| Назва: | Про створення сприятливих умов для розміщеня валютних та інших майнових цінностей в Україні та недопущення їх відпливу за кордон |
| Автор: | Народні депутати - С. Терьохін, В.Альошин, В.Сокерчак |
| Головний комітет: | Прийнято в першому читанні 16 вересня 1999 р. |
| 0. | Проект З А К О Н У К Р А Ї Н И "Про створення сприятливих умов для розміщення валютних та інших майнових цінностей в Україні та недопущення їх відпливу за кордон" | -1- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) 1. Назва законопроекту не відповідає його змісту, тому пропоную викласти її в такій редакції: "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань створення сприятливих умов для розміщення валютних та інших майнових цінностей та недопущенню їх відпливу за кордон". | ||
| 1. | Цей Закон спрямований на створення сприятливих умов для розміщення валютних та інших майнових цінностей в Україні, недопущення їх відпливу за кордон та посилення відповідальності осіб, що здійснюють вивезення валютних та інших майнових цінностей за межі України з порушенням чинного законодавства. | |||
| 2. | Стаття 1. Внести такі зміни і доповнення до Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 17, ст.184; 1997 р., № 29, ст.189), виклавши його у такій редакції: | |||
| 3. | а) Слова "Декрет Кабінету Міністрів України", а також "Декрет" поміняти за текстом відповідно на слова "Закон України" та "Закон". | |||
| 4. | б). у статті 5: | |||
| 5. | назву статті викласти у такій редакції: | |||
| 6. | " Генеральні та індивідуальні ліцензії, а також повідомлення суб"єктів валютного ринку"; | |||
| 7. | пункт 1 викласти у такій редакції: | |||
| 8. | "1. Національний банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Законом, за виключенням індивідуальних ліцензій, визначених у пункті 5 цієї статті"; | |||
| 9. | у пункті 2 виключити слова "що не потребують індивідуальної ліцензії"; | -2- Національний банк України Пропонуємо виключити, передбачені у законопроекті зміни до пункту 2 та частини першої пункту 4 статті 5 Декрету, стосовно того, що генеральні ліцензії можуть надавати комерційним банкам та кредитно- фінансовим установам право на здійснення і тих валютних операцій, що потребують отримання індивідуальних ліцензій. Вважаємо це неприпустимим, оскільки неможливо допустити, щоб банк чи кредитно-фінансова установа лише на підставі генеральної ліцензії без додаткових дозволів здійснювали інвестиції за кордон або використовували на території України іноземну валюту як засіб платежу. Запропоновані зміни призведуть до неконтрольованого відпливу валюти за кордон та до руйнації порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті на території України. | ||
| 10. | у пункті 4: | |||
| 11. | Перше речення частини першої викласти у такій редакції: | |||
| 12. | "Національний банк України видає індивідуальні ліцензії резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, крім випадків коли право на здійснення таких операцій передбачено умовами генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 цієї статті."; | |||
| 13. | підпункт "в" викласти у такій редакції: | |||
| 14. | "в) надання резидентами кредитів в іноземній валюті нерезидентам, за винятком: відкриття на користь нерезидентів рахунків, режим яких передбачає овердрафт за платіжними операціями з використанням кредитних карток, відкриття акредитивів на користь нерезидентів чи підтвердження акредитивів, відкритих на користь нерезидентів іншими банківськими установами, надання інших гарантій за зобов"язаннями нерезидентів по торгових операціях"; | -3- Національний банк України Пропонуємо підпункт "в" пункту 4 статті 5 Декрету викласти у такій редакції: "надання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі | ||
| 15. | у підпункті "д" після слова "вкладів" додати слова "(крім позикових або тих, на які зараховуються кошти для погашення валютних кредитів чи позик)"; | -4- Національний банк України Пропонуємо виключити доповнення підпункту "д" пункту 4 статті 5 Декрету щодо позикових рахунків або тих, на які зараховуються кошти для погашення валютних кредитів чи позик, оскільки види рахунків і порядок їх відкриття за кордоном регулюється законодавством відповідної країни. | ||
| 16. | підпункт "е" викласти у такій редакції: | |||
| 17. | "е) здійснення резидентами господарської діяльності з придбання: | -5- Національний банк України Пропонуємо виключити нову редакцію підпункту "е" пункту 4 статті 5 Декрету щодо ліцензування інвестицій за кордон, оскільки вона протирічить визначенню валютних операцій, що містяться у статті 1 Декрету. При цьому слід зазначити, що питання ліцензування інвестицій за кордон на сьогодні регулюються цим Декретом та Указом Президента України "Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України" від 13 вересня 1995 року №839/95. | ||
| 18. | цінних паперів, емітованих нерезидентами, платіжних документів та документів, що засвідчують відносини боргу (у тому числі векселів), виражених в іноземній валюті та банківських металах, не пов"язаних із здійсненням резидентами операцій, передбачених частиною четвертою пункту "а" цього пункту; | |||
| 19. | платіжних документів та документів, що засвідчують відносини боргу (у тому числі векселів), емітованих резидентами та переданих (проданих, індосованих) нерезидентам"; | |||
| 20. | землі та інших видів нерухомого майна, прав на здійснення господарської діяльності, прав на концесію чи видобуток природних чи корисних копалин за межами України"; | |||
| 21. | ввести пункт 5 такого змісту: | |||
| 22. | "5. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам, що перебувають у державній або комунальній власності, для здійснення разової операції на період, небхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують операції з: | -6- Національний банк України Вважаємо неприйнятними запропоновані законопроектом зміни до статті 5 Декрету, зокрема, зміну назви статті; введення нового пункту 5; викладення чинного пункту 1 та 6 у новій редакції; доповнення пункту 2 статті 11 та пункту 6 статті 13; викладення частини 3 пункту 2 статті 16 у новій редакції, | ||
| 23. | а) придбання корпоративних прав, емітованих нерезидентами, або сукупних валових активів нерезидента з урахуванням гудвілу при його наявності (придбання бізнесу), а також створення резидентами дочірніх підприємств за кордоном; | |||
| 24. | б) реінвестиції дивідендів, отриманих резидентами внаслідок володіння корпоративними правами, емітованими нерезидентом, у його капітал або використання таких дивідендів для придбання корпоративних прав, емітованих іншими нерезидентами чи їх сукупних валових активів, або для створення партнерства чи інших форм господарської діяльності, які згідно з нормами законів країни їх розташування не потребують реєстрації як юридичної особи; | |||
| 25. | в) будь-якої інвестиції, що здійснюється у формі майнового внеску за кордон у будь-які об"єкти інвестування. | |||
| 26. | Індивідуальні ліцензії, визначені у цьому пункті, надаються державним органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України (щодо резидентів, які знаходяться в державній власності), а також органами, уповноваженими Радою Міністрів Автономної Республіки Крим або відповідним органом місцевого самоврядування (щодо резидентів, які знаходяться в комунальній власності), за наявності позитивного висновку щодо фінансово-економічної доцільності такої разової операції для такого резидента, що перебуває в державній або комунальній власності. | |||
| 27. | Порядок видачі таких ліцензій визначається Кабінетом Міністрів України"; | |||
| 28. | у цьому зв"язку пункти 5 - 6 вважажати пунктами 6-7; | |||
| 29. | пункт 7 викласти у такій редакції: | |||
| 30. | "7.Порядок і терміни видачі генеральних ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання генеральних ліцензій, а також підстави для відмови у видачі генеральної ліцензії, визначаються Національним банком України. | |||
| 31. | Для отримання індивідуальної ліцензії резидент має подати до Національного банку України (у випадках, визначених пунктом 4 цієї статті) або до уповноваженого органу (у випадках, визначених пунктом 5 цієї статті), такі документи: лист-звернення із зазначенням форми та суми разової валютної операції; нотаріально завірену копію свідоцтва про державну та податкову реєстрацію; довідку з податкового органу за місцем знаходження резидента щодо відсутності податкового боргу. Для отримання індивідуальної ліцензії на вивезення, переказування, пересилання готівкових коштів понад суму, визначену Національним банком України, фізична особа подає Національному банку України визначені ним документи. | |||
| 32. | Для уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ Національний банк може встановлювати додатковий перелік документів. | |||
| 33. | Для резидентів, визначених у пункті 5 цієї статті, орган, уповноважений приймати рішення щодо видачі індивідуальної ліцензії, може встановлювати додатковий перелік документів. | |||
| 34. | Рішення щодо видачі або відмови у видачі індивідуальної ліцензії приймається протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання від заявника належним чином оформлених документів. Орган, що прийняв рішення про видачу індивідуальної ліцензії, може їх скасувати у разі, коли після такої видачі стає відомо про недостовірність даних, поданих заявником. | |||
| 35. | Відмова у видачі індивідуальної ліцензії або рішення щодо її скасування можуть бути оскаржені в суді або арбітражному суді"; | |||
| 36. | доповнити пунктом 8 такого змісту: | -7- Національний банк України Вважаємо також неприйнятним доповнення статті 5 Декрету пунктом 8 | ||
| 37. | "8. Резиденти, які укладають договори, що передбачають виконання боргових зобов"язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами (крім кредитів, згода на отримання яких надана Верховною Радою України), позиками в іноземній валюті, зобов"язані повідомити Національний банк України про факт укладення таких договорів та передбачені ними умови. Зазначене повідомлення має бути надіслано Національному банку України до моменту фактичного одержання кредиту (позики) резидентом (відкриття резиденту позикового рахунку), але не пізніше 10 календарних днів від дня укладення кредитного договору. | |||
