Назва:	Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні
Автор:	Кабінет Міністрів України
Відповідальний комітет:	Народні депутати України - члени Комітету з питань економічної політики та управління народним господарством

N	Редакція, прийнята в попередньому читанні*	Зауваження та пропозиції	Висновки, обгр.	Редакція, запропонована головним комітетом
	Проект			Проект
0.	Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні Кабінет Міністрів УкраїниНародні депутати України - члени Комітету з питань економічної політики та управління народним господарствомЗ А К О Н У К Р А Ї Н И			Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні Кабінет Міністрів УкраїниНародні депутати України - члени Комітету з питань економічної політики та управління народним господарствомЗ А К О Н У К Р А Ї Н И
1.	"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"			"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
2.
3.	Цей Закон визначає загальний порядок i принципи оцінки майна (включаючи майнові права) в Українi з метою забезпечення захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин власності в процесі приватизації державного майна, націоналізації, реквізиції, конфіскації майна, оподаткування майна, захисту інвестицій, відшкодування збитків тощо, а також визначає правові засади здійснення професійної оціночної діяльності (надалі - оціночної діяльності) в Україні.	-1- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) В преамбулі Закону слова "націоналізації, реквізиції, конфіскації" замінити словами "у разі примусового відчуження".	Враховано	Цей Закон визначає загальний порядок i принципи оцінки майна, майнових прав в Українi з метою забезпечення захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин власності в процесі приватизації державного майна, а також у разі примусового відчуження майна, при справлянні податку на нерухоме майно (нерухомість), відшкодуванні збитків тощо, а також визначає правові засади здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.
4.	Розділ I			Розділ I
5.	ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ			ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
6.	Стаття 1. Право на оцінку майна			Стаття 1. Право на оцінку майна
7.	Фізичні та юридичні особи, мають право на проведення незалежними професійними оцінювачами оцінки будь-якого належного їм на праві власності або на інших законних підставах майна, майнових та немайнових прав (надалі - майна).			Фізичні та юридичні особи мають право на проведення незалежними професійними оцінювачами оцінки будь-якого майна, а також майнових прав (далі - майна), яке належить їм на праві власності або інших законних підставах.
8.	Фізичні та юридичні особи, мають право на проведення оцінки належного ним майна, яке знаходиться за межами України, з залученням до цього як незалежних професійних оцінювачів, що зареєстровані в Україні, так і іноземних оцінювачів.	-2- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) В частині другій ст. 1 слова "що зареєстровані в Україні" замінити словами "що отримали свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю відповідно до законодавства України".	Враховано	Фізичні та юридичні особи мають право на проведення оцінки майна, що належить їм на праві власності або інших законних підставах і знаходиться за межами України, із залученням до цього незалежних професійних оцінювачів, що отримали свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю відповідно до законодавства України, та іноземних оцінювачів.
9.	У випадках, встановлених законодавством, проведення оцінки майна є обов`язковим.			У випадках, передбачених законодавством, проведення оцінки майна є обов`язковим.
10.	Стаття 2. Законодавство про оціночну діяльність	-3- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Доповнити Статтю визначенням видів діяльності, що можуть виконувитись оціночними фірмами.	Враховано в ст. 4	Стаття 2. Законодавство про оціночну діяльність
11.	Законодавство про оціночну діяльність складається із цього Закону та інших законодавчих та нормативних актів, прийнятих відповідно до нього.			Законодавство про оціночну діяльність складається із цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього.
12.	Якщо міжнародним договором, укладення якого відбулось у формі закону, встановлені інші правові норми щодо оціночної діяльності ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються правила міжнародного договору.	-4- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) В частині другій слова "укладання якого відбулося у формі закону" замінити словами "згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України".	Враховано редакційно	Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правові норми щодо оціночної діяльності ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються правила міжнародного договору.
13.	Стаття 3. Поняття оціночної діяльності			Стаття 3. Поняття професійної оціночної діяльності
14.	Під оціночною діяльністю у цьому Законі розуміється професійна діяльність особи, яка визнана оцінювачем відповідно до вимог цього Закону, і полягає у визначенні ринкової або іншої вартості об'єкту оцінки. Оціночна діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення оцінки майна, практичне виконання оцінки майна та надання інших послуг, пов'язаних з оцінкою майна.	-5- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Частину першу статті після слів "включає в себе" доповнити словом "правове" і далі за текстом. -6- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину першу ст. 3 в кінці доповнити словами "зокрема, надання відповідних консультацій." В частині другій ст. 3 перше речення вилучити.	Відхилено Враховано	Під професійною оціночною діяльністю (далі - оціночна діяльність) у цьому Законі розуміється професійна діяльність особи, визнаної оцінювачем відповідно до вимог цього Закону, яка полягає у визначенні ринкової або іншої вартості об'єкта оцінки. Оціночна діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення оцінки майна, практичне виконання оцінки майна та надання інших послуг, пов'язаних з оцінкою майна, зокрема, надання відповідних консультацій.
15.	При здійсненні діяльності по оцінці майна допускається здійснення окремих видів діяльності, насамперед, діяльності по наданню відповідних консультацій, пов'язаних з оцінкою майна. Перелік цих видів діяльності затверджується Комітетом з оціночної діяльності.			Перелік послуг, пов'язаних з оцінкою майна, затверджується Комітетом з оціночної діяльності.
16.	Стаття 4. Оцінювач			Стаття 4. Оцінювач
17.	Оцінювачем може бути громадянин України, іноземний громадянин чи особа без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю.			Професійним оцінювачем може бути громадянин України, іноземний громадянин чи особа без громадянства, яка склала кваліфікаційний іспит та одержала свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю (далі - оцінювач) відповідно до законодавства України.
18.	Оцінювачем не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.			Оцінювачем не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
19.	Оцінювач не може займатись іншими видами підприємницької діяльності, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької і наукової у вільний від роботи час.	-7- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) В частині третій слова "у вільний від роботи час" замінити словами "без шкоди для основної роботи". -8- Н.д Медведчук В.(Округ N 171) В частині третій вилучити слово "підприємницької". Після слів "оплачувану роботу, крім" доповнити словами "консалтінгової, аудиторської". -9- Н.д.Кужель О.В. (Округ N 181) Частину третю ст. 4 викласти в такій редакції: "Оцінювач не може займатись іншими видами підприємницької діяльності, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім аудиторської та викладацької і наукової у вільний від роботи час".	Враховано редакційно Враховано частково Враховано частково	Оцінювач не може займатись іншими видами підприємницької діяльності, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім аудиторської діяльності викладацької та наукової роботи.
		-10- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Частину третю викласти в такій редакції: "Оцінювач може займатись всіма видами консалтингових послуг, а також викладацькою та науковою діяльністю".	Відхилено
20.	Особи, які пройшли підготовку для зайняття оціночною діяльністю або займались нею в іноземних країнах, допускаються до професійної діяльності в Україні після перевірки їх кваліфікації у порядку, встановленому Комітетом з оціночної діяльності.	-11- Н. д. Медведчук В.(Округ N 171) Частину четверту доповнити реченням "Кваліфікація підтверджується відповідним дипломом про одержання спеціальної вищої освіти установою, яка отримала відповідну ліцензію Міносвіти за погодженням з Комітетом з оціночної діяльності".	Відхилено	Особи, які пройшли підготовку для заняття оціночною діяльністю або займались нею в іноземних країнах, можуть займатися оціночною діяльністю в Україні після підтвердження їх кваліфікації у порядку, встановленому Комітетом з оціночної діяльності.
21.	Стаття 5. Організаційні форми здійснення оціночної діяльності			Стаття 5. Організаційні форми здійснення оціночної діяльності
22.	Оцінювач має право займатися оціночною діяльністю індивідуально або створити спільно з іншими оцінювачами та (або) іншими особами оціночну фірму.	-12- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) В ст. 5 частину першу викласти в такій редакції: "Оцінювач має право займатися оціночною діяльністю індивідуально або в складі оціночної фірми. Такий оцінювач відповідно до цього Закону вважається незалежним оцінювачем."	Враховано	Оцінювач має право займатися оціночною діяльністю індивідуально або в складі оціночної фірми. Такий оцінювач відповідно до цього Закону вважається незалежним оцінювачем.
23.	Оцінювач може брати участь в діяльності лише однієї оціночної фірми. Оцінювач може працювати у складі державного органу, до повноважень якого входить здійснення функцій управління державним майном та контролю за його використанням. Оцінювач, який працює у складі відповідного державного органу, не має права здійснювати оціночну діяльність у інших організаційних формах оціночної діяльності. Оцінювач, що працює в складі державного органу не вважається незалежним оцінювачем. Державні органи мають право здійснювати оціночну діяльність лише у межах своїх функцій і не можуть здійснювати оціночну діяльність на комерційній основі.	-13- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) В частині другій Статті 5 вилучити перше речення. -14- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Викласти частину другу Статті 5 в наступній редакції: "Оцінювач може брати участь в діяльності лише однієї оціночної фірми. Оцінювач може працювати у складі державного органу, до повноважень якого входить здійснення функцій управління державним майном та контролю за його використанням. Оцінювач, який працює у складі відповідного державного органу, не має права здійснювати оціночну діяльність індивідуально або у складі оціночної фірми. Державні органи не мають права здійснювати оціночну діяльність на комерційній основі".	Враховано Враховано редакційно	Оцінювач може працювати у державному органі, до повноважень якого входить здійснення функцій управління державним майном та контролю за його використанням. Оцінювач, який працює у державному органі, має право займатися оціночною діяльністю виключно в межах своїх службових обов'язків.
24.	Особливості здійснення оціночної діяльності державними органами встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому не може встановлюватись виключне право на здійснення державними органами оцінки майна у будь-яких випадках її застосування.			Особливості здійснення оціночної діяльності оцінювачами, які працюють в державних органах, встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому не може передбачатися здійснення оцінки майна виключно оцінювачами, які працюють в державних органах.
25.	Стаття 6. Оціночна фірма			Стаття 6. Оціночна фірма
26.	Оціночна фірма - це повне або командитне товариство, яке має свідоцтво на право здійснення оціночної діяльності і відповідно до його установчих документів може займається лише оціночною діяльністю.	-15- Н.д. Медведчук В.(Округ № 171) Слова "повне або командитне товариство" вилучити і замінити словами "юридична особа, зареєстрована у відповідності з Законом України "Про господарські товариства", а далі за текстом. -16- Н.д.Кужель О.В. (Округ N 181) Частину першу стаатті 6 викласти в такій редакції: "Оціночна фірма - це юридична особа, зареєстрована у відповідності з Законом України "Про господарські товариства", яка має свідоцтво на право здійснення оціночної діяльності і відповідно до його установчих документів може займатися лише оціночною або оціночною та аудиторською діяльністю."	Враховано редакційно Враховано редакційно	Оціночна фірма - це юридична особа, створена відповідно до Закону України "Про господарські товариства", яка може здійснювати оціночну діяльність після одержання в установленому порядку свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, і відповідно до її установчих документів може займатися виключно оціночною або оціночною та аудиторською діяльністю.
		-17- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Статтю 6 викласти в такій редакції: "Оціночна фірма це юридична особа будь-яких організаційних форм, в яких на постійній основі працює хоч один оцінювач".	Враховано редакційно
27.	Загальний розмір частки засновників та учасників оціночної фірми, які не є оцінювачами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків. Наявність державної власності в статутному фонді оціночної фірми, яка здійснює оціночну діяльність, не допускається.	-18- Н.д. Медведчук В.(Округ № 171) В частині другій перше речення вилучити. -19- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Друге речення частини другої ст. 6 викласти в редакції: "Органи державної влади, державні підприємства, установи та організації не можуть бути засновниками та учасниками оціночної фірми".	Відхилено Враховано	Загальний розмір частки засновників та учасників, які не є оцінювачами, у статутному фонді оціночної фірми не може перевищувати 30 відсотків. Органи державної влади, державні підприємства, установи та організації не можуть бути засновниками та учасниками оціночної фірми.
28.	В оціночній фірмі, яке діє у вигляді командитного товариства, хоча б один із учасників з повною відповідальністю має бути оцінювачем. У разі, якщо із командитного товариства, яке здійснює оціночну діяльність, вибувають всі учасники з повною відповідальністю, які є оцінювачами, воно не може займатись оціночною діяльністю.	-20- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Частину третю вилучити.	враховано
29.	Оціночній фірмі дозволяється здійснювати оціночну діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один оцінювач.			Оціночній фірмі дозволяється здійснювати оціночну діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один оцінювач.
30.	У найменуванні оціночної фірми має бути зазначено, що вона займається оціночною діяльністю. Інші юридичні особи не мають право використовувати у своєму найменуванні позначення "оціночна".	-21- Н.д.Кужель О.В. (Округ N 181) В частині п'ятій статті 6: після слова "оціночною" додати слова "або аудиторською"; друге речення виключити.	Враховано	У найменуванні оціночної фірми зазначається, що вона займається оціночною або аудиторською діяльністю.
31.	За згодою сторін з працівниками оціночної фірми може бути укладено трудовий договір у формі контракту.			За згодою сторін з працівниками оціночної фірми може бути укладено трудовий договір у формі контракту.
32.	Стаття 7. Діяльність іноземних оцінювачів в Україні			Стаття 7. Діяльність іноземних оцінювачів в Україні
33.	Замовники оцінки об'єктів, які знаходяться на території України, можуть залучати до їх оцінки іноземних оцінювачів. Висновок оцінювача іноземної держави щодо вартості об'єкту оцінки, який знаходиться на території України, при офіційному його поданні установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердженню оцінювачем України.	-22- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Після слів "іноземних оцінювачів" поставити кому і доповнити словами, "якщо вони не входять до переліку іноземних оціночних фірм, які мають ліцензію Комітету з оціночною діяльності". Друге речення вилучити. Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Статтю 7 викласти в такій редакції: "Для здійснення оцінки об'єктів, які знаходяться на території України, замовники можуть укладати відповідні договори з іноземними оцінювачами. Висновок іноземного оцінювача щодо вартості об'єкта оцінки, який знаходиться на території України, при офіційному його поданні державному органові, установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердженню оцінювачем, який одержав свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю відповідно до законодавства України. На іноземних оцінювачів, які здійснюють оцінку майна, що знаходяться на території України, поширюються обмеження, встановлені статтею 11 цього Закону.	Відхилено Враховано	Для здійснення оцінки об'єктів, які знаходяться на території України, замовники можуть укладати відповідні договори з іноземними оцінювачами. Висновок іноземного оцінювача щодо вартості об'єкта оцінки, який знаходиться на території України, при офіційному його поданні державному органові, установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердженню оцінювачем, який одержав свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю відповідно до законодавства України. На іноземних оцінювачів, які здійснюють оцінку майна, що знаходяться на території України, поширюються обмеження, встановлені статтею 11 цього Закону.
34.	Стаття 8. Об'єкти оцінки	-23- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Статтю 8 викласти в такій редакції:	Враховано	Стаття 8. Об'єкти оцінки
35.	Оцінці відповідно до цього Закону підлягають:	"Відповідно до цього Закону об'єктами оцінки можуть бути:		Відповідно до цього Закону об'єктами оцінки можуть бути:
36.	1) земельні ділянки та майно, пов'язане з землею (будівля, споруда, квартира), а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого;	1) земельні ділянки, права користування земельними ділянками та майно, пов'язане з землею (будівлі, споруди, їх невід'ємні частини), а також інше майно, що віднесене законодавством до нерухомого;		1) земельні ділянки, права користування земельними ділянками та майно, пов'язане з землею (будівлі, споруди, їх невід'ємні частини), а також інше майно, що віднесене законодавством до нерухомого;
37.	2) підприємства, установи, організації (їх структурні підрозділи) як цілісні майнові комплекси;	2) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій (їх структурні підрозділи);		2) цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій (їх структурні підрозділи);
38.	3) машини та інші транспортні засоби, включаючи плав. засоби, морські, річні та повітряні судна;	3) автомобілі та інші транспортні засоби, включаючи плавучі засоби, морські, річкові та повітряні судна;		3) автомобілі та інші транспортні засоби, включаючи плавучі засоби, морські, річкові та повітряні судна;
39.	4) обладнання та інше рухоме майно;	4) обладнання та інше рухоме майно;		4) обладнання та інше рухоме майно;
40.	5) цінні папери та їх похідні;	5) частки у статутних фондах господарських товариств, цінні папери та їх похідні;		5) частки у статутних фондах господарських товариств, цінні папери та їх похідні;
41.	6) об'єкти інтелектуальної та промислової власності;	6) права інтелектуальної власності;		6) права інтелектуальної власності;
42.	7) майнові права вимоги.	7) майнові права вимоги, що можуть бути відчужені відповідно до законодавства.		7) майнові права вимоги, що можуть бути відчужені відповідно до законодавства.
43.	Відповідно до цього Закону можуть оцінюватися й інші об'єкти у випадках, передбачених законодавством або договором сторін.	Відповідно до цього Закону можуть оцінюватися також інші об'єкти у випадках, передбачених законодавством або договором сторін".		Відповідно до цього Закону можуть оцінюватися також інші об'єкти у випадках, передбачених законодавством або договором сторін.
44.	Стаття 9. Застосування оцінки			Стаття 9. Застосування оцінки
45.	Відповідно до цього Закону з залученням професійних оцінювачів може здійснюватись оцінка:			Відповідно до цього Закону оцінювачами може здійснюватись оцінка:
46.	1) вкладів учасників та засновників при створенні та ліквідації господарських товариств, а також у разі виходу або виключення учасника із господарського товариства;	-24- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Пункт перший статті після слова "вкладів" доповнити словами "акцій, цінних паперів" і далі за текстом.	Відхилено	1) вкладів учасників та засновників при створенні та ліквідації господарських товариств, а також у разі виходу або виключення учасника із господарського товариства;
47.	2) предмету застави;			2) предмету застави;
48.	3) державного майна в разі його приватизації або іншого відчуження;	-25- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Слова "в разі його приватизації або іншого відчудження" вилучити.	Враховано редакційно	3) державного майна у випадках, передбачених законодавством;
49.	4) майна у разі передачі його в оренду;	-26- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Пункт четвертий статті після слів "в оренду" доповнити словами "або в спадщину".	Враховано редакційно	4) майна у разі передачі його в оренду,
50.	5) у разі примусового вилучення майна при зверненні стягнення на це майно за рішенням суду або арбітражного суду, за рішенням органів державної влади за обставин надзвичайного характеру (реквізиції);	-27- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) Пункт 5 викласти в такій редакції: "6) у разі примусового відчуження майна;"	Враховано редакційно	5) при спадкуванні майна;
51.	6) у разі націоналізації майна;			6) у разі примусового відчуження майна;
52.	7) безхазяйного майна та скарбів;			7) безхазяйного майна та скарбів;
53.	8) при виділенні частки із спільного майна;			8) у разі виділення частки із спільного майна;
54.	9) у разі відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі або майну, честі, гідності та діловій репутації громадянина;	-28- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Слова "честі, гідності та діловій репутації громадянина" вилучити.	Враховано редакційно	9) у разі відшкодування шкоди відповідно до законодавства;
55.	10) при складенні страхового акту відповідно до статті 24 Закону України "Про страхування".	-29- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Статтю 9 доповнити п. 11, 12 такого змісту: "11) з метою обчислення суми державного мита;	Враховано	10) при складанні страхового акту відповідно до статті 24 Закону України "Про страхування"; 11) з метою обчислення суми державного мита;
		12) у разі проведення переоцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності".		12) у разі проведення переоцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності.
56.	Застосування оцінки у інших випадках може бути передбачено законодавством або договором сторін.			Застосування оцінки в інших випадках може бути передбачено законодавством або договором.
57.	Стаття 10. Обов'язкове застосування оцінки			Стаття 10. Обов'язкове проведення оцінки
58.	Оцінка з залученням професійних оцінювачів є обов'язковою у випадках:			Проведення оцінки оцінювачами є обов'язковим у випадках:
59.	1) визначення початкової ціни для аукціонів та конкурсів по продажу державного майна;			1) визначення початкової ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом;
60.	2) при визначенні вартості державного майна у разі його приватизації на неконкурентних засадах;	-30- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) Пункт 2 ст. 10 викласти в такій редакції: "2) при визначенні ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу;"	Враховано	2) при визначенні ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу;
61.	3) при приватизації державного майна за грошові кошти;	Пункт 3 вилучити.
62.	4) при передачі у оренду державних підприємств, їх відокремлених підрозділів та іншого державного майна;			3) при передачі в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх відокремлених підрозділів та іншого державного майна;
63.	5) у разі визначення долі орендаря та держави в статутних фондах відкритих акціонерних товариств, створених на базі орендних підприємств;			4) при визначенні частки орендаря та держави в статутному фонді відкритого акціонерного товариства, створеного на базі орендного підприємства;
64.	6) при заставі майна державних підприємств, їх відокремлених підрозділів та іншого державного майна;	-31- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) В пункті 6 ст. 10 слова "майна державних підприємств, їх відокремлених підрозділів та іншого" вилучити.	Враховано	5) при заставі державного майна;
65.	7) при визначенні вартості майнових внесків до статутних фондів господарських товариств, одним з засновників (учасників) яких є держава;	В пункті 7 слова "майнових внесків" замінити словом "вкладів", в кінці доповнити словами "в особі уповноважених органів". Пункт 9 вилучити.		6) при визначенні вартості вкладів засновників (учасників) до статутного фонду господарського товариства у разі, якщо одним із засновників (учасників) такого товариства є держава в особі уповноважених органів;
66.	8) при складенні страхового акту відповідно до статті 24 Закону України "Про страхування";			7) при складанні страхового акту відповідно до статті 24 Закону України "Про страхування".
67.	9) в разі проведення переоцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності.
68.	Законодавством можуть бути визначені і інші випадки обов'язкового проведення оцінки майна.	-32- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Після слів "оцінки майна" поставити кому і доповнити словами "що оформлюється відповідною постановою Кабінету Міністрів України".	Відхилено	Законами можуть бути передбачені також інші випадки обов'язкового проведення оцінки майна.
69.	Стаття 11. Заборона проведення оцінки	-33- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Назву ст. 11 викласти в такій редакції: "Стаття 11. Обмеження щодо проведення оцінки майна"	Враховано	Стаття 11. Обмеження щодо проведення оцінки майна
70.	Забороняється проведення оцінки:			Не дозволяється проведення оцінки:
71.	1)оцінювачу (оціночній фірмі) щодо об'єкту оцінки, який належить йому (їй), на праві власності або на інших законних підставах;			1) оцінювачем (оціночною фірмою) щодо об'єкта оцінки, який належить такому оцінювачу (оціночній фірмі), на праві власності або інших законних підставах;
72.	2) оцінювачем, який має прямі родинні стосунки з фізичною особою-замовником або керівництвом юридичної особи, яка замовляє оцінку;	-34- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) У пункті другому статті слово "керівництвом" замінити словом "керівником".	Враховано	2) оцінювачем, який є родичем фізичної особи-замовника або керівника юридичної особи, яка є замовником оцінки;
73.	3) оціночною фірмою, якщо замовником оцінки, є засновник (учасник) оціночної фірми;			3) оціночною фірмою, якщо замовником оцінки є засновник (учасник) оціночної фірми;
74.	4) оціночною фірмою, якщо замовником оцінки, є юридична особа, засновником (учасником) якої є оціночна фірма.			4) оціночною фірмою, якщо замовником оцінки, є юридична особа, засновником (учасником) якої є оціночна фірма.
75.	Законодавством можуть бути встановлені і інші обмеження щодо проведення оцінки.	-35- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Після слів "проведення оцінки" поставити кому і доповнити словами "що затверджується відповідною Постановою Кабінету Міністрів України".	Відхилено	Законами можуть бути передбачені також інші обмеження щодо проведення оцінки майна.
76.	Стаття 12. Обов'язки третіх осіб
77.	В разі проведення оцінки за рішенням (ухвалою) суду, арбітражного суду, треті особи, що мають в своєму розпорядженні документи та іншу інформацію стосовно об'єктів оцінки, зобов'язані надати їх на вимогу оцінювача. Вимога про надання документів та іншої інформації має бути письмово засвідчена судом, арбітражним судом.	-36- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Статтю 12 вилучити.	Враховано
78.	Розділ ІІ			Розділ ІІ
79.	ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОЦІНКИ			ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОЦІНКИ
80.	Стаття 13. Підстави проведення оцінки			Стаття 12. Підстави проведення оцінки
81.	Оцінка проводиться на підставі письмового договору між оцінювачем (оціночною фірмою) та замовником або рішення (ухвали) суду, арбітражного суду. Оцінювач, який працює у складі державного органу, здійснює оцінку майна на підставі наказу керівника відповідного державного органу, в якому мають бути вказані відомості, зазначені у пунктах 1 - 6 частини 5 статті 14 цього Закону.			Оцінка проводиться на підставі письмового договору між оцінювачем (оціночною фірмою) та замовником або на підставі ухвали суду (арбітражного суду) про призначення відповідної експертизи. Оцінювач, який працює у державному органі, здійснює оцінку майна на підставі наказу керівника відповідного державного органу, в якому мають бути вказані відомості, зазначені у пунктах 1 - 5 частини четвертої статті 13 цього Закону.
82.	Стаття 14. Договір на проведення оцінки	-37- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346)	Враховано	Стаття 13. Договір про проведення оцінки
83.	Сторонами договору оцінки є замовник та оцінювач (оціночна фірма). Замовником оцінки може бути власник або інша особа, у якої об'єкт оцінки знаходиться на законних підставах, суд, арбітражний суд. Особи, не зазначені у частині другій цієї статті, можуть бути замовниками оцінки за згодою власника об'єкта або іншої особи, у якої об'єкт оцінки знаходиться на законних підставах.	Частину 1 ст. 14 викласти в такій редакції: "Сторонами договору про проведення оцінки є замовник оцінки та оцінювач (оціночна фірма). Замовником оцінки може бути особа, якій об'єкт оцінки належить на праві власності або інших законних підставах, представники та спадкоємці такої особи. Інші особи можуть бути замовниками оцінки за згодою осіб, які зазначені в частині першій цієї статті".		Сторонами договору про проведення оцінки є замовник оцінки та оцінювач (оціночна фірма). Замовником оцінки може бути особа, якій об'єкт оцінки належить на праві власності або інших законних підставах, представники та спадкоємці такої особи. Інші особи можуть бути замовниками оцінки за згодою осіб, які зазначені в частині першій цієї статті.
84.	Замовник має право вільного вибору оцінювача (оціночної фірми) з дотриманням вимог статті 11 цього Закону.			Замовник має право вільного вибору оцінювача (оціночної фірми) з дотриманням вимог статті 11 цього Закону.
85.	В договорі на проведення оцінки має бути визначено:			В договорі про проведення оцінки визначається:
86.	1) об'єкт оцінки;			1) об'єкт оцінки;
87.	2) строк проведення оцінки;			2) строк проведення оцінки;
88.	3) відомості про оцінювача (оцінювачів), що буде проводити оцінку, включаючи відомості про свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю;			3) відомості про оцінювача (оціночну фірму), що буде проводити оцінку, включаючи відомості про свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю;
89.	4) вид вартості об'єкту, який має бути визначено внаслідок оцінки;			4) вид вартості об'єкта, що має бути визначено внаслідок оцінки;
90.	5) спосіб оцінки;	-38- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) В пункті 5 ст. 13 слово "спосіб" замінити на слово "дату".	Враховано	5) дату оцінки;
91.	6) обов'язки сторін щодо забезпечення конфеденційності умов договору;	Пункт 6 в кінці доповнити словами: "та висновку про оцінку".		6) обов'язки сторін щодо забезпечення конфіденційності умов договору та висновку про оцінку;
92.	7) розмір і умови оплати;	Пункт 7 в кінці доповнити словами: "робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою)".		7) розмір і умови оплати робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою);
93.	8) відповідальність сторін за дотримання умов договору.			8) відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
94.	Законодавством або угодою сторін можуть бути передбачені і інші вимоги щодо змісту договору про оцінку. Замовник зобов'язаний створити оцінювачу належні умови для якісного виконання оцінки.			Законодавством або угодою сторін можуть бути передбачені також інші вимоги щодо змісту договору про проведення оцінки. Замовник зобов'язаний створити оцінювачу належні умови для якісного виконання оцінки.
95.	Стаття 15. Проведення оцінки за рішенням (ухвалою) суду			Стаття 14. Проведення оцінки на підставі ухвали суду (арбітражного суду)
96.	У випадках, визначених законодавством, оцінка може бути проведена на підставі рішення (ухвали) суду, арбітражного суду про призначення відповідної експертизи.			У випадках, визначених законодавством, оцінка може бути проведена на підставі ухвали суду (арбітражного суду) про призначення відповідної експертизи.
97.	Особи, які беруть участь у справі, можуть вказати в клопотанні про призначення експертизи кандидатуру оцінювача для її проведення.			Особи, які беруть участь у справі, можуть вказати в клопотанні про призначення експертизи кандидатуру оцінювача (оціночної фірми) для її проведення.
98.	Суд, арбітражний суд має право відхилити цю кандидатуру, в тому числі і за заявою іншої особи, яка бере участь у справі.			Суд (арбітражний суд) має право відхилити цю кандидатуру, в тому числі і за клопотанням інших осіб, які беруть участь у справі.
99.	Права та обов'язки оцінювача як судового експерта визначаються відповідним процесуальним законодавством та Законом України "Про судову експертизу".			Права та обов'язки оцінювача (оціночної фірми), який проводить експертизу на підставі ухвали суду (арбітражного суду) про призначення відповідної експертизи, визначаються Законом України "Про судову експертизу" та відповідним процесуальним законодавством.
100.	Стаття 16. Висновок про оцінку			Стаття 15. Висновок про оцінку
101.	Висновок про оцінку - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою оцінювача (оціночної фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення оцінки і містить в собі висновок стосовно вартості об'єкту оцінки.			Висновок про оцінку - це документ, засвідчений підписом та печаткою оцінювача (оціночної фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення оцінки і містить в собі висновок щодо вартості об'єкта оцінки.
102.	У випадку, якщо оцінка проводиться оціночною фірмою, висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), які здійснили оцінку, і затверджується керівником оціночної фірми.			У випадку, якщо оцінка проводиться оціночною фірмою, висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), які безпосередньо провели оцінку, і затверджується керівником оціночної фірми.
103.	У випадку, якщо оцінку спільно здійснюють декілька незалежних оцінювачів, вони складають спільний висновок, який оформлюється з урахуванням вимог, визначених у абзаці першому цієї статті.	- 39- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Частини третю та четверту ст. 15 вилучити.	Враховано
104.	Оцінка у вигляді експертиз оформляється експертним висновком (висновком про вартість) або актом.
105.	Висновок оцінювача іноземної держави при офіційному його поданні органу державної влади та управління України підлягає підтвердженню особою, що визнається оцінювачем відповідно до цього Закону.	-40- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Частину 5 вилучити.	Враховано
106.	При цьому на такого оцінювача повністю поширюються вимоги статті 11 цього Закону.	-41- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Частину 6 вилучити.	Враховано
107.	Стаття 17. Зміст висновку про оцінку			Стаття 16. Зміст висновку про оцінку
108.	Висновок про оцінку обов'язково має містити:			Висновок про оцінку повинен містити такі відомості:
109.	1) дату подання висновку і дату, на яку судження про вартість є дійсним;			1) дату подання висновку і дату, на яку висновок про вартість об'єкта оцінки є дійсним;
110.	2) підставу проведення оцінки;			2) підставу проведення оцінки;
111.	3) відомості про оцінювача, включаючи відомості про свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю;			3) відомості про оцінювача (оціночну фірму), включаючи відомості про свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю;
112.	4) відомості про об'єкт оцінки;			4) відомості про об'єкт оцінки;
113.	5) вид вартості об'єкта оцінки, який був встановлений при оцінці;			5) вид вартості об'єкта оцінки, який був визначений в результаті оцінки;
114.	6) посилання на спосіб та методику (правила) оцінки, яка використовувалась при проведенні оцінки, або докладне викладення цієї методики; обгрунтування її застосування; перелік даних, які використовувались при оцінці з посиланнями на джерела їх отримання; припущення, які прийняті при оцінці об'єкта;			6) посилання на спосіб та методику (правила) оцінки, яка використовувалась при проведенні оцінки, або докладне викладення цієї методики; обгрунтування її застосування; перелік даних, які використовувались при оцінці з посиланнями на джерела їх отримання; припущення, які прийняті при оцінці об'єкта;
115.	7) повний розрахунок оцінки об'єкта, а також обмеження щодо застосування отриманого результату.			7) повний розрахунок оцінки об'єкта, а також обмеження щодо застосування отриманого результату.
116.	Законодавством або угодою сторін може бути передбачено і інші вимоги щодо змісту висновку про оцінку.			Законодавством або угодою сторін може бути передбачено також інші вимоги щодо змісту висновку про оцінку.
117.	Для оцінки вартості окремих видів майна законодавством можуть бути передбачені спеціальні форми висновків, які є обов'язковими для використання при оцінці цих об'єктів.			Для оцінки вартості окремих видів майна законодавством можуть бути передбачені спеціальні форми висновків про оцінку, які є обов'язковими для використання при оцінці цих об'єктів.
118.	Стаття 18. Оплата оцінки	-42- Н.д.Пудрик В.Ю. (Округ N 134) Статтю 18 викласти в такій редакції: "Стаття 18. Оплата робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою)	Враховано	Стаття 17. Оплата робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою)
119.	Розмір і умови оплати, крім випадків обов'язкової оцінки, визначаються за домовленістю сторін, виходячи із складності та обсягу оціночних послуг. Забороняється встановлювати розмір оплати послуг оцінювача (оціночної фірми) в залежності від розміру вартості, що визначена в результаті оцінки.	Розмір і умови оплати робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою), крім випадків обов'язкової оцінки, визначаються за домовленістю сторін, виходячи із складності та обсягу робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою). Не допускається встановлення розміру оплати робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою) в залежності від розміру вартості об'єкта оцінки, визначеної в результаті оцінки. Не допускається включення до договору на проведення оцінки умов, що створюють підстави для виникнення матеріальної зацікавленості оцінювача (оціночної фірми) в результатах оцінки (пов'язання терміну або факту оплати робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою) з настанням в майбутньому відповідних обставин)".		Розмір і умови оплати робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою), крім випадків обов'язкової оцінки, визначаються за домовленістю сторін, виходячи із складності та обсягу робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою). Не допускається встановлення розміру оплати робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою) в залежності від розміру вартості об'єкта оцінки, визначеної в результаті оцінки. Не допускається включення до договору на проведення оцінки умов, що створюють підстави для виникнення матеріальної зацікавленості оцінювача (оціночної фірми) в результатах оцінки (пов'язання терміну або факту оплати робіт, виконаних оцінювачем (оціночною фірмою) з настанням в майбутньому відповідних обставин).
120.	Комітетом з оціночної діяльності може бути визначено максимальні розміри оплати щодо окремих видів об'єктів оцінки.	-43- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Частину 2 доповнити словами "щодо проведення експертизи державним оцінювачем або за державним замовленням чи рішенням суду (арбітражного суду)".	Враховано редакційно
121.	Стаття 19. Вартість об'єкту оцінки	-44- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Статтю 19 вилучити.	Відхилено	Стаття 18. Вартість об'єкта оцінки
122.	У висновку про вартість визначається ринкова вартість або інший вид вартості (інвестиційна, розрахункова, скоригована історична, балансова, справедлива і т.п) об'єкта оцінки.	-45- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину 1 ст. 19 викласти в такій редакції: "Вартість об'єкта оцінки, визначена в результаті оцінки, може бути таких видів: -ринкова; -інвестиційна; -розрахункова; -історична; -скоригована історична;	Враховано	Вартість об'єкта оцінки, визначена в результаті оцінки, може бути таких видів: -ринкова; -інвестиційна; -розрахункова; -історична; -скоригована історична; -балансова; -справедлива.
123.	При цьому види вартості та пов'язані поняття визначаються таким чином:	-балансова; -справедлива."
124.	1) під терміном "ціна" розуміється сума в будь-якій грошовій одиниці, що має законний оборот в місці здійснення платежу, що запропонована, сплачена, або вимагалася в обмін на об'єкт;	В ст. 19 пункт 1, 2 частини другої вилучити.
125.	2) під терміном "вартість (взагалі)" розуміється суспільно визнаний еквівалент об'єкта, який визначено в обумовлений спосіб ;
126.	3) під терміном ринкова вартість розуміється найбільш імовірна ціна, за яку об'єкт оцінки на дату оцінки може (міг) бути проданий на відкритому конкурентному ринку за умови, що:	-46- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Підпункти а) - є) п. 3 викласти в редакції:	Враховано	Під ринковою вартістю розуміється найбільш імовірна ціна, за яку об'єкт оцінки на дату оцінки може (міг) бути проданий на відкритому конкурентному ринку за умови, що:
127.	а) "покупець" і "продавець" є типово мотивованими, включаючи, відповідно, бажання продавця продати, а покупця купити;	"- покупець і продавець мають бажання відповідно купити або продати об'єкт з метою одержання найбільшої вигоди;		- покупець і продавець мають бажання відповідно купити або продати об'єкт з метою одержання найбільшої вигоди;
128.	б) відсутній будь-який зовнішній тиск на одну з сторін;	- відсутній будь-який зовнішній тиск на покупця та продавця;		- відсутній будь-який зовнішній тиск на покупця та продавця;
129.	в) сторони не мають доступу для нетипових джерел фінансування;	- покупець та продавець мають доступ лише до законних джерел фінансування;		- покупець та продавець мають доступ лише до законних джерел фінансування;
130.	г) сторони схильні діяти розсудливо до своєї найбільшої вигоди;
131.	д) сторони є адекватно i повно обізнаними відносно всіх суттєвих характеристик об'єкта i пов'язаних з ним інтересів;	- покупець та продавець повністю обізнані відносно всіх суттєвих характеристик об'єкта i пов'язаних з ним інтересів;		- покупець та продавець повністю обізнані відносно всіх суттєвих характеристик об'єкта i пов'язаних з ним інтересів;
132.	е) розрахунки здійснюються у вигляді грошових коштів у порядку, що відповідає законодавству, що діє в місці платежу, і в момент, що співпадає з моментом переходу прав на об'єкт;	- покупець та продавець мають намір здійснювати розрахунки за об'єкт грошима у порядку, встановленому законодавством, що діє в місці платежу, і здійснювати розрахунки на дату переходу прав на об'єкт оцінки;		- покупець та продавець мають намір здійснювати розрахунки за об'єкт грошима у порядку, встановленому законодавством, що діє в місці платежу, і здійснювати розрахунки на дату переходу прав на об'єкт оцінки;
133.	є) термін реалізації об'єкта є розумно довгим, тобто найбільш ефективним за ринкових умов, що склалися на дату оцінки;	- термін реалізації об'єкта є найбільш ефективним за ринкових умов, що склалися на дату оцінки".		- термін реалізації об'єкта є найбільш ефективним за ринкових умов, що склалися на дату оцінки. Датою оцінки є дата, на яку висновок оцінювача про вартість об'єкта оцінки є дійсним.
134.	4) під терміном "інвестиційна вартість" розуміється найбільш висока ціна, за яку в момент, що співпадає з датою оцінки, специфічний (конкретний) покупець погодився б купити об'єкт оцінки, або найнижча ціна, за яку в момент, що співпадає з датою оцінки, специфічний (конкретний) продавець погодився б продати об'єкт оцінки;			Під інвестиційною вартістю розуміється найбільш висока ціна, за яку на дату оцінки конкретний покупець погодився б купити об'єкт оцінки, або найнижча ціна, за яку на дату оцінки конкретний продавець погодився б продати об'єкт оцінки.
135.	5) під терміном "розрахункова вартість" розуміється вартість, що визначена за прейскурантом або в межах чітко обумовленої процедури способом розрахунку;			Під розрахунковою вартістю розуміється вартість, що визначена за прейскурантом або в межах визначеної процедури способом розрахунку.
136.	6) під терміном "історична вартість" розуміється вартість, по якій об"єкт був зарахований на баланс власника, у власності якого об"єкт знаходиться на дату оцінки, або, в разі якщо власник відповідно до законодавства не зобов'язаний вести бухгалтерський облік, ціна, за яку об"єкт був придбаний власником;			Під історичною вартістю розуміється вартість, за якою об"єкт був зарахований на баланс особи, у власності якої об"єкт знаходиться на дату оцінки, або, в разі якщо власник відповідно до законодавства не зобов'язаний вести бухгалтерський облік, ціна, за яку об"єкт був придбаний власником.
137.	7) під терміном "скоригована історична вартість" розуміється історична вартість, що скоригована (змінена в будь-який чітко визначений спосіб), включаючи індексацію, вирахування зносу тощо;			Під скоригованою історичною вартістю розуміється історична вартість, що скоригована (змінена в будь-який чітко визначений спосіб), включаючи індексацію, вирахування зносу тощо.
138.	8) під "балансовою (залишковою) вартістю" розуміється вартість, по якій той чи інший актив чи пасив відображений у фінансовій звітності (включається у валюту балансу);			Під балансовою (залишковою) вартістю розуміється вартість, по якій той чи інший об'єкт оцінки відображений у фінансовій звітності.
139.	9) під "справедливою вартістю" розуміється поточна вартість очікуваних вигод від володіння об'єктом оцінки для конкретного власника, або вартість можливого придбання на ринку чи створення об'єкта, що може вважатися для конкретного власника адекватною заміною оцінюваного, в разі, якщо ця вартість є меншою від поточної вартості очікуваних вигод від володіння об"єктом або сума очікуваних вигод від володіння не може бути визначена;			Під справедливою вартістю розуміється поточна вартість очікуваних вигод від володіння об'єктом оцінки для конкретного власника, або вартість можливого придбання на ринку чи створення об'єкта, що може вважатися для конкретного власника адекватною заміною оцінюваного об'єкта, в разі, якщо ця вартість є меншою від поточної вартості очікуваних вигод від володіння об'єктом або сума очікуваних вигод від володіння не може бути визначена.
140.	10) під "датою оцінки" розуміється дата, на яку судження оцінювача про вартість об'єкта експертної оцінки є дійсним.	-47- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) У пункті десятому статті 19 слово "судження" замінити словом "висновок".	Враховано в частині третій
141.	Законодавством або угодою сторін може бути передбачено встановлення і інших видів вартості об'єкта оцінки.			Законодавством або угодою сторін може бути передбачено визначення також інших видів вартості об'єкта оцінки.
142.	Стаття 20. Пропозиції про встановлення видів вартості	-48- Н.д. Медведчук В. (Округ № 171) Статтю 20 вилучити.	Відхилено	Стаття 19. Пропозиції про визначення видів вартості
143.	У випадку, якщо нормативним актом, договором або ухвалою суду не визначено вид вартості, який має бути встановлений оцінкою, або використовується термін "дійсна вартість", вважається, що встановлюється ринкова вартість об'єкта оцінки.			У разі, якщо нормативно-правовим актом, договором або ухвалою суду (арбітражного суду) не визначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, або передбачається визначення дійсної вартості, оцінювач визначає ринкову вартість об'єкта оцінки.
144.	У випадку, якщо на об'єкт оцінки не існує розвиненого ринку, або він не може бути відчуженим, вважається, що встановлюється його справедлива вартість.			У разі, якщо на об'єкт оцінки не існує ринку, або об'єкт не може бути відчужений, оцінювач визначає справедливу вартість об'єкта оцінки.
145.	Стаття 21. Спосіб оцінки	-49- Н.д. Медведчук В.(Округ № 171) Статтю 21 вилучити.	Відхилено	Стаття 20. Спосіб оцінки
146.	Для проведення оцінки вартості об'єкта оцінки можуть застосовуватись:			Оцінка вартості об'єкта може проводитись такими способами:
147.	1) спосіб фіксації - спосіб визначення вартості, що полягає в фіксації ціни конкретної угоди (суми цін, групи угод) з можливою подальшою її індексацією або корегуванням;			1) спосіб фіксації - спосіб визначення вартості, що полягає в фіксації ціни конкретної угоди (суми цін групи угод) з можливою подальшою її індексацією або коригуванням;
148.	2) спосіб котировки - спосіб визначення вартості, виходячи з цін купiвлi-продажу об'єктів, що є абсолютними аналогами об'єкту оцінки, на які існує відповідний ринок, при якому вартість постійно коригується відповідно до цін останніх угод купiвлi-продажу;	-50- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Частину другу статті 21 викласти в такій редакції: "спосіб котировки (за ринковим курсом) - спосiб визначення вартостi, виходячи з цiн купiвлi-продажу аналогічних об'єктiв, на якi iснує відповідний організований ринок. При застосуванні цього способу оцінки вартiсть об'єкта визначається та постiйно коригується вiдповiдно до цiн останнiх угод купiвлi-продажу аналогічних об'єктів на відповідному організованому ринку;"	Враховано	2) спосіб котировки (за ринковим курсом) - спосiб визначення вартостi, виходячи з цiн купiвлi-продажу аналогічних об'єктів, на які iснує відповідний організований ринок. При застосуванні цього способу оцінки вартість об'єкта визначається та постійно коригується відповідно до цiн останніх угод купiвлi-продажу аналогічних об'єктів на відповідному організованому ринку;
		-51- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Стаття 21 пункт 2 "... близькими за функціональними та технічними характерис-тиками аналогу об'єкту оцінки..."	Враховано редакційно
149.	3) спосіб розрахунку - спосіб визначення вартості об'єкту оцінки, виходячи з його фізичних та інших характеристик з застосуванням будь-якої системи фіксованих прейскурантних розцінок i фіксованої процедури їх застосування при визначенні вартості;			3) спосіб розрахунку - спосіб визначення вартості об'єкту оцінки, виходячи з його фізичних та інших характеристик із застосуванням системи фіксованих прейскурантних розцінок i відповідної процедури їх застосування при визначенні вартості.
150.	4) експертний спосіб - спосіб визначення вартості шляхом висловлення судження про вартість.	-52- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406 ) У пункті четвертому статті 21 слово "судження" замінити словом "висновок". -53- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Пункт 4 ст. 21 вилучити.	Враховано редакційно Враховано
151.	Застосування способу визначення вартості обумовлюється видом вартості, що визначається.			Застосування відповідного способу визначення вартості обумовлюється видом вартості, що визначається оцінювачем (оціночною фірмою).
152.	Стаття 22. Вірогідність висновку як доказу	-54- Н.д.Пудрик В.Ю. (Округ N 134) Статтю 22 вилучити.	Враховано
153.	Відомості про ринкову або іншу вартість, що зазначені у висновку про вартість об'єкта оцінки, відповідно до вимог цього Закону, вважаються вірогідними, якщо в судовому порядку не доведено інше.
154.	Пропозиція про вірогідність висновку про вартість може бути застосована судом, арбітражним судом у всіх випадках розгляду відповідних спорів у порядку, визначеному процесуальним законодавством, але суд не має права змусити якусь із сторін спору до укладення угоди за ціною, рівною вартості, що визначена висновком, за виключенням обов'язковості укладення цієї угоди відповідно до законодавства.
155.	Стаття 23. Оспорюваність відомостей про оцінку, які містяться у висновку	-55- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) Статтю 23 викласти в такій редакції: "Стаття 23. Розгляд спорів, пов'язаних з оцінкою	Враховано	Стаття 21. Розгляд спорів, пов'язаних з оцінкою
156.	У разі виникнення спору щодо розміру вартості об'єкта, встановленої у висновку про його вартість, в тому числі і в зв'язку з наявністю іншого висновку про вартість цього ж об'єкту, спір розглядається відповідно судом або арбітражним судом.	Спори, пов'язані з оцінкою, вирішуються в судовому порядку."		Спори, пов'язані з оцінкою, вирішуються в судовому порядку.
157.	Суд, арбітражний суд, який розглядає спір щодо розміру вартості об'єкта, встановленої у висновку про його вартість, зобов'язаний призначити нову експертизу в порядку, встановленому процесуальним законодавством.	-56-Н.д.Павловський М.А.(Округ N 406 ) У частині другій статті слово "зобов'язаний" замінити словами "при необхідності може".	Враховано редакційно
158.	Забороняється призначати експертом оцінювача, що перебуває в трудових відносинах з оціночною фірмою, висновок якої оскаржується, або оцінювача, висновок якого оскаржується.
159.	Розділ III			Розділ III
160.	ПОРЯДОК І СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ			ПОРЯДОК І СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ МАЙНА
161.	Стаття 24. Оцінка майна, майнових i немайнових прав з метою відображення їх вартості в бухгалтерському обліку	-57- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Статтю 24 вилучити.	Відхилено	Стаття 22. Оцінка майна з метою відображення його вартості в бухгалтерському обліку
162.	Оцінка майна, майнових i немайнових прав з метою відображення їх вартості в бухгалтерському i статистичному обліку (звітності) проводиться в порядку, передбаченому законодавчими та нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку з урахуванням вимог цього Закону.			Оцінка майна з метою відображення його вартості в бухгалтерському та статистичному обліку (звітності) проводиться в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку з урахуванням вимог цього Закону.
163.	В разі придбання (купівлі, одержання в якості внеску до статутного фонду або безоплатно) об'єкта, що складається з кількох окремо визначених об'єктів, які відповідно до законодавства про бухгалтерський облік обліковуються та амортизуються в різному порядку, визначення вартості кожного окремого об'єкта з метою подальшого бухгалтерського обліку може проводиться оцінювачем.			У разі придбання (купівлі, внесення до статутного фонду або безоплатного одержання) об'єкта, що складається з кількох окремо визначених об'єктів, які відповідно до законодавства обліковуються та амортизуються в різному порядку, оцінювач може визначати вартість кожного окремо визначеного об'єкта з метою його подальшого бухгалтерського обліку. Висновок оцінювача є підставою для відображення в бухгалтерському обліку вартості окремо визначених об'єктів, що складають зазначений об'єкт.
164.	Висновок оцінювача є підставою для відображення в бухгалтерському обліку вартості об'єктів, що складають згаданий комплексний об'єкт.
165.	Стаття 25. Підтвердження вартості активів незалежною експертизою	-58- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) У назві ст. 25 та 26 слова "незалежною експертизою" замінити словом "оцінювачем".	Враховано	Стаття 23. Підтвердження вартості активів оцінювачем
166.	В усіх випадках коли законодавством України передбачено підтвердження вартості активів, що належать суб'єктам підприємницької діяльності, воно здійснюється в порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами України, на підставі висновку оцінювача.			У випадках, якщо законодавством України передбачено підтвердження вартості активів суб'єктів підприємницької діяльності, таке підтвердження здійснюється в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами, на підставі висновку оцінювача.
167.	Стаття 26. Підтвердження інформації про вартість майна емітента цінних аперів незалежною експертизою			Стаття 24. Підтвердження інформації про вартість майна емітента цінних паперів оцінювачем
168.	Емітент цінних паперів, з метою визначення достовірності відомостей, які впливають на вартість його цінних паперів або розмір доходів по них, визначає вартість належного йому майна (суму капіталу), вартість власних основних i оборотних коштів самостійно або за висновком оцінювача, виходячи з ринкової вартості належного йому майна.			З метою визначення достовірності відомостей, які впливають на вартість цінних паперів емітента або розмір доходів по них, емітент цінних паперів визначає вартість належного йому майна самостійно або на підставі висновку оцінювача, виходячи з ринкової вартості цього майна.
169.	Визначення вартості майна (власного капіталу) емітента, з метою згаданою в абзаці першому цієї статті, виходячи з ринкової вартості емітованих ним акцій не допускається.			Не допускається визначення вартості майна емітента з метою, зазначеною в частині першій цієї статті, виходячи з ринкової вартості емітованих ним цінних паперів.
170.	Стаття 27. Оцінка майна I майнових прав при створенні, реорганізації I ліквідації господарських товариств	-59- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) У назві ст. 27 слова "і майнових прав" та "реорганізації" вилучити.	Враховано	Стаття 25. Оцінка майна при створенні та ліквідації господарських товариств
171.	Оцінка майна i майнових прав, що передаються учасниками (засновниками) господарських товариств до статутних фондів цих товариств при їх створенні, а також оцінка майна господарських товариств i часток учасників господарських товариств при ліквідації господарських товариств, а також при виході учасників з господарських товариств здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим законом.			Оцінка майна, що передається учасниками (засновниками) господарських товариств до статутних фондів таких товариств, оцінка майна господарських товариств i часток учасників господарських товариств при ліквідації господарських товариств, а також при виході учасників з господарських товариств здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
172.	В разі, коли при створенні господарського товариства одним з його засновників (учасників) виступає держава в особі уповноважених нею органів розмір внесків сторін, що здійснюються в вигляді майна або майнових прав, до статутного фонду такого господарського товариства визначається на підставі висновку оцінювача про вартість такого майна.			У разі, якщо одним із засновників (учасників) господарського товариства є держава в особі уповноважених нею органів, розмір вкладів учасників (засновників), що здійснюються в вигляді майна, до статутного фонду такого господарського товариства визначається на підставі висновку оцінювача про вартість такого майна.
173.	Стаття 28. Принципи оцінки майна, що підлягає поверненню у разі визнання угоди недійсною	-60- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Статтю 28 викласти в такій редакції: "Стаття 28. Оцінка вартості майна, що підлягає поверненню у разі визнання угоди недійсною	Враховано	Стаття 26. Оцінка вартості майна, що підлягає поверненню у разі визнання угоди недійсною
174.	У випадках, коли, відповідно до чинного законодавства, відбувається повернення майна внаслідок визнання угоди недійсною, а таке майно не може бути повернене в натуральній формі, підлягає поверненню сума коштів, адекватна вартості цього майна, яка визначається у порядку, передбаченому в цій статті.	Розмір відшкодування вартості майна, одержаного за угодою, яка в установленому порядку визнана недійсною, при неможливості повернення зазначеного майна в натурі визначається на підставі оцінки вартості такого майна відповідно до вимог цього Закону".		Розмір відшкодування вартості майна, одержаного за угодою, яка в установленому порядку визнана недійсною, при неможливості повернення зазначеного майна в натурі визначається на підставі оцінки вартості такого майна відповідно до вимог цього Закону.
175.	Оцінка майна проводиться за його ринковою вартістю на момент переходу цього майна у володіння особи за рахунок якої здійснюється реституція.
176.	Стаття 29. Принципи оцінки вартості майна з метою його оподаткування	-61- Н.д.Пудрик В.Ю. (Округ N 134) Статтю 29 викласти в такій редакції: "Стаття 29. Оцінка майна при справлянні податку на нерухоме майно (нерухомість)	Враховано	Стаття 27. Оцінка майна при справлянні податку на нерухоме майно (нерухомість)
177.	Порядок оцінки майна з метою його оподаткування встановлюється законодавством України про оподаткування майна з урахуванням вимог цього Закону.	Порядок оцінки майна при справлянні податку на нерухоме майно (нерухомість) встановлюється законодавством України про оподаткування майна з урахуванням вимог цього Закону.		Порядок оцінки майна при справлянні податку на нерухоме майно (нерухомість) встановлюється законодавством України про оподаткування майна з урахуванням вимог цього Закону.
178.	В усіх випадках, незалежно від встановленого відповідними законами порядку оцінки, вартість об'єкту оподаткування не може бути більшою, ніж ринкова вартість відповідного майна.
179.	Право суб'єктів оподаткування на визначення об'єкту оподаткування податками на майно (що обраховуються ad valorem) в судовому порядку за ринковою вартістю майна не може бути скасовано в інший спосіб крім внесення змін в цей Закон.
180.	Стаття 30. Принципи оцінки майна I майнових прав в процесі їх реквізиції i націоналізації	-62- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) Статтю 30 викласти в такій редакції: "Стаття 30. Оцінка майна у разі його примусового відчуження	Враховано	Стаття 28. Оцінка майна у разі його примусового відчуження
181.	З метою визначення розміру компенсації власникам вартості реквізованого або націоналізованого майна оцінка здійснюється за ринковою вартістю майна (майнових прав) на момент націоналізації, або реквізиції.	З метою визначення розміру компенсації власникам вартості примусово відчуженого майна оцінка такого майна здійснюється за його ринковою вартістю на дату примусового відчуження майна".		З метою визначення розміру компенсації власникам вартості примусово відчуженого майна оцінка такого майна здійснюється за його ринковою вартістю на дату примусового відчуження майна.
182.	Вартість майна, яке реквізується або націоналізується, визначається за згодою сторін. У разі виникнення спору щодо вартості майна, яке реквізується або націоналізується, він вирішується у судовому порядку. Суд може призначити проведення експертизи з метою визначення правильності оцінки цього майна.
183.	Стаття 31. Особливості оцінки майна (майнових прав) при розірванні договорів купiвлi-продажу об'єктів приватизації
184.	З метою реституції, в разі, коли оплату об'єктів приватизації здійснено приватизаційними майновими сертифікатами (іншими приватизаційними паперами), підлягає відшкодуванню номінальна вартість цих паперів на момент їх емісії з урахуванням офіційного індексу інфляції з моменту емісії цих паперів по момент реституції.	-63- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Слово "номінальна" вилучити, після слова "паперів" вилучити. -64- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) Статтю 31 вилучити, змінивши нумерацію статтей.	Враховано редакційно Враховано
185.	Стаття 32. Оцінка конфіскованого, безхазяйного майна I майна, що за правом спадкоємства перейшло до держави	-65- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) У назві і в тексті статті слово "безхазяйного" замінити словом "безгосподарського".	Відхилено	Стаття 29. Оцінка конфіскованого, безхазяйного майна та майна, що за правом спадкоємства перейшло до держави
186.	Облік i оцінка конфіскованого, безхазяйного майна i майна, що за правом спадкоємства перейшло до держави, здійснюються фінансовими органами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, передбачених цим законом.	-66- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Після слова "здійснюються" вилучити, викласти в редакції "на загальних підставах згідно з даним законом.	Враховано редакційно	Облік конфіскованого, безхазяйного майна та майна, що за правом спадкоємства перейшло до держави, здійснюється у встановленому порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
187.	Оцінка майна (крім коштів i платіжних документів в національній або іноземній валюті) здійснюється за ринковою вартістю цього майна на момент оцінки, або подання судового позову (крім дорогоцінних металів у злитках, напівфабрикатах, деталях, виробах лабораторного чи виробничого призначення, відходах дорогоцінних металів, що оцінюються за закупівельними цінами, затвердженими Національним банком України, та лому ювелірних виробів з дорогоцінних металів з вставками i без вставок з дорогоцінного i напівдорогоцінного каміння, злитків дорогоцінних металів, а також дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння i виробів з них, природних перлів, які оцінюються за купівельними цінами, затвердженими Кабінетом Міністрів України).	-67- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Статтю 32 викласти в такій редакції: "Облік конфіскованого, безхазяйного майна та майна, що за правом спадкоємства перейшло до держави, здійснюється у встановленому порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Оцінка конфіскованого, безхазяйного майна та майна, що за правом спадкоємства перейшло до держави (крім коштів i платіжних документів у національній або іноземній валюті), здійснюється за ринковою вартістю зазначеного майна на дату оцінки. Банківські дорогоцінні метали у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, монети, вироблені з дорогоцінних металів, оцінюються за закупівельними цінами, затвердженими Національним банком України. Дорогоцінні метали виробничого призначення у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів з вставками або без вставок із дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, а також лом цих виробів оцінюються за закупівельними цінами, затвердженими Міністерством фінансів України.	Враховано	Оцінка конфіскованого, безхазяйного майна та майна, що за правом спадкоємства перейшло до держави (крім коштів i платіжних документів у національній або іноземній валюті), здійснюється за ринковою вартістю зазначеного майна на дату оцінки. Банківські дорогоцінні метали у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, монети, вироблені з дорогоцінних металів, оцінюються за закупівельними цінами, затвердженими Національним банком України. Дорогоцінні метали виробничого призначення у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів з вставками або без вставок із дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, а також лом цих виробів оцінюються за закупівельними цінами, затвердженими Міністерством фінансів України.
188.	Стаття 33. Оцінка вартості пам'яток історії та культури, що підлягають вилученню у власників	-68- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Статтю 33 вилучити.	Враховано
189.	Вартість майна, що вилучається на підставі ст. 136 Цивільного Кодексу УРСР, яка підлягає відшкодуванню власникам, визначається як ринкова вартість цього майна на момент прийняття рішення про вилучення.
190.	В разі неспроможності сторін досягти згоди щодо розміру цієї вартості, вартість майна визначається судом в порядку, передбаченому законодавством для оцінки майна при його примусовій націоналізації.
191.	Стаття 34. Особливості визначення митної вартості майна			Стаття 30. Особливості визначення митної вартості майна
192.	Визначення митної вартості майна, що підлягає митному оформленню, проводиться відповідно до статті 16 Закону України "Про єдиний митний тариф".	-69- Н.д.Пудрик В.Ю. (Округ N 134) Статтю 34 викласти в такій редакції: "Визначення митної вартості майна, що підлягає митному оформленню, проводиться відповідно до статті 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф".	Враховано	Визначення митної вартості майна, що підлягає митному оформленню, проводиться відповідно до статті 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф".
193.	У разі незгоди власника з оцінкою, що здійснена митним органом, оцінка здійснюється судом на підставі висновку незалежного оцінювача.	У разі незгоди власника з оцінкою, що здійснена митним органом, спір щодо визначення митної вартості майна вирішується в судовому порядку.		У разі незгоди власника з оцінкою, що здійснена митним органом, спір щодо визначення митної вартості майна вирішується в судовому порядку.
194.	При тимчасовому вивезенні (ввезенні) майна через митний кордон України (в тому числі для виконання робіт, в тому числі без гарантії обов'язкового повернення) вартість такого майна визначається митним органом на підставі висновку незалежного оцінювача за принципами, що викладені в Ст. 16 Закону України "Про єдиний митний тариф". При цьому, в разі ввезення (вивезення) майна, що було в користуванні замість ринкових цін на ідентичні товари використовується значення ринкової вартості майна, що враховує його фізичний стан i особливості ринку такого майна в Українi. Для переводу внутрішніх цін (значення ринкової вартості) в міжнародні зворотним розрахунком виключаються суми податків і зборів, що включаються у внутрішні ціни і не включаються в митну вартість майна.	Для визначення вартості майна при тимчасовому вивезенні (ввезенні) його через митний кордон України може залучатись оцінювач. При цьому, в разі вивезення (ввезення) майна, яке було в користуванні, визначається ринкова вартість майна із урахуванням його фізичного стану i особливостей ринку такого майна в Українi. Для перерахунку внутрішніх цін (ринкової вартості) в міжнародні з внутрішньої ціни виключаються суми податків і зборів, що включаються у внутрішні ціни і не включаються в митну вартість майна."		Для визначення вартості майна при тимчасовому вивезенні (ввезенні) його через митний кордон України може залучатись оцінювач. При цьому, в разі вивезення (ввезення) майна, яке було в користуванні, визначається ринкова вартість майна із урахуванням його фізичного стану i особливостей ринку такого майна в Українi. Для перерахунку внутрішніх цін (ринкової вартості) в міжнародні з внутрішньої ціни виключаються суми податків і зборів, що включаються у внутрішні ціни і не включаються в митну вартість майна.
195.	Дії митних органів, щодо оцінки майна, можуть бути оскаржені в суді.
196.	Стаття 35. Принципи оцінка майна з метою страхування			Стаття 31. Оцінка майна з метою страхування
197.	Оцінка майна з метою страхування проводиться за згодою сторін (за необхідністю з залученням необхідних експертів).			Оцінка майна з метою страхування проводиться за згодою сторін, а у разі необхідності із залученням оцінювача.
198.	Страхова вартість, що визначена за згодою сторін може бути іншою ніж ринкова вартість майна.			Страхова вартість, що визначена за згодою сторін, може бути іншою ніж ринкова вартість майна.
199.	Оцінка державного майна з метою його страхування проводиться на загальних підставах.	-70- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) В частині 3 ст. 35 слова " на загальних підставах" замінити словами "відповідно до Закону України "Про страхування" з урахуванням вимог цього Закону".	Враховано	Оцінка державного майна з метою його страхування проводиться відповідно до Закону України "Про страхування" з урахуванням вимог цього Закону.
200.	Стаття 36. Оцінка майна, що підлягає поверненню внаслідок повороту виконання рішення, постанови суду	-71- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Статтю 36 вилучити.	Враховано	Стаття 32. Оцінка при спадкуванні майна
201.	В разі повороту виконання рішення, постанови суду, повернення стягнутих грошових сум, стягнутого або конфіскованого за рішенням суду майна проводиться відповідно до чинного законодавства. Причому вартість стягнутого майна (в разі неможливості їх повернення в натурі) відшкодовується в сумі їх вартості, яка визначається на підставі оцінки, зробленої при стягненні.	-72- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) Частину першу статті після слів "за рішенням суду" доповнити словом "оцінка" і далі за текстом. Частину першу доповнити словами "або при поверненні майна".	Враховано редакційно	З метою визначення розміру обов'язкової частки в спадщині, відповідальності спадкоємця по боргах спадкодавця i витратах третіх осіб визначається дійсна вартість спадкового майна. Дійсна вартість спадкового майна визначається як ринкова вартість цього майна на дату відкриття спадщини.
202.	Стаття 37. Оцінка спадщини	-73- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Після ст. 37 доповнити новою статтею такого змісту: "Стаття 38. Оцінка майна з метою обчислення сум держаного мита	Враховано редакційно	Стаття 33. Оцінка майна з метою обчислення сум держаного мита
203.	З метою обчислення державного мита, визначення розміру обов'язкової частки в спадщині, відповідальності спадкоємця по боргах спадкодавця i витратах третіх осіб, визначається дійсна вартість спадкового майна.	Порядок оцінки вартості майна з метою обчислення сум державного мита визначається цим Законом та відповідними нормативно-правовими актами". В зв'язку з цим змінити нумерацію статтей.		Порядок оцінки вартості майна з метою обчислення сум державного мита визначається цим Законом та відповідними нормативно-правовими актами.
204.	Дійсна вартість спадкового майна визначається як ринкова вартість цього майна на момент відкриття спадщини.
205.	Стаття 38. Принципи оцінки затрат (витрат), що підлягають відшкодуванню			Стаття 34. Оцінка витрат, що підлягають відшкодуванню
206.	В разі, коли відповідно до чинного законодавства, відшкодуванню підлягають затрати, сума, що підлягає відшкодуванню, визначається з урахуванням індексації цих фактичних затрат на індекс інфляції з моменту їх фактичного здійснення по момент відшкодування, якщо сторонами не передбачене інше, або на момент подання позову про відшкодування.	-74- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Після слів "визначається з" вилучити і викласти в редакції "за результатами оцінки в порядку визначеному цим законом на момент відшкодування, якщо сторонами не передбачене інше".	Враховано редакційно	Вартість витрат, які відповідно до чинного законодавства підлягають відшкодуванню, визначається за результатами оцінки таких витрат у порядку, визначеному цим Законом, на дату проведення відшкодування, якщо інше не передбачено законодавством чи договором.
207.	Проведення витрат підлягає підтвердженню документально, а в разі можливості перевірки наявності їх фізичних наслідків може бути підтверджена свідками, а також відповідними висновками експертів.			Понесені витрати підтверджуються документально. У разі можливості перевірки наявності фізичних наслідків витрат вони можуть бути також підтверджені свідками або відповідними висновками оцінювачів.
208.	Стаття 39. Визначення вартості поліпшень, що підлягає відшкодуванню	-75- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Статтю 39 викласти в такій редакції: "Стаття 39. Оцінка витрат на поліпшення майна, що підлягають відшкодуванню	Враховано	Стаття 35. Оцінка витрат на поліпшення майна, що підлягають відшкодуванню
209.	У випадках, якщо законодавством передбачається відшкодування витрат на поліпшення майна, яке передано за договором, ці витрати оцінюються і відшкодовуються за ринковою вартістю здійснення поліпшень на момент подання позову про відшкодування затрат.	Витрати на поліпшення майна у разі їх відшкодування оцінюються в ринкових цінах, що діють на дату подання позову про їх відшкодування з урахуванням впливу фактичного зносу цих поліпшень. Розмір витрат на поліпшення якості землі за час користування земельною ділянкою, що підлягають відшкодуванню у випадках, передбачених законодавством, визначається відповідно до підвищення кадастрової оцінки земельної ділянки, а в разі надання взамін вилученої земельної ділянки іншої ділянки - за різницею між кадастровою оцінкою вилученої i наданої земельної ділянки. Кадастрова оцінка здійснюється відповідно до Земельного кодексу України.		Витрати на поліпшення майна у разі їх відшкодування оцінюються в ринкових цінах, що діють на дату подання позову про їх відшкодування з урахуванням впливу фактичного зносу цих поліпшень.
210.	Ринковою вартістю здійснення поліпшень вважається найбільш вірогідна ціна, за яку вони могли бути зроблені (придбані) в момент їх здійснення, якщо сторона, що здійснила поліпшення не зможе підтвердити фактичні витрати відповідними документами.
211.	Ринкова вартість здійснення поліпшень визначається з урахуванням фактичного зносу цих поліпшень.
212.	Розмір відшкодування затрат на поліпшення якості земель сільськогосподарського призначення, що підлягають відшкодуванню відповідно до законодавства, обмежується сумою підвищення кадастрової оцінки ділянки, а в разі надання взамін вилученої земельної ділянки іншої, різницею між кадастровою оцінкою вилученої i наданої земельної ділянки. Кадастрова оцінка здійснюється відповідно до Земельного кодексу України.			Розмір витрат на поліпшення якості землі за час користування земельною ділянкою, що підлягають відшкодуванню у випадках, передбачених законодавством, визначається відповідно до підвищення кадастрової оцінки земельної ділянки, а в разі надання взамін вилученої земельної ділянки іншої ділянки - за різницею між кадастровою оцінкою вилученої i наданої земельної ділянки. Кадастрова оцінка здійснюється відповідно до Земельного кодексу України.
213.	Стаття 40. Принципи оцінки втраченої вигоди	-76- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Статтю 40 викласти в такій редакції: "Стаття 40. Принципи оцінки неодержаних доходів (упущеної вигоди)	Враховано	Стаття 36. Принципи оцінки неодержаних доходів (упущеної вигоди)
214.	Грошова оцінка втрачено вигоди (неодержаних доходів) - це поточна на момент виникнення причини, що обумовила втрату вигоди, вартість чистих (за вирахуванням всіх витрат i податків, крім умовних витрат, що не пов'язані з рухом активів) доходів від використання майна, що приносить дохід, за період, на який таке затримання було здійснено, або від реалізації комплексу зобов'язань, щодо угод, виконання яких не відбулось, було зупинено чи затримано.	Якщо інше не передбачено законодавством чи договором, сума неодержаних доходів (упущеної вигоди) у грошовому виразі визначається як величина чистого доходу, який міг би бути одержаний особою від використання майна або виконання зобов'язань за умови, що право цієї особи не було б порушено.		Якщо інше не передбачено законодавством чи договором, сума неодержаних доходів (упущеної вигоди) у грошовому виразі визначається як величина чистого доходу, який міг би бути одержаний особою від використання майна або виконання зобов'язань за умови, що право цієї особи не було б порушено.
215.	З метою розрахунку втраченої вигоди визначається розмір найбільш імовірних чистих доходів.	З метою розрахунку суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) визначається розмір найбільш імовірних чистих доходів.		З метою розрахунку суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) визначається розмір найбільш імовірних чистих доходів.
216.	Вартість втраченої вигоди визначається на дату виникнення права на її відшкодування.	Оцінка неодержаних доходів (упущеної вигоди) здійснюється на дату, визначену за згодою сторін, або на дату подання позову у разі вирішення спору в судовому порядку.		Оцінка неодержаних доходів (упущеної вигоди) здійснюється на дату, визначену за згодою сторін, або на дату подання позову у разі вирішення спору в судовому порядку.
217.	Втрачена вигода від володіння (управління) майном, вимогами, корпоративними правами визначається за поточною на момент оцінки вартістю найбільш імовірних чистих доходів від такого володіння (управління).	При цьому чисті доходи, які не будуть одержані після дати оцінки, оцінюються за поточною вартістю".		При цьому чисті доходи, які не будуть одержані після дати оцінки, оцінюються за поточною вартістю.
218.	Втрачена вигода може також визначатися враховуючи доходи, що потенційно могли бути одержаними від управління володіння.
219.	Втрачена вигода від зупинення (затримання) виконання зобов'язань по договору (контракту) оцінюється на момент такого зупинення (затримання).
220.	При обчисленні суми, що підлягає відшкодуванню, має виконуватись принцип за яким чистий дохід, що одержаний одним з учасників угоди (суми санкцій i відшкодування втраченої вигоди), в разі її невиконання, не може бути більшим, за найбільш імовірний чистий дохід, що міг ним бути одержаний, в разі виконання угоди. При чому, сума доходу, одержаного внаслідок компенсації втраченої вигоди, для розрахунку цього співвідношення визначається без урахування суми індексації суми втраченої вигоди з моменту оцінки по момент подання позову про відшкодування.	-77- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Частину 7 вилучити.	Враховано редакційно
221.	Стаття 41. Принципи оцінки іноземних інвестицій	-78- Н.д.Пудрик В.Ю. (Округ N 134) Частину першу ст. 41 викласти в такій редакції:	Враховано	Стаття 37. Оцінка іноземних інвестицій
222.	Оцінка іноземних інвестицій, що здійснюються у виді майна i майнових прав, проводиться за ринковою вартістю майна або майнових прав, що вносяться у вигляді інвестицій.	"У разі залучення оцінювачів до оцінки іноземних інвестицій, що здійснюються у вигляді майна i майнових прав, визначається ринкова вартість майна і майнових прав відповідно до цього Закону з урахуванням вимог законодавства про режим іноземного інвестування".		У разі залучення оцінювачів до оцінки іноземних інвестицій, що здійснюються у вигляді майна i майнових прав, визначається ринкова вартість майна і майнових прав відповідно до цього Закону з урахуванням вимог законодавства про режим іноземного інвестування.
223.	В разі, якщо оцінка здійснюється за домовленістю сторін, може застосовуватись інша дефініція вартості.	Частину другу вилучити.
224.	Оцінка здійснюється в національній валюті України та в іноземній валюті.			Оцінка здійснюється у валюті України та в іноземній конвертованій валюті.
225.	Оцінка здійснюється в момент укладення відповідних угод, а визначення вартості проводиться на момент фактичного внесення інвестицій.	Частину 4 ст. 41 викласти в такій редакції: "Вартість майна визначається на дату фактичного внесення інвестицій, що визначається за умовами відповідних договорів (угод)".		Вартість майна визначається на дату фактичного внесення інвестицій, що визначається за умовами відповідних договорів (угод).
226.	З метою оцінки перерахунок суми інвестицій, що оцінені в іноземній валюті або здійснюються у вигляді іноземній валюті, в національну валюту України та сум інвестицій, що оцінені в національній валюті або здійснюються в національній валюті України, в іноземну валюту здійснюється за офіційним обмінним курсом Національного банку України на момент укладення установчих договорів господарських товариств або на момент посвідчення установчих документів підприємств, що реєструються відповідно до Закону України "Про підприємства" або на момент переходу до іноземного інвестора прав власності при здійсненні інвестицій шляхом придбання на ринку України майна та корпоративних прав по договорах купiвлi-продажу.			З метою оцінки іноземних інвестицій перерахунок суми інвестицій, що оцінені в іноземній валюті або здійснюються у вигляді іноземної валюти, у валюту України та сум інвестицій, що оцінені у валюті України або здійснюються у валюті України, в іноземну валюту здійснюється за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату укладання установчого договору господарського товариства або на дату створення підприємства відповідно до Закону України "Про підприємства" або на дату переходу до іноземного інвестора права власності у разі здійснення інвестицій шляхом придбання на ринку України майна та корпоративних прав.
227.	Вартість майна i майнових прав визначається за вартістю, що склалася в країні (регіоні) де це майно фізично знаходиться (має знаходитись) на момент внесення інвестиції, вартість майнових прав i прав на здійснення діяльності за вартістю, що склалася в країні (регіоні) де ці права можуть бути фізично реалізовані.			Вартість майна іноземного інвестора визначається за вартістю, що склалася в країні (регіоні), де це майно фізично знаходиться (має знаходитись) на день фактичного внесення інвестиції, вартість майнових прав - за вартістю, що склалася в країні (регіоні), де ці права можуть бути фізично реалізовані.
228.	Цінні папери, корпоративні права, грошові вимоги і договірні зобов'язання оцінюються за ринковою (інвестиційною) вартістю:			Цінні папери, корпоративні права, грошові вимоги і договірні зобов'язання оцінюються за ринковою або інвестиційною вартістю.
229.	-цінні папери, корпоративні права за ринковою вартістю, що склалася в Україні або у місті їх фактичного котування;			Цінні папери, корпоративні права оцінюються за ринковою вартістю, що склалася в Україні або у місці їх фактичного котування.
230.	- грошові вимоги і договірні зобов'язання за ринковою (інвестиційною) вартістю в місті їх виконання або в місці переходу прав на ці вимоги і зобов'язання з урахуванням адекватної в цьому місті і для цих активів ставки дисконту.			Грошові вимоги і договірні зобов'язання оцінюються за ринковою або інвестиційною вартістю в місці їх виконання або в місці переходу прав на ці вимоги і зобов'язання з урахуванням відповідної в цьому місці і для цих активів ставки дисконту.
231.	Права інтелектуальної власності оцінюються за їх ринковою (інвестиційною вартістю) в місці переходу прав на об'єкти інтелектуальної власності, яке передбачене угодою.			Права інтелектуальної власності оцінюються за їх ринковою або інвестиційною вартістю в Україні.
232.	Витрати i збитки іноземних інвесторів, що підлягають відшкодуванню згідно чинного законодавства України, оцінюються у загальному порядку, передбаченому цим законом.			Витрати i збитки іноземних інвесторів, що підлягають відшкодуванню згідно чинному законодавству України, оцінюються у порядку, передбаченому цим Законом.
233.	Вартість майна, що було реквізоване, яка підлягає відшкодуванню іноземним інвесторам, оцінюється у порядку, передбаченому цим Законом.	-79- Н.д.Пудрик В.Ю. (Округ N 134) Частини 10 і 12 ст. 41 вилучити.
234.	Переведення вартості майна і сум збитків, що підлягають відшкодуванню іноземним інвесторам, в іноземну валюту з метою відшкодування проводиться за офіційним обмінним курсом, що встановлений Національним банком України на дату оцінки, яка встановлюється в загальному порядку відповідно до цього Закону, якщо оцінку не було зроблено в іноземній валюті.			У разі, якщо оцінка вартості витрат і збитків, завданих іноземному інвестору, які підлягають відшкодуванню, була здійснена у валюті України, перерахунок їх вартості здійснюється за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, який діє на дату оцінки.
235.	Збільшення суми компенсації з метою відшкодування втрат іноземного інвестора за період з моменту виникнення права на компенсацію по момент її виплати визначається Законом України "Про режим іноземного інвестування".
236.	Стаття 42. Визначення вартості товарів з метою встановлення факту застосування демпінгових цін	-80- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Статтю 42 вилучити.	Враховано
237.	З метою визначення антидемпінгових i компенсаційних мит нормальна ціна міжнародних товарних ринків визначається як найбільш імовірна ціна, за яку об'єкт, що був придбаний в іншій країні міг би бути експортований в Україну з урахуванням всіх витрат, що враховуються при визначенні митної вартості згідно до чинного законодавства України.	-81- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) У статті виключити слово "чинного".	Враховано редакційно
238.	Стаття 43. Визначення вартості державного підприємства (цiлiсного майнового комплексу) та окремо визначеного державного майна з метою його приватизації	-82- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Назву та частини першу - п'яту ст.43 викласти в такій редакції: "Стаття 43. Визначення вартості об'єктів приватизації	Враховано	Стаття 38. Визначення вартості об'єктів приватизації
239.	Початкова вартість державного підприємства (цiлiсного майнового комплексу), його структурних підрозділів, цехів, дільниць тощо, які є окремим об'єктом приватизації, а також окремого визначеного державного майна, включаючи пакети акцій, частки i паї, що приватизується шляхом конкурсу, аукціону, визначається у розмірі 70 відсотків від ринкової вартості без урахування податку на добавлену вартість. Ринкова вартість державного майна, що приватизується шляхом некомерцiйного конкурсу визначається з урахуванням впливу, який справляють на вартість об'єкту умови, запропоновані конкурсною комісією. Ринкова вартість визначається незалежними оцінювачами. Датою оцінки вважається дата прийняття рішення про приватизацію об'єкту шляхом конкурсу, аукціону.	Початкова ціна цiлiсного майнового комплексу державного підприємства (його структурних підрозділів, цехів, дільниць тощо, які є окремим об'єктом приватизації), а також окремого індивідуально визначеного державного майна, включаючи пакети акцій, частки i паї, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом, визначається у розмірі 70 відсотків від ринкової вартості об'єкта приватизації. Ринкова вартість визначається при цьому з урахуванням або без урахування податку на додану вартість відповідно до порядку оподаткування відповідних операцій. Ринкова вартість державного майна, що приватизується шляхом продажу на некомерцiйному конкурсі, визначається з урахуванням умов конкурсу, встановлених конкурсною комісією. Ринкова вартість визначається незалежними оцінювачами.		Початкова ціна цілісного майнового комплексу державного підприємства (його структурних підрозділів, цехів, дільниць тощо, які є окремим об'єктом приватизації), а також окремого індивідуально визначеного державного майна, включаючи пакети акцій, частки i паї, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом, визначається у розмірі 70 відсотків від ринкової вартості об'єкта приватизації. Ринкова вартість визначається при цьому з урахуванням або без урахування податку на додану вартість відповідно до порядку оподаткування відповідних операцій. Ринкова вартість державного майна, що приватизується шляхом продажу на некомерційному конкурсі, визначається з урахуванням умов конкурсу, встановлених конкурсною комісією. Ринкова вартість визначається незалежними оцінювачами.
240.	Остаточна вартість державного підприємства (цiлiсного майнового комплексу), його структурних підрозділів, цехів, дільниць тощо, які є окремим об'єктом приватизації, а також окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства визначається за результатами конкурсу, аукціону без урахування податку на добавлену вартість.	Остаточна ціна об'єктів, що приватизуються шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом визначається за результатами аукціону, конкурсу. Вартість цiлiсного майнового комплексу державного підприємства (його цехів, дільниць тощо, які є окремим об'єктом приватизації), що приватизуються шляхом викупу, визначається за ринковою вартістю. Ринкова вартість визначається при цьому з урахуванням або без урахування податку на додану вартість відповідно до порядку оподаткування відповідних операцій. Ринкова вартість визначається незалежними оцінювачами.		Остаточна ціна об'єктів, що приватизуються шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом визначається за результатами аукціону, конкурсу.
241.	Вартість державного підприємства (цiлiсного майнового комплексу), його цехів, дільниць тощо, які є окремим об'єктом приватизації, що приватизуються на неконкурентних засадах, визначається за ринковою вартістю без урахування податку на добавлену вартість. Ринкова вартість визначається незалежними оцінювачами. Датою оцінки вважається дата прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу.	Датою оцінки вважається дата прийняття рішення про приватизацію об'єкта. Розмір статутного фонду господарського товариства, створеного шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, визначається на підставі балансової оцінки його активів за вирахуванням кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів, крім тих, що створюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. При цьому залишкова вартість основних фондів визначається без урахування індексації балансової вартості на 1 квітня 1996 року. Склад активів, заборгованості i резервів визначається відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку.		Вартість цілісного майнового комплексу державного підприємства (його цехів, дільниць тощо, які є окремим об'єктом приватизації), що приватизуються шляхом викупу, визначається за ринковою вартістю. Ринкова вартість визначається при цьому з урахуванням або без урахування податку на додану вартість відповідно до порядку оподаткування відповідних операцій. Ринкова вартість визначається незалежними оцінювачами. Датою оцінки вважається дата прийняття рішення про приватизацію об'єкта.
		Розмір статутного фонду акціонерних товариств, створених в процесі приватизації або корпоратизацiї, визначається відповідною Комісією з приватизації або з корпоратизацiї. Дата оцінки визначається відповідним наказом державних органів приватизації, а при корпоратизацiї - відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном.
		Розмір статутного фонду господарського товариства, засновниками якого є орендар та державні органи приватизації, визначається на підставі оцінки незалежним оцінювачем цілісного майнового комплексу орендного підприємства, що перетворюється в господарське товариство, за ринковою вартістю.
		При цьому розмір частки орендаря в статутному фонді господарського товариства визначається як сума ринкової вартості основних фондів та залишкової вартості поліпшень, що відповідно до законодавства про оренду є власністю орендаря або підлягає відшкодуванню при припиненні договору оренди, визначеної на підставі висновку незалежного оцінювача, вартості запасів та затрат за балансом на дату оцінки, та вартості фінансових активів за балансом на дату оцінки, зменшена на суму кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів, крім тих, що створюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування, за балансом на дату оцінки та на суму обігових коштів, взятих в оренду, що зазначається в договорі оренди, з урахуванням коефіцієнту індексації, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або залишку заборгованості орендаря по викупу оборотних матеріальних засобів та по кредиту, наданому орендодавцем відповідно до Закону України "Про оренду державного майна".
242.	Розмір статутного фонду господарського товариства, створеного шляхом акціонування державного підприємства, при продажу акцій за приватизаційні папери населення встановлюється на підставі балансової оцінки його активів за вирахуванням кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів, крім тих, що створюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. При чому, залишкова вартість основних фондів визначається без урахування індексації балансової вартості на 1 квітня 1996 року. Склад активів, заборгованості i резервів визначається Положенням "Про організацію бухгалтерського обліку в Українi та чинною на дату оцінки інструкцією "Про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності". Розмір статутного фонду акціонерних товариств, створених в процесі приватизації або корпоратизацiї визначається відповідною Комісією по приватизації або по корпоратизацiї. Дата оцінки визначається відповідним наказом органів приватизації або органу, уповноваженого управляти державним майном при корпоратизацiї.	-83- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Слова "балансової оцінки" вилучити. Речення "Прічому залишкова вартість основних фондів ... і до слів "на 1 квітня 1996 року" вилучити.	Відхилено	Розмір статутного фонду господарського товариства, створеного шляхом перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, визначається на підставі балансової оцінки його активів за вирахуванням кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів, крім тих, що створюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. При цьому залишкова вартість основних фондів визначається без урахування індексації балансової вартості на 1 квітня 1996 року. Склад активів, заборгованості i резервів визначається відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку. Розмір статутного фонду акціонерних товариств, створених в процесі приватизації або корпоратизацiї, визначається відповідною Комісією з приватизації або з корпоратизацiї. Дата оцінки визначається відповідним наказом державного органу приватизації, а при корпоратизацiї - відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном.
243.	Розмір статутного фонду господарського товариства, засновниками якого є орендар i Фонд державного майна України, встановлюється в розмірі ринкової вартості підприємства як цілого на підставі експертної оцінки незалежними оцінювачами. При чому, розмір частки орендаря в статутному фонді визначається за формулою:			Розмір статутного фонду господарського товариства, засновниками якого є орендар та державні органи приватизації, визначається на підставі оцінки незалежним оцінювачем цілісного майнового комплексу орендного підприємства, що перетворюється в господарське товариство, за ринковою вартістю.
244.	ЧО = ОФ + ВЗ + ФА - КЗ - ОА,
245.	де:
246.	ЧО - розмір частки орендаря,
247.	ОФ - ринкова вартість основних фондів та залишкова вартість поліпшень, що відповідно до законодавства про оренду є власністю орендаря або підлягає відшкодуванню при припиненні договору оренди, визначена на підставі висновку незалежнго оцінювача, ВЗ - вартість запасів i затрат за балансом на дату оцінки, ФА - вартість фінансових активів за балансом на дату оцінки, КЗ - сума кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів, крім тих, що створюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування за балансом на дату оцінки, ОА - сума обігових коштів, взятих в оренду, що зазначена в договорі оренди з урахуванням коефіцієнту індексації, що затверджується Кабінетом Міністрів України.			При цьому розмір частки орендаря в статутному фонді господарського товариства визначається як сума ринкової вартості основних фондів та залишкової вартості поліпшень, що відповідно до законодавства про оренду є власністю орендаря або підлягає відшкодуванню при припиненні договору оренди, визначеної на підставі висновку незалежного оцінювача, вартості запасів та затрат за балансом на дату оцінки, та вартості фінансових активів за балансом на дату оцінки, зменшена на суму кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів, крім тих, що створюються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування, за балансом на дату оцінки та на суму обігових коштів, взятих в оренду, що зазначається в договорі оренди, з урахуванням коефіцієнту індексації, затвердженого Кабінетом Міністрів України, або залишку заборгованості орендаря по викупу оборотних матеріальних засобів та по кредиту, наданому орендодавцем відповідно до Закону України "Про оренду державного майна".
252.	Склад запасів i затрат, фінансових активів, кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів визначається Положенням "Про організацію бухгалтерського обліку в Українi та чинною на дату оцінки інструкцією "Про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності". Дата оцінки визначається відповідним наказом органів приватизації			Склад запасів i затрат, фінансових активів, кредиторської заборгованості, заборгованості по кредитах та залишків резервів визначається відповідно до нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку. Дата оцінки визначається наказом державних органів приватизації.
253.	Вартість майна України за кордоном, що підлягає приватизації та з метою його відчуження визначається на підставі висновку незалежного оцінювача.			Вартість державного майна, що знаходиться за межами України, з метою його відчуження визначається на підставі висновку незалежного оцінювача.
254.	Розділ IV			Розділ IV
255.	НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ			НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
256.	Стаття 44. Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю			Стаття 39. Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю
257.	Громадянин може займатись оціночною діяльністю тільки після отримання ним свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, яке видається Комітетом з оціночної діяльності.	-84- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Частину першу статті 44 викласти в такій редакції: "Громадянин може займатись оціночною діяльністю тільки після прийняття кваліфікаційного екзамену екзаменаційною комісією при Комітеті з оціночної діяльності з позитивними висновками його юридичної та аудиторської підготовки і отримання ним свідоцтва про право на зайняття оціночною діяльністю, яке видається Комітетом з оціночної діяльності.	Враховано редакційно	Громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства може займатись оціночною діяльністю тільки після складання ним кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, яке видається Комітетом з оціночної діяльності. Оціночна фірма має право займатися оціночною діяльністю лише за умови одержання нею відповідного свідоцтва. Порядок видачі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю оціночній фірмі визначається статтею 45 цього Закону.
258.	Строк дії свідоцтва, виданого після складання кваліфікаційного екзамену, становить 3 роки, а у разі його видачі у випадках, зазначених в абзаці восьму статті 49 цього Закону - 5 років.	-85- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Стаття 44 абзац 2 "Строк дії свідоцтва, виданого після складання кваліфікаційного екзамену необмежений	Відхилено	Термін дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого після складання кваліфікаційного іспиту, становить 3 роки, а у разі його видачі у випадках, зазначених в частині сьомій статті 43 цього Закону - 5 років.
259.	Після закінчення строку дії свідоцтва Комітет має право продовжити його чинність. Строк кожного нового продовження не може перевищувати 5 років.	-86- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Частину третю виключити.	Відхилено	Термін дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю може бути продовжений Комітетом з оціночної діяльності на термін, що не перевищує 5 років. Продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом.
260.	За видачу свідоцтва сплачується збір у національній валюті України в розмірі, еквівалентному 150 ECU за офіційним обмінним курсом, що встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.	-87- Н.д.Пудрик В.Ю. (Округ N 134) В частині 4 ст. 44 слова "еквівалентному 150 ECU за офіційним обмінним курсом, що встановлений Національним банком України на день здійснення платежу" замінити словами "300 гривень".	Враховано	За видачу оцінювачу свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю справляється плата у розмірі 300 гривень.
261.	Свідоцтво надає оцінювачу право здійснювати всі або окремі, зазначені в свідоцтві, види оцінки майна, перелік яких встановлюється Комітетом з оціночної діяльності з врахуванням специфіки об'єктів оцінки.			Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю надає оцінювачу право здійснювати всі або окремі, зазначені в свідоцтві, види оцінки майна, перелік яких встановлюється Комітетом з оціночної діяльності з урахуванням особливостей об'єктів оцінки.
262.	Наявність свідоцтва є достатньою підставою і необхідною умовою для набуття будь-якою особою права здійснення діяльності аварійного комісара. Особи, які успішно здійснюють оціночну діяльність строком понад 3 роки, набувають права здійснювати функції судових експертів з питань оцінки майна.	-88- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Друге речення викласти у такій редакції: "Особи, які мають вищу юридичну освіту та успішно здійснюють оціночну діяльність строком понад 5 років, набувають права здійснювати функції судових експертів з питань оцінки майна". -89- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину 6 ст. 44 вилучити.	Враховано редакційно Враховано
263.	В свідоцтві вказується найменування органу, який його видав, дата видачі, прізвище, ім'я та по батькові громадянина, якому видається свідоцтво (для юридичних осіб повну назву, юридичну адресу і ідентифікаційний код ЗКПО), види оціночної діяльності, якими дозволяється займатись, дата закінчення строку дії свідоцтва.			В свідоцтві про право на заняття оціночною діяльністю вказується найменування органу, який його видав, дата видачі, прізвище, ім'я та по батькові громадянина, якому видається свідоцтво (для юридичних осіб - найменування, юридична адреса і ідентифікаційний код), види оціночної діяльності, якими дозволяється займатись, дата закінчення терміну дії свідоцтва.
264.	Свідоцтво підписується особою, уповноваженою Комітетом з оціночної діяльності з прикладенням печатки.			Свідоцтво про право на заняття оціночною дяльністю підписується уповноваженою особою та скріплюється печаткою Комітету з оціночної діяльності.
265.	Стаття 45. Порядок отримання громадянином свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю			Стаття 40. Порядок видачі громадянину свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю
266.	Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю видається громадянину за його заявою, до якої мають бути додані:			Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю видається громадянину за його заявою, до якої додаються:
267.	- копія документу про наявність вищої освіти;			- копія документу про вищу освіту;
268.	- сертифікат, який підтверджує успішне складання кваліфікаційного екзамену;			- сертифікат, який підтверджує успішне складання кваліфікаційного іспиту на право заняття оціночною діяльністю;
269.	- документ про сплату збору за видачу свідоцтва.			- документ про внесення плати за видачу свідоцтва.
270.	Видача свідоцтва у випадках, зазначених в статті 49 цього Закону, здійснюється в порядку, встановленому для продовження строку його дії. Комітет з оціночної діяльності повинен розглянути подану заяву протягом 30 днів з моменту її отримання і у разі позитивного вирішення видати заявнику свідоцтво.			Видача свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю у випадках, зазначених в частині сьомій статті 43 цього Закону, здійснюється в порядку, встановленому для продовження терміну його дії. Комітет з оціночної діяльності розглядає подану заяву протягом 30 днів з моменту її отримання і видає заявнику свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю або письмово повідомляє про відмову у його видачі.
271.	Стаття 46. Відмова у видачі свідоцтва			Стаття 41. Відмова у видачі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю
272.	Комітет з оціночної діяльності може відмовити у видачі свідоцтва у випадках:			Комітет з оціночної діяльності може відмовити у видачі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю у випадках:
273.	1) неподання всіх необхідних документів;			1) неподання всіх необхідних документів;
274.	2) недійсності або недостовірності хоча б одного з поданих для отримання свідоцтва документів;			2) недійсності або недостовірності хоча б одного з поданих документів;
275.	3) наявності обставин, зазначених в частині другій статті 4 цього Закону;			3) наявності обставин, зазначених в частині другій статті 4 цього Закону;
276.	4) наявності обставин, в зв'язку з якими термін дії свідоцтва не може бути продовжений (стаття 49) або свідоцтво має бути достроково анульоване (стаття 62).			4) наявності обставин, у зв'язку з якими термін дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю не може бути продовжений відповідно до вимог статті 44 цього Закону або свідоцтво підлягає анулюванню відповідно до статей 56, 57 цього Закону.
277.	Відмова у видачі свідоцтва оформлюється у вигляді письмового рішення з зазначенням мотивів відмови і видається громадянину у строк, зазначений в абзаці другому статті 45 цього Закону.			Відмова у видачі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю оформляється у вигляді письмового рішення із зазначенням мотивів відмови і видається громадянину у термін, зазначений в частині третій статті 40 цього Закону.
278.	У разі відмови у видачі свідоцтва сплачений збір не повертається. Відмова у видачі свідоцтва не позбавляє громадянина права повторно звернутись з проханням про його видачу після усунення обставин, через які у видачі свідоцтва було відмовлено.			У разі відмови у видачі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю плата, внесена за видачу свідоцтва, не повертається. Громадянин, якому відмовлено у видачі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, має право звернутися із заявою про його видачу після усунення обставин, через які у видачі свідоцтва було відмовлено.
279.	Стаття 47. Кваліфікаційний екзамен на право заняття оціночною діяльністю			Стаття 42. Кваліфікаційний іспит на право заняття оціночною діяльністю
280.	Проведення кваліфікаційних екзаменів на право заняття оціночною діяльністю здійснюється Комітетом з оціночної діяльності.	-90- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Стаття 47 абзац 1 "Проведення кваліфікаційних екзаменів на право заняття оціночною діяльністю здійснюється організацією, яка має ліцензію Мініс-терства освіти України, узгоджену з Фондом державного майна України і Комітетом з оціночної діяльності.	Відхилено	Кваліфікаційний іспит на право заняття оціночною діяльністю проводиться Комітетом з оціночної діяльності.
281.	Комітет зобов'язаний забезпечити проведення екзаменів не рідше одного разу протягом двох календарних місяців. За складання кваліфікаційного екзамену сплачується збір в національній валюті України, еквівалентний 150 ECU за офіційним обмінним курсом, що встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.	-91- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) В частині 2 ст. 47 слова "сплачується збір в національній валюті України, еквівалентний 150 ECU за офіційним обмінним курсом, що встановлений Національним банком України на день здійснення платежу" замінити словами "справляється плата в розмірі 300 гривень".	Враховано	Комітет з оціночної діяльності зобов'язаний забезпечити проведення кваліфікаційних іспитів не рідше одного разу протягом двох календарних місяців. За складання кваліфікаційного іспиту справляється плата в розмірі 300 гривень.
282.	Громадянин, який бажає скласти кваліфікаційний екзамен, подає до Комітету з оціночної діяльності відповідну заяву, копію документу про наявність вищої освіти за однією з спеціальностей, перелік яких затверджується Комітетом з оціночної діяльності, та документ про сплату збору за складання екзамену.			Громадянин, який бажає скласти кваліфікаційний іспит, подає до Комітету з оціночної діяльності відповідну заяву, копію документу про вищу освіту за однією з спеціальностей, перелік яких затверджується Комітетом з оціночної діяльності, та документ, що підтверджує внесення плати за складання іспиту.
283.	Прийняття кваліфікаційного екзамену здійснюється екзаменаційною комісією при Комітеті з оціночної діяльності не пізніше ніж через три місяці після подання громадянином документів, зазначених у частині другій цієї статті. За результатами успішного складання кваліфікаційного екзамену громадянину видається сертифікат, який зберігає чинність протягом трьох років з дня його видачі. Дія сертифікату може бути продовжена. Порядок продовження дії сертифікату визначається Комітетом з оціночної діяльності.	-92- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Стаття 47 абзац 4 "Прийняття кваліфікаційного екзамену здійснюється організацією яка має відповідну ліцензію".	Відхилено	Кваліфікаційний іспит приймає екзаменаційна комісія, утворена Комітетом з оціночної діяльності, не пізніше як через три місяці після подання громадянином документів, зазначених у частині четвертій цієї статті. За результатами успішного складання кваліфікаційного іспиту громадянину видається сертифікат, який зберігає чинність протягом трьох років з дня його видачі. Дія сертифікату може бути продовжена. Порядок продовження дії сертифікату визначається Комітетом з оціночної діяльності.
284.	Якщо громадянин не склав кваліфікаційного екзамену на право заняття оціночною діяльністю, його повторне складання допускається не раніше як через рік.			Громадянин, який не склав кваліфікаційного іспиту на право заняття оціночною діяльністю, може подати відповідну заяву про повторне складання не раніше як через рік.
285.	Забороняється встановлення будь-яких квот чи кількісних обмежень щодо прийняття екзамену у осіб, які бажають його скласти.			Забороняється встановлення будь-яких квот чи кількісних обмежень щодо прийняття іспиту на право заняття оціночною діяльністю у осіб, які бажають його скласти.
286.	Положення про складання кваліфікаційних екзаменів на право заняття оціночною діяльністю та персональний склад екзаменаційних комісій затверджується Комітетом з оціночної діяльності.			Положення про складання кваліфікаційних іспитів на право заняття оціночною діяльністю та персональний склад екзаменаційних комісій затверджується Комітетом з оціночної діяльності.
287.	Стаття 48. Продовження строку дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю			Стаття 43. Продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю
288.	Оцінювач, який бажає продовжити строк дії виданого йому свідоцтва, повинен подати до Комітету з оціночної діяльності відповідну заяву, до якої мають бути додані копії трьох висновків про оцінку, виконаних оцінювачем (або виконаних за його участю) на протязі попереднього терміну дії свідоцтва. Копії висновків можуть бути подані Комітету з оціночної діяльності лише за умови письмової згоди на це громадян чи юридичних осіб, на замовлення яких виконувались ці висновки.			Оцінювач, який бажає продовжити термін дії виданого йому свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, повинен подати до Комітету з оціночної діяльності відповідну заяву, до якої мають бути додані копії трьох висновків про оцінку, виконаних оцінювачем (або виконаних за його участю) протягом попередніх трьох років. Копії висновків можуть бути подані Комітету з оціночної діяльності лише за умови письмової згоди на це громадян чи юридичних осіб, за замовленням яких виконувались ці висновки.
289.	За продовження терміну дії свідоцтва сплачується збір, розмір якого дорівнює розміру збору за видачу свідоцтва.			За продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю справляється плата у розмірі, передбаченому за видачу свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю.
290.	Розгляд заяви про продовження строку дії свідоцтва проводиться протягом 30 днів з моменту подання документів, зазначених в частині першій цієї статті.			Заява про продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю розглядається протягом 30 днів з дня подання документів, зазначених в частині першій цієї статті.
291.	Продовження терміну дії свідоцтва на право заняття оціночною діяльністю здійснюється на підставі вивчення результатів діяльності оцінювача, яке проводиться шляхом дослідження поданих висновків, перевірки та вивчення інших відомостей про професійну діяльність оцінювача, які є в розпорядженні Комітету з оціночної діяльності, в тому числі скарг від замовників і судових рішень, пов'язаних з діяльністю даного оцінювача, та персональної співбесіди із заявником. Вивчення результатів діяльності оцінювача проводиться спеціальною комісією при Комітеті з оціночної діяльності.	-93- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406) У частині четвертій статті слова "судових рішень" виключити або замінити словом "судів". -94- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Строк дії свідоцтва не обмежений.	Враховано редакційно Відхилено	Термін дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю продовжується на підставі вивчення результатів діяльності оцінювача шляхом дослідження поданих копій висновків, перевірки та вивчення інших відомостей про професійну діяльність оцінювача, які є в розпорядженні Комітету з оціночної діяльності, в тому числі скарг від замовників, пов'язаних з діяльністю даного оцінювача, та персональної співбесіди із заявником. Вивчення діяльності оцінювача проводиться спеціальною комісією при Комітеті з оціночної діяльності.
292.	За наслідками вивчення результатів діяльності оцінювача Комітет з оціночної діяльності на основі рекомендацій комісії, яка проводила вивчення, приймає рішення про продовження строку дії свідоцтва або відмовляє в продовженні. Продовження строку дії свідоцтва оформлюється відповідним записом в свідоцтві за підписом особи, уповноваженої Комітетом з оціночної діяльності з прикладенням печатки.			За наслідками вивчення діяльності оцінювача Комітет з оціночної діяльності на підставі рекомендацій спеціальної комісії приймає рішення про продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю або відмовляє в його продовженні. Продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю оформляється відповідним записом в свідоцтві за підписом уповноваженої особи та скріплюється печаткою Комітету з оціночної діяльності.
293.	Положення про порядок продовження строків дії свідоцтв про право на заняття оціночною діяльністю та персональний склад комісії по продовженню строків дії цих свідоцтв затверджується Комітетом з оціночної діяльності.			Положення про порядок продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю та персональний склад спеціальної комісії затверджується Комітетом з оціночної діяльності.
294.	Особи, у яких закінчився строк дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, можуть подати заяву про видачу нового свідоцтва. У цьому разі рішення про видачу приймається в порядку, встановленому цією статтею для продовження строку дії свідоцтва за умови, що після закінчення строку дії попереднього свідоцтва пройшло не більше 3 років.			Особи, термін дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю яких закінчився, можуть подати заяву про видачу нового свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю. При цьому рішення про видачу нового свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю приймається в порядку, встановленому цією статтею для продовження терміну дії свідоцтва за умови, що після закінчення терміну дії попереднього свідоцтва пройшло не більше 3 років.
295.	Стаття 49. Відмова в продовженні строку дії свідоцтва про право	-95- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Статтю 49 виключити.	Відхилено	Стаття 44. Відмова в продовженні терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю
296.	на заняття оціночною діяльністю
297.	Комітет з оціночної діяльності на підставі вивчення діяльності оцінювача відмовляє в продовженні строку дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю у разі:			Комітет з оціночної діяльності на підставі вивчення діяльності оцінювача відмовляє в продовженні терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю у разі, якщо:
298.	1) якщо результати вивчення діяльності даного оцінювача свідчать про його недостатню кваліфікацію чи про низьку якість виконуваної ним оцінки майна;			1) результати вивчення діяльності даного оцінювача свідчать про його недостатню кваліфікацію чи про низьку якість виконаних ним робіт по оцінці майна;
299.	2) якщо винесені і набрали законної сили два або більше судових рішення, якими задоволено позови до оцінювача, пов'язані з його професійною діяльністю;			2) винесені і набрали законної сили два або більше судових рішення, якими задоволено позови до оцінювача, пов'язані з його професійною діяльністю;
300.	3) якщо встановлено хоча б один факт, який свідчить про професійну недобросовісність оцінювача або умисне порушення ним законодавства при здійсненні оцінки майна.			3) встановлено факт, який свідчить про професійну недобросовісність оцінювача або умисне порушення ним законодавства при здійсненні оцінки майна.
301.	Відмова в продовженні строку дії свідоцтва оформлюється у вигляді мотивованого письмового рішення і вручається заявнику у строк, зазначений у абзаці третьому статті 47 цього Закону.			Відмова в продовженні терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю оформляється у вигляді вмотивованого письмового рішення і вручається заявнику у термін, зазначений у частині третій статті 43 цього Закону.
302.	Особи, яким було відмовлено в продовженні строку дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, можуть отримати нове свідоцтво в загальному порядку, передбаченому статтею 45 цього Закону. При цьому нове свідоцтво може бути видане не раніш ніж через рік після відмови в продовженні, а у разі відмови з підстав, зазначених в пунктах 2 та 3 абзацу першого цієї статті - не раніш як через 3 роки.			Особи, яким було відмовлено в продовженні терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, не раніше як через рік після відмови в продовженні терміну дії свідоцтва, а у разі відмови з підстав, зазначених в пунктах 2 та 3 частини першої цієї статті - не раніш як через 3 роки, можуть подати заяву для отримання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю в порядку, передбаченому статтею 40 цього Закону.
303.	Стаття 50. Видача свідоцтв про право на заняття оціночною діяльністю	-96- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Назву статті доповнити словами "оціночним фірмам".	Враховано	Стаття 45. Видача свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю оціночним фірмам
304.	оціночним фірмам
305.	Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю може бути видано також юридичній особі, яка повністю відповідає вимогам щодо оціночної фірми, встановленим у статті 6 цього Закону.			Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю може бути видано також юридичній особі, яка відповідає вимогам статті 6 цього Закону.
306.	Рішення про видачу свідоцтва або про відмову у видачі приймається протягом 30 днів після подання всіх необхідних документів, перелік яких встановлюється Комітетом з оціночної діяльності.			Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю або про відмову у видачі свідоцтва приймається протягом 30 днів після подання всіх необхідних документів, перелік яких встановлюється Комітетом з оціночної діяльності.
307.	Строк дії свідоцтва складає 5 років і може продовжуватись кожен раз не більш як на 5 років. Свідоцтво, видане оціночній фірмі, повинно містити всі відомості, зазначені в абзаці сьомому статті 44 цього Закону.			Термін дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, яке видається оціночній фірмі, становить 5 років і може продовжуватись не більш як на 5 років. Свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю, видане оціночній фірмі, повинно містити відомості, зазначені в частині восьмій статті 39 цього Закону.
308.	За видачу свідоцтва сплачується збір у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.	-97- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Стаття 50 абзац 4 "За видачу свідоцтва сплачується збір у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Н.д.Кужель О.В. (Округ N 181) Частину четверту статті 50 викласти в такій редакції: "За видачу свідоцтва сплачується збір у сумі, еквівалентній 500 ЕКЮ".	Враховано редакційно Враховано редакційно	За видачу оціночній фірмі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю оціночній фірмі справляється плата у розмірі 1000 гривень.
309.	Комітет з оціночної діяльності відмовляє у видачі свідоцтва, якщо юридична особа - заявник не відповідає встановленим статтею 6 цього Закону вимогам.			Комітет з оціночної діяльності відмовляє у видачі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, якщо юридична особа - заявник не відповідає вимогам, встановленим статтею 6 цього Закону.
310.	Відмова у видачі свідоцтва оформлюється і вручається заявнику з дотриманням вимог, встановлених абзацом другим статті 46 цього Закону.			Відмова у видачі оціночній фірмі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю оформляється в термін, зазначений в частині другій статті 41 цього Закону, і видається заявнику.
311.	Продовження строку дії свідоцтва, виданого оціночній фірмі, здійснюється в такому ж порядку, як і видача свідоцтва.	-98- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Стаття 50 абзац 7 виключити.	Відхилено	Продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого оціночній фірмі, здійснюється в порядку, встановленому для видачі свідоцтва.
312.	Порядок видачі свідоцтв оціночним фірмам та продовження строку їх дії встановлюється Положенням, яке затверджується Комітетом з оціночної діяльності.			Порядок видачі оціночній фірмі свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю та продовження терміну його дії встановлюється Положенням, яке затверджується Комітетом з оціночної діяльності.
313.	Стаття 51. Припинення і зупинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю			Стаття 46. Припинення і зупинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю
314.	Дія свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого громадянину, автоматично припиняється у разі смерті громадянина, його засудження за корисливий злочин,визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, а також за наявності інших обставин, внаслідок яких заняття оціночною діяльністю стає неможливим, відповідно до цього Закону.	-99- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Ст. 51 після частини 1 доповнити новою частиною нового змісту: "Дії Комітету з оціночної діяльності щодо припинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю можуть бути оскаржені в судовому порядку".	Враховано	Дія свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого громадянину, припиняється у разі смерті громадянина, його засудження за корисливий злочин, визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, а також за наявності інших обставин, внаслідок яких заняття оціночною діяльністю стає неможливим відповідно до цього Закону. Дії Комітету з оціночної діяльності щодо припинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю можуть бути оскаржені в судовому порядку.
315.	Дія свідоцтва, виданого оціночній фірмі, автоматично припиняється у разі її реорганізації чи ліквідації. У цих випадках видане свідоцтво має бути повернене Комітету з оціночної діяльності.			Дія свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого оціночній фірмі, припиняється у разі її реорганізації чи ліквідації. У разі припинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю видане свідоцтво підлягає поверненню Комітету з оціночної діяльності.
316.	Якщо оціночна фірма після отримання свідоцтва внаслідок тих чи інших обставин перестала відповідати вимогам, зазначеним в статті 6 цього Закону, вона повинна зупинити свою оціночну діяльність і повідомити про це зупинення і його причини Комітет з оціночної діяльності.			Якщо оціночна фірма після отримання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю перестала відповідати вимогам, зазначеним в статті 6 цього Закону, вона повинна зупинити свою оціночну діяльність і повідомити про зупинення оціночної діяльності і його причини Комітет з оціночної діяльності.
317.	Фірма може відновити оціночну діяльність після усунення обставин, якими було викликане зупинення, і продовжувати її в межах строку дії, зазначеного в свідоцтві. До відновлення оціночної діяльності фірма має повідомити Комітет про таке відновлення та про зміни,внаслідок яких фірма знов стала відповідати вимогам,встановленим у статті 6 цього Закону.			Оціночна фірма може відновити оціночну діяльність після усунення обставин, якими було викликане зупинення оціночної діяльності, і продовжувати її протягом терміну дії, зазначеного в свідоцтві про право на заняття оціночною діяльністю. До відновлення оціночної діяльності оціночна фірма повинна повідомити про це Комітет з оціночної діяльності, а також повідомити про зміни, внаслідок яких відновлення оціночної діяльності стало можливим.
318.	Розділ V			Розділ V
319.	КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ			КОМІТЕТ З ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
320.	Стаття 52. Комітет України з оціночної діяльності			Стаття 47. Комітет з оціночної діяльності
321.	Комітет України з оціночної діяльності (надалі - Комітет з оціночної діяльності) створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган регулювання оціночної діяльності, що діє на засадах самоврядування.			Комітет з оціночної діяльності створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган регулювання оціночної діяльності, що діє на засадах самоврядування.
322.	Комітет з оціночної діяльності діє на підставі Положення, яке затверджується на першому засіданні Комітету двома третинами голосів його членів.			Комітет з оціночної діяльності діє на підставі Положення, яке затверджується на першому засіданні Комітету двома третинами голосів його членів.
323.	Комітет з оціночної діяльності є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.	-100- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину третю ст. 52 після слів "юридичною особою" доповнити словами "має розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням".	Враховано	Комітет з оціночної діяльності є юридичною особою, має розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, веде відповідний облік та звітність.
324.	Комітет з оціночної діяльності набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Положення про Комітет. Плата за реєстрацію не справляється.			Комітет з оціночної діяльності набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Положення про Комітет, що затверджується в порядку, передбаченому цим Законом. Плата за реєстрацію не справляється.
325.	Комітет з оціночної діяльності може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються відповідним Положенням, яке затверджується Комітетом з оціночної діяльності.			Комітет з оціночної діяльності може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються відповідним Положенням, яке затверджується Комітетом з оціночної діяльності.
326.	Комітет з оціночної діяльності не може здійснювати оціночну діяльність або займатись іншими видами підприємницької діяльності.			Комітет з оціночної діяльності не може здійснювати оціночну діяльність або займатись іншими видами підприємницької діяльності.
327.	Джерелами фінансування діяльності Комітету можуть бути:			Джерелами фінансування діяльності Комітету з оціночної діяльності можуть бути:
328.	- плата за право складення іспиту;			- плата за складання іспиту;
329.	- плата за одержання свідоцтва про право на зайняття оціночною діяльністю;			- плата за одержання та продовження терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю;
330.	- добровільні внески, що надходять від саморегульованих громадських організацій, оціночних фірм та осіб, які займаються оціночною діяльністю;			- добровільні внески, що надходять від саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю;
331.	- інших джерел, визначених у Положенні про Комітет з оціночної діяльності, що не забороняються чинним законодавством.			- інших джерел, визначених у Положенні про Комітет з оціночної діяльності, що не забороняються чинним законодавством.
332.	Стаття 53. Порядок створення та склад Комітету з оціночної діяльності			Стаття 48. Порядок створення та склад Комітету з оціночної діяльності
333.	Загальна кількість членів Комітету з оціночної діяльності становить десять осіб.	-101- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) В частині першій статті 53 слово "десять" замінити словом "дванадцять".	Відхилено	Загальна кількість членів Комітету з оціночної діяльності становить десять осіб.
334.	Комітет з оціночної діяльності формується шляхом делегування п'яти представників від саморегульованих громадських організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю (на далі - СРОО),i по одному представнику від Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, Державної Комісії по цінних паперах та фондовому ринку.	-102- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Частину другу статті 53 викласти в такій редакції: "Комітет з оціночної діяльності формується шляхом делегування двох представників від Національної асоціації бірж України, чотири місця від саморегульованих громадських організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю (на далі - СРОО),i по одному представнику від Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, Державної Комісії по цінних паперах та фондовому ринку, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики".	Відхилено	Комітет з оціночної діяльності формується шляхом делегування до його складу п'яти представників від саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю, i по одному представникові від Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку.
335.	Порядок делегування представників від СРОО визначається вищим органом цієї організації.			Порядок делегування представників від саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю, визначається вищим органом цієї організації.
336.	В разі реєстрації в Україні більш, ніж однієї організації, що відповідає вимогам статей 57 та 58 цього Закону, представництво в Комітеті здійснюється в такому порядку: чотири члени Комітету делегуються найбільшою за чисельністю членів організації оцінювачів і один член - другою за чисельністю членів.	-103- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Частину четверту статті 53 викласти в такій редакції: "В разі реєстрації в Україні більш, ніж однієї організації, що відповідає вимогам статей 57 та 58 цього Закону, представництво в Комітеті здійснюється пропорційно чисельності членів організації в межах чотирьох місць."	Враховано редакційно	У разі реєстрації в Україні більш, як однієї саморегулівної організації, що відповідає вимогам статті 53 цього Закону, представництво в Комітеті з оціночної діяльності в межах п'яти осіб здійснюється пропорційно чисельності членів організації. При цьому квота однієї з організацій не може перевищувати чотирьох представників.
337.	Державні органи самостійно визначають порядок делегування своїх представників.			Державні органи самостійно визначають порядок делегування своїх представників до складу Комітету з оціночної діяльності.
338.	Термін повноважень членів Комітету України з оціночної діяльності не може перевищувати п'яти років.			Термін повноважень членів Комітету з оціночної діяльності не може перевищувати п'яти років.
339.	Персональний склад Комітету з оціночної діяльності - представників СРОО -підлягає щорічній ротації в кількості не менше одного члена. Ротація здійснюється на підставі визначення їх особистого рейтингу шляхом таємного анкетування оцінювачів, що проводиться в порядку, встановленому СРОО. Порядок і місце проведення опитування визначається вищим органом цієї організації. Результати анкетування затверджуються Комітетом з оціночної діяльності.			Персональний склад Комітету з оціночної діяльності - представників саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю, - підлягає щорічній ротації в кількості не менше одного члена. Ротація здійснюється на підставі визначення їх особистого рейтингу шляхом таємного анкетування оцінювачів, що проводиться в порядку, встановленому саморегулівними організаціями осіб, що займаються оціночною діяльністю. Порядок і місце проведення анкетування визначається вищим органом цієї організації. Результати анкетування затверджуються Комітетом з оціночної діяльності.
340.	Члени Комітету з оціночної діяльності виконують свої обов'язки на громадських засадах.			Члени Комітету з оціночної діяльності виконують свої обов'язки на громадських засадах.
341.	Стаття 54. Повноваження Комітету з оціночної діяльності			Стаття 49. Повноваження Комітету з оціночної діяльності
342.	Комітет з оціночної діяльності:			Комітет з оціночної діяльності:
343.	1) проводить кваліфікаційні екзамени осіб, які бажають займатись оціночною діяльністю;	-104- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Пункт 1 вилучити.	відхилено	1) проводить кваліфікаційні іспити осіб, які бажають займатись оціночною діяльністю;
344.	2) видає свідоцтво на право зайняття оціночною діяльністю;			2) видає свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю;
345.	3) розробляє уніфіковані національні норми i стандарти професійної діяльності оцінювачів;			3) розробляє уніфіковані національні норми i стандарти професійної діяльності оцінювачів;
346.	4) встановлює максимальні розміри щодо оплати оцінки окремих об'єктів;	-105- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Пункт 4 вилучити.	Враховано	4) надає статус саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю;
347.	5) здійснює контроль за додержанням оцінювачами норм i стандартів професійної діяльності;	-106- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину 1 ст. 54 після п. 3 доповнити новим пунктом такого змісту: "надає статус саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю".	Враховано	5) здійснює контроль за додержанням оцінювачами норм i стандартів професійної діяльності;
348.	6) призначає Завідуючого Секретаріатом Комітету з оціночної діяльності, затверджує структуру і штатний розклад Секретаріату Комітету з оціночної діяльності;			6) призначає Завідуючого Секретаріатом Комітету з оціночної діяльності, затверджує структуру і штатний розпис Секретаріату Комітету з оціночної діяльності;
349.	7) утворює, в разі потреби, регіональні відділення Комітету з оціночної діяльності;			7) утворює в разі потреби регіональні відділення Комітету з оціночної діяльності;
350.	8) узагальнює міжнародний i національний досвід діяльності оцінювачів;			8) узагальнює міжнародний i національний досвід діяльності оцінювачів;
351.	9) бере участь в підготовці законодавчих та нормативних актів, що стосуються питань, пов'язаних з оцінкою майна, майнових i немайнових прав;			9) бере участь в підготовці законодавчих та нормативних актів, що стосуються питань, пов'язаних з оцінкою майна;
352.	10) бере участь в розробці державних стандартів освіти за спеціальністю "оцінка майна, майнових i немайнових прав" та забезпеченні підготовки спеціалістів за цією спеціальністю;			10) бере участь в розробці державних стандартів освіти за спеціальністю "оцінка майна " та забезпеченні підготовки спеціалістів за цією спеціальністю;
353.	11) здійснює представництво в роботі міжнародних організацій щодо уніфікації стандартів i норм оцінки.			11) здійснює представництво в роботі міжнародних організацій щодо уніфікації стандартів i норм оцінки.
354.	Комітет з оціночної діяльності забезпечує координацію діяльності державних органів управління щодо забезпечення єдності нормативного регулювання оціночної діяльності.			Комітет з оціночної діяльності забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення єдності нормативного регулювання оціночної діяльності.
355.	Інші повноваження Комітету з оціночної діяльності визначаються цим Законом та Положенням про Комітет.			Інші повноваження Комітету з оціночної діяльності визначаються цим Законом та Положенням про Комітет з оціночної діяльності.
356.	Стаття 55. Порядок прийняття рішень Комітетом з оціночної діяльності			Стаття 50. Порядок прийняття рішень Комітетом з оціночної діяльності
357.	Всі рішення Комітету з оціночної діяльності приймаються на засіданні простою більшістю голосів при наявності на засіданні двох третіх членів Комітету. Представники державних органів та СРОО у разі своєї відсутності на засіданні можуть передавати свої повноваження іншим представникам відповідних державних органів та СРОО.			Всі рішення Комітету з оціночної діяльності приймаються на його засіданні простою більшістю голосів при наявності на засіданні двох третіх членів Комітету. Представники державних органів та саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю, у разі своєї відсутності на засіданні можуть передавати свої повноваження іншим представникам відповідних державних органів та саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю.
358.	В окремих випадках, що підлягають визначенню в Положенні про Комітет з оціночної діяльності, рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий.			В окремих випадках, передбачених в Положенні про Комітет з оціночної діяльності, рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий.
359.	Засідання Комітету з оціночної діяльності веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени Комітету в алфавітному порядку їх прізвищ.			Засідання Комітету з оціночної діяльності веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени Комітету в алфавітному порядку їх прізвищ.
360.	Стаття 56. Секретаріат Комітету з оціночної діяльності			Стаття 51. Секретаріат Комітету з оціночної діяльності
361.	Ведення поточних справ Комітету з оціночної діяльності здійснює Секретаріат, який очолює завiдуючий. Завідуючи Секретаріатом призначається Комітетом з оціночної діяльності терміном на 5 років і зобов'язаний забезпечити ефективне виконання функцій Комітету з оціночної діяльності і несе за це відповідальність.			Ведення поточних справ Комітету з оціночної діяльності здійснює Секретаріат, який очолює Завідуючий. Завідуючий Секретаріатом призначається Комітетом з оціночної діяльності терміном на 5 років. Завідуючий Секретаріатом зобов'язаний забезпечити ефективне виконання функцій Комітету з оціночної діяльності та ефективне використання коштів та майна Комітету.
362.	З працівниками Секретаріату Комітету з оціночної діяльності за переліком, який затверджується Завідуючим Секретаріатом, трудовий договір укладається у вигляді контракту.	-107- Н.д.Чечетов М.В. (Округ N 125) Частину другу статті 56 вилучити.	Враховано
363.	Розділ VI			Розділ VI
364.	САМОРЕГУЛЬОВАНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСІБ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ			САМОРЕГУЛІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСІБ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
365.	Стаття 57. Поняття саморегульованої громадської організації осіб, які займаються оціночною діяльністю			Стаття 52. Поняття саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю
366.	Саморегульованою організацією осіб, які займаються оціночною діяльністю (надалі - СРОО), визнається добровільне об'єднання оцінювачів, яке створюється з метою сприяння своїм членам у зайнятті ними оціночною діяльністю. Член однієї СРОО не може бути одночасно членом іншої СРОО.			Саморегулівною організацією осіб, що займаються оціночною діяльністю, визнається добровільне об'єднання оцінювачів, яке створюється з метою сприяння своїм членам у занятті ними оціночною діяльністю. Член однієї саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, не може бути одночасно членом іншої саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю.
367.	Створення та порядок діяльності СРОО регулюється Законом України "Про об'єднання громадян" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.			Створення та порядок діяльності саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю, регулюється Законом України "Про об'єднання громадян" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		-108- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Частину 3 вилучити.	Відхилено	Забороняється включення до статутів саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю, положень, які обмежують конкуренцію при здійсненні оціночної діяльності.
368.	Забороняється включення до статутних документів СРОО положень, які обмежують конкуренцію при здійсненні оціночної діяльності.	-109- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Ст. 57 доповнити новими частинами такого змісту: "Визначення відповідності статутів організацій вимогам, що необхідні для одержання статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, відповідно до цього Закону та надання статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, здійснюється Комітетом з оціночної діяльності в порядку, що встановлюється Комітетом з оціночної діяльності. У разі відмови Комітету з оціночної діяльності у наданні статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, дії Комітету можуть бути оскаржені в суді.	Враховано	Визначення відповідності статутів організацій вимогам, що необхідні для одержання статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, відповідно до цього Закону та надання статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, здійснюється Комітетом з оціночної діяльності в порядку, що встановлюється Комітетом з оціночної діяльності. У разі відмови Комітету з оціночної діяльності у наданні статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, дії Комітету можуть бути оскаржені в суді.
369.	Стаття 58. Юридичний статус СРОО	Саморегулівна організація осіб, що займаються оціночною діяльністю, є юридичною особою, яка не має на меті отримання прибутку і діє на основі принципу самоврядування.		Саморегулівна організація осіб, що займаються оціночною діяльністю, є юридичною особою, яка не має на меті отримання прибутку і діє на основі принципу самоврядування.
370.	СРОО є юридичною особою, яка не має на меті отримання прибутку і діє на основі самоврядування.	-110- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Ст. 58 вилучити.	Враховано
371.	Стаття 59. Функції СРОО	-111- Н.д.Медведчук В (Округ N 171) Статтю 59 вилучити.	Відхилено	Стаття 53. Функції саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю
372.	СРОО на підставі статуту з урахуванням вимог законодавства може:			Саморегулівна організація осіб, що займаються оціночною діяльністю, на підставі статуту з урахуванням вимог законодавства може:
373.	1) визначати для своїх членів єдині обов'язкові для виконання правила, стандарти і вимоги щодо здійснення оціночної діяльності;			1) визначати для своїх членів єдині обов'язкові для виконання правила, стандарти і вимоги щодо здійснення оціночної діяльності;
374.	2) встановлювати кваліфікаційні вимоги до оцінювачів;			2) встановлювати кваліфікаційні вимоги до оцінювачів;
375.	3) збирати та узагальнювати статистичну інформацію про оціночну діяльність;			3) збирати та узагальнювати статистичну інформацію про оціночну діяльність;
376.	4) здійснювати методичне забезпечення оціночної діяльності;			4) здійснювати методичне забезпечення оціночної діяльності;
377.	5) розробляти методики оцінки відповідних об'єктів та інші рекомендаційні документи щодо здійснення оціночної діяльності;			5) розробляти методики оцінки відповідних об'єктів та інші рекомендаційні документи щодо здійснення оціночної діяльності;
378.	6) здійснювати контроль за дотриманням своїми членами встановлених правил, стандартів і вимог щодо здійснення оціночної діяльності;			6) здійснювати контроль за дотриманням своїми членами встановлених правил, стандартів і вимог щодо здійснення оціночної діяльності;
379.	7) перевіряти дотримання своїми членами правил сумлінної поведінки при здійсненні оціночної діяльності.			7) перевіряти дотримання своїми членами правил сумлінної поведінки при здійсненні оціночної діяльності.
380.	Статутом СРОО можуть передбачатись і інші повноваження, які не суперечать законодавству.			Статутом саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, можуть передбачатись також інші повноваження, що не суперечать законодавству.
381.	Розділ VII			Розділ VII
382.	ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОЦІНЮВАЧІВ ТА ОЦІНОЧНИХ ФІРМ			ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОЦІНЮВАЧІВ ТА ОЦІНОЧНИХ ФІРМ
383.	Стаття 60. Цивільно-правова відповідальність оцінювачів та оціночних фірм			Стаття 54. Цивільно-правова відповідальність оцінювачів (оціночних фірм)
384.	Оцінювач (оціночна фірма) несе майнову та іншу передбачену договором про проведення оцінки відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань, і, зокрема, за недостовірність чи неправильність висновку про вартість.	-112- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Слова " майнову та іншу" замінити словом "відповідальність"	Враховано	Оцінювач (оціночна фірма) несе відповідальність, передбачену договором про проведення оцінки за невиконання чи неналежне виконання умов договору, і, зокрема, за недостовірність чи неправильність висновку про оцінку.
385.	Розмір майнової відповідальності оцінювача перед замовником не може перевищувати завданих замовнику з вини оцінювача збитків, якщо інше не передбачено договором про оцінку.	-113- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Частину другу вилучити	відхилено	Розмір майнової відповідальності оцінювача (оціночної фірми) перед замовником не може перевищувати завданих замовнику з вини оцінювача (оціночної фірми) збитків, якщо інше не передбачено договором про проведення оцінки.
386.	Шкода, заподіяна внаслідок недостовірності висновку про вартість особам, з якими оцінювач (оціночна фірма) не перебуває в договірних відносинах, підлягає відшкодуванню оцінювачем в повному обсязі відповідно до положень цивільного законодавства України.			Шкода, заподіяна внаслідок недостовірності висновку про оцінку особам, з якими оцінювач (оціночна фірма) не перебуває в договірних відносинах, підлягає відшкодуванню оцінювачем (оціночною фірмою) в повному обсязі відповідно до законодавства України.
387.	Оцінювач (оціночна фірма) разом із замовником висновку про вартість несе солідарну відповідальність по всіх вимогах, які витікають із недостовірності висновку, якщо буде доведено у судовому порядку, що недостовірні відомості, внесені оцінювачем у висновок на прохання замовника з метою подальшого пред'явлення замовником цього висновку іншим особам.	-114- Н.д.Медведчук В. (Округ N 171) Частину четверту вилучити	відхилено	Оцінювач (оціночна фірма) разом із замовником висновку про оцінку несе солідарну відповідальність за вимогами, які виникли внаслідок недостовірності висновку, якщо у судовому порядку буде доведено, що недостовірні відомості були внесені оцінювачем (оціночною фірмою) у висновок на прохання замовника з метою подальшого пред'явлення замовником цього висновку іншим особам.
388.	Стаття 61. Інші види відповідальності оцінювачів			Стаття 55. Інші види відповідальності оцінювачів
389.	У разі виявлення фактів неналежного виконання оцінювачем своїх професійних обов'язків Комітет з оціночної діяльності може накласти на нього стягнення у вигляді попередження або тимчасового зупинення дозволу на заняття окремими видами оцінки на строк до одного року.			У разі виявлення фактів неналежного виконання оцінювачем своїх професійних обов'язків Комітет з оціночної діяльності може застосувати до нього стягнення у вигляді попередження або тимчасового зупинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю стосовно всіх або окремих видів оцінки на термін до одного року.
390.	Стягнення накладається спеціальною комісією при Комітеті з оціночної діяльності після розгляду матеріалів, які свідчать про неналежне виконання оцінювачем своїх професійних обов'язків. Оцінювачу має бути надана можливість дати комісії усне і письмове пояснення по суті справи. Рішення про накладення стягнення оформлюється у вигляді письмового документу за підписами членів комісії з прикладенням печатки Комітету з оціночної діяльності і набирає чинності з моменту його вручення оцінювачу особисто або по пошті.			Рішення про застосування стягнення приймається Комітетом з оціночної діяльності після розгляду матеріалів, які свідчать про неналежне виконання оцінювачем своїх професійних обов'язків. Оцінювачу надається можливість подати до Комітету з оціночної діяльності письмове пояснення по суті питання. Рішення про застосування стягнення оформляється у вигляді письмового документу за підписами членів Комітету з оціночної діяльності, скріплюється печаткою Комітету і набирає чинності з дати його вручення оцінювачу особисто або по пошті.
391.	Невиконання оцінювачем винесеного щодо нього рішення про накладення стягнення є підставою для анулювання виданого йому свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю.	-115- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Ст. 61 доповнити частинами такого змісту: "Оцінювач, щодо якого застосовано стягнення у вигляді зупинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, позбавляється права здійснювати оціночну діяльність протягом терміну зупинення дії свідоцтва. Положення про застосування до оцінювачів стягнень, передбачених цим Законом, затверджується Комітетом з оціночної діяльності".	Враховано	Невиконання оцінювачем винесеного щодо нього рішення про застосування стягнення є підставою для анулювання виданого йому свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю. Оцінювач, щодо якого застосовано стягнення у вигляді зупинення дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, позбавляється права здійснювати оціночну діяльність протягом терміну зупинення дії свідоцтва. Положення про застосування до оцінювачів стягнень, передбачених цим Законом, затверджується Комітетом з оціночної діяльності.
392.	Стаття 62. Анулювання Комітетом з оціночної діяльності свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю			Стаття 56. Анулювання Комітетом з оціночної діяльності свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого оцінювачу
393.	Комітет з оціночної діяльності може повністю або частково анулювати видане оцінювачу свідоцтво у разі:			Комітет з оціночної діяльності може повністю або частково анулювати видане оцінювачу свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю у разі:
394.	1) наявності обставин, зазначених в частині першій статті 49 цього Закону;			1) наявності обставин, зазначених в частині першій статті 44 цього Закону;
395.	2) систематичного чи грубого порушення оцінювачем законодавства України, методики і правил здійснення оцінки;			2) систематичного чи грубого порушення оцінювачем законодавства України, методик і правил здійснення оцінки;
396.	3) невиконання оцінювачем винесеного щодо нього рішення про накладення стягнень, зазначених в статті 61 цього Закону або рішення про часткове анулювання виданого йому свідоцтва.			3) невиконання оцінювачем винесеного щодо нього рішення про застосування стягнень, передбачених статтею 55 цього Закону, або рішення про часткове анулювання виданого йому свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю.
397.	Отримавши матеріали, які свідчать про наявність підстав для анулювання свідоцтва, Комітет з оціночної діяльності доручає одному із своїх членів протягом 30 днів провести перевірку цих матеріалів і підготувати на засідання Комітету доповідь з цього питання. При проведенні перевірки оцінювачу має бути надана можливість дати усні чи письмові пояснення по суті питання. Комітет з оціночної діяльності після розгляду справи на своєму засіданні може за наявності зазначених в частині першій цієї статті підстав:			Отримавши матеріали, які свідчать про наявність підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, Комітет з оціночної діяльності доручає одному із своїх членів протягом 30 днів провести перевірку цих матеріалів і підготувати на засідання Комітету доповідь з цього питання. При проведенні перевірки оцінювачу надається можливість подати усні чи письмові пояснення по суті питання. Комітет з оціночної діяльності після розгляду справи на своєму засіданні може за наявності зазначених в частині першій цієї статті підстав:
398.	1) повністю анулювати видане оцінювачу свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю;			1) повністю анулювати видане оцінювачу свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю;
399.	2) анулювати свідоцтво частково, тобто зупинити його дію на строк до 3 років;			2) зупинити дію свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю на термін до 3 років;
400.	3) анулювати наданий свідоцтвом дозвіл на заняття окремими видами оціночної діяльності, дозволивши оцінювачу займатись іншими видами цієї діяльності.			3) анулювати свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю в частині окремих видів оціночної діяльності.
401.	Рішення Комітету з оціночної діяльності оформлюється письмовим документом за підписом особи, уповноваженої Комітетом з прикладенням печатки і вручається особі, щодо якої воно винесене. Комітет також повідомляє про винесене рішення особам та організаціям, які звертались до Комітету зі скаргами чи заявами про допущені оцінювачем порушення або про його недобросовісні дії.			Рішення Комітету з оціночної діяльності оформляється письмовим документом за підписом уповноваженої особи та скріплюється печаткою Комітету з оціночної діяльності і вручається особі, щодо якої воно винесене. Комітет з оціночної діяльності також повідомляє про винесене рішення особам, підприємствам та організаціям, які звертались до Комітету із скаргами чи заявами про допущені оцінювачем порушення або про його недобросовісні дії.
402.	Особа, свідоцтво якої було анульоване у відповідності з цією статтею, може отримати нове свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю в загальному порядку не раніш як через 5 років після винесення рішення про анулювання.			Особа, щодо якої прийнято рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю відповідно до цієї статті, може не раніше як через п'ять років після винесення рішення про анулювання свідоцтва подати заяву про видачу свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю в порядку, передбаченому статтею 40 цього Закону.
403.	Оцінювач, дія свідоцтва якого зупинена, позбавляється права здійснювати оціночну діяльність протягом строку зупинення дії свідоцтва.	-116- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину 5 ст. 62 вилучити.	Враховано
404.	Оцінювач, щодо якого винесене рішення Комітету з оціночної діяльності про анулювання дозволу на здійснення окремих видів оціночної діяльності, не може займатись цими видами оціночної діяльності до закінчення чергового строку дії свого свідоцтва.			Оцінювач, щодо якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю в частині здійснення окремих видів оціночної діяльності, не може здійснювати ці види оціночної діяльності до закінчення чергового терміну дії свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю.
405.	Положення про застосування до оцінювачів міри відповідальності, передбачених цією статтею та статтями 61 і 63 цього Закону, затверджується Комітетом з оціночної діяльності.	-117- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину 7 ст. 62 вилучити.
406.	Стаття 63. Анулювання свідоцтва, виданого оціночній фірмі			Стаття 57. Анулювання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого оціночній фірмі
407.	Комітет з оціночної діяльності може анулювати свідоцтво, видане оціночній фірмі у випадках:			Комітет з оціночної діяльності може анулювати свідоцтво про право на заняття оціночною діяльністю, видане оціночній фірмі, у випадках:
408.	1) незупинення фірмою оціночної діяльності за наявності обставин, зазначених у статті 6 цього Закону;			1) незупинення фірмою оціночної діяльності у разі порушення вимог статті 6 цього Закону;
409.	2) систематичного чи грубого порушення фірмою законодавства України, методики і правил здійснення оцінки.			2) систематичного чи грубого порушення оціночною фірмою законодавства України, методики і правил здійснення оцінки.
410.	Анулювання проводиться в порядку, передбаченому статтею 62 цього Закону.			Анулювання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, виданого оціночній фірмі, проводиться в порядку, передбаченому статтею 56 цього Закону.
411.	Фірмі, свідоцтво якої було анульоване, нове свідоцтво може бути видане не раніш як через 5 років після винесення рішення про анулювання.	-118- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Частину 3 ст. 63 викласти в такій редакції: "Оціночна фірма, щодо якої прийнято рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, не раніш як через п'ять років після винесення Комітетом з оціночної діяльності рішення про анулювання свідоцтва може подати заяву про видачу свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю у порядку, передбаченому статею 40 цього Закону".	Враховано	Оціночна фірма, щодо якої прийнято рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю, не раніш як через п'ять років після винесення Комітетом з оціночної діяльності рішення про анулювання свідоцтва може подати заяву про видачу свідоцтва про право на заняття оціночною діяльністю у порядку, передбаченому статтею 40 цього Закону.
412.	Розділ VIII	-119- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Назву розділу VIII викласти в редакції:		Розділ VIII
413.	ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ	"Державний контроль та нагляд за здійсненням оціночної діяльності"	Враховано	ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
414.	Стаття 64. Державний контроль та нагляд за здійсненням оціночної діяльності			Стаття 58. Державний контроль та нагляд за здійсненням оціночної діяльності
415.	Головними напрямами щодо здійснення державного контролю за здійсненням оціночної діяльності є:			Головними напрямами щодо здійснення державного контролю за здійсненням оціночної діяльності є:
416.	- забезпечення стандартів навчання та професійної підготовки оцінювачів та контроль за їх дотриманням;			- забезпечення стандартів навчання та професійної підготовки оцінювачів та контроль за їх дотриманням;
417.	- контроль за виконанням оцінювачами та оціночними фірмами обов'язкових умов здійснення оціночної діяльності;			- контроль за виконанням оцінювачами та оціночними фірмами обов'язкових умов здійснення оціночної діяльності;
418.	- контроль за діяльністю СРОО. Державний контроль та нагляд за здійсненням оціночної діяльності здійснюється у порядку, встановленому законодавством.			- контроль за діяльністю саморегулівних організацій осіб, що займаються оціночною діяльністю. Державний контроль та нагляд за здійсненням оціночної діяльності здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
419.	Стаття 65. Відповідальність за порушення законодавства про оціночну діяльність			Стаття 59. Відповідальність за порушення законодавства про оціночну діяльність
420.	Посадові особи і громадяни, юридичні особи, винні в порушенні законодавства про оціночну діяльність, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.			Посадові особи і громадяни, юридичні особи, винні в порушенні законодавства про оціночну діяльність, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
421.	Стаття 66. Розгляд спорів	-120- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Статтю 66 викласти під назвою: "Розгляд спорів, пов'язаних з оцінкою".	Враховано редакційно в ст. 21
422.	Спори, які витікають із цього Закону, розглядаються судами або арбітражними судами відповідно до чинного законодавства.	-121- Н.д.Стешенко О.М. (Округ N 256) Статтю 66 викласти в такій редакції: "Спори, пов'язані з оцінкою розглядаються у судовому порядку". -122- Н.д.Угаров Г.Ю. (Округ N 186) Статтю 66 вилучити.	Враховано редакційно в ст. 21 Враховано
		-123- Н.д.Павловський М.А. (Округ N 406)
		Доповнити проект Закону статтею 67 "Прикінцеві положення", в якій зазначити, коли вводиться в дію цей Закон, та що необхідно зробити у зв'язку з введенням його в дію.	Враховано
		-124- Н.д.Даниленко А.С. (Округ N 221) Розділ VIII доповнити статтею 67 "Порядок введення Закону в дію" Всі організації, що мають на момент введення Закону в дію Генеральну угоду з Фондом державного майна України про проведення експертної оцінки автоматично отримують ліцензію на право займатись оціночною діяльністю при дотриманні вимог статті 44 та 50 цього Закону. Оцінювачі, що мають свідоцтво Міжнародного центру менеджменту та маркетингу, Комерційної школи, Українського товариства оцінювачів та інших організацій, що мають ліцензії на підготовку спеціалістів в області оцінки, автоматично отримують свідоцтва затвердженого зразка при дотриманні вимог абзацу четвертого статті 44 цього Закону". -125- Н.д.Вітренко Н.М. (Округ N 346) Доповнити проект Закону розділом IX "Прикінцеві положення" такого змісту: "1. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" набирає чинності з дня його опублікування. 2. До приведення законодавства у відповідність із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України: підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів; привести свої рішення у відповідність із цим Законом; забезпечити розробку, перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. 4. Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України, Міністерству юстиції України, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України, саморегулівним організаціям осіб, що займаються оціночною діяльністю, протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" делегувати в порядку, визначеному цим Законом, відповідних представників до складу Комітету з оціночної діяльності. 5. Здійснення організаційних заходів щодо створення Комітету з оціночної діяльності покласти на Міністерство юстиції	Враховано редакційно Враховано	Розділ ІХ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" набирає чинності з дня його опублікування. 2. До приведення законодавства у відповідність із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України: підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів; привести свої рішення у відповідність із цим Законом; забезпечити розробку, перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. 4. Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України, Міністерству юстиції України, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України, саморегулівним організаціям осіб, що займаються оціночною діяльністю, протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" делегувати в порядку, визначеному цим Законом, відповідних представників до складу Комітету з оціночної діяльності. 5. Здійснення організаційних заходів щодо створення Комітету з оціночної діяльності покласти на Міністерство юстиції України та Всеукраїнську громадську організацію "Українське товариство оцінювачів" (за згодою). 6. Для одержання статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, відповідно до цього Закону саморегулівні організації оцінювачів повинні привести свої статути та внутрішні нормативні документи у відповідність до вимог цього Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" протягом шести місяців з дня його опублікування та зареєструвати відповідні зміни до статутів або статути в Міністерстві юстиції України.
		України та Всеукраїнську громадську організацію "Українське товариство оцінювачів" (за згодою). 6. Для одержання статусу саморегулівної організації осіб, що займаються оціночною діяльністю, відповідно до цього Закону саморегулівні організації оцінювачів повинні привести свої статути та внутрішні нормативні документи у відповідність до вимог цього Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" протягом шести місяців з дня його опублікування та зареєструвати відповідні зміни до статутів або статути в Міністерстві юстиції України. 7. Встановити, що протягом шести місяців з дня створення Комітету з оціночної діяльності професійна оціночна діяльність може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності на підставі генеральних угод з Фондом державного майна України, що укладені відповідно до Положення щодо умов укладення генеральної угоди про виконання послуг під час приватизації об'єктів приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №97 від 01 лютого 1995 року, за умови наявності в складі цих суб'єктів підприємницької діяльності хоча б одного спеціаліста, що має сертифікат, який підтверджує факт складання кваліфікаційних іспитів, що проводилися спільно Фондом державного майна України та Українським товариством оцінювачів		7. Встановити, що протягом шести місяців з дня створення Комітету з оціночної діяльності професійна оціночна діяльність може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності на підставі генеральних угод з Фондом державного майна України, що укладені відповідно до Положення щодо умов укладення генеральної угоди про виконання послуг під час приватизації об'єктів приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №97 від 01 лютого 1995 року, за умови наявності в складі цих суб'єктів підприємницької діяльності хоча б одного спеціаліста, що має сертифікат, який підтверджує факт складання кваліфікаційних іспитів, що проводилися спільно Фондом державного майна України та Українським товариством оцінювачів.

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні