ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

"30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи"

Сесійний зал Верховної Ради України

16 березня 2016 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

15:01:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Я прошу займати ваші місця.

Шановні учасники парламентських слухань, я вас дуже прошу зайняти свої місця, оскільки я бачу, що нас є дуже багато сьогодні, і я бачу, що є дуже багато тих, які хочуть взяти участь в обговоренні. А це означає, що в нас з вами буде досить жорсткий регламент роботи.

Рідко таке буває в парламентській залі, що бракує місць. Сьогодні такий унікальний день. Прошу вас вимкнути мобільні телефони, звук, звук на мобільних телефонах прошу вимкнути.

Я думаю, що ми можемо розпочинати нашу роботу. Ще раз вітаю вас, шановні учасники парламентських слухань. Сьогодні відповідно до рішення Верховної Ради України ми проводимо парламентські слухання на тему: "30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи".

Я думаю, що серед вас є ті, хто пам'ятають парламентські слухання минулого року. Зі свого боку мушу зізнатися, що тоді, минулого року це були перші парламентські слухання, які я проводила у статусі заступника Голови Верховної Ради. І я вважаю досі, що це було, напевно, одне з кращих обговорень.

Але, ви знаєте, коли прийшла інформація про проведення парламентських слухань стосовно 30-річчя чи тридцятих роковин, так, сумної дати – трагедії на Чорнобильській атомній електростанції, я вирішила поцікавитися, а що ж було зроблено з того часу. От, з того часу, коли ми мали парламентські слухання минулого року. І якщо чесно, це жах, це сором, да, тому що за рік фактично жодного рішення не прийнято. Ну, в парламенті взагалі жодного рішення не прийнято.

Але, наскільки мені відомо, жодного рішення не прийнято ніде, навіть і не ініційовано. Тобто в принципі жодний пласт із тих проблем, які є, вони не зачеплені. І минулого року, я пам'ятаю, ми так обговорювали багато, важливих речей, обговорювали інфраструктурні проблеми, обговорювали проблеми самого проекту "Укриття" і його фінансування. І ефективного управління коштами. І немає пропозицій стосовно цього.

Так само, як обговорювалася проблема зберігання і переробки відходів. І також немає рішень стосовно цього. Окремо обговорювалося, так багато говорилося про зону відчуження, про те, що потрібно приймати рішення і змінювати статус, можливо, частини цієї зони відчуження, можливо, знаходити регулювання, мудре управління землями цієї зони відчуження. І знову ж таки, жодного рішення.

І, нарешті, люди. Тобто все те, що стосувалося людських доль тих, яких зачепила Чорнобильська трагедія. І їхнього статусу, набуття цього статусу і адресності допомоги, і забезпечення медичної допомоги окремо, і беззастережно  тепер це ще й оподаткування пенсій чорнобильців. 

Я майже переконана, що ті речі,  я знаю, я розумію, що ці речі так само  будуть звучати  сьогодні. Я думаю, що може  ми так само повинні подумати про  способи, не лише  про проблеми, тому що про проблеми  ми також говорили минулого року.  Але  способів, інструментів, на жаль, напрацьовано не було. Це  я звертаюся, звичайно, передовсім до представників органів  влади, які сьогодні  будуть виступати. Я би  дуже просила представників  передовсім виконавчої влади, які брали на себе зобов'язання відповідно  до результатів парламентських слухань минулого року, ініціювати цілу низку рішень, зокрема і  парламентських. Я би хотіла, щоб ви також прозвітували людям сьогодні про те,  які рішення були прийняті чи не були прийняті і чому.

Якщо  немає заперечень, я би пропонувала нам такий  режим нашої з вами роботи.  Ми будемо мати доповідь  заступника міністра екології  та природних ресурсів, на жаль, ми не маємо міністра, а також співдоповіді заступника міністра соціальної політики, міністра охорони здоров'я, заступника  міністра,  голови  державної інспекції  і  голови  Держінспекції ядерного  регулювання, і голови   Державного агентства  з управління   зоною відчуження.  Головна доповідь – 10 хвилин,  співдоповіді – по  7 хвилин. Далі ми будемо мати співдоповідь  від   Верховної Ради, це голова Комітету з питань   екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, до 15 хвилин.  І далі ми будемо мати виступи  в обговоренні  в регламенті до  3 хвилин.

Я мушу вас відразу попередити, щоб ми  всі дотримувались  регламенту, оскільки я вимушена буду завершити роботу парламентських слухань  рівно о 18 годині  у   зв'язку  із своїм графіком, оскільки у мене  є заплановані інші  зустрічі.  І тому  я дуже закликаю всіх учасників парламентських слухань, щоб ви були відповідальними у ваших виступах і дотримувалися регламенту.

За 30… Для тих, хто виступатиме вперше з цієї трибуни. За 30 хвилин до завершення вашого часу ви почуєте сигнал, це означає, що ви маєте 30 секунд для того, щоб висловити основну думку, яку ви хотіли відобразити у вашому виступі.

Якщо немає заперечень, то тоді ми переходимо до нашої роботи. І я запрошую до доповіді за дорученням Кабінету Міністрів панну Ганну Вронську, заступника міністра екології та природних ресурсів.

 

15:12:13

ВРОНСЬКА Г.О.

Шановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань, шановні народні депутати, які сьогодні присутні в цьому залі! Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров'я, психіку і соціальний стан людей, економічні і побутові умови життя.

Ліквідація наслідків катастрофи змусила державні органи залучити значні зусилля та кошти для їх подолання. Україна змушена витрачати наразі колосальний матеріальний та фінансовий ресурс для захисту постраждалого населення, ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження та реабілітацію навколишнього середовища.

Парламентські слухання з цієї проблематики напередодні відзначення роковин Чорнобильської катастрофи перетворилися на усталену традицію та інструмент корегування державної політики щодо підвищення ефективності виконання заходів з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Цей рік Президент України Петро Олексійович Порошенко оголосив роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи.

Урядом було затверджено організаційний комітет з підготовки та проведення заходів до 30-х рокових Чорнобильської катастрофи, який наразі очолює віце-прем'єр-міністр України і міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ України Зубко Геннадій Григорович.

Також було затверджено детальний план заходів. Організовано його виконання.

Триває також виконання доручень уряду, доручень Президента  України та Кабінету Міністрів,  пов'язаних із відзначенням  30-х роковин Чорнобильської катастрофи. 

Враховуючи те, що з питань соціального захисту населення буде  виступати заступник міністра соціальної політики, у своєму виступі я хочу зосередитись на головних питаннях, якими сьогодні опікується саме Міністерство екології та Державне агентство  України з управління зоною відчуження. А саме: забезпечення бар'єрної функції та безпечного стану зони відчуження та Чорнобильської АЕС, поводження з  радіоактивними відходами, радіологічний захист населення та  реабілітації радіоактивно   забруднених територій.

До першочергових завдань у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи віднесено виконання заходів, які передбачені низкою законів  України. А саме: про загальнодержавну   екологічну програму поводження з радіоактивними відходами та про загальнодержавну програму  зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС  та перетворення об'єкту "Укриття"  на екологічно безпечну систему.

Протирадіаційний  захист населення, яке проживає на забруднених     територіях, включає комплекс заходів спрямованих на зниження  доз опромінення населення  і створення безпечних умов його проживання.  На 2015 рік,  на виконання цих заходів із бюджету було виділено  2 мільйони 14 тисяч гривень. Враховуючи обмеженість цих  коштів, для виконання завдань пріоритетними і основними напрямками для нашого міністерства було визначення радіаційного контролю продуктів харчування, сільськогосподарської та лісової продукції в найбільш забруднених  районах цієї території.

Для недопущення повторного  локального радіоактивного забруднення, території зони безумовного,  обов'язкового відселення у Народицькому районі Житомирської області, внаслідок лісових   пожеж, що були влітку, проводились заходи щодо оновлення мінералізованих смуг навколо  залишених  населених пунктів, підкошування трав на площі більш ніж 22 гектари.

Для кваліфікованого виконання завдань  з радіологічного  захисту  населення, яке постраждало  внаслідок Чорнобильської катастрофи, діє система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з питань  радіаційної безпеки. За 2015 рік в Українському    радіологічному учбовому  центрі підвищили кваліфікацію 74 фахівці, які працюють у сфері радіаційного контролю.

Щодо зони відчуження та зони безумовного обов'язкового відселення, то хочу нагадати, що ця територія високої техногенної небезпеки складає площею близько 2,5 тисяч квадратних кілометрів. Вона є найбільш забруднена радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. Землі зони відчуження віднесені до категорії радіаційно небезпечних. Через 30 років після Чорнобильської катастрофи зона відчуження залишається відкритим площинним джерелом радіоактивності з власною структурою розподілу, присутністю різних форм депонованих радіоактивних елементів.

Радіаційна небезпека зони відчуження для прилеглих територій визначається, в першу чергу, міграційними процесами, що включаються винесення радіонуклідів водним, повітряним та техногенним шляхами. Внаслідок цього радіаційний фактор продовжує залишатися основним у визначенні потенційної небезпеки для населення, що проживає на прилеглих до зони відчуження територіях і населення України в цілому. На території зони відчуження розташовані радіаційно небезпечні об'єкти, а саме державне спеціалізоване підприємство ЧАЕС у стадії виведення з експлуатації, об'єкт "Укриття", три сховища радіоактивних відходів та близько тисячі тимчасових не обладнаних захоронень радіоактивних відходів.

Крім того, є тимчасова локалізація, є гідротехнічна споруда, водойм охолоджувач площею понад 22 квадратних кілометрів, який за вмістом радіонуклідів у воді, донних відкладах та біологічних об'єктах по суті є пунктом тимчасової локалізації радіоактивних відходів.

На території зони відчуження локалізовано величезні запаси радіонуклідів. Загальні обсяги радіоактивних відходів оцінюють у 2,8 мільйонів кубічних метрів. З метою об'єктивної оцінки небезпеки на території зони відчуження, здійснюється постійний радіаційно-екологічний моніторинг навколишнього середовища. Достовірність результатів моніторингу забезпечується виконанням річного обсягу у кількості близько 4,5 тисяч проб і проведення близько 10 тисяч досліджень на вміст радіонуклідів у них.

Мережа моніторингу налічує 146 пунктів спостереження, 138 свердловин та 7 населених пунктів. 

За допомогою автоматизованої системи контролю  радіаційного стану в безперервному режимі проводиться контроль за поточністю еквівалентної дози гамми випромінювання на 39 пунктах спостереження, розташованих на території зони відчуження. В тому числі на промисловому майданчику державно-спеціалізованого підприємства ЧАЕС у місті Славутичі. Результати радіологічного моніторингу дозволяють оцінити радіаційний стан в зоні відчуження та вживати відповідні заходи. Воно публікується… такий перелік заходів публікується в бюлетені екологічного стану зони відчуження і зони безумовного відселення, який видається двічі на рік.

Для виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в зоні відчуження функціонує спеціалізований багатогалузевий виробничо-господарський комплекс, підприємства якого фінансуються з державного бюджету. Проблемним є питання щодо належного фінансування робіт, яке характеризується невідповідністю розрахункових обсягів у бюджетних запитах обсягам, затвердженим в державному бюджеті. Така система фінансування дуже ускладнює виконання обов'язкових заходів, передбачених загальнодержавними програмами.

З метою аварії на  Чорнобильській АЕС в 1986 року виконано значні обсяги робіт, спрямовані на поліпшення радіаційного стану зони відчуження, що склався після аварії. Так, проведено дезактивацію території площею понад 3 тисячі гектарів, зібрано та захоронено на території… на пунктах захоронення радіоактивних відходів "Підлісний", третя черга ЧАЕС, Буряківка та Вектор понад 720 тисяч кубометрів радіоактивних відходів, дезактивовано матеріалів та обладнання – понад 12 тисяч тонн. Лише за 2015 рік проведено переробку та передано на захоронення низько та середньо-активних радіоактивних відходів в тому числі з безпосередньо Чорнобильської АЕС, загальною кількістю 9 тисяч 868 кубічних метрів.

Загалом, реалізація державної політики у сфері поводження з небезпечними радіоактивними відходами забезпечуються в рамках виконання завдань та заходів затверджених Законом України "Про загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами", розроблену на період до 2017 року.

Виконання заходів  програми дозволить  досягти високого рівня ядерної та радіаційної безпеки, створити необхідні елементи інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами.

Одним із ключових  завдань зазначеної програми є подальший розвиток  виробничого комплексу "Вектор", будівництво його першої  та другої черги, що передбачає не тільки захоронення, але й переробку радіоактивних відходів. Також будуть створені технологічні потужності для переробки радіоактивних  відходів з метою зменшення їхнього обсягу, що дасть  можливість приймати на захоронення значно більшу кількість і номенклатуру відходів і підвищити ефективність використання, відсотків.

На закінчення хочу зазначити, що… Завершуючи доповідь, я хотіла підкреслити, що аналізуючи і критично оцінюючи нашу діяльність, і в уряді, і в міністерстві є розуміння того, що все що не вдається вирішити так, як заплановано. Разом з тим, ми з вами повинні розуміти головне: зусиллями колективів, що працюють на території зони відчуження підтримується і буде в подальшому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, 20 секунд, завершіть, будь ласка.

 

ВРОНСЬКА Г.О. І в подальшому буде забезпечена стабільна радіологічна ситуація, ядерна і радіаційна безпека Чорнобильської АЕС.

Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – це не тимчасова, а розрахована на тривалий час цілеспрямована діяльність держави, яка буде здійснюватися протягом історично тривалого періоду. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до співдоповіді за дорученням Кабінету Міністрів пана Віктора Іванкевича, заступника міністра соціальної політики.

 

15:23:31

ІВАНКЕВИЧ В.В.

Шановна Оксана Іванівна, шановні учасники парламентських слухань! Чорнобильська катастрофа стосується долі мільйонів людей, внаслідок цієї жахливої аварії постраждало близько 5 мільйонів громадян, радіоактивно забрудненими стали майже 5 тисяч населених пунктів, в тому числі більше двох мільйонів 200 тисяч осіб та більше 2 тисяч населених пунктів в Україні. Практично відразу після аварії на Чорнобильській станції на загальнодержавному рівні було вжито широкомасштабних заходів для забезпечення ліквідації її наслідків. З наслідками Чорнобильської катастрофи доводиться жити вже 3 десятиліття. Соціальних захист постраждалого населення сьогодні здійснюється за трьома основними напрямками – соціальним, медичним і протирадіаційним.

Сьогодні в Україні досить непроста економічна ситуація і головне завдання Мінсоцполітики у цих обставинах – забезпечувати ефективний захист найуразливіших категорій громадян, які найбільше потребують допомоги. Всебічної уваги і захисту держави потребують на сьогодні 1,9 мільйони осіб, які віднесені до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них понад 108 тисяч інвалідів та понад 418 тисяч потерпілих дітей.

На початку року в органах соціального захисту населення перебуває на обліку понад 210 тисяч учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській станції, тобто 11 відсотків від загальної чисельності потерпілих і понад 1 мільйон 751 тисяча осіб, віднесених до потерпілих від Чорнобильської катастрофи. На жаль, багато із цих людей пішли у кращій світ. За останні три роки чисельність постраждалих громадян скоротилася на 170 тисяч 353 особи, із них ліквідаторів – 33 тисячі 209 осіб. Загальна чисельність постраждалих громадян у 2016 році порівняно з минулим роком  зменшилася більше, ніж на 63 тисячі осіб. Отже, ми сьогодні говоримо про проблему, яка стосується одного мільйона 900 тисяч постраждалих громадян, а це 4,4 відсотка населення України, це майже населення таких країн як Латвія чи Словенія.

Сьогодні у цій сфері досить багато гострих питань, які накопичувалися роками. Для того, щоб домогтися прогресу в їх вирішенні необхідно максимально реалістично дивитися на ситуацію. Так, на реалізацію в повному обсязі положень Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно понад 80 мільярдів гривень, що рівноцінно 17,1 відсотків доходів зведеного бюджету за минулий рік. Однак і по інших соціальних програмах теж необхідно збільшувати видатки, адже там є свої проблеми.

У 2015 році загальний обсяг витрат на сплату чорнобильських пенсій з Пенсійного фонду для отримувачів різних категорій склав 6 мільярдів 895 мільйонів гривень; у 2016 році планується загальний обсяг цих витрат у сумі 7 мільярдів 276 мільйонів, що на 5,2 відсотка більше, ніж у минулому році.

Але ми відчуваємо, що цього замало. Тому з ініціативи громадських чорнобильських організацій нами підготовлено та внесено на розгляд уряду відповідний законопроект щодо збільшення мінімальних пенсій, пенсійних виплат за категоріями постраждалих. І тут я хотів би подякувати групі Ковальчука, вашого побратима, який, на жаль, сьогодні не присутній в цьому залі, він в лікарні.

У порядку державного нагляду врегульовано питання призначення пенсій вдовам у зв'язку з втратою годувальника. Призначення таких пенсій тепер здійснюється за матеріалами пенсійної справ померлого інваліда-ліквідатора, на підставі яких йому проводилась пенсійна виплата, без надання вдовами додаткових довідок.

Законом України про Державний бюджет на 2015 рік Мінсоцполітики було передбачено видатки на соціальний захист постраждалих громадян у загальному обсязі 2,1 мільярда гривень, у бюджеті 2016 року – 1,9 мільярда гривень. З 1 серпня минулого року підвищено розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування для постраждалих громадян, віднесених до категорії 1 і 2, у середньому на 25 відсотків. Слід зазначити, що розміри цієї виплати не переглядалися з 2010 року.

