Редакція, прийнята у другому читанні


проп.

Зауваження та пропозиції до проекту

Висновки,
обгрунтування

Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України

КНИГА П’ЯТА
ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

     

КНИГА П’ЯТА
ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Розділ I
Загальні положення про зобов’язання

     

Розділ I
Загальні положення про зобов’язання

Глава 45
Поняття та сторони зобов’язання

     

Глава 45 (45)
Поняття та сторони зобов’язання

Стаття 547
Поняття зобов’язання та підстави його виникнення

     

Стаття 562 (547)
Поняття зобов’язання та підстави його виникнення

1. Зобов’язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або ж утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

     

1. Зобов’язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або ж утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

2. Зобов’язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.

     

2. Зобов’язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.

Зобов’язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у цьому Кодексі та інших законах України.

     

Зобов’язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у цьому Кодексі та інших законах України.

Стаття 548
Сторони зобов’язання

     

Стаття 563 (548)
Сторони зобов’язання

1. У зобов’язанні на стороні боржника або кредитора можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (зобов’язання з множинністю осіб).

     

1. У зобов’язанні на стороні боржника або кредитора можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (зобов’язання з множинністю осіб).

2. Якщо кожна із сторін зобов’язання має обов’язок на користь іншої сторони, ця сторона вважається боржником на користь іншої сторони у тому, що вона зобов’язана вчинити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що вона має право від неї вимагати.

     

2. Якщо кожна із сторін зобов’язання має обов’язок на користь іншої сторони, ця сторона вважається боржником на користь іншої сторони у тому, що вона зобов’язана вчинити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що вона має право від неї вимагати.

Стаття 549
Треті особи у зобов’язанні

     

Стаття 564 (549)
Треті особи у зобов’язанні

1. Третіми особами визнаються особи, що не є в зобов’язанні однією із сторін.

     

1. Третіми особами визнаються особи, що не є в зобов’язанні однією із сторін.

2. Зобов’язання не створює обов’язків для третіх осіб. У випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов’язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов’язання.

     

2. Зобов’язання не створює обов’язків для третіх осіб. У випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов’язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов’язання.

Глава 46
Виконання зобов’язань

     

Глава 46 (46)
Виконання зобов’язань

Стаття 550
Загальні умови виконання зобов’язань

     

Стаття 565 (550)
Загальні умови виконання зобов’язань

1. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     

1. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

2. Виконання зобов’язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості.

     

2. Виконання зобов’язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 551
Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов’язань

     

Стаття 566 (551)
Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов’язань

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускаються – крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

     

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускаються — крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Стаття 552
Виконання зобов’язань сторонами

     

Стаття 567 (552)
Виконання зобов’язань сторонами

1. Зобов’язання має бути виконане боржником кредиторові.

     

1. Зобов’язання має бути виконане боржником кредиторові.

2. Якщо інше не передбачено угодою сторін або не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов’язання, кожна із сторін має право вимагати доказів того, що виконання за зобов’язанням надається самим боржником, приймається самим кредитором або управоможеною на це особою, і несе ризик наслідків незаявлення такої вимоги.

     

2. Якщо інше не передбачено угодою сторін або не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов’язання, кожна із сторін має право вимагати доказів того, що виконання за зобов’язанням надається самим боржником, приймається самим кредитором або управоможеною на це особою, і несе ризик наслідків незаявлення такої вимоги.

Стаття 553
Виконання зобов’язань третьою особою

     

Стаття 568 (553)
Виконання зобов’язань третьою особою

1. Виконання зобов’язань може бути покладене боржником на третю особу, якщо із закону, інших правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

     

1. Виконання зобов’язань може бути покладене боржником на третю особу, якщо із закону, інших нормативно-правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання третьою особою обов’язок виконати зобов’язання покладається на боржника, а в разі невиконання ним зобов’язань він відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання.

     

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання третьою особою обов’язок виконати зобов’язання покладається на боржника, а в разі невиконання ним зобов’язань він відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання.

3. Третя особа, у разі небезпеки втратити своє право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов’язанням і застосовуються правила статей 619–629 цього Кодексу.

     

3. Третя особа, у разі небезпеки втратити своє право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов’язанням і застосовуються правила статей 636–646 цього Кодексу.

Стаття 554
Неприпустимість виконання зобов’язань частинами

     

Стаття 569 (554)
Неприпустимість виконання зобов’язань частинами

Кредитор має право не приймати виконання зобов’язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

     

Кредитор має право не приймати виконання зобов’язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами, договором або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 555
Строк чи термін виконання зобов’язання

     

Стаття 570 (555)
Строк чи термін виконання зобов’язання

1. Якщо у зобов’язанні передбачено строк чи термін його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк чи термін.

     

1. Якщо у зобов’язанні передбачено строк чи термін його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк чи термін.

Зобов’язання, строк чи термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

     

Зобов’язання, строк чи термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк чи термін виконання зобов’язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати, а боржник має право виконати зобов’язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк від дня поставлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, інших правових актів або договору.

     

2. Якщо строк чи термін виконання зобов’язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати, а боржник має право виконати зобов’язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк від дня поставлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, інших нормативно-правових актів або договору.

Стаття 556
Дострокове виконання зобов’язання

     

Стаття 571 (556)
Дострокове виконання зобов’язання

Боржник має право виконати зобов’язання достроково, якщо інше не передбачено договором, законом чи іншими правовими актами або ж не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

     

Боржник має право виконати зобов’язання достроково, якщо інше не передбачено договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами або ж не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 557
Місце виконання зобов’язання

     

Стаття 572 (557)
Місце виконання зобов’язання

Якщо місце виконання зобов’язання не визначене, виконання має бути здійснене:

     

Якщо місце виконання зобов’язання не визначене, виконання має бути здійснене:

1) за зобов’язанням про передання нерухомого майна — за місцем знаходження майна;

     

1) за зобов’язанням про передання нерухомого майна — за місцем знаходження майна;

2) за зобов’язанням про передання товару або іншого майна, що передбачає перевезення цього товару або іншого майна, — за місцем здавання товару або іншого майна першому перевізникові для передання його кредиторові;

     

2) за зобов’язанням про передання товару або іншого майна, що передбачає перевезення цього товару або іншого майна, — за місцем здавання товару або іншого майна першому перевізникові для передання його кредиторові;

3) за іншими зобов’язаннями боржника про передання товару або іншого майна — за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов’язання;

     

3) за іншими зобов’язаннями боржника про передання товару або іншого майна — за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов’язання;

4) за грошовим зобов’язанням — за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов’язання, а якщо кредитором є юридична особа, — за місцем її знаходження на момент виникнення зобов’язання; якщо кредитор на момент виконання зобов’язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника, — за новим місцем проживання або знаходження кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов’язаних із зміною місця виконання;

     

4) за грошовим зобов’язанням — за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов’язання, а якщо кредитором є юридична особа, — за місцем її знаходження на момент виникнення зобов’язання; якщо кредитор на момент виконання зобов’язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника, — за новим місцем проживання або знаходження кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов’язаних із зміною місця виконання;

5) за іншими зобов’язаннями — за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, — за місцем її знаходження.

     

5) за іншими зобов’язаннями — за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, — за місцем її знаходження.

Стаття 558
Валюта виконання грошових зобов’язань

     

Стаття 573 (558)
Валюта виконання грошових зобов’язань

1. Грошове зобов’язання має бути виражене та підлягати виконанню у валюті України.

     

1. Грошове зобов’язання має бути виражене та підлягати виконанню у валюті України.

2. У грошовому зобов’язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін.

     

2. У грошовому зобов’язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю сторін.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, що визначені законом.

     

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, що визначені законом.

Стаття 559
Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням

     

Стаття 574 (559)
Черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням

Сума проведеного платежу, недостатня для виконання грошового зобов’язання повністю, за відсутності іншої угоди погашає насамперед витрати кредитора з одержанням виконання, потім — проценти і неустойку, а в частині, що залишилася, — основну суму боргу.

     

Сума проведеного платежу, недостатня для виконання грошового зобов’язання повністю, за відсутності іншої угоди погашає насамперед витрати кредитора з одержанням виконання, потім — проценти і неустойку, а в частині, що залишилася, — основну суму боргу.

Стаття 560
Зміни розміру грошових зобов’язань

     

Стаття 575 (560)
Зміни розміру грошових зобов’язань

1. Сума, що виплачується за грошовим зобов’язанням безпосередньо на утримання фізичної особи, – на відшкодування збитків, заподіяних життю або здоров’ю, за договором довічного утримання та в інших випадках — зі збільшенням встановленого законом неоподатковуваного мінімуму заробітної плати пропорційно збільшується.

     

1. Сума, що виплачується за грошовим зобов’язанням безпосередньо на утримання фізичної особи, — на відшкодування збитків, заподіяних життю або здоров’ю, за договором довічного утримання та в інших випадках — зі збільшенням встановленого законом неоподатковуваного мінімуму заробітної плати пропорційно збільшується.

2. Якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов’язаннями, мають наслідком для сторони, зобов’язаної провадити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбувається того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

     

2. Якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов’язаннями, мають наслідком для сторони, зобов’язаної провадити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбувається того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

Стаття 561
Проценти

     

Стаття 576 (561)
Проценти

1. За користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

     

1. За користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

У відносинах між фізичними особами правила, що містяться в частині першій цього пункту, застосовуються, якщо угодою не передбачено інше.

     

У відносинах між фізичними особами правила, що містяться в частині першій цього пункту, застосовуються, якщо угодою не передбачено інше.

2. Розмір процентів встановлюється угодою сторін.

     

2. Розмір процентів встановлюється угодою сторін.

Стаття 562
Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит

     

Стаття 577 (562)
Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов’язанням або за зобов’язанням передати цінні папери має право внести належні з цього гроші або цінні папери у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

     

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов’язанням або за зобов’язанням передати цінні папери має право внести належні з цього гроші або цінні папери у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса визначається виконанням зобов’язання.

     

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса визнається виконанням зобов’язання.

Стаття 563
Виконання взаємних обов’язків за договором

     

Стаття 578 (563)
Виконання взаємних обов’язків за договором

1. Взаємні обов’язки за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з договору, закону та інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання.

     

1. Взаємні обов’язки за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з договору, закону та інших нормативно-правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання.

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої зобов’язання, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

     

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої зобов’язання, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

3. У разі ненадання зобов’язаною стороною обумовленого договором виконання зобов’язання або ж за наявності обставин, що вочевидь свідчать про те, що таке виконання не буде проведене у встановлений строк чи термін або не буде здійснене в повному обсязі, сторона, на яку покладено зустрічне виконання, має право зупинити виконання свого зобов’язання, відмовитися від виконання зобов’язання в частині, що відповідає ненаданому виконанню, або ж відмовитися від виконання цього зобов’язання в цілому і вимагати відшкодування збитків.

     

3. У разі ненадання зобов’язаною стороною обумовленого договором виконання зобов’язання або ж за наявності обставин, що вочевидь свідчать про те, що таке виконання не буде проведене у встановлений строк чи термін або не буде здійснене в повному обсязі, сторона, на яку покладено зустрічне виконання, має право зупинити виконання свого зобов’язання, відмовитися від виконання зобов’язання в частині, що відповідає ненаданому виконанню, або ж відмовитися від виконання цього зобов’язання в цілому і вимагати відшкодування збитків.

4. Якщо зустрічне виконання зобов’язання здійснене незважаючи на ненадання іншою стороною обумовленого договором виконання свого зобов’язання, ця сторона повинна виконати таке зобов’язання.

     

4. Якщо зустрічне виконання зобов’язання здійснене незважаючи на ненадання іншою стороною обумовленого договором виконання свого зобов’язання, ця сторона повинна виконати таке зобов’язання.

Стаття 564
Виконання альтернативного зобов’язання

     

Стаття 579 (564)
Виконання альтернативного зобов’язання

Боржникові, що зобов’язаний вчинити одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з договору, закону й інших правових актів, із суті зобов’язання або із звичаїв ділового обороту не випливає інше.

     

Боржникові, що зобов’язаний вчинити одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з договору, закону й інших нормативно-правових актів, із суті зобов’язання або із звичаїв ділового обороту не випливає інше.

Стаття 565
Виконання зобов’язання з множинністю осіб

     

Стаття 580 (565)
Виконання зобов’язання з множинністю осіб

1. У зобов’язанні з множинністю осіб кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов’язання у рівній частці, якщо із закону, інших правових актів або договору не випливає інше.

     

1. У зобов’язанні з множинністю осіб кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов’язання у рівній частці, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або договору не випливає інше.

2. У випадках, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, зокрема, при неподільності предмета зобов’язання, зобов’язання з множинністю осіб виконуються солідарно.

     

2. У випадках, передбачених договором, законом, іншими нормативно-правовими актами, зокрема, при неподільності предмета зобов’язання, зобов’язання з множинністю осіб виконуються солідарно.

Стаття 566
Солідарні вимоги кредиторів

     

Стаття 581 (566)
Солідарні вимоги кредиторів

1. У разі солідарної вимоги кредиторів кожен із солідарних кредиторів має право поставити до боржника вимоги у повному обсязі.

     

1. У разі солідарної вимоги кредиторів кожен із солідарних кредиторів має право поставити до боржника вимоги у повному обсязі.

До заявлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право на свій розсуд виконати зобов’язання кожному з них.

     

До заявлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право на свій розсуд виконати зобов’язання кожному з них.

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з рештою солідарних кредиторів, у яких цей кредитор не бере участі.

     

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з рештою солідарних кредиторів, у яких цей кредитор не бере участі.

3. Виконання зобов’язання повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

     

3. Виконання зобов’язання повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов’язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частках, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

     

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов’язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частках, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

Стаття 567
Солідарний обов’язок боржника

     

Стаття 582 (567)
Солідарний обов’язок боржника

1. У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них окремо, – причому як повністю, так і в частині боргу.

     

1. У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них окремо, – причому як повністю, так і в частині боргу.

2. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

     

2. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки зобов’язання не буде погашене повністю.

     

Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки зобов’язання не буде погашене повністю.

3. Виконання солідарного зобов’язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

     

3. Виконання солідарного зобов’язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

4. Недійсність вимог кредитора до однієї з осіб, що беруть участь у зобов’язанні на боці боржника, так само як і сплив позовної давності за вимогою до такої особи, самі по собі не стосуються його вимог до решти цих осіб.

     

4. Недійсність вимог кредитора до однієї з осіб, що беруть участь у зобов’язанні на боці боржника, так само як і сплив позовної давності за вимогою до такої особи, самі по собі не стосуються його вимог до решти цих осіб.

Стаття 568
Право регресу в солідарних зобов’язаннях

     

Стаття 583 (568)
Право регресу в солідарних зобов’язаннях

1. Боржник, що виконав солідарне зобов’язання, має право зворотної (регресної) вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором, законом, а в разі спору — рішенням суду.

     

1. Боржник, що виконав солідарне зобов’язання, має право зворотної (регресної) вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором, законом, а в разі спору — рішенням суду.

Несплачене одним із співборжників боржникові, що виконав солідарне зобов’язання, припадає на нього та на решту боржників у частці, що визначається відповідно до частини першої цього пункту.

     

Несплачене одним із співборжників боржникові, що виконав солідарне зобов’язання, припадає на нього та на решту боржників у частці, що визначається відповідно до частини першої цього пункту.

2. Солідарний кредитор, що одержав виконання від боржника, зобов’язаний передати решті кредиторів належні їм частки, якщо інше не випливає із домовленості між ними.

     

2. Солідарний кредитор, що одержав виконання від боржника, зобов’язаний передати решті кредиторів належні їм частки, якщо інше не випливає із домовленості між ними.

Стаття 569
Посвідчення виконання зобов’язання

     

Стаття 584 (569)
Посвідчення виконання зобов’язання

1. Приймаючи виконання зобов’язання, кредитор зобов’язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або його частини.

     

1. Приймаючи виконання зобов’язання, кредитор зобов’язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або його частини.

Якщо на посвідчення зобов’язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен зазначити це у розписці, яку він видає.

     

Якщо на посвідчення зобов’язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен зазначити це у розписці, яку він видає.

2. Перебування боргового документа у боржника посвідчує виконання зобов’язання.

     

2. Перебування боргового документа у боржника посвідчує виконання зобов’язання.

3. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов’язаний боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

     

3. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов’язаний боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Глава 47
Забезпечення виконання зобов’язань

     

Глава 47 (47)

Забезпечення виконання зобов’язань

§ 1. Загальні положення
про способи забезпечення виконання зобов’язань

     

§ 1. Загальні положення
про способи забезпечення виконання зобов’язань

Стаття 570
Способи забезпечення виконання

     

Стаття 585 (570)
Способи забезпечення виконання

1. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утримуванням та іншими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

     

1. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утримуванням та іншими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

2. Речево-правовими способами забезпечення виконання визнаються застава, затримання тощо.

     

2. Речево-правовими способами забезпечення виконання визнаються застава, затримання тощо.

3. Зобов’язально-правовими способами забезпечення виконання визнаються неустойка, порука, гарантія тощо.

     

3. Зобов’язально-правовими способами забезпечення виконання визнаються неустойка, порука, гарантія тощо.

Стаття 5701
Загальні умови забезпечення виконання

     

Стаття 586 (5701)
Загальні умови забезпечення виконання

1. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов’язання, яке його забезпечує.

     

1. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов’язання, яке його забезпечує.

2. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов’язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов’язання.

     

2. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов’язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов’язання.

Стаття 571
Форма угоди щодо забезпечення виконання

     

Стаття 587 (571)
Форма угоди щодо забезпечення виконання

1. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов’язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов’язання.

     

1. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов’язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов’язання.

2. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

     

2. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

§ 2. Зобов’язально-правові способи
забезпечення виконання зобов’язань

     

§ 2. Зобов’язально-правові способи
забезпечення виконання зобов’язань

1. Неустойка

     

1. Неустойка

Стаття 572
Поняття неустойки

     

Стаття 588 (572)
Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) вважається передбачена договором, законом або іншими правовими актами грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов’язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов’язання.

     

1. Неустойкою (штрафом, пенею) вважається передбачена договором, законом або іншими нормативно-правовими актами грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов’язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов’язання.

2. Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням зобов’язання боржником.

     

2. Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням зобов’язання боржником.

Стаття 573
Розмір неустойки

     

Стаття 589 (573)
Розмір неустойки

1. Розмір неустойки, визначений законом та іншими правовими актами, може бути збільшений угодою сторін. Сторони мають право зменшити розмір неустойки у випадках, що допускаються законом.

     

1. Розмір неустойки, визначений законом та іншими нормативно-правовими актами, може бути збільшений угодою сторін. Сторони мають право зменшити розмір неустойки у випадках, що допускаються законом.

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

     

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

3. Розмір неустойки, яка підлягає сплаті, може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема, у випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди..

     

3. Розмір неустойки, яка підлягає сплаті, може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема, у випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди.

Стаття 574
Сплата неустойки і виконання зобов’язання

     

Стаття 590 (574)
Сплата неустойки і виконання зобов’язання

1. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов’язання, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін.

     

1. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов’язання, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін.

2. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків за виконання зобов’язання.

     

2. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків за не виконання зобов’язання.

3. Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тільки виконання ним зобов’язання в натурі, якщо це відповідає його інтересам.

     

3. Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тільки виконання ним зобов’язання в натурі, якщо це відповідає інтересам кредитора.

         

Статтю 575 «Записи короткострокового користування виконань або передачі, здійснювані організаціями ефірного мовлення» вилучено.

       
         

2. Порука

     

2. Порука

Стаття 576
Поняття поруки

     

Стаття 591 (576)
Поняття поруки

1. За договором поруки поручник зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою свого зобов’язання в повному обсязі або в частині.

     

1. За договором поруки поручник зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою свого зобов’язання в повному обсязі або в частині.

2. Порука може бути оформлена як договір, що укладається між основним боржником і поручником на користь третьої особи — кредитора з основного боргу.

     

2. Порука може бути оформлена як договір, що укладається між основним боржником і поручником на користь третьої особи — кредитора з основного боргу.

Стаття 577
Відповідальність поручника

     

Стаття 592 (577)
Відповідальність поручника

1. У разі невиконання основного зобов’язання боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

     

1. У разі невиконання основного зобов’язання боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

2. Поручник відповідає в тому самому обсязі, що й боржник, зокрема, відповідає за сплату основного боргу, процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

     

2. Поручник відповідає в тому самому обсязі, що й боржник, зокрема, відповідає за сплату основного боргу, процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

     

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 578
Права та обов’язки поручника у разі поставлення до нього вимоги

     

Стаття 593 (578)
Права та обов’язки поручника у разі поставлення до нього вимоги

1. Поручник зобов’язаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов, — залучити боржника до участі у справі. В іншому випадку боржник має право висунути проти вимоги поручника, який виконав зобов’язання боржника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.

     

1. Поручник зобов’язаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов, — залучити боржника до участі у справі. В іншому випадку боржник має право висунути проти вимоги поручника, який виконав зобов’язання боржника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.

2. Поручник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би надати боржник, якщо інше не випливає з договору поруки за умов, що ці заперечення не пов’язані з особою боржника. Поручник не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

     

2. Поручник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, якщо інше не випливає з договору поруки за умов, що ці заперечення не пов’язані з особою боржника. Поручник не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

Стаття 579
Права поручника, який виконав зобов’язання

     

Стаття 594 (579)
Права поручника, який виконав зобов’язання

1. До поручника, який виконав зобов’язання, переходять усі права кредитора з цього зобов’язання, в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов’язання.

     

1. До поручника, який виконав зобов’язання, переходять усі права кредитора з цього зобов’язання, в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов’язання.

2. До кожного з кількох поручників, які виконали зобов’язання боржника, переходять права кредитора з цього зобов’язання у розмірі виконаної цим поручником частини зобов’язання.

     

2. До кожного з кількох поручників, які виконали зобов’язання боржника, переходять права кредитора з цього зобов’язання у розмірі виконаної цим поручником частини зобов’язання.

3. Після виконання поручником зобов’язання кредитор повинен вручити поручникові документи, які засвідчують вимоги до боржника та права, що забезпечують ці вимоги.

     

3. Після виконання поручником зобов’язання кредитор повинен вручити поручникові документи, які засвідчують вимоги до боржника та права, що забезпечують ці вимоги.

Стаття 580
Повідомлення поручника про виконання зобов’язання боржником

     

Стаття 595 (580)
Повідомлення поручника про виконання зобов’язання боржником

Боржник, який виконав забезпечене порукою зобов’язання, повинен негайно повідомити про це поручника. Інакше поручник, який, у свою чергу, виконав зобов’язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу боржникові. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника. В цьому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане.

     

Боржник, який виконав забезпечене порукою зобов’язання, повинен негайно повідомити про це поручника. Інакше поручник, який, у свою чергу, виконав зобов’язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу боржникові. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника.

Стаття 581
Оплата послуг поручника

     

Стаття 596 (581)
Оплата послуг поручника

Поручник має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові, якщо це передбачено договором.

     

Поручник має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові, якщо це передбачено договором.

Стаття 582
Припинення поруки

     

Стаття 597 (582)
Припинення поруки

1. Порука припиняється після припинення забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі його зміни, що спричиняє збільшення відповідальності поручника, без згоди останнього.

     

1. Порука припиняється після припинення забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі його зміни, що спричиняє збільшення відповідальності поручника, без згоди останнього.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання забезпеченого нею зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, добровільно запропоноване боржником або поручником. Порука також припиняється після переведення боргу на іншу особу, якщо поручник не дав згоди кредиторові нести відповідальність за нового боржника.

     

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання забезпеченого нею зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, добровільно запропоноване боржником або поручником. Порука також припиняється після переведення боргу на іншу особу, якщо поручник не дав згоди кредиторові нести відповідальність за нового боржника.

3. Порука припиняється після закінчення строку, зазначеного в договорі поруки. У випадках коли такий строк не встановлено, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов’язання не вчинить позову проти поручника. Якщо строк основного зобов’язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо кредитор не вчинить позову до поручника протягом року від дня укладення договору поруки.

     

3. Порука припиняється після закінчення строку, зазначеного в договорі поруки. У випадках коли такий строк не встановлено, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов’язання не вчинить позову проти поручника. Якщо строк основного зобов’язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо кредитор не вчинить позову до поручника протягом року від дня укладення договору поруки.

3. Гарантія

     

3. Гарантія

Стаття 583
Поняття гарантії

     

Стаття 598 (583)
Поняття гарантії

1. Гарантією визнається письмове зобов’язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації тощо (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов’язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов’язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

     

1. Гарантією визнається письмове зобов’язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації тощо (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов’язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов’язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

2. Гарантія набирає сили від дня її видачі, якщо в ній не передбачено інше.

     

2. Гарантія набирає сили від дня її видачі, якщо в ній не передбачено інше.

Стаття 584
Забезпечення гарантією зобов’язання принципала

     

Стаття 599 (584)
Забезпечення гарантією зобов’язання принципала

1. Гарантія забезпечує належне виконання принципалом його зобов’язань перед бенефіціаром (основного зобов’язання).

     

1. Гарантія забезпечує належне виконання принципалом його зобов’язань перед бенефіціаром (основного зобов’язання).

2. За видачу гарантії принципал сплачує гарантові обумовлену винагороду.

     

2. За видачу гарантії принципал сплачує гарантові обумовлену винагороду.

Стаття 585
Незалежність гарантії від основного зобов’язання

     

Стаття 600 (585)
Незалежність гарантії від основного зобов’язання

Зобов’язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов’язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано, в тому числі у випадках, коли в ній міститься посилання на цю обставину.

     

Зобов’язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов’язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано, в тому числі у випадках, коли в ній міститься посилання на цю обставину.

Стаття 586
Безвідкличність гарантії

     

Стаття 601 (586)
Безвідкличність гарантії

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не передбачено інше.

     

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не передбачено інше.

Стаття 587
Непередаваність прав за гарантією

     

Стаття 602 (587)
Непередаваність прав за гарантією

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

     

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

Стаття 588
Обов’язки гаранта під час розгляду вимоги бенефіціара

     

Стаття 603 (588)
Обов’язки гаранта під час розгляду вимоги бенефіціара

1. Після одержання вимоги бенефіціара гарант повинен без зволікань повідомити про це принципала і передати копії вимоги з усіма документами, що стосуються вимоги.

     

1. Після одержання вимоги бенефіціара гарант повинен без зволікань повідомити про це принципала і передати копії вимоги з усіма документами, що стосуються вимоги.

2. Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його — у розумний строк і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідає ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

     

2. Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його — у розумний строк і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідає ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

Стаття 589
Відмова гаранта задовольнити вимоги бенефіціара

     

Стаття 604 (589)
Відмова гаранта задовольнити вимоги бенефіціара

Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку.

     

Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку.

Гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

     

Гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо, що основне зобов’язання, забезпечене гарантією, повністю чи у відповідній частині вже виконане, або припинилося з інших підстав, або є недійсним, він повинен негайно повідомити про це бенефіціара і принципала.

     

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо, що основне зобов’язання, забезпечене гарантією, повністю чи у відповідній частині вже виконане, або припинилося з інших підстав, або є недійсним, він повинен негайно повідомити про це бенефіціара і принципала.

Одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога бенефіціара підлягає задоволенню гарантом.

     

Одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога бенефіціара підлягає задоволенню гарантом.

Стаття 590
Межі зобов’язання гаранта

     

Стаття 605 (590)
Межі зобов’язання гаранта

Передбачене гарантією зобов’язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

     

Передбачене гарантією зобов’язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

Стаття 591
Припинення гарантії

     

Стаття 606 (591)
Припинення гарантії

1. Зобов’язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:

     

1. Зобов’язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:

1) сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;

     

1) сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;

2) закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;

     

2) закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;

3) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

     

3) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

4) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією з допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов’язань.

     

4) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією з допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов’язань.

Припинення зобов’язання гаранта на підставах, зазначених у підпунктах 1, 3 і 4 цього пункту, не залежить від того, чи повернуто йому гарантію.

     

Припинення зобов’язання гаранта на підставах, зазначених у підпунктах 1, 3 і 4 цього пункту, не залежить від того, чи повернуто йому гарантію.

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен без зволікання повідомити про це принципала.

     

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен без зволікання повідомити про це принципала.

Стаття 592
Регресні вимоги гаранта до принципала

     

Стаття 607 (592)
Регресні вимоги гаранта до принципала

1. Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом.

     

1. Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом.

2. Гарант не має права вимагати від принципала відшкодування сум, сплачених бенефіціарові не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов’язання гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.

     

2. Гарант не має права вимагати від принципала відшкодування сум, сплачених бенефіціарові не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов’язання гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.

4. Завдаток

     

4. Завдаток

Стаття 593
Поняття завдатку

     

Стаття 608 (593)
Поняття завдатку

1. Завдатком вважається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

     

1. Завдатком вважається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних зі сторони за договором платежів, є завдатком, ця сума вважається сплаченою як аванс.

     

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних зі сторони за договором платежів, є завдатком, ця сума вважається сплаченою як аванс.

Стаття 594
Наслідки невиконання і припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком

     

Стаття 609 (594)
Наслідки невиконання і припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком

1. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона зобов’язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

     

1. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона зобов’язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

2. Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов’язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку, оскільки у договорі не передбачено інше.

     

2. Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов’язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку, оскільки у договорі не передбачено інше.

3. У разі припинення зобов’язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

     

3. У разі припинення зобов’язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

§ 3. Речеві способи забезпечення виконання зобов’язань

     

§ 3. Речеві способи забезпечення виконання зобов’язань

1. Застава

     

1. Застава

Стаття 595
Поняття застави

     

Стаття 610 (595)
Поняття застави

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов’язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов’язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій це майно належить (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

     

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов’язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов’язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій це майно належить (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

Стаття 5951
Забезпечення майбутньої вимоги

     

Стаття 611 (5951)
Забезпечення майбутньої вимоги

Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому.

     

Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому.

Стаття 596
Підстави виникнення застави

     

Стаття 612 (596)
Підстави виникнення застави

1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

     

1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

2. До застави, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

     

2. До застави, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 597
Спеціальні правила про окремі види застав

     

Стаття 613 (597)
Спеціальні правила про окремі види застав

1. Спеціальні правила про окремі види застав, зокрема іпотека, заклад, тощо, можуть встановлюватися законом.

     

1. Спеціальні правила про окремі види застав, зокрема іпотека, заклад, тощо, можуть встановлюватися законом.

2. Іпотекою визнається зареєстрована застава нерухомого або рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

     

2. Іпотекою визнається зареєстрована застава нерухомого або рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

3. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача або за його наказом у володіння третій особі.

     

3. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача або за його наказом у володіння третій особі.

Стаття 598
Предмет застави

     

Стаття 614 (598)
Предмет застави

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

     

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

2. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, якщо це передбачено договором.

     

2. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, якщо це передбачено договором.

3. Права заставоутримувача (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не передбачено договором. Право застави на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, поширюється у випадках, передбачених договором.

     

3. Права заставоутримувача (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не передбачено договором. Право застави на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, поширюється у випадках, передбачених договором.

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які перебувають в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

     

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які перебувають в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

     

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 599
Застава майна, яке перебуває у спільній власності

     

Стаття 615 (599)
Застава майна, яке перебуває у спільній власності

Майно, яке перебуває у спільній власності, може бути передане в заставу тільки за згодою усіх співвласників.

     

Майно, яке перебуває у спільній власності, може бути передане в заставу тільки за згодою усіх співвласників.

Стаття 600
Заміна предмета застави

     

Стаття 616 (600)
Заміна предмета застави

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не передбачено договором або законом.

Стаття 601
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

     

Стаття 617 (601)
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставоутримувача зобов’язаний надати рівноцінний предмет або відновити старий предмет застави, якщо це можливо. За наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема у разі відсутності рівноцінного предмета, суд може відмовити заставоутримувачу у задоволенні його вимоги. В такому випадку застава припиняється.

     

2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставоутримувача зобов’язаний надати рівноцінний предмет або відновити старий предмет застави, якщо це можливо. За наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема у разі відсутності рівноцінного предмета, суд може відмовити заставоутримувачу у задоволенні його вимоги. В такому випадку застава припиняється.

Стаття 602
Страхування предмета застави

     

Стаття 618 (602)
Страхування предмета застави

1. Якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

     

1. Якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика.

     

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика.

Стаття 603
Оцінка предмета застави

     

Стаття 619 (603)
Оцінка предмета застави

Якщо закон або договір вимагає оцінку предмета застави, вона здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем, відповідно до цін, що звичайно існують на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Законом або договором може встановлюватися інший порядок оцінки вартості предмета застави.

     

Якщо закон або договір вимагає оцінку предмета застави, вона здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем, відповідно до цін, що звичайно існують на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Законом або договором може встановлюватися інший порядок оцінки вартості предмета застави.

Стаття 604
Сторони договору застави

     

Стаття 620 (604)
Сторони договору застави

1. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник).

     

1. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник).

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх заставлення.

     

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх заставлення.

3. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

     

3. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

         

Статтю 605 «Момент виникнення права застави» поставлено після статті 607«Форма договору та реєстрація застави» та змінено її номер на 6071.

       
         

Стаття 606
Зміст договору застави

     

Стаття 621 (606)
Зміст договору застави

1. У договорі застави мають бути зазначені суть зобов’язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна, а також будь-які інші умови, що погоджені сторонами договору.

     

1. У договорі застави мають бути зазначені суть зобов’язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна, а також будь-які інші умови, що погоджені сторонами договору.

2. Опис майна у договорі застави може бути і в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

     

2. Опис майна у договорі застави може бути і в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Стаття 607
Форма договору та реєстрація застави

     

Стаття 622 (607)
Форма договору та реєстрація застави

1. У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, передбачених законом, договір застави має бути нотаріально посвідчений.

     

1. У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, передбачених законом, договір застави має бути нотаріально посвідчений.

2. Застава нерухомого майна підлягає обов’язковій державній реєстрації.

     

2. Застава нерухомого майна підлягає обов’язковій державній реєстрації.

3. Застава рухомого майна може бути також зареєстрована на підставі заяви сторони договору застави.

     

3. Застава рухомого майна може бути також зареєстрована на підставі заяви сторони договору застави.

4. Договір застави нерухомого майна може бути укладений у формі закладної.

     

4. Договір застави нерухомого майна може бути укладений у формі закладної.

Закладна є цінним папером, який посвідчує право його законного володільця на одержання виконання за грошовим зобов’язанням, що забезпечене заставою (іпотекою) майна, зазначеного у закладній, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, зазначене у закладній, з метою одержання виконання за грошовим зобов’язанням, забезпеченим заставою цього майна.

     

Закладна є документом, який посвідчує право його законного володільця на одержання виконання за грошовим зобов’язанням, що забезпечене заставою (іпотекою) майна, зазначеного у закладній, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, зазначене у закладній, з метою одержання виконання за грошовим зобов’язанням, забезпеченим заставою цього майна.

Стаття 6071
Момент виникнення права застави

     

Стаття 623 (6071)
Момент виникнення права застави

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов або змісту договору.

     

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов або змісту договору.

2. Якщо предмет застави відповідно до закону або договору має знаходитися у заставоутримувача, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору, право застави виникає з моменту його укладення.

     

2. Якщо предмет застави відповідно до закону або договору має знаходитися у заставоутримувача, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору, право застави виникає з моменту його укладення.

Стаття 608
Користування та розпоряджання предметом застави

     

Стаття 624 (608)
Користування та розпоряджання предметом застави

1. Заставодавець має право, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави, користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи.

     

1. Заставодавець має право, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави, користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи.

2. Якщо інше не передбачено законом або договором та не випливає із суті застави, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в оренду (найм), або в безоплатне користування іншій особі, або ж іншим чином розпоряджатися ним тільки за згодою заставоутримувача.

     

2. Якщо інше не передбачено законом або договором та не випливає із суті застави, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в оренду (найм), або в безоплатне користування іншій особі, або ж іншим чином розпоряджатися ним тільки за згодою заставоутримувача.

Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемною.

     

Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемною.

3. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором. За договором на заставоутримувача може бути покладений обов’язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов’язання або в інтересах заставодавця.

     

3. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором. За договором на заставоутримувача може бути покладений обов’язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов’язання або в інтересах заставодавця.

Стаття 6081
Обов’язки володільця предмета застави

     

Стаття 625 (6081)
Обов’язки володільця предмета застави

1. Особа, що володіє предметом застави, якщо інше не передбачено договором, зобов’язана:

     

1. Особа, що володіє предметом застави, якщо інше не передбачено договором, зобов’язана:

1) застосовувати заходи, які необхідні для збереження заставленого майна;

     

1) застосовувати заходи, які необхідні для збереження заставленого майна;

2) утримувати заставлене майно належним чином;

     

2) утримувати заставлене майно належним чином;

3) негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження заставленого майна.

     

3) негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження заставленого майна.

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, повинен його замінити або відновити.

     

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, повинен його замінити або відновити.

3. Заставоутримувач, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, зобов’язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки.

     

3. Заставоутримувач, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, зобов’язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки.

Стаття 609
Наступні застави

     

Стаття 626 (609)
Наступні застави

1. Наступні застави майна, що вже заставлене, допускаються у випадках, якщо інше не передбачено законом або попередніми договорами застави.

     

1. Наступні застави майна, що вже заставлене, допускаються у випадках, якщо інше не передбачено законом або попередніми договорами застави.

2. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов’язання (боргу), заставне право попереднього заставоутримувача (попередніх заставоутримувачів) зберігає силу.

     

2. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов’язання (боргу), заставне право попереднього заставоутримувача (попередніх заставоутримувачів) зберігає силу.

3. Перший заставоутримувач має переважне право перед іншими заставоутримувачами на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставоутримувачів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави відповідно до статті 605.

     

3. Перший заставоутримувач має переважне право перед іншими заставоутримувачами на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставоутримувачів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави відповідно до статті 623 цього Кодексу.

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставоутримувач зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставоутримувачами незареєстрованих застав та заставоутримувачами застав, які зареєстровані пізніше. Заставоутримувачі, що зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог заставленого майна.

     

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставоутримувач зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставоутримувачами незареєстрованих застав та заставоутримувачами застав, які зареєстровані пізніше. Заставоутримувачі, що зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог заставленого майна.

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов’язаний надати кожному із заставоутримувачів дані в обсязі, передбаченому статтею 606 цього Кодексу, про всі попередні застави. Заставодавець повинен відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставоутримувачів, внаслідок невиконання ним цього обов’язку.

     

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов’язаний надати кожному із заставоутримувачів дані в обсязі, передбаченому статтею 606 цього Кодексу, про всі попередні застави. Заставодавець повинен відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставоутримувачів, внаслідок невиконання ним цього обов’язку.

Стаття 610
Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок закладеного майна

     

Стаття 627 (610)
Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок закладеного майна

За рахунок закладеного майна заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, які визначені до моменту фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, — неустойку), необхідні витрати щодо утримання заставленого майна, а також витрати щодо здійснення вимоги, що забезпечена заставою, якщо інше не передбачено договором застави.

     

За рахунок закладеного майна заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, які визначені до моменту фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, — неустойку), необхідні витрати щодо утримання заставленого майна, а також витрати щодо здійснення вимоги, що забезпечена заставою, якщо інше не передбачено договором застави.

Стаття 611
Звернення стягнення на предмет застави

     

Стаття 628 (611)
Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

1. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, — якщо інше не передбачено законом або договором.

     

2. Заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, — якщо інше не передбачено законом або договором.

3. У разі ліквідації юридичної особи (заставодавця) заставоутримувач набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

     

3. У разі ліквідації юридичної особи (заставодавця) заставоутримувач набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

4. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов’язання застава зберігається в початковому обсязі.

     

4. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов’язання застава зберігається в початковому обсязі.

5. Якщо предмет одного договору застави становить дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) на вибір заставоутримувача.

     

5. Якщо предмет одного договору застави становить дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) на вибір заставоутримувача.

Якщо заставоутримувач зверне стягнення на одну річ (право) і в повному обсязі вимогу не буде задоволено, він зберігає право на інші речі (права), які складають предмет застави.

     

Якщо заставоутримувач зверне стягнення на одну річ (право) і в повному обсязі вимогу не буде задоволено, він зберігає право на інші речі (права), які складають предмет застави.

Стаття 612
Реалізація заставленого майна

     

Стаття 629 (612)
Реалізація заставленого майна

1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається в порядку, який вказується у договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється судом, суд може своїм рішенням визначити початкову продажну ціну заставленого майна.

     

2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається в порядку, який вказується у договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється судом, суд може своїм рішенням визначити початкову продажну ціну заставленого майна.

3. У випадку, коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

3. У випадку, коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою, якщо інше не передбачено законом або договором.

4. Якщо реалізація майна не покриває вимоги заставоутримувача, він має право, якщо інше не передбачено законом або договором, отримати суму, що недостає, з іншого майна боржника в порядку задоволення вимог, передбаченому в статті 92 цього Кодексу.

     

4. Якщо реалізація майна не покриває вимоги заставоутримувача, він має право, якщо інше не передбачено законом або договором, отримати суму, що недостає, з іншого майна боржника в порядку задоволення вимог, передбаченому в статті 92 цього Кодексу.

Стаття 613
Дострокове виконання зобов’язання, що забезпечене заставою, та звернення стягнення на заставлене майно

     

Стаття 630 (613)
Дострокове виконання зобов’язання, що забезпечене заставою, та звернення стягнення на заставлене майно

1. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов’язання, що забезпечене заставою, у випадках:

     

1. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов’язання, що забезпечене заставою, у випадках:

1) якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;

     

1) якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

     

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

3) втрати предмета застави за обставинами, за які заставоутримувач не відповідає, якщо заставодавець не дав згоди на заміну предмета застави.

     

3) втрати предмета застави за обставинами, за які заставоутримувач не відповідає, якщо заставодавець не дав згоди на заміну предмета застави.

2. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов’язання, яке забезпечене заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави:

     

2. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов’язання, яке забезпечене заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави:

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

     

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання заставним майном;

     

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання заставним майном;

3) в інших випадках, передбачених договором застави.

     

3) в інших випадках, передбачених договором застави.

Стаття 614
Припинення застави

     

Стаття 631 (614)
Припинення застави

1. Право застави припиняється:

     

1. Право застави припиняється:

1) припиненням забезпеченого заставою зобов’язання;

     

1) припиненням забезпеченого заставою зобов’язання;

2) знищенням заставленого майна;

     

2) знищенням заставленого майна;

3) придбанням заставоутримувачем права власності на заставлене майно;

     

3) придбанням заставоутримувачем права власності на заставлене майно;

4) примусовим продажем заставленого майна;

     

4) примусовим продажем заставленого майна;

5) спливом строку дії права, яке становить предмет застави;

     

5) спливом строку дії права, яке становить предмет застави;

6) в інших випадках, передбачених законом.

     

6) в інших випадках, передбачених законом.

2. Про припинення застави нерухомого майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

     

2. Про припинення застави нерухомого майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

3. При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов’язання заставоутримувач, у якого перебувало заставлене майно, зобов’язаний негайно повернути його заставодавцеві.

     

3. При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов’язання заставоутримувач, у якого перебувало заставлене майно, зобов’язаний негайно повернути його заставодавцеві.

2. Утримування

     

2. Утримування

Стаття 615
Право утримування

     

Стаття 632 (615)
Право утримування

1. Кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її доти, доки відповідне зобов’язання не буде виконане.

     

1. Кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її доти, доки відповідне зобов’язання не буде виконане.

Утримування речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо це не передбачене договором

     

Утримуванням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо це не передбачене договором

Право утримування поширюється також на інші об’єкти, передбачені ст. 161 цього Кодексу.

     

Право утримування поширюється також на інші об’єкти, передбачені статтею 160 цього Кодексу.

2. Кредитор має право затримати річ, яка є у нього, незалежно від набуття третіми особами права на неї, якщо ці права виникли піємія передачі речі у його володіння

     

2. Кредитор має право затримати річ, яка є у нього, незалежно від набуття третіми особами права на неї, якщо ці права виникли після передачі речі у його володіння.

Стаття 616
Обов’язки кредитора, який утримує річ

     

Стаття 633 (616)
Обов’язки кредитора, який утримує річ

1. Кредитор, який утримує річ, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника.

     

1. Кредитор, який утримує річ, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника.

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження утримуваного майна, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

     

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження утримуваного майна, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

3. Кредитор не має права користуватися утримуваним майном.

     

3. Кредитор не має права користуватися утримуваним майном.

Стаття 617
Право власності на утримувану річ

     

Стаття 634 (617)
Право власності на утримувану річ

1. До кредитора, який утримує річ і не є її власником, внаслідок утримування право власності на річ не переходить.

     

1. До кредитора, який утримує річ і не є її власником, внаслідок утримування право власності на річ не переходить.

2. Боржник, який є власником утримуваної речі, зберігає право розпоряджання нею. У цьому випадку він зобов’язаний сповістити набувача речі про факт утримування речі і права кредитора.

     

2. Боржник, який є власником утримуваної речі, зберігає право розпоряджання нею. У цьому випадку він зобов’язаний сповістити набувача речі про факт утримування речі і права кредитора.

3. Ризик випадкового знищення або псування утримуваної речі несе кредитор, якщо інше не передбачене законом.

     

3. Ризик випадкового знищення або псування утримуваної речі несе кредитор, якщо інше не передбачене законом.

Стаття 618
Задоволення вимог за рахунок утримуваної речі

     

Стаття 635 (618)
Задоволення вимог за рахунок утримуваної речі

Вимоги кредитора, який утримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 611 цього Кодексу”.

     

Вимоги кредитора, який утримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 628 цього Кодексу.

Глава 48
Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу

     

Глава 48 (48)
Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу

Стаття 619
Підстави та порядок переходу прав кредитора до іншої особи

     

Стаття 636 (619)
Підстави та порядок переходу прав кредитора до іншої особи

1. Право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов’язання, може бути передане ним іншій особі за правочином (цесія) або перейти до іншої особи на підставі закону, зокрема при суброгації.

     

1. Право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов’язання, може бути передане ним іншій особі за правочином (цесія) або перейти до іншої особи на підставі закону, зокрема при суброгації.

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов’язків боржника щодо цього кредитора. Суброгант стає на місце кредитора.

     

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов’язків боржника щодо цього кредитора. Суброгант стає на місце кредитора.

3. Для переходу прав кредитора до іншої особи відповідно до пп. 1, 2 цієї статті не потрібна згода боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

3. Для переходу прав кредитора до іншої особи відповідно до пунктів 1, 2 цієї статті не потрібна згода боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

4. Якщо боржник не був письмово повідомлений щодо здійснюваного переходу прав кредитора до іншої особи, новий кредитор несе ризик спричинених цим для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання зобов’язання первісному кредиторові визнається належним виконанням.

     

4. Якщо боржник не був письмово повідомлений щодо здійснюваного переходу прав кредитора до іншої особи, новий кредитор несе ризик спричинених цим для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання зобов’язання первісному кредиторові визнається належним виконанням.

5. Правила щодо переходу прав кредитора до іншої особи не застосовуються до регресних вимог.

     

5. Правила щодо переходу прав кредитора до іншої особи не застосовуються до регресних вимог.

Стаття 620
Права кредитора, які не можуть переходити до інших осіб

     

Стаття 637 (620)
Права кредитора, які не можуть переходити до інших осіб

Перехід до іншої особи прав, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, не допускається, якщо це змінює суть зобов’язання.

     

Перехід до іншої особи прав, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, не допускається, якщо це змінює суть зобов’язання.

Стаття 621
Обсяг прав кредитора, що переходять до іншої особи

     

Стаття 638 (621)
Обсяг прав кредитора, що переходять до іншої особи

Право первісного кредитора переходить до нового кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов’язання, а також інші, пов’язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти.

     

Право первісного кредитора переходить до нового кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов’язання, а також інші, пов’язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти.

Стаття 622
Докази прав нового кредитора

     

Стаття 639 (622)
Докази прав нового кредитора

1. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов’язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права.

     

1. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов’язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права.

2. Боржник має право не виконувати зобов’язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи.

     

2. Боржник має право не виконувати зобов’язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи.

Стаття 623
Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

     

Стаття 640 (623)
Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення щодо переходу прав за зобов’язанням до нового кредитора.

     

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення щодо переходу прав за зобов’язанням до нового кредитора.

Стаття 624
Умови цесії

     

Стаття 641 (624)
Умови цесії

1. Цесія допускається, якщо вона не суперечить законові, іншим правовим актам або договору.

     

1. Цесія допускається, якщо вона не суперечить законові, іншим нормативно-правовим актам або договору.

2. Цесія не допускається без згоди боржника за зобов’язанням, у якому особа кредитора має істотне значення для боржника.

     

2. Цесія не допускається без згоди боржника за зобов’язанням, у якому особа кредитора має істотне значення для боржника.

Стаття 625
Відповідальність кредитора, який відступив вимогу

     

Стаття 642 (625)
Відповідальність кредитора, який відступив вимогу

Первісний кредитор, який відступив вимогу, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор узяв на себе поруку за боржника перед новим кредитором.

     

Первісний кредитор, який відступив вимогу, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор узяв на себе поруку за боржника перед новим кредитором.

Стаття 626
Форми цесії і переведення боргу

     

Стаття 643 (626)
Форми цесії і переведення боргу

1. Цесія або переведення боргу мають бути здійснені у тих самих формах, що і дії, на яких ґрунтуються цесія і переведення боргу.

     

1. Цесія або переведення боргу мають бути здійснені у тих самих формах, що і дії, на яких ґрунтуються цесія і переведення боргу.

2. Цесія або переведення боргу за правочином, що підлягає державній реєстрації, мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

     

2. Цесія або переведення боргу за правочином, що підлягає державній реєстрації, мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 627
Переведення боргу

     

Стаття 644 (627)
Переведення боргу

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

     

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

Стаття 628
Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

     

Стаття 645 (628)
Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

     

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Стаття 629
Наслідки переведення боргу, забезпеченого порукою або заставою

     

Стаття 646 (629)
Наслідки переведення боргу, забезпеченого порукою або заставою

1. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника.

     

1. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника.

2. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

2. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.

Глава 49
Відповідальність за порушення зобов’язань

     

Глава 49 (49)
Відповідальність за порушення зобов’язань

Стаття 630
Поняття порушення зобов’язання

     

Стаття 647 (630)
Поняття порушення зобов’язання

Порушенням зобов’язання є невиконання його або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 550 цього Кодексу).

     

Порушенням зобов’язання є невиконання його або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 565 цього Кодексу).

Стаття 631
Відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов’язання

     

Стаття 648 (631)
Відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов’язання

1. У разі порушення зобов’язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (п. 2 статті 21 цього Кодексу).

     

1. У разі порушення зобов’язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (пункт 2 статті 22 цього Кодексу).

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

     

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

3. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, під час визначення збитків беруться до уваги ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день вчинення позову. Суд може задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

     

3. Якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, під час визначення збитків беруться до уваги ринкові ціни, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день вчинення позову. Суд може задовольнити вимогу щодо відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

4. Під час визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійснені з цією метою приготування.

     

4. Під час визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійснені з цією метою приготування.

Стаття 6311
Відмова кредитора від договору

     

Стаття 649 (6311)
Відмова кредитора від договору

1. У разі невиконання зобов’язання боржником кредитор вправі, якщо інше не передбачено законом або договором відмовитись від договору.

     

1. У разі невиконання зобов’язання боржником кредитор вправі, якщо інше не передбачено договором або законом відмовитись від договору.

2. Відмова кредитора від договору не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов’язання (в статті 631 та 632 цього Кодексу).

     

2. Відмова кредитора від договору не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов’язання.

3. Відмова кредитора від договору тягне наслідки, передбачені при розірванні договору (пункт 2 статті 6841 цього Кодексу).

     

3. Відмова кредитора від договору тягне наслідки, передбачені цим Кодексом при розірванні договору.

Стаття 632
Збитки і неустойка

     

Стаття 650 (632)
Збитки і неустойка

1. Якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то її стягують у повному розмірі понад відшкодування збитків (штрафна неустойка).

     

1. Якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то її стягують у повному розмірі понад відшкодування збитків (штрафна неустойка).

2. Угодою сторін може бути передбачено стягнення тільки неустойки без відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість стягнення за вибором кредитора неустойки чи збитків (альтернативна неустойка). Угодою сторін може бути також передбачено неустойку, стягувану в залік відшкодування збитків (залікова неустойка).

     

2. Угодою сторін може бути передбачено стягнення тільки неустойки без відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість стягнення за вибором кредитора неустойки чи збитків (альтернативна неустойка). Угодою сторін може бути також передбачено неустойку, стягувану в залік відшкодування збитків (залікова неустойка).

         

Статтю 633 «Недійсність угоди щодо обмеження відповідальності за зобов’язаннями, в яких фізична особа виступає як споживач» вилучено.

       
         

Стаття 634
Підстави відповідальності за порушення зобов’язання

     

Стаття 651 (634)
Підстави відповідальності за порушення зобов’язання

1. Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності вини (умисел або необережність), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.

     

1. Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності вини (умисел або необережність), крім випадків, коли законом або договором передбачено інші підстави відповідальності.

Особа визнається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання.

     

Особа визнається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання.

2. Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

     

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

3. Укладена заздалегідь угода щодо усунення чи обмеження відповідальності за умисне порушення зобов’язання є нікчемною.

     

3. Укладена заздалегідь угода щодо усунення чи обмеження відповідальності за умисне порушення зобов’язання є нікчемною.

Стаття 635
Відповідальність і виконання зобов’язання в натурі

     

Стаття 652 (635)
Відповідальність і виконання зобов’язання в натурі

1. Сплата неустойки і відшкодування збитків, що спричинені неналежним виконанням зобов’язання, не звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

1. Сплата неустойки і відшкодування збитків, що спричинені неналежним виконанням зобов’язання, не звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Відшкодування збитків у разі невиконання зобов’язання і сплата неустойки за його невиконання звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

2. Відшкодування збитків у разі невиконання зобов’язання і сплата неустойки за його невиконання звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

3. Відмова кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 644 цього Кодексу), а також сплата відступного (стаття 648 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі.

     

3. Відмова кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 661 цього Кодексу), а також сплата відступного (стаття 665 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі.

4. Відмова кредитора від договору (стаття 6311 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі.

     

4. Відмова кредитора від договору (стаття 649 цього Кодексу) звільняють боржника від виконання зобов’язання в натурі.

Стаття 636
Відповідальність за порушення грошового зобов’язання

     

Стаття 653 (636)
Відповідальність за порушення грошового зобов’язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

     

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

2. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, належних йому відповідно до статті 561 цього Кодексу, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму.

     

2. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, належних йому відповідно до статті 561 цього Кодексу, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму.

3. За неправомірне користування коштами за зобов’язанням, пов’язаним із підприємницькою діяльністю, понад суми, зазначені у п. 2 цієї статті, стягується штраф у розмірі п’яти процентів річних від суми, сплату якої прострочено, якщо договором не встановлено вищого розміру штрафу.

     

3. За неправомірне користування коштами за зобов’язанням, пов’язаним із підприємницькою діяльністю, понад суми, зазначеної у пункті 2 цієї статті, стягується штраф у розмірі п’яти процентів річних від суми, сплату якої прострочено, якщо договором не встановлено вищого розміру штрафу.

Стаття 637
Відповідальність за невиконання зобов’язання передати індивідуально-визначену річ

     

Стаття 654 (637)
Відповідальність за невиконання зобов’язання передати індивідуально-визначену річ

У разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові індивідуально-визначену річ як предмет зобов’язання кредитор має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, а також відібрання цієї речі у боржника. Останнє право відпадає, якщо річ уже передано іншій особі, яка має однорідне право. Якщо річ ще не передано, перевагу має той з кредиторів, зобов’язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, — той, хто раніше вчинив позов.

     

У разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові індивідуально-визначену річ як предмет зобов’язання кредитор має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, а також відібрання цієї речі у боржника. Останнє право відпадає, якщо річ уже передано іншій особі, яка має однорідне право. Якщо річ ще не передано, перевагу має той з кредиторів, зобов’язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, — той, хто раніше вчинив позов.

Стаття 638
Обмеження розміру відповідальності за зобов’язанням

     

Стаття 655 (638)
Обмеження розміру відповідальності за зобов’язанням

1. Законом або договором може бути обмежене право на повне відшкодування збитків.

     

1. Законом або договором може бути обмежене право на повне відшкодування збитків.

2. Угода щодо обмеження розміру відповідальності за зобов’язаннями в яких фізична особа виступає як споживач (кредитор), є недійсною, якщо розмір відповідальності встановлений законом і якщо угоду укладено до настання обставин, що мають наслідком відповідальність за порушення зобов’язання.

     

2. Угода щодо обмеження розміру відповідальності за зобов’язаннями в яких фізична особа виступає як споживач (кредитор), є недійсною, якщо розмір відповідальності встановлений законом і якщо угоду укладено до настання обставин, що мають наслідком відповідальність за порушення зобов’язання.

Стаття 639
Підстави звільнення від відповідальності під час здійснення підприємницької діяльності

     

Стаття 656 (639)
Підстави звільнення від відповідальності під час здійснення підприємницької діяльності

Особа, яка порушила зобов’язання під час здійснення підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом або договором, звільняються від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотніх за даних умов подій. Не є непереборною силою, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

     

Особа, яка порушила зобов’язання під час здійснення підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом або договором, звільняються від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотніх за даних умов подій. Не є непереборною силою, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 640
Виконання зобов’язання за рахунок боржника

     

Стаття 657 (640)
Виконання зобов’язання за рахунок боржника

У разі невиконання боржником зобов’язання виготовити і передати річ у власність, або передати річ у користування кредиторові, або виконати для нього певну роботу чи надати йому послугу кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання третім особам, якщо інше не випливає із закону, інших правових актів, договору або суті зобов’язання, і зажадати від боржника відшкодування збитків.

     

У разі невиконання боржником зобов’язання виготовити і передати річ у власність, або передати річ у користування кредиторові, або виконати для нього певну роботу чи надати йому послугу кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання третім особам, якщо інше не випливає із закону, інших нормативно-правових актів, договору або суті зобов’язання, і зажадати від боржника відшкодування збитків.

Стаття 641
Субсидіарна відповідальність

     

Стаття 658 (641)
Субсидіарна відповідальність

1. До заявлення вимоги особі, яка відповідно до закону, інших правових актів або умов зобов’язання несе відповідальність додатково до відповідальності іншої особи, яка є основним боржником (субсидіарну відповідальність), кредитор повинен заявити вимогу до основного боржника.

     

1. До заявлення вимоги особі, яка відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або умов зобов’язання несе відповідальність додатково до відповідальності іншої особи, яка є основним боржником (субсидіарну відповідальність), кредитор повинен заявити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповідь на заявлену вимогу, ця вимога у повному обсязі може бути заявлена особі, яка несе субсидіарну відповідальність.

     

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповідь на заявлену вимогу, ця вимога у повному обсязі може бути заявлена особі, яка несе субсидіарну відповідальність.

2. Кредитор не має права вимагати задоволення своєї вимоги до основного боржника від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом заліку зустрічної вимоги до основного боржника або безспірного стягнення коштів з основного боржника.

     

2. Кредитор не має права вимагати задоволення своєї вимоги до основного боржника від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом заліку зустрічної вимоги до основного боржника або безспірного стягнення коштів з основного боржника.

3. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, поставленої їй кредитором, попередити про це основного боржника, а якщо до цієї особи вчинено позов, — залучити основного боржника до участі у справі. Інакше основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, що відповідає субсидіарно, заперечення, які він мав проти кредитора.

     

3. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, поставленої їй кредитором, попередити про це основного боржника, а якщо до цієї особи вчинено позов, — залучити основного боржника до участі у справі. Інакше основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, що відповідає субсидіарно, заперечення, які він мав проти кредитора.

Стаття 642
Наслідки порушення зобов’язання з вини обох сторін

     

Стаття 659 (642)
Наслідки порушення зобов’язання з вини обох сторін

1. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника.

     

1. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника.

Суд має право також зменшити розмір відповідальності боржника, якщо кредитор з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням виконання зобов’язання, або не вжив заходів для їх зменшення.

     

Суд має право також зменшити розмір відповідальності боржника, якщо кредитор з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням виконання зобов’язання, або не вжив заходів для їх зменшення.

2. Правила п. 1 цієї статті відповідно застосовуються й у випадках, коли боржник за договором або законом несе майнову відповідальність за порушення зобов’язання незалежно від своєї вини.

     

2. Правила пункту 1 цієї статті відповідно застосовуються й у випадках, коли боржник за договором або законом несе майнову відповідальність за порушення зобов’язання незалежно від своєї вини.

Стаття 643
Відповідальність боржника за дії третіх осіб

     

Стаття 660 (643)
Відповідальність боржника за дії третіх осіб

Боржник відповідає за порушення зобов’язання третіми особами, на яких було покладено його виконання (стаття 553 цього Кодексу), якщо законом не передбачена відповідальність безпосереднього виконавця.

     

Боржник відповідає за порушення зобов’язання третіми особами, на яких було покладено його виконання (стаття 568 цього Кодексу), якщо законом не передбачена відповідальність безпосереднього виконавця.

Стаття 644
Прострочення боржника

     

Стаття 661 (644)
Прострочення боржника

1. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

     

1. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

2. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.

     

2. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від виконання і вимагати відшкодування збитків.

3. Боржник не вважається таким, що прострочив, поки зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

     

3. Боржник не вважається таким, що прострочив, поки зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 645
Прострочення кредитора

     

Стаття 662 (645)
Прострочення кредитора

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, договором чи випливають із звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання. Кредитор вважається також таким, що прострочив, у випадках, зазначених у п. 3 статті 569 цього Кодексу.

     

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що передбачені законом, іншими нормативно-правовими актами, договором чи випливають із звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання. Кредитор вважається також таким, що прострочив, у випадках, зазначених у пункті 3 статті 584 цього Кодексу.

2. У випадках якщо кредитор не вдався до дій, до вчинення яких боржник не міг виконати зобов’язання, за згодою боржника можливе відстрочення виконання зобов’язання на строк існування прострочення кредитора.

     

2. У випадках якщо кредитор не вдався до дій, до вчинення яких боржник не міг виконати зобов’язання, за згодою боржника можливе відстрочення виконання зобов’язання на строк існування прострочення кредитора.

3. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих відстроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинене умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Зі спливом прострочення кредитора боржник не зобов’язаний сплачувати проценти за час прострочення кредитора.

     

3. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих відстроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинене умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Зі спливом прострочення кредитора боржник не зобов’язаний сплачувати проценти за час прострочення кредитора.

Глава 50
Припинення зобов’язань

     

Глава 50 (50)
Припинення зобов’язань

Стаття 646
Підстави припинення зобов’язання

     

Стаття 663 (646)
Підстави припинення зобов’язання

1. Зобов’язання припиняється повністю або в частині на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або договором.

     

1. Зобов’язання припиняється повністю або в частині на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або договором.

2. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається тільки у випадках, передбачених договором або законом.

     

2. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається тільки у випадках, передбачених договором або законом.

Стаття 647
Припинення зобов’язання виконанням

     

Стаття 664 (647)
Припинення зобов’язання виконанням

Зобов’язання припиняється виконанням, здійсненим у належний спосіб і посвідченим відповідно до статті 569 цього Кодексу.

     

Зобов’язання припиняється виконанням, здійсненим у належний спосіб і посвідченим відповідно до статті 584 цього Кодексу.

Стаття 648
Відступне

     

Стаття 665 (648)
Відступне

За згодою сторін зобов’язання може бути припинене наданням замість виконання відступного (сплатою грошей, переданням майна тощо). Розмір, строки й порядок надання відступного встановлюються сторонами.

     

За згодою сторін зобов’язання може бути припинене наданням замість виконання відступного (сплатою грошей, переданням майна тощо). Розмір, строки й порядок надання відступного встановлюються сторонами.

Стаття 649
Припинення зобов’язання заліком

     

Стаття 666 (649)
Припинення зобов’язання заліком

Зобов’язання припиняється повністю або в частині заліком зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не вказано чи визначено моментом витребування.

     

Зобов’язання припиняється повністю або в частині заліком зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не вказано чи визначено моментом витребування.

Для заліку досить заяви однієї сторони.

     

Для заліку досить заяви однієї сторони.

Стаття 650
Неприпустимість заліку

     

Стаття 667 (650)
Неприпустимість заліку

Не допускається залік вимоги:

     

Не допускається залік вимоги:

1) якщо на заяву другої сторони до вимоги належить застосувати строк позовної давності, і строк цей сплив;

     

1) якщо на заяву другої сторони до вимоги належить застосувати строк позовної давності, і строк цей сплив;

2) щодо відшкодування заподіяної життю або здоров’ю фізичної особи шкоди;

     

2) щодо відшкодування заподіяної життю або здоров’ю фізичної особи шкоди;

3) щодо стягнення аліментів;

     

3) щодо стягнення аліментів;

4) щодо довічного утримання;

     

4) щодо довічного утримання;

5) в інших випадках, передбачених законом або договором.

     

5) в інших випадках, передбачених договором або законом.

Стаття 651
Залік у випадку відступлення вимоги

     

Стаття 668 (651)
Залік у випадку відступлення вимоги

У випадку відступлення вимоги (стаття 624 цього Кодексу) боржник має право зарахувати проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

     

У випадку відступлення вимоги боржник має право зарахувати проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

Залік здійснюється, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником повідомлення щодо відступлення вимоги, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не зазначено чи визначено моментом витребування.

     

Залік здійснюється, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником повідомлення щодо відступлення вимоги, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не зазначено чи визначено моментом витребування.

Стаття 652
Припинення зобов’язання угодою сторін

     

Стаття 669 (652)
Припинення зобов’язання угодою сторін

1. Зобов’язання припиняється угодою сторін.

     

1. Зобов’язання припиняється угодою сторін.

2. Зобов’язання припиняється угодою сторін щодо заміни первісного зобов’язання, що існувало між ними, іншим зобов’язанням між тими самими сторонами, у тому числі щодо заміни предмета або способу виконання (новація).

     

2. Зобов’язання припиняється угодою сторін щодо заміни первісного зобов’язання, що існувало між ними, іншим зобов’язанням між тими самими сторонами, у тому числі щодо заміни предмета або способу виконання (новація).

3. Новація не допускається щодо аліментних зобов’язань, зобов’язань стосовно відшкодування, заподіяної життю або здоров’ю фізичної особи шкоди, в інших випадках, передбачених законом.

     

3. Новація не допускається щодо аліментних зобов’язань, зобов’язань стосовно відшкодування, заподіяної життю або здоров’ю фізичної особи шкоди, в інших випадках, передбачених законом.

4. Новація припиняє додаткові зобов’язання, пов’язані з первісними, якщо інше не передбачено порозумінням сторін, і в інших випадках, передбачених законом.

     

4. Новація припиняє додаткові зобов’язання, пов’язані з первісними, якщо інше не передбачено порозумінням сторін, і в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 653
Прощення боргу

     

Стаття 670 (653)
Прощення боргу

Зобов’язання припиняється звільненням кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав інших осіб щодо майна кредитора.

     

Зобов’язання припиняється звільненням кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав інших осіб щодо майна кредитора.

Стаття 654
Припинення зобов’язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі

     

Стаття 671 (654)
Припинення зобов’язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі

Зобов’язання припиняється поєднанням кредитора і боржника в одній особі.

     

Зобов’язання припиняється поєднанням кредитора і боржника в одній особі.

Якщо надалі це поєднання припиняється, зобов’язання виникає знову.

     

Якщо надалі це поєднання припиняється, зобов’язання виникає знову.

Стаття 655
Припинення зобов’язання неможливістю виконання

     

Стаття 672 (655)
Припинення зобов’язання неможливістю виконання

1. Зобов’язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона спричинена обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

     

1. Зобов’язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона спричинена обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

2. У разі неможливості виконання боржником зобов’язання, спричиненої винними діями кредитора, останній не має права вимагати повернення виконаного ним за зобов’язанням.

     

2. У разі неможливості виконання боржником зобов’язання, спричиненої винними діями кредитора, останній не має права вимагати повернення виконаного ним за зобов’язанням.

Стаття 656
Припинення зобов’язання смертю фізичної особи

     

Стаття 673 (656)
Припинення зобов’язання смертю фізичної особи

1. Зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути здійснене без особистої участі боржника або в інший спосіб нерозривно пов’язане з особою боржника.

     

1. Зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути здійснене без особистої участі боржника або в інший спосіб нерозривно пов’язане з особою боржника.

2. Зобов’язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для кредитора або в інший спосіб нерозривно пов’язане з особою кредитора.

     

2. Зобов’язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для кредитора або в інший спосіб нерозривно пов’язане з особою кредитора.

Стаття 657
Припинення зобов’язання ліквідацією юридичної особи

     

Стаття 674 (657)
Припинення зобов’язання ліквідацією юридичної особи

Зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (за зобов’язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичної особи тощо).

     

Зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (за зобов’язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичної особи тощо).

Розділ ІІ
Загальні положення про договори

     

Розділ ІІ
Загальні положення про договори

Глава 51
Поняття та умови договору

     

Глава 51 (51)
Поняття та умови договору

Стаття 658
Поняття та види договору

     

Стаття 675 (658)
Поняття та види договору

1. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

     

1. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона (особа) бере на себе обов’язок перед іншою стороною (особою) вчинити певні дії або утриматися від них, а інша сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони.

     

2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона (особа) бере на себе обов’язок перед іншою стороною (особою) вчинити певні дії або утриматися від них, а інша сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони.

3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони зобов’язання, що виникло з цього договору.

     

3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони зобов’язання, що виникло з цього договору.

4. До договорів, що укладаються більше ніж двома сторонами (багатосторонні договори), загальні положення про договір застосовуються, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

     

4. До договорів, що укладаються більше ніж двома сторонами (багатосторонні договори), загальні положення про договір застосовуються, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

5. Договір вважається оплатним, якщо інше не випливає із закону, інших правових актів, угоди сторін або суті договору.

     

5. Договір вважається оплатним, якщо інше не випливає із закону, інших нормативно-правових актів, угоди сторін або суті договору.

Стаття 659
Свобода договору

     

Стаття 676 (659)
Свобода договору

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

     

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних нормативно-правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 660
Зміст договору

     

Стаття 677 (660)
Зміст договору

1. Зміст договору складають умови (пункти), як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові в силу чинного законодавства.

     

1. Зміст договору складають умови (пункти), як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові в силу чинного законодавства.

2. Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах закони та інші правові акти про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не випливає з угоди сторін або суті змішаного договору.

     

2. Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах закони та інші нормативно-правові акти про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не випливає з угоди сторін або суті змішаного договору.

Стаття 661
Обов’язкова сила договору

     

Стаття 678 (661)
Обов’язкова сила договору

1. Договір, укладений відповідно до чинних правових актів, має обов’язкову силу для сторін.

     

1. Договір, укладений відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов’язкову силу для сторін.

2. Якщо після укладення договору був прийнятий закон або інший правовий акт, який передбачає інші правила, ніж ті, якими керувалися сторони при укладенні договору, умови раніше укладеного договору зберігають чинність, крім випадків, коли новий закон або інший правовий акт пом’якшує чи звільняє від відповідальності за порушення умов договору.

     

2. Якщо після укладення договору був прийнятий закон або інший нормативно-правовий акт, який передбачає інші правила, ніж ті, якими керувалися сторони при укладенні договору, умови раніше укладеного договору зберігають чинність, крім випадків, коли новий закон або інший правовий акт пом’якшує чи звільняє від відповідальності за порушення умов договору.

Стаття 662
Взірцеві умови договорів

     

Стаття 679 (662)
Взірцеві умови договорів

У договорі може бути передбачено, що його окремі умови визначаються відповідно до взірцевих умов, вироблених практикою для договорів певного виду й опублікованих у пресі (взірцеві умови тощо).

     

У договорі може бути передбачено, що його окремі умови визначаються відповідно до взірцевих умов, вироблених практикою для договорів певного виду й опублікованих у пресі (взірцеві умови тощо).

Стаття 663
Строк дії договору

     

Стаття 680 (663)
Строк дії договору

1. Строком дії договору визнається час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати взяті на себе обов’язки.

     

1. Строком дії договору визнається час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати взяті на себе обов’язки.

2. Договір набуває чинності з моменту його укладення (cтаття 670 цього Кодексу).

     

2. Договір набуває чинності з моменту його укладення (cтаття 670 цього Кодексу).

3. Сторони можуть обумовити, що умови укладеного ними договору застосовуються до їхніх відносин, які виникли до укладення договору.

     

3. Сторони можуть обумовити, що умови укладеного ними договору застосовуються до їхніх відносин, які виникли до укладення договору.

4. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

     

4. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Стаття 664
Ціна договору

     

Стаття 681 (664)
Ціна договору

1. Розрахунки сторін при виконанні договору здійснюються за цінами, визначеними угодою сторін. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими на те державними органами.

     

1. Розрахунки сторін при виконанні договору здійснюються за цінами, визначеними угодою сторін. У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими на те державними органами.

2. Зміна ціни договору після його укладення допускається лише у випадках і на умовах, передбачених договором або законом чи іншими правовими актами.

     

2. Зміна ціни договору після його укладення допускається лише у випадках і на умовах, передбачених договором або законом чи іншими нормативно-правовими актами.

3. У разі якщо у договорі ціна не передбачена і не може бути визначена виходячи з умов договору, виконання договору має бути оплачене за ціною, яка за подібних обставин звичайно сплачується за аналогічні товари, роботи або послуги.

     

3. У разі якщо у договорі ціна не передбачена і не може бути визначена виходячи з умов договору, виконання договору має бути оплачене за ціною, яка за подібних обставин звичайно сплачується за аналогічні товари, роботи або послуги.

Стаття 665
Публічний договір

     

Стаття 682 (665)
Публічний договір

1. Публічним визнається договір, в якому однією із сторін є підприємець або інша особа відповідно до закону, що взяли на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

     

1. Публічним визнається договір, в якому однією із сторін є підприємець або інша особа відповідно до закону, що взяли на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

2. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаково для всіх споживачів, крім випадків, коли законом або іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.

     

2. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаково для всіх споживачів, крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.

3. Підприємець або інша особа відповідно до закону не повинні надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом або іншими правовими актами.

     

3. Підприємець або інша особа відповідно до закону не повинні надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами.

4. Відмова підприємця або іншої особи, визначеної законом, від укладення публічного договору за наявності у них можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг) не допускається.

     

4. Відмова підприємця або іншої особи, визначеної законом, від укладення публічного договору за наявності у них можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг) не допускається.

Необґрунтоване ухилення підприємця від укладення публічного договору має наслідки, передбачені статтею 21 цього Кодексу.

     

Необґрунтоване ухилення підприємця від укладення публічного договору має наслідки, передбачені статтею 22 цього Кодексу.

5. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженими ним органами можуть прийматися правила, обов’язкові для сторін при укладенні і виконанні публічних договорів.

     

5. У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженими ним органами можуть прийматися правила, обов’язкові для сторін при укладенні і виконанні публічних договорів.

 

321

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
У проекті серед видів договорів названо попередній договір ( ст. 667). За цим договором сторони зобов’язуються у певний строк укласти у майбутньому договір на умовах, передбачених попереднім договором. В Цивільних кодексах країн СНД також передбачено такий вид договору. Проте, якщо в проекті встановлено, що попередній договір укладається в письмовій формі, то в Цивільних кодексах РФ, Республіки Узбекистан та ін. передбачено, що попередній договір укладається у формі, визначеній для основного договору, а якщо форма основного договору не визначена, то в письмовій формі. Доцільно подібне правило закріпити і в проекті з метою усунення суперечностей щодо форми попереднього договору.

Відхилено

 

6. Умови публічного договору, які не відповідають вимогам, зазначеним у пп. 2, 5 цієї статті, є недійсними.

     

6. Умови публічного договору, які не відповідають вимогам, зазначеним у пунктах 2, 5 цієї статті, є недійсними.

Стаття 666
Договір про приєднання

     

Стаття 683 (666)
Договір про приєднання

1. Договором приєднання визнається договір, умови якого визначені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і можуть бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

     

1. Договором приєднання визнається договір, умови якого визначені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і можуть бути прийняті іншою стороною не інакше як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

2. Сторона, яка приєдналася до договору, може вимагати розірвання або зміни договору і відшкодування завданих їй збитків, якщо договір про приєднання хоч і не суперечить законові або іншим правовим актам, але позбавляє цю сторону прав, які їй звичайно надаються, виключає чи обмежує відповідальність іншої сторони за порушення зобов’язань або містить інші явно обтяжливі для сторони, що приєдналася, умови. При цьому вважається, що сторона, яка приєдналася, виходячи зі своїх розумних інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

     

2. Сторона, яка приєдналася до договору, може вимагати розірвання або зміни договору і відшкодування завданих їй збитків, якщо договір про приєднання хоч і не суперечить законові або іншим нормативно-правовим актам, але позбавляє цю сторону прав, які їй звичайно надаються, виключає чи обмежує відповідальність іншої сторони за порушення зобов’язань або містить інші явно обтяжливі для сторони, що приєдналася, умови. При цьому вважається, що сторона, яка приєдналася, виходячи зі своїх розумних інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

3. У разі якщо вимоги, зазначені в п. 2 цієї статті, пред’явлені стороною, що приєдналася до договору у зв’язку зі здійсненням своєї підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або повинна була знати, на яких умовах вона укладає договір.

     

3. У разі якщо вимоги, зазначені в пункті 2 цієї статті, пред’явлені стороною, що приєдналася до договору у зв’язку зі здійсненням своєї підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або повинна була знати, на яких умовах вона укладає договір.

Стаття 667
Попередній договір

     

Стаття 684 (667)
Попередній договір

1. За попереднім договором сторони зобов’язуються у певний строк укласти в майбутньому договір на умовах, передбачених попереднім договором. Порядок погодження істотних умов майбутнього договору, не передбачених попереднім договором, якщо такий порядок не встановлений законом або іншими правовими актами, визначається сторонами у попередньому договорі.

     

1. За попереднім договором сторони зобов’язуються у певний строк укласти в майбутньому договір на умовах, передбачених попереднім договором. Порядок погодження істотних умов майбутнього договору, не передбачених попереднім договором, якщо такий порядок не встановлений законом або іншими нормативно-правовими актами, визначається сторонами у попередньому договорі.

Попередній договір укладається у формі, визначеній для основного договору, а якщо, форма основного договору не визначена, - то в письмовій формі.

     

Попередній договір укладається у формі, визначеній для основного договору, а якщо, форма основного договору не визначена, ¾ то в письмовій формі.

2. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, спричинені простроченням, якщо інше не передбачено попереднім договором або правовими актами.

     

2. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, спричинені простроченням, якщо інше не передбачено попереднім договором або нормативно-правовими актами.

3. Зобов’язання, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до спливу строку, протягом якого має бути укладений основний договір, цей договір не буде укладений або жодна із сторін не направить іншій стороні пропозицію про його укладення.

     

3. Зобов’язання, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до спливу строку, протягом якого має бути укладений основний договір, цей договір не буде укладений або жодна із сторін не направить іншій стороні пропозицію про його укладення.

4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому не виражено прямо волі сторін надати йому силу попереднього договору, не породжує цивільно-правових наслідків.

     

4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому не виражено прямо волі сторін надати йому силу попереднього договору, не породжує цивільно-правових наслідків.

Стаття 668
Договір на користь третьої особи

     

Стаття 685 (668)
Договір на користь третьої особи

1. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, що уклала договір, так і третя особа, на користь якої обумовлене виконання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором і не випливає із суті договору.

     

1. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, що уклала договір, так і третя особа, на користь якої обумовлене виконання, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами, договором і не випливає із суті договору.

2. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами чи договором, не можуть розірвати або змінити укладений договір без згоди третьої особи.

     

2. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони, якщо інше не передбачено законом або іншими нормативно-правовими актами чи договором, не можуть розірвати або змінити укладений договір без згоди третьої особи.

3. У разі якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй за договором, то особа, що уклала договір, може скористатися цим правом, якщо це не суперечить суті договору.

     

3. У разі якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй за договором, то особа, що уклала договір, може скористатися цим правом, якщо це не суперечить суті договору.

Стаття 669
Тлумачення договору

     

Стаття 686 (669)
Тлумачення договору

1. Тлумачення умов договору здійснюється за правилами тлумачення правочинів, зазначеними у статті 204 цього Кодексу.

     

1. Тлумачення умов договору здійснюється за правилами тлумачення правочинів, зазначеними у статті 195 цього Кодексу.

2. При тлумаченні договору можуть враховуватися також зразкові умови (зразкові договори), навіть якщо в договорі й немає посилання на ці умови.

     

2. При тлумаченні договору можуть враховуватися також зразкові умови (зразкові договори), навіть якщо в договорі й немає посилання на ці умови.

Глава 52
Укладення, зміна і розірвання договору

     

Глава 52 (52)
Укладення, зміна і розірвання договору

Стаття 670
Укладення договору

     

Стаття 687 (670)
Укладення договору

1. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами, в потрібній у належних випадках формі, досягнуто згоди за всіма істотними його умовами. Істотними є умови про предмет договору, умови, визнані як істотні законом або іншими правовими актами чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

     

1. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами, в потрібній у належних випадках формі, досягнуто згоди за всіма істотними його умовами. Істотними є умови про предмет договору, умови, визнані як істотні законом або іншими нормативно-правовими актами чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції укласти договір (оферти) однієї сторони і прийняття пропозиції (акцепту) іншою стороною.

     

2. Договір укладається шляхом пропозиції укласти договір (оферти) однієї сторони і прийняття пропозиції (акцепту) іншою стороною.

Стаття 671
Форма договору

     

Стаття 688 (671)
Форма договору

1. Договір може укладатися у будь-якій формі, передбаченій для вчинення правочинів, якщо за законом або іншим правовим актом для договорів даного виду не встановлена певна форма.

     

1. Договір може укладатися у будь-якій формі, передбаченій для вчинення правочинів, якщо за законом або іншим нормативно-правовим актом для договорів даного виду не встановлена певна форма.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, навіть якщо за законом або іншим правовим актом для даного виду договорів ця форма й не вимагалася.

     

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, навіть якщо за законом або іншим нормативно-правовим актом для даного виду договорів ця форма й не вимагалася.

2. Договір у письмовій формі може бути укладений шляхом складення одного документа, підписаного сторонами, або шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв’язку або іншим засобом, який дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором.

     

2. Договір у письмовій формі може бути укладений шляхом складення одного документа, підписаного сторонами, або шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв’язку або іншим засобом, який дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором.

Стаття 672
Момент укладення договору

     

Стаття 689 (672)
Момент укладення договору

1. Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту.

     

1. Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту.

2. Якщо відповідно до закону або іншого правового акта для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

     

2. Якщо відповідно до закону або іншого нормативно-правового акта для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення або реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і реєстрації — в момент реєстрації.

     

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення або реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і реєстрації — в момент реєстрації.

 

322

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Відзначаючи як позитивне включення до проекту (ст. 672) положення про момент укладення договору (що усуває прогалину в чинному законодавстві), проект повністю не вирішує питання, про підстави для зміни або розірвання договору. Новоприйняті Цивільні кодекси країн СНД передбачають, зокрема, що договір може бути розірваний судом за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною.

Враховано

 
   

Поняття “істотне порушення договору” міститься в міжнародно-правових джерелах, наприклад, у Віденській конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу. Істотним визнається таке порушення договору однією із сторін, внаслідок якого інша позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору.

У законодавстві України відсутнє визначення поняття “істотне порушення”. Немає такого визначення і в проекті. Тому з метою гармонізації вітчизняного законодавства з нормами міжнародного права доцільно в проекті у ст. 684 передбачати як підставу для змін або розірвання договору “істотне порушення договору” і розкрити зміст поняття “істотне порушення”.

   

Стаття 673
Оферта

     

Стаття 690 (673)
Оферта

1. Офертою визнається пропозиція укласти договір, яка адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови договору і виражає намір особи, що зробила пропозицію, вважати себе зв’язаною договором у разі її прийняття (акцепту).

     

1. Офертою визнається пропозиція укласти договір, яка адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови договору і виражає намір особи, що зробила пропозицію, вважати себе зв’язаною договором у разі її прийняття (акцепту).

2. Реклама та інші пропозиції, розраховані на невизначене коло осіб, розглядаються як запрошення до оферти, якщо інше прямо не зазначено в пропозиціях.

     

2. Реклама та інші пропозиції, розраховані на невизначене коло осіб, розглядаються як запрошення до оферти, якщо інше прямо не зазначено в пропозиціях.

3. Пропозицію укласти договір (оферту) можна відкликати до моменту або в момент її одержання адресатом. Оферта, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для її акцепту, якщо інше не застережено в самій оферті або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій вона була зроблена.

     

3. Пропозицію укласти договір (оферту) можна відкликати до моменту або в момент її одержання адресатом. Оферта, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для її акцепту, якщо інше не застережено в самій оферті або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій вона була зроблена.

Стаття 674
Акцепт

     

Стаття 691 (674)
Акцепт

1. Відповідь особи, якій адресована оферта, про прийняття нею пропозиції визнається акцептом.

     

1. Відповідь особи, якій адресована оферта, про прийняття нею пропозиції визнається акцептом.

2. Вчинення особою, яка одержала оферту, у встановлений для акцепту строк дії щодо виконання зазначених у ній умов договору (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт, сплата відповідної суми тощо) вважається акцептом, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не зазначено в оферті.

     

2. Вчинення особою, яка одержала оферту, у встановлений для акцепту строк дії щодо виконання зазначених у ній умов договору (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт, сплата відповідної суми тощо) вважається акцептом, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або не зазначено в оферті.

3. Акцепт може бути відкликаний акцептантом і втрачає чинність, якщо повідомлення про його скасування одержане оферентом до моменту або в момент одержання самого акцепту.

     

3. Акцепт може бути відкликаний акцептантом і втрачає чинність, якщо повідомлення про його скасування одержане оферентом до моменту або в момент одержання самого акцепту.

Стаття 675
Укладення договору за офертою, яка містить строк для акцепту

     

Стаття 692 (675)
Укладення договору за офертою, яка містить строк для акцепту

Якщо оферта містить строк для акцепту, договір вважається укладеним за умови, що оферент одержав від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

     

Якщо оферта містить строк для акцепту, договір вважається укладеним за умови, що оферент одержав від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Стаття 676
Укладення договору за офертою, яка не містить строку для акцепту

     

Стаття 693 (676)
Укладення договору за офертою, яка не містить строку для акцепту

Якщо письмова оферта не містить строку для акцепту, договір вважається укладеним за умови, що акцепт одержано оферентом до закінчення строку, встановленого законом чи іншим нормативно-правовим актом, а якщо такий строк не встановлений, — протягом необхідного для цього часу.

     

Якщо письмова оферта не містить строку для акцепту, договір вважається укладеним за умови, що акцепт одержано оферентом до закінчення строку, встановленого законом чи іншим нормативно-правовим актом, а якщо такий строк не встановлений, — протягом необхідного для цього часу.

Стаття 677
Акцепт, одержаний із запізненням

     

Стаття 694 (677)
Акцепт, одержаний із запізненням

1. Якщо з одержаної із запізненням відповіді про згоду укласти договір видно, що відповідь була відправлена своєчасно, вона вважається такою, що запізнилася, лише в тому разі, якщо оферент негайно повідомить акцептанта про одержання відповіді із запізненням. У цьому разі оферент не вважається зв’язаним зробленою ним пропозицією, а відповідь, що запізнилася, вважається новою офертою.

     

1. Якщо з одержаної із запізненням відповіді про згоду укласти договір видно, що відповідь була відправлена своєчасно, вона вважається такою, що запізнилася, лише в тому разі, якщо оферент негайно повідомить акцептанта про одержання відповіді із запізненням. У цьому разі оферент не вважається зв’язаним зробленою ним пропозицією, а відповідь, що запізнилася, вважається новою офертою.

2. Оферент може підтвердити дію раніше зробленої пропозиції укласти договір і в тому разі, якщо відповідь запізнилася.

     

2. Оферент може підтвердити дію раніше зробленої пропозиції укласти договір і в тому разі, якщо відповідь запізнилася.

Стаття 678
Акцепт на інших умовах

     

Стаття 695 (678)
Акцепт на інших умовах

1. Акцепт має бути повним і безумовним.

     

1. Акцепт має бути повним і безумовним.

2. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і водночас новою пропозицією.

     

2. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і водночас новою пропозицією.

Стаття 679
Місце укладення договору

     

Стаття 696 (679)
Місце укладення договору

Якщо в договорі не зазначено місця його укладення, договір вважається укладеним у місці проживання фізичної особи або в місці знаходження юридичної особи, які направили оферту.

     

Якщо в договорі не зазначено місця його укладення, договір вважається укладеним у місці проживання фізичної особи або в місці знаходження юридичної особи, які направили оферту.

Стаття 680
Договір та акти державних органів

     

Стаття 697 (680)
Договір та акти державних органів

Договір, укладений на підставі акта державного органу, обов’язкового для сторін (сторони) за договором, за своїм змістом має відповідати цьому акту.

     

Договір, укладений на підставі акта державного органу, обов’язкового для сторін (сторони) за договором, за своїм змістом має відповідати цьому акту.

Особливості укладення таких договорів визначаються відповідними законами або іншими правовими актами.

     

Особливості укладення таких договорів визначаються відповідними законами або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 681
Вирішення переддоговірних спорів

     

Стаття 698 (681)
Вирішення переддоговірних спорів

У випадках, передбачених угодою сторін, законом або іншими правовими актами, розбіжності, що виникають між сторонами при укладенні договору, вирішуються судом.

     

У випадках, передбачених угодою сторін, законом або іншими нормативно-правовими актами, розбіжності, що виникають між сторонами при укладенні договору, вирішуються судом.

Стаття 682
Укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо

     

Стаття 699 (682)
Укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо визначаються відповідними законами або іншими правовими актами.

     

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо визначаються відповідними законами або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 683
Зміна або розірвання договору

     

Стаття 700 (683)
Зміна або розірвання договору

1. Зміна договору означає, що зобов’язання сторін діють відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

     

1. Зміна договору означає, що зобов’язання сторін діють відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. При розірванні договору зобов’язання сторін припиняються.

     

2. При розірванні договору зобов’язання сторін припиняються.

Стаття 684
Підстави для зміни або розірвання договору

     

Стаття 701 (684)
Підстави для зміни або розірвання договору

1. Зміна або розірвання договору допускаються лише за угодою сторін, якщо інше не передбачено договором, цим Кодексом, законами або іншими нормативно-правовими актами.

     

Зміна або розірвання договору допускаються лише за угодою сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, законами або іншими нормативно-правовими актами чи договором.

2. Сторона може заявити вимогу про зміну чи розірвання договору при істотному порушенні договору другою стороною.

     

2. Сторона може заявити вимогу про зміну чи розірвання договору при істотному порушенні договору другою стороною.

3. Порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для другої сторони, що остання значною мірую позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадкі, коли сторона, яка порушила договір, не передбачила такого результату і розумна інша особа, за аналогічних обставин не передбачила б цієї шкоди.

     

3. Порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для другої сторони, що остання значною мірую позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, за винятком випадків, коли сторона, яка порушила договір, не передбачила такого результату і розумна інша особа, яка діє за аналогічних обставин, не передбачила б цієї шкоди.

Стаття 6841
Зміна і розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин

     

Стаття 702 (6841)
Зміна і розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин

1. Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є підставою для його зміни або розірвання, якщо інше не передбачено договором або не випливає з його суті.

     

1. Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є підставою для його зміни або розірвання, якщо інше не передбачено договором або не випливає з його суті.

Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на умовах, які значно відрізняються від погоджених умов.

     

Зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений на умовах, які значно відрізняються від погоджених умов.

2. Якщо сторони не досягли угоди про приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися б, або про його розірвання, договір може бути розірваний, а за підставами, передбаченими пунктом 4 цієї статті, змінений судом на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

     

2. Якщо сторони не досягли угоди про приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або про його розірвання, договір може бути розірваний, а за підставами, передбаченими пунктом 4 цієї статті, змінений судом на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що таких змін обставин не відбудеться;

     

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що таких змін обставин не відбудеться;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла подолати після їх виникнення при тому ступені турботливості та обачності, який від неї вимагався за характером договору та умовами обороту;

     

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла подолати після їх виникнення при тому ступені турботливості та обачності, який від неї вимагався за характером договору та умовами обороту;

3) виконання договору без зміни його умов настільки порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і спричинило б для заінтересованої сторони таку шкоду, що вона, значною мірою, позбулася б того, на що мала право розраховувати при укладенні договору;

     

3) виконання договору без зміни його умов настільки порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і спричинило б для заінтересованої сторони таку шкоду, що вона значною мірою позбулася б того, на що мала право розраховувати при укладенні договору;

4) із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

     

4) із звичаїв ділового обороту або суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. При розірванні договору внаслідок істотно змінених обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу сторонами витрат, понесених ними.ю у зв’язку з виконанням цьго договору.

     

3. При розірванні договору внаслідок істотно змінених обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цьго договору.

4. Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виключних випадках, коли розірвання договору суперечить громадським інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

     

4. Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виключних випадках, коли розірвання договору суперечить громадським інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Стаття 685
Форма і порядок зміни або розірвання договору

     

Стаття 703 (685)
Форма і порядок зміни або розірвання договору

1. Угода про зміну або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, якщо із закону, іншого правового акта, договору або звичаїв ділового обороту не випливає інше.

     

1. Угода про зміну або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, якщо із закону, іншого нормативно-правового акта, договору або звичаїв ділового обороту не випливає інше.

2. Вимога про зміну чи розірвання договору може бути виявлена заінтересованою стороною в суд у разі одержання відмови другої сторони на пропозицію змінити чи розірвати договір, а в разі неодержання відповіді — у строк, зазначений у пропозиції або встановлений договором чи законом або іншим правовим актом, а за його відсутності — у двадцятиденний строк.

     

2. Вимога про зміну чи розірвання договору може бути виявлена заінтересованою стороною в суд у разі одержання відмови другої сторони на пропозицію змінити чи розірвати договір, а в разі неодержання відповіді — у строк, зазначений у пропозиції або встановлений договором чи законом або іншим нормативно-правовим актом, а за його відсутності — у двадцятиденний строк.

Розділ ІІІ
Окремі види зобов’язань

     

Розділ ІІІ
Окремі види зобов’язань

Підрозділ 1
Договірні зобов’язання

     

Підрозділ 1
Договірні зобов’язання

Глава 53
Купівля-продаж

     

Глава 53 (53)

Купівля-продаж

§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж

     

§ 1. Загальні положення про купівлю-продаж

Стаття 686
Договір купівлі-продажу

     

Стаття 704 (686)
Договір купівлі-продажу

1. За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

     

1. За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

2. Договір може бути укладений на купівлю-продаж як товару, що наявний у продавця на момент укладення договору, так і товару, що буде створений або придбаний продавцем у майбутньому, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає з характеру товару.

     

2. Договір може бути укладений на купівлю-продаж як товару, що наявний у продавця на момент укладення договору, так і товару, що буде створений або придбаний продавцем у майбутньому, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає з характеру товару.

3. Договір купівлі-продажу майнових прав підпорядковується загальним правилам про договори купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

     

3. Договір купівлі-продажу майнових прав підпорядковується загальним правилам про договори купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

4. Предметом купівлі-продажу може бути також право вимоги, якщо воно не має суворо особистого характеру. При продажу права вимоги застосовуються правила про відступлення вимоги (статті 624), якщо інше не випливає з цього Кодексу, закону, інших правових актів або договору.

     

4. Предметом купівлі-продажу може бути також право вимоги, якщо воно не має суворо особистого характеру. При продажу права вимоги застосовуються правила про відступлення вимоги (стаття 641 цього Кодексу), якщо інше не випливає з договору, цього Кодексу, закону або інших нормативно-правових актів.

5. При купівлі-продажу на біржах, аукціонах, конкурсах, з публічних торгів, купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено законом чи іншими нормативно-правовими актами про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

     

5. При купівлі-продажу на біржах, аукціонах, конкурсах, з публічних торгів, купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено законом чи іншими нормативно-правовими актами про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Стаття 687
Право продажу товару

     

Стаття 705 (687)
Право продажу товару

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, передбачених законом або іншими правовими актами, належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише в тих випадках, коли згідно зі статтею 388 цього Кодексу власник не має права зажадати від нього товар.

     

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише в тих випадках, коли згідно зі статтею 385 цього Кодексу власник не має права зажадати від нього товар.

Стаття 688
Форма окремих видів договорів купівлі-продажу та їх державна реєстрація

     

Стаття 706 (688)
Форма окремих видів договорів купівлі-продажу та їх державна реєстрація

1. Договори купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних майнових комплексів, житлових будинків (квартир) та інших об’єктів нерухомого майна мають бути нотаріально посвідчені. Зазначені договори купівлі-продажу, крім того, підлягають реєстрації у відповідних органах державної влади відповідно до статті 201 цього Кодексу. Законами та іншими правовими актами можуть бути передбачені й інші випадки нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

     

1. Договори купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних майнових комплексів, житлових будинків (квартир) та інших об’єктів нерухомого майна мають бути нотаріально посвідчені. Зазначені договори купівлі-продажу, крім того, підлягають реєстрації у відповідних органах державної влади відповідно до статті 192 цього Кодексу. Законами та іншими нормативно-правовими актами можуть бути передбачені й інші випадки нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

2. Законами або іншими правовими актами можуть передбачатися особливості окремих видів купівлі-продажу (біржової, аукціонної торгівлі, з публічних торгів, підприємств, земельних ділянок тощо).

     

2. Законами або іншими нормативно-правовими актами можуть передбачатися особливості окремих видів купівлі-продажу (біржової, аукціонної торгівлі, з публічних торгів, підприємств, земельних ділянок тощо).

Стаття 689
Обов’язки продавця щодо передання товару

     

Стаття 707 (689)
Обов’язки продавця щодо передання товару

1. Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, передбачений договором.

     

1. Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, передбачений договором.

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, продавець повинен одночасно з переданням товару передати покупцеві його приналежності, а також документи, що до нього відносяться (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені законом, іншими правовими актами або договором.

     

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами, продавець повинен одночасно з переданням товару передати покупцеві його приналежності, а також документи, що до нього відносяться (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені договором, законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 690
Обов’язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар, що продається

     

Стаття 708 (690)
Обов’язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар, що продається

При укладенні договору продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, довічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зниження ціни або розірвання договору і відшкодування збитків, крім випадків, коли буде доведено, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб.

     

При укладенні договору продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, довічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зниження ціни або розірвання договору і відшкодування збитків, крім випадків, коли буде доведено, що покупець знав або повинен був знати про права третіх осіб.

Стаття 691
Обов’язки покупця і продавця у разі вчинення позову про відібрання товару

     

Стаття 709 (691)
Обов’язки покупця і продавця у разі вчинення позову про відібрання товару

1. Якщо третя особа за підставами, що виникли до продажу товару, вчинить до покупця позов про відібрання товару, покупець повинен притягти продавця до участі у справі, а продавець повинен вступити в цю справу на боці покупця.

     

1. Якщо третя особа за підставами, що виникли до продажу товару, вчинить до покупця позов про відібрання товару, покупець повинен притягти продавця до участі у справі, а продавець повинен вступити в цю справу на боці покупця.

2. Непритягнення покупцем продавця до участі у справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару в покупця.

     

2. Непритягнення покупцем продавця до участі у справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару в покупця.

3. Продавець, що був притягнений покупцем до участі у справі, але не взяв у ній участі, позбавляється права доводити неправильність ведення справи покупцем.

     

3. Продавець, що був притягнений покупцем до участі у справі, але не взяв у ній участі, позбавляється права доводити неправильність ведення справи покупцем.

Стаття 692
Відповідальність продавця у разі відсудження товару в покупця

     

Стаття 710 (692)
Відповідальність продавця у разі відсудження товару в покупця

1. При вилученні товару в покупця третіми особами за підставами, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві зазначені ним збитки, крім випадків, коли покупець знав або повинен був знати про наявність цих підстав.

     

1. При вилученні товару в покупця третіми особами за підставами, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві зазначені ним збитки, крім випадків, коли покупець знав або повинен був знати про наявність цих підстав.

2. Угода сторін про звільнення продавця від відповідальності або про її обмеження у разі витребування товару в покупця третіми особами є недійсною.

     

2. Угода сторін про звільнення продавця від відповідальності або про її обмеження у разі витребування товару в покупця третіми особами є недійсною.

Стаття 693
Наслідки відмови продавця передати товар

     

Стаття 711 (693)
Наслідки відмови продавця передати товар

1. Якщо продавець відмовляється передати індивідуально-визначену річ, покупець має право пред’явити продавцеві вимоги, передбачені статтею 637 цього Кодексу.

     

1. Якщо продавець відмовляється передати індивідуально-визначену річ, покупець має право пред’явити продавцеві вимоги, передбачені статтею 653 цього Кодексу.

2. У разі відмови продавця передати покупцеві проданий товар покупець має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

     

2. У разі відмови продавця передати покупцеві проданий товар покупець має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Стаття 694
Наслідки невиконання обов’язку передати приналежності та документи, що відносяться до товару

     

Стаття 712 (694)
Наслідки невиконання обов’язку передати приналежності та документи, що відносяться до товару

1. Якщо продавець не передає або відмовляється передати покупцеві приналежності та документи, що відносяться до товару і підлягають переданню відповідно до закону, інших правових актів або договору (п. 2 статті 689 цього Кодексу), покупець може призначити йому розумний строк для їх передання.

     

1. Якщо продавець не передає або відмовляється передати покупцеві приналежності та документи, що відносяться до товару і підлягають переданню відповідно до договору, закону, інших нормативно-правових актів (пункт 2 статті 707 цього Кодексу), покупець може призначити йому розумний строк для їх передання.

2. У разі якщо приналежності або документи, що відносяться до товару, не передані продавцем у зазначений строк, покупець має право відмовитися від прийняття товару і вимагати відшкодування завданих йому збитків, якщо інше не передбачено договором.

     

2. У разі якщо приналежності або документи, що відносяться до товару, не передані продавцем у зазначений строк, покупець має право відмовитися від прийняття товару і вимагати відшкодування завданих йому збитків, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 695
Строк виконання обов’язку передати товар

     

Стаття 713 (695)
Строк виконання обов’язку передати товар

1. Строк виконання продавцем обов’язку передати товар покупцеві визначається договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, — відповідно до правил, передбачених статтею 555 цього Кодексу.

     

1. Строк виконання продавцем обов’язку передати товар покупцеві визначається договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, — відповідно до правил, передбачених статтею 570 цього Кодексу.

2. Договір купівлі-продажу визнається укладеним з умовою про його виконання до чітко визначеного терміну, якщо з договору ясно випливає, що при недодержанні цього терміну покупець втрачає інтерес до виконання договору.

     

2. Договір купівлі-продажу визнається укладеним з умовою про його виконання до чітко визначеного терміну, якщо з договору ясно випливає, що при недодержанні цього терміну покупець втрачає інтерес до виконання договору.

Продавець не має права виконувати такий договір до настання або після спливу зазначеного в ньому строку без згоди покупця і в тому разі, якщо покупець не відмовився від виконання договору.

     

Продавець не має права виконувати такий договір до настання або після спливу зазначеного в ньому строку без згоди покупця і в тому разі, якщо покупець не відмовився від виконання договору.

Стаття 696
Момент виконання обов’язку продавця передати товар

     

Стаття 714 (696)
Момент виконання обов’язку продавця передати товар

1. Оскільки інше не передбачено договором, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

     

1. Оскільки інше не передбачено договором, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві або зазначеній ним особі, якщо договором передбачений обов’язок продавця щодо доставки товару;

     

1) вручення товару покупцеві або зазначеній ним особі, якщо договором передбачений обов’язок продавця щодо доставки товару;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві в місці знаходження товару.

     

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві в місці знаходження товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця або зазначеної ним особи, якщо він чітко ідентифікований для цілей цього договору шляхом маркування, повідомлення, надісланого покупцеві, або іншим чином.

     

Товар вважається наданим у розпорядження покупця або зазначеної ним особи, якщо він чітко ідентифікований для цілей цього договору шляхом маркування, повідомлення, надісланого покупцеві, або іншим чином.

2. У випадках коли з договору не випливає обов’язок продавця щодо доставки товару або передання товару у місці його знаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві, якщо договором не передбачено інше.

     

2. У випадках коли з договору не випливає обов’язок продавця щодо доставки товару або передання товару у місці його знаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві, якщо договором не передбачено інше.

Стаття 697
Обов’язок продавця щодо зберігання проданого майна

     

Стаття 715 (697)
Обов’язок продавця щодо зберігання проданого майна

Коли право власності переходить до покупця раніше від передання майна, продавець зобов’язаний до передання зберігати майно, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов’язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не передбачено угодою сторін.

     

Коли право власності переходить до покупця раніше від передання майна, продавець зобов’язаний до передання зберігати майно, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов’язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Стаття 698
Перехід ризику випадкового знищення або пошкодження товару

     

Стаття 716 (698)
Перехід ризику випадкового знищення або пошкодження товару

1. Якщо інше не передбачено договором, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту, коли відповідно до закону, іншого правового акта або договору продавець вважається таким, що виконав свій обов’язок щодо передання товару покупцеві.

     

1. Якщо інше не передбачено договором, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту, коли відповідно до договору, закону, іншого нормативно-правового акта продавець вважається таким, що виконав свій обов’язок щодо передання товару покупцеві.

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його перебування в дорозі, переходить на покупця з моменту укладення договору, якщо інше не передбачено угодою сторін або звичаями ділового обороту.

     

2. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його перебування в дорозі, переходить на покупця з моменту укладення договору, якщо інше не передбачено угодою сторін або звичаями ділового обороту.

3. Умова договору про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

     

3. Умова договору про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить на покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

Стаття 699
Кількість товарів

     

Стаття 717 (699)
Кількість товарів

1. Кількість товарів, що підлягають переданню покупцеві, передбачається договором у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

     

1. Кількість товарів, що підлягають переданню покупцеві, передбачається договором у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

2. Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку її визначення.

     

2. Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку її визначення.

Стаття 700
Наслідки порушення умови договору щодо кількості

     

Стаття 718 (700)
Наслідки порушення умови договору щодо кількості

1. У разі якщо на порушення умов договору продавець передав покупцеві меншу кількість товарів, ніж це визначено договором, покупець має право, якщо інше не передбачено договором, або зажадати передання кількості товарів, якої не вистачає, або відмовитися від переданих товарів та їх оплати, а якщо вони оплачені, — зажадати повернення сплаченої за них грошової суми. Законом або договором може бути передбачена неустойка за передання товару в меншій кількості, ніж це визначено договором.

     

1. У разі якщо на порушення умов договору продавець передав покупцеві меншу кількість товарів, ніж це визначено договором, покупець має право, якщо інше не передбачено договором, або зажадати передання кількості товарів, якої не вистачає, або відмовитися від переданих товарів та їх оплати, а якщо вони оплачені, — зажадати повернення сплаченої за них грошової суми. Договором або законом може бути передбачена неустойка за передання товару в меншій кількості, ніж це визначено умовами договору.

2. Якщо продавець передав покупцеві товари в кількості, що перевищує зазначену в договорі, покупець зобов’язаний сповістити про це продавця в порядку, передбаченому п. 1 статті 718 цього Кодексу. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться відповідними товарами, покупець має право, оскільки інше не передбачено договором, прийняти всю кількість товарів. Законом або договором може бути передбачена неустойка за передання товару в більшій кількості, ніж це визначено договором.

     

2. Якщо продавець передав покупцеві товари в кількості, що перевищує зазначену в договорі, покупець зобов’язаний сповістити про це продавця в порядку, передбаченому пункт 1 статті 737 цього Кодексу. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться відповідними товарами, покупець має право, оскільки інше не передбачено договором, прийняти всю кількість товарів. Договором або законом може бути передбачена неустойка за передання товару в більшій кількості, ніж це визначено умовами договору.

3. У разі прийняття покупцем товарів у кількості, що перевищує зазначену в договорі, відповідні товари оплачуються за ціною, обумовленою договором, якщо інша ціна не визначена угодою сторін.

     

3. У разі прийняття покупцем товарів у кількості, що перевищує зазначену в договорі, відповідні товари оплачуються за ціною, обумовленою договором, якщо інша ціна не визначена угодою сторін.

Стаття 701
Асортимент товарів

     

Стаття 719 (701)
Асортимент товарів

1. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягають товари у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов’язаний передати покупцеві товари в асортименті, погодженому сторонами.

     

1. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягають товари у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов’язаний передати покупцеві товари в асортименті, погодженому сторонами.

2. Якщо асортимент у договорі не визначено або не встановлено у порядку, передбаченому договором, але із суті зобов’язання випливає, що товари мають бути передані покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товари в асортименті, виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від виконання договору.

     

2. Якщо асортимент у договорі не визначено або не встановлено у порядку, передбаченому договором, але із суті зобов’язання випливає, що товари мають бути передані покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товари в асортименті, виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від виконання договору.

Стаття 702
Наслідки порушення умови договору щодо асортименту

     

Стаття 720 (702)
Наслідки порушення умови договору щодо асортименту

1. При переданні продавцем передбачених договором товарів в асортименті, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від їх прийняття та оплати, а якщо вони вже оплачені, — зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

     

1. При переданні продавцем передбачених договором товарів в асортименті, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від їх прийняття та оплати, а якщо вони вже оплачені, — зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

2. Якщо продавець передав покупцеві поряд з товарами, асортимент яких відповідає договору, товари з порушенням умов договору щодо асортименту, покупець має право на свій вибір:

     

2. Якщо продавець передав покупцеві поряд з товарами, асортимент яких відповідає договору, товари з порушенням умов договору щодо асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти товари, що відповідають умовам договору щодо асортименту, і відмовитися від решти товарів;

     

1) прийняти товари, що відповідають умовам договору щодо асортименту, і відмовитися від решти товарів;

2) відмовитися від усіх переданих товарів;

     

2) відмовитися від усіх переданих товарів;

3) зажадати заміни товарів, що не відповідають умовам договору про асортимент, товарами в асортименті, який передбачений договором;

     

3) зажадати заміни товарів, що не відповідають умовам договору про асортимент, товарами в асортименті, який передбачений договором;

4) прийняти всі передані товари.

     

4) прийняти всі передані товари.

3. У разі відмови від товарів, асортимент яких не відповідає умовам договору, або пред’явлення вимоги про заміну товарів, що не відповідають умовам договору щодо асортименту, покупець має також право відмовитися від оплати цих товарів, а якщо вони вже оплачені, зажадати повернення сплаченої суми.

     

3. У разі відмови від товарів, асортимент яких не відповідає умовам договору, або пред’явлення вимоги про заміну товарів, що не відповідають умовам договору щодо асортименту, покупець має також право відмовитися від оплати цих товарів, а якщо вони вже оплачені, зажадати повернення сплаченої суми.

4. Товари, які не відповідають умовам договору щодо асортименту, вважаються прийнятими, якщо покупець у розумний строк після їх одержання не повідомив продавця про свою відмову від товарів.

     

4. Товари, які не відповідають умовам договору щодо асортименту, вважаються прийнятими, якщо покупець у розумний строк після їх одержання не повідомив продавця про свою відмову від товарів.

5. Якщо покупець не відмовився від товарів, асортимент яких не відповідає договору, він зобов’язаний оплатити їх за ціною, погодженою з продавцем. У разі якщо продавцем не вжито необхідних заходів для погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товари за ціною, яка на момент укладення договору за порівнюваних обставин звичайно застосовувалася щодо аналогічних товарів.

     

5. Якщо покупець не відмовився від товарів, асортимент яких не відповідає договору, він зобов’язаний оплатити їх за ціною, погодженою з продавцем. У разі якщо продавцем не вжито необхідних заходів для погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товари за ціною, яка на момент укладення договору за порівнюваних обставин звичайно застосовувалася щодо аналогічних товарів.

Стаття 703
Якість товару

     

Стаття 721 (703)
Якість товару

1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

     

1. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

2. За відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

     

2. За відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

     

Якщо продавець при укладенні договору був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

3. У разі продажу товарів за зразком і (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товари, які відповідають зразку та (або) опису.

     

3. У разі продажу товарів за зразком і (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товари, які відповідають зразку та (або) опису.

4. Якщо відповідно до встановленого законом порядку передбачено обов’язкові вимоги щодо якості товару, який продається, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов’язковим вимогам.

     

4. Якщо відповідно до встановленого законом порядку передбачено обов’язкові вимоги щодо якості товару, який продається, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов’язковим вимогам.

За угодою між продавцем і покупцем може бути переданий товар, який відповідає підвищеним вимогам щодо якості порівняно з обов’язковими вимогами, встановленими в передбаченому законом порядку.

     

За угодою між продавцем і покупцем може бути переданий товар, який відповідає підвищеним вимогам щодо якості порівняно з обов’язковими вимогами, встановленими в передбаченому законом порядку.

Стаття 7031

Підтвердження відповідності товару вимогам нормативних документів

     

Стаття 722 (7031)

Підтвердження відповідності товару вимогам нормативних документів

1. Відповідність товару вимогам нормативних документів, які встановлюють вимоги до відповідних товарів, іншій інформації про товар, що передається за договором та вводиться в обіг, повинна бути підтверджена шляхом декларування відповідності товару продавцем. Введення товару в обіг без декларації про відповідність забороняється.

     

1. Відповідність товару вимогам нормативних документів до відповідних товарів, іншій інформації про товар, що передається за договором та вводиться в обіг, повинна бути підтверджена шляхом декларування відповідності товару продавцем. Введення товару в обіг без декларації про відповідність забороняється.

2. До окремих видів товарів, крім декларування відповідності, застосовується процедура сертифікації товарів органом з сертифікації, акредитованим та уповноваженим на це в установленому порядку.

     

2. До окремих видів товарів, крім декларування відповідності, застосовується процедура сертифікації товарів органом з сертифікації, акредитованим та уповноваженим на це в установленому порядку.

3. Поорядок підтвердження достовірності декларації про відповідність сертифікатом відповідності щодо окремих видів товарів, форма декларації про відповідність, порядок її заповнення і реєстрації затверджується Кабінетом Міністрів України.

     

3. Порядок підтвердження достовірності декларації про відповідність сертифікатом відповідності щодо окремих видів товарів, форма декларації про відповідність, порядок її заповнення і реєстрації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 704
Гарантії якості

     

Стаття 723 (704)
Гарантії якості

1. Товари, які продавець зобов’язаний передати покупцеві, мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 703 цього Кодексу, в момент їх передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим вимогам не передбачений договором, і в межах розумного строку мають бути придатними для мети, з якою товари такого роду звичайно використовуються.

     

1. Товари, які продавець зобов’язаний передати покупцеві, мають відповідати вимогам, передбаченим статтею 721 цього Кодексу, в момент їх передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим вимогам не передбачений договором, і в межах розумного строку мають бути придатними для мети, з якою товари такого роду звичайно використовуються.

2. У разі якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов’язаний передати покупцеві товари, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 703 і 7031 цього Кодексу, протягом певного періоду часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку).

     

2. У разі якщо договором або законом, іншими нормативно-правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов’язаний передати покупцеві товари, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 721 і 722 цього Кодексу, протягом певного періоду часу, встановленого договором або законом чи іншими нормативно-правовими актами (гарантійного строку).

3. Гарантія якості товару поширюється і на всі комплектуючі вироби, якщо інше не передбачено договором.

     

3. Гарантія якості товару поширюється і на всі комплектуючі вироби, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 705
Обчислення гарантійного строку

     

Стаття 724 (705)
Обчислення гарантійного строку

1. Гарантійний строк починає спливати з моменту передання товарів покупцеві (стаття 695 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором.

     

1. Гарантійний строк починає спливати з моменту передання товарів покупцеві (стаття 713 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором.

2. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, щодо якого договором встановлено гарантійний строк, за обставин, що залежать від продавця, гарантійний строк не спливає до усунення відповідних обставин продавцем.

     

2. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, щодо якого договором встановлено гарантійний строк, за обставин, що залежать від продавця, гарантійний строк не спливає до усунення відповідних обставин продавцем.

Якщо інше не передбачено договором, гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови повідомлення продавця про недоліки товару в порядку, встановленому статтею 555 цього Кодексу.

     

Якщо інше не передбачено договором, гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови повідомлення продавця про недоліки товару в порядку, встановленому статтею 570 цього Кодексу.

3. Якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу, гарантійний строк на комплектуючий виріб вважається таким, що дорівнює гарантійному строку на основний виріб, і починає спливати одночасно з гарантійним строком на основний виріб.

     

3. Якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу, гарантійний строк на комплектуючий виріб вважається таким, що дорівнює гарантійному строку на основний виріб, і починає спливати одночасно з гарантійним строком на основний виріб.

4. При заміні товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору, гарантійний строк на нього починає спливати заново.

     

4. При заміні товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору, гарантійний строк на нього починає спливати заново.

Стаття 706
Строк придатності товару

     

Стаття 725 (706)
Строк придатності товару

1. Законом, іншими правовими актами, державними стандартами або іншими обов’язковими правилами може бути визначений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

     

1. Законом, іншими нормативно-правовими актами, державними стандартами або іншими обов’язковими правилами може бути визначений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

2. Товар, на який встановлено строк придатності, продавець повинен передати покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу строку придатності.

     

2. Товар, на який встановлено строк придатності, продавець повинен передати покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу строку придатності.

Стаття 707
Обчислення строку придатності товару

     

Стаття 726 (707)
Обчислення строку придатності товару

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

     

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Стаття 708
Наслідки передання товару неналежної якості

     

Стаття 727 (708)
Наслідки передання товару неналежної якості

1. Якщо недоліки товару не були застережені продавцем, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право на свій вибір зажадати від продавця:

     

1. Якщо недоліки товару не були застережені продавцем, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право на свій вибір зажадати від продавця:

1) співмірного зменшення купівельної ціни;

     

1) співмірного зменшення купівельної ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

     

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків товару.

     

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право на свій вибір:

     

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право на свій вибір:

1) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

     

1) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) зажадати заміни товару неналежної якості на товар, що відповідає умовам договору.

     

2) зажадати заміни товару неналежної якості на товар, що відповідає умовам договору.

3. У всіх зазначених випадках покупець має право на відшкодування зазнаних ним збитків.

     

3. У всіх зазначених випадках покупець має право на відшкодування зазнаних ним збитків.

4. У разі якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред’явлені до продавця або виготовлювача.

     

4. У разі якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред’явлені до продавця або виготовлювача.

5. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються, якщо цим Кодексом або іншим законом не встановлено інше.

     

5. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються, якщо цим Кодексом або іншим законом не встановлено інше.

Стаття 709
Недоліки товару, за які відповідає продавець

     

Стаття 728 (709)
Недоліки товару, за які відповідає продавець

1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання його покупцеві або з причин, які виникли до цього моменту.

     

1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання його покупцеві або з причин, які виникли до цього моменту.

2. Щодо товару, на який продавцем надані гарантії якості, продавець відповідає за недоліки товару, якщо не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування товаром чи його зберігання, дій третіх осіб або непереборної сили.

     

2. Щодо товару, на який продавцем надані гарантії якості, продавець відповідає за недоліки товару, якщо не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування товаром чи його зберігання, дій третіх осіб або непереборної сили.

Стаття 710
Строки виявлення недоліків і пред’явлення вимог у зв’язку з недоліками проданого товару

     

Стаття 729 (710)
Строки виявлення недоліків і пред’явлення вимог у зв’язку з недоліками проданого товару

1. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, покупець має право пред’явити вимоги, пов’язані з недоліками товарів, за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею.

     

1. Якщо інше не передбачено договором, законом, іншими нормативно-правовими актами, покупець має право пред’явити вимоги, пов’язані з недоліками товарів, за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею.

2. У разі якщо на товари не встановлено гарантійного строку або строку придатності, вимоги, пов’язані з недоліками, можуть бути пред’явлені покупцем за умови, що недоліки в проданому товарі були виявлені в розумний строк, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна (будинків, квартир, споруд, земельних ділянок тощо) — не пізніше ніж через три роки з дня передання товару покупцеві, якщо триваліші строки не встановлені законом або договором.

     

2. У разі якщо на товари не встановлено гарантійного строку або строку придатності, вимоги, пов’язані з недоліками, можуть бути пред’явлені покупцем за умови, що недоліки в проданому товарі були виявлені в розумний строк, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна (будинків, квартир, споруд, земельних ділянок тощо) — не пізніше ніж через три роки з дня передання товару покупцеві, якщо триваліші строки не встановлені законом або договором.

3. У разі якщо неможливо встановити день передання нерухомого майна або якщо нерухоме майно перебувало у володінні покупця до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.

     

3. У разі якщо неможливо встановити день передання нерухомого майна або якщо нерухоме майно перебувало у володінні покупця до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.

Строк для виявлення недоліків товару, що підлягає перевезенню або відправленню поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці його призначення.

     

Строк для виявлення недоліків товару, що підлягає перевезенню або відправленню поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці його призначення.

4. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право заявити вимоги, пов’язані з недоліками товару, при виявленні їх протягом гарантійного строку.

     

4. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право заявити вимоги, пов’язані з недоліками товару, при виявленні їх протягом гарантійного строку.

У разі якщо на комплектуючі вироби в договорі встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред’явити вимоги про недоліки комплектуючого виробу при їх виявленні протягом гарантійного строку на основний виріб.

     

У разі якщо на комплектуючі вироби в договорі встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред’явити вимоги про недоліки комплектуючого виробу при їх виявленні протягом гарантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб у договорі встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред’явити вимоги про недоліки товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

     

Якщо на комплектуючий виріб у договорі встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, покупець має право пред’явити вимоги про недоліки товару, якщо недоліки у комплектуючому виробі виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

5. Щодо товару, на який встановлено строк придатності, покупець має право пред’явити вимоги про недоліки, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

     

5. Щодо товару, на який встановлено строк придатності, покупець має право пред’явити вимоги про недоліки, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

6. Якщо недоліки товару виявлені покупцем за межами гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки виникли до передання йому товару або з причин, які виникли до цього моменту.

     

6. Якщо недоліки товару виявлені покупцем за межами гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки виникли до передання йому товару або з причин, які виникли до цього моменту.

Стаття 711
Позовна давність у зв’язку з недоліками проданого товару

     

Стаття 730 (711)
Позовна давність у зв’язку з недоліками проданого товару

Позовна давність для вимог, пов’язаних із недоліками проданого товару, встановлюється в один рік, що обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, зазначених у статті 710 цього Кодексу, а якщо на товари встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня їх виявлення протягом гарантійного строку (строку придатності).

     

Позовна давність для вимог, пов’язаних із недоліками проданого товару, встановлюється в один рік, що обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, зазначених у статті 729 цього Кодексу, а якщо на товари встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня їх виявлення протягом гарантійного строку (строку придатності).

Стаття 712
Комплектність товару

     

Стаття 731 (712)
Комплектність товару

1. Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умовам договору про комплектність.

     

1. Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умовам договору про комплектність.

2. У разі якщо договором не передбачена комплектність товару, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

     

2. У разі якщо договором не передбачена комплектність товару, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

Стаття 713
Комплект товарів

     

Стаття 732 (713)
Комплект товарів

1. Якщо договором передбачено обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товарів у комплекті (комплект товарів), зобов’язання вважається виконаним з моменту передання усіх товарів, включених до комплекту.

     

1. Якщо договором передбачено обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товарів у комплекті (комплект товарів), зобов’язання вважається виконаним з моменту передання усіх товарів, включених до комплекту.

2. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов’язання, продавець зобов’язаний передати всі товари, які входять у комплект, одночасно.

     

2. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов’язання, продавець зобов’язаний передати всі товари, які входять у комплект, одночасно.

Стаття 714
Наслідки передання некомплектних товарів

     

Стаття 733 (714)
Наслідки передання некомплектних товарів

1. У разі передання некомплектних товарів покупець має право на свій вибір зажадати від продавця:

     

1. У разі передання некомплектних товарів покупець має право на свій вибір зажадати від продавця:

1) домірного зменшення купівельної ціни;

     

1) домірного зменшення купівельної ціни;

2) доукомплектування товарів у розумний строк.

     

2) доукомплектування товарів у розумний строк.

2. Якщо продавець у розумний строк не виконав вимоги покупця про доукомплектування товарів, покупець має право на свій вибір:

     

2. Якщо продавець у розумний строк не виконав вимоги покупця про доукомплектування товарів, покупець має право на свій вибір:

1) зажадати заміни некомплектних товарів на комплектні;

     

1) зажадати заміни некомплектних товарів на комплектні;

2) відмовитися від виконання договору і зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

     

2) відмовитися від виконання договору і зажадати повернення сплаченої за них грошової суми.

3. Наслідки, передбачені пп. 1, 2 цієї статті, застосовуються і в разі порушення продавцем обов’язку передати покупцеві комплект товарів (стаття 713 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов’язання.

     

3. Наслідки, передбачені пунктами 1, 2 цієї статті, застосовуються і в разі порушення продавцем обов’язку передати покупцеві комплект товарів (стаття 732 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов’язання.

Стаття 715
Тара та упаковка

     

Стаття 734 (715)
Тара та упаковка

1. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов’язання, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар в тарі та (або) упаковці, крім товарів, які за своїм характером не потребують затарювання та (або) упакування.

     

1. Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зобов’язання, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар в тарі та (або) упаковці, крім товарів, які за своїм характером не потребують затарювання та (або) упакування.

2. Якщо договором не передбачено вимог щодо тари та упаковки, то товар слід затарювати та (або) упаковувати звичайним для такого товару способом, а за відсутності такого — способом, який забезпечує схоронність товарів цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування.

     

2. Якщо договором не передбачено вимог щодо тари та упаковки, то товар слід затарювати та (або) упаковувати звичайним для такого товару способом, а за відсутності такого — способом, який забезпечує схоронність товарів цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування.

3. Якщо у встановленому законом порядку передбачено обов’язкові вимоги щодо тари та (або) упаковки, то продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) упаковці, які відповідають цим обов’язковим вимогам.

     

3. Якщо у встановленому законом порядку передбачено обов’язкові вимоги щодо тари та (або) упаковки, то продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) упаковці, які відповідають цим обов’язковим вимогам.

Стаття 716
Наслідки передання товару без тари та (або) упаковки або в
неналежній тарі та (або) упаковці

     

Стаття 735 (716)
Наслідки передання товару без тари та (або) упаковки або в
неналежній тарі та (або) упаковці

У разі якщо товар, що підлягає затарюванню та (або) упаковці, передається покупцеві без тари та (або) упаковки чи в неналежній тарі та (або) упаковці, покупець має право зажадати від продавця належного затарювання та (або) упакування товару або заміни неналежної тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов’язання або характеру товару.

     

У разі якщо товар, що підлягає затарюванню та (або) упаковці, передається покупцеві без тари та (або) упаковки чи в неналежній тарі та (або) упаковці, покупець має право зажадати від продавця належного затарювання та (або) упакування товару або заміни неналежної тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов’язання або характеру товару.

Замість заявлення до продавця зазначених вимог покупець має право пред’явити до нього також інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 708 цього Кодексу).

     

Замість заявлення до продавця зазначених вимог покупець має право пред’явити до нього також інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (стаття 727 цього Кодексу).

Стаття 717
Перевірка додержання продавцем умов договору

     

Стаття 736 (717)
Перевірка додержання продавцем умов договору

1. Якщо законом, іншими правовими актами або договором передбачено перевірку додержання продавцем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів та інших умов, така перевірка має здійснюватися покупцем відповідно до встановлених ними вимог.

     

1. Якщо договором, законом, іншими нормативно-правовими актами передбачено перевірку додержання продавцем умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів та інших умов, така перевірка має здійснюватися покупцем відповідно до встановлених ними вимог.

У випадках коли державними стандартами, іншими нормативними актами із стандартизації передбачено обов’язкові вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів, порядок перевірки, що визначається договором, має відповідати цим обов’язковим вимогам.

     

У випадках коли державними стандартами, іншими нормативними актами із стандартизації передбачено обов’язкові вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів, порядок перевірки, що визначається договором, має відповідати цим обов’язковим вимогам.

2. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору не встановлений відповідно до п. 1 цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або умов, що звичайно застосовуються в таких випадках.

     

2. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору не встановлений відповідно до пункту 1 цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або умов, що звичайно застосовуються в таких випадках.

3. Якщо законом, іншими правовими актами, обов’язковими вимогами державних стандартів або договором купівлі-продажу передбачено обов’язок продавця перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару (та) або упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо), продавець на вимогу покупця повинен надати йому докази проведення такої перевірки.

     

3. Якщо доовором, законом, іншими нормативно-правовими актами, обов’язковими вимогами державних стандартів або договором купівлі-продажу передбачено обов’язок продавця перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару (та) або упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо), продавець на вимогу покупця повинен надати йому докази проведення такої перевірки.

4. Перевірка додержання вимог щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.

     

4. Перевірка додержання вимог щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах.

Стаття 718
Повідомлення продавця про неналежне виконання договору

     

Стаття 737 (718)
Повідомлення продавця про неналежне виконання договору

1. Покупець зобов’язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів у строк, передбачений законом, іншими правовими актами або договором, а якщо такий строк не встановлений, — у розумний строк після того, як порушення відповідної умови договору мало бути виявлене, виходячи з характеру і призначення товарів.

     

1. Покупець зобов’язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів у строк, передбачений договором, законом, іншими нормативно-правовими актами, а якщо такий строк не встановлений, — у розумний строк після того, як порушення відповідної умови договору мало бути виявлене, виходячи з характеру і призначення товарів.

2. У разі невиконання покупцем цього обов’язку продавець має право повністю або частково відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо доведе, що це спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця недомірні витрати порівняно з тими, яких він зазнав би, якби був своєчасно повідомлений про порушення умов договору.

     

2. У разі невиконання покупцем цього обов’язку продавець має право повністю або частково відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо доведе, що це спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця недомірні витрати порівняно з тими, яких він зазнав би, якби був своєчасно повідомлений про порушення умов договору.

3. Якщо продавець знав або повинен був знати про те, що передані покупцеві товари не відповідають умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на положення, передбачені пп. 1, 2 цієї статті.

     

3. Якщо продавець знав або повинен був знати про те, що передані покупцеві товари не відповідають умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на положення, передбачені пунктами 1, 2 цієї статті.

Стаття 719
Обов’язок покупця прийняти товар

     

Стаття 738 (719)
Обов’язок покупця прийняти товар

1. Покупець зобов’язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або відмовитися від виконання договору.

     

1. Покупець зобов’язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або відмовитися від виконання договору.

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, покупець повинен вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання відповідного товару.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, законом, іншими нормативно-правовими актами, покупець повинен вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання відповідного товару.

Стаття 720
Відповідальне зберігання товару, не прийнятого покупцем

     

Стаття 739 (720)
Відповідальне зберігання товару, не прийнятого покупцем

1. Якщо покупець (одержувач) відповідно до закону, інших правових актів або договору відмовляється від переданого продавцем товару, він зобов’язаний забезпечити схоронність цього товару (відповідальне зберігання) і негайно повідомити про це продавця.

     

1. Якщо покупець (одержувач) відповідно до договору, закону, інших нормативно-правових актів відмовляється від переданого продавцем товару, він зобов’язаний забезпечити схоронність цього товару (відповідальне зберігання) і негайно повідомити про це продавця.

2. Продавець зобов’язаний вивезти товар, прийнятий покупцем (одержувачем) на відповідальне зберігання, або розпорядитися ним у розумний строк.

     

2. Продавець зобов’язаний вивезти товар, прийнятий покупцем (одержувачем) на відповідальне зберігання, або розпорядитися ним у розумний строк.

Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

     

Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

3. Необхідні витрати, зазнані покупцем у зв’язку з прийняттям товару на відповідальне зберігання, реалізацією товару або його поверненням продавцеві, підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, виручені від реалізації товару, передаються продавцеві з урахуванням сум, що належать покупцеві.

     

3. Необхідні витрати, зазнані покупцем у зв’язку з прийняттям товару на відповідальне зберігання, реалізацією товару або його поверненням продавцеві, підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, виручені від реалізації товару, передаються продавцеві з урахуванням сум, що належать покупцеві.

4. У випадках коли покупець на порушення закону, інших правових актів або договору без достатніх підстав не приймає товару або відмовляється його прийняти, продавець має право зажадати від покупця прийняти та оплатити товар або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

     

4. У випадках коли покупець на порушення договору, закону, інших нормативно-правових актів без достатніх підстав не приймає товару або відмовляється його прийняти, продавець має право зажадати від покупця прийняти та оплатити товар або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 721
Ціна товару

     

Стаття 740 (721)
Ціна товару

1. Покупець зобов’язаний оплатити товари за ціною, передбаченою договором, або, якщо вона договором не передбачена і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до п. 3 статті 664 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до закону, інших правових актів, договору або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

     

1. Покупець зобов’язаний оплатити товари за ціною, передбаченою договором, або, якщо вона договором не передбачена і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до пункту 3 статті 681 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, закону, інших нормативно-правових актів або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

2. Якщо ціна встановлена залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не передбачено договором.

     

2. Якщо ціна встановлена залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не передбачено договором.

3. Якщо договором передбачено, що ціна на товар підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу перегляду ціни, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент виконання обов’язку щодо передання товару. При простроченні продавцем виконання обов’язку щодо передання товару ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, що передбачений договором, а якщо такий день договором не передбачений,— на день, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

     

3. Якщо договором передбачено, що ціна на товар підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу перегляду ціни, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент виконання обов’язку щодо передання товару. При простроченні продавцем виконання обов’язку щодо передання товару ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, що передбачений договором, а якщо такий день договором не передбачений,— на день, визначений відповідно до статті 570 цього Кодексу.

Правила, передбачені цим пунктом, застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом, законами чи іншими правовими актами або не випливає із суті зобов’язання.

     

Правила, передбачені цим пунктом, застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом, законами чи іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов’язання.

Стаття 722
Оплата товару

     

Стаття 741 (722)
Оплата товару

1. Якщо з умов договору, закону чи інших правових актів не випливає обов’язок сплатити ціну в певний строк, покупець зобов’язаний сплатити її своєчасно після передання йому продавцем товару або товаророзпорядчих документів на цей товар.

     

1. Якщо з умов договору, закону чи інших нормативно-правових актів не випливає обов’язок сплатити ціну в певний строк, покупець зобов’язаний сплатити її своєчасно після передання йому продавцем товару або товаророзпорядчих документів на цей товар.

2. Якщо договором не передбачено розстрочення в оплаті переданого товару, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві суму в розмірі повної ціни переданого товару.

     

2. Якщо договором не передбачено розстрочення в оплаті переданого товару, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві суму в розмірі повної ціни переданого товару.

3. Якщо покупець не оплачує товару, переданого відповідно до умов договору, продавець має право зажадати оплати товару і сплати процентів за користування чужими коштами (стаття 636 цього Кодексу).

     

3. Якщо покупець не оплачує товару, переданого відповідно до умов договору, продавець має право зажадати оплати товару і сплати процентів за користування чужими коштами (стаття 653 цього Кодексу).

4. Якщо покупець на порушення договору відмовляється прийняти й оплатити товар, продавець на свій вибір має право зажадати оплати товару або відмовитися від виконання договору.

     

4. Якщо покупець на порушення договору відмовляється прийняти й оплатити товар, продавець на свій вибір має право зажадати оплати товару або відмовитися від виконання договору.

5. У разі якщо продавець відповідно до договору зобов’язаний передати покупцеві, крім неоплачених, й інші товари, він має право зупинити передання цих товарів до повної оплати всіх раніше переданих товарів, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

     

5. У разі якщо продавець відповідно до договору зобов’язаний передати покупцеві, крім неоплачених, й інші товари, він має право зупинити передання цих товарів до повної оплати всіх раніше переданих товарів, якщо інше не передбачено договором, законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 723
Попередня оплата товарів

     

Стаття 742 (723)
Попередня оплата товарів

1. У разі якщо договором передбачено обов’язок покупця оплатити ціну повністю або частково до передання продавцем товарів (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, — у строк, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

     

1. У разі якщо договором передбачено обов’язок покупця оплатити ціну повністю або частково до передання продавцем товарів (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, — у строк, визначений відповідно до статті 570 цього Кодексу.

2. У разі невиконання покупцем передбаченого договором обов’язку щодо попередньої оплати товарів застосовуються правила, передбачені статтею 563 цього Кодексу.

     

2. У разі невиконання покупцем передбаченого договором обов’язку щодо попередньої оплати товарів застосовуються правила, передбачені статтею 578 цього Кодексу.

3. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не виконує своїх обов’язків щодо передання товарів у встановлений строк, покупець має право зажадати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати за товари, не передані продавцем.

     

3. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не виконує своїх обов’язків щодо передання товарів у встановлений строк, покупець має право зажадати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати за товари, не передані продавцем.

4. Якщо інше не передбачено договором, на суму попередньої оплати підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 561 цього Кодексу від дня, коли передання товару мало б бути здійснене до дня передання товару покупцеві або повернення йому попередньо сплаченої ним суми. Договором може бути передбачений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати, починаючи від дня одержання цієї суми від покупця.

     

4. Якщо інше не передбачено договором, на суму попередньої оплати підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 576 цього Кодексу від дня, коли передання товару мало б бути здійснене до дня передання товару покупцеві або повернення йому попередньо сплаченої ним суми. Договором може бути передбачений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати, починаючи від дня одержання цієї суми від покупця.

Стаття 724
Оплата товарів, переданих у кредит

     

Стаття 743 (724)
Оплата товарів, переданих у кредит

1. У разі якщо договором передбачено оплату товарів через певний час після передання їх покупцеві (продаж товарів у кредит), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, — у строк, визначений відповідно до статті 555 цього Кодексу.

     

1. У разі якщо договором передбачено оплату товарів через певний час після передання їх покупцеві (продаж товарів у кредит), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк договором не передбачений, — у строк, визначений відповідно до статті 570 цього Кодексу.

2. У разі невиконання продавцем обов’язку щодо передання товарів застосовуються правила, передбачені статтею 693 цього Кодексу.

     

2. У разі невиконання продавцем обов’язку щодо передання товарів застосовуються правила, передбачені статтею 711 цього Кодексу.

3. Якщо покупець, який одержав товари, не виконує своїх обов’язків щодо їх оплати, продавець має право зажадати оплати переданих товарів або повернення неоплачених товарів.

     

3. Якщо покупець, який одержав товари, не виконує своїх обов’язків щодо їх оплати, продавець має право зажадати оплати переданих товарів або повернення неоплачених товарів.

Якщо інше не передбачено договором, у випадках, коли покупець не виконує обов’язку щодо оплати переданих товарів у встановлений договором строк, на прострочену суму підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 561 цього Кодексу від дня, коли товари мали бути оплачені, до дня оплати товарів покупцем.

     

Якщо інше не передбачено договором, у випадках, коли покупець не виконує обов’язку щодо оплати переданих товарів у встановлений договором строк, на прострочену суму підлягають нарахуванню відсотки відповідно до статті 576 цього Кодексу від дня, коли товари мали бути оплачені, до дня оплати товарів покупцем.

4. Договором може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, починаючи від дня передання товарів продавцем.

     

4. Договором може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, починаючи від дня передання товарів продавцем.

5. Продаж товарів у кредит здійснюється за цінами, що діють на день продажу. Подальша зміна цін на продані в кредит товари не породжує обов’язку здійснити перерозрахунок, якщо інше не передбачено законом.

     

5. Продаж товарів у кредит здійснюється за цінами, що діють на день продажу. Подальша зміна цін на продані в кредит товари не породжує обов’язку здійснити перерозрахунок, якщо інше не передбачено законом.

6. З моменту передання товару і до його оплати товар, проданий у кредит, визнається таким, що перебуває у заставі в продавця для забезпечення виконання покупцем його обов’язку щодо оплати товару.

     

6. З моменту передання товару і до його оплати товар, проданий у кредит, визнається таким, що перебуває у заставі в продавця для забезпечення виконання покупцем його обов’язку щодо оплати товару.

Стаття 725
Оплата товару з розстроченням

     

Стаття 744 (725)
Оплата товару з розстроченням

1. Договором про продаж товарів у кредит може бути передбачена оплата товарів з розстроченням платежів.

     

1. Договором про продаж товарів у кредит може бути передбачена оплата товарів з розстроченням платежів.

Договір про продаж товарів у кредит з умовою про розстрочення платежу вважається укладеним, якщо в ньому поряд з іншими істотними умовами договору купівлі-продажу зазначені ціна, порядок, строки і розміри платежів.

     

Договір про продаж товарів у кредит з умовою про розстрочення платежу вважається укладеним, якщо в ньому поряд з іншими істотними умовами договору купівлі-продажу зазначені ціна, порядок, строки і розміри платежів.

2. У разі якщо покупець не здійснює у встановлений договором термін чергового платежу за продані з розстроченням і передані йому товари, продавець має право відмовитися від виконання договору і зажадати повернення проданого товару.

     

2. У разі якщо покупець не здійснює у встановлений договором термін чергового платежу за продані з розстроченням і передані йому товари, продавець має право відмовитися від виконання договору і зажадати повернення проданого товару.

3. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються правила, передбачені пп. 2, 4, 6 статті 724 цього Кодексу.

     

3. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються правила, передбачені пунктами 2, 4, 6 статті 743 цього Кодексу.

Стаття 726
Страхування товару

     

Стаття 745 (726)
Страхування товару

1. Якщо договором передбачено обов’язок продавця або покупця страхувати товар, але при цьому не визначені умови страхування і мінімальна сума, на яку товар страхується, сума страхового відшкодування, передбачена договором страхування, не може бути меншою від ціни товару.

     

1. Якщо договором передбачено обов’язок продавця або покупця страхувати товар, але при цьому не визначені умови страхування і мінімальна сума, на яку товар страхується, сума страхового відшкодування, передбачена договором страхування, не може бути меншою від ціни товару.

2. У випадках коли сторона, що зобов’язана страхувати товар, не здійснює страхування відповідно до умов договору, друга сторона має право застрахувати товар і зажадати від зобов’язаної сторони відшкодування витрат на страхування або відмовитися від виконання договору.

     

2. У випадках коли сторона, що зобов’язана страхувати товар, не здійснює страхування відповідно до умов договору, друга сторона має право застрахувати товар і зажадати від зобов’язаної сторони відшкодування витрат на страхування або відмовитися від виконання договору.

Стаття 727
Збереження права власності за продавцем

     

Стаття 746 (727)
Збереження права власності за продавцем

1. У разі якщо договором передбачено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, покупець не має права до переходу до нього права власності відчужувати товар або розпоряджатися ним іншим чином, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами чи договором або не випливає із призначення та властивостей товару.

     

1. У разі якщо договором передбачено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, покупець не має права до переходу до нього права власності відчужувати товар або розпоряджатися ним іншим чином, якщо інше не передбачено договором, законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із призначення та властивостей товару.

2. У випадках коли у термін, передбачений договором, переданий покупцеві товар не буде оплачений або не настануть інші обставини, за яких право власності переходить до покупця, продавець має право зажадати від покупця повернення товару, якщо інше не передбачено договором.

     

2. У випадках коли у термін, передбачений договором, переданий покупцеві товар не буде оплачений або не настануть інші обставини, за яких право власності переходить до покупця, продавець має право зажадати від покупця повернення товару, якщо інше не передбачено договором.

§ 2. Роздрібна купівля-продаж

     

§ 2. Роздрібна купівля-продаж

Стаття 728
Договір роздрібної купівлі-продажу

     

Стаття 747 (728)
Договір роздрібної купівлі-продажу

1. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів, зобов’язується передати покупцеві товари, що звичайно призначаються для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

     

1. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів, зобов’язується передати покупцеві товари, що звичайно призначаються для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

2. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

     

2. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним договором (стаття 682 цього Кодексу).

3. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця — фізичної особи, що не врегульовані цим Кодексом, застосовуються закони про захист прав споживачів та інші правові акти, прийняті відповідно до них.

     

3. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця — фізичної особи, що не врегульовані цим Кодексом, застосовуються закони про захист прав споживачів та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них.

4. Умови договору, що обмежують права покупця — фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом, іншими законами про захист прав споживачів, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування таких умов договору покупцеві були завдані збитки, вони відшкодовуються продавцем у повному обсязі.

     

4. Умови договору, що обмежують права покупця — фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом, законами про захист прав споживачів, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування таких умов договору покупцеві були завдані збитки, вони відшкодовуються продавцем у повному обсязі.

5. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

     

5. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

Стаття 729
Публічна оферта товару

     

Стаття 748 (729)
Публічна оферта товару

1. Пропозиція щодо продажу товару, яка містить усі істотні умови договору в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, визнається публічною офертою (п. 2 статті 673 цього Кодексу).

     

1. Пропозиція щодо продажу товару, яка містить усі істотні умови договору в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, визнається публічною офертою (пункт 2 статті 690 цього Кодексу).

2. Виставлення товарів, демонстрація їх зразків або надання відомостей про товари (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях їх продажу визнається публічною офертою незалежно від того, чи зазначено ціну та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідні товари не призначені для продажу.

     

2. Виставлення товарів, демонстрація їх зразків або надання відомостей про товари (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях їх продажу визнається публічною офертою незалежно від того, чи зазначено ціну та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідні товари не призначені для продажу.

Стаття 730
Надання покупцеві інформації про товар

     

Стаття 749 (730)
Надання покупцеві інформації про товар

1. Продавець зобов’язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам щодо її змісту і способів надання, що містяться в законі, інших правових актах або звичайно ставляться у роздрібній торгівлі.

     

1. Продавець зобов’язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам щодо її змісту і способів надання, що містяться в законі, інших нормативно-правових актах або звичайно ставляться у роздрібній торгівлі.

2. Покупець має право до укладення договору оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам, прийнятим у роздрібній торгівлі.

     

2. Покупець має право до укладення договору оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам, прийнятим у роздрібній торгівлі.

3. Якщо покупцеві не надано можливості негайного одержання повної і достовірної інформації про товар у місці його продажу, він має право зажадати відшкодування збитків, спричинених необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, — в розумний строк відмовитися від виконання договору, зажадати повернення сплаченої за товар суми і відшкодування інших збитків, а також компенсації моральної шкоди.

323

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Окремі статті у проекті ЦК, що запозичені з чинних законів, не повністю відтворюють діючі їх тексти. Зокрема, ст. 730 (ч. 3) передбачає право покупця відмовитися від виконання договору та зажадати повернення сплаченої за товар суми і відшкодування інших збитків у разі, коли йому не надано повної і достовірної інформації про товар, а Законом “Про захист прав споживачів” передбачено також і право на компенсацію моральної шкоди, що не відтворено у проекті.

враховано

3. Якщо покупцеві не надано можливості негайного одержання повної і достовірної інформації про товар у місці його продажу, він має право зажадати відшкодування збитків, спричинених необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, — в розумний строк відмовитися від виконання договору, зажадати повернення сплаченої за товар суми і відшкодування інших збитків, а також компенсації моральної шкоди.

4. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати відповідну інформацію про товар, несе відповідальність і за ті недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв’язку з відсутністю у нього такої інформації.

     

4. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати відповідну інформацію про товар, несе відповідальність і за ті недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв’язку з відсутністю у нього такої інформації.

Стаття 731
Договір з умовою про прийняття покупцем товару в певний строк

     

Стаття 750 (731)
Договір з умовою про прийняття покупцем товару в певний строк

1. Сторонами може бути укладено договір з умовою про прийняття покупцем товару у строк, визначений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий ним іншому покупцеві.

     

1. Сторонами може бути укладено договір з умовою про прийняття покупцем товару у строк, визначений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий ним іншому покупцеві.

2. Якщо інше не передбачено договором, нез’явлення покупця або невчинення ним інших необхідних дій для прийняття товару в певний строк може розглядатися продавцем як відмова покупця від виконання договору.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, нез’явлення покупця або невчинення ним інших необхідних дій для прийняття товару в певний строк може розглядатися продавцем як відмова покупця від виконання договору.

3. Додаткові витрати продавця на забезпечення передання товару покупцеві у визначений договором строк включаються в ціну товару, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

     

3. Додаткові витрати продавця на забезпечення передання товару покупцеві у визначений договором строк включаються в ціну товару, якщо інше не передбачено договором, законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 732
Продаж товарів за зразками

     

Стаття 751 (732)
Продаж товарів за зразками

1. Сторонами може бути укладений договір купівлі-продажу товару за зразком (за описом, каталогом тощо).

     

1. Сторонами може бути укладений договір купівлі-продажу товару за зразком (за описом, каталогом тощо).

2. Якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором, такий договір вважається виконаним з моменту доставки товару до місця, зазначеного у договорі, а якщо місце передання товару договором не визначене, — з моменту доставки товару покупцеві за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, законом, іншими нормативно-правовими актами, такий договір вважається виконаним з моменту доставки товару до місця, зазначеного у договорі, а якщо місце передання товару договором не визначене, — з моменту доставки товару покупцеві за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи.

3. Покупець до передання товару має право відмовитися від виконання договору за умови відшкодування продавцеві розумних витрат, пов’язаних із вчиненням дій щодо виконання договору.

     

3. Покупець до передання товару має право відмовитися від виконання договору за умови відшкодування продавцеві розумних витрат, пов’язаних із вчиненням дій щодо виконання договору.

Стаття 733
Продаж товарів з використанням автоматів

     

Стаття 752 (733)
Продаж товарів з використанням автоматів

1. У разі якщо продаж товарів здійснюється з використанням автоматів, володілець автоматів зобов’язаний довести до покупців інформацію про продавця товарів шляхом поміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування (фірмове найменування) продавця, місце його знаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару.

     

1. У разі якщо продаж товарів здійснюється з використанням автоматів, володілець автоматів зобов’язаний довести до покупців інформацію про продавця товарів шляхом поміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування (фірмове найменування) продавця, місце його знаходження, режим роботи, а також про дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару.

2. Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів вважається укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару.

     

2. Договір роздрібної купівлі-продажу з використанням автоматів вважається укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару.

3. Якщо покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві товар або повернути сплачену ним суму. У разі невиконання цього обов’язку покупець має право зажадати від продавця відшкодування завданих збитків.

     

3. Якщо покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати покупцеві товар або повернути сплачену ним суму. У разі невиконання цього обов’язку покупець має право зажадати від продавця відшкодування завданих збитків.

4. У випадках коли автомат використовується для розміну грошей, придбання знаків оплати або обміну валюти, застосовуються правила про роздрібну купівлю-продаж, якщо інше не випливає із суті зобов’язання.

     

4. У випадках коли автомат використовується для розміну грошей, придбання знаків оплати або обміну валюти, застосовуються правила про роздрібну купівлю-продаж, якщо інше не випливає із суті зобов’язання.

Стаття 734
Договір з умовою про доставку товару покупцеві

     

Стаття 753 (734)
Договір з умовою про доставку товару покупцеві

1. У разі якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов’язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, зазначеним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не зазначене, — за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи, що є покупцями.

     

1. У разі якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов’язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, зазначеним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не зазначене, — за місцем проживання фізичної особи або місцем знаходження юридичної особи, що є покупцями.

2. Договір вважається виконаним продавцем з моменту вручення товару покупцеві, а за його відсутності — будь-якій особі, що пред’явила квитанцію або інший документ, який свідчить про укладення договору або про оформлення доставки товару, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов’язання.

     

2. Договір вважається виконаним продавцем з моменту вручення товару покупцеві, а за його відсутності — будь-якій особі, що пред’явила квитанцію або інший документ, який свідчить про укладення договору або про оформлення доставки товару, якщо інше не передбачено договором, законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов’язання.

3. У разі якщо договором не визначено терміну доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця.

     

3. У разі якщо договором не визначено терміну доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця.

Стаття 735
Договір найму-продажу

     

Стаття 754 (735)
Договір найму-продажу

Договором може бути передбачено, що до переходу права власності на товар до покупця покупець є наймачем (орендарем) переданого йому товару (договір найму-продажу).

     

Договором може бути передбачено, що до переходу права власності на товар до покупця покупець є наймачем (орендарем) переданого йому товару (договір найму-продажу).

Якщо інше не передбачено договором, покупець стає власником товару з моменту його оплати.

     

Якщо інше не передбачено договором, покупець стає власником товару з моменту його оплати.

Стаття 736
Ціна та оплата товару

     

Стаття 755 (736)
Ціна та оплата товару

1. Покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов’язання.

     

1. Покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов’язання.

2. У випадках коли договором передбачено попередню оплату товару (стаття 723 цього Кодексу), неоплата покупцем товару у встановлений договором строк визнається відмовою покупця від договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.

     

2. У випадках коли договором передбачено попередню оплату товару (стаття 742 цього Кодексу), неоплата покупцем товару у встановлений договором строк визнається відмовою покупця від договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.

3. До договорів роздрібної купівлі-продажу товарів у кредит, у тому числі з умовою оплати покупцем товарів із розстроченням, не застосовуються правила, передбачені частиною другою п. 3 статті 724 цього Кодексу.

     

3. До договорів роздрібної купівлі-продажу товарів у кредит, у тому числі з умовою оплати покупцем товарів із розстроченням, не застосовуються правила, передбачені частиною другою пункту 3 статті 743 цього Кодексу.

4. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.

     

4. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.

Стаття 737
Обмін товару

     

Стаття 756 (737)
Обмін товару

1. Покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту передання йому непродовольчого товару, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти куплений товар у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар іншого розміру, форми, габариту, фасону, розцвітки, комплектації тощо, здійснивши у разі виявлення різниці в ціні необхідний перерозрахунок з продавцем.

     

1. Покупець має право протягом чотирнадцяти днів з моменту передання йому непродовольчого товару, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти куплений товар у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар іншого розміру, форми, габариту, фасону, розцвітки, комплектації тощо, здійснивши у разі виявлення різниці в ціні необхідний перерозрахунок з продавцем.

Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму.

     

Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього суму.

Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережені його споживні властивості та наявні докази придбання його у цього продавця.

     

Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережені його споживні властивості та наявні докази придбання його у цього продавця.

2. Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню за підставами, зазначеними у цій статті, визначається у порядку, встановленому законом або іншими правовими актами.

     

2. Перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню за підставами, зазначеними у цій статті, визначається у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 738
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості

     

Стаття 757 (738)
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості

1. Покупець при виявленні недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товарів протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, має право на свій вибір зажадати від продавця або виготовлювача:

     

1. Покупець при виявленні недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товарів протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, має право на свій вибір зажадати від продавця або виготовлювача:

1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем чи третьою особою;

     

1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення покупцем чи третьою особою;

2) заміни недоброякісного товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерозрахунком купівельної ціни;

     

2) заміни недоброякісного товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерозрахунком купівельної ціни;

3) домірного зменшення купівельної ціни.

     

3) домірного зменшення купівельної ціни;

4) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми.

     

4) відмовитися від виконання договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми.

2. Покупець, який придбав непродовольчі товари, що були вже в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був проінформований продавцем, має право пред’явити зазначені в п. 1 цієї статті вимоги, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

     

2. Покупець, який придбав непродовольчі товари, що були вже в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був проінформований продавцем, має право пред’явити зазначені в пункті 1 цієї статті вимоги, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Стаття 739
Порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків

     

Стаття 758 (739)
Порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків

1. Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов’язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються силами і засобами продавця або виготовлювача, а в разі невиконання ними цього обов’язку, а також у разі відсутності продавця чи виготовлювача в місці знаходження покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

     

1. Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов’язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються силами і засобами продавця або виготовлювача, а в разі невиконання ними цього обов’язку, а також у разі відсутності продавця чи виготовлювача в місці знаходження покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

2. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірити якість товару — протягом чотирнадцяти днів або в інший строк за згодою сторін. Якщо необхідного товару немає, вимога покупця про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару в зазначені строки неможливо, покупець на свій вибір має право заявити продавцеві інші вимоги, передбачені п. 1 статті 716 цього Кодексу.

     

2. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірити якість товару — протягом чотирнадцяти днів або в інший строк за згодою сторін. Якщо необхідного товару немає, вимога покупця про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару в зазначені строки неможливо, покупець на свій вибір має право заявити продавцеві інші вимоги, передбачені пунктом 1 статті 735 цього Кодексу.

3. При пред’явленні покупцем вимог про безоплатне усунення недоліків товару вони мають бути усунені продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або за угодою сторін в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий з доставкою в користування аналогічний товар незалежно від моделі.

     

3. При пред’явленні покупцем вимог про безоплатне усунення недоліків товару вони мають бути усунені продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або за угодою сторін в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий з доставкою в користування аналогічний товар незалежно від моделі.

4. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб або складову частину обчислюється від дня видачі покупцеві товару після ремонту.

     

4. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб або складову частину обчислюється від дня видачі покупцеві товару після ремонту.

5. За кожний день затримки усунення недоліків понад встановлені строки і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

     

5. За кожний день затримки усунення недоліків понад встановлені строки і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

Стаття 740
Відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості

     

Стаття 759 (740)
Відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості

1. При заміні недоброякісного товару на товар належної якості, що відповідає умовам договору, продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або винесення судом рішення про заміну товару.

     

1. При заміні недоброякісного товару на товар належної якості, що відповідає умовам договору, продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або винесення судом рішення про заміну товару.

2. При заміні недоброякісного товару на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною замінюваного товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни або винесення рішення суду про заміну.

     

2. При заміні недоброякісного товару на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною замінюваного товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни або винесення рішення суду про заміну.

3. У разі пред’явлення вимоги про домірне зменшення купівельної ціни на товар в розрахунок береться ціна товару на момент пред’явлення вимоги про знижку, а якщо вимога покупця добровільно не задоволена, — на момент винесення судом рішення про домірне зменшення ціни.

     

3. У разі пред’явлення вимоги про домірне зменшення купівельної ціни на товар в розрахунок береться ціна товару на момент пред’явлення вимоги про знижку, а якщо вимога покупця добровільно не задоволена, — на момент винесення судом рішення про домірне зменшення ціни.

4. При поверненні товару неналежної якості продавцеві покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вона добровільно не задоволена, — на момент винесення судом рішення.

     

4. При поверненні товару неналежної якості продавцеві покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вона добровільно не задоволена, — на момент винесення судом рішення.

5. У тому разі, якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості підвищилися ціни на товари, покупець з цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

     

5. У тому разі, якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні при заміні товару, зменшенні купівельної ціни і поверненні товару неналежної якості підвищилися ціни на товари, покупець з цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

Стаття 741
Відповідальність продавця і виконання зобов’язання в натурі

     

Стаття 760 (741)
Відповідальність продавця і виконання зобов’язання в натурі

У разі невиконання продавцем зобов’язання за договором роздрібної купівлі-продажу відшкодування збитків і сплата неустойки не звільняють продавця від виконання зобов’язання в натурі.

     

У разі невиконання продавцем зобов’язання за договором роздрібної купівлі-продажу відшкодування збитків і сплата неустойки не звільняють продавця від виконання зобов’язання в натурі.

Стаття 742
Відповідальність за шкоду, завдану товаром неналежної якості

     

Стаття 761 (742)
Відповідальність за шкоду, завдану товаром неналежної якості

Шкода, завдана життю, здоров’ю або майну покупця придбаним ним товаром неналежної якості, підлягає відшкодуванню продавцем або виготовлювачем відповідно до правил, передбачених главою 80 цього Кодексу.

     

Шкода, завдана життю, здоров’ю або майну покупця придбаним ним товаром неналежної якості, підлягає відшкодуванню продавцем або виготовлювачем відповідно до правил, передбачених главою 81 цього Кодексу.

§ 3. Поставка

     

§ 3. Поставка

Стаття 743
Договір поставки

     

Стаття 762 (743)
Договір поставки

1. За договором поставки постачальник, що є підприємцем, зобов’язується передати в обумовлені строки (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

     

1. За договором поставки постачальник, що є підприємцем, зобов’язується передати в обумовлені строки (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

2. До договору поставки застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин сторін.

     

2. До договору поставки застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин сторін.

3. Відносини за договором поставки товарів для державних потреб можуть регулюватися, крім цього Кодексу, окремими законами, іншими правовими актами.

     

3. Відносини за договором поставки товарів для державних потреб можуть регулюватися, крім цього Кодексу, окремими законами, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 744
Строк дії договору поставки

     

Стаття 763 (744)
Строк дії договору поставки

1. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, передбачений угодою сторін.

     

1. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, передбачений угодою сторін.

Якщо в договорі строк його дії не визначено, договір вважається укладеним на один рік.

     

Якщо в договорі строк його дії не визначено, договір вважається укладеним на один рік.

2. Якщо в довгостроковому договорі кількість належних до поставки товарів або інші умови договору визначено на рік або на менш тривалий період, у договорі має бути встановлений порядок погодження цих умов сторонами на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо в договорі не встановлено такого порядку, договір визнається укладеним відповідно на один рік або на період, на який погоджені умови договору.

     

2. Якщо в довгостроковому договорі кількість належних до поставки товарів або інші умови договору визначено на рік або на менш тривалий період, у договорі має бути встановлений порядок погодження цих умов сторонами на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо в договорі не встановлено такого порядку, договір визнається укладеним відповідно на один рік або на період, на який погоджені умови договору.

3. У разі відмови або ухилення однієї із сторін довгострокового договору від погодження кількості належних до поставки товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, встановленому договором, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про визначення умов поставки товарів на відповідні періоди або про розірвання договору.

     

3. У разі відмови або ухилення однієї із сторін довгострокового договору від погодження кількості належних до поставки товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, встановленому договором, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про визначення умов поставки товарів на відповідні періоди або про розірвання договору.

Стаття 745
Періоди поставки

     

Стаття 764 (745)
Періоди поставки

1. У разі якщо сторонами передбачена поставка товарів протягом строку дії договору окремими партіями, але строки поставки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначені, то товари мають поставлятися рівномірними партіями помісячно, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання.

     

1. У разі якщо сторонами передбачена поставка товарів протягом строку дії договору окремими партіями, але строки поставки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначені, то товари мають поставлятися рівномірними партіями помісячно, оскільки інше не випливає із закону, інших нормативно-правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання.

2. Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути встановлений графік поставки товарів (декадний, добовий, погодинний тощо).

     

2. Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути встановлений графік поставки товарів (декадний, добовий, погодинний тощо).

3. Дострокова поставка товарів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково і прийняті покупцем, зараховуються в кількість товарів, які належать до поставки в наступному періоді.

     

3. Дострокова поставка товарів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково і прийняті покупцем, зараховуються в кількість товарів, які належать до поставки в наступному періоді.

Стаття 746
Порядок поставки товарів

     

Стаття 765 (746)
Порядок поставки товарів

1. Поставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передання товарів) покупцеві за договором або особі, зазначеній у договорі як одержувач.

     

1. Поставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передання товарів) покупцеві за договором або особі, зазначеній у договорі як одержувач.

2. У разі якщо договором передбачено право покупця давати вказівки про відвантаження товарів одержувачам (відвантажувальні рознарядки), відвантаження (передання) товарів здійснюється постачальником на адресу одержувачів, зазначених у відвантажувальній рознарядці.

     

2. У разі якщо договором передбачено право покупця давати вказівки про відвантаження товарів одержувачам (відвантажувальні рознарядки), відвантаження (передання) товарів здійснюється постачальником на адресу одержувачів, зазначених у відвантажувальній рознарядці.

Зміст відвантажувальної рознарядки і строк її направлення покупцем постачальникові визначаються договором. Якщо строки направлення відвантажувальної рознарядки договором не передбачені, рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за тридцять днів до настання періоду поставки.

     

Зміст відвантажувальної рознарядки і строк її направлення покупцем постачальникові визначаються договором. Якщо строки направлення відвантажувальної рознарядки договором не передбачені, рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за тридцять днів до настання періоду поставки.

3. Ненадання покупцем відвантажувальної рознарядки у встановлений строк дає постачальникові право або відмовитися від виконання договору, або вимагати від покупця оплати товарів. Крім того, постачальник має право зажадати відшкодування збитків, завданих у зв’язку з ненаданням відвантажувальної рознарядки.

     

3. Ненадання покупцем відвантажувальної рознарядки у встановлений строк дає постачальникові право або відмовитися від виконання договору, або вимагати від покупця оплати товарів. Крім того, постачальник має право зажадати відшкодування збитків, завданих у зв’язку з ненаданням відвантажувальної рознарядки.

Стаття 747
Доставка товарів

     

Стаття 766 (747)
Доставка товарів

1. Доставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження їх транспортом і на умовах, передбачених у договорі.

     

1. Доставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження їх транспортом і на умовах, передбачених у договорі.

2. Якщо в договорі не визначено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду транспорту або визначення умов доставки товару належить постачальникові, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання.

     

2. Якщо в договорі не визначено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду транспорту або визначення умов доставки товару належить постачальникові, оскільки інше не випливає із закону, інших нормативно-правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов’язання.

Стаття 748
Поповнення недопоставки товарів

     

Стаття 767 (748)
Поповнення недопоставки товарів

1. Постачальник, який недопоставив товари в окремому періоді поставки, зобов’язаний поповнити недопоставлену кількість товарів у наступному періоді (періодах) у межах строку дії договору, якщо інше не передбачено договором.

     

1. Постачальник, який недопоставив товари в окремому періоді поставки, зобов’язаний поповнити недопоставлену кількість товарів у наступному періоді (періодах) у межах строку дії договору, якщо інше не передбачено договором.

2. За довгостроковим договором кількість товарів, недопоставлена постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню в наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущена недопоставка товару, якщо інше не передбачено у договорі.

     

2. За довгостроковим договором кількість товарів, недопоставлена постачальником в окремому періоді поставки, підлягає поповненню в наступному періоді (періодах) у межах того року, в якому допущена недопоставка товару, якщо інше не передбачено у договорі.

3. У разі якщо товари відвантажуються постачальником кільком одержувачам, зазначеним у договорі або у відвантажувальній рознарядці покупця, товари, які поставлені одному одержувачеві понад кількість, передбачену в договорі або відвантажувальній рознарядці, не зараховуються у покриття недопоставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постачальником, якщо інше не передбачено у договорі.

     

3. У разі якщо товари відвантажуються постачальником кільком одержувачам, зазначеним у договорі або у відвантажувальній рознарядці покупця, товари, які поставлені одному одержувачеві понад кількість, передбачену в договорі або відвантажувальній рознарядці, не зараховуються у покриття недопоставки іншим одержувачам і підлягають поповненню постачальником, якщо інше не передбачено у договорі.

4. Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена, якщо у договорі не передбачено інше. Товари, поставлені до одержання постачальником повідомлення, покупець зобов’язаний прийняти й оплатити.

     

4. Покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена, якщо у договорі не передбачено інше. Товари, поставлені до одержання постачальником повідомлення, покупець зобов’язаний прийняти й оплатити.

Стаття 749
Асортимент товарів при поповненні недопоставки

     

Стаття 768 (749)
Асортимент товарів при поповненні недопоставки

1. Асортимент товарів, недопоставка яких підлягає поповненню, визначається угодою сторін. За відсутності такої угоди постачальник зобов’язаний поповнити недопоставлену кількість товарів в асортименті, встановленому для того періоду, в якому була допущена недопоставка.

     

1. Асортимент товарів, недопоставка яких підлягає поповненню, визначається угодою сторін. За відсутності такої угоди постачальник зобов’язаний поповнити недопоставлену кількість товарів в асортименті, встановленому для того періоду, в якому була допущена недопоставка.

2. Поставка товарів одного найменування в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується в покриття недопоставки товарів іншого найменування, що входять у той самий асортимент, і підлягає поповненню, крім випадків, коли така поставка здійснена за попередньою письмовою згодою покупця.

     

2. Поставка товарів одного найменування в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується в покриття недопоставки товарів іншого найменування, що входять у той самий асортимент, і підлягає поповненню, крім випадків, коли така поставка здійснена за попередньою письмовою згодою покупця.

Стаття 750
Прийняття товарів покупцем

     

Стаття 769 (750)
Прийняття товарів покупцем

1. Покупець (одержувач) зобов’язаний вчинити всі необхідні дії, що забезпечують прийняття товарів, поставлених відповідно до умов договору.

     

1. Покупець (одержувач) зобов’язаний вчинити всі необхідні дії, що забезпечують прийняття товарів, поставлених відповідно до умов договору.

2. Прийнятий покупцем (одержувачем) товар слід належним чином оглянути у строк, визначений законом, іншими правовими актами, договором або звичаями ділового обороту.

     

2. Прийнятий покупцем (одержувачем) товар слід належним чином оглянути у строк, визначений договором, законом, іншими нормативно-правовими актами або звичаями ділового обороту.

Покупець повинен у цей самий строк перевірити кількість, асортимент, якість, комплектність, тару й упаковку товару та додержання постачальником інших умов договору в порядку, встановленому законом, іншими правовими актами, звичаями ділового обороту або договором, і про виявлені невідповідності негайно повідомити постачальника у письмовій формі.

     

Покупець повинен у цей самий строк перевірити кількість, асортимент, якість, комплектність, тару й упаковку товару та додержання постачальником інших умов договору в порядку, встановленому договором, законом, іншими нормативно-правовими актами, звичаями ділового обороту, і про виявлені невідповідності негайно повідомити постачальника у письмовій формі.

3. У разі одержання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) зобов’язаний перевірити відповідність товарів відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з додержанням правил, передбачених законом, іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

     

3. У разі одержання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) зобов’язаний перевірити відповідність товарів відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних документах, а також прийняти ці товари від транспортної організації з додержанням правил, передбачених законом, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Стаття 751
Вибірка товарів

     

Стаття 770 (751)
Вибірка товарів

1. У разі якщо договором передбачено передання товарів покупцеві (одержувачеві) у місці знаходження постачальника (вибірка товарів), покупець (одержувач) повинен оглянути товари, що йому передаються, у місці їх передання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов’язання. При виявленні невідповідності товарів умовам договору він має право відмовитися від їх одержання.

     

1. У разі якщо договором передбачено передання товарів покупцеві (одержувачеві) у місці знаходження постачальника (вибірка товарів), покупець (одержувач) повинен оглянути товари, що йому передаються, у місці їх передання, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов’язання. При виявленні невідповідності товарів умовам договору він має право відмовитися від їх одержання.

2. Невибірка покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором строк, а якщо його не встановлено, — у розумний строк після одержання повідомлення постачальника про готовність товарів до передання, дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

     

2. Невибірка покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором строк, а якщо його не встановлено, — у розумний строк після одержання повідомлення постачальника про готовність товарів до передання, дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

Стаття 752
Розрахунки за товари, що поставляються

     

Стаття 771 (752)
Розрахунки за товари, що поставляються

1. Покупець оплачує товари, що поставляються, з додержанням порядку і форми розрахунків, передбачених договором. Якщо угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, розрахунки здійснюються платіжними дорученнями.

     

1. Покупець оплачує товари, що поставляються, з додержанням порядку і форми розрахунків, передбачених договором. Якщо угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, розрахунки здійснюються платіжними дорученнями.

2. Якщо в договорі передбачена поставка товарів окремими частинами, що входять до комплекту, оплата товарів покупцем здійснюється після відвантаження (вибірки) останньої частини, що входить у комплект, оскільки інше не обумовлено договором.

     

2. Якщо в договорі передбачена поставка товарів окремими частинами, що входять до комплекту, оплата товарів покупцем здійснюється після відвантаження (вибірки) останньої частини, що входить у комплект, оскільки інше не обумовлено договором.

3. Якщо договором передбачено, що оплата товарів здійснюється одержувачем (платником), і він безпідставно відмовився від оплати або не здійснив оплату товарів у встановлений договором строк, постачальник має право зажадати оплати поставлених товарів від покупця.

     

3. Якщо договором передбачено, що оплата товарів здійснюється одержувачем (платником), і він безпідставно відмовився від оплати або не здійснив оплату товарів у встановлений договором строк, постачальник має право зажадати оплати поставлених товарів від покупця.

Стаття 753
Тара та упаковка

     

Стаття 772 (753)
Тара та упаковка

1. Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач) зобов’язаний повернути постачальникові багатооборотну тару і засоби пакетування, в яких надійшов товар, у порядку і в строки, встановлені законом, іншими правовими актами або договором.

     

1. Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач) зобов’язаний повернути постачальникові багатооборотну тару і засоби пакетування, в яких надійшов товар, у порядку і в строки, встановлені договором. законом, іншими нормативно-правовими актами.

2. Інша тара й упаковка підлягають поверненню постачальникові лише у випадках, передбачених договором.

     

2. Інша тара й упаковка підлягають поверненню постачальникові лише у випадках, передбачених договором.

Стаття 754
Наслідки поставки товарів неналежної якості або некомплектних товарів у роздрібну торгівлю

     

Стаття 773 (754)
Наслідки поставки товарів неналежної якості або некомплектних товарів у роздрібну торгівлю

Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач), який, у свою чергу, виступає продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу, має право в розумний строк вимагати від постачальника заміни повернених споживачем товарів неналежної якості або некомплектних товарів.

     

Якщо інше не передбачено договором, покупець (одержувач), який, у свою чергу, виступає продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу, має право в розумний строк вимагати від постачальника заміни повернених споживачем товарів неналежної якості або некомплектних товарів.

Стаття 755
Права покупця у разі недопоставки товарів, невиконання вимог про усунення недоліків або доукомплектування товарів

     

Стаття 774 (755)
Права покупця у разі недопоставки товарів, невиконання вимог про усунення недоліків або доукомплектування товарів

1. Якщо постачальник не поставив передбачену договором кількість товарів або не виконав вимог покупця про заміну товарів неналежної якості або про доукомплектування товарів у встановлений строк, покупець має право придбати непоставлені товари в інших осіб з віднесенням усіх необхідних і розумних витрат з їх придбання на постачальника.

     

1. Якщо постачальник не поставив передбачену договором кількість товарів або не виконав вимог покупця про заміну товарів неналежної якості або про доукомплектування товарів у встановлений строк, покупець має право придбати непоставлені товари в інших осіб з віднесенням усіх необхідних і розумних витрат з їх придбання на постачальника.

2. Покупець (одержувач) має право відмовитися від оплати товарів неналежної якості і некомплектних товарів, а якщо такі товари оплачені, — зажадати повернення сплачених сум до усунення недоліків чи доукомплектування товарів або їх заміни.

     

2. Покупець (одержувач) має право відмовитися від оплати товарів неналежної якості і некомплектних товарів, а якщо такі товари оплачені, — зажадати повернення сплачених сум до усунення недоліків чи доукомплектування товарів або їх заміни.

Стаття 756
Неустойка за недопоставку або прострочення поставки товару

     

Стаття 775 (756)
Неустойка за недопоставку або прострочення поставки товару

Встановлена законом, іншими правовими актами або договором неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов’язання у межах строку дії договору (стаття 744 цього Кодексу), якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлений законом, іншими правовими актами або договором.

     

Встановлена договором, законом, іншими нормативно-правовими актами неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов’язання у межах строку дії договору (стаття 763 цього Кодексу), якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлений договором, законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 757
Одностороння відмова від виконання договору поставки

     

Стаття 776 (757)
Одностороння відмова від виконання договору поставки

1. Одностороння відмова від виконання договору поставки (повна або часткова) допускається у разі істотного порушення договору однією із сторін.

     

1. Одностороння відмова від виконання договору поставки (повна або часткова) допускається у разі істотного порушення договору однією із сторін.

2. Порушення договору постачальником припускається як істотне у разі:

     

2. Порушення договору постачальником припускається як істотне у разі:

1) поставки товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк;

     

1) поставки товарів неналежної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у прийнятний для покупця строк;

2) неодноразового порушення строків поставки.

     

2) неодноразового порушення строків поставки.

3. Порушення договору покупцем припускається як істотне у разі:

     

3. Порушення договору покупцем припускається як істотне у разі:

1) неодноразового порушення строків оплати товарів;

     

1) неодноразового порушення строків оплати товарів;

2) неодноразової невибірки товарів.

     

2) неодноразової невибірки товарів.

4. Угодою сторін можуть бути передбачені інші підстави для односторонньої відмови від виконання договору поставки або односторонньої зміни його умов.

     

4. Угодою сторін можуть бути передбачені інші підстави для односторонньої відмови від виконання договору поставки або односторонньої зміни його умов.

5. Договір поставки вважається відповідно зміненим або розірваним з моменту одержання стороною повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від виконання договору, якщо інший термін не передбачений у повідомленні або не визначений угодою сторін.

     

5. Договір поставки вважається відповідно зміненим або розірваним з моменту одержання стороною повідомлення іншої сторони про односторонню відмову від виконання договору, якщо інший термін не передбачений у повідомленні або не визначений угодою сторін.

§ 4. Контрактація сільськогосподарської продукції

     

§ 4. Контрактація сільськогосподарської продукції

Стаття 758
Договір контрактації сільськогосподарської продукції

     

Стаття 777 (758)
Договір контрактації сільськогосподарської продукції

1. За договором контрактації сільськогосподарський товаровиробник зобов’язується виробити обумовлену сільськогосподарську продукцію і передати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

     

1. За договором контрактації сільськогосподарський товаровиробник зобов’язується виробити обумовлену сільськогосподарську продукцію і передати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

2. До відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами цього параграфа, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу (статті 686–727 цього Кодексу) і правила про договори поставки (статті 743–757 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором, законом або іншими правовими актами.

     

2. До відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами цього параграфа, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу (статті 704–746 цього Кодексу) і правила про договори поставки (статті 762–776 цього Кодексу), якщо інше не передбачено договором, законом або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 759
Виробниче сприяння сільськогосподарським товаровиробникам

     

Стаття 778 (759)
Виробниче сприяння сільськогосподарським товаровиробникам

1. Контрактант (заготівельник) зобов’язаний на умовах, передбачених договором, забезпечувати сільськогосподарського товаровиробника основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо).

     

1. Контрактант (заготівельник) зобов’язаний на умовах, передбачених договором, забезпечувати сільськогосподарського товаровиробника основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо).

У разі якщо контрактант здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб, зазначені ресурси поставляються за цінами, що регулюються державою.

     

У разі якщо контрактант здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб, зазначені ресурси поставляються за цінами, що регулюються державою.

2. На контрактанта (заготівельника) покладається обов’язок щодо прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

     

2. На контрактанта (заготівельника) покладається обов’язок щодо прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

3. У разі якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місці знаходження заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам договору і передана заготівельникові в обумовлений договором строк.

     

3. У разі якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місці знаходження заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам договору і передана заготівельникові в обумовлений договором строк.

4. Договором контрактації можуть бути передбачені обов’язки заготівельника, який здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з оплатою за цінами, що визначені договором контрактації.

     

4. Договором контрактації можуть бути передбачені обов’язки заготівельника, який здійснює переробку сільськогосподарської продукції, повертати виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з оплатою за цінами, що визначені договором контрактації.

5. Контрактант має право контролювати виробництво і зберігання сільськогосподарської продукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров’я населення та охорону довкілля.

     

5. Контрактант має право контролювати виробництво і зберігання сільськогосподарської продукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров’я населення та охорону довкілля.

§ 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

     

§ 5. Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Стаття 760
Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

     

Стаття 779 (760)
Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, зобов’язується забезпечувати іншу сторону — споживача (абонента) ресурсами, передбаченими договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

     

1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, зобов’язується забезпечувати іншу сторону — споживача (абонента) ресурсами, передбаченими договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

2. За згодою організації, що постачає, абонент може передавати енергетичні або інші ресурси, прийняті ним від організації, що постачає, через приєднану мережу, іншій особі (субабоненту). При переданні енергетичних та інших ресурсів субабоненту відповідальним перед організацією, що постачає, залишається абонент, якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами.

     

2. За згодою організації, що постачає, абонент може передавати енергетичні або інші ресурси, прийняті ним від організації, що постачає через приєднану мережу, іншій особі (субабоненту). При переданні енергетичних та інших ресурсів субабоненту відповідальним перед організацією, що постачає, залишається абонент, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

3. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються правила про договіри купівлі-продажу статті 686-727), поставки (стаття 743–757 цього Кодексу), оскільки це не суперечить суті відносин сторін або інше не передбачено законом, іншими правовими актами.

     

3. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються правила про договіри купівлі-продажу статті 704-746), поставки (статті 762–776 цього Кодексу), оскільки це не суперечить суті відносин сторін або інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 761
Обов’язки сторін щодо додержання режиму споживання енергетичних та інших ресурсів

     

Стаття 780 (761)
Обов’язки сторін щодо додержання режиму споживання енергетичних та інших ресурсів

1. Сторона, що постачає, повинна забезпечити подачу ресурсів у кількості, належної якості та в строки, що відповідають встановленим технічним вимогам та умовам договору.

     

1. Сторона, що постачає, повинна забезпечити подачу ресурсів у кількості, належної якості та в строки, що відповідають встановленим технічним вимогам та умовам договору.

2. Сторона, що постачає, має право перевіряти систему обліку витрачення ресурсів споживачем, технічний стан його обладнання та установок для використання або переробки ресурсів, не втручаючись при цьому у господарську діяльність споживача.

     

2. Сторона, що постачає, має право перевіряти систему обліку витрачення ресурсів споживачем, технічний стан його обладнання та установок для використання або переробки ресурсів, не втручаючись при цьому у господарську діяльність споживача.

3. Споживач зобов’язаний додержувати встановленого договором режиму споживання енергетичних та інших ресурсів.

     

3. Споживач зобов’язаний додержувати встановленого договором режиму споживання енергетичних та інших ресурсів.

Стаття 762
Відповідальність за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

     

Стаття 781 (762)
Відповідальність за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором постачання енергетичними або іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, і абонент повинні відшкодувати завдану цим порушенням реальну шкоду.

     

У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором постачання енергетичними або іншими ресурсами через приєднану мережу сторона, що постачає, і абонент повинні відшкодувати завдану цим порушенням реальну шкоду.

§ 6. Міна (бартер)

     

§ 6. Міна (бартер)

Стаття 763
Договір міни (бартеру)

     

Стаття 782 (763)
Договір міни (бартеру)

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

     

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

2. Кожен із тих, хто бере участь у міні (бартері), вважається продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

     

2. Кожен із тих, хто бере участь у міні (бартері), вважається продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

3. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

     

3. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Якщо законом, іншими правовими актами або договором не передбачено інше, право власності на обмінювані товари переходить до сторін, що виступають як покупці за договором міни, одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами.

     

4. Якщо законом, іншими нормативно-правовими актами або договором не передбачено інше, право власності на обмінювані товари переходить до сторін, що виступають як покупці за договором міни, одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами.

5. Договором міни (бартеру) може бути передбачений збалансований за вартістю обмін майна на роботи (послуги), що не опосередкований рухом грошових коштів — готівкою або в безготівковій формі.

     

5. Договором міни (бартеру) може бути передбачений збалансований за вартістю обмін майна на роботи (послуги), що не опосередкований рухом грошових коштів — готівкою або в безготівковій формі.

Стаття 764
Правове регулювання міни (бартеру)

     

Стаття 783 (764)
Правове регулювання міни (бартеру)

До договору міни (бартеру) застосовуються правила про договори купівлі-продажу (статті 686–727 цього Кодексу), поставки (статті 743–757 цього Кодексу), контрактації (статті 758, 759 цього Кодексу) або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить суті відносин сторін.

     

До договору міни (бартеру) застосовуються правила про договори купівлі-продажу (статті 704–746 цього Кодексу), поставки (статті 762–776 цього Кодексу), контрактації (статті 777, 778 цього Кодексу) або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить суті відносин сторін.

Глава 54
Дарування

     

Глава 54
Дарування

Стаття 765
Договір дарування

     

Стаття 784 (765)
Договір дарування

1. За договором дарування одна сторона (дарівник) передає або зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.

     

1. За договором дарування одна сторона (дарівник) передає або зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно у власність.

2. Договір не є даруванням, якщо обдарований зобов’язується при цьому вчинити на користь дарівника будь-яку дію майнового або немайнового змісту.

     

2. Договір не є даруванням, якщо обдарований зобов’язується при цьому вчинити на користь дарівника будь-яку дію майнового або немайнового змісту.

Стаття 766
Предмет дарування

     

Стаття 785 (766)
Предмет дарування

1. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

     

1. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

2. Дарунком можуть бути майнові права, якими уже володіє дарівник, а також ті, які можуть виникнути у нього у зв’язку із здійсненням права інтелектуальної власності, та інші права.

     

2. Дарунком можуть бути майнові права, якими уже володіє дарівник, а також ті, які можуть виникнути у нього у зв’язку із здійсненням права інтелектуальної власності, та інші права.

Стаття 767
Сторони у договорі дарування

     

Стаття 786 (767)
Сторони у договорі дарування

1. Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, адміністративно-територіальні утворення, які діють як відповідна скарбниця.

     

1. Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади.

2. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.

     

2. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та підопічних.

3. Договір дарування між юридичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, не допускається, якщо право дарування прямо не передбачене у статуті дарівника. Це положення не стосується права таких юридичних осіб робити пожертви, відповідно до статті 781 цього Кодексу.

     

3. Договір дарування між юридичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, не допускається, якщо право дарування прямо не передбачене у статуті дарівника. Це положення не стосується права таких юридичних осіб робити пожертви, відповідно до статті 800 цього Кодексу.

4. Від імені дарівника договір дарування може бути укладений його представником. Доручення на укладення договору дарування, в якому не зазначено імені обдарованого, є недійсним.

     

4. Від імені дарівника договір дарування може бути укладений його представником. Доручення на укладення договору дарування, в якому не зазначено імені обдарованого, є недійсним.

Стаття 768
Обов’язки дарівника

     

Стаття 787 (768)
Обов’язки дарівника

1. Якщо дарівникові відомо про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна як самого обдарованого, так і інших осіб, він зобов’язаний повідомити про них обдарованого.

     

1. Якщо дарівникові відомо про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна як самого обдарованого, так і інших осіб, він зобов’язаний повідомити про них обдарованого.

2. Якщо дарівник не виконає цього обов’язку, то в разі заподіяння шкоди при володінні чи користуванні дарунком він зобов’язується до її відшкодування.

     

2. Якщо дарівник не виконає цього обов’язку, то в разі заподіяння шкоди при володінні чи користуванні дарунком він зобов’язується до її відшкодування.

Стаття 769
Форма договору дарування

     

Стаття 788 (769)
Форма договору дарування

1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

     

1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

2. Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

     

2. Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається письмово. У разі недодержання форми такі договори є недійсними.

     

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається письмово. У разі недодержання форми такі договори є недійсними.

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово. Передання такої речі за усним договором визнається правомірним, якщо судом не буде встановлено незаконності заволодіння нею з боку обдарованого.

     

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово. Передання такої речі за усним договором визнається правомірним, якщо судом не буде встановлено незаконності заволодіння нею з боку обдарованого.

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує десятикратний розмір доходу, що не оподатковується, укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

     

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує десятикратний розмір доходу, що не оподатковується, укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

Стаття 770
Прийняття дарунка

     

Стаття 789 (770)
Прийняття дарунка

1. Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття.

     

1. Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття.

2. Дарівник, який передав річ органам транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдарованому, має право скасувати дарування до вручення йому речі.

     

2. Дарівник, який передав річ органам транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдарованому, має право скасувати дарування до вручення йому речі.

3. Якщо дарунок направлено обдарованому без його попередньої згоди, він вважається прийнятим, якщо обдарований негайно не заявить про його відхилення.

     

3. Якщо дарунок направлено обдарованому без його попередньої згоди, він вважається прийнятим, якщо обдарований негайно не заявить про його відхилення.

4. Прийняття документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарівникові предмета договору дарування, або символів речі (ключів, макетів тощо) вважається прийняттям дарунка.

     

4. Прийняття документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарівникові предмета договору дарування, або символів речі (ключів, макетів тощо) вважається прийняттям дарунка.

Стаття 771
Договір дарування з умовою передання майна в майбутньому

     

Стаття 790 (771)
Договір дарування з умовою передання майна в майбутньому

1. Сторони можуть укласти договір дарування з умовою передання майна обдарованому при настанні певного строку (терміну) або відкладальної обставини.

     

1. Сторони можуть укласти договір дарування з умовою передання майна обдарованому при настанні певного строку (терміну) або відкладальної обставини.

2. Якщо до настання умови, визначеної в договорі, помре дарівник або обдарований, договір дарування припиняється.

     

2. Якщо до настання умови, визначеної в договорі, помре дарівник або обдарований, договір дарування припиняється.

Стаття 772
Право дарівника на відмову від договору про передання дарунка у майбутньому

     

Стаття 791 (772)
Право дарівника на відмову від договору про передання дарунка у майбутньому

Дарівник має право відмовитися від виконання обов’язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

     

Дарівник має право відмовитися від виконання обов’язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

Стаття 773
Правові наслідки настання умови, яка зазначена у договорі дарування

     

Стаття 792 (773)
Правові наслідки настання умови, яка зазначена у договорі дарування

1. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини обдарований має право зажадати передання йому дарунка, який визначений у договорі дарування.

     

1. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини обдарований має право зажадати передання йому дарунка, який визначений у договорі дарування.

2. Якщо дарівник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься під виконання свого обов’язку, обдарований має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості.

     

2. Якщо дарівник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов’язку, обдарований має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості.

Стаття 774
Договір дарування з покладенням на обдарованого обов’язку на користь третьої особи

     

Стаття 793 (774)
Договір дарування з покладенням на обдарованого обов’язку на користь третьої особи

1. За договором дарування на обдарованого може бути покладений обов’язок вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

     

1. За договором дарування на обдарованого може бути покладений обов’язок вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

2. Вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обов’язку має право дарівник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним — особа, на користь якої має бути виконаний цей обов’язок.

     

2. Вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обов’язку має право дарівник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним — особа, на користь якої має бути виконаний цей обов’язок.

Стаття 775
Правові наслідки невиконання обдарованим обов’язку на користь третьої особи

     

Стаття 794 (775)
Правові наслідки невиконання обдарованим обов’язку на користь третьої особи

У разі ухилення обдарованого від виконання обов’язку на користь третьої особи дарівник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, — компенсації його вартості.

     

У разі ухилення обдарованого від виконання обов’язку на користь третьої особи дарівник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, — компенсації його вартості.

Стаття 776
Відмова від договору дарування

     

Стаття 795 (776)
Відмова від договору дарування

Обдарований має право у будь-який час односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.

     

Обдарований має право у будь-який час односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.

Якщо річ потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання, вона не може бути повернена дарівникові без його згоди. У разі недодержання обдарованим цієї вимоги дарівник має право вимагати відшкодування йому витрат, які він мусив здійснити у зв’язку з поверненням дарунка, і компенсації моральної шкоди.

     

Якщо річ потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання, вона не може бути повернена дарівникові без його згоди. У разі недодержання обдарованим цієї вимоги дарівник має право вимагати відшкодування йому витрат, які він мусив здійснити у зв’язку з поверненням дарунка, і компенсації моральної шкоди.

Стаття 777
Скасування договору дарування на вимогу дарівника

     

Стаття 796 (777)
Скасування договору дарування на вимогу дарівника

1. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’ я, власності дарівника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей.

     

1. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’ я, власності дарівника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей.

2. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування, якщо дарунок представляє для нього велику немайнову цінність, а обдарований створює загрозу її безповоротної втрати.

324

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)
П.2 статті 777 доповнити словами: “Дарівник має право зажадати скасування договору дарування, якщо дарунок представляє для нього велику немайнову цінність, а обдарований створює загрозу її безповоротної втрати”.

враховано

2. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування, якщо дарунок представляє для нього велику немайнову цінність, а обдарований створює загрозу її безповоротної втрати.

3. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

     

3. Дарівник має право зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Стаття 778
Неможливість скасування договору дарування

     

Стаття 797 (778)
Неможливість скасування договору дарування

1. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у п. 2 статті 777 цього Кодексу, не допускається у разі смерті обдарованого.

     

1. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у пунктах 2, 3 статті 796 цього Кодексу, не допускається у разі смерті обдарованого.

2. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у п. 2 статті 777 цього Кодексу, можливе, якщо дарунок зберігся на момент подання заяви чи вчинення позову про таке скасування.

     

2. Скасування договору дарування з підстав, передбачених у пунктах 2, 3 статті 796 цього Кодексу, можливе, якщо дарунок зберігся на момент подання заяви чи вчинення позову про таке скасування.

Стаття 779
Правові наслідки скасування договору дарування

     

Стаття 798 (779)
Правові наслідки скасування договору дарування

У разі скасування договору дарування дарівникові повертається дарунок у натурі.

     

У разі скасування договору дарування дарівникові повертається дарунок у натурі.

Стаття 780
Позовна давність на вимоги про скасування договору дарування

     

Стаття 799 (780)
Позовна давність на вимоги про скасування договору дарування

На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

     

На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Стаття 781
Пожертва

     

Стаття 800 (781)
Пожертва

1. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, зазначеним у п. 1 статті 767 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

     

1. Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, зазначеним у пункті 1 статті 786 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

2. Договір про пожертву вважається укладеним з моменту її прийняття, відповідно до статті 748 цього Кодексу.

     

2. Договір про пожертву вважається укладеним з моменту її прийняття, відповідно до статті 767 цього Кодексу.

Стаття 782
Форма договору про пожертву

     

Стаття 801 (782)
Форма договору про пожертву

Договір про пожертву укладається у формі, визначеній положеннями статті 769 цього Кодексу.

325

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Статтею 782
про форму договору про пожертву передбачається, що така форма договору визначається положеннями ст. 747 Кодексу. Однак ст. 747 положень про форму договору не передбачає, а регулює порядок доставки товарів.

Відхилено

Договір про пожертву укладається у формі, визначеній положеннями статті 769 цього Кодексу.

Стаття 783
Права пожертвувача

     

Стаття 802 (783)
Права пожертвувача

1. Пожертвувач має право контролювати використання пожертви відповідно до обумовленої мети.

     

1. Пожертвувач має право контролювати використання пожертви відповідно до обумовленої мети.

2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду.

     

2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду.

3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати скасування договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

     

3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати скасування договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

4. Якщо пожертвувачем є фізична особа, то вона або її спадкоємці мають право вимагати скасування договору про пожертву у випадках, передбачених у статті 777 цього Кодексу.

     

4. Якщо пожертвувачем є фізична особа, то вона або її спадкоємці мають право вимагати скасування договору про пожертву у випадках, передбачених у статті 796 цього Кодексу.

Глава 55
Рента

     

Глава 55 (55)
Рента

Стаття 784
Поняття договору ренти

     

Стаття 803 (784)
Поняття договору ренти

1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов’язується в обмін на одержане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання.

     

1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов’язується в обмін на одержане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання.

2. За договором ренти допускається встановлення обов’язку сплачувати ренту безстроково або протягом певного строку.

     

2. За договором ренти допускається встановлення обов’язку сплачувати ренту безстроково або протягом певного строку.

Стаття 785
Форма договору ренти

     

Стаття 804 (785)
Форма договору ренти

Договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню, а договір, що передбачає відчуження нерухомого майна під виплату ренти, підлягає також державній реєстрації.

     

Договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню, а договір, що передбачає відчуження нерухомого майна під виплату ренти, підлягає також державній реєстрації.

Стаття 786
Відчуження майна під виплату ренти

     

Стаття 805 (786)
Відчуження майна під виплату ренти

1. Майно, що відчужується під виплату ренти, може бути передане одержувачем ренти у власність платника ренти за плату або безоплатно.

     

1. Майно, що відчужується під виплату ренти, може бути передане одержувачем ренти у власність платника ренти за плату або безоплатно.

2. У випадках коли договором ренти передбачається відчуження майна у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна та його оплати застосовують правила купівлі-продажу, а у випадках, коли таке майно передається безоплатно, — правила договору дарування, оскільки інше не встановлено правилами цієї глави і не суперечить суті договору ренти.

     

2. У випадках коли договором ренти передбачається відчуження майна у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна та його оплати застосовують правила купівлі-продажу, а у випадках, коли таке майно передається безоплатно, — правила договору дарування, оскільки інше не встановлено правилами цієї глави і не суперечить суті договору ренти.

Стаття 787
Обтяження рентою нерухомого майна

     

Стаття 806 (787)
Обтяження рентою нерухомого майна

1. Рента обтяжує земельну ділянку, підприємство, будинок, споруду чи інше нерухоме майно, передане під її виплату. У разі відчуження такого майна платником ренти іншій особі його зобов’язання за договором ренти переходять на набувача майна.

     

1. Рента обтяжує земельну ділянку, підприємство, будинок, споруду чи інше нерухоме майно, передане під її виплату. У разі відчуження такого майна платником ренти іншій особі його зобов’язання за договором ренти переходять на набувача майна.

2. Платник ренти, який передав обтяжене рентою нерухоме майно у власність іншої особи, несе субсидіарну з нею відповідальність (стаття 641 цього Кодексу) на вимоги одержувача ренти, що виникли у зв’язку з порушенням договору ренти, якщо законом або договором не передбачена солідарна відповідальність за цим зобов’язанням.

     

2. Платник ренти, який передав обтяжене рентою нерухоме майно у власність іншої особи, несе субсидіарну з нею відповідальність (стаття 658 цього Кодексу) на вимоги одержувача ренти, що виникли у зв’язку з порушенням договору ренти, якщо договором або законом не передбачена солідарна відповідальність за цим зобов’язанням.

Стаття 788
Забезпечення виплати ренти

     

Стаття 807 (788)
Забезпечення виплати ренти

1. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти на забезпечення зобов’язання платника ренти набуває право застави на це майно.

     

1. У разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти на забезпечення зобов’язання платника ренти набуває право застави на це майно.

2. Істотною умовою договору, що передбачає передання під виплату ренти грошової суми або іншого рухомого майна, є умова, яка встановлює обов’язок платника ренти надати забезпечення виконання його зобов’язань або застрахувати на користь одержувача ренти ризик відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих обов’язків.

     

2. Істотною умовою договору, що передбачає передання під виплату ренти грошової суми або іншого рухомого майна, є умова, яка встановлює обов’язок платника ренти надати забезпечення виконання його зобов’язань або застрахувати на користь одержувача ренти ризик відповідальності за невиконання або неналежне виконання цих обов’язків.

3. У разі невиконання платником ренти обов’язків, передбачених п. 2 цієї статті, а також у випадку втрати забезпечення або погіршення його умов внаслідок обставин, за які одержувач ренти не відповідає, одержувач ренти має право розірвати договір ренти і зажадати відшкодування збитків, спричинених розірванням договору.

     

3. У разі невиконання платником ренти обов’язків, передбачених пунктом 2 цієї статті, а також у випадку втрати забезпечення або погіршення його умов внаслідок обставин, за які одержувач ренти не відповідає, одержувач ренти має право розірвати договір ренти і зажадати відшкодування збитків, спричинених розірванням договору.

Стаття 789
Відповідальність за прострочення виплати ренти

     

Стаття 808 (789)
Відповідальність за прострочення виплати ренти

За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти, передбачені статтею 561 цього Кодексу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором ренти.

     

За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти, передбачені статтею 576 цього Кодексу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором ренти.

Стаття 790
Передання прав одержувача ренти іншим особам

     

Стаття 809 (790)
Передання прав одержувача ренти іншим особам

Права одержувача ренти можуть передаватися іншим особам шляхом відступлення вимоги і переходити у спадщину, якщо одержувачем ренти є фізична особа, або передаватися в порядку правонаступності в разі реорганізації юридичних осіб, якщо інше не передбачено законом чи договором.

     

Права одержувача ренти можуть передаватися іншим особам шляхом відступлення вимоги і переходити у спадщину, якщо одержувачем ренти є фізична особа, або передаватися в порядку правонаступництва в разі реорганізації юридичних осіб, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Стаття 791
Виплати і розмір ренти

     

Стаття 810 (791)
Виплати і розмір ренти

1. Ренту виплачують грошима в розмірі, що встановлюється договором у межах середньої ставки орендної плати, застосовуваної під час здавання в оренду майна, аналогічного переданому під виплату ренти, а в разі передання під виплату ренти грошової суми — в межах облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування), застосовуваної у даній місцевості.

326

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)
З п. 1 статті 791 виключити слова:
“у межах середньої ставки орендної плати, застосування під час здавання в оренду майна, аналогічного переданому під виплату ренти”.

Враховано частково

1. Ренту виплачують в розмірі, що встановлюється договором, а в разі передання під виплату ренти грошової суми — в межах облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування), застосовуваної у даній місцевості.

2. Якщо інше не передбачено договором, розмір сплачуваної ренти змінюється пропорційно зміні відповідної облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування).

     

2. Якщо інше не передбачено договором, розмір сплачуваної ренти змінюється пропорційно зміні відповідної облікової ставки банківського процента (ставки рефінансування).

Стаття 792
Строки виплати ренти

     

Стаття 811 (792)
Строки виплати ренти

Якщо інше не передбачено договором, рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу.

     

Якщо інше не передбачено договором, рента виплачується після закінчення кожного календарного кварталу.

Стаття 793
Право платника на викуп ренти, що виплачується безстроково

     

Стаття 812 (793)
Право платника на викуп ренти, що виплачується безстроково

1. Платник виплачуваної безстроково ренти має право відмовитися від подальшої виплати ренти шляхом її викупу.

     

1. Платник виплачуваної безстроково ренти має право відмовитися від подальшої виплати ренти шляхом її викупу.

2. Така відмова дійсна за умови, що її заявлено платником ренти у письмовій формі не пізніш як за три місяці до припинення виплати ренти або за триваліший строк, передбачений договором ренти. У цьому разі зобов’язання щодо виплати ренти не припиняється до одержання всієї суми викупу одержувачем ренти, якщо інший порядок викупу не передбачений договором.

     

2. Така відмова дійсна за умови, що її заявлено платником ренти у письмовій формі не пізніш як за три місяці до припинення виплати ренти або за триваліший строк, передбачений договором ренти. У цьому разі зобов’язання щодо виплати ренти не припиняється до одержання всієї суми викупу одержувачем ренти, якщо інший порядок викупу не передбачений договором.

3. Умова договору щодо відмови платника ренти від права на її викуп є нікчемною.

     

3. Умова договору щодо відмови платника ренти від права на її викуп є нікчемною.

Договором може бути передбачено, що право на викуп ренти не може бути здійснене за життя одержувача ренти, якщо ним є фізична особа, або протягом іншого строку, який не перевищує тридцяти років від дня укладення договору.

     

Договором може бути передбачено, що право на викуп ренти не може бути здійснене за життя одержувача ренти, якщо ним є фізична особа, або протягом іншого строку, який не перевищує тридцяти років від дня укладення договору.

Стаття 794
Підстави викупу ренти, виплачуваної безстроково, на вимогу одержувача ренти

     

Стаття 813 (794)
Підстави викупу ренти, виплачуваної безстроково, на вимогу одержувача ренти

Одержувач ренти має право вимагати викупу ренти платником у випадках, коли:

     

Одержувач ренти має право вимагати викупу ренти платником у випадках, коли:

1) платник ренти прострочив її виплату більш як на один рік, якщо інше не передбачено договором про ренту;

     

1) платник ренти прострочив її виплату більш як на один рік, якщо інше не передбачено договором про ренту;

2) платник ренти порушив свої зобов’язання щодо забезпечення виплати ренти (стаття 5 цього Кодексу);

     

2) платник ренти порушив свої зобов’язання щодо забезпечення виплати ренти (стаття 5 цього Кодексу);

3) платник ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать, що рента не виплачуватиметься ним у розмірі і в строки, встановлені договором;

     

3) платник ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать, що рента не виплачуватиметься ним у розмірі і в строки, встановлені договором;

4) в договорі передбачено інше.

     

4) в договорі передбачено інше.

Стаття 795
Викупна ціна ренти

     

Стаття 814 (795)
Викупна ціна ренти

1. Викуп ренти у випадках, передбачених статтями 793 і 794 цього Кодексу, здійснюється за ціною, визначеною договором сторін.

     

1. Викуп ренти у випадках, передбачених статтями 812 і 813 цього Кодексу, здійснюється за ціною, визначеною договором сторін.

2. У разі відсутності умови щодо викупної ціни в договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти з оплатою, викуп здійснюється за ціною, що відповідає річній сумі належної до виплати ренти.

     

2. У разі відсутності умови щодо викупної ціни в договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти з оплатою, викуп здійснюється за ціною, що відповідає річній сумі належної до виплати ренти.

3. За відсутності умов щодо викупної ціни у договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти безоплатно, до викупної ціни поряд із річною сумою рентних платежів включається ціна переданого майна, що визначається за правилами, передбаченими пунктом 3 статті 664 цього Кодексу.

     

3. За відсутності умов щодо викупної ціни у договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти безоплатно, до викупної ціни поряд із річною сумою рентних платежів включається ціна переданого майна, що визначається за правилами, передбаченими пунктом 3 статті 681 цього Кодексу.

Стаття 796
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, переданого під виплату безстроково виплачуваної ренти

     

Стаття 815 (796)
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, переданого під виплату безстроково виплачуваної ренти

1. Ризик випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого безоплатно під виплату безстроково виплачуваної ренти, несе платник ренти.

     

1. Ризик випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого безоплатно під виплату безстроково виплачуваної ренти, несе платник ренти.

2. У разі випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого за плату під виплату безстроково виплачуваної ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов’язання щодо виплати ренти або вишукування умов її виплати.

     

2. У разі випадкового знищення чи випадкового псування майна, переданого за плату під виплату безстроково виплачуваної ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов’язання щодо виплати ренти або вишукування умов її виплати.

Стаття 797
Ризик випадкового знищення майна, переданого під виплату на певний строк

     

Стаття 816 (797)
Ризик випадкового знищення майна, переданого під виплату на певний строк

Випадкове знищення чи випадкове пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, не звільняє платника ренти від зобов’язання сплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, передбачених договором.

     

Випадкове знищення чи випадкове пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, не звільняє платника ренти від зобов’язання сплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, передбачених договором.

Глава 56
Довічне утримання

     

Глава 56 (56)

Довічне утримання

Стаття 798
Поняття договору довічного утримання

     

Стаття 817 (798)
Поняття договору довічного утримання

1. За договором довічного утримання одна сторона (фізична особа) передає у власність іншій стороні (фізичній або юридичній особі) будинок або його частину, квартиру, інше нерухоме або таке, що має значну цінність, рухоме майно, взамін чого набувач майна зобов’язується надати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі довічне грошове або матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду, медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування та іншої необхідної допомоги.

     

1. За договором довічного утримання одна сторона (фізична особа) передає у власність іншій стороні (фізичній або юридичній особі) будинок або його частину, квартиру, інше нерухоме або таке, що має значну цінність, рухоме майно, взамін чого набувач майна зобов’язується надати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі довічне грошове або матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду, медичного обслуговування, санаторно-курортного лікування та іншої необхідної допомоги.

2. Допускається встановлення довічного утримання на користь кількох фізичних осіб, частки яких у праві на одержання утримання вважаються рівними, якщо інше не передбачено договором.

     

2. Допускається встановлення довічного утримання на користь кількох фізичних осіб, частки яких у праві на одержання утримання вважаються рівними, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 799
Форма та умови довічного утримання

     

Стаття 818 (799)
Форма та умови довічного утримання

1. Договір довічного утримання має бути нотаріально посвідчений, а якщо він передбачає відчуження нерухомого майна, то підлягає також державній реєстрації.

     

1. Договір довічного утримання має бути нотаріально посвідчений, а якщо він передбачає відчуження нерухомого майна, то підлягає також державній реєстрації.

2. У договорі довічного утримання має бути зазначена оцінка відчужуваного майна, яка визначається за погодженням сторін, а також конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.

     

2. У договорі довічного утримання має бути зазначена оцінка відчужуваного майна, яка визначається за погодженням сторін, а також конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.

3. У разі вирішення спору, який виник, про обсяг утримання, що надається або має надаватися, суд повинен керуватися принципами добросовісності та розумності.

     

3. У разі вирішення спору, який виник, про обсяг утримання, що надається або має надаватися, суд повинен керуватися принципами добросовісності та розумності.

4. Договором може бути передбачена можливість заміни надання утримання в натурі виплатою періодичних платежів у грошах. У цих випадках розмір грошової суми, що визначається у договорі, у розрахунку на місяць має бути не меншим від розміру грошової оцінки прожиткового мінімуму.

     

4. Договором може бути передбачена можливість заміни надання утримання в натурі виплатою періодичних платежів у грошах. У цих випадках розмір грошової суми, що визначається у договорі, у розрахунку на місяць має бути не меншим від розміру грошової оцінки прожиткового мінімуму.

5. Договором може бути передбачена оплата набувачем майна, ритуальних послуг.

     

5. Договором може бути передбачена оплата набувачем майна, ритуальних послуг.

Стаття 800
Забезпечення виконання договору

     

Стаття 819 (800)
Забезпечення виконання договору

1. За договором довічного утримання набувач не має права під час дії договору обтяжувати одержане майно боргами та відчужувати його. Відчужувач майна набуває право застави на це майно.

     

1. За договором довічного утримання набувач не має права під час дії договору обтяжувати одержане майно боргами та відчужувати його. Відчужувач майна набуває право застави на це майно.

2. Випадкова втрата або пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє набувача від обов’язків, взятих ним на себе за договором.

     

2. Випадкова втрата або пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє набувача від обов’язків, взятих ним на себе за договором.

3. За погодженням сторін майно, передане відчужувачем набувачеві, може бути замінене рівноцінним за вартістю майном набувача із збереженням усіх обов’язків, які прийняв набувач за укладеним ним раніше договором, із дотриманням положень, передбачених у п. 1 цієї статті.

     

3. За погодженням сторін майно, передане відчужувачем набувачеві, може бути замінене рівноцінним за вартістю майном набувача із збереженням усіх обов’язків, які прийняв набувач за укладеним ним раніше договором, із дотриманням положень, передбачених у пункті 1 цієї статті.

Стаття 801
Припинення договору довічного утримання

     

Стаття 820 (801)
Припинення договору довічного утримання

1. Договір довічного утримання може бути розірваний:

     

1. Договір довічного утримання може бути розірваний:

1) на вимогу відчужувача або осіб, на користь яких був укладений договір, якщо набувач майна не виконує обов’язків, які він прийняв на себе за договором;

     

1) на вимогу відчужувача або осіб, на користь яких був укладений договір, якщо набувач майна не виконує обов’язків, які він прийняв на себе за договором;

2) на вимогу набувача майна (фізичної особи), якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився настільки, що він не в змозі надавати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі обумовлене забезпечення.

     

2) на вимогу набувача майна (фізичної особи), якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився настільки, що він не в змозі надавати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі обумовлене забезпечення.

2. У разі розірвання договору на зазначених вище підставах майно має бути повернене відчужувачеві. Витрати на забезпечення відчужувача, проведені набувачем майна до розірвання договору, не відшкодовуються.

     

2. У разі розірвання договору із зазначених вище підстав майно має бути повернене відчужувачеві. Витрати на забезпечення відчужувача, проведені набувачем майна до розірвання договору, не відшкодовуються.

3. Договір припиняється смертю осіб, які одержували утримання. Якщо право на одержання утримання мали кілька осіб, то в разі смерті однієї з них договір припиняється щодо особи, яка померла.

     

3. Договір припиняється смертю осіб, які одержували утримання. Якщо право на одержання утримання мали кілька осіб, то в разі смерті однієї з них договір припиняється щодо особи, яка померла.

Стаття 802
Перехід обов’язків за договором до спадкоємців набувача, який помер

     

Стаття 821 (802)
Перехід обов’язків за договором до спадкоємців набувача, який помер

1. У разі смерті набувача майна (фізичної особи) обов’язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких переходить майно, яке було відчужене за договором довічного утримання.

     

1. У разі смерті набувача майна (фізичної особи) обов’язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких переходить майно, яке було відчужене за договором довічного утримання.

2. У разі відсутності у набувача майна спадкоємців або у разі відмови їх від договору довічного утримання майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, повертається відчужувачеві.

     

2. У разі відсутності у набувача майна спадкоємців або у разі відмови їх від договору довічного утримання майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, повертається відчужувачеві.

3. У разі заявлення при цьому вимоги відчужувачем про повернення майна договір довічного утримання припиняється.

     

3. У разі заявлення при цьому вимоги відчужувачем про повернення майна договір довічного утримання припиняється.

Стаття 803
Перехід обов’язків за договором до правонаступників юридичної особи

     

Стаття 822 (803)
Перехід обов’язків за договором до правонаступників юридичної особи

1. У разі ліквідації юридичної особи (стаття 90 цього Кодексу) обов’язки за договором довічного утримання переходять до правонаступників юридичної особи, яка уклала договір.

     

1. У разі ліквідації юридичної особи (стаття 87 цього Кодексу) обов’язки за договором довічного утримання переходять до правонаступників юридичної особи, яка уклала договір.

2. У разі ліквідації юридичної особи майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, має бути повернене відчужувачеві.

     

2. У разі ліквідації юридичної особи майно, яке раніше було відчужене з умовою довічного утримання, має бути повернене відчужувачеві.

Глава 57
Найм (оренда)

     

Глава 57 (57)
Найм (оренда)

§ 1. Загальні положення про найм

     

§ 1. Загальні положення про найм

Стаття 804
Поняття договору найму

     

Стаття 823 (804)
Поняття договору найму

1. За договором найму наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві за плату і на певний строк річ у користування.

     

1. За договором найму наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві за плату і на певний строк річ у користування.

2. У користування передається річ, яка має індивідуальні ознаки і не втрачає при використанні своєї споживчої якості.

     

2. У користування передається річ, яка має індивідуальні ознаки і не втрачає при використанні своєї споживчої якості.

Стаття 805
Плата за користування річчю

     

Стаття 824 (805)
Плата за користування річчю

1. За користування річчю з наймача справляється плата, розмір якої визначається домовленістю сторін.

     

1. За користування річчю з наймача справляється плата, розмір якої визначається домовленістю сторін.

2. Якщо сторони не обумовили розміру плати, вона визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення, і відповідно до ситуації, яка існувала на час укладення договору.

     

2. Якщо сторони не обумовили розміру плати, вона визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення, і відповідно до ситуації, яка існувала на час укладення договору.

3. Плата за користування може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.

     

3. Плата за користування може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі.

4. Законом або договором може бути передбачений періодичний перегляд, зміна (індексація) розміру плати за користування річчю.

     

4. Законом або договором може бути передбачений періодичний перегляд, зміна (індексація) розміру плати за користування річчю.

5. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування річчю істотно зменшилася.

     

5. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування річчю істотно зменшилася.

6. Наймач зобов’язаний вносити плату за користування річчю щомісячно. Сторони можуть визначити інші строки внесення плати.

     

6. Наймач зобов’язаний вносити плату за користування річчю щомісячно. Сторони можуть визначити інші строки внесення плати.

7. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого річ не могла бути використана ним через обставини, за які він не відповідає.

     

7. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого річ не могла бути використана ним через обставини, за які він не відповідає.

Стаття 806
Строк договору найму

     

Стаття 825 (806)
Строк договору найму

1. Строк договору визначається домовленістю сторін.

     

1. Строк договору визначається домовленістю сторін.

2. Законом можуть бути передбачені граничні строки користування щодо окремих речей.

     

2. Законом можуть бути передбачені граничні строки користування щодо окремих речей.

Стаття 807
Надання речі у користування

     

Стаття 826 (807)
Надання речі у користування

Наймодавець зобов’язаний передати наймачеві річ у користування негайно або у строк, визначений договором.

     

Наймодавець зобов’язаний передати наймачеві річ у користування негайно або у строк, визначений договором.

Стаття 808
Якість речі, яка передається у користування

     

Стаття 827 (808)
Якість речі, яка передається у користування

1. Наймодавець зобов’язаний надати наймачеві річ у комплекті і в стані, який відповідав би умовам договору і забезпечував би досягнення мети найму.

     

1. Наймодавець зобов’язаний надати наймачеві річ у комплекті і в стані, який відповідав би умовам договору і забезпечував би досягнення мети найму.

2. Наймодавець зобов’язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпеку для життя, здоров’я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

     

2. Наймодавець зобов’язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпеку для життя, здоров’я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

3. Наймач зобов’язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі у його володіння не переконається в її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

     

3. Наймач зобов’язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі у його володіння не переконається в її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Стаття 809
Гарантія якості речі, яка передається наймачеві у володіння

     

Стаття 828 (809)
Гарантія якості речі, яка передається наймачеві у володіння

1. Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.

     

1. Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.

2. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором зажадати:

     

2. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором зажадати:

1) заміни речі, якщо це можливо;

     

1) заміни речі, якщо це можливо;

2) відповідного зменшення плати;

     

2) відповідного зменшення плати;

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на її виправлення;

     

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на її виправлення;

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

     

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

Стаття 810
Права третіх осіб на річ, яка передана у володіння наймачеві

     

Стаття 829 (810)
Права третіх осіб на річ, яка передана у володіння наймачеві

1. Передання речі у володіння наймачеві не припиняє прав на неї третіх осіб, зокрема заставоутримувача.

     

1. Передання речі у володіння наймачеві не припиняє прав на неї третіх осіб, зокрема заставоутримувача.

2. Заставоутримувач при настанні строку виконання договору, який було забезпечено заставою, має право вимагати звернення стягнення на річ, яка була передана наймачеві.

     

2. Заставоутримувач при настанні строку виконання договору, який було забезпечено заставою, має право вимагати звернення стягнення на річ, яка була передана наймачеві.

Стаття 811
Правові наслідки ненадання наймачеві речі у користування

     

Стаття 830 (811)
Правові наслідки ненадання наймачеві речі у користування

Якщо наймодавець зволікає з переданням речі у користування, наймач має право за своїм вибором:

     

Якщо наймодавець зволікає з переданням речі у користування, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання речі і відшкодування збитків, завданих йому затримкою виконання зобов’язання;

     

1) вимагати від наймодавця передання речі і відшкодування збитків, завданих йому затримкою виконання зобов’язання;

2) односторонньо розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням зобов’язання.

     

2) односторонньо розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням зобов’язання.

Стаття 812
Правові наслідки продовження користування річчю після закінчення строку договору

     

Стаття 831 (812)
Правові наслідки продовження користування річчю після закінчення строку договору

Якщо наймач продовжує користуватися річчю після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше визначений сторонами.

     

Якщо наймач продовжує користуватися річчю після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше визначений сторонами.

Стаття 813
Правонаступництво при зміні власника речі, яка передана у користування

     

Стаття 832 (813)
Правонаступництво при зміні власника речі, яка передана у користування

1. При зміні власника речі, яка передана у користування, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

     

1. При зміні власника речі, яка передана у користування, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця.

2. Сторони можуть обумовити припинення договору в разі відчуження наймодавцем речі іншій особі.

     

2. Сторони можуть обумовити припинення договору в разі відчуження наймодавцем речі іншій особі.

Стаття 814
Страхування речі, яка передана у користування

     

Стаття 833 (814)
Страхування речі, яка передана у користування

1. Передання речі, яка була застрахована, у користування і володіння наймачеві не припиняє договору страхування, який був укладений наймодавцем.

     

1. Передання речі, яка була застрахована, у користування і володіння наймачеві не припиняє договору страхування, який був укладений наймодавцем.

2. Обов’язок страхування речі може бути покладений на наймача за законом або договором.

     

2. Обов’язок страхування речі може бути покладений на наймача за договором або законом.

Стаття 815
Ризик випадкового знищення або пошкодження речі

     

Стаття 834 (815)
Ризик випадкового знищення або пошкодження речі

Якщо наймач затримав повернення речі наймодавцеві, він несе ризик її випадкового знищення або пошкодження.

     

Якщо наймач затримав повернення речі наймодавцеві, він несе ризик її випадкового знищення або пошкодження.

Стаття 816
Здійснення наймачем права користування річчю

     

Стаття 835 (816)
Здійснення наймачем права користування річчю

1. Наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

     

1. Наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

2. Наймач не має права самочинно змінювати стан речі, яка передана йому в користування.

     

2. Наймач не має права самочинно змінювати стан речі, яка передана йому в користування.

Стаття 817
Піднайм

     

Стаття 836 (817)
Піднайм

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом.

     

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом.

Стаття 818
Право власності на плоди, доходи, продукцію, яка виготовлена наймачем

     

Стаття 837 (818)
Право власності на плоди, доходи, продукцію, яка виготовлена наймачем

1. Продукція, яка виготовлена наймачем шляхом використання речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

     

1. Продукція, яка виготовлена наймачем шляхом використання речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

2. Плоди, одержані наймачем від речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

     

2. Плоди, одержані наймачем від речі, що передана йому в користування, є власністю наймача.

3. Доходи, одержані наймачем від використання речі при здійсненні ним підприємницької діяльності, є власністю наймача.

     

3. Доходи, одержані наймачем від використання речі при здійсненні ним підприємницької діяльності, є власністю наймача.

Стаття 819
Ремонт речі, яка передана наймачеві у володіння

     

Стаття 838 (819)
Ремонт речі, яка передана наймачеві у володіння

1. Поточний ремонт речі провадиться наймачем і за його рахунок.

     

1. Поточний ремонт речі провадиться наймачем і за його рахунок.

2. Капітальний ремонт речі провадиться наймодавцем і за його рахунок.

     

2. Капітальний ремонт речі провадиться наймодавцем і за його рахунок.

3. Якщо наймодавець зволікає з проведенням капітального ремонту, що перешкоджає використанню речі відповідно до її призначення та умов договору, наймач має право сам відремонтувати річ, зарахувати вартість ремонту в суму плати за користування річчю або зажадати відшкодування вартості ремонту.

     

3. Якщо наймодавець зволікає з проведенням капітального ремонту, що перешкоджає використанню речі відповідно до її призначення та умов договору, наймач має право сам відремонтувати річ, зарахувати вартість ремонту в суму плати за користування річчю або зажадати відшкодування вартості ремонту.

Стаття 820
Переважне право наймача на укладення нового договору найму

     

Стаття 839 (820)
Переважне право наймача на укладення нового договору найму

1. Якщо наймач належно виконував свої обов’язки за договором найму, то після спливу строку договору він має переважне право перед іншими особами на укладення нового договору найму.

     

1. Якщо наймач належно виконував свої обов’язки за договором найму, то після спливу строку договору він має переважне право перед іншими особами на укладення нового договору найму.

2. Умови нового договору найму визначаються домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших істотних умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

     

2. Умови нового договору найму визначаються домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших істотних умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Стаття 821
Правові наслідки поліпшення наймачем речі, яка передана йому в користування

     

Стаття 840 (821)
Правові наслідки поліпшення наймачем речі, яка передана йому в користування

1. Річ, яка була поліпшена наймачем, залишається власністю наймодавця.

     

1. Річ, яка була поліпшена наймачем, залишається власністю наймодавця.

2. У разі поліпшення речі зі згоди наймодавця наймач має право на відшкодування необхідних витрат, які були ним здійснені, або зарахування їх у суму плати за користування нею. Якщо в результаті поліпшення річ перестала існувати у попередньому стані, що дає підставу для висновку про створення нової речі, наймач стає її співвласником у розмірі частки її доданої вартості.

     

2. У разі поліпшення речі зі згоди наймодавця наймач має право на відшкодування необхідних витрат, які були ним здійснені, або зарахування їх у суму плати за користування нею. Якщо в результаті поліпшення річ перестала існувати у попередньому стані, що дає підставу для висновку про створення нової речі, наймач стає її співвласником у розмірі частки її доданої вартості.

3. Якщо поліпшення речі зроблено без згоди наймодавця, наймодавець має право односторонньо зарахувати витрати, які були здійснені наймачем, у рахунок плати за користування річчю або компенсувати ці витрати наймачеві.

     

3. Якщо поліпшення речі зроблено без згоди наймодавця, наймодавець має право односторонньо зарахувати витрати, які були здійснені наймачем, у рахунок плати за користування річчю або компенсувати ці витрати наймачеві.

При відмові наймодавця провести таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшення речі наймач має право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження.

     

При відмові наймодавця провести таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшення речі наймач має право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження.

4. Вартість поліпшень, які були зроблені наймачем без згоди наймодавця, якщо вони не можуть бути вилучені без пошкодження речі, не підлягає компенсації.

     

4. Вартість поліпшень, які були зроблені наймачем без згоди наймодавця, якщо вони не можуть бути вилучені без пошкодження речі, не підлягає компенсації.

Стаття 822
Правові наслідки погіршення стану речі, яка передана у користування

     

Стаття 841 (822)
Правові наслідки погіршення стану речі, яка передана у користування

1. Наймач зобов’язаний усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини.

     

1. Наймач зобов’язаний усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини.

2. У разі неможливості відновлення стану речі або неможливості такого відновлення наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

     

2. У разі неможливості відновлення стану речі або неможливості такого відновлення наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

3. Наймач не відповідає за погіршення стану речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зносу або упущень наймодавця.

     

3. Наймач не відповідає за погіршення стану речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зносу або упущень наймодавця.

Стаття 823
Відповідальність за шкоду, яка завдана у зв’язку з використанням речі

     

Стаття 842 (823)
Відповідальність за шкоду, яка завдана у зв’язку з використанням речі

1. Шкода, яка завдана третім особам у зв’язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймачем на загальних підставах.

     

1. Шкода, яка завдана третім особам у зв’язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймачем на загальних підставах.

2. Домовленість сторін про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, яка завдана при користуванні річчю, є недійсною.

     

2. Домовленість сторін про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, яка завдана при користуванні річчю, є недійсною.

3. Шкода, яка була завдана у зв’язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймодавцем, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок особливих властивостей та недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений і про які він не знав і не міг знати.

     

3. Шкода, яка була завдана у зв’язку з використанням речі, підлягає відшкодуванню наймодавцем, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок особливих властивостей та недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений і про які він не знав і не міг знати.

Стаття 824
Припинення договору найму

     

Стаття 843 (824)
Припинення договору найму

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи, ліквідації юридичної особи, які були наймачами у договорі.

     

Договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи, ліквідації юридичної особи, які були наймачами у договорі.

Стаття 825
Право наймодавця відмовитися від договору найму

     

Стаття 844 (825)
Право наймодавця відмовитися від договору найму

Наймодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за користування нею протягом трьох місяців підряд.

     

Наймодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за користування нею протягом трьох місяців підряд.

Договір у цьому випадку вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

     

Договір у цьому випадку вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Стаття 826
Розірвання договору найму на вимогу наймодавця

     

Стаття 845 (826)
Розірвання договору найму на вимогу наймодавця

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

     

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

     

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

     

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

     

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, про що було обумовлено в договорі.

     

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, про що було обумовлено в договорі.

Стаття 827
Розірвання договору найму на вимогу наймача

     

Стаття 846 (827)
Розірвання договору найму на вимогу наймача

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо:

     

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та меті найму;

     

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та меті найму;

2) наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі.

     

2) наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Стаття 828
Обов’язки наймача у разі припинення договору найму

     

Стаття 847 (828)
Обов’язки наймача у разі припинення договору найму

1. У разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була від нього одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

     

1. У разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була від нього одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

2. У разі зволікання з поверненням речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення.

     

2. У разі зволікання з поверненням речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення.

Стаття 829
Позовна давність щодо вимог, які випливають із договору найму

     

Стаття 848 (829)
Позовна давність щодо вимог, які випливають із договору найму

1. На вимоги про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також на вимогу про відшкодування затрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік.

     

1. На вимоги про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також на вимогу про відшкодування затрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік.

2. Позовна давність щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму.

     

2. Позовна давність щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму.

§ 2. Прокат

     

§ 2. Прокат

Стаття 830
Договір прокату

     

Стаття 849 (830)
Договір прокату

1. За договором прокату наймодавцем є фізична і юридична особа, для якої надання речей у користування є видом підприємницької діяльності.

     

1. За договором прокату наймодавцем є юридична особа, а також фізична особа, для якої надання речей у користування є видом підприємницької діяльності.

2. Договір прокату є договором про приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, які визначені в параграфі 1 цієї глави та іншими законами.

     

2. Договір прокату є договором про приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, які визначені в параграфі 1 цієї глави та іншими законами.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що закріплене в типових умовах договору, є недійсними.

     

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що закріплене в типових умовах договору, є недійсними.

3. Договір прокату є публічним.

     

3. Договір прокату є публічним договором.

4. До договору прокату застосовуються положення статей 807–809, 811–816, 821–829 цього Кодексу.

     

4. До договору прокату застосовуються положення статей 826–828, 830–835, 840–848 цього Кодексу.

Стаття 831
Предмет прокату

     

Стаття 850 (831)
Предмет прокату

1. Предметом прокату є рухомі речі.

     

1. Предметом прокату є рухомі речі.

2. Предмет прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

     

2. Предмет прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Предмет прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це визначено домовленістю сторін.

     

Предмет прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це визначено домовленістю сторін.

Стаття 832
Плата за користування річчю

     

Стаття 851 (832)
Плата за користування річчю

Плата за користування річчю визначається тарифами наймодавця.

     

Плата за користування річчю визначається тарифами наймодавця.

Стаття 833
Право наймача на відмову від договору

     

Стаття 852 (833)
Право наймача на відмову від договору

1. Наймач має право відмовитися від договору і повернути майно наймодавцеві у будь-який час.

     

1. Наймач має право відмовитися від договору і повернути майно наймодавцеві у будь-який час.

2. Плата, що сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

     

2. Плата, що сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

Стаття 834
Інші особливості договору прокату

     

Стаття 853 (834)
Інші особливості договору прокату

1. Наймач не має права на укладення договору піднайму.

     

1. Наймач не має права на укладення договору піднайму.

2. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.

     

2. Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.

3. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

     

3. Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

§ 3. Найм (оренда) земельних ділянок

     

§ 3. Найм (оренда) земельних ділянок

Стаття 835
Предмет найму

     

Стаття 854 (835)
Предмет найму

Предметом найму є земельна ділянка з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

     

Предметом найму є земельна ділянка з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Стаття 836
Форма договору найму земельних ділянок

     

Стаття 855 (836)
Форма договору найму земельних ділянок

1. Договір найму земельної ділянки укладається письмово.

     

1. Договір найму земельної ділянки укладається письмово.

2. Договір найму земельної ділянки з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

     

2. Договір найму земельної ділянки з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

Стаття 837
Державна реєстрація договору найму земельних ділянок

     

Стаття 856 (837)
Державна реєстрація договору найму земельних ділянок

Договір найму земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

     

Договір найму земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Стаття 838
Плата за користування земельною ділянкою

     

Стаття 857 (838)
Плата за користування земельною ділянкою

Плата за користування земельною ділянкою, яка є державною або комунальною власністю, не може бути нижчою за встановлену законом.

     

Плата за користування земельною ділянкою, яка є державною або комунальною власністю, не може бути нижчою за встановлену законом.

Стаття 839
Інші умови договору найму земельної ділянки

     

Стаття 858 (839)
Інші умови договору найму земельної ділянки

Наймач може бути зобов’язаний до вчинення дій щодо впорядкування території, яка прилягає до земельної ділянки, що передана за договором.

     

Наймач може бути зобов’язаний до вчинення дій щодо впорядкування території, яка прилягає до земельної ділянки, що передана за договором.

Стаття 840
Піднайм (суборенда) земельних ділянок

     

Стаття 859 (840)
Піднайм (суборенда) земельних ділянок

Наймач може передати земельну ділянку або її частину в користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише з дозволу наймодавця.

     

Наймач може передати земельну ділянку або її частину в користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише з дозволу наймодавця.

Стаття 841
Обов’язки наймача земельної ділянки

     

Стаття 860 (841)
Обов’язки наймача земельної ділянки

1. Наймач зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети, яка визначена в договорі.

     

1. Наймач зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до мети, яка визначена в договорі.

2. Наймач зобов’язаний здійснювати комплекс заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки.

     

2. Наймач зобов’язаний здійснювати комплекс заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки.

3. Наймач зобов’язаний утримуватися від порушень прав власників сусідніх земельних ділянок і суб’єктів сервітутних прав.

     

3. Наймач зобов’язаний утримуватися від порушень прав власників сусідніх земельних ділянок і суб’єктів сервітутних прав.

Стаття 842
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймача

     

Стаття 861 (842)
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймача

1. Наймач має право відмовитися від найму земельної ділянки, попередньо повідомивши про це наймодавця.

     

1. Наймач має право відмовитися від найму земельної ділянки, попередньо повідомивши про це наймодавця.

2. У разі відмови наймача від договору наймодавець має право на одержання з нього плати за шість місяців, якщо доведе, що не міг знайти осіб, які бажали б укласти договір найму на тих самих умовах.

     

2. У разі відмови наймача від договору наймодавець має право на одержання з нього плати за шість місяців, якщо доведе, що не міг знайти осіб, які бажали б укласти договір найму на тих самих умовах.

Стаття 843
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймодавця

     

Стаття 862 (843)
Розірвання договору найму земельної ділянки на вимогу наймодавця

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму в разі, якщо:

     

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму в разі, якщо:

1) наймач протягом одного року не почав використовувати земельну ділянку, у зв’язку з чим земельна ділянка може втратити свою споживчу вартість;

     

1) наймач протягом одного року не почав використовувати земельну ділянку, у зв’язку з чим земельна ділянка може втратити свою споживчу вартість;

2) наймач використовує земельну ділянку не за призначенням, яке було визначене у договорі;

     

2) наймач використовує земельну ділянку не за призначенням, яке було визначене у договорі;

3) наймач, незважаючи на попередження наймодавця, не здійснює заходів для запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки або не вживає заходів для відновлення якості земельної ділянки, що було визначено в договорі;

     

3) наймач, незважаючи на попередження наймодавця, не здійснює заходів для запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки або не вживає заходів для відновлення якості земельної ділянки, що було визначено в договорі;

4) наймач протягом трьох місяців підряд не вносить плати за користування земельною ділянкою.

     

4) наймач протягом трьох місяців підряд не вносить плати за користування земельною ділянкою.

Стаття 844
Правові наслідки смерті наймача земельної ділянки

     

Стаття 863 (844)
Правові наслідки смерті наймача земельної ділянки

Право найму земельної ділянки у разі смерті наймача переходить до його дітей, до того з подружжя, що пережив іншого, до батьків, а також інших членів сім’ї, якщо вони разом із наймачем користувалися земельною ділянкою.

     

Право найму земельної ділянки у разі смерті наймача переходить до його дітей, до того з подружжя, що пережив іншого, до батьків, а також інших членів сім’ї, якщо вони разом із наймачем користувалися земельною ділянкою.

§ 4. Найм (оренда) будівель та інших капітальних споруд

     

§ 4. Найм (оренда) будівель та інших капітальних споруд

Стаття 845
Форма договору найму будівель та інших капітальних споруд

     

Стаття 864 (845)
Форма договору найму будівель та інших капітальних споруд

1. Договір найму будівель та інших капітальних споруд, окремих їх частин укладається письмово.

     

1. Договір найму будівель та інших капітальних споруд, окремих їх частин укладається письмово.

2. Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин строком на один рік і більше укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

     

2. Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин строком на один рік і більше укладається письмово і посвідчується нотаріусом.

Стаття 846
Державна реєстрація договору найму будівель та інших капітальних споруд

     

Стаття 865 (846)
Державна реєстрація договору найму будівель та інших капітальних споруд

Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин, який укладений на строк щонайменше в один рік, підлягає державній реєстрації.

     

Договір найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин, який укладений на строк щонайменше в один рік, підлягає державній реєстрації.

Стаття 847
Надання наймачеві права користування земельною ділянкою

     

Стаття 866 (847)
Надання наймачеві права користування земельною ділянкою

1. Одночасно з правом найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі чи споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

     

1. Одночасно з правом найму будівель та інших капітальних споруд або їх частин наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі чи споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

2. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки в договорі не визначений, наймач одержує право користування усією ділянкою, якою володів наймодавець.

     

2. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки в договорі не визначений, наймач одержує право користування усією ділянкою, якою володів наймодавець.

3. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, згода власника на надання наймачеві права користування земельною ділянкою припускається, якщо інше не передбачено у договорі наймодавця з власником земельної ділянки.

     

3. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, згода власника на надання наймачеві права користування земельною ділянкою припускається, якщо інше не передбачено у договорі наймодавця з власником земельної ділянки.

4. У разі продажу земельної ділянки у наймача зберігається право користування нею на весь строк договору.

     

4. У разі продажу земельної ділянки у наймача зберігається право користування нею на весь строк договору.

Стаття 848
Передання будівель та інших капітальних споруд у найм

     

Стаття 867 (848)
Передання будівель та інших капітальних споруд у найм

1. Передання наймачеві будівель та інших капітальних споруд або їх частин оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку договору, якщо інше не визначено погодженням сторін.

     

1. Передання наймачеві будівель та інших капітальних споруд або їх частин оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку договору, якщо інше не визначено погодженням сторін.

2. Повернення наймачем предмета найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту договір найму вважається припиненим.

     

2. Повернення наймачем предмета найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами. З цього моменту договір найму вважається припиненим.

Стаття 849
Плата за користування

     

Стаття 868 (849)
Плата за користування

Плата, яка справляється з наймача, складається із плати за користування будівлею, спорудою і плати за користування земельною ділянкою.

     

Плата, яка справляється з наймача, складається із плати за користування будівлею, спорудою і плати за користування земельною ділянкою.

§ 5. Найм (оренда) транспортних засобів

     

§ 5. Найм (оренда) транспортних засобів

Стаття 850
Предмет найму

     

Стаття 869 (850)
Предмет найму

1. До транспортних засобів, стосовно до цього параграфа, належать повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби, тощо.

     

1. До транспортних засобів, стосовно до цього параграфа, належать повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби, тощо.

2. Відповідно до умов договору наймачеві може надаватися у користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує, або без нього.

     

2. Відповідно до умов договору наймачеві може надаватися у користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує, або без нього.

Стаття 851
Форма договору найму транспортних засобів

     

Стаття 870 (851)
Форма договору найму транспортних засобів

1. Договір найму транспортних засобів укладається письмово.

     

1. Договір найму транспортних засобів укладається письмово.

2. Договір найму транспортних засобів з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

     

2. Договір найму транспортних засобів з участю фізичної особи посвідчується нотаріально.

Стаття 852
Комерційна діяльність наймача транспортного засобу

     

Стаття 871 (852)
Комерційна діяльність наймача транспортного засобу

Наймач має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори, відповідно до призначення транспортного засобу.

     

Наймач має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори, відповідно до призначення транспортного засобу.

Стаття 853
Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу

     

Стаття 872 (853)
Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу

1. Наймач транспортного засобу зобов’язаний підтримувати його в належному технічному стані.

     

1. Наймач транспортного засобу зобов’язаний підтримувати його в належному технічному стані.

2. Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплати податків та інших платежів, несе наймач.

     

2. Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Стаття 854
Страхування транспортного засобу

     

Стаття 873 (854)
Страхування транспортного засобу

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

     

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

2. Наймач зобов’язаний застрахувати відповідальність за шкоду, яка може бути завдана третім особам у зв’язку з використанням транспортного засобу.

     

2. Наймач зобов’язаний застрахувати відповідальність за шкоду, яка може бути завдана третім особам у зв’язку з використанням транспортного засобу.

Стаття 855
Правові наслідки пошкодження транспортного засобу

     

Стаття 874 (855)
Правові наслідки пошкодження транспортного засобу

Наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, які виникли у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

     

Наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, які виникли у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Стаття 856
Правові наслідки заподіяння шкоди іншій особі у зв’язку з використанням транспортного засобу

     

Стаття 875 (856)
Правові наслідки заподіяння шкоди іншій особі у зв’язку з використанням транспортного засобу

Наймач зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану іншим особам у зв’язку з використанням транспортного засобу, відповідно до правил глави 80 цього Кодексу.

     

Наймач зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану іншим особам у зв’язку з використанням транспортного засобу, відповідно до правил глави 81 цього Кодексу.

Стаття 857
Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, що його обслуговує

     

Стаття 876 (857)
Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, що його обслуговує

1. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

     

1. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

2. Наймач самостійно здійснює комерційне використання транспортного засобу.

     

2. Наймач самостійно здійснює комерційне використання транспортного засобу.

3. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу провадиться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

     

3. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу провадиться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

4. Екіпаж транспортного засобу зобов’язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору, використанню транспортного засобу за призначенням, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

     

4. Екіпаж транспортного засобу зобов’язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору, використанню транспортного засобу за призначенням, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

5. Законом можуть встановлюватися додаткові особливості договору найму повітряних, морських, річкових суден та інших транспортних засобів з екіпажами.

     

5. Законом можуть встановлюватися додаткові особливості договору найму повітряних, морських, річкових суден та інших транспортних засобів з екіпажами.

§ 6. Лізинг

     

§ 6. Лізинг

Стаття 858
Договір лізингу

     

Стаття 877 (858)
Договір лізингу

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) зобов’язується передати іншій стороні (лізингоодержувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, набуте раніше самостійно для подальшої здачі в оренду (прямий лізинг), або ж зобов’язується за дорученням лізингоодержувача укласти договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною (продавцем, постачальником) для набуття у свою власність майна з метою подальшої здачі його в оренду лізингоодержувачеві на певний строк і за визначену плату (непрямий лізинг).

     

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) зобов’язується передати іншій стороні (лізингоодержувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, набуте раніше самостійно для подальшої здачі в оренду (прямий лізинг), або ж зобов’язується за дорученням лізингоодержувача укласти договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною (продавцем, постачальником) для набуття у свою власність майна з метою подальшої здачі його в оренду лізингоодержувачеві на певний строк і за визначену плату (непрямий лізинг).

2. Предметом договору лізингу можуть бути будь-які неспоживні речі, що використовуються для підприємницької діяльності, крім земельних ділянок та інших природних об’єктів.

     

2. Предметом договору лізингу можуть бути будь-які неспоживні речі, що використовуються для підприємницької діяльності, крім земельних ділянок та інших природних об’єктів.

3. До договору лізингу застосовуються правила цього Кодексу, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими правовими актами.

     

3. До договору лізингу застосовуються правила цього Кодексу, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими нормативно-правовими актами.

4. Залежно від особливостей відносин сторін, передбачених договором, лізинг може бути зворотним, фінансовим, оперативним або іншого виду.

     

4. Залежно від особливостей відносин сторін, передбачених договором, лізинг може бути зворотним, фінансовим, оперативним або іншого виду.

Стаття 859
Зворотний лізинг

     

Стаття 878 (859)
Зворотний лізинг

За умовами договору зворотного лізингу лізингодавець купує майно у продавця (лізингоодержувача) з одночасним (зворотним) наданням йому цього майна у користування з правом подальшого набуття права власності на нього.

     

За умовами договору зворотного лізингу лізингодавець купує майно у продавця (лізингоодержувача) з одночасним (зворотним) наданням йому цього майна у користування з правом подальшого набуття права власності на нього.

Стаття 860
Фінансовий лізинг

     

Стаття 879 (860)
Фінансовий лізинг

За договором фінансового лізингу лізингодавець відповідно до специфікації та умов, схвалених лізингоодержувачем, укладає договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною — продавцем (постачальником) про набуття майна у власність з метою подальшого передання його у користування лізингоодержувачеві на строк, що збігається зі строком повної амортизації цього майна.

     

За договором фінансового лізингу лізингодавець відповідно до специфікації та умов, схвалених лізингоодержувачем, укладає договір купівлі-продажу (поставки) з третьою стороною — продавцем (постачальником) про набуття майна у власність з метою подальшого передання його у користування лізингоодержувачеві на строк, що збігається зі строком повної амортизації цього майна.

Лізингоодержувач має право набути використовуване майно зі спливом строку оренди за застережену сторонами ціну, що відповідає передбачуваній залишковій вартості майна.

     

Лізингоодержувач має право набути використовуване майно зі спливом строку оренди за застережену сторонами ціну, що відповідає передбачуваній залишковій вартості майна.

Стаття 861
Оперативний лізинг

     

Стаття 880 (861)
Оперативний лізинг

За договором оперативного лізингу лізингоодержувач користується одержаним за договором з лізингодавцем майном протягом строку, який є коротшим від строку амортизації цього майна. Зі спливом строку дії договору він може бути продовжений на новий строк або майно має бути повернене лізингодавцеві.

     

За договором оперативного лізингу лізингоодержувач користується одержаним за договором з лізингодавцем майном протягом строку, який є коротшим від строку амортизації цього майна. Зі спливом строку дії договору він може бути продовжений на новий строк або майно має бути повернене лізингодавцеві.

Стаття 862
Обов’язки лізингоодержувача

     

Стаття 881 (862)
Обов’язки лізингоодержувача

Лізингоодержувач зобов’язаний:

     

Лізингоодержувач зобов’язаний:

1) належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

     

1) належним чином користуватися майном, підтримувати його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

2) своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком провадити лізингові платежі;

     

2) своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком провадити лізингові платежі;

3) у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на покупку (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

     

3) у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на покупку (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Стаття 863
Права лізингоодержувача

     

Стаття 882 (863)
Права лізингоодержувача

Лізингоодержувач має право:

     

Лізингоодержувач має право:

1) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним порушення;

     

1) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним порушення;

2) зажадати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.

     

2) зажадати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.

Стаття 864
Обов’язки лізингодавця

     

Стаття 883 (864)
Обов’язки лізингодавця

1. Лізингодавець зобов’язаний:

     

1. Лізингодавець зобов’язаний:

1) передати належне йому на праві власності майно у користування лізингоодержувачеві або ж за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу (поставки) майна з відповідним продавцем (постачальником) і передати його у користування лізингоодержувачеві;

     

1) передати належне йому на праві власності майно у користування лізингоодержувачеві або ж за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу (поставки) майна з відповідним продавцем (постачальником) і передати його у користування лізингоодержувачеві;

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця (постачальника) майна та у визначення специфікації предмета лізингу;

     

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця (постачальника) майна та у визначення специфікації предмета лізингу;

3) набуваючи майно для лізингоодержувача, сповістити продавця про те, що майно призначене для передання у лизинг конкретній особі;

     

3) набуваючи майно для лізингоодержувача, сповістити продавця про те, що майно призначене для передання у лізинг конкретній особі;

4) прийняти майно від лізингоодержувача зі спливом строку лізингу, якщо це майно не буде викуплене лізингоодержувачем.

     

4) прийняти майно від лізингоодержувача зі спливом строку лізингу, якщо це майно не буде викуплене лізингоодержувачем.

2. Якщо інше не передбачено договором, лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за виконання продавцем (постачальником) вимог, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця відповідно до договору покладається на лізингодавця. У такому разі лізингоодержувач має право на свій розсуд ставити вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), як безпосередньо продавцеві (постачальникові) майна, так і лізингодавцеві, які несуть перед ним солідарну відповідальність.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, лізингодавець не несе відповідальності перед лізингоодержувачем за виконання продавцем (постачальником) вимог, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця відповідно до договору покладається на лізингодавця. У такому разі лізингоодержувач має право на свій розсуд ставити вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки), як безпосередньо продавцеві (постачальникові) майна, так і лізингодавцеві, які несуть перед ним солідарну відповідальність.

Стаття 865
Права лізингоодержувача стосовно продавця (постачальника) майна

     

Стаття 884 (865)
Права лізингоодержувача стосовно продавця (постачальника) майна

1. Лізингоодержувач має стосовно продавця (постачальника) майна (предмет лізингу) усі права вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки) цього майна, зокрема щодо якості та комплектності майна, строків його передання (поставки). Однак лізингоодержувач не має права припиняти або змінювати дію договору купівлі-продажу (поставки) між лізингодавцем і продавцем (постачальником).

     

1. Лізингоодержувач має стосовно продавця (постачальника) майна (предмет лізингу) усі права вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу (поставки) цього майна, зокрема щодо якості та комплектності майна, строків його передання (поставки). Однак лізингоодержувач не має права припиняти або змінювати дію договору купівлі-продажу (поставки) між лізингодавцем і продавцем (постачальником).

2. Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування майна (предмета лізингу) визначається у самостійному договорі з продавцем (постачальником).

     

2. Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування майна (предмета лізингу) визначається у самостійному договорі з продавцем (постачальником).

Стаття 866
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом лізингу

     

Стаття 885 (866)
Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом лізингу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом прямого лізингу, несе лізингодавець.

     

1. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом прямого лізингу, несе лізингодавець.

2. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом непрямого лізингу, несе лізингоодержувач.

     

2. Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом непрямого лізингу, несе лізингоодержувач.

3. Якщо продавець (постачальник) або лізингодавець прострочили передання майна, що є предметом лізингу, ризик випадкового знищення або випадкового псування несе сторона, що прострочила.

     

3. Якщо продавець (постачальник) або лізингодавець прострочили передання майна, що є предметом лізингу, ризик випадкового знищення або випадкового псування несе сторона, що прострочила.

Глава 58
Найм житла

     

Глава 58 (58)
Найм житла

Стаття 867
Договір найму житла

     

Стаття 886 (867)
Договір найму житла

1. За договором найму житла одна сторона — наймодавець (власник житла) зобов’язується надати іншій стороні — наймачеві — житло за плату в тимчасове володіння та користування для проживання у ньому.

     

1. За договором найму житла одна сторона — наймодавець (власник житла) зобов’язується надати іншій стороні — наймачеві — житло за плату в тимчасове володіння та користування для проживання у ньому.

2. У державному та комунальному житловому фонді соціального використання житло надається за договором соціального найму житла. Підстави, умови та порядок укладення такого договору визначаються житловим законодавством. Правила цієї глави застосовуються до цього договору тільки у випадках, якщо інше не передбачено житловим законодавством.

     

2. У державному та комунальному житловому фонді соціального використання житло надається за договором соціального найму житла. Підстави, умови та порядок укладення такого договору визначаються житловим законодавством. Правила цієї глави застосовуються до цього договору тільки у випадках, якщо інше не передбачено житловим законодавством.

Стаття 868
Сторони у договорі найму житла

     

Стаття 887 (868)
Сторони у договорі найму житла

1. Наймодавцями за договором найму житла можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

     

1. Наймодавцями за договором найму житла можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

2. Наймачами за договором найму житла можуть бути тільки фізичні особи.

     

2. Наймачами за договором найму житла можуть бути тільки фізичні особи.

3. Юридична особа, що орендує житло, може використовувати його тільки для фізичних осіб.

     

3. Юридична особа, що орендує житло, може використовувати його тільки для фізичних осіб.

Стаття 869
Об’єкт договору найму житла

     

Стаття 888 (869)
Об’єкт договору найму житла

1. Об’єктом договору найму житла може бути окрема квартира або інше ізольоване помешкання (частина квартири), а також одноквартирний житловий будинок або його частина.

     

1. Об’єктом договору найму житла може бути окрема квартира або інше ізольоване помешкання (частина квартири), а також одноквартирний житловий будинок або його частина.

2. Помешкання має бути придатним для постійного у ньому проживання і за розміром відповідати вимогам, передбаченим житловим законодавством.

     

2. Помешкання має бути придатним для постійного у ньому проживання і за розміром відповідати вимогам, передбаченим житловим законодавством.

3. Наймач житла у багатоквартирному будинку поряд із правом користування житлом має право користування майном, яке обслуговує будинок.

     

3. Наймач житла у багатоквартирному будинку поряд із правом користування житлом має право користування майном, яке обслуговує будинок.

4. Допускається здавання у найм за короткостроковим договором (п. 2 статті 879 цього Кодексу) в одноквартирному будинку або у квартирі багатоквартирного будинку, власниками яких є фізичні особи, неізольованого помешкання (кімнати, з’єднаної з іншою кімнатою спільним входом, а також частини кімнати).

     

4. Допускається здавання у найм за короткостроковим договором (пункт 2 статті 898 цього Кодексу) в одноквартирному будинку або у квартирі багатоквартирного будинку, власниками яких є фізичні особи, неізольованого помешкання (кімнати, з’єднаної з іншою кімнатою спільним входом, а також частини кімнати).

Стаття 870
Форми договору найму житла

     

Стаття 889 (870)
Форма договору найму житла

Договір найму житла укладається письмово.

     

Договір найму житла укладається письмово.

Стаття 871
Чинність договору найму житла при переході права власності на житло до іншої особи

     

Стаття 890 (871)
Чинність договору найму житла при переході права власності на житло до іншої особи

При переході права власності на житло, що здане у найм, до іншої особи договір найму зберігає чинність і щодо нового власника на умовах, що були раніше укладені.

     

При переході права власності на житло, що здане у найм, до іншої особи договір найму зберігає чинність і щодо нового власника на умовах, що були раніше укладені.

Стаття 872
Обов’язки наймодавця житла

     

Стаття 891 (872)
Обов’язки наймодавця житла

1. Наймодавець зобов’язаний передати наймачеві вільне житло.

     

1. Наймодавець зобов’язаний передати наймачеві вільне житло.

2. Наймодавець зобов’язаний забезпечувати належну експлуатацію будинку, в якому знаходиться здане у найм житло, надавати наймачеві за плату необхідні комунальні послуги, забезпечувати проведення ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та того устаткування для надання комунальних послуг, що знаходиться у помешканні.

     

2. Наймодавець зобов’язаний забезпечувати належну експлуатацію будинку, в якому знаходиться здане у найм житло, надавати наймачеві за плату необхідні комунальні послуги, забезпечувати проведення ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та того устаткування для надання комунальних послуг, що знаходиться у помешканні.

Стаття 873
Обов’язки наймача житла

     

Стаття 892 (873)
Обов’язки наймача житла

Наймач зобов’язаний використовувати житло тільки для проживання, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

     

Наймач зобов’язаний використовувати житло тільки для проживання, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.

     

Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця.

Наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за житло. Якщо договором не встановлено інше, наймач зобов’язаний самостійно вносити комунальні платежі.

     

Наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за житло. Якщо договором не встановлено інше, наймач зобов’язаний самостійно вносити комунальні платежі.

Стаття 874
Наймач та особи, що постійно проживають разом з ним

     

Стаття 893 (874)
Наймач та особи, що постійно проживають разом з ним

1. При укладенні договору найму житла у договорі мають бути зазначені особи, що разом проживають з наймачем для постійного проживання у житлі. Вони набувають рівних із наймачем прав щодо користування житлом.

     

1. При укладенні договору найму житла у договорі мають бути зазначені особи, що разом проживають з наймачем для постійного проживання у житлі. Вони набувають рівних із наймачем прав щодо користування житлом.

2. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за дії осіб, що постійно проживають разом з ним і порушують умови договору найму житла.

     

2. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за дії осіб, що постійно проживають разом з ним і порушують умови договору найму житла.

3. Особи, що постійно проживають разом з наймачем, можуть за погодженням між собою і з наймачем укласти договір про те, що всі вони несуть солідарну відповідальність перед ним. У цьому разі усі вони є співнаймачами житла.

     

3. Особи, що постійно проживають разом з наймачем, можуть за погодженням між собою і з наймачем укласти договір про те, що всі вони несуть солідарну відповідальність перед ним. У цьому разі усі вони є співнаймачами житла.

4. Порядок користування житлом наймачем та особами, що постійно проживають з ним, у тому числі й тими, що є співнаймачами, визначається угодою між ними, а у випадках виникнення між ними незгоди спір вирішується судом.

     

4. Порядок користування житлом наймачем та особами, що постійно проживають з ним, у тому числі й тими, що є співнаймачами, визначається угодою між ними, а у випадках виникнення між ними незгоди спір вирішується судом.

Стаття 875
Право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на вселення інших осіб у житло, що займається

     

Стаття 894 (875)
Право наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на вселення інших осіб у житло, що займається

1. Наймач та особи, які постійно проживають з ним, у тому числі й ті, що є співнаймачами, мають право за їх спільною згодою та зі згоди наймодавця вселити у житло, що займається, інших осіб для постійного у ньому проживання.

     

1. Наймач та особи, які постійно проживають з ним, у тому числі й ті, що є співнаймачами, мають право за їх спільною згодою та зі згоди наймодавця вселити у житло, що займається, інших осіб для постійного у ньому проживання.

2. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно.

     

2. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно.

3. Особи, що вселилися у житло, відповідно до п. 1 цієї статті, набувають рівні з іншими особами права користування житлом, якщо при їх вселенні не було застережено інше.

     

3. Особи, що вселилися у житло, відповідно до п. 1 цієї статті, набувають рівні з іншими особами права користування житлом, якщо при їх вселенні не було застережено інше.

4. Вселення інших осіб, відповідно до цієї статті, допускається за умови додержання вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця, крім випадків вселення неповнолітніх дітей.

     

4. Вселення інших осіб, відповідно до цієї статті, допускається за умови додержання вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця, крім випадків вселення неповнолітніх дітей.

Стаття 876
Тимчасові мешканці

     

Стаття 895 (876)
Тимчасові мешканці

1. Наймач та особи, які постійно з ним проживають за взаємною згодою та за попереднім сповіщенням наймодавця, можуть дозволити тимчасове проживання у житлі, що перебуває в їхньому користуванні, осіб без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців).

     

1. Наймач та особи, які постійно з ним проживають за взаємною згодою та за попереднім сповіщенням наймодавця, можуть дозволити тимчасове проживання у житлі, що перебуває в їхньому користуванні, осіб без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців).

2. Вселення тимчасових мешканців на строк понад півтора місяця допускається при додержанні вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

     

2. Вселення тимчасових мешканців на строк понад півтора місяця допускається при додержанні вимог законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

3. Загальний строк проживання тимчасових мешканців не може перевищувати шести місяців.

     

3. Загальний строк проживання тимчасових мешканців не може перевищувати шести місяців.

4. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

     

4. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

5. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання, а якщо строк не погоджений, — не пізніше семи днів від дня поставлення до них вимоги про звільнення приміщення наймачем або іншою особою, що постійно з ним проживає.

     

5. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання, а якщо строк не погоджений, — не пізніше семи днів від дня поставлення до них вимоги про звільнення приміщення наймачем або іншою особою, що постійно з ним проживає.

Стаття 877
Ремонт житла, що здане у найм

     

Стаття 896 (877)
Ремонт житла, що здане у найм

1. Поточний ремонт житла, що здане у найм, є обов’язком наймача, якщо інше не встановлено договором найму житла.

     

1. Поточний ремонт житла, що здане у найм, є обов’язком наймача, якщо інше не встановлено договором найму житла.

2. Капітальний ремонт житла, що здане у найм, є обов’язком наймодавця, якщо інше не встановлено договором найму житла.

     

2. Капітальний ремонт житла, що здане у найм, є обов’язком наймодавця, якщо інше не встановлено договором найму житла.

3. Переобладнання житлового будинку, в якому знаходиться житло, здане в найм, якщо таке переобладнання істотно змінить умови користування житлом, без згоди наймача не допускається.

     

3. Переобладнання житлового будинку, в якому знаходиться житло, здане в найм, якщо таке переобладнання істотно змінить умови користування житлом, без згоди наймача не допускається.

Стаття 878
Плата за житло

     

Стаття 897 (878)
Плата за житло

1. Розмір плати за житло встановлюється за погодженням сторін у договорі найму житла. У разі якщо відповідно до закону встановлений максимальний розмір плати за житло, плата, встановлена у договорі, не повинна перевищувати цього розміру.

     

1. Розмір плати за житло встановлюється за погодженням сторін у договорі найму житла. У разі якщо відповідно до закону встановлений максимальний розмір плати за житло, плата, встановлена у договорі, не повинна перевищувати цього розміру.

2. Одностороння зміна розміру плати за житло не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

     

2. Одностороння зміна розміру плати за житло не допускається, крім випадків, передбачених договором або законом.

3. Плата за житло має вноситися наймачем у строк, передбачений договором найму житла. Якщо договором строк не передбачений, плата має вноситися наймачем щомісяця у порядку, встановленому житловим законодавством.

     

3. Плата за житло має вноситися наймачем у строк, передбачений договором найму житла. Якщо договором строк не передбачений, плата має вноситися наймачем щомісяця у порядку, встановленому житловим законодавством.

Стаття 879
Строк у договорі найму житла

     

Стаття 898 (879)
Строк у договорі найму житла

1. Договір найму житла укладається на строк, що не перевищує п’яти років. Якщо у договорі строк не визначений, договір вважається таким, що укладений на п’ять років.

     

1. Договір найму житла укладається на строк, що не перевищує п’яти років. Якщо у договорі строк не визначений, договір вважається таким, що укладений на п’ять років.

2. До договору найму житла, укладеному на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються правила п. 1 статті 874, статей 876, 880–882, п. 4 статті 883 цього Кодексу.

     

2. До договору найму житла, укладеному на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуються правила пункту 1 статті 893, статей 895, 899–901, пункту 4 статті 902 цього Кодексу.

Стаття 880
Переважне право наймача на укладення договору на новий строк

     

Стаття 899 (880)
Переважне право наймача на укладення договору на новий строк

1. Зі спливом строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.

     

1. Зі спливом строку договору найму житла наймач має переважне право на укладення договору найму житла на новий строк.

Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець повинен запропонувати наймачеві укласти договір на тих самих або інших умовах або ж попередити наймача про відмову від продовження договору у зв’язку з рішенням не здавати протягом не менш як року житла у найм. Якщо наймодавець не виконав цього обов’язку, а наймач не відмовився від продовження договору, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

     

Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла наймодавець повинен запропонувати наймачеві укласти договір на тих самих або інших умовах або ж попередити наймача про відмову від продовження договору у зв’язку з рішенням не здавати протягом не менш як року житла у найм. Якщо наймодавець не виконав цього обов’язку, а наймач не відмовився від продовження договору, договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк.

2. У разі погодження умов договору наймач не має права вимагати збільшення числа осіб, що постійно з ним проживають за договором найму житла.

     

2. У разі погодження умов договору наймач не має права вимагати збільшення числа осіб, що постійно з ним проживають за договором найму житла.

3. Якщо наймодавець відмовився від продовження договору у зв’язку з рішенням не здавати житло в найм, але протягом року від дня спливу строку договору з наймачем уклав договір найму житла з іншою особою, наймач має право вимагати визнання такого договору нечинним та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою поновити з ним договір.

     

3. Якщо наймодавець відмовився від продовження договору у зв’язку з рішенням не здавати житло в найм, але протягом року від дня спливу строку договору з наймачем уклав договір найму житла з іншою особою, наймач має право вимагати визнання такого договору нечинним та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою поновити з ним договір.

Стаття 881
Піднайм житла

     

Стаття 900 (881)
Піднайм житла

1. За договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним приміщення у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом. Відповідальним перед наймодавцем за договором найму житла залишається наймач.

     

1. За договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним приміщення у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом. Відповідальним перед наймодавцем за договором найму житла залишається наймач.

2. Договір піднайму може бути укладений за умови додержання вимог житлового законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

     

2. Договір піднайму може бути укладений за умови додержання вимог житлового законодавства про норму площі житла на кожного мешканця.

3. Договір піднайму є оплатним. Розмір плати за користування житлом і за комунальні послуги встановлюється погодженням сторін.

     

3. Договір піднайму є оплатним. Розмір плати за користування житлом і за комунальні послуги встановлюється погодженням сторін.

4. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла.

     

4. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла.

5. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму.

     

5. У разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму.

6. На договір піднайму не поширюються правила про переважне право на укладення договору на новий строк.

     

6. На договір піднайму не поширюються правила про переважне право на укладення договору на новий строк.

Стаття 882
Заміна наймача у договорі найму житла

     

Стаття 901 (882)
Заміна наймача у договорі найму житла

1. На вимогу наймача та інших осіб, що постійно з ним проживають, і за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, що постійно проживає з наймачем.

     

1. На вимогу наймача та інших осіб, що постійно з ним проживають, і за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, що постійно проживає з наймачем.

2. У разі смерті наймача або його вибуття з житла договір залишається чинним на тих самих умовах, а наймачем стає одна з осіб, що постійно проживає з колишнім наймачем, за спільною згодою між ними. Якщо такої згоди не досягнуто, всі особи, що постійно проживають у помешканні, стають співнаймачами.

     

2. У разі смерті наймача або його вибуття з житла договір залишається чинним на тих самих умовах, а наймачем стає одна з осіб, що постійно проживає з колишнім наймачем, за спільною згодою між ними. Якщо такої згоди не досягнуто, всі особи, що постійно проживають у помешканні, стають співнаймачами.

Стаття 883
Розірвання договору найму житла

     

Стаття 902 (883)
Розірвання договору найму житла

1. Наймач житла має право за згодою інших осіб, що постійно проживають з ним, у будь-який час розірвати договір найму з письмовим попередженням наймодавця за три місяці.

     

1. Наймач житла має право за згодою інших осіб, що постійно проживають з ним, у будь-який час розірвати договір найму з письмовим попередженням наймодавця за три місяці.

2. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу наймодавця у випадках:

     

2. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу наймодавця у випадках:

1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі — понад два рази зі спливом встановленого договором строку платежу;

     

1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі — понад два рази зі спливом встановленого договором строку платежу;

2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він несе відповідальність.

     

2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він несе відповідальність.

За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для усунення ним порушень, що стали підставою для розірвання договору найму житла. Якщо протягом визначеного судом строку наймач не усуне допущених порушень або не вживе усіх необхідних заходів для їх усунення, суд за повторним зверненням наймодавця приймає рішення про розірвання договору найму житла. При цьому на прохання наймача суд у рішенні про розірвання договору може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік.

     

За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для усунення ним порушень, що стали підставою для розірвання договору найму житла. Якщо протягом визначеного судом строку наймач не усуне допущених порушень або не вживе усіх необхідних заходів для їх усунення, суд за повторним зверненням наймодавця приймає рішення про розірвання договору найму житла. При цьому на прохання наймача суд у рішенні про розірвання договору може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік.

Короткостроковий договір, об’єктом якого є кімната або частина кімнати, якщо в ньому не зазначений конкретний строк чинності, може бути розірваний на вимогу наймодавця до спливу встановленого законом строку в один рік у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та осіб, що постійно проживають з ним. Однак наймодавець повинен попередити наймача про майбутнє розірвання договору не пізніше ніж за два місяці, якщо встановлений законом строк чинності договору, що залишився, є більшим ніж два місяці.

     

Короткостроковий договір, об’єктом якого є кімната або частина кімнати, якщо в ньому не зазначений конкретний строк чинності, може бути розірваний на вимогу наймодавця до спливу встановленого законом строку в один рік у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та осіб, що постійно проживають з ним. Однак наймодавець повинен попередити наймача про майбутнє розірвання договору не пізніше ніж за два місяці, якщо встановлений законом строк чинності договору, що залишився, є більшим ніж два місяці.

3. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу будь-якої із сторін у договорі:

     

3. Договір найму житла може бути розірваний у судовому порядку на вимогу будь-якої із сторін у договорі:

1) якщо житло стає непридатним для постійного проживання, а також у разі його аварійного стану;

     

1) якщо житло стає непридатним для постійного проживання, а також у разі його аварійного стану;

2) в інших випадках, передбачених житловим законодавством.

     

2) в інших випадках, передбачених житловим законодавством.

4. Якщо наймач житла або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, використовують житло не за призначенням або ж систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення порушення.

     

4. Якщо наймач житла або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, використовують житло не за призначенням або ж систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення порушення.

Якщо наймач або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, після попередження продовжує використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, наймодавець має право у судовому порядку розірвати договір найму житла. У цьому разі застосовуються правила частини третьої п. 2 цієї статті.

     

Якщо наймач або інші особи, за дії яких він несе відповідальність, після попередження продовжує використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, наймодавець має право у судовому порядку розірвати договір найму житла. У цьому разі застосовуються правила частини третьої пункту 2 цієї статті.

Стаття 884
Наслідки розірвання договору найму житла

     

Стаття 903 (884)
Наслідки розірвання договору найму житла

У разі розірвання договору найму житла наймач та інші фізичні особи, що проживають у помешканні до моменту розірвання договору, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду.

     

У разі розірвання договору найму житла наймач та інші фізичні особи, що проживають у помешканні до моменту розірвання договору, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду.

Глава 59
Позичка

     

Глава 59 (59)
Позичка

Стаття 885
Договір позички

     

Стаття 904 (885)
Договір позички

1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

     

1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

2. Користування річчю припускається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

     

2. Користування річчю припускається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

3. До договору позички застосовуються правила глави 57 цього Кодексу.

     

3. До договору позички застосовуються правила глави 57 цього Кодексу.

Стаття 886
Позичкодавець

     

Стаття 905 (886)
Позичкодавець

1. Позичкодавцями можуть бути фізичні та юридичні особи.

     

1. Позичкодавцями можуть бути фізичні та юридичні особи.

Особа, яка здійснює довірче управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

     

Особа, яка здійснює довірче управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

2. Юридична особа, яка займається підприємництвом, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

     

2. Юридична особа, яка займається підприємництвом, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Стаття 887
Форма договору позички

     

Стаття 906 (887)
Форма договору позички

1. Договір позички речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

     

1. Договір позички речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичними та фізичними особами укладається письмово.

     

2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичними та фізичними особами укладається письмово.

3. Договір позички будівель, інших капітальних споруд та їхніх окремих частин укладається у формі, яка визначена у статті 845 цього Кодексу.

     

3. Договір позички будівель, інших капітальних споруд та їхніх окремих частин укладається у формі, яка визначена у статті 864 цього Кодексу.

4. Договір позички транспортних засобів з участю фізичних осіб укладається письмово і посвідчується нотаріально.

     

4. Договір позички транспортних засобів з участю фізичних осіб укладається письмово і посвідчується нотаріально.

Стаття 888
Правові наслідки невиконання обов’язку передати річ у безоплатне користування

     

Стаття 907 (888)
Правові наслідки невиконання обов’язку передати річ у безоплатне користування

Якщо позичкодавець не виконує обов’язку передати річ у безоплатне користування, інша сторона має право вимагати розірвання договору, відшкодування пов’язаних з цим витрат.

     

Якщо позичкодавець не виконує обов’язку передати річ у безоплатне користування, інша сторона має право вимагати розірвання договору, відшкодування пов’язаних з цим витрат.

Стаття 889
Строк позички

     

Стаття 908 (889)
Строк позички

Якщо сторони не встановили строку користування майном, він визначається відповідно до мети такого користування.

     

Якщо сторони не встановили строку користування майном, він визначається відповідно до мети такого користування.

Стаття 890
Право позичкодавця на відчуження речі

     

Стаття 909 (890)
Право позичкодавця на відчуження речі

1. Позичкодавець має право відчужити річ, яка передана ним у безоплатне користування. До набувача речі переходять права та обов’язки позичкодавця.

     

1. Позичкодавець має право відчужити річ, яка передана ним у безоплатне користування. До набувача речі переходять права та обов’язки позичкодавця.

2. Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, яка передана йому у користування.

     

2. Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, яка передана йому у користування.

Стаття 891
Обов’язки користувача

     

Стаття 910 (891)
Обов’язки користувача

1. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі у належному стані.

     

1. Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі у належному стані.

2. Користувач зобов’ язаний:

1) користуватися річчю лише за її призначенням або відповідно до мети, визначеної в договорі;

     

2. Користувач зобов’ язаний:

1) користуватися річчю лише за її призначенням або відповідно до мети, визначеної в договорі;

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не передбачено договором;

     

2) користуватися річчю особисто, якщо інше не передбачено договором;

3) повернути річ після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому вона була на момент її передання.»

     

3) повернути річ після закінчення строку договору в тому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Стаття 892
Розірвання договору позички

     

Стаття 911 (892)
Розірвання договору позички

1. Користувач має право повернути річ у будь-який час, не чекаючи закінчення строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний сповістити позичкодавця про розірвання договору щонайменше як за сім днів до повернення речі.

     

1. Користувач має право повернути річ у будь-який час, не чекаючи закінчення строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний сповістити позичкодавця про розірвання договору щонайменше як за сім днів до повернення речі.

2. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

     

2. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

     

1) у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

     

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

     

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення або пошкодження.

     

4) в результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення або пошкодження.

3. Особа, яка стала власником речі, що була передана у безоплатне користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без зазначення строку. Про таке розірвання договору користувач має бути повідомлений попередньо, за час, який відповідав би меті позички.

     

3. Особа, яка стала власником речі, що була передана у безоплатне користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без зазначення строку. Про таке розірвання договору користувач має бути повідомлений попередньо, за час, який відповідав би меті позички.

Стаття 893
Припинення договору позички

     

Стаття 912 (893)
Припинення договору позички

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій майно було надане в користування, якщо інше не передбачено договором.

     

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій майно було надане в користування, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 894
Правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею

     

Стаття 913 (894)
Правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користування нею

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків.

     

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків.

Глава 60
Підряд

     

Глава 60 (60)
Підряд

§ 1. Загальні положення про підряд

     

§ 1. Загальні положення про підряд

Стаття 895
Договір підряду

     

Стаття 914 (895)
Договір підряду

1. За договором підряду підрядник зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

     

1. За договором підряду підрядник зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, або обробку чи переробку речі або ж на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

327

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)
Ст.895 п.2 викласти в редакції
“Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі, або ж на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику”.

враховано

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі, або ж на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

3. Для виконання окремих видів робіт, передбачених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл на ведення цих робіт.

     

3. Для виконання окремих видів робіт, передбачених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл на ведення цих робіт.

4. До окремих видів договорів підряду, передбачених параграфами 2–5 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не передбачено правилами цього Кодексу про ці види договорів.

     

4. До окремих видів договорів підряду, передбачених параграфами 2–5 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не передбачено правилами цього Кодексу про ці види договорів.

Стаття 896
Генеральний підрядник і субпідрядник

     

Стаття 915 (896)
Генеральний підрядник і субпідрядник

1. Підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання інших осіб, несучи відповідальність перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

     

1. Підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання інших осіб, несучи відповідальність перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

2. Генеральний підрядник несе перед субпідрядником відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов’язань за договором підряду, а перед замовником — за наслідки невиконання або неналежного виконання свого зобов’язання субпідрядником відповідно до статей 553, 643 цього Кодексу.

     

2. Генеральний підрядник несе перед субпідрядником відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов’язань за договором підряду, а перед замовником — за наслідки невиконання або неналежного виконання свого зобов’язання субпідрядником відповідно до статей 568, 660 цього Кодексу.

Якщо інше не передбачено законом або договором, замовник і субпідрядник не мають права ставити один до одного вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них із генеральним підрядником.

     

Якщо інше не передбачено законом або договором, замовник і субпідрядник не мають права ставити один до одного вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них із генеральним підрядником.

Стаття 897
Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

     

Стаття 916 (897)
Виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами

1. Підрядник зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

     

1. Підрядник зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

2. Підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів та устаткування, обтяжених правами третіх осіб.

     

2. Підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів та устаткування, обтяжених правами третіх осіб.

Стаття 898
Виконання роботи з матеріалу замовника

     

Стаття 917 (898)
Виконання роботи з матеріалу замовника

1. Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу замовника, підрядник несе відповідальність за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

     

1. Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу замовника, підрядник несе відповідальність за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

2. У договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалів замовника, крім інших умов, мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання обов’язків.

     

2. У договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалів замовника, крім інших умов, мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання обов’язків.

3. Підрядник несе відповідальність за неналежне виконання роботи, спричинене недоліками наданих замовником матеріалів, якщо не доведе, що недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні цих матеріалів.

     

3. Підрядник несе відповідальність за неналежне виконання роботи, спричинене недоліками наданих замовником матеріалів, якщо не доведе, що недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні цих матеріалів.

Стаття 899
Обов’язок підрядника зберігати надане йому майно

     

Стаття 918 (899)
Обов’язок підрядника зберігати надане йому майно

Підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо забезпечення збереження наданого йому замовником майна та несе відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталася з йони вини.

     

Підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо забезпечення збереження наданого йому замовником майна та несе відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталася з йони вини.

Стаття 900
Ризик випадкового знищення матеріалів

     

Стаття 919 (900)
Ризик випадкового знищення матеріалів

Ризик випадкового знищення матеріалів або випадкового псування (пошкодження) до настання строку здачі підрядником обумовленої договором роботи несе сторона, що надала матеріали, а після настання цього строку — сторона, що прогаяла строк, якщо інше не встановлено договором або законодавчими актами.

     

Ризик випадкового знищення матеріалів або випадкового псування (пошкодження) до настання строку здачі підрядником обумовленої договором роботи несе сторона, що надала матеріали, а після настання цього строку — сторона, що прогаяла строк, якщо інше не встановлено договором або законодавчими актами.

Стаття 901
Ціна роботи

     

Стаття 920 (901)
Ціна роботи

1. У договорі підряду зазначається ціна роботи або способи її визначення.

     

1. У договорі підряду зазначається ціна роботи або способи її визначення.

2. Якщо у договорі не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна може бути встановлена судом на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, зазначених сторонами.

     

2. Якщо у договорі не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна може бути встановлена судом на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, зазначених сторонами.

3. Ціна у договорі підряду включає компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду.».

     

3. Ціна у договорі підряду включає компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду.

«Стаття 9011
Кошторис

     

Стаття 921 (9011)
Кошторис

1. Ціна роботи може бути визначена складанням кошторису.

     

1. Ціна роботи може бути визначена складанням кошторису.

У випадках коли робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником.

     

У випадках коли робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору з моменту підтвердження його замовником.

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо у договорі немає інших вказівок, кошторис визнається твердим.

     

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо у договорі немає інших вказівок, кошторис визнається твердим.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін.

     

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін.

Якщо сторони передбачали у договорі твердий кошторис, у разі його перевищення усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, крім випадків, передбачених частиною другою п. 8 цієї статті.

     

Якщо сторони передбачали у договорі твердий кошторис, у разі його перевищення усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, крім випадків, передбачених частиною другою пункту 8 цієї статті.

4. Якщо виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і з цієї причини — в істотному перевищенні визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, що не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника сплати йому ціни за виконану частину роботи.

     

4. Якщо виникла необхідність у проведенні додаткових робіт і з цієї причини — в істотному перевищенні визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, що не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника сплати йому ціни за виконану частину роботи.

Підрядник, що своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеного у договорі кошторису, зобов’язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату робіт за ціною, визначеною у договорі.

     

Підрядник, що своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення зазначеного у договорі кошторису, зобов’язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату робіт за ціною, визначеною у договорі.

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення, у тому числі і в разі якщо на момент укладення договору виключалася можливість передбачити повний обсяг роботи, що підлягає виконанню, або необхідні для цього витрати.

     

5. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення, у тому числі і в разі якщо на момент укладення договору виключалася можливість передбачити повний обсяг роботи, що підлягає виконанню, або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої ціни (кошторису), а в разі відмови замовника виконати його вимоги — розірвання договору відповідно до статті 683 цього Кодексу.

     

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалів та устаткування, які мали бути надані підрядником, а також послуг, що надавалися йому третіми особами, підрядник має право вимагати збільшення встановленої ціни (кошторису), а в разі відмови замовника виконати його вимоги — розірвання договору відповідно до статті 700 цього Кодексу.

Стаття 902
Ощадливість підрядника

     

Стаття 922 (902)
Ощадливість підрядника

1. Підрядник має право на ощадливо ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

     

1. Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

2. У випадках коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які враховувалися при визначенні ціни (складанні кошторису), підрядник зберігає право на оплату роботи за ціною, передбаченою договором (кошторисом), якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження вплинуло на якість виконаної роботи.

     

2. У випадках коли фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які враховувалися при визначенні ціни (складанні кошторису), підрядник зберігає право на оплату роботи за ціною, передбаченою договором (кошторисом), якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження вплинуло на якість виконаної роботи.

3. У договорі підряду може бути передбачено розподіл між сторонами отриманого підрядником заощадження.

     

3. У договорі підряду може бути передбачено розподіл між сторонами отриманого підрядником заощадження.

Стаття 903
Строки виконання робіт

     

Стаття 923 (903)
Строки виконання робіт

1. Строки виконання робіт або їх окремих етапів встановлюються сторонами у договорі.

     

1. Строки виконання робіт або їх окремих етапів встановлюються сторонами у договорі.

2. Якщо у договорі немає вказівок про строки виконання робіт, підрядник зобов’язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати їх виконання у розумні строки, виходячи із суті зобов’язання, характеру та обсягів робіт і звичаїв ділового обороту.

     

2. Якщо у договорі немає вказівок про строки виконання робіт, підрядник зобов’язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати їх виконання у розумні строки, виходячи із суті зобов’язання, характеру та обсягів робіт і звичаїв ділового обороту.

Стаття 904
Обставини, про які підрядник зобов’язаний попередити замовника

     

Стаття 924 (904)
Обставини, про які підрядник зобов’язаний попередити замовника

Підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника про:

     

Підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника про:

1) недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника;

     

1) недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника;

2) те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;

     

2) те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;

3) наявність інших, що не залежать від підрядника, обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.

     

3) наявність інших, що не залежать від підрядника, обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.

Стаття 905
Наслідки невиконання замовником вимог підрядника

     

Стаття 925 (905)
Наслідки невиконання замовником вимог підрядника

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне та обґрунтоване попередження з боку підрядника, у домірний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або ж не усуне інших обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядник має право відмовитися від договору та стягнути зазнані з вини замовника збитки.

     

1. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне та обґрунтоване попередження з боку підрядника, у домірний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або ж не усуне інших обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядник має право відмовитися від договору та стягнути зазнані з вини замовника збитки.

2. Якщо використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров’ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки фізичних осіб та інших вимог, підрядник зобов’язаний відмовитися від виконання цих робіт за договором і стягнути зазнані з вини замовника збитки.

     

2. Якщо використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров’ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки фізичних осіб та інших вимог, підрядник зобов’язаний відмовитися від виконання цих робіт за договором і стягнути зазнані з вини замовника збитки.

Стаття 906
Права замовника під час виконання роботи

     

Стаття 926 (906)
Права замовника під час виконання роботи

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість робіт, не втручаючись у діяльність підрядника.

     

1. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість робіт, не втручаючись у діяльність підрядника.

2. Якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

     

2. Якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові домірний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги у призначений строк — відмовитися від договору, або ж зажадати відшкодування збитків, або ж доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядника.

     

3. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові домірний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги у призначений строк — відмовитися від договору, або ж зажадати відшкодування збитків, або ж доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядника.

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові винагороду за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, із зарахуванням того, що підрядник зберіг внаслідок розірвання договору.

     

4. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові винагороду за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, із зарахуванням того, що підрядник зберіг внаслідок розірвання договору.

Стаття 907
Сприяння замовника

     

Стаття 927 (907)
Сприяння замовника

1. Замовник зобов’язаний у випадках, в обсязі та в порядку, що передбачені договором підряду, сприяти підрядникові у виконанні роботи.

     

1. Замовник зобов’язаний у випадках, в обсязі та в порядку, що передбачені договором підряду, сприяти підрядникові у виконанні роботи.

У разі невиконання замовником цього обов’язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, спричинені простоєм, або ж перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи.

     

У разі невиконання замовником цього обов’язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, спричинені простоєм, або ж перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи.

2. У випадках коли виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник зберігає право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням виконаної частини роботи, з відрахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв’язку з невиконанням договору.

     

2. У випадках коли виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник зберігає право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням виконаної частини роботи, з відрахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв’язку з невиконанням договору.

Стаття 908
Невиконання замовником зустрічних обов’язків за договором

     

Стаття 928 (908)
Невиконання замовником зустрічних обов’язків за договором

Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу призупинити у випадках, коли порушення замовником своїх зустрічних обов’язків за договором, зокрема таких, як надання матеріалів, устаткування або речі, що підлягає переробці, створило неможливість виконання договору підрядником.

     

Підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу призупинити у випадках, коли порушення замовником своїх зустрічних обов’язків за договором, зокрема таких, як надання матеріалів, устаткування або речі, що підлягає переробці, створило неможливість виконання договору підрядником.

Стаття 909
Права замовника у разі порушення договору підрядником

     

Стаття 929 (909)
Права замовника у разі порушення договору підрядником

1. Якщо підрядник допустився відступів від умов договору, що погіршили роботу, або інших недоліків у роботі, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у домірний строк або відшкодування зазнаних ним необхідних витрат з виправлення своїм коштом недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

     

1. Якщо підрядник допустився відступів від умов договору, що погіршили роботу, або інших недоліків у роботі, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у домірний строк або відшкодування зазнаних ним необхідних витрат з виправлення своїм коштом недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

2. За наявності у роботі істотних відхилень від договору або ж інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

     

2. За наявності у роботі істотних відхилень від договору або ж інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

Стаття 910
Обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

     

Стаття 930 (910)
Обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові негайно.

     

1. Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові негайно.

2. Якщо замовник не заявить негайно підрядникові про відступи від умов договору, які погіршили роботу, або інші недоліки в роботі, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

     

2. Якщо замовник не заявить негайно підрядникові про відступи від умов договору, які погіршили роботу, або інші недоліки в роботі, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

3. Замовник, що прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

     

3. Замовник, що прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

4. Замовник, що виявив після прийняття роботи відступи у ній від договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, зобов’язаний сповістити про це підрядника у розумний строк після їх виявлення.

     

4. Замовник, що виявив після прийняття роботи відступи у ній від договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, зобов’язаний сповістити про це підрядника у розумний строк після їх виявлення.

5. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої із сторін має бути призначена експертиза. Витрати з проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору або причинного зв’язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати з експертизи несе сторона, що вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за погодженням між сторонами, — обидві сторони порівну.

     

5. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої із сторін має бути призначена експертиза. Витрати з проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору або причинного зв’язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати з експертизи несе сторона, що вимагала її призначення, а якщо експертиза призначена за погодженням між сторонами, — обидві сторони порівну.

6. Якщо інше не передбачено договором, у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи підрядник має право зі спливом одного місяця від дня, коли згідно з договором робота мала передаватися замовникові, та після наступного дворазового його попередження продати результат роботи, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріальної контори на ім’я замовника.

     

6. Якщо інше не передбачено договором, у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи підрядник має право зі спливом одного місяця від дня, коли згідно з договором робота мала передаватися замовникові, та після наступного дворазового його попередження продати результат роботи, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріальної контори на ім’я замовника.

7. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило прогаяння строку здачі робіт, право власності на виготовлену (перероблену) річ визнається таким, що перейшло до замовника у момент, коли відбулося передання.

     

7. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило прогаяння строку здачі робіт, право власності на виготовлену (перероблену) річ визнається таким, що перейшло до замовника у момент, коли відбулося передання.

Стаття 911
Порядок оплати роботи

     

Стаття 931 (911)
Порядок оплати роботи

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, або ж за згодою замовника — достроково.

     

1. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, або ж за згодою замовника — достроково.

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу тільки у випадку та в розмірі, зазначених у договорі.

     

2. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу тільки у випадку та в розмірі, зазначених у договорі.

Стаття 912
Розрахунки між сторонами у разі знищення предмета підряду або неможливості закінчення роботи

     

Стаття 932 (912)
Розрахунки між сторонами у разі знищення предмета підряду або неможливості закінчення роботи

1. Якщо предмет підряду до здачі його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати винагороди за роботу.

     

1. Якщо предмет підряду до здачі його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати винагороди за роботу.

2. Якщо знищення предмета підряду чи неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, доставленого замовником, чи внаслідок його розпоряджень про спосіб виконання роботи або ж відбулися після прогаяння строку прийняття замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані правила статей 882 і 883 цього Кодексу, підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу.

     

2. Якщо знищення предмета підряду чи неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, доставленого замовником, чи внаслідок його розпоряджень про спосіб виконання роботи або ж відбулися після прогаяння строку прийняття замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані правила статей 901 і 902 цього Кодексу, підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу.

Стаття 913
Право підрядника на утримування

     

Стаття 933 (913)
Право підрядника на утримування

У разі невиконання замовником обов’язку сплатити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядникові у зв’язку з виконанням договору, підрядник має право на утримування результату роботи відповідно до статей 615–618 цього Кодексу, а також належного замовникові устаткування, переданого для перероблення речі, залишку невикористаних матеріалів та іншого майна замовника, що опинилося у нього до сплати замовником відповідних сум.

     

У разі невиконання замовником обов’язку сплатити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядникові у зв’язку з виконанням договору, підрядник має право на утримування результату роботи відповідно до статей 632–635 цього Кодексу, а також належного замовникові устаткування, переданого для перероблення речі, залишку невикористаних матеріалів та іншого майна замовника, що опинилося у нього до сплати замовником відповідних сум.

Стаття 914
Якість роботи

     

Стаття 934 (914)
Якість роботи

Виконана підрядником робота має відповідати умовам договору, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

     

Виконана підрядником робота має відповідати умовам договору, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Якщо інше не передбачено договором, виконана робота має:

     

Якщо інше не передбачено договором, виконана робота має:

1) у момент передання замовникові відповідати якості, зазначеній у договорі, або відповідати вимогам, що звичайно ставляться, та

     

1) у момент передання замовникові відповідати якості, зазначеній у договорі, або відповідати вимогам, що звичайно ставляться, та

2) у межах розумного строку бути придатною для передбаченого договором використання, а якщо воно договором не передбачене, — для звичайного використання роботи такого характеру.

     

2) у межах розумного строку бути придатною для передбаченого договором використання, а якщо воно договором не передбачене, — для звичайного використання роботи такого характеру.

Стаття 915
Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

     

Стаття 935 (915)
Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для передбаченого у договорі, або ж — за відсутності у договорі відповідної умови — для звичайного використання, замовник має право, оскільки інше не встановлено законом або договором, на свій вибір зажадати від підрядника:

     

1. Якщо робота виконана підрядником з відступами від договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для передбаченого у договорі, або ж — за відсутності у договорі відповідної умови — для звичайного використання, замовник має право, оскільки інше не встановлено законом або договором, на свій вибір зажадати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків роботи у розумний строк;

     

1) безоплатного усунення недоліків роботи у розумний строк;

2) домірного зменшення встановленої за роботу ціни;

     

2) домірного зменшення встановленої за роботу ціни;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх передбачене у договорі.

     

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх передбачене у договорі.

2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він несе відповідальність, безоплатно виконати роботу наново з відшкодуванням замовникові завданих прогаянням строку виконання збитків. У цьому разі замовник зобов’язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

     

2. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він несе відповідальність, безоплатно виконати роботу наново з відшкодуванням замовникові завданих прогаянням строку виконання збитків. У цьому разі замовник зобов’язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

3. Якщо відступи у роботі від умов договору або інші недоліки роботи є істотними та такими, що не усуваються, або ж у встановлений замовником розумний строк виявлені недоліки не були усунені, замовник має право відмовитися від договору та зажадати відшкодування завданих збитків.

     

3. Якщо відступи у роботі від умов договору або інші недоліки роботи є істотними та такими, що не усуваються, або ж у встановлений замовником розумний строк виявлені недоліки не були усунені, замовник має право відмовитися від договору та зажадати відшкодування завданих збитків.

4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності, якщо доведено, що такі недоліки виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

     

4. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності, якщо доведено, що такі недоліки виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

5. Підрядник, що надав матеріали для виконання роботи, несе відповідальність за їхню якість за правилами про відповідальність продавця за товари неналежної якості (стаття 708).

     

5. Підрядник, що надав матеріали для виконання роботи, несе відповідальність за їхню якість за правилами про відповідальність продавця за товари неналежної якості (стаття 727 цього Кодексу).

Стаття 916
Гарантія якості роботи

     

Стаття 936 (916)
Гарантія якості роботи

1. У разі якщо законом або договором передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов’язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам п. 1 статті 914 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

     

1. У разі якщо законом або договором передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов’язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам пункту 1 статті 934 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

2. Гарантія якості результату робіт, якщо інше не передбачено договором, поширюється на все, що становить результат роботи.

     

2. Гарантія якості результату робіт, якщо інше не передбачено договором, поширюється на все, що становить результат роботи.

Стаття 917
Порядок обчислення гарантійного строку

     

Стаття 937 (917)
Порядок обчислення гарантійного строку

1. Якщо інше не передбачено договором підряду, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником.

     

1. Якщо інше не передбачено договором підряду, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником.

2. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються відповідно правила, що містяться у статті 705 цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом, погодженням сторін або не випливає з особливостей договору підряду.

     

2. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються відповідно правила, що містяться у статті 724 цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом, погодженням сторін або не випливає з особливостей договору підряду.

Стаття 918
Позовна давність за позовами про неналежну якість роботи

     

Стаття 938 (918)
Позовна давність за позовами про неналежну якість роботи

Позовна давність для вимог, спричинених неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником.

     

Позовна давність для вимог, спричинених неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прийняття роботи замовником.

Стаття 919
Початок перебігу позовної давності у спеціальних випадках

     

Стаття 939 (919)
Початок перебігу позовної давності у спеціальних випадках

1. Якщо законом або договором підряду встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності, зазначеної у статті 918, починається від дня заявлення про недоліки.

     

1. Якщо законом або договором підряду встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності, зазначеної у статті 938, починається від дня заявлення про недоліки.

2. Якщо відповідно до договору підряду робота прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

     

2. Якщо відповідно до договору підряду робота прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Стаття 920
Обов’язок підрядника передати інформацію замовникові

     

Стаття 940 (920)
Обов’язок підрядника передати інформацію замовникові

Підрядник зобов’язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі.

     

Підрядник зобов’язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі.

Стаття 921
Конфіденційність одержаної сторонами інформації

     

Стаття 941 (921)
Конфіденційність одержаної сторонами інформації

Якщо сторона завдяки виконанню свого зобов’язання за договором одержала від іншої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх третім особам без згоди іншої сторони.

     

Якщо сторона завдяки виконанню свого зобов’язання за договором одержала від іншої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх третім особам без згоди іншої сторони.

§ 2. Побутовий підряд

     

§ 2. Побутовий підряд

Стаття 922
Договір побутового підряду

     

Стаття 942 (922)
Договір побутового підряду

Стаття 923
Форма договору побутового підряду

     

Стаття 943 (923)
Форма договору побутового підряду

1. Якщо інше не передбачено договором, законом та іншими правовими актами, у тому числі стандартними умовами та формулярами, до яких приєднується замовник (стаття 666 цього Кодексу), договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі з моменту видачі підрядником замовникові квитанції або іншого документа, що підтверджує укладення договору.

     

1. Якщо інше не передбачено договором, законом та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі стандартними умовами та формулярами, до яких приєднується замовник (стаття 683 цього Кодексу), договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі з моменту видачі підрядником замовникові квитанції або іншого документа, що підтверджує укладення договору.

2. Відсутність у замовника зазначених документів не позбавляє його можливості посилатися на свідчення свідків на підтвердження факту укладення договору або його умов.

     

2. Відсутність у замовника зазначених документів не позбавляє його можливості посилатися на свідчення свідків на підтвердження факту укладення договору або його умов.

Стаття 924
Гарантії прав замовника

     

Стаття 944 (924)
Гарантії прав замовника

1. Підрядник не має права нав’язати замовникові включення у договір побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

     

1. Підрядник не має права нав’язати замовникові включення у договір побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, виконаній до сповіщення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до зазначеної частини ціни роботи. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

     

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, виконаній до сповіщення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до зазначеної частини ціни роботи. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Стаття 925
Надання замовникові інформації про роботу

     

Стаття 945 (925)
Надання замовникові інформації про роботу

Підрядник зобов’язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про пропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору та відповідають роботі. Якщо за характером роботи це має значення, підрядник повинен вказати замовникові конкретну особу, що буде її виконувати.

     

Підрядник зобов’язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про пропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору та відповідають роботі. Якщо за характером роботи це має значення, підрядник повинен вказати замовникові конкретну особу, що буде її виконувати.

Стаття 926
Публічна оферта робіт

     

Стаття 946 (926)
Публічна оферта робіт

1. До реклами та інших пропозицій щодо робіт, які виконуються за договорами побутового підряду, відповідно застосовуються правила про публічну оферту товарів, які містяться у статті 673 цього Кодексу.

     

1. До реклами та інших пропозицій щодо робіт, які виконуються за договорами побутового підряду, відповідно застосовуються правила про публічну оферту товарів, які містяться у статті 690 цього Кодексу.

2. При здачі робіт замовникові підрядник зобов’язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або ж іншої виконаної роботи, а також про можливі для самого замовника та інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

     

2. При здачі робіт замовникові підрядник зобов’язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або ж іншої виконаної роботи, а також про можливі для самого замовника та інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

3. Замовник має право вимагати розірвання укладеного договору побутового підряду та відшкодування збитків у випадках, коли внаслідок неповноти або недостовірності отриманої від підрядника інформації був укладений договір на виконання робіт, які не мають властивостей, що їх мав на увазі замовник.

     

3. Замовник має право вимагати розірвання укладеного договору побутового підряду та відшкодування збитків у випадках, коли внаслідок неповноти або недостовірності отриманої від підрядника інформації був укладений договір на виконання робіт, які не мають властивостей, що їх мав на увазі замовник.

Стаття 927
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів підрядника

     

Стаття 947 (927)
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів підрядника

1. За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника — з його матеріалів.

     

1. За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника — з його матеріалів.

2. Якщо робота виконується з матеріалів підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником повністю або в частині, визначеній погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної роботи підрядником. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не передбачено договором.

     

2. Якщо робота виконується з матеріалів підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником повністю або в частині, визначеній погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 928
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів замовника

     

Стаття 948 (928)
Виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів замовника

Якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору, має бути зазначено точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

     

Якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору, має бути зазначено точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Стаття 929
Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

     

Стаття 949 (929)
Права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду

1. Якщо підрядником допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, останній має право на свій вибір вимагати:

     

1. Якщо підрядником допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, останній має право на свій вибір вимагати:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

     

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

     

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

2. У разі виявлення інших недоліків, що призвели до погіршення виконаної роботи або інших відступів від договору, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення цих недоліків у домірний строк, або відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїм коштом недоліків роботи, або ж відповідного зменшення винагороди.

     

2. У разі виявлення інших недоліків, що призвели до погіршення виконаної роботи або інших відступів від договору, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення цих недоліків у домірний строк, або відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїм коштом недоліків роботи, або ж відповідного зменшення винагороди.

3. Вимога про безоплатне усунення таких недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку життю або здоров’ю самого замовника та інших осіб, може бути поставлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути поставлена незалежно від того, коли виявлені ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

     

3. Вимога про безоплатне усунення таких недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку життю або здоров’ю самого замовника та інших осіб, може бути поставлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути поставлена незалежно від того, коли виявлені ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

У разі невиконання підрядником зазначеної вимоги замовник має право протягом того самого строку зажадати або повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або ж відшкодування витрат, зазнаних через усунення недоліків своїми силами чи з допомогою третіх осіб.

     

У разі невиконання підрядником зазначеної вимоги замовник має право протягом того самого строку зажадати або повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або ж відшкодування витрат, зазнаних через усунення недоліків своїми силами чи з допомогою третіх осіб.

Стаття 930
Розмір винагороди за договором побутового підряду

     

Стаття 950 (930)
Розмір винагороди за договором побутового підряду

1. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами, тарифами тощо.

     

1. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами, тарифами тощо.

2. Робота оплачується замовником після її остаточної здачі підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору повністю або шляхом видачі авансу.

     

2. Робота оплачується замовником після її остаточної здачі підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору повністю або шляхом видачі авансу.

Стаття 931
Наслідки нез’явлення замовника за одержанням роботи

     

Стаття 951 (931)
Наслідки нез’явлення замовника за одержанням роботи

1. У разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору підряду за розумну ціну, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести до депозиту нотаріальної контори на ім’я замовника.

     

1. У разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору підряду за розумну ціну, а виторг, з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести до депозиту нотаріальної контори на ім’я замовника.

2. Підрядник має право у випадках, зазначених у п. 1 цієї статті, замість продажу предмета договору підряду скористатися правом на його утримання (статті 615—618 цього Кодексу) або стягнути із замовника завдані збитки.

     

2. Підрядник має право у випадках, зазначених у пункті 1 цієї статті, замість продажу предмета договору підряду скористатися правом на його утримання (статті 632—635 цього Кодексу) або стягнути із замовника завдані збитки.

§ 3. Будівельний підряд

     

§ 3. Будівельний підряд

Стаття 932
Будівельний підряд

     

Стаття 952 (932)
Будівельний підряд

1. За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або ж виконати обумовлені договором будівельні роботи відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик або ж забезпечити фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

     

1. За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або ж виконати обумовлені договором будівельні роботи відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик або ж забезпечити фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцем знаходження об’єкта.

     

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцем знаходження об’єкта.

Стаття 933
Право власності на об’єкт будівництва

     

Стаття 953 (933)
Право власності на об’єкт будівництва

Власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

     

Власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник.

Стаття 934
Проектно-кошторисна документація

     

Стаття 954 (934)
Проектно-кошторисна документація

1. Підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, кошторису, що визначає ціну робіт.

     

1. Підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, кошторису, що визначає ціну робіт.

Якщо у договорі немає інших вказівок, передбачається, що підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації).

     

Якщо у договорі немає інших вказівок, передбачається, що підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації).

2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути передбачено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

     

2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути передбачено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані технічною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису будівництва, зобов’язаний сповістити про це замовника.

     

3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані технічною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису будівництва, зобов’язаний сповістити про це замовника.

У разі неодержання від замовника відповіді на своє повідомлення протягом розумного строку підрядник зобов’язаний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, спричинених простоюванням, на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

     

У разі неодержання від замовника відповіді на своє повідомлення протягом розумного строку підрядник зобов’язаний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, спричинених простоюванням, на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

4. Підрядник, що не виконав обов’язку, встановленого п. 3 цієї статті, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, якщо не доведе необхідності негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв’язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об’єкта, що будується.

     

4. Підрядник, що не виконав обов’язку, встановленого пунктом 3 цієї статті, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, якщо не доведе необхідності негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв’язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об’єкта, що будується.

Стаття 935
Внесення змін у проектно-кошторисну документацію

     

Стаття 955 (935)
Внесення змін у проектно-кошторисну документацію

1. Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує десяти відсотків зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру передбаченої в договорі будівельного підряду роботи.

     

1. Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує десяти відсотків зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру передбаченої в договорі будівельного підряду роботи.

2. Внесення змін, які потребують додаткових робіт у розмірі, що перевищує зазначений у п. 1 цієї статті, допускається тільки за згодою підрядника. Підрядник має право у цьому разі відмовитися від договору та зажадати відшкодування відповідних збитків.

     

2. Внесення змін, які потребують додаткових робіт у розмірі, що перевищує зазначений у пункті 1 цієї статті, допускається тільки за згодою підрядника. Підрядник має право у цьому разі відмовитися від договору та зажадати відшкодування відповідних збитків.

Стаття 936
Забезпечення будівництва та оплата робіт

     

Стаття 956 (936)
Забезпечення будівництва та оплата робіт

1. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором.

     

1. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором.

Договором може бути покладений на замовника обов’язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також надання інших послуг.

     

Договором може бути покладений на замовника обов’язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також надання інших послуг.

2. Підрядник, до обов’язків якого належить матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих ним матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування.

     

2. Підрядник, до обов’язків якого належить матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих ним матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування.

3. У разі виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих замовником матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування підрядник має право відмовитися від договору та зажадати від замовника сплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

     

3. У разі виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих замовником матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування підрядник має право відмовитися від договору та зажадати від замовника сплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

4. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не передбачений погодженням сторін.

     

4. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не передбачений погодженням сторін.

5. У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об’єкта, а також неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника винагороди або оплати зазнаних витрат, якщо інше не передбачено договором.

     

5. У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об’єкта, а також неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника винагороди або оплати зазнаних витрат, якщо інше не передбачено договором.

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов’язані з консервацією витрати.

     

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов’язані з консервацією витрати.

Стаття 937
Ризик знищення або пошкодження об’єкта

     

Стаття 957 (937)
Ризик знищення або пошкодження об’єкта

Якщо об’єкт знищений або пошкоджений, ризик знищення або пошкодження об’єкта до прийняття його замовником несе підрядник, крім випадків, коли такі наслідки настали за обставин, що залежали від замовника.

     

Якщо об’єкт знищений або пошкоджений, ризик знищення або пошкодження об’єкта до прийняття його замовником несе підрядник, крім випадків, коли такі наслідки настали за обставин, що залежали від замовника.

Стаття 938
Обов’язок підрядника страхувати об’єкт будівництва

     

Стаття 958 (938)
Обов’язок підрядника страхувати об’єкт будівництва

1. Підрядник зобов’язаний своїм коштом здійснити страхування передбаченого договором об’єкта або комплексу робіт, якщо інший порядок та умови не визначені сторонами у договорі.

     

1. Підрядник зобов’язаний своїм коштом здійснити страхування передбаченого договором об’єкта або комплексу робіт, якщо інший порядок та умови не визначені сторонами у договорі.

2. Сторона, на яку покладається обов’язок щодо страхування, має надати іншій стороні в порядку, передбаченому договором, докази укладення нею договору страхування відповідно до умов договору будівельного підряду, включаючи дані про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

     

2. Сторона, на яку покладається обов’язок щодо страхування, має надати іншій стороні в порядку, передбаченому договором, докази укладення нею договору страхування відповідно до умов договору будівельного підряду, включаючи дані про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

3. Недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт матеріалів, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником власним коштом.

     

3. Недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт матеріалів, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником власним коштом.

4. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень у відносинах з підрядником укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

     

4. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень у відносинах з підрядником укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

Стаття 939
Здача та прийняття робіт

     

Стаття 959 (939)
Здача та прийняття робіт

1. Замовник, що одержав повідомлення підрядника про готовність до здачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або ж, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.

     

1. Замовник, що одержав повідомлення підрядника про готовність до здачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або ж, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт своїм коштом, якщо інше не передбачено договором. У передбачених законом або іншими правовими актами випадках у прийнятті робіт мають брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування.

     

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт своїм коштом, якщо інше не передбачено договором. У передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами випадках у прийнятті робіт мають брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування.

3. Замовник, що попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе наслідки їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

     

3. Замовник, що попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе наслідки їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Здача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це у ньому робиться позначка і акт підписується іншою стороною.

     

4. Здача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це у ньому робиться позначка і акт підписується іншою стороною.

Односторонній акт здачі або прийняття робіт може бути визнаний судом недійсним лише у випадку, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

     

Односторонній акт здачі або прийняття робіт може бути визнаний судом недійсним лише у випадку, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

5. У випадках коли це передбачено договором або ж випливає з характеру роботи, що виконується за договором будівельного підряду, її прийняттю мають передувати попередні іспити. У цих випадках прийняття роботи може здійснюватися тільки у разі позитивного результату попередніх іспитів.

     

5. У випадках коли це передбачено договором або ж випливає з характеру роботи, що виконується за договором будівельного підряду, її прийняттю мають передувати попередні іспити. У цих випадках прийняття роботи може здійснюватися тільки у разі позитивного результату попередніх іспитів.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття роботи у разі виявлення недоліків, які виключають можливість її використання для зазначеної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

     

6. Замовник має право відмовитися від прийняття роботи у разі виявлення недоліків, які виключають можливість її використання для зазначеної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Стаття 940
Відповідальність підрядника

     

Стаття 960 (940)
Відповідальність підрядника

1. Підрядник несе відповідальність за недоліки побудованого об’єкта, за прогаяння строку здачі його замовникові та за інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що вони мали місце не з його вини.

     

1. Підрядник несе відповідальність за недоліки побудованого об’єкта, за прогаяння строку здачі його замовникові та за інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що вони мали місце не з його вини.

2. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки.

     

2. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки.

3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт щодо об’єкта до встановленого договором граничного терміну.

     

3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт щодо об’єкта до встановленого договором граничного терміну.

Стаття 941
Гарантії якості у договорі будівельного підряду

     

Стаття 961 (941)
Гарантії якості у договорі будівельного підряду

1. Підрядник, якщо інше не передбачено договором будівельного підряду, гарантує досягнення об’єктом будівництва зазначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо триваліший гарантійний строк не передбачений у законі або договорі.

     

1. Підрядник, якщо інше не передбачено договором будівельного підряду, гарантує досягнення об’єктом будівництва зазначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо триваліший гарантійний строк не передбачений у договорі або законі.

2. Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок природного зносу об’єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами, неналежного ремонту об’єкта, який здійснений самим замовником або залученими ним третіми особами.

     

2. Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок природного зносу об’єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами, неналежного ремонту об’єкта, який здійснений самим замовником або залученими ним третіми особами.

3. Плин гарантійного строку переривається на весь час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які несе відповідальність підрядник.

     

3. Плин гарантійного строку переривається на весь час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які несе відповідальність підрядник.

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення.

     

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення.

5. Договором будівельного підряду може бути передбачене право замовника відрахувати передбачену в договорі частину зазначеної у кошторисі ціни робіт до закінчення гарантійного строку.

     

5. Договором будівельного підряду може бути передбачене право замовника відрахувати передбачену в договорі частину зазначеної у кошторисі ціни робіт до закінчення гарантійного строку.

Стаття 942
Усунення недоліків за рахунок замовника

     

Стаття 962 (942)
Усунення недоліків за рахунок замовника

1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов’язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не несе відповідальності.

     

1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов’язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не несе відповідальності.

2. Підрядник має право відмовитися від виконання обов’язків, зазначених у п. 1 цієї статті, у випадках коли усунення недоліків не пов’язане безпосередньо з предметом договору або ж не може бути здійснене підрядником із незалежних від нього причин.

     

2. Підрядник має право відмовитися від виконання обов’язків, зазначених у пункті 1 цієї статті, у випадках коли усунення недоліків не пов’язане безпосередньо з предметом договору або ж не може бути здійснене підрядником із незалежних від нього причин.

Стаття 943
Відповідальність замовника

     

Стаття 963 (943)
Відповідальність замовника

Замовник за невиконання або неналежне виконання покладених на нього за договором обов’язків сплачує підрядникові передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує у повному обсязі збитки, якщо не доведе, що порушення договору мало місце не з його вини.

     

Замовник за невиконання або неналежне виконання покладених на нього за договором обов’язків сплачує підрядникові передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує у повному обсязі збитки, якщо не доведе, що порушення договору мало місце не з його вини.

§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

     

§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

Стаття 944
Договір підряду на проведення проектних і пошукових робіт

     

Стаття 964 (944)
Договір підряду на проведення проектних і пошукових робіт

За договором підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язаний прийняти та оплатити їх.

     

За договором підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язаний прийняти та оплатити їх.

Стаття 945
Вихідні дані для проектних і пошукових робіт

     

Стаття 965 (945)
Вихідні дані для проектних і пошукових робіт

1. За договором підряду на проектні та пошукові роботи замовник зобов’язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

     

1. За договором підряду на проектні та пошукові роботи замовник зобов’язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

2. Підрядник зобов’язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника.

     

2. Підрядник зобов’язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника.

Стаття 946
Обов’язки замовника

     

Стаття 966 (946)
Обов’язки замовника

Замовник зобов’язаний, якщо інше не передбачено договором підряду на проектні та пошукові роботи:

     

Замовник зобов’язаний, якщо інше не передбачено договором підряду на проектні та пошукові роботи:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів роботи або ж в іншому порядку, передбаченому законом або договором;

     

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів роботи або ж в іншому порядку, передбаченому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати проектно-кошторисну документацію третім особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

     

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати проектно-кошторисну документацію третім особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, передбачених у договорі;

     

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, передбачених у договорі;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

     

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для проектування та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

     

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для проектування та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, вчиненим до замовника третьою особою у зв’язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

     

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, вчиненим до замовника третьою особою у зв’язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Стаття 947
Обов’язки підрядника

     

Стаття 967 (947)
Обов’язки підрядника

Підрядник зобов’язаний:

     

Підрядник зобов’язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних на проектування та згідно з договором;

     

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних на проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності — разом із замовником, компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

     

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності — разом із замовником, компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

     

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію третім особам;

     

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію третім особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у третіх осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

     

5) гарантувати замовникові відсутність у третіх осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Стаття 948
Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

     

Стаття 968 (948)
Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

1. Підрядник за договором підряду на проектні та пошукові роботи несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт.

     

1. Підрядник за договором підряду на проектні та пошукові роботи несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт.

2. При виявленні недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію та, відповідно, здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо законом або договором не встановлено інше.

     

2. При виявленні недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію та, відповідно, здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо договором або законом не встановлено інше.

Глава 601
Виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт

     

Глава 61 (601)
Виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт

Стаття 949
Договір на виконання науково-пошукових
і дослідно-конструкторських робіт

     

Стаття 969 (949)
Договір на виконання науково-пошукових
і дослідно-конструкторських робіт

За договором на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт підрядник зобов’язаний провести обумовлене завданням замовника дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов’язаний прийняти виконану роботу та оплатити її.

     

За договором на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт підрядник зобов’язаний провести обумовлене завданням замовника дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов’язаний прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір з виконавцем може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виготовлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин.

     

Договір з виконавцем може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виготовлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин.

Стаття 950
Виконання робіт

     

Стаття 970 (950)
Виконання робіт

1. Виконавець зобов’язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не передбачено договором.

     

1. Виконавець зобов’язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не передбачено договором.

Він має право залучати до виконання договору на науково-пошукові роботи третіх осіб тільки за згодою замовника.

     

Він має право залучати до виконання договору на науково-пошукові роботи третіх осіб тільки за згодою замовника.

2. При виконанні дослідно-конструкторських і технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців.

     

2. При виконанні дослідно-конструкторських і технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців.

Стаття 951
Здача, прийняття та оплата робіт

     

Стаття 971 (951)
Здача, прийняття та оплата робіт

1. Виконавець зобов’язаний здати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-пошукові, дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або ж інший спосіб оплати.

     

1. Виконавець зобов’язаний здати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-пошукові, дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або ж інший спосіб оплати.

2. Винагорода виконавцеві при проведенні науково-пошукових робіт або ж виконавцеві при проведенні дослідно-конструкторських робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін.

     

2. Винагорода виконавцеві при проведенні науково-пошукових робіт або ж виконавцеві при проведенні дослідно-конструкторських робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін.

Стаття 952
Конфіденційність відомостей про договір

     

Стаття 972 (952)
Конфіденційність відомостей про договір

Якщо інше не передбачено договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, як виконавець, так і замовник зобов’язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі.

     

Якщо інше не передбачено договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, як виконавець, так і замовник зобов’язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі.

Стаття 953
Права сторін на результати робіт

     

Стаття 973 (953)
Права сторін на результати робіт

1. Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські роботи має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором.

     

1. Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські роботи має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором.

2. Якщо інше не передбачено договором, виконавець має право використати одержаний ним результат робіт і для себе.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, виконавець має право використати одержаний ним результат робіт і для себе.

3. Договором може бути передбачене право виконавця реалізовувати результати робіт третім особам.

     

3. Договором може бути передбачене право виконавця реалізовувати результати робіт третім особам.

4. Виконавець має право здійснювати патентування результатів робіт, одержаних за договорами на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт, зі згоди замовника.

     

4. Виконавець має право здійснювати патентування результатів робіт, одержаних за договорами на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт, зі згоди замовника.

Стаття 954
Обов’язки виконавця

     

Стаття 974 (954)
Обов’язки виконавця

Виконавець за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов’язаний:

     

Виконавець за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов’язаний:

1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у передбачений договором строк;

     

1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у передбачений договором строк;

2) додержувати вимог, пов’язаних із правовою охороною інтелектуальної власності;

     

2) додержувати вимог, пов’язаних із правовою охороною інтелектуальної власності;

3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

     

3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

     

4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

5) надати замовникові, якщо у договорі не передбачено інше, ліцензію на використання науково-технічних результатів, що підлягають правовому захисту, застосовуваних у виконаних роботах;

     

5) надати замовникові, якщо у договорі не передбачено інше, ліцензію на використання науково-технічних результатів, що підлягають правовому захисту, застосовуваних у виконаних роботах;

6) своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

     

6) своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

     

7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Стаття 955
Обов’язки замовника

     

Стаття 975 (955)
Обов’язки замовника

Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов’язаний:

     

Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов’язаний:

1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

     

1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

     

2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

     

3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Стаття 956
Наслідки неможливості досягти результату в договорах

     

Стаття 976 (956)
Наслідки неможливості досягти результату в договорах

1. Якщо у ході науково-пошукових робіт виявляється неможливість досягнення результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов’язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, зазначеної у договорі.

     

1. Якщо у ході науково-пошукових робіт виявляється неможливість досягнення результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов’язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, зазначеної у договорі.

2. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявляється неможливість, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний оплатити зазнані виконавцем витрати.

     

2. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявляється неможливість, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний оплатити зазнані виконавцем витрати.

Стаття 957
Відповідальність виконавця за порушення договору

     

Стаття 977 (957)
Відповідальність виконавця за порушення договору

1. Виконавець несе відповідальність перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з вини виконавця.

     

1. Виконавець несе відповідальність перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з вини виконавця.

2. Виконавець зобов’язаний відшкодувати збитки замовника, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором.

     

2. Виконавець зобов’язаний відшкодувати збитки замовника, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором.

Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених законом.

     

Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених законом.

Глава 61
Послуги. Загальні положення

     

Глава 62 (61)
Послуги. Загальні положення

Стаття 958
Договір про надання послуг

     

Стаття 978 (958)
Договір про надання послуг

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором.

     

1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором.

2. Правила цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, у тому числі й договорів, передбачених главами 62–64, 66 цього Кодексу, якщо це не суперечить суті цих зобов’язань.

     

2. Правила цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, у тому числі й договорів, передбачених главами 63–65, 67 цього Кодексу, якщо це не суперечить суті цих зобов’язань.

3. Правила, що містяться у главах 62–64, 66 цього Кодексу, можуть застосовуватися до інших договорів про надання послуг, якщо інше не передбачено законом, укладеним договором або не суперечить суті зобов’язання.

     

3. Правила, що містяться у главах 63–65, 67 цього Кодексу, можуть застосовуватися до інших договорів про надання послуг, якщо інше не передбачено укладеним договором, законом або не суперечить суті зобов’язання.

Стаття 959
Виконання договору про надання послуг

     

Стаття 979 (959)
Виконання договору про надання послуг

1. Виконавець повинен надати послугу особисто.

     

1. Виконавець повинен надати послугу особисто.

2. У випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на третю особу, залишаючись відповідальним перед замовником за невиконання договору в повному обсязі.

328

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)

П.2 статті 959 слова “за невиконання договору в повному обсязі” замінити словами “за невиконання та неналежне виконання договору”.

Враховано редакційно

2. У випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на третю особу, залишаючись відповідальним перед замовником за порушення договору в повному обсязі.

Стаття 960
Винагорода за договором про оплатне надання послуг

     

Стаття 980 (960)
Винагорода за договором про оплатне надання послуг

1. За договором про оплатне надання послуг замовник повинен оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що передбачені договором.

     

1. За договором про оплатне надання послуг замовник повинен оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що передбачені договором.

2. У разі неможливості виконати договір, що виникла не з вини виконавця, замовник повинен виплатити виконавцеві розумну винагороду. У тих випадках, коли неможливість виконання виникла з вини замовника, винагорода підлягає виплаті у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

2. У разі неможливості виконати договір, що виникла не з вини виконавця, замовник повинен виплатити виконавцеві розумну винагороду. У тих випадках, коли неможливість виконання виникла з вини замовника, винагорода підлягає виплаті у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 961
Відшкодування виконавцеві фактично зазнаних витрат за договором про безоплатне надання послуг

     

Стаття 981 (961)
Відшкодування виконавцеві фактично зазнаних витрат за договором про безоплатне надання послуг

1. За договором про безоплатне надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві усі фактично зазнані витрати, необхідні для виконання договору.

     

1. За договором про безоплатне надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві усі фактично зазнані витрати, необхідні для виконання договору.

2. Правило, що міститься у п. 1 цієї статті, застосовується й у випадках, коли неможливість виконання договору про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок дії непереборної сили.

     

2. Правило, що міститься у пункті 1 цієї статті, застосовується й у випадках, коли неможливість виконання договору про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок дії непереборної сили.

Стаття 962
Строк договору про надання послуг

     

Стаття 982 (962)
Строк договору про надання послуг

Строк договору про надання послуг визначається погодженням сторін, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами.

     

Строк договору про надання послуг визначається погодженням сторін, якщо інше не передбачено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 963
Відповідальність виконавця за невиконання або неналежне виконання договору про надання послуг

     

Стаття 983 (963)
Відповідальність виконавця за невиконання або неналежне виконання договору про надання послуг

1. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про оплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором, лише за наявності його вини. Якщо інше не передбачено законом або договором, виконавець, який порушив договір про оплатне надання послуг при здійсненні підприємницької діяльності несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

     

1. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про оплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором, лише за наявності його вини. Якщо інше не передбачено договором або законом, виконавець, який порушив договір про оплатне надання послуг при здійсненні підприємницької діяльності несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

2. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, якщо договором не передбачений інший розмір відповідальності виконавця.

     

2. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, якщо договором не передбачений інший розмір відповідальності виконавця.

Стаття 964
Розірвання договору про надання послуг

     

Стаття 984 (964)
Розірвання договору про надання послуг

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі в односторонньому порядку, на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або угодою сторін.

     

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі в односторонньому порядку, на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або угодою сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються законом або угодою сторін.

     

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються законом або угодою сторін.

Глава 62
Перевезення

     

Глава 63 (62)
Перевезення

Стаття 965
Загальні положення про перевезення

     

Стаття 985 (965)
Загальні положення про перевезення

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється за договором перевезення.

     

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється за договором перевезення.

2. Загальні умови перевезення визначаються транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними.

     

2. Загальні умови перевезення визначаються транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними.

Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень визначаються погодженням сторін, якщо цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними, не встановлено інше.

     

Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень визначаються погодженням сторін, якщо цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними, не встановлено інше.

Стаття 966
Договір перевезення вантажу

     

Стаття 986 (966)
Договір перевезення вантажу

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній йому іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його правоуповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

     

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній йому іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його правоуповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

     

2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, передбаченого транспортними статутами та кодексами).

     

3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, передбаченого транспортними статутами та кодексами).

Стаття 967
Договір перевезення пасажира та багажу

     

Стаття 987 (967)
Договір перевезення пасажира та багажу

1. За договором перевезення пасажира перевізник зобов’язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, що має право на одержання багажу; пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу — й за провезення багажу.

     

1. За договором перевезення пасажира перевізник зобов’язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, що має право на одержання багажу; пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу — й за провезення багажу.

2. Договір перевезення пасажира та багажу посвідчується відповідно квитком і багажною квитанцією, форми яких встановлюються у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

     

2. Договір перевезення пасажира та багажу посвідчується відповідно квитком і багажною квитанцією, форми яких встановлюються у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

Стаття 968
Права пасажира

     

Стаття 988 (968)
Права пасажира

1. Пасажир має право:

     

1. Пасажир має право:

 

329

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)

Ст. 968 п.1 (старої редакції) вилучити – тому, що придбання квитка знаходиться поза рамками змісту договору, і є лише способом його укладнення. Цей пункт договору логічно зробити п.2 ст. 967 в редакції: “Договір перевезення пасажира та багажу” укладається придбання квитка на будь-який вид транспорту, за будь яким маршрутом відкритим для перевезення.

Особи, яким надано право безплатного проїзду, повинні взяти посадочний квиток.

При міських перевезеннях договір укладається з моменту посадки пільгового пасажира в транспортний засіб.

враховано частково

 
   

На осіб що перевозяться без достатніх підстав, правила про договір перевезення пасажира не поширюються.

Замість п.1 ст.968 помістити 1: “На повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у квитку чи іншому перевізному документі маршрутом”.

   

1) одержати місце згідно з придбаним квитком;

     

1) одержати місце згідно з придбаним квитком;

2) провозити із собою безплатно одну дитину віком до шести років, якщо вона не займає окремого місця;

     

2) провозити із собою безплатно одну дитину віком до шести років, якщо вона не займає окремого місця;

3) купувати на дітей віком від 6 до 12 років дитячі квитки зі сплатою у пільговому порядку;

     

3) купувати на дітей віком від 6 до 12 років дитячі квитки зі сплатою у пільговому порядку;

4) перевозити із собою безоплатно ручну кладь у межах норм, встановлених транспортними статутами та кодексами;

     

4) перевозити із собою безоплатно ручну кладь у межах норм, встановлених транспортними статутами та кодексами;

5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби — на весь час хвороби;

     

5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби — на весь час хвороби;

6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка — залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними статутами та кодексами;

     

6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка — залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними статутами та кодексами;

7) На повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у квитку чи іншому перевізному документі маршрутом

     

7) отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у квитку чи іншому перевізному документі маршрутом

2. Пасажир може мати інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами, транспортними статутами та кодексами і правилами, що видаються згідно з ними.

     

2. Пасажир може мати інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами, транспортними статутами та кодексами і правилами, що видаються згідно з ними.

Стаття 969
Договір чартеру (фрахтування)

     

Стаття 989 (969)
Договір чартеру (фрахтування)

За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину вмісткості одного чи кількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить законові та іншим правовим актам.

     

За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину вмісткості одного чи кількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить законові та іншим нормативно-правовим актам.

Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма зазначеного договору встановлюються транспортними статутами та кодексами.

     

Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма зазначеного договору встановлюються транспортними статутами та кодексами.

Стаття 970
Перевезення у прямому змішаному сполученні

     

Стаття 990 (970)
Перевезення у прямому змішаному сполученні

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення).

     

1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення).

2. Відносини транспортних організацій, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються погодженням між цими організаціями.

     

2. Відносини транспортних організацій, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються погодженням між цими організаціями.

Стаття 971
Довгострокові договори

     

Стаття 991 (971)
Довгострокові договори

Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезнь можуть укласти довгострокові договори.

     

Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезнь можуть укласти довгострокові договори.

За довгостроковим договором перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу — подавати до перевезення вантажі у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезень вантажів визначаються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезень.

     

За довгостроковим договором перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу — подавати до перевезення вантажі у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезень вантажів визначаються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезень.

Стаття 972
Перевезення транспортом загального користування

     

Стаття 992 (972)
Перевезення транспортом загального користування

1. Перевезення, що їх здійснює комерційна організація, визнається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу за зверненням будь-якої особи.

     

1. Перевезення, що їх здійснює комерційна організація, визнається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу за зверненням будь-якої особи.

2. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

     

2. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором (стаття 682 цього Кодексу).

Стаття 973
Провізна плата

     

Стаття 993 (973)
Провізна плата

1. За перевезення вантажів, пасажирів і багажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір провізної плати не визначений, має стягуватися розумна чи домірна плата.

     

1. За перевезення вантажів, пасажирів і багажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. У випадках коли розмір провізної плати не визначений, має стягуватися розумна чи домірна плата.

2. Плата за перевезення вантажів, пасажирів і багажу, здійснюване транспортом загального користування, визначається погодженням сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

     

2. Плата за перевезення вантажів, пасажирів і багажу, здійснюване транспортом загального користування, визначається погодженням сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Пільгові умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу транспортом загального користування можуть встановлюватися транспортною організацією за її рахунок або ж за рахунок відповідного бюджету у випадках, передбачених законами та іншими правовими актами.

     

Пільгові умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу транспортом загального користування можуть встановлюватися транспортною організацією за її рахунок або ж за рахунок відповідного бюджету у випадках, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами.

3. Робота та послуги, виконувані на вимогу вантажоволодільців і не передбачені тарифами, оплачуються за погодженням сторін.

     

3. Робота та послуги, виконувані на вимогу вантажоволодільців і не передбачені тарифами, оплачуються за погодженням сторін.

4. Перевізник має право утримувати передані йому для перевезення вантажі на забезпечення належних йому провізної плати та інших платежів із перевезення (стаття 615 цього Кодексу), якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов’язання.

     

4. Перевізник має право утримувати передані йому для перевезення вантажі на забезпечення належних йому провізної плати та інших платежів із перевезення (стаття 632 цього Кодексу), якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов’язання.

Стаття 974
Надання транспортних засобів і пред’явлення вантажу до перевезення

     

Стаття 994 (974)
Надання транспортних засобів і пред’явлення вантажу до перевезення

1. Перевізник повинен надати транспортні засоби під навантаження у строк, встановлений договором.

     

1. Перевізник повинен надати транспортні засоби під навантаження у строк, встановлений договором.

Відправник вантажу має право відмовитися від поданих транспортних засобів, що не придатні для перевезення відповідного вантажу.

     

Відправник вантажу має право відмовитися від поданих транспортних засобів, що не придатні для перевезення відповідного вантажу.

2. Відправник повинен пред’явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

     

2. Відправник повинен пред’явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі або упаковці, яка не відповідає встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

     

3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі або упаковці, яка не відповідає встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Стаття 975
Вантаження та вивантаження вантажів

     

Стаття 995 (975)
Вантаження та вивантаження вантажів

1. Вантаження (вивантаження) вантажів здійснюється транспортною організацією або відправником (одержувачем) у порядку, передбаченому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

     

1. Вантаження (вивантаження) вантажів здійснюється транспортною організацією або відправником (одержувачем) у порядку, передбаченому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

2. Вантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, передбачені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

     

2. Вантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, передбачені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними.

Стаття 976
Строк доставки вантажу, пасажира та багажу

     

Стаття 996 (976)
Строк доставки вантажу, пасажира та багажу

1. Перевізник повинен доставити вантаж, пасажира або багаж до пункту призначення у строк, встановлений погодженням сторін, якщо транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними, не передбачено інше, а в разі відсутності таких строків — у розумний строк.

     

1. Перевізник повинен доставити вантаж, пасажира або багаж до пункту призначення у строк, встановлений погодженням сторін, якщо транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними, не передбачено інше, а в разі відсутності таких строків — у розумний строк.

2. Вантаж, не виданий вантажоодержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не передбачений погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, вважається втраченим.

     

2. Вантаж, не виданий вантажоодержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не передбачений погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, вважається втраченим.

Проте вантажоодержувач, якщо інше не передбачено погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу.

     

Проте вантажоодержувач, якщо інше не передбачено погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу.

Стаття 977
Відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із перевезення

     

Стаття 997 (977)
Відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із перевезення

У разі порушення зобов’язань, що випливають із перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену погодженням сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами.

     

У разі порушення зобов’язань, що випливають із перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену погодженням сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами.

Стаття 978
Відповідальність перевізника за неподання транспортних засобів і відправника за невикористання поданих транспортних засобів

     

Стаття 998 (978)
Відповідальність перевізника за неподання транспортних засобів і відправника за невикористання поданих транспортних засобів

1. Перевізник за неподання транспортних засобів для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу (стаття 974 цього Кодексу) або невикористання поданих транспортних засобів з інших причин несуть відповідальність, передбачену погодженням сторін, якщо інше не передбачено транспортними статутами або кодексами.

     

1. Перевізник за неподання транспортних засобів для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу (стаття 994 цього Кодексу) або невикористання поданих транспортних засобів з інших причин несуть відповідальність, передбачену погодженням сторін, якщо інше не передбачено транспортними статутами або кодексами.

2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або невикористання поданих транспортних засобів сталися внаслідок непереборної сили, інших явищ стихійного характеру, воєнних дій, припинення або обмеження перевезення вантажів у певних напрямках, встановленої у випадках і порядку, що передбачені транспортними статутами та кодексами.

     

2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або невикористання поданих транспортних засобів сталися внаслідок непереборної сили, інших явищ стихійного характеру, воєнних дій, припинення або обмеження перевезення вантажів у певних напрямках, встановленої у випадках і порядку, що передбачені транспортними статутами та кодексами.

Стаття 979
Відповідальність перевізника за затримку відправлення пасажира та порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення

     

Стаття 999 (979)
Відповідальність перевізника за затримку відправлення пасажира та порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення

1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, якщо не доведе, що зазначені порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправних транспортних засобів, що загрожують життю або здоров’ю пасажирів, та інших обставин, що не залежать від перевізника.

     

1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, якщо не доведе, що зазначені порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправних транспортних засобів, що загрожують життю або здоров’ю пасажирів, та інших обставин, що не залежать від перевізника.

2. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов’язаний повернути провізну плату.

     

2. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов’язаний повернути провізну плату.

3. Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов’язаний відшкодувати пасажирові зазнані витрати.

     

3. Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов’язаний відшкодувати пасажирові зазнані витрати.

Стаття 980
Відповідальність перевізника за прострочення у доставці вантажу

     

Стаття 1000 (980)
Відповідальність перевізника за прострочення у доставці вантажу

У разі прострочення у доставці вантажу перевізник зобов’язаний відшкодувати іншій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами не передбачені інші форми відповідальності.

     

У разі прострочення у доставці вантажу перевізник зобов’язаний відшкодувати іншій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами не передбачені інші форми відповідальності.

Стаття 981
Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу і багажу

     

Стаття 1001 (981)
Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування та пошкодження вантажу і багажу

1. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу або багажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачеві або особі, правоуповноваженій на одержання вантажу або багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу або багажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

     

1. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу або багажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачеві або особі, правоуповноваженій на одержання вантажу або багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу або багажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

2. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу або багажу у розмірі фактичної шкоди.

     

2. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу або багажу у розмірі фактичної шкоди.

Стаття 982
Пред’явлення претензій і вчинення позовів за договірними перевезеннями

     

Стаття 1002 (982)
Пред’явлення претензій і вчинення позовів за договірними перевезеннями

1. До вчинення перевізникові позову, що випливає з перевезення вантажу, є обов’язковим пред’явлення йому претензії у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

     

1. До вчинення перевізникові позову, що випливає з перевезення вантажу, є обов’язковим пред’явлення йому претензії у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами.

2. Позов до перевізника може бути вчинений вантажовідправником або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

     

2. Позов до перевізника може бути вчинений вантажовідправником або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

3. Позовна давність за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами та кодексами.

     

3. Позовна давність за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами та кодексами.

Стаття 983
Позови щодо перевезення в закордонному сполученні

     

Стаття 1003 (983)
Позови щодо перевезення в закордонному сполученні

Позовна давність, порядок вчинення позовів щодо спорів, пов’язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами, транспортними статутами та кодексами.

     

Позовна давність, порядок вчинення позовів щодо спорів, пов’язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами, транспортними статутами та кодексами.

Стаття 984
Страхування вантажів, пасажирів і багажу

     

Стаття 1004 (984)
Страхування вантажів, пасажирів і багажу

Страхування вантажів, пасажирів і багажу вчиняється у порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства.

     

Страхування вантажів, пасажирів і багажу вчиняється у порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 985
Відповідальність перевізника за заподіяння смерті
або ушкодження здоров’я пасажира

     

Стаття 1005 (985)
Відповідальність перевізника за заподіяння смерті
або ушкодження здоров’я пасажира

Відповідальність перевізника за шкоду, завдану життю або здоров’ю пасажира, визначається за правилами, встановленими у главі 80 цього Кодексу, якщо законом або договором перевезення не передбачена підвищена відповідальність перевізника.

     

Відповідальність перевізника за шкоду, завдану життю або здоров’ю пасажира, визначається за правилами, встановленими у главі 81 цього Кодексу, якщо законом або договором перевезення не передбачена підвищена відповідальність перевізника.

Глава 63
Транспортна експедиція

     

Глава 64 (63)
Транспортна експедиція

Стаття 986
Договір транспортної експедиції

     

Стаття 1006 (986)
Договір транспортної експедиції

1. За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов‘язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнтавантажовідправника або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов‘язаних з доставкою вантажів.

     

1. За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов‘язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта-вантажовідправника або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов‘язаних з доставкою вантажів.

Договором можуть бути передбачені зобов‘язання експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, вибраному експедитором або клієнтом, зобов‘язання експедитора укласти від його імені договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов‘язання, пов‘язані з перевезенням.

     

Договором можуть бути передбачені зобов‘язання експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, вибраному експедитором або клієнтом, зобов‘язання експедитора укласти від його імені договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов‘язання, пов‘язані з перевезенням.

Як додаткові послуги договором транспортної експедиції може бути передбачене здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як перевірка кількості та стану вантажу, його вантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей, а також виконання інших операцій і послуг, передбачених договором.

     

Як додаткові послуги договором транспортної експедиції може бути передбачене здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як перевірка кількості та стану вантажу, його вантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей, а також виконання інших операцій і послуг, передбачених договором.

2. Правила цієї глави поширюються і на випадки, коли згідно з договором обов’язки експедитора виконуються перевізником.

     

2. Правила цієї глави поширюються і на випадки, коли згідно з договором обов’язки експедитора виконуються перевізником.

3. Умови виконання договору транспортної експедиції визначаються погодженням сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими правовими актами.

     

3. Умови виконання договору транспортної експедиції визначаються погодженням сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 987
Форма договору

     

Стаття 1007 (987)
Форма договору

1. Договір транспортної експедиції укладається в письмовій формі.

     

1. Договір транспортної експедиції укладається в письмовій формі.

2. Відправник (одержувач) вантажу повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов’язків.

     

2. Відправник (одержувач) вантажу повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов’язків.

Стаття 988
Винагорода за договором експедиції

     

Стаття 1008 (988)
Винагорода за договором експедиції

За договором експедиції клієнт повинен виплатити експедиторові винагороду в розмірі, визначеному погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір винагороди не визначений, клієнт повинен виплатити експедиторові домірну плату.

     

За договором експедиції клієнт повинен виплатити експедиторові винагороду в розмірі, визначеному погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. У випадках коли розмір винагороди не визначений, клієнт повинен виплатити експедиторові домірну плату.

Стаття 989
Виконання договору експедиції

     

Стаття 1009 (989)
Виконання договору експедиції

1. Експедитор повинен надати послугу особисто.

     

1. Експедитор повинен надати послугу особисто.

2. У випадках, передбачених договором експедиції, експедитор має право залучити до виконання своїх обов’язків інших осіб, залишаючись відповідальним перед клієнтом за виконання договору.

     

2. У випадках, передбачених договором експедиції, експедитор має право залучити до виконання своїх обов’язків інших осіб, залишаючись відповідальним перед клієнтом за виконання договору.

Стаття 990
Документи та інша інформація, що надається експедиторові

     

Стаття 1010 (990)
Документи та інша інформація, що надається експедиторові

1. Клієнт повинен надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов’язків, передбачених договором.

     

1. Клієнт повинен надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов’язків, передбачених договором.

2. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти запросити у клієнта необхідну додаткову інформацію.

     

2. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти запросити у клієнта необхідну додаткову інформацію.

3. Ненадання клієнтом необхідної інформації дає право експедиторові на відкладення виконання відповідних обов’язків до її надання.

     

3. Ненадання клієнтом необхідної інформації дає право експедиторові на відкладення виконання відповідних обов’язків до її надання.

4. Клієнт несе відповідальність за збитки, завдані експедиторові у зв’язку з порушенням обов’язків щодо надання інформації, зазначеної у п. 1 цієї статті.

     

4. Клієнт несе відповідальність за збитки, завдані експедиторові у зв’язку з порушенням обов’язків щодо надання інформації, зазначеної у пункті 1 цієї статті.

Стаття 991
Відповідальність експедитора за договором транспортної експедиції

     

Стаття 1011 (991)
Відповідальність експедитора за договором транспортної експедиції

1. За порушення обов’язків за договором експедиції експедитор несе відповідальність перед клієнтом на підставах і в розмірах, що визначаються згідно з правилами глави 49 цього Кодексу.

     

1. За порушення обов’язків за договором експедиції експедитор несе відповідальність перед клієнтом на підставах і в розмірах, що визначаються згідно з правилами глави 49 цього Кодексу.

2. Відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов’язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких взяв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір.

     

2. Відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов’язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких взяв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір.

Стаття 992
Відмова від договору експедиції

     

Стаття 1012 (992)
Відмова від договору експедиції

Клієнт або експедитор має право відмовитися від виконання договору експедиції, попередивши про це іншу сторону в розумний строк. При цьому сторона, що заявила відмову, відшкодовує іншій стороні збитки, спричинені припиненням договору.

     

Клієнт або експедитор має право відмовитися від виконання договору експедиції, попередивши про це іншу сторону в розумний строк. При цьому сторона, що заявила відмову, відшкодовує іншій стороні збитки, спричинені припиненням договору.

Глава 64
Зберігання

     

Глава 65 (64)
Зберігання

§ 1. Загальні положення про зберігання

     

§ 1. Загальні положення про зберігання

Стаття 993
Договір зберігання

     

Стаття 1013 (993)
Договір зберігання

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, що належить другій стороні (поклажедавцеві).

     

1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, що належить другій стороні (поклажедавцеві).

2. У договорі зберігання може бути передбачений обов’язок зберігача зберігати річ, яка буде йому передана у майбутньому.

     

2. У договорі зберігання може бути передбачений обов’язок зберігача зберігати річ, яка буде йому передана у майбутньому.

3. Якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на складах (камерах, інших приміщеннях) загального користування, такий договір є публічним (стаття 665 цього Кодексу).

     

3. Якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на складах (камерах, інших приміщеннях) загального користування, такий договір є публічним (стаття 682 цього Кодексу).

Стаття 994
Форма договору зберігання

     

Стаття 1014 (994)
Форма договору зберігання

1. Договір зберігання має бути укладений в письмовій формі у випадках, передбачених у статті 199 цього Кодексу. Договір зберігання, що передбачає обов’язок зберігача взяти річ на зберігання, може бути укладений у письмовій формі — незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, що передається на зберігання.

330

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)

Ст. 994 Замість слова “може” включити слово “повинен”.

Враховано редакційно

1. Договір зберігання має бути укладений в письмовій формі у випадках, передбачених у статті 190 цього Кодексу. Договір зберігання, що передбачає обов’язок зберігача взяти річ на зберігання, має бути укладений у письмовій формі — незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, що передається на зберігання.

Письмова форма договору вважається додержаною, якщо взяття речі на зберігання посвідчене видачею поклажедавцеві зберігальної розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем.

     

Письмова форма договору вважається додержаною, якщо взяття речі на зберігання посвідчене видачею поклажедавцеві зберігальної розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем.

2. Передання на зберігання речі при пожежі, повені, раптовому захворюванні та при інших надзвичайних обставин може доводитися свідченням свідків незалежно від вартості зданої на зберігання речі.

     

2. Передання на зберігання речі при пожежі, повені, раптовому захворюванні та при інших надзвичайних обставин може доводитися свідченням свідків незалежно від вартості зданої на зберігання речі.

3. Договір зберігання може бути укладений шляхом видачі зберігачем поклажодавцеві номерного жeтона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, — якщо це допускається законом, іншим правовим актом чи якщо це звично для цього виду зберігання.

     

3. Договір зберігання може бути укладений шляхом видачі зберігачем поклажодавцеві номерного жeтона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, — якщо це допускається законом, іншим нормативно-правовим актом чи якщо це звично для цього виду зберігання.

Стаття 995
Строк зберігання

     

Стаття 1015 (995)
Строк зберігання

1. Зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом обумовленого договором строку.

     

1. Зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом обумовленого договором строку.

2. Якщо строк зберігання договором не передбачений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до зажадання її поклажодавцем.

     

2. Якщо строк зберігання договором не передбачений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до зажадання її поклажодавцем.

3. Якщо строк зберігання визначений моментом зажадання речі поклажодавцем, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання речі вимагати від поклажодавця забрати річ, надавши йому для цього розумний строк. Невиконання поклажодавцем цього обов’язку породжує наслідки, передбачені пунктом 3 статті 1006 цього Кодексу.

     

3. Якщо строк зберігання визначений моментом зажадання речі поклажодавцем, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання речі вимагати від поклажодавця забрати річ, надавши йому для цього розумний строк. Невиконання поклажодавцем цього обов’язку породжує наслідки, передбачені пунктом 3 статті 1025 цього Кодексу.

Стаття 996
Наслідки порушення обов’язку щодо передання (прийняття) речі на зберігання у встановлений строк

     

Стаття 1016 (996)
Наслідки порушення обов’язку щодо передання (прийняття) речі на зберігання у встановлений строк

1. Зберігач, який зобов’язався взяти річ на зберігання у передбачений договором строк, не має права вимагати передання йому цієї речі на зберігання.

     

1. Зберігач, який зобов’язався взяти річ на зберігання у передбачений договором строк, не має права вимагати передання йому цієї речі на зберігання.

2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання у визначений договором строк (п. 2 статті 993 цього Кодексу), відповідає перед зберігачем за збитки, завдані у зв’язку з тим, що зберігання не відбулося, — якщо інше не передбачено законом або договором зберігання. Поклажодавець звільняється від цієї відповідальності, якщо в розумний строк він заявить зберігачеві про відмову від його послуг.

     

2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання у визначений договором строк (пункт 2 статті 1013 цього Кодексу), відповідає перед зберігачем за збитки, завдані у зв’язку з тим, що зберігання не відбулося, — якщо інше не передбачено законом або договором зберігання. Поклажодавець звільняється від цієї відповідальності, якщо в розумний строк він заявить зберігачеві про відмову від його послуг.

3. Якщо інше не передбачено договором, зберігач звільняється від обов’язку взяти річ на зберігання у випадках, коли в обумовлений договором строк річ не може бути передана йому на зберігання.

     

3. Якщо інше не передбачено договором, зберігач звільняється від обов’язку взяти річ на зберігання у випадках, коли в обумовлений договором строк річ не може бути передана йому на зберігання.

Стаття 997
Обов’язок взяти річ на зберігання

     

Стаття 1017 (997)
Обов’язок взяти річ на зберігання

Особа, що здійснює на засадах підприємницької діяльності зберігання речей на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у неї такої можливості. Договори, що підлягають укладенню в таких випадках, визнаються публічними договорами (стаття 665 цього Кодексу).

     

Особа, що здійснює на засадах підприємницької діяльності зберігання речей на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у неї такої можливості. Договори, що підлягають укладенню в таких випадках, визнаються публічними договорами (стаття 682 цього Кодексу).

Стаття 998
Зберігання знеособлених речей

     

Стаття 1018 (998)
Зберігання знеособлених речей

У випадках, передбачених договором, зберігач має право змішати речі одного і того ж роду та якості, які здані на зберігання кількома особами.

     

У випадках, передбачених договором, зберігач має право змішати речі одного і того ж роду та якості, які здані на зберігання кількома особами.

Стаття 999
Виконання договору зберігання

     

Стаття 1019 (999)
Виконання договору зберігання

1. Якщо договором не передбачено інше, зберігач зобов’язаний виконувати його особисто.

     

1. Якщо договором не передбачено інше, зберігач зобов’язаний виконувати його особисто.

2. Зберігач має право передати річ на зберігання третій особі у разі, якщо він через обставини вимушений зробити це в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

     

2. Зберігач має право передати річ на зберігання третій особі у разі, якщо він через обставини вимушений зробити це в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

3. Про передання речі на зберігання третій особі зберігач зобов’язаний своєчасно сповістити поклажодавця.

     

3. Про передання речі на зберігання третій особі зберігач зобов’язаний своєчасно сповістити поклажодавця.

4. При переданні речі на зберігання третій особі умови договору зберігають чинність і первісний зберігач відповідає за дії третьої особи, якій він передав річ на зберігання, як за свої власні дії.

     

4. При переданні речі на зберігання третій особі умови договору зберігають чинність і первісний зберігач відповідає за дії третьої особи, якій він передав річ на зберігання, як за свої власні дії.

Стаття 1000
Обов’язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі

     

Стаття 1020 (1000)
Обов’язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі

1. Зберігач зобов’язаний вживати усіх заходів, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, для забезпечення схоронності речі, переданої йому на зберігання.

     

1. Зберігач зобов’язаний вживати усіх заходів, передбачених договором, законом, іншими нормативно-правовими актами, для забезпечення схоронності речі, переданої йому на зберігання.

2. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про взяту на зберігання річ, як про свою власну.

     

2. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов’язаний піклуватися про взяту на зберігання річ, як про свою власну.

Стаття 1001
Користування річчю, переданою на зберігання

     

Стаття 1021 (1001)
Користування річчю, переданою на зберігання

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися переданою йому на зберігання річчю, а також надавати третім особам можливість користування нею.

     

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися переданою йому на зберігання річчю, а також надавати третім особам можливість користування нею.

Стаття 1002
Зміна умов зберігання

     

Стаття 1022 (1002)
Зміна умов зберігання

1. Зберігач зобов’язаний негайно сповістити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, які передбачені договором, і дочекатися його відповіді.

     

1. Зберігач зобов’язаний негайно сповістити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, які передбачені договором, і дочекатися його відповіді.

2. У разі небезпеки, нестачі чи пошкодження речі зберігач зобов’язаний змінити спосіб, місце та інші умови зберігання речі, не чекаючи відповіді поклажодавця.

     

2. У разі небезпеки, нестачі чи пошкодження речі зберігач зобов’язаний змінити спосіб, місце та інші умови зберігання речі, не чекаючи відповіді поклажодавця.

3. Якщо річ, що є на зберіганні, пошкоджена, або ж виникла реальна загроза її пошкодження, чи виникли інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право реалізувати річ чи її частину самостійно. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право за рахунок купівельної ціни відшкодувати свої витрати з продажу речей. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем.

     

3. Якщо річ, що є на зберіганні, пошкоджена, або ж виникла реальна загроза її пошкодження, чи виникли інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право реалізувати річ чи її частину самостійно. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право за рахунок купівельної ціни відшкодувати свої витрати з продажу речей. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем.

Стаття 1003
Плата за зберігання

     

Стаття 1023 (1003)
Плата за зберігання

1. Плата за зберігання, строки її внесення визначаються договором.

     

1. Плата за зберігання, строки її внесення визначаються договором.

2. Якщо зберігання припиняється до спливу обумовленого строку через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на домірну частину винагороди.

     

2. Якщо зберігання припиняється до спливу обумовленого строку через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на домірну частину винагороди.

3. Якщо поклажедавець після закінчення строку договору не взяв річ назад, він зобов’язаний внести плату за весь час її зберігання.

     

3. Якщо поклажедавець після закінчення строку договору не взяв річ назад, він зобов’язаний внести плату за весь час її зберігання.

4. Статутом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

     

4. Статутом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Стаття 1004
Відшкодування витрат із зберігання

     

Стаття 1024 (1004)
Відшкодування витрат із зберігання

1. Якщо інше не визначено договором зберігання, витрати зберігача із зберігання речі включаються до винагороди за зберігання.

     

1. Якщо інше не визначено договором зберігання, витрати зберігача із зберігання речі включаються до винагороди за зберігання.

2. Надзвичайні витрати, тобто витрати із зберігання речі, що їх сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання, відшкодовуються поза винагородою, яка належить зберігачеві, якщо інше не передбачено договором.

     

2. Надзвичайні витрати, тобто витрати із зберігання речі, що їх сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання, відшкодовуються поза винагородою, яка належить зберігачеві, якщо інше не передбачено договором.

3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати із зберігання речі, якщо законом або договором не передбачено інше.

     

3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати із зберігання речі, якщо законом або договором не передбачено інше.

Стаття 1006
Обов’язок поклажедавця забрати річ після закінчення строку зберігання.

     

Стаття 1025 (1006)
Обов’язок поклажедавця забрати річ після закінчення строку зберігання.

1. Поклажедавець зобов’язаний забрати річ у зберігача після закінчення строку зберігання.

     

1. Поклажедавець зобов’язаний забрати річ у зберігача після закінчення строку зберігання.

2. Зберігач зобов’язаний письмово попередити поклажедавця про закінчення строку зберігання і запропонувати йому розумний строк для взяття речі.

     

2. Зберігач зобов’язаний письмово попередити поклажедавця про закінчення строку зберігання і запропонувати йому розумний строк для взяття речі.

3. Якщо поклажедавець у запропонований зберігачем строк не забрав речі, зберігач має право продати її за ціною, що склалася на день продажу.

     

3. Якщо поклажедавець у запропонований зберігачем строк не забрав речі, зберігач має право продати її за ціною, що склалася на день продажу.

Сума одержана від продажу речі, передається поклажедавцеві з відрахуванням сум, належних зберігачеві, у тому числі його витрат щодо продажу речі.

     

Сума, одержана від продажу речі, передається поклажедавцеві з відрахуванням сум, належних зберігачеві, у тому числі його витрат щодо продажу речі.

Стаття 1005
Обов’язок зберігача повернути річ

     

Стаття 1026 (1005)
Обов’язок зберігача повернути річ

1. Зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, ту річ, що була передана на зберігання, а якщо договором було передбачено зберігання із знеособленням речей, — тотожна або обумовлена сторонами кількість речей того самого роду та якості.

     

1. Зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, ту річ, що була передана на зберігання, а якщо договором було передбачено зберігання із знеособленням речей, — тотожна або обумовлена сторонами кількість речей того самого роду та якості.

2. Річ має бути повернена зберігачеві у такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням її природного погіршення, природного убутку або іншої зміни внаслідок її природних властивостей.

     

2. Річ має бути повернена зберігачеві у такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням її природного погіршення, природного убутку або іншої зміни внаслідок її природних властивостей.

Зберігач зобов’язаний передати плоди та доходи, одержані за час зберігання речі.

     

Зберігач зобов’язаний передати плоди та доходи, одержані за час зберігання речі.

4. Тотожність речі, що прийнята на зберігання і речі, що повернута поклажедавцеві може підтверджуватись свідченням свідків.

     

4. Тотожність речі, що прийнята на зберігання і речі, що повернута поклажедавцеві може підтверджуватись свідченням свідків.

Стаття 1007
Відповідальність зберігача за втрату, нестачу чи пошкодження речі

     

Стаття 1027 (1007)
Відповідальність зберігача за втрату, нестачу чи пошкодження речі

1. За втрату, нестачу чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач несе відповідальність на підставах, передбачених главою 49 цього Кодексу.

     

1. За втрату, нестачу чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач несе відповідальність на підставах, передбачених главою 49 цього Кодексу.

2. Зберігач, що здійснює зберігання речей на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), несе відповідальність за втрату, нестачу чи пошкодження речей, якщо не доведе, що втрата, нестача чи пошкодження відбулися внаслідок непереборної сили, або ж через властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на збереження, не знав і не повинен був знати, або ж у результаті умислу чи грубої необережності поклажодавця.

     

2. Зберігач, що здійснює зберігання речей на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), несе відповідальність за втрату, нестачу чи пошкодження речей, якщо не доведе, що втрата, нестача чи пошкодження відбулися внаслідок непереборної сили, або ж через властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на збереження, не знав і не повинен був знати, або ж у результаті умислу чи грубої необережності поклажодавця.

3. За втрату, нестачу чи пошкодження прийнятих на зберігання речей після того, як настав обов’язок поклажодавця взяти ці речі назад (п. 1 статті 1005 цього Кодексу), зберігач несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності.

     

3. За втрату, нестачу чи пошкодження прийнятих на зберігання речей після того, як настав обов’язок поклажодавця взяти ці речі назад (пункт 1 статті 1026 цього Кодексу), зберігач несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності.

Стаття 1008
Розмір відповідальності зберігача

     

Стаття 1028 (1008)
Розмір відповідальності зберігача

1. Збитки, завдані поклажедавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речей, відшкодовуються зберігачем на загальних підставах.

     

1. Збитки, завдані поклажедавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речей, відшкодовуються зберігачем на загальних підставах.

2. У разі безоплатного зберігання збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речі, відшкодовуються:

     

2. У разі безоплатного зберігання збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речі, відшкодовуються:

1) за втрату та нестачу речей — у розмірі вартості втрачених або таких, що їх не вистачає, речей;

     

1) за втрату та нестачу речей — у розмірі вартості втрачених або таких, що їх не вистачає, речей;

2) за пошкодження речей — у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість.

     

2) за пошкодження речей — у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість.

3. У випадках коли внаслідок пошкодження, за яке зберігач несе відповідальність, якість речі змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від неї і зажадати від зберігача відшкодування вартості цієї речі, а також інших збитків, якщо інше не передбачено законом або договором.

     

3. У випадках коли внаслідок пошкодження, за яке зберігач несе відповідальність, якість речі змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від неї і зажадати від зберігача відшкодування вартості цієї речі, а також інших збитків, якщо інше не передбачено договором або законом.

Стаття 1009
Відшкодування збитків, завданих зберігачеві

     

Стаття 1029 (1009)
Відшкодування збитків, завданих зберігачеві

Поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, яку здано на зберігання, якщо зберігач, приймаючи річ на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості.

     

Поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, яку здано на зберігання, якщо зберігач, приймаючи річ на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості.

Стаття 1010
Припинення зобов’язання зберігання на вимогу поклажодавця

     

Стаття 1030 (1010)
Припинення зобов’язання зберігання на вимогу поклажодавця

Зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, що прийнята на зберігання, навіть якщо передбачений договором строк її зберігання ще не закінчився. Однак у цьому разі поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві збитки, спричинені достроковим припиненням зобов’язання, якщо інше не передбачено договором.

     

Зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, що прийнята на зберігання, навіть якщо передбачений договором строк її зберігання ще не закінчився. Однак у цьому разі поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві збитки, спричинені достроковим припиненням зобов’язання, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 1011
Зберігання за законом

     

Стаття 1031 (1011)
Зберігання за законом

Правила цієї глави застосовуються до зобов’язань зберігання, що виникають за законом, якщо законом не встановлені інші правила.

     

Правила цієї глави застосовуються до зобов’язань зберігання, що виникають за законом, якщо законом не встановлені інші правила.

Стаття 1012
Застосування загальних положень про зберігання до окремих його видів

     

Стаття 1032 (1012)
Застосування загальних положень про зберігання до окремих його видів

Правила, що містяться у параграфі 1 цієї глави, застосовуються до окремих видів зберігання, якщо правилами про окремі види зберігання не встановлено інше.

     

Правила, що містяться у параграфі 1 цієї глави, застосовуються до окремих видів зберігання, якщо правилами про окремі види зберігання не встановлено інше.

§ 2. Зберігання в товарному складі

     

§ 2. Зберігання на товарному складі

Стаття 1013
Поняття товарного складу

     

Стаття 1033 (1013)
Поняття товарного складу

1. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов’язані зі зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.

     

1. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов’язані зі зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.

2. Товарний склад визнається складом загального користування у випадках, коли із закону, інших правових актів або виданого підприємницькій організації дозволу (ліцензії) випливає, що вона зобов’язана приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.

     

2. Товарний склад визнається складом загального користування у випадках, коли із закону, інших нормативно-правових актів або виданого підприємницькій організації дозволу (ліцензії) випливає, що вона зобов’язана приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.

Стаття 1014
Договір складського зберігання

     

Стаття 1034 (1014)
Договір складського зберігання

1. За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов’язується за винагороду зберігати товари, що передані йому товароволодільцем (поклажодавцем), і повернути ці товари в схоронності.

     

1. За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов’язується за винагороду зберігати товари, що передані йому товароволодільцем (поклажодавцем), і повернути ці товари в схоронності.

2. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, визнається публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

     

2. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, визнається публічним договором (стаття 682 цього Кодексу).

3. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається такою, що додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами.

     

3. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається такою, що додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами.

Стаття 1015
Зберігання замінних речей з правом розпоряджання ними

     

Стаття 1035 (1015)
Зберігання замінних речей з правом розпоряджання ними

Якщо із закону або договору випливає, що товарний склад має право розпоряджатися речами, зданими на зберігання зі знеособленням (очевидне зберігання), до відносин сторін застосовуються правила про позику, проте час та місце повернення товарів визначаються правилами про зберігання.

     

Якщо із закону або договору випливає, що товарний склад має право розпоряджатися речами, зданими на зберігання зі знеособленням (очевидне зберігання), до відносин сторін застосовуються правила про позику, проте час та місце повернення товарів визначаються правилами про зберігання.

Стаття 1016
Огляд товару сторонами договору

     

Стаття 1036 (1016)
Огляд товару сторонами договору

1. Товарний склад зобов’язаний здійснити за свій рахунок огляд товарів при прийнятті їх на зберігання для визначення їх кількості та зовнішнього стану.

     

1. Товарний склад зобов’язаний здійснити за свій рахунок огляд товарів при прийнятті їх на зберігання для визначення їх кількості та зовнішнього стану.

2. Товарний склад зобов’язаний надати товароволодільцеві можливість огляду товарів або їх зразків (якщо зберігання здійснюється зі знеособленням), взяття проб та вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.

     

2. Товарний склад зобов’язаний надати товароволодільцеві можливість огляду товарів або їх зразків (якщо зберігання здійснюється зі знеособленням), взяття проб та вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.

3. Кожна із сторін договору при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала їх огляду та перевірки.

     

3. Кожна із сторін договору при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала їх огляду та перевірки.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений сторонами, заява про нестачу або пошкодження товару внаслідок його неналежного зберігання має бути зроблена товароволодільцем у письмовій формі при одержанні товару, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, — протягом трьох днів після його одержання. Якщо немає заяви товароволодільця, вважається, що товар повернений складом відповідно до умов договору, оскільки товароволоділець не доведе інше.

     

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений сторонами, заява про нестачу або пошкодження товару внаслідок його неналежного зберігання має бути зроблена товароволодільцем у письмовій формі при одержанні товару, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, — протягом трьох днів після його одержання. Якщо немає заяви товароволодільця, вважається, що товар повернений складом відповідно до умов договору, оскільки товароволоділець не доведе інше.

Стаття 1017
Зміна умов зберігання та стан товарів

     

Стаття 1037 (1017)
Зміна умов зберігання та стан товарів

1. У разі якщо для забезпечення схоронності товарів необхідною є термінова зміна умов зберігання, товарний склад зобов’язаний самостійно вжити термінових заходів, які вимагаються, та сповістити про них товароволодільця.

     

1. У разі якщо для забезпечення схоронності товарів необхідною є термінова зміна умов зберігання, товарний склад зобов’язаний самостійно вжити термінових заходів, які вимагаються, та сповістити про них товароволодільця.

2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов’язаний негайно скласти акт і того самого дня сповістити про це товароволодільця.

     

2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов’язаний негайно скласти акт і того самого дня сповістити про це товароволодільця.

Стаття 1018
Складські документи

     

Стаття 1038 (1018)
Складські документи

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товарів видає один із таких документів:

     

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товарів видає один із таких документів:

— складську квитанцію;

     

— складську квитанцію;

— просте складське свідоцтво;

     

— просте складське свідоцтво;

— подвійне складське свідоцтво.

     

— подвійне складське свідоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару шляхом застави відповідного свідоцтва.

     

2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару шляхом застави відповідного свідоцтва.

Стаття 1019
Подвійне складське свідоцтво

     

Стаття 1039 (1019)
Подвійне складське свідоцтво

1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин — складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.

     

1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин — складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.

2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:

     

2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:

1) найменування та місце знаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

     

1) найменування та місце знаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2) поточний номер складського свідоцтва за реєстром складу;

     

2) поточний номер складського свідоцтва за реєстром складу;

3) найменування юридичної особи або ж ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, а також місце знаходження (місце проживання) товароволодільця;

     

3) найменування юридичної особи або ж ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, а також місце знаходження (місце проживання) товароволодільця;

4) найменування та кількість прийнятого на зберігання товару — число одиниць і (або) товарних місць та (або) міра (вага, об’єм) товару;

     

4) найменування та кількість прийнятого на зберігання товару — число одиниць і (або) товарних місць та (або) міра (вага, об’єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що товар прийнято на зберігання до запитання;

     

5) строк, на який прийнято товар на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що товар прийнято на зберігання до запитання;

6) розмір винагороди за зберігання або ж тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;

     

6) розмір винагороди за зберігання або ж тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;

7) дата видачі складського свідоцтва;

     

7) дата видачі складського свідоцтва;

8) підпис правоуповноваженої особи та печатка товарного складу.

     

8) підпис правоуповноваженої особи та печатка товарного складу.

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом.

     

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом.

Стаття 1020
Права утримувачів складського та заставного свідоцтва

     

Стаття 1040 (1020)
Права утримувачів складського та заставного свідоцтва

1. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі.

     

1. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі.

2. Утримувач, який має лише складське свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

     

2. Утримувач, який має лише складське свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

3. Утримувач, який має лише заставне свідоцтво, має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару, відмітка про це робиться на складському свідоцтві.

     

3. Утримувач, який має лише заставне свідоцтво, має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару, відмітка про це робиться на складському свідоцтві.

Стаття 1021
Передання складського та заставного свідоцтва

     

Стаття 1041 (1021)
Передання складського та заставного свідоцтва

Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

     

Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

Стаття 1022
Просте складське свідоцтво

     

Стаття 1042 (1022)
Просте складське свідоцтво

1. Просте складське свідоцтво видається на пред’явника.

     

1. Просте складське свідоцтво видається на пред’явника.

2. Просте складське свідоцтво має містити відомості, передбачені підпунктами 1, 2, 4–8 п. 2 статті 1019 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане на пред’явника.

     

2. Просте складське свідоцтво має містити відомості, передбачені підпунктами 1, 2, 4–8 пункту 2 статті 1039 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане на пред’явника.

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є простим складським свідоцтвом.

     

3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є простим складським свідоцтвом.

Стаття 1023
Видача товару за подвійним складським свідоцтвом

     

Стаття 1043 (1023)
Видача товару за подвійним складським свідоцтвом

1. Товарний склад видає товар утримувачеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) не інакше як в обмін на обидва свідоцтва разом.

     

1. Товарний склад видає товар утримувачеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) не інакше як в обмін на обидва свідоцтва разом.

2. Утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але вніс суму боргу за ним, товар видається складом не інакше як в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.

     

2. Утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але вніс суму боргу за ним, товар видається складом не інакше як в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.

3. Товарний склад, що видав товар утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не вніс суми боргу за ним, несе відповідальність перед утримувачем заставного свідоцтва за платіж усієї забезпеченої за ним суми.

     

3. Товарний склад, що видав товар утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не вніс суми боргу за ним, несе відповідальність перед утримувачем заставного свідоцтва за платіж усієї забезпеченої за ним суми.

4. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товари, що залишилися на складі.

     

4. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товари, що залишилися на складі.

§ 3. Спеціальні види зберігання

     

§ 3. Спеціальні види зберігання

Стаття 1024
Зберігання речей у ломбарді

     

Стаття 1044 (1024)
Зберігання речей у ломбарді

1. Договір зберігання речей, що прийняті ломбардом від фізичної особи, оформляється шляхом видачі ломбардом іменної схоронної квитанції.

     

1. Договір зберігання речей, що прийняті ломбардом від фізичної особи, оформляється шляхом видачі ломбардом іменної схоронної квитанції.

2. Річ, що здається до ломбарду, оцінюється за погодженням сторін.

     

2. Річ, що здається до ломбарду, оцінюється за погодженням сторін.

3. Ломбард зобов’язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняті на зберігання речі у повній сумі їх оцінки.

     

3. Ломбард зобов’язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняті на зберігання речі у повній сумі їх оцінки.

Стаття 1025
Продаж речей, не взятих поклажедавцем із ломбарда

     

Стаття 1045 (1025)
Продаж речей, не взятих поклажедавцем із ломбарда

1. Річ, що не зажадана поклажодавцем із ломбарду зі спливом трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

     

1. Річ, що не зажадана поклажодавцем із ломбарду зі спливом трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

2. Із виторгу від продажу речі погашається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається ломбардом поклажодавцеві.

     

2. Із виторгу від продажу речі погашається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається ломбардом поклажодавцеві.

Стаття 1026
Зберігання цінностей у банку

     

Стаття 1046 (1026)
Зберігання цінностей у банку

1. Банк може прийняти на зберігання цінні папери, дорогоцінні метали та каміння, інші коштовності та інші цінності, у тому числі документи.

     

1. Банк може прийняти на зберігання цінні папери, дорогоцінні метали та каміння, інші коштовності та інші цінності, у тому числі документи.

2. Договір зберігання цінностей у банку оформляється видачею банком поклажодавцеві іменного зберігального документа, пред’явлення якого є підставою для видачі цінностей, що зберігаються, поклажодавцеві.

     

2. Договір зберігання цінностей у банку оформляється видачею банком поклажодавцеві іменного зберігального документа, пред’явлення якого є підставою для видачі цінностей, що зберігаються, поклажодавцеві.

3. У випадках, передбачених договором зберігання цінних паперів, банк, окрім забезпечення їх збереження, може вчиняти щодо цих паперів юридично значущі дії.

     

3. У випадках, передбачених договором зберігання цінних паперів, банк, окрім забезпечення їх збереження, може вчиняти щодо цих паперів юридично значущі дії.

4. Договором зберігання цінностей у банку може бути передбачено надання поклажодавцеві індивідуального банківського сейфа (частини сейфа, окремого приміщення для зберігання), що охороняється, а також право поклажодавця працювати у банку з цінностями, що зберігаються в індивідуальному банківському сейфі. При цьому банк зобов’язаний видати поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право пред’явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей.

     

4. Договором зберігання цінностей у банку може бути передбачено надання поклажодавцеві індивідуального банківського сейфа (частини сейфа, окремого приміщення для зберігання), що охороняється, а також право поклажодавця працювати у банку з цінностями, що зберігаються в індивідуальному банківському сейфі. При цьому банк зобов’язаний видати поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право пред’явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей.

5. За договором зберігання цінностей у банку з використанням поклажодавцем індивідуального банківського сейфа банк приймає від клієнта цінності, які мають зберігатися у сейфі, здійснює контроль за їх поміщенням у сейф та вилученням із сейфа клієнтом.

     

5. За договором зберігання цінностей у банку з використанням поклажодавцем індивідуального банківського сейфа банк приймає від клієнта цінності, які мають зберігатися у сейфі, здійснює контроль за їх поміщенням у сейф та вилученням із сейфа клієнтом.

6. До договору про надання банківського сейфа в користування особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий найм (оренду).

     

6. До договору про надання банківського сейфа в користування особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 1027
Зберігання речей у камерах схову транспортних організацій

     

Стаття 1047 (1027)
Зберігання речей у камерах схову транспортних організацій

1. Камери схову загального користування, що перебувають у віданні транспортних організацій, зобов’язані брати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Договір зберігання речей у камерах схову транспортних організацій є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

     

1. Камери схову загального користування, що перебувають у віданні транспортних організацій, зобов’язані брати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Договір зберігання речей у камерах схову транспортних організацій є публічним договором (стаття 682 цього Кодексу).

2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон.

     

2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон.

3. Збитки, зазнані поклажодавцем внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речей, зданих до камери схову, відшкодовуються поклажодавцеві протягом доби, якщо при здаванні речей на зберігання була здійснена їх оцінка або ж якщо сторони дійшли згоди щодо суми збитків, що підлягають відшкодуванню.

     

3. Збитки, зазнані поклажодавцем внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речей, зданих до камери схову, відшкодовуються поклажодавцеві протягом доби, якщо при здаванні речей на зберігання була здійснена їх оцінка або ж якщо сторони дійшли згоди щодо суми збитків, що підлягають відшкодуванню.

4. Строк, протягом якого камера схову зобов’язана зберігати речі, визначається правилами, що видаються відповідно до транспортних статутів або кодексів, або ж погодженням сторін. Речі, не затребувані у зазначені строки, камера схову зобов’язана зберігати протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку незажадані речі можуть бути продані у порядку, передбаченому законом.

     

4. Строк, протягом якого камера схову зобов’язана зберігати речі, визначається правилами, що видаються відповідно до транспортних статутів або кодексів, або ж погодженням сторін. Речі, не затребувані у зазначені строки, камера схову зобов’язана зберігати протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку незажадані речі можуть бути продані у порядку, передбаченому законом.

5. У разі втрати квитанції або жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві із наданням доказів належності йому цієї речі.

     

5. У разі втрати квитанції або жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві із наданням доказів належності йому цієї речі.

Стаття 1028
Зберігання речей у гардеробах організації

     

Стаття 1048 (1028)
Зберігання речей у гардеробах організації

1. Зберігання у гардеробах організації передбачається безоплатним, якщо винагорода за зберігання не застережена або в інший очевидний спосіб не обумовлена при здаванні речей на зберігання.

     

1. Зберігання у гардеробах організації передбачається безоплатним, якщо винагорода за зберігання не застережена або в інший очевидний спосіб не обумовлена при здаванні речей на зберігання.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, здійснюється зберігання оплатно чи безоплатно, зобов’язаний вжити для забезпечення схоронності речі усіх необхідних заходів.

     

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, здійснюється зберігання оплатно чи безоплатно, зобов’язаний вжити для забезпечення схоронності речі усіх необхідних заходів.

2. Правила цієї статті застосовуються також до зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей, що залишаються без здавання їх на зберігання громадянами у місцях, відведених для цих цілей в організаціях та засобах транспорту.

     

2. Правила цієї статті застосовуються також до зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей, що залишаються без здавання їх на зберігання громадянами у місцях, відведених для цих цілей в організаціях та засобах транспорту.

Стаття 1029
Зберігання речей у готелях

     

Стаття 1049 (1029)
Зберігання речей у готелях

1. Готель як зберігач несе відповідальність за схоронність майна, внесеного до готелю особою, яка проживає у ньому. Такою, що внесена до готелю, вважається річ, ввірена працівникам готелю, або ж річ, яка поміщена у призначеному для цього місці.

     

1. Готель як зберігач несе відповідальність за схоронність майна, внесеного до готелю особою, яка проживає у ньому. Такою, що внесена до готелю, вважається річ, ввірена працівникам готелю, або ж річ, яка поміщена у призначеному для цього місці.

2. Готель несе відповідальність за втрату грошей, інших валютних цінностей, цінних паперів та інших коштовностей особи, що проживає у готелі, тільки за умови, якщо вони були прийняті готелем на зберігання.

     

2. Готель несе відповідальність за втрату грошей, інших валютних цінностей, цінних паперів та інших коштовностей особи, що проживає у готелі, тільки за умови, якщо вони були прийняті готелем на зберігання.

3. Особа, що проживає у готелі, яка виявила втрату, нестачу або пошкодження своїх речей, зобов’язана негайно заявити про це готелю. В іншому випадку готель звільняється від відповідальності за незбереження речей.

     

3. Особа, що проживає у готелі, яка виявила втрату, нестачу або пошкодження своїх речей, зобов’язана негайно заявити про це готелю. В іншому випадку готель звільняється від відповідальності за незбереження речей.

4. Правила цієї статті відповідно застосовуються до зберігання речей громадян у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, в яких особа тимчасово проживає.

     

4. Правила цієї статті відповідно застосовуються до зберігання речей громадян у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, в яких особа тимчасово проживає.

Стаття 1030
Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр)

     

Стаття 1050 (1030)
Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр)

1. За договором про секвестр двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, передають цю річ третій особі, яка бере на себе обов’язок після розв’язання спору повернути річ тій особі, якій вона буде присуджена за рішенням суду або ж за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр).

     

1. За договором про секвестр двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, передають цю річ третій особі, яка бере на себе обов’язок після розв’язання спору повернути річ тій особі, якій вона буде присуджена за рішенням суду або ж за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр).

2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання в порядку секвестру за рішенням суду (судовий секвестр).

     

2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання в порядку секвестру за рішенням суду (судовий секвестр).

Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаємною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимагається згода зберігача, якщо законом не встановлено інше.

     

Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаємною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимагається згода зберігача, якщо законом не встановлено інше.

3. На зберігання в порядку секвестру можуть бути передані як рухомі, так і нерухомі речі.

     

3. На зберігання в порядку секвестру можуть бути передані як рухомі, так і нерухомі речі.

4. Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спорять, якщо договором або рішенням суду, яким встановлюється секвестр, не передбачено інше.

     

4. Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спорять, якщо договором або рішенням суду, яким встановлюється секвестр, не передбачено інше.

 

331

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)

Стаття 10301

Зберігання транспортних засобів

враховано

Стаття 1051 (10301)

Зберігання транспортних засобів

   

1. За договором зберігання транспортних засобів на автостоянках зберігач зобов’язаний створити належні умови для заїзду транспортного засобу на стоянку, зберігати його і надати можливість поклажодавцю чи уповноваженій ним особі забрати в будь-який час, а поклажодавець зобов’язаний дотримуватись правил зберігання й платити встановлену суму.

 

1. За договором зберігання транспортних засобів на автостоянках зберігач зобов’язаний створити належні умови для заїзду транспортного засобу на стоянку, зберігати його і надати можливість поклажодавцю чи уповноваженій ним особі забрати в будь-який час, а поклажодавець зобов’язаний дотримуватись правил зберігання й платити встановлену суму.

   

2. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах зберігач зобов’язується не допустити проникнення в них сторонніх осіб.

 

2. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах зберігач зобов’язується не допустити проникнення в них сторонніх осіб.

   

Договір зберігання транспортного засобу поширюється і на відносини між гаражно-будівельними та гаражними кооперативами і їх іменами, якщо в законі чи статуті цих кооперативів не встановлюється інше.

 

Договір зберігання транспортного засобу поширюється і на відносини між гаражно-будівельними та гаражними кооперативами і їх іменами, якщо в законі чи статуті цих кооперативів не встановлюється інше.

 

332

Стаття 10302
Договір охорони

За договором охорони одна сторона (охоронець) що є суб’єктом підприємництва зобов’язана забезпечити недоторканість особистостей чи майна, а охороняємий виконувати передбачені правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати встановлену плату.

Враховано редакційно

Стаття 1052 (10302)
Договір охорони

За договором охорони одна сторона (охоронець) що є суб’єктом підприємництва зобов’язана забезпечити недоторканість особи чи майна.

Володілець майна або особа яку охороняють зобов'язаний виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати встановлену плату.

Глава 65
Страхування

     

Глава 66 (65)
Страхування

Стаття 1031
Поняття страхування

     

Стаття 1053 (1031)
Поняття страхування

Страхування — це забезпечення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів (страхових премій, страхових внесків).

     

Страхування — це забезпечення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів (страхових премій, страхових внесків).

Стаття 10311
Підстави виникнення страхування

     

Стаття 1054 (10311)
Підстави виникнення страхування

1. Страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником (добровільне страхування).

     

1. Страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником (добровільне страхування).

2. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, проводиться страхування без укладення договору (обов’язкове страхування). До зобов’язань із обов’язкового страхування застосовуються правила цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами.

     

2. У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, проводиться страхування без укладення договору (обов’язкове страхування). До зобов’язань із обов’язкового страхування застосовуються правила цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 10312
Договір страхування

     

Стаття 1055 (10312)
Договір страхування

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, уповноваженій на її одержання, а страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.»

     

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, уповноваженій на її одержання, а страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 1032
Страховики

     

Стаття 1056 (1032)
Страховики

1. Страховиками визнаються юридичні особи, які спеціально створені для здійснення страхової діяльності та які одержали у встановленому порядку ліцензію на цей вид діяльності. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування та пов’язана з ним страхова діяльність. Іншими видами страхової діяльності страховик може займатися лише у випадках, передбачених законом або іншими правовими актами.

     

1. Страховиками визнаються юридичні особи, які спеціально створені для здійснення страхової діяльності та які одержали у встановленому порядку ліцензію на цей вид діяльності. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування та пов’язана з ним страхова діяльність. Іншими видами страхової діяльності страховик може займатися лише у випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами.

2. Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об’єднання на правах юридичних осіб для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм.

     

2. Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об’єднання на правах юридичних осіб для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм.

3. Громадяни та юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування.

     

3. Громадяни та юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування.

Стаття 1033
Страхувальники, застраховані особи і вигодонабувачі

     

Стаття 1057 (1033)
Страхувальники, застраховані особи і вигодонабувачі

1. Страхувальниками є фізичні та юридичні особи, які страхують свій майновий інтерес і вносять страхові платежі.

     

1. Страхувальниками є фізичні та юридичні особи, які страхують свій майновий інтерес і вносять страхові платежі.

2. Застрахованою особою за особистим страхуванням визнається фізична особа, в житті якої може статися подія, що породжує обов’язок страховика виплатити їй або — в разі її смерті — іншій особі страхову суму. Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа.»

     

2. Застрахованою особою за особистим страхуванням визнається фізична особа, в житті якої може статися подія, що породжує обов’язок страховика виплатити їй або — в разі її смерті — іншій особі страхову суму. Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа.

3. Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування призначати громадян чи юридичних осіб для одержання страхових сум або страхового відшкодування (вигодонабувачів), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

     

3. Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування призначати громадян чи юридичних осіб для одержання страхових сум або страхового відшкодування (вигодонабувачів), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Стаття 1034
Об’єкти страхування

     

Стаття 1058 (1034)
Об’єкти страхування

Об’єктами страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству і пов’язані:

     

Об’єктами страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству і пов’язані:

1) з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

     

1) з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

2) з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

     

2) з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) з відшкодуванням страхувальником завданої ним шкоди особі або майну фізичної особи, а також шкоди, завданої юридичній особі (страхування відповідальності).

     

3) з відшкодуванням страхувальником завданої ним шкоди особі або майну фізичної особи, а також шкоди, завданої юридичній особі (страхування відповідальності).

Стаття 1035
Види страхування

     

Стаття 1059 (1035)
Види страхування

Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики можуть здійснювати такі види страхування:

     

Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики можуть здійснювати такі види страхування:

1) особисте:

     

1) особисте:

а) страхування життя;

     

а) страхування життя;

б) страхування від нещасних випадків;

     

б) страхування від нещасних випадків;

в) медичне страхування;

     

в) медичне страхування;

2) майнове:

     

2) майнове:

а) страхування засобів наземного, повітряного і водного транспорту;

     

а) страхування засобів наземного, повітряного і водного транспорту;

б) страхування вантажів;

     

б) страхування вантажів;

в) страхування інших видів майна;

     

в) страхування інших видів майна;

г) страхування фінансових ризиків;

     

г) страхування фінансових ризиків;

3) відповідальності:

     

3) відповідальності:

а) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

     

а) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

б) страхування інших видів відповідальності;

     

б) страхування інших видів відповідальності;

4) перестрахування;

     

4) перестрахування;

5) інші види особистого і майнового страхування.

     

5) інші види особистого і майнового страхування.

Стаття 1036
Страховий ризик і страховий випадок

     

Стаття 1060 (1036)
Страховий ризик і страховий випадок

1. Страховий ризик — це ймовірність настання певної події, у зв’язку з якою проводиться страхування.

     

1. Страховий ризик — це ймовірність настання певної події, у зв’язку з якою проводиться страхування.

2. Страховий випадок — це передбачена договором або законом чи іншими правовими актами подія, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові, застрахованій або іншій третій особі (вигодонабувачеві).

     

2. Страховий випадок — це передбачена договором або законом чи іншими нормативно-правовими актами подія, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові, застрахованій або іншій третій особі (вигодонабувачеві).

Стаття 1037
Страхова сума, страхова оцінка і страхове відшкодування

     

Стаття 1061 (1037)
Страхова сума, страхова оцінка і страхове відшкодування

1. Страхова сума — це сума грошових коштів, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

     

1. Страхова сума — це сума грошових коштів, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

2. Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від сум, які виплачуються одержувачеві за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

     

2. Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від сум, які виплачуються одержувачеві за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

3. Страхова оцінка — це визначення вартості майна з метою його страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов’язкового страхування.

     

3. Страхова оцінка — це визначення вартості майна з метою його страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов’язкового страхування.

4. Страховим відшкодуванням вважається грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову оцінку і розмір збитків, яких зазнав страхувальник. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

     

4. Страховим відшкодуванням вважається грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову оцінку і розмір збитків, яких зазнав страхувальник. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

5. У разі якщо страхова сума за договором майнового страхування є нижчою від страхової оцінки, страхове відшкодування зменшується у відповідній пропорції, якщо умовами страхування не передбачено інше.

     

5. У разі якщо страхова сума за договором майнового страхування є нижчою від страхової оцінки, страхове відшкодування зменшується у відповідній пропорції, якщо умовами страхування не передбачено інше.

Стаття 1038
Страховий платіж (внесок, премія) і страховий тариф

     

Стаття 1062 (1038)
Страховий платіж (внесок, премія) і страховий тариф

1. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховикові відповідно до умов договору страхування або умов обов’язкового страхування.

     

1. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховикові відповідно до умов договору страхування або умов обов’язкового страхування.

2. Страховий тариф — це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування.

     

2. Страховий тариф — це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування.

3. Страхові тарифи при добровільній формі страхування встановлюються страховиком самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за погодженням сторін.

     

3. Страхові тарифи при добровільній формі страхування встановлюються страховиком самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за погодженням сторін.

4. Законами або іншими правовими актами про обов’язкове страхування встановлюються максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум.

     

4. Законами або іншими нормативно-правовими актами про обов’язкове страхування встановлюються максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум.

         

Статтю 1039 «Договір страхування» виключено з проекту.

       
         

Стаття 1040
Форма та істотні умови договору страхування

     

Стаття 1063 (1040)
Форма та істотні умови договору страхування

1. Договір страхування укладається в письмовій формі шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

     

1. Договір страхування укладається в письмовій формі шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

2. Істотними умовами договору страхування, які зазначаються у страховому свідоцтві (полісі, сертифікаті), визнаються об’єкт страхування, розмір страхової суми, страхового внеску і строки його сплати, страховий ризик (страхові випадки), строк страхування, початок і закінчення дії договору страхування. У договорі можуть бути також передбачені й інші умови страхування.

     

2. Істотними умовами договору страхування, які зазначаються у страховому свідоцтві (полісі, сертифікаті), визнаються об’єкт страхування, розмір страхової суми, страхового внеску і строки його сплати, страховий ризик (страхові випадки), строк страхування, початок і закінчення дії договору страхування. У договорі можуть бути також передбачені й інші умови страхування.

Стаття 1041
Момент набуття договором страхування чинності

     

Стаття 1064 (1041)
Момент набуття договором страхування чинності

Договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхового платежу (внеску, премії), якщо інше не передбачено умовами страхування.

     

Договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхового платежу (внеску, премії), якщо інше не передбачено умовами страхування.

Стаття 1042
Співстрахування

     

Стаття 1065 (1042)
Співстрахування

1. Зі згоди страхувальника об’єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі мають міститися умови, що визначають права та обов’язки кожного із страховиків.

     

1. Зі згоди страхувальника об’єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі мають міститися умови, що визначають права та обов’язки кожного із страховиків.

2. За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки.

     

2. За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки.

Стаття 1043
Укладення кількох договорів страхування щодо одного й того самого об’єкта

     

Стаття 1066 (1043)
Укладення кількох договорів страхування щодо одного й того самого об’єкта

1. Страхувальник має право укладати договори страхування одного й того самого об’єкта з іншими страховиками за умови повідомлення їх про те, що об’єкт уже застрахований.

     

1. Страхувальник має право укладати договори страхування одного й того самого об’єкта з іншими страховиками за умови повідомлення їх про те, що об’єкт уже застрахований.

2. Недодержання цього правила має наслідком недійсність нового договору страхування.

     

2. Недодержання цього правила має наслідком недійсність нового договору страхування.

Стаття 1044
Перестрахування

     

Стаття 1067 (1044)
Перестрахування

1. Перестрахування — це страхування одним страховиком на умовах, визначених договором, ризику виконання всіх або частини своїх обов’язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика).

     

1. Перестрахування — це страхування одним страховиком на умовах, визначених договором, ризику виконання всіх або частини своїх обов’язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика).

2. Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до умов договору страхування.

     

2. Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до умов договору страхування.

Стаття 1045
Обов’язки страховика

     

Стаття 1068 (1045)
Обов’язки страховика

За договором страхування страховик зобов’язаний:

     

За договором страхування страховик зобов’язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами страхування;

     

1) ознайомити страхувальника з умовами страхування;

2) негайно, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;

     

2) негайно, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;

3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодуваня у встановлений договором строк;

     

3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодуваня у встановлений договором строк;

4) за заявою страхувальника, у разі прийняття страховиком заходів, які зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

     

4) за заявою страхувальника, у разі прийняття страховиком заходів, які зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

5) зберігати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, крім випадків, передбачених законом або іншими правовими актами.

     

5) зберігати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, крім випадків, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.

     

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.

Стаття 1046
Відповідальність страховика

     

Стаття 1069 (1046)
Відповідальність страховика

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається законом чи іншими правовими актами або погодженням сторін, а також відшкодовує збитки, завдані страхувальникові при настанні страхового випадку у зв’язку з діями щодо їх запобігання або зменшення їх розміру.

     

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається законом чи іншими нормативно-правовими актами або погодженням сторін, а також відшкодовує збитки, завдані страхувальникові при настанні страхового випадку у зв’язку з діями щодо їх запобігання або зменшення їх розміру.

Стаття 1047
Обов’язки страхувальника

     

Стаття 1070 (1047)
Обов’язки страхувальника

За договором страхування страхувальник зобов’язаний:

     

За договором страхування страхувальник зобов’язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії);

     

1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії);

2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;

     

2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об’єкта страхування;

     

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об’єкта страхування;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку;

     

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування.

     

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.

     

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.

Стаття 1048
Права страхувальника після настання страхового випадку

     

Стаття 1071 (1048)
Права страхувальника після настання страхового випадку

Після настання страхового випадку страхувальник може, якщо це передбачено договором, законом або іншими правовими актами, заявити страховикові про відмову від своїх прав на майно, з яким пов’язаний страховий інтерес, і одержати повну суму страхового відшкодування.

     

Після настання страхового випадку страхувальник може, якщо це передбачено договором, законом або іншими нормативно-правовими актами, заявити страховикові про відмову від своїх прав на майно, з яким пов’язаний страховий інтерес, і одержати повну суму страхового відшкодування.

Стаття 1049
Умови та порядок виплати страхових сум і страхового відшкодування

     

Стаття 1072 (1049)
Умови та порядок виплати страхових сум і страхового відшкодування

1. Виплата страхових сум і страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з умовами договору та правилами страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката).

     

1. Виплата страхових сум і страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з умовами договору та правилами страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката).

2. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою.

     

2. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою.

Стаття 1050
Відмова у виплаті страхової суми або страхового відшкодування

     

Стаття 1073 (1050)
Відмова у виплаті страхової суми або страхового відшкодування

1. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) з таких підстав:

     

1. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) з таких підстав:

1) навмисних дій страхувальника або осіб, на користь яких укладено договір страхування, якщо ці дії спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних із виконанням ними громадянського обов’язку або захисту майна, життя, здоров’я, честі та гідності;

     

1) навмисних дій страхувальника або осіб, на користь яких укладено договір страхування, якщо ці дії спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних із виконанням ними громадянського обов’язку або захисту майна, життя, здоров’я, честі та гідності;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

     

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником зазнаки неправдивих відомостей про об’єкт страхування;

     

3) подання страхувальником зазнаки неправдивих відомостей про об’єкт страхування;

4) одержання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;

     

4) одержання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

     

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, завданих при настанні страхового випадку.

     

6) невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, завданих при настанні страхового випадку.

2. Договором страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), якщо це не суперечить законові або іншим правовим актам.

     

2. Договором страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), якщо це не суперечить законові або іншим нормативно-правовим актам.

3. Рішення страховика про відмову у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

     

3. Рішення страховика про відмову у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Стаття 1051
Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи,
відповідальної за завдані збитки

     

Стаття 1074 (1051)
Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи,
відповідальної за завдані збитки

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за майновим страхуванням, у межах цієї суми переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

     

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за майновим страхуванням, у межах цієї суми переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Стаття 1052
Зміна страхувальника — фізичної особи у договорі страхування

     

Стаття 1075 (1052)
Зміна страхувальника — фізичної особи у договорі страхування

1. У разі смерті страхувальника — фізичної особи, який уклав договір майнового страхування, його права та обов’язки переходять до спадкоємців особи, що померла.

     

1. У разі смерті страхувальника — фізичної особи, який уклав договір майнового страхування, його права та обов’язки переходять до спадкоємців особи, що померла.

2. В інших випадках зміни страхувальника його права та обов’язки можуть перейти до інших осіб лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

     

2. В інших випадках зміни страхувальника його права та обов’язки можуть перейти до інших осіб лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

3. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, права та обов’язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов’язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.

     

3. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, права та обов’язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов’язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.

Стаття 1053
Наслідки припинення страхувальника — юридичної особи

     

Стаття 1076 (1053)
Наслідки припинення страхувальника — юридичної особи

Якщо в період дії договору страхування прининяється юридична особа — страхувальник з правонаступництвом, його права та обов’язки, що випливають з цього договору, переходять до правонаступника.

     

Якщо в період дії договору страхування прининяється юридична особа — страхувальник з правонаступництвом, його права та обов’язки, що випливають з цього договору, переходять до правонаступника.

Стаття 1054
Наслідки визнання страхувальника — фізичної особи недієздатним або обмеження його у дієздатності

     

Стаття 1077 (1054)
Наслідки визнання страхувальника — фізичної особи недієздатним або обмеження його у дієздатності

Якщо в період дії договору страхування страхувальника визнано недієздатним або його обмежено у дієздатності, його права та обов’язки здійснюються опікуном або піклувальником. При цьому зобов’язання із страхування цивільної відповідальності припиняється з моменту втрати або обмеження дієздатності.

     

Якщо в період дії договору страхування страхувальника визнано недієздатним або його обмежено у дієздатності, його права та обов’язки здійснюються опікуном або піклувальником. При цьому зобов’язання із страхування цивільної відповідальності припиняється з моменту втрати або обмеження дієздатності.

Стаття 1055
Припинення зобов’язань із страхування

     

Стаття 1078 (1055)
Припинення зобов’язань із страхування

Крім загальних підстав припинення зобов’язань, передбачених статтею 624 цього Кодексу, зобов’язання за договором страхування припиняються в разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки.

     

Крім загальних підстав припинення зобов’язань, передбачених статтею 663 цього Кодексу, зобов’язання за договором страхування припиняються в разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки.

Стаття 1056
Дострокове припинення дії договору страхування

     

Стаття 1079 (1056)
Дострокове припинення дії договору страхування

1. Зобов’язання за договором страхування може бути достроково припинене на вимогу страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами цього договору.

     

1. Зобов’язання за договором страхування може бути достроково припинене на вимогу страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами цього договору.

2. Про намір дострокового припинення зобов’язання за договором страхування будь-яка сторона повинна повідомити іншу сторону не пізніше як за 30 днів, якщо інше не передбачено договором.

     

2. Про намір дострокового припинення зобов’язання за договором страхування будь-яка сторона повинна повідомити іншу сторону не пізніше як за 30 днів, якщо інше не передбачено договором.

3. У разі дострокового припинення зобов’язання на вимогу страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням витрат, яких він зазнав. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням умов договору страховиком, останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

     

3. У разі дострокового припинення зобов’язання на вимогу страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням витрат, яких він зазнав. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням умов договору страховиком, останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

4. При достроковому припиненні зобов’язання із страхування на вимогу страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат, яких він зазнав.

     

4. При достроковому припиненні зобов’язання із страхування на вимогу страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат, яких він зазнав.

Стаття 1057
Недійсність договору страхування

     

Стаття 1080 (1057)
Недійсність договору страхування

Крім загальних підстав, за якими правочини визнаються недійсними (стаття 206 цього Кодексу), договір страхування визнається недійсним у разі, якщо:

     

Крім загальних підстав, за якими правочини визнаються недійсними (стаття 197 цього Кодексу), договір страхування визнається недійсним у разі, якщо:

1) він укладений після настання страхового випадку;

     

1) він укладений після настання страхового випадку;

2) об’єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набули законної сили.

     

2) об’єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набули законної сили.

Наслідки недійсності таких договорів визначаються за правилами про недійсність правочинів.

     

Наслідки недійсності таких договорів визначаються за правилами про недійсність правочинів.

Глава 66
Доручення

     

Глава 67 (66)
Доручення

Стаття 1058
Договір доручення

     

Стаття 1081 (1058)
Договір доручення

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені й за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. За правочином, вчиненим повіреним, прав та обов’язків набуває безпосередньо довіритель.

     

1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені й за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. За правочином, вчиненим повіреним, прав та обов’язків набуває безпосередньо довіритель.

2. Договором доручення може бути встановлене виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя усіх або частини юридичних дій, передбачених у ньому. У договорі можуть бути зазначені строк, протягом якого, або ж територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

     

2. Договором доручення може бути встановлене виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя усіх або частини юридичних дій, передбачених у ньому. У договорі можуть бути зазначені строк, протягом якого, або ж територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Стаття 1059
Строк договору доручення

     

Стаття 1082 (1059)
Строк договору доручення

Договір доручення може бути укладений із зазначенням строку, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, або без такого зазначення.

     

Договір доручення може бути укладений із зазначенням строку, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, або без такого зазначення.

Стаття 1060
Винагорода повіреного

     

Стаття 1083 (1060)
Винагорода повіреного

1. Довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо це передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

     

1. Довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо це передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором.

У тих випадках, коли договір доручення пов’язаний зі здійсненням обома сторонами або однією з них підприємницької діяльності, довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо договором не передбачено інше.

     

У тих випадках, коли договір доручення пов’язаний зі здійсненням обома сторонами або однією з них підприємницької діяльності, довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо договором не передбачено інше.

2. Якщо в оплатному договорі доручення немає умови про розмір винагороди або про порядок її виплати, винагорода виплачується після виконання доручення з урахуванням узвичаєних розцінок на такі послуги.

     

2. Якщо в оплатному договорі доручення немає умови про розмір винагороди або про порядок її виплати, винагорода виплачується після виконання доручення з урахуванням узвичаєних розцінок на такі послуги.

Стаття 1061
Вказівка довірителя

     

Стаття 1084 (1061)
Вказівка довірителя

Вказівки довірителя на вчинення повіреним конкретних юридичних дій мають міститися в договорі, або у виданій на підставі договору довіреності, або ж в усних розпорядженнях. Вказівки мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

     

Вказівки довірителя на вчинення повіреним конкретних юридичних дій мають міститися в договорі, або у виданій на підставі договору довіреності, або ж в усних розпорядженнях. Вказівки мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Стаття 1062
Виконання доручення згідно із вказівками довірителя

     

Стаття 1085 (1062)
Виконання доручення згідно із вказівками довірителя

1. Повірений повинен виконати дане йому доручення згідно із вказівками довірителя. Порушення цих вказівок може мати місце, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або ж не одержав своєчасної відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен сповістити довірителя про допущені порушення, як тільки це стане можливим.

     

1. Повірений повинен виконати дане йому доручення згідно із вказівками довірителя. Порушення цих вказівок може мати місце, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або ж не одержав своєчасної відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен сповістити довірителя про допущені порушення, як тільки це стане можливим.

2. Повіреному, що діє як комерційний представник (стаття 232 цього Кодексу), довірителем може бути надане право відступати в інтересах довірителя від його вказівок без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен у розумний строк сповістити довірителя про допущені відступи, якщо інше не передбачено договором доручення.

     

2. Повіреному, що діє як комерційний представник (стаття 223 цього Кодексу), довірителем може бути надане право відступати в інтересах довірителя від його вказівок без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен у розумний строк сповістити довірителя про допущені відступи, якщо інше не передбачено договором доручення.

Стаття 1063
Виконання договору доручення

     

Стаття 1086 (1063)
Виконання договору доручення

1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Він має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або ж якщо повірений примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, що передовірив виконання іншій особі, повинен негайно сповістити про це довірителя. У цьому разі повірений несе відповідальність тільки за вибір замісника.

     

1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Він має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або ж якщо повірений примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, що передовірив виконання іншій особі, повинен негайно сповістити про це довірителя. У цьому разі повірений несе відповідальність тільки за вибір замісника.

2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, обраного повіреним.

     

2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, обраного повіреним.

3. Якщо замісник повіреного був поіменований у договорі, повірений не несе відповідальності ні за його вибір, ані за ведення ним справ.

     

3. Якщо замісник повіреного був поіменований у договорі, повірений не несе відповідальності ні за його вибір, ані за ведення ним справ.

4. Якщо ведення справ замісником повіреного у договорі не передбачене або ж передбачене, але замісник у ньому не поіменований, повірений несе відповідальність за вибір замісника.

     

4. Якщо ведення справ замісником повіреного у договорі не передбачене або ж передбачене, але замісник у ньому не поіменований, повірений несе відповідальність за вибір замісника.

Стаття 1064
Обов’язки повіреного

     

Стаття 1087 (1064)
Обов’язки повіреного

Повірений зобов’язаний:

     

Повірений зобов’язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення;

     

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення;

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк чинності якої не сплинув, і надати звіт із залученням виправдальних документів, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;

     

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк чинності якої не сплинув, і надати звіт із залученням виправдальних документів, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

     

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Стаття 1065
Обов’язки довірителя

     

Стаття 1088 (1065)
Обов’язки довірителя

1. Довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

     

1. Довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

2. Довіритель зобов’язаний, якщо інше не передбачено договором:

     

2. Довіритель зобов’язаний, якщо інше не передбачено договором:

1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;

     

1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;

2) відшкодувати повіреному зазнані витрати.

     

2) відшкодувати повіреному зазнані витрати.

3. Довіритель зобов’язаний негайно прийняти від повіреного усе виконане ним згідно з договором.

     

3. Довіритель зобов’язаний негайно прийняти від повіреного усе виконане ним згідно з договором.

4. Довіритель зобов’язаний виплатити повіреному винагороду, якщо вона йому належить.

     

4. Довіритель зобов’язаний виплатити повіреному винагороду, якщо вона йому належить.

Стаття 1066
Припинення договору доручення

     

Стаття 1089 (1066)
Припинення договору доручення

1. Договір доручення припиняється внаслідок:

     

1. Договір доручення припиняється внаслідок:

1) скасування доручення довірителем;

     

1) скасування доручення довірителем;

2) смерті довірителя або повіреного;

     

2) смерті довірителя або повіреного;

3) визнання будь-кого з них недієздатним, обмеженим у дієздатності або безвісно відсутнім.

     

3) визнання будь-кого з них недієздатним, обмеженим у дієздатності або безвісно відсутнім.

2. Довіритель має право скасувати доручення, а повірений — відмовитися від нього у будь-який час. Угода про відмову від цих прав є нікчемною.

     

2. Довіритель має право скасувати доручення, а повірений — відмовитися від нього у будь-який час. Угода про відмову від цих прав є нікчемною.

3. Сторона, що відмовляється від договору з повіреним, який діє як підприємець, має сповістити іншу сторону про припинення договору за один місяць, якщо триваліший строк не передбачений договором.

     

3. Сторона, що відмовляється від договору з повіреним, який діє як підприємець, має сповістити іншу сторону про припинення договору за один місяць, якщо триваліший строк не передбачений договором.

У разі реорганізації юридичної особи, яка виступає комерційним представником, довіритель має право скасувати доручення без такого попереднього сповіщення.

     

У разі реорганізації юридичної особи, яка виступає комерційним представником, довіритель має право скасувати доручення без такого попереднього сповіщення.

Стаття 1067
Наслідки припинення договору доручення

     

Стаття 1090 (1067)
Наслідки припинення договору доручення

1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному зазнані при виконанні доручення витрати, а якщо повіреному належить винагорода, — також виплатити йому винагороду домірно виконаній ним роботі. Це правило не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або повинен був довідатися про припинення доручення.

     

1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному зазнані при виконанні доручення витрати, а якщо повіреному належить винагорода, — також виплатити йому винагороду домірно виконаній ним роботі. Це правило не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або повинен був довідатися про припинення доручення.

2. Скасування довірителем доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадків припинення договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника.

     

2. Скасування довірителем доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадків припинення договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника.

3. Відмова від виконання доручення довірителя не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадків відмови повіреного в умовах, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від виконання договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника.

     

3. Відмова від виконання доручення довірителя не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадків відмови повіреного в умовах, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від виконання договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника.

       

Глава 68 (67)

Комісія

Стаття 1068
Обов’язки спадкоємця повіреного та ліквідатора юридичної особи, що є повіреним

     

Стаття 1091 (1068)
Обов’язки спадкоємця повіреного та ліквідатора юридичної особи, що є повіреним

У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні сповістити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема, зберегти його речі та документи, і потім передати його довірителеві.

     

У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні сповістити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема, зберегти його речі та документи, і потім передати його довірителеві.

Такий самий обов’язок покладений на ліквідатора юридичної особи, що є повіреним.

     

Такий самий обов’язок покладений на ліквідатора юридичної особи, що є повіреним.

Стаття 1069
Договір комісії

     

Стаття 1092 (1069)
Договір комісії

1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити один або кілька правочинів від свого імені за рахунок комітента.

     

1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити один або кілька правочинів від свого імені за рахунок комітента.

2. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, із зобов’язанням комітента не надавати третім особам права вчиняти в його інтересах і за його рахунок правочини, вчинення яких доручено комісіонерові, або без такого зобов’язання, з умовою чи без умов щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

     

2. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, із зобов’язанням комітента не надавати третім особам права вчиняти в його інтересах і за його рахунок правочини, вчинення яких доручено комісіонерові, або без такого зобов’язання, з умовою чи без умов щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Стаття 1070
Права та обов’язки комісіонера за правочином з третьою особою

     

Стаття 1093 (1070)
Права та обов’язки комісіонера за правочином з третьою особою

За правочином, що вчиняється комісіонером з третьою особою, набуває права та стає зобов’язаним комісіонер, навіть якщо комітент і був названий у правочині або вступив з третьою особою у безпосередні відносини щодо виконання правочину.

     

За правочином, що вчиняється комісіонером з третьою особою, набуває права та стає зобов’язаним комісіонер, навіть якщо комітент і був названий у правочині або вступив з третьою особою у безпосередні відносини щодо виконання правочину.

Стаття 1071
Комісійна винагорода

     

Стаття 1094 (1071)
Комісійна винагорода

1. Комітент повинен виплатити комісіонерові винагороду в розмірі та в порядку, що встановлені у договорі комісії. Якщо комісіонер прийняв на себе поруку за виконання правочину третьою особою (стаття 1074 цього Кодексу), комітент повинен також виплатити комісіонерові й обумовлену в договорі додаткову винагороду. Якщо договором цей розмір або порядок не передбачений і розмір винагороди не може бути визначений, виходячи з умов договору, винагорода виплачується після виконання договору комісії, з урахуванням звичайно заведених (узвичаєних) розцінок за такі послуги.

     

1. Комітент повинен виплатити комісіонерові винагороду в розмірі та в порядку, що встановлені у договорі комісії. Якщо комісіонер прийняв на себе поруку за виконання правочину третьою особою (стаття 1097 цього Кодексу), комітент повинен також виплатити комісіонерові й обумовлену в договорі додаткову винагороду. Якщо договором цей розмір або порядок не передбачений і розмір винагороди не може бути визначений, виходячи з умов договору, винагорода виплачується після виконання договору комісії, з урахуванням звичайно заведених (узвичаєних) розцінок за такі послуги.

2. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер зберігає право на комісійну винагороду, а також на відшкодування зазнаних витрат.

     

2. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер зберігає право на комісійну винагороду, а також на відшкодування зазнаних витрат.

Стаття 1072
Виконання комісійного доручення

     

Стаття 1095 (1072)
Виконання комісійного доручення

1. Комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента і згідно з його вказівками. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, — згідно зі звичаями ділового обороту або іншими вимогам, що звичайно ставляться.

     

1. Комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента і згідно з його вказівками. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, — згідно зі звичаями ділового обороту або іншими вимогам, що звичайно ставляться.

2. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були зазначені комітентом, уся вигода надходить комітентові, якщо в договорі не передбачено інше.

     

2. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були зазначені комітентом, уся вигода надходить комітентові, якщо в договорі не передбачено інше.

Стаття 1073
Субкомісія

     

Стаття 1096 (1073)
Субкомісія

1. Якщо інше не передбачено договором, комісіонер має право з метою виконання договору комісії укласти договір субкомісії з третьою особою, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

     

1. Якщо інше не передбачено договором, комісіонер має право з метою виконання договору комісії укласти договір субкомісії з третьою особою, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом.

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов’язки комітента.

     

За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов’язки комітента.

2. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право перекласти виконання договору на третю особу, без згоди комітента

     

2. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право перекласти виконання договору на третю особу, без згоди комітента

3. До припинення договору комісії комітент не має права без згоди комісіонера вступати у безпосередні відносини із субкомісіонером, якщо інше не передбачено договором комісії.

     

3. До припинення договору комісії комітент не має права без згоди комісіонера вступати у безпосередні відносини із субкомісіонером, якщо інше не передбачено договором комісії.

Стаття 1074
Виконання комісіонером договору з третьою особою

     

Стаття 1097 (1074)
Виконання комісіонером договору з третьою особою

1. Комісіонер має виконати усі обов’язки та здійснити всі права, що випливають з правочину, вчиненого ним з третьою особою.

     

1. Комісіонер має виконати усі обов’язки та здійснити всі права, що випливають з правочину, вчиненого ним з третьою особою.

2. Комісіонер не несе відповідальності перед комітентом за невиконання третьою особою правочину, вчиненого з ним за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер не виявив необхідної обачності у виборі цієї особи, прийняв на себе поруку за виконання правочину (делькредере).

     

2. Комісіонер не несе відповідальності перед комітентом за невиконання третьою особою правочину, вчиненого з ним за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер не виявив необхідної обачності у виборі цієї особи, прийняв на себе поруку за виконання правочину (делькредере).

3. У разі порушення третьою особою правочину, вчиненого з нею комісіонером, комісіонер повинен негайно сповістити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази.

     

3. У разі порушення третьою особою правочину, вчиненого з нею комісіонером, комісіонер повинен негайно сповістити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази.

4. Комітент, сповіщений про порушення третьою особою правочину, вчиненого з нею комісіонером, має право зажадати передання йому вимог комісіонера до цієї особи щодо зазначеного правочину.

     

4. Комітент, сповіщений про порушення третьою особою правочину, вчиненого з нею комісіонером, має право зажадати передання йому вимог комісіонера до цієї особи щодо зазначеного правочину.

Стаття 1075
Відступи від вказівок комітента

     

Стаття 1098 (1075)
Відступи від вказівок комітента

1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або ж не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи, як тільки повідомлення стане можливим.

     

1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або ж не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи, як тільки повідомлення стане можливим.

Комісіонерові, що діє як підприємець, може бути надане комітентом право відступати від його вказівок без попереднього запиту. У цьому разі комісіонер повинен у розумний строк повідомити комітента про допущені відступи, якщо інше не передбачено договором.

     

Комісіонерові, що діє як підприємець, може бути надане комітентом право відступати від його вказівок без попереднього запиту. У цьому разі комісіонер повинен у розумний строк повідомити комітента про допущені відступи, якщо інше не передбачено договором.

2. Комісіонер, який продав майно за ціною, нижчою за погоджену з комітентом, повинен відшкодувати останньому різницю, якщо не доведе, що у нього не було можливості продати майно за погодженою ціною і продаж за нижчою ціною попередив ще більші збитки. У випадках коли комісіонер був зобов’язаний попередньо запитати комітента, комісіонер має також довести, що він не мав можливості одержати попередньо згоду комітента на відступ від його вказівок.

     

2. Комісіонер, який продав майно за ціною, нижчою за погоджену з комітентом, повинен відшкодувати останньому різницю, якщо не доведе, що у нього не було можливості продати майно за погодженою ціною і продаж за нижчою ціною попередив ще більші збитки. У випадках коли комісіонер був зобов’язаний попередньо запитати комітента, комісіонер має також довести, що він не мав можливості одержати попередньо згоду комітента на відступ від його вказівок.

3. Якщо комісіонер купив майно за ціною, вищою за погоджену з комітентом, комітент, не бажаючи прийняти таку покупку, повинен заявити про це комісіонерові у розумний строк після отримання від нього повідомлення про вчинення правочину з третьою особою. Інакше покупка визнається такою, що прийнята комітентом.

     

3. Якщо комісіонер купив майно за ціною, вищою за погоджену з комітентом, комітент, не бажаючи прийняти таку покупку, повинен заявити про це комісіонерові у розумний строк після отримання від нього повідомлення про вчинення правочину з третьою особою. Інакше покупка визнається такою, що прийнята комітентом.

Якщо комісіонер повідомив, що приймає різницю в ціні на свій рахунок, комітент не має права відмовлятися від вчиненого для нього правочину.

     

Якщо комісіонер повідомив, що приймає різницю в ціні на свій рахунок, комітент не має права відмовлятися від вчиненого для нього правочину.

Стаття 1076
Право власності комітента

     

Стаття 1099 (1076)
Право власності комітента

Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або ж придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.

     

Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або ж придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.

Стаття 1077
Право комісіонера на утримання речей

     

Стаття 1100 (1077)
Право комісіонера на утримання речей

Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії утримувати речі, які є у нього та повинні бути передані комітентові або тій особі, що зазначена комітентом.

     

Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії утримувати речі, які є у нього та повинні бути передані комітентові або тій особі, що зазначена комітентом.

У разі оголошення комітента банкрутом це право комісіонера припиняється, а його вимоги до комітента задовольняються нарівні з вимогами, забезпеченими заставою.

     

У разі оголошення комітента банкрутом це право комісіонера припиняється, а його вимоги до комітента задовольняються нарівні з вимогами, забезпеченими заставою.

Стаття 1078
Утримання комісіонером належних комітентові сум

     

Стаття 1101 (1078)
Утримання комісіонером належних комітентові сум

Комісіонер має право утримувати належні йому за договором комісії суми з усіх сум, що надійшли до нього на рахунок комітента. Проте кредитори комітента, які мають щодо черговості задоволення їхніх вимог перевагу перед заставоутримувачами, не позбавляються права на задоволення цих вимог із відрахованих комісіонером сум.

     

Комісіонер має право утримувати належні йому за договором комісії суми з усіх сум, що надійшли до нього на рахунок комітента. Проте кредитори комітента, які мають щодо черговості задоволення їхніх вимог перевагу перед заставоутримувачами, не позбавляються права на задоволення цих вимог із відрахованих комісіонером сум.

Стаття 1079
Відповідальність комісіонера за збереження майна комітента

     

Стаття 1102 (1079)
Відповідальність комісіонера за збереження майна комітента

1. Комісіонер несе відповідальність перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента, яке знаходиться у нього.

     

1. Комісіонер несе відповідальність перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента, яке знаходиться у нього.

2. Якщо при прийнятті комісіонером майна, надісланого комітентом або такого, що надійшло до комісіонера для комітента, у цьому майні виявляються пошкодження або нестачі, які можуть бути помічені при зовнішньому огляді, а також у разі завдання будь-ким шкоди майну комітента, яке знаходиться у комісіонера, комісіонер повинен вжити заходів щодо охорони прав та інтересів комітента, зібрати необхідні докази та про все негайно сповістити комітента.

     

2. Якщо при прийнятті комісіонером майна, надісланого комітентом або такого, що надійшло до комісіонера для комітента, у цьому майні виявляються пошкодження або нестачі, які можуть бути помічені при зовнішньому огляді, а також у разі завдання будь-ким шкоди майну комітента, яке знаходиться у комісіонера, комісіонер повинен вжити заходів щодо охорони прав та інтересів комітента, зібрати необхідні докази та про все негайно сповістити комітента.

3. Комісіонер, що не застрахував майно комітента, яке у нього знаходиться, несе відповідальність за це лише у випадках, коли комітент приписав йому застрахувати майно за рахунок комітента або ж страхування цього майна комісіонером передбачене договором чи звичаями ділового обороту.

     

3. Комісіонер, що не застрахував майно комітента, яке у нього знаходиться, несе відповідальність за це лише у випадках, коли комітент приписав йому застрахувати майно за рахунок комітента або ж страхування цього майна комісіонером передбачене договором чи звичаями ділового обороту.

Стаття 1080
Звіт комісіонера

     

Стаття 1103 (1080)
Звіт комісіонера

Після виконання доручення комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, що має заперечення щодо звіту, повинен повідомити про них комісіонера у строк, не більший за тридцять днів від дня отримання звіту, якщо погодженням сторін не встановлений інший строк. Інакше звіт, за відсутності іншої угоди, вважається прийнятим.

     

Після виконання доручення комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, що має заперечення щодо звіту, повинен повідомити про них комісіонера у строк, не більший за тридцять днів від дня отримання звіту, якщо погодженням сторін не встановлений інший строк. Інакше звіт, за відсутності іншої угоди, вважається прийнятим.

Стаття 1081
Прийняття комітентом виконаного за договором

     

Стаття 1104 (1081)
Прийняття комітентом виконаного за договором

Комітент повинен:

     

Комітент повинен:

1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;

     

1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії;

2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно сповістити останнього про виявлені у цьому майні недоліки;

     

2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно сповістити останнього про виявлені у цьому майні недоліки;

3) забезпечити комісіонера усім необхідним (передати йому товари, перевести кошти тощо) для виконання комісіонером зобов’язань, узятих ним на себе перед третьою особою на виконання доручення.

     

3) забезпечити комісіонера усім необхідним (передати йому товари, перевести кошти тощо) для виконання комісіонером зобов’язань, узятих ним на себе перед третьою особою на виконання доручення.

Стаття 1082
Право комісіонера на відшкодування витрат, що ним понесені під час виконання договору

     

Стаття 1105 (1082)
Право комісіонера на відшкодування витрат, що ним понесені під час виконання договору

1. Комісіонер має право на відшкодування витрат, які були ним понесені на виконання договору.

     

1. Комісіонер має право на відшкодування витрат, які були ним понесені на виконання договору.

2. Комісіонер не має права на відшкодування витрат на зберігання майна комітента, що у нього знаходиться, якщо в законі або договорі не встановлене інше.

     

2. Комісіонер не має права на відшкодування витрат на зберігання майна комітента, що у нього знаходиться, якщо в законі або договорі не встановлене інше.

Стаття 1083
Припинення договору комісії

     

Стаття 1106 (1083)
Припинення договору комісії

Договір комісії припиняється внаслідок:

     

Договір комісії припиняється внаслідок:

1) відмови комітента від виконання договору;

     

1) відмови комітента від виконання договору;

2) відмови комісіонера від виконання договору у випадках, передбачених законом або договором;

     

2) відмови комісіонера від виконання договору у випадках, передбачених законом або договором;

3) смерті комісіонера, визнання його недієздатним, обмеження його дієздатності або безвісно відсутнім.

     

3) смерті комісіонера, визнання його недієздатним, обмеження його дієздатності або безвісно відсутнім.

4) неможливості його виконання.

     

4) неможливості його виконання.

Стаття 1084
Скасування доручення комітентом

     

Стаття 1107 (1084)
Скасування доручення комітентом

1. Комітент має право у будь-який час відмовитися від виконання договору комісії, скасувавши дане комісіонерові доручення. Комісіонер має право вимагати відшкодування збитків, спричинених скасуванням доручення.

     

1. Комітент має право у будь-який час відмовитися від виконання договору комісії, скасувавши дане комісіонерові доручення. Комісіонер має право вимагати відшкодування збитків, спричинених скасуванням доручення.

2. У разі якщо договір комісії укладений без зазначення строку його чинності, комітент повинен сповістити комісіонера про припинення договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо більш тривалий строк повідомлення не передбачений договором.

     

2. У разі якщо договір комісії укладений без зазначення строку його чинності, комітент повинен сповістити комісіонера про припинення договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо більш тривалий строк повідомлення не передбачений договором.

У цьому разі комітент повинен виплатити комісіонерові винагороду за правочини, вчинені ним до припинення договору, а також відшкодувати комісіонерові зазнані ним до припинення договору витрати.

     

У цьому разі комітент повинен виплатити комісіонерові винагороду за правочини, вчинені ним до припинення договору, а також відшкодувати комісіонерові зазнані ним до припинення договору витрати.

3. У разі скасування доручення комітент повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, то негайно розпорядитися своїм майном, яке перебуває у віданні комісіонера.

     

3. У разі скасування доручення комітент повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, то негайно розпорядитися своїм майном, яке перебуває у віданні комісіонера.

Якщо комітент не виконає цього обов’язку, комісіонер має право або здати майно на зберігання за рахунок комітента, або ж продати його за найвигіднішою для комітента ціною.

     

Якщо комітент не виконає цього обов’язку, комісіонер має право або здати майно на зберігання за рахунок комітента, або ж продати його за найвигіднішою для комітента ціною.

Стаття 1085
Відмова комісіонера від виконання договору

     

Стаття 1108 (1085)
Відмова комісіонера від виконання договору

1. Комісіонер не має права, якщо інше не передбачено договором, відмовитися від виконання, крім випадків, коли договір комісії укладений без зазначення строку його чинності. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про припинення договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо триваліший строк повідомлення не передбачений договором.

     

1. Комісіонер не має права, якщо інше не передбачено договором, відмовитися від виконання, крім випадків, коли договір комісії укладений без зазначення строку його чинності. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про припинення договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо триваліший строк повідомлення не передбачений договором.

Комісіонер повинен вжити заходів, необхідних для забезпечення збереження майна комітента.

     

Комісіонер повинен вжити заходів, необхідних для забезпечення збереження майна комітента.

2. Комітент має розпорядитися своїм майном, яке перебуває у віданні комісіонера, протягом п’ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера виконати доручення, якщо договором не встановлений інший строк. Якщо він не виконає цього обов’язку, комісіонер має право здати майно на зберігання за рахунок комітента або ж продати його за якомога вигіднішою для комітента ціною.

     

2. Комітент має розпорядитися своїм майном, яке перебуває у віданні комісіонера, протягом п’ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера виконати доручення, якщо договором не встановлений інший строк. Якщо він не виконає цього обов’язку, комісіонер має право здати майно на зберігання за рахунок комітента або ж продати його за якомога вигіднішою для комітента ціною.

3. Якщо договором не передбачено інше, комісіонер, що відмовився від виконання доручення, зберігає право на комісійну винагороду за правочини, вчинені ним до припинення договору, а також на відшкодування зазнаних до цього моменту витрат.

     

3. Якщо договором не передбачено інше, комісіонер, що відмовився від виконання доручення, зберігає право на комісійну винагороду за правочини, вчинені ним до припинення договору, а також на відшкодування зазнаних до цього моменту витрат.

Стаття 1086
Наслідки смерті фізичної особи або ж реорганізації
чи ліквідації юридичної особи — комісіонера

     

Стаття 1109 (1086)
Наслідки смерті фізичної особи або ж реорганізації
чи ліквідації юридичної особи — комісіонера

У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — комісіонера договір комісії припиняється.

     

У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи — комісіонера договір комісії припиняється.

У разі реорганізації юридичної особи — комісіонера її права та обов’язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом місяця від дня отримання повідомлення про реорганізацію, що сталася, комітент не повідомить про розірвання договору.

     

У разі реорганізації юридичної особи — комісіонера її права та обов’язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом місяця від дня отримання повідомлення про реорганізацію, що сталася, комітент не повідомить про розірвання договору.

Стаття 1087
Особливості окремих видів комісії

     

Стаття 1110 (1087)
Особливості окремих видів комісії

Законом можуть бути передбачені особливості окремих видів договорів комісії.

     

Законом можуть бути передбачені особливості окремих видів договорів комісії.

Глава 68
Довірче управління майном

     

Глава 69 (68)
Довірче управління майном

         

Статтю 1088 «Поняття довірчого управління майном» виключено.

       
         

Стаття 1089
Договір довірчого управління майном

     

Стаття 1111 (1089)
Договір довірчого управління майном

1. За договором довірчого управління одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (довірчому управителеві) на певний строк майно у довірче управління, а інша сторона зобов’язується за винагороду здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або особи, зазначеної ним (вигодонабувача).

     

1. За договором довірчого управління одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (довірчому управителеві) на певний строк майно у довірче управління, а інша сторона зобов’язується за винагороду здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або особи, зазначеної ним (вигодонабувача).

2. Управитель майна не стає його власником.

     

2. Управитель майна не стає його власником.

Стаття 1090
Здійснення довірчого управління майном

     

Стаття 1112 (1090)
Здійснення довірчого управління майном

1. Довірчий управитель здійснює довірче управління майном особисто, крім випадків, передбачених у статті 1102 цього Кодексу.

     

1. Довірчий управитель здійснює довірче управління майном особисто, крім випадків, передбачених у статті 1124 цього Кодексу.

2. Довірчий управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов’язані зі здійсненням ним довірчого управління майном, зобов’язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він хоч і виступає у відносинах з ними від свого імені, проте є не власником майна, а лише довірчим управителем.

     

2. Довірчий управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов’язані зі здійсненням ним довірчого управління майном, зобов’язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він хоч і виступає у відносинах з ними від свого імені, проте є не власником майна, а лише довірчим управителем.

При вчиненні правочинів та інших дій, що потребують письмового оформлення, у документах в обов’язковому порядку має бути зазначено, що вони вчинені довірчим управителем.

     

При вчиненні правочинів та інших дій, що потребують письмового оформлення, у документах в обов’язковому порядку має бути зазначено, що вони вчинені довірчим управителем.

Якщо немає вказівок про дії особи як довірчого управителя майном, довірчий управитель зобов’язується перед третіми особами особисто та несе відповідальність перед ними тільки належним йому майном.

     

Якщо немає вказівок про дії особи як довірчого управителя майном, довірчий управитель зобов’язується перед третіми особами особисто та несе відповідальність перед ними тільки належним йому майном.

3. Права, набуті довірчим управителем у результаті вчинення дії щодо довірчого управління майном, включаються до складу майна, переданого в довірче управління (стаття 1091 цього Кодексу), а обов’язки, що виникли в результаті таких дій, виконуються за рахунок цього майна.

     

3. Права, набуті довірчим управителем у результаті вчинення дії щодо довірчого управління майном, включаються до складу майна, переданого в довірче управління (стаття 1113 цього Кодексу), а обов’язки, що виникли в результаті таких дій, виконуються за рахунок цього майна.

Стаття 1091
Об’єкт довірчого управління

     

Стаття 1113 (1091)
Об’єкт довірчого управління

1. Об’єктом довірчого управління можуть бути підприємства як майнові комплекси, окремі об’єкти, що належать до нерухомого майна, цінні папери, виключні майнові права та інше майно.

     

1. Об’єктом довірчого управління можуть бути підприємства як майнові комплекси, окремі об’єкти, що належать до нерухомого майна, цінні папери, виключні майнові права та інше майно.

2. Не можуть бути самостійним об’єктом довірчого управління гроші.

     

2. Не можуть бути самостійним об’єктом довірчого управління гроші.

3. Майно, передане у довірче управління, має бути відокремлене як від іншого майна установника управління, так і від майна довірчого управителя.

     

3. Майно, передане у довірче управління, має бути відокремлене як від іншого майна установника управління, так і від майна довірчого управителя.

Майно, передане у довірче управління, має обліковуватися у довірчого управителя на окремому балансі, і по ньому має вестися самостійний облік.

     

Майно, передане у довірче управління, має обліковуватися у довірчого управителя на окремому балансі, і по ньому має вестися самостійний облік.

Для розрахунків за діяльністю, пов’язаною з довірчим управлінням, довірчому управителеві відкривається окремий банківський рахунок.

     

Для розрахунків за діяльністю, пов’язаною з довірчим управлінням, довірчому управителеві відкривається окремий банківський рахунок.

Стаття 1092
Передання у довірче управління майна, обтяженого заставою

     

Стаття 1114 (1092)
Передання у довірче управління майна, обтяженого заставою

1. Майно, обтяжене заставою, може бути об’єктом довірчого управління.

     

1. Майно, обтяжене заставою, може бути об’єктом довірчого управління.

2. Довірчий управитель має бути попереджений про те, що майно, яке передається йому у довірче управління, обтяжене заставою. Якщо довірчий управитель не знав і не повинен був знати про обтяження заставою майна, переданого йому в довірче управління, він має право зажадати в суді розірвання договору довірчого управління майном та виплати належної йому за договором винагороди, домірно строку здійснення довірчого управління таким майном, а також відшкодування завданих збитків.

     

2. Довірчий управитель має бути попереджений про те, що майно, яке передається йому у довірче управління, обтяжене заставою. Якщо довірчий управитель не знав і не повинен був знати про обтяження заставою майна, переданого йому в довірче управління, він має право зажадати в суді розірвання договору довірчого управління майном та виплати належної йому за договором винагороди, домірно строку здійснення довірчого управління таким майном, а також відшкодування завданих збитків.

Стаття 1093
Звернення стягнення на майно,
передане у довірче управління за боргами установника управління

     

Стаття 1115 (1093)
Звернення стягнення на майно,
передане у довірче управління за боргами установника управління

Звернення стягнення на майно, передане у довірче управління за боргами установника управління, не допускається, крім випадків банкрутства установника управління або звернення стягнення заставоутримувача на майно, обтяжене заставою.

     

Звернення стягнення на майно, передане у довірче управління за боргами установника управління, не допускається, крім випадків банкрутства установника управління або звернення стягнення заставоутримувача на майно, обтяжене заставою.

У разі банкрутства установника управління договір довірчого управління цим майном припиняється і воно включається до конкурсної маси.

     

У разі банкрутства установника управління договір довірчого управління цим майном припиняється і воно включається до конкурсної маси.

Стаття 1094
Суб’єкти довірчого управління

     

Стаття 1116 (1094)
Суб’єкти довірчого управління

Суб’єктами довірчого управління майном є установник управління, довірчий управитель, а у випадках, передбачених договором, — вигодонабувач.

     

Суб’єктами довірчого управління майном є установник управління, довірчий управитель, а у випадках, передбачених договором, — вигодонабувач.

Стаття 1095
Установник управління

     

Стаття 1117 (1095)
Установник управління

1. Установником довірчого управління є власник майна.

     

1. Установником довірчого управління є власник майна.

2. Перехід права власності на майно, що належить довірчому управлінню, від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення управління майном, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.

     

2. Перехід права власності на майно, що належить довірчому управлінню, від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення управління майном, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.

Стаття 1096
Довірчий управитель

     

Стаття 1118 (1096)
Довірчий управитель

1. Довірчим управителем може бути як фізична, так і юридична особа, що є суб’єктом підприємницької діяльності, в тому числі й державне підприємство.

     

1. Довірчим управителем може бути як фізична, так і юридична особа, що є суб’єктом підприємницької діяльності, в тому числі й державне підприємство.

2. Майно не може передаватися в довірче управління державних органів та органів місцевого самоврядування.

     

2. Майно не може передаватися в довірче управління державних органів та органів місцевого самоврядування.

Стаття 1097
Особа, яка здобуває вигоди від майна, що передане у довірче управління

     

Стаття 1119 (1097)
Особа, яка здобуває вигоди від майна, що передане у довірче управління

1. Вигоди від майна, переданого у довірче управління, належать його установникові, якщо інше не передбачено у договорі про довірче управління майном.

     

1. Вигоди від майна, переданого у довірче управління, належать його установникові, якщо інше не передбачено у договорі про довірче управління майном.

2. Установник довірчого управління майном має право зазначити в договорі особу, яка має право здобувати вигоди від майна, переданого в довірче управління (вигодонабувач). У цьому разі такий договір визнається договором на користь третьої особи (стаття 667 цього Кодексу).

     

2. Установник довірчого управління майном має право зазначити в договорі особу, яка має право здобувати вигоди від майна, переданого в довірче управління (вигодонабувач). У цьому разі такий договір визнається договором на користь третьої особи (стаття 685 цього Кодексу).

3. Вигодонабувач не може бути довірчим управителем.

     

3. Вигодонабувач не може бути довірчим управителем.

Стаття 1098
Форма договору

     

Стаття 1120 (1098)
Форма договору

1. Договір довірчого управління майном має бути укладений у письмовій формі.

     

1. Договір довірчого управління майном має бути укладений у письмовій формі.

2. Договір довірчого управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

     

2. Договір довірчого управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

Стаття 1099
Істотні умови договору про довірче управління майном

     

Стаття 1121 (1099)
Істотні умови договору про довірче управління майном

Договір довірчого управління майном має передбачати:

     

Договір довірчого управління майном має передбачати:

1) перелік майна, що передається у довірче управління;

     

1) перелік майна, що передається у довірче управління;

2) вказівку про вигодонабувача;

     

2) вказівку про вигодонабувача;

3) строки надання звітів довірчим управителем;

     

3) строки надання звітів довірчим управителем;

4) розмір і форму винагороди управителя;

     

4) розмір і форму винагороди управителя;

5) строк договору.

     

5) строк договору.

У разі відсутності хоча б однієї із зазначених умов договір вважається неукладеним.

     

У разі відсутності хоча б однієї із зазначених умов договір вважається неукладеним.

Стаття 1100
Строк договору

     

Стаття 1122 (1100)
Строк договору

1. Строк договору довірчого управління майном не має перевищувати п’яти років. Для окремих видів майна, що передається в управління, законом можуть бути встановлені інші граничні строки дії договору.

     

1. Строк договору довірчого управління майном не має перевищувати п’яти років. Для окремих видів майна, що передається в управління, законом можуть бути встановлені інші граничні строки дії договору.

2. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

     

2. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Стаття 1101
Права та обов’язки управителя

     

Стаття 1123 (1101)
Права та обов’язки управителя

1. Довірчий управитель (управитель) здійснює довірче управління майном відповідно до умов договору.

     

1. Довірчий управитель (управитель) здійснює довірче управління майном відповідно до умов договору.

Відчуження та заставу нерухомого майна, переданого в довірче управління, довірчий управитель має право здійснювати лише у випадках, прямо передбачених у договорі.

     

Відчуження та заставу нерухомого майна, переданого в довірче управління, довірчий управитель має право здійснювати лише у випадках, прямо передбачених у договорі.

2. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, що перебуває в його управлінні, відповідно до статей 385—395 цього Кодексу.

     

2. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, що перебуває в його управлінні, відповідно до статей 383—391 цього Кодексу.

3. Управитель зобов’язаний у строки та в порядку, що встановлені договором, надавати установникові управління та вигодонабувачеві звіти про свою діяльність.

     

3. Управитель зобов’язаний у строки та в порядку, що встановлені договором, надавати установникові управління та вигодонабувачеві звіти про свою діяльність.

4. У випадках, передбачених договором про довірче управління майном, довірчий управитель зобов’язаний внести заставу з метою забезпечення виконання його обов’язків щодо установника довірчого управління або вигодонабувача.

     

4. У випадках, передбачених договором про довірче управління майном, довірчий управитель зобов’язаний внести заставу з метою забезпечення виконання його обов’язків щодо установника довірчого управління або вигодонабувача.

Стаття 1102
Передання довірчого управління майном

     

Стаття 1124 (1102)
Передання довірчого управління майном

Довірчий управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від імені довірчого управителя дії, необхідні для управління майном, у випадках, коли він правоуповноважений на це договором довірчого управителя або примушений до цього обставинами для забезпечення інтересів установника управління або вигодонабувача та не має при цьому можливості отримати вказівки установника управління в розумний строк. Довірчий управитель несе відповідальність за дії обраного ним повіреного як за власні.

     

Довірчий управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від імені довірчого управителя дії, необхідні для управління майном, у випадках, коли він правоуповноважений на це договором довірчого управителя або примушений до цього обставинами для забезпечення інтересів установника управління або вигодонабувача та не має при цьому можливості отримати вказівки установника управління в розумний строк. Довірчий управитель несе відповідальність за дії обраного ним повіреного як за власні.

Стаття 1103
Винагорода довірчому управителеві

     

Стаття 1125 (1103)
Винагорода довірчому управителеві

1. Довірчий управитель має право на винагороду, передбачену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зазнаних ним при довірчому управлінні майном.

     

1. Довірчий управитель має право на винагороду, передбачену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зазнаних ним при довірчому управлінні майном.

2. Довірчий управитель, якщо це передбачено договором, має право відраховувати належні йому відповідно до п. 1 цієї статті суми безпосередньо з доходів від використання майна.

     

2. Довірчий управитель, якщо це передбачено договором, має право відраховувати належні йому відповідно до пункту 1 цієї статті суми безпосередньо з доходів від використання майна.

Стаття 1104
Відповідальність довірчого управителя

     

Стаття 1126 (1104)
Відповідальність довірчого управителя

1. Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботи про інтереси власника, або вигодонабувача зобов’язаний відшкодувати власникові заподіяні збитки, а вигодонабувачеві — упущену вигоду.

     

1. Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботи про інтереси власника, або вигодонабувача зобов’язаний відшкодувати власникові заподіяні збитки, а вигодонабувачеві — упущену вигоду.

Довірчий управитель несе відповідальність за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.

     

Довірчий управитель несе відповідальність за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.

2. Довірчий управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли в результаті здійснення ним довірчого управління, у тому разі, якщо вартості майна, що перебуває в довірчому управлінні, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

     

2. Довірчий управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли в результаті здійснення ним довірчого управління, у тому разі, якщо вартості майна, що перебуває в довірчому управлінні, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

3. Субсидіарна відповідальність довірчого управителя, передбачена у п. 2 цієї статті, настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не повинні були знати про перевищення повноважень або встановлених обмежень. Установник управління може в цьому разі зажадати від довірчого управителя відшкодування зазнаних ним збитків.

     

3. Субсидіарна відповідальність довірчого управителя, передбачена у пункті 2 цієї статті, настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не повинні були знати про перевищення повноважень або встановлених обмежень. Установник управління може в цьому разі зажадати від довірчого управителя відшкодування зазнаних ним збитків.

Стаття 1105
Припинення договору довірчого управління

     

Стаття 1127 (1105)
Припинення договору довірчого управління

1. Договір довірчого управління майном припиняється:

     

1. Договір довірчого управління майном припиняється:

 

333

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)

Стаття 1105 додати п.1 “внаслідок загибелі предмету довірчого управління”, всі інші пункти за текстом. Обгрунтування – немає предмету, немає і зобов’язання щодо нього.

враховано

1) внаслідок загибелі майна, що знаходиться в довірчому управлінні;

1) заявою однієї із сторін про припинення договору у зв’язку зі спливом його строку;

     

2) заявою однієї із сторін про припинення договору у зв’язку зі спливом його строку;

2) смертю фізичної особи, що є вигодонабувачем, або ліквідацією юридичної особи — вигодонабувача, якщо інше не передбачено договором;

     

3) смертю фізичної особи, що є вигодонабувачем, або ліквідацією юридичної особи — вигодонабувача, якщо інше не передбачено договором;

3) відмовою вигодонабувача від одержання вигод за договором;

     

4) відмовою вигодонабувача від одержання вигод за договором;

4) Смертю упріавителя, визнанням його недієздатним, безвісно відсутнім, обмеженням його у дієздатності.

     

5) смертю управителя, визнанням його недієздатним, безвісно відсутнім, обмеженням його у дієздатності;

5) відмовою довірчого управителя або установника управління від здійснення довірчого управління у зв’язку з неможливістю для довірчого управителя здійснювати довірче управління майном;

     

6) відмовою довірчого управителя або установника управління від здійснення довірчого управління у зв’язку з неможливістю для довірчого управителя здійснювати довірче управління майном;

6) відмовою установника управління від договору з іншої причини, не зазначеної в підпункті 5 цього пункту, за умови виплати довірчому управителеві винагороди, передбаченої договором;

     

7) відмовою установника управління від договору з іншої причини, не зазначеної в підпункті 5 цього пункту, за умови виплати довірчому управителеві винагороди, передбаченої договором;

7) визнання фізичної особи — установника управління банкрутом.

     

8) визнання фізичної особи — установника управління банкрутом.

2. У разі відмови сторони від договору довірчого управління майном інша сторона має бути сповіщена про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк.

     

2. У разі відмови сторони від договору довірчого управління майном інша сторона має бути сповіщена про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк.

3. Майно, що перебуває в довірчому управлінні, у разі припинення договору довірчого управління передається установникові управління, якщо інше не передбачено договором.

     

3. Майно, що перебуває в довірчому управлінні, у разі припинення договору довірчого управління передається установникові управління, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 10051
Розірвання договору на вимогу однієї із сторін

     

Стаття 1128 (10051)
Розірвання договору на вимогу однієї із сторін

Кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за 3 місяці.

     

Кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за 3 місяці.

Стаття 11052
Правові наслідки припинення договору довірчого управління

     

Стаття 1129 (11052)
Правові наслідки припинення договору довірчого управління

У разі припинення договору майно, що було в довірчому управлінні повертається власникові.

     

У разі припинення договору майно, що було в довірчому управлінні, повертається власникові.

Стаття 1106
Довірче управління цінними паперами

     

Стаття 1130 (1106)
Довірче управління цінними паперами

Особливості довірчого управління цінними паперами визначаються законом.

     

Особливості довірчого управління цінними паперами визначаються законом.

Глава 69
Позика. Кредит. Банківський вклад

     

Глава 70 (69)
Позика. Кредит. Банківський вклад

§ 1. Позика

     

§ 1. Позика

Стаття 1107
Договір позики

     

Стаття 1131 (1107)
Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей (суму позики) або рівну кількість речей того самого роду та якості.

     

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей (суму позики) або рівну кількість речей того самого роду та якості.

Договір позики вважається таким, що укладений, з моменту передання грошей або речей.

     

Договір позики вважається таким, що укладений, з моменту передання грошей або речей.

Стаття 1108
Форма договору позики

     

Стаття 1132 (1108)
Форма договору позики

1. Договір позики має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного доходу, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми.

     

1. Договір позики має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного доходу, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми.

2. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

     

2. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1109
Проценти за договором позики

     

Стаття 1133 (1109)
Проценти за договором позики

1. Якщо інше не передбачено законом або договором, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму позики у розмірах і в порядку, що передбачені договором. Якщо у договорі немає умови про розмір процентів, їх розмір визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України.

     

1. Якщо інше не передбачено договором або законом, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму позики у розмірах і в порядку, що передбачені договором. Якщо у договорі немає умови про розмір процентів, їх розмір визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України.

2. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми позики.

     

2. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми позики.

3. Договір позики передбачається безпроцентним, якщо у ньому прямо не передбачено інше, у випадках, коли:

     

3. Договір позики передбачається безпроцентним, якщо у ньому прямо не передбачено інше, у випадках, коли:

1) договір укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного доходу, що встановлений законом, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

     

1) договір укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного доходу, що встановлений законом, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) за договором позичальникові передаються речі, визначені родовими ознаками.

     

2) за договором позичальникові передаються речі, визначені родовими ознаками.

Стаття 1110
Обов’язок позичальника повернути предмет позики

     

Стаття 1134 (1110)
Обов’язок позичальника повернути предмет позики

1. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві одержану предмет позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

     

1. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві одержану предмет позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

У випадках коли строк повернення договором не встановлений або визначений моментом вимоги, сума позики має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня виставлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором.

     

У випадках коли строк повернення договором не встановлений або визначений моментом вимоги, сума позики має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня виставлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором.

2. Якщо інше не передбачено договором, предмет безпроцентної позики може бути повернена позичальником достроково.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, предмет безпроцентної позики може бути повернений позичальником достроково.

Сума позики, наданої під проценти, може бути повернена достроково за згодою позикодавця або ж якщо це передбачено договором.

     

Сума позики, наданої під проценти, може бути повернена достроково за згодою позикодавця або ж якщо це передбачено договором.

3. Предмет позики вважається повернутим у момент її передачі поклажедавцеві або зарахування суми грошей, що позичалася на його банківський рахунок.

     

3. Предмет позики вважається повернутим у момент її передачі поклажедавцеві або зарахування суми грошей, що позичалася на його банківський рахунок.

Стаття 1111
Наслідки порушення договору позичальником

     

Стаття 1135 (1111)
Наслідки порушення договору позичальником

1. Якщо інше не передбачено законом або договором, у випадках, коли позичальник не повертає своєчасно суму позики, на цю суму підлягають сплаті проценти у розмірі, що передбачений у статті 561 цього Кодексу, від дня, коли вона мала б бути повернена, до дня її повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, що передбачені у п. 1 статті 1109 цього Кодексу.

     

1. Якщо інше не передбачено договором або законом, у випадках, коли позичальник не повертає своєчасно суму позики, на цю суму підлягають сплаті проценти у розмірі, що передбачені у статті 576 цього Кодексу, від дня, коли вона мала б бути повернена, до дня її повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, що передбачені у пункті 1 статті 1133 цього Кодексу.

2. Якщо договором передбачено повернення позики частинами (з розстроченням), то в разі порушення позичальником строку, встановленого для повернення чергової частини позики, позикодавець має право зажадати дострокового повернення всієї суми позики, що залишилася, разом з належними процентами.

     

2. Якщо договором передбачено повернення позики частинами (з розстроченням), то в разі порушення позичальником строку, встановленого для повернення чергової частини позики, позикодавець має право зажадати дострокового повернення всієї суми позики, що залишилася, разом з належними процентами.

Стаття 1112
Оспорювання договору позики

     

Стаття 1136 (1112)
Оспорювання договору позики

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі.

     

Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі.

У тих випадках, коли договір позики має бути укладений письмово, свідчення свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі, не допускаються. Це правило не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або через збіг тяжких обставин.

     

У тих випадках, коли договір позики має бути укладений письмово, свідчення свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі, не допускаються. Це правило не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або через збіг тяжких обставин.

Стаття 1113
Забезпечення виконання зобов’язання позичальника

     

Стаття 1137 (1113)
Забезпечення виконання зобов’язання позичальника

У разі невиконання позичальником обов’язків, передбачених договором, щодо забезпечення повернення суми позики, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми позики та сплати належних процентів, якщо інше не передбачено договором.

     

У разі невиконання позичальником обов’язків, передбачених договором, щодо забезпечення повернення суми позики, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми позики та сплати належних процентів, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 1114
Новація боргу у позикове зобов’язання

     

Стаття 1138 (1114)
Новація боргу у позикове зобов’язання

1. За погодженням сторін борг, що виник із купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням.

     

1. За погодженням сторін борг, що виник із купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням.

2. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться із додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, передбаченій для договору позики (стаття 1108 цього Кодексу).

     

2. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться із додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, передбаченій для договору позики (стаття 1132 цього Кодексу).

§ 2. Кредит

     

§ 2. Кредит

Стаття 1115
Кредитний договір

     

Стаття 1139 (1115)
Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов’язується повернути грошову суму та сплатити проценти на неї.

     

1. За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов’язується повернути грошову суму та сплатити проценти на неї.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються правила, передбачені параграфом 1 цієї глави, якщо інше не передбачено правилами цього параграфа і не випливає із суті кредитного договору.

     

2. До відносин за кредитним договором застосовуються правила, передбачені параграфом 1 цієї глави, якщо інше не передбачено правилами цього параграфа і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1116
Форма кредитного договору

     

Стаття 1140 (1116)
Форма кредитного договору

Кредитний договір укладається письмово.

     

Кредитний договір укладається письмово.

Недодержання письмової форми має наслідком недійсність кредитного договору.

     

Недодержання письмової форми має наслідком недійсність кредитного договору.

Стаття 1117
Відмова від надання або одержання кредиту

     

Стаття 1141 (1117)
Відмова від надання або одержання кредиту

1. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту повністю або частково у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або ж за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що надана позичальникові сума не буде повернена своєчасно.

     

1. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту повністю або частково у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або ж за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що надана позичальникові сума не буде повернена своєчасно.

2. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту повністю або частково, сповістивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.

     

2. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту повністю або частково, сповістивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не передбачено доовором, законом, іншими нормативно-правовими актами.

3. У разі порушення позичальником передбаченого кредитним договором обов’язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

     

3. У разі порушення позичальником передбаченого кредитним договором обов’язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Стаття 1118
Комерційний кредит

     

Стаття 1142 (1118)
Комерційний кредит

1. Договорами, виконання яких пов’язане з переданням у власність іншій стороні коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту, в тому числі як аванс, попередньої оплати, відстрочення та розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

     

1. Договорами, виконання яких пов’язане з переданням у власність іншій стороні коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту, в тому числі як аванс, попередньої оплати, відстрочення та розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

2. До комерційного кредиту відповідно застосовуються правила статей 1115—1117 цього Кодексу, якщо інше не передбачено правилами про договір, з якого виникло відповідне зобов’язання, і не суперечить суті такого зобов’язання.

     

2. До комерційного кредиту відповідно застосовуються правила статей 1139—1141 цього Кодексу, якщо інше не передбачено правилами про договір, з якого виникло відповідне зобов’язання, і не суперечить суті такого зобов’язання.

§ 3. Банківський вклад

     

§ 3. Банківський вклад

Стаття 1119
Договір банківського вкладу

     

Стаття 1143 (1119)
Договір банківського вкладу

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або доход в іншій формі на умовах та в порядку, що передбачені договором.

     

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або доход в іншій формі на умовах та в порядку, що передбачені договором.

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, визнається публічним договором (стаття 665 цього Кодексу).

     

2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, визнається публічним договором (стаття 682 цього Кодексу).

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який зроблений вклад, застосовуються правила про договір банківського рахунка (глава 70 цього Кодексу), якщо інше не передбачено правилами цієї глави або не випливає із суті договору банківського вкладу.

     

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який зроблений вклад, застосовуються правила про договір банківського рахунка (глава 70 цього Кодексу), якщо інше не передбачено правилами цієї глави або не випливає із суті договору банківського вкладу.

4. Правила цієї глави, що стосуються банків, застосовуються також до інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського вкладу.

     

4. Правила цієї глави, що стосуються банків, застосовуються також до інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського вкладу.

Стаття 1120
Форма договору банківського вкладу

     

Стаття 1144 (1120)
Форма договору банківського вкладу

1. Договір банківського вкладу має бути укладений письмово.

     

1. Договір банківського вкладу має бути укладений письмово.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення суми посвідчено ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або ж іншим документом, що виданий банком вкладникові і відповідає вимогам, передбаченим для таких документів законом, встановленими відповідно до них банківськими правилами та звичаями ділового обороту, які застосовуються у банківській практиці.

     

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення суми посвідчено ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або ж іншим документом, що виданий банком вкладникові і відповідає вимогам, передбаченим для таких документів законом, встановленими відповідно до них банківськими правилами та звичаями ділового обороту, які застосовуються у банківській практиці.

2. Недодержання письмової форми договору банківського вкладу має наслідком недійсність такого договору. Такий договір є нікчемним.

     

2. Недодержання письмової форми договору банківського вкладу має наслідком недійсність такого договору. Такий договір є нікчемним.

Стаття 1121
Види вкладів

     

Стаття 1145 (1121)
Види вкладів

1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або ж на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку (строковий вклад).

     

1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або ж на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення суми на інших умовах її повернення, які не суперечать законові.

     

Договором може бути передбачено внесення суми на інших умовах її повернення, які не суперечать законові.

2. За договором банківського вкладу будь-якого виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які передбачені договором.

     

2. За договором банківського вкладу будь-якого виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які передбачені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

     

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

3. У випадках коли строковий вклад або ж вклад, інший, ніж вклад на вимогу, повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або ж до настання інших обставин, зазначених у договорі, проценти за вкладом виплачуються у розмірі, який відповідає розмірові процентів, що виплачуються банком за вкладами на вимогу, якщо договором не передбачений більш високий процент.

     

3. У випадках коли строковий вклад або ж вклад, інший, ніж вклад на вимогу, повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або ж до настання інших обставин, зазначених у договорі, проценти за вкладом виплачуються у розмірі, який відповідає розмірові процентів, що виплачуються банком за вкладами на вимогу, якщо договором не передбачений більш високий процент.

4. У випадках коли вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку або ж суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, — після настання передбачених договором обставин, договір вважається таким, що продовжений на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не передбачено договором.

     

4. У випадках коли вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку або ж суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, — після настання передбачених договором обставин, договір вважається таким, що продовжений на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 1122
Проценти на вклад

     

Стаття 1146 (1122)
Проценти на вклад

1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, визначеному договором банківського вкладу.

     

1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, визначеному договором банківського вкладу.

Якщо в договорі немає умови про розмір виплачуваних процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі, що визначається відповідно до п. 1 статті 1109 цього Кодексу.

     

Якщо в договорі немає умови про розмір виплачуваних процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі, що визначається відповідно до пункту 1 статті 1129 цього Кодексу.

2. Якщо інше не передбачено договором, банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу.

У разі зменшення банком розміру процентів новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до сповіщення вкладників про зменшення процентів, зі спливом місяця з моменту відповідного сповіщення, якщо інше не передбачено договором.

     

У разі зменшення банком розміру процентів новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до сповіщення вкладників про зменшення процентів, зі спливом місяця з моменту відповідного сповіщення, якщо інше не передбачено договором.

3. Визначений договором розмір процентів за вкладом, внесеним на умовах його видачі зі спливом визначеного строку або ж із настанням передбачених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не передбачено законом.

     

3. Визначений договором розмір процентів за вкладом, внесеним на умовах його видачі зі спливом визначеного строку або ж із настанням передбачених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не передбачено законом.

4. Проценти на суму банківського вкладу нараховуються від дня, який іде за днем її надходження у банк, до дня, який передує її поверненню вкладникові або ж її списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

     

4. Проценти на суму банківського вкладу нараховуються від дня, який іде за днем її надходження у банк, до дня, який передує її поверненню вкладникові або ж її списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

5. Якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, проценти на суму банківського вкладу виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти.

     

5. Якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, проценти на суму банківського вкладу виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

     

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Стаття 1123
Внесення третіми особами коштів на рахунок вкладника

     

Стаття 1147 (1123)
Внесення третіми особами коштів на рахунок вкладника

Якщо договором банківського вкладу не передбачено інше, на рахунок за вкладом зараховуються кошти, які надійшли до банку на ім’я вкладника від третіх осіб із зазначенням необхідних даних про його рахунок за вкладом. При цьому передбачається, що вкладник погодився на одержання коштів від таких осіб, надавши їм необхідні дані про рахунок за вкладом.

     

Якщо договором банківського вкладу не передбачено інше, на рахунок за вкладом зараховуються кошти, які надійшли до банку на ім’я вкладника від третіх осіб із зазначенням необхідних даних про його рахунок за вкладом. При цьому передбачається, що вкладник погодився на одержання коштів від таких осіб, надавши їм необхідні дані про рахунок за вкладом.

Стаття 1124
Вклади на користь третіх осіб

     

Стаття 1148 (1124)
Вклади на користь третіх осіб

1. Вклад може бути зроблений у банк на ім’я визначеної третьої особи. Якщо інше не передбачено договором, така особа набуває права вкладника з моменту пред’явлення нею до банку першої вимоги, що базується на цих правах, або ж вираження нею банку іншим способом наміру скористатися такими правами.

     

1. Вклад може бути зроблений у банк на ім’я визначеної третьої особи. Якщо інше не передбачено договором, така особа набуває права вкладника з моменту пред’явлення нею до банку першої вимоги, що базується на цих правах, або ж вираження нею банку іншим способом наміру скористатися такими правами.

Зазначення імені фізичної особи (стаття 28 цього Кодексу) або найменування юридичної особи (стаття 69 цього Кодексу), на користь якої здійснюється вклад, є суттєвою умовою відповідного договору банківського вкладу.

     

Зазначення імені фізичної особи (стаття 28 цього Кодексу) або найменування юридичної особи (стаття 66 цього Кодексу), на користь якої здійснюється вклад, є суттєвою умовою відповідного договору банківського вкладу.

2. Якщо інше не передбачено договором, третя особа, на ім’я якої зроблено вклад, набуває права вкладника з моменту надходження грошей на її рахунок.

     

2. Якщо інше не передбачено договором, третя особа, на ім’я якої зроблено вклад, набуває права вкладника з моменту надходження грошей на її рахунок.

3. У випадках коли третя особа, на ім’я якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на ім’я третьої особи, має право зажадати повернення вкладу або ж перевести його на своє ім’я.

     

3. У випадках коли третя особа, на ім’я якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на ім’я третьої особи, має право зажадати повернення вкладу або ж перевести його на своє ім’я.

Стаття 1125
Ощадна книжка

     

Стаття 1149 (1125)
Ощадна книжка

1. Якщо угодою сторін не передбачено інше, укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення коштів на її рахунок за вкладом посвідчується ощадною книжкою. Договором банківського вкладу може бути передбачена видача іменної ощадної книжки або ощадної книжки на пред’явника.

     

1. Якщо угодою сторін не передбачено інше, укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення коштів на її рахунок за вкладом посвідчується ощадною книжкою. Договором банківського вкладу може бути передбачена видача іменної ощадної книжки або ощадної книжки на пред’явника.

В ощадній книжці мають бути зазначені та посвідчені банком найменування і місце знаходження банку, а якщо вклад зроблений у філії, — також його відповідної філії, номер рахунка за вкладом, а також усі суми коштів, зараховані на рахунок, усі суми коштів, що списані з рахунка, та залишок коштів на рахунку на момент пред’явлення ощадної книжки у банк.

     

В ощадній книжці мають бути зазначені та посвідчені банком найменування і місце знаходження банку, а якщо вклад зроблений у філії, — також його відповідної філії, номер рахунка за вкладом, а також усі суми коштів, зараховані на рахунок, усі суми коштів, що списані з рахунка, та залишок коштів на рахунку на момент пред’явлення ощадної книжки у банк.

Оскільки не доведений інший стан вкладу, дані про вклад, зазначені в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

     

Оскільки не доведений інший стан вкладу, дані про вклад, зазначені в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

2. Видача вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюється банком у разі пред’явлення ощадної книжки.

     

2. Видача вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюється банком у разі пред’явлення ощадної книжки.

Якщо іменна ощадна книжка втрачена або приведена у непридатний для пред’явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

     

Якщо іменна ощадна книжка втрачена або приведена у непридатний для пред’явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

Поновлення прав за втраченою ощадною книжкою на пред’явника здійснюється в порядку, передбаченому законом

     

Поновлення прав за втраченою ощадною книжкою на пред’явника здійснюється в порядку, передбаченому законом.

Стаття 1126
Ощадний (депозитний) сертифікат

     

Стаття 1150 (1126)
Ощадний (депозитний) сертифікат

1. Ощадний (депозитний) сертифікат є документом, який посвідчує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (утримувача сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, обумовлених у сертифікаті, у банку, який видав сертифікат, або в будь-якій філії цього банку.

     

1. Ощадний (депозитний) сертифікат є документом, який посвідчує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (утримувача сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, обумовлених у сертифікаті, у банку, який видав сертифікат, або в будь-якій філії цього банку.

2. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути пред’явницькими або іменними.

     

2. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути пред’явницькими або іменними.

3. У разі дострокового пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів.

     

3. У разі дострокового пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів.

Глава 70
Банківський рахунок

     

Глава 71 (70)
Банківський рахунок

Стаття 1127
Договір банківського рахунка

     

Стаття 1151 (1127)
Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), кошти, що надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

     

1. За договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), кошти, що надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

2. Банк може використовувати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

     

2. Банк може використовувати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

3. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені законом або договором обмеження його права розпоряджатися коштами на свій розсуд.

     

3. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися коштами на свій розсуд.

4. Правила цієї глави щодо банків застосовуються також і щодо інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського рахунка.

     

4. Правила цієї глави щодо банків застосовуються також і щодо інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського рахунка.

Стаття 1128
Укладення договору банківського рахунка

     

Стаття 1152 (1128)
Укладення договору банківського рахунка

1. Договір банківського рахунка укладається шляхом відкриття клієнтові або зазначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

     

1. Договір банківського рахунка укладається шляхом відкриття клієнтові або зазначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

2. Банк повинен укласти договір з клієнтом, який звернувся із пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком для відкриття рахунків даного виду умовах, що відповідають вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам.

     

2. Банк повинен укласти договір з клієнтом, який звернувся із пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком для відкриття рахунків даного виду умовах, що відповідають вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та виданим йому дозволом (ліцензією), крім випадків, коли така відмова спричинена відсутністю в банку можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо вона допускається законом чи іншими правовими актами.

     

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та виданим йому дозволом (ліцензією), крім випадків, коли така відмова спричинена відсутністю в банку можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо вона допускається законом чи іншими нормативно-правовими актами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право виставити йому вимоги, передбачені статтею 21 цього Кодексу.

     

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право виставити йому вимоги, передбачені статтею 22 цього Кодексу.

Стаття 1129
Операції за рахунком, що виконуються банком

     

Стаття 1153 (1129)
Операції за рахунком, що виконуються банком

1. Банк повинен вчиняти для клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, за встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту, якщо договором банківського рахунка не передбачено інше.

     

1. Банк повинен вчиняти для клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, за встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту, якщо договором банківського рахунка не передбачено інше.

2. Банк повинен зараховувати кошти, що надійшли на рахунок клієнта, не пізніше дня, який іде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо більш короткий строк не передбачений договором банківського рахунка.

     

2. Банк повинен зараховувати кошти, що надійшли на рахунок клієнта, не пізніше дня, який іде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо більш короткий строк не передбачений договором банківського рахунка.

3. Банк повинен за розпорядженням клієнта видавати або перераховувати з рахунка кошти клієнта не пізніше дня, що йде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо інші строки не передбачені договором банківського рахунка.

     

3. Банк повинен за розпорядженням клієнта видавати або перераховувати з рахунка кошти клієнта не пізніше дня, що йде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо інші строки не передбачені договором банківського рахунка.

Стаття 1130
Кредитування рахунка

     

Стаття 1154 (1130)
Кредитування рахунка

1. У випадках коли відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка незважаючи на відсутність коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу клієнтові.

     

1. У випадках коли відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка незважаючи на відсутність коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу клієнтові.

2. Права та обов’язки сторін, пов’язані з кредитуванням рахунка, визначаються правилами про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 60 цього Кодексу), якщо договором не передбачено інше.

     

2. Права та обов’язки сторін, пов’язані з кредитуванням рахунка, визначаються правилами про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 60 цього Кодексу), якщо договором не передбачено інше.

Стаття 1131
Проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку

     

Стаття 1155 (1131)
Проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку

1. Якщо інше не передбачено договором банківського рахунка, за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок.

     

1. Якщо інше не передбачено договором банківського рахунка, за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок.

Сума процентів зараховується на рахунок у строки, передбачені договором, а у випадках, коли такі строки договором не передбачені, — зі спливом кожного кварталу.

     

Сума процентів зараховується на рахунок у строки, передбачені договором, а у випадках, коли такі строки договором не передбачені, — зі спливом кожного кварталу.

2. Проценти, зазначені у п. 1 цієї статті, сплачуються банком у розмірі, що визначається договором, а якщо в договорі немає відповідної умови, — в розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладами до запитання.

     

2. Проценти, зазначені у пункті 1 цієї статті, сплачуються банком у розмірі, що визначається договором, а якщо в договорі немає відповідної умови, — в розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладами до запитання.

Стаття 1132
Підстави списання коштів з рахунка

     

Стаття 1156 (1132)
Підстави списання коштів з рахунка

1. Списання коштів з рахунка вчиняється банком на підставі розпорядження клієнта.

     

1. Списання коштів з рахунка вчиняється банком на підставі розпорядження клієнта.

2. Без розпорядження клієнта списання коштів, що знаходяться на рахунку, допускається за рішенням суду, а також у випадках передбачених договором між банком і клієнтом.

     

2. Без розпорядження клієнта списання коштів, що знаходяться на рахунку, допускається за рішенням суду, а також у випадках передбачених договором між банком і клієнтом.

Стаття 1133
Черговість списання коштів з рахунка

     

Стаття 1157 (1133)
Черговість списання коштів з рахунка

1. За наявності на рахунку коштів, сума яких є достатньою для задоволення усіх вимог, що ставляться до рахунка, списання цих коштів з рахунка вчиняється в порядку надходження розпоряджень клієнта та інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом.

     

1. За наявності на рахунку коштів, сума яких є достатньою для задоволення усіх вимог, що ставляться до рахунка, списання цих коштів з рахунка вчиняється в порядку надходження розпоряджень клієнта та інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом.

2. У разі якщо коштів на рахунку недостатньо для задоволення всіх вимог, що ставляться до нього, списання коштів вчиняється у такій черговості:

     

2. У разі якщо коштів на рахунку недостатньо для задоволення всіх вимог, що ставляться до нього, списання коштів вчиняється у такій черговості:

1) у першу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають стягнення коштів з рахунка для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю, а також вимог про стягнення аліментів;

     

1) у першу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають стягнення коштів з рахунка для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю, а також вимог про стягнення аліментів;

2) у другу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають перерахування або видачу коштів для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці з особами, що працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, щодо виплати винагород за авторським договором;

     

2) у другу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають перерахування або видачу коштів для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці з особами, що працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, щодо виплати винагород за авторським договором;

3) у третю чергу вчиняється списання за платіжними документами, які передбачають платежі до бюджету та до позабюджетних фондів;

     

3) у третю чергу вчиняється списання за платіжними документами, які передбачають платежі до бюджету та до позабюджетних фондів;

4) у четверту чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають задоволення інших грошових вимог;

     

4) у четверту чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають задоволення інших грошових вимог;

5) у п’яту чергу вчиняється списання за іншими платіжними документами в порядку календарної черговості їх надходження.

     

5) у п’яту чергу вчиняється списання за іншими платіжними документами в порядку календарної черговості їх надходження.

Стаття 1134
Відповідальність банку за затримку
зарахування та необґрунтоване списання коштів

     

Стаття 1158 (1134)
Відповідальність банку за затримку
зарахування та необґрунтоване списання коштів

У випадках несвоєчасного зарахування на рахунок коштів, що надійшли клієнтові, або їх необґрунтованого списання банком з рахунка банк повинен на вимогу клієнта зарахувати відповідну суму на рахунок, а також сплатити на цю суму проценти та відшкодувати збитки відповідно до статті 631 цього Кодексу.

     

У випадках несвоєчасного зарахування на рахунок коштів, що надійшли клієнтові, або їх необґрунтованого списання банком з рахунка банк повинен на вимогу клієнта зарахувати відповідну суму на рахунок, а також сплатити на цю суму проценти та відшкодувати збитки відповідно до статті 648 цього Кодексу.

Стаття 1135
Обмеження розпорядження рахунком(арешт або призупинення операцій за рахунком)

     

Стаття 1159 (1135)
Обмеження розпорядження рахунком(арешт або призупинення операцій за рахунком)

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, не допускається, крім випадків накладення арешту на рахунок за рішенням суду або призупинення операцій за рахунком у випадках, передбачених законом.

     

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, не допускається, крім випадків накладення арешту на рахунок за рішенням суду або призупинення операцій за рахунком у випадках, передбачених законом.

Стаття 1136
Розірвання договору банківського рахунка

     

Стаття 1160 (1136)
Розірвання договору банківського рахунка

1. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

     

1. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

2. Банк має право зажадати розірвання договору банківського рахунка:

     

2. Банк має право зажадати розірвання договору банківського рахунка:

1) коли сума коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, виявиться нижчою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банку про це;

     

1) коли сума коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, виявиться нижчою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банку про це;

2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не передбачено договором.

     

2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не передбачено договором.

3) в інших випадках, передбачених договором або законом

     

3) в інших випадках, передбачених договором або законом.

3. Залишок коштів на рахунку видається клієнтові або ж за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановленими правовими актами.

     

3. Залишок коштів на рахунку видається клієнтові або ж за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановленими правовими актами.

Стаття 1137
Банківська таємниця

     

Стаття 1161 (1137)
Банківська таємниця

1. Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

     

1. Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а іншим особам, у тому числі державним органам (їхнім посадовим особам), — виключно у випадках і в порядку, що передбачені законом.

     

Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а іншим особам, у тому числі державним органам (їхнім посадовим особам), — виключно у випадках і в порядку, що передбачені законом.

2. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт, права якого порушені, має право зажадати від банку повного відшкодування завданих збитків, а у випадках, передбачених законом, — також компенсації моральної шкоди.

     

2. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт, права якого порушені, має право зажадати від банку повного відшкодування завданих збитків, а у випадках, передбачених законом, — також компенсації моральної шкоди.

Глава 71
Факторинг

     

Глава 72 (71)
Факторинг

Стаття 1138
Поняття договору факторингу

     

Стаття 1162 (1138)
Поняття договору факторингу

1. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобов’язання передати кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) на платній основі, а клієнт відступає або бере на себе зобов’язання відступити факторові ту свою грошову вимогу до третьої особи, яка випливає з відносин клієнта (кредитора) з цією третьою особою (боржником).

     

1. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобов’язання передати кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) на платній основі, а клієнт відступає або бере на себе зобов’язання відступити факторові ту свою грошову вимогу до третьої особи, яка випливає з відносин клієнта (кредитора) з цією третьою особою (боржником).

Грошова вимога до боржника може бути передана клієнтом факторові також з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором.

     

Грошова вимога до боржника може бути передана клієнтом факторові також з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором.

2. Зобов’язання фактора за договором, передбаченим п. 1 цієї статті, може включати дії щодо обслуговування боргу, що є предметом цього договору.

     

2. Зобов’язання фактора за договором, передбаченим пунктом 1 цієї статті, може включати дії щодо обслуговування боргу, що є предметом цього договору.

3. Фактором може виступати банк або інша юридична особа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

     

3. Фактором може виступати банк або інша юридична особа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Стаття 1139
Предмет договору факторингу

     

Стаття 1163 (1139)
Предмет договору факторингу

1. Предметом договору факторингу може бути як грошова вимога, строк платежу якої сплинув (наявна вимога), так і право на одержання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

     

1. Предметом договору факторингу може бути як грошова вимога, строк платежу якої сплинув (наявна вимога), так і право на одержання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

2. При переданні майбутньої вимоги вона вважається такою, що перейшла до фактора після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів, які є предметом передання вимоги, передбаченої договором.

     

2. При переданні майбутньої вимоги вона вважається такою, що перейшла до фактора після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів, які є предметом передання вимоги, передбаченої договором.

Якщо передання грошової вимоги обумовлене певною подією, воно набирає чинності після настання цієї події. У цих випадках додатково передання вимоги не оформляється.

     

Якщо передання грошової вимоги обумовлене певною подією, воно набирає чинності після настання цієї події. У цих випадках додатково передання вимоги не оформляється.

 

334

д. Бандурка О.М.
(о.к.№ 175)

Стаття 11391
Сторони договору факторінгу

Сторонами договору факторінгу виступають фактор і клієнт.

Фактором може бути банк та інші кредитно-комерційні установи, що мають дозвіл (ліцензію) на здійснення факторінгу.

Клієнтам факторінгу можуть бути фізичні та юридичні особи, які є об’єктами підприємницької діяльності”.

враховано редакційно

Стаття 1164 (11391)
Сторони договору факторінгу

Сторонами договору факторінгу виступають фактор і клієнт.

Клієнтам факторінгу можуть бути фізичні та юридичні особи, які є об’єктами підприємницької діяльності.

Стаття 1140
Недійсність заборони відступлення вимоги

     

Стаття 1165 (1140)
Недійсність заборони відступлення вимоги

1. Договір факторингу є дійсним, навіть якщо між клієнтом та його боржником існує угода про заборону передання грошової вимоги або її обмеження.

     

1. Договір факторингу є дійсним, навіть якщо між клієнтом та його боржником існує угода про заборону передання грошової вимоги або її обмеження.

2. Правила, передбачені у п. 1 цієї статті, не звільняють клієнта від зобов’язань або відповідальності перед боржником внаслідок передання грошової вимоги на порушення укладеної між ними угоди про заборону або обмеження факторингу.

     

2. Правила, передбачені у пункті 1 цієї статті, не звільняють клієнта від зобов’язань або відповідальності перед боржником внаслідок передання грошової вимоги на порушення укладеної між ними угоди про заборону або обмеження факторингу.

Стаття 1141
Відповідальність клієнта перед фактором

     

Стаття 1166 (1141)
Відповідальність клієнта перед фактором

1. Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, що є предметом відступлення, якщо інше не передбачено договором факторингу.

     

1. Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, що є предметом відступлення, якщо інше не передбачено договором факторингу.

2. Грошова вимога, що є предметом відступлення, визнається дійсною, якщо клієнт має право на передання грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не відомі обставини, внаслідок яких боржник має право її не виконувати.

     

2. Грошова вимога, що є предметом відступлення, визнається дійсною, якщо клієнт має право на передання грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не відомі обставини, внаслідок яких боржник має право її не виконувати.

3. Клієнт не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги, що є предметом відступлення, пред’явленої до виконання фактором, якщо інше не передбачено договором факторингу.

     

3. Клієнт не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги, що є предметом відступлення, пред’явленої до виконання фактором, якщо інше не передбачено договором факторингу.

Стаття 1142
Виконання грошової вимоги боржником факторові

     

Стаття 1167 (1142)
Виконання грошової вимоги боржником факторові

1. Боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги цьому факторові і в повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

     

1. Боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги цьому факторові і в повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

2. Боржник має право вимагати від фактора в розумні строки надання йому доказів того, що відступлення грошової вимоги факторові справді мала місце. Якщо фактор не виконує цього обов’язку, боржник має право здійснити цей платіж клієнтові на виконання свого зобов’язання перед ним.

     

2. Боржник має право вимагати від фактора в розумні строки надання йому доказів того, що відступлення грошової вимоги факторові справді мала місце. Якщо фактор не виконує цього обов’язку, боржник має право здійснити цей платіж клієнтові на виконання свого зобов’язання перед ним.

3. Виконання грошової вимоги боржником факторові відповідно до правил цієї статті звільняє боржника від його зобов’язання перед клієнтом.

     

3. Виконання грошової вимоги боржником факторові відповідно до правил цієї статті звільняє боржника від його зобов’язання перед клієнтом.

Стаття 1143
Наступне відступлення грошової вимоги

     

Стаття 1168 (1143)
Наступне відступлення грошової вимоги

1. Наступне відступлення фактором грошової вимоги третім особам не допускається, якщо інше не передбачено договором факторингу.

     

1. Наступне відступлення фактором грошової вимоги третім особам не допускається, якщо інше не передбачено договором факторингу.

2. Якщо договором допускається наступне відступлення грошової вимоги, до нього застосовуються правила цієї глави.

     

2. Якщо договором допускається наступне відступлення грошової вимоги, до нього застосовуються правила цієї глави.

Стаття 1144
Права фактора

     

Стаття 1169 (1144)
Права фактора

1. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом покупки у нього грошової вимоги фактором, останній набуває права на всі суми, які він одержить від клієнта на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором за те, що одержані останнім суми виявилися меншими від ціни, за яку фактор придбав вимогу.

     

1. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом покупки у нього грошової вимоги фактором, останній набуває права на всі суми, які він одержить від клієнта на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором за те, що одержані останнім суми виявилися меншими від ціни, за яку фактор придбав вимогу.

2. Якщо відступлення грошової вимоги факторові здійснене з метою забезпечення виконання йому зобов’язання клієнта і договором факторингу не передбачено інше, фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням вимоги.

     

2. Якщо відступлення грошової вимоги факторові здійснене з метою забезпечення виконання йому зобов’язання клієнта і договором факторингу не передбачено інше, фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням вимоги.

Якщо кошти, одержані фактором від боржника, виявилися меншими від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням вимоги, клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу.

     

Якщо кошти, одержані фактором від боржника, виявилися меншими від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням вимоги, клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу.

Стаття 1145
Зустрічні вимоги боржника

     

Стаття 1170 (1145)
Зустрічні вимоги боржника

1. У випадку звернення фактора до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред’явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факторові.

     

1. У випадку звернення фактора до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред’явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факторові.

2. Вимоги, які боржник міг пред’явити клієнтові у зв’язку з порушенням останнім угоди про заборону або обмеження факторингу, не мають чинності супроти фактора.

     

2. Вимоги, які боржник міг пред’явити клієнтові у зв’язку з порушенням останнім угоди про заборону або обмеження факторингу, не мають чинності супроти фактора.

Стаття 1146
Захист прав боржника

     

Стаття 1171 (1146)
Захист прав боржника

1. У разі порушення клієнтом своїх обов’язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже заплачених йому на грошову вимогу, яка була передана, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

     

1. У разі порушення клієнтом своїх обов’язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже заплачених йому на грошову вимогу, яка була передана, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

2. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові внаслідок відступлення грошової вимоги, однак має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо доведено, що останній не виконав свого зобов’язання здійснити клієнтові платіж, пов’язаний із відступленням вимоги, або здійснив такий платіж, знаючи про порушення клієнтом того зобов’язання перед боржником, якого стосується платіж, пов’язаний із відступленням вимоги.

     

2. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові внаслідок відступлення грошової вимоги, однак має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо доведено, що останній не виконав свого зобов’язання здійснити клієнтові платіж, пов’язаний із відступленням вимоги, або здійснив такий платіж, знаючи про порушення клієнтом того зобов’язання перед боржником, якого стосується платіж, пов’язаний із відступленням вимоги.

Глава 72
Розрахунки

     

Глава 73 (72)
Розрахунки

§ 1. Загальні положення про розрахунки

     

§ 1. Загальні положення про розрахунки

Стаття 1147
Форми розрахунків

     

Стаття 1172 (1147)
Форми розрахунків

1. Розрахунки з участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися готівкою без обмеження суми або в безготівковому порядку.

     

1. Розрахунки з участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися готівкою без обмеження суми або в безготівковому порядку.

2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки з участю фізичних осіб, пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковому порядку. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

     

2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки з участю фізичних осіб, пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковому порядку. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 1148
Форма безготівкових розрахунків

     

Стаття 1173 (1148)
Форма безготівкових розрахунків

1. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, за акредитивом, чеками, розрахунки за інкасо, а також розрахунки в інших формах, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

     

1. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, за акредитивом, чеками, розрахунки за інкасо, а також розрахунки в інших формах, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

2. Сторони за договором мають право обрати та встановити у договорі будь-яку з форм розрахунків, зазначених у п. 1 цієї статті.

     

2. Сторони за договором мають право обрати та встановити у договорі будь-яку з форм розрахунків, зазначених у пункті 1 цієї статті.

3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші кредитні організації (далі — банки), в яких відкриті відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не зумовлено використовуваною формою розрахунків.

     

3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші кредитні організації (далі — банки), в яких відкриті відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не зумовлено використовуваною формою розрахунків.

§ 2. Розрахунки платіжними дорученнями

     

§ 2. Розрахунки платіжними дорученнями

Стаття 1149
Загальні положення про розрахунки платіжними дорученнями

     

Стаття 1174 (1149)
Загальні положення про розрахунки платіжними дорученнями

1. При розрахунках платіжним дорученням банк зобов’язується за дорученням платника за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести певну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи у цьому чи в іншому банку у строк, передбачений законом або встановлюваний згідно з ним, — якщо більш короткий строк не передбачений договором або ж не визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

     

1. При розрахунках платіжним дорученням банк зобов’язується за дорученням платника за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести певну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи у цьому чи в іншому банку у строк, передбачений законом або встановлюваний згідно з ним, — якщо більш короткий строк не передбачений договором або ж не визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

2. Правила цього параграфа застосовуються до відносин, пов’язаних із перерахуванням коштів через банк особою, що не має рахунка у даному банку, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ними банківськими правилами або не випливає із суті цих відносин.

     

2. Правила цього параграфа застосовуються до відносин, пов’язаних із перерахуванням коштів через банк особою, що не має рахунка у даному банку, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ними банківськими правилами або не випливає із суті цих відносин.

Стаття 1150
Умови виконання банком платіжного доручення

     

Стаття 1175 (1150)
Умови виконання банком платіжного доручення

1. Зміст платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, і їхня форма мають відповідати вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам.

     

1. Зміст платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, і їхня форма мають відповідати вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам.

2. У разі невідповідності платіжного доручення вимогам, зазначеним у п. 1 цієї статті, банк може уточнити зміст доручення. Такий запит має бути зроблений платникові негайно з одержанням доручення. У разі неодержання відповіді у строк, встановлений згідно з банківськими правилами, а за їх відсутності — у розумний строк банк може залишити доручення без виконання і повернути його платникові, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами або договором між банком і платником.

     

2. У разі невідповідності платіжного доручення вимогам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, банк може уточнити зміст доручення. Такий запит має бути зроблений платникові негайно з одержанням доручення. У разі неодержання відповіді у строк, встановлений згідно з банківськими правилами, а за їх відсутності — у розумний строк банк може залишити доручення без виконання і повернути його платникові, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами або договором між банком і платником.

3. Доручення платника виконується банком за наявності коштів на рахунку платника, якщо інше не передбачено договором між платником і банком. Доручення виконується банком із додержанням черговості списування коштів з рахунка.

     

3. Доручення платника виконується банком за наявності коштів на рахунку платника, якщо інше не передбачено договором між платником і банком. Доручення виконується банком із додержанням черговості списування коштів з рахунка.

Стаття 1151
Виконання доручення

     

Стаття 1176 (1151)
Виконання доручення

1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача коштів для її зарахування на рахунок особи, зазначеної в дорученні, у строк, встановлений п. 1 статті 1149 цього Кодексу.

     

1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача коштів для її зарахування на рахунок особи, зазначеної в дорученні, у строк, встановлений пунктом 1 статті 1174 цього Кодексу.

2. Банк має право залучати інші банки для виконання операцій для перерахування коштів на рахунок, зазначений у дорученні клієнта.

     

2. Банк має право залучати інші банки для виконання операцій для перерахування коштів на рахунок, зазначений у дорученні клієнта.

3. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання доручення передбачаються законом, банківськими правилами, що встановлюються згідно з ним, або погодженням сторін.

     

3. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання доручення передбачаються законом, банківськими правилами, що встановлюються згідно з ним, або погодженням сторін.

Стаття 1152
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання доручення

     

Стаття 1177 (1152)
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання доручення

1. У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта банк несе відповідальність на підставах і в розмірах, передбачених главою 49 цього Кодексу.

     

1. У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта банк несе відповідальність на підставах і в розмірах, передбачених главою 49 цього Кодексу.

2. У випадках коли невиконання або неналежне виконання доручення мало місце у зв’язку з порушенням правил вчинення розрахункових операцій банком, залученим для виконання доручення платником, відповідальність, передбачена п. 1 цієї статті, може бути покладена судом на цей банк.

     

2. У випадках коли невиконання або неналежне виконання доручення мало місце у зв’язку з порушенням правил вчинення розрахункових операцій банком, залученим для виконання доручення платником, відповідальність, передбачена пунктом 1 цієї статті, може бути покладена судом на цей банк.

3. Якщо порушення правил здійснення розрахункових операцій банком спричинило неправомірне відрахування коштів, на нього покладається відповідальність, передбачена статтею 561 цього Кодексу.

     

3. Якщо порушення правил здійснення розрахункових операцій банком спричинило неправомірне відрахування коштів, на нього покладається відповідальність, передбачена статтею 576 цього Кодексу.

§ 3. Розрахунки за акредитивом

     

§ 3. Розрахунки за акредитивом

Стаття 1153
Акредитив

     

Стаття 1178 (1153)
Акредитив

1. При розрахунках за акредитивом банк, що відкрив акредитив за дорученням клієнта (платника) і згідно з його вказівками (банк-емітент), зобов’язується провести платіж у разі подання одержувачем коштів або зазначеною ним особою (одержувач коштів) документів і виконання інших умов, передбачених акредитивом.

     

1. При розрахунках за акредитивом банк, що відкрив акредитив за дорученням клієнта (платника) і згідно з його вказівками (банк-емітент), зобов’язується провести платіж у разі подання одержувачем коштів або зазначеною ним особою (одержувач коштів) документів і виконання інших умов, передбачених акредитивом.

2. У разі відкриття покритого (депонованого) акредитива банк-емітент при його відкритті повинен перерахувати власні кошти клієнта або наданий йому кредит у розпорядження виконуючого банку на весь строк чинності зобов’язання банку-емітента.

     

2. У разі відкриття покритого (депонованого) акредитива банк-емітент при його відкритті повинен перерахувати власні кошти клієнта або наданий йому кредит у розпорядження виконуючого банку на весь строк чинності зобов’язання банку-емітента.

У разі відкриття непокритого (гарантованого) акредитива виконуючому банку надається право списувати всю суму акредитива з рахунка, що у нього ведеться, банку-емітента.

     

У разі відкриття непокритого (гарантованого) акредитива виконуючому банку надається право списувати всю суму акредитива з рахунка, що у нього ведеться, банку-емітента.

Стаття 1154
Відкличний акредитив

     

Стаття 1179 (1154)
Відкличний акредитив

1. Відкличним визнається акредитив, який може бути змінений або скасований банком-емітентом без попереднього сповіщення одержувача коштів. Відкликання акредитива не створює жодних зобов’язань банку-емітента перед одержувачем коштів.

     

1. Відкличним визнається акредитив, який може бути змінений або скасований банком-емітентом без попереднього сповіщення одержувача коштів. Відкликання акредитива не створює жодних зобов’язань банку-емітента перед одержувачем коштів.

2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або скасування акредитива.

     

2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або скасування акредитива.

Стаття 1155
Безвідкличний акредитив

     

Стаття 1180 (1155)
Безвідкличний акредитив

1. Безвідкличним визнається акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів.

     

1. Безвідкличним визнається акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів.

2. На прохання банку-емітента виконуючий банк, що бере участь у проведенні акредитивної операції, може підтвердити безвідкличний акредитив (гарантований акредитив). Таке підтвердження означає прийняття виконуючим банком додаткового до зобов’язання банку-емітента зобов’язання провести платіж згідно з умовами акредитива.

     

2. На прохання банку-емітента виконуючий банк, що бере участь у проведенні акредитивної операції, може підтвердити безвідкличний акредитив (гарантований акредитив). Таке підтвердження означає прийняття виконуючим банком додаткового до зобов’язання банку-емітента зобов’язання провести платіж згідно з умовами акредитива.

Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або скасований без згоди виконуючого банку.

     

Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або скасований без згоди виконуючого банку.

Стаття 1156
Виконання акредитива

     

Стаття 1181 (1156)
Виконання акредитива

1. Для виконання акредитива одержувач коштів подає до виконуючого банку документи, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.

     

1. Для виконання акредитива одержувач коштів подає до виконуючого банку документи, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.

2. Якщо виконуючий банк провів платіж або здійснив іншу операцію згідно з умовами акредитива, банк-емітент повинен відшкодувати йому зазнані витрати. Зазначені витрати, а також усі інші витрати банку-емітента, пов’язані з виконанням акредитива, відшкодовуються платником.

     

2. Якщо виконуючий банк провів платіж або здійснив іншу операцію згідно з умовами акредитива, банк-емітент повинен відшкодувати йому зазнані витрати. Зазначені витрати, а також усі інші витрати банку-емітента, пов’язані з виконанням акредитива, відшкодовуються платником.

3. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно проінформувати про це одержувача коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови.

     

3. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно проінформувати про це одержувача коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови.

4. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і зажадати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві коштів з порушенням умов акредитива, а за непокритим акредитивом відмовитися від відшкодування виплачених сум.

     

4. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і зажадати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві коштів з порушенням умов акредитива, а за непокритим акредитивом відмовитися від відшкодування виплачених сум.

Стаття 1157
Відповідальність банку, що виконує акредитив

     

Стаття 1182 (1157)
Відповідальність банку, що виконує акредитив

У разі неправильної виплати коштів за акредитивом або ж необґрунтованої відмови у виплаті сум одержувачеві коштів, внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива, виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.

     

У разі неправильної виплати коштів за акредитивом або ж необґрунтованої відмови у виплаті сум одержувачеві коштів, внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива, виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом.

Якщо виконуючим банком допущено порушення умов покритого акредитива або ж підтвердженого ним безвідкличного акредитива, відповідальність перед платником може бути покладена судом на виконуючий банк.

     

Якщо виконуючим банком допущено порушення умов покритого акредитива або ж підтвердженого ним безвідкличного акредитива, відповідальність перед платником може бути покладена судом на виконуючий банк.

Стаття 1158
Закриття акредитива

     

Стаття 1183 (1158)
Закриття акредитива

1. Закриття акредитива у виконуючому банку провадиться:

     

1. Закриття акредитива у виконуючому банку провадиться:

1) після спливу строку акредитива;

     

1) після спливу строку акредитива;

2) за заявою одержувача коштів про відмову від використання акредитива до спливу строку його чинності, якщо можливість такої відмови передбачена умовами акредитива;

     

2) за заявою одержувача коштів про відмову від використання акредитива до спливу строку його чинності, якщо можливість такої відмови передбачена умовами акредитива;

3) на вимогу платника про певне або часткове відкликання акредитива, якщо таке відкликання можливе за умовами акредитива.

     

3) на вимогу платника про певне або часткове відкликання акредитива, якщо таке відкликання можливе за умовами акредитива.

Про закриття акредитива виконуючий банк має повідомити банк-емітент.

     

Про закриття акредитива виконуючий банк має повідомити банк-емітент.

2. Невикористана сума покритого акредитива підлягає поверненню банку-емітентові негайно одночасно із закриттям акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника, з якого депонувалися кошти.

     

2. Невикористана сума покритого акредитива підлягає поверненню банку-емітентові негайно одночасно із закриттям акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника, з якого депонувалися кошти.

§ 4. Розрахунки за інкасо

     

§ 4. Розрахунки за інкасо

Стаття 1159
Загальні положення про розрахунки за інкасо

     

Стаття 1184 (1159)
Загальні положення про розрахунки за інкасо

1. При розрахунках за інкасо клієнт направляє своєму банку (банку-емітентові) доручення про вчинення за рахунок клієнта дій щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

     

1. При розрахунках за інкасо клієнт направляє своєму банку (банку-емітентові) доручення про вчинення за рахунок клієнта дій щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

2. Банк-емітент, що одержав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк).

     

2. Банк-емітент, що одержав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк).

Порядок здійснення розрахунків за інкасо регулюється законом, а також банківськими правилами, що видаються згідно з ними, і застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

     

Порядок здійснення розрахунків за інкасо регулюється законом, а також банківськими правилами, що видаються згідно з ними, і застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту.

Стаття 1160
Виконання інкасового доручення

     

Стаття 1185 (1160)
Виконання інкасового доручення

1. У разі відсутності будь-якого документа або невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно повідомити про це особу, від якої було отримано інкасове доручення. У разі неусунення зазначених недоліків банк має право повернути документи без виконання.

     

1. У разі відсутності будь-якого документа або невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно повідомити про це особу, від якої було отримано інкасове доручення. У разі неусунення зазначених недоліків банк має право повернути документи без виконання.

2. Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони отримані, за винятком банківських відміток і написів, необхідних для оформлення інкасової операції.

     

2. Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони отримані, за винятком банківських відміток і написів, необхідних для оформлення інкасової операції.

3. Якщо документи підлягають оплаті при поданні, виконуючий банк повинен зробити подання до платежу негайно з отриманням інкасового доручення.

     

3. Якщо документи підлягають оплаті при поданні, виконуючий банк повинен зробити подання до платежу негайно з отриманням інкасового доручення.

Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання акцепту платника надати документи до акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а вимога платежу має бути зроблена не пізніше дня настання зазначеного у документі строку платежу.

     

Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання акцепту платника надати документи до акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а вимога платежу має бути зроблена не пізніше дня настання зазначеного у документі строку платежу.

4. Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, коли це встановлено банківськими правилами, або ж за наявності спеціального дозволу в інкасовому дорученні.

     

4. Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, коли це встановлено банківськими правилами, або ж за наявності спеціального дозволу в інкасовому дорученні.

5. Одержані (інкасовані) суми мають бути негайно передані виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому винагороду та відшкодування витрат і видатків.

     

5. Одержані (інкасовані) суми мають бути негайно передані виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому винагороду та відшкодування витрат і видатків.

Стаття 1161
Повідомлення про проведені операції

     

Стаття 1186 (1161)
Повідомлення про проведені операції

1. Якщо платіж і (або) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту.

     

1. Якщо платіж і (або) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту.

Банк-емітент повинен негайно поінформувати про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій.

     

Банк-емітент повинен негайно поінформувати про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій.

2. У разі неотримання вказівок про подальші дії у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, — у розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові.

     

2. У разі неотримання вказівок про подальші дії у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, — у розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові.

§ 5. Розрахунки чеками

     

§ 5. Розрахунки чеками

Стаття 1162
Загальні положення про розрахунки чеками

     

Стаття 1187 (1162)
Загальні положення про розрахунки чеками

1. Чеком визнається цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної у ньому суми чекоутримувачеві.

     

1. Чеком визнається документ, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної у ньому суми чекоутримувачеві.

2. Платником за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекодавець має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставлення чеків.

     

2. Платником за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекодавець має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставлення чеків.

3. Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається.

     

3. Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається.

4. Видача чека не погашає грошового зобов’язання, на виконання якого він виданий.

     

4. Видача чека не погашає грошового зобов’язання, на виконання якого він виданий.

5. Порядок та умови використання чеків у платіжному обороті регулюються цим Кодексом, а в частині, ним не врегульованій, — іншими законами і встановлюваними згідно з ними банківськими правилами.

     

5. Порядок та умови використання чеків у платіжному обороті регулюються цим Кодексом, а в частині, ним не врегульованій, — іншими законами і встановлюваними згідно з ними банківськими правилами.

6. Чек повинен мати реквізити, передбачені банківськими правилами. Відсутність будь-якого реквізиту або ж наявність у чеку виправлень позбавляє його чинності чека.

     

6. Чек повинен мати реквізити, передбачені банківськими правилами. Відсутність будь-якого реквізиту або ж наявність у чеку виправлень позбавляє його чинності чека.

7. Форма чека та порядок його заповнення визначаються законом і встановлюваними згідно з ним банківськими правилами.

     

7. Форма чека та порядок його заповнення визначаються законом і встановлюваними згідно з ним банківськими правилами.

Стаття 1163
Оплата чека

     

Стаття 1188 (1163)
Оплата чека

1. Чек оплачується за рахунок коштів чекодавця.

     

1. Чек оплачується за рахунок коштів чекодавця.

У разі депонування коштів порядок та умови депонування коштів для покриття чека встановлюються банківськими правилами.

     

У разі депонування коштів порядок та умови депонування коштів для покриття чека встановлюються банківськими правилами.

2. Чек підлягає оплаті платником за умови подання його до оплати у строк, встановлений законом.

     

2. Чек підлягає оплаті платником за умови подання його до оплати у строк, встановлений законом.

3. Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма приступними йому способами у справжності чека, а також у тому, що пред’явник чека є правоуповноваженою за ним особою.

     

3. Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма приступними йому способами у справжності чека, а також у тому, що пред’явник чека є правоуповноваженою за ним особою.

У разі оплати індосованого чека платник повинен перевірити правильність індосаментів, але не підписи індосантів.

     

У разі оплати індосованого чека платник повинен перевірити правильність індосаментів, але не підписи індосантів.

4. Збитки, що виникли внаслідок оплати платником підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника або чекодавця — залежно від того, з чиєї вини вони були завдані.

     

4. Збитки, що виникли внаслідок оплати платником підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника або чекодавця — залежно від того, з чиєї вини вони були завдані.

5. Особа, що оплатила чек, має право зажадати передання їй чека з розпискою про одержання платежу.

     

5. Особа, що оплатила чек, має право зажадати передання їй чека з розпискою про одержання платежу.

Стаття 1164
Передання прав за чеком

     

Стаття 1189 (1164)
Передання прав за чеком

1. Передання прав за чеком провадиться у порядку, встановленому статтею 180 цього Кодексу, із додержанням правил, передбачених цією статтею.

     

1. Передання прав за чеком провадиться у порядку, встановленому статтею 179 цього Кодексу, із додержанням правил, передбачених цією статтею.

2. Іменний чек не підлягає переданню.

     

2. Іменний чек не підлягає переданню.

3. У перевідному чеку індосамент на платника має силу розписки про одержання платежу.

     

3. У перевідному чеку індосамент на платника має силу розписки про одержання платежу.

Індосамент, вчинений платником, є нечинним.

     

Індосамент, вчинений платником, є нечинним.

Особа, що володіє перевідним чеком, одержаним за індосаментом, вважається його законним володільцем, якщо вона застосовує своє право на безперервному ряді індосаментів.

     

Особа, що володіє перевідним чеком, одержаним за індосаментом, вважається його законним володільцем, якщо вона застосовує своє право на безперервному ряді індосаментів.

Стаття 1165
Гарантія платежу

     

Стаття 1190 (1165)
Гарантія платежу

1. Платіж за чеком може бути гарантований повністю або частково авалем.

     

1. Платіж за чеком може бути гарантований повністю або частково авалем.

Гарантія платежу за чеком (аваль) може надаватися будь-якою особою, крім платника.

     

Гарантія платежу за чеком (аваль) може надаватися будь-якою особою, крім платника.

2. Особа, що гарантує платіж за чеком, несе солідарну відповідальність з особою, яка видала чек.

     

2. Особа, що гарантує платіж за чеком, несе солідарну відповідальність з особою, яка видала чек.

3. Зобов’язання особи, що гарантувала платіж за чеком, чинне також у разі визнання зобов’язання, за яким є належним платіж, забезпечений гарантією бути нечинним на будь-якій іншій підставі, ніж дефект форми.

     

3. Зобов’язання особи, що гарантувала платіж за чеком, чинне також у разі визнання зобов’язання, за яким є належним платіж, забезпечений гарантією бути нечинним на будь-якій іншій підставі, ніж дефект форми.

4. Особа, що гарантувала платіж та оплатила чек, набуває права, які випливають із чека, як проти того, за кого вона дала гарантію, так і проти тих, хто зобов’язаний перед останнім.

     

4. Особа, що гарантувала платіж та оплатила чек, набуває права, які випливають із чека, як проти того, за кого вона дала гарантію, так і проти тих, хто зобов’язаний перед останнім.

Стаття 1166
Інкасування чека

     

Стаття 1191 (1166)
Інкасування чека

1. Подання чека до банку, який обслуговує чекоутримувача, на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу.

     

1. Подання чека до банку, який обслуговує чекоутримувача, на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу.

Оплата чека провадиться у порядку, встановленому статтею 1160 цього Кодексу.

     

Оплата чека провадиться у порядку, встановленому статтею 1185 цього Кодексу.

2. Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекоутримувача провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекоутримувачем і банком.

     

2. Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекоутримувача провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекоутримувачем і банком.

Стаття 1167
Посвідчення відмови від оплати чека

     

Стаття 1192 (1167)
Посвідчення відмови від оплати чека

1. Відмова від оплати чека має бути посвідчена одним із таких способів:

     

1. Відмова від оплати чека має бути посвідчена одним із таких способів:

1) вчиненням нотаріусом протесту або ж складенням рівнозначного акта у порядку, встановленому законом;

     

1) вчиненням нотаріусом протесту або ж складенням рівнозначного акта у порядку, встановленому законом;

2) відміткою платника на чеку про відмову в його оплаті із зазначенням дати подання чека до оплати;

     

2) відміткою платника на чеку про відмову в його оплаті із зазначенням дати подання чека до оплати;

3) відміткою банку, що інкасує, із зазначенням дати про те, що чек своєчасно виставлений і не оплачений.

     

3) відміткою банку, що інкасує, із зазначенням дати про те, що чек своєчасно виставлений і не оплачений.

2. Протест або рівнозначний акт має бути вчинений до спливу строку для подання чека.

     

2. Протест або рівнозначний акт має бути вчинений до спливу строку для подання чека.

Якщо подання чека мало місце в останній день строку, протест або рівнозначний акт може бути вчинений наступного робочого дня.

     

Якщо подання чека мало місце в останній день строку, протест або рівнозначний акт може бути вчинений наступного робочого дня.

Стаття 1168
Повідомлення про неоплату чека

     

Стаття 1193 (1168)
Повідомлення про неоплату чека

1. Чекоутримувач повинен сповістити свого індосанта та чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, що йдуть за днем вчинення протесту або рівнозначного акта.

     

1. Чекоутримувач повинен сповістити свого індосанта та чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, що йдуть за днем вчинення протесту або рівнозначного акта.

2. Кожний індосант повинен протягом двох робочих днів, що йдуть за днем отримання ним повідомлення, сповістити своєму індосантові отримане ним повідомлення. У цей самий строк надсилається повідомлення тому, хто дав аваль за цю особу.

     

2. Кожний індосант повинен протягом двох робочих днів, що йдуть за днем отримання ним повідомлення, сповістити своєму індосантові отримане ним повідомлення. У цей самий строк надсилається повідомлення тому, хто дав аваль за цю особу.

3. Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про неоплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека.

     

3. Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про неоплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека.

Стаття 1169
Наслідки неоплати чека

     

Стаття 1194 (1169)
Наслідки неоплати чека

1. У разі відмови платника в оплаті чека чекоутримувач має право на свій вибір вчинити позов до однієї, кількох або усіх зобов’язаних за чеком осіб (чекодавцеві, авалістам, індосантам), які несуть перед ним солідарну відповідальність.

     

1. У разі відмови платника в оплаті чека чекоутримувач має право на свій вибір вчинити позов до однієї, кількох або усіх зобов’язаних за чеком осіб (чекодавцеві, авалістам, індосантам), які несуть перед ним солідарну відповідальність.

2. Чекоутримувач має право зажадати від зазначених осіб оплати суми чека, своїх витрат на одержання оплати, а також процентів згідно зі статтею 561 цього Кодексу.

     

2. Чекоутримувач має право зажадати від зазначених осіб оплати суми чека, своїх витрат на одержання оплати, а також процентів згідно зі статтею 576 цього Кодексу.

3. Позов чекоутримувача до осіб, зазначених у п. 1 цієї статті, може бути вчинений протягом шести місяців від дня закінчення строку подання чека до платежу.

     

3. Позов чекоутримувача до осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, може бути вчинений протягом шести місяців від дня закінчення строку подання чека до платежу.

Глава 73
Ліцензії на право користування
об’єктами інтелектуальної власності

     

Глава 74 (73)
Ліцензії на право користування
об’єктами права інтелектуальної власності

Стаття 1170
Поняття ліцензійного договору

     

Стаття 1195 (1170)
Поняття ліцензійного договору

1. За ліцензійним договором сторона, що володіє виключним правом на об’єкт інтелектуальної власності (ліцензіар), надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на право використання відповідного об’єкта інтелектуальної власності.

     

1. За ліцензійним договором сторона, що володіє виключним правом на об’єкт права інтелектуальної власності (ліцензіар), надає іншій стороні (ліцензіату) право на використання відповідного об’єкта інтелектуальної власності.

У ліцензійному договорі мають бути визначені права, що надаються за ліцензійним договором, межі та строки їх використання.

     

У ліцензійному договорі мають бути визначені права, що надаються за ліцензійним договором, межі та строки їх використання.

Ліцензійний договір передбачається оплатним.

     

Ліцензійний договір передбачається оплатним.

2. Договір про надання ліцензіатом права використання об’єкта інтелектуальної власності іншій особі визнається субліцензійним договором. Ліцензіат має право укласти субліцензійний договір лише у випадках, передбачених ліцензійним договором.

     

2. Договір про надання ліцензіатом права на використання об’єкта інтелектуальної власності іншій особі визнається субліцензійним договором. Ліцензіат має право укласти субліцензійний договір лише у випадках, передбачених ліцензійним договором.

Відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше.

     

Відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше.

Стаття 1171
Види ліцензійних договорів

     

Стаття 1196 (1171)
Види ліцензійних договорів

1. Ліцензійні договори на право використання об’єктів інтелектуальної власності можуть бути у формі простої невиключної ліцензії або виключної ліцензії.

     

1. Ліцензійні договори про надання використання об’єктів права інтелектуальної власності можуть бути у формі простої невиключної ліцензії або виключної ліцензії.

2. За простою невиключною ліцензією ліцензіар передає ліцензіатові право на використання об’єкта інтелектуальної власності і при цьому зберігає за собою право на використання цього самого об’єкта і видачі ліцензії на право використання цього самого об’єкта іншим особам.

     

2. За простою невиключною ліцензією ліцензіар передає ліцензіатові право на використання об’єкта інтелектуальної власності і при цьому зберігає за собою право на використання цього самого об’єкта і видачі ліцензії на право використання цього самого об’єкта іншим особам.

3. За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання об'єкта інтелектуальної власності іншій особі (ліцензіату) в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк. При цьому ліцензіар залишає за собою право використовувати цей самий об'єкт в частині, що не передана ліцензіату, а також має право видавати ліцензію іншим особам за межами виданих ліцензій.

     

3. За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання об'єкта інтелектуальної власності іншій особі (ліцензіату) в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк. При цьому ліцензіар залишає за собою право використовувати цей самий об'єкт в частині, що не передана ліцензіату, а також має право видавати ліцензію іншим особам за межами виданих ліцензій.

4. Допускаються інші види ліцензійних договорів, що не суперечать чинному законодавству.

     

4. Допускаються інші види ліцензійних договорів, що не суперечать чинному законодавству.

Стаття 1172
Умови ліцензійного договору

     

Стаття 1197 (1172)
Умови ліцензійного договору

1. Ліцензійний договір має передбачати: способи використання об’єкта інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за таким договором; строк дії і територія, на які передається право); розмір винагороди і (або) порядок визначення розміру винагороди за кожний спосіб використання об’єкта інтелектуальної власності, порядок і строки її виплати, а також інші умови, які сторони вважатимуть за доцільне включити у договір.

     

1. Ліцензійний договір має передбачати: способи використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за таким договором; строк дії і територія, на які передається право); розмір винагороди і (або) порядок визначення розміру винагороди за кожний спосіб використання об’єкта права інтелектуальної власності, порядок і строки її виплати, а також інші умови, які сторони вважатимуть за доцільне включити у договір.

Якщо в ліцензійному договорі немає умови про спосіб використання об’єкта інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за договором), договір вважається укладеним на такі способи використання об’єкта інтелектуальної власності, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, що були викладені при укладенні договору.

     

Якщо в ліцензійному договорі немає умови про спосіб використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за договором), договір вважається укладеним на такі способи використання об’єкта права інтелектуальної власності, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, що були викладені при укладенні договору.

Якщо в ліцензійному договорі немає умови про строк, на який видається право, договір може бути розірваний ліцензіаром зі спливом п’яти років від дати його укладення, якщо користувач буде письмово повідомлений про це за шість місяців до розірвання договору.

     

Якщо в ліцензійному договорі немає умови про строк, на який видається право, договір може бути розірваний ліцензіаром зі спливом п’яти років від дати його укладення, якщо користувач буде письмово повідомлений про це за шість місяців до розірвання договору.

Якщо в ліцензійному договорі немає умови про територію, на яку видається право, чинність його поширюється на територію України.

     

Якщо в ліцензійному договорі немає умови про територію, на яку видається право, чинність його поширюється на територію України.

2. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об’єкта інтелектуальної власності, які на момент укладення договору були невідомі.

     

2. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору були невідомі.

3. Розмір винагороди за використання об’єкта інтелектуальної власності визначається погодженням сторін у ліцензійному договорі.

     

3. Розмір винагороди за використання об’єкта права інтелектуальної власності визначається погодженням сторін у ліцензійному договорі.

Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

     

Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

4. Відмова суб’єктів права на використання об’єктів інтелектуальної власності від права на одержання винагороди за використання зазначених об’єктів є нікчемною (недійсною).

     

4. Відмова суб’єктів права на використання об’єктів права інтелектуальної власності від права на одержання винагороди за використання зазначених об’єктів є нікчемною (недійсною).

5. Права, передані за ліцензійним договором, можуть передаватися будь-якою стороною договору третім особам повністю або частково лише у випадках, коли це прямо передбачено таким договором.

     

5. Права, передані за ліцензійним договором, можуть передаватися будь-якою стороною договору третім особам повністю або частково лише у випадках, коли це прямо передбачено таким договором.

6. Умови ліцензійного договору, що обмежують авторів або винахідників у створенні в майбутньому нових об’єктів інтелектуальної власності на певну тему або в певній галузі, є недійсними.

     

6. Умови ліцензійного договору, що обмежують авторів або винахідників у створенні в майбутньому нових об’єктів права інтелектуальної власності на певну тему або в певній галузі, є недійсними.

7. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є недійсними.

     

7. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є недійсними.

Стаття 1173
Форма ліцензійного договору

     

Стаття 1198 (1173)
Форма ліцензійного договору

1. Ліцензійний договір має бути укладений у письмовій формі, якщо інше не передбачено погодженням сторін.

     

1. Ліцензійний договір має бути укладений у письмовій формі, якщо інше не передбачено погодженням сторін.

Письмова форма не є обов’язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.

     

Письмова форма не є обов’язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.

2. Ліцензійні договори на право використання об’єктів промислової власності набувають чинності після їх реєстрації в патентному відомстві України.

     

2. Ліцензійні договори на право використання об’єктів права промислової власності набувають чинності після їх реєстрації в патентному відомстві України.

Стаття 1174
Строки чинності ліцензійних договорів

     

Стаття 1199 (1174)
Строки чинності ліцензійних договорів

1. Ліцензійні договори на право використання об’єктів інтелектуальної власності діють протягом передбачених у договорі строків, але не довше дії виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності.

     

1. Ліцензійні договори на право використання об’єктів права інтелектуальної власності діють протягом передбачених у договорі строків, але не довше дії виключних прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

2. Автор твору або його спадкоємці незалежно від включення в авторський ліцензійний договір умови про строк мають право зі спливом десяти років від дати укладення договору розірвати його в односторонньому порядку, письмово сповістивши про це свого контрагента за шість місяців до розірвання договору. Таке право виникає у автора чи його спадкоємців кожні десять років.

     

2. Автор твору або його спадкоємці незалежно від включення в авторський ліцензійний договір умови про строк мають право зі спливом десяти років від дати укладення договору розірвати його в односторонньому порядку, письмово сповістивши про це свого контрагента за шість місяців до розірвання договору. Таке право виникає у автора чи його спадкоємців кожні десять років.

3. Ліцензійні договори на право використання об’єктів інтелектуальної власності можуть передбачати строки їх використання, порушення яких дає підставу правоволодільцеві розірвати договір.

     

3. Ліцензійні договори на право використання об’єктів права інтелектуальної власності можуть передбачати строки їх використання, порушення яких дає підставу правоволодільцеві розірвати договір.

Стаття 1175
Типові ліцензійні договори на використання творів науки, літератури і мистецтва

     

Стаття 1200 (1175)
Типові ліцензійні договори на використання об'єктів права інтелектуальної власності

1. Відповідними відомствами і творчими спілками можуть розроблятися і затверджуватися у встановленому порядку типові ліцензійні договори на використання творів науки, літератури і мистецтва.

     

1. Відповідними відомствами і творчими спілками можуть розроблятися і затверджуватися у встановленому порядку типові ліцензійні договори на використання об'єктів права інтелектуальної власності.

2. Ліцензійні договори на використання творів науки, літератури і мистецтва можуть містити умови, не передбачені типовими ліцензійними договорами. Умови договору, які погіршують становище автора (або його правонаступників) порівняно із становищем, визначеним чинним законодавством, визнаються недійсними.

     

2. Ліцензійні договори на використання об'єктів права інтелектуальної власності можуть містити умови, не передбачені типовими ліцензійними договорами. Умови договору, які погіршують становище автора (або його правонаступників) порівняно із становищем, визначеним чинним законодавством, визнаються недійсними.

Стаття 1176
Договори про створення і використання результатів інтелектуальної діяльності

     

Стаття 1201 (1176)
Договори про створення і використання результатів інтелектуальної діяльності

1. Автор може за договором взяти на себе зобов’язання створити у майбутньому твір, винахід або інший результат інтелектуальної діяльності і передати замовникові, що не є його роботодавцем, виключні права на використання цього результату.

     

1. Автор може за договором взяти на себе зобов’язання створити у майбутньому твір, винахід або інший результат інтелектуальної діяльності і передати замовникові, що не є його роботодавцем, виключні права на використання цього результату.

2. Договір, передбачений у п. 1 цієї статті, повинен визначати характер, призначення та інші вимоги до результату інтелектуальної діяльності, що має бути створений на замовлення, а також цілі або способи його використання.

     

2. Договір, передбачений у пункті 1 цієї статті, повинен визначати характер, призначення та інші вимоги до результату інтелектуальної діяльності, що має бути створений на замовлення, а також цілі або способи його використання.

3. Договори, що зобов’язують автора надавати іншим особам виключні права на використання будь-яких результатів інтелектуальної діяльності, які автор створить у майбутньому, є недійсними.

     

3. Договори, що зобов’язують автора надавати іншим особам виключні права на використання будь-яких результатів інтелектуальної діяльності, які автор створить у майбутньому, є недійсними.

Стаття 1177
Відповідальність за порушення ліцензійного договору

     

Стаття 1202 (1177)
Відповідальність за порушення ліцензійного договору

1. Сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов’язання за ліцензійним договором, зобов’язана відшкодувати завдані іншій стороні збитки, включаючи втрачену вигоду.

     

1. Сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов’язання за ліцензійним договором, зобов’язана відшкодувати завдані іншій стороні збитки, включаючи втрачену вигоду.

2. Якщо автор не передав замовлений результат інтелектуальної діяльності в обумовлений строк і відповідно до встановлених договором вимог, він зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану замовникові.

     

2. Якщо автор не передав замовлений результат інтелектуальної діяльності в обумовлений строк і відповідно до встановлених договором вимог, він зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану замовникові.

Глава 74
Франчайзинг

     

Глава 75 (74)
Франчайзинг

Стаття 1178
Договір франчайзингу

     

Стаття 1203 (1178)
Договір франчайзингу

1. За франчайзинговим договором один підприємець — франчайзер (правоволоділець) — надоє іншому підприємцеві — франчайзі (користувачеві) — за певну винагороду право експлуатувати франчизу з метою продажу визначеного сторонами виду товарів та/або послуг.

     

1. За франчайзинговим договором один підприємець — франчайзер (правоволоділець) — надає іншому підприємцеві — франчайзі (користувачеві) — за певну винагороду право експлуатувати франчизу з метою продажу визначеного сторонами виду товарів та/або послуг.

2. Франчиза є комплекс виключних прав (право на найменування торговельного підприємства (фірму), право на знак для товарів і послуг, конфіденційну торговельну інформацію, винаходи, корисні моделі, авторські права ті інші об’єкти інтелектуальної власності, що підлягають використанню користувачем (франчайзі).

     

2. Франчиза є комплекс виключних прав (право на найменування торговельного підприємства (фірму), право на знак для товарів і послуг, конфіденційну торговельну інформацію, винаходи, корисні моделі, авторські права ті інші об’єкти права інтелектуальної власності, що підлягають використанню користувачем (франчайзі).

3. Договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду франчайзера (правоволодільця) в повному обсязі (зокрема, з визначенням мінімального чи максимального обсягу використання) із зазначенням або зазначення території використання стосовно певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів, одержаних від франчайзера або вироблених франчайзі, здійснення іншої торгової діяльності, виконання робіт, надання послуг).

     

3. Договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду франчайзера (правоволодільця) в повному обсязі (зокрема, з визначенням мінімального чи максимального обсягу використання) із зазначенням або зазначення території використання стосовно певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів, одержаних від франчайзера або вироблених франчайзі, здійснення іншої торгової діяльності, виконання робіт, надання послуг).

4. Сторонами в договорі франчайзингу можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

     

4. Сторонами в договорі франчайзингу можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

5. Договір франчайзингу укладається з визначенням або без визначення строку його діє.

     

5. Договір франчайзингу укладається з визначенням або без визначення строку його діє.

Стаття 1179
Форма і реєстрація договору франчайзингу

     

Стаття 1204 (1179)
Форма і реєстрація договору франчайзингу

1. Договір франчайзингу має бути укладений у письмовій формі.

     

1. Договір франчайзингу має бути укладений у письмовій формі.

Недодержання письмової форми договору має наслідком його недійсність. Такий договір вважається нікчемним.

     

Недодержання письмової форми договору має наслідком його недійсність. Такий договір вважається нікчемним.

2. Договір франчайзингу реєструється органом, який здійснює реєстрацію юридичної особи або індивідуального підприємця, що виступає за договором як правоволоділець.

     

2. Договір франчайзингу реєструється органом, який здійснює реєстрацію юридичної особи або індивідуального підприємця, що виступає за договором як правоволоділець.

Якщо правоволоділець зареєстрований як юридична особа або індивідуальний підприємець в іноземній державі, реєстрація договору франчайзингу здійснюється органом, який зареєстрував юридичну особу або індивідуального підприємця, що є користувачем.

     

Якщо правоволоділець зареєстрований як юридична особа або індивідуальний підприємець в іноземній державі, реєстрація договору франчайзингу здійснюється органом, який зареєстрував юридичну особу або індивідуального підприємця, що є користувачем.

У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на договір лише з моменту його реєстрації.

     

У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на договір лише з моменту його реєстрації.

Договір франчайзингу на використання об’єкта, що охороняється відповідно до патентного законодавства, підлягає реєстрації також у центральному органі виконавчої влади в галузі патентів і знаків для товарів і послуг. При недодержанні цієї вимоги договір вважається нікчемним.

     

Договір франчайзингу на використання об’єкта, що охороняється відповідно до патентного законодавства, підлягає реєстрації також у центральному органі виконавчої влади в галузі патентів і знаків для товарів і послуг. При недодержанні цієї вимоги договір вважається нікчемним.

Стаття 1180

Мастер франчайзинговий договір. Субфранчайзинг

     

Стаття 1205 (1180)

Мастер франчайзинговий договір. Субфранчайзинг

1. Мастер франчайзинговий договір означає договір, за яким один підприємець (франчайзер) надає іншому (мастер франчайзі/ субфранчайзеру) за обумовлену винагороду право експлуатувати франчизу з метою укладення франчайзингових договорів з третіми особами (франчайзі).

     

1. Мастер франчайзинговий договір означає договір, за яким один підприємець (франчайзер) надає іншому (мастер франчайзі/ субфранчайзеру) за обумовлену винагороду право експлуатувати франчизу з метою укладення франчайзингових договорів з третіми особами (франчайзі).

2. Мастер франчайзі несе субсідіарну відповідальність за шкоду, завдану франчайзеру діями франчайзі, якщо інше не передбачено договором мастер франчайзингу.

     

2. Мастер франчайзі несе субсідіарну відповідальність за шкоду, завдану франчайзеру діями франчайзі, якщо інше не передбачено договором мастер франчайзингу.

3. Положення цієї глави стосовно правовідносин франчайзера та франчайзі поширюються на правовідносини франчайзера та мастер франчайзі та на правовідносини мастер франчайзі та франчайзі.

     

3. Положення цієї глави стосовно правовідносин франчайзера та франчайзі поширюються на правовідносини франчайзера та мастер франчайзі та на правовідносини мастер франчайзі та франчайзі.

4. Якщо договір франчайзингу є недійсним, то недійсними визнаються і укладені на його основі договори субфранчайзингу.

     

4. Якщо договір франчайзингу є недійсним, то недійсними визнаються і укладені на його основі договори субфранчайзингу.

5. Якщо інше не передбачено договором франчайзингу, укладеним на строк, при його достроковому припиненні права та обов’язки похідного правоволодільця за договором франчайзингу (користувача за договором франчайзингу) переходять до правоволодільця, якщо він не відмовиться взяти на себе права та обов’язки за цим договором. Це правило застосовується при розірванні договору франчайзингу, укладеного без визначення строку.

     

5. Якщо інше не передбачено договором франчайзингу, укладеним на строк, при його достроковому припиненні права та обов’язки похідного правоволодільця за договором франчайзингу (користувача за договором франчайзингу) переходять до правоволодільця, якщо він не відмовиться взяти на себе права та обов’язки за цим договором. Це правило застосовується при розірванні договору франчайзингу, укладеного без визначення строку.

Стаття 1182

Права та обов’язки правоволодільця (франчайзера)

     

Стаття 1206 (1182)

Права та обов’язки правоволодільця (франчайзера)

1. Правоволоділець (франчайзер) зобов’язаний:

     

1. Правоволоділець (франчайзер) зобов’язаний:

1) передати користувачеві (франчайзі) технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором франчайзингу, а також проінструктувати користувача та його працівників з питань, пов’язаних зі здійсненням цих прав;

     

1) передати користувачеві (франчайзі) технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором франчайзингу, а також проінструктувати користувача та його працівників з питань, пов’язаних зі здійсненням цих прав;

2) інформувати користувача про основні аспекти франчизи, які повинні забезпечити її повне і ефективне використання;

     

2) інформувати користувача про основні аспекти франчизи, які повинні забезпечити її повне і ефективне використання;

3) надовати франчайзі постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи проведення спеціальних навчальних курсів для персоналу франчайзі;

     

3) надавати франчайзі постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи проведення спеціальних навчальних курсів для персоналу франчайзі;

4) забезпечити реєстрацію договору франчайзингу відповідно до цього Кодексу.

     

4) забезпечити реєстрацію договору франчайзингу відповідно до цього Кодексу.

2. Франчайзер має право проводити постійну перевірку якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) франчайзі споживачам відповідно до франчайзингового договору.

     

2. Франчайзер має право проводити постійну перевірку якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) франчайзі споживачам відповідно до франчайзингового договору.

Стаття 1183

Права та обов’язки користувача (франчайзі)

     

Стаття 1207 (1183)

Права та обов’язки користувача (франчайзі)

1. Користувач (франчайзі) зобов’язаний:

     

1. Користувач (франчайзі) зобов’язаний:

1) не розголошувати секрети виробництва правоволодільця (франчайзера) та іншу одержану від нього конфіденційну комерційну інформацію;

     

1) не розголошувати секрети виробництва правоволодільця (франчайзера) та іншу одержану від нього конфіденційну комерційну інформацію;

2) інформувати франчайзера про свій досвід експлуатації франчизи на договірній території та можливе її поліпшення;

     

2) інформувати франчайзера про свій досвід експлуатації франчизи на договірній території та можливе її поліпшення;

3) експлуатувати передану франчизу виключно з договірних приміщень/засобів транспортування; додержуватися вимог франчайзера до обладнання та загального оформлення договірних приміщень/засобів транспортування; не змінювати без згоди франчайзера місця знаходження договірних приміщень;

     

3) експлуатувати передану франчизу виключно з договірних приміщень/засобів транспортування; додержуватися вимог франчайзера до обладнання та загального оформлення договірних приміщень/засобів транспортування; не змінювати без згоди франчайзера місця знаходження договірних приміщень;

4) використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності фірмове найменування і/або комерційне позначення правоволодільця (франчайзера) визначеним в договорі способом;

     

4) використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності фірмове найменування і/або комерційне позначення правоволодільця (франчайзера) визначеним в договорі способом;

5) забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконуваних робіт, послуг, що надаються, якості аналогічних товарів, робіт і послуг, що виробляються, надаються або надаються правоволодільцем (франчайзером);

     

5) забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконуваних робіт, послуг, що надаються, якості аналогічних товарів, робіт і послуг, що виробляються, надаються або надаються правоволодільцем (франчайзером);

6) надавати покупцям (замовникам) усі додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купляючи (замовляючи) безпосередньо у правоволодільця;

     

6) надавати покупцям (замовникам) усі додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купляючи (замовляючи) безпосередньо у правоволодільця;

7) інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про те, що він використовує фірмове найменування, комерційне позначення, знак для товарів і послуг або інший засіб індивідуалізації за договором франчайзингу;

     

7) інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про те, що він використовує фірмове найменування, комерційне позначення, знак для товарів і послуг або інший засіб індивідуалізації за договором франчайзингу;

8) утримуватися від пошуку споживачів (замовників) за межами надоної договірної території (території, закріпленої за франчайзі).

     

8) утримуватися від пошуку споживачів (замовників) за межами наданої договірної території (території, закріпленої за франчайзі).

Франчайзі зобов’язаний продати товари або надати послуги споживачу, який безпосередньо звернувся до нього, якщо такий споживач має постійне місце знаходження за межами договірної території;

     

Франчайзі зобов’язаний продати товари або надати послуги споживачу, який безпосередньо звернувся до нього, якщо такий споживач має постійне місце знаходження за межами договірної території;

9) не брати участі та не мати будь-якого майнового інтересу прямо або опосередковано в будь-якій підприємницькій діяльності, що може конкурувати з діяльністю членів франчайзингової мережі, включаючи самого франчайзера;

     

9) не брати участі та не мати будь-якого майнового інтересу прямо або опосередковано в будь-якій підприємницькій діяльності, що може конкурувати з діяльністю членів франчайзингової мережі, включаючи самого франчайзера;

10) дозволяти франчайзеру інспектувати договірні приміщення/транспортні засоби, товари та послуги, що надаються, свої інвентаризаційні та фінансові документи.

     

10) дозволяти франчайзеру інспектувати договірні приміщення/транспортні засоби, товари та послуги, що надаються, свої інвентаризаційні та фінансові документи.

2. Користувач (франчайзі) має право:

     

2. Користувач (франчайзі) має право:

1) отримувати товари від іншого франчайзі з франчайзингової мережі або будь-якої іншої збутової мережі франчайзера;

     

1) отримувати товари від іншого франчайзі з франчайзингової мережі або будь-якої іншої збутової мережі франчайзера;

2) купувати товари у будь-якого постачальника, якщо продаж таких товарів не пов’язаний з торговим найменуванням або маркою франчайзера, або не є суттєвими для цілей експлуатації франчизи. При цьому франчайзі зобов’язаний дотримуватися кваліфікаційних вимог, сформульованих франчайзером до якості товарів.

     

2) купувати товари у будь-якого постачальника, якщо продаж таких товарів не пов’язаний з торговим найменуванням або маркою франчайзера, або не є суттєвими для цілей експлуатації франчизи. При цьому франчайзі зобов’язаний дотримуватися кваліфікаційних вимог, сформульованих франчайзером до якості товарів.

Стаття 1184
Обмеження прав сторін за договором франчайзингу

     

Стаття 1208 (1184)
Обмеження прав сторін за договором франчайзингу

1. Договором франчайзингу можуть бути передбачені обмеження прав сторін за цим договором, зокрема:

     

1. Договором франчайзингу можуть бути передбачені обмеження прав сторін за цим договором, зокрема:

1) обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси виключних прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;

     

1) обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси виключних прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;

2) обов’язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору франчайзингу стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних правоволодільцеві виключних прав;

     

2) обов’язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору франчайзингу стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних правоволодільцеві виключних прав;

3) відмова користувача від одержання за договором франчайзингу аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;

     

3) відмова користувача від одержання за договором франчайзингу аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;

4) обов’язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування комерційних приміщень, які мають використовуватися при здійсненні наданих за договором виключних прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.

     

4) обов’язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування комерційних приміщень, які мають використовуватися при здійсненні наданих за договором виключних прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.

Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними на вимогу антимонопольного органу або іншої заінтересованої особи, якщо ці умови з урахуванням стану відповідного ринку та економічного стану сторін суперечать антимонопольному законодавству.

     

Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними на вимогу антимонопольного органу або іншої заінтересованої особи, якщо ці умови з урахуванням стану відповідного ринку та економічного стану сторін суперечать антимонопольному законодавству.

2. Визнаються нікчемними такі умови, що обмежують права сторін за договором франчайзингу, в силу яких:

     

2. Визнаються нікчемними такі умови, що обмежують права сторін за договором франчайзингу, в силу яких:

1) правоволоділець має право визначати ціну продажу товару користувачем або ціну робіт (послуг), виконуваних (тих, що надаються) користувачем, або встановлювати верхню чи нижню межу цих цін;

     

1) правоволоділець має право визначати ціну продажу товару користувачем або ціну робіт (послуг), виконуваних (тих, що надаються) користувачем, або встановлювати верхню чи нижню межу цих цін;

2) користувач має право продавати товари, виконувати роботи або надавати послуги виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), що мають місце знаходження (місце проживання) на визначеній у договорі території.

     

2) користувач має право продавати товари, виконувати роботи або надавати послуги виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), що мають місце знаходження (місце проживання) на визначеній у договорі території.

Стаття 1185
Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувачів

     

Стаття 1209 (1185)
Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувачів

Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що заявляються до користувачів, про невідповідність якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем за договором франчайзингу.

     

Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що заявляються до користувачів, про невідповідність якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем за договором франчайзингу.

За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем.

     

За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем.

Стаття 1186
Право користувача укласти договір фпанчайзингу на новий строк

     

Стаття 1210 (1186)
Право користувача укласти договір фпанчайзингу на новий строк

1. Користувач, що належним чином виконував свої обов’язки, має після спливу строку договору франчайзингу право на укладення договору на новий строк на тих самих умовах.

     

1. Користувач, що належним чином виконував свої обов’язки, має після спливу строку договору франчайзингу право на укладення договору на новий строк на тих самих умовах.

2. Правоволоділець має право відмовити в укладенні договору франчайзингу на новий строк за умови, що протягом трьох років від дня спливу строку даного договору він не буде укладати з іншими особами аналогічні договори франчайзингу і погоджуватися на укладення аналогічних договорів франчайзингу, дія яких поширюватиметься на ту саму територію, на якій мав чинність договір, що припинив свою дію. У разі якщо до спливу трирічного строку правоволоділець забажає надати кому-небудь ті самі права, які були надані користувачеві за договором, що припинив свою чинність, він зобов’язаний запропонувати користувачеві укласти новий договір або відшкодувати зазнані ним збитки. При укладенні нового договору його умови мають бути не менш сприятливі для користувача, ніж умови договору, що припинив свою чинність.

     

2. Правоволоділець має право відмовити в укладенні договору франчайзингу на новий строк за умови, що протягом трьох років від дня спливу строку даного договору він не буде укладати з іншими особами аналогічні договори франчайзингу і погоджуватися на укладення аналогічних договорів франчайзингу, дія яких поширюватиметься на ту саму територію, на якій мав чинність договір, що припинив свою дію. У разі якщо до спливу трирічного строку правоволоділець забажає надати кому-небудь ті самі права, які були надані користувачеві за договором, що припинив свою чинність, він зобов’язаний запропонувати користувачеві укласти новий договір або відшкодувати зазнані ним збитки. При укладенні нового договору його умови мають бути не менш сприятливі для користувача, ніж умови договору, що припинив свою чинність.

Стаття 1187
Зміна договору франчайзингу

     

Стаття 1211 (1187)
Зміна договору франчайзингу

Договір франчайзингу може бути змінений відповідно до правил, передбачених главою 52 цього Кодексу.

     

Договір франчайзингу може бути змінений відповідно до правил, передбачених главою 52 цього Кодексу.

У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на зміни договору лише з моменту реєстрації цієї зміни в порядку, встановленому п. 2 статті 1179 цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше.

     

У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на зміни договору лише з моменту реєстрації цієї зміни в порядку, встановленому пунктом 2 статті 1204 цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше.

Стаття 1188
Припинення договору франчайзингу

     

Стаття 1212 (1188)
Припинення договору франчайзингу

1. Кожна із сторін договору франчайзингу, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це іншу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.

     

1. Кожна із сторін договору франчайзингу, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це іншу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.

2. Дострокове розірвання договору франчайзингу, укладеного із визначенням строку, а також розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають реєстрації у порядку, встановленому п. 2 статті 1179 цього Кодексу.

     

2. Дострокове розірвання договору франчайзингу, укладеного із визначенням строку, а також розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають реєстрації у порядку, встановленому пунктом 2 статті 1204 цього Кодексу.

3. У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування і комерційне позначення без заміни їх новими аналогічними правами договір франчайзингу припиняється.

     

3. У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування і комерційне позначення без заміни їх новими аналогічними правами договір франчайзингу припиняється.

4. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір франчайзингу припиняється.

     

4. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір франчайзингу припиняється.

Стаття 1189
Збереження договором франчайзингу чинності при зміні сторін

     

Стаття 1213 (1189)
Збереження договором франчайзингу чинності при зміні сторін

1. Перехід до іншої особи будь-якого виключного права, що входить до комплексу наданих користувачеві прав, не визнається підставою для зміни або розірвання договору франчайзингу. Новий правоволоділець стає стороною цього договору в частині прав і обов’язків, що стосуються відчуженого виключного права.

     

1. Перехід до іншої особи будь-якого виключного права, що входить до комплексу наданих користувачеві прав, не визнається підставою для зміни або розірвання договору франчайзингу. Новий правоволоділець стає стороною цього договору в частині прав і обов’язків, що стосуються відчуженого виключного права.

2. У разі смерті правоволодільця його права та обов’язки за договором франчайзингу переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як індивідуальний підприємець. Інакше договір припиняється.

     

2. У разі смерті правоволодільця його права та обов’язки за договором франчайзингу переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як індивідуальний підприємець. Інакше договір припиняється.

Здійснення прав і виконання обов’язків особи, яка померла, до прийняття спадкоємцем цих прав та обов’язків або до реєстрації спадкоємця як індивідуального підприємця здійснюється управителем, якого призначає нотаріус.

     

Здійснення прав і виконання обов’язків особи, яка померла, до прийняття спадкоємцем цих прав та обов’язків або до реєстрації спадкоємця як індивідуального підприємця здійснюється управителем, якого призначає нотаріус.

Стаття 1190
Наслідки зміни фірмового найменування
або комерційого позначення правоволодільця

     

Стаття 1214 (1190)
Наслідки зміни фірмового найменування
або комерційого позначення правоволодільця

У разі зміни правоволодільцем свого фірмового найменування або комерційного позначення, права на використання яких входять у комплекс виключних прав, договір франчайзингу зберігає чинність стосовно нового фірмового найменування або комерційного позначення правоволодільця, якщо користувач не зажадає розірвання договору і відшкодування збитків. У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

     

У разі зміни правоволодільцем свого фірмового найменування або комерційного позначення, права на використання яких входять у комплекс виключних прав, договір франчайзингу зберігає чинність стосовно нового фірмового найменування або комерційного позначення правоволодільця, якщо користувач не зажадає розірвання договору і відшкодування збитків. У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

Стаття 1191
Наслідки припинення виключного права,
користування яким надано за договором франчайзингу

     

Стаття 1215 (1191)
Наслідки припинення виключного права,
користування яким надано за договором франчайзингу

Якщо в період дії договору франчайзингу сплинув строк дії виключного права, користування яким надано за цим договором, або таке право припинилося за іншою підставою, договір франчайзингу продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право зажадати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

     

Якщо в період дії договору франчайзингу сплинув строк дії виключного права, користування яким надано за цим договором, або таке право припинилося за іншою підставою, договір франчайзингу продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право зажадати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.

У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування або комерційне позначення настають наслідки, передбачені п. 2 статті 1188 і статтею 1190 цього Кодексу.

     

У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування або комерційне позначення настають наслідки, передбачені пунктом 2 статті 1212 і статтею 1214 цього Кодексу.

Глава 75
Спільна діяльність

     

Глава 76 (75)
Спільна діяльність

§ 1. Загальні положення про спільну діяльність

     

§ 1. Загальні положення про спільну діяльність

Стаття 1192
Договір про спільну діяльність

     

Стаття 1216 (1192)
Договір про спільну діяльність

1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення будь-якої мети, що не суперечить законові.

     

1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення будь-якої мети, що не суперечить законові.

2. Спільна діяльність може здійснюватися як на основі поєднання вкладів учасників (просте товариство), так і без поєднання вкладів учасників.

     

2. Спільна діяльність може здійснюватися як на основі поєднання вкладів учасників (просте товариство), так і без поєднання вкладів учасників.

Стаття 1193
Форма та умови договору про спільну діяльність

     

Стаття 1217 (1193)
Форма та умови договору про спільну діяльність

1. Договір про спільну діяльність укладається письмово.

     

1. Договір про спільну діяльність укладається письмово.

2. Якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності, умови договору, в тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий режим виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх відношення до результатів спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.

     

2. Якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності, умови договору, в тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий режим виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх відношення до результатів спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.

§ 2. Просте товариство

     

§ 2. Просте товариство

Стаття 1194
Договір простого товариства

     

Стаття 1218 (1194)
Договір простого товариства

За договором простого товариства учасники беруть зобов’язання поєднати свої вклади та спільно діяти для здобування прибутку або досягнення іншої мети.

     

За договором простого товариства учасники беруть зобов’язання поєднати свої вклади та спільно діяти для здобування прибутку або досягнення іншої мети.

Стаття 1195
Вклади учасників

     

Стаття 1219 (1195)
Вклади учасників

1. Вкладом учасника визнається все те, що він вносить у спільну справу, в тому числі гроші, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки.

     

1. Вкладом учасника визнається все те, що він вносить у спільну справу, в тому числі гроші, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки.

2. Вклади учасників передбачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

     

2. Вклади учасників передбачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Стаття 1196
Спільне майно учасників

     

Стаття 1220 (1196)
Спільне майно учасників

1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли за правом власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи визнаються їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено законом або договором простого товариства.

     

1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли за правом власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи визнаються їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли з підстав, відмінних від прав власності, використовується в інтересах усіх учасників і становить поряд із майном, що перебуває у їхній спільній власності, спільне майно учасників.

     

Внесене учасниками майно, яким вони володіли з підстав, відмінних від прав власності, використовується в інтересах усіх учасників і становить поряд із майном, що перебуває у їхній спільній власності, спільне майно учасників.

2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одній з осіб, що беруть участь у договорі простого товариства.

     

2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одній з осіб, що беруть участь у договорі простого товариства.

3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди — у порядку, що встановлюється судом.

     

3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди — у порядку, що встановлюється судом.

4. Обов’язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків, визначаються договором простого товариства.

     

4. Обов’язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків, визначаються договором простого товариства.

Стаття 1197
Ведення спільних справ учасників

     

Стаття 1221 (1197)
Ведення спільних справ учасників

1. При веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або ж спільно всіма учасниками договору простого товариства.

     

1. При веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або ж спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

     

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

     

2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або повинна була знати про наявність таких обмежень.

     

3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або повинна була знати про наявність таких обмежень.

4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочини, щодо яких його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або ж учинив в інтересах усіх учасників правочини від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо існували достатні підстави вважати, що ці правочини були необхідними в інтересах усіх учасників. Учасники, які внаслідок таких правочинів зазнали збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

     

4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочини, щодо яких його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або ж учинив в інтересах усіх учасників правочини від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо існували достатні підстави вважати, що ці правочини були необхідними в інтересах усіх учасників. Учасники, які внаслідок таких правочинів зазнали збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не передбачено договором простого товариства.

     

5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не передбачено договором простого товариства.

Стаття 1198
Право учасника на інформацію

     

Стаття 1222 (1198)
Право учасника на інформацію

Кожний учасник незалежно від того, чи правоуповноважений він вести спільні справи учасників, має право ознайомлюватися з усією документацією з ведення справ. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

     

Кожний учасник незалежно від того, чи правоуповноважений він вести спільні справи учасників, має право ознайомлюватися з усією документацією з ведення справ. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

Стаття 1199
Спільні витрати та збитки учасників

     

Стаття 1223 (1199)
Спільні витрати та збитки учасників

Порядок покриття витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається їхньою угодою. За відсутності такої угоди кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільну справу.

     

Порядок покриття витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається їхньою угодою. За відсутності такої угоди кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільну справу.

Угода, яка повністю звільняє будь-кого із учасників від участі у сплаченні спільних витрат або збитків, є недійсною.

     

Угода, яка повністю звільняє будь-кого із учасників від участі у сплаченні спільних витрат або збитків, є недійсною.

Стаття 1200
Відповідальність учасників за спільними зобов’язаннями

     

Стаття 1224 (1200)
Відповідальність учасників за спільними зобов’язаннями

1. Якщо договір простого товариства не пов’язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов’язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільну справу.

     

1. Якщо договір простого товариства не пов’язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов’язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільну справу.

За спільними зобов’язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.

     

За спільними зобов’язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.

2. Якщо договір простого товариства пов’язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

     

2. Якщо договір простого товариства пов’язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Стаття 1201
Розподіл прибутку

     

Стаття 1225 (1201)
Розподіл прибутку

Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільну справу, якщо інше не передбачено договором простого товариства або іншою угодою учасників. Угода про усунення будь-кого з учасників від участі в прибутку є недійсною.

     

Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільну справу, якщо інше не передбачено договором простого товариства або іншою угодою учасників. Угода про усунення будь-кого з учасників від участі в прибутку є недійсною.

Стаття 1202
Виділ частки учасника на вимогу його кредитора

     

Стаття 1226 (1202)
Виділ частки учасника на вимогу його кредитора

Кредитор учасника договору простого товариства має право поставити вимогу про виділ його частки у спільному майні відповідно до положень цього Кодексу.

     

Кредитор учасника договору простого товариства має право поставити вимогу про виділ його частки у спільному майні відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 1203
Припинення договору простого товариства

     

Стаття 1227 (1203)
Припинення договору простого товариства

1. Припинення договору простого товариства відбувається на таких підстава:

     

1. Припинення договору простого товариства відбувається на таких підстава:

1) визнання будь-кого з учасників недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження у дієздатності, якщо договором простого товариства або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками;

     

1) визнання будь-кого з учасників недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження у дієздатності, якщо договором простого товариства або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками;

2) огошення будь-кого з учасників банкрутом, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту;

     

2) огошення будь-кого з учасників банкрутом, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту;

3) смерті учасника чи ліквідації юридичної особи, що бере участь у договорі простого товариства, якщо договором або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками або ж заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);

     

3) смерті учасника чи ліквідації юридичної особи, що бере участь у договорі простого товариства, якщо договором або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками або ж заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);

4) відмови будь-кого з учасників від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту;

     

4) відмови будь-кого з учасників від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту;

5) спливу строку договору простого товариства;

     

5) спливу строку договору простого товариства;

6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту;

     

6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту;

7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим

     

7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

2. У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено угодою сторін.

     

2. У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Поділ майна, що перебуває у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому положеннями цього Кодексу.

     

Поділ майна, що перебуває у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому положеннями цього Кодексу.

Учасник, який вніс у спільну власність індивідуально-визначену річ, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

     

Учасник, який вніс у спільну власність індивідуально-визначену річ, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.

3. З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями щодо третіх осіб.

     

3. З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями щодо третіх осіб.

Стаття 1204
Відмова учасника від подальшої участі
в договорі простого товариства та розірвання договору

     

Стаття 1228 (1204)
Відмова учасника від подальшої участі
в договорі простого товариства та розірвання договору

1. Заява про відмову учасника від безстрокового договору простого товариства має бути зроблена ним не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу із договору.

     

1. Заява про відмову учасника від безстрокового договору простого товариства має бути зроблена ним не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу із договору.

Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною.

     

Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною.

2. Учасник договору простого товариства, укладеного із зазначенням строку або із зазначенням мети як скасувальної умови, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реального збитку, завданого розірванням договору.

     

2. Учасник договору простого товариства, укладеного із зазначенням строку або із зазначенням мети як скасувальної умови, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реального збитку, завданого розірванням договору.

Стаття 1205
Відповідальність учасника, щодо якого договір простого товариства розірвано

     

Стаття 1229 (1205)
Відповідальність учасника, щодо якого договір простого товариства розірвано

У разі якщо договір простого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої у ньому участі або ж розірвання договору на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов’язаннями, які виникли в період її участі у договорі, так, ніби вона залишилася учасником договору простого товариства.

     

У разі якщо договір простого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої у ньому участі або ж розірвання договору на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов’язаннями, які виникли в період її участі у договорі, так, ніби вона залишилася учасником договору простого товариства.

Підрозділ 2
Недоговірні зобов’язання

     

Підрозділ 2
Недоговірні зобов’язання

Глава 76
Публічне обіцяння нагороди

     

Глава 77 (76)
Публічне обіцяння нагороди

§ 1. Загальні положення про публічне обіцяння нагороди

     

§ 1. Загальні положення про публічне обіцяння нагороди

Стаття 1206
Поняття та зміст зобов’язання
із публічного обіцяння нагороди без оголошення конкурсу

     

Стаття 1230 (1206)
Поняття та зміст зобов’язання
із публічного обіцяння нагороди без оголошення конкурсу

1. Особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди за досягнення зазначеного у сповіщенні результату (знайдення речі, що пропала, повідомлення необхідних відомостей тощо), зобов’язана передати обіцяну нагороду особі, що надала цей результат.

     

1. Особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди за досягнення зазначеного у сповіщенні результату (знайдення речі, що пропала, повідомлення необхідних відомостей тощо), зобов’язана передати обіцяну нагороду особі, що надала цей результат.

2. Обіцяння нагороди вважається публічним, якщо воно сповіщене будь-яким чином невизначеному колу осіб.

     

2. Обіцяння нагороди вважається публічним, якщо воно сповіщене будь-яким чином невизначеному колу осіб.

3. Нагорода може бути виражена у грошовій або іншій формі. Передання нагороди відбувається одночасно з переданням результату, якщо інше не випливає з характеру нагороди або публічного сповіщення.

     

3. Нагорода може бути виражена у грошовій або іншій формі. Передання нагороди відбувається одночасно з переданням результату, якщо інше не випливає з характеру нагороди або публічного сповіщення.

4. Особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди, не має права його скасувати або змінити. Якщо в публічному обіцянні нагороди не встановлений строк його чинності, воно є чинним протягом розумного часу.

     

4. Особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди, не має права його скасувати або змінити. Якщо в публічному обіцянні нагороди не встановлений строк його чинності, воно є чинним протягом розумного часу.

5. У разі надання результату кількома особами нагорода розподіляється між ними порівну.

     

5. У разі надання результату кількома особами нагорода розподіляється між ними порівну.

§ 2. Публічне обіцяння нагороди за резльтатами конкурсу

     

§ 2. Публічне обіцяння нагороди за резльтатами конкурсу

Стаття 1207
Публічне обіцяння нагороди за результатами конкурсу

     

Стаття 1231 (1207)
Публічне обіцяння нагороди за результатами конкурсу

1. Публічне обіцяння нагороди за результатами конкурс має місце, коли обіцяна особою (засновником конкурсу) спеціальна нагорода (премія) має бути передана особі, яка бере участь у конкурсі (здобувачеві), яка досягла кращого результату згідно з умовами конкурсу.

     

1. Публічне обіцяння нагороди за результатами конкурс має місце, коли обіцяна особою (засновником конкурсу) спеціальна нагорода (премія) має бути передана особі, яка бере участь у конкурсі (здобувачеві), яка досягла кращого результату згідно з умовами конкурсу.

2. Оголошення про конкурс має містити виклад завдання, строк його виконання, розмір і форму нагороди, місце представлення результатів, порядок і строк їхньої порівняльної оцінки. Оголошення про конкурс може містити й інші його умови.

     

2. Оголошення про конкурс має містити виклад завдання, строк його виконання, розмір і форму нагороди, місце представлення результатів, порядок і строк їхньої порівняльної оцінки. Оголошення про конкурс може містити й інші його умови.

Стаття 1208
Скасування або зміна умов конкурсу

     

Стаття 1232 (1208)
Скасування або зміна умов конкурсу

1. Засновник конкурсу не має права скасувати його.

     

1. Засновник конкурсу не має права скасувати його.

2. Зміна умов конкурсу допускається протягом першої половини строку, встановленого для представлення результату. Про зміну умов конкурсу має бути сповіщено учасникам конкурсу в тому самому порядку, в якому конкурс був оголошений.

     

2. Зміна умов конкурсу допускається протягом першої половини строку, встановленого для представлення результату. Про зміну умов конкурсу має бути сповіщено учасникам конкурсу в тому самому порядку, в якому конкурс був оголошений.

Стаття 1209
Рішення про виплату нагороди (премії)

     

Стаття 1233 (1209)
Рішення про виплату нагороди (премії)

Рішення про виплату нагороди (премії) має бути винесене та сповіщене здобувачам у строк, встановлений оголошенням про конкурс, і в порядку, зазначеному цим оголошенням.

     

Рішення про виплату нагороди (премії) має бути винесене та сповіщене здобувачам у строк, встановлений оголошенням про конкурс, і в порядку, зазначеному цим оголошенням.

Стаття 1210
Використання премійованих творів творчості, що представлені на конкурс

     

Стаття 1234 (1210)
Використання премійованих творів творчості, що представлені на конкурс

Якщо конкурс оголошений на твори творчості, засновник конкурсу набуває право використовувати премійовані твори, що представлені на конкурс, передбаченим в оголошенні про конкурс способом, тільки на підставі договору зі здобувачем, крім випадків, передбачених законом та іншими правовими актами.

     

Якщо конкурс оголошений на твори творчості, засновник конкурсу набуває право використовувати премійовані твори, що представлені на конкурс, передбаченим в оголошенні про конкурс способом, тільки на підставі договору зі здобувачем, крім випадків, передбачених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 1211
Повернення здобувачам результатів, які представлені на конкурс

     

Стаття 1235 (1211)
Повернення здобувачам результатів, які представлені на конкурс

Якщо інше не передбачено оголошенням про конкурс, засновники конкурсу після його закінчення зобов’язані повернути здобувачам результати, що представлені ними на конкурс, у строк, зазначений в оголошенні про конкурс.

     

Якщо інше не передбачено оголошенням про конкурс, засновники конкурсу після його закінчення зобов’язані повернути здобувачам результати, що представлені ними на конкурс, у строк, зазначений в оголошенні про конкурс.

Глава 77
Ведення чужих справ без доручення

     

Глава 78 (77)
Ведення чужих справ без доручення

Стаття 1212
Ведення чужих справ без доручення

     

Стаття 1236 (1212)
Ведення чужих справ без доручення

1. Особа, яка діє в майнових інтересах іншої особи без її доручення, незалежно від того, знає вона про це чи ні, зобов’язана при першій нагоді сповістити цю іншу (заінтересовану) особу про свої дії. Якщо заінтересована особа схвалить ці дії, надалі до відносин сторін застосовуються правила відповідного договору.

     

1. Особа, яка діє в майнових інтересах іншої особи без її доручення, незалежно від того, знає вона про це чи ні, зобов’язана при першій нагоді сповістити цю іншу (заінтересовану) особу про свої дії. Якщо заінтересована особа схвалить ці дії, надалі до відносин сторін застосовуються правила відповідного договору.

2. У разі неможливості сповіщення заінтересованої особи той, хто почав дії без доручення, зобов’язаний довести їх до кінця, вживаючи усіх залежних від нього заходів щодо попередження негативних майнових наслідків для цієї особи. При цьому особа, яка діє без доручення, зобов’язана взяти на себе все, що пов’язане із веденням справи, у тому числі обов’язки щодо вчинених правочинів.

     

2. У разі неможливості сповіщення заінтересованої особи той, хто почав дії без доручення, зобов’язаний довести їх до кінця, вживаючи усіх залежних від нього заходів щодо попередження негативних майнових наслідків для цієї особи. При цьому особа, яка діє без доручення, зобов’язана взяти на себе все, що пов’язане із веденням справи, у тому числі обов’язки щодо вчинених правочинів.

3. Якщо особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не сповістить про це заінтересовану особу, вона не має права вимагати відшкодування зазнаних витрат.

     

3. Якщо особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не сповістить про це заінтересовану особу, вона не має права вимагати відшкодування зазнаних витрат.

Стаття 1213
Відшкодування витрат, зазнаних при веденні чужих справ без доручення

     

Стаття 1237 (1213)
Відшкодування витрат, зазнаних при веденні чужих справ без доручення

Особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від неї відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якщо вони були виправдані обставинами ведення справи.

     

Особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від неї відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якщо вони були виправдані обставинами ведення справи.

Стаття 1214
Надання звіту про ведення чужих справ без доручення

     

Стаття 1238 (1214)
Надання звіту про ведення чужих справ без доручення

Особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення ведення справи надати заінтересованій особі звіт про свої дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

     

Особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана негайно після закінчення ведення справи надати заінтересованій особі звіт про свої дії і передати їй усе, що при цьому було одержано.

Глава 78
Запобігання загрозі шкоди чужому майну,
рятування здоров’я та життя іншій особі

336

Д. Ромовська З.В.(о.к.122)

Назву глави 78 викласти у такій редакції:

“Глава 78
Рятування здоров’я та життя іншої особи, запобігання загрозі шкоди чужому майну”

враховано

Глава 79 (78)
Рятування здоров’я та життя іншої особи, запобігання загрозі шкоди чужому майну

Стаття 1215
Зобов’язання, що виникають із запобігання загрозі шкоди чужому майну

337

Д. Ромовська З.В.(о.к.122)

Статті 1215 і 1216 поміняти місцями

враховано

Стаття 1239 (1215)
Зобов’язання, що виникають внаслідок
рятування здоров’я та життя іншої людини

Якщо особа без відповідних уповноважень запобігала реальній загрозі шкоди майну іншої особи в умовах, які виключали можливість попередження про таку загрозу, вона має право зажадати від цієї іншої особи відшкодування збитків, зазнаних у зв’язку із запобіганням шкоді.

     

Шкода, що її зазнала особа, яка без відповідних уповноважень запобігала реальній загрозі здоров’ю та життю іншої фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі державою.

Стаття 1216
Зобов’язання, що виникають внаслідок
рятування здоров’я та життя іншої людини

     

Стаття 1240 (1216)
Зобов’язання, що виникають із запобігання загрозі шкоди чужому майну

Шкода, що її зазнала особа, яка без відповідних уповноважень запобігала реальній загрозі здоров’ю та життю фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі державою.

     

Якщо особа без відповідних уповноважень запобігала реальній загрозі шкоди майну іншої особи в умовах, які виключали можливість попередження про таку загрозу, вона має право зажадати від цієї іншої особи відшкодування збитків, зазнаних у зв’язку із запобіганням шкоді.

       

Відшкодування шкоди може мати місце, якщо ця інша особа має змогу його надати, а також якщо майно, від якого була відвернена реальна загроза шкоди, мало істотну цінність. При цьому відшкодування шкоди не повинне перевищувати вартості цього майна.

Глава 79
Створення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб,
а також їхньому майну і майну юридичних осіб

     

Глава 80 (79)
Створення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб,
а також їхньому майну і майну юридичних осіб

Стаття 1217
Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, а також їхньому майну і майну юридичних осіб

     

Стаття 1241 (1217)
Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, а також їхньому майну і майну юридичних осіб

1. Небезпека заподіяння шкоди надалі може стати підставою для позову про заборону дій, що створюють таку небезпеку.

     

1. Небезпека заподіяння шкоди надалі може стати підставою для позову про заборону дій, що створюють таку небезпеку.

2. Юридичні та фізичні особи, які займаються підприємницькою та іншою господарською діяльністю, порушуючи при цьому довкілля, умови безпеки і створюючи внаслідок цього загрозу життю і здоров’ю громадян, їхньому майну і майну інших юридичних осіб, зобов’язані усунути цю загрозу.

     

2. Юридичні та фізичні особи, які займаються підприємницькою та іншою господарською діяльністю, порушуючи при цьому довкілля, умови безпеки і створюючи внаслідок цього загрозу життю і здоров’ю громадян, їхньому майну і майну інших юридичних осіб, зобов’язані усунути цю загрозу.

3. Вимогу про усунення небезпеки (загрози) мають право висувати будь-які фізичні та юридичні особи, які їй піддаються або інтересам яких вона загрожує, а також опікуни і піклувальники неповнолітніх.

     

3. Вимогу про усунення небезпеки (загрози) мають право висувати будь-які фізичні та юридичні особи, які їй піддаються або інтересам яких вона загрожує, а також опікуни і піклувальники неповнолітніх.

Стаття 1218
Наслідки неусунення небезпеки (загрози) життю
і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб

     

Стаття 1242 (1218)
Наслідки неусунення небезпеки (загрози) життю
і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб

1. У разі неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну інших юридичних осіб суд має право з урахуванням конкретних обставин справи ухвалити рішення:

     

1. У разі неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну інших юридичних осіб суд має право з урахуванням конкретних обставин справи ухвалити рішення:

1) щодо вжиття належних заходів для усунення загрози в строк, передбачений у рішенні суду;

     

1) щодо вжиття належних заходів для усунення загрози в строк, передбачений у рішенні суду;

2) щодо стягнення збитків, фактично зазнаних особою, яка піддавалася небезпеці (загрозі) і своїми діями запобігла цій небезпеці (загрозі);

     

2) щодо стягнення збитків, фактично зазнаних особою, яка піддавалася небезпеці (загрозі) і своїми діями запобігла цій небезпеці (загрозі);

3) щодо повної заборони діяльності, яка створює небезпеку (загрозу).

     

3) щодо повної заборони діяльності, яка створює небезпеку (загрозу).

2. У разі відмови в позові про заборону згаданої діяльності у зв’язку з тим, що це суперечить громадським інтересам, відповідач зобов’язаний таким чином задовольнити варті уваги вимоги особи, яка піддається небезпеці (загрозі), щоб було виключено подальший вплив на неї обставин, що створюють цю небезпеку (загрозу).

     

2. У разі відмови в позові про заборону згаданої діяльності у зв’язку з тим, що це суперечить громадським інтересам, відповідач зобов’язаний таким чином задовольнити варті уваги вимоги особи, яка піддається небезпеці (загрозі), щоб було виключено подальший вплив на неї обставин, що створюють цю небезпеку (загрозу).

Стаття 1219
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб

     

Стаття 1243 (1219)
Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб

Шкода, завдана внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб, підлягає відшкодуванню за правилами глави 80 цього Кодексу.

     

Шкода, завдана внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб, підлягає відшкодуванню за правилами глави 81 цього Кодексу.

Глава 80
Завдання шкоди

     

Глава 81 (80)
Завдання шкоди

§ 1. Загальні положення про завдання шкоди

     

§ 1. Загальні положення про завдання шкоди

Стаття 1220
Загальні підстави відповідальності за завдання майнової шкоди

     

Стаття 1244 (1220)
Загальні підстави відповідальності за завдання майнової шкоди

1. Майнова шкода, завдана неправомірними діями (бездіяльністю) особистим немайновим правам фізичних та юридичних осіб, а також шкода, завдана майну фізичних та юридичних осіб, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

     

1. Майнова шкода, завдана неправомірними діями (бездіяльністю) особистим немайновим правам фізичних та юридичних осіб, а також шкода, завдана майну фізичних та юридичних осіб, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

3. Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини.

     

3. Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини.

4. Шкода, завдана правомірними діями, підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

     

4. Шкода, завдана правомірними діями, підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 12201

( редакція стаття 1262 зі змінами)
Підстави відповідальності за завдання моральної шкоди

338

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Пропонується викласти зазначені статті у проекті Цивільного кодексу в такій редакції:
“Стаття 1262
Підстави відповідальності за завдання моральної шкоди

відхилено

Стаття 1245 (12201)
Підстави відповідальності за завдання моральної шкоди

1. Моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними діями, компенсується завдавачем за наявності його вини, (ст. 1220 цього Кодексу) за винятком випадків, передбачених пунктом 2 цієї статті.

 

Моральна шкода компенсується незалежно від вини особи, яка її заподіяла, у випадках, якщо:

 

1. Моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними діями, компенсується завдавачем за наявності його вини (стаття 1244 цього Кодексу), за винятком випадків, передбачених пунктом 2 цієї статті.

2. Моральна шкода компенсується незалежно від вини завдавача, якщо:

 

1) шкоду заподіяно життю і здоров’ю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

 

2. Моральна шкода компенсується незалежно від вини завдавача, якщо:

1) шкоду завдано життю і здоров’ю фізичної особи джерелом підвищеної небезпеки;

 

2) шкоду заподіяно фізичній особі внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту або підписки при невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт;

 

1) шкоду завдано життю і здоров’ю фізичної особи джерелом підвищеної небезпеки;

2) шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт;

 

3) в інших випадках, передбачених законом.”

 

2) шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт;

3) в інших випадках, передбачених законом.

     

3) в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 1221
Шкода, завдана у стані необхідної оборони

339

Д. Ромовська З.В. (о.к.122)

Назву статті 1221 та текст п.2 викласти в новій оедакції

“Стаття 1221
Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист

Враховано

Частково

Стаття 1246 (1221)
Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист

1. Не підлягає відшкодуванню шкода, завдана у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі.

 

1. Не підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здійсненні права на самозахист (в тому числі у стані необхідної оборони), якщо при цьому не були перевищені її межі.

 

1. Не підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист, в тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі.

2. Якщо при захисті від протиправного посягання той, хто обороняється, заподіяв шкоду третім особам, вона відшкодовується нападавшим.

 

2.Якщо приздійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка вчинила протиправну поведінку.

Якщо така шкода заподіяна засобами самозахисту, що не заборонені законом, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну поведінку.

 

2. Якщо при здійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка вчинила протиправну поведінку.

Якщо така шкода заподіяна засобами самозахисту, що не заборонені законом, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну поведінку.

3. Не підлягає відшкодуванню також шкода, завдана особі у зв’язку з перепиненням її злочинних дій або її затриманням і приведенням у відповідні органи влади.

       

Стаття 12211
Відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям закону про припинення права власності

     

Стаття 1247 (12211)
Відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям закону про припинення права власності

В разі прийняття закону, що припиняє право власності, завдані власникові внаслідок прийняття такого закону збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідно до реальної вартості на момент припинення права власності державою за рахунок загальнодержавної скарбниці, Автономною Республікою Крим за рахунок її скарбниці, територіальною громадою за рахунок її скарбниці.

340

Д. Ромовська З.В. (о.к.122)

Статтю 1221 викласти в такій редакції:

“В разі прийняття закону, що припиняє право власності, завдані власникові збитки підлягають відшкодуванню державою у повному обсязі.”

Враховано

1. В разі прийняття закону, що припиняє право власності, завдані власникові збитки підлягають відшкодуванню державою у повному обсязі.

Стаття 1222
Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої
необхідності

     

Стаття 1248 (1222)
Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої
необхідності

1. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності, має бути відшкодована особою, яка її завдала. У цьому разі той, хто завдав шкоду, має право регресу (зворотної вимоги) до третьої особи, в інтересах якої він діяв.

341

Д. Ромовська З.В.
(о.к.122)

Пункт 1 статті 1222 викласти в такій редакції:

“1. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за данних обставин не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її завдала.

У цьому разі той, хто завдав шкоду, має право регресу (зворотної вимоги) до третьої особи, в інтересах якої він діяв.”

Враховано

Шкода, завдана у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за данних обставин не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її завдала.

У цьому разі той, хто завдав шкоду, має право регресу (зворотної вимоги) до третьої особи, в інтересах якої він діяв.

2. Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов’язок її відшкодування на третю особу, або зобов’язати відшкодувати шкоду частково як того, хто її завдав, так і третю особу, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як третю особу, так і того, хто її завдав.

     

2. Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов’язок її відшкодування на третю особу, або зобов’язати відшкодувати шкоду частково як того, хто її завдав, так і третю особу, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як третю особу, так і того, хто її завдав.

Стаття 1223
Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану її працівником

     

Стаття 1249 (1223)
Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану її працівником

1. Юридичні та фізичні особи відшкодовують шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових, посадових) обов’язків.

     

1. Юридичні та фізичні особи відшкодовують шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових, посадових) обов’язків.

2. Відповідно до правил цієї глави працівниками визнаються фізичні особи, які виконують роботу на підставі трудового договору (контракту), а також цивільно-правового договору, якщо при цьому вони діяли або повинні були діяти за завданням юридичної чи фізичної особи і під її контролюванням безпечного ведення робіт.

     

2. Відповідно до правил цієї глави працівниками визнаються фізичні особи, які виконують роботу на підставі трудового договору (контракту), а також цивільно-правового договору, якщо при цьому вони діяли або повинні були діяти за завданням юридичної чи фізичної особи і під її контролюванням безпечного ведення робіт.

3. Підприємницькі товариства відшкодовують шкоду, завдану їхніми учасниками (членами) під час здійснення останніми підприємницької або іншої діяльності товариства чи кооперативу.

     

3. Підприємницькі товариства відшкодовують шкоду, завдану їхніми учасниками (членами) під час здійснення останніми підприємницької або іншої діяльності товариства чи кооперативу.

Стаття 1224
Відповідальність за шкоду,
завдану органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування

     

Стаття 1250 (1224)
Відповідальність за шкоду,
завдану органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави, Автономної Республіки Крим чи теріторіальної громади майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі рішення суду незалежно від вини органів і службових осіб.

     

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави, Автономної Республіки Крим чи територіальної громади майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі рішення суду незалежно від вини органів і службових осіб.

Стаття 1225
Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями
посадових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування

     

Стаття 1251 (1225)
Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями
посадових осіб органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування

Держава, Автономна Республіка Крим чи територіальні громади відшкодовують шкоду, завдану незаконними діями їхніх посадових осіб у галузі адміністративного управління, незалежно від вини посадових осіб.

     

Держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади відшкодовують шкоду, завдану незаконними діями їхніх посадових осіб у галузі адміністративного управління, незалежно від вини посадових осіб.

Стаття 1226
Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади, органами влади Автономної Респубілки Крим чи органами місцевого самоврядування в галузі нормотворчої діяльності

     

Стаття 1252 (1226)
Відповідальність за шкоду, заподіяну органами державної влади, органами влади Автономної Респубілки Крим чи органами місцевого самоврядування в галузі нормотворчої діяльності

Шкода, завдана в результаті прийняття органами державної влади, органами влади Автономної Респубілки Крим та органами місцевого самоврядування нормативно-правових актів, що не відповідають закону і скасовані або визнані недійсними, підлягає відшкодуванню незалежно від вини цих органів, посадових осіб за рахунок Держави, Автономної Республіки Крим чи територіальної громади (ст. 394 цього Кодексу).

     

Шкода, завдана в результаті прийняття органами державної влади, органами влади Автономної Респубілки Крим та органами місцевого самоврядування нормативно-правових актів, що не відповідають закону і скасовані або визнані недійсними, підлягає відшкодуванню незалежно від вини цих органів, посадових осіб за рахунок Держави, Автономної Республіки Крим чи територіальної громади (стаття 390 цього Кодексу).

Стаття 1227
Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду

     

Стаття 1253 (1227)
Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду

1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту чи підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у виді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою, якщо законом не передбачено покладення відповідальності на Автономну Республіку Крим або на відповідні територіальні громади в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

     

1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту чи підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у виді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою, якщо законом не передбачено покладення відповідальності на Автономну Республіку Крим або на відповідні територіальні громади в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

2. Шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок прийняття незаконного рішення, ухвали, постанови з цивільної справи, відшкодовується державою, якщо законом не передбачено покладення відповідальності на Автономну Республіку Крим чи на відповідні територіальні громади в повному обсязі – лише за наявності у діях судді (суддів) складу злочину, встановленого вироком, що набрав чинності.

     

2. Шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок прийняття незаконного рішення, ухвали, постанови з цивільної справи, відшкодовується державою, якщо законом не передбачено покладення відповідальності на Автономну Республіку Крим чи на відповідні територіальні громади в повному обсязі – лише за наявності у діях судді (суддів) складу злочину, встановленого вироком, що набрав чинності.

3. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, відшкодовується на загальних підставах.

     

3. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, відшкодовується на загальних підставах.

4. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів розслідування та суду, виникає при постановленні виправдального вироку, припиненні кримінальної справи органами розслідування або судом за реабілітуючими підставами, а також у разі припинення справи про адміністративне правопорушення.

     

4. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів розслідування та суду, виникає при постановленні виправдального вироку, припиненні кримінальної справи органами розслідування або судом за реабілітуючими підставами, а також у разі припинення справи про адміністративне правопорушення.

5. У разі припинення кримінальної справи відповідно до акта про амністію та з інших нереабілітуючих підстав право на відшкодування шкоди не виникає.

     

5. У разі припинення кримінальної справи відповідно до акта про амністію та з інших нереабілітуючих підстав право на відшкодування шкоди не виникає.

6. Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, якщо фізична особа в процесі дізнання, досудового слідства та судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з’ясуванню істини і тим сприяла своєму незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

     

6. Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, якщо фізична особа в процесі дізнання, досудового слідства та судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з’ясуванню істини і тим сприяла своєму незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Самообмова, що стала наслідком застосування до фізичної особи насильства, погроз та інших незаконних заходів, не є підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. Зазначені незаконні дії мають бути встановлені органами розслідування, прокурором або судом.

     

Самообмова, що стала наслідком застосування до фізичної особи насильства, погроз та інших незаконних заходів, не є підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. Зазначені незаконні дії мають бути встановлені органами розслідування або судом.

 

342

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Пропонується доповнити проект статтями 12271 та 12272 такого змісту:

“Стаття 12271
Обов’язок держави відшкодувати шкоду особі, яка потерпіла від злочину

У разі завдання шкоди особі злочином, шкоди відшкодовується потерпілому державою відповідно до положень глави 80 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

враховано

частково

Стаття 1254 (12271)
Обов’язок держави відшкодувати шкоду особі, яка потерпіла від злочину

У разі завдання шкоди особі злочином, шкода відшкодовується потерпілому державою відповідно до положень глави 81 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Порядок відшкодування державою шкоди, завданої злочином, визначається спеціальним законом.

   

Стаття 12272
Порядок відшкодування державою шкоди, заподіяної злочином

Порядок відшкодування державою шкоди, завданої злочином, визначається спецальним законом”.

   

Стаття 1228
Відшкодування шкоди, завданої діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду

     

Стаття 1255 (1228)
Відшкодування шкоди, завданої діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду

Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, визначається спеціальним законом.

     

Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, визначається спеціальним законом.

Стаття 1229
Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім,
який не досяг чотирнадцяти років

     

Стаття 1256 (1229)
Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім,
який не досяг чотирнадцяти років

1. За шкоду, завдану неповнолітнім, який не досяг чотирнадцяти років, відповідають його батьки (усиновлювачі) або опікун чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання неповнолітнього, – якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.

     

1. За шкоду, завдану неповнолітнім, який не досяг чотирнадцяти років, відповідають його батьки (усиновлювачі) або опікун чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання неповнолітнього, – якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.

2. Під виною згаданих осіб слід розуміти несумлінне здійснення або нездійснення нагляду за неповнолітнім, а також нехтування своїми обов’язками щодо його виховання.

     

2. Під виною згаданих осіб слід розуміти несумлінне здійснення або нездійснення нагляду за неповнолітнім, а також нехтування своїми обов’язками щодо його виховання.

3. Якщо неповнолітній завдав шкоду тоді, коли перебував під наглядом навчального, виховного, лікувального чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за ним, а також під наглядом особи, яка здійснювала нагляд на підставі договору, ці заклади та особи відповідають за шкоду – якщо не доведуть, що шкода при здійсненні нагляду виникла не з їхньої вини.

     

3. Якщо неповнолітній завдав шкоду тоді, коли перебував під наглядом навчального, виховного, лікувального чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за ним, а також під наглядом особи, яка здійснювала нагляд на підставі договору, ці заклади та особи відповідають за шкоду – якщо не доведуть, що шкода при здійсненні нагляду виникла не з їхньої вини.

4. Якщо неповнолітній, що потребує опіки, перебував у виховному, лікувальному закладі, який за законом є його опікуном, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану неповнолітнім, – якщо не доведе, що шкода виникла не з вини закладу.

     

4. Якщо неповнолітній, що потребує опіки, перебував у виховному, лікувальному закладі, який за законом є його опікуном, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану неповнолітнім, – якщо не доведе, що шкода виникла не з вини закладу.

5. Якщо неповнолітній, який не досяг чотирнадцяти років, завдав шкоду як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини дитячого закладу, згадані особи можуть бути притягнені до часткової відповідальності.

     

5. Якщо неповнолітній, який не досяг чотирнадцяти років, завдав шкоду як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини дитячого закладу, згадані особи можуть бути притягнені до часткової відповідальності.

6. Обов’язок батьків (усиновлювачів), опікунів, навчальних, виховних, лікувальних та інших закладів з відшкодування шкоди не припиняється досягненням неповнолітніми повноліття або одержанням ними майна, достатнього для відшкодування шкоди.

     

6. Обов’язок батьків (усиновлювачів), опікунів, навчальних, виховних, лікувальних та інших закладів з відшкодування шкоди не припиняється досягненням неповнолітніми повноліття або одержанням ними майна, достатнього для відшкодування шкоди.

7. Якщо батьки (усиновлювачі), опікуни померли або вони, – а також інші фізичні особи, згадані у п. 3 цієї статті, – не мають достатніх коштів для відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю потерпілого, а сам завдавач, який став повністю дієздатним, має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди повністю чи частково за рахунок майна самого завдавача.

     

7. Якщо батьки (усиновлювачі), опікуни померли або вони, – а також інші фізичні особи, згадані у пункті 3 цієї статті, – не мають достатніх коштів для відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю потерпілого, а сам завдавач, який став повністю дієздатним, має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди повністю чи частково за рахунок майна самого завдавача.

Стаття 1230
Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім віком
від чотирнадцяти до вісімнадцяти років

     

Стаття 1257 (1230)
Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім віком
від чотирнадцяти до вісімнадцяти років

1. Неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану ним шкоду на загальних підставах.

     

1. Неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану ним шкоду на загальних підставах.

2. У випадках коли неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років не має майна чи заробітку (доходу), достатнього для відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодована повністю або в частині, якої не вистачає, його батьками (усиновлювачем) або піклувальником, – якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.

     

2. У випадках коли неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років не має майна чи заробітку (доходу), достатнього для відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодована повністю або в частині, якої не вистачає, його батьками (усиновлювачем) або піклувальником, – якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.

Якщо неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, який потребує піклування, перебував у виховному, лікувальному чи в іншому аналогічному закладі, який за законом є його піклувальником, ці заклади зобов’язані відшкодувати шкоду повністю або в частині, якої не вистачає, – якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.

     

Якщо неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, який потребує піклування, перебував у виховному, лікувальному чи в іншому аналогічному закладі, який за законом є його піклувальником, ці заклади зобов’язані відшкодувати шкоду повністю або в частині, якої не вистачає, – якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.

3. Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника і дитячого закладу відшкодовувати шкоду припиняється після досягнення завдавачем шкоди повноліття, або коли у нього до досягнення повноліття з’явиться майно чи інші джерела доходу, достатні для відшкодування шкоди, або коли він до досягнення повноліття став дієздатним.

     

3. Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника і дитячого закладу відшкодовувати шкоду припиняється після досягнення завдавачем шкоди повноліття, або коли у нього до досягнення повноліття з’явиться майно чи інші джерела доходу, достатні для відшкодування шкоди, або коли він до досягнення повноліття став дієздатним.

Стаття 12301
Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, що набув повної цивільної дієздатності

     

Стаття 1258 (12301)
Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, що набув повної цивільної дієздатності

Шкода, завдана неповнолітнім у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, що набув повної цивільної дієздатності у встановленому порядку (ст. 32 Кодексу), відшкодовується ним самим.

     

Шкода, завдана неповнолітнім у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, який набув повної цивільної дієздатності у встановленому порядку (стаття 32 цього Кодексу), відшкодовується ним самим.

При недостатності коштів у такого неповнолітнього обов’язок відшкодувати завдану ним шкоду може бути покладений повністю або частково на його батьків (усиновлювачів) або піклувальника, якщо вони дали згоду на набуття ним повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкода сталася не з їх вини.

     

При недостатності коштів у такого неповнолітнього обов’язок відшкодувати завдану ним шкоду може бути покладений повністю або частково на його батьків (усиновлювачів) або піклувальника, якщо вони дали згоду на набуття ним повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкода сталася не з їх вини.

Така відповідальність припиняється з досягненням завдачем шкоди повноліття.

     

Така відповідальність припиняється з досягненням завдачем шкоди повноліття.

Стаття 1231
Відповідальність за шкоду, завдану спільно кількома неповнолітніми

     

Стаття 1259 (1231)
Відповідальність за шкоду, завдану спільно кількома неповнолітніми

1. За шкоду, завдану спільними діями кількох неповнолітніх, які походять від різних батьків (усиновлювачів), батьки (усиновлювачі), а також опікун або піклувальник несуть часткову відповідальність перед потерпілим.

     

1. За шкоду, завдану спільними діями кількох неповнолітніх, які походять від різних батьків (усиновлювачів), батьки (усиновлювачі), а також опікун або піклувальник несуть часткову відповідальність перед потерпілим.

Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають перед потерпілим солідарно.

     

Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають перед потерпілим солідарно.

2. Якщо на момент завдання шкоди неповнолітні перебували в дитячому закладі, цей заклад разом з батьками (усиновлювачами) або опікуном чи піклувальником інших неповнолітніх, що спільно заподіяли шкоду, несуть часткову відповідальність перед потерпілим.

     

2. Якщо на момент завдання шкоди неповнолітні перебували в дитячому закладі, цей заклад разом з батьками (усиновлювачами) або опікуном чи піклувальником інших неповнолітніх, що спільно заподіяли шкоду, несуть часткову відповідальність перед потерпілим.

Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають за правилами, передбаченими у п. 1 цієї статті.

     

Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають за правилами, передбаченими у пункті 1 цієї статті.

3. Якщо у спільному завданні шкоди брали участь неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які перебували на піклуванні в дитячих закладах, ці заклади разом із батьками (усиновлювачами) чи опікуном або піклувальником інших неповнолітніх, що спільно заподіяли шкоду несуть часткову відповідальність перед потерпілим.

     

3. Якщо у спільному завданні шкоди брали участь неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які перебували на піклуванні в дитячих закладах, ці заклади разом із батьками (усиновлювачами) чи опікуном або піклувальником інших неповнолітніх, що спільно заподіяли шкоду несуть часткову відповідальність перед потерпілим.

Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають за правилами, передбаченими у п. 1 цієї статті.

     

Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають за правилами, передбаченими у пункті 1 цієї статті.

Стаття 1232
Відповідальність батьків, позбавлених батьківських прав,
за шкоду, завдану неповнолітніми

     

Стаття 1260 (1232)
Відповідальність батьків, позбавлених батьківських прав,
за шкоду, завдану неповнолітніми

На батьків, позбавлених батьківських прав, суд може покласти відповідальність за шкоду, завдану їхніми неповнолітніми дітьми, протягом трьох років після позбавлення батьків батьківських прав, якщо поведінка неповнолітнього, що спричинила завдання шкоди, стала наслідком неналежного здійснення ними обов’язку виховання неповнолітнього.

     

На батьків, позбавлених батьківських прав, суд може покласти відповідальність за шкоду, завдану їхніми неповнолітніми дітьми, протягом трьох років після позбавлення батьків батьківських прав, якщо поведінка неповнолітнього, що спричинила завдання шкоди, стала наслідком неналежного здійснення ними обов’язку виховання неповнолітнього.

Стаття 1233
Відповідальність за шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною

     

Стаття 1261 (1233)
Відповідальність за шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною

1. За шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною, відповідають опікун або установа, що зобов’язані здійснювати за нею нагляд, – якщо не доведуть, що шкоду завдано не з їхньої вини.

     

1. За шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною, відповідають опікун або установа, що зобов’язані здійснювати за нею нагляд, – якщо не доведуть, що шкоду завдано не з їхньої вини.

2. Обов’язок опікуна чи закладу відшкодувати шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною, не припиняється й у разі відновлення її дієздатності.

     

2. Обов’язок опікуна чи закладу відшкодувати шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною, не припиняється й у разі відновлення її дієздатності.

3. Якщо опікун помер або не має достатніх коштів для відшкодування шкоди, а сам завдавач має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю потерпілого, повністю або частково за рахунок майна самого завдавача.

     

3. Якщо опікун помер або не має достатніх коштів для відшкодування шкоди, а сам завдавач має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю потерпілого, повністю або частково за рахунок майна самого завдавача.

Стаття 1234
Відповідальність за шкоду, завдану фізичною особою,
дієздатність якої визнана обмеженою

     

Стаття 1262 (1234)
Відповідальність за шкоду, завдану фізичною особою,
дієздатність якої визнана обмеженою

Шкода, завдана особою, дієздатність якої визнана обмеженою внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, відшкодовується самим завдавачем на загальних підставах.

     

Шкода, завдана особою, дієздатність якої визнана обмеженою внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, відшкодовується самим завдавачем на загальних підставах.

Стаття 1235
Відповідальність за шкоду, завдану фізичною особою,
що не здатна розуміти значення своїх дій

     

Стаття 1263 (1235)
Відповідальність за шкоду, завдану фізичною особою,
що не здатна розуміти значення своїх дій

1. Повнолітній, а також неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які завдали шкоду в такому стані, коли вони не могли розуміти значення своїх дій чи керувати ними, не відповідають за завдану ними шкоду.

     

1. Повнолітній, а також неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які завдали шкоду в такому стані, коли вони не могли розуміти значення своїх дій чи керувати ними, не відповідають за завдану ними шкоду.

Якщо шкоду завдано життю та здоров’ю потерпілого, суд може з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин покласти обов’язок відшкодування шкоди повністю або частково на самого завдавача.

     

Якщо шкоду завдано життю та здоров’ю потерпілого, суд може з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин покласти обов’язок відшкодування шкоди повністю або частково на самого завдавача.

2. Завдавач не звільняється від відповідальності, якщо сам довів себе до такого стану вживанням спиртних напоїв, наркотичних засобів чи в інший спосіб.

     

2. Завдавач не звільняється від відповідальності, якщо сам довів себе до такого стану вживанням спиртних напоїв, наркотичних засобів чи в інший спосіб.

3. Якщо шкода завдана особою, яка не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними внаслідок психічної хвороби чи недоумства, обов’язок відшкодувати шкоду може бути покладений судом на тих, що з нею проживають, працездатних і спроможних відшкодувати шкоду іншого з подружжя, батьків, повнолітніх дітей, що знали про її стан, але не порушували питання про визнання завдавача недієздатним і встановлення над ним опіки.

     

3. Якщо шкода завдана особою, яка не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними внаслідок психічної хвороби чи недоумства, обов’язок відшкодувати шкоду може бути покладений судом на тих, що з нею проживають, працездатних і спроможних відшкодувати шкоду іншого з подружжя, батьків, повнолітніх дітей, що знали про її стан, але не порушували питання про визнання завдавача недієздатним і встановлення над ним опіки.

Стаття 1236
Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки

     

Стаття 1264 (1236)
Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки

1. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням транспортних засобів, обладнання, механізмів, споруд, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо, що створюють підвищену небезпеку для оточення, відповідають за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, – якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

     

1. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням транспортних засобів, обладнання, механізмів, споруд, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо, що створюють підвищену небезпеку для оточення, відповідають за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, – якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

2. Якщо законом передбачене обов’язкове страхування цивільної відповідальності володільців відповідних видів джерел підвищеної небезпеки, то обов’язок відшкодування завданої шкоди потерпілому несе страховик.

3. Особливості відшкодування ядерної шкоди визначаються відповідно до спеціального закону.

     

2. Якщо законом передбачене обов’язкове страхування цивільної відповідальності володільців відповідних видів джерел підвищеної небезпеки, то обов’язок відшкодування завданої шкоди потерпілому несе страховик.

3. Особливості відшкодування ядерної шкоди визначаються відповідно до спеціального закону.

Стаття 1237
Особа, відповідальна за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки

     

Стаття 1265 (1237)
Особа, відповідальна за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки

1. Юридична чи фізична особа, якій належить джерело підвищеної небезпеки на певній правовій основі і яка здійснює його експлуатацію (володіння, користування, зберігання, транспортування тощо), визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки і несе перед потерпілим відповідальність за завдану шкоду.

Володільцем джерела підвищеної небезпеки є той, хто здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі належного йому права власності (права спільної власності), права володіння та користування джерелом підвищеної небезпеки на підставі договору підряду, оренди, доручення та інших договорів, права володіння й користування джерелом підвищеної небезпеки, що ґрунтується на адміністративному акті чи іншій правовій підставі.

     

1. Юридична чи фізична особа, якій належить джерело підвищеної небезпеки на певній правовій основі і яка здійснює його експлуатацію (володіння, користування, зберігання, транспортування тощо), визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки і несе перед потерпілим відповідальність за завдану шкоду.

Володільцем джерела підвищеної небезпеки є той, хто здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі належного йому права власності (права спільної власності), права володіння та користування джерелом підвищеної небезпеки на підставі договору підряду, оренди, доручення та інших договорів, права володіння й користування джерелом підвищеної небезпеки, що ґрунтується на адміністративному акті чи іншій правовій підставі.

2. Особою, відповідальною за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, також визнається особа, яка самочинно (протиправно і винно) заволоділа джерелом підвищеної небезпеки.

     

2. Особою, відповідальною за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, також визнається особа, яка самочинно (протиправно і винно) заволоділа джерелом підвищеної небезпеки.

3. За наявності вини володільця у протиправному вилученні з його володіння джерела підвищеної небезпеки відповідальність може бути покладена як на володільця, так і на осіб, що заволоділи джерелом підвищеної небезпеки, у віповідній частці залежно від ступеня вини кожного з них.

     

3. За наявності вини володільця у протиправному вилученні з його володіння джерела підвищеної небезпеки відповідальність може бути покладена як на володільця, так і на осіб, що заволоділи джерелом підвищеної небезпеки, у відповідній частці залежно від ступеня вини кожного з них.

Стаття 1238
Відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки

     

Стаття 1266 (1238)
Відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки

1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, як самим джерелам підвищеної небезпеки, так і їх володільцям, відшкодовується на загальних підставах, тобто:

     

1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, як самим джерелам підвищеної небезпеки, так і їх володільцям, відшкодовується на загальних підставах, тобто:

1) шкода, завдана одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним;

     

1) шкода, завдана одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним;

2) за наявності вини лише володільця, якому завдано шкода, вона йому не відшкодовується;

     

2) за наявності вини лише володільця, якому завдана шкода, вона йому не відшкодовується;

3) за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від ступеня вини кожного;

     

3) за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від ступеня вини кожного;

4) за відсутності вини володільців джерел підвищеної небезпеки у взаємному завданні шкоди (незалежно від її розміру) жоден з них не має права на відшкодування.

     

4) за відсутності вини володільців джерел підвищеної небезпеки у взаємному завданні шкоди (незалежно від її розміру) жоден з них не має права на відшкодування.

2. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки третім особам володільці, які спільно завдали шкоду, несуть перед потерпілим солідарну відповідальність незалежно від їх вини.

     

2. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки третім особам володільці, які спільно завдали шкоду, несуть перед потерпілим солідарну відповідальність незалежно від їх вини.

343

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Доповнити проект статтями 1238 1, 1238 2, 1238 3 такого змісту:

Враховано частково

   

Стаття 12381
Відповідальність за ядерну шкоду

Шкода завдана особою, призначеною або визнаною державою як оператор ядерної установи, що відповідає за неї, відшкодовується незалежно від встановлення її вини, крім випадків, передбачених частиною другою статті 1238.2

 

Стаття 1267 (12381)
Відповідальність за ядерну шкоду

Відповідальність за ядерну шкоду регулюється законодавством.

   

Стаття 1238 2
Виникнення відповідальності оператора за ядерну шкоду

   
   

1. Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо ця шкода завдана ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора після прийняття від оператора іншої ядерної установки відповідальності за цей матеріал або під час його перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не була прийнята іншим оператором згідно з письмовою угодою.

   
   

2. Оператор звільняється від відповідальності за ядерну шкоду, якщо вона завдана ядерним інцидентом, що виник безпосередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання.

   
   

3. Якщо ядерна шкода пов’язана з відповідальністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них не може бути обгрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність.

   
   

Стаття 1238 3
Порядок відшкодування ядерної шкоди

Порядок відшкодування ядерної шкоди визначається спеціальним законом.

Право на відшкодування державою шкоди, завданої злочином, виникає з часу зупинення провадження по кримінальній справі у зв’язку з розшуком особи, яка вчинила злочин.”

   

Стаття 1239
Відповідальність за шкоду, завдану спільно кількома особами

     

Стаття 1268 (1239)
Відповідальність за шкоду, завдану спільно кількома особами

1. Особи, які спільно завдали шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Спільно завданою визнається неподільна шкода.

     

1. Особи, які спільно завдали шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Спільно завданою визнається неподільна шкода.

2. За заявою потерпілого і в його інтересах суд має право покласти на осіб, що спільно завдали шкоду, часткову відповідальність відповідно до ступеня їхньої вини.

     

2. За заявою потерпілого і в його інтересах суд має право покласти на осіб, що спільно завдали шкоду, часткову відповідальність відповідно до ступеня їхньої вини.

Стаття 1240
Право регресу до винної особи

     

Стаття 1269 (1240)
Право регресу до винної особи

1. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

     

1. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

2. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада, інші юридичні особи мають право регресу до особи, винної у вчиненні злочину, у частині стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

     

2. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада, інші юридичні особи мають право регресу до особи, винної у вчиненні злочину, у частині стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

3. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану службовими особами органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, має право регресу до цих осіб тільки при встановленні в їхніх діях складу злочину за вироком суду.

     

3. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану службовими особами органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, має право регресу до цих осіб тільки при встановленні в їхніх діях складу злочину за вироком суду.

4. Батьки (усиновлювачі), опікун або піклувальник, а також заклади, згадані в п. 3 статті 1229 цього Кодексу, які відшкодували шкоду, завдану неповнолітнім або особою, яка визнана недієздатною, не мають права регресу до цих осіб.

     

4. Батьки (усиновлювачі), опікун або піклувальник, а також заклади, згадані в пункті 3 статті 1256 цього Кодексу, які відшкодували шкоду, завдану неповнолітнім або особою, яка визнана недієздатною, не мають права регресу до цих осіб.

Стаття 1241
Способи відшкодування шкоди, завданої майну

     

Стаття 1270 (1241)
Способи відшкодування шкоди, завданої майну

Присуджуючи відшкодування шкоди, суд відповідно до обставин справи зобов’язує особу, відповідальну за шкоду, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або повністю відшкодувати завдані збитки.

344

д. Ромовська З.В.
(о.к.№122 )
«… передати річ того ж роду».

Враховано

Присуджуючи відшкодування шкоди, суд відповідно до обставин справи зобов’язує особу, відповідальну за шкоду, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або повністю відшкодувати завдані збитки.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, виконання робіт, необхідних для виправлення пошкодження речей.

     

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, виконання робіт, необхідних для виправлення пошкодження речей.

Стаття 1242
Врахування вини потерпілого і майнового становища особи, яка завдала шкоду

345

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Викласти статтю в новій редакції.

Назва: «Врахування протиправної поведінки потерпілого та …».

відхилено

Стаття 1271 (1242)
Врахування вини потерпілого і майнового становища особи, яка завдала шкоду

1. Шкода, яка виникла внаслідок умислу потерпілого, відшкодуванню не підлягає.

     

1. Шкода, яка виникла внаслідок умислу потерпілого, відшкодуванню не підлягає.

2. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а з вини завдавача — і залежно від ступеня його вини) розмір відшкодування має бути зменшений, якщо інше не передбачено законом.

346

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Якщо протиправна поведінка потерпілого, вчинена ним з грубою необережністю, сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то, залежно від ступеню його протиправної поведінки, розмір відшкодування може бути зменшено, або у відшкодуванні відмовлено судом.

відхилено

2. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а з вини завдавача — і залежно від ступеня його вини) розмір відшкодування має бути зменшений, якщо інше не передбачено законом.

3. Вина потерпілого не враховується при відшкодуванні додаткових витрат (п. 1 статті 1244 цього Кодексу), при відшкодуванні шкоди у зв’язку зі смертю годувальника (стаття 1249 цього Кодексу), при відшкодуванні витрат на поховання (стаття 1250).

     

3. Вина потерпілого не враховується при відшкодуванні додаткових витрат (пункт 1 статті 1273 цього Кодексу), при відшкодуванні шкоди у зв’язку зі смертю годувальника (стаття 1278 цього Кодексу), при відшкодуванні витрат на поховання (стаття 1279 цього Кодексу).

4. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її майнового становища, крім випадків, коли шкоду завдано злочином.

     

4. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її майнового становища, крім випадків, коли шкоду завдано злочином.

Стаття 1243
Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність

     

Стаття 1272 (1243)
Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність

Фізична і юридична особа , відповідальність якої застрахована, у разі недостатності страхової суми (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди зобов язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою сумою (страховим відшкодуванням) .

347

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )

Змінити редакцію:
«… особа, ризик відповідальності якої застрахований».

Адже не можна писати: «зараховано за добровільним страхуванням», бо це означає, що укладено договір.

враховано

Фізична і юридична особа, відповідальність якої застрахована, у разі недостатності страхової суми (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою сумою (страховим відшкодуванням) .

§ 2. Відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю

     

§ 2. Відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю

Стаття 1244
Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров’я

     

Стаття 1273 (1244)
Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров’я

1. У разі заподіяння каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я фізична або юридична особа, відповідальна за шкоду, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, спричинені ушкодженням здоров’я (посилене харчування, санаторно-курортне лікування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд тощо).

348

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
А якщо людина не має професії?

Враховано

1. У разі заподіяння каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я фізична або юридична особа, відповідальна за шкоду, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, спричинені ушкодженням здоров’я (посилене харчування, санаторно-курортне лікування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд тощо).

   

У разі ушкодження здоров я особи, яка в момент заподіяння шкоди не працювала, при визначенні розміру відшкодування враховується мінімальна заробітна плата.

 

2. У разі ушкодження здоров'я особи, яка в момент заподіяння шкоди не працювала, при визначенні розміру відшкодування враховується мінімальна заробітна плата.

2. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, відшкодовується незалежно від одержуваних нею пенсії (допомоги) та інших доходів.

349

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Написати: «… без врахування пенсії, призначеної у зв’язку з втратою здоров’я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів».

враховано

2. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, відшкодовується без врахування пенсії, призначеної у зв’язку з втратою здоров’я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

3. Законом або договором може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування, що належить потерпілому внаслідок ушкодження здоров’я.

350

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Написати: «Законом, трудовим контрактом, або іншим договором.»

Цього не слід знімати.

враховано

3. Законом, трудовим контрактом, або іншим договором може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування, що належить потерпілому внаслідок ушкодження здоров’я.

Стаття 1245
Відповідальність за ушкодження здоров’я і смерть фізичної особи під час виконання договірних зобов’язань

     

Стаття 1274 (1245)
Відповідальність за ушкодження здоров’я і смерть фізичної особи під час виконання договірних зобов’язань

1. Шкода, завдана життю і здоров’ю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов’язань (договір перевезення, трудовий договір тощо), підлягає відшкодуванню за підставами, передбаченими статтями 1220, 1236 цього Кодексу.

     

1. Шкода, завдана життю і здоров’ю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов’язань (договір перевезення, трудовий договір тощо), підлягає відшкодуванню за підставами, передбаченими статтями 1244, 1264 цього Кодексу.

2. У випадках, передбачених законом, відповідальність за шкоду при пошкодженні здоров’я і заподіянні смерті фізичної особи настає і за дії непереборної сили.

351

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )

Частина друга нова редакція:

«Законом може бути передбачено обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, якщо це сталося внаслідок непереборної сили.»

Не слід у цій ситуації писати про «відповідальність» і про «дію» непереборної сили.

Тобто (в результаті повені а не «дії повені»).

враховано частково

2. У випадках, передбачених законом, відповідальність за шкоду при пошкодженні здоров'я і заподіянні смерті фізичної особи

настає, якщо це сталося внаслідок непереборної сили.

Стаття 1246
Визначення заробітку, втраченого внаслідок
завдання шкоди здоров’ю осіб, які працюють за наймом

352

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Узгодити статтю з статтею 1244.

враховано

Стаття 1275 (1246)
Визначення заробітку, втраченого внаслідок
завдання шкоди здоров’ю осіб, які працюють за наймом

1. Розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу) до каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, які відповідають ступеню втрати потерпілим професійної працездатності, а за відсутності її — загальної працездатності.

     

1. Розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу) до каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, які відповідають ступеню втрати потерпілим професійної працездатності, а за відсутності її — загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або його частини) береться за дванадцять останніх або, за бажанням потерпілого, за три останніх календарних місяці роботи, що передують ушкодженню здоров’я або втраті працездатності у зв’язку з цим ушкодженням здоров’я.

     

Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або його частини) береться за дванадцять останніх або, за бажанням потерпілого, за три останніх календарних місяці роботи, що передують ушкодженню здоров’я або втраті працездатності у зв’язку з цим ушкодженням здоров’я.

2. У випадку професійного захворювання за бажанням потерпілого для визначення розміру відшкодування може прийматися до уваги середньомісячний заробіток за дванадцять останніх або за три останніх календарних місяця перед припиненням роботи, що викликала це захворювання.

353

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Написати: «може бути взято (або взято до уваги)»; замість «що» написати: «якою було спричинене…»

враховано

2. У випадку професійного захворювання за бажанням потерпілого для визначення розміру відшкодування може братися до уваги середньомісячний заробіток за дванадцять останніх або за три останніх календарних місяця перед припиненням роботи, що викликала це захворювання.

3. До складу втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовими і цивільно-правовими договорами, як за місцем основної роботи, так і за сумісництвом, з яких сплачується прибутковий податок. Не враховуються виплати одноразового характеру (компенсації за невикористану відпустку, вихідна допомога при звільненні тощо). За період тимчасової непрацездатності і відпустки по вагітності й пологах враховується виплачена допомога.

354

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Замість: «цивільно-правовими» написати «іншими».

враховано

3. До складу втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовими, іншими договорами, як за місцем основної роботи, так і за сумісництвом, з яких сплачується прибутковий податок. Не враховуються виплати одноразового характеру (компенсації за невикористану відпустку, вихідна допомога при звільненні тощо). За період тимчасової непрацездатності і відпустки по вагітності й пологах враховується виплачена допомога.

4. Середньомісячний заробіток (дохід) підраховують шляхом ділення загальної суми заробітку (доходу) за дванадцять місяців роботи, що передувала ушкодженню здоров’я, на дванадцять.

     

4. Середньомісячний заробіток (дохід) підраховують шляхом ділення загальної суми заробітку (доходу) за дванадцять місяців роботи, що передувала ушкодженню здоров’я, на дванадцять.

У разі якщо потерпілий на момент завдання шкоди не працював, враховується за його бажанням заробіток до звільнення або звичайний розмір винагороди працівника його кваліфікації у цій місцевості, але не менший від п’ятикратного встановленого законом мінімального розміру оплати праці.

355

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Слова «встановленого законом» дати в кінці речення із редакційною зміною «що…».

враховано

У разі, якщо потерпілий на момент завдання шкоди не працював, враховується за його бажанням заробіток до звільнення або звичайний розмір винагороди працівника його кваліфікації у цій місцевості, але не менший від п’ятикратного мінімального розміру оплати праці, встановленого законом.

5. Якщо в заробітку (доходах) потерпілого до заподіяння йому каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я відбулися стійкі зміни, які поліпшують його майнове становище (підвищено заробітну плату за посадою, переведений на більш високо оплачувану роботу, став до роботи після закінчення освіти на денному відділенні), і в інших випадках, коли буде доведено стійкість зміни оплати праці, при визначенні середньомісячного заробітку враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни.

     

5. Якщо в заробітку (доходах) потерпілого до заподіяння йому каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я відбулися стійкі зміни, які поліпшують його майнове становище (підвищено заробітну плату за посадою, переведений на більш високо оплачувану роботу, став до роботи після закінчення освіти на денному відділенні), і в інших випадках, коли буде доведено стійкість зміни оплати праці, при визначенні середньомісячного заробітку враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни.

Стаття 1247
Визначення доходу, що підлягає відшкодуванню
внаслідок завдання шкоди здоров’ю осіб, що є учасниками (членами) підприємницького товариства або підприємцями, та осіб вільних професій

356

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
У назві замість «що» написати «які».

враховано

Стаття 1276 (1247)
Визначення доходу, що підлягає відшкодуванню
внаслідок завдання шкоди здоров’ю осіб, що є учасниками (членами) підприємницького товариства або підприємцями, та осіб вільних професій

Упущена вигода, яка підлягає відшкодуванню потерпілому учасникові (членові) підприємницького товариства, підприємцеві та особі вільної професії, визначається виходячи з їхнього річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо згадані особи мали дохід менш ніж дванадцять місяців, то їхній втрачений дохід визначається шляхом визначення сукупної суми доходів за фактичний час (відповідну кількість місяців).

 

Користуватись слід одним терміном: або «упущена вигода» або «втрачений доход», «сторонній» чи «постійний» догляд? Див ст. 1244.

 

Упущена вигода, яка підлягає відшкодуванню потерпілому учасникові (членові) підприємницького товариства, підприємцеві та особі вільної професії, визначається виходячи з їхнього річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо згадані особи мали дохід менш ніж дванадцять місяців, то їхній втрачений дохід визначається шляхом визначення сукупної суми доходів за фактичний час (відповідну кількість місяців).

Доходи від підприємницької діяльності та авторський гонорар включаються до складу втраченого заробітку, при цьому доходи від підприємницької діяльності включаються на підставі даних податкової інспекції.

     

Доходи від підприємницької діяльності та авторський гонорар включаються до складу втраченого заробітку, при цьому доходи від підприємницької діяльності включаються на підставі даних податкової інспекції.

Усі види заробітку (доходу) враховуються в сумах, нарахованих до вирахування податків.

     

Усі види заробітку (доходу) враховуються в сумах, нарахованих до вирахування податків.

Стаття 1248
Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров’я неповнолітнього

     

Стаття 1277 (1248)
Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров’я неповнолітнього

1. У разі ушкодження здоров’я неповнолітнього, який не досяг чотирнадцяти років (учень — вісімнадцяти років) і не має заробітку на час завдання шкоди, юридичні та фізичні особи, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати витрати, пов’язані з ушкодженням здоров’я потерпілого (лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо).

     

1. У разі ушкодження здоров’я неповнолітнього, який не досяг чотирнадцяти років (учень — вісімнадцяти років) і не має заробітку на час завдання шкоди, юридичні та фізичні особи, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати витрати, пов’язані з ушкодженням здоров’я потерпілого (лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо).

2. Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем — вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, відповідальна за шкоду, зобов’язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов’язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи із встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходів.

     

2. Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем — вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, відповідальна за шкоду, зобов’язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов’язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи із встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходів.

3. Якщо на момент ушкодження здоров’я неповнолітній, який досяг чотирнадцяти років, мав заробіток, шкода має бути відшкодована йому виходячи з розміру його заробітку, але не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу.

     

3. Якщо на момент ушкодження здоров’я неповнолітній, який досяг чотирнадцяти років, мав заробіток, шкода має бути відшкодована йому виходячи з розміру його заробітку, але не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу.

4. Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення відшкодування шкоди, пов’язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров’я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу.

     

4. Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення відшкодування шкоди, пов’язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров’я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу.

5. Потерпілі, які не мають професійної кваліфікації і після досягнення повноліття лишаються непрацездатними внаслідок ушкодження здоров’я, заподіяного їм до повноліття, мають право вимагати сплати відшкодування в обсязі не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу.

     

5. Потерпілі, які не мають професійної кваліфікації і після досягнення повноліття лишаються непрацездатними внаслідок ушкодження здоров’я, заподіяного їм до повноліття, мають право вимагати сплати відшкодування в обсязі не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу.

Стаття 1249
Відшкодування шкоди, спричиненої смертю потерпілого

357

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Смертю “особи” чи “потерпілого”? Слід писати однаково. Замість “шкоду відшкодовують” написати: “право на відшкодування шкоди мають”, із наступною зміною відмінків.

враховано

Стаття 1278 (1249)
Відшкодування шкоди, спричиненої смертю потерпілого

1. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, дитина померлого, яка народилася після його смерті.

     

1. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Шкоду відшкодовують:

     

Шкоду відшкодовують:

1) неповнолітнім особам — до досягнення вісімнадцяти років (учням професійно-технічних училищ, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку);

     

1) неповнолітнім особам — до досягнення вісімнадцяти років (учням професійно-технічних училищ, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку);

2) жінкам понад 55 і чоловікам понад 60 років — довічно;

358

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Жінки, яким виповнилося 55, чоловіки, яким виповнилося 60 років” – довічно.

враховано

2) жінкам, яким виповнилося 55, чоловікам, яким виповнилося 60 років — довічно;

3) інвалідам — на строк інвалідності;

     

3) інвалідам — на строк інвалідності;

4) одному з батьків, іншому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, онуками померлого, — до досягнення цими останніми чотирнадцяти років;

359

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Не “інший”, а “другий” з подружжя.

Замість “цими останніми” – написати “ними”.

враховано

4) одному з батьків, або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, онуками померлого, — до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) особам, які були на утриманні особи, що померла, і стали непрацездатними, — протягом п’яти років після її смерті.

360

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Пункт 5 написано незрозуміло: коли вони мають стати непрацездатними? “Померлий” чи “особа, яка померла”?

враховано

5) особам, які були на утриманні померлого і стали непрацездатними, — протягом п’яти років після його смерті.

2. Особам, визначеним у п. 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадає на нього самого, працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого разом із заробітком включають пенсію, суми, що належать йому за договором довічного утримання та інші аналогічні виплати, які він одержував за життя.

361

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Ч.2. Не можна писати: “згаданим особам”. Написати: “працездатних осіб, яких він фактично утримував.”

враховано

2. Особам, визначеним у пункті 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадає на нього самого, працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого разом із заробітком включають пенсію, суми, що належать йому за договором довічного утримання та інші аналогічні виплати, які він одержував за життя.

3. Шкода особам, які втратили годувальника, виплачується у повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії внаслідок втрати годувальника та інших доходів.

362

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Ч.3 Не слід писати “відшкодування шкоди…виплачується”. Краще: “Шкода особам…, відшкодовується…”

“Займаються доглядом”, чи “здійснюють догляд”, чи просто “доглядають”. Має бути щось одне.

враховано

3. Шкода особам, які втратили годувальника, виплачується у повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії внаслідок втрати годувальника та інших доходів.

4. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з тих, хто має право на відшкодування шкоди у зв’язку зі смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що займаються доглядом за дітьми, онуками, братами і сестрами годувальника, який помер.

     

4. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з тих, хто має право на відшкодування шкоди у зв’язку зі смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що займаються доглядом за дітьми, онуками, братами і сестрами годувальника, який помер.

Законом може бути збільшений розмір відшкодування.

363

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Ч.4 Останнє речення виключити. Бо закон може зробити все.

відхилено

Законом може бути збільшений розмір відшкодування.

Стаття 1250
Відшкодування витрат на поховання

364

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Чому “пов’язану із смертю”? В інших статтях писалося інакше. Написати, що входить у ці витрати.

відхилено

Стаття 1279 (1250)
Відшкодування витрат на поховання

Особи, відповідальні за шкоду, пов’язану зі смертю потерпілого, зобов’язані відшкодувати необхідні витрати на поховання особі, яка зробила ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

     

Особи, відповідальні за шкоду, пов’язану зі смертю потерпілого, зобов’язані відшкодувати необхідні витрати на поховання особі, яка зробила ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Стаття 1251
Платежі з відшкодування шкоди

365

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Назву слід змінити. Пропоную: “Порядок відшкодування шкоди”. Замість: “фізичної особи, яка…” написати “потерпілого”.

Додати після слова “роки” слова “наперед”. Чи мова йде про погашення заборгованості? Не зрозуміло.

враховано

Стаття 1280 (1251)
Порядок відшкодування шкоди

1. Відшкодування шкоди, пов’язаної із зниженням працездатності або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

     

1. Відшкодування шкоди, пов’язаної із зниженням працездатності або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності поважних причин суд с урахуванням можливостей завдавача шкоди може на вимогу фізичної особи, яка має право на відшкодування, присудити їй належні платежі одноразово, але не більш як за три роки наперед.

     

За наявності поважних причин суд с урахуванням можливостей завдавача шкоди може на вимогу фізичної особи, яка має право на відшкодування, присудити їй належні платежі одноразово, але не більш як за три роки наперед.

2. Стягнення додаткових витрат може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

366

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Ч.2. не медичної, а “медико соціальної” – експертизи.

“Оплату проїзду” дати перед “тощо”.

враховано частково

2. Стягнення додаткових витрат може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Стаття12511

(Стаття 1263 з внесеними змінами)
Розмір компенсації моральної шкоди

367

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Стаття 12511

Оскільки ця стаття має спеціальне призначення – лише щодо втрати здоров’я та заподіяння смерті, то слід змінити назву.

відхилено

Стаття 1281 (12511)
Розмір компенсації моральної шкоди

   

Але чи принципово правильно щодо кожного виду порушених благ писати статтю про розмір моральної шкоди?

Слід писати однаково: або моральні, або душевні страждання.

Не “здібностей”, а “прав та здібностей”. Не “ступеня”, а “форми” вини.

   
   

Замість “за яких було завдано моральної шкоди” – замінити на “за яких було вчинене правопорушення”.

До чого тут “особистість” потерпілого? Якщо вбили сина – алкоголіка, то слід платити менше, а якщо “порядного” – то більше?

Ч.3. Про суму якої “компенсації” іде мова?

Ч.4. Вважаю його неправльним. Треба додати суду право це визначати самому, давши йому відповідні орієнтири. Пропоную виключити.

   

1. Моральна шкода компенсується у розмірі, що визначається судом.

     

1. Моральна шкода компенсується у розмірі, що визначається судом.

2. Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення або позбавлення можливості реалізації потерпілим своїх здібностей, а також ступеня вини завдавача у випадках, коли вина є підставою відшкодування. При визначенні розміру шкоди мають враховуватися вимоги розумності і справедливості.

     

2. Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення або позбавлення можливості реалізації потерпілим своїх здібностей, а також ступеня вини завдавача у випадках, коли вина є підставою відшкодування. При визначенні розміру шкоди мають враховуватися вимоги розумності і справедливості.

Характер фізичних і душевних страждань оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин, за яких було завдано моральної шкоди, та особистості потерпілого.

     

Характер фізичних і душевних страждань оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин, за яких було завдано моральної шкоди, та особистості потерпілого.

3. Моральна шкода компенсується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов’язується із сумою цієї компенсації.

     

3. Моральна шкода компенсується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов’язується із сумою цієї компенсації.

4. Моральна шкода компенсується одноразово.

     

4. Моральна шкода компенсується одноразово.

 

368

Д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Порядок визначення розміру компенсації за моральну шкоду врегульований ст. 1263 проекту Цивільного кодексу, яку слід викласти в такій редакції:

“Стаття 1263. Розмір

компенсації моральної шкоди.

1.Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом з урахуванням суті позовних вимог; характеру і глибини заподіяних потерпілому страждань; істотності негативних наслідків; суспільної оцінки правопорушення; ступеня вини сторін у випадках заподіяння фізичної шкоди; майнового стану особи, яка заподіяла шкоду.

2.Розмір компенсації моральної шкоди не пов’язується із розміром майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

3.При визначенні розміру компенсації суд має враховувати вимоги розумності, поміркованості і справедливості. Розмір компенсації моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумної втіхи і не має призводити до збагачення потерпілої особи.”

відхилено

 
 

369

д. Ющик. О.І. (о.к .№ 360 )
Ті і самі автори проекту , не маючи, упевненості у запропонованому нововеденні, уже в наступній 1263 статті розмір компенсації за моральну шкоду пов’язують лише з характером завданих потерпілому фізичних і моральних страждань і залишають поза увагою та на розсуд іншим визначенням цього критерію відносно юридичної особи.

Відхилено

 

Стаття 1252
Збільшення розміру відшкодування шкоди
на вимогу потерпілого у разі зміни стану його працездатності

     

Стаття 1282 (1252)
Збільшення розміру відшкодування шкоди
на вимогу потерпілого у разі зміни стану його працездатності

Потерпілий, який частково втратив працездатність, має право в будь-який час зажадати від особи, на яку покладено обов’язок відшкодування шкоди, відповідного збільшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого знизилася у зв’язку із завданим ушкодженням здоров’я порівняно з тією, що залишалася у нього на момент присудження йому відшкодування.

370

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
До статті 1252.
Знову різна термінологія. В інших статтях: “особа, відповідальна за …”, у цій: “на яку покладено…”

Написано дуже складно. Пропоную нову редакцію:

“У разі наступного зниження працездатності потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування, якщо завдавач шкоди доведе, що таке зниження працездатності не є наслідком його протиправної поведінки”.

Треба уточнити назву, бо про зміну “стану працездатності” йдеться і в наступній статті. Пропоную: “Збільшення розміру відшкодування за вимогою потерпілого”.

враховано частково

Потерпілий, який частково втратив працездатність, має право в будь-який час зажадати від особи, на яку покладено обов’язок відшкодування шкоди, відповідного збільшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого знизилася у зв’язку із завданим ушкодженням здоров’я порівняно з тією, що залишалася у нього на момент присудження йому відшкодування.

Стаття 1253
Зменшення розміру відшкодування на вимогу осіб, що завдали шкоду

     

Стаття 1283 (1253)
Зменшення розміру відшкодування на вимогу осіб, що завдали шкоду

Особи, на яких покладено обов’язок відшкодування шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я потерпілого, мають право зажадати відповідного зменшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, що залишалася в нього на момент присудження відшкодування за шкоду.

371

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Пропоную нову редакцію статті 1253.

“У разі наступного часткового відновлення працездатності потерпілого завдавач шкоди має право на зменшення розміру відшкодування.”

Слід відповідно уточнити і назву цієї статті: “Збільшення розміру відшкодування за вимогою особи, яка завдала шкоди."

враховано частково

Особи, на яких покладено обов’язок відшкодування шкоди, пов’язаної з ушкодженням здоров’я потерпілого, мають право зажадати відповідного зменшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, що залишалася в нього на момент присудження відшкодування за шкоду.

Стаття 1254
Відшкодування шкоди у разі припинення
юридичної особи, зобов’язаної до відшкодування

     

Стаття 1284 (1254)
Відшкодування шкоди у разі припинення
юридичної особи, зобов’язаної до відшкодування

1. У разі злиття, приєднання, розділення юридичної особи виплата щомісячних платежів, належних з неї у зв’язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я або заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.

372

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Ч.1. Чи названі усі способи реорганізації. Чому нема “виділу”?

Чому особи, зазначені у ст. 1249, не вважаються потерпілими?

враховано редакційно

1. У разі реорганізації, приєднання, розділення юридичної особи виплата щомісячних платежів, належних з неї у зв’язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я або заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.

2. У разі ліквідації юридичної особи належні потерпілому або особам, зазначеним у статті 1249 цього Кодексу, платежі мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому за правилами, встановленими законом чи іншими правовими актами.

373

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
ч.2. “нормативно-правовими” актами.

враховано

2. У разі ліквідації юридичної особи належні потерпілому або особам, зазначеним у статті 1278 цього Кодексу, платежі мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому за правилами, встановленими законом чи іншими нормативно-правовими актами.

3. При відсутності у юридичної особи, що припиняє свою діяльність, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов’язок по їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого (ст. 92, п. 4 цього Кодексу).

374

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
ч.3. пропоную виключити. Звідки ліквідаційна комісія візьме такі кошти, якщо юридична особа їх немає?

Посилання на ст. 92 нічого не дає.

відхилено

3. При відсутності у юридичної особи, що припиняє свою діяльність, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов’язок по їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого (пункт 4 статті 89 цього Кодексу).

4. Вимоги про збільшення або зменшення розміру відшкодування шкоди, передбачені статтями 1252, 1253 цього Кодексу, заявляються у разі припинення юридичної особи її правонаступникам.

375

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )

Ч.4. викинути слово “шкоди”.

Слово “заявляються” дати після слова “особи”.

враховано

4. У разі припинення юридичної особи вимоги про збільшення або зменшення розміру відшкодування, передбачені статтями 1282, 1283 цього Кодексу, заявляються її правонаступникам.

Стаття 1255
Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину

376

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
У назві та в тексті: “що” замінити на “яка”.

враховано

Стаття 1285 (1255)
Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину

1. Витрати закладу охорони здоров’я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, – крім випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, – підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

377

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Ч.1 написана важко. Розділити на два речення.

Пропоную нову редакцію:

“1. Особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, за винятком вчинення злочину при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

враховано

редакційно

1. Витрати закладу охорони здоров’я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, – крім випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, – підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

2. У разі завдання шкоди здоров’ю потерпілого неповнолітніми (статті 1229, 1230 цього Кодексу) витрати на його лікування відшкодовуються особами, які за законом несуть матеріальну відповідальність за дії неповнолітніх.

378

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
2. Якщо злочин вчинено неповнолітнім, витрати на лікування потерпілого несуть особи, зазначені у статтях_____цього Кодексу.

відхилено

2. У разі завдання шкоди здоров’ю потерпілого неповнолітніми (статті 1256, 1257 цього Кодексу) витрати на його лікування відшкодовуються особами, які за законом несуть матеріальну відповідальність за дії неповнолітніх.

3. Стягнуті кошти зараховуються залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров’я, який зробив витрати, до відповідного бюджету (державний, Автономної Республіки Крим, відповідної територіальної громади або на користь юридичної особи, якій належить заклад охорони здоров’я.

379

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
3. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є власністю держави, АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування, зараховуються до відповідного бюджету.

враховано

3.Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є власністю держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування, зараховуються до відповідного бюджету.

4. Підлягають відшкодуванню витрати на лікування особи, що потерпіла від злочинної дії, і у випадках припинення кримінальної справи або при відмові в порушенні кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

380

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Частина 4 суперечить презумпції невинуватості і новому погляду на реабілітацію. Пропоную її зняти.

відхилено

4. Підлягають відшкодуванню витрати на лікування особи, що потерпіла від злочинної дії, і у випадках припинення кримінальної справи або при відмові в порушенні кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

Стаття 1256
Обов’язок держави відшкодувати шкоду,
завдану життю та здоров’ю особи внаслідок злочину

     

Стаття 1286 (1256)
Обов’язок держави відшкодувати шкоду,
завдану життю та здоров’ю особи внаслідок злочину

У разі ушкодження здоров’я, а також смерті внаслідок злочину шкода відшкодовується потерпілому або особам, які втратили годувальника, державою відповідно до положень глави 80 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

381

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
У назві слово “злочином” дати після “завдану”.

Пропоную написати чіткіше і коротше.

1. Якщо каліцтво, інше пошкодження здоров’я або смерть є результатом злочину, то у разі неплатоспроможності злочинця або невиявлення особи, яка вчинила його, завдана майнова шкода відшкодовується з державного бюджету.

відхилено

У разі ушкодження здоров’я, а також смерті внаслідок злочину шкода відшкодовується потерпілому або особам, які втратили годувальника, державою відповідно до положень глави 81 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

 

382

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
2. У разі виявлення і засудження особи, а також у разі поліпшення майнового стану злочинця, державна скарбниця має право регресу”.

Пропоную у назві замість “держави” написати “державної скарбниці”.

відхилено

 

Стаття 1257
Збільшення відшкодування шкоди у зв’язку
з підвищенням вартості життя і збільшенням розміру оплати праці

383

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
До назви: “збільшення розміру відшкодування…”

З тексту вилучити “у встановленому законом порядку”. Звісно, що лише так. Ці слова зайві, обтyжують текст.

1. Пропоную легшу редакцію:

враховано

Стаття 1287 (1257)
Збільшення розміру відшкодування шкоди у зв’язку
з підвищенням вартості життя і збільшенням розміру оплати праці

Суми відшкодування шкоди, яка сплачується особам у зв’язку з ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого, підлягають індексації у встановленому законом порядку при підвищенні вартості життя.

 

1.У разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здров’я або смертю, за заявою потерпілого підлягає індексації за рішенням суду

 

1.У разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здров’я або смертю, за заявою потерпілого підлягає індексації за рішенням суду

У разі підвищення у встановленому законом порядку розміру оплати праці суми відшкодування втраченого заробітку (доходу), інших платежів, присуджених у зв’язку з ушкодженням здоров’я і смертю потерпілого, збільшуються пропорційно підвищенню розміру оплати праці.

 

2. У разі підвищення заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої …, за заявою потерпілого підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

 

2. У разі підвищення заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, за заявою потерпілого підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

§ 3. Відшкодування шкоди, внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг

384

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Параграф 3. У назві: не “завдану через”, а “внаслідок”.

враховано

§ 3. Відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг

Стаття 1258
Підстави відповідальності за шкоду,
завдану через недоліки товарів, робіт, послуг

     

Стаття 1288 (1258)
Підстави відповідальності за шкоду,
завдану через недоліки товарів, робіт, послуг

Шкода, завдана життю, здоров’ю або майну фізичної чи юридичної особи через конструкційні, рецептурні чи інші недоліки товарів (робіт, послуг), а також через недостовірну чи недостатню інформацію про товар (роботу, послугу), підлягає відшкодуванню продавцем або виробником (виконавцем) незалежно від їхньої вини і від того, перебував потерпілий з ними у договірних відносинах чи не перебував.

 

Пропоную нову редакцію:

“Продавець, виготувач, той хто надає послуги, зобов’язаний відшкодувати шкоду завдану фізичній чи юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт, послуг, а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

враховано

Продавець, виготувач, той хто надає послуги, зобов’язаний відшкодувати шкоду завдану фізичній чи юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт, послуг, а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

   

Відшкодування шлоди не залежить від їх вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

 

Відшкодування шкоди не залежить від їх вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Стаття 1259
Особи, відповідальні за шкоду, завдану через недоліки товарів, робіт, послуг

385

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Уточнити назву.

враховано

Стаття 1289 (1259)
Особи, відповідальні за шкоду внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг

1. Шкода, завдана через недоліки товару, підлягає відшкодуванню за вибором потерпілого — продавцем або виготовлювачем товару.

386

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Пропоную нову редакцію:

1. Якщо шкода виникла внаслідок недоліків товару, недостовірної або недостатньої інформації про нього, покупець має право зажадати її відшкодування від продавця або від виготовлювача, чи від їх обох частково або солідарно.

відхилено

1. Шкода, завдана через недоліки товару, підлягає відшкодуванню за вибором потерпілого — продавцем або виготовлювачем товару.

2. Шкода, завдана через недоліки робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

387

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Якщо шкода виникла внаслідок недоліків роботи чи послуги або недостовірної чи недостатньої про них інформації, вона відшкодовується виконавцем роботи, надавачем послуги.

відхилено

2. Шкода, завдана через недоліки робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

3. Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню відповідно до правил пп. 1, 2 цієї статті.

     

3. Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню відповідно до правил пунктами 1, 2 цієї статті.

Стаття 1260
Строки відшкодування шкоди, внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг

388

д. Ромовська З.В.
(о.к .№ 122 )
Уточнити назву. Заперечую проти статті 1260. Невже на ремонт квартири буде також поширюватись 10 років?

Те ж і щодо статті 1261.

враховано частково

Стаття 1290 (1260)
Строки відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг

1. Шкода підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару (роботи, послуги), а якщо вони не встановлені, — протягом десяти років від дня вироблення товару (виконання роботи, надання послуги).

 

Чому цей параграф серед деліктів, адже мова йде про неналежне виконання умов договору?

відхилено

1. Шкода підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару (роботи, послуги), а якщо вони не встановлені, — протягом десяти років від дня вироблення товару (виконання роботи, надання послуги).

2. За межами зазначених строків шкода підлягає відшкодуванню:

     

2. За межами зазначених строків шкода підлягає відшкодуванню:

1) якщо на порушення вимог закону строку придатності не встановлено;

     

1) якщо на порушення вимог закону строку придатності не встановлено;

2) якщо особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання згаданих дій.

     

2) якщо особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання згаданих дій.

Стаття 1261
Підстави звільнення від відповідальності за шкоду,
завдану через недоліки товарів, робіт, послуг

     

Стаття 1291 (1261)
Підстави звільнення від відповідальності за шкоду,
завдану через недоліки товарів, робіт, послуг

Продавець або виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відповідальності лише у випадках, якщо доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг).

     

Продавець або виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відповідальності лише у випадках, якщо доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг).

§ 4. Компенсація моральної шкоди

     

§ 4. Компенсація моральної шкоди

         

Стаття 1262 поставлена після статті 1220 (з внесеними змінами)

       
         
         

Стаття 1263 поставлена після статті 1251 ( з внесеними змінами)

       
         

Стаття 12631
Компенсація моральної шкоди, завданої смертю особи

     

Стаття 1292 (12631)
Компенсація моральної шкоди, завданої смертю особи

Моральна шкода, завдана смертю (втратою) дружини (чоловіка), дітей, в тому числі усиновлених, батьків компенсується особам, які зв’язані із загиблим (загиблою) сімейними відносинами (стаття 1270 цього Кодексу).

     

Моральна шкода, завдана смертю (втратою) дружини (чоловіка), дітей, в тому числі усиновлених, батьків компенсується особам, які зв’язані із загиблим (загиблою) сімейними відносинами (стаття 1299 цього Кодексу).

Підстави відповідальності та розмір компенсації моральної шкоди визначаються на підставі статтей 1262, 1263 цього Кодексу.

     

Підстави відповідальності та розмір компенсації моральної шкоди визначаються на підставі статтей 1245, 1281 цього Кодексу.

Глава 81
Безпідставне збагачення

     

Глава 82 (81)
Безпідставне збагачення

Стаття 1264
Загальні положення про зобов’язання із безпідставного збагачення

     

Стаття 1293 (1264)
Загальні положення про зобов’язання із безпідставного збагачення

1. Особа, яка набула майно (набувач) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої підстави, встановленої законом, іншими правовими актами або правочином, зобов’язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.

     

1. Особа, яка набула майно (набувач) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої підстави, встановленої законом, іншими нормативно-правовими актами або правочином, зобов’язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.

2. Такий самий обов’язок виникає, коли підстава, за якою набуте майно, згодом відпала.

     

2. Такий самий обов’язок виникає, коли підстава, за якою набуте майно, згодом відпала.

3. Правила цієї глави застосовуються незалежно від того, чи стало безпідставне збагачення результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого або третіх осіб, чи наслідком події.

     

3. Правила цієї глави застосовуються незалежно від того, чи стало безпідставне збагачення результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого або третіх осіб, чи наслідком події.

Стаття 1265
Співвідношення вимог щодо повернення безпідставно
набутого майна з іншими вимогами захисту цивільних прав

     

Стаття 1294 (1265)
Співвідношення вимог щодо повернення безпідставно
набутого майна з іншими вимогами захисту цивільних прав

Оскільки інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами чи правовими актами і не випливає із суті відповідних відносин, правила цієї глави підлягають застосуванню також до вимог:

     

Якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами чи нормативно-правовими актами і не випливає із суті відповідних відносин, правила цієї глави підлягають застосуванню також до вимог:

1) щодо повернення виконаного за недійсним правочином;

     

1) щодо повернення виконаного за недійсним правочином;

2) щодо витребування майна власником з чужого незаконного володіння;

     

2) щодо витребування майна власником з чужого незаконного володіння;

3) однієї сторони у зобов’язанні до іншої щодо повернення виконаного у зв’язку з цим зобов’язанням;

     

3) однієї сторони у зобов’язанні до іншої щодо повернення виконаного у зв’язку з цим зобов’язанням;

4) відшкодування шкоди, у тому числі завданої недобросовісною поведінкою збагатілої особи.

     

4) відшкодування шкоди, у тому числі завданої недобросовісною поведінкою збагатілої особи.

Стаття 1266
Повернення безпідставно набутого майна в натурі

     

Стаття 1295 (1266)
Повернення безпідставно набутого майна в натурі

1. Безпідставно набуте майно має бути повернене набувачем потерпілому в натурі.

     

1. Безпідставно набуте майно має бути повернене набувачем потерпілому в натурі.

2. В разі неможливості повернути безпідставно набуте майно в натурі повинна бути відшкодована його вартість, яка визначається на момент розгляду справи в суді про повернення майна.

     

2. В разі неможливості повернути безпідставно набуте майно в натурі повинна бути відшкодована його вартість, яка визначається на момент розгляду справи в суді про повернення майна.

         

Стаття 1267 виключена.

       
         

Стаття 1296 (1268)
Відшкодування доходів від безпідставно
набутого майна і витрат на його утримання

     

Стаття 1296 (1268)
Відшкодування доходів від безпідставно
набутого майна і витрат на його утримання

1. Особа, яка безпідставно набула чи зберегла майно, зобов’язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона одержала або повинна була одержати від цього майна відтоді, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Від цього ж часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна.

     

1. Особа, яка безпідставно набула чи зберегла майно, зобов’язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона одержала або повинна була одержати від цього майна відтоді, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Від цього ж часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна.

Зі свого боку, ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від того часу, від якого вона зобов’язана повернути доходи.

     

Зі свого боку, ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від того часу, від якого вона зобов’язана повернути доходи.

2. На суму безпідставного грошового збагачення підлягають нарахуванню проценти за користування чужими коштами (стаття 576 цього Кодексу).

     

2. На суму безпідставного грошового збагачення підлягають нарахуванню проценти за користування чужими коштами (стаття 576 цього Кодексу).

Стаття 1269
Майно, що не підлягає поверненню

     

Стаття 1297 (1269)
Майно, що не підлягає поверненню

Не підлягає поверненню:

     

Не підлягає поверненню:

1) заробітна плата і прирівнені до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю, аліменти і інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо виплата сум проведена юридичною чи фізичною особою добровільно, при відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

     

1) заробітна плата і прирівнені до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю, аліменти і інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо виплата сум проведена юридичною чи фізичною особою добровільно, при відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це передбачено законом.

     

2) інше майно, якщо це передбачено законом.

Стаття 12691
Збереження майна за рахунок іншої особи

     

Стаття 1298 (12691)
Збереження майна за рахунок іншої особи

Правила цієї глави поширюються на випадки збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав, встановлених законом або договором.

     

Правила цієї глави поширюються на випадки збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав, встановлених договором або законом.