|
Редакція, прийнята у другому читанні |
Зауваження та проп. до проекту |
Висновки, обгр. |
Редакція, запропонована н.д.України - членами тимчасової спеціальної комісії |
|
§ 3. Будівельний підряд |
|
|
§ 3. Будівельний підряд |
|
|
Стаття 932 |
|
|
Стаття 952 (932) |
|
|
1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або ж виконати обумовлені договором будівельні роботи відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик або ж забезпечити фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. |
|
|
1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або ж виконати обумовлені договором будівельні роботи відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик або ж забезпечити фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. |
|
|
2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта. |
|
|
2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцем знаходження об'єкта. |
|
|
|
|
|
3. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. |
|
|
Стаття 933 |
|
|
Стаття 953 (933) |
|
|
Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. |
|
|
Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. |
|
|
Стаття 934 |
|
|
Стаття 954 (934) |
|
|
1. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, кошторису, що визначає ціну робіт. |
|
|
1. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, кошторису, що визначає ціну робіт. |
|
|
Якщо у договорі немає інших вказівок, передбачається, що підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації). |
|
|
Якщо у договорі немає інших вказівок, передбачається, що підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації). |
|
|
2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути передбачено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. |
|
|
2. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути передбачено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. |
|
|
3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані технічною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису будівництва, зобов'язаний сповістити про це замовника. |
|
|
3. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані технічною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису будівництва, зобов'язаний сповістити про це замовника. |
|
|
У разі неодержання від замовника відповіді на своє повідомлення протягом розумного строку підрядник зобов'язаний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, спричинених простоюванням, на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. |
|
|
У разі неодержання від замовника відповіді на своє повідомлення протягом розумного строку підрядник зобов'язаний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, спричинених простоюванням, на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. |
|
|
4. Підрядник, що не виконав обов'язку, встановленого п. 3 цієї статті, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, якщо не доведе необхідності негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта, що будується. |
|
|
4. Підрядник, що не виконав обов'язку, встановленого пунктом 3 цієї статті, позбавляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, якщо не доведе необхідності негайних дій в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта, що будується. |
|
|
Стаття 935 |
|
|
Стаття 955 (935) |
|
|
1. Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує десяти відсотків зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру передбаченої в договорі будівельного підряду роботи. |
|
|
1. Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додаткова робота за вартістю не перевищує десяти відсотків зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру передбаченої в договорі будівельного підряду роботи. |
|
|
2. Внесення змін, які потребують додаткових робіт у розмірі, що перевищує зазначений у п. 1 цієї статті, допускається тільки за згодою підрядника. Підрядник має право у цьому разі відмовитися від договору та зажадати відшкодування відповідних збитків. |
|
|
2. Внесення змін, які потребують додаткових робіт у розмірі, що перевищує зазначений у пункті 1 цієї статті, допускається тільки за згодою підрядника. Підрядник має право у цьому разі відмовитися від договору та зажадати відшкодування відповідних збитків. |
|
|
Стаття 936 |
|
|
Стаття 956 (936) |
|
|
1. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
1. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Договором може бути покладений на замовника обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також надання інших послуг. |
|
|
Договором може бути покладений на замовника обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також надання інших послуг. |
|
|
2. Підрядник, до обов'язків якого належить матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих ним матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування. |
|
|
2. Підрядник, до обов'язків якого належить матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих ним матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування. |
|
|
3. У разі виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих замовником матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування підрядник має право відмовитися від договору та зажадати від замовника сплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою. |
|
|
3. У разі виявленої неможливості використання без погіршення якості виконуваних робіт наданих замовником матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування підрядник має право відмовитися від договору та зажадати від замовника сплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою. |
|
|
4. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не передбачений погодженням сторін. |
|
|
4. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не передбачений погодженням сторін. |
|
|
5. У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об'єкта, а також неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника винагороди або оплати зазнаних витрат, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
5. У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об'єкта, а також неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника винагороди або оплати зазнаних витрат, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов'язані з консервацією витрати. |
|
|
6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому пов'язані з консервацією витрати. |
|
|
Стаття 937 |
|
|
Стаття 957 (937) |
|
|
Якщо об'єкт знищений або пошкоджений, ризик знищення або пошкодження об'єкта до прийняття його замовником несе підрядник, крім випадків, коли такі наслідки настали за обставин, що залежали від замовника. |
|
|
Якщо об'єкт знищений або пошкоджений, ризик знищення або пошкодження об'єкта до прийняття його замовником несе підрядник, крім випадків, коли такі наслідки настали за обставин, що залежали від замовника. |
|
|
Стаття 938 |
|
|
Стаття 958 (938) |
|
|
1. Підрядник зобов'язаний своїм коштом здійснити страхування передбаченого договором об'єкта або комплексу робіт, якщо інший порядок та умови не визначені сторонами у договорі. |
|
|
1. Підрядник зобов'язаний своїм коштом здійснити страхування передбаченого договором об'єкта або комплексу робіт, якщо інший порядок та умови не визначені сторонами у договорі. |
|
|
2. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати іншій стороні в порядку, передбаченому договором, докази укладення нею договору страхування відповідно до умов договору будівельного підряду, включаючи дані про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики. |
|
|
2. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати іншій стороні в порядку, передбаченому договором, докази укладення нею договору страхування відповідно до умов договору будівельного підряду, включаючи дані про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики. |
|
|
3. Недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт матеріалів, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником власним коштом. |
|
|
3. Недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт матеріалів, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником власним коштом. |
|
|
4. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень у відносинах з підрядником укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста. |
|
|
4. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень у відносинах з підрядником укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста. |
|
|
Стаття 939 |
|
|
Стаття 959 (939) |
|
|
1. Замовник, що одержав повідомлення підрядника про готовність до здачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або ж, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. |
|
|
1. Замовник, що одержав повідомлення підрядника про готовність до здачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або ж, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. |
|
|
2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт своїм коштом, якщо інше не передбачено договором. У передбачених законом або іншими правовими актами випадках у прийнятті робіт мають брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування. |
|
|
2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт своїм коштом, якщо інше не передбачено договором. У передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами випадках у прийнятті робіт мають брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування. |
|
|
3. Замовник, що попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе наслідки їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором передбачено виконання робіт на ризик підрядника. |
|
|
3. Замовник, що попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе наслідки їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором передбачено виконання робіт на ризик підрядника. |
|
|
4. Здача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це у ньому робиться позначка і акт підписується іншою стороною. |
|
|
4. Здача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це у ньому робиться позначка і акт підписується іншою стороною. |
|
|
Односторонній акт здачі або прийняття робіт може бути визнаний судом недійсним лише у випадку, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані судом обґрунтованими. |
|
|
Односторонній акт здачі або прийняття робіт може бути визнаний судом недійсним лише у випадку, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані судом обґрунтованими. |
|
|
5. У випадках коли це передбачено договором або ж випливає з характеру роботи, що виконується за договором будівельного підряду, її прийняттю мають передувати попередні іспити. У цих випадках прийняття роботи може здійснюватися тільки у разі позитивного результату попередніх іспитів. |
|
|
5. У випадках коли це передбачено договором або ж випливає з характеру роботи, що виконується за договором будівельного підряду, її прийняттю мають передувати попередні іспити. У цих випадках прийняття роботи може здійснюватися тільки у разі позитивного результату попередніх іспитів. |
|
|
6. Замовник має право відмовитися від прийняття роботи у разі виявлення недоліків, які виключають можливість її використання для зазначеної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. |
|
|
6. Замовник має право відмовитися від прийняття роботи у разі виявлення недоліків, які виключають можливість її використання для зазначеної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. |
|
|
Стаття 940 |
|
|
Стаття 960 (940) |
|
|
1. Підрядник несе відповідальність за недоліки побудованого об'єкта, за прогаяння строку здачі його замовникові та за інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що вони мали місце не з його вини. |
|
|
1. Підрядник несе відповідальність за недоліки побудованого об'єкта, за прогаяння строку здачі його замовникові та за інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що вони мали місце не з його вини. |
|
|
2. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки. |
|
|
2. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки. |
|
|
3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт щодо об'єкта до встановленого договором граничного терміну. |
|
|
3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт щодо об'єкта до встановленого договором граничного терміну. |
|
|
Стаття 941 |
|
|
Стаття 961 (941) |
|
|
1. Підрядник, якщо інше не передбачено договором будівельного підряду, гарантує досягнення об'єктом будівництва зазначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо триваліший гарантійний строк не передбачений у законі або договорі. |
|
|
1. Підрядник, якщо інше не передбачено договором будівельного підряду, гарантує досягнення об'єктом будівництва зазначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо триваліший гарантійний строк не передбачений у договорі або законі. |
|
|
2. Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок природного зносу об'єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами, неналежного ремонту об'єкта, який здійснений самим замовником або залученими ним третіми особами. |
|
|
2. Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок природного зносу об'єкта або його частин, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами, неналежного ремонту об'єкта, який здійснений самим замовником або залученими ним третіми особами. |
|
|
3. Плин гарантійного строку переривається на весь час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які несе відповідальність підрядник. |
|
|
3. Плин гарантійного строку переривається на весь час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які несе відповідальність підрядник. |
|
|
4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення. |
|
|
4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові у розумний строк після їх виявлення. |
|
|
5. Договором будівельного підряду може бути передбачене право замовника відрахувати передбачену в договорі частину зазначеної у кошторисі ціни робіт до закінчення гарантійного строку. |
|
|
5. Договором будівельного підряду може бути передбачене право замовника відрахувати передбачену в договорі частину зазначеної у кошторисі ціни робіт до закінчення гарантійного строку. |
|
|
Стаття 942 |
|
|
Стаття 962 (942) |
|
|
1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не несе відповідальності. |
|
|
1. Договором будівельного підряду може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не несе відповідальності. |
|
|
2. Підрядник має право відмовитися від виконання обов'язків, зазначених у п. 1 цієї статті, у випадках коли усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або ж не може бути здійснене підрядником із незалежних від нього причин. |
|
|
2. Підрядник має право відмовитися від виконання обов'язків, зазначених у пункті 1 цієї статті, у випадках коли усунення недоліків не пов'язане безпосередньо з предметом договору або ж не може бути здійснене підрядником із незалежних від нього причин. |
|
|
Стаття 943 |
|
|
Стаття 963 (943) |
|
|
Замовник за невиконання або неналежне виконання покладених на нього за договором обов'язків сплачує підрядникові передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує у повному обсязі збитки, якщо не доведе, що порушення договору мало місце не з його вини. |
|
|
Замовник за невиконання або неналежне виконання покладених на нього за договором обов'язків сплачує підрядникові передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує у повному обсязі збитки, якщо не доведе, що порушення договору мало місце не з його вини. |
|
|
§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи |
|
|
§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи |
|
|
Стаття 944 |
|
|
Стаття 964 (944) |
|
|
За договором підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх. |
|
|
1. За договором підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх. |
|
|
|
|
|
2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. |
|
|
Стаття 945 |
|
|
Стаття 965 (945) |
|
|
1. За договором підряду на проектні та пошукові роботи замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. |
|
|
1. За договором підряду на проектні та пошукові роботи замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. |
|
|
2. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника. |
|
|
2. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника. |
|
|
Стаття 946 |
|
|
Стаття 966 (946) |
|
|
Замовник зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором підряду на проектні та пошукові роботи: |
|
|
Замовник зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором підряду на проектні та пошукові роботи: |
|
|
1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів роботи або ж в іншому порядку, передбаченому законом або договором; |
|
|
1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів роботи або ж в іншому порядку, передбаченому договором або законом; |
|
|
2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати проектно-кошторисну документацію третім особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; |
|
|
2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати проектно-кошторисну документацію третім особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; |
|
|
3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, передбачених у договорі; |
|
|
3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, передбачених у договорі; |
|
|
4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування; |
|
|
4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування; |
|
|
5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для проектування та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; |
|
|
5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для проектування та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; |
|
|
6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, вчиненим до замовника третьою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. |
|
|
6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, вчиненим до замовника третьою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. |
|
|
Стаття 947 |
|
|
Стаття 967 (947) |
|
|
Підрядник зобов'язаний: |
|
|
Підрядник зобов'язаний : |
|
|
1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних на проектування та згідно з договором; |
|
|
1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних на проектування та згідно з договором; |
|
|
2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - разом із замовником, компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування; |
|
|
2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - разом із замовником, компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування; |
|
|
3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; |
|
|
3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; |
|
|
4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію третім особам; |
|
|
4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію третім особам; |
|
|
5) гарантувати замовникові відсутність у третіх осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. |
|
|
5) гарантувати замовникові відсутність у третіх осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. |
|
|
Стаття 948 |
|
|
Стаття 968 (948) |
|
|
1. Підрядник за договором підряду на проектні та пошукові роботи несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт. |
|
|
1. Підрядник за договором підряду на проектні та пошукові роботи несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт. |
|
|
2. При виявленні недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію та, відповідно, здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо законом або договором не встановлено інше. |
|
|
2. При виявленні недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію та, відповідно, здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо договором або законом не встановлено інше. |
|
|
Глава 60 1Виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт |
|
|
Глава 61 (60 1)Виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт |
|
|
Стаття 949 |
|
|
Стаття 969 (949) |
|
|
За договором на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт підрядник зобов'язаний провести обумовлене завданням замовника дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу та оплатити її. |
|
|
За договором на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт підрядник зобов'язаний провести обумовлене завданням замовника дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу та оплатити її. |
|
|
Договір з виконавцем може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виготовлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин. |
|
|
Договір з виконавцем може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виготовлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин. |
|
|
Стаття 950 |
|
|
Стаття 970 (950) |
|
|
1. Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
1. Виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Він має право залучати до виконання договору на науково-пошукові роботи третіх осіб тільки за згодою замовника. |
|
|
Він має право залучати до виконання договору на науково- дослідні роботи третіх осіб тільки за згодою замовника. |
|
|
2. При виконанні дослідно-конструкторських і технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців. |
|
|
2. При виконанні дослідно-конструкторських і технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців. |
|
|
Стаття 951 |
|
|
Стаття 971 (951) |
|
|
1. Виконавець зобов'язаний здати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-пошукові, дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або ж інший спосіб оплати. |
|
|
1. Виконавець зобов'язаний здати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-пошукові, дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або ж інший спосіб оплати. |
|
|
2. Винагорода виконавцеві при проведенні науково-пошукових робіт або ж виконавцеві при проведенні дослідно-конструкторських робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін. |
|
|
2. Винагорода виконавцеві при проведенні науково-пошукових робіт або ж виконавцеві при проведенні дослідно-конструкторських робіт, передбачена договором, може бути зменшена замовником залежно від співвідношення фактично одержаних результатів з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від поведінки замовника, а можливість такого зменшення та його межі були обумовлені погодженням сторін. |
|
|
Стаття 952 |
|
|
Стаття 972 (952) |
|
|
Якщо інше не передбачено договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, як виконавець, так і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі. |
|
|
Якщо інше не передбачено договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, як виконавець, так і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів. Обсяг відомостей, що визнаються конфіденційними, визначається у договорі. |
|
|
Стаття 953 |
|
|
Стаття 973 (953) |
|
|
1. Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські роботи має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором. |
|
|
1. Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські роботи має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором. |
|
|
2. Якщо інше не передбачено договором, виконавець має право використати одержаний ним результат робіт і для себе. |
|
|
2. Якщо інше не передбачено договором, виконавець має право використати одержаний ним результат робіт і для себе. |
|
|
3. Договором може бути передбачене право виконавця реалізовувати результати робіт третім особам. |
|
|
3. Договором може бути передбачене право виконавця реалізовувати результати робіт третім особам. |
|
|
4. Виконавець має право здійснювати патентування результатів робіт, одержаних за договорами на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт, зі згоди замовника. |
|
|
4. Виконавець має право здійснювати патентування результатів робіт, одержаних за договорами на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт, зі згоди замовника. |
|
|
Стаття 954 |
|
|
Стаття 974 (954) |
|
|
Виконавець за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний: |
|
|
Виконавець за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний: |
|
|
1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у передбачений договором строк; |
|
|
1) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у передбачений договором строк; |
|
|
2) додержувати вимог, пов'язаних із правовою охороною інтелектуальної власності; |
|
|
2) додержувати вимог, пов'язаних із правовою охороною інтелектуальної власності; |
|
|
3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт; |
|
|
3) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт; |
|
|
4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника; |
|
|
4) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника; |
|
|
5) надати замовникові, якщо у договорі не передбачено інше, ліцензію на використання науково-технічних результатів, що підлягають правовому захисту, застосовуваних у виконаних роботах; |
|
|
5) надати замовникові, якщо у договорі не передбачено інше, ліцензію на використання науково-технічних результатів, що підлягають правовому захисту, застосовуваних у виконаних роботах; |
|
|
6) своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі; |
|
|
6) своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі; |
|
|
7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. |
|
|
7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. |
|
|
Стаття 955 |
|
|
Стаття 975 (955) |
|
|
Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний: |
|
|
Замовник за договором на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи зобов'язаний: |
|
|
1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; |
|
|
1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; |
|
|
2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; |
|
|
2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; |
|
|
3) прийняти виконані роботи та оплатити їх. |
|
|
3) прийняти виконані роботи та оплатити їх. |
|
|
Стаття 956 |
|
|
Стаття 976 (956) |
|
|
1. Якщо у ході науково-пошукових робіт виявляється неможливість досягнення результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, зазначеної у договорі. |
|
|
1. Якщо у ході науково-пошукових робіт виявляється неможливість досягнення результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, зазначеної у договорі. |
|
|
2. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявляється неможливість, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний оплатити зазнані виконавцем витрати. |
|
|
2. Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виявляється неможливість, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний оплатити зазнані виконавцем витрати. |
|
|
Стаття 957 |
|
|
Стаття 977 (957) |
|
|
1. Виконавець несе відповідальність перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з вини виконавця. |
|
|
1. Виконавець несе відповідальність перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору на науково-пошукові роботи або ж на дослідно-конструкторські та технологічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з вини виконавця. |
|
|
2. Виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки замовника, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором. |
|
|
2. Виконавець зобов'язаний відшкодувати збитки замовника, що становлять для нього реальну шкоду, у межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором передбачено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної вартості за договором. |
|
|
Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених законом. |
|
|
Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених законом. |
|
|
Глава 61 |
|
|
Глава 62 (61) |
|
|
Стаття 958 |
|
|
Стаття 978 (958) |
|
|
1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
2. Правила цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, у тому числі й договорів, передбачених главами 62-64, 66 цього Кодексу, якщо це не суперечить суті цих зобов'язань. |
|
|
2. Правила цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, у тому числі й договорів, передбачених главами 63-65, 67 цього Кодексу, якщо це не суперечить суті цих зобов'язань. |
|
|
3. Правила, що містяться у главах 62-64, 66 цього Кодексу, можуть застосовуватися до інших договорів про надання послуг, якщо інше не передбачено законом, укладеним договором або не суперечить суті зобов'язання. |
|
|
3. Правила, що містяться у главах 63-65, 67 цього Кодексу, можуть застосовуватися до інших договорів про надання послуг, якщо інше не передбачено укладеним договором, законом або не суперечить суті зобов'язання. |
|
|
Стаття 959 |
|
|
Стаття 979 (959) |
|
|
1. Виконавець повинен надати послугу особисто. |
|
|
1. Виконавець повинен надати послугу особисто. |
|
|
2. У випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на третю особу, залишаючись відповідальним перед замовником за невиконання договору в повному обсязі. |
-18- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175)П.2 статті 959 слова "за невиконання договору в повному обсязі" замінити словами "за невиконання та неналежне виконання договору". |
Враховано редакційно |
