Проект
(Тираж 02.04.2002)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України
"Про карантин рослин"
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести до Закону України "Про карантин рослин" (Відомості
Верховної Ради України 1993 р., N 34, ст. 352; 1997 р., N 35, ст.
220; 1999 р., N 34, ст. 274) зміни, виклавши його у такій
редакції:
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про карантин рослин
Цей Закон визначає загальні правові, організаційні та
фінансовоекономічні основи карантину рослин, повноваження органів
державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних
та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та
поширенню відсутніх на території України карантинних організмів.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому
значенні:
карантин рослин - система заходів органів державної влади,
спрямованих на захист рослинного світу України від занесення
карантинних організмів;
карантинний режим - система спеціальних заходів органів
державної влади, що здійснюються у карантинній зоні і спрямовані
на локалізацію та ліквідацію карантинних організмів;
державний контроль з карантину рослин - контроль, що
здійснюється посадовими особами Державної служби з карантину
рослин України за додержанням фітосанітарних правил юридичними та
фізичними особами;
фітосанітарний сертифікат - документ, що видається органами
Державної служби з карантину рослин України, який засвідчує
фітосанітарний стан рослин і рослинних продуктів, які
експортуються;
карантинний сертифікат - документ, що видається органами
Державної служби з карантину рослин України, який засвідчує
карантинний стан рослин і рослинних продуктів, що вивозяться з
карантинної зони, визначає маршрут, умови перевезення і
використання їх і тари та упаковки цих матеріалів;
карантинний дозвіл - документ, який дозволяє ввезення в
Україну, а також транзит вантажу (рослин і рослинних продуктів)
на умовах, визначених Державною службою з карантину рослин
України;
обстеження підкарантиннх матеріалів - збір та реєстрація
даних огляду, моніторингу та інших процедур щодо присутності або
відсутності карантинного організму в даній зоні (ареалі);
контрольне карантинне обстеження - вибіркове обстеження, яке
проводиться з метою встановлення якості раніше проведених
карантинних обстежень;
карантинний огляд - огляд рослин (посівів і насаджень) і
рослинної продукції, сховищ і грунту з метою визначення їх
карантинного стану;
первинний карантинний огляд - огляд імпортних і транзитних
підкарантинних матеріалів та транспортних засобів, який
здійснюється в пунктах пропуску на Державному кордоні а також
вітчизняних підкарантинних матеріалів в місцях їх відвантаження;
вторинний карантинний огляд - огляд всередині країни
імпортних підкарантинних матеріалів в пунктах призначення, а
також вітчизняних підкарантинних матеріалів, які поступають із
карантинних зон;
карантинна лабораторія - лабораторія, де проводиться
експертиза зразків імпортного і вітчизняного підкарантинного
матеріалу, наукові дослідження карантинних організмів, вивчення
карантинного стану відповідної території і надання методичної
допомоги у проведенні карантинних заходів;
ліквідація карантинних організмів - знищення карантинного
організму у вогнищі зараження;
локалізація карантинних організмів - здійснення комплексу
карантинних заходів, що попереджують подальше поширення
карантинного організму з вогнища зараження;
фітосанітарна експертиза - карантинний огляд та (або) аналіз
(лабораторна експертиза) дослідження середньої проби
підкарантинного матеріалу для встановлення наявності карантинних
та інших шкідливих організмів;
фумігація (знезараження) - обробка хімічними речовинами, які
знаходяться у газоподібному і рідкому стані, підкарантинного
матеріалу і транспортних засобів з метою знищення карантинних
організмів;
фітосанітарний контроль - огляд, обстеження, аналіз, обробка
підкарантинних матеріалів з метою попередження занесення або
самостійного проникнення з-за кордону та з карантинної зони
карантинних організмів, своєчасне їх виявлення, локалізацію і
ліквідацію;
фітосанітарний стан - сукупність карантинних організмів,
рівень їх чисельності, інтенсивності розвитку та потенційної
загрози;
карантинний стан - стан тариторії, посівів, насаджень,
вантажів і транспортних засобів на предмет зараження їх
карантинними організмами;
карантинні (фітосанарні) заходи - заходи, спрямовані на
попередження проникнення карантинного організму, знищення
факторів, які сприяють подальшому його поширенню та знищення
вогнища карантинного організму;
ареал карантинного організму - територія, на якій
знаходиться карантинний організм;
карантинний організм - вид шкідника, збудника хвороби
рослини, який відсутній або обмежено поширений на території
України, та може завдати значної шкоди рослинам та рослинним
продуктам;
рослини - живі рослини і частини рослин, у тому числі
насіння;
рослинні продукти - неперероблений (у тому числі зерно), а
також перероблені продукти, які за своєю природою або способом
своєї переробки можуть складати ризик розповсюдження карантинних
організмів;
підкарантинні матеріали та об'єкти- матеріали та об'єкти,
які можуть сприяти поширенню або за допомогою яких можуть
поширюватися карантинні організми, перелік яких затверджується
Кабінетом Міністрів України;
карантинна зона - територія, на якій запроваджено відповідно
до закону карантинний режим у зв'язку з виявленням карантинного
організму.
Стаття 2. Законодавство про карантин рослин
Законодавство про карантин рослин базується на Конституції
України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових
актів, що прийняті відповідно до них.
Розділ ІІ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 3. Органи, що здійснюють державне управління у сфері
карантину рослин
Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється
Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади з питань аграрної політики, органами
Державної служби з карантину рослин України.
Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
карантину рослин
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері карантину
рослин належить:
забезпечення здійснення державної політики у сфері карантину
рослин;
розроблення і здійснення відповідних загальнодержавних
програм;
спрямування та координація діяльності органів Державної
служби з карантину рослин України;
здійснення фінансування і матеріально-технічного
забезпечення органів Державної служби з карантину рослин України;
укладення міжнародних договорів;
затвердження переліку підкарантинних матеріалів та об'єктів;
здійснення інших повноважень з управління у сфері карантину
рослин.
Стаття 5. Повноваження спеціально уповноваженного
центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у
сфері карантину рослин
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади
з питань аграрної політики в межах повноважень та відповідно до
закону:
видає нормативно-правові акти у сфері карантину рослин;
забезпечує здійснення державної політики у сфері карантину
рослин;
затверджує перелік карантинних організмів;
здійснює інші повноваження з управління у сфері карантину
рослин.
Стаття 6. Завдання та система органів Державної служби з
карантину рослин України
Завданнями Державної служби з карантину рослин України є:
охорона території України від занесення карантинних
організмів;
виявлення, локалізація і ліквідація карантинних організмів;
запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної
зони в регіони України, де вони відсутні;
здійснення державного контролю за дотриманням карантинного
режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні,
заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні,
переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів.
Державна служба з карантину рослин України включає:
Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що
діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується
йому;
Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію і
Центральний фумігаційний загін, які знаходиться у віданні
Головної державної інспекції з карантину рослин України;
Державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя, пункти карантину рослин
при морських і річкових портах (на пристанях), на залізничних
станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах
поштового зв'язку, автомобільних дорогах, автовокзалах,
автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України,
зональні та обласні карантинні лабораторії, обласні фумігаційні
загони.
У разі необхідності пункти карантину рослин можуть
створюватись і на інших об'єктах, діяльність яких пов'язана із
заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспортуванням, реалізацією
і використанням підкарантинних матеріалів.
Стаття 7. Повноваження Головної державної інспекції з
карантину рослин України
До повноважень Головної державної інспекції з карантину
рослин України належить:
1) визначення відповідно до закону порядку ввезення,
вивезення і використання рослин і рослинних продуктів, у тому
числі за погодженням з карантинними службами інших держав,
відповідно до міжнародних договорів України;
2) вивчення видового складу, біології та екології
карантинних організмів, розробка прогнозу їх поширення з метою
запобігання ввезенню;
3) розробка проектів нормативно-правових актів у сфері
карантину рослин;
4) ведення обліку і надання інформації щодо поширення
карантинних організмів;
5) проведення фітосанітарної експертизи підкарантинних
матеріалів та об'єктів;
6) видача відповідно до закону карантинних дозволів;
7) внесення подання до Кабінету Міністрів України про
запровадження карантинного режиму;
8) внесення пропозицій щодо проведення науково-дослідних
робіт з карантину рослин до спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики,
Української академії аграрних наук;
9) здійснення відповідно до закону контролю за додержанням
законодавства про карантин рослин, у тому числі при ввезенні з-за
кордону рослин і рослинних продуктів;
10) пропаганда знань з карантину рослин;
11) державний контроль за проведенням карантинних заходів;
12) проведення знезараження підкарантинних матеріалів та
об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та
карантинні зони.
13) надання платних послуг за проведення огляду, обстеження,
аналізу, знезараження та інспектування (оформлення карантинного
дозволу) підкарантинних матеріалів та об'єктів у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державна служба з карантину рослин України для виконання
своїх повноважень взаємодіє із Службою безпеки України,
Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом у
справах охорони державного кордону України, Державною митною
службою України, місцевими державними адміністраціями.
Стаття 8. Повноваження державних інспекцій з карантину
рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя
До повноважень державних інспекцій з карантину рослин
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя
належить:
1) видача фітосанітарних та карантинних сертифікатів на
рослини і рослинні продукти, що експортуються, а також вивозяться
із карантинних зон;
2) проведення карантинного огляду і лабораторної експертизи
підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через
державний кордон України та карантинні зони (у тому числі тих, що
надходять у багажі, поштових відправленнях і ручній поклажі
пасажирів);
3) організація оздоровлення і знезараження підкарантинних
матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон
України та карантинні зони;
4) державний контроль за проведенням карантинних заходів;
5) організація систематичних і проведення контрольних
обстежень сільськогосподарських і лісових угідь, місць зберігання
і переробки рослин і рослинних продуктів, пунктів карантину
рослин та прилеглої до них території;
6) контроль за діяльністю інтродукційно-карантинних
розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, що
проводять карантинну перевірку насіння, рослин та садивного
матеріалу, завезених з-за кордону;
7) здійснення державного контролю за виробництвом,
заготівлею, транспортуванням, зберіганням, переробкою,
використанням і реалізацією рослин і рослинних продуктів;
8) вжиття відповідно до законодавства термінових заходів для
локалізації та ліквідації карантинних організмів, запобігання їх
поширенню;
9) контроль за проведенням карантинних заходів відповідно до
міжнародних договорів України;
10) пропаганда знань з карантину рослин;
11) внесення відповідних подань про запровадження
(скасування) карантинного режиму.
12) надання платних послуг за проведення огляду, обстеження,
аналізу, знезараження та інспектування (оформлення
фітосанітарного та карантинного сертифіката) підкарантинних
матеріалів та об'єктів у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Розділ ІІІ. КАРАНТИННИЙ РЕЖИМ
Стаття 9. Порядок запровадження карантинного режиму
У разі виявлення карантинних організмів карантинний режим
запроваджується та скасовується: в межах декількох областей
Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного
інспектора з карантину рослин України; в межах області, декількох
районів, району, населеного пункту чи території окремого
господарства Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої
державної адміністрації за поданням Головних державних
інспекторів з карантину рослин, державних інспекторів з карантину
рослин.
Карантинний режим запроваджується протягом доби після
виявлення карантинного організму.
Орган, який прийняв рішення про запровадження або скасування
карантинного режиму, негайно повідомляє про це юридичних та
фізичних осіб, що розташовані або проживають в карантинній зоні.
В рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково
зазначаються:
обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму;
межі карантинної зони, на якій запроваджується карантинний
режим;
час, з якого запроваджується карантинний режим;
карантинні заходи, що здійснюються в карантинній зоні та
органи, що їх здійснюють.
Стаття 10. Спеціальні карантинні заходи, що здійснюються в
карантинній зоні
На підставі та в порядку, встановленому законом у
карантинній зоні здійснюються такі спеціальні карантинні заходи:
огляд та обстеження підкарантинних матеріалів та об'єктів;
здійсненння контролю за проведенням локалізації та
ліквідації карантинних організмів юридичними та фізичними
особами;
заборона вивезення з карантинної зони заражених карантинними
організмами підкарантинних матеріалів;
знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів;
технічна переробка заражених карантинними організмами
підкарантинних матеріалів.
Рослини і рослинні продукти, заражені карантинними
організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну
переробку, підлягають знищенню в порядку встановленому законом.
Використання та вивезення підкарантинних матеріалів з
карантинної зони у випадках виявлення, локалізації та ліквідації
карантинних організмів у вогнищі зараження допускається
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань аграрної політики відповідно до цього Закону.
Місцеві державні адміністрації разом з власниками або
органами морських і річкових портів (пристаней), залізничних
станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку,
автовокзалів (автостанцій), посадовими особами митниць та пунктів
пропуску на державному кордоні, на автошляхах сприяють державним
інспекторам з карантину рослин у здійсненні карантинних заходів.
Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних
дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання
карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.
Розділ ІV. ФІТОСАНІТАРНИЙ КОНТРОЛЬ
Стаття 11. Фітосанітарний контроль
Фітосанітарному контролю підлягають всі підкарантинні
матеріали та об'єкти, у тому числі ті, що переміщуються через
державний кордон України та карантинні зони.
Ввезення в Україну підкарантинних матеріалів провадиться за
наявності:
фітосанітарного сертифіката, що видається державними
органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;
карантинного дозволу, що видається Головною державною
інспекцією з карантину рослин України.
Митне оформлення вантажів проводиться лише після проведення
фітосанітарного контролю.
Зразок фітосанітарного сертифіката та порядок його
оформлення визначається Головною державною інспекцією з карантину
рослин України відповідно до міжнародних договорів України.
Форма карантинного дозволу та порядок його оформлення
визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин
України.
Вивезення підкарантинних матеріалів за межі карантинної зони
провадиться за наявності карантинного сертифіката.
Форма карантинного сертифіката та порядок його оформлення
визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин
України.
Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в
межах країни, транзиту, експорту і порядок переробки та
реалізації підкарантинних матеріалів встановлюються спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
аграрної політики відповідно до цього Закону.
Фітосанітарний контроль на державному кордоні та транспорті
(в тому числі розташованих на об'єктах автомобільного,
залізничного, водного і повітряного транспорту, митницях, на
підприємствах поштового зв'язку тощо) здійснюють державні
інспектори з карантину рослин з оформленням відповідних
документів. Робочі місця зазначених осіб облаштовуються у пункті
пропуску через державний кордон.
Стаття 12. Фітосанітарна експертиза
Фітосанітарна експертиза проводиться Центральною
науководослідною карантинною лабораторією та іншими карантинними
лабораторіями з метою виявлення у підкарантинних матеріалах
карантинних організмів.
На вимогу юридичних та фізичних осіб можуть проводитись
повторні, додаткові та інші види фітосанітарних експертиз у
карантинних лабораторіях, або в інших експертних установах
відповідно до закону.
Стаття 13. Посадові особи, які здійснюють державний контроль
з карантину рослин
Організація та здійснення державного контролю з карантину
рослин покладається на головних державних інспекторів з карантину
рослин, їх заступників і державних інспекторів з карантину
рослин.
Керівник Головної державної інспекції з карантину рослин
України є Головним державним інспектором з карантину рослин
України. Керівник Головної державної інспекції з карантину рослин
України призначається і звільняється з посади Кабінетом Міністрів
України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань аграрної політики.
Керівник Головної державної інспекції з карантину рослин
України має заступників, у тому числі одного першого, які
призначаються і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України
за поданням спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань аграрної політики.
Керівники державних інспекцій з карантину рослин Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя призначаються
і звільняються з посади керівником Головної державної інспекції з
карантину рослин України. Керівники державних інспекцій з
карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва
і Севастополя є Головними державними інспекторами з карантину
рослин.
Державними інспекторами з карантину рослин є спеціалісти
Державної служби з карантину рослин.
Завідуючі зональними та обласними карантинними
лабораторіями, прикордонними пунктами з карантину рослин в
морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних
залізничних станціях, в аеропортах, на головпоштамтах, шосейних
шляхах, начальники обласних фумігаційних загонів призначаються і
звільняються з посади Головним державним інспектором з карантину
рослин України.
Посадові особи, які здійснюють державний контроль з
карантину рослин забезпечуються форменим одягом за рахунок
Державного бюджету України.
Зразки форменого одягу та знаки розрізнення, строки його
носіння та порядок забезпечення встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Посадовим особам, які здійснюють державний контроль з
карантину рослин для проїзду в усіх видах міського і приміського
громадського транспорту закуповуються бюджетними установами
проїзні квитки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
Посади державних інспекторів з карантину рослин відповідно
до закону можуть займати громадяни України, які мають спеціальну
освіту у сфері карантину рослин.
Перепідготовка спеціалістів у сфері карантину рослин
здійснюється один раз на п'ять років.
Стаття 14. Права і обов'язки посадових осіб, які здійснюють
державний контроль з карантину рослин
Головний державний інспектор з карантину рослин України,
Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної
Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин
областей, міст Києва і Севастополя очолюють відповідну службу з
карантину рослин, здійснюють державний контроль за додержанням
законодавства у сфері карантину рослин.
Під час здійснення державного контролю з карантину рослин
Головний державний інспектор з карантину рослин України, Головний
державний інспектор з карантину рослин Автономної Республіки
Крим, головні державні інспектори з карантину рослин областей,
міст Києва і Севастополя, державні інспектори з карантину рослин
в межах повноважень мають право:
проводити фітосанітарний контроль підкарантинних матеріалів
та об'єктів, що експортуються, імпортуються та перевозяться
транзитом;
перевіряти і обстежувати рослини і рослинні продукти,
сільськогосподарські і лісові угіддя, в тому числі контрольювати
діяльність інтродукційно-карантинних розсадників, державних
сортодільниць, оранжерей і теплиць, що проводять карантинну
перевірку насіння, рослин та садивного матеріалу, завезених з-за
кордону на відповідній території;
вимагати інформацію, необхідну для здійснення своїх
повноважень;
проводити відбір зразків з партії рослин і рослинних
продуктів для проведення фітосанітарної експертизи відповідно до
закону;
видавати обов'язкові для виконання розпорядження щодо
здійснення карантинних заходів (знезараження підкарантинних
матеріалів, спрямовування на технічну переробку заражених
карантинними організмами рослин і рослинних продуктів або їх
знищення у разі неможливості проведення карантинних заходів
відповідно до закону);
надавати висновки органам страхування щодо завданих збитків
внаслідок ліквідації карантинних організмів;
накладати в порядку, встановленому законом, адміністративні
стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин
рослин.
Головний державний інспектор з карантину рослин України,
Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної
Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин
областей, міст Києва і Севастополя та державні інспектори з
карантину рослин зобов'язані:
з моменту виявлення карантинних організмів протягом 24 годин
внести відповідні подання про запровадження особливого
карантинного режиму;
діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені законом і додержуватись вимог нормативно - правових
актів у сфері карантину рослин.
Стаття 15. Гарантії діяльності посадових осіб, які
здійснюють державний контроль з карантину рослин
Головний державний інспектор з карантину рослин України,
Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної
Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин
областей, міста Києва і Севастополя, державні інспектори з
карантину рослин у своїй діяльності незалежні і керуються
Конституцією України, цим Законом, іншими актами законодавства.
Рішення державного інспектора щодо заборони вирощування,
вивезення, ввезення, транспортування, (в тому числі експорт,
імпорт, транзит), зберігання, реалізації чи використання
підкарантинного матеріалу, прийняті в межах його повноважень, є
обов'язковими для виконання.
Образа посадової особи, що здійснює державний контроль з
карантину рослин, а також опір, погрози, насильство та інші дії,
що перешкоджають виконанню покладених на неї обов'язків, тягнуть
за собою відповідальність відповідно до закону.
Стаття 16. Права і обов'язки осіб щодо карантину рослин
Особи, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою,
зберіганням, транспортуванням і торгівлею рослинами і рослинними
продуктами, мають право одержувати від органів Державної служби з
карантину рослин України інформацію про фітосанітарний стан на
відповідній території.
Особам, яким завдано шкоду внаслідок запровадження
карантинного режиму або у зв'язку з проведенням робіт щодо
ліквідації карантинних організмів, збитки відшкодовуються
відповідно до закону.
Особи, майно яких використовувалося з метою запобігання
поширенню і ліквідації карантинних організмів мають право на
відшкодування завданих їм збитків відповідно до закону та у
порядку і розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.
Особи, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою,
зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними
продуктами, зобов'язані:
виконувати фітосанітарні правила;
виконувати розпорядження органів Державної служби з
карантину рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;
подавати на вимогу спеціалістів Державної служби з карантину
рослин України відомості про наявність підкарантинних матеріалів
та об'єктів;
сприяти систематичному огляду посівів, територій складів, де
зберігаються підкарантинні матеріали;
пред'являти для огляду і експертизи наявні підкарантинні
матеріали для виявлення карантинних організмів;
сприяти проведенню карантинних заходів у карантинних та
прилеглих до них зонах у разі виявлення карантинних організмів.
Особи зобов'язані сприяти державним інспекторам з карантину
рослин у виконанні їх повноважень.
Правила фітосанітарного контролю, видані спеціально
уповноваженим центральним органом з питань аграрної політики в
межах повноважень, є обов'язковими для виконання всіма державними
органами та особами.
Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО
КАРАНТИН РОСЛИН
Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства про
карантин рослин
Особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин
притягаються до відповідальності відповідно до закону.
Розділ VІ. НАУКОВЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ
КАРАНТИНУ РОСЛИН
Стаття 18. Наукове забезпечення Державної служби з карантину
рослин України
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади
з питань аграрної політики відповідно до закону, організовує
наукове забезпечення Державної служби з карантину рослин України
у тому числу через наукові установи, підприємства та організації
Української академії аграрних наук.
Стаття 19. Фінансування карантинних заходів
Фінансування карантинних заходів здійснюється за рахунок
коштів Державного бюджету України.
Стаття 20. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення
органів Державної служби з карантину рослин України
Фінансування та матеріально-технічне забезпечення органів
Державної служби з карантину рослин України здійснюється за
рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного
бюджету України.
Джерелами фінансування Державної служби з карантину рослин
України за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України
можуть бути надходження від надання платних послуг по проведенню
огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування
підкарантинних матеріалів, шо оплачуються особами, якщо інше не
встановлене законом.
Розділ VІІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ КАРАНТИНУ
РОСЛИН
Стаття 21. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила
ніж ті, що передбачено цим Законом, то застосовуються правила
міжнародного договору.
Розділ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1.Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року.
2.Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність до
цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативо-правових
актів, що суперечать цьому Закону.