Назва:	ГIРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ
Автор:	Кабінет Міністрів України
Головний комітет:	Народні депутати - члени Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку

N	Редакція, прийнята в попередньому читанні*	Зауваження та пропозиції	Висновки, обгр.	Редакція, запропонована головним комітетом
0.	Проект ГІРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові та економічні засади діяльності суб'єктів гірничих відносин, особливості їх створення, здійснення ними підприємницької діяльності, пов'язаної з проведенням гірничих робіт, встановлює вимоги щодо охорони праці в особливо небезпечних умовах.	-1- Н.д.Шейко П.В. (Округ N 444) Назву законопроекту необхідно привести у відповідність до існуючої у Верховній Раді системи: спочатку визначення «Закон України», а потім про зміст Закону. В даному випадку назва може бути у такій редакції - Закон України «Про гірничі відносини» тощо.	Відхилено. Постановою Верховної Ради України від 09.09.92 було доручено розробку «Гірничого закону України». Ця назва характеризує більш широке поняття ніж назва «Про гірничі відносини».	ГIРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій.
1.	Стаття 1. Завдання Закону Завданням Закону є регулювання суспільних відносин в організації проведення гірничих робіт, правове забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ, організацій та об'єктів (далі - гірничі підприємства (об'єкти), визначення їх зобов'язань щодо компенсації шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, довкіллю внаслідок проведення гірничих робіт та інших видів відповідальності за порушення гірничого законодавства.	-2- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) «Завдання Закону» визначає сферу суспільних відносин, які мають узкозагальнуючу назву гірничих. Враховуючи усталену законодавчу техніку пропоную доповнити законопроект статтею 2 «Відносини, що регулюються гірничим законодавством», відповідно змінивши послідуючу нумерацію статей. Ця стаття визначатиме види відносин, що є гірничими та має бути узгоджена з Кодексом України про надра, а ст.9 законопроекту «Об`єкти гірничих відносин» включити до неї як складову частину.	Враховано в ст.3.
2.	Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ	-3- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Н.д.Яценко В.М. (Округ N 157) Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Доцільно передбачити в розділі «Загальні положення» окрему статтю «Визначення термінів».	Враховано	Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення основних термінів і понять У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні: вибій - рухома у просторі поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виїмка;
				вибухові матеріали (речовини) - хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів);
				відкрита розробка родовищ - видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні;
				газодинамічні явища - швидкоплинне руйнування масиву порід і вивільнення газу під дією природних сил (раптові викиди, гірничі удари тощо);
				гірнича наука - система наукових знань про умови залягання, способи і засоби розвідки, видобутку та збагачення корисних копалин;
				гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості по розвідуванню родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагаченню;
				гірнича виробка - порожнина у гірничому масиві після виймання порід або корисних копалин;
				гірнича справа - діяльність, що пов`язана з видобуванням з надр корисних копалин на основі новітніх досягнень науки і техніки;
				гірничий об`єкт - окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого підприємства і використовується для видобутку корисних копалин та інших цілей, а також будівлі (споруди), які технологічно пов`язані з ними;
				гірничі відносини - правовідносини, що пов`язані з використанням та охороною надр і врегульовані законами України та іншими нормативно-правовими актами;
				гірниче законодавство - сукупність правових норм, які регулюють гірничі відносини і встановлюють правила ведення гірничих робіт;
				гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо);
				гірничі роботи (технології) - комплекс робіт по проведенню, кріпленню і підтримці гірничих виробок та вийманню гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
				гірничорятувальна служба (формування) - служба, діяльність якої спрямована на організацію і здійснення заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах та їх ліквідації, рятування людей;
				гірничий масив - зв`язана ділянка земної кори, що характеризується загальними умовами утворення і визначеними властивостями компонентів (твердий скелет, рідина, газ), що його складають;
				гірничі породи - природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або її поверхні;
				завал виробки - довільний вивал у діючу гірничу виробку з перекриттям її перерізу та руйнуванням кріплення;
				кар`єр - гірниче підприємство, що добуває рудні й нерудні корисні копалини відкритим способом;
				консервація - довгострокове припинення діяльності гірничого підприємства з можливістю подальшого поновлення його роботи;
				копальня - гірниче підприємство, що видобуває рудні й нерудні корисні копалини підземним або відкритим способом;
				корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки;
				обвалення - порушення цілісності гірничого масиву, що супроводжується вивалом його частини у гірничу виробку;
				особливо небезпечні підземні умови - умови в шахтах і рудниках, що пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя і здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу і пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок та інше);
				охорона гірничих виробок - заходи, що вживаються для попередження деформацій гірничих виробок;
				підривні роботи - роботи, що проводяться із застосуванням вибухових речовин для руйнування гірничих порід за допомогою вибуху з метою видобутку корисних копалин, проведення гірничих виробок тощо;
				післязмінна реабілітація працівника - комплекс заходів медико-біологічної дії на організм працівника після робочої зміни з метою відновлення його фізичних або психофізіологічних функцій, порушених шкідливими умовами праці;
				роботи з небезпечними та шкідливими умовами праці - виробничі процеси і (або) види робіт, що супроводжуються об'єктивними факторами, які створюють загрозу для здоров`я і життя працівників;
				рудник - гірниче підприємство, що видобуває рудні й нерудні корисні копалини підземним способом;
				самозаймання - займання корисних копалин і гірничих порід внаслідок їх окислення;
				свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами;
				шахта - гірниче підприємство по видобуванню корисних копалин (вугілля, солей та інших) підземним способом.
3.	Стаття 3. Сфера дії Закону Цей Закон поширюється на всі гірничі підприємства (об'єкти), розташовані в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, та пов'язані з ними підприємства, установи і організації, а також на громадян України, на іноземних юридичних та фізичних осіб, зайнятих або залучених до праці на цих підприємствах.	-4- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Частину першу ст.3 після слів «установи та організації» доповнити словами «незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування», далі - по тексту. -5- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Невдалою є редакція ст.3 законопроекту, оскільки незрозуміло, які підприємства, установи та організації виступають суб`єктами гірничих відносин. -6- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Початок викласти в редакції: «Цей Закон поширюються на будь-яку діяльність усіх гірничих підприємств...», а в кінці слів «фізичних осіб» доповнити словами «та осіб без громадянства».	Враховано Враховано Враховано	Стаття 2. Сфера дії Закону Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони незалежно від їх форми власності і підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.
4.	Стаття 2. Гірниче законодавство Відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств (об'єктів), регулюються цим Законом, Кодексом України про надра, Законами України "Про охорону праці", "Про підприємства" та іншими актами законодавства України. До нормативних актів, що регулюють гірничі відносини, належать галузеві правила безпеки, галузеві правила технічної експлуатації та єдині правила безпеки при підривних роботах. Галузеві правила безпеки є основним нормативним документом, що включає норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного та електротехнічного устаткування, рудникового та кар'єрного транспорту, вимоги до провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля. Галузеві правила технічної експлуатації встановлюють вимоги та норми щодо ефективного, безпечного і екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом з урахуванням перспективних напрямів розвитку гірничих технологій, новітніх досягнень науки і техніки. Єдині правила безпеки при підривних роботах встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт. Галузеві правила безпеки, галузеві правила технічної експлуатації та єдині правила безпеки при підривних роботах затверджуються у встановленому законодавством порядку. Стаття 4. Нормативи у сфері проведення гірничих робіт У сфері проведення гірничих робіт використовуються: будівельні нормативи; нормативи екологічної безпеки;	-7- Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) Частину першу ст.2 доповнити словами «що видаються відповідно до них». В частині другій цієї статті після слів «гірничих відносин», додати слово «також». -8- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Доповнити перший абзац після слів «Про підприємство», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» та іншими актами законодавства України. -9- Н.д.Шейко П.В. (Округ N 444) Статтю 2 обмежити першим абзацом законопроекту. Абзаци 2-6 цієї статті перенести до статті 4, як і абзаци 1-5. Статтю 4 бажано поміняти у порядку викладення із статтею 3 і назвати «Нормативні акти у сфері гірничих відносин». -10- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Частину першу після слова «регулюються» доповнити словами «Конституцією України». -11- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ №25) Статтю 2 у першій частині слова "актами законодавства" замінити словами "законами і нормативно-правовими актами".	Враховано Враховано Відхилено Немає потреби одні й тіж питання (зокрема чим регулюється гірнича діяльність) розглядати у двох статтях. Враховано Враховано	Стаття 3. Законодавство, що регулює гірничі відносини Гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом України про надра, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону праці", "Про підприємства", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення", іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Діяльність гірничих підприємств регулюється також: міжгалузевими та галузевими правилами безпеки (далі - правила безпеки), що включають норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного та електротехнічного устаткування, рудникового та кар'єрного транспорту, вимоги до провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля; міжгалузевими та галузевими правилами технічної експлуатації (далі - правилами технічної експлуатації), що встановлюють вимоги та норми щодо ефективного, безпечного і екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом; єдиними правилами безпеки при підривних роботах, що встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт. Правила безпеки, правила технічної експлуатації та єдині правила безпеки при підривних роботах затверджуються у встановленому законодавством порядку.
	нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у довкілля;
6.	Законодавством України можуть установлюватися й інші нормативи у сфері проведення гірничих робіт. Стаття 5. Стандарти у сфері проведення гірничих робіт У сфері проведення гірничих робіт застосовуються затверджені в установленому порядку державні та галузеві стандарти, технічні умови та інші нормативні документи із стандартизації.
8.	Стаття 9. Об'єкти гірничих відносин Об'єктами гірничих відносин є: геологічна розвідка корисних копалин; проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація (консервація) гірничих підприємств (об'єктів); проведення гірничих робіт та видобуток корисних копалин; організація протиаварійного захисту гірничих підприємств (об'єктів); охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.	-12- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Статті 8 і 9 поміняти місцями, оскільки спочатку повинен йти об'єкт, а потім суб'єкт правовідносин. -13- Н.д.Гуров В.М. (Округ №90) Статтю 9 четвертий абзац вилучити, бо він дублює третій абзац.	Враховано Враховано	Стаття 4. Об'єкти гірничих відносин Об'єктами гірничих відносин є: геологічна розвідка корисних копалин; проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація (консервація) гірничих підприємств; організація протиаварійного захисту гірничих підприємств; охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.
9.	Стаття 8. Суб'єкти гірничих відносин Суб'єктами гірничих відносин є гірничі підприємства (об'єкти), а також інші підприємства, організації, установи і громадяни, які здійснюють геологічну розвідку корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію та ліквідацію (консервацію) підприємств (об'єктів) з видобутку та переробки корисних копалин, проводять гірничі роботи, а також об'єкти, які розташовані на гірничому відводі, та які є чи можуть опинитися під впливом гірничих розробок або впливати на проведення гірничих робіт.	-14- Н.д.Стретович В.М.(Округ N 58) Н.д.Шейко П.В. (Округ N 444) Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Гірничі підприємства в одних випадках називаються суб`єктами, а в інших - об`єктами (ст.3,8,9,10,11,12,13 та ін.). Для усунення цього недоліку термін «(об`єкти)» необхідно вилучити із усіх статей, де він вживається у дужках після слів «гірничі підприємства».	Враховано	Стаття 5. Суб'єкти гірничих відносин Cуб'єктами гірничих відносин є фізичні та юридичні особи України, іноземні фізичні та юридичні особи, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.
10.	Стаття 10. Власники гірничих підприємств (об'єктів) Гірничі підприємства (об'єкти) можуть бути засновані на будь-яких формах власності, якщо інше не передбачене законами України.	-15- Н.д.Шейко П.В. (Округ N 444) Назва статті 10 «Форми власності гірничих підприємств» буде більш повно відповідати змісту цієї статті. -16- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Існуючу редакцію статті необхідно переробити, оскільки вона суперечить Конституції України (ст.13) і Кодексу України про надра. (Надра належать державі, тому й підприємства по видобутку підземних копалин повинні бути тільки державними). -17- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) В статті 10 законопроекту поряд з поняттям «власник» доцільно вживати термін «уповноважений орган».	Враховано Враховано Відхилено. Не має нормативного навантаження, не зв'язано з змістом цієї статті.	Стаття 6. Форми власності в гірничодобувній промисловості Підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України. Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності і не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України. У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в державній власності пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничовидобувної промисловості.
				Не підлягає приватизації майно державних галузевих і регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості.
