TABL09760002 - Про безспірне стягнення коштів підприємств та порядок забезпечення податковиз зобов'язань

Назва:	Про безспірне стягнення коштів підприємств та порядок забезпечення податковиз зобов'язань
Автор:	н.д. Терехін С.А.
Відповідальний комітет:	Народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності

* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні

N	Редакція, прийнята в попередньому читанні*	Зауваження та пропозиції	Висновки, обгр.	Редакція, запропонована головним комітетом
0.	Закон України			Закон України
1.	Про безпірне стягнення коштів підприємств та порядокзабезпечення податкових зобов'язань	-1- Н.д.Терьохін С.А. (Округ N 320) Назву Закону викласти у такій редакції: "Про порядок стягнення коштів підприємств та забезпечення податковиз зобов'язань"	Враховано	Про порядок стягнення коштів підприємств та забезпечення податкових зобов"язань
2.	Стаття 1. Загальні положення			Стаття 1. Загальні положення
3.	1.1. Кошти юридичної особи або фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності (надалі - підприємства), можуть бути безспірно стягнуті виключно за рішенням суду (арбітражного суду) та у випадках, передбачених законодавством - на підставі виконавчого напису нотаріуса.			1.1. Кошти юридичної особи або фізичної особи, зареєстрованої як суб"єкт підприємницької діяльності (надалі - підприємства), можуть бути безспірно стягнуті виключно за рішенням суду (арбітражного суду) та у випадках, передбачених законодавством - на підставі виконавчого напису нотаріуса.
4.	В інших випадках підприємство самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів.			В інших випадках підприємство самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів.
5.	1.2. Стягнення коштів підприємства за рішенням суду (арбітражного суду) здійснюється на підставі виконавчого документу, що надсилається такому підприємству для виконання в порядку, передбаченому законодавством.			1.2. Стягнення коштів підприємства за рішенням суду (арбітражного суду) здійснюється на підставі виконавчого документу, що надсилається такому підприємству для виконання в порядку, передбаченому законодавством.
6.	1.3. У разі коли підприємство оскаржує рішення суду (арбітражного суду) в терміни та за процедурою, визначеною законодавством, безпірне стягнення коштів такого підприємства призупиняється до винесення судом (арбітражним судом) остаточного рішення по справі.			1.3. У разі коли підприємство оскаржує рішення суду (арбітражного суду) в терміни та за процедурою, визначеною законодавством, безспірне стягнення коштів такого підприємства призупиняється до винесення судом (арбітражним судом) остаточного рішення по справі.
7.	1.4. Звернення стягнення на кошти, які знаходяться в розпорядженні підприємства, але належать іншим особам, не дозволяється.			1.4. Звернення стягнення на кошти, які знаходяться в розпорядженні або користуванні підприємства, але належать на правах власності іншим особам, не дозволяється. Для цілей цього закону під безспірним стягненням розуміється відчуження коштів підприємства без попередньої згоди такого підприємства.
8.	Під безспірним стягненням розуміється відчуження коштів підприємства без попередньої згоди такого підприємства.
9.	Стаття 2. Порядок узгодження сум податкової заборгованості та оскарження рішень податкового органу			Стаття 2. Порядок узгодження сум податкової заборгованості та оскарження рішень податкового органу
10.	2.1. Підприємство, яке відмовляється визнати висновки перевірки податкового органу або має зауваження до нього, може звернутися у будь-який момент до керівника цього податкового органу з письмовою скаргою на направильні дії його посадових осіб стосовно визначення сум недоїмки, штрафів та пені (далі - фінансових санкцій), але не пізніше 10 календарного дня з дня складання акту перевірки.			2.1. Підприємство, яке відмовляється визнати висновки перевірки податкового органу або має зауваження до нього, може звернутися у будь-який момент до керівника цього податкового органу з письмовою скаргою на направильні дії його посадових осіб стосовно визначення сум недоїмки, штрафів та пені (далі - фінансових санкцій), але не пізніше 10 календарного дня від дня підписання акту перевірки керівником такого податкового органу.
11.	Відповідь керівника податкового органу має бути виконана у письмовому вигляді та вручена підприємству не пізніше 30 календарного дня, починаючи з дня отримання скарги.			Відповідь керівника податкового органу має бути виконана у письмовому вигляді та вручена підприємству не пізніше 30 календарного дня, починаючи з дня отримання скарги.
12.	У разі коли такий податковий орган залишає скаргу підприємства без задоволення, підприємство має право у 10-денний термін після отримання письмової відповіді звернутися з повторною скаргою до вищестоящого податкового органу. У такі ж строки відбувається оскарження рішень податкового органу в центральному податковому органі України.			У разі коли податковий орган залишає скаргу підприємства без задоволення, підприємство має право у 10-денний термін після отримання письмової відповіді звернутися з повторною скаргою до вищестоячого податкового органу. У такі ж самі строки відбувається оскарження рішень податкового органу в центральному податковому органі України.
13.	2.2. У разі коли центральний податковий орган України залишає скаргу підприємства без задоволення, таке підприємство має право звернутися до суду (арбітражного суду) з заявою про визнання недійсним рішення податкових органів.			2.2. У разі коли центральний податковий орган України залишає скаргу підприємства без задоволення, таке підприємство має право звернутися до суду (арбітражного суду) з заявою про визнання недійсним рішення податкових органів.
14.	2.3. Підприємство, яке звертається до суду (арбітражного суду) з заявою про визнання недійсними висновків податкових органів, звільняється від сплати державного мита при поданні такої заяви. У випадку коли суд (арбітражний суд) не задовольняє позов підприємства, воно зобов'язане сплатити державне мито протягом трьох робочих днів з дня винесення судового рішення.			2.3. Підприємство, яке звертається до суду (арбітражного суду) із заявою про визнання недійсними висновків податкових органів, звільняється від сплати державного мита при поданні такої заяви. У випадку коли суд (арбітражний суд) не задовольняє позов підприємства, воно зобов"язане сплатити державне мито протягом трьох робочих днів з дня винесення судового рішення.
15.	2.4. У разі коли підприємство не оскаржує висновки податкового органу або рішення суду (арбітражного суду) протягом встановлених законодавством строків, сума фінансових санкцій, визначена податковим органом або визнана судом (арбітражним судом), вважається узгодженою з таким підприємством і підлягає самостійній сплаті протягом наступних трьох робочих днів разом із пенею, нарахованою на таку суму за період, що починається з 10 календарного дня від дня складання акту перевірки та закінчується днем її фактичної сплати.			2.4. У разі коли підприємство не оскаржує висновки податкового органу або рішення суду (арбітражного суду) протягом встановлених законодавством строків, сума фінансових санкцій, визначена податковим органом або визнана судом (арбітражним судом), вважається узгодженою і підлягає самостійній сплаті таким підприємством протягом наступних трьох робочих днів разом із пенею, нарахованою на таку суму за період, що починається з 10 календарного дня від дня складання акту перевірки та закінчується днем її фактичної сплати.
16.	У такому ж порядку відбувається сплата податкової заборгованості, визнана вищими судовими органами.			У такому ж порядку відбувається сплата податкової заборгованості, визнана вищими судовими органами.
17.	Стаття 3. Порядок забезпечення податкових зобов'язань			Стаття 3. Порядок забезпечення податкових зобов"язань
18.	3.1. У разі коли податковий орган має докази щодо існування загрози ухилення підприємства від виконання податкових зобов'язань, керівник такого податкового органу на підставі акту перевірки може прийняти рішення щодо забезпечення суми фінансових санкцій у вигляді накладення обмежень на використання коштів, що обліковуються на рахунках такого підприємства, або в його касі, в межах нарахованої суми фінансових санкцій.			3.1. У коли податковий орган має докази щодо існування загрози ухилення підприємства від виконання податкових зобов"язань, керівник такого податкового органу на підставі акту перевірки може прийняти рішення щодо забезпечення суми фінансових санкцій у вигляді тимчасової заборони відчуження коштів, які обліковуються на рахунках підприємства або в його касі, в межах нарахованої суми фінансових санкцій.
19.	Рішення керівника податкового органу про накладення обмежень на використання коштів надсилається на адресу підприємства та є обов'язковим для виконання.			Рішення керівника податкового органу про тимчасову заборону відчуження зазначених коштів надсилається на адресу підприємства та є обов"язковим для виконання. Зазначене рішення керівника податкового органу може бути оскаржене підприємством у порядку, передбаченому для оскарження висновків перевірки податкового органу.
20.	Рішення керівника податкового органу про забезпечення суми фінансових санкцій може бути оскаржене підприємством у порядку, передбаченому для оскарження висновків перевірки податкового органу.
21.	Посадові особи підприємства за невиконання рішень керівника податкового органу про забезпечення суми фінансових санкцій, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.			Посадові особи підприємства за невиконання рішень керівника податкового органу про тимчасову заборону відчуження коштів, притягаються до відповідальності згідно із законодавством.
22.	3.2. Обмеження щодо використання коштів, які облікуються на рахунках підприємства, або в його касі, не можуть бути накладені на кошти:	-2- Н.д.Терьохін С.А. (Округ N 320) Пункт 3.2 викласти у такій редакції: "3.2. Тимчасова заборона відчуження коштів, які облікуються на рахунках підприємства, або в його касі, не можуть бути накладені на:	Враховано	3.2. Тимчасова заборона відчуження коштів, які облікуються на рахунках підприємства, або в його касі, не можуть бути накладені на:
23.	надані в тимчасове управління (користування) такому підприємству іншими особами;	кошти, надані в тимчасове управління (користування) такому підприємству іншими особами;		кошти, надані в тимчасове управління (користування) такому підприємству іншими особами;
24.	що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати перед фізичними особами, які перебувають в трудових відносинах з таким платником податку.	кошти, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати перед фізичними особами, які перебувають в трудових відносинах з таким платником податку, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, а також на фінансування інших невідкладних потреб підприємства з придбання сировини, матеріалів, комплектуючих, необхідних для забезпечення основного виробництва, але не більше 40 відсотків від суми валових доходів такого підприємства за попередній звітний період."		кошти, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати перед фізичними особами, які перебувають в трудових відносинах з таким платником податку, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, а також на фінансування інших невідкладних потреб підприємства з придбання сировини, матеріалів, комплектуючих, необхідних для забезпечення основного виробництва, але не більше 40 відсотків від суми валових доходів такого підприємства за попередній звітний період.
		-3- Н.д.Терьохін С.А. (Округ N 320) Пункт 3.3 викласти у такій редакції: "3.3. Платежі на невідкладні потреби підприємства здійснюються за розпорядженням його посадових осіб, які несуть відповідальність, встановлену законодавством, за їх цільове використання."	Враховано	3.3. Платежі на невідкладні потреби підприємства здійснюються за розпорядженням його посадових осіб, які несуть відповідальність, встановлену законодавством, за їх цільове використання.
25.	3.4. Для банків та страхових організацій обмеження може бути накладене на суму фінансових санкцій, що не перевищує суму власних активів (з урахуванням страхових та прирівняних до них резервів), без застосування положень пункту 3.2. цієї статті.	-4- Н.д.Терьохін С.А. (Округ N 320) Пункт 3.4 викласти у такій редакції: "3.4. Виплата основної заробітної плати здійснюється виключно при попередній або одночасній сплаті прибуткового податку, а також нарахувань на фонд оплати праці, передбачених законами."	Враховано	3.4. Виплата основної заробітної плати здійснюється виключно при попередній або одночасній сплаті прибуткового податку, а також нарахувань на фонд оплати праці, передбачених законами.
		-5- Н.д.Терьохін С.А. (Округ N 320) Пункт 3.5 викласти у такій редакції: "3.5. До складу платежів на невідкладні потреби відносяться також доручення підприємств на перерахування до бюджету податків (зборів, обов"язкових платежів) поточного податкового періоду, а також платежі, здійснювані відповідно до Закону України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податку за станом на 31 березня 1997 року".	Враховано	3.5. До складу платежів на невідкладні потреби відносяться також доручення підприємств на перерахування до бюджету податків (зборів, обов"язкових платежів) поточного податкового періоду, а також платежі, здійснювані відповідно до Закону України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податку за станом на 31 березня 1997 року".
				3.6. Для банків та страхових організацій заборона відчуження коштів не може перевищувати суму власних активів (з урахуванням страхових та прирівняних до них резервів), без застосування положень пунктів 3.2 -3.5 цієї статті.
26.	Стаття 4. Порядок стягнення узгодженої суми податкової заборгованості			Стаття 4. Порядок стягнення узгодженої суми податкової заборгованості
27.	4.1. У разі коли підприємство, яке підписало акт перевірки податкового органу без зауважень або не скористалося правом оскарження висновків податкового органу в установлені законодавством строки, самостійно не сплачує суму фінансових санкцій протягом строків, установлених статтею 2 цього Закону, податковий орган видає наказ про стягнення узгодженої суми податкової заборгованості за рахунок забезпечення, визначеного згідно із статтею 3 цього Закону, який є виконавчим документом.			4.1. У разі коли підприємство, яке підписало акт перевірки податкового органу без зауважень або не скористалося правом оскарження висновків податкового органу в установлені законодавством строки, самостійно не сплачує суму фінансових санкцій протягом строків, установлених статею 2 цього Закону, податковий орган приймає рішення про стягнення узгодженої суми податкової заборгованості за рахунок забезпечення, визначеного згідно із статею 3 цього Закону, яке прирівнюється до виконавчого документу.
28.	4.2. З окремими підприємствами, які мають народногосподарське значення, а також тими, що не підлягають приватизації згідно з законодавством, центральний податковий орган може укладати договори про особливий порядок погашення податкової заборгованості.			4.2. З окремими підприємствами, які мають народногосподарське значення, а також тими, що не підлягають приватизації згідно з законодавством, центральний податковий орган може укладати договори про особливий порядок погашення податкової заборгованості.
29.	Зазначений договір має передбачити графік погашення податкової заборгованості за рахунок балансового прибутку, визначати суми на невідкладні потреби підприємства, включаючи заробітну плату, у тому числі прострочену, долю бартерних операцій, відповідальність підприємства та його посадових осіб за порушення графіку погашення податкової заборгованості, надання права на реструктуризацію підприємства та управління дебіторською заборгованістю, а також інші істотні умови договору. Форма, зміст та істотні умови договору про особливий порядок погашення податкової заборгованості встановлюється Кабінетом Міністрів України.	-6- Н.д.Терьохін С.А. (Округ N 320) Частину другу п.4.2 викласти у такій редакції: "Зазначений договір має передбачати графік погашення податкової заборгованості за рахунок балансового прибутку підприємства, визначати суми на невідкладні потреби підприємства, включаючи основну заробітну плату, у тому числі прострочену, долю бартерних операцій, відповідальність підприємства та його посадових осіб за порушення графіку погашення податкової заборгованості, надання права на реструктуризацію підприємства та управління дебіторською заборгованістю, а також інші істотні умови договору. Форма, зміст та істотні умови договору про особливий порядок погашення податкової заборгованості, а також перелік підприємств, які мають народногосподарське значення, встановлюється Кабінетом Міністрів України."	Враховано	Зазначений договір має передбачати графік погашення податкової заборгованості за рахунок балансового прибутку підприємства, визначати суми на невідкладні потреби підприємства, включаючи основну заробітну плату, у тому числі прострочену, долю бартерних операцій, відповідальність підприємства та його посадових осіб за порушення графіку погашення податкової заборгованості, надання права на реструктуризацію підприємства та управління дебіторською заборгованістю, а також інші істотні умови договору. Форма, зміст та істотні умови договору про особливий порядок погашення податкової заборгованості, а також перелік підприємств, які мають народногосподарське значення, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
30.	Стаття 5. Інші положення			Стаття 5. Інші положення
31.	5.1. З моменту набрання чинності цим Законом банки не здійснюють функції агентів податкового контролю та не ведуть облік заборгованості, не оплаченої у строк.			5.1. З моменту набрання чинності цим Законом банки не здійснюють функції агентів податкового контролю та не ведуть облік заборгованості, не оплаченої у строк.
32.	5.2. Платіжні доручення клієнтів, у тому числі на перерахування податків (зборів, обов'язкових платежів), а також згідно з виконавчими документами, приймаються банками до виконання виключно в межах наявного залишку власних коштів на рахунках таких клієнтів. При недостатності зазначених залишків, платіжні документи повертаються їх виписувачу без виконання.			5.2. Платіжні доручення клієнтів, у тому числі на перерахування податків (зборів, обов"язкових платежів), а також згідно з виконавчими документами, приймаються банками до виконання виключно в межах наявного залишку власних коштів на рахунках таких клієнтів. При недостатності зазначених залишків, платіжні документи повертаються їх виписувачу без виконання.
33.	Неоплачені платіжні документи, які перебували в обліку банків на момент набрання чинності цим Законом, повертаються їх виписувачам без виконання.			Неоплачені платіжні документи, які перебували в обліку банків на момент набрання чинності цим Законом, повертаються їх виписувачам без виконання. Порядок реалізації цього пункту встановлюється Національним банком України.
34.	5.3. Враховуючи критичний стан взаєморозрахунків між підприємствами установити, що заборгованість з податків зборів та обов'язкових платежів, визначених Законом України "Про систему оподаткування", яка була належним чином оформлена платіжними документами та не оплачена станом на 1 січня 1998 року (крім заборгованості, реструктурованої згідно з Законом України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості станом на 31 березня 1997 року"), може бути за бажанням підприємства розстрочена до 1 січня 2003 року із сплатою рівними частками щоквартально, починаючи з 1 квітня 1998 року. При цьому на підприємства, які прийняли рішення щодо розстрочення зазначеної заборгованості, розповсюджуються норми Закону України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості станом на 31 березня 1997 року" стосовно порядку ведення обліку, звітування та відповідальності за несвоєчасне її погашення.			5.3. Враховуючи критичний стан взаєморозрахунків між підприємствами установити, що заборгованість з податків, зборів та обов"язкових платежів, визначених Законом України "Про систему оподаткування", яка була належним чином оформлена платіжними документами та не оплачена станом на 1 січня 1998 року (крім заборгованості, реструктурованої згідно з Законом України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості станом на 31 березня 1997 року"), може бути за бажанням підприємства розстрочена до 1 січня 2003 року із сплатою рівними частками щоквартально, починаючи з 1 квітня 1998 року. При цьому на підприємства, які прийняли рішення щодо розстрочення зазначеної заборгованості, розповсюджуються норми Закону України України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості станом на 31 березня 1997 року" стосовно порядку ведення обліку, звітування та відповідальності за несвоєчасне її погашення.
35.	Податкова заборгованість, накопичена з 1 січня 1998 року, підлягає сплаті разом з черговою сплатою відповідного податку (збору, обов'язкового платежу) або особливому порядку погашення, передбаченому пунктом 4.2 статті 4 цього Закону.			Податкова заборгованість, накопичена з 1 січня 1998 року, підлягає сплаті разом з черговою сплатою відповідного податку (збору, обов"язкового платежу) або особливому порядку погашення, передбаченому пунктом 4.2 статті 4 цього Закону.