ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

"Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України"

Сесійний зал Верховної Ради України

03 лютого 2016 року, 15 година 10 хвилин

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

15:11:19

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники слухань, доброго дня! Я прошу заходити в зал, займати робочі місця, щоб ми могли розпочати нашу роботу. Будь ласка.

Шановні учасники парламентських слухань, 25 листопада 2015 року Верховною Радою України було прийнято рішення про проведення 3 лютого поточного року парламентських слухань на тему: "Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України". Ініціатором слухань став Комітет Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку.

Для участі в парламентських слуханнях запрошені народні депутати України, представники центральних органів державної влади, провідні вчені та представники галузевих підприємств. Національна телекомпанія України та Національна радіокомпанія України разом з інформаційним управлінням Апарату Верховної Ради України забезпечують трансляцію парламентських слухань на загальноукраїнському телеканалі "УТ-1" та "Першому каналі Українського радіо".

Ми будемо працювати протягом трьох годин, без перерви. Для тих, хто вперше бере участь і виступатиме з трибуни в обговоренні, нагадаю, що у нас працює автоматичний таймер відключення мікрофону. У нас буде спочатку 5 хвилин, потім порадимося, можливо, скоротимо до 3 хвилин, для того щоб всі бажаючі змогли виступити, а в нас величезна кількість є записаних бажаючих. І за 30 секунд до завершення виступу буде сигнал. Щоб ви не дивувалися, це попередження про те, що за 30 секунд буде автоматичне виключення мікрофону. І, якщо хтось буде говорити вже без мікрофону, його вже не будуть чути. Я буду намагатись давати можливість завершити думку, але прошу не зловживати тим часом, для того, щоб інші виступаючі могли виступити, і могли донести свою думку. Тому, будь ласка, орієнтуйтесь на те, щоб не перебирати час, орієнтуйтесь на нього, щоб могло виступити якомога більше учасників парламентських слухань.

Проведення парламентських слухань щодо реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору України, обумовлено необхідністю комплексного вивчення стану проведення реформ в галузі, передбачених рядом документів. І планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, схвалену Постановою Верховної Ради України і Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, стратегією сталого розвитку України 2020, Позачерговим посланням Президента України Петра Порошенка до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України" від 27 листопада 2014 року, програму діяльності Кабінет Міністрів України та коаліційною угодою.

Розбудова правової, високорозвиненої, цивілізованої України, з високим рівнем життя, культури та демократії неможлива без радикальної модернізації економіки України та її галузей. Невід'ємною складовою стратегічних перетворень започаткованих в Україні є наближення галузей економіки до європейських принципів. Вимога дотримання, яких висуваються до Україні кандидатів на вступ до Європейського Союзу.

Таким чином українська держава зробила принциповий вибір на користь масштабно-технологічної модернізації та переведення економіки на інноваційний шлях розвитку. Формування конкурентоспроможної, національної, інноваційної системи та прийняли цілу низку заходів і рішень.

Готуючись до слухань уряд України розробив інформаційно-аналітичний матеріал, вже на підготовчому етапі було окреслено коло питань і в основному сформовано бачення пріоритетів, а також проблем, які потребують негайного вирішення.

Гармонійне поєднання досвіду фахівців в галузі і політичної досвідченості депутатського корпусу дало змогу визначитися з орієнтирами та завданнями проведення реформ в галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Щодо регламенту нашої роботи. Пропонується організувати роботу таким чином. Надати для доповіді від Кабінету Міністрів України слово Євдоченку Леоніду Оксандровичу, Риженку Олександру Володимировичу та Животовському Олександру Миколайовичу як основним доповідачам по 7 хвилин кожному. Іншим доповідачам – по 5 хвилин. Я вже вам говорив, як буде багато виступаючих, ми скоротимо виступ до 3 хвилин. Для співдоповіді надати слово голові Комітету з питань інформатизації та зв'язку Данченку Олександру Івановичу – до 15 хвилин. І для виступу в обговоренні, як я вже говорив, – до 5 хвилин.

Запитання до доповідачів та співдоповідачів пропонується подавати у письмовій формі, щоб секретаріати відповідальних комітетів могли дати відповіді на своїх веб-сторінках. У нас секретаріат знаходиться в тій ложі, і туди ви зможете у письмовому вигляді подавати свої записки.

Чи підтримується такий регламент нашої роботи? Якщо підтримується, шановні колеги, я запрошую до доповіді Євдоченка Леоніда Олександровича, голову Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації в Україні. Будь ласка, доповідь – до 7 хвилин.

15:17:37

ЄВДОЧЕНКО Л.О.

Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Дякуючи наданій можливості, вітаю вас на парламентських слуханнях та особисто дякую всім учасникам і всім тим, хто активно працює за для вирішення актуальних та важливих для України проблем, прогресивного розвитку сфери інформаційно-комунікаційних технологій, прискорення становлення в нашій країні сучасного інформаційного суспільства.

ІКТ стали потужною силою перетворення суспільного життя, утвердження демократичних цінностей, інноваційного розвитку, змінили за останні роки весь світ.

В Україні світові тенденції розвитку ІКТ стали основою для прогресивного розвитку сфери електронних комунікацій, впровадження інноваційних технологій, розбудови сучасної телекомунікаційної інфраструктури.

Сьогодні інформаційні та телекомунікаційні послуги – це п'ята частина вітчизняного ринку послуг. При цьому частка ІКТ у ВП країни становить понад три відсотки.

Протягом останніх років зберігаються тенденції збільшення доходів підприємств від надання телекомунікаційних послуг, показників рівня проникнення мобільного зв’язку. За минулий рік капітальні інвестиції у сфері телекомунікацій збільшено втричі. Чисельність інтернет-користувачів за оцінкою незалежних експертів на кінець 2015 року становила щонайменше 58 відсотків.

Водночас слід визначити, що Україна, на жаль, не досягла бажаного рівня розвитку сфери ІКТ, зокрема, у перетворенні національної економіки у цифрову. Попри позитивні тенденції, сфера ІКТ інших країн розвивається значно швидше, ніж України. Як наслідок за останні п'ять років Україна поступово втрачає позиції за показниками рейтингового оцінювання міжнародної організації, зокрема, Всесвітнього економічного форуму ООН та Міжнародного союзу електрозв’язку: за рейтингом індексу глобальної конкурентоспроможності погіршення на три пункти, за рівнем прямих іноземних інвестицій на 55, розвитку електронного врядування на 19, індексу розвитку ІКТ на 6 пунктів.

На рішення проблем державного регулювання у сфері ІКТ гармонізації національного законодавства зі стандартами Європейського Союзу, реалізації прозорих бізнес-орієнтованих регуляторних механізмів, які висуваються суспільством, мають бути спрямовані реформи сфери ІКТ, суть яких полягають у забезпеченні потреб споживачів у послугах електронних комунікацій, що має стати головним акцентом державної політики, завданням має стати створення сприятливих умов для ведення бізнесу у сфері ІКТ, системоутворюючою вимогою має стати забезпечення балансу інтересів особи, суспільства та держави

Без сумніву, прийняття базового закону у сфері електронних комунікацій стане підґрунтям прогресивного реформування сфери ІКТ, прискорення її розвитку на інноваційній основі і стимулює створення прозорих і сприятливих умов діяльності у сфері електронних комунікацій для забезпечення інвестицій в розвиток мереж та послуг ІКТ, розподіл та користування радіочастотами і нумерацією на об’єктивній, пропорційній, чесній, прозорій та недискримінаційній основі. Забезпеченню захисту прав та інтересів споживачів, максимальної реалізації їх можливостей з вибору ціни та якості послуг електронних комунікацій, забезпеченню технологічної нейтральності. Впровадження європейських підходів до регулювання діяльності у сфері електронних комунікацій, відміна ліцензування, спрощення дозвільних процедур із використання радіочастот, доступу до мереж та інфраструктури. Це далеко не повний перелік проблематик, назрілих для законодавчого врегулювання.

Вироблення та унормування узгодженої позиції щодо реформування засад державного регулювання у сфері електронних комунікацій, створення механізмів спрямованих на забезпечення прозорості та конкуренції на відповідному ринку, забезпечення належності регулятора та... незалежності регулятора та прозорості його фінансування – питання, які потребують вирішення виключно у законодавчій площині, відповідно до Конституції України. Прийняття гармонізованих законодавчих актів щодо електронних комунікацій, електронних довірчих послуг забезпечення кібербезпеки сприятимуть прискоренню процесів реформування галузі та її розвитку на основі кращих світових практик і стандартів.

Розроблення та введення в дію стратегій розвитку електронних комунікацій, формування та реалізація національної політики у сфері користування радіочастотами можуть стати потужною силою системного розвитку цієї сфери ІКТ, формування концептуальних підходів та налагодження дієвої взаємодії між державою та ІТ-бізнесом.

Важливим є запровадження європейських правил роботи на вітчизняному ринку, впровадження гармонізованих технічних регламентів та стандартів, для чого вже сьогодні розробляється технічний регламент радіообладнання, переглядаються нормативні показники якості телекомунікаційних послуг, проводиться гармонізація національних нормативів та вимог із захисту інформаційних ресурсів.

На сьогодні лише 5 країн Європи розробляють і застосовують власні кріптографічні алгоритми і Україна серед них. Результатом тривалої спільної роботи державних та бізнес-структур стало створення технологічного підґрунтя для запровадження механізмів електронних підписів, розбудова цієї інфраструктури за європейськими принципами. Безумовно, впровадження систем електронного врядування державних закупівель та адміністративних послуг за європейськими стандартами, підвищення рівня цифрової грамотності та кібер-обізнаності населення, у тому числі захисту персональних даних, дозволить Україні досягнути нового рівня електронної демократії, гарантуючи при цьому захист конституційних прав і свобод громадян, безпеку суспільства і держави. Розширюються рамки міжнародної взаємодії, основними векторами якої є адаптація українського законодавства у сфері телекомунікацій та захисту інформації, впровадження кращих практик кібербезпеки країн Європейського Союзу та НАТО.

З метою відновлення контролю країни над телекомунікаціями та радіочастотним ресурсом на тимчасово окупованих територіях держави здійснюються системні заходи із захисту інтересів України на міжнародному рівні у відповідності до Рішення Генеральної асамблеї ООН від 2014 року про територіальну цілісність України.

З метою посилення інформаційної безпеки на сході України забезпечується стале функціонування телекомунікаційних мереж загального та спеціального призначення, змонтовано та введено в дію ряд потужних телевізійних та радіомовних FM-передавачів, що дозволило відновити телерадіомовлення українських програм на значній частині Донецької та Луганської областей. Наразі роботи ці тривають.

На сьогодні в рамках гібридної війни, що триває, невід'ємними складовими системи реагування на сучасні виклики та загрози є забезпечення надійного функціонування інфраструктури електронних комунікацій в умовах кризових ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, захист електронних державних суспільних інформаційних ресурсів, безпека…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам треба часу, щоб завершити? 2 хвилини. Будь ласка, продовжую час виступу.

ЄВДОЧЕНКО Л.О. Дякую.

…кіберзахист насамперед об'єктів критичної інфраструктури. Комплекс таких завдань виконує Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка відповідно до закону формує і реалізовує державну політику у сферах телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, спеціального зв'язку, захисту інформації та безпеки державних інформаційних ресурсів, електронного документообігу та електронного підпису.

Крім означених завдань, головним пріоритетом у 2016 році є реалізація завдань кіберзахисту, які визначено стратегією кібербезпеки, схваленої урядом України. Метою цієї стратегії є досягнення Україною такого стану кібербезпеки, за якого забезпечується високий ступінь безпеки довіри та стійкості кіберпростору, захищеності національних електронних інформаційних ресурсів, електронних комунікацій та ІТ-систем, що гарантовано функціонування національної системи кібербезпеки, а також досягнення високого рівня реалізації економічних і соціальних переваг розвинутого динамічно та безпечного кіберпростору деконсолідовані дій держави та суспільства, спрямовані на забезпечення національної безпеки, стабільний і демократичний розвиток, підвищення рівня добробуту і соціальних стандартів життя громадян та створення сприятливих умов для бізнесу.

Основним принципом цієї стратегії є принцип державно-приватного партнерства, який реалізовується через впровадження системи національного реагування на кіберзагрози і передбачає консолідацію зусиль на об'єднання знань, потенціалу та ситуативної інформованості державного і приватного сектору громадянського суспільства, професіоналів з кібербезпеки.

Вирішення всього комплексу завдань, що постали перед нашою державою у сфері розвитку ІКТ, потребує належного наукового забезпечення та державної підтримки прикладних розробок, реформування системи галузевих наукових технічних закладів, а також якісних змін в системі освіти, запровадження новітніх методів навчання за напрямками УКТ, інформаційної безпеки та кіберзахисту.

Маю надію, що парламентські слухання нададуть поштовх та стимулюють реформування і розвиток сфери ІКТ, сприяють формуванню динамічної інноваційно-цифрової економіки в забезпечені національної безпеки та досягненню цілей розвитку успішної країни. Дякую за увагу.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До доповіді запрошується Животовський Олександр Миколайович, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації.

Олександр Миколайович, будь ласка.

15:27:45

ЖИВОТОВСЬКИЙ О.М.

Добрий день, шановний головуючий, шановні народні депутати та присутні, колеги! У мене доповідь буде дуже коротка і по суті.

Наш погляд, якщо подивитися на доходи в галузі телекомунікацій, є дві особливості. Перша особливість – це відсутність росту. Під відсутністю росту я розумію 5 відсотків з середнього зростання за останні 5 років. 5 відсотків, як ми всі розуміємо, навіть не покриває рівня інфляції.

Друга особливість – це висока концентрація, це коли 4 великих оператора відповідають за більш, ніж 70 відсотків ринку.

Це, нічого з цим поганого ……., вибачаюсь, але це свідчить про декілька факторів.

Перше, що треба робити, це стимулювати зростання. Ну, в будь-якій галузі ріст з'являється з нових продуктів. Нові продукти в галузі телекомунікацій – це нові технології. Ми всі бачимо вже запровадження технологій 3G і зараз працюємо над технологіями 4G.

Далі. Концентрація – значить, що треба стимулювати конкуренцію і регулювати цю галузь розумно і більш якісно. Тому стимулювання конкуренції та реформа самого регулятора це також повинні бути пріоритети для реформи галузі.

Тому на наш погляд є три пріоритети для законодавчої діяльності на найближчий час.

Перший пріоритет – це Закон про електронні комунікації, за номером 3549-1, який вже зареєстрований і визначений невідкладним Президентом. Як всі знаєте, ми всі досить багато часу потратили на роботу над цим законопроектом разом з галуззю, разом з комітетом. І дуже вдячні підтримці комітету та внесення цього законопроекту в Раду.

Другий пріоритет – це законопроект про доступ до інфраструктури. Це якраз те стимулювання конкуренції та рівного доступу на ринку, якого бажає галузь. Над цим законопроектом також ведеться робота в НКРЗІ разом з широким загалом, разом з галуззю. І сподіваюсь, що найближчим часом, після доопрацювання разом з комітетом зв'язку, цей законопроект також буде внесено в Раду.

І третій пріоритет – це зміни до діючого врегулювання радіочастотного ресурсу, тобто зміни до діючого законодавства, Закону про радіочастотний ресурс.

Як також відомо, ми ведемо роботу над запровадженням 4G. Я вам так скажу, що без, у нас складається враження, що без змін до законодавства, що стосується радіочастотного ресурсу, нових технологій нам буде дуже важко запроваджувати. Тому такі зміни будуть необхідні. Як всі знають, у нас також є широка робоча група, за участю представників галузі, за участю відповідальних державних органів, і є указ Президента. І я сподіваюсь, що найближчим часом такі зміни до Закону про радіочастотні ресурси будуть розроблені, будуть підтримані тими іноземними консультантами, які ми разом із галуззю залучаємо до цієї роботи, і разом з комітетом будуть внесені в Раду.

Хочу зазначити, що ми вдячні парламенту та комітету за підтримку, за конструктивну роботу, яку ми зараз ведемо разом над законодавчими ініціативами. І сподіваюсь на підтримку громадськості та депутатського корпусу в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І запрошую до доповіді Риженка Олександра Володимировича, голову Державної агенції з питань електронного урядування. Будь ласка.

15:31:32

РИЖЕНКО О.В.

Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань. У першу чергу хотів би подякувати Комітету з питань інформатизації та зв'язку за організацію цих парламентських слухань. Адже, на наш погляд, сьогодні в Україні недостатньо уваги приділяється темі розвитку інформаційного суспільства та розвитку електронного урядування як її складової. І відповідно є ряд проблем, які не дозволяють рухатися нам швидко, так швидко, як би ми цього хотіли. Щиро сподіваюсь, що дані парламентські слухання дадуть новий імпульс розвитку інформаційного суспільства в Україні.

На початку коротко хотів би проінформувати про становлення нашого агентства. Агентство, дійсно, молодий орган, Положення про агентство було затверджено 1 жовтня 14-го року, згідно якого агентство реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування та інформаційного суспільства, зокрема такі завдання як електронний документообіг, електронна взаємодія, відкриті дані, виконання Національної програми інформатизації, розвиток електронних послуг та багато іншого.

На сьогодні штатна чисельність агентства складає близько 30 чоловік, частина з якої є адміністративний персонал. Впевнений, що будь-який менеджер розуміє абсолютну неможливість ефективного розвитку всіх визначених з агентством завдань в рамках наявної чисельності та 2 мільйонів гривень на рік, які передбачені на розвиток електронного урядування в 2016 році. Але ми чітко розуміємо, що існуючі труднощі обумовлені ситуацією в країні, тому робимо все, щоб рухатись вперед. Маємо чіткі пріоритети та цілі, які є публічними, вони були нами презентовані, можуть відстежуватись громадськістю, і ми щодня працюємо над їх виконанням.

На даному слайді я хотів би представити поточний стан розвитку архітектури електронного урядування в Україні відповідно до європейської концептуальної моделі, яка визначена в європейському фрейм інтероперабельності. На цій схемі наведено базові три рівня: це рівень даних, рівень взаємодії та презентаційний рівень. Ті системи, які позначені штрих-пунктиром, взагалі не створені в Україні, а системи, що позначені в лінію, створені, але їх якість досить різна, і вони не завжди ефективні.

Я думаю, що стан архітектури повністю пояснює місце України у рейтингу ООН, адже в нас є досить великі проблеми, в першу чергу на рівні взаємодії "government to government", і без якого в принципі неможливо говорити про комплексний та якісний рівень розвитку взаємодії уряд з громадянами або уряд з бізнесом.

Під схемою наведені органи, які відповідають за створення тих чи інших систем. З цього слайду можна зробити висновок, що в Україні, так би мовити, мережева модель управління розвитком електронного врядування. І ефективний розвиток в таких умовах дуже сильно залежить від ефективної координації та взаємоузгодження партнерів, які над цим працюють.

Якщо уважно проаналізувати попередні роки, то можна зробити висновок, що саме відсутність єдиної координації взаємоузгодження всіх завдань і проектів та об'єднання зусиль різних органів влади з єдиною… є єдиною і головною проблемою розвитку електронного врядування в Україні.

Ми переконані, що вирішенням цієї проблеми має стати: перше – це налагодження ефективної роботи Міжгалузевої ради з питань електронного врядування і друге – модернізація та відновлення ефективної роботи Національної програми інформатизації.

Ці два інструменти в тій чи іншій формі є у всіх успішних країнах, в яких успішно розвивається електронне врядування. І саме від їх якості залежить ефективний розвиток електронного врядування.

Враховуючи вище наведене, державним агентством від початку створення визначені наступні публічні пріоритети розвитку, а також конкретні ключові показники по кожному з цих пріоритетів. Це розвиток відкритих даних, розвиток електронної взаємодії, розвиток електронних послуг, розвиток електронної ідентифікації, посилення міжвідомчої координації та розвиток ІТ-навичок, модернізація Національної програми інформатизації та сприяння інтеграції до єдиного цифрового ринку, а також формування якісної і довгострокової політики.

На наступному слайді відображені наступні речі. Це розвиток відкритих державних даних. Це не лише підвищення відкритості та прозорості органів влади, а і шлях до розвитку потужної індустрії, джерело для розвитку інноваційного, середнього та малого бізнесу.

За безпосередньої ініціативи Президента у квітні 2015 року було прийнято відповідний закон. У жовтні 2015 року ухвалено постанову Кабінету Міністрів, якою затверджено порядок публікацій наборів державних відкритих даних, а також затверджено першочергові набори даних, які мають бути оприлюднені протягом шести місяців. І цей термін збігає в першому півріччі цього року.

Єдиний веб-портал відкритих даних запроваджено в дослідну експлуатацію. Наразі ми щоденно проводимо зустріч із центральними органами влади з метою забезпечення публікацій їх даних у формі відкритих даних. Нами розроблено "дорожню карту" розвитку відкритих даних на 2016 рік. Дана "дорожня карта" містить 44 комплексних завдання по п'яти напрямках.

Що стосується електронних послуг. Одним із ключових показників агентства, це запровадження пріоритетних електронних послуг відповідно до 20 базових напрямків послуг Європейського Союзу. Сьогодні в проекті закону, який зареєстровано у Верховній Раді, визначено 562 послуги. Але слід розуміти, що найбільш суспільно-важливими та затребуваними є найбільше 50-70 послуг, на яких варто зосередитись для досягнення необхідного ефекту і перевести їх в електронний вигляд.

Протягом 2015 року ми разом з відповідними центральними органами влади, які відповідають за надання послуг, запровадили перші послуги в земельній сфері, будівельній, екологічній та соціальних сферах. Одразу визначу, що це в жодному разі не запис на прийом для отримання послуги. Тому що ми чітко розуміємо, що електронна послуга неможлива без інжинірингу процесу, її порядку надання, розробки та прийняття відповідних нормативно-правових актів, що регламентують новий порядок надання даної послуги. А інакше це або запис на прийом, або автоматизація хаосу на електронні послуги.

У цьому році ми також продовжимо запроваджувати пріоритетні електронні послуги в різних сферах. Втім, головне на цьому етапі є формування єдиного підходу. І ми разом з Міністерством економічного розвитку завершимо це завдання шляхом розробки концепції розвитку електронних послуг, якою також планується затвердити перелік пріоритетних послуг, про які я говорив.

Розвиток електронної взаємодії, мабуть, найбільш проблемний напрямок. Адже, ще раз підкреслюю, не буває розвитку взаємодії громадян та бізнесу без взаємодії між державними органами.

Протягом 2015 року агентством модернізовано систему електронних взаємодій органів виконавчої влади, яка готується до запровадження в промисловій експлуатації з метою забезпечення міжвідомчого електронного документообігу. Також за цим напрямком працюємо над відновленням роботи Національного реєстру державних електронних інформаційних ресурсів та запровадження електронної взаємодії реєстрів, та запровадження формату електронного документу відповідно до європейських норм.

Як ви знаєте, попередня концепція електронного врядування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу? Одну хвилину, будь ласка, додайте.

РИЖЕНКО О.В. Концепція розвитку електронного врядування завершила дію у 2015 році, і ми працюємо над новим документом, до розробки якого запросили всі центральні органи влади, місцеві органи влади, а також органи місцевого самоврядування, ІТ-бізнес, науковців та громадськість. Головним є створення максимально чіткого та конкретного документу, який опише єдину архітектуру електронного врядування, її базові елементи і взаємодію між ними. А також сучасні тренди, наприклад, такі як блокчейн, навколо яких зможуть об'єднатися всі стейкхолдери для досягнення єдиної мети.

З наступного тижня, ми розпочинаємо обговорення цього документа. Згідно регламенту КМУ концепція передбачає затвердження конкретного плану дій, який також розробляється. На сьогодні в Україні також не досить ефективно працює інструмент такий як Національна програма інформатизації, яка повинна об'єднувати та взаємоузгоджувати різні завдання та проекти органів влади. Ми плануємо найближчим часом провести модернізацію цього інструменту шляхом внесення відповідних змін законодавством. Крім відновлення роботи міжгалузевої ради, нами заплановано ряд заходів щодо підвищення навичок ІТ-керівників ЦОВВ. Ми вже працюємо в одному з міжнародних проектів, який дозволить в 2016 році провести серію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте, будь ласка.

РИЖЕНКО О.В. В рамках відведеного часу я встиг проінформувати лише про першочергові задачі. Дякую за увагу і сподіваюсь на вашу підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується Данченко Олександр Іванович, голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку.

15:40:29

ДАНЧЕНКО О.І.

Добрий день, шановний головуючий, колеги, учасники та гості парламентських слухань! Я в першу чергу дуже вдячний, що всі прийшли.

Знаєте, от сьогодні є такий дисонанс. Перша половина це було засідання парламенту, парламентарів було набагато менше, ніж у вас зараз в залі. То це питання до виборців, дивіться, де працюють ваші парламентарі. А, по-друге, дуже дивно, що тут тиша така. Тому це є прикладом, як потрібно працювати в парламенті нашому.

Дозвольте привітати вас. І ми, народні депутати, повинні брати приклад якраз з вас, бо ми все ж таки повинні бути взірцем. Дозвольте привітати вас від імені членів Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку, який є ініціатором проведення цих Парламентських слухань. Хочу подякувати секретаріату комітету, робочій групі, керівникам громадських галузевих об'єднань за ту допомогу, яку ви провели при підготовці цих Парламентських слухань. Я дуже вдячний всім, хто допомагав.

Сьогодні в парламентському залі зібралися народні депутати, керівники ІТ, телекомунікаційних компаній, керівники, скажемо, інноваційних компаній, керівники галузевих об'єднань, народні депутати, представники Кабінету Міністрів. Я щиро вдячний міжнародній спільноті за підтримку та небайдужість Україні в питаннях розбудови нашого цифрового майбутнього. Тема цих Парламентських слухань визначена як реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України. Ми не дарма вирішили охопити таке широке коло питань, тому що воно є надважливим для нашої держави.

Ми бачимо, що яке місце наша держава займає зараз у рейтингах? Глобальний індекс конкурентоспроможності 76 місце із 146 країн, індекс технологічної готовності 34 місце із 146 країн, але це ще завдяки тієї наукової бази, яка існує, яка підтримується. І я виражаю подяку всім, Одеській академії, Київському інституту телекомунікацій, всім іншим, КПІ, всім, хто підтримує і розвиває.

Глобальний рейтинг проникнення Інтернету – 94 місце із 191 країни. Рівень проникнення Інтернету в Україні – 63,1 відсоток. Кількість користувачів – 57 від усього населення.

Для чого я це показую? На наш інноваційний погляд нашого комітету владній верхівці України вже час змінити своє відношення і ставлення до цієї галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Час розширити кут свого кругозору та в першу чергу визнати для самих себе: Україна відстала у своєму цифровому прориві.

Міжнародний союз електрозв'язку у своєму рейтингу країн за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у 2015 році пише, що всі 167 країн світу продемонстрували зростання рівня проникнення сучасних технологій, однак Україна втратила ці позиції. Чому втратила? Тому що вони розвиваються, а ми залишилися на своєму місці.

Вже декілька років поспіль ринок має перелік проблем та питань, які вимагають свого рішення. Ми в комітеті намагалися зібрати разом з галуззю, з усією галуззю ми працювали два місяці при підготовці до цих слухань. І для того, щоб щось змінювати, потрібно, як у бізнесі, потрібно зрозуміти, де ти знаходишся, з'ясувати проблеми і потім їх вирішувати, але не робити навпаки.

Наприклад, як я кажу, не можна починати реформу економіки в державі з реформи податкової. Тому що податкова реформа або фінансово-кредитна політика – це похідні від стратегії інвестиційного розвитку держави, і вони повинні бути в кінці. Тому і тут ми запропонували визначити проблеми, які у нас існують проблеми.

Телекомунікації – це доступ до інфраструктури, номер один. Я більше на цьому питанні трохи пізніше зупинюся для того, щоб показати досвід Європейського Союзу. Але проблема з доступом до інфраструктури є надважливою. Єдине, я не розумію… Я вибачаюсь, два місяці відкрито готувалось. У жодної людини в Україні не було проблем ці парламентські слухання, у жодної людини не було проблем потрапити сюди, в жодної людини. Я не розумію, що за пікет під Верховною Радою і ті люди, які його організували вони вже… Це просто ви знаєте, давайте не перетворювати в щось… Якщо хочете щось змінювати, приходьте сюди, а то так, ми відкрили двері, кажемо, заходьте. Ні, а нас не пускають. Ну щось таке дивне.

Тому питання інфраструктури зрозуміло – це номер один.

Олександр Живовський, голова комісії сказав, що це є пріоритетом, і Національна комісія працює, комітет працює, громадськість працює всі працюють.

Я хочу сказати, що ми хочемо цей законопроект вносити в найближчі тижні до Верховної Ради.

Рефармінг та технологічна нейтральність це дасть змогу цифрового прориву, як завдяки підтримки Президента України, Адміністрації Президента, Національної комісії, волонтерів, громадськості було зроблено 3G – це перший крок. А це дасть змогу розвивати всі інші наступні покоління зв'язку. Виконання… Визначення європейських сертифікатів якості для імпортованих … невідповідність Закону України "Про телекомунікації сучасним потребам ринку, безкоштовний доступ до програмних послуг.

Кібербезпека. По кібербезпеці це просто жах. У країні йде війна… Гібридна війна законопроект… Закону про кібербезпеку немає. Щось десь робиться. І перше, що мене питають у Європарламенті НАТО, вони кажуть, ваше перше завдання комітету це прийняти, розробити Закон про кібербезпеку. Чим ми зараз і займаємось, йдуть консультації з представниками Євроюзу, Європарламенту… З НАТО зустрічаємося, з США.

Національна програма інформатизації. Вона є, але вона ж не реалізовується, а в ній взагалі відсутні регіональні програми. Такого не може бути. Якщо ми кажемо про децентралізацію, то децентралізація повинна бути у всьому. І ці програми повинні бути також на регіональному рівні.

Електронне врядування… Його немає. Тут нічого говорити, його просто немає. Ми констатуємо зараз факти.

Електронний документообіг. Я сьогодні показував, як працює електронний документообіг у Верховної Ради. Там стоять такі скрині позаду, вони заповнені бумагою, оце є електронний документообіг. Його немає. Покажіть мені його. Якщо 2-3 тижні із столів не прибирати папери, то ти вже… за ними тебе не видно, ти сидиш... Тому його потрібно запроваджувати. Пан Шимків має досвід провадження в Адміністрації Президента, я думаю, що він допоможе і нам це зробити. Але електронний документообіг потрібно вводити.

Просвітницька програма, соціальні ініціативи, які будуть покликані на інформування населення про можливі небезпеки, це є дуже важлива проблема, тому що в умовах гібридної війни, коли потрібно захищати державу, постає п'ята колона, яка керується з Росії, і це проходили всі країни світу. Нібито прикриваючись захистом персональних даних, відкритістю Інтернету, не дають… не дають нашій державі захищатися. І для цього потрібно пояснювати, чому це погано, чому не можна користуватися. Тому що в нас якась дурня. У кожного там "apple" чи андроїд-телефон, всі знають, що їх там АНБ і всі інші слухають, це нормально, а якщо захистити свою державу, це вже одразу – опа! – це погано! Тому такі просвітницькі програми, і я тут дуже надіюсь на вузи, це дуже потрібно робити.

Що ми робимо з проблемами. Ви знаєте, зареєстровані три версії, правда, законопроекту про електронні комунікації, але Президент України підтримав і визнав першочерговим законопроект, який розроблений разом… тут сидять автори, Олександр Андрійович Барановович, НКРЗІ, комітет, він визнав його як невідкладний. Тому Закон про електронні комунікації найближчим часом, я надіюсь, буде прийнятий.

Україна наразі є постачальником умів, розробок, стартапів для всього світу. Ми експортуємо свої найкращі уми, тому що на державному рівні не цінуємо того, що підніме нашу державу в світових рейтингах, зробить її технологічно могутньою та дозволить наповнювати державний бюджет наш, а не інший бюджет.

Як вийти з цієї технологічної та інтелектуальної кризи? Ми повинні знайти ці питання як раз сьогодні, обговорюючи і заклавши по результатам парламентських слухань напрямок дій. Робоча група, яка працювала над цими слуханнями, ставила собі мету – провести не якісь формальний захід, який передбачений Регламентом Верховної Ради, а стати практичною комунікацією, майданчиком. Так як наш комітет, я вважаю, це одне із досягнень, став таким майданчиком, де бізнес спілкується, де ми лобіюємо, ми лобіюємо галузь, це дійсно, і я пишаюся тим, що я є лобістом, комітет є лобістом галузі, нічого поганого тут немає, коли лобіюється ціла галузь. І, до речі, проблема наша в тому, що в державі немає Закону про лобізм, це дуже погано. Тому хай ті критикани, які критикували мене, коли я відстоював непідняття рентної плати за радіочастоти, тієї сумасшедшої ночі бюджетної, мені казали:"Ти лобіюєш". Да, я лобіюю, але я лобіював цілу галузь і так воно повинно бути. Тому ми повинні з вами створити цей майданчик.

В нас багато чого є проблем, але немає часу, я пропоную не розбиратися хто винний. Ми маємо час лише на те, щоб підбити підсумки, написати план дій, призначити термін і діяти.

Наведу декілька прикладів. 31 грудня 2015 року втратив свою чинність Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", яким передбачалося: прискорити розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій в сфері суспільного життя, зокрема в економіку України, в діяльність органів державної влади, державна підтримка нових, електронних секторів економіки, торгівля, надання фінансових та інших послуг, фінансових і банківських послуг. Збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування та ще багато чого важливого і правильного передбачалося створити, реформувати і забезпечити цим законом. Зокрема, ще в 2007 році говорили про необхідність кодифікації інформаційного законодавства та про необхідність планування соціально-економічного розвитку України з урахуванням потреб розвитку інформаційного суспільства. Що маємо на виході: Закон "Про електронну комерцію" було прийнято лише у другій половині 2015 року, а бюджетом на поточний рік передбачено 24 мільйони гривень на ансамбль пісні і танцю. 24 мільйони гривень на ансамбль пісні і танцю – і 2 мільйони гривень на впровадження загальнодержавної інформаційної системи, включно з ліцензіями та обладнанням. 24 мільйони - це на один день пісні і пляски, і 2 мільйони гривень на всю електронну… розвиток електронних комунікацій у державі. Ось такий бюджет ми маємо на сьогоднішній день.

Чи можемо ми при такому підході говорити про розвиток інформаційного суспільства, про перехід від індустріальної економіки до економіки знань? Навряд чи. Тому ми і зібралися сьогодні.

Що в нас є? Закон про телекомунікації, радіочастотні ресурси, про інформацію, про науково-технічну інформацію, про Національну програму інформатизації. Що потрібно ліквідувати: стратегію розвитку, концепцію розвитку, міжнародна ініціатива "Партнерство: відкритий уряд", концепцію державної цільової програми. Воно вже застаріло, і воно не потрібно.

Ще у 2015 році був прийнятий план законодавчого забезпечення реформ, у розробці якого приймав участь і Комітет з питань інформатизації та зв'язку.

Щодо галузі інформаційно-комунікаційних технологій, визначений перелік законопроектів. Ось він перед вами, на жаль, його, можливо, погано видно, але цей перелік законопроектів, він охоплює всі проблеми, які є. Це електронні комунікації, внесення змін до деяких законодавчих актів щодо переходу на новітні стандарти зв'язку та інше, спрощення доступу до інфраструктури.

Ви бачите 15 законопроектів, які заплановані і стоять. З усього цього переліку, на жаль. це питання до уряду. Зараз ми кажемо про виконання програми уряду чи ні до парламенту з цього переліку був прийнятий тільки один законопроект і зареєстровані два. Це про електронну комунікацію та електронну акцизну марку.

У розробці… Наступний слайд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам дати часу? Дві хвилини. Будь ласка, дві хвилини.

ДАНЧЕНКО О.І. У розробці законопроектів ми ставимо собі за мету та мріємо про те, що Україна повинна стати могутньою цифровою державою.

Сповідуючи принцип того, що вчитися на чужому досвіді набагато дешевше, ніж набивати власні шишки, депутати члени комітету проводять дуже багато зустрічей з країнами-членами Євросоюзу, аби зрозуміти, яким чином буде відбуватися законодавчий процес у вітчизняній галузі.

Хочу презентувати вам модель "Мегалоу" в Польщі. Я не говорю про те, що ми повинні повністю слідувати цьому законопроекту, але дуже важливо: один законопроект "Мегалоу", який регулює всі питання в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. І до речі, питання інфраструктури в Польщі вони… тільки на 20-й хвилині ми зрозуміли, що ми один одного не розуміємо, бо у них немає у Європі міністерств ЖКГ і всього іншого. Немає такого. Тому вони й не розуміють нашу проблему. І рішення Національної комісії, регулятора їхнього він називається "Офіс електронних комунікацій" обов'язково для виконання любим… в домі, в хаті. Ви повинні це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще одну хвилину. Але ви намагайтеся завершити в цю хвилину. Будь ласка.

ДАНЧЕНКО О.І. Тому на прикладі… У них принципи такі: телекомунікаційні з'єднання до точки доступу регулюються, відкритий доступ до інфраструктури та прозора конкуренція між операторами, ефективний інвестиційний процес і таке інше.

Дальше. Значить, ми бачимо як перспективи нашої галузі зараз 5,7 відсотків від рівня ВВП, 400 тисяч робочих місць і 300 мільярдів гривень те, що ми плануємо до 2020 року.

Наступне, наступний слайд, ще наступний.

Головною проблемою, яку ми обговорювали з вами, це є створення єдиного органу виконавчої влади в державі.

Якою є основна проблема? 18 різних окремих міністерств і відомств відповідають за галузь, це неможливо. Галузь підтримала все це, досвід Польщі, 2 роки тому вони створили Міністерство цифровізації Польщі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До виступу запрошується заступник Голови Адміністрації Президента України, Шимків Дмитро Анатолійович.

15:59:28

ШИМКІВ Д.А.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні гості! Україна отримала звичайну можливість, ми маємо талановитий народ, який роками створює інновації, але сталося так, що цими інноваціями у більшості користуються інші країни і ВВП зростає саме в інших країнах. Тому розбудова саме галузі інформаційно-комунікаційних технологій або інноваційної галузі є критичною для майбутнього позиціонування України в світі.

Я хотів би зупинитися на чотирьох компонентах реформи галузі.

І перше, це освіта. Світ змінюється досить швидко, те, що 50 років тому вважалося неможливим, сьогодні існує, я бачу кількість смартфонів, я бачу кількість планшетів і ноутбуків, і все це доступно нашим дітям, вони починають цим користуватися навіть раніше, ніж починають говорити. І сьогодні в світі говорять про чотири навички, якими повинні володіти люди: це мовлення, читання, писання і програмування. Це світовий тренд, і діти повинні вміти програмувати. В першу чергу це розвиває логічне мислення, креативність і створює можливість для багатогранних фахівців для безпосередньо держави. Це талановиті інженери, провідні медики, успішні фінансисти. Це той напрям, який сьогодні обрано Сполученими Штатами, Японією. Це зміна ментальності, це зміна підходу до того, якою буде виглядати Україна.

Давайте уявимо собі, якщо ми почнемо навчати дітей з першого класу, можливо, в дитячому садочку, програмуванню, як це роблять деякі українські школи, ми побачимо, ми будемо мати чи через 10 років 4 мільйони спеціалістів, яких так не вистачає в світі. Ми маємо інтелектуальний потенціал, який може абсолютно змінити позицію країни в світі. Отже, перше, - освіта.

Друге – ефективне законодавство. В цей час в сфері ІКТ у нас більше 300 законів та нормативних актів, які регулюють цю сферу. Але їх невиконання призводить до того, що, маючи надзвичайно інноваційний потенціал людей в країні, ми маємо надзвичайно неефективне використання технологій у державних органах. Про що треба зараз говорити? Це врегулювання поняття "електронний документ", відкриття суспільно значимої інформації і використання абсолютно нових технологій у державному секторі, зокрема хмарних технологій. Тому що це дозволяє економити ресурси, розгортати рішення досить швидко, зокрема для питань, які не стосуються питань національної безпеки і стосуються повідомлення, надання інформації людям про інформацію, яка стосується держави.

На сьогоднішній момент, як вже згадувалося, в Верховній Раді зареєстрований Закон про електронні комунікації, 3549-1, який підтримав Президент України як невідкладний. Також законопроект про довірчі, електронні довірчі послуги, тому що він передбачає питання розбудови послуг електронно цифрового підпису, мітки часу, реєстрованої доставки повідомлень, але цей закон треба обов'язково синхронізувати з директивами Європейського Союзу.

Питання криптореформування також на порядку денному. Ми повинні впроваджувати світові практики криптореформування, а не ховатися за застарілими рудиментами Радянського Союзу. Це не перший приклад реформи, яка починається і зароджується в суспільстві. Я вдячний всім, хто підтримав маніфест спільних дій щодо криптореформи в Україні. Але прикладом ще одним електронного урядування в країні це система "Прозоро". 40 тисяч тендерів, 6 мільярдів гривень об'єм торгів в "Прозоро", зекономлено півмільярда гривень. Це лише система, яка створена і запущена в лютому минулого року. Отже, друга тема – ефективне законодавство.

Третій компонент реформи – це безпосередньо електронне урядування. Уже сьогодні ми маємо електронні системи такі як портал відкритих даних, відкритих фінансових даних і Data, система електронних петицій до Президента, система електронних петицій Верховної Ради та міст. Системний електронний документообіг в Адміністрації Президента готується до передачі іншим органам влади безкоштовно. Запущені електронні послуги в Міністерстві економіки, в Мінрегіону, в місцевих органах влади. Але в цей же час постає серйозне питання безпеки державних інформаційних ресурсів і критичної, національної критичної інфраструктури, про яку зазначали наші колеги. І, до речі, це питання сьогодні на порядку денному РНБО, оскільки останні події в енергетичному секторі України, які повністю співпадають з подіями, яку відбуваються у Сполучених Штатах, Ізраїлі та інших країнах щодо агресії з боку Російської Федерації, мають місце. І ми маємо дати належну відсіч кібер-агресору.

Останнє, четверте – це розвиток ІКТ в Україні, галузі. 2015 рік був досить вдалим для…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Анатолійович, скільки ще орієнтовно? 2 хвилини. Добре, 2 хвилин.

ШИМКІВ Д.А. 2015 рік був досить вдалим для української ІКТ-галузі. Ми провели прозорий тендер по 3G, запустили технологію в понад 300 містах України і отримали в державний бюджет 11 мільярдів гривень. Snapchat купив Looksery за 150 мільйонів доларів, Фонд Сороса купив долю в Ciklum, "Нorizon" купив долю в "Розетці", ЄБРР купив долю в Depositphotos, Oracle купив Maxymiser, Ericsson відкриває центр досліджень в Україні, Augmented Pixels отримав інвестиції від каліфорнійських венчурних фондів, ……. купила Юскан, Mobify купила Jiapie. На початку січня цього року в Лас-Вегасі на виставці електроніки CES були представлені 7 українських стартапів: …………… Все це історії успіху 2015 року в країні, яка веде війну за свою незалежність і протистоїть агресії Російської Федерації.

І це важливо, тому що ІКТ або інформаційні комунікаційні технології, інновації – це те, що створить економічне зростання України. Я повністю підтримую голову комітету пана Данченка з тим, що ми повинні максимізувати зростання доходів цієї галузі в Україні і ми повинні створити умови розвитку, а не сприяння еміграції найкращих українських талантів і зупинити практику перевищень повноважень органами при веденні перевірки ІТ-компаній.

Отже, підсумовую. Перше. Зміни в освітньому процесі. Друге. Ефективне законодавство. Третє. Фокус на працюючі продукти і новації в державних органах. Четверте. Створення сприятливих умов для розвитку сектору ІКТ в Україні.

Наприкінці хочу зазначити, тому що я про це говорю вже багато років, що нам варто створити посаду з повноваженнями міністра або віце-прем'єра, який стане єдиною точкою прийняття рішень щодо впровадження новітніх технологій та розвитку галузі сучасних технологій і комунікацій в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До виступу запрошується директор Департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради Романенко Володимир Борисович. Будь ласка.

16:07:02

РОМАНЕНКО В.Б.

Доброго дня. Вінницька міська рада вже 10 років працює в напрямку реалізації рішень у сфері інформатизації процесів впровадження інструментів електронного врядування для підвищення ефективності системи муніципального управління та формування відкритості та прозорості.

Наші зусилля спрямовані на врахування потреб громадян, спрощення процедур отримання послуг, зростання доступності інформації, створення якісного зворотного зв'язку. І безперечно на сьогоднішній день нам вдалося досягти вагомих результатів.

Наш досвід активно вивчають велика кількість міст України, зокрема, було здійснено більше 15 навчальних візитів з міста Львова.

Сьогодні у Вінниці побудована розвинена інфраструктура, постійно розширюється сервісна мережа, якою об'єднані всі підрозділи міської ради і велика кількість комунальних підприємств. Створено муніципальну хмару. Розвивається система "Безпечне місто", до якої підключено камери відеоспостереження та інші пристрої. Триває реконструкція автоматизованої системи керування дорожнім рухом. Будується ситуаційний центр для управління контролю та контролю за ситуацією. У місті працює центр надання адмінпослуг прозорий офіс. Три його територіальних відділення та шість відділень для обслуговування з питань житлово-комунального господарства. Робота прозорого офісу орієнтована на задоволення потреб клієнта. У великій мірі це досягається завдяки чіткій роботі його інформаційних технологій, серед яких автоматизована організаційно-облікова система, електронна система управління чергою, система оцінки якості обслуговування, система інформування про стан розгляду, інформаційні термінали, сайт "Прозоро" офісу "igov.ua" з електронними сервісами та послугами для громадян, онлайн-чат з питань надання адмінпослуг, персональний кабінет, де можна записатись до електронної черги та отримати 25 адмінпослуг. Впроваджено реєстр територіальної громади, який забезпечує реєстрацію місця проживання та облік мешканців з автоматизацією цих процедур.

Наше важливе досягнення – сучасне інформаційне середовище муніципалітету. Засоби спільної роботи та комунікацій – поштова система, комунікатор, внутрішній портал забезпечують оперативний обмін повідомленнями та документами, аудіо та відеозв'язок, планування задач, збереження всіх документів, роботу електронних сервісів. Розроблено велику кількість баз даних та засобів автоматизації бізнес-процесів.

З 2011 року у виконавчих органах діє система електронного документообігу. Доручення, розпорядження, погодження завдання в електронному вигляді автоматично розсилається виконавцям. Проводиться контроль за їх виконанням. В системі працюють понад тисячу користувачів. Опрацьовано біль трьох мільйонів документів. Тут також реєструються звернення громадян за призначенням державних соціальних допомог, у тому числі житлової субсидії. Для призначення субсидії ми використовуємо нову систему на базі сучасної ERP-системи платформу української розробки IT-Enterprise. Для забезпечення відкритості діяльності органів влади та залучення громадян до розвитку міста оновлюється офіційний сайт міської ради. На сайті створено такі електронні сервіси: петиції та звернення громадян, відкритий бюджет, державні закупівлі, гуртки, секції, реєстрація до дитячого садочку, калькулятори субсидій, податків та багато інших. Офіційний сайт має групу тематичних підсайтів з інформаціями та електронними сервісами: сайт відділу оперативного реагування, сайт підтримки учасників АТО з можливістю звернутися до влади та електронним сервісом перегляду черги отримання земельної ділянки, сайт пам'яті загиблих під час АТО та в Революції Гідності наших патріотів-земляків "Герої не вмирають", сайт інституції громадянського суспільства, сайт бюджету громадських ініціатив для реалізації вінничанами власних проектів розвитку міста "…… бюджет".

Впроваджено геоінформаційну систему міста, на базі якої створено електронні сервіси: "Мапа звернення громадян", "Знайти свій маршрут", "Мапа коштів міської громади" та інші. Триває інформатизація різних галузей міста, автоматизуються підприємства житво-комунального господарства. В усіх медичних закладах первинного рівня впроваджено електронну карточку пацієнта "Доктор Елекс", реалізуються проекти впровадження автоматизованої системи збору оплати за проїзд в громадському транспорті за допомогою смарт-карт та автоматичного визначення місцезнаходження комунальних транспортних засобів. Проводяться заходи по оприлюдненню наборів даних виконавчих органів у формі відкритих даних. Наше місто перше з органів місцевої влади, яке опублікувало їх на Єдиному державному порталі.

У той же час існують питання, які дещо ускладнюють процес розвитку електронного управління. По-перше, це відсутність на даний час можливості використовувати єдиного унікального ідентифікатора особи тягне за собою відсутність можливості ефективного автоматичного надання послуг. Ми пропонуємо створити загальнодержавну систему електронної ідентифікації та бачимо кроки в цьому напрямку. Перше, це видача податкового номеру кожній особі при народженні або при реєстрації в міграційній службі і права місцевих органів їх використовувати в своїх цілях. Внесення державного ідентифікатора та електронного цифрового підпису в усі нові документи пов'язані з особою. В разі відмови від унікального ідентифікатора…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

РОМАНЕНКО В.Б. У разі відмови від унікального ідентифікатора громадянин має сам збирати всі необхідні довідки, а не орган замість нього.

Також пропонуємо прискорити роботу по електронному обміну інформації з державними органами.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До виступу запрошується керівник Центру теоретико-правових проблем інформаційної сфери Науково дослідного інституту інформатики і права Баранов Олександр Андрійович, будь ласка.

16:12:53

БАРАНОВ О.А.

Доброго дня, уважаемый председательствующий, депутаты, присутствующие! Современная правовая наука выдвигает определенные требования к законодательству, в том числе и в сфере ІКТ.

Прежде всего, первое, правовые нормы предназначены для того, чтобы защищать права и интересы субъектов и избегать конфликтов в общественных отношений. Второе, приведение любого режима регулирования в любом секторе необходимо, чтобы правовые механизмы были такими, чтобы они минимизировали административные, финансовые, организационные и другие барьеры при осуществлении любой деятельности. Законы должны реализовывать принцип презумпции невиновности предпринимательской деятельности, подчеркиваю презумпцию невиновности предпринимательской деятельности. И четвертое, все законы должны исповедовать технологическую нейтральность.

Можно ли сказать, что наше законодательство сегодня следует этим принципам, минимизация конфликтов, защиты прав собственности, а если есть урегулирование, то только необходимо и низко барьерное? В отношении нашего законодательства можно сказать нет, нет и нет. Мы имеем достаточно большой пример создание конфликтных зон как в новом законодательстве так и проекты законов. Это, например, законопроекты о поддержке кино, защиты интеллектуальной собственности, о ренте за использование радиочастотного ресурса, о чем говорил депутат Данченко недавно. Это законы о налогообложении ІКТ-компаний, ІКТ-сектор и так далее. И кроме того, лицензия, разрешение, предварительная процедура, обыски и изъятия средств производства, и ІКТ-компаний, блокирование деятельности, снижение темпа освоения инвестиций и многое-многое другое. Это несомненно увеличит ……… издержки ведения деятельности и уменьшает привлекательность бизнеса.

Уважаемые коллеги, право и законодательство это не вещь в себе, это не отдельный феномен, на самом деле правовая система – это воплощение через юридическую лексику и стилистику, через законодательство модели общества, которое мы с вами формируем сегодня. Как мы сформировали такое будет законодательство. Иными словами законы отражают наше видение, стратегии, тактики, развития того или иного сегмента нашей общественной жизни и в целом государства.

В качестве примера: электронное правительство, электронные услуги. 7-8 лет мы возимся с этой проблемой, сегодня благодаря энтузиазму десяткам, а может быть даже и сотен волонтеров делаются отдельные фрагменты. Низкий им поклон за это. На самом деле, откровенно скажу, как человек, много лет посвятившей этой проблематике, низкий поклон.

Но этот труд оказался и оказывается малоэффективен, потому что это не сжатый кулак, это растопыренные пальцы. Почему растопыренные пальцы? Где в государстве целостное на уровне всего государства видение модели электронного урядування, предоставление электронных административных услуг. Кто в государстве определил модель, в которой в необходимой пропорции объединила бы полномочия и ответственность государственных органов, вместе с инновационными возможностями бизнеса и волонтеров. Никто не пределил, а будет правильная модель, будет правильное законодательство и будут успехи.

Система взаимодействия электронных информационных ресурсов, взаимодействие электронных информационных ресурсов. Та же история: не правильная идея, не правильная модель, 3-4 законопроекта на протяжении этих лет, не проходных, не идет тема, 6 лет коту под хвост. Опишите правильную модель функционального взаимодействия власти, с бизнесом, с другими структурами и все пойдет, и закон пойдет, и эффект будет. И таких примеров можно привести множество. ИКТ в медицине, в образовании, в сельском хозяйстве, облачной технологии, информационной и кибер-безопасности. Нужны модели, а если положительней или хотя бы немножко положительные примеры. Передо мной докладчики говорили и я с ними абсолютно согласен, проект прозоро и многие другие. На пороге четвертая технологическая революция, одним из фундаментальных ее составных является Интернет вещей, через несколько лет 10-15 лет искусственный интеллект, ИКТ, Интернет особые устройства будут делать нам услуги и работу. Это принесет много правовых проблем. Но вместе с тем, это требование к системе образования. Шимкив говорил о системе образования, но он с одной стороны с точки зрения ИКТ сказал. На самом деле система образования сегодня должна быть реформирована и не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

БАРАНОВ О.А. …Закон об образовании, фундаментально, кардинально и содержательно.

Система образования должна давать мировозренческие знания, базовые человеческие навыки, навыки к творческому труду, к инновационному мышлению, к самостоятельному образованию и поиску знаний. Давая конкурентные преимущества нашим выпускникам, мы создадим условия для конкурентной способности всей нашей страны.

Что делать? Ребята, надо собирать интеллект, надо собирать специалистов, представителей бизнеса, зачастую это все в одном лице и делать...

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується виконавчий директор Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій Мерило Яніка. Будь ласка.

16:19:03

МЕРИЛО Я.Б.

Доброго дня! Велике дякую за запрошення.

І сьогодні хотіла би розповісти про електроні послуги. І якраз по електронній ідентифікації, яка є важлива частина електронних послуг. …… головна роль держави – це обслуговування своїх громадян. Обслуговування – це вже послуги не тільки адміністративні, ну й електронні як саме зручніше, ефективніше та простіше для людей.

Сьогодні у нас ситуація, де Україна в рейтингу світовому по електронному врядуванню дуже й дуже низька, по електронним послугам, бо їх якби й немає. Без ідентифікації людини немає електронних послуг. Може бути сервіс, можна записатись в чергу. Але поки немає можливості технологій ідентифікації, авторизації людини, неможливо надавати повноцінні послуги.

Ми пілотували уже Mobile ID у Львові, Mobile ID. І це, скажімо так, поки пілот, який показує, що можливо надавати послуги через технологію ідентифікацію банків і мобільних операторів. BankID - це можливість, через Інтернет-банк замовляти деякі послуги ми Mobile ID - через з мобільного телефону. Ця технологія, наприклад, працює в Естонії, Mobile ID з 1998 року… Вибачте, BankID з 1998-го і Mobile ID з 2007 року. Це є стандарти європейські, по яким вони працюють.

І сьогодні подали законопроект, який… 2544, про електронні довірчі послуги, де урегулюється… пропозиція врегулювати українське… ідентифікацію, авторизацію по принципу європейських стандартів. Тобто що можна, як держава вирішить регулювати ідентифікацію людини. Це прописано на європейському "Aedas", і я міркує, що електронні послуги і є ключове слово, як ми просто не будемо розповідати, як ми боремося з корупцією. Ну, це і є можливість автоматизувати процеси, що не було би людей, які мають вплив на ці процеси і прозоро… також добрий приклад цього, що буде, якщо автоматизувати і відключати чиновників і їх можливість впливу.

Також це ефективність в сенсі електронні послуги – це електронно-цифровий підпис, електронно-цифровий підпис – це економія і часу, і грошей. На прикладі знову Естонії, Естонія економить, приблизно процент ВВП на просто використовування цифрового підпису. Це підвищує ефективність.

Так що я попросила би Верховну Раду прийняти законопроект 2544, що є довірчі послуги електронні по принципу "Aedas", європейських стандартів. Це національному агентству електронного врядування регулювати питання BankID разом з Національним банком, який вже працює над цим, і, дякую, активно працює над цим.

Також Міністерству юстиції допомогти врегулювати, створити стандарти Mobіl ID разом із агентством, бо я міркую, це дуже важливо і дуже можливо зробити.

І по цьому законопроекту також прописати стандарти мобільних послуг і BankID . Стандарти, які вже є в Європі, які вже прописані. Це, скажемо, дуже простий крок до євроінтеграції, якщо прийняти за основу, наприклад, електричні криві чи Erase, яке давно вже працює і що не треба довго придумувати. Це означає, що це була би економія для операторів, що не треба подвійний стандарт. Сьогодні, наприклад, для створення Mobіl ID треба і ГОСТ, і міжнародний стандарт. Ну, це означає, що це дублює кошти, дублює технологію, чи мені просто піти в Європу і сказати, що будемо жити по європейським стандартам, це по інвестиціям корисніше, це і прозоріше, і зрозуміліше, якщо ідемо в Європу, то ідемо. Тому прошу підтримати ці пропозиції за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До виступу запрошується співробітник представництва Європейського Союзу в Україні Танга Танела, будь ласка.

16:23:23

ТАНЕЛ ТАНГ.

Я буду говорити англійською.

Шановний заступник керівника парламенту, члени парламенту, представники бізнесу, асоціацій громадянського суспільства, для мене честь сьогодні бути серед вас і обговорити складнощі України в прийнятті та вирішенні проблем інформаційного суспільства. Це технічне питання, здається на початку, але дискусія показує, що це дуже політичне питання. Бо формування інформаційного суспільства направлене на інтереси людей, відкрите для всіх, для саморозвернення, щоб кожна людина могла створювати і накопичувати інформацію і це ознака сучасного суспільства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас є навушники, ви можете найти на кожному вашому робочому місці. У вас є, так, просто... Доповідач говорить англійською мовою, але кожен з вас може почути переклад – кому є необхідність, взявши навушники і просто використовуючи їх в робочому порядку.

Дякую. Вибачте, будь ласка.

16:24:37

ТАНЕЛ ТАНГ .

Я продовжу там, де зупинився, так? Добре.

Інформаційно-комунікаційні технології – це не специфічний сектор, це зараз фундамент всієї сучасної інформаційно-економічної системи, це ознака динамічно розвиваючихся країн.

І я хотів би підкреслити п'ять пунктів, про які я говорив і колеги вже говорили до цього. Перше – по законодавству, є цілий ряд законопроектів, які треба прийняти законопроектів, які треба прийняти тут, в Україні, для того щоб закласти фундамент інформаційного суспільства. Дуже багато країн підтримують спрямування України в Євросоюз через Угоду про асоціацію, але суть тут не тільки обов'язки по Угоді по асоціації, ми хочемо створити конкурентний ринок телекомунікацій, прозорий, ефективний, який буде функціонувати незалежно, а також незалежні регулятори, щоб всі гравці не були під дискримінацією. А також підняття рівня національних ресурсів для всіх громадян України.

В цих законодавства України, які будуть гармонізуватися до Євросоюзу, будуть долатися бар'єри, які в України зараз є, і тоді відкриється набагато більший ринок для України, ніж в України зараз є. Це також заохотить іноземні інвестиції в сектор інформаційних технологій. Неможливо створити інформаційне суспільство без хребта телекомунікацій. Я сподіваюся, що… віце-президент Єврокомісії, який сказав, що треба постійно вкладати інвестиції, а також інновації і уяву в розвиток технологій. І саме це шлях вперед, для того щоб триматися на рівні цифрового світу і давати людям найкращі і дешеві послуги, для людей і для бізнесу.

Не потрібно говорити, що доступ до таких послуг є частиною договору Асоціації між Україною та ЄС. І вони зголосилися, обидві сторони, про те, щоб посилювати, поглиблювати свою співпрацю в галузі інформаційних технологій, комунікацій і просувати виконання різних проектів, для того щоб вести дослідження з метою досягнення інновацій у певний період…… Крім того, нарощування довіри також є ключовим моментом. Йдеться про питання з кібербезпеки і захисту. Крім того, маємо забезпечити, що всі клієнти, всі користувачі мають доступ до придбання в режимі он-лайн. Крім того, якщо ми говоримо …… безпеки, Україна дуже добре знає, як ніхто інший, що, безумовно, ті інциденти, ті випадки, які трапляються зараз у сьогоденні, вони все більше збільшують в своїм числі.

І, безумовно, необхідно, щоби урядова функція була… серед інших було також запровадження все глибших інформаційних технологій, створення ……. мережі. Ми маємо забезпечити довіру з боку суспільства, до функціонування такої системи. Крім того, систематичний підхід до забезпечення необхідних заходів стосовно кібербезпеки також дуже важливо.

Не треба забувати і про те… про приватне державне партнерство, які мають створити необхідні умови і інфраструктури для підтримки енергетичного сектору транспорту і інших галузей. Необхідно робити інвестиції у галузі освіти і підготовки фахівців для того, щоб підвищувати рівень їх знань.

Четверте. Українські … структури мають забезпечувати… у громадян є необхідні навички для того, щоби працювати належним чином для того, щоби робити все для того, щоби Україна наблизилась до світового HABу. І якщо все буде взято до уваги, то закон про … простору має полегшити, безумовно, функціонування усіх причетних до цієї галузі.

І кінець-кінцем хочу сказати і підкреслити, що важливість прав людини у часи, коли переживаємо тяжкі часи, що йдеться, про розвиток інформаційних технологій і коли можемо захищати права людини в режимі онлайн - це питання стає найбільш нагальним як ніколи раніше. І це, безумовно, пов'язано з захистом прав і дітей, і жінок.

Я хочу сказати, що договір, який… до якого був долучено багато фахівців з боку України, хочу сказати, що в Україні дуже великий потенціал у розвитку інформаційний технологій і комунікацій і зв'язку. І якщо йдеться про рівень обізнаності і освіченості, то він один із найбільш високих у світі. На цьому я маю закінчувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується голова правління Інтернет Асоціації України Федієнко Олександр Павлович. Будь ласка.

16:30:09

ФЕДІЄНКО О.П.

Шановний головуючий, шановні учасники слухань.

Вся Україна приречено спостерігає як уряд бере нові кредити, щоб віддати старі, як занепадає економіка, як біднішають люди, і всі чекають, що ось-ось лідери країни знайдуть формулу виходу з цього піке і в нашій державі з'явиться галузь, яка дасть поштовх решті сегментів економіки. Як свого часу туризм оживив економіку Єгипту, як електроніка та автобудування зробив з відсталої Японії надпотужну країну світу, як Сінгапур побудував свій успіх на викорененні корупції і створення умов для інвесторів перетворившись з бідного рибальського села на фінансовий і торгівельний центр Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Якщо існує формула нашого успіху, то вона передбачає пошук перспективної міжнародної ніші, де Україна може посісти провідні позиції з одночасною опорою на галузі, які є вже досить розвинутими, треба лише докласти додаткових зусиль, щоб вони запрацювали ефективніше, надати імпульс для нового ривку, щоб вони, як локомотив, потягли за собою інші галузі економіки.

Однією з таких галузей, є галузь інформаційно-телекомунікаційних технологій, бо саме інформаційні технології, їх застосування і розвиток дають конкурентні переваги у всіх без перевищення інших галузях, будь то виробництво, торгівля, сфера обслуговування, медицина та освіта.

Він вас, шановні парламентарі, залежить, чи будуть наші здобутки у сфері ІКТ помножені на 0 недбалістю та небажанням займатися цією галуззю, або все ж таки ми зможемо вирватися вперед.

І НАУ - Інтернет Асоціація України, яку я тут представляю, вже понад 15 років плідно працює над створенням цивілізованих правил гри на ринку ІКТ та рівних можливостей для всіх його учасників захистом середнього, малого, а інколи і великого бізнесу у галузі телекомунікацій.

І сьогодні ми пропонуємо цілу низку напрацьованих пропозицій, рекомендацій та безпосередньо проектів документів розгляду та прийняття в українському парламенті. Ми передаємо їх до Комітету Верховної Ради з інформатизації та зв'язку і сподіваємося на розгляд і прийняття у парламенті більшості цих пропозицій якомога швидше.

Тезисно хочу звернути вашу увагу на деякі, на наш погляд, дуже важливі речі.

Генасамблеєю ООН прийнято ряд рішень щодо прав громадян на вільний доступ до інтернету. З метою конституційного забезпечення цього права для громадян України ми пропонуємо в рамках конституційного процесу, який саме відбувається, додати до статті 34 Конституції України фразу "Доступ до засобів масової комунікації, в тому числі інтернет, не може бути обмежений державою". Закріплення цього права в Конституції стане застереженням від порушень права громадян на вільний доступ до інтернету. Адже вся наша робота з розвитку галузі телекомунікацій, забезпечення безперешкодного функціонування телекомунікаційних мереж, протидія монополізму в цьому сегменті, боротьба з зарегульованістю і адміністративним тиском на операторів, присвячена фактично головний цілі: забезпечити вільний доступ до інтернету громадян за для розвитку демократії і економіки в країні.

Друге питання. Інфраструктура телекомунікацій - база розвитку всього інформаційного простору України. Тому усунення завад у доступі до інфраструктур телекомунікацій та її використання одна з найважливіших складових реформ у галузі ІКТ. На жаль, значна частина цих напрацьованих пропозицій не реалізована. Реформа в галузі ІКТ в частині доступу та використання інфраструктур телекомунікацій гальмується, а іноді і скасована. Гальмування нагальних реформ галузі, ігнорування потреб суб'єктів господарювання уже призвело до припинення росту проникнення інтернетом в Україні, яка спостерігалась впродовж усіх років після появи інтернету. То чи буде галузь розвиватися нормально в умовах концентрації в руках монополістів усіх інфраструктурних ресурсів? Відповідь очевидна - ні.

Тому серед наших пропозицій також подаємо перелік рекомендацій щодо врегулювання проблеми доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж, підвищення ефективності врегулювання використання радіочастотного ресурсу України. Треба розуміти, що радіочастотний ресурс - це є обмежений ресурс. Саме завдяки радіотехнологіям оператори мають можливість швидко будувати канали зв'язку, впроваджувати нові технології та надавати доступ до мереж інтернет як у віддалені куточки нашої держави так і взагалі, у подальшому будуючи наземну інфраструктуру до цих відділених куточків. Але і досі таке питання як ефективне використання радіочастотного ресурсу залишається не врегульованим.

Одна хвилина.

А відсоток нелегально працюючих операторів перевищує кількість легальних операторів. Чи має приватний бізнес виконувати обов'язки правоохоронних органів щодо відслідкування додержання норм законодавства іншими громадянами? Думаю всі погодяться, що це не логічно. Чому ж тоді парламент, можливо, прийняття подібних законопроектів, я маю на увазі законопроект 3081Д про державну підтримку кіномотографії в Україні, що містить юридичні конструкції та механізми захисту порушених авторських прав та права інтелектуальної власності, які не відповідають міжнародним договорам, а просто перекладають на провайдерів функцію правоохоронців, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

ФЕДІЄНКО О.П. … Так. Що суперечать здравому глузду, а блокування Інтернету без рішень суду має місце лише в тоталітарних суспільствах, дерегуляції ринку.

Ще одне пріоритетне питання, вирішення якого дозволить значно полегшити ведення бізнесу в галузі. Для всіх сегментів ринку телекомунікацій, де немає монополізму та використання обмежених ресурсів необхідно найширше впровадження саме регуляторних механізмів для цих сегментів як це є в європейських країнах.

Чи будуть іноземні інвестори розглядати серйозне питання від…

ГОЛОВУЮЧИЙ. …, вам дам ще 30 секунд, але я звернусь до всіх учасників парламентських слухань, коли ви затягуєте виступ, це означає не тільки те, що ви довше виступаєте, це означає, що ви забираєте час в когось з наступних виступаючих. Це є неповага до тих людей, які зараз в залі очікують і мають пропозиції, і мають свої думки висловити з трибуни Верховної Ради України. Тому я хочу і надалі звернутись до всіх виступаючих, є 5 хвилин. Я взагалі буду пропонувати потім і, якщо ми побачимо, що ми повністю виходимо з регламенту, скорочувати до 3 хвилин. Але дуже важливо, щоб ви змогли сформувати думки в час відведений регламентом, інакше просто всі виступаючі не зможуть виступити. Я даю вам ще 30 секунд і звертаюсь до всіх наступних виступаючих. Будь ласка, 30 секунд.

ФЕДІЄНКО О.П. … Чи будуть іноземні інвестори розглядати серйозне питання відкриття бізнесу в Україні, коли майже щотижня відбувається обшуки ІТ-компаній, вилучення комп'ютерної техніки, серверів, паралізуючих роботу багатокористувацької платформи користувачів цих ІТ-компаній. Цьому потрібно покласти край.

Інтернет Асоціація України підготувала тексти поправок як в Кримінально-процесуальний кодекс, так і в Кримінальний кодекс України, щоб захистити як інвесторів, так і провайдерів. Та у в подальшому забезпечити гарантування права громадян на вільний доступ до Інтернету.

Ігнорування пропозицій профільних асоціацій і учасників ІКТ ринку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, зараз ми включимо відеозвернення депутата Європейського парламенту, члена делегації "Європейський Союз-Україна" Боні Міхаіла. І я прошу наші технічні служби включити його відеозвернення як виступ, будь ласка.

БОНІ М. Поважні члени парламенту, колеги і друзі, дуже дякую вам за ваше запрошення приєднатись до вас під час прослуховування питань, які стосуються ІКТ- питань. А ми говоримо, у нас була організаційна зустріч 4 грудня 2015 року. І я звернув увагу, як швидко відбувається поступ реформи в цій галузі в Україні. Сьогодні я б назвав таким цифровим днем Верховної Ради України.

Ви знаєте, що європейський ……….. єдине до цифрової системи, вона базується на такій політиці доступ до усіх товарів і послуг, і до, скажемо, до оточення, де цифри є, так би мовити, рушійною силою для подальшого розвитку, те, що стосується цифрової політики. Перший міністр ……………. цифрування у Польщі, і він представник в. Європейському парламенті. В цих посадах хочу закликати вас звернути увагу на тих питаннях, які я вважаю дуже важливими для цифрової Європи, а також для цифрової України.

Україна рухається в бік Європи. І найкращими висловами чи виразами, скажемо, спільного шляху – це імплементувати різні єдині рішення і в той же час, які будуть реалізуватись і в Європі, і в Україні паралельно. І, знову-таки, якщо ідеться про договори FTA, це є дуже правильна зона торгівлі, це дуже гарний початковий момент. Але ми також маємо брати до уваги, що електронне урядування є кроком на шляху до гармонізації усіх правил. І це ми маємо робити набагато більш простішу систему в якій будуть відкриватися і регульовані, і нерегульовані гравці.

Знову-таки як працюють ці цифрові системи? Як множувачі і ми маємо примножити потенціал цифрових чинників рухомих в усіх галузях економіки, в усіх секторах, а не тільки розвитку ІКТ. Ми бачимо сьогодні, що цей розвиток ІКТ має бути забезпечений в усіх галузях, в усіх секторах економіки, і тоді додаткова вартість, безумовно, вона буде спричинена вже розвитком таких цифрових факторів у всьому світі. І ці цифрові фактори і чинники створять вам додаткові можливості.

І це базується на такому явищі, як, скажемо, обробка даних, яка є поштовхом для розвитку економіки, до збільшення продуктивності ваших підприємств, створює нові джерела, знову таки, покращує якість роботи транспорту і розвитку різних галузей, і відкриття доступу до Інтернет-послуг Інтернету. Тому ви зараз стикаєтеся таким чином з абсолютно новою економікою, де, скажемо, платформи, вони забезпечують певні цінності, будемо так казати, мається на увазі як те, що стосується і товарів, і послуг. І знову таки, якщо економіка буде опікуватися всіма рішеннями, які направлені на допомогу користувачам у цьому оточенні.

По-друге, це призводить нас до створення нових товарів і послуг, які повністю налаштовані на очікування та потреби користувачів. Це явище пов'язане з персоналізацією - усе має бути персоналізованим. Але дуже часто, це вимагає також знань про наші хобі, індивідуальні потреби, приватність. Тому, з одного боку є потреба працювати на послуги, а з іншого, ми розуміємо як наша приватність монетизується. Але з іншого боку, треба захищати цифрові я, нашу ідентичність. І тому ми повинні захищати приватність, а також довіра є фундаментом нової цифрової економіки. Саме довіра може будувати структуру нових державних послуг в охороні здоров'я через "Ай Хелс", в освіті – через нові форми освіти, розповсюдженням даних, відкритих даних, а також інформації для освіти і громадян, а також знань. Це культурна робота через нові європейські, і я сподіваюсь, українські правила захисту авторських прав, щоб захищати авторів, а також чітко визначати, що є публічним доменом, а також нові правила для "Дата майнінгу" і нових правил для освіти та досліджень. Очевидно, що розвиток великих даних, персоналізація товарів і послуг, захист даних та цифрова безпека є дуже важливими в проблемі доступу до Інтернету і глобального з'єднання, а також з'єднання різних пристроїв збільшує інвестиції в інфраструктури для того, щоб збільшити розвиток в майбутньому економіки, взаємопов'язання. Це необхідність розуміти в тому, що оператори повинні досягти завершення роботи по 3G, як зроблено в Києві, а також почати процес 4G і навіть 5G, де трафік надасть нам можливість поєднуватися за секунди, в мілі секунди. Інтернет змінив наше життя економічно, соціально і приватно, змінює нашу позицію як споживачів, як виробників, як працівників, майбутня роботизація наших навичок, але, як і громадян, це саме шлях освіження та нового поштовху для демократії, розуміння, що таке нове громадянство для нових можливостей, участі в демократії, участі в усіх консультаціях та процесі прийняття рішень для того, щоб громадяни стали джерелом знань для держави і уряду. Ваш український досвід пов'язаний з Майданом може використовуватись в нових інструментах технологій, де демократія така, яка дає можливість всім брати участь. І такі рішення електронного урядування повинні бути в Україні просуненні, але для цього треба реформа адміністративна, для того, щоб давати кожному ідентичність та рішення були корисні для користувачів і для уряду, і для громадян.

І наші мрії про Україну такі, щоб Україна мала між організаційну співпрацю, бо цифровий вік для нас складний, але треба змінити парадигму – це унікальна можливість рухатись від відкритих творчих рядів, до відкритого суспільства, відкритого уряду для економіки, де буде нова співпраця і нові конкурентні спроможності, для того, щоб змінити парадигму на нову технологію, нову модель соціо-економічної моделі розвитку. І це є ключовою для розвитку Європи в майбутньому, це ключ одночасно, я повторюю, в той же час для майбутнього України це також ключ. Дякую за вашу увагу і успіху в майбутньому оцифровуванні в Україні, успіху на цей день, в цей цифровий день Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова міністра інформаційної політики України Біденко Артем Ігорович. Будь ласка.

16:47:09

БІДЕНКО А.І.

Шановні учасники парламентських слухань! Шановні народні депутати! Шановні лідери громадського сектору, підприємці!

Можна багато говорити про необхідність модернізації України. Ми говоримо про відсталість тих чи інших процесі, про пошук оптимальної моделі розвитку, але безсумнівно одне – ми вже живемо в постіндустріальному та постінформаційному світі, правила цього світу поширюються і на нашу державу також.

Ключова задача сьогодні знаходиться не про те, щоб визнавати чи не визнавати ті чи інші стандарти, шукати термінологію, шукати що нам робити, а про те, щоб оптимізувати певні алгоритми та визнавати певні стандарти цифрового світу, та адаптувати їх до нашого з вами життя. Я радий, що насправді є багато оптимізму у моїх колег, у державних службовців, і, що склянка мабуть все ж таки на половину повна, що ми всі разом говоримо і працює. Це найголовніше. Працюємо над такими документами, як: концепція популяризації України, стратегія кібербезпеки, концепція розвитку кабельних мереж України. Це довгий шлях, але він є і він надихає.

Особисто мені надзвичайно подобається історія Центрального офісу інформації у Великобританії. Це невеличка державна виконавча агенція, яка була утворена в 1946 році на місці Міністерства інформації, і перетворилася за межі півстоліття на ефективний і виконавчий офіс, а також майданчик збору коштів на загальнонаціональні кампанії. Серед, скажімо так, небюрократичних здобутків цієї організації це "канські леви" за рекламні кампанії, це призи за фільми, які знімалися, які показували велич Британії. Але навіть той досвід і ті здобутки, які ця організація здобула, не утримали від реформи і від перетворення її на наступника, на передання функцій до секретаріату Кабінету Міністрів. Цей досвід показує, що реформи вони плинні і мають пройти певні етапи, і ми сьогодні їх розуміємо, і ми до них теж готові.

Ключова ціль, місія Міністерства інформаційної політики України – це реалізовувати реформи та інформувати про них. У цьому плані наше міністерство бачить дві надзвичайно важливі реформи для нас наших реформ. Це реформи урядових і, взагалі, державних комунікацій та реформи системи іномовлення.

Що стосується реформи державних комунікацій? Минулого тижня Кабінет Міністрів України розглянув концепцію такої реформи і підтримали її. І до кінця року ми будемо її реалізовувати. Реалізовувати, враховуючи стандарти та приклади Великобританії та інших країн Європейського Союзу, враховувати ті принципи, які дозволяють говорити нам про впровадження діджіталізації чиновничого життя, бюрократичних інститутів та впровадження цифрових стандартів.

Що стосується реформи цифрового … що реформи системи іномовлення, ми хочемо ще раз подякувати 282 народним депутатам, які проголосували за Закон про систему іномовлення і зробили можливою цю… початок цієї реформи. До кінця кварталу ми її закінчимо, і мультимедійна платформа іномовлення України буде реалізовувати, доносити світу правду про Україну, реалізовувати ту державну політику, яку ми прагнемо, і доносити інформацію про реформи.

Також необхідно сказати, що розпочата робота над розробкою та впровадженням концепції популяризації України. Вона тісно пов'язана з системою іномовлення. Цей документ сьогодні проходить погодження, він пройшов нашу громадську раду. Я бачу представників нашої громадської ради, ми це обговорювати.

Я думаю, що популяризація України, вона тісно пов'язана із тим, щоб вступати в цифровий світ, з тим, щоби комуні кувати різним органам, нашим колегам і реалізовувати не тільки наші реформи, але й реформи інших відомств і доносити до них інформацію.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

На виступ запрошується голова ради Української асоціації операторів зв’язку "Телас" Ошерова Леоніда Михайловича. Запрошую до слова, будь ласка.

16:51:24

ОШЕРОВ Л.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань! Користуючись нагодою, хочу висловити свою повагу до присутніх в залі, всіх, кому не байдуже, яким чином будуть здійснюватися реформи та подальший розвиток країни. Під час свого виступу я хочу привернути вашу увагу, депутатів, до вдосконалення державного управління галуззю, а також до питань створення в Україні ефективної та діючої системи управління телекомунікаційними мережами.

Сьогодні Україна розпочала свій рух з історичного перехрестя по шляху перетворення суспільства, створення національного економічного комплексу, інтеграційних кроків в загальний світовий європейський простір в різних сферах.

Однією з яких є сфера інформаційно-комунікаційних технологій. Гармонізація в галузі ІКТ функцій держави і ринку на нових засадах - це ключ до вирішення проблем розбудови інформаційного суспільства, піднесення його до відповідного рівня. На мою думку саме утворення центрального органу виконавчої влади відповідальну за формування та реалізацію послідовної, консолідованої державної політики в сфері ІКТ необхідний зараз крок для забезпечення стратегічних інтересів та міжнародної конкурентоздатності України.

Майже два роки в країні триває антитерористична операція або гібридна війна, яка виявила критичну залежність органів управління держави та, зокрема, силових відомств відсталої роботи телекомунікаційних мереж, а також їх взаємодії між собою В таких умовах виникає потреба оперативного реагування на критичне пошкодження мереж, відновлення зруйнованої телекомунікаційної інфраструктури та своєчасне створення альтернативних резервних каналів зв'язку для забезпечення гарантованого надання телекомунікаційних послуг в інтересах національної безпеки, оборони держави. Однак слід зауважити, що на сьогодні в державі відсутня ефективна діюча система оперативно-технічне управління телекомунікаційними мережами, яка має забезпечувати стале функціонування національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану. Складові такої інфраструктури показані, відображені на слайді. Ця інфраструктура належить до критичної інфраструктури держави та має забезпечити стале і безпечне функціонування усіх її складових частин, що взаємодіють між собою. Та надання електронно-комунікаційних послуг для задоволення потреб державного управління, національної безпеки, оборони, цивільного захисту, прав громадян на комунікації і можливість отримання екстреної допомоги та інформації оповіщення за будь-яких умов. Національний центр оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами має здійснювати постійний моніторинг стану усіх складових частин інфраструктури електронних комунікацій. Забезпечувати аналіз, моделювання, планування і реагування на будь-які надзвичайні події місцевого, регіонального чи загальнодержавного рівня.

Відповідно до діючого Закону України "Про телекомунікації " саме на центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку покладається відповідальність за забезпечення сталості телекомунікаційних мереж в період надзвичайного стану, а для забезпечення можливості оперативно-технічного управління мережами загального користування цих операторів телекомунікацій в умовах надзвичайної ситуації надзвичайного та воєнного стану має бути в Україні створений національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України. І реалії сьогодення свідчать про нагальну потребу мати в державі такий центр.

Спираючись на вище зазначене, пропоную внести до Рекомендацій за результатами парламентських слухань в частині завдань Кабінету Міністрів України питання щодо створення: перше – центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію послідовної державної політики у сфері ІКТ та зв'язку, а також Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується голова правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України Шнурко-Табакова Елліна Володимирівна.

16:56:09

ШНУРКО-ТАБАКОВА Е.В.

Добрий день, шановні колеги. Я вдячна всім, хто сьогодні прийшов. І у мене до всіх є запитання. Хто знайомий з теорією сингулярності Капіци щодо фазових переходів у розвитку цивілізації, підніміть, будь ласка, дуже швидко руки? Ура! Ну якщо ви не почули знайомих слів, то не страшно вже, потрібно читати.

Справа у тім, що цей фазовий перехід має безпосередньо відношення до наших парламентських слухань. Доказано, що цивілізації в цілому притаманні фазові переходи, зокрема з індустріальної до інформаційної. Ми зараз у переході, він ще не зробився. І ключове слово у цьому те, що перехід здійснюється в цілому для цивілізації. Це означає, що один народ чи країна не можуть перейти окремо, лише разом, інакше народ чи країна зникають,так як зникли, наприклад, індійці у Сполучених Штатах Америки.

Країни ООН вимірюють показники готовності до інформаційного суспільства. Фактично за комп'ютерною, телекомунікаційною, Інтернет та суспільними напрямками відбувається планування розвитку країн на людському, регіональному та технологічному рівні. Встановлюються глобальні правила гри, за якими здійснюється гармонізація підходів. Наприклад, у навчанні кіберзахистів, взаємодії громадян з владою, подолання загроз корупції. Тобто до програми гармонізації з ЄС можна додати ефективні плани розбудови інформаційного суспільства і отримати програми розвитку з відомими показниками для кожного боку життя людини, суспільства та країни.

На жаль… Зараз може покажуть мою діаграму. Там зведені всі рейтинги, про які сьогодні вже згадувалось, вони нормовані і тому можна порівняти. Тобто всі вони мають негативну тенденцію і Україна переміщується до останніх місць на протязі останніх 10 років. Це означає, що, якщо ми не сконцентруємося і не приєднаємось до цивілізаційного світу, то він піде від нас і ми його ніколи не доженемо.

Підтримуючи реформу ІКП як базис розвитку інформаційного суспільства, зокрема, Закон про електронні комунікації, наполягаємо на необхідності одночасного прийняття сучасного комплексу законів та відповідних підзаконних актів щодо формування нових підходів в питаннях впровадження інформаційних технологій та кіберзахисту.

Незважаючи на зовнішню агресію, дозвільні структури, зокрема, СБУ та Держспецзв'язку, йдуть шляхом заперечення впроваджень технологій та пристроїв. Забезпечення впровадження повинно бути дешевше ніж ціна обладнання і не змінювати ціну пристрою на порядок в гору. Уявіть собі, що ІР-телефонію до сих пір не можна приміняти в Збройних Силах України, а заперечувальні, застарілі підходи не дають можливості надати дозволу на експлуатацію сучасних засобів зв'язку наданих за американською допомогою. Ми шокуєм весь світ, але процеси лише затягуються.

Усі перевірки державних установ щодо інших державних органів і військового управління повинні впровадитись безкоштовно за рахунок утримання.

Сьогодні держустанова подає керівні документи спецв'язку підрозділам… продає керівні документи підрозділам Генерального штабу та Міноборони і другим силовим структурам. Це означає, що комерціалізація державних процесів вже подолала якісь, там, різноманітні відмінності від бізнесу і, мабуть, там теж врахується її біда та інші признаки ефективного бізнесу. Окремою програмою мають бути стандарти НАТО з точки зору розвитку ефективності зв'язку та управління армією. СБУ та Держспецзв'язку необхідно терміново розглянути питання щодо впровадження на рухомих пунктах управління захищеної Wі-Fі мережі, що дозволить широко використовувати телекомунікаційні сервіси на польових пунктах управління. І це означає використання цих самих технологій і стандартів НАТО, які ми всі хочемо мати з точки зору боєздатності нашої армії. Необхідно також терміново усунути спротив сертифікаційної мафії, що вигадує нові перешкоди на визнанні європейських стандартів. Наші асоціації з цим стикаються кожного дня. Ту продукцію митниця дуже часто розмитнює в кілограмах, що призводить до додаткових корупційних зловживань. Держава і суспільство несуть величезні втрати через тіньовий імпорт. Крім митного контролю вважаємо важливим допуск до торгівлі за умови реєстрації розрахункових операцій на всьому шляху товарів від кордону до споживачів. Технологічні засоби на зразок ….. можуть бути також рішенням по запобіганню контрабанди насамперед мобільних пристроїв. Таким чином саме сучасна програма розвитку повинна надати Україні шанс на участь у світовому цивілізаційному сценарії, та забезпечити реалізацію громадян на регіональному рівні. Я бажаю Україні своїх досягнень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується генеральний директор Майкрософт Україна Васильєва Надія Борисівна, будь ласка.

17:01:17

ВАСИЛЬЄВА Н.Б.

Дуже дякую. Шановні колеги, по-перше, хочеться привітати всіх з тим, що ми зібралися. І дуже радує, що нас досить багато.

З іншого боку, хотілось би висказатись і про електронний документообіг, і про освіту, і про ІКТ, і про хмарні технології, а саме про партнерство. Тому що партнерство, коли всі зацікавлені у досягненні спільної мети, напевно, це те партнерство, яке б розвивало нашу економіку і наше КТ. На жаль, насправді у нас це не працює. У нас конкуренція не досконала, і це, в принципі, і проблема нашої також галуззі. Але сьогодні я хочу поговорити про кібербезпеку. І чому? Тому що для розвитку цифрової економіки українська держава повинна забезпечити довіру від бізнесу, громадськості та інвесторів. А для цього кібербезпека повинна бути на високому рівні.

На сьогодні, на жаль, з розвитком Інтернету, цифрового середовища, одночасно з корисними сервісами зросла кількість способів як зашкодити їхній роботі і ви знаєте про це по минулих двох роках. У розвинених країнах кіберзахист буденної складової життя, так само, як і необхідність зачиняти двері коли ти виходиш з дому. Для нас як для держави з європейським прагненням кібербезпека має стати теж одним з пріоритетів, оскільки кіберпростір безпосередньо впливає на функціонування економіки, військового, соціального та інших секторів. На жаль, Україна вже не перший рік поспіль очолює світовий антирейтинг найбільш небезпечного кіберпростору. Прикро визнавати, що ми певним чином є загрозою для всього світу, виступаючи джерелом кібератак, ботнетів і шкідливих програм.

Питання кібербезпеки все частіше піднімається на державному рівні, що є добрим знаком. Так у грудні 2014 року компанія Microsoft підписала угоду про програму співпраці з питань безпеки з Держспецзв'язком. Безкоштовна підтримка надається найбільшим центром у світі кібербезпеки, який знаходиться в кампусі Microsoft в Сіетлі. Зміцнення кібербезпеки було визнано одним з пріоритетів в "Українській національній стратегії реформ - 2020". А 27 січня Президент України Петро Порошенко запропонував створити національну систему кібербезпеки.

Проте, важливо пам'ятати наступне: ми можемо вивчати найкращий досвід передових країн світу, залучати провідних вчених, фахівців з кібернетичної безпеки, так би мовити, будувати міцну фортецю для української кібербезпеки. Та можна побудувати міцні стіни, а двері залишити крихкими. І те, що відбувається сьогодні в неструктурованому просторі і в тому, що неописані бізнес-процеси, це саме ті відкриті двері.

Такими крихкими дверима у нашій фортеці кіберзахисту буде слугувати в тому числі і не ліцензоване програмне забезпечення, рівень використання якого в нашій країні становить по оцінкам міжнародних організацій більше 80 відсотків.

Результатом використання піратських програм може бути і відкриття шкідливих програм програмами і хакерами доступу до конфіденційної інформації на комп'ютерах державних службовців, розкриття секретних даних про торгівельно-економічну діяльність, а також воєнні таємниці. Таким чином під загрозою опиняється національна безпека нашої країни. За нашими дослідженнями кожен другий представник державної влади називає кібератаки на ключові інфраструктури одним із найбільш небезпечних ризиків для держави за останні два роки. Українські користувачі, а тепер хочу просто показати вам деяку статистику, щоб вона вас трішки вразила. Якщо можливо, четвертий слайд, будь ласка.

Українські користувачі, це перше місце в Європі за ризиком кіберзагроз, Україна ІІІ квартал 2015 року. Якщо ви подивитесь, то зараження через локальне встановлення іде у 54,7 відсотків, зараження через Інтернет при відсутності процесів внутрі організацій 35,7 відсотків і зараження мобільними загрозами через мобільні пристрої 8,39 відсотків. Українські користувачі в значній мірі схильні до зараження через не оновлення програмне забезпечення, також, наприклад, 17 відсотків усіх заражень, це по нашим даним, використовують, відбувається завдяки використанню застарілій операційній системі Windows XP, яку не хочуть оновлювати.

Україна зайняла п'яте місце у світі та перше в Європі за ризиком зіткнення з веб-загрозами. За даними сек'юріті Security Network третя частина, 33,7 відсотків українських користувачів в мережі, зіткнулася з погрозами, що розповсюджуються через Інтернет. Цікаво, що серед жертв "Turla", однією із найскладніших кібершпигунських компаній, яка діє вже більше 8 років, були виявлені комп'ютери українських чиновників. Угруповування, яке стоїть за "Turla" заразило сотні комп'ютерів більш ніж в 45 країнах світу, що належить зокрема державним установам, посольствам, військовим, дослідним центрам та фармацевтичним компаніям. Метою кіберзлочинців є збір необхідних або конфіденційних даних з комп'ютерів жертв 83 відсотки.

І останній слайд, будь ласка, шостий. Питання захисту інтелектуальної власності, ми бачимо тут, це грудень минулого року, це лише кількість атак, 45 тисяч у Києві…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ВАСИЛЬЄВА Н.Б. Це лише кількість у грудні. І хочу лише закінчити, що якщо ми обрали шлях європейської цінності та принципів розвитку, тоді ми маємо взяти на себе відповідальність за формування таких цінностей і в нашому суспільстві. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, я хотів би з вами порадитися. Я порахував щойно ще 35 виступаючих. Тобто це може безконечно просто тривати.

Я думаю, що організатори комітету надто багато дали виступаючих. Але для того, щоб мали змогу виступити всі, давайте ми перейдемо на три хвилини. І я дуже прошу виступаючих, щоб ми того і дотримувались. Ми не зможемо перетягнути час парламентських слухань виключно з організаційних питань і…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам скажу, що всі доповіді будуть включені в довідник, який буде виданий по результатах цих слухань, всі доповіді. просто є два варіанти, або частина виступить, частина не виступить, або всі виступлять коротше. Я думаю правильніше буде, якщо просто обмежити виступ кожного.

І ще раз звертаюсь, з слізним проханням до виступаючих, не переходьте регламент, тим самим ви забрали у когось його виступ. Домовились? Дякую.

Я надаю слово, зараз у нас по нашому графіку ректор Одеської Національної академії зв'язку імені Попова Воробієнко Петро Петрович, будь ласка.

17:08:23

ВОРОБІЄНКО П.П.

Шановний Голово! Шановні учасники слухань! Якщо дійшло до освіти зразу часу стало менше, добре. Я не часто виступаю з трибуни Верховної Ради і хотілось би на проблему подивитись більш широко, давайте зупинимося на хвилинку і подивимося на глобальне суспільство, що ми там побачимо? Ми побачимо там певні досягнення в економіці, в суспільному житті, розвиток прав людини, але ми бачимо і негативні явища: перманентні воєнні конфлікти, кошти на озброєння, тепер уже і біженці, і багато іншого.

Ставиться питання, а вірно ми сформулювали аксіоми і закони розвитку суспільства? Ці ж закони пишуть люди, з однієї сторони, а з іншої все тече, все міняється.

Яке відношення це має до нашої теми? Дуже пряме, у суспільному житті можна виділити три складові: влада, бізнес і громадянське суспільство, громадяни, громадські організації. Ми і… І між цими от ключова думка в мене, між цими складовими повинен бути баланс, обов'язково баланс.

Я скажу, що в Радянському Союзі була пріоритетність держави. Зараз у правовій державі – пріоритетність прав людини. Я скажу непопулярну думку. І те, і те – це неправильно. Повинен бути баланс і права людини, і держава повинна бути державою.

Тому ми зараз говоримо про електронне врядування, это правильно, про прозорість влади. А де прозорість бізнесу? Оп'ять непопулярна думка. Особливо… Розумна прозорість. Особливо в тарифоутворенні, ціноутворенні, може б тоді ціни на пальне і на ліки були б не такі високі, і уряду було б менше мороки.

Підсумовуючи це, я скажу, в Україні в чому порушений баланс? Немає органу виконавчої влади, який би у своїх руках зібрав усіх… Нам сказав Олександр Іванович, що 18 відомств займаються ІКТ… Я вірю, що Україна своєю креативністю, своїми людьми займе достойне місце в світі. Ми, освітяни, будемо цьому сприяти як тільки зможемо і доб'ємось цілей. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане ректор.

І до слова запрошується заступник голови правління Інтернет-асоціації України Попова Тетяна Володимирівна. Будь ласка.

17:11:32

ПОПОВА Т.В.

Одним з головних завдань для нашої країни разом з подоланням корупції та створенням інституційно привабливого клімату є подолання цифрового розриву. Одним із інструментів подолання цього розриву є ефективне використання радіочастотного ресурсу та проникнення бездротового ШСД у малонаселені та важкодоступні райони.

Що ми маємо сьогодні? Відставання мінімум 10 років по технології 3G та мінімум 5 – по 4G.

Можна багато говорити про причини. На мою думку, головна з них – це корупція та нечесна конкуренція, адже після видачі першої ліцензії на зв'язок третього покоління майже десять років не відбувалося проведення тендеру на інші діапазони, і тільки завдяки указу Президента, ефективної роботи НКРЗІ та зусиль громадськості був нарешті проведений прозорий тендер, і всі мобільні оператори отримали ліцензії.

На що мені хотілось би звернути увагу. Перше, треба терміново провести аудит використання наявного спектру. Всі пам'ятають, як у 2006 році перед появою нового плану використання РЧР з перспективними діапазонами, була видана значна кількість ліцензій на ці діапазони ще під старі технології. Держава тоді недоотримала сотні мільйонів гривень, а бюджет і далі продовжує недотримувати кошти, оскільки частину цих діапазонів, фактично, законсервували. А це саме ті діапазони, в яких сьогодні в усьому світі впроваджують LTE.

НКРЗІ вже почало роботу по непродовженню цих ліцензій, наприклад, не продовжено ліцензію "S-LINE", "ММДС". Але не всі рішення НКРЗІ є справедливими. Наприклад, компанія "Ведікон", яка працює в діапазоні 2.100, має кілька тисяч абонентів.

Друге. Кабмін має забезпечити безумовне і своєчасне виконання плану заходів щодо впровадження зв’язку четвертого покоління номер 1232р.

Третє. Нам терміново потрібен новий закон про радіочастотний ресурс, який би чітко встановив критерії ефективності використання спектру, поняття технологічної нейтральності як для спектру, так і для послуг, рефармінгу, вторинної торгівлі, адміністративного цінового стимулювання, загального дозволу, особливо для …… L02.

Четверте. Ринок має бути лібералізований, і в Україні мають з'явитися нові ігроки, наприклад, які, як ……., в незалежності від їх типу, звичайні дискантори чи з власною інфраструктурою.

П'яте. Треба відкривати нові діапазони для широкосмугового доступу, наприклад, 5.670, 5.725 мГц, який здатен забезпечити дохід щонайменш 600 тисяч гривень на рік, а за умови L02 – до 3,5 мільйонів.

Шосте. Має бути затверджена методика формування орендної плати за використання РЧР, впровадження пропорційного невибіркового механізму формування рентної плати… Закінчую.

Все це практично неможливе без створення центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування або реалізацію державної політики у сфері ІКТ. Нарешті треба виконати коаліційну угоду. Дякую за увагу.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз виступ директора асоціації "Інформаційні технології України" Валєєва Віктора Вікторовича, будь ласка.

17:14:35

ВАЛЄЄВ В.В.

Андрій Володимирович, дякую. Я просив додати хвилинку, бо у нас від ІТ-експортерів, власне кажучи, лише ми як виробниче ІТ – програмування індустрія, якщо не заперечуєте, бо я розраховую на 5.

Шановні колеги, власне кажучи, сьогодні ми представляємо, можна презентацію, сьогодні ми представляємо індустрію, яка дає 2,5 мільярди експорту. В індустрії зайнято 90 тисяч фахівців, які працюють сьогодні в Україні. Власне кажучи, ці фахівці загалом забезпечують біля від 4 до 8 мільярдів податкових надходжень, враховуючи як працюючі в корпораціях, так і, власне кажучи, за кінцевим споживанням.

Чому, власне кажучи, ІТ-галузь ми будемо промоціювати сьогодні? Чому вона є привабливою для розвитку з усієї сфери ІКТ? Україна є у топ фрі-лансерів в ІТ, Україна є у топ 30 локацій, кращих локацій для аутсорсингу gartner. Україна сьогодні посіла місце у топ 50 інноваційних економік. ІТ не потребує значних інвестицій у створенні нових робочих місць. Ми не маємо будувати заводи. Ми не маємо, як наші шановні колеги металурги, викопувати ту руду, яка... ніхто її не покладе назад. І ми не маємо, як наші шановні колеги аграрії, закуповувати паливно-мастильні матеріали, ми не маємо закуповувати комбайни, щоб створити, ну, комп'ютер – раз на три роки, але ми продукуємо в декілька десятків разів більше за рік з одного працюючого. В нас є значний кадровий потенціал. Дякую пану Воробієнко, який піднімав це питання - питання ІТ-освіти.

Загалом, якщо ми будемо працювати на розвиток ІТ-галузі... Наступний слайд, будь ласка. ...що ми можемо отримати у 2021 році? Власне кажучи, за 5 років по цьому ми можемо вийти на обсяг у 7 мільярдів доларів експорту, який буде створювати більше 180-200 тисяч фахівців в галузі ІТ. Тому що виробітка на одного фахівця зросте. Це є така певна зрілість індустрії. Бо ми будемо продавати не тільки просто програмування, ми будемо продавати, власне кажучи, пита... ми будемо продавати консалтингові сервіси, а також високотехнологічні сервіси з розробки та досліджень, власне кажучи, це є наукова робота, якою вже зайнята певна частина українських програмістів, ще невелика, але вона стабільно буде зростати. Загалом за цей період можемо мати до 2 мільярдів податкових надходжень, 2 мільярдів доларів податкових надходжень від нашої ІТ-галузі і отримати офіси провідних світових компаній в Україні. Що необхідно для цього зробити? Податковий кодекс. Не має бути різких змін щодо оподаткування виробничої, експертної ІТ-галузі.

Також ми маємо подумати, враховуючи міжнародний досвід, обережно, враховуючи те, що не має бути різких змін, ми маємо думати над режимом стимулювання. Ми маємо створити промоушн української ІТ-галузі за кордоном, і ми маємо сприяти залученню для …… України провідних ……. центрів потужних корпорацій.

Також ганебна практика атак силовиків на ІТ-компанії, в тому числі компанії ……………, мають піти у минуле. Мають бути створені відповідні законодавчі умови, які стосуються заборони вилучення серверів, лише копіювання даних, ніякої заборони. Ми не маємо зупиняти бізнес і цим шантажувати його. Ми маємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину, добре, будь ласка.

ВАЛЄЄВ В.В. Щиро дякую.

Ми маємо мінімізувати перевірки ІТ-компаній на базі індикативних критеріїв, що є ІТ, що не є ІТ, бо, вибачте, питання компаній комерційних, які мають інтернет-магазини, це не є ІТ-компанії, це є компанії з веб-сайтом.

А також питання освіти. Ми маємо здійснювати розподіл держзамовлення відповідно до вимог ринку праці та оцінки ВНЗ з боку ІТ-компаній. Ми вже пішли, і одна з п'яти країн топових у світі на створення… на введення програмування у шкільній програмі 5-9-х класів. Маємо це поглиблювати.

Ми маємо здійснювати контроль за якістю освіти. Це законопроект 2281а пана Співаковського за авторством: щодо нескорочення фондів оплати при скороченні кількості студентів. Ми маємо створити стимули співпраці ІТ та ВНЗ.

І нарешті, що я хочу сказати. Наразі в Україні, ви маєте нашу інфографіку, яку ми розробляли, яка вкладена у вас у папки, ви можете подивитися: що ми є, що ми потребуємо. Що таке …… development індустрія сьогодні, індустрія програмування? Це є ключ до трьох великих речей. Це є питання сфери…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте.

ВАЛЄЄВ В.В. … ключ до ІТ-сфери в Україні: від впровадження до сервісів, і governments, і громадян. Це є початок креативної економіки в Україні, на яку сьогодні має спиратися і планує спиратися світ. І це є ключ до тієї "індастрі"… індустріальної революції 4.0, яку тиждень тому говорили в Давосі. Ми говорили, скільки нам дати кредитів, а світ говорив про індустріальну економіку. Так що давайте будемо сьогодні підтримувати виробничу, експертну, software developer галузь в Україні, яка має стати ключем для всіх інших ІТ-галузей…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую Кіцмея Тараса Володимировича до слова. Кіцмея Тараса Володимировича, члена Ради директорів, співвласника компанії "Софтсервер". Будь ласка.

17:19:50

КІЦМЕЙ Т.В.

Шановні колеги! У попередній презентації ви отримали розширений аналіз експортно-орієнтованої індустрії розробки програмного забезпечення та її успіхи.

В своєму виступі я хотів би зупинитися, як ця галузь може і повинна впливати на розвиток нової економіки України. Весь світ стоїть сьогодні на порозі четвертої індустріальної революції. Усі ми знаємо колосальний вплив третьої індустріальної революції – революції цифрових технологій на все суспільство: Інтернет, електронна комерція, соціальні мережі і так дальше.

Четверта індустріальна революція – це доба інтеренету речей, це кіберфізичні системи, це коли виробництво, які зіллються воєдино. По даних Gartner до 20-го року 26 мільярдів пристроїв буде в системі Інтернет, це виключаючи комп’ютери, гаджети і інші персональні пристрої. У нас появляться нові напрямки економіки, нові бізнес-ніші, нові сервіси, нові можливості електронного врядування. І ці тенденції прийдуть також і в Україну. Появляться нові "майкрософти", нові "гугли", нові "фейсбуки".

Ми повинні… наша країна повинна зайняти лідируючі позиції в світі по цьому напрямку. Простіше працювати в нових напрямках, ніж бути у ролі наздоганяючого по існуючих уже нішах. ІТ відіграє тут ключову роль. ІТ-індустрія, яка почалася з ІТ-аутсорсингу 25 років тому, накопичила величезні компетенції, і не тільки технологічні, це є стратегічний менеджмент, бізнес-аналітики, управління бізнес-процесами, статистичне управління на основі великих даних. А саме важливе: ІТ-індустрія переносить глобальну культуру ведення бізнесу ………. .партнерству, в орієнтацію на потреби клієнта, фокус на розвиток персоналу.

Тому ІТ-індустрія повинна бути локомотивом економіки України до якісних перетворень.

Що ми маємо на сьогодні? Великий утік інтелектуального потенціалу, тільки 5 тисяч ІТ-інженерів залишили країну за минулий рік, це є наш стратегічний актив. Ми не можемо займати лідируючі позиції в світі без лідерів, які творять і живуть в Україні. 5 відсотків топ-лідерів визначають майбутнє України.

Тому на сьогодні ми повинні зосередитися, побудувати прозорі правила, регуляторно-податкову політику, яка забезпечить досягнення наперед визначених стратегічних цілей як в економіці Україні, так безпосередньо нашої галузі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую за дотримання регламенту.

І зараз виступ голови Державної служби інтелектуальної власності України, Жарінової Алли Георгіївни, я запрошую її до трибуни. Будь ласка.

17:23:04

ЖАРІНОВА А.Г.

Доброго дня, шановний головуючий, шановні присутні.

У 2013 році Україна була визначена пріоритетною іноземною країною у спеціальній доповіді 301. Це означає, що у 2013 році американські експерти фактично визнали Україну найгіршим місцем для інвестування та співпраці. Україна набула статусу пріоритетної іноземної країни і була єдиною серед всіх країн з таким ганебним статусом. Це сталося в тому числі і через неналежний захист прав інтелектуальної власності від порушень мережі Інтернет. Відсутність спеціального законодавства адаптованого до цифрового середовища, розміщення на території України Інтернет ресурсів, які порушують авторське право. Незважаючи на позитивне підвищення у 2015 році, статусу України у спеціальній доповіді 301 проблема протидії Інтернет-піратства не зникла та залишається вкрай актуальною напередодні чергових слухань офісу торгового представника США, які розпочнуться 1 березня 2016 року.

Іншим фактором, який змушує нас прискорити вирішення цього питання, є підписання Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом з іншої сторони. Угода про асоціацію передбачає чіткі зобов'язання нашої держави щодо запровадження відповідальності постачальників посередницьких послуг та регулювання цього питання. Отже докорінної зміни нашого законодавства в частині охорони і захисту прав інтелектуальної власності від порушення мережі інтернет одночасно вимагають і США і ЄС. Станом на сьогоднішній день у Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти направлені на врегулювання цього питання, урядовий законопроект і депутатський. Антипіратське законодавство має враховувати вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині відповідальності провайдерів, директиви ЄС про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у інформаційному суспільстві, директиви ЄС про деякі правовий аспект інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції та внутрішнього ринку, директиви ЄС про забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності.

В Україні існує два шляхи виконання взятих на себе зобов'язань в цьому питанні.

Перший. Імплементація положень угоди і зазначених директив і законів України про електронну комерцію.

Друге. Імплементація положень угоди і зазначених директив ЄС і законів України про авторське право і суміжні права.

Кожен з цих законопроектів це вагомий крок для підвищення міжнародного іміджу України та виходу із країн порушників списку 301.

Окремо хочу зазначити наступне. Як показує зарубіжний досвід, самі по собі антипіратські закони не є достатніми для подолання проблеми піратства. Необхідним є комплексний підхід, створення легального ринку цифрової … контенту. Враховуючи те, що в Україні відносини між провайдерами та правовласниками ще не дійшли до стадії системної співпраці, необхідно стимулювати суб'єктів ринку розвивати таке партнерство…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити.

ЖАРІНОВА А.Г. Пілотним проектом пропонується створення депозитарію об'єктів авторського права і суміжних прав з відкритим доступом, що дозволить відслідковувати факти незаконного використання контенту в інтернеті та вживати оперативних заходів для припинення зазначених порушень. Відомості депозитарію будуть вноситись з дозволу права власників. Крім того пілотний проект спрямовується на вироблення дієвих механізмів для вирішення проблемних питань пов'язаних з фіксацією змістових сторінок для формування доказів порушення авторського права суміжних прав в мережі Інтернет, проведення розрахунків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Зараз виступ голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва народного депутата України Галасюка Віктора Валерійовича. Будь ласка.

17:27:18

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановний Андрію Володимировичу, шановний пане Данченко, дякую за запрошення прийняти участь у цих чудових слуханнях. Я надзвичайно радий бачити всіх вас. Тому що я розумію, що майбутнє економіки України саме за креативною економікою, саме за ІТ-індустрією, за business process sourcing, за Data Mining, за іншими напрямами високотехнологічними, які здатні вивести нас на якісно іншу орбіту. Бо якщо ми сьогодні подивимося на структуру нашої економіки, абсолютно чітко зрозуміло, чому ми такі бідні. Тому що у нас домінують сировинні галузі і ми продаємо за кордон те, що коштує найдешевше, це зерно, це металобрухт, це метал, а не продукцію з високою доданою вартістю, а не такі послуги, які виробляєте ви.

І якщо держава все-таки візьметься за розум і створить систему, комплексну систему умов для розвитку індустрії, які включають захист індустрії від будь-яких силових атак і посягань, які включають нормальну податкову систему, яка дозволяє нормально легально працювати в країні, створювати робочі місця, яка включає в тому числі механізми просування вашої продукції за кордон і гарантування, страхування ваших контрактів, такі наприклад як експортно-кредитна агенція, і низку інших умов, які використовують інші країни, то ви зможете збільшити ваш бізнес в рази. І ми будемо ще більш конкурентні не тільки в цих галузях, а і як країна в цілому в світовому просторі. Адже абсолютно для мене як для голови Комітету промислової політики, підприємництва, як заступника лідера Радикальної партії зрозуміло, що не повинні в однакових умовах працювати сировинні та високотехнологічні галузі. Адже це означає абсолютно чітко, це означає, якщо ставити в одні умови, що будуть розвиватися сировинники, а не високотехнологічні, бо там менше ризику, там все зрозуміло, прийшов 1 раз з кимось домовився і ведеш свій бізнес. У вас інтелект, у вас ризик, у вас складні продукти, міжнародні контракти, до вас потрібен абсолютно особливий підхід, кастомізований підхід, а не просто якісь стандартні коробочні рішення.

Тому я хочу сказати, що ми готові всіляко допомагати і профільному комітету, і продовжувати цю діяльність щодо реалізації ваших рекомендацій. І хочу наголосити, що однією з таких вагомих ініціатив є створення в Україні експортно-кредитної агенції, яка як в усіх інших розвинутих країнах світу в Польщі, в Туреччині, в Словаччині і в інших буде сприяти продажу української продукції, в тому числі з високою доданою вартістю на закордоні ринки. Найближчим часом ми створимо таку спеціальну агенцію і ще низку спеціальних галузевих рішень, які дозволять вам вести бізнес в більш гарантованих, спокійних умовах і думати про розвиток, а не те… про те, як виживати. Безумовно, для цього потрібна консолідація максимальна усіх гілок влади…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Безумовно, потрібна консолідація максимальна гілок влади і парламенту, і Кабінету Міністрів, які найближчим часом, ми сподіваємося, буде повністю перезавантажений і причому перезавантажений не по прізвищах і не по обличчях, а по тій політиці, яку він проводить і з Адміністрацією Президента. Ми відкриті до такого діалогу і готові бути вашим лобістом у Верховній Раді адже за високими технологіями, за креативною економікою майбутнє. Ми не хочемо, що ми, ви, ваші діти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До виступу запрошується генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю "Пластик карта" Куклєв Костянтин Юрійович.

17:31:19

КУКЛЄВ К.Ю.

Шановні колеги, ІТ-галузь в Україні за обсягами валютного експорту займає лідируючі позиції. За оцінками спеціалістів кожний ІТ-шник, який працює на експортні замовлення утворює додатково 2-3 робочих місця в Україні і це природно, тому що ІТ-шники не виводять зароблені гроші в офшори, а витрачають в нашій країні. Таких високих показників в галузі досягла завдяки двом драйверам: висококласних кібернетичних та математичних шкіл, які залишилися ще з радянських часів, і спрощена система оподаткування, яка дозволила просто і вигідно працювати ІТ-шникам і заходити в Україну з закордонним інвесторами. Тому для сталого зростання ІТ галузі як керівник української компанії та представник естонського інвестора я пропоную, по-перше, зберегти спрощену систему оподаткування для ІТ галузі. І ІТ-шники і інвестори повинні розуміти правила гри мінімум на 5 років, а краще на 10.

Друге, треба вести ефективну боротьбу з корупцією в силових структурах. Майже скрізь утворились корупційні трикутники. Податківці, які складають фейкові акти. Податкова міліція, яка на базі цих фейкових актів відкриває кримінальні справи і працює на свою кишеню. І прокуратура, яка це все кришує.

Що треба зробити. Ліквідувати податкову міліцію. На законодавчому рівні заборонити відкривати карні справи на базі актів податкової перевірки поки іде їх адміністративне оскарження. Ввести персональну матеріальну відповідальність податківця за складання фейкових актів перевірок. Персональна відповідальність має прізвище. У випадку із компанією, яку я очолюю, фейковий акт перевірки складали податківці-клоуни Кудрявий, Кучеренко. Податковий міліціонер Сікола, для якого вказівки керівництва вище закону, на базі фейкового акту відкрив і веде карну справу майже рік не зважаючи на те, що півроку тому набрало чинності рішення суду про скасування вимог податківців. Недивлячись на те, що проти цього слідчого було відкрито карну справу, керівництво податкової міліції, який Святошинського району Слюсарев та керівник податкової міліції Київської області Кавкало, його з посади не відсторонила. А прокуратура Київської області в особі слідчого Жила блокує слідство кришуючи податківців. На мій погляд, це ознаки махрової корупції. Такий тиск на ІТ галузь носить системний характер.

Що пропоную, третє. Третє, необхідно на законодавчому рівні затвердити загальнодержавну стратегію розвитку ІТ- галузі. Згідно даних фундації BrainBasket в Україні вже є більше ніж 400 тисяч бажаючих стати ІТ-шниками. У короткому майбутньому ІТ-галузь в змозі стати локомотивом виведення країни з найтяжкого економічного становища, та надихнути молоду інтелектуальну еліту, найцінніший наш скарб, залишитися і працювати на Батьківщині.

І не так важливо як це буде називатись, цей документ, а важливо, що всі учасники процесу: вітчизняний бізнес, каральні органи і зовнішні інвестори зрозуміли, що ІТ-галузь – це курка, яка несе золоті яйця і яку не треба виштовхувати з України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова першого заступника голови Комітету з питань інформатизації та зв'язку, народного депутата України Лук'янчука Руслана Валерійовича, будь ласка.

17:34:34

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую. Шановний головуючий, шановні учасники парламентських слухань! Ви тут багато почули речей змістовних, гарних і красивих. Але як сказав мій друг Пятрас Вайтєкунас: "Є речі термінові, а є речі важливі".

Тому в наш час питання кібербезпеки є одночасно терміновим і важливими. Кіберпростір все частіше використовується для шпигунства, несанкціонованого доступу до інформації та для досягнення політичних і кримінальних цілей, він став інструментом терористів і криміналітету.

Російська агресія проти України супроводжується спробами блокувати штатний режим роботи державних інформаційних ресурсів та об'єктів від критичної інфраструктури. Так наприкінці минулого року працівниками Служби безпеки було попереджено хакерську атаку на енергооб'єкти України, було виявлено шкідливе програмне забезпечення в мережах окремих обласних енергопідприємств.

Саме тому завданням держави є прискорення розбудови національної системи забезпечення кібербезпеки. А це означає: вдосконалення механізму державного управління в цій сфері, формування відповідальної нормативно-правової бази відповідної, інтегрування до системи колективної безпеки НАТО та розробка власного кібер захисту і кіберзброї. Останнім часом держава здійснила ряд спрямованих на посилення кібербезпеки заходів.

По-перше, з 1 липня 2015 року в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації розпочав роботу Цент кіберзахисту та протидії кіберзагрозам. Його завдання оцінити стан захищеності державних інформресурсів в інформаційно-телекомунікаційних сферах і системах органів державної влади.

По-друге, створено трастовий фонд "Україна-НАТО" з кібербезпеки. Його мета – надання фінансово-консультативної та методичної допомоги країнам членам Альянсу у справі розбудови національної системи кібербезпеки, налагодження взаємодії відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями.

По-третє, в жовтні минулого року утворено департамент з кіберполіції, який буде боротися з кіберзлочинністю.

По-четверте, Україна взяла участь в деяких міжнародно-правових заходах боротьби з кіберзлочинністю.

Вітчизняна модель державного регулювання, забезпечення кібербезпеки є комплексною і передбачає координацію зусиль державних органів. Зокрема питаннями кібербезпеки опікується Служба безпеки України, питаннями кіберзахисту відповідні підрозділи Державної служби спеціального зв'язку, питаннями кіберрозвідки та оборони розвідувальні органи та Міністерство оборони, боротьба із кіберзлочинністю сконцентрована у фокусі повноважень Міністерства внутрішніх справ. Прогресивним здобутком стало прийняття за основу 27 січня 2016 року на черговому засіданні РНБО стратегія кібербезпеки України. Цей фундаментальний акт визначає напрями розбудови національної системи забезпечення захисту кіберпростору, своєчасне виявлення та нейтралізація кіберзагроз, а також запобігання їм з урахуванням практики провідних держав НАТО. Саме на стратегії будуть базуватися акти, національне законодавство у сфері забезпечення кібербезпеки, серед них законопроект про кібернетичну безпеку України, який…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

ЛУК’ЯНЧУК Р.В. …який підготовлений та внесений на розгляд Верховної Ради України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується представник фракції політичної партії "Об'єднання "Самопоміч" Семенуха Роман Сергійович.

17:38:07

СЕМЕНУХА Р.С.

Усім добрий день, шановні гості, шановний перший віце-спікер! Розвиток телекомунікаційної галузі сьогодні є одним із ключових факторів економічного розвитку, що в свою чергу і визначає роль цієї галузі, як пріоритетного та стратегічного напрямку державної політики. Але, на жаль, ступінь розбудови інформаційного суспільства в нашій країні, порівняно з розвинутими країнами світу, є вкрай недостатніми і зовсім не відповідає потенціалу та можливості нашої країни.

Основним фактором, який стримує розвиток галузі, є відсутність ефективної взаємодії трьох основних важелів впливу на формування тенденції ринку. А саме єдиного центрального виконавчого органу державної влади, що безпосередньо опікувалося б галуззю, на сьогодні такий державний орган фактично відсутній, дійсно, незалежного регулятора, який наділений повним спектром повноважень з регулюванням телекомунікаційного ринку та комплексного законодавчого регулювання телекомунікаційної галузі. Добре хоч, що у восьмому скликанні Верховної Ради є профільний комітет.

Ще у 2004 році Україна взяла на себе зобов'язання з адаптації власного законодавства до норм Європейського Союзу, зокрема у сфері регулювання ринку телекомунікацій. Підвищення фінансової та функціональної незалежності регулятора ринку, сьогодні є загальносвітовим процесом і ключовою задачею цього скликання Верховної Ради. Саме надання національному регулятору статусу інституційного та фінансово незалежного державного органу лежить в основі ідеї законопроекту про електронні комунікації, який був зареєстрований мною та моїми колегами у Верховній Раді минулого року.

Запорукою такої незалежності є два фактори: недопущення втручання уряду в роботу регулятора та його рівновіддаленість від усіх без винятку учасників телекомринку. Відсутність у регулятора належних повноважень закріплених на законодавчому рівні, значно стримує розвиток телекомунікаційного ринку, від ефективної роботу регулятора напряму залежить розвиток галузі. Так, наприклад, бюджет Польщі ще у 2000 році отримав 650 мільйонів євро від проведення тендеру на 3G, а у 2010 додатково, майже, 2 мільярди євро від запуску технологій 4G. В той же час Україна отримала близько 400 мільйонів євро за 3G, але лише у 2015 році.

Також треба відмітити вкрай низький рівень інтеграції окремих інформаційних систем та баз даних між собою та відсутність системного підходу. Відсутність єдиного координаційного центру призводить до дублювання інформації та не ефективного використання ресурсів. В той же час європейський досвід свідчить, що ефективна електронна платформа надання адміністративних послуг побудована на принципах централізованого управління. Кабінет електронних сервісів створений в Україні у 2015 році є лише першою спробою об'єднання під єдиною платформою дев'яти найголовніших головних електронних реєстрів держави та потребує ще тестування.

Також треба відзначити позитивний муніципальний досвід комплексного підходу по впровадженню принципів електронного уряду на рівні окремих міст. Зокрема у Львові у 2015 році вже створений Інтернет портал, особистий кабінет мешканців Львова, з важливими електронними публічними послугами та можливістю ознайомлення з бюджетом міста. Тому головна задача цього скликання Верховної Ради – це створення на законодавчому рівні єдиного координаційного центру, який буде відповідальним за формування принципів та засобів побудови діючих механізмів інформаційного суспільства в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до виступу Фіщука Валерія Віталійовича, менеджера зі взаємодії з державним сектором компанії "CISCO SYSTEMS" будь ласка.

17:41:22

ФІЩУК В.В.

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Оскільки країна бідна у нас мало часу і при цьому ми хочемо швидко зростати та нашою єдиною стратегією мають бути абсолютно неординарні інноваційні рішення. Копіювання досвіду інших країн не допоможе, бо так і будемо, вічно наздоганяти. Як почати робити так званий Innovation leap… інноваційний стрибок. Отже, як? Поставити на ІКТ це готові доведені інновації. Якщо взяти внутрішній ринок ІКТ він стрімко зменшується. Це означає лише одне, що сьогодні Україна не модернізується. Я нікого не звинувачую, лише констатую, в країнах, де відбувалися реформи зростав попит на продукти та послуги ринку ІКТ. Отже, маємо економічний парадокс, саме зараз ІКТ мав би бути затребуваний для реформ та трансформацій.

Однак, ринкова статистика свідчить про падіння ринку врази. Останні часом від службовці чути про підтримку ІКТ-бізнесу. Що є найкращим підтримкою ІКТ-бізнесу? Дати їм роботу в середині країни стимулювати внутрішній попит, тобто внутрішній ринок. Мізки будуть і надалі продовжувати тікати, якщо на них немає попиту в середині країни, або тікати, або продавати свій інтелект за кордон на інші ринки – роблячи їх цифровими, а не Україну.

Отже, сьогодні реально, хто може вплинути на внутрішній ринок ІКТ. На мою думку, лише держава, потрібно визначатись, або безкомпромісно будуємо цифрову країну, або прикрашаємо те, що є. Якщо цифрову країну, то тоді спільно із ІКТ-бізнесом цілком, можливо, створити привабливі …… моделі, концесії тощо. І починати оголошувати на це, на весь світ про конкурси, про проекти і про ці можливості.

Таким чином, діяльність держави у сфері ІКТ зводиться практично до однієї фрази: "create opportunities" – "створюйте можливості". Так як це робить наприклад прем'єр Індії, який сказав: "Зміни можуть бути лише одними – цифровими" і так зараз клондайк для інвесторів і виробників, бо державою генеруються унікальні, цікаві, масштабні проекти.

У такому ракурсі більшість міністрів та керівників, це фактично міністри ІКТ у своїй сфері, а керівник такого уряду, і я не маю на увазі, прізвище – це візіонер, що добре розуміється ІКТ-трендах і як вони можуть ставати ключовими державними стратегіями. Пропоную спільно з вами зосередити на трьох стратегічних речах нашої галузі: перше, "Digital ……" або цифрова стратегія країни як культура діяльності та інструмент змін, не як папірець.

Друге, Національний план розвитку широкосмугового доступу. 3G це, безумовно, крок вперед, але ще більше можливостей попереду.

Третя, Національна кіберстратегія безпеки наразі маємо уже її затвердженою лише минулого тижня. Звісно, мова не про папірці, а про реальний план дій та зміну підходів до розбудови країни. ……… - дигітизуйтесь, але… чи помріть.

Що робити на операційному рівні? Почати питати, чому десятки мільярдів витрачаються на підтримку вмираючих архаїчних сфер там, де могли б використовуватися виключно технології. Коштів на цю дигітизацію освіти, медицини, транспорту, міст, сіл ніколи не буде, якщо не почати відмовлятися від …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Зараз до виступу запрошується директор Департаменту інформаційних технологій секретаріату Кабінету Міністрів України Стефанович Єгор Андрійович. Прошу.

17:44:56

СТЕФАНОВИЧ Є.А.

Доброго дня, шановний головуючий, учасники парламентських слухань! Колеги розкрили сутність головних стратегічних напрямків розвитку сфери ІКТ в Україні. Наголошую на тому, що нам спільно доведеться ще багато чого зробити як у сфері нормативного регулювання, так і у сфері створення нових інформаційних систем.

Про створення нових національних електронних сервісів я зупинюсь детально.

Слайд другий. У грудні 2015 року уряд затвердив концепцію створення національного контактного центру на базі існуючого урядового контактного центру. На сьогодні урядовий контактний центр успішно приймає, маршрутизує органам виконавчої влади більш, ніж 1,8 мільйонів звернень щороку. Головна мета створення національного контактного центру – це масштабування, розширення його дії на інші сфери влади – АПУ, ВРУ, органи місцевого самоврядування та інші.

Створення національного контактного центру дозволить покращити взаємодії громади і влади, дасть можливість об'єднання… об'єднаної точки входу для громадян, зменшення витрат на створення додаткових електронних систем звернень інших відомств.

Слайд наступний. Наступне, в проекті "Електронна Україна". ………, які спільно реалізують секретаріат Кабінету Міністрів, електронні агентства, громадський і бізнес-сектори.

"Електронна Україна" – це інтегрований розподілений портал взаємодії громади, бізнесу і влади. Для формування і реалізації політики в ІКТ за допомогою інноваційних технологій співпраці всіх сторін та відображення роботи з інформацією. Це інноваційний механізм контролю і виконання державними органами всіх рівнів головних принципів етапів електронного врядування. Кожен центральний чи місцевий орган влади буде мати можливість побачити, що його необхідно зробити в сфері електронного врядування та зможуть додати ті електронні сервіси, які вже ними реалізовані, після чого зайняти гідне місце в системі рейтингування. Система рейтингування буде побудована за світовими стандартами, у тому числі рейтингом електронних країн ООН.

Наступний слайд. Період електронного буму в Україні, електронне врядування розвивається в двох напрямках: з гори до низу, від стратегічних напрямків реалізації, які спускаються вниз, до виконання та знизу до гори – від реалізованих проектів так званих державних стартапів: "Прозорос", "Смарт-міста", igov, "Сітам", "1551" та інші, які стають успішними і масовими і це прекрасно, не можна гальмувати інновації. Але з боку ефективного, раціонального державного управління ці два напрямки не завжди перетинаються, що призводить до перевитрати державних фінансів і неузгодженої позиції різних галузей у влади. Наприклад, на сьогодні ідентифікація особи займаються майже всі міністерства і міста. Мало хто знає про існування донорських ініціатив щодо безкоштовного підключення до електронних петицій. Часто одну і ту ж саму систему будують різні відомства, не підозрюючи, що така система вже працює.

Враховуючи світовий досвід можна виділити наступні компоненти електронного урядування: центральний, галузевий і місцевий рівні. З використанням порталу "Електрона Україна" кожний відповідний керівник буде чітко розуміти, що зроблено і що планується, а компанії можуть долучитися до цієї розробки.

Наступний слайд. Немає сумнівів щодо позитивних наслідків впровадження ІКТ і на слайдах це відображено. Окремо необхідно виділити повну інтеграцію з громадськими ініціативами фонду "Відродження", фонду "Східна Європа", Яніка Мерило з волонтерами електронного прогресу, ініціативами Дениса Гурського – акселератора 1991, порталу igov та інші...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

СТЕФАНОВИЧ Є.А. Лідери світової інноваційної економіки вже працюють за допомогою подібного інструментарію, зокрема, США, Британія, Естонія, Швеція, інші країни.

Наступний слайд. "Електронна Україна" – це двигун національних реформ, від перехідної України до світового експортера нових технологій і реформ на базі побудови і реалізації економіки знань. Запрошуємо до співпраці. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я запрошую до слова директора Асоціації "Телекомунікаційна палата України" Грицака Костянтина Івановича, будь ласка.

17:48:46

ГРИЦАК К.І.

Шановні учасники слухань, подальше зволікання з реформуванням індустрії телекомунікацій призведе до падіння темпів її розвитку та негативно відобразиться на залученні інвестицій.

Ми розуміємо, що успіх будь-якої реформи напряму залежить від того, хто її буде здійснювати. Таким чином, реформуванню галузі має передувати якісне оновлення системи органів державного управління та регулювання.

Отже, на думку Телекомунікаційної палати України, рецепт успіху нашої індустрії простий: по-перше, це встановлення рівних та прозорих умов конкуренції на телекомринку шляхом прийняття нового закону про електронні комунікації; по-друге, ефективна діяльність професійного та незалежного галузевого регулятора з метою забезпечення рівних умов діяльності на телекомунікаційному ринку; і по-третє, замість 18-ти існуючих нарешті необхідно визначити ключовий центральний орган виконавчої влади у сфері зв'язку та інформатизації, наділивши його реальними повноваженнями з реалізації державної політики у нашій індустрії. Питання зв'язку та інформації для цього органу має бути виключним.

Шановні учасники слухань, вважаємо, що встановлення новим законом про електронні комунікації норм діяльності на ринку, які були б однаково обов'язковими для всіх учасників ринку, є найважливішим кроком на даному етапі розвитку галузі телекомунікацій в Україні. Ці норми мають бути прозорими та простими для виконання, з одного боку, та такими ж простими для контролю – з іншого, враховувати інтереси держави та суб'єктів ринку телекомунікацій, при цьому захищати інтереси споживачів.

Ефективним та ринковим регулювання буде лише тоді, якщо наш галузевий регулятор буде справді незалежним, незалежним як фінансово, так і політично. Для зменшення політичного та бізнесового тиску маємо запровадити найширшу участь інститутів громадського суспільства у відборі кандидатів на посади членів регулятора та відмовитися від принципу одноособового призначення всього складу, одним органом влади. Ми пропонуємо призначати членів регулятора після проходження відкритого конкурсу та за формулою "50 на 50" від Президента та парламенту.

Що стосується фінансування регулятора, ми розуміємо, його бюджетне утримання може призвести і до недофінансування, і до прямого тиску з боку розпорядників бюджету. Одним з рецептів фінансової незалежності регулятора пропонується запровадження так званого регуляторного збору. Звісно, в умовах низької довіри до держави така ініціатива викликає природній спротив, тому потрібна широка індустріальна дискусія, чи готовий наш бізнес мати дійсно незалежного регулятора та утримувати його фінансово.

На додаток хочемо оголосити про дещо революційну ініціативу, а саме: пропонуємо кардинально реформувати Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та Національну комісію з питань телебачення та радіомовлення шляхом створення замість них нового єдиного конвергентного органу регулювання у сфері зв'язку та медіа, створення конвергентного регулятора відповідає найкращим європейським практикам. Такий орган дії у Грузії, Італії, Фінляндії, Великобританії та інших країнах.

Звичайно, запропонована реформа регуляторів потребує не лише нових законів, але також і змін до Конституції. Отже просимо долучити до резолюції цих слухань ініціативу щодо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте.

ГРИЦАК К.І. Єдиного конвергентного регулятора органу у сфері телекомунікація і медіа як дієвого механізму регулювання галузі.

Також підтримуємо створення потужного органу виконавчої влади у сферах зв'язку, інформатизації та е-урядування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошую голову управління ІТ-комітету Європейської бізнес-асоціації Бека Володимира Олександровича. Будь ласка.

17:52:31

БЕК В.О.

Добрий день, шановні учасники слухань! Сьогодні можна сміливо сказати, що українська ІТ-індустрія стає однією з найбільш перспективних галузей економіки країни, і цифри щодо експертного сегменту ІТ були вже прокоментовані, тобто я перейду до головного.

Ключовою конкурентною перевагою України перед іншими країнами є людський капітал, кваліфіковані ІТ-фахівці. Щороку українські державні вузи випускають близько 16 тисяч фахівців ІТ-сфери. Незважаючи на це, ІТ-галузь відчуває значний кадровий дефіцит. Кожна п'ята відкрита вакансія в Україні – це ІТ-вакансія. Попит на ІТ-фахівців у світі постійно зростає. Наприклад, дефіцит тільки на території ЄС в 2015 році становить близько 900 тисяч фахівців. Кожна п'ята відкрита вакансія в Україні.

В Канаді до 2019 року знадобиться 182 тисячі фахівців. Середній вік зайнятих в українській ІТ-галузі становить 27 років. Ці фахівці вже мають значний досвід та затребувані на ринках багатьох країн. Як наслідок, вони дуже мобільні.

Країни, які роблять ставку на розвиток ІТ насправді гостро конкурують. Вони змагаються за те, щоб надавати найкращі умови для залучення та утримання фахівців, створюючи привабливі умови з високим рівнем нагород та низькими ризиками.

Сьогодні ті умови ведення бізнесу, що, підкреслюю, історично склалися в Україні, дозволяють конкурувати на глобальному ринку людського капіталу, і ті фахівці, які можуть тверезо оцінити складнощі життя закордоном, сьогодні залишаються працювати в Україні. У той же час турбулентна ситуація останніх двох років, військові дії, обшуки в компаніях, анонсоване урядом можливі різкі зміни в податкових умовах все ж таки призвели до від'їзду більш ніж 5 тисяч фахівців. Саме тому важливо уникати різких потрясінь, у іншому випадку існує реальний ризик того, що з країн-експортерів програмного забезпечення Україна може перетворитися на країну-експертера людського капіталу.

Для розвитку ІКТ ключовим завданням держави є створення найкращих умов у світі для припливу та розвитку в Україні людського капіталу для створення ІТ-нації. Для цього важливі 3 пріоритетні дії.

Перша. Створення найкращого у світі законодавчого поля для розвитку людського капіталу та компаній, що працюють в ІТ-галузі.

Друге. Розвивати систему ІТ-освіти, кардинально збільшувати кількість і, найголовніше, якість ІТ-фахівців, розвивати дуальну освіту.

Третє. Системно проводити популяризацію української ІТ-індустрії в нашій країні та закордоном. Важливо, щоб людський капітал, щоб наші люди могли реалізувати свої таланти саме в нашій країні і разом з тим підтримувати економіку України. Дякую за увагу.

Слава Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошую Матвійчука Романа Михайловича, представника проекту технічної допомоги Європейського Союзу.

Присутній він? Тоді переходжу до наступної позиції.

Президент громадської організації Янковський Олексій Юрійович. Є? Будь ласка.

17:56:02

ЯНКОВСЬКИЙ О.Ю.

Добрий день. Сьогодні хочу звернути увагу на трьох важливих питаннях.

Перше, це стратегія кібербезпеки України, вона має бути максимально конкретною. Друге, це визнання міжнародних стандартів, підходів та сертифікацій щодо управління кібербезпекою та ІТ. І третє. Це створення сучасної системи управління ІТ в державних органах.

По першому питанню – стратегія. Сьогодні зловмисники вимикають світло, а завтра можуть зробити, спричинити ядерний вибух. Кожна інформаційна психологічна операція, військові і політичні дії наразі підтримуються кіберопераціям. На жаль, на даний момент ми бачимо, що підхід до кібербезпеки – це гасіння пожеж. З точки зору професійного співтовариства впровадження кібербезпеки вимагає трансформаційного інформаційного, програмного підходу, оскільки мають бути задіяні не тільки профільні державні органи, але і галузеві регулятори, приватні компанії, громадський та академічний сектор. Їхні дії мають бути скоординовані. Потрібна потужна програма інформування населення, створення відповідних програм для ВНЗ, фахової підготовки, а також визнання міжнародних професійних сертифікацій з кібербезпеки, інформаційної безпеки та ІТ. Основоположним документом є стратегія кібербезпеки, яка має містити конкретні проекти та вимірювані результати, а також часові рамки, яких, на жаль, бракує в поточній версії документу, яка на разі була затверджена. Кіберстратегію рекомендується доробити і привести у відповідність до кіберстратегії ЄС.

По другому питанню. Ми вважаємо, що для прискореного впровадження кібербезпеки має бути застосовані міжнародні ризикорієнтовані стандарти та кращі практики. Для захисту інформації також необхідно перейти на міжнародні стандарти для чого потрібно розробити нову версію законопроекту про захист інформації. Це дасть можливість перейняти кращий світовий досвід та своєчасно отримувати останні напрацювання світової спільноти. Механізми надання впевненості щодо ефективності кібербезпеки це аудит за міжнародними стандартами. Кабміну потрібно визначити роль галузевих регуляторів щодо кібербезпеки та прийняти кращі вже існуючі на заході галузеві нормативні документи з кібербезпеки. Для критичних об'єктів необхідно впровадити оцінку ризиків. Оскільки кібервійна за своєю сутністю ніколи не буває оголошена і фактично ніколи не припиняється, необхідно забезпечити централізоване підпорядкування та оперативне управління всіма силами кібербезпеки постійної готовності. Також треба запровадити загальнонаціональне навчання щодо надзвичайних ситуацій в цій сфері.

По третьому питанню, ІТ управління в держорганах. Необхідно створити сучасну модель ІТ управління в органах державної влади та підприємств, що є власністю держави. Потрібні механізми контролю, які мають забезпечити максимальну віддачу від ІТ, ефективність використання державних коштів та ресурсів. Знизити ризики неуспішного виконання проектів та можливих корупційних зловживань потрібен центральний виконавчий орган, відповідальний за неорганізацію державних ІТ, а також такі механізми, як ІТ-стратегія ат архітектура, централізація закупівель всіх державних ІТ, отримання кращих цін від виробника, зріла методологія вибору проектного управління та контроль якості великих впроваджень, а також аудит державних ІТ та звіту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова президента товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест" Ольшанського Олександра Яковича. Олександр Якович, будь ласка.

17:59:33

ОЛЬШАНСЬКИЙ О.Я.

Добрый день, господа. Я думаю, что хватит говорить о том, что все плохо, не все плохо в этой стране. В принципе за 25 лет Украине удалось построить 3-4 неплохих инфраструктурных проекта, это автобан Киев-Одесса, это мост через Днепр, запустили блок Ровенской атомной и построили современную телекоммуникационную инфраструктуру, которая нам не досталась от Советского Союза.

Смотрите, мы пришли сюда, там стоял митинг. Я хочу извиниться за коллег, они ничего против не имеют парламентских слушаний, они просто хотели быть услышанными. А чего они хотят? Они хотят всего лишь двух вещей – здравого смысла и эффективности, того, чего мы хотим на самом деле от парламента и от правительства. Что такое здравый смысл и эффективность? Эффективность – это если бы на этой трибуне там выступало меньше людей, но говорили бы более дельные вещи. Здравый смысл – это когда мы не ждем 10 лет для впровадження 3G, которую надо было сделать 10 лет назад, это когда мы не боремся 10 лет с технологий ІР-телефонией для того, чтобы сохранить доходы "Укртелекома". Здравый смысл – это когда провайдеров не обязывают за свои деньги построенные столбы передать там в ведомство там какого-нибудь облэнерго, это когда начальник ЖЭКа не может пойти и вырезать телевизионный интернет-кабель просто потому, что он начальник ЖЕКа, понимаете. Сегодня Интернет Ассоциация Украины, к сожалению, занимается в основном тушением пожаров. Ну, в течении последних 3-4 лет только и занимаемся тем, что совершенно, ну, безумные пишем правки на совершенно безумные законопроекты, которые никакого отношения ни к эффективности, ни к здравому смыслу не имеют. Последние примеры – это 3081, поддержка кинематографии. И предыдущий такой же, один в один буквально текст, это МЕРТовский законопроект о борьбе с пиратством.

Кто говорит, что с пиратством бороться не нужно. Все говорят, что нужно. Но как с ним бороться? Давайте сделаем виноватыми одну сторону, давайте заменим досудебные процедуры на внесудебные, да. То есть сегодня закон предлагает, принятый Верховной Радой в первом чтении, предлагает любой, кто назвал себя правообладателем может требовать закрытие любого сайта, получить требуемое и при этом он не должен обратиться после этого хотя бы в суд для того, чтобы хотя бы задним числом получить ухвалу суда. Виноватые назначены заранее. Чем это закончится?..

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І запрошую до виступу голову Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього Скрипника Олексія Олексійовича. Будь ласка.

18:03:04

СКРИПНИК О.О.

Всім доброго дня. В мене дуже короткий виступ всього-на-всього 3 тези, дуже простих.

Теза перша. Державна підтримка, по крайній мірі, розробці сектору ІТ, який зайнятий розробкою права на забезпечення не потрібна і шкідлива. Це перша теза.

Якщо ви хочете отримати таку саму підтримку, яку має сільське господарство, то welcome to the club. Я умаю, що галузь ІТ є достатньо потужна, не треба її забюрократизовувати, можливо, треба зробити всього дві маленькі речі: заборонити перевірки контролюючих органів і друге – почати діалог з державою з точки зору освіти і був гарний перед тим виступ, який це стверджував.

Друге. Що ми маємо в державній царині? Україна має перше місце в світі, у нас мало перших місць, але у нас все-таки одне перше місце є – це перше місце по невикористанню власних ресурсів ІТ всередині країни. Маючи 80 тисяч, чи скільки в нас там спеціалістів і маючи експорт в 3 мільярди, ми всередині маємо… Скільки в нас там виділено, 2 мільйони, так? Тобто навіть в індусів 15-20 процентів розробок іде всередину країни.

Тобто ми фактично побудували "тюльпанну" ІТ-економіку. І якщо ми подивимося уважно, що у нас входить в цю "тюльпанну" ІТ-економіку, ми побачимо дуже багато речей: повну неузгодженість, неузгодженість між тим, що робиться, виділення грошей на ті самі проекти другий і третій раз, бажання роздери банити. А ІТ як найкращий спосіб дерибану і відмивки тому, що воно дуже тяжко поміряти програми і як міряється. І що дивно: воно як продовжувалося так і продовжується, і нічого не міняється. А просто, скажемо так, тепер це робиться за гроші Світового банку, а раніше це робилося хоч трошки за якісь внутрішні ресурси, а зараз ми покладаємо це все на ресурси зовнішні.

При цьому ще дуже багато і волонтерів, дуже багато проектів. І Яніка Мерило, яка будує ІТ в одному місті, в другому, в неї енергії вистачає повно. Ще є Дмитро Дубілєт, ще є багато волонтерів. І цього всього дуже багато, але є одне маленьке "але". Ми будуємо дуже класні квартирки, дуже класне все без фундаменту - нема фундаменту. Нема, ми так і не робимо нічого з точки зору того, щоб зробити всього-на-всього чотири речі, які необхідні для електронного врядування. Та повторю для тих, хто не в курсі – це електронний паспорт, це єдина шина і електронний підпис єдиний, який працює по всій Україні, і в принципі - все.

Що потрібно? Нам непотрібно міністерство ІТ – це третій тезис. Нам потрібний ………. Нам потрібна людина, заступник фактично Прем'єр-міністра, або перший віце-прем'єр тому, що інакше в цій країні нічого не працює, який би зміг зайнятися узгодженням того, що у нас робиться в міністерствах і відомствах. Це єдиний вихід і інакшого виходу непотрібно. Міністерство надлишкове тому, що нема чого регулювати крім власне державних органів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до виступу керуючого партнера ІТ-консорціуму Смірнова Олександра Юрійовича, будь ласка.

18:06:35

СМІРНОВ О.Ю.

Однією з базових технологій, яка забезпечує розвиток електронного врядування в країні. В державному секторі України створена розвинена інфраструктура, яка здатна забезпечити перехід до безпаперового документообігу. Це відкриває перспективні впровадження їх у різноманітних сферах життєдіяльності, таких як оплата платежів, податків, зборів, медичні карти, електронні рецепти, електронні квитки тощо. В той же час, в умовах розв'язаної проти нашої держави гібридної війни, зростає загроза протистояння в інформаційному просторі. Згідно Указу Президента Російської Федерації від 15 січня 2013 року, тобто за рік до війни, створено підрозділ ФСБ з інформаційної боротьби, а у 2014 році поширена інформація про створення військ інформаційних операцій у Міноборони Росії. Ці структури з багатомільйонними бюджетами несуть пряму загрозу для вітчизняного інформаційного простору.

За даними колишнього радника Президента США по боротьбі з тероризмом Річарда Кларка сьогодні майже 20 країн мають все необхідне для ведення кібервійни, серед яких є і Росія. Спроби втручання в роботу інформаційних систем ЦВК України під час президентських виборів 2014 року, численні випадки втручання з метою спотворення інформації на офіційних сайтах, ddos атаки та …… атаки. Здійснена нещодавно хакерська розсилка листів від імені Голови Верховної Ради, це тільки деякі приклади цієї кібервійни. До кібервійськ Росії постійна загроза хакерських атак, терористично-диверсійних угрупувань на державно-інформаційні ресурси вимагає переходити на використання національних захищених систем, документообігу.

Існують загрози активізації не задекларованих функцій і в програмних продуктах, розроблених російськими розробниками. Реагуванням на ці виклики стала визначена стратегія Національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 року відмова від програмного забезпечення, розроблена у Російській Федерації.

Необхідно зазначити, що цей пріоритет державної політики не знайшов свого підкріплення в правовому полі. В нормативних актах, що врегульовують питання закупівлі та створення систем електронного документообігу чи взагалі інформаційних систем відсутні вимоги щодо припинення використання у державних інформаційних ресурсах програмного забезпечення поводження з країною агресором.

В той же час в Україні уже створена і більше року впроваджується перша національна хмарна захищена система документообігу, яка інтегрована із …

Для вирішення цих питань здійснити необхідно, саме вжити ефективних заходів щодо припинення використання програмного забезпечення походження з країни-агресора у державних інформаційно-аналітичних системах та електронних реєстрах. Передбачити приведення протягом 2016 року системи документообігу органів влади та інших державних установ до рівня, який забезпечує перехід на без паперовий документообіг.

І третє, розробити пропозиції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошу до слова заступника міністра охорони здоров'я України Перегінця Ігоря Богдановича.

18:10:09

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б.

Добрий день, шановні колеги! Дякую шановний пане головуючий! Система охорони здоров'я як ніяка інакша, а залежить від нових інноваційних інформаційних технологій, в першу чергу для того, щоб якісно управляти даними пацієнтів, які очікують якісної системи охорони здоров'я. Так само це важливий елемент для того, щоб управляти державними ресурсами, які в основному використовуються зараз державою. Тому упорядкування управління галуззю так само як і реформа великою мірою залежить від інформаційних технології, їхньої узгодженої роботи як вони працюють. Далі, будь ласка.

Поточна ситуація в країні характеризуються великою кількістю існуючих регіональних, національних і навіть окремих закладів охорони здоров'я баз даних, які не узгоджено між собою працюють. Вони розроблені вітчизняними і міжнародними фахівцями, але для управління системою охорони здоров'я в цілому на національному рівні – це є хороші задатки, але не гарантують для держави управління системою в цілому. Основними проблемами є відсутність стандартизації і стандартів організації на технічному рівні відсутність як такої взаємодії між системами і управління даними для аналізу щодо якості, об'єму ефективного використання ресурсів у системі охорони здоров'я. А недостатня законодавча база, яка дозволяє нам створити якісні продукти окремо і в цілому консолідувати на національному рівні.

Далі, будь ласка, система "Е-Health" є одною з ключових, одною з п'яти стратегічних завдань реформи у системі охорони здоров'я якраз для того, на що я звернув увагу. Вона починається від управління даними конкретного пацієнта, утворення баз даних закладів, діагнозів, лікарських засобів, передачі цих даних між регіонами на національний рівень. Фундаментальне значення інформаційні технології мають тепер в сучасному світі для контролю біо-безпеки і біо-загроз, коли епіднагляд наприклад, зараз ми маємо епідемію грипу, ефективне використання технологій …………… так званий дає інформацію швидко, оперативно, дає державі спроможність з реагувати на виклики стосовно наприклад інфекційних хвороб вчасно.

Управління даними стосовно реєстрів пацієнтів говорить нам про ефективність використання ресурсів, управління даного конкретного пацієнта про об'єм і якість надання медичної допомоги. Тому переконувати в необхідності "E-Health" або електронної системи охорони здоров'я в систему охорони здоров'я необхідно нам потрібна колосальна підтримка.

Далі, будь ласка. Незважаючи на те, що ми стоїмо в принципі на початкових етапах реалізації заходів є певні напрацювання в системах охорони здоров'я, як я сказав, вони, на жаль, розрізнені.

У 2015 році створений Центр електронної системи охорони здоров'я при МОЗ України, який спільно… Далі, будь ласка, з проектами, які зараз реалізуються в Україні починаючи з телемедицини, які є національним продуктом спільних проектів "Україно-Швейцарське здоров'я "Матері і дитини" проект, який підтримується нашими міжнародними партнерами агентство міжнародного розвитку….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершити…

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. … організацію охорони здоров'я. І нарешті Світовим банком дозволять нам організувати систему правильного напрямку. На цьому і розраховуємо на вашу підтримку.

Далі, будь ласка. Основним завданням на 2016 рік залишається…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще, будь ласка, 30 секунд завершити.

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. …на 2016 рік основне завдання залишається, як я сказав, для того, щоб нам погодити всі складові системи, розробити стандарти. На цьому ми покладаємося на підтримку нашої ІТ-галузі, яка є провідною у світі. Далі з тими стандартами ми зможемо розбувати архітектуру, створити ключові системи баз даних, які допоможуть системі інтегровано працювати для блага пацієнтів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Нанаєву Тетяну Василівну.

18:14:19

НАНАЄВА Т.В.

Дякую, що надали слово. Я без преамбул відразу підійду до питань освіти.

Сьогодні принаймні чотири виступаючі згадали про освіту. Але тоді у мене запитання: чому питання освіти стало в Коаліційній угоді останнім, і не з першої ітерації? Чому в сучасних законопроектах про освіту нема жодної ознаки підготовки до інформаційного суспільства, нема таких понять, як "інформаційній простір", "електронні підручники", "медіа грамотність" та щось. Я запрошую депутатів не голосувати з цей проект, поки він не пройде свою таку перевірку на відповідність до інформаційного суспільства і підготовку молоді до економіки знань. Бо ми розуміємо, що це не просто готовність споживати якісь сервіси, це має бути готовність створювати ці сервіси, створювати нові інновації, створювати нові технології. І це на законодавчому рівні.

Що стосується виконавчого рівня. Чому – запитання – якщо освіта – це пріоритет, закриті обидві національні програми і "Відкритий світ" і "100 відсотків"? Чому Міністерство фінансів скоротило ці програми на 20 процентів спочатку, відсотків, а потім взагалі закрило? Чому ми говоримо про те, що ми не надаємо права на вільний доступ до комунікацій? Чому в цих законах ми не надаємо права на доступ до Інтернету, принаймні, у навчальних закладах?

Щодо статистики це просто якийсь детектив. Міністерство освіти і науки звітується, що 83, перепрошую, і 6 відсотків шкіл підключено до мережі Інтернет, але на сайті ІнАУ я дивлюся звіт про те, що лише 1 відсоток школярів 15 плюс віком користуються Інтернетом в школі. Де той Інтернет? Бо він чи в кабінеті директора, чи лише в кабінеті інформатики, тобто діти на уроках історії, математики, фізики не користуються Інтернетом, бо його нема, і це треба провести аудит.

Чому ми говоримо про те, що в Міністерстві, знову, освіти і науки статистика, що 96,4 відсотки шкіл мають оснащення, мають комп'ютерну техніку? Але інші звіти і аналітичні... аналітики, які робилися на запрошення НКРЗІ свідчать, що лише 4 відсотки дітей, якщо зараз ми попросимо всіх дітей сісти за комп'ютери, лише 4 відсотки дітей будуть за комп'ютерами працювати і це статистика.

Тому ми пропонуємо зробити національну політику трансформації освіти з ІКТ, і це не просто стратегія, це де ми знайдемо кошти...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова начальника департаменту регуляторних відносин та стратегії Лєбєдєва Андрія Володимировича. Будь ласка.

18:17:47

ЛЄБЄДЄВ А.В.

Шановний головуючий, шановні панове депутати, відвідувачі слухань! В 2015 році почалися суттєві реформи в галузі телекомунікацій, почалося впровадження мереж третього покоління, була підготовлена нормативно-правова база для впровадження перенесення номеру та почалися роботи з впровадження... для провадження мобільних мереж четвертого покоління. В цих реформах хочеться відмітити роботу регулятора, підтримку Адміністрації Президента та підтримку Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та зв'язку.

Але, на жаль, на ринку є великі проблеми пов'язані з неефективністю конкуренції, високої концентрації та зловживання домінуючими операторами.

Це призводить до стагнації на ринку, зростанню бар'єрів, зменшенню кількості гравців, ущемлення інтересів споживачів та обмеження вибору послуг.

Щоб вирішити ці проблеми та подолати розрив між Україною та розвиненими країнами, необхідно змінювати базовий закон в галузі. Прийняття закону про електронні комунікації дозволить виконати зобов'язання за Угодою асоціації з ЄС та Україною, гармонізувати наше законодавство, створити умови до залучення інвестицій в галузь, стимулювати конкуренцію та вхід нових гравців на ринок, захистити інтереси споживачів та покращити їх благополуччя.

Вважаємо, що законопроект 3549-1, найбільш опрацьований громадськістю, дозволить повністю імплементувати директиви ЄС, найкраще відповідає потребам регулювання ринку та має всі необхідні механізми для подолання проблем на ринку. Так що сподіваємося, що законопроект 3549-1 буде розглянутий та прийнятий Верховною Радою України найближчим часом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую декана факультету інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка Теслю Юрія Миколайовича. Є Юрій Миколайович? Будь ласка.

18:20:04

ТЕСЛЯ Ю.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, колеги! Реформи потрібні там, де є недоліки. Ми сьогодні багато говоримо про те, що погано в галузі, що треба змінити. Але я як декан факультету інформаційних технологій почну з гарного. У нас прекрасні діти, прекрасні студенти, вони приходять, і знають, чому приходять. Вони вміють вчитися і вміють потім заробляти гроші вже під час навчання. Проблема тут одна: вивчившись, вони шукають, де краще працювати. І ми це знаємо.

Якщо навіть сьогодні не буде державного замовлення в університету, все рівно освіта в цій галузі буде, тому що багато-багато бажаючих. Але державне замовлення потрібне, тому що багато здібних дітей не здатні фінансувати свою освіту. І тут є вихід.

Ми говоримо про значний відтік кадрів. Так давайте ми фінансувати будем не вищі навчальні заклади, які невідомо як вчать, а давайте будемо фінансувати дітей, які хочуть вчитися за державний кошт, і які потім, вивчившись за державний кошт, візьмуть зобов'язанні протягом 5 років, наприклад, працювати в Україні. Вихід? Вихід.

Тепер про науку. Я скажу кілька крамольних думок. Я тут підтримую на 100 відсотків пана Скрипника, голову тимчасової комісії. В галузі ІТ тільки ледачий не заробить гроші сьогодні. Сьогодні заробляють всі: студенти, компанії, всі інші. Не треба фінансувати те, що і само виживе. Це Інтернет… це різноманітні компанії. Не треба їм заважати. Якщо держава сьогодні перестане вмішуватися і підтримувати, галузь все рівно виживе і буде гарно функціонувати. Час сьогодні такий, туди розвивається суспільство. Тому давайте дивитися на речі реальні – на науку, науку, яка нікому не потрібна; на ті теми, які йдуть потім невідомо куди і ніде не використовуються розробки. Забудьте. Сьогодні держава повинна бути замовником. Два мільйона на електронне урядування. Позор! Це тільки відписка, що комусь щось треба. Відписати, що ми начебто робимо. Давайте ті гроші, які вкладаються в невідомо що, в невідомо які продукти тратити, держава хай тратить на потрібні проекти. Хай оголошує конкурси, хай запрошує науковців, вчених, практиків і хай роблять це електронне урядування як інші проекти. Досить жити старими канонами.

Я дивлюся проект рішення, вірніше рекомендації. Радянські часи – 13 сторінок. Шановні, одного запису достатньо. Та введіть ви в кінці-кінців посаду чи роль координатора програми, координатора проектів в державі. 18 органів, а ніхто ні за що не відповідає. Давайте працювати в сучасному світі з сучасними підходами, впроваджувати проектні підходи. Давайте дивитися на світ по-іншому. І не ми відповідаємо, ми лише тут радимо, а справді хтось повинен це робити в реальних обстановках, в робочій обстановці збирати, приймати рішення і впроваджувати їх в діла. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую на виступ заступника міністра освіти і науки України Дерев'янка Олега Валерійовича.

Товариство, ми вже мали завершити, наш час… ще є 10 майже виступаючих. Я дуже прошу максимально скоротити свій виступ, щоб всі могли виступити. Дякую вам.

18:23:34

ДЕРЕВ’ЯНКО О.В.

Мала бути презентація.

Шановні учасники слухань, хто залишився на цей час.

Про стратегію багато говорили, говорили абсолютно правильно про стратегічне значення освіти в ІКТ ви абсолютно правильно. Ми подали дуже детальні пропозиції до цих слухань і я зупинюся буквально на кількох речах, які ми вважаємо абсолютно критичними, абсолютно конкретні речі, які треба зробити для того, щоб ми могли розблокувати наш рух вперед.

Насамперед ми маємо постійно виходити з тези, що сьогодні навички, сьогодні комп'ютерні знання або знання в інформаційних технологіях, це не якісь там додаткові факультативні речі, це абсолютно фундаментальна навичка, це базова навичка, яку потрібно розвивати і не лише в самій галузі ІКТ, а в усіх галузях пізнання.

Друга річ. Абсолютно погоджуємося з трактовкою статистики, яку дала пані Нанаєва, у нас таке ж бачення, ми звітуємо за офіційною статистикою, але оперуємо реально статистикою і ми знаємо, що всі ці цифри щодо підключення 90 відсотків, 87, там скільки б їх не було, це вони нічого не означають, вони означають лише те, що у нас все одно залишаються 27 учнів на 1 комп'ютер, у нас все одно використовуються технології лише в інформатиці і вивченні самих комп'ютерів, і не використовуються при вивченні інших предметів або міждисциплінарної діяльності, або проектної роботи.

Тому питання як нам в принципі вийти з цього глухого куту виходячи з того, що у нас ще немає бюджетних коштів, ми вважаємо, що поки ми будемо реалізовувати системні зміни, перевчати 500 тисяч вчителів і викладачів, і робити це все, оснащати наші школи, нам потрібно реалізувати 2 важливі критичні проекти, якими сьогодні вже займається Інститут модернізації змісту освіти, модернізований інститут модернізації змісту освіти. Перше, це академія навичок, це проект, який був розроблений в громадському середовищі, профінансований Вишеградською четвіркою, фондом Вишеградської четвірки і цей проект сьогодні був переданий до Інституту модернізації змісту освіти, він спрямований на навчання неформальної освіти студентів і дорослих для, там вже є майже 150 лекцій, півтори тисячі тестів від 40 відомих експертів з дуже різних напрямків і з точки зору ІТ-освіти, і з точки зору інших форматів освіти.

І другий проект, який для нас є абсолютно критичним, це створення сучасної платформи для онлайн-навчання школярів. Це насамперед надзвичайно важливо, тому що попри те, що можуть сьогодні школярі, які залишилися на окупованих територіях або на неконтрольованих територіях приєднуватись до українських шкіл, ця система не масштабується і там контент все одно такий який є. І нам потрібно створити справжню онлайн платформу і це не просто оцифрувати підручники і перевести в онлайн, а це сучасний контент…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершити.

ДЕРЕВ’ЯНКО О.В. І головне, що ця платформа нам дасть, вона дасть не тільки можливість навчати дітей з Криму або дітей, які залишаються на не контрольованих територіях, вона також дасть можливість доступу до найкращого контенту, тому що ми плануємо, що це має бути заново записані лекції від кращих вчителів з точки зору академічних і педагогічних досягнень і не тільки, можливо, навіть з України, насамперед з України. І пріоритетні завдання, які ми подали в протокол для того, щоб, взагалі, розблокувати цю сферу, це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

ДЕРЕВ’ЯНКО О.В. Ми маємо розробити концепцію, і тут ми вже маємо рішення створити раду експертну при Міністерстві освіти.

Друге, це внести нарешті зміни до 65 постанови, розблокувати можливості створити державну цільову програму нову або відновити. Відновити її, але вона має містити не тільки просто оснащення шкіл, а контентну частину, це дуже важливо.

Третє, це забезпечити фінансування, воно не таке велике, на створення школи онлайн.

І четверте, це змінити стандарти за які відповідає Міністерство охорони здоров'я. МОН повністю допоможе зробити стандарти сучасними для того, щоб ми могли сучасно використовувати технології скрізь по системі освіти від дитячого садка до…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова голову наглядової ради громадської спілки "Харківський ІТ- кластер" Медового Олександра Леонідовича. Будь ласка.

18:28:34

МЕДОВИЙ О.Л.

Шановні колеги, пане головуючий, я дуже дякую за цю можливість. І хочу розпочати з того, що на додаток до того, що я є головою правління організації, яка об'єднує майже більшість ІТ-компаній Харкова та Харківського регіону, я ще є засновником та власником теж ІТ-компанії. І ІТ-бізнес – це не тільки для мене діяльність така соціальна, це ще і бізнесова діяльність. Ми вже сьогодні багато говорили про потенціал експорту ІТ-галузі, і нема чого повторювати.

Я хочу вам сказати тільки один факт, якого сьогодні не було. Вдумайтесь, експортна ІТ-галузь – це одна з двох галузей в Україні, яка за минулий рік виросла в доларовому еквіваленті, не в гривневому, а в доларовому. Тобто не дивлячись на все, що є в країні, ми все ж показуємо ріст. І тут є дві важливі тези. Що нам потрібно, щоб зберегти цей ріст експортної ІТ-галузі в рамках сервісів? В більшості цей експорт – це експорт сервісів. нам потрібно декілька речей.

Перша. Як сказав Олексій, нам не потрібні пільги, нам тільки потрібно, щоб не чіпали і не міняли податкове законодавство раз на рік в кінці року. Нам потрібно хоча б 5 або 7 років якоїсь стабільності. Хай буде так, як зараз, нам не потрібно нічого іншого.

Друге. Це умови ведення бізнесу. Коли ми говоримо про умови ведення бізнесу, це насамперед не те, які у нас закони, а те, як вони імплементуються. Це те, з чим ми стикаємося кожен день у своєму побутовому житті. Я як голова наглядової ради ІТ-кластеру десь половину свого часу як голова наглядової ради допомагаю компаніям нашого кластеру вирішувати проблеми з різними органами завдяки народним депутатам, завдяки міністрам, завдяки іншим зв'язкам нам вдається поки що… знаєте, точечно вирішувати ці питання.

Третя важлива річ. Що нам потрібно, щоб вирости? Тому що сьогодні це сервісна отрасль, але ми хочемо… Я хочу вам сказати ще один факт, 4 більші компанії в США за капіталізацією на сьогодні - це Microsoft, Google, Facebook та Apple. Вони випередили навіть нафтові компанії. Що нам потрібно для того, щоб від експорту сервісів перейти на додану вартість, а потім на свої продукти? Дві речі.

Перше. Нам потрібно, щоб були захищені інвестиції в research development. Це найважливіше для нас. Сьогодні в нас взагалі немає захисту інвестицій, а це профільний закон плюс суд, дві речі і все, чесний суд.

І друга важлива річ – це освіта. Бо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

МЕДОВИЙ О.Л. … робиться в університетах. Нам потрібне приватне державне партнерство і бізнес піде в університет, і ми допоможемо зробити з цього гроші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Товариство, ми порадились з секретаріатом комітету в нас ще є 7 виступаючих, давайте ми дамо тим, хто категорично наполягає на виступі, бо в нас просто навіть з організаційних питань наш зал не може бути зайнятий ще, там, півгодини чи годину. Чи можемо таким шляхом піти? Я буду називати прізвище, якщо наполягають, я, звичайно, буду надавати слово і немає на то ніякої ради. Але давайте просто, можливо, хтось згодиться.

Отже, я називаю. Директор асоціації Васильєв Олексій Всеволодович. Чи наполягає?

ВАСИЛЬЄВ О.В. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сосновський Микола Олександрович. Чи наполягає?

СОСНОВСЬКИЙ М.О. Наполягаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає. Буд ласка, Сосновський Микола Олександрович виконуючий обов'язки директора Державного підприємства "Інтелзахист". Будь ласка.

18:33:04

СОСНОВСЬКИЙ М.О.

Дякую, пане головуючий. Я почну свою доповідь не з того з чого збирався почати, хто захоче з нею ознайомитись, я так розумію, що буде в бюлетені або на сайті нашого підприємства.

Я хочу сказати трошки про інше, хоча по темі. Так получилось, что, вот, я сел за одно, из рабочих мест депутата и попалась в руки вот эта стопка бумаги, она весит где-то полкилограмма и стоит она, с учетом бумаги и расходных материалов, где-то порядка 30 гривен. И, это только по одному вопросу, по одному законопроекту и по одной как я понимаю, по одному подходу. Если умножить на количество депутатов, посмотрите, какая будет сумма. Что мешает в локальном месте, если мы говорим об электронном правительстве, об электронном документообороте в одном локальном месте, когда у всех депутатов, когда мы их смотрим, есть свои, у каждого есть, какой ни будь гаджет, сделать, чтобы вот этого не было. Сколько в день денег выбрасывается, а потом депутаты уходят, а это все остается.

То же самое, мы говорим опять-таки о больших проектах и здесь, вы все смотрите, система "Рада". Мы уже 5-й, или 10-й год слушаем о том, что мы не можем сделать, чтобы депутаты голосовали сами за себя, хотя на самом-то деле, электронным способом, это сделать достаточно несложно. Так вот, пока не будет желания сделать что-то в отдельном локальном месте, вот эти все проекты о которых мы рассказываем и рисуем все, вряд ли получится.

Все. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки проінформую виступаючого, а він мене міг і спитати. Буквально вже на наступний сесійний тиждень у нас буде повністю електронний розгляд всіх законопроектів, які є і йшла підготовка цього. І безпосередньо тим питанням опікувався і опікується Голова Верховної Ради Гройсман. І вже наступного сесійного тижня, а ми з самого початку нашої роботи на цій сесії виступали проти цих тонн паперу, які знищуються, і це питання не тільки вирішується, а воно фактично вже вирішене і технічно вступить в дію наступного пленарного тижня.

Отже, йдемо далі.

Віталій Геннадійович Осташко. Не наполягає. Наполягає, так? Будь ласка, Віталій Геннадійович – головний лікар державного закладу "Медичний центр телемедицини". Тільки справді велике прохання максимально лаконічно. Добре?

18:35:38

ОСТАШКО В.Г.

Шановні колеги, дякую за те, що дали слово і я дуже швидко скажу те, що хочу сказати. За медицину сьогодні дуже мало говорили, але при тому, що інформатизація охорони здоров'я це напевно найкращий, найбистріший напрямок, як можна їм реформувати. Так от буквально пару слів.

90 відсотків інтелектуальних технічних ресурсів охорони здоров'я знаходяться в декількох обласних центрах столиці. При цьому 40 відсотків населення живе за межами цих обласних центрів. Інший напрямок, сімейна медицина. Є медична допомога загальна сімейних медиків і є медична допомога спеціалізована, вони зараз розірвані тимчасово. Але як одному до одного дістатися? Третій напрямок. Велика міграція населення, території з обмеженим доступом, зона АТО. Що я перерахував? Я перераховував напрямки, де впровадження телемедицини, як засобу, надання медичної допомоги високої якості забезпечить дуже виконання багатьох питань, які зараз стоять перед охороною здоров'я. Власне, що заважає на сьогодні?

Перше. Це міфи, перше, міф. Телемедицина – це "Скайп" або відео. Це не правда. Телемедицина – це інформатика. Це теж неправильно. Телемедицина – це інформатизація. Це теж не зовсім вірно. Крім цього недостатнє фінансування і недостатня увага з боку держави, і влади. Ну, не можуть створюватися інфраструктурні проекти без участі влади.

І останнє нормативна база. Можливо це одне з самих головних питань, які дозволять дуже швидко впровадити телемедицину, як напрямок, який знаходиться на пересечении між охороною здоров'я та інформатизацією, про яку ми сьогодні вже три роки не розмовляємо.

Власне, я хотів з цієї трибуни, можливо вперше, а можливо ні, сказати, що є такий напрямок як телемедицина, можливо раніше з цієї трибуни про це не говорили. Я дуже хочу, щоб вона отримала підтримку від держави, від влади і дозволила вирішити дуже багато питань, зокрема, у зв'язку з реформою охорони здоров'я. Дякую, шановні колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Падюков Володимир Борисович, директор товариства з обмеженою відповідальністю, наполягає? Наполягає, будь ласка.

18:38:24

ПАДЮКОВ В.Б.

Шановний голова, депутати, гості! Мене уповноважили учасники мітингу, який пройшов тільки що перед входом у Верховну Раду на якому були присутні по два представника від області зробити заяву. Всі ці цікаві речі про які ви розказуєте вони неможливі без доступу до мережі Інтернет. Доступ до мережі Інтернет забезпечують вам провайдери, але сьогодні малих операторів убивають слідуючі питання, тобто, вартість сумісного підвісу – перше. Друге – демпінг і третє – реакція регуляторів та суддів на ці всі речі.

З 2016 року Київобленерго ввів нові правила сумісного підвісу для підключення абонентів, це річ пішла зразу по всій Україні і що привело до того, що інші області Обленерго вони починають дивитися на це і відмовляють вже продовжувати договір на 2016 рік, говорячи про те, що буде підвищена ціна, будуть змінені умови. І тепер для підключення одного абонента у приватному секторі – це коли використовується опора, уже на ці правила по Київобленерго, передбачають, що треба додатково заплатити кілька тисяч гривень для отримання дозволу на роботи. Київобленерго контролює із розслідування журналістів депутат Госдуми Російської Федерації Бабаков, який голосував закон про анексію Криму, який голосував за введення військ в Україну.

Демпінг – великі оператори часто нас звинувачують, малих операторів, в тому, що ми демпінгуємо ціни. На самому ділі, виникає слідуюча ситуація, є якийсь населений пункт, туди заходить оператор, розтягує оптику, підключає безкоштовно або за одну гривню абонентів і надає безкоштовно рік користуватись Інтернетом і провайдер обанкрочується. Але через рік той оператор вже піднімає ціну до обоснованих, яка йому цікава. Позиція регуляторів, які взагалі повинні якось розрулити це питання, тлумачать законодавство на свій власний розсуд. І, наприклад, така банальна штука, як є Закон про енергетику, в якому сказано, що енергопередавальна організація не має права відмовити у приєднанні до електроустановки, але є у нас НКРЕ лист, який говорить, що енергопередавальна організація має право відмовити. І в результаті ні в суді, ні в регуляторі неможливо це доказати. Ми зробили кілька скарг і попробували віддати пану Соболєву, але ми не змогли з ним договоритися.

12 числа у нас планується акція біля СБУ, де ми маємо намір віддати докази, які говорять про державну зраду з боку НКРЕ, тепер уже НКРЕ КП.

20-го у нас планується акція біля Адміністрації Президента, на якій ми плануємо віддати скарги Президенту як гаранту Конституції, захисту наших прав. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Куценко Станіслав Ігорович. Чи наполягає? Наполягає. Так, будь ласка.

18:41:46

КУЦЕНКО С.І.

Доброго дня, шановні друзі та колеги! Я, начальник Головного управління юстиції в місті Києві, і звертаюсь до вас з приводу тієї ініціативи, яку ми маємо у сфері юстиції.

Вона називається "Онлайн-будинок юстиції". Будь ласка, є презентація. І включає два компоненти. Перший компонент, це те, що ми плануємо будувати соціальний ліфт у нас в органах юстиції. Він полягає в тому, що будуть відкриті онлайн-рейтинги, куди будуть потрапляти всі бажаючі працювати у нашій системі, і відповідно до знань, навичок і вмінь без зв'язків, без грошей і тому подібних речей зможуть потрапляти до нас на роботу. Тобто ми плануємо побудувати таку прозору систему.

Друга частина реформи полягає… Можете гортати далі слайди. Полягає в тому, що ми будемо безпосередньо надавати послуги в сфері юстиції в онлайн-режимі. Я це називає "в три кліки мишкою", коли не треба буде ходити в органи юстиції і стояти в чергах. Зараз це породжує великі зловживання, це може бути підставою для корупції. Ми плануємо, щоб за допомогою електронного цифрового підпису громадяни могли ідентифікувати себе і таким чином отримувати послуги. Наприклад, свідоцтво про народження дитини. Завантажується в онлайн-режимі всі необхідні документи, і мати не ходить РАЦ, не ходить в соцзахист, а просто отримує картку з першими коштами собі додому або куди бажатиме.

Те ж саме стосується повторних видачів документів. Всі втрачають документи: свідоцтво про народження, про шлюб, про смерть і інші. Ми так само плануємо в оналайн-режимі це робити, і можна буде завантажити необхідні документи і поштою або кур'єром отримати необхідні документи, причому з будь-якої точки світу.

Тобто електронно-цифровий підпис, ідентифікація, ми довіряємо людині і можемо видати відповідний їй документ.

Те саме стосується послуг у сфері єдиної виконавчої служби, коли можна буде борги погашати в он-лайн режимі, сплачувати штрафи. І головне, перед виїздом за кордон можна перевірити себе буде в базі, чи є ти боржником, чи ні, тому що ми знаємо такі ситуації, коли ми вже на кордоні, фактично, і виявляється, що щось заборгували державі, і нас не випускають. Ми зробимо таку систему, коли можна буде себе перевіряти, тобто спростимо цим життя.

Тобто ми пропонуємо таку систему, і інші послуги так само, і багато послуг, ось можете перелік подивитися, коли не треба буде ходити до нас, до чиновників Міністерства юстиції, управління юстиції, можна буде в електронній формі завантажувати документи і отримувати їх так само. І ми знаємо, що інші органи влади так само мають ініціативи щодо он-лайн сервісів, готові інтегруватися і співпрацювати. І впевнений, що разом ми зможемо це зробити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Харченко В'ячеслав Сергійович, чи наполягає? Наполягає. Добре. Завідувач кафедрою комп'ютерних систем та мереж Національного аерокосмічного університету. Будь ласка.

18:44:19

ХАРЧЕНКО В.С.

Дякую.

Ну, все ж таки від освіти сьогодні виступав ректор, виступав декан. Я – завідувач кафедрою. Мені здається, те, що я наполягаю, це досить об'єктивна річ.

Я дуже швидко і стисло. Як відомо, українська ІТ-індустрія майже повністю базується на аутсорсингу. Це природно для перших етапів його становлення і розвитку, а також зважаючи на досить слабкий внутрішній ринок, дефіцит замовлень від державного сектору. І я вдячний Олександру Мєдовому, який до мене виступав від "Харківського ІТ-кластера", і він закінчив якраз на тому, що треба розвивати такі напрями, як RND, resourcing develop, тільки це шлях для того, щоб об'єднати … поєднати зусилля ІТ-компаній і університетів.

Я говорю не тільки від себе, а від майже 30-и організацій, з якими ми співпрацюємо у тих європейських проектах, майже 10 проектів ми виконуємо за останні роки. І мені здається, нам здається, що треба зробити наступний крок і сформувати нову стратегію, як стимулювати розвиток продуктового і так званого RND-бізнесу, тобто бізнесу, пов'язаного з дослідженнями.

Що це дає? Це надає можливість, по-перше, глибокої науково-технологічної взаємодії кафедр і ІТ-компаній, поповнення та збереження молодих кадрів, про які ми тут дуже багато говоримо, тому що ми можемо таким чином гармонізувати навчальну, проектну і тренінгову складову працівників кафедри і підвищити їх рівень добробуту, щоб хоч якось вона була співставлена з тим, що мають люди в ІТ-компаніях.

Друге, це додаткова можливість отримання європейських грантів, тому що зараз, ну, є така мода, є такі обсяги, коли університети разом з ІТ-компаніями у парах, так би мовити, йдуть у європейські проекти. Є додаткові на це кошти і ІТ-компанії можуть також заробляти. Я був на протязі двох тижнів, візит… професором Львівському університеті, зараз ми напрацювали проект IT, тобто з Інтернету речей. Я запрошую як раз до такої пари ось ІТшників компаній, тому що тут є дуже добрі можливості для зростання.

Ну, і я хотів би ще, що сказати? В нас в Україні, на жаль, такі надвеликі компанії як Microsoft, Intel і інші, ну, не мають, на жаль, досить RND-центрів. Наприклад, Samsung такі центри має він відкрився в Харкові, була лабораторія відкрита на базі кафедри майже, але внаслідок тих подій, які ми маємо, він звернув свою роботу. Ми сьогодні казали про те, що такі центри відкриває "Еріксон", є центр стартапів з ІТ Microsoft. Мені здається...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Назаров Юрій Леонідович, сподіваюсь, не наполягає? Наполягає. Будь ласка.

18:47:45

НАЗАРОВ Ю.Л.

Дуже дякую. Якщо узагальнити 3,5 години сьогоднішньої праці, то можна зробити 4 ключових висновки, так. Перше – це все погано. Друге – є дуже великий потенціал. Третій – необхідно терміново утворювати Міністерство інформатизації, але ми розуміємо, що в найближчий час, у найближчій рік це точно нереально. І четверте – це що необхідно робити.

Отже, я поділюся досвідом Києва, що ми робили, тому що ми рік назад були саме перед такою дилемою.

Перше. Ми зосередились на забезпеченні прозорості та ефективності влади. І наступне – це взаємодія з громадянами. Ми впровадили вперше відкритий бюджет, де громадяни можуть бачити кінцеву трансакцію: кому, за що, скільки заплатили. Перші зробили.

Друге. Ми започатковували разом з "Прозоро" ініціативу, і ми, перше місто, перейшли на електронні закупівлі. Зараз ми вже зекономили 150 мільйонів гривень. Повністю, весь Київ працює в системі "Прозоро". Половину всіх закупок в країні відбувається в місті Києві.

Наступне – це електронні послуги. За допомогою наших колег "Igov" та Яніки Мерило ми впроваджуємо ефективно електронні послуги. Але ми займаємося реформуванням, тому що основне у цій сфері – це реформування послуги, потім – автоматизація.

Наступне – це система управління майном. Зараз громадяни міста Києва бачать повністю всю достовірну інформацію стосовно об'єктів нерухомого майна: в оренді, не в оренді, яка площа цих об'єктів, яка сума оренди і так далі. Також електронний документообіг – про це ми вже не говоримо, тому що ми вже давно впровадили. У нас 4 тисячі 600 користувачів. Всі структурні підрозділи, 1 тисяча 900, працюють у системі електронного документообігу. Кожний відповідальний керівник має планшет, де я, наприклад, можу подивитися документи, накласти резолюцію або підписати електронним цифровим підписом.

У той же час, ми розуміємо, що повинен бути системний підхід – те, про що говорять колеги. Ми розробили на базі проекту "Київ – смарт сіті", який об'єднав громадськість, бізнес і владу, тобто це три ключові сили, які дають можливість взагалі рухати реформи та впроваджувати щось, була розроблена концепція "Київ – смарт сіті", на основі якої були зафіксовані стратегічні напрямки та концептуальні засади побудови "розумного" міста та впровадження інформаційних технологій протягом 5 років, тобто "Київ – смарт сіті 2020".

Також на базі "Київ – смарт сіті 2020" ми разом із нашими колегами SocialBoost започаткували "ХаХатун" київський, який дає можливість бізнесу розвиватися, тобто ми даємо відкриті дані для бізнесу, тобто таким чином ми даємо бізнесу розвиватися.

Отже, я пропоную на наступних нарадах ставити конкретні цілі таких нарад, і не 3 з половиною години, а за півгодини приймати концептуальні, принципові рішення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

На тому загальне обговорення у нас завершене. Зараз запрошую до заключного слова голову Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку Данченка Олександра Івановича. І теж запрошую його до максимальної стислості і лаконічності. Будь ласка.

18:50:57

ДАНЧЕНКО О.І.

В першу чергу дозвольте подякувати всім за плідну роботу сьогодні. Я хочу подякувати робочій групі секретаріату комітету за підготовку цих слухань. Я вважаю, що вони були результативні. Подякувати Андрію Парубію за теж за витримку. Витримати ІТ-шну галузь це не так просто, але дуже дякую вам.

Ви знаєте. І на жаль, ми не можемо приймати рішень тут, тому що це не парламентське завдання. Але ми парламентськими слуханнями намагаємося зробити вектор, по якому парламенту потрібно працювати над законодавчими своїми завданнями для того, щоб створити для українського бізнесу, для ІТ-сектору, для галузі інформаційно-комунікаційних технологій ту благодатну почву, на якій ми всі будемо разом розвиватися і розбудовувати цю державу, цю країну. Ми казали про законопроекти, які повинні прийняти. Це законопроект про електронні комунікації, радіочастотний ресурс, про кіберзахист, законопроект про доступ до інфраструктури. Ми тільки що недаремно сиділи з НКРЗІ, ми будемо намагатися подати його вже в п'ятницю чи в понеділок цей законопроект і як ми домовлялися і спікер українського парламенту пан Гройсман підтримує повністю, провести день ІТ і телекомнікацій для того, щоб прийняти разом всі ці законопроекти. Це буде дуже швидко.

Що ми повинні робити. Дійсно, не потрібно створювати велосипеда якогось, ми повинні під час розробки такої концепції розвитку галузі використовувати цифровий порядок денний для Європи 2020, який був прийнятий недавно, Резолюцію, прийняту Генеральною асамблеєю ООН "Право на недоторканність приватного життя в цифрове століття".

І ще раз хочу всім подякувати. Тепер у нас є документ по результатам… за результатами цих слухань він буде прийнятий, по якому ви можете контролювати вже і парламент, і регулятора, і виконавчу владу. На жаль, виконавчої влади у нас просто нема і я хочу щоб звернути вашу увагу не створенням міністерства ІТ, ІТ-шникам міністерство не потрібно, не маніпулюйте цим, не потрібно ІТ-шникам міністерство, це центральний орган виконавчої влади, який сконцентрує в собі всі завдання кібербезпеки для держави, кібербезпека, персональні дані, телекомунікації для ІТ-шників нічого не потрібно, і ніяке міністерство не повинно впливати на бізнес, це дійсно правильно. Міністерство повинно розробити державну програму і імплементували її. Тому що знаєте в чому проблема? Ми в парламенті можемо прийняти зараз гарні закони, в нас, ми єдина країна в світі, в якої немає органу виконавчої влади, хто б відповідав за це, просто нікому буде імплементувати це, ось в чому проблема, немає класичного трикутника, регулятор є, парламентський комітет, парламент є, немає органу, який би відповідав. І тому, поки у нас 18 органів, не буде у нас ніякого електронного врядування, нічого не буде .

і саме головне, що ми повинні разом з вами це створювати. Парламентський комітет, я дуже дякую громадськості, він став майданчиком для діалогу і ми його повинні з вами використовувати.

Я хочу подякувати колегам народним депутатам, які прийшли, пан Ляшко єдиний керівник фракції, до речі, який відсидів всі парламентські слухання, я вдячний вам.

І все. Потрібно працювати. Всім дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу подякувати і голові комітету і всьому комітету, власне, за організацію цих слухань.

Відбулась дуже широка жвава дискусія з різних галузей і впевнений, власне, що ця дискусія допоможе нам і в законодавчій діяльності працювати і примати закони і здійснювати реформи, які нам вкрай необхідні.

Шановні колеги, я не буду більше затримувати часу. Я хочу подякувати усім присутнім і депутатам, і фахівцям, науковцям за участь в нашій дискусії, хочу побажати успіхів в розвитку, в проведені реформ важливих для України і для нашого європейського напрямку. Зичу усім міцного здоров'я і оголошую наші слухання завершеними. Дякую вам. Всього найкращого.