Проект
                                                 Тираж 14.07.99

                          Закон України

           Про тимчасові слідчі та спеціальні комісії
                     Верховної Ради України

     Розділ І. Загальні положення

     Стаття 1.  Статус  тимчасових  слідчих комісій та тимчасових
спеціальних комісій Верховної Ради України

     1. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України (надалі -
слідчі  комісії)  є  колегіальними тимчасовими органами Верховної
Ради  України,  завданням  яких  є   здійснення   парламентського
контролю шляхом проведення розслідування з питань,  що становлять
суспільний інтерес.

     2. Тимчасові   спеціальні  комісії  Верховної  Ради  України
(надалі  -  спеціальні  комісії)  є   колегіальними   тимчасовими
органами  Верховної  Ради України,  завданням яких є підготовка і
попередній розгляд питань за дорученням Верховної Ради України, у
тому   числі   доопрацювання  проектів  законів  та  інших  актів
Верховної Ради України

     3. Питання  про створення тимчасової слідчої або спеціальної
комісії включається окремим  пунктом  до  порядку  денного  сесії
Верховної Ради України.

     3. Статус,  організація і порядок діяльності слідчих комісій
та  тимчасових  спеціальних  комісій   Верховної   Ради   України
визначаються   Конституцією   України,  цим  та  іншими  законами
України.

     Стаття 2.  Підзвітність  слідчих  та   спеціальних   комісій
Верховній Раді України

     Слідчі та   спеціальні   комісії  підзвітні  Верховній  Раді
України. Термін попереднього звіту слідчих комісій встановлюється
Верховною Радою України при створенні цих комісій. Наступний звіт
слідчої комісії заслуховується після завершення її роботи або  не
пізніш як через три місяці після попереднього звіту,  якщо робота
комісії потребує більш тривалого часу.

     Стаття 3. Принципи діяльності слідчих комісій

     1. Слідчі комісії діють  на  принципах  верховенства  права,
законності, об'єктивності та колегіальності.

     2. Засідання слідчих комісій проводяться у закритому режимі.
Матеріали   розслідування   та   висновки   з   них   не   можуть
оприлюднюватися без відповідного рішення Верховної Ради України.

     3. Голова  слідчої комісії може за рішенням комісії надавати
засобам масової інформації повідомлення про окремі  організаційні
питання роботи слідчої комісії.

     4. Інформацію про діяльність слідчих комісій може отримати в
будь-який час Голова Верховної Ради України.

     Розділ ІІ. Повноваження слідчих комісій

     Стаття 4. Права слідчих комісій

     Слідчі комісії мають право:

     1) вимагати  необхідну  для  розслідування  інформацію   від
державних   органів,   їх   посадових   осіб,  органів  місцевого
самоврядування  і  їх  посадових  осіб,   підприємств,   установ,
організацій усіх форм власності,  їх керівників.  Інформація,  що
становить  державну  таємницю,  надається  згідно  з   правилами,
встановленими чинним законодавством;

     2) вільно  ознайомлюватись з інформацією та документами,  що
мають   пряме   чи   опосередковане   відношення   до    предмету
розслідування, отримувати їх копії;

     3) на  отримання  чи  витребування,  а у разі потреби - і на
вилучення будь-яких необхідних для парламентського  розслідування
документів чи їх копій;

     4) викликати   будь-яку   особу  для  дачі  пояснень  (окрім
Президента  України  і  суддів),  заслуховувати  її   на   своєму
засіданні, ставити їй запитання;

     5) отримувати  свідчення,  у тому числі і письмові пояснення
від будь-яких осіб (окрім Президента України і суддів),  що мають
причетність до справ, які розслідуються слідчими комісіями;

     6) підготовлювати   і  вносити  подання  до  Верховної  Ради
України щодо введення  до  складу  слідчої  комісії  спеціального
прокурора Верховної Ради України та спеціального слідчого;

     7) приймати  рішення  про  залучення спеціалістів (фахівців)
для роботи в слідчих комісіях;

     8) звертатись  за  допомогою  і  отримувати  її   від   усіх
державних   органів   та   їх  посадових  осіб,  зокрема  органів
прокуратури, внутрішніх справ, контрольно-ревізійних органів, при
розслідуванні визначених Верховною Радою України питань;

     9) на  безперешкодний  доступ в установи,  організації та на
підприємства  всіх  форм   власності   для   з'ясування   питань,
пов'язаних з предметом розслідування;

     10) залучати   до   участі   у   розслідуванні   працівників
прокуратури України,  оперативних і  слідчих  працівників  Служби
безпеки   України,   Міністерства   внутрішніх   справ   України,
Національного бюро  розслідувань  України,  Державної  податкової
адміністрації України у необхідній для розслідування кількості, в
т.ч. персонально конкретних осіб;

     11) подавати  до  суду  заяви  про   скасування   незаконних
нормативних  актів,  рішень  чи  розпоряджень будь-яких державних
органів чи органів місцевого самоврядування (окрім судів);

     12) ініціювати у Верховній Раді України питання про недовіру
Кабінету   Міністрів,  Прем'єр-міністру,  Генеральному  прокурору
України;

     13) користуватися    послугами    консультантів    комітетів
Верховної Ради України.

     Стаття 5. Обов'язки слідчих комісій

     Слідчі комісії зобов'язані:

     1) вести протоколи та стенограми своїх засідань;

     2) вести облік всієї інформації та документів,  що надходять
в  слідчі  комісії  в  ході  розслідування,  а   також   вихідних
документів;

     3) проводити збір інформації, свідчень, пояснень, матеріалів
та документів, здійснювати їх дослідження;

     4) на основі всебічного аналізу  досліджених  фактів  робити
висновки  та  пропозиції  для  внесення  на розгляд на пленарному
засіданні Верховної Ради України;

     5) доповідати Верховній Раді України про хід  та  результати
розслідування у відповідності з визначеними завданнями;

     6) здавати  в  архів  Верховної  Ради України всі протоколи,
стенограми своїх засідань, а також матеріали розслідувань разом з
висновками та пропозиціями. У разі направлення матеріалів комісії
до Генеральної прокуратури України в архів здаються їх копії.

     Стаття 6.  Забезпечення  слідчих  комісій   документами   та
інформацією

     1. На   запити   та  звернення  слідчих  комісій  в  процесі
здійснення ними своїх повноважень всі органи  державної  влади  і
органи   місцевого   самоврядування,  підприємства,  установи  та
організації незалежно від форм власності,  а  також  їх  посадові
особи зобов'язані надавати документи та інформацію, що стосуються
предмету розслідування.

     2. Слідча комісія  вправі  прийняти  рішення  про  примусове
вилучення  необхідних  документів,  яке  виконується  за сприяння
органу внутрішніх справ,  у разі відмови або  ухилення  посадових
осіб  від  надання  цих  документів.  Уповноважений  член слідчої
комісії   вилучає   документи   в    присутності    представників
підприємства,  установи,  організації.  Про вилучення він складає
протокол  у  двох  примірниках,  в  якому  зазначаються  вилучені
документи   і   який   підписують   член   комісії   та  присутні
представники.

     3. Посадові  особи  органів   державної   влади,   місцевого
самоврядування,    підприємств,    установ,    організацій,    що
перевіряються,  у  разі  відмови  або  ухилення  від  своєчасного
надання  необхідних  документів  та  інформації на вимогу слідчих
комісій,  а  також  за  надання   недостовірних   документів   та
інформації  підлягають відповідальності у порядку,  встановленому
чинним законодавством України.

     Стаття 7. Обов'язковість давання свідчень слідчій комісії

     1. Громадяни і посадові  особи  державних  органів,  органів
місцевого  самоврядування,  підприємств,  установ  і  організацій
зобов'язані з'явитися на виклик слідчої комісії і  дати  правдиві
свідчення  про  відомі  їм  обставини  в  справі  парламентського
розслідування.

     2. Особа,  яка  дає  свідчення  слідчій   комісії,   повинна
відповісти  на  всі  запитання,  що  стосуються  предмету відання
комісії,  а у разі  необхідності  -  викласти  свої  свідчення  у
письмовій формі або ж підписати протокол,  в якому зафіксовані її
свідчення.

     3. Якщо громадянин  або  посадова  особа  не  з'явиться  без
поважних  причин,  слідча  комісія має право прийняти рішення про
застосування  до  нього  приводу,  яке  виконується  через  орган
внутрішніх справ.

     Розділ ІІІ. Організація і порядок діяльності слідчих комісій

     Стаття 8. Створення слідчих комісій

     1. Слідчі комісії створюються Верховною Радою України,  якщо
за відповідну постанову проголосувала не  менш  як  одна  третина
народних  депутатів  України від конституційного складу Верховної
Ради України.

     2. Підставами для призначення  та  проведення  депутатського
розслідування  можуть бути повідомлення про порушення Конституції
України,  законів або інших нормативно-правових актів  державними
органами   та   їх   посадовими   особами,   органами   місцевого
самоврядування та їх посадовими особами,  адміністрацією установ,
підприємств,   організацій  будь-якої  форми  власності  відносно
питань, що становлять суспільний інтерес, в тому числі:

     повідомлення про  обставини,  які  загрожують  суверенітету,
територіальній цілісності України або її екологічним, політичним,
економічним та культурним інтересам;

     повідомлення про масове порушення прав і законних  інтересів
громадян  та  їх  об'єднань  або  зловживання  владою  посадовими
особами, що призвело до значної шкоди суспільним інтересам.

     3. Про  створення  слідчої  комісії  Верховна  Рада  України
приймає постанову, в якій визначає:

     1) назву слідчої комісії;

     2) завдання   слідчої   комісії  і  питання,  що  підлягають
розслідуванню;

     3) кількісний і персональний склад слідчої комісії;

     4) термін попереднього звіту слідчої комісії  про  виконання
завдань;

     5) заходи кадрового, матеріально-технічного, інформаційного,
організаційного забезпечення діяльності слідчої комісії;

     6) державні органи,  що зобов'язані співпрацювати з  слідчою
комісією чи сприяти їй у справі розслідування.

     Статус слідчої  комісії  може  надаватись комітету Верховної
Ради України або тимчасовій спеціальній  комісії  Верховної  Ради
України за Постановою Верховної Ради України.

     Стаття 9. Порядок проведення засідань слідчих комісій

     1. Формою   роботи  слідчої  комісії  є  її  засідання,  які
проводяться в міру необхідності.

     2. Засідання слідчої комісії є правомочним,  якщо  на  ньому
присутні   більше   половини   складу   членів  слідчої  комісії,
затвердженого  Верховною  Радою  України.  Всі  рішення  на   цих
засіданнях приймаються більшістю голосів присутніх членів слідчої
комісії шляхом відкритого або таємного голосування.

     3. Засідання слідчої  комісії  скликаються  головою  слідчої
комісії  або  1/4  її  членів і є закритими.  За рішенням слідчої
комісії засідання може проводитися у відкритому режимі.

     4. В процесі засідання слідчої  комісії  ведеться  протокол,
який  підписується  головою  та  секретарем слідчої комісії.  Хід
засідання за рішенням слідчої комісії може  фіксуватися  засобами
аудіо та відеозапису.

     Стаття 10.   Проведення  організаційного  засідання  слідчої
комісії

     Перше, організаційне,  засідання слідчої комісії проводиться
у  термін,  що не перевищує 72 години з моменту її утворення.  На
цьому засіданні обираються  голова,  заступник  голови,  секретар
слідчої    комісії,   а   також   визначається   чисельності   та
призначається персональний склад секретаріату слідчої комісії. На
організаційному  засіданні  слідчої  комісії  можуть вирішуватись
також інші питання.

     Стаття 11.  Порядок обрання голови,  заступників  голови  та
секретаря слідчої комісії

     1. Голова,  заступник  голови  і  секретар  слідчої  комісії
обираються на її організаційному  засіданні  з  числа  її  членів
таємним  або відкритим голосуванням більшістю від складу комісії.
Кандидатури  на  посаду  голови,  заступника  голови,   секретаря
слідчої   комісії   може  запропонувати  будь-який  член  слідчої
комісії. Голосування проводиться по кожній кандидатурі окремо.

     2. Більшістю голосів народних депутатів,  обраних до  складу
слідчої комісії, голова слідчої комісії, його заступник, секретар
можуть бути переобрані на будь-якому засіданні слідчої комісії

     Стаття 12. Секретаріат слідчої комісії

     1. Для забезпечення належних  умов  роботи  слідчої  комісії
утворюється  секретаріат,  до  якого входить не менше двох осіб з
числа постійних працівників апарату Верховної  Ради  України.  За
постійними  працівниками  апарату  Верховної  Ради  України,  які
залучені до  роботи  у тимчасових слідчих комісіях,  зберігається
місце роботи та їх посадовий оклад з відповідними  нарахуваннями.
Тимчасова  слідча  комісія  може  подати до керівництва Верховної
Ради України пропозиції щодо підвищення оплати праці  працівникам
апарату   Верховної  Ради  України,  які  залучені  до  роботи  у
тимчасових слідчих комісіях, на період роботи комісії.

     2. Секретаріат слідчої комісії формується на організаційному
засіданні комісії,  однак його склад може змінюватися  в  процесі
роботи  в  залежності  від  необхідності  у фахівцях відповідного
профілю.

     3. Прийом  на  роботу  до   секретаріату   слідчої   комісії
фахівців,  які  не є працівниками апарату Верховної Ради України,
здійснюється на основі строкового трудового договору з ними, який
укладається  керівництвом  Секретаріату Верховної Ради України за
поданням  голови  слідчої  комісії.   Оплата   праці,   а   також
преміювання  фахівців  здійснюється  в  порядку  та  в розмірах ,
встановлених для головних консультантів комітетів Верховної  Ради
України.

     4. Діловодство слідчої комісії здійснює її секретаріат.

     Стаття 13. Голова слідчої комісії

     Організацію роботи слідчої  комісії  забезпечує  її  голова,
який:

     1) головує на засіданнях слідчої комісії,

     2) підписує  разом  із  секретарем слідчої комісії протоколи
засідань та рішення слідчої комісії;

     3) діє від імені слідчої комісії  у  відносинах  з  органами
державної   влади,   органами  місцевого  самоврядування,  їхніми
посадовими  і  службовими  особами,  установами,   організаціями,
підприємствами,  а  також громадянами;  за рішенням комісії видає
довіреності на здійснення представництва членам слідчої комісії;

     4) забезпечує розробку плану роботи слідчої комісії;

     5) організовує   роботу   членів   слідчої    комісії,    її
секретаріату,  консультантів  та  залучених  до  неї  фахівців на
виконання визначених завдань, координує їх діяльність;

     6)інформує членів слідчої комісії  про  офіційні  документи,
листи та матеріали, що надійшли до комісії;

     7) санкціонує виклик відповідних осіб для отримання свідчень
чи пояснень;

     8) у разі систематичного ухилення народних депутатів України
від  виконання ними обов'язків члена слідчої комісії інформує про
це голів відповідних  фракцій,  груп  та  Голову  Верховної  Ради
України;

     9) вживає  необхідних  заходів  до  виконання  затвердженого
слідчою  комісією  плану  роботи,  створення  належних  умов   її
діяльності;

     10) виносить  на  розгляд  Верховної Ради України пропозиції
слідчої комісії, пов'язані з її роботою;

     11) приймає рішення про залучення фахівців (спеціалістів) до
роботи в комісії.

     Стаття 14. Заступник голови слідчої комісії

     Заступник голови слідчої комісії:

     1) виконує  обов'язки  голови  слідчої  комісії  у разі його
відсутності;

     2) виконує за дорученням голови слідчої комісії окремі  його
функції,  а  також  завдання  по  організації роботи цієї слідчої
комісії.

     Стаття 15. Секретар слідчої комісії

     Секретар слідчої комісії:

     1) бере участь у складанні плану роботи слідчої  комісії  та
розробці звернень у відповідні органи та установи,  а також інших
вихідних документів;

     2) контролює  ведення  діловодства  слідчої  комісії  та  її
секретаріату,   підписує   разом   з  головою  комісії  протоколи
засідання і рішення слідчої комісії;

     3) веде облік  засідань  слідчої  комісії  та  присутніх  на
засіданнях;

     4) контролює    виконання    рішень   слідчої   комісії   та
забезпечення її членів необхідними документами та матеріалами;

     5) контролює  виконання  плану  роботи  слідчої  комісії  та
графіку її дій;

     6) готує  матеріали  слідчої  комісії до передачі їх в архів
Верховної Ради України, а в разі необхідності до направлення їх у
Генеральну прокуратуру України.

     Стаття 16. Член слідчої комісії

     Член слідчої комісії:

     1) бере участь у засіданнях слідчої комісії;

     2) висловлює  або  письмово складає свою окрему думку в разі
незгоди з рішеннями, що ухвалюються слідчою комісією;

     3) за дорученням слідчої комісії одержує письмові  або  усні
пояснення  від  посадових  і  службових  осіб  органів  влади  та
місцевого  самоврядування,  установ,   організацій,   підприємств
незалежно від форм власності, а також громадян;

     4) одержує  від  зазначених  у  пункті  3  цієї  статті осіб
оригінали або належним чином завірені копії будь-яких документів,
в тому числі таємних;

     5) вносить  пропозиції  щодо  залучення  до  участі у роботі
слідчої  комісії  працівників  правоохоронних  органів  щодо   їх
кількісного  та  персонального складу,  а також щодо залучення до
роботи у слідчій комісії спеціалістів;

     6) вносить  пропозиції  щодо  організації   роботи   слідчої
комісії  та  опрацювання матеріалів депутатського розслідування і
висновків з них.

     2. На  час  діяльності  слідчих  комісій  їх  протоколи   та
оригінали  документів  зберігаються в сейфі,  що опечатується.  В
процесі дослідження матеріалів розслідування кожен  член  слідчої
комісії  працює  з  ксерокопіями  витребуваних документів,  що не
виключає  його  звернення  до  їх  оригіналів,  при  необхідності
консультується  з  фахівцями,  радиться  з консультантами слідчої
комісії.   Всі   зауваження,   висновки   та   пропозиції    щодо
досліджуваних   матеріалів   та   фактів  члени  слідчої  комісії
викладають письмово та подають їх на ім'я голови слідчої  комісії
через її секретаріат або безпосередньо.

     Стаття 17. Розгляд питань на засіданнях слідчої комісії

     1. На засіданні слідчої комісії вирішуються питання :

     1) обрання  голови,  його  заступника  та  секретаря слідчої
комісії;

     2) затвердження плану та процедури роботи слідчої комісії;

     3) утворення робочих  груп  слідчої  комісії  за  напрямками
визначених завдань;

     4) залучення  для  отримання  матеріалів  та  їх дослідження
працівників   прокуратури,   правоохоронних   органів,   наукових
консультантів та фахівців;

     5) підготовка   подання   до  Верховної  Ради  України  щодо
введення до  складу  слідчої  комісії  спеціального  прокурора  і
спеціальних   слідчих   та  пропозицій  щодо  організації  роботи
комісії;

     6) розробки схем по  отриманню  та  дослідженню  документів,
узгодження структури і форм відповідних документів, звернень;

     7) розподілу доручень;

     8) запрошення посадових осіб та інших громадян для одержання
відповідних свідчень чи пояснень;

     9) заслуховування пояснень викликаних осіб і  відповідей  їх
на запитання;

     10) повідомлення   в  засобах  масової  інформації  відносно
організації роботи слідчої комісії;

     11) відрядження  членів  слідчої  комісії  у  зв'язку  з  її
діяльністю;

     12) ухвалення висновків та пропозицій слідчої комісії;

     13) затвердження  тексту звіту про роботу слідчої комісії та
визначення доповідача перед Верховною Радою України.

     2. Слідча  комісія  може  розглядати  й  інші  питання,  які
виникають під час проведення парламентського розслідування.

     3. Для  розгляду  попередньо  визначених питань на засідання
слідчих комісій чи їх робочих груп можуть бути запрошені  будьякі
особи,   присутність  яких  визнана  необхідною.  Слідчі  комісії
завчасно,  але не  пізніш  як  за  три  дні,  в  письмовій  формі
повідомляють  керівників  державних  органів,  органів  місцевого
самоврядування,  підприємств, установ і організацій, представники
яких   викликаються   на  засідання.  В  повідомленні  запрошеним
вказується час і місце засідання,  з якого питання  необхідна  їх
присутність,  які  матеріали та документи необхідно мати з собою.
Запрошена  особа  зобов'язана  своєчасно  прибути  на   засідання
слідчої комісії чи її робочої групи.

     4. Обговорення   рішень   і  дій  посадових  осіб  та  інших
громадян,  які розслідуються слідчою комісією, проводиться без їх
присутності.

     Стаття 18. Здійснення перевірок

     Члени слідчої комісії і створені нею робочі групи здійснюють
перевірки фактів, подій як безпосередньо на місцях їх виникнення,
так і опосередковано через витребування відповідних документів та
матеріалів,  отримання пояснень.  Доступ їх на відповідні об'єкти
гарантується  після  пред'явлення  посвідчення народного депутата
України або посвідчення особи, уповноваженої слідчою комісією.

     Стаття 19.  Порядок  залучення  спеціалістів  для  роботи  в
слідчій комісії

     1. Пропозиції  щодо  залучення  спеціалістів  для  роботи  в
слідчій комісії вносяться на її розгляд членами  слідчої  комісії
на  черговому  засіданні.  Рішення  про залучення спеціаліста для
роботи в комісії приймається на її засіданні.

     2. Залучені спеціалісти повинні  надавати  допомогу  слідчій
комісії  у  дослідженні  та вивченні питань у ході розслідування,
використовуючи  свої  спеціальні   знання.   Вони   мають   право
знайомитись  з матеріалами комісії в межах даних їм доручень.  За
виконання своїх обов'язків спеціалісти мають право на винагороду,
яка виплачується з коштів комісії.

     3. Залучені  до виконання завдань слідчої комісії працівники
прокуратури  України,  оперативні  і  слідчі  працівники   Служби
безпеки  України,  Міністерства  внутрішніх справ,  Національного
бюро розслідування України,  Державної  податкової  адміністрації
України  діють  у  межах  своєї  компетенції,  визначеної  чинним
законодавством.

     Стаття 20.  Вимоги  щодо  висновків  та  пропозицій  слідчої
комісії

     1. Результати   розслідування   слідча  комісія  викладає  у
письмовому висновку, який повинен містити відомості про:

     1) факти   й   обставини,   які   стали    підставами    для
розслідування;

     2) факти,  встановлені слідчою комісією,  і докази, якими це
підтверджується;

     3) факти, що не підтвердилися;

     4) факти, які не були перевірені і причини цього.

     2. Слідча комісія,  при  підготовці  висновку  щодо  кожного
встановленого   нею   факту,  проводить  голосування.  Результати
голосування з  зазначенням  кількості  голосів,  поданих  "за"  і
"проти",  вказуються  у  висновку.  Рішення вважається прийнятим,
якщо за нього проголосувало більш  ніж  половина  членів  слідчої
комісії від її складу, затвердженого Верховною Радою України. Всі
рішення слідчої  комісії  оформлюються  письмово  і  підписуються
головою та секретарем слідчої комісії.

     3. Пропозиції слідчої комісії повинні вказувати,  яким чином
мають  бути  використані  висновки   у   разі   затвердження   їх
парламентом.   Вони  можуть  бути  оформлені  у  вигляді  проекту
постанови Верховної Ради України.

     4. Слідча  комісія  може  подавати  Голові  Верховної   Ради
України  окремі  пропозиції щодо встановлення ступеню секретності
її документів,  якщо вони мають відношення до державної  таємниці
або впливають на таємницю слідства.

     5. Висновки  і  пропозиції слідчих комісій не є вирішальними
для слідства і суду,  а після  затвердження  їх  Верховною  Радою
України   стають   предметом   правового  реагування  відповідних
органів.

     Стаття 21. Завершення роботи слідчих комісій

     1. Після закінчення розслідування і  складання  мотивованого
висновку   та   пропозицій  слідча  комісія  надсилає  їх  Голові
Верховної  Ради,  а  після  включення  в  порядок  денний   сесії
відповідного  питання  доповідає про них на пленарному засіданні.
Верховна Рада  України  проводить  обговорення  доповіді  слідчої
комісії та приймає відповідне рішення.

     2. Повноваження  слідчої  комісії припиняються автоматично з
прийняттям  Верховною  Радою  України  остаточного  рішення  щодо
результатів  її  роботи,  а  також  у разі припинення повноважень
Верховної Ради, яка створила цю слідчу комісію.

     Стаття 22. Розгляд Верховною Радою України висновків слідчих
комісій

     Після розгляду  звітів слідчих комісій Верховна Рада України
своїми постановами може:

     1) затвердити  висновки  і   пропозиції   слідчих   комісій,
відхилити їх або направити для доопрацювання слідчою комісією;

     2) направити   матеріали   слідчих  комісій  до  Генеральної
прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування;

     3) направити висновки слідчих  комісій  Президенту  України,
Прем'єр-міністру України;

     4) прийняти  рішення  про  публікацію цих висновків в газеті
"Голос України" та  інших  засобах  масової  інформації  або  про
відповідну заяву.

     Розділ ІV.  Особливості  статусу  тимчасової слідчої комісії
для розслідування справи про імпічмент Президента України

     Стаття 23.  Мета створення і статус  спеціальної  тимчасової
слідчої комісії

     1. Відповідно   до  Конституції  України  для  розслідування
справи про імпічмент Президента  України  Верховна  Рада  України
створює  спеціальну  тимчасову  слідчу  комісію  (далі  -  слідча
комісія з імпічменту),  до складу  якої  включаються  спеціальний
прокурор  і  спеціальні  слідчі.  Підставою  для  створення  цієї
комісії є  заява,  підписана  більшістю  народних  депутатів  від
конституційного   складу  Верховної  Ради  України  про  вчинення
Президентом  України  державної  зради  або  іншого  злочину   та
порушення питання про усунення його з поста в порядку імпічменту.

     2. Слідча  комісія з імпічменту діє на основі положень цього
Закону  про  організацію,  повноваження  і   порядок   діяльності
тимчасових    слідчих   комісій   з   врахуванням   особливостей,
передбачених у цьому розділі.

     Стаття 24. Призначення спеціального прокурора

     1. Спеціальний прокурор призначається  Постановою  Верховної
Ради України за поданням слідчої комісії з імпічменту.  З моменту
призначення  він  вважається  членом  цієї   комісії   з   правом
вирішального голосу.

     2. Спеціальний  прокурор  може  бути  призначеним як з числа
атестованих прокурорів прокуратури України,  так і з інших  осіб,
що відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

     Стаття 25. Призначення спеціальних слідчих

     Спеціальні слідчі    призначаються    слідчою   комісією   з
імпічменту.  Вони  можуть  бути  призначені   з   числа   слідчих
прокуратури  України  або інших слідчих органів,  а також з інших
осіб, що відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

     Стаття 26.  Вимоги до особи,  яка рекомендується  на  посаду
спеціального прокурора

     На посаду  спеціального  прокурора  може  бути рекомендована
особа,  яка є громадянином України,  проживає на її території  не
менш  як десять років,  вільно володіє державною мовою,  має вищу
юридичну  освіту  і  стаж  роботи  в  галузі  права  не  менш  як
п'ятнадцять  років  і  не  має  судимості.  Вона  повинна  подати
декларацію про майно та  доходи  за  попередній  рік  за  формою,
встановленою для державних службовців.

     Стаття 27.  Вимоги  до  особи,  яка рекомендується на посаду
спеціального слідчого

     На посаду  спеціального  слідчого  може  бути  рекомендована
особа,  яка  є громадянином України,  проживає на її території не
менш як десять років,  вільно володіє державною мовою,  має  вищу
юридичну  освіту  і  стаж роботи в галузі права не менш як десять
років і не має судимості.  Вона  повинна  подати  декларацію  про
майно  та  доходи  за попередній рік за формою,  встановленою для
державних службовців.

     Стаття 28. Повноваження спеціального прокурора

     Обсяг і межі повноважень спеціального прокурора визначаються
відповідно до закону.

     Стаття 29. Повноваження спеціального слідчого

     1. Спеціальний   слідчий   вживає   необхідних   заходів  до
перевірки і  встановлення  обставин  і  фактів,  що  є  предметом
розслідування   слідчої  комісії  з  імпічменту.  При  цьому  він
користується     повноваженнями      слідчого,      встановленими
Кримінальнопроцесуальним   кодексом  України.  Обсяг  повноважень
спеціального слідчого визначається законом.

     2. Спеціальний  слідчий  (слідчі)   завершує   розслідування
складанням  проекту висновку слідчої комісії з імпічмненту,  який
після схвалення його спеціальним прокурором вноситься на  розгляд
комісії.

     Стаття 30.  Особливості  взаємодії  спеціального прокурора і
спеціального слідчого з слідчою комісією з імпічменту

     1. Слідча комісія з питань імпічменту може визначати напрями
роботи спеціального прокурора та спеціального слідчого (слідчих).
Члени  слідчої  комісії  не  можуть   втручатися   у   діяльність
спеціального прокурора та спеціального слідчого.

     2. Про  свою  діяльність  спеціальний прокурор і спеціальний
слідчий (слідчі) звітують перед слідчою комісією з імпічменту  не
рідше одного разу на місяць.

     Стаття 31. Підготовка висновків і пропозицій

     1. Слідча  комісія  з  імпічменту  готує  у  відповідності з
вимогами ст.21 (п.п.1-4) цього Закону висновки та  пропозиції  за
дослідженими  фактами щодо вчинення Президентом України державної
зради або іншого злочину.

     2. Слідча комісія  з  імпічменту  за  наявності  відповідних
підстав  складає  висновок  про звинувачення Президента України у
відповідності  з  вимогами   Кримінально-процесуального   кодексу
України. Висновок підписують спеціальний слідчий (слідчі), голова
та секретар цієї комісії.

     3. Разом з пропозиціями слідча комісія з імпічменту  вносить
на розгляд парламенту проект відповідної Постанови Верховної Ради
України.

     Стаття 32. Заходи соціального захисту спеціального прокурора
і спеціального слідчого (слідчих)

     1. За  спеціальним  прокурором  і  спеціальним слідчим,  які
призначені з числа працівників прокуратури  або  інших  державних
органів,   на   період   роботи   слідчої  комісії  з  імпічменту
зберігається  посада,  яку  вони  перед  цим  займали,  а   також
заробітна плата по цій посаді.

     2. З спеціальним прокурором і спеціальним слідчим,  які не є
працівниками державного органу,  укладається  строковий  трудовий
договір.

     Розділ V.   Тимчасові   спеціальні  комісії  Верховної  Ради
України

     Стаття 33.  Особливості  створення  тимчасової   спеціальної
комісії

     1. Постанова Верховної Ради України про створення тимчасової
спеціальної комісії повинна визначати:

     1) назву комісії;

     2) завдання комісії;

     3) кількісний склад комісії;

     4) обраного  Верховною  Радою  України  голову   (співголів)
комісії;

     5) персональний склад членів комісії;

     6) термін  діяльності комісії (на заздалегідь визначений час
або на час виконання певної роботи);

     7) додаткові права (якщо  це  необхідно),  надані  Верховною
Радою України цій комісії:

     8) обсяг  коштів  (та  їх  джерел),  попередньо  виділених у
розпорядження комісії для оплати робіт чи послуг,  виконаних  або
наданих  юридичними і фізичними особами,  залученими комісією для
виконання завдання;

     9) заходи    щодо     кадрового,     матеріально-технічного,
інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.

     2. Рішення  про  створення  тимчасової  спеціальної  комісії
Верховною Радою України  приймається  більшістю  голосів  від  її
конституційного складу.

     3. Тимчасова  спеціальна комісія обирається з числа народних
депутатів України, які дали на це згоду. Кількісний склад комісії
повинен   забезпечувати  пропорційне  представництво  від  кожної
зареєстрованої  депутатської  групи  (фракції).  Голова  Комітету
Верховної  Ради  України  не може бути обраний головою тимчасової
слідчої чи тимчасової спеціальної комісій.

     4. Пропозиції   щодо   персонального    складу    тимчасової
спеціальної  комісії  подаються депутатськими групами (фракціями)
не пізніш як у  дводенний  термін  після  прийняття  рішення  про
необхідність  створення  такої комісії;  це не виключає завчасної
підготовки відповідних пропозицій.

     5. На  підставі  заяви  депутата,  який  входить  до  складу
тимчасової   спеціальної   комісії,   він   звільняється  Головою
Верховної Ради України від обов'язку бути присутнім на засіданнях
комітету  Верховної  Ради  України,  членом  якого він є,  і його
відсутність з цієї причини не впливає на кворум в комітеті.

     Стаття 34. Порядок діяльності тимчасових спеціальних комісій

     1. Тимчасова спеціальна комісія завжди є головною з питання,
для підготовки якого її створено.

     2. Тимчасова  спеціальна  комісія  здійснює  свою діяльність
відповідно до порядку, встановленого для комітетів Верховної Ради
України.

     Стаття 35.  Особливості  в організації діяльності тимчасових
спеціальних комісій

     1. Тимчасові  спеціальні  комісії  працюють   у   відкритому
режимі,   однак   за   їх  рішенням  можуть  проводитись  закриті
засідання.

     2. На засідання тимчасових спеціальних комісій  можуть  бути
запрошені  члени  Уряду  та  посадові  особи  центральних органів
державної влади,  органів місцевого  самоврядування  для  надання
необхідної інформації.

     3. Тимчасова  спеціальна  комісія  має  право  вимагати  від
запрошених мотивованих пояснень у разі їх  неявки  на  відповідне
засідання.

     4. Тимчасова спеціальна комісія у визначений Верховною Радою
України термін,  але не  пізніш  як  через  6  місяців  після  її
створення,  подає  Верховній  Раді  Україні  письмовий  звіт  про
виконану роботу,  а також  підготовлені  нею  відповідні  проекти
актів  Верховної Ради України та інші матеріали,  які поширюються
серед депутатів.  Після обговорення результатів роботи тимчасової
спеціальної комісії на пленарному засіданні Верховна Рада України
приймає остаточне рішення щодо них або доручає комісії продовжити
роботу і визначає для цього новий термін.

     Розділ VІ.  Фінансове  і  матеріально-технічне  забезпечення
діяльності тимчасових слідчих та спеціальних комісій

     Стаття 36. Фінансове забезпечення комісій

     Фінансове забезпечення  діяльності  тимчасових  слідчих   та
спеціальних  комісій  здійснюється Управлінням справами Верховної
Ради України на підставі кошторису, затвердженого Верховною Радою
України, і в межах коштів, що передбачаються щорічно на ці цілі.

     Стаття 37.   Матеріально-технічне   забезпечення  діяльності
тимчасових слідчих та спеціальних комісій

     Тимчасові слідчі  та   спеціальні   комісії   забезпечуються
службовими   приміщеннями,   засобами   діловодства,   зв'язку  і
транспортом Управлінням справами Верховної Ради України.

     Стаття 38. Заходи безпеки членів тимчасових слідчих комісій

     1. У  разі  наявності  загрози  життю  чи  здоров'ю   членів
тимчасової    слідчої   комісії,   спеціального   прокурора   або
спеціального слідчого голова комісії вносить  мотивоване  подання
Голові  Верховної  Ради  України  про  забезпечення  їх державної
охорони.

     2. Верховна  Рада  України  може  прийняти  постанову,  якою
зобов'язує  Управління  державної охорони здійснювати щодо членів
комісії,  спеціального  прокурора   чи   спеціального   слідчого,
зазначених   у  частині  першій  цієї  статті,  державну  охорону
протягом терміну їх повноважень.

     Стаття 39.  Гарантії соціального захисту осіб,  залучених до
роботи в комісіях

     1. Штатні  працівники  апарату Верховної Ради України,  яким
доручається робота в секретаріаті комісії, звільняються на період
роботи в ній від виконання інших службових обов'язків.

     2. З  особами,  залученими  до роботи в комісіях,  на період
їхньої роботи укладаються строкові трудові договори.

     3. За особами,  зазначеними  в  пункті  10  статті  5  цього
Закону,  на  час  роботи  їх у слідчій комісії зберігаються їхній
статус і повноваження, а також заробітна плата за основним місцем
праці.

     Розділ VІІ.  Відповідальність  за  невиконання  вимог  цього
Закону

     Стаття 40.  Відповідальність  за  порушення  положень  цього
Закону

     1. За  порушення  вимог  цього  Закону  винні  особи  несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством.

     2. Громадяни і посадові особи, які перешкоджають у будь-якій
формі  здійсненню  повноважень  тимчасових  слідчих,  спеціальних
тимчасових слідчих,  тимчасових  спеціальних  комісій  чи  роботі
уповноважених представників цих комісій, підлягає дисциплінарній,
адміністративній або  кримінальній  відповідальності  у  порядку,
встановленому законодавством України.

     Прикінцеві положення

     1. Цей   Закон   набирає  чинності  з  дня  його  офіційного
опублікування.

     2. Положення законів України "Про статус народного  депутата
України",  "Про  комітети  Верховної  Ради  України",  Регламенту
Верховної  Ради  України  та  інших  нормативно-правових   актів,
прийнятих до набуття чинності цим Законом, діють у частині, що не
суперечить цьому Закону.

     Тимчасові слідчі і тимчасові  спеціальні  комісії  Верховної
Ради України,  створені до набуття чинності цим Законом, діють на
підставі Закону.