Проект
(10.01.2002)
Вноситься народними депутатами
України В.Понеділком,
В.Шевченком
Закон України
Про Концепцію розвитку
телерадіоінформаційного простору України
Керуючись статтями 85 та 92 Конституції України та зважаючи
на потребу упорядкування законодавства України щодо засад
інформаційної політики, облаштування телерадіоінформаційного
простору та діяльності аудіовізуальних засобів масової
інформації, Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Концепцію розвитку телерадіоінформаційного
простору України (текст Концепції додається).
2. Засади і принципи Концепції розвитку
телерадіоінформаційного простору України розглядати як основу для
розробки законодавчих та нормативних актів у сфері розвитку
інформаційного простору та діяльності засобів масової інформації.
Голова Верховної Ради України
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ
ТЕЛЕРАДІОІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
Ця Концепція, відповідно до Конституції України, законів
України "Про інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про
Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення",
"Про авторське право та суміжні права", "Про радіочастотний
ресурс", "Про мови в Україні^ "Про рекламу^ визначає основні
засади розвитку телерадіомовлення в Україні, покликана окреслити
перспективи діяльності та врегулювати взаємозв'язки всієї
сукупності об'єктів і суб'єктів мовлення, що функціонують та
взаємодіють на основі єдиних принципів та правил забезпечення
інформаційних потреб особи, суспільства і держави
аудіовізуальними засобами масової інформації, а також встановлює
основоположні напрямки технічного та технологічного переоснащення
електронних засобів масової комунікації в Україні.
Телерадіоінформаційний простір України є багатокомпонентною
системою, що складається з організаційної, адміністративної,
творчої та матеріально-технічної структур. Засоби масової
інформації є одним з найважливіших елементів демократичної
держави, оскільки вони виконують основну функцію щодо
інформування громадськості про процеси, які відбуваються в
суспільстві та світовому співтоваристві, про діяльність органів
державної влади.
Телерадіоінформаційний простір України складається з
суспільних, громадських та комерційних аудіовізуальних засобів
масової інформації.
Аудіовізуальні засоби масової інформації є
багатофункціональними джерелами задоволення інформаційних запитів
громадянина. Основою телерадіомовної програмної політики має бути
оперативне та об'єктивне інформування громадян про
суспільно-політичні процеси, виробництво та розповсюдження
історичних, освітніх, культурологічних, пізнавальних та
розважальних телерадіопередач.
Телебачення і радіомовлення займають домінуючі позиції в
інформаційному просторі. Їх роль у реалізації права громадян на
свободу слова, в розбудові держави та формуванні громадської
думки зростатиме. Прискорення інформатизації суспільства, стрімке
поширення новітніх технологій вимагають адекватних зусиль держави
у цьому напрямку.
Основними завданнями цієї Концепції є:
1) реалізація свободи слова, прав громадян на отримання
повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і
вільне обговорення екологічних, культурно-освітніх та
суспільно-політичних питань;
2) інформаційна безпека держави та забезпечення належної
інформаційної присутності України в міжнародному інформаційному
просторі;
3) перехід галузі на новітні технології, цифрове мовлення та
технічне забезпечення цього процесу;
4) підвищення фахового рівня працівників сфери
телерадіомовлення;
5) уточнення компетенції (присутності) органів державної
влади в телерадіомовній галузі.
Держава всіма можливими законними засобами не допускає
пропаганди (неодноразового цілеспрямованого безпідставного
загострення уваги або позитивне представлення в інформаційних та
інших телерадіопрограмах) війни, насильства і жорстокості,
розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі, а
також забезпечує ідеологічний та політичний плюралізм у ефірі
аудіовізуальних засобів масової інформації.
З метою забезпечення свободи слова та інформації, Верховна
Рада України:
- приймає відповідні зміни і доповнення до законодавства,
основою яких є забезпечення та реалізація прав громадян на
інформацію, на вільне й відкрите обговорення суспільне важливих
проблем;
- приймає Кодекс законів про інформацію, вносить відповідні
зміни та доповнення до чинного законодавства, спрямовані на
встановлення чітких законодавчих основ заснування, діяльності,
захисту та відповідальності телерадіоорганізацій, зниження
податкового та митного тиску на аудіовізуальні засоби масової
інформації;
- законодавче встановлює дієві обмеження щодо монополізації
аудіовізуальних засобів масової комунікації
промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими
особами, а також механізми захисту телерадіоорганізацій від
фінансового та політичного тиску з боку фінансово-політичних груп
та органів державної влади, місцевого самоврядування;
- законодавче встановлює засади утворення та діяльності
телерадіомовлення в багатофункціональних інформаційних мережах.
Основою цих засад є забезпечення безперешкодного поширення в
багатофункціональних інформаційних мережах програм українських
аудіовізуальних засобів масової інформації, регулювання
присутності іноземних телерадіокомпаній відповідно до міжнародних
норм і домовленостей, відповідність цих мереж технічним
стандартам. Локальні багатофункціональні інформаційні мережі
включаються в план розвитку територій і створюються відповідно до
рішення органів місцевого самоврядування.
Держава законодавчо визначає органи влади, які здійснюють
реєстраційні та регулюючі функції у галузі телерадіомовлення.
Основою цих законодавчих змін є спрощення процедури отримання
дозвільних документів та їх зменшення, обмеження кількості
органів державної влади, які мають право здійснювати перевірки
аудіовізуальних засобів масової інформації, посилення контролю та
відповідальності цих державних органів за дотримання ними й
аудіовізуальними засобами масової інформації Конституції та
законів України.
Держава не допускає створення нових чи наділення існуючих
державних структур однаковими повноваженнями щодо аудіовізуальних
засобів масової інформації.
Задля недопущення втручання органів державної влади в
компетенцію інших державних інституцій Верховна Рада України має
внести зміни до законодавства, якими буде визначено, що:
- публічне розповсюдження каналами мовлення, в тому числі
багатофункціональними інформаційними мережами, будь-якої
аудіовізуальної інформації на/з території країни здійснюється на
підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення
і радіомовлення, до виключної компетенції якої належать
визначення початку та припинення, час, характер мовлення
аудіовізуальним засобом масової інформації та територія
розповсюдження телерадіосигналу;
- розрахунок радіочастот, їх міжнародна координація,
визначення сумісності та присвоєння радіочастот, а також контроль
за технічними параметрами поширення аудіовізуальної інформації,
подання до Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення пропозицій щодо припинення використання технічних
засобів поширення інформації теле- чи редіоорганізацією з
технічних причин належить до виключної компетенції Державного
комітету зв'язку та інформатизації України (АЗРЧ);
- надання прав на розповсюдження примірників аудіовізуальних
творів та фонограм каналами мовлення (в тому числі
багатофункціональними інформаційними мережами) на/з території
країни належить до компетенції Міністерства культури та мистецтв
України;
- надання права на будівництво та експлуатацію локальних
багатофункціональних інформаційних (кабельних) мереж належить до
виключної компетенції органів місцевого самоврядування;
- захист прав і свобод громадян здійснюється виключно
судами. Втручання органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, інших державних органів, установ і закладів,
політичних партій або громадських об'єднань, посадових осіб,
окремих громадян у діяльність аудіовізуальних засобів масової
інформації забороняються та карається відповідно до
законодавства.
Верховна Рада України не приймає змін і доповнень до
законодавства, які можуть обмежити інформаційні права громадян
або завдати невиправданих економічних збитків аудіовізуальним
засобам масової інформації. Держава не може регулювати
ідеологічний зміст передач та втручатися в редакційну політику
телерадіоорганізацій.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
зобов'язані безперешкодно надавати, а аудіовізуальні засоби
масової інформації - поширювати відповідно до своїх програмних
концепцій та у визначений ними спосіб інформацію про прийняті
цими органами рішення та хід їх виконання, за винятком
інформації, яка захищається законами України.
Держава проводить політику протекціонізму щодо вітчизняних
аудіовізуальних засобів масової інформації. Основою такої
політики є введення в дію особливої процедури ввезення технічних
засобів мовлення на митну територію України, встановлення
національних стандартів телерадіомовного обладнання і дотримання
загальноприйнятих міжнародних правил їх сертифікації та
стандартизації.
Держава надає необхідні фінансові та матеріально-технічні
ресурси Національній раді України з питань телебачення і
радіомовлення для здійснення контролю за ефективним використання
радіочастотного ресурсу, встановлення єдиних методологічних
підходів до діяльності аудіовізуальних засобів масової інформації
та недопущення ними порушень законодавства України, створення
загроз інформаційній безпеці України.
Реалізовуючи цю Концепцію, органи державної влади розробляють
та здійснюють проекти розвитку телерадіоінформаційного простору за
окремими напрямками.
Для реалізації конституційних прав громадян на інформацію
держава забезпечує доступ телеглядачів і радіослухачів до якомога
більшої кількості телерадіоканалів - у тому числі
загальнонаціональних, регіональних, міжобласних, обласних та
місцевих - шляхом розробки і затвердження плану використання
радіочастот радіосистемами в Україні та Державної програми
розвитку місцевого мовлення.
