|
Редакція, прийнята у другому читанні |
Зауваження та проп. до проекту |
Висновки, обгр. |
Редакція, запропонована н.д.України - членами тимчасової спеціальної комісії |
|
§ 5. Розрахунки чеками |
|
|
§ 5. Розрахунки чеками |
|
|
Стаття 1162 |
|
|
Стаття 1187 (1162) |
|
|
1. Чеком визнається цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної у ньому суми чекоутримувачеві. |
|
|
1. Чеком визнається документ, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної у ньому суми чекоутримувачеві. |
|
|
2. Платником за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекодавець має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставлення чеків. |
|
|
2. Платником за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекодавець має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставлення чеків. |
|
|
3. Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається. |
|
|
3. Відкликання чека до спливу строку для його подання не допускається. |
|
|
4. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий. |
|
|
4. Видача чека не погашає грошового зобов'язання, на виконання якого він виданий. |
|
|
5. Порядок та умови використання чеків у платіжному обороті регулюються цим Кодексом, а в частині, ним не врегульованій, - іншими законами і встановлюваними згідно з ними банківськими правилами. |
|
|
5. Порядок та умови використання чеків у платіжному обороті регулюються цим Кодексом, а в частині, ним не врегульованій, - іншими законами і встановлюваними згідно з ними банківськими правилами. |
|
|
6. Чек повинен мати реквізити, передбачені банківськими правилами. Відсутність будь-якого реквізиту або ж наявність у чеку виправлень позбавляє його чинності чека. |
|
|
6. Чек повинен мати реквізити, передбачені банківськими правилами. Відсутність будь-якого реквізиту або ж наявність у чеку виправлень позбавляє його чинності чека. |
|
|
7. Форма чека та порядок його заповнення визначаються законом і встановлюваними згідно з ним банківськими правилами. |
|
|
7. Форма чека та порядок його заповнення визначаються законом і встановлюваними згідно з ним банківськими правилами. |
|
|
Стаття 1163 |
|
|
Стаття 1188 (1163) |
|
|
1. Чек оплачується за рахунок коштів чекодавця. |
|
|
1. Чек оплачується за рахунок коштів чекодавця. |
|
|
У разі депонування коштів порядок та умови депонування коштів для покриття чека встановлюються банківськими правилами. |
|
|
У разі депонування коштів порядок та умови депонування коштів для покриття чека встановлюються банківськими правилами. |
|
|
2. Чек підлягає оплаті платником за умови подання його до оплати у строк, встановлений законом. |
|
|
2. Чек підлягає оплаті платником за умови подання його до оплати у строк, встановлений законом. |
|
|
3. Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма приступними йому способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є правоуповноваженою за ним особою. |
|
|
3. Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма приступними йому способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є правоуповноваженою за ним особою. |
|
|
У разі оплати індосованого чека платник повинен перевірити правильність індосаментів, але не підписи індосантів. |
|
|
У разі оплати індосованого чека платник повинен перевірити правильність індосаментів, але не підписи індосантів. |
|
|
4. Збитки, що виникли внаслідок оплати платником підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника або чекодавця - залежно від того, з чиєї вини вони були завдані. |
|
|
4. Збитки, що виникли внаслідок оплати платником підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника або чекодавця - залежно від того, з чиєї вини вони були завдані. |
|
|
5. Особа, що оплатила чек, має право зажадати передання їй чека з розпискою про одержання платежу. |
|
|
5. Особа, що оплатила чек, має право зажадати передання їй чека з розпискою про одержання платежу. |
|
|
Стаття 1164 |
|
|
Стаття 1189 (1164) |
|
|
1. Передання прав за чеком провадиться у порядку, встановленому статтею 180 цього Кодексу, із додержанням правил, передбачених цією статтею. |
|
|
1. Передання прав за чеком провадиться у порядку, встановленому статтею 179 цього Кодексу, із додержанням правил, передбачених цією статтею. |
|
|
2. Іменний чек не підлягає переданню. |
|
|
2. Іменний чек не підлягає переданню. |
|
|
3. У перевідному чеку індосамент на платника має силу розписки про одержання платежу. |
|
|
3. У перевідному чеку індосамент на платника має силу розписки про одержання платежу. |
|
|
Індосамент, вчинений платником, є нечинним. |
|
|
Індосамент, вчинений платником, є нечинним. |
|
|
Особа, що володіє перевідним чеком, одержаним за індосаментом, вважається його законним володільцем, якщо вона застосовує своє право на безперервному ряді індосаментів. |
|
|
Особа, що володіє перевідним чеком, одержаним за індосаментом, вважається його законним володільцем, якщо вона застосовує своє право на безперервному ряді індосаментів. |
|
|
Стаття 1165 |
|
|
Стаття 1190 (1165) |
|
|
1. Платіж за чеком може бути гарантований повністю або частково авалем. |
|
|
1. Платіж за чеком може бути гарантований повністю або частково авалем. |
|
|
Гарантія платежу за чеком (аваль) може надаватися будь-якою особою, крім платника. |
|
|
Гарантія платежу за чеком (аваль) може надаватися будь-якою особою, крім платника. |
|
|
2. Особа, що гарантує платіж за чеком, несе солідарну відповідальність з особою, яка видала чек. |
|
|
2. Особа, що гарантує платіж за чеком, несе солідарну відповідальність з особою, яка видала чек. |
|
|
3. Зобов'язання особи, що гарантувала платіж за чеком, чинне також у разі визнання зобов'язання, за яким є належним платіж, забезпечений гарантією бути нечинним на будь-якій іншій підставі, ніж дефект форми . |
|
|
3. Зобов'язання особи, що гарантувала платіж за чеком, чинне також у разі визнання зобов'язання, за яким є належним платіж, забезпечений гарантією бути нечинним на будь-якій іншій підставі, ніж дефект форми. |
|
|
4. Особа, що гарантувала платіж та оплатила чек, набуває права, які випливають із чека, як проти того, за кого вона дала гарантію, так і проти тих, хто зобов'язаний перед останнім. |
|
|
4. Особа, що гарантувала платіж та оплатила чек, набуває права, які випливають із чека, як проти того, за кого вона дала гарантію, так і проти тих, хто зобов'язаний перед останнім. |
|
|
Стаття 1166 |
|
|
Стаття 1191 (1166) |
|
|
1. Подання чека до банку, який обслуговує чекоутримувача, на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу. |
|
|
1. Подання чека до банку, який обслуговує чекоутримувача, на інкасо для одержання платежу вважається поданням чека до платежу. |
|
|
Оплата чека провадиться у порядку, встановленому статтею 1160 цього Кодексу. |
|
|
Оплата чека провадиться у порядку, встановленому статтею 1185 цього Кодексу. |
|
|
2. Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекоутримувача провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекоутримувачем і банком. |
|
|
2. Зарахування коштів за інкасованим чеком на рахунок чекоутримувача провадиться після одержання платежу від платника, якщо інше не передбачено договором між чекоутримувачем і банком. |
|
|
Стаття 1167 |
|
|
Стаття 1192 (1167) |
|
|
1. Відмова від оплати чека має бути посвідчена одним із таких способів: |
|
|
1. Відмова від оплати чека має бути посвідчена одним із таких способів: |
|
|
1) вчиненням нотаріусом протесту або ж складенням рівнозначного акта у порядку, встановленому законом; |
|
|
1) вчиненням нотаріусом протесту або ж складенням рівнозначного акта у порядку, встановленому законом; |
|
|
2) відміткою платника на чеку про відмову в його оплаті із зазначенням дати подання чека до оплати; |
|
|
2) відміткою платника на чеку про відмову в його оплаті із зазначенням дати подання чека до оплати; |
|
|
3) відміткою банку, що інкасує, із зазначенням дати про те, що чек своєчасно виставлений і не оплачений. |
|
|
3) відміткою банку, що інкасує, із зазначенням дати про те, що чек своєчасно виставлений і не оплачений. |
|
|
2. Протест або рівнозначний акт має бути вчинений до спливу строку для подання чека. |
|
|
2. Протест або рівнозначний акт має бути вчинений до спливу строку для подання чека. |
|
|
Якщо подання чека мало місце в останній день строку, протест або рівнозначний акт може бути вчинений наступного робочого дня. |
|
|
Якщо подання чека мало місце в останній день строку, протест або рівнозначний акт може бути вчинений наступного робочого дня. |
|
|
Стаття 1168 |
|
|
Стаття 1193 (1168) |
|
|
1. Чекоутримувач повинен сповістити свого індосанта та чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, що йдуть за днем вчинення протесту або рівнозначного акта. |
|
|
1. Чекоутримувач повинен сповістити свого індосанта та чекодавця про неплатіж протягом двох робочих днів, що йдуть за днем вчинення протесту або рівнозначного акта. |
|
|
2. Кожний індосант повинен протягом двох робочих днів, що йдуть за днем отримання ним повідомлення, сповістити своєму індосантові отримане ним повідомлення. У цей самий строк надсилається повідомлення тому, хто дав аваль за цю особу. |
|
|
2. Кожний індосант повинен протягом двох робочих днів, що йдуть за днем отримання ним повідомлення, сповістити своєму індосантові отримане ним повідомлення. У цей самий строк надсилається повідомлення тому, хто дав аваль за цю особу. |
|
|
3. Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про неоплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека. |
|
|
3. Особа, що не надіслала повідомлення у зазначений строк, не втрачає своїх прав. Вона відшкодовує збитки, які можуть статися внаслідок неповідомлення про неоплату чека. Розмір відшкодовуваних збитків не може перевищувати суми чека. |
|
|
Стаття 1169 |
|
|
Стаття 1194 (1169) |
|
|
1. У разі відмови платника в оплаті чека чекоутримувач має право на свій вибір вчинити позов до однієї, кількох або усіх зобов'язаних за чеком осіб (чекодавцеві, авалістам, індосантам), які несуть перед ним солідарну відповідальність. |
|
|
1. У разі відмови платника в оплаті чека чекоутримувач має право на свій вибір вчинити позов до однієї, кількох або усіх зобов'язаних за чеком осіб (чекодавцеві, авалістам, індосантам), які несуть перед ним солідарну відповідальність. |
|
|
2. Чекоутримувач має право зажадати від зазначених осіб оплати суми чека, своїх витрат на одержання оплати, а також процентів згідно зі статтею 561 цього Кодексу. |
|
|
2. Чекоутримувач має право зажадати від зазначених осіб оплати суми чека, своїх витрат на одержання оплати, а також процентів згідно зі статтею 576 цього Кодексу. |
|
|
3. Позов чекоутримувача до осіб, зазначених у п. 1 цієї статті, може бути вчинений протягом шести місяців від дня закінчення строку подання чека до платежу. |
|
|
3. Позов чекоутримувача до осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, може бути вчинений протягом шести місяців від дня закінчення строку подання чека до платежу. |
|
|
Глава 73 |
|
|
Глава 74 (73) |
|
|
Стаття 1170 |
|
|
Стаття 1195 (1170) |
|
|
1. За ліцензійним договором сторона, що володіє виключним правом на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензіар), надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на право використання відповідного об'єкта інтелектуальної власності. |
|
|
1. За ліцензійним договором сторона, що володіє виключним правом на об'єкт права інтелектуальної власності (ліцензіар), надає другій стороні (ліцензіату) право на використання відповідного об'єкта інтелектуальної власності. |
|
|
У ліцензійному договорі мають бути визначені права, що надаються за ліцензійним договором, межі та строки їх використання. |
|
|
|
|
|
Ліцензійний договір передбачається оплатним. |
|
|
Ліцензійний договір передбачається оплатним. |
|
|
2. Договір про надання ліцензіатом права використання об'єкта інтелектуальної власності іншій особі визнається субліцензійним договором. Ліцензіат має право укласти субліцензійний договір лише у випадках, передбачених ліцензійним договором. |
|
|
2. Договір про надання ліцензіатом права на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі визнається субліцензійним договором. Ліцензіат має право укласти субліцензійний договір лише у випадках, передбачених ліцензійним договором. |
|
|
Відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше. |
|
|
Відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше. |
|
|
Стаття 1171 |
|
|
Стаття 1196 (1171) |
|
|
1. Ліцензійні договори на право використання об'єктів інтелектуальної власності можуть бути у формі простої невиключної ліцензії або виключної ліцензії. |
|
|
1. Ліцензійні договори про надання використання об'єктів права інтелектуальної власності можуть бути у формі простої невиключної ліцензії або виключної ліцензії. |
|
|
2. За простою невиключною ліцензією ліцензіар передає ліцензіатові право на використання об'єкта інтелектуальної власності і при цьому зберігає за собою право на використання цього самого об'єкта і видачі ліцензії на право використання цього самого об'єкта іншим особам. |
|
|
2. За простою невиключною ліцензією ліцензіар передає ліцензіатові право на використання об'єкта інтелектуальної власності і при цьому зберігає за собою право на використання цього самого об'єкта і видачі ліцензії на право використання цього самого об'єкта іншим особам. |
|
|
3. За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання об'єкта інтелектуальної власності іншій особі (ліцензіату) в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк. При цьому ліцензіар залишає за собою право використовувати цей самий об'єкт в частині, що не передана ліцензіату, а також має право видавати ліцензію іншим особам за межами виданих ліцензій. |
|
|
3. За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання об'єкта інтелектуальної власності іншій особі (ліцензіату) в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк. При цьому ліцензіар залишає за собою право використовувати цей самий об'єкт в частині, що не передана ліцензіату, а також має право видавати ліцензію іншим особам за межами виданих ліцензій. |
|
|
4. Допускаються інші види ліцензійних договорів, що не суперечать чинному законодавству. |
|
|
4. Допускаються інші види ліцензійних договорів, що не суперечать чинному законодавству. |
|
|
Стаття 1172 |
|
|
Стаття 1197 (1172) |
|
|
1. Ліцензійний договір має передбачати: способи використання об'єкта інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за таким договором; строк дії і територія, на які передається право); розмір винагороди і (або) порядок визначення розміру винагороди за кожний спосіб використання об'єкта інтелектуальної власності, порядок і строки її виплати, а також інші умови, які сторони вважатимуть за доцільне включити у договір. |
|
|
1. Ліцензійний договір має передбачати: способи використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за таким договором; строк дії і територія, на які передається право); розмір винагороди і (або) порядок визначення розміру винагороди за кожний спосіб використання об'єкта права інтелектуальної власності, порядок і строки її виплати, а також інші умови, які сторони вважатимуть за доцільне включити у договір. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі немає умови про спосіб використання об'єкта інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за договором), договір вважається укладеним на такі способи використання об'єкта інтелектуальної власності, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, що були викладені при укладенні договору. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі немає умови про спосіб використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що передаються за договором), договір вважається укладеним на такі способи використання об'єкта права інтелектуальної власності, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, що були викладені при укладенні договору. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі немає умови про строк, на який видається право, договір може бути розірваний ліцензіаром зі спливом п'яти років від дати його укладення, якщо користувач буде письмово повідомлений про це за шість місяців до розірвання договору. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі немає умови про строк, на який видається право, договір може бути розірваний ліцензіаром зі спливом п'яти років від дати його укладення, якщо користувач буде письмово повідомлений про це за шість місяців до розірвання договору. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі немає умови про територію, на яку видається право, чинність його поширюється на територію України. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі немає умови про територію, на яку видається право, чинність його поширюється на територію України. |
|
|
2. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта інтелектуальної власності, які на момент укладення договору були невідомі. |
|
|
2. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору були невідомі. |
|
|
3. Розмір винагороди за використання об'єкта інтелектуальної власності визначається погодженням сторін у ліцензійному договорі. |
|
|
3. Розмір винагороди за використання об'єкта права інтелектуальної власності визначається погодженням сторін у ліцензійному договорі. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. |
|
|
Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. |
|
|
4. Відмова суб'єктів права на використання об'єктів інтелектуальної власності від права на одержання винагороди за використання зазначених об'єктів є нікчемною (недійсною). |
|
|
4. Відмова суб'єктів права на використання об'єктів права інтелектуальної власності від права на одержання винагороди за використання зазначених об'єктів є нікчемною (недійсною). |
|
|
5. Права, передані за ліцензійним договором, можуть передаватися будь-якою стороною договору третім особам повністю або частково лише у випадках, коли це прямо передбачено таким договором. |
|
|
5. Права, передані за ліцензійним договором, можуть передаватися будь-якою стороною договору третім особам повністю або частково лише у випадках, коли це прямо передбачено таким договором. |
|
|
6. Умови ліцензійного договору, що обмежують авторів або винахідників у створенні в майбутньому нових об'єктів інтелектуальної власності на певну тему або в певній галузі, є недійсними. |
|
|
6. Умови ліцензійного договору, що обмежують авторів або винахідників у створенні в майбутньому нових об'єктів права інтелектуальної власності на певну тему або в певній галузі, є недійсними. |
|
|
7. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є недійсними. |
|
|
7. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є недійсними. |
|
|
Стаття 1173 |
|
|
Стаття 1198 (1173) |
|
|
1. Ліцензійний договір має бути укладений у письмовій формі, якщо інше не передбачено погодженням сторін. |
|
|
1. Ліцензійний договір має бути укладений у письмовій формі, якщо інше не передбачено погодженням сторін. |
|
|
Письмова форма не є обов'язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках. |
|
|
Письмова форма не є обов'язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках. |
|
|
2. Ліцензійні договори на право використання об'єктів промислової власності набувають чинності після їх реєстрації в патентному відомстві України. |
|
|
2. Ліцензійні договори на право використання об'єктів права промислової власності набувають чинності після їх реєстрації в патентному відомстві України. |
|
|
Стаття 1174 |
|
|
Стаття 1199 (1174) |
|
|
1. Ліцензійні договори на право використання об'єктів інтелектуальної власності діють протягом передбачених у договорі строків, але не довше дії виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності. |
|
|
1. Ліцензійні договори на право використання об'єктів права інтелектуальної власності діють протягом передбачених у договорі строків, але не довше дії виключних прав на об'єкти права інтелектуальної власності. |
|
|
2. Автор твору або його спадкоємці незалежно від включення в авторський ліцензійний договір умови про строк мають право зі спливом десяти років від дати укладення договору розірвати його в односторонньому порядку, письмово сповістивши про це свого контрагента за шість місяців до розірвання договору. Таке право виникає у автора чи його спадкоємців кожні десять років. |
