(14.05.2002)

                           ПРОПОЗИЦІЇ

              до Закону України "Про внесення змін
       до Закону України "Про податок на додану вартість"

     Закон України  "Про  внесення  змін  до  Закону України "Про
податок на додану - вартість",  прийнятий Верховною Радою України
29 травня 2001 року,  не може бути підписаний Президентом України
з таких підстав.

     1. Запровадження передбаченого статтею 2  розділу  I  Закону
визначення  бази  оподаткування  операцій  з  надання туристичних
послуг призведе до зростання на  20  відсотків  їх  вартості  для
іноземних  туристів,  оскільки  вартість туристичних послуг,  які
надаються в Україні, в разі їх продажу за межами митної території
України  збільшуватиметься  на  суму податку,  яка не підлягатиме
бюджетному  відшкодуванню,  а   буде   відноситися   на   витрати
туристичного підприємства. Внаслідок запровадження такого порядку
не тільки зростуть ціни для іноземних споживачів (що неможливо за
наявності  вже підписаних контрактів),  а й можуть припинити свою
діяльність підприємства,  які приймають та обслуговують іноземних
туристів.

     Це також зробить економічно недоцільною агентську діяльність
з продажу туристичних послуг в Україні в разі  їх  споживання  за
межами  митної  території  України,  тому  що базою оподаткування
туристичного оператора згідно зі статтею 2  розділу  I  Закону  є
винагорода  такого оператора,  а туристичного агента - відповідна
продажна вартість.  Отже,  вартість одних і тих  самих  послуг  у
туристичного оператора і туристичного агента,  який реалізовує їх
кінцевому  споживачеві  за   агентською   угодою,   укладеною   з
туристичним  оператором,  буде  різною.  При цьому в туристичного
агента вартість послуг буде на 20  відсотків  вищою  (за  рахунок
податку  на  додану вартість),  ніж у туристичного оператора,  що
зробить їх реалізацію  через  агентську  мережу  збитковою.  Слід
також  зауважити,  що  зазначений  податок на додану вартість для
туристичного агента фактично перетворюється за своєю  економічною
суттю в податок з обігу, а виплати до бюджету перевищать у кілька
разів агентську винагороду.

     2. Згідно зі статтею 3 розділу I Закону звільнятимуться  від
сплати податку на додану вартість операції з продажу на території
України туристичних послуг, що надаються в Україні.

     Внаслідок запровадження такої норми ціна туристичних  послуг
для   відповідних   споживачів   фактично  залишиться  незмінною,
оскільки туристичний  оператор  розраховуватиметься  з  надавачем
таких послуг з урахуванням податку на додану вартість і сплачений
податок туристичне підприємство повинно буде відносити на  власні
витрати.

     Реалізація ж  туристичних послуг юридичним особам,  які не є
суб'єктами-підприємницької  діяльності  в   галузі   туризму,   а
користуються    туристичними   послугами   для   власних   потреб
(відрядження, конференції, семінари тощо), також стане економічно
невигідною,  оскільки  споживач  не  отримає  відшкодування цього
податку під час придбання послуг через туристичного оператора,  а
туристичний  оператор  повинен  буде  віднести  суму  податку  на
витрати, а не на відшкодування.

     3. Відповідно до чинного пункту 6.3 статті 6 Закону  України
"Про  податок  на  додану  вартість" не дозволяється застосування
нульової  ставки  податку  на  додану  вартість  до  операцій  із
вивезення  (експорту)  товарів  (робіт,  послуг) у разі коли такі
операції звільнено від оподаткування на митній території  України
згідно з пунктами 5.1 та 5.2 цього ж Закону.

     Статтею 5 розділу I Закону,  що розглядається,  пропонується
перелік зазначених випадків  скоротити.  Зокрема,  заборона  щодо
застосування   нульової   ставки   податку  стосуватиметься  лише
операцій, перелічених у пункті 5.2 Закону України "Про податок на
додану вартість".

     У зв'язку  з  цим  слід  зазначити,  що  пункт  5.1  Закону,
посилання  на  який  фактично  пропонується  виключити,   містить
значний перелік операцій (23 підпункти).  Здебільшого ці операції
мають соціальний характер і їх звільнення  від  оподаткування  на
митній території України спрямовано,  в першу чергу, на зменшення
регресивності  податку  на  додану  вартість  стосовно   найбільш
уразливих та найменш захищених верств населення.  За цих обставин
не можна погодитися з фактичним дозволом на застосування нульової
ставки  податку до операцій із вивезення (експорту) таких товарів
(робіт, послуг) за межі України.

     Не можна не враховувати і те,  що виключення  з  пункту  6.3
статті  6 посилання на пункт 5.1 призведе не тільки до збільшення
обсягів експортного відшкодування  і,  як  наслідок,  до  значних
втрат   Державного   бюджету   України,   а  й  до  дискримінації
вітчизняних товаровиробників,  які працюють на внутрішньому ринку
України,   і   як   наслідок,  -  резидентів,  що  є  споживачами
відповідних товарів.

     Таким чином,  уведення  в  дію   зазначеного   Закону   може
призвести до:

     - зменшення   надходжень   до   бюджету   (за    попередніми
підрахунками приблизно на 55 млн.гривень);

     - зростання  цін  для  іноземних  туристів,  внаслідок  чого
зменшиться кількість  відвідувань  ними  України.  За  прогнозами
Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України
число іноземних туристів скоротиться на 190 тис. чоловік;

     - зупинення агентської діяльності,  тобто  закриття  великої
кількості туристичних підприємств;

     - зростання  цін  для  споживачів  -  юридичних  осіб,  що є
резидентами України;

     - "тінізації" туристичної діяльності  за  рахунок  можливого
переходу   туристичних  підприємств  на  розрахунки  виключно  за
готівкові кошти;

     - гальмування розвитку туристичної галузі.

     Враховуючи викладене,  пропонується   Закон   України   "Про
внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість",
що  надійшов  на  підпис  Президентові   України,   відхилити   і
повернутися  до  розгляду  законопроекту  "Про  внесення  змін  і
доповнень до Закону України "Про  податок  на  додану  вартість",
внесеного  12  квітня 2001 року Президентом України та прийнятого
Верховною Радою України у першому читанні.

     Президент України                          Л.КУЧМА