Проект
                                                     (04.01.2000)
                                               Вноситься народним
                                               депутатом України
                                               Мичком М.I.
                                               в/о N 60
                          ЗАКОН УКРАЇНИ

             Про державні гарантії прав, соціальний
             захист військовослужбовців і громадян,
               звільнених з військової служби, та
                         членів їх сімей

     Цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні
засади   державної   політики   у   сфері   соціального   захисту
військовослужбовців  і громадян,  звільнених з військової служби,
та членів їх сімей.  Закон гарантує військовослужбовцям та членам
їх сімей в економічній,  соціальній, політичній сферах сприятливі
умови для реалізації їх конституційного  обов'язку  щодо  захисту
Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

                            ГЛАВА I.
                       ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термінів та понять

     У цьому  Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються
у такому значенні:

     1) військовослужбовець  -  це   громадянин   України,   який
проходить  один  із  видів військової служби,  визначених Законом
України "Про внесення  змін  до  Закону  України  "Про  загальний
військовий  обов'язок і військову службу" від 18 червня 1999 року
N 766-ХIУ;

     2) член сім'ї військовослужбовця - це особа,  що перебуває з
військовослужбовцем в правовідносинах, природа яких визначається:
кровними  (родинними)   зв'язками   або   шлюбними   відносинами,
постійним  проживанням  з  військовослужбовцем,  веденням  з  ним
спільного господарства.  До кола членів сім'ї  військовослужбовця
належать  його (її) дружина (чоловік),  їх діти і батьки.  Діти є
членами сім'ї незалежно від  того,  чи  є  це  діти  будь-кого  з
подружжя,   спільні   або   усиновлені,  народжені  у  шлюбі  або
позашлюбні.

     Членом сім'ї військовослужбовця можуть бути визнані  й  інші
близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба) або особи,
які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних
зв'язках  за  умов  постійного проживання з військовослужбовцем і
ведення з ним спільного господарства (неповнорідні брати, сестри;
зять,  невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки,
падчерки та інші).

     Членом сім'ї,  що перебуває на утриманні військовослужбовця,
вважається та з визначених вище осіб,  яка не має власних доходів
або пенсія,  стипендія чи інший сукупний  середньомісячний  доход
якої  не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості,
перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від
нього  допомогу,  що  є  для  неї  постійним  і основним джерелом
засобів до існування. До цих осіб належать:

     а) неповнолітні;

     б) непрацездатні;

     в) інші   особи,   яких   військовослужбовець   зобов'язаний
утримувати за законом;

     г) вихованці,   учні,   студенти,  курсанти,  слухачі  (крім
курсантів і слухачів військово-навчальних закладів),  стажисти до
закінчення  навчальних  закладів,  але не довше ніж до досягнення
ними    віку,    встановленого    для    таких    членів    сім'ї
військовослужбовця,  які  мають  право  на  пенсію  у разі втрати
годувальника;

     д) працездатні члени сім'ї  військовослужбовця,  що  зайняті
доглядом    за    дітьми,    братами,    сестрами    чи   онуками
військовослужбовця,  які не досягли 8-річного віку,  за інвалідом
першої   групи,   дитиною-інвалідом   віком   до   16  років,  за
пенсіонером,  який  за  висновком  медичного   закладу   потребує
постійного  стороннього  догляду,  та  визначеними законом іншими
видами трудової діяльності,  що зараховується  до  стажу  роботи,
який  надає  члену  сім'ї  військовослужбовця  право  на  трудову
пенсію;

     е) інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку;

     3) гарантії прав  військовослужбовців  та  членів  їх  сімей
(гарантії прав особи) - це соціальні умови і правові засоби,  які
забезпечують  реальне  здійснення  прав   і   свобод   людини   і
громадянина, закріплених в Конституції України;

     4) соціальний   захист   військовослужбовців,   як   функція
держави,  - є  система  норм  права,  які  гарантують  реалізацію
військовослужбовцями  конституційних прав та свобод,  матеріальне
та  інше  забезпечення  у  визначених   державою   розмірах,   що
стимулюють  заінтересованість  громадян  у  військовій  службі  і
створюють  умови  для  якісного  виконання   службових   прав   і
обов'язків, державне та інші види особистого страхування, а також
встановлених законом заходів,  застосування яких має усунути  або
застерегти порушення соціальних прав військовослужбовців;

     5) державне  обов'язкове  особисте (соціальне) страхування -
встановлена   державою   система    матеріального    забезпечення
військовослужбовців   у   разі   тимчасової  непрацездатності,  в
старості, при інвалідності, а також інших заходів, спрямованих на
матеріальне,    культурно-побутове   та   оздоровчо-профілактичне
обслуговування;

     6) матеріальне забезпечення військовослужбовців - це надання
в  передбачених законодавством випадках прямих грошових виплат та
допомог;

     7) пенсійне   забезпечення    військовослужбовців    -    це
задоволення   грошовим   забезпеченням   у  встановлених  законом
розмірах потреб звільнених з військової служби  осіб,  які  мають
право на державну пенсію;

     8) пільги   військовослужбовцям  -  права  та  переваги,  що
надаються  на  підставі  чинного  законодавства  громадянам,  які
перебувають  на  військовій службі,  з метою соціального захисту,
компенсації  певних  обмежень,  пов'язаних  з   перебуванням   на
військовій   службі,   та   стимулювання   зацікавленості   у  її
проходженні.    Зміст    та    обсяг     встановлюваних     пільг
військовослужбовцям  залежать від виду військової служби,  складу
військовослужбовців,   їхніх   військових   звань,    посад    та
кваліфікації, тривалості та умов служби;

     9) утриманці  - особи,  які перебувають на повному утриманні
військовослужбовця або одержують від нього допомогу, що становить
постійне й основне джерело засобів їх існування;

     10) військовозобов'язані  -  це  особи,  які  перебувають  у
запасі;

     11) житловий фонд спеціального призначення - це житло, що не
підлягає     приватизації     і    надається    в    користування
військовослужбовцям,  які у зв'язку з  характером  їхньої  служби
мають проживати за межами розташування військових частин;

     12) житловий   фонд  загального  призначення  -  це  житлові
будинки і приміщення,  придатні для постійного проживання  і  які
використовують як житло.

     Стаття 2. Статус військовослужбовців

     Статус військовослужбовців   -  це  сукупність  гарантованих
Конституцією  України  прав  і  свобод,  а  також  обов'язків  та
відповідальності військовослужбовців, встановлених цим Законом та
іншими нормативно-правовими актами.

     Військовослужбовці володіють  всіма  правами   і   свободами
людини  та  громадянина,  закріпленими  в Конституції України,  з
урахуванням особливостей,  встановлених  цим  Законом  та  іншими
законодавчими актами.

     На військовослужбовців  покладаються обов'язки по підготовці
до  збройного   захисту   і   збройному   захисту   суверенітету,
територіальної  цілісності  і недоторканості України за будь-яких
умов, у тому числі з ризиком для життя.

     У зв'язку   з   особливим   характером    обов'язків,    які
покладаються   на  військовослужбовців,  їм  надаються  визначені
законом пільги, гарантії та компенсації.

     Особливості статусу   військовослужбовців,   які   проходять
військову  службу у воєнний час,  під час мобілізації,  виконання
обов'язків військової служби  в  умовах  надзвичайного  стану,  а
також при збройних конфліктах,  регулюються спеціальними законами
та іншими нормативно-правовими актами.

     Військовослужбовцям видаються документи,  що посвідчують  їх
особу та громадянство.

     Військовослужбовці мають   право   на  збереження,  носіння,
застосування  та  використання  зброї  у  порядку,  встановленому
законом та іншими нормативно-правовими актами.

     Стаття 3.    Громадяни    України,    які    мають    статус
військовослужбовців

     Громадяни України  набувають  статус  військовослужбовців  з
початком військової служби і втрачають його з її закінченням.

     Військовослужбовці проходять  військову  службу за призовом,
за контрактом  або  перебувають  на  кадровій  військовій  службі
відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України
"Про загальний військовий обов'язок  і  військову  службу"  -  на
території  України  або  виконують військовий обов'язок за межами
України  за   міжнародними   угодами   (договорами),   згода   на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

     До військовослужбовців належать:

     1) особи, що проходять строкову військову службу;

     2) особи, які перебувають на військовій службі за контрактом
на посадах солдатів і матросів,  сержантів і старшин, прапорщиків
і мічманів;

     3) особи,  які перебувають на військовій службі (навчаються)
за контрактом на посадах курсантів  (слухачів)  вищих  військових
навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають
кафедри військової підготовки (факультети військової  підготовки,
відділення    військової    підготовки,    інститути   військової
підготовки)* з програмами підготовки на посади осіб  офіцерського
складу;
__________________________
     * Далі   -  вищі  навчальні  заклади,  які  мають  військові
навчальні підрозділи.
__________________________

     4) особи, які перебувають на військовій службі за контрактом
на посадах офіцерського складу;

     5) особи,  які перебувають на військовій службі за  призовом
на посадах офіцерського складу;

     6) особи,  які  перебувають на кадровій військовій службі на
посадах офіцерського складу,  зараховані до Збройних Сил України,
інших   утворених   відповідно   до  законів  України  військових
формувань до запровадження військової служби за контрактом.

     Умови контракту   про    проходження    військової    служби
визначаються законами та іншими нормативно-правовими актами.

     На громадян,   які   призвані  на  військові  збори,  статус
військовослужбовців  поширюється  у  випадках  та  порядку,   які
передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

     За громадянами,  які проходили військову службу у військових
частинах Збройних Сил  колишнього  Союзу  РСР,  інших  військових
формуваннях Союзу РСР та держав-учасниць Співдружності Незалежних
Держав (СНД) до прийняття  зазначених  військових  формувань  під
юрисдикцію  України  і перейшли для продовження військової служби
до Збройних Сил України,  інших утворених відповідно  до  законів
України      військових     формувань     зберігаються     статус
військовослужбовця,  пільги, гарантії та компенсації, передбачені
цим Законом,  іншими нормативно-правовими актами України, за умов
укладання  та  ратифікації  Україною  в   установленому   порядку
відповідних  міжнародних  договорів.  Статус військовослужбовців,
які проходять військову службу на територіях інших держав, які не
зазначені у цій статті,  а також військовослужбовців Збройних Сил
України,  направлених  до  інших  держав  у  порядку  військового
співробітництва,  визначається  відповідно  до укладених Україною
міжнародних договорів.

     За військовослужбовцями,    захопленими    у    полон    або
заручниками,   а  також  інтернованими  в  нейтральних  державах,
зберігається статус військовослужбовців. Органи державної влади і
військове   командування   зобов'язані   вживати   заходів   щодо
звільнення  згаданих  військовослужбовців  відповідно   до   норм
міжнародного права.

     За вказаними   військовослужбовцями   зберігається  грошове,
матеріальне та інші  види  забезпечення,  які  видаються  дружині
(чоловіку)   або   іншим  членам  сімей  військовослужбовців,  що
проживають разом з ними, у порядку, який встановлюється Кабінетом
Міністрів  України,  до  повного з'ясування обставин захоплення в
полон або заручниками,  інтернування військовослужбовців  або  їх
звільнення.

     Стаття 4. Правові основи статусу військовослужбовців

     Правовими основами статусу військовослужбовців є Конституція
України,  цей Закон та  інші  закони  і  нормативно-правові  акти
України,  а  також  норми  міжнародного  права і чинні міжнародні
договори України,  згода на обов'язковість яких надана  Верховною
Радою України.

     Правові та  соціальні  гарантії військовослужбовців,  у тому
числі заходи їх правового захисту,  матеріального та інших  видів
забезпечення,  передбачені цим Законом,  не можуть бути скасовані
або погіршені іншими нормативно-правовими актами.

     Стаття 5.  Законодавство про державні гарантії і  соціальний
захист  військовослужбовців  і громадян,  звільнених з військової
служби, та членів їх сімей

     Законодавство про  державні  гарантії  і  соціальний  захист
військовослужбовців  і громадян,  звільнених з військової служби,
та членів їх сімей базується на Конституції України і складається
з  цього  Закону  та інших нормативно-правових актів України,  що
регулюють  суспільні  відносини  у  сфері   соціального   захисту
громадян.

     Кабінет Міністрів  України,  міністерства та інші центральні
органи виконавчої  влади  видають  нормативно-правові  акти  щодо
соціального   захисту   військовослужбовців,  а  також  громадян,
звільнених з військової служби,  та членів їх сімей  на  підставі
законів України.

     Стаття 6.   Гарантії   правового   та   соціального  захисту
військовослужбовців і громадян,  звільнених з військової  служби,
та членів їх сімей

     Військовослужбовці та   члени  їх  сімей  нарівні  з  іншими
громадянами  користуються   соціально-економічними,   політичними
правами і свободами, закріпленими Конституцією України.

     Цим Законом  для  військовослужбовців  встановлюється  єдина
система їх правового і соціального захисту, а також матеріального
та  інших  видів  забезпечення  з урахуванням займаних військових
посад,  присвоєних   військових   звань,   загальної   тривалості
військової  служби,  у  тому  числі  і  в  пільговому обчисленні,
завдань,  що  виконуються,  умов  і  порядку   проходження   ними
військової служби.

     Правовий захист військовослужбовців і громадян, звільнених з
військової служби, та членів їх сімей забезпечується закріпленням
в   законах  та  інших  нормативно-правових  актах  прав,  пільг,
гарантій і  компенсацій  зазначених  осіб  та  інших  заходів  їх
соціального захисту, а також правового механізму їх реалізації.

     Соціальний захист військовослужбовців і громадян, звільнених
з військової служби, та членів їх сімей передбачає:

     1) реалізацію  їх  прав,  пільг,  гарантій  та   компенсацій
органами  державної  влади  та місцевого самоврядування,  а також
органами військового управління;

     2) удосконалення  механізмів   та   інститутів   соціального
захисту зазначених осіб;

     3) охорону  їх  життя  і  здоров'я,  а  також  інші  заходи,
спрямовані на створення умов життя та діяльності, що відповідають
характеру військової служби та її ролі в суспільстві.

     Реалізація заходів    правового    і   соціального   захисту
військовослужбовців і громадян,  звільнених з військової  служби,
та членів їх сімей покладається на органи державної влади, органи
місцевого  самоврядування,  правоохоронні  органи  у   межах   їх
повноважень,  а  також  є  обов'язком  командирів та начальників.
Реалізації прав  військовослужбовців  і  громадян,  звільнених  з
військової  служби,  та  членів їх сімей сприяють,  відповідно до
законодавства України, об'єднання громадян.

     При здійсненні призову  на  військову  службу,  укладенні  з
військовослужбовцями  контракту на проходження військової служби,
а також при звільненні військовослужбовців  з  військової  служби
держава гарантує виконання зобов'язань,  передбачених цим Законом
та іншими нормативно-правовими актами.

     Пільги, гарантії  та  компенсації,   які   передбачені   цим
Законом, іншими нормативно-правовими актами, встановлюються:

     1) військовослужбовцям та членам їх сімей;

     2) громадянам,  звільненим  з  військової служби зі Збройних
Сил  України,  інших  утворених  відповідно  до  законів  України
військових формувань та членам їх сімей;

     3) громадянам,  звільненим  з  військової служби зі Збройних
Сил колишнього Союзу РСР, прикордонних, внутрішніх та залізничних
військ,  військ  цивільної  оборони,  органів  і військ державної
безпеки,  інших військових  формувань  колишнього  Союзу  РСР  та
членам їх сімей.

     Нормативно-правові акти органів державної влади та місцевого
самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців,
громадян,  звільнених  з  військової служби,  та членів їх сімей,
передбачені законом, є недійсними.

     У всіх випадках,  коли порушені права або  законні  інтереси
осіб, які мають право на передбачені цим Законом пільги, гарантії
та   компенсації,   органи   державної   влади    та    місцевого
самоврядування,  військове  командування  за  власною ініціативою
вживають усі необхідні заходи до  поновлення  порушених  прав  та
захисту   законних   інтересів   цих   осіб   або   на   прохання
заінтересованих громадян та організацій.

     Посадові особи органів державної  влади,  органів  місцевого
самоврядування  і  організацій,  а  також командири і начальники,
винні в невиконанні покладених на них  обов'язків  по  реалізації
прав,   пільг,  гарантій  та  компенсацій  військовослужбовців  і
громадян,  звільнених з військової  служби,  а  також  членів  їх
сімей,  несуть  відповідальність  згідно  з чинним законодавством
України.

     Нагляд за виконанням цього Закону  здійснюється  Генеральним
прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

     Стаття 7. Сфера дії цього Закону

     Положення цого Закону поширюються на:

     1) військовослужбовців Збройних Сил України,  Служби безпеки
України, інших утворених відповідно до законів України військових
формувань,   які   проходять   службу  на  території  України,  і
військовослужбовців - громадян України зазначених вище військових
формувань,  які виконують військовий обов'язок за межами України,
та членів їх сімей;

     2) військовослужбовців,  що стали інвалідами при проходженні
військової  служби,  та  членів  їх  сімей,  а також членів сімей
військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

     3) членів сімей військовослужбовців,  які загинули,  померли
під  час проходження військової служби через нестатутні відносини
внаслідок самогубства і які при цьому не здійснили злочину;

     4) громадян,  звільнених з військової служби,  та членів  їх
сімей;

     5) військовозобов'язаних,  призваних на збори,  та членів їх
сімей.

     Дія цього     Закону     не     поширюється     на     сім'ї
військовослужбовців,  які загинули чи померли під час проходження
служби внаслідок вчинення ними злочину.

                            ГЛАВА II.
          ДЕРЖАВНI ГАРАНТIЇ ПРАВ ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ I
            ГРОМАДЯН, ЗВIЛЬНЕНИХ З ВIЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ,
                       ТА ЧЛЕНIВ ЇХ СIМЕЙ

     Стаття 8.  Забезпечення  політичних,  громадянських  прав  і
свобод військовослужбовців

     Військовослужбовці - громадяни України згідно з Конституцією
України  беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах,
обирають і можуть бути обраними  до  органів  державної  влади  і
місцевого самоврядування та інших виборних державних органів.  На
них поширюються положення Закону України "Про  вибори  Президента
України".

     Військовослужбовцям, які  балотуються  кандидатами у народні
депутати   України,   депутати   місцевих   Рад,   їх   командири
(начальники)  повинні  створювати  належні  умови  для здійснення
цього права.

     Військовослужбовці, обрані  до  органів  державної  влади  і
місцевого  самоврядування чи призначені у сформовані ними органи,
залишаються на військовій службі і за  ними  зберігається  статус
військовослужбовців.  Військовослужбовці,  які  обрані  народними
депутатами  України  чи  депутатами  місцевих  Рад,  звільнені  у
зв'язку  з  цим  від  виконання службових обов'язків і не виявили
бажання звільнятися в  запас,  відряджаються  до  цих  органів  з
залишенням  на  військовій службі у порядку,  який встановлюється
Кабінетом Міністрів України.  Строк роботи в державних органах  і
органах  місцевого  самоврядування або в сформованих ними органах
зараховується до  загального  і  безперервного  стажу  військової
служби. Після закінчення строку повноважень в державних органах і
органах місцевого самоврядування  або  сформованих  ними  органах
військовослужбовець  направляється  у  розпорядження  військового
формування,  де він проходив службу до  обрання,  для  подальшого
проходження  служби  на посаді не нижче тієї,  яку він обіймав до
обрання на виборну посаду в державних органах і органах місцевого
самоврядування або у сформованих ними органах.

     Військовослужбовці мають    право    створювати   громадські
об'єднання відповідно  до  законодавства  України.  Створення  та
діяльність  професійних  спілок  військовослужбовців  регулюються
законодавством України.

     Стаття 9.  Здійснення військовослужбовцями права на  свободу
слова   та   на   участь  у  зборах,  мітингах,  демонстраціях  і
пікетуваннях

     Військовослужбовці, реалізуючи   конституційне   право    на
свободу слова,  висловлення своїх думок та переконань,  доступ до
отримання і поширення інформації,  не мають  права  розголошувати
державну і військову таємницю, обговорювати та критикувати накази
командира (начальника).

     Військовослужбовці мають  право  у  вільний  від   виконання
обов'язків військової служби час мирно,  без зброї брати участь у
зборах,  мітингах, демонстраціях та пікетуваннях, які проводяться
за межами військової частини.

     Участь військовослужбовців  у  страйках,  а також припинення
виконання обов'язків військової  служби,  як  засіб  врегулювання
питань,    пов'язаних    з    проходженням   військової   служби,
забороняються.

     Стаття 10. Реалізація військовослужбовцями свободи совісті

     Згідно з  Конституцією  України  церква   відокремлена   від
держави.

     Військовослужбовці у вільний від військової служби час мають
право,  як  приватні  особи,  брати  участь  у  богослужіннях  та
релігійних церемоніях.

     Військовослужбовці не мають права відмовлятися або ухилятися
від  виконання  обов'язків  військової  служби   за   релігійними
мотивами  та використовувати службові повноваження для релігійної
чи атеїстичної пропаганди.

     Релігійна символіка, релігійна література та предмети культу
можуть     використовуватись     військовослужбовцем    лише    в
індивідуальному порядку у вільний від військової служби час.

     Держава не   несе   зобов'язань   по   задоволенню    потреб
військовослужбовців, пов'язаних з їх релігійними переконаннями та
проведенням релігійних обрядів.

     Створення релігійних  об'єднань  у  військових  частинах  не
допускається.  Релігійні  обряди  на території військової частини
можуть проводитися на прохання військовослужбовців за рахунок  їх
власних  коштів  з  дозволу  командира (начальника) у вільний від
проходження військової служби час.

     Стаття 11. Недоторканість особи військовослужбовця

     Військовослужбовці знаходяться під захистом  держави.  Ніхто
не     має     права    втручатися    в    службову    діяльність
військовослужбовців,  за винятком осіб,  які уповноважені  на  це
законами та іншими нормативно-правовими актами,  а також Статутом
внутрішньої служби Збройних Сил України,  Дисциплінарним статутом
Збройних  Сил  України,  Статутом  гарнізонної  та вартової служб
Збройних Сил України та Стройовим статутом Збройних Сил України.

     Військовослужбовцю гарантується    недоторканість     особи.
Недоторканість  військовослужбовця  поширюється  на  його  житло,
службове приміщення,  транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію,
належне йому майно і документи. В разі вчинення злочину чи іншого
правопорушення військовослужбовець не може бути заарештований  чи
затриманий інакше,  як на підставі судового рішення або з санкції
прокурора чи  за  наказом  командира,  винесеного  відповідно  до
Дисциплінарного   статуту  Збройних  Сил  України.  Про  затримку
військовослужбовців поза межами військової частини,  в якій  вони
проходять   військову   службу,   негайно   сповіщаються   органи
військового управління та органи військової прокуратури.

     Проникнення в     житло     чи      службове      приміщення
військовослужбовця,  в  його  особистий  чи  службовий транспорт,
проведення там огляду,  обшуку чи  виїмки,  прослуховування  його
телефонних розмов, особистий обшук військовослужбовця, а так само
огляд,  виїмка його кореспонденції,  речей  і  документів  можуть
провадитись при наявності для того підстав лише за рішенням суду.

     Вчинені посягання  на  життя  і здоров'я військовослужбовця,
знищення  чи   пошкодження   його   майна,   погроза   вбивством,
насильством,  образа  чи  наклеп  на нього,  а також посягання на
життя і здоров'я близьких  родичів  військовослужбовця  (батьків,
дружини,  чоловіка,  дітей),  погроза їм вбивством,  пошкодженням
майна  тягнуть  за  собою  відповідальність   згідно   з   чинним
законодавством України.

     Стаття 12.  Гарантії  права  військовослужбовців  на свободу
пересування і вибір місця проживання

     Право на       свободу       пересування        реалізується
військовослужбовцями   з   урахуванням   необхідності  постійного
підтримання бойової готовності військових частин та  забезпечення
своєчасного прибуття до місця військової служби.

     Правила пересування  військовослужбовців  у межах військової
частини,  виїзду за  межі  гарнізону,  на  території  якого  вони
проходять  військову службу,  визначаються статутами Збройних Сил
України.

     Військовослужбовці, як  й  інші  громадяни  України,  можуть
виїзджати за кордон у порядку, встановленому законом.

     Військовослужбовці, які   проходять   військову   службу  за
контрактом,  призовом  або  перебувають  на  кадровій  військовій
службі (крім осіб, що проходять строкову військову службу), мають
право  на  зміну  місця  військової  служби,  у  тому  числі   на
переведення  в  іншу  місцевість,  відповідно  до  укладених ними
контрактів,  з урахуванням умов  проходження  військової  служби,
стану   здоров'я  військовослужбовців  та  членів  їх  сімей  (на
підставі  висновку  військово-лікарської  комісії)  та  з   інших
підстав, які визначаються нормативно-правовими актами України.

     Військовослужбовці, які   проходять   військову   службу  за
контрактом,  призовом  або  перебувають  на  кадровій  військовій
службі (крім осіб,  що проходять строкову військову службу),  при
звільнені з військової служби мають  право  на  вибір  постійного
місця  проживання  у  будь-якому  населеному пункті України або в
іншій  державі  відповідно  до  законодавчих  актів  України   та
міжнародних  договорів  України,  згода  на  обов'язковість  яких
надана Верховною Радою України.

     Стаття 13.  Заборона використання військовослужбовців не  за
призначенням

     Використання військовослужбовців  для  виконання  завдань  і
робіт, не пов'язаних з військовою службою, забороняється.

     Військовослужбовці можуть залучатися до участі у  ліквідації
наслідків аварій,  катастроф, стихійного лиха та в інших випадках
лише  у  визначеному  законами  України  порядку.  При  цьому  на
військовослужбовців  поширюються  правові норми,  передбачені для
інших громадян, що виконують такі роботи.

     Стаття 14.  Гарантії  наукової,   технічної   та   художньої
творчості військовослужбовців

     Військовослужбовцям гарантується свобода наукової, технічної
та художньої творчості.

     Стаття 15. Здійснення військовослужбовцями права на працю

     Право на  працю  реалізується  військовослужбовцями   шляхом
проходження ними військової служби.

     Держава гарантує    військовослужбовцям,    які    проходять
військову службу за контрактом,  а також тим,  що перебувають  на
кадровій військовій службі:

     1) призначення  на  військові посади і підвищення у посаді з
урахуванням умов укладеного  контракту  відповідно  до  отриманої
кваліфікації,  досягнень  у службовій діяльності та на конкурсній
основі;

     2) підвищення   кваліфікації   з    урахуванням    інтересів
військової служби та їх власного вибору;

     3) збільшення   кількості   пільг,   гарантій   і   розмірів
компенсацій відповідно до отриманої кваліфікації  та  до  терміну
військової  служби,  який  розраховується з урахуванням загальної
тривалості  військової  служби  у  календарному  обчисленні   або
загальної  тривалості  військової служби у пільговому обчисленні.
Порядок  розрахунку  загальної  тривалості  військової  служби  у
календарному обчисленні,  а також загальної тривалості військової
служби у пільговому обчисленні визначається  Кабінетом  Міністрів
України.

     Характер службової   діяльності   і  пересування  по  службі
військовослужбовців,  які проходять військову службу за призовом,
визначається їх кваліфікацією та службовою необхідністю.

     Стаття 16.  Гарантії окремих умов, пов'язаних з проходженням
служби військовослужбовцями

     Час проходження військової служби  зараховується  громадянам
до  загального  стажу  роботи,  стажу роботи за спеціальністю,  а
також до стажу державної служби.

     Військовослужбовці, за винятком тих,  які проходять строкову
службу,  не  можуть бути звільнені з військової служби до набуття
права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їхня служба
припиняється  за власним бажанням,  у зв'язку із станом здоров'я,
закінченням строку або невиконанням умов контракту, систематичним
невиконанням  вимог військових статутів,  скороченням чисельності
або штату військовослужбовців, а також у разі позбавлення волі за
вироком суду.

     У разі   безпідставного   звільнення   з  військової  служби
військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом
або  перебуває  на  кадровій військлвій службі,  заподіяні йому у
зв'язку з цим збитки підлягають відшкодуванню у  повному  обсязі.
Заподіяна таким звільненням моральна шкода підлягає відшкодуванню
за рішенням суду на  підставі  волевиявлення  військовослужбовця.
Зазначений  військовослужбовець поновлюється на військовій службі
в попередній (а з його згоди - рівній  або  не  нижче)  посаді  і
забезпечується  всіма видами матеріального забезпечення,  яке він
недоотримав  внаслідок  безпідставного  звільнення.  Цей   період
зараховується  до  загальної  тривалості  військової служби та до
терміну,  встановленого  для  присвоєння  чергового   військового
звання.

     Поновлення на    військовій    службі    військовослужбовців
безпідставно  звільнених   з   військової   служби   здійснюється
відповідно до законодавства України.

     За військовослужбовцями  строкової  служби,  які  до призову
працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно
від форм власності і господарювання,  при звільненні з військової
служби зберігається право на працевлаштування  їх  в  тримісячний
строк  на  те  ж  підприємство,  в установу чи організацію або їх
правонаступників на посаду,  не нижчу за ту,  яку вони займали до
призову на військову службу.  Їм надається матеріальна допомога в
розмірі місячної заробітної плати за  рахунок  коштів  державного
бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом
на залишення на  роботі  при  скороченні  чисельності  або  штату
працівників  у  зв'язку  із  змінами  в організації виробництва і
праці протягом двох років від дня звільнення з військової служби.

     Військовослужбовці строкової  служби,  сім'ї  яких  втратили
годувальника і не мають інших працездатних членів та членів сім'ї
із  самостійним  заробітком,  звільняються  з  військової  служби
достроково.

     Громадянам, звільненим  з  військової  служби,  надаються не
пізніше місячного терміну з моменту звернення місця для їх  дітей
у  загальноосвітніх  і  дошкільних  загальноосвітніх  закладах та
літніх оздоровчих таборах незалежно від форм власності.

     Забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби
без  права  на  пенсію,  провадиться  відповідно до законодавства
України про зайнятість населення.

     Держава забезпечує   соціальну   та   професійну   адаптацію
військовослужбовців,  які  звільняються  у зв'язку із скороченням
чисельності або штату військовослужбовців,  за станом здоров'я, а
також  військовослужбовців  строкової  служби,  які до призову на
службу не встигли працевлаштуватися.

     Стаття 17.  Право військовослужбовців на охорону здоров'я та
медичну допомогу

     Охорона здоров'я      військовослужбовців     забезпечується
створенням сприятливих умов військової служби, побуту та системою
заходів по обмеженню небезпечних факторів військової служби,  які
здійснюються командирами і начальниками у  взаємодії  з  органами
державної влади.

     Турбота про    збереження    та   про   зміцнення   здоров'я
військовослужбовців - обов'язок командирів і начальників.  На них
покладається  забезпечення  вимог безпеки при проведенні навчань,
інших заходів бойової підготовки,  під час експлуатації озброєння
і  військової  техніки,  при  проведенні робіт та виконанні інших
обов'язків військової служби.

     Військовослужбовці і громадяни,  які призвані  на  військові
збори,  мають право на безкоштовну медичну допомогу, в тому числі
й на виготовлення та ремонт зубних протезів (за винятком протезів
з   дорогоцінних   металів  та  інших  дорогоцінних  матеріалів),
безоплатне  забезпечення  ліками,  іншим   медичним   майном   за
рецептами  лікарів у військово-медичних підрозділах,  частинах та
закладах.

     За відсутністю за місцем військової  служби  або  за  місцем
проживання  військовослужбовців  військово-медичних  закладів  чи
відповідних  відділень   в   них   або   спеціального   медичного
обладнання,  а  також  у  невідкладних  випадках медична допомога
надається в цивільних закладах органів охорони здоров'я.  Витрати
цим  закладам по наданню медичної допомоги військовослужбовцям та
громадянам,  які призвані  на  військові  збори,  відшкодовуються
Міністерством  оборони України,  Службою безпеки України,  іншими
утвореними   відповідно   до    законів    України    військовими
формуваннями.

     Направлення військовослужбовців   та   членів  їх  сімей  на
лікування за межі України здійснюється на загальних  підставах  у
порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд,  з ними
проводяться лікувально-профілактичні заходи.  Військовослужбовці,
які мають ознаки психічного розладу, невідкладно направляються на
медичне обстеження та стаціонарне лікування.

     Члени сімей  військовослужбовців  мають  право  на   медичну
допомогу  в  цивільних  закладах  охорони  здоров'я та підлягають
обов'язковому медичному страхуванню на загальних підставах.

     Члени сімей офіцерів (дружина,  чоловік,  неповнолітні діти,
діти  старше  18  років,  які стали інвалідами до досягнення ними
18-річного віку,  діти віком до 23 років,  які навчаються у вищих
навчальних  закладах  за денною формою навчання),  а також особи,
які знаходяться на їх утриманні і проживають разом  з  офіцерами,
мають  право  на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних
закладах.  При амбулаторному лікуванні ліки їм  відпускаються  за
плату по роздрібних цінах,  за винятком випадків, коли відповідно
до законодавства України така плата не стягується.

     Виготовлення та ремонт зубних протезів членам сімей офіцерів
у військово-медичних закладах здійснюються на тих же умовах, що й
іншим громадянам у цивільних закладах охорони здоров'я, якщо інше
не передбачене законами та іншими нормативно-правовими актами.

     Військовослужбовці, які   проходять   військову   службу  за
контрактом або перебувають  на  кадровій  військовій  службі  (за
винятком    курсантів   (слухачів)   вищих   військово-навчальних
закладів,  які мають військові навчальні підрозділи), та члени їх
сімей   під   час  відпустки,  не  більше  одного  разу  на  рік,
забезпечуються  санаторно-курортним  лікуванням  і  організованим
відпочинком   в  санаторіях,  будинках  відпочинку,  пансіонатах,
дитячих оздоровчих таборах,  на  туристичних  базах  Міністерства
оборони  України,  інших  утворених відповідно до законів України
військових формувань.  Зазначені військовослужбовці сплачують  25
відсотків,  а члени їх сімей - 50 відсотків вартості путівки,  за
винятком  випадків,  коли  відповідно  до  законодавства  України
встановлені  інші  умови  оплати.  При  цьому військовослужбовцям
щорічно незалежно  від  придбання  путівки  виплачується  грошова
компенсація   у   розмірі   10   встановлених   законами  України
мінімальних розмірів оплати праці на самого військовослужбовця  і
в розмірі 5-ти встановлених законами України мінімальних розмірів
оплати праці на дружину (чоловіка) і кожну  неповнолітню  дитину.
Грошова    компенсація    на    дитину,    на    утримання   якої
військовослужбовцем відраховуються аліменти,  виплачується особі,
яка отримує аліменти. Зазначеним військовослужбовцям та членам їх
сімей при направленні до санаторію  для  продовження  шпитального
лікування  відповідно  до  висновків військово-лікарської комісії
додатково надаються безоплатні путівки.

     Військовослужбовці, які   отримали   каліцтво    (поранення,
травму,  контузію) або захворювання при виконанні ними обов'язків
військової служби,  після шпитального лікування  мають  право  на
позачергове   отримання   путівок   до   санаторно-курортних   та
оздоровчих закладів Міністерства оборони України, інших утворених
відповідно до законів України військових формувань.

     Права і  пільги  військовослужбовців  та  членів  їх  сімей,
зазначених в частинах 3-10 цієї статті,  поширюються на офіцерів,
звільнених  з  військової  служби  при досягненні ними граничного
віку перебування на військовій службі,  за станом здоров'я  чи  у
зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців,
загальна тривалість військової служби яких становить 20 і  більше
років,  а  при  загальній тривалості військової служби 25 років і
більше - незалежно від підстав звільнення і на членів їх сімей, а
також  на прапорщиків і мічманів,  звільнених з військової служби
при досягненні ними граничного  віку  перебування  на  військовій
службі,   за   станом   здоров'я  чи  у  зв'язку  із  скороченням
чисельності або штату  військовослужбовців,  загальна  тривалість
військової служби яких становить 20 років і більше.

     Військовослужбовці та   громадяни,  звільнені  з  військової
служби  при  досягненні  ними  граничного  віку  перебування   на
військовій службі, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням
чисельності    або    штату    військовослужбовців,    а    також
військовослужбовці,  зайняті  на  роботах  із  шкідливими умовами
праці і при особливому характері їх служби та військовослужбовці,
які стали інвалідами внаслідок бойових дій,  учасники бойових дій
і   прирівнені   до   них    особи    отримують    путівки    для
санаторно-курортного лікування у першу чергу.

     Громадяни, звільнені  з  військової  служби,  мають право на
медичну допомогу в закладах охорони здоров'я незалежно  від  форм
власності   та  підлягають  обов'язковому  медичному  страхуванню
відповідно до законів та інших нормативно-правових актів.

     Громадяни, звільнені з військової служби внаслідок  каліцтва
(поранення, травми, контузії) або захворювання, яке вони отримали
під час  виконання  обов'язків  військової  служби,  члени  сімей
військовослужбовців, які проходили військову службу за контрактом
або перебували на кадровій військовій службі,  а також громадяни,
звільнені  з  військової  служби  внаслідок  окремих захворювань,
отриманих ними під час проходження військової служби, приймаються
на  обстеження  і  лікування  до  військово-медичних  закладів  у
порядку,  що встановлюється Міністерством оборони України, іншими
утвореними    відповідно    до    законів   України   військовими
формуваннями.

     Військовослужбовці, які  проходять   військову   службу   за
призовом,  та  курсанти  (слухачі)  вищих  військових  навчальних
закладів,   які    мають    військові    навчальні    підрозділи,
забезпечуються    безоплатним    санаторно-курортним   лікуванням
відповідно  до  висновків   військово-лікарської   комісії.   Цим
військовослужбовцям   при  відбутті  у  відпустку  через  хворобу
виплата,  як дотація на лікування,  здійснюється у розмірі  п'яти
встановлених законом України мінімальних розмірів оплати праці.

     Порядок фінансування витрат,  пов'язаних з наданням медичної
допомоги,   забезпеченням   санаторно-курортного   лікування   та
відпочинку  на  пільгових  умовах,  оплатою  вартості  путівок  і
виплатою компенсацій  військовослужбовцям  та  іншим  громадянам,
зазначеним  в  частинах 3-16 цієї статті,  визначається Кабінетом
Міністрів України.

     Військовослужбовцям, які        постраждали        внаслідок
Чорнобильської катастрофи,  медична допомога надається відповідно
до чинного законодавства.

     Військовослужбовці-жінки користуються    всіма     пільгами,
передбаченими  законодавчими  актами України з питань соціального
захисту  жінок,  охорони  материнства  і  дитинства.  Ці   пільги
поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують
дітей без матері (у  разі  її  смерті,  позбавлення  батьківських
прав,  на  час  перебування  у  лікувальному  закладі  та в інших
випадках відсутності материнського піклування про дітей).

     Стаття 18. Забезпечення військовослужбовців права на освіту

     Військовослужбовці мають  право  на  навчання  у  військових
навчальних  закладах  (у  тому  числі на отримання післядипломної
освіти) та на курсах (факультетах) підготовки,  перепідготовки та
підвищення професійної кваліфікації військовослужбовців. Їм, крім
військовослужбовців строкової служби,  дозволяється  навчатися  в
інших  вищих  навчальних  закладах  без  відриву  від  служби для
поглиблення професійних знань та загальноосвітньої підготовки.

     Особи, які були призвані  на  строкову  військову  службу  в
період навчання з закладів освіти України I-II рівня акредитації,
а також III-IV рівня акредитації з вечірньою  та  заочною  формою
навчання,  при  звільненні  з військової служби зараховуються для
продовження навчання до  того  ж  навчального  закладу,  де  вони
навчалися до призову на службу.

     Громадяни, звільнені   з   військової  служби,  користуються
переважним правом  на  вступ  до  державних  освітніх  навчальних
закладів   та   на   підготовчі  відділення  зазначених  освітніх
навчальних закладів.

     Громадяни, звільнені з військової служби,  які вступають  до
державних   освітніх   навчальних   закладів   за  рекомендаціями
командирів і  начальників,  користуються  правом  позаконкурсного
зарахування  за умов отримання ними позитивних оцінок на вступних
іспитах.

     Порядок прийому військовослужбовців до зазначених навчальних
закладів   і  навчання  в  них  визначається  законом  та  іншими
нормативно-правовими актами.

     Громадяни, які  закінчили  військові  навчальні  заклади  та
прийняті  на  роботу до цивільних освітніх навчальних закладів як
викладачі,  прирівнюються за освітою і оплатою праці до громадян,
які закінчили педагогічні навчальні заклади.

     Військовослужбовці, які   проходять   військову   службу  за
контрактом  або  перебувають  на  кадровій   військовій   службі,
загальна  тривалість  військової  служби  яких  складає 5 років і
більше  (не  рахуючи  часу  навчання  у   військових   навчальних
закладах),  в  рік  звільнення з військової служби при досягненні
ними граничного віку перебування на військовій службі, закінченні
терміну  військової  служби  або за станом здоров'я,  мають право
пройти  професійну   перепідготовку   за   однією   з   цивільних
спеціальностей  без  стягнення  з  них  плати  за  навчання  і  з
збереженням усіх видів матеріального забезпечення в порядку і  на
умовах,  які визначаються Кабінетом Міністрів України, тривалістю
до трьох місяців,  а при звільненні з військової служби у зв'язку
із  скороченням  чисельності  або  штату військовослужбовців - до
шести місяців.  У разі звільнення вказаних військовослужбовців  з
військової   служби   під  час  навчання,  вони  мають  право  на
закінчення навчання безоплатно.

     Витрати, пов'язані з проведенням професійної  перепідготовки
зазначених    військовослужбовців    за    однією   з   цивільних
спеціальностей, відшкодовується за рахунок коштів, що виділяються
на  перепідготовку кадрів у порядку,  який визначається Кабінетом
Міністрів України.

     Громадяни, які проходили військову службу за контрактом  або
перебували   на   кадровій  військовій  службі,  та  звільнені  з
військової служби по досягненню ними граничного віку  перебування
на  військовій  службі,  за  станом  здоров'я  чи  у  зв'язку  із
скороченням  чисельності  або  штату  військовослужбовців,  мають
право на:

     1) безоплатне     першочергове    проходження    підготовки,
перепідготовки і підвищення кваліфікації  за  направленням  і  за
рахунок коштів державної служби зайнятості населення, а ті з них,
що мають право на пенсію,  - на отримання професійної  освіти  за
направленням  і  за  рахунок  коштів  організацій,  до  яких вони
прийняті на роботу, з виплатою середньомісячного заробітку на час
навчання;

     2) позаконкурсний  вступ  до  державних  освітніх навчальних
закладів початкової  професійної  освіти  та  на  курси  навчання
відповідним професіям;

     3) вступ   до   державних   освітніх   навчальних   закладів
професійного навчання без вступних іспитів;

     4) прийняття на  підготовчі  відділення  державних  освітніх
навчальних закладів професійного навчання.

     Прийом зазначених  громадян до державних освітніх навчальних
закладів  професійного  навчання  здійснюється  протягом   усього
навчального  року,  у  тому  числі  додатково до встановлених цим
навчальним закладом планів прийому.

     При зміні місця військової служби військовослужбовцями,  які
проходять військову службу за контрактом або тими, що перебувають
на  кадровій  військовій  службі,  а  також  при   звільненні   з
військової  служби по досягненню ними граничного віку перебування
на  військовій  службі,  за  станом  здоров'я  чи  у  зв'язку  із
скороченням  чисельності або штату військовослужбовців,  члени їх
сімей,  які  навчаються  (виховуються)   у   державних   освітніх
навчальних  закладах,  мають  право  переводитися (прийматися) до
освітніх закладів,  найближчих до нового місця військової  служби
або місця проживання.

     Дітям військовослужбовців за місцем проживання їхніх сімей у
першочерговому порядку  надаються  місця  у  загальноосвітніх  та
дошкільних   навчальних  закладах  і  літніх  оздоровчих  таборах
незалежно від форм  власності.  Різниця  між  вартістю  утримання
дітей   військовослужбовців  у  навчальних  закладах  дошкільного
виховання  і  платою   стягується   з   батьків   відповідно   до
законодавчих та інших нормативно-правових актів і відшкодовується
військовослужбовцям  за  рахунок  коштів   Міністерства   оборони
України,  Служби  безпеки України,  інших утворених відповідно до
законів України військових формувань.

     Діти військовослужбовців,  які проходять військову службу за
контрактом  або перебувають на кадровій військовій службі,  і які
мають загальну тривалість військової служби 20  років  і  більше,
діти громадян, звільнених з військової служби при досягненні ними
граничного віку  перебування  на  військовій  службі,  за  станом
здоров'я  чи  у  зв'язку  із  скороченням  чисельності  або штату
військовослужбовців,  загальна тривалість військової служби  яких
складає 20 років і більше, діти військовослужбовців, які загинули
при виконанні  ними  обов'язків  військової  служби,  померли  чи
пропали   безвісти  або  стали  інвалідами  внаслідок  поранення,
травми,  контузії, захворювання, нещасного випадку, що мали місце
у  період  проходження  військової  служби,  користуються  правом
зарахування   до   військових,   військово-морських   училищ   та
військових  ліцеїв  поза  конкурсом,  а  при вступі до військових
навчальних  закладів  -  переважним  правом  за  умови  успішного
складання   іспитів   та  відповідності  іншим  встановленим  для
вступаючих вимогам.

                           ГЛАВА III.
              СОЦIАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ

     Стаття 19.    Службовий     час     і     час     відпочинку
військовослужбовців

     Для військовослужбовців  встановлюється  40-годинний робочий
тиждень.

     Загальна тривалість     щотижневого     службового      часу
військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом
або  перебувають  на  кадровій  військовій  службі,  за  винятком
випадків,  вказаних  у частині четвертій цієї статті,  не повинна
перевищувати нормальну тривалість щотижневого робочого часу, який
визначається     законами     України.    Залучення    зазначених
військовослужбовців до  виконання  обов'язків  військової  служби
понад  встановлену тривалість щотижневого службового часу в інших
випадках компенсується відпочинком відповідної тривалості в  інші
дні  тижня.  При  неможливості  надання  вказаної компенсації час
виконання  обов'язків   військової   служби   понад   встановлену
тривалість щотижневого службового часу підсумовується і надається
військовослужбовцям у  вигляді  додаткових  діб  відпочинку,  які
можуть  бути  приєднані за бажанням військовослужбовців до їхньої
основної відпустки.

     Тривалість службового    часу    військовослужбовців,    які
проходять  строкову  військову  службу за призовом,  визначається
розпорядком дня військової частини відповідно до  вимог  статутів
Збройних  Сил  України.  При цьому зазначеним військовослужбовцям
щоденно,  за винятком випадків,  передбачених статутами  Збройних
Сил  України,  надається не менше 8 годин для сну і відпочинку та
двох годин для особистих потреб.

     Бойове чергування (бойова служба), навчання, походи кораблів
та  інші  заходи,  перелік  яких  визначається  Міністром оборони
України,  здійснюються при необхідності без  обмеження  загальної
тривалості щотижневого службового часу.  Порядок та умови надання
відпочинку,   який   компенсує   військовослужбовцям   участь   у
зазначених заходах, встановлюється Міністром оборони України.

     Військовослужбовцям, які   проходять   військову  службу  за
призовом, а також військовослужбовцям - курсантам (слухачам), які
проходять  військову  службу  за  контрактом  у  вищих військових
навчальних закладах,  які мають військові  навчальні  підрозділи,
надається   не   менше  однієї  доби  відпочинку  щотижня.  Iншим
військовослужбовцям,   які   проходять   військову   службу    за
контрактом,  призовом  чи кадрову військову службу,  надається не
менше  однієї  доби  відпочинку  щотижня,  але  не  менше  6  діб
відпочинку на місяць.

     Дні відпочинку  надаються  військовослужбовцям  у вихідні та
святкові дні, а при залученні їх у ці дні до виконання обов'язків
військової служби відпочинок надається в інші дні тижня.

     Стаття 20. Право військовослужбовців на відпустки

     Військовослужбовці, які  перебувають  на  військовій службі,
мають право на відпустки згідно з законодавством України.

     Право на відпустки забезпечується:

     1) гарантованим  наданням   відпустки   визначеної   законом
тривалості  із  збереженням  на  її період місця служби (посади),
матеріального та грошового забезпечення  (допомоги)  у  випадках,
передбачених законодавством;

     2) забороною  заміни  відпустки грошовою компенсацією,  крім
випадків, передбачених Законом України "Про відпустки".

     Стаття 21. Порядок надання військовослужбовцям відпусток

     Військовослужбовцям, крім   військовослужбовців    строкової
служби,   надаються   чергові   щорічні   основні   відпустки  із
збереженням матеріального забезпечення  та  наданням  додаткового
посадового  окладу.  Тривалість  щорічної  основної відпустки для
військовослужбовців, які мають вислугу до 10 календарних років, -
30 діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 років - 40 діб,
25 і більше календарних років  -  45  діб  без  врахування  часу,
необхідного  для  проїзду до місця проведення відпустки і назад у
межах Співдружності Незалежних Держав (СНД).

     Військовослужбовцям, які  проходять  військову   службу   за
контрактом,  призовом  або  перебувають  на  кадровій  військовій
службі (крім осіб,  що проходять  строкову  військову  службу)  у
місцевостях   з   несприятливими   кліматичними  та  екологічними
умовами, в тому числі гірських місцевостях, а також на військових
посадах, виконання обов'язків військової служби на яких пов'язано
з підвищенням ризику для життя та здоров'я,  тривалість  щорічної
основної  відпустки  збільшується на термін до 15 діб.  При цьому
загальна тривалість щорічної  основної  відпустки  з  урахуванням
додаткових  діб  відпочинку  не  може  перевищувати  60  діб,  не
враховуючи  часу,  який   необхідний   для   проїзду   до   місця
використання відпустки та назад.  Порядок надання таких відпусток
визначається Кабінетом Міністрів України.

     На прохання  військовослужбовців,  які  проходять  військову
службу  за  контрактом  або  перебувають  на  кадровій військовій
службі,  щорічна основна відпустка може бути надана їм частинами.
Якщо   щорічна   основна   відпустка  надана  військовослужбовцям
частинами,  то час,  необхідний для проїзду до місця використання
відпустки і назад надається тільки один раз.

     Військовослужбовцям надаються   у   порядку,   встановленому
Законом  України  "Про   відпустки",   додаткові   відпустки   із
збереженням  матеріального  забезпечення  у  зв'язку з навчанням,
творчі відпустки,  а також  за  рішенням  командира  (начальника)
відпустки  за  сімейними  обставинами та з інших поважних причин.
Військовослужбовцям-жінкам соціальні відпустки надаються згідно з
Законом України "Про відпустки".

     Військовослужбовцям строкової    служби   за   весь   період
військової  служби  надаються  відпустки   тривалістю   20   діб,
сержантам  і старшинам - 25 діб без врахування часу,  необхідного
для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

     Військовослужбовцям-інвалідам, учасникам    бойових     дій,
особам,  які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, надається
право на використання  чергової  щорічної  основної  відпустки  в
зручний   для   них   час,  а  також  отримання  ними  додаткової
оплачуваної відпустки тривалістю 14 календарних днів щороку.

     Військовослужбовцям, загальна тривалість  військової  служби
яких  становить  20  років і більше,  в один рік з трьох років до
досягнення ними граничного віку перебування на військовій  службі
або  в  рік  звільнення  з  військової служби за станом здоров'я,
через хворобу чи у зв'язку із скороченням чисельності  або  штату
військовослужбовців,  за  їх  бажанням  надається,  крім щорічної
основної відпустки,  додаткова відпустка за сімейними обставинами
тривалістю    30    діб.    Ця    відпустка    надається    також
військовослужбовцям,  які  проходять   військову   службу   після
досягнення  ними граничного віку перебування на військовій службі
і які не використали таку відпустку раніше.  Зазначена  відпустка
надається тільки один раз протягом часу військової служби.

     Дружині (чоловіку)   військовослужбовця   відпустка   за  їх
бажанням надається одночасно з відпусткою військовослужбовця. При
цьому  тривалість відпустки дружини (чоловіка) військовослужбовця
може  бути  за  їх  бажанням   однакової   тривалості   відпустки
військовослужбовця.    Частина   відпустки   дружини   (чоловіка)
військовослужбовця,  що перевищує тривалість щорічної  відпустки,
за  основним місцем їх роботи надається без збереження заробітної
плати.

     Стаття 22.  Державне  обов'язкове  особисте  страхування  та
відшкодування    шкоди    у    разі    загибелі    або   каліцтва
військовослужбовця

     Військовослужбовці, а також  військовозобов'язані,  призвані
на   збори,   підлягають   державному   обов'язковому  особистому
страхуванню на випадок  загибелі  або  смерті,  а  також  в  разі
поранення   (контузії,   травми   або   каліцтва),  захворювання,
одержаних у період проходження служби (зборів),  у розмірі,  який
залежить  від  ступеня  втрати працездатності,  що визначається у
відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок
загибелі або смерті.

     У разі загибелі військовослужбовця,  який проходив військову
службу за контрактом або перебував на кадровій військовій службі,
при  виконанні  службових  обов'язків  сім'ї  загиблого  або його
утриманцям   виплачується   одноразова   допомога    у    розмірі
десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою,
яку він займав,  і  призначається  пенсія  у  зв'язку  з  втратою
годувальника    в    розмірі    місячного    посадового   окладу.
Непрацездатним членам сім'ї,  що перебували  на  його  утриманні,
щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною
грошового забезпечення загиблого,  що припадала на їх  частку,  і
призначеною   пенсією   у  зв'язку  з  втратою  годувальника  без
урахування одноразової допомоги.

     У разі загибелі військовослужбовця,  який проходив військову
службу  за  призовом  або  військовозобов'язаного,  призваного на
збори,  при виконанні службових обов'язків  сім'ї  загиблого  або
його   утриманцям  виплачується  одноразова  допомога  у  розмірі
300-кратного встановленого в Україні прожиткового мінімуму на час
отримання допомоги (а сім'ї загиблого офіцера або його утриманцям
- одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання
загиблого за останньою посадою,  яку він займав).  Непрацездатним
членам сім'ї,  що  перебували  на  його  утриманні  призначається
пенсія   у   зв'язку   з   втратою   годувальника  відповідно  до
законодавства України.

     За сім'єю       загиблого       військовослужбовця       або
військовозобов'язаного,  призваного на збори,  зберігається право
на одержання жилої площі.  Їй надається  позачергово  жила  площа
протягом  трьох  місяців  з  дня  загибелі військовослужбовця або
військовозобов'язаного,  призваного  на   збори   з   правом   її
приватизації.

     У разі   каліцтва,   заподіяного   військовослужбовцю,  який
проходив військову службу за контрактом або перебував на кадровій
військовій  службі,  при виконанні службових обов'язків,  а також
інвалідності,  що настала у  період  проходження  служби  або  не
пізніш  як  через  три місяці після звільнення зі служби чи після
закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного
випадку,   що  мали  місце  у  період  проходження  служби,  йому
виплачується одноразова допомога  в  розмірі  від  трирічного  до
п'ятирічного  грошового  утримання  (залежно  від  ступеня втрати
працездатності) і  призначається  пенсія  по  інвалідності.  Крім
того,  йому  щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці
між втраченим грошовим забезпеченням і  призначеною  пенсією  без
врахування одноразової страхової суми.  За ним також зберігається
право першочергового  отримання  і  придбання  жилого  приміщення
незалежно від наявної вислуги років.

     У разі   каліцтва,   заподіяного   військовослужбовцю,  який
проходив     військову     службу      за      призовом,      або
військовозобов'язаному,   призваному   на  збори,  при  виконанні
службових обов'язків,  а також інвалідності,  що настала у період
проходження  служби  або  не  пізніш  як  через  три місяці після
звільнення зі  служби  чи  після  закінчення  цього  строку,  але
внаслідок  захворювання  або  нещасного випадку,  що мали місце у
період проходження служби,  йому виплачується одноразова допомога
в  розмірі  від  100-  до  200-кратного  встановленого  в Україні
прожиткового  мінімуму,  на  час  отримання  ним  такої  допомоги
(залежно  від  ступеня  втрати  працездатності)  і  призначається
пенсія  по  інвалідності.  За  ним   також   зберігається   право
першочергового отримання і придбання жилого приміщення.

     Коли заподіяне  каліцтво  чи  інше  пошкодження  здоров'я не
призвело     до     інвалідності,     військовослужбовцю      або
військовозобов'язаному,   призваному   на   збори,   виплачується
одноразова  страхова  сума  за  рахунок  страхових  платежів   по
обов'язковому       державному       особистому       страхуванню
військовослужбовців в розмірі:

     1) річного грошового забезпечення - військовослужбовцям, які
проходять  військову  службу  за  контрактом  або  перебувають на
кадровій військовій службі;

     2) від   30   до    50-кратного    прожиткового    мінімуму,
встановленого  в Україні,  на час отримання одноразової страхової
суми,  - військовослужбовцям,  які проходять військову службу  за
призовом або військовозобов'язаним, призваним на збори.

     Страхові суми   на   час  виплати  підлягають  індексації  з
урахуванням споживчого індексу цін.

     Умови страхування   і   порядок   виплат    страхових    сум
військовослужбовцям і військовозобов'язаним,  призваним на збори,
та членам їх сімей, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

     Відшкодування військовослужбовцям  заподіяної  моральної   і
матеріальної  шкоди  провадиться  у  встановленому законодавством
порядку.

                            ГЛАВА IV.
            ЖИТЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ
                       ТА ЧЛЕНIВ ЇХ СIМЕЙ

     Стаття 23.   Джерела   забезпечення  військовослужбовців  та
членів їх сімей жилими приміщеннями

     Держава гарантує     безкоштовне     забезпечення     житлом
військовослужбовців   та   членів  їх  сімей  з  житлового  фонду
спеціального та загального призначення.

     Забезпечення житлом військовослужбовців та членів  їх  сімей
жилими приміщеннями здійснюється також за рахунок:

     1) власного  житлового  будівництва  за  кошти  Збройних Сил
України,  Служба безпеки України,  інших утворених відповідно  до
законів України військових формувань;

     2) пайової   участі   в  житловому  будівництві  з  органами
місцевого   самоврядування,   підприємствами,    установами    та
організаціями;

     3) кооперативного та індивідуального житлового будівництва;

     4) придбання житла;

     5) будівництва житла за кошти інвесторів;

     6) коштів, одержаних від благодійних фондів.

     Джерелами фінансування  житлового  будівництва  для Збройних
Сил України,  Служби безпеки України,  інших утворених відповідно
до   законів   України   військових  формувань  є  централізовані
капітальні  вкладення,  кошти,  що   надходять   від   реалізації
військового   майна  та  озброєння,  кошти  інвесторів,  інші  не
заборонені законом кошти.

     Збройні Сили України,  Служба безпеки України, інші утворені
відповідно  до  законів  України  військові формування здійснюють
розподіл капітальних вкладень на житлове будівництво  пропорційно
числу  осіб,  які  перебувають  у  черзі  на  отримання житла,  з
урахуванням часу їх прийняття на квартирний облік.

     Обсяг житла,  що підлягає для заселення  у  поточному  році,
доводиться   наказом   відповідного   командира  (начальника)  до
особового складу  не  пізніше  1  квітня.  В  ньому  визначається
кількість   жилої  площі  для  надання  військовослужбовцям  поза
чергою, в першу чергу і у порядку загальної черги.

     У населених  пунктах,  де  не  ведеться  власне  будівництво
військовими  формуваннями,  військовослужбовці  та члени їх сімей
забезпечуються  житлом  за  рахунок   житлового   фонду   органів
місцевого самоврядування нарівні з іншими громадянами.

     Видатки на  забезпечення  житлом військовослужбовців щорічно
визначаються в Законі  України  "Про  Державний  бюджет  України"
окремим рядком.

     Стаття 24.  Забезпечення  військовослужбовців  та  членів їх
сімей жилими приміщеннями

     Військовослужбовцям (крім   військовослужбовців    строкової
служби)  та  членам  їх  сімей,  які  проживають  разом  з  ними,
надається жиле приміщення,  що має відповідати вимогам  Житлового
кодексу України.

     Військовослужбовцям офіцерського складу за наявності вислуги
строку військової служби менше 15 років та членам їх  сімей,  які
проживають  разом  з ними,  надаються жилі приміщення з житлового
фонду спеціального призначення,  а за  наявністю  вислуги  строку
військової   служби  15  і  більше  років  -  з  житлового  фонду
загального призначення.

     До одержання житла із спеціального або загального  житлового
фонду   військовослужбовцям   надаються   жилі   приміщення   для
тимчасового  проживання  на  підставі  договорів  оренди  або   в
гуртожитку  з  наданням  військовослужбовцям  та  членам їх сімей
права прописатися за адресою військової частини.

     Прапорщикам, мічманам,  військовослужбовцям,  які  проходять
службу  за контрактом,  а також тим,  які перебувають на кадровій
військовій службі,  якщо вони не  забезпечені  жилою  площею,  за
місцем  служби  на  перші  п'ять  років  надається  жила  площа у
гуртожитку.  Протягом цього часу за ними  зберігається  право  на
жилу площу,  яку вони займали до вступу на військову службу. Вони
не  можуть  бути  виключені  із  списків  громадян,   взятих   на
квартирний  облік.  При продовженні військової служби від 5 до 15
років   забезпечення   зазначених   військовослужбовців    жилими
приміщеннями здійснюється із спеціального житлового фонду,  а при
наявності вислуги строку військової служби більше 15 років  -  із
житлового фонду загального призначення.

     Курсантам (слухачам)  вищих  військових навчальних закладів,
які мають військові навчальні  підрозділи,  і  які  мають  сім'ю,
надається  жила  площа  в  сімейних гуртожитках.  При відсутності
гуртожитків їм виплачується за місцем служби грошова  компенсація
за  тимчасовий  піднайом  (найом)  жилого  приміщення у порядку і
розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовці, звільнені з військової служби у  зв'язку
з   інвалідністю  внаслідок  поранення,  контузії,  каліцтва  або
захворювання,  одержаних  при  проходженні   військової   служби,
забезпечуються жилими приміщеннями за місцем проживання, обраного
з урахуванням встановленого порядку із житлового фонду загального
призначення   у  першу  чергу.  Вони  мають  право  на  отримання
безвідсоткового кредиту в установах банків на будівництво  жилого
будинку  та  придбання  товарів  довгострокового  користування  в
порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

     За військовослужбовцями,  крім військовослужбовців строкової
служби,  при  направленні їх для проходження військової служби за
межі України або при  переведенні  на  службу  в  місцевість,  що
зазнала   інтенсивного   радіоактивного   забруднення   внаслідок
Чорнобильської катастрофи, жила площа, яку вони та члени їх сімей
займають, бронюється на весь час перебування їх за межами України
чи в зазначеній місцевості.

     Особи офіцерського     складу,     прапорщики,      мічмани,
військовослужбовці,  які проходять службу за контрактом,  а також
ті,  що перебувають на кадровій військовій службі, які прослужили
не  менше  17 років і не забезпечені жилою площею,  приймаються у
першочерговому   порядку   до   житлово-будівельних    (житлових)
кооперативів    або    їм    надаються   земельні   ділянки   для
індивідуального  житлового  будівництва  в   населених   пунктах,
обраних ними для проживання у встановленому порядку.

     Органи місцевого    самоврядування    зобов'язані   виділяти
земельні ділянки і надавати допомогу в будівництві  та  придбанні
будівельних  матеріалів особам офіцерського складу,  прапорщикам,
мічманам,   військовослужбовцям,   які   проходять   службу    за
контрактом,  а  також тим,  що перебувають на кадровій військовій
службі,  батькам військовослужбовців, які загинули чи померли або
пропали   безвісти,   а   також  військовослужбовцям,  які  стали
інвалідами під час проходження служби,  якщо вони виявили бажання
побудувати індивідуальні жилі будинки.

     Військовослужбовцям, які  не  мають  жилого  приміщення  для
постійного   проживання,   надається    пільговий    кредит    на
індивідуальне  та  кооперативне житлове будівництво або придбання
індивідуального жилого будинку на строк до 20 років з  погашенням
за  рахунок коштів військових формувань:  для тих,  хто прослужив
більше 15 років - 50 відсотків,  більше 20 років - 75  відсотків,
більше 25 років - 100 відсотків наданої установами банків позики.

     Офіцери, прапорщики,   мічмани   і  військовослужбовці,  які
проходять службу за контрактом,  а також ті,  які перебувають  на
кадровій  військовій службі,  що мають вислугу не менше 20 років,
при звільненні з військової служби за станом здоров'я,  за віком,
у     зв'язку    із    скороченням    чисельності    або    штату
військовослужбовців,  а  також  військовослужбовці,   які   стали
інвалідами  1  чи  II  групи  та  члени  їх  сімей,  члени  сімей
військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти
під час проходження служби,  мають право на безплатне одержання в
особисту  власність  жилого  приміщення,  яке  вони  займають   в
будинках державного житлового фонду.

     Офіцери у військових званнях полковник, йому рівному і вище,
які проходять військову службу або звільнені з військової  служби
по  досягненні  ними  граничного  віку  перебування на військовій
службі,  за  станом  здоров'я  чи  у   зв'язку   із   скороченням
чисельності  або  штату  військовослужбовців,  а  також командири
(начальники) військових  частин,  військовослужбовці,  які  мають
почесні  звання  України,  військовослужбовці  -  викладачі вищих
військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів,  які
мають   військові   навчальні   підрозділи,   військових  ліцеїв,
військовослужбовці - наукові працівники,  які мають вчені ступені
або вчені звання,  мають право на додаткову загальну площу жилого
приміщення розміром не менше 15 метрів і не більше 25  квадратних
метрів.

     Військовослужбовці строкової  служби розміщуються в казармах
(на  кораблях)  згідно  з  військовими  статутами  Збройних   Сил
України.  За ними зберігаються жилі приміщення,  які вони займали
до призову на службу.  Їх  не  може  бути  виключено  із  списків
громадян, взятих на квартирний облік.

     Військовослужбовці, направлені    на   навчання   до   вищих
військових навчальних закладів з виключенням із списків особового
складу  військових  частин,  забезпечуються на час навчання жилою
площею у сімейних гуртожитках.  За ними на весь  період  навчання
зберігається  житло  та  черга  на  його  отримання  за місцем їх
попередньої служби.

     Військовослужбовці, відряджені   до    державних    органів,
забезпечуються  жилими  приміщеннями  за рахунок тих органів,  де
вони працюють.

     Положення про  порядок   забезпечення   та   надання   жилих
приміщень   військовослужбовцям   Збройних  Сил  України,  Служби
безпеки України,  інших утворених відповідно до  законів  України
військових формувань та членів їх сімей, затверджується Кабінетом
Міністрів України.

     Стаття 25.  Забезпечення  житлом   військовослужбовців   при
звільненні з військової служби в запас чи у відставку

     Військовослужбовці, які  перебувають  на квартирному обліку,
при звільненні з військової служби в  запас  чи  у  відставку  за
віком,   станом  здоров'я,  а  також  у  зв'язку  із  скороченням
чисельності або штату військовослужбовців, іншими організаційними
заходами  у  разі неможливості використання на службі залишаються
на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині  із
житлового   фонду   загального   призначення,   а  у  випадку  її
розформування     -     у     військових      комісаріатах      і
квартирно-експлуатаційних  частинах (КЕЧ) районів та користуються
правом  першочергового  одержання  житла   не   пізніше,   як   у
тримісячний термін з дня звільнення зі служби.

     Якщо такий військовослужбовець після звільнення з військової
служби  обирає  з  урахуванням  існуючого  порядку  прописки  для
проживання    інший   населений   пункт,   відповідний   командир
(начальник) військової частини на прохання військовослужбовця  за
3  роки  до  звільнення  його  в  запас  або у відставку подає до
військового комісаріату і  КЕЧ  району  необхідні  документи  для
зарахування військовослужбовця на квартирний облік,  на якому він
перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення КЕЧ району
приймає  рішення  про  зарахування  такого  військовослужбовця до
черги на отримання  житла  у  військовому  комісаріаті,  яке  він
повинен  отримати  не  пізніше  як  у  тримісячний  термін  з дня
звільнення з військової служби.  Військовослужбовець знімається з
квартирного  обліку  за  останнім  місцем служби.  Він також може
скористатися правом отримати житло після звільнення з  військової
служби   від   органів  місцевого  самоврядування  відповідно  до
законодавства України, які зобов'язані забезпечити його житлом не
пізніше, як у тримісячний термін з дня звільнення.

     Стаття 26.   Пільгове  забезпечення  військовослужбовців  та
членів їх сімей жилими приміщеннями

     Пільгове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей
жилими  приміщеннями  (надання  їх позачергово або у першу чергу)
здійснюється відповідно до вимог  Житлового  кодексу  України  та
інших законодавчих актів України.

     Стаття 27.  Обмін  та  бронювання військовослужбовцями жилих
приміщень

     Обмін та  бронювання  військовослужбовцями  жилих  приміщень
провадиться  на  загальних  підставах  в  порядку,  передбаченому
законодавством України.

     У випадках обміну жилого приміщення у будинках Збройних  Сил
України,  Служби  безпеки України,  інших утворених відповідно до
законів України військових  формуваннях,  згоду  на  обмін  надає
також начальник гарнізону за поданням начальника КЕЧ району.

     Жила площа,   яка   заброньована   за  військовослужбовцями,
обліковується у КЕЧ району і військових  частинах  у  спеціальній
книзі обліку заброньованої жилої площі.

                            ГЛАВА V.
       МАТЕРIАЛЬНЕ, ПРОДОВОЛЬЧЕ, РЕЧОВЕ, ТОРГОВО-ПОБУТОВЕ
          ТА ПЕНСIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ

     Стаття 28. Матеріальне забезпечення військовослужбовців

     Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне та
інше  забезпечення  у  розмірах,  що стимулюють заінтересованість
громадян  України  у  військовій  службі,  а  також   закріплення
кваліфікованих військових кадрів.

     Військовослужбовці одержують   за  рахунок  держави  грошове
забезпечення,  а також речове майно і продовольчі  пайки  або  за
бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

     Грошове забезпечення  визначається  залежно  від тривалості,
інтенсивності та  умов  військової  служби,  посади,  військового
звання,   кваліфікації,   наукового   ступеня  і  вченого  звання
військовослужбовця.

     Порядок і розміри грошового  та  матеріального  забезпечення
військовослужбовців  та  компенсації  замість  речового  майна  і
продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України  з
урахуванням    коефіцієнта   індексації   грошових   доходів   та
виплачуються на умовах єдності основних норм.

     Військовослужбовцям, які   тимчасово   проходять   військову
службу   за   межами   України,   грошове  та  інше  забезпечення
виплачується в іноземній валюті за  нормами  та  в  порядку,  які
визначаються Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовці та   члени   їх  сімей,  які  постраждали
внаслідок  аварії  на  Чорнобильській  АЕС,  користуються   всіма
пільгами,  передбаченими Законом України "Про статус і соціальний
захист  громадян,  які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської
катастрофи".

     За офіцерами, відрядженими для роботи в державних органах та
органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на
підприємствах,  в  установах,  організаціях  і  вищих  навчальних
закладах,  які виконують роботи в інтересах оборони держави та її
безпеки,   зберігаються   всі  види  матеріального  забезпечення,
гарантії  та  пільги  за  рахунок  бюджету  зазначених   органів,
підприємств і організацій.

     Перелік посад, які можуть займати офіцери, встановлюється:

     1) для вищого офіцерського складу - Президентом України;

     2) для   інших  категорій  офіцерів  -  Кабінетом  Міністрів
України.

     Компенсація військовослужбовцям  втрати  частини   грошового
забезпечення,  грошової компенсації за речове майно і продовольчі
пайки в разі порушення термінів їх виплати провадиться відповідно
до зростання індексу споживчих цін і тарифів на товари та послуги
у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовцям, які  проходять  військову   службу   за
контрактом,  а  також тим,  що перебувають на кадровій військовій
службі,  виплачується премія за  зразкове  виконання  військового
обов'язку  в розмірі до трьох окладів грошового забезпечення.  Їм
надається матеріальна допомога в розмірі не  менше  двох  окладів
грошового  забезпечення  у  порядку,  що  визначається  Кабінетом
Міністрів України.

     Військовослужбовцям, які  проходять  військову   службу   за
контрактом,  а  також тим,  що перебувають на кадровій військовій
службі та сумлінно  виконують  обов'язки  військової  служби,  за
підсумками  календарного  (учбового)  року  за рішенням командира
(начальника) військової частини  може  бути  сплачене  одноразове
грошове   забезпечення   у  розмірі,  що  визначається  Кабінетом
Міністрів  України,  але  не  менше   трьох   окладів   грошового
забезпечення.

     Військовослужбовцям, які   проходять   військову   службу  у
військових частинах,  в яких відповідно до законодавства  України
встановлена  система  преміювання  за  виконання та перевиконання
виробничих    завдань    та    інших    показників,    а    також
військовослужбовцям,  які  направлені за межі України для надання
військової  допомоги  і  виконання  інших  обов'язків  військової
служби,  виплата однаразового грошового забезпечення та премій за
зразкове виконання військового обов'язку не здійснюється.

     Військовослужбовцям, які  проходять  військову   службу   за
призовом,  та  курсантам  (слухачам)  вищих військових навчальних
закладів,  які мають військові навчальні підрозділи, до укладення
з  ними  контракту  при  відбутті в основну відпустку,  а також у
відпустку     через     хворобу     (на     підставі     висновку
військово-лікарської  комісії)  здійснюється виплата у розмірі не
менше одного окладу грошового утримання.

     При переїзді військовослужбовців,  які  проходять  військову
службу  за  контрактом,  а також тим,  що перебувають на кадровій
військовій службі,  на  нове  місце  військової  служби  в  інший
населений  пункт,  у  зв'язку з призначенням на військову посаду,
зарахуванням до військового навчального закладу,  термін навчання
в   якому   складає   більше   одного   року,  або  у  зв'язку  з
передислокацією військової частини їм здійснюються виплати:

     1) підйомної допомоги  у  розмірі  трьох  окладів  грошового
забезпечення   на   військовослужбовця,  двох  окладів  грошового
забезпечення на дружину  (чоловіка)  і  одного  окладу  грошового
забезпечення  на  кожного  члена  сім'ї військовослужбовця,  який
переїзджає з ним на нове місце військової служби;

     2) добові,  встановлені  Кабінетом  Міністрів  України   для
робітників,   що   перебувають  у  відрядженні,  за  кожний  день
перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї
військовослужбовця, який переїзджає з ним.

     Військовослужбовцям, крім    військовослужбовців   строкової
служби,  виплачується щомісячна надбавка до посадового  окладу  у
розмірі  до  40  відсотків  за  службу  у Збройних Силах України,
Службі безпеки України,  інших утворених  відповідно  до  законів
України військових формуваннях.

     Військовослужбовцям, які   проходять   військову  службу  за
контрактом,  а також тим,  що перебувають на кадровій  військовій
службі  і  які  тимчасово,  крім  обов'язків військової служби за
своїми штатними посадами,  виконують обов'язки військової  служби
за  військовими  посадами,  що неукомплектовані особовим складом,
встановлюється щомісячна  доплата  до  грошового  забезпечення  у
розмірі  50  відсотків окладу по додатково виконуваній військовій
посаді  у  порядку,  який  встановлюється   Кабінетом   Міністрів
України.

     Військовослужбовцям, які  мають  право  на пенсію за вислугу
років,  сплачується щомісячна надбавка  у  розмірі  25  відсотків
пенсії,  яка  може  бути  їм  призначена.  Розмір  цієї  надбавки
збільшується на 3  відсотки  за  кожний  рік  понад  встановлений
мінімальний  термін  вислуги  років,  який дає право на отримання
пенсії,  але не більше, ніж 50 відсотків розміру пенсії, яка може
бути призначена військовослужбовцям.

     Військовослужбовці, які   проходять   військову   службу  за
контрактом,  а також ті,  що перебувають на  кадровій  військовій
службі,   за   винятком  курсантів  (слухачів)  вищих  військових
навчальних закладів,  які мають військові  навчальні  підрозділи,
мають  право  на отримання за рахунок коштів Міністерства оборони
України,  Служби безпеки України,  інших утворених відповідно  до
законів  України  військових формувань виплати на придбання майна
першої необхідності у вигляді безвідсоткової ссуди у  розмірі  до
десяти  окладів грошового забезпечення на термін до трьох років в
одному з наступних випадків:

     1) протягом трьох місяців з  дня  призначення  на  військову
посаду після закінчення вищого військового навчального або вищого
навчального закладу,  який має військові навчальні підрозділи,  і
отримання у зв'язку з цим офіцерського військового звання;

     2) протягом  трьох  місяців  з  дня призначення на військову
посаду  при   укладенні   військовослужбовцями,   які   проходять
військову службу за призовом,  або громадянами,  які вступають на
військову службу,  першого контракту про  проходження  військової
служби на термін 5 років і більше;

     3) протягом трьох місяців з дня укладення першого шлюбу.

     При виникненні   у  військовослужбовця  права  на  отримання
згаданої ссуди за кількома підставами, встановлених цієї статтею,
ссуда  надається  тільки  за  однією  з  них і тільки один раз за
період проходження військової служби.

     Стаття 29.   Продовольче,   речове    та    торгово-побутове
забезпечення військовослужбовців

     Продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за
нормами і  в  терміни,  які  встановлюються  Кабінетом  Міністрів
України, за однією з таких форм:

     1) організація  харчування за місцем військової служби - для
військовослужбовців,  які проходять військову службу за призовом,
та  окремих категорій військовослужбовців,  які проходять кадрову
військову службу та військову службу за контрактом,  перелік яких
визначається Кабінетом Міністрів України;

     2) видача продовольчого пайка;

     3) виплата  грошової компенсації замість продовольчого пайка
(харчування)   у   розмірі   його   вартості   -   на    прохання
військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом
та  кадрову  військову  службу.  Для   військовослужбовців,   які
проходять  військову  службу  за  призовом,  грошова  компенсація
замість продовольчого пайка виплачується  за  час  перебування  в
місцях використання відпустки;

     4) виплата  продовольчо-дорожніх грошей військовослужбовцям,
які проходять військову службу за призовом, на час перебування їх
в дорозі, а також на час перебування в пунктах відряджень, якщо в
цих пунктах відсутнє організоване харчування військовослужбовців.

     Військовослужбовці забезпечуються речовим майном залежно від
умов  проходження військової служби за нормами та в терміни,  які
встановлюються Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовці, які  проходять   військову   службу   за
контрактом,  кадрову  військову  службу  мають право на отримання
замість належних їм за нормами  забезпечення  предметів  речового
майна грошової компенсації у розмірі вартості вказаних предметів.

     Порядок виплати  вказаної  грошової компенсації визначається
Міністром оборони України.

     Військовослужбовці       забезпечуються       лазне-пральним
обслуговуванням за нормами, які встановлюються статутами Збройних
Сил та іншими нормативно-правовими актами України.

     Торгово-побутове обслуговування    військовослужбовців    та
членів    їх    сімей   регулюється   законодавчими   та   іншими
нормативно-правовими актами України.

     Військовослужбовцям та членам їх сімей  надається  право  на
придбання   через   мережу  військової  торгівлі  промислових  та
продовольчих товарів, продуктів харчування за пільговими цінами в
порядку,   що   встановлюється   Кабінетом   Міністрів   України.
Передбачені  цією  частиною  права   поширюються   на   громадян,
звільнених з військової служби, та членів їх сімей.

     Стаття 30. Пенсійне забезпечення і допомога

     Пенсійне забезпечення  військовослужбовців  після звільнення
їх з військової служби провадиться відповідно до  Закону  України
"Про    пенсійне   забезпечення   військовослужбовців   та   осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

     Військовослужбовцям при звільненні з військової  служби  при
досягненні ними граничного віку перебування на військовій службі,
за станом здоров'я чи у зв'язку із  скороченням  чисельності  або
штату  військовослужбовців  виплачується  одноразова допомога при
загальній тривалості військової служби:

     1) менше  10  років  -  у  розмірі   5   окладів   грошового
забезпечення;

     2) від  5  до  15  років  -  у  розмірі 10 окладів грошового
забезпечення;

     3) від 15 до 20 років  -  у  розмірі  15  окладів  грошового
забезпечення;

     4) 20  років  і  більше  -  у  розмірі  20 окладів грошового
забезпечення.

     Військовослужбовцям, звільненим  з  військової   служби   за
службовою    невідповідністю,    у   зв'язку   із   систематичним
невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи  у  зв'язку  з
обвинувальним вироком суду,  що набрав законної сили,  одноразова
грошова допомога не виплачується.

     Розмір та  порядок  виплати  вказаної  одноразової  допомоги
громадянам,  звільненим  з  військової  служби  за інших підстав,
визначається Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовцям, нагородженим   під   час    проходження
військової служби державними нагородами (орденами,  медалями) або
удостоєних почесних звань України,  розмір  одноразової  допомоги
збільшується на два оклади грошового забезпечення.

     Військовослужбовцям, які   проходили   військову  службу  за
призовом,  при  звільненні  з  військової   служби   виплачується
одноразова  допомога  у  сумі  двох  розмірів  мінімальної оплати
праці,  встановлених  законодавчими  актами   України   на   день
звільнення,  а вказаним особам з числа дітей-сиріт та дітей,  які
залишилися  без  піклування  батьків  -  у  сумі  п'яти  розмірів
мінімальної оплати праці.

     Військовослужбовцям, які   проходили   військову  службу  за
контрактом,  а також тим,  що перебували на  кадровій  військовій
службі,  мають загальну тривалість військової служби від 15 до 20
років,  звільнені  з  військової  служби  при   досягненні   ними
граничного  віку  перебування  на  військовій  службі,  за станом
здоров'я чи  у  зв'язку  із  скороченням  чисельності  або  штату
військовослужбовців  без  права  на пенсію,  протягом п'яти років
виплачується щомісячна соціальна допомога у розмірі:

     1) при загальній тривалості військової служби 15 років -  40
відсотків суми окладу грошового забезпечення;

     2) за  кожний  рік  понад  15 років - 3 відсотки суми окладу
грошового забезпечення.

     Військовослужбовцям, звільненим за  тих  же  підстав  і  які
мають  загальну  тривалість  військової  служби  менше  15 років,
протягом одного року після звільнення зберігається виплата окладу
за військове звання.

     Порядок виплати зазначених вище соціальних допомог та окладу
за військове звання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовцям, крім   військовослужбовців    строкової
служби,  щорічно  виплачуються  грошова допомога на оздоровлення,
матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем  та
державна  допомога  сім'ям  з  дітьми  в  порядку і розмірах,  що
визначаються законодавством України.

     Військові формування,  військовослужбовці яких  загинули  чи
померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям
і  батькам  допомогу  в   проведенні   похорону   і   компенсують
матеріальні  витрати  на  ритуальні  послуги  та  на  спорудження
пам'ятників у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

     Батькам та неповнолітнім дітям,  а також  дітям-інвалідам  з
дитинства   (незалежно  від  їх  віку)  військовослужбовців,  які
загинули чи померли або пропали  безвісти  в  період  проходження
військової   служби,  державою  виплачується  одноразова  грошова
компенсація    в    розмірі    суми    державного     страхування
військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових
доходів.

                            ГЛАВА VI.
         ПIЛЬГИ ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ТА ЧЛЕНАМ ЇХ СIМЕЙ.
              СОЦIАЛЬНI ГАРАНТIЇ ПРАВ ЧЛЕНIВ СIМЕЙ
                       ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ

     Стаття 31. Пільги військовослужбовцям та членам їх сімей

     Військовослужбовці мають право на безкоштовний проїзд:

     1) залізничним,  повітряним,  водним  та  автомобільним  (за
винятком таксі) транспортом у службові відрядження,  у зв'язку  з
переводом на нове місце військової служби,  до місць використання
основної (канікулярної) відпустки (один раз на  рік),  додаткових
відпусток,  на лікування та назад,  до місця проживання, обраного
при звільненні з військової служби;

     2) на   всіх   видах   громадського   транспорту   міського,
приміського   та   місцевого   сполучення  (за  винятком  таксі).
Військовослужбовці,  які проходять військову службу за контрактом
або перебувають на кадровій військовій службі, при переведенні на
нове місце військової служби і звільненні  з  військової  служби,
крім  того,  мають  право  на  безоплатне  перевезення до 20 тонн
особового майна в контейнерах з попереднього місця проживання  до
нового  залізничним  транстпортом,  а  там,  де такого транспорту
немає,  - іншими видами транспорту (за винятком  повітряного).  У
разі  перевезення  особового майна в окремому вагоні,  багажом та
дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні  витрати,  але  не
більше вартості перевезення в контейнері вагою 20 тонн;

     3) на   вантажних   машинах   та  в  пасажирських  автобусах
військової частини, що виділяються для забезпечення організованих
перевезень  військовослужбовців  до  місця  військової  служби та
назад.

     Члени сімей  військовослужбовців,  які  проходять  військову
службу за контрактом та кадрову військову службу,  мають право на
безкоштовний проїзд:

     1) від  місця  проживання   до   місця   військової   служби
військовослужбовця  у  зв'язку  з його переведенням на нове місце
військової служби;

     2) один раз на рік -  до  місця  використання  відпустки  та
назад;

     3) на  лікування  в  лікувальні заклади на підставі висновку
військово-лікарської комісії та назад;

     4) при звільненні військовослужбовця з військової служби,  а
також  у  разі загибели (смерті) військовослужбовця - до обраного
місця проживання.

     Члени сімей військовослужбовців  при  переїзді  до  обраного
місця    проживання    у    зв'язку    з    загибеллю    (смертю)
військовослужбовця мають право на безоплатне  перевезення  до  20
тонн  особового  майна  в контейнерах залізничним транспортом,  а
там,  де такого транспорту немає,  - іншими видами транспорту (за
винятком  повітряного).  У  разі  перевезення  особового  майна в
окремому вагоні, багажом та дрібною відправкою їм відшкодовуються
фактичні витрати, але не більше вартості перевезення в контейнері
вагою 20 тонн.

     У разі загибелі (смерті) військовослужбовця члени його сім'ї
(але  не  більше трьох осіб) мають право на безоплатний проїзд до
місця  поховання  та  назад.  Один  з  членів   сім'ї   загиблого
(померлого) військовослужбовця,  похованого на території України,
один раз  на  рік  має  право  на  безоплатний  проїзд  до  місця
поховання та назад.

     Особа, яка  супроводжує  військовослужбовця,  що  прямує  до
лікувального або санаторно-курортного закладу у  відпустку  через
хворобу, до обраного місця проживання при звільненні з військової
служби  або  членів  сімей  військовослужбовців,  які   проходять
військову  службу  за  контрактом,  кадрову військову службу,  що
прямують до лікувальних  чи  санаторно-курортних  закладів,  якщо
необхідність супроводження визнана висновком військово-лікарської
комісії,  має право на  безоплатний  проїзд  до  місця  лікування
(використання  відпустки),  обраного місця проживання та назад на
підставах, які встановлюються для супроводжуючого.

     У разі тяжкої  хвороби  військовослужбовця  два  члени  його
сім'ї  або  два близьких родича мають право на безоплатний проїзд
від місця свого проживання до місця знаходження хворого та  назад
на підставах,  встановлених для військовослужбовців,  один раз за
час хвороби.

     Офіцери, звільнені з військової служби при  досягненні  ними
граничного  віку  перебування  на  військовій  службі,  за станом
здоров'я чи  у  зв'язку  із  скороченням  чисельності  або  штату
військовослужбовців, загальна тривалість військової служби яких у
пільговому обчисленні складає 20 років і більше,  а при загальній
тривалості  військової  служби  25 років і більше,  незалежно від
підстав   звільнення,   мають   право   на   безоплатний   проїзд
залізничним,  повітряним,  водним  та  автомобільним (за винятком
таксі)  транспортом  на  стаціонарне  лікування   відповідно   до
висновку  військово-лікарської комісії або до санаторно-курортних
чи оздоровчих закладів та назад (один раз на рік).  Таке ж  право
на  проїзд  мають  члени  сімей  зазначених  офіцерів,  якщо вони
направляються до санаторно-курортних чи  оздоровчих  закладів,  а
також  прапорщики  та мічмани,  звільнені з військової служби при
досягненні ними граничного віку перебування на військовій службі,
за  станом  здоров'я  чи у зв'язку із скороченням чисельності або
штату військовослужбовців,  загальна тривалість військової служби
яких складає 20 років і більше.

     Військовослужбовець при     направленні     до    службового
відрядження,  до нового місця військової служби, а також до місця
використання  відпустки та назад має право на придбання проїздних
документів на себе та членів своєї сім'ї на всі  види  транспорту
поза   чергою.  При  цьому  військовослужбовець,  який  проходить
військову службу  за  контрактом,  кадрову  військову  службу,  і
направляється  у  службове  відрядження,  користується  правом на
бронювання та отримання поза чергою місця у  готелі  на  підставі
посвідчення про відрядження.

     При виконанні    службових    обов'язків,    пов'язаних    з
відрядженням  в   інші   населені   пункти,   військовослужбовцям
оплачуються  витрати  по  відрядженню  у  порядку,  встановленому
Кабінетом Міністрів України.

     Військовослужбовцям та членам їх сімей, які мешкають разом з
ними,  військовослужбовцям,  що  стали інвалідами при проходженні
військової служби,  їх батькам і членам сімей,  батькам та членам
сімей   військовослужбовців,   які   загинули,  померли,  пропали
безвісти або стали інвалідами при проходженні військової  служби,
надається   50-процентна  знижка  плати  за  користування  житлом
(квартирної   плати),   плати   за   установку   і   користування
індивідуальним  домашнім телефоном та плати за комунальні послуги
(водопостачання,  газ,  електрична,  теплова енергія та  інші)  в
жилих  будинках усіх форм власності,  в межах норм,  передбачених
законодавством України.

     Військовослужбовці мають право  на  позачергове  влаштування
дітей у дошкільні заклади і першочергове встановлення квартирного
телефону,  а також встановлення квартирної охоронної сигналізації
з погашенням 50 відсотків вартості робіт по її встановленню.

     Військовослужбовці, які  використовують  у  службових  цілях
особистий  транспорт,   мають   право   на   отримання   грошової
компенсації у встановленому законодавством порядку.

     Батьки військовослужбовців,  які  загинули  чи  померли  або
пропали безвісти під час проходження служби,  користуються правом
на   безплатний   проїзд   всіма  видами  міського  пасажирського
транспорту  загального  користування   (крім   таксі)   в   межах
адміністративного  району  за місцем проживання,  залізничного та
водного   транспорту   приміського   сполучення   та   автобусами
приміських  маршрутів.  Вони  мають право на 50-відсоткову знижку
при користуванні міжміським,  залізничним,  повітряним, водним та
автомобільним транспортом.

     Військовослужбовці, а також батьки військовослужбовців,  які
загинули чи померли або  пропали  безвісти  під  час  проходження
служби,  звільняються  від  сплати  прибуткового  податку  з усіх
одержуваних ними доходів.

     Військовослужбовці строкової служби  та  курсанти  (слухачі)
вищих   військово-навчальних   закладів,   які   мають  військові
навчальні підрозділи,  вихованці військових  ліцеїв  мають  право
безплатно  відправляти й одержувати листи.  Безплатними поштовими
посилками відправляється особистий одяг  громадян,  призваних  на
строкову  військову  службу.  Не  стягується плата за досилання і
повернення поштових посилок,  які адресовані  військовослужбовцям
строкової військової служби.

     Витрати, пов'язані   з  перевезенням  військовослужбовців  і
громадян,  звільнених з військової служби,  членів  їх  сімей  та
перевезенням  особового майна залізничним,  повітряним,  водним і
автомобільним (за винятком таксі) транспортом,  бронюванням місць
у   готелях   при   направленні  військовослужбовців  у  службові
відрядження  відшкодовуються  за  рахунок   коштів   Міністерства
оборони   України,   Служби   безпеки  України,  інших  утворених
відповідно до законів України  військових  формувань  у  порядку,

який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

     Витрати, пов'язані  з перевезенням військовослужбовців всіма
видами громадського транспорту міського, приміського та місцевого
сполучень (за винятком таксі), наданням військовослужбовцям пільг
щодо поштових відправлень на території  України,  відшкодовуються
за  рахунок  коштів Міністерства оборони України,  Служби безпеки
України, інших утворених відповідно до законів України військових
формувань  у  порядку,  який  встановлюється  Кабінетом Міністрів
України.

     Військовослужбовці і  громадяни,  звільнені   з   військової
служби та члени їх сімей,  які мають право на пільги, гарантії та
компенсації відповідно до цього  Закону,  користуються  пільгами,
гарантіями  та компенсаціями,  встановленими для громадян України
законами та іншими нормативно-правовими актами України,  а  також
нормативно-правовими  актами  органів  місцевого  самоврядування.
Якщо зазначені особи одночасно мають право на отримання однієї  і
тієї ж пільги, гарантії чи компенсації за кількома підставами, то
їм надається за їх вибором пільга,  гарантія  чи  компенсація  за
однією  підставою  за  виключенням випадків,  окремо передбачених
законами України.

     Військовослужбовець, громадянин,  звільнений  з   військової
служби в запас або у відставку,  військовозобов'язаний, призваний
на збори,  втрачають право на пільги,  гарантії  та  компенсації,
встановлені  цим  Законом,  на час відбуття призначеного їм судом
покарання у вигляді позбавлення волі.  На цей  же  час  члени  їх
сімей втрачають право на пільги,  гарантії та компенсації,  якими
вони користувалися як члени сімей вказаних осіб.

     Особам, які мають право на пільги,  гарантії та компенсації,
передбачені  цим  Законом,  видаються посвідчення за формою,  яка
затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Стаття 32.  Додаткові пільги,  гарантії та  компенсації,  що
надаються військовослужбовцям, які виконують обов'язки військової
служби в умовах надзвичайного стану і при збройних конфліктах, та
членам їх сімей

     Військовослужбовцям, які   виконують   завдання   в   умовах
надзвичайного  стану  і  при   збройних   конфліктах,   надаються
додаткові  пільги,  гарантії  та  компенсації,  що встановлюються
законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України.

     На членів  сімей  військовослужбовців,  які   загинули   при
виконанні  завдань  в  умовах  надзвичайного стану і при збройних
конфліктах, поширюються пільги, гарантії та компенсації, що діють
стосовно  членів сімей військовослужбовців,  які загинули під час
Великої Вітчизняної війни, а також в інших державах, на території
яких  велися  бойові дії за участю військовослужбовців Радянської
Армії,  Військово-Морського Флоту,  Комітету державної безпеки та
осіб   рядового,   начальницького  складу  і  військовослужбовців
Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР.

     Стаття 33.   Соціальні   гарантії    прав    членів    сімей
військовослужбовців

     Члени сімей військовослужбовців,  які втратили годувальника,
не можуть бути виселені  з  займаних  ними  жилих  приміщень  без
безоплатного надання їм іншого упорядкованого жилого приміщення.

     Члени сімей військовослужбовців,  які втратили годувальника,
мають  переважне  право  на  отримання  земельних   ділянок   для
індивідуального  житлового  будівництва,  на  вступ до садівничих
товариств  (кооперативів).  Їм  надаються  пільгові  кредити   на
будівництво  індивідуальних жилих будинків,  будівництво,  ремонт
садових будиночків та упорядкування садових ділянок у порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України.

     Органи місцевого   самоврядування   здійснюють   капітальний
ремонт індивідуальних  жилих  будинків  (квартир),  які  належать
членам  сімей військовослужбовців,  що втратили годувальника,  за
рахунок коштів місцевого бюджету.

     Батькам, дружині   (чоловіку)   та    неповнолітнім    дітям
військовослужбовців,   які   загинули   (померли)  при  виконанні
обов'язків  військової  служби,  надається  право  на  безоплатну
медичну допомогу та переважне право на соціальне обслуговування в
державній системі соціальних служб.

     Члени сімей військовослужбовців мають  переважне  право  при
прийнятті  на  роботу  і  на  залишення  на роботі при скороченні
чисельності  або  штату  працівників,  а  також  на  першочергове
направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і
перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період
навчання середньої заробітної плати.

     Дружинам (чоловікам)        військовослужбовців,        крім
військовослужбовців  строкової  служби,  виплачується  за  місцем
роботи  грошова допомога в розмірі середнього місячного заробітку
при розірванні ними трудового договору у зв'язку  з  переведенням
чоловіка  (дружини)  на службу в іншу місцевість.  При тимчасовій
втраті  працездатності,  а  також  захворюванні  дітей  лікарняні
листки  оплачуються  дружинам  (чоловікам)  військовослужбовців у
розмірі 100  відсотків  посадового  окладу  незалежно  від  стажу
роботи.

     Дружинам (чоловікам)        військовослужбовців,        крім
військовослужбовців строкової служби, зараховується до загального
стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, період
проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було
можливості  працевлаштування  за спеціальністю,  але не більше 10
років.

     Дружинам (чоловікам)  військовослужбовців  за  їх   бажанням
щорічна  відпустка  надається  одночасно  з  відпусткою  чоловіка
(дружини).

     Органи місцевого самоврядування:

     1) працевлаштовують   у   першочерговому   порядку    дружин
військовослужбовців   у   разі   їх   звільнення  при  скороченні
чисельності або штату працівників,  при ліквідації, реорганізації
або перепрофілюванні підприємства, установи, організації;

     2) надають  позачергово  дітям  військовослужбовців та дітям
військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти
під  час  проходження служби,  місця у дитячих закладах за місцем
проживання;

     3) у  позачерговому  порядку  забезпечують   відселення   із
закритих   та   віддалених   від   населених  пунктів  військових
гарнізонів  військовослужбовців,  звільнених  в   запас   або   у
відставку.  Порядок  такого  відселення  встановлюється Кабінетом
Міністрів України.

     Вдова (вдівець) загиблого або померлого  військовослужбовця,
а   також   дружина  (чоловік)  військовослужбовця,  який  пропав
безвісти під час проходження військової служби, в разі, якщо вона
(він)  не взяла (не взяв) інший шлюб,  батьки військовослужбовця,
які перебували на його утриманні,  та її (його) неповнолітні діти
або повнолітні діти - інваліди з дитинства мають право на пільги,
передбачені цим Законом.

     Кабінетом Міністрів     України,     органами      місцевого
самоврядування,  підприємствами, установами, організаціями можуть
встановлюватися й інші пільги  та  гарантії  соціального  захисту
сімей військовослужбовців.

                           ГЛАВА VII.
          ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ, ОБОВЯЗКИ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ
         ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ.
   ПРАВО ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ НА ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМIРНИХ ДIЙ.
   СУДОЧИНСТВО ЩОДО ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ ТА ПРАВО НА ОТРИМАННЯ
    ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ. ЗДIЙСНЕННЯ НОТАРIАЛЬНИХ ДIЙ ЗА УЧАСТЮ
             ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ ТА ЧЛЕНIВ ЇХ СIМЕЙ

     Стаття 34. Обмеження прав військовослужбовців

     Військовослужбовці не мають права:

     1) займатися політичною діяльністю;

     2) займатися  підприємницькою  діяльністю  безпосередньо  чи
через  посередників  або підставних осіб,  бути повіреними третіх
осіб у військового формування,  в якому вони проходять службу,  а
також  виконувати  роботу  на  умовах сумісництва (крім наукової,
викладацької, творчої діяльності, медичної практики у вільний від
служби час),  а також входити самостійно,  через представника або
підставних осіб до складу правлінь чи  інших  виконавчих  органів
підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств
тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють
підприємницьку діяльність;

     3) використовувати  з  метою,  не  пов'язаною  з  виконанням
обов'язків військової служби, фінансові кошти та майно військової
частини,  а  також  інше  державне  майно,  за  винятком випадків
використання вказаного майна за встановлену плату  відповідно  до
законодавства України;

     4) отримувати гонорари за публікації і виступи,  пов'язані з
виконанням обов'язків військової служби;

     5) отримувати від  фізичних  та  юридичних  осіб  винагороди
(подарунки,  грошові винагороди,  ссуди,  послуги, оплату розваг,
відпочинку,  транспортних витрат  та  інших  винагород)  за  дії,
пов'язані з виконанням обов'язків військової служби,  за винятком
цінних подарунків,  у тому числі іменних,  і грошових сум,  якими
військовослужбовці нагороджуються в порядку заохочення відповідно
до статутів Збройних Сил України;

     6) приймати  без   дозволу   Президента   України   нагороди
іноземних держав, міжнародних та іноземних організацій;

     7) виїзджати  у  службові  відрядження  за кордон за рахунок
фізичних та юридичних осіб, за винятком службових відряджень, які
здійснюються  відповідно  до міжнародних договорів України або на
взаємній  основі  за  домовленістю  органів  державної  влади   з
відповідними   органами  державної  влади  іноземних  держав  або
міжнародними організаціями;

     8) використовувати службове становище в інтересах політичних
партій  і  громадських,  у  тому  числі  релігійних  об'єднань та
організацій, а також для пропаганди свого ставлення до них.

     Військовослужбовці, які  перебувають  у  близьких   родинних
стосунках  чи  свояцтві,  не  можуть проходити військову службу у
одній  військовій  частині,  одному  з'єднанні,  об'єднанні   (до
оперативного   командування   включно),   якщо  проходження  ними
військової служби пов'язане  з  безпосередньою  підпорядкованістю
або підконтрольністю одного з них іншому.

     Стаття 35.      Посадові     та     спеціальні     обов'язки
військовослужбовців

     Посадові обов'язки   військовослужбовців   та   порядок   їх
виконання   визначаються  законами,  іншими  нормативно-правовими
актами та статутами Збройних Сил України.

     Командири (начальники) є єдиноначальниками і відповідають  у
мирний  та  воєнний  час  за  постійну  бойову  та  мобілізаційну
готовність,  виконання  бойових   завдань,   бойову   підготовку,
виховання,        військову       дисципліну,       правопорядок,
морально-психологічний стан підлеглого особового складу,  безпеку
військової  служби,  стан  та  збереження  озброєння,  військової
техніки та військового майна,  матеріальне,  технічне, фінансове,
побутове  забезпечення  та медичне обслуговування підпорядкованих
їм військових підрозділів і частин.

     Військовослужбовці, що знаходяться  на  бойовому  чергуванні
(бойовій службі),  у добовому і гарнізонному нарядах, залучаються
для ліквідації  наслідків  стихійного  лиха,  а  також  за  інших
надзвичайних  умов  виконують  спеціальні  обов'язки.  Спеціальні
обов'язки та порядок їх виконання встановлюються законами, іншими
нормативно-правовими актами та статутами Збройних Сил України.

     Для виконання   спеціальних   обов'язків  військовослужбовці
можуть наділятися додатковими  правами  (на  застосування  зброї,
сили,    пред'явлення    вимог,   обов'язкових   для   виконання,
підпорядкування суворо визначеним особам та іншими правами),  які
визначаються  законами,  іншими  нормативно-правовими  актами  та
статутами Збройних Сил України.

     Стаття 36.  Відповідальність військовослужбовців за вчинення
правопорушень

     Військовослужбовці і  призвані на збори військовозобов'язані
несуть  відповідальність  за  адміністративні  правопорушення  за
Дисциплінарним   статутом  Збройних  Сил  України.  За  порушення
правил,  норм і стандартів,  що стосуються  забезпечення  безпеки
дорожнього          руху,         санітарно-гігієнічних         і
санітарно-протиепідемічних  правил  і  норм,  правил   полювання,
рибальства  та  охорони рибних запасів,  митних правил,  вчинення
корупційних   діянь   та   інших   правопорушень,    неправомірне
використання державного майна,  контрабанду, невжиття заходів для
виконання окремої ухвали суду чи окремої постанови судді,  органу
дізнання,  слідчого  або протесту,  припису чи подання прокурора,
ухилення від виконання законних вимог прокурора ці  особи  несуть
відповідальність  на  загальних підставах.  До зазначених осіб не
може бути застосовано виправні роботи і адміністративний арешт.

     У випадках,  зазначених у частині першій цієї статті, органи
(посадові  особи),  яким  надано  право накладати адміністративні
стягнення,  можуть   замість   накладених   стягнень   передавати
матеріали  про  правопорушення  відповідним органам для вирішення
питання    про    притягнення    винних     до     дисциплінарної
відповідальності.

     При порушенні  правил  дорожнього  руху водіями транспортних
засобів Збройних Сил України або інших  утворених  відповідно  до
законів   України  військових  формувань  -  військовослужбовцями
строкової служби штраф як адміністративне  стягнення  до  них  не
застосовується.  До  зазначених  осіб  як захід адміністративного
стягнення застосовується попередження.

     За провини, пов'язані з порушенням військової дисципліни або
громадського  порядку,  військовослужбовці  несуть  дисциплінарну
відповідальність  на  підставах  та  в  порядку,  які   визначені
статутами Збройних Сил України.

     Командири (начальники)      не     несуть     дисциплінарної
відповідальності за правопорушення, які здійснили їх підлеглі, за
винятком  тих  випадків,  коли вони приховали злочини,  а також у
межах  своєї  компетенції  не  вживали  необхідних  заходів  щодо
застереження   та   запобігання   правопорушень,  притягнення  до
відповідальності винних осіб.

     За матеріальну  шкоду,  заподіяну  державі   при   виконанні
обов'язків військової служби,  військовослужбовці притягаються до
матеріальної відповідальності згідно з законодавством України.

     За невиконання   або   неналежне   виконання    передбачених
законами, іншими нормативно-правовими актами України зобов'язань,
за збитки і моральну шкоду,  заподіяні військовослужбовцями,  які
не   знаходяться  при  виконанні  обов'язків  військової  служби,
державі,  фізичним та юридичним особам, а також в інших випадках,
передбачених  законодавчими та іншими нормативно-правовими актами
України,     військовослужбовці      несуть      цивільно-правову
відповідальність.

     За вчинені  злочини  військовослужбовці  несуть  кримінальну
відповідальність відповідно до чинного законодавства.

     Стаття 37.   Право    військовослужбовця    на    оскарження
неправомірних дій

     Військовослужбовці мають   право  на  захист  своїх  прав  і
законних  інтересів  шляхом  звернення   до   суду   у   порядку,
встановленому  законами  та  іншими  нормативно-правовими  актами
України.

     Військовослужбовці звільняються від сплати  державного  мита
за  подання  скарги  до суду з питань,  пов'язаних з проходженням
військової служби.

     Неправомірні рішення   і   дії    (бездіяльність)    органів
військового  управління  та  командирів (начальників) можуть бути
оскаржені військовослужбовцями у порядку, передбаченому законами,
іншими  нормативно-правовими  актами  та  статутами  Збройних Сил
України.

     Стаття 38.  Судочинство щодо військовослужбовців та право на
отримання  юридичної  допомоги.  Здійснення  нотаріальних  дій за
участю військовослужбовців та членів їх сімей

     Військовослужбовцям гарантується право на захист у  порядку,
встановленому  законами  та  іншими  нормативно-правовими  актами
України.

     Судочинство у справах  за  участю  військовослужбовців,  які
проходять  військову  службу  на території України,  здійснюється
відповідно  до  законів  України,  а   військовослужбовців,   які
проходять  військову  службу  за межами території України,  також
вимог міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.

     Юридична допомога надається безоплатно:

     1) органами  військового  управління  та органами військової
юстиції  в   межах,   визначених   функціональними   (посадовими)
обов'язками - всім військовослужбовцям і громадянам, звільненим з
військової служби,  та членам їх сімей  з  питань,  пов'язаних  з
проходженням військової служби;

     2) органами  попереднього слідства,  прокурором та судом,  у
віданні яких знаходиться кримінальна справа.

     Юридичні консультації   та   колегії    адвокатів    надають
безоплатно  юридичну допомогу військовослужбовцям,  які проходять
військову службу за призовом, з питань, пов'язаних з проходженням
військової   служби,  а  також  за  інших  підстав,  встановлених
законодавчими актами України.

     Командири (начальники)   військових   частин   мають   право
здійснювати  нотаріальні  дії  за  участю  військовослужбовців  і
громадян,  які  призиваються  (вступають)  на  військову  службу,
членів  їх сімей у випадках та в порядку,  визначених законами та
іншими нормативно-правовими актами.

                           ГЛАВА VIII.
          ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ПОСАДОВИХ ОСIБ ЗА ПОРУШЕННЯ
                          ЦЬОГО ЗАКОНУ

     Стаття 39. Відповідальність посадових осіб

     Посадові особи, винні в порушенні законодавства про державні
гарантії прав,  соціальний захист військовослужбовців і громадян,
звільнених  з  військової  служби,  та  членів  їх сімей,  несуть
відповідальність згідно з законодавством України.

                 ГЛАВА IХ. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року.

     2. З  1  січня 2001 року втрачає чинність Закон України "Про
соціальний і правовий захист  військовослужбовців  та  членів  їх
сімей" (Відомості Верховної Ради України,  1992 р., N 15, ст.190;
1993 р.,  N 26,  ст.281;  1997 р.,  N 12,  ст.103, 1997 р., N 45,
ст.288).

     3. Закони  та  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті  до
набрання чинності цим Законом,  діють у частині, що не суперечить
цьому Закону.

     4. Кабінету  Міністрів  України  в  тримісячний термін після
набуття чинності цього Закону:

     подати до Верховної Ради  України  пропозиції  про  внесення
змін до законів України, норми яких суперечать цьому Закону;

     розробити і  привести  у  відповідність  з  цим Законом свої
нормативно-правові акти;

     забезпечити перегляд і скасування міністерствами  та  іншими
центральними     органами    виконавчої    влади    України    їх
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

     ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ                                   Л.КУЧМА