Назва: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг
Автор: Кабінет Міністрів України
Головний комітет: Комітет з питань фінансів і банківської діяльності

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
Редакція, запропонована головним комітетом
1.
ЗАКОН УКРАЇНИ


ЗАКОН УКРАЇНИ
2.
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг


Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг
3.
Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.


Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
4.
Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.


Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
5.
Розділ І. Загальні положення


Розділ І. Загальні положення
6.
Стаття 1. Визначення термінів


Стаття 1. Визначення термінів
7.
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:


У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
8.
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг;


1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг;
9.
2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;


2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;
10.
3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;


3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;
11.
4) фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів;


4) фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов`язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів;
12.
5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отриманя прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;


5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отриманя прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;
13.
6) ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів;


6) ринки фінансових послуг - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів;
14.
7) учасники ринків фінансових послуг - юридичні особи та фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які відповідно до Закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг;


7) учасники ринків фінансових послуг - юридичні особи та фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які відповідно до Закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг;
15.
8) істотна участь - пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;


8) істотна участь - пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
16.
9) саморегулівна організація - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг можуть бути передбачені додаткові повноваження, які можуть делегуватися саморегулівним організаціям;


9) саморегулівна організація - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг можуть бути передбачені додаткові повноваження, які можуть делегуватися саморегулівним організаціям;
17.
10) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам;


10) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам;
18.
професійна таємниця - матеріали, документи, інші відомості, якими користуються в процесі та в зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків посадові особи державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг та особи, які залучаються до здійснення цих функцій, і які забороняється розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття рішення відповідним уповноваженим державним органом.


професійна таємниця - матеріали, документи, інші відомості, якими користуються в процесі та в зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків посадові особи державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг та особи, які залучаються до здійснення цих функцій, і які забороняється розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття рішення відповідним уповноваженим державним органом.
19.
2. Інші терміни, які вживаються в цьому Законі, застосовуються у значенні законів України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.


2. Інші терміни, які вживаються в цьому Законі, застосовуються у значенні законів України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
20.
Стаття 2. Сфера дії Закону


Стаття 2. Сфера дії Закону
21
1. Цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.


1. Цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.
22.
2. Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.


2. Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.
23.
3. Положення цього Закону не поширюються на:


3. Положення цього Закону не поширюються на:
24.
- діяльність в Україні фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій;


- діяльність в Україні фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій;
25.
- діяльність Державного казначейства України та державних цільових фондів.


- діяльність Державного казначейства України та державних цільових фондів.
26.
Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг


Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг
27.
1. Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.


1. Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.
28.
Розділ ІІ. Умови надання фінансових послуг


Розділ ІІ. Умови надання фінансових послуг
29.
Стаття 4. Фінансові послуги


Стаття 4. Фінансові послуги
30.
1. Фінансовими вважаються такі послуги:


1. Фінансовими вважаються такі послуги:
31.
1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;


1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
32.
2) довірче управління фінансовими активами;


2) довірче управління фінансовими активами;
33.
3) діяльність з обміну валют;


3) діяльність з обміну валют;
34.
4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;


4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
35.
5) фінансовий лізинг;


5) фінансовий лізинг;
36.
6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;


6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
37.
7) надання гарантій та поручительств;


7) надання гарантій та поручительств;
38.
8) переказ грошей;


8) переказ грошей;
39.
9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;


9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
40.
10) торгівля цінними паперами;


10) торгівля цінними паперами;
41.
11) факторинг;


11) факторинг;
42.
12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.


12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.
43.
Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг


Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг
44.
1. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).


1. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
45.
Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.


Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.
46.
3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.


3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.
47.
4. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.


4. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
48.
Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг


Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг
48.
1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору.


1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору.
50.
Договiр, якщо інше не передбачено законом, повинен мiстити:


Договiр, якщо інше не передбачено законом, повинен мiстити:
51.
назву документа;


назву документа;
52.
назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності ;


назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності ;
53.
прiзвище, iм'я і по батьковi фізичної особи, яка отримує фінансові послуги та її адресу;


прiзвище, iм'я і по батьковi фізичної особи, яка отримує фінансові послуги та її адресу;
54.
найменування, місцезнаходження юридичної особи;


найменування, місцезнаходження юридичної особи;
55.
найменування фінансової операції;


найменування фінансової операції;
56.
розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;


розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;
57.
строк дiї договору;


строк дiї договору;
58.
порядок змiни i припинення дiї договору;


порядок змiни i припинення дiї договору;
59.
права та обов'язки сторiн, вiдповiдальність сторін за невиконаня або неналежне виконання умов договору;


права та обов'язки сторiн, вiдповiдальність сторін за невиконаня або неналежне виконання умов договору;
60.
iншi умови за згодою сторiн;


iншi умови за згодою сторiн;
61.
пiдписи сторiн.


пiдписи сторiн.
62.
Комітет по нагляду за фінансовими установами та ринками (далі-Комітет) встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом.


Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі - уповноважений орган) встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом.
63.
При укладенні договору юридична або фізична особа мають право вимагати у суб`єкта підприємницької діяльності надання балансу або довiдки про фiнансове становище, пiдтвердженi аудитором (аудиторською фiрмою), а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.


При укладенні договору юридична або фізична особа мають право вимагати у суб`єкта підприємницької діяльності надання балансу або довiдки про фiнансове становище, пiдтвердженi аудитором (аудиторською фiрмою), а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.
64.
2. Дiя договору на здійснення фінансових операцій припиняється за згодою сторiн, а також у разi:
1. Президент України:
Частиною першою статті 6 Закону передбачено, що фінансові послуги надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору. При цьому порядок та правові наслідки припинення дії договорів у Законі не визначено, у зв'язку з чим пропонується доповнити його відповідними положеннями.
Враховано по суті
2. Підстави, порядок та правові наслідки припинення дії договорів про надання фінансових послуг визначаються цивільним законодавством, законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також укладеними відповідно до них договорами.
65.




66.
закiнчення строку дiї;



67.
виконання суб`єктом підприємницької діяльності зобов'язань перед юридичною чи фізичною особою, що отримує фінансові послуги у повному обсязi;



68.
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або смертi фізичної особи, що отримує фінансові послуги чи втрати ним дієздатності, за винятком випадкiв, передбачених пунктом 3 цієї статті;



69.
лiквiдацiї суб`єкта підприємницької діяльності у порядку, передбаченому законодавством України;



70.
визнання в установленному порядку договору на здійснення фінансових операцій недiйсним;



71.
в iнших випадках, передбачених законодавством України.



72.
3. Договір може бути розірваний у будь-який момент. При цьому строк повернення коштів не може перевищувати 30 діб, якщо інше не передбачено договором.



73.
Розділ ІІІ. Умови створення та діяльності фінансових установ


Розділ ІІІ. Умови створення та діяльності фінансових установ
74.
Стаття 7. Умови початку діяльності


Стаття 7. Умови початку діяльності
75.
1.Особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.


1.Особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.
76.
2.У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.


2.У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
77.
3.Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:


3.Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:
78.
а) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;


а) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;
79.
б)внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;


б)внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;
80.
в) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.


в) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.
81.
Стаття 8. Організаційні правила


Стаття 8. Організаційні правила
82.
1. Фінансові установи можуть створюватися у будь-якій організаційно-правовій формі, якщо закони з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг не містять спеціальних правил та обмежень.


1. Фінансові установи можуть створюватися у будь-якій організаційно-правовій формі, якщо закони з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг не містять спеціальних правил та обмежень.
83.
2. Закони України з питань регулювання діяльності господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм, застосовуються до фінансових установ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.


2. Закони України з питань регулювання діяльності господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм, застосовуються до фінансових установ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
84.
Стаття 9. Капітал


Стаття 9. Капітал
85.
1. Мінімальний розмір капіталу фінансових установ, необхідний для їх заснування, та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для їх функціонування, визначаються законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.


1. Мінімальний розмір капіталу фінансових установ, необхідний для їх заснування, та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для їх функціонування, визначаються законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
86.
2. При створенні фінансової установи або у разі збільшення розміру зареєстрованого статутного (пайового) капіталу, статутний (пайовий) капітал повинен бути сплачений в грошовій формі та розміщений на банківських рахунках комерційних банків, які є юридичними особами за законодавством України.
2. Президент України
Доповнити частину другу статті 9 Закону словами "якщо інше не передбачено законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг".
Враховано
2. При створенні фінансової установи або у разі збільшення розміру зареєстрованого статутного (пайового) капіталу, статутний (пайовий) капітал повинен бути сплачений в грошовій формі та розміщений на банківських рахунках комерційних банків, які є юридичними особами за законодавством України, якщо інше не передбачено законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
87.
3. Продаж та придбання частки у статутному (пайовому) капіталі здійснюються на умовах, встановлених законодавством України.


3. Продаж та придбання частки у статутному (пайовому) капіталі здійснюються на умовах, встановлених законодавством України.
88.
Стаття 10. Прийняття рішень при конфлікті інтересів


Стаття 10. Прийняття рішень при конфлікті інтересів
89.
1. Керівник або службовець фінансової установи не можуть брати участь в підготовці та прийнятті рішення щодо прийняття фінансовою установою будь-якого зобов`язання на їх користь.


1. Керівник або службовець фінансової установи не можуть брати участь в підготовці та прийнятті рішення щодо прийняття фінансовою установою будь-якого зобов`язання на їх користь.
90.
2. Керівник, службовець або призначений експерт фінансової установи не можуть брати участі в підготовці та прийнятті рішення на користь установи або підприємства, в якому вони, їх близькі родичі або підприємство, яким вони володіють, мають діловий інтерес.


2. Керівник, службовець або призначений експерт фінансової установи не можуть брати участі в підготовці та прийнятті рішення на користь установи або підприємства, в якому вони, їх близькі родичі або підприємство, яким вони володіють, мають діловий інтерес.
91.
3. Особа, яка є членом органу управління або службовцем фінансової установи, може укладати договори з цією фінансовою установою щодо надання такій особі відповідних фінансових послуг на умовах, що не відрізняються від звичайних.


3. Особа, яка є членом органу управління або службовцем фінансової установи, може укладати договори з цією фінансовою установою щодо надання такій особі відповідних фінансових послуг на умовах, що не відрізняються від звичайних.
92.
4. Особа, яка є членом органу управління фінансової установи, не може укладати договори щодо надання цій фінансовій установі професійних послуг (робіт), якщо загальні збори власників не нададуть попередньої згоди на укладення такого договору.


4. Особа, яка є членом органу управління фінансової установи, не може укладати договори щодо надання цій фінансовій установі професійних послуг (робіт), якщо загальні збори власників не нададуть попередньої згоди на укладення такого договору.
93.
Стаття 11. Достовірність реклами та інформації


Стаття 11. Достовірність реклами та інформації
94.
1. Фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.


1. Фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.
95.
Стаття 12. Право клієнта на інформацію


Стаття 12. Право клієнта на інформацію
96.
1. Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи. Фінансові установи зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:


1. Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи. Фінансові установи зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:
97.
1) відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;


1) відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;
98.
2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;


2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;
99.
3) перелік послуг, що надаються фінансовою установою;


3) перелік послуг, що надаються фінансовою установою;
100.
4) ціну/тарифи фінансових послуг;


4) ціну/тарифи фінансових послуг;
101.
5) кількість акцій фінансової установи, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують п'ять відсотків;


5) кількість акцій фінансової установи, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують п'ять відсотків;
102.
6) іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.


6) іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.
103.
Стаття 13. Порядок реорганізації та ліквідації фінансових установ


Стаття 13. Порядок реорганізації та ліквідації фінансових установ
104.
1. Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.


1. Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
105.
Стаття 14. Облік та звітність


Стаття 14. Облік та звітність
106.
1. Фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.


1. Фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
107.
Стаття 15. Вимоги до зовнішнього аудиту


Стаття 15. Вимоги до зовнішнього аудиту
108.
1. Аудиторські перевірки фінансових установ можуть проводитися аудиторами, які:


1. Аудиторські перевірки фінансових установ можуть проводитися аудиторами, які:
109
- мають відповідний сертифікат;


- мають відповідний сертифікат;
110.
- не мають взаємовідносин щодо права власності з фінансовою установою, діяльність якої перевіряється, не мають заборгованості перед цією установою або іншого конфлікту інтересів;


- не мають взаємовідносин щодо права власності з фінансовою установою, діяльність якої перевіряється, не мають заборгованості перед цією установою або іншого конфлікту інтересів;
111.
- внесені до відповідних реєстрів, що ведуться державними органами, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
3. Президент України:
Не відповідає Закону України "Про аудиторську діяльність", ліквідуючи незалежність аудиту на цих ринках. Абзац четвертий статті 15 виключити.
Враховано по суті, так як ця вимога не ліквідує незалежність аудиту. Зазначений реєстр є необхідним для забезпе-чення захисту населення від недобросовісних надавачів фінансових послуг.
- внесені до відповідних реєстрів, що ведуться державними органами, які здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг. Порядок ведення реєстру визначається відповідним державним органом, який здійснює регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
112.
Стаття 16. Об'єднання фінансових установ


Стаття 16. Об'єднання фінансових установ
113.
1.Фінансові установи мають право на добровільних засадах об'єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України та вимогам законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг. Правовий статус, види, порядок створення, правовий режим функціонування та припинення діяльності об'єднань визначається згідно із законами України.


1.Фінансові установи мають право на добровільних засадах об'єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України та вимогам законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг. Правовий статус, види, порядок створення, правовий режим функціонування та припинення діяльності об'єднань визначається згідно із законами України.
114.
2. Об`єднання фінансових установ набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг в межах їх компетенції.


2. Об`єднання фінансових установ набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг в межах їх компетенції.
115.
Стаття 17. Недопущення обмеження конкуренції на ринках фінансових послуг


Стаття 17. Недопущення обмеження конкуренції на ринках фінансових послуг
116.
1. Фінансові установи здійснюють свою діяльність з врахуванням вимог антимонопольного законодавства та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.


