Редакція, прийнята у другому читанні

Зауваження та проп. до проекту

Висновки, обгр.

Редакція, запропонована н.д.України - членами тимчасової спеціальної комісії

0.

ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

1.

Загальні положення про зобов'язання

Загальні положення про зобов'язання

2.

Поняття та сторони зобов'язання

Поняття зобов'язання та сторони у зобов'язанні

3.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

4.

1. Зобов'язанням вважається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або ж утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

5.

2. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.

2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 цього Кодексу.

6.

Зобов'язання також виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачення та інших підстав, зазначених у цьому Кодексі та інших законах України.

3. Зобов'язання повинно грунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

7.

Сторони зобов'язання

Сторони у зобов'язанні

8.

1. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (зобов'язання з множинністю осіб).

2. У зобов'язанні можуть на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

9.

2. Якщо кожна із сторін зобов'язання має обов'язок на користь іншої сторони, ця сторона вважається боржником на користь іншої сторони у тому, що вона зобов'язана вчинити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що вона має право від неї вимагати.

3. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має обов'язок щодо другої сторони, ця сторона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

10.

Треті особи у зобов'язанні

Третя особа у зобов'язанні

11.

1. Третіми особами визнаються особи, що не є в зобов'язанні однією із сторін.

1. Третьою є особа, яка не є у зобов'язанні ні боржником, ні кредитором.

12.

2. Зобов'язання не створює обов'язків для третіх осіб. У випадках, передбачених домовленістю сторін, зобов'язання може породжувати для третіх осіб права щодо однієї чи обох сторін зобов'язання.

2. Зобов"язання не створює обов"язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов"язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (уступка права вимоги, цесія).

2) правонаступництва;

3) виконання зобов'язання боржника його поручителем або заставодавцем;

4) виконання третьою особою за боржника його зобов'язання перед кредитором;

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений у інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Обсяг прав, що переходять до нового кредитора

1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у обсязі і на умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, у яких заміна кредитора не допускається

Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті.

Стаття 564 - 4

Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

1. Для заміни кредитора не потрібна згода боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора , новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником зобов'язання первісному кредиторові є належним виконанням.

Докази прав нового кредитора

1. Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредиторові, документи, що засвідчують передані права, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

2. Боржник має право не виконувати зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нього прав за зобов'язанням.

Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

2. У разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, він має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором, або, якщо боржник виконав зобов'язання до пред'явлення йому вимоги новим кредитором - на момент виконання зобов'язання.

Відповідальність первісного кредитора

Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Форма правочину щодо заміни кредитора

1. Правочин щодо заміни кредитора вчиняється у тій формі, що і правочин, з якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передаються новому кредиторові.

2. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло з правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Заміна боржника у зобов'язанні

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Правові наслідки заміни боржника у зобов'язанні, забезпеченому порукою або заставою

1. Порука і застава, встановлена іншою особою, припиняються після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

2. Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Форма правочину щодо заміни боржника

Форма правочину щодо заміни боржника визначається відповідно до правил, встановлених статтею 643 цього Кодексу.

Валюта зобов'язання

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов"язання в іноземній валюті.

Недопустимість односторонньої відмови від зобов"язання

Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

13.

Виконання зобов'язань

Виконання зобов'язання

14.

Загальні умови виконання зобов'язань

Загальні умови виконання зобов'язання

15.

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

16.

2. Виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості.

17.

Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань

Саття 566 перенесена після статті 564 -13

18.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускаються - крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

19.

Виконання зобов'язань сторонами

Виконання зобов'язання належними сторонами

20.

1. Зобов'язання має бути виконане боржником кредиторові.

1. Зобов'язання має бути виконане кредиторові боржником особисто,якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов"язання

21.

2. Якщо інше не передбачено угодою сторін або не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобов'язання, кожна із сторін має право вимагати доказів того, що виконання за зобов'язанням надається самим боржником, приймається самим кредитором або управоможеною на це особою, і несе ризик наслідків незаявлення такої вимоги.

2. Кожна із сторін має право вимагати доказів того, що зобов'язання виконується належним боржником або приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

22.

Виконання зобов'язань третьою особою

Виконання зобов'язання іншою особою

23.

1. Виконання зобов'язань може бути покладене боржником на третю особу, якщо із закону, інших правових актів, з умов договору, його суті не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

1. Виконання зобов'язання може бути покладене боржником на іншу особу, якщо із актів цивільного законодавства, з умов договору або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

24.

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання третьою особою обов'язок виконати зобов'язання покладається на боржника, а в разі невиконання ним зобов'язань він відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання.

2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання іншою особою, це зобов'язання повинен виконати боржник.

25.

3. Третя особа, у разі небезпеки втратити своє право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов'язанням і застосовуються правила статей 619-629 цього Кодексу.

3. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора за зобов'язанням і застосовуються правила статей 636-646 цього Кодексу.

26.

Неприпустимість виконання зобов'язань частинами

Виконання зобов'язання частинами

27.

Кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, договором або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кредитор має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

28.

Строк чи термін виконання зобов'язання

Строк ( термін) виконання зобов'язання

29.

1. Якщо у зобов'язанні передбачено строк чи термін його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк чи термін.

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

30.

Зобов'язання, строк чи термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

31.

2. Якщо строк чи термін виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом зажадання виконання, кредитор має право вимагати, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня поставлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, інших правових актів або договору.

2. Якщо строк (термін) виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконня у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

32.

Дострокове виконання зобов'язання

Дострокове виконання зобов'язання

33.

Боржник має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено договором, законом чи іншими правовими актами або ж не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

34.

Місце виконання зобов'язання

Місце виконання зобов'язання

35.

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання має бути здійснене:

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання проводиться:

36.

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцем знаходження майна;

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцем його знаходження ;

37.

2) за зобов'язанням про передання товару або іншого майна, що передбачає перевезення цього товару або іншого майна, - за місцем здавання товару або іншого майна першому перевізникові для передання його кредиторові;

2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

38.

3) за іншими зобов'язаннями боржника про передання товару або іншого майна - за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів - за місцем виготовлення або зберігання товару ( майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

39.

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання, а якщо кредитором є юридична особа, - за місцем її знаходження на момент виникнення зобов'язання; якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника, - за новим місцем проживання або знаходження кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за місцем її знаходження на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місце знаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцем знаходження) кредитора з віднесенням за рахунок кредитора усіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

40.

5) за іншими зобов'язаннями - за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, - за місцем її знаходження.

2. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

41.

Валюта виконання грошових зобов'язань

Валюта виконання зобов'язання

42.

1. Грошове зобов'язання має бути виражене та підлягати виконанню у валюті України.

1. Зобов'язання підлягає виконання у гривні.

43.

2. У грошовому зобов'язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін.

2 Якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривні, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими нормативно-правовими актами або договором.

44.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, що визначені законом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, у порядку та на умовах, встановлених законом.

45.

Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням

Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням

46.

Сума проведеного платежу, недостатня для виконання грошового зобов'язання повністю, за відсутності іншої угоди погашає насамперед витрати кредитора з одержанням виконання, потім - проценти і неустойку, а в частині, що залишилася, - основну суму боргу.

3) сплата основної суми боргу.

47.

Зміни розміру грошових зобов'язань

Збільшення суми, що виплачується на утримання фізичної особи

48.

1. Сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням безпосередньо на утримання фізичної особи, - на відшкодування збитків, заподіяних життю або здоров'ю, за договором довічного утримання та в інших випадках - зі збільшенням встановленого законом неоподатковуваного мінімуму заробітної плати пропорційно збільшується.

1.У разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням на утримання фізичної особи: на відшкодування шкоди, завданої життю або здоров'ю, за договором довічного утримання та в інших випадках, встановлених законом або договором, пропорційно збільшується.

49.

2. Якщо суми, що підлягають виплаті за іншими грошовими зобов'язаннями, мають наслідком для сторони, зобов'язаної провадити ці виплати, таку шкоду, в результаті якої вона значною мірою позбувається того, на що мала право розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

2. Якщо внаслідок виплати збільшеної суми, сторона, яка зобов'язана провадити ці виплати, втрачає вигоди, на одержання яких вона могла розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

50.

Проценти

Проценти

51.

1. За користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

1. За користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

52.

У відносинах між фізичними особами правила, що містяться в частині першій цього пункту, застосовуються, якщо угодою не передбачено інше.

53.

2. Розмір процентів встановлюється угодою сторін.

2. Розмір процентів встановлюється договором.

54.

Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит

Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит нотаріуса

55.

1. У разі відсутності кредитора, а також у разі його ухилення від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку, так само, як і за відсутності представника недієздатного кредитора, боржник за грошовим зобов'язанням або за зобов'язанням передати цінні папери має право внести належні з цього гроші або цінні папери у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це кредитора.

56.

2. Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса визначається виконанням зобов'язання.

2. Нотаріус повідомляє кредитора про внесення боргу у депозит у порядку, встановленому законом.

57.

Виконання взаємних обов'язків за договором

Зустрічне виконання зобов'язання

58.

1. Взаємні обов'язки за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає з договору, закону та інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.

1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням свого обов'язку другою стороною є зустрічним виконанням зобов'язання.

59.

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свої зобов'язання, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту .

2. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це кредитора.

60.

3. У разі ненадання зобов'язаною стороною обумовленого договором виконання зобов'язання або ж за наявності обставин, що вочевидь свідчать про те, що таке виконання не буде проведене у встановлений строк чи термін або не буде здійснене в повному обсязі, сторона, на яку покладено зустрічне виконання, має право зупинити виконання свого зобов'язання, відмовитися від виконання зобов'язання в частині, що відповідає ненаданому виконанню, або ж відмовитися від виконання цього зобов'язання в цілому і вимагати відшкодування збитків.

3. У разі невиконання однією із сторін свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

61.

4. Якщо зустрічне виконання зобов'язання здійснене незважаючи на ненадання іншою стороною обумовленого договором виконання свого зобов'язання, ця сторона повинна виконати таке зобов'язання.

4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, ця сторона повинна виконати свій обов'язок.

62.

Виконання альтернативного зобов'язання

Виконання альтернативного зобов'язання

63.

Боржникові, що зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з договору, закону й інших правових актів, із суті зобов'язання або із звичаїв ділового обороту не випливає інше.

Альтернативним є зобов'язання, в якому боржник зобов'язанний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмету зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту .

64.

Виконання зобов'язання з множинністю осіб

Виконання зобов'язання, у якому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників.

65.

1. У зобов'язанні з множинністю осіб кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці, якщо із закону, інших правових актів або договору не випливає інше.

1. Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен із боржників повинен виконати зобов'язання у рівній частці, якщо із інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

66.

2. У випадках, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, зокрема, при неподільності предмета зобов'язання, зобов'язання з множинністю осіб виконуються солідарно.

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності премета зобов'язання.

67.

Солідарні вимоги кредиторів

Солідарна вимога кредиторів

68.

1. У разі солідарної вимоги кредиторів кожен із солідарних кредиторів має право поставити до боржника вимоги у повному обсязі.

1. У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожен із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі.

69.

До заявлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право на свій розсуд виконати зобов'язання кожному з них.

До пред'явлення вимоги одним із кредиторів боржник має право виконати зобов'язання будь - кому із солідарних кредиторів на свій розсуд .

70.

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з рештою солідарних кредиторів, у яких цей кредитор не бере участі.

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами , у яких цей кредитор не бере участі.

71.

3. Виконання зобов'язання повністю одному із солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

3. Виконання боржником зобов'язання одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті кредиторам.

72.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний відшкодувати належне решті кредиторів у рівних частках, оскільки інше не випливає з відносин між ними.

4. Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати належне решті кредиторів у рівних частках, якщо інше не встановлено договором між ними.

73.

Солідарний обов'язок боржника

Солідарний обов'язок боржника

74.

1. У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання як від усіх боржників, так і від кожного з них окремо, - причому як повністю, так і в частині боргу.

1. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

75.

2. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

2. Кредитор, який не одержав виконання зобов'язання у повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

76.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не буде погашене повністю.

3. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

77.

3. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним із боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.

4. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

78.

4. Недійсність вимог кредитора до однієї з осіб, що беруть участь у зобов'язанні на боці боржника, так само як і сплив позовної давності за вимогою до такої особи, самі по собі не стосуються його вимог до решти цих осіб.

79.

Право регресу в солідарних зобов'язаннях

Право боржника, який виконав солідарний обов'язок, на зворотню вимогу

80.

1. Боржник, що виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної (регресної) вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором, законом, а в разі спору - рішенням суду.

1.Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотню вимог (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом.

81.

Несплачене одним із співборжників боржникові, що виконав солідарне зобов'язання, припадає на нього та на решту боржників у частці, що визначається відповідно до частини першої цього пункту.

2. Несплачене одним із солідарних боржників тому із них, хто повністю виконав солідарний обов'язок, припадає у рівній частці на всіх солідарних боржників.

82.

2. Солідарний кредитор, що одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати решті кредиторів належні їм частки, якщо інше не випливає із домовленості між ними.

83.

Посвідчення виконання зобов'язання

Підтвердження виконання зобов'язання

84.

1. Приймаючи виконання зобов'язання, кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або його частини.

1. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

85.

Якщо на посвідчення зобов'язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен зазначити це у розписці, яку він видає.

2. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

86.

2. Перебування боргового документа у боржника посвідчує виконання зобов'язання.

3.Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання зобов'язання.

87.

3. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов'язаний боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

4. У разі відмови кредитора повернути борговий документ, видати розписку на підтвердження виконання зобов'язання боржник має право затримати виконання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

88.

Забезпечення виконання зобов'язань

Забезпечення виконання зобов'язань

89.

про способи забезпечення виконання зобов'язань

про забезпечення виконання зобов'язання

90.

Способи забезпечення виконання

Види забезпечення виконання зобов'язання

91.

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утримуванням та іншими способами, встановленими цим Кодексом, іншими законами або договором.

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

92.

2. Речево-правовими способами забезпечення виконання визнаються застава, затримання тощо.

2. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

93.

3. Зобов'язально-правовими способами забезпечення виконання визнаються неустойка, порука, гарантія тощо.

94.

Загальні умови забезпечення виконання

Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання

95.

1. Забезпечуватися може тільки дійсна вимога. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність зобов'язання, яке його забезпечує.

2. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

96.

2. Недійсність угоди щодо забезпечення зобов'язання не спричиняє недійсність цього (основного) зобов'язання.

3. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

97.

Форма угоди щодо забезпечення виконання

Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання

98.

1. Угода щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов'язання має бути укладена в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання.

1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

99.

2. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність угоди щодо встановлення способів забезпечення виконання.

2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

100.

забезпечення виконання зобов'язань

§ 2. Неустойка

101.

1. Неустойка

102.

Поняття неустойки

Поняття неустойки

103.

1. Неустойкою (штрафом, пенею) вважається передбачена договором, законом або іншими правовими актами грошова сума чи інша встановлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язаний сплатити або передати кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання ним основного зобов'язання.

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або майно, які боржник зобов'язаний передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

104.

2. Неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, спричинених невиконанням зобов'язання боржником.

2.Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання .

3.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грощового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підстави виникнення права на неустойку

1.Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання боржником.

2.Проценти на неустойку не нараховуються.

3.Кредитор не має права на неустойку у разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 651 цього Кодексу).

105.

Розмір неустойки

Предмет неустойки

106.

1. Розмір неустойки, визначений законом та іншими правовими актами, може бути збільшений угодою сторін. Сторони мають право зменшити розмір неустойки у випадках, що допускаються законом.

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

107.

2. Проценти на неустойку не нараховуються.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або законом. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони мають право зменшити розмір неустойки, встановленої законом, крім випадків, передбачених законом.

108.

3. Розмір неустойки, яка підлягає сплаті, може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема, у випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяної шкоди..

2. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

109.

Сплата неустойки і виконання зобов'язання

Правові наслідки сплати (передачі) неустойки

110.

1. Сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або неналежного виконання зобов'язання, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено порозумінням сторін.

1. Сплата (передача) неустойки не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

111.

2. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків за виконання зобов'язання.

2. Сплата (передача) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

112.

3. Кредитор має право на свій розсуд зажадати замість сплати неустойки і відшкодування збитків боржником тільки виконання ним зобов'язання в натурі, якщо це відповідає його інтересам.

3. Кредитор має право не вимагати сплати неустойки і відшкодування збитків, обмежившись вимогою про виконання зобов'язання в натурі.

113.

Статтю 575 "Записи короткострокового користування виконань або передачі, здійснювані організаціями ефірного мовлення" вилучено.

114.

2. Порука

§3. Порука

115.

Поняття поруки

Договір поруки

116.

1. За договором поруки поручник зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останньою свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

2. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

117.

2. Порука може бути оформлена як договір, що укладається між основним боржником і поручником на користь третьої особи - кредитора з основного боргу.

2. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

118.

Відповідальність поручника

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою

119.

1. У разі невиконання основного зобов'язання боржник і поручник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена субсидіарна відповідальність поручителя.

120.

2. Поручник відповідає в тому самому обсязі, що й боржник, зокрема, відповідає за сплату основного боргу, процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

121.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

122.

Права та обов'язки поручника у разі поставлення до нього вимоги

Права та обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги

123.

1. Поручник зобов'язаний до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручника вчинено позов, - залучити боржника до участі у справі. В іншому випадку боржник має право висунути проти вимоги поручника, який виконав зобов'язання боржника, всі заперечення, які він мав проти кредитора.

Якщо поручитель не повідомить боржника і сам виконає зобов'язання перед кредитором, боржник має право висунути проти вимоги поручителя, всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

124.

2. Поручник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би надати боржник, якщо інше не випливає з договору поруки за умов, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручник не втрачає права на ці заперечення навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг.

2. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

125.

Права поручника, який виконав зобов'язання

Права поручителя, який виконав зобов'язання

126.

1. До поручника, який виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора з цього зобов'язання, в тому числі й ті, що забезпечували виконання основного зобов'язання.

1. .Після виконання поручителем зобов'язання кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують зобов'язання боржника .

127.

2. До кожного з кількох поручників, які виконали зобов'язання боржника, переходять права кредитора з цього зобов'язання у розмірі виконаної цим поручником частини зобов'язання.

2. .До поручителя, який виконав зобов'язання, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

128.

3. Після виконання поручником зобов'язання кредитор повинен вручити поручникові документи, які засвідчують вимоги до боржника та права, що забезпечують ці вимоги.

3. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання боржника, переходять права кредитора у розмірі частини зобов'язання, що виконана ним.

129.

Повідомлення поручника про виконання зобов'язання боржником

Повідомлення поручителя про виконання зобов'язання боржником

130.

Боржник, який виконав забезпечене порукою зобов'язання, повинен негайно повідомити про це поручника. Інакше поручник, який, у свою чергу, виконав зобов'язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу боржникові. В останньому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або висунути регресну вимогу до боржника. В цьому випадку боржник має право стягнути з кредитора безпідставно одержане.

2. Поручитель, який виконав зобов'язання у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним зобов'язання, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотню вимогу до боржника.

131.

Оплата послуг поручника

Оплата послуг поручителя

132.

Поручник має право на винагороду за послуги, надані ним боржникові, якщо це передбачено договором.

Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

133.

Припинення поруки

Припинення поруки

134.

1. Порука припиняється після припинення забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі його зміни, що спричиняє збільшення відповідальності поручника, без згоди останнього.

1. Порука припиняється із припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність.

135.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання забезпеченого нею зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, добровільно запропоноване боржником або поручником. Порука також припиняється після переведення боргу на іншу особу, якщо поручник не дав згоди кредиторові нести відповідальність за нового боржника.

3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

136.

3. Порука припиняється після закінчення строку, зазначеного в договорі поруки. У випадках коли такий строк не встановлено, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов'язання не вчинить позову проти поручника. Якщо строк основного зобов'язання не зазначено і не може бути визначено або визначено моментом витребування, порука припиняється, якщо кредитор не вчинить позову до поручника протягом року від дня укладення договору поруки.

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

137.

3. Гарантія

§4. Гарантія

138.

Поняття гарантії

Поняття гарантії

139.

1. Гарантією визнається письмове зобов'язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації тощо (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату.

1. За гарантією банк, інша кредитна установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання зобов'язання боржником (принципалом).

140.

2. Гарантія набирає сили від дня її видачі, якщо в ній не передбачено інше.

2.Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Строк дії гарантії

1. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

2. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

3. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

141.

Забезпечення гарантією зобов'язання принципала

142.

1. Гарантія забезпечує належне виконання принципалом його зобов'язань перед бенефіціаром (основного зобов'язання).

143.

2. За видачу гарантії принципал сплачує гарантові обумовлену винагороду.

144.

Незалежність гарантії від основного зобов'язання

Незалежність гарантії від основного зобов'язання

145.

Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано, в тому числі у випадках, коли в ній міститься посилання на цю обставину.

Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення якого видана гарантія, навіть і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

2. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

3. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією

4. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

5. Кредитор не може передавати інший особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

146.

Безвідкличність гарантії

147.

Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не передбачено інше.

148.

Непередаваність прав за гарантією

149.

Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передане іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.

150.

Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги бенефіціара

Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги кредитора

151.

1. Після одержання вимоги бенефіціара гарант повинен без зволікань повідомити про це принципала і передати копії вимоги з усіма документами, що стосуються вимоги.

1. Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги з усіма доданими до неї документами.

152.

2. Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його - у розумний строк і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідає ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії.

2. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а в разі відсутності його - у розумний строк і проявити дбайливість для встановлення відповідності вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

153.

Відмова гаранта задовольнити вимоги бенефіціара

Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора

154.

Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку.

1. Гарант має право відмовити кредиторові в задоволенні його вимоги, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

155.

Гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.

2. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову задовольнити його вимогу.

156.

Якщо гарантові до задоволення вимоги бенефіціара стало відомо, що основне зобов'язання, забезпечене гарантією, повністю чи у відповідній частині вже виконане, або припинилося з інших підстав, або є недійсним, він повинен негайно повідомити про це бенефіціара і принципала.

3. Якщо гарантові до задоволення вимоги кредитора стало відомо, що основне зобов'язання, забезпечене гарантією, є недійсним, частково або в повному обсязі виконане, чи припинилося з інших підстав, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника.

157.

Одержана гарантом після такого повідомлення повторна вимога бенефіціара підлягає задоволенню гарантом.

Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення підлягає задоволенню.

158.

Межі зобов'язання гаранта

Межі зобов'язання гаранта

159.

Передбачене гарантією зобов'язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

2. У разі порушення гарантом зобов'язання перед кредитором, відповідальність гаранта не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Оплата послуг гаранта

Гарант має право на оплату наданих ним послуг.

160.

Припинення гарантії

Припинення гарантії

161.

1. Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:

1. Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі:

162.

1) сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;

1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію;

163.

2) закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;

2) закінчення строку дії гарантії;

164.

3) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією і повернення її гарантові;

165.

4) внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією з допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов'язань.

4) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від зобов'язань за гарантією.

166.

Припинення зобов'язання гаранта на підставах, зазначених у підпунктах 1, 3 і 4 цього пункту, не залежить від того, чи повернуто йому гарантію.

Припинення зобов'язання гаранта на підставах, встановлених у пунктах 1, 2 і 4 цієї частини, не залежить від повернення йому гарантії.

167.

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен без зволікання повідомити про це принципала.

2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

168.

Регресні вимоги гаранта до принципала

Право гаранта на зворотню вимогу до боржника

169.

1. Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом.

1. Гарант має право на зворотню вимогу ( регрес) до боржника в межах суми, сплаченої за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

170.

2. Гарант не має права вимагати від принципала відшкодування сум, сплачених бенефіціарові не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов'язання гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.

2. Гарант не має права на зворотню вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо гарант сплатив кредиторові суму не відповідно до умов гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

171.

4. Завдаток

§5 . Завдаток

172.

Поняття завдатку

Поняття завдатку

173.

1. Завдатком вважається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання

174.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних зі сторони за договором платежів, є завдатком, ця сума вважається сплаченою як аванс.

2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

175.

Наслідки невиконання і припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

Правові наслідки порушення і припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

176.

1. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала завдаток, він залишається в іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку.

Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі (вартості) завдатку.

177.

2. Сторона, відповідальна за невиконання договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки із заліком суми завдатку, оскільки у договорі не передбачено інше.

2. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у сумі, в якій вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором..

178.

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання за порозумінням сторін або внаслідок неможливості його виконання завдаток має бути повернутий.

3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

179.

§ 3. Речеві способи забезпечення виконання зобов'язань

180.

1. Застава

§ 6. Застава

181.

Поняття застави

Поняття застави

182.

В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами особи, якій це майно належить (заставодавця), за винятками, встановленими законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі порушення боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна, переважно перед іншими кредиторами цього боржника , якщо інше не встановлено законом (право застави).

183.

Забезпечення майбутньої вимоги

Забезпечення майбутньої вимоги

184.

Заставою може бути забезпечена вимога, яка виникне в майбутньому.

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

185.

Підстави виникнення застави

Підстави виникнення застави

1. 186.

1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

187.

2. До застави, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються положення цього Кодексу про заставу, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

188.

Спеціальні правила про окремі види застав

Окремі види застав

189.

1. Спеціальні правила про окремі види застав, зокрема іпотека, заклад, тощо, можуть встановлюватися законом.

1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

190.

2. Іпотекою визнається зареєстрована застава нерухомого або рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі.

191.

3. Закладом визнається застава рухомого майна, що передається у володіння заставоутримувача або за його наказом у володіння третій особі.

3. Правила про окремі види застав, зокрема, про іпотеку землі встановлюються законом.

192.

Предмет застави

Предмет застави

193.

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

1. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, речі, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

194.

2. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, якщо це передбачено договором.

2. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави ( майбутній урожай, приплід худоби тощо).

195.

3. Права заставоутримувача (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не передбачено договором. Право застави на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, поширюється у випадках, передбачених договором.

3. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.

196.

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які перебувають в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є в державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

197.

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.

198.

6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.

7. Застава окремих видів майна може бути заборонена чи обмежена законом.

199.

Застава майна, яке перебуває у спільній власності

Застава майна, що є у спільній власності

200.

Майно, яке перебуває у спільній власності, може бути передане в заставу тільки за згодою усіх співвласників.

Майно,що є у спільній власності , може бути передане в заставу тільки за згодою усіх співвласників.

201.

Заміна предмета застави

Заміна предмета застави

202.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не передбачено законом або договором.

Предмет застави може бути замінений тільки за згодою заставоутримувача, якщо інше не встановлено договором або законом.

203.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави

204.

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

205.

2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставоутримувача зобов'язаний надати рівноцінний предмет або відновити старий предмет застави, якщо це можливо. За наявності обставин, які заслуговують на увагу, зокрема у разі відсутності рівноцінного предмета, суд може відмовити заставоутримувачу у задоволенні його вимоги. В такому випадку застава припиняється.

2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.

206.

Страхування предмета застави

Страхування предмета застави

207.

1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

1. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на домовлену суму.

208.

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика.

2. При настанні страхового випадку предметом застави стають вимоги до страховика.

209.

Оцінка предмета застави

Оцінка предмета застави

210.

Якщо закон або договір вимагає оцінку предмета застави, вона здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем, відповідно до цін, що звичайно існують на подібні предмети в торговельному обігу на момент застави. Законом або договором може встановлюватися інший порядок оцінки вартості предмета застави.

2. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставоутримувачем, відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення застави, інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом..

211.

Сторони договору застави

Сторони договору застави

212.

1. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручник).

1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

213.

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх заставлення.

2. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з можливістю їх застави.

214.

3. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

3. Застава права на чужі речі здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо відчуження цих прав відповідно до закону або договору відбувається за згодою власника.

215.

Статтю 605 "Момент виникнення права застави" поставлено після статті 607"Форма договору та реєстрація застави" та змінено її номер на 607¹.

216.

Зміст договору застави

Зміст договору застави

217.

1. У договорі застави мають бути зазначені суть зобов'язання, що забезпечене заставою, опис заставленого майна, а також будь-які інші умови, що погоджені сторонами договору.

1. У договорі застави визначаються суть,розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, погоджені сторонами договору.

218.

2. Опис майна у договорі застави може бути і в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

2. Опис предмета застави у договорі застави може бути в загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

219.

Форма договору та реєстрація застави

Нотаріальне посвідчення договору застави та реєстрація застави

220.

1. У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, передбачених законом, договір застави має бути нотаріально посвідчений.

1. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

221.

2. Застава нерухомого майна підлягає обов'язковій державній реєстрації.

2. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

222.

3. Застава рухомого майна може бути також зареєстрована на підставі заяви сторони договору застави.

3. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна

223.

4. Договір застави нерухомого майна може бути укладений у формі закладної.

224.

Закладна є цінним папером, який посвідчує право його законного володільця на одержання виконання за грошовим зобов'язанням, що забезпечене заставою (іпотекою) майна, зазначеного у закладній, а також право на звернення стягнення на заставлене майно, зазначене у закладній, з метою одержання виконання за грошовим зобов'язанням, забезпеченим заставою цього майна.

225.

Момент виникнення права застави

Момент виникнення права застави

226.

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення, якщо інше не випливає з умов або змісту договору.

1. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту нотаріального посвідчення.

227.

2. Якщо предмет застави відповідно до закону або договору має знаходитися у заставоутримувача, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору, право застави виникає з моменту його укладення.

2. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен знаходитися у заставодержателя з його вини , право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

228.

Користування та розпоряджання предметом застави

Користування та розпоряджання предметом застави

229.

1. Заставодавець має право, якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті застави, користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи.

1. Заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати від нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави..

230.

2. Якщо інше не передбачено законом або договором та не випливає із суті застави, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в оренду (найм), або в безоплатне користування іншій особі, або ж іншим чином розпоряджатися ним тільки за згодою заставоутримувача.

2. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі, або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя , якщо інше не втсановлено договором.

231.

Угода, яка обмежує право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемною.

3. Заставодавець має право заповідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним .

232.

3. Заставоутримувач має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, передбачених договором. За договором на заставоутримувача може бути покладений обов'язок здобувати від предмета застави плоди та доходи з метою погашення основного зобов'язання або в інтересах заставодавця.

3. Заставодержатель має право користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати від предмета застави плоди та доходи.

233.

Обов'язки володільця предмета застави

Обов'язки володільця предмета застави

234.

1. Особа, що володіє предметом застави, якщо інше не передбачено договором, зобов'язана:

1. Особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором :

235.

1) застосовувати заходи, які необхідні для збереження заставленого майна;

1) застосовувати заходи, необхідні для збереження предмета застави;

236.

2) утримувати заставлене майно належним чином;

2) утримувати предмет застави належним чином;

237.

3) негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження заставленого майна.

3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмету застави.

238.

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, повинен його замінити або відновити.

2. Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини , зобов'язаний замінити або відновити це майно.

239.

3. Заставоутримувач, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або загибелі з його вини заставленого майна, зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки.

3. Заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини , зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані ним збитки.

240.

Наступні застави

Наступна застава

241.

1. Наступні застави майна, що вже заставлене, допускаються у випадках, якщо інше не передбачено законом або попередніми договорами застави.

1. Наступна застава майна, що вже заставлене, не допускається, якщо інше не встановлено попереднім договорам застави або законом.

242.

2. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставоутримувача (попередніх заставоутримувачів) зберігає силу.

2. Якщо предметом застави стає майно, що вже є заставленим, право застави попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу.

243.

3. Перший заставоутримувач має переважне право перед іншими заставоутримувачами на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставоутримувачів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави відповідно до статті 605.

3. Перший заставодержатель має переважне право перед іншими заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги інших заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави.

244.

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставоутримувач зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставоутримувачами незареєстрованих застав та заставоутримувачами застав, які зареєстровані пізніше. Заставоутримувачі, що зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог заставленого майна.

4. Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше. Заставодержателі, які зареєстрували одну і ту ж заставу в один день, мають рівні права на задоволення вимог їз заставленого майна.

245.

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов'язаний надати кожному із заставоутримувачів дані в обсязі, передбаченому статтею 606 цього Кодексу, про всі попередні застави. Заставодавець повинен відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставоутримувачів, внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

5. Заставодавець незареєстрованої застави зобов'язаний надати кожному із заставодержателів інформацію про всі попередні застави в обсязі, встановленому статтею 621 цього Кодексу. Заставодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставодержателів, внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

246.

Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок закладеного майна

Вимоги заставоутримувача, які задовольняються за рахунок предмета застави

247.

За рахунок закладеного майна заставоутримувач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, які визначені до моменту фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойку), необхідні витрати щодо утримання заставленого майна, а також витрати щодо здійснення вимоги, що забезпечена заставою, якщо інше не передбачено договором застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням цієї вимоги, якщо інше не встановлено договором.

248.

Звернення стягнення на предмет застави

Звернення стягнення на предмет застави

249.

1. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом або договором.

1. Звернення стягнення на предмет застави у разі спору здійснюється за рішенням суду, а також на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не встановлено договором або законом.

250.

2. Заставоутримувач набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, - якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання строку (терміну) виконання зобов'язання воно буде порушене, - якщо інше не встановлено договором або законом.

251.

3. У разі ліквідації юридичної особи (заставодавця) заставоутримувач набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

3. У разі ліквідації заставодавця - юридичної особи заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

252.

4. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

4. При частковому виконанні боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в початковому обсязі.

253.

5. Якщо предмет одного договору застави становить дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) на вибір заставоутримувача.

5. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

254.

Якщо заставоутримувач зверне стягнення на одну річ (право) і в повному обсязі вимогу не буде задоволено, він зберігає право на інші речі (права), які складають предмет застави.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

255.

Реалізація заставленого майна

Реалізація предмета застави

256.

1. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться з публічних торгів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, якщо інше не передбачено законом або договором.

1. Реалізація предмета застави, на яке звернено стягнення, провадиться шляхом продажу з публічних торгів , якщо інше не встановлено договором або законом, у порядку, встановленому законом.

257.

2. Початкова продажна ціна заставленого майна для його реалізації визначається в порядку, який вказується у договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється судом, суд може своїм рішенням визначити початкову продажну ціну заставленого майна.

2. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому в договорі або законі. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд може у рішенні визначити початкову ціну предмета застави.

258.

3. У випадку, коли протягом розумного строку заставлене майно не буде продане, заставоутримувач має право залишити заставлене майно за собою, якщо інше не передбачено законом або договором.

3. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом .

259.

4. Якщо реалізація майна не покриває вимоги заставоутримувача, він має право, якщо інше не передбачено законом або договором, отримати суму, що недостає, з іншого майна боржника в порядку задоволення вимог, передбаченому в статті 92 цього Кодексу.

4. Якщо сума одержана від реалізації предмета застави не покриває вимоги заставодержателя, він має право, отримати суму, якої недостає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до в статті 112 (92) цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

260.

Дострокове виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, та звернення стягнення на заставлене майно

Дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою

261.

1. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, що забезпечене заставою, у випадках:

1. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі:

262.

1) якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого він був залишений, не відповідно до умов договору про заставу;

1) передання заставодаводавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;

263.

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

2) порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави;

264.

3) втрати предмета застави за обставинами, за які заставоутримувач не відповідає, якщо заставодавець не дав згоди на заміну предмета застави.

3) втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.

265.

2. Заставоутримувач має право зажадати дострокового виконання зобов'язання, яке забезпечене заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави:

2. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави, у разі:

266.

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

1) порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

267.

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання заставним майном;

2) порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;

268.

3) в інших випадках, передбачених договором застави.

3) в інших випадках, встановлених договором .

269.

Припинення застави

Припинення права застави

270.

1. Право застави припиняється:

1. Право застави припиняється у разі:

271.

1) припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою ;

272.

2) знищенням заставленого майна;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави;

273.

3) придбанням заставоутримувачем права власності на заставлене майно;

3) реалізації предмета застави;

274.

4) примусовим продажем заставленого майна;

4)набуття заставодержателем права власності на предмет застави;

275.

5) спливом строку дії права, яке становить предмет застави;

276.

6) в інших випадках, передбачених законом.

5) в інших випадках, встановлених законом.

277.

2. Про припинення застави нерухомого майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

2. У разі припинення права застави на нерухоме майна до державного реєстру вносяться відповідні дані.

278.

3. При припиненні застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставоутримувач, у якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

3. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

279.

2. Утримування

§7. Притримання

280.

Право утримування

Право притримання

281.

1. Кредитор, у якого перебувала річ, що її належить передати боржникові або особі, зазначеній боржником, у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або компенсації кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її доти, доки відповідне зобов'язання не буде виконане.

1. Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її до виконання боржником зобов'язання.

282.

Утримування речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо це не передбачене договором

Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

283.

Право утримування поширюється також на інші об'єкти, передбачені ст. 161 цього Кодексу.

Право притримання поширюється також на інші об'єкти цивільних прав, втсановлені статтею 160 цього Кодексу.

284.

2. Кредитор має право затримати річ, яка є у нього, незалежно від набуття третіми особами права на неї, якщо ці права виникли піємія передачі речі у його володіння

3. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження утримуваної речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом

285.

Обов'язки кредитора, який утримує річ

Обов'язки кредитора, який притрмує річ

286.

1. Кредитор, який притримує річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

287.

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує, якщо не доведе, що це сталося внаслідок дії непереборної сили.

288.

3. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує.

289.

Право власності на утримувану річ

Розпорядження річчю, що притримується кредитором

290.

1. До кредитора, який утримує річ і не є її власником, внаслідок утримування право власності на річ не переходить.

1. До кредитора, який притримує річ боржника, не переходить право власності на неї.

291.

2. Боржник, який є власником утримуваної речі, зберігає право розпоряджання нею. У цьому випадку він зобов'язаний сповістити набувача речі про факт утримування речі і права кредитора.

2. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомвши набувача про притримання речі і права кредитора.

292.

3. Ризик випадкового знищення або псування утримуваної речі несе кредитор, якщо інше не передбачене законом.

293.

Задоволення вимог за рахунок утримуваної речі

Задоволення вимог за рахунок речі, яку притримують

294.

Вимоги кредитора, який утримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 611 цього Кодексу".

Вимоги кредитора, який притримує річ, задовольняються з її вартості відповідно до статті 628 цього Кодексу.

295.

Перехід прав кредитора до третіх осіб і переведення боргу

Припинення зобов'язань

296.

Підстави та порядок переходу прав кредитора до іншої особи

Підстави припинення зобов'язання

297.

1. Право (вимога), що належить кредиторові на підставі зобов'язання, може бути передане ним іншій особі за правочином (цесія) або перейти до іншої особи на підставі закону, зокрема при суброгації.

1. Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

298.

2. Суброгацією визнається придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора. Суброгант стає на місце кредитора.

2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається тільки у випадках, встановлених договором або законом.

299.

3. Для переходу прав кредитора до іншої особи відповідно до пп. 1, 2 цієї статті не потрібна згода боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

300.

4. Якщо боржник не був письмово повідомлений щодо здійснюваного переходу прав кредитора до іншої особи, новий кредитор несе ризик спричинених цим для нього несприятливих наслідків. У цьому разі виконання зобов'язання первісному кредиторові визнається належним виконанням.

301.

5. Правила щодо переходу прав кредитора до іншої особи не застосовуються до регресних вимог.

302.

Права кредитора, які не можуть переходити до інших осіб

Припинення зобов'язання виконанням

303.

Перехід до іншої особи прав, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, не допускається, якщо це змінює суть зобов'язання.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

304.

Обсяг прав кредитора, що переходять до іншої особи

Припинення зобов'язання переданням відступного

305.

Право первісного кредитора переходить до нового кредитора у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу права, якщо інше не передбачено законом або договором. Зокрема, до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші, пов'язані з вимогою права, у тому числі право на несплачені проценти.

Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного ( грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

306.

Докази прав нового кредитора

Припинення зобов'язання зарахуванням

307.

1. Кредитор, який передав право іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що засвідчують передане право, і переказати відомості, важливі для здійснення цього права.

1.Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк яких настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

308.

2. Боржник має право не виконувати зобов'язання новому кредиторові до надання йому доказів переходу прав до цієї особи.

2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

309.

Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора

Недопустимість зарахування зустрічних вимог

310.

Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення щодо переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора.

Не допускається зарахування зустрічних вимог:

311.

Умови цесії

1) у разі спливу позовної давностьі:

312.

1. Цесія допускається, якщо вона не суперечить законові, іншим правовим актам або договору.

2) про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті;

313.

2. Цесія не допускається без згоди боржника за зобов'язанням, у якому особа кредитора має істотне значення для боржника.

3) про стягнення аліментів;

314.

Відповідальність кредитора, який відступив вимогу

4) щодо довічного утримання;

315.

Первісний кредитор, який відступив вимогу, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником, крім випадків, коли первісний кредитор узяв на себе поруку за боржника перед новим кредитором.

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

316.

Форми цесії і переведення боргу

Зарахування при уступці права вимоги

317.

1. Цесія або переведення боргу мають бути здійснені у тих самих формах, що і дії, на яких ґрунтуються цесія і переведення боргу.

1.При уступці права вимоги (цесії) боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

318.

2. Цесія або переведення боргу за правочином, що підлягає державній реєстрації, мають бути зареєстровані в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Приуступці права вимоги (цесії) зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.

У разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав зобов'язання до пред'явлення йому вимоги новим кредитором - на момент виконання зобов'язання.

319.

Переведення боргу

Припинення зобов'язання за домовленістю сторін

320.

Переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора.

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

321.

Заперечення нового боржника проти вимоги кредитора

2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами(новація).

322.

Новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

323.

Наслідки переведення боргу, забезпеченого порукою або заставою

4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

324.

1. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника.

Припинення зобов'язання прощенням боргу

325.

2. Застава, встановлена на забезпечення боргу первісним боржником, зберігається після переведення боргу на іншу особу, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі

Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Припинення зобов'язання неможливістю виконання

Зобов'язання припиняється неможливістю виконання у зв'язку із обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Припинення зобов'язання смертю фізичної особи

1. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно нерозривно пов'язане з його особою, і, у зв'язку з цим, не може бути виконане іншою особою.

2. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно нерозривно пов'язане з особою кредитора.

Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті.

326.

Відповідальність за порушення зобов'язань

Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання

327.

Поняття порушення зобов'язання

Порушення зобов'язання

328.

Порушенням зобов'язання є невиконання його або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 550 цього Кодексу).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

329.

Відшкодування збитків, спричинених порушенням зобов'язання

Правові наслідки порушення зобов'язання

330.

1. У разі порушення зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (п. 2 статті 21 цього Кодексу).

1. У разі порушення зобов'язання можуть наступити правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: