Назва: ''Про внесення змін до Закону України ''Про авторське право і суміжні права'' із зауваженнями і пропозиціями Президента України
Автор: Кабінет Міністрів України
Головний комітет: Комітет з питань науки і освіти

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
Редакція, запропонована головним комітетом
0.
ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і cуміжні права"


ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про внесення змін до Закону України
"Про авторське право і суміжні права"

1.
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
2.
Внести до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 13, ст. 64) зміни, виклавши його у такій редакції:


Внести до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 13, ст. 64) зміни, виклавши його у такій редакції:



Президент України:

Викладена у Законі України від 18 січня 2001 року нова редакція Закону України "Про авторське право та суміжні права" (далі - нова редакція Закону) викликає низку зауважень і пропозицій, що зволяться до такого.

1. Нова редакція Закону не відповідає вимогам міжнародних договорів у сфері захисту авторських та суміжних прав, учасником яких є або має намір стати Україна, та не узгоджується із законодавством ЄС, а також Світової організації торгівлі (СОТ), що може найближчим часом створити істотні перешкоди для інтеграції України до світового ринку інтелектуальної власності.
Однією з найважливіших угод СОТ є Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка розгладається у світовому співтоваристві як основний правовий документ, що регулює питання, пов'язані з реалізацією прав інтелектуальної власності.
Ця угода визначає основні вимоги до національного законодавства про інтелектуальну власність, у тому числі про авторське право будь-якої держави, що має намір стати учасником СОТ.
1.1. Відповідно до пункту 2 статті 14 ТРІПС виробники фонограм повинні мати право дозволяти не лише пряме, а й опосередковане відтворення їх фонограм. Між тим нова редакція Закону таких прав не передбачає.
1.2. Згідно з пунктом 2 статті 70 ТРІПС зобов'язання з охорони прав повинні застосовуватися до всіх об'єктів інтелектуальної власності, які існують на дату набрання чинності Угодою для держави-члена. Крім того, згідно з цим же пунктом, а також пунктом 6 статті 14 ТРІПС до суміжних прав (виконавців та виробників фонограм) повинні застосовуватися вимоги статті 18 Бернської конвенції, якою передбачено охорону всіх об'єктів авторських та суміжних прав (творів, фонограм, виконань), які на момент набрання чинності Конвенцією для держави, що приєдналася до неї, ще не стали у зв'язку із закінченням строку охорони суспільним надбанням у державі, з якої вони походять. Однак нова редакція Закону не передбачає застосування його норм до відносин, які виникли до набрання Законом чинності (пункт 2 розділу VI "Прикінцеві положення"), а поширює його норми лише на випадки, коли 50-річний строк дії авторського права після смерті автора не закінчився до набрання чинності цим Законом (пункт 4 розділу VI "Прикінцеві положення"). Таким чином, за новою редакцією Закону не охороняються права власне автора на об'єкти авторського права та права на об'єкти суміжних прав, створені до набрання чинності новою редакцією Закону.
1.3. Статтею 41 ТРІПС встановлено, що національне законодавство повинно передбачати ефективні заходи, спрямовані проти будь-якого порушення прав інтелектуальної власності, в тому числі невідкладні заходи для запобігання порушенням.
Пункт 1 статті 14 ТРІПС передбачає, що виконавцям повинна надаватися можливість запобігати таким діям, як запис виконання чи прямий ефір виконання без їхнього дозволу.
Згідно із статтею 50 ТРІПС органи судової влади повинні мати право вимагати здійснення негайних та ефективних тимчасових заходів з метою запобігання порушенням прав інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів цих порушень.
1.4. У новій редакції Закону не передбачено будь-яких превентивних заходів щодо можливого порушення авторського права і суміжних прав, у тому числі й права звернення суб'єкта авторського права, суміжних прав до суду з вимогою щодо припинення дій, які викликають загрозу порушення авторських або суміжних прав. Натомість нова редакція Закону передбачає способи судового захисту прав лише після того, як порушення вже сталося.
1.5. У новій редакції Закону не передбачено також і таких запобіжних заходів щодо негайного припинення правопорушення, як арешт чи вилучення в рамках цивільного судочинства будь-яких письмових доказів, що підтверджують порушення авторського права і суміжних прав чи наміри його вчинення, наприклад, бухгалтерських та інших документів, що використовувалися під час виробництва контрафактної продукції, листування, а також інших предметів. Право на арешт цих доказів допускається лише за наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права і суміжних прав, яке визнається злочином і за яке відповідно до законодавства передбачено кримінальну відповідальність (частина друга статті 53 новох редакції Закону).

2. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Між тим нова редакція Закону в багатьох питаннях не відповідає відповідним міжнародним договорам України з питань інтелектуальної власності.
Так, Законом України від 10 листопада 1994 року було ратифіковано Угоду про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та їх державами-членами, укладену 16 червня 1994 року.
Згідно зі статтею 51 цієї Угоди Україна зобов'язалася вживати заходів до поступового приведення свого законодавства у відповідність із законодавством Співтовариства, при цьому приблизну адекватність законів має бути досягнуто, зокрема, і в галузі інтелектуальної власності.
Відповідно до статті 50 Угоди Україна взяла на себе зобов'язання до кінця п'ятого року після набрання чинності цією Угодою (тобто до 1 лютого 2001 року) забезпечити рівень захисту прав на інтелектуальну власність, аналогічний існуючому в Співтоваристві, та приєднатися до багатосторонніх конвенцій про права на інтелектуальну власність, зокрема, до Бернської конвенції про оборону літературних і художніх творів (Паризький акт, 1971 рік), Міжнародної конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Рим, 1961 рік). Учасником останньої Україна має намір стати найближчим часом.

2.1. Відповідно до статті 11 Римської конвенції упаковка товару повинна містити, зокрема, знак охорони з позначенням усіх осіб, що мають суміжні права. Проте згідно з частиною третьою статті 37 нової редакції Закону використання охоронного знака не є обов'язковим, він не повинен, а лише може використовуватися; при цьому одним з його елементів є позначення імені однієї особи, яка має суміжні права, а не усіх осіб, як це передбачено Римською конвенцією.
2.2. Не відповідає вимогам статті 7 Римської конвенції стаття 43 нової редакції Закону, оскільки в ній не передбачено можливості контролювати виконавцями і виробниками особисто або через свого представника використання фонограм і відеограм; допускається без згоди виконавця та виробників фонограм (відеограм), опублікованих з комерційною метою, використання записів у ефірному мовленні, навіть якщо таке використання здійснюється в інших цілях ніж ті, на які виконавець дав згоду.
2.3. Згідно із Законом України від 15 червня 1999 року Україна приєдналась до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року.
За статтею 1 цієї Конвенції виробником фонограми визнається фізична або юридична особа, яка вперше зробила запис звуків на фонограмі. Всупереч такому визначенню статтею 1 нової редакції Закону передбачено, що виробником фонограми є фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за перший звукозапис виконання або інших звуків; частина третя статті 37 нової редакції Закону визнає виробником фонограми особу, зазначену на її примірнику як особу, якій належать виключні майнові права.
2.4. Законом України від 21 вересня 2000 року ратифіковано Угоду про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інелектуальної власності, підписану 6 березня 1998 року. За цією Угодою Україна взяла на себе зобов'язання привести своє національне законодавство у відповідність із міжнародними стандартами у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності і запровадити відповідні процедури щодо припинення пропуску через митний кордон контрафактних товарів (стаття 5); ввести в дію норми кримінального, цивільного та адміністративного законодавства, що передбачають узгоджені заходи для попередження і припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності (стаття 6).
Однак наведені вище невідповідності нової редакції Закону міжнародним договорам призводять до невиконання зобов'язання України і за цією Угодою. До того ж у новій редакції Закону не передбачено будь-якого механізму забезпечення захисту авторського права, суміжних прав під час здійснення експорту та імпорту відповідних товарів, хоча одним із порушень авторського права, суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, визначено і ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право, суміжні права, примірників творів, фонограм, відеограм, програм мовлення (стаття 50 нової редакції Закону).

3. У новій редакції Закону міститься низка внутрішніх суперечностей, неузгодженостей, що може призвести до створення проблем та зловживань під час його виконання.
3.1. У новій редакції Закону, на відміну від нині чинного Закону, відбувається змішення понять "авторське право" та "суміжні права", що ніяк не може розглядатися як удосконалення правового регулювання. Так, стаття 3 нової редакції Закону встановлює, що "авторське право поширюється на ... об'єкти суміжних прав" у той час як авторське право і суміжні права розрізняються як за об'єктами, змістом, так і за обсягом охорони. У частині другій статті 17 нової редакції Закону йдеться про авторське майнове право на програму мовлення. Проте за статтею 35 нової редакції Закону програма мовлення є об'єктом суміжних прав, а тому не можна стосовно такого об'єкта говорити про авторське майнове право.
3.2. Потребує уточнення термінологія, яка застосовується у новій редакції Закону для позначення відносин щодо передачі права на використання твору (статті 32, 33). Йдеться про те, що для позначення одних і тих самих відносин застосовується термін "авторський договір", "ліцензія на використання твору", "ліцензія на право використання твору", "ліцензійний договір", "договір на право використання твору", "договір про передачу прав на використання твору". Крім того, в частині четвертій статті 32 для позначення відносин між ліцензіатом і іншою особою щодо передачі останній права на використання твору застосовують поняття "субліцензія", "субліцензійний договір".