Держава створює умови для забезпечення культурних та
інформаційних потреб етнічних українців, які проживають за межами
України. Для цього має існувати державна телерадіоорганізація
мовлення на зарубіж.
Водночас для забезпечення культурних потреб національних
меншин, які проживають в Україні, та на виконання міжнародних
угод, ратифікованих Україною, держава законодавче встановлює
чіткі квоти і критерії розповсюдження аудіо- та відеопрограм
мовами національних меншин.
Присутність в ефірі України іноземних мовників та поширення
програм іноземного виробництва вітчизняними
телерадіоорганізаціями дозволяється за умови задоволення потреб
вітчизняних виробників і телерадіомовників. Держава не може
забороняти чи обмежувати доступ до індивідуального прийому
телерадіосигналу.
З метою економічного захисту вітчизняних аудіовізуальних
засобів масової інформації держава встановлює обмеження щодо
поширення реклами іноземними телерадіокомпаніями в ефірі та в
багатофункціональних інформаційних мережах, а також законодавче
встановлює чіткі правила перевірок вітчизняних
телерадіоорганізацій контролюючими органами державної влади.
Усвідомлюючи важливість розвитку вітчизняного
кіновиробництва, Кабінет Міністрів України розробляє, затверджує
та реалізує програму сприяння українському кіновиробництву.
Основними науково-технічними умовами Концепції є: поліпшення
технічної якості програм телерадіомовлення; збільшення кількості
доступних громадянам каналів мовлення; якамога повніше покриття
території країни загальнонаціональними телерадіопрограмами
(відповідно, регіонів - регіональними, областей - обласними,
окремих населених пунктів - місцевими телерадіопрограмами);
інформування громадян з якомога більшої кількості незалежних
одного від іншого джерел аудіовізуальної інформації.
Рішення центральних органів виконавчої влади, органів
державної влади в регіонах та органи місцевого самоврядування
мають зважати на те, що держава зобов'язана всіляко сприяти
зміцненню матеріально-технічної бази телерадіоорганізацій,
підвищенню якісного стану телебачення та радіомовлення, а також
професійного, художнього, освітнього, морально-етичного рівня
теле- і радіопрограм та передач, співмірного з кращими світовими
надбаннями.
З метою входження України в глобальні технологічні процеси
держава розглядає цифрові стандарти мовлення як пріоритетні в
розвитку аудіовізуальних засобів масової інформації. Остаточний
перехід галузі на цифрові стандарти мовлення має завершитися до
2010 року.
Перехід телерадіомовлення на новітні технології здійснюється
у відповідності з Державною програмою переходу вітчизняних
аудіовізуальних засобів масової інформації на цифрове мовлення,
що розробляється і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Вона включає в себе план демілітаризації радіочастотного ресурсу,
встановлює міжнародні технічні стандарти і адаптивні періоди та
передбачає реорганізацію наявної вітчизняної промислової бази під
потреби цифрового мовлення.
Національна рада України з питань телебачення і
радіомовлення, виходячи з інтересів громадян, шляхом ліцензування
каналів мовлення забезпечує збалансоване наповнення
телерадіоканалів різнобічними програмами та передачами.
Спираючись на розраховані для потреб телерадіомовлення
радіочастоти, Національна рада України з питань телебачення і
радіомовлення розробляє план розвитку загальнонаціональних,
регіональних, обласних та місцевих каналів мовлення з урахуванням
забезпечення громадян різноманітною і всебічною інформацією.
З метою присутності в телерадіоінформаційному просторі
суспільне необхідних (науково-популярних, освітніх, пізнавальних,
культурно-мистецьких, дитячих та ін.) передач держава здійснює
державне замовлення на виготовлення та розповсюдження окремих
аудіовізуальних творів (програм). Державне замовлення провадиться
на конкурсній основі виключно з вітчизняними
телерадіоорганізаціями. Органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, а також підприємства, які фінансуються
з державного та місцевого бюджетів, не мають права виготовляти і
розповсюджувати чи фінансувати виробництво й розповсюдження
аудіовізуальної продукції поза державним замовленням.
Національна рада України з питань телебачення і
радіомовлення розробляє та погоджує з Кабінетом Міністрів України
та профільним Комітетом Верховної Ради України Державну програму
підтримки вітчизняного телерадіовиробника.
Держава створює належні умови для підготовки
висококваліфікованих фахівців сфери теле- і радіожурналістики та
науково-технічного забезпеченння цієї галузі.