Проект
(14.05.2002)
Кабінет Міністрів України
Редакція, прийнята у першому читанні
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України
"Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Внести зміни до Закону України "Про державну
контрольно-ревізійну службу в Україні" (Відомості Верховної Ради
України, 1993 р., N 13, ст. 110), виклавши його в такій редакції:
"ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні
Цей Закон визначає статус державної контрольно-ревізійної
служби в Україні та правові основи її діяльності.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Система органів державної контрольно-ревізійної
служби
Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного
контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних
управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, а також контрольно-ревізійних відділів у районах,
містах, районах у містах, в тому числі міжрайонних
контрольно-ревізійних відділів.
Керівним органом державної контрольно-ревізійної служби є
Головне контрольно-ревізійне управління України, якому
підпорядковуються контрольно-ревізійні управління в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також
контрольно-ревізійні відділи у районах, містах, районах у містах,
в тому числі міжрайонні контрольно-ревізійні відділи.
Стаття 2. Завдання органів державної контрольно-ревізійної
служби
Завданням органів державної контрольно-ревізійної служби є
здійснення в порядку, передбаченому цим Законом, державного
фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства
органами державної влади та органами місцевого самоврядування,
громадськими організаціями, підприємствами, установами та
організаціями, їх об'єднаннями незалежно від форми власності,
організаційно-правової форми, відомчої належності,
підпорядкованості та місця розташування (далі - підприємства,
установи та організації) коштів, матеріальних цінностей,
фінансових інвестицій, нематеріальних активів, а також за їх
збереженням, веденням і достовірністю бухгалтерського обліку та
фінансової звітності.
Державний фінансовий контроль здійснюється у формі:
ревізії - форма контролю, що є системою обов'язкових
контрольних дій, пов'язаних з проведенням документальної та
фактичної перевірки дотримання підприємством, установою або
організацією законодавства з фінансових питань, законності
здійснених господарських і фінансових операцій, достовірності
бухгалтерського обліку та фінансової звітності, способом
виявлення незаконного утворення, розподілу та використання
фінансових ресурсів, недостачі коштів і матеріальних цінностей, а
також методом аналізу відповідності законодавству дій посадових
осіб під час здійснення фінансово-господарських операцій;
перевірки - форма контролю, що є системою обов'язкових
контрольних дій, пов'язаних з проведенням документальної
перевірки окремих ділянок фінансово-господарської діяльності
підприємства, установи або організації з метою виявлення
незаконного утворення, розподілу або використання фінансових
ресурсів.
У разі потреби під час ревізії чи перевірки може проводитися
на підприємстві, в установі або організації, що мали правові
відносини з об'єктом контролю, зустрічна перевірка виду, обсягу
та якості господарських і фінансових операцій, що здійснювалися
між ними, для з'ясування повноти відображення їх у
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності об'єкта контролю.
Стаття 3. Порядок виконання завдань органами державної
контрольно-ревізійної служби
Органи державної контрольно-ревізійної служби згідно з
планами контрольно-ревізійної роботи, узгодженими в установленому
порядку з іншими органами, на які законодавством покладено
виконання функцій фінансового контролю, а також за обгрунтованими
зверненнями правоохоронних та інших державних органів і громадян
проводять ревізії та перевірки на підприємствах, в установах та
організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів,
позабюджетних фондів чи інші державні кошти, використовують
позики чи кредити, гарантовані коштами бюджетів, державне чи
комунальне майно та/або мають зобов'язання перед державою щодо
цільового спрямування пільг як коштів, отриманих з бюджетів усіх
рівнів (далі - підприємства, установи та організації,
підконтрольні органам державної контрольно-ревізійної служби).
Ревізії та перевірки інших підприємств, установ та
організацій проводяться органами державної контрольно-ревізійної
служби за дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів
України та Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю при Президентові України, а також за
постановою прокурора або слідчого про проведення ревізії чи
перевірки, винесеною в ході розслідування кримінальної справи.
Стаття 4. Нормативно-правові акти, якими керуються органи
державної контрольно-ревізійної служби
Органи державної контрольно-ревізійної служби у своїй
діяльності керуються Конституцією України, законами України,
актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими
нормативно-правовими актами.
Стаття 5. Статус органів державної контрольно-ревізійної
служби
Головне контрольно-ревізійне управління України є
центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована
на реалізацію державної політики щодо забезпечення ефективного
управління фінансовими ресурсами держави.
Діяльність Головного контрольно-ревізійного управління
України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України
через Міністра фінансів України.
Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції
органів державної контрольно-ревізійної служби, обговорення
найважливіших напрямів їх діяльності при Головному
контрольно-ревізійному управлінні України утворюється колегія у
складі Голови Управління (голова колегії), його заступників за
посадами, інших керівних працівників державної
контрольно-ревізійної служби. Склад колегії Головного
контрольно-ревізійного управління України затверджується
Кабінетом Міністрів України.
План основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів
державної контрольно-ревізійної служби погоджується з Міністром
фінансів України та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Після закінчення календарного року Головне
контрольно-ревізійне управління України звітує перед Кабінетом
Міністрів України про проведену органами державної
контрольно-ревізійної служби роботу.
Головне контрольно-ревізійне управління України та
контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами, мають
самостійні кошториси доходів і видатків, реєстраційні рахунки в
органах Державного казначейства України, печатки із зображенням
Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і
штампи, відповідні бланки.
Контрольно-ревізійні відділи у районах, містах, районах у
містах, в тому числі міжрайонні контрольно-ревізійні відділи, як
структурні підрозділи контрольно-ревізійних управлінь в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі
мають печатки і відповідні бланки.
Головне контрольно-ревізійне управління України має право
вирішувати питання про надання права юридичної особи
контрольно-ревізійним відділам у районах, містах, районах у
містах, в тому числі міжрайонним контрольно-ревізійним відділам.
Стаття 6. Призначення працівників органів державної
контрольно-ревізійної служби
Головне контрольно-ревізійне управління України очолює
Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент
України в установленому законодавством порядку.
Голова Головного контрольно-ревізійного управління України
має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з
посади відповідно до законодавства.
Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також
контрольно-ревізійні відділи у районах, містах, районах у містах,
в тому числі міжрайонні контрольно-ревізійні відділи, очолюють
начальники, які призначаються на посади та звільняються з посад
Головою Головного контрольно-ревізійного управління України.
Інші працівники органів державної контрольно-ревізійної
служби призначаються на посади та звільняються з посад
керівниками відповідних органів державної контрольно-ревізійної
служби.
Стаття 7. Фінансування органів державної
контрольно-ревізійної служби
Видатки на утримання органів державної контрольно-ревізійної
служби фінансуються з Державного бюджету України.
Розділ ІІ. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ
КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 8. Функції Головного контрольно-ревізійного
управління України і контрольно-ревізійних
управлінь в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі
Головне контрольно-ревізійне управління України,
контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі відповідно до завдань,
визначених статтею 2 цього Закону та статтею 18 Закону України
"Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю", виконують такі функції:
1) здійснюють моніторинг використання коштів державного і
місцевих бюджетів, державних цільових фондів, а також позик і
кредитів, гарантованих бюджетними коштами;
2) проводять ревізії та перевірки законності й ефективності
використання коштів бюджетів усіх рівнів, позабюджетних фондів та
інших державних коштів, державного і комунального майна, яке не
увійшло до статутних фондів господарських товариств або перебуває
в їх користуванні, а також використання за призначенням і
своєчасності повернення бюджетних позик і кредитів, бюджетних
трансфертів, виконання державних контрактів, проавансованих за
рахунок бюджетних коштів, та у передбачених законодавством
випадках - ревізії та перевірки використання коштів, що
залишаються у розпорядженні господарюючого суб'єкта у зв'язку з
наданими пільгами за платежами до бюджетів;
3) проводять ревізії та перевірки дотримання підприємствами,
установами та організаціями законодавства з фінансових питань,
надходження та витрачання коштів, матеріальних цінностей,
фінансових інвестицій, нематеріальних активів, стану і
достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
4) проводять перевірки використання фінансових ресурсів на
виконання державних програм;
5) проводять перевірки достовірності оцінки державного та
комунального майна, що приватизується;
6) координують і перевіряють у межах, визначених
законодавством, діяльність контрольно-ревізійних підрозділів
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, надають
їм методичну допомогу в здійсненні контролю, отримують та
аналізують відповідні звіти про їх діяльність;
7) проводять в аудиторських фірмах за постановами прокурорів
або слідчих, винесеними в ході розслідування порушених стосовно
них кримінальних справ, перевірки дотримання вимог законодавства
з питань, що регулюють їх аудиторську діяльність (крім аудиту в
банківській сфері);
8) пред'являють підприємствам, установам та організаціям
обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень, а також
причин і умов, за яких були допущені порушення, та контролюють
виконання зазначених приписів;
9) приймають рішення про стягнення до бюджетів, державних
цільових і позабюджетних фондів отриманих або витрачених
підприємствами, установами та організаціями коштів за незаконними
угодами, без установлених законом підстав і з порушенням
законодавства, в тому числі не за цільовим призначенням, та
здійснюють моніторинг реалізації рішень органами Державного
казначейства України, установами банків або фінансовими
установами;
10) накладають відповідно до законодавства на керівників,
інших посадових осіб підприємств, установ та організацій
адміністративні стягнення і контролюють їх виконання;
11) передають матеріали ревізій та перевірок органам, які
згідно із законодавством виконують контрольні функції, якщо
прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за
виявленими фінансовими порушеннями не належить до компетенції
органів державної контрольно-ревізійної служби;
12) здійснюють аналіз стану дотримання підприємствами,
установами та організаціями фінансової дисципліни і повідомляють
про його результати відповідним центральним та місцевим органам
виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та
правоохоронним органам; готують і подають до відповідних органів
пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які
призвели до недостач державних коштів і матеріальних цінностей,
неефективного або нецільового витрачання державних фінансових
ресурсів;
13) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень,
виявлених під час проведення ревізій та перевірок, і в разі
потреби вживають додаткових заходів;
14) звертаються в інтересах держави та у межах своєї
компетенції до суду або арбітражного суду для забезпечення
усунення порушень фінансової дисципліни, виявлених під час
ревізій та перевірок;
15) розглядають листи, заяви і скарги юридичних та фізичних
осіб про факти порушень законодавства з фінансових питань і
приймають відповідні рішення згідно із законодавством;
16) з урахуванням вимог щодо комерційної та службової
таємниці інформують громадськість через засоби масової інформації
про результати контролю за дотриманням підприємствами, установами
та організаціями фінансової дисципліни;
17) здійснюють заходи щодо добору, розстановки, професійної
підготовки та перепідготовки кадрів для підпорядкованих
контрольно-ревізійних підрозділів, організовують і спрямовують їх
роботу.
Головне контрольно-ревізійне управління України, крім
функцій зазначених у частині першій цієї статті, виконує такі
функції:
1) організовує роботу контрольно-ревізійних управлінь в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі;
2) систематично інформує Президента України, Кабінет
Міністрів України, центральні органи виконавчої влади про факти
порушення фінансової дисципліни, виявлені ревізіями та
перевірками фінансово-господарської діяльності;
3) розробляє відповідно до законодавства проекти
законодавчих актів стосовно здійснення фінансового контролю;
4) перевіряє роботу контрольно-ревізійних управлінь в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі;
5) за погодженням з Державним комітетом статистики України
розробляє та затверджує форми звітів про роботу, проведену
органами державної контрольно-ревізійної служби і
контрольно-ревізійними підрозділами міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади, а також установлює строки
їх подання до відповідних органів;
6) підтримує зв'язки з відповідними органами інших держав,
які здійснюють державний фінансовий контроль;
7) погоджує в установленому порядку рішення про призначення
на посади та звільнення з посад керівників контрольно-ревізійних
підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої
влади, а також нормативно-правові акти, які регулюють діяльність
цих підрозділів;
8) розробляє і затверджує відповідно до законодавства
нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів
державної контрольно-ревізійної служби та контрольно-ревізійних
підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади.
Стаття 9. Функції контрольно-ревізійних відділів у районах,
містах, районах у містах, в тому числі міжрайонних
контрольно-ревізійних відділів
Контрольно-ревізійні відділи у районах, містах, районах у
містах, в тому числі міжрайонні контрольно-ревізійні відділи,
виконують функції, визначені у частині першій статті 8 цього
Закону (за винятком пунктів 1, 6, 7, 10, 14, 17).
Розділ ІІІ. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ
ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 10. Права органів державної контрольно-ревізійної
служби
Для забезпечення виконання функцій, визначених статтями 8 і
9 цього Закону, Головне контрольно-ревізійне управління України,
контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні
відділи у районах, містах, районах у містах, в тому числі
міжрайонні контрольно-ревізійні відділи, мають право:
1) ревізувати і перевіряти на підприємствах, в установах та
організаціях у порядку, визначеному статтею 3 цього Закону,
фінансові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси,
розрахунки, прибуткові, видаткові та інші документи, що
підтверджують надходження, зарахування і витрачання коштів,
матеріальних цінностей, фінансових інвестицій, нематеріальних
активів, перевіряти їх фактичну наявність;
2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі
та інші приміщення для їх обстеження та з'ясування питань,
пов'язаних з ревізією чи перевіркою;
3) припиняти операції на розрахункових та інших рахунках
підприємств, установ та організацій в установах банків і
фінансових установах за винятком операцій, пов'язаних із сплатою
податків і зборів (обов'язкових платежів), інших платежів до
бюджетів і державних цільових фондів (у тому числі пені,
фінансових санкцій), операцій з повернення бюджетних позик,
кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України, з
отримання коштів на виплату заробітної плати, з надходження
коштів на рахунки підприємств, установ та організацій, що
ревізуються або перевіряються, а також операцій на виконання
рішень суду, якщо керівництво підприємства, установи чи
організації в будь-якій формі перешкоджає працівникам органів
державної контрольно-ревізійної служби проводити ревізію чи
перевірку, відмовляється надати необхідні документи, розрахунки,
та якщо існує реальна загроза витрачання коштів чи відчуження
майна, вилучення яких у встановленому законом порядку є єдиним
засобом відшкодування завданих державі збитків у межах санкцій,
нарахованих згідно з актами ревізій та перевірок. Операції банків
та фінансових установ, які не виконують рішень органів державної
контрольно-ревізійної служби щодо підприємств, установ та
організацій, припиняються Національним банком України на підставі
звернень органів державної контрольно-ревізійної служби;
4) вимагати від керівників підприємств, установ та
організацій, що ревізуються або перевіряються, проведення, в тому
числі у присутності працівників державної контрольно-ревізійної
служби, інвентаризації коштів, матеріальних цінностей, фінансових
інвестицій, нематеріальних активів, фінансових зобов'язань, а
також проведення контрольного використання сировини і матеріалів,
якщо їх списання здійснено у порядку, що суперечить
законодавству; опечатувати касові приміщення, склади, архіви,
вимагати забезпечення належної їх охорони, а у разі виявлення
підроблення та інших зловживань вилучати відповідні документи на
строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах
акт про вилучення та копії вилучених документів.
Порядок вилучення зазначених документів установлюється
Кабінетом Міністрів України;
5) звертатися до інших державних контролюючих органів з
питань проведення на підприємствах, в установах та організаціях у
межах визначених законодавством повноважень спільних перевірок на
виконання доручень Президента України, Кабінету Міністрів
України, за зверненнями правоохоронних органів або з власної
ініціативи; залучати кваліфікованих фахівців відповідних
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади,
державних фондів, підприємств, установ та організацій для
проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних
та інших робіт, контрольного використання сировини і матеріалів,
лабораторних аналізів готової продукції, експертиз господарських
угод і наукових розробок, інших перевірок;
6) проводити на підприємствах, в установах та організаціях,
що мали договірні взаємовідносини з об'єктом контролю, зустрічні
перевірки операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними;
7) одержувати безоплатно від Національного банку України та
його установ, комерційних банків, фінансових установ, бірж і
органів державної податкової служби, органів Державного
казначейства України в порядку, визначеному законодавством,
необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські
операції та залишки коштів на рахунках підприємств, установ та
організацій, а від інших підприємств, установ та організацій -
довідки і копії документів про операції та розрахунки з
підприємствами, установами та організаціями, на яких проводяться
ревізії або перевірки; входити в інформаційні системи
підприємств, установ та організацій, зокрема комп'ютерні, для
з'ясування питань, пов'язаних з проведенням ревізії чи перевірки,
викриттям зловживань, неправильних розрахунків з бюджетом і
несплатою до бюджету належних платежів;
8) одержувати від посадових і матеріально відповідальних
осіб підприємств, установ та організацій письмові пояснення з
питань, що виникають у процесі ревізій та перевірок;
9) у разі виникнення потреби в додатковій інформації щодо
порушення фінансової дисципліни підприємствами, установами та
організаціями звертатися через уповноважені на те органи до
контролюючих чи правоохоронних органів інших держав, з якими
Україною укладено відповідні міжнародні договори;
10) давати керівникам та іншим посадовим особам підприємств,
установ та організацій обов'язкові для виконання приписи щодо
усунення виявлених порушень, ініціювати перед відповідними
органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з
порушенням законодавства, в тому числі щодо купівлі - продажу
об'єктів приватизації;
11) застосовувати до суб'єктів підприємницької діяльності
фінансові санкції у розмірі суми бюджетних коштів, використаних
не за цільовим призначенням; порушувати перед відповідними
органами питання про припинення бюджетного фінансування і
кредитування підприємств, установ та організацій, які
використовують отримані бюджетні кошти і позички з порушенням
законодавства;
12) приймати рішення про стягнення з підприємств, установ та
організацій бюджетних і позабюджетних коштів, отриманих або
використаних з порушенням законодавства, застосовувати
передбачені законодавством фінансові санкції та спрямовувати
зазначені кошти за належністю.
Рішення органів державної контрольно-ревізійної служби є
обов'язковими для виконання підприємствами, установами,
організаціями та органами, що здійснюють стягнення. Порядок
стягнення встановлюється Кабінетом Міністрів України;
13) здійснювати в органах державного контролю моніторинг
прийняття рішень про застосування фінансових санкцій за
переданими їм матеріалами ревізій та перевірок;
14) накладати у випадках і в порядку, передбачених
законодавством, адміністративні стягнення на керівників та інших
посадових осіб підприємств, установ та організацій;
15) подавати до суду, арбітражного суду позови до юридичних
і фізичних осіб в інтересах держави, якщо кошти за прийнятими
органами державної контрольно-ревізійної служби рішеннями не
сплачені підприємствами, установами, організаціями або винними
особами в установлений законодавством строк або якщо іншими
шляхами неможливо усунути порушення фінансово-бюджетного
законодавства;
16) порушувати перед керівниками відповідних органів
державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
органами місцевого самоврядування та керівниками підприємств,
установ та організацій, на яких проводяться ревізії та перевірки,
питання про притягнення осіб, винних у допущених порушеннях, до
встановленої законом відповідальності;
17) отримувати від міністерств та інших центральних органів
виконавчої влади у випадках, визначених законодавством, звіти про
проведену їх контрольно-ревізійними підрозділами роботу;
18) безперешкодно користуватися у службових справах засобами
зв'язку та іншими технічними засобами, які належать
підприємствам, установам та організаціям.
Стаття 11. Проведення ревізій та перевірок
Ревізії та перевірки можуть бути плановими та позаплановими.
Плановою ревізією та перевіркою вважається ревізія та перевірка,
передбачена у плані контрольно-ревізійної роботи органу державної
контрольно-ревізійної служби.
Планова та позапланова ревізія або перевірка проводиться за
наявності документа, підписаного керівником або заступником
керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної
служби.
Позапланова ревізія або перевірка суб'єкта підприємницької
діяльності проводиться за наявності документа, підписаного
виключно керівником відповідного органу державної
контрольно-ревізійної служби.
За ініціативою органів державної контрольно-ревізійної
служби ревізія або перевірка підприємства, установи та
організації може проводитися не частіше ніж один раз на
календарний рік, але не рідше ніж один раз на три роки у
погоджені в установленому порядку строки.
Забороняється проведення планових ревізій або перевірок за
окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за
позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової ревізії або перевірки суб'єкта
підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому
на адресу, зазначену в засновницьких документах, не пізніше ніж
за 10 календарних днів до дня проведення ревізії або перевірки
надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати її
проведення.
Позаплановою ревізією або перевіркою вважається ревізія або
перевірка, що не передбачена в планах роботи органу державної
контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б
однієї з таких обставин:
а) за дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів
України, зверненнями органів прокуратури, Міністерства внутрішніх
справ України, Служби безпеки України, податкової міліції органів
державної податкової служби, Координаційного комітету по боротьбі
з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України,
а також за постановою прокурора або слідчого про проведення
ревізії чи перевірки, винесеною в ході розслідування кримінальної
справи;
б) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей,
отриманих від особи, яка мала правові відносини з підприємством,
установою чи організацією, якщо підприємство, установа або
організація не надасть пояснень та їх документальних підтверджень
на обов'язковий письмовий запит органу державної
контрольно-ревізійної служби протягом трьох робочих днів від дня
отримання запиту;
в) у разі реорганізації (ліквідації) підприємства, установи
або організації, підконтрольної органам державної
контрольно-ревізійної служби;
г) якщо під час зустрічних перевірок виявлено факти, що
свідчать про порушення підприємством, установою або організацією
норм законодавства з фінансових питань;
ґ) у разі коли підприємство, установа або організація подала
в установленому порядку скаргу про порушення законодавства
посадовими особами органів державної контрольно-ревізійної служби
під час проведення планової чи позапланової ревізії або
перевірки.
Позаплановими є також зустрічні перевірки, які можуть бути
проведені у будь-який час.
Посадові особи органів державної контрольно-ревізійної
служби зобов'язані пред'явити документ на право проведення
ревізії або перевірки та службові посвідчення керівним
працівникам відповідного підприємства, установи або організації.
Результати ревізії або перевірки оформляються актом, який
підписується посадовою особою органу державної
контрольно-ревізійної служби та керівником і головним (старшим)
бухгалтером, а у разі потреби - також іншими працівниками
підприємства, установи або організації, на яких проводилася
ревізія або перевірка. У разі незгоди з висвітленням в акті
окремих питань посадові особи підприємства, установи або
організації мають право подати в п'ятиденний строк після його
отримання свої заперечення чи пояснення, про що зазначають в
кожному примірнику акта перед підписом. Заперечення чи пояснення
подаються на ім'я керівника органу державної контрольноревізійної
служби, який призначив ревізію або перевірку.
У разі відмови посадових осіб підприємства, установи або
організації від підписання акта ревізії або перевірки посадові
особи органу державної контрольно-ревізійної служби засвідчують
це відповідним актом за своїми підписами.
Стаття 12. Обов'язки та відповідальність посадових осіб
органів державної контрольно-ревізійної служби
Посадові особи органів державної контрольно-ревізійної
служби зобов'язані дотримуватися Конституції України і законів
України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ та
організацій, які охороняються законом.
Органи державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані у
разі виявлення ознак злочину передавати до правоохоронних органів
матеріали ревізій та перевірок, а також повідомляти про виявлені
зловживання і порушення державним органам та органам,
уповноваженим управляти державним майном.
У разі вилучення документів у зв'язку з їх підробленням або
виявленням зловживань керівник органу державної
контрольно-ревізійної служби зобов'язаний негайно повідомити про
це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до
закінчення ревізії або перевірки. В 10-денний строк з дня
підписання акта ревізії або перевірки ці документи повинні бути
повернуті посадовим особам відповідного підприємства, установи
або організації під розписку, якщо правоохоронними органами не
прийнято рішення про вилучення цих документів у органу державної
контрольно-ревізійної служби.
У разі коли орган державної контрольно-ревізійної служби
проводить ревізії або перевірки за вилученими правоохоронним
органом документами, про початок і місце її проведення письмово
повідомляється підприємство, установа або організація за
місцезнаходженням об'єкта контролю (за адресою, зазначеною в
засновницьких документах).
Працівники органів державної контрольно-ревізійної служби
зобов'язані дотримуватися комерційної та службової таємниці.
За невиконання або неналежне виконання посадовими особами
органів державної контрольно-ревізійної служби своїх обов'язків
вони несуть відповідальність згідно із законами України.
Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів
державної контрольно-ревізійної служби, підлягають відшкодуванню
за рішеннями судів за рахунок коштів державного бюджету.
Стаття 13. Розгляд скарг на дії чи бездіяльність органів
державної контрольно-ревізійної служби та їх
посадових осіб
Скарги на дії чи бездіяльність органів державної
контрольно-ревізійної служби та їх посадових осіб можуть бути
подані безпосередньо до суду або до суду після їх оскарження до
відповідного вищестоящого органу державної контрольно-ревізійної
служби чи його керівника.
Скарги на дії чи бездіяльність посадових осіб
контрольно-ревізійних відділів у районах, містах, районах у
містах, в тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів
та посадових осіб контрольно-ревізійних управлінь, розглядаються
та вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дії чи
бездіяльність посадових осіб Головного контрольно-ревізійного
управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь
в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі розглядаються та вирішуються Головою Головного
контрольно-ревізійного управління України.
Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються не
пізніше ніж у місячний строк з дня їх надходження.
Подання скарги не припиняє виконання рішення чи іншої
оскаржуваної дії посадових осіб органів державної
контрольно-ревізійної служби.
Розділ ІV. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ТА ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПОСАДОВИХ
ОСІБ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ
СЛУЖБИ
Стаття 14. Посадові особи органів державної
контрольно-ревізійної служби та їх правове
становище
Законні вимоги посадових осіб органів державної
контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання
посадовими особами підприємств, установ та організацій, на яких
проводилася ревізія або перевірка.
Втручання у діяльність органів державної
контрольно-ревізійної служби, крім передбачених законодавством
випадків, забороняється.
Перешкоджання у будь-якій формі посадовій особі органу
державної контрольно-ревізійної служби у виконанні нею службових
обов'язків або спонукання її до прийняття неправомірного рішення
тягне за собою відповідальність, передбачену законами України.
Звернення представників органів державної влади, інших
посадових осіб до органів державної контрольно-ревізійної служби
з приводу конкретних матеріалів, щодо яких проводиться ревізія
або перевірка, не можуть містити будь-яких вказівок чи вимог
стосовно винесення рішення органами державної
контрольно-ревізійної служби.
Ніхто з представників органів державної влади та інших
посадових осіб не має права вимагати від посадових осіб органів
державної контрольно-ревізійної служби надання їм інформації про
результати ревізії або перевірки до її закінчення.
Умови оплати праці працівників органів державної
контрольно-ревізійної служби встановлюються Кабінетом Міністрів
України.
Посадові особи органів державної контрольно-ревізійної
служби підлягають атестації. Порядок проведення атестації
визначається Головним контрольно-ревізійним управлінням України.
Стаття 15. Правовий захист посадових осіб органів державної
контрольно-ревізійної служби
Посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби
під час виконання своїх службових обов'язків перебуває під
захистом закону.
Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та
майна посадової особи органу державної контрольно-ревізійної
служби і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших
протиправних дій.
У разі порушення законодавства працівниками підприємств,
установ та організацій працівники правоохоронних органів
зобов'язані вжити заходів для припинення таких порушень і сприяти
посадовим особам органів державної контрольно-ревізійної служби у
виконанні ними службових обов'язків.
Стаття 16. Виплата компенсації у разі загибелі або каліцтва
посадових осіб органів державної
контрольно-ревізійної служби
У разі поранення, контузії, травм чи каліцтва, захворювання
або інвалідності, що сталися з посадовими особами органів
державної контрольно-ревізійної служби у зв'язку з виконанням
службових обов'язків, їм виплачується компенсація у розмірі від
шестимісячного до п'ятирічного грошового утримання за останньою
посадою залежно від ступеня втрати працездатності, а у разі їх
загибелі або смерті, що сталася у зв'язку з виконанням ними
відповідно до закону службових обов'язків, їх спадкоємцям
виплачується компенсація в розмірі десятирічного грошового
утримання за останньою посадою в порядку і на умовах, визначених
Кабінетом Міністрів України.
Збитки, завдані майну посадової особи органу державної
контрольно-ревізійної служби або членів її сім'ї у зв'язку з
виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному
обсязі за рахунок коштів державного бюджету з подальшим
стягненням цієї суми з винних осіб.
Сума річного грошового утримання посадової особи органу
державної контрольно-ревізійної служби, на основі якої
визначається розмір одноразової допомоги, включає всі види
грошових виплат, які отримувала посадова особа за час роботи в
державній контрольно-ревізійній службі за рік, що передував року
загибелі або ушкодження здоров'я".
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законодавства у відповідність із Законом
України "Про внесення змін до Закону України "Про державну
контрольно-ревізійну службу в Україні" законодавчі та інші
нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не
суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України:
у місячний строк підготувати і подати на розгляд Верховної
Ради України пропозиції про внесення до законодавчих актів змін,
що випливають з цього Закону;
у двомісячний строк привести свої рішення у відповідність з
цим Законом.