(16.08.99)
Пропозиції
до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"
Прийнятий Верховною Радою України 15 липня 1999 року Закон
України "Про статус депутатів місцевих рад" не може бути
підписаний з таких підстав.
1. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади,
що здійснюється нею як безпосередньо, так і через органи
місцевого самоврядування (стаття 140 Конституції України).
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" представництво відповідних
територіальних громад здійснюють відповідні місцеві ради. Що ж до
депутатів цих рад, то частиною другою статті 49 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що депутат
представляє інтереси територіальної громади.
У зв'язку з цим не можна погодитись із визначенням у Законі,
що надійшов на підпис, депутата місцевої ради як представника
територіальної громади.
З огляду на викладене пропонується у преамбулі Закону, назві
і тексті статті 2, частині першій статті 8, назві розділу ІІ
Закону, частині першій статті 15 слова "повноважний представник
територіальної громади", "представник відповідної територіальної
громади" у всіх відмінках замінити словами "представник інтересів
територіальної громади" у відповідних відмінках.
2. Потребують приведення у відповідність із статтею 78
Конституції України, яка передбачає, що народні депутати України
не можуть мати іншого представницького мандата, статті 5 та 7
Закону, які встановлюють несумісність представницького мандата
депутата місцевої ради, не передбачаючи при цьому несумісність
такого мандата із посадою народного депутата України. Слід також
враховувати і те, що рішенням Конституційного Суду України від 6
липня 1999 року N 7-рп/99, зокрема, визначено, що громадянин
України може реалізувати набутий представницький мандат лише в
одному з таких органів, як Верховна Рада України, орган місцевого
самоврядування.
Тому пропоную:
пункт 3 частини першої статті 5 Закону після слів "зайняття
якої згідно з" доповнити словами "Конституцією України";
частину третю статті 7 викласти у такій редакції:
"3. Депутат місцевої ради не може мати іншого
представницького мандата".
3. Конституцією України встановлено обов'язковість до
виконання на території України указів і розпоряджень Президента
України (частина третя статті 106), обов'язковість до виконання
постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України (частина перша
статті 117). Конституцією Автономної Республіки Крим передбачено,
зокрема, що нормативно-правові акти Ради міністрів Автономної
Республіки Крим є обов'язковими до виконання на території
Автономної Республіки Крим (частина шоста статті 4).
Пропоную усунути невідповідність зазначеним нормам статей 17
та 18 Закону, для чого:
у частині другій статті 17 слова "Конституції і законам
України (а в Автономній Республіці Крим - також Конституції і
нормативно-правовим актам Верховної Ради Автономної Республіки
Крим)" замінити словами "Конституції і законам України, актам
Президента України, Кабінету Міністрів України (а в Автономній
Республіці Крим - також Конституції і нормативно-правовим актам
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів
Автономної Республіки Крим)";
пункт 1 статті 18 після слів "Конституції та законів
України" доповнити словами "актів Президента України, Кабінету
Міністрів України".
4. Частиною третьою статті 47 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" передбачено, що до складу постійних
комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський
голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова
районної у місті, районної, обласної ради, їх заступники.
У зв'язку з цим пропонується частину другу статті 20 Закону,
що надійшов на підпис, після слів "секретаря ради" доповнити
словами "голови районної у місті, районної, обласної ради, їх
заступників".
5. Відповідно до частини другої статті 59 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" рішення місцевої ради
приймаються більшістю депутатів від її загального складу. Винятки
з цього правила, згідно з якими рішення ради приймається двома
третинами депутатів від її загального складу, передбачені цим
самим Законом (частина третя статті 72 та частина третя статті
79).
Всупереч цьому статтею 22 Закону, який надійшов на підпис,
визначено, що для прийняття радою рішення про направлення
депутатського запиту достатньо, щоб за нього проголосувало не
менш як одна третина депутатів від загального складу ради. Тобто
таке рішення може бути прийнято меншістю депутатів від загального
складу ради.
У зв'язку з цим пропонується частину третю статті 22 із
Закону виключити.
6. Частиною шостою статті 118 Конституції України визначений
принцип, за яким місцеві державні адміністрації підконтрольні
радам у частині повноважень, делегованих їм районними чи
обласними радами. Відповідний принцип закріплений у статті 34
Закону України "Про місцеві державні адміністрації".
Пропоную відтворити зазначений принцип і у статті 24 Закону,
що розглядається, замінивши у частині першій слова "місцевих
державних адміністрацій" словами "а депутати обласних, районних
рад - відповідних місцевих державних адміністрацій в частині
повноважень делегованих їм обласними, районними радами".
7. Законом передбачено об'єднання депутатів місцевих рад у
депутатські фракції (статті 27). При цьому статтею 28 Закону
депутатським фракціям надаються виключні повноваження, які
значною мірою впливатимуть на роботу місцевих рад, в той час як
депутати, що не ввійдуть до складу депутатських фракцій,
практично будуть позбавлені таких заходів впливу на здійснення
повноважень місцевими радами.
Цим самим порушується стаття 24 Конституції України, за якою
не може бути привілеїв за ознаками політичних переконань, стаття
36 Конституції України, за якою ніхто не може бути обмежений у
правах за належність чи неналежність до політичних партій або
громадських організацій, а також стаття 3 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні", яка забороняє будь-які
обмеження права громадян на участь у місцевому самоврядуванні
залежно від політичних та інших переконань, а також за іншими
ознаками.
До того ж слід враховувати, що за Законом України "Про
вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських
голів" вибори депутатів місцевих рад проводяться за мажоритарною
виборчою системою.
У зв'язку з цим пропоную виключити із Закону, що надійшов на
підпис, статті 27 і 28, а також посилання на фракції із пункту 15
частини другої статті 19 Закону.
8. З метою приведення у відповідність із термінологією, що
використовується у Конституції України, пропоную у частині шостій
статті 30 Закону слова "місцеві органи державної виконавчої
влади" замінити словами "місцеві органи виконавчої влади".
9. Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни
мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед
законом. Цією ж статтею Конституції України встановлено, що не
може бути привілеїв за будь-якими ознаками, до яких можна
віднести наявність представницького мандату депутата місцевої
ради.
Загальні засади недоторканності людини визначені у статті 29
Основного Закону України. Додаткові гарантії недоторканності
Конституція України передбачає лише для народних депутатів
України, Президента України та суддів (статті 80, 105, 126 та
149).
Всупереч цьому статтею 31 та пунктом 1 Розділу VІІ Закону,
що надійшов на підпис, запроваджується недоторканність для
депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських
голів.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 лютого
1998 року N 1-рп/98 недоторканність певних посадових осіб є
гарантією більш високого рівня порівняно з недоторканністю, яка
встановлюється для всіх громадян. У зв'язку з цим такі гарантії
вищого рівня мають визначатися виключно Конституцією України,
адже вони допускають винятки із загального конституційного
принципу рівності прав і свобод громадян, їх рівності перед
законом.
Конституція України таких гарантій недоторканості для
депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських
голів не передбачає.
Порушенням зазначеного вище конституційного принципу
рівності є і передбачені частинами третьою та четвертою статті 33
Закону, що надійшов на підпис, обмеження щодо звільнення депутата
місцевої ради з роботи, служби, від займаної посади, пониження у
званні чи посаді в порядку дисциплінарного стягнення, виключення
з колективного господарства або навчального закладу.
З метою усунення зазначених порушень Конституції України
необхідно статтю 31, частини третю та четверту статті 33 та пункт
1 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" із Закону виключити.
10. Відповідно до частини першої статті 6 Закону, що
надійшов на підпис, депутати місцевої ради здійснюють свої
повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.
Частинами другою та третьою цієї ж статті визначено перелік
виборних посад, на яких депутати працюють на постійній основі.
Саме для таких депутатів і мають бути передбачені гарантії їх
трудових прав під час їх перебування на зазначених посадах.
У зв'язку з цим пропонується у статті 33 Закону:
частину першу після слів "на виборну посаду у раді", "на
виборну посаду у відповідній раді" доповнити словами "на якій він
працює на постійній основі";
у частині другій слова "який працював у раді на виборній
посаді" замінити словами "який працював у раді на постійній
основі";
у частині четвертій слова "Час роботи депутата місцевої ради
на виборній посаді у раді" замінити словами "Час роботи депутата
у місцевій раді на постійній основі".
11. Відповідно до частини першої статті 38 Закону право
вносити пропозиції про відкликання депутата місцевої ради
належить відповідній раді, а також суб'єктам, які відповідно до
Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських,
селищних, міських голів" мають право висувати кандидатів у
депутати.
У Розділі V Закону України "Про статус депутатів місцевих
рад" під такими суб'єктами розуміються збори виборців та збори
(конференції) об'єднань громадян. Проте Законом України "Про
вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських
голів", крім висування кандидатів у депутати зборами виборців та
місцевими осередками політичних партій (блоків), громадськими
організаціями, також передбачено самовисунення громадян.
Таким чином можливість внесення пропозиції про відкликання
депутата місцевої ради буде надана кожному громадянинові.
У зв'язку з цим пропонується у частині першій статті 38
Закону, що надійшов на підпис, слово "суб'єктам" замінити словами
"зборам виборців та зборам (конференціям) об'єднань громадян".
12. Розділом V Закону України "Про статус депутатів місцевих
рад" визначено процедуру відкликання депутатів місцевих рад, до
яких частиною першою статті 2 цього ж Закону віднесено депутатів
сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та
обласних рад.
Проте частиною другою статті 42 Закону, що розглядається,
передбачено порядок утворення дільниць для голосування та
дільничних комісій у випадку відкликання депутата лише сільської,
селищної, міської (міста районного підпорядкування) ради.
У зв'язку з цим у частині другій статті 42 Закону України
"Про статус депутатів місцевих рад" слова "сільської, селищної,
міської (міста районного підпорядкування)" замінити словом
"місцевої".
13. Частиною першою статті 42 Закону встановлюється
проведення голосування пропозиції про відкликання депутата
місцевої ради з урахуванням вимог, передбачених Законом України
"Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних,
міських голів". За частиною третьою статті 45 цього Закону
недійсними визнаються виборчі бюлетені невстановленого зразка,
бюлетені, на яких відсутні відповідні підписи, бюлетені, на яких
голосуючим не зроблено жодної позначки.
За статтею ж 45 Закону, що надійшов на підпис, бюлетень, в
якому голосуючим не зроблено жодної позначки, означатиме
голосування виборцем за збереження депутатських повноважень
відповідного депутата.
Таким чином частина перша статті 42 розглядуваного Закону не
узгоджується з наступними нормами Закону, які встановлюють
особливості проведення голосування про відкликання депутата
місцевої ради та встановлення його результатів.
Для уникнення такої невідповідності пропоную у частині
першій статті 42 слова "здійснюється дільничними комісіями з
урахуванням вимог, передбачених Законом України "Про вибори
депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"
замінити словами "здійснюється дільничними комісіями відповідно
до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та
сільських, селищних, міських голів" з урахуванням особливостей,
передбачених цим Законом".
Водночас не можна погодитись з тим, що частиною четвертою
статті 45 Закону єдиною підставою для визнання бюлетеня недійсним
є його невстановлений зразок, і не передбачено такої підстави, як
відсутність на бюлетені підписів голови та секретаря виборчої
комісії. Тому пропонується доповнити цю норму словами "а також
бюлетені, на яких відсутні підписи голови та секретаря виборчої
комісії".
Президент України Л.КУЧМА