(14.05.2002)

                           ПРОПОЗИЦІЇ

                        до Закону України
                "Про внесення зміни до статті 21
              Закону України "Про оренду державного
                     та комунального майна"

     Прийнятий Верховною  Радою України 7 березня 2002 року Закон
України "Про внесення зміни до  статті  21  Закону  України  "Про
оренду  державного та комунального майна" не може бути підписаний
з таких причин.

     1. Законом  пропонується  встановити,  що  в  разі  змін   у
встановленому  законом  порядку  цін  і  тарифів  розмір плати за
оренду державного та комунального  майна  може  змінюватися.  При
цьому    такі    зміни   розміру   орендної   плати   не   можуть
застосовуватися,  якщо вони погіршують умови договору оренди  для
орендаря.   Разом  із  тим  у  випадку,  коли  внаслідок  змін  у
встановленому законом порядку цін і тарифів умови договору оренди
для   орендаря   поліпшуються,   орендар  має  право  вимагати  в
орендодавця зміни розміру орендної плати,  а орендодавець не  має
права йому відмовити (абзаци другий, третій розділу І Закону).

     Отже Законом,  що надійшов на підпис,  фактично пропонується
на відміну від існуючого порядку зміни орендної плати, відповідно
до  якого  орендну  плату  може  бути змінено лише за погодженням
сторін,  запровадити новий порядок,  за яким орендна  плата  може
бути  змінена  незалежно  від  згоди  орендодавця  на  відповідну
пропозицію орендаря.  Тобто захист  прав  та  інтересів  орендаря
фактично   пропонується  здійснювати  за  рахунок  звуження  прав
орендодавця.

     Запропонованим у  Законі  порядком  зміни  розміру  орендної
плати нехтуються основоположні принципи цивільного права.

     Загальновизнаним є    те,    що    цивільні   правовідносини
(різновидом яких є орендні правовідносини)  будуються  на  основі
принципу  взаємної  рівності сторін договору (як правової,  так і
економічної),    який    передбачає    еквівалентний     характер
взаємовідносин   між   учасниками   договору,  а  також  принципу
добровільності, за яким договір є результатом досягнутої між його
учасниками згоди з усіх істотних умов.

     Так, відповідно до статті 153 Цивільного кодексу Української
РСР та  статті  12  Закону  України  "Про  оренду  державного  та
комунального   майна"  договір  вважається  укладеним,  коли  між
сторонами в потрібній у належних випадках формі  досягнуто  згоди
по всіх істотних умовах.  Орендна плата належить до істотних умов
договору оренди (стаття 10 Закону України "Про оренду  державного
та комунального майна").

     Отже передбачений  у  Законі  порядок зміни розміру орендної
плати суперечить як нормам Цивільного  кодексу  Української  РСР,
так   і   нормам   Закону   України  "Про  оренду  державного  та
комунального майна", до якого пропонується внести зміни.

     Наведене не узгоджується також із частиною четвертою  статті
13  Конституції  України,  відповідно  до якої держава забезпечує
захист прав усіх суб'єктів господарювання.

     2. Законом,  що  надійшов  на  підпис,  також   пропонується
встановити,  що  індексація  розміру  орендної плати у зв'язку зі
зміною рівня споживчих цін в Україні може проводитися не  частіше
одного  разу  на  рік.  При цьому розмір орендної плати за кожний
наступний  період  визначатиметься  шляхом  коригування   розміру
орендної плати за попередній період на індекс інфляції за рік, що
минув (абзаци четвертий - шостий розділу І Закону).

     Це не  відповідає  державним   інтересам,   оскільки   вплив
інфляції   не   компенсуватиметься   в   межах  бюджетного  року.
Ураховуючи,  що Закон  відповідно  до  його  розділу  ІІ  набирає
чинності з дня опублікування,  запровадження такої норми призведе
до  скорочення  надходжень  до  Державного  бюджету   України   у
поточному році.

     За попередніми  розрахунками  це призведе до ненадходження у
2002 році в бюджет близько 15 млн.  гривень із 150 млн.  гривень,
що  заплановані  в доходній частині Державного бюджету України як
надходження від оренди державного майна.

     Тому Закон,    який     розглядається,     не     відповідає
конституційному    принципу    щодо    прагнення    держави    до
збалансованості бюджету України (стаття 95).

     З наведених вище причин не  відповідає  Закон  і  статті  27
Бюджетного  кодексу  України,  згідно з якою закони України,  які
впливають на формування доходної чи видаткової частини  бюджетів,
повинні  бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року,  що передує
плановому.  Крім того,  до проектів  законів,  набрання  чинності
якими  в  поточному  чи наступному бюджетних періодах призведе до
скорочення доходів бюджету,  мають  бути  додані  пропозиції  про
видатки,   які   належить  скоротити  та/або  джерела  додаткових
доходів.  Закон,  що надійшов  на  підпис,  таких  пропозицій  не
містить.

     З огляду на викладене пропонується Закон "Про внесення зміни
до  статті  21  Закону  України   "Про   оренду   державного   та
комунального майна" відхилити.

     Президент України                           Л.КУЧМА