У минулому році функції із забезпечення безоплатним харчуванням дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, передано від Мінсоцполітики до обласних структурних підрозділів з питань соціального захисту. У цьому році з метою реалізації завдань, передбачених реформою місцевого самоврядування та територіальних організацій влади в Україні, цю функцію передано на місцевий рівень.

З метою децентралізації та зважаючи на чисельні звернення обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, закупівля послуг санаторно-курортного лікування в 15-му році здійснювалась місцевими органами. В свою чергу Мінсоцполітики довело обсяг асигнувань для кожного регіону окремо, який дозволив охоплювати оздоровленням 100 відсотків потреби постраждалих осіб по всій Україні, які перебували на відповідному обліку.

Обласними державними адміністраціями було закуплено 22 тисячі 556 путівок або 90 відсотків від потреби для постраждалих громадян на суму понад 92,7 мільйони гривень, в тому числі 93 відсотки – від потреби для дітей, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою. Було в цілому оздоровлено 20 тисяч 187 осіб.

Запроваджені зміни щодо закупівлі послуг санаторно-курортним лікуванням на місцевому рівні дали змогу забезпечити зазначену категорію громадян путівками у обраний ними санаторно-курортний заклад шляхом укладання договорів із цими закладами. Враховуючі такі дії, ефективність використання коштів збільшилася на 13 відсотків.

Пріоритетами, над якими працює сьогодні міністерство, це збільшення видатків на пенсійне забезпечення інвалідів з числа учасників ліквідації аварі на Чорнобильській АЕС, відновлення фінансування бюджетної програми забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування та розмірів щорічної допомоги на оздоровлення, розроблення нового порядку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Вікторе, 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ІВАНКЕВИЧ В.В. Я тут хочу привернути увагу, що цей порядок видачі посвідчень, він буде передбачати чітке визначення, до якої категорії осіб відносяться постраждалі.

Шановні учасники парламентських слухань, для Міністерства соціальної політики України забезпечення соціального захисту  чорнобильців та соціальної справедливості у цьому питанні є основним пріоритетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ІВАНКЕВИЧ В.В. Не буду давати обіцянок, які неможливо виконати, але міністерство намагатиметься бути надійним партнером для тих, хто насправді хоче посилити соціальний захист чорнобильців. Ми будемо спільно шукати можливості зробити те, що зараз в наших силах. Напередодні 30-х роковин чорнобильської трагедії хочу щиросердечно подякувати героям Чорнобиля, які ціною власного життя та здоров'я захистили нашу державу від атомної загрози. Всім присутнім бажаю здоров'я і благополуччя та успіхів. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

Запрошую до слова пана Віктора Шафранського, заступника міністра охорони здоров'я України. Підготуватися пану Сергію Божку.

 

15:32:08

ШАФРАНСЬКИЙ В.В.

Вельмишановна пані головуюча, вельмишановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань! Від наслідків Чорнобильської катастрофи постраждало біля 3 мільйонів наших громадян, в тому числі близько 1 мільйона дітей. Було евакуйовано та відселено більше 150 тисяч наших громадян. На жаль, радіоактивно забрудненими виявилися близько 5 відсотків території нашої країни. Ці цифри свідчать про надзвичайно великі соціальні економічні та медичні наслідки Чорнобильської катастрофи. У своїй інформації я хочу зосередитися на медичних наслідках аварії на Чорнобильській АЕС та доповісти про роботу Міністерства охорони здоров'я та наших структурних підрозділів у областях щодо аналізу та прогнозу зміни стану здоров'я усіх контингентів населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, спостереження за станом здоров'я дітей та наданні медичної допомоги цій категорії громадян.

Хочу зауважити, що за 30 років, які минають з моменту аварії, чітко визначились основні групи населення, що потребують пріоритетної держави та особливої медичної уваги. Це в першу чергу особи, які були дітьми та підлітками на момент аварії та отримали опромінення щитоподібної залози, ліквідатори, які працювали на промисловому майданчику Чорнобильської атомної електростанції в 1986-88 роках, та населення, яке проживає на забруднених територіях.

Хочу зауважити, що показники захворюваності дорослого постраждалого населення протягом останніх років, на жаль, збільшується. Минулого року, зокрема, спостерігалось підвищення загальної захворюваності та захворюваності за деякими класами хвороб, зокрема хвороби крові, хвороби органів дихання, хвороби шкіри, підшкірної клітковини, кістково-м'язової системи. З року в рік, на жаль, залишається високими показники захворюваності за класом "травми та отруєння".

Великої уваги потребує, на жаль, проблема поширеності та захворюваності на рак щитоподібної залози. Накопичений досвід свідчить про те, що за весь час після аварії негативний вплив реалізувався перш за все у значному рості показників захворюваності на рак щитовидної залози у осіб, які мали вік від народження до 18 років на момент аварії. Щодо цього, на жаль, існує негативна динаміка захворюваності, якою я хочу з вами поділитися.

Для прикладу. 86-90 роки, серед вказаної категорії населення України щорічно реєструвалося у середньому 12 випадків захворювання на рак щитовидної залози. Уже починаючи з 90-го року, ми відмічали значне підвищення кількості захворювань в 90-му році 62. На жаль, всі послідуючі роки відмічалася прогресивне збільшення кількості захворювань. І я хочу, шановні колеги, на жаль, назвати цю невтішну цифру. Щорічно сьогодні реєструється більше 400 випадків захворювань на рак щитовидної залози. Хочу зауважити, що згідно реєстру Інституту ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка Національної академії медичних наук за цей період було прооперовано більше 10 тисяч  осіб із цим жахливим діагнозом.

На жаль, за останні роки спостерігається поступове зростання показника захворюваності дитячого потерпілого населення. На зростання цього показника впливає, перш за все, підвищення рівня захворюваності хворобами органів дихання, які завжди посідали перше місце у структурі дитячої захворюваності, значне зростання вроджених вад розвитку, травм та отруєнь.

Хочу зауважити, що на сьогодні в Україні створена та функціонує система медичного догляду за постраждалими, яка складається із щорічної диспансеризації, амбулаторного, стаціонарного лікування, а також реабілітаційних заходів у санаторно-курортних умовах та реабілітаційних центрах.

Слід наголосити, що для забезпечення надання належної медичної допомоги постраждалим сьогодні задіяна велика мережа закладів охорони здоров'я, яка включає цілу низку закладів охорони здоров'я від первинного рівня до наших науково-дослідних інститутів. І це загалом 300 закладів з ліжковою потужністю понад 3 тисячі ліжок.

До переліку спеціалізованих медичних закладів, які забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, входить 37 установ. Зокрема Національний центр радіаційної медицини Національної академії меднаук, майже усі обласні клінічні лікарні, Спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення Міністерства охорони здоров'я, а також наші обласні спеціалізовані диспансери радіаційного захисту в Харкові, Рівному, Сумах, Чернігові та Київський міський спеціалізований диспансер.

Повнота охоплення профілактичними оглядами внаслідок, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи є статистично високою. Зокрема 97,9 охоплених дорослих. Інформація, яку ми отримали, ну, вона наближається до ста у дітей. Однак, я, користуючись нагодою, хочу просити шановну спільноту інформувати Міністерство охорони здоров'я про якість цієї диспансеризації. Оскільки сьогодні, готуючись до виступу перед вами, я мав розмову із своїми рідними та близькими, які проживають в тому числі і в зоні забруднення.

А інколи так звана  диспансеризація відбувається не належному рівні, тому, ще раз повторюсь, користуючись нагодою, буду  просити  вас про надання інформації.

Завершуючи свою доповідь,  я хотів би, шановні колеги, підкреслити наступне. Міністерство   охорони здоров'я,   не зважаючи на всі негаразди  та існуючі проблеми,  налаштоване на спільне вирішення проблемних завдань разом із обласними  державними адміністраціями, керівниками органів місцевого самоврядування, представниками громадських організацій. Ми впевнені у тому, що спільно разом  ми зможемо покращити якість надання  диспансеризації  особам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу,  завершуйте, будь ласка.

 

ШАФРАНСЬКИЙ В.В. …кошти цільової державної програми, продовжити довгостроковий скринінг обстеження осіб, які постраждали,  та  підвищити якість на повноту надання медичної допомоги постраждалому населенню. 

Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  вам. (Шум у залі)

Прошу дати відповідь. Але у нас  не передбачено відповіді на запитання. Це означає, що   хтось із вас не зможе виступити.

 

ШАФРАНСЬКИЙ В.В.  Я  до ваших послуг,  я от там сиджу, підійдіть до мене, я дам відповіді на ваші запитання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до співдоповіді пана Сергія  Божка,  голову Державної інспекції ядерного регулювання. Підготуватися  Віталію Петруку.

 

15:40:23

БОЖКО С.Г.

Дякую  дуже, Оксана   Іванівна.  Шановні учасники парламентських слухань,  хотів  я виступити з питань безпеки, а саме:  з реалізації  проектів, які реалізуються зараз у  Чорнобильській  зоні. І от я  дивлюся  на свій виступ, і знову фінансування. Знаєте, безпека і фінансування, от як  не крутиш,  так фінансування. 

Почну  з негатива, мабуть. Рік тому у березні  2015 року відбулись  парламентські слухання. Наближаються сьогодні 30-і роковини аварії на четвертому блоці Чорнобильської  АЕС. Що маємо?

Ну, ситуація з фінансуванням робіт з боку України на чорнобильській площадці. Жодних зрушень у частині реалізації проектів щодо сховища осклованих високоактивних відходів, що повертатимуться з Російської Федерації після переробки відпрацьованого палива ВВР-440. Жодних кроків в частині добудови сховища для захоронення РАВ, вже більше 20 років ведеться будівництво.

Більш того, мала місце незадовільна ситуація на Чорнобильській АЕС, коли станом на 30 грудня минулого року в приміщенні цього підприємства не було включено опалення. Ну, всі знають цю ситуацію. На жаль, це стосується вже держави України і атомного промислового комплексу. Не почалось будівництво централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Зараз знову йде волна, яка була в 2009, в 2012 році, знов починається.

По-друге. Залишається незадовільною ситуація пов'язана із функціонуванням Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, які формулюються за рахунок сплати екологічного податку виробниками радіоактивних відходів, який призначений для фінансування Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами.

Внесено ряд змін до законодавства, в тому числі і до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами". Змінили напрями використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. В результаті цей фонд втратив накопичувальний характер, а його ресурси використовуються на інші цілі.

Через це відбувається системне недофінансування запланованих заходів з розвитку системи поводження з радіоактивними відходами в Україні.

Ми можемо констатувати очевидне… Це позитив вже, друга частина. Можемо констатувати позитивний прогрес реалізації деяких міжнародних проектів. Наприклад, будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива номер 2, а заводів з переробки твердих та рідких радіоактивних відходів централізовано сховище для зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання на комплексі "Вектор" нового безпечного конфайнменту. Разом з тим, які фінансуються з міжнародних джерел.

Разом з тим, вважаю за необхідне порушити очевидні питання, які вже зараз  потребують першочергової уваги. Спорудження арки не вирішує проблеми зруйнованого четвертого  блоку Чорнобильської станції і відходів,  що містяться в ньому. Арка – це перший пусковий комплекс в рамках проекту нового безпечного конфайнменту.   Має бути ще і другий   пусковий комплекс, а  саме створені об'єкти інфраструктури  для виконання  подальшого демонтажу  нестабільних конструкцій об'єкту "Укриття".            А питання щодо фінансування реалізації другого пускового комплексу   до цього часу не вирішено.

Також постійно  відкладається, в основному через відсутність фінансування, розробка та реалізація заходів щодо поводження з паливо-місткими  матеріалами. Таким чином, за відсутності ефективного  та дієвого механізму для забезпечення фінансової підтримки робіт, ми не створимо цілісну систему  поводження  з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом  в  Україні, навіть за наявністю  окремих  проектів міжнародної технічної допомоги у цій сфері, що   негативно  позначиться на розвитку національного ядерного енергетичного сектору  в цілому.

Ми не реалізуємо   національної програми в частині поводження з радіоактивними відходами і зняття  з експлуатації, з Чорнобильської  АЕС  та перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну  систему. Ми будемо вимушені продемонструвати міжнародній спільноті свою неспроможність виконувати міжнародні зобов'язання в рамках об'єднаної  конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим  ядерним паливом та  радіоактивними відходами, що є  іміджевою втратою. Тому, підкреслюю: першочергової  уваги потребує питання саме щодо механізму  забезпечення сталого фінансування у сфері поводження  з радіоактивними відходами. 

На завершення, хочу підкреслити важливість  і актуалізацію     визначення статусу територій зони відчуження з точки зору захисту персоналу і населення, базуючись на сучасних міжнародних     базових стандартах безпеки. Після майже 30 років, що минули після Чорнобильської аварії  можна констатувати,  що заходи пов'язані з ліквідацією аварії завершені і  залишилася радіаційно-забруднена    територія зони відчуження. Частина цієї території, орієнтовно 10-кілометрова зона, задіяна під комплекс радіаційно-ядерних об'єктів. Ця територія має бути визначена як така, що призначена виключно для розвитку системи  поводження з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами, зняття з експлуатації Чорнобильської атомної станції та розвиватися відповідно до існуючої стратегії поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавних програм. Решта територій потребує системного підходу щодо пошуку виправданих та оптимізованих шляхів розвитку та реабілітації з метою подальшого використання її ресурсів. Повного чи часткового повернення у господарське використання з дотримання вимог радіаційної безпеки. Тут необхідно, це державне завдання, визначити компетентний орган, який буде опікуватися цими територіями. Шановні колеги, дякую за увагу, я закінчив свій виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до співдоповіді пана Віталія Петрука, голову Державного агентства з управління зони відчуження, а перед тим передам побажання присутніх тут учасників Парламентських слухань, які все-таки очікують від представників виконавчої влади не звіту, не лекцій, а власне пропозиції рішень як виконавча влада бачить подальший розвиток політики стосовно чорнобильців. І це те, що виконавча влада  мала б тут представляти, я думаю, що присутні тут чорнобильці, вони дуже добре обізнані з проблематикою і можуть нам прочитати лекції не гірше ніж ми їм. Тому я прошу все-таки, щоб оскільки ви виступаєте вже останній, то можливо ви виправите помилки ваших колег і зможете все-таки запропонувати рішення для чорнобильців. Дякую.

 

15:47:49

ПЕТРУК В.В.

Шановна Оксана Іванівна, шановні учасники Парламентських слухань, я дійсно в своїй доповіді буду говорити не про минуле, а скоріше про сучасне і про майбутнє, і те, що робимо, і те, що будемо робити. Але я буду говорити якраз по своїй сфері відповідальності, по своєму господарству.

Природа зони відчуження відроджується, незважаючи на те, що існує радіаційний фактор. Обмеження в'їзду та перебування призвело до збільшення біорізноманіття. Однак частина зони, яка забруднена радіонуклідами плутонію, ніколи не повернеться для проживання населення. Оскільки очищення цієї території неможливо з економічної точки зору. Ця територія складає одну треть зони і об'єктивно існує. Змінити минуле ми не можемо, але ми можемо вплинути на майбутнє і використати цю  територію з максимальним ефектом, створивши спеціальну зону промислового використання. На цій території вже зараз розміщена Чорнобильська АЕС, три пункти захоронення радіоактивних відходів, дев'ять пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів. Саме тут зберігаються майже всі радіоактивні відходи, що виникли в результаті аварії на Чорнобильській АЕС та будуються сховища для радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива.

Межі зони спеціального промислового використання, як і сама зона, мають бути визначені законодавчо. На цій території повинні проводитися обов'язкові роботи щодо завершення з експлуатації Чорнобильської АЕС, запобігання винесення радіонуклідів за її межі, а також інша діяльність, яка буде давати користь державі. Решта дві третіх частини Зони відчуження в майбутньому можуть  бути доступними для проживання населення. Проте постає питання: чи економічно доцільно заселяти територію, яка зазнала забруднення, де майже повністю відсутня інфраструктура для нормального проживання людей. Та з врахуванням того, що густота населення у відносно чистих північних районах України в шість разів менша ніж на іншій території. Економічної доцільності заселення  наразі не існує.

Однак, звичайно, вирішальне слово в цьому процесі повинні сказати науковці на основі обґрунтованих та об'єктивних досліджень. За останні десять років було згорнуто всі державні, наукові програми в зоні відчуження. І приходиться констатувати, що сьогодні держава не координує та не фінансує тут наукові дослідження. Наукову роботу переважно проводять окремі інститути за кошти Академії наук України та ентузіасти за грантові кошти.

За результатами обговорення цієї теми на круглому столі із залученням широкого кола вчених, ми прийшли до висновку, зона відчуження може і повинна стати майданчиком для вітчизняних та іноземних науковців. Агентство бере на себе обов'язку створити комфортні умови для проведення цих досліджень і для проживання науковців.

Державне підприємство "Екоцентр", що входить до сфери управління агентства має  людські та матеріальні ресурси для проведення досліджень і спостережень за станом довкілля в зоні відчуження. 

За технічної  допомоги Європейського Союзу на підприємстві вдалося створити сучасну лабораторію, оснастити її надточним та надчутливим обладнанням. Можна зі сміливістю сказати, що не всі розвинені європейські країни на сьогодні мають аналогічні лабораторії. Велика подяка, звичайно, Європейському Союзі за допомогу. Наше завдання – використати цю можливість з максимальною ефективністю.

Також за сприяння ЄС було проведено велику роботу по перегляду підходів до класифікації радіоактивних відходів, які існують в Україні. Кращі європейські експерти разом з українськими прийшли до одностайної думки, що існуюче законодавство  у цій сфері необхідно змінити. Зміна документа здешевить процес поводження з радіоактивними відходами, не порушуючи при цьому принципи радіаційного  захисту людини і навколишнього середовища. Відповідний документу уже розроблено і він проходить розгляд у міністерствах та відомствах.

На майданчику ЧАЕС тривають масштабні роботи по перетворенню об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему відповідно до урядової стратегії. Перший етап стратегії – стабілізація – уже завершена. Другий етап – будівництво нового безпечного конфайнменту – триває по плану. І є всі… впевненість у тому, що ми його завершимо вчасно.

Ці два етапи були проведені за фінансової підтримки країн-донорів Чорнобильського фонду "Укриття". Наступний, третій етап – демонтаж нестабільних конструкцій та вилучення паливовмісних мас Україні доведеться здійснювати самотужки, для чого, щоб забезпечити нерозривність та плавність процесів при переході до цього третього етапу, вже  сьогодні необхідно створити надійний механізм для фінансування робіт та об'єднати інтелектуальні зусилля інших країн, що мають схожі проблеми. Наприклад, залучити ту ж Японію, яка постраждала від аварії на Фукусімі.

Ми плануємо об'єднати науково-технічний потенціал і ресурси та створити  в зоні відчуження спільну лабораторію, де й японські фахівці могли б проводити дослідження, та набувати досвіду поводження з паливовмісними матеріалами з об'єкту "Укриття". Це дозволить в подальшому впровадити цей досвід на Фукусіма-Даїчі.

Бюджет України продовжує нести тягар Чорнобильської трагедії і на сьогоднішній день, адже продовжуються роботи по виведенню з експлуатації енергоблоків ЧАЕС та вилучення з них відпрацьованого ядерного палива. В цьому році все ядерне паливо буде вилучено з енергоблоків та розміщено в сховище для ядерного палива. Це означає, що замість трьох ядерних установок, якими є перший, другий та третій енергоблоки ЧАЕС, ми матимемо одну ядерну установку – це сховище для палива. Оскільки вартість обслуговування та кількість персоналу зменшиться, це означає, що зменшаться витрати бюджету.

Звичайно, нам не  все вдалося зробити так, як планувалося. Недоліки в роботі лісового господарства в попередні періоди призвели до того, що в зоні минулого року відбулося кілька  великих пожеж. І хоча пожежі не призвели до великого викиду радіонуклідів в атмосферу, однак нанесли суттєві матеріальний збиток. Перед агентством стоїть завдання щодо організації великих за обсягом робіт з відновлення лісових насаджень, адже ліс в Зоні відчуження відіграє важливу як раз захисну функцію. Нам необхідно посилити контроль за загораннями та максимально швидко реагувати на їх виникнення.

Плануємо максимально використати і землю для потреб альтернативної енергетики. Заміна традиційних джерел енергії на альтернативні джерела тепла дозволить зменшити або і зовсім відмовитися від споживання газу для виробничих потреб і в зоні відчуження, і на Чорнобильській АЕС. Уряд поставив завдання: використовувати  потенціал високовольтних мереж, які не завантажені, ми ці заходи здійснюємо.

 Підсумовуючи, можна зазначити наступні завдання, які дозволять агентству в короткостроковій  перспективі реформувати діяльність в Зоні відчуження. Ефективність діяльності на території зони необхідно  підвищувати, бюджет не може нести таке навантаження. Знизити споживання газу, який йде на опалення будівель, це завдання цілком реально  виконати за рахунок альтернативних джерел енергії. Більш ефективно використовувати існуючу інфраструктуру в зоні відчуження, існуючі будівлі, споруди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ПЕТРУК В.В. Так, я завершую.

Необхідно передати на аутсорсинг деякі види діяльності і слід надати персоналу, що працює в Зоні відчуження, можливість вибору послуг, обов'язковість забезпечення яких покладена на державне агентство з управління Зоною відчуження. Більш широко будемо впроваджувати в роботу державного агентства та підпорядкованих державних підприємств  новітні технології щодо електронного управління процесами, прийняття рішень з метою автоматизації та уніфікації процесів управління. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Запрошую до співдоповіді голову Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пана Миколу Томенка. (Оплески)

 

15:55:51

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, коли рік назад ми збиралися в цій залі, я був набагато оптимістичніше налаштований, оскільки я був переконаний, що мені вдасться переконати і Президента, і уряд в тому, що це рік, рік 30-х роковин, мусить бути роком пошанування кожного чорнобильця, кожної людини, яка захистила світ і Україну. І недаремно, я сподівався, що ми своїм комітетом п'ять разів були в Чорнобилі чи в чорнобильській зоні і переконали Верховну Раду проголосувати фантастично великою кількістю голосів Рекомендації наших парламентських слухань.

Як проаналізували ми в комітеті, по 30 пунктах, які ми запланували зробили, точніше, уряду і місцевим владам, за рік виконано аж 4. Прийняті зміни до Податкового кодексу, де ми звільнили від оподаткування міжнародну допомогу. Хоча уряд, який ввів цей податок, не має до цього жодного відношення, ми самі його відмінили, бо розуміли, що взагалі допомоги не отримаємо. Створено міжвідомчу комісію, підготовлено план заходів і оголошено рік "Роком вшанування учасників ліквідації аварії". Решта, як ви розумієте, 26 позицій не виконано.

Найсумніше в цій історії те, що нам вдалося переконати Адміністрацію Президента і Президента напередодні бюджету ухвалити указ. Указ було прийнято Президентом 14 грудня, де було рік 2016-й оголошено Роком вшанування учасників ліквідації на Чорнобильській АЕС та роком пам'яті. І вже в кінці грудня в цьому бюджеті фактично рік 2016-й уряд оголосив роком приниження і знущання над учасниками ліквідації Чорнобильської атомної і тих людей, які захистили Україну. (Оплески)

 Ми намагалися всіляко переконати уряд в тому, що ми не можемо дозволити собі не виконувати рішення Верховної Ради і укази Президента. Я вже не говорив про базові речі: у нас перша стаття Конституції, яку ніхто не відміняв, каже, що Україна – соціальна держава. Це означає, що уряд в своїх рішеннях чи парламент не можуть щонайменше зменшувати рівень соціального захисту людей в тій чи іншій сфері. Ми пішли іншим шляхом: ми почали правити бюджет і намагатися хоть якісь сегменти повернути на цей рік.

З горем пополам ми повернули, як ви знаєте, доплати тим, хто працює в зоні відчуження, ну це 4 з чимось тисяч людей. Хоча, як ви розумієте, тут всі свої, уряд підготував вето на цей закон. Нам треба було підключити неймовірні зусилля, щоб переконати Президента, щоб він підписав даний законопроект, і даний законопроект підписаний.

Натомість ми розуміли, що не 4 тисячі людей, це армія чи Національна гвардія, так скажу, чорнобильців, це велика кількість людей, і тому ми створили робочу групу і спільно працювали в цій робочій групі над так званим законопроектом 2093, який ви знаєте. Ми ухвалили його в першому читанні і переконали сесійну залу проголосувати за короткий розгляд процедури. Все, що залежало від нашого комітету, ми зробили. І тут мої колеги Ярослав Москаленко, тут є народний депутат Арешонков, який працював, народний депутат Королевська і багато інших депутатів, де ми пішли на компроміс різних фракцій, і цей законопроект під нашим тиском був поставлений на вчорашнє засідання.

Вчора, скажу, може непопулярну таку ……… річ, для мене абсолютно несподівано з'ясувалося, що десь під Межигір'ям зариті мільярди Януковича. 3 роки ми не знали про ці мільярди, які зариті там в Межигір'ї, а вчора уряд дізнався і урядова фракція заблокувала Верховну Раду, коли треба було наш Чорнобильський закон розглядати, коли треба було інші законопроекти розглядати на захист людей. Прокуратура не знала, СБУ не знало, уряд про ці мільярди Януковича, а на третій рік дізналися, коли треба було уряд звільнити.

Тому, я думаю, що наша задача в тому числі сказати, що якщо вчора це не вдалося зробити, завтра, в четвер, бо далі ж депутати, ви знаєте, що не дуже напрягаються, ситуація погана і здоров'я погане, через тиждень все рівно не будуть працювати тиждень, тому… А там уже скоро квітень, тому будемо вимагати, я думаю, що це позиція повинна бути наших парламентських слухань, завтра парламент повинен розглянути наш закон 2093 в другому читанні.

В законі, звичайно, я чесно вам скажу, що не враховано все, що ми хотіли врахувати. Оскільки ми розуміємо, що як тільки ми запустимо той  механізм соціального захисту, який би ми хотіли, це вважайте, це однозначно, він буде заветований, тут як і в школу не ходи. Ми вирішили зробити поетапні речі. І перша позиція, яка закладена, це ліквідатори, це вдови, це все, що пов'язано  з медичним, поверненням медичних гарантій обслуговування. І це виплата повних пенсій, з яких беруться ці відсотки. Це перший транш, який ми запланували уже в цьому році.

Всі решта складніші позиції. І тут треба чесно сказати: вони складніші і фінансово. Значить, ми запланували з 1 січня 17 року, тобто десь 4 чи 5 соціальних програм. Хотіли, щоб були відновлені вже, умовно кажучи, з моменту набуття чинності, решта закладені в бюджет 17-го року. Подивимося, як ситуація буде завтра розгортатися. Ще раз я кажу, що ми будемо наполягати на тому, щоб даний законопроект розглядався.

Ще одна неприємна… чому, я так з меншим оптимізмом кажу. Неприємна історія полягає в тому, що нам нема з ким працювати в уряді. Нема з ким працювати, ну, як би в прямому і в переносному смислі. Тому що нема ні віце-прем'єра, який займається цим питанням, немає міністра, який займається цим питанням. І я не критикую тут присутніх, але я вважаю ганьбою для українського уряду, що в 30-річчя Чорнобиля тут немає жодного віце-прем'єра і міністра в цій залі, (оплески) які в такий спосіб висловили своє ставлення до людей, які сьогодні терплять і розуміють, що ситуація непроста. Але цьому терпінню, як ви розумієте, завжди наступає кінець, бо при ситуації, яка склалася в країні, ми мусимо розуміти, що є ті категорії, які ми мусимо захищати. І прикриватися війною, прикриватися Януковичем, який закопав гроші чи ще чимось, значить, уже третій рік, ну, як казала моя мама, "якось невдобно". Треба вже щось сказати людям, що ви на третій рік зробили для того, щоби… Ви ж всі обіцяли захистити і чорнобильців, і афганців, і АТОшників, і всі ті категорії, які ми називаємо найбільш соціально незахищені.

Тому я, може, це політичне питання,  але я абсолютно переконаний, що нам треба мати того міністра, який би розумів, що таке Чорнобиль і не ховався…  (оплески) не ховався, а їздив в Чорнобиль. Бо я попереднього міністра витяг туди один раз, якого вже немає, тільки сказав, що Президент буде. Він злякався, що Президент буде, приїхав. Ну, заблудився, правда, бо жодного разу не був, і пізніше Президента приїхав.  Хотілось би такого міністра, який розуміє чорнобильські проблеми.

Хотілось отримати віце-прем′єра, який би вів ці питання (оплески),  оскільки нам надзвичайно складно. Ви ж розумієте, що я не критикую зараз виконуючих обов′язки. Виконуючий обов′язки міністра немає права голосу, немає права, умовно кажучи, стукнути кулаком по столу під час засідання уряду і звернутися до інших міністрів. Тобто у нас парадоксально:  найважливіше міністерство в 16-му році, яке на сьогоднішній день немає очільника, який би користувався авторитетом. Не просто очільника, бо за якоюсь партійною квотою нам можуть дати його, але ту людину, яка б користувалася авторитетом серед тих людей, яких вона захищає.

Тому ще одна вимога, я думаю, наших парламентських слухань, вона принципова і важлива – Бог з ним, хай розбираються з прем′єрами і всіма іншими – повинен бути міністр і віце-прем′єр, який займається цими питаннями.

Відповідна кадрова політика повинна мати місце і на місцевому, обласному рівні, де ми повинні знати, і ви повинні знати, що ви приходите до людини, яка захищає вас, а яка не шукає, як там, значить, найти якийсь папірець. Бо я приймаю людей, які говорять: тут найшли якусь довідку, за якою ви вже не інвалід, чи ви не ліквідатор. Тобто складається таке враження, що чиновники, які мусять нас захищати, вони… поставлено у них якийсь план скоротити кількість тих, кого вони  захищають. Тобто очевидно, ми мусимо мати вертикаль тих, хто захищає, а не тих, хто бореться з чорнобильцями.

Тепер стосовно моментів стратегічного характеру. Тут я підтримую керівника зони відчуження, слава Богу, що у нас хоч тут керівник появився. То були виконуючі обов'язки, були тимчасові люди і ще якісь. Так само, ми повинні розуміти, що життя в Чорнобилі не завершується з будівництвом "Укриття". Є люди, які працюють, які мають унікальний досвід, які випереджають сьогодні порозуміння проблеми японських фахівців. І ми повинні сьогодні не просто казати, що дайте нам гроші, ми повинні сьогодні використовувати потенціал цих людей і навчитися вже, щоби не лякати Чорнобилем, а відкрити цей Чорнобиль і показати, що ми зробили, що нам треба зробити і як ми далі будемо рухатися. І я абсолютно переконаний, що управлінська модель теперішня вона застаріла і потребує радикальної зміни.

Все, що пов'язано з економікою і інноваціями, це повинно бути агентство чи концерн, де люди, які розуміються на цій тематиці, вони повинні діяти в той спосіб, що думати, як залучити альтернативну енергетику, як залучити міжнародних фахівців, як залучити експертів, щоб ми не просилися в уряді чи ще у когось, дайте нам гроші. Тому що ви ж розумієте, як ми арку "Укриття" зробили, то з неї ж потім треба все витягти, звідти, і це достатньо довготривалий період. Тобто робота навпаки стає складнішою, і вона потребує коштів. Згідно нашої угодою з ЄБРР вони закінчують фінансувати на 16-му році. Виникає питання: як ми будемо працювати, хто це буде фінансувати, хто це буде робить.

Тому я переконаний, що ми повинні сказати, що це новий етап нашої роботи. Що тих людей, які мають фантастичний професійний рівень, ми повинні зберегти кожну людину, і ці люди повинні працювати, і виконувати подальші завдання. А ми повинні залучати всі міжнародні проекти і вчити тих, які сьогодні, не дай Бог, попадають в таку ситуацію, як в Японії.

Що стосується частини території, про яку багато говорять, і є критики нашої позиції. Друзі, наш підхід по заповіднику є наступний. Ну я, коли приїжджаю і коли ця проволока, коли ці пропуски і так далі і так далі, ну це складається враження, особливо для іноземців, що у нас нічого не змінилося і там щось таке неможливо. Ну, рибак ж і браконьєри елітні проходять туди за гроші? Проходять. То чому простий чоловік чи іноземець туди не повинен пройти, подивитися, що там відбулося, і дати можливість  чи Університету біоресурсів, чи  університету там іншому провести дослідження, подивитися, як веде себе територія після 30 років і так далі. А потім залучіть інші університети і західні. І показати, що ми змінюємо.

Звісна річ, що ми не пустимо їх в ту вузьку територію, де десятиріччями будуть забруднення і проблеми. Але, де ситуація покращилася, ми мусимо це зробити. І показати про те, що це не загроза вже світу, а навпаки, ми уроки зробили і мусимо зробити все, щоб іншим допомогти не допустити такої загрози. Тобто це для нас уже гордість, що ми, втративши, на жаль, таку кількість людей, сьогодні і не просто врятували ситуацію, а можемо перейти на новий якісний рівень.

Така сама історія, що я розумію, що це дебатується і критикується. Але, якщо ця територія 10 кілометрів, ніхто там ніколи не буде жити, то давайте ми подумаємо. І всі підприємства наші, які є в Києві, в Дніпропетровську, які, не дай, Бог, рвонуть десь в якийсь момент, які займаються шкідливими відходами, то все-таки на тій території, де ніхто ніколи не буде жити, ми подумаємо, найновіші методики щоб зробити. І не ризикувати в обласних центрах, у Києві в Пирогово чи десь в Дніпропетровську, коли воно добудовано чи не добудовано, залишається.

Тобто це, може, не дуже приємна річ, но ми мусимо сказати, що у нас є такі відходи і ми на п'ятому місці по таких відходах. Після Чорнобиля нам треба зрозумілий механізм мати, як це робити. Не гратися, що ми в Росію відвозимо, платимо їм гроші, а назад вони майже те саме нам повертають, щоб ми закопували. Тобто невже ми в 21 столітті неспроможні зробити зрозумілий механізм роботи з відходами? Це, до речі, загальна проблема, не тільки чорнобильська.

Я зараз їжджу по всій Україні. Ну, як фахівці говорять. Якщо зараз майже 33 тисячі незаконних сміттєзвалищ рівно розстелити по території, десь 5 відсотків території України буде під сміттям. Тобто ми повинні розуміти, що не лише радіоактивне, не лише найшкідливіше, а загально сміття це проблема України. І держава повинна розуміти, це не можна прикриватися війною чи іншими проблемами, що ми не вирішуємо це питання. Тому я думаю, ця стратегія нового дихання для зони відчуження, може, в перспективі не буде управління взагалі, буде ця частина дослідницька екологічна у вигляді заповідника. І цей концерн інноваційно-промисловий, ми ще скоротимо людей, не треба щоб  хтось ними  керував.  Це життя покаже. Але загально, ще раз кажу, що  ми зобов'язані   на сьогоднішній день   захистити тих людей, які  там працюють, дати можливість їм працювати. Так само, звісна  річ, як захистити тих людей, які…

Ще одна  невелика проблема, мушу озвучити,  колеги попросили  сказати, це  створення  повноцінного  Державного  музею-архіву народної культури українського Полісся. Дуже багато фахівців-дослідників намагаються  зберегти те, чим  жив  Чорнобиль. І я думаю, і нам   так само  це треба підтримати.

І насамкінець  скажу наступне, для того, щоб реалізувати  нам ці ідеї, звичайно,  друзі, нам треба,  ще раз кажу,  наш справжній уряд. Калуський уряд  нам не подобається,  но чиказький не набагато кращий калуського. Давайте створимо  український уряд, який матиме дітей, які навчаються в Україні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу,   30 секунд, завершуйте.

 

ТОМЕНКО М.В.  Самі навчатимуться і лікуватимуться в Україні, не боятимуться в Чорнобиль їздити, і тоді  цей український патріотичний уряд  почне думати не про кредити МВФ, а про чорнобильців і громадян України. Слава чорнобильцям! Ганьба  владі!  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо  до  обговорення.  Запрошую  до виступу  пана Миколу Тронька, віце-президента  Національної академії медичних наук України, директора Державної установи  "Інститут  ендокринології та обміну речовин імені Комісаренка Національної академії медичних наук України". Підготуватися  Станіславу Ніколаєнку.

 

16:11:59

ТРОНЬКО М.Д.

Шановна Оксана Іванівна, шановні  чорнобильці,   шановні колеги! Я під впливом того емоційного виступу пана Томенка. Він, дійсно, підняв багато  питань, які, дійсно, ми повинні з вами обговорювати.

Розпочну  з того, може на найбільш актуальній медичній проблемі,  сьогодні  про це вже звучало, це проблема патології  щитовидної залози. Це єдина, яка науково-обґрунтована проблема, яка прийнята науково-медичною спільнотою світу.

Ви знаєте, організація… Ви пам'ятаєте, ну, мабуть, багато з вас, хто пам'ятає 1986 рік, а я це дуже добре пам'ятаю, які надзвичайно гострі дискусії були відносно буде вплив радіації внаслідок Чорнобиля чи ні. І наш колектив, Інститут ендокринології і обміну речовин на протязі багатьох років і 30-річне спостереження дійсно дали ті результати, які стали підґрунтям основного висновку наукового комітету Організації Об'єднаних Націй, що збільшення раку щитовидної залози це наслідок аварії на Чорнобилі.

Ви знаєте, тут прозвучали ті слова, мені дуже приємно сказати, я думаю, що ви мене зрозумієте, що тим досвідом, який має Науково-дослідний інститут ендокринології та обміну речовин, Національної академії медичних наук ним користуються і наші японські колеги відносно тієї патології, про яку я сказав.

Ну, приймаючи до уваги, що 3 хвилини мені, я хотів би зупинитися на тих нагальних питаннях, які повинні ми вирішити в найближчий час і спрямувати зусилля науковців, лікарів, представників органів влади. Я повністю поділяю цю точку зору, що в нашій державі немає з ким говорити про Чорнобиль, нібито його у нас в крані і не було. (Оплески) І тому я цю тезу підтримую. Ну, що нам треба реально і конкретно зробити.

Перше. Це нам треба продовжити обстеження тих людей, які мешкають на цих забруднених територіях, а це діти і підлітки. Продовжити це обстеження.

По-друге. 30 секунд, да? По-друге, що мені хотілось сказати, треба удосконалити систему диспансеризації прооперованих дітей і особливо жінок, які були прооперовані від цієї серйозної недуги і, які народили дітей. Вони повинні бути на постійному моніторингу.

І, по-третє. Оксана Іванівна, я може і не хотів би говорити, але без цього вирішення цього питання, якщо ми не будемо фінансово, не    забезпечимо, чи фінансово будемо  супроводження діагностично-лікувального процесу, дійсно…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, завершуйте,  30 секунд.

 

ТРОНЬКО М.Д. …раку щитовидної залози, і дуже потрібен радіоактивний йод. І, на превеликий  жаль, на превеликий жаль, з великими труднощами приходиться вирішувати це питання.

І мені здається, що, ну, мені так здається, що ці парламентські слухання, формат треба його змінити. Ми не повинні говорити, що ми зробили, а от що ми не зробили  і цей механізм, як це робити    -   це треба робити. (Оплески) . Мені, так це здається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Дякую вам. (Оплески)

Запрошую до слова Станіслава Ніколаєнка, ректора Національного  університету біоресурсів і природокористування   України.

Підготуватись Володимиру  Войтову.

 

16:16:07

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні колеги! Шановна Оксано Іванівно!  Наш Університет біоресурсів і природокористування  постійно здійснює моніторинг  за ситуацією в Чорнобильській  зоні, поскільки в нашому  складі є Інститут радіобіології  на чолі  з професором  Кашпаровим. І ми там дуже багато робимо  цікавої роботи корисної суспільству, і свідченням є тому,  що навіть уряд    Японії в минулому році  виділив більше 4  з половиною мільйонів доларів для  України, половина яких для нашого університету, для обладнання. Але мушу сказати, тут говорили про недоліки, до цих пір, ми  те обладнання не отримали, бо Міністерству економіки нема коли займатися цими проблемами.

Я підтримую сьогодні пропозицію голови агентства Петрука про те, що  в зоні  потрібно Чорнобильській зробити цікавий центр національний дослідницький. І це буде унікальний міжнародний полігон, де ми зможемо  дуже багато корисного   зробити для наших людей. Кілька конкретних пропозицій, поскільки  регламент скоротили з  5 до 3-х хвилин.

Один приклад. Сьогодні, у 841-му населеному пункті Житомирської  області  живуть наші діти, половина з них,  відсотків  30 – це діти і вони п'ють щоденно молоко.  Наші дослідження показують, що забруднення йде, зараження, в основному радіонуклідами стронцію не скільки від того, що заражена, скажімо, там територія, а за рахунок споживання м'яса, молока. І в п'ять разів сьогодні ми маємо більші норми в 30 селах, десь по 870 беккерелей на 1 літр молока. Це у 50 разів більше ніж, скажімо, в Японії, яка після Фукусіми постраждала. Що потрібно робити, давно є рішення. Фероцин, сорбент, який потрібно сьогодні 3 грами на корову, 300 гривень на рік – і нормальне молоко для дітей. Бюджет поставити на  10 мільйонів гривень, вирішити цю проблему.

Наступне. Ми досліджували, разом з нашими колегами з міністерств, відомств, найбільш забруднені сьогодні території і хочемо сказати, що пора приймати вже рішення щодо цих територій, оскільки є території, які просто з інших причини внесені сьогодні і виведені із сільськогосподарського обігу, за нашими оцінками, до 180 тисяч земель можна повертати для обробітку, це дуже гарна, 180 тисяч гектар, це дуже гарна допомога була б Україні для того, щоб люди могли там обробляти, отримувати кошти і таке інше.

І я хотів би, шановні колеги, сказати, що наш університет підготував цілу низку змін до законодавства, ми дали ці зміни письмово, для того, щоб ми підтримали сьогодні всі моменти, пов'язані із науковим дослідженням, підготовкою кадрів і подоланням всіх наслідків. Генеральна асамблея ООН сказала, що за шостий, шістнадцятий рік ми повністю повинні були подолати всі наслідки, на жаль, ми їх не подолали. Чому? Із-за своєї неорганізованості, із-за того, що не слухаємо один одного. Наш університет вніс низку пропозицій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую вам.

Запрошую до слова Володимира Войтова, президента Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України". Підготуватися Миколі Чечоткіну.

 

16:19:34

ВОЙТОВ В.В.

Всім доброго дня! Шановна Оксано Іванівно, шановні учасники Парламентських слухань, шановні побратими ліквідатори, як кажуть, серце  кров'ю обливається, що сьогодні в такий день, коли ми зібралися заслухати про наші проблеми. Моє особисто відчуття від попередніх виступаючих, окрім Томенка Миколи Володимировича, що у нас все практично добре і проблем немає. Але щоденно, як кажуть, наші люди йдуть з життя, тому що немає певних ліків, немає певної медичної допомоги, не працюють певні програми, які повинні працювати без перерви.

І сьогодні ми навіть не вшанували "хвилиною мовчання" наших дорогих побратимів, які ціною свого життя, віддали найдорожче.  Тому є прохання вшанувати "хвилиною мовчання" тих людей, які зробили все можливе для України і світу.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати. Сьогодні, дійсно, прийняті прекрасні документи Президентом, Верховної Ради України, але йде свідоме бойкотування урядом щодо виконання цих документів. За цим стоять ті життя, які безслідно йдуть, покидають землю і ми нічого не можемо зробити. Тобто ми сьогодні повинні з вами привернути увагу, дійсно, я попередника підтримую, я думаю, що формат сьогоднішніх парламентських слухань він буде інший, тому що нам є про що говорити, люди повинні знати, що буде завтра, що буде в соціальним захистом, як їм виживати далі з такими комунальними послугами, з такими пільгами, які не працюють.

І я вже  говорив про медицину. Сьогодні, окрім влади,  громадськість на кінець об'єдналася. Сьогодні, ви знаєте, підписана угода про тісну співпрацю громадських організацій "Союзу Чорнобиль України". Звертаючи на бездіяльність органів влади, громадські чорнобильські організації об'єднались для того, щоб привернути увагу влади щодо виконання конституційних обов'язків, щодо захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Закликаємо всіх чорнобильців, представників влади, не байдужих громадян України 23 березня 2016 року взяти активну участь у всеукраїнській акції солідарності чорнобильців за свої  соціальні права. Збір учасників акції  з 10 до 11 годин на бульварі Тараса Шевченка, місто Київ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ВОЙТОВ В.В. …"Університет".

Шановні побратими, я хочу побажати вам здоров'я, злагоди, порозуміння і об'єднання. Тільки в об'єднанні наше майбутнє. І звернутися до міжнародних, як кажуть, інституцій, які сьогодні готові тісно співпрацювати, знаючи нашу біду.

Дякую всім, низький вам уклін! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до  слова Миколу Чечоткіна, голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Підготуватися Олегу Недаві.

 

16:23:30

ЧЕЧОТКІН М.О.

Шановна Оксано Іванівна, шановні учасники парламентських слухань, народні депутати, чорнобильці! Я, можливо, зараз не затрону тих проблем, які вас найбільше всього цікавлять, але я вам розкажу про ті заходи, які вживає служба, в тому числі, і в зоні відчуження.

Проаналізувавши 30-річну історію після Чорнобиля Державної служби України з надзвичайних ситуацій, засвоєно найважливіший урок, що визначає перспективою ключове завдання: це перетворення території зони відчуження або її частини, яка несе потенційну загрозу найбільш густонаселеному регіону України, на екологічно безпечну територію.

Завдання ускладнено високою пожежною і техногенною небезпекою об'єктів, що функціонують в зоні відчуження та значною площею  лісових масивів, а це близько 150 тисяч гектарів, і торфовищ – це близько 7 тисяч гектарів.

Не зважаючи, що Державне агентство з управління зоною відчуження повністю відповідає за протипожежні заходи на території зони, за захист об'єктів і територій, що розташовані на території зони відчуження, служба змушена утримувати пожежно-рятувальний загін на території зони відчуження загальною чисельністю 337 чоловік особового складу і  67 одиниць техніки. Найбільш критичним за всі 30 років був 2015 рік, коли кількість лісових пожеж збільшилася у 2 рази, а площа їх збільшилася в 32 рази.

Хочу привернути вашу увагу до особливостей цих пожеже, що виникли в 2015 році. Збільшилася не тільки кількість пожеж, а змінилися складові і причини їх виникнення. Якщо в попередні роки основна причина – це вже ж необережне поводження з вогнем, а в окремих випадках, в основному на торфовищах, це природні явища, то в 2015 році значна частина цих пожеж – через  людський факто або можна говорити про навмисний підпал. Тільки в квітні, травні, коли природній фактор ще не є основною причиною виникнення пожеж в Зоні відчуження сталося чотири масштабні лісові пожежі на площі 500 гектарів.  Лише завдяки мобілізації всіх наявних ресурсів, значної кількості наземних сил з Київської області, з інших регіонів України, їх  комплексному  застосуванню і  роботі в цілодобовому режимі  вдалося в найкоротші терміни погасити всі пожежі і не допустити їх поширення на значно більші радіаційно забруднені території. На гасіння цих пожеже службою було витрачено понад 4 мільйони гривень та близько 200 тонн пального,

Якщо говорити про нові виклики та уроки в галузі пожежної безпеки, то 2015 рік  характеризувався тим, що не тільки в Зоні відчуження, а в цілому в державі мала місце надзвичайна складна ситуація з пожежами в екосистемах. В цій ситуації кардинально покращити  пожежну  безпеку не тільки в Зоні відчуження, а в цілому по Україні можна лише шляхом підвищення відповідальності як власників територій об'єктів і земельних  ділянок аж вплоть до позбавлення  їх власності. Зі своєї сторони служба подала пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ЧЕЧОТКІН М.О. ...народними депутатами проектів законів з цього питання. Тому звертаюся до присутніх народних депутатів, підтримати ці закони і винести їх на розгляд в першу чергу.

І саме цьому службою ініційовано розгляд і проведення Державної комісії з надзвичайних ситуацій, на яких буде розглядатися ці питання. Я ще раз вдячний вам за ту роботу. Я дуже добре розумію всі ваші питання і проблеми. Але...

 (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Олега Недаву, народного депутата України від фракції партії "Блоку Петра Порошенка". Підготуватися Анатолію Колядіну.

 

16:27:50

НЕДАВА О.А.

Шановний народ України! Шановна Оксана Іванівна! Шановні учасники парламентських слухань! Коли вся країна здригнулася від страшної звістки: вибухнула Чорнобильська АЕС, - я тільки-но закінчив школу. Тисячі героїв віддали своє життя за здоров'я нас, за наше життя, за нашу країну, за збереження нашого довкілля. Низький уклін і велика шана цим людям, що загинули, і тим, хто живий, і ті, що зараз страждає від цієї події, а також тим, які ціною свого життя боронять нашу Україну сьогодення.

Фракція БПП акцентує увагу на двох принципах – це принцип відповідальності і принцип запобігання. Перше: ми повинні усвідомлювати, що кожен кіловат атомної електроенергії – це відкладення затрат на майбутнє, це величезний ризик життю людей та довкіллю. Біля 60 відсотків собівартості – це імпортна складова: ми дістаємо уран, відправляємо його в Росію на збагачення, і потім забираємо до себе, і тут же ми його і утилізуємо. І за це платимо великі кошти, звісно, Росії.

Атомна енергія виглядає на перший погляд дешевою, але це не зовсім так. Якщо порахувати рекультивацію забруднених земель, належні заходи безпеки атомних станцій, утримання закритих станцій та утримання сховищ відпрацьованого ядерного палива та, не дай Боже, ліквідацію ймовірних аварій – те, що ми всі знаємо, і те, що ми бачимо, - це виливається в неймовірні витрати на виробництво одного кіловату енергії. Тому ми кажемо, що перспективним для України є стратегія поступового переходу в комунальному та приватному секторах на альтернативні та відновлювані джерела електроенергії, і суттєве збільшення її частки в енергетичному балансі України.

Також звертаю вашу увагу на збереження потенціалу теплових генерацій, з їх обов'язковою модернізацією та зменшенням навантаження на довкілля. Бо це мільйони робочих місць, це відновлення машинобудування в Україні, це відновлення видобутку вугілля, а також головне, це собівартість теплової енергії, в собівартості теплової енергії немає імпортної складової.

Чорнобильська катастрофа довела, що ігнорування питання екологічної та техногенної безпеки приводить не тільки до аварій, але і до масштабних витрат на ліквідацію тих наслідків. В Україні багато інших екологічних проблем і ситуацій техногенного та природоохоронного характеру. Це Домбровський кар'єр в Івано-Франківську, це Львівська область Грибовицькі гудрони, це завод "Радикал" у центрі Києва, Дніпропетровська область, Донецька область – виснаження Сіверського Донця і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

НЕДАВА О.А.  І ми кажемо, що єдине джерело фінансування реалізації програми по запобіганню цих техногенних катастроф, це зарахування екологічного податку до спеціального екологічного фонду, що не було зроблено урядом у 2015 році.

Отже, вважаючи за вище значене, считаємо першочерговими заходами: розроблення національного плану із запобігання надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, розроблення і запровадження загальної та регіональної автоматизованої системи оповіщення населення щодо виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, нагальне створення такої системи існує і з огляду воєнної і терористичної загрози.

Щодо зони відчуження. Перед прийманням рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, я вас дуже прошу, це не справедливо стосовно учасників слухань, пане депутате.

 

НЕДАВА О.А. Я вибачаюсь, шановні.

Для збереження природних комплексів, які утворилися в зоні відчуження, необхідно завершити процес надання цій території статусу природного біосферного радіаційно-екологічного заповідника, який повинен мати зонування, на території якого заборонена будь-яка діяльність, окрім діяльності, визначеної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. (Оплески) Дякую.

Прошу до слова, запрошую Анатолія Колядіна, голову Всеукраїнської спілки ліквідаторів, інвалідів "Чорнобиль-86". Підготуватися Олегу Березюку.

 

16:32:50

КОЛЯДІН А.Ф.

Шановні народні депутати, головуюча, гості, побратими-чорнобильці! Кратко скажу так, про проблеми чорнобильців. Найголовніших дві: як вижити і як лікуватись, і вони пов'язані фінансово. Нагадаю, що згідно статті 16 Конституції України захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є обов'язком держави. А захворювання чорнобильців-інвалідів офіційно пов'язане з роботами на ліквідації аварії для ліквідаторів або з наслідками для потерпілих. І в кожного є документ, експертний висновок. Невже незрозуміло, що відповідальність держави у цьому питанні полягає в тому, що по цих хворобах лікування має бути безкоштовним.

Яке вирішення питання? Це державний медичний страховий полюс з грошима на персональній страховій картці. Він забезпечить лікування лікарськими засобами і оперативне лікування, а також профілактичне забезпечення діагностики та санаторно-курортного лікування. Цей спосіб відпрацьований в регресників. Якщо би згадали регресників, то 54 стаття нашого Чорнобильського закону передбачає компенсацію втраченої заробітної плати. Юридично правильна була редакція закону 93 року: 7, 5, 3 мінімальних заробітних плат для ліквідаторів, для інших інвалідів: 4, 3, 2. Це регресна формула, і саме тому 54 стаття має назву "Державна пенсія".

Але є ліквідатори інших категорій. І можна твердо сказати, що здорових серед них немає. Може, вже настав час, коли скажемо ліквідаторам 86 року всім автоматично надати ІІІ групу інвалідності.

В всьому світі шанують героїв-чорнобильців, пам′ятаючи жертовний колективний подвиг ліквідаторів 86-го року, але в Україні по відношенню до цих ліквідаторів все навпаки. За останні роки чорнобильці провели багато акцій протесту, велися перемовини, напрацьовувалися пропозиції, але все розбивалося об залізобетонну байдужість виконавчої влади.

Правовим нігілізмом та зневагою до Конституції України хворий не тільки Кабінет Міністрів України, цією хворобою заражений і парламент. І коли депутати, наприклад, голосують за ганебний закон 76… тире 8 від 28 грудня 14-го року опівночі з жахливим порушенням Регламенту, більше того, Конституції, не бачачи на очі документу, що можна сказати? І чого нам після цього чекати від парламенту?

30 років вже минуло після страшної ядерної катастрофи. Це було так давно, що вже  і не віриться, що це було з нами. Але це було, і ми там були на тій війні з мирним атомом. І всього через півроку наші побратими, кому пощастило, ставили свої автографи на стінах саркофагу. Це сталося 30 листопада 86-го року, а вже 14 грудня був прийнятий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, завершуйте.

 

КОЛЯДІН А.Ф. Саме 14 грудня визначено нашим днем перемоги – Днем шанування ліквідаторів.

Слава Україні! Героям-чорнобильцям слава! Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

Запрошую до слова Олега Березюка, народного депутата України від фракції політичної партії "Об′єднання "Самопоміч". Підготуватися Юрію Недашковському.

 

   16:36:31

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановні пані і панове, доброго вам дня! Визнання неспроможності є половина дороги до спроможності. І держава по великому рахунку як інституція будь-яка має два святих безумовних обов'язки, все решта – це з різними моментами. Перший обов'язок – це дбати про тих, хто постраждав або воював на війні за неї, бо інших немає, це не комерційна діяльність. І друге питання –  це ті, хто постраждав або захищав людей від техногенних катастроф, які сталися по вині держави. Це два святих обов'язки. Всі решта можна на підприємствах, інших, шукати страхові поліси. Тут страхового полісу немає. Тому ця катастрофа, люди, які постраждали внаслідок цієї катастрофи, такі, які рятували людей, захищали від ще більшої катастрофи, і ті, що невинно постраждали внаслідок що там жили, отримали цю катастрофу по спадковості від попередньої держави. Але це не має ніякого значення.

І сьогодні я хочу сказати вам як частина державної влади, яка по великому рахунку як особистість не маю до цього відношення, хочу сказати, ми сьогодні повинні попросити вибачення, тому що держава не справилася з своїм безумовним обов'язком. (Оплески)

Це нема чого аплодувати бо це насправді є проблема. Не справилися з ним. І сьогодні, те, що сьогодні нема міністрів, це є знак. Знак, що вона і не збирається визнавати цю ситуацію, тому що вона дуже складна. Тільки тому, що у нас не було інституційної держави, у нас є випадки, що страждають справжні ліквідатори і справжні постраждалі і отримують бенефіти за це ті, які там ніколи не були. (Оплески) І це, міністр фінансів каже: "Там є маса людей, які не були там і отримують там ті бенефіти". Я кажу: "Та кому ж ви це говорите?" Для цього є Міністерство соціальної політики, яке мало протягом цих років дослідити це.

Як це можна вирішити? Я сьогодні тішуся, що я почув це тут, що немає чого надіятися тільки на державу. Громадськість і ви один одного знаєте, хто постраждав і хто не постраждав, маєте створити, на превеликий жаль, додаткові організації для того, щоб заставити уряд визначити цю річ і дати допомогу тим, хто посправді постраждав, або віддати її.    

І це наша спільна справа і спільний обов'язок. Інакше ми не виконаємо свого обов'язку.

Більше цього, це буде поганий приклад для майбутніх поколінь. Чорнобиль, можна пафосно говорити про Чорнобиль. Але Чорнобиль є техногенна катастрофа недбалості влади. І якщо влада заплатить за це дорогою ціною обов'язку і грошей, вона, можливо, буде дбати профілактично і на інших підприємствах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. …яких є дуже багато у цій країні, дуже багато. Працюючи заступником міського голови у Львові, я, чесно кажучи, кожного дня сивів. Бо я дивився на ці підприємства, які в жахливому стані працюють і техніки безпеки там ніякої. Малий Чорнобиль може статися у кожному місті.

Тому дякуємо вам. І я обіцяю, що ми у Верховній Раді будемо працювати над тими законопроектами, які будуть мати у вас підтримку і увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Юрія Недашковського, президента Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Підготуватися Георгію Лисиченку.

 

16:40:26

НЕДАШКОВСЬКИЙ Ю.О.

Шановна голово, шановні учасники парламентських слухань! Я окреслю питання безпеки і співробітництва. Після чорнобильської аварії для нас, як і для усієї світової спільноти стала очевидною необхідність масштабного міжнародного співробітництва в області ядерної безпеки.

У 1989 році була створена Всесвітня асоціація операторів атомних електростанцій, членом якої є і НАЕК "Енергоатом". З того часу на всіх українських АЕС регулярно проводяться міжнародні партнерські перевірки, місії технічної підтримки і обмін досвідом, завдяки чому невпинно впроваджуються найсучасніші світові практики забезпечення надійності і безпеки експлуатації ядерних реакторів.

В нашій державі вперше у світі в рамках спільного проекту Україна – Європейська комісія МАГАТЕ було проведено унікальну за масштабами комплексну оцінку безпеки української ядерної енергетики, за результатами якої була встановлена відповідність всіх діючих енергоблоків українських АЕС вимогам МАГАТЕ.

Сьогодні питання безпеки мають найвищий пріоритет. Наш принциповий підхід, наша філософія полягають у необхідності постійного підвищення рівня безпеки по мірі того, як з'являються нові знання, новітні технології та найкращий досвід експлуатації.

Кілька прикладів. У період  з 2002 по  2010 рік було завершено реалізацію  трьох державних програм, що дозволило у відповідності з рекомендаціями  МАГАТЕ  повністю усунути дефіцити безпеки, притаманні ректорам радянського   дизайну. А  з  2011 року зразу  ж було розпочато виконання  нової  схваленої міжнародними експертами і затвердженої урядом  України  комплексної зведеної програми  підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС. Ця програма   включає також і додаткові   заходи  з урахуванням уроків Фукусімської аварії.  Її співфінансування     здійснюється  Європейським банком реконструкції і розвитку і Євроатомом шляхом  надання кредитних коштів на  загальну суму   600 мільйонів євро.  Цей кредит  є найбільшим у енергетичному секторі України  та  засвідчує  актуальність  і обґрунтованість заходів  за програмою, а також  довіру з боку міжнародних фінансових  організацій.

За останні роки на українських АЕС не було  жодних порушень, які    б за міжнародною  шкалою ІНЕС були  б  кваліфіковані як такі, що мають відношення чи вплив на безпеку. А впровадженими на наших   АЕС  найсучаснішими  системами  контролю стану навколишнього середовища  не було зафіксовано  жодних випадків  перевищення контрольного рівня викидів  та скидів радіоактивних  речовин у  довкілля. Їх  значення протягом останніх років  взагалі не перевищило   в середньому навіть 1 відсотку від допустимих.

В   нинішніх умовах  реальних  загроз диверсійних   чи терористичних актів на всіх атомних  електростанціях значно посилено фізичний захист, охорону та оборону і введено  посилений режим. Ситуація на  АЕС та містах-супутниках є стабільною  і контрольованою. Сьогодні атомна енергетика стала   островом  найбільшої енергетичної стабільності в Україні і, враховуючи  її домінуючу частку у виробництві, вагомим стримуючим фактом росту ціни  на електричну енергію. Все це дозволяє нам впевнено дивитися  у майбутнє і планувати подальшу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу…  Дякую  вам.

І запрошую до слова  Георгія  Лисиченка, директора Державної установи "Інститут  геохімії і навколишнього середовища Національної академії наук України".  Підготуватись Наталії Королевській.

 

16:43:53

ЛИСИЧЕНКО Г.В.

Шановні чорнобильці, шановні народні депутати, шановні члени уряду, я всіх  вітаю  і вітаю  з тим, що  чорнобильці, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії, дожили до сьогоднішнього дня і можуть відмітити 30-ту роковину.  

Хочу сказати про науку в зоні, яка була і яка зараз є. І у зв'язку з цим я дуже вдячний виступу пана Томенка і пана Петрука, керівника нинішнього зони, про те, що ці питання, вони загострили і розкрили. Тому я за ці 3 хвилини не скажу.

Хочу сказати, що до Чорнобиля у нас не було фахівців, підготовлених для вирішення питань отаких, про які створила Чорнобильська катастрофа. Не було фахівців з радіобіології, сільгоспрадіології, з радіаційної медицини, з реакторних проблем атомних станцій і спеціалістів, які б могли ліквідувати ядерні радіаційна аварії.

Чорнобиль… Мені довелося з перших днів приймати участь у ліквідації наслідків, і Борис Євгенович Патон створив штаб при Академії наук України, який спільно з Академією наук Росії, а фахівці були в основному російські, координував роботу і дозволяв… давав рекомендації уряду України, що треба робити. Я в той час очолив штаб Академії наук в зоні чорнобильській.

Багато моїх побратимів, з якими я працював фактично нікого вже немає. Але я хочу сказати, що наука в зоні розвивалась і дала школу науковців в Україні з усіх проблем, про які я казав. І ми більш-менш нормально розвивалися і працювали в зоні до 2005-2008 року. Після цього все звернуто, всі полігони, всі наукові школи ліквідовані. І у зв'язку з цим хочу сказати, що держава, яка не підтримує науку, буде деградувати. Вона не має ні економічного розвитку, ні соціального  розвитку. Це коротка ремарка. Але далі за цим стоїть дуже багато питань, тому що ті проблеми, які окреслив, наприклад, новий керівник зони, без науки практично нічого   не можна  зробити.   А до нас не приїдуть більше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, 30 секунд, завершуйте.

 

ЛИСИЧЕНКО Г.В.  Остання ремарка. Науку, яка може виконуватися  на тендерних  процедурах і не має послідовного і грядів  накопичення знань, фактично, обречена тоже на ніщо.

А нам зараз  ставлять те, що ми кожен проект…  Я три рази починав моніторити зони. Тому що  тендер закінчився, інші виграють, і де ці знання…

Дякую за увагу! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до слова Наталію Королевську, народного  депутата  України від фракції політичної партії "Опозиційний блок".

Підготуватись Ігорю Грамоткіну.      

 

16:48:04

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Добрый день всем! Я хочу сказать большое спасибо, кто нашел в себе силы, желание и возможности присутствовать сегодня здесь, на парламентских  слушаниях.

Я хочу напомнить тему сегодняшних слушаний: "30 лет после Чернобыля: уроки и перспективы". Мы с вами почти каждый год встречаемся в это время, в этом зале. Но, как мы видим, к сожалению,  за все эти годы уроки никто так и не выучил, а перспективы с каждым годом становятся все туманнее  и туманнее. И многие мои коллеги, наверное, забыли, как еще несколько лет  назад чернобыльцы вместе с афганцами штурмовали здание парламента для того, чтобы  напомнить депутатам о том, что они есть, они живы, и они заслуживают сегодня внимания.

Мы прекрасно с вами знаем, что происходит сегодня в социальной сфере, и мы прекрасно понимаем, как сложно сегодня в целом и в экономической, и в социальной ситуации в стране. Но, как говорится, не хочется того, чтобы людей принуждали напоминать о себе исключительно социальными протестами. Хочется, чтобы в конструктивном диалоге было найдено взаимопонимание, чтобы были исправлены те ошибки, которые допустили за последние два года и за предыдущие 30 лет.

Мне хочется пожелать вам силы духа, веры, вы сильные и мужественные люди, люди, которые смогли стать на защиту своей страны и всего мира, и не побоялись, не сбежали, не спрятались, а пошли по зову Родины и выполнили свой долг. И сегодня, я думаю, мы не должны с вами дискутировать на тему: "А нужна ли медаль к 30-летию?", как сегодня часто мы слышим такую дискуссию в провласных кабинетах, давать либо не давать, хватит времени либо не хватит? Я считаю, что этот вопрос, который вообще не подлежит обсуждению, мы должны сделать выводы и уроки, что вопрос сегодня не в медалях, а в уважении, чести и достоинства тех людей, которые встали на защиту нашей Родины.

Сегодня, вы знаете сами, и я получаю тысячу обращений о том, что нет в людей возможности лечиться, что в госпиталях сегодня нет лекарств, проблемы огромные с питанием и все это держится на мужестве самих врачей, и самих пациентов, которые хоть как-то себя поддерживают. Мы слышали с вами, как за деньги чернобыльские построили дома в Яготине и теперь их отдают сирийским беженцам. Мы также с вами понимаем проблему, когда налог на пенсию сегодня забирают у чернобыльцев…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, прошу.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. И прекрасно понимаем, что есть масса вопросов. Я благодарна голове комитета Николаю Томенко за то, что совместными усилиями смогли принять в первом чтении законопроект. Я благодарна тем коллегам и тем общественным организациям, вместе с которыми мы подготовили совместный план действий по 12 законопроектам. Но я абсолютно уверена, что время говорить оно прошло, и сегодня нам нужно быть настойчивыми, не молчать, действовать. Если нужно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Ігоря Грамоткіна, генерального директора ДСП "Чорнобильська АЕС". Підготуватися Сергію Сидоренку.

 

16:52:10

ГРАМОТКІН І.І.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемые присутствующие! Действительно, в 2016 году фактически все проекты, площадки Чернобыльской АЕС выходят на финишную прямую. Мы заканчиваем работы, связанные с освобождением блоков от ядерного топлива, и блоки переходят в совершенно другой статус, переходят в статус объектов обращения с радиоактивными отходами.

Мы заканчиваем основные международные проекты в рамках международной технической помощи. Это строительство сухого хранилища отработанного ядерного топлива.  И, безусловно, важный проект – это сооружение нового защитного сооружения над четвертым энергоблоком. В этом году мы уверены, что мы надвинем новое защитное сооружение на четвертый энергоблок и начнем вводить его в эксплуатацию в следующем году. Но, это только огромное начало, перед огромной, важной и совершенно тяжелой работой, которая ложиться на наши с вами плечи.

В 2017 году международная техническая помощь будет закончена. Наши уважаемые доноры, страны "Большой семерки" уйдут с нашей площадки. Мы взяли на себя обязательства, Украина взяла на себя обязательства выполнять демонтаж нестабильных конструкций и извлечение топливо-содержащих масс из объекта "Укрытие" на свои плечи. Коллектив Чернобыльской АЕС, мы уже начали работать над этим с основными четырьмя проектными институтами, которые исторически работали на нашей площадке. Мы уже приступили к предпроектным исследованиям и начали работать над этой проблемой.

На этапе ввода в эксплуатацию в следующем году нового безопасного конфайнмента будет демонтировано первая нестабильная конструкция на объекте "Укрытие".

Но это крайне мало. Такая огромная тяжелая задача не может быть решена силами одного  коллектива Чернобыльской  АЭС. Сегодня, после 15-и  лет остановки последнего действующего энергоблока Чернобыльской АЭС становится ясно, что когда останавливали станцию в 2000 году, Украина не была готова к этому ни организационно, ни технически, ни финансово. Когда мы стоим на пороге такой тяжелой задачи, как работа  внутри объекта "Укрытие", мы не вправе повторить ошибку 2000 года. Не может коллектив на своих руках и на своих плечах вынести такую сверхзадачу. Поэтому когда я слушаю Николая Владимировича, когда он говорит, что из 30 решений 26 не выполнено, с такой работой мы никогда ничего не сделаем. Нужна мобилизация. Мобилизация всей страны для выполнения сверхтяжелой задачи. А коллектив Чернобыльской АЭС к этой задаче готов.

Спасибо. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до слова Сергія Сидоренка, проректора Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Підготуватися Володимиру Яценку.

 

16:55:15

СИДОРЕНКО С.І.

Шановне зібрання! Одним з уроків Чорнобиля є те, що країна створила власну освітню платформу з безпеки експлуатації атомних станцій. Але внаслідок анексії Криму ми втратили контроль над Севастопольським університетом ядерної енергії, і на часі формування сучасної освітньої платформи в галузі фізичної ядерної безпеки.

Всі країни приділяють цьому велику увагу. Але для України це просто критично, бо зросли загрози нанесення шкоди ядерній енергетиці. Ці загрози носять комплексний характер, бо крім терористичної присутні й інші. Вони стосуються одночасно кількох ядерних об'єктів, вони можуть реалізовуватися як кібернетичні атаки. В той же час фахівці цього профілю необхідні підприємствам атомної енергетики, центральним органам виконавчої влади, правоохоронним органам і органам спеціального призначення, всього їх в країні не менше 18. І Україна має всі можливості для створення системи підготовки кадрів в цій галузі.

Фахівцями центру вивчено нерозповсюдження Монтерейського інституту міжнародних досліджень, за ініціативою департаменту енергетики США проведена оцінка спроможності університетів України створити національну систему підготовки кадрів в галузі фізичної ядерної безпеки і  окремо визначено Київський політехнічний як такий, що найбільше підходить до цього. І низка  університетів України: Київський університет Тараса Шевченка, Харківський університет Каразіна, Одеський політех – також мають такий досвід. Є інфраструктурні фрагменти практичної підготовки, це центр імені Кузьмича Інституту ядерних досліджень, тренажерні комплекси в Запоріжжі і Славутичі, Харківський фізико-технічний інститут та інші.

Але є і ряд проблем. В нашому законодавстві не унормовано декілька принципових положень щодо фізичної ядерної безпеки, відсутнє навіть офіційне визначення цього поняття. Відтак неможливо розробляти і підзаконні акти. Отже, слід прийняти зміни до нормативно-правової бази. Має бути розв'язано ряд завдань щодо ресурсів для освітньої програми, це навчальні плани, підготовка викладачі нової формації, сучасні підручники і лабораторна база. Потрібна і міжнародна допомога, в тому числі і міжнародні проекти, наприклад, в галузі кібернетичної безпеки. Важливу роль буде відігравати і тристороння ініціатива – Норвегія, Швеція, Україна про співробітництво в сфері ядерної безпеки і фізичного захисту та інші перетини міжнародного співробітництва України в цій сфері. Ці проблеми буде розглянуто, в тому числі в рамках Міжнародного форуму "Уроки Чорнобиля для ядерної безпеки світу", який відбудеться 22 квітня на базі Київського політехнічного інституту як крупний міжнародний захід за планом заходів урядового комітету до 30-х роковин Чорнобильської трагедії. Форум має надати їм....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершуйте, 10 секунд, завершуйте.

 

СИДОРЕНКО С.І.  Форум має надати імпульс початку обговорення нового етапу міжнародного співробітництва за участю України спрямованого на спільну реалізацію заходів остаточного перетворення об'єкту "Укриття"...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Володимира Яценка, віце-президента Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України". Підготуватися Анатолію Носовському.

 

16:59:07

ЯЦЕНКО В.М.

Шановні чорнобильці, нагадаю, що я був народним депутатом у першому, другому і третьому скликаннях і весь час працював в чорнобильській комісії і комітеті.

Перші варіанти законопроектів про захист чорнобильців надійшли від "Союзу Чорнобиль України" і коростенської місцевої громади. Напрацьований комісією законопроект пройшов процедуру всенародного обговорення, був опублікований в центральній пресі, і лише після цього затверджений Верховною Радою України.

Таким чином, органи влади мають ставитися з повагою до Закону про захист чорнобильців і перед тим, як торкатися навіть будь-якої його норми, радитися з оцими людьми. Це має стати правилом. Перше.

Друге. У першому-другому скликаннях ми прийняли документи, які створюють фундамент української державності, правовий фундамент: Декларацію, Конституцію. Там записано: Україна є суверенною і незалежною державою, людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою цінністю, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод громадян, у тому числі право на захист від наслідків Чорнобильської катастрофи. На практиці, скажіть, кому що не зрозуміло? Будь-якій людині, яка є дієздатною, чіткі, зрозумілі, понятні формули. На практиці влада нехтує цими формулами.

Якось на нараді в Мінсоцполітики представники Мінекономіки, Мінфіну кажуть: "Наше завдання – поділити лише те, що маємо". Згубна ідеологія державного управління, яка приносить до деградації економіки і до того, що з кожним роком доводиться ділити все менше і менше. Додайте до цього слухняне виконання так званих рекомендацій МВФ і іноземних посадовців, які трощать економіку України, і маємо сьогодні те, що маємо.

Пропозиції. Докорінним чином змінити ідеологію державного управління. Забезпечувати, починаючи з сьогоднішнього дня, щоденне економічне зростання. Тільки за таких умов ми забезпечимо стійкий розвиток економіки України, збільшення доходів до державного бюджету, повне виконання чорнобильського і інших соціальних законів України. А іноземців вислуховувати треба, але не слухатися ні в жодному разі.

І ще одне. Всім можновладцям, вчити матчасть, як кажуть досвідчені люди. Читайте Конституцію України, і тоді все в Україні буде добре. Усіх чорнобильців України закликаємо 23-го числа до всеукраїнської акції солідарності на захист прав усіх чорнобильців України. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Анатолія Носовського, виконуючого обов'язки директора Інституту проблем безпеки атомних електростанцій. Підготуватися Валентині Колесніковій.

 

17:02:22

НОСОВСЬКИЙ А.В.

Дякую. Доброго дня, шановні пане і панове, хочу звернути вашу увагу на науково-технічні проблеми Чорнобилю.

Науково-технічне супроводження робіт на об'єкті "Укриття" взяло початок у 86-му році одночасно з його проектуванням та будівництвом. На цей час цю функцію виконує Інститут проблем безпеки атомних станцій Національної академії наук України, в якому поки що є фахівці, які, незважаючи на мізерну заробітну платню, виконують свій професійний обов'язок.

Ми всі розуміємо, що влада поступово знищує українську науку. Але треба розуміти, що після введення в експлуатацію нового безпечного конфайнменту виникне ряд нових наукових проблем, пов'язаних як з поточною безпекою об'єкту "Укриття", так і з безпекою робіт з демонтажу його нестабільних конструкцій, а також подальшим вилученням паливовміщуючих матеріалів і поводження з ними.

Остається не до кінця вирішеною проблема ядерної безпеки деяких скупчень ядерних матеріалів. Якщо говорити про наукові аспекти зняття з експлуатації, то після вивантаження відпрацьованого ядерного палива основною проблемою цього напрямку є поводження з відходами. Якщо ця проблема вирішена, то зняття з експлуатації перетвориться на рутинний технологічний процес, де все ясно і зрозуміло.

Але проблема так і не вирішена. Розуміючи, що створення в умовах теперішнього часу геологічного сховища для високоактивних відходів є для України нездійсненною мрією, необхідно розробляти методичну базу і будувати приповерхневе сховище для таких відходів. Тим більше, що в 18 році підходить термін повернення в Україну високоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива. Тому науковий напрям зняття з експлуатації енергоблоків АЕС ще довго буде залишатися актуальним.

Бачення майбутнього. Одним з основних питань залишається питання майбутнього використання майданчика станції. Поточний стан зони відчуження робить малоймовірним доведення промислового майданчика станції до стану зеленої галявини. Майданчик ще значний час буде використовуватись для потреб ядерної галузі України. Це поводження з реактивними відходами. В 2015 році дано старт проекту будівництва в зоні відчуження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Але технології та методи зняття з експлуатації будуть затребувані в майбутньому як в Україні, так і за її межами. Тому стає актуальним використання майданчика Чорнобильської станції як лабораторії для розробки і впровадження нових технологій зі зняття з експлуатації.

Тим не менше, завершення робіт зі створення нового безпечного конфайнменту є сьогодні головним у забезпеченні безпеки. Але це не є перетворенням об'єктів укриття на екологічно безпечну систему. Це лише початковий етап. А ось що буде далі, ніхто не знає. І тому потрібно не допустити, щоб насування арки повісили на неї…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, завершуйте, 30 секунд.

 

НОСОВСЬКИЙ А.В. …повісили на неї величезний амбарний замок і забули про проблему років так на сто. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Валентину Колеснікову, президента Міжнародного благодійного фонду "Діти-інваліди Чорнобиля". Підготуватися Дмитрію Базиці.

 

17:06:01

КОЛЕСНІКОВА В.П.

Шановна пані голово, шановні чорнобильці! Дякую, що є така можливість з вами зустрітися в стінах Верховної Ради. Дуже приємно було слухати пана Томенка, коли він розказав всі наші проблеми. І головне, що, мені здається, він подав нам маленьку надію, що може щось буде вирішено, дай Боже.

Тепер, що стосується дітей. У законодавчих положеннях, зокрема, у причинному зв′язку між захворюванням та інвалідністю у дітей відсутня відповідність та перспективність, внаслідок чого велика кількість дітей по досягненню 18-ліття втрачають причинний зв′язок захворювання з дією шкідливих факторів внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як і в попередні роки, і Міністерство охорони здоров′я, і моніторинг статистики України кажуть про те, що збільшується кількість дітей з новоутвореннями.

Враховуючи звернення батьків та негативну статистику захворювання дітей, які мають онко- та інші серйозні захворювання, але не віднесені до числа потерпівших внаслідок Чорнобильської катастрофи, наш фонд ініціював внести доповнення у статті 11, 14, 27 профільного закону, лейтмотивом якого є визнання дітей першого та наступних поколінь, що мають онко- і вказані вище захворювання, потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Я даю сьогодні в секретаріат підготовлений проект, якби мало це бути в законі. 

Також передаю звернення полісян, більше ста підписів, які просять вирішити питання їх пенсій. Ось ці документи.

Медичне забезпечення та лікування завжди було найгострішою проблемою для чорнобильців. Ми всі знаємо, як ми лікуємося, і про це розповідати навіть не потрібно. Одне хочу сказати: треба дякувати тим самовідданим лікарям і Центру радіаційної медицини, Інституту ендокринології і на місцях, які намагаються за мізерні кошти, а то й  зовсім без них, відноситися до чорнобильців як до людей. Дякую їм.

Залишилася незрозумілою процедура придбання лікарських засобів для чорнобильців. Свіжий приклад. Газета "Дарницькі вісті" надрукувала звернення  керівників громадських організацій Дарницького району міста Києва до народного депутата України Сташука про розірвання договору з КП "Фармація", яке не може забезпечити чорнобильців безкоштовними ліками, в той час коли кошти, відведені на придбання необхідних ліків, не реалізуються лише тому, що вони поступають в кінці року.

Починаючи з кінця 80-х років минулого століття, з фондом працюють закордонні представники. Вони надали велику допомогу чорнобильським дітям. Через наш фонд оздоровлено за кордоном більше 14 тисяч дітей. Більше 5 тисяч дітей проліковано в Україні. Більше 100 дітей тяжко хворих одержали допомогу.

Я хочу сказати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, 30 секунд завершити. 

 

КОЛЕСНІКОВА В.П. Лише одна організація німецька "Привіт, допомога дітям Чорнобиля" за чотири останні роки надала благодійної допомоги на 100 тисяч євро. Я не буду перераховувати, скільки всі інші передали допомоги організації і намагаються робити це і тепер.

Тому у мене велике-велике прохання і звертання і до Адміністрації Президента України, і до Кабінету Міністрів, і до нагородного відділу Верховної Ради України, на місцях теж, в областях…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть мікрофон. Завершуйте.

 

КОЛЕСНІКОВА В.П.  Всіх цих людей за кордоном, які впродовж 25 років допомагали чорнобильцям і дорослим, і дітям.  Бажаю всім здоров'я. Будьте благословенні, дужі, і бажаю, щоб все здійснилося, про що ми мріяли, щоб діяв наш закон. А люди розуміли, що чорнобильці – герої. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую щиро.

Запрошую до слова Дмитрія Базику, генерального директора державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України". Далі підготуватися народному депутату Москаленку.

 

17:10:35

БАЗИКА Д.А.

Шановна Оксана Іванівна! Шановні колеги! Я хотів сказати про наступне. По-перше, де проходить зараз передній край Чорнобиля? Він проходить не по межі 30-кілометрової зони, він навіть не в 10-кілометровій зоні, він в кабінетах лікарів. І там вирішується, чи жити людям, чи не жити. На жаль, так у нас стоїть.

Наслідки Чорнобиля. Вони багато в чому збігаються з наслідками   бомбардувань Хіросіми і Нагасакі. Є велика різниця. В Японії люди, які постраждали внаслідок аварії, вони живуть довше, ніж загальне населення. У нас ліквідатори аварії помирають раніше. Чому? Ми всі звинувачуємо медицину. Я думаю, що ми праві в цьому. Але, якщо ми прийдемо до кабінету лікаря, чим можна поставити діагноз? Фонендоскопом? Фонендоскопом можна щось поставити, а онкологічні захворювання не продіагностуєш.

Точно так же лікар повинен мати освіту, лікар повинен навчатися постійно. У кого він навчається? Він навчається у професора. Професор отримує півставки і три дні на тиждень ходить на роботу. Я тут спілкувався з колегами з медико-санітарних частин. Кажуть, у вас є гроші на зарплату, у нас нема і у нас нема. Це звичайна ситуація. Як ми можемо іти далі, якщо люди, і при цьому ми кажемо, давайте, працюйте. А з іншого боку ми кажемо, це медичні послуги. Наступне слово платні медичні послуги.

Чорнобильцям не потрібні платні медичні послуги. Чорнобильцям потрібна медична допомога. Хто це розуміє? Я, на жаль, дуже песимістично налаштований, оскільки виступав тут і на минулих наших парламентських слуханнях, і тоді така ситуація була, всі наші пропозиції  ми віддали   і сьогодні, віддали  і минулого разу, всі  вони є у матеріалах. Я думаю, що  єдине, на що  ми можемо  надіятися, це на  лікарів і на вас, шановні   друзі.  Вам велике спасибі. Дякую  за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І вам дякую.

Прошу, народний депутат  Москаленко.

 

17:13:46

МОСКАЛЕНКО Я.М.

Вельмишановна спільнота, я маю величезну  честь вітати вас сьогодні  в цьому залі. І хочу попросити  такої нагоди передати своє слово двом  громадським  діячам, скористатися такою нагодою,  Леляку Олександру Івановичу, це представнику  Іванківського, Поліського району і Рафальському Анатолію Варфоломійовичу, ліквідатору ЧАЕС,  депутату народному не одних скликань. Хочеться, щоб сьогодні влада слухала людей, а не люди –  владу. Дякую.   (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, спасибі. Пан Ярослав Москаленко, народний депутат Ярослав  Москаленко передав слово. І тому я запрошую  спочатку до слова Олександра  Леляка, депутата Київської обласної ради, голова  Іванківської  районної ради,  голова  районної  державної адміністрації  з  2007 по  2013 роки. Єдине, що давайте встановимо трошки коротший регламент, оскільки  вас двоє, давайте до   2 хвилин я вас попрошу. 

 

17:14:46

ЛЕЛЯК О.І.

Шановні учасники слухань,  тема наших   парламентських слухань  сьогодні: "30 років Чорнобиля: уроки і перспективи".  Які ж уроки  винесені  із Чорнобильської трагедії? На жаль, по суті ніяких.  Ви можете подивитися сьогодні на урядову ложу, і  це буде відповідь на  питання, яке відносяться до нас чорнобильських влада на сьогоднішній день. Навіть ті заступники міністрів, які були на початку, зараз їх уже в ложі немає. Нас не слухають. (Оплески)

Що ж… які ж "досягнення" за ці 2 останні роки візьмемо? Вони були на протязі всіх років після аварії, але які "досягнення". Відмінено четверту зону радіаційного забруднення. На основі чого? На основі яких результатів? Хто робив ґрунтовні дослідження по відміні цієї зони? Я вам назву… такий наведу приклад. За допомогою Європейського Союзу у позаминулому році Українським інститутом… Науково-дослідним інститутом сільськогосподарської радіології були проведені дослідження по Іванківському району. В результаті цих досліджень із тих 59-и населених пунктів, які віднесені були до IV категорії 15 треба віднести до ІІІ, а всі інші залишити хоча б IV категорією.

Наступне питання. Поліський район. На половину, ви знаєте, це район, який на половину виселений, два населені пункти залишилося в III зоні, всі інші зараз чисті і вільні. Запрошуємо вас на проживання до цих районів.

Наступне питання. Харчування дітей. Ми вимагаємо на сьогоднішній день відновити харчування дітей, які позбавлені його. Ви подивіться на них, у 8 годин йдуть до школи, у 3 години повертаються зі школи, ці діти на бадилинок вже перетворилися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу 30 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

ЛЕЛЯК О.І.  Да. Наступне питання. Оздоровлення для дітей. Куди воно ділося? У нас в Іванківському і Поліському районі із 100 дітей залишилося  здоровими три дитини, а 97 -  хворі. Що ми говоримо – оздоровлення не потрібно?

Тому як пропозиція до парламенту, до уряду нашого  прийняти ті зміни необхідні до законодавства,  щоб ті  питання, які я висловив сьогодні, були враховані  і вирішені. І плюс до цього 37, 39 і 54 статті  Закону про соціальних захист… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам.

Запрошую до слова Анатолія Раханського, народного депутата  України другого, третього і четвертого скликань, учасника  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Регламент – 2 хвилини, прошу.  

 

17:17:53

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Вельмишановна Оксана  Іванівна,  вельмишановні  побратими-чорнобильці! Я, народний депутат  другого, третього і четвертого скликання. За ці скликання  у нас були народні  депутати   України чорнобильці – 37 чоловік. І я очолював   міжфракційне об'єднання "Депутати – чорнобильці".   І у нас не було таких проблем з чорнобильцями тоді, в той час, як є вони сьогодні.

Що потрібно    зробити? Потрібно терміново внести зміни до Закону про вибори народних депутатів  України по пропорційній системі з відкритими списками. Тоді багато і вас зможуть приймати участь в балотуванні, балотуватися і бути депутатами-чорнобильцями. Не буде депутатів-чорнобильців – нічого не буде.

Я приведу вам приклад. Сьогодні немає жодного народного депутата  України, Верховної Ради  України в Постійній делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Я, будучи в Раді Європи,  виступив 86  раз по проблемам Чорнобиля. І, значить,    він тут сидить, як ми привезли з Борисом Іллічем Олійником на чорнобильську станцію леді Фішер, яка президент Парламентської асамблеї Ради Європи, провели засідання комітету, Європейський банк реконструкції та розвитку виділив, терміново виділяв гроші. Це перше питання.

