14) від 13.01.2000)	За наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду відповідно до статті 299 цього Кодексу будуть досліджуватися лише деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду.			За наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду відповідно до статті 299 цього Кодексу будуть досліджуватися лише деякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддя вправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду.
690.		Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо тільки вони є належними і допустимими.	-76- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині третій виключити слово "тільки".	Враховано	Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо вони є належними і допустимими.
691.	Стаття 261. Рівність прав учасників судового розгляду	Стаття 261. Рівність прав сторін в судовому розгляді			Стаття 261. Рівність прав сторін в судовому розгляді
692.	Обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники в судовому розгляді користуються рівними правами щодо подання доказів, участі в дослідженні доказів і заявлення клопотань.	Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивілний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і зконний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ в судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.			Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивілний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і зконний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ в судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.
693.	Стаття 264. Участь прокурора в судовому розгляді	Стаття 264. Участь прокурора в судовому засіданні			Стаття 264. Участь прокурора в судовому засіданні
694.	Прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення, бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.	Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків:			Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків:
695.	Прокурор, підтримуючи обвинувачення, керується вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на розгляді всіх обставин справи.	1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені частиною першою статті 27 цього Кодексу;			1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені частиною першою статті 27 цього Кодексу;
696.	Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.	2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.			2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.
697.	Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку розглядати справу далі і вирішити її на загальних підставах. Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим цивільний позов, якщо цього вимагає охорона державних чи громадських інтересів або прав громадян. (Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.			Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.
698.		Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. В цьому випадку суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення.			Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. В цьому випадку суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення.
699.		Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів.			Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів.
700.	Стаття 267. Участь потерпілого в судовому розгляді	Стаття 267. Участь потерпілого в судовому розгляді			Стаття 267. Участь потерпілого в судовому розгляді
701.	Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах в усіх справах, в яких не виступає прокурор чи громадський обвинувач. (Стаття 267 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази, задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.			Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази, задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.
702.		В разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий вправі вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він підтримує обвинувачення.			В разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий вправі вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він підтримує обвинувачення.
703.	Стаття 276. Порушення справи по новому обвинуваченню	Стаття 276. Вирішення питання про нове обвинувачення			Стаття 276. Вирішення питання про нове обвинувачення
704.	Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено, суд, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя - постанову про порушення кримінальної справи по новому обвинуваченню і направляє свою ухвалу та необхідні матеріали для проведення дізнання чи попереднього слідства в загальному порядку.	Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено, суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора.			Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено, суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора.
705.	У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування. У зв'язку з новим обвинуваченням суд може змінити або обрати запобіжний захід щодо підсудного.	У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування.			У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування.
706.	Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.	Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.			Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.
707.	Ухвала суду чи постанова судді про порушення справи по новому обвинуваченню оскарженню не підлягає, але прокурор може внести на неї окреме подання. (Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92)	На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарга до касаційного суду.			На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарга до касаційного суду.
708.	Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді	Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді			Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді
709.	Зміна обвинувачення в суді допускається, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист.	Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.			Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.
710.	Коли зміна обвинувачення тягне за собою порушення права підсудного на захист, суд направляє справу для нового попереднього слідства чи дізнання.	Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені правила про підсудність, підслідність чи обов'язковість проведення попереднього слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.	-77- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій виключити слово "підслідність".	Враховано	Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені правила про підсудність чи обов'язковість проведення попереднього слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.
711.	Коли зміна початкового обвинувачення не тягне за собою застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і не зв'язана з істотною зміною обвинувачення за фактичними обставинами, суд продовжує розгляд справи і виносить вирок.	Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.			Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їх представникам. Постанова долучається до справи.
712.		Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.			Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
713.		Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх інших випадках, суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується.			Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх інших випадках, суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строку розгляд справи продовжується.
714.	Стаття 278. Порушення кримінальної справи щодо нової особи	Стаття 278. Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи			Стаття 278. Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи
715.	Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, вислухує думку прокурора, коли він бере участь у справі, і виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову про порушення щодо цієї особи кримінальної справи. Цю ухвалу (постанову) суд (суддя) оголошує в судовому засіданні і направляє прокуророві для проведення попереднього слідства чи дізнання. Коли справа, порушена щодо інших осіб, тісно зв'язана з розглядуваною справою і окремо розглядати ці справи неможливо, суд направляє все провадження в справі для проведення попереднього слідства чи дізнання. Суд має право обрати запобіжний захід щодо особи, відносно якої порушена справа. (Стаття 278 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92)	Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення попереднього слідства чи дізнання.			Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення попереднього слідства чи дізнання.
716.	Стаття 279. Порушення справи за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок	Стаття 279. Вирішення питання про притягнення до відповідальності за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок			Стаття 279. Вирішення питання про притягнення до відповідальності за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок
717.	Порушення справи щодо свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад може мати місце лише одночасно з постановленням вироку. При цьому суд має право обрати щодо особи, відносно якої порушена справа, запобіжний захід.	Одночасно з постановленням вироку суд своєю ухвалою, а суддя постановою вправі поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад.			Одночасно з постановленням вироку суд своєю ухвалою, а суддя постановою вправі поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи неправильний переклад.
718.	Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування	Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування			Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування
719.	Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового розгляду лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.	Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.			Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
720.	Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.	Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.			Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.
721.	Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку. Ухвала (постанова) про направлення справи на додаткове розслідування оскарженню не підлягає, але прокурор може внести на неї окреме подання. (Стаття 281 із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 3351-12 від 30.06.93)	Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.			Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.
722.		На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду.			На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду.
723.	Стаття 282. Закриття справи	Стаття 282. Закриття справи			Стаття 282. Закриття справи
724.	Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу. (Стаття 282 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2464-12 від 17.06.92)	Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.			Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
725.		Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом, передбаченим частиною другою статті 267 цього Кодексу.			Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом, передбаченим частиною другою статті 267 цього Кодексу.
726.		Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу про злочин, зазначений у частині першій статті 27 цього Кодексу, за примирення сторін чи у зв'язку з неявкою потерпілого в судове засідання без поважних причин.			Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу про злочин, зазначений у частині першій статті 27 цього Кодексу, за примирення сторін чи у зв'язку з неявкою потерпілого в судове засідання без поважних причин.
727.		На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скаргу до касаційного суду.			На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скаргу до касаційного суду.
728.	Стаття 297. Початок судового слідства	Стаття 297. Початок судового слідства			Стаття 297. Початок судового слідства
729.	Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, а якщо обвинувальний висновок був змінений - також і ухвали розпорядчого засідання суду, в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, - з оголошення заяви потерпілого, а в справах про злочин, перелічені в статті 425 цього Кодексу, - ухвали суду чи постанови судді про порушення кримінальної справи і віддання правопорушника до суду. Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява. (Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-10 від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85)	Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - з оголошення скарги потерпілого.			Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства. Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - з оголошення скарги потерпілого.
730.		Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.			Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.
731.		Обвинувальний висновок оголошує прокурор, скарги - потерпілий чи його представник, позовну заяву - цивільний позивач чи його представник.	-78- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині третій після слів "прокурор" додати слова "за згодою сторін - тільки резолютивну частину обвинувального висновку".	Враховано	Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сторін - тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарги - потерпілий чи його представник, позовну заяву - цивільний позивач чи його представник.
