(14.05.2002)
ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України
"Про інноваційну діяльність"
Закон України "Про інноваційну діяльність", прийнятий
Верховною Радою України 7 лютого 2002 року, не може бути
підписаний Президентом України з таких підстав.
1. Статтею 11 Закону визначено, що Верховна Рада України і
Рахункова палата здійснюють державний контроль у сфері
інноваційної діяльності.
У зв'язку з цим слід відзначити, що ні статті 85 і 98, ні
будь-які інші статті Конституції України не передбачають для
парламенту та Рахункової палати функцій з державного контролю у
будь-якій сфері. За Основним Законом України Верховна Рада
України здійснює парламентський контроль у межах, визначених
Конституцією (пункт 33 статті 85), на Рахункову ж палату
покладається здійснення контролю від імені Верховної Ради України
(стаття 98).
Відповідно ж до Закону Верховна Рада України доручає
Рахунковій палаті контролювати правомірність кредитування
інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету
України (абзац п'ятий частини першої статті 7, пункт "а" частини
другої статті 11). Таким чином, йдеться про надання Рахунковій
палаті повноважень щодо контролю за всім спектром відносин, що
виникають у зв'язку з бюджетним кредитуванням інвестиційних
проектів, у тому числі за відбором інноваційних проектів.
Це не відповідає статті 98 Конституції України, якою на
Рахункову палату покладено лише здійснення контролю за
використанням коштів державного бюджету.
У зв'язку з наведеним пропонується:
у частині першій статті 7 Закону абзац п'ятий виключити;
у частині другій статті 11 пункт "а" виключити.
2. Законом передбачено надання суб'єктам інноваційної
діяльності державної підтримки для реалізації ними інноваційних
проектів, зокрема шляхом повного безвідсоткового кредитування,
часткового безвідсоткового кредитування, повної чи часткової
компенсації (за рахунок коштів державного та коштів місцевих
бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної
діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним
установам за кредитування інноваційних проектів (стаття 17).
Законом також запроваджується пільгове оподаткування для
суб'єктів інноваційної діяльності (статті 21 і 22). При цьому
джерел покриття таких витрат у Законі не передбачено.
Визнаючи необхідність державної підтримки інноваційної
діяльності, слід, однак, зауважити таке.
Конституція України зобов'язує органи законодавчої влади
діяти на підставі Конституції і відповідно до законів України
(статті 6 і 19).
Статтею 95 Конституції України проголошено, що держава
прагне до збалансованості бюджету України. Відповідно до статті
27 Бюджетного кодексу України закони України, які впливають на
доходну або видаткову частини бюджету, мають супроводжуватися
відповідними пропозиціями про видатки, які належить скоротити,
або додаткові доходи для покриття збільшення видатків, а жодна зі
змін не повинна призвести до збільшення державного боргу і
державних гарантій, розмір яких установлено законом про Державний
бюджет України (частина друга).
Законом України "Про систему оподаткування" визначено, що
ставки, механізм справляння податків і надання пільг не можуть
встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім
законів про оподаткування (стаття 1).
Закон, що надійшов на підпис, наведеним положенням
Конституції України та законодавчих актів не відповідає.
Крім того, при вирішенні питання щодо пільгового
оподаткування не враховано реального стану фінансової системи
держави і можливостей державного та місцевих бюджетів, коштів
яких не вистачає навіть для розв'язання нагальних соціальних
проблем.
Слід також відзначити, що за статтею 17 Закону державна
фінансова підтримка інноваційної діяльності може надаватися й за
рахунок коштів місцевих бюджетів. Це не відповідає статті 142
Конституції України, якою проголошено, що доходи місцевих
бюджетів є власністю територіальних громад (а тому кошти місцевих
бюджетів не можуть розглядатися як державна підтримка).
Крім того, статтю 17 викладено без урахування інших положень
Закону, які передбачають надання фінансової підтримки
інноваційної діяльності й за рахунок коштів бюджету Автономної
Республіки Крим. Це стосується і статті 18 Закону.
За цих обставин пропонується:
у статті 17:
у назві та тексті статті слова "державної фінансової
підтримки інноваційної діяльності" та "державна фінансова
підтримка" заміниш відповідно словами "фінансової підтримки
інноваційної діяльності" та "фінансова підтримка";
пункти "а" і "б" після слів "Державного бюджету України"
доповнити словами "коштів бюджету Автономної Республіки Крим";
у пункті "в" слова "коштів державного бюджету" замінити
словами "коштів Державного бюджету України, коштів бюджету
Автономної Республіки Крим";
доповнити статтю частиною другою такого змісту:
"Фінансова підтримка інноваційної діяльності за рахунок
Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим,
місцевих бюджетів надається в межах коштів, передбачених
відповідними бюджетами";
пункт "б" статті 18 Закону доповнити словами "кошти бюджету
Автономної Республіки Крим".
3. Частиною четвертою статті 19 передбачено, що кошти від
повернення раніше виданих Державною інноваційною
фінансово-кредитною установою суб'єктам інноваційної діяльності
кредитів за рахунок коштів Державного бюджету України
зараховуються на спеціальний рахунок Державного бюджету України і
за постановою Кабінету Міністрів України поповнюють кошти цієї
установи.
Це положення потребує приведення у відповідність із
Бюджетним кодексом України та статтею 95 Конституції України, за
якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються
будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих
видатків.
Тож пропонується абзац другий частини четвертої статті 19
викласти в такій редакції:
"Кошти від повернення виданих Державною інноваційною
фінансово-кредитною установою суб'єктам інноваційної діяльності
кредитів за рахунок коштів Державного бюджету України
зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і
використовуються для надання фінансової інноваційної підтримки,
якщо законом про Державний бюджет України не встановлено інше".
Президент України Л.КУЧМА