Проект
(Тираж 10.07.2000)
Закон України
"Про державну реєстрацію об'єктів
нерухомого майна та
прав на них"
Цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади
здійснення державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та прав
на них і спрямований на забезпечення визнання і захисту державою
цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого
майна, виходячи з принципу рівноправності всіх форм власності.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера застосування Закону
Цей Закон застосовується щодо державної реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них, визначених у цьому Законі.
Дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію
повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання,
космічних об'єктів та інших об'єктів цивільних прав, на які
поширено правовий режим нерухомої речі, а також на державну
реєстрацію підприємств.
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав на них
- це юридичний акт визнання та підтвердження державою виникнення,
обмеження (обтяження), переходу або припинення прав на нерухоме
майно;
об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки та все, що
розташовано на них і тісно пов'язано з ними, тобто об'єкти,
переміщення яких без істотного, непропорційної шкоди для їх
призначення є неможливим, в тому числі будівлі, споруди,
приміщення або їх частини;
речове право - встановлене в межах закону безпосереднє
володіння над річчю, внаслідок чого виникають зобов'язання всіх і
кожного не порушувати це право, яке забезпечує задоволення
інтересів правомочної особи шляхом безпосереднього впливу на річ
без сприяння інших осіб. Речовими правами є право власності та
обмежені речові права;
обмежене речове право - похідне від права власності і
встановлене на законних підставах часткове панування над річчю,
що здійснюється в межах, визначених законом або договором.
Обмежене речове право обмежує право власності таким чином, що
воно зберігає чинність у разі відчуження речі, а також
здійснюється незалежно від волі власника в межах, встановлених
законом або договором;
обтяження - заборона або обмеження щодо здійснення
повноважень власника, встановлені відповідно до закону. Обтяження
встановлюються на підставі рішень органів державної влади та
уповноважених осіб у випадках, передбачених законом;
правовстановлюючий документ - документ, який підтверджує
права певного суб'єкту на нерухоме майно і складений у порядку,
передбаченому законодавством;
Державний реєстр об'єктів нерухомого майна та прав на них -
це державна інформаційна система відомостей про об'єкти
нерухомого майна, права на них та суб'єктів прав на нерухоме
майно (далі - Державний реєстр);
реєстраційний номер - індивідуальний номер, який
присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна
під час реєстрації права власності на нього. Реєстраційний номер
залишається незмінним протягом усього часу існування об'єкту.
Присвоєння реєстраційного номеру є засобом технічного обліку
нерухомого майна, який дозволяє однозначно індивідуалізувати
його;
реєстраційний округ - територія, в межах якої діє бюро
технічної інвентаризації.
Стаття 3. Законодавство про державну реєстрацію об'єктів
нерухомого майна та прав них
Законодавство про державну реєстрацію об'єктів нерухомого
майна та прав на них складається з Цивільного Кодексу України,
Земельного кодексу України, цього Закону, інших законів України
та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих
законів.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що містить цей Закон, застосовуються правила міжнародного
договору.
Стаття 4. Права та обтяження, що підлягають державній
реєстрації
Обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності
на об'єкти нерухомого майна, обмежені речові права та обтяження,
за винятком прав на повітряні та морські судна, судна
внутрішнього плавання, космічні об'єкти.
Обмежені речові права на нерухоме майно реєструються після
державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.
Державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав на них
здійснюється за власниками цього майна - фізичними та юридичними
особами.
Державній реєстрації об'єктів нерухомого майна та прав на
них передує обов'язкове обстеження цих об'єктів, а також
наявність матеріалів інвентаризації, підготовлених бюро технічної
інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію.
Оформлення правовстановлюючих документів щодо прав на
об'єкти нерухомого майна може бути здійснено тільки щодо тих
об'єктів нерухомого майна та прав на них, які зареєстровані
відповідно до цього Закону.
У випадку, коли власник об'єкта нерухомого майна ухиляється
від реєстрації права власності, та в інших випадках, коли
державна реєстрація об'єкта нерухомого майна та прав на нього за
заявою власника є неможливою, за заявою особи якій належить
обмежене речове право, покупця або іншої зацікавленої особи, суд
вправі з урахуванням обставин справи зобов'язати власника
звернутися до бюро технічної інвентаризації з метою проведення
державної реєстрації, а у відповідних випадках зобов'язати бюро
технічної інвентаризації провести державну реєстрацію.
Стаття 5. Суб'єкти державної реєстрації об'єктів нерухомого
майна та прав на них
Суб'єктами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та
прав на них є фізичні та юридичні особи, в тому числі іноземці та
особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні
організації, іноземні держави, Україна в особі відповідних
органів виконавчої влади, територіальні громади сіл, селищ, міст
в особі органів місцевого самоврядування з одного боку та бюро
технічної інвентаризації, з іншого боку.
Стаття 6. Державний реєстр
Об'єкти нерухомого майна та права на них підлягають
реєстрації у Державному реєстрі, ведення якого здійснюють бюро
технічної інвентаризації.
Зміст та порядок ведення Державного реєстру встановлюється
центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури спільно з Міністерством юстиції України.
Стаття 7. Місце державної реєстрації об'єктів нерухомого
майна та прав на них
Державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав на них
здійснюється за їх місцезнаходженням в межах відповідної
адміністративно-територіальної одиниці (району, міста), яка
становить реєстраційний округ.
Реєстраційний округ, його межі і розмір встановлюється на
території однієї або кількох адміністративно-територіальних
одиниць за рішенням обласних державних адміністрацій, Ради
Міністрів Автономної Республіки Крим, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням з
центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури.
В межах одного реєстраційного округу державну реєстрацію
об'єктів нерухомого майна та прав на них здійснює одне бюро
технічної інвентаризації.
Стаття 8. Система органів державної реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них
Систему органів державної реєстрації об'єктів нерухомого
майна та прав на них становлять:
центральний орган виконавчої влади з питань містобудування
та архітектури;
територіальні (районні, міські) бюро технічної
інвентаризації.
Центральний орган виконавчої влади з питань містобудування
та архітектури формує єдину державну політику щодо реєстрації
об'єктів нерухомого майна та прав на них, для забезпечення
реалізації якої при ньому створюється Центральне бюро технічної
інвентаризації України.
Положення про Центральне бюро технічної інвентаризації
України та його склад затверджуються центральним органом
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Стаття 9. Територіальні органи державної реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них
Бюро технічної інвентаризації є державними підприємствами,
які здійснюють державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та
прав на них, а також ведення Державного реєстру.
Територіальні бюро технічної інвентаризації підпорядковані
обласним управлінням житлово-комунального господарства,
управлінням житлово-комунального господарства Автономної
Республіки Крим, управлінням житлового господарства міст Києва та
Севастополя.
Обласні управління житлово-комунального господарства,
управління житлово-комунального господарства Автономної
Республіки Крим, управління житлового господарства міст Києва та
Севастополя забезпечують організацію діяльності бюро технічної
інвентаризації, що знаходяться на їх території і є у їх
підпорядкуванні.
Територіальні бюро технічної інвентаризації для здійснення
своєї діяльності мають право утворювати спеціалізовані підрозділи
(філії).
Типове положення про територіальні бюро технічної
інвентаризації та їх структуру затверджуються Центральним бюро
технічної інвентаризації України.
Стаття 10. Державний реєстратор об'єктів нерухомого майна та
прав на них
Державний реєстратор об'єктів нерухомого майна та прав на них
- це працівник бюро технічної інвентаризації, який здійснює
державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав на них
(далі -державний реєстратор).
На посаду державного реєстратора призначаються особи, які
мають вищу освіту, здобуту в Україні або прирівнену до неї на
підставі міжнародних договорів, за освітньо-кваліфікаційним
рівнем спеціаліста, магістра та за переліком спеціальностей,
затверджених центральним органом виконавчої влади з питань
містобудування та архітектури, а також склали кваліфікаційний
іспит і отримали свідоцтво державного реєстратора прав.
Державним реєстратором не може бути особа, яка має судимість
за умисний злочин.
Стаття 11. Обов'язок додержання таємниці вчинюваних дій щодо
державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та прав на них
Державні реєстратори, а також інші особи, які працюють у
територіальних бюро технічної інвентаризації, зобов'язані
додержувати таємниці вчинюваних дій щодо державної реєстрації
об'єктів нерухомого майна та прав на них.
Стаття 12. Обмеження в здійсненні державної реєстрації
об'єктів нерухомого майна та прав них для державних реєстраторів
Державний реєстратор не має права проводити державну
реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав на них на своє ім'я
і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї
дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків,
діда, баби, братів, сестер).
У випадках, визначених частиною першою цієї статті, державна
реєстрація провадиться будь-яким іншим державним реєстратором за
місцезнаходженням об'єкту нерухомості.
Державна реєстрація, вчинена з порушенням встановлених цією
статтею правил, є недійсною.
Стаття 13. Кваліфікаційна комісія державних реєстраторів
Для визначення професійної кваліфікації та рівня знань
державних реєстраторів, а також осіб, які мають намір здійснювати
державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав на них
центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури утворює Кваліфікаційну комісію державних
реєстраторів.
Положення про Кваліфікаційну комісію державних реєстраторів
та її склад затверджуються центральним органом виконавчої влади з
питань містобудування та архітектури спільно з Міністерством
юстиції України.
Стаття 14. Свідоцтво державного реєстратора
Професійна кваліфікація та рівень знань державних
реєстраторів засвідчуються свідоцтвом державного реєстратора, яке
видається центральним органом виконавчої влади з питань
містобудування та архітектури на підставі рішення Кваліфікаційної
комісії державних реєстраторів.
Порядок видачі, зупинення дії, відновлення та анулювання
свідоцтва державного реєстратора встановлюється центральним
органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Зразок свідоцтва державного реєстратора встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15. Реєстраційні справи об'єктів нерухомого майна та
прав на них
На кожний об'єкт нерухомого майна та прав на нього
формується реєстраційна справа об'єкта нерухомого майна та прав
на нього з присвоєнням їм ідентифікаційного (кадастрового)
номеру.
Реєстраційна справа об'єктів нерухомого майна та прав на них
формується бюро технічної інвентаризації при реєстрації об'єкта
нерухомого майна та прав на нього і ведеться до знищення
відповідного об'єкта.
Зміст реєстраційної справи об'єктів нерухомого майна та прав
на них та порядок її ведення визначаються центральним органом
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Реєстраційні справи об'єктів нерухомого майна та прав на них
підлягають довічному зберіганню в архівах бюро технічної
інвентаризації.
Порядок ведення архіву бюро технічної інвентаризації
затверджується центральним органом виконавчої влади з питань
містобудування та архітектури за погодженням з органом виконавчої
влади з питань архівної діяльності.
РОЗДІЛ ІІ. ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ НЕРУХОМОГО
МАЙНА ТА ПРАВ НА НИХ
Стаття 16. Порядок проведення державної реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них
Державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав на них
здійснюється в такому порядку:
прийняття правовстановлюючих документів, необхідних для
державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та прав на них, а
договори відчуження прав на об'єкти нерухомого майна, незалежно
від форми власності, повинні бути нотаріально посвідчені або
зареєстровані на біржі;
встановлення відсутності підстав для відмови або
призупинення державної реєстрації;
прийняття рішення про державну реєстрацію об'єктів
нерухомого майна та прав на них, відмову у державній реєстрації
чи зупинення її проведення;
внесення записів до Державного реєстру;
вчинення реєстраційних написів на правовстановлюючих
документах;
видача витягів з Державного реєстру;
надання інформації, яка міститься у Державному реєстрі.
Порядок проведення державної реєстрації об'єктів нерухомого
майна та прав на них, перелік правовстановлюючих документів, у
тому числі документів про обтяження, на підставі яких проводиться
державна реєстрація затверджуються центральним органом виконавчої
влади з питань містобудування та архітектури.
Стаття 17. Терміни проведення державної реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них
Державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, прав на них,
а також обтяжень, крім передбачених у частині другій цієї статті,
здійснюється протягом десяти робочих днів з дня отримання бюро
технічної інвентаризації всіх необхідних для цього документів.
Державна реєстрація обтяжень, які випливають з рішень
органів державної влади, здійснюється протягом двох робочих днів
з дня отримання бюро технічної інвентаризації необхідних для
цього документів.
Стаття 18. Зупинення проведення державної реєстрації
об'єктів нерухомого майна та прав на них
У разі, коли документи для державної реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них подано не в повному обсязі або не
внесено плату, державний реєстратор протягом трьох робочих днів
приймає рішення про зупинення проведення державної реєстрації і
письмово повідомляє про це заявника із зазначенням підстав
зупинення її проведення і пропозицій щодо усунення виявлених
порушень.
Якщо протягом тридцяти календарних днів заявник не усунув
порушення, які викликали зупинення проведення державної
реєстрації, державним реєстратором приймається рішення про
відмову у державній реєстрації об'єктів нерухомого майна та прав
на них.
Стаття 19. Відмова у державній реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них
У державній реєстрації об'єктів нерухомого майна та прав на
них може бути відмовлено, якщо:
1) подані правовстановлюючі документи не підтверджують права
на нерухоме майно та наявності обтяжень, реєстрації яких вимагає
заявник;
2) відсутні об'єкт нерухомого майна та права на нього або не
проведена його технічна інвентаризація;
3) об'єкт нерухомого майна та права на нього не підлягають
реєстрації на території відповідного реєстраційного округу;
4) подані правовстановлюючі документи не відповідають
вимогам законодавства.
Про відмову у державній реєстрації державний реєстратор
письмово повідомляє заявника у триденний строк.
Рішення про відмову у державній реєстрації об'єктів
нерухомого майна та прав на них може бути оскаржене до
центрального органу виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури або у судовому порядку.
Стаття 20. Витяг із Державного реєстру
Витяг із Державного реєстру, який підтверджує права
власності на об'єкти нерухомого майна, іпотеку, обмежені речові
права та обтяження видається власнику об'єкта нерухомого майна,
або за його дорученням іншій особі.
Витяг із Державного реєстру може видаватися за вимогою
відповідних органів у випадках, передбачених законом.
Стаття 21. Реєстраційний напис
Після проведення державної реєстрації об'єктів нерухомого
майна та прав на них, на правовстановлюючих документах державним
реєстратором робиться реєстраційний напис про державну
реєстрацію.
Якщо на правовстановлюючому документі відсутнє місце для
розміщення реєстраційного напису про державну реєстрацію об'єктів
нерухомого майна та прав на них заявнику видається реєстраційне
посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого
документа.
Форма реєстраційного напису та реєстраційного посвідчення
встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань
містобудування та архітектури за погодженням з Міністерством
юстиції України.
Стаття 22. Надання відомостей про державну реєстрацію
об'єктів нерухомого майна та прав на них
Про факт державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та
прав на них у Державному реєстрі бюро технічної інвентаризації
може надаватись інформація, без зазначення будь-яких інших
відомостей щодо такого об'єкта лише у випадках передбачених
законом.
Бюро технічної інвентаризації зобов'язане за заявою власника
об'єкта нерухомого майна надавати йому інформацію про осіб, які
отримали відомості про такий об'єкт, права та обтяження щодо
нього.
Стаття 23. Плата за державну реєстрацію об'єктів нерухомого
майна, прав на них та послуги, які надаються бюро технічної
інвентаризації
Розмір плати за державну реєстрацію об'єктів нерухомого
майна та прав на них, надання відомостей з Державного реєстру та
послуги, пов'язані з державною реєстрацією встановлюються бюро
технічної інвентаризації за погодженням з центральним органом
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Обтяження, які накладаються на підставі рішень державних
органів і пов'язані з охороною спадщини реєструються безкоштовно.
РОЗДІЛ ІІІ. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про
державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав на них
Бюро технічної інвентаризації несуть відповідальність за
своєчасність і достовірність записів про зареєстровані об'єкти
нерухомого майна та права на них у Державному реєстрі, а також за
надання достовірної інформації щодо них.
За невиконання або неналежне виконання державними
реєстраторами своїх обов'язків вони притягаються до
дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності
згідно із законом.
РОЗДІЛ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законів України та інших
нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про
державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав на них"
вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Доручити Кабінету Міністрів України у тримісячний термін
після введення в дію Закону України "Про державну реєстрацію
об'єктів нерухомого майна та прав на них":
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади України їх
нормативноправових актів, що суперечать цьому Закону;
розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.
4. Об'єкти нерухомого майна та права на них, зареєстровані
до набрання чинності цим Законом, вважаються зареєстрованими
належним чином.
Об'єкти нерухомого майна та права на них, які виникли до
набрання чинності цим Законом, але не були зареєстровані,
підлягають реєстрації відповідно до вимог цього Закону.
5. Працівники бюро технічної інвентаризації, діяльність яких
пов'язана з державною реєстрацією об'єктів нерухомого майна та
прав на них зобов'язані протягом одного року у встановленому
центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури порядку пройти перепідготовку для отримання свідоцтва
державного реєстратора.
До отримання свідоцтва державного реєстратора зазначені
працівники проводять державну реєстрацію об'єктів нерухомого
майна та прав на них.