Назва: Про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі України
Автор: Народні депутати України Терьохін С.А., Цушко В.П.
Головний комітет: Прийнято за основу 02.06.1999р.

Файл у форматі MS WORD7

N
Редакція, прийнята в попередньому читанні*
Зауваження та пропозиції
Висновки, обгр.
Редакція, запропонована головним комітетом
0.
Закон України
-1- Н.д.Мазур О.А. (Реєстр.картка №436)
Н.д.Довгань С.В. (Реєстр.картка №342)
Даний законопроект відхилити.


1.
Про основи державної фінансової та бюджетної підтримки агропромислової галузі України



2.
Стаття 1. Загальні положення



3.
Цей Закон установлює порядок фінансування агропромислового комплексу України за рахунок коштів Державного бюджету України, обласних, районних і місцевих бюджетів, запроваджує правила підтримки мінімальних закупівельних цін сільськогосподарської продукції з боку держави, збільшення платоспроможного попиту населення на продукцію першої необхідності, визначає засади створення і функціонування ринку сільськогосподарської продукції в Україні, а також принципи державної підтримки її експорту.
-2-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Стаття 1 викласти в такій редакції:
"Цей Закон установлює порядок державної фінансової та кредитної підтримки агропромислового комплексу України за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних і місцевих бюджетів та інших фінансових джерел, встановлює правила забезпечення мінімальних цін сільськогосподарської продукції з боку держави, підвищення платоспроможного попиту населення на продовольчі товари першої необхідності, визначає засади створення і функціонування системи спеціального режиму кредитування підприємств агропромислового комплексу, ринку сільськогосподарської продукції і продовольства в Україні, а також принципи державної підтримки експорту продукції і товарів агропромислового комплексу".


4.
Стаття 2. Визначення термінів
-3-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
У статті 2 всі терміни встановити в алфавітному порядку.


5.
Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:



6.
Сільськогосподарська продукція - товари, які підпадають під визначення 1-24 груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів.



7.
Організований аграрний ринок - сукупність товарних відносин між продавцями і покупцями сільськогосподарської продукції, здійснюваних згідно з стандартизованими правилами товарних бірж, створених згідно з Законом України "Про товарну біржу" та визначених цим Законом як аграрні.
-4-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Частину третю статті 2 викласти в такій редакції: "Організаційний аграрний ринок - це аграрна біржа, на якій продається чи покупається сільськогосподарська продукція та продукти її переробки, згідно з Законом України "Про таварну біржу".


8.
Ціна пропозиції - ціна, офіційно заявлена продавцем сільськогосподарської продукції, що зумовлює безвідкличну пропозицію продати товар на умовах негайної поставки або на умовах строкових договорів.



9.
Ціна попиту - ціна, офіційно заявлена покупцем сільськогосподарської продукції, що зумовлює безвідкличну пропозицію придбати товар на умовах негайної поставки або на умовах строкових договорів.



10.
Ціна негайної поставки (спот-ціна) - ціна, яка встановлюється на підставі збалансування цін попиту та пропозиції на сільськогосподарську продукцію, яка є у фізичній наявності та може бути передана покупцю протягом п'яти робочих днів з моменту укладення договору купівлі-продажу на обумовлених договором умовах поставки.



11.
Ціна рівноваги (фіксінг) - ціна, яка встановлюється внаслідок досягнення рівноваги між ціною пропозиції та ціною попиту та зазначається у зареєстрованих аграрною біржею договорах.



12.
Строкові договори (контракти) - договори, визначені строковими згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".



13.
Фінансові інтервенції - виплати з Аграрного фонду України, пов'язані із придбанням сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку або строкових контрактів, укладених на організованому аграрному ринку.



14.
Товарні інтервенції - продаж Аграрним фондом України сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку або раніше укладених (придбаних) строкових контрактів.



15.
Обставини непереборної сили - обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативного характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли з-за стихійного лиха, пожеж, поводі, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту).
-5-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину одинадцяту статті 2 викласти в такій редакції: Обставини непереборної сили - обставини, що виникли з-за стихійного лиха, пожеж, поводі, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту)."


16.
Франко-склад продавця - (франко - елеватор, зерносховище, завод продавця) - умови поставки, за якими продавець зобов'язується передати покупцю товар, що знаходиться у фізичній наявності на складі (зерносховищі, елеваторі, з території заводу) такого продавця. При цьому всі витрати, пов'язані із збереженням такого товару на складі, а також ризики раптової загибелі або псування товару до моменту його передачі покупцю, покриваються подавцем.
-6-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину дванадцяту статті 2 викласти в редакції: "Франко-завод (франко-склад, елеватор, зерносховище продавця) - умови поставки, за якими зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму заводі (складі, елеваторі, зерносховищі). При цьому всі витрати, пов'язані із збереженням такого товару на складі, а також ризики раптової загибелі або псування товару до моменту його передачі покупцю, покриваються продавцем".


17.
Аграрна біржа - товарна біржа, створена згідно з Законом України "Про товарну біржу", статутні документи якої передбачають здійснення торгівлі сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки, а також включає торгівлю деривативами, об'єктами яких є сільськогосподарська продукція та продукти її переробки.



18.
Аграрний кредит - кредит, що надається комерційним банком для закупівлі сільськогосподарської продукції під її заставу, заставу інших речових прав або без такої.



19.
Місцеві потреби - потреби територіальної громади в обсягах аграрної продукції для їх розподілення між бюджетними установами та організаціями, утримання яких здійснюється за рахунок власних коштів місцевого бюджету.



20.
Експортна підтримка - надання дотацій з Державного бюджету України або уповноваженого ним органу для здешевлення вартості аграрної продукції, що експортується, або надання експортного субсидування або гарантування у порядку, передбаченому цим Законом.



21.
Бюджетний трансферт - надання субвенцій з бюджетів області або району бюджету села, селища, міста або бюджетні вилучення з бюджетів села, селища, міста до бюджету району або області у випадках, передбачених законом.



22.
Ліквідація строкового контракту - операція з погашення зобов'язань з купівлі або продажу сільськогосподарської продукції, набутих у зв'язку із укладенням договорів на організованому аграрному ринку України.



23.
Деривативи - похідні від цінних паперів, визначені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
-7-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Статтю 2 доповнити частинами дванадцятою - двадцять другою:
"Бюджетні споживачі - розуміються особи або бюджетні організації, які згідно із законами України мають отримувати речову або харчову допомогу або перебудувати на майновому утриманні.
Експортна сільськогосподарська продукція - товари, що підпадають під визначення груп 1-24 Гарманізованої системи кодування та опису товарів.
Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "про товарну біржу", що здійснює біржові торги виключно товарами, визначеними у групах 1-24 Гарманізованої номенклатури кодування та опису товарів, та в якої доходи від інших операцій не перевищують 20 відсотків від суми загальних доходів за результатами звітного року".


24.
Стаття 3. Цінова підтримка сільськогосподарського виробництва в Україні



25.
Держава здійснює цінову підтримку сільськогосподарського виробництва шляхом підтримання мінімальних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.



26.
3.1. Мінімальні закупівельні ціни



27.
3.1.1. Мінімальні закупівельні ціни встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва окремих видів (сортів, типів) сільськогосподарської продукції в Україні.



28.
3.1.2. Мінімальні закупівельні ціни запроваджуються у випадку коли прибутковість виробництва сільськогосподарської продукції набуває від'ємного значення.
-8-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
В пункті другому частини першої статті 3 слово "від'ємного" замінити словом "нульового".


29.
3.1.3. Прибутковість виробництва сільськогосподарської продукції вираховується як різниця між доходами, які можуть отримати продавці сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку, та середньостатистичними витратами виробництва (обігу) сільськогосподарських товаровиробників на одиницю продукції протягом поточного бюджетного року.



30.
3.1.4. Для визначення суми доходів, які можуть бути отримані продавцем сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку України, приймається до уваги ціна попиту, що склалася протягом біржової сесії щодо товару, який поставляється на спотових умовах із франко-складу продавця.



31.
3.1.5. Для визначення суми середньостатистичних витрат, що мають бути понесені для організації та забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції протягом звітного року, приймаються до уваги витрати виробництва (обігу) виробників, включаючи витрати із збереження такої продукції та покриття ризиків раптової загибелі до моменту її продажу, розраховані у розрізі галузі на поточний бюджетний рік. Зазначений показник не може бути змінений протягом поточного бюджетного року, окрім випадків коли витрати на виробництво сільськогосподарської продукції змінюються у зв'язку із обставинами непереборної сили, включаючи прийняття рішень законодавчого або нормативного характеру щодо внесення змін до системи оподаткування та/ або вартості ліцензій, дозволів або інших державних послуг, одержання яких є обов'язковим для виробників сільськогосподарської продукції, а також несприятливих погодних умов.