1. Фінансові установи здійснюють свою діяльність з врахуванням вимог антимонопольного законодавства та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
117.
Стаття 18. Запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом


Стаття 18. Запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом
118.
1.Фінансові установи зобов'язані ідентифікувати особу споживача фінансових послуг, здійснюючи:


1.Фінансові установи зобов'язані ідентифікувати особу споживача фінансових послуг, здійснюючи:
119.
перевірку факту існування юридичних осіб - споживачів фінансових послуг шляхом отримання від них та/або від відповідних органів державної влади матеріалів про підтвердження державної реєстрації такої особи, включаючи інформацію щодо її назви, організаційно-правової форми, місцезнаходження, посадових осіб та їх повноважень;


перевірку факту існування юридичних осіб - споживачів фінансових послуг шляхом отримання від них та/або від відповідних органів державної влади матеріалів про підтвердження державної реєстрації такої особи, включаючи інформацію щодо її назви, організаційно-правової форми, місцезнаходження, посадових осіб та їх повноважень;
120.
перевірку повноважень особи, яка має намір діяти від свого імені або від імені іншого споживача фінансових послуг.


перевірку повноважень особи, яка має намір діяти від свого імені або від імені іншого споживача фінансових послуг.
121.
У разі, якщо виникає сумнів щодо того, що особа діє від свого імені, фінансова установа повинна здійснити заходи для ідентифікації вигодонабувача.


У разі, якщо виникає сумнів щодо того, що особа діє від свого імені, фінансова установа повинна здійснити заходи для ідентифікації вигодонабувача.
122.
2. Фінансові установи зобов'язані зберігати документи щодо ідентифікації споживачів фінансових послуг та облікові документи щодо здійснення фінансових операцій протягом п'яти років.
4. Президент України:
За новим Кримінальним кодексом України лігалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, є як злочином середньої тяжкості, так і особливо тяжким злочином (статті 12 та 209). Отже, строки давності, у зв'язку із закінченням яких особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного злочину, становитимуть відповідно п'ять років та п'ятнадцять років (статті 49 Кримінального кодексу України).

Враховано по суті
2. Фінансові установи зобов'язані зберігати документи щодо ідентифікації споживачів фінансових послуг та облікові документи щодо здійснення фінансових операцій відповідно до законодавства.
123.

Враховуючи, що документи щодо ідентифікації споживача фінансових послуг та облікові документи щодо здійснення фінансових операцій можуть бути доказами у відповідних справах, вбачається за доцільне встановити строки їх зберігання із врахуванням зазначених строків давності і тому пропонується в частині другій статті 18 слова "протягом п'яти років" замінити словами "протягом п'ятнадцяти років".


124.
3. Фінансові установи зобов'язані повідомляти відповідні уповноважені державні органи про сумнівні та незвичні операції своїх клієнтів. Таке повідомлення здійснюється без інформування осіб, яких стосується відповідне повідомлення.


3. Фінансові установи зобов'язані повідомляти відповідні уповноважені державні органи про сумнівні та незвичні операції своїх клієнтів. Таке повідомлення здійснюється без інформування осіб, яких стосується відповідне повідомлення.
125.
Критерії віднесення операцій до сумнівних та незвичних визначаються Кабінетом Міністрів України.


Критерії віднесення операцій до сумнівних та незвичних визначаються Кабінетом Міністрів України.
126.
Посадові особи фінансової установи у випадку неповідомлення про сумнівні та незвичні операції несуть відповідальність, встановлену законом.


Посадові особи фінансової установи у випадку неповідомлення про сумнівні та незвичні операції несуть відповідальність, встановлену законом.
127.
Фінансові установи та їх посадові особи не несуть відповідальності за порушення комерційної таємниці внаслідок повідомлення про сумнівні та незвичні операції.


Фінансові установи та їх посадові особи не несуть відповідальності за порушення комерційної таємниці внаслідок повідомлення про сумнівні та незвичні операції.
128.
4. Фінансові установи повинні розробляти та впроваджувати програми протидії легалізації грошей, набутих злочинним шляхом, які включають розробку внутрішніх контролюючих процедур та організацію програм підготовки посадових осіб.


4. Фінансові установи повинні розробляти та впроваджувати програми протидії легалізації грошей, набутих злочинним шляхом, які включають розробку внутрішніх контролюючих процедур та організацію програм підготовки посадових осіб.
129.
Розділ ІV. Державне регулювання ринків фінансових послуг


Розділ ІV. Державне регулювання ринків фінансових послуг
130.
Стаття 19. Мета державного регулювання ринків фінансових послуг


Стаття 19. Мета державного регулювання ринків фінансових послуг
131.
Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:


Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:
132.
- проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;


- проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
133.
- захист інтересів споживачів фінансових послуг;


- захист інтересів споживачів фінансових послуг;
134.
- створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;


- створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
135.
-створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;


-створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
136.
- забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;


- забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
137.
- додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;


- додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
138.
- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;


- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
139.
- контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;


- контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;
140.
- сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.


- сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
141.
Стаття 20. Форми державного регулювання ринків фінансових послуг


Стаття 20. Форми державного регулювання ринків фінансових послуг
142.
1. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:


1. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:
143.
- ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;


- ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;
144.
- нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;


- нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;
145.
- нагляду за діяльністю фінансових установ;


- нагляду за діяльністю фінансових установ;
146.
- застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;


- застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;
147.
- проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.


- проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.
148.
Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг


Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
149.
1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:


1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:
150.
- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;


- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;
151.
- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;


- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
152.
- щодо інших ринків фінансових послуг - Комітетом по нагляду за фінансовими установами та ринками.
5. Президент України:
У частині першій статті 21 абзаци третій та четвертий замінити одним абзацом такого змісту:
"щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідно у тексті Закону посилання на Комітет, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку замінити посиланням на спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Враховано частково
- щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
153.
Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.


Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.
154.
2. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.


2. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.
155.
Стаття 22. Співпраця та координація діяльності між органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг


Стаття 22. Співпраця та координація діяльності між органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
156.
1. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет зобов`язані співпрацювати згідно з положеннями цього Закону.


1. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган зобов`язані співпрацювати згідно з положеннями цього Закону.
157.
2. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет за допомогою засобів зв`язку, що дозволяють фіксувати інформацію, своєчасно повідомляють один одному про будь-які спостереження та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків.


2. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган за допомогою засобів зв`язку, що дозволяють фіксувати інформацію, своєчасно повідомляють один одному про будь-які спостереження та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків.
158.
3. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг.


3. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг.
159.
4. Голова державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, коли на них обговорюються питання нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг.


4. Голова державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, коли на них обговорюються питання нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг.
160.
5. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комітет з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов`язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, які містяться у зазначених протоколах та угодах обов`язкові для розгляду та впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.


5. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов`язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, які містяться у зазначених протоколах та угодах обов`язкові для розгляду та впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
161.
Розділ V. Комітет по нагляду за фінансовими установами та ринками


Розділ V. Організація, повноваження і порядок діяльності спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг
162.
Стаття 23. Правовий статус Комітету
6.. Президент України:
Фактичне вирішення Законом питання про утворення центрального органу виконавчої влади із позначенням конкретної сфери його діяльності не відповідає Конституції України, яка відносить вирішення питання про утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади до виключної компетенції Президента України. Викликає заперечення через невідповідність Конституції України і визначений Законом статус Комітету, порядок визначення та призначення його керівників. В зв'язку з цим пропонується виключити в Законі статті 23-28.
Враховано по суті шляхом приведення у відповідність до конституційних норм питань щодо статусу органу та порядку призначення його керівників. Крім того, відповідно до п.12 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади.
Стаття 23. Організація діяльності уповноваженого органу



Відповідно до п. 1 частини другої статті 92 Конституції України Виключно законами України встановлюються засади створення і функціонування фінансо-вого, грошого, кредитно-го та інвестиційних ринків.
1. Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади, який працює за колегіальним принципом.
2. Уповноважений орган не може бути учасником фінансових ринків як емітент облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик, або здійснювати будь-яку іншу діяльність на фінансових ринках, крім передбаченої цим Законом.
163.
2. Положення про Комітет за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Президентом України.


3. Положення про уповноважений орган за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Президентом України.
164.
3. Комітет є юридичною особою, має відокремлене майно, що є державною власністю і належить йому на праві повного господарського відання.


4. Уповноважений орган є юридичною особою і має відокремлене майно, що є державною власністю.
165
Стаття 24. Структура Комітету



166.
1. Комітет утворюється у складі Ради директорів Комітету, центрального апарату і територіальних управлінь.


5. Уповноважений орган складається з Голови, заступників Голови та не менше трьох членів уповноваженого органу - директорів департаментів (далі - директори департаментів), яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.
167.
2. Структура центрального апарату Комітету визначається Положенням про Комітет.


6. Структура центрального апарату уповноваженого органу визначається Положенням про уповноважений орган.
168.
3. Територіальні управління Комітету не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення, що затверджується Радою директорів Комітету.


7. Уповноважений орган може створювати та ліквідовувати свої територіальні управління для здійснення своїх повноважень. Територіальні управління уповноваженого органу не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення, що затверджується уповноваженим органом.
169.
4. За рішенням Ради директорів Комітету може створюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються Комітетом. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує Рада директорів Комітету.


8. За рішенням уповноваженого органу може створюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються уповноваженим органом. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує уповноважений орган.
170.
Стаття 25. Рада директорів Комітету



171.
1. Рада директорів Комітету є вищим органом управління Комітету і складається із Голови Комітету, його заступників та директорів департаментів Комітету. Раду директрів очолює Голова Комітету.



172.
2. Основною формою роботи Ради директорів Комітету є засідання, які збираються за потребою, але не рідше одного разу на місяць. Порядок прийняття Радою директорів рішень визначається у Положенні про Комітет.


9. Основною формою роботи уповноваженого органу є засідання, які збираються за потребою, але не рідше одного разу на місяць. Порядок прийняття уповноваженим органом рішень визначається у Положенні про уповноважений орган .
173.
3. До компетенції Ради директорів Комітету відносяться питання щодо аналізу та вироблення стратегії розвитку ринків фінансових послуг, нормотворчої і методологічної діяльності, оцінки ефективності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окремими ринками фінансових послуг, затвердження рішень директорів департаментів про призначення тимчасової адміністрації, а також вирішення загальних організаційних питань діяльності Комітету.



174.
4. Рада директорів Комітету затверджує штатний розпис і кошторис витрат Комітету, а також нормативні акти, що приймаються Комітетом в межах його компетенції. Рішення, прийняті Радою директорів Комітету з питань оцінки ефективності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окремими ринками фінансових послуг, є обов'язковими до виконання директорами департаментів Комітету.



175.
Стаття 26. Голова Комітету


Стаття 24. Голова уповноваженого органу
176.
1. Голова Комітету призначається строком на 5 років Президентом України за погодженням з Верховною Радою України.


1. Голова уповноваженого органу призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.
177.
2. Голова Комітету звільняється з посади Президентом України за погодженням з Верховною Радою України.



178.
3. Президент України звільняє з посади Голову Комітету без погодження з Верховною Радою України у разі:


2. Президент України звільняє з посади Голову уповноваженого органу у разі:
179.
1) закінчення строку його повноважень;


1) закінчення строку його повноважень;
180.
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;


2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
181.
3) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;


3) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
182.
4) припинення його громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;


4) припинення його громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;
183.
подання Головою Комітету у письмовому вигляді заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням.


подання Головою уповноваженого органу у письмовому вигляді заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням;
з інших причин.
184
Повноваження Голови Комітету припиняються у разі його смерті.


Повноваження Голови уповноваженого органу припиняються у разі його смерті.
185.
4. Головою Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу економічну чи юридичну освіту і при цьому має досвід постійної протягом семи років роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральних органів виконавчої влади або фінансовій установі чи об`єднанні фінансових установ.


3. Головою уповноваженого органу може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу економічну чи юридичну освіту і при цьому має досвід постійної протягом семи років роботи за фахом.
186.
5. Голова Комітету:


4. Голова уповноваженого органу:
187.
- здiйснює керiвництво поточною дiяльнiстю Комітету та вирішує всі питання діяльності Комітету, за винятком тих, що належать до компетенції Ради директорів Комітету;


- здiйснює керiвництво поточною дiяльнiстю уповноваженого органу та вирішує всі питання діяльності уповноваженого органу, за винятком тих, що належать до компетенції уповноваженого органу;
188.
-діє без довіреності від імені Комітету в межах, встановлених законодавством України;


-діє без довіреності від імені уповноваженого органу в межах, встановлених законодавством України;
189.
-представляє Комітет у відносинах із державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;


-представляє уповноважений орган у відносинах із державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;
190.
-видає накази, розпорядження тощо з питань, що входять до його компетенції;


-видає накази, розпорядження тощо з питань, що входять до його компетенції;
191.
-приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Комітету, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;


-приймає на роботу і звільняє з роботи працівників уповноваженого органу, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;
192.
-виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності Комітету.


-виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності уповноваженого органу.
193.
6. Голова Комітету одноосібно несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Комітету.


5. Голова уповноваженого органу одноосібно несе відповідальність перед Президентом України за діяльність уповноваженого органу.
194.
7. Одна й та ж особа не може бути Головою Комітету більше двох строків підряд.



195.
Стаття 27. Заступники Голови Комітету


Стаття 25. Заступники Голови уповноваженого органу
196.
1. Заступники Голови Комітету призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Комітету.


1. Заступники Голови уповноваженого органу призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.
197.
2. Заступником Голови Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше п'яти років роботи за профілем, що відповідає її функціональним обов`язкам в Комітеті.


2. Заступником Голови уповноваженого органу може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше п'яти років роботи за фахом, що відповідає її функціональним обов`язкам в уповноваженого органі.
199.
3.Заступники Голови Комітету відповідають за забезпечення координуючих функцій в межах Комітету, здійснення аналітичної та методологічної діяльності, питання кадрового, фінансового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності Комітету. Кількість заступників Голови Комітету та розподіл обов`язків між ними визначаються Положенням про Комітет.


3.Заступники Голови уповноваженого органу відповідають за забезпечення координуючих функцій в межах уповноваженого органу, здійснення аналітичної та методологічної діяльності, питання кадрового, фінансового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності уповноваженого органу. Кількість заступників Голови уповноваженого органу та розподіл обов`язків між ними визначаються Положенням про уповноважений орган.
200.
Стаття 28. Директори департаментів Комітету


Стаття 26. Члени уповноваженого органу - директори департаментів
201.
1.Директори департаментів Комітету призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Комітету.


1. Директори департаментів призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.
202.
2.Директором департаменту Комітету може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше п'яти років роботи за профілем, що відповідає її функціональним обов`язкам в Комітеті.


2. Директором департаменту може бути особа з бездоганною діловою репутацією, яка має вищу освіту та досвід постійної протягом не менше п'яти років роботи за фахом, що відповідає її функціональним обов`язкам в уповноваженому органі.
203.
3.Припинення повноважень директорів департаментів Комітету відбувається у зв`язку із закінченням строку їхніх повноважень або на підставах, передбачених законодавством про працю та державну службу.


3.Припинення повноважень директорів департаментів відбувається у зв`язку із закінченням строку їхніх повноважень або на підставах, передбачених законодавством про працю та державну службу.
204.
4. Директори департаментів відповідають за організацію та здійснення функцій регулювання та нагляду за діяльністю окремих видів фінансових установ та ринків фінансових послуг, що віднесені до наглядової компетенції очолюваних ними департаментів.


4. Директори департаментів відповідають за організацію та здійснення функцій регулювання та нагляду за діяльністю окремих видів фінансових установ та ринків фінансових послуг, що віднесені до наглядової компетенції очолюваних ними департаментів.
205.
5. Директори департаментів в межах своєї компетенції мають право підписувати від імені Комітету документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про внесення фінансових установ до реєстру та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, що спрямовані на реалізацію їхніх повноважень, передбачених Положенням про Комітет.


5. Директори департаментів в межах своєї компетенції мають право підписувати від імені уповноваженого органу документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про внесення фінансових установ до реєстру та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, що спрямовані на реалізацію їхніх повноважень, передбачених Положенням про уповноважений орган.
206.
Стаття 29. Завдання Комітету


Стаття 27. Завдання уповноваженого органу
207.
1. Основними завданнями Комітету є:


1. Основними завданнями уповноваженого органу є:
208.
1) розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;


1) розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;
209.
2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;


2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;
210.
3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;


3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;
211.
4) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;


4) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;
212.
5) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;


5) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
213.
6) координація діяльності з іншими державними органами;


6) координація діяльності з іншими державними органами;
214.
7) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.


7) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.
215.
Стаття 30. Повноваження Комітету


Стаття 28. Повноваження уповноваженого органу
216.
Комітет в межах своєї компетенції :


1. Уповноважений орган в межах своєї компетенції:
217.
1) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання;


1) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання;
218.
2) здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ;


2) здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ;
219.
3) видає фінансовим установам в межах своєї компетенції та у відповідності із законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг;
7. Президент України:
Доповнити пункт 3 статті 30 Закону словами "затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг та порядок контролю за їх додержанням".
Враховано
3) видає фінансовим установам в межах своєї компетенції та у відповідності із законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг та порядок контролю за їх додержанням;
220.
4) встановлює обов'язкові нормативи достатності капіталу та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами;


4) встановлює обов'язкові нормативи достатності капіталу та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з фінансовими активами;
221.
5) встановлює плату за реєстрацію документів та видачу ліцензій, надає інформацію за запитами юридичних осіб;


5) встановлює плату за реєстрацію документів та видачу ліцензій, надає інформацію за запитами юридичних осіб;
222.
6) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;


6) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
223.
7) встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг;


7) встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг;
224.
8) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг;


8) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг;
225.
9) проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;


9) проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;
226.
10) у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Комітету застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення;


10) у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів уповноваженого органу, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення;
227.
11) звертається до суду та арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;


11) звертається до суду та арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
228.
12) надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;


12) надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;
229.
13) надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стали відомі під час проведення перевірок;


13) надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стали відомі під час проведення перевірок;
230.
14) надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;


14) надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
231.
15) вимагає скликання зборів учасників фінансової установи;


15) вимагає скликання зборів учасників фінансової установи;
232.
16) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;


16) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;
233.
17) встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;


17) встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;
234.
18) встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;


18) встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
235.
19) визначає професійні вимоги до їх керівників та головних бухгалтерів фінансових установ та може вимагає звільнення з посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття відповідних посад.


19) визначає професійні вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ та може вимагає звільнення з посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття відповідних посад.
236.



2. Рішення, прийняті уповноваженим органом з питань оцінки ефективності та координації діяльності по регулюванню і нагляду за окремими ринками фінансових послуг, є обов'язковими до виконання директорами департаментів.
237.
Стаття 31. Напрями нагляду


Стаття 29. Напрями нагляду
238.
1. Основними напрямами нагляду Комітету є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо:


1. Основними напрямами нагляду уповноваженого органу є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо:
239.
- ліквідності;


- ліквідності;
240.
- капіталу та платоспроможності;


- капіталу та платоспроможності;
241.
- прибутковості;


- прибутковості;
242.
- якості активів та ризиковості операцій;


- якості активів та ризиковості операцій;
243.
- якості систем управління та управлінського персоналу;


- якості систем управління та управлінського персоналу;
244.
- додержання правил надання фінансових послуг.


- додержання правил надання фінансових послуг.
245.
2. Правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду встановлюються Комітетом.


2. Правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду встановлюються уповноваженим органом.
246.
Стаття 32. Інспектування


Стаття 30. Інспектування
247.
1. Комітет має право здійснювати в межах своєї компетенції інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб.


1. Уповноважений орган має право здійснювати в межах своєї компетенції інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб.
248.
2. Періодичність інспектування встановлюється Комітетом залежно від типу фінансової установи.


2. Періодичність інспектування встановлюється уповноваженим органом залежно від типу фінансової установи.
249.
3. Для проведення інспекції Комітет може залучити зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію. Експерт повинен бути зареєстрований в списку експертів, затвердженому Комітетом.
8. Президент України:
Друге речення частини третьої статті 32 Закону виключити.
Враховано
3. Для проведення інспекції уповноважений орган може залучати зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію.

4. Комітет може досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду.


4. Уповноважений орган може досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду.

5. Для проведення інспекції особа, яка уповноважена Комітетом здійснювати інспекцію за місцем знаходження юридичної особи, що перевіряється, має право запрошувати посадових осіб цієї юридичної особи для надання пояснень та вимагати надання необхідної інформації та документів.


5. Для проведення інспекції особа, яка наділена уповноваженим органом повноваженнями здійснювати інспекцію за місцем знаходження юридичної особи, що перевіряється (далі - уповноважена особа), має право запрошувати посадових осіб цієї юридичної особи для надання пояснень та вимагати надання необхідної інформації та документів.

Стаття 33. Обов'язковість збереження професійної таємниці


Стаття 31. Обов'язковість збереження професійної таємниці

1. Матеріали, які надаються для аналізу або перевірки, а також відомості та документи про фінансовий, майновий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до Комітету, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення Комітетом його функцій, включаючи випадки щодо законодавчо встановленого порядку обміну інформацією.


1. Матеріали, які надаються для аналізу або перевірки, а також відомості та документи про фінансовий, майновий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до уповноваженого органу, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення уповноваженим органом його функцій, включаючи випадки щодо законодавчо встановленого порядку обміну інформацією.

2.Несанкціоноване розголошення будь-яких відомостей, матеріалів, документів, що відносяться до професійної таємниці, тягне відповідальність відповідно до законів, крім випадків, коли таке розголошення необхідне для запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом.


2. Несанкціоноване розголошення будь-яких відомостей, матеріалів, документів, що відносяться до професійної таємниці, тягне відповідальність відповідно до законів, крім випадків, коли таке розголошення необхідне для запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом.

Стаття 34. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та доходи Комітету
9. Президент України:
Враховуючи, що Законом України "Про джерела фінансування органів державної влади" визначено загальний порядок фінансування органів державної влади, який є обов'язковим для всіх органів виконавчої влади, пропонується статтю 34 із Закону виключити.
Враховано


Фінансування Комітету здійснюється за рахунок:




-коштів Державного бюджету України;




-щорічних платежів від фінансових установ, що внесені в Державний реєстр фінансових установ, в розмірі до 0,1 відсотка валового доходу відповідних фінансових установ;




-інших доходів.




2. Кошти, отримані Комітетом поза бюджетного фінансування, використовуються в порядку та за напрямами, визначеними Радою директорів Комітету.




Стаття 35. Співпраця з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями


Стаття 32. Співпраця з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями

1. Комітет в межах своєї компетенції здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, віднесених до їх компетенції.


1. Уповноважений орган в межах своєї компетенції здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, віднесених до його компетенції.

2. Комітет має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного в частині першій цієї статті, на умовах взаємності надавати і отримувати інформацію з питань нагляду за фінансовими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці.


2. Уповноважений орган має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного в частині першій цієї статті, на умовах взаємності надавати і отримувати інформацію з питань нагляду за фінансовими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці.

3. Комітет має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного у частині першій цієї статті, надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах, учасником яких є Україна.


3. Уповноважений орган має право в межах міжнародного співробітництва, зазначеного у частині першій цієї статті, надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах, учасником яких є Україна.

Стаття 36. Звітність


Стаття 33. Звітність

1. Комітет щорічно надає Президенту України та Верховній Раді України звіт про результати своєї діяльності та про ситуацію на ринках фінансових послуг, що відносяться до сфери компетенції Комітету .
10. Президент України:
У частині першій статті 36 Закону слова "та Верховній Раді України" виключити.
Враховано


2. Комітет зобов`язаний із врахуванням вимог законодавства про захист державної та професійної таємниць оприлюднювати в офіційних засобах інформації основні положення свого щорічного звіту.


1. Уповноважений орган зобов`язаний із врахуванням вимог законодавства про захист державної та професійної таємниць оприлюднювати в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту.

Розділ VI. Ліцензування діяльності фінансових установ


Розділ VI. Ліцензування діяльності фінансових установ

Стаття 37. Обов`язковість ліцензування


Стаття 34. Обов`язковість ліцензування

1. Комітет в межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:


1. Уповноважений орган в межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:

1) страхової діяльності;


1) страхової діяльності;

2)діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;


2)діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;

3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;


3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.


4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

2. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.


2. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

3. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам.


3. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам.

Стаття 38. Документи, які подаються органу ліцензування для одержання ліцензії


Стаття 35. Документи, які подаються органу ліцензування для одержання ліцензії

1.Особа, яка має намір провадити певний вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, що ліцензується, особисто або через уповноважений нею орган чи особу звертається до Комітету із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.


1.Особа, яка має намір провадити певний вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, що ліцензується, особисто або через уповноважений нею орган чи особу звертається до уповноваженого органу із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися відомості про особу заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код). У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.


У заяві про видачу ліцензії повинні міститися відомості про особу заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код). У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

2. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.


2. До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

3. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.


3. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

4. Законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо переліку та змісту документів, необхідних для отримання відповідної ліцензії.


4. Законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо переліку та змісту документів, необхідних для отримання відповідної ліцензії.

5. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії. Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.


5. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії. Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 39. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії


Стаття 36. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії

1. Комітет в особі директора департаменту, який здійснює нагляд за діяльністю відповідних фінансових установ, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж тридцять календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності
11. Президент України:
Виключити в частині першій статті 39 Закону слова "в особі директора департаменту"
Враховано
1. Уповноважений орган здійснює нагляд за діяльністю відповідних фінансових установ, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж тридцять календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності

2. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.


2. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

3.Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:


3.Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

1)недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;


1)недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

2)невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії;


2)невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії;

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії;


У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії;

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.


У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

4. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.


4. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 40. Відомості, які містить ліцензія


Стаття 37. Відомості, які містить ліцензія

1.Комітет використовує бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.


1. Уповноважений орган використовує бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.


2. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

3.У ліцензії зазначаються:


3.У ліцензії зазначаються:

найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;


найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, на право провадження якого видається ліцензія;


вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, на право провадження якого видається ліцензія;

найменування юридичної особи;


найменування юридичної особи;

ідентифікаційний код юридичної особи;


ідентифікаційний код юридичної особи;

місцезнаходження юридичної особи;


місцезнаходження юридичної особи;

дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;


дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;


посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

дата видачі ліцензії та строк її дії.


дата видачі ліцензії та строк її дії.

Ліцензія підписується директором відповідного департаменту Комітету або його заступником та засвідчується печаткою Комітету.


Ліцензія підписується директором відповідного департаменту уповноваженого органу або його заступником та засвідчується печаткою уповноваженого органу.

Стаття 41. Видача ліцензії


Стаття 38. Видача ліцензії

1. У разі прийняття позитивного рішення про видачу ліцензії Комітет повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.


1. У разі прийняття позитивного рішення про видачу ліцензії уповноважений орган повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

2. Комітет робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.


2. Уповноважений орган робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

3.Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до Комітету для отримання оформленої ліцензії, Комітет має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.


3. Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до уповноваженого органу для отримання оформленої ліцензії, уповноважений орган має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

4. Діяльність з надання фінансових послуг на підставі ліцензії, виданої Комітетом, здійснюється на всій території України.


4. Діяльність з надання фінансових послуг на підставі ліцензії, виданої уповноваженим органом, здійснюється на всій території України.

Розділ VІІ. Заходи впливу


Розділ VІІ. Заходи впливу

Стаття 42. Застосування заходів впливу


Стаття 39. Застосування заходів впливу

1. У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Комітет застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу відповідно до закону.


1. У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, уповноважений орган застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу відповідно до закону.

2. Комітет обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.


2. Уповноважений орган обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Стаття 43. Види заходів впливу


Стаття 40. Види заходів впливу

1.Комітет може застосовувати такі заходи впливу:


1. Уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу:

- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;


- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

- виносити попередження;
12. Президент України:
Абзаци третій та п'ятий частини першої статті 43 Закону виключити, врегулювавши зазначені питання в окремій статті Закону.
Враховано


-вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;


-вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

- накладати штрафи в розмірах встановлених Комітетом, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи, що вчинила правопорушення;


- накладати штрафи в розмірах, передбаченим статтями 41 і 43 цього Закону;

- тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;


- тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

- відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;


- відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

- затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;


- затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

- порушувати питання про ліквідацію установи.


- порушувати питання про ліквідацію установи.

2.Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Комітету.


2.Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами уповноваженого органу.

3.Рішення Комітету щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.


3.Рішення уповноваженого органу щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.




Стаття 41. Штрафні санкції, що накладаються на суб'єктів підприємницької діяльності -юридичних осіб за правопорушення на ринках фінансових послуг
Уповноважений орган накладає на суб'єктів підприємницької діяльності штрафи:
за діяльність на ринках фінансових послуг без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством, - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;





за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;





за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо надання фінансових послуг - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.





Рішення уповноваженого органу про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.
Штрафи, накладені уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.





Стаття 42. Порядок накладення штрафів за порушення правил діяльності суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами на ринках фінансових послуг
Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.





Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою проводилось вилучення документів, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються копії цих документів та копія протоколу про вилучення цих документів.




Вилучення на строк до трьох днів документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться з обов'язковим складанням протоколу, в якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та день, в який ці документи відповідно до цього Закону мають бути повернені.





Протокол підписує уповноважена особа, яка провела вилучення. Представнику суб'єкта підприємницької діяльності, документи якого були вилучені, після закінчення перевірки і проведення вилучення документів надається копія протоколу про вилучення.




Посадова особа уповноваженого органу приймає рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб'єкту підприємницької діяльності, на якого накладено штраф, та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб'єкта підприємницької діяльності.




Стаття 43. Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг
Здійснення операцій на ринках фінансових послуг без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.




Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей уповноваженому органу, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.




Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень уповноваженого органу тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Протоколи про вчинення правопорушення складаються посадовими особами уповноваженого органу в разі виявлення ними відповідних правопорушень.




Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, накладаються уповноваженим органом або його територіальними управліннями. Від імені цих органів право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення мають Голова уповноваженого органу, його заступники, директори департаментів та голова відповідного територіального управління уповноваженого органу.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.




Стаття 44. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства при здійсненні діяльності з надання фінансових послуг
Посадові особи, які порушують законодавство про здійснення діяльності з надання фінансових послуг, несуть кримінальну відповідальність, установлену законом.




Стаття 45. . Відповідальність уповноваженого органу та його посадових осіб
Посадові особи уповноваженого органу за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків несуть відповідальність у порядку, визначеному законом.
Шкода, заподіяна учасникам ринку фінансових послуг неправомірними діями уповноваженого органу при здійсненні ним своїх повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до закону.

Стаття 44. Підстави призначення тимчасової адміністрації


Стаття 46. Підстави призначення тимчасової адміністрації

Комітет має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується Комітетом, у разі:


Уповноважений орган має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується уповноваженим органом, у разі:

1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог Комітету;


1) систематичних порушень фінансовою установою законних вимог уповноваженого органу;

2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;


2) якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;

3)арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;


3)арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників фінансової установи;

4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;


4) вчинення фінансовою установою дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

5) необгрунтованої відмови фінансової установи у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Комітету;


5) необгрунтованої відмови фінансової установи у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим особам;

6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінансової установи;


6) наявності публічного конфлікту у керівництві фінансової установи;

7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.


7) наявності клопотання фінансової установи про призначення тимчасової адміністрації.

Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.


Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.

Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Комітетом.


Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається уповноваженим органом.

Строк повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення.


Строк повноважень тимчасової адміністрації не може перевищувати одного року з дня її призначення.

Стаття 45. Вимоги до тимчасового адміністратора та умови його призначення


Стаття 47. Вимоги до тимчасового адміністратора та умови його призначення

1.Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються Комітетом.


1.Функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються уповноваженим органом.

Тимчасовим адміністратором може бути:


Тимчасовим адміністратором може бути:

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом Комітету на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;


юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і має не менше трьох працівників із сертифікатом уповноваженого органу на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;

незалежний експерт (за договором);


незалежний експерт (за договором);

службовець Комітету.


службовець уповноваженого органу.

2. До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Комітету на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.


2. До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат уповноваженого органу на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.

Комітет має право у будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов'язків у разі невідповідності його діяльності встановленим цим Законом вимогам.


Уповноважений орган має право у будь-який момент усунути тимчасового адміністратора від виконання обов'язків у разі невідповідності його діяльності встановленим цим Законом вимогам.

3. Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету), а також спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами.


3. Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця уповноваженого органу), а також спеціалістів, залучених ним для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється згідно з укладеними з ними договорами.

Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету) і залучених ним спеціалістів здійснюється за рахунок фінансової установи, до якої його призначили.


Оплата праці тимчасового адміністратора (крім службовця уповноваженого органу) і залучених ним спеціалістів здійснюється за рахунок фінансової установи, до якої його призначили.

Розмір оплати праці тимчасового адміністратора (крім службовця Комітету) має бути не меншим за середньомісячну заробітну плату керівника цієї фінансової установи за 12 місяців перед призначенням тимчасової адміністрації.


Розмір оплати праці тимчасового адміністратора (крім службовця уповноваженого органу) має бути не меншим за середньомісячну заробітну плату керівника цієї фінансової установи за 12 місяців перед призначенням тимчасової адміністрації.

Розмір оплати праці залучених спеціалістів встановлює тимчасовий адміністратор у межах кошторису витрат тимчасової адміністрації, затвердженого Комітетом.


Розмір оплати праці залучених спеціалістів встановлює тимчасовий адміністратор у межах кошторису витрат тимчасової адміністрації, затвердженого уповноваженим органом.

Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору і спеціалістам може встановлюватися в межах кошторису за згодою Комітету.


Додаткова винагорода тимчасовому адміністратору і спеціалістам може встановлюватися в межах кошторису за згодою уповноваженого органу.

Фінансова відповідальність, життя та здоров'я тимчасового адміністратора мають бути застраховані згідно з договором про здійснення тимчасової адміністрації відповідно до законодавства України.
13. Президент України:
Не узгоджується зі статтею 5 Закону України "Про страхування". Закон метою усунення невідповідності в абзаці шостому частини третьої статті 45 слова "мають бути застраховані" замінити словами "можуть бути застраховані".
Враховано по суті шляхом внесення змін до зазначеного Закону.
Фінансова відповідальність, життя та здоров'я тимчасового адміністратора мають бути застраховані згідно з договором про здійснення тимчасової адміністрації відповідно до законодавства України.

4. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:


4. Тимчасовим адміністратором не може бути особа, яка:

1) є кредитором, пов'язаною особою або учасником фінансової установи;


1) є кредитором, пов'язаною особою або учасником фінансової установи;

2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі;


2) має судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку, або є обвинуваченою по кримінальній справі;

3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-якою фінансовою установою.