11.	Стаття 6. Державна політика у сфері проведення гірничих робіт Державна політика у сфері проведення гірничих робіт формується Верховною Радою України шляхом визначення основних завдань, напрямів, принципів, пріоритетів у видобутку корисних копалин, встановлення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, забезпечення безпеки громадян і довкілля. Стаття 12. Компетенція Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції Верховної Ради України належить:	-18- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) З метою надання більшої структурною та змістовної чіткості законопроекту, доцільно було б об`єднати ст.6 із ст.12. -19- Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) У назві статті та на початку її тексту слова «проведення гірничих робіт» замінити словосполученням «гірничих відносин». Текст статті після слова «безпеки» доповнити словом «працівників».	Враховано Враховано	Розділ II. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ГІРНИЧИХ ВІДНОСИН Стаття 7. Принципи державної політики в гірничодобувній промисловості Державна політика в гірничодобувній промисловості базується на принципах: державного регулювання діяльності в гірничодобувній промисловості; безпечної експлуатації гірничих підприємств з персональною відповідальністю власника підприємства; раціонального використання корисних копалин;
	визначення засад державної політики у сфері проведення гірничих робіт та використання природних ресурсів; затвердження загальнодержавних програм у сфері видобутку корисних копалин; законодавче регулювання гірничих відносин;	-20- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Після слова «формуються» викласти статтю в такій редакції «Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України шляхом визначення потреб держав, основних завдань...».	Враховано	розвитку і підвищення технічного рівня гірничодобувних галузей; створення умов для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств; підвищення екологічної безпеки гірничих підприємств;
12.	затвердження переліку гірничих підприємств (об'єктів), які не підлягають приватизації; Верховна Рада України здійснює інші повноваження у сфері регулювання гірничих відносин, які згідно з Конституцією України належать до її відання. Стаття 13. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції Кабінету Міністрів України належить: здійснення державної політики у сфері проведення гірничих робіт, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; забезпечення розроблення та реалізації загальнодержавних програм у сфері видобутку корисних копалин;	-21- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Вилучити статтю 12, оскільки її положення дублюють ст.6 законопроекту та ст.7 Кодексу України про надра. -22- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Статтю 13 слід доопрацювати із урахуванням того, що п.1,3,4 статті 8 Кодексу України про надра вже зарегульовані положення, викладені у другому, третьому, шостому і восьмому абзацах законопроекту.	Враховано Враховано	розвитку конкурентних відносин на ринку мінеральних ресурсів; додержання єдиних державних стандартів, норм і правил всіма суб`єктами гірничих відносин; забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для гірничодобувних галузей; створення умов для перспективних наукових досліджень; державної підтримки гірничих підприємств; забезпечення захисту прав та інтересів працівників гірничих підприємств.
13.	визначення перспектив розвитку гірничодобувних галузей; спрямування і координація роботи міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з видобутком корисних копалин; формування регіональних програм будівництва гірничих підприємств (об'єктів); вжиття заходів щодо забезпечення захисту людей та довкілля під час проведення гірничих робіт; здійснення державного управління та контролю за використанням корисних копалин, техногенних родовищ і за переробкою мінеральної сировини. Кабінет Міністрів України може здійснювати й інші повноваження, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.
14.	Стаття 15. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим належить: розроблення та реалізація програм у сфері видобутку корисних копалин, раціонального природокористування та охорони довкілля; погодження розміщення на її території нових гірничих підприємств (об'єктів); розгляд і погодження проектів, планів і заходів гірничих підприємств (об'єктів), вплив від діяльності яких може призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших негативних наслідків; здійснення управління та контролю за використанням корисних копалин на відповідній території; вжиття заходів для відшкодування збитків, заподіяних гірничими підприємствами (об'єктами) довкіллю; затвердження для гірничих підприємств (об'єктів) лімітів корисних копалин, розміщення відходів у випадках, передбачених законодавством України; організація збирання, переробки, утилізації та поховання промислових відходів гірничих підприємств (об'єктів); обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення діяльності гірничих підприємств (об'єктів) у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних норм і правил у межах своєї компетенції; організація роботи з ліквідації екологічних наслідків аварій на гірничих підприємствах (об'єктах). Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює й інші повноваження, делеговані законами України.	-23- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Статті 15 і 16 слід доопрацювати із врахуванням попереднього зауваження та привести у відповідність з чинним законодавством. -24- Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) Статті 12-16 слід вилучити або замінити однією відсилочною статтею, оскільки ці питання врегульовані Кодексом України про надра.	Враховано Враховано Ст.12 - 16 вилучені. Окремі положення цих статей викладені у ст.8.
15.	Стаття 17. Державне регулювання у сфері проведення гірничих робіт Державне регулювання у сфері проведення гірничих робіт включає: затвердження державних стандартів, норм і правил будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів); визначення вимог та умов проведення гірничих робіт; надання спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр; здійснення нагляду за дотриманням гірничими підприємствами (об'єктами) вимог законодавчих та інших нормативних актів.	-25- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Доцільно було б виділити в окремий розділ питання, пов`язані з компетенцією державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері регулювання гірничої діяльності, перенісши до нього відповідні статті законопроекту (ст.12,13,14,15,16,17,18). Цей розділ можна було б викласти у такій редакції : «Державне регулювання та управління гірничою діяльністю». -26- Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) У назві статті та першому абзаці слова «проведення гірничих робіт» замінити словами «гірничих відносин». Перше речення доповнити фразою: «а також правил безпеки та інших нормативів у сфері проведення гірничих робіт», або вилучити кінець цього речення, починаючи зі слова «будівництва». Стаття повинна визначати, які органи здійснюють державне регулювання у сфері проведення гірничих робіт.	Враховано Враховано	Стаття 8. Державне регулювання гірничої справи Державне регулювання гірничої справи здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
		-27- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) Доцільно було б передбачити статтю про державну дотаційну політику: "Стаття. Державна підтримка діяльності гірничих підприємств Державна підтримка гірничих підприємств (об'єктів) визначається Законом України про державний бюджет України на поточний рік."	Враховано	Стаття 9. Державна підтримка гірничих підприємств Обсяги державної підтримки гірничих підприємств визначаються Державним бюджетом України на поточний рік.
16.	Стаття 18. Державний нагляд та державний контроль у сфері проведення гірничих робіт Державний нагляд за дотриманням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) здійснюють органи Державного комітету України по нагляду за охороною праці (далі - державний гірничий нагляд). Державний контроль за дотриманням на гірничих підприємствах (об'єктах) законодавства з питань екологічної та пожежної безпеки, енергоспоживання, охорони і гігієни праці здійснюється відповідно Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством енергетики та електрифікації України, Міністерством охорони здоров'я України.	-28- Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) Авторам законопроекту слід визначитись із поняттями «нагляд» і «контроль». Назву статті змінити. -29- Н.д. Петренко Д.Д. (Округ №255) Перший абзац статті 18 після слів "експлуатації" доповнити словами "ліквідації і консервації" і далі по тексту. Додати абзац такого змісту: "Держнаглядохоронпраці забезпечує комплексну перевірку шахт небезпечних по газу більше третьої категорії - 4 рази на рік, всіх інших підприємств з підземним видобутком корисних копалин - 2 рази на рік, розрізів, кар'єрів інших поверхневих підприємств - 1 раз на рік." -30- Н.д.Шейко П.В. (Округ N 444) Другий абзац після слів «Міністерство охорони здоров`я України» доповнити «Міністерство вугільної промисловості України». При цьому назву цієї статті викласти у такій редакції: «Державний нагляд та державний і відомчий контроль у сфері проведення гірничих робіт».	Враховано Враховано частково Враховано	Стаття 10. Державний нагляд у сфері гірничих відносин Державний нагляд у сфері гірничих відносин за додержанням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації і консервації гірничих підприємств здійснює Комітет по нагляду за охороною праці України (далі - органи гірничого нагляду) та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до законів України.
17.	Стаття 14. Компетенція місцевих державних адміністрацій у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції місцевих державних адміністрацій належить: виконання державних і регіональних програм у сфері видобутку корисних копалин і охорони довкілля; забезпечення раціонального використання і охорони корисних копалин; погодження розміщення на території району нових гірничих підприємств (об'єктів); розгляд і погодження заходів, що розробляються гірничими підприємствами (об'єктами), виконання яких може призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших негативних наслідків; здійснення управління та контролю за використанням корисних копалин на території району; вирішення відповідно до законодавства України питання про надання дозволу на використання корисних копалин; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення діяльності гірничих підприємств (об'єктів) у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних норм і правил у межах своєї компетенції; вжиття заходів для відшкодування збитків, заподіяних гірничими підприємствами (об'єктами) довкіллю; організація роботи з ліквідації екологічних наслідків аварій на гірничих підприємствах (об'єктах). Місцеві органи виконавчої влади здійснюють й інші повноваження, надані державою або делеговані відповідними радами.	-31- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) У назві слово «компетенція» доцільно замінити на «повноваження». Початок статті викласти у редакції: «До відання місцевих державних адміністрацій в межах відповідно території у порядку, встановленому законодавствам належить:». -32- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Потребують також узгодження між собою статті 14 та 15. Стаття 14 не містить положення про «організацію збирання, переробки, утилізації, поховання промислових відходів гірничих підприємств». -33- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Статтю привести у відповідність із Конституцією України. -34- Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) У статтях 14 і 15 речення, що починаються словами «вжиття заходів...» після слова «(об`єктами)» доповнити словами «громадянами та». Речення, що починаються словами «організація роботи» після слова «екологічних» доповнити словами « та інших». У реченнях в статтях 14 -16, що починаються словом «обмеження», слова «санітарних норм і правил» замінити словосполученням «(або) санітарного законодавства».	Враховано Враховано Враховано Враховано.	Стаття 11. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин відповідно до їх компетенції належать: погодження місць розташування на підпорядкованій їм території гірничих підприємств виходячи з інтересів територіальної громади; участь у розробці комплексних планів розвитку гірничодобувної промисловості на підпорядкованій їм території; участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи гірничих підприємств в умовах надзвичайного стану; здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків аварії на гірничих підприємствах, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організації, а також населення; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; вжиття заходів в установленому порядку для відшкодування збитків, заподіяних гірничими підприємствами, підприємствам, установам, організаціям, громадянам та довкіллю; утворення, реорганізація та ліквідація гірничих підприємств комунальної власності; здійснення контролю за збиранням, переробкою, утилізацією і захороненням промислових відходів гірничих підприємств; інші повноваження, віднесені законами України до їхньої компетенції. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в господарську діяльність гірничих підприємств.
18.	Стаття 16. Компетенція сільських, селищних і міських рад у сфері регулювання гірничих відносин До компетенції сільських, селищних і міських рад належить: реалізація місцевих програм у сфері видобутку корисних копалин; здійснення контролю за використанням і охороною корисних копалин; розгляд планів розміщення гірничих підприємств (об'єктів); утворення, реорганізація та ліквідація гірничих підприємств (об'єктів) комунальної власності; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності гірничих підприємств (об'єктів), державної або приватної форм власності, якщо вони порушують законодавство про охорону довкілля та санітарні норми і правила, у межах своєї компетенції. Сільські, селищні, міські ради здійснюють й інші повноваження, віднесені законами України до їхньої компетенції.	-35- Н.д.Шаров І.Ф. (Округ N 41) Другий абзац ст.16 після слів «корисних копалин» додати словами «і охорони довкілля». -36- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Доповнити: «Здійснюють контроль за використанням актів про охорону праці» -37- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Доповнити абзацом: "участь у ліквідації наслідків аварії та евакуації населення".	Відхилено. Ст. ст.12 - 16 вилучені, окремі положення цих статей викладені у ст.11. Відхилено. Контроль здійснюється органами державного нагляду. Враховано
	Розділ II. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ І ВИДОБУТКУ КОРИСНИХ КОПАЛИН	-38- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Розділ II - надто загальний і фактично не несе ніякого навантаження. Було б за доцільне його вилучити, а певні положення викласти в інших статтях.	Відхилено. Розділи ІІ і ІІІ регулюють гірничі відносини різних форм дії.	Розділ III. ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ І ВИДОБУТКУ КОРИСНИХ КОПАЛИН
19.	Стаття 19. Розташування гірничих підприємств (об'єктів) Місця розташування гірничих підприємств (об'єктів) визначаються до початку проектних робіт цих підприємств (об'єктів) і узгоджуються відповідно до Кодексу України про надра.	-39- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Її положення вже зарегульовано у ст.49 Кодексу України про надра. -40- Н.д.Шейко П.В. (Округ N 444) У статті 19 "Порядок відведення землі" послатись на чинне законодавство.	Відхилено. В цій статті є посилання до Кодексу України про надра Враховано	Стаття 12. Розташування гірничих підприємств Місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств і узгоджуються відповідно до Кодексу України про надра. Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а гірничого відводу - Кодексом України про надра.
20.	Стаття 21. Проектування гірничих підприємств (об'єктів) Проекти гірничих підприємств (об'єктів) розробляються проектними організаціями або спеціальними підрозділами підприємств, установ та організацій, які мають дозвіл (ліцензію) на виконання цих робіт. Дозвіл (ліцензія) видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розроблені проекти гірничих підприємств (об'єктів) підлягають державній експертизі і затверджуються керівником організації-замовника. Особливості та основні вимоги до проектування гірничих підприємств (об'єктів) щодо видобування, а також проведення гірничих робіт, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, визначаються Кодексом України про надра.	-41- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Не зовсім зрозумілий зміст цієї статті, а тому її необхідно деталізувати і ретельно відредагувати. -42- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Першу частину вилучити, оскільки навряд чи доцільно вводити ще й ліцензування проектних робіт. -43- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) У другій частині неясно, про яку ж державну експертизу ведеться мова, третя частина й так зарегульована ст.50 Кодексу про надра.	Враховано Відхилено. На проектування об`єктів підвищеної небезпеки необхідно ліцензування. Враховано	Стаття 13. Проектування гірничих підприємств Проекти гірничих підприємств розробляються проектними організаціями або спеціалізованими підрозділами підприємств, установ та організацій, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на виконання цих робіт. Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особливості та основні вимоги до проектування гірничих підприємств щодо видобування, а також проведення гірничих робіт, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, визначаються Кодексом України про надра. Розроблені проекти гірничих підприємств підлягають екологічній, науково-технічній та іншим видам експертиз і затверджуються керівником організації-замовника.
21.	Стаття 22. Підготовка до будівництва гірничих підприємств (об'єктів) Підготовка до будівництва гірничих підприємств (об'єктів) забезпечується замовником (користувачем гірничого відводу) шляхом передачі підряднику будівельних майданчиків, дозволів на проведення робіт, проектно-кошторисної документації, топографогеодезичної основи і маркшейдерських даних та організації фінансування робіт.			Стаття 14. Підготовка до будівництва гірничих підприємств Підготовка до будівництва гірничих підприємств забезпечується замовником (користувачем гірничого відводу) шляхом передачі підрядчику (будівельнику) будівельних майданчиків, відповідних дозволів на проведення робіт, проектно-кошторисної документації, топографо-геодезичної основи і маркшейдерських даних та забезпечення фінансування будівельних робіт.
22.	Стаття 23. Організація будівництва гірничих підприємств (об'єктів) Будівництво гірничих підприємств (об'єктів) здійснюється спеціалізованими гірничими організаціями на підставі генерального договору-підряду відповідно до проекту організації будівництва. Будівництво гірничих об'єктів на діючих гірничих підприємствах (об'єктах) може здійснюватися спеціалізованими підрозділами цих підприємств (об'єктів). Будівництво гірничого підприємства (об'єкта) на гірничому відводі і земельній ділянці здійснюється після затвердження проектно-кошторисної документації.	-44- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Частину першу статті викласти в редакції: «Будівництво гірничих підприємств (об`єктів) здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт, на підставі генерального договору-підряду відповідно до проекту організації будівництва».	Враховано	Стаття 15. Організація будівництва гірничих підприємств Будівництво гірничих підприємств, розташованих у гірничому масиві (виробці), здійснюється спеціалізованими гірничими організаціями, які мають ліцензію на виконання таких робіт, на підставі генерального договору-підряду відповідно до проекту. Будівництво гірничих споруд на діючих гірничих підприємствах може здійснюватися спеціалізованими підрозділами цих підприємств за наявності відповідної ліцензії. Будівництво гірничого підприємства здійснюється після затвердження проектно-кошторисної документації.
23.	Стаття 20. Будівництво гірничих підприємств (об'єктів) Будівництво гірничих підприємств (об'єктів) із застосуванням гірничих технологій здійснюється на замовлення користувача гірничого відводу з метою промислової розробки корисних копалин або проведення гірничих робіт, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, згідно із затвердженою проектною документацією.	-45- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Статтю після слів «згідно із затвердженою» доповнити словами «у встановленому законодавством порядку» -46- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Слід добавити слово «родовищ».	Ст. вилучено, повтор ст.ст.13, 14, 15. Ст. вилучено, повтор ст.ст.13, 14, 15.
24.	Стаття 24. Реконструкція та технічне переоснащення гірничих підприємств (об'єктів) Реконструкція та технічне переоснащення гірничих підприємств (об'єктів) здійснюється відповідно до затверджених проектів їх реконструкції (технічного переоснащення) спеціалізованими гірничими організаціями чи спеціалізованими підрозділами підприємств (об'єктів).	-47- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Викласти у новій редакції: «Реконструкція та технічне переоснащення гірничих підприємств (об`єктів) здійснюється відповідно до затвердження і пройшовших експертно-технічну експертизу проектів по їх реконструкції (технічного переоснащення) спеціалізованими гірничими організаціями чи спеціалізованими підрозділами підприємств (об`єктів).	Враховано	Стаття 16. Реконструкція та технічне переоснащення гірничих підприємств Реконструкція та технічне переоснащення діючих гірничих підприємств здійснюються відповідно до затверджених проектів, що пройшли технічну, екологічну та інші види експертиз, спеціалізованими організаціями чи спеціалізованими підрозділами цих підприємств.
		-48- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Вилучити із статті 24 слово "гірничими".	Враховано
25.	Стаття 25. Введення в експлуатацію гірничих підприємств (об'єктів) Введення в експлуатацію гірничих підприємств (об'єктів) здійснюється на основі акта приймальної комісії в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.	-49- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Викликає сумнів необхідність запровадження особливого порядку введення в експлуатацію підприємства на основі акта приймальної комісії. -50- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Викласти у новій редакції: Введення в експлуатацію гірничих підприємств (об`єктів) незалежно від форми власності, здійснюється на підставі дозволу на початок роботи, отриманого в органах Держнаглядохоронпраці та на підставі акту приймальної комісії в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.	Відхилено. Статтею підтверджено існуючий порядок. Враховано	Стаття 17. Введення в експлуатацію гірничих підприємств Введення в експлуатацію нових і реконструйованих гірничих підприємств здійснюється незалежно від форми власності на основі акта приймальної комісії в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
	Розділ III. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ (ОБ'ЄКТІВ)			Розділ IV. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ
26.	Стаття 26. Ліцензування експлуатації гірничого підприємства (об'єкта) Експлуатація гірничого підприємства (об'єкта) здійснюється за наявності дозволу (ліцензії), яка видається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.	-51- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) У законопроекті слід уточнити, про яке ліцензування йдеться у ст.26 та ст.27, чим відрізняється між собою дозвіл на експлуатацію гірничого підприємства (ст.26) від дозволу на гірничі роботи (ст.27).	Враховано Ст. вилучено. Зазначена ст. врахована у ст.24.
27.	Стаття 7. Основні принципи проведення гірничих робіт Основними принципами проведення гірничих робіт є: застосування прогресивних і безпечних способів підготовки та розробки родовищ корисних копалин; проведення гірничих виробок, видобуток і транспортування корисних копалин з використанням науково-технічних досягнень; постійне підтримання діючих гірничих виробок у стані, визначеному галузевими правилами технічної експлуатації та галузевими правилами безпеки; раціональне видобування, використання корисних копалин і охорона надр; створення системи безпечної діяльності під час проведення гірничих робіт; дотримання санітарних норм викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля.	-52- Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Останній абзац слід викласти в такій редакції: "дотримання гранично допустимих викидів і скидів...", а далі за текстом, оскільки санітарних норм викидів і скидів немає. -53- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Доповнити в такій редакції: «Застосування прогресивних, безпечних і не шкідливих способів підготовки та розробки родовищ корисних копалин.» Доповнити третій абзац після слова «досягнень»: «постійна перевірка кріплення з підтриманням діючих гірничих виробок у стані визначеному належними паспортами, галузевими правилами технічної експлуатації та галузевими правилами безпеки».	Враховано Враховано	Стаття 18. Основні вимоги до проведення гірничих робіт Основними вимогами до проведення гірничих робіт є: застосування прогресивних, безпечних і нешкідливих способів підготовки та розробки родовищ корисних копалин; постійне підтримання діючих гірничих виробок, видобутку і транспортування корисних копалин у стані, визначеному правилами технічної експлуатації та правилами безпеки; створення системи безпечної діяльності під час проведення гірничих робіт; раціональне видобування, використання корисних копалин і охорона надр; дотримання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля та гірничі виробки; забезпечення радіаційної та екологічної безпеки під час проведення гірничих робіт;
		-54- Н.д.Петренко Д.Д. (Округ №255) Статтю 7 доповнити слідуючими абзацами: "максимально можлива виїмка корисних копалин при сучасних технологіях; забороняється видобуток вугілля з зольністю більш ніж 50%; забезпечення радіаційної безпеки під час будівництва та експлуатації гірничих підприємств".	Враховано частково	максимально можлива виїмка корисних копалин при сучасних технологіях; приведення земельних ділянок, що вивільняються гірничими підприємствами після їх ліквідації або консервації, у стан, придатний для використання за призначенням відповідно до Земельного кодексу України. При проведенні гірничих робіт має забезпечуватися також додержання інших вимог, передбачених законодавством.
28.	Стаття 27. Проведення гірничих робіт Гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією), який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів та паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки та правилами технічної експлуатації. У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов проекти та паспорти повинні бути скориговані та перезатверджені. Перезатверджені проекти і паспорти доводяться до відома працівників гірничих підприємств (об'єктів) в порядку, передбаченому галузевими правилами технічної експлуатації, галузевими правилами безпеки та єдиними правилами безпеки при підривних роботах.	-55- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Абзац 3 викласти в редакції: «У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних умов, роботи повинні бути припинені до корегування і перетвердження проектів і паспортів.	Враховано	Стаття 19. Порядок проведення гірничих робіт Гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається органом гірничого нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах тощо. Проекти та паспорти повинні мати розділ "Протиаварійний захист". У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування і перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів. Проекти і паспорти доводяться до відома працівників гірничих підприємств у порядку, передбаченому правилами безпеки. План розвитку гірничих робіт підприємства щорічно розглядається і погоджується з органами гірничого нагляду.
29.	Стаття 28. Застосування гірничих технологій, систем і способів розробки корисних копалин та проведення гірничих робіт На гірничих підприємствах (об'єктах) застосовуються найбільш прогресивні, науково обгрунтовані гірничі системи, технології та способи розробки корисних копалин і проведення гірничих робіт, допущені органами державного гірничого нагляду до застосування на підставі висновків (сертифікатів) інститутів з технології та безпеки робіт.	-56- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Вилучити із статті слова «на підставі висновків (сертифікатів) інститутів з технології та безпеки робіт». -57- Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) Після слів «на підставі висновків (сертифікатів) інститутів з технології та безпеки» слід додати слова «гірничих».	Ст. вилучено, повтор ст.18 Ст. вилучено, повтор ст.18
30.	Стаття 29. Гірничошахтне устаткування і матеріали Гірничошахтне устаткування і матеріали допускаються органами державного гірничого та санітарного нагляду до застосування на гірничих підприємствах (об'єктах) лише за наявності відповідного сертифіката. Гірничошахтне устаткування та матеріали повинні застосовуватися згідно з нормативно-технічною документацією. Дозвіл на проведення промислових випробувань дослідних і експериментальних зразків гірничошахтного устаткування та матеріалів, які застосовуються у шахтах і рудниках, дається органами державного гірничого та санітарного нагляду після перевірки (експертизи) цих зразків на відповідність галузевим правилам безпеки і санітарним нормам.	-58- Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) У ч.3 слово «дається» слід замінити на слово «надається».	Враховано	Стаття 20. Гірничошахтне устаткування і матеріали Гірничошахтне устаткування і матеріали допускаються органами гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду до застосування на гірничих підприємствах лише за наявності відповідного сертифіката. Гірничошахтне устаткування та матеріали застосовуються згідно з нормативно-технічною документацією. Дозвіл на проведення промислових випробувань дослідних і експериментальних зразків гірничошахтного устаткування та матеріалів, які застосовуються у шахтах і рудниках, надається органами гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду після їх перевірки (експертизи) на відповідність правилам безпеки і вимогам санітарного законодавства.
31.	Стаття 30. Застосування вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт Проведення на гірничих підприємствах (об'єктах) підривних робіт або робіт з вибуховими матеріалами здійснюється за дозволом, який видають органи державного гірничого нагляду, та відповідно до єдиних правил безпеки при підривних роботах. На підземних роботах, що проводяться на гірничих підприємствах (об'єктах), застосовуються вибухові матеріали тільки промислового виготовлення. На відкритих гірничих роботах з дозволу органів державного гірничого нагляду допускається застосування найпростіших вибухових речовин. Підприємства чи організації, що проводять підривні роботи, зобов'язані мати склади та інші спеціальні місця зберігання вибухових матеріалів, засоби їх перевезення, персонал і документацію згідно з відповідними галузевими нормативними актами.	-59- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Другий абзац в наступній редакції: «На підземних і відкритих роботах, що проводяться на гірничих підприємствах (об`єктах), застосовуються вибухові матеріали промислового виготовлення і з дозволу органів державного гірничого нагляду дозволяється застосування найпростіших вибухових речовин, виготовлених в умовах підприємства. -60- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Частину третю після слів «засоби їх перевезення» доповнити словами «та охорони» і далі за текстом.	Враховано Враховано	Стаття 21. Застосування вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт Проведення на гірничих підприємствах підривних робіт або робіт з вибуховими матеріалами здійснюється за дозволом, який видають органи гірничого нагляду, та відповідно до єдиних правил безпеки при підривних роботах. На підземних роботах, що проводяться на гірничих підприємствах, застосовуються вибухові матеріали лише промислового виготовлення. На відкритих гірничих роботах з дозволу органів гірничого нагляду допускається застосування найпростіших вибухових речовин. Підприємства чи організації, що проводять підривні роботи, зобов`язані мати склади та інші спеціальні місця для зберігання вибухових матеріалів, засоби їх перевезення та охорони, персонал і документацію згідно з відповідними галузевими нормативно-правовими актами.
32.	Стаття 31. Експертиза безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) Державна технічна та екологічна експертиза проектів гірничих підприємств (об'єктів) та проведення гірничих робіт здійснюється органами державного гірничого нагляду, еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами або спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров'я України і місцевими органами виконавчої влади відповідно до законодавства України. Громадська експертиза здійснюється з ініціативи об'єднань громадян, а також органів місцевого самоврядування за рахунок їх коштів або на громадських засадах організацією чи експертами згідно із законодавством України. Громадська експертиза здійснюється незалежно від державної експертизи. Висновки громадської експертизи є рекомендаційними і подаються органам, що здійснюють державну експертизу, а також замовникові проекту.	-61- Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) Початок частини першої викласти в такій редакції: «Державна технічна, екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза...» - далі за текстом. Проекти будівництва можливо повинні проходити також будівельно-технічну експертизу, що здійснюється органами Держбудконтролю.	Враховано	Стаття 22. Експертиза безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств Державна технічна (будівельно-технічна), екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств здійснюється органами гірничого нагляду, еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами або спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров`я України і місцевими органами виконавчої влади відповідно до законодавства.
33.	Стаття 33. Використання та облік відпрацьованих гірничих виробок Порядок використання та обліку відпрацьованих гірничих виробок, придатних для розміщення підприємств (об'єктів), не пов'язаних з видобутком корисних копалин, визначається Кабінетом Міністрів України.			Стаття 23. Використання та облік відпрацьованих гірничих виробок Порядок використання та обліку відпрацьованих гірничих виробок, придатних для розміщення підприємств, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, визначається Кабінетом Міністрів України.
		-62- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) У законопроекті слід передбачити статтю про технічну документацію при проведенні технічних робіт. "Стаття. Технічна документація при проведенні гірничих робіт Кожне гірничодобувне підприємство (об`єкт), при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект, затверджений та погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну і обліково-контрольну документацію - календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми. Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації гірничого підприємства (об'єкта) та інших нормативно-правових актів."	Враховано	Стаття 24. Документи що дають право на проведення гірничих робіт Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; ліцензію на експлуатацію родовищ корисних копалин, акт про надання гірничого відводу; технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію - календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми. Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів.
34.	Розділ IY. ПРОТИАВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ І БЕЗПЕКА ГІРНИЧИХ РОБІТ Стаття 34. Система протиаварійного захисту гірничих підприємств (об'єктів) Система протиаварійного захисту гірничих підприємств (об'єктів) включає: план ліквідації аварій; систему оповіщення про аварії; організаційно-технічні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам; гірничорятувальну службу та порядок обслуговування гірничих підприємств (об'єктів) професійними і допоміжними гірничорятувальними формуваннями; заходи з організації аварійних і рятувальних робіт.	-63- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Встановити обов`язковим для гірничих підприємств здійснення страхування на випадок надзвичайних ситуацій. -64- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) У статті 34 перераховуються п`ять структурних елементів системи протиаварійного захисту гірничих підприємств, а у наступних статтях (35,36,37) розкривається суть лише трьох із них. -65- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Абзац перший статті викласти у такій редакції: «План ліквідації і евакуації населення».	Відхилено не передбачено законодавством Враховано Відхилено. В плані передбачається евакуація робітників і в необхідних випадках - населення. Назва «План ліквідації аварії» - традиційна.	Розділ V. ПРОТИАВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ І БЕЗПЕКА проведення ГІРНИЧИХ РОБІТ Стаття 25. Система протиаварійного захисту і безпеки проведення гірничих робіт Система протиаварійного захисту і безпеки проведення гірничих робіт включає: нормативно-правові акти та технічну документацію з безпеки гірничих робіт; технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам; план ліквідації аварії; систему оповіщення про аварії; гірничорятувальну службу та порядок обслуговування гірничих підприємств професійними гірничорятувальними формуваннями; заходи з організації аварійних і рятувальних робіт.
35.	Стаття 37. Організаційно-технічні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам Організаційно-технічні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам здійснюються на стадіях проектування, будівництва, технічного оснащення, безпечної експлуатації та утримання гірничих підприємств (об'єктів) із забезпеченням: запобігання виділенню та вибухам газу і пилу; відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок; запобігання газодинамічним явищам; додержання вимог пожежної безпеки; запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню і проникненню у них небезпечних і шкідливих субстанцій; відвернення зруйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті та організації його чіткої роботи. З метою запобігання виділенню і вибухам газу та пилу: на шахтах, рудниках, копальнях та інших об'єктах, де має місце виділення вибухових та отруйних газів і пилу, встановлюється відповідний газовий, пиловий або пилогазовий режим, забезпечується аерогазовий контроль, застосовуються спеціальні види захисту устаткування і технологічних процесів згідно з галузевими правилами безпеки; підривні роботи проводяться за спеціальними проектами із зазначеними параметрами буропідривного комплексу та згідно з єдиними правилами безпеки при підривних роботах; підземні гірничі виробки проводяться з примусовим провітрюванням за допомогою безперервно діючих вентиляційних установок згідно з галузевими правилами безпеки. Допускається застосування природного провітрювання гірничих виробок на відкритих роботах за умови досягнення нормативного складу повітря на робочих місцях. Відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок здійснюється шляхом використання спеціальних способів проведення гірничих робіт, кріплення, підтримання та охорони гірничих виробок, які забезпечують їх стійкість у гірничому масиві, виключають обвалення порід у робочий простір та завали діючих гірничих виробок. Гірничі виробки протягом усього строку їх використання утримуються згідно з галузевими правилами безпеки. Запобігання газодинамічним явищам на гірничих підприємствах (об'єктах), що проводять роботи у гірничих породах, небезпечних щодо газодинамічних явищ (раптові викиди, гірничі удари тощо), забезпечується за допомогою спеціального комплексу заходів згідно з галузевими правилами безпеки та іншими нормативними актами. Додержання вимог пожежної безпеки під час проведення робіт на кожному робочому місці забезпечується шляхом здійснення заходів згідно з проектом протипожежного захисту.			Стаття 26. Технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам Технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам здійснюються на стадіях геологорозвідувальних і науково-дослідних робіт, проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, експлуатації, ліквідації та консервації гірничих підприємств із забезпеченням: запобігання вибухам газу і пилу; відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок; запобігання газодинамічним явищам; додержання вимог пожежної безпеки; запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню і проникненню у них небезпечних і шкідливих субстанцій; відвернення зруйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті та організації його чіткої роботи; запобігання аваріям і катастрофам у вертикальних стволах і на підйомних комплексах. З метою запобігання вибухам газу та пилу: на шахтах, рудниках та інших гірничих об`єктах, де має місце виділення вибухових та отруйних газів і пилу, встановлюється відповідний газовий, пиловий або пилогазовий режим, забезпечується аерогазовий контроль, застосовуються спеціальні види захисту устаткування і технологічних процесів згідно з правилами безпеки; підривні роботи проводяться за спеціальними проектами із зазначеними параметрами буропідривного комплексу та у суворій відповідності з єдиними правилами безпеки при підривних роботах; підземні гірничі виробки проводяться з примусовим провітрюванням за допомогою безперервно діючих вентиляційних установок згідно з правилами безпеки (на відкритих роботах допускається застосування природного провітрювання за умови досягнення нормативного складу повітря на робочих місцях). Відвернення обвалення порід і завалів діючих гірничих виробок забезпечується використанням спеціальних способів проведення гірничих робіт, кріплення, підтримання та охорони гірничих виробок. Запобігання газодинамічним явищам (раптові викиди, гірничі удари тощо) забезпечується за допомогою комплексу заходів згідно з правилами безпеки та іншими нормативно-правовими актами. Пожежна безпека забезпечується заходами, передбаченими проектом протипожежного захисту. У гірничих виробках застосовуються технологічні процеси, устаткування і матеріали, що перешкоджають утворенню горючої суміші та джерел запалювання, і здійснюються заходи для запобігання самозайманню гірничих порід.
36.	У гірничих виробках застосовуються технологічні процеси, устаткування і матеріали, що перешкоджають утворенню пальної суміші та джерел запалювання, і здійснюються заходи для запобігання самозайманню гірничих порід. Запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню у них небезпечних і шкідливих субстанцій (газоподібних, пароподібних, пиловидних, рідинних, електромагнітних, випромінювальних, радіоактивних, тощо) на гірничих підприємствах (об'єктах), небезпечних за цими проявами, забезпечується шляхом переведення їх на особливий режим роботи. Відвернення зруйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті досягається шляхом підтримання устаткування, транспортної мережі у належному технічному стані та організації роботи, пов'язаної з перевезенням людей та вантажів на гірничому підприємстві (об'єкті), відповідно до вимог галузевих нормативних актів.			Запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню у них небезпечних і шкідливих субстанцій (газоподібних, пароподібних, пиловидних, рідинних, електромагнітних, випромінюючих, радіоаційних тощо) на підприємствах, небезпечних за цими проявами, забезпечується переведенням їх на особливий режим роботи. Відвернення зруйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті забезпечується підтриманням устаткування, транспортної мережі у належному технічному стані та організацією роботи, пов'язаної з перевезенням людей та вантажів на гірничому підприємстві, відповідно до вимог нормативно-правових актів.
37.	Стаття 35. План ліквідації аварій На кожному гірничому підприємстві (об'єкті) повинен бути план ліквідації аварій, який включає систему оповіщення про аварії, заходи рятування людей та ліквідації можливих аварій у початковій стадії. План ліквідації аварій розробляється, узгоджується і затверджується згідно з галузевими правилами безпеки.	-66- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Перший абзац викласти у слідуючій редакції: «На кожному гірничому підприємстві (об'єкті) повинен бути план ліквідації аварії, який включає систему оповіщення про аварії, заходи рятування людей та ліквідації можливих аварій у початковій стадії та розподіл обов`язків між окремими особами, які зайняті в ліквідації аварій». -67- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Статтю після слів «рятування людей» доповнити словами «та евакуації».	Враховано Враховано	Стаття 27. План ліквідації аварій На кожному гірничому підприємстві, розташованому у гірничих виробках, складається план ліквідації аварій, який містить систему оповіщення про аварії, заходи з рятування працюючих на підприємстві, з евакуації населення та ліквідації можливих аварій у початковій стадії і розподіл обов'язків між окремими особами, які зайняті в ліквідації аварій. План ліквідації аварій розробляється, узгоджується і затверджується згідно з правилами безпеки керівником (головним інженером) гірничого підприємства.
38.	Стаття 36. Система оповіщення про аварії Система оповіщення про аварії гірничого підприємства (об'єкта) створюється його власником з метою термінового попередження людей, які можуть зазнати небезпечного впливу аварії, а також підприємств, установ, організацій та осіб, які повинні брати участь у її ліквідації.	-68- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Внести у новій редакції: Для оповіщення працівників про аварію на кожному гірничому виробництві повинна бути розроблена система аварійної сигналізації. Система оповіщення про аварії гірничого підприємства (об'єкта) створюється його власником з метою термінового попередження людей, які можуть зазнати небезпечного впливу аварії, а також підприємств, установ, організацій та осіб, які повинні брати участь у її ліквідації.	Відхилено. Про аварію оповіщаються не тільки працівники, але й інші особи, організації, а також населення. Аварійна сигналізація включається до системи оповіщення про аварію.	Стаття 28. Система оповіщення про аварії Система оповіщення про аварії гірничого підприємства, створюється його власником (керівником) в установленому порядку з метою термінового попередження людей, які можуть зазнати небезпечного впливу аварій, а також підприємств, установ, організацій та осіб, які пберуть участь у ліквідації аварій.
39.	Стаття 40. Гірничорятувальні служби Гірничі підприємства (об'єкти) обслуговуються професійними гірничорятувальними формуваннями на основі договору, який укладається між гірничим підприємством (об'єктом) та гірничорятувальною службою. Основними завданнями професійних гірничорятувальних служб є здійснення профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах (об'єктах), термінові та невідкладні дії, спрямовані на рятування людей, ліквідацію аварій та їх наслідків. Положення про гірничорятувальні служби затверджується Кабінетом Міністрів України. Власник гірничого підприємства має право створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), забезпечуючи їх приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою нарівні з професійними. Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку.	-69- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Винести у слідуючій редакції: Гірничі підприємства (об'єкти) обслуговуються професійними гірничорятувальними формуваннями на основі договору, який укладається між гірничим підприємством (об'єктом) та гірничорятувальною службою. Основними завданнями професійних гірничорятувальних служб є здійснення профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах, термінові та невідкладні дії, спрямовані на рятування людей, ліквідацію аварій та їх наслідків. Гірничорятувальним службам забороняється: проводити страйки, не проводити профілактичні заходи щодо запобігання аваріям, відмовляти у виїзді по спасінню людей і ліквідації аварій. Положення про гірничорятувальні служби затверджується Кабінетом Міністрів України. Власник гірничого підприємства має право створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), забезпечуючи їх приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на одному рівні з професійними. Члени гірничорятувальних команд проходять відповідну спеціальну підготовку. -70- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Доцільно було б законодавчо визначити статус та відомчу підлеглість професійних гірничорятувальних формувань.	Враховано Враховано	Стаття 29. Гірничорятувальні служби (формування) Для здійснення екстрених і невідкладних заходів на підприємствах вугільної та гірничої галузей для рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірничих порід і виконання інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання і спеціального оснащення, а також контролю та нагляду за здійсненням власником підприємства профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах створюються галузеві або регіональні професійні (воєнізовані) гірничорятувальні служби (формування). Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації та консервації обслуговуються професійними (воєнізованими) формуваннями державних, галузевих або регіональних гірничорятувальних служб (формувань), які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також за рахунок інших коштів, не заборонених законодавством. Положення про гірничорятувальні служби (формування) та їхні статути затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства. Передача і підпорядкування підрозділів гірничорятувальної служби (формування) вугільної галузі іншим міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади забороняються. Гірничорятувальним службам (формуванням) забороняється проводити страйки, а також відмовляти у виїзді на рятування людей і ліквідації аварій. Власник (керівник) гірничого підприємства має право створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), забезпечуючи їх приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на одному рівні з професійними. Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку. Для надання екстреної кваліфікованої медичної допомоги потерпілим внаслідок нещасних випадків у підземних виробках у підрозділах професійних гірничорятувальних служб (формуваннях) організуються медичні реанімаційні протишокові групи.
40.	Стаття 41. Обов'язки керівника гірничого підприємства (об'єкта) під час ліквідації аварій та рятування людей Керівник гірничого підприємства (об'єкта) зобов'язаний не допускати аварій на виробництві, а в разі їх виникнення негайно вжити всіх необхідних заходів для рятування людей, ліквідації аварії та її наслідків відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів. За організацію робіт, пов'язаних з ліквідацією аварії, відповідає технічний керівник гірничого підприємства (об'єкта).	-71- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Після слів «підприємства (об`єкта)» доповнити статтю такими словами : «особисто відповідає за стан техніки безпеки та охорону праці і ...» далі за текстом.	Враховано	Стаття 30. Обов'язки керівника гірничого підприємства під час ліквідації аварій та рятування людей Власник (керівник) гірничого підприємства персонально відповідає за стан техніки безпеки та охорони праці і зобов'язаний не допускати аварій на виробництві, а в разі їх виникнення негайно вжити всіх необхідних заходів для рятування людей, ліквідації аварії та її наслідків відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів. За організацію робіт, пов'язаних з ліквідацією аварій, відповідає технічний керівник гірничого підприємства.
41.	Стаття 42. Взаємодія керівників гірничих підприємств (об'єктів) з підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварії Керівники гірничих підприємств (об'єктів) зобов'язані негайно повідомити про аварію гірничорятувальну службу, органи державного гірничого нагляду, власника, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які повинні надати термінову допомогу всіма наявними засобами. Керівник місцевого органу виконавчої влади, на території якого виникла аварія, зобов'язаний забезпечити взаємодію з керівником аварійного підприємства (об'єкта) у питаннях надання необхідної допомоги.	-72- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Частину другу статті доповнити такими словами «в ліквідації аварії та евакуації населення».	Відхилено абзац вилучено повтор першого абзацу	Стаття 31. Взаємодія керівників гірничих підприємств з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями під час ліквідації аварій Керівники гірничих підприємств зобов`язані негайно повідомити про аварію гірничорятувальну службу, органи гірничого нагляду, власника, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які повинні здійснити необхідні заходи щодо ліквідації аварій.
42.	Стаття 38. Вимоги щодо безпечної експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) Вимоги щодо безпечної експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) повинні бути конкретизовані у галузевих правилах безпеки та інших нормативних актах, які розробляються згідно з цим Законом, Законом України "Про охорону праці" та іншими актами законодавства, і є обов'язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами, що проводять гірничі роботи або залучені до їх проведення.	-73- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Винести в наступній редакції: Вимоги щодо безпечної експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) повинні бути конкретизовані у галузевих правилах безпеки та інших нормативних актах, які розробляються згідно з цим Законом, Законами України «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» та іншими актами законодавства і є обов`язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами, що проводять гірничі роботи або залучені до їх виконання.	Відхилено статтю вилучено повтор статті 3
43.	Стаття 39. Забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці Безпека проведення гірничих робіт та охорона праці забезпечуються відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів і досягаються шляхом: підтримання стійкості та необхідного перерізу діючих очисних і підготовчих гірничих виробок; застосування гірничошахтного устаткування з рівнем захисту відповідно до гірничо-геологічних умов; належної організації технологічних процесів, експлуатації гірничошахтного устаткування, транспортних засобів, перевезення та пересування людей у гірничих виробках; дотримання підвищених вимог до експлуатації електроустаткування та проведення підривних робіт; створення і підтримання нормальних кліматичних і санітарно-гігієнічних умов, застосування засобів колективного та індивідуального захисту згідно з вимогами щодо усунення або зменшення впливу на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища. організації безпечної та безперервної роботи систем життєзабезпечення гірничого підприємства (об'єкта) під час тривалого зупинення виробництва в цілому або окремих його підрозділів.			Стаття 32. Забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці Безпека проведення гірничих робіт та охорона праці забезпечуються відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.
44.	Стаття 45. Охорона гірничого підприємства (об'єкта) від шкідливого впливу наслідків аварій та стихійних явищ На гірничому підприємстві (об'єкті) розробляються і здійснюються заходи для запобігання можливому шкідливому (небезпечному) впливу наслідків аварій на сусідніх підприємствах (об'єктах) та стихійних явищ. Ці заходи передбачаються проектами гірничих підприємств (об'єктів) і повинні включатися в плани ліквідації аварій.			Стаття 33. Охорона гірничого підприємства від шкідливого впливу небезпечних виробництв та стихійних явищ На гірничому підприємстві розробляються і здійснюються заходи для запобігання можливому шкідливому (небезпечному) впливу наслідків аварій на сусідніх підприємствах та стихійних явищ. Ці заходи передбачаються проектами гірничих підприємств і повинні включатися в плани ліквідації аварій.
45.	Розділ Y. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ГІРНИЧИХ РОБІТ Стаття 43. Екологічні вимоги у сфері проведення гірничих робіт Основними екологічними вимогами у сфері проведення гірничих робіт є: раціональне розташування виробничих підрозділів гірничого підприємства (об'єкта), складів корисних копалин і відвалів порід з урахуванням можливості проведення профілактичних заходів щодо запобігання їх самозайманню; застосування екологічно чистих і безвідхідних гірничих та інших технологій; впровадження передових технологій проведення робіт та очищення стічних вод і відпрацьованого повітря; використання мінеральних відходів порідних відвалів (сховищ) для повторної переробки; організація відповідної санітарно-захисної зони між гірничим підприємством (об'єктом) і житловими будівлями; запобігання осіданню, підтопленню, заболочуванню, засоленню, висушенню та забрудненню відходами виробництва поверхні землі; запобігання несприятливому впливу на рівень грунтових вод і поверхневі водні об'єкти водовідливу з гірничих виробок; зниження рівня викидів, скидів і рознесення речовин, що забруднюють довкілля у процесі гірничого виробництва, і вжиття заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям, пов'язаним із залповими та раптовими викидами і скидами; своєчасне проведення рекультивації земель.	-74- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Назву доповнити словом «основні», а вираз «раптовими викидами» вважається не зовсім вдалим.	Враховано	Розділ VI. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ГІРНИЧИХ РОБІТ Стаття 34. Основні екологічні вимоги у сфері проведення гірничих робіт Основними екологічними вимогами у сфері проведення гірничих робіт є: розташування виробничих підрозділів гірничого підприємства, складів корисних копалин і відвалів порід з урахуванням можливості проведення профілактичних заходів щодо запобігання їх самозайманню; застосування екологічно безпечних гірничих технологій; впровадження передових технологій проведення робіт та очищення стічних вод і відпрацьованого повітря; раціональне використання мінеральних відходів порідних відвалів (сховищ) для повторної переробки на основі широкого застосування новітніх технологій; організація відповідної санітарно-захисної зони між гірничим підприємством і житловими будівлями; запобігання осіданню, підтопленню, заболочуванню, засоленню, висушенню та забрудненню відходами виробництва поверхні землі; запобігання несприятливому впливу на рівень грунтових вод і поверхневі водні об'єкти водовідливу з гірничих виробок; зниження рівня викидів, скидів і рознесення речовин, що забруднюють довкілля у процесі гірничого виробництва, і вжиття заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям, пов'язаним із залповими та раптовими викидами і скидами; своєчасне проведення рекультивації земель; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
46.	Стаття 44. Запобігання шкідливому впливу гірничих робіт Заходи щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя і здоров'я населення, довкілля та природні ресурси передбачаються проектами гірничих підприємств і здійснюються гірничим підприємством (об'єктом) відповідно до законодавства України. Під час проектування, будівництва та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів) і гірничих виробок повинні передбачатися заходи, спрямовані на збереження водних об'єктів та охорону водоносних горизонтів (пластів) від виснаження та забруднення. Забороняється будівництво і введення в експлуатацію гірничих підприємств (об'єктів), не забезпечених очисними спорудами.	-75- Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) Частину першу необхідно доповнити таким реченням: «Відповідні проекти підлягають обов`язковій державній екологічній експертизі, а їх реалізація забороняється без позитивного висновку зазначеної експертизи». -76- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Частину другу статті після слів «водних об`єктів» доповнити словами «лісових масивів» і далі за текстом.	Враховано Враховано	Стаття 35. Запобігання шкідливому впливу гірничих робіт Заходи щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя і здоров`я населення, довкілля та природні ресурси передбачаються проектами гірничих підприємств і здійснюються гірничим підприємством відповідно до законодавства. Відповідні проекти підлягають обов`язковій державній екологічній експертизі. Під час проектування, будівництва та експлуатації гірничих підприємств і гірничих виробок передбачаються заходи, спрямовані на збереження водних об`єктів, лісових масивів та охорону водоносних горизонтів (пластів) від виснаження (забруднення). Будівництво і введення в експлуатацію гірничих підприємств, не забезпечених очисними спорудами забороняється.
47.	Стаття 46. Гірничі відносини у сфері охорони довкілля Керівник гірничого підприємства (об'єкта) зобов'язаний попередити власників підприємств (об'єктів), що розташовані на гірничому відводі, про час їх підробки гірничими роботами і узгодити з ними заходи щодо захисту від шкідливого впливу гірничих робіт. Керівник підприємства (об'єкта) з потенційно небезпечним виробництвом, що розміщується на гірничому відводі або поблизу нього, в разі виникнення аварії або передаварійної ситуації зобов'язаний негайно повідомити про це власника гірничого підприємства (об'єкта), органи державного гірничого нагляду, місцеві органи виконавчої влади, а також терміново вжити необхідних заходів для локалізації поширення шкідливого впливу. Власник гірничого підприємства (об'єкта) відшкодовує в порядку і розмірах, визначених законодавством України, збитки, завдані гірничими роботами майну юридичних та фізичних осіб внаслідок нездійснення або неповного здійснення ним заходів для його захисту через неправильно виданий гірничим підприємством (об'єктом) прогноз можливого шкідливого впливу гірничих робіт на це майно. Збитки власника гірничого підприємства (об'єкта), пов'язані із запобіганням, ліквідацією аварії або надзвичайної ситуації на гірничому підприємстві (об'єкті) внаслідок виникнення аварії або надзвичайної ситуації на сусідньому підприємстві, відшкодовуються йому власником підприємства, на якому сталася аварія або надзвичайна ситуація, в порядку і розмірах, визначених законодавством України.	-77- Н.д.Писаренко А.А. (Округ N 111) Назву статті бажано замінити на таку: «Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки при здійсненні гірничих робіт та відшкодування збитків в разі заподіяння шкоди», бо саме про це йде мова у статті. -78- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) В статті нечітко викладена частина щодо порядку відшкодування збитків власнику гірничого підприємства (об`єкта), завданих йому сусіднім підприємством внаслідок виникнення на останньому аварії або надзвичайної ситуації. -79- Н.д.Шейко П.В. (Округ N 444) Необхідно переглянути зміст цієї статті. Виклад її повинен зобов`язувати міністерства, що мають свої підприємства в зонах розміщення гірничих підприємств, своєчасно інформувати про стихійні явища на них для запобігання можливому небезпечному впливу їх наслідків.	Враховано Враховано Враховано	Стаття 36. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки при проведенні гірничих робіт Керівник гірничого підприємства зобов'язаний попередити власників підприємств, що розташовані на гірничому відводі, про час їх підробки гірничими роботами і узгодити з ними заходи щодо захисту від можливого шкідливого впливу гірничих робіт. Керівник гірничого підприємства з потенційно небезпечним виробництвом, що розміщується на гірничому відводі або поблизу нього, в разі виникнення аварії або надзвичайної ситуації зобов'язаний негайно приступити до ліквідації її наслідків. Одночасно керівник гірничого підприємства зобов'язаний негайно повідомити про аварію і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків власника гірничого підприємства, органи гірничого нагляду, органи охорони здоров'я та інші органи виконавчої влади, визначені законами України та органи місцевого самоврядування. Власник гірничого підприємства відшкодовує в порядку і розмірах, визначених законом України, шкоду, завдану гірничими роботами майну юридичних і фізичних осіб внаслідок нездійснення або неповного здійснення ним захисних заходів через неправильно виданий гірничим підприємством прогноз можливого шкідливого впливу гірничих робіт на це майно. Шкода, завдана майну власника гірничого підприємства у зв'язку із запобіганням або ліквідацією аварії, або надзвичайної ситуації внаслідок виникнення цієї аварії або надзвичайної ситуації на іншому підприємстві, в порядку, встановленому законом, повністю відшкодовуються йому власником підприємства, на якому сталася аварія або надзвичайна ситуація.
		-80- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) Доцільно було б передбачити розділ: "Особливості умов праці в гірничодобувній промисловості" і окрему статтю "Стаття. Трудові відносини працівників гірничих підприємств Трудові відносини працівників гірничих підприємств регулюються Кодексом України про працю, Законом України "Про підприємство", Законом України "Про охорону праці" та іншими актами законодавства про працю з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.	Враховано	Розділ VII. ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ПРАЦІ В ГІРНИЧОДОБУВНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ Стаття 37. Трудові відносини працівників гірничих підприємств Трудові відносини працівників гірничих підприємств регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України "Про підприємство", Законом України "Про охорону праці" та іншими нормативно-правовими актами про працю з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
48.	Стаття 11. Основні обов'язки власника гірничого підприємства (об'єкта) Власник гірничого підприємства (об'єкта) відповідно до вимог законодавчих та інших нормативних актів зобов'язаний забезпечувати: експлуатацію підприємства згідно з проектом і нормативно-технічними документами; проведення гірничих робіт на науково-технічній основі; протиаварійний захист гірничого підприємства (об'єкта); безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля; приймання працівників на роботу з урахуванням підвищених вимог до стану їх здоров'я; професійну підготовку, відповідний рівень виробничої та технологічної дисципліни працівників; працюючих у шкідливих умовах спеціальним одягом, взуттям, засобами праці та індивідуального захисту, санітарно-гігієнічним і медичним обслуговуванням.	-81- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Деякі положення цієї статті повинні міститися у розділі VI законопроекту, як обов`язки працівників гірничих підприємств, що безпосередньо пов`язані з їх відповідальністю. -82- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Третій абзац доповнити словом «сучасній» науково-технічній основі». -83- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Абзац шостий статті після слів «професійну підготовку» доповнити словами «та перепідготовку» і далі за текстом. -84- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Шостий абзац в новій редакції: «приймання працівників на роботу і проходження ними попереднього медичного огляду з ціллю встановлення фізичної і психофізіологічної пригодності до виконання даної роботи». -85- Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) Останній абзац викласти в такій редакції: «медичне та санітарно-побутове обслуговування працівників, а працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці - спеціальним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту». Речення «безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля» продовжити фразою: «дотримання нормативів у сфері проведення гірничих робіт, галузевих правил безпеки, галузевих правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах». Доповнити статтю абзацом такого змісту: «відшкодування збитків, заподіяних гірничим підприємством іншим суб`єктам господарювання, юридичним особам та довкіллю, а також майну і здоров`ю громадян». Доповнити статтю частиною такого змісту «Власник гірничого підприємства має й інші обов`язки, передбачені законодавством України».	Враховано Враховано Враховано Враховано Враховано частково	Стаття 38. Основні обов'язки власника (керівника) гірничого підприємства Власник (керівник) гірничого підприємства зобов`язаний забезпечувати: експлуатацію підприємства відповідно до проекту і нормативно-технічних документів; проведення гірничих робіт на сучасній науково-технічній основі; протиаварійний захист гірничого підприємства, передбачений проектом; приймання працівників на роботу і проходження ними попереднього медичного огляду з метою встановлення фізичної та психофізіологічної придатності до виконання даної роботи; безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах; професійну підготовку та перепідготовку працівників; медичне та санітарно-побутове обслуговування працівників, а працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, - спеціальним одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту; відшкодування шкоди, заподіяної гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.
		-86- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) Необхідно передбачити статтю про трудову дисципліну в особливо небезпечних умовах. "Стаття. Трудова дисципліна працівників гірничих підприємств Трудова дисципліна працівників гірничих підприємств і дисципліна праці при виконанні ними робіт в особливо небезпечних умовах, вимоги до професійної підготовки і кваліфікації таких працівників встановлюються нормативно-правовими актами, що приймаються відповідно до законів України."	Враховано	Стаття 39. Трудова дисципліна працівників гірничих підприємств Трудова дисципліна працівників гірничих підприємств і дисципліна праці при виконанні ними робіт в особливо небезпечних умовах, вимоги до професійної підготовки і кваліфікації таких працівників встановлюються нормативно-правовими актами, що приймаються відповідно до законів України.
49.	Розділ YI. ПЕРСОНАЛ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ (ОБ'ЄКТІВ) Стаття 47. Підвищені вимоги до працівників гірничих підприємств (об'єктів) До працівників гірничих підприємств (об'єктів), залучених або постійно зайнятих на гірничих роботах, встановлюються підвищені вимоги щодо стану їх здоров'я, професійної підготовки, кваліфікації, дисципліни праці та поведінки в небезпечних умовах. Власник гірничого підприємства (об'єкта) повинен забезпечити проведення та організацію, а працівники повинні пройти попередній та періодичні медичні огляди, навчання професій з перевіркою знань відповідно до галузевих нормативних актів. Працівники, до професійної підготовки яких встановлюються підвищені вимоги щодо безпеки, повинні заздалегідь пройти спеціальне навчання і одержати свідоцтво на право виконання цих робіт або керівництва ними. Керівниками і головними спеціалістами гірничого підприємства (об'єкта) призначаються особи з вищою освітою, що відповідає профілю цього підприємства. Керівники і головні спеціалісти гірничих підприємств (об'єктів), що здійснюють видобуток корисних копалин підземним способом повинні мати, крім цього, стаж керівництва підземними роботами не менш як 5 років. До технічного керівництва гірничими роботами допускаються спеціалісти з вищою або середньою гірничо-технічною освітою, яка дає право керувати гірничими або підривними роботами. Гірничими диспетчерами шахт і рудників призначаються спеціалісти з вищою або середньою гірничо-технічною освітою і стажем керівництва підземними гірничими роботами не менш як три роки.	-87- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Розділ VI «Персонал гірничих підприємств» слід розпочати загальною статтею, в якій визначити, що трудові відносини працівників гірничих підприємств регулюються Кодексом законів про працю та іншими актами законодавства про працю з урахування особливостей, встановлених цим Законом. -88- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) В розділі VI доцільно визначити коло осіб, на яких розповсюджуватимуть дію норми цього розділу. Також необхідно визначити як окремі категорії працівників, так і їх правовий статус. Адже згідно цього визначається вид та обсяг їх відповідальності. -89- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Вираз «підвищені вимоги до працівників» вважається дещо невдалим. Замінити на слово «спеціальні», як більш юридично коректні. -90- Н.д.Чиж І.С. (Округ N 414) В частині другій статті слід термінологію привести у відповідність до Кодексу законів про працю. -91- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Виключити сьомий та восьмий абзаци, оскільки те, що в них викладено, повинно регулюватися іншими актами, а не Законом.	Враховано Враховано Враховано Враховано Враховано	Стаття 40. Спеціальні вимоги до працівників гірничих підприємств До працівників гірничих підприємств, залучених або постійно зайнятих на гірничих роботах, встановлюються спеціальні вимоги щодо стану їх здоров'я, професійної підготовки, кваліфікації, трудової дисципліни в небезпечних умовах. Працівники гірничих підприємств проходять попередній та періодичні медичні огляди, навчання професій з перевіркою знань відповідно до галузевих нормативно-правових актів. Перелік виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці затверджується Кабінетом Міністрів України. Працівники, до професійної підготовки яких встановлюються спеціальні вимоги щодо безпеки праці, заздалегідь проходять спеціальне навчання і одержують свідоцтво на право виконання цих робіт або керівництва ними. Керівниками і головними фахівцями гірничого підприємства призначаються особи з вищою освітою, що відповідає профілю цього підприємства. Керівники і головні фахівці гірничих підприємств, що здійснюють видобуток корисних копалин особливо небезпечним підземним способом, повинні мати, крім цього, стаж керівництва підземними гірничими роботами не менш як 5 років. До технічного керівництва гірничими роботами допускаються фахівці з вищою або середньою гірничотехнічною освітою, яка дає право керувати гірничими і підривними роботами.
	Керівники та спеціалісти гірничих підприємств (об'єктів) зобов'язані систематично перевіряти місця проведення робіт та робочі місця на відповідність їх галузевим нормативним актам і посадовим інструкціям. Інженерно-технічний працівник, який під час перевірки місця проведення робіт або робочого місця виявив відхилення від технологічного процесу і порушення техніки безпеки, зобов'язаний негайно вжити заходів для їх усунення та повідомити про це безпосереднього керівника і гірничого диспетчера (чергового по підприємству).
50.	Стаття 48. Обов'язки працівників гірничих підприємств (об'єктів) У зв'язку із специфічними особливостями та небезпекою гірничого виробництва працівники гірничого підприємства (об'єкта) зобов'язані: знати вимоги технічної документації, правила техніки безпеки, план ліквідації аварій у межах виконуваних робіт, місця розташування засобів протиаварійного захисту і медичної допомоги, правила поведінки в небезпечних умовах; уміти користуватися засобами індивідуального протиаварійного захисту і першої медичної допомоги; систематично контролювати стан робочого місця, машин та устаткування, показання приладів і засобів захисту; не піддавати своїми діями (чи бездіяльністю) небезпеці життя і здоров'я людей; негайно повідомити керівника робіт або гірничого диспетчера (чергового по підприємству) про ознаки виникнення аварії або нещасного випадку, а в разі виникнення загрози життю та здоров'ю людей вийти з небезпечної зони і вивести інших працюючих; діяти під час аварій відповідно до плану їх ліквідації.	-92- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Доповнення: «Знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва». -93- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Абзац перший статті після слова «знати» доповнити словами «і виконувати» і далі за текстом. Вилучити також другий і третій абзаци.	Враховано Враховано	Стаття 41. Обов'язки працівників гірничих підприємств У зв'язку із специфічними особливостями та небезпекою гірничого виробництва працівники гірничого підприємства зобов'язані: знати і виконувати вимоги гірничого законодавства та технічної документації, плану ліквідації аварій у межах виконуваних робіт, правил поведінки в небезпечних умовах, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва; не піддавати небезпеці своїми діями чи бездіяльністю життя і здоров'я людей; негайно повідомити керівника робіт або гірничого диспетчера (чергового по підприємству) про ознаки виникнення аварії або нещасного випадку, а в разі виникнення загрози життю та здоров'ю людей попередити їх і вивести з небезпечної зони; надати першу медичну допомогу потерпілим внаслідок нещасного випадку або гострого захворювання; вести постійний контроль за станом атмосферного повітря на гірничих підприємствах; під час аварій діяти за планом ліквідації аварій підприємства.
51.	Стаття 49. Додаткові вимоги до осіб, які перебувають в особливо небезпечних підземних умовах Особи, які перебувають в особливо небезпечних підземних умовах гірничих підприємств (об'єктів), зобов'язані не допускати: порушення режиму вентиляції гірничих виробок і норм контролю за станом аерогазового середовища, а також псування вентиляційних споруд; загазування та запиленості гірничих виробок і робочих місць до вибухонебезпечних концентрацій; порушення вибухозахисту електроустаткування та пожежної безпеки; проведення робіт у небезпечних зонах без виконання протиаварійних заходів, передбачених галузевими нормативними актами з техніки безпеки; навмисного перекручення показників або виведення з ладу контрольно-вимірювальної та захисної апаратури; паління або використання відкритого вогню, крім проведення підривних і вогневих робіт, відповідно до вимог галузевих нормативних актів. Не дозволяється самовільне проникнення до гірничих виробок, а також перебування у небезпечних підземних умовах робітників після закінчення робочого дня (зміни) без дозволу керівника гірничого підприємства (об'єкта).	-94- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) В статті слід уточнити, що мається на увазі, коли йдеться про «особливо небезпечні підземні умови». -95- Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Останній абзац викласти в слідуючій редакції: «Не дозволяється самовільне проникнення до гірничих виробок, а також перебування у небезпечних підземних умовах робітників після закінчення робочого дня (зміни) без дозволу керівника гірничого підприємства (об`єкта). Забороняється в підземних виробках влаштовувати страйки та голодування».	Враховано в статті 1. Враховано	Стаття 42. Додаткові вимоги до осіб, які перебувають в особливо небезпечних підземних умовах Особи, які перебувають в особливо небезпечних підземних умовах шахт і рудників (копалень), пов`язаних з виділеннями і вибухами газу і пилу, газодинамічними явищами, пожежонебезпекою, обваленнями гірничих порід, затопленням гірничих виробок, зобов`язані не допускати: порушення режиму вентиляції гірничих виробок, норм контролю за станом аерогазового середовища, псування вентиляційних споруд; загазування та запилення гірничих виробок і робочих місць до вибухонебезпечних концентрацій; порушення вибухозахисту електроустаткування та пожежної безпеки; проведення робіт у небезпечних зонах без виконання протиаварійних заходів, передбачених правилами безпеки; навмисного перекручення показників або виведення з ладу контрольно-вимірювальної та захисної апаратури; паління або використання відкритого вогню, крім проведення підривних і вогневих робіт, відповідно до вимог правил безпеки. Самовільне проникнення до гірничих виробок, а також перебування у небезпечних підземних умовах сторонніх осіб, робітників після закінчення робочого дня (зміни) без дозволу керівника гірничого підприємства забороняється. У підземних виробках проводити страйки та голодування забороняється.
		-96- Н.д.Шаров І.Ф. (Округ N 41) Проект Гірничого Закону України після статті 49 доповнити статтею «Права і соціальні гарантії працівників гірничих підприємств». -97- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) Одним із концептуальних недоліків законопроекту, на наш погляд, є відсутність відповідних статей і положень про гарантії соціального захисту працівників гірничих підприємств, членів їх сімей... "Стаття. Права і соціальні гарантії працівників гірничих підприємств Права працівників на важких роботах і роботах з небезпечними і (або) шкідливими умовами праці, що пов`язані з оплатою і охороною праці, порядком допуску працівників до важких робіт і робіт з небезпечними і (або) шкідливими умовами праці, тривалістю робочого часу для робітників підземних професій, пільгами і компенсаціями працівникам, які пропрацювали на роботах з небезпечними і (або) шкідливими умовами праці, і у випадку каліцтва, загибелі, професійного захворювання, а також соціальне страхування їх і захист працівників, що вивільняються при ліквідації підприємств, передбачаються чинним законодавством України. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат працівників вугледобувних підприємств встановлюються у колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених чинним законодавством, генеральною та галузевою угодами. Працівники гірничих підприємств, зайняті на роботах з особливим характером праці, шкідливими і важкими умовами праці, за рахунок власника проходять післязмінну реабілітацію і періодичну, не менш ніж один раз у два роки, медичну диспансеризацію, лікування при захворюваннях, обумовлених означеними роботами у порядку, передбаченому Міністерством охорони здоров`я України. Працівникам, які пропрацювали на роботах з небезпечними і шкідливими умовами праці не менш ніж п`ять років, і молодим спеціалістам, зайнятим на таких роботах, які не мають житла або потребують поліпшення житлових умов, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, власниками гірничих підприємств надається безвідсоткова позика на строк до п`ятнадцяти років для придбання житла. Для працівників, зайнятих на роботах з особливим характером праці, шкідливими і важкими умовами праці, встановлюється допомога на оздоровлення та харчування. Порядок надання такої допомоги встановлюється трьохсторонньою угодою уповноважених представників власників гірничих підприємств, галузевих профспілок і Кабінету Міністрів України. Поряд з державним пенсійним забезпеченням для робітників, зайнятих на роботах з особливим характером праці, шкідливими і важкими умовами, дозволяється додаткове пенсійне забезпечення за рахунок акумульованих у галузевий пенсійний фонд коштів гірничих підприємств. Розмір відрахувань гірничими підприємствами коштів на ці потреби визначається трьохсторонньою угодою уповноважених представників власників гірничих підприємств, галузевих профспілок і Кабінету Міністрів України. Підприємства по видобутку вугілля надають безкоштовно вугілля на побутові потреби наступним категоріям осіб: працівникам підприємств по видобутку (переробці) вугілля; пенсіонерам, пенсії яким призначені у зв`язку з роботою на підприємствах по видобутку і переробці вугілля: на підземних робота не менше ніж 10 років; на роботах пов`язаних з підземними умовами - не менше ніж 15 років; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик - не менше ніж 20 років; інвалідам і ветеранам війни і праці, особам, нагородженим Знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, інвалідам із загального захворювання, якщо вони користувались цим правом до отримання інвалідності; сім`ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах по видобутку (переробці) вугілля, які отримують пенсії у зв`язку з втратою годувальника; Організації по видобутку вугілля, що відпускають його безкоштовно на особисті потреби, звільняються від податку на додаткову вартість на відпущений обсяг. Особи, які мають право на безкоштовне користування вугіллям на побутові потреби, але проживають у благоустроєному житлі, у розрахунках за комунальні послуги звільняються за рахунок коштів організації по видобутку (переробці) вугілля від оплати за енергетичні ресурси. Кошти на ці потреби перераховуються у місцевий бюджет організаціями по видобутку (переробці) вугілля із звільненням від податку на додаткову вартість."	Враховано Враховано	Стаття 43. Права і соціальні гарантії працівників гірничих підприємств Права працівників гірничих підприємств на важких роботах і роботах з небезпечними і (або) шкідливими умовами праці, що пов`язані з оплатою і охороною праці, порядком допуску працівників до важких робіт і робіт з небезпечними і (або) шкідливими умовами праці, тривалістю робочого часу для робітників підземних професій, пільгами і компенсаціями працівникам, які пропрацювали на роботах з небезпечними і (або) шкідливими умовами праці, і у випадку каліцтва, загибелі, професійного захворювання, а також соціальне страхування їх і захист працівників, які вивільняються при ліквідації, консервації гірничих підприємств, передбачаються законами України. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат працівників гірничих підприємств встановлюються у колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами. Працівники гірничих підприємств, зайняті на роботах з особливим характером праці, шкідливими і важкими умовами праці, за рахунок власника проходять післязмінну реабілітацію і періодичну, не менше ніж один раз у два роки, медичну диспансеризацію, лікування при захворюваннях, зумовлених зазначеними роботами у порядку, передбаченому Міністерством охорони здоров`я України. Працівникам гірничих підприємств, які пропрацювали на роботах з небезпечними і шкідливими умовами праці не менше ніж п`ять років, і молодим спеціалістам, зайнятим на таких роботах, які не мають житла або потребують поліпшення житлових умов, власниками гірничих підприємств надається безвідсоткова позика на строк до 15 років для придбання житла. Для працівників гірничих підприємств, зайнятих на роботах з особливим характером праці, шкідливими і важкими умовами праці, встановлюється допомога на оздоровлення та харчування. Порядок надання та розміри такої допомоги встановлюються тристоронньою угодою уповноважених представників власників гірничих підприємств, галузевих профспілок і Кабінету Міністрів України. Для робітників, зайнятих на роботах з особливим характером праці, шкідливими і важкими умовами праці, може встановлюватися додаткове пенсійне забезпечення за рахунок акумульованих у галузевий пенсійний фонд коштів гірничих підприємств. Розмір відрахувань гірничими підприємствами коштів на ці потреби визначається тристоронньою угодою уповноважених представників власників гірничих підприємств, галузевих профспілок і Кабінету Міністрів України. Підприємства по видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безкоштовно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: працівникам по видобутку (переробці) вугілля та вуглебудівних підприємств; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах по видобутку і переробці вугілля, вуглебудівних підприємств: на підземних роботах не менше ніж 10 років; на роботах, пов`язаних із підземними умовами - не менше ніж 15 років; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик - не менше ніж 20 років; інвалідам і ветеранам війни і праці, особам, нагородженим знаками Шахтарської Слави або Шахтарської Доблесті трьох ступенів, особам, інвалідність яких наступила внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до отримання інвалідності; сім`ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах по видобутку (переробці) вугілля, які отримують пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Особи, які мають право на безкоштовне користування вугіллям на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, у розрахунках за комунальні послуги звільняються від оплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів підприємства по видобутку (переробці) вугілля. Кошти на ці потреби перераховуються у місцевий бюджет підприємствами по видобутку (переробці) вугілля.
52.	Стаття 32. Порядок ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта) Гірниче підприємство (об'єкт) підлягає ліквідації (консервації) у випадках, передбачених Кодексом України про надра та Законом України "Про підприємство".			Розділ VIII. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ Стаття 44. Форми припинення діяльності гірничих підприємств Припинення діяльності гірничих підприємств здійснюється у формі ліквідації або консервації гірничих підприємств. Гірниче підприємство підлягає ліквідації або консервації у випадках, передбачених Кодексом України «Про надра», в порядку, встановленому Законом України «Про підприємство» та цим Законом.
53.	Стаття 32. Порядок ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта) Ліквідація (консервація) здійснюється за проектом, погодженим органами державного гірничого нагляду, іншими організаціями та затвердженим власником підприємства (об'єкта). Проект ліквідації (консервації) включає соціально-економічне обгрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства та об'єкти, довкілля та людей. Наслідки роботи комісії з ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта) оформляються актом, який зберігається власником, а його копія передається органам державного гірничого нагляду. Матеріали з ліквідації (консервації) гірничого підприємства (об'єкта), що включають копію акта та оригінали геолого-маркшейдерської документації, поповненої на день зупинення гірничих робіт, передаються територіальній геологічній організації у строк, передбачений нормативними актами.	-98- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Н.д.Гуров В.М. (Округ N 90) Статтю доцільно було б назвати «Порядок ліквідації або консервації гірничого підприємства», адже ліквідація і консервація гірничого підприємства - це два різних поняття. Текст цієї статті після слова «ліквідація» доповнити словом «або» і далі за текстом, але слова «консервації», «консервація» у дужки не брати. -99- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) В частині третій статті вилучити слово «комісії» або, якщо його залишити, то дати визначення комісії. -100- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Доповнити статтю новою частиною такого змісту: «Проект ліквідації(консервації) затверджується одночасно з Комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитком соціальної інфраструктури та визначенням джерел фінансування цих заходів»	Враховано Враховано Враховано	Стаття 45. Порядок ліквідації або консервації гірничого підприємства Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, що включає соціально-економічне обгрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений, у встановленому законодавством порядку, з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами і затверджений власником підприємства. Проект ліквідації або консервації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури та з визначенням джерел фінансування цих заходів. Технічне рішення передбачає видалення (виймання) матеріальних цінностей підприємств, що ліквідуються або консервуються, з гірничих виробок (будівель, споруд) або передачу їх правонаступникам. Порядок правонаступності гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		-101- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) В законопроекті слід передбачити статтю такого змісту: "Стаття. Право громадян на пільги і компенсації у зв`язку з припиненням діяльності гірничих підприємств Громадяни, які працюють на гірничому підприємстві, що підлягає ліквідації або консервації, отримують компенсаційні виплати у разі звільнення, користуються пільговими умовами для працевлаштування і професійної перепідготовки та іншими соціальними гарантіями, передбаченими чинним законодавством. Гарантії розповсюджуються на: працівників, які перебували у штаті на початок ліквідації або консервації гірничого підприємства; громадян, яким здійснювалося відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків; громадян, які на гірничому підприємстві одержували побутове вугілля безкоштовно або за пільговими цінами; працівників, обраних на умовах звільнення від виробничої роботи до складу профспілкових органів, що діяли на гірничому підприємстві. Право на працю вивільненим працівникам гарантується шляхом: переведення на інші підприємства з урахуванням їх професійної підготовки і спеціалізації або з подальшою професійною перепідготовкою; працевлаштування на підприємствах інших галузей через державну службу зайнятості населення. Працівникам, які вивільняються, за рахунок власника виплачується: вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати у відповідності з Кодексом законів про працю України ( КЗпП ); середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більш як на три місяці з дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги у відповідності з КЗпП.	Враховано	Стаття 46. Пільги і компенсації працівникам у зв`язку з припиненням діяльності гірничих підприємств Працівники гірничого підприємства, що підлягає ліквідації або консервації, отримують компенсаційні виплати у разі звільнення, користуються пільговими умовами працевлаштування і професійної перепідготовки та іншими соціальними гарантіями, передбаченими законами України. Гарантії поширюються на: працівників, які перебували у штаті на початок ліквідації або консервації гірничого підприємства; працівників, яким відшкодовувалася шкода, заподіяна їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків; виборних працівників профспілкових організацій, що діяли на гірничому підприємстві. Вивільненим працівникам право на працю гарантується шляхом: переведення на інші підприємства з урахуванням їх професійної підготовки і спеціалізації або з подальшою професійною перепідготовкою; працевлаштування на підприємствах інших галузей через державну службу зайнятості населення. Якщо протягом року регіональний орган державної служби зайнятості не може надати цим особам відповідного місця роботи, за рішенням місцевого органу виконавчої влади продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірі 50 відсотків середньомісячного заробітку на період до працевлаштування. Загальний строк виплати цієї допомоги не може перевищувати двох років. Виплати провадяться за рахунок коштів, передбачених на ліквідацію або консервацію гірничого підприємства, згідно з поданим власнику регіональним органом державної служби зайнятості розрахунком потреби у додаткових коштах на виплату допомоги по безробіттю, залучених правонаступником для цих цілей. Працівникам гірничих підприємств, які звільняються у зв`язку з виходом на пенсію під час ліквідації або консервації гірничого підприємства, виплачується компенсація, яка передбачена колективним договором (галузевою угодою), розмір якої залежить від стажу роботи.
		Працівникам, які звільняються у зв`язку з ліквідацією або консервацією підприємства і зареєстровані у регіональному органі державної служби зайнятості, за відсутності можливості надати їм роботу протягом дев`яти місяців, виплачується допомога по безробіттю в таких розмірах: у перші три місяці - 75 відсотків, наступні шість місяців - 50 відсотків середньомісячного заробітку згідно з Законом України «Про зайнятість населення». Якщо протягом року регіональний орган державної служби зайнятості не може надати цим особам відповідного місця роботи, за рішенням місцевого органу виконавчої влади продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірі 50 відсотків середньомісячного заробітку на період до працевлаштування. Загальний строк виплати цієї допомоги не може перевищувати двох років. Виплати провадяться за рахунок коштів, передбачених на ліквідацію або консервацію підприємства, згідно з поданим власнику регіональним органом державної служби зайнятості розрахунком потреби у додаткових коштах на виплату допомоги по безробіттю, залучених правонаступником для цих цілей. Працівникам, які звільняються у зв`язку з виходом на пенсію під час ліквідації або консервації гірничого підприємства, виплачується компенсація, яка передбачена колективним договором (галузевою угодою), розмір якої залежить від стажу роботи в галузі, але не повинен перевищувати: для жінок для чоловіків 7,5 років 10 років - одномісячний середній заробіток; 12,5років 15 років - двомісячний середній заробіток; 17,5 років 20 років - тримісячний середній заробіток. Порядок обчислення середньомісячного заробітку сум вихідної допомоги та компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.		Працівники гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, мають першочергове право на працевлаштування на новостворюваних і діючих підприємствах незалежно від форми власності. Працівникам, які звільнені з гірничих підприємств у зв`язку з їх ліквідацією або консервацією та зареєстровані у державній службі зайнятості у встановленому законодавством порядку, і які проходять професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за період навчання здійснюється доплата до розміру тарифної ставки за колишнім місцем роботи.
		Працівники підприємств, що підлягають ліквідації або консервації відповідно Закону України «Про зайнятість населення» вправі вийти на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають необхідний загальний трудовий стаж, зокрема на пільгових умовах. Працівники передпенсійного та пенсійного віку (до 60 років - чоловіки, до 55 років - жінки), звільнені у зв`язку з ліквідацією або консервацією гірничого підприємства, мають право на працевлаштування і за їх бажанням реєструються у державній службі зайнятості без надання їм статусу безробітних. Працівники гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, мають першочергове право на працевлаштування на новостворюваних і діючих підприємствах. Працівникам, які звільнені з підприємств гірничої промисловості у в зв`язку з їх ліквідацією, зареєстрованим у державній службі зайнятості у порядку, передбаченому законодавством, і які проходять професійну підготовку, підвищення кваліфікації або перепідготовку з напрямку цієї промисловості, здійснюється за період навчання доплата до розміру тарифної ставки за колишнім місцем роботи."
		-102- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) В законопроекті слід передбачити статтю такого змісту: "Стаття. Порядок надання пільг і компенсацій працівникам, що вивільняються Працівники підприємства попереджуються у письмовій формі про його ліквідацію за рік до її проведення, а кожен робітник за 2 місяці до вивільнення ознайомлюється з відповідним наказом під особистий підпис. Працівникам, які переводяться для роботи на інше підприємство вугільної галузі з подальшою професійною перепідготовкою, у період перепідготовки виплачується стипендія у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до встановленого порядку. Працівники у разі розірвання трудового договору у зв`язку з ліквідацією або консервацією підприємства звільняються згідно з КЗпП. Про звільнення видається письмовий наказ. Працівникам, які у разі переведення для роботи на інші підприємства вугільної галузі переїжджають на постійне проживання в іншу місцевість, витрати на переїзд компенсуються у порядку, передбаченому КЗпП за рахунок коштів на ліквідацію або консервацію гірничих підприємств, які переводяться правонаступником цього підприємства. Керівники підприємств вугільної галузі, які за наявності вакансій на цих підприємствах не приймають на роботу вивільнених працівників з урахуванням їх професійної підготовки і спеціалізації, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством."	Враховано	Стаття 47. Порядок надання пільг і компенсацій працівникам гірничого підприємства, які вивільняються Працівники гірничого підприємства попереджаються у письмовій формі про його ліквідацію за рік до її проведення, а кожен працівник за два місяці до вивільнення ознайомлюється з відповідним наказом під особистий підпис. Працівникам, які переводяться для роботи на інше підприємство з подальшою професійною перепідготовкою, у період перепідготовки виплачується матеріальна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати. Керівники підприємств вугільної галузі, які за наявності вакансій на цих підприємствах не приймають на роботу вивільнених працівників з урахуванням їх професійної підготовки і спеціалізації, несуть відповідальність згідно з законом.
