Проект
                                                     (14.05.2002)

                           ПРОПОЗИЦІЇ

             до Закону України "Про внесення змін до
                 статті 98 Конституції України"

     Закон України "Про внесення змін до  статті  98  Конституції
України",  прийнятий  Верховною Радою України 17 січня 2002 року,
не може бути підписаний Президентом України з таких підстав.

     Зазначений Закон є першою  зміною  до  Конституції  України.
Враховуючи, що йдеться про Основний Закон України, зміна до нього
має бути максимально виваженою щодо  суті  проблеми,  відповідати
основоположним  принципам  і  чинникам Конституції України,  бути
технічно досконалою,  щоб не допускати будь-яких двочитань  і  не
потребувати тлумачення.

     Однак Закон,  що надійшов на підпис, не відповідає жодному з
наведених критеріїв.

     Так, одним з основних  конституційних  принципів  є  принцип
здійснення  державної  влади  в  Україні  на засадах поділу її на
законодавчу,  виконавчу  та  судову.   При   цьому   Конституцією
встановлено,  що органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у  встановлених  Конституцією  межах
(стаття 6).

     Зокрема, щодо  бюджетного  процесу Конституція України таким
чином розмежовує повноваження органів виконавчої влади та  органу
законодавчої влади на відповідних його стадіях.

     Згідно з   пунктом   4  статті  85  Конституції  України  до
повноважень Верховної Ради України у бюджетному процесі  належить
затвердження  Державного  бюджету  України  та  внесення  змін до
нього;  контроль  за  виконанням  Державного   бюджету   України,
прийняття рішень щодо звіту про його виконання.

     У той  же  час  до  повноважень Кабінету Міністрів України у
бюджетному процесі  Конституцією  України  віднесено  розроблення
проекту  закону  про  Державний  бюджет України та подання його у
відповідні  строки  до  Верховної  Ради   України;   забезпечення
виконання   затвердженого   Верховною  Радою  України  Державного
бюджету України,  подання Верховній Раді України звіту  про  його
виконання (статті 96, 97 та 116).

     На відміну  від цього запропонована Законом,  що надійшов на
підпис,  нова редакція  статті  98  Конституції  України  порушує
зазначений конституційний принцип, оскільки передбачає віднесення
до функцій Рахункової палати здійснення від імені Верховної  Ради
України   парламентського   контролю   не  тільки  за  виконанням
державного та місцевих бюджетів, а й за їх формуванням, що згідно
з   Конституцією  та  виходячи  із  суті  спрямування  виконавчих
повноважень є прерогативою органів виконавчої влади.

     Це означатиме втручання законодавчого органу через Рахункову
палату в компетенцію органів виконавчої влади (Кабінету Міністрів
України,  центральних та місцевих  органів  виконавчої  влади)  і
органів місцевого  самоврядування у процесі формування державного
та місцевих бюджетів,  а отже порушуватиме конституційний принцип
поділу влади.

     Таким чином  порушено  також  статтю 85 Конституції України,
якою до повноважень Верховної Ради України віднесено лише ті, які
передбачені Конституцією України.

     До того   ж,   як  наслідок,  внесення  зазначених  змін  до
Конституції  України  може   призвести   до   дезорганізації   та
дестабілізації   бюджетного  процесу,  який  визначено  Бюджетним
кодексом  України  на  основі   принципу   чіткого   розмежування
повноважень органів виконавчої та законодавчої влади, до зниження
рівня  відповідальності  органів  виконавчої  влади   за   якість
бюджетних показників.

     Крім того,  Закон, що надійшов на підпис, редакційне є вкрай
недосконалим,  оскільки допускає можливість подвійного тлумачення
викладеної  у  статті  98  Конституції  України  норми  щодо  меж
повноважень Рахункової палати.  Йдеться  про  те,  на  здійснення
якого  контролю уповноважується Рахункова палата:  за формуванням
та виконанням  Державного  бюджету  України  в  цілому,  а  також
місцевих  бюджетів  у  частині  фінансування повноважень місцевих
адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень
органів   "виконавчої  влади,  чи  щодо  державного  та  місцевих
бюджетів  тільки  в  частині  фінансування  повноважень  місцевих
адміністрацій та делегованих повноважень.

     Нарешті, в  Законі  навіть  назва  органу,  якому  налаються
зазначені  повноваження,  -  "Рахункова  палата  України",  -  не
відповідає назві,  яку  визначено  для  нього  пунктом 10 частини
першої статті 85 Конституції України - Рахункова палата.

     З огляду  на   викладене   пропонується   зазначений   Закон
відхилити.

     Президент України                             Л.КУЧМА