732.	Стаття 299. Встановлення порядку дослідження доказів	Стаття 299. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження			Стаття 299. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
733.	Після з'ясування питання, чи визнає підсудний себе винним і чи бажає давати суду показання, головуючий запитує учасників судового розгляду про їх думку, в якій послідовності належить допитувати підсудних, потерпілих, свідків, експертів і провадити дослідження інших доказів.	Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючий з'ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження.			Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючий з'ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження.
734.	Порядок дослідження справи встановлюється ухвалою суду чи постановою судді, яка заноситься до протоколу.	Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду.			Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду.
735.	Судове слідство провадиться судом у повному обсягу, незалежно від визнання підсудним пред'явлених йому обвинувачень. (Стаття 299 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92)	Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний і інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.	-79- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині третій після слів "фактичних обставин справи", "фактичні обставини справи" доповнити відповідно словами "та розміру цивільного позову", "та розмір цивільного позову".	Враховано	Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний і інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
736.		Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту підсудного.			Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту підсудного.
737.		Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково.			Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково.
738.	Стаття 401. Набрання вироком законної сили і виконання його	Стаття 401. Набрання вироком законної сили та його виконання			Стаття 401. Набрання вироком законної сили та його виконання
739.	Вирок набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження та внесення касаційного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання. В разі подачі касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи касаційною інстанцією.	Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, а вирок міжобласного чи апеляційного суду ? після закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення касаційого подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання. В разі подачі апеляцій, касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною чи касаційною інстанцією.			Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, а вирок міжобласного чи апеляційного суду ? після закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення касаційого подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання. В разі подачі апеляцій, касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною чи касаційною інстанцією.
740.	У тих випадках, коли оскаржено або внесено подання тільки на частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає до моменту винесення касаційною інстанцією ухвали.	У тих випадках, коли оскаржено або внесено подання тільки на частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає до моменту винесення апеляційною чи касаційною інстанцією ухвали.			У тих випадках, коли оскаржено або внесено подання тільки на частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає до моменту винесення апеляційною чи касаційною інстанцією ухвали.
741.	Вирок, який не підлягає касаційному оскарженню, набирає сили з моменту його проголошення.	Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили.			Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили.
742.	Обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили. До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, що знаходяться в іншій місцевості.	До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, що знаходяться в іншій місцевості.			До набрання вироком законної сили засуджений, який перебуває під вартою, не може бути переведений в місця позбавлення волі, що знаходяться в іншій місцевості.
743.	Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. (Стаття 401 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.			Виправдувальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, виконуються негайно після проголошення вироку. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
744.	Стаття 402. Набрання ухвалою і постановою суду законної сили і виконання їх	Стаття 402. Набрання ухвалою і постановою суду законної сили та їх виконання			Стаття 402. Набрання ухвалою і постановою суду законної сили та їх виконання
745.	Ухвала і постанова суду першої інстанції набирають законної сили і виконуються після закінчення строку на касаційне оскарження і внесення касаційного подання або, в разі подачі окремої скарги чи внесення окремого подання, - після розгляду їх вищестоящим судом. Ухвали і постанови касаційної і наглядної інстанцій набирають законної сили негайно після їх оголошення.	Ухвала і постанова суду першої інстанції набирають законної сили і виконуються після закінчення строку на подачу апеляцій, а вирок міжобласного чи апеляційного суду - після закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення касаційого подання. Якщо на них були подані апеляції, касаційні скарги чи внесено касаційне подання вони набирають законної сили і виконуються після розгляду їх апеляційним чи касаційним судом.	-80- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині першій слово "вирок" замінити словами "ухвала і постанова" Останнє речення доповнити словами "якщо їх не було скасовано".	Враховано	Ухвала і постанова суду першої інстанції набирають законної сили і виконуються після закінчення строку на подачу апеляцій, а ухвала і постанова міжобласного чи апеляційного суду - після закінчення строку на подання касаційної скарги, внесення касаційого подання. Якщо на них були подані апеляції, касаційні скарги чи внесено касаційне подання вони набирають законної сили і виконуються після розгляду їх апеляційним чи касаційним судом якщо їх не було скасовано.
746.	Ухвала і постанова суду, які не підлягають оскарженню, набирають сили і виконуються негайно після їх винесення. (Стаття 402 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92)	Ухвали і постанови апеляційної і касаційної інстанцій набирають законної сили негайно після їх оголошення.			Ухвали і постанови апеляційної і касаційної інстанцій набирають законної сили негайно після їх оголошення.
747.		Ухвала і постанова суду, які не підлягають оскарженню, набирають сили і виконуються негайно після їх винесення.			Ухвала і постанова суду, які не підлягають оскарженню, набирають сили і виконуються негайно після їх винесення.
748.	Стаття 404. Порядок звернення вироку до виконання	Стаття 404. Порядок звернення вироку до виконання			Стаття 404. Порядок звернення вироку до виконання
749.	Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з касаційної інстанції.	Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апнеляційної чи касаційної інстанції.			Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апнеляційної чи касаційної інстанції.
750.	Суд разом з своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.	Суд разом з своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.			Суд разом з своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.
751.	З метою забезпечення виховного впливу вироку суд надсилає його копію в необхідних випадках на підприємство, в установу, організацію за місцем роботи засудженого.	З метою забезпечення виховного впливу вироку, суд надсилає його копію в необхідних випадках на підприємство, в установу, організацію за місцем роботи засудженого.			З метою забезпечення виховного впливу вироку, суд надсилає його копію в необхідних випадках на підприємство, в установу, організацію за місцем роботи засудженого.
752.	У разі умовного засудження відповідно до статті 45 Кримінального кодексу України (2001-05) або застосування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу України суд надсилає копію вироку органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітнього - також і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів для здійснення контролю за поведінкою засудженого. Крім того, копія вироку надсилається громадським організаціям або трудовому колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудовому колективу чи особі, на яких судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.	У разі умовного засудження відповідно до статті 45 Кримінального кодексу України або застосування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу України суд надсилає копію вироку органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітнього - також і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів для здійснення контролю за поведінкою засудженого. Крім того, копія вироку надсилається громадським організаціям або трудовому колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудовому колективу чи особі, на яких судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.			У разі умовного засудження відповідно до статті 45 Кримінального кодексу України або застосування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі відповідно до статті 46-1 Кримінального кодексу України суд надсилає копію вироку органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, а щодо неповнолітнього - також і комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів для здійснення контролю за поведінкою засудженого. Крім того, копія вироку надсилається громадським організаціям або трудовому колективу, яким засудженого передано на перевиховання і виправлення, або трудовому колективу чи особі, на яких судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.
753.	Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.	Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.			Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.
754.	Вирок не може бути звернено до виконання або виконуватися в частині засудження за діяння, караність якого була усунена нововиданим кримінальним законом.	Вирок не може бути звернено до виконання або виконуватися в частині засудження за діяння, караність якого була усунена нововиданим кримінальним законом.			Вирок не може бути звернено до виконання або виконуватися в частині засудження за діяння, караність якого була усунена нововиданим кримінальним законом.
755.	Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, покладається на народного суддю або голову відповідного суду, який постановив вирок.	Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, покладається на суддю або голову відповідного суду, який постановив вирок.			Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, покладається на суддю або голову відповідного суду, який постановив вирок.
756.	Органи, що виконують вирок або ухвалу, повідомляють суд, який постановив вирок або ухвалу, про виконання вироку чи ухвали. (Стаття 404 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2547-12 від 07.07.92)	Органи, що виконують вирок, постанову або ухвалу, повідомляють суд, який їх постановив про їх виконання.			Органи, що виконують вирок, постанову або ухвалу, повідомляють суд, який їх постановив про їх виконання.
757.	Стаття 424. Оскарження ухвали, постанови судді або суду про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру або внесення на них подання прокурора	Стаття 424. Оскарження ухвали, постанови судді або суду про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру або внесення на них подання прокурора			Стаття 424. Оскарження ухвали, постанови судді або суду про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру або внесення на них подання прокурора
758.	На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом в порядку, передбаченому цим розділом, може бути подано касаційну скаргу чи внесено касаційне подання прокурора в загальному порядку. (Стаття 424 в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92)	На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом в порядку, передбаченому цим розділом, може бути подано апеляційну чи касаційну скаргу або внесено апеляційне чи касаційне подання прокурора в загальному порядку.			На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом в порядку, передбаченому цим розділом, може бути подано апеляційну чи касаційну скаргу або внесено апеляційне чи касаційне подання прокурора в загальному порядку.
759.	Стаття 430. Порушення справи в суді	Стаття 430. Порушення справи прокурором			Стаття 430. Порушення справи прокурором
760.	Визнавши матеріали про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу, достатніми для розгляду в судовому засіданні, суддя виносить постанову про порушення кримінальної справи, віддання правопорушника до суду, обирає щодо нього в необхідних випадках запобіжний захід і розглядає справу в судовому засіданні або повертає матеріали для провадження попереднього слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в порушенні кримінальної справи. В постанові судді викладається формулювання обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, за яким особу віддано до суду. Постанова судді вручається підсудному не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді. (Стаття 430 в редакції Указу ПВР N 8627-10 від 20.03.85, із змінами, внесеними згідно з Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 3351-12 від 30.06.93)	Визнавши матеріали про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу, достатніми для розгляду в судовому засіданні, прокурор виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження попереднього слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в її порушенні."			Визнавши матеріали про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу, достатніми для розгляду в судовому засіданні, прокурор виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження попереднього слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в її порушенні."
761.		4) у всьому Кодексі слова "Республіка Крим" у всіх відмінках замінити словами "Автономна Республіка Крим" у відповідних відмінках;			4) у всьому Кодексі слова "Республіка Крим" у всіх відмінках замінити словами "Автономна Республіка Крим" у відповідних відмінках;
762.		5) у пунктах 10, 11 статті 6 слова "крім випадків, коли необхідність порушення справи визнано судом, у провадженні якого перебуває кримінальна справа (статті 276 і 278 цього Кодексу)" виключити;			5) у пунктах 10, 11 статті 6 слова "крім випадків, коли необхідність порушення справи визнано судом, у провадженні якого перебуває кримінальна справа (статті 276 і 278 цього Кодексу)" виключити;
763.		6) у частині першій статті 7 слова "розгляду справи в розпорядчому засіданні суду" замінити словами "попереднього розгяду справи в суді";			6) у частині першій статті 7 слова "розгляду справи в розпорядчому засіданні суду" замінити словами "попереднього розгяду справи в суді";
764.		7) у частині другій статті 7-2 слова "у розпорядчому засіданні" замінити словами "при попередньому розгляді справи";	-81- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) У ст.7-2 та 49 слова "народний суд" замінити словом "суд".	Враховано	7) у частині другій статті 7-2 слова "у розпорядчому засіданні" замінити словами "при попередньому розгляді справи"; у статтях 7-2 та 49 слова "народний суд" замінити словом "суд";
765.		8) у частині третій статті 7-3 слова "санкціонованою прокурором" замінити на слова "за згодою прокурора за вмотивованим рішенням суду";	-82- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Слова "за згодою прокурора" виключити.	Відхилено	8) у частині третій статті 7-3 слова "санкціонованою прокурором" замінити на слова "за згодою прокурора за вмотивованим рішенням суду";
766.		9) у статті 12:			9) у статті 12:
767.		у частині першій слова "і частиною 2 статтті 354 цього Кодексу" замінити словами "чи в апеляційному порядку";			у частині першій слова "і частиною 2 статтті 354 цього Кодексу" замінити словами "чи в апеляційному порядку";
768.		частину другу виключити;			частину другу виключити;
769.		10) у частині другій статті 13 цифри і слова "384 - 395 цього Кодексу" замінити словами "главою 31 цього Кодексу";			10) у частині другій статті 13 цифри і слова "384 - 395 цього Кодексу" замінити словами "главою 31 цього Кодексу";
770.		11) у частині першій статті 14 слова "або з санкції прокурора" виключити;			11) у частині першій статті 14 слова "або з санкції прокурора" виключити;
771.		12) частину третю статті 17 викласти в такій редакції:			12) частину третю статті 17 викласти в такій редакції:
772.		"Розгляд справ у апеляційному і касаційному порядку здійснюється відповідно апеляційними і касаційними судами у складі трьох суддів. Розгляд справ у виключному порядку здійснюється апеляційними і касаційними судами у складі не менше трьох суддів."			"Розгляд справ у апеляційному і касаційному порядку здійснюється відповідно апеляційними і касаційними судами у складі трьох суддів. Розгляд справ у виключному порядку здійснюється апеляційними і касаційними судами у складі не менше трьох суддів."
773.		13) частину п'яту статті 20 виключити;			13) частину п'яту статті 20 виключити;
774.		14) у частині першій статті 22 слово "суд" виключити;			14) у частині першій статті 22 слово "суд" виключити;
775.		15) у статті 23 слова "і суд" виключити;			15) у статті 23 слова "і суд" виключити;
776.		16) у статті 23-2:			16) у статті 23-2:
777.		у частині першій друге речення виключити;			у частині першій друге речення виключити;
778.		частину третю виключити;			частину третю виключити;
779.		17) у частині першій статті 25 слова "при провадженні дізнання і попереднього слідства" замінити словами "органами, які проводять оперативнорозшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство";			17) у частині першій статті 25 слова "при провадженні дізнання і попереднього слідства" замінити словами "органами, які проводять оперативнорозшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство";
780.		18) частину п'яту статті 27 виключити;			18) частину п'яту статті 27 виключити;
781.		19) у статті 29:			19) у статті 29:
782.		частину третю виключити;			частину третю виключити;
783.		у частині четвертій слова "і суд" виключити.			у частині четвертій слова "і суд" виключити.
784.		20) у статті 32:			20) у статті 32:
785.		пункти 3, 4 і 6-а викласти у такій редакції:			пункти 3, 4 і 6-а викласти у такій редакції:
786.		"3) "Апеляційний суд" - суд, що розглядає справи за апеляціями на вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили;			"3) "Апеляційний суд" - суд, що розглядає справи за апеляціями на вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили;
787.		4) "Касаційний суд" - суд, що розглядає справи за касаційними скаргами і поданнями в касаційному порядку;			4) "Касаційний суд" - суд, що розглядає справи за касаційними скаргами і поданнями в касаційному порядку;
788.		6-а) "Начальник слідчого відділу" - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, безпеки та його заступники, які діють у межах своєї компетенції, а також податкової міліції;"			6-а) "Начальник слідчого відділу" - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, безпеки та його заступники, які діють у межах своєї компетенції, а також податкової міліції;"
789.		у пункті 9 слова "громадський обвинувач" виключити; доповнити цей пункт словами "та в інших випадках, передбачених цим Кодексом";			у пункті 9 слова "громадський обвинувач" виключити; доповнити цей пункт словами "та в інших випадках, передбачених цим Кодексом";
790.		у пункті 12 слова "відданої до суду" виключити;			у пункті 12 слова "відданої до суду" виключити;
791.		пункти 13, 14, 15 викласти у такій редакції:			пункти 13, 14, 15 викласти у такій редакції:
792.		"13) "Ухвала" - всі рішення, крім вироку, які виніс суд першої апеляційної і касаційної інстанції в судових засіданнях в колегіальному складі;			"13) "Ухвала" - всі рішення, крім вироку, які виніс суд першої апеляційної і касаційної інстанції в судових засіданнях в колегіальному складі;
793.		14) "Постанова" - рішення органу дізнання, слідчого і прокурора, а також рішення, які виніс суддя одноособово;	-83- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Пункт 14 доповнити словами: "чи апеляційний суд"	Враховано	14) "Постанова" - рішення органу дізнання, слідчого і прокурора, а також рішення, які виніс суддя одноособово чи апеляційний суд;
794.		15) "Апеляція" - подання прокурора і скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в апеляційному порядку;"			15) "Апеляція" - подання прокурора і скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в апеляційному порядку;"
795.		пункти 16, 17, 18 виключити;			пункти 16, 17, 18 виключити;
796.		пункт 19 викласти в такій редакції:			пункт 19 викласти в такій редакції:
797.		"19) "Касаційне падання, касаційна скарга" - подання прокурора, скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в касаційному порядку;"			"19) "Касаційне падання, касаційна скарга" - подання прокурора, скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в касаційному порядку;"
798.		21) у частині першій статті 34 пункти 3 викласти у такій редакції:			21) у частині першій статті 34 пункти 3 викласти у такій редакції:
799.		"3) про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі."			"3) про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі."
800.		22) статтю 35 виключити;			22) статтю 35 виключити;
801.		23) у статті 36:			23) у статті 36:
802.		пункт 1 частини другої доповнити словами "і вище";			пункт 1 частини другої доповнити словами "і вище";
803.		частину третю виключити;			частину третю виключити;
804.		24) у частині першій статті 41 слова "або суд в розпорядчому засіданні", "а суд - ухвали" виключити;			24) у частині першій статті 41 слова "або суд в розпорядчому засіданні", "а суд - ухвали" виключити;
805.		25) у частині першій статті 43 слова "віддання до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";			25) у частині першій статті 43 слова "віддання до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";
806.		26) у статті 49:			26) у статті 49:
807.		у частині третій слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";			у частині третій слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";
808.		частину четверту викласти у такій редакції:			частину четверту викласти у такій редакції:
809.		"У випадках, визначених цим Кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.";			"У випадках, визначених цим Кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах.";
810.		27) у частині другій статті 50 слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";			27) у частині другій статті 50 слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";
811.		28) у частині другій статті 51 слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";			28) у частині другій статті 51 слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду";
812.		29) у статті 52-3 слова "частинами другою і третьою" замінити словами "частиною другою";			29) у статті 52-3 слова "частинами другою і третьою" замінити словами "частиною другою";
813.		30) у статті 54:			30) у статті 54:
814.		із пункту 2 частини першої слова "чи розглядав по цій справі скаргу в порядку статей 236-2, 236-4 та 236-6 цього Кодексу" виключити;			із пункту 2 частини першої слова "чи розглядав по цій справі скаргу в порядку статей 236-2, 236-4 та 236-6 цього Кодексу" виключити;
815.		доповнити цю частину після пункту 2 новими пунктами 2-1 і 2-2 такого змісту:			доповнити цю частину після пункту 2 новими пунктами 2-1 і 2-2 такого змісту:
816.		2-1) якщо він під час попереднього розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;".			2-1) якщо він під час попереднього розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;".
817.		2-2) якщо він під час попереднього розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 611 цього Кодексу;"			2-2) якщо він під час попереднього розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 611 цього Кодексу;"
818.		31) у статті 55:			31) у статті 55:
819.		у частині першій слова "в касаційному порядку чи в порядку нагляду" замінити словами "в апеляційному чи касаційному порядку";			у частині першій слова "в касаційному порядку чи в порядку нагляду" замінити словами "в апеляційному чи касаційному порядку";
820.		у частинах другій і третій слова "в касаційному порядку" і "в порядку нагляду" замінити відповідно словами "в апеляційному порядку" і "в касаційному порядку";			у частинах другій і третій слова "в касаційному порядку" і "в порядку нагляду" замінити відповідно словами "в апеляційному порядку" і "в касаційному порядку";
821.		у частині четвертій слова "в судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, що діяла як суд першої, касаційної або наглядної інстанцій" і друге речення виключити, а слова "на Пленумі Верховного Суду України" замінити словами "в порядку виключного провадження";			у частині четвертій слова "в судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, що діяла як суд першої, касаційної або наглядної інстанцій" і друге речення виключити, а слова "на Пленумі Верховного Суду України" замінити словами "в порядку виключного провадження";
822.		32) у частині першій статті 56 слова "громадським обвинувачем" і "громадським захисником" виключити;			32) у частині першій статті 56 слова "громадським обвинувачем" і "громадським захисником" виключити;
823.		33) у частині першій статті 58 слова "в касаційному порядку чи в порядку нагляду" замінити словами "в апеляційному чи касаційному порядку";			33) у частині першій статті 58 слова "в касаційному порядку чи в порядку нагляду" замінити словами "в апеляційному чи касаційному порядку";
824.		34) статтю 59 виключити;			34) статтю 59 виключити;
825.		35) у статті 63 слово і цифру "частині 2" виключити;			35) у статті 63 слово і цифру "частині 2" виключити;
826.		36) частину другу статті 65 викласти у такій редакції:			36) частину другу статті 65 викласти у такій редакції:
827.		"Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів та іншими документами".			"Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів та іншими документами".
828.		37) доповнити статтю 66 частиною третою такого змісту:			37) доповнити статтю 66 частиною третою такого змісту:
829.	Стаття 66. Збирання і подання доказів Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій. Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій. Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами і організаціями. (Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84)	"У передбачених законом випадках особа, яка проводить, дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність провести оперативно-розшукові заходи чи засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі."	-84- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) У ст.66 (пункт 36) після слів "заходи чи" доповнити словом "використати".	Враховано	"У передбачених законом випадках особа, яка проводить, дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі."
830.		38) у статті 82 назву статті доповнити словами "та інші носії інформації щодо цих дій",			38) у статті 82 назву статті доповнити словами "та інші носії інформації щодо цих дій",
831.		у статті 82 після слова "Кодексом" доповнити словами "носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії";			у статті 82 після слова "Кодексом" доповнити словами "носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії";
832.		39) статтю 86 виключити;			39) статтю 86 виключити;
833.		40) частину шосту статті 93 викласти у такій редакції:			40) частину шосту статті 93 викласти у такій редакції:
834.		"Оплата праці захисника у разі його участі в справі за призначенням провадиться за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них".			"Оплата праці захисника у разі його участі в справі за призначенням провадиться за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них".
835.		41) частину другу статті 93-1 виключити;			41) частину другу статті 93-1 виключити;
836.		42) доповнити статтю 97 частиною п'ятою такого змісту:			42) доповнити статтю 97 частиною п'ятою такого змісту:
837.		"Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу."	-85- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) У частині п'ятій статті 97, якою пропонується доповнити Кодекс, слова "за погодженням з прокурором" виключити.	Відхилено	"Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу."
	Стаття 97. Обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одно з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. (Стаття 97 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV (1381-14 ) від 13.01.2000)
838.		43) у статті 98:			43) у статті 98:
839.		у частині першій слова "а суд - ухвалу" виключити;			у частині першій слова "а суд - ухвалу" виключити;
840.		пункт 3 частини четвертої викласти у такій редакції:			пункт 3 частини четвертої викласти у такій редакції:
841.		"3) суд справу про злочин, зазначеніний у частині першій статті 27 цього Кодексу, призначає до розгляду";			"3) суд справу про злочин, зазначеніний у частині першій статті 27 цього Кодексу, призначає до розгляду";
842.		44) у частині першій статті 99 слова "а суд - ухвалою" виключити;			44) у частині першій статті 99 слова "а суд - ухвалою" виключити;
843.		45) у статті 99-1:			45) у статті 99-1:
844.		частину другу викласти в такій редакції:			частину другу викласти в такій редакції:
845.		"Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу";			"Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу";
846.		у частині третій слова "або ухвали суду" виключити, а слова "або ухвали до вищестоящого суду в порядку, передбаченому частиною другою статті 354 цього Кодексу" замінити словами "в апеляційному порядку";			у частині третій слова "або ухвали суду" виключити, а слова "або ухвали до вищестоящого суду в порядку, передбаченому частиною другою статті 354 цього Кодексу" замінити словами "в апеляційному порядку";
847.		46) частину п'яту статті 100 виключити;			46) частину п'яту статті 100 виключити;
848.		47) у статті 106:			47) у статті 106:
849.		частини третю і четверту викласти в такій редакції:			частини третю і четверту викласти в такій редакції:
850.		"Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою статті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником до першого допиту. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.			"Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою статті 21 цього Кодексу, права мати побачення із захисником до першого допиту. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.
851.		Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання".			Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому також надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання".
852.		Доповнити цю статтю новими частинами такого змісту:			Доповнити цю статтю новими частинами такого змісту:
853.		"Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів.			"Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно повідомляє одного з його родичів.
854.		Протягом сімдесяти двох годин після затримання органом дізнання:			Протягом сімдесяти двох годин після затримання органом дізнання:
855.		1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилось підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті.			1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилось підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті.
856.		2) звільняє затриманого і обирають йому запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою;			2) звільняє затриманого і обирають йому запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою;
857.		3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.			3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
858.		У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайно надсилається начальником місця попереднього ув'язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддею протягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинного строку після затримання, скарга на затримання розглядається суддею протягом п'яти діб з часу надходження.			У разі оскарження затримання до суду, скарга затриманого негайно надсилається начальником місця попереднього ув'язнення до суду. Скарга розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про обрання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного заходу, вона розглядається суддею протягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинного строку після затримання, скарга на затримання розглядається суддею протягом п'яти діб з часу надходження.
859.		Скарга розглядається з додержанням вимог, передбачених статтею 165-2 цього Кодексу. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незаконним. Копія постанови направляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику місця попереднього ув'язнення.			Скарга розглядається з додержанням вимог, передбачених статтею 165-2 цього Кодексу. За результатами розгляду суддя виносить постанову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання затримання незаконним. Копія постанови направляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику місця попереднього ув'язнення.
860.		На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, або її захисником чи законним представником. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду			На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, або її захисником чи законним представником. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду
861.		Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сімдесяти двох годин.			Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше сімдесяти двох годин.
862.		Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляд взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для попереднього ув'язнення, начальник місця попереднього ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.";			Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляд взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи для попереднього ув'язнення, начальник місця попереднього ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.";
863.		48) у частині другій статті 107 слова "передбачених частиною першою статті 46 цього Кодексу" замінити словами "коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята";			48) у частині другій статті 107 слова "передбачених частиною першою статті 46 цього Кодексу" замінити словами "коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята";
864.		49) статтю 108 доповнити частиною третьою такого змісту:			49) статтю 108 доповнити частиною третьою такого змісту:
865.		"У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому статтею 165-2 цього Кодексу, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу.";			"У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому статтею 165-2 цього Кодексу, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу.";
866.		50) у частині першій статті 114 слова "санкції від прокурора" замінити словами " згоди від суду (судді) або прокурора";			50) у частині першій статті 114 слова "санкції від прокурора" замінити словами " згоди від суду (судді) або прокурора";
867.		51) у частині першій статті 140 слова "передбачених частиною першою статті 46 цього Кодексу" замінити словами "коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята";			51) у частині першій статті 140 слова "передбачених частиною першою статті 46 цього Кодексу" замінити словами "коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята";
868.		52) у частині третій статті 143 слова і цифри "частиною третьою статті 46" замінити словами і цифрами "частиною першою статті 45";			52) у частині третій статті 143 слова і цифри "частиною третьою статті 46" замінити словами і цифрами "частиною першою статті 45";
869.		53) доповнити статтю 149 частиною другою такого змісту: "Тимчасовим запобіжним заходом є затримання підозрюваного, яке застосовується з підстав і в порядку, передбачених статтями 106, 115, 165-2 цього Кодексу"			53) доповнити статтю 149 частиною другою такого змісту: "Тимчасовим запобіжним заходом є затримання підозрюваного, яке застосовується з підстав і в порядку, передбачених статтями 106, 115, 165-2 цього Кодексу"
870.		54) із статті 155 частину другу виключити;	-86- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині першій слова "один", "одного" замінити відповідно словами "три роки", "трьох років".	Враховано	54) у частині першій слова "один", "одного" замінити відповідно словами "три роки", "трьох років"; із статті 155 частину другу виключити;
871.		55) статтю157 виключити;			55) статтю157 виключити;
872.		56) у статті 158 слова "з санкцією прокурора" замінити словами "судді або ухвали суду";			56) у статті 158 слова "з санкцією прокурора" замінити словами "судді або ухвали суду";
873.		57) статтю 190 доповнити новими частинами четвертою, п'ятою, шостою і сьомою такого змісту:			57) статтю 190 доповнити новими частинами четвертою, п'ятою, шостою і сьомою такого змісту:
874.		"Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу. Постанова судді оскарженню не підлягає.			"Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу. Постанова судді оскарженню не підлягає.
875.		У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи, може бути проведено без постанови судді.	-87- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Н.д.Лісогорський О.І. (Округ №177) Н.д.Іванов С.А. (Округ №3) Частину четверту статті 190 викласти в такій редакції: "Огляд житла чи іншого володіння особи при проведенні оперативно-розшукових заходів, пов'язаний з проникненням до житла чи іншого володіння особи здійснюється лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу. Постанова судді оскарженню не підлягає.	Відхилено	У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи, може бути проведено без постанови судді.
876.		Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочину, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоди на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.	-88- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Частину шосту викласти у наступній редакції: "Для проведення у виняткових випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи чи неможливості отримання її згоди на проведення огляду або в разі одержання іншого повідомлення про вчинення у цьому житлі чи іншому володінні особи дій, що мають ознаки злочину, рішення суду не потребується".	Враховано	Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочину, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоди на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.
			-89-Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175) Н.д.Габер М.О. (Реєстр.картка №430) Частину шосту статті 190 викласти в такій редакції: "Не потребується рішення суду для проведення огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою про вчинений злочин, а також у разі одержання повідомлення про вчинення злочину у цьому житлі чи іншому володінні особи при відсутності цієї особи або неможливості отримання від неї згоди на проведення огляду місця події".	Враховано частково
877.		У випадках, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті, слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за попереднім слідством.";			У випадках, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті, слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за попереднім слідством.";
878.		58) у статті 205 слова "слідчий з санкції прокурора або його заступника" замінити словами "суд за поданням слідчого, погодженого з прокурором", а слово "складає" - словом "виносить";			58) у статті 205 слова "слідчий з санкції прокурора або його заступника" замінити словами "суд за поданням слідчого, погодженого з прокурором", а слово "складає" - словом "виносить";
879.		доповнити цю статтю частиною другою такого змісту:			доповнити цю статтю частиною другою такого змісту:
880.		"Подання розглядається з додержанням порядку, визначеного частиною п'ятою статті 165-2, на постанову судді прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом 3 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.";			"Подання розглядається з додержанням порядку, визначеного частиною п'ятою статті 165-2, на постанову судді прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом 3 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.";
881.		59) частину п'яту статті 215 викласти у такій редакції:			59) частину п'яту статті 215 викласти у такій редакції:
882.		"Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу";	-90- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Замінити цифри "2365" на цифри "2361".	Враховано	"Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу";
883.		60) у частині четвертій статті 218 слово і цифру "з частиною 3" замінити словами "частинами четвертою і шостою";			60) у частині четвертій статті 218 слово і цифру "з частиною 3" замінити словами "частинами четвертою і шостою";
884.		61) у статті 227:			61) у статті 227:
885.		у пункті 6 частини першої слова "накладення арешту на поштовотелеграфну кореспонденцію та її виїмку" виключити;			у пункті 6 частини першої слова "накладення арешту на поштовотелеграфну кореспонденцію та її виїмку" виключити;
886.		у пункті 7 частини першої слова "і тримання під вартою як запобіжного заходу" виключити.			у пункті 7 частини першої слова "і тримання під вартою як запобіжного заходу" виключити.
887.		у пункті 12 частини першої слова "з моменту пред'явлення обвинувачення відповідно до частини 1 статті 44 цього Кодексу" виключити;			у пункті 12 частини першої слова "з моменту пред'явлення обвинувачення відповідно до частини 1 статті 44 цього Кодексу" виключити;
888.		62) у частині другій статті 229 перше речення доповнити словами "чи поставити у випадках, передбачених цим Кодексом, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту", друге речення виключити;			62) у частині другій статті 229 перше речення доповнити словами "чи поставити у випадках, передбачених цим Кодексом, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту", друге речення виключити;
889.		63) у статті 232:			63) у статті 232:
890.		у частині третій останнє речення виключити;			у частині третій останнє речення виключити;
891.		у частині четвертій слова "по якій обвинувачений не відданий до суду" замінити словами "по якій попередній розгляд ще не відбувся";			у частині четвертій слова "по якій обвинувачений не відданий до суду" замінити словами "по якій попередній розгляд ще не відбувся";
892.		64) у статті 236-2:			64) у статті 236-2:
893.		у пункті 1 частини третьої слова "або порушує справу" виключити;			у пункті 1 частини третьої слова "або порушує справу" виключити;
894.		частину четверту викласти у такій редакції:			частину четверту викласти у такій редакції:
895.		"На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня іі винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду";			"На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня іі винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду";
896.		65) статті 236-3 і 236-4 виключити;			65) статті 236-3 і 236-4 виключити;
897.		66) у статті 236-6:			66) у статті 236-6:
898.		у частині четвертій слова "і відновляє слідство" замінити словами "і направляє справу прокурору для віднослення слідства";			у частині четвертій слова "і відновляє слідство" замінити словами "і направляє справу прокурору для віднослення слідства";
899.		у частині п'ятій слова "і поновлюючи попереднє слідство" замінити словами "і направляючи справу прокурору для відновлення попереднього слідства";			у частині п'ятій слова "і поновлюючи попереднє слідство" замінити словами "і направляючи справу прокурору для відновлення попереднього слідства";
900.		частину шосту викласти у такій редакції:			частину шосту викласти у такій редакції:
901.		"На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня іі винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду";			"На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня іі винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду";
902.		67) Назву глави 23 викласти у такій редакції:			67) Назву глави 23 викласти у такій редакції:
903.		"Глава 23. Попередній розгляд справи суддею."			"Глава 23. Попередній розгляд справи суддею."
904.		68) статті 238 і 239 виключити;			68) статті 238 і 239 виключити;
905.		69) статті 242 і 243 виключити;			69) статті 242 і 243 виключити;
906.		70) статтю 247 виключити;			70) статтю 247 виключити;
907.		71) статтю 250 виключити;			71) статтю 250 виключити;
908.		72) статтю 252 виключити;			72) статтю 252 виключити;
909.		73) частину другу із статті 254 виключити;			73) частину другу із статті 254 виключити;
910.		74) у статті 255 слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду", слова "громадському обвинувачеві", "громадському захисникові" виключити;			74) у статті 255 слова "віддання обвинуваченого до суду" замінити словами "призначення справи до судового розгляду", слова "громадському обвинувачеві", "громадському захисникові" виключити;
911.		75) у статті 256 слова "надходження її до суду" замінити словами "попереднього її розгляду";			75) у статті 256 слова "надходження її до суду" замінити словами "попереднього її розгляду";
912.		76) у частині першій статті 260 слова "повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення істини" замінити словами "здійснення сторонами своїх прав".			76) у частині першій статті 260 слова "повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення істини" замінити словами "здійснення сторонами своїх прав".
913.		77) у статті 263:			77) у статті 263:
914.		пункт 4 перед словом "просити" доповнити словами "подавати докази";			пункт 4 перед словом "просити" доповнити словами "подавати докази";
915.		у пункті 9 слова "при відсутності захисника" виключити;			у пункті 9 слова "при відсутності захисника" виключити;
916.		78) статтю 265 виключити;			78) статтю 265 виключити;
917.		79) у статті 273 слова "про порушення справи по новому обвинуваченню або щодо нової особи" замінити словами "при вирішенні питань, зазначених у статтях 276, 278 і 279 цього Кодексу";			79) у статті 273 слова "про порушення справи по новому обвинуваченню або щодо нової особи" замінити словами "при вирішенні питань, зазначених у статтях 276, 278 і 279 цього Кодексу";
918.		80) частину першу статті 275 викласти у такій редакції:			80) частину першу статті 275 викласти у такій редакції:
919.		"Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.";			"Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.";
920.		81) частину другу статті 284 виключити;			81) частину другу статті 284 виключити;
921.		82) у частині другій статті 286 слова "і копія ухвали розпорядчого засідання, якщо нею змінено обвинувальний висновок, або повістка в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу" замінити словами "а в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка";			82) у частині другій статті 286 слова "і копія ухвали розпорядчого засідання, якщо нею змінено обвинувальний висновок, або повістка в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу" замінити словами "а в справах, зазначених у частині першій статті 27 цього Кодексу, - копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка";
922.		83) частину четверту статті 289 виключити;			83) частину четверту статті 289 виключити;
923.		84) у частині першій статті 290 останнє речення виключити;			84) у частині першій статті 290 останнє речення виключити;
924.		85) у статті 295 слова "громадському обвинувачеві, громадському захисникові" виключити;			85) у статті 295 слова "громадському обвинувачеві, громадському захисникові" виключити;
925.		86) у статті 296 частину п'яту і шосту виключити;			86) у статті 296 частину п'яту і шосту виключити;
926.		87) статтю 297 доповнити частиною другою такого змісту:	-91- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Виключити пункт законопроекту як повторний.	Враховано
927.		"Обвинувальний висновок оголошує прокурор, скаргу - потерпілий чи його представник, позовну заяву - цивільний позивач чи його представник.";
928.		88) у статті 303:			88) у статті 303:
929.		у частині третій слова "громадський обвинувач", "громадський захисник" виключити;			у частині третій слова "громадський обвинувач", "громадський захисник" виключити;
930.		у частині четвертій останнє речення виключити;			у частині четвертій останнє речення виключити;
931.		89) у частині другій статті 311 слова "громадський обвинувач", "громадський захисник" виключити;			89) у частині другій статті 311 слова "громадський обвинувач", "громадський захисник" виключити;
932.		90) у частині першій статті 315 слова "громадський обвинувач", "громадський захисник" виключити;			90) у частині першій статті 315 слова "громадський обвинувач", "громадський захисник" виключити;
933.		91) у статті 318:			91) у статті 318:
934.		частину другу викласти у такій редакції:			частину другу викласти у такій редакції:
935.		"Дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, захисника, підсудного.";			"Дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, захисника, підсудного.";
936.		у частині п'ятій слова "захисникові, а коли його немає" виключити;			у частині п'ятій слова "захисникові, а коли його немає" виключити;
937.		92) частини шосту і сьому статті 407 викласти у такій редакції:			92) частини шосту і сьому статті 407 викласти у такій редакції:
938.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.
939.		В разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної постанови зупиняється.";			В разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної постанови зупиняється.";
940.		93) статтю 408 доповнити частиною четвертою такого змісту:			93) статтю 408 доповнити частиною четвертою такого змісту:
941.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";
942.		94) частину п'яту статті 408-2 викласти у такій редакції:			94) частину п'яту статті 408-2 викласти у такій редакції:
943.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";
944.		95) частину четверту статті 408-3 викласти у такій редакції:			95) частину четверту статті 408-3 викласти у такій редакції:
945.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";
946.		96) частину шосту статті 410 викласти у такій редакції:			96) частину шосту статті 410 викласти у такій редакції:
947.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";
948.		97) частину п'яту статті 411-1 викласти у такій редакції:			97) частину п'яту статті 411-1 викласти у такій редакції:
949.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";
950.		98) частину п'яту статті 414 викласти у такій редакції:			98) частину п'яту статті 414 викласти у такій редакції:
951.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";
952.		99) частину п'яту статті 414-1 викласти у такій редакції:			99) частину п'яту статті 414-1 викласти у такій редакції:
953.		"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";			"На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.";
954.		100) стаття 415:			100) стаття 415:
955.		назву статті доповнити словами: "та інших судових рішень";			назву статті доповнити словами: "та інших судових рішень";
956.		частину першу викласти у такій редакції:			частину першу викласти у такій редакції:
957.		"Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характреру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи людини здійснюється прокурором.";			"Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характреру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи людини здійснюється прокурором.";
958.		101) у частині першій статті 419 слова "а при незгоді з цією постановою - вносить на розгляд розпорядчого засідання суду" виключити;			101) у частині першій статті 419 слова "а при незгоді з цією постановою - вносить на розгляд розпорядчого засідання суду" виключити;
959.		102) у статті 424 слова "касаційну", "касаційне" замінити відповідно на "апеляційну", "апеляційне";			102) у статті 424 слова "касаційну", "касаційне" замінити відповідно на "апеляційну", "апеляційне";
960.		103) у частині четвертій статті 426 слова "до суду з санкції прокурора або його заступника" замінити словом "прокурором";			103) у частині четвертій статті 426 слова "до суду з санкції прокурора або його заступника" замінити словом "прокурором";
961.		104) у статті 434 слово "вчиненого" виключити, доповнити після слова "злочину" словами "у вчиненні якого він обвинувачується";			104) у статті 434 слово "вчиненого" виключити, доповнити після слова "злочину" словами "у вчиненні якого він обвинувачується";
962.		105) у частині третій статті 436 цифри і слово "100 карбованців" замінити словами "двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";			105) у частині третій статті 436 цифри і слово "100 карбованців" замінити словами "двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
963.		106) у статті 449 слова "касаційну", "окреме" замінити відповідно на "апеляційну", "апеляційне".			106) у статті 449 слова "касаційну", "окреме" замінити відповідно на "апеляційну", "апеляційне".
964.		ІІ. Прикінцеві положення			ІІ. Прикінцеві положення
965.		1. Цей Закон набуває чинності з 29 червня 2001 року.			1. Цей Закон набуває чинності з 29 червня 2001 року.
966.		2. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цим Законом, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України та цьому Законові.			2. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цим Законом, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України та цьому Законові.
967.		3. Особи, які станом на 29 червня 2001 року утримуються під вартою на підставі санкцій чи інших процесуальних рішень прокурора, продовжують утримуватися під вартою на підставі цих процесуальних рішень прокурора до закінчення визначених у них строків, або зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, або до передачі справ у суди.	-92- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Пункт 3 прикінцевих положень доповнити реченням такого змісту: "Санкції та інші процесуальні рішення прокурора про взяття підозрюваних, обвинувачених під варту, якщо ці особи станом на 28 червня 2001 року включно під варту взяті не були, є нечинними з 29 червня 2001 року." Пункт 10 викласти у такій редакції: "10. Провадження у справах, що не розглянуті в порядку нагляду за протестами прокурорів, голів судів та їх заступників станом на 29 червня 2001 року, закривається."	Враховано	3. Особи, які станом на 29 червня 2001 року утримуються під вартою на підставі санкцій чи інших процесуальних рішень прокурора, продовжують утримуватися під вартою на підставі цих процесуальних рішень прокурора до закінчення визначених у них строків, або зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, або до передачі справ у суди. Санкції та інші процесуальні рішення прокурора про взяття підозрюваних, обвинувачених під варту, якщо ці особи станом на 28 червня 2001 року включно під варту взяті не були, є нечинними з 29 червня 2001 року.
968.		4. Не розглянуті станом на 29 червня 2001 року скарги на санкції прокурора на арешт, розглядаються судами з додержанням вимог статті 2364 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції Закону України від 15 грудня 1992 року. Скасувавши санкцію на арешт, суддя вправі обрати заарештованому запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою. На постанову судді відповідно до статті 1652 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону може бути подана апеляція до апеляційного суду, подача якої не зупиняє виконання постанови судді.			4. Не розглянуті станом на 29 червня 2001 року скарги на санкції прокурора на арешт, розглядаються судами з додержанням вимог статті 2364 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції Закону України від 15 грудня 1992 року. Скасувавши санкцію на арешт, суддя вправі обрати заарештованому запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою. На постанову судді відповідно до статті 1652 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону може бути подана апеляція до апеляційного суду, подача якої не зупиняє виконання постанови судді.
969.		5. Кримінальні справи, що перебувають у провадженні судів першої інстанції і які надійшли для розгляду до 29 червня 2001 року розглядаються з додержанням порядку, визначеного цим Законом. Кримінальні справи, у яких станом на 29 червня 2001 року обвинувачені були віддані до суду, розглядаються зі стадії судового розгляду.			5. Кримінальні справи, що перебувають у провадженні судів першої інстанції і які надійшли для розгляду до 29 червня 2001 року розглядаються з додержанням порядку, визначеного цим Законом. Кримінальні справи, у яких станом на 29 червня 2001 року обвинувачені були віддані до суду, розглядаються зі стадії судового розгляду.