2. У випадках, передбачених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на третю особу, залишаючись відповідальним перед замовником за порушення договору в повному обсязі. |
|
|
Стаття 960 |
|
|
Стаття 980 (960) |
|
|
1. За договором про оплатне надання послуг замовник повинен оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що передбачені договором. |
|
|
1. За договором про оплатне надання послуг замовник повинен оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що передбачені договором. |
|
|
2. У разі неможливості виконати договір, що виникла не з вини виконавця, замовник повинен виплатити виконавцеві розумну винагороду. У тих випадках, коли неможливість виконання виникла з вини замовника, винагорода підлягає виплаті у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором. |
|
|
2. У разі неможливості виконати договір, що виникла не з вини виконавця, замовник повинен виплатити виконавцеві розумну винагороду. У тих випадках, коли неможливість виконання виникла з вини замовника, винагорода підлягає виплаті у повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором. |
|
|
Стаття 961 |
|
|
Стаття 981 (961) |
|
|
1. За договором про безоплатне надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві усі фактично зазнані витрати, необхідні для виконання договору. |
|
|
1. За договором про безоплатне надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві усі фактично зазнані витрати, необхідні для виконання договору. |
|
|
2. Правило, що міститься у п. 1 цієї статті, застосовується й у випадках, коли неможливість виконання договору про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок дії непереборної сили. |
|
|
2. Правило, що міститься у пункті 1 цієї статті, застосовується й у випадках, коли неможливість виконання договору про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок дії непереборної сили. |
|
|
Стаття 962 |
|
|
Стаття 982 (962) |
|
|
Строк договору про надання послуг визначається погодженням сторін, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами. |
|
|
Строк договору про надання послуг визначається погодженням сторін, якщо інше не передбачено законом або іншими нормативно-правовими актами. |
|
|
Стаття 963 |
|
|
Стаття 983 (963) |
|
|
1. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про оплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором, лише за наявності його вини. Якщо інше не передбачено законом або договором, виконавець, який порушив договір про оплатне надання послуг при здійсненні підприємницької діяльності несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили. |
|
|
1. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про оплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором, лише за наявності його вини. Якщо інше не передбачено договором або законом, виконавець, який порушив договір про оплатне надання послуг при здійсненні підприємницької діяльності несе відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили. |
|
|
2. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, якщо договором не передбачений інший розмір відповідальності виконавця. |
|
|
2. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, якщо договором не передбачений інший розмір відповідальності виконавця. |
|
|
Стаття 964 |
|
|
Стаття 984 (964) |
|
|
Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі в односторонньому порядку, на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або угодою сторін. |
|
|
Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі в односторонньому порядку, на підставах, передбачених цим Кодексом, законом або угодою сторін. |
|
|
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються законом або угодою сторін. |
|
|
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються законом або угодою сторін. |
|
|
Глава 62 |
|
|
Глава 63 (62) |
|
|
Стаття 965 |
|
|
Стаття 985 (965) |
|
|
1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється за договором перевезення. |
|
|
1. Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. |
|
|
2. Загальні умови перевезення визначаються транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними. |
|
|
2. Загальні умови перевезення визначаються транспортними статутами та кодексами, іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. |
|
|
Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень визначаються погодженням сторін, якщо цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами, іншими законодавчими актами та правилами, що видаються згідно з ними, не встановлено інше. |
|
|
Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено Кодексом, транспортними статутами та кодексами, іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. |
|
|
Стаття 966 |
|
|
Стаття 986 (966) |
|
|
1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній йому іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його правоуповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. |
|
|
1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. |
|
|
2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. |
|
|
2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. |
|
|
3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, передбаченого транспортними статутами та кодексами). |
|
|
3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними статутами та кодексами). |
|
|
Стаття 967 |
|
|
Стаття 987 (967) |
|
|
1. За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, що має право на одержання багажу; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу - й за провезення багажу. |
|
|
1. За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу - і за його провезення. |
|
|
2. Договір перевезення пасажира та багажу посвідчується відповідно квитком і багажною квитанцією, форми яких встановлюються у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами. |
|
|
2. Договір перевезення пасажира та багажу посвідчується відповідно квитком і багажною квитанцією, форми яких встановлюються у порядку, встановленому транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Стаття 968 |
|
|
Стаття 988 (968) |
|
|
1. Пасажир має право: |
|
|
1. Пасажир має право: |
|
|
|
-19- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175)Ст. 968 п.1 (старої редакції) вилучити - тому, що придбання квитка знаходиться поза рамками змісту договору, і є лише способом його укладнення. Цей пункт договору логічно зробити п.2 ст. 967 в редакції: "Договір перевезення пасажира та багажу" укладається придбання квитка на будь-який вид транспорту, за будь яким маршрутом відкритим для перевезення. Особи, яким надано право безплатного проїзду, повинні взяти посадочний квиток. При міських перевезеннях договір укладається з моменту посадки пільгового пасажира в транспортний засіб. |
Враховано частково |
|
|
|
|
|
На осіб що перевозяться без достатніх підстав, правила про договір перевезення пасажира не поширюються. Замість п.1 ст.968 помістити 1: "На повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у квитку чи іншому перевізному документі маршрутом". |
|
|
|
1) одержати місце згідно з придбаним квитком; |
|
|
1) одержати місце згідно з придбаним квитком; |
|
|
2) провозити із собою безплатно одну дитину віком до шести років, якщо вона не займає окремого місця; |
|
|
2) провозити із собою безплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця; |
|
|
3) купувати на дітей віком від 6 до 12 років дитячі квитки зі сплатою у пільговому порядку; |
|
|
3) купувати на дітей віком від 6 до 14 років дитячі квитки за пільговою ціною; |
|
|
4) перевозити із собою безоплатно ручну кладь у межах норм, встановлених транспортними статутами та кодексами; |
|
|
4) перевозити із собою безоплатно ручну кладь у межах норм, встановлених транспортними статутами та кодексами; |
|
|
5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби; |
|
|
5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби; |
|
|
6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними статутами та кодексами; |
|
|
6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними статутами та кодексами; |
|
|
7) На повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у квитку чи іншому перевізному документі маршрутом |
|
|
7) отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом |
|
|
2. Пасажир може мати інші права, передбачені цим Кодексом, іншими законами, транспортними статутами та кодексами і правилами, що видаються згідно з ними. |
|
|
2. Пасажир може мати інші права, встановлені цим Кодексом, іншими законами, транспортними статутами та кодексами і правилами, що видаються згідно з ними. |
|
|
Стаття 969 |
|
|
Стаття 989 (969) |
|
|
За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину вмісткості одного чи кількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить законові та іншим правовим актам. |
|
|
1. За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину вмісткості одного чи кількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить законові та іншим нормативно-правовим актам. |
|
|
Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма зазначеного договору встановлюються транспортними статутами та кодексами. |
|
|
2. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Стаття 970 |
|
|
Стаття 990 (970) |
|
|
1. Перевезення вантажів, пасажирів і багажу може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення). |
|
|
1. Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення). |
|
|
2. Відносини транспортних організацій, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються погодженням між цими організаціями. |
|
|
2. Відносини транспортних організацій, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються погодженням між ними. |
|
|
Стаття 971 |
|
|
Стаття 991 (971) |
|
|
Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезнь можуть укласти довгострокові договори. |
|
|
Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезнь можуть укласти довгострокові договори. |
|
|
За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - подавати до перевезення вантажі у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезень вантажів визначаються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезень. |
|
|
За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - подавати до перевезення вантажі у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезень вантажів визначаються обсяги, строки та інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезень . |
|
|
Стаття 972 |
|
|
Стаття 992 (972) |
|
|
1. Перевезення, що їх здійснює комерційна організація, визнається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу за зверненням будь-якої особи. |
|
|
1. Перевезення, що їх здійснює комерційна організація, визнається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу за зверненням будь-якої особи. |
|
|
2. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу). |
|
|
2. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором (стаття 682 цього Кодексу). |
|
|
Стаття 973 |
|
|
Стаття 993 (973) |
|
|
1. За перевезення вантажів, пасажирів і багажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір провізної плати не визначений, має стягуватися розумна чи домірна плата. |
|
|
1. За перевезення вантажів, пасажирів , багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, вона стягується у розумному відповідному розмірі.. |
|
|
2. Плата за перевезення вантажів, пасажирів і багажу, здійснюване транспортом загального користування, визначається погодженням сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. |
|
|
2. Плата за перевезення вантажів, пасажирів , багажу, пошти здійснюване транспортом загального користування, визначається погодженням сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. |
|
|
Пільгові умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу транспортом загального користування можуть встановлюватися транспортною організацією за її рахунок або ж за рахунок відповідного бюджету у випадках, передбачених законами та іншими правовими актами. |
|
|
Пільгові умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися транспортною організацією за її рахунок або ж за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами. |
|
|
3. Робота та послуги, виконувані на вимогу вантажоволодільців і не передбачені тарифами, оплачуються за погодженням сторін. |
|
|
3. Робота та послуги, які виконуються на вимогу вантажоволодільців і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за погодженням сторін. |
|
|
4. Перевізник має право утримувати передані йому для перевезення вантажі на забезпечення належних йому провізної плати та інших платежів із перевезення (стаття 615 цього Кодексу), якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. |
|
|
4. Перевізник має право притримати передані йому для перевезення вантажі для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів (стаття 632 цього Кодексу), якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. |
|
|
Стаття 974 |
|
|
Стаття 994 (974) |
|
|
1. Перевізник повинен надати транспортні засоби під навантаження у строк, встановлений договором. |
|
|
1. Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під навантаження у строк, встановлений договором. |
|
|
Відправник вантажу має право відмовитися від поданих транспортних засобів, що не придатні для перевезення відповідного вантажу. |
|
|
Відправник вантажу має право відмовитися від поданих транспортних засобів, що не придатні для перевезення відповідного вантажу. |
|
|
2. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. |
|
|
2. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. |
|
|
3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі або упаковці, яка не відповідає встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу. |
|
|
3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі або упаковці, яка не відповідає встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу. |
|
|
Стаття 975 |
|
|
Стаття 995 (975) |
|
|
1. Вантаження (вивантаження) вантажів здійснюється транспортною організацією або відправником (одержувачем) у порядку, передбаченому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними. |
|
|
1. Вантаження (вивантаження) вантажів здійснюється транспортною організацією або відправником (одержувачем) у порядку, передбаченому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними. |
|
|
2. Вантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, передбачені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними. |
|
|
2. Вантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, передбачені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними. |
|
|
Стаття 976 |
|
|
Стаття 996 (976) |
|
|
1. Перевізник повинен доставити вантаж, пасажира або багаж до пункту призначення у строк, встановлений погодженням сторін, якщо транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними, не передбачено інше, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. |
|
|
1. Перевізник повинен доставити вантаж, пасажира,багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються відповідно доних, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк . |
|
|
2. Вантаж, не виданий вантажоодержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не передбачений погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, вважається втраченим. |
|
|
2. Вантаж, не виданий вантажоодержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними статутами та кодексами, вважається втраченим. |
|
|
Проте вантажоодержувач, якщо інше не передбачено погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу. |
|
|
Вантажоодержувач, повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними статутами та кодексами, . |
|
|
Стаття 977 |
|
|
Стаття 997 (977) |
|
|
У разі порушення зобов'язань, що випливають із перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену погодженням сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами. |
|
|
У разі порушення зобов'язань, що випливають із перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену погодженням сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Стаття 978 |
|
|
Стаття 998 (978) |
|
|
1. Перевізник за неподання транспортних засобів для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу (стаття 974 цього Кодексу) або невикористання поданих транспортних засобів з інших причин несуть відповідальність, передбачену погодженням сторін, якщо інше не передбачено транспортними статутами або кодексами. |
|
|
1. Перевізник за неподання транспортних засобів для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу (стаття 994 цього Кодексу) або невикористання поданих транспортних засобів з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними статутами або кодексами. |
|
|
2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або невикористання поданих транспортних засобів сталися внаслідок непереборної сили, інших явищ стихійного характеру, воєнних дій, припинення або обмеження перевезення вантажів у певних напрямках, встановленої у випадках і порядку, що передбачені транспортними статутами та кодексами. |
|
|
2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або невикористання поданих транспортних засобів сталисяне з їхньої вини, зокрема, у разі припинення (обмеження) перевезення вантажів у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Стаття 979 |
|
|
Стаття 999 (979) |
|
|
1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, якщо не доведе, що зазначені порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправних транспортних засобів, що загрожують життю або здоров'ю пасажирів, та інших обставин, що не залежать від перевізника. |
|
|
1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами, якщо не доведе, що зазначені порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправних транспортних засобів, що загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника. |
|
|
2. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути провізну плату. |
|
|
2. У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути провізну плату. |
|
|
3. Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові зазнані витрати. |
|
|
3. Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки. |
|
|
Стаття 980 |
|
|
Стаття 1000 (980) |
|
|
У разі прострочення у доставці вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати іншій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо погодженням сторін, транспортними статутами та кодексами не передбачені інші форми відповідальності. |
|
|
У разі прострочення у доставці вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Стаття 981 |
|
|
Стаття 1001 (981) |
|
|
1. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу або багажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачеві або особі, правоуповноваженій на одержання вантажу або багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу або багажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. |
|
|
1. Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачеві або особі, яка має право на його одержання, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. |
|
|
2. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу або багажу у розмірі фактичної шкоди. |
|
|
2. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди. |
|
|
Стаття 982 |
|
|
Стаття 1002 (982) |
|
|
1. До вчинення перевізникові позову, що випливає з перевезення вантажу, є обов'язковим пред'явлення йому претензії у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами. |
|
|
1. До пред'явлення перевізникові позову, що випливає з перевезення вантажу, пошти є обов'язковим пред'явлення йому претензії у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами. |
|
|
2. Позов до перевізника може бути вчинений вантажовідправником або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. |
|
|
2. Позов до перевізника може бути пред'явлений вантажовідправником або вантажоодержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. |
|
|
3. Позовна давність за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами та кодексами. |
|
|
3. Позовна давність за вимогами, що випливають із перевезення вантажу, пошти встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Стаття 983 |
|
|
Стаття 1003 (983) |
|
|
Позовна давність, порядок вчинення позовів щодо спорів, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами, транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами, транспортними статутами та кодексами. |
|
|
Стаття 984 |
|
|
Стаття 1004 (984) |
|
|
Страхування вантажів, пасажирів і багажу вчиняється у порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства. |
|
|
Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до закону. |
|
|
Стаття 985 |
|
|
Стаття 1005 (985) |
|
|
Відповідальність перевізника за шкоду, завдану життю або здоров'ю пасажира, визначається за правилами, встановленими у главі 80 цього Кодексу, якщо законом або договором перевезення не передбачена підвищена відповідальність перевізника. |
|
|
Відповідальність перевізника за шкоду, завдану здоров'ю пасажира або заподіяння йому смерті , визначається за правилами, встановленими у главі 81 цього Кодексу, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини. |
|
|
Глава 63 |
|
|
Глава 64 (63) |
|
|
Стаття 986 |
|
|
Стаття 1006 (986) |
|
|
1. За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнтавантажовідправника або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з доставкою вантажів. |
|
|
1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів. |
|
|
Договором можуть бути передбачені зобов'язання експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, вибраному експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від його імені договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. |
|
|
Договором може бути встановлене зобов'язання експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, вибраному експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. |
|
|
Як додаткові послуги договором транспортної експедиції може бути передбачене здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як перевірка кількості та стану вантажу, його вантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей, а також виконання інших операцій і послуг, передбачених договором. |
|
|
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його вантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). |
|
|
2. Правила цієї глави поширюються і на випадки, коли згідно з договором обов'язки експедитора виконуються перевізником. |
|
|
2. Правила цієї глави поширюються і на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. |
|
|
3. Умови виконання договору транспортної експедиції визначаються погодженням сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими правовими актами. |
|
|
3. Умови виконання договору транспортного експедирування визначаються погодженням сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. |
|
|
Стаття 987 |
|
|
Стаття 1007 (987) |
|
|
1. Договір транспортної експедиції укладається в письмовій формі. |
|
|
1. Договір транспортного експедирування укладається в письмовій формі. |
|
|
2. Відправник (одержувач) вантажу повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків. |
|
|
2. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків. |
|
|
Стаття 988 |
|
|
Стаття 1008 (988) |
|
|
За договором експедиції клієнт повинен виплатити експедиторові винагороду в розмірі, визначеному погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими правовими актами. У випадках коли розмір винагороди не визначений, клієнт повинен виплатити експедиторові домірну плату. |
|
|
Розмір плати експедиторові встановлюється договором, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити її експедиторові у розумному розмірі. |
|
|
Стаття 989 |
|
|
Стаття 1009 (989) |
|
|
1. Експедитор повинен надати послугу особисто. |
|
|
|
|
|
2. У випадках, передбачених договором експедиції, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб, залишаючись відповідальним перед клієнтом за виконання договору. |
|
|
Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'зків за договором транспортного експедирування інших осіб, еспедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. |
|
|
Стаття 990 |
|
|
Стаття 1010 (990) |
|
|
1. Клієнт повинен надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором. |
|
|
1. Клієнт повинен надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. |
|
|
2. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти запросити у клієнта необхідну додаткову інформацію. |
|
|
2. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. |
|
|
3. Ненадання клієнтом необхідної інформації дає право експедиторові на відкладення виконання відповідних обов'язків до її надання. |
|
|
3. Ненадання клієнтом необхідної інформації дає право експедиторові на відкладення виконання відповідних обов'язків до її надання у повному обсязі. |
|
|
4. Клієнт несе відповідальність за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язків щодо надання інформації, зазначеної у п. 1 цієї статті. |
|
|
4. Клієнт несе відповідальність за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язків щодо надання інформації, зазначеної у пункті 1 цієї статті. |
|
|
Стаття 991 |
|
|
Стаття 1011 (991) |
|
|
1. За порушення обов'язків за договором експедиції експедитор несе відповідальність перед клієнтом на підставах і в розмірах, що визначаються згідно з правилами глави 49 цього Кодексу. |
|
|
За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор несе відповідальність перед клієнтом згідно з правилами глави 49 цього Кодексу. |
|
|
2. Відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких взяв на себе експедитор, визначається законодавством про відповідний договір. |
|
|
|
|
|
Стаття 992 |
|
|
Стаття 1012 (992) |
|
|
Клієнт або експедитор має право відмовитися від виконання договору експедиції, попередивши про це іншу сторону в розумний строк. При цьому сторона, що заявила відмову, відшкодовує іншій стороні збитки, спричинені припиненням договору. |
|
|
Клієнт або експедитор має право відмовитися від виконання договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору. |
|
|
Глава 64 |
|
|
Глава 65 (64) |
|
|
§ 1. Загальні положення про зберігання |
|
|
§ 1. Загальні положення про зберігання |
|
|
Стаття 993 |
|
|
Стаття 1013 (993) |
|
|
1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, що належить другій стороні (поклажедавцеві). |
|
|
1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана йому другою стороною (поклажедавцем) і повернути йому цю річ у схоронності. |
|
|
2. У договорі зберігання може бути передбачений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде йому передана у майбутньому. |
|
|
2. У договорі зберігання, у якому зберігачем є особа.що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності, може бути встановлений обов'язок зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. |
|
|
3. Якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (камерах, інших приміщеннях) загального користування, такий договір є публічним (стаття 665 цього Кодексу). |
|
|
3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (камерах, інших приміщеннях) загального користування (стаття 682 цього Кодексу). |
|
|
Стаття 994 |
|
|
Стаття 1014 (994) |
|
|
1. Договір зберігання має бути укладений в письмовій формі у випадках, передбачених у статті 199 цього Кодексу. Договір зберігання, що передбачає обов'язок зберігача взяти річ на зберігання, може бути укладений у письмовій формі - незалежно від складу учасників цього договору і вартості речі, що передається на зберігання. |
-20- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175)Ст. 994 Замість слова "може" включити слово "повинен". |
Враховано редакційно |
1. Договір зберігання має бути укладений в письмовій формі у випадках, встановлених у статті 190 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується взяти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. |
|
|
Письмова форма договору вважається додержаною, якщо взяття речі на зберігання посвідчене видачею поклажедавцеві зберігальної розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем. |
|
|
Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. |
|
|
2. Передання на зберігання речі при пожежі, повені, раптовому захворюванні та при інших надзвичайних обставин може доводитися свідченням свідків незалежно від вартості зданої на зберігання речі. |
|
|
2. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні, або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. |
|
|
3. Договір зберігання може бути укладений шляхом видачі зберігачем поклажодавцеві номерного жeтона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, - якщо це допускається законом, іншим правовим актом чи якщо це звично для цього виду зберігання. |
|
|
3. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншим актом цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання. |
|
|
Стаття 995 |
|
|
Стаття 1015 (995) |
|
|
1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом обумовленого договором строку. |
|
|
1. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі. |
|
|
2. Якщо строк зберігання договором не передбачений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до зажадання її поклажодавцем. |
|
|
2. Якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до подання поклажедавцем вимоги про її повернення. |
|
|
3. Якщо строк зберігання визначений моментом зажадання речі поклажодавцем, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання речі вимагати від поклажодавця забрати річ, надавши йому для цього розумний строк. Невиконання поклажодавцем цього обов'язку породжує наслідки, передбачені пунктом 3 статті 1006 цього Кодексу. |
|
|
3. Якщо строк зберігання визначений моментом подання поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання, вимагати від поклажодавця забрати річ, надавши йому для цього розумний строк. Невиконання поклажодавцем цього обов'язку може мати наслідки, встановлені пунктом 3 статті 1025 цього Кодексу. |
|
|
Стаття 996 |
|
|
Стаття 1016 (996) |
|
|
1. Зберігач, який зобов'язався взяти річ на зберігання у передбачений договором строк, не має права вимагати передання йому цієї речі на зберігання. |
|
|
1. Зберігач, який зобов'язався взяти в майбутньому річ на зберігання, не має права вимагати її передання на зберігання. |
|
|
2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання у визначений договором строк (п. 2 статті 993 цього Кодексу), відповідає перед зберігачем за збитки, завдані у зв'язку з тим, що зберігання не відбулося, - якщо інше не передбачено законом або договором зберігання. Поклажодавець звільняється від цієї відповідальності, якщо в розумний строк він заявить зберігачеві про відмову від його послуг. |
|
|
2. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання, зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані йому у зв'язку з тим, що зберігання не відбулося якщо в розумний строк не попередив зберігача про відмову від договору. |
|
|
3. Якщо інше не передбачено договором, зберігач звільняється від обов'язку взяти річ на зберігання у випадках, коли в обумовлений договором строк річ не може бути передана йому на зберігання. |
|
|
|
|
|
Стаття 997 |
|
|
Стаття 1017 (997) |
|
|
Особа, що здійснює на засадах підприємницької діяльності зберігання речей на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у неї такої можливості. Договори, що підлягають укладенню в таких випадках, визнаються публічними договорами (стаття 665 цього Кодексу). |
|
|
1. Особа, яка зберігає речі на засадах підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у неї такої можливості (стаття 682 цього Кодексу). |
|
|
|
|
|
2. Зберігач звільняється від обов'язку взяти річ на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності. Якщо річ мала бути передана на зберігання в майбутньому, зберігач звільняється від обов'язку взяти річ на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності. |
|
|
Стаття 998 |
|
|
Стаття 1018 (998) |
|
|
У випадках, передбачених договором, зберігач має право змішати речі одного і того ж роду та якості, які здані на зберігання кількома особами. |
|
|
За згодою поклажедавця зберігач має право змішати речі одного і того ж роду та якості, які здані на зберігання особами. |
|
|
|
|
|
Стаття 1020 (1000) |
|
|
|
|
|
|
1. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. |
|
|
|
|
|
2. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну. |
|
Стаття 999 |
|
|
Стаття 1019 (999) |
|
|
1. Якщо договором не передбачено інше, зберігач зобов'язаний виконувати його особисто. |
|
|
1. Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором особисто. |
|
|
2. Зберігач має право передати річ на зберігання третій особі у разі, якщо він через обставини вимушений зробити це в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. |
|
|
2. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. |
|
|
3. Про передання речі на зберігання третій особі зберігач зобов'язаний своєчасно сповістити поклажодавця. |
|
|
Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно сповістити поклажодавця. |
|
|
4. При переданні речі на зберігання третій особі умови договору зберігають чинність і первісний зберігач відповідає за дії третьої особи, якій він передав річ на зберігання, як за свої власні дії. |
|
|
3. При переданні зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігають чинність, і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання, як за свої власні. |
|
|
Стаття 1000 |
|
|
|
|
|
1. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених договором, законом, іншими правовими актами, для забезпечення схоронності речі, переданої йому на зберігання. |
|
|
|
|
|
2. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про взяту на зберігання річ, як про свою власну. |
|
|
|
|
|
Стаття 1001 |
|
|
Стаття 1021 (1001) |
|
|
Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися переданою йому на зберігання річчю, а також надавати третім особам можливість користування нею. |
|
|
Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. |
|
|
Стаття 1002 |
|
|
Стаття 1022 (1002) |
|
|
1. Зберігач зобов'язаний негайно сповістити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі, які передбачені договором, і дочекатися його відповіді. |
|
|
1. Зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і дочекатися його відповіді. |
|
|
2. У разі небезпеки, нестачі чи пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови зберігання речі, не чекаючи відповіді поклажодавця. |
|
|
2. У разі небезпеки втрати, нестачі чи пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця. |
|
|
3. Якщо річ, що є на зберіганні, пошкоджена, або ж виникла реальна загроза її пошкодження, чи виникли інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право реалізувати річ чи її частину самостійно. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право за рахунок купівельної ціни відшкодувати свої витрати з продажу речей. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем. |
|
|
3. Якщо річ пошкоджена, або ж виникла реальна загроза її пошкодження, чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право відшкодувати свої витрати з суми, яка була одержана від продажу речей. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем. |
|
|
Стаття 1003 |
|
|
Стаття 1023 (1003) |
|
|
1. Плата за зберігання, строки її внесення визначаються договором. |
|
|
1. Плата за зберігання, строки її внесення встановлюються договором. |
|
|
2. Якщо зберігання припиняється до спливу обумовленого строку через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на домірну частину винагороди. |
|
|
2. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на домірну частину плати. |
|
|
3. Якщо поклажедавець після закінчення строку договору не взяв річ назад, він зобов'язаний внести плату за весь час її зберігання. |
|
|
3. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. |
|
|
4. Статутом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. |
|
|
4. Статутом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. |
|
|
Стаття 1004 |
|
|
Стаття 1024 (1004) |
|
|
1. Якщо інше не визначено договором зберігання, витрати зберігача із зберігання речі включаються до винагороди за зберігання. |
|
|
1. Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. |
|
|
2. Надзвичайні витрати, тобто витрати із зберігання речі, що їх сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання, відшкодовуються поза винагородою, яка належить зберігачеві, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
2. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. |
|
|
3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати із зберігання речі, якщо законом або договором не передбачено інше. |
|
|
3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо законом або договором не передбачено інше. |
|
|
Стаття 1006 |
|
|
Стаття 1025 (1006) |
|
|
1. Поклажедавець зобов'язаний забрати річ у зберігача після закінчення строку зберігання. |
|
|
Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку. |
|
|
2. Зберігач зобов'язаний письмово попередити поклажедавця про закінчення строку зберігання і запропонувати йому розумний строк для взяття речі. |
|
|
|
|
|
3. Якщо поклажедавець у запропонований зберігачем строк не забрав речі, зберігач має право продати її за ціною, що склалася на день продажу. |
|
|
|
|
|
Сума одержана від продажу речі, передається поклажедавцеві з відрахуванням сум, належних зберігачеві, у тому числі його витрат щодо продажу речі. |
|
|
|
|
|
Стаття 1005 |
|
|
Стаття 1026 (1005) |
|
|
1. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, ту річ, що була передана на зберігання, а якщо договором було передбачено зберігання із знеособленням речей, - тотожна або обумовлена сторонами кількість речей того самого роду та якості. |
|
|
1. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання або відповідну кількість речей того ж роду та якості. |
|
|
2. Річ має бути повернена зберігачеві у такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням її природного погіршення, природного убутку або іншої зміни внаслідок її природних властивостей. |
|
|
2.Річ має бути повернена зберігачеві у такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. |
|
|
Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, одержані за час зберігання речі. |
|
|
Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. |
|
|
4. Тотожність речі, що прийнята на зберігання і речі, що повернута поклажедавцеві може підтверджуватись свідченням свідків. |
|
|
3. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажедавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків. |
|
|
Стаття 1007 |
|
|
Стаття 1027 (1007) |
|
|
1. За втрату, нестачу чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач несе відповідальність на підставах, передбачених главою 49 цього Кодексу. |
|
|
1. За втрату (нестачу) чи пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. |
|
|
2. Зберігач, що здійснює зберігання речей на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), несе відповідальність за втрату, нестачу чи пошкодження речей, якщо не доведе, що втрата, нестача чи пошкодження відбулися внаслідок непереборної сили, або ж через властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на збереження, не знав і не повинен був знати, або ж у результаті умислу чи грубої необережності поклажодавця. |
|
|
2. Зберігач, який зберігає річ на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач) відповідає за втрату (нестачу) чи пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або у результаті умислу чи грубої необережності поклажодавця. |
|
|
3. За втрату, нестачу чи пошкодження прийнятих на зберігання речей після того, як настав обов'язок поклажодавця взяти ці речі назад (п. 1 статті 1005 цього Кодексу), зберігач несе відповідальність лише за наявності з його боку умислу чи грубої необережності. |
|
|
3. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) чи пошкодження речі, після закінчення строку зберігання лише за наявності умислу або грубої необережності. |
|
|
Стаття 1008 |
|
|
Стаття 1028 (1008) |
|
|
1. Збитки, завдані поклажедавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речей, відшкодовуються зберігачем на загальних підставах. |
|
|
1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) чи пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: |
|
|
2. У разі безоплатного зберігання збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням речі, відшкодовуються: |
|
|
|
|
|
1) за втрату та нестачу речей - у розмірі вартості втрачених або таких, що їх не вистачає, речей; |
|
|
1) за втрату та нестачу речей - у розмірі їх вартості; |
|
|
2) за пошкодження речей - у розмірі суми, на яку знизилася їхня вартість. |
|
|
2) за пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. |
|
|
3. У випадках коли внаслідок пошкодження, за яке зберігач несе відповідальність, якість речі змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від неї і зажадати від зберігача відшкодування вартості цієї речі, а також інших збитків, якщо інше не передбачено законом або договором. |
|
|
2. У випадках, коли внаслідок пошкодження якість речі змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від неї і зажадати від зберігача відшкодування її вартості. |
|
|
Стаття 1009 |
|
|
Стаття 1029 (1009) |
|
|
Поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, яку здано на зберігання, якщо зберігач, приймаючи річ на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості. |
|
|
Поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, якщо зберігач, приймаючи її на зберігання не знав і не міг знати про ці властивості. |
|
|
Стаття 1010 |
|
|
Стаття 1030 (1010) |
|
|
Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, що прийнята на зберігання, навіть якщо передбачений договором строк її зберігання ще не закінчився. Однак у цьому разі поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Зберігач зобов'язаний за першою вимогою поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання ще не закінчився. |
|
|
Стаття 1011 |
|
|
Стаття 1031 (1011) |
|
|
Правила цієї глави застосовуються до зобов'язань зберігання, що виникають за законом, якщо законом не встановлені інші правила. |
|
|
Правила цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо законом не встановлені інші правила. |
|
|
Стаття 1012 |
|
|
Стаття 1032 (1012) |
|
|
Правила, що містяться у параграфі 1 цієї глави, застосовуються до окремих видів зберігання, якщо правилами про окремі види зберігання не встановлено інше. |
|
|
Правила, що містяться у параграфі 1 цієї глави, застосовуються до окремих видів зберігання, якщо правилами про окремі види зберігання не встановлено інше. |
|
|
§ 2. Зберігання в товарному складі |
|
|
§ 2. Зберігання на товарному складі |
|
|
Стаття 1013 |
|
|
Стаття 1033 (1013) |
|
|
1. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані зі зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності. |
|
|
1. Товарним складом вважається організація, яка зберігає товари та надає пов'язані зі зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності . |
|
|
2. Товарний склад визнається складом загального користування у випадках, коли із закону, інших правових актів або виданого підприємницькій організації дозволу (ліцензії) випливає, що вона зобов'язана приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця. |
|
|
2. Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи. |
|
|
Стаття 1014 |
|
|
Стаття 1034 (1014) |
|
|
1. За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов'язується за винагороду зберігати товари, що передані йому товароволодільцем (поклажодавцем), і повернути ці товари в схоронності. |
|
|
1. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товари, що передані йому поклажодавцем, і повернути ці товари в схоронності. |
|
|
2. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, визнається публічним договором (стаття 665 цього Кодексу). |
|
|
2. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором (стаття 682 цього Кодексу). |
|
|
3. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається такою, що додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами. |
|
|
3. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на склад посвідчене складськими документами. |
|
|
Стаття 1015 |
|
|
Стаття 1035 (1015) |
|
|
Якщо із закону або договору випливає, що товарний склад має право розпоряджатися речами, зданими на зберігання зі знеособленням (очевидне зберігання), до відносин сторін застосовуються правила про позику, проте час та місце повернення товарів визначаються правилами про зберігання. |
|
|
Якщо товарний склад має право розпоряджатися речами наділеними родовими ознаками, до відносин сторін застосовуються правила про позику, проте час та місце повернення товарів визначаються правилами про зберігання. |
|
|
Стаття 1016 |
|
|
Стаття 1036 (1016) |
|
|
1. Товарний склад зобов'язаний здійснити за свій рахунок огляд товарів при прийнятті їх на зберігання для визначення їх кількості та зовнішнього стану. |
|
|
1. Товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товари при прийнятті їх на зберігання для визначення їх кількості та зовнішнього стану. |
|
|
2. Товарний склад зобов'язаний надати товароволодільцеві можливість огляду товарів або їх зразків (якщо зберігання здійснюється зі знеособленням), взяття проб та вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів. |
|
|
2. Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, наділені родовими ознаками, взяти проби та вжити заходи, необхідні для забезпечення його схоронності. |
|
|
3. Кожна із сторін договору при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала їх огляду та перевірки. |
|
|
3. Кожна із сторін договору при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов'язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала їх огляду та перевірки. |
|
|
Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений сторонами, заява про нестачу або пошкодження товару внаслідок його неналежного зберігання має бути зроблена товароволодільцем у письмовій формі при одержанні товару, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. Якщо немає заяви товароволодільця, вважається, що товар повернений складом відповідно до умов договору, оскільки товароволоділець не доведе інше. |
|
|
Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений сторонами, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі при його одержанні, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару - протягом трьох днів після його одержання. За відсутності заяви поклажодавця вважається, що склад повернув товар відповідно до умов договору. |
|
|
Стаття 1017 |
|
|
Стаття 1037 (1017) |
|
|
1. У разі якщо для забезпечення схоронності товарів необхідною є термінова зміна умов зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити термінових заходів, які вимагаються, та сповістити про них товароволодільця. |
|
|
1. Якщо для забезпечення схоронності товарів потрібна негайна зміна умов зберігання, товарний склад зобов'язаний самостійно вжити відповідні невідкладні заходи та сповістити про них товароволодільця. |
|
|
2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того самого дня сповістити про це товароволодільця. |
|
|
2. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов'язаний негайно скласти акт і того ж дня сповістити про це товароволодільця. |
|
|
Стаття 1018 |
|
|
Стаття 1038 (1018) |
|
|
1. Товарний склад на підтвердження прийняття товарів видає один із таких документів: |
|
|
1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких документів: |
|
|
- складську квитанцію; |
|
|
- складську квитанцію; |
|
|
- просте складське свідоцтво; |
|
|
- просте складське свідоцтво; |
|
|
- подвійне складське свідоцтво. |
|
|
- подвійне складське свідоцтво. |
|
|
2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару шляхом застави відповідного свідоцтва. |
|
|
2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва. |
|
|
Стаття 1019 |
|
|
Стаття 1039 (1019) |
|
|
1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного. |
|
|
1. Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного. |
|
|
2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені: |
|
|
2. У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені: |
|
|
1) найменування та місце знаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання; |
|
|
1) найменування та місце знаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання; |
|
|
2) поточний номер складського свідоцтва за реєстром складу; |
|
|
2) номер складського свідоцтва за реєстром складу; |
|
|
3) найменування юридичної особи або ж ім'я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, а також місце знаходження (місце проживання) товароволодільця; |
|
|
3) найменування юридичної особи або ж ім'я фізичної особи від якої прийнято товар на зберігання, їх місце знаходження та місце проживання товароволодільця; |
|
|
4) найменування та кількість прийнятого на зберігання товару - число одиниць і (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) товару; |
|
|
4) найменування та кількість прийнятого на зберігання товару - число одиниць і (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) товару; |
|
|
5) строк, на який прийнято товар на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що товар прийнято на зберігання до запитання; |
|
|
5) строк, на який прийнято товар на зберігання, або ж вказівка, що товар прийнято на зберігання до запитання; |
|
|
6) розмір винагороди за зберігання або ж тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання; |
|
|
6) розмір плати за зберігання або ж тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати; |
|
|
7) дата видачі складського свідоцтва; |
|
|
7) дата видачі складського свідоцтва; |
|
|
8) підпис правоуповноваженої особи та печатка товарного складу. |
|
|
8) підпис особи яка видала свідоцтво та печатка товарного складу. |
|
|
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом. |
|
|
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом. |
|
|
Стаття 1020 |
|
|
Стаття 1040 (1020) |
|
|
1. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі. |
|
|
1. Особа, яка має складське та заставне свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі. |
|
|
2. Утримувач, який має лише складське свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом. |
|
|
2. Особа, яка має лише складське свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом. |
|
|
3. Утримувач, який має лише заставне свідоцтво, має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару, відмітка про це робиться на складському свідоцтві. |
|
|
3. Особа, яка має лише заставне свідоцтво, має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару, відмітка про це робиться на складському свідоцтві. |
|
|
Стаття 1021 |
|
|
Стаття 1041 (1021) |
|
|
Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами. |
|
|
Складське та заставне свідоцтва можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами. |
|
|
Стаття 1022 |
|
|
Стаття 1042 (1022) |
|
|
1. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника. |
|
|
1. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника. |
|
|
2. Просте складське свідоцтво має містити відомості, передбачені підпунктами 1, 2, 4-8 п. 2 статті 1019 цього Кодексу, а також вказівку на те, що воно видане на пред'явника. |
|
|
2. Просте складське свідоцтво має містити відомості, встановлені підпунктами 1, 2, 4-8 частини 2 статті 1039 цього Кодексу, а також зазначення, що воно видане на пред'явника. |
|
|
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є простим складським свідоцтвом. |
|
|
3. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є простим складським свідоцтвом. |
|
|
Стаття 1023 |
|
|
Стаття 1043 (1023) |
|
|
1. Товарний склад видає товар утримувачеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) не інакше як в обмін на обидва свідоцтва разом. |
|
|
1. Товарний склад видає товари володільцеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в обмін на обидва свідоцтва разом. |
|
|
2. Утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але вніс суму боргу за ним, товар видається складом не інакше як в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом. |
|
|
2. Володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але вніс суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом. |
|
|
3. Товарний склад, що видав товар утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не вніс суми боргу за ним, несе відповідальність перед утримувачем заставного свідоцтва за платіж усієї забезпеченої за ним суми. |
|
|
3. Товарний склад, що видав товар володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не вніс суми боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї суми, забезпеченої за ним. |
|
|
4. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товари, що залишилися на складі. |
|
|
4. Утримувач складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товари, що залишилися на складі. |
|
|
§ 3. Спеціальні види зберігання |
|
|
§ 3. Спеціальні види зберігання |
|
|
Стаття 1024 |
|
|
Стаття 1044 (1024) |
|
|
1. Договір зберігання речей, що прийняті ломбардом від фізичної особи, оформляється шляхом видачі ломбардом іменної схоронної квитанції. |
|
|
1. Договір зберігання речей, що прийняті ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції. |
|
|
2. Річ, що здається до ломбарду, оцінюється за погодженням сторін. |
|
|
2. Ціна речі визначається домовленістю сторін . |
|
|
3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняті на зберігання речі у повній сумі їх оцінки. |
|
|
3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання у повній сумі їх оцінки. |
|
|
Стаття 1025 |
|
|
Стаття 1045 (1025) |
|
|
1. Річ, що не зажадана поклажодавцем із ломбарду зі спливом трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом. |
|
|
1. Річ, яку поклажодавець не забрав із ломбарду після спливу трьох місяців від дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом. |
|
|
2. Із виторгу від продажу речі погашається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається ломбардом поклажодавцеві. |
|
|
2. Із виторгу від продажу речі погашається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається поклажодавцеві. |
|
|
Стаття 1026 |
|
|
Стаття 1046 (1026) |
|
|
1. Банк може прийняти на зберігання цінні папери, дорогоцінні метали та каміння, інші коштовності та інші цінності, у тому числі документи. |
|
|
1. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. 2. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинів з цінними паперами, прийнятими на зберігання. |
|
|
2. Договір зберігання цінностей у банку оформляється видачею банком поклажодавцеві іменного зберігального документа, пред'явлення якого є підставою для видачі цінностей, що зберігаються, поклажодавцеві. |
|
|
3. Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. |
|
|
3. У випадках, передбачених договором зберігання цінних паперів, банк, окрім забезпечення їх збереження, може вчиняти щодо цих паперів юридично значущі дії. |
|
|
|
|
|
4. Договором зберігання цінностей у банку може бути передбачено надання поклажодавцеві індивідуального банківського сейфа (частини сейфа, окремого приміщення для зберігання), що охороняється, а також право поклажодавця працювати у банку з цінностями, що зберігаються в індивідуальному банківському сейфі. При цьому банк зобов'язаний видати поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей. |
|
|
Стаття 1046 1Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. 1. Банк може передати поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними. 2. Банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що індентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей. |
|
|
5. За договором зберігання цінностей у банку з використанням поклажодавцем індивідуального банківського сейфа банк приймає від клієнта цінності, які мають зберігатися у сейфі, здійснює контроль за їх поміщенням у сейф та вилученням із сейфа клієнтом. |
|
|
3. Банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх поміщення у сейфі та одержання їх із сейфа. |
|
|
6. До договору про надання банківського сейфа в користування особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий найм (оренду). |
|
|
Стаття 1046 2Договір про надання індивідуального банківського сейфа, який не охороняється банком. До договору про надання банківського сейфа особі без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила цього Кодексу про майновий найм (оренду). |
|
|
Стаття 1027 |
|
|
Стаття 1047 (1027) |
|
|
1. Камери схову загального користування, що перебувають у віданні транспортних організацій, зобов'язані брати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Договір зберігання речей у камерах схову транспортних організацій є публічним договором (стаття 665 цього Кодексу). |
|
|
1. Камери схову загального користування, що перебувають у віданні транспортних організацій, зобов'язані брати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів (стаття 682 цього Кодексу). |
|
|
2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон. |
|
|
2. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон. |
|
|
3. Збитки, зазнані поклажодавцем внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речей, зданих до камери схову, відшкодовуються поклажодавцеві протягом доби, якщо при здаванні речей на зберігання була здійснена їх оцінка або ж якщо сторони дійшли згоди щодо суми збитків, що підлягають відшкодуванню. |
|
|
3. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі здійсненої при переданні її на зберігання. |
|
|
4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати речі, визначається правилами, що видаються відповідно до транспортних статутів або кодексів, або ж погодженням сторін. Речі, не затребувані у зазначені строки, камера схову зобов'язана зберігати протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку незажадані речі можуть бути продані у порядку, передбаченому законом. |
|
|
4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати річ, визначається правилами, що видаються відповідно до транспортних статутів або кодексів, або ж погодженням сторін. Якщо сторона не забрала річ у зазначені строки, камера схову зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом. |
|
|
5. У разі втрати квитанції або жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві із наданням доказів належності йому цієї речі. |
|
|
5. У разі втрати квитанції або жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві із наданням доказів належності йому цієї речі. |
|
|
|
|
|
6. До договору про зберігання речі в автоматичних камерах схову застосовуються__________. |
|
|
Стаття 1028 |
|
|
Стаття 1048 (1028) |
|
|
1. Зберігання у гардеробах організації передбачається безоплатним, якщо винагорода за зберігання не застережена або в інший очевидний спосіб не обумовлена при здаванні речей на зберігання. |
|
|
1. Якщо річ здана у гардероб юридичної особи, стороною договору є ця юридична особа. |
|
|
Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, здійснюється зберігання оплатно чи безоплатно, зобов'язаний вжити для забезпечення схоронності речі усіх необхідних заходів. |
|
|
Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, здійснюється зберігання оплатно чи безоплатно, зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності речі. |
|
|
2. Правила цієї статті застосовуються також до зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей, що залишаються без здавання їх на зберігання громадянами у місцях, відведених для цих цілей в організаціях та засобах транспорту. |
|
|
2. Правила цієї статті застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, в лікувальних та інших закладах. |
|
|
|
|
|
Стаття 1049 1Зберігання речей пасажира під час його перевезення |
|
|
|
|
|
|
Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира, (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному йому місці. |
|
Стаття 1029 |
|
|
Стаття 1049 (1029) |
|
|
1. Готель як зберігач несе відповідальність за схоронність майна, внесеного до готелю особою, яка проживає у ньому. Такою, що внесена до готелю, вважається річ, ввірена працівникам готелю, або ж річ, яка поміщена у призначеному для цього місці. |
|
|
1. Готель відповідає за схоронність майна, внесеного до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. |
|
|
2. Готель несе відповідальність за втрату грошей, інших валютних цінностей, цінних паперів та інших коштовностей особи, що проживає у готелі, тільки за умови, якщо вони були прийняті готелем на зберігання. |
|
|
2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання. |
|
|
3. Особа, що проживає у готелі, яка виявила втрату, нестачу або пошкодження своїх речей, зобов'язана негайно заявити про це готелю. В іншому випадку готель звільняється від відповідальності за незбереження речей. |
|
|
3. У разі втрати чи пошкодження речі особа зобов'язана негайно повідомити готель про це. Якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи пошкодженні. |
|
|
4. Правила цієї статті відповідно застосовуються до зберігання речей громадян у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, в яких особа тимчасово проживає. |
|
|
4. Правила цієї статті застосовуються до зберігання речей фізичних осіб в гуртожитках, у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає. |
|
|
Стаття 1030 |
|
|
Стаття 1050 (1030) |
|
|
1. За договором про секвестр двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, передають цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після розв'язання спору повернути річ тій особі, якій вона буде присуджена за рішенням суду або ж за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр). |
|
|
1. За договором про секвестр двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, передають цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після розв'язання спору повернути річ тому, кому вона буде присуджена судом або за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр). |
|
|
2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання в порядку секвестру за рішенням суду (судовий секвестр). |
|
|
2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання в порядку секвестру за рішенням суду (судовий секвестр). |
|
|
Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаємною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимагається згода зберігача, якщо законом не встановлено інше. |
|
|
Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаємною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимагається згода зберігача, якщо законом не встановлено інше. |
|
|
3. На зберігання в порядку секвестру можуть бути передані як рухомі, так і нерухомі речі. |
|
|
|
|
|
4. Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спорять, якщо договором або рішенням суду, яким встановлюється секвестр, не передбачено інше. |
|
|
3. Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спорять. |
|
|
|
-21- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175)Стаття 1030 1 Зберігання транспортних засобів |
Враховано частково |
Стаття 1051 (1030 1)Зберігання автотранспортних засобів |
|
|
|
|
1. За договором зберігання транспортних засобів на автостоянках зберігач зобов'язаний створити належні умови для заїзду транспортного засобу на стоянку, зберігати його і надати можливість поклажодавцю чи уповноваженій ним особі забрати в будь-який час, а поклажодавець зобов'язаний дотримуватись правил зберігання й платити встановлену суму. |
|
1. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. |
|
|
|
2. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах зберігач зобов'язується не допустити проникнення в них сторонніх осіб. |
|
2. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допустити проникнення в них сторонніх осіб і видати його за першою вимогою поклажодавця. |
|
|
|
Договір зберігання транспортного засобу поширюється і на відносини між гаражно-будівельними та гаражними кооперативами і їх іменами, якщо в законі чи статуті цих кооперативів не встановлюється інше. |
|
Договір зберігання транспортного засобу поширюється і на відносини між гаражно-будівельними та гаражними кооперативами і їх членами, якщо в законі чи статуті цих кооперативів не встановлюється інше. |
|
|
|
|
|
Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном). |
|
|
|
Стаття 1030 2 Договір охорониЗа договором охорони одна сторона (охоронець) що є суб'єктом підприємництва зобов'язана забезпечити недоторканість особистостей чи майна, а охороняємий виконувати передбачені правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати встановлену плату. |
Враховано редакційно |
Стаття 1052 (1030 2)Договір охорони За договором охорони одна сторона (охоронець) що є суб'єктом підприємництва, зобов'язана забезпечити недоторканість особи чи майна. Володілець майна або особа, яку охороняють, зобов'язаний виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати встановлену плату. |
|
Глава 65 |
|
|
Глава 66 (65) |
|
|
Стаття 1031 |
|
|
Стаття 1053 (1031) |
|
|
Страхування - це забезпечення майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових платежів ( страхових премій, страхових внесків) |
|
|
Стаття 1055 (1031 2)Договір страхування |
|
|
|
|
|
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, встановленій страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у встановлений строк та виконувати інші умови договору. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 1053-1 (1034) |
|
|
|
|
|
1. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані: |
|
|
|
|
|
1) з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); |
|
|
|
|
|
2) з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); |
|
|
|
|
|
3) з відшкодуванням страхувальником завданої ним шкоди особі або майну фізичної особи, а також шкоди, завданої юридичній особі (страхування відповідальності). |
|
|
|
|
|
2.Види страхування встановлюються законом. |
|
Стаття 1031 1Підстави виникнення страхування |
|
|
|
|
|
1. Страхування здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником (добровільне страхування). |
|
|
|
|
|
2. У випадках, передбачених законом або іншими правовими актами, проводиться страхування без укладення договору (обов'язкове страхування). До зобов'язань із обов'язкового страхування застосовуються правила цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом або іншими правовими актами. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1031 2Договір страхування |
|
|
|
|
|
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, уповноваженій на її одержання, а страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору." |
|
|
|
|
|
Стаття 1032 |
|
|
Стаття 1056 (1032) |
|
|
1. Страховиками визнаються юридичні особи, які спеціально створені для здійснення страхової діяльності та які одержали у встановленому порядку ліцензію на цей вид діяльності. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування та пов'язана з ним страхова діяльність. Іншими видами страхової діяльності страховик може займатися лише у випадках, передбачених законом або іншими правовими актами. |
|
|
1. Страховиками є юридичні особи, які спеціально створені для здійснення страхової діяльності та які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. |
|
|
|
|
|
2. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування та пов'язана з ним страхова діяльність. Іншими видами страхової діяльності страховик може займатися лише у випадках, встановлених законом. |
|
|
2. Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання на правах юридичних осіб для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. |
|
|
3. Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм. |
|
|
3. Громадяни та юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування. |
|
|
4. Фізичні та юридичні особи з метою страхування своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування. |
|
|
Стаття 1033 |
|
|
Стаття 1057 (1033) |
|
|
1. Страхувальниками є фізичні та юридичні особи, які страхують свій майновий інтерес і вносять страхові платежі. |
|
|
1. Страхувальником є фізична або юридична особа, яка уклала із страховиком договір страхування у своїх інтересах та (або) у інтересах іншої особи. |
|
|
2. Застрахованою особою за особистим страхуванням визнається фізична особа, в житті якої може статися подія, що породжує обов'язок страховика виплатити їй або - в разі її смерті - іншій особі страхову суму. Застрахованою особою може бути як сам страхувальник, так і інша фізична особа." |
|
|
2. Застрахованою особою за договором особистого страхування є фізична особа, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату, у разі досягнення нею певного віку або настання у її житті встановленої договором подіїї ( страхового випадку). |
|
|
Застрахованою особою може бути страхувальник або інша фізична особа, встановлена страхувальником у договорі. |
||||
|
3. Страхувальники мають право при укладенні договорів страхування призначати громадян чи юридичних осіб для одержання страхових сум або страхового відшкодування (вигодонабувачів), а також замінювати їх до настання страхового випадку. |
|
|
3. Страхувальник має право при укладенні договорів страхування, призначати фізичних чи юридичних осіб для одержання страхової виплати (вигодонабувачів), а також замінювати їх до настання страхового випадку. |
|
|
Стаття 1034 |
|
|
Стаття 1058 перенесена після статті 1053. |
|
|
Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству і пов'язані: |
|
|
|
|
|
1) з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); |
|
|
|
|
|
2) з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); |
|
|
|
|
|
3) з відшкодуванням страхувальником завданої ним шкоди особі або майну фізичної особи, а також шкоди, завданої юридичній особі (страхування відповідальності). |
|
|
|
|
|
Стаття 1035 |
|
|
Стаття 1059 (1035) |
|
|
Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики можуть здійснювати такі види страхування: |
|
|
|
|
|
1) особисте: |
|
|
|
|
|
а) страхування життя; |
|
|
|
|
|
б) страхування від нещасних випадків; |
|
|
|
|
|
в) медичне страхування; |
|
|
|
|
|
2) майнове: |
|
|
|
|
|
а) страхування засобів наземного, повітряного і водного транспорту; |
|
|
|
|
|
б) страхування вантажів; |
|
|
|
|
|
в) страхування інших видів майна; |
|
|
|
|
|
г) страхування фінансових ризиків; |
|
|
|
|
|
3) відповідальності: |
|
|
|
|
|
а) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; |
|
|
|
|
|
б) страхування інших видів відповідальності; |
|
|
|
|
|
4) перестрахування; |
|
|
|
|
|
5) інші види особистого і майнового страхування. |
|
|
|
|
|
Стаття 1036 |
|
|
Стаття 1060 (1036) |
|
|
1. Страховий ризик - це ймовірність настання певної події, у зв'язку з якою проводиться страхування. |
|
|
1. Страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. |
|
|
2. Страховий випадок - це передбачена договором або законом чи іншими правовими актами подія, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові, застрахованій або іншій третій особі (вигодонабувачеві). |
|
|
2. Страховим випадком є певна подія, встановлена договором або законом, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальникові, застрахованій особі або третій особі( вигодонабувачеві). |
|
|
Стаття 1037 |
|
|
Стаття 1061 (1037) |
|
|
1. Страхова сума - це сума грошових коштів, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. |
|
|
1. Страхова сума - грошова сума, у межах якої страховик відповідно до договору страхування зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку. |
|
|
2. Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від сум, які виплачуються одержувачеві за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків. |
|
|
2. Страхова виплата - грошова сума, що виплачується страховиком відповідно до договору страхування у разі настання страхового випадку |
|
|
3. Страхова оцінка - це визначення вартості майна з метою його страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового страхування. |
|
|
Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюються незалежно від сум, які виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків. |
|
|
4. Страховим відшкодуванням вважається грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову оцінку і розмір збитків, яких зазнав страхувальник. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. |
|
|
3. Страхова вартість - визначення вартості майна з метою його страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення договору, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. |
|
|
5. У разі якщо страхова сума за договором майнового страхування є нижчою від страхової оцінки, страхове відшкодування зменшується у відповідній пропорції, якщо умовами страхування не передбачено інше. |
|
|
4. Страховим відшкодуванням є страхова виплата, що виплачується страховиком за умовами договорів майнового страхування та страхування відповідальності у разі настання страхового випадку. |
|
|
|
|
|
Страхове відшкодування не може перевищувати розмір збитків, яких зазнав страхувальник. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. |
|
|
|
|
|
|
Договором страхування може бути встановлено частину збитків, що не підлягають відшкодуванню (франшиза). |
|
|
|
|
|
5. Якщо страхова сума за договором майнового страхування є нижчою від страхової вартості, страхове відшкодування зменшується у відповідній пропорції, якщо інше не встановлено договором. |
|
Стаття 1038 |
|
|
Стаття 1062 (1038) |
|
|
1. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові відповідно до умов договору страхування або умов обов'язкового страхування. |
|
|
1. Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові відповідно до договору страхування. |
|
|
2. Страховий тариф - це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування. |
|
|
2. Страховий тариф - це ставка страхового платежу з одиниці страхової суми за певний період страхування. |
|
|
3. Страхові тарифи при добровільній формі страхування встановлюються страховиком самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за погодженням сторін. |
|
|
3. При добровільному страхуванні страхові тарифи встановлюються страховиком самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу встановлюється у договорі страхування. |
|
|
4. Законами або іншими правовими актами про обов'язкове страхування встановлюються максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум. |
|
|
4. При обов'язковому страхуванні максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум можуть встановлюватись актами цивільного законодавства. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Статтю 1039 "Договір страхування" виключено з проекту. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1040 |
|
|
Стаття 1063 (1040) |
|
|
1. Договір страхування укладається в письмовій формі шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). |
|
|
1.Договір страхування укладається в письмовій формі. |
|
|
2. Істотними умовами договору страхування, які зазначаються у страховому свідоцтві (полісі, сертифікаті), визнаються об'єкт страхування, розмір страхової суми, страхового внеску і строки його сплати, страховий ризик (страхові випадки), строк страхування, початок і закінчення дії договору страхування. У договорі можуть бути також передбачені й інші умови страхування. |
|
|
Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). |
|
|
|
|
|
2. У разі порушення письмової форми договору страхування, такий договір є нікчемним. |
|
|
|
|
|
|
Стаття 1063 -1 Істотні умови договору страхування |
|
|
|
|
|
Істотними умовами договору страхування є об'єкт страхування, розмір страхової суми, страхового платежу і строки його сплати, страховий ризик (страхові випадки), строк договору страхування та інші умови, встановлені актами цивільного законодавства. |
|
Стаття 1041 |
|
|
Стаття 1064 (1041) |
|
|
Договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхового платежу (внеску, премії), якщо інше не передбачено умовами страхування. |
|
|
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором. |
|
|
Стаття 1042 |
|
|
Стаття 1065 (1042) |
|
|
1. Зі згоди страхувальника об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі мають міститися умови, що визначають права та обов'язки кожного із страховиків. |
|
|
1. За згодою страхувальника об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі повинні бути встановлені умови, що визначають права та обов'язки кожного із страховиків. |
|
|
2. За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки. |
|
|
2. За наявності договору між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки. |
|
|
Стаття 1043 |
|
|
Стаття 1066 (1043) |
|
|
1. Страхувальник має право укладати договори страхування одного й того самого об'єкта з іншими страховиками за умови повідомлення їх про те, що об'єкт уже застрахований. |
|
|
|
|
|
2. Недодержання цього правила має наслідком недійсність нового договору страхування. |
|
|
|
|
|
Стаття 1044 |
|
|
Стаття 1067 (1044) |
|
|
1. Перестрахування - це страхування одним страховиком на умовах, визначених договором, ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика). |
|
|
1. Перестрахування - це страхування одним страховиком на умовах, встановлених договором, ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика). |
|
|
2. Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до умов договору страхування. |
|
|
2. Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до умов договору страхування. |
|
|
Стаття 1045 |
|
|
Стаття 1068 (1045) |
|
|
За договором страхування страховик зобов'язаний: |
|
|
1.За договором страхування страховик зобов'язаний: |
|
|
1) ознайомити страхувальника з умовами страхування; |
|
|
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; |
|
|
2) негайно, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові; |
|
|
2) протягом двох робочих днів, як стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; |
|
|
3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодуваня у встановлений договором строк; |
|
|
3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором; |
|
|
4) за заявою страхувальника, у разі прийняття страховиком заходів, які зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; |
|
|
4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; |
|
|
5) зберігати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, крім випадків, передбачених законом або іншими правовими актами. |
|
|
4) за заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком заходів, які зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; |
|
|
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика. |
|
|
5) не розголошувати відомості про страхувальника та його майновий стан, крім випадків, встановлених законом. |
|
|
|
|
|
2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика. |
|
|
Стаття 1046 |
|
|
Стаття 1069 (1046) |
|
|
Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається законом чи іншими правовими актами або погодженням сторін, а також відшкодовує збитки, завдані страхувальникові при настанні страхового випадку у зв'язку з діями щодо їх запобігання або зменшення їх розміру. |
|
|
Якщо страховик порушив обов'язок здійснити страхову виплату, він повинен сплатити страхувальникові неустойку у розмірі, встановленому договором або законом. |
|
|
Стаття 1047 |
|
|
Стаття 1070 (1047) |
|
|
За договором страхування страхувальник зобов'язаний: |
|
|
За договором страхування страхувальник зобов'язаний: |
|
|
1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії); |
|
|
1) своєчасно вносити страхові платежі ; |
|
|
2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; |
|
|
2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; |
|
|
3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування; |
|
|
3) повідомити страховика про інші укладені договори страхування цього об'єкта ; |
|
|
|
|
|
Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним. |
|
|
4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку; |
|
|
4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих настанням страхового випадку; |
|
|
5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування. |
|
|
5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором; |
|
|
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника. |
|
|
2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника. |
|
|
Стаття 1048 |
|
|
Стаття 1071 (1048) виключена. |
|
|
Після настання страхового випадку страхувальник може, якщо це передбачено договором, законом або іншими правовими актами, заявити страховикові про відмову від своїх прав на майно, з яким пов'язаний страховий інтерес, і одержати повну суму страхового відшкодування. |
|
|
|
|
|
Стаття 1049 |
|
|
Стаття 1072 (1049) |
|
|
1. Виплата страхових сум і страхового відшкодування провадиться страховиком згідно з умовами договору та правилами страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката). |
|
|
1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або інших осіб, встановлених договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). |
|
|
2. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою. |
|
|
2. Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою, у формі, що встановлюється страховиком. |
|
|
Стаття 1050 |
|
|
Стаття 1073 (1050) |
|
|
1. Страховик має право відмовити у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) з таких підстав: |
|
|
1. Страховик має право відмовитись від здійснення страхової виплати у разі: |
|
|
1) навмисних дій страхувальника або осіб, на користь яких укладено договір страхування, якщо ці дії спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честі та гідності; |
|
|
1) навмисних дій страхувальника (вигодонабувача) , якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честі та гідності; |
|
|
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; |
|
|
2) вчинення страхувальником (вигодонабувачем) умисного злочину, що призвів до страхового випадку; |
|
|
3) подання страхувальником зазнаки неправдивих відомостей про об'єкт страхування; |
|
|
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; |
|
|
4) одержання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні; |
|
|
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитві за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; |
|
|
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; |
|
|
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; |
|
|
6) невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, завданих при настанні страхового випадку. |
|
|
6) інші підстави, встановлені законом. |
|
|
2. Договором страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), якщо це не суперечить законові або іншим правовим актам. |
|
|
2. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить законові. |
|
|
3. Рішення страховика про відмову у виплаті страхової суми (страхового відшкодування) повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. |
|
|
3. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. |
|
|
Стаття 1051 |
|
|
Стаття 1074 (1051) |
|
|
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за майновим страхуванням, у межах цієї суми переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. |
|
|
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхуванням, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за завдані збитки. |
|
|
Стаття 1052 |
|
|
Стаття 1075 (1052) |
|
|
1. У разі смерті страхувальника - фізичної особи, який уклав договір майнового страхування, його права та обов'язки переходять до спадкоємців особи, що померла. |
|
|
1. У разі смерті страхувальника, який уклав договір майнового страхування, його права та обов'язки переходять до спадкоємців, які прийняли це майно у спадщину. |
|
|
2. В інших випадках зміни страхувальника його права та обов'язки можуть перейти до інших осіб лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування. |
|
|
В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до третіх осіб лише за згодою страховика, якщо інше не встановлено договором страхування. |
|
|
3. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих. |
|
|
2. У разі смерті страхувальника , який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти до цієї особи або до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав і інтересів застрахованої особи. |
|
|
Стаття 1053 |
|
|
Стаття 1076 (1053) |
|
|
Якщо в період дії договору страхування прининяється юридична особа - страхувальник з правонаступництвом, його права та обов'язки, що випливають з цього договору, переходять до правонаступника. |
|
|
Якщо страхувальник - юридична особа припиняється і встановлюються її правонаступники, її права та обов'язки страхувальника переходять до правонаступника. |
|
|
Стаття 1054 |
|
|
Стаття 1077 (1054) |
|
|
Якщо в період дії договору страхування страхувальника визнано недієздатним або його обмежено у дієздатності, його права та обов'язки здійснюються опікуном або піклувальником. При цьому зобов'язання із страхування цивільної відповідальності припиняється з моменту втрати або обмеження дієздатності. |
|
|
1. Права та обов'язки страхувальника - фізичної особи, яка визнана судом недієздаткою, здійснюються її опікуном з моменту визнання особи недієздатною. |
|
|
|
|
|
Договір страхування відповідальності фізичної особи, яка визана судом недієздатною, припиняється з моменту визнання особи недієздатною. |
|
|
|
|
|
|
2. Страхувальник - фізична особа, дієздатність якої обмежена судом, здійснює свої права та обов'язки страхувальника лише за згодою піклувальника. |
|
Стаття 1055 |
|
|
Стаття 1078 (1055) |
|
|
Крім загальних підстав припинення зобов'язань, передбачених статтею 624 цього Кодексу, зобов'язання за договором страхування припиняються в разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. |
|
|
|
|
|
Стаття 1056 |
|
|
Стаття 1079 (1056) |
|
|
1. Зобов'язання за договором страхування може бути достроково припинене на вимогу страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами цього договору. |
|
|
1. Договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом. |
|
|
|
|
|
2. Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред'явлення страховиком вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитись від договору страхування, якщо інше встановлено договором. |
|
|
2. Про намір дострокового припинення зобов'язання за договором страхування будь-яка сторона повинна повідомити іншу сторону не пізніше як за 30 днів, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Стахувальник або страховик можуть відмовитись від договору страхування в інших випадках, встановлених договором. |
|
|
3. У разі дострокового припинення зобов'язання на вимогу страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням витрат, яких він зазнав. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням умов договору страховиком, останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. |
|
|
3.Стахувальник або страховик зобов'язані повідомити другу сторону про свій намір відмовитись від договору страхування не пізніше як за 30 днів до припинення договору договору, якщо інше не встановлено договором. |
|
|
4. При достроковому припиненні зобов'язання із страхування на вимогу страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат, яких він зазнав. |
|
|
Стаховик не має права відмовитись від договору особистого страхування без згоди на це страхувальника, який не допускає порушення договору, якщо інше не встановлено договором або законом. |
|
|
|
|
|
4. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування, крім договору страхування життя, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, за вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку тарифу, та фактично здійснених страховиом страхових виплат. |
|
|
|
|
|
|
Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. |
|
|
|
|
|
4. Якщо страховик відмовився від договору страхування, крім договору страхування життя, страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі . |
|
|
|
|
|
Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові платежі (внески, премії) за період, що лишився до закінчення строку договору, за вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхових виплат. |
|
|
|
|
|
Наслідки відмови від договору страхування життя встановлюються законом. |
|
|
|
|
|
5. Якщо страхувальник або страховик відмовились від договору страхування, договір припиняється. |
|
Стаття 1057 |
|
|
Стаття 1080 (1057) |
|
|
Крім загальних підстав, за якими правочини визнаються недійсними (стаття 206 цього Кодексу), договір страхування визнається недійсним у разі, якщо: |
|
|
Крім загальних підстав, за якими правочини визнаються недійсними (стаття 197 цього Кодексу), договір страхування визнається недійсним у разі, якщо: |
|
|
1) він укладений після настання страхового випадку; |
|
|
1) він укладений після настання страхового випадку; |
|
|
2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набули законної сили. |
|
|
2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації. |
|
|
Наслідки недійсності таких договорів визначаються за правилами про недійсність правочинів. |
|
|
Наслідки недійсності таких договорів визначаються за правилами про недійсність правочинів. |
|
|
|
|
|
Стаття 1080-1 Обов'язкове страхування |
|
|
|
|
|
|
1. Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи страхувати в якості страхувальника життя, здоров'я, майно або відповідальність перед іншими особами за свій рахунок або за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). |
|
|
|
|
|
2. До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються правила цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. |
|
Глава 66 |
|
|
Глава 67 (66) |
|
|
Стаття 1058 |
|
|
Стаття 1081 (1058) |
|
|
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені й за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. За правочином, вчиненим повіреним, прав та обов'язків набуває безпосередньо довіритель. |
|
|
1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені й за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. За правочином, вчиненим повіреним, прав та обов'язків набуває безпосередньо довіритель. |
|
|
2. Договором доручення може бути встановлене виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя усіх або частини юридичних дій, передбачених у ньому. У договорі можуть бути зазначені строк, протягом якого, або ж територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. |
|
|
2. Договором доручення може бути встановлене виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя усіх або частини юридичних дій, передбачених у ньому. У договорі можуть бути зазначені строк, протягом якого, або ж територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. |
|
|
Стаття 1059 |
|
|
Стаття 1082 (1059) |
|
|
Договір доручення може бути укладений із зазначенням строку, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, або без такого зазначення. |
|
|
Договір доручення може бути укладений із зазначенням строку, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, або без такого зазначення. |
|
|
Стаття 1060 |
|
|
Стаття 1083 (1060) |
|
|
1. Довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо це передбачено законом, іншими правовими актами або договором. |
|
|
1. Довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо це передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором. |
|
|
У тих випадках, коли договір доручення пов'язаний зі здійсненням обома сторонами або однією з них підприємницької діяльності, довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо договором не передбачено інше. |
|
|
У тих випадках, коли договір доручення пов'язаний зі здійсненням обома сторонами або однією з них підприємницької діяльності, довіритель повинен виплатити повіреному винагороду, якщо договором не передбачено інше. |
|
|
2. Якщо в оплатному договорі доручення немає умови про розмір винагороди або про порядок її виплати, винагорода виплачується після виконання доручення з урахуванням узвичаєних розцінок на такі послуги. |
|
|
2. Якщо в оплатному договорі доручення немає умови про розмір винагороди або про порядок її виплати, винагорода виплачується після виконання доручення з урахуванням узвичаєних розцінок на такі послуги. |
|
|
Стаття 1061 |
|
|
Стаття 1084 (1061) |
|
|
Вказівки довірителя на вчинення повіреним конкретних юридичних дій мають міститися в договорі, або у виданій на підставі договору довіреності, або ж в усних розпорядженнях. Вказівки мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. |
|
|
Вказівки довірителя на вчинення повіреним конкретних юридичних дій мають міститися в договорі, або у виданій на підставі договору довіреності, або ж в усних розпорядженнях. Вказівки мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. |
|
|
Стаття 1062 |
|
|
Стаття 1085 (1062) |
|
|
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення згідно із вказівками довірителя. Порушення цих вказівок може мати місце, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або ж не одержав своєчасної відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен сповістити довірителя про допущені порушення, як тільки це стане можливим. |
|
|
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення згідно із вказівками довірителя. Порушення цих вказівок може мати місце, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або ж не одержав своєчасної відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен сповістити довірителя про допущені порушення, як тільки це стане можливим. |
|
|
2. Повіреному, що діє як комерційний представник (стаття 232 цього Кодексу), довірителем може бути надане право відступати в інтересах довірителя від його вказівок без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен у розумний строк сповістити довірителя про допущені відступи, якщо інше не передбачено договором доручення. |
|
|
2. Повіреному, що діє як комерційний представник (стаття 223 цього Кодексу), довірителем може бути надане право відступати в інтересах довірителя від його вказівок без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен у розумний строк сповістити довірителя про допущені відступи, якщо інше не передбачено договором доручення. |
|
|
Стаття 1063 |
|
|
Стаття 1086 (1063) |
|
|
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Він має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або ж якщо повірений примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, що передовірив виконання іншій особі, повинен негайно сповістити про це довірителя. У цьому разі повірений несе відповідальність тільки за вибір замісника. |
|
|
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто. Він має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або ж якщо повірений примушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, що передовірив виконання іншій особі, повинен негайно сповістити про це довірителя. У цьому разі повірений несе відповідальність тільки за вибір замісника. |
|
|
2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, обраного повіреним. |
|
|
2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, обраного повіреним. |
|
|
3. Якщо замісник повіреного був поіменований у договорі, повірений не несе відповідальності ні за його вибір, ані за ведення ним справ. |
|
|
3. Якщо замісник повіреного був поіменований у договорі, повірений не несе відповідальності ні за його вибір, ані за ведення ним справ. |
|
|
4. Якщо ведення справ замісником повіреного у договорі не передбачене або ж передбачене, але замісник у ньому не поіменований, повірений несе відповідальність за вибір замісника. |
|
|
4. Якщо ведення справ замісником повіреного у договорі не передбачене або ж передбачене, але замісник у ньому не поіменований, повірений несе відповідальність за вибір замісника. |
|
|
Стаття 1064 |
|
|
Стаття 1087 (1064) |
|
|
Повірений зобов'язаний: |
|
|
Повірений зобов'язаний: |
|
|
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення; |
|
|
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення; |
|
|
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк чинності якої не сплинув, і надати звіт із залученням виправдальних документів, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; |
|
|
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк чинності якої не сплинув, і надати звіт із залученням виправдальних документів, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; |
|
|
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення. |
|
|
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення. |
|
|
Стаття 1065 |
|
|
Стаття 1088 (1065) |
|
|
1. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. |
|
|
1. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. |
|
|
2. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором: |
|
|
2. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не передбачено договором: |
|
|
1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; |
|
|
1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; |
|
|
2) відшкодувати повіреному зазнані витрати. |
|
|
2) відшкодувати повіреному зазнані витрати. |
|
|
3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного усе виконане ним згідно з договором. |
|
|
3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного усе виконане ним згідно з договором. |
|
|
4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду, якщо вона йому належить. |
|
|
4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду, якщо вона йому належить. |
|
|
Стаття 1066 |
|
|
Стаття 1089 (1066) |
|
|
1. Договір доручення припиняється внаслідок: |
|
|
1. Договір доручення припиняється внаслідок: |
|
|
1) скасування доручення довірителем; |
|
|
1) скасування доручення довірителем; |
|
|
2) смерті довірителя або повіреного; |
|
|
2) смерті довірителя або повіреного; |
|
|
3) визнання будь-кого з них недієздатним, обмеженим у дієздатності або безвісно відсутнім. |
|
|
3) визнання будь-кого з них недієздатним, обмеженим у дієздатності або безвісно відсутнім. |
|
|
2. Довіритель має право скасувати доручення, а повірений - відмовитися від нього у будь-який час. Угода про відмову від цих прав є нікчемною. |
|
|
2. Довіритель має право скасувати доручення, а повірений - відмовитися від нього у будь-який час. Угода про відмову від цих прав є нікчемною. |
|
|
3. Сторона, що відмовляється від договору з повіреним, який діє як підприємець, має сповістити іншу сторону про припинення договору за один місяць, якщо триваліший строк не передбачений договором. |
|
|
3. Сторона, що відмовляється від договору з повіреним, який діє як підприємець, має сповістити іншу сторону про припинення договору за один місяць, якщо триваліший строк не передбачений договором. |
|
|
У разі реорганізації юридичної особи, яка виступає комерційним представником, довіритель має право скасувати доручення без такого попереднього сповіщення. |
|
|
У разі реорганізації юридичної особи, яка виступає комерційним представником, довіритель має право скасувати доручення без такого попереднього сповіщення. |
|
|
Стаття 1067 |
|
|
Стаття 1090 (1067) |
|
|
1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному зазнані при виконанні доручення витрати, а якщо повіреному належить винагорода, - також виплатити йому винагороду домірно виконаній ним роботі. Це правило не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або повинен був довідатися про припинення доручення. |
|
|
1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному зазнані при виконанні доручення витрати, а якщо повіреному належить винагорода, - також виплатити йому винагороду домірно виконаній ним роботі. Це правило не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або повинен був довідатися про припинення доручення. |
|
|
2. Скасування довірителем доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадків припинення договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника. |
|
|
2. Скасування довірителем доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадків припинення договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника. |
|
|
3. Відмова від виконання доручення довірителя не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадків відмови повіреного в умовах, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від виконання договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника. |
|
|
3. Відмова від виконання доручення довірителя не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадків відмови повіреного в умовах, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від виконання договору, що передбачає дії повіреного як комерційного представника. |
|
|
|
|
|
Глава 68 (67) Комісія |
|
|
Стаття 1068 |
|
|
Стаття 1091 (1068) |
|
|
У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні сповістити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема, зберегти його речі та документи, і потім передати його довірителеві. |
|
|
У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні сповістити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема, зберегти його речі та документи, і потім передати його довірителеві. |
|
|
Такий самий обов'язок покладений на ліквідатора юридичної особи, що є повіреним. |
|
|
Такий самий обов'язок покладений на ліквідатора юридичної особи, яка є повіреним. |
|
|
Стаття 1069 |
|
|
Стаття 1092 (1069) |
|
|
1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити один або кілька правочинів від свого імені за рахунок комітента. |
|
|
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені за рахунок комітента. |
|
|
2. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, із зобов'язанням комітента не надавати третім особам права вчиняти в його інтересах і за його рахунок правочини, вчинення яких доручено комісіонерові, або без такого зобов'язання, з умовою чи без умов щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. |
|
|
||
|
|
|
|
Стаття 1092-1 (1069) Умови договору комісії |
|
|
|
|
|
|
1. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання, з умовою чи без умов щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. |
|
|
|
|
|
2. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. |
|
|
|
|
|
3. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про річ та ціну. |
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1070 |
|
|
Перенесено частиною першою ст. 1097 (1074) зі зміною редакції. |
|
|
За правочином, що вчиняється комісіонером з третьою особою, набуває права та стає зобов'язаним комісіонер, навіть якщо комітент і був названий у правочині або вступив з третьою особою у безпосередні відносини щодо виконання правочину. |
|
|
|
|
|
Стаття 1071 |
|
|
Стаття 1094 (1071) |
|
|
1. Комітент повинен виплатити комісіонерові винагороду в розмірі та в порядку, що встановлені у договорі комісії. Якщо комісіонер прийняв на себе поруку за виконання правочину третьою особою (стаття 1074 цього Кодексу), комітент повинен також виплатити комісіонерові й обумовлену в договорі додаткову винагороду. Якщо договором цей розмір або порядок не передбачений і розмір винагороди не може бути визначений, виходячи з умов договору, винагорода виплачується після виконання договору комісії, з урахуванням звичайно заведених (узвичаєних) розцінок за такі послуги. |
|
|
1. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та в порядку, що встановлені у договорі комісії. 2. Якщо комісіонер прийняв на себе поруку за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. 3. Якщо договором розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії, з урахуванням усталених цін за такі послуги. |
|
|
2. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер зберігає право на комісійну винагороду, а також на відшкодування зазнаних витрат. |
|
|
4. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. |
|
|
|
|
|
5. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії. |
|
|
Стаття 1072 |
|
|
Стаття 1095 (1072) |
|
|
1. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента і згідно з його вказівками. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, - згідно зі звичаями ділового обороту або іншими вимогам, що звичайно ставляться. |
|
|
1. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента і згідно з його вказівками. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає - згідно зі звичаями ділового обороту або вимогами, що звичайно ставляться. |
|
|
2. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були зазначені комітентом, уся вигода надходить комітентові, якщо в договорі не передбачено інше. |
|
|
2. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були зазначені комітентом, уся вигода надходить комітентові. |
|
|
Стаття 1073 |
|
|
Стаття 1096 (1073) |
|
|
1. Якщо інше не передбачено договором, комісіонер має право з метою виконання договору комісії укласти договір субкомісії з третьою особою, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. |
|
|
1. Зі згоди комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комінентом. |
|
|
За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. |
|
|
За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента. |
|
|
2. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право перекласти виконання договору на третю особу, без згоди комітента |
|
|
2. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента. |
|
|
3. До припинення договору комісії комітент не має права без згоди комісіонера вступати у безпосередні відносини із субкомісіонером, якщо інше не передбачено договором комісії. |
|
|
3.Комітент не має пава без згоди комісіонера вступати у відносини з субкомісіонером. |
|
|
Стаття 1074 |
|
|
Стаття 1097 (1074) |
|
|
1. Комісіонер має виконати усі обов'язки та здійснити всі права, що випливають з правочину, вчиненого ним з третьою особою. |
|
|
1. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, якщо комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи відносини, щодо виконання договору. |
|
|
2. Комісіонер не несе відповідальності перед комітентом за невиконання третьою особою правочину, вчиненого з ним за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер не виявив необхідної обачності у виборі цієї особи, прийняв на себе поруку за виконання правочину (делькредере). |
|
|
2. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з ним за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або прийняв на себе поруку за виконання договору (делькредере). |
|
|
3. У разі порушення третьою особою правочину, вчиненого з нею комісіонером, комісіонер повинен негайно сповістити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. |
|
|
3. У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний повідомити негайно про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. |
|
|
4. Комітент, сповіщений про порушення третьою особою правочину, вчиненого з нею комісіонером, має право зажадати передання йому вимог комісіонера до цієї особи щодо зазначеного правочину. |
|
|
4. Комітент, повідомлений про порушення третьою особою договору, вчиненого з нею комісіонером, має право зажадати передання йому вимог комісіонера до цієї особи. |
|
|
Стаття 1075 |
|
|
Стаття 1098 (1075) |
|
|
1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або ж не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи, як тільки повідомлення стане можливим . |
|
|
1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо за обставинами справи це є необхідним в інтересах комітента, і комісіонер не міг запитати комітента або ж не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонер повинен повідомити комітента про допущені без вказівок комітента відступи, як тільки це стане можливим. |
|
|
Комісіонерові, що діє як підприємець, може бути надане комітентом право відступати від його вказівок без попереднього запиту. У цьому разі комісіонер повинен у розумний строк повідомити комітента про допущені відступи, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
2. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надане право відступати від вказівок комітента без його згоди, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи. |
|
|
2. Комісіонер, який продав майно за ціною, нижчою за погоджену з комітентом, повинен відшкодувати останньому різницю, якщо не доведе, що у нього не було можливості продати майно за погодженою ціною і продаж за нижчою ціною попередив ще більші збитки. У випадках коли комісіонер був зобов'язаний попередньо запитати комітента, комісіонер має також довести, що він не мав можливості одержати попередньо згоду комітента на відступ від його вказівок. |
|
|
3. Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а продаж за нижчою ціною попередив ще більші збитки. Якщо для відступу від вказівок комітента потрібна була його згода, комісіонер має також довести, що він не мав можливості одержати її. |
|
|
3. Якщо комісіонер купив майно за ціною, вищою за погоджену з комітентом, комітент, не бажаючи прийняти таку покупку, повинен заявити про це комісіонерові у розумний строк після отримання від нього повідомлення про вчинення правочину з третьою особою. Інакше покупка визнається такою, що прийнята комітентом. |
|
|
4. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові у розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю. Якщо комітент не надішле комісіонерові відмови від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом. |
|
|
Якщо комісіонер повідомив, що приймає різницю в ціні на свій рахунок, комітент не має права відмовлятися від вчиненого для нього правочину. |
|
|
5. Якщо комісіонер заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконаного договору. |
|
|
Стаття 1076 |
|
|
Стаття 1099 (1076) |
|
|
Майно, що надійшло до комісіонера від комітента або ж придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього. |
|
|
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього. |
|
|
Стаття 1077 |
|
|
Стаття 1100 (1077) |
|
|
Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії утримувати речі, які є у нього та повинні бути передані комітентові або тій особі, що зазначена комітентом. |
|
|
Комісіонер має право для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримувати річ, яка має бути передана комітентові. |
|
|
У разі оголошення комітента банкрутом це право комісіонера припиняється, а його вимоги до комітента задовольняються нарівні з вимогами, забезпеченими заставою. |
|
|
У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставотримачем притримуваної ним речі. |
|
|
Стаття 1078 |
|
|
Стаття 1101 (1078) |
|
|
Комісіонер має право утримувати належні йому за договором комісії суми з усіх сум, що надійшли до нього на рахунок комітента. Проте кредитори комітента, які мають щодо черговості задоволення їхніх вимог перевагу перед заставоутримувачами, не позбавляються права на задоволення цих вимог із відрахованих комісіонером сум. |
|
|
Комісіонер має право утримувати належні йому за договором суми з усіх сум, що надійшли до нього на рахунок комітента. Проте кредитори комітента, які мають щодо черговості задоволення їхніх вимог перевагу перед заставоутримувачами, не позбавляються права на задоволення цих вимог із відрахованих комісіонером сум. |
|
|
Стаття 1079 |
|
|
Стаття 1102 (1079) |
|
|
1. Комісіонер несе відповідальність перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента, яке знаходиться у нього. |
|
|
1. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. |
|
|
2. Якщо при прийнятті комісіонером майна, надісланого комітентом або такого, що надійшло до комісіонера для комітента, у цьому майні виявляються пошкодження або нестачі, які можуть бути помічені при зовнішньому огляді, а також у разі завдання будь-ким шкоди майну комітента, яке знаходиться у комісіонера, комісіонер повинен вжити заходів щодо охорони прав та інтересів комітента, зібрати необхідні докази та про все негайно сповістити комітента. |
|
|
2. Якщо при прийнятті комісіонером від комітента майна або майна, що надійшло до комісіонера для комітента, буде виявлена недостача або пошкодження, а також у разі завдання будь-ким шкоди майну комітента, комісіонер повинен негайно сповістити комітента, вжити заходів для охорони прав та інтересів комітента. |
|
|
3. Комісіонер, що не застрахував майно комітента, яке у нього знаходиться, несе відповідальність за це лише у випадках, коли комітент приписав йому застрахувати майно за рахунок комітента або ж страхування цього майна комісіонером передбачене договором чи звичаями ділового обороту. |
|
|
3. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він зобов'язаний був застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору, звичаїв ділового обороту. |
|
|
Стаття 1080 |
|
|
Стаття 1103 (1080) |
|
|
Після виконання доручення комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, що має заперечення щодо звіту, повинен повідомити про них комісіонера у строк, не більший за тридцять днів від дня отримання звіту, якщо погодженням сторін не встановлений інший строк. Інакше звіт, за відсутності іншої угоди, вважається прийнятим. |
|
|
1. Після виконання доручення комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. 2. Комітент, який заперечує щодо звіту, повинен повідомити про це комісіонера протягом одного місяця від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим. |
|
|
Стаття 1081 |
|
|
Стаття 1104 (1081) |
|
|
Комітент повинен: |
|
|
Комітент повинен: |
|
|
1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; |
|
|
1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; |
|
|
2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно сповістити останнього про виявлені у цьому майні недоліки; |
|
|
2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно сповісти останнього про виявлені у цьому майні недоліки; |
|
|
3) забезпечити комісіонера усім необхідним (передати йому товари, перевести кошти тощо) для виконання комісіонером зобов'язань, узятих ним на себе перед третьою особою на виконання доручення. |
|
|
3) забезпечити комісіонера усім необхідним (передати йому товари, кошти тощо) для виконання зобов'язань перед третьою особою. |
|
|
Стаття 1082 |
|
|
Стаття 1105 (1082) |
|
|
1. Комісіонер має право на відшкодування витрат, які були ним понесені на виконання договору. |
|
|
Комісіонер має право на відшкодування витрат, які були ним понесені у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором, в тому числі і коли він або субкомісіонер вжив всіх заходів до вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від них не залежали. |
|
|
2. Комісіонер не має права на відшкодування витрат на зберігання майна комітента, що у нього знаходиться, якщо в законі або договорі не встановлене інше. |
|
|
|
|
|
Стаття 1083 |
-22- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Статтю 1106(1083) виключити |
Враховано |
|
|
|
Договір комісії припиняється внаслідок: |
|
|
|
|
|
1) відмови комітента від виконання договору; |
|
|
|
|
|
2) відмови комісіонера від виконання договору у випадках, передбачених законом або договором; |
|
|
|
|
|
3) смерті комісіонера, визнання його недієздатним, обмеження його дієздатності або безвісно відсутнім. |
|
|
|
|
|
4) неможливості його виконання. |
|
|
|
|
|
Стаття 1084 |
|
|
Стаття 1107 (1084) |
|
|
1. Комітент має право у будь-який час відмовитися від виконання договору комісії, скасувавши дане комісіонерові доручення. Комісіонер має право вимагати відшкодування збитків, спричинених скасуванням доручення. |
|
|
1. Комітент має право відмовитися від договору комісії. |
|
|
2. У разі якщо договір комісії укладений без зазначення строку його чинності, комітент повинен сповістити комісіонера про припинення договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо більш тривалий строк повідомлення не передбачений договором. |
|
|
2. Якщо договір комісії укладено без зазначення строку його чинності, комітент повинен сповістити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. |
|
|
У цьому разі комітент повинен виплатити комісіонерові винагороду за правочини, вчинені ним до припинення договору, а також відшкодувати комісіонерові зазнані ним до припинення договору витрати. |
-23- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Друге речення частини другої виключити |
Враховано |
|
|
|
3. У разі скасування доручення комітент повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, то негайно розпорядитися своїм майном, яке перебуває у віданні комісіонера. |
|
|
3. У разі відмови від договору комітент повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, то негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання цього обов'язку, комісіонер має право передати майно на зберігання за рахунок комітента, або продати за найвигіднішою для нього ціною. |
|
|
Якщо комітент не виконає цього обов'язку, комісіонер має право або здати майно на зберігання за рахунок комітента, або ж продати його за найвигіднішою для комітента ціною. |
|
|
4. У разі відмови від договору комісіонер має право на відшкодування витрат, нанесених ним на виконання договору. |
|
|
Стаття 1085 |
|
|
Стаття 1108 (1085) |
|
|
1. Комісіонер не має права, якщо інше не передбачено договором, відмовитися від виконання, крім випадків, коли договір комісії укладений без зазначення строку його чинності. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про припинення договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо триваліший строк повідомлення не передбачений договором. |
|
|
1. Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, якщо в ньому не визначено строку його чинності. Комісіонер повинен повідомити комітента про свою відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів. |
|
|
Комісіонер повинен вжити заходів, необхідних для забезпечення збереження майна комітента. |
|
|
Комісіонер повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. |
|
|
2. Комітент має розпорядитися своїм майном, яке перебуває у віданні комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера виконати доручення, якщо договором не встановлений інший строк. Якщо він не виконає цього обов'язку, комісіонер має право здати майно на зберігання за рахунок комітента або ж продати його за якомога вигіднішою для комітента ціною. |
|
|
2. Комітент має розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. У разі невиконання цього обов'язку, комісіонер має право передати на зберігання за рахунок комітента або продати його за найвигіднішою для нього ціною. |
|
|
3. Якщо договором не передбачено інше, комісіонер, що відмовився від виконання доручення, зберігає право на комісійну винагороду за правочини, вчинені ним до припинення договору, а також на відшкодування зазнаних до цього моменту витрат. |
-24- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) Частину третю ст.1108 (1085) виключити |
Враховано |
|
|
|
Стаття 1086 |
|
|
Стаття 1109 (1086) |
|
|
У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи - комісіонера договір комісії припиняється. |
|
|
У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи - комісіонера договір комісії припиняється. |
|
|
У разі реорганізації юридичної особи - комісіонера її права та обов'язки комісіонера переходять до правонаступників, якщо протягом місяця від дня отримання повідомлення про реорганізацію, що сталася, комітент не повідомить про розірвання договору. |
|
|
У разі реорганізації юридичної особи - комісіонера її права та обов'язки переходять до правонаступників, якщо протягом місяця від дня отримання повідомлення про реорганізацію, що сталася, комітент не повідомить про розірвання договору. |
|
|
Стаття 1087 |
|
|
Стаття 1110 (1087) |
|
|
Законом можуть бути передбачені особливості окремих видів договорів комісії. |
|
|
Законом можуть бути передбачені особливості окремих видів договорів комісії. |
|
|
Глава 68 |
|
|
Глава 69 (68) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Статтю 1088 "Поняття довірчого управління майном" виключено. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1089 |
|
|
Стаття 1111 (1089) |
|
|
1. За договором довірчого управління одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (довірчому управителеві) на певний строк майно у довірче управління, а інша сторона зобов'язується за винагороду здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або особи, зазначеної ним (вигодонабувача). |
|
|
За договором управління одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або особи, зазначеної ним (вигодонабувача). |
|
|
2. Управитель майна не стає його власником. |
|
|
|
|
|
Стаття 1090 |
|
|
|
|
|
1. Довірчий управитель здійснює довірче управління майном особисто, крім випадків, передбачених у статті 1102 цього Кодексу. |
|
|
|
|
|
2. Довірчий управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані зі здійсненням ним довірчого управління майном, зобов'язаний інформувати своїх контрагентів про те, що він хоч і виступає у відносинах з ними від свого імені, проте є не власником майна, а лише довірчим управителем. |
|
|
|
|
|
При вчиненні правочинів та інших дій, що потребують письмового оформлення, у документах в обов'язковому порядку має бути зазначено, що вони вчинені довірчим управителем. |
|
|
|
|
|
Якщо немає вказівок про дії особи як довірчого управителя майном, довірчий управитель зобов'язується перед третіми особами особисто та несе відповідальність перед ними тільки належним йому майном. |
|
|
|
|
|
3. Права, набуті довірчим управителем у результаті вчинення дії щодо довірчого управління майном, включаються до складу майна, переданого в довірче управління (стаття 1091 цього Кодексу), а обов'язки, що виникли в результаті таких дій, виконуються за рахунок цього майна. |
|
|
|
|
|
Стаття 1091 |
|
|
Стаття 1113 (1091) |
|
|
1. Об'єктом довірчого управління можуть бути підприємства як майнові комплекси, окремі об'єкти, що належать до нерухомого майна, цінні папери, виключні майнові права та інше майно. |
|
|
1. Об'єктом управління можуть бути підприємства як майнові комплекси, нерухомі речі, цінні папери, майнові права та інше майно. |
|
|
2. Не можуть бути самостійним об'єктом довірчого управління гроші. |
|
|
2. Не можуть бути об'єктом управління гроші. |
|
|
3. Майно, передане у довірче управління, має бути відокремлене як від іншого майна установника управління, так і від майна довірчого управителя. |
|
|
3. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. |
|
|
Майно, передане у довірче управління, має обліковуватися у довірчого управителя на окремому балансі, і по ньому має вестися самостійний облік. |
|
|
Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і по ньому має вестися самостійний облік. |
|
|
Для розрахунків за діяльністю, пов'язаною з довірчим управлінням, довірчому управителеві відкривається окремий банківський рахунок. |
|
|
Для розрахунків за діяльністю, пов'язаною з управлінням, управителеві відкривається окремий банківський рахунок. |
|
|
|
|
|
Стаття 1117 (1095) Установник управління |
|
|
|
|
|
|
1. Установником управління є власник майна. |
|
|
|
|
|
2. Якщо місце перебування власника майна невідоме або він визнаний безвісновідсутнім, установником управління є орган опіки та піклування. |
|
|
|
|
|
3. Якщо власник майна є малолітнім або визнаний недієздатним, установником управління може бути опікун або орган опіки та піклування. |
|
|
|
|
|
4. Якщо власник майна є неповнолітнім, установником управління є він сам, діючи з дозволу батьків (усиновлювачів) або піклувальника. |
|
|
|
|
|
5. Якщо власником майна є особа, яка обмежена у дієздатності, установником управління є її піклувальник. |
|
|
|
|
|
6. Перехід права власності на майно, що є об'єктом управління, від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення договору управління майном, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок накладання на нього стягнення. |
|
|
|
|
|
Статтю 1118 (1096) Управитель майном |
|
|
|
|
|
1. Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі й державне підприємство. |
|
|
|
|
|
2. Майно не може передаватися в управління органів державної влади та органів місцевого самоврядування. |
|
|
|
|
|
3. Вигодонабувач не може бути управителем майна. |
|
|
|
|
|
Статтю 1119 (1097) Особа, яка здобуває вигоди від майна, що передане в управління |
|
|
|
|
|
1. Вигоди від майна, що передане в управління, належать його установникові. |
|
|
|
|
|
2. Установник управління майном може зазначити в договорі особу, яка має право здобувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувач) (стаття 685 цього кодексу). |
|
|
|
|
|
Стаття 1121 (1099) Істотні умови договору про управління майном |
|
|
|
|
|
Істотними умовами договору управління майном є: |
|
|
|
|
|
1) перелік майна, що передається в управління; |
|
|
|
|
|
2) розмір і форма плати за управління. |
|
|
|
|
|
Стаття 1122 (1100) Строк договору |
|
|
|
|
|
1. Строк управління майном встановлюється у договорі. |
|
|
|
|
|
Якщо сторони не визначили строку договору, він вважається укладеним на п'ять років. |
|
|
|
|
|
2. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. |
|
|
|
|
|
Стаття 1120 (1098) Форма договору |
|
|
|
|
|
1. Договір управління майном має бути укладений у письмовій формі. |
|
|
|
|
|
2. Договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації. |
|
|
|
|
|
Стаття 1123 (1101) Права та обов'язки управителя |
|
|
|
|
|
1. Управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. |
|
|
|
|
|
2. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, що перебуває в його управлінні, відповідно до статей 383-391 цього Кодексу. |
|
|
|
|
|
Стаття 1112 (1090) Здійснення управління майном |
|
|
|
|
|
1. Управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених у статті 1124 цього Кодексу. |
|
|
|
|
|
2. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані із управлінням майном, зобов'язаний повідомляти усіх, з ким він вчиняє правочини, про те, що є управителем, а не власником майна. |
|
|
|
|
|
3. У правочинах, які потребують письмової форми, має бути зазначено, що вони вчинені управителем майна. Якщо немає такого зазначення, управитель зобов'язується перед третіми особами особисто. |
|
|
|
|
|
Стаття 1114 (1092) Передання в управління майна, що є предметом застави |
|
|
|
|
|
1. Майно, що є предметом застави, може бути передане в управління. |
|
|
|
|
|
2. Установник управління зобов'язаний попередити про те, що майно, яке передається в управління, є предметом застави. |
|
|
|
|
|
Якщо установник управління не попередив управителя, і сам управитель не знав і не міг знати проте, що майно є предметом застави, він має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати, домірної до строку управління цим майном. |
|
|
|
|
|
Стаття 1115 (1093) Накладення стягнення не майно, передане в управління, за вимогою кредиторів установника управління |
|
|
|
|
|
Накладення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредиторів установника управління, не допускається, крім випадків банкрутства установника управління або накладення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом застави. У разі банкрутства установника управління договір управління цим майном припиняється, і воно включається до конкурсної маси. |
|
Стаття 1092 |
|
|
|
|
|
1. Майно, обтяжене заставою, може бути об'єктом довірчого управління. |
|
|
|
|
|
2. Довірчий управитель має бути попереджений про те, що майно, яке передається йому у довірче управління, обтяжене заставою. Якщо довірчий управитель не знав і не повинен був знати про обтяження заставою майна, переданого йому в довірче управління, він має право зажадати в суді розірвання договору довірчого управління майном та виплати належної йому за договором винагороди, домірно строку здійснення довірчого управління таким майном, а також відшкодування завданих збитків. |
|
|
|
|
|
Стаття 1093 |
|
|
|
|
|
Звернення стягнення на майно, передане у довірче управління за боргами установника управління, не допускається, крім випадків банкрутства установника управління або звернення стягнення заставоутримувача на майно, обтяжене заставою. |
|
|
|
|
|
У разі банкрутства установника управління договір довірчого управління цим майном припиняється і воно включається до конкурсної маси. |
|
|
|
|
|
Стаття 1094 |
-25- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) Статтю 1116(1094) виключити, бо це повторення статті 1111 (1089) |
Враховано |
|
|
|
Суб'єктами довірчого управління майном є установник управління, довірчий управитель, а у випадках, передбачених договором, - вигодонабувач. |
|
|
|
|
|
Стаття 1095 |
|
|
|
|
|
1. Установником довірчого управління є власник майна. |
|
|
|
|
|
2. Перехід права власності на майно, що належить довірчому управлінню, від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення управління майном, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення. |
|
|
|
|
|
Стаття 1096 |
|
|
|
|
|
1. Довірчим управителем може бути як фізична, так і юридична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності, в тому числі й державне підприємство. |
|
|
|
|
|
2. Майно не може передаватися в довірче управління державних органів та органів місцевого самоврядування. |
|
|
|
|
|
Стаття 1097 |
|
|
|
|
|
1. Вигоди від майна, переданого у довірче управління, належать його установникові, якщо інше не передбачено у договорі про довірче управління майном. |
|
|
|
|
|
2. Установник довірчого управління майном має право зазначити в договорі особу, яка має право здобувати вигоди від майна, переданого в довірче управління (вигодонабувач). У цьому разі такий договір визнається договором на користь третьої особи (стаття 667 цього Кодексу). |
|
|
|
|
|
3. Вигодонабувач не може бути довірчим управителем. |
|
|
|
|
|
Стаття 1098 |
|
|
|
|
|
1. Договір довірчого управління майном має бути укладений у письмовій формі. |
|
|
|
|
|
2. Договір довірчого управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації. |
|
|
|
|
|
Стаття 1099 |
|
|
|
|
|
Договір довірчого управління майном має передбачати: |
|
|
|
|
|
1) перелік майна, що передається у довірче управління; |
|
|
|
|
|
2) вказівку про вигодонабувача; |
|
|
|
|
|
3) строки надання звітів довірчим управителем; |
|
|
|
|
|
4) розмір і форму винагороди управителя; |
|
|
|
|
|
5) строк договору. |
|
|
|
|
|
У разі відсутності хоча б однієї із зазначених умов договір вважається неукладеним. |
|
|
|
|
|
Стаття 1100 |
|
|
|
|
|
1. Строк договору довірчого управління майном не має перевищувати п'яти років. Для окремих видів майна, що передається в управління, законом можуть бути встановлені інші граничні строки дії договору. |
|
|
|
|
|
2. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. |
|
|
|
|
|
Стаття 1101 |
|
|
|
|
|
1. Довірчий управитель (управитель) здійснює довірче управління майном відповідно до умов договору. |
|
|
|
|
|
Відчуження та заставу нерухомого майна, переданого в довірче управління, довірчий управитель має право здійснювати лише у випадках, прямо передбачених у договорі. |
|
|
|
|
|
2. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, що перебуває в його управлінні, відповідно до статей 385-395 цього Кодексу. |
|
|
|
|
|
3. Управитель зобов'язаний у строки та в порядку, що встановлені договором, надавати установникові управління та вигодонабувачеві звіти про свою діяльність. |
|
|
|
|
|
4. У випадках, передбачених договором про довірче управління майном, довірчий управитель зобов'язаний внести заставу з метою забезпечення виконання його обов'язків щодо установника довірчого управління або вигодонабувача. |
|
|
|
|
|
Стаття 1102 |
|
|
Стаття 1124 (1102) |
|
|
Довірчий управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від імені довірчого управителя дії, необхідні для управління майном, у випадках, коли він правоуповноважений на це договором довірчого управителя або примушений до цього обставинами для забезпечення інтересів установника управління або вигодонабувача та не має при цьому можливості отримати вказівки установника управління в розумний строк. Довірчий управитель несе відповідальність за дії обраного ним повіреного як за власні. |
|
|
Управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, у випадках, якщо це передбачено договором або викликане необхідністю до забезпечення інтересів установника управління або вигодонабувача за умовами неможливості отримати вказівки установника управління в розумний строк. Управитель відповідає за дії обраного ним повіреного, як за свої власні. |
|
|
Стаття 1103 |
|
|
Стаття 1125 (1103) |
|
|
1. Довірчий управитель має право на винагороду, передбачену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зазнаних ним при довірчому управлінні майном. |
|
|
1. Управитель має право на плату встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, понесених ним при управлінні майном. |
|
|
2. Довірчий управитель, якщо це передбачено договором, має право відраховувати належні йому відповідно до п. 1 цієї статті суми безпосередньо з доходів від використання майна. |
|
|
2. Управитель майном, якщо це передбачено договором, має право відраховувати належні йому відповідно до пункту 1 цієї статті суми безпосередньо з доходів від використання майна. |
|
|
Стаття 1104 |
|
|
Стаття 1126 (1104) |
|
|
1. Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботи про інтереси власника, або вигодонабувача зобов'язаний відшкодувати власникові заподіяні збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду. |
|
|
1. Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботи про інтереси власника або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати власникові заподіяні збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду. |
|
|
Довірчий управитель несе відповідальність за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача. |
|
|
Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача. |
|
|
2. Довірчий управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли в результаті здійснення ним довірчого управління, у тому разі, якщо вартості майна, що перебуває в довірчому управлінні, недостатньо для задоволення вимог кредиторів. |
|
|
2. Управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли в результаті здійснення ним довірчого управління, у тому разі, якщо вартості майна, що перебуває в довірчому управлінні, недостатньо для задоволення вимог кредиторів. |
|
|
3. Субсидіарна відповідальність довірчого управителя, передбачена у п. 2 цієї статті, настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не повинні були знати про перевищення повноважень або встановлених обмежень. Установник управління може в цьому разі зажадати від довірчого управителя відшкодування зазнаних ним збитків. |
|
|
3. Субсидіарна відповідальність управителя, встановлена у частині 2 цієї статті, настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про перевищення повноважень або встановлених обмежень. Установник управління може в цьому разі зажадати від управителя відшкодування завданих ним збитків. |
|
|
Стаття 1105 |
|
|
Стаття 1127 (1105) |
|
|
1. Договір довірчого управління майном припиняється: |
|
|
1. Договір довірчого управління майном припиняється: |
|
|
|
-26- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175)Стаття 1105 додати п.1 "внаслідок загибелі предмету довірчого управління", всі інші пункти за текстом. Обгрунтування - немає предмету, немає і зобов'язання щодо нього. |
Враховано |
1) внаслідок загибелі майна, що знаходиться в довірчому управлінні; |
|
|
1) заявою однієї із сторін про припинення договору у зв'язку зі спливом його строку; |
|
|
2) заявою однієї із сторін про припинення договору у зв'язку зі спливом його строку; |
|
|
2) смертю фізичної особи, що є вигодонабувачем, або ліквідацією юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не передбачено договором; |
|
|
3) смертю фізичної особи, що є вигодонабувачем, або ліквідацією юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не передбачено договором ; |
|
|
3) відмовою вигодонабувача від одержання вигод за договором; |
|
|
4) відмовою вигодонабувача від одержання вигод за договором; |
|
|
4) Смертю упріавителя, визнанням його недієздатним, безвісно відсутнім, обмеженням його у дієздатності. |
|
|
5) смертю управителя, визнанням його недієздатним, безвісно відсутнім, обмеженням його у дієздатності; |
|
|
5) відмовою довірчого управителя або установника управління від здійснення довірчого управління у зв'язку з неможливістю для довірчого управителя здійснювати довірче управління майном; |
|
|
6) відмовою довірчого управителя або установника управління від здійснення довірчого управління у зв'язку з неможливістю для довірчого управителя здійснювати довірче управління майном; |
|
|
6) відмовою установника управління від договору з іншої причини, не зазначеної в підпункті 5 цього пункту, за умови виплати довірчому управителеві винагороди, передбаченої договором; |
|
|
7) відмовою установника управління від договору з іншої причини, не зазначеної в підпункті 5 цього пункту, за умови виплати довірчому управителеві винагороди, передбаченої договором; |
|
|
7) визнання фізичної особи - установника управління банкрутом. |
|
|
8) визнання фізичної особи - установника управління банкрутом. |
|
|
2. У разі відмови сторони від договору довірчого управління майном інша сторона має бути сповіщена про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк. |
|
|
2. У разі відмови сторони від договору довірчого управління майном інша сторона має бути сповіщена про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк. |
|
|
3. Майно, що перебуває в довірчому управлінні, у разі припинення договору довірчого управління передається установникові управління, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
3. Майно, що перебуває в довірчому управлінні, у разі припинення договору довірчого управління передається установникові управління, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Стаття 1005 1Розірвання договору на вимогу однієї із сторін |
|
|
Стаття 1128 (1005 1)Розірвання договору на вимогу однієї із сторін |
|
|
Кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за 3 місяці. |
|
|
Кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за 3 місяці. |
|
|
Стаття 1105 2Правові наслідки припинення договору довірчого управління |
|
|
Стаття 1129 (1105 2)Правові наслідки припинення договору управління |
|
|
У разі припинення договору майно, що було в довірчому управлінні повертається власникові. |
|
|
1. У разі припинення договору майно, що було в управлінні, повертається власникові. |
|
|
|
|
|
2. Установник управління зобов'язаний оплатити роботу, виконану управителем до припинення договору. |
|
|
Стаття 1106 |
|
|
Стаття 1130 (1106) |
|
|
Особливості довірчого управління цінними паперами визначаються законом. |
|
|
Особливості управління цінними паперами встановлюються законом. |
|
|
Глава 69 |
|
|
Глава 70 (69) |
|
|
§ 1. Позика |
|
|
§ 1. Позика |
|
|
Стаття 1107 |
|
|
Стаття 1131 (1107) |
|
|
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей (суму позики) або рівну кількість речей того самого роду та якості. |
|
|
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму ж грошей (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду та якості. |
|
|
Договір позики вважається таким, що укладений, з моменту передання грошей або речей. |
|
|
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або речей. |
|
|
Стаття 1108 |
|
|
Стаття 1132 (1108) |
|
|
1. Договір позики має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного доходу, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. |
|
|
1. Договір позики має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. |
|
|
2. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. |
|
|
2. На підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. |
|
|
Стаття 1109 |
|
|
Стаття 1133 (1109) |
|
|
1. Якщо інше не передбачено законом або договором, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму позики у розмірах і в порядку, що передбачені договором. Якщо у договорі немає умови про розмір процентів, їх розмір визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. |
|
|
1. Якщо інше не встановлено договором або законом, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму позики у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо у договорі немає умови про розмір процентів, їх розмір визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. |
|
|
2. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми позики. |
|
|
2. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми позики. |
|
|
3. Договір позики передбачається безпроцентним, якщо у ньому прямо не передбачено інше, у випадках, коли: |
|
|
3. Договір позики передбачається безпроцентним, якщо : |
|
|
1) договір укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного доходу, що встановлений законом, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; |
|
|
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходу громадян і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; |
|
|
2) за договором позичальникові передаються речі, визначені родовими ознаками. |
|
|
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. |
|
|
Стаття 1110 |
|
|
Стаття 1134 (1110) |
|
|
1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві одержану предмет позики у строк та в порядку, що передбачені договором. |
|
|
1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві одержаний предмет позики у строк та в порядку, встановленому договором. |
|
|
У випадках коли строк повернення договором не встановлений або визначений моментом вимоги, сума позики має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня виставлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Якщо строк повернення договором не встановлений або визначений моментом вимоги, сума позики має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред"явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
2. Якщо інше не передбачено договором, предмет безпроцентної позики може бути повернена позичальником достроково. |
|
|
2. Предмет безпроцентної позики може бути повернений позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. |
|
|
Сума позики, наданої під проценти, може бути повернена достроково за згодою позикодавця або ж якщо це передбачено договором. |
|
|
Сума позики, наданої під проценти, може бути повернена достроково за згодою позикодавця або якщо це встановлено договором. |
|
|
3. Предмет позики вважається повернутим у момент її передачі поклажедавцеві або зарахування суми грошей, що позичалася на його банківський рахунок. |
|
|
3. Предмет позики вважається повернутим у момент її передачі поклажедавцеві або зарахування суми грошей, що позичалася, на його банківський рахунок. |
|
|
Стаття 1111 |
|
|
Стаття 1135 (1111) |
|
|
1. Якщо інше не передбачено законом або договором, у випадках, коли позичальник не повертає своєчасно суму позики, на цю суму підлягають сплаті проценти у розмірі, що передбачений у статті 561 цього Кодексу, від дня, коли вона мала б бути повернена, до дня її повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, що передбачені у п. 1 статті 1109 цього Кодексу. |
|
|
1. Якщо позичальник не повернув своєчасно суму позики, він зобов'язаний сплатити проценти ( стаття --- (576) цього Кодексу), від дня, коли вона мала бути повернена, до дня її повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, встановлених частиною першою статті 1133 цього Кодексу. |
|
|
2. Якщо договором передбачено повернення позики частинами (з розстроченням), то в разі порушення позичальником строку, встановленого для повернення чергової частини позики, позикодавець має право зажадати дострокового повернення всієї суми позики, що залишилася, разом з належними процентами. |
|
|
2. Якщо договором встановлений обов'язок повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право зажадати дострокового повернення всієї суми позики, що залишилася, разом з належними процентами. |
|
|
Стаття 1112 |
|
|
Стаття 1136 (1112) |
|
|
Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі. |
|
|
Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі. |
|
|
У тих випадках, коли договір позики має бути укладений письмово, свідчення свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі, не допускаються. Це правило не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або через збіг тяжких обставин. |
|
|
У тих випадках, коли договір позики має бути укладений письмово, свідчення свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж зазначено у договорі, не допускаються. Це правило не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або через збіг тяжких обставин. |
|
|
Стаття 1113 |
|
|
Стаття 1137 (1113) |
|
|
У разі невиконання позичальником обов'язків, передбачених договором, щодо забезпечення повернення суми позики, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми позики та сплати належних процентів, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
У разі невиконання позичальником обов'язків, передбачених договором, щодо забезпечення повернення суми позики, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми позики та сплати належних процентів, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Стаття 1114 |
|
|
Стаття 1138 (1114) |
|
|
1. За погодженням сторін борг, що виник із купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. |
|
|
1. За погодженням сторін борг, що виник із купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. |
|
|
2. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться із додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, передбаченій для договору позики (стаття 1108 цього Кодексу). |
|
|
2. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться із додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1132 цього Кодексу). |
|
|
§ 2. Кредит |
|
|
§ 2. Кредит |
|
|
Стаття 1115 |
|
|
Стаття 1139 (1115) |
|
|
1. За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов'язується повернути грошову суму та сплатити проценти на неї. |
|
|
1. За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов'язується повернути грошову суму та сплатити проценти на неї. |
|
|
2. До відносин за кредитним договором застосовуються правила, передбачені параграфом 1 цієї глави, якщо інше не передбачено правилами цього параграфа і не випливає із суті кредитного договору. |
|
|
2. До відносин за кредитним договором застосовуються правила, передбачені параграфом 1 цієї глави, якщо інше не передбачено правилами цього параграфа і не випливає із суті кредитного договору. |
|
|
Стаття 1116 |
|
|
Стаття 1140 (1116) |
|
|
Кредитний договір укладається письмово. |
|
|
Кредитний договір укладається письмово. |
|
|
Недодержання письмової форми має наслідком недійсність кредитного договору. |
|
|
Недодержання письмової форми має наслідком недійсність кредитного договору. |
|
|
Стаття 1117 |
|
|
Стаття 1141 (1117) |
|
|
1. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту повністю або частково у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або ж за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що надана позичальникові сума не буде повернена своєчасно. |
|
|
1. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту повністю або частково у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або ж за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що надана позичальникові сума не буде повернена своєчасно. |
|
|
2. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту повністю або частково, сповістивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором. |
|
|
2. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту повністю або частково, сповістивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не передбачено доовором, законом, іншими нормативно-правовими актами. |
|
|
3. У разі порушення позичальником передбаченого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. |
|
|
3. У разі порушення позичальником передбаченого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. |
|
|
Стаття 1118 |
|
|
Стаття 1142 (1118) |
|
|
1. Договорами, виконання яких пов'язане з переданням у власність іншій стороні коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту, в тому числі як аванс, попередньої оплати, відстрочення та розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. |
|
|
1. Договорами, виконання яких пов'язане з переданням у власність іншій стороні коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту, в тому числі як аванс, попередньої оплати, відстрочення та розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. |
|
|
2. До комерційного кредиту відповідно застосовуються правила статей 1115-1117 цього Кодексу, якщо інше не передбачено правилами про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання. |
|
|
2. До комерційного кредиту відповідно застосовуються правила статей 1139-1141 цього Кодексу, якщо інше не передбачено правилами про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання. |
|
|
§ 3. Банківський вклад |
|
|
§ 3. Банківський вклад |
|
|
Стаття 1119 |
|
|
Стаття 1143 (1119) |
|
|
1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або доход в іншій формі на умовах та в порядку, що передбачені договором. |
|
|
1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або доход в іншій формі на умовах та в порядку, що передбачені договором. |
|
|
2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, визнається публічним договором (стаття 665 цього Кодексу). |
|
|
2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, визнається публічним договором (стаття 682 цього Кодексу). |
|
|
3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який зроблений вклад, застосовуються правила про договір банківського рахунка (глава 70 цього Кодексу), якщо інше не передбачено правилами цієї глави або не випливає із суті договору банківського вкладу. |
|
|
3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який зроблений вклад, застосовуються правила про договір банківського рахунка (глава 70 цього Кодексу), якщо інше не передбачено правилами цієї глави або не випливає із суті договору банківського вкладу. |
|
|
4. Правила цієї глави, що стосуються банків, застосовуються також до інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського вкладу. |
|
|
4. Правила цієї глави, що стосуються банків, застосовуються також до інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського вкладу. |
|
|
Стаття 1120 |
|
|
Стаття 1144 (1120) |
|
|
1. Договір банківського вкладу має бути укладений письмово. |
|
|
1. Договір банківського вкладу має бути укладений письмово. |
|
|
Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення суми посвідчено ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або ж іншим документом, що виданий банком вкладникові і відповідає вимогам, передбаченим для таких документів законом, встановленими відповідно до них банківськими правилами та звичаями ділового обороту, які застосовуються у банківській практиці. |
|
|
Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення суми посвідчено ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або ж іншим документом, що виданий банком вкладникові і відповідає вимогам, передбаченим для таких документів законом, встановленими відповідно до них банківськими правилами та звичаями ділового обороту, які застосовуються у банківській практиці. |
|
|
2. Недодержання письмової форми договору банківського вкладу має наслідком недійсність такого договору. Такий договір є нікчемним. |
|
|
2. Недодержання письмової форми договору банківського вкладу має наслідком недійсність такого договору. Такий договір є нікчемним. |
|
|
Стаття 1121 |
|
|
Стаття 1145 (1121) |
|
|
1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або ж на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку (строковий вклад). |
|
|
1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або ж на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку (строковий вклад). |
|
|
Договором може бути передбачено внесення суми на інших умовах її повернення, які не суперечать законові. |
|
|
Договором може бути передбачено внесення суми на інших умовах її повернення, які не суперечать законові. |
|
|
2. За договором банківського вкладу будь-якого виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які передбачені договором. |
|
|
2. За договором банківського вкладу будь-якого виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які передбачені договором. |
|
|
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. |
|
|
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. |
|
|
3. У випадках коли строковий вклад або ж вклад, інший, ніж вклад на вимогу, повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або ж до настання інших обставин, зазначених у договорі, проценти за вкладом виплачуються у розмірі, який відповідає розмірові процентів, що виплачуються банком за вкладами на вимогу, якщо договором не передбачений більш високий процент. |
|
|
3. У випадках коли строковий вклад або ж вклад, інший, ніж вклад на вимогу, повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або ж до настання інших обставин, зазначених у договорі, проценти за вкладом виплачуються у розмірі, який відповідає розмірові процентів, що виплачуються банком за вкладами на вимогу, якщо договором не передбачений більш високий процент. |
|
|
4. У випадках коли вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку або ж суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, - після настання передбачених договором обставин, договір вважається таким, що продовжений на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
4. У випадках коли вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку або ж суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, - після настання передбачених договором обставин, договір вважається таким, що продовжений на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
Стаття 1122 |
|
|
Стаття 1146 (1122) |
|
|
1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, визначеному договором банківського вкладу. |
|
|
1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, визначеному договором банківського вкладу. |
|
|
Якщо в договорі немає умови про розмір виплачуваних процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі, що визначається відповідно до п. 1 статті 1109 цього Кодексу. |
|
|
Якщо в договорі немає умови про розмір виплачуваних процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі, що визначається відповідно до пункту 1 статті 1129 цього Кодексу. |
|
|
2. Якщо інше не передбачено договором, банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу. |
|
|
2. Якщо інше не передбачено договором, банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу. |
|
|
У разі зменшення банком розміру процентів новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до сповіщення вкладників про зменшення процентів, зі спливом місяця з моменту відповідного сповіщення, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
У разі зменшення банком розміру процентів новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до сповіщення вкладників про зменшення процентів, зі спливом місяця з моменту відповідного сповіщення, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
3. Визначений договором розмір процентів за вкладом, внесеним на умовах його видачі зі спливом визначеного строку або ж із настанням передбачених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не передбачено законом. |
|
|
3. Визначений договором розмір процентів за вкладом, внесеним на умовах його видачі зі спливом визначеного строку або ж із настанням передбачених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не передбачено законом. |
|
|
4. Проценти на суму банківського вкладу нараховуються від дня, який іде за днем її надходження у банк, до дня, який передує її поверненню вкладникові або ж її списанню з рахунка вкладника з інших підстав. |
|
|
4. Проценти на суму банківського вкладу нараховуються від дня, який іде за днем її надходження у банк, до дня, який передує її поверненню вкладникові або ж її списанню з рахунка вкладника з інших підстав. |
|
|
5. Якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, проценти на суму банківського вкладу виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти. |
|
|
5. Якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, проценти на суму банківського вкладу виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти. |
|
|
У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти. |
|
|
У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти. |
|
|
Стаття 1123 |
|
|
Стаття 1147 (1123) |
|
|
Якщо договором банківського вкладу не передбачено інше, на рахунок за вкладом зараховуються кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від третіх осіб із зазначенням необхідних даних про його рахунок за вкладом. При цьому передбачається, що вкладник погодився на одержання коштів від таких осіб, надавши їм необхідні дані про рахунок за вкладом. |
|
|
Якщо договором банківського вкладу не передбачено інше, на рахунок за вкладом зараховуються кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від третіх осіб із зазначенням необхідних даних про його рахунок за вкладом. При цьому передбачається, що вкладник погодився на одержання коштів від таких осіб, надавши їм необхідні дані про рахунок за вкладом. |
|
|
Стаття 1124 |
|
|
Стаття 1148 (1124) |
|
|
1. Вклад може бути зроблений у банк на ім'я визначеної третьої особи. Якщо інше не передбачено договором, така особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що базується на цих правах, або ж вираження нею банку іншим способом наміру скористатися такими правами. |
|
|
1. Вклад може бути зроблений у банк на ім'я визначеної третьої особи. Якщо інше не передбачено договором, така особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що базується на цих правах, або ж вираження нею банку іншим способом наміру скористатися такими правами. |
|
|
Зазначення імені фізичної особи (стаття 28 цього Кодексу) або найменування юридичної особи (стаття 69 цього Кодексу), на користь якої здійснюється вклад, є суттєвою умовою відповідного договору банківського вкладу. |
|
|
Зазначення імені фізичної особи (стаття 28 цього Кодексу) або найменування юридичної особи (стаття 66 цього Кодексу), на користь якої здійснюється вклад, є суттєвою умовою відповідного договору банківського вкладу. |
|
|
2. Якщо інше не передбачено договором, третя особа, на ім'я якої зроблено вклад, набуває права вкладника з моменту надходження грошей на її рахунок. |
|
|
2. Якщо інше не передбачено договором, третя особа, на ім'я якої зроблено вклад, набуває права вкладника з моменту надходження грошей на її рахунок. |
|
|
3. У випадках коли третя особа, на ім'я якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на ім'я третьої особи, має право зажадати повернення вкладу або ж перевести його на своє ім'я. |
|
|
3. У випадках коли третя особа, на ім'я якої зроблено вклад, відмовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на ім'я третьої особи, має право зажадати повернення вкладу або ж перевести його на своє ім'я. |
|
|
Стаття 1125 |
|
|
Стаття 1149 (1125) |
|
|
1. Якщо угодою сторін не передбачено інше, укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення коштів на її рахунок за вкладом посвідчується ощадною книжкою. Договором банківського вкладу може бути передбачена видача іменної ощадної книжки або ощадної книжки на пред'явника. |
|
|
1. Якщо угодою сторін не передбачено інше, укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення коштів на її рахунок за вкладом посвідчується ощадною книжкою. Договором банківського вкладу може бути передбачена видача іменної ощадної книжки або ощадної книжки на пред'явника. |
|
|
В ощадній книжці мають бути зазначені та посвідчені банком найменування і місце знаходження банку, а якщо вклад зроблений у філії, - також його відповідної філії, номер рахунка за вкладом, а також усі суми коштів, зараховані на рахунок, усі суми коштів, що списані з рахунка, та залишок коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. |
|
|
В ощадній книжці мають бути зазначені та посвідчені банком найменування і місце знаходження банку, а якщо вклад зроблений у філії, - також його відповідної філії, номер рахунка за вкладом, а також усі суми коштів, зараховані на рахунок, усі суми коштів, що списані з рахунка, та залишок коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. |
|
|
Оскільки не доведений інший стан вкладу, дані про вклад, зазначені в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. |
|
|
Оскільки не доведений інший стан вкладу, дані про вклад, зазначені в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. |
|
|
2. Видача вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюється банком у разі пред'явлення ощадної книжки. |
|
|
2. Видача вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюється банком у разі пред'явлення ощадної книжки. |
|
|
Якщо іменна ощадна книжка втрачена або приведена у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку. |
|
|
Якщо іменна ощадна книжка втрачена або приведена у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку. |
|
|
Поновлення прав за втраченою ощадною книжкою на пред'явника здійснюється в порядку, передбаченому законом |
|
|
Поновлення прав за втраченою ощадною книжкою на пред'явника здійснюється в порядку, передбаченому законом. |
|
|
Стаття 1126 |
|
|
Стаття 1150 (1126) |
|
|
1. Ощадний (депозитний) сертифікат є документом, який посвідчує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (утримувача сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, обумовлених у сертифікаті, у банку, який видав сертифікат, або в будь-якій філії цього банку. |
|
|
1. Ощадний (депозитний) сертифікат є документом, який посвідчує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (утримувача сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, обумовлених у сертифікаті, у банку, який видав сертифікат, або в будь-якій філії цього банку. |
|
|
2. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути пред'явницькими або іменними. |
|
|
2. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути пред'явницькими або іменними. |
|
|
3. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. |
|
|
3. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів. |
|
|
Глава 70 |
|
|
Глава 71 (70) |
|
|
Стаття 1127 |
|
|
Стаття 1151 (1127) |
|
|
1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), кошти, що надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. |
|
|
1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), кошти, що надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. |
|
|
2. Банк може використовувати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами. |
|
|
2. Банк може використовувати наявні на рахунку кошти, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами. |
|
|
3. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені законом або договором обмеження його права розпоряджатися коштами на свій розсуд. |
|
|
3. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися коштами на свій розсуд. |
|
|
4. Правила цієї глави щодо банків застосовуються також і щодо інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського рахунка. |
|
|
4. Правила цієї глави щодо банків застосовуються також і щодо інших кредитних організацій при укладенні ними договору банківського рахунка. |
|
|
Стаття 1128 |
|
|
Стаття 1152 (1128) |
|
|
1. Договір банківського рахунка укладається шляхом відкриття клієнтові або зазначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. |
|
|
1. Договір банківського рахунка укладається шляхом відкриття клієнтові або зазначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. |
|
|
2. Банк повинен укласти договір з клієнтом, який звернувся із пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком для відкриття рахунків даного виду умовах, що відповідають вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам. |
|
|
2. Банк повинен укласти договір з клієнтом, який звернувся із пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком для відкриття рахунків даного виду умовах, що відповідають вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам. |
|
|
Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та виданим йому дозволом (ліцензією), крім випадків, коли така відмова спричинена відсутністю в банку можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо вона допускається законом чи іншими правовими актами. |
|
|
Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та виданим йому дозволом (ліцензією), крім випадків, коли така відмова спричинена відсутністю в банку можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо вона допускається законом чи іншими нормативно-правовими актами. |
|
|
У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право виставити йому вимоги, передбачені статтею 21 цього Кодексу. |
|
|
У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право виставити йому вимоги, передбачені статтею 22 цього Кодексу. |
|
|
Стаття 1129 |
|
|
Стаття 1153 (1129) |
|
|
1. Банк повинен вчиняти для клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, за встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту, якщо договором банківського рахунка не передбачено інше. |
|
|
1. Банк повинен вчиняти для клієнта операції, передбачені для рахунків даного виду законом, за встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту, якщо договором банківського рахунка не передбачено інше. |
|
|
2. Банк повинен зараховувати кошти, що надійшли на рахунок клієнта, не пізніше дня, який іде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо більш короткий строк не передбачений договором банківського рахунка. |
|
|
2. Банк повинен зараховувати кошти, що надійшли на рахунок клієнта, не пізніше дня, який іде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо більш короткий строк не передбачений договором банківського рахунка. |
|
|
3. Банк повинен за розпорядженням клієнта видавати або перераховувати з рахунка кошти клієнта не пізніше дня, що йде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо інші строки не передбачені договором банківського рахунка. |
|
|
3. Банк повинен за розпорядженням клієнта видавати або перераховувати з рахунка кошти клієнта не пізніше дня, що йде за днем надходження до банку відповідного платіжного документа, якщо інші строки не передбачені договором банківського рахунка. |
|
|
Стаття 1130 |
|
|
Стаття 1154 (1130) |
|
|
1. У випадках коли відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка незважаючи на відсутність коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу клієнтові. |
|
|
1. У випадках коли відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка незважаючи на відсутність коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення такого платежу клієнтові. |
|
|
2. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються правилами про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 60 цього Кодексу), якщо договором не передбачено інше. |
|
|
2. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються правилами про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 60 цього Кодексу), якщо договором не передбачено інше. |
|
|
Стаття 1131 |
|
|
Стаття 1155 (1131) |
|
|
1. Якщо інше не передбачено договором банківського рахунка, за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок. |
|
|
1. Якщо інше не передбачено договором банківського рахунка, за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок. |
|
|
Сума процентів зараховується на рахунок у строки, передбачені договором, а у випадках, коли такі строки договором не передбачені, - зі спливом кожного кварталу. |
|
|
Сума процентів зараховується на рахунок у строки, передбачені договором, а у випадках, коли такі строки договором не передбачені, - зі спливом кожного кварталу. |
|
|
2. Проценти, зазначені у п. 1 цієї статті, сплачуються банком у розмірі, що визначається договором, а якщо в договорі немає відповідної умови, - в розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладами до запитання. |
|
|
2. Проценти, зазначені у пункті 1 цієї статті, сплачуються банком у розмірі, що визначається договором, а якщо в договорі немає відповідної умови, - в розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладами до запитання. |
|
|
Стаття 1132 |
|
|
Стаття 1156 (1132) |
|
|
1. Списання коштів з рахунка вчиняється банком на підставі розпорядження клієнта. |
|
|
1. Списання коштів з рахунка вчиняється банком на підставі розпорядження клієнта. |
|
|
2. Без розпорядження клієнта списання коштів, що знаходяться на рахунку, допускається за рішенням суду, а також у випадках передбачених договором між банком і клієнтом. |
|
|
2. Без розпорядження клієнта списання коштів, що знаходяться на рахунку, допускається за рішенням суду, а також у випадках передбачених договором між банком і клієнтом. |
|
|
Стаття 1133 |
|
|
Стаття 1157 (1133) |
|
|
1. За наявності на рахунку коштів, сума яких є достатньою для задоволення усіх вимог, що ставляться до рахунка, списання цих коштів з рахунка вчиняється в порядку надходження розпоряджень клієнта та інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом. |
|
|
1. За наявності на рахунку коштів, сума яких є достатньою для задоволення усіх вимог, що ставляться до рахунка, списання цих коштів з рахунка вчиняється в порядку надходження розпоряджень клієнта та інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом. |
|
|
2. У разі якщо коштів на рахунку недостатньо для задоволення всіх вимог, що ставляться до нього, списання коштів вчиняється у такій черговості: |
|
|
2. У разі якщо коштів на рахунку недостатньо для задоволення всіх вимог, що ставляться до нього, списання коштів вчиняється у такій черговості: |
|
|
1) у першу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають стягнення коштів з рахунка для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, а також вимог про стягнення аліментів; |
|
|
1) у першу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають стягнення коштів з рахунка для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, а також вимог про стягнення аліментів; |
|
|
2) у другу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають перерахування або видачу коштів для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці з особами, що працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, щодо виплати винагород за авторським договором; |
|
|
2) у другу чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають перерахування або видачу коштів для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці з особами, що працюють за трудовим договором, у тому числі за контрактом, щодо виплати винагород за авторським договором; |
|
|
3) у третю чергу вчиняється списання за платіжними документами, які передбачають платежі до бюджету та до позабюджетних фондів; |
|
|
3) у третю чергу вчиняється списання за платіжними документами, які передбачають платежі до бюджету та до позабюджетних фондів; |
|
|
4) у четверту чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають задоволення інших грошових вимог; |
|
|
4) у четверту чергу вчиняється списання за виконавчими документами, які передбачають задоволення інших грошових вимог; |
|
|
5) у п'яту чергу вчиняється списання за іншими платіжними документами в порядку календарної черговості їх надходження. |
|
|
5) у п'яту чергу вчиняється списання за іншими платіжними документами в порядку календарної черговості їх надходження. |
|
|
Стаття 1134 Відповідальність банку за затримку зарахування та необґрунтоване списання коштів |
|
|
Стаття 1158 (1134) Відповідальність банку за затримку зарахування та необґрунтоване списання коштів |
|
|
У випадках несвоєчасного зарахування на рахунок коштів, що надійшли клієнтові, або їх необґрунтованого списання банком з рахунка банк повинен на вимогу клієнта зарахувати відповідну суму на рахунок, а також сплатити на цю суму проценти та відшкодувати збитки відповідно до статті 631 цього Кодексу. |
|
|
У випадках несвоєчасного зарахування на рахунок коштів, що надійшли клієнтові, або їх необґрунтованого списання банком з рахунка банк повинен на вимогу клієнта зарахувати відповідну суму на рахунок, а також сплатити на цю суму проценти та відшкодувати збитки відповідно до статті 648 цього Кодексу. |
|
|
Стаття 1135 |
|
|
Стаття 1159 (1135) |
|
|
Обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, не допускається, крім випадків накладення арешту на рахунок за рішенням суду або призупинення операцій за рахунком у випадках, передбачених законом. |
|
|
Обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, не допускається, крім випадків накладення арешту на рахунок за рішенням суду або призупинення операцій за рахунком у випадках, передбачених законом. |
|
|
Стаття 1136 |
|
|
Стаття 1160 (1136) |
|
|
1. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. |
|
|
1. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. |
|
|
2. Банк має право зажадати розірвання договору банківського рахунка: |
|
|
2. Банк має право зажадати розірвання договору банківського рахунка: |
|
|
1) коли сума коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, виявиться нижчою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банку про це; |
|
|
1) коли сума коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, виявиться нижчою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банку про це; |
|
|
2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не передбачено договором. |
|
|
3) в інших випадках, передбачених договором або законом |
|
|
3) в інших випадках, передбачених договором або законом. |
|
|
3. Залишок коштів на рахунку видається клієнтові або ж за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановленими правовими актами. |
|
|
3. Залишок коштів на рахунку видається клієнтові або ж за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановленими правовими актами. |
|
|
Стаття 1137 |
|
|
Стаття 1161 (1137) |
|
|
1. Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. |
|
|
1. Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. |
|
|
Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а іншим особам, у тому числі державним органам (їхнім посадовим особам), - виключно у випадках і в порядку, що передбачені законом. |
|
|
Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а іншим особам, у тому числі державним органам (їхнім посадовим особам), - виключно у випадках і в порядку, що передбачені законом. |
|
|
2. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт, права якого порушені, має право зажадати від банку повного відшкодування завданих збитків, а у випадках, передбачених законом, - також компенсації моральної шкоди. |
|
|
2. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт, права якого порушені, має право зажадати від банку повного відшкодування завданих збитків, а у випадках, передбачених законом, - також компенсації моральної шкоди. |
|
|
Глава 71 |
|
|
Глава 72 (71) |
|
|
Стаття 1138 |
|
|
Стаття 1162 (1138) |
|
|
1. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобов'язання передати кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) на платній основі, а клієнт відступає або бере на себе зобов'язання відступити факторові ту свою грошову вимогу до третьої особи, яка випливає з відносин клієнта (кредитора) з цією третьою особою (боржником). |
|
|
1. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобов'язання передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) на платній основі, а клієнт відступає або бере на себе зобов'язання відступити факторові ту свою грошову вимогу до третьої особи, яка випливає з відносин клієнта (кредитора) з цією третьою особою (боржником). |
|
|
Грошова вимога до боржника може бути передана клієнтом факторові також з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. |
|
|
Грошова вимога до боржника може бути передана клієнтом факторові також з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. |
|
|
2. Зобов'язання фактора за договором, передбаченим п. 1 цієї статті, може включати дії щодо обслуговування боргу, що є предметом цього договору. |
|
|
2. Зобов'язання фактора за договором, передбаченим пунктом 1 цієї статті, може включати дії щодо обслуговування боргу, що є предметом цього договору. |
|
|
3. Фактором може виступати банк або інша юридична особа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. |
|
|
3. Фактором може виступати банк або інша юридична особа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. |
|
|
Стаття 1139 |
|
|
Стаття 1163 (1139) |
|
|
1. Предметом договору факторингу може бути як грошова вимога, строк платежу якої сплинув (наявна вимога), так і право на одержання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). |
|
|
1. Предметом договору факторингу може бути грошова вимога, строк платежу якої сплинув (наявна вимога), а також право на одержання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). |
|
|
2. При переданні майбутньої вимоги вона вважається такою, що перейшла до фактора після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів, які є предметом передання вимоги, передбаченої договором. |
|
|
2. При переданні майбутньої вимоги вона вважається такою, що перейшла до фактора після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів, які є предметом передання вимоги, передбаченої договором. |
|
|
Якщо передання грошової вимоги обумовлене певною подією, воно набирає чинності після настання цієї події. У цих випадках додатково передання вимоги не оформляється. |
|
|
Якщо передання грошової вимоги обумовлене певною подією, воно набирає чинності після настання цієї події. У цих випадках додатково передання вимоги не оформляється. |
|
|
|
-27- Н.д.Бандурка О.М. (Округ №175)Стаття 1139 1 Сторони договору факторінгуСторонами договору факторінгу виступають фактор і клієнт. Фактором може бути банк та інші кредитно-комерційні установи, що мають дозвіл (ліцензію) на здійснення факторінгу. Клієнтам факторінгу можуть бути фізичні та юридичні особи, які є об'єктами підприємницької діяльності. |
Враховано редакційно |
Стаття 1164 (1139 1)Сторони договору факторінгу Сторонами договору факторінгу виступають фактор і клієнт. Клієнтам факторінгу можуть бути фізичні та юридичні особи, які є об'єктами підприємницької діяльності. |
|
|
Стаття 1140 |
|
|
Стаття 1165 (1140) |
|
|
1. Договір факторингу є дійсним, навіть якщо між клієнтом та його боржником існує угода про заборону передання грошової вимоги або її обмеження. |
|
|
1. Договір факторингу є дійсним, навіть якщо між клієнтом та його боржником існує угода про заборону передання грошової вимоги або її обмеження. |
|
|
2. Правила, передбачені у п. 1 цієї статті, не звільняють клієнта від зобов'язань або відповідальності перед боржником внаслідок передання грошової вимоги на порушення укладеної між ними угоди про заборону або обмеження факторингу. |
|
|
2. Правила, передбачені у пункті 1 цієї статті, не звільняють клієнта від зобов'язань або відповідальності перед боржником внаслідок передання грошової вимоги на порушення укладеної між ними угоди про заборону або обмеження факторингу. |
|
|
Стаття 1141 |
|
|
Стаття 1166 (1141) |
|
|
1. Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, що є предметом відступлення, якщо інше не передбачено договором факторингу. |
|
|
1. Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, що є предметом відступлення, якщо інше не передбачено договором факторингу. |
|
|
2. Грошова вимога, що є предметом відступлення, визнається дійсною, якщо клієнт має право на передання грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не відомі обставини, внаслідок яких боржник має право її не виконувати. |
|
|
2. Грошова вимога, що є предметом відступлення, визнається дійсною, якщо клієнт має право на передання грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не відомі обставини, внаслідок яких боржник має право її не виконувати. |
|
|
3. Клієнт не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги, що є предметом відступлення, пред'явленої до виконання фактором, якщо інше не передбачено договором факторингу. |
|
|
3. Клієнт не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги, що є предметом відступлення, пред'явленої до виконання фактором, якщо інше не передбачено договором факторингу. |
|
|
Стаття 1142 |
|
|
Стаття 1167 (1142) |
|
|
1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги цьому факторові і в повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. |
|
|
1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги цьому факторові і в повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. |
|
|
2. Боржник має право вимагати від фактора в розумні строки надання йому доказів того, що відступлення грошової вимоги факторові справді мала місце. Якщо фактор не виконує цього обов'язку, боржник має право здійснити цей платіж клієнтові на виконання свого зобов'язання перед ним. |
|
|
2. Боржник має право вимагати від фактора в розумні строки надання йому доказів того, що відступлення грошової вимоги факторові справді мала місце. Якщо фактор не виконує цього обов'язку, боржник має право здійснити цей платіж клієнтові на виконання свого зобов'язання перед ним. |
|
|
3. Виконання грошової вимоги боржником факторові відповідно до правил цієї статті звільняє боржника від його зобов'язання перед клієнтом. |
|
|
3. Виконання грошової вимоги боржником факторові відповідно до правил цієї статті звільняє боржника від його зобов'язання перед клієнтом. |
|
|
Стаття 1143 |
|
|
Стаття 1168 (1143) |
|
|
1. Наступне відступлення фактором грошової вимоги третім особам не допускається, якщо інше не передбачено договором факторингу. |
|
|
1. Наступне відступлення фактором грошової вимоги третім особам не допускається, якщо інше не передбачено договором факторингу. |
|
|
2. Якщо договором допускається наступне відступлення грошової вимоги, до нього застосовуються правила цієї глави. |
|
|
2. Якщо договором допускається наступне відступлення грошової вимоги, до нього застосовуються правила цієї глави. |
|
|
Стаття 1144 |
|
|
Стаття 1169 (1144) |
|
|
1. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом покупки у нього грошової вимоги фактором, останній набуває права на всі суми, які він одержить від клієнта на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором за те, що одержані останнім суми виявилися меншими від ціни, за яку фактор придбав вимогу. |
|
|
1. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом покупки у нього грошової вимоги фактором, останній набуває права на всі суми, які він одержить від клієнта на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором за те, що одержані останнім суми виявилися меншими від ціни, за яку фактор придбав вимогу. |
|
|
2. Якщо відступлення грошової вимоги факторові здійснене з метою забезпечення виконання йому зобов'язання клієнта і договором факторингу не передбачено інше, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням вимоги. |
|
|
2. Якщо відступлення грошової вимоги факторові здійснене з метою забезпечення виконання йому зобов'язання клієнта і договором факторингу не передбачено інше, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням вимоги. |
|
|
Якщо кошти, одержані фактором від боржника, виявилися меншими від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу. |
|
|
Якщо кошти, одержані фактором від боржника, виявилися меншими від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу. |
|
|
Стаття 1145 |
|
|
Стаття 1170 (1145) |
|
|
1. У випадку звернення фактора до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факторові. |
|
|
1. У випадку звернення фактора до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факторові. |
|
|
2. Вимоги, які боржник міг пред'явити клієнтові у зв'язку з порушенням останнім угоди про заборону або обмеження факторингу, не мають чинності супроти фактора. |
|
|
2. Вимоги, які боржник міг пред'явити клієнтові у зв'язку з порушенням останнім угоди про заборону або обмеження факторингу, не мають чинності супроти фактора. |
|
|
Стаття 1146 |
|
|
Стаття 1171 (1146) |
|
|
1. У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже заплачених йому на грошову вимогу, яка була передана, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта. |
|
|
1. У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже заплачених йому на грошову вимогу, яка була передана, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта. |
|
|
2. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові внаслідок відступлення грошової вимоги, однак має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо доведено, що останній не виконав свого зобов'язання здійснити клієнтові платіж, пов'язаний із відступленням вимоги, або здійснив такий платіж, знаючи про порушення клієнтом того зобов'язання перед боржником, якого стосується платіж, пов'язаний із відступленням вимоги. |
|
|
2. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові внаслідок відступлення грошової вимоги, однак має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо доведено, що останній не виконав свого зобов'язання здійснити клієнтові платіж, пов'язаний із відступленням вимоги, або здійснив такий платіж, знаючи про порушення клієнтом того зобов'язання перед боржником, якого стосується платіж, пов'язаний із відступленням вимоги. |
|
|
Глава 72 |
|
|
Глава 73 (72) |
|
|
§ 1. Загальні положення про розрахунки |
|
|
§ 1. Загальні положення про розрахунки |
|
|
Стаття 1147 |
|
|
Стаття 1172 (1147) |
|
|
1. Розрахунки з участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися готівкою без обмеження суми або в безготівковому порядку. |
|
|
1. Розрахунки з участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися готівкою без обмеження суми або в безготівковому порядку. |
|
|
2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки з участю фізичних осіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковому порядку. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. |
|
|
2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки з участю фізичних осіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковому порядку. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. |
|
|
Стаття 1148 |
|
|
Стаття 1173 (1148) |
|
|
1. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, за акредитивом, чеками, розрахунки за інкасо, а також розрахунки в інших формах, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту. |
|
|
1. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, за акредитивом, чеками, розрахунки за інкасо, а також розрахунки в інших формах, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту . |
|
|
2. Сторони за договором мають право обрати та встановити у договорі будь-яку з форм розрахунків, зазначених у п. 1 цієї статті. |
|
|
2. Сторони за договором мають право обрати та встановити у договорі будь-яку з форм розрахунків, зазначених у пункті 1 цієї статті. |
|
|
3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші кредитні організації (далі - банки), в яких відкриті відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не зумовлено використовуваною формою розрахунків. |
|
|
3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші кредитні організації (далі - банки), в яких відкриті відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не зумовлено використовуваною формою розрахунків. |
|
|
§ 2. Розрахунки платіжними дорученнями |
|
|
§ 2. Розрахунки платіжними дорученнями |
|
|
Стаття 1149 |
|
|
Стаття 1174 (1149) |
|
|
1. При розрахунках платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести певну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи у цьому чи в іншому банку у строк, передбачений законом або встановлюваний згідно з ним, - якщо більш короткий строк не передбачений договором або ж не визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту. |
|
|
1. При розрахунках платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок коштів, що знаходяться на його рахунку, перевести певну грошову суму на рахунок зазначеної платником особи у цьому чи в іншому банку у строк, передбачений законом або встановлюваний згідно з ним, - якщо більш короткий строк не передбачений договором або ж не визначається застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту. |
|
|
2. Правила цього параграфа застосовуються до відносин, пов'язаних із перерахуванням коштів через банк особою, що не має рахунка у даному банку, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ними банківськими правилами або не випливає із суті цих відносин. |
|
|
2. Правила цього параграфа застосовуються до відносин, пов'язаних із перерахуванням коштів через банк особою, що не має рахунка у даному банку, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ними банківськими правилами або не випливає із суті цих відносин. |
|
|
Стаття 1150 |
|
|
Стаття 1175 (1150) |
|
|
1. Зміст платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, і їхня форма мають відповідати вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам. |
|
|
1. Зміст платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, і їхня форма мають відповідати вимогам, передбаченим законом і встановленим згідно з ним банківським правилам. |
|
|
2. У разі невідповідності платіжного доручення вимогам, зазначеним у п. 1 цієї статті, банк може уточнити зміст доручення. Такий запит має бути зроблений платникові негайно з одержанням доручення. У разі неодержання відповіді у строк, встановлений згідно з банківськими правилами, а за їх відсутності - у розумний строк банк може залишити доручення без виконання і повернути його платникові, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами або договором між банком і платником. |
|
|
2. У разі невідповідності платіжного доручення вимогам, зазначеним у пункті 1 цієї статті, банк може уточнити зміст доручення. Такий запит має бути зроблений платникові негайно з одержанням доручення. У разі неодержання відповіді у строк, встановлений згідно з банківськими правилами, а за їх відсутності - у розумний строк банк може залишити доручення без виконання і повернути його платникові, якщо інше не передбачено законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами або договором між банком і платником. |
|
|
3. Доручення платника виконується банком за наявності коштів на рахунку платника, якщо інше не передбачено договором між платником і банком. Доручення виконується банком із додержанням черговості списування коштів з рахунка. |
|
|
3. Доручення платника виконується банком за наявності коштів на рахунку платника, якщо інше не передбачено договором між платником і банком. Доручення виконується банком із додержанням черговості списування коштів з рахунка. |
|
|
Стаття 1151 |
|
|
Стаття 1176 (1151) |
|
|
1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача коштів для її зарахування на рахунок особи, зазначеної в дорученні, у строк, встановлений п. 1 статті 1149 цього Кодексу. |
|
|
1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача коштів для її зарахування на рахунок особи, зазначеної в дорученні, у строк, встановлений пунктом 1 статті 1174 цього Кодексу. |
|
|
2. Банк має право залучати інші банки для виконання операцій для перерахування коштів на рахунок, зазначений у дорученні клієнта. |
|
|
2. Банк має право залучати інші банки для виконання операцій для перерахування коштів на рахунок, зазначений у дорученні клієнта. |
|
|
3. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання доручення передбачаються законом, банківськими правилами, що встановлюються згідно з ним, або погодженням сторін. |
|
|
3. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання доручення передбачаються законом, банківськими правилами, що встановлюються згідно з ним, або погодженням сторін. |
|
|
Стаття 1152 |
|
|
Стаття 1177 (1152) |
|
|
1. У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта банк несе відповідальність на підставах і в розмірах, передбачених главою 49 цього Кодексу. |
|
|
1. У разі невиконання або неналежного виконання доручення клієнта банк несе відповідальність на підставах і в розмірах, передбачених главою 49 цього Кодексу. |
|
|
2. У випадках коли невиконання або неналежне виконання доручення мало місце у зв'язку з порушенням правил вчинення розрахункових операцій банком, залученим для виконання доручення платником, відповідальність, передбачена п. 1 цієї статті, може бути покладена судом на цей банк. |
|
|
2. У випадках коли невиконання або неналежне виконання доручення мало місце у зв'язку з порушенням правил вчинення розрахункових операцій банком, залученим для виконання доручення платником, відповідальність, передбачена пунктом 1 цієї статті, може бути покладена судом на цей банк. |
|
|
3. Якщо порушення правил здійснення розрахункових операцій банком спричинило неправомірне відрахування коштів, на нього покладається відповідальність, передбачена статтею 561 цього Кодексу. |
|
|
3. Якщо порушення правил здійснення розрахункових операцій банком спричинило неправомірне відрахування коштів, на нього покладається відповідальність, передбачена статтею 576 цього Кодексу. |
|
|
§ 3. Розрахунки за акредитивом |
|
|
§ 3. Розрахунки за акредитивом |
|
|
Стаття 1153 |
|
|
Стаття 1178 (1153) |
|
|
1. При розрахунках за акредитивом банк, що відкрив акредитив за дорученням клієнта (платника) і згідно з його вказівками (банк-емітент), зобов'язується провести платіж у разі подання одержувачем коштів або зазначеною ним особою (одержувач коштів) документів і виконання інших умов, передбачених акредитивом. |
|
|
1. При розрахунках за акредитивом банк, що відкрив акредитив за дорученням клієнта (платника) і згідно з його вказівками (банк-емітент), зобов'язується провести платіж у разі подання одержувачем коштів або зазначеною ним особою (одержувач коштів) документів і виконання інших умов, передбачених акредитивом. |
|
|
2. У разі відкриття покритого (депонованого) акредитива банк-емітент при його відкритті повинен перерахувати власні кошти клієнта або наданий йому кредит у розпорядження виконуючого банку на весь строк чинності зобов'язання банку-емітента. |
|
|
2. У разі відкриття покритого (депонованого) акредитива банк-емітент при його відкритті повинен перерахувати власні кошти клієнта або наданий йому кредит у розпорядження виконуючого банку на весь строк чинності зобов'язання банку-емітента. |
|
|
У разі відкриття непокритого (гарантованого) акредитива виконуючому банку надається право списувати всю суму акредитива з рахунка, що у нього ведеться, банку-емітента. |
|
|
У разі відкриття непокритого (гарантованого) акредитива виконуючому банку надається право списувати всю суму акредитива з рахунка, що у нього ведеться, банку-емітента. |
|
|
Стаття 1154 |
|
|
Стаття 1179 (1154) |
|
|
1. Відкличним визнається акредитив, який може бути змінений або скасований банком-емітентом без попереднього сповіщення одержувача коштів. Відкликання акредитива не створює жодних зобов'язань банку-емітента перед одержувачем коштів. |
|
|
1. Відкличним визнається акредитив, який може бути змінений або скасований банком-емітентом без попереднього сповіщення одержувача коштів. Відкликання акредитива не створює жодних зобов'язань банку-емітента перед одержувачем коштів. |
|
|
2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або скасування акредитива. |
|
|
2. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або скасування акредитива. |
|
|
Стаття 1155 |
|
|
Стаття 1180 (1155) |
|
|
1. Безвідкличним визнається акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів. |
|
|
1. Безвідкличним визнається акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів. |
|
|
2. На прохання банку-емітента виконуючий банк, що бере участь у проведенні акредитивної операції, може підтвердити безвідкличний акредитив (гарантований акредитив). Таке підтвердження означає прийняття виконуючим банком додаткового до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж згідно з умовами акредитива. |
|
|
2. На прохання банку-емітента виконуючий банк, що бере участь у проведенні акредитивної операції, може підтвердити безвідкличний акредитив (гарантований акредитив). Таке підтвердження означає прийняття виконуючим банком додаткового до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж згідно з умовами акредитива. |
|
|
Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або скасований без згоди виконуючого банку. |
|
|
Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або скасований без згоди виконуючого банку. |
|
|
Стаття 1156 |
|
|
Стаття 1181 (1156) |
|
|
1. Для виконання акредитива одержувач коштів подає до виконуючого банку документи, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться. |
|
|
1. Для виконання акредитива одержувач коштів подає до виконуючого банку документи, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться. |
|
|
2. Якщо виконуючий банк провів платіж або здійснив іншу операцію згідно з умовами акредитива, банк-емітент повинен відшкодувати йому зазнані витрати. Зазначені витрати, а також усі інші витрати банку-емітента, пов'язані з виконанням акредитива, відшкодовуються платником. |
|
|
2. Якщо виконуючий банк провів платіж або здійснив іншу операцію згідно з умовами акредитива, банк-емітент повинен відшкодувати йому зазнані витрати. Зазначені витрати, а також усі інші витрати банку-емітента, пов'язані з виконанням акредитива, відшкодовуються платником. |
|
|
3. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно проінформувати про це одержувача коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови. |
|
|
3. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, які за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно проінформувати про це одержувача коштів і банк-емітент із зазначенням причин відмови. |
|
|
4. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і зажадати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві коштів з порушенням умов акредитива, а за непокритим акредитивом відмовитися від відшкодування виплачених сум. |
|
|
4. Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і зажадати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві коштів з порушенням умов акредитива, а за непокритим акредитивом відмовитися від відшкодування виплачених сум. |
|
|
Стаття 1157 |
|
|
Стаття 1182 (1157) |
|
|
У разі неправильної виплати коштів за акредитивом або ж необґрунтованої відмови у виплаті сум одержувачеві коштів, внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива, виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом. |
|
|
У разі неправильної виплати коштів за акредитивом або ж необґрунтованої відмови у виплаті сум одержувачеві коштів, внаслідок порушення виконуючим банком умов акредитива, виконуючий банк несе відповідальність перед банком-емітентом. |
|
|
Якщо виконуючим банком допущено порушення умов покритого акредитива або ж підтвердженого ним безвідкличного акредитива, відповідальність перед платником може бути покладена судом на виконуючий банк. |
|
|
Якщо виконуючим банком допущено порушення умов покритого акредитива або ж підтвердженого ним безвідкличного акредитива, відповідальність перед платником може бути покладена судом на виконуючий банк. |
|
|
Стаття 1158 |
|
|
Стаття 1183 (1158) |
|
|
1. Закриття акредитива у виконуючому банку провадиться: |
|
|
1. Закриття акредитива у виконуючому банку провадиться: |
|
|
1) після спливу строку акредитива; |
|
|
1) після спливу строку акредитива; |
|
|
2) за заявою одержувача коштів про відмову від використання акредитива до спливу строку його чинності, якщо можливість такої відмови передбачена умовами акредитива; |
|
|
2) за заявою одержувача коштів про відмову від використання акредитива до спливу строку його чинності, якщо можливість такої відмови передбачена умовами акредитива; |
|
|
3) на вимогу платника про певне або часткове відкликання акредитива, якщо таке відкликання можливе за умовами акредитива. |
|
|
3) на вимогу платника про певне або часткове відкликання акредитива, якщо таке відкликання можливе за умовами акредитива. |
|
|
Про закриття акредитива виконуючий банк має повідомити банк-емітент. |
|
|
Про закриття акредитива виконуючий банк має повідомити банк-емітент. |
|
|
2. Невикористана сума покритого акредитива підлягає поверненню банку-емітентові негайно одночасно із закриттям акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника, з якого депонувалися кошти. |
|
|
2. Невикористана сума покритого акредитива підлягає поверненню банку-емітентові негайно одночасно із закриттям акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника, з якого депонувалися кошти. |
|
|
§ 4. Розрахунки за інкасо |
|
|
§ 4. Розрахунки за інкасо |
|
|
Стаття 1159 |
|
|
Стаття 1184 (1159) |
|
|
1. При розрахунках за інкасо клієнт направляє своєму банку (банку-емітентові) доручення про вчинення за рахунок клієнта дій щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу. |
|
|
1. При розрахунках за інкасо клієнт направляє своєму банку (банку-емітентові) доручення про вчинення за рахунок клієнта дій щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу. |
|
|
2. Банк-емітент, що одержав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк). |
|
|
2. Банк-емітент, що одержав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк (виконуючий банк). |
|
|
Порядок здійснення розрахунків за інкасо регулюється законом, а також банківськими правилами, що видаються згідно з ними, і застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту. |
|
|
Порядок здійснення розрахунків за інкасо регулюється законом, а також банківськими правилами, що видаються згідно з ними, і застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обороту. |
|
|
Стаття 1160 |
|
|
Стаття 1185 (1160) |
|
|
1. У разі відсутності будь-якого документа або невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно повідомити про це особу, від якої було отримано інкасове доручення. У разі неусунення зазначених недоліків банк має право повернути документи без виконання. |
|
|
1. У разі відсутності будь-якого документа або невідповідності документів за зовнішніми ознаками інкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно повідомити про це особу, від якої було отримано інкасове доручення. У разі неусунення зазначених недоліків банк має право повернути документи без виконання. |
|
|
2. Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони отримані, за винятком банківських відміток і написів, необхідних для оформлення інкасової операції. |
|
|
2. Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони отримані, за винятком банківських відміток і написів, необхідних для оформлення інкасової операції. |
|
|
3. Якщо документи підлягають оплаті при поданні, виконуючий банк повинен зробити подання до платежу негайно з отриманням інкасового доручення. |
|
|
3. Якщо документи підлягають оплаті при поданні, виконуючий банк повинен зробити подання до платежу негайно з отриманням інкасового доручення. |
|
|
Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання акцепту платника надати документи до акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а вимога платежу має бути зроблена не пізніше дня настання зазначеного у документі строку платежу. |
|
|
Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання акцепту платника надати документи до акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а вимога платежу має бути зроблена не пізніше дня настання зазначеного у документі строку платежу. |
|
|
4. Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, коли це встановлено банківськими правилами, або ж за наявності спеціального дозволу в інкасовому дорученні. |
|
|
4. Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, коли це встановлено банківськими правилами, або ж за наявності спеціального дозволу в інкасовому дорученні. |
|
|
5. Одержані (інкасовані) суми мають бути негайно передані виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому винагороду та відшкодування витрат і видатків. |
|
|
5. Одержані (інкасовані) суми мають бути негайно передані виконуючим банком у розпорядження банку-емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право відрахувати з інкасованих сум належні йому винагороду та відшкодування витрат і видатків. |
|
|
Стаття 1161 |
|
|
Стаття 1186 (1161) |
|
|
1. Якщо платіж і (або) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту. |
|
|
1. Якщо платіж і (або) акцепт не були отримані, виконуючий банк повинен негайно повідомити банк-емітент про причини неплатежу або відмови від акцепту. |
|
|
Банк-емітент повинен негайно поінформувати про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій. |
|
|
Банк-емітент повинен негайно поінформувати про це клієнта, запитавши у нього вказівки щодо подальших дій. |
|
|
2. У разі неотримання вказівок про подальші дії у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, - у розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові. |
|
|
2. У разі неотримання вказівок про подальші дії у строк, встановлений банківськими правилами, а якщо він не встановлений, - у розумний строк виконуючий банк має право повернути документи банку-емітентові. |