| 38. | Відомості, зазначені у таких повідомленнях, використовуються Національним банком України для складання прогнозів і аналізу зовнішнього боргу та платіжного балансу України. Національний банк України веде реєстр таких повідомлень та визначає їх форму. | |||
| 39. | У разі коли за висновками Національного банку України умови укладення окремого кредитного договору, визначені у повідомленні, не відповідають звичайній кредитній практиці, загрожують стану платіжного баланса України або фінансовому стану позичальника, Національний банк України може прийняти відповідні рішення, що випливають з його статусу, визначеного законом. Зазначені рішення можуть бути оскаржені у суді або арбітражному суді". | |||
| 40. | б). Статтю 9 викласти у такій редакції: | -8- Національний банк України Викладення статті 9 та частини 3 пункту 2 статті 16 Декрету у новій редакції, суперечить функціям Національного банку та не є предметом регулювання цього законопроекту. | ||
| 41. | "Стаття 9. Декларування валютних цінностей та іншого майна. | |||
| 42. | 1. Підлягають обов"язковому декларуванню валютні та інші майнові цінності резидентів, які перебувають за межами України та відповідно до законів України включаються до бази оподаткування або є об"єктом оподаткування або беруть участь у визначенні податкових зобов"язань такого резидента з окремого податку, збору (обов"язкового платежу). | |||
| 43. | Відомості про такі валютні та інші майнові цінності включаються до складу податкової декларації, розрахунку (звіту) з відповідного податку, збору (обов"язкового платежу). Резидент, який не подає зазначені відомості, вважається таким, що задекларував відсутність валютних або інших майнових цінностей, які перебувають за межами України. У разі коли резидент не декларує зазначені валютні та інші майнові цінності, такий резидент вважається особою, що ухиляється від оподаткування. | |||
| 44. | 2. Додатково до положень пункту 1 цієї статті, валютні та інші майнові цінності банків та інших кредитно-фінансових організацій - резидентів, підлягають обов"язковому декларуванню у Національному банку України у визначені ним терміни та порядку. Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної у цьому пункті, відповідно до закону". | |||
| 45. | в). Пункт 2 статті 11 доповнити частиною такого змісту: | |||
| 46. | "визначає порядок видачі індивідуальних ліцензій, визначає державний орган, уповноважений здійснювати таку видачу, а також підстави для скасування індивідуальних ліцензій, відповідно до пункту 5 статті 5 цього Декрету". | |||
| 47. | г). У статті 13: | |||
| 48. | пункт 3 викласти у такій редакції: | |||
| 49. | "3. Органи державної податкової служби України здійснюють у межах компетенції, визначеної законодавством, валютний та податковий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами, та застосовують до порушників валютного та податкового законодавства санкції, визначені цим Декретом, а також законами з питань оподаткування"; | -9- Національний банк України Не можна погодитися з редакцією пункту 3 статті 13 Декрету щодо покладення на органи державної податкової служби України податкового контролю за валютними операціями, оскільки питання податкового контролю не є предметом регулювання цього законопроекту. | ||
| 50. | доповнити пунктом 6 такого змісту | |||
| 51. | "6. Органи, уповноважені приймати рішення про видачу та скасування індивідуальних ліцензій згідно з пунктом 5 статті 5 цього Закону, здійснюють контроль за дотриманням умов таких ліцензій." | |||
| 52. | д). у статті 16: | |||
| 53. | в усьому тексті статті слова "на день здійснення таких операцій" замінити словами "на день накладення такого штрафу"; | |||
| 54. | частину третю пункту 2 викласти у такій редакції: | |||
| 55. | "за здійснення операцій з валютними та іншими майновими цінностями, що потребують одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Закону (крім частини другої підпункту "а" пункту 4) або уповноваженого органу згідно з пунктом 5 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії - штраф у сумі, еквівалентній сумі таких валютних цінностей або ринковій вартості (звичайній ціні) таких майнових цінностей, перерахованій у валюту України за курсом Національного банку України на день накладення такого штрафу; за вивезення, переказування, пересилання за межі України фізичними особами іноземної валюти понад суму, визначену Національним банком України, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, - штраф у сумі такого перевищення"; | |||
| 56. | доповнити пункт 2 після частини третьої новою частиною такого змісту: | |||
| 57. | "за одержання резидентами кредитів (крім кредитів, згода на отримання яких надана Верховною Радою України), позик в іноземній валюті від нерезидентів без своєчасного надіслання повідомлення згідно з пунктом 8 статті 5 цього Закону, - штраф у розмірах, встановлених законодавством за порушення порядку чи строків подання обов"язкової статистичної звітності"; | -10- Національний банк України Пропонуємо у проекті нової частини пункту 2 статті 16 Декрету, в якому встановлюються санкції за несвоєчасність подання резидентами повідомлення про одержання кредитів, позик в іноземній валюті, встановити конкретний розмір такого штрафу в залежності від суми одержаного кредиту.. | ||
| 58. | абзац дев"ятий замінити двома абзацами такого змісту: | |||
| 59. | "Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються: Національним банком України - до банків та інших кредитно-фінансових установ; органами державної митної служби - до фізичних осіб, які переміщують готівкові валютні цінності через митний кордон України; органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. | |||
| 60. | Оскарження санкцій, передбачених цим пунктом, здійснюється у порядку, визначеному відповідними законами для оскарження дій Національного банку України чи органів державної митної та податкової служби. | |||
| 61. | Штрафи сплачуються не пізніше десяти календарних днів з дня вручення резиденту чи нерезиденту рішення про їх накладення. Стягнення сум штрафів, не сплачених у зазначені строки, здійснюється відповідно до законодавства". | |||
| 62. | У цьому зв"язку абзаци четвертий - восьмий та десятий вважати відповідно абзацами п"ятим - дев"ятим та дванадцятим. | |||
| 63. | Стаття 2. Внести такі зміни і доповнення до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N 40, ст.364), виклавши його у такій редакції: | |||
| 64. | "Закон України | |||
| 65. | Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті | |||
| 66. | Цей Закон установлює регулювання платежів в іноземній валюті та вимоги щодо надходження товарів (робіт, послуг) в Україну у визначений час. Цей Закон має дію, обмежену у часі. | |||
| 67. | Стаття 1. Порядок здійснення розрахунків при вивезенні товарів за межі митної території України, а також експорті результатів робіт (послуг) | |||
| 68. | 1.1. Кошти в іноземній валюті, що мають бути сплачені резидентам у компенсацію вартості вивезених ними товарів за межі митної території України, а також за експорт результатів робіт або послуг (далі - валютна виручка), підлягають зарахуванню на рахунки таких резидентів, відкриті в уповноважених банках України, у терміни виплати заборгованості, зазначені в договорах (контрактах), але не пізніше 180 календарних днів від дня оформлення вивізної вантажної митної декларації на товари та супутні ним послуги (роботи), вартість яких включається до митної вартості таких товарів, а у разі коли оформлення такого вивезення вивізною вантажною митною декларацією не передбачено митним законодавством, - з дня підписання акта виконання робіт (надання послуг) або іншого передаточного документу, що засвідчує перехід права власності на такі товари (результати робіт, послуг) від продавця їх покупцю. | -11- Національний банк України До статті 1: Вважаємо недоцільною пропозицію, викладену у пункті 1.1, згідно з якою пропонується збільшення терміну здійснення розрахунків при вивезенні товарів за межі митної території України або при експорті результатів робіт чи послуг від 90 до 180 календарних днів. | ||
| -12- Національний банк України Абзац перший пункту 1.1 пропонуємо доповнити реченням такого змісту:"Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення вивізної вантажної митної декларації або підписання акта або іншого документа", оскільки така норма більш чітко встановлює початок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків. | ||||
| -13- Н.д.Баулін П.Б. (Округ №76) Стаття 2. Пункт 1.1. Перший абзац викласти в такій редакції: "1.1. Кошти в іноземній валюті, що мають бути сплачені резидентам у компенсацію вартості вивезених ними товарів за межами митної території України, а також за експорт результатів робіт або послуг (далі - валютна виручка), підлягають зарахуванню на рахунки таких резидентів, відкриті в уповноважених банках України, у терміни виплати заборгованості, зазначені в договорах (контрактах), але не пізніше 150 календарних днів (для високоліквідних товарів згідно перечня, затверджуємого Кабінетом Міністрів, - 90 днів) від дня оформлення вивізної вантажної митної декларації на товари та супутні ним послуги (роботи), вартість яких включається до митної вартості таких товарів, а у разі коли оформлення такого вивезення вантажною митною декларацією не передбачено митним законодавством, - з дня підписання акта виконання робіт (надання послуг) або іншого передаточного документу, що засвідчує перехід права власності на такі товари (результати робіт, послуг) від продавця їх покупцю." | ||||
| 69. | Правило, визначене у цьому пункті, розповсюджується також на розрахунки між резидентами та нерезидентами, які здійснюються у національній валюті України за дозволом Національного банку України, а також на операції, які передбачають компенсацію вартості вивезених товарів (експортованих робіт, послуг) у формі, відмінній від грошової. | -14- Національний банк України Пропонуємо абзац другий пункту 1.1 викласти у такій редакції: "Правило, визначене у цьому пункті, розповсюджується також на розрахунки між резидентами та нерезидентами, які здійснюються у національній валюті України у порядку, визначеному Національним банком України", оскільки бартерні операції не є предметом регулювання цього законопроекту. | ||
| 70. | 1.2. У разі коли згідно з умовами договору вивезення товарів має супроводжуватися продажем на експорт результатів робіт (послуг), вартість яких не включається до митної вартості таких товарів, строк, визначений у частині першій цієї статті, обчислюється окремо по таких товарах та по таких роботах (послугах). У разі коли вартість зазначених робіт (послуг) включається до митної вартості товарів, що вивозяться з митної території України, обчислення строку починається від дня оформлення вивізної вантажної митної декларації на такі товари, незалежно від дати підписання акта виконання робіт (надання послуг) або іншого передаточного документу щодо переходу права власності на результати таких робіт (послуг). | |||
| 71. | 1.3. У разі коли митне оформлення товарів, що вивозяться за межі митної території України, здійснюється на внутрішніх митницях, строк, визначений у частині першій цієї статті, обчислюється починаючи з дня пропуску таких товарів через зовнішні митниці, а при транспортуванні товарів за межі митної території України водними шляхами - починаючи з дня виходу перевізника за межі територіальних вод України. | -15- Національний банк України У пункті 1.3 після слів "водними шляхами" слова "починаючи з дня виходу перевізника за межі територіальних вод" пропонуємо замінити словами "законодавчо встановлений строк відраховується від дати оформлення коносаменту за умови наявності вивізної вантажної митної декларації". На наш погляд, це дає можливість чітко визначити строк розрахунків в іноземній валюті. | ||
| 72. | 1.4. Сума валютної виручки резидента має відповідати розміру митної вартості товарів, визначеній у вивізній вантажній митній декларації, а у разі коли її оформлення не передбачене митним законодавством, - вартості товарів (робіт, послуг), - визначених у правоустановчих документах (договорах, актах виконаних робіт (наданих послуг) або інших передаточних документах). | -16- Н.д.Стоян О.М. (Округ №18) 2. Пункт 1.4 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Після слів "визначеній у вантажній митній декларації" додати слова "за виключенням комісійних, сплачених іноземним банкам, за послуги по перерахуванню коштів". | ||
| 73. | 1.5. У разі коли валютна виручка надходить на користь резидента в іноземній валюті, відмінній від іноземної валюти, зазначеної у вивізній вантажній митній декларації (коли її оформлення не передбачене митним законодавством - від іноземної валюти, зазначеної у контракті (договорі) або в акті виконаних робіт (наданих послуг), інших передаточних документах), сума такої валютної виручки перераховується в іноземну валюту, зазначену у такій вантажній митній декларації або у такому контракті (договорі) з використанням обмінного курсу Національного банку України, встановленого для цих валют у день зарахування такої валютної виручки на рахунки резидента. | -17- Національний банк України У пункті 1.5 після слів: "сума такої валютної виручки перераховується" пропонуємо доповнити словами "у порядку, визначеному Національним банком України", оскільки це питання відноситься до компетенції Національного банку України. | ||
| 74. | 1.6. Відповідальність за дотримання строків надходження валютної виручки несе: | -18- Національний банк України Абзац четвертий та абзац 6 пункту 1.6 пропонуємо виключити, оскільки відповідно до вимог статті 386 Цивільного кодексу України, за договором доручення повірений, за укладеними ним угодами із третіми особами, ніяких прав і зобов"язань не набуває. | ||
| 75. | при вивезенні товарів, які належать на правах власності резиденту, що здійснює митне декларування таких товарів (безпосередньо або через митного брокера), - такий резидент; | |||
| 76. | при вивезенні товарів резидентом - комісіонером, який діє за дорученням власника таких товарів - комітента у межах договорів комісії (консигнації), - такий комісіонер; | |||
| 77. | при вивезенні товарів резидентом - повіреним, який діє від імені та за дорученням резидента -поручителя у межах договорів поруки або доручення, - такий поручитель; | |||
| 78. | при експорті робіт (послуг) або товарів, вивезення яких не підлягає митному оформленню, - резидент, від імені та/або за дорученням якого підписано акт виконання робіт (надання послуг) або інший передаточний документ щодо прав власності на такі товари (результати робіт, послуг). | |||
| 79. | Якщо особу, що задекларувала товари, які вивозяться (підписала правоустановчі документи, що засвідчують експорт робіт, послуг), не знайдено, відповідальність за дотримання строків повернення валютної виручки несе власник таких товарів (виконавець робіт, послуг). | |||
| 80. | Стаття 2. Порядок розрахунків при ввезенні товарів на митну територію України, а також імпорті результатів робіт (послуг) | |||
| 81. | 2.1. Резидент має право здійснювати передоплату (авансування) вартості товарів (робіт, послуг) в іноземній валюті на строк, що не перевищує 180 днів від дня здійснення такої передоплати (авансування) до дня пред"явлення товарів до митного оформлення, а по товарах (роботах,послугах), ввезення яких не оформлюється ввізною вантажною митною декларацією згідно з митним законодавством, - до дня підписання акту або інших передаточних документів щодо прав власності на такі товари (результати робіт, послуг). | -19- Н.д.Баулін П.Б. (Округ №76) Пункт 2.1. Викласти у такій новій редакції: "2.1. Резидент має право здійснювати передоплату (авансування) вартості товарів (робіт, послуг) в іноземній валюті на строк, що не перевищує 60 днів від дня здійснення такої предоплати (авансування) до дня пред'явлення товарів до митного оформлення, а по товарах (роботах, послугах), ввезення яких не оформляється ввізною вантажною митною декларацією згідно митного законодавства, - до дня підписання акта або інших передаточних документів щодо прав власності на такі товари (результати робіт, послуг). | ||
| 82. | 2.2. Для цілей цієї статті під передоплатою (авансуванням) розуміється переведення коштів з рахунків резидента на рахунки нерезидента банківським переказом. | -20- Національний банк України Абзац перший пункту 2.2 пропонуємо викласти у такій редакції: "Для цілей цієї статті під попередньою(авансовою) оплатою розуміється переведення коштів з рахунків резидента на користь нерезидента до отримання товарів (робіт, послуг)". | ||
| 83. | Не вважається передоплатою виставлення будь-яких видів акредитивів на користь нерезидента; підтвердження акредитивів, виставлених на користь нерезидента іншими кредитно-фінансовими організаціями, незалежно від їх резидентського статусу; оплата овердрафту за платіжними операціями з використанням кредитних карток або застосування інших платіжних інструментів, що передбачають обмеження чи заборону на використання авансованих коштів на цілі, не передбачені контрактом (договором), до моменту їх зарахування на поточний (розрахунковий) рахунок нерезидента. Порядок проведення та обліку зазначених банківських операцій визначається Національним банком України. | -21- Національний банк України В абзаці другому пункту 2.2 цього пункту пропонуємо замінити словосполучення "за платіжними операціями з використанням кредитних карток" на словосполучення "за операціями з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем", а також вилучити слова "поточний (розрахунковий)", оскільки види рахунків і порядок їх відкриття нерезидентом регулюються законодавством країни його місцезнаходження. | ||
| 84. | Датою здійснення платежу вважається дата здійснення банківського переказу на користь нерезидента, а у разі застосування акредитивної форми розрахунків - з дати відкриття такого акредитиву (оплати коштів) відповідно до його умов. | -22- Національний банк України Абзац третій пункту 2.2 пропонуємо викласти в такій редакції: "Датою здійснення платежу вважається дата перерахування коштів на користь нерезидента, а у разі застосування акредитивної форми розрахунків моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після здійснення операцій, вказаних у пункті 2.1", оскільки строк здійснення платежу за акредитивом починається не з дати його відкриття, а з дати списання коштів. | ||
| 85. | 2.3. У разі коли у рахунок передоплати (авансування) ввозяться товари, які відповідно до контракту (договору) повинні супроводжуватися імпортуванням супутніх робіт (послуг), вартість яких не включається до митної вартості таких товарів, або включається до неї, строк, визначений у пункті 2.1 цієї статті, обчислюється до дня пред"явлення таких товарів до митного оформлення, незалежно від строків передачі прав власності на результати таких робіт (послуг). | |||
| 86. | 2.4. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України (а у разі коли їх митне оформлення не передбачене митним законодавством, - вартість товарів (робіт, послуг), визначених у контрактах (договорах), актах виконаних робіт (наданих послуг) або інших передаточних документах), має відповідати сумі передоплати (авансування), здійсненої резидентом у рахунок їх оплати, з урахуванням положень статті 3 цього Закону. | |||
| 87. | 2.5. Відповідальність за дотримання строків ввезення товарів на митну територію України (імпорту робіт, послуг) при їх передоплаті (авансуванні) несе: | |||
| 88. | резидент - комісіонер або повірений, який попередньо отримав кошти передоплати (авансування) від іншого резидента - комітента або поручителя для здійснення передоплати (авансування) на користь нерезидента від імені такого іншого резидента; | -23- Національний банк України В абзаці другому пункту 2.5 слова "повірений" та "або поручителя" та абзац четвертий пропонуємо виключити | ||
| 89. | резидент, який здійснив передоплату (авансування) на користь нерезидента та відповідно до умов контракту (договору) виступає безпосереднім покупцем товарів (робіт, послуг), які ввозяться (імпортуються) на митну територію України. | |||
| 90. | Якщо особу, визначену у частині другій цієї статті, не знайдено, відповідальність за дотримання строків ввезення проавансованих товарів (робіт, послуг) на митну територію України несе особа, яка здійснила такий авансовий платіж на користь резидента - комісіонера (повіреного). | |||
| 91. | 2.6. Положення цієї статті не застосовуються до валютних операцій, пов"язаних з переказуванням за кордон валютних коштів як оплати за послуги, які придбаваються (купуються) резидентами України у вигляді підписки (придбання часу або абонементу) на використання телекомунікаційних ліній, послуг електронної пошти, супутникового зв"язку, за передплату періодичних видань. | -24- Національний банк України Пункт 2.6 пропонуємо викласти у такій редакції: "Положення цієї статті не застосовуються до валютних операцій, пов`язаних з переказуванням за кордон валютних коштів як попередньої оплати за послуги, які надаються резидентам міжнародними телекомунікаційними системами типу SWIFT, REUTERS; за передплату навігаційної інформації, річних періодичних видань, каталогів, довідників та інших передплатних поліграфічних видань, не призначених для наступного перепродажу" | ||
| -25- Національний банк України Статтю 2 пропонуємо доповнити новим пунктом 2.7 такого змісту : "Допускається зменшення суми валютної виручки на розмір комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти за проходження платежу через їх рахунки, якщо оплата резидентом таких винагород передбачена договором (контрактом) та підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті)", оскільки така норма регулює питання сплати резидентами комісійних за проведення розрахунків іноземними банками. | ||||
| 92. | Стаття 3. Перегляд контрактних зобов"язань | -26- Національний банк України Пропонуємо назву статті 3 викласти у такій редакції: "Збільшення або зменшення суми виручки у іноземній валюті або митної вартості товарів (робіт, послуг)", а преамбулу цієї статті викласти у такій редакції: "Обставини, що можуть вплинути на збільшення або зменшення суми виручки у іноземній валюті або на митну вартість поставлених товарів (робіт, послуг) і при яких:", оскільки сторони за укладеними договорами мають право на любій стадії виконання умов договору вносити зміни або доповнення до нього. | ||
| 93. | 3.1. Сума валютної виручки або митна вартість товарів може бути відповідно зменшена або збільшена у разі, якщо протягом виконання контрактних (договірних) зобов"язань: | |||
| 94. | а) сторони змінюють базис поставки товарів (робіт, послуг); | |||
| 95. | б) змінюється біржова ціна товарів, що продаються відповідно до контракту (договору), який пов"язує розмір валютної виручки з фіксацією ціни таких товарів на міжнародних біржових ринках на визначену контрактом (договором) дату; | |||
| 96. | в) відбувається перегляд ціни товарів у зв"язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам контракту (договору), що має бути оформленим рішенням арбітру, третейського судді або іншого органу, уповноваженим розглядати такі спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування покупця. У разі коли згідно з умовами контракту (договору) місцем розгляду таких спорів або засвідчення такої невідповідності є Україна, рішення приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України відповідно до закону; | |||
| 97. | г) відбувається перегляд ціни товарів внаслідок дій обставин непереборної сили, що призвели до зміни кількісних або якісних характеристик товару. У цьому випадку строки і наслідки дій таких обставин непереборної сили мають бути підтвердженими Торгово-промисловою палатою України або відповідним органом країни розташування покупця або третьої країни відповідно до умов контракту (договору); | |||
| 98. | д) товари знищено, зіпсовано, вкрадено чи загублено або перевізника таких товарів вкрадено, затримано або об"явлено у розшук. У цьому випадку наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно з законами або правилами країни, на території якої сталися такі події. У разі коли зазначені події сталися у нейтральних (міжнародних) водах чи у міжнародному повітряному просторі або коли з країною, на території якої сталися такі обставини, Україна не має дипломатичних зносин або знаходиться у стані війни, наявність зазначених обставин підтверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; | -27- Національний банк України Крім того, пропонуємо підпункти "д" та "е" викласти у пункті 4.4 статті 4, оскільки вони містять положення, при яких не застосовуються санкції. | ||
| 99. | е) покупець товарів порушує умови контракту (договору), що призводить до несплати або несвоєчасної сплати контрактних (договірних) зобов"язань, що регулюється положеннями статті 4 цього Закону. | |||
| 100. | У разі коли ризик настання випадків, визначених підпунктами "б" - "е", було застраховано на користь резидента, перебіг строків, визначених у пункті "а" цієї статті, призупиняється до моменту отримання страхового відшкодування таким резидентом. | |||
| 101. | Для цілей цієї статті під базисом поставки розуміються правила розподілу відповідальності за організацію поставки та страхування товарів, а також ризиків та платежів, пов"язаних з такою поставкою у розумінні міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС), включаючи сплату податків, зборів (обов"язкових платежів), пов"язаних із такою поставкою, страхових винагород та комісійних платежів банкам та іншим кредитно-фінансовим чи гарантійним установам. | |||
| 102. | Будь-які випадки перегляду контрактних зобов"язань мають бути підтверджені документально згідно з вимогами цієї статті. Порядок такого підтвердження встановлюється Кабінетом Міністрів України. | |||
| 103. | Стаття 4. Санкції | |||
| 104. | 4.1. Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою накладення пені у розмірі облікової ставки Національного банку України на день такого накладення, встановленої на базі дванадцятимісячного періоду та розрахованої за кожний день прострочення таких термінів. | -28- Національний банк України Пункт 4.1 пропонуємо доповнити реченням "Загальний розмір пені не може перевищувати суми заборгованості", оскільки застосування пені без обмеження є економічно необгрунтованим. | ||
| 105. | 4.2. Базою нарахування пені є сума недоодержаної виручки або вартість недопоставлених товарів, визначені згідно з віповідними нормами цього Закону, перераховані в національну валюту за обмінним курсом, що діяв у день накладення такої пені. | |||
| 106. | 4.3. У разі коли резидент - експортер або імпортер товарів (робіт, послуг) звертається до арбітру, третейського судді або суду звичайної юрисдикції країни розташування контрагента, чи до суду (арбітражного суду) України, Міжнародного комерційного арбітражного суду або Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України із зверненням або позовом про визнання або стягнення з нерезидента боргу, пов"язаного з невиконанням або неналежним виконанням таким нерезидентом умов контракту (договору) щодо експорту або імпорту товарів (робіт, послуг), відрахунок термінів, визначених статтями 1 і 2 цього Закону і нарахування пені, передбачені цією статтею, зупиняється на час розгляду справи. | |||
| 107. | У разі коли суд (арбітражний, третейський суд) прийняв рішення про незадоволення позову повністю або частково або про припинення провадження у справі чи прийняв рішення на користь відповідача, відрахунок граничних термінів та нарахування пені поновлюються з моменту прийняття такого рішення. | |||
| 108. | 4.4. Пеня не нараховується у випадках коли валютна виручка або проавансовані товари не надходять в Україну у встановлені цим Законом строки внаслідок дії обставин непереборної сили, що не були враховані або оскаржені резидентом у порядку, визначеному статтею 3 цього Закону. | -29- Н.д.Баулін П.Б. (Округ №76) Пункт 4.4. Доповнити словами: "при цьому резидент надає контролюючим органам відповідні документи, що засвідчують обставини непереборної сили". | ||
| 109. | 4.5. Після закінчення обставин непереборної сили резидент зобов"язаний виконати умови щодо повернення валютної виручки або ввезення (імпортування) товарів (робіт, послуг) у первинні строки за винятком строку дії таких непереборних обставин. | |||
| 110. | 4.6. Пеня сплачується та/або стягується у порядку, передбаченому Законом України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю." | -30- Національний банк України Пункт 4.6 пропонуємо залишити у чинній редакції частини 5 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою передбачено, що Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, що передбачена цією статтею | ||
| 111. | Стаття 5. Сприяння зовнішній торгівлі | -31- Національний банк України Вважаємо за необхідне статтю 5 викласти у діючій редакції статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", але за умови, що право на видачу індивідуальних ліцензій на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями має бути покладено на один центральний орган виконавчої влади. | ||
| 112. | 5.1. Граничні терміни, визначені у статтях 1 та 2 цього Закону, продовжуються органами, уповноваженими валютним законодавством видавати індивідуальні ліцензії, у разі коли суб"єкти валютного ринку виконують договори з: | -32- Н.д.Баулін П.Б. (Округ №76) Пункт 5.1. Викласти у такій редакції: "5.1. У разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цього пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України." | ||
| 113. | а) продажу або купівлі товарів спеціального призначення; | |||
| 114. | б) фінансового лізінгу основних фондів групи 1 та 3; | |||
| 115. | в) поставки складних технічних виробів, комплексного виробництва; | |||
| 116. | г) виробничої кооперації згідно з міжнародними угодами. | |||
| 117. | 5.2. Національний банк України має право приймати рішення щодо продовження граничних термінів, визначених у статтях 1 і 2, стосовно банків та інших кредино-фінансових організацій чи установ". | -33- Н.д.Баулін П.Б. (Округ №76) Пункт 5.2. Виключити. Ввести новий пункт 5.3. такого змісту: "5.3. Нерезиденти здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність в Україні виключно через створені ними юридичні особи, котрі повинні являтися резидентами України. Забороняється здійснювати господарську (підприємницьку) діяльність нерезидентів через представництва, постійні представництва (філії)." | ||
| 118. | Стаття 3. Заключні положення | |||
| 119. | 3.1. Цей Закон набирає чинності з моменту опублікування. | |||
| 120. | 3.2. Нерезиденти, корпоративні права, гудвіл, звичайні ціни, господарська діяльність, лізінг, дивіденди, а також інші терміни цього Закону розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". |