3) не виконала своїх зобов'язань перед будь-якою фінансовою установою.

5. Для виявлення конфлікту інтересів особа до моменту призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати Комітету інформацію про свої особисті і ділові інтереси, зокрема щодо:


5. Для виявлення конфлікту інтересів особа до моменту призначення тимчасовим адміністратором зобов'язана надати уповноваженому органу інформацію про свої особисті і ділові інтереси, зокрема щодо:

1) заборгованості перед фінансовою установою, трудових відносин з нею або володіння майновими правами фінансової установи;


1) заборгованості перед фінансовою установою, трудових відносин з нею або володіння майновими правами фінансової установи;

2) відносин за попередні п'ять років з будь-якою фінансовою установою, що є її пов'язаною особою;


2) відносин за попередні п'ять років з будь-якою фінансовою установою, що є її пов'язаною особою;

3) невиконання будь-яких зобов'язань щодо будь-якого банку або фінансової установи за останні п'ять років;


3) невиконання будь-яких зобов'язань щодо будь-якого банку або фінансової установи за останні п'ять років;

4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора;


4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій тимчасового адміністратора;

5) інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Комітетом.


5) інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з уповноваженим органом.

Комітет перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися у тому, що конфлікт інтересів відсутній.


Уповноважений орган перед призначенням тимчасового адміністратора зобов'язаний переконатися у тому, що конфлікт інтересів відсутній.

У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора він зобов'язаний вжити заходів щодо усунення


У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення тимчасового адміністратора, він зобов'язаний вжити заходів щодо усунення конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це уповноваженим орган, який вирішує питання щодо можливості продовження роботи тимчасового адміністратора.

конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Комітет, який вирішує питання щодо можливості продовження роботи тимчасового адміністратора.




Шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки тимчасового адміністратора, відшкодовується згідно з законодавством України, нормативно-правовими актами Комітету і договорами про страхування фінансового ризику.


Шкода, заподіяна внаслідок професійної помилки тимчасового адміністратора, відшкодовується згідно з законодавством України, нормативно-правовими актами уповноваженого органу і договорами про страхування фінансового ризику.

6. Тимчасовий адміністратор не має права:


6. Тимчасовий адміністратор не має права:

1) здійснювати діяльність при наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це відомо Комітету і він дозволив продовжити роботу;


1) здійснювати діяльність при наявності конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли про це відомо уповноваженому органу і він дозволив продовжити роботу;

2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні будь-яких дій, пов'язаних з призначенням тимчасової адміністрації;


2) приймати прямо або опосередковано будь-які послуги, подарунки та інші цінності від осіб, заінтересованих у здійсненні будь-яких дій, пов'язаних з призначенням тимчасової адміністрації;

3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;


3) використовувати або дозволяти використовувати майно, яке тимчасовий адміністратор має право контролювати, у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

4) приймати зобов'язання від імені Комітету без його письмового дозволу;


4) приймати зобов'язання від імені уповноваженого органу без його письмового дозволу;

5) розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій тимчасового адміністратора.


5) розголошувати службову інформацію, якщо це не пов'язано з виконанням функцій тимчасового адміністратора.

Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону, що завдало збитків фінансовій установі чи кредиторам, може бути підставою для припинення виконання ним обов'язків, позбавлення сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації фінансових установ та притягнення до відповідальності згідно з законом.


Невиконання або неналежне виконання тимчасовим адміністратором своїх повноважень відповідно до цього Закону, що завдало збитків фінансовій установі чи кредиторам, може бути підставою для припинення виконання ним обов'язків, позбавлення сертифіката на право здійснення тимчасової адміністрації фінансових установ та притягнення до відповідальності згідно з законом.

У разі завдання збитків діями або бездіяльністю тимчасового адміністратора фінансова установа та/або кредитори мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування.


У разі завдання збитків діями або бездіяльністю тимчасового адміністратора фінансова установа та/або кредитори мають право звернутися з позовом до суду щодо їх відшкодування.

Розділ VIIІ. Прикінцеві положення


Розділ VIIІ. Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.


Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2.Кабінет Міністрів України зобов`язаний протягом трьох місяців підготувати та подати Президенту України на розгляд і затвердження проект Положення про Комітет.
14. Президент України:
Пункт 2 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону виключити.
Враховано по суті шляхом приведення у відповідність до Конституції України
2.Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців підготувати та подати Президенту України на розгляд проект Положення про уповноважений орган.

3.Комітет зобов'язаний протягом одного року з моменту свого утворення запровадити Державний реєстр фінансових установ та внести в нього відповідні записи про існуючи фінансові установи, що входять до сфери його регулювання.


3. Уповноважений орган зобов'язаний протягом одного року з моменту свого утворення запровадити Державний реєстр фінансових установ та внести в нього відповідні записи про існуючі фінансові установи, що входять до сфери його регулювання.

4.Фінансові установи, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом одного року з дня запровадження Державного реєстру фінансових установ привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.


4.Фінансові установи, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом одного року з дня запровадження Державного реєстру фінансових установ привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.

5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Цей Закон не обмежує положень законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.


5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

6. З питань не врегульованих цим Законом застосовуються інші Закони та нормативно-правові акти органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.


6. З питань, не врегульованих цим Законом, застосовуються інші Закони та нормативно-правові акти органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

7. Кабінету Міністрів України, Національному банку України та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом року з дня опублікування цього Закону:


7. Кабінету Міністрів України, Національному банку України та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом року з дня опублікування цього Закону:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;


підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;


привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;


забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.


забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

8. Державні органи (крім Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку), до компетенції яких відноситься регулювання окремих ринків фінансових послуг, продовжують виконувати свої функції протягом одного року з моменту створення Комітету та поступово передають свої відповідні функції Комітету. До закінчення цього процесу всі нормативно-правові акти з питань діяльності таких державних органів зберігають свою чинність.
16. Президент України:
Пункт 8 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону виключити.
Враховано


9. Після передачі відповідних функцій державних органів до Комітету положення нормативних актів, що регулюють діяльність фінансових установ, автоматично поширюють свою дію до внесення в них відповідних змін.
17. Президент України:
Пункт 9 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону виключити.
Враховано


10. Частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст. 119; 1999 р., N 5-6, ст. 39, N 20-21, ст. 192, N 26, ст. 215, N 51, ст. 455; 2000 р., N 36, ст.298) доповнити пунктом 25 в такій редакціїї:
18. Президент України:
Пункт 10 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону виключити.
Враховано


"25) платежі, що відповідно до Закону сплачуються фінансовими установами, які внесені до Державного реєстру фінансових установ".





19. Президент України:
Розділ VІІІ "Прикінцеві положення" Закону доповнити новим пунктом такого змісту:
Враховано



"Частину другу статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" після слів "ліцензування банківської діяльності" доповнити словами "діяльності з надання фінансових послуг".

8. Частину другу статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" після слів "ліцензування банківської діяльності" доповнити словами ", діяльності з надання фінансових послуг".




9. Частину першу статті 6 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 18, ст. 78) доповнити пунктом 34 в такій редакціїї:
"34) фінансова відповідальність, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи."

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні