Проект
                                                     (14.05.2002)
                                           Народні депутати України
                                           Ващук К.Т., Шепа В.В.

                                           Редакція, прийнята
                                           у першому читанні

                          Закон України

        Про внесення змін та доповнень до Закону України
                      "Про карантин рослин"

     Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

     Внести до  Закону  України  "Про карантин рослин" (Відомості
Верховної Ради України 1993 р., N 34, ст. 352; 1997 р., N 35, ст.
220; 1999 р., N 34, ст. 274) зміни та доповнення, виклавши його в
такій редакції:

                          ЗАКОН УКРАЇНИ

                       Про карантин рослин

     Цей Закон  визначає  загальні  правові,   організаційні   та
фінансово-економічні    основи   карантину   рослин,   діяльність
державних органів, підприємств, установ, організацій, господарств
всіх  форм власності,  посадових осіб та громадян,  спрямовану на
запобігання  завезенню,  вивезенню  та  поширенню  відсутніх   на
території   України   небезпечних   шкідників,  хвороб  рослин  і
бур'янів.

     Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термінів

     У цьому Законі нижченаведені  терміни  вживаються  у  такому
значенні:

     карантин рослин  -  правовий  режим,  що  передбачає систему
державних заходів,  спрямованих на захист  рослин,  продукції  їх
переробки,  сировини,  окремих  вантажів  тощо,  від  карантинних
організмів;

     особливий карантинний  режим  -  особливий  правовий   режим
діяльності  державних органів,  органів місцевого самоврядування,
підприємств,  установ,  організацій  та  господарств  всіх   форм
власності,   спрямований  на  локалізацію  та  ліквідацію  вогнищ
карантинних організмів і  який  допускає  тимчасове  встановлення
передбачених  цим Законом обмежень у здійсненні прав громадян,  а
також прав юридичних осіб, покладає на них додаткові обов'язки;

     обстеження - офіційний  процес  збору  та  реєстрації  даних
догляду,  моніторингу  та  інших  процедур  щодо  присутності або
відсутності шкідливого організму в даній зоні (ареалі);

     ліквідація -  здійснення  фітосанітарних  заходів  з   метою
знищення популяції шкідливого організму в даній зоні (ареалі);

     локалізація - здійснення фітосанітарних заходів у вогнищі та
у вільній зоні навколо нього з метою попередження  розповсюдження
шкідливого організму;

     фітосанітарна експертиза - карантинний огляд (або) та аналіз
(лабораторна    експертиза)    дослідження    середньої     проби
підкарантинного  та  підконтрольного  матеріалу  для встановлення
наявності карантинних та інших шкідливих організмів;

     фумігація - обробка хімічними речовинами,  які знаходяться в
газоподібному   стані  і  досягають  усіх  або  більшості  частин
підкарантинного матеріалу чи об'єкту;

     фітосанітарна процедура   -   офіційний   метод   проведення
догляду,  обстеження,  аналізу,  обробки  в  зв'язку з карантином
рослин;

     карантинний організм - шкідник,  збудник хвороби  рослин  чи
бур'ян,  який  відсутній  або  обмежено  поширений  на  території
України,  але  який  може  завдати  значної  шкоди  рослинам  або
рослинній продукції;

     Перелік карантинних   організмів   визначається   спеціально
уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань
аграрної політики.

     Підкарантинні матеріали  та  об'єкти - будь-які матеріали та
об'єкти,  які можуть сприяти  поширенню  або  за  допомогою  яких
можуть поширюватися карантинні організми.

     Перелік підкарантинних  матеріалів  та об'єктів визначається
Статутом  Державної  служби  з  карантину  рослин   України,   що
затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Карантинна зона  - територія,  на якій встановлено особливий
карантинний режим у зв'язку з виявленням карантинного об'єкту.

     Стаття 2. Основні завдання карантину рослин

     Основними завданнями карантину рослин є:

     охорона території  країни  від  занесення  або  самостійного
проникнення  з-за  кордону  або  з  карантинної  зони карантинних
організмів;

     своєчасне виявлення,  локалізація і  ліквідація  карантинних
організмів  при  вивезенні  та  ввезенні,  а також запобігання їх
проникненню в регіони країни, де вони відсутні;

     здійснення державного  контролю  за  дотриманням  особливого
карантинного  режиму і проведенням заходів з карантину рослин при
вирощуванні,   заготівлі,   вивезенні,   ввезенні,   перевезенні,
зберіганні,  переробці, реалізації та використанні підкарантинних
матеріалів та об'єктів.

     Стаття 3. Законодавство з карантину рослин

     Законодавство з карантину рослин  базується  на  Конституції
України   і   складається   з   цього   Закону   та  інших  актів
законодавства, що прийняті відповідно до Закону.

     Розділ ІІ. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КАРАНТИНУ РОСЛИН

     Стаття 4.  Органи,  що  здійснюють  державне  регулювання  у
галузі карантину рослин

     Державне регулювання  у галузі карантину рослин здійснюється
Верховною Радою України,  Кабінетом Міністрів України,  Верховною
Радою  та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим,  спеціально
уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань
аграрної політики,  органами Державної служби з карантину рослин,
іншими  державними   органами,   а   також   органами   місцевого
самоврядування в порядку, встановленому законодавством.

     Стаття 5.  Cистема  органів  Державної  служби  з  карантину
рослин України

     Cистема органів Державної служби з карантину рослин  України
включає:

     Головну державну  інспекцію  з карантину рослин України,  як
урядовий орган державного управління,  що діє у складі спеціально
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з питань
аграрної політики і підпорядковується йому;

     Центральну науково-дослідну   карантинну    лабораторію    і
Центральний  фумігаційний  загін,  що  підпорядковані  і  діють у
складі Головної державної інспекції з карантину рослин України;

     Прикордонну державну інспекцію з карантину рослин Автономної
Республіки   Крим,  прикордонні  обласні  або  обласні  і  міські
державні інспекції з карантину  рослин,  підпорядковані  Головній
державній інспекції з карантину рослин України;

     пункти з карантину рослин при морських і річкових портах (на
пристанях),  на  залізничних  станціях   і   в   аеропортах   (на
аеродромах),  на  підприємствах поштового зв'язку,  автомобільних
дорогах,  автовокзалах,   автостанціях,   пунктах   пропуску   на
державному   кордоні  України,  зональні  та  обласні  карантинні
лабораторії,   обласні   фумігаційні    загони,    підпорядковані
прикордонній  державній  інспекції  з карантину рослин Автономної
Республіки Крим,  прикордонним обласним або  обласним  і  міським
державним інспекціям з карантину рослин.

     У разі   необхідності   пункти   карантину   рослин   можуть
створюватись і на інших об'єктах,  діяльність яких  пов'язана  із
заготівлею,  вивезенням,  ввезенням,  перевезенням, реалізацією і
використанням підкарантинних матеріалів.

     Граничну чисельність  працівників  та  структуру   Державної
служби   з   карантину   рослин  затверджує  керівник  спеціально
уповноваженого центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань
аграрної  політики  в  межах  граничної  чисельності  працівників
центрального  органу  виконавчої  влади,  затвердженої  Кабінетом
Міністрів України.

     Штатний розпис,   кошторис  доходів  та  видатків  Державної
служби з карантину рослин України  затверджує  керівник  Головної
державної  інспекції  з карантину рослин України за погодженням з
керівником   спеціально   уповноваженого   центрального    органу
виконавчої  влади  з  питань  аграрної  політики та Міністерством
фінансів України.

     Стаття 6.  Компетенція  Головної   державної   інспекції   з
карантину рослин України

     До відання  Головної  державної інспекції з карантину рослин
України належить:

     1) керівництво   роботою    Центральної    науково-дослідної
карантинної  лабораторії  та  Центральним  фумігаційним  загоном,
прикордонної державної інспекції з  карантину  рослин  Автономної
Республіки   Крим,   прикордонних   обласних,  обласних,  міських
державних інспекцій з карантину рослин;

     2) визначення  порядку  завезення  і  використання  насіння,
рослин   і  продукції  рослинного  походження  з-за  кордону,  їх
перевезення на території України і за її межами за погодженням  з
карантинними службами тих країн, з якими Україна має договори, на
підставі конвенції або угоди між державами про співробітництво;

     3) вивчення   видового   складу,   біології   та    екології
карантинних  й  інших  небезпечних  шкідників,  хвороб  рослин  і
бур'янів,  відсутніх на території країни,  розробка  прогнозу  їх
поширення з метою запобігання завезенню, де вони можуть призвести
до збитків;

     4) видання відповідних інструкцій, положень, правил, наказів
та інших нормативних документів з карантину рослин;

     5) ведення   обліку  і  видання  інформації  щодо  поширення
карантинних організмів;

     6) проведення  експертизи   підкарантинних   матеріалів   та
об'єктів;

     7) видача  карантинних  документів  на імпорт підкарантинних
матеріалів насіння, рослин та продукції рослинного походження;

     8) внесення  подання  до  Кабінету  Міністрів  України   про
запровадження особливого карантинного режиму;

     9) координація  разом з спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади з питань аграрної політики,  Українською
академією  аграрних  наук  науково-дослідних  робіт  з  карантину
рослин;

     10) здійснення  контролю  за  додержанням  законодавства   з
карантину   рослин,   в   тому   числі  при  укладанні  договорів
(контрактів)  на  завезення  з-за  кордону  продукції  рослинного
походження;

     11) пропаганда знань з карантину рослин;

     12) державний  контроль  за  проведенням карантинних заходів
підприємствами,  установами,  організаціями,  господарствами всіх
форм власності та громадянами;

     13) проведення  знезараження  підкарантинних  матеріалів  та
об'єктів, які перетинають державний кордон України, вивозяться із
зон особливого карантинного режиму;

     14) при   здійсненні   карантинних   заходів,   залучати  на
конкурсній основі до співпраці інші  суб'єкти  господарювання,  в
тому числі іноземні фірми.

     Державна служба  з  карантину  рослин  України здійснює свою
діяльність спільно  із  Службою  безпеки  України,  Міністерством
внутрішніх  справ України,  Державним комітетом у справах охорони
державного кордону України,  Державною  митною  службою  України,
місцевими органами виконавчої влади,  іншими державними органами,
органами місцевого самоврядування.

     Підприємства, установи,  організації, господарства всіх форм
власності,   посадові  особи  та  громадяни  зобов'язані  сприяти
державним інспекторам з карантину рослин у  виконанні  покладених
на них завдань.

     Правила фітосанітарного   контролю,   що   видані   Головною
державною інспекцією  з  карантину  рослин  України  в  межах  її
компетенції,  є  обов'язковими  для  виконання  всіма  державними
органами,  а  також  підприємствами,  установами,  організаціями,
господарствами   всіх   форм  власності,  посадовими  особами  та
громадянами.

     Стаття 7.  Компетенція прикордонної  державної  інспекції  з
карантину   рослин   Автономної   Республіки  Крим,  прикордонних
обласних або обласних і міських інспекцій з карантину рослин.

     До відання  прикордонної  державної  інспекції  з  карантину
рослин  Автономної  Республіки  Крим,  прикордонних  обласних або
обласних і міських інспекцій з карантину рослин належить:

     1) видача  сертифікатів  на  насіння,  рослини  і  продукцію
рослинного  походження,  що експортується,  а також вивозиться із
зон особливого карантинного режиму;

     2) проведення   карантинної   перевірки    і    лабораторної
експертизи підкарантинних матеріалів та об'єктів, які перетинають
державний  кордон   України,   вивозяться   із   зон   особливого
карантинного  режиму  (у  тому числі тих,  що надходять у багажі,
поштових відправленнях і ручній поклажі пасажирів);

     3) організація оздоровлення  і  знезараження  підкарантинних
матеріалів  та  об'єктів,  транспортних засобів,  які перетинають
державний  кордон   України,   вивозяться   із   зон   особливого
карантинного режиму;

     4) державний  контроль  за  проведенням  карантинних заходів
підприємствами,  установами,  організаціями,  господарствами всіх
форм власності та громадянами.

     5) організація   систематичних   і   проведення  контрольних
обстежень сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання
і  переробки  насіння,  рослин і продукції рослинного походження,
пунктів ввезення підкарантинних матеріалів та об'єктів, прилеглої
до них території;

     6) контроль    за    діяльністю    інтродукційно-карантинних
розсадників,  державних сортодільниць,  оранжерей і  теплиць,  що
проводять  карантинну  перевірку  насіння,  рослин  та  садивного
матеріалу, завезених з-за кордону;

     7) здійснення   державного   контролю    за    виробництвом,
заготівлею,     транспортуванням,     збереженням,    переробкою,
використанням  і  реалізацією   насіння,   рослин   і   продукції
рослинного походження, що експортується або імпортується;

     8) вжиття відповідно до законодавства термінових заходів для
локалізації та ліквідації карантинних організмів,  запобігання їх
поширенню;

     9) контроль за проведенням карантинних заходів відповідно до
міжнародних угод і конвенцій;

     10) пропаганда знань з карантину рослин;

     11) внесення до відповідних  органів  подання  про  введення
(зняття) особливого карантинного режиму;

     12) залучення   до   участі   в   своїй  роботі  громадських
уповноважених   з   карантину   рослин   із   числа   працівників
заготівельних,  транспортних,  переробних  та  інших підприємств,
установ, організацій, господарств всіх форм власності.

     Стаття 8. Порядок введення особливого карантинного режиму

     У разі виявлення карантинних організмів  Головний  державний
інспектор  з  карантину  рослин  України,  державні  інспектори з
карантину рослин впродовж 24 годин вносять подання  про  введення
особливого  карантинного  режиму до відповідного органу місцевого
самоврядування,  місцевого органу виконавчої влади  або  Кабінету
Міністрів України.

     Територія особливого  карантинного  режиму  встановлюється в
межах  населеного  пункту,  району,  декількох  районів,  області
відповідним  органом  місцевого самоврядування,  місцевим органом
виконавчої влади,  а  в  межах  декількох  областей  -  Кабінетом
Міністрів України.

     Орган, який   прийняв   рішення   про  введення  або  зняття
особливого  карантинного  режиму,  негайно  повідомляє   про   це
підприємства,   установи,  організації,  господарства  всіх  форм
власності  та  громадян,  що  розташовані   або   проживають   на
відповідній території.

     В рішенні   про   введення  особливого  карантинного  режиму
обов'язково зазначаються:

     - обставини,   що   стали   причиною   введення   особливого
карантинного режиму;

     - межі  території,  на  якій вводиться особливий карантинний
режим;

     - час, з якого вводиться особливий карантинний режим;

     - перелік карантинних обмежень,  заходи щодо локалізації  та
ліквідації карантинних організмів.

     Стаття 9.   Заходи,   що   запроваджуються  на  території  з
особливим карантинним режимом.

     На території  з   особливим   карантинним   режимом   можуть
запроваджуватись такі заходи:

     - обмеження виїзду транспортних засобів і їх огляд;

     - використання ресурсів підприємств, установ, організацій та
господарств всіх форм власності  для  локалізації  та  ліквідації
карантинних  організмів,  з  наступним  відшкодуванням збитків за
рахунок державного бюджету;

     - заборона вивезення відповідних підкарантинних матеріалів;

     - знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів;

     - технічна переробка або знищення підкарантинних матеріалів.

     Відшкодування збитків,  що заподіяні внаслідок неправомірних
дій   органів  та  посадових  осіб,  які  забезпечують  виконання
карантинних заходів, здійснюється відповідно до законодавства.

     Стаття 10.  Повноваження обласних,  районних, міських рад та
їх  виконавчих  комітетів,  місцевих  органів  виконавчої влади у
галузі карантину рослин

     Обласні, районні,  міські ради  та  їх  виконавчі  комітети,
місцеві   органи  виконавчої  влади  організовують  і  здійснюють
контроль за проведенням карантинних заходів і разом з  власниками
або   уповноваженими   органами   морських   і   річкових  портів
(пристаней),  залізничних   станцій,   аеропортів   (аеродромів),
підприємств   поштового   зв'язку,   автовокзалів   (автостанцій)
посадовими особами митниць  та  пунктів  пропуску  на  державному
кордоні,   на   автошляхах   створюють  належні  умови  державним
інспекторам з  карантину  рослин  для  виконання  ними  службових
обов'язків.

     За поданням   головних  державних  інспекторів  з  карантину
рослин або державних інспекторів з  карантину  рослин  ці  органи
можуть запроваджувати особливий карантинний режим,  а за поданням
головних державних інспекторів скасовувати його.

     Стаття 11. Фітосанітарний контроль

     Фітосанітарному контролю   підлягають   усі    підкарантинні
матеріали та об'єкти,  що перетинають державний кордон України та
межі особливих карантинних зон.

     Ввезення в Україну підкарантинних матеріалів провадиться  за
наявності:

     - фітосанітарного   сертифіката,   що  видається  державними
органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;

     - карантинного дозволу на  імпорт  (транзит),  що  видається
Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

     Митне оформлення  вантажів проводиться лише після проведення
фітосанітарного контролю.

     Зразок фітосанітарного   сертифіката   та    порядок    його
оформлення визначається Головною державною інспекцією з карантину
рослин України відповідно до встановлених міжнародних конвенцій.

     Зразок карантинного дозволу на імпорт (транзит)  та  порядок
його  оформлення  визначається  Головною  державною  інспекцією з
карантину рослин України.

     Вивезення підкарантинних  матеріалів   за   межі   особливої
карантинної    зони   провадиться   за   наявності   карантинного
сертифіката.

     Зразок карантинного сертифіката та порядок  його  оформлення
визначається  Головною  державною  інспекцією  з карантину рослин
України.

     Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону,  перевезення  в
межах  країни,  вивезення  на  експорт  і  порядок  переробки  та
реалізації  підкарантинних  матеріалів  встановлюються   Головною
державною інспекцією з карантину рослин України.

     Стаття 12. Посадові особи, які здійснюють державний контроль
з карантину рослин

     Організація та здійснення державного  контролю  з  карантину
рослин покладається на головних державних інспекторів з карантину
рослин,  їх  заступників  і  державних  інспекторів  з  карантину
рослин.

     Головним державним  інспектором з карантину рослин України є
керівник Головної державної інспекції з карантину рослин України,
який  призначається  і  звільняється з посади Кабінетом Міністрів
України   за   поданням   керівника   спеціально   уповноваженого
центрального  органу виконавчої влади з питань аграрної політики.
Керівник Головної державної інспекції з карантину рослин  України
за   посадою   є   членом   колегії   спеціально   уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.

     Керівник Головної державної  інспекції  з  карантину  рослин
України  має  заступників,  у  тому  числі  одного  першого,  які
призначаються і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України
за  поданням  керівника  спеціально  уповноваженого  центрального
органу виконавчої влади з питань аграрної політики,  погодженим з
керівником   Головної  державної  інспекції  з  карантину  рослин
України.

     Головним державним інспектором з карантину рослин Автономної
Республіки  Крим,  області та міст Києва і Севастополя є керівник
відповідного органу з  карантину  рослин,  який  призначається  і
звільняється  з посади Головним державним інспектором з карантину
рослин України.

     Головні, провідні спеціалісти та спеціалісти всіх  категорій
прикордонної  державної  інспекції  Автономної  Республіки  Крим,
прикордонних обласних або обласних, міських державних інспекції з
карантину   рослин,  начальники  обласних  фумігаційних  загонів,
завідуючі зональними  та  обласними  карантинними  лабораторіями,
прикордонними  пунктами  з карантину рослин в морських,  річкових
портах (на пристанях),  на відповідних  залізничних  станціях,  в
аеропортах,  на  головпоштамтах,  шосейних  шляхах  за  посадою є
одночасно державними інспекторами з карантину рослин  відповідної
території або пункту.

     Головні спеціалісти    прикордонної    державної   інспекції
Автономної Республіки Крим,  прикордонних обласних або  обласних,
міських   державних   інспекцій  з  карантину  рослин,  завідуючі
зональними та обласними карантинними лабораторіями, прикордонними
пунктами  з  карантину  рослин  в  морських,  річкових портах (на
пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах, на
головпоштамтах, шосейних шляхах, начальники обласних фумігаційних
загонів призначаються і звільняються з посади Головним  державним
інспектором з карантину рослин України.

     Стаття 13. Обов'язки і права Головного державного інспектора
з карантину рослин України,  Автономної Республіки Крим,  області
та міст Києва і Севастополя.

     1. Головний  державний інспектор з карантину рослин України,
Автономної Республіки Крим і області та міста Києва і Севастополя
керує  службою з карантину рослин,  здійснює державний контроль і
несе   відповідальність   за   проведення   карантинних   заходів
відповідно  на  території  України,  Автономної  Республіки Крим,
області та міст Києва і Севастополя.

     Під час здійснення карантинного контролю Головний  державний
інспектор з карантину рослин України, Автономної Республіки Крим,
області та міст Києва і Севастополя,  державні  інспектори  мають
право:

     - затримувати на період проведення фітосанітарної експертизи
підкарантинні матеріали та об'єкти,  що вивезені без  карантинних
сертифікатів  з  території,  де встановлено особливий карантинний
режим,  або ввезені з-за  кордону  без  карантинного  дозволу  на
імпорт      (транзит)      та     фітосанітарного     сертифіката
країни-експортера;

     - безперешкодно  відвідувати  відповідні  об'єкти   в   зоні
обслуговування,  вимагати  інформацію,  необхідну  для здійснення
своїх повноважень;

     - відбирати зразки насіння,  рослини,  продукцію  рослинного
походження   та  інших  матеріалів  для  проведення  лабораторної
експертизи згідно із законодавством;

     - накладати адміністративні  стягнення  на  осіб,  винних  у
порушенні законодавства з карантину рослин;

     - проїзду  в  усіх видах міського і приміського громадського
транспорту по проїзних квитках,  що  закупляються  їм  бюджетними
установами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     - носіння форменого одягу встановленого зразка.

     Зразки форменого  одягу,  строки  його  носіння  та  порядок
забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

     2. Головний державний інспектор з карантину рослин  України,
Автономної Республіки Крим, області, міста та державний інспектор
з карантину рослин у разі  виявлення  карантинних  організмів  на
території  України  зобов'язані  впродовж 24 годин внести подання
про встановлення особливого карантинного режиму та мають право:

     - давати  обов'язкові  для  виконання   розпорядження   щодо
здійснення карантинних заходів;

     - затримувати   транспортні   засоби,   які  можуть  сприяти
поширенню карантинних організмів;

     - знезаражувати підкарантинні матеріали та об'єкти;

     - вилучати, знищувати або спрямовувати на технічну переробку
підкарантинні матеріали;

     - видавати відповідні висновки органам страхування.

     Стаття 14.   Гарантії   діяльності   осіб,   які  здійснюють
державний контроль з карантину рослин.

     Головний державний інспектор  з  карантину  рослин  України,
Автономної Республіки Крим,  області, міст, державні інспектори з
карантину рослин у своїй діяльності є незалежними і керуються цим
Законом,  Статутом Державної служби з карантину рослин України та
іншими актами законодавства з питань карантину рослин.

     Рішення державного  інспектора,  прийняте   в   межах   його
повноважень,  щодо  заборони  вирощування,  вивезення,  ввезення,
зберігання,  реалізації чи використання підкарантинного матеріалу
є обов'язковими для виконання.

     Частково повноваження   державних  інспекторів  з  карантину
рослин  за  погодженням  з  Головним  державним   інспектором   з
карантину рослин України,  Автономної Республіки Крим,  області і
міст можуть  надаватися  громадським  уповноваженим  з  карантину
рослин   із   числа   працівників   заготівельних,  транспортних,
переробних  та  інших   підприємств,   установ   організацій   та
господарств  всіх  форм  власності,  а  також громадянам згідно з
Положенням про громадських уповноважених.

     Стаття 15.  Обов'язки  підприємств,  установ,   організацій,
господарств всіх форм власності,  посадових осіб та громадян щодо
забезпечення карантину рослин

     Підприємства, установи,  організації, господарства всіх форм
власності, посадові особи та громадяни, діяльність яких пов'язана
з  виробництвом,  переробкою,  зберіганням,  транспортуванням   і
торгівлею підкарантинними матеріалами, зобов'язані:

     - виконувати фітосанітарні правила;

     - у  межах  своєї  компетенції  сприяти  державній  службі з
карантину рослин,  виконувати розпорядження  державної  служби  з
карантину рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;

     - подавати   на   вимогу  спеціалістів  Державної  служби  з
карантину   рослин   відомості   про   наявність   підкарантинних
матеріалів та об'єктів;

     - забезпечувати   для   виявлення   карантинних   організмів
систематичний огляд посівів,  територій складів,  де зберігаються
підкарантинні   матеріали,  а  також  пред'являти  для  огляду  і
експертизи наявні підкарантинні матеріали;

     - у   разі   виявлення   карантинних   організмів    негайно
повідомляти   Державну   службу   з   карантину  рослин,  сприяти
проведенню карантинних заходів у особливих карантинних  зонах  та
прилеглих до них зонах;

     - при закупівлі за кордоном великих партій насіння, рослин і
продукції  рослинного  походження  направляти  за  свій   рахунок
державних  інспекторів  з  карантину  рослин  для фітосанітарного
контролю  у  місцях  відвантаження  підкарантинних  матеріалів  в
Україну.

     Відповідні державні    органи,    підприємства,    установи,
організації,  господарства всіх форм власності посадові особи  та
громадяни,  діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою,
зберіганням,   транспортуванням   і   торгівлею   підкарантинними
матеріалами, зобов'язані надавати на умовах оренди в користування
органам і установам державної служби з карантину рослин  (в  тому
числі  розташованих  на  об'єктах  автомобільного,  залізничного,
водного  і  повітряного  транспорту,   прикордонних   пунктах   з
карантину  рослин,  митницях  та  пунктах  пропуску на державному
кордоні,  пунктах з карантину рослин на ринках,  на підприємствах
поштового зв'язку тощо) службові приміщення.

     Розділ ІІІ.  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ  ЗА  ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У
ГАЛУЗІ КАРАНТИНУ РОСЛИН

     Стаття 16. Відповідальність за порушення карантинних вимог

     Громадяни, та   посадові   особи,    винні    в    порушенні
законодавства     з    карантину    рослин,    притягаються    до
відповідальності відповідно до законодавства України.

     На підприємців,  що винні у порушенні карантинних вимог щодо
вивезення   з   карантинних   зон   або   ввезення  з-за  кордону
підкарантинних  матеріалів,  за   поданням   головних   державних
інспекторів  з  карантину  рослин  накладається  штраф у судовому
порядку.

     Розділ ІV.  ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ  У
ГАЛУЗІ КАРАНТИНУ РОСЛИН

     Стаття 17.   Професійні  вимоги  до  спеціалістів  в  галузі
карантину рослин

     Професійною діяльністю  в  галузі  карантину  рослин  можуть
займатися  громадяни  України,  які  мають  відповідно  вищу  або
середню спеціальну освіту.

     Спеціалісти в галузі карантину  рослин  працюють  на  умовах
трудового договору (контракту).

     Перепідготовка спеціалістів  у  галузі  карантину  рослин  з
наступною їх атестацією здійснюється за рахунок коштів державного
бюджету один раз на п'ять років.

     Порядок атестації  спеціалістів  у  галузі  карантину рослин
визначається Головним державним інспектором  з  карантину  рослин
України.

     Спеціалісти у галузі карантину рослин, які порушили службові
обов'язки,  несуть  відповідальність  згідно   з   законодавством
України.

     Стаття 18. Наукове забезпечення Державної служби з карантину
рослин України

     Наукове забезпечення Державної  служби  з  карантину  рослин
України здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої  влади  з  питань  аграрної  політики  та  Українською
академією аграрних наук через мережу профільних науково-дослідних
інститутів та станцій.

     Стаття 19. Фітосанітарна експертиза

     З метою виявлення у підкарантинних  матеріалах  та  об'єктах
карантинних    організмів    карантинні   лабораторії   проводять
фітосанітарну експертизу.

     На вимогу заінтересованої особи може бути проведена повторна
фітосанітарна експертиза, яка здійснюється за рахунок тієї особи.

     Стаття 20. Фінансування карантинних заходів

     Заходи щодо запобігання поширенню, локалізації та ліквідації
карантинних   організмів,   а   також    контрольні    обстеження
сільськогосподарських  угідь  фінансуються  із  коштів державного
бюджету.

     Стаття 21. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення
органів Державної служби з карантину рослин

     Фінансування та  матеріально-технічне  забезпечення  органів
Державної служби  з  карантину  рослин  здійснюється  за  рахунок
коштів загального та спеціального фонду Державного бюджету.

     Фінансування наукового    забезпечення    карантину   рослин
здійснюється за рахунок коштів Української академії аграрних наук
та  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади
з питань аграрної політики.

     Фінансування та      матеріально-технічне       забезпечення
фумігаційних  загонів Державної служби з карантину рослин України
здійснюється за  рахунок  коштів  спеціального  фонду  Державного
бюджету.

     Заходи щодо запобігання поширенню, локалізації та ліквідації
карантинних   об'єктів,    а    також    контрольні    обстеження
сільськогосподарських  угідь  фінансуються  із  коштів державного
бюджету.

     Розділ V.  МІЖНАРОДНЕ  СПІВРОБІТНИЦТВО  У  ГАЛУЗІ  КАРАНТИНУ
РОСЛИН

     Стаття 22. Міжнародні договори

     Якщо міжнародним  договором України встановлені інші правила
ніж ті,  що передбачено цим Законом,  то  застосовуються  правила
міжнародного договору.

     Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

     ІІ.Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     1. Кабінету  Міністрів  України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:

     подати на розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції  про
приведення  законодавчих  актів  України  у  відповідність із цим
Законом;

     привести свої нормативно-правові  акти  у  відповідність  до
цього Закону;

     забезпечити перегляд  і  скасування міністерствами та іншими
центральними  органами  виконавчої  влади  їх  нормативо-правових
актів, що суперечать цьому Закону.