(14.05.2002) ПРОПОЗИЦІЇ до Закону України "Про порядок звернення до Конституційного Суду України з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України" Цей Закон прийнято Верховною Радою України після розгляду пропозицій Президента України щодо Закону, з цього ж питання, який було ухвалено раніше. Але і в даній редакції він не може бути підписаний через такі причини. 1. Закон передбачає, що законопроект про внесення змін до Конституції України, поданий до Верховної Ради України суб'єктами права законодавчої ініціативи, які визначені статтями 154 і 156 Конституції України, надсилається до Конституційного Суду України Головою Верховної Ради України. Дане положення не відповідає нормам Конституції України. Згідно з її статтями 85 і 159 вирішення питання про внесення змін до Конституції України належить до виключної компетенції Верховної Ради України, яка має право розглядати ці питання тільки після одержання висновку про відповідність законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України, що надається Конституційним Судом України Верховній Раді. Викладене свідчить, що тільки Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади, а не її Голова, як це встановлюється Законом, що розглядається, може звернутися до Конституційного Суду України про надання висновку із зазначеного питання. Під час повторного розгляду Закону Верховною Радою України знову без наведення будь-яких аргументів проігноровано рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року N 8-рп/98 у справі N 1-26/98, яким надано офіційне тлумачення положень частини другої статті 158 та статті 159 Конституції України. Цим рішенням, зокрема, визначено, що суб'єктом конституційного подання з питань відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, є Верховна Рада України. Рішення ж Конституційного Суду, прийняті в межах його компетенції, відповідно до частини другої статті 150 Конституції є обов'язковими до виконання на всій території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. 2. Закон у прийнятому вигляді не вирішує іншого важливого питання. Він не встановлює, в якій формі Верховна Рада України звертається до Конституційного Суду України з питань надання висновку в разі надходження пропозицій про внесення змін до Конституції України, оскільки вказівки з цього приводу в законодавстві відсутні. Про необхідність законодавчого врегулювання цього питання зазначає і Конституційний Суд у згаданому рішенні. Без заповнення даної прогалини прийнятий Закон не діятиме, а проблема щодо порядку звернення Верховної Ради України до Конституційного Суду України залишатиметься не вирішеною. З огляду на викладене, враховуючи вимоги статті 153 Конституції України та статті 3 Закону України "Про Конституційний Суд України", порушене у Законі, який розглядається, питання має вирішуватися шляхом внесення змін і доповнень до Закону України "Про Конституційний Суд України". У зв'язку з наведеним пропоную повернутися до розгляду Закону України "Про порядок звернення до Конституційного Суду України з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України" та скасувати його як такий, що не відповідає Конституції України. Л.КУЧМА