(28.01.99)
                    ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦIЇ

    до Закону України "Про звернення до Конституцiйного Суду
      України з питань надання висновку щодо вiдповiдностi
     законопроекту про внесення змiн до Конституцiї України
         вимогам статей 157 та 158 Конституцiї України"

     Цей Закон України,  прийнятий  Верховною  Радою  України  14
сiчня 1999 року, не може бути пiдписаний з таких причин:

     1. Вiдповiдно  до  статтi  153  Конституцiї  України порядок
дiяльностi Конституцiйного Суду України,  процедура розгляду  ним
справ визначаються законом.  Прийнятий Верховною Радою України 16
жовтня 1996 року Закон України "Про Конституцiйний  Суд  України"
(з наступними змiнами) встановив, що органiзацiя, повноваження та
порядок  дiяльностi  Конституцiйного  Суду  України  визначаються
Конституцiєю України та цим законом (стаття 3).

     Таким чином,  нiякий  iнший  закон  не  може  врегульовувати
питання у цiй сферi.  Порядок звернення до  Конституцiйного  Суду
України  для  одержання висновку щодо вiдповiдностi законопроекту
про внесення змiн до  Конституцiї  України  статтям  157  та  158
Конституцiї   України,   вимоги  щодо  змiсту  такого  звернення,
пiдстави та порядок прийняття рiшення Верховної  Ради  України  з
цього  питання можуть бути врегульованi лише шляхом внесення змiн
до Закону України "Про Конституцiйний Суд України".

     2. Розглянутий Закон передбачає,  що звернення з зазначеного
питання  надсилається  до  Конституцiйного  Суду  України Головою
Верховної Ради України.

     Встановлюючи таку норму, Верховна Рада України не врахувала,
що   на   пiдставi   статей   147   та  150  Конституцiї  України
Конституцiйний Суд України 9 червня 1998  року  розглянув  справу
щодо  офiцiйного тлумачення положень частини другої статтi 158 та
статтi 159  Конституцiї  України  (рiшення   N 8-рп/98  у  справi
N 1-26/98).

     Виходячи зi  змiсту Конституцiї України,  Конституцiйний Суд
України вирiшив,  що суб'єктом конституцiйного подання  з  питань
надання  висновку  щодо  вiдповiдностi законопроекту про внесення
змiн до Конституцiї України вимогам статей 157 i 158  Конституцiї
України є Верховна Рада України.

     У зв'язку  з  цим  надання  Головi  Верховної  Ради  України
зазначеного повноваження є неправомiрним.

     3. У    Законi,   прийнятому   Верховною   Радою    України,
встановлюється, що Конституцiйний Суд України має надати висновок
щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змiн до Конституцiї
України  вимогам  статей  157  та  158 цiєї Конституцiї України у
десятиденний строк.

     Така норма порушує принципи  конституцiйного  судочинства  i
тому не може бути пiдтримана.

     У статтi  4  Закону України "Про Конституцiйний Суд України"
передбачено,   що   дiяльнiсть   Конституцiйного   Суду   України
грунтується,    зокрема,   на   принципах   верховенства   права,
незалежностi,   повноти   i   всебiчностi   розгляду   справ   та
обгрунтованостi  прийнятих  ним  рiшень.  Особливе  значення  має
дотримання цих принципiв пiд час розгляду вкрай важливих  питань,
до яких належить внесення змiн до Основного Закону України.

     Для забезпечення повноти розгляду справ Конституцiйному Суду
України цим  Законом  надано  право  пiд  час  пiдготовки  справи
витребувати  у  вiдповiдних державних органiв та iнших установ та
органiзацiй необхiднi документи,  матерiали  та  iншi  вiдомостi,
призначати вiдповiдну експертизу.  Строки проведення цих та iнших
процесуальних  дiй  Законом  України  "Про   Конституцiйний   Суд
України"  та прийнятим на його основi Регламентом Конституцiйного
Суду України цiлком обгрунтовано не обмежуються.  Такий пiдхiд до
цього  питання  притаманний i для всiх iнших держав,  де утворено
конституцiйнi суди.

     Необхiдно також зазначити,  що з тiєї ж причини у пунктi 6 §
6  зазначеного  Регламенту передбачено,  що про дату скликання та
порядок денний пленарного засiдання Конституцiйного Суду  України
його  суддi та учасники засiдання повiдомляються не пiзнiше як за
десять днiв до дня скликання засiдання.

     4. Крiм того зазначаємо,  що пiд час прийняття  розглянутого
Закону  були  порушенi  численнi  норми Регламенту Верховної Ради
України, вимоги щодо законодавчої технiки.

     У зв'язку  iз  зазначеним   розглянутий   Закон   має   бути
скасований як такий, що не вiдповiдає Конституцiї України.

                                               Л.КУЧМА