ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
ДО ПРОЕКТУ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
КНИГА IV
Автори остаточної редакції:
Народні депутати України - члени
Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню та підготовці до розгляду нової редакції
Цивільного кодексу України та Господарського
(комерційного) кодексу України
Редакція, прийнята у другому читанні |
Зауваження та пропозиції до проекту |
Висновки, |
Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України |
|
|
|
|
|
КНИГА ЧЕТВЕРТА |
-1- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) Книгу четверту викласти в такій редакції. |
Відхилено |
КНИГА ЧЕТВЕРТА |
|
|
|
|
|
|
Глава 34 |
|
|
Глава 34 (34) |
|
|
-2- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Главу доповнити новою статтею виклавши її в редакції: "Стаття. Суб'єкти права інтелектуальної власності Суб'єктами права інтелектуальної власності є особи, чиї права і обов'язки виникають з набуття, здійснення і захисту прав на об'єкти права інтелектуальної власності". |
Відхилено |
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 426 |
|
|
Стаття 1 Поняття права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
До об'єктів права інтелектуальної власності належать: |
|
|
1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності та на інші об'єкти, визначені цим Кодексом та іншими законами. |
|
1) результати інтелектуальної діяльності: |
|
|
2. Право інтелектуальної власності складають особисті немайнові права та майнові права, зміст яких щодо конкретних об'єктів права інтелектуальної власності встановлюється цим Кодексом та іншими законами. |
|
- твори науки, літератури і мистецтва; |
|
|
3. Право інтелектуальної власності є недоторканним: ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та в порядку, встановлених законом. |
|
- виконання творів; |
-3- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Абзац 2 пункту 1 статті 426 вилучити. |
Відхилено |
|
|
- фонограми і передачі організацій мовлення; |
|
|
|
|
- винаходи, корисні моделі, промислові зразки; |
|
|
|
|
- селекційні досягнення; |
|
|
|
|
- топографії (топології) інтегральних мікросхем; |
|
|
|
|
- нерозкрита (конфіденційна) інформація, у тому числі секрети виробництва (ноу-хау); |
|
|
|
|
2) засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів або послуг: |
-4- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) У частині другій статті 426 замість слів:" учасників цивільного обороту" записати слова:" учасників відносин з інтелектуальної власності, а також індивідуалізації товарів (послуг)". |
Відхилено |
|
|
- фірмові найменування; |
|
|
|
|
- знаки для товарів і послуг; |
|
|
|
|
- найменування місць походження (зазначення походження) товарів; |
|
|
|
|
3) інші результати інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. |
|
|
|
|
|
-5- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Статтю 426 доповнити частиною четвертою такого змісту: "До відносин, пов'язаних з використанням прав інтелектуальної власності у сфері господарювання ( прав промислової власності) застосовуються положення цього Кодексу, якщо ці відносини не врегульовані господарським законодавством та іншими законами". |
Відхилено |
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 427 |
-6- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 427 доповнити новою частиною, виклавши її в редакції: "Всі форми інтелектуальної власності набувають юридичної сили тільки після реєстрації їх в Україні" |
відхилено |
Стаття 2 Об'єкти права інтелектуальної власності |
|
Права на об'єкти інтелектуальної власності виникають за фактом їх створення або внаслідок надання їм правової охорони уповноваженим державним органом у випадках і в порядку, що передбачені цим Кодексом або іншими законами. |
|
|
До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: - літературні та художні твори у сфері літератури, науки та мистецтва; - виконання; - фонограми, відеограми і передачі (програми) організацій мовлення; - комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних); - винаходи, корисні моделі, промислові зразки; - наукові відкриття; - компонування (топографії) інтегральних мікросхем; - раціоналізаторські пропозиції; - сорти рослин, породи тварин; - позначення: комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення тощо; - нерозголошувана інформація (комерційна таємниця). До об'єктів права інтелектуальної власності належить захист від недобросовісної конкуренції. |
|
Умови надання правової охорони нерозкритій (конфіденційній) інформації визначаються законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 428 |
|
|
Стаття 3 Суб'єкти права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
1. Авторам результатів інтелектуальної діяльності належать щодо них особисті немайнові і майнові права. |
|
|
1. Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець об'єкта права інтелектуальної власності (автор, винахідник тощо) - фізична особа, та інші особи, яким належать особисті немайнові та/або майнові права на об'єкти права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, інших законів або договору. |
|
Особисті немайнові права належать авторові незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним у випадках переходу його майнових прав на результати інтелектуальної діяльності до іншої особи. |
|
|
2. Якщо об'єкт права інтелектуальної власності створений в результаті інтелектуальної, творчої діяльності кількох фізичних осіб, вони є його співавторами. |
|
2. Володільцям права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг (далі - засоби індивідуалізації) належать щодо них майнові права. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Право визнаватися автором результату інтелектуальної діяльності (право авторства) є особистим немайновим правом і належить тільки особі, творчою працею якої створено результат інтелектуальної діяльності. |
|
|
|
|
Право авторства є таким, що не відчужується і не передається. |
|
|
|
|
Якщо результат створений спільною працею двох або більше осіб, вони визнаються співавторами. Стосовно до окремих видів результатів інтелектуальної діяльності законом може бути обмежено коло осіб, які визнаються співавторами твору в цілому. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 429 |
|
|
Стаття 4 Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
1. Володільцеві майнових прав на результат інтелектуальної діяльності або засобів індивідуалізації належить виключне право правомірно використовувати цей об'єкт інтелектуальної власності на свій розсуд у будь-якій формі та у будь-який спосіб. |
|
|
Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, які встановлені цим Кодексом, іншими законами або договором. |
|
Використання іншими особами інтелектуальної власності, щодо якої правоволодільцеві належить виключне право, допускається тільки з дозволу правоволодільця. |
|
|
|
|
2. Володілець виключного права на об'єкт інтелектуальної власності має право передати це право іншій особі повністю або частково, має право дозволити іншій особі використати цей об'єкт і має право розпорядитися ним іншим чином, якщо це не суперечить правилам цього Кодексу та іншим законам. |
|
|
|
|
3. Обмеження виключних прав, у тому числі шляхом надання можливості використання об'єкта інтелектуальної власності іншими особами, визнання цих прав недійсними та їх припинення (анулювання) допускається у випадках, межах і порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами. |
|
|
|
|
Обмеження виключних прав допускається за умови, що воно не завдає шкоди нормальному використанню об'єкта інтелектуальної власності і не зачіпає безпідставно законних інтересів правоволодільців. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 430 |
|
|
Стаття 5 Особисті немайнові права суб'єкта права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
1. Майнові права, що належать володільцеві виключних прав на об'єкт інтелектуальної власності, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи іншим законом, можуть бути передані їх правоволодільцем повністю або частково іншій особі за договором, а також переходять у порядку спадкування і внаслідок ліквідації юридичної особи-правоволодільця. |
|
|
1. Особистими немайновими правами суб'єкта права інтелектуальної власності є: 1) право на визнання творцем (автором, винахідником тощо); 2) право зазначати чи не зазначати, дозволяти зазначати чи не дозволяти зазначати своє ім'я (псевдонім) при використанні об'єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права. |
|
Передання майнових прав за договором та їх перехід у порядку спадкування не мають наслідком передання або обмеження права авторства та інших невідчужуваних і таких, що не передаються, виключних прав. Умови договору про передання або обмеження таких прав є нікчемними. |
|
|
2. Особисті немайнові права належать творцеві, а у випадках, встановлених законом, - іншим суб'єктам права інтелектуальної власності. |
|
2. Виключні права, які передаються за договором, мають бути в ньому визначені. Права, не зазначені в договорі як відчужувані, припускаються такими, що не передані, оскільки не доведено інше. |
|
|
3. Особисті немайнові права належать суб'єкту права інтелектуальної власності незалежно від його майнових прав. |
|
3. До договору, який передбачає надання виключного права в період його дії іншій особі на обмежений час, застосовуються правила про ліцензійний договір. |
|
|
4. Особисті немайнові права не можуть відчужуватися (передаватися) іншій особі, у тому числі, при передачі майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності іншим особам. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 431 |
|
|
Стаття 6 Майнові права суб'єкта права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
1. Виключне право на об'єкт інтелектуальної власності діє протягом строку, передбаченого цим Кодексом або іншим законом. |
|
|
1. Майновими правами суб'єкта права інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати (забороняти) використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) право на розпорядження правом інтелектуальної власності; 4) інші майнові права. |
|
Закон може передбачати можливість подовження такого строку. |
|
|
2. Щодо окремих об'єктів та суб'єктів права інтелектуальної власності законом може бути встановлені інші майнові права, способи та порядок їх набуття, а також умови їх здійснення. |
|
2. Особисті немайнові права на результати інтелектуальної діяльності діють безстроково. |
|
|
3. Майнові права суб'єктів права інтелектуальної власності можуть бути обмежені у випадках, встановлених законом. |
|
3. У випадках, передбачених законом, дія виключного права може припинятися внаслідок невикористання цього права протягом певного строку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 432 |
|
|
Стаття 7 Використання об'єкта права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
Виключне право на результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації існує незалежно від права власності на матеріальний об'єкт, в якому такий результат чи засіб індивідуалізації відображений. |
|
|
1. Особа може використовувати об'єкт права інтелектуальної власності, яке їй належить, на власний розсуд. Використання об'єкта права інтелектуальної власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. |
|
|
|
|
2. Використання об'єкта права інтелектуальної власності без дозволу особи, якій належать майнові права інтелектуальної власності, можливе лише у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 433 Порушення права інтелектуальної власності |
|
|
Стаття 8 Розпорядження майновим правом інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
1. Будь-яке посягання на права, що випливають з інтелектуальної власності, визнається порушенням цього права. |
|
|
1. Особа, якій належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право розпоряджатися ними шляхом передачі (повністю або частково) або надання дозволу на їх використання (ліцензії) іншій особі. |
|
2. Не вважаються порушенням прав інтелектуальної власності дії, які відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, визнаються правомірними. |
|
|
2. Передача майнового права інтелектуальної власності здійснюється на підставі договору. |
|
3. Ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної власності, що захищаються на території України, без дозволу суб'єктів права інтелектуальної власності, є порушенням цього права незалежно від того чи ці об'єкти захищалися або захищаються в країнах їх походження. |
|
|
3. Дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності надається на підставі ліцензійного договору. |
|
4. Вироби (товари), вироблені з використанням об'єктів інтелектуальної власності і розповсюджені в межах України з порушенням права на них, є контрафактними. |
|
|
4. Договір про передачу майнового права інтелектуальної власності та ліцензійний договір повинні відповідати вимогам, встановленим відповідно статтями __ та __ цього Кодексу та іншими законами. |
|
|
|
|
5. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути об'єктом договору застави, використовуватись у спільній діяльності, можуть бути внеском до статутного фонду юридичних осіб та до їх майна, можуть бути введені у комерційний обіг іншим способом, встановленим законом або договором. |
|
|
|
|
|
6. У випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами, після спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності, відповідний об'єкт права інтелектуальної власності стає суспільним надбанням. |
|
|
|
|
|
Стаття 4331 Цивільно-правові засоби забезпечення захисту права інтелектуальної власності |
|
|
Стаття 9 Співвідношення права на об'єкт права інтелектуальної власності і права власності на річ |
|
|
|
|
|
|
1. До розгляду справи в суді суд має право винести ухвалу про заборону відповідачеві чи іншій особі, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона є порушником права інтелектуальної власності, вчиняти певні дії (виробництво, відтворення, розповсюдження, використання, а також транспортування, збереження або володіння тощо з метою випуску в цивільний оборот виробів (товару), щодо яких припускається, що вони є контрафактними). Суд має право винести ухвалу про накладення арешту і вилучення всієї партії виробів (товару), щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також матеріалів і обладнання, призначених для їх виготовлення і розповсюдження. |
|
|
Право на об'єкт права інтелектуальної власності та право власності на річ відокремлені одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ і навпаки. |
|
2. За наявності достатніх даних про вчинення злочину, за який відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або ж суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення вчиненого або можливого в майбутньому цивільного позову шляхом розшуку і накладення арешту на: 1) вироби (товари), щодо яких припускається, що вони є контрафактними; 2) матеріали та обладнання, призначених для їх виготовлення і використання; 3) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення дій, за які відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 4332 Цивільно-правова відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності |
|
|
Стаття 10 Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам |
|
|
|
|
|
|
1. Порушник права інтелектуальної власності зобов'язаний: |
|
|
Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, здійснюється відповідно до угоди між ними, а за відсутності такої, - спір вирішується судом. |
|
1) задовольнити всі вимоги, що випливають із факту порушення права інтелектуальної власності, відповідно до цього Кодексу (ст. ст. 15 і 23); |
|
|
|
|
2) відшкодувати заподіяні порушенням збитки, включаючи втрачену вигоду; |
|
|
|
|
3) повернути суб'єктові права інтелектуальної власності одержані внаслідок порушення доходи (прибутки) в повному обсязі; |
|
|
|
|
4) виплатити компенсацію в сумі від 5 до 5000 неоподатковуваних доходів громадян, встановлених законодавством України, розмір яких визначається судом. |
|
|
|
|
2. При визначенні суми збитків (підпункт 2 п. 1 цієї статті) суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої суб'єктові права інтелектуальної власності, а також можливого доходу, який могла б одержати зазначена особа при правомірному використанні об'єкта інтелектуальної власності. У розмір збитків мають бути включені суми, витрачені позивачем, на ведення судового процесу, включаючи виплату гонорару його адвокатові. |
|
|
|
|
3. Порушник права інтелектуальної власності зобов'язаний відшкодувати його володільцеві моральну шкоду в розмірі, що визначається судом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 4333. Цивільно-правові засоби забезпечення виконання судового рішення |
|
|
Стаття 11 Права на об'єкт права інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або доручення роботодавця |
|
|
|
|
|
|
1. Судове рішення про факт порушення права інтелектуальної власності певною особою має бути опубліковане в засобах масової інформації за рахунок порушника. |
|
|
1. Творцеві об'єкта права інтелектуальної власності, створеного у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або доручення роботодавця, належать особисті немайнові права на нього. У випадках, встановлених законом, окремі особисті немайнові права можуть належати роботодавцеві. |
|
2. Суд може винести рішення про знищення виробів (товару), щодо яких встановлено, що вони виготовлені з порушенням прав на інтелектуальну власність. |
|
|
2. Майнові права на об'єкт, зазначений у частині першій цієї статті, належать його творцеві (працівникові) та роботодавцеві спільно, якщо інше не встановлено договором між ними. |
|
3. Особа, що неправомірно використала засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, зобов'язана знищити зображення індивідуалізації, усунути його з товару та його упаковки. У разі неможливості виконати вимоги, встановлені частиною першою п. 3 цієї статті, відповідний товар підлягає знищенню. |
|
|
3. Особливості здійснення майнових прав щодо об'єкта права інтелектуальної власності, створеного у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або доручення роботодавця, можуть бути встановлені законом. |
|
Розділ І |
|
|
|
|
Глава 35 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 434 |
|
|
Стаття 12 Права на об'єкт права інтелектуальної власності, створений за договором замовлення |
|
|
|
|
|
|
1. Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності, - незалежно від їх жанру, достоїнства, обсягу, мети (освіта, інформація, пропаганда, розваги тощо), а також способу і форми їх відтворення, а саме: |
|
|
1. Особисті немайнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, створений за договором замовлення, належать його творцеві. У випадках, встановлених законом, окремі особисті немайнові права можуть належати замовникові. |
|
1) літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги, брошури, газети, статті тощо); |
|
|
2. Майнові права на об'єкт, зазначений у частині першій цієї статті, належать сторонам договору спільно, якщо інше не встановлено договором. |
|
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; |
|
|
|
|
3) музичні твори з текстом і без тексту; |
|
|
|
|
4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу; |
|
|
|
|
5) аудіовізуальні твори (кіно-, теле- та відеофільми, слайдофільми та інші відеотвори і радіотвори); |
|
|
|
|
6) скульптури, графіка, дизайн, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва; |
|
|
|
|
7) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва; |
|
|
|
|
8) фотографічні твори і твори, виконані способами, аналогічними фотографії; |
|
|
|
|
9) твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність; |
|
|
|
|
10) ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури та інших галузей науки; |
|
|
|
|
11) сценічні обробки творів, зазначених у підпункті 1 п. 1 цієї статті, та обробки фольклору, придатні для сценічного показу; |
|
|
|
|
12) програми для ЕОМ (електронних обчислювальних машин) усіх видів, включаючи прикладні програми та операційні системи; |
|
|
|
|
13) переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва та обробки фольклору (похідні твори) незалежно від того, чи є об'єктами авторського права твори, на основі яких створено похідні твори, і без заподіяння шкоди оригінальним творам, на яких вони засновані; |
|
|
|
|
14) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці з добору і розташування матеріалів незалежно від того, чи є об'єктами авторського права твори, які вони включають, і без заподіяння шкоди творам, що входять до них; |
|
|
|
|
15) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів кінематографії; |
|
|
|
|
16) інші твори. |
|
|
|
|
2. Цим Кодексом охороняються як обнародувані, так і необнародувані твори в галузі науки, літератури і мистецтва, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 435 |
|
|
Стаття 13 Строк чинності права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
Не є об'єктами авторського права, зокрема: |
|
|
1. Право інтелектуальної власності є чинним протягом строку, встановленого цим Кодексом та іншими законами. |
|
1) офіційні документи (закони, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; |
|
|
2. Особисті немайнові права на об'єкти права інтелектуальної власності охороняються безстроково. |
|
2) офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки тощо); |
|
|
3. Право інтелектуальної власності може бути припинено достроково у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. |
|
3) твори народної творчості; |
|
|
|
|
4) повідомлення про новини дня або повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; |
|
|
|
|
5) результати, одержані з допомогою технічних засобів, призначених для виробництва певного роду, без здійснення творчої діяльності, безпосередньо спрямованої на створення індивідуального твору; |
|
|
|
|
6) авторське право не поширюється на ідеї, процедури, методи роботи або математичні концепції як такі, відкриття або прості факти. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 436 |
-7- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 436 віднести до спеціального законодавства. |
Відхилено |
Стаття 14 Порушення права інтелектуальної власності |
|
|
|
|
|
|
Право авторства на проект офіційного документа, символу чи знака належить особі, що розробила проект (розробникові). |
|
|
Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, є підставою для відповідальності, встановленої цим Кодексом та іншими законами. |
|
Розробники проектів офіційних документів, символів і знаків мають право публікувати такі проекти, якщо це не заборонено органом, за дорученням якого розроблявся проект. При опублікуванні проекту розробники мають право зазначити своє ім'я. |
|
|
|
|
Проект може бути використаний компетентним органом для підготовки офіційного документа без згоди розробника, якщо проект ним опублікований або направлений відповідному органові. |
|
|
|
|
При підготовці офіційних документів, символів і знаків на основі проекту до нього можуть вноситися доповнення і зміни на розсуд органу, що здійснює підготовку офіційного документа, символу чи знака. |
|
|
|
|
Після схвалення проекту компетентним органом він може використовуватися без зазначення імені розробника. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 437 |
-8- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 437 віднести до спеціального законодавства. |
Відхилено |
Стаття 15 Захист права інтелектуальної власності судом |
|
|
|
|
|
|
Положення авторського права поширюються на: |
|
|
2) Право інтелектуальної власності може захищатися судом відповідно до статей 16, 17 та 19 цього Кодексу. |
|
1) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але знаходяться в об'єктивній формі на території України; |
|
|
3) Суд може постановити рішення про вилучення з комерційного обігу, без відшкодування їх вартості, товарів, які були виготовлені або введені в комерційний обіг в результаті неправомірного використання права інтелектуальної власності. Такі товари передаються у розпорядження особи, права якої порушені. |
|
2) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані в іншій країні та протягом тридцяти днів після цього опубліковані в Україні; |
|
|
Суд може постановити рішення про вилучення з комерційного обігу матеріалів (обладнання), які були використані для виготовлення цих товарів. |
|
3) авторів, які є громадянами України або мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були опубліковані їхні твори. |
|
|
3. Особа, право інтелектуальної власності якої порушене, має право, замість відшкодування збитків, в тому числі і упущеної вигоди, вимагати виплати їй адекватної грошової компенсації особою, яка вчинила протиправну поведінку. Суд визначає розмір такої компенсації з врахуванням форми вини особи, яка порушила право, та інших обставин, які мають істотне значення. |
|
Відповідно до міжнародних договорів України авторське право поширюється на авторів незалежно від громадянства, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але вони знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави. |
|
|
4. У разі задоволення судом вимоги про захист права інтелектуальної власності, повна інформація про це, за бажанням позивача, має бути опублікована в пресі, за рахунок особи, яка ці права та інтереси порушила. |
|
Чинність цієї статті поширюється і на інших осіб, які мають авторське право. |
|
|
5. Якщо в результаті порушення права інтелектуальної власності особа одержала прибуток, він має бути повністю переданій особі, чиє право порушене. |
|
|
|
|
За рішенням суду частина прибутку може бути залишена особі, яка вчинила таке правопорушення, з врахуванням витрат, які вона понесла. |
|
|
|
|
|
6. Для захисту права інтелектуальної власності можуть бути застосовані тимчасові заходи, встановлені законом. |
|
|
|
|
7. Право інтелектуальної власності може захищатися іншими способами, які встановлені законом. |
|
|
|
|
Глава 35 (35) Право інтелектуальної власності на літературні та художні твори, комп'ютерні програми, компіляції даних (авторське право) |
|
|
|
|
|
Стаття 438 |
-9- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 438 віднести до спеціального законодавства. |
Відхилено |
Стаття 16 Об'єкти авторського права |
|
|
|
|
|
|
1. Авторське право на твори науки, літератури і мистецтва виникає за фактом його створення. Виникнення і здійснення прав, передбачених цим Кодексом, не потребують виконання будь-яких формальностей. |
|
|
1. Об'єктами авторського права є твори в сфері літератури, науки та мистецтва, а саме: |
|
2. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі - (c), імені (найменування) особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору. |
|
|
літературні та художні твори, зокрема: |
|
3. Автором твору вважається особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору. |
|
|
книги, брошури та інші письмові твори; |
|
При опублікуванні твору анонімно або під псевдонімом (крім випадку, якщо псевдонім автора не викликає сумніву в його особі) видавець, ім'я або найменування якого позначено на творі, за відсутності доказів іншого вважається представником автора відповідно до цього Кодексу і як такий має право захищати права автора та забезпечувати їх здійснення. Це положення діє доти, доки автор такого твору не розкриє своє ім'я. |
|
|
лекції, промови, проповіді та інші усні твори; |
|
4. Автор або особа, яка має виключну правоможність на обнародуваний чи необнародуваний твір, для свідчення про права автора або особи, що має виключну правоможність на твір, про факт і дату опублікування твору чи про договори, які зачіпають права автора на твір, у будь-який час протягом строку дії авторського права може зареєструвати права або виключну правоможність на твір, факт і дату опублікування твору, договори, які зачіпають права автора на твір, в офіційних державних реєстрах. |
|
|
драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; |
|
Орган, який забезпечує державну реєстрацію, положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва затверджує Кабінет Міністрів України. |
|
|
музичні твори з текстом або без тексту; |
|
Орган, який забезпечує державну реєстрацію, видає свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір, виключні правоможності особи на твір, факт і дату опублікування твору, договорів, які зачіпають права автора на твір, складає і періодично видає Каталог державної реєстрації. |
|
|
аудіовізуальні твори; |
|
При виникненні спору державна реєстрація визнається судом як юридична презумпція прав автора або особи, яка має виключну правоможність на твір, якщо в судовому порядку не буде доведено інше. |
|
|
рисунки, твори живопису, архітектури, скульптури, графіки і літографії; |
|
5. Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому виражений твір, не може перешкоджати особі, що має авторське право, у реєстрації. |
|
|
фотографічні твори; |
|
Стаття 439 |
-10- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 439 віднести до спеціального законодавства. |
Відхилено |
твори ужиткового мистецтва; |
|
Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор. |
|
|
ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або наук; |
|
|
|
|
переклади, адаптації, музичне аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; |
|
|
|
|
|
збірники творів за умови, що вони є результатом інтелектуальної діяльності за добором, координацією або упорядкуванням змісту; |
|
|
|
|
комп'ютерні програми; |
|
|
|
|
компіляції даних (бази даних); |
|
|
|
|
інші твори. |
|
|
|
|
2. Твори, зазначені в частині першій цієї статті, є об'єктом авторського права, якщо вони виражені письмово або в іншій матеріалізованій (об'єктивній) формі, придатній для сприйняття іншими особами. Твори є об'єктом авторського права незалежно від їх завершеності, призначення, жанру, змісту, обсягу, мети, а також способу і форми випуску в світ. |
|
|
|
|
3. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі. |
|
|
|
|
4. Комп'ютерні програми є об'єктом авторського права, незалежно від способу і (або) форми їх вираження, включаючи вихідний код та об'єктний код. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. |
|
|
|
|
5. Компіляція даних (база даних) або інша інформація у будь-якій формі, яка за добором та розміщенням змісту є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, охороняється як така. Правова охорона не розповсюджується на самі дані або інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право щодо самих даних або інформації, яка міститься у компіляції. |
|
|
|
|
|
Стаття 440 |
-11- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 440 віднести до спеціального законодавства. |
Відхилено |
Стаття 17 Результати інтелектуальної діяльності, які не є об'єктами авторського права |
|
|
|
|
|
|
1. Авторське право на твір, створений спільною творчою працею двох або більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Взаємовідносини співавторів можуть визначатися угодою між ними. |
|
|
Не є об'єктами авторського права: |
|
Частина твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин твору. |
|
|
1) офіційні документи (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; |
|
Кожний із співавторів має право використовувати створену ним частину твору, що має самостійне значення, на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між ними. |
|
|
2) державні та інші офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки тощо), затверджені державними органами; |
|
Право на використання твору в цілому належить співавторам спільно. |
|
|
3) твори народної творчості; |
|
2. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частинах, якщо в угоді не передбачається інше. |
|
|
4) повідомлення про новини дня або повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; |
|
|
|
|
5) інші результати інтелектуальної, творчої діяльності, встановлені законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 441 |
-12- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 441 віднести до спеціального законодавства. |
Відхилено |
||
|
|
|
|
|
Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснений ним підбір і розташування матеріалів, що є результатом творчої праці (упорядкування). |
|
|
1. Авторське право виникає за фактом створення твору і не потребує виконання будь-яких формальностей. |
|
Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору. |
|
|
2. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, встановлений законом. |
|
Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором. |
|
|
|
|
Авторське право упорядника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих матеріалів для створення своїх творів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 4411 |
|
|
Стаття 19 Суб'єкти авторського права |
|
|
|
|
|
|
Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу або форми їх вираження. |
|
|
1. Первинним суб'єктом авторського права є автор. Автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору, якщо інше не встановлено судом (презумпція авторства). |
|
|
|
|
2. Суб'єктами авторського права є також інші фізичні і (або) юридичні особи, які набули майнових прав на об'єкти авторського права відповідно до закону або договору. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 442 |
|
|
||
|
|
|
|
|
1. Похідний твір - результат інтелектуальної творчості, створений на основі іншого існуючого твору (переклад, адаптація, аранжування , обробка фольклору, інші переробки творів), без заподіяння шкоди охороні оригінального твору. |
|
|
1. Авторське прав на твір, створений у співавторстві, належать всім співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких може мати також і самостійне значення. |
|
Оригінальність похідного твору полягає у творчій переробці твору, що існував раніше, або у творчому перекладі його на іншу мову. |
|
|
2. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення. Частина твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана окремо, незалежно від інших частин цього твору. |
|
До похідних творів не належать аудіовізуальні твори, у тому числі іноземні, дубльовані, озвучені, субтитровані українською або іншими мовами. |
|
|
3. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не встановлено угодою між ними. |
|
2. Авторам похідних творів належить авторське право на здійснений ними переклад, переробку, аранжування. |
|
|
4. Якщо твір складає одне нерозривне ціле та належить спільно кільком особам, кожна з цих осіб може використовувати такий твір в особистих некомерційних цілях, але жодна з них не має права надати дозвіл (видати ліцензію) або передати майнове право на цей твір третім особам без згоди інших співавторів. |
|
3. Авторське право похідного твору не повинне завдавати шкоди авторським правам автора твору, що зазнав перекладу, переробки, аранжування. |
|
|
6. Якщо одним із співавторів ініціюється передача майнових прав на спільно створений твір, інший співавтор не може без достатніх на те підстав заборонити таку передачу. |
|
4. Авторське право авторів похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 443 |
|
|
||
|
|
|
|
|
1. Особи, що організовують створення творів (видавці енциклопедій, виробники фільмів, продюсери тощо) не визнаються авторами відповідних творів. |
|
|
Автору належать такі особисті немайнові права: |
|
2. Видавцеві енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників і збірників, що продовжуються, наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право при будь-якому використанні такого видання зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення. |
|
|
1) вимагати визнання свого авторства, зазначення свого імені у зв`язку з використанням твору, якщо це практично можливо; |
|
Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено договором на створення такого твору. |
|
|
2) забороняти зазначення свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитися анонімом; |
|
|
|
|
3) обирати псевдонім у зв`язку з використанням твору; |
|
|
|
|
|
4) право на недоторканність твору; |
|
|
|
|
5) інші права, встановлені законом. |
|
|
|
|
|
Стаття 444 |
|
|
Стаття 22 Випуск твору у світ |
|
|
|
|
|
|
1. Авторами аудіовізуального твору вважаються автори сценаріїв, діалогів, музичних творів, спеціально створених для даного аудіовізуального твору, режисери-постановники, оператори тощо. |
|
|
1. Випущеним в світ є твір, випущений за згодою автора. Твір вважається випущеним в світ у разі можливого ознайомлення з ним необмеженого кола осіб. Твір випускається в світ шляхом його опублікування, оголошення, публічного показу або за допомогою інших засобів. |
|
Автор раніше створеного твору, переробленого або включеного частиною аудіовізуального твору, також вважається співавтором аудіовізуального твору. |
|
|
2. Твір не може бути випущений в світ, якщо він порушує права людини, на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоду громадському порядку, здоров'ю та моральності населення. |
|
2. Якщо інше не встановлено у договорі, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передати майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсерові, не мають права заперечувати проти відтворення, розповсюдження, публічного сповіщення і виконання, передання в ефір і кабелем для загального відома або проти будь-якого іншого публічного сповіщення твору, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на публічне сповіщення музичних творів, включених до аудіовізуального твору. |
|
|
3. Авторові належить виключне право вважати твір закінченим та готовим до випуску в світ. |
|
Постановник аудіовізуального твору має право при будь-якому використанні твору зазначити своє ім'я або найменування чи вимагати такого зазначення. |
|
|
5. Ніхто не має право випускати твір у світ без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом, законом або договором. |
|
3. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожен на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з постановником аудіовізуального твору не передбачено інше. |
|
|
6. Автор має право заборонити випуск твору у світ певним способом або певною особою. Якщо твір створено на замовлення іншої особи, вона має право вимагати від автора передачі твору та має право сама випустити його у світ. |
|
4. Автор музичного твору з текстом або без тексту, створеного спеціально для аудіовізуального твору, зберігає право на одержання винагороди за використання цього музичного твору при кожному публічному виконанні аудіовізуального твору і його публічному сповіщенні, а також здаванні в прокат примірників аудіовізуального твору. |
|
|
7. У разі смерті особи його правонаступники мають право на випуск твору у світ, якщо це не суперечить волі автора. |
|
5. Без згоди автора та інших володільців майнових прав на фільм забороняється знищення остаточного варіанту фільму (негативів, оригінального запису). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 445 |
|
|
Стаття 23 Забезпечення недоторканності твору |
|
|
|
|
|
|
Авторське право на запис інтерв'ю належить особі, що дала інтерв'ю, та особі, що взяла інтерв'ю і здійснила його запис, як співавторам, якщо інше не передбачено угодою між ними. |
|
|
1. Автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо. |
|
Опублікування запису інтерв'ю допускається лише зі згоди особи, що дала інтерв'ю. |
|
|
2. В разі смерті автора недоторканність твору охороняється його спадкоємцями. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 446 |
|
|
Стаття 24 Майнові права автора |
|
|
|
|
|
|
1. Авторське право на твір, створений за договором найму, належить його авторові. |
|
|
1. Автор має право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. |
|
2. Виключне право на використання твору, створеного за договором найму, належить особі, з якою автор перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі найму не передбачено інше. |
|
|
2. Автор має виключне право дозволити використання твору іншій особі або заборонити використання твору взагалі або заборонити його використання певним способом або певною особою. |
|
Розмір авторської винагороди за кожний вид використання твору, створеного за договором найму, та порядок її виплати встановлюються в договорі найму. |
|
|
3. Автор або інший суб'єкт майнових авторських прав має право доручити здійснення своїх майнових прав іншій фізичній або юридичній особі, у тому числі організаціям колективного управління майновими правами, порядок створення та діяльність яких встановлюється законом. |
|
3. Роботодавець має право при будь-якому використанні твору, створеного за договором найму, зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 447 |
|
|
Стаття 25 Право на використання твору іншими особами зі згоди автора |
|
|
|
|
|
|
Авторові належать такі особисті немайнові права: |
|
|
Автор має виключне право дозволяти або забороняти: |
|
1) право авторства; |
|
|
1) відтворення твору; |
|
2) право на авторське ім'я; |
|
|
2) публічне виконання і публічне сповіщення твору; |
|
3) право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора (право на недоторканність твору); |
|
|
3) публічну демонстрацію і публічний показ твору; |
|
4) право на обнародування твору. |
|
|
4) будь-яке повторне оприлюднення твору організацією, яка не здійснювала першого оприлюднення; |
|
|
|
|
5) переклад твору; |
|
|
|
|
|
6) переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни твору; |
|
|
|
|
7) включення твору складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; |
|
|
|
|
8) розповсюдження оригіналів творів та їх примірників шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або здавання у оренду (прокат) або передачу примірників твору до їх першого продажу; |
|
|
|
|
9) надання необмеженому колу осіб можливості ознайомитися з твором з будь-якого місця і у будь-який час; |
|
|
|
|
10) здавання у оренду (прокат) після першого продажу або відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у іншій формі, яку зчитує комп'ютер; |
|
|
|
|
11) імпорт примірників творів з метою розповсюдження; |
|
|
|
|
12) використання твору іншим способом у випадках, встановлених законом. |
|
|
|
|
|
Стаття 448 |
|
|
Стаття 26 Право на використання твору іншими особами без згоди автора |
|
|
|
|
|
|
1. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким чином. |
|
|
1. Без згоди автора твір може бути використано іншою особою: |
|
2. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право дозволяти або забороняти: |
|
|
1) як цитата з опублікованого твору у обсязі, виправданому поставленою метою; |
|
1) відтворення творів; |
|
|
2) як короткий уривок з виступу або твору для включення їх до фонограми (відеограми) або програми мовлення; |
|
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; |
|
|
3) для відтворення у пресі, публічного виконання чи публічного сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором; |
|
3) публічний показ; |
|
|
4) для відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії; публічного сповіщення або іншого публічного повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, у обсязі, виправданому інформаційною метою; |
|
4) будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи проводами уже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією; |
|
|
5) для відтворення у каталогах твору, виставленого на виставці, аукціоні, ярмарку або у колекції, зібраній для публічного показу; |
|
5) переклади творів; |
|
|
6) для видання рельєфно-крапковим шрифтом оприлюднених творів; |
|
6) переробки, адаптації, аранжування та інші аналогічні зміни творів; |
|
|
7) для відтворення творів для судового та адміністративного провадження в обсязі, виправданому цієї метою; |
|
7) розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження в інший спосіб або шляхом здання в найм чи у прокат та іншого передання до першого продажу примірників твору; |
|
|
8) для публічного виконання музичних творів під час офіційних і релігійних обрядових церемоній, в обсязі, виправданому характером таких церемоній; |
|
8) здання в найм оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі; |
|
|
9) для відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передачах в ефір або іншому публічному сповіщенні публічно виголошених промов лекцій, звернень, доповідей тощо у обсязі, виправданому поставленою метою; |
|
9) імпорт примірників творів з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право. |
|
|
10) в інших випадках, встановлених законом. |
|
Цей перелік не є вичерпним. |
|
|
2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я його автора та джерело запозичення. |
|
3. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва включають і право участі в практичній реалізації проектів цих творів. |
|
|
|
|
4. Якщо примірники правомірно опублікованого твору введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди особи, якій належить авторське право, і без виплати авторської винагороди. Однак при цьому за особою, яка має авторське право, зберігається право, передбачене в підпункті 8 п. 2 цієї статті. |
|
|
|
|
5. Крім випадків, передбачених статтями 452-460 цього Кодексу, особа, яка має авторське право, має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання її твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів. |
|
|
|
|
Розмір і порядок обчислення авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі, а також у договорах, що укладаються організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, з користувачами. |
|
|
|
|
6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 452-460 цього Кодексу, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і безпідставно не обмежуватимуть законних інтересів автора. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 449 |
|
|
Стаття 27 Право автора на плату за використання його твору |
|
|
|
|
|
|
Якщо при переданні носія твору образотворчого мистецтва у власність іншій особі автор не поступається своїми майновими правами, він має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не зачіпає необґрунтованим способом законних прав та інтересів власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити авторові в доступі до твору без достатніх підстав. |
|
|
Автор твору має право на плату за його використання. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 450 |
|
|
Стаття 28 Строк чинності авторського права у автора твору |
|
|
|
|
|
|
Автор протягом життя, а після його смерті - спадкоємці у встановлений статтею 461 цього Кодексу строк щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва користуються невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу носія твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде за першим його відступленням, здійсненим автором (право слідування). |
|
|
1. Авторське право у автора твору триває пожиттєво. |
|
Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються через організації, які управляють майновими правами авторів на колективній основі. |
|
|
2. Якщо твір був створений кількома особами, авторське право на нього триває до смерті останнього співавтора. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 451 |
|
|
Стаття 29 Строк чинності майнового авторського права у інших осіб |
|
|
|
|
|
|
1. Депонування рукописів творів, інших творів на матеріальному носії, у тому числі на машинному, визнається опублікуванням твору, якщо таке депонування здійснене у сховищі (депозитарії), відкритому для доступу кожного, і надає можливість одержання за договором з депозитарієм примірника твору будь-якою особою, що звернеться до цього депозитарію. |
|
|
1. Строк чинності майнового авторського права, яке особа одержала на підставі договору, визначається цим договором. |
|
2. Депонування твору здійснюється на основі договору володільця права на використання твору (правоволодільця) з депозитарієм, який встановлює умови використання твору. Такий договір і договір депозитарію з користувачем є публічним (стаття 665 цього Кодексу). |
|
|
2. Після смерті автора майнові авторські права є чинними протягом семидесяти років, крім випадків, встановлених законом. |
|
|
|
|
2. Якщо твір був створений кількома особами, авторське майнове право на нього у інших осіб є чинним протягом семидесяти років від часу смерті останнього співавтора. |
|
|
|
|
|
3. Законом можуть бути встановлені інші строки чинності авторського права. |
|
|
|
|
|
Стаття 452 |
|
|
Стаття 30 Правові наслідки закінчення строку чинності авторського права |
|
|
|
|
|
|
1. Обмеження права на використання твору (вільне використання) допускається тільки у випадках, встановлених цим Кодексом. |
|
|
1. Твір, щодо якого закінчився строк чинності авторського права, стає надбанням суспільства. |
|
2. Вільне використання твору допускається за умови, що таке використання не завдасть невиправданої шкоди нормальному використанню твору і не обмежить необґрунтованим чином законних інтересів автора. |
|
|
2. Твір, який є надбанням суспільства, може бути вільно безоплатно використаний будь-ким, з дотриманням вимоги про зазначення авторства особи та забезпечення недоторканності твору. |
|
Стаття 453 |
|
|
Стаття 31 Право автора на доступ до художнього твору |
|
1. Допускається відтворення обнародуваного твору в особистих цілях. |
|
|
1. У разі передачі художнього твору або речі, в якій він втілений, у власність іншої особи автор має право на доступ до нього з метою з'ясування умов, в яких він утримується, а також виготовлення репродукції, фотографій тощо. |
|
2. Положення п. 1 цієї статті не застосовується при: |
|
|
2. При здійсненні цього права автор зобов'язаний утримуватися від дій, які би завдавали шкоду творові та інтересам власника. |
|
1) відтворенні творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва шляхом їх практичної реалізації; |
|
|
|
|
2) відтворенні книг (у повному обсязі) і нотних текстів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 454 |
|
|
Стаття 32 Право на частку від ціни продажу художнього твору |
|
|
|
|
|
|
Без згоди суб'єкта авторського права, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається: |
|
|
1. Якщо автор продав свій художній твір іншій особі, то у разі наступного продажу нею цього твору він має право на п'ять відсотків від ціни, незалежно від місця та способу продажу (в галереї, салоні, магазині тощо або на аукціоні, в тому числі і у зв'язку з зверненням стягнення на твір). Виплата відповідної грошової суми здійснюється продавцем художнього твору. |
|
1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів у обсязі, виправданому поставленою метою, включаючи цитування статей із газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлене критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, в яке цитати включаються, вільне використання цитат у формі коротких уривків із виступів і творів, включених у фонограми або радіо- і телевізійні передачі; |
|
|
Таке право автор має у разі продажу художнього твору кожним наступним його власником. |
|
2) використання літературних і художніх творів у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку чи зображення в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрації навчального характеру; |
|
|
2. Після смерті автора право, встановлене у частині першій цієї статті, переходить до його спадкоємців. |
|
3) відтворення в пресі, передача в ефір або інше публічне сповіщення опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних питань або переданих в ефір творів такого самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, передачу в ефір і проводами чи інше публічне сповіщення спеціально не заборонене автором; |
|
|
3. Права, встановлені у частинах першій, другій цієї статті, тривають протягом строків, встановлених у статтях ___цього Кодексу, і не можуть бути відчужені іншій особі. |
|
4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, передача в ефір або інше публічне сповіщення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою; |
|
|
У разі смерті спадкоємця ці права переходить до його спадкоємців у межах строку, що залишився. |
|
5) відтворення випущених у світ творів без одержання прибутку рельєфно-крапковим шрифтом та іншими способами для сліпих, крім творів, спеціально виданих для таких способів використання; |
|
|
|
|
6) відтворення з інформаційною метою в газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших аналогічних творів у обсязі, виправданому поставленою метою; |
|
|
|
|
7) відтворення шляхом репродукування в одному примірнику без одержання прибутку: |
|
|
|
|
- випущених у світ творів бібліотеками та архівами для заміни втрачених примірників; |
|
|
|
|
- малих за обсягом творів із періодичних видань, а також коротких частин з інших випущених у світ творів, якщо таке використання здійснюється бібліотекою або архівом на запити громадян з метою освіти або навчання, а також якщо таке використання здійснюється навчальним закладом для аудиторних занять; |
|
|
|
|
8) відтворення твору для судового чи адміністративного провадження; |
|
|
|
|
9) відтворення твору в особистих цілях за умов, передбачених статтями 452-460 цього Кодексу. |
|
|
|
|
Цей перелік є вичерпним, крім випадків, зазначених у статтях 452-460 цього Кодексу. |
|
|
|
|
Вільне використання твору здійснюється без виплати винагороди, крім випадків, передбачених статтею 460 цього Кодексу. |
|
|
|
|
Стаття 455 |
|
|
|
|
Без зазначення імені автора вільне використання твору допускається в таких випадках: |
|
|
|
|
1) відтворення, передача в ефір, технічний запис фотографії та її відтворення, твори архітектури або образотворчого мистецтва, що постійно знаходяться у відкритому для вільного відвідування місці, крім випадків, якщо такий твір є основним об'єктом, що використовується; |
|
|
|
|
2) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похорону - в обсязі, виправданому характером таких церемоній; |
|
|
|
|
3) технічний запис твору і його відтворення, що здійснюється організацією ефірного мовлення стосовно творів, на передачу в ефір яких ця організація одержала право. Зазначений запис може використовуватися тільки для власних передач організації ефірного мовлення і має бути знищений після спливу шести місяців після його виготовлення, якщо інший строк не передбачений договором з автором. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 36. Право інтелектуальної власності на виконання, фонограми, відеограми та програми (передачі) організацій мовлення (суміжні права) |
|
|
|
|
|
Стаття 456 |
|
|
||
|
|
|
|
|
Допускається без згоди автора та іншої особи, що має авторське право: |
|
|
Об'єктами суміжних прав незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: |
|
1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів і фонограм як ілюстрації для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті; |
|
|
а) виконання; |
|
2) репрографічне відтворення для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків із письмових творів з ілюстраціями або без них, навчальними закладами, діяльність яких не спрямована прямо чи опосередковано на одержання прибутку за умови, що: |
|
|
б) фонограми; |
|
- обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті; |
|
|
в) відеограми; |
|
- відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру; |
|
|
г) передачі (програми) організацій мовлення. |
|
- немає колективної ліцензії (ліцензії, наданої організацією, що управляє майновими правами авторів на колективній основі), яка визначала б умови такого відтворення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 457 |
|
|
||
|
|
|
|
|
Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворювання або публічне сповіщення творів архітектури, образотворчого мистецтва, фотографічних творів, які постійно знаходяться у місці, відкритому для вільного відвідування, крім випадків, якщо зображення твору є основним об'єктом такого відтворення чи публічного сповіщення і якщо зображення твору використовуються з комерційною метою. |
|
|
1. Первинними суб'єктами суміжних прав є: виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. |
|
|
|
|
2. Суб'єктом суміжних прав можуть бути інші особи, які набули їх відповідно до закону або договору. |
|
|
|
|
|
3. За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограм, виробником відеограм вважаються особи, імена (назви) яких зазначені в фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці. |
|
|
|
|
|
Стаття 458 |
|
|
||
|
|
|
|
|
Організація ефірного мовлення має право без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати додаткової винагороди здійснювати запис короткострокового користування того твору, щодо якого ця організація одержала право на сповіщення в ефір, за таких умов: |
|
|
1. Суміжні права виконавця виникають внаслідок виконання твору. |
|
1) виготовлення запису організацією ефірного мовлення за допомогою її власного обладнання і для її власної передачі; |
|
|
2. Суміжні права виробника фонограми, виробника відеограми виникає внаслідок фіксації фонограми, відеограми. |
|
2) знищення такого запису протягом шести місяців після його виготовлення, якщо триваліший строк не був погоджений з автором записаного твору. Такий запис може бути збережений без згоди автора в офіційних архівах, якщо запис має виключно документальний характер. |
|
|
3. Суміжні права організації мовлення виникає внаслідок оприлюднення передачі (програми) мовлення. |
|
|
|
|
4. Виникнення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 459 |
|
|
||
|
|
|
|
|
1. Особа, що правомірно володіє примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або особи, що має авторське право на цю програму, і без виплати авторської винагороди: |
|
|
Особливості особистих немайнових прав осіб, які володіють суміжними правами, та особливості їх здійснення встановлюються законом. |
|
1) внести до комп'ютерної програми зміни виключно з метою її функціонування на технічних засобах користувача і вчинення дій, пов'язаних із функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера (одного комп'ютера або одного користувача мережі), а також виправлення очевидних помилок, якщо інше не передбачено угодою з особою, що має авторське право; |
|
|
|
|
2) виготовити копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей і для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми втрачений, знищений або став непридатним для користування. При цьому копія комп'ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено в підпункті 1 цього пункту, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним; |
|
|
|
|
3) декомпілювати комп'ютерну програму (відтворити і перетворити об'єктний код у вихідний текст) або доручити іншій особі здійснити ці дії, якщо вони є необхідними для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої цією особою комп'ютерної програми з іншими програмами, які можуть взаємодіяти з декомпільованою програмою при додержанні таких умов: |
|
|
|
|
- інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел; |
|
|
|
|
- зазначені дії здійснюються стосовно тих частин декомпільованої комп'ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії; |
|
|
|
|
- інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп'ютерної програми з іншими програмами, не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп'ютерної програми з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, за своїм виглядом істотно подібної до декомпільованої комп'ютерної програми, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право. |
|
|
|
|
2. Застосування положень цієї статті не повинне завдавати невиправданої шкоди нормальному використанню комп'ютерної програми і не повинне обмежувати необґрунтованим способом законні інтереси автора та (або) іншої особи, що має авторське право на комп'ютерну програму. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 460 |
|
|
Стаття 37 Майнові права виконавців |
|
|
|
|
|
|
1. Відповідно до п. 9 статті 454 допускається відтворення виключно в особистих цілях творів, зафіксованих у звуко- і відеозаписах, без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, але з виплатою їм винагороди. |
|
|
До майнових прав виконавців належить право на використання, а також виключне право дозволяти або забороняти: |
|
2. Винагорода за відтворення зазначених у п. 1 цієї статті творів виплачується у формі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнання (аудіоапаратури, відеомагнітофонів тощо) та матеріальних носіїв (звуко- та (або) відеоплівки, касет, лазерних дисків, компакт-дисків тощо), які використовуються для такого відтворення. |
|
|
1) ефірне мовлення і сповіщення для загального відома незаписаних виконань, за винятком випадків, коли виконання вже передавалися в ефір; |
|
Збір і розподіл цієї винагороди здійснюється однією з організацій, що управляє майновими правами авторів, виконавців і виробників фонограм на колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, зазначена винагорода розподіляється в такій пропорції: 50 відсотків - авторам, 25 відсотків - виконавцям, 25 відсотків - виробникам фонограм. Винагорода підлягає виплаті авторам або іншим особам, що мають авторське право, виконавцям і виробникам фонограм щодо тих творів і фонограм, які зазначені в п. 1 цієї статті і відтворення яких в особистих цілях можна припустити за звичайних умов. |
|
|
2) запис (фіксацію) незаписаних виконань; |
|
Розмір винагороди та умови її виплати визначаються на підставі договорів між зазначеними виробниками, імпортерами та спеціально уповноваженим органом України. Винагорода розподіляється таким чином: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків, виробникам фонограм - 25 відсотків. |
|
|
3) пряме або опосередковане відтворення виконань, зафіксованих у фонограмі і (або) відеограмі будь-яким способом і у будь-якій формі; |
|
3. Винагорода, зазначена в п. 2 цієї статті, не виплачується щодо обладнання і матеріальних носіїв, які є предметом експорту, професійного обладнання, не призначеного для використання в домашніх умовах, а також обладнання і матеріальних носіїв, що імпортуються фізичними особами виключно в особистих цілях. |
|
|
4) доведення до загального відома оригіналу і (або) примірників виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності; |
|
4. Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворення виключно в особистих цілях фізичною особою в одному примірнику правомірно опублікованого твору, крім випадків, передбачених п. 1 цієї статті. |
|
|
5) оренда (прокат) оригіналу і (або) примірників своїх виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах; |
|
5. Положення п. 4 цієї статті не поширюється на: |
|
|
6) доведення до загального відома своїх виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, способом, завдяки якому особи можуть здійснювати доступ до них з будь-якого місця і у будь-який час. |
|
1) відтворення творів архітектури у формі будівель і аналогічних споруд; |
|
|
Цей перелік прав не є вичерпним. |
|
2) відтворення баз даних; |
|
|
2. Майнові права, встановлені у частині першій, можуть бути обмежені законом. |
|
3) відтворення комп'ютерних програм, крім випадків, передбачених статтею 459 цього Кодексу; |
|
|
|
|
4) репрографічне відтворення книг (повністю), нотних текстів та оригінальних творів образотворчого мистецтва. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 37-1 Майнові права виробників фонограм, виробників відеограм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. До майнових прав виробників фонограм, виробників відеограм належить право на використання фонограми, відеограми, а також виключне право дозволяти або забороняти: |
|
|
|
|
1) пряме або опосередковане відтворення будь-яким способом або у будь-якій формі; |
|
|
|
|
2) доведення до загального відома оригіналу або примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності; |
|
|
|
|
3) оренда (прокат) оригіналу і (або) примірників; |
|
|
|
|
4) доведення до загального відома способом, завдяки якому особи можуть здійснювати доступ до цих фонограм, відеограм з будь-якого місця і у будь-який час. |
|
|
|
|
Цей перелік прав не є вичерпним. |
|
|
|
|
2. Майнові права, встановлені у частині першій, можуть бути обмежені законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 37-2 Майнові права організацій мовлення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. До майнових прав організацій мовлення належить право на використання, а також виключне право дозволяти або забороняти: |
|
|
|
|
1) випуск у світ шляхом трансляції і ретрансляції; |
|
|
|
|
2) фіксацію на матеріальному носії та подальше відтворення; |
|
|
|
|
3) доведення до загального відома осіб, якщо воно здійснюється у місцях, де встановлена вхідна плата. |
|
|
|
|
Цей перелік не є вичерпним. |
|
|
|
|
2. Майнові права встановлені у частинах першій - третій цієї статті можуть бути обмежені законом. |
|
|
|
|
3. Суб'єкт суміжних прав може доручити здійснення своїх майнових прав іншій фізичній або юридичній особі, у тому числі організаціям колективного управління майновими правами, порядок створення та діяльність яких встановлюється законом. |
|
|
|
|
|
Стаття 461 |
|
|
||
|
|
|
|
|
1. Авторські майнові права є чинними протягом усього життя автора і 50 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею. |
|
|
1. Майнове право на виконання є чинним від дня його фіксації у фонограмі чи відеограмі, а за відсутності такої фіксації, - від дня здійснення виконання. |
|
2. Для творів, обнародуваних анонімно або під псевдонімом, строк чинності авторських прав закінчується через 50 років після того, як твір був обнародуваний. Якщо обраний автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо автор твору, обнародуваного анонімно чи під псевдонімом, розкриє свою особу протягом 50 років, застосовується строк чинності, передбачений п. 1 цієї статті. |
|
|
2. Майнове право на фонограму є чинним від дня її першого опублікування, а за відсутності такого опублікування, - від дня її запису. |
|
3. Строк чинності авторських майнових прав на твори, створені у співавторстві, діє протягом усього життя і 50 років після смерті останнього співавтора. Строк чинності авторських майнових прав на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 50 років після їх реабілітації. |
|
|
3. Майнове право на відеограму є чинним від дня її першого опублікування, а за відсутності такого опублікування, - від дня її запису. |
|
4. Авторські майнові права на твори, вперше опубліковані протягом 30 років після смерті автора, є чинними протягом 50 років від дати його правомірного опублікування. |
|
|
4. Майнове право на передачу (програму) мовлення є чинним від дня її публічного сповіщення. |
|
5. Чинність норм, які встановлені пп. 1-4 цієї статті, починається з 1 січня року, що настає за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені у зазначених пунктах. |
|
|
5. Строк чинності суміжних майнових прав, встановлених у частинах першій - четвертій цієї статті, триває протягом п'ятдесяти календарних років, відраховуючи з першого січня року, наступного за тим, у якому відбулися зазначені факти. Законом можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 37. Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок |
|
|
|
|
|
Стаття 462 |
|
|
Стаття 39 Придатність винаходу для набуття права інтелектуальної власності на нього |
|
|
|
|
|
|
Твори, на які припинилася чинність авторських майнових прав, а також твори, які ніколи не охоронялися на території України, можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому повинні охоронятися право авторства, право на ім'я, право на недоторканність твору. |
|
|
1. Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. |
|
|
|
|
2. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. |
|
|
|
|
|
3. Законом може бути встановлено перелік результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які не охороняються за цією статтею. |
|
|
|
|
|
Стаття 463 |
|
|
Стаття 40 Придатність корисної моделі для набуття права інтелектуальної власності на неї |
|
|
|
|
|
|
У разі смерті автора його авторські майнові права переходять у спадщину відповідно до Книги сьомої цього Кодексу в межах строків, передбачених статтею 461 цього Кодексу. |
|
|
1. Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона є новою і придатною для промислового використання. |
|
|
|
|
2. Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. |
|
|
|
|
|
3. Законом може бути встановлено перелік результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які не охороняються за цією статтею. |
|
|
|
|
|
Стаття 464 |
|
|
Стаття 41 Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього |
|
|
|
|
|
|
Особисті немайнові права не переходять у спадщину. |
|
|
1. Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він є новим. |
|
Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора (право на недоторканність твору). |
|
|
2. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. |
|
Стаття 465 |
|
|
|
|
Майнові права можуть відчужуватися автором та іншими суб'єктами авторського права. Автор та інші суб'єкти авторського права (ліцензіар) можуть видавати ліцензію іншій особі (ліцензіату) на використання творів відповідно до такої ліцензії. Відчуження авторських майнових прав і видача ліцензії оформляється авторським договором. |
|
|
|
|
Особисті немайнові права автора не можуть передаватися іншим особам. |
|
|
|
|
Глава 36 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 466 |
|
|
Стаття 42 Засвідчення набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зразок |
|
|
|
|
|
|
Суміжними визнаються права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення на результати їхньої творчої діяльності. |
|
|
1. Набуття права на винахід, корисну модель і промисловий зразок засвідчується патентом. |
|
|
|
|
2. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. |
|
|
|
|
|
3. Умови одержання патенту, порядок його видачі встановлюються законом. |
|
|
|
|
|
Стаття 467 |
|
|
Стаття 43 Суб'єкти права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок |
|
|
|
|
|
|
1. Право на виконання для фіксації за допомогою технічних засобів, розповсюдження і відтворення належить виконавцям-артистам (акторам театру, кіно тощо, співакам, музикантам, диригентам, танцюристам та іншим особам, які виконують роль, співають, декламують, грають на музичному інструменті або яким-небудь іншим чином виконують твори літератури або мистецтва, включаючи твори фольклору, а також іншим особам, які займаються також творчою діяльністю, в тому числі виконують естрадні, лялькові номери), режисерам-постановникам, диригентам та їхнім спадкоємцям. Право на використання зафіксованого виконання може переходити іншим правонаступникам на підставі закону або договору. |
|
|
1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: |
|
|
|
|
1) винахідник, автор промислового зразка; |
|
|
|
|
|
2) володілець патенту, інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за законом або договором. |
2. Право на запис (звуко- або відеозапис) належить особі, що здійснила такий запис, або її правонаступникам. |
|
|
2. Володільцем патенту може бути винахідник, автор промислового зразку, роботодавець або їх правонаступники. |
|
3. Право на трансляцію належить організації ефірного і кабельного мовлення, що створила передачу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 468 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм або на їх упаковці використати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери P у колі - (P) та імені (найменування) особи, що має суміжні права, із зазначенням року першої публікації фонограми. |
|
|
|
|
2. Виконавці здійснюють права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм повинні дотримуватися прав авторів творів і прав виконавців, що записуються на фонограму. Організації мовлення повинні дотримуватися прав авторів творів, виконавців і виробників фонограм. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 469 |
|
|
Стаття 44 Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок |
|
|
|
|
|
|
1. Права виконавців охороняються, якщо: |
|
|
1. Володілець патенту має такі майнові права: |
|
1) виконання вперше мало місце на території України; |
|
|
1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразку, якщо при цьому не порушуються права інших володільців патенту; |
|
2) виконання зафіксоване на фонограмі, що охороняється відповідно до цієї статті; |
|
|
2) дозволяти іншим особам використовувати винахід, корисну модель, промисловий зразок (видавати ліцензії); |
|
3) виконання, не зафіксоване на фонограмі, включене в передачу організації мовлення, що охороняється відповідно до цієї статті. |
|
|
3) перешкоджати (забороняти) іншим особам використовувати винахід, корисну модель, промисловий зразок без його дозволу, крім випадків правомірного використання, встановлених законом; |
|
2. Права виробників фонограм охороняються відповідно до цього Кодексу, якщо: |
|
|
4) передавати майнові права іншій особі; |
|
1) виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України; |
|
|
5) інші права, визначені законом. |
|
2) фонограма вперше опублікована на території України або опублікована на території України протягом 30 днів від дня її першої публікації в іншій державі; |
|
|
2. Способи використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка встановлюються законом. |
|
3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні. |
|
|
2. Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок інших суб'єктів, зазначених у статті ___ цього Кодексу, визначаються законом, договором. |
|
3. Права організацій мовлення охороняються цим Кодексом, якщо вони мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі з передавачів, розташованих на території України. |
|
|
3. Законом може бути встановлено випадки правомірного використання прав, що засвідчуються патентом, без дозволу володільця патенту. |
|
4. Суміжні права іноземних юридичних і фізичних осіб охороняються відповідно до міжнародних договорів України. |
|
|
4. У порядку та у випадках, встановлених законом, майнові права володільця патенту можуть бути обмежені. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 470 |
|
|
Стаття 45 Строк чинності майнових прав, засвідчених патентом |
|
|
|
|
|
|
1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, виконавцеві належить виключне право на використання виконання у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за кожний вид використання виконання. |
|
|
1. Майнові права, засвідчені патентом, набувають чинності від дня їх державної реєстрації. |
|
2. Виключне право на використання виконання означає право дозволяти або забороняти здійснення таких дій: |
|
|
2. Обчислення строку чинності майнових прав, що засвідчуються патентом, починається з дня, наступного за днем їх державної реєстрації. Законом може бути встановлений тимчасовий режим охорони винаходу, який діє до державної реєстрації прав на винахід. |
|
1) записувати раніше не записане виконання; |
|
|
3. Строк чинності майнових прав, що засвідчуються патентом на винахід, спливає через двадцять років від дня подання заявки. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. |
|
2) відтворювати запис виконання, крім випадків, якщо відтворюється запис виконання, зроблений за згодою виконавця, в тих самих цілях, для яких було одержано згоду виконавця при такому запису; |
|
|
4. Строк чинності майнових прав, що засвідчуються патентом на корисну модель, спливає через десять років від дня подання заявки. |
|
3) сповіщати виконання в ефір, кабелем або здійснювати інше публічне сповіщення виконання, крім випадків, якщо для сповіщення використовується запис виконання, раніше зробленого за згодою виконавця, або виконання, раніше переданого в ефір; |
|
|
5. Строк чинності майнових прав, що засвідчуються патентом на промисловий зразок, спливає через п'ятнадцять років від дня подання заявки. |
|
4) здавати в найм, прокат або оренду опубліковану фонограму, що включає виконання з участю виконавця. |
|
|
|
|
Передбачені в цьому пункті дозволи видаються виконавцем, а при виконанні колективом виконавців - керівником такого колективу шляхом укладення письмового договору з користувачем. |
|
|
|
|
3. Виконавцям належать особисті немайнові права на ім'я, на охорону своїх виступів від спотворення і на згадування свого імені у зв'язку з використанням виконання там, де це можливо. |
|
|
|
|
4. Укладення договору між виконавцем і постановником аудіовізуального твору на створення аудіовізуального твору передбачає передання виконавцем прав, зазначених у підпункті 2 п. 2 цієї статті. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найм примірників такого аудіовізуального твору. |
|
|
|
|
Надання виконавцем таких прав обмежується використанням аудіовізуального твору і, якщо в договорі не встановлено інше, не виключає прав на окреме використання звуку та зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі. |
|
|
|
|
5. Укладення договору на запис виконання на фонограму між виконавцем і виробником фонограми передбачає передання виконавцем права здавати фонограму в найм, прокат або оренду (підпункт 4 п. 2 цієї статті). При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найм прокат або оренду примірників такої фонограми. |
|
|
|
|
6. Укладення договору між виконавцем і організацією мовлення на сповіщення в ефір або кабелем передбачає передання виконавцем права здійснення запису виконання і його відтворення (підпункти 1, 2 п. 2 цієї статті), якщо це прямо передбачено договором виконавця з організацією мовлення. |
|
|
|
|
Розмір винагороди виконавцеві за таке використання встановлюється в зазначеному договорі. |
|
|
|
|
7. Щодо виконання, створеного за договором найму, виконавцеві належать особисті немайнові права, передбачені в п. 3 цієї статті. Виключне право на використання такого виконання належить особі, з якою виконавець перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі не передбачено інше. |
|
|
|
|
8. Виключні права виконавця, передбачені п. 2 цієї статті, можуть передаватися за договором іншим особам. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 471 |
|
|
Стаття 46 Дострокове припинення чинності майнових прав, засвідчених патентом |
|
|
|
|
|
|
1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, виробникові фонограми належить виключне право на використання фонограми у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання. |
|
|
1. Особа, яка має майнові права, засвідчені патентом, може відмовитися від них у порядку, встановленому законом. У цьому разі вона зобов'язана відшкодувати збитки, заподіяні особам, яким було надано дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразку, якщо інше не встановлено законом або договором. |
|
2. Виключне право на використання фонограми означає право дозволяти або забороняти вчинення таких дій: |
|
|
2. Чинність майнових прав, засвідчених патентом, може бути припинена в інших випадках, встановлених законом. |
|
1) відтворювати фонограму; |
|
|
|
|
2) розповсюджувати примірники фонограми будь-яким чином: продавати, здавати в найм, прокат або оренду; |
|
|
|
|
3) імпортувати примірники фонограми з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу виробника фонограми; |
|
|
|
|
4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати фонограму. |
|
|
|
|
3. Якщо примірники правомірно опублікованої фонограми введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди виробника фонограми і без виплати йому винагороди. |
|
|
|
|
При цьому незалежно від права власності на примірники фонограми за виробником фонограми зберігається право на розповсюдження примірників фонограми шляхом здачі в найм. |
|
|
|
|
4. Виключні права виробника фонограми, передбачені п. 2 цієї статті, можуть передаватися за договором іншим особам. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 472 |
|
|
Стаття 47 Правові наслідки припинення чинності майнових прав, засвідчених патентом |
|
|
|
|
|
|
1. Крім випадків, передбачених у цьому Кодексі, організації мовлення належить виключне право на використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання. |
|
|
У разі припинення чинності майнових прав, засвідчених патентом, винахід, корисна модель, промисловий зразок можуть вільно, безоплатно використовуватися іншими особами. |
|
2. Виключне право на використання передачі мовлення означає право організації ефірного або кабельного мовлення дозволяти або забороняти вчинення таких дій: |
|
|
|
|
1) записувати її передачу; |
|
|
|
|
2) відтворювати запис її передачі; |
|
|
|
|
3) одночасно сповіщати її передачу в ефір іншій організації ефірного мовлення (право організації ефірного мовлення); |
|
|
|
|
4) сповіщати її передачу кабелем (право організації ефірного мовлення); |
|
|
|
|
5) одночасно сповіщати її передачу кабелем іншій організації кабельного мовлення (право організації кабельного мовлення); |
|
|
|
|
6) сповіщати її передачу в ефір (право організації кабельного мовлення); |
|
|
|
|
7) публічно сповіщати її передачу в місцях із платним входом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 473 |
|
|
Стаття 48 Відновлення чинності майнових прав, засвідчених патентом |
|
|
|
|
|
|
Допускається за умови, що це не завдасть шкоди нормальному використанню виконань, фонограм і передач організацій мовлення і не обмежує необґрунтованим способом законних інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, використання виконань, фонограм і програм мовлення, їх фіксація, відтворення, передача в ефір і проводами і доведення до загального відома в інший спосіб без згоди виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення і без виплати винагороди у тих самих випадках, що передбачені статтями 452-460 цього Кодексу щодо обмежень майнових прав творів науки, літератури і мистецтва. |
|
|
Чинність майнових прав, засвідчених патентом, може бути відновлено за заявою володільця патенту або особи, якій вони передані, у порядку, встановленому законом. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 474 |
|
|
Стаття 49 Визнання прав, що засвідчуються патентом, недійсними |
|
|
|
|
|
|
1. Допускається без згоди виробників фонограм, опублікованих з комерційною метою, і виконавців, записаних на таких фонограмах, але з виплатою винагороди: |
|
|
Права, що засвідчуються патентом на винахід, корисну модель або промисловий зразок, визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановленому законом. |
|
1) публічне виконання фонограм; |
|
|
|
|
2) передача фонограм в ефір; |
|
|
|
|
3) передача фонограм проводами. |
|
|
|
|
2. Збір, розподіл і виплата винагороди здійснюється однією з організацій, що управляє майновими правами виробників фонограм і виконавців на колективній основі відповідно до угоди між цими організаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, винагорода розподіляється таким чином: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків, виробникам фонограм - 25 відсотків. |
|
|
|
|
3. Розмір винагороди і порядок її виплати визначаються угодою між користувачем фонограми або об'єднанням таких користувачів, з одного боку, та організаціями, що управляють майновими правами виробників фонограм і виконавців, - з іншого. |
|
|
|
|
Розмір винагороди встановлюється за кожний вид використання фонограми. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 475 |
|
|
Стаття 50 Право попереднього користувача |
|
|
|
|
|
|
Організація ефірного мовлення має право без згоди виконавця, виробника фонограми та організації мовлення здійснювати записи короткострокового користування виконання або передачі і відтворювати такі записи за таких умов: |
|
|
1. Будь-яка особа, яка до дня подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету (конвенційного пріоритету), в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений винахід, корисна модель чи промисловий зразок або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження такого використання або на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). |
|
1) попереднього одержання організацією ефірного мовлення дозволу на сповіщення в ефір виконання або передачі, щодо яких здійснюється запис короткострокового користування або відтворення такого запису; |
|
|
2. Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством або діловою практикою, або ж тією частиною підприємства чи ділової практики, у яких було використано заявлений винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну (суттєву) підготовку для такого використання. |
|
2) виготовлення запису короткострокового користування і його відтворення організацією ефірного мовлення за допомогою власного обладнання і для власної передачі; |
|
|
|
|
3) знищення такого запису на умовах, передбачених підпунктом 2 статті 458 цього Кодексу щодо запису короткострокового користування творів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 38. Право на наукове відкриття |
|
|
|
|
|
Стаття 476 |
|
|
Стаття 51 Поняття наукового відкриття |
|
|
|
|
|
|
1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Особисті немайнові права виконавців охороняються безстроково. |
|
|
1. Науковим відкриттям є встановлена об'єктивно існуюча, але раніше невідома закономірність, явище матеріального світу, які піднімають рівень наукового пізнання. |
|
Охорона прав виконавця після його смерті здійснюється в порядку, передбаченому статтею 464 цього Кодексу щодо особистих немайнових прав автора творів науки, літератури і мистецтва. |
|
|
2. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом. |
|
2. Права виробників фонограм охороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми, а якщо її не було опубліковано, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису. |
|
|
|
|
3. Організації мовлення користуються наданими цим Кодексом правами протягом 50 років після першої передачі в ефір або проводами. |
|
|
|
|
4. Встановлені цією статтею строки починаються з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені цією статтею. |
|
|
|
|
5. До спадкоємців виконавця і правонаступників виробників фонограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання, фонограми, передачі в ефір і проводами, а також право на одержання винагороди в межах встановлених цією статтею частини строків, що залишилася. |
|
|
|
|
Права виконавця, передбачені в п. 3 статті 470 цього Кодексу, у спадщину не переходять, їх охорона після смерті виконавця здійснюється в порядку, передбаченому статтею 464 цього Кодексу для охорони особистих немайнових прав автора. |
|
|
|
|
6. Спадкоємці мають право захищати авторство на об'єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому іншому посяганню на об'єкт суміжних прав, що може зашкодити честі та репутації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення. |
|
|
|
|
Глава 37 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 477 |
|
|
Стаття 52 Право на наукове відкриття |
|
|
|
|
|
|
1. Автори та їхні правонаступники, суб'єкти суміжних прав з метою забезпечення своїх майнових прав можуть доручити управління останніми на колективній основі організаціям (юридичним особам), які не мають права займатися комерційною діяльністю. |
|
|
Автор має право на присвоєння науковому відкриттю свого імені або спеціальної назви. |
|
Такі організації діють на основі законодавства про об'єднання громадян і в межах повноважень, добровільно переданих їм авторами та іншими суб'єктами авторських і суміжних прав. |
|
|
|
|
2. Допускається створення або окремих організацій, що управляють різними правами в інтересах різних осіб, які мають авторські майнові права, або однієї організації, що управляє одночасно авторськими і суміжними правами. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 39 Право на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми |
|
|
|
|
|
Стаття 478 |
|
|
Стаття 53 Засвідчення набуття права на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми |
|
|
|
|
|
|
1. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організації, що управляє майновими правами на колективній основі, безпосередньо особами, що мають авторське право і суміжні права, добровільно на основі письмових договорів. |
|
|
1. Набуття права на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми засвідчується свідоцтвом. |
|
Будь-який автор, його спадкоємець або інша особа, що має авторське право і суміжні права, які охороняються відповідно до цього Кодексу, мають право передавати здійснення своїх майнових прав такій організації, а організація зобов'язана взяти на себе здійснення цих прав на колективній основі, якщо управління такою категорією прав належить до статутної діяльності цієї організації. |
|
|
2. Обсяг прав на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми визначається його зображенням на матеріальному носієві. |
|
2. На основі одержаних повноважень організація, що управляє майновими правами на колективній основі, укладає ліцензійні угоди з користувачами творів та об'єктів суміжних прав. |
|
|
3. Умови одержання свідоцтва, порядок його видачі встановлюються законом. |
|
Претензії осіб, які мають авторське право і суміжні права, до користувачів щодо виникнення умов ліцензійних угод розглядаються організацією, що управляє майновими правами на колективній основі і виступає стороною у відповідній ліцензійній угоді. |
|
|
|
|
Ліцензійні угоди дозволяють використання передбаченими в них способами всіх творів і відповідних об'єктів суміжних прав і надаються від імені всіх осіб, що мають авторське право і суміжні права, включаючи і тих, які не передали організації повноважень відповідно до п. 1 цієї статті. |
|
|
|
|
3. Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право вимагати від користувачів творів та об'єктів суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання творів та об'єктів суміжних прав, необхідні для збору і розподілу винагороди. |
|
|
|
|
Користувачі творів та об'єктів суміжних прав зобов'язані надавати авторам та іншим особам, що мають авторське право і суміжні права, їхнім представникам або організаціям, які управляють майновими правами на колективній основі, точний перелік і програми публічного використання творів, виконань, фонограм, програм мовлення і забезпечувати їх завіреним звітом про одержані прибутки. Користувачі зобов'язані виплачувати авторові або його представникам винагороду в передбачений строк і в обумовленому розмірі. |
|
|
|
|
4. Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років з моменту розподілу винагороди суми незапитаної винагороди ці суми можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їхніми статутами, в інтересах осіб, які мають авторське право і суміжні права. |
|
|
|
|
5. Організації, що управляють майновими правами авторів на колективній основі, зобов'язані своєчасно повідомляти авторів та інших суб'єктів авторського права і суміжних прав про винагороду, що надійшла на їхнє ім'я. |
|
|
|
|
Глава 38 "Захист авторського права і суміжних прав" виключена. |
|
|
|
|
Розділ ІІ |
|
|
|
|
Глава 39 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 483 |
|
|
Стаття 54 Суб'єкти права інтелектуальної власності на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми |
|
|
|
|
|
|
1. Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється за умови видачі патенту. |
|
|
1. Суб'єктами права інтелектуальної власності на компонування (топографію)інтегральної мікросхеми є: |
|
2. Винаходом є технологічне (технічне) вирішення, яке відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності). |
|
|
1) автор; |
|
3. Об'єктом винаходу можуть бути: |
|
|
2) інші фізичні та юридичні особи, які набули права на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми за законом або договором. |
|
1) продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо); |
|
|
2. Володільцем свідоцтва може бути автор, роботодавець та їх правонаступники. |
|
2) спосіб; |
|
|
|
|
3) застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. |
|
|
|
|
Не визнаються винаходами: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації праці та управління господарством; плани та умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні програми; результати художнього конструювання; топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин. |
|
|
|
|
4. Корисною моделлю є конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто досягає певного технічного рівня, є новим і придатним для використання. |
|
|
|
|
Об'єктом корисної моделі є конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання. |
|
|
|
|
5. Промисловим зразком визнається художньо-конструкторське або естетичне рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд, є новим, оригінальним і придатним для використання. |
|
|
|
|
6. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначаються для задоволення естетичних та ергономічних потреб. |
|
|
|
|
7. Вимоги, що заявляються до винаходу, корисної моделі, промислового зразка, за наявності яких виникає право на одержання патенту, порядок його видачі патентним відомством встановлюються законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 484 |
|
|
Стаття 55 Майнові права на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми |
|
|
|
|
|
|
1. Правова охорона надається винаходу, корисній моделі та промисловому зразку, використання яких не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі. |
|
|
1. Володілець свідоцтва має такі майнові права: |
|
2. Особливості правової охорони винаходу, корисної моделі та промислового зразка, віднесені до державної таємниці, визначаються законами України. |
|
|
1. Володілець свідоцтва має такі майнові права: |
|
3. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка). Тлумачення формули та ознак має здійснюватися у межах описання винаходу, корисної моделі, відповідних креслень та описання промислового зразка. |
|
|
1) використовувати компонування (топографію) інтегральної мікросхеми, якщо при цьому не порушуються права інших володільців свідоцтва; |
|
|
|
|
2) дозволяти використання компонування (топографії) інтегральної мікросхеми (видавати ліцензії); |
|
|
|
|
|
3) перешкоджати (забороняти) іншим особам використовувати компонування (топографію) інтегральної мікросхеми без свого дозволу, за винятком випадків правомірного використання, встановлених законом; |
|
|
|
|
4) передавати майнові права іншій особі; |
|
|
|
|
5) інші права, визначені законом. |
|
|
|
|
Способи використання компонування (топографії) інтегральної мікросхеми встановлюються законом. |
|
|
|
|
2. Майнові права на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми інших суб'єктів, визначених в статті __ цього Кодексу, визначаються законом або договором. |
|
|
|
|
3. Законом може бути встановлено випадки правомірного використання прав, засвідчених свідоцтвом, без дозволу володільця свідоцтва. |
|
|
|
|
4. У порядку та у випадках, встановлених законом, майнові права володільця свідоцтва можуть бути обмежені. |
|
|
|
|
|
Стаття 485 |
|
|
Стаття 56 Строк чинності майнових прав, засвідчених свідоцтвом |
|
|
|
|
|
|
1. Правова охорона винаходу, корисної моделі та промислового зразка посвідчується патентом. |
|
|
1. Майнові права, засвідчені свідоцтвом, набувають чинності від дня їх державної реєстрації. |
|
2. Патент видається патентним відомством України (далі - Відомство). |
|
|
2. Майнові права на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми є чинними протягом десяти років від дня подання заявки. |
|
3. Патент посвідчує: |
|
|
|
|
1) авторство; |
|
|
|
|
2) пріоритет; |
|
|
|
|
3) виключне право використання захищеного патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка на свій розсуд. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 486 |
|
|
Стаття 57 Правові наслідки спливу строку чинності майнових прав, засвідчених свідоцтвом |
|
|
|
|
|
|
1. Винахідник має право на присвоєння винаходові свого імені або спеціальної назви. |
|
|
У разі спливу строку чинності майнових прав, засвідчених свідоцтвом, компонування (топографія) інтегральної мікросхеми може вільно, безоплатно використовуватися іншими особами. |
|
2. Заява про присвоєння винаходові імені винахідника чи спеціальної назви має бути подана до Відомства із заявкою на видачу патенту на винахід або не пізніше двох місяців після надходження заявки до Відомства. |
|
|
|
|
3. Назва винаходу має бути відображена в патенті і в супровідній документації. |
|
|
|
|
Винахідник має право вимагати, щоб при використанні його винаходу згадувалося його ім'я. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 487 |
|
|
Стаття 58 Дострокове припинення чинності майнових прав, засвідчених свідоцтвом |
|
|
|
|
|
|
1. Право на одержання патенту мають винахідники та їхні правонаступники, автори промислових зразків та їхні правонаступники, роботодавці. |
|
|
1. Особа, яка має майнові права, засвідчені свідоцтвом, може відмовитися від них у порядку, встановленому законом. У цьому разі вона зобов'язана відшкодувати збитки, заподіяні особам, яким було надано дозвіл на використання компонування (топографії) інтегральної мікросхеми, якщо інше не встановлено законом або договором. |
|
2. Винахідники, а також автори промислового зразка, які створили винахід, корисну модель або промисловий зразок спільною творчою працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними. |
|
|
2. Чинність майнових прав, засвідчених свідоцтвом, може бути припинена в інших випадках, встановлених законом. |
|
3. Склад винахідників чи авторів промислового зразка, які створили винахід, корисну модель або промисловий зразок спільною творчою працею, у разі необхідності може бути переглянутий Відомством за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники або автори промислового зразка, а також винахідників чи авторів промислового зразка, що не зазначені у заявці як такі. |
|
|
|
|
У разі зміни складу винахідників чи авторів промислового зразка Відомство вносить відповідні зміни до заявочних матеріалів у порядку, що визначається Відомством. |
|
|
|
|
4. Клопотання про зміну складу винахідників чи авторів промислового зразка може бути порушене і розглянуте Відомством до прийняття рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. |
|
|
|
|
5. Після прийняття рішення про видачу патенту клопотання про зміну складу винахідників чи авторів промислового зразка може бути розглянуте лише в судовому порядку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 4871 |
|
|
Стаття 59 Відновлення чинності прав, засвідчених свідоцтвом |
|
|
|
|
|
|
З дати надходження заявки до Відомства до публікації відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ третьої особи до матеріалів заявки забороняється. За винятком випадків, коли такий доступ здійснюється за особистим дозволом заявника або за рішенням компетентного органу. |
|
|
Чинність майнових прав, засвідчених свідоцтвом, може бути відновлена за заявою володільця свідоцтва або особи, якій вони передані, у порядку, встановленому законом. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 4872 |
|
|
Стаття 60 Визнання прав, засвідчених свідоцтвом, недійсними |
|
|
|
|
|
|
Зміна заявника може бути здійснена внаслідок передачі права на одержання патенту на підставі договору або застосування закону чи виконання рішення суду, внаслідок реорганізації чи ліквідації юридичної особи тощо. Заявник або особа, яка набула такі права, подає до відомства клопотання, до якого додається документ чи засвідчена копія документа, що є підставою для такої зміни. Якщо відбувається зміна не всіх заявників, клопотання повинно бути підписано всіма заявниками, які подали заявку. |
|
|
Права, засвідчені свідоцтвом на компонування (топографію) інтегральної мікросхеми, визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановленому законом. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 4873 |
|
|
Стаття 61 Право попереднього користувача |
|
|
|
|
|
|
Володілець патенту строком дії 6 років або його правонаступник може подати клопотання про проведення експертизи заявки по суті з метою отримання патенту строком дії 20 років. Таке клопотання подається з дотриманням встановлених законом вимог. |
|
|
1. Будь-яка особа, яка до дня подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету (конвенційного пріоритету), в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлене компонування (топографію) інтегральної мікросхеми або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження такого використання або на використання компонування (топографію) інтегральної мікросхеми, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). |
|
Якщо за заявкою прийняте рішення про видачу патенту строком дії 20 років, дія патенту, виданого без проведення експертизи заявки по суті, припиняється від дати публікації відомостей про видачу патенту строком дії 20 років. Відомство публікує відомості про припинення дії патенту в офіційному бюлетені. |
|
|
2. Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством або діловою практикою, або ж тією частиною підприємства чи ділової практики, у яких було використано заявлене компонування (топографію) інтегральної мікросхеми або здійснено значну (суттєву) підготовку для такого використання. |
|
Якщо в результаті проведення експертизи заявки по суті прийняте рішення про відмову у видачі патенту, патент строком дії 6 років вважається таким, що не набрав чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що Відомство публікує відомості в офіційному бюлетені. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 40. Право на раціоналізаторську пропозицію |
|
|
|
|
|
Стаття 488 |
|
|
Стаття 62 Поняття та об'єкти раціоналізаторської пропозиції |
|
|
|
|
|
|
1. Роботодавцеві та його правонаступникам належить право на одержання патенту за умови, що винахідник (винахідники) або автор (автори) промислового зразка передали йому це право за договором, укладеним у письмовій формі. |
|
|
1. Раціоналізаторською є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності. |
|
2. Винахідник (автор промислового зразка) в письмовій формі повідомляє роботодавця про створений ним винахід, корисну модель чи промисловий зразок з описанням, яке розкриває суть винаходу, корисної моделі чи промислового зразка досить повно і ясно. Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання повідомлення не подасть заявки до Відомства або не передасть право на його одержання іншій особі, або не прийме рішення про збереження винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, як конфіденційної інформації, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи автора промислового зразка або їх спадкоємців. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником чи автором промислового зразка письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі чи промислового зразка і(або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. |
|
|
2. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес. |
|
3. Якщо винахід, корисна модель або промисловий зразок створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків, наданням фінансової чи іншої матеріальної допомоги авторам на основі знань, досвіду та інформації роботодавця та іншого істотного сприяння створенню винаходу, корисної моделі чи промислового зразка роботодавцем, останньому належить право виключного використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка протягом п'яти років від дня подання заявки на винахід, корисну модель і промисловий зразок до Відомства. |
|
|
|
|
4. Використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка в такому разі здійснюється на умовах угоди, укладеної між роботодавцем і авторами. Спори з приводу розміру винагороди, порядку її виплати та інших умов розглядаються судом. |
|
|
|
|
5. Невикористання роботодавцем винаходу, корисної моделі та промислового зразка протягом п'яти років відповідно до п. 2 цієї статті дає право винахідникові використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд. |
|
|
|
|
У такому разі роботодавець зберігає право використати в майбутньому цей винахід, корисну модель чи промисловий зразок на умовах безоплатної невиключної ліцензії. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 489 |
|
|
Стаття 63 Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції |
|
|
|
|
|
|
Право на одержання патенту мають правонаступники винахідника та автора промислового зразка. |
|
|
Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані. |
|
Винахідник і автор промислового зразка можуть передати належне їм право на одержання патенту державі, яка здійснює в їхніх інтересах права володільця патенту відповідно до цього Кодексу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 490 |
|
|
Стаття 64 Суб'єкти права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію |
|
|
|
|
|
|
Строк дії патенту на винахід, який видається з проведенням експертизи заявки по суті, становить 20 років від дати публікації відомостей про його видачу. |
|
|
Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана. |
|
Строк дії патенту на винахід, який видається без проведення експертизи заявки по суті (деклараційний патент), становить 6 років від дати публікації відомостей про його видачу. |
|
|
|
|
Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб або засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого вимагає відповідного дозволу може бути продовжено за клопотання володільця патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки і датою одержання цього дозволу, але не більше ніж 5 років. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту визначається Відомством . |
|
|
|
|
Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням володільця патенту, але не більше, ніж на три роки. |
|
|
|
|
Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Відомства. За клопотанням володільця патенту строк його дії може бути подовжений Відомством, але не більше ніж на 5 років. |
|
|
|
|
Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 495 цього Кодексу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 491 |
|
|
Стаття 65 Права на раціоналізаторську пропозицію |
|
|
|
|
|
|
1. Чинність патенту припиняється зі спливом строків, зазначених у попередній статті цього Кодексу. |
|
|
1. Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення, в тому числі на винагороду, від юридичної особи, якій ця пропозиція надана. |
|
2. Винахід, корисна модель і промисловий зразок, чинність патенту на які припинилася у зв'язку зі спливом строків їх чинності, можуть бути використані будь-якою особою без дозволу патентоволодільця і без виплати йому винагороди. |
|
|
2. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на її використання в будь-якому обсязі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 41. Право на сорт рослин і породу тварин |
|
|
|
|
|
Стаття 492 |
|
|
Стаття 66 Охорона права на сорт рослин і породу тварин |
|
|
|
|
|
|
1. Володілець патенту може в будь-який час відмовитися від нього на підставі заяви, поданої до Відомства. Відмова від патенту набуває чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Відомства. |
|
|
Право інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин складають: |
|
Не допускається повна або часткова відмова від патенту без згоди особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим у Відомстві, а також в разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом. |
|
|
2) немайнові права, засвідчені державною реєстрацією; |
|
2. Чинність патенту припиняється в разі несплати у встановлений строк річного збору для підтримання його чинності. Чинність патенту припиняється з першого дня року, за який не сплачений збір. |
|
|
3) право на поширення сорту рослин; |
|
|
|
|
4) майнові права, засвідчені патентом. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 493 |
|
|
Стаття 67 Суб'єкти права на сорт рослин і породу тварин |
|
|
|
|
|
|
1. Право на патент, що втратив чинність на підставі попередньої статті цього Кодексу, може бути відновлене Відомством за заявою осіб, зазначених у п. 1 статті 487 цього Кодексу, якщо для цього будуть істотні підстави. |
|
|
1. Суб'єктами права на сорт рослин і породу тварин є: |
|
2. Заява про відновлення права на патент може бути подана протягом трьох років від дати припинення чинності патенту. |
|
|
2) автор сорту рослин і породи тварин; |
|
3. Відмова у відновленні права на патент може бути оскаржена до суду. |
|
|
3) володілець патенту, інші фізичні та юридичні особи, які набули майнових прав на сорт рослин і породу тварин за законом, договором. |
|
|
|
|
2. Володільцем патенту може бути автор, роботодавець або їх правонаступники. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 494 |
|
|
Стаття 68 Права на сорт рослин і породу тварин |
|
|
|
|
|
|
Якщо право на патент не було відновлене (стаття 493 цього Кодексу), настають наслідки, передбачені п. 2 статті 491 цього Кодексу. |
|
|
1. Володілець патенту має такі права: |
|
|
|
|
1) використовувати сорт рослин і породу тварин, якщо при цьому не порушуються права інших володільців патентів; |
|
|
|
|
|
2) перешкоджати (забороняти) іншим особам використовувати сорт рослин і породу тварин без свого дозволу, за винятком випадків правомірного використання, встановлених законом; |
|
|
|
|
3) передавати майнові права іншій особі; |
|
|
|
|
4) інші права, визначені законом. |
|
|
|
|
2. Майнові права на сорт рослин і породу тварин інших суб'єктів, зазначених в статті __ цього Кодексу, визначаються законом, договором. |
|
|
|
|
3. Законом може бути встановлено випадки правомірного використання прав, засвідчених патентом, без дозволу володільця патенту. |
|
|
|
|
4. Майнові права володільця патенту можуть бути обмежені у випадках та у порядку, встановлених законом. |
|
|
|
|
|
Стаття 495 |
|
|
Стаття 69 Строк чинності прав на сорт рослин і породу тварин |
|
|
|
|
|
|
Патент на винахід, корисну модель або промисловий зразок визнається судом недійсним у разі відсутності в них ознак патентоспроможності (стаття 483 цього Кодексу), а також у випадках видачі патенту особі, яка не мала права на його одержання. |
|
|
1. Право на поширення сорту рослин і породи тварин набуває чинності від дня його державної реєстрації та діє безстроково за умови підтримання його чинності. |
|
|
|
|
2. Права, засвідчені патентом, набувають чинності від дня їх державної реєстрації. Законом може бути встановлений тимчасовий режим охорони сорту рослин та породи тварин, який діє до державної реєстрації прав на сорт рослин та породу тварин. |
|
|
|
|
|
3. Майнові права володільця патенту на сорт рослин є чинними протягом тридцяти календарних років, а щодо дерев та винограду - протягом тридцяти п'яти років, відраховуючи з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав. |
|
|
|
|
4. Майнові права володільця патенту на породу тварин є чинними протягом тридцяти календарних років, відраховуючи з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав. |
|
|
|
|
5. Чинність майнових прав володільця патенту може бути припинена достроково або поновлена у порядку та у випадках, встановлених законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 42. Право на комерційне (фірмове) наймениування |
|
|
|
|
|
Стаття 496 |
|
|
Стаття 70 Засвідчення права на комерційне (фірмове) найменування |
|
|
|
|
|
|
1. У разі визнання патенту недійсним у зв'язку з відсутністю ознак патентоспроможності рішення Відомства про видачу патенту анулюється. |
|
|
1. Право юридичної особи на комерційне (фірмове) найменування охороняється без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є комерційне (фірмове)найменування частиною торговельної марки. |
|
2. Права та обов'язки, що виникли з патенту, визнаного недійсним, анулюються. |
|
|
2. Правова охорона надається комерційному (фірмовому) найменуванню, якщо воно дає можливість відрізнити одну юридичну особу від іншої, та не вводить в оману щодо справжнього виду діяльності юридичної особи. |
|
|
|
|
3. Відомості про комерційне (фірмове) найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. |
|
|
|
|
|
4. Юридичні особи можуть мати однакові комерційні (фірмові) найменування, якщо їх діяльність на певній території не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють і (або) реалізовують, та послуг, які надаються ними. |
|
|
|
|
5. Якщо особа використовувала комерційне (фірмове) найменування на певній території раніше, ніж ідентичне комерційне (фірмове) найменування стало відомим на території всієї країни або значної її частини, вона має право на продовження його використання на цій певній території. |
|
|
|
|
|
Стаття 497 |
|
|
Стаття 71 Майнові права на комерційне (фірмове) найменування |
|
|
|
|
|
|
1. Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу. |
|
|
Майновими правами на комерційне (фірмове) найменування є: |
|
2. Патент надає володільцеві винаходу, корисної моделі чи промислового зразка виключне право використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд. |
|
|
1) право використовувати комерційне (фірмове) найменування; |
|
Відносини при використанні винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, патент на які належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі якщо такої угоди немає, кожний володілець патенту може використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка і передавати виключне право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок іншим особам без згоди останніх володільців. |
|
|
2) право перешкоджати (забороняти) іншим особам неправомірно використовувати комерційне (фірмове) найменування; |
|
Використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка визнається: |
|
|
3) право передавати іншій особі майнові права разом з підприємством. |
|
1) виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом, або - виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка; |
|
|
|
|
2) застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, що пропонує цей спосіб, знає або могла знати про те, що його застосування забороняється без дозволу володільця патенту або виходячи із обставин це і так є очевидним; |
|
|
|
|
3) пропонування для продажу, запровадження в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом. |
|
|
|
|
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, якщо при цьому використана кожна ознака, що включена в незалежний пункт формули винаходу, корисної моделі, чи ознака, еквівалентна йому, а також всі істотні ознаки промислового зразка. |
|
|
|
|
Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену в незалежний пункт формули винаходу, чи ознаку, еквівалентну йому. |
|
|
|
|
3. Патент надає його володільцеві право забороняти іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок без його дозволу, крім випадків, якщо таке використання не визнається відповідно до цього Кодексу порушенням прав володільця патенту. |
|
|
|
|
4. Володілець патенту може передавати на підставі договору виключне право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником володільця патенту. |
|
|
|
|
5. Володілець патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка на підставі ліцензійного договору. |
|
|
|
|
6. Володілець патенту має право подати до Відомства для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. |
|
|
|
|
Особа, що виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з володільцем патенту договір про платежі. Спори, що виникають при укладенні і виконанні цього договору, розв'язуються в судовому порядку. |
|
|
|
|
Якщо жодна особа не заявила володільцеві патенту про свій намір використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, він може подати до Відомства письмове клопотання про відклик своєї заяви. |
|
|
|
|
7. Права винахідників та авторів промислових зразків (крім особистих немайнових) переходять у спадщину відповідно до Книги сьомої цього Кодексу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 498 |
|
|
Стаття 72 Припинення чинності майнових прав на комерційне (фірмове) найменування |
|
|
|
|
|
|
Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет Міністрів України має право дозволити заінтересованій особі використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка без згоди володільця патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації. |
|
|
Чинність майнових прав на комерційне (фірмове) найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом. |
|
Спори про умови видачі дозволу, виплати компенсації та її розміри розв'язуються в судовому порядку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 43. Право на торговельну марку (знак для товарів і послуг) |
|
|
|
|
|
Стаття 499 |
|
|
Стаття 73 Об'єкт торговельної марки (знака для товарів і послуг) |
|
|
|
|
|
|
1. Будь-яка особа, яка до дати пріоритету (конвенційного пріоритету) в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений винахід, корисну модель чи промисловий зразок або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження такого використання або на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, для чого була здійснена зазначена підготовка (право попереднього користування). |
-13- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Частину першу статті 499 викласти в редакції:" Будь-яка особа, яка до дати пріоритету (конвенційного пріоритету) в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні тотожній заявленому винаходу, корисній моделі чи промисловому зв'язку, або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання незалежно від його автора, зберігає право на безоплатне продовження такого використання без збільшення обсягу (право попереднього користування)". |
Відхилено |
Об'єктом торговельної марки (знака для товарів і послуг) можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні, буквенно - цифрові та інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. |
|
2. Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством або діловою практикою, або ж тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлені винахід, корисну модель чи промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 500 |
|
|
Стаття 74 Суб'єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку (знака для товарів і послуг) |
|
|
|
|
|
|
1. Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка: |
|
|
1. Суб'єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) є фізична та юридична особа. |
|
1) в конструкції або при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовується виключно для потреб даного засобу; |
|
|
2. Право на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) може належати одночасно кільком фізичним та юридичним особам. |
|
2) без комерційної мети; |
|
|
|
|
3) з науковою метою або в порядку експерименту; |
|
|
|
|
4) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемії тощо); |
|
|
|
|
5) при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря. |
|
|
|
|
2. Якщо продукт виготовлений і впроваджений в господарський оборот з використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка самим патентоволодільцем або на підставі виданої ним ліцензії, подальше поширення і використання цього ж продукту іншими особами не буде порушенням патентних прав. |
-14- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Частину другу статті 500 викласти в редакції:" Подальше поширення і використання будь-якаю особою продукту, виготовленого і впровадженого в господарський оборот з використанням винаходу, корисної моделі чи промислового зразку самим патентовласником або на підставі виданої ним ліцензії, не буде порушенням патентних прав". |
Відхилено |
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 501 |
-15- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Статтю 501 викласти в редакції: "Стаття 501. Державне стимулювання створення і використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків Держава стимулює створення і використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків, встановлює авторам і іншим особам, що використовують зазначені об'єкти, пільгові умови оподаткування і кредитування, надає їм інші пільги у відповідності до чинного законодавства". |
Відхилено |
Стаття 75 Засвідчення набуття права на торговельну марку (знак для товарів і послуг) |
|
Володілець патенту не повинен користуватися правами, що надаються патентом, на шкоду іншим особам. |
|
|
1. Набуття прав на торговельну марку (знак для товарів і послуг) засвідчується свідоцтвом. Умови одержання свідоцтва, порядок його видачі встановлюється законом. |
|
|
|
|
2. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки (знака для товарів і послуг) і переліком товарів та послуг щодо неї, якщо інше не встановлено іншими законами. |
|
|
|
|
|
3. Набуття прав на торговельну марку (знака для товарів і послуг), яка має міжнародну реєстрацію або є добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом в Україні. |
|
|
|
|
|
Стаття 502 |
|
|
Стаття 76 Майнові права на торговельну марку (знак для товарів і послуг) |
|
|
|
|
|
|
1. Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і готовність використати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, у разі відмови володільця патенту від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. |
|
|
1. Володілець свідоцтва має такі майнові права: |
|
2. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка (надання примусової ліцензії) з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцеві патенту. |
|
|
1) право використовувати торговельну марку (знак для товарів і послуг); |
|
|
|
|
2) право перешкоджати (забороняти) іншим особам використовувати торговельну марку (знак для товарів і послуг), за винятком випадків правомірного використання, встановлених законом; |
|
|
|
|
|
3) право передавати майнові права іншій особі; |
|
|
|
|
4) інші права, встановлені законом. |
|
|
|
|
Способи використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) встановлюються законом. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 503 |
|
|
Стаття 77 Строк чинності майнових прав, засвідчених свідоцтвом на торговельну марку (знак для товарів і послуг) |
|
|
|
|
|
|
1. Володілець патенту зобов'язаний за обумовлену винагороду дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка володільцеві пізніше виданого патенту, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок останнього призначається для досягнення іншої мети або має значну техніко-економічну перевагу і не може використовуватися без порушення прав першого володільця патенту. |
|
|
1. Майнові права, засвідчені свідоцтвом на торговельну марку (знак для товарів і послуг), набувають чинності з дня подання заявки, якщо інше не встановлено законом. |
|
2. Видача залежної ліцензії володільцеві пізніше виданого патенту може бути обумовлена зобов'язанням останнього видати за обумовлену винагороду дозвіл володільця раніше виданого патенту, якщо його використання в поєднанні з винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, патенти на які були видані раніше, дає кращий корисний ефект або іншим чином удосконалює його. |
|
|
2. Права, засвідчених свідоцтвом на торговельну марку (знак для товарів і послуг), є чинними протягом десяти років від дня подання заявки. Цей строк може бути продовженим, щоразу на десять років. |
|
Дозвіл видається в обсязі, необхідному для найбільш ефективного використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. |
|
|
3. Майнове право інтелектуальної власності на добре відому торговельну марку (знак для товарів і послуг) є чинним без обмеження строку. |
|
|
|
|
|
|
Статтю 504 "Відповідальність за порушення прав володільця патенту" виключено. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 505 |
|
|
Стаття 78 Дострокове припинення прав володільця свідоцтва на торговельну марку (знак для товарів і послуг) |
|
|
|
|
|
|
1. Будь-яка особа, яка має право на одержання патенту, може запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок у зарубіжних країнах. |
|
|
1. Особа, яка має права, засвідчені свідоцтвом на торговельну марку (знаком для товарів і послуг), може відмовитися від них. У цьому разі вона зобов'язана відшкодувати збитки, заподіяні особам, яким було надано дозвіл на використання торговельної марки (знака для товарів і послуг). |
|
2. Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Відомство може заборонити патентування винаходу, корисної моделі і промислового зразка в зарубіжній країні. |
|
|
Це право може бути обмежено у випадках, встановлених законом. |
|
3. Якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Відомства України. |
|
|
2. Чинність права на торговельну марку (знак для товарів і послуг) припиняється достроково у зв'язку з перетворенням її в позначення, яке стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду. |
|
Глава 40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 506 |
|
|
Стаття 79 Відновлення чинності майнових прав, засвідчених свідоцтвом |
|
|
|
|
|
|
1. Права на нові сорти рослин і нові породи тварин (селекційні досягнення) охороняються за умови видачі патенту. |
|
|
Чинність майнових прав, засвідчених свідоцтвом, може бути відновлено за заявою володільця свідоцтва або особи, якій вони передані, у порядку, встановленому законом. |
|
Селекційним досягненням в рослинництві визнається сорт рослин, одержаний штучним шляхом або шляхом відбору і такий, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин. |
|
|
|
|
Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи. |
|
|
|
|
2. Вимоги, за яких виникає право на одержання патенту, і порядок видачі патенту на селекційні досягнення встановлюються законом. |
|
|
|
|
3. До відносин, пов'язаних із правами на селекційні досягнення та охороною цих прав, відповідно застосовуються норми про промислову власність. При цьому відповідні права та обов'язки патентного Відомства здійснюються державним органом, на який покладено випробовування та охорону селекційних досягнень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 507 |
|
|
Стаття 80 Визнання прав, засвідчених свідоцтвом, недійсними |
|
|
|
|
|
|
1. Автор селекційного досягнення має право визначати його назву, яка має відповідати встановленим законом про селекційні досягнення вимогам і підлягає схваленню державним органом, що відає випробовуванням та охороною селекційних досягнень. |
|
|
Права, засвідчені свідоцтвом на торговельну марку (знаком для товарів і послуг), визнаються недійсними на підставах та у порядку, встановлених законом. |
|
2. При виробництві, відтворенні, пропонуванні для продажу, продажу та інших видах збування охоронюваних селекційних досягнень застосування зареєстрованих для них назв є обов'язковим. Присвоєння виведеним і (або) таким, що продаються, насінню, племінному матеріалу назви, що відрізняється від зареєстрованої, не допускається. |
|
|
|
|
3. Присвоєння назви зареєстрованого селекційного досягнення насінню і племінному матеріалу, що не належить до них, є порушенням прав патентоволодільця і селекціонера. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 508 |
|
|
Стаття 81 Право попереднього користувача |
|
|
|
|
|
|
1. Автор селекційного досягнення, який не є патентоволодільцем, має протягом строку чинності патенту право на одержання винагороди від патентоволодільця за використання селекційного досягнення. |
|
|
1. Будь-яка особа, яка до дня подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, - до дати пріоритету (конвенційного пріоритету), в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлену торговельну марку (знак для товарів і послуг) або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження такого використання або на використання торговельної марки (знака для товарів і послуг), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). |
|
2. Розмір та умови виплати винагороди авторові селекційного досягнення визначаються договором, що укладається між ним і патентоволодільцем. При цьому розмір винагороди не повинен становити менше двох відсотків від сум щорічних надходжень, які одержує патентоволоділець за використання селекційного досягнення, включаючи надходження від продажу ліцензій. |
|
|
2. Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством або діловою практикою, або ж тією частиною підприємства чи ділової практики, у яких було використано заявлену торговельну марку (знак для товарів і послуг) або здійснено значну (суттєву) підготовку для такого використання. |
|
Винагорода виплачується авторові протягом шести місяців після закінчення кожного року, в якому використовувалося селекційне досягнення, якщо договором з патентоволодільцем не передбачено інше. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 44 Право на географічне зазначення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 509 |
|
|
Стаття 82 Набуття права на географічне зазначення |
|
|
|
|
|
|
Патентоволодільцеві на селекційне досягнення належить виключне право на використання цього досягнення в межах, встановлених законом про селекційні досягнення. |
|
|
1. Право на географічне зазначення виникає з дня його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. |
|
|
|
|
2. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) та межами географічного місця його походження, зафіксованими державною реєстрацією географічного зазначення. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 510 |
|
|
Стаття 83 Суб'єкти права на географічне зазначення |
|
|
|
|
|
|
Патентоволоділець на селекційне досягнення зобов'язаний підтримувати відповідний сорт рослини чи відповідну породу тварин протягом строку чинності патенту таким чином, щоб зберігалися ознаки, зазначені в описанні сорту чи породи, складеному при їх реєстрації. |
|
|
Суб'єктами права на географічне зазначення є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені законом. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 511 |
|
|
Стаття 84 Права на географічне зазначення |
|
|
|
|
|
|
Чинність патенту на селекційне досягнення починається від дня реєстрації у державному реєстрі селекційних досягнень та видачі патенту і триває протягом двадцяти років. |
|
|
Суб'єкт права на географічне зазначення має право: |
|
Законом про селекційні досягнення можуть бути встановлені триваліші строки чинності патенту на окремі види селекційних досягнень. |
|
|
1) на визнання позначення товару географічним зазначенням; |
|
|
|
|
2) використовувати географічного зазначення; |
|
|
|
|
|
3) перешкоджати (забороняти) використовувати географічне зазначення особами, які не мають на це право. |
|
|
|
|
|
Стаття 512 |
|
|
Стаття 85 Строк чинності права на географічне зазначення |
|
|
|
|
|
|
1. До використання допускаються селекційні досягнення, яким надана правова охорона. Надання селекційному досягненню правової охорони не є підставою для його допуску до використання. |
|
|
Чинність права на географічне зазначення настає з наступного дня від дня державної реєстрації цього права та діє безстроково, за умови збереження характеристик товару, позначеного цим зазначенням. |
|
2. Включення сортів рослин і порід тварин у державний реєстр селекційних досягнень, які допускаються до використання, провадиться державним органом, який відає випробовуваннями та охороною селекційних досягнень, за результатами державних випробовувань на господарську корисність. |
|
|
|
|
Заявка на допуск сортів рослин і порід тварин до використання подається до державного органу, який відає випробовуваннями та охороною селекційних досягнень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 41 |
|
|
Глава 45. Право на конфіденційну інформацію(комерційну таємницю) |
|
|
|
|
|
|
Стаття 513 |
|
|
Стаття 86 Право на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) |
|
1. Технічна, організаційна, комерційна, виробнича та інша інформація, здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва або давати інший позитивний ефект, невідома третім особам, внаслідок чого має комерційну цінність, визнається нерозкритою інформацією. |
|
|
1. Будь-яка особа має право щодо інформації, яка законно контролюється нею, перешкоджати розголошенню, збиранню або використанню цієї інформації без її згоди у спосіб, що суперечить чесній комерційній практиці, якщо така інформація є конфіденційною, а саме: |
|
2. Не визнається нерозкритою інформацією комерційна та інші види таємниць, які охороняються спеціальними законами, а також якщо ця інформація захищається авторським чи патентним правом та іншими промисловими правами. |
|
|
1) є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в точній формі та сукупності її складових є взагалі невідомою чи легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона відноситься; та |
|
3. Особа, яка правомірно володіє такою технічною, організаційною, комерційною, виробничою та іншою інформацією, що здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва або давати інший позитивний ефект, має право на захист від незаконного використання цієї інформації. |
|
|
2) у зв'язку з цим має комерційну цінність; та |
|
|
|
|
2) була предметом адекватних існуючим обставинам заходів для збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. |
|
|
|
|
|
2. Конфіденційна інформація надана будь-якою особою державним органам з метою отримання встановленого законом дозволу на збут фармацевтичних, сільськогосподарських, хімічних продуктів, що містять нові хімічні сполуки, та отримання якої потребує значних зусиль, охороняється цими органами від недобросовісного комерційного використання. Ця інформація охороняється також від розголошення, окрім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів для охорони її від недобросовісного комерційного використання. |
|
|
|
|
|
Стаття 514 |
|
|
Стаття 87 Об'єкт конфіденційної інформації (комерційної таємниці) |
|
|
|
|
|
|
Нерозкрита інформація охороняється законом від незаконного використання третіми особами за умови, що: |
|
|
Об'єктом конфіденційної інформації (комерційної таємниці) можуть бути технічні, організаційні, комерційні, виробничі та інші відомості, за винятком відомостей, які відповідно до закону не є конфіденційними. |
|
1) ця інформація має дійсну або потенційну цінність і фактично невідома третім особам; |
|
|
|
|
2) до цієї інформації немає вільного доступу третім особам на законних підставах; |
|
|
|
|
3) володілець зазначеної інформації вживає відповідних заходів для збереження її конфіденційності. |
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 88 Майнові права на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Майновими правами на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю), окрім встановлених в статті 86 цього Кодексу, є: |
|
|
|
|
1) право використовувати конфіденційну інформацію (комерційну таємницю); |
|
|
|
|
2) право передавати майнові права іншій особі; |
|
|
|
|
3) інші права, визначені законом. |
|
|
|
|
2. У порядку та у випадках, встановлених законом, майнові права на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) можуть бути обмежені. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 89 Строк чинності права на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Строк чинності права на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) обмежується строком існування сукупності ознак конфіденційну інформації, встановлених статтею __ цього Кодексу. |
Стаття 515 |
|
|
|
|
1. Володілець нерозкритої інформації має виключне право на її використання. |
|
|
|
|
2. У тих випадках, коли нерозкрита інформація містить у собі результат творчої діяльності, володілець нерозкритої інформації має особисті немайнові права щодо неї (авторство тощо). |
|
|
|
|
Стаття 516 |
|
|
|
|
Володілець нерозкритої інформації має право відчужувати її іншим особам будь-яким чином. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 517 |
|
|
|
|
1. Строк чинності права на захист нерозкритої інформації обмежується строком чинності умов, передбачених статтею 514 цього Кодексу. |
|
|
|
|
2. Чинність права на захист нерозкритої інформації припиняється у тих випадках, коли в результаті розкриття змісту інформації самим володільцем виникає можливість одержання третіми особами надійних і достатніх відомостей про її зміст. |
|
|
|
|
Стаття 518 |
|
|
|
|
Особа, яка добросовісно і самостійно одержала знання, аналогічні нерозкритій інформації іншого володільця, що охороняється законом, має право користуватися ними без будь-якого обмеження на свій розсуд. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Статтю 519 "Захист прав на нерозкриту інформацію" виключено. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 411 Право на топографії (топології) інтегральних мікросхем (ІМС) |
|
|
|
|
Стаття 5181 Надання прав на топографію ІМС |
|
|
|
|
1. Правова охорона топографії інтегральних мікросхем надається лише державною реєстрацією їх у Відомстві. Особливості охорони прав на топографії ІМС, віднесені до державної таємниці, визначаються окремим законодавством. |
|
|
|
|
2. Правова охорона не надається ідеям, способам, системам, технологіям або закодованій інформації, які можуть бути втілені в топографію ІМС. |
|
|
|
|
3. Виключне право на використання топографії ІМС засвідчується свідоцтвом, яке підтверджує реєстрацію топографії ІМС. Свідоцтво діє 10 років від дати подання заявки до Відомства або від дати першого використання топографії ІМС за умови, що від цієї дати до дати подачі заявки до Відомства пройшло не більше ніж два роки. |
|
|
|
|
4. Обсяг прав на топографію ІМС визначається зображенням топографії на матеріальному носії. |
|
|
|
|
Стаття 5182 Умови охороноздатності топографії ІМС |
|
|
|
|
1. Топографія ІМС відповідає умовам охороноздатності, якщо вона є оригінальною. |
|
|
|
|
2. Топографія ІМС визнається оригінальною, якщо вона не створена шляхом прямого відтворення /копіювання/ іншої топографії ІМС, має відмінності, що надають їй нові властивості, і не була відомою у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Відомства або до дати її першого використання. Топографія ІМС визнається оригінальною доти, доки не доведено протилежне. |
|
|
|
|
3. Топографія, яка містить елементи, відомі в галузі мікроелектроніки на дату подання заявки до Відомства або на дату першого використання топографії ІМС, може бути визнана оригінальною тільки в тому разі, якщо сукупність таких елементів у цілому відповідає вимогам пункту 2 цієї статті. |
|
|
|
|
4. На визнання топографії ІМС оригінальною не впливає розкриття інформації про неї автором або особою, яка одержала, від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, якщо строк від дати розкриття інформації до дати подання до Відомства заявки на реєстрацію цієї топографії ІМС не перевищує двох років. |
|
|
|
|
5. Не може бути визнана оригінальною та топографія ІМС, заявка на реєстрацію якої подана до Відомства пізніше ніж через два роки від дати її першого використання. |
|
|
|
|
Стаття 5183 Право автора на реєстрацію топографії ІМС |
|
|
|
|
1. Право на реєстрацію топографії ІМС має автор або його правонаступник. |
|
|
|
|
2. Автори, які спільно створили топографію ІМС, мають однакові права на реєстрацію топографії ІМС, якщо інше не передбачено угодою між ними. |
|
|
|
|
3. Автору топографії ІМС належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково. Особам, які при створенні топографії ІМС, надавали авторові лише технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяли оформленню матеріалів заявки, але не внесли особистого творчого вкладу у створення топографії, право авторства не належить. |
|
|
|
|
Стаття 5184 Право роботодавця на реєстрацію топографії ІМС |
|
|
|
|
1. Право на реєстрацію топографії ІМС і усі права, що з цієї реєстрації випливають, має роботодавець автора топографії ІМС або його правонаступник, якщо топографію створено у зв'язку з виконанням службових обов`язків чи за спеціальним дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором /контрактом/ не передбачено інше. |
|
|
|
|
2. Автор топографії ІМС, створеної у зв`язку з використанням службових обов`язків чи за спеціальним дорученням роботодавця, зобов`язаний подати роботодавцю письмове повідомлення про створену ним топографію ІМС разом з матеріалами, що відображають топографію ІМС досить ясно і повно. Якщо роботодавець чи його правонаступник протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Відомства чи не прийме рішення про збереження топографії як конфіденційної інформації, про що він зобов`язаний повідомити письмово автора, то право на реєстрацію топографії переходить до автора. |
|
|
|
|
3. У разі, коли роботодавець використав своє право на реєстрацію топографії ІМС чи на збереження її як конфіденційної інформації, автор має право на винагороду відповідно до економічної цінності топографії та іншої вигоди, яку одержав чи міг би одержати роботодавець чи його правонаступник. |
|
|
|
|
Винагорода авторові виплачується у розмірі та на умовах, що визначаються письмовою угодою між автором і роботодавцем, яка укладається не пізніше чотирьох місяців від дати одержання роботодавцем повідомлення. |
|
|
|
|
Спори щодо умов одержання автором від роботодавця винагороди та її розміру розв`язуються у судовому порядку. |
|
|
|
|
Стаття 5185 Заявка на реєстрацію топографії ІМС |
|
|
|
|
Особа, яка бажає зареєструвати топографію ІМС і має на це право, подає до Відомства заявку на реєстрацію. Заявка на реєстрацію складається державною мовою і повинна містити: |
|
|
|
|
- заяву про реєстрацію топографії ІМС; |
|
|
|
|
- матеріали, що ідентифікують топографію ІМС. |
|
|
|
|
Стаття 5186 Видача свідоцтва |
|
|
|
|
Відомство видає заявнику свідоцтво у місячний строк після реєстрації топографії ІМС. Свідоцтво засвідчує реєстрацію топографії ІМС і виключне право на її використання. |
|
|
|
|
Стаття 5187 Оскарження рішення стосовно заявки |
|
|
|
|
Заявник може оскаржити будь-яке рішення Відомства стосовно заявки. |
|
|
|
|
Стаття 5188 Права, що випливають з реєстрації топографії ІМС |
|
|
|
|
1. Права, що випливають із реєстрації топографії ІМС, діють від дати внесення відомостей про топографію ІМС до Реєстру. |
|
|
|
|
2. Реєстрація топографії ІМС надає володільцю зареєстрованої топографії ІМС виключне право використовувати топографію ІМС на свій розсуд, якщо таке використання не порушує права інших володільців зареєстрованих топографії ІМС. |
|
|
|
|
3. Реєстрація надає володільцю зареєстрованої топографії ІМС право: |
|
|
|
|
- забороняти іншим особам використовувати топографію ІМС без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно із статтею 512-9 цього Кодексу порушенням прав володільця зареєстрованої топографії ІМС; |
|
|
|
|
- передавати на підставі договору виключне право використання топографії ІМС будь-якій особі, яка стає правонаступником володільця зареєстрованої топографії ІМС; |
|
|
|
|
- видавати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання зареєстрованої топографії ІМС на підставі ліцензійного договору. |
|
|
|
|
Під використанням топографії ІМС слід розуміти: |
|
|
|
|
- копіювання топографії ІМС; |
|
|
|
|
- виготовлення ІМС із застосування м даної топографії; |
|
|
|
|
- виготовлення будь-якого виробу, що містить таку ІМС; |
|
|
|
|
- ввезення таких ІМС та виробів, що їх містять, на митну територію України; |
|
|
|
|
- пропонування для продажу, зберігання в зазначених цілях та інше ведення в обіг ІМС, виготовленої із застосуванням даної топографії, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС. |
|
|
|
|
ІМС визнається виготовленою із застосуванням зареєстрованої топографії, якщо при цьому використані всі елементи, які визначають топографію ІМС оригінальною. |
|
|
|
|
4. Взаємовідносини під час використання зареєстрованої топографії ІМС, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначається угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний володілець прав на зареєстровану топографію ІМС може використовувати її на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл /ліцензію/ на використання зареєстрованої топографії ІМС та передавати виключне право на зареєстровану топографію ІМС будь-якій іншій особі без згоди решти володільців. |
|
|
|
|
5. Договір про передачу виключного права на зареєстровану топографію ІМС і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони складені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації у Відомстві. |
|
|
|
|
6. Володілець виключного права на зареєстровану топографію ІМС або його правонаступник має право сповіщати про реєстрацію топографії ІМС шляхом позначення топографії або виробів, що містять таку топографію, виділеною літерою "Т" із зазначенням дати початку строку дії виключного права на використання топографії ІМС та інформації, яка надає можливість ідентифікувати володільця прав. |
|
|
|
|
Стаття 5189 Дії, які не визнаються порушенням прав на зареєстровану топографію ІМС |
|
|
|
|
1. Не визнається порушенням прав, то надаються реєстрацією топографії ІМС, використання зареєстрованої топографії ІМС: |
|
|
|
|
- у конструкції чи в процесі експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України. За умови, що зареєстрована топографія ІМС використовується лише для потреб зазначеного засобу; |
|
|
|
|
- без комерційної мети; |
|
|
|
|
- з науковою метою або в порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія, епізоопія тощо). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Не визнається порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС, ввезення на митну територію України, пропонування для продажу, продаж, зберігання в зазначених цілях або інше введення в обіг ІМС, виготовлених із застосуванням зареєстрованої топографії, і будь-яких виробів, що містять такі ІМС, якщо вони придбані законним шляхом. |
|
|
|
|
ІМС із зареєстрованою топографією та вироби, що містять такі ІМС, вважаються придбаними будь-якою особою законним шляхом, якщо вони після виготовлення були введені в обіг володільцем прав на дану зареєстровану топографію ІМС чи за його дозволом. |
|
|
|
|
3. Не визнається порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС, використання ІМС будь-якою особою, що придбала ІМС; і при цьому не знала і не могла знати, що ця ІМС або виріб, що її містить, були виготовлені і введені в обіг з порушенням прав, що надаються реєстрацією топографії ІМС. Проте після одержання відповідного повідомлення від володільця прав зазначена особа повинна припинити використання ІМС або виплатити йому компенсацію, розмір якої встановлюється за згодою сторін. Спори щодо компенсації та порядку її виплати розв`язуються в судовому порядку. |
|
|
|
|
4. Будь-яка особа, яка добросовісно використовувала топографію ІМС до дати подання заявки на реєстрацію топографії ІМС чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право попереднього користування цією топографією ІМС. Право переднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлену топографію ІМС чи здійснену значну і серйозну підготовку для такого використання. |
|
|
|
|
Стаття 51810 Обов'язки володільця прав на зареєстровану топографію ІМС |
|
|
|
|
1. Власник прав на зареєстровану топографію ІМС повинен добросовісно користуватися виключним правом, що надається реєстрацією. |
|
|
|
|
2. Якщо зареєстрована топографія ІМС не використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації офіційних відомостей про реєстрацію або від дати, коли використання топографії ІМС було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати топографію ІМС, в разі відмови володільця виключного права на зареєстровану топографію ІМС від укладення ліцензійного договору, може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання зареєстрованої топографії ІМС. |
|
|
|
|
3. Якщо власник прав на зареєстровану топографію ІМС не доведе, що факт невикористання зареєстрованої топографії ІМС зумовлений поважними причинами, суд може винести рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання зареєстрованої топографії ІМС з визначенням обсягу її використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю прав. |
|
|
|
|
Стаття 51811 Використання зареєстрованої топографії ІМС без дозволу володільця прав на неї |
|
|
|
|
1. Виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, Кабінет Міністрів України може дозволити використання зареєстрованої топографії ІМС без згоди її володільця, але з виплатою йому відповідної компенсації. |
|
|
|
|
2. Спори щодо умов надання дозволу і виплати компенсації та її розміру розв`язуються у судовому порядку. |
|
|
|
|
Стаття 51812 Визнання реєстрації топографії ІМС недійсною |
|
|
|
|
1. Реєстрація топографії ІМС може бути визнана недійсною у разі: невідповідності зареєстрованої топографії ІМС умовам охороноздатності, визначеними статтею 5122 цього Кодексу; порушення вимог пункту 2 статті 5181 цього Кодексу. |
|
|
|
|
2. Будь-яка особа протягом шести місяців від дати публікації офіційних відомостей про реєстрацію може оскаржити реєстрацію у встановленому порядку. |
|
|
|
|
3. Реєстрація, визнана недійсною, вважається такою, що не набрала чинності від дати реєстрації топографії ІМС. |
|
|
|
|
Стаття 51813 Охорона прав на топографії ІМС в іноземних державах |
|
|
|
|
1. Автор топографії ІМС чи його правонаступник мають право на реєстрацію топографії ІМС в іноземних державах. Охорона в іноземних державах прав на розроблені в Україні топографії ІМС здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та законодавства іноземних держав. |
|
|
|
|
2. До подання заявки на одержання охорони прав на топографію ІМС в орган іноземної держави, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, заявник зобов`язаний подати заявку до Відомства і повідомити про наміри здійснити таку охорону. |
|
|
|
|
3. Витрати, пов`язані з одержанням охорони прав на топографію ІМС в іноземних державах, несе заявник чи за його згодою інша особа. |
|
|
|
|
Розділ ІІІ |
|
|
|
|
Стаття 520 |
|
|
|
|
1. Найменування юридичної особи (фірми) (стаття 69 цього Кодексу) охороняється законом за умови його державної реєстрації у встановленому порядку. |
|
|
|
|
2. Не може бути зареєстроване найменування юридичної особи (фірми), подібне до вже зареєстрованого настільки, що їх можна сплутати або вони здатні ввести в оману споживача. |
-16- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Частину другу статті 520 викласти в редакції: "Не може бути зареєстроване найменування юридичної особи (фірми), подібне до вже зареєстрованого на ім'я іншої особи формованого найменування або знака для товарів і послуг настільки, що їх можна сплутати або вони здатні ввести в оману споживача". |
Відхилено |
|
|
3. Не може бути зареєстроване також найменування (фірма), яке не відображає справжнього характеру і виду діяльності особи та інші елементи фірми (принцип істинності фірми). |
-17- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Частину третю статті 520 вилучити. |
Відхилено |
|
|
Стаття 521 |
|
|
|
|
1. Право на фірмове найменування (фірму) виникає в юридичної особи з моменту його реєстрації в Україні. |
-18- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Частину першу статті 521 викласти в редакції: " Право на фірмове найменування юридичної особи (фірму) виникає в юридичної особи з моменту його реєстрації". |
Відхилено |
|
|
2. Дія права на фірму припиняється у разі виключення юридичної особи з Державного реєстру. |
|
|
|
|
3. Юридична особа, яка користувалася фірмовим найменуванням (фірмою) до його реєстрації іншою юридичною особою, зберігає право на його використання. |
|
|
|
|
Стаття 522 |
|
|
|
|
1. Юридична особа, фірмове найменування (фірма) якої зареєстроване у встановленому порядку, має виключне право на його використання. |
|
|
|
|
2. Юридична особа, зокрема, має право використовувати фірмове найменування (фірму) на товарах, їхній упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації, пов'язаній з її діяльністю, а також при демонстрації товарів на виставках і ярмарках, які проводяться на території України, та іншим чином. |
|
|
|
|
3. Фірмове найменування юридичної особи може бути використане в належному їй знаку для товарів і послуг. |
|
|
|
|
Стаття 523 |
|
|
|
|
1. Право на фірмове найменування (фірму) окремо від підприємства відчужуватися не може, крім випадків відчуження підприємства в цілому. |
|
|
|
|
2. Юридична особа, яка має право на фірмове найменування (фірму), може передавати виключне право на його використання іншим юридичним особам шляхом видачі виключної або невиключної ліцензії. |
|
|
|
|
У ліцензійному договорі мають бути обумовлені заходи, які б виключали введення в оману споживачів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 524 "Захист права на фірмове найменування (фірму)" виключена. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 43 |
|
|
|
|
Стаття 525 |
|
|
|
|
Знак для товарів і послуг (товарний знак) - це позначення, яким товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. |
|
|
|
|
Стаття 526 |
|
|
|
|
Об'єктом знака для товарів і послуг можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні, буквено-цифрові, звукові та інші позначення або їх комбінації, виконані в будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. |
|
|
|
|
Стаття 527 |
|
|
|
|
Правова охорона надається знакам для товарів і послуг, які не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі, які відповідають умовам патентоспроможності, зареєстровані у встановленому порядку у Відомстві України. |
|
|
|
|
Стаття 528 |
|
|
|
|
1. Правова охорона знака для товарів і послуг посвідчується свідоцтвом, в якому міститься перелік товарів і послуг, що позначаються зареєстрованим знаком. |
|
|
|
|
Свідоцтво на знак для товарів і послуг посвідчує: |
|
|
|
|
1) що дане позначення в межах України охороняється законом; |
|
|
|
|
2) пріоритет; |
|
|
|
|
3) виключне право на знак для товарів і послуг. |
|
|
|
|
2. Свідоцтво видається будь-якій особі, об'єднанню осіб або їхнім правонаступникам. |
|
|
|
|
Стаття 529 |
|
|
|
|
1. Видача свідоцтва здійснюється Відомством України в місячний строк після державної реєстрації знака. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво. |
|
|
|
|
2. Порядок подання заявки на знак для товарів і послуг, її експертиза, видача свідоцтва визначаються законом. |
|
|
|
|
Стаття 530 |
|
|
|
|
1. Строк чинності свідоцтва - 10 років від дати державної реєстрації. Він може бути подовжений Відомством за клопотанням володільця свідоцтва щоразу на десять років. |
|
|
|
|
2. Клопотання про подовження строку чинності свідоцтва має бути подане до Відомства протягом останнього року його чинності. |
|
|
|
|
3. Права, що надаються свідоцтвом, діють від дати публікації відомостей про його видачу або від дня рішення Відомства про подовження строку чинності свідоцтва. Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеним у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг. |
-19- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Частину третю статті 530 викласти в редакції: "Права, що надаються свідоцтвом, діють від дати подання заявки або від дати рішення Відомства про продовження строку дії свідоцтва". |
Відхилено |
|
|
Стаття 531 |
|
|
|
|
1. Свідоцтво надає його володільцеві виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд. |
|
|
|
|
Відносини при користуванні знаком, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожен із володільців свідоцтва може користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака і передавати виключне право на знак іншим особам без згоди інших володільців. |
|
|
|
|
2. Використанням знака визнається застосування його на товарах, а також при наданні послуг, для яких знак зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках; під час демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з уведенням зазначених товарів і послуг у господарський оборот. |
|
|
|
|
3. Свідоцтво надає його володільцеві право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, крім випадків, якщо використання знака не визнається відповідно до цього Кодексу порушенням прав володільця свідоцтва. |
|
|
|
|
4. Володілець свідоцтва може передавати на підставі договору виключне право на знак іншій особі, яка стає правонаступником володільця свідоцтва. |
|
|
|
|
Передання виключного права на знак не допускається, якщо це може ввести в оману споживача щодо товарів і послуг або особи, що виробляє товари чи надає послуги. |
|
|
|
|
5. Володілець свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір має містити умову про те, що якість товарів і послуг, вироблених або наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. |
|
|
|
|
6. Володілець свідоцтва має право проставляти поряд зі знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстрований в Україні. |
|
|
|
|
7. Володілець свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на підставі договору з виробником товару чи особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд зі знаком зазначених осіб, а також замість їхнього знака. |
|
|
|
|
Стаття 532 |
-20- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) За міжнародними конвенціями дострокове припинення чинності свідоцтва на знак для товарів і послуг допускається у випадку, якщо знак не використовується або недостатньо використовується протягом трьох років. Стаття 532 передбачає п'ятирічний строк. Тому необхідно цю статтю привести у відповідність до загальновизнаних норм міжнародного права. |
Відхилено |
|
|
Володілець свідоцтва зобов'язаний добросовісно користуватися виключним правом, що визначається свідоцтвом. |
|
|
|
|
Якщо знак не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати, коли використання знака було припинено, будь-яка особа може звернутися в суд із заявою про дострокове припинення чинності свідоцтва. |
|
|
|
|
При вирішенні цього питання суд може взяти до уваги подані володільцем докази того, що знак не використовувався з незалежних від нього причин. |
|
|
|
|
Стаття 533 |
|
|
|
|
1. Чинність свідоцтва на знак для товарів і послуг припиняється зі спливом строків, зазначених у статті 530 цього Кодексу. |
|
|
|
|
2. Знак для товарів і послуг, чинність свідоцтва стосовно якого припинилася у зв'язку зі спливом строку його охорони, може бути використаний будь-якою особою без дозволу і виплати винагороди. |
|
|
|
|
3. Ніхто інший, крім колишнього володільця свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака після припинення чинності свідоцтва. |
-21- Н.д.Сіренко В.Ф. (Реєстр.картка №233) Частину третю статті 533 викласти в редакції: "Ніхто інший, крім колишнього власника, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва". |
Відхилено |
|
|
Стаття 534 |
|
|
|
|
1. Володілець свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Відомства. |
|
|
|
|
Зазначена відмова набуває чинності від дати опублікування відомостей про це в офіційному бюлетені Відомства України. |
|
|
|
|
2. Чинність свідоцтва припиняється за рішенням суду у зв'язку з перетворенням знака в позначення, яке стало загальноприйнятим як позначення товарів і послуг певного роду після дати подання заявки. |
|
|
|
|
3. Чинність свідоцтва припиняється у разі несплати збору за подовження строку його чинності. |
|
|
|
|
Стаття 535 |
|
|
|
|
Якщо право на свідоцтво не було поновлене, то знак для товарів і послуг анулюється Відомством. |
|
|
|
|
Стаття 536 |
|
|
|
|
1. Право на свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути відновлене Відомством за клопотанням його володільця. |
|
|
|
|
2. Заява про відновлення права на свідоцтво може бути подана протягом трьох років від дати припинення його чинності. |
|
|
|
|
3. Відмова у відновленні права на свідоцтво може бути оскаржена в суді. |
|
|
|
|
4. У разі відновлення права на свідоцтво заявник зобов'язаний сплатити протягом одного місяця збір у розмірі десяти мінімальних заробітних плат. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Статтю 537"Відповідальність за порушення прав на знак для товарів і послуг" виключено. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Глава 44 Право на зазначення походження товарів |
|
|
|
|
Стаття 538 |
|
|
|
|
1. Зазначення походження товару може бути двох видів: - просте зазначення походження товару; - кваліфіковане зазначення походження товару. |
|
|
|
|
2. Просте зазначення походження товару - будь-яке словесне чи зображувальне /графічне/ позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне походження товару. Правова охорона простого зазначення товару надається на підставі його використання і полягає в недопущенні використання зазначень, що є неправдивими /фальшивими/ чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації. |
|
|
|
|
3. Кваліфіковане зазначення походження товарів складається із двох видів: |
|
|
|
|
- назва місця походження товару; |
|
|
|
|
- географічне зазначення походження товару. |
|
|
|
|
Стаття 539 |
|
|
|
|
Назва місця походження /далі НМП/ товару - назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором. |
|
|
|
|
Стаття 540 Географічне зазначення походження товару |
|
|
|
|
1. Географічне зазначення походження /далі - ГЗП/ товару - назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактору. |
|
|
|
|
2. Географічне місце - будь-який географічний об`єкт із офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо. |
|
|
|
|
Стаття 541 Умови надання правової охорони |
|
|
|
|
1. Правова охорона надається кваліфікованому зазначенню походження товару, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар, і на яке не поширюються встановлені цим Кодексом підстави для відмови в наданні правової охорони. |
|
|
|
|
2. Правова охорона надається назві місця походження товару, щодо якої виконуються такі умови: |
|
|
|
|
а) вона є назвою географічного місця, з якого даний товар походить; |
|
|
|
|
б) вона вживається як назва даного товару чи як складова цієї назви; |
|
|
|
|
в) у вказаному цією назвою географічному місці об`єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць; |
|
|
|
|
г) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості, що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерними для даного географічного місця людським фактором; |
|
|
|
|
д) виробництво (видобування) і переробка позначуваною цією назвою товару здійснюється в межах зазначеного географічного місця. |
|
|
|
|
3. Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, щодо якого виконуються такі умови: |
|
|
|
|
а) воно є назвою географічного місця, з якого товар походить; |
|
|
|
|
б) воно вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви; |
|
|
|
|
в) у вказаному цією назвою географічному місці наявні характерні умови та/або людський фактор, що надають певних якостей чи інших характеристик; |
|
|
|
|
г) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людським фактором; |
|
|
|
|
д) хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару виробляється та/або переробляється в межах зазначеного географічного місця. |
|
|
|
|
4. Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однакових товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введення в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів. |
|
|
|
|
5. Правова охорона надається омонімічним зазначенням походження товару за умови забезпечення запобігання введення в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження: товару або його меж. |
|
|
|
|
Стаття 5411 Обов`язки володільця свідоцтва |
|
|
|
|
Володілець свідоцтва зобов`язаний забезпечувати відповідність якості, особливих властивостей та характеристик товару, що виробляється, їх опису в Реєстрі. |
|
|
|
|
Стаття 542 Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару |
|
|
|
|
1. Правова охорона кваліфікованому зазначенню походження товару не надається, якщо: |
|
|
|
|
а) воно не відповідає умовам, передбаченими статтею 541 цього Кодексу; |
|
|
|
|
б) суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі; |
|
|
|
|
в) є видовою назвою товару; |
|
|
|
|
г) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар виготовлено в іншому географічному місці; |
|
|
|
|
д) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару. |
|
|
|
|
2. Правова охорона кваліфікованому зазначенню походження товару, пов`язаному з географічним місцем в іноземній державі, не надається, якщо: |
|
|
|
|
а) Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару; |
|
|
|
|
б) це зазначення не охороняється у відповідній іноземній державі. |
|
|
|
|
3. Не може бути підставою для відмови в наданні правової охорони заявленій назві місця походження чи заявленому географічному зазначенню походження товару зареєстрований в Україні товарний знак, що складається тільки з цього позначення або містить в собі заявлене позначення як елемент. |
|
|
|
|
Стаття 543 Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару |
|
|
|
|
1. Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають: |
|
|
|
|
а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов`язані з цим географічним місцем; |
|
|
|
|
б) асоціації споживачів; |
|
|
|
|
в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць. |
|
|
|
|
2. Право на використання назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають за умови реєстрації цього права, виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості якого чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру. |
|
|
|
|
Стаття 544 Заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару |
|
|
|
|
Заявка, на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару подається до Відомства особами, які мають право на реєстрацію відповідно до статті 543. |
|
|
|
|
Заявка, на реєстрацію права на використання уже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару подається до Відомства особами які мають право на таке використання відповідно до пункту 2 статті 543. |
|
|
|
|
Якщо заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару подається до Відомства особами, що виробляють товар, для якого заявляється зазначення, заявка вважається одночасно і заявкою на реєстрацію права на використання цього зазначення. |
|
|
|
|
Стаття 545 Відкликання заявки |
|
|
|
|
Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дня реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або прав на використання кваліфікованого зазначення походження товару. |
|
|
|
|
Стаття 546 Видача свідоцтва на право використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару |
|
|
|
|
1. На підставі прийнятого Відомством рішення про реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару здійснються відповідна реєстрація. |
|
|
|
|
2. Свідоцтво про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару видається Відомством протягом місяця від дати реєстрації цього зазначення або від дати внесення до Реєстру відомостей щодо осіб, яким надано право на використання раніше зареєстрованого цього кваліфікованого зазначення походження товару. |
|
|
|
|
3. Свідоцтво, що посвідчує реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, діє протягом 10 років від дати подання заявки. |
|
|
|
|
Строк дії свідоцтва продовжується Відомством на наступні 10 років на підставі заяви, поданої володільцем свідоцтва протягом останнього року дії свідоцтва. |
|
|
|
|
Стаття 5461 Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару в іноземних державах |
|
|
|
|
Заявка на реєстрацію в іноземній державі кваліфікованого зазначення походження товару, пов`язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його реєстрації в Україні. |
|
|
|
|
Стаття 5462 Права, що випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на його використання |
|
|
|
|
1. Права, що випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або право на його використання, діють від дати їх реєстрації. |
|
|
|
|
2. Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару не обмежує прав інших осіб на реєстрацію їх прав на його використання. |
|
|
|
|
3. Обсяг правової охорони, що надається реєстрацією права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, визначається занесеними до Реєстру і зафіксованими у свідоцтві характеристиками товару та межами географічного місця. |
|
|
|
|
4. Володілець свідоцтва має право: |
|
|
|
|
а) використовувати зареєстроване кваліфіковане зазначення походження товару; |
|
|
|
|
б) вживати заходів щодо заборони неправомірного використання кваліфікованого зазначення походження товару особами, які не мають на це права; |
|
|
|
|
в) вимагати від осіб, що порушили його права, припинення цих порушень і відшкодування матеріальної і моральної шкоди. |
|
|
|
|
5. Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару визнається: |
|
|
|
|
а) нанесення його на товар або на етикетку; |
|
|
|
|
б) нанесення його на упаковку товару, застосування у рекламі; |
|
|
|
|
в) запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар. |
|
|
|
|
6. Володілець свідоцтва має право наносити поряд із кваліфікованим зазначенням походження товару попереджувальне маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстровано в Україні. Для попереджувального маркування назви місця походження товару застосовується обведена овалом абревіатура /НМП/. Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстрована в Україні назва місця походження товару". Для попереджувального маркування географічного зазначення походження товару застосовується обведена овалом абревіатура /ГЗП/. Замість цього маркування або разом із ним може наноситися текст: "Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження товару". |
|
|
|
|
7. Володілець свідоцтва не має права: |
|
|
|
|
а) видавати ліцензію на використання кваліфікованого зазначення походження товару; |
|
|
|
|
б) забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано кваліфіковане зазначення походження товару та/або право на його використання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 5463 Підстави визнання недійсною та припинення правової охорони кваліфікованого зазначення походження товару |
|
|
|
|
1. Правова охорона кваліфікованого зазначення походження товару визнається недійсною на підставі визнання недійсною реєстрації цього зазначення. |
|
|
|
|
2. Правова охорона кваліфікованого зазначення походження товару припиняється на підставі припинення дії реєстрації цього зазначення. |
|
|
|
|
Стаття 5463 Підстави визнання недійсною та припинення правової охорони кваліфікованого зазначення походження товару |
|
|
|
|
1. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару може бути визнана судом недійсною у разі його невідповідності умовам надання правової охорони, передбаченою статтею 541 цього Кодексу. |
|
|
|
|
Визнані недійсним реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару або права на використання цього зазначення вважаються такими, що не набрали чинності. |
|
|
|
|
2. Реєстрація права на використання кваліфікованого зазначення походження товару може бути визнана судом недійсною, якщо вона була здійснена з порушенням вимог, передбачених статтею 543 цього Кодексу. Визнання недійсними реєстрації права на використання кваліфікованого зазначення походження товару та свідоцтва, що посвідчує це право, вважаються такими, що не набрали чинності. |
|
|
|
|
Стаття 5465 Припинення дії реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та охорони права на його використання |
|
|
|
|
1. Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинена судом у разі втрати характерних для даного географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, а також визнання цього зазначення видовою назвою товару. |
|
|
|
|
2. Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняється також у зв`язку з припиненням правової охорони цього зазначення в країні походження. |
|
|
|
|
3. Право на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинено: |
|
|
|
|
а) за рішення суду про припинення права у зв`язку з втратою товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних в Реєстрі. У цьому разі право припиняється від дати постановленого судового рішення. За рішенням суду про припинення дії реєстрації право припиняється від дати припинення дії реєстрації; |
|
|
|
|
б) у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, що є володільцем свідоцтва; |
|
|
|
|
в) в разі подання володільцем свідоцтва заяви до Відомства про відмову від права на використання цього зазначення. Право припиняється з дня офіційної публікації відомостей про це; |
|
|
|
|
г) у разі несплати збору за продовження дії свідоцтва. Право припиняється з першого дня наступного строку, за який збір сплачено. |
|
|
|