4. В окремих випадках не можна погодитись із запропонованим у Законі вирішенням того чи іншого питання.
4.1. Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 нової редакції Закону проекти офіційних документів (законів, указів, постанов, судових рішень, державних стандартів тощо) до їх офіційного внесення суб'єктами нормотворчої ініціативи і реєстрації органами державної влади, що уповноважені ухвалювати чи видавати ці офіційнй документи, розглядаються як твори і охороняються згідно з цим Законом.
Таким чином, наприклад, проект закону перестає бути об'єктом авторського права лише після його офіційного внесення на розгляд Верховної Ради України, що виключає будь-яку можливість внесення суб'єктом законодавчої ініціативи, визначеним статтею 93 Конституції України, без згоди автора необхідних змін або доповнень до законопроекту на стадії його опрацювання та підготовки до подання на розгляд парламенту, з чим не можна погодитись.
4.2. Відповідно до частини першої статті 53 нової редакції Закону будь-яке неправомірне використання твору, в тому числі продаж, може бути заборонено судовим органом до розгляду справи по суті. Однак згідно з частиною четвертою статті 52 нової редакції Закону контрафактні примірники твору, добросовісно придбані третіми особами, не підлягають конфіскації. Цю норму може бути використано для продовження реалізації контрафактної продукції, навіть у разі вирішення судом справи на користь правовласника.

5. Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку про невідповідність нової редакції Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимогам відповідних міжнародних стандартів та не забезпечить повною мірою захисту прав інтелектуальної власності. У зв'язку з цим пропонується Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" відхилити


3.
"Закон України
"ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА"


"Закон України
"ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА"

4.
Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.


Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
5.
РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
6.
Стаття 1. Визначення термінів


Стаття 1. Визначення термінів

7.
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

Всі терміни, приведені у статті 1 цього Закону, згідно до преамбули зауваження 1 і всіх інших зауважень Президента, узгоджені із текстами міжнародних договорів у сфері захисту авторського права та суміжних прав, учасником яких є або має намір стати Україна.
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

8.
автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;


автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;
9.
аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;


аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;

10.
база даних - сукупність даних (факти, таблиці, графіки, числа, результати розрахунків тощо у вигляді друкованих чи факсимільних матеріалів), самостійних творів або інших матеріалів, що є за їх підбором і компоновкою результатом творчої праці, упорядкованих у систематичний або методичний спосіб таким чином, що вони є доступними індивідуально і можуть бути знайдені і оброблені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів;

Приведено у відповідність до ст.5 Договору ВОІВ про авторське право, ст.10 (2) Угоди ТРІПС, ст.3 (1) Директиви 96/9 ЄС про бази даних
база даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин якої і її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів;

11.
виключне право - майнове право особи, яка має щодо певного твору, його виконання, постановки, передачі організації мовлення чи фонограми (відеограми) авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам протягом строку, встановленого цим Законом;


виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам в межах строку, встановленого цим Законом;
12.
виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури або мистецтва, в тому числі фольклорні твори, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних, музично-драматичних, хореографічних творів;


виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів;
13.
виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). За відсутністю доказів іншого виробником відеограми визнається фізична або юридична особа, ім'я (назва) якої зафіксовані на відеограмі та (або) її упаковці;


виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього);

14.
виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за перший звукозапис виконання або інших звуків. За відсутністю доказів іншого виробником фонограми визнається фізична або юридична особа, ім'я (назва) якої зафіксовані на фонограмі та (або) її упаковці;

термін "виробник фонограми" (а також термін "виробник відеограми") у статті 1 цього Закону, приведено, згідно із зауваженням 2.3 Президента у відповідність до ст.3 (с) Римської Конвенції, ст.2 (d) Договору ВОІВ про виконання і фонограми

виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків;

15.
відеограма - перший відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) аудіовізуального твору чи виконання будь-якого іншого твору або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього). Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій;


відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій;
16.
відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, у тому числі копіювання відеограм (фонограм), а також запис твору для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;


відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;




Приведено у відповідність до ст.19 Договору ВОІВ про авторське право
інформація про управління правами - інформація, в тому числі - в електронній (цифровій) формі, що ідентифікує об'єкт авторського права і (або) суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об'єкт авторське право і (або) суміжні права, або інформація про умови використання об'єкту авторського права і (або) суміжних прав або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до примірника об'єкту авторського права і (або) суміжних прав або вміщений у нього чи з'являється у зв'язку з його повідомленням до загального відома;

17.
ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;


ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;
18.
запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою відповідних технічних засобів зображень і (або) звуків на призначеному для цього матеріальному носії (в тому числі й за допомогою числового представлення), яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного технічного пристрою;

Приведено у відповідність до ст.2 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (в тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою;
19.
здача у майновий найм - передача права користування і (або) володіння оригіналом чи примірником твору або фонограми (відеограми) на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди;


здавання у майновий найм - передача права користування і (або) володіння оригіналом чи примірником твору, фонограми, відеограми на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди;
20.
комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатнiй для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

Приведено у відповідність до ст. 10 Угоди ТРІПС, ст.ст. 4, 7 Договору ВОІВ про авторське право
комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатнiй для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).
21.
контрафактний примірник твору - примірник твору, виготовлений і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

Приведено у відповідність до ст.сит. 41, 51 Угоди ТРІПС, ст.16 Бернської конвенції, регламентації ЄС № 3295/94
контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, в тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися;
22.
оприлюднення (розкриття публіці) твору - дія, що робить твір доступним для публіки,незалежно від того, якими засобами це досягається (різновидами оприлюднення твору є опублікування, публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення тощо);


оприлюднення (розкриття публіці) твору - здійснена за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо;
23.
опублікування твору - випуск в обіг виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору чи фонограми (відеограми) шляхом їх продажу,здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору вважається також депонування його рукопису з відкритим доступом до сховища (депозитарію) та можливістю одержання у ньому примірника (копії) твору;

Приведено у відповідність до ст. 3(3) Бернської конвнеції, ст.3 Римської конвенції, ст.2 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
опублікування твору, фонограми, відеограми - випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми;
24.
організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку;


організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку;
25.
організація мовлення - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення;


організація мовлення - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення;
26.
організація ефірного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників);


організація ефірного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників);
27.
організація кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного чи підземного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду);


організація кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду);
28.
особа - фізична або юридична особа;


особа - фізична або юридична особа;
29.
піратство в галузі авторського права і (або) суміжних прав - виготовлення і (або) розповсюдження з комерційною метою примірників творів, фонограм (відеограм), передач організацій мовлення без дозволу (ліцензії) власника авторського права і (або) суміжних прав;



30.
похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без заподіяння шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами аудіовізуальних творів);


похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без заподіяння шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів);
31.
примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі;


примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі;
32.
примірник фонограми (відеограми) - копія фонограми (відеограми) на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із фонограми (відеограми) і містить усі звуки (зображення) чи частину звуків (зображень), зафіксованих на цій фонограмі (відеограмі);

Приведено у відповідність до ст.1 Римської конвенції, ст. 1 Женевської конвенції , ст.12 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
примірник фонограми - копія фонограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї фонограми і містить усі зафіксовані на ній звуки чи їх частину;
примірник відеограми - копія відеограми на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із цієї відеограми і містить усі зафіксовані на ній рухомі зображення чи їх частину (як із звуковим супроводом, так і без нього);
33.
продюсер - особа, яка організує або організує та фінансує створення аудіовізуального твору;

Приведено у відповідність до ст.2(1) Директиви
92/100 ЄС, ст.3(3) Директиви 93/98 ЄС

продюсер аудіовізуального твору - особа, яка організує або організує та фінансує створення аудіовізуального твору;
34.
псевдонім - вигадане ім'я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства;


псевдонім - вигадане ім'я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства;
35.
публічне виконання - подання творів і їх виконань, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;


публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;
36.
публічна демонстрація аудіовізуального твору, фонограми (відеограми) - публічне одноразове чи багаторазове виконання аудіовізуального твору чи твору, записаного у вигляді фонограми (відеограми), у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї;

Приведено у відповідність до ст.11(1) (і) Бернської конвенції
публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми - публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень;
37.
публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми (відеограми), передачі організації мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї чи близьких знайомих сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору без дотримання їх послідовності);


публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї чи близьких знайомих сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності);
38.
публічне сповіщення (сповіщення для загального відома) - передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, їх виконання, їх записів у вигляді фонограм (відеограм), програм організацій мовлення, будь-яких звуків і (або) зображень тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;


публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;
39.
репрографічне відтворення (репродукування) - факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер;









Приведено у відповідність до ст.1 Римської конвенції, ст. 1 Женевської конвенції, ст.12 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
репрографічне відтворення (репродукування) - факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер;
розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці;
40.
службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем;


службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем;
41.
суспільне надбання - правовий статус творів, строк дії авторського права на які закінчився, а також творів, щодо яких не існує авторського права;

Приведено у відповідність до ст.18 Бернської конвенції, ст.14(6) Угоди ТРІПС
суспільне надбання - твори і об'єкти суміжних прав, строк дії авторського права і (або) суміжних прав на які закінчився;
42.
твір архітектури - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо);


твір архітектури - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо);
43.
твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;


твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;
44.
твір ужиткового мистецтва - твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування;


твір ужиткового мистецтва - твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування;
45.
технічні засоби захисту - технічні пристрої, якими можуть з метою створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і (або) суміжних прав комплектуватися аудіо- і відеомагнітофони, радіо- і телевізійні приймачі та інші технічні засоби для сприйняття і (або) копіювання захищених (закодованих) фонограм (відеограм), передач організацій мовлення тощо;

Приведено у відповіднісить до ст.11Договору ВОІВ про авторське право, ст.18 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
технічні засоби захисту - технічні пристрої і (або) технологічні розробки, призначені для створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і (або) суміжних прав при сприйнятті і (або) копіюванні захищених (закодованих) записів у фонограмах (відеограмах) і передачах організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об'єктів авторського права і суміжних прав;
46.
Установа - центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності;


Установа - центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності;
47.
фонограма - перший звуковий запис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) безпосереднього (живого) виконання твору або інших звуків. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій);

Приведено у відповідність до ст. 2 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій);
48.
цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.


цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.
49.
Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права


Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права

50.
Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законодавчих актів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.


Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законодавчих актів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
51.
Стаття 3. Сфера дії Закону


Стаття 3. Сфера дії Закону
52.
1. Авторське право поширюється на:

Зауваження 3.1 Президента враховано шляхом зміни редакції першого речення частини першої статті 3 цього Закону ,
1. Дія цього Закону поширюється на:
53.
а) твори, зазначені у частинi першiй статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але які знаходяться в об'єктивній формі на території України), власником авторських і (або) суміжних прав на які є фізична особа, яка є громадянином України або має постійне місце проживання на території України, або юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України;

приведено у відповідність до ст.ст.2-6 Бернської конвенції
а) твори, зазначені у частинi першiй статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але знаходяться в об'єктивній формі на території України), авторами яких або особами, яким належить авторське право і (або) суміжні права на них, є фізичні особи, які є громадянами України або не є її громадянами, але мають постійне місце проживання на території України, або юридичні особи, які мають постійне місцезнаходження на території України;
54.
б) твори, зазначені у частинi першiй статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, вперше оприлюднені на території України або вперше оприлюднені за межами України, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території України;


б) твори, зазначені у частинi першiй статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, вперше оприлюднені на території України або вперше оприлюднені за межами України, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території України;
55.
в) передачі організацій мовлення, що мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території України;


в) передачі організацій мовлення, що мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території України;
56.
г) твори архітектури, які об'єктивно знаходяться на території України;


г) твори архітектури і скульптури, які об'єктивно знаходяться на території України;

57.
д) інші твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.


д) твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.
58.
2. Положення цього Закону спрямовані на захист особистих немайнових прав і майнових прав:


2. Положення цього Закону спрямовані на захист особистих немайнових прав і майнових прав:

59.
а) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частинi першiй статті 36 цього Закону, які є громадянами України або мають постійне місце проживання на території України (для юридичних осіб - постійне місцезнаходження в Україні), незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори чи об'єкти суміжних прав;


а) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частинi першiй статті 36 цього Закону, які є громадянами України або не є громадянами України, але мають постійне місце проживання на території України (для юридичних осіб - постійне місцезнаходження в Україні), незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори чи об'єкти суміжних прав;

60.
б) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частинi першiй статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання (для юридичних осіб - їх місцезнаходження), твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об'єктивній формі на території України;


б) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частинi першiй статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання (для юридичних осіб - їх місцезнаходження), твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об'єктивній формі на території України;

61.
в) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднені в Україні.


в) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднені в Україні.
г) інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права.
62.
3. Суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, незалежно від їх громадянства, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території іншої держави або не оприлюднені, але знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави, правова охорона надається відповідно до міжнародних договорів України.


3. Суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, незалежно від їх громадянства, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території іншої держави або не оприлюднені, але знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави, правова охорона надається відповідно до міжнародних договорів України.
63.
Стаття 4.Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав


Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав

64.
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав. Установа є правонаступником ліквідованого Державного агентства України з авторських і суміжних прав щодо правовідносин, які випливають з цього Закону і міжнародних договорів України, та здійснює такі функції:


1. 1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:

65.
реалізує моніторинг застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;


реалізує моніторинг застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;

66.
погоджує реєстрацію організацій колективного управління, здійснює контроль за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу;


веде облік організацій колективного управління після їх реєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу;
здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
67.
здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні конфліктів між організаціями колективного управління і суб'єктами авторського права і суміжних прав;


здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні конфліктів між організаціями колективного управління, а також між цими організаціями і суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав;

68.
розробляє нормативи і таблиці щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і власниками авторського права і суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові Міністрів України;


організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові Міністрів України;


69.
забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників фонограм (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм", веде Єдиний реєстр одержувачiв контрольних марок;


забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм", веде Єдиний реєстр одержувачiв контрольних марок;

70.
приймає і розглядає заявки на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, що мають відношення до права автора на твір, і здійснює реєстрацію;


організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;

71.
складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій авторського права;


забезпечує складання і періодичне видання каталогів всіх державних реєстрацій авторського права;
72.
публікує офіційний бюлетень з питань охорони авторського права і суміжних прав;


організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;
73.
розробляє і реалізує освітні програми у сфері охорони авторського права і суміжних прав;


забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;
74.
представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;


представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
доручає закладам, які входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

75.
виконує інші функції відповідно до Положення про Установу, що затверджується в установленому законодавством порядку.


виконує інші функції відповідно до Положення про Установу, затвердженого в установленому порядку.
76.
2. На договірних засадах Установа може надавати у визначеному нею порядку будь-якій особі інформаційні та інші послуги у сфері охорони авторського права і суміжних прав.



77.
3. Установа має право вимагати від організацій колективного управління інформацію, необхідну для перевірки відповідності їх діяльності їхнім статутам і цьому Законові.


2. Установа має право вимагати від організацій колективного управління передбачену частиною 7 статті 48 цього Закону інформацію.

78.
4. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.


3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України
79.
Стаття 5. Застосування правил міжнародного договору


Стаття 5. Застосування правил міжнародного договору

80.
Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.


Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.
81.
Стаття 6. Права іноземних осіб та осіб без громадянства


Стаття 6. Права іноземних осіб та осіб без громадянства

82.
Іноземні особи та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.


Іноземні особи та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.
83.
РОЗДІЛ ІІ АВТОРСЬКЕ ПРАВО


РОЗДІЛ ІІ АВТОРСЬКЕ ПРАВО
84.
Стаття 7. Суб'єкти авторського права


Стаття 7. Суб'єкти авторського права

85.
Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частинi першiй статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.


Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частинi першiй статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
86.
Стаття 8. Об'єкти авторського права


Стаття 8. Об'єкти авторського права

87.
1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:


1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

88.
1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);


1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

89.
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;


2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

90.
3) комп'ютерні програми;


3) комп'ютерні програми;

91.
4) бази даних;


4) бази даних;

92.
5) музичні твори з текстом і без тексту;


5) музичні твори з текстом і без тексту;

93.
6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореогра-фічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;


6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

94.
7) аудіовізуальні твори;


7) аудіовізуальні твори;

95.
8) твори образотворчого мистецтва;


8) твори образотворчого мистецтва;

96.
9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;


9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
97.
10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;


10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

98.
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;


11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються спеціальними законами про правову охорону об'єктів промислової власності;
99.
12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;


12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

100.
13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цiєї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;


13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цiєї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

101.
14) похідні твори;


14) похідні твори;

102.
15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;


15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

103.
16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;


16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

104.
17) інші твори.


17) інші твори.

105.
Охороні за цим Законом підлягають всі твори,зазначені у частинi першiй цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).








Приведено у вілповідність до ст.2 Договору ВОІВ про авторське право, ст. 9 Угоди ТРІПС
2. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частинi першiй цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).
3. Передбачена за цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширується на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, спопоби, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.
106.
Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору


Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору

107.
Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється вiдповiдно до цього Закону.


Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється вiдповiдно до цього Закону.
108.
Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються


Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються
109.
1. Не є об'єктом авторського права:


Не є об'єктом авторського права:

110.
а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;


а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

111.
б) твори народної творчості (фольклор);


б) твори народної творчості (фольклор);

112.
в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади іншими мовами;


в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

113.
г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;


г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

114.
д) грошові знаки;


д) грошові знаки;

115.
е) розклади руху транспортних засобів, телерадіопередач, телефонні довідники.


е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).


116.
Проекти офіційних документів, зазначених у пункті "в" цієї частини, до їх офіційного внесення суб'єктами нормотворчої ініціативи і реєстрації органами державної влади, що уповноважені ухвалювати чи видавати ці офіційні документи, розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

Зауваження 4.1 Президента врахувано шляхом вилучення абзацу восьмого частини першої статті 10 цього Закону. Таким чином, не вважатимуться об'єктами авторського права не тільки зазначені у пункті "в" частини першої статті 10 офіційні документи, але і їх проекти.
Приведено у відповідність до ст.ст. 13, 14 bis Бернської конвенції, ст.2 Договору ВОІВ про авторське право, ст.ст.13, 24 Угоди ТРІПС



117.
Проекти офіційних документів, символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" цієї частини, розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.


Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" цієї частини, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

118.
2. Авторське право не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.



119.
Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства


Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумція авторства

120.
1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.


1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.
121.
Автором вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства), якщо у судовому порядку не буде доведено інше.

Приведено у відповідність до ст.15 Бернської конвенції
За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
122.
Це положення застосовується також у разi опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.


Це положення застосовується також у разi опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
123.
2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.


2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійсненняі авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
124.
3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:


3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:
125.
латинська літера "с", обведена колом, - ©;


латинська літера "с", обведена колом, - ©;
126.
ім'я особи, яка має авторське право;


ім'я особи, яка має авторське право;
127.
рік першої публікації твору.


рік першої публікації твору.
128.
Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.


Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.
129.
4. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначенi на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.


4. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначенi на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.
130.
5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах.


5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право в офіційних державних реєстрах.
131.
Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.


Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
132.
За державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України.


За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України.

133.
Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.


Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.
134.
Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому виражено твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.


Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.
135.
Стаття 12.Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір


Стаття 12. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір
136.
1. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому виражено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.


1. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.
137.
2. Власникові матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому виражено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди - фотографію твору.


2. Власникові матеріального об'єкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втілено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди - фотографії твору.
138.
Стаття 13. Співавторство


Стаття 13. Співавторство
139.
1. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.


1. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.
140.
Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.


Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.
141.
Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.


Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.
142.
Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.


Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.
143.
Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.


Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.
144.
У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.


У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.
145.
2. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.


2. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.
146.
3. Співавторством є також авторське право на запис інтерв'ю. Воно належить особі, яка дала інтерв'ю, та особі, яка взяла інтерв'ю і здійснила його запис.


3. Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла .
147.
Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.


Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтер'ю.
148.
4. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді не передбачається інше.


4. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.
149.
Стаття 14. Особисті немайнові права автора


Стаття 14. Особисті немайнові права автора
150.
Автору належать такі особисті немайнові права:


1. Автору належать такі особисті немайнові права:
151.
1) вирішувати, чи має бути твір оприлюднено, в який спосіб і коли;



152.
2) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на примірниках твору і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;


1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
153.
3) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;


2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
154.
4) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на примірниках твору і під час будь-якого його публічного використання;


3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
155.
5) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.






Приведено у відповідність до ст. 6 bis Бернської конвенції
4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

156.
Стаття 15. Майнові права суб'єкта авторського права


Стаття 15. Майнові права автора

157.
1. До майнових прав автора чи іншого суб'єкта авторського права належать:


1. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
158.
а) виключне право на використання твору;


а) виключне право на використання твору;
159.
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.


б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
160.
Майнові права автора чи іншого суб'єкта авторського права можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, пiсля чого ця особа стає суб'єктом авторського права.


Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, пiсля чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
161.
2. Виключне право на використання твору автором чи іншим суб'єктом авторського права дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.


2. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
162.
3. Виключне право суб'єкта авторського права на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:


3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
163.
1) відтворення творів;


1) відтворення творів;
164.
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;


2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
165.
3) публічну демонстрацію і публічний показ;


3) публічну демонстрацію і публічний показ;
166.
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;


4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
167.
5) переклади творів;


5) переклади творів;
168.
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;


6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
169.
7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;


7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
170.
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

Приведено у відповідність до ст.6 Договору ВОІВ про авторське право
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;





9) повідомлення своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором,;
171.
9) здавання в майновий найм оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі (відеограмі) або у формі, яку зчитує комп'ютер;


10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;
172.
10) імпорт примірників творів.


11) імпорт примірників творів.
173.
Цей перелік не є вичерпним.


Цей перелік не є вичерпним.
174.
4. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.


4. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.
175.
5. Автор має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір іншими способами.



176.
6. За винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, особа, якій належать майнові права автора, має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.


5. За винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
177.
Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі, а також у ліцензійних договорах, що укладаються організаціями колективного управління з користувачами.


Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
178.
Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди, які індексуються одночасно з індексацією мінімальних розмірів заробітної плати.


Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх індексації.
179.
7. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21 - 25 цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.


6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21 - 25 цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.
180.
8. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, і без виплати авторської винагороди. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.


7. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва - з врахуванням положень статті 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.
181.
Стаття 16. Авторське право на службові твори


Стаття 16. Авторське право на службові твори
182.
1. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору.


1. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору
183.
2. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом).


2. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
184.
3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) чи іншим цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.


3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
185.
Стаття 17. Авторське право на аудіовізуальний твір


Стаття 17. Авторське право на аудіовізуальний твір
186.
1. Авторами аудіовізуального твору є:


1. Авторами аудіовізуального твору є:
187.
а) режисер-постановник;


а) режисер-постановник;
188.
б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;


б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;
189.
в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;


в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;
190.
г) художник-постановник;


г) художник-постановник;
191.
д) оператор.


д) оператор-постановник.
192.
Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.


Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.
193.
2. Авторське майнове право на аудіовізуальний твір чи програму мовлення може належати продюсеру чи юридичній особі, яка здійснила виробництво аудіовізуального твору чи програми мовлення.


Зауваження 3.1 Президента врахувано шляхом вилучення частини другої статті 17 цього Закону.

194.
3. Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру, не мають права заперечувати проти виконання твору, його відтворення, розповсюдження, публічного оприлюднення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне оприлюднення музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За кожне публічне виконання і оприлюднення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління.

Приведено у відповідність до ст.3 Бернської конвенції

2. Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
195.
4. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером не передбачено інше.


3. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
196.
Стаття 18. Авторське право на комп'ютерні програми


Стаття 18. Авторське право на комп'ютерні програми
197.
Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.


Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження
198.
Стаття 19. Авторське право на збірники та інші складені твори


Стаття 19. Авторське право на збірники та інші складені твори
199.
1. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійсненi ним підбір і розташування матеріалів, що є результатом творчої праці (упорядкування).


1. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійсненi ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування).
200.
Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.


Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.
201.
Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.


Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.
202.
Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих матеріалів для створення своїх творів.


Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів.
Передбачена цією частиною правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.
203.
2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.


2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.
204.
Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.


Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.
205.
Стаття 20.Авторське право перекладачів і авторів інших похідних творів


Стаття 20. Авторське право перекладачів і авторів інших похідних творів
206.
1. Перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку.


1. Перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку.
207.
Перекладач і автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.


Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.
208.
2. Авторське право перекладачів і авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.


2. Авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.
209.
Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора


Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора
210.
Без згоди автора й інших суб'єктів авторського права і без виплати авторської винагороди, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:


Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
211.
1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;


1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;
212.
2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;


2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру.
213.
3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та інших питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;


3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
214.
4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, у обсязі, виправданому інформаційною метою;


4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, у обсязі, виправданому інформаційною метою;
215.
5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях;


5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях;
216.
6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;


6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;
217.
7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;


7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;
218.
8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;


8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;
219.
9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою


9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою
220.
10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених
статтями 22 - 25 цього Закону.


10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22 - 25 цього Закону.
221.
Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.


Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.
222.
Стаття 22. Вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом


Стаття 22. Вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом
223.
Допускається без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і без виплати авторської винагороди репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:


Допускається без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:
224.
1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:


1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:
225.
а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;


а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;
226.
б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;


б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;
227.
в) немає колективної ліцензії, наданої організацією колективного управління, яка б визначала умови виготовлення таких примірників;


в) немає обмежень зі сторони організацій колективного управління щодо умов виготовлення таких примірників;

228.
2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.


2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.
229.
Стаття 23. Вільне відтворення примірників твору для навчання


Стаття 23. Вільне відтворення примірників твору для навчання
230.
Допускається без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і без виплати авторської винагороди:


Допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право:
231.
1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів і фонограм (відеограм) як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає вказаній меті;


1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає вказаній меті;
232.
2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:


2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:
233.
а) обсяг такого відтворення відповідає вказаній меті;


а) обсяг такого відтворення відповідає вказаній меті;
234.
б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;


б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;
235.
в) немає колективної ліцензії, наданої організацією колективного управління, яка визначала б умови такого відтворення.


в) немає обмежень зі сторони організацій колективного управління щодо умов такого відтворення.
236.
Стаття 24.Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм


Стаття 24. Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм
237.
Особа, яка правомірно володіє примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму, і без виплати авторської винагороди:


1. Особа, яка правомірно володіє примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму:
238.
1) внести до комп'ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах користувача і вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з особою, яка має авторське право;


1) внести до комп'ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право;
239.
2) виготовити одну копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для користування. При цьому копія комп'ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пунктi 1 цiєї частини, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним;


2) виготовити одну копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання. При цьому копія комп'ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пунктi 1 цiєї частини, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним;
240.
3) декомпілювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:


3) декомпілювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:
241.
а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;


а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;
242.
б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп'ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;


б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп'ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;
243.
в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на декомпільовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;


в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на декомпільовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;
244.
4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп'ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать у її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.


4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп'ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать у її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.
245.
2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.


2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.
246.
Стаття 25. Вільне відтворення творів у особистих цілях


Стаття 25. Вільне відтворення творів у особистих цілях
247.
1. Допускається без дозволу автора чи іншого суб'єкта авторських майнових прав і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:


1. Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:
248.
а) творів архітектури у формі будівель і споруд;


а) творів архітектури у формі будівель і споруд;
249.
б) комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону;


б) комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону;
250.
в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;


в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;
251.
г) творів, зафіксованих у примірниках фонограм (відеограм).


г) творів, виконання яких зафіксовані у фонограмах, відеограмах та їх примірниках.
252.
2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах (відеограмах) та їх примірниках, допускається відтворювати у домашніх умовах і виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї без дозволу автора (авторів) і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою авторської винагороди. Особливості виплати авторської винагороди у цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону.


2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, допускається відтворювати у домашніх умовах і виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону.
253.
Стаття 26. Право доступу до твору образотворчого мистецтва


Стаття 26. Право доступу до твору образотворчого мистецтва
254.
При передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, в якому виражено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору в доступі до твору без достатніх підстав. При цьому від власника твору не можна вимагати доставки твору авторові.


При передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, в якому втілено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору в доступі до твору без достатніх підстав. При цьому від власника твору не можна вимагати доставки твору авторові.
255.
Стаття 27. Право слідування


Стаття 27. Право слідування
256.
Автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування).


Автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.
257.
Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються особисто автором, через його повіреного або через організації колективного управління.


Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються особисто автором, через його повіреного або через організації колективного управління.
258.
Стаття 28. Строк дії авторського права


Стаття 28. Строк дії авторського права
259.
1. Право автора твору виникає у момент створення ним цього твору.


1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.
260.
2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

Приведено у відповідність до ст.4 Директиви 93/98 ЄС про строк охорони
2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.
261.
3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.


3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.
262.
4. Строк дії авторського права на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.


4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.
263.
5. У разi, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.


5. У разi, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
264.
6. Строк охорони авторського права на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.


6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.
265.
7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом
30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.





Приведено у відповідність до ст.4 Директиви 93/98 ЄС про строк охорони
7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.
8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав складає 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.
266.
8. Закінчення строку дії авторського права настає 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, що зумовили закінчення строку дії авторського права.


9. Дія строку охорони авторського права, встановленого частинами 2 - 7 цієї статті, закінчується 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені у зазначених частинах.
267.
9. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.9. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.


10. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.
268.
Стаття 29. Перехід авторського права у спадщину


Стаття 29. Перехід авторського права у спадщину
269.
1. Майнові права авторів та інших суб'єктів авторського права переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.


1. Майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.
270.
2. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.


2. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.
271.
Стаття 30. Перехід творів у суспільне надбання


Стаття 30. Перехід творів у суспільне надбання
272.
1. Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання.


1. Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання.
273.
Твори, які ніколи не охоронялися на території України, також вважаються суспільним надбанням.

Зауваження 1.2. Президента враховано шляхом вилучення з частини першої статті 30 абзацу другого.

274.
2. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.

Приведено у відповідність до ст.18 Бернської конвенції
2. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.
275.
3. Постановами Кабінету Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.


3. Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.
276.
Стаття 31.Передача (відчуження) майнових прав суб'єктів авторського права


Стаття 31. Передача (відчуження) майнових прав суб'єктів авторського права
277.
1. Суб'єкт авторського права може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю на весь строк дії авторського права чи частково - на менший строк. Передача майнових прав суб'єктів авторського права оформляється авторським договором.


1. Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
278.
Виключні майнові права суб'єктів авторського права, які передаються за договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені у договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.


Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені у авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
279.
2. Майнове авторське право може бути передане іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта авторського права.


2. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб'єкта авторського права.
280.
3. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.



281.
Стаття 32. Передача права на використання твору


Стаття 32. Передача права на використання твору
282.
1. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне майнове право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі ліцензії, що оформляється авторським договором.

Зауваження 3.2 Президента враховано шляхом викладу статей 32 цього Закону у новій редакції. Приведено у відповідність до ст.ст. 6-8 Договору ВОІВ про авторське право, ст. 7-13 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
1. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
283.
Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі ліцензії, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.


Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
284.
2. Ліцензія на використання твору, яка видається особою - суб'єктом авторського права (ліцензіаром) іншій особі (ліцензіату), може бути виключною або невиключною.


2. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.
285.
Виключною ліцензією передається право на використання твору, з урахуванням визначених ліцензійним договором умов, тільки одному ліцензіату. При цьому ліцензіар зберігає за собою право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються, і не має права видавати ліцензію на право використання цього твору іншим особам.


3. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.
286.
Невиключна ліцензія надає ліцензіату право на використання твору і не позбавляє цього права ліцензіара та інших можливих ліцензіатів.


4. За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.
287.
3. Право видавати шляхом укладання ліцензійних договорів невиключні ліцензії на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.


5. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
288.
4. Ліцензіат має право видавати субліцензії на право використання твору іншим особам на основі субліцензійного договору лише у випадках, передбачених укладеним ліцензійним договором. Відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше.


6. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.
289.
Стаття 33. Договори на право використання творів

Зауваження 3.2 Президента враховано шляхом викладу статей 33 цього Закону у новій редакції
Стаття 33. Договори на право використання творів
290.
1. Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Приведено у відповідність до ст.ст. 6-8 Договору ВОІВ про авторське право
1. Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).
291.
2. Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх його умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди тощо).

ст.ст.7-13 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
2. Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди), а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди.
292.
Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.


Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
293.
За відсутності у договорі умови про строк, на який передаються права, договір може бути розірваний автором чи іншим суб'єктом авторського права після закінчення п'яти років від його укладання, якщо користувач буде письмово повідомлений про це за шість місяців до розірвання договору.



294.
За відсутності у договорі умови про територію, на яку поширюється дія такого права, дія права, що передається за договором, поширюється на всю територію України.



295.
3. Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.


3. Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.
296.
4. Відповідні відомства і творчі спілки можуть розробляти типові авторські договори.


4. Відповідні відомства і творчі спілки можуть розробляти примірні авторські договори (зразки авторських договорів).
297.
5. Авторський договір може містити умови, не передбачені типовим договором. Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.


5.Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.
298.
6. За авторським договором-замовленням автор може взяти на себе зобов'язання створити у майбутньому твір і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.


6. За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.
299.
7. Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему чи у зазначеній галузі, є недійсними.


7. Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему чи у зазначеній галузі, є недійсними.
300.
8. Усі права на використання твору, не передані за договором, зберігаються за автором чи іншим суб'єктом авторського права.


8. Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським логовором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені у авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.
301.
Стаття 34. Відповідальність за невиконання авторського договору


Стаття 34. Відповідальність за невиконання авторського договору
302.
1. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду.


1. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду.
303.
2. Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов договору-замовлення, він повинен відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду.


2. Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов авторського договору замовлення, він повинен відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду.
304.
3. Спори щодо відповідальності за невиконання умов авторських договорів вирішуються у судовому порядку.


3. Спори щодо відповідальності за невиконання умов авторських договорів вирішуються у суді (арбітражному суді).
305.
РОЗДІЛ ІІІ СУМІЖНІ ПРАВА


РОЗДІЛ ІІІ СУМІЖНІ ПРАВА
306.
Стаття 35.Об'єкти суміжних прав


Стаття 35. Об'єкти суміжних прав
307.
Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:


Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:
308.
а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;


а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
309.
б) записи виконань творів у вигляді фонограм чи відеограм;

Відповідно до ст.5 Римської конвенції
б) фонограми, відеограми;
310.
в) записи будь-яких звуків у вигляді фонограм і записи будь-яких рухомих зображень із звуковим супроводом чи без нього у вигляді відеограм;



311.
г) передачі (програми) організацій мовлення.


г) передачі (програми) організацій мовлення.
312.
Стаття 36. Суб'єкти суміжних прав


Стаття 36. Суб'єкти суміжних прав
313.
1. Суб'єктами суміжних прав є:


1. Суб'єктами суміжних прав є:
314.
а) виконавці творів;


а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;
315.
б) виробники фонограм і відеограм;


б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

316.
в) організації мовлення.


в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;

г) організації мовлення та їх правонаступники.

317.
2. Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм і відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців і виробників фонограм і відеограм.


2. Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).
318.
Стаття 37. Виникнення і здійснення суміжних прав


Стаття 37. Виникнення і здійснення суміжних прав
319.
1. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми (відеограми), організація мовлення.


1. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.
320.
2. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми (відеограми), оприлюднення передачі організації мовлення.


2. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.
321.
3. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Виробник фонограми (відеограми) і виконавець для сповіщення про свої суміжні права на всіх примірниках фонограм (відеограм) або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:





Приведено у відповідність до ст. 11 Римської конвенції
3. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.
Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:
322.
латинська літера "P", обведена колом, - и ;


латинська літера "P", обведена колом, - и
323.
ім'я (назва) особи, яка має суміжні права;


імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;
324.
рік першої публікації фонограми (відеограми).


рік першої публікації фонограми (відеограми).
325.
Виробником фонограми чи відеограми вважається особа, зазначена на її примірнику як особа, якій належать виключні майнові права (презумпція особи, яка має суміжні права), якщо у судовому порядку не доведено інше.

Зауваження 2.3 Президента враховано шляхом
внесення зміни до останнього абзацу частини третьої статті 37 цього Закону. Приведено у відповідність до ст.11 Римської конвенції, ст.1 Женевської конвенції
За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі і їх примірниках або на їх упаковці.


4. Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів суміжних прав та порядок їх індексації.
326.
Стаття 38.Особисті немайнові права виконавців, права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення


Стаття 38. Особисті немайнові права виконавців та права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення
327.
1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:


1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:

328.
а) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;


а) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору.
329.
б) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);


б) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);
330.
в) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.


в) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.
331.
2. Виробник фонограми (відеограми) має право зазначати своє ім'я (назву) на носії запису (коробці, етикетці, обкладинці тощо) поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).


2. Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).
332.
3. Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.


3. Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.
333.
Стаття 39. Майнові права виконавців


Стаття 39. Майнові права виконавців
334.
1. Майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:


1. Майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
335.
а) публічне сповіщення їх виконань;


а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір);
336.
б) фіксацію на матеріальному носії раніше не зафіксованих їх виконань;

Зауваження 1.3 Президента враховано шляхом
внесення змін до підпункту б) статті 39;

Зауваження 2.2 Президента враховано шляхом внесення змін до підпунктів б) і в) частини першої статті 39 цього Закону у новій редакції.
б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань;
337.
в) відтворення і (або) розповсюдження способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння або способом майнового найму чи прокату фонограм (відеограм), на яких зафіксовано їх виконання, незалежно від першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння.

Зауваження 1.1. Президента враховано шляхом нової редакції частини 1 статті 39 (підпункт в),
приведено у відповідність до ст. 14(1) Угоди ТРІПС, ст.ст.6-10 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду;
г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разi, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) її подальше відтворення;
д) комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом;
е) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.

338.
2. Виключні права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань тощо.


2. Майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
339.
3. У разi, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.


3. У разi, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.
340.
4. У разi, коли виконавець під час першої фіксації виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми (відеограми) її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми (відеограми) право на її розповсюдження способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а також способом здавання у майновий найм, прокат та іншої передачі. Виконавець зберігає право на одержання винагороди за зазначені види використання виконання через організації колективного управління.


4. У разi, коли виконавець під час першої фіксації виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику відеограми її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику відеограми виключне право на розповсюдження фонограм, відеограм і їх примірників способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а також способом здавання у майновий найм, комерційний прокат та іншої передачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання справедливої винагороди за зазначені види використання свого виконання через організації колективного управління або іншим способом.
341.
Стаття 40. Майнові виробників фонограм і відеограм


Стаття 40. Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм
342.
1. До майнових прав виробників фонограм і відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм (відеограм) і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:


1. До майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
343.
а) відтворення фонограми (відеограми);

Зауваження 1.1. Президента врахувати шляхом нової редакції частини 1 статті 40 (підпункт а) приведено у відповідність до ст.10 Римської конвенції
а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;
344.
б) переробку фонограми (відеограми);



345.
в) імпорт фонограми (відеограми);



346.
г) розповсюдження примірників фонограми (відеограми) шляхом першого продажу;

Приведено у відповідність до ст. 12 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;
347.
д) розповсюдження примірників фонограми (відеограми) шляхом здавання у майновий найм, прокат та іншої передачі незалежно від першого продажу;

Приведено у відповідність до ст. 13 Договору ВОІВ про виконання і фонограми


Приведено у відповідність до ст. 14 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;


г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;
д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;
е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.
348.
е) інше відчуження примірників фонограми (відеограми).



349.
2. Майнові права виробників фонограм (відеограм) можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми) тощо.


2. Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
350.
Майнові права виробника фонограми (відеограми) можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.


Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою, можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.
351.
3. Якщо примірники фонограми (відеограми) введені власником прав у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте у цьому випадку право здавання примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи прокат залишається виключно за власником прав.


3. Якщо фонограми, відеограми чи їх примірники введені виробником фонограми (відеограми) чи за його згодою у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи коменційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми).
352.
Стаття 41. Майнові права організацій мовлення


Стаття 41. Майнові права організацій мовлення
353.
1. До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:


1. До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
354.
а) публічне сповіщення їх програм шляхом трансляції і ретрансляції;


а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції;
355.
б) фіксацію їх програм на матеріальному носії та їх відтворення;


б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення;
356.
в) публічну демонстрацію їх програм у місцях з платним входом.


в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.
357.
Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.


Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.
358.
2. Організаціям мовлення належить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач (програм мовлення).



359.
3. Якщо програма мовлення введена власником прав у цивільний обіг шляхом її першого продажу в Україні, то допускається її наступне розповсюдження шляхом продажу без згоди власника прав і без виплати йому винагороди. Проте у цьому випадку право здавання програми мовлення у майновий найм чи прокат залишається виключно за власником прав.


2. Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.
Майнові права організації мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.
360.
Стаття 42. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення


Стаття 42. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення
361.
1. Допускаються використання фонограм (відеограм), виконань, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм (відеограм) і організацій мовлення і без виплати винагороди у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів.


1. Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовільняються наступні умови:
а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;
б) право на відтворення, передбачене у підпункті а) цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;
в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з врахуванням кількості відтворених примірників
362.
Передбачене цiєю частиною використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав і без виплати їм винагороди є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.


Передбачене цiєю частиною використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.
363.
2. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів, зафіксованих у фонограмах (відеограмах) і їх примірниках, без згоди автора (авторів) і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди. Таке відтворення не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації фонограм (відеограм) і зачіпати законні інтереси виробників фонограм (відеограм) чи інших суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.


2. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм(відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.
3. Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

364.
3. Виплата винагороди виробникам фонограм (відеограм) та іншим особам, які мають авторське і (або) суміжні права на ці записи, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах (відеограмах), крім:


4. Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:
365.
а) професійного обладнання, не призначеного для використання в домашніх умовах;


а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;
366.
б) обладнання, укомплектованого технічними засобами захисту від порушення авторського і (або) суміжних прав;


б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;
367.
в) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;


в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
368.
г) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.



369.
4. Розміри відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв як винагорода за зазначені у частинi другiй цієї статті відтворення, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління на основі договорів, які вони зобов'язані з цими організаціями укладати. Імпортери перераховують ці кошти під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.


5. Розміри зазначених у частинах другій і третій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
370.
5. Установа і визначені нею для збору коштів організації колективного управління мають право вимагати від виробників та імпортерів інформацію про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж) зазначеного у цій статті обладнання і матеріальних носіїв.


6. Установа і визначені нею для збору коштів уповноважені організації мають право вимагати від виробників та імпортерів інформацію про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж) зазначеного у частині третій цієї статті обладнання і матеріальних носіїв.
371.
6. Зібрані кошти розподіляються між виробниками фонограм (відеограм), виконавцями й авторами чи іншими суб'єктами авторського права на твори, що відтворюються в домашніх умовах в особистих цілях, у пропорціях, визначених Кабінетом Міністрів України


7. Зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм і відеограм. Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у наступних пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків.
372.
Стаття 43. Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою


Стаття 43. Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою
373.
1. Допускається без згоди виробників фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою, і виконавців, виконання яких записані на цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди таке комерційне використання фонограм (відеограм):


Зауважен ня 1.1. Президента враховано щляхом нової редакції частини 1 статті 43 , приведено у відповідність до ст.ст. 6,7 Женевської конвенції
1. Допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосоредковане комерційне використання фонограм і відеограм ті їх примірників:
374.
а) публічне виконання фонограми (відеограми);


а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
375.
б) сповіщення фонограми (відеограми) в ефір;


б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
376.
в) сповіщення фонограми (відеограми) по проводах (через кабель).


в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках по проводах (через кабель).
377.
2. Збирання, розподіл і виплата винагороди за використання фонограм (відеограм), зазначені у частинi першiй цієї статті, здійснюються однією з організацій колективного управління відповідно до договору між цими організаціями.

Зауваження 2.2 Президента враховано
шляхом внесення зміни до частини другої статті 43 цього Закону, приведено у відповідність до ст. 12 Римської конвенції, ст.15 Договору ВОІВ про виконання і фонограми

2. Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частинi першiй цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у наступних пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.
378.
3. Розмір винагороди та умови її виплати визначаються договором між користувачем фонограми (відеограми) чи об'єднанням таких користувачів і організацією, зазначеною у частинi другiй цієї статті.


3. Розмір справедливої винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частинi першiй цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
379.
Розмір винагороди встановлюється за кожний вид використання фонограми (відеограми).



380.
4. Користувачі фонограм (відеограм) повинні надавати організації, зазначеній у частинi другiй цієї статті, точні відомості щодо використання фонограм (відеограм), необхідні для збирання і розподілу винагороди.


4. Особи, які використовують фонограми, відеограм чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частинi другiй цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.
381.
Стаття 44. Строк дії суміжних прав


Стаття 44. Строк дії суміжних прав
382.
1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після дати першого запису виконання.


1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання.
383.
Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.


Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.
384.
2. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми (відеограми) або першого звукового запису чи відеозапису.

Приведено у відповідність до ст.12 Угоди ТРІПС
2. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.
385.
3. Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років після першого публічного сповіщення передачі.


3. Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.
386.
4. Закінчення строку захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.


4. Закінчення строків захисту суміжних прав настають 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.
387.
5. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм (відеограм) і організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм (відеограм), публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.


5. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм і організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.
388.
РОЗДІЛ ІV УПРАВЛІННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ СУБ'ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ


РОЗДІЛ ІV
УПРАВЛІННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ СУБ'ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ
389.
Стаття 45.Способи управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав


Стаття 45. Способи управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав
390.
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:


Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:
391.
а) особисто;


а) особисто;
392.
б) через свого повіреного;


б) через свого повіреного;
393.
в) через організацію колективного управління.


в) через організацію колективного управління.
394.
Стаття 46. Управління майновими правами через повіреного


Стаття 46. Управління майновими правами через повіреного
395.
Суб'єкт авторського права i (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав.


Суб'єкт авторського права i (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав.
396.
Стаття 47. Забезпечення колективного управління майновими правами


Стаття 47. Забезпечення колективного управління майновими правами
397.
1. Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.


1. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.
398.
2. Колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав може здійснюватися виключно щодо творів і виконань, попередньо оприлюднених.



399.
3. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав.


2. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав як юридичні особи в організаційно-правових формах згідно із законодавством.
400.
4. Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.


3. Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
401.
5. Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, фонограми (відеограми), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення разом з інформацією про одержані прибутки. Вони повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.


4. Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
402.
6. Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям (підприємствам), статути яких передбачають здійснення таких функцій.


5. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.
403.
Стаття 48. Діяльність організацій колективного управління


Стаття 48. Діяльність організацій колективного управління
404.
1. Діяльність організації колективного управління здійснюється після її реєстрації згідно з законом і за погодженням із Установою. Про реєстрацію організації колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені.


1. Організація колективного управління після її державної реєстрації зобов'язана протягом 30 днів стати на облік в Установі. Про облік організацій колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені.
405.
Організація колективного управління діє на основі статуту, що затверджується в установленому порядку, і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.


Організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
406.
2. Організація колективного управління не має права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручених їй для управління. На діяльність таких організацій не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.


2. Організації колективного управління не мають права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручених їм для управління. На діяльність таких організацій не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.
407.
3. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.


3. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.
408.
4. Організація колективного управління може управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів про взаємне представництво інтересів з аналогічними іноземними організаціями.


4. Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.
409.
Організація колективного управління може доручити на основі договору про взаємне представництво інтересів з аналогічною закордонною організацією управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.


Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.
410.
5. На основі одержаних повноважень організація колективного управління укладає ліцензійні угоди з користувачами об'єктів авторського права і суміжних прав.

Зауваження 3.2 Президента враховано шляхом внесення змін у статті 48 (частина п'ята), приведено у відповідність до ст.9(2) Бернської конвенції, , ст.6 Договору ВОІВ про авторське право, ст.ст. 8,12 Договору ВОІВ про виконання і фонограми .
5. На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
411.
Претензії суб'єктів авторського права і суміжних прав до користувачів щодо виконання умов ліцензійних угод розглядаються організацією, що управляє майновими правами на колективній основі і виступає стороною у відповідній ліцензійній угоді.



412.
Ліцензійні угоди дозволяють використання передбаченими в них способами об'єктів авторського права і суміжних прав і укладаються від імені всіх осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, включаючи і тих осіб, які не передали організації повноважень, відповідно до частини третьої цієї статті, і не заперечують проти колективного управління своїми майновими правами організаціями колективного управління.



413.
6. Організація колективного управління може вимагати від користувачів об'єктів авторського права і суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.


6. Організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.
414.
7. Організація колективного управління зобов'язана надавати Установі таку інформацію:


7. Організація колективного управління зобов'язана надавати Установі таку інформацію:
415.
а) про зміни, що вносяться до статуту організації;


а) про зміни, що вносяться до статуту організації;
416.
б) про укладання організацією двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іноземними організаціями колективного управління;


б) про укладання двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими організаціями колективного управління, в тому числі - іноземними;
в) про управління майновими правами осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті;
417.
в) про рішення загальних зборів членів організації;


г) про рішення загальних зборів членів організації, що стосуються договорів управління правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав;
418.
г) про річний баланс, річний звіт, результати аудиторських перевірок;


д) про річний баланс, річний звіт, результати аудиторських перевірок;
419.
д) імена осіб, уповноважених представляти організацію.


е) про осіб, уповноважених представляти організацію.

420.
На вимогу Установи організація зобов'язана надавати й іншу інформацію, необхідну для перевірки відповідності її діяльності цьому Закону.



421.
Стаття 49. Функції організацій колективного управління


Стаття 49. Функції організацій колективного управління
422.
1. Організація колективного управління повинна виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

Зауваження 3.2 Президента враховано шляхом внесення змін у статтю 49 (частина перша), приведено у відповідність до ст.ст. 6-8 Договору ВОІВ про авторське право, ст.ст. 7-13 Договору ВОІВ про виконання і фонограми .
1. Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:
423.
а) погоджувати з користувачами розмір винагороди під час видачі ліцензії;


а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;
424.
б) видавати невиключні ліцензії на використання прав, управлінням яких займається ця організація;


б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону;
425.
в) погоджувати з користувачами розмір винагороди у тих випадках, коли організація займається збиранням винагороди без видачі ліцензії;



426.
г) збирати передбачені ліцензіями винагороди і (або) винагороди за використання творів без видачі ліцензії;


г) збирати винагороди за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав у випадках та на підставах, передбачених цим Законом;
427.
д) розподіляти і виплачувати зібрану винагороду суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, яких вона представляє;


д) розподіляти і виплачувати зібрану винагороду суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вона управляє, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону;
428.
е) здійснювати будь-які юридичні дії, необхідні для охорони прав, управління якими здійснює організація.


е) здійснювати інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для охорони прав, управління якими здійснює організація.
429.
2. Організації колективного управління мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років з моменту розподілу винагороди суми незапитаної винагороди можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах суб'єктів авторського права і суміжних прав.


2. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
3. Організації колективного управління мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від осіб, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав. Після трьох років від дня надходження на рахунок організації колективного управління відповідних сум суми суми незапитаної винагороди можуть бути використані для чергових виплат суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах суб'єктів авторського права і суміжних прав.
430.
РОЗДІЛ V ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ


РОЗДІЛ V
ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
І СУМІЖНИХ ПРАВ
431.
Стаття 50. Порушення авторського права і суміжних прав


Стаття 50. Порушення авторського права і суміжних прав
432.
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

Приведено у відповідність до ст. 41 Угоди ТРІПС, ст.ст. 11-12 Договору ВОІВ про авторське право,
Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:
433.
а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачені статтями 14 і 38 цього Закону, і їх майнові права, передбачені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21- 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;

ст.ст. 18-19 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, і їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21- 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;
434.
б) піратство у сферi авторського права і (або) суміжних прав - виготовлення (відтворення) і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм (відеограм) і програм організацій мовлення;

Викладено згідно з регламентацією ЄС № 3295/94
б) піратство у сферi авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
435.
в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;


в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
436.
г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення.






Викладено згідно з ст. 14(1), 41, 50 Угоди ТРІПС

Викладжено згідно з ст.18 Договору ВОІВ про виконання і фонограми
Викладено згідно з ст.19 Договору ВОІВ про виконання і фонограми

Викладено згідно з ст.19 Договору ВОІВ про виконання і фонограми






г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

е) будь-які дії для усвідомленого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема - в електронній формі.
437.
Стаття 51. Порядок захисту авторського права і суміжних прав


Стаття 51. Порядок захисту авторського права і суміжних прав
438.
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.


Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
439.
Стаття 52. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав


Стаття 52. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав
440.
1. У разi використання будь-якою особою твору, фонограми (відеограми) чи програми мовлення без договору з суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав, недотримання передбачених договором умов використання творів і об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушень особистих немайнових і майнових прав особа, яка має авторське право і (або) суміжні права, може подати позов до суду (арбітражного суду) про поновлення порушених прав, відшкодування збитків, публікацію у пресі про допущене порушення тощо.

Зауваження 1.3 Президента враховано шляхом
внесення змін до статті 52, об'єднання її із статтею 54 і доповнення рядом нових підпунктів; приведено у відповідність до ст.ст.14 (1), 41-50 Угоди ТРІПС, ст.ст. 18,19,23 Договору ВОІВ про виконання і фонограми



















Зауваження 1.4 і 2.4 Президента враховано шляхом введення нового підпункту д) у частині першій статті 52, приведено у відповідність до ст.ст. 41-50 Угоди ТРІПС














1. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду (арбітражного суду) та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробкою інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав;
б) звертатись до суду (арбітражного суду) з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, в тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходження технічних засобів захисту у порядку, передбаченому Митним кодексом України;
е) брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
є) вимагати, в тому числі - у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
ж) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходження технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
з) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

441.
2. Суд (арбітражний суд) має право постановити рішення чи ухвалу про передбачені статтею 54 цього Закону відшкодування збитків, заподіяних порушеннями авторського права і (або) суміжних прав, а також про заборону випуску твору, його виконання чи постановки, фонограми (відеограми), їх сповіщення, про припинення їх розповсюдження, про вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників твору, фонограми (відеограми) чи програми мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, про публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав.



















Зауваження 1.4 Президента враховано шляхом введення нового підпункту д) у частині другій статті 52, приведено у відповідність до ст.ст. 41-50 Угоди ТРІПС

Викладено згідно з ст. 47 Угоди ТРІПС
2. Суд (арбітражний суд) має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, заподіяних порушеннями авторського права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходження технічних засобів та про канали розповсюдження.
442.
3. Суд (арбітражний суд) може постановити рішення про знищення або відчуження всіх контрафактних примірників твору, фонограми (відеограми) чи програми мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням виключних прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники твору, фонограми (відеограми), програми мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення.

Викладено згідно з ст.45 Угоди ТРІПС
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені витрати цієї особи на ведення судового процесу, а також витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги (юристів, адвокатів тощо).
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини статті межах визначити конкретний розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
443.
За рішенням суду вилучені (конфісковані) контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютернi програми і бази даних), фонограм (відеограм), програм мовлення на вимогу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.


3. Суд (арбітражний суд) може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

444.
4. Конфіскації не підлягають контрафактні примірники творів, фонограм (відеограм), добросовісно придбані третіми особами.

Зауваження 4.2 Президента враховано шляхом вилучення частини четвертої статті 52 цього Закону, приведено у відповідність до ст.ст. 41- 50 Угоди ТРІПС


4. Суд (арбітражний суд) може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходження технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходження технічних засобів захисту.
За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютернi програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.
445.
Стаття 53.Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав


Стаття 53. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав
446.
1. До розгляду справи по суті суд або суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві або особі, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона є порушником авторського права і (або) суміжних прав, вчиняти певні дії (виготовлення, відтворення, продаж, здавання в майновий найм, прокат, імпорт та інше передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою випуску в цивільний обіг примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними).

Викладено згідно з ст. 42-43 Угоди ТРІПС
1. До завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, щодо якого є достатні підстави вважати, що він є порушником авторського права і (або) суміжних прав, вчиняти до винесення рішення чи ухвали суду (арбітражного суду) певні дії, а саме: виготовлення, відтворення, продаж, здавання в майновий найм, прокат, ввезення на митну територію України та інше передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою випуску в цивільний обіг примірників творів, у тому числі комп'ютерних програм і баз даних, а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, і засобів обходження технічних засобів захисту.
447.
Суд або суддя також мають право винести ухвалу про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також матеріалів і обладнання, призначених для їх виготовлення і відтворення.



448.
2. За наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права і (або) суміжних прав, яке визнається злочином і за яке відповідно до законодавства передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на:


2. За наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права і (або) суміжних прав, за яке відповідно до законодавства передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або суд (арбітражний суд) зобов'язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на:
449.
1) примірники творів (у тому числі комп'ютернi програми і бази даних), записаних виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними;


а) примірники творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходження технічних засобів захисту;
450.
2) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення;


б) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення;
451.
3) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення дій, за які відповідно до законодавства передбачена кримінальна відповідальність


в) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення протиправних дій.




Зауваження 1.3 Президента враховано шляхом
внесення змін до статті 53, зокрема доповнення її новою частиною (третьою), приведено у відповідність до ст. 44, 50 Угоди ТРІПС.

























Зауваження 1.5 Президента враховано шляхом внесення змін до статті 53, зокрема доповнення її новою (третьою) частиною, приведено у відповідність до ст.48, 50 Угоди ТРІПС.
3. У разі, якщо відповідач по справі порушення авторського права і (або) суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд (арбітражний суд) або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасові заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за участю іншої сторони (відповідача) шляхом:
а) винесення ухвали про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
б) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх виготовлення і відтворення;
в) накладення арешту і вилучення рахунків і інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення порушення) авторського права і (або) суміжних прав.
Заява про застосування тимчасових заходів розглядається тільки за участю заявника в дводенний строк з дня її подання.
Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю заявника.
До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, зазначених у першому абзаці цієї частини, суд (арбітражний суд) має право вимагати від заявника обгрунтування того, що він є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати заявнику судову ухвалу щодо внесення застави або еквівалентної гарантії, достатньої для того, щоб запобігти зловживанню тимчасовим заходом. Застава полягає у внесенні на депозит суду (арбітражного суду) заявником чи іншими особами грошей чи передачі інших матеріальних цінностей. Розмір застави (гарантії) визначається судом (арбітражним судом) з урахуванням обставин справи, але не повинен бути меншим від 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більшим від розміру заявленої шкоди.
В разі застосування визначених у першому абзаці цієї частини тимчасових заходів відповідач має право вимагати їх зміни чи скасування, а заявник зобов'язаний подати позов до суду (арбітражного суду) про захист порушених авторських чи суміжних прав не пізніше 15 календарних днів від дня застосування тимчасового заходу.
Застава повертається повністю заявникові при відмові суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволенні позову повністю або частково. У протилежному випадку застава звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів
При скасуванні визначених у першому абзаці цієї частини тимчасових заходів або якщо при розгляді справи з'ясується відсутність факту порушення чи загрози порушення авторського права і (або) суміжних прав, суд (арбітражний суд) має право на клопотання відповідача прийняти судове рішення щодо надання відповідачу належної компенсації позивачем за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.
452.
Стаття 54. Способи захисту авторського права і суміжних прав



453.
1. Суб'єкти авторського права і суміжних прав мають право вимагати від порушника своїх прав:



454.
1) визнання своїх прав;



455.
2) відновлення становища, що існувало до порушення права,



456.
і припинення дій, що призводять до порушення права або створюють загрозу його порушення;



457.
3) відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду;



458.
4) стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок порушення авторського права і (або) суміжних прав, замість відшкодування збитків;



459.
5) виплати компенсації, яка визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;



460.
6) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;



461.
7) вжиття інших, передбачених законодавчими актами, заходів, пов'язаних із захистом авторського права і (або) суміжних прав.



462.
При визначенні розмірів збитків (пункт 3 частини першої цієї статті) суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків можуть бути включені суми, затрачені особою, права якої порушені, на ведення судового процесу, в тому числі на виплату гонорару адвокатові.



463.
При визначенні компенсації (пункт 5 частини першої цієї статті) суд зобов'язаний у встановлених у зазначеному пункті межах визначити конкретний розмір компенсації, зважаючи на суть порушення.



464.
2. У разі невиконання порушником рішення суду про припинення дій, що порушують авторське право i (або) сумiжнi права або створюють загрозу їх порушення, у встановлений судом строк на порушника може бути накладений штраф у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до відповідних бюджетів.



465.
РОЗДIЛ VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


РОЗДIЛ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
466.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і застосовується до правовідносин, які виникли після введення його в дію.


1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і застосовується до правовідносин, які виникли після введення його в дію.
467.
2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк подати до Верховної Ради України свої пропозиції щодо внесення змін до законів України у зв'язку з прийняттям цього Закону і привести свої нормативно- правові акти у відповідність iз цим Законом.


2. Кабінету Міністрів України у чотиримісячний строк подати до Верховної Ради України свої пропозиції щодо внесення змін до законів України у зв'язку з прийняттям цього Закону, а також прийняти необхідні нормативно-правові акти і привести діючі свої нормативно-правові акти у відповідність iз цим Законом.
468.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом застосовуються чинні акти законодавства України, якщо вони не суперечать цьому Закону.


3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом застосовуються чинні акти законодавства України у частині, що не суперечить цьому Закону.
469.
4. Установити, що строки охорони прав, передбачених статтею 28 цього Закону, застосовуються у тих випадках, коли 50-річний строк дії авторського права після смерті автора не закінчився до набрання чинності цим Законом.

Зауваження 1.2. Президента враховано у частинах 4, 5, 6, 8 і 9 розділу УІ "Прикінцеві положення" Закону, приведено у відповідність до ст.18 Бернської конвенції, ст. 14(6) Угоди ТРІПС.
4. Установити, що, починаючи від дати введення в дію цього Закону, строки охорони авторського права, передбачені статтею 28 і частинами 1 і 2 статті 44 цього Закону, застосовуються у всіх випадках, коли 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дати набрання чинності цим Законом.
5. Установити, що цей Закон застосовується до виконань і фонограм, створених чи вперше опублікованих до дати введення в дію цього Закону, якщо на цю дату не закінчилось 50 років після їх першого запису або опублікування.
6. Установити, що об'єкти авторського права і суміжних прав, які є предметом міжнародного договору, до якого Україна приєдналася і згоду на обов'язковість якого дала Верховна Рада України, і які створені чи вперше опубліковані до дати введення в дію цього Закону, підлягають захисту за цим Законом від дати введення його в дію, якщо на цю дату вказані об'єкти не стали суспільним надбанням в країні походження у зв'язку із закінченням строку їх охорони в цій країні.
470.
5. Постанову Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року "Про порядок введення у дію Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,№13,ст. 65) вважати такою, що втратила чинність.


7. Постанову Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року "Про порядок введення у дію Закону України "Про авторське право і суміжні права" " (Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,№13,ст. 65) вважати такою, що втратила чинність.
471.
6. У статті 2 Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 21, ст.155) виключити слова "повідомивши при цьому, що дія зазначеної Конвенції не поширюється на твори, які на дату набуття чинності цією Конвенцією для України вже є на її території суспільним надбанням".


8. У статті 2 Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 21, ст.155) виключити слова "повідомивши при цьому, що дія зазначеної Конвенції не поширюється на твори, які на дату набуття чинності цією Конвенцією для України вже є на її території суспільним надбанням".
472.
Доручити Міністерству закордонних справ України повідомити Генеральному директорові Всесвітньої організації інтелектуальної власності про те, що Україна визнає дію Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького актавід 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року) також щодо творів, які на дату набрання чинності цією Конвенцією для України вже є на її території суспільним надбанням".


Доручити Міністерству закордонних справ України повідомити Генеральному директорові Всесвітньої організації інтелектуальної власності про те, що стаття 18 Бернської конвенції від дати введення в дію цього Закону діє на території України в повному обсязі.
9. Доповнити Закон України "Про приєднання до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р."(Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 265) таким реченням:
"З метою виконання вимог зазначеної Конвенції поширити, на взаємній основі, національний режим захисту суміжних прав, передбачений Законом України "Про авторське права і суміжні права", на виробників фонограм з країн-учасниць Конвенції та їхні фонограми, якщо строк охорони цих фонограм не закінчився в країні походження. "
Доручити Міністерству закордонних справ України повідомити Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй про доповнення Закону України "Про приєднання до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 р."
473.
Голова Верховної Ради України
І.ПЛЮЩ
м. К и ї в 18 січня 2001 року № 2243-ІІІ



Голова Верховної Ради України
І.ПЛЮЩ

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні