Проект
                                                       (17.06.99)
                          ЗАКОН УКРАЇНИ

                      Про географічні назви

     Цей Закон встановлює загальні правові основи для регулювання
діяльності,   пов'язаної   з   встановленням   назв  географічних
об'єктів,  а   також   стандартизацією,   обліком,   реєстрацією,
використанням, збереженням та охороною географічних назв.

     Стаття 1. Основні терміни і визначення

     У цьому   Законі   наведені   нижче   терміни  і  визначення
вживаються у такому значенні:

     географічний об'єкт - природне, цілісне і відносно стабільне
утворення  Землі  або  штучні  об'єкти,  що  існують або існували
раніше і характеризуються певним місцем  розташування  (материки,
океани,  моря,  затоки,  протоки,  гори, низовини, річки, канали,
озера, водосховища, країни, області, райони, міста, селища, села,
частини  населених пунктів,  вулиці,  залізничні станції,  порти,
пристані,  навігаційні об'єкти,  аеропорти,  національні природні
парки, заповідники, пам'ятки історії та культури);

     географічна назва  - власна назва географічного об'єкта,  що
застосовується для його розпізнавання та  відмінності  від  інших
об'єктів;

     встановлення географічних   назв   -   виявлення   існуючих,
присвоєння нових географічних назв та перейменування географічних
об'єктів;

     стандартизація географічних  назв - дотримання єдиних норм і
правил під час вибору найбільш вживаних і прийнятних географічних
назв, а також їх написання мовою, на якій вони вживаються.

     Стаття 2. Законодавство України про географічні назви

     Законодавство України  про  географічні  назви складається з
Конституції   України,    цього    Закону,    а    також    інших
нормативно-правових актів України.

     Стаття 3. Сфера дії Закону

     Дія цього Закону поширюється на відносини, які виникають під
час    встановлення,    стандартизації,    обліку,    реєстрації,
використання,  збереження  та  охорони назв географічних об'єктів
України,  інших  географічних  об'єктів,   на   які   поширюється
суверенітет  України,  а  також назв географічних об'єктів Землі,
Світового океану та космічного простору,  відкритих  українськими
дослідниками  і  вченими,  якщо  інше не передбачено міжнародними
договорами України.

     Стаття 4. Спеціально уповноважений орган з географічних назв

     Спеціально уповноваженим  органом  з  питань   встановлення,
стандартизації,  обліку,  реєстрації, використання, збереження та
охорони географічних назв є центральний орган виконавчої влади  в
галузі геодезії, картографії та кадастру.

     Спеціально уповноважений  центральний орган виконавчої влади
в галузі геодезії,  картографії та кадастру здійснює  координацію
діяльності  міністерств  та  інших центральних органів виконавчої
влади,  підприємств,  установ та організацій в сфері встановлення
географічних    назв,    їх   обліку,   реєстрації,   розроблення
нормативно-правових  актів,  проведення  експертизи  географічних
назв,  створення  та ведення Державного реєстру географічних назв
та інші функції відповідно до законодавства.

     При спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої
влади  в  галузі  геодезії,  картографії  та кадастру створюється
дорадчий  орган,  який  здійснює  науково-методичну   координацію
діяльності, пов'язаної з географічними назвами.

     Основні завдання    і    повноваження    дорадчого    органу
визначаються  відповідним  положенням,   затвердженим   Кабінетом
Міністрів України.

     Стаття 5. Встановлення назв географічних об'єктів

     1. Для  встановлення  назв географічних об'єктів виявляються
існуючі географічні назви або присвоюються нові.

     Виявлення існуючих назв здійснюється за даними Державного та
галузевих   реєстрів   географічних   назв,   а  також  офіційних
картографічних,  довідкових,  енциклопедичних  та  інших   видань
державних, наукових та інших установ і організацій.

     Виявлення географічних  назв,  не  зафіксованих  в офіційних
реєстрах,   каталогах,   картографічних   та   інших    виданнях,
проводиться  шляхом опитування місцевого населення,  краєзнавців,
географів,  істориків та інших фахівців під  час  картографування
території.

     Порядок виявлення,   збирання   та  систематизації  існуючих
географічних   назв   визначається    спеціально    уповноваженим
центральним   органом   виконавчої   влади   в  галузі  геодезії,
картографії та кадастру.

     2. Назва,  яка присвоюється географічному  об'єкту,  повинна
відображати   найбільш   характерні   ознаки   цього  об'єкта  та
місцевості,   де   він   розташований,   враховувати   історичні,
культурні,  побутові  особливості життя,  а також думку більшості
місцевого населення і складатися не більш як з трьох слів.

     Географічним об'єктам можуть присвоюватись імена  осіб,  які
брали участь у їх відкритті,  вивченні, створенні або заснуванні,
з урахуванням думки більшості  населення,  яке  проживає  на  цій
території.

     Імена визначних державних, громадських діячів, представників
науки і культури та  інших  осіб,  які  не  мали  безпосереднього
відношення до певного географічного об'єкта, можуть присвоюватись
безіменним географічним об'єктам, посмертно.

     Присвоєння однієї  й  тієї  ж   назви   кільком   однорідним
географічним   об'єктам   у   межах   одного  населеного  пункту,
адміністративного району або іншої  адміністративної  одиниці  не
допускається.

     3. Назви  адміністративно-територіальних  одиниць (областей,
районів тощо) повинні бути похідними від назв їх адміністративних
центрів,  географічного чи історичного найменування території, де
розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.

     Назви залізничних станцій,  портів, пристаней, аеропортів та
інших транспортних об'єктів,  як правило,  повинні бути похідними
від назв населених пунктів або їх частин,  в  яких  або  поряд  з
якими вони розташовані.

     4. Перейменування географічних об'єктів можливе у разі:

     повторення назв у межах населеного пункту, адміністративного
району або іншої адміністративно-територіальної одиниці;

     необхідності повернення окремим об'єктам втрачених назв;

     вимоги більшості місцевого населення про  заміну  застарілих
назв з іноземним або зневажливим звучанням,  а також назв, які не
вкорінилися;

     коли призначення або функції об'єкта суттєво змінилися.

     Стаття 6.  Мова,  орфографія та стандартизація  географічних
назв

     1. Назви  географічних об'єктів України,  інших географічних
об'єктів,  на які поширюється суверенітет України,  утворюються і
передаються державною мовою відповідно до вимог цього Закону.

     Застосування географічних назв,  історично утворених з інших
мов у  місцях  проживання  національних  меншин,  підтверджується
рішеннями  органів  місцевого  самоврядування,  які приймаються з
урахуванням думки більшості населення  і  не  суперечать  вимогам
цього Закону.

     У разі   застосування   географічних   назв   на   об'єктах,
призначених  для  міжнародного   використання   (дорожні   знаки,
вивіски,  реклама тощо),  а також у межах територій, де більшість
населення  становлять  національні  меншини,  поряд  з  офіційною
географічною   назвою   може   подаватися   її   латиноалфавітний
відповідник або назва іншою мовою.

     Напис іншою мовою розміщується під назвою державною мовою  і
виконується не більшим за розміром шрифтом.

     2. Стандартизація   і   написання   державною   мовою   назв
географічних об'єктів України,  інших географічних  об'єктів,  на
які  поширюється  суверенітет України,  здійснюється за правилами
українського правопису.

     Стандартизація і написання іншими мовами  назв  географічних
об'єктів України, інших географічних об'єктів, на які поширюється
суверенітет  України,  а   також   назв   географічних   об'єктів
зарубіжних країн,  об'єктів Землі, Світового океану та космічного
простору,  утворених іншими мовами і призначених для використання
в  Україні,  здійснюється за правилами,  встановленими спеціально
уповноваженим  центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі
геодезії, картографії та кадастру.

     Стаття 7.       Конституційна      назва      країни      та
адміністративнотериторіальних одиниць

     Назва країни,  Автономної Республіки  Крим,  областей,  міст
Києва та Севастополя визначається Конституцією України.

     Присвоєння нових,      зміна     або     скасування     назв
адміністративно-територіальних одиниць    України    здійснюється
шляхом  внесення  Верховною  Радою  України  відповідних  змін до
Конституції України.

     Стаття 8.  Органи  з  присвоєння  назв   та   перейменування
географічних об'єктів

     1. Верховна  Рада  України  присвоює  назви  та перейменовує
населені пункти і райони.

     2. Кабінет Міністрів України присвоює назви та  перейменовує
географічні   об'єкти  загальнодержавного  значення  або  значної
протяжності,       розташовані       у       межах        кількох
адміністративно-територіальних    одиниць   України   (економічні
регіони,   магістральні   транспортні   коридори,   трубопроводи,
гідровузли,  території  та  об'єкти  природно-заповідного  фонду,
пам'ятки історії та культури).

     3. Інші центральні органи виконавчої влади присвоюють  назви
та  перейменовують  географічні  об'єкти,  які  знаходяться  в їх
віданні:

     центральний орган  виконавчої  влади  в  галузі   транспорту
присвоює   назви   та  перейменовує  залізничні  станції,  порти,
пристані,  аеропорти, аеродроми, автомобільні дороги, транспортні
коридори,  транспортні  інженерні  споруди  та  інші  транспортні
об'єкти;

     центральний орган  виконавчої   влади   в   галузі   водного
господарства   присвоює   назви   та   перейменовує   гідровузли,
водосховища, канали та інші водогосподарські об'єкти;

     центральний орган  виконавчої  влади  в  галузі  геології  і
використання   надр   присвоює  назви  та  перейменовує  родовища
корисних копалин та геологічні пам'ятки природи,  що охороняються
державою;

     центральний орган  виконавчої  влади  з  питань  культури та
мистецтв присвоює  назви  та  перейменовує  пам'ятки  історії  та
культури, що охороняються державою.

     4. Верховна   Рада   Автономної  Республіки  Крим,  обласні,
Київська та  Севастопольська  міські  ради  присвоюють  назви  та
перейменовують   географічні  об'єкти,  розташовані  в  межах  їх
адміністративних  територій,  за  винятком   назв,   встановлених
центральними   органами  виконавчої  влади  відповідно  до  цього
Закону.

     5. Органи місцевого самоврядування у містах,  селищах, селах
присвоюють  назви  та  перейменовують  складові частини населених
пунктів,  вулиці,  площі,  провулки,  інші  подібні   географічні
об'єкти у межах поселення відповідно до їх компетенції.

     6. Національна  академія  наук  України  присвоює  назви  та
перейменовує  географічні  об'єкти  Землі,  Світового  океану  та
космічного   простору,   відкриті  українськими  дослідниками  та
вченими.

     Стаття 9.  Порядок   присвоєння   назв   та   перейменування
географічних об'єктів

     1. Пропозиції   про   присвоєння   назв  або  перейменування
географічних об'єктів України можуть вноситись органами державної
влади   та  органами  місцевого  самоврядування,  підприємствами,
установами та організаціями, громадянами України.

     2. Пропозиції  про   присвоєння   назв   та   перейменування
населених  пунктів  і районів подаються до Верховної Ради України
Верховною Радою Автономної Республіки Крим,  обласними, Київською
та Севастопольською міськими радами.

     3. Пропозиції   про   присвоєння   назв   та  перейменування
географічних об'єктів  загальнодержавного  значення  або  значної
протяжності  подаються  до  Кабінету  Міністрів  України органами
державної влади, місцевого самоврядування, Національною академією
наук України.

     4. Пропозиції  про  присвоєння  назв та перейменування інших
географічних об'єктів вносяться до відповідних органів  державної
влади   та   органів   місцевого  самоврядування  підприємствами,
установами, організаціями та громадянами України.

     5. Пропозиції повинні містити обгрунтування щодо  присвоєння
назв   або   перейменування   географічних  об'єктів,  розрахунки
пов'язаних  з  цим  витрат  та  копії  рішень  органів  місцевого
самоврядування.

     6. Визначені  цим Законом органи державної влади розглядають
пропозиції   і   подають   їх   на   експертизу   до   спеціально
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  в галузі
геодезії, картографії та кадастру.

     Рішення щодо присвоєння назв та перейменування  географічних
об'єктів  приймається за погодженням з Верховною Радою Автономної
Республіки  Крим,  обласними,   Київською   та   Севастопольською
міськими  радами  з  урахуванням обгрунтування назви,  необхідних
витрат  та   експертного   висновку   спеціально   уповноваженого
центрального   органу   виконавчої   влади   в  галузі  геодезії,
картографії та кадастру.

     Порядок проведення експертизи географічних назв,  розмір  та
порядок  оплати  за  надання  експертних висновків затверджуються
Кабінетом Міністрів України.

     7. Присвоєння  назв  та  перейменування  географічних   назв
частин  населених  пунктів,  вулиць,  провулків,  парків та інших
подібних об'єктів здійснюється органами місцевого  самоврядування
в межах їх населених пунктів відповідно до вимог цього Закону.

     Стаття 10. Облік та реєстрація географічних назв

     Географічні назви   підлягають   обов'язковому   обліку   та
реєстрації в Державному реєстрі географічних назв.

     Органи державної  влади,  до   компетенції   яких   належить
присвоєння  назв  та  перейменування  географічних  об'єктів,  та
Національна  академія  наук  України   подають   відомості   щодо
присвоєних   назв   для   їх   реєстрації  в  Державному  реєстрі
географічних назв.

     Географічні назви,    внесені    до    Державного    реєстру
географічних назв, вважаються офіційними.

     Порядок створення та ведення Державного реєстру географічних
назв,  а також розмір і порядок оплати за реєстрацію  та  надання
інформації затверджуються Кабінетом Міністрів України

     Спеціально уповноважений  центральний орган виконавчої влади
в галузі геодезії,  картографії та кадастру, Національна академія
наук  України,  інші установи та організації створюють та видають
каталоги,  довідники географічних назв, зміст яких узгоджується з
Державним реєстром географічних назв.

     Стаття 11. Використання географічних назв

     Офіційні географічні  назви є обов'язковими для застосування
органами державної влади,  органами місцевого самоврядування,  на
підприємствах,  в  установах  та організаціях незалежно від форми
власності  та  підпорядкування,  у  засобах  масової  інформації,
картографічних  виданнях,  навчальній  та  довідковій літературі,
оголошеннях,  вивісках,  дорожніх знаках,  поштових відправленнях
тощо.

     Використання в  Україні  географічних  назв,  установлених з
порушенням вимог цього Закону, є неофіційним.

     Стаття 12. Збереження та охорона географічних назв

     Географічні назви України,  як складова частина історичної і
культурної спадщини українського народу, охороняються державою.

     Стаття 12. Збереження та охорона географічних назв

     Географічні назви України,  як складова частина історичної і
культурної спадщини українського народу, охороняються державою.

     Зміна географічних назв чи використання спотворених  назв  в
офіційних документах,  вивісках, дорожніх знаках, засобах масової
інформації,  навчальних,  довідкових,  картографічних  та   інших
офіційних виданнях забороняється.

     Стаття 1З.     Державний    контроль    за    встановленням,
використанням та охороною географічних назв

     Контроль за   встановленням,   використанням   та   охороною
географічних назв в Україні здійснюється спеціально уповноваженим
центральним  органом  виконавчої   влади   в   галузі   геодезії,
картографії  та  кадастру,  органами  державної влади та органами
місцевого самоврядування.

     Стаття 14.    Фінансування    діяльності,    пов'язаної    з
встановленням географічних назв

     1. Фінансування   діяльності,  пов'язаної  з  встановленням,
стандартизацією,  обліком  та  реєстрацією   географічних   назв,
створенням Державного реєстру географічних назв,  здійснюється за
рахунок  коштів  державного  бюджету,  республіканського  бюджету
Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та інших джерел, не
заборонених законодавством.

     2. Витрати,  пов'язані з присвоєнням назв та перейменуванням
географічних  об'єктів,  здійснюються  за  рахунок коштів органів
державної  влади  та   органів   місцевого   самоврядування,   до
компетенції яких належить встановлення цих географічних назв.

     У разі    коли    пропозиції   щодо   присвоєння   назв   та
перейменування  географічних  об'єктів  вносяться  з   ініціативи
заінтересованих   органів   державної  влади,  органів  місцевого
самоврядування,  підприємств, установ і організацій, встановлення
назв цим географічним об'єктам здійснюється за їх рахунок.

     Стаття 15.  Відповідальність  за  порушення  законодавства в
сфері географічних назв

     Особи, винні  у  порушенні  вимог  цього  Закону  та   інших
нормативноправових   актів  у  сфері  географічних  назв,  несуть
дисциплінарну, адміністративну та іншу відповідальність згідно із
законодавством.

     Стаття 16.  Міжнародне  співробітництво в сфері географічних
назв

     Міжнародне співробітництво,   пов'язане   з    географічними
назвами,  здійснюється  на  основі міжнародних договорів України.
Якщо міжнародними договорами  України,  згода  на  обов'язковість
яких  надана  Верховною Радою України,  встановлені інші правила,
ніж  ті,  що  передбачені  цим  Законом,  застосовуються  правила
міжнародного договору.

     Координація діяльності, пов'язаної з роботою Групи експертів
ООН  з  географічних  назв  та  національних  топонімічних  служб
зарубіжних    країн,    здійснюється   спеціально   уповноваженим
центральним  органом  виконавчої   влади   в   галузі   геодезії,
картографії та кадастру та дорадчим органом з географічних назв.

     Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     2. До   приведення   інших   нормативно-правових   актів   у
відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині,  що не
суперечить цьому Закону.

     3. Кабінетові Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:

     привести свої нормативно-правові акти у відповідність з  цим
Законом;

     забезпечити перегляд  і  скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої  влади  України  їх  нормативних
актів, що суперечать цьому Закону.