Проект
                                                      (01.02.2002)
                          Закон України

          Про введення в дію Цивільного кодексу України

     Стаття 1. Цивільний кодекс України вводиться в дію з 1 січня
2003 року, крім положень, для яких цим Законом встановлений інший
термін введення в дію.

     Стаття 2.  Визнати такими,  що втратили чинність з  1  січня
2003 року:

     Цивільний кодекс  Української  РСР від 18 липня 1963 року із
змінами, внесеними до нього;

     Закон Української РСР "Про затвердження  Цивільного  кодексу
Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР,  1963 р.,  N 30,
ст. 463);

     статті 2-7,  12,  13 і  16  Указу  Президії  Верховної  Ради
Української  РСР  від  9 грудня 1963 року "Про порядок введення в
дію Цивільного і Цивільного процесуального  кодексів  Української
РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1963 р., N 51, ст. 731; 1985
р.,  N 23,  ст. 542; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N
3, ст. 15).

     Стаття 3.  Кабінету  Міністрів України до 1 травня 2002 року
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України:

     проект закону про внесення змін до законодавчих актів та про
визнання  такими,  що  втратили чинність,  законодавчих актів (їх
окремих частин) у зв'язку з введенням у  дію  Цивільного  кодексу
України.

     проект закону про міжнародне приватне право та проекти інших
законів,  необхідність  прийняття  яких  випливає  із  Цивільного
кодексу України.

     Стаття 4.   Цивільний   кодекс   України  застосовується  до
цивільних відносин, що виникли після введення його в дію.

     Щодо цивільних відносин,  які  виникли  до  введення  в  дію
Цивільного   кодексу  України  і  продовжують  діяти  після  його
введення в дію,  положення цього Кодексу  застосовуються  до  тих
прав і обов'язків, що виникли після введення його в дію.

     Стаття 5. Глава 7 "Загальні положення про юридичну особу" та
глава  8  "Підприємницькі  товариства"  книги  першої  Цивільного
кодексу України вводяться в дію з дня його опублікування.

     Правовий статус товариств та установ,  які створюються після
введення  в  дію  Цивільного  кодексу  України,  має  відповідати
положенням глав 7 та 8 Цивільного кодексу України.

     З дня  введення в дію глав 7 та 8 Цивільного кодексу України
підприємницькі   товариства   можуть    створюватися    лише    в
організаційно-правових формах та порядку,  встановлених Цивільним
кодексом України.

     Підприємницькі товариства, створені до введення в дію глав 7
та  8  Цивільного  кодексу України,  зобов'язані до 1 червня 2003
року  привести  свою  організаційно-правову  форму  та  установчі
документи  у  відповідність із положеннями глав 7 та 8 Цивільного
кодексу України.  Плата за державну реєстрацію  (перереєстрацію),
пов'язану   з   приведенням   організаційно-правової   форми   та
установчих  документів  у  відповідність  із  Цивільним  кодексом
України, не справляється.

     Підприємницькі товариства,  що  не  привели до 1 червня 2003
року організаційно-правову форму  у  відповідність  із  Цивільним
кодексом  України,  підлягають  ліквідації  у судовому порядку за
позовом органу, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.

     Стаття 6.  Положення книги шостої Цивільного кодексу України
застосовуються  також  до спадщини,  яка відкрилася,  але не була
прийнята ніким  із  спадкоємців  до  введення  в  дію  Цивільного
кодексу України.

     Положення статті   1296   Цивільного   кодексу  України  про
відумерле  майно  застосовуються  також  до  спадщини,  від   дня
відкриття  якої до введення Кодексу в дію спливло не менше одного
року.

     Стаття 7.  Положення Цивільного кодексу України про  позовну
давність застосовуються до вимог, щодо яких позовна давність, яка
була встановлена законодавством,  що діяло раніше,  не спливла до
введення в дію Цивільного кодексу України.

     Стаття 8.  До  вимог  про  визнання заперечуваного правочину
недійсним і про  застосування  наслідків  недійсності  нікчемного
правочину,  право  на  пред'явлення якого виникло до 1 січня 2003
року,   застосовується   позовна   давність,   встановлена    для
відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

     Стаття 9.  Положення  статті  346 Цивільного кодексу України
про набувальну давність поширюється і на випадки,  коли володіння
майном  почалося за три роки до введення в дію Цивільного кодексу
України.

     Стаття 10.  До договорів,  що були укладені до 1 січня  2003
року  і продовжують діяти після введення в дію Цивільного кодексу
України,  застосовуються положення цього  Кодексу  щодо  підстав,
порядку і наслідків їх зміни або розірвання.

     Стаття 11.   Положення   Цивільного   кодексу   України  про
відповідальність  за  порушення  договору  застосовуються  в  тих
випадках,  коли відповідні порушення були допущені після введення
в дію Цивільного кодексу України, крім випадків, коли в договорі,
укладеному   до   1   січня  2003  року,  була  встановлена  інша
відповідальність за такі порушення.

     Стаття 12. Судові провадження у справах про припинення права
власності  на  підставах,  що  не  встановлені Цивільним кодексом
України, підлягають припиненню.

     Ухвалені, але не  виконані  судові  рішення  у  цих  справах
примусовому виконанню не підлягають.


     Президент України                           Л.КУЧМА

      м. К и ї в

     29 листопада 2001 року