(14.05.2002)
ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про державні гарантії відновлення
заощаджень громадян України"
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про
державні гарантії відновлення заощаджень громадян України",
прийнятий Верховною Радою України 7 лютого 2002 року, не може
бути підписаний, оскільки в ньому зауваження і пропозиції
Президента України враховані лише частково, тобто практично не
усунуто недоліків, які неминуче призведуть до негативних
економічних наслідків.
Так, статтею 3 Закону пропонується повернення, починаючи з 1
січня 2003 року, вкладникам сум проіндексованих грошових
заощаджень залежно від розміру вкладу в межах коштів,
передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік (але
не більше 1 відсотка валового внутрішнього продукту), а також
реструктуризація невиплаченої частини заощаджень громадян шляхом
розстрочення її виплати населенню до 1 січня 2015 року.
Пропоновані зміни ще більше ускладнюють застосування норми
Закону щодо повернення проіндексованих грошових заощаджень
громадянам. Оскільки не встановлено кінцевий строк повернення
таких вкладів, то не зрозуміло, коли має початися
реструктуризація невиплаченої частини грошових заощаджень. До
того ж неоднозначною залишилась норма щодо реструктуризації
невиплаченої частини грошових заощаджень до 1 січня 2015 року: не
зрозуміло, чи буде протягом передбаченого періоду повернуто
громадянинові всю суму відновлених заощаджень (понад відсотки,
визначені відповідною шкалою), чи реструктуризацію буде
застосовано лише до тієї частини вкладу, яка згідно зі шкалою
мала бути виплаченою, але з певних причин не виплачена.
Виходячи з визначених Законом строків та розмірів повернення
грошових заощаджень, реалізація цих положень, за попередніми
розрахунками, потребуватиме понад 9 млрд. грн. щорічно (майже у
20 разів більше коштів, ніж визначено для цього в Державному
бюджеті України на 2002 рік). Однак з огляду на прогнозні
макропоказники економічного і соціального розвитку України,
реально можливе щорічне зростання видатків Державного бюджету
України на компенсаційні виплати становить близько 100 млн. грн.
При цьому Законом знову не визначено джерел покриття
видатків із Державного бюджету України для фінансування виплат у
таких обсягах. Виділення з бюджету значних сум на компенсацію
громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень уже в
найближчі роки негативно позначиться на виконанні програм
соціального спрямування, виплаті заробітної плати в бюджетній
сфері, стипендій, на фінансуванні науки, медицини, освіти тощо.
Не усунуто суперечності, що містяться в розмірах повернення
вкладів за шкалою, у зв'язку з чим у певних випадках компенсовані
суми громадян, вклади яких за розмірами майже однакові, суттєво
відрізнятимуться, що викличе масові нарікання і не забезпечить
захисту всіх суб'єктів права власності.
Не враховано також застережень щодо недоцільності
встановлення норми, за якою 50 відсотків вкладу у безготівковій
формі можуть перераховуватися на оплату житлово-комунальних
послуг. Це стимулюватиме згортання населенням платежів за такі
послуги і водночас призведе до дискримінації прав вкладників, які
своєчасно здійснювали відповідні розрахунки.
Законом також передбачено відкриття вкладниками в установах
відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк
України" спеціальних рахунків, на які будуть перераховуватись
належні вкладникам грошові заощадження. Виконання цієї норми
потребуватиме перегляду існуючих позабалансових та відкриття
нових рахунків, що призведе до значних фінансових витрат банку,
які, за попередніми розрахунками відкритого акціонерного
товариства "Державний ощадний банк України", становитимуть понад
200 млн. гривень. Проте джерел покриття таких витрат Законом не
визначено.
Установлена Законом норма щодо врахування під час
призначення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг суми
коштів, яка виплачується громадянинові зі спеціального рахунку, є
неприйнятною, оскільки це означатиме одноразове збільшення
сукупного доходу, що зменшить соціальні гарантії для окремих
малозабезпечених громадян.
Виходячи з наведеного, вважаємо, що забезпечення виконання
Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні
гарантії відновлення заощаджень громадян України" неминуче
призведе до прискорення інфляційних процесів, унеможливить дальше
відновлення обсягів виробництва, зростання валового внутрішнього
продукту, що, в свою чергу, унеможливить реальне повернення
заощаджень громадянам. З огляду на викладене пропонується Закон,
що розглядається, відхилити.
Президент України Л.КУЧМА