Проект
(Тираж 04.02.2002)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про електронні документи
та електронний документообіг
Цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади
створення електронних документів та визначає загальний порядок
електронного документообігу.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
адресат - фізична або юридична особа, якій адресується
електронний документ;
дані - інформація, яка подана у формі, придатній для її
оброблення і передавання електронними засобами;
електронна інформаційна система - сукупність програмних,
програмно-апаратних та апаратних засобів, методів і процедур, що
застосовуються для створення, відправлення, передавання,
одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення,
перевірки цілісності електронних документів;
електронний цифровий підпис - сукупність даних отримана за
допомогою криптографічного перетворення вмісту електронного
документа, яка дає змогу підтвердити його цілісність та
ідентифікувати особу, яка його підписала;
оператор електронної інформаційної системи (далі - оператор)
- фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством
порядку здійснює приймання, передавання (доставку), зберігання,
перевірку цілісності електронних документів для задоволення
власних потреб або надає відповідні послуги за дорученням інших
суб'єктів електронного документообігу;
обов'язковий реквізит електронного документа - сукупність
обов'язкових даних в електронному документі, без яких він не може
бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили;
автор електронного документу - фізична або юридична особа,
яка створила документ;
суб'єкти електронного документообігу - автор, адресат та
оператор, які набувають передбачених законом або договором прав і
обов'язків в процесі електронного документообігу.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають в
процесі створення, відправлення, передавання, одержання,
зберігання, оброблення, використання та знищення електронних
документів
Стаття 3. Законодавство про електронні документи та
електронний документообіг
Відносини, пов'язані з електронним документообігом та
використанням електронних документів, регулюються Конституцією
України, Цивільним Кодексом України, Законами України "Про
інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах",
"Про державну таємницю", "Про зв'язок", цим Законом, а також
іншими нормативно-правовими актами.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені цим законом застосовуються правила
міжнародного договору.
Стаття 4. Державне регулювання електронного документообігу
Державне регулювання електронного документообігу в Україні
здійснюється Кабінетом Міністрів України та спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади у цій сфері.
Державне регулювання в сфері електронного документообігу
спрямовано на:
реалізацію єдиної державної політики електронного
документообігу;
забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів
електронного документообігу;
нормативно-правове забезпечення технології створення,
відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення та
використання електронних документів;
забезпечення захисту інформації при її створенні, обробці,
зберіганні, передаванні і одержанні.
Розділ ІІ. ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТ
Стаття 5. Електронний документ
Електронний документ - документ, інформація, в якому
представлена у формі електронних даних, включаючи обов'язкові
реквізити документа, у тому числі й електронний цифровий підпис.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і
перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є
відображення даних, які він містить, електронними засобами або на
папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною.
Форма і структура даних електронного документа, його
обов'язкові реквізити, а також візуальна форма його відображення
визначаються законодавством.
Стаття 6. Електронний цифровий підпис
Електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом
електронного документа, який формується автором під час створення
електронного документа і перевіряється з метою підтвердження
цілісності документа та ідентифікації автора іншими суб'єктами
електронного документообігу.
Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових
підписів, регулюються законом.
Стаття 7. Оригінал електронного документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний
примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з
електронним цифровим підписом автора.
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам
або його зберігання на кількох електронних носіях інформації
кожний з електронних примірників вважається оригіналом
електронного документа.
Якщо автором створюються ідентичні за вмістом та реквізитами
електронний документ та документ на папері, кожен з документів є
оригіналом і має однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа: повинен давати змогу
довести його цілісність та справжність згідно з процедурою,
визначеною законодавством; у визначених законодавством випадках
може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, у тому
числі у паперовій копії.
Паперовою копією електронного документа є візуальне подання
електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку,
встановленому законодавством.
Стаття 8. Правовий статус електронного документа та його
копії
Електронний документ і документ на папері, які є ідентичними
за вмістом та реквізитами, мають однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа та його паперова копія,
засвідчена у встановленому порядку, мають однакову юридичну силу.
Допустимість електронного документа як доказу (незалежно від
вмісту і призначення електронного документа) не може
заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну
форму.
Електронний документ може бути застосовано для передачі
повідомлень та іншої інформації, здійснення листування, укладання
договорів (угод) та здійснення розрахунків, у порядку,
встановленому законодавством.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:
1) свідоцтва про право на спадщину;
2) документа, який відповідно до законодавства може бути
створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків
існування централізованого сховища оригіналів електронних
документів;
3) в інших випадках, передбачених законом.
У разі коли законом передбачається вимога нотаріального
посвідчення цивільно-правової угоди, така угода, оформлена шляхом
створення електронного документа (електронних документів),
повинна бути посвідчена нотаріусом, у порядку встановленому
законом.
Розділ ІІІ. ЗАСАДИ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ
Стаття 9. Електронний документообіг
Електронний документообіг (обіг електронних документів) -
сукупність процесів створення, оброблення, передавання,
одержання, зберігання, використання та знищення електронних
документів, які виконуються із застосуванням перевірки
цілісності, достовірності та у разі необхідності з підтвердженням
факту одержання таких документів.
Стаття 10. Передавання електронних документів
Передавання електронних документів здійснюється власними або
загального користування засобами телекомунікаційного зв'язку в
електронній формі або на зовнішніх засобах збереження інформації.
на яких записано цей документ у вигляді файла.
Електронний документ вважається відправленим автором, якщо
він відправлений безпосередньо автором або електронною
інформаційною системою, яка запрограмована на відправлення
електронних документів в автоматичному режимі, а також
оператором, уповноваженим автором відправляти документи від його
імені.
Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не
домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного
документа вважається дата і час, коли відправлення електронного
документа не може бути скасоване особою, яка його відправила. У
разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його
на зовнішніх засобах збереження інформацій у вигляді файла, на
якому записано цей документ, датою і часом відправлення
вважається дата і час здавання його для пересилання.
Вимоги, коли законодавством передбачається надіслання
документів рекомендованим листом або передавання їх під розписку,
не поширюються на електронні документи. У таких випадках
підтвердження факту одержання електронних документів здійснюється
згідно з вимогами цього Закону.
Стаття 11. Одержання електронних документів
Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу
надходження авторові інформації в електронній формі про одержання
електронного документа автора, якщо інше не передбачено
законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами
електронного документообігу.
Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного
документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання
електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в
будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в
електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене
підтвердження повинне містити дані про факт і час одержання
електронного документа та про відправника цього підтвердження.
У разі ненадходження до автора підтвердження про факт
одержання електронного документа вважається, що електронний
документ не одержано адресатом, і автор повинен вжити інших
заходів до виконання своїх обов'язків перед адресатом.
Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не
домовилися про інше, електронний документ вважається відправлений
автором та одержаним адресатом за їх місцезнаходженням (для
фізичних осіб - місцем проживання), навіть якщо електронна
інформаційна система, за допомогою якої одержано документ,
знаходиться в іншому місці. Місцезнаходження (місце проживання)
визначається відповідно до законодавства.
Стаття 12. Перевірка цілісності електронного документа
Перевірка цілісності електронного документа проводиться
шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Стаття 13. Зберігання електронних документів та архіви
електронних документів
Суб'єкти електронного документообігу повинні зберігати
електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що
дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.
Строк зберігання електронних документів на електронних
носіях інформації повинен бути не меншим від строку,
встановленого законодавством для звичайних документів
аналогічного призначення.
У разі неможливості зберігання електронних документів на
електронних носіях інформації протягом встановленого строку для
відповідних документів на папері суб'єкти електронного
документообігу повинні вживати заходів до дублювання документів
на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх
періодичне копіювання відповідно до встановленого порядку ведення
обліку та копіювання документів. Якщо неможливо виконати
зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у
паперовій копії (у разі відсутності паперового оригіналу). При
копіюванні електронного документа з електронного носія інформації
обов'язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому
носії.
При зберіганні електронних документів обов'язкове додержання
таких умов:
1) інформація, що міститься в електронних документах,
повинна бути доступною для її подальшого використання;
2) електронний документ повинен зберігатися у тому форматі,
в якому він був підготовлений, відправлений або одержаний;
3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає
змогу встановити походження та призначення електронного
документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.
Суб'єкти електронного документообігу можуть забезпечувати
додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом
використання послуг посередника, у тому числі архівної установи,
якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення
архівів електронних документів, подання електронних документів до
архівних установ України та їх зберігання у цих установах
здійснюється в порядку, визначеному законодавством.
Розділ ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ
Стаття 14. Організація електронного документообігу
Електронний документообіг здійснюється відповідно до
законодавства України або на підставі укладених договорів, що
визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
У випадках, якщо електронний документообіг є достатньо
захищеним, то він повинен бути створений тільки в електронній
формі. Якщо підприємство або організація не забезпечує захищений
електронний документообіг, то застосовується документ на папері.
Стаття 15. Обіг електронних документів, що містять
інформацію з обмеженим доступом
Суб'єкти електронного документообігу, що здійснюють його на
підставі укладених договорів, самостійно визначають режим доступу
до електронних документів, які містять конфіденційну інформацію,
та встановлюють для них систему (способи) захисту.
В електронних інформаційних системах, які забезпечують обмін
електронними документами, що містять конфіденційну інформацію,
яка є власністю держави, а також інформацію, яка містить
відомості, що становлять державну таємницю, повинні бути
передбачені взаємоузгоджені заходи щодо захисту цієї інформації.
Стаття 16. Вимоги до програмно-технічних засобів, що
застосовуються для організації електронного документообігу
Електронні інформаційні системи, що забезпечують електронний
обіг інформації, яка є власністю держави або захист якої
гарантується державою, підлягають державній експертизі відповідно
до порядку, встановленого спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади у цій сфері з дотриманням вимог,
передбачених законодавством.
Засоби криптографічного захисту конфіденційної інформації,
яка є власністю держави, а також інформації, яка містить
відомості, що становлять державну таємницю, допускаються до
експлуатації в організації електронного документообігу у порядку,
визначеному уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань криптографічного захисту інформації.
Суб'єкти електронного документообігу повинні використовувати
програмні і технічні засоби, що забезпечують необхідний рівень
захисту електронних документів з дотриманням вимог, передбачених
законом.
Програмні та технічні засоби, що використовуються для
створення, обробки, передавання, перевірки та захисту електронних
документів підлягають сертифікації у порядку, передбаченому
законами України.
Стаття 17. Права та обов'язки суб'єктів електронного
документообігу
Суб'єкти електронного документообігу користуються правами та
мають обов'язки, які встановлено законодавством для учасників цих
відносин.
Якщо в процесі організації електронного документообігу
виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків
суб'єктів електронного документообігу, що не визначені
законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися
цими суб'єктами на договірних засадах.
Стаття 18. Вирішення спорів між суб'єктами електронного
документообігу
Вирішення спорів між суб'єктами електронного документообігу
здійснюється в порядку, встановленому законом.
Стаття 19. Відповідальність за порушення у сфері
електронного документообігу
Особи, винні в порушенні законодавства про електронні
документи та електронний документообіг несуть відповідальність
згідно з законами України.
Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності після набрання чинності
законом про введення в дію цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
-підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
відповідні пропозиції про внесення змін до законодавчих актів
України;
-забезпечити прийняття нормативно-правових актів,
передбачених цим законом;
-забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади України їх
нормативноправових актів, що суперечать цьому Закону;
-підготувати програму заходів впровадження електронних
документів та електронного документообігу і стимулювання
підприємств, установ і організацій, які впроваджують електронний
документообіг.