Раздел 1 назвать "Основи конституційного ладу".

Дополнить раздел 1 отдельными статьями, изложив их в редакции:

"Стаття

Основою економічної і соціальної організації суспільства в Україні є вільна праця людей, забезпечення для всіх громадян рівних вихідних умов у соціальній сфері, однакових можливостей користуватися результатами власної праці без зрівнялівки і утриманства.

Держава регулює в інтересах трудящих питання праці і заробітної плати, професійної підготовки кадрів, соціального захисту громадян, в тому числі від безробіття, визначає права та обов'язки державних органів і трудових колективів у цих питаннях, запобігає монополізації виробництва, яка суперечить інтересам суспільства. Вирішення цих питань узгоджується з профспілками, яким гарантується свобода дій на підприємствах, в установах і організаціях".

"Стаття

В Україні у відповідності з цією Конституцією і законами гарантуються вільний розвиток і рівний захист усіх форм власності -загальнонародної (державної), комунальної, колективної, приватної та інших, різних форм господарювання, соціальна спрямованість економіки".

Розділ І "Загальні засади" доповнити окремою статтею, виклавши її в редакції: "Україна є державою змішаної, багатоукладної економіки, де функціонують державна, колективна, групова, приватна та інші форми власності і господарювання. Держава гарантує рівний захист усіх цих форм власності і господарювання".

Назву розділу змінити та "Основи конституційного ладу".

Розділ І назвати "Загальні засади конституційного ладу в Україні".

Розділ 1 назвати "Основні засади конституційного ладу," доповнивши його новою редакцією: "Повноваження органів законодавчої влади обмежуються загальними засадами конституційного ладу, повноваження органів правосуддя - законом".

Назву розділу 1 "Загальні засади" виключити, записавши замість нього "Основи суспільного устрою України".

Доповнити розділ 1 статтею в редакції:

"Республіка Україна самостійна у вирішенні будь-яких питань свого державного життя. Держава не може допускати втручання в її внутрішні справи, а також піддаватись тиску будь-якої іншої держави".

Розділ 1 доповнити статтею в редакції:

"Політичні партії, профспілкові та громадські організації і рухи через своїх представників, обраних до Верховної Ради України, місцевих Рад та органів місцевого самоврядування, здійснюють свої програмні наміри і статутні права та обов'язки відповідно до Конституції і чинних законів".

Розділ 1 доповнити статтями в редакції:

"Стаття.

Україна є рівноправним учасником міжнародного спілкування, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі, не входячи до будь-яких військових блоків.

Дотримуючись принципів суверенної рівності та взаємовигідності, держава укладає міжнародні договори, за волевиявленням народу вступає в політичний та економічний союз з країнами СНД і таким же чином виходить з нього".

"Стаття.

Визначення або перегляд питань територіальної цілісності, державного ладу, форми державного правління, державних символів та місця знаходження столиці здійснюється Верховною Радою України виключно на основі всенародного референдуму".

"Стаття.

Україна вступає у відносини з іноземними державами, обмінюється з ними дипломатичними і консульськими представниками, бере участь у діяльності міжнародних організацій".

Розділ 1 доповнити Главою 2 "Економічна система України".

Замінити назву розділу І на "Основи суспільного ладу і політики Української РСР".

Розділ 1 доповнити Главою 3 "Соціальний розвиток".

Розділ 1 доповнити статтями в редакції:

"Стаття .

Соціальну основу України становлять сільськогосподарські та промислові робітники підприємств різних форм власності, інтелігенція, військовослужбовці, державні службовці, фермери та підприємці, учнівська та студентська молодь та пенсіонери.

Держава сприяє розвитку суспільства, в якому забезпечуються достатні умови для життєздатності всіх соціальних верств населення, а різниця в їх життєвих рівнях не перевищує граничні межі, що встановлюються законом і за якими настають соціальні антогонізми та потрясіння".

"Стаття.

Держава встановлює і здійснює контроль за дотриманням підприємствами та установами всіх форм власності безпечних умов праці громадян.

Право такого контролю надається й відповідним профспілковим комітетам, що визначається законом про профспілки".

"Стаття.

В Україні діють і розвиваються державні системи охорони здоров'я, материнства і дитинства, соціального захисту населення, державні мережі народної та професійної освіти, наукових закладів, культури, торгівлі та громадського харчування, поряд з ними можуть діяти й приватні установи та заклади.

В республіці діють державні та громадські системи контролю за якістю товарів широкого вжитку та продуктів харчування.

Порядок їх утворення та діяльності визначаються окремими законами".

Розділ І доповнити Главою 1 "Загальні засади держави".

Розділ 1 доповнити статтями в редакції:

"Стаття .

Основу економічної системи України становить сукупність елементів багатоукладного господарювання, яка базується на приватній, публічній та змішаних формах власності".

"Стаття .

Держава визнає приватну власність громадян України, якщо вона та законна природа її походження задекларовані в Україні у встановленому законом порядку".

"Стаття .

Публічною власністю держава визнає всі форми існування державної власності, а саме:

1) загальнонаціональна;

2) регіонально-муніципальна;

3) комунальна та всі види державних підприємств, у тому числі казенні підприємства, державні комерційні та орендні підприємства, змішані державні підприємства, державні пакети акцій.

Держава гарантує розвиток усіх елементів багатоукладної економіки країни та створює рівні правові умови для функціонування та охорони всіх форм власності".

"Стаття .

Загальнонаціональна (державна) власність є домінуючою і неподільною як спільне надбання всього народу.

У виключній загальнонаціональній власності держави є: земля (окрім присадибних, дачних та гаражних ділянок), її надра, води, ліси.

До загальнонаціональної власності належать засоби і підприємства зв'язку, енергетики, підприємства та установи, пов'язані з космічною технологією та дослідженнями, навігаційним забезпеченням, військово-промислового комплексу та інші, перелік яких визначено законом.

Земля не може бути товаром, предметом купівлі-продажу. Право володіння землею набувається в порядку визначеному законом.

Ніхто не має права використовувати публічну власність з метою особистого збагачення та в інших корисливих цілях.

Джерелом зростання суспільного багатства, добробуту народу, кожної людини в Україні є плідна праця та чесна підприємницька діяльність.

Держава здійснює контроль за обсягами задекларованих доходів і рівнем споживання кожного платника податків".

Статтю 1. Викласти у редакції:

"Україна є демократичною, соціальною, правовою державою".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенна демократична правова держава, яка виражає волю всього народу і захищає інтереси всіх верств її населення".

Статтю 1 доповнити текстом у редакції:

"Народ України становлять всі нації і національності, які проживають в її межах".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенною, демократичною, соціальною, правовою державою".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенною, правовою державою демократії трудящих".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенною і незалежною, демократичною, правовою, соціальною державою, яка відтворює відповідні умови і забезпечує гідний рівень життя народу, кожній окремій людині".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенною і незалежною країною. Суверенітет України поширюється на всю її територію".

В статье 1 слово "незалежна" исключить. После слова "та" дополнить словами "громадяни всіх націй і національних груп, які проживають на її території, становлять народ України".

Статтю 1 викласти в такій редакції:

"Україна як суверенна і незалежна держава будується на принципах демократії, права, соціальної справедливості, повазі до прав і свобод людини і громадянина.

Громадяни всіх націй і національних груп, які проживають на її території, становлять народ України".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенною, демократичною правовою державою.

Громадяни всіх націй і національних груп, які проживають на її території, становлять народ України".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Українська Радянська Соціалістична Республіка є соціалістичною загальнонародною державою, що виражає волю та інтереси робітників, селян і інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей.

Громадяни всіх націй і національних груп, які проживають на її території, становлять народ України.

Вся влада в УРСР належить народу. Народ здійснює її через Ради депутатів трудящих, які складають політичну основу Української РСР".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціально спрямованою, правовою державою".

Статтю 1 викласти у редакції:

"Україна є демократичною, суверенною, загальнонародною державою, яка захищає їх волю і прагнення до щастя та соціальної справедливості".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є унітарною державою, створеною для захисту національних інтересів українців".

Статтю 1 викласти в редакції: "Україна є національна і суверенна незалежна і демократична, соціальна і правова держава".

Статтю 1 викласти в редакції:

"Україна є суверенною і незалежною, демократичною, правовою державою з державно-регульованою соцільно-орієнтованою ринковою економікою".

Із тексту статті 1 слово "незалежна" вилучити, оскільки це синонім слова "суверенна".

У статті 1 після слова "демократична" додати "загальнонародна", в кінці речення поставити кому, доповнивши "яка виражає волю всього народу і захищає інтереси всіх верств населення".

У статті 1 слово "незалежна" виключити.

У статті 1 замість слова "соціальна" записати "соціального напряму".

У статті 1 слово "незалежна" виключити. Статтю доповнити реченням:

"Громадяни всіх націй і національних груп, які проживають на її ториторії, становлять народ України".

У статті 1 слова "суверенна і незалежна" виключити.

У статті 1 слово "соціальна" виключити.

Статтю 2 викласти в редакції: "Україна є республікою демократії трудящих. Єдиним джерелом влади в Україні є народ. Повновладдя народу України реалізується на основі Конституції України як безпосередньо, так і через депутатів усіх рівнів.

Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада України. Жодна політична партія, громадська організація, інше угрупування чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України".

Статтю 2 викласти в редакції:

"Україна є республікою, правовою унітарною державою".

Статтю 2 доповнити частинами 4, 5, 6, виклавши їх в редакції:

"На території України не допускається розташування іноземних військових баз.

В територіальному морі, у внутрішніх водах України та її повітряному просторі не можуть перебувати іноземні морські та повітряні судна з ядерною зброєю або з ядерним паливом.

Згідно з міжнародним договором, який має бути в десятиденний термін після його укладання ратифікований Народною Радою, може допускатись тимчасове перебування іноземних військ на короткочасний термін. Але у всякому випадку цей термін не може бути більшим ніж три роки. Іноземні війська, які тимчасово перебувають на території України, не мають права втручатись у внутрішні справи України як суверенної держави та складати загрозу її безпеці, а також правам та свободам громадян і повинні поважати та дотримувати законодавства України".

Статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Украина есть парламентским государством".

Статтю 2 викласти в редакції:

"Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка є цілісною і недоторканною і не може бути змінена або використана без її згоди".

Статтю 2 викласти в редакції, запропонованій 8-ма народними депутатами.

Статтю 2 викласти в редакції:

"Україна є цілісною (унітарною) державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека, гарантії прав і добробут громадян визнаються найвищою соціальною цінністю.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, визначають форму, зміст і спрямованість її конституційного ладу та зовнішньої внутрішньополітичної діяльності".

Статтю 2 викласти в редакції:

"Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Україна є унітарною державою. Територія України в існуючих кордонах є цілісною, невідчужуваною, незмінюваною, недоторканною".

Частину першу статті 2 доповнити положенням такого змісту:

"землю, її надра, повітряний простір, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу"

Частину першу статті 2 після слів "її територію" доповнити словами: "національний, правовий, економічний та інформаційний простір".

Частину першу статті 2 доповнити словами: "Державну територію України складає споконвічна територія України в існуючих кордонах".

Частину першу статті 2 викласти в редакції:

"Суверенітет України поширюється на всю її територію, національний, правовий, економічний, інформаційний простір".

Частину другу статті 2 виключити.

У частині другій статті 2 замість речення "Україна є унітарною державою" записати "Україна є федеративною державою".

Частину другу статті 2 викласти в редакції:

"Україна є цілісною (унітарною) державою". У частині третій слово "цілісною" виключити.

Частину другу статті 2 виключити. У частині третій після слова "є" написати "єдиною", далі за текстом.

Частину другу статті 2 викласти в редакції:

"Україна є світською державою".

В части третьей статьи 2 после слов "Територія України є цілісною" записать "невідчужувана, недоторканна і не може бути змінена і використана без її згоди".

Статтю 3 доповнити частиною третьою, виклавши її в редакції:

"Держава відповідальна перед людиною і суспільством за свою діяльність".

Статью 3 дополнить третьей частью, изложив ее в редакции:

"Відносини держави і громадянина грунтуються на їх взаємній відповідальності".

Статтю 3 доповнити положенням такого змісту:

"Відносини держави і громадянина грунтуються на їх взаємній відповідальності".

Статтю 3 виключити.

Статтю 3 викласти в редакції:

"Людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження прав і свобод людини і громадянина України та забезпечення незнижуваного рівня, їх гарантії є головним обов'язком держави.

Держава відповідає перед людиною і суспільством за свою діяльність".

На початку статті 3 записати:

"В Україні визначається пріоритет прав і свобод людини".

У другій частині у другому реченні після слова "людиною" додати "і суспільством", далі за текстом.

Частину першу статті 3 доповнити словами:"і гарантується державою".

Частину першу статті 3 викласти в редакції:

"Людина, її права і свободи, життя і здоров'я, честь і гідність, національність і безпека в Україні надійно захищаються законами і державою".

Частину першу статті 3 завершити словами: "і гарантується державою".

Частину другу статті 3 викласти в редакції:

"Права і свободи громадян України, їх забезпечення і утвердження є головним обов'язком держави. Держава Україна, всі її органи діють на основі законності інтересів суспільства, прав і собод громадян. Державні і громадські організації, службові особи зобов'язані додержувати Конституції і Законів України".

Останнє речення частини другої статті 3 викласти в редакції:

"Гарантування, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

У частині другій статті 3 після слова "гарантії" додати "пріоритетно", далі за текстом.

У частині другій статті 3 після слів "утвердження і забезпечення" дописати "достатнього життєвого рівня".

Частину другу статті 3 викласти в редакції:

"Утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, становлячи пріоритет при розгляді всіх питань, та їх гарантії є головним обов'язком держави, визначаючим зміст і спрямованість її діяльності. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність".

У частині другій статті 3 друге речення викласти в редакції:

"Відносини держави і громадянина грунтуються на їх взаємній відповідальності".

Частину другу статті 3 після слів "діяльності держави" доповнити словами "Експлуатація людини людиною заборонена", далі за текстом "Держава відповідає перед".

"Держава є гарантом дотримання прав і свобод людини всіма органами державної влади і посадовими особами".

Частину другу статті 3 викласти в редакції:

"Права і свободи та їх гарантії, зростання добробуту людини визначають зміст і спрямованість держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод є головним обов'язком держави".

Частину другу статті 3 викласти в редакції:

"Права і свободи людини та гарантії їх дотримання визначають зміст і спрямованість діяльності держави", далі за текстом.

Статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Держава відповідальна перед людиною за свою діяльність".

Статтю 4 доповнити положенням такого змісту:

"Подвійне громадянство допускається на підставі міжнародних угод".

Статтю 4 викласти в редакції:

"В Україні існує єдине громадянство.

Підстави набуття і втрати громадянства України визначаються законом. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Україна гарантує своїм громадянам піклування та захист за її межами".

Статтю 4 доповнити положенням такого змісту:

"У разі підписання і ратифікації угод з іншими державами допускається подвійне громадянство".

У другому реченні статті 4 після слова "набуття" додати "збереження та", далі за текстом.

Статтю 4 доповнити окремою частиною такого змісту:

"Ніхто не може бути позбавлений громадянства України, набутого при народженні".

Статтю 4 викласти в редакції:

"В Україні існує громадянство. Громадяни України мають право на інше громадянство. Підстави набуття і втрати громадянства України та іншого громадянства визначаються законом та міжнародними договорами".

Статтю 4 доповнити положенням такого змісту:

"Подвійне громадянство визначається на підставі міжнародних двосторонніх угод".

Статтю 5 викласти в редакції:

"Україна є республікою. Єдиним джерелом державної влади в республіці є народ.

Повновладдя народу України реалізується на основі цієї Конституції як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної Ради та місцевих Рад України.

Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада України. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи будь-яка окрема особа не можуть виступати від імені всього народу, не мають права узурпувати державну владу.

Народ України становлять громадяни України, які є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до політичних партій і рухів, релігії, роду і характеру занять, місця і часу проживання в межах республіки.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян за расовими і національними ознаками, так само як і всяка пропаганда расової або національної винятковості, ворожнечі або зневаги караються за законом".

Статтю 5 після частини третьої доповнити окремою частиною такого змісту:

"Організація і діяльність держави будуються на засадах демократичного централізму: виборність всіх органів державної влади знизу доверху, підзвітність їх народу, обов'язковість рішень вищестоящих органів для нижчестоящих, сполучення єдності керівництва з ініціативою на місцях, з відповідальністю кожного державного органу і посадової особи за доручену справу".

Статтю 5 після частини третьої доповнити окремою частиною такого змісту:

"Жодна частина народу, політична партія, рух чи інше об'єднання громадян, якесь угрупування чи окрема особа не мають права виступати від імені народу України".

Доповнити статтю 5 заключною частиною такого змісту:

"Жодна частина народу, жодна політична партія, рух чи інше об'єднання громадян, якесь угрупування чи окрема особа не мають права виступати від імені народу України".

Статтю 5 доповнити частиною такого змісту:

"Форми участі народу у здійсненні контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, порядок їх підзвітності визначаються законом".

Статтю 5 виключити.

Статтю 5 викласти в редакції:

"Україна є республікою.

Уся повнота влади в Україні належить народу. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповано державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу".

У частині першій статті 5 після слів "Україна є" записати "парламентською", далі за текстом.

Частину першу статті 5 виключити.

У частині першій статті 5 замість слів "є народ" записати "є український народ".

Частину першу статті 5 доповнити положенням такого змісту:

"Українська держава виражає волю і інтереси народу України - робітників, селян, інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей, усіх, хто чесною працею створив і створює матеріальні і духовні цінності".

Після частини першої статті 5 записати речення такого змісту:

"Форми участі народу у здійсненні контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування визначаються законом".

Частину першу статті 5 викласти в редакції:

"Україна є унітарною президентсько-парламентською республікою".

Частину першу статті 5 виключити.

Частину другу статті 5 викласти в редакції:

"Народ здійснює владу безпосередньо і через представницькі органи".

Частину другу статті 5 викласти в редакції:

"Єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади, Ради та органи місцевого самоврядування".

Частину другу статті 5 викласти в редації:

"Вся влада в Україні належить народові. Народ здійснює владу через виборні органи законодавчої, виконавчої та судової влади".

Частину другу статті 5 викласти в редакції:

"Народ здійснює владу через вибори місцевих Рад народних депутатів безпосередньо".

Частину другу статті 5 викласти в редакції:

"Єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює свою волю через державні органи влади та органи місцевого самоврядування".

Часть вторую статьи 5 после слова "через" дополнить словом "представницькі", далее по тексту.

Більш чітко викласти частину другу статті 5, передбачивши в ній механізм реалізації народом права здійснювати владу через органи державної влади.

Частину другу статті 5 викласти в редакції:

"Єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо шляхом всеукраїнського і місцевих референдумів та народної законодавчої ініціативи, а також через своїх представників у органах державної влади і місцевого самоврядування".

Частину другу статті 5 доповнити другим реченням такого змісту:

"До українського народу та української нації належать громадяни України усіх національностей", далі за текстом.

У частині другій статті 5 після слів "і через" додати "підконтрольні народу".

Частину другу статті 5 викласти в редакції:

"Єдиним джерелом влади є український народ".

У частині другій статті 5 після слова "безпосередньо" дописати: "через вибори народних депутатів усіх рівнів, проведення місцевих та всеукраїнського референдумів, з питань визначених чинним законодавством, та звітністю державних органів і органів місцевого самоврядування перед відповідними представницькими органами".

Частину другу статті 5 доповнити реченням:

"Вся повнота влади в Україні належить народові".

Частину другу статті 5 викласти в редакції:

"Вся влада в УРСР належить народу. Народ здійснює її безпосередньо і через Ради депутатів трудящих, що становлять політичну основу Української РСР".

У частині другій статті 5 замість слова "джерело" записати "носієм". Друге речення цієї частини викласти в редакції:

"Народ здійснює владу безпосередньо і делегує владні повноваження органам державної влади та місцевого самоврядування".

У частині другій статті 5 після слів "здійснює владу безпосередньо" записати "через вибори народних депутатів усіх рівнів, проведення місцевих та всеукраїнського референдумів з питань, визначенихи чинним законодавством, та звітністю державних органів і органів місцевого самоврядування перед відповідними представницькими органами".

У частині другій статті 5 після слів "безпосередньо і через" записати "підконтрольні народу", далі за текстом.

Після частини другої статті 5 записати:

"Жодна частина народу, жодна політична партія, рух чи інше об'єднання громадян, якесь угрупування чи окрема особа не мають права виступати від імені народу України".

Частину другу статті 5 розпочати словами "Носієм суверенітету", далі за текстом.

У частині другій статті 5 друге речення викласти в редакції:

"Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та народвладдя".

У частині другій статті 5 після слова "через" записати "підконтрольні і підзвітні йому", далі за текстом.

Частину третю статті 5 доповнити словами такого змісту: "як ніхто не може перешкоджати народу контролювати цю владу".

Частину третю статті 5 викласти в редакції:

"Ніхто не може узурпувати владу народу".

Статтю 6 викласти в редакції:

"Державна влада в Україні здійснюється на засадах поділу її функцій на законодавчі, виконавчі та судові. Органи державної влади і межі їх повноважень встановлюються Конституцією і законами України".

Статтю 6 доповнити окремою частиною, виклавши її в редакції:

"Законодавча влада обмежена конституційним ладом, правами й свободами людини. Виконавча і судова, окрім того, обмежені законом".

"Державна влада здійснюється відповідними законодавчими, представницькими, виконавчими та судовими органами, функції та повноваження яких встановлюються Конституцією України".

Варіант 2.

Цей самий текст з доповненням після слів "Конституцією України" та окремими законами".

Статтю 6 викласти в редакції:

"Державна влада в Україні складається з законодавчої, виконавчої та судової.

Розподіл функції влади здійснюється в межах, встановлених цією Конституцією".

Статтю 6 викласти в редакції:

"Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу через органи законодавчої і виконавчої влад та органи правосуддя.

Органи законодавчої і виконавчої влад та органи правосуддя здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і лише у спосіб, визначений законами України".

Частину першу статті 6 викласти в редакції:

Частину першу статті 6 доповнити словами "забороняється делегування повноважень від однієї гілки влади до іншої. Службова особа може займати посаду лише в системі однієї з гілок влади".

Частину першу статті 6 викласти в редакції:

"Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову, а також місцеве самоврядування".

Частину другу статті 6 доповнити словами "і відповідно до законів України".

У частині другій статті 6 замість слова "цією" записати "у межах, встановлених Конституцією України".

Частину другу статті 6 викласти в редакції:

"Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених цією Конституцією".

Частину другу статті 6 викласти в редакції:

"Органи законодавчої, виконачої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах".

Статтю 7 виключити.

Статтю 7 викласти у редакції:

"Конституція визнає і гарантує місцеве самоврядування."

Статтю 7 викласти в редакції:

"Держава встановлює і гарантує місцеве самоврядування. Відносини між органами державної влади і місцевого самоврядування регулюються законами".

Статтю 7 викласти в редакції:

"В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Органи місцевого самоврядування діють в обсязі і у спосіб, встановлені Конституцією України і законами України".

Статтю 7 викласти в редакції:

"Держава визнає і гарантує діяльність Рад та органів місцевого самоврядування".

Статтю 7 викласти в редакції:

"Народ здійснює державну владу через Ради народних депутатів, які становлять політичну основу України.

Всі інші державні органи підконтрольні і підзвітні Радам народних депутатів".

Статтю 7 доповнити словами:

"у формі Рад народних депутатів: сільських, селищних, міських, районних і обласних Рад".

Статтю 7 викласти в редакції:

"Місцеве самоврядування ґарантується Конституцією і здійснюється в порядку, визначеному законом".

Статтю 7 доповнити реченням такого змісту:

"Органи місцевого самоврядування не входять у систему органів державної влади".

"Держава визнає і гарантує місцеве та регіональне самоврядування".

Статтю 7 викласти в редакції:

"В Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування".

Статтю 7 доповнити такими словами:

"які підконтрольні і підзвітні вищестоящим державним органам та місцевим і вищестоящим представницьким органам".

Статтю 7 викласти в редакції:

"Держава визнає і гарантує місцеве самоврядування на засадах Рад народних депутатів".

Статтю 7 доповнити положенням такого змісту:

"Органи місцевого самоврядування підконтрольні і підзвітні вищим державним та місцевим органам, а також вищестоящим представницьким органам".

Статтю 7 завершити словами "в особі Рад народних депутатів".

Статтю 7 викласти в редакції:

"В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування як органів народовладдя".

Статтю 7 викласти в редакції:

"Держава визнає і гарантує місцеве самоврядування як форму самоорганізації громад міст, сіл та селищ для самостійного вирішення питань, віднесених до їхньої компетенції".

Початок статті 8 викласти в редакції:

"В Україні діє принцип верховенства чинного законодавства, яке не суперечить Конституції.

Право в Україні діє в межах Конституції і чинного законодавства.

У разі невідповідності права чинниму законодавству вносяться зміни до Конституції, а потім - до законодавства".

У другій частині даної статті після слів "Конституції України" перед словом "мають" додати "ні", а також перед словом "відповідати" додати слово "ні". В такому разі буде і "не мають не відповідати їй", перед крапкою доповнити словом "державою".

Статтю 8 доповнити окремими частинами такого змісту:

"Державні і громадські організації, службові особи зобов'язані виконувати Конституцію і закони України".

"Найважливіші питання державного життя і устрою виносяться на всенародне голосування - референдум".

У статті 8 необхідно передбачити принцип верховенства закону, а не принцип верховенства права.

Статтю 8 викласти в редакції:

"В Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і мають відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Гарантується право на судовий захист конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України".

Статтю 8 викласти в редакції:

"В Україні діє принцип верховенства Конституційного права. Найвищу юридичну силу має Конституція України. Її норми є нормами прямої дії. Закони та інші правові акти мають прийматися на основі Конституції України та відповідати їй.

Конституція України не може бути призупинена чи відмінена як в цілому, так і частково без згоди народу. Відповідне рішення про це може приймати виключно Верховна Влада на основі результатів всенародного референдуму".

Статтю 8 викласти в редакції:

"В Україні діє принцип верховенства права, яке реалізується через національне законодавство.

Конституція України має найвищу юридичну силу, норми якої є нормами прямої дії. Закони та інші правові акти мають відповідати Конституції.

Держава гарантує рівний захист громадян та звернення громадян до суду за захистом прав і свобод, передбачених Конституцією та національним законодавством".

У частині перший статті 8 замість слів "верховенства права" записати "верховенства закону".

Частину першу статті 8 викласти в редакції:

"В Україні діє принцип верховенства права, втіленого у Конституції і законах держави".

Першу частину статті 8 викласти в редакції:

"В Україні діє принцип верховенства права і закону".

Частину першу статті 8 виключити

У частині першій статті 8 після слів "верховенства права" записати "втіленою у Конституції і законах держави".

У частині другій статті 8 після слів "та інші" записати слово "нормативні", далі за текстом

У частині другій статті 8 в останньому реченні слова "звернення до суду для захисту" виключити, записавши "судовий захист конституційних прав і свобод", далі за текстом.

У четвертому реченні частини другої статті 8 після слова "звернення" записати "громадян та їх об'єднань", далі за текстом.

У четвертому реченні частини другої статті 8 слово "цієї" виключити.

Частину другу статті 8 викласти в редакції:

"Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції є нормами прямої дії".

Стаття 9 суперечить демократичним нормам і принципам правової держави, оскільки з тексту вилучене поняття верховенства міжнародного права над національним законодавством.

"При невідповідності норм міжнародного права, що набрали чинності для України, законам України діють норми міжнародного права".

У статті 9 та всіх наступних статтях проекту назву вищого законодавчого органу "Народна Рада України" замінити на "Верховна Рада України".

Статтю 9 доповнити положенням такого змісту:

"У разі звернення до системи міжнародного арбітражу при розв'язанні спірних питань Україна визнає зобов'язуючу силу його рішень".

Статтю 9 викласти в редакції:

"Міжнародні договори укладаються відповідно до Конституції України. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Народною Радою України, є частиною національного законодавства. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, - тяжкий злочин проти України".

Статтю 9 викласти в редакції:

"Міжнародні договори набирають чинності для України лише після ратифікації їх відповідно до Конституції України. Укладення Україною міжнародних договорів не повинно суперечити її Основному Закону".

Статтю 9 викласти в редакції:

"Україна визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, дотримується загальновизнаних принципів міжнародного права.

Належним чином ратифіковані або схвалені та офіційно опубліковані міжнародні договори України становлять частину її законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України".

У частині першій статті 9 замість "Народна Рада" назвати "Верховна Рада".

У частині першій статті 9 слово "національного" виключити, записавши замість нього слова "є частиною законодавства України".

У частині першій статті 9 слова "Народною Радою України" замінити на "Верховною Радою України".

Частину першу статті 9 викласти в редакції:

"Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Народною Радою України, є частиною національного законодавства України."

У статті 9 і в подальшому тексті проекту Конституції залишити назву Парламенту України "Верховна Рада України".

У частині першій статті 9 після слова "надана" Верховною Радою України або Верховною записати Народною Радою України, далі за текстом, але після слова "частиною" - прийменник "її", і далі за текстом, без слова "Україна".

Частину першу статті 9 викласти в редакції:

"Міжнародні договори України, схвалені Народною Радою і офіційно оприлюднені, є частиною її національного законодавста".

Частину першу статті 9 викласти в редакції:

"Чинні міжнародні договори, ратифіковані Народною Радою України, є частиною національного законодавства України".

Частину другу статті 9 викласти в редакції:

"Укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, неможливе".

Частину другу статті 9 виключити.

Частину другу статті 9 викласти в редакції:

"Міжнародні договори не повинні суперечити Конституції та раніше ратифікованим міжнародним договорам".

Частину другу статті 9 викласти в редакції:

"Україна не укладає міжнародних договорів, які суперечать Конституції України".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Мовою міжнаціонального спілкування є російська.

У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, поряд з державною мовою може вживатись і мова, прийнятна для більшості мешканців певного населеного пункту у їх стосунках з органами державної влади".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Україні є українська і російська мови. У діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із державними мовами може вживатись мова, прийнятна для більшості жителів певного регіону чи населеного пункту.

Держава гарантує громадянам право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування".

(від імені 238 народних депутатів)

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова. Офіційними мовами в Україні є українська та російська мови. В місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади та державних організацій поряд з офіційними мовами і мов національних меншин.

Порядок функціонування та використання мов в Україні визначається законом".

Статтю 10 викласти в редакції:

"У місцях традиційного розселення або компактного проживання національних меншин поряд із державною мовою як мова, офіційна може вживатися мова прийнятна для жителів певної адміністративної одиниці.

Порядок офіційного вживання мов визначається законом".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною офіційною мовою в Україні є українська мова.

У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із державною мовою і мов національних меншин.

Порядок функціонування та використання мов в Україні визначається законом".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

Офіційними мовами в Україні є українська та російська мови. В місцях компактного проживання однієї або декількох національних груп поряд з державною і офіційними мовами гарантується вживання в державних органах та установах мови, прийнятної для більшості мешканців певного населеного пункту".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

У місцях компактного проживання громадян, котрі належать до однієї із національних меншин, поруч із державною мовою у діяльності органів державної влади та державних організацій може вживатися мова даної національної меншини".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова. У місцях компактного проживання національної меншини чи меншин поряд із державною мовою може вживатися відповідна мова меншини. Мовна політика в Україні регламентується та гарантується окремим законом про мови в Україні".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною, офіційною мовою в Україні на всій її території є українська. Україна гарантує всім національним меншинам на її території розвиток їх мов, що регулюються окремим законом про мови.

Зміст статті 10 щодо державної мови не відповідає розкладці сил, які є сьогодні в парламенті.

Статтю 10 викласти в іншій редакції, оскільки вона в такій редакції обмежує права громадян користуватись рідною мовою.

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Україні є українська та російська мови. У республіці забезпечується всебічний розвиток і вживання української та російської мов у всіх сферах суспільного життя. Держава створює необхідні умови для вільного розвитку і використання мов інших національностей".

Статтю 10 доповнити частиною в редакції:

"У Республіці забезпечуються всебічний розвиток і вживання державних мов. Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

У місцях компактного проживання однієї або кількох національних меншин гарантується право офіційного використання в діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із державною мовою і мов національних меншин.

Порядок офіційного застосування мов в Україні визначається законом".

Статтю 10 викласти в редакції Тимчасової комісії від 5 травня 1996 року.

"Державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. У місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, поряд із державною мовою в діяльності органів державної влади та державних організацій може вживатись мова, прийнятна для більшості жителів певного населеного пункту".

Статтю 10 доповнити частиною такого змісту:

"Як одна з найпоширеніших у світі, російська мова, якою користуються мільйони громадян в Україні та в країнах СНД, може використовуватись, поруч з державною як робоча мова міжетнічного, міжнаціонального спілкування".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Україні є українська і російська мови. Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування".

Статус офіційної щодо російської мови пояснюється частково тим, що російська мова автоматично стає мовою національних меншин. Це створює юридичний дискомфорт приблизно для 12 мільйонів громадян.

Австрійці не використовують термін "національні меншини", вживаючи слова "національні групи".

Можливо, у статті 10 краще писати "...що належать до однієї або кількості національних меншин (груп)", далі за текстом.

Тим самим знижується гострота категорії "офіційний".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська і російська мови. Держава створює умови вільного розвитку і використання мов інших національностей.

У місцях компактного проживання більшості громадян, які визнають рідною іншу мову, поряд із державною може вживатись у діяльності органів державної влади та державних організацій мова, прийнятна для більшості мешканців певного населеного пункту, району, регіону, автономного формування".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Україні є українська і російська мови.

У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, у суспільстві, а також у діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із державними мовами може вживатись мова, прийнятна для мешканців певного населеного пункту чи регіону.

Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови спілкування".

(від імені 239 н.д. )

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

Офіційними мовами в Україні є українська та російська мови.

В місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із офіційними мовами і мов національних меншин.

Порядок функціонування та використання мов в Україні визначається законом".

та інші народні депутати

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Україні є українська і російська мови. У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, у діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із державною мовою може вживатись мова, прийнятна для більшості мешканців певного населеного пункту чи регіону. Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Офіційною мовою в Україні є українська мова. У місцях компактного проживання громадян - представників інших національностей у діяльності органів державної влади, державних органів та місцевого самоврядування може вживатися мова, прийнятна для більшості мешканців певного регіону або населеного пункту. Рішення про це приймається відповідним органом місцевого самоврядування".

Доповнити статтю 10 частиною такого змісту:

"Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування".

Доповнити статтю 10 частиною такого змісту:

"Держава створює необхідні умови для вільного розвитку і використання мов інших національностей."

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

Офіційними мовами в Україні є українська та російська мови. В місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із офіційними мовами і мов національних меншин.

Порядок функціонування та використання мов в Україні визначається законом".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Україні є українська і російська мови.

У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, поряд із державними забезпечується вживання у діяльності органів народовладдя та державних організацій мова, прийнятна для 25 відсотків мешканців певних населених пунктів чи територіально-адміністративних одиниць".

Статтю 10 доповнити третьою частиною такого змісту:

"Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації.

Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного користування російською мовою. В регіонах, де проживає компактно кілька національних груп, нарівні з державною українською мовою може функціонувати мова, прийнятна для всього населення даної місцевості".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує національно-мовне відродження українського етносу та функціонування української мови на всій її території і в усіх сферах державного і суспільного життя. Держава гарантує оволодіння державною мовою в системі освіти.

Українська держава забезпечує всім національним меншинам і групам право вільного користування їх рідною мовою. В адміністративно-територіальних одиницях або населених пунктах, де компактно проживає корінна національна група або де етнічні українці становлять меншість, в роботі державних органів та установ можуть одночасно з державною використовуватися інші мови".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Статус офіційної мови також має російська мова як така, що визнана у всьому світі однією з загальнопоширених мов міжнаціонального спілкування і є рідною для чверті населення України.

У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, поряд із державною мовою може вживатись у діяльності органів державної влади та державних організацій мова, прийнятна для більшості мешканців певного населеного пункту, регіону.

Держава піклується про вільний розвиток і вживання усіх національних мов, якими користується населення республіки".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Вивчення та використання української мови є правом та обов'язком громадян України.

Громадяни, для яких українська мова не є рідною, мають право поряд з обов'язковим вивченням української мови вивчати та використовувати свою мову.

Держава гарантує збереження та розвиток мов національних меншин.

Випадки, в яких використовується лише українська мова, встановлюються законом".

Статтю 10 доповнити окремою частиною, виклавши її в редакції:

"Держава сприяє розвиткові мов і культур представників народних меншин, що проживають на території України".

Статтю 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

В межах адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживає певна національність, може функціонувати поряд із державною мовою в більшості органів державної влади, місцевого самоврядування та їх організацій мова, прийнятна для більшості жителів певного населеного пункту".

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова. Російська мова є офіційною".

Державною мовою в Україні є українська мова.

У частині першій статті 10 слово "офіційною" виключити.

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська, офіційними мовами в Україні є українська та російська мови".

Частину першу статті 10 доповнити положенням такого змісту:

"Офіційними мовами є українська і російська мови".

Частину першу статті 10 доповнити реченням такого змісту:

"Для міжнаціонального спілкування проживаючих на території України є російська мова, яка вивчається у обсязі шкільної державної програми".

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Українській РСР є українська та російська мови."

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

"Державними мовами в Україні є українська і російська мови. Держава гарантує громадянам право вільного вибору мови навчання".

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова. За рішенням обласної Ради народних депутатів нарівні з державною мовою може офіційно вживатися російська мова".

"Государственными (официальными) языками в Украине являются украинский и русский языки".

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова, офіційні мови - українська, російська".

Частину першу статті 10 викласти в редакції:

"Державною мовою в Україні є українська мова, офіційною - російська".

Частину першу статті 10 доповнити текстом:

"Офіційною мовою в Україні є також російська мова".

Частину першу статті 10 після слова "мова" доповнити словами "яка водночас є мовою міжнаціонального спілкування на території України".

У частині другій статті 10 замість слів "певного населеного пункту" записати "даної місцевості".

У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади, державних організацій та органів місцевого самоврядування поряд із державною мовою і мов національних меншин.

Україна виявляє турботу про вільний розвиток і вживання усіх національних мов, якими користуються громадяни України.

У частині другій статті 10 після слів "державних організацій" додати "органів місцевого самоврядування", далі за текстом

Частину другу статті 10 виключити.

У частині другій статті 10 слово "може" виключити, слово "вживатись" замінити на "вживається".

У частині другій статті 10 після слів "населеного пункту" додати "або регіону".

Статтю 10 доповнити частиною другою такого змісту:

"Україна забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

Статтю 10 доповнити четвертою частиною такого змісту:

"Порядок застосування української та інших мов в Україні визначається законом".

Не можна погодитись із формулюванням частини другої статті 10 про те, що в місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, поряд із державною мовою в діяльності органів державної влади та державних організацій може вживатися мова, прийнятна для більшості жителів певного населеного пункту.

Частину другу статті 10 виключити або викласти в редакції:

"Всім національним та етнічним групам гарантується право вільного мовного розвитку.

Інші мови можуть використовуватись як мови навчання за умови володіння державною мовою".

У частині другій статті 10 після слів "національних меншин" додати "прийнятних для більшості жителів певного населеного пункту", далі за текстом.

Частину другу статті 10 вважати частиною третьою. З частини 3 виключити слова "певного населеного пункту". Доповнити статтю частиною 4 такого змісту:

"Порядок функціонування та використання мов визначається законом".

У частині другій статті 10 слова "із державною мовою" замінити на "із державними мовами".

У кінці частини другої статті 10 записати слова "чи регіону".

У частині другій статті 10 після слів "може вживатися мова" записати "може вживатись мова цих національних меншин".

З частини другої статті 10 слова "в діяльності органів державної влади та державних організацій" виключити.

Частину другу статті 10 викласти в редакції:

"В діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування адміністративно-територіальних одиниць, на території яких компактно проживають громадяни, що належать до однієї або кількох національних меншин, поряд з державною мовою може вживатись мова, прийнятна для більшості жителів".

У частині другій статті 10 слова "у діяльності органів державної влади та державних організацій" виключити, записавши "і рідна мова національних меншин".

Статті 11 і 12 (11, ч.1, 11, ч.2) об'єднати в одну, виклавши її в редакції:

"Держава сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури.

Україна піклується про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, що проживають за межами держави".

Статтю 11 (11 ч.1) викласти в редакції:

"Держава сприяє консолідації української нації, утвердженню її історичної свідомості, розвиткові народних традицій і національної культури, водночас дбаючи про розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх національних меншин і корінних етнічних груп".

Статтю 11 (11 ч.1) викласти в редакції:

"Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх національних меншин".

Статтю 11 (11 ч.1) викласти в редакції:

"Держава дбає про розвиток етнічної, культурної, мовної самобутності всіх національних меншин".

Статтю 11 (11 ч.1) доповнити частиною другою в редакції:

"Держава піклується про збереження національної належності кожним громадянином".

Статтю 11 (11 ч.1) викласти в редакції:

"Держава сприяє консолідації та розвиткові українського народу, його свідомості, традицій і культури, розвиткові етнічної, культурної, мовної та іншої самобутності громадян усіх національностей".

У частині першій статті 11 (11 ч.1) замість слів "української нації" записати "народу України", а слова "корінних народів" виключити.

Не можна погодитись із редакцією частини першої статті 11 (11 ч.1), оскільки нею звужуються права національних меншин.

Статью 11 (11 ч.1) изложить в редакции:

"Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної,мовної та релігійної самобутності всіх національних меншин і корінних народів, що її населяють, збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що мають культурну і історичну цінність".

У частині першій статті 11 (11 ч.1) слова "і корінних народів" виключити.

У статті 11 (11 ч.1) поміняти місцями слова "національних меншин" та "корінних народів", зробивши відповідні зміни в наступних статтях, де використовуються ці терміни разом.

Статтю 11 (11 ч.1) доповнити частиною другою, виклавши її в редакції:

"Права корінних народів і національних меншин визначаються законом".

(Це є однією з вимог керівників національних об'єднань України).

Статтю 11 (11 ч.1) після слів "релігійної самобутності" завершити таким чином: "корінних народів і всіх національних меншин".