970.		6. Кримінальні справи, які до 29 червня 2001 року надійшли для розгляду до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військових судів регіонів та Військово-Морських сил, міжобласного суду і які цим Законом віднесені до підсудності судів нижчого рівня, розглядаються судами, на розгляд яких вони надійшли.			6. Кримінальні справи, які до 29 червня 2001 року надійшли для розгляду до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військових судів регіонів та Військово-Морських сил, міжобласного суду і які цим Законом віднесені до підсудності судів нижчого рівня, розглядаються судами, на розгляд яких вони надійшли.
971.		7. Кримінальні справи, які до 29 червня 2001 року надійшли для розгляду у касаційному порядку до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військових судів регіонів та Військово-Морських Сил, розглядаються в апеляційному порядку відповідно до глав 29 і 30 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону.			7. Кримінальні справи, які до 29 червня 2001 року надійшли для розгляду у касаційному порядку до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військових судів регіонів та Військово-Морських Сил, розглядаються в апеляційному порядку відповідно до глав 29 і 30 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону.
972.		8. Кримінальні справи, які до 29 червня 2001 року надійшли для розгляду у касаційному порядку до Верховного Суду України, розглядаються в касаційному порядку відповідно до глави 31 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону.			8. Кримінальні справи, які до 29 червня 2001 року надійшли для розгляду у касаційному порядку до Верховного Суду України, розглядаються в касаційному порядку відповідно до глави 31 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону.
973.		9. Вироки районних (міських), міжрайонних (окружних) судів та вироки військових судів гарнізонів, постановлені в період з 29 грудня 2000 року по 28 червня 2001 року, можуть бути оскаржені в касаційному порядку і на них можуть бути внесені касаційні подання з метою їх перевірки в касаційному порядку відповідно до глави 31 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону - до 29 грудня 2001 року. Скарги в порядку нагляду осіб, коло яких визначено у частині другій статті 384 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону, на ці вироки, якщо вони надійшли до судів до 29 червня 2001 року, вважаються касаційними.	-93- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Пункти 9, 10 Прикінцевих положень викласти у такій редакції: 9. Вироки районних (міських), міжрайонних (окружних) судів та вироки військових судів гарнізонів, що набрали чинності в період з 29 грудня 2000 року по 28 червня 2001 року можуть бути оскаржені в касаційному порядку і на них можуть бути внесені касаційні подання з метою їх перевірки в касаційному порядку відповідно до глави 31 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону - до 29 грудня 2001 року. Скарги в порядку нагляду, що надійшли до судів до 29 червня 2001 року від осіб, коло яких визначено у частині другій статті 384 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону, на ці вироки вважаються касаційними.	Враховано	9. Вироки районних (міських), міжрайонних (окружних) судів та вироки військових судів гарнізонів, що набрали чинності в період з 29 грудня 2000 року по 28 червня 2001 року можуть бути оскаржені в касаційному порядку і на них можуть бути внесені касаційні подання з метою їх перевірки в касаційному порядку відповідно до глави 31 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону - до 29 грудня 2001 року. Скарги в порядку нагляду, що надійшли до судів до 29 червня 2001 року від осіб, коло яких визначено у частині другій статті 384 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону, на ці вироки вважаються касаційними.
974.		10. Протести прокурорів, голів судів, їх заступників, які надійшли в суди для розгляду в порядку нагляду до 29 червня 2001 року, розглядаються президіями Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військовими судами регіонів та Військово-Морських Сил, судовими колегіями Верховного Суду України, Пленумом Верховного Суду України відповідно до глави 31 Кримінально-процесуального Кодексу України, в редакції, яка була чинною до 29 червня 2001 року. Протести, у яких ставиться питання про погіршення становища засудженого, залишаються без розгляду.	10. Скарги в порядку нагляду, що надійшли на розгляд судів до 29 червня 2001 року, за винятком скарг, зазначених у пункті 9 цих Положень, та скарг, поданих особами, не зазначеними у частині другій статті 40010 Кримінально-процесуального розглядаються як клопотання про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження.		10. Скарги в порядку нагляду, що надійшли на розгляд судів до 29 червня 2001 року, за винятком скарг, зазначених у пункті 9 цих Положень, та скарг, поданих особами, не зазначеними у частині другій статті 40010 Кримінально-процесуального розглядаються як клопотання про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження.
975.		11. Скарги в порядку нагляду, що надійшли на розгляд судів до 29 червня 2001 року, за винятком скарг, зазначених у пунті 9 цих Положень, та скарг, поданих особами, не зазначеними у частині другій статті 40010 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції цього Закону, вважаються клопотаннями про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження.	-94- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Пункт 1 Прикінцевих положень викласти у такій редакції: 11. Справи, що не розглянуті в порядку нагляду за протестами прокурорів, голів судів та їх заступників станом на 29 червня 2001 року, знімаються з розгляду та направляються Верховному Суду України, який розглядає їх в касаційному порядку або в порядку виключного провадження відповідно до пунктів 9 чи 10 цих Положень.	Враховано	11. Справи, що не розглянуті в порядку нагляду за протестами прокурорів, голів судів та їх заступників станом на 29 червня 2001 року, знімаються з розгляду та направляються Верховному Суду України, який розглядає їх в касаційному порядку або в порядку виключного провадження відповідно до пунктів 9 чи 10 цих Положень.
976.		12. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону підготувати проект Закону України про внесення змін та доповнень до Законів України, що випливають із цього Закону.			12. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону підготувати проект Закону України про внесення змін та доповнень до Законів України, що випливають із цього Закону.
		ст.431:	-95- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині другій після слова "перевірки" доповнити словами "судом чи"	Враховано	У частині другій статті 43-1 після слова "перевірки" доповнити словами "судом чи"
			-96- Н.д.Довганчин Г.В. (Реєстр.картка №369) Ст.43 доповнити частину першу новим пунктом: "1) особа, щодо якої порушено кримінальну справу".	Відхилено
		ст.227:	-97- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Доповнити пунктом 7): "дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, передбаченому цим Кодексом".	Враховано	Статтю 227 доповнити пунктом 7): "дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, передбаченому цим Кодексом".
		ст.344:	-98- Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) У частині першій після слів "виправданому" доповнити словами "і направляється прокурору".	Враховано	У частині першій статті 344 після слів "виправданому" доповнити словами "і направляється прокурору".
		ст.110:	-99- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Із частини першої слова "а постанова про закриття справи - також і до суду в порядку, передбаченому статтею 2365 цього кодексу" виключити; доповнити цю статтю двома новими частинами такого змісту: "Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом".	Враховано	Із частини першої статті 110 слова "а постанова про закриття справи - також і до суду в порядку, передбаченому статтею 2365 цього кодексу" виключити; доповнити цю статтю двома новими частинами такого змісту: "Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом".
		ст.234:	-100- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Доповнити новими частинами п'ятою і шостою такого змісту: "Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії слідчого розглядають судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом".	Враховано	Доповнити статтю 234 новими частинами п'ятою і шостою такого змісту: "Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії слідчого розглядають судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом".
		ст.236:	-101- Н.д.Шишкін В.І. (Округ №133) Н.д.Васильєв Г.А. (Округ №61) Із частини першої слова "а у випадку, передбаченому частиною другою статті 215 цього Кодексу, - до суду" виключити; Частину другу замінити двома новими частинами такого змісту: "Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при передньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом".	Враховано	Із частини першої статті 236 слова "а у випадку, передбаченому частиною другою статті 215 цього Кодексу, - до суду" виключити; Частину другу замінити двома новими частинами такого змісту: "Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при передньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом".

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні