| Про внесення змін і доповнень до Закону України ''Про банкрутство''Кабінет Міністрів УкраїниНародні депутати України - члени Комітету з питань економічної політики та управління народним господарствомПроект Закон України Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про банкрутство" | Проект Закон України Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство" | |||
| Верховна Рада України постановляє: | Верховна Рада України постановляє: | |||
| Внести зміни і доповнення до Закону України Про банкрутство (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440; 1993 р., N 29, ст. 308; 1994 р., N 27, ст. 224), виклавши його в такій редакції: | Внести зміни до Закону України Про банкрутство (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440; 1993 р., N 29, ст. 308; 1994 р., N 27, ст. 224), виклавши його в такій редакції: | |||
| ЗАКОН УКРАЇНИ Про банкрутство | "ЗАКОН УКРАЇНИ Про санацію та банкрутство боржника | |||
| Цей Закон визначає умови і порядок визнання юридичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів і погашення заборгованості перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування. | -1- Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225) Назву та преамбулу викласти в такій редакції: "ЗАКОН УКРАЇНИ Про санацію та банкрутство боржника Цей Закон визначає умови і порядок визнання суб'єктів підприємницької діяльності неплатоспроможними, а також проведення санації, в тому числі шляхом реструктуризації боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів". | Враховано | Цей Закон визначає умови і порядок визнання суб'єктів підприємницької діяльності неплатоспроможними, а також проведення санації, в тому числі шляхом реструктуризації боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів. | |
| Н.д.Зачосов В.О. (Округ №225) Текст остаточної редакції підготовлений членами Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій з урахуванням пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи, положень законодавства з питань банкрутства Російської Федерації, країн Західної Європи та США, роз'яснень Вищого арбітражного суду України. В проект включений новий розділ щодо особливостей банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності. | Враховано в остаточній редакції | |||
| -2- Кабінет Міністрів України В тексті законопроекту слово "санатор" замінити словами "зовнішній керуючий", так як в деяких актах законодавства санатором вважається особа, яка проводить санацію підприємства за рахунок своїх коштів. | Враховано редакційно | |||
| -3- Н.д.Танюк Л.С. (Округ №166) При зміні власників майна підприємств, які стали банкрутами, необхідно виконувати вимоги статті 16 Закону України "Про Н аціональний архівний фонд і архівні установи" про забеспечення схоронності документів Національного архівного фонду, а також статей 10, 17 Закону України "Про музеї та музейну справу". Це сприятиме збереженню діючої мережі закладів культури. | Враховано редакційно, див. ст. 34 | |||
| -4- Н.д.Кожин Б.Б. (Реєстр.картка №317) Викласти преамбулу у наступній редакції: "Цей Закон визначає підстави визнання боржника банкрутом або оголошення боржником про своє банкрутство, регулює порядок і умови здійснення заходів по попередженню банкрутства, проведення ліквідаційних або реорганізаційних процедур до боржника та інші відносини, які виникають при банкрутстві. Дія цього Закону поширюється на всі юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності, на організації, які діють у формі споживчого кооперативу, благодійного фонду, на громадські та інші неприбуткові організації." | Враховано редакційно, див. ст. 5 | |||
| -5- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Преамбулу викласти в такій редакції: "Цей Закон визначає умови і порядок визнання юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності неплатоспроможними боржниками (банкрутами) з метою задоволення претензій кредиторів, погашення заборгованості перед бюджетами, державними цільовими фондами, з платежів державного обов'язкового соціального страхування, а також способи відновлення платоспроможності боржника шляхом його реструктуризації (санації) або, в разі відсутності підстав для продовження діяльності, регулює порядок ліквідації банкрута." | Враховано редакційно | |||
| -6- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Викласти преамбулу в такій редакції: "Цей Закон визначає умови і порядок визнання юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторій". | Враховано редакційно | |||
| Розділ І Загальні положення | Розділ І Загальні положення | |||
| Стаття 1. Поняття банкрутства | -7- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Ст. 1 викласти в такій редакції: "Під банкрутством розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність підприємця зодовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги". | Враховано редакційно | Стаття 1. Визначення термінів | |
| Під банкрутством розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування. | -8- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У статті 1: додати ознаки банкрутства: - перевищення зобов'язань боржника над його майном; - нездатність підприємства забезпечити задоволення вимог кредитора у зв'язку з відсутністю коштів; -фіктивне банкрутство: а) створене державою в результаті несвоєчасного повернення коштів за державне замовлення або розрахунок із заніженням з урахуванням штрафних санкцій, індексу інфляції; б) створено керівником в результаті бездіяльності або економічних дій, що призвели до втрати платоспроможності підприємства. | Враховано редакційно див. Кримінальний кодекс | Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможність - це пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити протягом трьох місяців після настання встановленого строку пред'явлені до нього кредиторами грошові зобов'язання, в тому числі по заробітній платі, і виконати зобов'язання щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний протягом трьох місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких наступив; | |
| -9- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Викласти назву статті 1 в такій редакції: "Стаття 1. Поняття та ознаки банкрутства". Викласти визначення банкрутства в такій редакції: "Під банкрутством розуміється встановлена судом або офіційно заявлена боржником у порядку, визначеному цим Законом неспроможність боржника задовольнити у встановлений цим Законом строк у повному обсязі вимоги кредиторів по грошових зобов'язаннях та (або) виконати зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів". | Враховано редакційно | банкрутство - визнана арбітражним судом або заявлена у відповідності з цим Законом неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів, в тому числі по заробітній платі, і виконати зобов'язання щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у повному обсязі та у встановлені для цього строки через недостатність активів у ліквідній формі, не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури; суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого встановлена арбітражним судом чи офіційно об'явлена боржником у порядку визначеному цим Законом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відособлені підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення); | ||
| -10- Н.д.Кожин Б.Б. (Реєстр.картка №317) Статтю 1 викласти у наступній редакції: "Стаття 1. Поняття банкрутства. Банкрутство - визнана арбітражним судом або оголошена боржником неспроможність задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі по грошових зобов'язаннях та (або) виконати обов'язок по сплаті податків та інших обов'язкових платежів." | Враховано редакційно | кредитор - юридична та (або) фізична особа, яка має підтверджені належними документами вимоги з грошових зобов'язань до боржника, з виплати боргів по заробітній платі працівників боржника, а також державні податкові органи та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов'язкових платежів); грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору повну грошову суму за виконання цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; досудова санація - система заходів по відновленню платоспроможності боржника, що здійснюються власником (органом уповноваженим управляти майном) боржника з метою запобігання його ліквідації шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів в межах діючого законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство; | ||
| розпорядження майном боржника - система заходів по нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника; розпорядник майна - фізична особа, на яку в установленим цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та (або) розпорядження майном боржника на період провадження у справі про банкрутство та в процедурі досудової санації; | ||||
| -11- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Необхідно визначити зміст та порядок здійснення перерахованих процедур у окремих розділах проекту Закону. Зокрема, в розділі "Нагляд", якого немає у пропонованому варіанті законопроекту, слід передбачити визначення: наслідків введення нагляду, статусу, прав та обов'язків тимчасового управляючого, порядку здійснення аналізу фінансового стану боржника, встановлення розмірів вимог кредиторів, порядку завершення нагляду, прийняття рішення про зовнішнє управління та інше. | Враховано редакційно, див. ст. 14 | санація - система заходів, що здійснюються в процедурі провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника, направлена на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу та (або) зміною організаційної та виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності, за умови збереження напрямку діяльності підприємства (бізнесу); реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва; | ||
| -12- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Для вирішення проблеми задоволення вимог кредиторів у випадку недостатності майна банкрута потрібно розглянути питання визначення правонаступника банкрута. Визначити в Законі окремим розділом заходи щодо запобігання банкрутству (відновленню платоспроможності боржника). Ними можуть бути: перепрофілювання виробництва, закриття збиткових виробництв, продаж частини майна підприємства тощо. В цьому розділі слід окремою статтею відобразити також процедуру здійснення санації боржника. | Враховано редакційно | керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду здійснює процедуру санації боржника, направлену на оздоровлення фінансово-господарського стану суб'єкта підприємницької діяльності; ліквідація - припинення діяльності визнаного арбітражним судом банкрутом суб'єкта підприємництва з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення арбітражного суду здійснює ліквідацію визнаного банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності та забезпечує задоволення вимог кредиторів; арбітражний керуючий - ропорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) діє на підставі ухвали суду та ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку; | ||
| -13- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 1: | Враховано редакційно, див. ст. 31,33 | мирова угода - домовленість між боржником і кредиторами про відстрочку та (або) розстрочку платежів або санація (прощення) частки боргів; | ||
| ч .5 доповнити: "наймані працівники суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, як ті, які працюють на момент розгляду справи про банкрутство, так і звільнені з роботи до початку розгляду справи, щодо яких існує заборгованість з виплат заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, вихідної допомоги, соціальних виплат, які здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства, для цілей Закону є кредиторами"; | офіційні друковані органи - офіційні друковані органи Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України ("Голос України", "Урядовий кур'єр"); представник працівників боржника - особа, уповноважена працівниками боржника представлять їхні інтереси при проведенні процедур банкрутства; сторонами у справі про банкрутство є кредитори, боржник (банкрут), представник зборів чи комітету кредиторів; учасниками провадження у справах про банкрутство є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), що визнаються такими відповідно до вимог цього Закону, власник майна (орган уповноважений управляти майном), а також Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства у випадках, передбачених цим Законом, представник працівників боржника, банківські установи, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування; | |||
| ч. 6 доповнити: "та законодавством України про працю;" | ||||
| частину 17 (визначення офіційних друкованих органів) доповнити: "та районні, міські або обласні газети (в разі відсутності районних, міських), засновані з участю органів місцевого самоврядування або відповідних державних адміністрацій;" | заінтересовані особи - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, який має право підпису, особи, що входять до спостережної (наглядової) ради боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, в тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках з переліченими особами та підприємцем-(фізичною особою) -боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки ; | |||
| частину 18 доповнити: "для виконання функцій представника працівники боржника можуть уповноважити декількох осіб". | мораторій - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів), строк виконання яких наступив до дня його введення ; погашеними вимогами кредиторів є задоволені вимоги, вимоги по яким досягнуто згоди про уступку чи поновлені зобов`язання, чи припинення зобов`язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними; | |||
| -14- Кабінет Міністрів України Статтю 1 доповнити абзацами у такій редакції: "контроль за розпорядженням майном боржника - процедура нагляду за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження майнових активів боржника; арбітражний керуючий (розпорядник майна, зовнішній керуючий, ліквідатор) - особа, яка призначається арбітражним судом для проведення процедур банкрутства". | Враховано редакційно | значними угодами вважаються угоди щодо розпорядження нерухомим майном боржника чи іншим майном боржника, балансова вартість якого перевищує п'ять відсотків балансової вартості активів боржника на день укладення угоди; угодами, щодо яких є заінтересованість, визнаються угоди сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони санатора чи кредиторів. | ||
| -15- Кабінет Міністрів України Абзаци 10, 15, 17 ст. 1 доповнити після слів "фізична" словами "або юридична". У разі призначення розпорядником майна, зовнішнім керуючим, ліквідатором юридичної особи для виконання зазначених функцій повинні призначатися фізичні особи, які мають ліцензії на здійснення цієї діяльності. Право визначення вимог до цих осіб при відборі, підготовці та ліцензуванні надати державному органу з питань банкрутства, і не включати ці вимоги в ч. 3 ст. 14. | Відхилено | |||
| -16- Кабінет Міністрів України Вважаємо за доцільне передбачити в проекті закону окрему статтю "Державний орган з питань банкрутства", виклавши її в такій редакції: "Стаття 2. Державний орган з питань банкрутства. | Враховано редакційно частково | |||
| 1. Державну політику щодо створення умов, необхідних для ефективної реалізації процедур банкрутства, а також попередження банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до цього Закону здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє згідно з положенням, затвердженим у встановленому порядку, і підпорядковується Кабінету Міністрів України. 2. Державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних для реалізації процедур банкрутства; веде єдину базу даних про підприємства-банкрути та аналізує ефективність проведення стосовно них процедур банкрутства; організує систему підготовки арбітражних керуючих; затверджує вимоги до осіб, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі; | ||||
| проводить ліцензування діяльності арбітражних керуючих та здійснює контроль за належним виконанням останніми покладених на них обов'язків; готує на запити арбітражного суду або інших уповноважених органів висновки про наявність ознак прихованого, фіктивного або навмисного банкрутства; виступає учасником провадження у справах про банкрутство, якщо такі повноваження покладені на нього арбітражним судом; надає в межах Закону України "Про банкрутство" та своєї компетенції обов'язкові роз'яснення з питань реалізації процедур банкрутства; здійснює інші повноваження , передбачені нормативно-правовими актами. 3. Державний орган з питань банкрутства створює територіальні органи, повноваження яких визначаються у межах його компетенції. | ||||
| 4. Державний орган з питань банкрутства в межах своїх повноважень видає нормативно-правові акти і методичні рекомендації щодо застосування та проведення процедур банкрутства. 5. Державний орган з питань банкрутства на основі рішення Кабінету Міністрів України для ефективного застосування процедур банкрутства може створити фонд, кошти якого витрачаються на фінансування підготовки фахівців з питань банкрутства (арбітражних керуючих), видавничу, інформаційну діяльність та інші цілі, передбачені чинним законодавством. 6. Державний орган з питань банкрутства провадить видавничу діяльність». | ||||
| -17- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В ст. 1 визначення банкрутства є неповним. ...Банкрутство вважається таким, що мало місце, якщо неспроможність особи задовольнити вимоги кредиторів визнана арбітражним судом чи оголошена самим боржником, про що не йдеться в згаданій статті. | Враховано редакційно | |||
| Стаття 2. Суб'єкти банкрутства | Стаття 2. Державний орган з питань банкрутства | |||
| Суб'єктами банкрутства, які підпадають під дію цього Закону (далі - боржники або банкрути), можуть бути юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування. | -18- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Назву статті 2 та статтю викласти в такій редакції: "Стаття 2. Боржники Боржниками, які підпадають під дію цього Закону, можуть бути юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також громадяни - індивідуальні підприємці, які неспроможні задовольнити у встановлений цим Законом строк у повному обсязі вимоги кредиторів по грошових зобов'язаннях та (або) виконати зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів. Не можуть бути визнані банкрутами відокремлені підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення)." | Враховано редакційно, див. ст. 1 | 1. Державну політику з попередження банкрутства, а також забезпечення умов реалізації процедур банкрутства стосовно державних підприємств та підприємств з часткою майна (акцій, часток, паїв), що є у державній власності, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності відповідно до цього Закону здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку. 2. Державний орган з питань банкрутства: сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур банкрутства; | |
| -19- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 2: в абзаці 6 (щодо експертизи) вилучити слова: "за умови прийняття останнім рішення щодо проведення експертизи"; | Відхилено | затверджує вимоги до фізичних осіб - суб'єктів підприємництва, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори); організує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); | ||
| в абзаці 7 після слова "прокуратури" додати: "представника працівників боржника"; | проводить ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємництва, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори); | |||
| після абзацу 7 додати: "представляє інтереси держави, державних органів та державних підприємств або підприємств з державною часткою в статутному фонді більше 25 відсотків як кредиторів в справах про банкрутство інших юридичних осіб та приймає участь у роботі відповідних ліквідаційних комісій: здійснює заходи щодо санації та реорганізації державних підприємств або підприємств з державною часткою у статутному фонді більше 50 відсотків, щодо яких порушені справи про банкрутство, відповідно до процедур, визначених цим Законом для державних підприємств; виконує функції розпорядника майна, ліквідатора для державних підприємств або підприємств з державною часткою у статутному фонді більше 50 відсотків;" абзац 8 (інші повноваження) зробити абзацом 11. | забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника; здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушена справа про банкрутство; здійснює експертизу фінансового стану державних підприємств та підприємств, частка державної власності в яких складає не менше 25 відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду арбітражним судом за умови прийняття останнім рішення щодо доцільності проведення експертизи; готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного або умисного банкрутства; затверджує за погодженням з Вищим арбітражним судом типові документи та методичні рекомендації щодо провадження процедур банкрутства; здійснює інші, передбачені законодавством, повноваження. | |||
| -20- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Ст. 2 викласти в такій редакції: "Суб'єктами банкрутства , які підпадають під дію цього Закону можуть бути юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування". | Враховано редакційно | |||
| Стаття 3. Кредитори | -21- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Назву статті 3 викласти в такій редакції: "Стаття 3. Кредитори за фінансовими зобов'язаннями" | Враховано редакційно, див. ст. 1, 16 | Стаття 3. Заходи щодо попередження банкрутства боржника та позасудові процедури | |
| 1. Кредиторами у розумінні цього Закону є громадяни або юридичні особи, які мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою. | Частину першу статті пропонується конкретизувати наступним чином: "Кредиторами за фінансовими зобов'язанням (надалі - кредиторами) є українські та іноземні фізичні й юридичні особи, які мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою". | 1. Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для попередження банкрутства боржника. 2. Власником майна боржника, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів з попередження банкрутства боржнику може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для | ||
| 2. Якщо до одного боржника мають майнові вимоги два або більше кредиторів, останні повинні утворити збори кредиторів. Права таких зборів визначаються цим Законом. | Частину другу викласти в такій редакції: "При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляють збори та комітет кредиторів, права та порядок функціонування яких визначаються цим Законом". -22- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Частину п'яту ст. 3 статті доповнити: "У зборах кредиторів бере участь представник найманих працівників боржника, якому надається можливість ознайомитися з реєстром вимог до боржника. Розбіжності, що виникають між представником працівників боржника та особою, яка здійснює управління майном боржника, щодо розміру вимог з оплати праці, виплат вихідної допомоги особам, які працюють за трудовими договорами, розглядаються судом у встановленому порядку". | Враховано редакційно, див. ст. 16 | погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація). 3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку встановленому законом. 4. Досудова санація державних підприємств може проводитися за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюються законом про Державний бюджет України. Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з органом, уповноваженим управляти майном боржника та провадяться відповідно до цього Закону та законодавства з питань приватизації. | |
-23- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 3 після частини 4 (умови проведення досудової санації) додати частину 5, зробивши частину 5 відповідно частиною 6: "5. Особливості проведення заходів щодо попередження банкрутства державних підприємств або підприємств з державною часткою у статутному фонді більше 50 відсотків а також підприємств, створених в процесі приватизації державного майна, встановлюються цим Законом". | Відхилено | |||
| -24- Кабінет Міністрів України Частину 5 ст. 3 перенести другим абзацом у частину третю статті 23. | Враховано | |||
| Стаття 4. Процедури, які застосовуються щодо боржника | Стаття 4. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника | |||
| 1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються: | -25- Кабінет Міністрів України У частинах першій статті 4 та сімнадцятій статті 11 слова "розпорядження майном" замінити словами "контролю за розпорядженням майном". | Враховано редакційно | 1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються судові процедури: розпорядження майном та призначення розпорядника майна; мирова угода; санація, в тому числі і шляхом реструктуризації; ліквідація. | |
| ліквідаційні і реорганізаційні процедури; санація; мирова угода. | -26- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У статті 4: дати тлумачення процедур, які застосовуються щодо боржника: -реорганізаційна - процедура направлена на підтримку діяльності і оздоровлення підприємств-боржників з метою недопущення його ліквідації; ліквідаційна - процедура примусової ліквідації підприємства-боржника по рішенню арбітражного суду, а також добровільна ліквідація неплатоспроможного платника; - санація - система заходів (субсидії, пільгові кредити, пільгове оподаткування, повна або часткова націоналізація) які застосовуються державою, суб'єктами підприємницької діяльності по недопущенню банкрутства підприємств, або підвищення конкурентоспроможності продукції; -мирова угода - процедура досягнення домовленості між боржником і кредитором відносно відстрочки або розстрочки належної кредиторам плати або знижки боргів. У пункті 1 додати "внесудові процедури". | Враховано редакційно | 2. Досудова санація, санація, в тому числі і шляхом реструктуризації і ліквідація юридичної особи - банкрута, що є наслідком виконання вимог цього Закону, здійснюється з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України. | |
| -27- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Викласти назву статті 4 в такій редакції: "Процедури банкрутства". Викласти частину першу ст. 4 в такій редакції: "Відповідно до цього Закону при розгляді справи про банкрутство боржника - юридичної особи застосовуються наступні процедури банкрутства: нагляд - процедура банкрутства, що застосовується з моменту прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом з метою забезпечення збереження майна боржника та проведення аналізу фінансового стану боржника; мирова угода - процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами відносно відстрочки або розстрочки належної кредиторам плати або знижки боргів; ліквідаційна процедура - здійснення після прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом заходів, пов'язаних із задоволенням вимог кредиторів шляхом продажу майна боржника і оголошення його вільним від боргів". | Враховано редакційно частково | |||
| 2. Ліквідація і реорганізація юридичної особи - боржника або банкрута, що є наслідком виконання вимог цього Закону, здійснюється з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. | -28- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Ст. 5 викласти в такій редакції: "Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом з урахуванням вимог Арбітражного процесуального кодексу України. 2. Провадження у справах про банкрутство банків регулюються також Законом України "Про банки і банківську діяльність". 3. Законами України можуть бути встановлені особливості банкрутства окремих видів юридичних осіб. 4. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору". | Враховано редакційно | ||
| -29- Кабінет Міністрів України Ч. 2 ст. 4 викласти в такій редакції: "Провадження справ про банкрутство банків та страховників регулюється, крім того, з урахуванням вимог відповідно Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про страхування". | Враховано редакційно , див. ст. 5, 44, 45 | |||
| -30- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У ст. 4 п. 5 доповнити "внесудові процедури". | Враховано редакційно, див. ст. 3 | |||
| Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство | -31- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Перенести статтю 5 "Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство" до розділу II "Провадження у справах про банкрутство". | Враховано редакційно | Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство | |
| 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом з урахуванням вимог Арбітражного процесуального кодексу України. | -32- Кабінет Міністрів України Пункт 1 статті 5 викласти в такій редакції: "1. Підставою для порушення справи про банкрутство є подання до арбітражного суду письмової заяви будь-якого з кредиторів, боржника, прокурора, державної податкової адміністрації або органу, уповноваженого здійснювати управління майном боржника". | Враховано редакційно частково, див. ст. 6 | 1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Арбітражним процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. | |
| -33- Н.д.Кушнир О.Д. (Реєстр.картка №280) Ч. 1 ст. 5 викласти в такій редакції: "Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом з урахуванням вимог Цивільного кодексу та Арбітражного процесуального кодексу України." | Враховано редакційно | |||
| 2. Провадження у справах про банкрутство банків регулюється, крім того, з урахуванням вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність". | -34- Н.д.Кушнир О.Д. (Реєстр.картка №280) Ч. 2 ст. 5 доповнити "та Закону України про Національний банк України". | Відхилено, закон не прийнятий | 2. Провадження у справах про банкрутство банків регулюється цим Законом та Законом України "Про банки і банківську діяльність". | |
| -35- Кабінет Міністрів України Пункт 2 статті 5 доповнити абзацом другим такого змісту: "Кредитор, державна податкова адміністрація до письмової заяви про порушення справи про банкрутство додають документи, що підтверджують їх вимогу про сплату боргу боржником та попередження його про порушення справи про банкрутство у разі несплати боргу протягом 21 календарного дня". | Враховано редакційно, див. ст. 7 | 3. Провадження у справах про банкрутство окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VIІ цього Закону. 4. Дія цього Закону поширюється також на некомерційні організації, які діють у формі споживчого кооперативу, благодійного чи іншого фонду. | ||
| -36- Кабінет Міністрів України Пункт 3 статті 5 викласти в такій редакції "3. Боржник або орган, уповноважений здійснювати управління майном боржника, до письмової заяви про порушення справи про банкрутство додають: а) бухгалтерську та статистичну звітність у повному обсязі, завірену керівником та бухгалтером підприємства-боржника; б) повний перелік кредиторів із зазначенням їх реквізитів та суми боргу; в) перелік та повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент застави". | Враховано редакційно, див. ст. 7 | 5. Дія цього Закону не поширюється на юридичних осіб - казенні підприємства. 6. Дія цього Закону поширюється на юридичні особи - підприємства, об'єкти права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів. 7. До відносин, що регулюються цим Законом, за участю кредиторів -іноземних осіб, застосовуються положення цього Закону, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України. | ||
| -37- Кабінет Міністрів України Доповнити статтю 5 новим пунктом 4 такого змісту: "4. У разі коли справа про банкрутство порушується за заявою підприємства-боржника, боржник може подати план реорганізації, що передбачає можливість часткового або повного скасування боргів за погодженням з кредиторами, сума боргу перед якими перевищує дві третини загальної суми боргу. Цей план надсилається судом на експертизу до Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. | Враховано редакційно | 8. Рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України відповідно до міжнародного договору України, ратифікованого Верховною Радою України. За відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав по справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом. | ||
| У разі погодження Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій запропонованого плану державні підприємства вносяться до реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій, що підлягають реформуванню, а арбітражний суд ухвалою зобов`язує підприємство звітувати двічі на рік перед судом та кредиторами про проведення реорганізації. | ||||
| У разі невиконання плану реорганізації підприємства-боржника арбітражний суд негайно порушує справу про його ліквідацію". | ||||
| -38- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Доповнити розділ І статею такого змісту: "Стаття 6. Державне Агентство України з питань банкрутства 1. Розробку та реалізацію державної політики, спрямованої на запобігання банкрутству державних підприємств, організацій, установ (далі - державних підприємств), а також інших юридичних осіб, здійснює Державне Агентство України з питань банкрутства (далі - Агентство з питань банкрутства). 2. Основними завданнями Агентства з питань банкрутства є: реалізація заходів щодо запобігання банкрутства державних підприємств, організацій, установ, господарських товариств, частка у яких належить державі, а також інших юридичних осіб; представництво інтересів держави в справах про банкрутство державних підприємств та у ліквідаційних комісіях державних підприємств-банкрутів; представництво інтересів держави, державних органів та підприємств як кредиторів в справах про банкрутство інших юридичних осіб та у їх ліквідаційних комісіях; | Враховано редакційно частково, див. ст. 2 | |||
| виконання функцій розпорядника майна щодо державних підприємств; здійснення заходів по реорганізації та санації державних підприємств, щодо яких порушені справи про банкрутство; організація підготовки та навчання фахівців з питань банкрутства; визначення засобів масової інформації, у яких можуть бути опубліковані оголошення про банкрутство. 3. Агентство з питань банкрутства виконує також інші функції відповідно до цього Закону та Положення про Агентство з питань банкрутства, яке затверджується Президентом України." | ||||
| -39- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В проекті відсутній механізм захисту вкладів населення у випадку банкрутства банка. | Немає конкретної пропозиції | |||
| -40- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Суб'єктами банкрутства, як вони визначені в ст. 2 не є комерційні організації, що діють у формі споживчого кооперативу, благодійного чи іншого фонду. | Відхилено | |||
| Розділ ІІ Провадження у справах про банкрутство | Розділ ІІ Провадження у справах про банкрутство | |||
| Стаття 6. Підстава для порушення справи про банкрутство | Стаття 6. Підсудність, право та підстава порушення справи про банкрутство | |||
| 1. Підставою для порушення справи про банкрутство може бути: | -41- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У п. 1 статті 6 після слова "... прокурора..." додати "у випадках виявлення ним ознак навмисного або фіктивного банкрутства". Статтю 6 доповнити пунктом 3 наступного змісту: "Усі справи про банкрутство підприємств розглядаються арбітражними судами за місцем знаходження підприємств боржників, вказаних у його установчих документах. Вищий арбітражний суд розглядає справи про банкрутство лише у порядку нагляду відповідно до статті 10 АПК України". | Враховано редакційно частково, див. ст. 6 | 1. Справи про банкрутство розглядаються арбітражним судом за місцезнаходженням боржника. | |
| -42- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) П.1 ст. 6 викласти в такій редакції: "Підставою для порушення справи про банкрутства може бути письмова заява до арбітражного суду будь-кого з кредиторів або прокурора, а також оголошення боржником про своє банкрутство в порядку, передбаченому ст. 42 цього Закону". | Враховано редакційно частково | |||
| письмова заява до арбітражного суду будь-кого з кредиторів або прокурора, органів державної податкової служби та інших органів стягнення (чи органу, уповноваженого здійснювати управління майном боржника, - для державних підприємств), а також оголошення боржником про своє банкрутство в порядку, передбаченому статтею 42 цього Закону. | -43- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 6 вилучити частину 2 (щодо межі в 10 тис. гривень), зробивши част. 3 частиною 2. | Відхилено | ||
| 2. Кредитор або орган стягнення може звернутись до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи у разі коли остання неспроможна задовольнити протягом одного місяця визнані нею претензійні вимоги або сплатити борг з виконавчими документами або розпорядженнями органів стягнення. | 2. Право на звернення до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство має боржник, кредитор. 3. Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо у сукупності вимоги кредиторів до боржника складають не менше десяти тисяч гривень, які не були задоволені протягом трьох місяців після установленого для цього строку, якщо інше не передбачено законом. | |||
| Стаття 7. Заява про порушення справи про банкрутство | -44- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 7: | Інша редакція | Стаття 7. Заява про порушення справи про банкрутство | |
| 1. Заява про порушення справи про банкрутство повинна містити: | в частині 1, абзаці 7 (сума заборгованості) після слів "вихідної допомоги працівникам боржника" додати: "соціальних виплат, які здійснюються суб`єктом підприємницької діяльності відповідно до законодавства"; | 1. Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити: | ||
| найменування арбітражного суду, до якого подається заява; | частину 5 вилучити; | найменування арбітражного суду, до якого подається заява; | ||
| найменування боржника, його юридичну адресу, номери рахунків боржника в установах банків (для банків - номери кореспондентських рахунків в установах Національного банку України); | в частині 10 другий абзац (щодо 10 тис. гривень) вилучити; в частині 14 (повноваження прокурора) в абзаці 4 після слів "кредитора держави" додати: ",працівники боржника"; | найменування (прізвище, ім`я, по-батькові) боржника, його поштову адресу, номери рахунків боржника в установах банків (для банків - номери кореспондентських рахунків в установах Національного банку України); | ||
| найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; | в частині 17 додати: "Від сплати мита звільняються кредитори працівники боржника." | найменування (прізвище, ім`я, по-батькові) кредитора, його поштову адресу, якщо кредитор є юридична особа, коли кредитор - фізична особа в заяві зазначається прізвище, ім`я та по-батькові, а також адреса проживання за пропискою, номер, що ідентифікує платника податків; | ||
| виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням розміру боргу. | перелік документів, що додаються до заяви. | |||
| 2. До заяви додаються документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. | 2. Боржник додає до письмової заяви про порушення справи про банкрутство документи, що містять: | |||
| розмір вимог кредиторів по грошових зобов'язаннях у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості по обов'язкових платежах; розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю і здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати винагороди по авторських договорах; | ||||
| виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням суми відсотків боргових вимог заявника, штрафів та пені, а також строк їх виконання, реквізити вміщеного до картотеки платіжного документа про безспірне списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його вміщення до картотеки; відомості про прийняття до провадження судами, арбітражними судами позовних заяв до боржника, а також виконавчі документи, пред'явлені до безспірного (безакцептного) списання; | ||||
| відомості про наявність у боржника майна, в тому числі грошових сум та дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; рішення власника майна (або органу, уповноваженого управляти майном) боржника про дозвіл на звернення боржника в арбітражний суд з заявою крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, завірений керівником та бухгалтером підприємства-боржника; повний перелік кредиторів із зазначенням їх реквізитів та суми боргу (реєстр кредиторів), а також перелік боржників; | ||||
| перелік та повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; протокол зборів працівників боржника, на якому обраний представник працівників боржника для участі в арбітражному процесі по справі про банкрутство, якщо збори проведені до подачі заяви; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Заява боржника підписується керівником боржника - суб'єкта підприємницької діяльності. | ||||
| 3. У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони підтверджують неплатоспроможність або неправомірні дії боржника і обгрунтованість вимог заявника. | 3. Боржником заява подається в арбітражний суд за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено законом. | |||
| 4. Боржник зобов`язаний звернутися в місячний строк в арбітражний суд з заявою про порушення справи про банкрутство у випадках виникнення таких обставин: якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному об`ємі перед іншими кредиторами; | ||||
| якщо орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів чи законодавства на прийняття рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в арбітражний суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; якщо при ліквідації боржника не в зв'язку з процедурою банкрутства встановлена неможливість задоволення вимог кредиторів в повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом. | ||||
| 5. У разі коли справа про банкрутство порушується за заявою боржника, заснованого на державній формі власності, боржник зобов'язаний подати погоджений з органом уповноваженим управляти майном план санації в тому числі і шляхом реструктуризації, що передбачає можливість відстрочки та (або) розстрочки або санацію (прощення) частки боргів за погодженням з кредиторами, сума боргу перед якими перевищує дві третини загальної суми боргу. | ||||
| 6. Заява кредитора повинна містити крім положень, передбачених частиною першою цієї статті: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру відсотків, неустойки (штрафу, пені), які підлягають виплаті; документи, що підтверджують зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; перелік документів, які додаються до заяви кредитора, що підтверджують: зобов'язання боржника перед кредитором, а також наявність і розмір заборгованості по зазначених обставинах; інші обставини, на яких грунтується заява кредитора. | ||||
| 7. До заяви кредитора при наявності додаються: рішення суду, арбітражного суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; виконавчі документи (виконавчий лист, акцентовані боржником платіжні вимоги, виконавчий напис нотаріуса, тощо) або докази, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість вимоги, забезпеченої певними активами боржника, перевищує ринкову вартість таких активів (у випадках, коли єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника). | ||||
| 8. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою кредиторів. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги. 9. До заяви порушення справи про банкрутство додаються докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в десять тисяч гривень, якщо інше не передбачено цим Законом. | ||||
| 10. До заяви податкового органу чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю чи своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах в установленому законодавством порядку. | ||||
| 11. З моменту прийняття арбітражним судом до провадження заяви про порушення справи про банкрутство вводиться мораторій на виплату грошових зобов'язань та обов'язкових платежів. Кредитори не вправі звертатися до боржника з вимогами про задоволення зобов`язань в індивідуальному порядку. | ||||
| 12. При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляють збори (комітет) кредиторів, створені відповідно до цього Закону. 13. Заява кредитора може грунтуватися на об'єднаній заборгованості по різних зобов'язаннях. 14. Кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копію заяви та доданих до неї документів. | ||||
| 15. Суд має право, у будь-який момент після подання заяви про порушення справи про банкрутство за власним розсудом або за поданням кредитора постановою зобов'язати боржника (його керівників або представників) надати доступ представникам суду або кредиторам до документації боржника, яка свідчить про його фінансовий стан та активи, включаючи інформацію щодо його кредиторів та боржників. | ||||
| 16. Якщо на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство в суд вже надійшли одна або кілька заяв щодо одного боржника, суд розглядає всі заяви сукупно, включаючи заяву кредитора або боржника, що подана останньою. 17. Заява боржника чи кредитора про порушення справи про банкрутство оплачується державним митом згідно закону. | ||||
| Стаття 8. Відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство | Стаття 8. Прийняття або відмова у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство | |||
| 1. Арбітр відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: | -45- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) П. 1 ст. 8 викласти в такій редакції: "Арбітр відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи банкрутство, якщо подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої юридичної особи". | Враховано редакційно | 1. Суддя арбітражного суду зобов'язаний прийняти заяву про порушення справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог Арбітражного процесуального кодексу України і цього Закону. 2. Суддя арбітражного суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: боржник не є суб'єктом підприємницької діяльності та не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; | |
| боржник не є юридичною особою або не включений до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України; | подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи відносно юридичної особи-боржника уже порушено справу про банкрутство; | |||
| подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої юридичної особи. | якщо вимоги кредиторів в сумі складають менше 10 тис. гривен, якщо інше не передбачене цим Законом; вимоги кредиторів повністю забезпечені заявою. | |||
| 2. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. | -46- Кабінет Міністрів України У частині 2 ст. 8 вилучити все, що стосується розпорядження майном, та призначення розпорядника майна; | Враховано редакційно | 3. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка надсилається заявнику не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви разом з заявою та доданими до неї документами. | |
| 3. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути перевірено в порядку нагляду. У разі скасування цієї ухвали заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. | -47- Кабінет Міністрів України Частину 3 ст. 8 перенести третім абзацом у частину третю статті 13. | Враховано редакційно | 4. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути перевірено в порядку нагляду. У разі скасування цієї ухвали заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. | |
| -48- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 8 в частині 5 вилучити абзац 5 (щодо 10 тис.грн.) | Відхилено | |||
| Стаття 9. Повернення заяви про порушення справи про банкрутство | Стаття 9. Повернення заяви про порушення справи про банкрутство | |||
| 1. Арбітр не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву кредитора, прокурора, органу стягнення і додані до неї документи без розгляду, якщо: | 1. Суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо: | |||
| заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; | заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; | |||
| у заяві не зазначено повне найменування кредитора, органу стягнення або боржника, їх юридична (поштова) адреса та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; | у заяві не зазначено повне найменування кредитора або боржника, їх юридична адреса та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; | |||
| не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі; | не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі; | |||
| не подано доказів звернення до установи банку за одержанням з боржника заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства має бути одержана через банк; | не подано доказів звернення до установи банку за одержанням з боржника заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства має бути одержана через банк; | |||
| заявником не дотриманий строк, зазначений у пункті 2 статті 6 цього Закону. | заявником не дотриманий строк, зазначений у статті 1 цього Закону. | |||
| Суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 63 АПК крім випадків, передбачених у пунктах 5, 6, 7 частини першої цієї статті, а також у випадках недотримання строків, передбачених цим Законом. | ||||
| 2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до арбітражного суду, яке здійснюється в загальному порядку, після усунення допущеного порушення. | 2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до арбітражного суду, яке здійснюється в загальному порядку, після усунення допущеного порушення. 3. Якщо про визнання боржника банкрутом подається кілька заяв і одна заява повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви. | |||
| 4. Ухвала судді про повернення заяви без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду за заявою заявника, боржника або будь-якого з його кредиторів, прокурора. | ||||
| Стаття 10. Відкликання заяви про порушення справи про банкрутство | Стаття 10. Відкликання заяви про порушення справи про банкрутство | |||
| Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство. | -49- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У статті 10 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. | Відхилено | 1. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про прийняття рішення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло заяв кредиторів. | |
| -50- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Ст. 10 викласти в такій редакції: "Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або місцевої преси оголошення про порушення справи про банкрутство" . | Враховано редакційно частково | 2. Суд виносить ухвалу про відкликання заяви, якщо це не порушує права боржника та кредиторів. | ||
| Стаття 11. Порушення провадження у справі про банкрутство | -51- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 11: | Враховано редакційно частково | Стаття 11. Порушення провадження у справі про банкрутство | |
| 1. Арбітр, прийнявши заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає боржникові, власникові його майна або уповноваженому ним органу, кредиторам та банкам, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника, державній податковій інспекції за місцезнаходженням боржника та прокуророві, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій зазначаються відомості про прийняття заяви і призначення справи до розгляду у попередньому засіданні, час і місце його проведення, а також витребуються необхідні для розгляду справи бухгалтерський баланс та інші документи, що свідчать про фінансове і майнове становище боржника. | в частині 1 після слів "якщо він є заявником," додати: "представнику працівників боржника"; в частині 2 після слів "ухвала надсилається також" додати: "державному органові з питань банкрутства,"; в частині 13 (відзив боржника) в абзаці 3 замість слів "по оплаті праці працівників боржника" записати: "з оплати праці та інших обов`язкових платежів працівникам боржника та раніше звільненим працівникам". | 1. Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі та введення розпорядження майном і призначає розпорядника майна. Якщо при прийнятті заяви призначити розпорядника майна неможливо, суддя приймає рішення про призначення розпорядника майна не пізніше десяти днів з дня прийняття зазначеної заяви, якщо інше не передбачене цим Законом. 2. З метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів арбітражний суд своєю ухвалою про порушення провадження по справі про банкрутство зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу в семиденний строк оголошення за свій рахунок про порушення справи про банкрутство та зобов'язує боржника повідомити всіх кредиторів, в тому числі і не вказаних в заяві про порушення проти нього справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його юридичну адресу, банківські реквізити, найменування та адресу арбітражного суду, номер справи. | ||
| 2. Якщо справа порушується проти державного підприємства, то ухвала надсилається також органові, що здійснює управління майном боржника, та державним органам приватизації. | 3. Якщо заявник не виконує вимоги ухвали щодо публікації оголошення в призначений строк, арбітражний суд має право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду. | |||
| 3. Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого є рішення про приватизацію, то арбітр виносить ухвалу про призупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство. | 5. Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого є рішення про приватизацію, суддя виносить ухвалу про призупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство. Ухвала надсилається органові, що здійснює управління майном боржника, державному органові з питань банкрутства та відповідному державному органу приватизації. | |||
| 4. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності, достовірність і повнота бухгалтерського балансу та іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника повинна бути підтверджена аудиторським висновком який подається заявником. | 6. Після залишення заяви первісного заявника без розгляду арбітражний суд вирішує питання про порушення справи про банкрутство за заявою іншого кредитора відповідно до календарної черговості її надходження до арбітражного суду. | |||
| 5. З моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство власник майна боржника або уповноважений ним орган позбавляються права на реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника. | 7. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство власник майна боржника або уповноважений ним орган може реорганізувати або ліквідувати юридичну особу - боржника в порядку визначеному цим Законом. | |||
| 6. Ця ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. | -52- Н.д.Кожин Б.Б. (Реєстр.картка №317) Частину 6 статті 11 викласти у наступній редакції: "За наявності документів про неплатоспроможність боржника арбітражний суд зобов'язаний у встановлені цим Законом терміни винести ухвалу про порушення провадження про банкрутство. Ця ухвала може бути перевірена у порядку нагляду." | Враховано редакційно | 8. Арбітражний суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, арбітражний суд може призначити аудит за рахунок кредитора лише за згодою останнього. Відсутність аудиторського висновку не зупиняє розгляд справи про банкрутство та не є підставою для її припинення. | |
| -53- Кабінет Міністрів України У статті 11: частину восьму викласти в такій редакції: «Для визначення фінансового стану боржника при підготовці справи до розгляду або під час її розгляду арбітражний суд може назначити експертизу. Експертиза державних підприємств провадиться державним органом з питань банкрутства, підприємств з пакетами акцій, паями та частками господарських товариств, що належать державі - органом з управління державними корпоративними правами.»; | Враховано редакційно частково | 9. Для визначення фінансового стану боржника при підготовці справи до розгляду або під час її розгляду арбітражний суд може назначити експертизу. Експертиза провадиться державним органом з питань банкрутства з залученням для її проведення спеціалістів в установленому порядку. 10. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі заяви з майновими вимогами до боржника згідно зі статтею 15 Закону мають право подавати всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань. | ||
| у частині дванадцятій виключити слова «а також повідомити всіх кредиторів, в тому числі і не вказаних в заяві про порушення відносно нього справи про банкрутство»; | 11. Кредитор за заявою якого порушено справу про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах місячного строку, встановленого у статті 15 Закону, навіть якщо ці вимоги мають спірний характер. | |||
| частину сімнадцяту перенести в статтю 4. | 12. Кредитор, майнові вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити згідно зі статтею 15 Закону вимоги до боржника на суму, що не забезпечена заставою, або на суму різниці між розміром повної вимоги і можливою виручкою від продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги. | |||
| 13. Боржник в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про порушення справи про банкрутство зобов'язаний направити в арбітражний суд, заявнику відзив на таку заяву, а також повідомити всіх кредиторів, в тому числі і не вказаних в заяві, про порушення відносно нього справи про банкрутство. | ||||
| 14. Відзив боржника повинен містити: наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника; загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі працівників боржника, а також заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); відомості про наявне у боржника майно, в тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках в банках чи інших кредитних установах, поштові адреси банків та інших кредитних установ. | ||||
| 15. При підготовці справи до розгляду арбітражний суд розглядає обгрунтованість заперечень боржника. За результатами розгляду заперечень боржника виноситься ухвала суду, в якій вказується розмір вимог кредиторів, у відношенні яких вимоги визнаються дійсними. Ухвала є підставою для визначення числа голосів кредиторів на їх зборах відносно суми вимог. | ||||
| 16. Ця ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. 17. Відсутність відзиву не зупиняє провадження у справі. | ||||
| 18. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство суддя приймає рішення: про порушення провадження у справі про банкрутство; про забезпечення майнових інтересів кредиторів; а також: або про розпорядження майном та призначення розпорядника майна; або про санацію в тому числі і шляхом реструктуризації; або про визнання боржника банкрутом і призначення ліквідаційної процедури; або про відмову у визнанні боржника банкрутом; або про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. | ||||
| Стаття 12. Забезпечення майнових інтересів кредиторів, органів стягнення | Стаття 12. Забезпечення майнових інтересів кредиторів | |||
| 1. Арбітражний суд може за клопотанням заявника або за своєю ініціативою: | -54- Кабінет Міністрів України Пункт 1 частини 1 ст. 12 викласти в такій редакції: "1) ввести контроль за розпорядженням майном, призначити розпорядника майна у встановленому цим Законом порядку". | Враховано редакційно | 1. Арбітражний суд може за клопотанням сторін або учасників у справі чи за своєю ініціативою вживати таких заходів щодо забезпечення вимог кредиторів: | |
| накласти арешт на все або частину майна чи грошових сум, що належать боржникові або особам, які несуть відповідальність за його зобов'язаннями; | 1) призначити розпорядника майна у встановленому цим Законом порядку; | |||
| заборонити службовим особам боржника чи власнику його майна або уповноваженому ним органу вчиняти певні дії чи забороняти іншим особам вчиняти дії, що стосуються майнових активів боржника; | 2) накладати арешт на все або частину майна чи грошових сум, що належать боржникові або особам, які відповідають за зобов'язаннями боржника; | |||
| зупинити стягнення платежів на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. | зобов'язувати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно боржника на зберігання третім особам або вживати інших заходів для збереження майна боржника; | |||
| забороняти посадовим особам боржника або власнику його майна або уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти дії стосовно майнових активів боржника; забороняти власникові майна боржника або уповноваженому ним органу вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи - боржника; | ||||
| зупиняти стягнення звернене на майнові активи боржника на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (мораторій). 3) заборонити без згоди розпорядника майна здійснювати угоди: пов'язані з передачею нерухомого майна в оренду, заставу, з внесенням зазначеного майна як вкладу в статутний фонд господарських товариств, або розпоряджатися нерухомістю іншим чином або пов'язані з отриманням і видачею займів (кредитів), поручительством, видачею гарантій, уступкою прав вимог, переводом боргу, а також передачею в довірче управління майна боржника; | ||||
| щодо розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає більше одного відсотка балансової вартості активів боржника. | ||||
| 2. Про забезпечення майнових інтересів кредиторів, органів стягнення виноситься ухвала. | 2. Мораторій по задоволенню вимог кредиторів поширюється на зобов`язання, строки виконання яких наступили до подання заяви про порушення справи про банкрутство. Мораторій вводиться на задоволення всіх вимог кредиторів, крім випадків передбачених цим Законом. | |||
| 3. Ця ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. | 3. Протягом дії мораторію: забороняється стягнення по виконавчих документах, яке проводиться в безспірному порядку; не нараховуються неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і обов`язкових платежів, а також не начислюються проценти, які підлягають оплаті. | |||
| 4. Питання про скасування ухвали щодо забезпечення майнових інтересів кредиторів, органу стягнення вирішується відповідно до статті 68 Арбітражного процесуального кодексу України. | 4. Під час мораторію допускається виплата заробітної плати , аліментів, відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю та життю, виплати винагороди по авторських договорах, якщо рішення щодо їх виплати прийняті до дня прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом. 5. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється також на вимоги кредиторів по відшкодуванню збитків, завданих невиконанням договорів боржника. Правила, передбачені частиною 19 цієї статті не поширюються на виконання грошових зобов`язань і обов`язкових платежів, строк виконання яких наступив після призначення розпорядника майна. | |||
| 6. Після закінчення мораторію в зв'язку з завершенням процедури санації чи ліквідаційної процедури неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які боржник зобов`язаний був заплатити кредиторам по грошових зобов`язаннях та обов`язкових платежах, можуть бути заявлені для сплати в розмірах, які існували на момент введення мораторію. | ||||
| 7. Про забезпечення майнових інтересів кредиторів виноситься ухвала. 8. Заходи по забезпеченню вимог кредиторів можуть бути вжиті одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство або після цього на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство і діють до моменту прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора (ліквідаційної комісії) чи до моменту затвердження арбітражним судом мирової угоди, чи до моменту прийняття арбітражним судом рішення про відмову у визнанні боржника банкрутом. | ||||
| Арбітражний суд має право відмінити заходи по забезпеченню вимог кредиторів до настання обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, крім мораторію. | ||||
| Стаття 13. Попереднє засідання арбітражного суду | Стаття 13. Попереднє засідання арбітражного суду | |||
| 1. У попередньому засіданні, яке проводиться не пізніше ніж через місяць з дня порушення провадження у справі про банкрутство, арбітражний суд оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін і банків, розглядає їх клопотання. За результатами попереднього засідання арбітражний суд ухвалою призначає розпорядника майна боржника та зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство, в якому повинні міститися: повне найменування боржника, його юридична адреса, банківські реквізити, найменування та адреса арбітражного суду, номер справи. | -55- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 1 статті 13 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. -56- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Ст. 13 викласти в такій редакції: "1. У попередньому засідання, яке проводиться не пізніше ніж через місяць з дня порушення провадження у справі про банкрутство, арбітражний суд оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін і банків, розглядає їх клопотання. За результатами попереднього засідання арбітражний суд ухвалою призначає розпорядника майна боржника та зобов'язує заявника подати до офіційного | Відхилено Враховано редакційно | 1. Справи про банкрутство розглядаються в засіданні арбітражного суду в строк, що не перевищує 3 місяців з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство в арбітражний суд. Розгляд справи про банкрутство в засіданні арбітражного суду може бути відкладено на строк не більше двох місяців. Помилково порушена справа про банкрутство відособленого підрозділу юридичної особи боржника підлягає припиненню. 2. Попереднє засідання суду провадиться в місячний строк з дня подачі заяви про порушення справи про банкрутство. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також учасники визнані такими відповідно до цього Закону. 3. У попередньому засіданні, арбітражний суд оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін і учасників, розглядає їх клопотання. | |
| друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України або місцевої преси оголошення про порушення справи про банкрутство, в якому повинні міститися: повне найменування боржника, його юридична адреса, банківські реквізити, найменування та адреса арбітражного суду, номер справи. | У попередньому засіданні суд має остаточно з'ясувати обгрунтованість заяви кредитора про наявність, неоплатність, безспірність і достовірність боргу, а також відзову боржника. | |||
| 2. Метою зазначеного оголошення є виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. | 4. За результатами розгляду обгрунтованості заперечень боржника арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір вимог кредиторів щодо яких заперечення боржника визнані необгрунтованими. | |||
| 3. На попередньому засідання виноситься ухвала про усунення власника майна підприємства-боржника, а також підприємця - фізичної особи або уповноваженої ним особи від виконання обов'язків щодо розпорядження майном боржника. | Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору. | |||
| 4. Копію ухвали арбітражний суд надсилає державній податковій інспекції за місцезнаходженням боржника". | 5. У разі звернення до суду самого боржника у попередньому засіданні з'ясовуються ознаки його реальної неплатоспроможності. | |||
| 2. Метою зазначеного оголошення є виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. | -57- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 13 в частині 2 додати: ", державний орган з питань банкрутства, представника працівників боржника." | Інша редакція | ||
| 3. На попередньому засіданні виноситься ухвала про усунення власника майна підприємства-боржника або уповноваженої ним особи від виконання обов'язків щодо розпорядження майном боржника. | 6. На попередньому засіданні виноситься ухвала про вжиття заходів про забезпечення майнових інтересів кредиторів якщо таке рішення не було прийняте при прийнятті заяви кредитора або боржника про порушенні справи про банкрутство. | |||
| 4. Копію ухвали арбітражний суд надсилає державній податковій інспекції за місцезнаходженням боржника. | 7. Копію ухвали арбітражний суд надсилає державному податковому органу за місцезнаходженням боржника. | |||
| -58- Кабінет Міністрів України Частину 7 ст. 13 доповнити словами: "та призначає розпорядника майном боржника". | Інша редакція | |||
| Стаття 14. Розпорядник майна боржника | Стаття 14. Розпорядник майна боржника | |||
| 1. Арбітражний суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника, на державні органи приватизації, якщо боржником є державне підприємство чи організація, або на іншу особу за пропозицією боржника чи кредиторів повноваження щодо розпорядження і контролю за майном боржника. | -59- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 14 в частині 20 (виплати працівниками під час мораторію) після слів "здоров`ю та життю", додати "соціальних виплат". -60- Кабінет Міністрів України Частину 1 ст. 14 викласти у такій редакції: "1. За результатами попереднього засідання арбітражний суд за пропозицією заявника приймає рішення про введення процедури контролю за розпорядженням майном і призначає розпорядника майном боржника". | Враховано редакційно Враховано редакційно | 1. При прийнятті арбітражним судом рішення про порушення справи про банкрутство приймається рішення про розпорядження майном і призначення розпорядника майна у порядку встановленому цим Законом. 2. Розпорядник майна призначається арбітражним судом із числа кандидатур, запропонованих кредиторами, а при відсутності пропозиції - з числа осіб, зареєстрованих як розпорядники майна державним органом з питань банкрутства, відомості про які надаються в установленому порядку Вищому арбітражному суду. | |
| -61- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) П. 1 ст. 14 викласти в такій редакції: "Арбітражний суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника, на державні органи приватизації, якщо боржником є державне підприємство чи організація, або на іншу особу за пропозицією кредиторів повноваження щодо розпорядження і контролю за майном боржника". | Інша редакція | 3. Якщо інше не передбачене цим Законом, розпорядником майна може бути призначений суб'єкт підприємницької діяльності, який має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою відповідно до статті 1 цього Закону стосовно боржника та кредиторів, та який має ліцензію розпорядника майна, що видається державним органом з питань банкрутства в установленому законодавством порядку. | ||
| 2. Розпорядником майна комерційного банку призначається Національний банк України, який здійснює ці повноваження згідно з правами, передбаченими статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність". | -62- Кабінет Міністрів України Частину 2 ст. 14 доповнити словами "з одночасним прийняттям рішення про встановлення винагороди розпоряднику майном за здійснення ним функцій контролю за розпорядженням майном боржника". | Інша редакція | 4. Позбавлення в установленому порядку розпорядника майна ліцензії є підставою для винесення арбітражним судом ухвали про усунення розпорядника майна від виконання ним своїх обов'язків. 5. Розпорядником майна не можуть бути призначені особи, які: | |
| 3. Повноваження розпорядника майна, крім повноважень розпорядника майна комерційного банку визначаються Кабінетом Міністрів України. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне здійснення своїх повноважень. Повноваження розпорядника майна втрачають силу з моменту відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора або укладення мирової угоди чи прийняття рішення про санацію. | -63- Кабінет Міністрів України Частину 3 ст. 14 викласти у такій редакції: "3. Розпорядник майном призначається з числа осіб, які мають ліцензію на право такої діяльності". | Враховано редакційно | здійснювали раніше управління справами боржника-юридичної особи, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління справами боржника пройшло не менше 3 років; мають обмеження на здійснення діяльності по управлінню майном інших осіб; мають судимість за вчинення корисливих злочинів. | |
| 4. Розпорядник майна не має права втручатись в оперативно-господарську діяльність боржника, якщо ця діяльність не стосується відчуження або надання належного йому майна в користування. | -64- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Ст. 14 викласти в такій редакції: "Стаття 17. Розпорядник майна боржника 1. Арбітражний суд до винесення ухвали про санацію боржника або до визнання боржника банкрутом може за клопотанням кредитора-заявника, а після скликання зборів кредиторів - за їх пропозицією призначити юридичну або фізичну особу розпорядником майна боржника. Кредитор та юридичні особи, учасником яких є кредитор, не можуть бути розпорядником майна. 2. Розпорядником майна комерційного банку призначається Національний банк України, який здійснює ці повноваження згідно з правами, передбаченими Законом України "Про банки і банківську діяльність". 3. Розпорядником майна державного підприємства призначається Агентство з питань банкрутства. 4. Основною функцією розпорядника майна є контроль за підприємницькою і господарською діяльністю боржника з метою збереження його майна і грошових коштів боржника для задоволення претензій кредиторів. 5. Розпорядник майна: 1) дає згоду на проведення боржником операцій по відчуженню майна та використанню грошових коштів понад суму, встановлену ухвалою про його призначення; | Інша редакція | 6. Ухвала суду щодо призначення розпорядника майна виконується з моменту її прийняття, і може бути оскаржена сторонами, що не зупиняє її дії. 7. Розпорядник майна призначається на строк не більше ніж дванадцять місяців. Строк його дії може бути продовжений судом на шість місяців, або скорочений за клопотанням зборів (комітету) кредиторів або самого розпорядника майна, або власника (органу уповноваженому управляти майном боржника). 8. Розпорядник майна має право : скликати збори кредиторів; звертатися до арбітражного суду у випадках, передбачених цим Законом; отримувати винагороду у розмірі і порядку, передбаченому цим Законом; залучати для забезпечення і здійснення своїх повноважень на договірній основі інших осіб з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачене цим Законом чи угодою з кредиторами; подавати в арбітражний суд заяву про дострокове припинення своїх обов'язків. 9. Розпорядник майна має право давати обов'язкові приписи або накладати заборону на дії адміністрації юридичної особи боржника у випадках здійснення останньою актів відчуження або іншої передачі майна, що належить юридичній особі на праві власності чи повного господарського відання. 10. Розпорядник майна зобов'язаний: вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансовий стан боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його положення на товарних ринках; розглядати заяви кредиторів та вести реєстр кредиторів; виконувати інші функції, передбачені цим Законом. | |
| 2) у разі здійснення вказаних у пункті 1 частини 5 цієї статті операцій без згоди розпорядника зупиняє або припиняє їх проведення, а також відстороняє від роботи винних у цьому посадових осіб; 3) здійснює постійний контроль за господарською діяльністю боржника; 4) перевіряє правильність проведення розрахунків за зобов`язаннями боржника; 5) забезпечує зосередження грошових коштів боржника на його основному розрахунковому рахунку; 6) у разі виявлення порушень, пов`язаних з обліком майна і матеріальних цінностей, а також розрахунками боржника, що можуть свідчити про злочинну діяльність або створення умов для такої діяльності, передає наявну інформацію та матеріали з цих питань відповідним правоохоронним органам. 6. Розпорядник майна має право: 1) знайомитись з усією документацією, що стосується діяльності боржника, включаючи документи, що містять комерційну таємницю, після прийняття зобов'язання про її збереження; | 11. При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне здійснення своїх повноважень. Повноваження розпорядника майна припиняються з моменту укладення мирової угоди, чи прийняття рішення про санацію та призначення санатора, або прийняття рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора, якщо інше не передбачене цим Законом. 12. Після призначення розпорядника майна органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злитття,приєднання, розподіл, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб чи про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, купівлю в акціонерів раніше випущених акцій. | |||
| 2) отримувати інформацію про рух грошових коштів боржника на його рахунках як від самого боржника, так і від кредитної установи, що його обслуговує; 3) отримувати інформацію щодо зобов`язань боржника перед іншими юридичними та фізичними особами. 7. Розпорядник майна не має права втручатись в оперативно-господарську діяльність боржника, за винятком повноважень, передбачених частинами 5 та 6 цієї статті. 8. За невиконання розпоряджень розпорядника майна посадові особи боржника несуть дисциплінарну, майнову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. 9. Розпорядник майна-юридична особа призначає представника, який від її імені здійснює функції, зазначені в частинах 4-6 цієї статті. 10. Фізичні особи, які можуть бути призначені розпорядником майна, або представляють юридичних осіб-розпорядників майна, повинні мати відповідну професійну підготовку та пройти атестацію в порядку, визначеному Агентством з питань банкрутства. Агентство з питань банкрутства веде реєстр осіб, які можуть бути розпорядниками майна боржника. | 13. Рішення про участь в об'єднаннях, асоціаціях, союзах, холдінгових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна. 14. Керівник чи орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, з внесенням вказаного майна як вклад в статутний фонд господарського товариства або розпорядженням таким майном іншим чином; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає більше одного відсотка балансової вартості активів боржника; одержання і видачі займів (кредитів), поручительств і гарантій, уступкою права вимоги, переводом боргу, а також передачею в довірче управління майна боржника. 15. Призначення розпорядника майна не є обов'язковою підставою для усунення керівника чи органу управління боржника від виконання своїх обов'язків. 16. За рішенням арбітражного суду керівник боржника може бути усунений від виконання обов'язків наданих йому відповідно до законодавства чи установчих документів від посади у випадках, якщо не приймаються заходи по забезпеченню збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника май на чи | |||
| 11. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне здійснення своїх повноважень. 12. Арбітражний суд на прохання зборів (комітету) кредиторів, а у випадку неналежного виконання розпорядником покладених на нього обов`язків також за власною ініціативою може своєю ухвалою замінити розпорядника майна іншою особою. 13. Якщо боржником є державне підприємство, то розпорядником його майна призначається Агенство з питань банкрутства. | допускаються інші порушення законодавства. В цих випадках за клопотанням зборів (комітету) кредиторів виконання обов'язків керівника покладаються ухвалою арбітражного суду на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від виконання обов'язків арбітражний суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена, в тому числі і керівником боржника. 17. З дня прийняття ухвали арбітражним судом про припинення повноважень керівника боржника або інших органів його управління розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація суб`єкта підприємницької діяльності, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності. | |||
| 5. Якщо боржником є державне підприємство, то призначення розпорядника майна є обов'язковим. | -65- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 5 статті 14 після слів "...державне підприємство..." додати "чи підприємство комунальної власності" і далі по тексту. | Інша редакція | арешт майна боржника та інші обмеження щодо дій та майна боржника здійснюються тільки в межах процедур банкрутства. | |
| -66- Кабінет Міністрів України Частину 7 ст. 14 викласти у такій редакції: "7. Розпорядник майном призначається на термін до введення однієї з процедур: судова санація, мирова угода, банкрутство або винесення рішення про припинення провадження у справі". | Враховано редакційно | 18. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. | ||
| -67- Кабінет Міністрів України У абзаці 5 частини 8 ст. 14 після слів "інших осіб" доповнити словами «(аудиторів, консультантів тощо)»; | Відхилено | |||
| -68- Кабінет Міністрів України Частину 9 ст. 14 викласти у такій редакції: "9. Розпорядник майном підприємства-боржника має право робити обов'язкові приписи або накладати заборону на дії керівництва підприємства-боржника у разі здійснення його адміністрацією передачі або відчуження в інший спосіб належного йому майна. З метою забезпечення майнових вимог кредиторів розпорядник майном може звертатися до суду з клопотанням про застосування таких додаткових заходів: | Враховано редакційно | |||
| накладення арешту на майно і кошти, що належать боржнику; зупинення стягнення, зверненого на майнові активи боржника на підставі виконавчого або іншого документа, за яким списання здійснюється у безспірному порядку; заборона власнику майна боржника вчиняти певні дії щодо його реорганізації чи ліквідації". | ||||
| -69- Кабінет Міністрів України Абзац 2 частини 11 ст. 14 виключити. | Враховано | |||
| -70- Кабінет Міністрів України У частині 17 ст. 14 слова "покладаються ухвалою арбітражного суду на розпорядника майна" замінити словами "покладаються на іншу посадову особу боржника". | Враховано редакційно | |||
| -71- Кабінет Міністрів України В частині 24 ст. 14: у абзаці першому слова "визначену зборами кредиторів" замінити словами "визначену заявником (ами)", тому що збори кредиторів відбудуться тільки через декілька місяців після призначення розпорядника майном; абзац другий доповнити словами «у разі подання заяви державним органом»; доповнити частину новим абзацом: "Винагорода розпоряднику майном виплачується за рахунок коштів боржника або заявника. Ці витрати включаються до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство і відшкодовуються згідно з черговістю задоволення вимог". | Інша редакція Див. ст. 27 | |||
| Стаття 15. Виявлення кредиторів і санаторів | Стаття 15. Виявлення кредиторів та осіб, які хочуть взяти участь у санації боржника | |||
| 1. Кредитори, органи стягнення у місячний термін з дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена у порядку нагляду. | -72- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 1 статті 15 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. -73- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) Статтю 15 частину 1 доповнити абзацом такого змісту: "В цей же термін банки, які обслуговують боржника, зобов`язані подати до арбітражного суду інформацію про всіх кредиторів, вимоги яких пред`явлені банкам до безспірного виконання в установленому законодавством порядку. Арбітражний суд своєю ухвалою визнає відповідні вимоги до боржника незалежно від подання заяв кредиторами і покладає на боржника обов`язок повідомити кредиторів про провадження справи про банкрутство. В разі відхилення арбітражним судом зазначених вимог кредиторів суд надсилає їм відповідне повідомлення з пропозицією подати свої відозви протягом п`яти днів з моменту отримання повідомлення. Арбітражний суд протягом десяти днів з моменту отримання відозв приймає остаточне рішення щодо визнання вимог кредиторів." | Відхилено Інша редакція | 1. Кредитори у місячний термін з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають розпоряднику майна письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Розпорядник майна за результатами розгляду цих вимог визнає їх чи відхиляє, про що повідомляє заявників. Визнані вимоги включаються до реєстру вимог кредиторів. | |
| 2. За подання заяви кредиторів справляється державне мито згідно із законодавством. | -74- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) В частині другій статті 15 передбачити пільгові умови подання заяви кредиторів для працівників підприємства-боржника, звільнивши від сплати державного мита майнові вимоги з погашення заборгованості по заробітній платі, або інші вимоги, які належать до першочергового задоволення під час застосування ліквідаційної процедури. | Враховано, див. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" | 2. Фізичні особи та (або) юридичні особи, які виявляють бажання взяти участь у процедурі санації в тому числі і шляхом реструктуризації боржника (санатори), у той же строк повинні подати до розпорядника майна заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу (частини боргу), а також зазначити умови санації юридичної особи - боржника та додати документи, що підтверджують їх платоспроможність і фінансову можливість взяти участь у санації, а також бізнес-план та внести завдаток у розмірі десяти відсотків вартості суми кредиторської заборгованості боржника. | |
| 3. Громадяни і юридичні особи, які виявляють бажання взяти участь у санації боржника, у той же строк повинні подати до арбітражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також зазначити умови санації юридичної особи - боржника. | -75- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Ст. 15 викласти в такій редакції: "Стаття 15. Виявлення кредиторів 1. Кредитори протягом місяця з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство, незалежно від терміну виконання зобов`язань, подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. 2. Арбітражний суд протягом двадцяти днів після закінчення терміну, встановленого у частині 1 цієї статті, розглядає ці вимоги, своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. | Інша редакція | ||
| 3. За подання заяви кредитора з майновими вимогами до боржника справляється державне мито згідно з законодавством. 4. Заяви, подані з порушенням терміну, встановленого в частині 1 цієї статті, повертаються без розгляду не пізніше п`яти днів з дня їх отримання, про що виноситься ухвала. Ухвалу про повернення заяви без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду". | ||||
| -76- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Ст. 15 викласти в такій редакції: "1. Кредитори, органи стягнення у місячний термін з дня опублікування офіційними друкованими органами Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України або в місцевій пресі, якщо це стосується фізичних осіб, оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи , що їх підтверджують. Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена в порядку нагляду. | Враховано редакційно | |||
| 2. За подання заяви кредитора справляється державне мито згідно із законодавством. | ||||
| 3. Громадяни і юридичні особи, які виявляють бажання взяти участь у санації боржника, у той же строк повинні подати до арбітражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також зазначити умови санації юридичної або фізичної особи - боржника". | ||||
| Стаття 16. Утворення зборів і комітету кредиторів | Стаття 16. Утворення зборів і комітету кредиторів | |||
| 1. Протягом десяти днів після закінчення місячного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зобов'язує всіх осіб, що подали заяви з майновими вимогами до боржника, скликати збори за їх участю. | -77- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 1 статті 16 після слів "Кабінету Міністрів України" додати "та засобах масової інформації відповідної Ради народних депутатів" і далі по тексту. | Відхилено | 1. Протягом десяти днів після закінчення місячного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зобов'язує розпорядника майна або кредиторів скликати збори за участю кредиторів, що подали заяви з майновими вимогами до боржника. | |
| 2. Рішення зборів кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кредитори, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин загальної суми претензій. | -78- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Ст. 16 викласти в такій редакції: "Стаття 16. Збори та комітет кредиторів 1. Протягом 5 календарних днів після закінчення терміну, встановленого у частині 2 статті 18 цього Закону, арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зобов`язує кредиторів з визнаними майновими вимогами скликати збори за їх участю та за участю осіб, заяви яких про санацію боржника прийняті арбітражним судом. 2. На зборах кредиторів розглядаються наступні питання: 1) створення, при необхідності, комітету кредиторів, затвердження положення про нього та обрання голови та секретаря комітету; 2) розгляд пропозицій осіб, що подали до арбітражного суду заяви про санацію і заяви яких прийняті арбітражним судом; 3) обрання представників до ліквідаційної комісії; 4) оплата спільних витрат, необхідних для захисту їх інтересів; 5) інші питання, необхідні для захисту інтересів кредиторів. | Враховано редакційно частково | Учасниками зборів кредиторів з правом голосу є кредитори з вимогами по грошових зобов`язаннях. У зборах бере участь представник працівників боржника з правом дорадчого голосу. Організація і проведення перших зборів кредиторів здійснюється розпорядником майна, якщо він призначений, або одним із кредиторів згідно з ухвалою арбітражного суду. 2. До компетенції зборів кредиторів належить прийняти рішення про: 1) звернення до арбітражного суду з клопотанням про введення процедури розпорядження майном і пропозицію кандидатури розпорядника майна, якщо це питання не вирішено ухвалою арбітражного суду при порушенні справи про банкрутство; 2) підготовку і укладення мирової угоди; 3) звернення в арбітражний суд з клопотанням про відкриття процедури санації, в тому числі шляхом реструктуризації боржника; 4) звернення в арбітражний суд з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 5) вибори членів комітету кредиторів, визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів; 6) інші питання відповідно до цього Закону. | |
| 3. Якщо кількість кредиторів перевищує десять осіб, створюється їх повноважний комітет. | 3. Рішення зборів кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кредитори, які мають більше половини загальної суми претензій. Збори є правочинними за присутності на них кредиторів, які мають більше половини загальної суми претензій. 4. Якщо кількість кредиторів перевищує десять осіб, зборами кредиторів утворюється комітет кредиторів. Робота комітету провадиться, а його рішення приймаються в порядку, встановленому для зборів кредиторів. 5. Повноваження та склад комітету кредиторів можуть бути переглянуті на зборах кредиторів шляхом внесення змін до рішення, яким вони затверджувались. 6. Рішення про створення комітету та надані йому повноваження надсилається арбітражному суду. 7. Якщо кількість кредиторів не перевищує десяти, вони можуть замість створення комітету кредиторів надати відповідні повноваження одному із кредиторів. Рішення про це надсилається арбітражному суду. | 3. Кредитори, в тому числі і державні податкові органи, інші державні органи, які здійснюють контроль за привильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) мають на зборах кредиторів число голосів пропорційно сумі вимог кредиторів, визнаних відповідно до цього Закону на дату проведення зборів кредиторів. 4. Збори кредиторів повноважні незалежно від кількісного складу кредиторів, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів уповноваженою арбітражним судом особою відповідно до пункту 1 цієї статті. Чергові збори кредиторів скликаються за ініціативою розпорядника майна, або комітету кредиторів, чи державного податкового органу та інших державних органів, які здійснюють контроль за привильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини від всієї суми визнаних боржником вимог, чи за ініціативою однієї третини кількості кредиторів. Чергові збори кредиторів за вимогою комітету кредиторів чи окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором). | ||
| 4. Повноваження комітету визначаються зборами кредиторів. Рішення про створення комітету та надані йому повноваження надсилається арбітражному суду. | 8. Збори та комітет кредиторів діють до прийняття ухвали про ліквідацію (реорганізацію) банкрута, а у разі прийняття рішення про санацію - до завершення виконання її умов. 9. У загальних зборах та на засіданнях комітету кредиторів мають право брати участь з правом дорадчого голосу розпорядник майна та представники власника юридичної особиборжника та її трудового колективу". | Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника, якщо інше не встановлено зборами (комітетом) кредиторів. 5. Рішення зборів кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували присутні на зборах кредитори, майнові вимоги яких становлять не менше двох третин загальної суми вимог. 6. Двома третинами голосів кредиторів зборами кредиторів, приймаються рішення про звернення в арбітражний суд з клопотанням: | ||
| про введення і продовження строку розпорядження майном чи санації боржника, в тому числі шляхом реструктуризації, або звернення в арбітражний суд про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; | ||||
| про відсторонення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Якщо передбачені цією частиною рішення не були прийняті, скликаються повторні збори кредиторів, які приймають зазначені рішення більшістю голосів присутніх кредиторів за умови письмового запрошення всіх кредиторів на повторні збори кредиторів. | ||||
| 7. Якщо число кредиторів перевищує десять осіб, створюється комітет кредиторів. Члени комітету обираються зборами кредиторів на період проведення процедури розпорядження майном, санації, в тому числі шляхом реструктуризації та ліквідації боржника. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням за списком. | ||||
| Члени комітету кредиторів можуть із свого складу обрати, голову комітету кредиторів. Якщо в складі комітету кредиторів більше п`яти осіб, вибори голови комітету кредиторів обов`язкові. За рішенням зборів кредиторів повноваження всіх членів комітету можуть бути припинені достроково, але одночасно для всіх членів комітету. | ||||
| 8. Кредитор має стільки голосів для участі у виборах комітету, скільки повинно бути обрано членів комітету за наявності заявлених вимог в сумі не менше 100 гривен, якщо інше не встановлено рішенням зборів кредиторів. | ||||
| За наявності більшої суми вимог пропорційно збільшується кількість голосів одного кредитора. Кредитор має право віддати свої голоси за одного кандидата в члени комітету чи за кількох. | ||||
| Рішення про створення комітету кредиторів та надані йому повноваження надсилається арбітражному суду. | ||||
| 9. Повноваження комітету кредиторів визначаються зборами кредиторів відповідно до положень цього Закону. Зокрема, комітет кредиторів має право прийняти рішення про: скликання зборів кредиторів; рекомендацію зборам кредиторів про звільнення розпорядника майна або керуючого санацією, чи ліквідатора та пропозицію щодо призначення відповідно нової кандидатури розпорядника майна чи керуючого санацією, чи ліквідатора; | ||||
| затвердження чи відмову в затвердженні значних угод боржника чи угод боржника, в яких є зацікавленість. | ||||
| Стаття 17. Прийняття рішення про санацію | -79- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Ст. 17 та 18 вилучити. | Відхилено | Стаття 17. Прийняття рішення про санацію, призначення керуючого санацією та його повноваження | |
| 1. Після закінчення строку, зазначеного в пункті 1 статті 15 цього Закону, арбітражний суд може винести ухвалу щодо проведення санації боржника, за умови згоди зборів кредиторів, загальна сума вимог яких становить дві третини боргу, із зазначенням строків виконання цих зобов'язань і на переведення боргу. | -80- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 17: після ч. 1 додати частину 2 такого змісту: "2. Проведення санації державних підприємств, підприємств з часткою держави у статутному фонді більше 50 відсотків, підприємств, створених в процесі приватизації державного майна незалежно від способу приватизації, є обов`язковим. Особливості процедури санації зазначених підприємств встановлюються цим Законом. Арбітражний суд, розглядаючи питання про санацію боржника, в першу чергу визначає, чи підлягає боржник проведенню процедур санації та ліквідації в загальному порядку чи в порядку, встановленому для державних підприємств. При розгляді цього питання арбітражний суд заслуховує клопотання державного органу з питань банкрутства, представника працівників боржника, кредиторів, власників боржника. Про процедуру санації боржника в залежності від типу підприємства виноситься ухвала арбітражного суду."; | Інша редакція | 1. Після закінчення строку, зазначеного в пункті 1 статті 15 цього Закону, арбітражний суд може винести ухвалу щодо проведення санації боржника, в тому числі шляхом реструктуризації боржника за умови згоди зборів кредиторів, загальна сума вимог яких становить дві третини боргу, із зазначенням строку виконання зобов'язань перед кредиторами. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців, який може бути продовжений не більше ніж на шість місяців. За клопотанням зборів кредиторів чи керуючого санацією чи осіб, які хочуть взяти участь у санації боржника (далі - санаторів), цей строк може бути продовжений до шести місяців або скорочений. 2. Збори кредиторів, які прийняли рішення про санацію, в тому числі шляхом реструктуризації, приймають рішення про пропозицію кандидатури керуючого санацією, вибір санаторів за участю власника майна боржника, для державних підприємств - представника органу, уповноваженого управляти майном, державного органу з питань банкрутства. | |
| частини 2-22 зробити відповідно частинами 3-23; в частині 19 (відшкодування витрат) в другому реченні замість слів "погоджуються з державним органом з питань запобігання банкрутства" записати: "затверджуються державним органом з питань банкрутства за погодженням з" і далі за текстом; | Кандидатури керуючого санацією, санаторів можуть бути запропоновані зборам кредиторів будь-ким із кредиторів, власником майна, органом, уповноваженим управляти майном, в тому числі це може бути особа, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо справа порушена боржником у порядку, передбаченому статтею 53 цього Закону. | |||
| в третьому реченні після слів "з питань приватизації" додати: "Фондом державного майна України" і далі за текстом. | Коли санаторів кілька, запропонованою вважається кандидатура, яка набрала більше число голосів кредиторів. | |||
| 2. Під санацією розуміється задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань боржника перед бюджетами, державними цільовими фондами, Централізованим фондом соціального страхування колгоспників України, а також за платежами з державного обов'язкового страхування особою (юридичною або громадянином), в тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання зазначених зобов'язань (далі - санатор). | -81- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) У частині другій статті 17 уточнити визначення санації. -82- Кабінет Міністрів України В абзаці 1 частини 2 ст. 17 слова «державного органу з питань банкрутства» замінити словами «для підприємств з пакетами акцій, паями та частками господарських товариств, що належать державі - органом з управління державними корпоративними правами.» | Враховано в ст. 1 Відхилено | 3. Керуючий санацією призначається арбітражним судом одночасно з прийняттям рішення про санацію, ухвалою арбітражного суду, за наявності у нього ліцензії. Ухвала про призначення керуючого санацією може бути оскаржена. 4. Керуючий санацією має право: самостійно розпоряджатися майном боржника з обмеженнями, передбаченими цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду; відмовлятися від виконання договорів боржника у випадках, передбачених цим Законом. | |
| -83- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) П. 2 ст. 17 викласти в такій редакції: "Під санацією розуміється задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань боржника (далі - санатор). | Інша редакція | 5. Керуючий санацією зобов'язаний: прийняти в господарське відання майно боржника і провести його інвентаризацію; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації, в тому числі шляхом реструктуризації, і розрахунків з кредиторами; | ||
| 3. Право вибору умов проведення санації належить санаторам. | -84- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) ...В проекті вважається за необхідне встановити певний термін (наприклад, 36 місяців), протягом якого у випадку повторного подання заяви про порушення справи про банкрутство арбітражний суд не має права оголошувати проведення санації. | Інша редакція | розробити і подати на затвердження зборам кредиторів план санації боржника, погоджений з органом, уповноваженим управляти майном боржника; вести бухгалтерський і статистичний облік і звітність; здійснювати заходи по стягненню заборгованості перед боржником; розглядати вимоги кредиторів, вести реєстр вимог кредиторів; заявляти в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах кредиторів; вести реєстр визнаних боржником вимог кредиторів, звітувати перед зборами кредиторів щодо реалізації плану санації; | |
| 4. Відшкодування витрат, понесених санатором, здійснюється шляхом реорганізації юридичної особи-боржника або приватизації його майна. При цьому умови проведення санації державних підприємств шляхом реорганізації погоджуються з відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, та органом Антимонопольного комітету України у межах його компетенції, а умови проведення санації шляхом приватизації - з відповідним державним органом приватизації. Якщо в санації боржника виявили бажання взяти участь кілька громадян або юридичних осіб, то вибір санаторів здійснюється зазначеними органами на конкурсних засадах. | -85- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 4 статті 17 після слів "...державне підприємство..." додати "чи підприємств комунальної власності", замість слів "...державним майном..." записати - "майном таких підприємств", і додати до другого речення слова "та органом, уповноваженим управляти майном, яке належить до комунальної власності". -86- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) П.4 ст. 17 викласти в такій редакції: "Відшкодування витрат, понесених санатором, здійснюється шлихом реорганізайції юридичної особи - боржника або приватизацтї його майна, або після визнання юридчної особи-підприємця неспроможним. При цьому умови проведення санації державних підприємств шляхом реорганізації погоджуються з відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, та органом Антимонопольного комітету України у межах його компетенції, а умови проведення санації шляхом приватизації - з відповідним державним органом приватизації. Якщо в санації боржника виявили бажання взяти участь кілька громадян або юридичних осіб, то вибір санаторів здійснюється зазначеними органами на конкурсних засадах". | Інша редакція Інша редакція | здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. 6. Припинення процедури санації тягне за собою припинення повноважень керуючого санацією. У разі завершення санації укладенням мирової угоди чи погашенням вимог кредиторів керуючий санацією продовжує виконувати обов`язки в межах компетенції керівника боржника до призначення (виборів) нового керівника боржника. Повноваження інших органів управління боржника і його власника відновлюються. 7. Керуючий санацією може бути звільнений арбітражним судом від виконання повноважень санатора: за його заявою; на підставі рішення зборів (комітету) кредиторів у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків. При цьому кредитори повинні запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією. Ухвала арбітражного суду про звільнення керуючого санацією від виконання своїх обов'язків підлягає негайному виконанню, а також може бути оскаржена, що не зупиняє її виконання. 8. Власник майна боржника або органи управління боржника не можуть приймати рішення або іншим чином обмежувати повноваження керуючого санацією по розпорядженню майном боржника. Значні угоди і угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією, тільки за згодою зборів (комітету) кредиторів, якщо інше не передбачене цим Законом чи планом санації. | |
| 5. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства, його трудовий колектив має право вимагати передачі йому підприємства в оренду за умови прийняття на себе обов'язків санатора і згоди на це кредиторів. | -87- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 5 статті 17 після слів "...державного підприємства..." додати "чи підприємство комунальної власності" і далі по тексту. | Інша редакція | 9. Керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника в таких випадках: якщо виконання договору спричиняє збитки для боржника в порівнянні з аналогічними договорами, що укладаються за таких же умов; | |
| 6. У разі погодження сторонами умов санації арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство. | -88- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В проекті потрібно законодавчо встановити необхідність перевірки фактичної наявності довгострокових фінансових вкладень перед оформленням акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу. | Інша редакція | якщо договір є довгостроковим (більше 1 року) або розрахований на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом більшим за строки санації боржника; якщо наявні інші обставини, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника. Контрагент боржника має право вимагати в установленому порядку відшкодування реальної шкоди заподіяної відмовою від виконання договору боржника. | |
| В ухвалі арбітражний суд затверджує умови: | Положення цієї статті не застосовуються щодо договорів боржника, які були укладені розпорядником майна за згодою зборів (комітету) кредиторів. Розірвання таких договорів проводиться на підставі цивільного законодавства поза межами провадження у справі про банкрутство. | |||
| угоди між боржником і санатором про переведення боргу (за згодою кредиторів); | 10. Угоди боржника, в тому числі укладені до прийняття рішення про санацію, в тому числі шляхом реструктуризації, можуть бути визнані арбітражним судом недійсними за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства у випадках: | |||
| реорганізації юридичної особи - боржника або приватизації майна боржника; | якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані або можуть бути завдані збитки; | |||
| виплати санатором боргу кредиторам (строк, послідовність тощо). | якщо угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців до прийняття рішення про санацію, в тому числі шляхом реструктуризації або після прийняття рішення про порушення справи про банкрутство надає переваги одному кредитору перед іншими або зв'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника в зв'язку з його виходом із складу учасників боржника. | |||
| -89- Кабінет Міністрів України У частині 12 ст. 17 слова "державний орган з питань банкрутства" замінити словами "зовнішній керуючий". | Враховано редакційно | Все отримане по такій угоді повертається боржнику. | ||
| -90- Кабінет Міністрів України Частину 13 ст. 17 викласти в такій редакції: "Умови санації державного підприємства-боржника погоджуються з органом, уповноваженим управляти майном та державним органом приватизації". | Враховано редакційно, див. ст. 19 | 11. Кредитори вправі пред'являти свої вимоги з зобов'язань, що виникли після введення процедури санації до боржника в будь-який час в ході санації, в тому числі шляхом реструктуризації. Вимоги направляються на поштову адресу боржника. Вимоги мають бути підтверджені відповідними документами та розглянуті керуючим санацією. | ||
| -91- Кабінет Міністрів України Абзац 6 частини 14 ст. 17 доповнити реченням: "Дії мораторію не поширюються на задоволення вимог членів трудового колективу по заробітній платі та відшкодування працівникові шкоди, заподіяної його здоров'ю на виробництві боржника"; | Відхилено | За результатами розгляду зазначених вимог керуючий санацією вносить їх в реєстр вимог кредиторів не пізніше двох тижнів з дня їх одержання. Про результати розгляду керуючий санацією повідомляє кредитора не пізніше місячного строку з дня одержання вимог. | ||
| -92- Кабінет Міністрів України В частині 19 ст. 17 виключити слова " державний орган з питань банкрутства"; | Відхилено | Оскарження результатів розгляду керуючим санацією вимог кредиторів може бути здійснене кредитором в арбітражний суд, що порушив справу про банкрутство, в місячний строк. | ||
| -93- Кабінет Міністрів України Частину 20 ст. 17 виключити. | Відхилено | Вимоги кредиторів, які не були відхилені керуючим санацією в установлений цією частиною строк, вважаються визнаними в розмірі, складі і черговості задоволення, які встановлені керуючим санацією. | ||
| -94- Кабінет Міністрів України Ст. 17 доповнити новою частиною у такій редакції: «Зовнішній керуючий призначається арбітражним судом за рішенням зборів кредиторів з одночасним вирішенням питання про розмір його винагороди. Винагорода виплачується за рахунок коштів кредиторів, включається до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, і відшкодовується згідно з черговістю задоволення вимог.» | Враховано редакційно частково | Не визнані керуючим санацією вимоги кредиторів розглядаються арбітражним судом у порядку, передбаченому цим Законом. 12. З дня прийняття рішення про санацію, в тому числі шляхом реструктуризації: керівник боржника усувається від посади, управління справами боржника переходить до керуючого санацією, або у випадках, передбачених цим Законом, до інших осіб (органів); | ||
| припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію і призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу санатору бухгалтерської та іншої документації боржника юридичної особи, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей; | ||||
| арешти майна боржника та інші обмеження дій боржника по розпорядженню належним йому майном можуть бути накладені виключно в межах процедури банкрутства; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строк виконання яких наступив до прийняття рішення про санацію. Протягом дії строку мораторію не допускається задоволення вимог кредиторів в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. | ||||
| Після закінчення санації неустойка (штрафи, пеня), а також суми завданих збитків, які боржник зобов'язаний заплатити кредиторам по грошових зобов'язаннях, можуть бути заявлені до оплати в розмірах, що були на день прийняття рішення про санацію з урахуванням положень мирової угоди щодо відстрочки та (або) розстрочки санації (прощення) боргів. | ||||
| 13. Уступка прав вимоги може бути здійснена керуючим санацією шляхом продажу вимог на відкритих торгах за згодою зборів (комітету) кредиторів, якщо інше не передбачено планом санації. 14. Власник майна боржника має право в будь-який час протягом процедури санації одночасно задовольнити вимоги кредиторів у відповідності з реєстром вимог кредиторів. | ||||
| 15. Виконання зобов`язань боржника санатором можливе лише при умові задоволення одночасно пропорційно вимог всіх кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів. 16. У разі прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію, керуючий санацією продовжує виконувати свої обов`язки до моменту передачі справ ліквідатору, або призначення його ліквідатором в установленому цим Законом порядку. | ||||
| 17. Якщо боржником є державне підприємство, яке включене до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, державний орган з питань банкрутства порушує клопотання про виключення в установленому порядку підприємства із зазначеного переліку. | ||||
| 18. Відшкодування витрат, понесених санаторами, здійснюється шляхом реструктуризації боржника або приватизації його майна. Умови проведення санації державних підприємств шляхом реструктуризації боржника погоджуються з державним органом з питань банкрутства, органом, уповноваженим управляти державним майном, та органом Антимонопольного комітету України у межах його компетенції, а умови проведення санації шляхом приватизації - з відповідним державним органом приватизації. Приватизація майна в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з особливостями, передбаченими цим Законом. | ||||
| Якщо в санації боржника виявили бажання взяти участь кілька санаторів, то їх вибір здійснюється зазначеними органами на конкурсних засадах за згодою кредиторів. | ||||
| 19. Відбір санаторів боржника недержавної форми власності здійснює власник (власники) її майна, за пропозицією кредиторів. 20. Якщо порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства, його трудовий колектив має переважне право вимагати передачі йому підприємства в оренду за умови прийняття на себе грошових зобов'язань боржника і за наявності згоди на це кредиторів. | ||||
| 21. У разі порушення умов будь-якої з угод захист порушеного права, що виникло із санаційної угоди, здійснюється поза межами провадження у справі про банкрутство шляхом подання позову. | ||||
| Стаття 18. Залишення заяви кредитора, прокурора, органу стягнення та особи, яка виявила бажання взяти участь у санації боржника, без розгляду | Стаття 18. План санації боржника | |||
| 1. Арбітражний суд залишає заяву кредитора, прокурора, органу стягнення про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо: | -95- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 18: в частині 1 в абзаці 1 вилучити слова: "- стосовно державних підприємств погодження обов`язкове"; | Враховано редакційно частково, див. ст. 16, 17 | 1. Протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про санацію, в тому числі шляхом реструктуризації боржника, керуючий санацією зобов'язаний розробити план санації, який подається на затвердження зборам кредиторів, попередньо погоджується з власником (органом, уповноваженим управляти майном боржника). План санації має містити заходи по відновленню платоспроможності боржника, умови участі санаторів в повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема: переведення боргу (частини боргу) на санатора, строк та черговість виплати санаторам боргу кредиторам. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою при відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом. | |
| наявні підстави, зазначені у статті 9 цього Закону; | частину 6 доповнити реченням такого змісту: "На зборах кредиторів має право приймати участь представник працівників боржника з дорадчим голосом." | 2. Заходами по відновленню платоспроможності боржника можуть бути: перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; | ||
| заяву відкликано в порядку, передбаченому статтею 10 цього Закону; | відстрочка та (або) розстрочка платежів або санація (прощення) частки боргів (про що укладається мирова угода); | |||
| кредитор, прокурор, орган стягнення не подав витребувані арбітражним судом документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника і розмір його боргу; | ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна боржника; переведення частки боргу боржника на санатора; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника чи санаторами; | |||
| пропущено строк, зазначений у пункті 1 статті 15 цього Закону. | продаж підприємства (бізнесу) боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника. | |||
| 2. Арбітражний суд залишає заяву особи, яка виявила бажання взяти участь у санації боржника, без розгляду, якщо в заяві не визначені можливі умови санації (строк виконання боргових зобов'язань, умови реорганізації юридичної особи - боржника або приватизації його майна тощо). | 3. План санації розглядається зборами кредиторів, які скликаються керуючим санацією в чотирьохмісячний строк з дня прийняття арбітражним судом рішення про санацію. Керуючий санацією повідомляє кредиторів письмово про дату і місце проведення зборів і надає можливість попередньо ознайомитися з планом санації за два тижні до проведення зборів кредиторів. На зборах кредиторів має право брати участь представник працівників боржника з дорадчим голосом. План санації вважається затвердженим, якщо за нього проголосувало більше двох третіх голосів присутніх на зборах кредиторів. | |||
| 3. Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду. | 4. Збори кредиторів можуть прийняти одне із таких рішень: затвердити план санації, в тому числі шляхом реструктуризації боржника; відхилити план санації, в тому числі шляхом реструктуризації боржника, і звернутися в арбітражний суд з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; | |||
| -96- Кабінет Міністрів України У статті 18 частину 5 після абзацу 8 доповнити новим абзацом: "створення на базі майна (частки) боржника відкритого акціонерного товариства з заміщенням у складі активів боржника цього майна на акції новоствореного товариства, з подальшим продажем цих акцій на відкритих торгах". | Відхилено, див. ст. 19, 20 | відхилення плану санації, усунення керуючого санацією від виконання своїх обов'язків з одночасним звернення до арбітражного суду з клопотанням про призначення нового керуючого санацією. Зазначене рішення повинно містити строк скликання чергових зборів кредиторів для розгляду нового плану санації, але не пізніше ніж в місячний строк з дня прийняття рішення про відхилення плану санації. | ||
| Затверджений зборами кредиторів попередньо погоджений з відповідними державними органами план санації та протокол зборів кредиторів подаються керуючим санацією в арбітражний суд не пізніше п'яти днів з дня проведення зборів кредиторів. Протокол зборів кредиторів має містити особливу думку кредиторів, які голосували проти порядку і строків погашення заборгованості. | ||||
| 5. Якщо протягом шести місяців з дня прийняття рішення про санацію арбітражному суду не буде поданий план санації боржника арбітражний суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію відповідно до цього Закону. У разі затвердження зборами кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, арбітражний суд продовжує строк санації, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності боржника. | ||||
| 6. Керуючий санацією на вимогу комітету (зборів) кредиторів періодично звітує перед кредиторами про хід санації боржника. | ||||
| Стаття 19. Постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури | Стаття 19. Продаж майна в процедурі санації боржника як цілісного майнового комплексу | |||
| 1. Арбітражний суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі недостатності у боржника активів у ліквідній формі, за відсутності пропозицій щодо проведення санації або недосягнення згоди щодо умов проведення санації між її учасниками (санаторами та відповідними державними органами в разі санації державного підприємства). | 1. З метою задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж підприємства боржника як цілісного майнового комплексу. 2. При продажу підприємства в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, в тому числі приміщення, будови, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на позначення (знаки), що індивідуалізують боржника, його продукцію (роботи, послуги) (фірменне найменування, товарні знаки, знаки обслуговування), інші виключні права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам. | |||
| 2. Про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури арбітражний суд приймає постанову. | 3. У разі, коли основний вид діяльності боржника здійснюється тільки на підставі ліцензії, покупець підприємства набуває переважного права на одержання зазначеної ліцензії. 4. При продажу підприємства, що здійснюється відповідно до цієї статті, грошові зобов'язання і обов'язкові платежі боржника на дату прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом не включаються до складу підприємства. | |||
| 5. При продажу підприємства всі трудові договори (контракти), що діють на момент продажу підприємства, зберігають силу, при цьому права й обов'язки роботодавця переходять до покупця підприємства. | ||||
| 3. Копія постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури надсилається: | -97- Н.д.Ковалко М.П. (Округ №65) Пропонується доповнити статтю 19 зазначеного проекту пунктом такого змісту: після слів "Копія постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури надсилається..." додати "НКРЕ за місцем знаходження банкрута". | Відхилено | 6. Сума, одержана від продажу підприємства, включається у склад майна боржника. 7. Продаж підприємства провадиться на відкритих торгах, якщо інше не передбачене планом санації для державних підприємств відповідно до процедур, передбачених законодавством з питань приватизації з особливостями передбаченими цим Законом. | |
| Керуючий санацією виступає організатором торгів або залучає для цих цілей спеціалізовану організацію. Спеціалізована організація не може бути заінтересованою особою відносно кредитора чи боржника. | ||||
| власникові майна боржника або уповноваженому ним органу; | 8. Керуючий санацією зобов'язаний опублікувати оголошення про продаж підприємства на відкритих торгах в офіційному виданні Фонду державного майна України за тридцять днів до дати проведення торгів. | |||
| засновникові визнаної банкрутом юридичної особи; | 9. У оголошенні про продаж підприємства повинні бути: відомості про підприємство і порядок ознайомлення з ним, граничні строки подачі заявок на купівлю | |||
| трудовому колективу банкрута; | підприємства, але не більше місяця з дня опублікування оголошення: час, місце і форма проведення торгів, | |||
| органу, що здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута; | порядок оформлення участі у торгах; початкова ціна підприємства, встановлена зборами (комітетом) кредиторів; | |||
| державній службі зайнятості за місцем знаходження банкрута; | розмір завдатку, строк і порядок внесення завдатку; критерії визначення переможців торгів (вимогу до покупця щодо наявності відповідного фаху, зобов'язання щодо збереження при необхідності профілю діяльності підприємства, тощо); порядок оформлення результатів торгів. | |||
| державному органу приватизації за місцем знаходження банкрута (стосовно державних підприємств); | 10. У разі одержання протягом строку, вказаного в оголошенні, заявки на купівлю підприємства від одного учасника торги по продажу підприємства не проводяться. За згодою зборів (комітету) кредиторів підприємство може бути продане без повторних торгів. | |||
| місцевим фінансовим органам; | 11. Торги проводяться у формі аукціону, за винятком випадків, передбачених цим Законом. У разі проведення торгів у формі конкурсу, умови конкурсу погоджуються із зборами (комітетом) кредиторів. | |||
| державній податковій інспекції за місцем знаходження банкрута; | Особа, яка перемогла на аукціоні, і керуючий санацією в день проведення аукціону підписують протокол, який має силу договору. | |||
| органу Антимонопольного комітету за місцем знаходження банкрута; | У разі проведення торгів у формі конкурсу, на підставі протоколу, підписаного переможцем конкурсу і організатором торгів в день проведення конкурсу, не пізніше 15 днів з дати проведення конкурсу підписується договір купівлі-продажу підприємства. | |||
| банкам та іншим кредитним установам, які обслуговують банкрута; | 12. Сума завдатку, сплачена особою, яка виграла торги, у зв'язку з його відмовою від підписання протоколу чи договору - купівлі-продажу підприємства, включається до складу майна боржника за вирахуванням витрат організатора торгів на його проведення. | |||
| прокуратурі (якщо матеріали справи дають підстави вважати банкрутство навмисним). | У разі можливості за рахунок суми вирученої за рахунок продажу підприємства, боржнику задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі, провадження по справі про банкрутство боржника підлягає припиненню арбітражним судом за заявою керуючого санацією. | |||
| -98- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Доповнити розділ ІІ статтями такого змісту: Стаття . Санація 1. Під санацією розуміється повне чи часткове задоволення санатором вимог кредиторів на погоджених з ними умовах в обмін на отримання санатором майнової вигоди за рахунок майна чи майнових прав боржника. Умови санації можуть включати реорганізацію боржника та повну або часткову передачу санатору права власності на майно боржника. 2. Умовами санації може бути передбачено перетворення боржника в господарське товариство та передача санатору акцій (часток, паїв) в розмірі, який відповідає розміру заборгованості боржника перед кредиторами з визнаними арбітражним судом вимогами. | Враховано редакційно частково, див. ст. 1, 16 ,17, 18 | 13. Якщо сума, виручена від продажу підприємства, недостатня для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, керуючий санацією пропонує кредиторам укласти мирову угоду. При недосягненні мирової угоди арбітражний суд за пропозицією керуючого санацією приймає рішення про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію. До укладення мирової угоди або прийняття рішення про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію санатор не має права здійснювати розрахунки з кредиторами. | ||
| Стаття . Виявлення санаторів 1. Юридичні та фізичні особи, які мають бажання провести санацію боржника, у тому числі його кредитори та Агенство з питань банкрутства, у термін, встановлений частиною 1 статті 15 цього Закону, подають до арбітражного суду письмові заяви про санацію боржника з зобов`язанням про переведення на них боргу та умовами санації, а також документами, які підтверджують їх спроможність виконати зобов`язання по санації боржника. Декілька осіб можуть подати єдину заяву про санацію. 2. Арбітражний суд протягом 5 днів після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 15 цього Закону, виносить ухвалу про прийняття заяви про санацію до розгляду і передає усі отримані заяви про санацію на розгляд зборів (комітету) кредиторів. | ||||
| 3. Заява про санацію, подана з порушенням терміну, встановленого в пункті 1 статті 15 цього Закону, повертається без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її отримання, про що виноситься ухвала. Ухвалу про повернення заяви без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду. 4. Заява про санацію може бути відкликана в будь-який момент до прийняття зборами кредиторів рішення про згоду на санацію на умовах, зазначених у заяві. | ||||
| Стаття . Особливості санації державного підприємства 1. Санація державного підприємства може здійснюватися також шляхом перетворення його в відкрите акціонерне товариство з подальшим продажем його акцій (або їх частини) на відкритих торгах (аукціоні) відповідно до законодавства України. 2. Кошти, одержані від продажу акцій, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відповідно до встановленої цим Законом черговості. Кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України. | ||||
| 3. В разі відсутності покупців акцій за згодою кредитора його вимоги можуть бути задоволені шляхом передачі йому відповідної кількості акцій новостворюваного товариства. У разі відмови кредитора від отримання таких акцій вони можуть бути придбані іншими кредиторами. Кошти, одержані у цих випадках, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, які відмовилися від придбання акцій. Кошти, що залишилися після задоволення вимог таких кредиторів, спрямовуються до державного бюджету України. 4. Переважним правом щодо проведення санації державних підприємств користується Агенство з питань банкрутства. Умови санації державного підприємства, якщо санатором виступає інша особа, узгоджуються з Агенством з питань банкрутства". | ||||
| Стаття 20. Продаж частини майна боржника в процедурі санації | ||||
| 1. Після проведення інвентаризації і оцінки майна боржника керуючий санацією має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах, якщо інше не передбачено планом санації. | ||||
| 2. Майно боржника, яке має обмеження щодо обігу, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати у власності чи іншому речовому праві зазначене майно. | ||||
| 3. Початкова ціна майна боржника, що виставляється на торги, визначається керуючим санацією, якщо інше не передбачене планом санації. 4. Переможець торгів зобов'язаний заплатити продажну ціну майна боржника в строк, передбачений протоколом чи договором купівлі-продажу, але не пізніше місяця після проведення торгів. | ||||
| 5. Майно боржника на продане на перших торгах виставляється на повторні торги, якщо інше не передбачене планом санації. Майно на продаж на повторних торгах може бути реалізовано керуючим санацією на підставі договору купівлі-продажу, укладеного без проведення торгів. | ||||
| Стаття 21. Звіт керуючого санацією | ||||
| 1. За п`ятнадцять днів до закінчення строку санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедур санації керуючий санацією зобов`язаний надати зборам кредиторів письмовий звіт керуючого санацією і повідомити їх про час і місце проведення зборів. | ||||
| 2. Звіт керуючого санацією має містити: баланс боржника на останню звітну дату; рахунок прибутків і збитків боржника; відомості про наявність вільних грошових коштів боржника, які можуть бути направлені на погашення грошових зобов`язань та обов`язкових платежів боржника; розшифровку дебіторської заборгованості боржника, яка залишалася та відомості про нереалізовані права вимог боржника; інші відомості про можливості погашення кредиторської заборгованості, що залишалася. | ||||
| 3. До звіту керуючого санацією додається реєстр вимог кредиторів. Одночасно зі звітом керуючого санацією вносить на збори кредиторів одну із пропозицій: про припинення процедури санації у зв`язку з відновленням платоспроможності боржника; про укладення мирової угоди; про продовження процедури санації; про припинення процедури санації і звернення до арбітражного суду з клопотанням при визнання боржника банкрутом і його ліквідацію. | ||||
| 4. Звіт керуючого санацією розглядається зборами кредиторів, які скликаються не пізніше 10 днів після закінчення процедури санації чи її припинення. 5. За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають одне із таких рішень: про припинення процедури санації в зв`язку з відновленням платоспроможності боржника і переході до розрахунків з кредиторами; про звернення до арбітражного суду з клопотанням про продовження встановленого строку процедури санації; про звернення до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію; | ||||
| про укладення мирової угоди. 6. Якщо зборами кредиторів не прийнято ні одне з цих рішень або таке рішення не подане в арбітражний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня закінчення строку процедури санації чи виникнення підстав для її дострокового припинення, арбітражний суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію. 7. Розглянутий зборами кредиторів звіт керуючого санацією і протокол зборів кредиторів направляються в арбітражний суд не пізніше п`яти днів після дати проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додається реєстр вимог кредиторів і скарги кредиторів, які голосували проти прийнятого зборами кредиторів рішення чи не брали участі в голосуванні. | ||||
| 8. Звіт керуючого санацією і скарги кредиторів розглядаються арбітражним судом у засіданні. Про час і місце розгляду повідомляються керуючий санацією і кредитори, які подали скарги. 9. Якщо збори кредиторів прийняли рішення про припинення процедури санації в зв`язку з відновленням платоспроможності боржника і переходу до розрахунків з кредиторами, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню арбітражним судом, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі встановлення арбітражним судом обгрунтованості скарг кредиторів чи відсутності ознак відновлення платоспроможності боржника арбітражний суд відмовляє в затвердженні звіту керуючого санацією. | ||||
| 10. Про затвердження звіту керуючого санацією, чи про відмову в затвердженні зазначеного звіту, чи про продовження процедури санації, чи затвердженні мирової угоди виноситься ухвала, яка може бути оскаржена. 11. За наявності клопотання кредиторів про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію, а також у випадках відмови арбітражного суду в затвердженні звіту керуючого санацією чи неподання такого звіту в установлений строк, арбітражний суд може прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію. | ||||
| 12. Затвердження арбітражним судом звіту керуючого санацією є підставою для припинення провадження по справі про банкрутство. 13. За наявності клопотання кредиторів арбітражний суд може встановити строк закінчення розрахунків з кредиторами не пізніше шести місяців з дня прийняття зазначеної ухвали. У цьому випадку провадження по справі про банкрутство закінчується після закінчення строків розрахунку з кредиторами. | ||||
| 14. Розрахунки з кредиторами проводяться керуючим санацією відповідно до реєстру вимог кредиторів починаючи з дня затвердження звіту керуючого санацією арбітражним судом у порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. 15. Якщо в установлені арбітражним судом строки не проведені розрахунки з кредиторами, арбітражний суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і його ліквідацію. | ||||
| Розділ ІІІ Ліквідаційна процедура | Розділ ІІІ Ліквідаційна процедура | |||
| Стаття 20. Ліквідаційна процедура та її мета | Стаття 22. Рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури | |||
| Ліквідаційна процедура - це здійснення щодо визнаного банкрутом підприємства заходів, пов'язаних із задоволенням вимог кредиторів та оголошення боржника вільним від боргів шляхом продажу його майна. | 1. Арбітражний суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. 2. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати один рік, арбітражний суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачене цим Законом. | |||
| Стаття 21. Наслідки визнання боржника банкрутом | -99- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 21: в частині 1 додати: | Враховано редакційно, див. ст. 16 | Стаття 23. Наслідки визнання боржника банкрутом | |
| 1. З моменту визнання боржника банкрутом і прийняття постанови про початок ліквідаційної процедури: | "На зборах кредиторів має право приймати участь представник працівників боржника з дорадчим голосом."; | 1. З дня прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: | ||
| забороняється відчуження майна боржника (крім випадків, коли дозвіл на відчуження дали збори кредиторів), погашення його зобов'язань. При цьому платежі кредиторам-заставодержателям, а також платежі, передбачені пунктом 1 статті 33 цього Закону, не призупиняються; | В частині 8 (щодо розгляду в суді звіту санаторів і скарг кредиторів) замість слів "санатор і кредитори" записати: "санатор, представник працівників боржника і кредитори". | підприємницька діяльність боржника завершується закінчення технологічного циклу по виготовленню продукції при можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника, а також відстрочених обов'язкових платежів вважається таким, що настав; | ||
| строки виконання всіх боргових зобов'язань боржника вважаються такими, що настали; | припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника; відомості про фінансовий стан боржника перестають бути конфіденційними чи комерційною таємницею; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна боржника чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; | |||
| припиняється нарахування пені та відсотків за всіма видами заборгованості боржника. | знімається арешт майна боржника чи інші обмеження по розпорядженню майном боржника. Накладення нових арештів чи інших обмежень розпорядження майном не допускається; всі вимоги до боржника можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника допускається у випадках і порядку, передбаченому цим розділом. | |||
| 2. Всі претензії майнового характеру з цього моменту можуть бути пред'явлені тільки у межах ліквідаційної процедури. | -100- Кабінет Міністрів України П. 4 ст. 21 після слів "заставою" доповнити словами "а також вимоги страхувальників за договорами обов'язкового державного страхування та договорами страхування життя у разі банкрутства страховика". | Враховано редакційно, див. ст. 45 | 2. З моменту прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, органи управління боржника усуваються від виконання функцій по управлінню і розпорядженню майном боржника, якщо цього не було зроблено раніше, а також припиняються повноваження власника майна. 3. Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах, за рахунок боржника у п'ятиденний строк. 4. Не дозволяється опублікування або розголошення іншим чином відомостей про банкрутство боржника до дня публікації рішення арбітражного суду про визнання боржника банкрутом. 5. Відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити : найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування арбітражного суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство; дату прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; строк пред'явлення вимог кредиторами, але не більше одного місяця з дня оголошення; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію). | |
| Стаття 22. Функції арбітражного суду у ліквідаційній процедурі | Стаття 24. Функції арбітражного суду у ліквідаційній процедурі | |||
| Після визнання боржника банкрутом арбітражний суд: | 1. При прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури арбітражний суд призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Арбітражний суд має право призначити ліквідатором особу , яка виконувала повноваження розпорядника майна або керуючого санацією боржника. | |||
| призначає ліквідатора та членів ліквідаційної комісії; | 2. За клопотанням ліквідатора, погодженому зі зборами (комітетом) кредиторів, державним органом з питань банкрутства, арбітражний суд призначає членів ліквідаційної комісії. | |||
| приймає рішення за скаргами на дії учасників ліквідаційної процедури; | 3. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) діють до завершення ліквідаційної процедури. | |||
| здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. | 4. Після визнання боржника банкрутом арбітражний суд: приймає рішення за скаргами на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. | |||
| Стаття 23. Учасники ліквідаційної процедури | ||||
| Учасниками ліквідаційної процедури є ліквідатор та члени ліквідаційної комісії, банкрут, власник його майна, окремі кредитори або збори (комітет) кредиторів. | -101- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) Статтю 23 доповнити словами "та представник органу місцевого самоврядування". | Враховано редакційно, див. ст. 42 | ||
| -102- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 23: Абз. 1 ч. 5 після слів "клопотанням боржника" доповнити словами: "державного органу з питань банкрутства, представника працівників боржника"; в другому абзаці замість слів "трьох місяців" записати: "трьох років"; в третьому абзаці замість слів "протягом одного року" записати: "за період з 1 січня 1992 року". | Інша редакція | |||
| Стаття 24. Ліквідатор та члени ліквідаційної комісії | Стаття 25. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії | |||
| 1. Ліквідатор призначається з числа представників підприємства, (організації), яке згідно із законодавством має право безпосередньо організовувати продаж майна на аукціонах, біржах, за конкурсом. В разі якщо банкрутом визнане державне підприємство, ліквідатором призначається представник державного органу приватизації. | -103- Кабінет Міністрів України Доповнити Закон статтею 15-1 такого змісту: "Стаття 15-1. Ліквідатори Ліквідатором державних підприємств та організацій, визнаних арбітражним судом банкрутами, є Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. Ліквідатор для підприємств інших форм власності призначається арбітражним судом за погодженням з кредиторами, борги перед якими становлять менше двох третин загальної заборгованості підприємств боржника." | Інша редакція | 1. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління і розпорядження майном боржника; здійснює інвентаризацію і оцінку майна банкрута; аналізує фінансовий стан боржника; виконує функції керівника банкрута згідно з ухвалою арбітражного суду; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення заборгованості боржнику; повідомляє працівників боржника про наступне звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; | |
| -104- Кабінет Міністрів України Абзац 1 ст. 24 викласти у такій редакції: «При прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури арбітражний суд призначає членів ліквідаційної комісії та ліквідатора з одночасним затвердженням, за згодою кредиторів, розміру винагороди, що виплачується за рахунок коштів від продажу майна.» | Враховано редакційно, див. ст. 25, 27 | заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах кредиторів; заявляє про відмову від виконання договорів боржника в порядку встановленому цим Законом; вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, що перебуває у третіх осіб; | ||
| -105- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 1 статті 24 після слів "...державне підприємство..." додати "чи підприємство комунальної власності", а замість слова "...державного..." записати - "представник відповідного органу управління майном". | Інша редакція | передає у встановленому порядку на зберігання документи боржника, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення визнаних вимог кредиторів в порядку, передбачених цим Законом; | ||
| -106- Н.д.Кожин Б.Б. (Реєстр.картка №317) Частину 1 статті 24 доповнити текстом наступного змісту: "Арбітражний суд може також призначити ліквідатором фізичну особу, яку зареєстровано в якості приватного підприємця без створення юридичної особи, яка володіє спеціальними знаннями і не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Ліквідатори діють на підставі ліцензії, яка видається Агенством з питань банкрутства у порядку, встановленому законами та іншими нормативно-правовими актами України." | Інша редакція | вживає інших заходів, передбачені цим Законом. 2. З моменту призначення ліквідатора повноваження органів управління боржника і повноваження власника майна боржника припиняються, якщо вони не були припинені відповідно до цього Закону. Протягом трьох днів органи управління боржника з дня призначення ліквідатора забезпечують передачу бухгалтерської чи іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей боржника ліквідатору. У випадку ухилення від зазначених обов'язків органи управління боржника, в тому числі керівник боржника, несуть відповідальність відповідно до законодавства. | ||
| 2. Ліквідатор: | -107- Кабінет Міністрів України Абзац другий виключити. | Відхилено | Ліквідатор, здійснюючи свої повноваження, передбачені цим Законом, діє на правах адміністрації юридичної особи боржника. | |
| набуває права розпорядження майном боржника; | ||||
| аналізує фінансовий стан боржника; | ||||
| формує ліквідаційну масу, в тому числі проводить роботу, пов'язану із стягненням дебіторської заборгованості; | -108- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В п. 2 ст. 24 ... пропонується віднести суму такої дебіторської заборгованості на виплати заборгованості тим кредиторам, вимоги яких не були задоволені за недостатністю майна ... або передати право на стягнення дебіторської заборгованості власнику колишнього підприємства. Необхідно розробити механізм, що забезпечував би юридичну відповідальність дебіторів по сплаті заборгованості підприємству боржнику чи його власнику у випадку, якщо підприємство-банкрут було ліквідовано. | Інша редакція | ||
| подає арбітражному суду та кредиторам необхідну інформацію про фінансовий стан банкрута; | ||||
| виконує функції керівника банкрута; | ||||
| очолює ліквідаційну комісію; | ||||
| реалізує майно банкрута з метою задоволення вимог кредиторів та органів стягнення в порядку, передбаченому цим Законом. | ||||
| 3. Робочим органом ліквідатора є ліквідаційна комісія. До складу комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, Антимонопольного комітету України (якщо банкрутом визнано підприємство, ліквідація якого відповідно до чинного законодавства повинна проводитись за згодою Антимонопольного комітету України), Національного банку України (якщо банкрутом визнано комерційний банк). | -109- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) Доповнити частину третю статті 24 після слів "представники кредиторів" додати "найманих працівників банкрута". -110- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 3 статті 24 після слів "...фінансових органів..." додати - "представники депутатського корпусу територіальних громад". | Враховано редакційно Інша редакція | 3. Робочим органом ліквідатора є ліквідаційна комісія. До складу комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, Антимонопольного комітету України (якщо банкрутом визнано підприємство, ліквідація якого відповідно до чинного законодавства повинна проводитись за згодою Антимонопольного комітету України), Національного банку України (якщо банкрутом визнано банк), Укрдержстрахнагляду, якщо банкрутом визнана страхова організація, державного органу з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство. | |
| -111- Н.д.Кожин Б.Б. (Реєстр.картка №317) Доповнити статтю 24 частиною 4 наступного змісту: "4. Ліквідатор має правовий статус довірчого керуючого, на якого поширюються вимоги щодо діяльності довірчого керуючого за законом." | Відхилено | 4. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до арбітражного суду банкрутом або власником його майна, або органом, уповноваженим управляти майном; особою, яка відповідає за зобов`язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або зборами (комітетом) кредиторів; особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових об`єктів або коштів до ліквідаційної маси. | ||
| 5. При здійсненні своїх повноважень ліквідатор заявляє позови про визнання недійсними угод укладених боржником, про витребування майна боржника у третіх осіб, про розірвання договорів, укладених боржником і вчиняє інші дії, передбачені законодавством України, спрямовані на повернення майна боржника. | ||||
| 6. При здійсненні своїх зобов'язань ліквідатор має право заявити свої вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсідіарну відповідальність по зобов'язаннях боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. | ||||
| Стягнені суми включаються в ліквідаційну масу і можуть бути використані тільки на задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, встановленої цим Законом. | ||||
| Стаття 25. Ліквідаційна маса | Стаття 26. Ліквідаційна маса | |||
| 1. Під ліквідаційною масою розуміються усі види майнових активів банкрута, що належать йому на праві власності або повного господарського відання (за винятком майна, що є предметом застави та державного житлового фонду, який у разі банкрутства державного підприємства передається до комунальної власності). | -112- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В п. 1 ст. 25 необхідно чітко окреслити юридичний статус майна підприємства-банкрута, передане в оренду іншим підприємствам... та передбачити певні компенсації підприємству-орендарю, оскільки цілком можливо, що орендар уже поніс витрати, пов'язані з ремонтом чи/і модернізацією даного майна. Крім того, орендоване майно може складати ланку технологічного циклу підприємства-орендаря, в зв'язку з чим його вилучення може бути неможливим. | Інша редакція | 1. Все майно боржника, яке є на момент відкриття ліквідаційної процедури та виявлене в ході ліквідаційної процедури, складає ліквідаційну масу, за винятком державного житлового фонду, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які у разі банкрутства підприємства передаються у порядку, встановленому законодавством до комунальної власності без додаткових умов і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. | |
| 2. До ліквідаційної маси включаються також майнові активи інших осіб, які відповідно до законодавчих актів або установчих документів банкрута відповідають за його зобов'язаннями. | -113- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 25: частину 3 (склад ліквідаційної комісії) в другому реченні після слів "представники кредиторів", доповнити словами: "працівників боржника"; абз. 1 ч. 4 в кінці доповнити словами: "і представником працівників боржника. З питань грошових виплат працівникам боржника та інших питань, які регулюються законодавством України про працю, працівники мають право оскаржувати дії ліквідаційної комісії і ліквідатора в суді". В частині 6 замість останнього абзацу записати: "Стягнення суми включаються в ліквідаційну масу". | Інша редакція | 2. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкрутові на праві володіння або користування, включаються у ліквідаційну масу. У випадках банкрутства позикоодержувача всі його кошти включаються у ліквідаційну масу. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. 3. Індивідуально визначені речі, що належать банкрутові на праві інших речових прав, володіння або користування, не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси. | |
| -114- Н.д.Кушнир О.Д. (Реєстр.картка №280) Ст. 25 доповнити ч. 3 такого змісту: "До ліквідаційної маси включається також те майно, яке боржник офіційно передав іншим юридичним або фізичним особам після порушення провадження усправі про банкрутство арбітражним судом, і боржник подав невірні відомості заявнику або арбітражному суду з метою ввести їх в оману". | Враховано редакційно, див. ст. 26 | 4. У разі наявності в складі майна боржника, виключеного з обороту, власник майна зобов'язаний прийняти від ліквідатора це майно і передати його іншим особам. У випадку невиконання зазначеного у місячний строк, всі витрати по зберіганню такого майна здійснюються за рахунок власника майна. 5. Ліквідатор, виявивши частку банкрута у спільному майні іншої особи для забезпечення боргових зобов'язань зобов'язаний пред'явити позов про виділ цієї частки в установленому порядку. | ||
| -115- Кабінет Міністрів України У частині 3 ст. 25 слова «державного органу з питань банкрутства» замінити словами "державного органу, уповноваженому управляти майном, органу з управління державними корпоративними правами , якщо банкрутом визнано підприємство з пакетами акцій, паями та частками господарських товариств, що належать державі». | Враховано редакційно частково | |||
| Стаття 26. Відшкодування витрат розпоряднику майна, ліквідатору та членам ліквідаційної комісії | Стаття 27. Відшкодування витрат арбітражному керуючому та іншим особам залученим до процедур банкрутства та матеріальна відповідальність арбітражних керуючих | |||
| 1. Порядок відшкодування витрат розпоряднику майна, ліквідатору та членам ліквідаційної комісії визначається зборами (комітетом) кредиторів. | 1. Відшкодування витрат арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору), спеціалістам, залученим арбітражним керуючим для забезпечення виконання своїх повноважень, здійснюється за рахунок коштів, виручених від продажу майна боржника в порядку, встановленому цим Законом, або за рахунок коштів кредиторів. | |||
| 2. Відшкодування витрат розпоряднику майна, ліквідатору та членам ліквідаційної комісії здійснюється за рахунок коштів кредиторів відповідно до пункту 1 статті 33 цього Закону. | -116- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) Абз. 3 ч. 2 ст. 26 в кінці доповнити: "після задоволення вимог, визначених цим Законом". | Відхилено | 2. Кредитори можуть створювати фонд для оплати праці та винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та спеціалістів, залученим арбітражним керуючим для забезпечення виконання своїх повноважень, в порядку передбаченому цим Законом. | |
| 3. На період виконання своїх обов'язків ліквідатор та члени ліквідаційної комісії звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням заробітної плати. | 3. Винагорода арбітражного керуючого (розпорядника майна) за здійснення їм своїх повноважень встановлюється та виплачується за кожен місяць роботи в розмірі, встановленому зборами кредиторів затвердженому арбітражним судом, якщо інше не передбачене цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за дванадцять місяців його роботи перед порушенням справи про банкрутство. | |||
| 4. Розмір додаткової винагороди, що виплачується за результатами діяльності арбітражного керуючого сплачується кредиторами. | ||||
| 5. Звіт про роботи арбітражного керуючого та сума його винагороди має бути затверджена арбітражним судом. | ||||
| 6. Винагорода боржника особам, залученим арбітражним керуючим на договірній основі для забезпечення його діяльності, виплачується за рахунок коштів, виручених від продажу майна боржника. Звіт про виконану ними роботу та розмір винагороди (кожній особі зокрема) затверджується арбітражним судом і не може перевищувати сум виплачених арбітражному керуючому. | ||||
| 7. Невиконання чи неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків у відповідності з цим Законом, що спричинило збитки для боржника чи кредиторів, може бути підставою для позбавлення його ліцензії. | ||||
| Рішення про позбавлення ліцензії може бути оскаржене до арбітражного суду, яким порушено провадження у справі про банкрутство боржника. Невиконання чи неналежне виконання арбітражнимо керуючим своїх обов`язків, без наслідків передбачених абзацом першим цієї частини може бути підставою для усунення арбітражним судом розпорядника майна від виконання своїх обов`язків. | ||||
| У разі спричинення збитків у розмірах, що становлять двадцять і більше відсотків суми заборгованості боржника на день подачі заяви про порушення справи про банкрутство, боржник та (або) кредитори мають право звернутися з позовом про стягнення збитків заподіяних умисними діями арбітражного керуючого. | ||||
| Стаття 27. Наслідки відкриття ліквідаційної процедури для керівника банкрута | -117- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) Назву ст. 27 викласти в такій редакції: "Наслідки відкриття ліквідаційної процедури для керівника юридичної особи". | Інша редакція | ||
| З моменту відкриття ліквідаційної процедури права та обов'язки керівника банкрута переходять до ліквідатора. | -118- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 27: після слова "кредитора" доповнити словами: "представник працівників боржника", доповнити абзац 2: "З питань грошових виплат працівникам боржника та інших питань, які регулюються законодавством України про працю, працівники мають право оскаржувати дії ліквідаційної комісії і ліквідатора в суді". | Враховано редакційно, див. ч. 4 ст. 25 | ||
| Стаття 28. Визнання недійсними дій боржника, вчинених до визнання його банкрутом | ||||
| 1. За заявою ліквідатора арбітражний суд ухвалою визнає недійсними угоди боржника, укладені до визнання його банкрутом, якщо ці угоди спрямовані на: | ||||
| дострокове задоволення вимог окремих кредиторів і при цьому були здійснені протягом шести місяців до порушення провадження у справі про банкрутство; | ||||
| приховування майна боржника або несплату боргів і при цьому були здійснені протягом дев'яти місяців до порушення провадження у справі про банкрутство. | ||||
| Положення цього пункту не поширюються на дії боржника, спрямовані на задоволення вимог кредиторів-заставодержателів. | ||||
| Ухвала про визнання угоди боржника недійсною може бути перевірена в порядку нагляду. | ||||
| 2. До завершення ліквідаційної процедури кожний кредитор має право запропонувати ліквідатору оскаржити зазначені у цій статті угоди боржника до арбітражного суду. | ||||
| 3. У разі відмови кожний із кредиторів має право подати відповідну заяву до арбітражного суду від свого імені. | ||||
| Стаття 29. Погашення боргових зобов'язань банкрута, забезпечених заставою | ||||
| Боргові зобов'язання банкрута, забезпечені заставою його майна, погашаються поза ліквідаційною процедурою. | ||||
| Стаття 28. Оскарження рішення ліквідатора | ||||
| Стаття 30. Оскарження рішення ліквідатора | ||||
| Кредитори, органи стягнення, які вважають, що рішення ліквідатора порушують їх права та законні інтереси, мають право звернутися до арбітражного суду з відповідною заявою. За результатами розгляду заяви арбітражний суд приймає ухвалу. | -119- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У статті 30 після слів "...органи стягнення..." додати "органи місцевого самоврядування" і далі по тексту. | Інша редакція | Кредитори, які вважають, що рішення ліквідатора порушують їх права та законні інтереси, мають право звернутися до арбітражного суду з відповідною заявою. За результатами розгляду заяви арбітражний суд приймає ухвалу. | |
| -120- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 30: частину 2 в кінці доповнити словами: "Фондом державного майна України"; | Інша редакція | |||
| абзац 2 частини 8 в після слів "надає зборам (комітету) кредиторів" доповнити словами: "та представнику працівників боржника"; частину 11 після слів "надає зборам (комітету) кредиторів" доповнити словами: "та представнику працівників боржника" частину 13 після слів "за клопотанням зборів (комітету) кредиторів" доповнити словами: "або представника працівників боржника". | ||||
| Стаття 31. Оцінка майна банкрута | Стаття 29. Оцінка майна банкрута | |||
| Майно, на яке звертається стягнення, оцінюється ліквідаційною комісією в порядку, встановленому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою. | -121- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В статті 31: в частині 1 замість слів "вимоги, забезпечені заставою", записати: "зобов'язання перед працівниками підприємства банкрутства"; частину 2 викласти в такій редакції: "2. У другу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою". | Враховано редакційно, див. ч. 2 | Майно, на яке звертається стягнення, оцінюється ліквідаційною комісією в порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою. Для здійснення оцінки майна ліквідатор має право залучати спеціалістів з оплатою їхніх послуг за рахунок майна боржника, якщо інше не встановлено зборами (комітетом) кредиторів. | |
| Стаття 32. Продаж майна банкрута | Стаття 30. Продаж майна банкрута | |||
| 1. Рішення щодо продажу майна банкрута приймається ліквідатором за погодженням із зборами (комітетом) кредиторів. | 1.Після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника ліквідатор починає продаж майна боржника на відкритих торгах, якщо зборами (комітетом) кредиторів не встановлений інший порядок продажу майна боржника. | |||
| 2. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови і строки придбання майна. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та інших законодавчих актів з питань приватизації. | -122- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 2 статті 32 після слова "...державний..." додати "чи комунальної" і далі потексту. | Інша редакція | 2. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови і строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови і строки придбання майна повинні бути погоджені зборами (комітетом) кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших законодавчих актів з питань приватизації. | |
| 3. У разі надходження двох і більше пропозицій на купівлю майна ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". | -123- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) В ч. 1 в останньому абзаці статті 31 (мусить бути 32) після слів "кредиторів або кредитора" додати: "та представника працівників боржника". | Інша редакція | 3. У разі надходження двох і більше пропозицій на купівлю майна ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". | |
| 4. Реалізація майна підприємства-банкрута, заснованого на державній власності, може здійснюватись організаціями, що мають відповідну ліцензію Фонду державного майна України. | -124- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) Статтю 32 доповнити пунктом наступного змісту: "цінні папери інших емітентів, у тому числі державні і муніципальні цінні папери, що є у власності банкрута, підлягають обов'язковому аукціонному продажу на фондовій біржі. Власні цінні папери емітентів-банкрутів, та які є його власністю, в процесі його ліквідації анулюються. Цінні папери? банкрутів, та які є його власністю, в процесі його ліквідації анулюються. Цінні папери, які емітовані банкрутом та знаходяться у власності інших фізичних та юридичних осіб (акціонерів, власників облігацій, векселів, інших цінних паперів банкрута) оцінці не підлягають та погашаються у порядку, який визначений у ст. 33 цього Закону". | Враховано редакційно, див. ст. 30 п. 5 | 4. Майно боржника, яке має обмеження щодо обігу, продається на закритих торгах особам, які мають право набувати згідно з законодавством зазначене майно у власність. 5. Продаж цінних паперів, що належать банкруту на праві власності, здійснюється відповідно до законодавства. 6. Уступка прав вимог боржника може бути здійснена шляхом продажу вимог на відкритих торгах за згодою зборів (комітету) кредиторів. Ліквідатор має право виставити на відкриті торги права вимог боржника, якщо інший порядок продажу (уступки) прав вимог боржника не встановлено зборами (комітетом) кредиторів. 7. Ліквідатор зобов'язаний використовувати в ході ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банку. Інші рахунки, виявлені в ході ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. | |
| -125- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Ст. 32 викласти в такій редакції: "Стаття 32. Реалізація майна банкрута 1. Рішення щодо порядку та способу продажу майна банкрута приймається ліквідаційною комісією. Протягом 3 днів про це рішення повідомлюються збори (комітет) кредиторів. 2. Про продаж майна на аукціоні ліквідаційна комісія обов`язково повідомляє через засоби масової інформації. В повідомленні вказується порядок продажу майна банкрута, склад, умови, строки і ціна придбання майна. 3. У випадку надходження однієї заяви майно реалізується за оголошеною ціною. 4. Якщо ліквідаційною комісією не отримано жодної заявки на купівлю майна, початкова ціна знижується на 15% і оголошується повторний продаж, який провадиться в порядку, визначеному цією статтею. В разі необхідності в такому ж порядку проводаться і наступні продажі. 5. Майно державних підприємств продається виключно на аукціонах". | Враховано редакційно, див. ст. 30 | 8. Кошти, які надходять в ході ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону, і виплати на здійснення ліквідаційної процедури. 9. З рахунку сплачуються: винагорода ліквідатору (членам ліквідаційної комісії); поточні комунальні і експлуатаційні платежі; витрати, зв'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури. 10. Продаж майна банкрута оформлюється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем. Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню. У триденний строк після нотаріального посвідчення сторони підписують акт передачі майна. 11. Ліквідатор не менше одного разу на місяць надає зборам (комітету) кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та в ході ліквідаційної процедури використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу зборів (комітету) кредиторів. 12. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу арбітражного суду надавати арбітражному суду всі відомості, які стосуються ліквідаційної процедури. | ||
| 13. У випадку невиконання або неналежного виконання ліквідаторам своїх обов'язків арбітражний суд за клопотанням зборів (комітету) кредиторів відсторонює ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків і призначає нового ліквідатора. | ||||
| Стаття 33. Черговість задоволення вимог кредиторів та органів стягнення | Стаття 31. Черговість задоволення вимог кредиторів та органів стягнення | |||
| 1. Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів і органів стягнення. Передусім покриваються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, також витрати розпорядника майна, ліквідатора, кредиторів і органів стягнення на проведення аудиту. | -126- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В проекті не існує правових гарантій здійснення компенсаційних виплат (виплати за вчинення шкоди життю або здоров'ю громадян) робітникам підприємства-банкрута; адже вказані виплати мають здійснюватися в першу чергу. ...Не врегульоване питання щодо того як задовільниіи вимоги кредиторів, забезпечені заставою, якщо всієї вартості закладеного майна недостатньо для цього. | Враховано редакційно | 1. Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, які визнані ухвалою арбітражного суду, в такому порядку. | |
| 2. У першу чергу задовольняються зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат за акціями трудового колективу), а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали до своєї діяльності майно (кошти) довірителів (вкладників). | -127- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) Пункт 2 статті 33 доповнити реченням: "У першочерговому порядку кредиторам та заявникам повертається майно та майнові права, що є в наявності та які внесені кредитором в якості його внеску до статутного фонду банкрута або передано в його користування, що підтверджується відповідним документом". | Відхилено | У першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, в тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати кредитора на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в засобах масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про відновлення провадження у справі про банкрутство в зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією і ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), кредиторів на проведення аудиту, якщо такий проводився за рішенням арбітражного суду. Витрати на оплату праці арбітражних управляючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та його винагороди в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону. Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси. | |
| -128- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) В частині другій статті 33 після слів "за акціями трудового колективу" доповнити: "а також за вимогами громадян, перед якими боржник несе відповідальність за шкоду, спричинену їхньому життю чи здоров'ю (далі - за текстом)". | Враховано редакційно | |||
| 3. У другу чергу задовольняються вимоги за податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджетів і внесками до державних цільових фондів, а також вимоги за платежами з державного обов'язкового страхування, внесками на державне соціальне страхування та відрахуваннями до Централізованого фонду соціального страхування колгоспників України. | 2. У другу чергу задовольняються зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат за акціями трудового колективу), громадянами, перед якими боржник несе відповідальність за шкоду, заподіяну їхньому життю і здоров'ю - шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали до своєї діяльності майно (кошти) довірителів (вкладників). | |||
| 4. У третю чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. | -129- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) Пункт 4 статтю 33 доповнити словами: "...а також боргові цінні папери, емітовані банкрутом (облігації, ощадні та депозитні сертифікати, векселі тощо) і привілейовані акції, та відповідно виплати по цим цінним паперам". | Враховано редакційно, див. ст. 31 | 3. У третю чергу задовольняються вимоги за податками та зборами (обов'язковими платежами). | |
| 5. У четверту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємств та виплат за акціями членів трудового колективу. | -130- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) Пункт 5 статті 33 викласти у такій редакції: "У четверту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства та виплат за простими іменними акціями та акціями на пред'явника членів трудового колективу, а також інших власників таких акцій". | Враховано редакційно, див. ст. 31 п. 5 | 4. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою. | |
| 6. У п'яту чергу задовольняються інші вимоги. | -131- Н.д.Кінах А.К. (Округ №128) Ст. 33 викласти в такій редакції: "Стаття 33. Черговість задоволення вимог кредиторів 1. Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. 2. У першу чергу покриваються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, витрати розпорядника майна. 3. У другу чергу задовольняються зобов`язання перед працівниками банкрута, громадянами, перед якими боржник несе відповідальність за шкоду, заподіяну їх життю і здоров`ю - шляхом капиталізації відповідних платежів в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, вимоги кредиторів, забезпечені заставою, а для довірчих товариств або інших юридичних осіб, які залучали до своєї діяльності майно (кошти) довірителів (вкладників), - також вимоги громадян-довірителів (вкладників). | Враховано редакційно, див. ст. 31 | 5. У п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємств та виплат за акціями членів трудового колективу. 6. У шосту чергу задовольняються інші вимоги. | |
| 7. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. | 4. У третю чергу задовольняються визнані арбітражним судом майнові вимоги кредиторів, в тому числі вимоги щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, вимоги за платежами з загальнодержавного обов`язкового соціального страхування. 5. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів другої черги. | 7. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна на рахунок після повного задоволення вимог попередньої. | ||
| 8. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі, що належить кожному кредиторові. | 6. У п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги. 7. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. 8. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі, що належить кожному кредиторові. | 8. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі, що належить кожному кредиторові. 9. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної арбітражним судом вимоги, ліквідаційна комісія не враховує суму майнових вимог цього кредитора. | ||
| 9. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і відповідні борги вважаються погашеними. | 9. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними". | 10. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і відповідні борги вважаються погашеними. | ||
| 10. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. | 11. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Кредитори, чиї вимоги не були задоволені в повному обсязі в ході ліквідаційної процедури, мають право вимоги до третіх осіб, які отримали незаконно майно боржника. Зазначені вимоги можуть бути заявлені протягом трьох років після закінчення провадження по справі про банкрутство. | |||
| 11. У разі якщо арбітражним судом винесено рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові або уповноваженому ним органу, а державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступної реалізації. Державні органи приватизації реалізують це майно з подальшим зарахуванням коштів до відповідного позабюджетного фонду приватизації. | -132- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) У пункті 11 статті 33 замість слів "...відповідного позабюджетного фонду приватизації" записати "...до відповідних бюджетів". | Враховано редакційно, див. ст. 31 | 12. У разі якщо арбітражним судом винесено рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступної реалізації. Державні органи приватизації реалізують це майно з подальшим зарахуванням коштів до Державного бюджету. | |
| Стаття 34. Звіт ліквідатора | Стаття 32. Звіт ліквідатора | |||
| 1. Після затвердження усіх розрахунків щодо продажу майнових активів банкрута та задоволення вимог кредиторів, органів стягнення ліквідатор подає до арбітражного суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс. Арбітражний суд після заслуховування звіту ліквідатора і членів зборів (комітету) кредиторів або кредитора виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора. | 1. Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до арбітражного суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об"єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Арбітражний суд після заслуховування звіту ліквідатора і членів зборів (комітету) кредиторів або кредитора виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. | |||
| 2. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилось майна після задоволення вимог кредиторів, органів стягнення, арбітражний суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута та органам державної статистики. | 2. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна після задоволення вимог кредиторів, арбітражний суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику, (органу, уповноваженому управляти майном). | |||
| 3. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити усі вимоги кредиторів, органів стягнення, він вважається вільним від боргів і продовжує свою підприємницьку діяльність. Арбітражний суд може винести ухвалу про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи, що звільнилась від боргів, лише у випадках, коли у неї залишилось майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством. | 3. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити усі вимоги кредиторів, він вважається вільним від боргів і продовжує свою підприємницьку діяльність. Арбітражний суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилась від боргів, лише у випадках, коли у неї залишилось майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством. | |||
| 4. У випадку, коли арбітражний суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор має утворити ліквідаційну комісію і діяти згідно з вимогами цього Закону. | ||||
| 5. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати арбітражному судові ліквідаційний баланс, який має засвідчити відсутність майна у банкрута. | ||||
| Стаття 35. Звільнення працівників. Пільги і компенсації звільненим працівникам | Стаття 33. Звільнення працівників. Пільги і компенсації звільненим працівникам | |||
| 1. Звільнення працівників суб'єктів банкрутства проводиться відповідно до вимог Кодексу законів України про працю. | 1. Звільнення працівників суб'єктів банкрутства може проводиться після порушення справи про банкрутство та призначення арбітражним судом розпорядника майна відповідно до вимог Кодексу законів України про працю з особливостями, передбаченими цим Законом. | |||
| 2. Вихідна допомога звільненим працівникам боржника виплачується арбітражним керуючим за рахунок майна боржника, реалізованого в процедурі санації або ліквідації боржника. | ||||
| 2. Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно за Закону України "Про зайнятість населення". На звільнених працівників суб'єктів банкрутства поширюються гарантії, встановлені статтею 26 зазначеного Закону. | 3. Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення". На звільнених працівників суб'єктів банкрутства поширюються гарантії, встановлені статтею 26 зазначеного Закону. | |||
| Стаття 36. Зберігання фінансово-господарських документів | Стаття 34. Зберігання фінансово-господарських документів | |||
| 1. У разі ліквідації юридичної особи-банкрута засновники чи власники його майна, а також посадові особи банкрута (незалежно від форм власності) зобов'язані забезпечити належне оформлення та зберігання всіх фінансово-господарських документів та їх передачу ліквідаційній комісії. | -133- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) П. 1 ст. 36 викласти в такій редакції: "У разі ліквідації юридичної особи-банкрута або визнання фізичної особи - підприємця неспроможним засновники чи власники майна, а також посадові особи банкрута (незалежно від форм власності) зобов'язані забезпечити належне оформлення та зберігання всіх фінансово-господарських документів та їх передачу ліквідаційній комісії". | Враховано редакційно, див. ст. 34 | 1. У разі ліквідації юридичної особи-банкрута засновники чи власники його майна, а також посадові особи банкрута (незалежно від форм власності) зобов'язані забезпечити належне оформлення та зберігання всіх фінансово-господарських документів та їх передачу ліквідатору. | |
| 2. Ліквідаційна комісія забезпечує зберігання цих документів протягом усього періоду її роботи. | 2. Ліквідатор забезпечує зберігання цих документів протягом усього періоду його роботи. | |||
| 3. По закінченні роботи ліквідаційної комісії фінансовогосподарські документи банкрутів передаються до державних адміністрацій або виконавчих комітетів Рад, що їх зареєстрували, для подальшого зберігання згідно із законодавством. | 3. По закінченні роботи ліквідатора фінансово-господарські документи банкрута передаються до архівних організацій для подальшого зберігання згідно із законодавством. | |||
| Розділ ІV Мирова угода | Розділ ІV Мирова угода | |||
| Стаття 37. Мирова угода та строк її укладення | Стаття 35. Мирова угода та строк її укладення | |||
| 1. Під мировою угодою розуміється процедура досягнення угоди між боржником і кредитором стосовно відстрочки і (або) розстрочки належної кредиторам плати або знижки боргів. | 1. Під мировою угодою в справі про банкрутство розуміється процедура досягнення угоди між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або), розстрочки, а також санації (часткове прощення) кредиторами боргів боржника. | |||
| 2. Мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження у справі про банкрутство. | 2. Мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження у справі про банкрутство. | |||
| 3.Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймаються зборами кредиторів більшістю голосів кредиторів і вважається прийнятим при умові, що за нього проголосували всі кредитори по зобов'язаннях, що забезпечені заставою майна боржника. | ||||
| 4. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), які підписують її. 5. Від кредиторів мирову угоду підписує особа, уповноважена зборами кредиторів. | ||||
| 6. Дозволяється участь в укладенні мирової угоди третіх осіб (санаторів), які беруть на себе права і зобов'язання, що передбачені мировою угодою. В цьому випадку мирову угоду підписують і треті особи. | ||||
| Стаття 38. Умови укладення мирової угоди | Стаття 36. Умови укладення мирової угоди | |||
| 1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог третьої та наступної черги, передбачених у статті 33 цього Закону. При цьому за її укладення повинні висловитися не менше двох третин (за сумою вимог) кредиторів третьої та наступної черги. | 1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог третьої та наступної черги, передбачених у статті 31 цього Закону. 2. Державні податкові органи та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані погодитися на задоволення тільки частини вимог, якщо внаслідок такої уступки підприємство відновить свою господарську діяльність і матиме змогу сплачувати наступні обов'язкові платежі. Державні податкові органи та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані при укладенні мирової угоди погодитися на санацію (прощення) всіх боргів по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів), строк сплати яких наступив за два повних календарних роки до дня подачі заяви про порушення справи про банкрутство до арбітражного суду та на розстрочку (відстрочку) до шести років по боргам, строк сплати яких менший двох календарних років до дня подачі заяви про порушення справи про банкрутство до арбітражного суду. Зазначену мирову угоду підписує керівник регіонального відділення державного податкового органу за місцезнаходженням боржника. | |||
| 2. Для кредиторів, які не дають згоди на укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, що дають згоду на укладення мирової угоди кредиторів, вимоги яких віднесені до однієї черги. | 3. Для кредиторів, які не брали участі у голосуванні або не дали згоди на укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, що дають згоду на укладення мирової угоди кредиторів, вимоги яких віднесені до однієї черги. | |||
| 3. У разі укладення мирової угоди відстрочка і (або) розстрочка належних кредиторам платежів або знижка боргів допускається лише у випадках та у порядку, передбачених законодавством. | ||||
| Стаття 39. Укладення мирової угоди і введення її в дію | Стаття 37. Укладення мирової угоди і введення її в дію | |||
| 1. Мирова угода укладається у письмовій формі і підлягає затвердженню арбітражним судом. | 1. Мирова угода укладається у письмовій формі і підлягає затвердженню арбітражним судом, про що вказується в ухвалі арбітражного суду про припинення провадження по справі про банкрутство. Якщо мирова угода укладається під час ліквідаційної процедури, арбітражний суд виносить ухвалу про затвердження мирової угоди. | |||
| 2. Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження арбітражним судом і є обов'язковою для кредиторів третьої та наступної черги. | 2. Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження арбітражним судом і є обов'язковою для боржника, кредиторів третьої та наступної черги, а також для третіх осіб, які беруть у ній участь. | |||
| 3. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. 4. Мирова угоди має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника та (або) про припинення зобов'язань боржника шляхом уступки частини вимог, прощення боргу чи оновлення зобов'язань чи іншими способами передбаченими законодавством. | ||||
| 5. Мирова угода може містити умови про: відстрочку чи розстрочку чи санацію (прощення боргів) виконання зобов'язань боржника; уступку права вимоги боржника; виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог на акції; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать законодавчим актам. | ||||
| Стаття 40. Розгляд мирової угоди в арбітражному суді | Стаття 38. Розгляд мирової угоди в арбітражному суді | |||
| 1. Для розгляду мирової угоди в арбітражному суді боржник зобов'язаний надіслати до арбітражного суду мирову угоду, бухгалтерський баланс та інші документи, що свідчать про фінансове і майнове становище боржника (банкрута), список усіх кредиторів третьої та наступної черги із зазначенням їх адреси та сум заборгованості, довідку щодо вимог, на які мирова угода не поширюється. | 1. Мирова угода укладається при умові погашення заборгованості по вимогам кредиторів першої та другої черги , а саме: боржник, розпорядник майна чи керуючий санацією чи ліквідатор протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до арбітражного суду заяву про затвердження мирової угоди. До заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол зборів кредиторів, що приймали рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із зазначенням їхньої адреси і суми заборгованості, номер, що ідентифікує платника податків; документи, що свідчать про погашення заборгованості кредиторів першої та другої черги; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи голосували проти укладення мирової угоди. | |||
| 2. Про дату розгляду мирової угоди арбітражний суд повідомляє заінтересованих осіб. Неявка викликаних осіб на засідання суду не перешкоджає розгляду справи. | 2. Про дату розгляду мирової угоди арбітражний суд повідомляє заінтересованих осіб. Неявка викликаних осіб на засідання суду не перешкоджає розгляду справи про банкрутство. | |||
| 3. Арбітражний суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який не дає згоди на укладення мирової угоди, навіть якщо на зборах кредиторів він голосував за укладання мирової угоди. | 3. Арбітражний суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, який не дає згоди на укладення мирової угоди, навіть якщо на зборах кредиторів він голосував за укладення мирової угоди. | |||
| Стаття 41. Недійсність мирової угоди або її розірвання | Стаття 39. Недійсність мирової угоди або її розірвання | |||
| 1. За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо боржник подав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута). | 1. За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо боржник подав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута). | |||
| 2. Мирова угода може бути розірвана за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду у випадках: | 2. Мирова угода може бути розірвана за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду у випадках: невиконання боржником умов стосовно не менше третини вимог кредиторів мирової угоди; тривалого погіршення фінансового становища боржника (банкрута); провадження боржником, арбітражним керуючим дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів. | |||
| невиконання мирової угоди; | ||||
| тривалого погіршення фінансового стану боржника (банкрута); | ||||
| провадження боржником (банкрутом) дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів. | ||||
| 3. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання ті вимоги кредиторів, за якими були надані відстрочки належних їм платежів або знижка боргів, у незадоволеній їх частині відновлюються в повному розмірі. | 3. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання ті вимоги кредиторів, за якими були надані відстрочки належних їм платежів або санація (прощення) боргів, у незадоволеній їх частині відновлюються в повному розмірі. | |||
| 4. Затвердження мирової угоди арбітражним судом є підставою для зупинення справи про банкрутство. 5. З дня затвердження мирової угоди арбітражним судом припиняються повноваження розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора. Керуючий санацією або ліківідатор виконують обов'язки керівника боржника до призначення нового керівника боржника. | ||||
| 6. З дня затвердження мирової угоди відповідно керівник боржника, керуючий санацією або ліквідатор приступають до погашення заборгованості боржника перед кредиторами. 7. Арбітражний суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у випадках: не погашення заборгованості кредиторів першої та другої черги; порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим законодавством; недотримання умов мирової угоди; порушення прав третіх осіб (санаторів); суперечність умов мирової угоди діючому законодавству. | ||||
| 8. Про відмову затвердити мирову угоду арбітражний суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена. У разі винесення арбітражним судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною. 9. По заяві боржника, арбітражного керуючого, кредитора мирова угода може бути визнана недійсною: якщо вона містить умови, що передбачають переваги для окремих кредиторів або ущемлення прав і законних інтересів окремих кредиторів; якщо виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства; і за наявності інших підстав недійсності угоди, передбачених цивільним законодавством України. | ||||
| 10. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для відновлення провадження в справі про банкрутство, про що арбітражним судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена. 11. Кредитори першої та другої черги не повертають отримане ними в рахунок заборгованості. 12. Вимоги кредиторів, по яких зроблені розрахунки згідно з умовами мирової угоди вважаються погашеними. Кредитори, чиї вимоги при їх задоволенні обмежували права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані повернути все отримане в порядку виконання мирової угоди. | ||||
| 13. Повідомлення про відновлення провадження по справі про банкрутство боржника публікується в офіційних друкованих виданнях. 14. Розірвання мирової угоди, затвердженої арбітражним судом, угодою між окремими кредиторами і боржником, не допускається. | ||||
| 15. Розірвання мирової угоди арбітражним судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання стосовно інших кредиторів. 16. Винесення арбітражним судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди. | ||||
| Стаття 42. Оголошення боржника про своє банкрутство і його наслідки | ||||
| 1. Боржник може сам оголосити себе неспроможним виконувати свої зобов'язання, тобто банкрутом, в офіційних друкованих органах Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України. В оголошенні повинно міститися: | -134- Н.д.Семенюк В.П. (Реєстр.картка №370) Пункті 1 статті 42 доповнити: "Рішення про добровільну ліквідацію підприємства боржника і про офіційне оголошення ним своєї неплатоспроможності приймається керівником підприємства на основі аналізу економічного стану підприємства, у результаті якого встановлено, що підприємство не може платити по своїм зобов'язанням і не має можливості відновити його неплатоспроможність. Дане рішення затверджується власником підприємства-боржника". У пункті 1 після слів "номер свідоцтва про державну реєстрацію" доповнити: "Боржник про оголошення банкрутом в обов'язковому порядку повинен повідомити податкову інспекцію, статистичний відділ, органи місцевого самоврядування". | Враховано редакційно , див. ст. 51 | ||
| повідомлення боржника про оголошення себе банкрутом; | -135- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) Викласти статтю 41 (мусить бути 42) в такій редакції: "Відносини, пов'язані з банкрутством державних підприємств, підприємств з частковою держави у статутному фонді більше 50 відсотків, підприємств, створених в процесі приватизації державного майна незалежно від способу приватизації, банків, містоутворюючих та сільськогосподарських підприємств, страхових та кредитних організацій регулюються цим Законом з особливостями , передбаченими цим розділом". | Враховано редакційно | ||
| повне найменування боржника, його юридична адреса, номери усіх рахунків в установах банків; | ||||
| відомості про власників (власника) майна юридичної особи боржника; | ||||
| номер свідоцтва про державну реєстрацію. | ||||
| 2. Кредитори, органи стягнення у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про своє банкрутство повинні подати письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, до арбітражного суду. | -136- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) В частині другій статті 42 передбачити пільгові умови подання заяви кредиторів для працівників підприємства-боржника, звільнивши від сплати державного мита майнові вимоги з погашення заборгованості по заробітній платі, або інші вимоги, які належать до першочергового задоволення під час застосування ліквідаційної процедури. | Враховано, див. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" | ||
| За подання заяви кредиторів справляється державне мито згідно із законодавством. | ||||
| 3. Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визнає їх чи відхиляє. Зазначена ухвала може бути перевірена у порядку нагляду. | ||||
| 4. За наявності ухвали про визнання вимог кредиторів, органів стягнення до банкрута арбітражний суд виносить після закінчення місячного терміну з дня опублікування оголошення боржником про своє банкрутство ухвалу про призначення ліквідатора. | ||||
| 5. Ліквідатор задовольняє вимоги кредиторів відповідно до правил розділу ІІІ цього Закону. | ||||
| Розділ V. Припинення провадження у справі | ||||
| Стаття 43. Припинення провадження у справі | -137- Н.д.Пустовойтов В.С. (Округ №33) Статті 43 включити до розділу 2, оскільки вони не мають відношення до мирової угоди. | Враховано. | Стаття 40. Припинення провадження у справі | |
| 1. Арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: | -138- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) Після статті 41 (мусить бути 42) додати статтю 42 (мусить бути 43): "Стаття 42. Особливості процедури банкрутства державних підприємств та підприємств з часткою держави у статутному фонді більше 50 відсотків. 1. Арбітражний суд, розглядаючи в попередньому засіданні вимоги кредиторів до державного підприємства або підприємства з часткою держави у статутному фонді більше 50 відсотків (далі - державного підприємства), в разі визнання вимог ухвалює рішення про призначення процедури санації боржника. З моменту оголошення такого рішення органи, уповноважені власником державного майна на управління боржником, втрачають свої повноваження. Відповідні права передаються державному органу з питань банкрутства. | Інша редакція | 1. Арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: | |
| боржник не є юридичною особою або не включений до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України; | 2. Арбітражний суд відсторонює керівника боржника від посади і призначає розпорядника майна з повноваженнями, передбаченими цим Законом. Розпорядником обов'язково призначається державний службовець органу з питань банкрутства, який виконує свої обов'язки до призначення нового керівника підприємства боржника. | 1) боржник не є юридичною особою або не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; | ||
| подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої юридичної особи; | 3. За погодженням з працівниками боржника державний орган з питань банкрутства протягом місяця призначає нового керівника. Пропозиції щодо кандидатів на посаду керівника можуть висловлювати Фонд державного майна, відповідне галузей міністерство, органи місцевого самоврядування, державні адміністрації. 4. Державний орган з питань банкрутства з моменту призначення розпорядника майна боржника організовує комплексну ревізію фінансово-господарської діяльності боржника з участю представників Контрольно-ревізійного управління. Державної податкової адміністрації, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ. | 2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; | ||
| затверджено умови санації юридичної особи-боржника в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону; | 5. Новий керівник боржника протягом місяця з моменту призначення подає план санації підприємства до державного органу з питань банкрутства і після його затвердження - до арбітражного суду. При цьому правила, встановлені цим Законом, щодо переведення боргу на санатора та внесення завдатку у розмірі десяти відсотків від суми кредиторської заборгованості боржника не застосовуються. Якщо державний орган з питань банкрутства протягом місяця з моменту призначення розпорядника майна не може призначити керівника, який здатен розробити план санації, пошук і призначення санатора здійснюються в порядку, визначеному цим Законом для недержавних підприємств. | 3) затверджено умови санації юридичної особи-боржника в порядку, передбаченому цим Закону; 4) стосовно юридичної особи - боржника раніше була порушена справа про банкрутство, яка на час виявлення цієї обставини не припинена провадженням або заява залишена без розгляду; | ||
| затверджено звіт ліквідаційної комісії в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону; | 6. План санації боржника затверджується ухвалою арбітражного суду на термін не більше десяти років і не менше трьох років, якщо такий мінімальний термін пропонує санатор. За наполяганням кредиторів арбітражний суд може встановити мінімальний термін, після настання якого стан виконання плану санації розглядається судом, але не менше одного року. 7. Кредитори мають право: подавати арбітражному суду заперечення щодо загрози їхнього банкрутства і клопотання щодо сплати частки боргу потягом терміну санації; контролювати виконання плану санації. | 5) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону; | ||
| боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами, органами стягнення; | 8. Державний орган з питань банкрутства за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності боржника зобов'язаний вжити заходів для звернення боржника до арбітражного суду про призначення частково або повністю недійсними угод, виконання яких призвело до неплатоспроможності боржника в порядку, передбаченому цим Законом. | 6) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; | ||
| кредитори, органи стягнення не висунули майнових вимог до боржника після оголошення ним про своє банкрутство. | 10. Арбітражний суд ухвалює рішення про початок процедури ліквідації боржника у випадках: коли протягом трьох місяців з моменту призначення розпорядника майна до арбітражного суду не подано план санації; | 7) кредитори не висунули майнових вимог до боржника після оголошення ним про своє банкрутство. | ||
| 2. Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду. | коли не виконується план санації, але не раніше трьох років з моменту затвердження плану санації, якщо план затверджено на термін більше трьох років. 11. Ліквідатор призначається арбітражним судом за поданням державного органу з питань банкрутства з числа державних службовців цього органу". | 2. Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду. Провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених підпунктами 1,2 і 3 частини першої, на всіх стадіях процесу, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, передбачених пунктами 4 і 6, | ||
| - лише до визнання боржника банкрутом, а у випаду, передбаченому підпунктом 5, - лише після визнання боржника банкрутом. Розділ VI. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності Стаття 41. Загальні положення Відносини, пов`язані з банкрутством банків, містоутворюючих, сільськогосподарських, страхових, кредитних організацій, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з особливостями, передбаченими цим розділом. Стаття 42. Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств 1. Для цілей цього Закону містоутворюючими підприємствами визнаються юридичні особи, кількість працівників яких з урахуванням членів їхніх сімей складає не менше половини чисельності населення відповідного населеного пункту. Положення цієї статті застосовуються також до підприємства, кількість працівників якого перевищує п`ять тисяч осіб. | ||||
| -139- Н.д.Стоян О.М. (Округ N ) Закон доповнити статтями про фіктивне та навмисне банкрутство, про спрощені процедури банкрутства. Окремою статтею визначити державний орган з питань банкрутства. Доповнити розділом про особливості банкрутства окремих категорій боржників - юридичних осіб (містостворюючих, сільськогосподарських, кредитних, страхових організацій, професійних учасників ринку цінних паперів) та фізичних осіб - індивідуальних підприємців, фермерів тощо. | Враховано редакційно | 2. Для розгляду справи про банкрутство містоутворюючого підприємства, особою, що бере участь у справі про банкрутство, визнається орган місцевого самоврядування відповідної території. Учасниками справи про банкрутство містоутворюючого підприємства арбітражним судом можуть бути визнані центральні органи виконавчої влади. Докази, що підтверджують статус містоутворюючого підприємства чи наявність більше п`яти тисяч працівників, арбітражному суду надає боржник. | ||
| -140- Н.д.Шеховцов О.Д. (Округ №52) Додати статтю 43 (мусить бути 44): "Стаття 43. Особливості процедури банкрутства підприємства, створених в процесі приватизації державного майна. 1. Арбітражний суд, розглядаючи в попередньому засіданні вимоги кредиторів до боржника, створеного в процесі приватизації державного майна незалежно від способу приватизації, в разі визнання вимог ухвалює рішення про призначення процедури санації боржника. 2. Арбітражний суд відсторонює керівника боржника від посади і призначає розпорядника майна з повноваженнями, передбаченими цим Законом. Розпорядником обов'язково призначається державний службовець органу з питань банкрутства, який виконує свої обов'язки до призначення санатора. | Відхилено | 3. Якщо зборами кредиторів не прийняте рішення про введення процедури санації, арбітражний суд має право відкрити процедуру санації за клопотанням органа місцевого самоврядування або залученого до участі в справі про банкрутство відповідного центрального органу виконавчої влади за умови надання поруки по зобов`язаннях боржника. Порука по зобов`язаннях боржника надається відповідно уповноваженими особами органів місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади. 4. Орган місцевого самоврядування або центральний орган виконавчої влади, які поручилися по зобов`язаннях боржника, мають право запропонувати арбітражному суду кандидатуру санатора. У випадках, коли процедура санації введена на умовах, передбачених цією статтею, поручитель несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника перед його кредиторами. | ||
| 3. Державний орган з питань банкрутства з моменту призначення розпорядника майна боржника організовує комплексну ревізію фінансово-господарської діяльності боржника з участю представників Контрольно-ревізійного управління, Держаної податкової адміністрації, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ. 4. Санатор боржника призначається арбітражним судом за поданням державного органу з питань банкрутства, узгодженим з кредиторами. При цьому правила, встановлені цим Законом, щодо переведення боргу на санатора та внесення завдатку у розмірі десяти відсотків від суми кредиторської заборгованості боржника не застосовуються. План санації боржника затверджується в порядку, визначеному цим Законом для недержавних підприємств. | 5. Процедура санації містоутворюючого підприємства за клопотанням органу місцевого самоврядування може бути продовжена арбітражним судом на один рік. Підставою для продовження процедури санації містоутворюючого підприємства на строк, передбачений цим пунктом, може бути план фінансового оздоровлення містоутворюючого підприємства. План фінансового оздоровлення містоутворюючого підприємства може передбачати інвестування в його діяльність, працевлаштування його працівників, створення нових робочих місць та інші способи відновлення платоспроможності боржника містоутворюючого підприємства. 6. За клопотанням органу місцевого самоврядування або залученого до участі у справі центрального органу виконавчої влади за умови надання поруки за зобов`язаннями боржника строк процедури санації містоутворюючого підприємства може бути продовженим арбітражним судом до десяти років. Боржник і його поручитель в цьому випадку зобов`язані розрахуватися з кредиторами протягом одного року, якщо інше не передбачене законом. | |||
| 5. План санації боржника затверджується ухвалою арбітражного суду на термін не більше десяти років і не менше трьох років, якщо такий мінімальний термін пропонує санатор. За наполяганням кредиторів арбітражний суд може встановити мінімальний термін, після настання якого стан виконання плану санації розглядається судом, але не менше одного року. 6. Державний орган з питань банкрутства за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності боржника зобов'язаний вжити заходів для звернення санатора до арбітражного суду про визнання частково або повністю недійсними угод, виконання яких призвело до неплатоспроможності боржника, в порядку, передбаченому цим Законом. | Невиконання вимог цієї частини є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 7. Уряд України або органи місцевого самоврядування в особі їх уповноважених органів мають право в будь-який час до закінчення процедури санації містоутворюючого підприємства розрахуватися з усіма кредиторами в порядку передбаченому цим Законом. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості згідно з статтею 31 цього Закону. У випадку задоволення вимог кредиторів по грошових зобов`язаннях і обов`язкових платежах в порядку передбаченому абзацами першим і другим цієї частини, провадження по справі про банкрутство підлягає припиненню. | |||
| 7. Арбітражний суд ухвалює рішення про початок процедури ліквідації боржника у випадках: коли протягом трьох місяців з моменту призначення розпорядника майна до арбітражного суду не подано план санації; коли не виконується план санації, але не раніше трьох років з моменту затвердження плану санації, якщо план затверджено на термін більше трьох років". | 8. З метою задоволення вимог кредиторів в ході санації може бути здійснений продаж підприємства. За наявності клопотання органу місцевого самоврядування або залученого до участі у справі про банкрутство відповідного центрального органу виконавчої влади продаж підприємства провадиться шляхом проведення конкурсу. | |||
| -141- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В проекті необхідно встановити особисту відповідальність (кримінальну, майнову) керівництва підприємства за неправомірні дії при навмисному та фіктивному банкрутстві інші неправомірні дії. | Враховано редакційно | 9. Обов`язковими умовами конкурсу є: збереження робочих місць для не менше як 70 відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу; зобов`язання покупця у випадку зміни профілю діяльності підприємства перенавчити чи працевлаштувати зазначених працівників. Інші умови конкурсу можуть встановлюватися виключно за згодою зборів кредиторів у порядку передбаченому статтею 15 цього Закону. | ||
| -142- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В проекті відсутні такі поняття як фіктивне та приховане банкрутство. | Враховано редакційно | 10. Якщо вказане в абзаці другому частини восьмої клопотання не було подане чи підприємство не було продане на умовах конкурсу, підприємство підлягає продажу на аукціоні. 11. При продажу майна боржника, визнаного банкрутом, ліквідатор повинен виставити на продаж на перших торгах підприємство як єдиний майновий комплекс. Якщо майно боржника, визнаного банкрутом, не було продане як цілісний майновий комплекс, продаж майна здійснюється в порядку, передбаченому статтею 20 цього Закону. | ||
| -143- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В проекті відсутній чітко визначений механізм провадження справ про банкрутство в різних галузях народного господарства з урахуванням специфіки тієї чи іншої галузі. | Враховано редакційно | |||
| Стаття 43. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств | ||||
| -144- Н.д.Гавриш С.Б. (Округ №176) В проекті передбачити правові та соціальні гарантії працівникам підприємства у випадку, якщо вони порушать справу про банкрутство свого підприємства у зв'язку з невиплатою заробітної плати. | Враховано редакційно | 1. Для цілей цього Закону під сільськогосподарськими підприємствами розуміються юридичні особи, основним видом діяльності яких є вирощування (виробництво, виробництво і переробка) сільськогосподарської продукції, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої і переробленої) ними сільськогосподарської продукції складає не менше 50 відсотків загальної суми виручки. | ||
| 2. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств, передбачені цим Законом, застосовуються також до рибних господарств, риболовецьких колгоспів, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої і переробленої) сільськогосподарської продукції і виловлених водних біологічних ресурсів складає не менше 70 відсотків загальної суми виручки. | ||||
| 3. При продажу об`єктів нерухомості, які використовуються для цілей сільськогосподарського виробництва і належать сільськогосподарському підприємству, що визнане банкрутом, за інших рівних умов переважне право набуття зазначених об`єктів належить сільськогосподарським підприємствам і селянським (фермерським) господарствам, які розміщені в даній місцевості. | ||||
| 4. У випадку ліквідації сільськогосподарського підприємства в зв`язку з банкрутством його земельні ділянки надаються іншим особам у порядку, встановленому Земельним кодексом України. 5. У випадку введення процедури розпорядження майном при аналізі фінансового становища сільськогосподарського підприємства повинні враховуватися сезонність сільськогосподарського виробництва і його залежність від природно-кліматичних умов, а також можливість задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт. | ||||
| 6. Санація сільськогосподарського підприємства вводиться на строк до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої і переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати п`ятнадцяти місяців. | ||||
| 7. У випадку, коли протягом строку санації мали місце спад і погіршення фінансового становища сільськогосподарського підприємства у зв`язку зі стихійним лихом, з епізоотіями та іншими особливо несприятливими умовами, строк санації може бути продовжений на один рік. | ||||
| Стаття 44. Особливості банкрутства кредитних організацій | ||||
| 1. Заява про визнання кредитної організації банкрутом приймається арбітражним судом після відзиву Національним банком України у кредитної організації ліцензії на здійснення банківських операцій. 2. За результатами розгляду заяви про визнання банкрутом кредитної організації арбітражним судом може бути прийняте рішення про визнання кредитної організації банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури чи рішення про відмову у визнанні кредитної організації банкрутом. | ||||
| 3. У випадку прийняття арбітражним судом рішення про визнання кредитної організації банкрутом ліквідаційна процедура здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, з у рахуванням вимог Закону "Про банки та банківську діяльність". | ||||
| Стаття 45. Банкрутство страхових організацій | ||||
| 1. При розгляді справи про банкрутство страхової організації учасником арбітражного процесу визнається державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю. 2. Заява про визнання страхової організації банкрутом може бути подана в арбітражний суд боржником, кредитором або іншим уповноваженим на це державним органом. | ||||
| 3. Продаж майнового комплексу страхової організації може бути здійснено в ході санації за правилами, встановленими цим Законом. При здійсненні ліквідаційної процедури майновий комплекс страхової організації може бути проданий тільки за згодою покупця прийняти на себе договори страхування, за якими страховий випадок не наступив до дня визнання страхової організації банкрутом. | ||||
| 4. Покупцем майнового комплексу страхової організації може виступати тільки страхова організація. 5. У випадку продажу майнового комплексу страховій організації в ході санації до покупця переходять всі права і обов'язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страхової організації страховий випадок не наступив. | ||||
| 6. У випадку прийняття арбітражним судом рішення про визнання страхової організації банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, що укладені такою організацією як страховиком і за якими страховий випадок не наступив до дати прийняття зазначеного рішення,припиняються за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. | ||||
| 7. Страхувальники за договорами страхування, які припинили дію на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті, мають право вимагати повернення частини виплаченої страхувальнику страхової премії пропорційно різниці між строком дії договору страхування і строком, протягом якого діяв договір страхування, якщо інше не передбачене законодавством. | ||||
| 8. Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок наступив до дня прийняття арбітражним судом рішення про визнання страхової організації банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати виплати страхової суми. | ||||
| 9. У випадку прийняття арбітражним судом рішення про визнання страхової організації банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів четвертої черги підлягають задоволенню у такому порядку: в першу чергу - вимоги кредиторів за договорами обов'язкового особистого страхування; в другу чергу - вимоги кредиторів за іншими договорами обов'язкового страхування; | ||||
| в третю чергу - вимоги інших кредиторів-страхувальників, в тому числі вимоги передбачені частиною сьомою цієї статті; в четверту чергу - вимоги інших кредиторів. | ||||
| Стаття 46. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів | ||||
| 1. При розгляді справ про банкрутство організації чи громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, що є професійними учасниками ринку цінних паперів, учасником в арбітражному процесі визнається Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. | ||||
| 2. Особливості процедури банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів, що не врегульовані цією статтею, а також заходи по захисту прав та інтересів клієнтів професійних учасників ринку цінних паперів можуть бути передбачені іншими законодавчими актами. 3. Порядок попередження банкрутства і проведення досудових процедур відновлення платоспроможності професійних учасників ринку цінних паперів встановлюється нормативно-правовими актами України. | ||||
| 4. Розпорядник майна, який бере участь у справі про банкрутство професійного учасника ринку цінних паперів, повинен мати ліцензію розпорядника майна, а також ліцензію, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 5. Обмеження на здійснення угод професійним учасником ринку цінних паперів при застосуванні до нього процедур банкрутства, що передбачені цим Законом, не поширюються на угоди з цінними паперами його клієнтів, що здійснюються за дорученнями клієнтів і підтверджені ними після порушення провадження по справі про банкрутство. | ||||
| 6. Розпорядник майна зобов'язаний у десятиденний строк з дня його призначення направити клієнтам, які передали боржнику-професійному учаснику ринку цінних паперів в управління належні їм цінні папери, повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство і призначення розпорядником майна. В зазначеному повідомленні вказуються реквізити ліцензії розпорядника майна, вид і реквізити документу, виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також пропонується дати розпорядження про дії, які необхідно вчинити з цінними паперами, що належать клієнту. | ||||
| 7. Цінні папери та інше майно клієнтів, які перебувають у розпорядженні професійного учасника ринку цінних паперів, не включаються в конкурсну масу. 8. З дня введення процедури санації чи ліквідаційної процедури цінні папери клієнтів, які залишилися, підлягають поверненню клієнту, якщо угода керуючого санацією або ліквідатора з клієнтом не передбачає інше. | ||||
| 9. Якщо вимоги клієнтів стосовно повернення належних їм цінних паперів одного виду (одного емітента, однієї категорії, одного типу, однієї серії) перевищує кількість зазначених цінних паперів, які перебувають у розпорядженні професійного учасника ринку цінних паперів, повернення зазначених цінних паперів клієнтам здійснюється пропорційно вимогам клієнтів. | ||||
| Вимоги клієнтів у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов'язаннями і задовольняються (погашаються) в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. 10. У ході санації підприємця, що є професійним учасником ринку цінних паперів, керуючий санацією має право передати цінні папери, що передані клієнтами підприємцю в управління, іншому підприємцю, який має відповідну ліцензію професійного учасника ринку цінних паперів, за погодженням і від імені клієнтів. | ||||
| Стаття 47. Загальні положення банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина | ||||
| 1. Правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з банкрутством боржника громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) та банкрутством селянського (фермерського) господарства. 2. Заява про визнання громадянина-підприємця банкрутом може бути подана в арбітражний суд громадянином-підприємцем, який є боржником, кредитором. | ||||
| Право подати заяву про визнання громадянина-підприємця банкрутом мають кредитори, за винятком кредиторів з вимогами про відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю, про стягнення аліментів, а також по інших вимогах особистого характеру. Кредитори з вимогами по відшкодуванню шкоди, завданої життю і здоров'ю, по стягненню аліментів, а також з інших вимог особистого характеру мають право заявити свої вимоги в процесі провадження справи про банкрутство. Вимоги зазначених кредиторів, не заявлені в процесі провадження справи про банкрутство, зберігають свою силу після завершення процедури банкрутства громадянина-підприємця. | ||||
| 3. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого надсилаються кредиторам та іншим особам, які брали участь у справі про банкрутство. | ||||
| За відсутності заперечень кредиторів арбітражний суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою зупинення провадження по справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців. 4. План погашення боргів повинен включати: строк його виконання; розмір суми, яка щомісячно залишається боржнику громадянину-підприємцю і членам його сім'ї на споживання; | ||||
| розмір суми, яка буде щомісячно направлятися на погашення вимог кредиторів. 5. Арбітражний суд має право за мотивованим клопотанням осіб, які буруть участь у справі про банкрутство, змінити план погашення боргів, в тому числі збільшити чи зменшити строк його виконання, розміри суми, яка щомісячно залишається боржнику і членам його сім'ї на споживання. | ||||
| 6. Якщо в результаті виконання боржником плану погашення боргів вимоги кредиторів задоволені в повному обсязі, провадження по справі про банкрутство підлягає припиненню. 7. У ліквідаційну масу не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути накладене стягнення. | ||||
| Арбітражний суд має право за мотивованим клопотанням громадянина-підприємця та інших осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, виключити із ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернене стягнення, якщо майно є неліквідним чи дохід від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка виключається із ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати 2000 гривень. | ||||
| Перелік майна громадянина-підприємця, яке виключається із ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, затверджується арбітражним судом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена. 8. Угоди громадянина-підприємця, зв'язані з відчуженням чи передачею іншим способом майна громадянина-підприємця заінтересованим особам за один рік до порушення провадження у справі про банкрутство, визнаються недійсними. | ||||
| За вимогою кредитора арбітражний суд застосовує наслідки недійсності угоди шляхом повернення майна громадянина-підприємця, що було предметом угоди, до складу майна громадянина-підприємця або звернення стягнення на відповідне майно, що перебуває у заінтересованих осіб. | ||||
| Стаття 48. Розгляд арбітражним судом справи про банкрутство громадянина- підприємця та її наслідки | ||||
| 1. Одночасно з прийняттям заяви про визнання громадянина-підприємця банкрутом арбітражний суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернене стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця арбітражний суд може звільнити з під арешту майно (частину майна) у випадку надання поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. | ||||
| 2. За заявою громадянина-підприємця арбітражний суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на один місяць для здійснення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи досягнення мирової угоди. 3. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця арбітражний суд має право зупинити провадження по справі про банкрутство для вирішення питання про долю спадщини у встановленому законом порядку. | ||||
| 4. Якщо у встановлений абзацом другим частини третьої цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладена мирова угода, арбітражний суд приймає рішення про визнання громадянина-підприємця банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури. 5. З дня прийняття арбітражним судом рішення про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: | ||||
| строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю. | ||||
| 6. Рішення про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури арбітражний суд направляє всім відомим кредиторам з зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці. Відправлення кредиторам зазначеного рішення арбітражного суду здійснюється за рахунок громадянина-підприємця. | ||||
| 7. Рішення арбітражного суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна боржника. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається в ліквідаційну масу згідно з цим Законом. При необхідності постійного управління нерухомим майном чи цінним рухомим майном громадянина-підприємця арбітражний суд призначає для цієї мети ліквідатора і визначає розмір його винагороди. В цьому випадку продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. | ||||
| Гроші, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, а також наявна у нього готівка, вносяться в депозит арбітражного суду, який прийняв рішення про визнання громадянина банкрутом. | ||||
| Стаття 49. Особливості задоволення вимог кредиторів боржника-громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності 1. До задоволення вимог кредиторів з коштів, внесених на депозит арбітражного суду, відшкодовуються витрати, пов'язані з розглядом справи про банкрутство і виконанням рішення арбітражного суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості: в першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю і здоров'ю, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги про стягнення аліментів; | ||||
| в другу чергу проводяться розрахунки по виплаті вихідної допомоги і оплати праці з особами, які працюють за трудовим договором, в тому числі за контрактом, і по виплаті винагород за авторськими договорами; в третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, що забезпечені заставою майна громадянина-підприємця; в четверту чергу задовольняються вимоги по обов'язковим платежам до бюджету та в позабюджетні фонди; | ||||
| в п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами. Розрахунки з кредиторами здійснюються в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону. Вимоги кожної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги. За недостатністю коштів в депозиті арбітражного суду вони розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог. | ||||
| 2. Після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені при здійсненні процедури визнання громадянина банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини. Вимоги кредиторів про відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю, вимог про стягнення аліментів, а також інших вимог особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання рішення арбітражного суду про визнання громадянина банкрутом, або погашені частково, або не заявлені при здійсненні процедури визнання громадянина-підприємця банкрутом, зберігають силу і можуть бути заявлені після закінчення провадження по справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному об'ємі або в незадоволеній їх частині. | ||||
| У випадку виявлення фактів приховування майна громадянином-підприємцем чи незаконної передачі майна третім особам кредитор, чиї вимоги не були задоволені в ході процедури банкрутства, має право заявити вимоги про звернення стягнення на це майно. 3. Протягом п'яти років після визнання громадянина-підприємця банкрутом за його заявою повторно не може бути порушена справа про банкрутство. У випадках повторного визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий громадянин не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів. | ||||
| Незадоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України. | ||||
| Стаття 50. Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства 1. Підставою визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом трьох місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов`язаннями та (або) виконати обов`язок по сплаті обов`язкових платежів. 2. Заява підприємця-голови селянського (фермерського) господарства про визнання його банкрутом (далі - заява) може бути подана в арбітражний суд за наявності письмової згоди всіх членів селянського (фермерського) господарства). Заява підписується головою селянського (фермерського) господарства. | ||||
| 3. До заяви, крім документів передбачених частиною першою статті 7 цього Закону, додаються такі документи: про склад і вартість майна селянського (фермерського) господарства; про склад і вартість майна, яке належить членам селянського (фермерського) господарства на праві власності, а також про джерела його набуття; про розмір доходів, які можуть бути одержані селянським (фермерським) господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт. Зазначені документи також додаються головою селянського (фермерського) господарства до відзиву на заяву кредитора. | ||||
| 4. Головою селянського (фермерського) господарства у двохмісячний строк з дня прийняття арбітражним судом заяви про визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом може бути поданий в арбітражний суд план відновлення платоспроможності селянського (фермерського) господарства. 5. У випадку, коли здійснення заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності селянського (фермерського) господарства, дозволить селянському (фермерському) господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути одержані селянським (фермерським) господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт, погасити вимоги по грошових зобов`язаннях та обов`язкових платежах, арбітражним судом вводиться процедура розпорядження майном селянського (фермерського) господарства. | ||||
| Про введення процедури розпорядження майном селянського (фермерського) господарства арбітражним судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена головою селянського (фермерського) господарства. 6. Розпорядження майном селянського (фермерського) господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з врахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої і переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати п`ятнадцяти місяців. | ||||
| 7. У разі, коли після введення розпорядження майном відбулися спад і погіршення фінансового становища селянського (фермерського) господарства у зв`язку зі стихійним лихом, епізоотіями та іншими несприятливими умовами, строк розпорядження майном може бути продовжений на один рік. 8. Розпорядження майном селянського (фермерського) господарства може бути достроково припинено арбітражним судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого з кредиторів у випадках: невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності селянського (фермерського) господарства; | ||||
| наявності інших обставин, які свідчать про неможливість відновлення платоспроможності селянського (фермерського) господарства. Дострокове припинення процедури розпорядження майном селянського (фермерського) господарства тягне за собою визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. 9. Для здійснення розпорядження майном селянського (фермерського) господарства арбітражним судом призначається розпорядник майна, який може не мати ліцензії розпорядника майна. Повноваження розпорядника майна можуть здійснюватися головою селянського (фермерського) господарства за згодою розпорядника майна. | ||||
| 10. У випадку визнання арбітражним судом селянського (фермерського) господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в ліквідаційну масу селянського (фермерського) господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів селянського (фермерського) господарства, в тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші спорудження, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка та обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, яке набуте для селянського (фермерського) господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать селянському (фермерському) господарству і мають грошову оцінку. 11. У випадку банкрутства селянського (фермерського) господарства належна селянському (фермерському) господарству земельна ділянка переходить до іншої особи в порядку встановленому Земельним кодексом України. | ||||
| 12. Майно, що належить голові і членам селянського (фермерського) господарства на праві власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно набуте на доходи, які не є спільними коштами селянського (фермерського) господарства, не включаються у ліквідаційну масу. 13. Нерухоме майно, а також майнові права стосовно нерухомого майна, які входять в конкурсну масу селянського (фермерського) господарства, можуть бути продані тільки на конкурсі, обов'язковими умовами якого є збереження цільового сільськогосподарського значення об`єктів, що продаються. | ||||
| 14. З дня прийняття рішення про визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури рішення про створення селянського (фермерського) господарства втрачає силу. 15. Арбітражний суд направляє копію рішення про визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури в орган, який прийняв рішення про створення селянського (фермерського) господарства. | ||||
| Стаття 51. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником 1. Якщо вартість майна боржника - юридичної особи стосовно якого прийняте рішення про ліквідацію, недостатнє для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в арбітражний суд з заявою про визнання боржника банкрутом. У разі виявлення зазначених у першому абзаці цієї частини обставин після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про визнання боржника банкрутом повинна бути подана власником майна боржника (його уповноваженою особою). | ||||
| 2. Арбітражний суд приймає рішення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури і призначає ліквідатора. Обов`язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності ліцензії. 3. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації об`яви про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. 4. У разі, коли справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (його уповноваженої особи), що подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею. | ||||
| 5. Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України запису про ліквідацію юридичної особи. 6. Власник майна боржника (його уповноважена особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах з грошових зобов`язань і обов`язкових платежів боржника. | ||||
| Стаття 52. Особливості банкрутства відсутнього боржника 1. У разі, якщо громадянин-підприємець боржник, або керівник боржника - юридичної особи, які фактично припинили свою діяльність, відсутні і визначити їх місце знаходження неможливо, заява про визнання відсутнього боржника банкрутом може бути подана кредитором незалежно від розміру кредиторської заборгованості. 2. Арбітражний суд в двотижневий строк з дня прийняття заяви про визнання відсутнього боржника банкрутом приймає рішення про визнання відсутнього боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури, і направляє його в державний орган з питань банкрутства, який в тижневий строк надає арбітражному суду кандидатуру ліквідатора. Арбітражний суд може призначити ліквідатора із числа працівників державного органу з питань банкрутства. | ||||
| 3. Ліквідатор письмово повідомляє про банкрутство відсутнього боржника всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть заявити свої вимоги ліквідатору. 4. За клопотанням ліквідатора у випадку виявлення ним майна відсутнього боржника арбітражний суд може винести рішення про припинення скороченої процедури банкрутства і переходу до загальних процедур банкрутства, передбачених цим Законом. | ||||
| 5. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їхніх вимог ліквідатором в арбітражний суд до моменту затвердження ліквідаційного балансу. 6. Після розрахунків з кредиторами ліквідатор складає ліквідаційний баланс і подає його в арбітражний суд разом зі звітом про свою діяльність. | ||||
| 7. У разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття судових витрат і витрат винагороди ліквідатору. Якщо обов'язки ліквідатора здійснює працівник державного органу з питань банкрутства, сума його винагороди, а також сума витрат, пов'язаних з проведенням конкурсного виробництва, перераховуються на рахунок державного органу з питань банкрутства. 8. Положення, передбачені цією статтею , застосовуються також у випадках, коли майно боржника юридичної особи завідомо не дозволяє відшкодувати судові витрати по справі про банкрутство чи коли протягом дванадцяти місяців не проводилися операції на рахунках боржника, а також за наявності інших ознак, які свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника. | ||||
| Стаття 53. Особливості банкрутства за умови добровільного оголошення боржника про своє банкрутство і його ліквідації 1. На підставі рішення власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржник може сам оголосити себе неспроможним виконувати свої зобов'язання, тобто банкрутом, в офіційних друкованих органах. В оголошенні повинно міститися: повідомлення боржника про оголошення себе банкрутом; повне найменування боржника, його юридична адреса, номери усіх рахунків в установах банків; відомості про власників (власника) майна юридичної особи боржника; номер свідоцтва про державну реєстрацію. | ||||
| 2. Кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про своє банкрутство повинні подати боржнику письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти ліквідації боржника. 3. Керівник боржника зобов'язаний розглянути вимоги кредиторів, включити їх в реєстр вимог кредиторів і розпочати розрахунки з кредиторами в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. | ||||
| 4. За наявності письмового заперечення хоча б одного кредитора боржника проти ліквідації боржника, керівник боржника зобов'язаний звернутися в арбітражний суд із заявою про визнання боржника банкрутом у день закінчення строку для подачі заяв з вимогами кредиторів і заперечень кредиторів проти ліквідації боржника. | ||||
| 5. Будь-який із кредиторів боржника в будь-який момент до завершення процедури ліквідації боржника може звернутися в арбітражний суд із заявою про визнання боржника банкрутом. 6. За наявності ухвали про визнання вимог кредиторів до банкрута після закінчення місячного строку з дня опублікування оголошення боржника про своє банкрутство арбітражний суд виносить ухвалу про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. | ||||
| 7. У разі порушення вимог цієї статті, приховування боржником майна, незаконної передачі їм свого майна третім особам власник майна боржника, керівник боржника несуть перед кредиторами відповідальність у розмірі незадоволених вимог кредиторів. Зазначені вимоги можуть бути заявлені протягом трьох років з дня ліквідації боржника. 8. Ліквідація боржника, який оголосив про своє банкрутство здійснюється відповідно до цього Закону. Обов'язки ліквідатора виконує голова ліквідаційної комісії. | ||||
| 9. На підставі рішення власника (органу, уповноваженого управляти майном) керівник боржника може подати заяву в арбітражний суд про порушення справи про банкрутство з метою проведення процедури санації боржника відповідно до вимог цього Закону. До заяви керівник боржника додає, крім документів передбачених статтею 7 цього Закону, план санації боржника та пропозицію щодо кандидатури розпорядника майна, попереньо погоджені з кредиторами. | ||||
| 10. Після розгляду заяви суддя виносить ухвалу про порушення спрваи про бункрутство, призначає розпорядника майна та керуючим санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з особливостями, передбаченими цією статтею. | ||||
| Стаття 54. Особливості банкрутства організацій, які здійснюють діяльність по залученню коштів громадян 1. Організації, які здійснюють незаконну діяльність по залученню коштів громадян, підлягають ліквідації в порядку, передбаченому цим Законом, з особливостями, передбаченими цією статтею. 2. Заява про визнання організації, що здійснює незаконну діяльність по залученню коштів громадян, банкрутом може бути подана в арбітражний суд боржником, кредиторами, прокурором. 3. Ліквідація організації, яка здійснює незаконну діяльність по залученню коштів громадян, і задоволення вимог її кредиторів провадяться тільки через ліквідаційну процедуру. | ||||
4. Задоволення вимог кредиторів організації, яка здійснює незаконну діяльність по залученню коштів громадян, провадиться в порядку, передбаченому цим Законом для кредитних організацій. 5. У разі недостатності майна боржника - організації, що здійснює незаконну діяльність по залученню коштів громадян, для задоволення вимог громадян - вкладників, керівники - боржника-організації, що здійснює незаконну діяльність по залученню коштів громадян, та засновники (учасники) боржники - організації, що здійснює незаконну діяльність по залученню коштів громадян, солідарно несуть відповідальність за вимогами громадян-вкладників. | ||||
| Стаття 55. Особливості банкрутства окремих категорій боржників Особливості проведення процедур банкрутства природних монополій і організацій - учасників фінансово-промислових груп встановлюються законами про природні монополії та промислово-фінансові групи. | ||||
| Розділ VII. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Кабінету Міністрів України в місячний строк після опублікування цього Закону: підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів; розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти; забезпечити розробку, прийняття, перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. | ||||
| 4. Рекомендувати Президенту України привести свої акти у відповідність з цим Законом. 5. Національному банку України до 1 лютого 1999 року підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про особливості банкрутства кредитних організацій. | ||||
| 6. Доповнити главу VI Кримінального кодексу України статтею в такій редакції: " Стаття 156-4. Умисне банкрутство Умисне доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності шляхом здійснення власником або посадовою особою суб'єкта підприємницької діяльності з корисливих мотивів або іншою особистою заінтересованості чи в інтересах третіх осіб протиправних дій або шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов'язків, що завдало істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам та інтересам кредиторів, карається штрафом від п'ятисот до восьмисот мінімальних розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або займатись певною діяльністю на строк до п'яти років. | ||||
| Ті ж дії, якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, караються позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією майна". 7. В Законі "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради 1991 р., N 6, ст. 37) пункт 9 статті 11 доповнити словами: "а також приймати рішення в процедурах санації про санацію (прощення) та(або) відстрочку (розстрочку) сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з Законом "Про санацію та банкрутство боржника". | ||||
| 8. В Законі України "Про підприємництво" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 14 ст.168 ) частину другу статті 4 доповнити абзацом такого змісту: "діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)." |