(14.05.2002)

                           ПРОПОЗИЦІЇ

       до Законів України "Про встановлення почесних звань
   льотному складу України" та "Про внесення змін до статті 10
         Закону України "Про державні нагороди України"

     Прийняті Верховною Радою України 24 травня 2001 року  Закони
України "Про встановлення почесних звань льотному складу України"
та "Про внесення змін до статті 10 Закону України  "Про  державні
нагороди України" не можуть бути підписані з таких підстав.

     Зазначеними Законами  встановлюється  6  почесних  звань для
осіб льотного  складу  України:  "Заслужений  військовий  льотчик
України",  "Заслужений  військовий штурман України",  "Заслужений
пілот  України",  "Заслужений   штурман   України",   "Заслужений
льотчик-випробувач   України",   "Заслужений   штурман-випробувач
України" і у зв'язку з цим вносяться зміни до  статті  10  Закону
України "Про державні нагороди України".

     За своїм  принципом  почесні  звання,  що встановлюються,  є
відзнаками класності,  ними  нагороджуватимуть  громадян  льотних
професій  залежно від їх вузької спеціалізації,  що не відповідає
загальнодержавному характеру  почесних  звань.  Наприклад,  серед
державних  нагород  існують  звання  "Заслужений  лікар України",
"Заслужений юрист України",  які можуть бути присвоєні відповідно
і стоматологу, і хірургу, і адвокату, і судді.

     До того ж установлення нових звань залежно від спеціалізації
працівників спричинить різке збільшення кількості почесних  звань
та  зниження  соціального  престижу  інституту  почесних звань як
складової частини системи державних нагород України.

     Система державних  нагород  України  дозволяє  повною  мірою
відзначати   заслуги   осіб  льотного  складу  України  існуючими
орденами, медалями, почесними званнями. Присуджуються ці нагороди
залежно не від спеціалізації особи,  а від того внеску,  який нею
зроблено у розвиток  справи,  від  якості  виконуваної  роботи  у
будь-якій галузі.

     Закони, що розглядаються,  не враховують історичного досвіду
розвитку системи почесних звань.  Так,  на початку 60-х років  їх
кількість  різко зросла за рахунок запровадження звань по окремих
спеціальностях.  Тому Указом Президії Верховної Ради УРСР від  15
листопада   1988   року   було  скасовано  21  звання  (заслужені
механізатор, зв'язківець, технолог, геолог тощо) і встановлено 29
почесних  звань,  що відображали галузевий принцип функціонування
інституту таких звань.

     Конкретні зауваження щодо Закону України  "Про  встановлення
почесних звань льотному складу України" зводяться до такого:

     1. Частиною  першою  статті  1  не дано визначення номінацій
почесних звань,  характеру заслуг,  які можуть бути підставою для
присвоєння  почесних звань України,  що унеможливить застосування
Закону.

     Норма частини другої цієї статті про те,  що почесні  звання
льотного складу є державними нагородами,  зайва, оскільки Законом
України  "Про   державні   нагороди   України"   почесне   звання
"заслужений" вже віднесено до державних нагород, а положення цієї
частини щодо права Президента України присвоювати почесні  звання
один раз на рік до Дня авіації,  звужує права Президента України,
надані йому пунктом 25 статті 106 Конституції України, яким глава
держави не обмежується у кількості нагороджень.

     2. Стаття  2  Закону  визначає матеріальне заохочування осіб
льотного  складу,  яким  присвоєні  почесні  звання,  і   поширює
чинність  цього Закону на осіб,  яким присвоєні аналогічні звання
колишнього  Союзу  РСР.  Однак,  беручи  до  уваги,  що   Кабінет
Міністрів України відповідно до його компетенції своєю постановою
від 13 грудня 1999 року N 2288 уже встановив надбавку за  почесне
звання  "заслужений"  у  розмірі  15 відсотків посадового окладу,
частина друга статті 2 не відповідає чинному законодавству. Немає
потреби  і  вводити  до Закону норму про поширення чинності цього
Закону на осіб, яким присвоєні аналогічні звання колишнього Союзу
РСР,  оскільки  це вже встановлено пунктом 3 Прикінцевих положень
Закону України "Про державні нагороди України".

     3. Частини друга і  третя  статті  4  Закону  не  відповідає
статті 4 Закону України "Про державні нагороди України", оскільки
затвердження статутів і положень про державні нагороди  віднесено
до повноважень Президента України, а не Кабінету Міністрів.

     У зв'язку   з   наведеним  вважаю,  що  Закон  України  "Про
встановлення почесних звань льотному складу України" не може бути
підписаний і підлягає скасуванню.

     З цих   же  підстав  не  може  бути  підписаний  і  підлягає
скасуванню і Закон України N 2473-ІII від  24  травня  2001  року
"Про  внесення  змін  до  статті  10 Закону України "Про державні
нагороди України".

     Президент України                            Л.КУЧМА