32.
Визначення складу та нормування прогнозних витрат на одиницю сільськогосподарської продукції встановлюється Кабінетом Міністрів України.



33.
3.1.6. Мінімальна закупівельна ціна на окремий вид (сорт, тип) сільськогосподарської продукції є єдиною щодо окремого виду (сорту, типу) сільськогосподарської продукції незалежно від регіону її виробництва та конкретного виробника (переробника).



34.
Порядок надання фінансової підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які постраждали від дії обставин непереборної сили, визначається цим Законом.



35.
3.1.7. Мінімальні закупівельні ціни застосовуються до таких товарів:
-9-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Відмінений код ТН ЗЕД необхідно замінити або на коди класифікатора видів економічної діяльності, прийнятим в Україні, або на гармонізовану систему опису товарів, прийняту в ЄС.


36.
Код ТНЗЕД Назва товару



37.
10.01 Пшениця



38.
10.02 Жито



39.
10.03 Ячмінь



40.
10.04 Овес



41.
10.05 Кукурудза



42.
11.01.00000 Борошно пшеничне або пшенично-житнє



43.
12.06 Насіння соняшнику



44.
15.12 Олія соняшникова



45.
17.01 Цукор тільки з цукрового буряку



46.
17.03 Меляса, отримана в результаті екстракції або рафінування цукру



47.
3.1.8. Мінімальні закупівельні ціни застосовуються виключно для регулювання цін на організованому аграрному ринку. Держава не несе зобов'язань з підтримання цін реалізації сільськогосподарської продукції за договорами (контрактами), укладеними поза організованим аграрним ринком.



48.
3.1.9. Кабінет Міністрів України при складанні проекту Державного бюджету України на черговий бюджетний рік зобов'язаний визначити доходи і витрати, пов'язані з підтриманням мінімальних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію за переліком, визначеним цією статтею.



49.
3.1.10. Середньостатистичні витрати, визначені Кабінетом Міністрів України на поточний бюджетний рік у розрізі окремого типу (виду, сорту) сільськогосподарської продукції, підлягають офіційному оприлюдненню.
-10-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Пункт десятий частини першої статті 3 після слова "оприлюдненню" доповнити словами "не пізніше одного тижня з дня визначення".


50.
3.2. Порядок підтримки мінімальних закупівельних цін



51.
3.2.1. Підтримка мінімальних закупівельних цін на товари, визначені підпунктом 3.1.7 цієї статті, забезпечується шляхом здійснення фінансових інтервенцій з Аграрного фонду України, статус якого визначається статтею 9 цього Закону.



52.
3.2.2. Фінансові інтервенції з Аграрного фонду України здійснюються у разі падіння рівня цін пропозиції на організованому аграрному ринку нижче рівня мінімальних закупівельних цін.



53.
Фінансові інтервенції здійснюються шляхом купівлі на організованому агарному ринку України надлишку аграрної продукції у обсягах, достатніх для збалансування попиту і пропозиції на рівні, не нижчому рівня мінімальних закупівельних цін.
-11-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Пункт третій частини другої статті 3 після слова "продукції" доповнити словами "поза організаційним аграрним ринком".


54.
3.2.3. Фінансові інтервенції здійснюються виключно на організованому аграрному ринку. Держава не регулює ціни пропозиції або попиту на сільськогосподарську продукцію поза організованим аграрним ринком і не несе відповідальності за можливі збитки продавців або покупців сільськогосподарської продукції.



55.
Стаття 4. Заходи із заохочення попиту на сільськогосподарську продукцію



56.
Держава проводить політику заохочення споживчого попиту на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку України.



57.
Головною метою проведення зазначеної політики є недопущення підняття цін на споживчому ринку України, не пов'язаного із зростанням реальної купівельної спроможності споживачів, внаслідок узгоджених дій продавців сільськогосподарської продукції, які підпадають під визначення недобросовісної конкуренції.



58.
4.1. Товарні інтервенції



59.
4.1.1. Підтримання споживчого попиту на сільськогосподарську продукцію забезпечується шляхом здійснення товарних інтервенцій з Аграрного фонду України.



60.
Товарні інтервенції здійснюються у разі:



61.
перевищення поточного рівня цін пропозиції на організованому аграрному ринку над рівнем ефективної імпортної ціни на аналогічну або конкурентну сільськогосподарську продукцію іноземного походження;



62.
суттєвого збільшення поточних цін пропозиції на організованому аграрному ринку.



63.
Для цілей цієї статті під терміном "суттєве збільшення поточних цін пропозиції" вважається збільшення цін пропозиції на окремий вид (сорт, тип) сільськогосподарської продукції протягом біржового дня відносно ціни рівноваги на кінець попереднього біржового дня на величину, визначену Аграрним фондом України.



64.
4.1.2. Товарні інтервенції здійснюються шляхом продажу сільськогосподарської продукції в обсягах, достатніх для збалансування попиту і пропозиції на організованому аграрному ринку на рівні, не вищому ефективної імпортної ціни, але не нижчому рівня встановлених мінімальних закупівельних цін.



65.
4.1.3. Товарні інтервенції здійснюються виключно на організованому аграрному ринку та виключно стосовно товарів, визначених пунктом 3.1.7 статті 3 цього Закону. Держава не регулює ціни пропозиції на сільськогосподарську продукцію поза організованим аграрним ринком.



66.
4.1.4. Для цілей цього підпункту під ефективною імпортною ціною розуміється митна вартість сільськогосподарської продукції, що ввозиться на митну територію України, збільшена на суму ввізного (імпортного) мита, митних зборів, а у випадку підакцизних товарів - на суму акцизного збору, без врахування податку на додану вартість.



67.
Інформація, необхідна для визначення рівня ефективних імпортних цін, безоплатно надається Аграрному фонду України Державним митним комітетом України та Міністерством статистики України.



68.
Для визначення ефективної імпортної ціни Аграрний фонд України може використовувати ціни світових біржових ринків на відповідну сільськогосподарську продукцію, збільшені на суму встановленого для такої продукції ввізного (імпортного) мита, митних зборів, а у випадку підакцизних товарів - на суму акцизного збору, без врахування податку на додану вартість.



69.
4.2. Адміністративне регулювання цін на організованому ринку сільськогосподарської продукції
-12-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину другу статті 4 виключити.


70.
4.2.1. Адміністративне регулювання цін на організованому ринку сільськогосподарської продукції здійснюється Аграрним фондом України у разі, якщо за його висновками, суттєве збільшення поточних цін пропозиції свідчить про наявність позаринкового погодження дій продавців сільськогосподарської продукції з метою підняття цін.



71.
4.2.2. Адміністративне регулювання цін на організованому ринку відбувається шляхом:



72.
а). призупинення поточних торгів (біржової сесії) сільськогосподарською продукцією на строк, достатній для з'ясування обставин суттєвого підняття поточних цін пропозиції, але не більше двох годин;



73.
б). усунення від участі у поточних торгах (біржовій сесії) окремих суб'єктів біржового ринку, які, за поданням Аграрного фонду України, визнаються біржовим комітетом або біржовим арбітражем винними у здійсненні позаринкового погодження дій з метою підняття цін.



74.
4.2.3. Адміністративне регулювання цін на організованому ринку не здійснюється:



75.
а). при проведенні окремих торгів (біржових сесій) з продажу продукції на експорт;



76.
б). при відхиленнях поточної ціни пропозиції, які не перевищують межі, встановлені Підпунктом 4.1.1 цієї статті.



77.
Стаття 5. Пряма бюджетна підтримка аграрної галузі



78.
5.1. Відшкодування витрат із добровільного страхування



79.
5.1.1. Держава надає пряму фінансову підтримку товаровиробникам, які внаслідок несприятливих погодних умов або обставин непереборної сили зазнали втрат сільськогосподарської продукції щодо якої встановлюються мінімальні закупівельні ціни.



80.
Зазначена підтримка надається за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом відшкодування сум страхових внесків, сплачених господарствами на користь страховиків у зв'язку із добровільним страхуванням ризиків раптової загибелі або пошкодження (псування) врожаю, при виникненні страхового випадку.



81.
5.1.2. Кабінет Міністрів України встановлює особливі вимоги до ліквідності страховиків, що мають право здійснювати страхування ризиків раптової загибелі або пошкодження (псування) врожаю.



82.
При оцінці розміру страхового відшкодування, страховики використовують мінімальні закупівельні ціни на умовах негайної поставки, діючі стосовно окремих видів (типів, сортів) сільськогосподарської продукції в момент виникнення страхового випадку.



83.
5.1.3. Держава не несе фінансової або майнової відповідальності за збитки, отримані сільськогосподарськими підприємствами, що не застрахували ризики раптової загибелі або пошкодження (псування) врожаю крім випадків, передбачених пунктом 5.2. цієї статті.



84.
5.2. Відшкодування збитків, пов'язаних з обмеженням права власників сільськогосподарської продукції на вільне розпорядження нею



85.
5.2.1. Рішення Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади, у тому числі місцевих державних адміністрацій, або органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів) щодо обмеження прав власників сільськогосподарської продукції або їх довірених осіб на вільне володіння, користування або розпорядження сільськогосподарською продукцією, включаючи введення адміністративних, кількісних або тарифних обмежень на безперешкодне переміщення сільськогосподарської продукції по усій території України чи на експорт; нав'язування конкретних покупців (посередників, переробників); запровадження обов'язкових цін реалізації, включаючи встановлення мінімальних або максимальних цін, обов'язкових для продавців чи покупців сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва, у тому числі індикативних; введення обмежень на укладення та виконання будь-яких цивільно-правових договорів, передбачених цивільним законодавством України у тому числі товарообмінних, за виключенням випадків, коли підстави для запровадження таких обмежень прав власників сільськогосподарської продукції прямо визначені законами України, вважаються недійсними з моменту їх прийняття і не підлягають виконанню.



86.
5.2.2. Збитки власників сільськогосподарської продукції або їх довірених осіб (комісіонерів, консигнаторів, агентів), що виникли у зв'язку із неправомірним введенням обмежень, зазначених у підпункті 5.2.1 цієї статті, підлягають відшкодуванню з бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання органу, що прийняв зазначене рішення, за рішенням суду (арбітражного суду).



87.
5.2.3. Посадові особи, визнані винними у виданні зазначених рішень, притягаються до відповідальності згідно із законодавством, у тому числі за перешкодження здійсненню законної підприємницької діяльності.



88.
5.3. Участь держави у спорудженні та капітальних поліпшеннях об'єктів соціальної інфраструктури
-13-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину третю статті 5 виключити.


89.
5.3.1. Держава здійснює вирівнювання соціального розвитку територіальних громад у сільській місцевості шляхом надання прямих субвенцій бюджетам сіл і селищ з метою їх використання для спорудження або здійснення капітальних поліпшень об'єктів соціальної інфраструктури, розташованих на території відповідних місцевих рад.





-14-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Пункт перший частини третьої статті 5 викласти в такій редакції: "Держава підтримує територіальні громади у сільській місцевості шляхом надання прямих субвенцій бюджетам сіл і селищ з етою їх використання для спорудження або здійснення капітальних поліпшень об'єктів соціальної інфраструктури, розташованих на ториторії відповідних місцевих рад. Розмір прямих субвенцій бюджету села або селища розраховується виходячи з мінімальної необхідності спорудження або здійснення капітальних поліпшень об'єктів соціальної інфраструктури, розташованих на території відповідних місцевих рад. Розмір мінімальної необхідності поліпшень у селі та селищі встановлюється залежно від числа громадян, що проживають на території села чи селища".


90.
Розмір прямих субвенцій бюджету села або селища розраховується виходячи з рівня мінімальної соціальної забезпеченості громадянина, що проживає на території відповідної місцевої ради. Порядок розрахунку мінімальної соціальної забезпеченості встановлюється законом.



91.
5.3.2. Загальний розмір капітальних вкладень в розвиток соціальної інфраструктури сіл, селищ і міст, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, не може бути меншим за суму, що так відноситься до загальних витрат Державного бюджету України на капітальні вкладення в розвиток соціальної інфраструктури, як число громадян, що проживають на території відповідної сільської, селищної або міської територіальної громади, відноситься до загального числа громадян України.



92.
5.3.3. Спорудження об'єктів соціальної інфраструктури або їх капітальні поліпшення у селах і селищах можуть здійснюватися за рахунок коштів суб'єктів господарювання (позабюджетних інвесторів).



93.
У разі коли джерелом погашення заборгованості місцевого бюджету перед таким позабюджетним інвестором є Державний бюджет України (у межах виконання делегованих повноважень відповідно до статті 143 Конституції України), державний замовник укладає з виконавцем державний контракт, який підлягає затвердженню казначейським органом України. Після виконання державного контракту, об'єкт соціальної інфраструктури передається на баланс місцевої ради села або селища і враховується у визначенні сум бюджетних трансфертів майбутніх бюджетних періодів.



94.
У разі коли джерелом погашення заборгованості місцевого бюджету перед таким позабюджетним інвестором є місцевий бюджет, орган місцевого самоврядування або його виконавчий орган укладає з виконавцем регіональний контракт. Після виконання регіонального замовлення, об'єкт соціальної інфраструктури підлягає обов'язковій передачі на баланс місцевої ради села або селища.



95.
5.4. Порядок передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність
-15-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину четверту статті 5 виключити.


96.
5.4.1. Юридичні особи мають право прийняти рішення про передачу об'єктів соціальної інфраструктури, які перебували на балансі таких юридичних осіб на момент набрання чинності цим Законом, у комунальну власність відповідної територіальної громади села, селища, міста.



97.
Прийняття зазначеного рішення здійснюється за рішенням акціонерів (власників, співвласників) такої юридичної особи та доводиться до відома відповідної територіальної громади. Додатково до повідомлення щодо прийняття зазначеного рішення юридична особа додає кошторис утримання об'єкту соціальної інфраструктури, опис власності, а також інші документи, за формою і за змістом, визначеними Кабінетом Міністрів України.



98.
5.4.2. Орган місцевого самоврядування не має права відмовити у прийнятті в комунальну власність таких об'єктів соціальної інфраструктури:
-16-
Пункт другий частини четвертої статті 5виключити



99.
дитячих ясел або садків, закладів середньої чи середньої професійної освіти;



100.
медичних закладів (включаючи медичні пункти чи аптеки);



101.
спортивних залів, стадіонів чи площадок;



102.
неприватизованих об'єктів житлового фонду, включаючи місця загального;



103.
користування, незалежно від наявності окремих приватизованих квартир;
-17-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Підпункт шостий пункту другого частини четвертої статті 5 виключити.


104.
інших об'єктів житлово-комунального господарства за переліком, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.



105.
5.4.3. Орган місцевого самоврядування не має права вимагати інших документів, ніж тих, які зазначені у підпункті 5.3.1 цього пункту, а також ставити будь-які передумови для такого передання, включаючи вимоги щодо здійснення попереднього ремонту, реконструкції або проведення інших поліпшень об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються.
-18-
Пункт третій частини четвертої статті 5 виключити.





-19-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
У пункті третьому частини четвертої статті 5 цифри "5.3.1" замінити на "5.4.1".


106.
5.4.4. Заборгованість юридичних осіб з виплати заробітної плати працівникам об'єкту соціальної інфраструктури, інші види кредиторської заборгованості перед третіми особами, що виникли у зв'язку із утриманням та експлуатацією об'єкту соціальної інфраструктури до моменту його передання в комунальну власність, погашається такими юридичними особами, а у випадках передачі у комунальну власність об'єктів житлового фонду - його наймачами (піднаймачами). Наявність зазначеної заборгованості не може бути підставою для відмови органу місцевого самоврядування прийняти об'єкт соціальної інфраструктури в комунальну власність.
-20-
Пункт четвертий частини четвертої статті 5 виключити.


107.
5.4.5. Об'єкти соціальної інфраструктури вважаються переданими у комунальну власність в момент підписання приймально-передаточного акту уповноваженими посадовими особами юридичної особи та органу місцевого самоврядування, але не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання органом місцевого самоврядування повідомлення юридичної особи про прийняття рішення щодо передачі таких об'єктів, а також інших документів, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
-21-
Пункт п'ятий частини четвертої статті 5 виключити.


108.
У разі коли орган місцевого самоврядування не підписує без поважної причини приймально-передаточний акт протягом зазначених 60 днів, об'єкт соціальної інфраструктури вважається переданим у комунальну власність. При цьому юридична особа, яка передала зазначений об'єкт, звільняється від обов'язків з його утримання, а також від відповідальності за можливі нестачі і втрати переданого майна, а також від ризиків його пошкодження, викрадення або раптової загибелі.



109.
Для цілей цього підпункту поважною причиною визнається порушення юридичною особою правил подання або заповнення документів, зазначених у частині другій підпункту 5.3.1 цього пункту. Після виправлення зазначених порушень, 60-денний термін розпочинається з моменту отримання органом місцевого самоврядування належним чином оформлених документів.
-22-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
У абзаці третьому пункту п'ятого частини четвертої статті 5 цифри "5.3.1" замінити на "5.4.1".


110.
5.4.6. Незалежно від дати прийняття об'єкта соціальної інфраструктури у комунальну власність, його утримання за рахунок відповідного місцевого бюджету розпочинається з початку бюджетного року, наступного за роком прийняття об'єкта у комунальну власність.
-23-
Пункт шостий частини четвертої статті 5 виключити.




-24-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Абзац Пункт третій частини першої статті 6 виключити. перший пункту шостого частини четвертої статті 5 викласти в такій ркдакції: "Через 60 днів від дати прийняття об'єкта соціальної інфраструктури у комунальну власність розпочинається його утримання за рахунок відповідного місцевого бюджету".


111.
Це правило не розповсюджується на випадки, передбачені частиною другою підпункту 5.4.5 цього пункту, відповідно до яких обов'язки органу місцевого самоврядування з утримання об'єкта соціальної інфраструктури виникають із дня, наступного за останнім днем зазначеного 60-денного терміну.



112.
5.4.7. З моменту передання об'єкта соціальної інфраструктури у комунальну власність до початку наступного бюджетного року, утримання такого об'єкта здійснюється за рахунок юридичної особи, на балансі якого перебував такий об'єкт. Зазначені витрати з утримання підлягають відшкодуванню з відповідного місцевого бюджету єдиним платежем протягом першого кварталу наступного бюджетного року або врахуванню у зменшенні зобов'язань юридичної особи з податків, які згідно із законодавством зараховуються до бюджету такої територіальної громади.
-25-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
-26-
Пункт сьомий частини четвертої статті 5 виключити.


113.
Для цілей цього підпункту до складу витрат з утримання об'єкта соціальної інфраструктури включаються витрати з виплат основної заробітної плати працівникам, обслуговуючим такий об'єкт, відповідно до тарифних ставок, встановлених законодавством, а також витрати з оплати газу, електричної та теплової енергії, вугілля, вугільних та торф'яних брикетів, понесені для забезпечення функціонування об'єкта соціальної інфраструктури у межах норм відпуску, встановлених Кабінетом Міністрів України.



114.
5.4.8. Витрати органу місцевого самоврядування, пов'язані з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури, переданих у комунальну власність, а також з виплатою відшкодування, передбаченого підпунктом 5.3.6 цього пункту, компенсуються за рахунок доходів від прикріплених до бюджету такого органу місцевого самоврядування загальнодержавних податків (зборів, обов'язкових платежів) та/ або підлягають врахуванню у збільшенні сум субвенцій, які надаються такому місцевому бюджету у зв'язку із виконанням делегованих державою повноважень, або у зменшенні сум бюджетних вилучень до вищестоящих бюджетів з такого місцевого бюджету.
-27-
Пункт восьмий частини четвертої статті 5 виключити.




-28-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
В пункті восьмому частини четвертої статті 5 слова "а також з виплатою відшкодування, передбаченого підпунктом 5.3.6 цього пункту" виключити .


115.
5.4.9. Порядок Складання і виконання кошторисів на утриманні об'єктів соціальної інфраструктури, переданих у комунальну власність, визначається Кабінетом Міністрів України.
-29-
Пункт дев'ятий частини четвертої статті 5 виключити.


116.
5.5. Порядок надання бюджетних позик товаровиробникам сільськогосподарської продукції
-30-
Частину п'яту статті 5 виключити.


117.
5.5.1. Бюджетні позики виробникам сільськогосподарської продукції надаються Аграрним фондом України шляхом придбання сільськогосподарської продукції на строкових умовах на організованому аграрному ринку за рахунок коштів, визначених Державним бюджетом України чергового року на цілі забезпечення бюджетних споживачів та формування інтервенційного фонду.



118.
Під терміном "бюджетні споживачі" розуміються особи або бюджетні організації, які згідно із законами України мають отримувати речову або харчову допомогу або перебувати на майновому утриманні.
-31-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Абзац другий пункту першого частини пятої статті 5 виключити.



119.
5.5.2. Державна закупівля майбутнього врожаю провадиться шляхом повного або часткового кредитування продавця сільськогосподарської продукції на строкових умовах. Для підтримання рівня пропозиції або попиту на окремі види сільськогосподарської продукції. Аграрний фонд України може укладати або придбавати строкові контракти без їх кредитування.



120.
5.5.3. При повному або частковому кредитуванні продавця майбутнього врожаю на строкових умовах, ціна одиниці (лоту) продукції визначається на рівні ціни негайної поставки (спот-ціни), що діяла на організованому ринку на момент укладення такого строкового контракту (форвардних умовах), зменшеної на вартість наданого кредиту за весь строк його дії у розрахунку на одиницю (лот) такої продукції.



121.
Вартість наданого кредиту встановлюється на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, діючої на момент укладення форвардного контракту.
-32-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Абзац другий пункту третього частини п'ятої статті 5 викласти в такій ркдакції: "Вартість наданого кредиту не повина перевищувати вартість кредитів, які надаються комерційними банками України".


122.
Строк дії кредиту розпочинається днем зарахування коштів на рахунок продавця сільськогосподарської продукції та закінчується днем поставки такої сільськогосподарської продукції на умовах, визначених договором (контрактом).



123.
5.5.4. При укладенні або при придбанні строкових контрактів без надання авансу продавцю, ціна сільськогосподарської продукції визначається згідно з правилами організованого ринку у залежності від виду строкових контрактів (форвардних або ф'ючерсних) відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".



124.
5.5.5. У межах наявних фінансових можливостей Аграрний фонд України самостійно визначає обсяги майбутнього врожаю, який закуповується на умовах повного кредитування, часткового кредитування або без кредитування.
-33-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт п'ятий частини п'ятої статті 5 викласти в такій редакції: "Обсяги майбутнього врожаю, який закуповується на умовах повного кредитування, часткового кредитування або без кредитування визначається Кабінетом Міністрів України".


125.
Бюджетне кредитування виробників сільськогосподарської продукції здійснюється виключно на організованому аграрному ринку України та виключно на умовах, викладених у цьому пункті.



126.
Стаття 6. Банківська підтримка аграрної галузі
-34-
Статтю 6 виключити.


127.
6.1. Порядок кредитування суб'єктів аграрного ринку України



128.
6.1.1. Національний банк України здійснює політику рефінансування комерційних банків України з метою заохочення кредитування проектів з виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції, щодо якої встановлюються мінімальні закупівельні ціни. У межах зазначеного рефінансування Національний банк України може встановлювати обмеження розміру маржі (винагороди) комерційних банків відповідно до ступені забезпеченості боргових зобов'язань позичальників, розміру сум кредитів та строків їх погашення.



129.
При наданні кредитів під заставу майбутнього врожаю, комерційні банки використовують для оцінки вартості застави договірні ціни, але не менші за мінімальні закупівельні ціни, встановлені державою, а також ступінь ризику, пов'язаний з умовами страхування ризиків раптової загибелі (псування) врожаю позичальника, визначений за методикою, встановленою Національним банком України.



130.
6.1.2. Кредити, надані нерезидентами суб'єктам аграрного ринку, не підлягають ліцензуванню Національним банком України, за виключенням випадків коли такі кредити надаються під гарантію або під ризик Кабінету Міністрів України, інших державних виконавчих органів, органів місцевого самоврядування або їх виконавчих органів.
-35-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт другий частини першої статті 6 виключити.


131.
6.1.3. Банківські установи, які надають кредити суб'єктам аграрного ринку України, мають право:
-36-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт третій частини першої статті 6 виключити.


132.
а). формувати резерви на покриття безнадійної заборгованості з аграрних кредитів у розмірах, які дорівнюють розміру їх основної суми, без застосування обмежень, встановлених підпунктом 12.2.3 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";



133.
б). у разі коли обсяг фактично наданих аграрних кредитів протягом будь-якого періоду перевищує 30 відсотків від загального обсягу фактично наданих кредитів, банк-кредитор звільняється від обов'язків формування обов'язкових резервів, незалежно від структури залучених ним пасивів протягом такого періоду.



134.
6.2. Особливості забезпечення кредитів, наданих суб'єктам аграрного ринку, та сплати державного мита



135.
6.2.1. Нотаріальне посвідчення договорів застави майбутнього врожаю (приплоду) або наявних товарів чи інших матеріальних цінностей (крім об'єктів нерухомості) не є обов'язковим та може здійснюватися на вимогу кредитора, який несе витрати на сплату державного мита, пов'язаного з таким посвідченням.



136.
6.2.2. При нотаріальному посвідченні кредитних договорів під заставу майбутнього врожаю (приплоду), товару чи інших матеріальних цінностей, у тому числі об'єктів нерухомості, державне мито справляється у розмірі I відсотку від суми забезпеченої вимоги, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та не більше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний договір.
-37-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
У пункті другому частини другої статті 6 замість слів "у розмірі І відсотку від суми замезпеченої вимоги, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та не більше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний договір" записати слова "згідно податкового законодавства щодо державного мита".




-38-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт другий частини другої статті 6 виключити.


137.
6.2.3. Звернення стягнення на заставлений майбутній врожай (приплід), товари чи інші матеріальні цінності здійснюється за виконавчими написами нотаріусів або рішенням суду (арбітражного суду). При цьому із заяв та скарг, що подаються до суду, позовних заяв майнового характеру, що подаються до арбітражного суду, а також за вчинення виконавчих написів нотаріусів державне мито справляється у розмірі 1% від суми, що стягується, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та не більше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
-39-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт другий частини другої статті 6 виключити.


138.
6.2.4. Державне мито при продажу будь-яких товарів, які підпадають під визначення 1-21 групи Гармонізованої системи опису і кодування товарів, на організованому аграрному ринку (у тому числі на аукціонах) не справляється.



139.
6.2.5. З метою захисту інтересів заставодавця, реалізація заставлених товарів, які підпадають під визначення 1-21 групи Гармонізованої системи опису і кодування товарів, на які звернено стягнення, здійснюється кредитором або уповноваженою ним особою на організованому аграрному ринку або поза ним за цінами, що не можуть бути меншими за мінімальні закупівельні ціни, діючі на момент такої реалізації. Таке ж саме правило розповсюджується на випадки коли заставодержатель набуває прав власності на зазначені заставлені товари відповідно до умов кредитного договору, наданого під заставу.



140.
6.2.6. При зверненні до суду (арбітражного суду) з позовами щодо відшкодування збитків, отриманих у зв'язку з порушеннями норм цього Закону з боку органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, а також підприємств, визнаних такими, що займають монопольне становище, або з боку посадових осіб таких органів (підприємств), а також з позовами щодо визнання нечинними рішень таких органів, державне мито не справляється. Сплата державного мита відбувається стороною, що програла спір, протягом десяти календарних днів з моменту остаточного ухвалення судового (арбітражного) рішення.



141.
Стаття 7. Підтримка експорту сільськогосподарської продукції



142.
7.1 Валютне регулювання
-40-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину першу статті 7 виключити.


143.
З метою підтримки експорту сільськогосподарської продукції на умовах розстрочення платежу, експортери сільськогосподарської продукції звільняються від зобов'язань щодо обмежень у часі повернення валютної виручки з моменту митного оформлення експорту аграрної продукції, а також від будь-яких видів обов'язкового продажу валютних надходжень, або їх частини.



144.
7.2 Передекспортні кредити



145.
7.2.1. Державні передекспортні кредити надаються резидентам України для виробництва та закупівлі сільськогосподарської продукції, під умову її обов'язкової подальшої поставки на експорт.



146.
Державні передекспортні кредити надаються за рахунок бюджетних коштів або коштів, отриманих від нерезидентів під державну гарантію.



147.
Для уникнення випадків непередбачуваних бюджетних втрат від неповернення передекспортних кредитів, їх розподілення здійснюється виключно через банки, що надають безвідкличну гарантію на користь Кабінету Міністрів України. Гарантії можуть бути надані у виді векселя, виставленого позичальником на користь Кабінету Міністрів України та авальованого банком (без права відкликання авалю) або в іншому вигляді, що юридичне забезпечує права Кабінету Міністрів України на стягнення гарантованих сум з банківських установ. Форми і порядок надання таких гарантій встановлюється спільною постановою Національного банку України та Кабінету Міністрів України.



148.
7.2.2. Банки, уповноважені здійснювати розподіл обсягів державного передекспортного кредитування, визначаються Кабінетом Міністрів України за наслідками відкритого конкурсу стосовно найкращих умов обслуговування отримувачів (обслуговувачів) таких кредитів. Не допускаються до конкурсу банки, які знаходяться у режимі санації (фінансового оздоровлення), або ті, що мають долю сумнівних, прострочених та безнадійних позик більше 20 відсотків у загальній сумі наданих кредитів.



149.
7.2.3. Для участі в конкурсі банки можуть укласти угоду про створення банківського пулу, у межах якого встановлюються загальні правила банківського обслуговування державних передекспортних кредитів. Порядок створення банківського пулу встановлюється Національним банком України. Банківський пул приймає участь у конкурсі на правах окремого банку. Порядок розподілу прав на надання передекспортних кредитів всередині банківського пулу самостійно визначається членами такого банківського пулу. За результатами відкритого конкурсу Кабінет Міністрів України визначає не менше п'яти банків (банківських пулів), які зайняли відповідно п'ять перших місць. При цьому доля кожного з банків (банківських пулів) не може перевищувати двадцяти відсотків від загальної суми планованих державних передекспортних кредитів на черговий бюджетний рік. Кожний банківський пул відповідає за наданими державі зустрічними гарантіями консолідовано.



150.
7.2.4. Кошти державних передекспортних кредитів використовуються для оплати рахунків, товаросупроводжувальних та інших подібних документів, які засвідчують наявність боргових зобов'язань позичальника таких коштів перед постачальниками товарів (робіт, послуг), використовуваних для виробництва та закупівлі сільськогосподарської продукції, призначеної для подальшого експортування.



151.
7.2.5. Державні передекспортні кредити надаються при наявності зовнішньоекономічних договорів (контрактів), укладених суб'єктами аграрного ринку - позичальниками або їх довіреними особами з нерезидентами щодо експорту продукції на майбутніх (строкових) умовах.



152.
7.2.6. У разі коли передекспортні кредити, залучені (гарантовані) Кабінетом Міністрів України від нерезидентів, надаються у формі, іншій ніж грошовій, розподіл отриманих майнових або немайнових активів між суб'єктами аграрного ринку (їх довіреними особами) здійснюється під зустрічні гарантії банків з використанням процедур, встановлених цим пунктом.



153.
7.3. Експортне кредитування
-41-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину третю статті 7 виключити.


154.
7.3.1. Кредитування експорту сільськогосподарської продукції запроваджується для зменшення ризиків експортерів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань з боку покупців такої продукції, для збільшення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції на зовнішніх ринках, зменшення часу відволікання обігових коштів експортерів.



155.
7.3.2. Кредитування експорту сільськогосподарської продукції здійснюється у такому порядку:



156.
а). банк (банки), уповноважені Кабінетом Міністрів України, здійснюють оплату контрактної вартості сільськогосподарської продукції, що поставляються на експорт, шляхом переведення відповідної суми коштів на рахунки експортера. При цьому укладається кредитна угода за типовою формою, що встановлюється спільним рішенням Національного банку України та Кабінету Міністрів України. Зазначена виплата здійснюється впродовж п'яти робочих днів з моменту надання банку-кредитору копії вивізної митної декларації та товаро-супроводжувальних документів, що підтверджують відвантаження на експорт зазначеної сільськогосподарської продукції;



157.
б). погашення основної суми кредиту здійснюється за рахунок виручки, що надходить на користь експортера від покупців-нерезидентів;



158.
в). Кабінет Міністрів України надає безвідкличну і безумовну гарантію на користь кредитора щодо погашення основної суми експортного кредиту при виникненні гарантійного випадку;



159.
г). проценти за користування експортним кредитом вираховуються з суми, що сплачується експортеру згідно з підпунктом "а" цього пункту. У разі коли кредитор отримує гарантію відповідно до підпункту "в" цього пункту, розмір процентів за гарантованими експортними кредитами підлягає державному регулюванню виходячи з поточної облікової ставки Національного банку України та середньої маржі, що склалася на ринку кредитних ресурсів України. Методика визначення рівня процентів за користування експортними кредитами, встановлюється спільним рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України.
-42-Н.д.Шаров І.Ф. (Реєстр.картка №399)
Проект другий частини третьої статті 7 доповнити підпунктом д) "сума позик, які надаються під гарантії Уряду, є складовою державного внутрішнього боргу і затверджується одночасно із затвердженням Державного бюджету".


160.
7.3.3. Державне гарантування експортних кредитів здійснюється при наявності зустрічної гарантії державних органів країни покупця (суверенної гарантії) або першокласного банку чи страхової компанії (комерційної забезпеченої гарантії), виставленої на користь експортера або уповноваженого банкакредитора або Кабінету Міністрів України.



161.
Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює перелік банків та страхових компаній, гарантії (страхові поліси) яких приймаються у якості зустрічного забезпечення кредитних ризиків уповноважених банків, що надають експортне кредитування.



162.
7.3.4. Державне гарантування експортних кредитів може здійснюватися при відсутності зустрічної гарантії державних органів країни покупця (суверенної гарантії) або першокласного банку чи страхової компанії (комерційної забезпеченої гарантії), виставленої на користь експортера або уповноваженого банкакредитора або Кабінету Міністрів України. У цьому випадку Кабінет Міністрів України визначає розмір плати за покриття кредитних ризиків позичальника, оцінюваних за методологією, що встановлюється Національним банком України, та/або відсоток покриття таких кредитних ризиків.



163.
7.3.5. Державна експортна гарантія надається Кабінетом Міністрів України на користь банківської установи, що кредитує експортера сільськогосподарської продукції, стосовно погашення основної суми експортного кредиту або її частини при виникненні гарантійного випадку.



164.
7.3.6. Державна гарантія є безвідкличною та надається при дотриманні таких умов:



165.
банки - резиденти укладають кредитну угоду з експортером сільськогосподарської продукції за типовою формою, яка встановлюється спільним рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України;



166.
типова угода має передбачати повну або часткову оплату контрактної вартості сільськогосподарської продукції, що поставляється на експорт, шляхом переведення відповідної суми коштів на рахунки експортера. Зазначена оплата здійснюється впродовж п'яти робочих днів з моменту надання банку-кредитору копії вивізної митної декларації та товаро-супроводжувальних документів, що підтверджують відвантаження на експорт зазначеної продукції, а також копії зовнішньоекономічного контракту (договору);



167.
платіжні умови зовнішньоекономічного контракту передбачають оплату сільськогосподарської продукції за цінами, що не є меншими мінімальних закупівельних цін, встановлених з урахуванням строків платежу та базису поставки;



168.
погашення основної суми кредиту здійснюється за рахунок виручки, що надходить на користь експортера в межах такого зовнішньоекономічного контракту (договору);



169.
проценти за користування експортним кредитом вираховуються під час оплати кредитором контрактної вартості експортної продукції за рахунок такої оплати.



170.
7.3.7. Плата за надання державних експортних гарантій з українського експортера не справляється.



171.
7.3.8. Порядок надання державної експортної гарантії встановлюється Кабінетом Міністрів України.



172.
7.3.9. Експортні кредити, гарантовані державою, надаються при експортуванні сільськогосподарської продукції, щодо якої встановлюються мінімальні закупівельні ціни.



173.
7.4. Експортна премія



174.
7.4.1. У разі коли власник сільськогосподарської продукції щодо якої встановлюються мінімальні закупівельні ціни, поставляє її на експорт та отримує повну оплату за таку поставку, Кабінет Міністрів України виплачує експортну премію такому експортеру у визначеному Кабінетом Міністрів України розмірі.



175.
Зазначене правило діє при отриманні оплати за сільськогосподарську продукцію у розмірах, що є не меншими за розмір установлених мінімальних закупівельних цін у розрахунку на її одиницю. Розмір зазначених премій оприлюднюється разом із прийняттям закону про державний бюджет на черговий рік.



176.
7.4.2. Для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції українського виробництва на зовнішніх ринках, ї експорт звільняється від обов'язкової сертифікації, санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю, тарифних або нетарифних обмежень, якщо інше не встановлене нормами міжнародних договорів, які набрали чинності відповідно до положень Конституції України.
-43-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт другий частини четвертої статті 7 виключити.




-44-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Пункт другий частини четвертої статті 7 викласти в такій редакції: "Для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції українського виробництва на зовнішніх ринках її експорт повинен обов'язково пройти сертифікацію, санітарно-епідеміологічний та радіологічний контроль".


177.
7.5. Тарифи на транспортування експортної сільськогосподарської продукції
-45-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину п'яту статті 7 виключити.


178.
7.5.1. Тарифи на транспортування експортної сільськогосподарської продукції по території України, а також на її зберігання, навантаження, перевантаження, перевалку та інші послуги транспортних, припортових, портових та складських організацій (включаючи припортові елеватори та зерносховища), встановлюються для українських експортерів на рівні тарифів, що застосовуються при наданні таких послуг стосовно продукції українського виробництва, яка споживається на території України (звичайного тарифу). Встановлення будь-яких надбавок, націнок або інших видів платежів, додаткових до звичайного тарифу, розглядається як порушення державної дисципліни цін.



179.
7.5.2. Перевізники сільськогосподарської продукції не мають права обумовлювати надання своїх послуг вимогами щодо страхування транспортних та інших ризиків, обов'язковість якого не передбачена Законом України "Про страхування". У випадках порушення цього правила, відповідна страхова угода вважається недійсною, а перевізник і страховик та/ або їх посадові особи несуть відповідальність, встановлену законодавством, у тому числі за перешкоджання здійсненню законної підприємницької діяльності.



180.
7.5.3. У разі коли згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (договору) експортер сільськогосподарської продукції зобов'язаний застрахувати транспортні або інші ризики, пов'язані з її поставкою, такий експортер самостійно вибирає страхову компанію та визначає на договірних засадах умови страхування.



181.
7.5.4. Для цілей цієї статті під терміном "експортна сільськогосподарська продукція" розуміються товари, що підпадають під визначення груп 1-24 Гармонізованої системи кодування та опису товарів.
-46-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Пункт четвертий частини п'ятої статті 7 виключити.


182.
Стаття 8. Захист прав власності на сільськогосподарську продукцію
-47-
Статтю 8 виключити


183.
8.1. Переміщення аграрної продукції



184.
З метою запобігання створенню штучного дефіциту аграрної продукції в аграрноспоживаючих регіонах та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності на їх території, забороняється введення будь-яких адміністративних, тарифних або нетарифних обмежень на переміщення аграрної продукції та продуктів її переробки по всій території України.



185.
Будь-які рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (їх виконавчих органів), які суперечать вимогам цього підпункту, є недійсними з моменту їх прийняття і виконанню не підлягають.
-48-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Абзац другий частини першой статті 8 виключити.


186.
8.2. Ціноутворення



187.
8.2.1. Сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва реалізується за вільними (договірними) цінами, у тому числі на експорт. Кабінет Міністрів України або органи місцевого самоврядування можуть зменшувати ціни придбання харчових товарів першочергового споживання шляхом надання відповідних дотацій продавцям або покупцям таких товарів з державного, обласного, районного чи місцевого бюджетів у межах передбачених на ці цілі коштів.
-49- Н.д.Марченко О.А. (Округ №201)
Пункт перший частини другої статті 8 після слів"у тому числі на експорт" доповнити словами "ціни формуються та оформляються відгрузочні документи на агропромислових біржах".


188.
8.2.2. Це правило не стосується порядку визначення податкових баз у випадках імпорту сільськогосподарської продукції або використання звичайних цін, згідно з законами з питань оподаткування.



189.
8.3. Договірні відносини



190.
8.3.1. Власники сільськогосподарської продукції будь-яких форм власності самостійно визначають постачальників товарів (робіт, послуг), переробників сільськогосподарської сировини та покупців.



191.
8.3.2. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, а також їх посадові особи, не мають права обумовлювати надання згоди на укладення державних (регіональних) контрактів здійсненням власником сільськогосподарської продукції правових дій, прямо не пов'язаних з реалізацією такого державного контракту, включаючи висування вимог щодо обов'язкового продажу, закладення на зберігання або надання у переробку сільськогосподарської продукції, що залишається у власності виконавця, суб'єктам підприємницької діяльності, визначеним державним (регіональним) замовником; придбання товарів (робіт, послуг), здійснення страхування, банківського обслуговування суб'єктами підприємницької діяльності, визначеними державним (регіональним) замовником, тощо. Зазначені обмеження також стосуються посадових осіб підприємств, визнаних такими, що займають монопольне становище на ринку окремого виду товарів (робіт, послуг).



192.
8.4 Заборона введення обмежень на реалізацію прав власності на сільськогосподарську продукцію



193.
8.4.1. Вилучення сільськогосподарської продукції, без попереднього і повного відшкодування її вартості, не дозволяється. Будь-які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо вилучення сільськогосподарської продукції або їх частини без повного попереднього відшкодування їх вартості за біржовими цінами, але не нижче мінімальних, вважається таким, що суперечить статті 41 Конституції України, і виконанню не підлягають.



194.
8.4.2. Обмеження власника або уповноваженої особи власника щодо вільного володіння, розпорядження чи користування сільськогосподарською продукцією, крім випадків, прямо передбаченими законами, не дозволяється.



195.
8.4.3. Норми цього пункту не розповсюджуються на сільськогосподарську продукцію, визначену як забезпечення боргових зобов'язань власника такої продукції перед кредиторами, або на випадки такого вилучення за рішенням суду (арбітражного суду) відповідно до законодавства.



196.
8.5. Порядок розрахунків за зберігання сільськогосподарської продукції



197.
Тарифи на надання послуг елеваторів та зерносховищ, що перебувають у державній власності, затверджуються Кабінетом Міністрів України на рівні, що не може перевищувати 20 відсоткового рівня рентабельності такого елеватора (зерносховища) до їх витрат.



198.
8.6. Відповідальність



199.
Дії посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, а також посадових осіб підприємств, визнаних такими, що займають монопольне становище на ринку окремого виду товарів (робіт, послуг), з видання незаконних рішень (приписів) щодо вилучення сільськогосподарської продукції, обмеження прав її власників на вільне переміщення по всій території України, вільне ціноутворення, володіння, користування і розпорядження, незалежно від того, чи було прийняте таке рішення колегіальне та підписано такою посадовою особою або було прийняте одноособове такою посадовою особою, а також від того, чи призвело таке рішення до виникнення збитків суб'єктів аграрного ринку або ні, визнаються такими, що суперечать діючому законодавству, у тому числі кримінальному стосовно протидії здійсненню законної підприємницької діяльності.



200.
Стаття 9. Державна підтримка тваринництва
-50-
Статтю 9 виключити.


201.
9.1. Функції Кабінету Міністрів України



202.
9.1.1. Кабінет Міністрів України зобов'язаний здійснювати політику підтримки виробництва продукції тваринництва. З цією метою Кабінет Міністрів України щорічно приймає урядову програму розвитку вітчизняного тваринництва та оприлюднює її за два місяці до подання проекту державного бюджету на черговий рік.



203.
9.1.2. Незалежно від переліку заходів підтримки виробництва продукції тваринництва, визначених відповідно до пункту 9.1 цієї статті, Кабінет Міністрів України при розробці проекту державного бюджету на черговий рік зобов'язаний відобразити в ньому:



204.
а). статтю видатків, пов'язаних із наданням дотацій вітчизняним виробникам продукції тваринництва у випадках, визначених цією статтею;



205.
б). статтю видатків, пов'язаних із наданням субсидій споживачам продукції тваринництва вітчизняного виробництва у випадках, визначених цією статтею.



206.
9.1.3. При наданні звіту про наслідки виконання державного бюджету минулого року, а також про хід виконання державного бюджету поточного року згідно із Конституцією України, Кабінет Міністрів України оприлюднює звіт про наслідки виконання програми розвитку вітчизняного тваринництва.



207.
9.2. Дотації виробникам продукції тваринництва



208.
9.2.1. Дотації вітчизняним виробникам продукції тваринництва надаються за рахунок коштів делегованих бюджетів органів місцевого самоврядування (бюджетів, які формуються за рахунок загальнодержавних податків, прикріплених до місцевого бюджету на постійній основі, та субвенцій з державного, обласного або районного бюджетів відповідно до законодавства про бюджетну систему).



209.
9.2.2. Дотації надаються виробникам продукції тваринництва у твердій сумі в розрахунку на метричну одиницю реалізованої продукції.



210.
9.2.3. Сума дотації на метричну одиницю реалізованої продукції визначається як різниця між середньостатистичною ціною продажу такої одиниці на споживчому ринку окремої області, на території якої розташована територіальна громада, та середньостатистичними витратами на виробництво такої метричної одиниці у такій області з урахуванням 30 відсоткової норми прибутку.
-51- Н.д.Марченко О.А. (Округ №201)
В пункті третьому частини другої статті 9 цифру "30" замінити на "15".


211.
Для цілей цього підпункту терміни розуміються у такому значенні:



212.
а). метрична одиниця - одиниця виміру ваги, об'єму або площі відповідно до стандартів, установлених Гармонізованою системою кодування та опису товарів;



213.
б). середньостатистичні доходи або витрати - статистичне визначені доходи або витрати, пов'язані із виробництвом та реалізацією продукції тваринництва, без урахування податку на додану вартість. Статистичні розрахунки здійснюються державною адміністрацією відповідної області за методологією, встановленою Міністерством статистики України;



214.
в). норма прибутку - відношення суми доходів від продажу продукції тваринництва, включаючи доходи, отримані як державна дотація, до суми витрат, понесених у зв'язку з виробництвом такої продукції, включаючи суми нарахованих амортизаційних відрахувань.



215.
9.2.4. При вивезенні продукції тваринництва на експорт, одночасно застосовуються режими кредитування експорту, експортних премій та дотацій виробникам продукції тваринництва.



216.
9.2.5. Для заохочення споживання продукції тваринництва вітчизняного виробництва. Кабінет Міністрів України має право прийняти рішення щодо випуску продуктових талонів, призначених для їх використання малозабезпеченими верствами населення. Продуктові талони мають прийматися без обмежень будь-якими організаціями роздрібної торгівлі. Зазначені організації за власним розсудом мають право:
-52-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
-53-Н.д.Шаров І.Ф. (Реєстр.картка №399)
Пункт п'ятий частини другої статті 9 виключити.


217.
пред'являти накопичені продуктові талони до оплати державним казначейством, при цьому витрати, пов'язані із їх інкасацією та надісланням відшкодовуються за рахунок органу, що випустив такі талони;



218.
зменшувати власні податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму інкасованих продуктових талонів.



219.
Порядок випуску, розподілу, використання, інкасації та погашення продуктових талонів встановлюється Кабінетом Міністрів України.



220.
Торгові організації, які відмовляються приймати продуктові талони, позбавляються за поданням відповідних контролюючих органів права займатися роздрібною торговою діяльністю.



221.
Порядок податкової звітності з інкасованих продуктових талонів встановлюється центральним органом податкової служби України.



222.
Стаття 10. Аграрний фонд України



223.
10.1. Загальні положення



224.
10.1.1. Для реалізації положень цього Закону Кабінет Міністрів України утворює Аграрний фонд України.



225.
10.1.2. Аграрний фонд України є неприбутковою організацією, яка здійснює свої повноваження від імені та за рахунок держави в межах, визначених цим Законом, а також Положенням про Аграрний фонд України, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України.
-54-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
В пункті другому частини першої статті 10 слова "неприбутковою організацією" замінити на слова "державною установою".


226.
10.1.3. Аграрний фонд України підпорядковується, є підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України. Аграрний фонд України не є органом державного управління і не може видавати акти нормативно-правового характеру.



227.
10.1.4. Керівним органом Аграрного фонду України є Правління, яке складається з Голови Правління та його заступників, що призначаються та звільняються з посад Прем'єр-міністром України.



228.
Положення щодо повноважень Правління та його членів, а також функціональні обов'язки, організаційна структура та штатний розклад Аграрного фонду України визначаються постановою Кабінету Міністрів України.



229.
10.1.5. Держава відповідає за зобов'язаннями, набутими Аграрним фондом України від імені та за дорученням держави, відповідно до делегованих йому функцій. Обсяги зобов'язань, які може прийняти на себе Аграрний фонд України, включаються до загальних зобов'язань Кабінету Міністрів України з обслуговування внутрішнього державного боргу.
-55-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт п'ятий частини першої статті 10 викласти в такій редакції: "Держава не відповідає за зобов'язаннями, набутими Аграрним фондом України від імені та за дорученням держави, відповідно до делегованих йому функцій".


230.
10.1.6. Кошти, які залишаються на рахунках Аграрного фонду України станом на кінець звітного бюджетного року, підлягають внесенню до Державного бюджету України або врахуванню в сумах бюджетних асигнувань, передбачених законом про Державний бюджет України на наступний рік для здійснення фінансових інтервенцій.



231.
10.1.7. До статутного фонду Аграрного фонду України передаються усі припортові елеватори України. Аграрний фонд України не підлягає приватизації.



232.
10.2. Повноваження Аграрного фонду України



233.
10.2.1. Аграрний фонд України підтримує рівень мінімальних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію шляхом здійснення фінансових інтервенцій, а також підтримує платоспроможний попит споживачів сільськогосподарської продукції вітчизняного походження шляхом здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку України.



234.
10.2.2. Аграрний фонд України виконує функції державного замовника із закупівлі сільськогосподарської продукції для потреб державних споживачів та формування інтервенційного фонду.
-56- Н.д.Марченко О.А. (Округ №201)
Пункт другий частини другої статті 10 доповнити таким словами "визначає перелік виконавців держзамовлення по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції".


235.
10.2.3. Аграрний фонд України здійснює продаж надлишків сільськогосподарської продукції з державних ресурсів або державного матеріального резерву на організованому аграрному ринку України.



236.
10.2.4. Для реалізації повноважень, визначених цим пунктом, Аграрний фонд України має право придбавати у державну власність та утримувати або орендувати елеватори, зерносховища, склади готової сільськогосподарської продукції; укладати договори схову, відповідального зберігання, страхування ризиків раптової загибелі врожаю, придбаного на строкових умовах; оплачувати вартість робіт з сертифікації сільськогосподарської продукції та її санітарно-епідеміологічного та ветеринарного контролю; вступати в інші цивільно-правові відносини для реалізації делегованих державою повноважень.



237.
10.2.5. Повноваження Аграрного фонду України не можуть передаватися іншим органам виконавчої влади, за виключенням випадків, коли такі повноваження надаються їм законами, прийнятими після набрання чинності цим Законом.



238.
10.3. Відносини Аграрного фонду України з Державним бюджетом України



239.
10.3.1. Аграрний фонд України є товарним фондом і не входить до складу Державного бюджету України.
-57-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт перший частини третьої статті 10 викласти в такій редакції: "Аграрний фонд України входить до складу Державного бюджету України".


240.
10.3.2. Джерелами доходів Аграрного фонду України є:



241.
а). бюджетні асигнування, передбачені законом про Державний бюджет України на черговий рік для здійснення фінансових інтервенцій, у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції для державного матеріального резерву (державного ресурсу) та інтервенційного фонду;



242.
б). доходи, отримуванні від здійснення товарних інтервенцій, у тому числі від продажу надлишків сільськогосподарської продукції з державного резерву (державного ресурсу) та інтервенційного фонду.



243.
в). доходи, отримуванні від здійснення фінансових інтервенцій.



244.
10.3.3. Утримання персоналу Аграрного фонду України здійснюється за рахунок його кошторису, затвердженого Кабінетом Міністрів України.



245.
10.4. Контроль за діяльністю Аграрного фонду України



246.
10.4.1. Контроль за діяльністю Аграрного фонду України здійснює Кабінет Міністрів України. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів здійснює Рахункова палата Верховної Ради України, яка щорічно, до затвердження закону про державний бюджет на черговий рік, подає Верховній Раді України звіт про цільове використання коштів або майна Аграрного фонду України.



247.
10.4.2. Суспільний контроль над діяльністю Аграрного фонду України здійснює Наглядова Рада Аграрного фонду України, яка формується з керівників аграрних бірж, а також за запрошенням Прем'єр-міністра України - з представників сільськогосподарських товаровиробників України, народних депутатів та науковців.
-58-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт другий частини четвертої статті 10 викласти в такій редакції: "Суспільний контроль над діяльністю Аграрного фонду України здійснює Наглядова Рада Аграрного фонду України, яка затверджується Кабінетом Міністрів України".


248.
Члени Наглядової Ради Аграрного фонду України виконують свої обов'язки на громадських (неоплачуваних) засадах.



249.
Стаття 11. Порядок укладення та виконання державних контрактів на закупівлю сільськогосподарської продукції



250.
11.1. Державні потреби



251.
11.1.1. Закупівля сільськогосподарської продукції для державних потреб здійснюється у межах сум, визначених Законом України про державний бюджет України на черговий рік.



252.
11.1.2. Для цілей цього закону під державними потребами розуміються:



253.
а). потреби Кабінету Міністрів України в обсягах сільськогосподарської продукції для формування Аграрного фонду України;



254.
б). бюджетних споживачів в обсягах продуктів сільськогосподарської переробки, встановлених згідно з кошторисами на їх утримання.



255.
11.2. Визначення цін на сільськогосподарську продукцію, що закуповується для державних потреб



256.
11.2.1. Ціни на сільськогосподарську продукцію, що закуповується для державних потреб та стосовно якої встановлюються мінімальні закупівельні ціни відповідно до цього Закону, визначаються станом поточного організованого аграрного ринку України.



257.
11.2.2. Ціни на продукти сільськогосподарської переробки, що закуповуються для потреб бюджетних споживачів, стосовно яких не запроваджені мінімальні закупівельні ціни відповідно до цього Закону, визначаються на підставі договірних цін, визначених між замовниками і виконавцями на умовах найкращої для державного замовника цінової пропозиції, умов поставки, платежу, якості та інших критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України для укладення державних контрактів.



258.
Положення цього підпункту реалізуються шляхом проведення публічних торгів (відкритих тендерів) на закупівлю продуктів сільськогосподарської переробки, організовуваних до початку нового бюджетного року, що має передбачати:



259.
а). найкращі цінові умови;



260.
б). найкращі умови поставки;



261.
в). найкращі якісні показники продукції, що постачається.



262.
При рівних умовах поставки надається перевага постачальнику, який забезпечує безвідкличну банківську гарантію, що покриває ризики, які покривають ризики невиконання або неналежного виконання його договірних зобов'язань.



263.
11.3. Порядок набрання чинності державними контрактами



264.
11.3.1. Державні контракти, укладені бюджетними споживачами поза організованим ринком, набирають чинності після їх затвердження (надання акцепту) посадовою особою державного органу, уповноваженого здійснювати контроль за цільовим використанням та додержанням лімітів кошторисів на утримання таких бюджетних споживачів, а також правильністю укладення державних контрактів (надалі - казначейський орган).



265.
11.3.2. Державні контракти, укладені на організованому ринку сільськогосподарської продукції, набувають чинності з моменту їх реєстрації.



266.
11.3.3. Державні контракти, що не мають акцепту казначейського органу або біржі, стосовно підтвердження факту їх біржової реєстрації, не вважаються такими, що набрали законної сили.



267.
11.4. Порядок оплати зобов'язань за державними контрактами



268.
11.4.1. Оплата зобов'язань за державними контрактами, укладеними на організованому ринку, здійснюється за правилами і в строки, встановлені відповідно до стандартних умов укладення спотових або строкових контрактів такого організованого ринку на підставі законодавства.



269.
11.4.2. Оплата зобов'язань за державними контрактами, укладеними бюджетними споживачами поза організованим ринком, здійснюється казначейським органом безпосередньо на рахунки виконавця, на підставі акцептованих (прийнятих) таким казначейським органом рахунків, товаро-супроводжувальних або інших документів, що засвідчують передання державі (територіальній громаді) права власності на продукти сільськогосподарської переробки.



270.
11.4.3. Аграрний фонд України не має права перекладати функції з укладення та виконання державних контрактів на інших осіб (у тому числі на умовах доручення, поруки, комісії та інших подібних угод).



271.
11.4.4. Відповідальність Аграрного фонду України за невиконання або неналежне виконання державних контрактів, укладених на організованому ринку України, встановлюються на рівні відповідальності за несвоєчасне повернення зайво переплачених податків відповідно до законодавства.



272.
11.4.5. Аграрний фонд України має право здійснювати оплату казначейськими чеками, які повинні прийматися до оплати будь-якими банківськими установами України, а також, за бажанням постачальника, в оплату його зобов'язань з оплати податків (зборів), що зараховуються до Державного бюджету України згідно із законодавством. Порядок обігу та погашення казначейських чеків встановлюється Міністерством фінансів України.
-59-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Пункт п'ятий частини четвертої статті 11 виключити.


273.
Стаття 12. Операції Аграрного фонду України



274.
12.1. Аграрний фонд України здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції, використовуючи найкращу кон'юнктуру біржового ринку, що склалася протягом періоду бюджетних асигнувань.



275.
12.2. Аграрний фонд України не може здійснювати арбітражні операції.



276.
Для цілей цього пункту під терміном арбітражні операції розуміються операції, які полягають у придбанні сільськогосподарської продукції з метою її подальшого продажу на біржовому ринку для отримання доходу у вигляді різниці між номінальною (балансовою) вартістю таких товарів та їх продажною (ринковою) вартістю, або у фінансовому страхуванні можливих збитків, яке здійснюється шляхом обміну менш ліквідної продукції на більш ліквідну.



277.
12.3. Аграрний фонд України здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції для державних потреб, розподіляючи бюджетні витрати рівномірно по періодах бюджетних асигнувань.



278.
Зазначена рівномірність полягає у плануванні витрат на закупівлю сільськогосподарської продукції відповідно до щомісячних потреб бюджетних споживачів (потреб інтервенційного фонду) і досягається шляхом її купівлі на умовах поставки у майбутньому згідно з договорами, що передбачають надання фінансових гарантій щодо закупівлі майбутнього врожаю або купівлі деривативів.



279.
12.4. Потреби місцевих бюджетів у сільськогосподарській продукції визначаються загальним обсягом планованих власних доходів від місцевих податків і зборів, а також з інших власних джерел.



280.
Регіональне (місцеве) замовлення (контракт) на сільськогосподарську продукцію здійснюється в межах наявних власних доходів відповідної територіальної громади.



281.
Стаття 1З. Заключні положення



282.
13.1. Під терміном "аграрна біржа" розуміється юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу", що здійснює біржові торги виключно товарами, визначеними у групах 1-24 Гармонізованої номенклатури кодування та опису товарів, та в якої доходи від інших операцій не перевищують 20 відсотків від суми загальних доходів за результатами звітного року.
-60-Н.д.Сергієнко О.І. (Округ №101)
Частину першу статті 13 виключити.




283.
13.2. Цей Закон набирає чинності з моменту опублікування.



284.
13.3. Інші законодавчі акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.
-61-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину третю статті 13 виключити.


285.
13.4. Кабінет Міністрів України протягом двохмісячного періоду подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень у закони України, пов'язані із прийняттям цього Закону.
-62-Н.д.Губський Б.В. (Реєстр.картка №443)
Частину четверту статті 13 виключити.



* - Назви колонок таблиці подані в загальному значенні