		-103- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) В законопроекті слід передбачити статтю такого змісту: "Стаття. Соціальні гарантії працівників гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються Працівникам, які перебувають на квартирному обліку на підприємствах, що ліквідуються або консервуються, гарантується право на забезпечення житлом. За ними зберігається черга на одержання житла на підприємствах, куди вони переводяться або працевлаштовуються самостійно та через державні центри зайнятості, а якщо на цих підприємствах відсутній квартирний облік - черга зберігається в органі виконавчої влади за місцем проживання вивільнених працівників із збереженням попереднього часу перебування на обліку. Працівникам підприємства, що ліквідується або консервується, які виходять на пенсію, пенсіонерам, колишнім працівникам цього підприємства, які перебували на квартирному обліку, також надається право одержання житла у порядку черги в місцевому органі виконавчої влади.	Враховано	Стаття 48. Соціальні гарантії працівників гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються Працівникам гірничих підприємств, які перебувають на квартирному обліку на підприємствах, що ліквідуються або консервуються, гарантується право на забезпечення житлом. За ними зберігається черга на одержання житла на підприємствах, в установах і організаціях, куди вони переводяться або працевлаштовуються самостійно та через державні центри зайнятості, а якщо на цих підприємствах, в установах і організаціях відсутній квартирний облік - черга зберігається в органі виконавчої влади за місцем їх проживання із збереженням попереднього часу перебування на обліку. Працівникам гірничого підприємства, що ліквідується або консервується, які виходять на пенсію, пенсіонерам, колишнім працівникам цього підприємства, які перебували на квартирному обліку, надається право одержання житла у порядку черги в органі виконавчої влади за місцем їх проживання із збереженням попереднього часу перебування на обліку на гірничому підприємстві. Списки та облікові справи працівників, що перебували на квартирному обліку гірничого підприємства, передаються до органу виконавчої влади за місцем їх проживання ліквідаційною комісією гірничого підприємства.
		Списки зазначених працівників, що перебували на квартирному обліку передаються до відповідного місцевого органу виконавчої влади ліквідаційною комісією підприємства. За наявності на підприємстві, що ліквідується або консервується, недобудованих житлових будинків (частин житлових будинків) завершення їх будівництва фінансується уповноваженими центральними виконавчими органами, організаціями, які виконують роботи з ліквідації або консервації цього підприємства, у межах коштів, передбачених на це відповідним кошторисом. Розподіл житлових приміщень у таких будинках провадиться лише серед осіб, які перебували на квартирному обліку на підприємстві на момент прийняття рішення згідно з ст.54 цього закону щодо його ліквідації або консервації. Після ліквідації або консервації підприємства забезпечення побутовим вугіллям здійснюється в межах тарифної угоди через правонаступника таких категорій населення: непрацевлаштованих працівників; непрацюючих пенсіонерів галузі; інвалідів праці; інвалідів із загальним захворюванням, якщо вони користувалися цим правом до одержання інвалідності; сімей загиблих на виробництві або померлих від професійних захворювань робітників та службовців вугільної промисловості, якщо дружина (чоловік), батьки, діти або інші непрацездатні особи одержують пенсію у разі втрати годувальника; Зазначені категорії населення користуються правом на безкоштовну доставку вугілля. На час ліквідації або консервації гірничого підприємства фінансування заходів щодо безкоштовного забезпечення побутовим вугіллям окремих категорій громадян провадиться за рахунок коштів, виділених на ліквідацію або консервацію цього підприємства, після закінчення цієї роботи - правонаступником. Відшкодування звільненим працівникам шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, провадиться згідно з законодавством України правонаступником."		За наявності на гірничому підприємстві, що ліквідується або консервується, недобудованих жилих будинків (частин жилих будинків) завершення їх будівництва фінансується уповноваженими центральними органами виконавчої влади, організаціями, які виконують роботи з ліквідації або консервації цього підприємства, у межах коштів, передбачених на це відповідним кошторисом. Жилі приміщення у таких будинках надаються лише особам, які перебували на квартирному обліку на гірничому підприємстві на момент прийняття рішення щодо його ліквідації або консервації. Після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником таким категоріям осіб: непрацевлаштованим працівникам; непрацюючим пенсіонерам; інвалідам праці; особам, інвалідність яких наступила внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до одержання інвалідності; сім`ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах по видобутку (переробці) вугілля, які отримують пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Зазначені категорії осіб користуються правом на безкоштовну доставку вугілля. Фінансування заходів щодо безкоштовного забезпечення вугіллям на побутові потреби провадиться за рахунок коштів, виділених на ліквідацію або консервацію гірничого підприємства, після закінчення цієї роботи - правонаступником. Відшкодування звільненим працівникам шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, провадиться згідно з законодавством правонаступником.
54.	Розділ YII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ГІРНИЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА Стаття 50. Відповідальність за порушення гірничого законодавства Персонал та посадові особи гірничих підприємств (об'єктів) за порушення законодавчих та інших нормативних актів у сфері проведення гірничих робіт притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової і кримінальної відповідальності згідно із законодавством України. Правопорушенням у сфері проведення гірничих робіт є: порушення законодавства у сфері проведення гірничих робіт; недотримання державних стандартів, норм та екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва (реконструкції) та експлуатації гірничих підприємств (об'єктів); невиконання правил безпеки та правил технічної експлуатації гірничих підприємств (об'єктів); невиконання вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів; прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства та нормативно-технічної документації; проведення гірничих робіт без наявності нормативно-технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням її вимог; перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт; порушення вимог безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, пожежної безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту, будівельних норм та правил; невиконання законних вимог органів Державного комітету України по нагляду за охороною праці, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і Міністерства охорони здоров'я України. Стаття 53. Особливості застосування кримінальної відповідальності за порушення гірничого законодавства	-104- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Потребує також змістовного і структурного поліпшення розділ VII «Відповідальність за порушення гірничого законодавства». По-перше, слід уникнути дублювання у назві цього розділу і назві ст.50. По-друге, зважаючи на те, заходи дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства у гірничій сфері не мають ніяких особливостей у порівнянні з іншими видами діяльності (див.ст.52), дисциплінарна відповідальність має наступати згідно з КЗпП України. -105- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Першу частину слід доопрацювати, оскільки вживання виразу «у сфері проведення гірничих робіт», коли є ст.2 некоректно. У другій частині перший пункт вилучити, а в останньому замінити назви державних органів на вираз «спеціально уповноважені державні органи у сфері проведення гірничих робіт». -106- Н.д.Спіженко Ю.П. (Округ N 165) У частині другій, абзаці другому замість слів «екологічних вимог» записати «правил». -107- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Недоцільно включати у статтю 50 вичерпний перелік правопорушень у сфері проведення гірничих робіт, оскільки чинним законодавством України передбачено конкретні склади правопорушень і відповідальність за їх вчинення. Крім того, вказаний перелік не передбачає відповідних правових наслідків за їх скоєння. В статті слова «персонал та посадові особи» доцільно замінити словами «робітники та службовці». -108- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Статтю 53 проекту слід узгодити з Кримінальним кодексом України.	Враховано частково Враховано Враховано Враховано частково Враховано	Розділ IX. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ГІРНИЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА Стаття 49. Відповідальність за порушення гірничого законодавства Особи винні в порушенні гірничого законодавства притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової, кримінальної відповідальності відповідно до законів України. Правопорушеннями у сфері проведення гірничих робіт є: невиконання правил безпеки та правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів, що регулюють безпеку проведення гірничих робіт, прийнятих у встановленому законодавством порядку; прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства; проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог; перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт; невиконання законних вимог спеціально уповноважених державних органів у сфері проведення гірничих робіт; пошкодження вентиляційних приладів, засобів протипожежного захисту і порушення режиму вентиляції; порушення встановлених правил вибухозахисту електроустаткування; невиконання заходів щодо запобігання газодинамічним явищам; паління і користування відкритим вогнем на гірничих підприємствах, а також проведення вогневих і підривних робіт з порушенням правил безпеки; проведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без виконання протиаварійних заходів; виведення з ладу апаратури газового, струмового і протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку, а також самовільне проникнення у підземні гірничі виробки; інші, передбачені законами України правопорушення.
	Працівники гірничих підприємств (об'єктів), винні у порушенні правил безпеки, якщо воно завдало шкоди здоров'ю людей або завідомо могло спричинити людські жертви чи інші тяжкі наслідки шляхом: пошкодження вентиляційних приладів і порушення режиму вентиляції; невиконання заходів щодо запобігання газодинамічним явищам; порушення вибухозахисту електроустаткування; виведення з ладу апаратури газового, струмового і протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку; проведення вогневих і підривних робіт з порушенням галузевих нормативних актів; паління і користування відкритим вогнем (крім проведення вогневих і підривних робіт згідно з вимогами нормативних актів), а також самовільне проникнення у підземні гірничі виробки - караються згідно з Кримінальним кодексом України.
55.	Стаття 51. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення гірничого законодавства Збитки, завдані внаслідок порушення гірничого законодавства, відшкодовуються в порядку і розмірах, визначених законодавством України.			Стаття 50. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення гірничого законодавства Шкода, завдана внаслідок порушення гірничого законодавства, відшкодовується в порядку і розмірах, визначених законами України.
56.	Стаття 52. Особливості дисциплінарної відповідальності за порушення гірничого законодавства Працівники гірничих підприємств (об'єктів), винні у порушенні гірничого законодавства, притягаються до таких заходів дисциплінарної відповідальності: догана; сувора догана; переведення на нижчеоплачувану роботу; переміщення на нижчу посаду строком до трьох місяців; звільнення.	-109- Н.д.Миримський Л.Ю. (Округ N 25) Початок викласти в редакції: «До працівників гірничих підприємств (об`єктів), винних у порушенні гірничого законодавства, застосовуються такі заходи...» і далі за текстом; крім того види дисциплінарної відповідальності слід привести у відповідність із законодавством про працю. -110- Н.д.Павловський М.А.(Округ N406) Статті 52 і 53 об`єднати в одну статтю і нову статтю 52 викласти в такій редакції: «Працівники гірничих підприємств (об`єктів), винні у порушенні гірничого законодавства та правил безпеки притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством». -111- Н.д. Петренко Д.Д. (Округ №255) Статтю 52 доповнити частиною та двома абзацами такого змісту: "штраф до 15 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати. Дисциплінарні стягнення накладаються керівником гірничого підприємства і можуть відмінятися ним особисто або судом. Штраф може накладатися органами державного нагляду і (або) керівником гірничого підприємства і відмінятися особисто ними або судом". -112- Н.д.Чиж І.С. (Округ N 414) Комісія заперечує проти введення у статті 52 законопроекту заходів дисциплінарної відповідальності як «переведення на нижчеоплачувану роботу» і «переміщення на нижчу посаду строком до трьох місяців», оскільки це протирічить нормам ратифікованої Конвенції МОП №29 від 28 червня 1956 року «Про примусову або обов`язкову працю». -113- Н.д.Стретович В.М. (Округ N 58) Статтю 52 проекту слід узгодити з Кодексом України про працю і скоротити перелік заходів дисциплінарної відповідальності, які можуть бути накладені на працівників гірничих підприємств.	Враховано частково Відхилено. Стаття 147 Кодексу Законів України про працю крім догани і звільнення дозволяє: «законодавство, статути і положення про дисципліну можуть передбачати для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення» (доповнено Законом №2134-12 від 18.02.92). Враховано частково Відхилено. Стаття 147 Кодексу Законів України про працю крім догани і звільнення дозволяє: «законодавство, статути і положення про дисципліну можуть передбачати для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення» (доповнено Законом №2134-12 від 18.02.92). Відхилено. Стаття 147 Кодексу Законів України про працю крім догани і звільнення дозволяє: «законодавство, статути і положення про дисципліну можуть передбачати для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення» (доповнено Законом №2134-12 від 18.02.92).	Стаття 51. Дисциплінарна відповідальність за порушення гірничого законодавства До працівників гірничих підприємств, що допустили порушення гірничого законодавства, застосовуються такі дисциплінарні стягнення: догана; сувора догана; переведення на нижчеоплачувану роботу строком до трьох місяців; переміщення на нижчу посаду строком до трьох місяців; звільнення; Дисциплінарні стягнення накладаються керівником гірничого підприємства і можуть відмінятися ним особисто або судом.
		-114- Н.д.Сургай М.С. (Округ N 142) Н.д.Янко С.В. (Округ N 139) В законопроекті слід передбачити розділ і статті такого змісту: "РОЗДІЛ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ Стаття. Міжнародне співробітництво Суб`єкти гірничодобувної промисловості беруть участь у міжнародному науково-технічному, зовнішньоекономічному та інших формах міжнародного договору. Стаття. Застосування міжнародних договорів Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Гірничому законі України, то застосовуються правила міжнародних договорів."	Враховано	РОЗДІЛ Х. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ Стаття 53. Міжнародне співробітництво Суб`єкти гірничодобувної промисловості беруть участь у міжнародних науково-технічних та інших формах співробітництва відповідно до законодавства. Стаття 54. Застосування міжнародних договорів Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародних договорів.
				РОЗДІЛ ХІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
				1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. До приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність із Гірничим законом України вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України протягом чотирьох місяців: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом; відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні