Редакція, прийнята у другому читанні

№
проп.

Зауваження та пропозиції до проекту

Висновки,
обгрунтування

Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України

КНИГА ЧЕТВЕРТА
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

КНИГА ЧЕТВЕРТА
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Глава 34
Загальні положення про інтелектуальну власність

Глава 34 (34)
Загальні положення про інтелектуальну власність

Стаття 426
Об’єкти права інтелектуальної власності

Стаття 423 (426)
Об’єкти права інтелектуальної власності

До об’єктів права інтелектуальної власності належать:

До об’єктів права інтелектуальної власності належать:

1) результати інтелектуальної діяльності:

1) результати інтелектуальної діяльності:

— твори науки, літератури і мистецтва;

— твори науки, літератури і мистецтва;

— виконання творів;

— виконання творів;

— фонограми і передачі організацій мовлення;

— фонограми і передачі організацій мовлення;

— винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

— винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

— селекційні досягнення;

— селекційні досягнення;

— топографії (топології) інтегральних мікросхем;

— топографії (топології) інтегральних мікросхем;

— нерозкрита (конфіденційна) інформація, у тому числі секрети виробництва (ноу-хау);

— нерозкрита (конфіденційна) інформація, у тому числі секрети виробництва (ноу-хау);

2) засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів або послуг:

2) засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів або послуг:

— фірмові найменування;

— фірмові найменування;

— знаки для товарів і послуг;

— знаки для товарів і послуг;

— найменування місць походження (зазначення походження) товарів;

— найменування місць походження (зазначення походження) товарів;

3) інші результати інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

3) інші результати інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 427
Підстави виникнення прав на об’єкти інтелектуальної власності

Стаття 424 (427)
Підстави виникнення прав на об’єкти інтелектуальної власності

Права на об’єкти інтелектуальної власності виникають за фактом їх створення або внаслідок надання їм правової охорони уповноваженим державним органом у випадках і в порядку, що передбачені цим Кодексом або іншими законами.

Права на об’єкти інтелектуальної власності виникають за фактом їх створення або внаслідок надання їм правової охорони уповноваженим державним органом у випадках і в порядку, що передбачені цим Кодексом або іншими законами.

Умови надання правової охорони нерозкритій (конфіденційній) інформації визначаються законом.

Умови надання правової охорони нерозкритій (конфіденційній) інформації визначаються законом.

Стаття 428
Особисті немайнові і майнові права на об’єкти інтелектуальної власності

Стаття 425 (428)
Особисті немайнові і майнові права на об’єкти інтелектуальної власності

1. Авторам результатів інтелектуальної діяльності належать щодо них особисті немайнові і майнові права.

1. Авторам результатів інтелектуальної діяльності належать щодо них особисті немайнові і майнові права.

Особисті немайнові права належать авторові незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним у випадках переходу його майнових прав на результати інтелектуальної діяльності до іншої особи.

Особисті немайнові права належать авторові незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним у випадках переходу його майнових прав на результати інтелектуальної діяльності до іншої особи.

2. Володільцям права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг (далі — засоби індивідуалізації) належать щодо них майнові права.

2. Володільцям права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг (далі — засоби індивідуалізації) належать щодо них майнові права.

3. Право визнаватися автором результату інтелектуальної діяльності (право авторства) є особистим немайновим правом і належить тільки особі, творчою працею якої створено результат інтелектуальної діяльності.

3. Право визнаватися автором результату інтелектуальної діяльності (право авторства) є особистим немайновим правом і належить тільки особі, творчою працею якої створено результат інтелектуальної діяльності.

Право авторства є таким, що не відчужується і не передається.

Право авторства є таким, що не відчужується і не передається.

Якщо результат створений спільною працею двох або більше осіб, вони визнаються співавторами. Стосовно до окремих видів результатів інтелектуальної діяльності законом може бути обмежено коло осіб, які визнаються співавторами твору в цілому.

Якщо результат створений спільною працею двох або більше осіб, вони визнаються співавторами. Стосовно до окремих видів результатів інтелектуальної діяльності законом може бути обмежене коло осіб, які визнаються співавторами твору в цілому.

Стаття 429
Виключні права на об’єкти інтелектуальної власності

Стаття 426 (429)
Виключні права на об’єкти інтелектуальної власності

1. Володільцеві майнових прав на результат інтелектуальної діяльності або засобів індивідуалізації належить виключне право правомірно використовувати цей об’єкт інтелектуальної власності на свій розсуд у будь-якій формі та у будь-який спосіб.

1. Володільцеві майнових прав на результат інтелектуальної діяльності або засобів індивідуалізації належить виключне право правомірно використовувати цей об’єкт інтелектуальної власності на свій розсуд у будь-якій формі та у будь-який спосіб.

Використання іншими особами інтелектуальної власності, щодо якої правоволодільцеві належить виключне право, допускається тільки з дозволу правоволодільця.

Використання іншими особами інтелектуальної власності, щодо якої правоволодільцеві належить виключне право, допускається тільки з дозволу правоволодільця.

2. Володілець виключного права на об’єкт інтелектуальної власності має право передати це право іншій особі повністю або частково, має право дозволити іншій особі використати цей об’єкт і має право розпорядитися ним іншим чином, якщо це не суперечить правилам цього Кодексу та іншим законам.

2. Володілець виключного права на об’єкт інтелектуальної власності має право передати це право іншій особі повністю або частково, має право дозволити іншій особі використати цей об’єкт і має право розпорядитися ним іншим чином, якщо це не суперечить правилам цього Кодексу та іншим законам.

3. Обмеження виключних прав, у тому числі шляхом надання можливості використання об’єкта інтелектуальної власності іншими особами, визнання цих прав недійсними та їх припинення (анулювання) допускається у випадках, межах і порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами.

3. Обмеження виключних прав, у тому числі шляхом надання можливості використання об’єкта інтелектуальної власності іншими особами, визнання цих прав недійсними та їх припинення (анулювання) допускається у випадках, межах і порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Обмеження виключних прав допускається за умови, що воно не завдає шкоди нормальному використанню об’єкта інтелектуальної власності і не зачіпає безпідставно законних інтересів правоволодільців.

Обмеження виключних прав допускається за умови, що воно не завдає шкоди нормальному використанню об’єкта інтелектуальної власності і не зачіпає безпідставно законних інтересів правоволодільців.

Стаття 430
Перехід виключних прав до іншої особи

Стаття 427 (430)
Перехід виключних прав до іншої особи

1. Майнові права, що належать володільцеві виключних прав на об’єкт інтелектуальної власності, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи іншим законом, можуть бути передані їх правоволодільцем повністю або частково іншій особі за договором, а також переходять у порядку спадкування і внаслідок ліквідації юридичної особи-правоволодільця.

1. Майнові права, що належать володільцеві виключних прав на об’єкт інтелектуальної власності, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи іншим законом, можуть бути передані їх правоволодільцем повністю або частково іншій особі за договором, а також переходять у порядку спадкування і внаслідок ліквідації юридичної особи-правоволодільця.

Передання майнових прав за договором та їх перехід у порядку спадкування не мають наслідком передання або обмеження права авторства та інших невідчужуваних і таких, що не передаються, виключних прав. Умови договору про передання або обмеження таких прав є нікчемними.

Передання майнових прав за договором та їх перехід у порядку спадкування не мають наслідком передання або обмеження права авторства та інших невідчужуваних і таких, що не передаються, виключних прав. Умови договору про передання або обмеження таких прав є нікчемними.

2. Виключні права, які передаються за договором, мають бути в ньому визначені. Права, не зазначені в договорі як відчужувані, припускаються такими, що не передані, оскільки не доведено інше.

2. Виключні права, які передаються за договором, мають бути в ньому визначені. Права, не зазначені в договорі як відчужувані, припускаються такими, що не передані, оскільки не доведено інше.

3. До договору, який передбачає надання виключного права в період його дії іншій особі на обмежений час, застосовуються правила про ліцензійний договір.

3. До договору, який передбачає надання виключного права в період його дії іншій особі на обмежений час, застосовуються правила про ліцензійний договір.

Стаття 431
Строк дії виключного права

Стаття 428 (431)
Строк дії виключного права

1. Виключне право на об’єкт інтелектуальної власності діє протягом строку, передбаченого цим Кодексом або іншим законом.

1. Виключне право на об’єкт інтелектуальної власності діє протягом строку, передбаченого цим Кодексом або іншим законом.

Закон може передбачати можливість подовження такого строку.

Закон може передбачати можливість подовження такого строку.

2. Особисті немайнові права на результати інтелектуальної діяльності діють безстроково.

2. Особисті немайнові права на результати інтелектуальної діяльності діють безстроково.

3. У випадках, передбачених законом, дія виключного права може припинятися внаслідок невикористання цього права протягом певного строку.

3. У випадках, передбачених законом, дія виключного права може припинятися внаслідок невикористання цього права протягом певного строку.

Стаття 432
Виключне право і право власності

Стаття 429 (432)
Виключне право і право власності

Виключне право на результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації існує незалежно від права власності на матеріальний об’єкт, в якому такий результат чи засіб індивідуалізації відображений.

Виключне право на результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації існує незалежно від права власності на матеріальний об’єкт, в якому такий результат чи засіб індивідуалізації відображений.

Порушення права інтелектуальної власності

Порушення права інтелектуальної власності

1. Будь-яке посягання на права, що випливають з інтелектуальної власності, визнається порушенням цього права.

1. Будь-яке посягання на права, що випливають з інтелектуальної власності, визнається порушенням цього права.

2. Не вважаються порушенням прав інтелектуальної власності дії, які відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, визнаються правомірними.

2. Не вважаються порушенням прав інтелектуальної власності дії, які відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, визнаються правомірними.

3. Ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об’єкти права інтелектуальної власності, що захищаються на території України, без дозволу суб’єктів права інтелектуальної власності, є порушенням цього права незалежно від того чи ці об’єкти захищалися або захищаються в країнах їх походження.

3. Ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об’єкти права інтелектуальної власності, що захищаються на території України, без дозволу суб’єктів права інтелектуальної власності, є порушенням цього права незалежно від того чи ці об’єкти захищалися або захищаються в країнах їх походження.

4. Вироби (товари), вироблені з використанням об’єктів інтелектуальної власності і розповсюджені в межах України з порушенням права на них, є контрафактними.

4. Вироби (товари), вироблені з використанням об’єктів інтелектуальної власності і розповсюджені в межах України з порушенням права на них, є контрафактними.

Цивільно-правові засоби забезпечення захисту права інтелектуальної власності

Цивільно-правові засоби забезпечення захисту права інтелектуальної власності

1. До розгляду справи в суді суд має право винести ухвалу про заборону відповідачеві чи іншій особі, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона є порушником права інтелектуальної власності, вчиняти певні дії (виробництво, відтворення, розповсюдження, використання, а також транспортування, збереження або володіння тощо з метою випуску в цивільний оборот виробів (товару), щодо яких припускається, що вони є контрафактними).

Суд має право винести ухвалу про накладення арешту і вилучення всієї партії виробів (товару), щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також матеріалів і обладнання, призначених для їх виготовлення і розповсюдження.

1. До розгляду справи в суді суд має право винести ухвалу про заборону відповідачеві чи іншій особі, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона є порушником права інтелектуальної власності, вчиняти певні дії (виробництво, відтворення, розповсюдження, використання, а також транспортування, збереження або володіння тощо з метою випуску в цивільний оборот виробів (товару), щодо яких припускається, що вони є контрафактними).

Суд має право винести ухвалу про накладення арешту і вилучення всієї партії виробів (товару), щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також матеріалів і обладнання, призначених для їх виготовлення і розповсюдження.

2. За наявності достатніх даних про вчинення злочину, за який відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або ж суд зобов’язані вжити заходів для забезпечення вчиненого або можливого в майбутньому цивільного позову шляхом розшуку і накладення арешту на:

1) вироби (товари), щодо яких припускається, що вони є контрафактними;

2) матеріали та обладнання, призначених для їх виготовлення і використання;

3) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення дій, за які відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність.

2. За наявності достатніх даних про вчинення злочину, за який відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або ж суд зобов’язані вжити заходів для забезпечення вчиненого або можливого в майбутньому цивільного позову шляхом розшуку і накладення арешту на:

1) вироби (товари), щодо яких припускається, що вони є контрафактними;

2) матеріали та обладнання, призначених для їх виготовлення і використання;

3) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення дій, за які відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність.

Цивільно-правова відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності

Цивільно-правова відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності

1. Порушник права інтелектуальної власності зобов’язаний:

1. Порушник права інтелектуальної власності зобов’язаний:

1) задовольнити всі вимоги, що випливають із факту порушення права інтелектуальної власності, відповідно до цього Кодексу (ст. ст. 15 і 23);

1) задовольнити всі вимоги, що випливають із факту порушення права інтелектуальної власності, відповідно до цього Кодексу (ст. ст. 16 і 23);

2) відшкодувати заподіяні порушенням збитки, включаючи втрачену вигоду;

2) відшкодувати заподіяні порушенням збитки, включаючи втрачену вигоду;

3) повернути суб’єктові права інтелектуальної власності одержані внаслідок порушення доходи (прибутки) в повному обсязі;

3) повернути суб’єктові права інтелектуальної власності одержані внаслідок порушення доходи (прибутки) в повному обсязі;

4) виплатити компенсацію в сумі від 5 до 5000 неоподатковуваних доходів громадян, встановлених законодавством України, розмір яких визначається судом.

4) виплатити компенсацію в сумі від 5 до 5000 неоподатковуваних доходів громадян, встановлених законодавством України, розмір яких визначається судом.

2. При визначенні суми збитків (підпункт 2 п. 1 цієї статті) суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої суб’єктові права інтелектуальної власності, а також можливого доходу, який могла б одержати зазначена особа при правомірному використанні об’єкта інтелектуальної власності. У розмір збитків мають бути включені суми, витрачені позивачем, на ведення судового процесу, включаючи виплату гонорару його адвокатові.

2. При визначенні суми збитків (підпункт 2 п. 1 цієї статті) суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої суб’єктові права інтелектуальної власності, а також можливого доходу, який могла б одержати зазначена особа при правомірному використанні об’єкта інтелектуальної власності. У розмір збитків мають бути включені суми, витрачені позивачем, на ведення судового процесу, включаючи виплату гонорару його адвокатові.

3. Порушник права інтелектуальної власності зобов’язаний відшкодувати його володільцеві моральну шкоду в розмірі, що визначається судом.

3. Порушник права інтелектуальної власності зобов’язаний відшкодувати його володільцеві моральну шкоду в розмірі, що визначається судом.

Цивільно-правові засоби забезпечення виконання судового рішення

Цивільно-правові засоби забезпечення виконання судового рішення

1. Судове рішення про факт порушення права інтелектуальної власності певною особою має бути опубліковане в засобах масової інформації за рахунок порушника.

1. Судове рішення про факт порушення права інтелектуальної власності певною особою має бути опубліковане в засобах масової інформації за рахунок порушника.

2. Суд може винести рішення про знищення виробів (товару), щодо яких встановлено, що вони виготовлені з порушенням прав на інтелектуальну власність.

2. Суд може винести рішення про знищення виробів (товару), щодо яких встановлено, що вони виготовлені з порушенням прав на інтелектуальну власність.

3. Особа, що неправомірно використала засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, зобов’язана знищити зображення індивідуалізації, усунути його з товару та його упаковки.

У разі неможливості виконати вимоги, встановлені частиною першою п. 3 цієї статті, відповідний товар підлягає знищенню.

3. Особа, що неправомірно використала засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, зобов’язана знищити зображення індивідуалізації, усунути його з товару та його упаковки.

У разі неможливості виконати вимоги, встановлені частиною першою п. 3 цієї статті, відповідний товар підлягає знищенню.

Розділ І
Авторське право та суміжні права

Розділ І
Авторське право та суміжні права

Глава 35
Авторське право

Глава 35 (35)
Авторське право

Стаття 434
Об’єкти авторського права

Стаття 434 (434)
Об’єкти авторського права

1. Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності, — незалежно від їх жанру, достоїнства, обсягу, мети (освіта, інформація, пропаганда, розваги тощо), а також способу і форми їх відтворення, а саме:

1. Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності, — незалежно від їх жанру, достоїнства, обсягу, мети (освіта, інформація, пропаганда, розваги тощо), а також способу і форми їх відтворення, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги, брошури, газети, статті тощо);

1) літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги, брошури, газети, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) музичні твори з текстом і без тексту;

3) музичні твори з текстом і без тексту;

4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;

4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;

5) аудіовізуальні твори (кіно-, теле- та відеофільми, слайдофільми та інші відеотвори і радіотвори);

5) аудіовізуальні твори (кіно-, теле- та відеофільми, слайдофільми та інші відеотвори і радіотвори);

6) скульптури, графіка, дизайн, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва;

6) скульптури, графіка, дизайн, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва;

7) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

7) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

8) фотографічні твори і твори, виконані способами, аналогічними фотографії;

8) фотографічні твори і твори, виконані способами, аналогічними фотографії;

9) твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;

9) твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;

10) ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури та інших галузей науки;

10) ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури та інших галузей науки;

11) сценічні обробки творів, зазначених у підпункті 1 п. 1 цієї статті, та обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

11) сценічні обробки творів, зазначених у підпункті 1 п. 1 цієї статті, та обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

12) програми для ЕОМ (електронних обчислювальних машин) усіх видів, включаючи прикладні програми та операційні системи;

12) програми для ЕОМ (електронних обчислювальних машин) усіх видів, включаючи прикладні програми та операційні системи;

13) переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва та обробки фольклору (похідні твори) незалежно від того, чи є об’єктами авторського права твори, на основі яких створено похідні твори, і без заподіяння шкоди оригінальним творам, на яких вони засновані;

13) переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва та обробки фольклору (похідні твори) незалежно від того, чи є об’єктами авторського права твори, на основі яких створено похідні твори, і без заподіяння шкоди оригінальним творам, на яких вони засновані;

14) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці з добору і розташування матеріалів незалежно від того, чи є об’єктами авторського права твори, які вони включають, і без заподіяння шкоди творам, що входять до них;

14) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці з добору і розташування матеріалів незалежно від того, чи є об’єктами авторського права твори, які вони включають, і без заподіяння шкоди творам, що входять до них;

15) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів кінематографії;

15) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів кінематографії;

16) інші твори.

16) інші твори.

2. Цим Кодексом охороняються як обнародувані, так і необнародувані твори в галузі науки, літератури і мистецтва, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі.

2. Цим Кодексом охороняються як обнародувані, так і необнародувані твори в галузі науки, літератури і мистецтва, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі.

Стаття 435
Твори і результати діяльності, які не є об’єктами авторського права

Стаття 435 (435)
Твори і результати діяльності, які не є об’єктами авторського права

Не є об’єктами авторського права, зокрема:

Не є об’єктами авторського права, зокрема:

1) офіційні документи (закони, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

1) офіційні документи (закони, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

2) офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки тощо);

2) офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки тощо);

3) твори народної творчості;

3) твори народної творчості;

4) повідомлення про новини дня або повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

4) повідомлення про новини дня або повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

5) результати, одержані з допомогою технічних засобів, призначених для виробництва певного роду, без здійснення творчої діяльності, безпосередньо спрямованої на створення індивідуального твору;

5) результати, одержані з допомогою технічних засобів, призначених для виробництва певного роду, без здійснення творчої діяльності, безпосередньо спрямованої на створення індивідуального твору;

6) авторське право не поширюється на ідеї, процедури, методи роботи або математичні концепції як такі, відкриття або прості факти.

6) авторське право не поширюється на ідеї, процедури, методи роботи або математичні концепції як такі, відкриття або прості факти.

Стаття 436
Права на проекти офіційних документів, символів і знаків

Стаття 436 (436)
Права на проекти офіційних документів, символів і знаків

Право авторства на проект офіційного документа, символу чи знака належить особі, що розробила проект (розробникові).

Право авторства на проект офіційного документа, символу чи знака належить особі, що розробила проект (розробникові).

Розробники проектів офіційних документів, символів і знаків мають право публікувати такі проекти, якщо це не заборонено органом, за дорученням якого розроблявся проект. При опублікуванні проекту розробники мають право зазначити своє ім’я.

Розробники проектів офіційних документів, символів і знаків мають право публікувати такі проекти, якщо це не заборонено органом, за дорученням якого розроблявся проект. При опублікуванні проекту розробники мають право зазначити своє ім’я.

Проект може бути використаний компетентним органом для підготовки офіційного документа без згоди розробника, якщо проект ним опублікований або направлений відповідному органові.

Проект може бути використаний компетентним органом для підготовки офіційного документа без згоди розробника, якщо проект ним опублікований або направлений відповідному органові.

При підготовці офіційних документів, символів і знаків на основі проекту до нього можуть вноситися доповнення і зміни на розсуд органу, що здійснює підготовку офіційного документа, символу чи знака.

При підготовці офіційних документів, символів і знаків на основі проекту до нього можуть вноситися доповнення і зміни на розсуд органу, що здійснює підготовку офіційного документа, символу чи знака.

Після схвалення проекту компетентним органом він може використовуватися без зазначення імені розробника.

Після схвалення проекту компетентним органом він може використовуватися без зазначення імені розробника.

Стаття 437
Сфера чинності авторського права

Стаття 437 (437)
Сфера чинності авторського права

Положення авторського права поширюються на:

Положення авторського права поширюються на:

1) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але знаходяться в об’єктивній формі на території України;

1) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але знаходяться в об’єктивній формі на території України;

2) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані в іншій країні та протягом тридцяти днів після цього опубліковані в Україні;

2) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані в іншій країні та протягом тридцяти днів після цього опубліковані в Україні;

3) авторів, які є громадянами України або мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були опубліковані їхні твори.

3) авторів, які є громадянами України або мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були опубліковані їхні твори.

Відповідно до міжнародних договорів України авторське право поширюється на авторів незалежно від громадянства, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але вони знаходяться в об’єктивній формі на території іншої держави.

Відповідно до міжнародних договорів України авторське право поширюється на авторів незалежно від громадянства, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але вони знаходяться в об’єктивній формі на території іншої держави.

Чинність цієї статті поширюється і на інших осіб, які мають авторське право.

Чинність цієї статті поширюється і на інших осіб, які мають авторське право.

Стаття 438
Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства

Стаття 438 (438)
Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства

1. Авторське право на твори науки, літератури і мистецтва виникає за фактом його створення. Виникнення і здійснення прав, передбачених цим Кодексом, не потребують виконання будь-яких формальностей.

1. Авторське право на твори науки, літератури і мистецтва виникає за фактом його створення. Виникнення і здійснення прав, передбачених цим Кодексом, не потребують виконання будь-яких формальностей.

2. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі — ©, імені (найменування) особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору.

2. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі — ©, імені (найменування) особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору.

3. Автором твору вважається особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору.

3. Автором твору вважається особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору.

При опублікуванні твору анонімно або під псевдонімом (крім випадку, якщо псевдонім автора не викликає сумніву в його особі) видавець, ім’я або найменування якого позначено на творі, за відсутності доказів іншого вважається представником автора відповідно до цього Кодексу і як такий має право захищати права автора та забезпечувати їх здійснення. Це положення діє доти, доки автор такого твору не розкриє своє ім’я.

При опублікуванні твору анонімно або під псевдонімом (крім випадку, якщо псевдонім автора не викликає сумніву в його особі) видавець, ім’я або найменування якого позначено на творі, за відсутності доказів іншого вважається представником автора відповідно до цього Кодексу і як такий має право захищати права автора та забезпечувати їх здійснення. Це положення діє доти, доки автор такого твору не розкриє своє ім’я.

4. Автор або особа, яка має виключну правоможність на обнародуваний чи необнародуваний твір, для свідчення про права автора або особи, що має виключну правоможність на твір, про факт і дату опублікування твору чи про договори, які зачіпають права автора на твір, у будь-який час протягом строку дії авторського права може зареєструвати права або виключну правоможність на твір, факт і дату опублікування твору, договори, які зачіпають права автора на твір, в офіційних державних реєстрах.

4. Автор або особа, яка має виключну правоможність на обнародуваний чи необнародуваний твір, для свідчення про права автора або особи, що має виключну правоможність на твір, про факт і дату опублікування твору чи про договори, які зачіпають права автора на твір, у будь-який час протягом строку дії авторського права може зареєструвати права або виключну правоможність на твір, факт і дату опублікування твору, договори, які зачіпають права автора на твір, в офіційних державних реєстрах.

Орган, який забезпечує державну реєстрацію, положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва затверджує Кабінет Міністрів України.

Орган, який забезпечує державну реєстрацію, положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва затверджує Кабінет Міністрів України.

Орган, який забезпечує державну реєстрацію, видає свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір, виключні правоможності особи на твір, факт і дату опублікування твору, договорів, які зачіпають права автора на твір, складає і періодично видає Каталог державної реєстрації.

Орган, який забезпечує державну реєстрацію, видає свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір, виключні правоможності особи на твір, факт і дату опублікування твору, договорів, які зачіпають права автора на твір, складає і періодично видає Каталог державної реєстрації.

При виникненні спору державна реєстрація визнається судом як юридична презумпція прав автора або особи, яка має виключну правоможність на твір, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

При виникненні спору державна реєстрація визнається судом як юридична презумпція прав автора або особи, яка має виключну правоможність на твір, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

5. Особа, яка володіє матеріальним об’єктом, в якому виражений твір, не може перешкоджати особі, що має авторське право, у реєстрації.

5. Особа, яка володіє матеріальним об’єктом, в якому виражений твір, не може перешкоджати особі, що має авторське право, у реєстрації.

Стаття 439
Автор як первинний суб’єкт авторського права

Стаття 439 (439)
Автор як первинний суб’єкт авторського права

Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор.

Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор.

Стаття 440
Співавторство

Стаття 440 (440)
Співавторство

1. Авторське право на твір, створений спільною творчою працею двох або більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Взаємовідносини співавторів можуть визначатися угодою між ними.

1. Авторське право на твір, створений спільною творчою працею двох або більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Взаємовідносини співавторів можуть визначатися угодою між ними.

Частина твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин твору.

Частина твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин твору.

Кожний із співавторів має право використовувати створену ним частину твору, що має самостійне значення, на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Кожний із співавторів має право використовувати створену ним частину твору, що має самостійне значення, на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Право на використання твору в цілому належить співавторам спільно.

Право на використання твору в цілому належить співавторам спільно.

2. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частинах, якщо в угоді не передбачається інше.

2. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частинах, якщо в угоді не передбачається інше.

Стаття 441
Авторське право упорядників збірників та інших складених творів

Стаття 441 (441)
Авторське право упорядників збірників та інших складених творів

Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснений ним підбір і розташування матеріалів, що є результатом творчої праці (упорядкування).

Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснений ним підбір і розташування матеріалів, що є результатом творчої праці (упорядкування).

Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.

Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.

Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором.

Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором.

Авторське право упорядника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих матеріалів для створення своїх творів.

Авторське право упорядника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих матеріалів для створення своїх творів.

Стаття 441¹
Авторське право на комп’ютерні програми

Стаття 442 (441¹)
Авторське право на комп’ютерні програми

Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу або форми їх вираження.

Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу або форми їх вираження.

Стаття 442
Авторське право на похідні твори

Стаття 443 (442)
Авторське право на похідні твори

1. Похідний твір — результат інтелектуальної творчості, створений на основі іншого існуючого твору (переклад, адаптація, аранжування , обробка фольклору, інші переробки творів), без заподіяння шкоди охороні оригінального твору.

1. Похідний твір — результат інтелектуальної творчості, створений на основі іншого існуючого твору (переклад, адаптація, аранжування , обробка фольклору, інші переробки творів), без заподіяння шкоди охороні оригінального твору.

Оригінальність похідного твору полягає у творчій переробці твору, що існував раніше, або у творчому перекладі його на іншу мову.

Оригінальність похідного твору полягає у творчій переробці твору, що існував раніше, або у творчому перекладі його на іншу мову.

До похідних творів не належать аудіовізуальні твори, у тому числі іноземні, дубльовані, озвучені, субтитровані українською або іншими мовами.

До похідних творів не належать аудіовізуальні твори, у тому числі іноземні, дубльовані, озвучені, субтитровані українською або іншими мовами.

2. Авторам похідних творів належить авторське право на здійснений ними переклад, переробку, аранжування.

2. Авторам похідних творів належить авторське право на здійснений ними переклад, переробку, аранжування.

3. Авторське право похідного твору не повинне завдавати шкоди авторським правам автора твору, що зазнав перекладу, переробки, аранжування.

3. Авторське право похідного твору не повинне завдавати шкоди авторським правам автора твору, що зазнав перекладу, переробки, аранжування.

4. Авторське право авторів похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.

4. Авторське право авторів похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.

Стаття 443
Авторське право на колективний твір

Стаття 444 (443)
Авторське право на колективний твір

1. Особи, що організовують створення творів (видавці енциклопедій, виробники фільмів, продюсери тощо) не визнаються авторами відповідних творів.

1. Особи, що організовують створення творів (видавці енциклопедій, виробники фільмів, продюсери тощо) не визнаються авторами відповідних творів.

2. Видавцеві енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників і збірників, що продовжуються, наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право при будь-якому використанні такого видання зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

2. Видавцеві енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників і збірників, що продовжуються, наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право при будь-якому використанні такого видання зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено договором на створення такого твору.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено договором на створення такого твору.

Стаття 444
Авторське право на аудіовізуальний твір

Стаття 445 (444)
Авторське право на аудіовізуальний твір

1. Авторами аудіовізуального твору вважаються автори сценаріїв, діалогів, музичних творів, спеціально створених для даного аудіовізуального твору, режисери-постановники, оператори тощо.

1. Авторами аудіовізуального твору вважаються автори сценаріїв, діалогів, музичних творів, спеціально створених для даного аудіовізуального твору, режисери-постановники, оператори тощо.

Автор раніше створеного твору, переробленого або включеного частиною аудіовізуального твору, також вважається співавтором аудіовізуального твору.

Автор раніше створеного твору, переробленого або включеного частиною аудіовізуального твору, також вважається співавтором аудіовізуального твору.

2. Якщо інше не встановлено у договорі, автори, які зробили внесок або зобов’язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передати майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсерові, не мають права заперечувати проти відтворення, розповсюдження, публічного сповіщення і виконання, передання в ефір і кабелем для загального відома або проти будь-якого іншого публічного сповіщення твору, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на публічне сповіщення музичних творів, включених до аудіовізуального твору.

2. Якщо інше не встановлено у договорі, автори, які зробили внесок або зобов’язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передати майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсерові, не мають права заперечувати проти відтворення, розповсюдження, публічного сповіщення і виконання, передання в ефір і кабелем для загального відома або проти будь-якого іншого публічного сповіщення твору, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на публічне сповіщення музичних творів, включених до аудіовізуального твору.

Постановник аудіовізуального твору має право при будь-якому використанні твору зазначити своє ім’я або найменування чи вимагати такого зазначення.

Постановник аудіовізуального твору має право при будь-якому використанні твору зазначити своє ім’я або найменування чи вимагати такого зазначення.

3. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожен на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з постановником аудіовізуального твору не передбачено інше.

3. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожен на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з постановником аудіовізуального твору не передбачено інше.

4. Автор музичного твору з текстом або без тексту, створеного спеціально для аудіовізуального твору, зберігає право на одержання винагороди за використання цього музичного твору при кожному публічному виконанні аудіовізуального твору і його публічному сповіщенні, а також здаванні в прокат примірників аудіовізуального твору.

4. Автор музичного твору з текстом або без тексту, створеного спеціально для аудіовізуального твору, зберігає право на одержання винагороди за використання цього музичного твору при кожному публічному виконанні аудіовізуального твору і його публічному сповіщенні, а також здаванні в прокат примірників аудіовізуального твору.

5. Без згоди автора та інших володільців майнових прав на фільм забороняється знищення остаточного варіанту фільму (негативів, оригінального запису).

5. Без згоди автора та інших володільців майнових прав на фільм забороняється знищення остаточного варіанту фільму (негативів, оригінального запису).

Стаття 445
Автори інтерв’ю

Стаття 446 (445)
Автори інтерв’ю

Авторське право на запис інтерв’ю належить особі, що дала інтерв’ю, та особі, що взяла інтерв’ю і здійснила його запис, як співавторам, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Авторське право на запис інтерв’ю належить особі, що дала інтерв’ю, та особі, що взяла інтерв’ю і здійснила його запис, як співавторам, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Опублікування запису інтерв’ю допускається лише зі згоди особи, що дала інтерв’ю.

Опублікування запису інтерв’ю допускається лише зі згоди особи, що дала інтерв’ю.

Стаття 446
Авторське право на твір, створений за договором найму

Стаття 447 (446)
Авторське право на твір, створений за договором найму

1. Авторське право на твір, створений за договором найму, належить його авторові.

1. Авторське право на твір, створений за договором найму, належить його авторові.

2. Виключне право на використання твору, створеного за договором найму, належить особі, з якою автор перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі найму не передбачено інше.

2. Виключне право на використання твору, створеного за договором найму, належить особі, з якою автор перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі найму не передбачено інше.

Розмір авторської винагороди за кожний вид використання твору, створеного за договором найму, та порядок її виплати встановлюються в договорі найму.

Розмір авторської винагороди за кожний вид використання твору, створеного за договором найму, та порядок її виплати встановлюються в договорі найму.

3. Роботодавець має право при будь-якому використанні твору, створеного за договором найму, зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

3. Роботодавець має право при будь-якому використанні твору, створеного за договором найму, зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

Стаття 447
Особисті немайнові права автора

Стаття 448 (447)
Особисті немайнові права автора

Авторові належать такі особисті немайнові права:

Авторові належать такі особисті немайнові права:

1) право авторства;

1) право авторства;

2) право на авторське ім’я;

2) право на авторське ім’я;

3) право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора (право на недоторканність твору);

3) право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора (право на недоторканність твору);

4) право на обнародування твору.

4) право на обнародування твору.

Стаття 448
Майнові права автора

Стаття 449 (448)
Майнові права автора

1. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким чином.

1. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким чином.

2. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право дозволяти або забороняти:

2. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічний показ;

3) публічний показ;

4) будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи проводами уже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією;

4) будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі проводами уже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією;

5) переклади творів;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші аналогічні зміни творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші аналогічні зміни творів;

7) розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження в інший спосіб або шляхом здання в найм чи у прокат та іншого передання до першого продажу примірників твору;

7) розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження в інший спосіб або шляхом здання в найм чи у прокат та іншого передання до першого продажу примірників твору;

8) здання в найм оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі;

8) здання в найм оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі;

9) імпорт примірників творів з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право.

9) імпорт примірників творів з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право.

Цей перелік не є вичерпним.

Цей перелік не є вичерпним.

3. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва включають і право участі в практичній реалізації проектів цих творів.

3. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва включають і право участі в практичній реалізації проектів цих творів.

4. Якщо примірники правомірно опублікованого твору введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди особи, якій належить авторське право, і без виплати авторської винагороди. Однак при цьому за особою, яка має авторське право, зберігається право, передбачене в підпункті 8 п. 2 цієї статті.

4. Якщо примірники правомірно опублікованого твору введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди особи, якій належить авторське право, і без виплати авторської винагороди. Однак при цьому за особою, яка має авторське право, зберігається право, передбачене в підпункті 8 п. 2 цієї статті.

5. Крім випадків, передбачених статтями 452–460 цього Кодексу, особа, яка має авторське право, має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання її твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів.

5. Крім випадків, передбачених статтями 453–461 цього Кодексу, особа, яка має авторське право, має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання її твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів.

Розмір і порядок обчислення авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі, а також у договорах, що укладаються організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, з користувачами.

Розмір і порядок обчислення авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі, а також у договорах, що укладаються організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, з користувачами.

6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 452–460 цього Кодексу, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і безпідставно не обмежуватимуть законних інтересів автора.

6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 453–461 цього Кодексу, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і безпідставно не обмежуватимуть законних інтересів автора.

Стаття 449
Право доступу до твору образотворчого мистецтва

Стаття 450 (449)
Право доступу до твору образотворчого мистецтва

Якщо при переданні носія твору образотворчого мистецтва у власність іншій особі автор не поступається своїми майновими правами, він має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не зачіпає необґрунтованим способом законних прав та інтересів власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити авторові в доступі до твору без достатніх підстав.

Якщо при переданні носія твору образотворчого мистецтва у власність іншій особі автор не поступається своїми майновими правами, він має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не зачіпає необґрунтованим способом законних прав та інтересів власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити авторові в доступі до твору без достатніх підстав.

Стаття 450
Право слідування

Стаття 451 (450)
Право слідування

Автор протягом життя, а після його смерті — спадкоємці у встановлений статтею 461 цього Кодексу строк щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва користуються невідчужуваним правом на одержання п’яти відсотків від ціни кожного наступного продажу носія твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде за першим його відступленням, здійсненим автором (право слідування).

Автор протягом життя, а після його смерті — спадкоємці у встановлений статтею 462 цього Кодексу строк щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва користуються невідчужуваним правом на одержання п’яти відсотків від ціни кожного наступного продажу носія твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде за першим його відступленням, здійсненим автором (право слідування).

Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються через організації, які управляють майновими правами авторів на колективній основі.

Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються через організації, які управляють майновими правами авторів на колективній основі.

Стаття 451
Депонування творів

Стаття 452 (451)
Депонування творів

1. Депонування рукописів творів, інших творів на матеріальному носії, у тому числі на машинному, визнається опублікуванням твору, якщо таке депонування здійснене у сховищі (депозитарії), відкритому для доступу кожного, і надає можливість одержання за договором з депозитарієм примірника твору будь-якою особою, що звернеться до цього депозитарію.

1. Депонування рукописів творів, інших творів на матеріальному носії, у тому числі на машинному, визнається опублікуванням твору, якщо таке депонування здійснене у сховищі (депозитарії), відкритому для доступу кожного, і надає можливість одержання за договором з депозитарієм примірника твору будь-якою особою, що звернеться до цього депозитарію.

2. Депонування твору здійснюється на основі договору володільця права на використання твору (правоволодільця) з депозитарієм, який встановлює умови використання твору. Такий договір і договір депозитарію з користувачем є публічним (стаття 665 цього Кодексу).

2. Депонування твору здійснюється на основі договору володільця права на використання твору (правоволодільця) з депозитарієм, який встановлює умови використання твору. Такий договір і договір депозитарію з користувачем є публічним (стаття 682 цього Кодексу).

Стаття 452
Обмеження авторських прав

Стаття 453 (452)
Обмеження авторських прав

1. Обмеження права на використання твору (вільне використання) допускається тільки у випадках, встановлених цим Кодексом.

1. Обмеження права на використання твору (вільне використання) допускається тільки у випадках, встановлених цим Кодексом.

2. Вільне використання твору допускається за умови, що таке використання не завдасть невиправданої шкоди нормальному використанню твору і не обмежить необґрунтованим чином законних інтересів автора.

2. Вільне використання твору допускається за умови, що таке використання не завдасть невиправданої шкоди нормальному використанню твору і не обмежить необґрунтованим чином законних інтересів автора.

Стаття 453
Вільне використання творів в особистих цілях

Стаття 454 (453)
Вільне використання творів в особистих цілях

1. Допускається відтворення обнародуваного твору в особистих цілях.

1. Допускається відтворення обнародуваного твору в особистих цілях.

2. Положення п. 1 цієї статті не застосовується при:

2. Положення п. 1 цієї статті не застосовується при:

1) відтворенні творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва шляхом їх практичної реалізації;

1) відтворенні творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва шляхом їх практичної реалізації;

2) відтворенні книг (у повному обсязі) і нотних текстів.

2) відтворенні книг (у повному обсязі) і нотних текстів.

Стаття 454
Вільне використання творів із зазначенням імені автора

Стаття 455 (454)
Вільне використання творів із зазначенням імені автора

Без згоди суб’єкта авторського права, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається:

Без згоди суб’єкта авторського права, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів у обсязі, виправданому поставленою метою, включаючи цитування статей із газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлене критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, в яке цитати включаються, вільне використання цитат у формі коротких уривків із виступів і творів, включених у фонограми або радіо- і телевізійні передачі;

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів у обсязі, виправданому поставленою метою, включаючи цитування статей із газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлене критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, в яке цитати включаються, вільне використання цитат у формі коротких уривків із виступів і творів, включених у фонограми або радіо- і телевізійні передачі;

2) використання літературних і художніх творів у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку чи зображення в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрації навчального характеру;

2) використання літературних і художніх творів у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку чи зображення в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрації навчального характеру;

3) відтворення в пресі, передача в ефір або інше публічне сповіщення опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних питань або переданих в ефір творів такого самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, передачу в ефір і проводами чи інше публічне сповіщення спеціально не заборонене автором;

3) відтворення в пресі, передача в ефір або інше публічне сповіщення опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних питань або переданих в ефір творів такого самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, передачу в ефір і проводами чи інше публічне сповіщення спеціально не заборонене автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, передача в ефір або інше публічне сповіщення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, передача в ефір або інше публічне сповіщення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення випущених у світ творів без одержання прибутку рельєфно-крапковим шрифтом та іншими способами для сліпих, крім творів, спеціально виданих для таких способів використання;

5) відтворення випущених у світ творів без одержання прибутку рельєфно-крапковим шрифтом та іншими способами для сліпих, крім творів, спеціально виданих для таких способів використання;

6) відтворення з інформаційною метою в газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших аналогічних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

6) відтворення з інформаційною метою в газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших аналогічних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

7) відтворення шляхом репродукування в одному примірнику без одержання прибутку:

7) відтворення шляхом репродукування в одному примірнику без одержання прибутку:

— випущених у світ творів бібліотеками та архівами для заміни втрачених примірників;

— випущених у світ творів бібліотеками та архівами для заміни втрачених примірників;

— малих за обсягом творів із періодичних видань, а також коротких частин з інших випущених у світ творів, якщо таке використання здійснюється бібліотекою або архівом на запити громадян з метою освіти або навчання, а також якщо таке використання здійснюється навчальним закладом для аудиторних занять;

— малих за обсягом творів із періодичних видань, а також коротких частин з інших випущених у світ творів, якщо таке використання здійснюється бібліотекою або архівом на запити громадян з метою освіти або навчання, а також якщо таке використання здійснюється навчальним закладом для аудиторних занять;

8) відтворення твору для судового чи адміністративного провадження;

8) відтворення твору для судового чи адміністративного провадження;

9) відтворення твору в особистих цілях за умов, передбачених статтями 452–460 цього Кодексу.

9) відтворення твору в особистих цілях за умов, передбачених статтями 453–461 цього Кодексу.

Цей перелік є вичерпним, крім випадків, зазначених у статтях 452–460 цього Кодексу.

Цей перелік є вичерпним, крім випадків, зазначених у статтях 453–461 цього Кодексу.

Вільне використання твору здійснюється без виплати винагороди, крім випадків, передбачених статтею 460 цього Кодексу.

Вільне використання твору здійснюється без виплати винагороди, крім випадків, передбачених статтею 461 цього Кодексу.

Стаття 455
Вільне використання творів без зазначення імені автора

Стаття 456 (455)
Вільне використання творів без зазначення імені автора

Без зазначення імені автора вільне використання твору допускається в таких випадках:

Без зазначення імені автора вільне використання твору допускається в таких випадках:

1) відтворення, передача в ефір, технічний запис фотографії та її відтворення, твори архітектури або образотворчого мистецтва, що постійно знаходяться у відкритому для вільного відвідування місці, крім випадків, якщо такий твір є основним об’єктом, що використовується;

1) відтворення, передача в ефір, технічний запис фотографії та її відтворення, твори архітектури або образотворчого мистецтва, що постійно знаходяться у відкритому для вільного відвідування місці, крім випадків, якщо такий твір є основним об’єктом, що використовується;

2) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похорону - в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

2) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похорону - в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

3) технічний запис твору і його відтворення, що здійснюється організацією ефірного мовлення стосовно творів, на передачу в ефір яких ця організація одержала право. Зазначений запис може використовуватися тільки для власних передач організації ефірного мовлення і має бути знищений після спливу шести місяців після його виготовлення, якщо інший строк не передбачений договором з автором.

3) технічний запис твору і його відтворення, що здійснюється організацією ефірного мовлення стосовно творів, на передачу в ефір яких ця організація одержала право. Зазначений запис може використовуватися тільки для власних передач організації ефірного мовлення і має бути знищений після спливу шести місяців після його виготовлення, якщо інший строк не передбачений договором з автором.

Стаття 456
Вільне використання примірників творів для навчання

Стаття 457 (456)
Вільне використання примірників творів для навчання

Допускається без згоди автора та іншої особи, що має авторське право:

Допускається без згоди автора та іншої особи, що має авторське право:

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів і фонограм як ілюстрації для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів і фонограм як ілюстрації для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

2) репрографічне відтворення для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків із письмових творів з ілюстраціями або без них, навчальними закладами, діяльність яких не спрямована прямо чи опосередковано на одержання прибутку за умови, що:

2) репрографічне відтворення для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків із письмових творів з ілюстраціями або без них, навчальними закладами, діяльність яких не спрямована прямо чи опосередковано на одержання прибутку за умови, що:

— обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

— обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

— відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

— відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

— немає колективної ліцензії (ліцензії, наданої організацією, що управляє майновими правами авторів на колективній основі), яка визначала б умови такого відтворення.

— немає колективної ліцензії (ліцензії, наданої організацією, що управляє майновими правами авторів на колективній основі), яка визначала б умови такого відтворення.

Стаття 457
Використання творів, які постійно знаходяться у місцях, відкритих для вільного відвідування

Стаття 458 (457)
Використання творів, які постійно знаходяться у місцях, відкритих для вільного відвідування

Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворювання або публічне сповіщення творів архітектури, образотворчого мистецтва, фотографічних творів, які постійно знаходяться у місці, відкритому для вільного відвідування, крім випадків, якщо зображення твору є основним об’єктом такого відтворення чи публічного сповіщення і якщо зображення твору використовуються з комерційною метою.

Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворювання або публічне сповіщення творів архітектури, образотворчого мистецтва, фотографічних творів, які постійно знаходяться у місці, відкритому для вільного відвідування, крім випадків, якщо зображення твору є основним об’єктом такого відтворення чи публічного сповіщення і якщо зображення твору використовуються з комерційною метою.

Стаття 458
Записи короткострокового користування творів, здійснювані організаціями ефірного мовлення

Стаття 459 (458)
Записи короткострокового користування творів, здійснювані організаціями ефірного мовлення

Організація ефірного мовлення має право без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати додаткової винагороди здійснювати запис короткострокового користування того твору, щодо якого ця організація одержала право на сповіщення в ефір, за таких умов:

Організація ефірного мовлення має право без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати додаткової винагороди здійснювати запис короткострокового користування того твору, щодо якого ця організація одержала право на сповіщення в ефір, за таких умов:

1) виготовлення запису організацією ефірного мовлення за допомогою її власного обладнання і для її власної передачі;

1) виготовлення запису організацією ефірного мовлення за допомогою її власного обладнання і для її власної передачі;

2) знищення такого запису протягом шести місяців після його виготовлення, якщо триваліший строк не був погоджений з автором записаного твору. Такий запис може бути збережений без згоди автора в офіційних архівах, якщо запис має виключно документальний характер.

2) знищення такого запису протягом шести місяців після його виготовлення, якщо триваліший строк не був погоджений з автором записаного твору. Такий запис може бути збережений без згоди автора в офіційних архівах, якщо запис має виключно документальний характер.

Стаття 459
Вільне відтворення комп’ютерних програм. Декомпіляція комп’ютерних програм

Стаття 460 (459)
Вільне відтворення комп’ютерних програм. Декомпіляція комп’ютерних програм

1. Особа, що правомірно володіє примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або особи, що має авторське право на цю програму, і без виплати авторської винагороди:

1. Особа, що правомірно володіє примірником комп’ютерної програми, має право без згоди автора або особи, що має авторське право на цю програму, і без виплати авторської винагороди:

1) внести до комп’ютерної програми зміни виключно з метою її функціонування на технічних засобах користувача і вчинення дій, пов’язаних із функціонуванням комп’ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам’яті комп’ютера (одного комп’ютера або одного користувача мережі), а також виправлення очевидних помилок, якщо інше не передбачено угодою з особою, що має авторське право;

1) внести до комп’ютерної програми зміни виключно з метою її функціонування на технічних засобах користувача і вчинення дій, пов’язаних із функціонуванням комп’ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам’яті комп’ютера (одного комп’ютера або одного користувача мережі), а також виправлення очевидних помилок, якщо інше не передбачено угодою з особою, що має авторське право;

2) виготовити копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей і для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп’ютерної програми втрачений, знищений або став непридатним для користування. При цьому копія комп’ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено в підпункті 1 цього пункту, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп’ютерної програми перестає бути правомірним;

2) виготовити копію комп’ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей і для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп’ютерної програми втрачений, знищений або став непридатним для користування. При цьому копія комп’ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено в підпункті 1 цього пункту, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп’ютерної програми перестає бути правомірним;

3) декомпілювати комп’ютерну програму (відтворити і перетворити об’єктний код у вихідний текст) або доручити іншій особі здійснити ці дії, якщо вони є необхідними для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої цією особою комп’ютерної програми з іншими програмами, які можуть взаємодіяти з декомпільованою програмою при додержанні таких умов:

3) декомпілювати комп’ютерну програму (відтворити і перетворити об’єктний код у вихідний текст) або доручити іншій особі здійснити ці дії, якщо вони є необхідними для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої цією особою комп’ютерної програми з іншими програмами, які можуть взаємодіяти з декомпільованою програмою при додержанні таких умов:

— інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

— інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

— зазначені дії здійснюються стосовно тих частин декомпільованої комп’ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

— зазначені дії здійснюються стосовно тих частин декомпільованої комп’ютерної програми, що є необхідними для досягнення здатності до взаємодії;

— інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп’ютерної програми з іншими програмами, не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп’ютерної програми з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп’ютерної програми, за своїм виглядом істотно подібної до декомпільованої комп’ютерної програми, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право.

— інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп’ютерної програми з іншими програмами, не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп’ютерної програми з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп’ютерної програми, за своїм виглядом істотно подібної до декомпільованої комп’ютерної програми, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право.

2. Застосування положень цієї статті не повинне завдавати невиправданої шкоди нормальному використанню комп’ютерної програми і не повинне обмежувати необґрунтованим способом законні інтереси автора та (або) іншої особи, що має авторське право на комп’ютерну програму.

2. Застосування положень цієї статті не повинне завдавати невиправданої шкоди нормальному використанню комп’ютерної програми і не повинне обмежувати необґрунтованим способом законні інтереси автора та (або) іншої особи, що має авторське право на комп’ютерну програму.

Стаття 460
Відтворення творів і фонограм в особистих цілях

Стаття 461 (460)
Відтворення творів і фонограм в особистих цілях

1. Відповідно до п. 9 статті 454 допускається відтворення виключно в особистих цілях творів, зафіксованих у звуко- і відеозаписах, без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, але з виплатою їм винагороди.

1. Відповідно до п. 9 статті 455 допускається відтворення виключно в особистих цілях творів, зафіксованих у звуко- і відеозаписах, без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, але з виплатою їм винагороди.

2. Винагорода за відтворення зазначених у п. 1 цієї статті творів виплачується у формі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнання (аудіоапаратури, відеомагнітофонів тощо) та матеріальних носіїв (звуко- та (або) відеоплівки, касет, лазерних дисків, компакт-дисків тощо), які використовуються для такого відтворення.

2. Винагорода за відтворення зазначених у п. 1 цієї статті творів виплачується у формі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнання (аудіоапаратури, відеомагнітофонів тощо) та матеріальних носіїв (звуко- та (або) відеоплівки, касет, лазерних дисків, компакт-дисків тощо), які використовуються для такого відтворення.

Збір і розподіл цієї винагороди здійснюється однією з організацій, що управляє майновими правами авторів, виконавців і виробників фонограм на колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, зазначена винагорода розподіляється в такій пропорції: 50 відсотків — авторам, 25 відсотків — виконавцям, 25 відсотків — виробникам фонограм. Винагорода підлягає виплаті авторам або іншим особам, що мають авторське право, виконавцям і виробникам фонограм щодо тих творів і фонограм, які зазначені в п. 1 цієї статті і відтворення яких в особистих цілях можна припустити за звичайних умов.

Збір і розподіл цієї винагороди здійснюється однією з організацій, що управляє майновими правами авторів, виконавців і виробників фонограм на колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, зазначена винагорода розподіляється в такій пропорції: 50 відсотків — авторам, 25 відсотків — виконавцям, 25 відсотків — виробникам фонограм. Винагорода підлягає виплаті авторам або іншим особам, що мають авторське право, виконавцям і виробникам фонограм щодо тих творів і фонограм, які зазначені в п. 1 цієї статті і відтворення яких в особистих цілях можна припустити за звичайних умов.

Розмір винагороди та умови її виплати визначаються на підставі договорів між зазначеними виробниками, імпортерами та спеціально уповноваженим органом України. Винагорода розподіляється таким чином: авторам — 50 відсотків, виконавцям — 25 відсотків, виробникам фонограм — 25 відсотків.

Розмір винагороди та умови її виплати визначаються на підставі договорів між зазначеними виробниками, імпортерами та спеціально уповноваженим органом України. Винагорода розподіляється таким чином: авторам — 50 відсотків, виконавцям — 25 відсотків, виробникам фонограм — 25 відсотків.

3. Винагорода, зазначена в п. 2 цієї статті, не виплачується щодо обладнання і матеріальних носіїв, які є предметом експорту, професійного обладнання, не призначеного для використання в домашніх умовах, а також обладнання і матеріальних носіїв, що імпортуються фізичними особами виключно в особистих цілях.

3. Винагорода, зазначена в п. 2 цієї статті, не виплачується щодо обладнання і матеріальних носіїв, які є предметом експорту, професійного обладнання, не призначеного для використання в домашніх умовах, а також обладнання і матеріальних носіїв, що імпортуються фізичними особами виключно в особистих цілях.

4. Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворення виключно в особистих цілях фізичною особою в одному примірнику правомірно опублікованого твору, крім випадків, передбачених п. 1 цієї статті.

4. Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворення виключно в особистих цілях фізичною особою в одному примірнику правомірно опублікованого твору, крім випадків, передбачених п. 1 цієї статті.

5. Положення п. 4 цієї статті не поширюється на:

5. Положення п. 4 цієї статті не поширюється на:

1) відтворення творів архітектури у формі будівель і аналогічних споруд;

1) відтворення творів архітектури у формі будівель і аналогічних споруд;

2) відтворення баз даних;

2) відтворення баз даних;

3) відтворення комп’ютерних програм, крім випадків, передбачених статтею 459 цього Кодексу;

3) відтворення комп’ютерних програм, крім випадків, передбачених статтею 460 цього Кодексу;

4) репрографічне відтворення книг (повністю), нотних текстів та оригінальних творів образотворчого мистецтва.

4) репрографічне відтворення книг (повністю), нотних текстів та оригінальних творів образотворчого мистецтва.

Стаття 461
Строки чинності авторських майнових прав

Стаття 462 (461)
Строки чинності авторських майнових прав

1. Авторські майнові права є чинними протягом усього життя автора і 50 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

1. Авторські майнові права є чинними протягом усього життя автора і 50 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

2. Для творів, обнародуваних анонімно або під псевдонімом, строк чинності авторських прав закінчується через 50 років після того, як твір був обнародуваний. Якщо обраний автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо автор твору, обнародуваного анонімно чи під псевдонімом, розкриє свою особу протягом 50 років, застосовується строк чинності, передбачений п. 1 цієї статті.

2. Для творів, обнародуваних анонімно або під псевдонімом, строк чинності авторських прав закінчується через 50 років після того, як твір був обнародуваний. Якщо обраний автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо автор твору, обнародуваного анонімно чи під псевдонімом, розкриє свою особу протягом 50 років, застосовується строк чинності, передбачений п. 1 цієї статті.

3. Строк чинності авторських майнових прав на твори, створені у співавторстві, діє протягом усього життя і 50 років після смерті останнього співавтора. Строк чинності авторських майнових прав на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 50 років після їх реабілітації.

3. Строк чинності авторських майнових прав на твори, створені у співавторстві, діє протягом усього життя і 50 років після смерті останнього співавтора. Строк чинності авторських майнових прав на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 50 років після їх реабілітації.

4. Авторські майнові права на твори, вперше опубліковані протягом 30 років після смерті автора, є чинними протягом 50 років від дати його правомірного опублікування.

4. Авторські майнові права на твори, вперше опубліковані протягом 30 років після смерті автора, є чинними протягом 50 років від дати його правомірного опублікування.

5. Чинність норм, які встановлені пп. 1–4 цієї статті, починається з 1 січня року, що настає за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені у зазначених пунктах.

5. Чинність норм, які встановлені пп. 1–4 цієї статті, починається з 1 січня року, що настає за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені у зазначених пунктах.

Стаття 462
Наслідки припинення чинності авторських майнових прав

Стаття 463 (462)
Наслідки припинення чинності авторських майнових прав

Твори, на які припинилася чинність авторських майнових прав, а також твори, які ніколи не охоронялися на території України, можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому повинні охоронятися право авторства, право на ім’я, право на недоторканність твору.

Твори, на які припинилася чинність авторських майнових прав, а також твори, які ніколи не охоронялися на території України, можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому повинні охоронятися право авторства, право на ім’я, право на недоторканність твору.

Стаття 463
Перехід авторських майнових прав у спадщину

Стаття 464 (463)
Перехід авторських майнових прав у спадщину

У разі смерті автора його авторські майнові права переходять у спадщину відповідно до Книги сьомої цього Кодексу в межах строків, передбачених статтею 461 цього Кодексу.

У разі смерті автора його авторські майнові права переходять у спадщину відповідно до Книги сьомої цього Кодексу в межах строків, передбачених статтею 462 цього Кодексу.

Стаття 464
Право спадкоємців на захист особистих немайнових прав авторів

Стаття 465 (464)
Право спадкоємців на захист особистих немайнових прав авторів

Особисті немайнові права не переходять у спадщину.

Особисті немайнові права не переходять у спадщину.

Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора (право на недоторканність твору).

Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора (право на недоторканність твору).

Стаття 465
Відчуження авторських майнових прав

Стаття 466 (465)
Відчуження авторських майнових прав

Майнові права можуть відчужуватися автором та іншими суб’єктами авторського права. Автор та інші суб’єкти авторського права (ліцензіар) можуть видавати ліцензію іншій особі (ліцензіату) на використання творів відповідно до такої ліцензії. Відчуження авторських майнових прав і видача ліцензії оформляється авторським договором.

Майнові права можуть відчужуватися автором та іншими суб’єктами авторського права. Автор та інші суб’єкти авторського права (ліцензіар) можуть видавати ліцензію іншій особі (ліцензіату) на використання творів відповідно до такої ліцензії. Відчуження авторських майнових прав і видача ліцензії оформляється авторським договором.

Особисті немайнові права автора не можуть передаватися іншим особам.

Особисті немайнові права автора не можуть передаватися іншим особам.

Глава 36
Суміжні права

Глава 36 (36)
Суміжні права

Стаття 466
Поняття суміжних прав

Стаття 467 (466)
Поняття суміжних прав

Суміжними визнаються права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення на результати їхньої творчої діяльності.

Суміжними визнаються права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення на результати їхньої творчої діяльності.

Стаття 467
Суб’єкти суміжних прав

Стаття 468 (467)
Суб’єкти суміжних прав

1. Право на виконання для фіксації за допомогою технічних засобів, розповсюдження і відтворення належить виконавцям-артистам (акторам театру, кіно тощо, співакам, музикантам, диригентам, танцюристам та іншим особам, які виконують роль, співають, декламують, грають на музичному інструменті або яким-небудь іншим чином виконують твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору, а також іншим особам, які займаються також творчою діяльністю, в тому числі виконують естрадні, лялькові номери), режисерам-постановникам, диригентам та їхнім спадкоємцям. Право на використання зафіксованого виконання може переходити іншим правонаступникам на підставі закону або договору.

1. Право на виконання для фіксації за допомогою технічних засобів, розповсюдження і відтворення належить виконавцям-артистам (акторам театру, кіно тощо, співакам, музикантам, диригентам, танцюристам та іншим особам, які виконують роль, співають, декламують, грають на музичному інструменті або яким-небудь іншим чином виконують твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору, а також іншим особам, які займаються також творчою діяльністю, в тому числі виконують естрадні, лялькові номери), режисерам-постановникам, диригентам та їхнім спадкоємцям. Право на використання зафіксованого виконання може переходити іншим правонаступникам на підставі закону або договору.

2. Право на запис (звуко- або відеозапис) належить особі, що здійснила такий запис, або її правонаступникам.

2. Право на запис (звуко- або відеозапис) належить особі, що здійснила такий запис, або її правонаступникам.

3. Право на трансляцію належить організації ефірного і кабельного мовлення, що створила передачу.

3. Право на трансляцію належить організації ефірного і кабельного мовлення, що створила передачу.

Стаття 468
Виникнення і здійснення суміжних прав

Стаття 469 (468)
Виникнення і здійснення суміжних прав

1. Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм або на їх упаковці використати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери P у колі — (P) та імені (найменування) особи, що має суміжні права, із зазначенням року першої публікації фонограми.

1. Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм або на їхній упаковці використати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери P у колі — (P) та імені (найменування) особи, що має суміжні права, із зазначенням року першої публікації фонограми.

2. Виконавці здійснюють права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм повинні дотримуватися прав авторів творів і прав виконавців, що записуються на фонограму. Організації мовлення повинні дотримуватися прав авторів творів, виконавців і виробників фонограм.

2. Виконавці здійснюють права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм повинні дотримуватися прав авторів творів і прав виконавців, що записуються на фонограму. Організації мовлення повинні дотримуватися прав авторів творів, виконавців і виробників фонограм.

Стаття 469
Умови охорони суміжних прав

Стаття 470 (469)
Умови охорони суміжних прав

1. Права виконавців охороняються, якщо:

1. Права виконавців охороняються, якщо:

1) виконання вперше мало місце на території України;

1) виконання вперше мало місце на території України;

2) виконання зафіксоване на фонограмі, що охороняється відповідно до цієї статті;

2) виконання зафіксоване на фонограмі, що охороняється відповідно до цієї статті;

3) виконання, не зафіксоване на фонограмі, включене в передачу організації мовлення, що охороняється відповідно до цієї статті.

3) виконання, не зафіксоване на фонограмі, включене в передачу організації мовлення, що охороняється відповідно до цієї статті.

2. Права виробників фонограм охороняються відповідно до цього Кодексу, якщо:

2. Права виробників фонограм охороняються відповідно до цього Кодексу, якщо:

1) виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України;

1) виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України;

2) фонограма вперше опублікована на території України або опублікована на території України протягом 30 днів від дня її першої публікації в іншій державі;

2) фонограма вперше опублікована на території України або опублікована на території України протягом 30 днів від дня її першого опублікуваняя в іншій державі;

3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні.

3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні.

3. Права організацій мовлення охороняються цим Кодексом, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі з передавачів, розташованих на території України.

3. Права організацій мовлення охороняються цим Кодексом, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі з передавачів, розташованих на території України.

4. Суміжні права іноземних юридичних і фізичних осіб охороняються відповідно до міжнародних договорів України.

4. Суміжні права іноземних юридичних і фізичних осіб охороняються відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 470
Права виконавців

Стаття 471 (470)
Права виконавців

1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, виконавцеві належить виключне право на використання виконання у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за кожний вид використання виконання.

1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, виконавцеві належить виключне право на використання виконання у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за кожний вид використання виконання.

2. Виключне право на використання виконання означає право дозволяти або забороняти здійснення таких дій:

2. Виключне право на використання виконання означає право дозволяти або забороняти здійснення таких дій:

1) записувати раніше не записане виконання;

1) записувати раніше не записане виконання;

2) відтворювати запис виконання, крім випадків, якщо відтворюється запис виконання, зроблений за згодою виконавця, в тих самих цілях, для яких було одержано згоду виконавця при такому запису;

2) відтворювати запис виконання, крім випадків, якщо відтворюється запис виконання, зроблений за згодою виконавця, в тих самих цілях, для яких було одержано згоду виконавця при такому запису;

3) сповіщати виконання в ефір, кабелем або здійснювати інше публічне сповіщення виконання, крім випадків, якщо для сповіщення використовується запис виконання, раніше зробленого за згодою виконавця, або виконання, раніше переданого в ефір;

3) сповіщати виконання в ефір, кабелем або здійснювати інше публічне сповіщення виконання, крім випадків, якщо для сповіщення використовується запис виконання, раніше зробленого за згодою виконавця, або виконання, раніше переданого в ефір;

4) здавати в найм, прокат або оренду опубліковану фонограму, що включає виконання з участю виконавця.

4) здавати в найм, прокат або оренду опубліковану фонограму, що включає виконання з участю виконавця.

Передбачені в цьому пункті дозволи видаються виконавцем, а при виконанні колективом виконавців — керівником такого колективу шляхом укладення письмового договору з користувачем.

Передбачені в цьому пункті дозволи видаються виконавцем, а при виконанні колективом виконавців — керівником такого колективу шляхом укладення письмового договору з користувачем.

3. Виконавцям належать особисті немайнові права на ім’я, на охорону своїх виступів від спотворення і на згадування свого імені у зв’язку з використанням виконання там, де це можливо.

3. Виконавцям належать особисті немайнові права на ім’я, на охорону своїх виступів від спотворення і на згадування свого імені у зв’язку з використанням виконання там, де це можливо.

4. Укладення договору між виконавцем і постановником аудіовізуального твору на створення аудіовізуального твору передбачає передання виконавцем прав, зазначених у підпункті 2 п. 2 цієї статті. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найм примірників такого аудіовізуального твору.

4. Укладення договору між виконавцем і постановником аудіовізуального твору на створення аудіовізуального твору передбачає передання виконавцем прав, зазначених у підпункті 2 п. 2 цієї статті. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найм примірників такого аудіовізуального твору.

Надання виконавцем таких прав обмежується використанням аудіовізуального твору і, якщо в договорі не встановлено інше, не виключає прав на окреме використання звуку та зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі.

Надання виконавцем таких прав обмежується використанням аудіовізуального твору і, якщо в договорі не встановлено інше, не виключає прав на окреме використання звуку та зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі.

5. Укладення договору на запис виконання на фонограму між виконавцем і виробником фонограми передбачає передання виконавцем права здавати фонограму в найм, прокат або оренду (підпункт 4 п. 2 цієї статті). При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найм прокат або оренду примірників такої фонограми.

5. Укладення договору на запис виконання на фонограму між виконавцем і виробником фонограми передбачає передання виконавцем права здавати фонограму в найм, прокат або оренду (підпункт 4 п. 2 цієї статті). При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найм, прокат або оренду примірників такої фонограми.

6. Укладення договору між виконавцем і організацією мовлення на сповіщення в ефір або кабелем передбачає передання виконавцем права здійснення запису виконання і його відтворення (підпункти 1, 2 п. 2 цієї статті), якщо це прямо передбачено договором виконавця з організацією мовлення.

6. Укладення договору між виконавцем і організацією мовлення на сповіщення в ефір або кабелем передбачає передання виконавцем права здійснення запису виконання і його відтворення (підпункти 1, 2 п. 2 цієї статті), якщо це прямо передбачено договором виконавця з організацією мовлення.

Розмір винагороди виконавцеві за таке використання встановлюється в зазначеному договорі.

Розмір винагороди виконавцеві за таке використання встановлюється в зазначеному договорі.

7. Щодо виконання, створеного за договором найму, виконавцеві належать особисті немайнові права, передбачені в п. 3 цієї статті. Виключне право на використання такого виконання належить особі, з якою виконавець перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі не передбачено інше.

7. Щодо виконання, створеного за договором найму, виконавцеві належать особисті немайнові права, передбачені в п. 3 цієї статті. Виключне право на використання такого виконання належить особі, з якою виконавець перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі не передбачено інше.

8. Виключні права виконавця, передбачені п. 2 цієї статті, можуть передаватися за договором іншим особам.

8. Виключні права виконавця, передбачені п. 2 цієї статті, можуть передаватися за договором іншим особам.

Стаття 471
Права виробника фонограми

Стаття 472 (471)
Права виробника фонограми

1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, виробникові фонограми належить виключне право на використання фонограми у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання.

1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, виробникові фонограми належить виключне право на використання фонограми у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання.

2. Виключне право на використання фонограми означає право дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

2. Виключне право на використання фонограми означає право дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1) відтворювати фонограму;

1) відтворювати фонограму;

2) розповсюджувати примірники фонограми будь-яким чином: продавати, здавати в найм, прокат або оренду;

2) розповсюджувати примірники фонограми будь-яким чином: продавати, здавати в найм, прокат або оренду;

3) імпортувати примірники фонограми з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу виробника фонограми;

3) імпортувати примірники фонограми з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу виробника фонограми;

4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати фонограму.

4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати фонограму.

3. Якщо примірники правомірно опублікованої фонограми введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди виробника фонограми і без виплати йому винагороди.

3. Якщо примірники правомірно опублікованої фонограми введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди виробника фонограми і без виплати йому винагороди.

При цьому незалежно від права власності на примірники фонограми за виробником фонограми зберігається право на розповсюдження примірників фонограми шляхом здачі в найм.

При цьому незалежно від права власності на примірники фонограми за виробником фонограми зберігається право на розповсюдження примірників фонограми шляхом здачі в найм.

4. Виключні права виробника фонограми, передбачені п. 2 цієї статті, можуть передаватися за договором іншим особам.

4. Виключні права виробника фонограми, передбачені п. 2 цієї статті, можуть передаватися за договором іншим особам.

Стаття 472
Права організації мовлення

Стаття 473 (472)
Права організації мовлення

1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, організації мовлення належить виключне право на використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання.

1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, організації мовлення належить виключне право на використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання.

2. Виключне право на використання передачі мовлення означає право організації ефірного або кабельного мовлення дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

2. Виключне право на використання передачі мовлення означає право організації ефірного або кабельного мовлення дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1) записувати її передачу;

1) записувати її передачу;

2) відтворювати запис її передачі;

2) відтворювати запис її передачі;

3) одночасно сповіщати її передачу в ефір іншій організації ефірного мовлення (право організації ефірного мовлення);

3) одночасно сповіщати її передачу в ефір іншій організації ефірного мовлення (право організації ефірного мовлення);

4) сповіщати її передачу кабелем (право організації ефірного мовлення);

4) сповіщати її передачу кабелем (право організації ефірного мовлення);

5) одночасно сповіщати її передачу кабелем іншій організації кабельного мовлення (право організації кабельного мовлення);

5) одночасно сповіщати її передачу кабелем іншій організації кабельного мовлення (право організації кабельного мовлення);

6) сповіщати її передачу в ефір (право організації кабельного мовлення);

6) сповіщати її передачу в ефір (право організації кабельного мовлення);

7) публічно сповіщати її передачу в місцях із платним входом.

7) публічно сповіщати її передачу в місцях із платним входом.

Стаття 473
Обмеження прав виконавців, виробників програм фонограм та організацій мовлення

Стаття 474 (473)
Обмеження прав виконавців, виробників програм фонограм та організацій мовлення

Допускається за умови, що це не завдасть шкоди нормальному використанню виконань, фонограм і передач організацій мовлення і не обмежує необґрунтованим способом законних інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, використання виконань, фонограм і програм мовлення, їх фіксація, відтворення, передача в ефір і проводами і доведення до загального відома в інший спосіб без згоди виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення і без виплати винагороди у тих самих випадках, що передбачені статтями 452–460 цього Кодексу щодо обмежень майнових прав творів науки, літератури і мистецтва.

Допускається за умови, що це не завдасть шкоди нормальному використанню виконань, фонограм і передач організацій мовлення і не обмежує необґрунтованим способом законних інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, використання виконань, фонограм і програм мовлення, їх фіксація, відтворення, передача в ефір і проводами і доведення до загального відома в інший спосіб без згоди виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення і без виплати винагороди у тих самих випадках, що передбачені статтями 453–461 цього Кодексу щодо обмежень майнових прав творів науки, літератури і мистецтва.

Стаття 474
Використання фонограм, опублікованих з комерційною метою

Стаття 475 (474)
Використання фонограм, опублікованих з комерційною метою

1. Допускається без згоди виробників фонограм, опублікованих з комерційною метою, і виконавців, записаних на таких фонограмах, але з виплатою винагороди:

1. Допускається без згоди виробників фонограм, опублікованих з комерційною метою, і виконавців, записаних на таких фонограмах, але з виплатою винагороди:

1) публічне виконання фонограм;

1) публічне виконання фонограм;

2) передача фонограм в ефір;

2) передача фонограм в ефір;

3) передача фонограм проводами.

3) передача фонограм проводами.

2. Збір, розподіл і виплата винагороди здійснюється однією з організацій, що управляє майновими правами виробників фонограм і виконавців на колективній основі відповідно до угоди між цими організаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, винагорода розподіляється таким чином: авторам — 50 відсотків, виконавцям — 25 відсотків, виробникам фонограм — 25 відсотків.

2. Збір, розподіл і виплата винагороди здійснюється однією з організацій, що управляє майновими правами виробників фонограм і виконавців на колективній основі відповідно до угоди між цими організаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, винагорода розподіляється таким чином: авторам — 50 відсотків, виконавцям — 25 відсотків, виробникам фонограм — 25 відсотків.

3. Розмір винагороди і порядок її виплати визначаються угодою між користувачем фонограми або об’єднанням таких користувачів, з одного боку, та організаціями, що управляють майновими правами виробників фонограм і виконавців, — з іншого.

3. Розмір винагороди і порядок її виплати визначаються угодою між користувачем фонограми або об’єднанням таких користувачів, з одного боку, та організаціями, що управляють майновими правами виробників фонограм і виконавців, — з іншого.

Розмір винагороди встановлюється за кожний вид використання фонограми.

Розмір винагороди встановлюється за кожний вид використання фонограми.

Стаття 475
Записи короткострокового користування виконань або передачі, здійснювані організаціями ефірного мовлення

Стаття 476 (475)
Записи короткострокового користування виконань або передачі, здійснювані організаціями ефірного мовлення

Організація ефірного мовлення має право без згоди виконавця, виробника фонограми та організації мовлення здійснювати записи короткострокового користування виконання або передачі і відтворювати такі записи за таких умов:

Організація ефірного мовлення має право без згоди виконавця, виробника фонограми та організації мовлення здійснювати записи короткострокового користування виконання або передачі і відтворювати такі записи за таких умов:

1) попереднього одержання організацією ефірного мовлення дозволу на сповіщення в ефір виконання або передачі, щодо яких здійснюється запис короткострокового користування або відтворення такого запису;

1) попереднього одержання організацією ефірного мовлення дозволу на сповіщення в ефір виконання або передачі, щодо яких здійснюється запис короткострокового користування або відтворення такого запису;

2) виготовлення запису короткострокового користування і його відтворення організацією ефірного мовлення за допомогою власного обладнання і для власної передачі;

2) виготовлення запису короткострокового користування і його відтворення організацією ефірного мовлення за допомогою власного обладнання і для власної передачі;

3) знищення такого запису на умовах, передбачених підпунктом 2 статті 458 цього Кодексу щодо запису короткострокового користування творів.

3) знищення такого запису на умовах, передбачених підпунктом 2 статті 459 цього Кодексу щодо запису короткострокового користування творів.

Стаття 476
Строк чинності суміжних прав

Стаття 477 (476)
Строк чинності суміжних прав

1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Особисті немайнові права виконавців охороняються безстроково.

1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Особисті немайнові права виконавців охороняються безстроково.

Охорона прав виконавця після його смерті здійснюється в порядку, передбаченому статтею 464 цього Кодексу щодо особистих немайнових прав автора творів науки, літератури і мистецтва.

Охорона прав виконавця після його смерті здійснюється в порядку, передбаченому статтею 465 цього Кодексу щодо особистих немайнових прав автора творів науки, літератури і мистецтва.

2. Права виробників фонограм охороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми, а якщо її не було опубліковано, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису.

2. Права виробників фонограм охороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми, а якщо її не було опубліковано, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису.

3. Організації мовлення користуються наданими цим Кодексом правами протягом 50 років після першої передачі в ефір або проводами.

3. Організації мовлення користуються наданими цим Кодексом правами протягом 50 років після першої передачі в ефір або проводами.

4. Встановлені цією статтею строки починаються з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені цією статтею.

4. Встановлені цією статтею строки починаються з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені цією статтею.

5. До спадкоємців виконавця і правонаступників виробників фонограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання, фонограми, передачі в ефір і проводами, а також право на одержання винагороди в межах встановлених цією статтею частини строків, що залишилася.

5. До спадкоємців виконавця і правонаступників виробників фонограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання, фонограми, передачі в ефір і проводами, а також право на одержання винагороди в межах встановлених цією статтею частини строків, що залишилася.

Права виконавця, передбачені в п. 3 статті 470 цього Кодексу, у спадщину не переходять, їх охорона після смерті виконавця здійснюється в порядку, передбаченому статтею 464 цього Кодексу для охорони особистих немайнових прав автора.

Права виконавця, передбачені в п. 3 статті 471 цього Кодексу, у спадщину не переходять, їх охорона після смерті виконавця здійснюється в порядку, передбаченому статтею 465 цього Кодексу для охорони особистих немайнових прав автора.

6. Спадкоємці мають право захищати авторство на об’єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому іншому посяганню на об’єкт суміжних прав, що може зашкодити честі та репутації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

6. Спадкоємці мають право захищати авторство на об’єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому іншому посяганню на об’єкт суміжних прав, що може зашкодити честі та репутації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

Глава 37
Колективне управління майновими правами

Глава 37 (37)
Колективне управління майновими правами

Стаття 477
Забезпечення колективного управління майновими правами авторів

Стаття 478 (477)
Забезпечення колективного управління майновими правами авторів

1. Автори та їхні правонаступники, суб’єкти суміжних прав з метою забезпечення своїх майнових прав можуть доручити управління останніми на колективній основі організаціям (юридичним особам), які не мають права займатися комерційною діяльністю.

1. Автори та їхні правонаступники, суб’єкти суміжних прав з метою забезпечення своїх майнових прав можуть доручити управління останніми на колективній основі організаціям (юридичним особам), які не мають права займатися комерційною діяльністю.

Такі організації діють на основі законодавства про об’єднання громадян і в межах повноважень, добровільно переданих їм авторами та іншими суб’єктами авторських і суміжних прав.

Такі організації діють на основі законодавства про об’єднання громадян і в межах повноважень, добровільно переданих їм авторами та іншими суб’єктами авторських і суміжних прав.

2. Допускається створення або окремих організацій, що управляють різними правами в інтересах різних осіб, які мають авторські майнові права, або однієї організації, що управляє одночасно авторськими і суміжними правами.

2. Допускається створення або окремих організацій, що управляють різними правами в інтересах різних осіб, які мають авторські майнові права, або однієї організації, що управляє одночасно авторськими і суміжними правами.

Стаття 478
Діяльність організацій, що управляють майновими правами на колективній основі

Стаття 479 (478)
Діяльність організацій, що управляють майновими правами на колективній основі

1. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організації, що управляє майновими правами на колективній основі, безпосередньо особами, що мають авторське право і суміжні права, добровільно на основі письмових договорів.

1. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організації, що управляє майновими правами на колективній основі, безпосередньо особами, що мають авторське право і суміжні права, добровільно на основі письмових договорів.

Будь-який автор, його спадкоємець або інша особа, що має авторське право і суміжні права, які охороняються відповідно до цього Кодексу, мають право передавати здійснення своїх майнових прав такій організації, а організація зобов’язана взяти на себе здійснення цих прав на колективній основі, якщо управління такою категорією прав належить до статутної діяльності цієї організації.

Будь-який автор, його спадкоємець або інша особа, що має авторське право і суміжні права, які охороняються відповідно до цього Кодексу, мають право передавати здійснення своїх майнових прав такій організації, а організація зобов’язана взяти на себе здійснення цих прав на колективній основі, якщо управління такою категорією прав належить до статутної діяльності цієї організації.

2. На основі одержаних повноважень організація, що управляє майновими правами на колективній основі, укладає ліцензійні угоди з користувачами творів та об’єктів суміжних прав.

2. На основі одержаних повноважень організація, що управляє майновими правами на колективній основі, укладає ліцензійні угоди з користувачами творів та об’єктів суміжних прав.

Претензії осіб, які мають авторське право і суміжні права, до користувачів щодо виникнення умов ліцензійних угод розглядаються організацією, що управляє майновими правами на колективній основі і виступає стороною у відповідній ліцензійній угоді.

Претензії осіб, які мають авторське право і суміжні права, до користувачів щодо виникнення умов ліцензійних угод розглядаються організацією, що управляє майновими правами на колективній основі і виступає стороною у відповідній ліцензійній угоді.

Ліцензійні угоди дозволяють використання передбаченими в них способами всіх творів і відповідних об’єктів суміжних прав і надаються від імені всіх осіб, що мають авторське право і суміжні права, включаючи і тих, які не передали організації повноважень відповідно до п. 1 цієї статті.

Ліцензійні угоди дозволяють використання передбаченими в них способами всіх творів і відповідних об’єктів суміжних прав і надаються від імені всіх осіб, що мають авторське право і суміжні права, включаючи і тих, які не передали організації повноважень відповідно до п. 1 цієї статті.

3. Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право вимагати від користувачів творів та об’єктів суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання творів та об’єктів суміжних прав, необхідні для збору і розподілу винагороди.

3. Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право вимагати від користувачів творів та об’єктів суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання творів та об’єктів суміжних прав, необхідні для збору і розподілу винагороди.

Користувачі творів та об’єктів суміжних прав зобов’язані надавати авторам та іншим особам, що мають авторське право і суміжні права, їхнім представникам або організаціям, які управляють майновими правами на колективній основі, точний перелік і програми публічного використання творів, виконань, фонограм, програм мовлення і забезпечувати їх завіреним звітом про одержані прибутки. Користувачі зобов’язані виплачувати авторові або його представникам винагороду в передбачений строк і в обумовленому розмірі.

Користувачі творів та об’єктів суміжних прав зобов’язані надавати авторам та іншим особам, що мають авторське право і суміжні права, їхнім представникам або організаціям, які управляють майновими правами на колективній основі, точний перелік і програми публічного використання творів, виконань, фонограм, програм мовлення і забезпечувати їх завіреним звітом про одержані прибутки. Користувачі зобов’язані виплачувати авторові або його представникам винагороду в передбачений строк і в обумовленому розмірі.

4. Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років з моменту розподілу винагороди суми незапитаної винагороди ці суми можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їхніми статутами, в інтересах осіб, які мають авторське право і суміжні права.

4. Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років з моменту розподілу винагороди суми незапитаної винагороди ці суми можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їхніми статутами, в інтересах осіб, які мають авторське право і суміжні права.

5. Організації, що управляють майновими правами авторів на колективній основі, зобов’язані своєчасно повідомляти авторів та інших суб’єктів авторського права і суміжних прав про винагороду, що надійшла на їхнє ім’я.

5. Організації, що управляють майновими правами авторів на колективній основі, зобов’язані своєчасно повідомляти авторів та інших суб’єктів авторського права і суміжних прав про винагороду, що надійшла на їхнє ім’я.

Глава 38 «Захист авторського права і суміжних прав» виключена.

Розділ ІІ
Право промислової власності

Розділ ІІ
Право промислової власності

Глава 39
Право на винаходи, корисні моделі і промислові зразки

Глава 38 (39)
Право на винаходи, корисні моделі і промислові зразки

Стаття 483
Умови правової охорони винаходу, корисної моделі, промислового зразка

Стаття 480 (483)
Умови правової охорони винаходу, корисної моделі, промислового зразка

1. Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється за умови видачі патенту.

1. Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється за умови видачі патенту.

2. Винаходом є технологічне (технічне) вирішення, яке відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

2. Винаходом є технологічне (технічне) вирішення, яке відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

3. Об’єктом винаходу можуть бути:

3. Об’єктом винаходу можуть бути:

1) продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо);

1) продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо);

2) спосіб;

2) спосіб;

3) застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

3) застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Не визнаються винаходами: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації праці та управління господарством; плани та умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп‘ютерні програми; результати художнього конструювання; топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин.

Не визнаються винаходами: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації праці та управління господарством; плани та умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп‘ютерні програми; результати художнього конструювання; топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин.

4. Корисною моделлю є конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто досягає певного технічного рівня, є новим і придатним для використання.

4. Корисною моделлю є конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто досягає певного технічного рівня, є новим і придатним для використання.

Об’єктом корисної моделі є конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання.

Об’єктом корисної моделі є конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання.

5. Промисловим зразком визнається художньо-конструкторське або естетичне рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд, є новим, оригінальним і придатним для використання.

5. Промисловим зразком визнається художньо-конструкторське або естетичне рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд, є новим, оригінальним і придатним для використання.

6. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначаються для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

6. Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначаються для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

7. Вимоги, що заявляються до винаходу, корисної моделі, промислового зразка, за наявності яких виникає право на одержання патенту, порядок його видачі патентним відомством встановлюються законом.

7. Вимоги, що заявляються до винаходу, корисної моделі, промислового зразка, за наявності яких виникає право на одержання патенту, порядок його видачі патентним відомством встановлюються законом.

Стаття 484
Межі надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку

Стаття 481 (484)
Межі надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку

1. Правова охорона надається винаходу, корисній моделі та промисловому зразку, використання яких не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі.

1. Правова охорона надається винаходу, корисній моделі та промисловому зразку, використання яких не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі.

2. Особливості правової охорони винаходу, корисної моделі та промислового зразка, віднесені до державної таємниці, визначаються законами України.

2. Особливості правової охорони винаходу, корисної моделі та промислового зразка, віднесені до державної таємниці, визначаються законами України.

3. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка). Тлумачення формули та ознак має здійснюватися у межах описання винаходу, корисної моделі, відповідних креслень та описання промислового зразка.

3. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка). Тлумачення формули та ознак має здійснюватися у межах описання винаходу, корисної моделі, відповідних креслень та описання промислового зразка.

Стаття 485
Патент

Стаття 482 (485)
Патент

1. Правова охорона винаходу, корисної моделі та промислового зразка посвідчується патентом.

1. Правова охорона винаходу, корисної моделі та промислового зразка посвідчується патентом.

2. Патент видається патентним відомством України (далі — Відомство).

2. Патент видається патентним відомством України (далі — Відомство).

3. Патент посвідчує:

3. Патент посвідчує:

1) авторство;

1) авторство;

2) пріоритет;

2) пріоритет;

3) виключне право використання захищеного патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка на свій розсуд.

3) виключне право використання захищеного патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка на свій розсуд.

Стаття 486
Назва винаходу

Стаття 483 (486)
Назва винаходу

1. Винахідник має право на присвоєння винаходові свого імені або спеціальної назви.

1. Винахідник має право на присвоєння винаходові свого імені або спеціальної назви.

2. Заява про присвоєння винаходові імені винахідника чи спеціальної назви має бути подана до Відомства із заявкою на видачу патенту на винахід або не пізніше двох місяців після надходження заявки до Відомства.

2. Заява про присвоєння винаходові імені винахідника чи спеціальної назви має бути подана до Відомства із заявкою на видачу патенту на винахід або не пізніше двох місяців після надходження заявки до Відомства.

3. Назва винаходу має бути відображена в патенті і в супровідній документації.

3. Назва винаходу має бути відображена в патенті і в супровідній документації.

Винахідник має право вимагати, щоб при використанні його винаходу згадувалося його ім’я.

Винахідник має право вимагати, щоб при використанні його винаходу згадувалося його ім’я.

Стаття 487
Право на одержання патенту

Стаття 484 (487)
Право на одержання патенту

1. Право на одержання патенту мають винахідники та їхні правонаступники, автори промислових зразків та їхні правонаступники, роботодавці.

1. Право на одержання патенту мають винахідники та їхні правонаступники, автори промислових зразків та їхні правонаступники, роботодавці.

2. Винахідники, а також автори промислового зразка, які створили винахід, корисну модель або промисловий зразок спільною творчою працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

2. Винахідники, а також автори промислового зразка, які створили винахід, корисну модель або промисловий зразок спільною творчою працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

3. Склад винахідників чи авторів промислового зразка, які створили винахід, корисну модель або промисловий зразок спільною творчою працею, у разі необхідності може бути переглянутий Відомством за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники або автори промислового зразка, а також винахідників чи авторів промислового зразка, що не зазначені у заявці як такі.

3. Склад винахідників чи авторів промислового зразка, які створили винахід, корисну модель або промисловий зразок спільною творчою працею, у разі необхідності може бути переглянутий Відомством за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники або автори промислового зразка, а також винахідників чи авторів промислового зразка, що не зазначені у заявці як такі.

У разі зміни складу винахідників чи авторів промислового зразка Відомство вносить відповідні зміни до заявочних матеріалів у порядку, що визначається Відомством.

У разі зміни складу винахідників чи авторів промислового зразка Відомство вносить відповідні зміни до заявочних матеріалів у порядку, що визначається Відомством.

4. Клопотання про зміну складу винахідників чи авторів промислового зразка може бути порушене і розглянуте Відомством до прийняття рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту.

4. Клопотання про зміну складу винахідників чи авторів промислового зразка може бути порушене і розглянуте Відомством до прийняття рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту.

5. Після прийняття рішення про видачу патенту клопотання про зміну складу винахідників чи авторів промислового зразка може бути розглянуте лише в судовому порядку.

5. Після прийняття рішення про видачу патенту клопотання про зміну складу винахідників чи авторів промислового зразка може бути розглянуте лише в судовому порядку.

Стаття 487¹
Конфіденційність заявки

Стаття 485 (487¹)
Конфіденційність заявки

З дати надходження заявки до Відомства до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки забороняється. За винятком випадків, коли такий доступ здійснюється за особистим дозволом заявника або за рішенням компетентного органу.

З дати надходження заявки до Відомства до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки забороняється. За винятком випадків, коли такий доступ здійснюється за особистим дозволом заявника або за рішенням компетентного органу.

Стаття 487²
Зміна заявника

Стаття 486 (487²)
Зміна заявника

Зміна заявника може бути здійснена внаслідок передачі права на одержання патенту на підставі договору або застосування закону чи виконання рішення суду, внаслідок реорганізації чи ліквідації юридичної особи тощо. Заявник або особа, яка набула такі права, подає до відомства клопотання, до якого додається документ чи засвідчена копія документа, що є підставою для такої зміни. Якщо відбувається зміна не всіх заявників, клопотання повинно бути підписано всіма заявниками, які подали заявку.

Зміна заявника може бути здійснена внаслідок передачі права на одержання патенту на підставі договору або застосування закону чи виконання рішення суду, внаслідок реорганізації чи ліквідації юридичної особи тощо. Заявник або особа, яка набула такі права, подає до відомства клопотання, до якого додається документ чи засвідчена копія документа, що є підставою для такої зміни. Якщо відбувається зміна не всіх заявників, клопотання повинно бути підписано всіма заявниками, які подали заявку.

Стаття 487³
Зміна патенту

Стаття 487 (487³)
Зміна патенту

Володілець патенту строком дії 6 років або його правонаступник може подати клопотання про проведення експертизи заявки по суті з метою отримання патенту строком дії 20 років. Таке клопотання подається з дотриманням встановлених законом вимог.

Володілець патенту строком дії 6 років або його правонаступник може подати клопотання про проведення експертизи заявки по суті з метою отримання патенту строком дії 20 років. Таке клопотання подається з дотриманням встановлених законом вимог.

Якщо за заявкою прийняте рішення про видачу патенту строком дії 20 років, дія патенту, виданого без проведення експертизи заявки по суті, припиняється від дати публікації відомостей про видачу патенту строком дії 20 років. Відомство публікує відомості про припинення дії патенту в офіційному бюлетені.

Якщо за заявкою прийняте рішення про видачу патенту строком дії 20 років, дія патенту, виданого без проведення експертизи заявки по суті, припиняється від дати публікації відомостей про видачу патенту строком дії 20 років. Відомство публікує відомості про припинення дії патенту в офіційному бюлетені.

Якщо в результаті проведення експертизи заявки по суті прийняте рішення про відмову у видачі патенту, патент строком дії 6 років вважається таким, що не набрав чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що Відомство публікує відомості в офіційному бюлетені.

Якщо в результаті проведення експертизи заявки по суті прийняте рішення про відмову у видачі патенту, патент строком дії 6 років вважається таким, що не набрав чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що Відомство публікує відомості в офіційному бюлетені.

Стаття 488
Право роботодавця

Стаття 488 (488)
Право роботодавця

1. Роботодавцеві та його правонаступникам належить право на одержання патенту за умови, що винахідник (винахідники) або автор (автори) промислового зразка передали йому це право за договором, укладеним у письмовій формі.

1. Роботодавцеві та його правонаступникам належить право на одержання патенту за умови, що винахідник (винахідники) або автор (автори) промислового зразка передали йому це право за договором, укладеним у письмовій формі.

2. Винахідник (автор промислового зразка) в письмовій формі повідомляє роботодавця про створений ним винахід, корисну модель чи промисловий зразок з описанням, яке розкриває суть винаходу, корисної моделі чи промислового зразка досить повно і ясно. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання повідомлення не подасть заявки до Відомства або не передасть право на його одержання іншій особі, або не прийме рішення про збереження винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, як конфіденційної інформації, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи автора промислового зразка або їх спадкоємців.

У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником чи автором промислового зразка письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі чи промислового зразка і(або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

2. Винахідник (автор промислового зразка) в письмовій формі повідомляє роботодавця про створений ним винахід, корисну модель чи промисловий зразок з описанням, яке розкриває суть винаходу, корисної моделі чи промислового зразка досить повно і ясно. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання повідомлення не подасть заявки до Відомства або не передасть право на його одержання іншій особі, або не прийме рішення про збереження винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, як конфіденційної інформації, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи автора промислового зразка або їх спадкоємців.

У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником чи автором промислового зразка письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі чи промислового зразка і(або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

3. Якщо винахід, корисна модель або промисловий зразок створені у зв’язку з виконанням службових обов’язків, наданням фінансової чи іншої матеріальної допомоги авторам на основі знань, досвіду та інформації роботодавця та іншого істотного сприяння створенню винаходу, корисної моделі чи промислового зразка роботодавцем, останньому належить право виключного використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка протягом п’яти років від дня подання заявки на винахід, корисну модель і промисловий зразок до Відомства.

3. Якщо винахід, корисна модель або промисловий зразок створені у зв’язку з виконанням службових обов’язків, наданням фінансової чи іншої матеріальної допомоги авторам на основі знань, досвіду та інформації роботодавця та іншого істотного сприяння створенню винаходу, корисної моделі чи промислового зразка роботодавцем, останньому належить право виключного використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка протягом п’яти років від дня подання заявки на винахід, корисну модель і промисловий зразок до Відомства.

4. Використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка в такому разі здійснюється на умовах угоди, укладеної між роботодавцем і авторами. Спори з приводу розміру винагороди, порядку її виплати та інших умов розглядаються судом.

4. Використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка в такому разі здійснюється на умовах угоди, укладеної між роботодавцем і авторами. Спори з приводу розміру винагороди, порядку її виплати та інших умов розглядаються судом.

5. Невикористання роботодавцем винаходу, корисної моделі та промислового зразка протягом п’яти років відповідно до п. 2 цієї статті дає право винахідникові використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд.

5. Невикористання роботодавцем винаходу, корисної моделі та промислового зразка протягом п’яти років відповідно до п. 2 цієї статті дає право винахідникові використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд.

У такому разі роботодавець зберігає право використати в майбутньому цей винахід, корисну модель чи промисловий зразок на умовах безоплатної невиключної ліцензії.

У такому разі роботодавець зберігає право використати в майбутньому цей винахід, корисну модель чи промисловий зразок на умовах безоплатної невиключної ліцензії.

Стаття 489
Право правонаступника

Стаття 489 (489)
Право правонаступника

Право на одержання патенту мають правонаступники винахідника та автора промислового зразка.

Право на одержання патенту мають правонаступники винахідника та автора промислового зразка.

Винахідник і автор промислового зразка можуть передати належне їм право на одержання патенту державі, яка здійснює в їхніх інтересах права володільця патенту відповідно до цього Кодексу.

Винахідник і автор промислового зразка можуть передати належне їм право на одержання патенту державі, яка здійснює в їхніх інтересах права володільця патенту відповідно до цього Кодексу.

Стаття 490
Строк чинності патенту

Стаття 490 (490)
Строк чинності патенту

Строк дії патенту на винахід, який видається з проведенням експертизи заявки по суті, становить 20 років від дати публікації відомостей про його видачу.

Строк дії патенту на винахід, який видається з проведенням експертизи заявки по суті, становить 20 років від дати публікації відомостей про його видачу.

Строк дії патенту на винахід, який видається без проведення експертизи заявки по суті (деклараційний патент), становить 6 років від дати публікації відомостей про його видачу.

Строк дії патенту на винахід, який видається без проведення експертизи заявки по суті (деклараційний патент), становить 6 років від дати публікації відомостей про його видачу.

Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб або засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого вимагає відповідного дозволу може бути продовжено за клопотання володільця патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки і датою одержання цього дозволу, але не більше ніж 5 років. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту визначається Відомством .

Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб або засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого вимагає відповідного дозволу може бути продовжено за клопотання володільця патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки і датою одержання цього дозволу, але не більше ніж 5 років. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту визначається Відомством .

Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням володільця патенту, але не більше, ніж на три роки.

Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням володільця патенту, але не більше, ніж на три роки.

Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Відомства. За клопотанням володільця патенту строк його дії може бути подовжений Відомством, але не більше ніж на 5 років.

Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Відомства. За клопотанням володільця патенту строк його дії може бути подовжений Відомством, але не більше ніж на 5 років.

Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 495 цього Кодексу.

Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 495 цього Кодексу.

Стаття 491
Правові наслідки припинення чинності патенту спливом строку його дії

Стаття 491 (491)
Правові наслідки припинення чинності патенту спливом строку його дії

1. Чинність патенту припиняється зі спливом строків, зазначених у попередній статті цього Кодексу.

1. Чинність патенту припиняється зі спливом строків, зазначених у попередній статті цього Кодексу.

2. Винахід, корисна модель і промисловий зразок, чинність патенту на які припинилася у зв’язку зі спливом строків їх чинності, можуть бути використані будь-якою особою без дозволу патентоволодільця і без виплати йому винагороди.

2. Винахід, корисна модель і промисловий зразок, чинність патенту на які припинилася у зв’язку зі спливом строків їх чинності, можуть бути використані будь-якою особою без дозволу патентоволодільця і без виплати йому винагороди.

Стаття 492
Дострокове припинення чинності патенту

Стаття 492 (492)
Дострокове припинення чинності патенту

1. Володілець патенту може в будь-який час відмовитися від нього на підставі заяви, поданої до Відомства. Відмова від патенту набуває чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Відомства.

1. Володілець патенту може в будь-який час відмовитися від нього на підставі заяви, поданої до Відомства. Відмова від патенту набуває чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Відомства.

Не допускається повна або часткова відмова від патенту без згоди особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим у Відомстві, а також в разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом.

Не допускається повна або часткова відмова від патенту без згоди особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим у Відомстві, а також в разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом.

2. Чинність патенту припиняється в разі несплати у встановлений строк річного збору для підтримання його чинності. Чинність патенту припиняється з першого дня року, за який не сплачений збір.

2. Чинність патенту припиняється в разі несплати у встановлений строк річного збору для підтримання його чинності. Чинність патенту припиняється з першого дня року, за який не сплачений збір.

Стаття 493
Відновлення права на патент

Стаття 493 (493)
Відновлення права на патент

1. Право на патент, що втратив чинність на підставі попередньої статті цього Кодексу, може бути відновлене Відомством за заявою осіб, зазначених у п. 1 статті 487 цього Кодексу, якщо для цього будуть істотні підстави.

1. Право на патент, що втратив чинність на підставі статті 492 цього Кодексу, може бути відновлене Відомством за заявою осіб, зазначених у п. 1 статті 484 цього Кодексу, якщо для цього будуть істотні підстави.

2. Заява про відновлення права на патент може бути подана протягом трьох років від дати припинення чинності патенту.

2. Заява про відновлення права на патент може бути подана протягом трьох років від дати припинення чинності патенту.

3. Відмова у відновленні права на патент може бути оскаржена до суду.

3. Відмова у відновленні права на патент може бути оскаржена до суду.

Стаття 494
Правові наслідки дострокового припинення чинності патенту

Стаття 494 (494)
Правові наслідки дострокового припинення чинності патенту

Якщо право на патент не було відновлене (стаття 493 цього Кодексу), настають наслідки, передбачені п. 2 статті 491 цього Кодексу.

Якщо право на патент не було відновлене (стаття 493 цього Кодексу), настають наслідки, передбачені п. 2 статті 491 цього Кодексу.

Стаття 495
Визнання патенту недійсним

Стаття 495 (495)
Визнання патенту недійсним

Патент на винахід, корисну модель або промисловий зразок визнається судом недійсним у разі відсутності в них ознак патентоспроможності (стаття 483 цього Кодексу), а також у випадках видачі патенту особі, яка не мала права на його одержання.

Патент на винахід, корисну модель або промисловий зразок визнається судом недійсним у разі відсутності в них ознак патентоспроможності (стаття 480 цього Кодексу), а також у випадках видачі патенту особі, яка не мала права на його одержання.

Стаття 496
Наслідки визнання патенту недійсним

Стаття 496 (496)
Наслідки визнання патенту недійсним

1. У разі визнання патенту недійсним у зв’язку з відсутністю ознак патентоспроможності рішення Відомства про видачу патенту анулюється.

1. У разі визнання патенту недійсним у зв’язку з відсутністю ознак патентоспроможності рішення Відомства про видачу патенту анулюється.

2. Права та обов’язки, що виникли з патенту, визнаного недійсним, анулюються.

2. Права та обов’язки, що виникли з патенту, визнаного недійсним, анулюються.

Стаття 497
Права, що надаються патентом

Стаття 497 (497)
Права, що надаються патентом

1. Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу.

1. Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу.

2. Патент надає володільцеві винаходу, корисної моделі чи промислового зразка виключне право використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд.

2. Патент надає володільцеві винаходу, корисної моделі чи промислового зразка виключне право використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд.

Відносини при використанні винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, патент на які належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі якщо такої угоди немає, кожний володілець патенту може використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка і передавати виключне право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок іншим особам без згоди останніх володільців.

Відносини при використанні винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, патент на які належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі якщо такої угоди немає, кожний володілець патенту може використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка і передавати виключне право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок іншим особам без згоди останніх володільців.

Використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка визнається:

Використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка визнається:

1) виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом, або — виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка;

1) виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом, або — виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка;

2) застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, що пропонує цей спосіб, знає або могла знати про те, що його застосування забороняється без дозволу володільця патенту або виходячи із обставин це і так є очевидним;

2) застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, що пропонує цей спосіб, знає або могла знати про те, що його застосування забороняється без дозволу володільця патенту або виходячи із обставин це і так є очевидним;

3) пропонування для продажу, запровадження в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.

3) пропонування для продажу, запровадження в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, якщо при цьому використана кожна ознака, що включена в незалежний пункт формули винаходу, корисної моделі, чи ознака, еквівалентна йому, а також всі істотні ознаки промислового зразка.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, якщо при цьому використана кожна ознака, що включена в незалежний пункт формули винаходу, корисної моделі, чи ознака, еквівалентна йому, а також всі істотні ознаки промислового зразка.

Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену в незалежний пункт формули винаходу, чи ознаку, еквівалентну йому.

Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену в незалежний пункт формули винаходу, чи ознаку, еквівалентну йому.

3. Патент надає його володільцеві право забороняти іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок без його дозволу, крім випадків, якщо таке використання не визнається відповідно до цього Кодексу порушенням прав володільця патенту.

3. Патент надає його володільцеві право забороняти іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок без його дозволу, крім випадків, якщо таке використання не визнається відповідно до цього Кодексу порушенням прав володільця патенту.

4. Володілець патенту може передавати на підставі договору виключне право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником володільця патенту.

4. Володілець патенту може передавати на підставі договору виключне право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником володільця патенту.

5. Володілець патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка на підставі ліцензійного договору.

5. Володілець патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка на підставі ліцензійного договору.

6. Володілець патенту має право подати до Відомства для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

6. Володілець патенту має право подати до Відомства для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Особа, що виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з володільцем патенту договір про платежі. Спори, що виникають при укладенні і виконанні цього договору, розв’язуються в судовому порядку.

Особа, що виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов’язана укласти з володільцем патенту договір про платежі. Спори, що виникають при укладенні і виконанні цього договору, розв’язуються в судовому порядку.

Якщо жодна особа не заявила володільцеві патенту про свій намір використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, він може подати до Відомства письмове клопотання про відклик своєї заяви.

Якщо жодна особа не заявила володільцеві патенту про свій намір використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, він може подати до Відомства письмове клопотання про відклик своєї заяви.

7. Права винахідників та авторів промислових зразків (крім особистих немайнових) переходять у спадщину відповідно до Книги сьомої цього Кодексу.

7. Права винахідників та авторів промислових зразків (крім особистих немайнових) переходять у спадщину відповідно до Книги сьомої цього Кодексу.

Стаття 498
Примусове відчуження прав

Стаття 498 (498)
Примусове відчуження прав

Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет Міністрів України має право дозволити заінтересованій особі використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка без згоди володільця патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації.

Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет Міністрів України має право дозволити заінтересованій особі використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка без згоди володільця патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації.

Спори про умови видачі дозволу, виплати компенсації та її розміри розв’язуються в судовому порядку.

Спори про умови видачі дозволу, виплати компенсації та її розміри розв’язуються в судовому порядку.

Стаття 499
Право попереднього користування

Стаття 499 (499)
Право попереднього користування

1. Будь-яка особа, яка до дати пріоритету (конвенційного пріоритету) в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений винахід, корисну модель чи промисловий зразок або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження такого використання або на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, для чого була здійснена зазначена підготовка (право попереднього користування).

1. Будь-яка особа, яка до дати пріоритету (конвенційного пріоритету) в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений винахід, корисну модель чи промисловий зразок або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження такого використання або на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, для чого була здійснена зазначена підготовка (право попереднього користування).

2. Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством або діловою практикою, або ж тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлені винахід, корисну модель чи промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

2. Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством або діловою практикою, або ж тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлені винахід, корисну модель чи промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Стаття 500
Дії, які не визнаються порушенням патентних прав

Стаття 500 (500)
Дії, які не визнаються порушенням патентних прав

1. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка:

1. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка:

1) в конструкції або при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовується виключно для потреб даного засобу;

1) в конструкції або при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовується виключно для потреб даного засобу;

2) без комерційної мети;

2) без комерційної мети;

3) з науковою метою або в порядку експерименту;

3) з науковою метою або в порядку експерименту;

4) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемії тощо);

4) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемії тощо);

5) при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.

5) при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.

2. Якщо продукт виготовлений і впроваджений в господарський оборот з використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка самим патентоволодільцем або на підставі виданої ним ліцензії, подальше поширення і використання цього ж продукту іншими особами не буде порушенням патентних прав.

2. Якщо продукт виготовлений і впроваджений в господарський оборот з використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка самим патентоволодільцем або на підставі виданої ним ліцензії, подальше поширення і використання цього ж продукту іншими особами не буде порушенням патентних прав.

Стаття 501
Обов’язки володільця патенту

Стаття 501 (501)
Обов’язки володільця патенту

Володілець патенту не повинен користуватися правами, що надаються патентом, на шкоду іншим особам.

Володілець патенту не повинен користуватися правами, що надаються патентом, на шкоду іншим особам.

Стаття 502
Примусова ліцензія

Стаття 502 (502)
Примусова ліцензія

1. Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і готовність використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, у разі відмови володільця патенту від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

1. Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і готовність використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, у разі відмови володільця патенту від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

2. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка (надання примусової ліцензії) з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцеві патенту.

2. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка (надання примусової ліцензії) з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцеві патенту.

Стаття 503
Залежна ліцензія

Стаття 503 (503)
Залежна ліцензія

1. Володілець патенту зобов’язаний за обумовлену винагороду дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка володільцеві пізніше виданого патенту, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок останнього призначається для досягнення іншої мети або має значну техніко-економічну перевагу і не може використовуватися без порушення прав першого володільця патенту.

1. Володілець патенту зобов’язаний за обумовлену винагороду дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка володільцеві пізніше виданого патенту, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок останнього призначається для досягнення іншої мети або має значну техніко-економічну перевагу і не може використовуватися без порушення прав першого володільця патенту.

2. Видача залежної ліцензії володільцеві пізніше виданого патенту може бути обумовлена зобов’язанням останнього видати за обумовлену винагороду дозвіл володільця раніше виданого патенту, якщо його використання в поєднанні з винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, патенти на які були видані раніше, дає кращий корисний ефект або іншим чином удосконалює його.

2. Видача залежної ліцензії володільцеві пізніше виданого патенту може бути обумовлена зобов’язанням останнього видати за обумовлену винагороду дозвіл володільця раніше виданого патенту, якщо його використання в поєднанні з винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, патенти на які були видані раніше, дає кращий корисний ефект або іншим чином удосконалює його.

Дозвіл видається в обсязі, необхідному для найбільш ефективного використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Дозвіл видається в обсязі, необхідному для найбільш ефективного використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Статтю 504 «Відповідальність за порушення прав володільця патенту» виключено.

Стаття 505
Патентування винаходів, корисних моделей і промислових зразків у зарубіжних країнах

Стаття 504 (505)
Патентування винаходів, корисних моделей і промислових зразків у зарубіжних країнах

1. Будь-яка особа, яка має право на одержання патенту, може запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок у зарубіжних країнах.

1. Будь-яка особа, яка має право на одержання патенту, може запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок у зарубіжних країнах.

2. Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Відомство може заборонити патентування винаходу, корисної моделі і промислового зразка в зарубіжній країні.

2. Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Відомство може заборонити патентування винаходу, корисної моделі і промислового зразка в зарубіжній країні.

3. Якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Відомства України.

3. Якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Відомства України.

Глава 40
Право на нові сорти рослин і нові породи тварин

Глава 39 (40)
Право на нові сорти рослин і нові породи тварин

Стаття 506
Умови охорони прав на нові сорти рослин і нові породи тварин

Стаття 505 (506)
Умови охорони прав на нові сорти рослин і нові породи тварин

1. Права на нові сорти рослин і нові породи тварин (селекційні досягнення) охороняються за умови видачі патенту.

1. Права на нові сорти рослин і нові породи тварин (селекційні досягнення) охороняються за умови видачі патенту.

Селекційним досягненням в рослинництві визнається сорт рослин, одержаний штучним шляхом або шляхом відбору і такий, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин.

Селекційним досягненням в рослинництві визнається сорт рослин, одержаний штучним шляхом або шляхом відбору і такий, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин.

Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи.

Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи.

2. Вимоги, за яких виникає право на одержання патенту, і порядок видачі патенту на селекційні досягнення встановлюються законом.

2. Вимоги, за яких виникає право на одержання патенту, і порядок видачі патенту на селекційні досягнення встановлюються законом.

3. До відносин, пов’язаних із правами на селекційні досягнення та охороною цих прав, відповідно застосовуються норми про промислову власність. При цьому відповідні права та обов’язки патентного Відомства здійснюються державним органом, на який покладено випробовування та охорону селекційних досягнень.

3. До відносин, пов’язаних із правами на селекційні досягнення та охороною цих прав, відповідно застосовуються норми про промислову власність. При цьому відповідні права та обов’язки патентного Відомства здійснюються державним органом, на який покладено випробовування та охорону селекційних досягнень.

Стаття 507
Право автора визначати назву селекційного досягнення

Стаття 506 (507)
Право автора визначати назву селекційного досягнення

1. Автор селекційного досягнення має право визначати його назву, яка має відповідати встановленим законом про селекційні досягнення вимогам і підлягає схваленню державним органом, що відає випробовуванням та охороною селекційних досягнень.

1. Автор селекційного досягнення має право визначати його назву, яка має відповідати встановленим законом про селекційні досягнення вимогам і підлягає схваленню державним органом, що відає випробовуванням та охороною селекційних досягнень.

2. При виробництві, відтворенні, пропонуванні для продажу, продажу та інших видах збування охоронюваних селекційних досягнень застосування зареєстрованих для них назв є обов’язковим. Присвоєння виведеним і (або) таким, що продаються, насінню, племінному матеріалу назви, що відрізняється від зареєстрованої, не допускається.

2. При виробництві, відтворенні, пропонуванні для продажу, продажу та інших видах збування охоронюваних селекційних досягнень застосування зареєстрованих для них назв є обов’язковим. Присвоєння виведеним і (або) таким, що продаються, насінню, племінному матеріалу назви, що відрізняється від зареєстрованої, не допускається.

3. Присвоєння назви зареєстрованого селекційного досягнення насінню і племінному матеріалу, що не належить до них, є порушенням прав патентоволодільця і селекціонера.

3. Присвоєння назви зареєстрованого селекційного досягнення насінню і племінному матеріалу, що не належить до них, є порушенням прав патентоволодільця і селекціонера.

Стаття 508
Права автора селекційного досягнення на винагороду

Стаття 507 (508)
Права автора селекційного досягнення на винагороду

1. Автор селекційного досягнення, який не є патентоволодільцем, має протягом строку чинності патенту право на одержання винагороди від патентоволодільця за використання селекційного досягнення.

1. Автор селекційного досягнення, який не є патентоволодільцем, має протягом строку чинності патенту право на одержання винагороди від патентоволодільця за використання селекційного досягнення.

2. Розмір та умови виплати винагороди авторові селекційного досягнення визначаються договором, що укладається між ним і патентоволодільцем. При цьому розмір винагороди не повинен становити менше двох відсотків від сум щорічних надходжень, які одержує патентоволоділець за використання селекційного досягнення, включаючи надходження від продажу ліцензій.

2. Розмір та умови виплати винагороди авторові селекційного досягнення визначаються договором, що укладається між ним і патентоволодільцем. При цьому розмір винагороди не повинен становити менше двох відсотків від сум щорічних надходжень, які одержує патентоволоділець за використання селекційного досягнення, включаючи надходження від продажу ліцензій.

Винагорода виплачується авторові протягом шести місяців після закінчення кожного року, в якому використовувалося селекційне досягнення, якщо договором з патентоволодільцем не передбачено інше.

Винагорода виплачується авторові протягом шести місяців після закінчення кожного року, в якому використовувалося селекційне досягнення, якщо договором з патентоволодільцем не передбачено інше.

Стаття 509
Права патентоволодільця на селекційне досягнення

Стаття 508 (509)
Права патентоволодільця на селекційне досягнення

Патентоволодільцеві на селекційне досягнення належить виключне право на використання цього досягнення в межах, встановлених законом про селекційні досягнення.

Патентоволодільцеві на селекційне досягнення належить виключне право на використання цього досягнення в межах, встановлених законом про селекційні досягнення.

Стаття 510
Обов’язки патентоволодільця

Стаття 509 (510)
Обов’язки патентоволодільця

Патентоволоділець на селекційне досягнення зобов’язаний підтримувати відповідний сорт рослини чи відповідну породу тварин протягом строку чинності патенту таким чином, щоб зберігалися ознаки, зазначені в описанні сорту чи породи, складеному при їх реєстрації.

Патентоволоділець на селекційне досягнення зобов’язаний підтримувати відповідний сорт рослини чи відповідну породу тварин протягом строку чинності патенту таким чином, щоб зберігалися ознаки, зазначені в описанні сорту чи породи, складеному при їх реєстрації.

Стаття 511
Строк чинності патенту на селекційне досягнення

Стаття 510 (511)
Строк чинності патенту на селекційне досягнення

Чинність патенту на селекційне досягнення починається від дня реєстрації у державному реєстрі селекційних досягнень та видачі патенту і триває протягом двадцяти років.

Чинність патенту на селекційне досягнення починається від дня реєстрації у державному реєстрі селекційних досягнень та видачі патенту і триває протягом двадцяти років.

Законом про селекційні досягнення можуть бути встановлені триваліші строки чинності патенту на окремі види селекційних досягнень.

Законом про селекційні досягнення можуть бути встановлені триваліші строки чинності патенту на окремі види селекційних досягнень.

Стаття 512
Допуск селекційних досягнень до використання

Стаття 511 (512)
Допуск селекційних досягнень до використання

1. До використання допускаються селекційні досягнення, яким надана правова охорона. Надання селекційному досягненню правової охорони не є підставою для його допуску до використання.

1. До використання допускаються селекційні досягнення, яким надана правова охорона. Надання селекційному досягненню правової охорони не є підставою для його допуску до використання.

2. Включення сортів рослин і порід тварин у державний реєстр селекційних досягнень, які допускаються до використання, провадиться державним органом, який відає випробовуваннями та охороною селекційних досягнень, за результатами державних випробовувань на господарську корисність.

2. Включення сортів рослин і порід тварин у державний реєстр селекційних досягнень, які допускаються до використання, провадиться державним органом, який відає випробовуваннями та охороною селекційних досягнень, за результатами державних випробовувань на господарську корисність.

Заявка на допуск сортів рослин і порід тварин до використання подається до державного органу, який відає випробовуваннями та охороною селекційних досягнень.

Заявка на допуск сортів рослин і порід тварин до використання подається до державного органу, який відає випробовуваннями та охороною селекційних досягнень.

Глава 41
Право на захист нерозкритої (конфіденційної) інформації від незаконного використання

Глава 40 (41)
Право на захист нерозкритої (конфіденційної) інформації від незаконного використання

Стаття 513
Поняття нерозкритої інформації

Стаття 512 (513)
Поняття нерозкритої інформації

1. Технічна, організаційна, комерційна, виробнича та інша інформація, здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва або давати інший позитивний ефект, невідома третім особам, внаслідок чого має комерційну цінність, визнається нерозкритою інформацією.

1. Технічна, організаційна, комерційна, виробнича та інша інформація, здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва або давати інший позитивний ефект, невідома третім особам, внаслідок чого має комерційну цінність, визнається нерозкритою інформацією.

2. Не визнається нерозкритою інформацією комерційна та інші види таємниць, які охороняються спеціальними законами, а також якщо ця інформація захищається авторським чи патентним правом та іншими промисловими правами.

2. Не визнається нерозкритою інформацією комерційна та інші види таємниць, які охороняються спеціальними законами, а також якщо ця інформація захищається авторським чи патентним правом та іншими промисловими правами.

3. Особа, яка правомірно володіє такою технічною, організаційною, комерційною, виробничою та іншою інформацією, що здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва або давати інший позитивний ефект, має право на захист від незаконного використання цієї інформації.

3. Особа, яка правомірно володіє такою технічною, організаційною, комерційною, виробничою та іншою інформацією, що здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва або давати інший позитивний ефект, має право на захист від незаконного використання цієї інформації.

Стаття 514
Умови охороноспроможності нерозкритої інформації

Стаття 513 (514)
Умови охороноспроможності нерозкритої інформації

Нерозкрита інформація охороняється законом від незаконного використання третіми особами за умови, що:

Нерозкрита інформація охороняється законом від незаконного використання третіми особами за умови, що:

1) ця інформація має дійсну або потенційну цінність і фактично невідома третім особам;

1) ця інформація має дійсну або потенційну цінність і фактично невідома третім особам;

2) до цієї інформації немає вільного доступу третім особам на законних підставах;

2) до цієї інформації немає вільного доступу третім особам на законних підставах;

3) володілець зазначеної інформації вживає відповідних заходів для збереження її конфіденційності.

3) володілець зазначеної інформації вживає відповідних заходів для збереження її конфіденційності.

Стаття 515
Зміст права на захист нерозкритої інформації

Стаття 514 (515)
Зміст права на захист нерозкритої інформації

1. Володілець нерозкритої інформації має виключне право на її використання.

1. Володілець нерозкритої інформації має виключне право на її використання.

2. У тих випадках, коли нерозкрита інформація містить у собі результат творчої діяльності, володілець нерозкритої інформації має особисті немайнові права щодо неї (авторство тощо).

2. У тих випадках, коли нерозкрита інформація містить у собі результат творчої діяльності, володілець нерозкритої інформації має особисті немайнові права щодо неї (авторство тощо).

Стаття 516
Відчуження права на використання нерозкритої інформації

Стаття 515 (516)
Відчуження права на використання нерозкритої інформації

Володілець нерозкритої інформації має право відчужувати її іншим особам будь-яким чином.

Володілець нерозкритої інформації має право відчужувати її іншим особам будь-яким чином.

Стаття 517
Строк чинності права на захист нерозкритої інформації

Стаття 516 (517)
Строк чинності права на захист нерозкритої інформації

1. Строк чинності права на захист нерозкритої інформації обмежується строком чинності умов, передбачених статтею 514 цього Кодексу.

1. Строк чинності права на захист нерозкритої інформації обмежується строком чинності умов, передбачених статтею 513 цього Кодексу.

2. Чинність права на захист нерозкритої інформації припиняється у тих випадках, коли в результаті розкриття змісту інформації самим володільцем виникає можливість одержання третіми особами надійних і достатніх відомостей про її зміст.

2. Чинність права на захист нерозкритої інформації припиняється у тих випадках, коли в результаті розкриття змісту інформації самим володільцем виникає можливість одержання третіми особами надійних і достатніх відомостей про її зміст.

Стаття 518
Обмеження права на захист нерозкритої інформації

Стаття 517 (518)
Обмеження права на захист нерозкритої інформації

Особа, яка добросовісно і самостійно одержала знання, аналогічні нерозкритій інформації іншого володільця, що охороняється законом, має право користуватися ними без будь-якого обмеження на свій розсуд.

Особа, яка добросовісно і самостійно одержала знання, аналогічні нерозкритій інформації іншого володільця, що охороняється законом, має право користуватися ними без будь-якого обмеження на свій розсуд.

Статтю 519 «Захист прав на нерозкриту інформацію» виключено.

Право на топографії (топології) інтегральних мікросхем (ІМС)

Право на топографії (топології) інтегральних мікросхем (ІМС)

Надання прав на топографію ІМС

Надання прав на топографію ІМС

1. Правова охорона топографії інтегральних мікросхем надається лише державною реєстрацією їх у Відомстві.

Особливості охорони прав на топографії ІМС, віднесені до державної таємниці, визначаються окремим законодавством.

1. Правова охорона топографії інтегральних мікросхем надається лише державною реєстрацією їх у Відомстві.

Особливості охорони прав на топографії ІМС, віднесені до державної таємниці, визначаються окремим законодавством.

2. Правова охорона не надається ідеям, способам, системам, технологіям або закодованій інформації, які можуть бути втілені в топографію ІМС.

2. Правова охорона не надається ідеям, способам, системам, технологіям або закодованій інформації, які можуть бути втілені в топографію ІМС.

3. Виключне право на використання топографії ІМС засвідчується свідоцтвом, яке підтверджує реєстрацію топографії ІМС. Свідоцтво діє 10 років від дати подання заявки до Відомства або від дати першого використання топографії ІМС за умови, що від цієї дати до дати подачі заявки до Відомства пройшло не більше ніж два роки.

3. Виключне право на використання топографії ІМС засвідчується свідоцтвом, яке підтверджує реєстрацію топографії ІМС. Свідоцтво діє 10 років від дати подання заявки до Відомства або від дати першого використання топографії ІМС за умови, що від цієї дати до дати подачі заявки до Відомства пройшло не більше ніж два роки.

4. Обсяг прав на топографію ІМС визначається зображенням топографії на матеріальному носії.

4. Обсяг прав на топографію ІМС визначається зображенням топографії на матеріальному носії.

Умови охороноздатності топографії ІМС

Умови охороноздатності топографії ІМС

1. Топографія ІМС відповідає умовам охороноздатності, якщо вона є оригінальною.

1. Топографія ІМС відповідає умовам охороноздатності, якщо вона є оригінальною.

2. Топографія ІМС визнається оригінальною, якщо вона не створена шляхом прямого відтворення /копіювання/ іншої топографії ІМС, має відмінності, що надають їй нові властивості, і не була відомою у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Відомства або до дати її першого використання.

Топографія ІМС визнається оригінальною доти, доки не доведено протилежне.

2. Топографія ІМС визнається оригінальною, якщо вона не створена шляхом прямого відтворення /копіювання/ іншої топографії ІМС, має відмінності, що надають їй нові властивості, і не була відомою у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Відомства або до дати її першого використання.

Топографія ІМС визнається оригінальною доти, доки не доведено протилежне.

3. Топографія, яка містить елементи, відомі в галузі мікроелектроніки на дату подання заявки до Відомства або на дату першого використання топографії ІМС, може бути визнана оригінальною тільки в тому разі, якщо сукупність таких елементів у цілому відповідає вимогам пункту 2 цієї статті.

3. Топографія, яка містить елементи, відомі в галузі мікроелектроніки на дату подання заявки до Відомства або на дату першого використання топографії ІМС, може бути визнана оригінальною тільки в тому разі, якщо сукупність таких елементів у цілому відповідає вимогам пункту 2 цієї статті.

4. На визнання топографії ІМС оригінальною не впливає розкриття інформації про неї автором або особою, яка одержала, від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, якщо строк від дати розкриття інформації до дати подання до Відомства заявки на реєстрацію цієї топографії ІМС не перевищує двох років.

4. На визнання топографії ІМС оригінальною не впливає розкриття інформації про неї автором або особою, яка одержала, від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, якщо строк від дати розкриття інформації до дати подання до Відомства заявки на реєстрацію цієї топографії ІМС не перевищує двох років.

5. Не може бути визнана оригінальною та топографія ІМС, заявка на реєстрацію якої подана до Відомства пізніше ніж через два роки від дати її першого використання.

5. Не може бути визнана оригінальною та топографія ІМС, заявка на реєстрацію якої подана до Відомства пізніше ніж через два роки від дати її першого використання.

Право автора на реєстрацію топографії ІМС

Право автора на реєстрацію топографії ІМС

1. Право на реєстрацію топографії ІМС має автор або його правонаступник.

1. Право на реєстрацію топографії ІМС має автор або його правонаступник.

2. Автори, які спільно створили топографію ІМС, мають однакові права на реєстрацію топографії ІМС, якщо інше не передбачено угодою між ними.

2. Автори, які спільно створили топографію ІМС, мають однакові права на реєстрацію топографії ІМС, якщо інше не передбачено угодою між ними.

3. Автору топографії ІМС належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.

Особам, які при створенні топографії ІМС, надавали авторові лише технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяли оформленню матеріалів заявки, але не внесли особистого творчого вкладу у створення топографії, право авторства не належить.

3. Автору топографії ІМС належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.

Особам, які при створенні топографії ІМС, надавали авторові лише технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяли оформленню матеріалів заявки, але не внесли особистого творчого вкладу у створення топографії, право авторства не належить.

Право роботодавця на реєстрацію топографії ІМС

Право роботодавця на реєстрацію топографії ІМС

1. Право на реєстрацію топографії ІМС і усі права, що з цієї реєстрації випливають, має роботодавець автора топографії ІМС або його правонаступник, якщо топографію створено у зв'язку з виконанням службових обов`язків чи за спеціальним дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором /контрактом/ не передбачено інше.

1. Право на реєстрацію топографії ІМС і усі права, що з цієї реєстрації випливають, має роботодавець автора топографії ІМС або його правонаступник, якщо топографію створено у зв'язку з виконанням службових обов`язків чи за спеціальним дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором /контрактом/ не передбачено інше.

2. Автор топографії ІМС, створеної у зв`язку з використанням службових обов`язків чи за спеціальним дорученням роботодавця, зобов`язаний подати роботодавцю письмове повідомлення про створену ним топографію ІМС разом з матеріалами, що відображають топографію ІМС досить ясно і повно.

Якщо роботодавець чи його правонаступник протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Відомства чи не прийме рішення про збереження топографії як конфіденційної інформації, про що він зобов`язаний повідомити письмово автора, то право на реєстрацію топографії переходить до автора.

2. Автор топографії ІМС, створеної у зв`язку з використанням службових обов`язків чи за спеціальним дорученням роботодавця, зобов`язаний подати роботодавцю письмове повідомлення про створену ним топографію ІМС разом з матеріалами, що відображають топографію ІМС досить ясно і повно.

Якщо роботодавець чи його правонаступник протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Відомства чи не прийме рішення про збереження топографії як конфіденційної інформації, про що він зобов`язаний повідомити письмово автора, то право на реєстрацію топографії переходить до автора.

3. У разі, коли роботодавець використав своє право на реєстрацію топографії ІМС чи на збереження її як конфіденційної інформації, автор має право на винагороду відповідно до економічної цінності топографії та іншої вигоди, яку одержав чи міг би одержати роботодавець чи його правонаступник.

3. У разі, коли роботодавець використав своє право на реєстрацію топографії ІМС чи на збереження її як конфіденційної інформації, автор має право на винагороду відповідно до економічної цінності топографії та іншої вигоди, яку одержав чи міг би одержати роботодавець чи його правонаступник.

Винагорода авторові виплачується у розмірі та на умовах, що визначаються письмовою угодою між автором і роботодавцем, яка укладається не пізніше чотирьох місяців від дати одержання роботодавцем повідомлення.

Винагорода авторові виплачується у розмірі та на умовах, що визначаються письмовою угодою між автором і роботодавцем, яка укладається не пізніше чотирьох місяців від дати одержання роботодавцем повідомлення.

Спори щодо умов одержання автором від роботодавця винагороди та її розміру розв`язуються у судовому порядку.

Спори щодо умов одержання автором від роботодавця винагороди та її розміру розв’язуються у судовому порядку.

Заявка на реєстрацію топографії ІМС

Заявка на реєстрацію топографії ІМС

Особа, яка бажає зареєструвати топографію ІМС і має на це право, подає до Відомства заявку на реєстрацію. Заявка на реєстрацію складається державною мовою і повинна містити:

Особа, яка бажає зареєструвати топографію ІМС і має на це право, подає до Відомства заявку на реєстрацію. Заявка на реєстрацію складається державною мовою і повинна містити:

- заяву про реєстрацію топографії ІМС;

- заяву про реєстрацію топографії ІМС;

- матеріали, що ідентифікують топографію ІМС.

- матеріали, що ідентифікують топографію ІМС.

Видача свідоцтва

Видача свідоцтва

Відомство видає заявнику свідоцтво у місячний строк після реєстрації топографії ІМС. Свідоцтво засвідчує реєстрацію топографії ІМС і виключне право на її використання.

Відомство видає заявнику свідоцтво у місячний строк після реєстрації топографії ІМС. Свідоцтво засвідчує реєстрацію топографії ІМС і виключне право на її використання.

Оскарження рішення стосовно заявки

Оскарження рішення стосовно заявки

Заявник може оскаржити будь-яке рішення Відомства стосовно заявки.

Заявник може оскаржити будь-яке рішення Відомства стосовно заявки.

Права, що випливають з реєстрації топографії ІМС

Права, що випливають з реєстрації топографії ІМС

1. Права, що випливають із реєстрації топографії ІМС, діють від дати внесення відомостей про топографію ІМС до Реєстру.

1. Права, що випливають із реєстрації топографії ІМС, діють від дати внесення відомостей про топографію ІМС до Реєстру.

2. Реєстрація топографії ІМС надає володільцю зареєстрованої топографії ІМС виключне право використовувати топографію ІМС на свій розсуд, якщо таке використання не порушує права інших володільців зареєстрованих топографії ІМС.

2. Реєстрація топографії ІМС надає володільцю зареєстрованої топографії ІМС виключне право використовувати топографію ІМС на свій розсуд, якщо таке використання не порушує права інших володільців зареєстрованих топографії ІМС.

3. Реєстрація надає володільцю зареєстрованої топографії ІМС право:

3. Реєстрація надає володільцю зареєстрованої топографії ІМС право:

- забороняти іншим особам використовувати топографію ІМС без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно із статтею 512-9 цього Кодексу порушенням права володільця зареєстрованої топографії ІМС;

- забороняти іншим особам використовувати топографію ІМС без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно пункту 9 статті 526 цього Кодексу порушенням права володільця зареєстрованої топографії ІМС;

- передавати на підставі договору виключне право використання топографії ІМС будь-якій особі, яка стає правонаступником володільця зареєстрованої топографії ІМС;

- передавати на підставі договору виключне право використання топографії ІМС будь-якій особі, яка стає правонаступником володільця зареєстрованої топографії ІМС;

- видавати будь-якій особі дозвіл /ліцензію/ на використання зареєстрованої топографії ІМС на підставі ліцензійного договору.

- видавати будь-якій особі дозвіл /ліцензію/ на використання зареєстрованої топографії ІМС на підставі ліцензійного договору.

Під використанням топографії ІМС слід розуміти:

Під використанням топографії ІМС слід розуміти:

- копіювання топографії ІМС;

- копіювання топографії ІМС;

- виготовлення ІМС із застосуванням даної топографії;

- виготовлення ІМС із застосуванням даної топографії;

- виготовлення будь-якого виробу, що містить таку ІМС;

- виготовлення будь-якого виробу, що містить таку ІМС;

- ввезення таких ІМС та виробів, що їх містять, на митну територію України;

- ввезення таких ІМС та виробів, що їх містять, на митну територію України;

- пропонування для продажу, зберігання в зазначених цілях та інше введення в обіг ІМС, виготовленої із застосуванням даної топографії, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС.

- пропонування для продажу, зберігання в зазначених цілях та інше введення в обіг ІМС, виготовленої із застосуванням даної топографії, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС.

ІМС визнається виготовленою із застосуванням зареєстрованої топографії, якщо при цьому використані всі елементи, які визначають топографію ІМС оригінальною.

ІМС визнається виготовленою із застосуванням зареєстрованої топографії, якщо при цьому використані всі елементи, які визначають топографію ІМС оригінальною.

4. Взаємовідносини під час використання зареєстрованої топографії ІМС, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначається угодою між ними.

У разі відсутності такої угоди кожний володілець прав на зареєстровану топографію ІМС може використовувати її на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл /ліцензію/ на використання зареєстрованої топографії ІМС та передавати виключне право на зареєстровану топографію ІМС будь-якій іншій особі без згоди решти володільців.

4. Взаємовідносини під час використання зареєстрованої топографії ІМС, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначається угодою між ними.

У разі відсутності такої угоди кожний володілець прав на зареєстровану топографію ІМС може використовувати її на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл /ліцензію/ на використання зареєстрованої топографії ІМС та передавати виключне право на зареєстровану топографію ІМС будь-якій іншій особі без згоди решти володільців.

5. Договір про передачу виключного права на зареєстровану топографію ІМС і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони складені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації у Відомстві.

5. Договір про передачу виключного права на зареєстровану топографію ІМС і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони складені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації у Відомстві.

6. Володілець виключного права на зареєстровану топографію ІМС або його правонаступник має право сповіщати про реєстрацію топографії ІМС шляхом позначення топографії або виробів, що містять таку топографію, виділеною літерою "Т" із зазначенням дати початку строку дії виключного права на використання топографії ІМС та інформації, яка надає можливість ідентифікувати володільця прав.

6. Володілець виключного права на зареєстровану топографію ІМС або його правонаступник має право сповіщати про реєстрацію топографії ІМС шляхом позначення топографії або виробів, що містять таку топографію, виділеною літерою "Т" із зазначенням дати початку строку дії виключного права на використання топографії ІМС та інформації, яка надає можливість ідентифікувати володільця прав.

Дії, які не визнаються порушенням прав на зареєстровану топографію ІМС

Дії, які не визнаються порушенням прав на зареєстровану топографію ІМС

1. Не визнається порушенням прав, то надаються реєстрацією топографії ІМС, використання зареєстрованої топографії ІМС:

1. Не визнається порушенням прав, то надаються реєстрацією топографії ІМС, використання зареєстрованої топографії ІМС:

- у конструкції чи в процесі експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах повітряному просторі чи на території України, за умови, що зареєстрована топографія ІМС використовується лише для потреб зазначеного засобу;

- у конструкції чи в процесі експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах повітряному просторі чи на території України, за умови, що зареєстрована топографія ІМС використовується лише для потреб зазначеного засобу;

- без комерційної мети;

- без комерційної мети;

- з науковою метою або в порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія, епізоопія тощо).

- з науковою метою або в порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія, епізоопія тощо).

2. Не визнається порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС, ввезення на митну територію України, пропонування для продажу, продаж, зберігання в зазначених цілях або інше введення в обіг ІМС, виготовлених із застосуванням зареєстрованої топографії, і будь-яких виробів, що містять такі ІМС, якщо вони придбані законним шляхом.

2. Не визнається порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС, ввезення на митну територію України, пропонування для продажу, продаж, зберігання в зазначених цілях або інше введення в обіг ІМС, виготовлених із застосуванням зареєстрованої топографії, і будь-яких виробів, що містять такі ІМС, якщо вони придбані законним шляхом.

ІМС із зареєстрованою топографією та вироби, що містять такі ІМС, вважаються придбаними будь-якою особою законним шляхом, якщо вони після виготовлення були введені в обіг володільцем прав на дану зареєстровану топографію ІМС чи за його дозволом.

ІМС із зареєстрованою топографією та вироби, що містять такі ІМС, вважаються придбаними будь-якою особою законним шляхом, якщо вони після виготовлення були введені в обіг володільцем прав на дану зареєстровану топографію ІМС чи за його дозволом.

3. Не визнається порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС, використання ІМС будь-якою особою, що придбала ІМС; і при цьому не знала і не могла знати, що ця ІМС або виріб, що її містить, були виготовлені і введені в обіг з порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС. Проте після одержання відповідного повідомлення від володільця прав зазначена особа повинна припинити використання ІМС або виплатити йому компенсацію, розмір якої встановлюється за згодою сторін. Спори щодо компенсації та порядку її виплати розв`язуються в судовому порядку.

3. Не визнається порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС, використання ІМС будь-якою особою, що придбала ІМС; і при цьому не знала і не могла знати, що ця ІМС або виріб, що її містить, були виготовлені і введені в обіг з порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС. Проте після одержання відповідного повідомлення від володільця прав зазначена особа повинна припинити використання ІМС або виплатити йому компенсацію, розмір якої встановлюється за згодою сторін. Спори щодо компенсації та порядку її виплати розв`язуються в судовому порядку.

4. Будь-яка особа, яка добросовісно використовувала топографію ІМС до дати подання заявки на реєстрацію топографії ІМС чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право попереднього користування цією топографією ІМС.

Право переднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлену топографію ІМС чи здійснену значну і серйозну підготовку для такого використання.

4. Будь-яка особа, яка добросовісно використовувала топографію ІМС до дати подання заявки на реєстрацію топографії ІМС чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право попереднього користування цією топографією ІМС.

Право переднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлену топографію ІМС чи здійснену значну і серйозну підготовку для такого використання.

Обов'язки володільця прав на зареєстровану топографію ІМС

Обов'язки володільця прав на зареєстровану топографію ІМС

1. Власник прав на зареєстровану топографію ІМС повинен добросовісно користуватися виключним правом, що надається реєстрацією.

1. Власник прав на зареєстровану топографію ІМС повинен добросовісно користуватися виключним правом, що надається реєстрацією.

2. Якщо зареєстрована топографія ІМС не використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації офіційних відомостей про реєстрацію або від дати, коли використання топографії ІМС було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати топографію ІМС, в разі відмови володільця виключного права на зареєстровану топографію ІМС від укладення ліцензійного договору, може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС.

2. Якщо зареєстрована топографія ІМС не використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації офіційних відомостей про реєстрацію або від дати, коли використання топографії ІМС було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати топографію ІМС, в разі відмови володільця виключного права на зареєстровану топографію ІМС від укладення ліцензійного договору, може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС.

3. Якщо власник прав на зареєстровану топографію ІМС не доведе, що факт невикористання зареєстрованої топографії ІМС зумовлений поважними причинами, суд може винести рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання зареєстрованої топографії ІМС з визначенням обсягу її використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю прав.

3. Якщо власник прав на зареєстровану топографію ІМС не доведе, що факт невикористання зареєстрованої топографії ІМС зумовлений поважними причинами, суд може винести рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання зареєстрованої топографії ІМС з визначенням обсягу її використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю прав.

Використання зареєстрованої топографії ІМС без дозволу володільця прав на неї

Використання зареєстрованої топографії ІМС без дозволу володільця прав на неї

1. Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет Міністрів України може дозволити використання зареєстрованої топографії ІМС без згоди її володільця, але з виплатою йому відповідної компенсації.

1. Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет Міністрів України може дозволити використання зареєстрованої топографії ІМС без згоди її володільця, але з виплатою йому відповідної компенсації.

2. Спори щодо умов надання дозволу і виплати компенсації та її розміру розв`язуються у судовому порядку.

2. Спори щодо умов надання дозволу і виплати компенсації та її розміру розв`язуються у судовому порядку.

Визнання реєстрації топографії ІМС недійсною

Визнання реєстрації топографії ІМС недійсною

1. Реєстрація топографії ІМС може бути визнана недійсною у разі: невідповідності зареєстрованої топографії ІМС умовам охороноздатності, визначеними статтею 512² цього Кодексу; порушення вимог пункту 2 статті 518¹ цього Кодексу.

1. Реєстрація топографії ІМС може бути визнана недійсною у разі: невідповідності зареєстрованої топографії ІМС умовам охороноздатності, визначеними статтею 519 цього Кодексу; порушення вимог пункту 2 статті 518¹ цього Кодексу.

2. Будь-яка особа протягом шести місяців від дати публікації офіційних відомостей про реєстрацію може оскаржити реєстрацію у встановленому порядку.

2. Будь-яка особа протягом шести місяців від дати публікації офіційних відомостей про реєстрацію може оскаржити реєстрацію у встановленому порядку.

3. Реєстрація, визнана недійсною, вважається такою, що не набрала чинності від дати реєстрації топографії ІМС.

3. Реєстрація, визнана недійсною, вважається такою, що не набрала чинності від дати реєстрації топографії ІМС.

Охорона прав на топографії ІМС в іноземних державах

Охорона прав на топографії ІМС в іноземних державах

1. Автор топографії ІМС чи його правонаступник мають право на реєстрацію топографії ІМС в іноземних державах. Охорона в іноземних державах прав на розроблені в Україні топографії ІМС здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та законодавства іноземних держав.

1. Автор топографії ІМС чи його правонаступник мають право на реєстрацію топографії ІМС в іноземних державах. Охорона в іноземних державах прав на розроблені в Україні топографії ІМС здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та законодавства іноземних держав.

2. До подання заявки на одержання охорони прав на топографію ІМС в орган іноземної держави, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, заявник зобов`язаний подати заявку до Відомства і повідомити про наміри здійснити таку охорону.

2. До подання заявки на одержання охорони прав на топографію ІМС в орган іноземної держави, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, заявник зобов`язаний подати заявку до Відомства і повідомити про наміри здійснити таку охорону.

3. Витрати, пов`язані з одержанням охорони прав на топографію ІМС в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа.

3. Витрати, пов`язані з одержанням охорони прав на топографію ІМС в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа.

Розділ ІІІ
Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
Глава 42
Право на фірмове найменування (фірму)

Розділ ІІІ
Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
Глава 42 (42)
Право на фірмове найменування (фірму)

Стаття 520
Поняття фірмового найменування (фірми)

Стаття 531 (520)
Поняття фірмового найменування (фірми)

1. Найменування юридичної особи (фірми) (стаття 69 цього Кодексу) охороняється законом за умови його державної реєстрації у встановленому порядку.

1. Найменування юридичної особи (фірми) (стаття 66 цього Кодексу) охороняється законом за умови його державної реєстрації у встановленому порядку.

2. Не може бути зареєстроване найменування юридичної особи (фірми), подібне до вже зареєстрованого настільки, що їх можна сплутати або вони здатні ввести в оману споживача.

2. Не може бути зареєстроване найменування юридичної особи (фірми), подібне до вже зареєстрованого настільки, що їх можна сплутати або вони здатні ввести в оману споживача.

3. Не може бути зареєстроване також найменування (фірма), яке не відображає справжнього характеру і виду діяльності особи та інші елементи фірми (принцип істинності фірми).

3. Не може бути зареєстроване також найменування (фірма), яке не відображає справжнього характеру і виду діяльності особи та інші елементи фірми (принцип істинності фірми).

Стаття 521
Дія права на фірмове найменування (фірму)

Стаття 532 (521)
Дія права на фірмове найменування (фірму)

1. Право на фірмове найменування (фірму) виникає в юридичної особи з моменту його реєстрації в Україні.

1. Право на фірмове найменування (фірму) виникає в юридичної особи з моменту його реєстрації в Україні.

2. Дія права на фірму припиняється у разі виключення юридичної особи з Державного реєстру.

2. Дія права на фірму припиняється у разі виключення юридичної особи з Державного реєстру.

3. Юридична особа, яка користувалася фірмовим найменуванням (фірмою) до його реєстрації іншою юридичною особою, зберігає право на його використання.

3. Юридична особа, яка користувалася фірмовим найменуванням (фірмою) до його реєстрації іншою юридичною особою, зберігає право на його використання.

Стаття 522
Зміст права на фірмове найменування (фірму)

Стаття 533 (522)
Зміст права на фірмове найменування (фірму)

1. Юридична особа, фірмове найменування (фірма) якої зареєстроване у встановленому порядку, має виключне право на його використання.

1. Юридична особа, фірмове найменування (фірма) якої зареєстроване у встановленому порядку, має виключне право на його використання.

2. Юридична особа, зокрема, має право використовувати фірмове найменування (фірму) на товарах, їхній упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації, пов’язаній з її діяльністю, а також при демонстрації товарів на виставках і ярмарках, які проводяться на території України, та іншим чином.

2. Юридична особа, зокрема, має право використовувати фірмове найменування (фірму) на товарах, їхній упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації, пов’язаній з її діяльністю, а також при демонстрації товарів на виставках і ярмарках, які проводяться на території України, та іншим чином.

3. Фірмове найменування юридичної особи може бути використане в належному їй знаку для товарів і послуг.

3. Фірмове найменування юридичної особи може бути використане в належному їй знаку для товарів і послуг.

Стаття 523
Неприпустимість відчуження права на фірмове найменування (фірму)

Стаття 534 (523)
Неприпустимість відчуження права на фірмове найменування (фірму)

1. Право на фірмове найменування (фірму) окремо від підприємства відчужуватися не може, крім випадків відчуження підприємства в цілому.

1. Право на фірмове найменування (фірму) окремо від підприємства відчужуватися не може, крім випадків відчуження підприємства в цілому.

2. Юридична особа, яка має право на фірмове найменування (фірму), може передавати виключне право на його використання іншим юридичним особам шляхом видачі виключної або невиключної ліцензії.

2. Юридична особа, яка має право на фірмове найменування (фірму), може передавати виключне право на його використання іншим юридичним особам шляхом видачі виключної або невиключної ліцензії.

У ліцензійному договорі мають бути обумовлені заходи, які б виключали введення в оману споживачів.

У ліцензійному договорі мають бути обумовлені заходи, які б виключали введення в оману споживачів.

Стаття 524 «Захист права на фірмове найменування (фірму)» виключена.

Глава 43
Право на знаки для товарів і послуг

Глава 43 (43)
Право на знаки для товарів і послуг

Стаття 525
Поняття знака для товарів і послуг

Стаття 535 (525)
Поняття знака для товарів і послуг

Знак для товарів і послуг (товарний знак) — це позначення, яким товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Знак для товарів і послуг (товарний знак) — це позначення, яким товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Стаття 526
Об’єкт знака для товарів і послуг

Стаття 536 (526)
Об’єкт знака для товарів і послуг

Об’єктом знака для товарів і послуг можуть бути словесні, зображувальні, об’ємні, буквено-цифрові, звукові та інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Об’єктом знака для товарів і послуг можуть бути словесні, зображувальні, об’ємні, буквено-цифрові, звукові та інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Стаття 527
Умови надання правової охорони знакові для товарів і послуг

Стаття 537 (527)
Умови надання правової охорони знакові для товарів і послуг

Правова охорона надається знакам для товарів і послуг, які не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі, які відповідають умовам патентоспроможності, зареєстровані у встановленому порядку у Відомстві України.

Правова охорона надається знакам для товарів і послуг, які не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі, які відповідають умовам патентоспроможності, зареєстровані у встановленому порядку у Відомстві України.

Стаття 528
Свідоцтво на знак для товарів і послуг

Стаття 538 (528)
Свідоцтво на знак для товарів і послуг

1. Правова охорона знака для товарів і послуг посвідчується свідоцтвом, в якому міститься перелік товарів і послуг, що позначаються зареєстрованим знаком.

1. Правова охорона знака для товарів і послуг посвідчується свідоцтвом, в якому міститься перелік товарів і послуг, що позначаються зареєстрованим знаком.

Свідоцтво на знак для товарів і послуг посвідчує:

Свідоцтво на знак для товарів і послуг посвідчує:

1) що дане позначення в межах України охороняється законом;

1) що дане позначення в межах України охороняється законом;

2) пріоритет;

2) пріоритет;

3) виключне право на знак для товарів і послуг.

3) виключне право на знак для товарів і послуг.

2. Свідоцтво видається будь-якій особі, об’єднанню осіб або їхнім правонаступникам.

2. Свідоцтво видається будь-якій особі, об’єднанню осіб або їхнім правонаступникам.

Стаття 529
Видача свідоцтва

Стаття 539 (529)
Видача свідоцтва

1. Видача свідоцтва здійснюється Відомством України в місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

1. Видача свідоцтва здійснюється Відомством України в місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво.

2. Порядок подання заявки на знак для товарів і послуг, її експертиза, видача свідоцтва визначаються законом.

2. Порядок подання заявки на знак для товарів і послуг, її експертиза, видача свідоцтва визначаються законом.

Стаття 530
Строк чинності свідоцтва

Стаття 540 (530)
Строк чинності свідоцтва

1. Строк чинності свідоцтва — 10 років від дати державної реєстрації. Він може бути подовжений Відомством за клопотанням володільця свідоцтва щоразу на десять років.

1. Строк чинності свідоцтва — 10 років від дати державної реєстрації. Він може бути подовжений Відомством за клопотанням володільця свідоцтва щоразу на десять років.

2. Клопотання про подовження строку чинності свідоцтва має бути подане до Відомства протягом останнього року його чинності.

2. Клопотання про подовження строку чинності свідоцтва має бути подане до Відомства протягом останнього року його чинності.

3. Права, що надаються свідоцтвом, діють від дати публікації відомостей про його видачу або від дня рішення Відомства про подовження строку чинності свідоцтва. Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеним у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг.

3. Права, що надаються свідоцтвом, діють від дати публікації відомостей про його видачу або від дня рішення Відомства про подовження строку чинності свідоцтва. Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеним у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг.

Стаття 531
Право користування знаком для товарів і послуг

Стаття 541 (531)
Право користування знаком для товарів і послуг

1. Свідоцтво надає його володільцеві виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд.

1. Свідоцтво надає його володільцеві виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд.

Відносини при користуванні знаком, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожен із володільців свідоцтва може користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака і передавати виключне право на знак іншим особам без згоди інших володільців.

Відносини при користуванні знаком, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожен із володільців свідоцтва може користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака і передавати виключне право на знак іншим особам без згоди інших володільців.

2. Використанням знака визнається застосування його на товарах, а також при наданні послуг, для яких знак зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках; під час демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній з уведенням зазначених товарів і послуг у господарський оборот.

2. Використанням знака визнається застосування його на товарах, а також при наданні послуг, для яких знак зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках; під час демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній з уведенням зазначених товарів і послуг у господарський оборот.

3. Свідоцтво надає його володільцеві право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, крім випадків, якщо використання знака не визнається відповідно до цього Кодексу порушенням прав володільця свідоцтва.

3. Свідоцтво надає його володільцеві право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, крім випадків, якщо використання знака не визнається відповідно до цього Кодексу порушенням прав володільця свідоцтва.

4. Володілець свідоцтва може передавати на підставі договору виключне право на знак іншій особі, яка стає правонаступником володільця свідоцтва.

4. Володілець свідоцтва може передавати на підставі договору виключне право на знак іншій особі, яка стає правонаступником володільця свідоцтва.

Передання виключного права на знак не допускається, якщо це може ввести в оману споживача щодо товарів і послуг або особи, що виробляє товари чи надає послуги.

Передання виключного права на знак не допускається, якщо це може ввести в оману споживача щодо товарів і послуг або особи, що виробляє товари чи надає послуги.

5. Володілець свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір має містити умову про те, що якість товарів і послуг, вироблених або наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

5. Володілець свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір має містити умову про те, що якість товарів і послуг, вироблених або наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

6. Володілець свідоцтва має право проставляти поряд зі знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстрований в Україні.

6. Володілець свідоцтва має право проставляти поряд зі знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстрований в Україні.

7. Володілець свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на підставі договору з виробником товару чи особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд зі знаком зазначених осіб, а також замість їхнього знака.

7. Володілець свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на підставі договору з виробником товару чи особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд зі знаком зазначених осіб, а також замість їхнього знака.

Стаття 532
Обов’язки за свідоцтвом

320

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
За міжнародними конвенціями дострокове припинення чинності свідотцтва на знак для товарів і послуг допускається у випадку, якщо знак не використовується або недостатньо використовується протягом трьох років. Ст. 532 передбачає п’ятирічний строк. Тому необхідно цю статтю привести у відповідність до загальновизнаних норм міжнародного права.

відхилити

Стаття 542 (532)
Обов’язки за свідоцтвом

Володілець свідоцтва зобов’язаний добросовісно користуватися виключним правом, що визначається свідоцтвом.

Володілець свідоцтва зобов’язаний добросовісно користуватися виключним правом, що визначається свідоцтвом.

Якщо знак не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання знака було припинено, будь-яка особа може звернутися в суд із заявою про дострокове припинення чинності свідоцтва.

Якщо знак не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання знака було припинено, будь-яка особа може звернутися в суд із заявою про дострокове припинення чинності свідоцтва.

При вирішенні цього питання суд може взяти до уваги подані володільцем докази того, що знак не використовувався з незалежних від нього причин.

При вирішенні цього питання суд може взяти до уваги подані володільцем докази того, що знак не використовувався з незалежних від нього причин.

Стаття 533
Правові наслідки спливу строку чинності свідоцтва

Стаття 543 (533)
Правові наслідки спливу строку чинності свідоцтва

1. Чинність свідоцтва на знак для товарів і послуг припиняється зі спливом строків, зазначених у статті 530 цього Кодексу.

1. Чинність свідоцтва на знак для товарів і послуг припиняється зі спливом строків, зазначених у статті 540 цього Кодексу.

2. Знак для товарів і послуг, чинність свідоцтва стосовно якого припинилася у зв’язку зі спливом строку його охорони, може бути використаний будь-якою особою без дозволу і виплати винагороди.

2. Знак для товарів і послуг, чинність свідоцтва стосовно якого припинилася у зв’язку зі спливом строку його охорони, може бути використаний будь-якою особою без дозволу і виплати винагороди.

3. Ніхто інший, крім колишнього володільця свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака після припинення чинності свідоцтва.

3. Ніхто інший, крім колишнього володільця свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака після припинення чинності свідоцтва.

Стаття 534
Дострокове припинення чинності свідоцтва