Проект
                                                    (07.12.2001)
                          Закон України

  Про списання та реструктуризацію заборгованості за квартирну
    плату, комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію

     Стаття 1.   Списати  населенню  борги  за  квартирну  плату,
комунальні  послуги,  спожиті  побутовий  газ  та  електроенергію
станом на 1 січня 2000 року:

     громадянам, які отримували в 1999 році доходи в розмірі,  що
не перевищували шести величин вартості  межі  малозабезпеченості,
встановленої на 1 липня 1998 року;

     громадянам, що  отримували  в 2000 році доходи,  рівень яких
нижчий за прожитковий мінімум,  встановлений Законом України "Про
затвердження  прожиткового  мінімуму  на  2000  рік"  та  Законом
України "Про Державний бюджет України на 2000 рік".

     Національній акціонерній   компанії   "Нафтогаз    України",
енергогенеруючим  компаніям та підприємствам житлово-комунального
господарства провести списання  боргів  населення  відповідно  до
частини першої цієї статті.

     Стаття 2.   Реструктуризувати  заборгованість  за  квартирну
плату,  комунальні  послуги,  спожиті   газ   та   електроенергію
квартиронаймачів  та  власників житлових будинків (квартир),  яка
склалася на дату набрання чинності цим Законом,  перед надавачами
житлово-комунальних послуг (користування житлом,  його утримання,
водо-,  тепло-,  електро-,  газопостачання   та   водовідведення,
вивезення   побутового   сміття  та  рідких  нечистот,  придбання
скрапленого газу та твердого палива,  далі - послуг) на термін до
60  місяців  залежно  від  суми  боргу  та  рівня доходів на дату
реструктуризації.

     Для реструктуризації заборгованості  громадяни  укладають  з
підприємствами  - надавачами житлово-комунальних послуг угоди про
щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої  заборгованості
та своєчасну   сплату  поточних  платежів  за  житлово-комунальні
послуги.

     Установити, що загальна сума платежів громадянам  на  оплату
поточних  платежів та реструктуризованої заборгованості на період
її погашення не повинна перевищувати: 25 відсотків доходів сім'ї,
визначених  у  порядку,  що  діє  для  нарахування  субсидій  для
працюючих громадян,  і 20 відсотків - для  пенсіонерів  та  інших
осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.

     Стаття 3.  Установити,  що  борг понад визначений угодою про
реструктуризацію підлягає списанню після завершення  терміну  дії
угоди за умови її виконання.

     Стаття 4.  Установити,  що  на  громадян,  які  уклали угоди
відповідно до статті 2 цього Закону,  поширюється діючий  порядок
нарахування  субсидій  на  оплату  житлово-комунальних послуг для
оплати поточних платежів.

     Стаття 5.  Установити,  що  пеня  за  несвоєчасне   внесення
квартирної плати (плати за утримання будинків) і плати за спожиті
комунальні   послуги   у   розмірі,   визначеному   у   договорі,
нараховується  за  кожний  день  прострочення,  але не більше 100
відсотків   загальної   суми   боргу,   за   умови    відсутності
заборгованості  по  виплаті заробітної плати,  пенсії,  стипендії
тощо.

     Цей порядок не поширюється на громадян, які уклали угоди про
реструктуризацію  заборгованості  відповідно  до  статті  2 цього
Закону та  вчасно  здійснюють  її  погашення  і  оплату  поточних
нарахувань.

     Стаття 6.  Заборгованість громадян,  які не уклали угоди про
реструктуризацію заборгованості і не оплачують поточних платежів,
стягується  житлово-комунальними  підприємствами на основі рішень
суду або виконавчих приписів нотаріальних органів.

     Стаття 7.  На  суму  реструктуризованої  заборгованості   не
нараховується   пеня   житлово-комунальним  підприємствам  на  їх
заборгованість   перед   постачальниками   енергоносіїв,    інших
матеріальних   цінностей,  що  використовуються  для  виробництва
послуг.

     На суму реструктуризованої заборгованості  не  нараховується
пеня    житлово-комунальним    підприємствам,    енергогенеруючим
компаніям  та  підприємствам  Національної  акціонерної  компанії
"Нафтогаз  України"  на  їх  недоїмку з платежів до бюджетів усіх
рівнів.

     Витрати, пов'язані зі списанням боргів громадян,  зазначених
у  статтях  1  та  3 цього Закону,  віднести за рахунок погашених
боргів     підприємств     житлово-комунального     господарства,
енергогенеруючих компаній та підприємств Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" до Державного бюджету України.

     Стаття 8. Прикінцеві положення

     Кабінету Міністрів України:

     1) забезпечити широке інформування  населення  про  механізм
реструктуризації  заборгованості за житлово-комунальні послуги та
оплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги;

     2) у  двомісячний  термін  після  прийняття   цього   Закону
затвердити   порядок   та  типову  форму  угоди  на  списання  та
реструктуризацію заборгованості;

     3) привести свої рішення у відповідність із цим Законом.

     Місцевим органам  виконавчої  влади  та  органам   місцевого
самоврядування створити постійно діючі комісії з реструктуризації
боргів за квартирну плату,  комунальні послуги, спожиті побутовий
газ та електроенергію.

     Національній акціонерній    компанії   "Нафтогаз   України",
енергогенеруючим компаніям,  підприємствам   житлово-комунального
господарства  провести  списання  безнадійних боргів за квартирну
плату,   комунальні   послуги,   спожиті   побутовий    газ    та
електроенергію,  які утворилися до 1 січня 1999 року,  відповідно
до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР N 1540-VІ від  18
липня 1963 року.

     Контроль за правильністю списання та реструктуризації боргів
покласти на місцеві постійно  діючі  комісії  з  реструктуризації
боргів за квартирну плату,  комунальні послуги, спожиті побутовий
газ та електроенергію.


     Голова Верховної Ради України                  І.ПЛЮЩ

     м. К и ї в

     29 листопада 2001 року