|
|
2. Автор твору або його спадкоємці незалежно від включення в авторський ліцензійний договір умови про строк мають право зі спливом десяти років від дати укладення договору розірвати його в односторонньому порядку, письмово сповістивши про це свого контрагента за шість місяців до розірвання договору. Таке право виникає у автора чи його спадкоємців кожні десять років. |
|
|
3. Ліцензійні договори на право використання об'єктів інтелектуальної власності можуть передбачати строки їх використання, порушення яких дає підставу правоволодільцеві розірвати договір. |
|
|
3. Ліцензійні договори на право використання об'єктів права інтелектуальної власності можуть передбачати строки їх використання, порушення яких дає підставу правоволодільцеві розірвати договір. |
|
|
Стаття 1175 |
|
|
Стаття 1200 (1175) |
|
|
1. Відповідними відомствами і творчими спілками можуть розроблятися і затверджуватися у встановленому порядку типові ліцензійні договори на використання творів науки, літератури і мистецтва. |
|
|
1. Відповідними відомствами і творчими спілками можуть розроблятися і затверджуватися у встановленому порядку типові ліцензійні договори на використання об'єктів права інтелектуальної власності. |
|
|
2. Ліцензійні договори на використання творів науки, літератури і мистецтва можуть містити умови, не передбачені типовими ліцензійними договорами. Умови договору, які погіршують становище автора (або його правонаступників) порівняно із становищем, визначеним чинним законодавством, визнаються недійсними. |
|
|
2. Ліцензійні договори на використання об'єктів права інтелектуальної власності можуть містити умови, не передбачені типовими ліцензійними договорами. Умови договору, які погіршують становище автора (або його правонаступників) порівняно із становищем, визначеним чинним законодавством, визнаються недійсними. |
|
|
Стаття 1176 |
|
|
Стаття 1201 (1176) |
|
|
1. Автор може за договором взяти на себе зобов'язання створити у майбутньому твір, винахід або інший результат інтелектуальної діяльності і передати замовникові, що не є його роботодавцем, виключні права на використання цього результату. |
|
|
1. Автор може за договором взяти на себе зобов'язання створити у майбутньому твір, винахід або інший результат інтелектуальної діяльності і передати замовникові, що не є його роботодавцем, виключні права на використання цього результату. |
|
|
2. Договір, передбачений у п. 1 цієї статті, повинен визначати характер, призначення та інші вимоги до результату інтелектуальної діяльності, що має бути створений на замовлення, а також цілі або способи його використання. |
|
|
2. Договір, передбачений у пункті 1 цієї статті, повинен визначати характер, призначення та інші вимоги до результату інтелектуальної діяльності, що має бути створений на замовлення, а також цілі або способи його використання. |
|
|
3. Договори, що зобов'язують автора надавати іншим особам виключні права на використання будь-яких результатів інтелектуальної діяльності, які автор створить у майбутньому, є недійсними. |
|
|
3. Договори, що зобов'язують автора надавати іншим особам виключні права на використання будь-яких результатів інтелектуальної діяльності, які автор створить у майбутньому, є недійсними. |
|
|
Стаття 1177 |
|
|
Стаття 1202 (1177) |
|
|
1. Сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за ліцензійним договором, зобов'язана відшкодувати завдані іншій стороні збитки, включаючи втрачену вигоду. |
|
|
1. Сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за ліцензійним договором, зобов'язана відшкодувати завдані іншій стороні збитки, включаючи втрачену вигоду. |
|
|
2. Якщо автор не передав замовлений результат інтелектуальної діяльності в обумовлений строк і відповідно до встановлених договором вимог, він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану замовникові. |
|
|
2. Якщо автор не передав замовлений результат інтелектуальної діяльності в обумовлений строк і відповідно до встановлених договором вимог, він зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану замовникові. |
|
|
Глава 74 |
|
|
Глава 75 (74) |
|
|
Стаття 1178 |
|
|
Стаття 1203 (1178) |
|
|
|
|
|
За договором одна сторона, яка володіє виключними правами (правоволоділець) надає другій стороні (користувачеві) за плату право на використання цих прав з метою виготовлення та продажу певного виду товарів та (або) надання послуг. |
|
|
1. За франчайзинговим договором один підприємець - франчайзер (правоволоділець) - надоє іншому підприємцеві - франчайзі (користувачеві) - за певну винагороду право експлуатувати франчизу з метою продажу визначеного сторонами виду товарів та/або послуг. |
|
|
Стаття 1203-1 Предмет договору 1. Предметом договору є право на найменування підприємства (фірму), право на знак для товарів і послуг, конфіденційну торговельну інформацію, право на використання винаходів, корисних моделей, інших об'єктів права інтелектуальної власності, комерційний досвід та ділова репутація. 2. У договорі може бути обумовлене використання предмету договору у певній сфері підприємницької діяльності або на певній території. |
|
|
2. Франчиза є комплекс виключних прав (право на найменування торговельного підприємства (фірму), право на знак для товарів і послуг, конфіденційну торговельну інформацію, винаходи, корисні моделі, авторські права ті інші об'єкти інтелектуальної власності, що підлягають використанню користувачем (франчайзі). |
|
|
|
|
|
3. Договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду франчайзера (правоволодільця) в повному обсязі (зокрема, з визначенням мінімального чи максимального обсягу використання) із зазначенням або зазначення території використання стосовно певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів, одержаних від франчайзера або вироблених франчайзі, здійснення іншої торгової діяльності, виконання робіт, надання послуг). |
|
|
|
|
|
4. Сторонами в договорі франчайзингу можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці. |
|
|
Стаття 1203-2Сторони в договорі Сторонами в договорі можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці. |
|
|
5. Договір франчайзингу укладається з визначенням або без визначення строку його діє. |
|
|
|
|
|
Стаття 1179 |
|
|
Стаття 1204 (1179) |
|
|
1. Договір франчайзингу має бути укладений у письмовій формі. |
|
|
1. Договір на використання виключних прав іншої особи має бути укладений у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним. |
|
|
Недодержання письмової форми договору має наслідком його недійсність. Такий договір вважається нікчемним. |
|
|
|
|
|
2. Договір франчайзингу реєструється органом, який здійснює реєстрацію юридичної особи або індивідуального підприємця, що виступає за договором як правоволоділець. |
|
|
2. Договір на використання виключних прав іншої особи реєструється органом, який здійснює реєстрацію юридичної особи або індивідуального підприємця, що виступає за договором як правоволоділець. |
|
|
Якщо правоволоділець зареєстрований як юридична особа або індивідуальний підприємець в іноземній державі, реєстрація договору франчайзингу здійснюється органом, який зареєстрував юридичну особу або індивідуального підприємця, що є користувачем. |
|
|
Якщо правоволоділець зареєстрований як юридична особа або індивідуальний підприємець в іноземній державі, реєстрація договору на використання виключних прав іншої особи здійснюється органом, який зареєстрував юридичну особу або індивідуального підприємця, що є користувачем. |
|
|
У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на договір лише з моменту його реєстрації. |
|
|
У відносинах з третіми особами сторони договору на використання виключних прав іншої особи мають право посилатися на договір лише з моменту його реєстрації. |
|
|
Договір франчайзингу на використання об'єкта, що охороняється відповідно до патентного законодавства, підлягає реєстрації також у центральному органі виконавчої влади в галузі патентів і знаків для товарів і послуг. При недодержанні цієї вимоги договір вважається нікчемним. |
|
|
Договір на використання виключних прав іншої особи на використання об'єкта, що охороняється відповідно до патентного законодавства, підлягає реєстрації також у центральному органі виконавчої влади в галузі патентів і знаків для товарів і послуг. При недодержанні цієї вимоги договір вважається нікчемним. |
|
|
Стаття 1180 Мастер франчайзинговий договір. Субфранчайзинг |
|
|
Стаття 1205 (1180) Передання права на використання виключних прав іншій особі. |
|
|
1. Мастер франчайзинговий договір означає договір, за яким один підприємець (франчайзер) надає іншому (мастер франчайзі/ субфранчайзеру) за обумовлену винагороду право експлуатувати франчизу з метою укладення франчайзингових договорів з третіми особами (франчайзі). |
|
|
1. Особа, яка одержала за договором у користування виключні права (користувач), може передати їх для користування іншим особам (субкористувачам). На відносини між користувачем та субкористувачем поширюються положення цієї глави. |
|
|
2. Мастер франчайзі несе субсідіарну відповідальність за шкоду, завдану франчайзеру діями франчайзі, якщо інше не передбачено договором мастер франчайзингу. |
|
|
2. Користувач та субкористувач відповідає перед володільцем виключних прав за заподіяну йому шкоду солідарно. |
|
|
3. Положення цієї глави стосовно правовідносин франчайзера та франчайзі поширюються на правовідносини франчайзера та мастер франчайзі та на правовідносини мастер франчайзі та франчайзі. |
|
|
3.У разі відмови користувача від прав та обов'язків за договором, ці права та обов'язки за заявою субкористувача можуть перейти до нього. У цьому випадку договір субкористування припиняється, а субкористувач стає стороною у договорі замість первісного користувача. |
|
|
4. Якщо договір франчайзингу є недійсним, то недійсними визнаються і укладені на його основі договори субфранчайзингу. |
|
|
4. У разі визнання недійсним основного договору, недійсним є договір субкористування виключними правами. |
|
|
5. Якщо інше не передбачено договором франчайзингу, укладеним на строк, при його достроковому припиненні права та обов'язки похідного правоволодільця за договором франчайзингу (користувача за договором франчайзингу) переходять до правоволодільця, якщо він не відмовиться взяти на себе права та обов'язки за цим договором. Це правило застосовується при розірванні договору франчайзингу, укладеного без визначення строку. |
|
|
|
|
|
Стаття 1182 Права та обов'язки правоволодільця (франчайзера) |
|
|
Стаття 1206 (1182) Права та обов'язки правоволодільця |
|
|
1. Правоволоділець (франчайзер) зобов'язаний: |
|
|
1. Правоволоділець зобов'язаний: |
|
|
1) передати користувачеві (франчайзі) технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором франчайзингу, а також проінструктувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних зі здійсненням цих прав; |
|
|
1) передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором, а також проінструктувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних зі здійсненням цих прав; |
|
|
2) інформувати користувача про основні аспекти франчизи, які повинні забезпечити її повне і ефективне використання; |
|
|
2) інформувати користувача про основі особливості предмета договору, які повинні забезпечити її повне і ефективне використання; |
|
|
3) надовати франчайзі постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи проведення спеціальних навчальних курсів для персоналу франчайзі; |
|
|
3) надавати постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи проведення спеціальних навчальних курсів для персоналу користувача; |
|
|
4) забезпечити реєстрацію договору франчайзингу відповідно до цього Кодексу. |
|
|
4) забезпечити реєстрацію договору відповідно до цього Кодексу. |
|
|
2. Франчайзер має право проводити постійну перевірку якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) франчайзі споживачам відповідно до франчайзингового договору. |
|
|
2. Правоводілець має право проводити постійну перевірку якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) франчайзі споживачам відповідно до франчайзингового договору. |
|
|
Стаття 1183 Права та обов'язки користувача (франчайзі) |
|
|
Стаття 1207 (1183) Права та обов'язки користувача |
|
|
1. Користувач (франчайзі) зобов'язаний: |
|
|
1. Користувач зобов'язаний: |
|
|
1) не розголошувати секрети виробництва правоволодільця (франчайзера) та іншу одержану від нього конфіденційну комерційну інформацію; |
|
|
1) не розголошувати секрети виробництва правоволодільця іншу одержану від нього конфіденційну комерційну інформацію; |
|
|
2) інформувати франчайзера про свій досвід експлуатації франчизи на договірній території та можливе її поліпшення; |
|
|
2) інформувати правоволодільця про свій досвід експлуатації франчизи на договірній території та можливе її поліпшення; |
|
|
3) експлуатувати передану франчизу виключно з договірних приміщень/засобів транспортування; додержуватися вимог франчайзера до обладнання та загального оформлення договірних приміщень/засобів транспортування; не змінювати без згоди франчайзера місця знаходження договірних приміщень; |
|
|
3) експлуатувати передану франчизу виключно з договірних приміщень/засобів транспортування; додержуватися вимог правоволодільця до обладнання та загального оформлення договірних приміщень/засобів транспортування; не змінювати без згоди правоволодільця місця знаходження приміщень; |
|
|
4) використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності фірмове найменування і/або комерційне позначення правоволодільця (франчайзера) визначеним в договорі способом; |
|
|
4) використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності фірмове найменування і/або комерційне позначення правоволодільця визначеним в договорі способом; |
|
|
5) забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконуваних робіт, послуг, що надаються, якості аналогічних товарів, робіт і послуг, що виробляються, надаються або надаються правоволодільцем (франчайзером); |
|
|
5) забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконуваних робіт, послуг, що надаються, якості аналогічних товарів, робіт і послуг, що виробляються, надаються або надаються правоволодільцем (франчайзером); |
|
|
6) надавати покупцям (замовникам) усі додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купляючи (замовляючи) безпосередньо у правоволодільця; |
|
|
6) надавати покупцям (замовникам) усі додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купляючи (замовляючи) безпосередньо у правоволодільця; |
|
|
7) інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про те, що він використовує фірмове найменування, комерційне позначення, знак для товарів і послуг або інший засіб індивідуалізації за договором франчайзингу; |
|
|
7) інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про те, що він використовує фірмове найменування, комерційне позначення, знак для товарів і послуг або інший засіб індивідуалізації за договором франчайзингу; |
|
|
8) утримуватися від пошуку споживачів (замовників) за межами надоної договірної території (території, закріпленої за франчайзі). |
|
|
8) утримуватися від пошуку споживачів (замовників) за межами наданої договірної території (території, закріпленої за франчайзі). |
|
|
Франчайзі зобов'язаний продати товари або надати послуги споживачу, який безпосередньо звернувся до нього, якщо такий споживач має постійне місце знаходження за межами договірної території; |
|
|
Франчайзі зобов'язаний продати товари або надати послуги споживачу, який безпосередньо звернувся до нього, якщо такий споживач має постійне місце знаходження за межами договірної території; |
|
|
9) не брати участі та не мати будь-якого майнового інтересу прямо або опосередковано в будь-якій підприємницькій діяльності, що може конкурувати з діяльністю членів франчайзингової мережі, включаючи самого франчайзера; |
|
|
9) не брати участі та не мати будь-якого майнового інтересу прямо або опосередковано в будь-якій підприємницькій діяльності, що може конкурувати з діяльністю членів франчайзингової мережі, включаючи самого франчайзера; |
|
|
10) дозволяти франчайзеру інспектувати договірні приміщення/транспортні засоби, товари та послуги, що надаються, свої інвентаризаційні та фінансові документи. |
|
|
10) дозволяти франчайзеру інспектувати договірні приміщення/транспортні засоби, товари та послуги, що надаються, свої інвентаризаційні та фінансові документи. |
|
|
2. Користувач (франчайзі) має право: |
|
|
2. Користувач (франчайзі) має право: |
|
|
1) отримувати товари від іншого франчайзі з франчайзингової мережі або будь-якої іншої збутової мережі франчайзера; |
|
|
1) отримувати товари від іншого франчайзі з франчайзингової мережі або будь-якої іншої збутової мережі франчайзера; |
|
|
2) купувати товари у будь-якого постачальника, якщо продаж таких товарів не пов'язаний з торговим найменуванням або маркою франчайзера, або не є суттєвими для цілей експлуатації франчизи. При цьому франчайзі зобов'язаний дотримуватися кваліфікаційних вимог, сформульованих франчайзером до якості товарів. |
|
|
2) купувати товари у будь-якого постачальника, якщо продаж таких товарів не пов'язаний з торговим найменуванням або маркою франчайзера, або не є суттєвими для цілей експлуатації франчизи. При цьому франчайзі зобов'язаний дотримуватися кваліфікаційних вимог, сформульованих франчайзером до якості товарів. |
|
|
Стаття 1184 |
|
|
Стаття 1208 (1184) |
|
|
1. Договором франчайзингу можуть бути передбачені обмеження прав сторін за цим договором, зокрема: |
|
|
1. Договором франчайзингу можуть бути передбачені обмеження прав сторін за цим договором, зокрема: |
|
|
1) обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси виключних прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території; |
|
|
1) обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси виключних прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території; |
|
|
2) обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору франчайзингу стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних правоволодільцеві виключних прав; |
|
|
2) обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору франчайзингу стосовно підприємницької діяльності, що здійснюється користувачем з використанням належних правоволодільцеві виключних прав; |
|
|
3) відмова користувача від одержання за договором франчайзингу аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця; |
|
|
3) відмова користувача від одержання за договором франчайзингу аналогічних прав у конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця; |
|
|
4) обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування комерційних приміщень, які мають використовуватися при здійсненні наданих за договором виключних прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення. |
|
|
4) обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування комерційних приміщень, які мають використовуватися при здійсненні наданих за договором виключних прав, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення. |
|
|
Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними на вимогу антимонопольного органу або іншої заінтересованої особи, якщо ці умови з урахуванням стану відповідного ринку та економічного стану сторін суперечать антимонопольному законодавству. |
|
|
Обмежувальні умови можуть бути визнані недійсними на вимогу антимонопольного органу або іншої заінтересованої особи, якщо ці умови з урахуванням стану відповідного ринку та економічного стану сторін суперечать антимонопольному законодавству. |
|
|
2. Визнаються нікчемними такі умови, що обмежують права сторін за договором франчайзингу, в силу яких: |
|
|
2. Визнаються нікчемними такі умови, що обмежують права сторін за договором франчайзингу, в силу яких: |
|
|
1) правоволоділець має право визначати ціну продажу товару користувачем або ціну робіт (послуг), виконуваних (тих, що надаються) користувачем, або встановлювати верхню чи нижню межу цих цін; |
|
|
1) правоволоділець має право визначати ціну продажу товару користувачем або ціну робіт (послуг), виконуваних (тих, що надаються) користувачем, або встановлювати верхню чи нижню межу цих цін; |
|
|
2) користувач має право продавати товари, виконувати роботи або надавати послуги виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), що мають місце знаходження (місце проживання) на визначеній у договорі території. |
|
|
2) користувач має право продавати товари, виконувати роботи або надавати послуги виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), що мають місце знаходження (місце проживання) на визначеній у договорі території. |
|
|
Стаття 1185 |
|
|
Стаття 1209 (1185) |
|
|
Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що заявляються до користувачів, про невідповідність якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем за договором франчайзингу. |
|
|
Правоволоділець несе субсидіарну відповідальність за вимогами, що заявляються до користувачів, про невідповідність якості товарів (робіт, послуг), які продаються (виконуються, надаються) користувачем за договором франчайзингу. |
|
|
За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем. |
|
|
За вимогами, що заявляються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з користувачем. |
|
|
Стаття 1186 |
|
|
Стаття 1210 (1186) |
|
|
1. Користувач, що належним чином виконував свої обов'язки, має після спливу строку договору франчайзингу право на укладення договору на новий строк на тих самих умовах. |
|
|
1. Користувач, що належним чином виконував свої обов'язки, має після спливу строку договору франчайзингу право на укладення договору на новий строк на тих самих умовах. |
|
|
2. Правоволоділець має право відмовити в укладенні договору франчайзингу на новий строк за умови, що протягом трьох років від дня спливу строку даного договору він не буде укладати з іншими особами аналогічні договори франчайзингу і погоджуватися на укладення аналогічних договорів франчайзингу, дія яких поширюватиметься на ту саму територію, на якій мав чинність договір, що припинив свою дію. У разі якщо до спливу трирічного строку правоволоділець забажає надати кому-небудь ті самі права, які були надані користувачеві за договором , що припинив свою чинність, він зобов'язаний запропонувати користувачеві укласти новий договір або відшкодувати зазнані ним збитки. При укладенні нового договору його умови мають бути не менш сприятливі для користувача, ніж умови договору, що припинив свою чинність. |
|
|
2. Правоволоділець має право відмовити в укладенні договору франчайзингу на новий строк за умови, що протягом трьох років від дня спливу строку даного договору він не буде укладати з іншими особами аналогічні договори франчайзингу і погоджуватися на укладення аналогічних договорів франчайзингу, дія яких поширюватиметься на ту саму територію, на якій мав чинність договір, що припинив свою дію. У разі якщо до спливу трирічного строку правоволоділець забажає надати кому-небудь ті самі права, які були надані користувачеві за договором, що припинив свою чинність, він зобов'язаний запропонувати користувачеві укласти новий договір або відшкодувати зазнані ним збитки. При укладенні нового договору його умови мають бути не менш сприятливі для користувача, ніж умови договору, що припинив свою чинність. |
|
|
Стаття 1187 |
|
|
Стаття 1211 (1187) |
|
|
Договір франчайзингу може бути змінений відповідно до правил, передбачених главою 52 цього Кодексу. |
|
|
Договір франчайзингу може бути змінений відповідно до правил, передбачених главою 52 цього Кодексу. |
|
|
У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на зміни договору лише з моменту реєстрації цієї зміни в порядку, встановленому п. 2 статті 1179 цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше. |
|
|
У відносинах з третіми особами сторони договору франчайзингу мають право посилатися на зміни договору лише з моменту реєстрації цієї зміни в порядку, встановленому пунктом 2 статті 1204 цього Кодексу, якщо не доведуть, що третя особа знала або повинна була знати про зміну договору раніше. |
|
|
Стаття 1188 |
|
|
Стаття 1212 (1188) |
|
|
1. Кожна із сторін договору франчайзингу, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це іншу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк. |
|
|
1. Кожна із сторін договору франчайзингу, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це іншу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк. |
|
|
2. Дострокове розірвання договору франчайзингу, укладеного із визначенням строку, а також розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають реєстрації у порядку, встановленому п. 2 статті 1179 цього Кодексу. |
|
|
2. Дострокове розірвання договору франчайзингу, укладеного із визначенням строку, а також розірвання договору, укладеного без визначення строку, підлягають реєстрації у порядку, встановленому пунктом 2 статті 1204 цього Кодексу. |
|
|
3. У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування і комерційне позначення без заміни їх новими аналогічними правами договір франчайзингу припиняється. |
|
|
3. У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування і комерційне позначення без заміни їх новими аналогічними правами договір франчайзингу припиняється. |
|
|
4. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір франчайзингу припиняється. |
|
|
4. При оголошенні правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) договір франчайзингу припиняється. |
|
|
Стаття 1189 |
|
|
Стаття 1213 (1189) |
|
|
1. Перехід до іншої особи будь-якого виключного права, що входить до комплексу наданих користувачеві прав, не визнається підставою для зміни або розірвання договору франчайзингу. Новий правоволоділець стає стороною цього договору в частині прав і обов'язків, що стосуються відчуженого виключного права. |
|
|
1. Перехід до іншої особи будь-якого виключного права, що входить до комплексу наданих користувачеві прав, не визнається підставою для зміни або розірвання договору франчайзингу. Новий правоволоділець стає стороною цього договору в частині прав і обов'язків, що стосуються відчуженого виключного права. |
|
|
2. У разі смерті правоволодільця його права та обов'язки за договором франчайзингу переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як індивідуальний підприємець. Інакше договір припиняється. |
|
|
2. У разі смерті правоволодільця його права та обов'язки за договором франчайзингу переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як індивідуальний підприємець. Інакше договір припиняється. |
|
|
Здійснення прав і виконання обов'язків особи, яка померла, до прийняття спадкоємцем цих прав та обов'язків або до реєстрації спадкоємця як індивідуального підприємця здійснюється управителем, якого призначає нотаріус. |
|
|
Здійснення прав і виконання обов'язків особи, яка померла, до прийняття спадкоємцем цих прав та обов'язків або до реєстрації спадкоємця як індивідуального підприємця здійснюється управителем, якого призначає нотаріус. |
|
|
Стаття 1190 |
|
|
Стаття 1214 (1190) |
|
|
У разі зміни правоволодільцем свого фірмового найменування або комерційного позначення, права на використання яких входять у комплекс виключних прав, договір франчайзингу зберігає чинність стосовно нового фірмового найменування або комерційного позначення правоволодільця, якщо користувач не зажадає розірвання договору і відшкодування збитків. У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди. |
|
|
У разі зміни правоволодільцем свого фірмового найменування або комерційного позначення, права на використання яких входять у комплекс виключних прав, договір франчайзингу зберігає чинність стосовно нового фірмового найменування або комерційного позначення правоволодільця, якщо користувач не зажадає розірвання договору і відшкодування збитків. У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди. |
|
|
Стаття 1191 |
|
|
Стаття 1215 (1191) |
|
|
Якщо в період дії договору франчайзингу сплинув строк дії виключного права, користування яким надано за цим договором, або таке право припинилося за іншою підставою, договір франчайзингу продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право зажадати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди. |
|
|
Якщо в період дії договору франчайзингу сплинув строк дії виключного права, користування яким надано за цим договором, або таке право припинилося за іншою підставою, договір франчайзингу продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має право зажадати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди. |
|
|
У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування або комерційне позначення настають наслідки, передбачені п. 2 статті 1188 і статтею 1190 цього Кодексу. |
|
|
У разі припинення належних правоволодільцеві прав на фірмове найменування або комерційне позначення настають наслідки, передбачені пунктом 2 статті 1212 і статтею 1214 цього Кодексу. |
|
|
Глава 75 |
|
|
Глава 76 (75) |
|
|
§ 1. Загальні положення про спільну діяльність |
|
|
§ 1. Загальні положення про спільну діяльність |
|
|
Стаття 1192 |
|
|
Стаття 1216 (1192) |
|
|
1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення будь-якої мети, що не суперечить законові. |
|
|
1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення будь-якої мети, що не суперечить законові. |
|
|
2. Спільна діяльність може здійснюватися як на основі поєднання вкладів учасників (просте товариство), так і без поєднання вкладів учасників. |
|
|
2. Спільна діяльність може здійснюватися як на основі поєднання вкладів учасників (просте товариство), так і без поєднання вкладів учасників. |
|
|
Стаття 1193 |
|
|
Стаття 1217 (1193) |
|
|
1. Договір про спільну діяльність укладається письмово. |
|
|
1. Договір про спільну діяльність укладається письмово. |
|
|
2. Якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності, умови договору, в тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий режим виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх відношення до результатів спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін. |
|
|
2. Якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності, умови договору, в тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий режим виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх відношення до результатів спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін. |
|
|
§ 2. Просте товариство |
|
|
§ 2. Просте товариство |
|
|
Стаття 1194 |
|
|
Стаття 1218 (1194) |
|
|
За договором простого товариства учасники беруть зобов'язання поєднати свої вклади та спільно діяти для здобування прибутку або досягнення іншої мети. |
|
|
За договором простого товариства учасники беруть зобов'язання поєднати свої вклади та спільно діяти для здобування прибутку або досягнення іншої мети. |
|
|
Стаття 1195 |
|
|
Стаття 1219 (1195) |
|
|
1. Вкладом учасника визнається все те, що він вносить у спільну справу, в тому числі гроші, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. |
|
|
1. Вкладом учасника визнається все те, що він вносить у спільну справу, в тому числі гроші, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. |
|
|
2. Вклади учасників передбачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками. |
|
|
2. Вклади учасників передбачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками. |
|
|
Стаття 1196 |
|
|
Стаття 1220 (1196) |
|
|
1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли за правом власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи визнаються їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено законом або договором простого товариства. |
|
|
1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли за правом власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи визнаються їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. |
|
|
Внесене учасниками майно, яким вони володіли з підстав, відмінних від прав власності, використовується в інтересах усіх учасників і становить поряд із майном, що перебуває у їхній спільній власності, спільне майно учасників. |
|
|
Внесене учасниками майно, яким вони володіли з підстав, відмінних від прав власності, використовується в інтересах усіх учасників і становить поряд із майном, що перебуває у їхній спільній власності, спільне майно учасників. |
|
|
2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одній з осіб, що беруть участь у договорі простого товариства. |
|
|
2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одній з осіб, що беруть участь у договорі простого товариства. |
|
|
3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється судом. |
|
|
3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється судом. |
|
|
4. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, визначаються договором простого товариства. |
|
|
4. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, визначаються договором простого товариства. |
|
|
Стаття 1197 |
|
|
Стаття 1221 (1197) |
|
|
1. При веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або ж спільно всіма учасниками договору простого товариства. |
|
|
1. При веденні спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або ж спільно всіма учасниками договору простого товариства. |
|
|
У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. |
|
|
У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. |
|
|
2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства. |
|
|
2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства. |
|
|
3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або повинна була знати про наявність таких обмежень. |
|
|
3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або повинна була знати про наявність таких обмежень. |
|
|
4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочини, щодо яких його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або ж учинив в інтересах усіх учасників правочини від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо існували достатні підстави вважати, що ці правочини були необхідними в інтересах усіх учасників. Учасники, які внаслідок таких правочинів зазнали збитків, мають право вимагати їх відшкодування. |
|
|
4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочини, щодо яких його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або ж учинив в інтересах усіх учасників правочини від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо існували достатні підстави вважати, що ці правочини були необхідними в інтересах усіх учасників. Учасники, які внаслідок таких правочинів зазнали збитків, мають право вимагати їх відшкодування. |
|
|
5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не передбачено договором простого товариства. |
|
|
5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не передбачено договором простого товариства. |
|
|
Стаття 1198 |
|
|
Стаття 1222 (1198) |
|
|
Кожний учасник незалежно від того, чи правоуповноважений він вести спільні справи учасників, має право ознайомлюватися з усією документацією з ведення справ. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною. |
|
|
Кожний учасник незалежно від того, чи правоуповноважений він вести спільні справи учасників, має право ознайомлюватися з усією документацією з ведення справ. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною. |
|
|
Стаття 1199 |
|
|
Стаття 1223 (1199) |
|
|
Порядок покриття витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається їхньою угодою. За відсутності такої угоди кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільну справу. |
|
|
Порядок покриття витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається їхньою угодою. За відсутності такої угоди кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільну справу. |
|
|
Угода, яка повністю звільняє будь-кого із учасників від участі у сплаченні спільних витрат або збитків, є недійсною. |
|
|
Угода, яка повністю звільняє будь-кого із учасників від участі у сплаченні спільних витрат або збитків, є недійсною. |
|
|
Стаття 1200 |
|
|
Стаття 1224 (1200) |
|
|
1. Якщо договір простого товариства не пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільну справу. |
|
|
1. Якщо договір простого товариства не пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільну справу. |
|
|
За спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно. |
|
|
За спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно . |
|
|
2. Якщо договір простого товариства пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення. |
|
|
2. Якщо договір простого товариства пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення. |
|
|
Стаття 1201 |
|
|
Стаття 1225 (1201) |
|
|
Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільну справу, якщо інше не передбачено договором простого товариства або іншою угодою учасників. Угода про усунення будь-кого з учасників від участі в прибутку є недійсною. |
|
|
Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільну справу, якщо інше не передбачено договором простого товариства або іншою угодою учасників. Угода про усунення будь-кого з учасників від участі в прибутку є недійсною. |
|
|
Стаття 1202 |
|
|
Стаття 1226 (1202) |
|
|
Кредитор учасника договору простого товариства має право поставити вимогу про виділ його частки у спільному майні відповідно до положень цього Кодексу. |
|
|
Кредитор учасника договору простого товариства має право поставити вимогу про виділ його частки у спільному майні відповідно до положень цього Кодексу. |
|
|
Стаття 1203 |
|
|
Стаття 1227 (1203) |
|
|
1. Припинення договору простого товариства відбувається на таких підстава: |
|
|
1. Припинення договору простого товариства відбувається на таких підстава: |
|
|
1) визнання будь-кого з учасників недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження у дієздатності, якщо договором простого товариства або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками; |
|
|
1) визнання будь-кого з учасників недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження у дієздатності, якщо договором простого товариства або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками; |
|
|
2) огошення будь-кого з учасників банкрутом, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту; |
|
|
2) огошення будь-кого з учасників банкрутом, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту; |
|
|
3) смерті учасника чи ліквідації юридичної особи, що бере участь у договорі простого товариства, якщо договором або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками або ж заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); |
|
|
3) смерті учасника чи ліквідації юридичної особи, що бере участь у договорі простого товариства, якщо договором або наступною угодою не передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасниками або ж заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); |
|
|
4) відмови будь-кого з учасників від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту; |
|
|
4) відмови будь-кого з учасників від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту; |
|
|
5) спливу строку договору простого товариства; |
|
|
5) спливу строку договору простого товариства; |
|
|
6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту; |
|
|
6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, за винятком, зазначеним у підпункті 1 цього пункту; |
|
|
7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим |
|
|
7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим. |
|
|
2. У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено угодою сторін. |
|
|
2. У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено угодою сторін. |
|
|
Поділ майна, що перебуває у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому положеннями цього Кодексу. |
|
|
Поділ майна, що перебуває у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому положеннями цього Кодексу. |
|
|
Учасник, який вніс у спільну власність індивідуально-визначену річ, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів. |
|
|
Учасник, який вніс у спільну власність індивідуально-визначену річ, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів. |
|
|
3. З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб. |
|
|
3. З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб. |
|
|
Стаття 1204 |
|
|
Стаття 1228 (1204) |
|
|
1. Заява про відмову учасника від безстрокового договору простого товариства має бути зроблена ним не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу із договору. |
|
|
1. Заява про відмову учасника від безстрокового договору простого товариства має бути зроблена ним не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу із договору. |
|
|
Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною. |
|
|
Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною. |
|
|
2. Учасник договору простого товариства, укладеного із зазначенням строку або із зазначенням мети як скасувальної умови, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реального збитку, завданого розірванням договору. |
|
|
2. Учасник договору простого товариства, укладеного із зазначенням строку або із зазначенням мети як скасувальної умови, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реального збитку, завданого розірванням договору. |
|
|
Стаття 1205 |
|
|
Стаття 1229 (1205) |
|
|
У разі якщо договір простого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої у ньому участі або ж розірвання договору на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період її участі у договорі, так, ніби вона залишилася учасником договору простого товариства. |
|
|
У разі якщо договір простого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої у ньому участі або ж розірвання договору на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період її участі у договорі, так, ніби вона залишилася учасником договору простого товариства. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Підрозділ 2 |
|
|
Підрозділ 2 |
|
|
Глава 76 |
|
|
Глава 77 (76) |
|
|
§ 1. Загальні положення про публічне обіцяння нагороди |
|
|
§ 1 Публічна обіцянка винагороди (нагороди) без оголошення конкурсу |
|
|
Стаття 1206 |
|
|
Стаття 1230 (1206) |
|
|
1. Особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди за досягнення зазначеного у сповіщенні результату (знайдення речі, що пропала, повідомлення необхідних відомостей тощо), зобов'язана передати обіцяну нагороду особі, що надала цей результат. |
|
|
1. Особа має право публічно пообіцяти винагороду за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення людини тощо). |
|
|
2. Обіцяння нагороди вважається публічним, якщо воно сповіщене будь-яким чином невизначеному колу осіб. |
|
|
2. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб. |
|
|
3. Нагорода може бути виражена у грошовій або іншій формі. Передання нагороди відбувається одночасно з переданням результату, якщо інше не випливає з характеру нагороди або публічного сповіщення. |
|
|
3. У публічній обіцянці винагороди має бути викладене завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди. |
|
|
4. Особа, яка виступила з публічним обіцянням нагороди, не має права його скасувати або змінити. Якщо в публічному обіцянні нагороди не встановлений строк його чинності, воно є чинним протягом розумного часу. |
|
|
|
|
|
5. У разі надання результату кількома особами нагорода розподіляється між ними порівну. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1230-1 Зміст завдання |
|
|
|
|
|
|
Завдання, яке належить виконати, може стосувати разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами. |
|
|
|
|
|
Стаття 1230-2 Строк (термін) виконання завдання |
|
|
|
|
|
Для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу, відповідно до змісту завдання. |
|
|
|
|
|
Стаття 1230-3 Зміна умов публічної обіцянки винагороди |
|
|
|
|
|
1. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винагород. |
|
|
|
|
|
2. Той, хто приступив до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, які настали у зв'язку із зміною завдання. |
|
|
|
|
|
3. Якщо у зв'язку із зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес, особа, яка приступила до його виконання до зміни умов, має право на відшкодування понесених нею витрат. |
|
|
|
|
|
Стаття 1230-4 Правові наслідки виконання завдання |
|
|
|
|
|
1. У разі виконання завдання і передання його результату той, хто публічно обіцяв винагороду, зобов'язаний виплатити її. |
|
|
|
|
|
2. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується тому, хто виконав завдання першим. |
|
|
|
|
|
Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну. |
|
|
|
|
|
Стаття 1230-5 Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди |
|
|
|
|
|
1. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі: |
|
|
|
|
|
а) закінчення строку для передання результату; |
|
|
|
|
|
б) передання результату особою, яка перша виконала завдання. |
|
|
|
|
|
2. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про дострокове припинення виконання завдання. |
|
|
|
|
|
У цьому разі той, хто поніс реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування. |
|
§ 2. Публічне обіцяння нагороди за результатами конкурсу |
|
|
§ 2. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу (змагання) |
|
|
Стаття 1207 |
|
|
Стаття 1231 (1207) Право на оголошення конкурсу (змагання). |
|
|
1. Публічне обіцяння нагороди за результатами конкурс має місце, коли обіцяна особою (засновником конкурсу) спеціальна нагорода (премія) має бути передана особі, яка бере участь у конкурсі (здобувачеві), яка досягла кращого результату згідно з умовами конкурсу. |
|
|
1. Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особи (засновник конкурсу). |
|
|
2. Оголошення про конкурс має містити виклад завдання, строк його виконання, розмір і форму нагороди, місце представлення результатів, порядок і строк їхньої порівняльної оцінки. Оголошення про конкурс може містити й інші його умови. |
|
|
2. Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином. |
|
|
|
|
|
3. Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закрити конкурс). |
|
|
|
|
|
|
Стаття 1232 Умови конкурсу. |
|
|
|
|
|
1. Засновник конкурсу (змагання) повідомляє про його умови одночасно із оголошенням про конкурс (змагання) або персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у ньому. |
|
|
|
|
|
2. Предметом конкурсу (змагання) може бути результат інтелектуальної діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо. |
|
|
|
|
|
3. За результатами конкурсу (змагання) видається нагорода (премія). Кількість призових місць, сума премії на кожне призове місце, тощо визначається в умовах конкурсу. |
|
|
|
|
|
Умовами конкурсу (змагання) може бути обумовлено надання переможцеві лише морального заохочення. |
|
|
|
|
|
4. Умовами конкурсу (змагання) має бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії. |
|
|
|
|
|
5. Предмет конкурсу (змагання), нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення про конкурс. |
|
Стаття 1208 |
|
|
Стаття 1233 (1208) |
|
|
1. Засновник конкурсу не має права скасувати його. |
|
|
1. Засновник конкурсу (змагання) має право змінити його умови до його початку. Зміна умов конкурсу (змагання) після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу (змагання) має бути оголошено у тому ж порядку, у якому було його оголошено. |
|
|
2. Зміна умов конкурсу допускається протягом першої половини строку, встановленого для представлення результату. Про зміну умов конкурсу має бути сповіщено учасникам конкурсу в тому самому порядку, в якому конкурс був оголошений. |
|
|
2. Якщо у зв'язку із зміною умов конкурсу (змагання) участь у ньому для особи втратила інтерес або стало неможливою, це особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі у конкурсі (змагання). |
|
|
Стаття 1209 |
|
|
|
|
|
Рішення про виплату нагороди (премії) має бути винесене та сповіщене здобувачам у строк, встановлений оголошенням про конкурс, і в порядку, зазначеному цим оголошенням. |
|
|
|
|
|
Стаття 1210 |
|
|
|
|
|
Якщо конкурс оголошений на твори творчості, засновник конкурсу набуває право використовувати премійовані твори, що представлені на конкурс, передбаченим в оголошенні про конкурс способом, тільки на підставі договору зі здобувачем, крім випадків, передбачених законом та іншими правовими актами. |
|
|
|
|
|
Стаття 1211 |
|
|
|
|
|
Якщо інше не передбачено оголошенням про конкурс, засновники конкурсу після його закінчення зобов'язані повернути здобувачам результати, що представлені ними на конкурс, у строк, зазначений в оголошенні про конкурс. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1234 Відмова від проведення конкурсу (змагання) |
|
|
|
|
|
|
1. Засновник конкурсу (змагання) має право відмовитися від його проведення якщо це стало неможливим за обставин, які від нього не залежали. |
|
|
|
|
|
2. У разі відмови засновника від проведення конкурсу (змагання) з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі (змаганні). |
|
|
|
|
|
Стаття 1235 Переможець конкурсу (змагання) |
|
|
|
|
|
1. Переможцем конкурсу (змагання) є та особа, яка досягла кращого результату. |
|
|
|
|
|
2. Переможець конкурсу (змагання) визначається у порядку, встановленому його засновником. Результати конкурсу оголошуються у тому порядку, у якому його було оголошено. |
|
|
|
|
|
3. Результати конкурсу (змагання) можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду. |
|
|
|
|
|
Стаття 1235-1 Особливості оцінювання результатів інтелектуальної діяльності, які подані на конкурс |
|
|
|
|
|
За результатом оцінювання літературних та художніх творів, виконання творів засновник конкурсу (конкурсна комісія, жюрі) може прийняти рішення про: |
|
|
|
|
|
1) присудження усіх призових місць та премій, які були визначені умовами конкурсу; |
|
|
|
|
|
2) присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, і премій до них; |
|
|
|
|
|
3) відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам. |
|
|
|
|
|
4) присудження заохочувального призу і (або) премії. |
|
|
|
|
|
Стаття 1235 2Права переможця конкурсу (змагання) |
|
|
|
|
|
1. Переможець конкурсу (змагання) має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу (змагання). |
|
|
|
|
|
2. Якщо предметом конкурсу був літературний, художній твір або виконання твору, засновник конкурсу має право подальшого їх використання лише за згодою переможця. Ухилення переможця конкурсу від укладення із засновником договору про використання предмета конкурсу може бути оскаржено до суду. |
|
|
|
|
|
Стаття 12353Повернення учасником конкурсу літературних, художніх творів, фонограм. |
|
|
|
|
|
1. Передача примірника літературного, художнього твору, фонограми на конкурс не припиняє права власності на них. |
|
|
|
|
|
Умова конкурсу, за якою засновник не повертає особі речі, подані на конкурс, є нікчемною. |
|
|
|
|
|
2. Засновник конкурсу може залишити у себе річ, передану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не зажадав повернення йому речі, яка була предметом конкурсу, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. |
|
|
|
|
|
Учасник конкурсу має право у будь-який час зажадати повернення йому цієї речі. |
|
|
|
|
|
3. Якщо річ не була подарована засновникові конкурсу, або куплена ним він може стати її власником відповідно до статті ____ цього Кодексу (набувальна давність). |
|
Глава 77 |
|
|
Глава 78 (77) |
|
|
Стаття 1212 |
|
|
Стаття 1236 (1212) |
|
|
|
|
|
1. Якщо майновим інтересам особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, інша особа має право вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення, без доручення. |
|
|
1. Особа, яка діє в майнових інтересах іншої особи без її доручення, незалежно від того, знає вона про це чи ні, зобов'язана при першій нагоді сповістити цю іншу (заінтересовану) особу про свої дії. Якщо заінтересована особа схвалить ці дії, надалі до відносин сторін застосовуються правила відповідного договору. |
|
|
2. Особа, яка діє в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені, надалі до відносин сторін застосовуються правила відповідного договору. |
|
|
2. У разі неможливості сповіщення заінтересованої особи той, хто почав дії без доручення, зобов'язаний довести їх до кінця, вживаючи усіх залежних від нього заходів щодо попередження негативних майнових наслідків для цієї особи. При цьому особа, яка діє без доручення, зобов'язана взяти на себе все, що пов'язане із веденням справи, у тому числі обов'язки щодо вчинених правочинів. |
|
|
3. У разі неможливості повідомлення особи той, хто почав дії без доручення, зобов'язаний вжити усі залежні від нього заходи до попередження, усунення або зменшення негативних майнових наслідків для цієї особи. Особа, яка діє без доручення, зобов'язана взяти на себе все, що пов'язане із веденням справи, у тому числі обов'язки щодо вчинених правочинів. |
|
|
3. Якщо особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не сповістить про це заінтересовану особу, вона не має права вимагати відшкодування зазнаних витрат. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1237 (1214) |
|
|
|
|
|
|
Особа, яка діяла в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення ведення справи надати заінтересованій особі звіт про свої дії і передати їй усе, що при цьому було одержано. |
|
Стаття 1213 |
|
|
Стаття 1238 (1213) |
|
|
Особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від неї відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якщо вони були виправдані обставинами ведення справи. |
|
|
1. Особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від неї відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якщо вони були виправдані обставинами ведення справи. |
|
|
|
|
|
2. Якщо особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не сповістила про це заінтересовану особу, вона не має права вимагати відшкодування зазнаних витрат. |
|
|
Стаття 1214 |
|
|
|
|
|
Особа, яка діє в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення ведення справи надати заінтересованій особі звіт про свої дії і передати їй усе, що при цьому було одержано. |
|
|
|
|
|
Глава 78 |
|
|
Глава 79 (78) Рятування здоров'я та життя людини, чужого майна |
|
|
Стаття 1215 |
-1- Н.д. Ромовська З.В.(о.к.122) Статті 1215 і 1216 поміняти місцями |
Враховано |
Стаття 1239 (1215) Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя людини |
|
|
Якщо особа без відповідних уповноважень запобігала реальній загрозі шкоди майну іншої особи в умовах, які виключали можливість попередження про таку загрозу, вона має право зажадати від цієї іншої особи відшкодування збитків, зазнаних у зв'язку із запобіганням шкоді. |
|
|
Шкода, що її зазнала особа, яка без відповідних уповноважень рятувала і здоров'я та життя людини від реальної загрози для неї відшкодовується державою у повному обсязі. |
|
|
Стаття 1216 |
|
|
Стаття 1240 (1216) Зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням чужого майна |
|
|
Шкода, що її зазнала особа, яка без відповідних уповноважень запобігала реальній загрозі здоров'ю та життю фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі державою. |
|
|
1. Шкода життю та здоров'ю, що її зазнала особа, яка без відповідних уповноважень рятувала майно іншої особи, що має істотну цінність, від реальної загрози для нього, відшкодовується державою у повному обсязі. Шкода відшкодовується з врахуванням матеріального стану власника (володільця) майна. |
|
|
|
|
|
2. Шкода, заподіяна майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи, що має істотну цінність, від реальної загрози для нього, відшкодовується його власником (володільцем) з врахуванням його матеріального стану. Розмір відшкодування шкоди не може перевищити вартості майна, яке рятувалося. |
|
|
Глава 79 |
|
|
Глава 80 (79) Створення загрози життю і здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну і майну юридичних осіб |
|
|
Стаття 1217 |
|
|
Стаття 1241 (1217) Усунення загрози життю і здоров'ю фізичної особи, її майну і майну юридичної особи |
|
|
1. Небезпека заподіяння шкоди надалі може стати підставою для позову про заборону дій, що створюють таку небезпеку. |
|
|
Фізична особа, життю, здоров'ю якої та майну , а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює. |
|
|
2. Юридичні та фізичні особи, які займаються підприємницькою та іншою господарською діяльністю, порушуючи при цьому довкілля, умови безпеки і створюючи внаслідок цього загрозу життю і здоров'ю громадян, їхньому майну і майну інших юридичних осіб, зобов'язані усунути цю загрозу. |
|
|
|
|
|
3. Вимогу про усунення небезпеки (загрози) мають право висувати будь-які фізичні та юридичні особи, які їй піддаються або інтересам яких вона загрожує, а також опікуни і піклувальники неповнолітніх. |
|
|
|
|
|
Стаття 1218 |
|
|
Стаття 1242 (1218) Наслідки неусунення загрози життю і здоров'ю фізичної особи її майну і майну інших юридичних осіб |
|
|
1. У разі неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну інших юридичних осіб суд має право з урахуванням конкретних обставин справи ухвалити рішення: |
|
|
1. У разі неусунення загрози життю, здоров'ю фізичної особи, її майну, майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: |
|
|
1) щодо вжиття належних заходів для усунення загрози в строк, передбачений у рішенні суду; |
|
|
1) вжиття невідкладних заходів для усунення такої загрози |
|
|
2) щодо стягнення збитків, фактично зазнаних особою, яка піддавалася небезпеці (загрозі) і своїми діями запобігла цій небезпеці (загрозі); |
|
|
2) відшкодування заподіяної шкоди |
|
|
3) щодо повної заборони діяльності, яка створює небезпеку (загрозу). |
|
|
3) заборони діяльності, яка створює загрозу. |
|
|
2. У разі відмови в позові про заборону згаданої діяльності у зв'язку з тим, що це суперечить громадським інтересам, відповідач зобов'язаний таким чином задовольнити варті уваги вимоги особи, яка піддається небезпеці (загрозі), щоб було виключено подальший вплив на неї обставин, що створюють цю небезпеку (загрозу). |
|
|
2. Якщо заборона діяльності, яка створює небезпеку, неможлива, фізична, юридична особа зобов'язана вжити заходів для зменшення шкідливого впливу на довкілля до норм, встановлених законом. |
|
|
Стаття 1219 |
|
|
Стаття 1243 (1219) Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок неусунення загрози життю і здоров'ю фізичної особи, її майну і майну юридичної особи |
|
|
Шкода, завдана внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб, підлягає відшкодуванню за правилами глави 80 цього Кодексу. |
|
|
Шкода, заподіяна внаслідок неусунення загрози життю і здоров'ю фізичної особи, її майну і майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню за правилом глави 81 цього Кодексу. |
|
|
Глава 80 |
|
|
Глава 81 (80) |
|
|
§ 1. Загальні положення про завдання шкоди |
|
|
§ 1. Загальні положення відшкодування заподіяної шкоди |
|
|
Стаття 1220 |
|
|
Стаття 1244 (1220) Загальні підстави відшкодування заподіяної матеріальної шкоди |
|
|
1. Майнова шкода, завдана неправомірними діями (бездіяльністю) особистим немайновим правам фізичних та юридичних осіб, а також шкода, завдана майну фізичних та юридичних осіб, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. |
|
|
1. Шкода, заподіяна неправомірними діями (бездіяльністю) особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичних та юридичних осіб підлягає відшкодуванню в повному обсязі, яка її заподіяла |
|
|
3. Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини. |
|
|
2. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. |
|
|
4. Шкода, завдана правомірними діями, підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. |
|
|
3. Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню у випадках встановлених цим Кодексом та іншими законами. |
|
|
Стаття 1220 1( редакція стаття 1262 зі змінами) |
-2- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360)Пропонується викласти зазначені статті у проекті Цивільного кодексу в такій редакції: "Стаття 1262 Підстави відповідальності за завдання моральної шкоди |
Відхилено |
Стаття 1245 (1220 1)Підстави відповідальності за заподіяння моральної шкоди |
|
|
1. Моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними діями, компенсується завдавачем за наявності його вини, (ст. 1220 цього Кодексу) за винятком випадків, передбачених пунктом 2 цієї статті. |
Моральна шкода компенсується незалежно від вини особи, яка її заподіяла, у випадках, якщо: |
|
1. Моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується заподіювачем за наявності його вини, за винятком випадків, встановлених у пункті 2 цієї статті. |
|
|
2. Моральна шкода компенсується незалежно від вини завдавача, якщо: |
1) шкоду заподіяно життю і здоров'ю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; |
|
2. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини її заподіювача, якщо: |
|
|
1) шкоду завдано життю і здоров'ю фізичної особи джерелом підвищеної небезпеки; |
2) шкоду заподіяно фізичній особі внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту або підписки при невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт; |
|
1) шкоду завдано життю і здоров'ю фізичної особи джерелом підвищеної небезпеки |
|
|
2) шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт; |
3) в інших випадках, передбачених законом." |
|
2) шкоду заподіяно фізичній особі внаслідок її незаконного затримання, незаконного застосування як запобіжного заходу арешту або підписки про невиїзд, незаконного засудження, незаконного накладення адміністративного стягнення у виді арешту чи виправних робіт |
|
|
3) в інших випадках, передбачених законом. |
|
|
3. В інших випадках, встановлених законом. |
|
|
Стаття 1221 |
-3- Н.д. Ромовська З.В. (о.к.122) Назву статті 1221 та текст п.2 викласти в новій оедакції "Стаття 1221 Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист |
Враховано частково |
Стаття 1246 (1221) Відшкодування шкоди, заподіяної при здійсненні права на самозахист |
|
|
1. Не підлягає відшкодуванню шкода, завдана у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. |
1. Не підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здійсненні права на самозахист (в тому числі у стані необхідної оборони), якщо при цьому не були перевищені її межі. |
|
1. Не підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, в тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. |
|
|
2. Якщо при захисті від протиправного посягання той, хто обороняється, заподіяв шкоду третім особам, вона відшкодовується нападавшим. |
2.Якщо приздійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка вчинила протиправну поведінку. Якщо така шкода заподіяна засобами самозахисту, що не заборонені законом, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну поведінку. |
|
2. Якщо при здійсненні права на самозахист особа заподіяла шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка вчинила протиправну поведінку. Якщо така шкода заподіяна засобами самозахисту, що не заборонені законом, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну поведінку. |
|
|
3. Не підлягає відшкодуванню також шкода, завдана особі у зв'язку з перепиненням її злочинних дій або її затриманням і приведенням у відповідні органи влади. |
|
|
|
|
|
Стаття 1221 1Відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям закону про припинення права власності |
|
|
Стаття 1247 (1221 1)Відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям закону про припинення права власності на певне майно |
|
|
В разі прийняття закону, що припиняє право власності, завдані власникові внаслідок прийняття такого закону збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідно до реальної вартості на момент припинення права власності державою за рахунок загальнодержавної скарбниці, Автономною Республікою Крим за рахунок її скарбниці, територіальною громадою за рахунок її скарбниці. |
-4- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) Статтю 1221 викласти в такій редакції: "В разі прийняття закону, що припиняє право власності, завдані власникові збитки підлягають відшкодуванню державою у повному обсязі." |
Враховано |
В разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода заподіяна власникові, підлягає відшкодуванню державою у повному обсязі. |
|
|
Стаття 1222 |
|
|
Стаття 1248 (1222) Відшкодування шкоди, завданої у разі крайньої необхідності |
|
|
1. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності, має бути відшкодована особою, яка її завдала. У цьому разі той, хто завдав шкоду, має право регресу (зворотної вимоги) до третьої особи, в інтересах якої він діяв. |
-5- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122) Пункт 1 статті 1222 викласти в такій редакції: "1. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її завдала. У цьому разі той, хто завдав шкоду, має право регресу (зворотної вимоги) до третьої особи, в інтересах якої він діяв." |
Враховано |
1. Шкода, заподіяна у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожувала інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її заподіяла, з правом зворотної вимоги до особи, в інтересах якої віна діяла. |
|
|
2. Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов'язок її відшкодування на третю особу, або зобов'язати відшкодувати шкоду частково як того, хто її завдав, так і третю особу, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як третю особу, так і того, хто її завдав. |
|
|
2. Враховуючи обставини, за яких було заподіяно шкоду, суд може покласти обов'язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяв той, хто заподіяв шкоду, або зобов'язати відшкодувати шкоду частково їх обидвох, або звільнити їх обидвох від відшкодування шкоди повністю чи частково. |
|
|
Стаття 1223 |
|
|
Стаття 1249 (1223) Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, заподіяної їхнім працівником |
|
|
1. Юридичні та фізичні особи відшкодовують шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових, посадових) обов'язків. |
|
|
1. Юридичні та фізичні особи відшкодовують шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. |
|
|
2. Відповідно до правил цієї глави працівниками визнаються фізичні особи, які виконують роботу на підставі трудового договору (контракту), а також цивільно-правового договору, якщо при цьому вони діяли або повинні були діяти за завданням юридичної чи фізичної особи і під її контролюванням безпечного ведення робіт. |
|
|
2.Відповідно до правил цієї глави працівником вважається і фізична особа, яка виконувала роботу на підставі цивільно-правового договору за умови, що вона діяла або повинна була діяти за завданням замовника. |
|
|
3. Підприємницькі товариства відшкодовують шкоду, завдану їхніми учасниками (членами) під час здійснення останніми підприємницької або іншої діяльності товариства чи кооперативу. |
|
|
3. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, заподіяну їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу |
|
|
Стаття 1224 |
|
|
Стаття 1250 (1224) Відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування. |
|
|
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави, Автономної Республіки Крим чи теріторіальної громади майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі рішення суду незалежно від вини органів і службових осіб. |
|
|
Шкода, заподіяна особі незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим, територіальною громадою незалежно від вини цих органів. |
|
|
Стаття 1225 |
|
|
Стаття 1251 (1225) Відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями посадової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування |
|
|
Держава, Автономна Республіка Крим чи територіальні громади відшкодовують шкоду, завдану незаконними діями їхніх посадових осіб у галузі адміністративного управління, незалежно від вини посадових осіб. |
|
|
Шкода, заподіяна фізичній та юридичній особі незаконними діями у галузі адміністративного управління посадовою особою держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим, територіальною громадою, незалежно від вини цієї посадової особи. |
|
|
Стаття 1226 |
|
|
Стаття 1252 (1226) Відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування в галузі нормотворчої діяльності |
|
|
Шкода, завдана в результаті прийняття органами державної влади, органами влади Автономної Респубілки Крим та органами місцевого самоврядування нормативно-правових актів, що не відповідають закону і скасовані або визнані недійсними, підлягає відшкодуванню незалежно від вини цих органів, посадових осіб за рахунок Держави, Автономної Республіки Крим чи територіальної громади (ст. 394 цього Кодексу). |
|
|
Шкода, заподіяна в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту, що не відповідає закону і був скасований або визнаний недійсним, - відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою, незалежно від вини посадових осіб. |
|
|
Стаття 1227 |
|
|
Стаття 1253 (1227) Відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями посадової особи органу дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду |
|
|
1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу взяття під варту чи підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у виді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою, якщо законом не передбачено покладення відповідальності на Автономну Республіку Крим або на відповідні територіальні громади в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду. |
|
|
1. Шкода, заподіяна фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу арешту або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у виді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі, незалежно від вини посадових осіб органів досудового розслідування, прокуратури та суду. |
|
|
2. Шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок прийняття незаконного рішення, ухвали, постанови з цивільної справи, відшкодовується державою, якщо законом не передбачено покладення відповідальності на Автономну Республіку Крим чи на відповідні територіальні громади в повному обсязі - лише за наявності у діях судді (суддів) складу злочину, встановленого вироком, що набрав чинності. |
|
|
|
|
|
3. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, відшкодовується на загальних підставах. |
|
|
|
|
|
4. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів розслідування та суду, виникає при постановленні виправдального вироку, припиненні кримінальної справи органами розслідування або судом за реабілітуючими підставами, а також у разі припинення справи про адміністративне правопорушення. |
|
|
2. Право на відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури суду, виникає при постановлені судом виправдального вироку, припиненні кримінальної справи органом досудового розслідування, а також у разі припинення справи про адміністративне правопорушення. |
|
|
5. У разі припинення кримінальної справи відповідно до акта про амністію та з інших нереабілітуючих підстав право на відшкодування шкоди не виникає. |
|
|
3. Якщо кримінальна справа припинена відповідно до акта про амністію право на відшкодування шкоди не виникає. |
|
|
6. Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, якщо фізична особа в процесі дізнання, досудового слідства та судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і тим сприяла своєму незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. |
|
|
4. Заподіяна шкода не підлягає відшкодуванню, якщо фізична особа в процесі досудового розслідування та судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і тим сприяла незаконному порушенню кримінальної справи, незаконному застосуванню як запобіжного заходу взяття під варту або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному засудженню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у виді арешту чи виправних робіт. |
|
|
Самообмова, що стала наслідком застосування до фізичної особи насильства, погроз та інших незаконних заходів, не є підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. Зазначені незаконні дії мають бути встановлені органами розслідування, прокурором або судом. |
|
|
5. Шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі внаслідок прийняття судом незаконного рішення, ухвали, постанови в цивільній справі, відшкодовується державою у повному обсязі, за наявності у діях судді (суддів) складу злочину, встановленого обвинувальним вироком суду, що набрав чинності. |
|
|
|
|
|
6. Шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності органу, досудового розслідування,, прокуратури та суду, відшкодовується на загальних підставах. |
|
|
|
|
-6- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360)Пропонується доповнити проект статтями 1227 1 та 12272 такого змісту:"Стаття 1227 1 Обов'язок держави відшкодувати шкоду особі, яка потерпіла від злочинуУ разі завдання шкоди особі злочином, шкоди відшкодовується потерпілому державою відповідно до положень глави 80 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. |
Враховано частково |
Стаття 1254 (1227 1)Відшкодування матеріальної шкоди особі, яка потерпіла від злочину 1.Матеріальна шкода, яка заподіяна життю або здоров'ю фізичної особи в результаті злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. 2. Матеріальна шкода, яка заподіяна майну фізичної особи в результаті злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Така шкода відшкодовується на умовах і в порядку, встановленому законом. |
|
|
|
Стаття 1227 2 Порядок відшкодування державою шкоди, заподіяної злочиномПорядок відшкодування державою шкоди, завданої злочином, визначається спецальним законом". |
|
|
|
Стаття 1228 |
|
|
Стаття 1255 (1228) |
|
|
Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, визначається спеціальним законом. |
|
|
Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, визначається спеціальним законом. |
|
|
Стаття 1229 |
|
|
Стаття 1256 (1229) Відшкодування шкоди, заподіяної малолітнім |
|
|
1. За шкоду, завдану неповнолітнім, який не досяг чотирнадцяти років, відповідають його батьки (усиновлювачі) або опікун чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання неповнолітнього, - якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини. |
|
|
Шкода, заподіяна малолітнім, відшкодовується його батьками (усиновлювачем) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює його виховання, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення ними або ухилення від здійснення нагляду за малолітнім |
|
|
2. Під виною згаданих осіб слід розуміти несумлінне здійснення або нездійснення нагляду за неповнолітнім, а також нехтування своїми обов'язками щодо його виховання. |
|
|
|
|
|
3. Якщо неповнолітній завдав шкоду тоді, коли перебував під наглядом навчального, виховного, лікувального чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за ним, а також під наглядом особи, яка здійснювала нагляд на підставі договору, ці заклади та особи відповідають за шкоду - якщо не доведуть, що шкода при здійсненні нагляду виникла не з їхньої вини. |
|
|
Якщо малолітній заподіяв шкоду під час перебування під наглядом навчального, виховного, лікувального чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за ним, а також під наглядом особи, яка здійснювала нагляд на підставі договору, ці заклади та особи зобов'язані відшкодувати її - якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини |
|
|
4. Якщо неповнолітній, що потребує опіки, перебував у виховному, лікувальному закладі, який за законом є його опікуном, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану неповнолітнім, - якщо не доведе, що шкода виникла не з вини закладу. |
|
|
Якщо малолітній перебував у закладі, який за законом здійснює щодо нього функції опікуна, цей заклад зобов'язаний відшкодовувати шкоду заподіяну ним, якщо не доведе, що вона виникла не його з вини. |
|
|
5. Якщо неповнолітній, який не досяг чотирнадцяти років, завдав шкоду як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини дитячого закладу, згадані особи можуть бути притягнені до часткової відповідальності. |
|
|
4. Якщо малолітній заподіяв шкоду як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини дитячого закладу, ці особи зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена домовленістю між ними або судом. |
|
|
6. Обов'язок батьків (усиновлювачів), опікунів, навчальних, виховних, лікувальних та інших закладів з відшкодування шкоди не припиняється досягненням неповнолітніми повноліття або одержанням ними майна, достатнього для відшкодування шкоди. |
|
|
5. Обв'язок осіб, зазначених у частині першій цієї статті, відшкодувати шкоду, заподіяну малолітнім, не припиняється у разі досягнення ним повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов'язана судом повністю або частково відшкодувати шкоду, заподіяну нею у віці до чотирнадцяти років життю та здоров'ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, які зазначені у частині першій цієї статті, є неплатоспроможними або померли |
|
|
7. Якщо батьки (усиновлювачі), опікуни померли або вони, - а також інші фізичні особи, згадані у п. 3 цієї статті, - не мають достатніх коштів для відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю потерпілого, а сам завдавач, який став повністю дієздатним, має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди повністю чи частково за рахунок майна самого завдавача. |
|
|
|
|
|
Стаття 1230 |
|
|
Стаття 1257 (1230)Відшкодування шкоди заподіяної неповнолітнім віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років |
|
|
1. Неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану ним шкоду на загальних підставах. |
|
|
1. Неповнолітній у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за шкоду, заподіяну ним, самостійно, на загальних підставах. |
|
|
2. У випадках коли неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років не має майна чи заробітку (доходу), достатнього для відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодована повністю або в частині, якої не вистачає, його батьками (усиновлювачем) або піклувальником, - якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини. |
|
|
2. Якщо неповнолітній не має майна, достатнього для відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодована повністю або в частині, якої не вистачає, його батьками (усиновлювачами) або піклувальником, - якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини. |
|
|
Якщо неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, який потребує піклування, перебував у виховному, лікувальному чи в іншому аналогічному закладі, який за законом є його піклувальником, ці заклади зобов'язані відшкодувати шкоду повністю або в частині, якої не вистачає, - якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини. |
|
|
Якщо неповнолітній перебував у виховному, лікувальному чи в іншому закладі, який за законом виконує щодо нього функції піклувальника, ці заклади зобов'язані відшкодувати шкоду повністю або в частині, якої не вистачає, - якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини. |
|
|
3. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника і дитячого закладу відшкодовувати шкоду припиняється після досягнення завдавачем шкоди повноліття, або коли у нього до досягнення повноліття з'явиться майно чи інші джерела доходу, достатні для відшкодування шкоди, або коли він до досягнення повноліття став дієздатним. |
|
|
3. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника і дитячого закладу відшкодувати шкоду припиняється після досягнення заподіювачем шкоди повноліття, або коли він до досягнення повноліття одержить майно, достатнє для відшкодування шкоди |
|
|
Стаття 1230 1Відповідальність за шкоду, завдану неповнолітнім у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, що набув повної цивільної дієздатності |
|
|
Стаття 1258 (1230 1)Відшкодування шкоди, заподіяної неповнолітнім у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років після набуття ним повної цивільної дієздатності |
|
|
Шкода, завдана неповнолітнім у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, що набув повної цивільної дієздатності у встановленому порядку (ст. 32 Кодексу), відшкодовується ним самим. |
|
|
Шкода, заподіяна неповнолітнім у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років після набуття ним повної цивільної дієздатності (стаття 32 цього Кодексу), відшкодовується ним самим. |
|
|
При недостатності коштів у такого неповнолітнього обов'язок відшкодувати завдану ним шкоду може бути покладений повністю або частково на його батьків (усиновлювачів) або піклувальника, якщо вони дали згоду на набуття ним повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. |
|
|
При недостатності коштів у неповнолітнього обов'язок відшкодувати шкоду може бути покладений повністю або частково на його батьків (усиновлювачів) або піклувальника, якщо вони дали згоду на набуття ним повної цивільної дієздатності (стаття ? Цивільного Кодексу) і не доведуть, що шкода сталася не з їхньої вини. |
|
|
Така відповідальність припиняється з досягненням завдачем шкоди повноліття. |
|
|
Цей обов'язок припиняється з досягненням заподіювачем шкоди повноліття. |
|
|
Стаття 1231 |
|
|
Стаття 1259 (1231) Відшкодування шкоди, заподіяної кількома малолітніми особами. |
|
|
1. За шкоду, завдану спільними діями кількох неповнолітніх, які походять від різних батьків (усиновлювачів), батьки (усиновлювачі), а також опікун або піклувальник несуть часткову відповідальність перед потерпілим. |
|
|
1. Шкода, заподіяна спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами у частці, яка визначена домовленістю між ними або судом. |
|
|
Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають перед потерпілим солідарно. |
|
|
|
|
|
2. Якщо на момент завдання шкоди неповнолітні перебували в дитячому закладі, цей заклад разом з батьками (усиновлювачами) або опікуном чи піклувальником інших неповнолітніх, що спільно заподіяли шкоду, несуть часткову відповідальність перед потерпілим. |
|
|
2. Якщо в момент заподіяння шкоди один із малолітніх перебував у дитячому, навчальному, навчально-виховному або іншому закладі, який виконував щодо нього функції опікуна, цей заклад відшкодовує заподіяну шкоду у частці, яка визначена судом. |
|
|
Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають за правилами, передбаченими у п. 1 цієї статті. |
|
|
|
|
|
3. Якщо у спільному завданні шкоди брали участь неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які перебували на піклуванні в дитячих закладах, ці заклади разом із батьками (усиновлювачами) чи опікуном або піклувальником інших неповнолітніх, що спільно заподіяли шкоду несуть часткову відповідальність перед потерпілим. |
|
|
|
|
|
Неповнолітні віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідають за правилами, передбаченими у п. 1 цієї статті. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1259 1Відшкодування шкоди, заподіяної кількома неповнолітніми особами 1. Шкода, заподіяна спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначена домовленістю між ними або судом. 2. Якщо в момент заподіяння шкоди один із неповнолітніх перебував у дитячому, навчальному, навчально-виховному або іншому закладі, який виконував щодо нього функції піклувальника, цей заклад відшкодовує заподіяну шкоду у частці, яка визначена судом |
|
|
Стаття 1232 |
|
|
Стаття 1260 (1232) Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських справ |
|
|
На батьків, позбавлених батьківських прав, суд може покласти відповідальність за шкоду, завдану їхніми неповнолітніми дітьми, протягом трьох років після позбавлення батьків батьківських прав, якщо поведінка неповнолітнього, що спричинила завдання шкоди, стала наслідком неналежного здійснення ними обов'язку виховання неповнолітнього. |
|
|
Батьки зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо не доведуть, що шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов'язків. |
|
|
Стаття 1233 |
|
|
Стаття 1261 (1233) Відшкодування шкоди, заподіяної недієздатною фізичною особою |
|
|
1. За шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною, відповідають опікун або установа, що зобов'язані здійснювати за нею нагляд, - якщо не доведуть, що шкоду завдано не з їхньої вини. |
|
|
1. Шкода, заподіяна недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або установою, яка зобов'язана здійснювати за нею нагляд, якщо не доведуть, що шкода була заподіяна не з їхньої вини. |
|
|
2. Обов'язок опікуна чи закладу відшкодувати шкоду, завдану фізичною особою, що визнана недієздатною, не припиняється й у разі відновлення її дієздатності. |
|
|
2. Обов'язок опікуна чи закладу відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється і у разі відновлення її дієздатності. |
|
|
3. Якщо опікун помер або не має достатніх коштів для відшкодування шкоди, а сам завдавач має такі кошти, суд з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю потерпілого, повністю або частково за рахунок майна самого завдавача. |
|
|
3. Якщо опікун помер або не має достатніх коштів для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має такі кошти, суд має право ухвалити рішення про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, повністю або частково за рахунок її майна. |
|
|
Стаття 1234 |
|
|
Стаття 1262 (1234) Відшкодування шкоди заподіяної фізичною особою, яка обмежена у дієздатності |
|
|
Шкода, завдана особою, дієздатність якої визнана обмеженою внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, відшкодовується самим завдавачем на загальних підставах. |
|
|
Шкода, заподіяна особою, яка обмежена у дієздатності, відшкодовується нею на загальних підставах. |
|
|
Стаття 1235 |
|
|
Стаття 1263 (1235) Відшкодування шкоди, заподіяної фізичною особою, яка не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними |
|
|
1. Повнолітній, а також неповнолітній віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, які завдали шкоду в такому стані, коли вони не могли розуміти значення своїх дій чи керувати ними, не відповідають за завдану ними шкоду. |
|
|
1. Шкода, заподіяна фізичною особою, яка не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, не підлягає відшкодуванню. З врахуванням матеріального стану потерпілого та заподіювача шкоди суд може постановити рішення про повне або часткове відшкодування ним цієї шкоди.
|
|
|
Якщо шкоду завдано життю та здоров'ю потерпілого, суд може з урахуванням майнового становища потерпілого і завдавача, а також інших обставин покласти обов'язок відшкодування шкоди повністю або частково на самого завдавача. |
|
|
2. Якщо фізична особа сама довела себе до такого стану в результаті вживання спиртних напоїв, наркотичних чи інших засобів, шкода, заподіяна нею, підлягає відшкодуванню на загальних підставах. |
|
|
2. Завдавач не звільняється від відповідальності, якщо сам довів себе до такого стану вживанням спиртних напоїв, наркотичних засобів чи в інший спосіб. |
|
|
|
|
|
3. Якщо шкода завдана особою, яка не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними внаслідок психічної хвороби чи недоумства, обов'язок відшкодувати шкоду може бути покладений судом на тих, що з нею проживають, працездатних і спроможних відшкодувати шкоду іншого з подружжя, батьків, повнолітніх дітей, що знали про її стан, але не порушували питання про визнання завдавача недієздатним і встановлення над ним опіки. |
|
|
3. Якщо шкода заподіяна особою, яка не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічною хворобою або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком, дружиною, батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони спільно з ними проживали, знали про її психічну хворобу або недоумство, але не вжили заходів до запобігання заподіяння шкоди. |
|
|
Стаття 1236 |
|
|
Стаття 1264 (1236) Заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки |
|
|
1. Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням транспортних засобів, обладнання, механізмів, споруд, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо, що створюють підвищену небезпеку для оточення, відповідають за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. |
|
|
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, механізмів, обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, бойових, службових собак, тощо, яка створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та оточення. |
|
|
2. Якщо законом передбачене обов'язкове страхування цивільної відповідальності володільців відповідних видів джерел підвищеної небезпеки, то обов'язок відшкодування завданої шкоди потерпілому несе страховик. 3. Особливості відшкодування ядерної шкоди визначаються відповідно до спеціального закону. |
|
|
|
|
|
Стаття 1237 |
|
|
Стаття 1265 (1237) Особа, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки |
|
|
1. Юридична чи фізична особа, якій належить джерело підвищеної небезпеки на певній правовій основі і яка здійснює його експлуатацію (володіння, користування, зберігання, транспортування тощо), визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки і несе перед потерпілим відповідальність за завдану шкоду. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є той, хто здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі належного йому права власності (права спільної власності), права володіння та користування джерелом підвищеної небезпеки на підставі договору підряду, оренди, доручення та інших договорів, права володіння й користування джерелом підвищеної небезпеки, що ґрунтується на адміністративному акті чи іншій правовій підставі. |
|
|
1. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується тим, хто на відповідній правовій підставі (право власності, інше речеве право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, який використовується, зберігається чи утримується. |
|
|
2. Особою, відповідальною за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, також визнається особа, яка самочинно (протиправно і винно) заволоділа джерелом підвищеної небезпеки. |
|
|
2. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, і заподіяла шкоду діяльністю по його використанню, зберіганню чи утриманню, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах |
|
|
3. За наявності вини володільця у протиправному вилученні з його володіння джерела підвищеної небезпеки відповідальність може бути покладена як на володільця, так і на осіб, що заволоділи джерелом підвищеної небезпеки, у віповідній частці залежно від ступеня вини кожного з них. |
|
|
3. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, заподіяна діяльністю по їх використанню, зберіганню чи утриманню, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається судом з врахуванням обставин, які мають істотне значення. |
|
|
|
|
|
4. Фізична та юридична особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, заподіяну нею, якщо не доведуть, що вона виникла внаслідок непереборної сили, або умислу потерпілого. |
|
|
Стаття 1238 |
|
|
Стаття 1266 (1238) Відшкодування шкоди, завданої внаслідок зіткнення кількох джерел підвищеної небезпеки |
|
|
1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, як самим джерелам підвищеної небезпеки, так і їх володільцям, відшкодовується на загальних підставах, тобто: |
|
|
1. Шкода, заподіяна внаслідок зіткнення кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто: |
|
|
1) шкода, завдана одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним; |
|
|
1) шкода, заподіяна одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою. |
|
|
2) за наявності вини лише володільця, якому завдано шкода, вона йому не відшкодовується; |
|
|
2) за наявності вини лише особи, якій заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується. |
|
|
3) за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від ступеня вини кожного; |
|
|
3) за наявності вини усіх осіб, діяльністю яких була заподіяна шкода, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення |
|
|
4) за відсутності вини володільців джерел підвищеної небезпеки у взаємному завданні шкоди (незалежно від її розміру) жоден з них не має права на відшкодування. |
|
|
|
|
|
2. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки третім особам володільці, які спільно завдали шкоду, несуть перед потерпілим солідарну відповідальність незалежно від їх вини. |
|
|
2. У разі заподіяння шкоди внаслідок зіткнення джерел підвищеної небезпеки третім особам ті, які спільно заподіяли шкоду, зобов'язані її відшкодувати, незалежно від їх вини. |
|
|
-7- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360)Доповнити проект статтями 1238 1, 1238 2, 1238 3 такого змісту: |
Враховано частково |
|||
|
|
|
Стаття 12381 Відповідальність за ядерну шкодуШкода завдана особою, призначеною або визнаною державою як оператор ядерної установи, що відповідає за неї, відшкодовується незалежно від встановлення її вини, крім випадків, передбачених частиною другою статті 1238. 2 |
|
Стаття 1267 (1238 1)Відшкодування ядерної шкоди Особливості відшкодування ядерної шкоди визначаються законом. |
|
|
|
Стаття 1238 2 Виникнення відповідальності оператора за ядерну шкоду |
|
|
|
|
|
1. Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо ця шкода завдана ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора після прийняття від оператора іншої ядерної установки відповідальності за цей матеріал або під час його перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не була прийнята іншим оператором згідно з письмовою угодою. |
|
|
|
|
|
2. Оператор звільняється від відповідальності за ядерну шкоду, якщо вона завдана ядерним інцидентом, що виник безпосередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання. |
|
|
|
|
|
3. Якщо ядерна шкода пов'язана з відповідальністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них не може бути обгрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність. |
|
|
|
|
|
Стаття 1238 3 Порядок відшкодування ядерної шкодиПорядок відшкодування ядерної шкоди визначається спеціальним законом. Право на відшкодування державою шкоди, завданої злочином, виникає з часу зупинення провадження по кримінальній справі у зв'язку з розшуком особи, яка вчинила злочин." |
|
|
|
Стаття 1239 |
|
|
Стаття 1268 (1239) |
|
|
1. Особи, які спільно завдали шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Спільно завданою визнається неподільна шкода. |
|
|
1. Особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Спільно завданою визнається неподільна шкода. |
|
|
2. За заявою потерпілого і в його інтересах суд має право покласти на осіб, що спільно завдали шкоду, часткову відповідальність відповідно до ступеня їхньої вини. |
|
|
2. За заявою потерпілого суд має право покласти на осіб, що спільно заподіяли шкоду, часткову відповідальність відповідно до ступеня їхньої вини. |
|
|
Стаття 1240 |
|
|
Стаття 1269 (1240) |
|
|
1. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. |
|
|
1. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. |
|
|
2. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада, інші юридичні особи мають право регресу до особи, винної у вчиненні злочину, у частині стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину. |
|
|
2. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотньої вимоги до особи, винної у вчиненні злочину, у частині стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину. |
|
|
3. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану службовими особами органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, має право регресу до цих осіб тільки при встановленні в їхніх діях складу злочину за вироком суду. |
|
|
3. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану службовими особами органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, має право регресу до цих осіб тільки при встановленні в їхніх діях складу злочину за вироком суду. |
|
|
4. Батьки (усиновлювачі), опікун або піклувальник, а також заклади, згадані в п. 3 статті 1229 цього Кодексу, які відшкодували шкоду, завдану неповнолітнім або особою, яка визнана недієздатною, не мають права регресу до цих осіб. |
|
|
4. Батьки (усиновлювачі), опікун або піклувальник, а також заклади, згадані в пункті 3 статті 1256 цього Кодексу, які відшкодували шкоду, завдану неповнолітнім або особою, яка визнана недієздатною, не мають права регресу до цих осіб. |
|
|
Стаття 1241 |
|
|
Стаття 1270 (1241) |
|
|
Присуджуючи відшкодування шкоди, суд відповідно до обставин справи зобов'язує особу, відповідальну за шкоду, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або повністю відшкодувати завдані збитки. |
-8- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)"... передати річ того ж роду" |
Враховано |
Присуджуючи відшкодування шкоди, суд відповідно до обставин справи зобов'язує особу, відповідальну за шкоду, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або повністю відшкодувати завдані збитки. |
|
|
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, виконання робіт, необхідних для виправлення пошкодження речей. |
|
|
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для виправлення пошкодженої речі. |
|
|
Стаття 1242 |
-9- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Викласти статтю в новій редакції. Назва: "Врахування протиправної поведінки потерпілого та ...". |
Відхилено |
Стаття 1271 (1242) |
|
|
1. Шкода, яка виникла внаслідок умислу потерпілого, відшкодуванню не підлягає. |
|
|
1. Шкода, яка виникла внаслідок умислу потерпілого, відшкодуванню не підлягає. |
|
|
2. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а з вини завдавача - і залежно від ступеня його вини) розмір відшкодування має бути зменшений, якщо інше не передбачено законом. |
-10- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Якщо протиправна поведінка потерпілого, вчинена ним з грубою необережністю, сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то, залежно від ступеню його протиправної поведінки, розмір відшкодування може бути зменшено, або у відшкодуванні відмовлено судом. |
Відхилено |
2. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а у разі вини завдавача - і залежно від ступеня його вини) розмір відшкодування має бути зменшений, якщо інше не встановлено законом. |
|
|
3. Вина потерпілого не враховується при відшкодуванні додаткових витрат (п. 1 статті 1244 цього Кодексу), при відшкодуванні шкоди у зв'язку зі смертю годувальника (стаття 1249 цього Кодексу), при відшкодуванні витрат на поховання (стаття 1250). |
|
|
3 . Вина потерпілого не враховується при відшкодуванні додаткових витрат (пункт 1 статті 1273 цього Кодексу), при відшкодуванні шкоди у зв'язку зі смертю годувальника (стаття 1278 цього Кодексу), при відшкодуванні витрат на поховання (стаття 1279 цього Кодексу). |
|
|
4. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її майнового становища, крім випадків, коли шкоду завдано злочином. |
|
|
4. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподіяної фізичною особою, залежно від її майнового становища, крім випадків, коли шкоду завдано злочином. |
|
|
Стаття 1243 |
|
|
Стаття 1272 (1243) |
|
|
Фізична і юридична особа , відповідальність якої застрахована, у разі недостатності страхової суми (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди зобов язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою сумою (страховим відшкодуванням) . |
-11- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Змінити редакцію: "... особа, ризик відповідальності якої застрахований". Адже не можна писати: "зараховано за добровільним страхуванням", бо це означає, що укладено договір. |
Враховано |
Фізична і юридична особа, цивільна відповідальність якої застрахована, у разі недостатності страхової суми (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою сумою (страховим відшкодуванням) . |
|
|
§ 2. Відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю |
|
|
§ 2. Відшкодування шкоди, заподіяна життю і здоров'ю фізичної особи |
|
|
Стаття 1244 |
|
|
Стаття 1273 (1244) |
|
|
1. У разі заподіяння каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я фізична або юридична особа, відповідальна за шкоду, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, спричинені ушкодженням здоров'я (посилене харчування, санаторно-курортне лікування, придбання ліків, протезування, сторонній догляд тощо). |
-12- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)А якщо людина не має професії? |
Враховано |
1. У разі заподіяння каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я фізична або юридична особа, відповідальна за шкоду, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликани необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. |
|
|
|
У разі ушкодження здоров я особи, яка в момент заподіяння шкоди не працювала, при визначенні розміру відшкодування враховується мінімальна заробітна плата. |
|
2. У разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я особи, яка в момент заподіяння шкоди не працювала, при визначенні розміру відшкодування враховується мінімальна заробітна плата. |
|
|
2. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується незалежно від одержуваних нею пенсії (допомоги) та інших доходів. |
-13- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Написати: "... без врахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів". |
Враховано |
2. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без врахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. |
|
|
3. Законом або договором може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування, що належить потерпілому внаслідок ушкодження здоров'я. |
-14- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Написати: "Законом, трудовим контрактом, або іншим договором." Цього не слід знімати. |
Враховано |
3. Законом, трудовим контрактом, або іншим договором може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування, що належить потерпілому внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. |
|
|
Стаття 1245 |
|
|
Стаття 1274 (1245) |
|
|
1. Шкода, завдана життю і здоров'ю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов'язань (договір перевезення, трудовий договір тощо), підлягає відшкодуванню за підставами, передбаченими статтями 1220, 1236 цього Кодексу. |
|
|
1. Шкода, завдана життю і здоров'ю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов'язань (договір перевезення, трудовий договір тощо), підлягає відшкодуванню за підставами, встановленими статтями 1244, 1264 цього Кодексу. |
|
|
2. У випадках, передбачених законом, відповідальність за шкоду при пошкодженні здоров'я і заподіянні смерті фізичної особи настає і за дії непереборної сили. |
-15- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Частина друга нова редакція: "Законом може бути передбачено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, якщо це сталося внаслідок непереборної сили." Не слід у цій ситуації писати про "відповідальність" і про "дію" непереборної сили. Тобто (в результаті повені а не "дії повені"). |
Враховано частково |
2. У випадках, встановлених законом, відповідальність за шкоду при пошкодженні здоров'я і заподіянні смерті фізичної особи настає, якщо це сталося внаслідок непереборної сили. |
|
|
Стаття 1246 |
-16- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Узгодити статтю з статтею 1244. |
Враховано |
Стаття 1275 (1246) |
|
|
1. Розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу) до каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, які відповідають ступеню втрати потерпілим професійної працездатності, а за відсутності її - загальної працездатності. |
|
|
1. Розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу) до каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, які відповідають ступеню втрати потерпілим професійної працездатності, а за відсутності її - загальної працездатності. |
|
|
Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або його частини) береться за дванадцять останніх або, за бажанням потерпілого, за три останніх календарних місяці роботи, що передують ушкодженню здоров'я або втраті працездатності у зв'язку з цим ушкодженням здоров'я. |
|
|
Середньомісячний заробіток вичисляється за дванадцять останніх або, за бажанням потерпілого, за три останніх календарних місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок цього ушкодженням здоров'я. |
|
|
2. У випадку професійного захворювання за бажанням потерпілого для визначення розміру відшкодування може прийматися до уваги середньомісячний заробіток за дванадцять останніх або за три останніх календарних місяця перед припиненням роботи, що викликала це захворювання. |
-17- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Написати: "може бути взято (або взято до уваги)"; замість "що" написати: "якою було спричинене..." |
Враховано |
2. Для визначення розміру відшкодування у разі професійного захворювання може братися до уваги бажання потерпілого, середньомісячний заробіток за дванадцять останніх або за три останніх календарних місяця перед припиненням роботи, що викликала це захворювання. |
|
|
3. До складу втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовими і цивільно-правовими договорами, як за місцем основної роботи, так і за сумісництвом, з яких сплачується прибутковий податок. Не враховуються виплати одноразового характеру (компенсації за невикористану відпустку, вихідна допомога при звільненні тощо). За період тимчасової непрацездатності і відпустки по вагітності й пологах враховується виплачена допомога. |
-18- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Замість: "цивільно-правовими" написати "іншими". |
Враховано |
3. До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовими, іншими договорами, як за місцем основної роботи, так і за сумісництвом, з яких сплачується прибутковий податок. До складу втраченого заробітку не враховуються одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога при звільненні тощо. А також допомога по вагітності й пологах. |
|
|
4. Середньомісячний заробіток (дохід) підраховують шляхом ділення загальної суми заробітку (доходу) за дванадцять місяців роботи, що передувала ушкодженню здоров'я, на дванадцять. |
|
|
|
|
|
У разі якщо потерпілий на момент завдання шкоди не працював, враховується за його бажанням заробіток до звільнення або звичайний розмір винагороди працівника його кваліфікації у цій місцевості, але не менший від п'ятикратного встановленого законом мінімального розміру оплати праці. |
-19- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Слова "встановленого законом" дати в кінці речення із редакційною зміною "що...". |
Враховано |
Якщо потерпілий на момент заподіяння шкоди не працював, враховується за його бажанням заробіток до звільнення або звичайний розмір заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості, але не менший від п'ятикратного мінімального розміру оплати праці, встановленого законом. |
|
|
5. Якщо в заробітку (доходах) потерпілого до заподіяння йому каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я відбулися стійкі зміни, які поліпшують його майнове становище (підвищено заробітну плату за посадою, переведений на більш високо оплачувану роботу, став до роботи після закінчення освіти на денному відділенні), і в інших випадках, коли буде доведено стійкість зміни оплати праці, при визначенні середньомісячного заробітку враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни. |
|
|
5. Якщо в заробітку (доходах) потерпілого до заподіяння йому каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я відбулися стійкі зміни, які поліпшують його матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою, переведення на більш високо оплачувану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти та в інших випадках, коли буде доведено стійкість зміни оплати праці, при визначенні середньомісячного заробітку враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни. |
|
|
Стаття 1247 |
-20- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)У назві замість "що" написати "які". |
Враховано |
Стаття 1276 (1247) |
|
|
Упущена вигода, яка підлягає відшкодуванню потерпілому учасникові (членові) підприємницького товариства, підприємцеві та особі вільної професії, визначається виходячи з їхнього річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо згадані особи мали дохід менш ніж дванадцять місяців, то їхній втрачений дохід визначається шляхом визначення сукупної суми доходів за фактичний час (відповідну кількість місяців). |
Користуватись слід одним терміном: або "упущена вигода" або "втрачений доход", "сторонній" чи "постійний" догляд? Див ст. 1244. |
|
Учасникові (членові) підприємницького товариства, підприємцеві та особі вільної професії шкода, що підлягає відшкодуванню, визначається з їхнього річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо згадані особи мали дохід менш ніж дванадцять місяців, то їхній втрачений дохід визначається шляхом визначення сукупної суми доходів за відповідну кількість місяців. |
|
|
Доходи від підприємницької діяльності та авторський гонорар включаються до складу втраченого заробітку, при цьому доходи від підприємницької діяльності включаються на підставі даних податкової інспекції. |
|
|
Доходи від підприємницької діяльності включаються до складу втраченого заробітку, на підставі даних податкової інспекції. |
|
|
Усі види заробітку (доходу) враховуються в сумах, нарахованих до вирахування податків. |
|
|
Усі види заробітку (доходу) враховуються у сумах, нарахованих до вирахування податків. |
|
|
Стаття 1248 |
|
|
Стаття 1277 (1248) |
|
|
1. У разі ушкодження здоров'я неповнолітнього, який не досяг чотирнадцяти років (учень - вісімнадцяти років) і не має заробітку на час завдання шкоди, юридичні та фізичні особи, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати витрати, пов'язані з ушкодженням здоров'я потерпілого (лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо). |
|
|
1. У разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я особи, яка не досягла чотирнадцяти років і не має заробітку на час заподіяння шкоди, юридичні та фізичні особи, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо. |
|
|
2. Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, відповідальна за шкоду, зобов'язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов'язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи із встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходів. |
|
|
2. Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, відповідальна за шкоду, зобов'язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов'язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи із встановленої законом мінімальної заробітної плати. |
|
|
3. Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітній, який досяг чотирнадцяти років, мав заробіток, шкода має бути відшкодована йому виходячи з розміру його заробітку, але не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу. |
|
|
3. Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітній, який досяг чотирнадцяти років, мав заробіток, шкода має бути відшкодована йому виходячи з розміру його заробітку, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. |
|
|
4. Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок ушкодження здоров'я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу. |
|
|
4. Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. |
|
|
5. Потерпілі, які не мають професійної кваліфікації і після досягнення повноліття лишаються непрацездатними внаслідок ушкодження здоров'я, заподіяного їм до повноліття, мають право вимагати сплати відшкодування в обсязі не нижче встановленого законом розміру неоподатковуваного мінімуму доходу. |
|
|
5. Потерпілий, який не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок ушкодження здоров'я, заподіяного йому до повноліття, має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. |
|
|
Стаття 1249 |
-21- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Смертю "особи" чи "потерпілого"? Слід писати однаково. Замість "шкоду відшкодовують" написати: "право на відшкодування шкоди мають", із наступною зміною відмінків. |
Враховано |
Стаття 1278 (1249) |
|
|
1. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, дитина померлого, яка народилася після його смерті. |
|
|
1. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, дитина потерпілого, яка народилася після його смерті. |
|
|
Шкоду відшкодовують: |
|
|
Шкода відшкодовується: |
|
|
1) неповнолітнім особам - до досягнення вісімнадцяти років (учням професійно-технічних училищ, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними двадцятитрьохрічного віку); |
|
|
1) дітям - до досягнення вісімнадцяти років (учням професійно-технічних училищ, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними двадцяти трьох років); |
|
|
2) жінкам понад 55 і чоловікам понад 60 років - довічно; |
-22- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)"Жінки, яким виповнилося 55, чоловіки, яким виповнилося 60 років" - довічно. |
Враховано |
2) дружині, чоловікові, батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно; |
|
|
3) інвалідам - на строк інвалідності; |
|
|
3) інвалідам - на строк інвалідності; |
|
|
4) одному з батьків, іншому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, онуками померлого, - до досягнення цими останніми чотирнадцяти років; |
-23- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Не "інший", а "другий" з подружжя. Замість "цими останніми" - написати "ними". |
Враховано |
4) одному з батьків, або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, онуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; |
|
|
5) особам, які були на утриманні особи, що померла, і стали непрацездатними, - протягом п'яти років після її смерті. |
-24- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Пункт 5 написано незрозуміло: коли вони мають стати непрацездатними? "Померлий" чи "особа, яка померла"? |
Враховано |
5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого - протягом п'яти років після його смерті. |
|
|
2. Особам, визначеним у п. 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадає на нього самого, працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого разом із заробітком включають пенсію, суми, що належать йому за договором довічного утримання та інші аналогічні виплати, які він одержував за життя. |
-25- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Ч.2. Не можна писати: "згаданим особам". Написати: "працездатних осіб, яких він фактично утримував." |
Враховано |
2. Особам, визначеним у пункті 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого, працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого разом із заробітком включається пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання та інші аналогічні виплати, які він одержував. |
|
|
3. Шкода особам, які втратили годувальника, виплачується у повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії внаслідок втрати годувальника та інших доходів. |
-26- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Ч.3 Не слід писати "відшкодування шкоди...виплачується". Краще: "Шкода особам..., відшкодовується..." "Займаються доглядом", чи "здійснюють догляд", чи просто "доглядають". Має бути щось одне. |
Враховано |
3. Шкода особам, які втратили годувальника, виплачується у повному розмірі, без урахування призначеної їм пенсії внаслідок втрати годувальника та інших доходів. |
|
|
4. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з тих, хто має право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що займаються доглядом за дітьми, онуками, братами і сестрами годувальника, який помер. |
|
|
4. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з тих, хто має право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що займаються доглядом за дітьми, онуками, братами і сестрами годувальника, який помер. |
|
|
Законом може бути збільшений розмір відшкодування. |
-27- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Ч.4 Останнє речення виключити. Бо закон може зробити все. |
Відхилено |
Законом може бути збільшений розмір відшкодування. |
|
|
Стаття 1250 |
-28- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Чому "пов'язану із смертю"? В інших статтях писалося інакше. Написати, що входить у ці витрати. |
Відхилено |
Стаття 1279 (1250) |
|
|
Особи, відповідальні за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого, зобов'язані відшкодувати необхідні витрати на поховання особі, яка зробила ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується. |
|
|
Особи, відповідальні за шкоду, заподіяну у зв'язку із смертю потерпілого, зобов'язані відшкодувати необхідні витрати на поховання особі, яка зробила ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується. |
|
|
Стаття 1251 |
-29- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Назву слід змінити. Пропоную: "Порядок відшкодування шкоди". Замість: "фізичної особи, яка..." написати "потерпілого". Додати після слова "роки" слова "наперед". Чи мова йде про погашення заборгованості? Не зрозуміло . |
Враховано |
Стаття 1280 (1251) |
|
|
1. Відшкодування шкоди, пов'язаної із зниженням працездатності або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. |
|
|
1. Відшкодування шкоди, пов'язаної із зниженням працездатності або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. |
|
|
За наявності поважних причин суд с урахуванням можливостей завдавача шкоди може на вимогу фізичної особи, яка має право на відшкодування, присудити їй належні платежі одноразово, але не більш як за три роки наперед. |
|
|
За наявності поважних причин суд с урахуванням можливостей заподіювача шкоди може на вимогу фізичної особи, яка має право на відшкодування, присудити їй належні платежі одноразово, але не більш як за три роки наперед. |
|
|
2. Стягнення додаткових витрат може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо). |
-30- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Ч.2. не медичної, а "медико соціальної" - експертизи. "Оплату проїзду" дати перед "тощо". |
Враховано частково |
2. Стягнення додаткових витрат може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо). |
|
|
Стаття1251 1(Стаття 1263 з внесеними змінами) |
-31- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Стаття 1251 1Оскільки ця стаття має спеціальне призначення - лише щодо втрати здоров'я та заподіяння смерті, то слід змінити назву. |
Враховано |
|
|
|
|
Але чи принципово правильно щодо кожного виду порушених благ писати статтю про розмір моральної шкоди? Слід писати однаково: або моральні, або душевні страждання. Не "здібностей", а "прав та здібностей". Не "ступеня", а "форми" вини. |
|
|
|
|
|
|
Замість "за яких було завдано моральної шкоди" - замінити на "за яких було вчинене правопорушення". До чого тут "особистість" потерпілого? Якщо вбили сина - алкоголіка, то слід платити менше, а якщо "порядного" - то більше? Ч.3. Про суму якої "компенсації" іде мова? Ч.4. Вважаю його неправльним. Треба додати суду право це визначати самому, давши йому відповідні орієнтири. Пропоную виключити. |
|
|
|
1. Моральна шкода компенсується у розмірі, що визначається судом. |
|
|
|
|
|
2. Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення або позбавлення можливості реалізації потерпілим своїх здібностей, а також ступеня вини завдавача у випадках, коли вина є підставою відшкодування. При визначенні розміру шкоди мають враховуватися вимоги розумності і справедливості. |
|
|
|
|
|
Характер фізичних і душевних страждань оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин, за яких було завдано моральної шкоди, та особистості потерпілого. |
|
|
|
|
|
3. Моральна шкода компенсується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов'язується із сумою цієї компенсації. |
|
|
|
|
|
4. Моральна шкода компенсується одноразово. |
|
|
|
|
|
|
-32- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360) Порядок визначення розміру компенсації за моральну шкоду врегульований ст. 1263 проекту Цивільного кодексу, яку слід викласти в такій редакції: "Стаття 1263. Розмір компенсації моральної шкоди. 1.Розмір компенсації моральної шкоди визначається судом з урахуванням суті позовних вимог; характеру і глибини заподіяних потерпілому страждань; істотності негативних наслідків; суспільної оцінки правопорушення; ступеня вини сторін у випадках заподіяння фізичної шкоди; майнового стану особи, яка заподіяла шкоду. 2.Розмір компенсації моральної шкоди не пов'язується із розміром майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню. 3.При визначенні розміру компенсації суд має враховувати вимоги розумності, поміркованості і справедливості. Розмір компенсації моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумної втіхи і не має призводити до збагачення потерпілої особи." |
Відхилено |
|
|
|
|
|
-33- Н.д.Ющик О.І. (Реєстр.картка №360)Ті і самі автори проекту , не маючи, упевненості у запропонованому нововеденні, уже в наступній 1263 статті розмір компенсації за моральну шкоду пов'язують лише з характером завданих потерпілому фізичних і моральних страждань і залишають поза увагою та на розсуд іншим визначенням цього критерію відносно юридичної особи. |
Відхилено |
|
|
Стаття 1252 |
|
|
Стаття 1282 (1252) |
|
|
Потерпілий, який частково втратив працездатність, має право в будь-який час зажадати від особи, на яку покладено обов'язок відшкодування шкоди, відповідного збільшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого знизилася у зв'язку із завданим ушкодженням здоров'я порівняно з тією, що залишалася у нього на момент присудження йому відшкодування. |
-34- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)До статті 1252. Знову різна термінологія. В інших статтях: "особа, відповідальна за ...", у цій: "на яку покладено..."Написано дуже складно. Пропоную нову редакцію: "У разі наступного зниження працездатності потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування, якщо завдавач шкоди доведе, що таке зниження працездатності не є наслідком його протиправної поведінки". Треба уточнити назву, бо про зміну "стану працездатності" йдеться і в наступній статті. Пропоную: "Збільшення розміру відшкодування за вимогою потерпілого". |
Враховано частково |
Потерпілий, який частково втратив працездатність, має право на збільшення розміру відшкодування, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент присудження відшкодування. |
|
|
Стаття 1253 |
|
|
Стаття 1283 (1253) |
|
|
Особи, на яких покладено обов'язок відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я потерпілого, мають право зажадати відповідного зменшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, що залишалася в нього на момент присудження відшкодування за шкоду. |
-35- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Пропоную нову редакцію статті 1253. "У разі наступного часткового відновлення працездатності потерпілого завдавач шкоди має право на зменшення розміру відшкодування." Слід відповідно уточнити і назву цієї статті: "Збільшення розміру відшкодування за вимогою особи, яка завдала шкоди." |
Враховано частково |
Особа, на яку покладено обов'язок відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я потерпілого, мають право зажадати відповідного зменшення розміру відшкодування, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була в нього на момент присудження відшкодування. |
|
|
Стаття 1254 |
|
|
Стаття 1284 (1254) |
|
|
1. У разі злиття, приєднання, розділення юридичної особи виплата щомісячних платежів, належних з неї у зв'язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи. |
-36- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Ч.1. Чи названі усі способи реорганізації. Чому нема "виділу"? Чому особи, зазначені у ст. 1249, не вважаються потерпілими? |
Враховано редакційно |
1. У разі припинення юридичної особи виплата щомісячних платежів, належних з неї у зв'язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або заподіянням смерті, покладається на її правонаступників. |
|
|
2. У разі ліквідації юридичної особи належні потерпілому або особам, зазначеним у статті 1249 цього Кодексу, платежі мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому за правилами, встановленими законом чи іншими правовими актами. |
-37- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)ч.2. "нормативно-правовими" актами. |
Враховано |
2. У разі ліквідації юридичної особи належні потерпілому або особам, зазначеним у статті 1278 цього Кодексу, платежі мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому за правилами, встановленими законом чи іншими нормативно-правовими актами. |
|
|
3. При відсутності у юридичної особи, що припиняє свою діяльність, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок по їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого (ст. 92, п. 4 цього Кодексу). |
-38- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)ч.3. пропоную виключити. Звідки ліквідаційна комісія візьме такі кошти, якщо юридична особа їх немає? Посилання на ст. 92 нічого не дає. |
Відхилено |
3. При відсутності у юридичної особи, що припиняє свою діяльність, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок по їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого (пункт 4 статті 89 цього Кодексу). |
|
|
4. Вимоги про збільшення або зменшення розміру відшкодування шкоди, передбачені статтями 1252, 1253 цього Кодексу, заявляються у разі припинення юридичної особи її правонаступникам. |
-39- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Ч.4. викинути слово "шкоди". Слово "заявляються" дати після слова "особи". |
Враховано |
4. У разі припинення юридичної особи вимоги про збільшення розміру відшкодування заявляються до її правонаступників. |
|
|
Стаття 1255 |
-40- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)У назві та в тексті: "що" замінити на "яка". |
Враховано |
Стаття 1285 (1255) |
|
|
1. Витрати закладу охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, - крім випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, - підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат. |
-41- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Ч.1 написана важко. Розділити на два речення. Пропоную нову редакцію: "1. Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, за винятком вчинення злочину при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. |
Враховано |
1. Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, за винятком вчинення злочину при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. |
|
|
2. У разі завдання шкоди здоров'ю потерпілого неповнолітніми (статті 1229, 1230 цього Кодексу) витрати на його лікування відшкодовуються особами, які за законом несуть матеріальну відповідальність за дії неповнолітніх. |
-42- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)2. Якщо злочин вчинено неповнолітнім, витрати на лікування потерпілого несуть особи, зазначені у статтях_____цього Кодексу. |
Враховано |
2. Якщо злочин вчинено неповнолітнім, витрати на лікування потерпілого несуть особи, зазначені у статтях_____цього Кодексу. |
|
|
3. Стягнуті кошти зараховуються залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, який зробив витрати, до відповідного бюджету (державний, Автономної Республіки Крим, відповідної територіальної громади або на користь юридичної особи, якій належить заклад охорони здоров'я. |
-43- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)3. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є власністю держави, АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування, зараховуються до відповідного бюджету. |
Враховано |
3.Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є власністю держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. |
|
|
4. Підлягають відшкодуванню витрати на лікування особи, що потерпіла від злочинної дії, і у випадках припинення кримінальної справи або при відмові в порушенні кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. |
-44- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Частина 4 суперечить презумпції невинуватості і новому погляду на реабілітацію. Пропоную її зняти. |
Враховано |
|
|
|
Стаття 1256 |
|
|
Стаття 1286 (1256) |
|
|
У разі ушкодження здоров'я, а також смерті внаслідок злочину шкода відшкодовується потерпілому або особам, які втратили годувальника, державою відповідно до положень глави 80 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. |
-45- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)У назві слово "злочином" дати після "завдану". Пропоную написати чіткіше і коротше. 1. Якщо каліцтво, інше пошкодження здоров'я або смерть є результатом злочину, то у разі неплатоспроможності злочинця або невиявлення особи, яка вчинила його, завдана майнова шкода відшкодовується з державного бюджету. |
Відхилено |
У разі ушкодження здоров'я, а також смерті внаслідок злочину шкода відшкодовується потерпілому або особам, які втратили годувальника, державою відповідно до положень глави 81 цього Кодексу, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. |
|
|
|
-46- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)2. У разі виявлення і засудження особи, а також у разі поліпшення майнового стану злочинця, державна скарбниця має право регресу". Пропоную у назві замість "держави" написати "державної скарбниці". |
Відхилено |
|
|
|
Стаття 1257 |
-47- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)До назви: "збільшення розміру відшкодування..." З тексту вилучити "у встановленому законом порядку". Звісно, що лише так. Ці слова зайві, обтyжують текст. 1. Пропоную легшу редакцію: |
Враховано |
Стаття 1287 (1257) |
|
|
Суми відшкодування шкоди, яка сплачується особам у зв'язку з ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, підлягають індексації у встановленому законом порядку при підвищенні вартості життя. |
1.У разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здров'я або смертю, за заявою потерпілого підлягає індексації за рішенням суду |
|
1.У разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здров'я або смертю, за заявою потерпілого підлягає індексації за рішенням суду |
|
|
У разі підвищення у встановленому законом порядку розміру оплати праці суми відшкодування втраченого заробітку (доходу), інших платежів, присуджених у зв'язку з ушкодженням здоров'я і смертю потерпілого, збільшуються пропорційно підвищенню розміру оплати праці. |
2. У разі підвищення заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої ..., за заявою потерпілого підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду. |
|
2. У разі підвищення заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, за заявою потерпілого підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду. |
|
|
§ 3. Відшкодування шкоди, внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг |
-48- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Параграф 3. У назві: не "завдану через", а "внаслідок". |
Враховано |
§ 3. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг |
|
|
Стаття 1258 |
|
|
Стаття 1288 (1258) |
|
|
Шкода, завдана життю, здоров'ю або майну фізичної чи юридичної особи через конструкційні, рецептурні чи інші недоліки товарів (робіт, послуг), а також через недостовірну чи недостатню інформацію про товар (роботу, послугу), підлягає відшкодуванню продавцем або виробником (виконавцем) незалежно від їхньої вини і від того, перебував потерпілий з ними у договірних відносинах чи не перебував. |
Пропоную нову редакцію: "Продавець, виготувач, той хто надає послуги, зобов'язаний відшкодувати шкоду завдану фізичній чи юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт, послуг, а також недостовірної або недостатньої інформації про них. |
Враховано |
1. Продавець, виготувач, той, хто надає послуги, зобов'язаний відшкодувати шкоду заподіяну фізичній чи юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт, послуг, а також недостовірної або недостатньої інформації про них. |
|
|
|
Відшкодування шлоди не залежить від їх вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. |
|
Відшкодування шкоди не залежить від їх вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. |
|
|
|
|
|
|
2. Продавець або виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг). |
|
Стаття 1259 |
-49- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Уточнити назву. |
Враховано |
Стаття 1289 (1259) |
|
|
1. Шкода, завдана через недоліки товару, підлягає відшкодуванню за вибором потерпілого - продавцем або виготовлювачем товару. |
-50- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Пропоную нову редакцію: 1. Якщо шкода виникла внаслідок недоліків товару, недостовірної або недостатньої інформації про нього, покупець має право зажадати її відшкодування від продавця або від виготовлювача, чи від їх обох частково або солідарно. |
Відхилено |
1. Шкода, заподіяна внаслідок недоліків товару, підлягає відшкодуванню за вибором потерпілого - продавцем або виготовлювачем товару. |
|
|
2. Шкода, завдана через недоліки робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем. |
-51- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Якщо шкода виникла внаслідок недоліків роботи чи послуги або недостовірної чи недостатньої про них інформації, вона відшкодовується виконавцем роботи, надавачем послуги. |
Відхилено |
2. Шкода, заподіяна внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем. |
|
|
3. Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню відповідно до правил пп. 1, 2 цієї статті . |
|
|
3. Шкода, заподіяна внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 1, 2 цієї статті. |
|
|
Стаття 1260 |
-52- Н.д.Ромовська З.В. (Округ №122)Уточнити назву. Заперечую проти статті 1260. Невже на ремонт квартири буде також поширюватись 10 років? Те ж і щодо статті 1261. |
Враховано частково |
Стаття 1290 (1260) |
|
|
1. Шкода підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару (роботи, послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня вироблення товару (виконання роботи, надання послуги). |
Чому цей параграф серед деліктів, адже мова йде про неналежне виконання умов договору? |
Відхилено |
1. Шкода підлягає відшкодуванню, якщо її заподіяно протягом встановлених строків придатності товару (роботи, послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня виготовлення товару (виконання роботи, надання послуги). |
|
|
2. За межами зазначених строків шкода підлягає відшкодуванню: |
|
|
2. Шкода підлягає відшкодуванню незалежно від: |
|
|
1) якщо на порушення вимог закону строку придатності не встановлено; |
|
|
1) якщо на порушення вимог закону строку придатності не встановлено; |
|
|
2) якщо особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання згаданих дій. |
|
|
2) якщо особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій. |
|
|
Стаття 1261 |
|
|
|
|
|
Продавець або виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відповідальності лише у випадках, якщо доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг). |
|
|
|
|
|
§ 4. Компенсація моральної шкоди |
|
|
§ 4. Відшкодування моральної шкоди |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1262 поставлена після статті 1220 (з внесеними змінами) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1263 поставлена після статті 1251 ( з внесеними змінами) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1263 1Компенсація моральної шкоди, завданої смертю особи |
|
|
Стаття 1292 (1263 1)Відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи |
|
|
Моральна шкода, завдана смертю (втратою) дружини (чоловіка), дітей, в тому числі усиновлених, батьків компенсується особам, які зв'язані із загиблим (загиблою) сімейними відносинами (стаття 1270 цього Кодексу). |
|
|
Моральна шкода, що настала в результаті заподіяння смерті особи відшкодовується її чоловікові, дружини. Батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також тим, хто проживав з нею однією сім'єю. |
|
|
Підстави відповідальності та розмір компенсації моральної шкоди визначаються на підставі статтей 1262, 1263 цього Кодексу. |
|
|
Підстави та розмір відшкодування моральної шкоди визначаються статтями 1245, 1281 цього Кодексу. |
|
|
Глава 81 |
|
|
Глава 82 (81) |
|
|
Стаття 1264 |
|
|
Стаття 1293 (1264) |
|
|
1. Особа, яка набула майно (набувач) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої підстави, встановленої законом, іншими правовими актами або правочином, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. |
|
|
1. Особа, яка набула або зберегла за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави зобов'язана повернути їй це майно. |
|
|
2. Такий самий обов'язок виникає, коли підстава, за якою набуте майно, згодом відпала. |
|
|
2. Такий самий обов'язок виникає і тоді, коли підстава, за якою набуте майно, згодом відпала. |
|
|
3. Правила цієї глави застосовуються незалежно від того, чи стало безпідставне збагачення результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого або третіх осіб, чи наслідком події. |
|
|
3. Правила цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, самого потерпілого або третіх осіб, чи наслідком події. |
|
|
Стаття 1265 |
|
|
|
|
|
Оскільки інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами чи правовими актами і не випливає із суті відповідних відносин, правила цієї глави підлягають застосуванню також до вимог: |
|
|
4. Правила цієї глави підлягають застосуванню також до вимог: |
|
|
1) щодо повернення виконаного за недійсним правочином; |
|
|
1) щодо повернення виконаного за недійсним правочином; |
|
|
2) щодо витребування майна власником з чужого незаконного володіння; |
|
|
2) щодо витребування майна власником з чужого незаконного володіння; |
|
|
3) однієї сторони у зобов'язанні до іншої щодо повернення виконаного у зв'язку з цим зобов'язанням; |
|
|
3) однієї сторони у зобов'язанні до іншої щодо повернення виконаного у зв'язку з цим зобов'язанням; |
|
|
4) відшкодування шкоди, у тому числі завданої недобросовісною поведінкою збагатілої особи. |
|
|
4) відшкодування шкоди, у тому числі завданої недобросовісною поведінкою збагатілої особи. |
|
|
Стаття 1266 |
|
|
Стаття 1295 (1266) |
|
|
1. Безпідставно набуте майно має бути повернене набувачем потерпілому в натурі. |
|
|
1. Безпідставно набуте майно має бути повернене набувачем потерпілому в натурі. |
|
|
2. В разі неможливості повернути безпідставно набуте майно в натурі повинна бути відшкодована його вартість, яка визначається на момент розгляду справи в суді про повернення майна. |
|
|
2. В разі неможливості повернути безпідставно набуте майно в натурі повинна бути відшкодована його вартість, яка визначається на момент розгляду справи в суді про повернення майна. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1267 виключена. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стаття 1296 (1268) |
|
|
Стаття 1296 (1268) |
|
|
1. Особа, яка безпідставно набула чи зберегла майно, зобов'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона одержала або повинна була одержати від цього майна відтоді, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Від цього ж часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна. |
|
|
1. Особа, яка безпідставно набула чи зберегла майно, зобов'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона одержала або повинна була одержати від цього майна відтоді, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Від цього ж часу вона відповідає за допущене нею погіршення майна. |
|
|
Зі свого боку, ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від того часу, від якого вона зобов'язана повернути доходи. |
|
|
Зі свого боку, ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від того часу, від якого вона зобов'язана повернути доходи. |
|
|
2. На суму безпідставного грошового збагачення підлягають нарахуванню проценти за користування чужими коштами (стаття 576 цього Кодексу). |
|
|
2. На суму безпідставного грошового збагачення підлягають нарахуванню проценти за користування чужими коштами (стаття 576 цього Кодексу). |
|
|
Стаття 1269 |
|
|
Стаття 1297 (1269) |
|
|
Не підлягає поверненню: |
|
|
Не підлягає поверненню: |
|
|
1) заробітна плата і прирівнені до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю, аліменти і інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо виплата сум проведена юридичною чи фізичною особою добровільно, при відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; |
|
|
1) заробітна плата і прирівнені до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю, аліменти і інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо виплата сум проведена юридичною чи фізичною особою добровільно, при відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; |
|
|
2) інше майно, якщо це передбачено законом. |
|
|
2) інше майно, якщо це передбачено законом. |
|
|
Стаття 1269 1Збереження майна за рахунок іншої особи |
|
|
Стаття 1298 (1269 1)Збереження майна за рахунок іншої особи |
|
|
Правила цієї глави поширюються на випадки збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав, встановлених законом або договором. |
|
|
Правила цієї глави поширюються на випадки збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав, встановлених договором або законом. |