(14.05.2002)
ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України
"Про спеціального прокурора та спеціальних слідчих"
Цей Закон не може бути підписаний, оскільки його положення
суперечать нормам Конституції України, і підлягає повторному
розгляду Верховною Радою України через такі причини.
1. Конституція України не містить норм щодо визначення
законом правових та організаційних засад діяльності спеціального
прокурора і спеціальних слідчих.
За статтею 89 Конституції законом встановлюються організація
і порядок діяльності тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих
комісій, а пунктом 14 статті 92 визначаються організація і
діяльність прокуратури як єдиної системи.
Тому посилання на ці статті, а також на статті 19, 111, 121
- 123, 151 Конституції України у преамбулі Закону є недоречним.
2. Статті 1 і 6 Закону суперечать статті 111 Конституції
України.
Відповідно до частини третьої статті 111 Конституції України
спеціальний прокурор і спеціальні слідчі включаються до складу
спеціальної тимчасової слідчої комісії, яку створює Верховна Рада
України для проведення розслідування в разі ініціювання
парламентом питання про усунення Президента України з поста в
порядку імпічменту.
Концептуальною помилкою, покладеною в основу Закону, є
невірне уявлення про статус зазначеної комісії, спеціального
прокурора і спеціальних слідчих. Із Закону випливає, що ця
комісія створюється, а прокурор і слідчі призначаються з метою
притягнення Президента України до кримінальної відповідальності.
При цьому не враховано, що вирішення питання про порушення
кримінальної справи проти колишнього Президента України можливе
тільки після виконання вимог частин п'ятої та шостої статті 111
Конституції України. За цими нормами Верховна Рада України
приймає рішення про звинувачення Президента України після
встановлення для того підстав, а рішення про усунення його з
поста в порядку імпічменту - після перевірки справи
Конституційним Судом України й отримання його висновку щодо
додержання конституційної процедури розслідування і розгляду
справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду
України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент
України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
Отже, йдеться не про звичайне розслідування справи, а про
конституційну процедуру розслідування і розгляду справи про
імпічмент.
Суперечить статті 111 Конституції України і зміст частини
третьої статті 1 Закону, оскільки спеціальний прокурор не може
бути підзвітним Верховній Раді України. Звітувати перед Верховною
Радою України має створена нею спеціальна тимчасова слідча
комісія (частина четверта зазначеної статті), а не спеціальний
прокурор.
3. Безпідставним є надання відповідно до статей 3, 9 і 10
Закону, що розглядається, спеціальному прокуророві і спеціальним
слідчим повноважень прокурора і слідчого, передбачених
Кримінально-процесуальним кодексом України. Цей Кодекс визначає
порядок провадження у кримінальних справах тільки стосовно осіб,
які не мають імунітету від кримінальної відповідальності. Тому
положення цього Кодексу не можуть поширюватися на Президента
України, який згідно зі статтею 105 Конституції України
користується правом недоторканності на весь час виконання
повноважень, без будь-яких винятків.
Крім того, Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає
таких учасників кримінального процесу, як спеціальний слідчий,
спеціальний прокурор, спеціальна тимчасова слідча комісія. Він не
містить і порядку провадження розслідування без порушення
кримінальної справи в разі здійснення процедури щодо усунення
Президента України з поста у порядку імпічменту. Всупереч цьому
Законом передбачається при провадженні цього розслідування
застосовувати норми даного Кодексу.
4. Призначення спеціального прокурора і спеціальних слідчих
не належить згідно зі статтею 85 Конституції України до
компетенції Верховної Ради України. Вони не "призначаються"
Верховною Радою України, а "включаються" до створених спеціальних
тимчасових слідчих комісій.
Із змісту статей 1 - 7 Закону не можна дійти висновку про
те, чи є ці посади постійними, чи спеціальний прокурор і
спеціальні слідчі призначаються тільки на період роботи
спеціальної тимчасової слідчої комісії, як зазначено у статті 1
Закону, а також про те, хто конкретно може бути спеціальним
прокурором чи спеціальним слідчим. За формулою статей 4 і 5 ними
може бути хіба що особа, яка перебуває на пенсії.
Крім того, всупереч статті 89 Конституції України у статтях
6 і 7 Закону встановлюється, що призначення спеціальних слідчих і
припинення повноважень спеціального прокурора і спеціальних
слідчих Верховна Рада здійснює за поданням "профільного Комітету
Верховної Ради України", тоді як комітети парламенту такими
повноваженнями не наділено.
5. Виходячи з того, що спеціальний прокурор і спеціальні
слідчі не є самостійними особами, а відповідно до частини третьої
статті 111 Конституції України включаються до складу спеціальної
тимчасової слідчої комісії, визначення їх статусу є предметом
регулювання закону щодо організації і порядку діяльності
тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій Верховної
Ради України. Проте на сьогодні такого закону немає. У зв'язку з
цим вважаю, що для підписання Закону, що розглядається, в тому
вигляді, як його прийнято, немає правових підстав. Цей Закон та
Закон України "Про тимчасові слідчі та спеціальні комісії
Верховної Ради України" слід об'єднати в один, уникнувши при
цьому неузгодженостей з Конституцією та законами України.
З огляду на викладене пропоную Закон України "Про
спеціального прокурора і спеціальних слідчих" відхилити як такий,
що суперечить Конституції України.
Президент України Л.Кучма