Друге питання я хотів би, ми внесли пропозицію щодо створення асоціації народних депутатів України ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській станції. Це всі депутати, які чорнобильці, повинні увійти в цю асоціацію і ця асоціація буде допомагати нашому уряду, Президенту і парламенту, як вірно поводитися і толерантно з нами, з чорнобильцями. Дякую за увагу. Здоров'я вам, всього вам найкращого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую щиро.

Запрошую до слова Юрія Кутлахмедова, провідного наукового співробітника Інституту клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії України. Підготуватися Юрію Фомічеву.

 

17:20:37

КУТЛАХМЕДОВ Ю.О.

Дорогие коллеги и колежанки по несчастью, я приведу совершенно очевидный и давно известный строгий факт о том, что в 1986 году была реализовано, практически 90 и больше процентов, всей дозы за жизнь. Поэтому мы эту дозу отменить не можем никогда. Единственное, что мы можем,  это следовать ее результатам: медицинским, смертельным и прочим рискам.

Поэтому единственная реальная защита в этом деле, я считаю, то, что о чем здесь  немножко говорилось, это страховая защита. Если заставить, например, при средней дозе 10 миллизиверт за жизнь, заставить государство оплатить полис где-то в 100 гривен, то если риск 10 в минус третьей, то есть одна тысячная. Поделите 100 на одну тысячную, и вы получите покрытие проблем медицинских на 100 тысяч гривен. Это еще не бог весть что, но этого достаточно, чтобы решить проблемы дорогого диагностирования, дорогих лекарств и операций. Наверное, на сегодня не самых дорогих, но все-таки. Это единственный реальный способ в этом случае нас всех защитить от последствий Чернобыльской аварии. Потому что все остальные разовые выплаты они эту проблему не решают. То есть речь идет о том, чтобы между человеком и его медицинскими проблемами поставить страховую компанию. Пусть это будет государственная, пусть это будет частная, пусть будет специально созданная, но нужно заставить государство купить такие полисы всем ликвидаторам и их детям.

Только в этом случае мы можем не выпрашивать деньги, чтобы медики не страдали, выискивая какие-то средства на диагностику и на лечение, а чтобы это было радикально. И, действительно, тогда человек обращался не с просьбой и мольбой к государству, а страховой компании, которая должна была обеспечить и диагностирование и фармакологию, и операцию, если это необходимо.

Вот это решающий шаг в проблеме ликвидации медицинских последствий, с которыми мы все имеем и будем иметь дело.

Всего вам доброго, и дай Бог вам здоровья! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Юрія Фомічева,  міського голову міста Славутича Київської  області. Підготуватися Володимиру Кобчику.

 

17:23:35

ФОМІЧЕВ Ю.К.

Шановні друзі! Ми сьогодні підводимо  підсумки 30-річної роботи по ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи людства. І місто Славутич всі ці роки безпосередньо долучено до цього процесу, виконуючи важливу державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Славутич сьогодні – це 25 тисяч жителів, це 49 національностей і народностей, які живуть в мирі і злагоді, це сучасне українське і справжнє європейське місто. Маючи потужну інфраструктуру, ми виконуємо функцію не лише зняття з експлуатації ЧАЕС, ми є центром розвитку навколишніх сільських  громад Чернігівської області.

Які проблеми сьогодні? По-перше, це створення нових компенсуючи робочих місць, маючи на увазі скорочення персоналу ЧАЕС і завершення міжнародних проектів. До речі, працівникам міжнародних проектів, які будують новий безпечний конфайнмент, до цього часу не нараховується шкідливий стаж, бо міністерство черговий рік ігнорує і не включає до списку номер 1 компанію "Новарка", генерального підрядника цього будівництва.

Наступна проблема – утримання інфраструктури міста. Сьогоднішній Славутич здатний забезпечувати високоякісними соціальними послугами населення в  30-35 тисяч мешканців. Так що нам закривати школи, закривати дитячі садки і басейни чи може навпаки – розвивати місто, використовувати його потенціал?

Наступна проблема – медичне обслуговування. Ми другий рік поспіль доводимо державі, що спеціалізована медицина – це не функція міської влади, це не Славутич замовляє роботи в Зоні відчуження. Ми лише забезпечуємо комфорт і спокій людям, їх сім'ям, які працюють там, а живуть в місті Славутичі. Що ми пропонуємо? З урахуванням того, що процес ліквідації наслідків аварії, економічне... екологічне відродження забруднених територій буде дуже тривалим в часі, ми пропонуємо визначити місто Славутич як базову площадку впровадження проектів зняття з експлуатації, розвитку Чорнобильської площадки.

Наступне – те, про що казав Микола Томенко, ми не маємо права не  використовувати потенціал професіоналів Чорнобильської АЕС і Зони відчуження. Ми не маємо права не використовувати потенціалів професіоналів НАЕК "Енергоатом", "Атомремонтсервісу". Пропонуємо створити в місті Славутичі технологічний парк з основним об'єктом – багатоцільовим дослідницьким науковим реактором. До речі, такий реактор в Києві свій термін вже вичерпав і переніс його за межі столиці є дуже актуальним.

Наступна пропозиція, враховуючи багаторічний досвід зняття з експлуатації, ліквідацію наслідків Чорнобильської трагедії, пропонуємо створити в Славутичі міжнародний учбовий центр по підготовці фахівців для роботи на атомним енергоустановках, зняття їх з експлуатації....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дайте завершити 30 секунд.

 

ФОМІЧЕВ Ю.К. Тридцять секунд. Та  поводженню з відпрацьованим паливом, а всі інфраструктурні моменти в нас для того є.

І останнє, на жаль, я не бачу заступника міністра, навіть він  втік. А я хочу звернутися до Міністерства охорони здоров'я: давайте врешті-решт визначимо державний заклад - спеціалізовану медико-санітарну частину номер 5 в підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я України як базовий заклад по спеціалізованому медичному обслуговуванню працівників зони відчуження, міста Славутича і навколишніх територій і забезпечимо його безумовне фінансування в повному обсязі. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Запрошую до слова Володимира Кобчика, голову Товариства ветеранів-інвалідів ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Підготуватися Віктору Вішеленкові.

 

17:27:40

КОБЧИК В.П.

30 лет борьбы, 30 лет преодоления – і ніякого вшанування. Был ли вообще смысл участия в ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС? Отдали свое здоровье, тысячи и тысячи жизней. Скажу прямо: смысл был, потому что мы создали атомную энергетику Украины. Сегодня АЭС вырабатывает 65 процентов всей электроэнергии, а если бы работала ЧАЭС, которую остановил господин Кучма, то было бы все 80 процентов.

Мы оказывали яростное сопротивление по остановке блока и закрытию ЧАЭС. Ребята плакали у пультов, прирост электроэнергии Украины возрос только за счет атомных блоков. Не построен ни один киловатт тепловой энергии, наоборот, тепловая энергетика хозяина Ахметова в полном завале. И только благодаря атомным станциям мы ….. не в кромешной темноте.

В КП НАЭК "Энергоатом" работают прекрасные менеджеры во главе с президентом Юрием Недашковским и председателем профсоюзного комитета Алексеем Лычом, создали они прекрасный коллектив, который работает без сбоев и аварий. Мы не допустим, чтобы в этот коллектив вмешивались дельцы и делили там что-то, непонятно что.

Я анализировал очень много законы Украины, сравнивал с нашим законом, и получается полный кошмар. Ни один закон Украины не подвергался таким диким изменениям в сторону ухудшения и выхолащиванию,  как наш закон. Вдумайтесь, только перечисление этих изменений еле умещается на двух страницах мелким почерком. А всего их насчитывается 42. Самые убийственные изменения были  законом от 28 декабря 7-го года и законом номер 76 от 28.12, принятый ночью 29 декабря, который уничтожил полностью IV категорию населения, пострадавших от Чернобыльской катастрофы, и частично ІІІ. Убрали все зоны и всю социальную защиту чернобыльцев.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые народные депутаты, зачем вы устраиваете нам эти "дьявольские" ночи геноцида, ведь следующая ночь повторилась и 25.12.15 года. Очередной ночи наш народ просто не выдержит.

О налогах на пенсии чернобыльцев, это просто беспредел. Где же ваша совесть? Ведь в статьях 165.1.3 Налогового кодекса Украины говориться: "До загального місячного доходу платника податку не включаються такі доходи: суми відшкодування платнику податку розміром шкоди, заподіяному внаслідок Чорнобильської катастрофи". Это требование статей 13 и 54 нашего закона, это требование Венской конвенции 97-го года. И наконец…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 30 секунд у вас, завершуйте.

 

КОБЧИК В.П. Наконец, требование статьи 13 Закона Украины "Про використання ядерной энергии", где сказано: громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування у повному обсязі.

Вывод напрашивается единственно правильный: немедленно отменить 16 с половиной процентов налога на пенсию инвалидов-ликвидаторов, (участников,) ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. На повестке дня Верховной Рады вот-вот должен появится закон, проект закона…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам треба часу? 30 секунд? Прошу, я вас дуже прошу, тільки завершуйте.

 

КОБЧИК В.П. В статье 50, 52, и особенно в статье 54. Мы очень надеемся, потому что мы согласовали со всеми чернобыльскими организациями этот проект закона. И нам известно, что он уже находится на пути в Верховный Совет.

Мы также… Несколько слов о взаимоотношениях и сотрудничестве с Верховной Радой, Кабинетом Министров и Президентом. Они просто никакие. Буквально десятки писем от руководства "Союза Чернобыль…" Президенту Украины о встрече именно на эту тему оптимизации Чернобыльского законодательства остаются даже без ответов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас мушу перебити, тому що ваші колеги будуть обурюватися. Будь ласка, 10 секунд, і завершіть вашу думку, щоби могли продовжувати нашу роботу.

 

КОБЧИК В.П. Мы также сооружаем памятник героям Чернобыля в Деснянском районе города Киева, где проживает очень большое количество ликвидаторов, эвакуированных из города Припять. И мы приглашаем вас 26 апреля, особенно руководство страны на… для того, чтобы вы приняли участие вместе с дипломатическим корпусом стран-участниц ликвидации аварии на Чернобыльской… посетить мемориал и отдать долг памяти жертвам трагедии. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую.

Перепрошую, але я мушу слідкувати за тим, щоби ви всі встигли виступити.

Прошу до слова Віктора Шиленка, начальника державного закладу "Спеціалізованої медико-санітарної частини № 5 Міністерства охорони здоров′я України". Підготуватися Тетяні Майоренко.

 

17:33:46

ШИЛЕНКО В.М.

Шановна головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Рік тому я від імені всіх 17 спеціалізованих медико-санітарних частин звертався з цієї трибуни з обґрунтуванням недопущення передачі медсанчастин з державної власності в комунальну та необхідністю внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно порядку та обсягів фінансування цих лікувально-профілактичних закладів. Не дивлячись на очікування від отриманих обіцянок, ніяких змін в системі охорони здоров′я та життєдіяльності медсанчастин не відбулося.

У 2016 році МОЗ, не зважаючи на постанови Кабінет Міністрів № 973 і 501, згідно яких медико-санітарні частини забезпечують виконання загальнодержавних функцій, продовжує чинити тиск на медсанчастини та органи місцевого самоврядування на місцях в питанні передачі в комунальну власність цілісних майнових комплексів.

Наголошуємо, що ми не є противниками реформ.

Але на нашу думку реформи в системі охорони здоров'я повинні підпадати одному критерію: добре чи погано хворому, добре чи погано лікарю. Нам же нав'язують рух від системи, приховуючи таким чином фінансову ішемію галузі.

Ви всі добре знаєте, що мірилом та метою системи охорони здоров'я є якість і доступність медичної допомоги, які є пропорційними фінансуванню та матеріальним ресурсам, що виділяється на охорону здоров'я. Про яку якість може іти мова, якщо запропонована медична субвенція становить 35 відсотків від рівня минулого року. На наші заклики про допомогу в збільшенні фінансування в МОЗ України нас відфутболюють до місцевих органів самоврядування, ті в свою чергу кивають на Міністерство охорони здоров'я. І в цій круговерті ми існуємо вже другий рік. В цьому невизначеному становищі хочу висловити вдячність Томенку Миколі Володимировичу, Матову Валерію Олексійовичу, Коваль Вікторії Миколаївні. Завдяки їхній допомозі в 2015 році було підписано Розпорядження Кабінету Міністрів номер 815-р про додаткове фінансування, що дозволило вижити медсанчастинам в 2015 році та вийти із фінансового колапсу.

 Тому прошу вас, шановні законодавці, в рік 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи збільшити фінансування медсанчастин до рівня хоча б 2015 року, що відповідає вимогам статті 13 Закону України, №309, про загальні засади. А для упередження проблеми в довгостроковому періоді прийняти законопроект номер 2194-1 про внесення змін до Бюджетного кодексу. Або як самий простий і швидкий варіант вирішення питання, це перейменування закладів  у спеціалізовані лікарні на прикладі колишньої медсанчастини 6 міста Дніпропетровськ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Тетяну Майоренко, заступника, заступницю голови громадської організації "Всеукраїнське об'єднання інвалідів та постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС "Відлуння Чорнобиля". Підготуватися Валентинові Мельниченкові.

 

17:37:14

МАЙОРЕНКО Т.П.

Шановна головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Чорнобильська трагедія, це й тяжка спадщина для майбутніх поколінь, яка буде передаватись, на жаль, на їхньому здоров'ї і життю. Але масштаби чорнобильської спадщини могли би бути меншими, якби держава на той час, Радянський Союз, взяла би на себе відповідальність за все, що сталося, і не приховувала від населення правдивої інформації. Але через, що і є одним із уроків Чорнобиля, але через брехливе замовчення і цинізм населення міста Прип'яті майже дві доби перебувало в епіцентрі атомного вибуху. Жили собі життям, навіть не підозрюючи, яку дозу опромінення вони на той час отримали.

Через брехливе замовчення і цинізм населення Поліського, Народич і інших населених пунктів залишили в зоні, де радіаційний фон перевищував дозу опромінювання в тисячі разів! Держава на той час Радянський Союз чинила геноцид над власним народом, залишивши поліщуків на виживання з радіаційним ворогом.

Сумна статистика. З 30 тисяч населення Поліського району 21 тисячі вже немає в живих! Це не геноцид?! Особливо в 1986 році у тяжкому становищі перебували діти і підлітки,  да не тільки  у 86-му році. Сьогодні вони становлять  доросле населення. Скажіть, будь ласка,  а які  перспективи у них для життя? Що вони можуть передати  сьогодні  своїм дітям, коли  держава, на той час Радянський Союз,  вкрала у них  саме  цінне – це  здоров'я?

Сьогодні продовжується  геноцид над чорнобильцями, всіма категоріями. Втілення  у життя постанови, яка порушила принцип соціальної справедливості, привела до  дискримінації, до розколу у  чорнобильському русі.   У зазначеній  категорії (я по двох зупинюсь, будь ласка,  не  обіжайтесь інші),  категорії відселених  із зони, евакуйованих… категорії евакуйованих із зони відчуження, відселених   із зони  безумовного  обов'язкового відселення віднести до категорії "та інші" на виживання, на пенсію сьогодні 1300 гривень. Це що не геноцид?  Хоча  нас  всього 6 тисяч. Невже сьогодні   6 тисяч  є великим  тягарем для бюджету України? Невже сьогодні  ліквідатори, які ціною свого життя боролися з ядерним ворогом, сьогодні  є тягарем для бюджету України? Невже  населення, яке  30  років живе на забрудненій радіонуклідами землі і бореться  за своє виживання,  ж тягарем для    населення?

Ми звертаємося до керівників держави, на жаль, їх немає, але  зробити   все можливе, щоб навести соціальну справедливість у пенсійному  забезпеченні чорнобильців.  Оскільки   одні  сьогодні  отримують максимальну пенсію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка,  завершуйте.

 

МАЙОРЕНКО Т.П. Ми надіємося, що  буде прийняти Постанова про пенсійне забезпечення інвалідів Чорнобиля, яка підніме рівень  життя, особливо для  тих, які сьогодні   знаходяться за межею бідності. 

Всім чорнобильцям і кожному  окремо підтримки, здоров'я, щоб мати сили боротися  за наші соціальні права.  Дякую  за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова  Валентина Мельниченка, генерального директора  Державної  корпорації "Українське державне об'єднання "Радон", директора ДСП "Центральне підприємство  по поводженню з радіоактивними відходами". Підготуватись Володимирові Деркачу.

 

17:41:02

МЕЛЬНИЧЕНКО В.П.

Вітаю шановних учасників парламентських слухань  і шановну Оксану Іванівну! Роботи по поводженню з РАВ  в  Україні виконуються Державною корпорацією "Українське державне об'єднання "Радон". Корпорація "Радон" здійснює збирання, транспортування, зберігання та захоронення  РАВ, які утворюються в промисловості, наукових та медичних  установах всієї  України.

За 30 років від моменту Чорнобильської катастрофи підприємствами корпорації зроблено вагомий внесок як у подоланні  її наслідків, так і   в розвитку системи поводження з РАВ в цілому.  Найбільш вагомим, що вдалося  реалізувати  підприємствам корпорації за останні 5 років  в період  з 2011-2016 років є наступне. 

На майданчику     комплексу "Вектор" створено центральне сховище    відпрацьованих  джерел іонізуючого випромінювання. Його    проектна  потужність дозволяє  безпечно і достроково зберігати одночасно 500 тисяч відпрацьованих  джерел іонізуючого випромінювання. Сховище побудоване на кошти виділені  урядом Великої Британії в      9 з половиною мільйонів фунтів та Європейської комісії в 2 мільйони євро. Після успішного  проведення  в червні 2015 року "холодних" випробувань,   сховище прийнято як закінчений об'єкт в експлуатацію.  У поточний момент  закінчуються  роботи  з отримання   ліцензії на "гарячі" випробування сховища. І найближчим часом  перша партія ....… поступить на зберігання  зі сховищ міжрегіональних спецкомбінатів корпорації до цього надсучасного високотехнологічного об'єкту.

Розпочато реальне захоронення РАВ в …….. третьому, що розміщується   на майданчику комплекс "Вектор". Це тісно пов'язано  з практичною реалізацією робіт,  з перепрофілювання  спецкомбінатів  корпорації пунктів  захоронення РАВ у пункти їх тимчасового зберігання. Так, протягом 2014-2015 років перевезено з майданчику Харківського спецкомбінату корпорацій та розміщення на захоронення сховищ ………  78 контейнерів з радіоактивними відходами. Корпорацією додається максимум зусиль, спрямованих на створення вкрай необхідного держави сховища, що надходить після переробки з Російської Федерації ядерного палива українських АЕС. На жаль, на цьому шляху існують серйозні затримки з фінансуванням, його просто не виділяють, немає коштів на оплату, експертизу, техніко-економічне обґрунтування та самого проекту. Необхідно зазначити, що для створення сховища потрібно 380 мільйонів гривень, тобто близько 15 мільйонів доларів. З іншого боку, сума штрафу, яку доведеться платити Російській Федерації у разі затримки з прийняттям доходів у 2018 році, сягнуть 75-76 мільйонів, тобто в п'ять разів більше загальної вартості будівництва.

Головне проблемне питання, що стоїть не тільки перед корпорацією, але й перед всією галуззю поводження з РАВ України – це питання фонду поводження з РАВ. Протягом 2010-2015 років за даними НАЕК "Енергоатом" підприємства енергетичної галузі, що генерують радіоактивні відходи, перерахували до фонду 3 мільярди 811 мільйонів гривень. Кошти фонду повинні використовуватися на створення інфраструктури, яка забезпечуватиме поводження з РАВ. В реальності цього не відбувається. Підприємство корпорації "Радон"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, але завершуйте, будь ласка.

 

МЕЛЬНИЧЕНКО В.П. Да. За зазначений період отримали тільки 7 процентів від суми перерахованого до фонду 260 всього мільйонів гривень. Наслідки є критичними і безпечними, зокрема з 2009 року не відбувається фінансування робіт з будівництва першої черги сховищ, комплексу вектор, вже збудованих більше як на 90 процентів. Тому працівники державної корпорації "Радон" при умові стабільного фінансування готові в зазначені терміни виконувати всі роботи по погодженню з РАВ. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до слова Володимира Деркача, голову Донецького осередку всеукраїнського об'єднання ветеранів Чорнобиля.

 

17:44:57

ДЕРКАЧ В.Г.

Уважаемые друзья, коллеги! Всем присутствующим в зале, доброго дня и доброго здоровья! Я, Деркач Владимир, ликвидатор аварии на ЧАЕС в 1986 году май-июнь месяц, инвалид Ш группы, участник боевых действий в зоне АТО. Проблему, которую хочется озвучить и поднять, вопрос ее разрешения на уровень первых руководителей страны – это Президент, глава правительства, спикер Верховной Рады. Кто внимательно следит за историей нашего чернобыльского закона – это сплошные муки, годы надежд и годы разочарований. Какие аргументы можно привести к этим словам? Многие, кто принимал участие в ликвидации аварии на Чернобыльской  АЕС, на сегодняшний день у этих ребят неправильно посчитанная заработная плата. Не правильно посчитанная заработная плата, является не правильным начислением их пенсий. Выстраданные ценой жизни наших товарищей законные решения судов, вынесенные именем Украины, не выполняются. Постановление 1210 от 2011 года о повышении уровня социальной защиты граждан, которые пострадали вследствие Чернобыльской катастрофы, фактически похоронили эти решения судов. Как и ранее чиновник решал, так и на сегодняшний день он решает судьбу людей, а не строго выполняет норму Законов Украины и Конституции Украины.

Примером этого служит судьба солдат-срочников, которые принимали участие в ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС. У меня в роте было 5 человек, выходцев из Киевской области. Это были… это пацаны, которым было на тот период времени 20 лет. Им сейчас 50 лет. Я знаю, что многие не смогли решить вопрос, как со своим здоровьем, так и защитить свои законные права, основываясь на норме наших… нашего чернобыльского закона.

Проблема наших неудач и ошибок заключается в амбициях отдельных руководителей и нежелании вести разъяснительную работу внутри чернобыльских организаций по изучению и разъяснению норм нашего законодательства.  Примером этого служит 2007 год, когда группа чернобыльцев в Донецке смогла переломить в результате голодовки подходы к пониманию и решению проблемы по выполнению статьи  50 и 54-й, подчеркиваю, части четвертой.

Голодовка чернобыльцев в 2011 году, где был героизм  и самоотверженность одних и предательство других, заставило власть похоронить так званое постановление 745 и принять постановление 1210, которое на сегодняшний день выполняется по усмотрению чиновников.

Через месяц с небольшим 30 лет этой трагедии. Я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 10 секунд.

 

ДЕРКАЧ В.Г. Хотелось бы обратиться к Президенту Украины и  депутатам Верховной Рады словами поэта Ас-Самарканди Мухами-Азахари: "Основа каждого государства и фундамент любой страны покоятся на справедливости и правосудии… " (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Запрошую до слова Юрія Соломатіна, народного депутата України четвертого скликання.

Але перед тим, пане Юрій, як ви почнете говорити, тут стосовно попереднього нашого виступаючого пана Валентина Мельниченка колеги звернулися і попросили привітати його з уродиною, сьогодні у нього день народження. (Оплески)  Я вас вітаю, і ми всі  разом вас вітаємо. Здоров'я вам, вам і всіх благ.

Прошу, пане Юрію.

 

17:49:09

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановна Оксана Іванівна, я – двічі депутат Верховної Ради України, третього і четвертого скликання. В четвертому скликанні я був секретарем усього чорнобильського комітету і в чорнобильських справах обізнаний. А до цього, в 1990-1998 роках працював Держком Чорноболя, Мін Чорнобиля, МЧС України, в Головному управління радіаційного захисту населення начальником відділу радіаційного контролю і радіоекологічного контролю. Тобто всі ці питання пов'язані з Чорнобилем мені дуже добре відомі і законодавча база, і наукова база, воно пройшло через мене і моїх товаришів. А до цього дещо і зробив, в урановій галузі 25 років і певні відкриття  уранових родовищ єсть і на моєму рахунку.

Я це сказав лише для того, щоб ви зрозуміли, що ті пропозиції, з якими я зараз буду виступати, вони не поверхневі, вони глибоко обґрунтовані, науковим і всім тим досвідом моїм практичної діяльності, який в мене є. Насамперед, я був дуже здивований, коли вивчав документи, які підготували до цих парламентських слухань, що немає звіту Національної  комісії радіаційного захисту України. Ця комісія була створена відповідно до Декларації про державний суверенітет України, прийнятий у 1990 році, вона була створена при Верховній Раді України, щоб на неї ніхто не впливав негативно, щоб в дуже таких, сприятливих умовах працювала.

Головою цієї комісії був Дмитро Михайлович Гродзинський, академік, ботанік, майже 20 років, а потім на посаду голови цієї комісії прийшов Володимир Петрович Скубенко, доктор економічних наук, спеціаліст з металургії, коксу, вугілля тощо. І зараз його навіть і на цьому нашому засіданні, на цих слуханнях немає. А повноваження комісії закінчилися рік тому.

Тому я хочу внести таку пропозицію. Шановна Оксана Іванівна і члени комітету, апарат комітету, негайно відпрацювати постанову про закінчення повноважень цієї комісії і почати опрацьовувати питання з того, що і як з нею далі робити.

І наприкінці. В Республіці Білорусь така комісія при Кабінеті Міністрів України..., в Росії – при Національній академії наук. Є Міжнародна комісія радіаційного захисту, в цій міжнародній комісії є представники всіх тих держав, які я назвав, але України нема. Ось ціна роботи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова В'ячеслава Шестопалова, заступника директора Інституту геологічних наук  Національної академії наук України.

 

17:52:55

ШЕСТОПАЛОВ  В.М.

Шановні чорнобильці, депутати, колеги.

Я хотів би підтримати голову Державної адміністрації зони відчуження і теж поговорити трошки про майбутні зони.

Я вважаю, що для того, щоб в зоні чітко виконувалась робота сьогодні, на завтра і на майбутнє, треба, перш за все, підготувати концепцію зони і комплексну програму дій в зоні. Ці документи потрібно доручити Державній адміністрації зони відчуження  з широким залученням науковців і виробничників. Ці документи слід розробляти з урахуванням існуючої майбутньої спеціалізації зони, а саме: у центральній промисловій частині зони, як ви знаєте, іде зняття ЧАЕС з експлуатації, будуються тимчасові остаточні сховища для зберігання радіоактивних відходів відпрацьованого ядерного палива, тощо. У південній частині територій, після вибору майданчиків, будуватимуться, експлуатуватимуться геологічні сховища середньоактивних і високоактивних відходів. Крім того, тут доцільно збудувати комплекс електроустановок з використання сонячної, вітрової енергії та регулюючої системи теплового насосу. Хочу нагадати вам, що в Німеччині в 15-му році за рахунок сонячної енергії вироблено електроенергії стільки ж, скільки на всіх атомних станціях Німеччини. Це дуже вдале місце, тому що тут проходить електромережа від Чорнобильської станції до населених територій, по-перше. По-друге, в майбутньому будуть вивільняться підготовлені фахівці, які працюють в зоні. І таким чином вирішуються і соціальні проблеми, крім отримання великого прибутку.

Крім того, в північній частині, північно-західній і частково південно-східній частинах треба дійсно зробити радіоекологічний заповідник, але підпорядкувати його безпосередньо державній агенції в зоні відчуження. Слід також виконати радіоекологічну зйомку території, першочергово її південної частини. Отже, це тільки частина, частина пропозицій. А головне – треба прийняти зміни до Закону України про поводження з радіоактивними відходами, які б унеможливлювали нецільове використання коштів фонду поводження з радіоактивними відходами, які робить уряд на протязі уже 3 років.

Крім того, треба ввести в Закон "Про правовий режим зони" положення про можливість використання території зони, створення альтернативної енергетики. Таким чином, наголошую, що зона відчуження можна і потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 30 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

ШЕСТОПАЛОВ  В.М. …і поглинання ресурсів в місце отримання чималого прибутку і економічного відродження країни на передовій основі. Дякую за увагу. Всім здоров'я і наснаги, всього найкращого. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова останнього сьогодні учасника в обговоренні Миколу Радченка, голову правління Всеукраїнської громадської організації "Спілка учасників та ветеранів ядерних випробувань і військових навчань з використанням ядерної зброї". (Шум у залі)

 Прошу.

 

17:56:51

РАДЧЕНКО М.В.

Доброго дня, шановні чорнобильці! Практично ми стоїмо на прозі 30-річчя ядерного лиха, яке сталося. У нас, у ядерників, ці проблеми виникли раніше, і у нас вже практично на Україні немає тих ядерників, які приймали учать у семипалатинських випробуваннях, Новая Земля, на "Маяке", але ж ми маємо такі ж саме проблеми, як і ви.

На жаль, я вас закликаю боротися. Чому закликаю? Тому що на прикладі ядерників, як з нами поступили. У 93-му році Мінчорнобиля випустило лист, в якому було написано, що ми до чорнобильців не відносимося. Хоча Мін′юст сказав, що цей лист незаконний, але ж наше Мінсоцполітики і Пенсійний фонд взяло це під козирьок, як кажуть у нас у військових, і стали виконувати цей лист. Коли ми цим питанням почали займатися, Мінсоцполітики каже: "Та вас дурять, хлопці". А ми кажемо: "Ну, а що робить?"  "Ну, треба вносити зміни в закон. Ви в Чорнобилі не були, і вас ми туди не посилали".

Зараз депутати відпрацювали 3281. Дай Бог їм здоров'я. І ми чекаємо зміни. Але ж чому треба боротися? Тому, щоб не було такої ситуації. І ми рахуємо, і всі чорнобильці визнали, що це дискримінація проти ядерників, які приймали участь в інших ядерних випробуваннях та в інших ядерних аваріях.

Значить, що ми хочемо сказати. В державі нема контролю за якістю продуктів харчування як основної складової здоров'я нації. Лікування чорнобильців необхідно осучаснити. Лікування за ліки, за свої ліки і за 6 гривень, як в НЦРМ –  це ганьба для держави.

Що ми пропонуємо. Звертаємося до Президента України, Прем'єр-міністра та Голови Верховної Ради з вимогою про усунення дискримінації проти громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробуваннях, у військових навчаннях з застосуванням ядерної зброї та їхніх вдів.

Наші вдови нічого не отримують. Кажуть, що ви, ну, ні вдови ні ядерників, ні чорнобильців. Так що нічого їм не положено. Створення наглядових рад у медичних закладах для лікування чорнобильців. Цим самим ми допоможемо нашим медичним закладам, в яких працюють лікарі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

РАДЧЕНКО М.В.  Створення українського відділення чорнобильського фонду ООН у місті Києві. Відновлення контролю за якістю продуктів харчування. Всім бажаю здоров'я, удачі і всього найкращого! Борітесь і поборете! Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перед тим як я запрошу до заключного слова голову профільного комітету, я хочу вам сказати, це до тих, хто звертається про необхідність присутності тут Пенсійного фонду. Пенсійний фонд насправді лише є адміністратор платежів. Всі рішення приймаються урядом. Представників уряду ви почули. Тому присутність Пенсійного фонду, на жаль, да, нічого би не додала до того, що ви почули.

А от я поділяю  ваше невдоволення  тим, що було представлено урядом, але це вже інша історія.

Прошу,  пане Миколо.

 

18:01:04

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги,   я організаційні речі, оскільки  ми вже  тригодинну дискусію провели.  Значить, все, що  залежить  від комітету,  ми так  плануємо свою роботу. Ми тиждень  ще  приймаємо  пропозиції до нашого документу. Все рівно, не дивлячись на критику мою про те, що  багато позицій не  виконується,   ми свою позицію повинні доводити, і уряд, і  парламент повинні знати позицію парламентських слухань. Отож,  тиждень  ми   збираємо пропозиції  і на  комітеті розглядаємо  Рекомендації   парламентських слухань, і в сесійну залу виносимо ці  Рекомендації  парламентських слухань.

Хто,  там передали мені   і цікаві ідеї, пропозиції, ми  видаємо  матеріали  слухань, які так само направляються  відповідно  і до обласних, міських і наукових інституцій, які опікуються проблемами чорнобильців. І так само, якщо,  наприклад,   хтось  там  на списку  стояв і, на жаль, черга не дійшла, матеріали можете передати, матеріали ми надрукуємо.

Стосовно ближчих  днів, які нас чекають,  я  сподіваюсь, що голови обласних  адміністрацій, міські голови і там  міністри зараз, наскільки я зрозумів, зараз  на позачерговому засіданні уряду, нас чують

І я публічно  до них звертаюся про те, щоби бодай у відповідності до того плану, що уряд затвердив,  були проведені належні заходи. І належним чином  в містах і селах нашої рідної держави були пошановані люди, були організовані  відповідні заходи,  були організовані  заходи пам'яті і тих, кого вже немає.

25-26 серйозні заходи заплановані і в Києві, і в Чорнобилі. Я переконував, і думаю, що і Президент, і найвищі посадові особи будуть в Чорнобилі. Інакше би це  ніхто би не зрозумів,  якби 26 квітня  в 30-річчя керівники держави проігнорували такий захід.

І наша рекомендація, і моя  рекомендація буде очільникам держави, що треба    не просто приїхати і пом'янути, а приїхати  і сказати, що зроблено для  чорнобильців. Нехай буде для них додатковий стимул, що 26 квітня, коли вони будуть  в Чорнобилі, були запропоновані не лише ті речі, про які я говорив, а й те, чого ми вимагаємо і про що говоримо  і зокрема  в нашому законі.

І сподіваюся, що  все-таки завтра, або, ну,  ще до 26 квітня формально маємо   ще тиждень робочий, там ще, все-таки ми 2039 проголосували.

І це було б реальною підтримкою, і зміною відношення до чорнобильців з боку уряду і з боку влади. Тому плануємо нашу роботу і сподіваємось, що цей невеликий термін, який залишився, можливо ці тригодинні слухання дають можливість нам, я зараз завершу, ці тригодинні слухання дадуть можливість сьогодні і місцевій владі, і уряду подумати, що все-таки у них невеличкий час, але залишається, і цей Указ Президента виконати про пошанування, і людей пом'янути, і зрозуміти, що проблема Чорнобиля для України є проблема, яка не ………, вона залишилася, про неї треба говорити, її треба шанувати і її треба згадувати.

Отож здоров'я всім і сподіваюсь що на 30-річчя ми належним чином пом'янемо і тих, кого разом з нами нема і, найважливіше, пошануємо тих, які сьогодні на собі тримають ту і славу, і повагу, і пошану героїв Чорнобиля. Дякую вам, слава Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні учасники парламентських слухань, я також хочу зі свого боку подякувати вам за роботу і також хочу сказати, що дійсно цей рік на цьому прикладі, на прикладі проблем чорнобильців показав нам неспроможність, на жаль, інституційну неспроможність уряду, немає значення цього чи попереднього, але взагалі формувати політику і пропонувати щось для людей.

Я щиро сподіваюся і сподіваюсь на підтримку також голови комітету, що ми будемо мати новий уряд і при формування нового уряду проблема чорнобильців і проблема Чорнобиля як такого, як наслідку, що це буде одним із пріоритетів, і ми зможемо, нарешті, артикулювавши нормально проблему, шукати її вирішення.

Дякую всім вам за роботу. Бажаю вам гарного вечора.