Редакція, прийнята у другому читанні

Зауваження та пропозиції до проекту

Висновки,
обґрунтування

Редакція, запропонована Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України

0.

КНИГА ЧЕТВЕРТА
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Книгу четверту викласти в такій редакції.

Відхилено

КНИГА ЧЕТВЕРТА
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

1.

Глава 34
Загальні положення про інтелектуальну власність

Глава 34 (34)
Загальні положення про право інтелектуальної власності

Суб'єктами права інтелектуальної власності є особи, чиї права і обов'язки виникають з набуття, здійснення і захисту прав на об'єкти права інтелектуальної власності".

Відхилено

2.

Стаття 426
Об'єкти права інтелектуальної власності

Стаття 1 Поняття права інтелектуальної власності

3.

До об'єктів права інтелектуальної власності належать:

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності та на інші об'єкти, визначені цим Кодексом та іншими законами.

4.

1) результати інтелектуальної діяльності:

2. Право інтелектуальної власності складають особисті немайнові права та майнові права, зміст яких щодо конкретних об'єктів права інтелектуальної власності встановлюється цим Кодексом та іншими законами.

5.

- твори науки, літератури і мистецтва;

3. Право інтелектуальної власності є недоторканним: ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та в порядку, встановлених законом.

6.

- виконання творів;

Абзац 2 пункту 1 статті 426 вилучити.

Відхилено 

7.

- фонограми і передачі організацій мовлення;

8.

- винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

9.

- селекційні досягнення;

10.

- топографії (топології) інтегральних мікросхем;

11.

- нерозкрита (конфіденційна) інформація, у тому числі секрети виробництва (ноу-хау);

12.

2) засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів або послуг:

У частині другій статті 426 замість слів:" учасників цивільного обороту" записати слова:" учасників відносин з інтелектуальної власності, а також індивідуалізації товарів (послуг)".

 Відхилено

13.

- фірмові найменування;

14.

- знаки для товарів і послуг;

15.

- найменування місць походження (зазначення походження) товарів;

16.

3) інші результати інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статтю 426 доповнити частиною четвертою такого змісту: "До відносин, пов'язаних з використанням прав інтелектуальної власності у сфері господарювання ( прав промислової власності) застосовуються положення цього Кодексу, якщо ці відносини не врегульовані господарським законодавством та іншими законами".

Відхилено

17.

Стаття 427
Підстави виникнення прав на об'єкти інтелектуальної власності

"Всі форми інтелектуальної власності набувають юридичної сили тільки після реєстрації їх в Україні"

відхилено

Стаття 2 Об'єкти права інтелектуальної власності

18.

Права на об'єкти інтелектуальної власності виникають за фактом їх створення або внаслідок надання їм правової охорони уповноваженим державним органом у випадках і в порядку, що передбачені цим Кодексом або іншими законами.

До об'єктів права інтелектуальної власності належить захист від недобросовісної конкуренції.

19.

Умови надання правової охорони нерозкритій (конфіденційній) інформації визначаються законом.

20.

Стаття 428
Особисті немайнові і майнові права на об'єкти інтелектуальної власності

Стаття 3 Суб'єкти права інтелектуальної власності

21.

1. Авторам результатів інтелектуальної діяльності належать щодо них особисті немайнові і майнові права.

1. Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець об'єкта права інтелектуальної власності (автор, винахідник тощо) - фізична особа, та інші особи, яким належать особисті немайнові та/або майнові права на об'єкти права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, інших законів або договору.

22.

Особисті немайнові права належать авторові незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним у випадках переходу його майнових прав на результати інтелектуальної діяльності до іншої особи.

2. Якщо об'єкт права інтелектуальної власності створений в результаті інтелектуальної, творчої діяльності кількох фізичних осіб, вони є його співавторами.

23.

2. Володільцям права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг (далі - засоби індивідуалізації) належать щодо них майнові права.

24.

3. Право визнаватися автором результату інтелектуальної діяльності (право авторства) є особистим немайновим правом і належить тільки особі, творчою працею якої створено результат інтелектуальної діяльності.

25.

Право авторства є таким, що не відчужується і не передається.

26.

Якщо результат створений спільною працею двох або більше осіб, вони визнаються співавторами. Стосовно до окремих видів результатів інтелектуальної діяльності законом може бути обмежено коло осіб, які визнаються співавторами твору в цілому.

27.

Стаття 429
Виключні права на об'єкти інтелектуальної власності

Стаття 4 Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності

28.

1. Володільцеві майнових прав на результат інтелектуальної діяльності або засобів індивідуалізації належить виключне право правомірно використовувати цей об'єкт інтелектуальної власності на свій розсуд у будь-якій формі та у будь-який спосіб.

Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, які встановлені цим Кодексом, іншими законами або договором.

29.

Використання іншими особами інтелектуальної власності, щодо якої правоволодільцеві належить виключне право, допускається тільки з дозволу правоволодільця.

30.

2. Володілець виключного права на об'єкт інтелектуальної власності має право передати це право іншій особі повністю або частково, має право дозволити іншій особі використати цей об'єкт і має право розпорядитися ним іншим чином, якщо це не суперечить правилам цього Кодексу та іншим законам.

31.

3. Обмеження виключних прав, у тому числі шляхом надання можливості використання об'єкта інтелектуальної власності іншими особами, визнання цих прав недійсними та їх припинення (анулювання) допускається у випадках, межах і порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами.

32.

Обмеження виключних прав допускається за умови, що воно не завдає шкоди нормальному використанню об'єкта інтелектуальної власності і не зачіпає безпідставно законних інтересів правоволодільців.

33.

Стаття 430
Перехід виключних прав до іншої особи

Стаття 5 Особисті немайнові права суб'єкта права інтелектуальної власності

34.

1. Майнові права, що належать володільцеві виключних прав на об'єкт інтелектуальної власності, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи іншим законом, можуть бути передані їх правоволодільцем повністю або частково іншій особі за договором, а також переходять у порядку спадкування і внаслідок ліквідації юридичної особи-правоволодільця.

3) інші особисті немайнові права.

35.

Передання майнових прав за договором та їх перехід у порядку спадкування не мають наслідком передання або обмеження права авторства та інших невідчужуваних і таких, що не передаються, виключних прав. Умови договору про передання або обмеження таких прав є нікчемними.

2. Особисті немайнові права належать творцеві, а у випадках, встановлених законом, - іншим суб'єктам права інтелектуальної власності.

36.

2. Виключні права, які передаються за договором, мають бути в ньому визначені. Права, не зазначені в договорі як відчужувані, припускаються такими, що не передані, оскільки не доведено інше.

3. Особисті немайнові права належать суб'єкту права інтелектуальної власності незалежно від його майнових прав.

37.

3. До договору, який передбачає надання виключного права в період його дії іншій особі на обмежений час, застосовуються правила про ліцензійний договір.

4. Особисті немайнові права не можуть відчужуватися (передаватися) іншій особі, у тому числі, при передачі майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності іншим особам.

38.

Стаття 431
Строк дії виключного права

Стаття 6 Майнові права суб'єкта права інтелектуальної власності

39.

1. Виключне право на об'єкт інтелектуальної власності діє протягом строку, передбаченого цим Кодексом або іншим законом.

4) інші майнові права.

40.

Закон може передбачати можливість подовження такого строку.

2. Щодо окремих об'єктів та суб'єктів права інтелектуальної власності законом може бути встановлені інші майнові права, способи та порядок їх набуття, а також умови їх здійснення.

41.

2. Особисті немайнові права на результати інтелектуальної діяльності діють безстроково.

3. Майнові права суб'єктів права інтелектуальної власності можуть бути обмежені у випадках, встановлених законом.

42.

3. У випадках, передбачених законом, дія виключного права може припинятися внаслідок невикористання цього права протягом певного строку.

43.

Стаття 432
Виключне право і право власності

Стаття 7 Використання об'єкта права інтелектуальної власності

44.

Виключне право на результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації існує незалежно від права власності на матеріальний об'єкт, в якому такий результат чи засіб індивідуалізації відображений.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

2. Використання об'єкта права інтелектуальної власності без дозволу особи, якій належать майнові права інтелектуальної власності, можливе лише у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

45.

Порушення права інтелектуальної власності

Стаття 8 Розпорядження майновим правом інтелектуальної власності

46.

1. Будь-яке посягання на права, що випливають з інтелектуальної власності, визнається порушенням цього права.

1. Особа, якій належать майнові права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право розпоряджатися ними шляхом передачі (повністю або частково) або надання дозволу на їх використання (ліцензії) іншій особі.

47.

2. Не вважаються порушенням прав інтелектуальної власності дії, які відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, визнаються правомірними.

2. Передача майнового права інтелектуальної власності здійснюється на підставі договору.

48.

3. Ввезення на митну територію України виробів (товарів), в яких використано об'єкти права інтелектуальної власності, що захищаються на території України, без дозволу суб'єктів права інтелектуальної власності, є порушенням цього права незалежно від того чи ці об'єкти захищалися або захищаються в країнах їх походження.

3. Дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності надається на підставі ліцензійного договору.

49.

4. Вироби (товари), вироблені з використанням об'єктів інтелектуальної власності і розповсюджені в межах України з порушенням права на них, є контрафактними.

4. Договір про передачу майнового права інтелектуальної власності та ліцензійний договір повинні відповідати вимогам, встановленим відповідно статтями __ та __ цього Кодексу та іншими законами.

5. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути об'єктом договору застави, використовуватись у спільній діяльності, можуть бути внеском до статутного фонду юридичних осіб та до їх майна, можуть бути введені у комерційний обіг іншим способом, встановленим законом або договором.

6. У випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами, після спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності, відповідний об'єкт права інтелектуальної власності стає суспільним надбанням.

50.

Цивільно-правові засоби забезпечення захисту права інтелектуальної власності

Стаття 9 Співвідношення права на об'єкт права інтелектуальної власності і права власності на річ

51.

Суд має право винести ухвалу про накладення арешту і вилучення всієї партії виробів (товару), щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також матеріалів і обладнання, призначених для їх виготовлення і розповсюдження.

Право на об'єкт права інтелектуальної власності та право власності на річ відокремлені одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ і навпаки.

52.

3) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення дій, за які відповідно до чинного законодавства передбачена кримінальна відповідальність.

53.

Цивільно-правова відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності

Стаття 10 Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам

54.

1. Порушник права інтелектуальної власності зобов'язаний:

Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, здійснюється відповідно до угоди між ними, а за відсутності такої, - спір вирішується судом.

55.

1) задовольнити всі вимоги, що випливають із факту порушення права інтелектуальної власності, відповідно до цього Кодексу (ст. ст. 15 і 23);

56.

2) відшкодувати заподіяні порушенням збитки, включаючи втрачену вигоду;

57.

3) повернути суб'єктові права інтелектуальної власності одержані внаслідок порушення доходи (прибутки) в повному обсязі;

58.

4) виплатити компенсацію в сумі від 5 до 5000 неоподатковуваних доходів громадян, встановлених законодавством України, розмір яких визначається судом.

59.

2. При визначенні суми збитків (підпункт 2 п. 1 цієї статті) суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої суб'єктові права інтелектуальної власності, а також можливого доходу, який могла б одержати зазначена особа при правомірному використанні об'єкта інтелектуальної власності. У розмір збитків мають бути включені суми, витрачені позивачем, на ведення судового процесу, включаючи виплату гонорару його адвокатові.

60.

3. Порушник права інтелектуальної власності зобов'язаний відшкодувати його володільцеві моральну шкоду в розмірі, що визначається судом.

61.

Цивільно-правові засоби забезпечення виконання судового рішення

Стаття 11 Права на об'єкт права інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або доручення роботодавця

62.

1. Судове рішення про факт порушення права інтелектуальної власності певною особою має бути опубліковане в засобах масової інформації за рахунок порушника.

У випадках, встановлених законом, окремі особисті немайнові права можуть належати роботодавцеві.

63.

2. Суд може винести рішення про знищення виробів (товару), щодо яких встановлено, що вони виготовлені з порушенням прав на інтелектуальну власність.

2. Майнові права на об'єкт, зазначений у частині першій цієї статті, належать його творцеві (працівникові) та роботодавцеві спільно, якщо інше не встановлено договором між ними.

64.

У разі неможливості виконати вимоги, встановлені частиною першою п. 3 цієї статті, відповідний товар підлягає знищенню.

3. Особливості здійснення майнових прав щодо об'єкта права інтелектуальної власності, створеного у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або доручення роботодавця, можуть бути встановлені законом.

65.

Розділ І
Авторське право та суміжні права

66.

Глава 35
Авторське право

67.

Стаття 434
Об'єкти авторського права

Стаття 12 Права на об'єкт права інтелектуальної власності, створений за договором замовлення

68.

1. Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності, - незалежно від їх жанру, достоїнства, обсягу, мети (освіта, інформація, пропаганда, розваги тощо), а також способу і форми їх відтворення, а саме:

У випадках, встановлених законом, окремі особисті немайнові права можуть належати замовникові.

69.

1) літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги, брошури, газети, статті тощо);

2. Майнові права на об'єкт, зазначений у частині першій цієї статті, належать сторонам договору спільно, якщо інше не встановлено договором.

70.

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

71.

3) музичні твори з текстом і без тексту;

72.

4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;

73.

5) аудіовізуальні твори (кіно-, теле- та відеофільми, слайдофільми та інші відеотвори і радіотвори);

74.

6) скульптури, графіка, дизайн, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва;

75.

7) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

76.

8) фотографічні твори і твори, виконані способами, аналогічними фотографії;

77.

9) твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;

78.

10) ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури та інших галузей науки;

79.

11) сценічні обробки творів, зазначених у підпункті 1 п. 1 цієї статті, та обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

80.

12) програми для ЕОМ (електронних обчислювальних машин) усіх видів, включаючи прикладні програми та операційні системи;

81.

13) переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва та обробки фольклору (похідні твори) незалежно від того, чи є об'єктами авторського права твори, на основі яких створено похідні твори, і без заподіяння шкоди оригінальним творам, на яких вони засновані;

82.

14) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці з добору і розташування матеріалів незалежно від того, чи є об'єктами авторського права твори, які вони включають, і без заподіяння шкоди творам, що входять до них;

83.

15) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів кінематографії;

84.

16) інші твори.

85.

2. Цим Кодексом охороняються як обнародувані, так і необнародувані твори в галузі науки, літератури і мистецтва, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі.

86.

Стаття 435
Твори і результати діяльності, які не є об'єктами авторського права

Стаття 13 Строк чинності права інтелектуальної власності

87.

Не є об'єктами авторського права, зокрема:

1. Право інтелектуальної власності є чинним протягом строку, встановленого цим Кодексом та іншими законами.

88.

1) офіційні документи (закони, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

2. Особисті немайнові права на об'єкти права інтелектуальної власності охороняються безстроково.

89.

2) офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки тощо);

3. Право інтелектуальної власності може бути припинено достроково у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

90.

3) твори народної творчості;

91.

4) повідомлення про новини дня або повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

92.

5) результати, одержані з допомогою технічних засобів, призначених для виробництва певного роду, без здійснення творчої діяльності, безпосередньо спрямованої на створення індивідуального твору;

93.

6) авторське право не поширюється на ідеї, процедури, методи роботи або математичні концепції як такі, відкриття або прості факти.

94.

Стаття 436
Права на проекти офіційних документів, символів і знаків

Статтю 436 віднести до спеціального законодавства.

Відхилено 

Стаття 14 Порушення права інтелектуальної власності

95.

Право авторства на проект офіційного документа, символу чи знака належить особі, що розробила проект (розробникові).

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, є підставою для відповідальності, встановленої цим Кодексом та іншими законами.

96.

Розробники проектів офіційних документів, символів і знаків мають право публікувати такі проекти, якщо це не заборонено органом, за дорученням якого розроблявся проект. При опублікуванні проекту розробники мають право зазначити своє ім'я.

97.

Проект може бути використаний компетентним органом для підготовки офіційного документа без згоди розробника, якщо проект ним опублікований або направлений відповідному органові.

98.

При підготовці офіційних документів, символів і знаків на основі проекту до нього можуть вноситися доповнення і зміни на розсуд органу, що здійснює підготовку офіційного документа, символу чи знака.

99.

Після схвалення проекту компетентним органом він може використовуватися без зазначення імені розробника.

100.

Стаття 437
Сфера чинності авторського права

Статтю 437 віднести до спеціального законодавства.

 Відхилено

Стаття 15 Захист права інтелектуальної власності судом

101.

Положення авторського права поширюються на:

2) Право інтелектуальної власності може захищатися судом відповідно до статей 16, 17 та 19 цього Кодексу.

102.

1) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але знаходяться в об'єктивній формі на території України;

3) Суд може постановити рішення про вилучення з комерційного обігу, без відшкодування їх вартості, товарів, які були виготовлені або введені в комерційний обіг в результаті неправомірного використання права інтелектуальної власності. Такі товари передаються у розпорядження особи, права якої порушені.

103.

2) авторів, незалежно від громадянства і постійного місця проживання, твори яких уперше опубліковані в іншій країні та протягом тридцяти днів після цього опубліковані в Україні;

Суд може постановити рішення про вилучення з комерційного обігу матеріалів (обладнання), які були використані для виготовлення цих товарів.

104.

3) авторів, які є громадянами України або мають постійне місце проживання на території України, незалежно від того, на якій території вперше були опубліковані їхні твори.

3. Особа, право інтелектуальної власності якої порушене, має право, замість відшкодування збитків, в тому числі і упущеної вигоди, вимагати виплати їй адекватної грошової компенсації особою, яка вчинила протиправну поведінку. Суд визначає розмір такої компенсації з врахуванням форми вини особи, яка порушила право, та інших обставин, які мають істотне значення.

105.

Відповідно до міжнародних договорів України авторське право поширюється на авторів незалежно від громадянства, твори яких уперше опубліковані або не опубліковані, але вони знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави.

4. У разі задоволення судом вимоги про захист права інтелектуальної власності, повна інформація про це, за бажанням позивача, має бути опублікована в пресі, за рахунок особи, яка ці права та інтереси порушила.

106.

Чинність цієї статті поширюється і на інших осіб, які мають авторське право.

5. Якщо в результаті порушення права інтелектуальної власності особа одержала прибуток, він має бути повністю переданій особі, чиє право порушене.

За рішенням суду частина прибутку може бути залишена особі, яка вчинила таке правопорушення, з врахуванням витрат, які вона понесла.

6. Для захисту права інтелектуальної власності можуть бути застосовані тимчасові заходи, встановлені законом.

7. Право інтелектуальної власності може захищатися іншими способами, які встановлені законом.

Глава 35 (35) Право інтелектуальної власності на літературні та художні твори, комп'ютерні програми, компіляції даних (авторське право)

107.

Стаття 438
Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства

Статтю 438 віднести до спеціального законодавства.

Відхилено 

Стаття 16 Об'єкти авторського права

108.

1. Авторське право на твори науки, літератури і мистецтва виникає за фактом його створення. Виникнення і здійснення прав, передбачених цим Кодексом, не потребують виконання будь-яких формальностей.

1. Об'єктами авторського права є твори в сфері літератури, науки та мистецтва, а саме:

109.

2. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі - (c), імені (найменування) особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору.

літературні та художні твори, зокрема:

110.

3. Автором твору вважається особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору.

книги, брошури та інші письмові твори;

111.

При опублікуванні твору анонімно або під псевдонімом (крім випадку, якщо псевдонім автора не викликає сумніву в його особі) видавець, ім'я або найменування якого позначено на творі, за відсутності доказів іншого вважається представником автора відповідно до цього Кодексу і як такий має право захищати права автора та забезпечувати їх здійснення. Це положення діє доти, доки автор такого твору не розкриє своє ім'я.

лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

112.

4. Автор або особа, яка має виключну правоможність на обнародуваний чи необнародуваний твір, для свідчення про права автора або особи, що має виключну правоможність на твір, про факт і дату опублікування твору чи про договори, які зачіпають права автора на твір, у будь-який час протягом строку дії авторського права може зареєструвати права або виключну правоможність на твір, факт і дату опублікування твору, договори, які зачіпають права автора на твір, в офіційних державних реєстрах.

драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори;

113.

Орган, який забезпечує державну реєстрацію, положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва затверджує Кабінет Міністрів України.

музичні твори з текстом або без тексту;

114.

Орган, який забезпечує державну реєстрацію, видає свідоцтва про державну реєстрацію прав автора на твір, виключні правоможності особи на твір, факт і дату опублікування твору, договорів, які зачіпають права автора на твір, складає і періодично видає Каталог державної реєстрації.

аудіовізуальні твори;

115.

При виникненні спору державна реєстрація визнається судом як юридична презумпція прав автора або особи, яка має виключну правоможність на твір, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

рисунки, твори живопису, архітектури, скульптури, графіки і літографії;

116.

5. Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому виражений твір, не може перешкоджати особі, що має авторське право, у реєстрації.

фотографічні твори;

117.

Стаття 439
Автор як первинний суб'єкт авторського права

Статтю 439 віднести до спеціального законодавства.

Відхилено 

твори ужиткового мистецтва;

118.

Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор.

ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або наук;

переклади, адаптації, музичне аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

збірники творів за умови, що вони є результатом інтелектуальної діяльності за добором, координацією або упорядкуванням змісту;

комп'ютерні програми;

компіляції даних (бази даних);

інші твори.

2. Твори, зазначені в частині першій цієї статті, є об'єктом авторського права, якщо вони виражені письмово або в іншій матеріалізованій (об'єктивній) формі, придатній для сприйняття іншими особами. Твори є об'єктом авторського права незалежно від їх завершеності, призначення, жанру, змісту, обсягу, мети, а також способу і форми випуску в світ.

3. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

4. Комп'ютерні програми є об'єктом авторського права, незалежно від способу і (або) форми їх вираження, включаючи вихідний код та об'єктний код. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори.

5. Компіляція даних (база даних) або інша інформація у будь-якій формі, яка за добором та розміщенням змісту є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, охороняється як така. Правова охорона не розповсюджується на самі дані або інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право щодо самих даних або інформації, яка міститься у компіляції.

119.

Стаття 440
Співавторство

Статтю 440 віднести до спеціального законодавства.

Відхилено 

Стаття 17 Результати інтелектуальної діяльності, які не є об'єктами авторського права

120.

1. Авторське право на твір, створений спільною творчою працею двох або більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. Взаємовідносини співавторів можуть визначатися угодою між ними.

Не є об'єктами авторського права:

121.

Частина твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин твору.

1) офіційні документи (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

122.

Кожний із співавторів має право використовувати створену ним частину твору, що має самостійне значення, на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між ними.

2) державні та інші офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки тощо), затверджені державними органами;

123.

Право на використання твору в цілому належить співавторам спільно.

3) твори народної творчості;

124.

2. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частинах, якщо в угоді не передбачається інше.

4) повідомлення про новини дня або повідомлення про поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

5) інші результати інтелектуальної, творчої діяльності, встановлені законом.

125.

Стаття 441
Авторське право упорядників збірників та інших складених творів

Статтю 441 віднести до спеціального законодавства.

Відхилено 

Стаття 18 Підстави виникнення авторського права

126.

Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснений ним підбір і розташування матеріалів, що є результатом творчої праці (упорядкування).

1. Авторське право виникає за фактом створення твору і не потребує виконання будь-яких формальностей.

127.

Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.

2. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, встановлений законом.

128.

Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором.

129.

Авторське право упорядника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих матеріалів для створення своїх творів.

130.

Стаття 441¹
Авторське право на комп'ютерні програми

Стаття 19 Суб'єкти авторського права

131.

Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу або форми їх вираження.

1. Первинним суб'єктом авторського права є автор. Автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору, якщо інше не встановлено судом (презумпція авторства).

2. Суб'єктами авторського права є також інші фізичні і (або) юридичні особи, які набули майнових прав на об'єкти авторського права відповідно до закону або договору.

132.

Стаття 442
Авторське право на похідні твори

Стаття 20 Співавторство

133.

1. Похідний твір - результат інтелектуальної творчості, створений на основі іншого існуючого твору (переклад, адаптація, аранжування , обробка фольклору, інші переробки творів), без заподіяння шкоди охороні оригінального твору.

1. Авторське прав на твір, створений у співавторстві, належать всім співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких може мати також і самостійне значення.

134.

Оригінальність похідного твору полягає у творчій переробці твору, що існував раніше, або у творчому перекладі його на іншу мову.

2. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення. Частина твору визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана окремо, незалежно від інших частин цього твору.

135.

До похідних творів не належать аудіовізуальні твори, у тому числі іноземні, дубльовані, озвучені, субтитровані українською або іншими мовами.

3. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не встановлено угодою між ними.

136.

2. Авторам похідних творів належить авторське право на здійснений ними переклад, переробку, аранжування.

4. Якщо твір складає одне нерозривне ціле та належить спільно кільком особам, кожна з цих осіб може використовувати такий твір в особистих некомерційних цілях, але жодна з них не має права надати дозвіл (видати ліцензію) або передати майнове право на цей твір третім особам без згоди інших співавторів.

137.

3. Авторське право похідного твору не повинне завдавати шкоди авторським правам автора твору, що зазнав перекладу, переробки, аранжування.

6. Якщо одним із співавторів ініціюється передача майнових прав на спільно створений твір, інший співавтор не може без достатніх на те підстав заборонити таку передачу.

138.

4. Авторське право авторів похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.

139.

Стаття 443
Авторське право на колективний твір

Стаття 21 Особисті немайнові права автора

140.

1. Особи, що організовують створення творів (видавці енциклопедій, виробники фільмів, продюсери тощо) не визнаються авторами відповідних творів.

Автору належать такі особисті немайнові права:

141.

2. Видавцеві енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників і збірників, що продовжуються, наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право при будь-якому використанні такого видання зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

1) вимагати визнання свого авторства, зазначення свого імені у зв`язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

142.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено договором на створення такого твору.

2) забороняти зазначення свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитися анонімом;

3) обирати псевдонім у зв`язку з використанням твору;

4) право на недоторканність твору;

5) інші права, встановлені законом.

143.

Стаття 444
Авторське право на аудіовізуальний твір

Стаття 22 Випуск твору у світ

144.

1. Авторами аудіовізуального твору вважаються автори сценаріїв, діалогів, музичних творів, спеціально створених для даного аудіовізуального твору, режисери-постановники, оператори тощо.

1. Випущеним в світ є твір, випущений за згодою автора. Твір вважається випущеним в світ у разі можливого ознайомлення з ним необмеженого кола осіб. Твір випускається в світ шляхом його опублікування, оголошення, публічного показу або за допомогою інших засобів.

145.

Автор раніше створеного твору, переробленого або включеного частиною аудіовізуального твору, також вважається співавтором аудіовізуального твору.

2. Твір не може бути випущений в світ, якщо він порушує права людини, на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоду громадському порядку, здоров'ю та моральності населення.

146.

2. Якщо інше не встановлено у договорі, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передати майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсерові, не мають права заперечувати проти відтворення, розповсюдження, публічного сповіщення і виконання, передання в ефір і кабелем для загального відома або проти будь-якого іншого публічного сповіщення твору, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на публічне сповіщення музичних творів, включених до аудіовізуального твору.

3. Авторові належить виключне право вважати твір закінченим та готовим до випуску в світ.

147.

Постановник аудіовізуального твору має право при будь-якому використанні твору зазначити своє ім'я або найменування чи вимагати такого зазначення.

5. Ніхто не має право випускати твір у світ без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом, законом або договором.

148.

3. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожен на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з постановником аудіовізуального твору не передбачено інше.

6. Автор має право заборонити випуск твору у світ певним способом або певною особою. Якщо твір створено на замовлення іншої особи, вона має право вимагати від автора передачі твору та має право сама випустити його у світ.

149.

4. Автор музичного твору з текстом або без тексту, створеного спеціально для аудіовізуального твору, зберігає право на одержання винагороди за використання цього музичного твору при кожному публічному виконанні аудіовізуального твору і його публічному сповіщенні, а також здаванні в прокат примірників аудіовізуального твору.

7. У разі смерті особи його правонаступники мають право на випуск твору у світ, якщо це не суперечить волі автора.

150.

5. Без згоди автора та інших володільців майнових прав на фільм забороняється знищення остаточного варіанту фільму (негативів, оригінального запису).

151.

Стаття 445
Автори інтерв'ю

Стаття 23 Забезпечення недоторканності твору

152.

Авторське право на запис інтерв'ю належить особі, що дала інтерв'ю, та особі, що взяла інтерв'ю і здійснила його запис, як співавторам, якщо інше не передбачено угодою між ними.

1. Автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

153.

Опублікування запису інтерв'ю допускається лише зі згоди особи, що дала інтерв'ю.

2. В разі смерті автора недоторканність твору охороняється його спадкоємцями.

154.

Стаття 446
Авторське право на твір, створений за договором найму

Стаття 24 Майнові права автора

155.

1. Авторське право на твір, створений за договором найму, належить його авторові.

1. Автор має право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом.

156.

2. Виключне право на використання твору, створеного за договором найму, належить особі, з якою автор перебуває у трудових відносинах (роботодавцеві), якщо в договорі найму не передбачено інше.

2. Автор має виключне право дозволити використання твору іншій особі або заборонити використання твору взагалі або заборонити його використання певним способом або певною особою.

157.

Розмір авторської винагороди за кожний вид використання твору, створеного за договором найму, та порядок її виплати встановлюються в договорі найму.

3. Автор або інший суб'єкт майнових авторських прав має право доручити здійснення своїх майнових прав іншій фізичній або юридичній особі, у тому числі організаціям колективного управління майновими правами, порядок створення та діяльність яких встановлюється законом.

158.

3. Роботодавець має право при будь-якому використанні твору, створеного за договором найму, зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

159.

Стаття 447
Особисті немайнові права автора

Стаття 25 Право на використання твору іншими особами зі згоди автора

160.

Авторові належать такі особисті немайнові права:

Автор має виключне право дозволяти або забороняти:

161.

1) право авторства;

1) відтворення твору;

162.

2) право на авторське ім'я;

2) публічне виконання і публічне сповіщення твору;

163.

3) право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора (право на недоторканність твору);

3) публічну демонстрацію і публічний показ твору;

164.

4) право на обнародування твору.

4) будь-яке повторне оприлюднення твору організацією, яка не здійснювала першого оприлюднення;

5) переклад твору;

6) переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни твору;

7) включення твору складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження оригіналів творів та їх примірників шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або здавання у оренду (прокат) або передачу примірників твору до їх першого продажу;

9) надання необмеженому колу осіб можливості ознайомитися з твором з будь-якого місця і у будь-який час;

10) здавання у оренду (прокат) після першого продажу або відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у іншій формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів з метою розповсюдження;

12) використання твору іншим способом у випадках, встановлених законом.

165.

Стаття 448
Майнові права автора

Стаття 26 Право на використання твору іншими особами без згоди автора

166.

1. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким чином.

1. Без згоди автора твір може бути використано іншою особою:

167.

2. Авторові або іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право дозволяти або забороняти:

1) як цитата з опублікованого твору у обсязі, виправданому поставленою метою;

168.

1) відтворення творів;

2) як короткий уривок з виступу або твору для включення їх до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

169.

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) для відтворення у пресі, публічного виконання чи публічного сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

170.

3) публічний показ;

4) для відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії; публічного сповіщення або іншого публічного повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, у обсязі, виправданому інформаційною метою;

171.

4) будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи проводами уже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією;

5) для відтворення у каталогах твору, виставленого на виставці, аукціоні, ярмарку або у колекції, зібраній для публічного показу;

172.

5) переклади творів;

6) для видання рельєфно-крапковим шрифтом оприлюднених творів;

173.

6) переробки, адаптації, аранжування та інші аналогічні зміни творів;

7) для відтворення творів для судового та адміністративного провадження в обсязі, виправданому цієї метою;

174.

7) розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження в інший спосіб або шляхом здання в найм чи у прокат та іншого передання до першого продажу примірників твору;

8) для публічного виконання музичних творів під час офіційних і релігійних обрядових церемоній, в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

175.

8) здання в найм оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі;

9) для відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передачах в ефір або іншому публічному сповіщенні публічно виголошених промов лекцій, звернень, доповідей тощо у обсязі, виправданому поставленою метою;

176.

9) імпорт примірників творів з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу автора або іншої особи, яка має авторське право.

10) в інших випадках, встановлених законом.

177.

Цей перелік не є вичерпним.

2. Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я його автора та джерело запозичення.

178.

3. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва включають і право участі в практичній реалізації проектів цих творів.

179.

4. Якщо примірники правомірно опублікованого твору введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, то допускається їх подальше розповсюдження без згоди особи, якій належить авторське право, і без виплати авторської винагороди. Однак при цьому за особою, яка має авторське право, зберігається право, передбачене в підпункті 8 п. 2 цієї статті.

180.

5. Крім випадків, передбачених статтями 452-460 цього Кодексу, особа, яка має авторське право, має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання її твору. Винагорода може здійснюватися у формі платежу (одноразова винагорода), відрахувань (відсотків) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або у формі змішаних платежів.

181.

Розмір і порядок обчислення авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі, а також у договорах, що укладаються організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, з користувачами.

182.

6. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 452-460 цього Кодексу, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і безпідставно не обмежуватимуть законних інтересів автора.

183.

Стаття 449
Право доступу до твору образотворчого мистецтва

Стаття 27 Право автора на плату за використання його твору

184.

Якщо при переданні носія твору образотворчого мистецтва у власність іншій особі автор не поступається своїми майновими правами, він має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не зачіпає необґрунтованим способом законних прав та інтересів власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити авторові в доступі до твору без достатніх підстав.

Автор твору має право на плату за його використання.

185.

Стаття 450
Право слідування

Стаття 28 Строк чинності авторського права у автора твору

186.

Автор протягом життя, а після його смерті - спадкоємці у встановлений статтею 461 цього Кодексу строк щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва користуються невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу носія твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде за першим його відступленням, здійсненим автором (право слідування).

1. Авторське право у автора твору триває пожиттєво.

187.

Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються через організації, які управляють майновими правами авторів на колективній основі.

2. Якщо твір був створений кількома особами, авторське право на нього триває до смерті останнього співавтора.

188.

Стаття 451
Депонування творів

Стаття 29 Строк чинності майнового авторського права у інших осіб

189.

1. Депонування рукописів творів, інших творів на матеріальному носії, у тому числі на машинному, визнається опублікуванням твору, якщо таке депонування здійснене у сховищі (депозитарії), відкритому для доступу кожного, і надає можливість одержання за договором з депозитарієм примірника твору будь-якою особою, що звернеться до цього депозитарію.

1. Строк чинності майнового авторського права, яке особа одержала на підставі договору, визначається цим договором.

190.

2. Депонування твору здійснюється на основі договору володільця права на використання твору (правоволодільця) з депозитарієм, який встановлює умови використання твору. Такий договір і договір депозитарію з користувачем є публічним (стаття 665 цього Кодексу).

2. Після смерті автора майнові авторські права є чинними протягом семидесяти років, крім випадків, встановлених законом.

2. Якщо твір був створений кількома особами, авторське майнове право на нього у інших осіб є чинним протягом семидесяти років від часу смерті останнього співавтора.

3. Законом можуть бути встановлені інші строки чинності авторського права.

191.

Стаття 452
Обмеження авторських прав

Стаття 30 Правові наслідки закінчення строку чинності авторського права

192.

1. Обмеження права на використання твору (вільне використання) допускається тільки у випадках, встановлених цим Кодексом.

1. Твір, щодо якого закінчився строк чинності авторського права, стає надбанням суспільства.

193.

2. Вільне використання твору допускається за умови, що таке використання не завдасть невиправданої шкоди нормальному використанню твору і не обмежить необґрунтованим чином законних інтересів автора.

2. Твір, який є надбанням суспільства, може бути вільно безоплатно використаний будь-ким, з дотриманням вимоги про зазначення авторства особи та забезпечення недоторканності твору.

194.

Стаття 453
Вільне використання творів в особистих цілях

Стаття 31 Право автора на доступ до художнього твору

195.

1. Допускається відтворення обнародуваного твору в особистих цілях.

1. У разі передачі художнього твору або речі, в якій він втілений, у власність іншої особи автор має право на доступ до нього з метою з'ясування умов, в яких він утримується, а також виготовлення репродукції, фотографій тощо.

196.

2. Положення п. 1 цієї статті не застосовується при:

2. При здійсненні цього права автор зобов'язаний утримуватися від дій, які би завдавали шкоду творові та інтересам власника.

197.

1) відтворенні творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва шляхом їх практичної реалізації;

198.

2) відтворенні книг (у повному обсязі) і нотних текстів.

199.

Стаття 454
Вільне використання творів із зазначенням імені автора

Стаття 32 Право на частку від ціни продажу художнього твору

200.

Без згоди суб'єкта авторського права, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається:

1. Якщо автор продав свій художній твір іншій особі, то у разі наступного продажу нею цього твору він має право на п'ять відсотків від ціни, незалежно від місця та способу продажу (в галереї, салоні, магазині тощо або на аукціоні, в тому числі і у зв'язку з зверненням стягнення на твір). Виплата відповідної грошової суми здійснюється продавцем художнього твору.

201.

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів у обсязі, виправданому поставленою метою, включаючи цитування статей із газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлене критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, в яке цитати включаються, вільне використання цитат у формі коротких уривків із виступів і творів, включених у фонограми або радіо- і телевізійні передачі;

Таке право автор має у разі продажу художнього твору кожним наступним його власником.

202.

2) використання літературних і художніх творів у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку чи зображення в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрації навчального характеру;

2. Після смерті автора право, встановлене у частині першій цієї статті, переходить до його спадкоємців.

203.

3) відтворення в пресі, передача в ефір або інше публічне сповіщення опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних питань або переданих в ефір творів такого самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, передачу в ефір і проводами чи інше публічне сповіщення спеціально не заборонене автором;

3. Права, встановлені у частинах першій, другій цієї статті, тривають протягом строків, встановлених у статтях ___цього Кодексу, і не можуть бути відчужені іншій особі.

204.

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, передача в ефір або інше публічне сповіщення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

У разі смерті спадкоємця ці права переходить до його спадкоємців у межах строку, що залишився.

205.

5) відтворення випущених у світ творів без одержання прибутку рельєфно-крапковим шрифтом та іншими способами для сліпих, крім творів, спеціально виданих для таких способів використання;

206.

6) відтворення з інформаційною метою в газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших аналогічних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

207.

7) відтворення шляхом репродукування в одному примірнику без одержання прибутку:

208.

- випущених у світ творів бібліотеками та архівами для заміни втрачених примірників;

209.

- малих за обсягом творів із періодичних видань, а також коротких частин з інших випущених у світ творів, якщо таке використання здійснюється бібліотекою або архівом на запити громадян з метою освіти або навчання, а також якщо таке використання здійснюється навчальним закладом для аудиторних занять;

210.

8) відтворення твору для судового чи адміністративного провадження;

211.

9) відтворення твору в особистих цілях за умов, передбачених статтями 452-460 цього Кодексу.

212.

Цей перелік є вичерпним, крім випадків, зазначених у статтях 452-460 цього Кодексу.

213.

Вільне використання твору здійснюється без виплати винагороди, крім випадків, передбачених статтею 460 цього Кодексу.

214.

Стаття 455
Вільне використання творів без зазначення імені автора

215.

Без зазначення імені автора вільне використання твору допускається в таких випадках:

216.

1) відтворення, передача в ефір, технічний запис фотографії та її відтворення, твори архітектури або образотворчого мистецтва, що постійно знаходяться у відкритому для вільного відвідування місці, крім випадків, якщо такий твір є основним об'єктом, що використовується;

217.

2) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похорону - в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

218.

3) технічний запис твору і його відтворення, що здійснюється організацією ефірного мовлення стосовно творів, на передачу в ефір яких ця організація одержала право. Зазначений запис може використовуватися тільки для власних передач організації ефірного мовлення і має бути знищений після спливу шести місяців після його виготовлення, якщо інший строк не передбачений договором з автором.

Глава 36. Право інтелектуальної власності на виконання, фонограми, відеограми та програми (передачі) організацій мовлення (суміжні права)

219.

Стаття 456
Вільне використання примірників творів для навчання

Стаття 33 Об'єкти суміжних прав

220.

Допускається без згоди автора та іншої особи, що має авторське право:

Об'єктами суміжних прав незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

221.

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів і фонограм як ілюстрації для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

а) виконання;

222.

2) репрографічне відтворення для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків із письмових творів з ілюстраціями або без них, навчальними закладами, діяльність яких не спрямована прямо чи опосередковано на одержання прибутку за умови, що:

б) фонограми;

223.

- обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

в) відеограми;

224.

- відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

г) передачі (програми) організацій мовлення.

225.

- немає колективної ліцензії (ліцензії, наданої організацією, що управляє майновими правами авторів на колективній основі), яка визначала б умови такого відтворення.

226.

Стаття 457
Використання творів, які постійно знаходяться у місцях, відкритих для вільного відвідування

Стаття 34 Суб'єкти суміжних прав

227.

Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворювання або публічне сповіщення творів архітектури, образотворчого мистецтва, фотографічних творів, які постійно знаходяться у місці, відкритому для вільного відвідування, крім випадків, якщо зображення твору є основним об'єктом такого відтворення чи публічного сповіщення і якщо зображення твору використовуються з комерційною метою.

1. Первинними суб'єктами суміжних прав є: виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.

2. Суб'єктом суміжних прав можуть бути інші особи, які набули їх відповідно до закону або договору.

3. За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограм, виробником відеограм вважаються особи, імена (назви) яких зазначені в фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

228.

Стаття 458
Записи короткострокового користування творів, здійснювані організаціями ефірного мовлення

Стаття 35 Підстави виникнення суміжних прав

229.

Організація ефірного мовлення має право без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати додаткової винагороди здійснювати запис короткострокового користування того твору, щодо якого ця організація одержала право на сповіщення в ефір, за таких умов:

1. Суміжні права виконавця виникають внаслідок виконання твору.

230.

1) виготовлення запису організацією ефірного мовлення за допомогою її власного обладнання і для її власної передачі;

2. Суміжні права виробника фонограми, виробника відеограми виникає внаслідок фіксації фонограми, відеограми.

231.

2) знищення такого запису протягом шести місяців після його виготовлення, якщо триваліший строк не був погоджений з автором записаного твору. Такий запис може бути збережений без згоди автора в офіційних архівах, якщо запис має виключно документальний характер.

3. Суміжні права організації мовлення виникає внаслідок оприлюднення передачі (програми) мовлення.

4. Виникнення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей.

232.

Стаття 459
Вільне відтворення комп'ютерних програм. Декомпіляція комп'ютерних програм

Стаття 36 Особисті немайнові права суб'єктів суміжних прав

233.

1. Особа, що правомірно володіє примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або особи, що має авторське право на цю програму, і без виплати авторської винагороди:

Особливості особистих немайнових прав осіб, які володіють суміжними правами, та особливості їх здійснення встановлюються законом.

234.

1) внести до комп'ютерної програми зміни виключно з метою її функціонування на технічних засобах користувача і вчинення дій, пов'язаних із функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера (одного комп'ютера або одного користувача мережі), а також виправлення очевидних помилок, якщо інше не передбачено угодою з особою, що має авторське право;

235.

2) виготовити копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей і для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми втрачений, знищений або став непридатним для користування. При цьому копія комп'ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено в підпункті 1 цього пункту, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним;

236.

3) декомпілювати комп'ютерну програму (відтворити і перетворити об'єктний код у вихідний текст) або доручити іншій особі здійснити ці дії, якщо вони є необхідними для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої цією особою комп'ютерної програми з іншими програмами, які можуть взаємодіяти з декомпільованою програмою при додержанні таких умов:

237.

- інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

238.

- зазначені дії здійснюються стосовно тих частин декомпільованої комп'ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

239.

- інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп'ютерної програми з іншими програмами, не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії незалежно розробленої комп'ютерної програми з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, за своїм виглядом істотно подібної до декомпільованої комп'ютерної програми, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право.

240.

2. Застосування положень цієї статті не повинне завдавати невиправданої шкоди нормальному використанню комп'ютерної програми і не повинне обмежувати необґрунтованим способом законні інтереси автора та (або) іншої особи, що має авторське право на комп'ютерну програму.

241.

Стаття 460
Відтворення творів і фонограм в особистих цілях

Стаття 37 Майнові права виконавців

242.

1. Відповідно до п. 9 статті 454 допускається відтворення виключно в особистих цілях творів, зафіксованих у звуко- і відеозаписах, без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, але з виплатою їм винагороди.

До майнових прав виконавців належить право на використання, а також виключне право дозволяти або забороняти:

243.

2. Винагорода за відтворення зазначених у п. 1 цієї статті творів виплачується у формі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнання (аудіоапаратури, відеомагнітофонів тощо) та матеріальних носіїв (звуко- та (або) відеоплівки, касет, лазерних дисків, компакт-дисків тощо), які використовуються для такого відтворення.

1) ефірне мовлення і сповіщення для загального відома незаписаних виконань, за винятком випадків, коли виконання вже передавалися в ефір;

244.

Збір і розподіл цієї винагороди здійснюється однією з організацій, що управляє майновими правами авторів, виконавців і виробників фонограм на колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, зазначена винагорода розподіляється в такій пропорції: 50 відсотків - авторам, 25 відсотків - виконавцям, 25 відсотків - виробникам фонограм. Винагорода підлягає виплаті авторам або іншим особам, що мають авторське право, виконавцям і виробникам фонограм щодо тих творів і фонограм, які зазначені в п. 1 цієї статті і відтворення яких в особистих цілях можна припустити за звичайних умов.

2) запис (фіксацію) незаписаних виконань;

245.

Розмір винагороди та умови її виплати визначаються на підставі договорів між зазначеними виробниками, імпортерами та спеціально уповноваженим органом України. Винагорода розподіляється таким чином: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків, виробникам фонограм - 25 відсотків.

3) пряме або опосередковане відтворення виконань, зафіксованих у фонограмі і (або) відеограмі будь-яким способом і у будь-якій формі;

246.

3. Винагорода, зазначена в п. 2 цієї статті, не виплачується щодо обладнання і матеріальних носіїв, які є предметом експорту, професійного обладнання, не призначеного для використання в домашніх умовах, а також обладнання і матеріальних носіїв, що імпортуються фізичними особами виключно в особистих цілях.

4) доведення до загального відома оригіналу і (або) примірників виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

247.

4. Допускається без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, і без виплати авторської винагороди відтворення виключно в особистих цілях фізичною особою в одному примірнику правомірно опублікованого твору, крім випадків, передбачених п. 1 цієї статті.

5) оренда (прокат) оригіналу і (або) примірників своїх виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах;

248.

5. Положення п. 4 цієї статті не поширюється на:

6) доведення до загального відома своїх виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, способом, завдяки якому особи можуть здійснювати доступ до них з будь-якого місця і у будь-який час.

249.

1) відтворення творів архітектури у формі будівель і аналогічних споруд;

Цей перелік прав не є вичерпним.

250.

2) відтворення баз даних;

2. Майнові права, встановлені у частині першій, можуть бути обмежені законом.

251.

3) відтворення комп'ютерних програм, крім випадків, передбачених статтею 459 цього Кодексу;

252.

4) репрографічне відтворення книг (повністю), нотних текстів та оригінальних творів образотворчого мистецтва.

Стаття 37-1 Майнові права виробників фонограм, виробників відеограм

1. До майнових прав виробників фонограм, виробників відеограм належить право на використання фонограми, відеограми, а також виключне право дозволяти або забороняти:

1) пряме або опосередковане відтворення будь-яким способом або у будь-якій формі;

2) доведення до загального відома оригіналу або примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

3) оренда (прокат) оригіналу і (або) примірників;

4) доведення до загального відома способом, завдяки якому особи можуть здійснювати доступ до цих фонограм, відеограм з будь-якого місця і у будь-який час.

Цей перелік прав не є вичерпним.

2. Майнові права, встановлені у частині першій, можуть бути обмежені законом.

Стаття 37-2 Майнові права організацій мовлення

1. До майнових прав організацій мовлення належить право на використання, а також виключне право дозволяти або забороняти:

1) випуск у світ шляхом трансляції і ретрансляції;

2) фіксацію на матеріальному носії та подальше відтворення;

3) доведення до загального відома осіб, якщо воно здійснюється у місцях, де встановлена вхідна плата.

Цей перелік не є вичерпним.

2. Майнові права встановлені у частинах першій - третій цієї статті можуть бути обмежені законом.

3. Суб'єкт суміжних прав може доручити здійснення своїх майнових прав іншій фізичній або юридичній особі, у тому числі організаціям колективного управління майновими правами, порядок створення та діяльність яких встановлюється законом.

253.

Стаття 461
Строки чинності авторських майнових прав

Стаття 38 Строк чинності суміжних майнових прав

254.

1. Авторські майнові права є чинними протягом усього життя автора і 50 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

1. Майнове право на виконання є чинним від дня його фіксації у фонограмі чи відеограмі, а за відсутності такої фіксації, - від дня здійснення виконання.

255.

2. Для творів, обнародуваних анонімно або під псевдонімом, строк чинності авторських прав закінчується через 50 років після того, як твір був обнародуваний. Якщо обраний автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо автор твору, обнародуваного анонімно чи під псевдонімом, розкриє свою особу протягом 50 років, застосовується строк чинності, передбачений п. 1 цієї статті.

2. Майнове право на фонограму є чинним від дня її першого опублікування, а за відсутності такого опублікування, - від дня її запису.

256.

3. Строк чинності авторських майнових прав на твори, створені у співавторстві, діє протягом усього життя і 50 років після смерті останнього співавтора. Строк чинності авторських майнових прав на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 50 років після їх реабілітації.

3. Майнове право на відеограму є чинним від дня її першого опублікування, а за відсутності такого опублікування, - від дня її запису.

257.

4. Авторські майнові права на твори, вперше опубліковані протягом 30 років після смерті автора, є чинними протягом 50 років від дати його правомірного опублікування.

4. Майнове право на передачу (програму) мовлення є чинним від дня її публічного сповіщення.

258.

5. Чинність норм, які встановлені пп. 1-4 цієї статті, починається з 1 січня року, що настає за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені у зазначених пунктах.

5. Строк чинності суміжних майнових прав, встановлених у частинах першій - четвертій цієї статті, триває протягом п'ятдесяти календарних років, відраховуючи з першого січня року, наступного за тим, у якому відбулися зазначені факти. Законом можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.

Глава 37. Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок

259.

Стаття 462
Наслідки припинення чинності авторських майнових прав

Стаття 39 Придатність винаходу для набуття права інтелектуальної власності на нього

260.

Твори, на які припинилася чинність авторських майнових прав, а також твори, які ніколи не охоронялися на території України, можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому повинні охоронятися право авторства, право на ім'я, право на недоторканність твору.

1. Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

2. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

3. Законом може бути встановлено перелік результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які не охороняються за цією статтею.

261.

Стаття 463
Перехід авторських майнових прав у спадщину

Стаття 40 Придатність корисної моделі для набуття права інтелектуальної власності на неї

262.

У разі смерті автора його авторські майнові права переходять у спадщину відповідно до Книги сьомої цього Кодексу в межах строків, передбачених статтею 461 цього Кодексу.

1. Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона є новою і придатною для промислового використання.

2. Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

3. Законом може бути встановлено перелік результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які не охороняються за цією статтею.

263.

Стаття 464
Право спадкоємців на захист особистих немайнових прав авторів

Стаття 41 Придатність промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього

264.

Особисті немайнові права не переходять у спадщину.

1. Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він є новим.

265.

Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора (право на недоторканність твору).

2. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

266.

Стаття 465
Відчуження авторських майнових прав

267.

Майнові права можуть відчужуватися автором та іншими суб'єктами авторського права. Автор та інші суб'єкти авторського права (ліцензіар) можуть видавати ліцензію іншій особі (ліцензіату) на використання творів відповідно до такої ліцензії. Відчуження авторських майнових прав і видача ліцензії оформляється авторським договором.

268.

Особисті немайнові права автора не можуть передаватися іншим особам.

269.

Глава 36
Суміжні права

270.

Стаття 466
Поняття суміжних прав

Стаття 42 Засвідчення набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зразок