(14.05.2002)
                           ПРОПОЗИЦІЇ

   до Закону України "Про проведення передвиборних теледебатів
     під час виборчих кампаній по виборах Президента України
             та виборах народних депутатів України"

     Закон України  "Про проведення передвиборних теледебатів під
час виборчих кампаній по виборах Президента  України  та  виборах
народних депутатів України",  прийнятий Верховною Радою України 7
лютого 2002 року,  не може бути підписаний Президентом України  з
таких підстав.

     1. Як неодноразово зазначалося,  теледебати,  без сумніву, є
важливою і досить ефективною формою передвиборної агітації.  Тому
можливість  їх проведення передбачена Законом України "Про вибори
народних депу татів України" (статті 10,  51, 53). Не виключається
така можливість і Законом України "Про вибори Президента України"
(стаття 31).  При цьому враховано,  що відповідно  до  статті  34
Конституції  України кожному гарантується право на свободу слова,
вільне вираження своїх поглядів і  переконань.  Кожен  має  право
вільно   збирати,   зберігати,   використовувати   і   поширювати
інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

     Саме тому  зазначеними  законами  передбачено,  що  виборчий
процес  здійснюється  на засадах свободи передвиборної агітації в
будь-яких  обраних   кандидатами   формах,   що   не   суперечать
законодавству України.  Принципи свободи інформаційної діяльності
закріплені  й  у  статтях  5,  43  і  44  Закону   України   "Про
інформацію".

     За цих  умов  законодавче  врегулювання  порядку  проведення
теледебатів,  особливо якщо при  цьому  запроваджуються  елементи
обов'язкового характеру організації їх проведення (частини третя,
четверта та шоста статті 4,  абзац другий частини першої статті 7
Закону,  що  розглядається),  порушило  б зазначені конституційні
приписи щодо свободи інформаційної діяльності.

     2. Неприйнятним є й те,  що на виконання Закону,  беручи  до
уваги   значну   кількість   кандидатів   на  виборах  (тільки  в
одномандатних округах  на  виборах  до  Верховної  Ради  України,
призначених  на  31  березня  2002  року,  висунуто  3467  осіб),
більшість телепрограм у державі,  включаючи й у  найцінніший  для
мовлення  час,  на  досить  тривалий  період  проведення  виборів
Президента  України  та  народних  депутатів   України   фактично
перетворилися  б  на  нескінченний  політичний дискусійний клуб в
ефірі,  засіб самореклами політичних діячів,  партій,  ще й не за
свої кошти,  і (що особливо неприпустимо) навіть тих осіб,  які й
самі не сподіваються бути обраними.

     При цьому не враховується, що телеглядачі мають широкі права
та різноманітні інтереси в інформаційній сфері, забезпечення яких
є одним з обов'язків держави.  Навіть у період проведення виборів
суспільство потребує інформації не тільки про програми та позиції
кандидатів,  політичних партій,  а й про події в державі та за її
межами, трансляції культурних, освітніх та інших програм.

     3. Слід  звернути  увагу  й  на те,  що участь у теледебатах
передбачається  лише  для  кандидатів  у  Президенти  України  та
кандидатів  у  народні  депутати України в одномандатних округах.
Тобто,  за невеликим винятком (уповноважені політичних партій  та
їх блоків),  Закон не передбачає участі в таких дебатах більшості
кандидатів у народні  депутати  України,  включених  до  виборчих
списків   політичних   партій   та   їх   блоків.   Таким  чином,
порушуватимуться  приписи  Конституції  України  щодо  проведення
виборів  до  Верховної  Ради  України на основі рівного виборчого
права (статті 71,  76),  а кандидати у народні  депутати  України
залежно  від  способу  їх  висунення  будуть поставлені в нерівні
умови.

     4. Слід  також  урахувати,  що  передвиборна   агітація   на
виборах,  призначених на З1 березня 2002 року,  розпочалася майже
місяць тому.  Відповідно  до  визначеного  Законом  України  "Про
вибори народних депутатів України" порядку розподілено відповідні
кошти,  ефірний час.  Не враховуючи цього  факту,  Законом,  який
розглядається,  передбачається,  що  перші  теледебати мають бути
обов'язково проведені згідно з нормами  цього  Закону  у  повному
обсязі  вже  під  час зазначеної виборчої кампанії,  що практично
неможливо.

     Насамкінець вважаю за необхідне також зазначити,  що  і  без
прийняття Закону,  який розглядається, на підставі Закону України
"Про вибори народних депутатів України" з ініціативи кандидатів у
народні  депутати  України  між  ними  досить  широко проводяться
теле та  радіодебати.   Це   також   свідчить   про   відсутність
необхідності у прийнятті спеціального закону з цього питання.

     Ураховуючи зазначене,    з   метою   недопущення   порушення
Конституції  України,  прав  і  свобод  людини   і   громадянина,
безпідставного   руйнування   системи  регулювання  інформаційних
відносин, яка вже визначена законами, пропоную Закон України "Про
проведення передвиборних теледебатів під час виборчих кампаній по
виборах Президента України та виборах народних депутатів України"
відхилити.

     Президент України                           Л.КУЧМА